Головна > Документи > Слухання
12 березня 13:36
Привітання з Днем землевпорядника України докладніше
04 березня 10:09
Комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж» докладніше
19 лютого 13:26
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» докладніше
18 лютого 18:30
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» докладніше
10 лютого 15:06
10 лютого 2021 року відбулось засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики докладніше
06 лютого 18:15
Світлій пам’яті Анатолія Степановича Даниленка докладніше
04 лютого 14:03
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ветеринарну медицину» докладніше
02 лютого 19:30
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості» докладніше
13 травня 2015, 16:35

Стенограма Комітетських слухань на тему: «Про стан інфраструктури меліоративних систем зрошуваного землеробства та її окремих об’єктів в Україні»

СТЕНОГРАМА

комітетських слухань на тему:

"Про стан інфраструктури меліоративних систем зрошуваного землеробства та її окремих об'єктів в Україні"

 

від 18 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Т.В.КУТОВИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Шановні запрошені! Всіх раді вітати на наших комітетських слуханнях сьогодні. Вдячний всім членам комітету, які долучилися до сьогоднішніх слухань.

Можливо, зробив би коротеньке вступне слово, але перед ти, як його зробить, я в принципі по часу бачу, що у нас народні депутати ті, що мали можливість підійти, вони вже долучились вже. Я, можливо, запросив всіх пересісти до великого столу, щоб ми якось так більш компактно, згуртовано сиділи, а не так, одні за столом, інші в стороні. Тому я прошу всіх до великого столу, оскільки є можливість у людей, пересідайте, щоб ми мали можливість більш компактно спілкуватись. Добре? Дякую, колеги.

В початок хочу сказати, що комітет підтримав рішення про дані комітетські слухання. Ініціатором даних слухань був Сергій Володимирович Хлань, керівник підкомітету, який, власне, опікується даними питаннями у нас в комітеті. Я на себе візьму сміливість зробити просто вступне слово, своє бачення, оскільки кожен є більш ґрунтовним спеціалістом в тих питаннях, якими він займається. Я думаю, що Сергій Володимирович зможе потім промодерувати цю зустріч, я йому з радістю передам своє місце, оскільки через півгодини мушу бути в Адміністрації Президента на нараді. Питання сьогодні досить актуальне. Якщо говорити про загальну кількість земель, то з тих статистичних відомостей, які я просив підготувати сьогодні, то у нас 1,77 мільйонів гектарів землі, це без урахування площ зрошення Автономної Республіки Крим, сьогодні фактично можна використовувати під зрошення. На жаль, сьогодні лише 20 відсотків цієї землі, і то це іще треба ставити під сумнів якість використання і зрошення в цих 20 відсотках, використовується за призначенням. Всі інші площі не використовуються і переважно через зруйновану матеріально-технічну базу.

Буквально, от у нас сьогодні на комітеті повинен бути присутній Микола Петрович Паламарчук так само. Ми з ним обговорювали питання буквально свіже, коли він там долучав прокуратуру до питання фактично цинічного викопування, труп, будемо простим словами говорити, коли тут же викопують, тут же грузять, тут же здають на лом і це особливо цінні матеріали, які передбачалося, що вони будуть служити 250 років. Тому, звичайно, питання дуже актуальне.

Прийняттям закону, про який я сьогодні скажу, яким теж, є члени нашого комітету, яким ми забороняємо фактично приватизацію меліоративних систем, ми фактично дали два сигнали. Перший сигнал ми дали, що ми, Верховна Рада, перш за все, в даній ситуації як законодавчий орган має намір бути активними у цьому питанні. Але з іншої сторони, ми всім, ну, будемо так говорити, злодіям, які мали на всі ці речі, фактично дали сигнал, що, оскільки найближчим часом там можливо з'явиться хазяїн, який буде за цим всім піклуватися то ми дали фактично сигнал, що те, що люди хотіли вкрасти у держави, то вони почали це красти значно швидше. У нас, до речі, подібна ситуація відбувається із вирубуванням кругляку.

Ми це питання піднімали і на фракції у нас, коли ми фактично дали сигнал, що ми заборонимо експорт просто кругляка без переробки за кордон, то вирубка стала просто масовою. Коли люди розуміють, що вікно можливостей для них закривається, тому хочуть в останні якісь там хвилини, ну, вирвати те, що є можливим.

Що стосується причин незадовільного стану зрошувальних систем. І це ті питання, які би хотілося сьогодні проговорити. Це, перш за все, зруйновані поливні канали міжгосподарські, внутрішньогосподарські, виведене з ладу насосно-силове обладнання, частково розкрадене, от, а там, де не розкрадене, розкрадені комплектуючі. Тобто воно так ззовні дивишся, фактично начебто є, коли думаєш про те, що можливо його запустити в експлуатацію, виявляється, що там того не вистачає, того не вистачає і так далі.

Ну, і що саме важливе, мені здається, і про те, що, напевно, сьогодні треба говорить, і, можливо, знаходить якісь компроміси, правильній підхід до цього, відсутня взагалі система управління зрошення. Тобто у нас ця система не працює, фактично простими словами, немає господаря, немає взаємин господарських, які би давали можливість ефективно цим управляти. Звичайно, завжди можна все це спихнути на безгрошів'я, на те, що не вистачає грошей, але це так само один із предметів сьогоднішнього обговорення, предметом задавленості, я знаю, що зацікавленості і з європейської сторони, американської сторони, так само я мав зустрічі і з китайською стороною, якраз є інвестиції у зрошення.

Ви знаєте, що за попереднього міністра АПК фактично кошти на якісь великі глобальні проекти з капітальними інвестиціями були виділені, вони знаходяться в даний момент на українській стороні, але в силу того, що хлопці не могли до кінця, яким чином оборудки їм з цим всім зробить, то, можливо, на користь нам з вами всі сьогодні, можливо ці кошти все-таки, за сприяння міністерства, будуть використані якраз для тих проектів, які ми сьогодні будемо обговорювати.

Так само ідуть переговори із Світовим банком. На наступному тижні делегація народних депутатів разом з делегацією Міністерства АПК їде у Вашингтон на широкий захід, який буде в тому числі обговорювати можливість партнерства української сторони з американською, в тому числі в питаннях зрошення. І от є активісти, я також бачу народного депутата Гордєєва сьогодні за столом, які дуже активно долучаються до цих питань.

І того, що зроблено у нас є в даний момент на законодавчій палітрі, я всього два моменти можу сказати. Це перший у нас із більш старих, це Закон України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року". Де визначені заходи з реконструкції меліоративних систем та джерелах фінансування, в тому числі передбачення залучення коштів як з державних та місцевих бюджетів, так і з інших джерел, мається на увазі інвестиції.

А також законопроект, який ми фактично проголосували в першому читанні, від 05.03.15 року, де прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель державної комунальної власності, на яких ці об'єкти розташовані (реєстраційний номер 1128), внесений народними депутатами на чолі з народним депутатом Гордєєвим, що дає можливість створити умови для забезпечення технологічної цілісності меліоративних систем та їхнього ефективного функціонування.

У нас були зауваження до цього законопроекту на комітеті. Так само вони висловлювалися в сесійній залі. Вони, перш за все, стосувалися можливості, а, можливо, навіть необхідності приватизації внутрішньогосподарських систем. І ми знайшли порозуміння на комітеті, що під час розгляду підготовки законопроекту до другого читання відповідні поправки будуть внесені законопроектами, і ми його, я сподіваюся, проголосуємо.

Таким чином, сьогодні є певні кроки, і я буду стверджувати, перш за все, дійсно, завдяки ініціативи народних депутатів, перш за все мажоритарників, які повернулися з мажоритарних округів і відчувають, що для них це життєво необхідно, навіть з точки зору повертатися в їхні округи і дивитися людям потів в очі в контексті того, як взагалі планують працювати і розвивати сільське господарство на місцях.

Ну, на цій ноті я, можливо, таку коротеньку вступну свою завершу. Хочу лише сказати, що за восьмого скликання це перші комітетські слухання у нас в комітеті. Закликаю всіх свої колег депутатів, всі, які опікуються тими чи іншими необхідними питаннями для галузі, так само ініціювати комітетські слухання, які за умови набрання досить широкого розголосу ми можемо потім трансформувати в парламентські слухання, з запрошенням Голови Верховної Ради, представників уряду, для того щоб ми могли більш ефективно рухатися  в усіх напрямках реформування галузі.

Сьогодні ми так само запросили представників уряду. Від них сьогодні присутній заступник міністра Володимир Лапа. Я думаю, що він також буде компетентний у відповідях, які ми будемо сьогодні мати і до міністерства. Тому на цьому вступне своє слово прошу вважати завершеним. Я би передав слово Сергію Володимировичу, для того щоб він зробив свою частину роботи, те, що каже перед тим, як ми ввійдемо в нашу дискусію.

По результатам єдине, що хотів би додати, щоб у нас це не була просто дискусія. Є такі окреслені питання, які би ми хотіли визначити як завершуючі і рекомендативні, в тому числі як і для комітету аграрного, так і для Верховної Ради в контексті тих кроків, які сьогодні за думкою всіх вас, ми повинні були би зробити, для того, щоб ця діяльність, знову ж таки, повторюсь, була ефективною. Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

ХЛАНЬ С.В Шановні колеги, учасники, гості! Ці слухання були ініційовані Комітетом з питань агропромислової політики та земельних відносин з метою обговорення системних проблем, які виникли у зрошувальному землеробстві України, а також пошуку шляхів їх вирішення.

Важко переоцінити значення зрошувального землеробства, особливо на півдні України. Ми всі бачимо, що останнім часом південь України знаходиться в дуже посушливих умовах і це особливо стосується Херсонської, Миколаївської, Одеської та Запорізьких областей.

Але є і пріоритети в цих областях, тому що велика кількість світових та сонячних днів переважає на цій частині України. І якщо відрегулюється штучне зрошення, то ми будемо мати  значний пріоритет і перевагу в сільському господарстві саме в цих областях.

На території Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізьких областей розташовані найбільші зрошувальні системи України – це Каховська, Північно-Кримська, Інгулецька, які зможуть зрошувати до 650 тисяч гектар земель сільськогосподарського призначення.

Однак, реалізації потенціалу зрошувального землеробства перешкоджає недостатня фінансова підтримка з боку держави та відсутність чітких і зрозумілих підходів до залучення інвестицій у галузь. На сьогоднішній день ми маємо проблему, проблему в тому, що не можемо чітко зрозуміти, хто є, може, яка юридична особа може залучати та віддавати інвестиції саме в цій галузі. І це є метою сьогоднішніх комітетських слухань.

Таки чином галузь зрошувального землеробства України, незважаючи на свою перспективність, перебуває у критичному стані, потребує термінового реформування та залучення інвестицій до подальшого розвитку.

Для вироблення регіонального та системного підходу до пошуку шляхів вирішення проблеми пропонуємо умовно виділити два комплекси проблем. Перший. Це проблеми технічного характеру, які обумовлені відсутністю належного фінансового, матеріального забезпечення, зношеність комунікацій, незадовільний стан обладнання, відсутність капітального ремонту механізмів, низька енергоефективність, відсутність потрібної кількості та незадовільний стан дощувальних машин, руйнування окремих елементів меліоративних мереж, пограбування трубопроводів, порушення технологічної цілісності комплексу меліоративних систем. Та друге. Це проблеми техніко-юридичного та організаційного характеру, які обумовлені застарілим та недосконалим положенням відповідного законодавства України, неефективний менеджмент, роздробленість складових елементів комплексу меліоративних систем між різними власниками, без одночасно правового регулювання взаємовідносин між ними, невирішеність належним чином питання права власності на земельні ділянки, на яких розташовані елементи зрошувальної інфраструктури, відсутність чіткої і прогнозованої системи залучення інвестицій у зрошувальне землеробство, особливо у розвиток внутрішньогосподарських меліоративних та правових гарантій захисту інвестицій і прав власності. А також не ліквідована корупційна складова.

Що хочу добавити. Що основна руйнація зрошувальних систем відбулась саме у внутрігосподарських системах. Тому що після так званого роздержавлення і нечіткої розділеності права власності на внутрігосподарські, на міжгосподарські мережу відбулось пограбування. Відбулось пограбування, тому що різні балансоутримувачі вважали себе власниками цих внутріхозів.

Треба чітко розділити, хто є власником і на яких умовах це буде відбуватись. Тому наша стратегія повинна дати відповіді на такі наступні питання.

Перше. Як забезпечити прозорість та справедливість при формуванні тарифів на зрошення для сільгосптоваровиробників, користувачів.

Друге. Продемонструвати інвесторам чітку, зрозумілу, прозору та передбачувану систему залучення інвестицій. Особливо у розвиток внутрішньогосподарських меліоративних систем. Відкритість інформації щодо використання їх коштів на кожному етапі інвестування, а також систему правових та інституційних гарантій захисту їх прав від зловживань та корупційних проявів.

Третє. Напрацювати процедуру управління зрошувальним землеробством та комплексом меліоративних систем в Україні та забезпечити рівний доступ до зрошення всім суб'єктам водокористування.

Четверте. Розробити систему забезпечення технологічної цілісності та безперебійного функціонування комплексу меліоративних систем в Україні.

І п'яте. Створити асоціацію водокористувачів, як організацію, яка буде захищати права зацікавлених осіб із відповідним статусом та буде мати реальні можливості для впливу на процес управління зрошувальним землеробством в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Шановні колеги, запрошені, народні депутати, у кого є бажання висловитись після Сергія Володимировича з приводу ситуації, що склалась? Ні, зараз по депутатах. Є, колеги? Будь ласка…

 

________________. Доброго дня, шановні учасники слухань! Це, дійсно, перші слухання в історії комітету цього скликання. Я думаю, що цей блин, як кажуть, комом нам не стане, а ми продуктивно попрацюємо. І я хотів би сказати від себе, тому що я зараз спішу на бюджетний комітет, там буде засідання. Але перед цим хотів би висловити декілька позицій і я впевнений, що ми з вами підтримаємо ці позиції. 

Ми знаємо про те, що зрошення для Херсонської області зокрема, для Миколаївської, Одеської, Запорізької – це не тільки навіть зрошення, це ще і питна вода. І тому сьогодні ми маємо з вами шукати комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. Не секрет, що те, що було у державній власності, да, у нас слухання про стан справ, да, те, що було у державній власності, це те, що у нас називається у віданні Державного агентства водних ресурсів, те збережено на 100 відсотків. І мова зараз сьогодні іде про внутріхози і міжхози, так як ми в народні називаємо. От нам сьогодні треба з вами, сьогодні, там, далі, через місяць і тому подібне, але іти треба до тої кінцевої мети, що ми можемо зробити разом для того, щоби ці внутріхози і міжхози запустити їх, дати в них воду, тобто життя і стратегічно маємо вирішити: державна власність, комунальна власність, приватна власність і так далі.

Я хотів би сказати про розвиток. Про стан справ сьогоднішній розкажуть більше фахівці, які знають справи, дійсно, що зараз у нас зрушення є. У нас є тут поважні такі люди, як і професор Ромащенко, і Держводагентство фахівці, і МінАПК і так далі. Але я хотів би сказати про те, до чого ми маємо, нашу мету про розвиток. Коли ми вивчали з колегами сьогодні питання зрошувальної системи, ми її, як то кажуть, протопали ніжками по каналам цим, подивилися і ми дійшли до певних висновків, і хочемо з вами з ними поділитися, а ви підтримаєте або розвивайте і так далі.

Перше. У нас немає, от в країні немає, відповідального за розвиток зрошувальної системи. У нас на сьогоднішній день є виконавець, тобто це Держводоагенство, на балансі якого є ця зрошувальна система, який її експлуатує і ми сьогодні отримаємо, ну, маємо те, що маємо. Але сьогодні казати про розвиток зрошувального землеробства, як частини розвитку сільського господарства, має відповідати, на мій погляд, більш потужніша організація. Наприклад, або Мінекономіки, Мінекономрозвитку, або Мін. АПК, яке повністю в його володінні, питання відновлення зрошення і саме росту ВВП в частині сільськогосподарської продукції.

Далі ми зіткнулися з тією проблемою, що оскільки немає відповідального за цю галузь, у нас і не має концепції або стратегії розвитку. І коли ми приймали участь у круглому столі зі Світовим банком і так далі, з іншими міжнародними фінансовими організаціями, кожна з них казала: "Куди ви йдете?", "От що ви від нас хочете?". Ви від нас хочете гроші, да, фінанси, дайте нам кредит, дайте нам безпроцентний або з мінімальним процентом, гаранти нам давайте? Але вони питали "А куди ви йдете?". Чи буде в нас державна форма власності чи не буде? Яка роль асоціації водокористувачів або водо споживачів? Чи вони будуть в Україні, чи не будуть? І тому ми маємо напрацювати з вами такий механізм, який би дозволив нам сьогодні або завтра відповісти на запитання таких поважних структур, що ми вбачаємо розвиток нашої зрошувальної системи в якомусь певному руслі. І це дискусійне питання, і ми маємо всі разом його вирішувати, щоб у нас було десь, знаєте, як то кажуть, перегибів. Бо, одні кажуть, що треба і приватне, повністю власність щоб була, інші кажуть, що можливо там будуть асоціації з водокористувачів і так далі, і є ідея комунальних підприємств. Але це ми маємо разом з вами відпрацювати.

І третє. Є розрахунки про те, що нам треба 2 тисячі доларів на один гектар кредитних ресурсів, для того щоб ми відновили зрошення. Орієнтовно це близько мільярда доларів. І тут починається практика. Коли ми, як я казав, протопили по цим каналам, то я вам скажу, що нам не треба мільярди доларів США. На сьогоднішній день, якщо ми будемо підходити таким формулярним підходом, ми можемо отримати навіть той кредит, але ми не зможемо його освоїти елементарно. Тому що ми відновимо канал, відновимо насосну станцію, але електроенергії для цієї потужності не буде. І тому тут є питання третє. Якщо ми кажемо про: а) відповідального; б) концепцію, то третій пункт, на мій погляд, має бути техніко-економічне обґрунтування. Ніхто його відміняв.

І коли ми, кожний канал, кожен внутріхоз і кожен міжхоз прощитаємо, обрахуємо, на місцях, не тут в Києві, а в областях, на місцях. Тоді ми зрозуміємо, дійсно, потребу в реформуванні і в кредитуванні.

І ще підпитання, а кому цю воду продавати? Тому що, якщо її не буде кому продавати, то ці всі гроші будуть просто закопані.

І тому, я хочу звернутися до всіх учасників наших слухань, щоб ми розглядали це питання комплексно, не тільки, що треба техніку купити зрошувальну, або закопати нам трубу поліетиленову і підвести воду, а щоб був у нас ще споживач цієї води. І вона була економічно і технічно можлива там подача.

І, на останок, я хотів би як пропозиції до резолюції наших комітетських слухань запропонувати, зокрема, два пункти. Ми всі знаємо про те, що, в цілому всі кажемо, треба відновлювати, треба на це кошти. Є два  механізми, які прошу як резолюцію комітетських слухань передбачити.

Перше – це звернутися до уряду України, щоб він у своїх відносинах з міжнародними фінансовими організаціями, такими як: Світовий банк, USAІD та  інші гранти можливих організацій, включав, знаєте, в дорожню карту, я то кажуть, саме питання відновлення меліорації в Україні. І я впевнений, що якщо ми цей пункт внесемо в ці відносини, потім у нас будуть експерти і Світового банку вже деталь працювати, і якраз на ці всі питання ми знайдемо відповідь.

І друге. Це рекомендувати також парламенту України під час підготовки законів про бюджет, передбачати можливість отримання кредитів нашим виконавцям послуг або іншу організацію, яку ми визначимо, під державні гарантії. Це той дієвий механізм, практичний механізм, який ми можемо реалізовувати без дуже великих там якихось ресурсів. І він простий, він у нас осьо в руках, це все залежить від нас, колеги.

Тому таке, як пропозиції, прошу підтримати і вимушений бігти, бо бюджетний комітет якраз, можливо там це питання і піднімемо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я, по-перше, по порядку денному. Дякую, Андрій Анатолійович за виступ. Я знаю, що ви опікуєтеся проблемою і знаєте її проблематику.

По порядку денному. Я прошу, колеги, що стосується виступів. У нас сьогодні просто висловили своє бажання виступити на наших слуханнях 12 запрошених, окрім тих, хто вже виступили. Тому я би просив, ну давайте визначимо регламент хоча би там 5-7 хвилин, до 7-ми хвилин, щоб ми могли вкластися в виступи, а потім ще обговорити проблематику. Добре?

Я єдине, що хотів би додати в контексті того, що теж має бути перед тим, як передати слово Сергію Володимировичу. Взагалі питання зрошення – питання загальнодержавне, от воно в контексті макроекономіки, якщо на нього дивитися, розумієте, якщо буде великий попит на землю взагалі, на роботу на землі в Україні, тоді, відповідно, і всі додаткові можливості, для того, щоб цю землю розвивати, вони будуть зростати. Якщо ми прийдемо в ситуацію з рівнем підтримки, що там, умовно кажучи, в Хмельницькі, Черкаській області, в Полтавській люди будуть мати дуже низький ентузіазм до роботи на цій землі, то, чесно кажучи, тоді у нас наші потуги і можливості дійти до зрошувальної землі вони ще зменшуються, оскільки це, ну загальний ринок. Є обсяги, які ми не можемо їх збільшувати або зменшувати, ми можемо лише збільшувати інтерес до галузі, активність в галузі, що дасть можливість, в тому числі і додаткових інвестицій. Я розумію, ну думаю, що всі розуміють, про що ми зараз говоримо.

У нас наступний виступаючий Чинарьов Олексій Васильович. Присутній? Да. Я прошу, вам слово тоді. З місця, з місця. Я думаю, що… З місця, колеги? Я думаю, що так абсолютно комфортно всім і так далі. Прошу вам, регламент до 7 хвилин.

А я передаю головування Сергію Володимировичу Хланю, з вашого дозволу. Дякую.

 

Веде засідання голова підкомітету С.В.ХЛАНЬ

 

ЧУНАРЬОВ О.В. Дякую. Шановний Тарас Вікторович, шановні народні депутати, присутні! Враховуючи регламент, і в принципі народні депутати по ключовим аспектам висловили думку, яку в цілому Державне агентство водних ресурсів підтримує, я хочу коротко зупинитися на ключових питаннях.

По-перше, те, що до 1 квітня ми завершуємо відповідно до спільного наказу з Мінагрополітики підготовки наших систем до роботи в вегетаційний період, і ця робота зроблена вже станом на сьогодні на 90 відсотків. Тобто наші організації будуть в змозі забезпечити подачу води на площу близько 700 тисяч гектарів, це без урахування Автономної Республіки Крим. Зрозуміло, що основну увагу ми приділяємо стратегічним нашим об'єктам: це Північно-Кримський канал, канал УГКМК, Дніпро-Донбас, Інгулецька зрошувальна система, дані роботи проводяться.

Хочу вас всіх повідомити про те, що окрім інших факторів, які називалися, є ще й інші фактори, природні чинники. Для прикладу вам назву. Ви всі свідки того, що зимою снігу не було, то звідки візьметься вода? От просте питання до всіх. Норма повені у нас 26 мільярдів метрів кубічних. В цьому році, якщо буде 10 мільярдів, це буде дуже добре.

Вже зараз сьогодні ми максимально, що тільки можемо, ідемо на деяку навіть конфронтацію з представниками Міністерства вугільної промисловості, оскільки їм треба виробити електроенергію, а нам треба закумулювати воду для того, щоб її використати протягом вегетаційного періоду зокрема. Тому тут є теж моменти, але я думаю, що нам вдасться, зокрема Каховське водосховище буде з водою.

Що стосується безпосередньо зрошення. То остання інвентаризація, інвентаризація 13-го року, показала, що з наявних 2,2 мільйонів гектарів фактично використовується, не використовується, точніше, 1,4 мільйона гектарів. Фактично, поливається за останні роки, це з урахуванням Автономної Республіки Крим,  понад 600 тисяч гектарів.

Коротко про основні причини, які обумовлюють низький рівень використання зрошувального землеробства. Це є незадовільний технічний стан. І тут абсолютно всі ми маємо бути свідомі того, що це внутрігосподарських систем. Відсутність дощувальних машин, незадовільний технічний стан насосно-силового обладнання тощо.Тому і головною метою чи головним завданням ми вбачаємо саме відновлення існуючої зрошувальної мережі. Давайте відновимо те, що є або працювало, ніж будувати щось інше.

Останніми роками поширюється інформація про залучення кредитних ресурсів в обсязі, різні цифри гуляють, і мільярд, і 800 мільйонів, і півтора мільярда, то євро, то доларів, то гривень, Бог його знає, скільки і чого –невідомо. При цьому вона спрямована, в першу чергу, лише на сам факт отримання кредитних ресурсів. А схема їх повернення, першочерговість здійснення заходів є незрозумілою і, найголовніше, непрозорою. Для прикладу, одним з варіантів щодо повернення кредитів розглядається можливість підняття вартості послуг з подачі води, що ляже додатковим тягарем на українського сільгосптоваровиробника і ми отримаємо зовсім зворотній ефект, зменшення площ поливу, чого ні в якому разі не можна допустити.

На даний час, за кредитні ресурси відновити понад 500 тисяч гектарів, як гуляє така інформація, протягом декількох років неможливо і я абсолютно погоджуюся з народними депутатами, які сказали про те, що у нас не готові навіть електромережі для того, щоб подавати цю воду. Транспортна логістика відсутня, і, найголовніше, відсутнє техніко-економічне обґрунтування. Тому треба зосередитись на конкретних проектах, які зможуть бути реалізовані протягом року, двох.

Шановні народні депутати, мабуть не модно так говорити, але, тим не менш. Є закон України "Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства до 2021 року". Це закон України, який треба виконувати. Він має можливість, передбачає, в першу чергу, відновлення та реконструкцію зрошувальних систем, розвиток мілієрації і передбачає залучення  в тому числі кредитних ресурсів, які не заборонені джерела фінансування. Є обласні програми, є структура Державного агентства водних ресурсів, яка має великий десятиліттями досвід, щодо проектування, щодо будівництва цього, програму необхідно виконувати. Навіщо видумувати велосипед, якщо він вже давно їздить?

Разом з тим, очевидним є необхідність розвивати асоціацію водокористувачів та землевласників або інші форми об'єднання. Такі об'єднання повинні бути каталізатором, рушійною силою у вирішенні питання розвитку зрошувального землеробства. І тут головна думка, яку хочемо ми донести, яку до сих пір ми не можемо зрозуміти колег по агрополітиці, ініціаторів якихось, залучення кредитних ресурсів. Люди добрі, давайте скажемо відверто, ми готові подати воду на 700 тисяч гектар, ви берете на 460 тисяч гектар. Для кого ми будемо будувати це? Може в іншому заключається причина? Може треба лікувати те, чим хворіємо, а не те, що якесь є ефемерне?

Питання асоціації чи інших форм об'єднань, звичайно, потребує вирішення на законодавчому рівні і ми готові долучатися до цієї роботи в повному обсязі, і з тими ресурсами, якими ми володіємо.

Я хочу для прикладу вам назвати декілька моментів, які ми бачимо пріоритетними. Ну, наприклад, пріоритетність відновлення Сірогозької зрошувальної системи, це Херсонська область, де планувалося зрошення на площі понад 200 тисяч гектарів. На сьогоднішній день побудована система на 22 тисячі гектарів, це Горностаївський та Каховський райони. Невже нам мало ще додатково 200 тисяч добудовувати по цій системі? Але виникає питання, у нас немає ні проектної документації, ні техніко-економічного обґрунтування і, найголовніше, у нас немає останнього водокористувача, останнього споживача, для цього і потрібна асоціація. Асоціація має сказати, я буду розвиватися, я буду розвиватися в цьому напрямку на цій території, дайте мені мережу. Сідаємо і виходимо з ініціативою Світовий банк, китайські інвестиції, не важливо що, важливі звичайно умови, але я про саму структуру. Домовляємось і робимо. Цього всього немає. Під що брати інвестиції?

Миколаївська область, Явкінська зрошувальна система. Потенціал становить 50 тисяч гектарів, побудовано 25 тисяч гектарів. І, вдумайтеся, задіяно і по факту поливається 5 тисяч гектарів. Навіть те, що є, не поливається. Чому? Немає останнього водокористувача, з яких причин поговоримо нижче.

Одеська область, Нижньо-Дністровська зрошувальна система. Побудовано 37 тисяч гектарів, задіяно 12,3 тисячі гектарів. Це Овідіопольський і Біляївський райони.

Наша практика останніх років показала, що і в межах національних фінансових ресурсів можна розвивати зрошувальне землеробство. Вкрай важливо розуміти той факт, що за останні роки, в умовах державно-приватного партнерства, ми щорічно нарощуємо близько 15 тисяч гектарів, даємо в плюс по зрошувальному землеробству. Звичайно, це зараз знівелювалося з питаннями Автономної Республіки Крим, але тим не менше схема ця працювала, 2013 рік – 15 тисяч гектарів, 2014 рік – 13 тисяч гектарів. Нарощуються активно обсяги краплинного зрошення. Якщо в 2002 році це було 5 тисяч гектарів, зараз без Автономної Республіки Крим це 68 тисяч гектарів.

Є проблеми. Ми вбачаємо проблеми в тому числі і в місцевих органах виконавчої влади, на балансах яких знаходяться внутрігосподарські системи. Нами розроблений законопроект, який вносить зміну в Закони України про меліорацію земель, про трубопровідний транспорт, Земельного кодексу і передбачає, зупинюся коротко, врегулювання питання належності меліоративної мережі до державної, комунальної, приватної власності. Відповідальності власників меліорованих земель, підкреслюю, за цільове їх використання. Умови доступу до трубопровідної мережі меліоративних систем. Посилення законодавчих норм щодо спільного використання меліоративних систем у складі цілісних технологічних комплексів.

Звичайно, ми підтримуємо законопроект, який подала група народних депутатів, зокрема, Сергієм Хланєм, Андрієм Гордєєвим, що стосується заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, який прийнято в першому читанні. Сподіваємося, що з тими правками він буде остаточно найближчим часом прийнятий в цілому.

Також хочу вас поінформувати, що Кабінет Міністрів  прийняв постанову про об'єкти стратегічного значення куди увійшли п'ять магістральних каналів, які забезпечують збереження у державній власності важливу за своїм призначенням водогосподарського меліоративного комплексу.

Існують інші проблеми, які не стосуються технічної модернізації системи, але без врахування яких ми не створимо нормальних умов для сільгосптоваровиробників, на нашу думку. Необхідно збільшити терміни оренди сільськогосподарських угідь – це дасть можливість виробникам залучати інвестиції на відновлення мережі та наблизитись до використання зрошувальних систем в єдиному технологічному масиві.

По-друге, щорічне зростання вартості послуг з подачи води на полив через зростання вартості електроенергії. Ви вдумайтесь, за останні 7 років вартість електроенергії зросла в 3,5 раза, і це лягає тягарем на сільгосптовари виробника. Протягом 11-го, 13-го, 14-го років держава не надала жодної компенсації, хоча минулі роки надавалась компенсація. І це був стимулюючим фактором для розвитку зрошувального землеробства, і певною гарантією для сільгосптовари виробника. В 2012 році з передбачених 50 мільйонів виплачено 3,6 мільйонів.

Я до чого все це веду. Я веду це до того, що це питання міждисциплінарного характеру. І тут питання не тільки в агентстві, а питання в усіх, починаючи від агрополітики, закінчуючи сільською радою.

Найболючіше питання, яке ми зараз спостерігаємо, це те, що іде по всій країні, іде, набуло катастрофічного характеру розграбування меліоративних систем. Ми фіксуємо сотні випадків розграбування об'єктів інженерної інфраструктури, по деяким випадкам вартістю понад мільйон гривень. Тільки за 14-й рік нами було здійснено більше 200 звернень до правоохоронних органів з цих питань. Ми були б дуже вдячні аграрному комітету, щоб все-таки і ви долучилися до цієї роботи, вийшли з ініціативою, можливо взяли під якийсь контроль це питання. Звернення, треба проводити профілактичну упереджувальну роботу.

На закінчення я хочу сказати, що кожен рік перед початком вегетаційного періоду знаходяться гарячі голови, які постійно говорять про те, що не можемо подати, не можемо полити, не буде води, є якісь проблеми. Але, як не дивно, кожен рік, з цими чи іншими проблемами, вода доходить до поля і кому потрібно - вона є на полі.

Так, проблеми є, але знову-таки дякуючи народним депутатам, дякуючи позиціям багатьох облдержадміністрацій, тій роботі, якій, ну самих себе хвалити не будемо, але тим неменше робимо цю роботу, на сьогоднішній день більш-менш нормально ідуть платежі через казначейські служби. І ключові наші об'єкти, вони готові до роботи. Хто б що не говорив, хто б де коли не писав. Поливний сезон в цьому році розпочнеться вчасно. І ми виконаємо перед сільгосптоваровиробниками договірні зобов'язання в повному обсязі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Олексію Васильовичу. До слова запрошується заступник міністра аграрної політики та продовольства України Лапа Володимир Іванович.

 

ЛАПА В.І. Доброго дня! Дуже дякую. Я не буду повторюватись з цифрами, вони озвучені. І дійсно, картина зрозуміла. Я лише наведу декілька інших цифр, які надані нам Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук. За розрахунками інституту, площа сухої землі зросла на 8 мільйонів гектарів протягом останніх років. І це означає, що потреба в зрошуванні теоретично і практично буде зростати у зв'язку з природно-кліматичними змінами, які відбуваються.

І ми, формуючи політику, мабуть, повинні думати не тільки про те, що відбувається сьогодні або буде в поточному році, а повинні більш стратегічно підходити. Тому що, вочевидь, потреба у зрошуванні буде зростати.

Але є і інша цифра. Тому що коефіцієнт корисної дії нинішніх меліоративних систем в тому стані, в якому вони є, становить 77 відсотків. В той час, як нормативний показник – 93 відсотки. Це означає, що тих 15 відсотків непродуктивних втрат, які є, за них повинен хтось платити. Або держава з державного бюджету, або господарюючий суб'єкт через тарифи на водопостачання.

Тому, вочевидь, і в тому числі в контексті можливого залучення інвестицій, мабуть, вести варто мову не тільки про розширення площі зрошувальних земель, а в першу чергу про відновлення і про підвищення ефективності дії меліоративних систем. Щоб ми не мали цих непродуктивних втрат. І ні держава, ні господарюючі суб'єкти не несли цих втрат.

Я хочу сказати, що я абсолютно підтримую ту точку зору, що у нас повинен бути клієнтоорієнтований підхід. Я думаю, що нам спільно з вами, мабуть, на півдні ближчим часом місяць-два треба просто провести нараду із сільгоспвиробниками і запитати у них, чого вони очікують від розвитку системи меліорації, щоб ми ні на рівні Міністерства аграрної політики, ні на рівні Агентства водних ресурсів не проводили такі фантазії, не фантазували, а робили те, що потрібно безпосередньо аграріям. Ми з відповідною ініціативою вийдемо, я думаю, що давайте організуємо такий захід. Я буквально коротко хотів би сказати наше бачення.

Ну, по-перше, наші спеціалісти залучені до розробки відповідного законопроекту і я думаю, що ми ще раз його ретельно переглянемо і будемо виносити на розгляд Кабінету Міністрів і свою позицію Міністерство агарної політики сформує. Але глобальне наше бачення, безумовно, полягає в тому, що необхідно проводити структуризацію власності, в тому числі з урахуванням тих меліоративних систем, які залишились в комунальній власності. Якщо вони не використовуються, якщо місцеві органи не мають можливості здійснювати належний нагляд і догляд за цими системами, то очевидно треба передбачати інструменти передачі в державну власність. З нашої точки зору, необхідно розділити функції формування політики і функції господарської діяльності у сфері меліорації.

Тобто очевидно, що мало би бути на основі структуризації власності створено певне державне підприємство, яке здійснює господарську діяльність у сфері водопостачання, і потім, на основі техніко-економічного обґрунтування і з урахуванням попиту сільгоспвиробників, вочевидь вже тільки після цього вже слід вести мову про залучення фінансових ресурсів. Я більш ніж переконаний, що ми знайдемо спільну мову з нашими міжнародними  партнерами і зможемо залучити ці фінансові ресурси. Проводилась консультація з Світовим банком, Агентство США з міжнародного розвитку готове надавати технічні консультації і сприяти цим техніко-економічним обґрунтуванням, але в першу чергу, я думаю, що ми дійсно, так, як голова комітету говорив, ми повинні намалювати все, як модно зараз говорити, road-map, цей шлях покроковий реалізації цих змін і всі дійсно односпрямовано його розуміти.

Відповідно, я коротко хотів би сказати про китайський кредит. Насправді китайський кредит зайшов лише під поставки зерна і надалі планувався другий транш кредиту, в тому числі під розвиток іригації, насправді цих грошей в Україні  нема і не відомо, чи будуть. Тому що все залежить від ефективності виконання зернового контракту, але зрештою, були відповідні переговори із Саудівською Аравією, наші ізраїльські колеги зацікавлені в тому, щоб допомагати нам розвивати систему меліорації. Я думаю, що один із оптимальних був би і можливо, кредит Світового банку, тому що це дешеві гроші і це довгі гроші. Тому я думаю, що не стане справа за фінансуванням, по крайній мірі у нас є такі сподівання, але треба розуміти і самих себе, і наших міжнародних партнерів. До того, як ми разом, спільно не сформуємо цю чітку картинку і покроковий план ніхто гроші давати не буде. І це потрібно в першу чергу нам, а не нашим міжнародним партнерам.

Тому те, що стосується потреб сільгоспвиробників і вислухати дійсно їхні побажання, і чому нема цього попиту чи нема готовності, чи нема можливості здійснювати інвестиції, чи нема можливості відновлювати внутрішні меліоративні мережі, чи з їхньої точки зору завищена вартість води, чи вартість електроенергії. Визначити ці проблеми і спільно рухатись вперед. Я думаю, що ми всі разом взяті в цьому зацікавлені.

Єдина цифра на останок. Знову ж таки за розрахунками Інституту водних проблем меліорації, тільки за рахунок відновлення систем меліорації тих, які зараз знаходяться в занедбаному стані ми можемо збільшити на 10 мільйонів валовий збір зерна. Вже доходить до смішного, що деякі виробники локальних систем водопостачання формують, роблять крапельне зрошення, а ми ніяк не можемо знайти спільної точки по відновленню меліоративних систем.

Повторюся, все, що треба Міністерства аграрної політики ми будемо максимально сприяти розвитку і відновленню систем меліорації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Володимир Іванович. В нас був запрошений на комітетські слухання міністр екології та природних, та водних ресурсів… екології та природних ресурсів. Чи є хтось від міністерства? Немає?

Тоді до слова запрошується директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Ромащенко Михайло Іванович.

 

РОМАЩЕНКО М.І. Спасибі. Перш за все хочу подякувати комітету за ініціативу, за організацію парламентських слухань. Тому що, вибачте, можливо, скажу так, але останні чотири роки проблема і постановка питання відновлення зрошення – це предмет повсякденної діяльності нашої. І мені приємно, що практично всі питання, які сьогодні озвучені в тому чи іншому вигляді розглядались, і є певні відповіді.

Ну, перш за все щодо зрошення, потреби в зрошенні. От назвалась цифра вже, що на 8 мільйонів гектарів зросла територія, де в нас посушливі і дуже посушливі умови. А це про що говорить? Що наші південні регіони, якщо ми не будемо розвивати, відновлювати зрошення, вони перетворяться в депресивні, в них не має перспективи розвитку. Це перше.

Друге. Я б хотів би акцентувати нашу увагу, не буду говорити про технічний стан, але про такі речі. У нас міжгосподарська мережа здатна забирати і подавати воду за своїми проектними можливостями, ну на площу майже 2 мільйони гектарів, я буду називати цю цифру. А фактично на протязі останніх 10 років ми забираємо і подаємо воду десь приблизно на 600 тисяч гектарів. Тобто ми використовуємо третину потужності і зрозуміло, що такий стан речей є неефективним.

З іншого боку, якщо ми до, вибачте, трактора п'ятисильного прив'язали чи причепили трикорпусний плуг і пробуємо забезпечити ефективне використання цього трактора, зрозуміло, що це абсолютно не вірно. 

Тому з моєї точки зору чи з нашої точки зору зацікавленість у тому, щоб розвивати і нарощувати площі зрошення перш за все повинно бути в того, хто володіє міжгосподарською мережею. А міжгосподарською мережею володіє держава. Держава і функції якої з точки зору управління і розвитку цих систем покладені на Державне агентство водних ресурсів.

Тому маючи от такий великий комплекс, якщо ми сьогодні не вирішимо проблему нарощування площ зрошення, ми стоїмо перед загрозою втрати цього унікального я б сказав, водогосподарського комплексу у вигляді магістральних каналів, насосних станцій і таке інше.

Це як би от така теза, яка нами покладена в основу концепції відновлення зрошення, яка в Академії аграрних наук розроблена, і ця концепція презентувалась і розглядалась на науково-технічній раді Державного агентства водних ресурсів, і Міністерства аграрної політики. Ця концепція презентована Світовому банку, Європейському інвестиційному банку, китайським, і вона знайшла в цілому підтримку. Єдине, що у нас виникало на цьому етапі це неузгодженість позицій в частині, а який суб'єкт господарювання, і чи є у нас такий суб'єкт господарювання, який міг би здійснювати і реалізовувати заходи з відновлення зрошення, в тому числі і шлхяом залучення кредитних ресурсів. І коли тільки доходило до цього питання, зразу поставало питання, що такого суб'єкту господарювання в Україні сьогодні немає. Чому? Тому що управління зрошувальним комплексом здійснюється державним агентством, яке має функцію органу центральної виконавчої влади, і за своїм, за положенням про цей орган не має можливості ні залучати, ні використовувати інвестиції, а як безприбуткова організація вона не має можливості і шансів повертати ці кредитні ресурси.

Тепер про механізми повернення кредитних ресурсів. Тут уже називалося, що  говориться про те, щоб збільшувати тільки вартість послуг з подачі води. Прораховані інші варіанти, якщо взяти ту ж Каховську зрошувальну систему, проектна потужність якої розрахована на 750 тисяч гектарів, а сьогодні поливається біля 300 тисяч. І якщо ми тільки збільшимо площу зрошування до 150 тисяч гектарів в зоні цієї, у нас є можливість відмовитись від бюджетного фінансування, за ті кошти розширення площ отримати додаткові надходження для того, щоб здійснювати реконструкцію, модернізацію і таким чином розвивати зрошення. Тому говорити про те, що не опрацьовані, чи не існують механізми повернення коштів або вони я кимось чином не обґрунтовані, з моєї точки зору вони не зовсім вірна.

Тепер, що потрібно робити, на наш погляд, і як потрібно діяти? Ще одну позицію хотів би сказати, до речі це була наша пропозиція повернути внутрішньогосподарські мережі в державну власність. Чому? Коли ми проаналізували в 2011 році, що рішення, яке було прийнято в 2003 році Постановою Кабінету Міністрів про передачу в комунальну власність внутрішньогосподарських мереж, чому воно було прийнято, вибачте, можливо депутатам і більшості хто тут слухає, скажу. Коли виникло в 2003 році необхідність розроблення положення про органи управління внутрішньогосподарськими мережами зрошувальних систем почали з'ясовувати, в чиїй же вони власності. Міністерство сільського господарства тодішнє, рахуючи, що передаючи на баланс внутрішньогосподарські мережі і дощувальні машини колгоспам і радгоспам, воно таким чином передало ці системи і у власність колгоспів і радгоспів.

Насправді ті системи ніколи не були в колгоспній і радгоспній власності. Вони були в державній. Але в зв'язку з тим, що 10 років ніхто цими системами не опікувався з отримання незалежності, для того, щоб зняти відповідальність за ті процеси, які відбулись на внутрішньогосподарських мережах, тоді було прийнято, вибачте, таке рішення – спихнути ці мережі в комунальну власність. Туди, де немає коштів, туди, де немає фахівців, туди, де немає кому цими системами займатись.

Чим це закінчилось, зрозуміло. У нас сьогодні використовується, тільки 600 тисяч гектарів поливається. Якщо ви проаналізуєте тепер, які це системи, то це ті системи, які знаходяться на балансі, ну, будемо говорити так, де-факто, не де-юре, а де-факто в сільгосптоваровиробників, в державній власності і в незначної кількості, вибачте, комунальних підприємств чи сільських рад в регіонах розвитку зрошення.

Ще хотів би на одному наголосити. Практично у нас зрошення сьогодні залишилось лише в одній області. Чому. Тому що 300 тисяч гектарів майже поливається в Херсонській області, 135 тисяч поливалось в Криму до того, як він анексований. В решті областей потенціал зрошення використовується на 15, на 10, на 20 відсотків. Через те давайте ж ми реально говорити про речі, що сьогодні у нас катастрофічний стан з системами зрошення.

Більше того, я цей стан порівнюю з нашою газотранспортною системою. Ми маємо величезний потенціал розвитку зрошення. Але неефективно його експлуатуємо. Більше того, нічого не робимо для того, щоб створити відповідні умови для залучення інвестицій. Чому залучення інвестицій? Теж давайте будемо відверті. В державному бюджеті, не дивлячись на те, що, а, вибачте, я займався науковим обґрунтуванням тієї програми, яка у вигляді закону сьогодні існує і про яку говорять, що вона діє, давайте говорити відверто. У нас коштів немає і ніколи в бюджеті в найближчий час не буде для того, щоб здійснювати реконструкцію і модернізацію міжгосподарської мережі.

Якщо ми не зробимо заходи з її реконструкції і модернізації у нас, дійсно, буде зростати і вартість послуг з подачі води, в нас будуть зростати питомі витрати цієї води при транспортуванні, в нас зрошення буде неефективним. Через те є проблема, яка пов'язана з тим, що після 30-40-літньої експлуатації міжгосподарських мереж ми повинні здійснювати реконструкцію, модернізацію, на це потрібно залучати інвестиції і кредитні ресурси.

Інше. У зв'язку з тим, що в нас залишилася система управління зрошення, яка породжує внутрішніх 3-4 технологічних переділи на шляху подачі води від споживача до сільгосптоваровиробника, це створює умови для непрозорого формування ціни на послуги з подачі води. До того часу, поки ми не змінимо цю структуру управління, поки ми не сформуємо підприємство, яке здатне здійснювати експлуатацію зрошувальних систем в виді цілісних технологічних комплексів, ми цю проблему, вибачте, ну не зможемо вирішити в цьому аспекті.

Через те і народилося і пропозиція приєднати ті внутрішньогосподарські мережі, які не використовуються до міжгосподарських мереж, створити цілісний технологічний комплекс, створити суб'єкт господарювання, який здатний під державні гарантії залучати дешеві, довгі кредитні ресурси і реалізовувати політику з розширенням відновлення нарощування, як це ви будете називати, зрошення.

Тепер, який має бути порядок дій. Зрозуміло, що в першу чергу і Світовий банк, і інші…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я вибачаюсь, пане головуючий, регламент є ? Тому що не в усіх часу багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дійсно. У нас небагато часу, якщо можна…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. …нам будуть розказувати і уявляєте, що самим крайній винователь є, виявляється, сільгоспвиробник. Це він такий дурак, який відмовляється останні 25 років від тих благ, які можуть принести …, а він, дибіл, не хоче цим користуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, зараз я вам дам слово.

КОРНАЦЬКИЙ А.О. …на території якого понад 600 гектарів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, давайте завершить зараз виступаючий, і я вам дам слово. Давайте, давайте будемо закінчувати. Михайло Іванович, регламент.

 

РОМАЩЕНКО М.І. Перше. Дійсно, потрібна стратегія, і є напрацювання, які можуть бути покладені в її основу.

Друге. Потрібно визначити на рівні держави, хто буде опікуватися експлуатацією, розвитком і відновлення зрошення – Міністерство аграрної політики, екології, це вже державна проблема.

Третє. Потрібно розробити техніко-економічне обґрунтування, про це ми говоримо вже четвертий рік. Більше того вже приймалось рішення, що його треба про розробляти, але ж немає суб'єкта господарювання, який би замовив це техніко-економічне обґрунтування. Він має замовити це техніко-економічне обґрунтування.

Потрібно вирішити проблему здешевлення електроенергію на подачу води для зрошення. Для цього існують теж пропозиції, вони напрацьовані їх треба розглядати. І багато інших питань, напрацьовані пропозиції про створення асоціації, ми ведемо цю роботу, тобто є комплекс напрацювань, який може бути покладений в основу наших дій, потрібно тільки, як нам здається, потрібне політичне рішення для того, щоб цю роботу розпочати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Іванович. До слова запрошується народний депутат України Корнацький Аркадій Олексійович. І, дійсно, давайте всі будемо притримуватись регламенту, у нас є регламент – по п'ять хвилин на кожного виступаючого.

 

КОРНАЦЬКИЙ О.О. Я взагалі, коли йшов на ці слухання, збирався сказати буквально декілька слів, про те, що, приймаючи будь-яке рішення стосовно, наприклад, заборони на приватизацію меліоративних систем, треба пам'ятати, що в дуже багатьох місцях під меліоративними системами, звичайно, в першу чергу внутрішньогосподарськими земля вже давно не є державною. І ті канали або труби, які там лежать, які проходять, якщо ще їх не вкрали, вони проходять по землі приватній власності. І взагалі поряд із тим, що не треба державі брати на себе лишнього це вже давно зрозуміло. Не треба лізти в середину господарюючих суб'єктів, що любить дуже наш чиновник робити, абсолютно з усіх питань, так само і тут.

Тому я хотів просто сказати з точки зору земельного законодавства як голова підкомітету земельних питань аграрного комітету Верховної Ради. Але відверто кажучи те, що я тут почув воно спонукає мене сказати трошки ширше.

По-перше, у мене взагалі, шановні колеги, народні депутати, таке складається враження, що чиновників на такі слухання, взагалі, запрошувати не треба. Бо ми будемо слухати і буде виявлятись, що всі кругом дурні, одні чиновники тільки хороші і все, що вони робили, це було правильно. Запитується, хто у нас розвалює все? Хто у нас, народ розвалює? Чи сільгоспвиробники? Які на своїй шкурі, своїми костями, своїми грошима все витягують.

І от я почну з фрази, яку я не закінчив напередодні. З 98-го року підприємство, а це північ Миколаївської області, 132 виборчий округ, 5 районів, які я досить добре знаю і практично по всім цим районам є меліоративні системи, але всі ці меліоративні системи, якщо це я правильно буду висловлюватись, є такими локальними. Вони не приєднані ні до яких каналів, вони йдуть від насосної станції на річки або на ставку чи на водосховищі невеличкому і йдуть у поля. 

То тут, з моєї точки зору, навіть розмовляти нема про що, щоб їх забороняти цю приватизацію, тому що інакше вони, взагалі вони зараз вже кончені там, де вони не передані у приватну власність, там, де передані, вони працюють. Але от я, що хочу сказати. Як відбувається та передача?

15 років я, не даючи принципово хабарів, не міг отримати ту меліоративну систему. Довкола мене, наприклад, по Первомайському району Миколаївської області так само по іншим близько лежачим районам ті, хто в решті-решт вижимали хабарі, вони отримали у власність. Хабарі платили, звичайно, в першу чергу місцевим районним керівникам, районній раді, але через районну раду і через спеціальних людей ті гроші йшли й на водоканал. Інакше не передавали під приватизацію, не давали під викуп, наприклад, тих же насосних станцій, які стоять на Південному Бузі. От вам відповідь на все, на те.

А ви кажете якісь інвестиційні проекти, якісь техніко-економічні обгрунтування. Та система меліоративна, яка, наприклад, є на полях агрофірми корнацьких, вона давним давно працювала прекрасно і можливо, б не потребувала б ніяких абсолютно державних дотацій, навіть відшкодування електроенергії. А вона не працює. Тому що не дають два види чиновників: місцеві і водоканалівські. От вам і вся відповідь.

Тому я підтримую авторів законопроекту в тому, що потрібно, безумовно, залишити у державної власності магістральні канали, можливо, якісь  міжрегіональні чи міжгосподарські. Тобто в дорожньому будівництві, в дорожній термінології є таке поняття "скелетна система" така, да, до якої все доєднується. Якщо ці меліоративні системи є в такій системі, то, безумовно, основне треба залишити в державній власності. Все, що стосується внутрішньогосподарських систем, я думаю, безальтернативно абсолютно потрібно передати чи продати, чи приватизувати безоплатно, тому що там уже передавати практично нема чого. Усі ці 15 з лишнім років, які ми охороняємо на наших полях, то там ще щось лишилося, хоча то вже повідбивали вуха навіть і від тих плит, які складають ті канали, уже повисмикували плити з тих станків накопичувачів, тому що не встигаєш все це охороняти, але охороняємо, зберегли. Хочуть тепер ще гроші здерти – добре, гроші заплатимо, тільки не на кишеню, звичайно. І от та пропозиція, яку я почув від директора інституту, я вибачаюсь, за такі пропозиції такі інститути треба розпускають точно так же, як і взагалі реформу, реформу і в цій галузі треба робити, напевно, з того, що просто-напросто всі старі системи управління ліквідувати і це буде саме правильне. Так як в ЖКХ треба ліквідувати і ЖЕКи, і саме міністерство, так і в багатьох інших галузях, я не виключаю, що і в цій, потрібно ліквідувати інше. І тоді у нас, напевно, ми знайдемо крайнього, якщо вони почнуть з нуля. Оце моя пропозиція. Все, що є магістральним - державна власність. Все, що є локальним і внутрішньогосподарським – повинно бути передано тому, хто це буде користуватися, хто за це буде відповідати і хто в це вкладе кошти. Отака моя думка.

А щодо стратегічних питань, то, безумовно, до стратегічних питань, в наших маловодних областях, відноситься найперше питання: де взяти воду? Тому тут ми можемо дійти аж до питання, що треба створювати на річках водосховища, можливо з гідроелектростанціями, можливо ні. Тобто такий каскад повинен бути водойм, звідки можна брати ту воду. Тому що правильно було відзначено, ми рік від року ідемо до пустелі. Уже зараз абсолютно, абсолютно чітко кожні 3 роки навіть на півночі Миколаївської області – засуха. Причому жорстока, коли не буває по 80-90 днів ні краплини дощу. Оце все, що я хотів сказати.

Законопроект підтримаю, якщо він буде саме в такому вигляді, без заборони на приватизацію локальних і внутрішньогосподарських меліоративних систем. І, можливо, ми ще подумаємо, щоб спрацювати уже, користуючись присутністю тут керівництва Держводгоспу, щоб запобігти, допомогти сільгоспвиробникам, тим, хто хоче викупити, приватизувати ці, оформити документи на ці меліоративні системи, щоб розібратися з тією корупцією, яка є на місцях. Тут ми готові з вами співпрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Аркадій Олексійович. Я хотів би запросити до слова… Чи є бажаючи серед народних депутатів висказатись, щоб ми пройшли дальше до фахівців? Є, нема?

Тоді надаємо слово начальнику Херсонського обласного управління водних ресурсів Коваленку Єгор Євгенович.

 

КОВАЛЕНКО Є.Є. Спасибо большое, Сергей Владимирович. Якщо дозволите, я декілька слів. Якщо по Україні використовуються, ми вже почули, меліоративні системи на 30 відсотків від того, що було побудовано, на Херсонщині ситуація дещо інша – в нас використовується на 70 відсотків. Але все одно є проблеми. Коли попередній доповідач, виступаючи, казав, що збережено тільки там… Ромащенко Михайло Іванович казав, що збережено тільки там, де воно у власності або господарств, або державне, то не є зовсім ситуація Херсонщини. Наприклад, представник Каховського району, який тут є, підтвердить, що в Каховському районі збережено зрошення стовідсотково, але внутрігосподарська мережа вся знаходиться у комунальній власності. Так само в Горностаєвському районі.

Що стосується залучення інвестицій, то воно дійсно потрібне. Хто має їх вкладати? Думаю, що потужний користувач, якого ми сьогодні на деяких землях ще не маємо. Там, де він є, там воно працює і використовується. Да, тяжко людям працювати, немає державної підтримки, зростають ціни на послуги з подачі води, зростають ціни на електроенергію, але воно використовується. До речі, Каховська система використовується в межах Херсонської області більш, ніж на 80 відсотків на сьогоднішній день. Допустити до приватизації магістральних каналів вважаю вообще неможливим, держава наступним кроком може втратити Дніпро. З каналу Каховського магістрального, наприклад, п'є Запорізька область. Більше 400 тисяч мешканців Запорізької області, Бердянськ, таке інше, п'ють воду, яка подається Каховським магістральним каналом. Північнокримський канал обслуговує Автономну Республіку Крим. Сьогодні так сталося, але ми ж живемо не одним днем. Тому річ о том, щоб втратити вплив держави на магістральні канали, ні в коєм разі не може іти.

Як нам отримати потужного землекористувача і коди це сталося? Сталося це тоді, коли при розпаюванні земель було порушено принцип, що землі розпайовуються меліоративних систем, багаторічних насаджень і таке інше, але паї не виділяються в натурі. Тобто це б мали бути технологічні масиви. Це було порушено, вони були виділені в натурі. Сьогодні маємо підводною дощувальною машиною 10, 12, 15 власників землі, від однієї насосної станції – 300, 400, 500 власників землі і ми маємо їх інтереси також забезпечити, коли ми кажемо про асоціації. Тобто в асоціації мають увійти не тільки водокористувачі, які сьогодні її використовують, а якось мають бути і інтереси власників паю, враховані, і інтереси сільської і селищної ради, і питання дренування територій, що для Херсонської області дуже важливо. Маємо велику зрошувальну систему, але ми маємо і проблемні території Цюрупинського району, які потребують дренування, Голопристанського району, які ускладнюють проживання населення на цих територіях. А хто має вкласти гроші в відновлення внутрігосподарської мережі? Я рахую, що це має бути аграрії, які користуються цією землею.

Давайте зробимо умови, щоб туди прийшов потужний користувач. Давайте зробимо довгострокову оренду зрошуваних земель. Давайте зробимо умови для консолідації. Бо непоодинокі випадки, коли 2-3 паї виб'ють з-під фрегата якісь орендарі, і не можна використовувати аграрію цілий фрегат. Тобто рейдерські якісь схеми використовуються. Тобто давайте подивимось на питання консолідації цих земель до технологічних масивів. Давайте захистимо власника або користувача землі, який туди вкладе коштів, що вони будуть його кошти ті, а коли він піде з тієї землі, вони йому будуть або компенсовані, або якось ще. І давайте залучимо кошти Світового банку… До речі, на Херсонщині залучаються сьогодні по проекту USAID кошти і щорічно відновлюються, 2-3 тисячі гектарів відновлюються. Але може створимо фонд револьверний, звідки аграрій може прийти, взяти безпроцентну ссуду, відновити і за період 10, 15, 20 років повернути. Тому що, якщо ми покладемо оці вкладені кошти в конкретне поле у всю послугу, то це буде теж несправедливо по відношенню до того, хто сьогодні використовує, вкладає свої кошти в ремонт своєї внутрігосподарської мережі. Чого він має комусь відновлювати? Тому я вважаю, треба ще раз подивитися і підтримую повністю попереднього доповідача щодо збереження костяка в Державній власності і заборони приватизації. А внутрігосподарські мережі, земля під ними  сьогодні розпайована, вона вже приватна. А ми забороняємо її приватизувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Дякуємо вам.

 

________________. Я прошу пробачення, мені треба йти і дозвольте я скажу буквально два слова з приводу сказаного.

Все чудово, все прекрасно, є взаєморозуміння… Не чути, так? Одне тільки, воно вже прозвучало тут не перший раз сьогодні, від чого я хотів би застерегти всіх, хто бажає успіху меліоративній справі. Не треба навіть мріяти про оцю консолідацію якимись правовими методами, тим більше адміністративними, і навіть про запровадження довгострокової оренди, не треба робити із селян рабів. Є цивільно-правові стосунки, є свобода договору, є права людей, і є вигода взаємна. Можна завжди знайти, доказано на практиці, якщо це сумлінний інвестор, якщо це сумлінний землекористувач, якщо він прийшов туди не бабки зрубати, якщо він туди працювати прийшов на роки або десятиліття, то він завжди порозуміється з селянами. Треба буде вивести один пай на край, виведуть, поміняються, доплатять йому. Треба буде об'єднати масив на договірній основі, об'єднають. Але запровадження в земельне законодавство норм, які будуть змушувати і будуть пов'язувати там 14, я бачив пропозиції, 14, 17-річними термінами, мінімальними термінами оренди, це антиконституційно, по-перше, і цього не повинно бути у цивілізованій правовій державі. Дякую за увагу. Бажаю успіху! Законопроект підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую. Я прошу всіх виступаючих дотримуватись, будь ласка, регламенту, бо в нас дуже мало часу залишилося і ще треба вислухати деяких виступаючих. До слова запрошується депутат Херсонської обласної ради – Рибалка Сергій Вікторович.

 

РИБАЛКА С.В.  Добрий день шановні присутні! Ми з Херсону і нам це болить більше всього. Я хотів би повернутися до виступу Михайла Івановича. Михайло Іванович, ми декілька раз з вами зустрічалися. Ви знаєте, що ваша концепція взагалі не підтримується сільгоспвиробниками, які категорично проти виступають того і вбачають у вашій концепції намагання приватизувати систему зрошення, перевести її в якусь іншу стадію, вкласти туди кошти під заставу і щоб ми залишилися без цієї зрошувальної системи. Тому я вас дуже попрошу, уже буде прийнятий цей закон, який забороняє приватизацію, не треба більше виступати в пресі і говорити про концепцію чи ще про щось. Як тільки закон буде прийнятий, а він уже буде в другому читанні, я думаю, прийнятий саме про заборону державної частини, більше ця концепція нікому не потрібна.

Друге питання. Наше бачення: державна частина, та, яка сьогодні знаходиться в державній власності, а це магістральні канали і насосні станції, залишається в державній власності і знаходяться в управлінні водних ресурсів. Тому що це показало, що на протязі 22 років саме ця система залишилася збереженою, її ніхто не розламав, не зруйнував. Там єсть кошти, які платить в тому числі і держава, компенсує зарплату, і є частини, які платять сільгоспвиробники. І якщо щось потрібно модернізувати, добавляти, збільшіть плату. Ніхто не говорить про те, що ця плата сьогодні ідеальна і вона сильно прозора.

Я звертаюся, будь ласка, до голови, зверніть увагу, сьогодні Сєвєро-Кримський канал намагається підняти ціну там фактично до 4 копійок із 0,69. Зверніть увагу на цю проблему. Ми будемо на Херсонщині розглядати окремо депутатським корпусом обласним і з вашими представниками цю тему, але все повинно бути відповідати, дійсно, реальним цифрам. Це не велика проблема. Більш велика проблема, про яку ми говоримо сьогодні, тобто цю проблему ми повинні розмежувати і відділити у загальнодержавну власність.

Тепер внутрішньогосподарська система. На жаль, Аркадій Корнацький вийшов, але в його словах є дуже багато помилок.

Перше. Вся зрошувальна система на сьогоднішній день розбита і знаходиться у власності, сім видів власності внутрішньогосподарської системи, перше, на балансі сільських і селищних рад, друге, на балансі райради, на балансі підприємства, правонаступника колишнього сільськогосподарського колективного підприємства і у власності громадян, власників земельних ділянок для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва. Фактично оці дві категорії сьогодні являються безхозами. Їх або правонаступники відмерли, ніхто не прийняв на баланс, і це безхозий. Таких безхозів тільки по Херсонській області ми нараховуємо 40 тисяч гектар, це дуже велика кількість.

Наступне питання. У власності приватного підприємства, що вже набуте на підставі договору куплі-продажу, в тому числі і майнових паїв. У власності приватного підприємства, як новостворена, збудована система, і такі у нас є новостворені, збудовані і у державній власності, які управління здійснюють державну власність. Всі ці сім видів власності приблизно в однаковій пропорції. Тому говорити сьогодні, що їх потрібно передати приватнику комусь, сільська рада не віддасть і не завжди з'явиться на території села той приватник, який зможе чітко це врегулювати і чітко взяти на себе цю відповідальність.

Які основні позиції нам необхідно? Що нам потрібно? Нам потрібно народити цього користувача. Гроші прийдуть тільки в зрозумілу систему, де буде зрозумілий користувач. Що для цього потрібно? Для цього обов'язково потрібно прийняти закон про консолідацію зрошувальних земель. Чому? Напевно у Карнадського менше зрошувальної землі і він не розуміє, що таке на фрегаті, який ходить по кругу, який 65 гектар поливає, є вклинений кусочок когось, два чи три гектари, який каже, мій кусок не поливати. І куча цих проблем, коли каже мій кусок не поливайте, я забороняю вашому фрегату, або давайте тройну оплату, тоді я соглашуся, щоб ваш фрегат ходив на нашій землі. Це ж життя – це з реалій. Скільки таких, коли ходять фронтальні машини і десь кусок по середині, спеціально виділяють і кажуть, в тому числі, як було на рисових системах, коли забирали рисові системи на Херсонщині, купляли в одного з власників кусок рисової системи, поле 70 гектарів, купляли 2,5 гектари і той приходив і казав, у мене договір з цією компанією, я забороняю вам затоплювати мою ділянку, я не збираюся там вирощувати рис, я там буду вирощувати пшеницю, щоб моя ділянка не затоплювалася ні в якому разі, або тройна оплата, або взагалі уходьте і передайте новому інвестору. У нас зібрали три-чотири підприємства серйозних, коли це було зроблено на Херсонщині к Колончацькому районі. Тому консолідація – це нормальна європейська норма і світова норма, яка повинна діяти. Є 70 відсотків, зміщайте на край, домовляйтеся, але, коли це є законодавчо, тоді це легше зробити.

Наступне питання, оренда 15 років. Ми можемо говорити про все, що завгодно, сьогодні там винесено 7 років мінімальна оплата – це одна сівозміна. Повірте, в зрошення треба дати 15 років і це теж нормальне явище. У мене в господарстві без закону 15 років, але є різні варіанти. І коли людям кажуть, що це на законодавчому рівні, умови нормальні всі погоджуються на ці 15 років.  Але ці 15 років – це, напевно, той мінімальний термін, коли можна вкласти гроші і отримати назад свої прибутки.

Наступний пункт – це про співпрацю держави та приватного підприємства, яке пов'язане з захистом інвестицій. Нам необхідно прийняти закон, який буде чітко регулювати захист інвестицій, захист прав інвестора. Зрозуміло, що людина, яка вклала гроші повинна їх завжди повернути ці кошти. І, якщо говорять про те, що сьогодні треба відпрацювати законопроект, ми готові, там і українська асоціація і інші асоціації сільгоспвиробників, підключить навіть юристів, які пропрацюють разом з народними депутатами і відпрацюють це питання.

Ми розуміємо всю відповідальність, яка буде і що потрібно передбачити, потрібно передбачити припинення права власності приватного інвестора на внутрішньогосподарську систему, яка підлягає реконструкції, якщо він не виконує умов договору. Якщо він, наприклад, відповідальність приватного інвестора, якщо він не використовує правильно цю зрошувальну систему. Визначити механізм та порядок відчуження внутрішньогосподарської системи, повернення її назад до власності, наприклад, сільській раді або районній раді, все це потрібно прописати. Це дуже серйозний закон, але без цього закону ми не підійдемо взагалі ні до яких інвестицій. Про які інвестиції ви сьогодні говорите, якщо любий банк, який прийде з грошима, скаже, в кого я вкладаю і хто мені поверне ці кошти? А повернути може тільки кінцевий споживач, який над цим усим працює.

Наступне питання, яке ще може бути тут використане, - це концесія. Цей варіант у нас в Україні розглядається дуже слабо, але сумісне використання зрошувальних систем на пайовій власності: хто скільки вложив – той стільки отримує коштів, це дуже важливий момент і концесію теж потрібно буде перемінять.

І що ще хотів сказати, що до закону ми повністю підтримуємо першу половину, але є пропозиція. Ми, Сергій Володимирович, вам передамо. Земля, як уже казав Корнацький, в багатьох випадках на зрошувальних системах уже є в приватній власності, тому ці пункти потрібно викреслити. І потрібно викреслити приватизацію землі, тому що є епізоди, в яких дійсно уже зрошувальна система приватизована. Або, якщо ми сьогодні скажемо інвестору, що ти ніколи не приватизуєш це або в нас є…, хто прийде? Ніхто не прийде. Потрібно краще обговорити захист прав інвесторів і порядок повернення цієї зрошувальної системи, тоді це буде правильно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Сергій Вікторович. До слова запрошується депутат обласної Херсонської ради Горстка Юрій Володимирович.

 

ГОРСТКА Ю.В. Добрый вечер, Сергей Владимирович, добрый вечер, народные депутаты, присутствующие! Я выступаю как не депутат областного совета, как собственник части земли и собственник арендаторов, то есть тот человек, для которого мы все сегодня собрались и пытаемся ему помочь.

Честно говоря, за 23 года, сколько нам помогали, уже скоро мы ноги протянем от этой помощи, которую мы получаем. И велосипед, который ездил 23 года, как нам сказал голова державного агентства, тоже уже, наверно, не в ту сторону едет. И вопрос стоит в одном. Кто будет отвечать за ту землю, которая находиться в аренде. Слово "аренда" по собой подразумевает, что человек, который ее берет, должен за нее платить. И когда мы говорим о собственности, а в данном случае это внутримелиоративная система, подразумевая по тому, что человек, которые ее берет в аренду, он что-то в этой аренде получает взамен. То есть ремонт, содержание, охрану и прочее, прочее, прочее.

Тут никто не сказал в том, что для сельхозпроизводителя, будем так говорить, у нас мало поливной земли, потому этот вопрос никогда не ставился. Нам добавили новый налог, который не зарегистрирован ни в одной фискальной службе, – это налог на использование мелиоративной системы.

Мы просто платим деньги на сегодняшний день сельскому совету 90 процентов и 10 процентов райрадам. То есть это те деньги, которые мы выбрасываем на ветер, мы их просто отдаем, куда они идут, нас никто в этому вопросе не информирует.

Я поддерживаю Сергея Владимировича в том, что однозначно и не поддерживаю господина Корнацкого в том, что внутреннюю системную систему надо передавать частному лицу. Слово "частное лицо" оно подразумевает под собой одно определенное лицо, которое будет владеть этой системой.

В той ситуации, в которой находится на сегодняшний день сельское хозяйство, оно подразумевает под собой тысячу собственников. Каждый со своим характером, со своими тараканами в голове с которыми практически, как бы полюбовно, нелюбовно договориться практически никогда сто процентов не возможно.

Потому говорить о том, что договариваться надо с государством, это однозначно да. Вся система, которая находится на сегодняшний день, которая осталась, она должна быть государственной и государство должно беспокоиться о своей собственности, о дальнейшем ее развитии и улучшении, а мы, как уже потребители согласны за это платить и видеть куда это все уходит.

Я написал много тезисов, но время не позволяет. Единственная просьба к Верховной Раде, на сегодняшний день самый важный вопрос для инвесторов – это с кем вести диалог. Я как собственник, я как арендатор этой внутри-мелиоративной системы, я не могу ни с кем разговаривать. Я ее ремонтирую уже 18 лет, я поменял два километра труб, которые мне никто никогда не вернет.

То есть на сегодняшний день правовой нигилизм. Четко Верховная Рада должна показать, с кем работает на сегодняшний день арендатор. Он должен говорить, я беру на себя обязательства вот эти, государство берет обязательства вот эти. И тогда уже можна разговаривать, и по инвестициях, и о кредитах, и о всем остальном. Будет собственник, который будет распоряжаться.

Сегодня господин Корнацкий сказал, что можна на 5 лет заключать, потом договариваться. Это, минимум, 15 лет надо заключать. И в условиях договора должно законодательно написано, вопрос о… если это настоящий арендодатель, его будут волновать только одно – это оплата его земли.

И естественно мы понимаем, что каждый год мы будем встречаться и пересматривать стоимость этой оплаты. Но не такими способами, как доложил уважаемый господин Рыбалко в том, что на сегодняшний день многие рейдерские захваты существуют по этой схеме, и с этим надо считаться, и дальше оно будет хуже в этом вопросе. Потому я считаю сельхозпроизводители поддерживают, Сергей Владимирович, вас в плане том, что должен быть один собственник.

Я еще хочу сконцентрировать вопрос. На сегодняшний в Херсонской области, она как основной потребитель поливных земель выступает… Область, мы говорим сильно громко. В области всего 5 районов, которые занимаются поливом. Вся остальная система, она существует только на бумаге. Я открою страшную тайну голове державного агентства, все остальное, так называемый полив – это все фикция. Это несуществующая насосная станция, это несуществующая система полива, которая под низом находится, ее уже нет, ее уже разворовали, но она на бумагах существует.

Мы говорим, мы готовы дать. Пожалуйста. Я считаю, что нет проблем, найдутся люди, которые возьмут это в аренду. Но я еще считаю, что самое главное, наверное, вырастить тех сельхозпроизводителей, которые готовы работать с поливной землей. Потому что люди, которые не связаны с поливом, они даже представления не имеют на сколько это сложно. Это должны быть и задействована система образования, потому что обслуживающий аппараты, точнее дождевальные машины, это надо учить минимум два с половиной года человека, чтобы он в состоянии был. А новые системы еще более передовые, еще их надо больше учить, их надо иметь, их надо разбирать, их надо разбирать, их надо производить. Культуры, которые будут выгодны для выращивания на этих поливных землях. То есть здесь масса вопросов, которые надо взаимосвязать. Единственное, что за, это собственник один, это государство, с которым можно вести долгосрочный договор, договариваться с ними на 15 и на 20 лет, с ним уже можно заключать инвестпроекты. Потому что многие на сегодняшний день сельхозпроизводители готовы вложить деньги в переоборудование старых 30-летних насосных станций, древние двигатели, которые в три раза больше берут электроэнергии, чем они в состоянии на сегодняшний день новое отдать. То есть в три раза меньше можно тратить электроэнергии, которая составляет до 70 процентов себестоимости продукта. И дальше, если мы будем идти таким путем, по наращиваю стоимости и содержание старых этих мелиоративных систем, это дорога в никуда. Мы дойдем до того, что себестоимость продукта на полива не будет идти ни в какое сравнение, на него не будет покупателя, всего-на-всего. И здесь, я считаю, часть государства должна на себя взять ответственность в этом кардинальном решении и разработать программу, которая будет четко определять, куда мы дальше будем двигаться. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Юрій Володимирович. До слова запрошується представник з Одещини Дяжук Роман Ульянович, це директор ТОВ "Перша плодово-овочева компанія" Ізмаїльського району.

 

ДЯЖУК Р.У. Добрый день всем! Это Юг Одесской области, город Измаил, село Сафьяны, родина отца Президента. Но суть не в этом. Но, к сожалению, там у нас, суть не в этом.

Одесская область в отличие от Херсонской области, я много езжу в Херсонскую область смотрю, хочу учиться так, как вы работаете. Но, к сожалению, у нас пока из тех, что мы орошаем землю. То есть, допустим, Измаильский район, площадь оросительных систем – 33 тысячи гектар, подготовлена 21 тысяча, а орошаем мы всего лишь 7 тысяч. Я думаю, это только на бумаге, реально гораздо меньше. У нас очень много, Измаильський, Ренийский районы, у меня два хозяйства 5 тысяч гектар.

В Ренийском районе у нас очень мощно воровали трубы. Те хозяйства рядом, там просто разворовали трубы, там трубы – 63 сантиметра в диаметре, которые продавали, когда был курс 8, по 11 тысяч гривен за тонну. У меня за день украли 500 метров трубы. Причем выкопали трубу, закопали и заново вспахали, то есть, за день это все сделали. Но, к сожалению, для них, я нашел эту трубу, это под прикрытием губернатора тогдашнего, высшего милицейского, прокурорского начальства, не важно. Я смог дать им по зубам, забрал эту трубу. Ее положили на ответственное хранение, но из ответственного хранения ее успешно украли эту трубу.

То есть это смешно, не смешно, но у нас ситуация такая. В другом хозяйстве мне больше повезло, в Измаильском районе у меня там асбестовые трубы. Полное понимание, с предыдущим оратором я полностью согласен. Только должна быть система в государстве, полное понимание с управлением водного хозяйства есть, помогают, все делают.

Но, к сожалению, у нас еще есть проблема, надо, как вы сказали, учить людей. У меня сегодня нет специалистов, которые могли бы поливать. У меня есть возможность купить установку, но нет специалистов, которые поливали. А купить установку за 200 тысяч долларов или за 500 тысяч долларов на несколько полей поставить Васю, чтобы он эту установку угробил… да, вот так. И может быть подвязать к этой программе, я думаю, в Херсонской области, Одесская будет заинтересована, что кроме того, что поливать землю и выращивать сою, рапс, подсолнечник, надо успешно выращивать наши овощи украинские, но для это должна быть какая-то переработка. В Херсонской области, я знаю, она есть, у нас никакой переработки нет. И поэтому если даже я на поливной земле тысячу 200 гектаров выращу овощи, то мне их некуда продать. Поэтому это тоже государственная какая-то должна быть программа. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Я вдячний учасникам слухань за виступи. З вашої нагоди, хотів би озвучити проект рекомендацій наших слухань.

Учасникам комітетських слухань на тему "Про стан інфраструктури меліоративних систем зрошувального землеробства та її окремих об'єктів в Україні", що відбулись 18 березня 2015 року, розглянувши питання щодо сучасного стану та перспектив зрошувального землеробства України відзначають таке. Враховуючи надзвичайну важливість розглянутого сьогодні питання, а також з метою подальшого розвитку та ефективного використання об'єктів меліоративних систем зрошувального землеробства України для забезпечення продовольчої безпеки держави, зміцнення національної економіки, та зважаючи на необхідність вжиття невідкладних заходів щодо комплексного розв'язання проблеми агропромислового комплексу в період фінансової кризи, учасники комітетських слухань рекомендують комітету.

Провести парламентські слухання на тему "Про стан інфраструктури меліоративних систем зрошувального землеробства та її окремих об'єктів в Україні" у вересні поточного року.

Друге. Створити робочу групу в комітеті за участі представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природніх ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державного агентства водних ресурсів України, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по підготовці відповідних змін до чинного законодавства щодо зрошувального землеробства в Україні.

Третє. Звернутися до Світового банку та USAID з пропозицією до співпраці щодо розвитку зрошувального землеробства в Україні.

Четверте. Підтримати проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель, на яких ці об'єкти розташовані (реєстраційний номер 1128) у другому читанні та в цілому. Як закон України, який буде направлений на збереження комплексу меліоративних систем в Україні та створення юридичної основи для подальшого якісного функціонування меліоративних систем в Україні.

П'яте. Зібрати та узагальнити пропозиції від учасників комітетських слухань.

Я ще раз дякую всім учасникам, гостям, ЗМІ за виконану роботу. А також запрошую наших гостей на екскурсию. Що-що? Доповнення. Да, будь ласка, доповнення, і давайте будемо закінчувати.

 

_______________. Буквально півхвилинки. Рекомендувати Держводгоспу, Держводагентству розробити механізм залучення інвестицій у сфері розбудови меліоративних систем. Це на рахунок того, що ви кажете, що вони неприбуткові і згідно положення не мають права мати інвестиційну складову в своєму тарифі. У нас є сьогодні законопроект 1313 про енергосервіс, називається. Це питання до вашої репліки. Сьогодні є законодавчі можливості у нас, Держводгоспу залучати послуги енергосервісу, за рахунок зменшення витрат на електроенергію віддавати цю інвестиційну складову інвестору. Просто як ідею проробити  і опрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо вас. З урахуванням народного депутата Гордєєва.

 

_______________. Ровно полминутки. Не часто приходиться бывать в таких стенах и видеть столько народных депутатов.

По вопросу Херсонской области. Наверное, Херсонская область – это самый большой производитель овощей на Украине, и я думаю, мы этот статус поддержим.

Единственный вопрос, на сегодняшний день, не имея Крыма и Донецка с Луганском временно, будем так будем говорить, у нас возникает вопрос в перепроизводством. И те широкие двери, которые нам обещает Евросоюз, они очень оказались довольно таки не широкие. Это вопрос, в первую очередь, к Министерству сельского хозяйства. Помочь, возможно сделать в Херсонской области единый центр сертификации. Потому что сертифицироваться, я пять лет назад сертифицировался по EurepGAP, по луку, у меня было 39 страниц текста для того, что я должен сделать для того, чтобы сертифицироваться. На сегодняшний день после открытых широких дверей я имею порядка 320 листов, которые не реально, просто не реально сельхозпроизводителю сертифицироваться.

И это центр, который именно будет находиться в Херсонской области. Я очень прошу, чтобы на это обратили внимание, его надо обязательно создать. Тогда будет возможность обыкновенному сельхозпроизводителю эту свою продукцию продвинуть дальше. А создавать, выращивать, то есть давать воду на поля, чтобы выращивать пшеницу – это не логично, это не стоит тех денег, которые туда вложены. То есть наша задача насытить овощами, не только Украину, но и, будем так говорить, Европу тоже. Большое спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за ваші пропозиції. І бажаючі гості здійснити екскурсію по Верховній Раді, до помічників, на виході вас проведуть. Дякуємо вам.