Головна > Документи > Слухання
14 липня 17:02
13 липня 2017 року групою народних депутатів України направлено листи на ім’я Прем’єр-міністра України В. Гройсмана, Міністра інфраструктури України В. Омеляна та Голови правління ПАТ «Укрзалізниця» В. Балчуна щодо наданих сільськогосподарськими товаровиробниками та представниками ринку перевезень пропозицій стосовно покращення аграрної логістики. докладніше
12 липня 08:58
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин затвердив звіт про роботу Комітету за період роботи шостої сесії, план роботи Комітету на період роботи сьомої сесії, а також пропозиції до проекту порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
11 липня 17:41
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин схвалив рекомендації комітетських слухань на тему: «Розвиток експортного потенціалу національних виробників продукції тваринного походження. Шляхи для досягнення мети, роль держави в процесі диверсифікації експортних ринків» докладніше
11 липня 17:40
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» докладніше
11 липня 17:39
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув законопроекти, які стосуються оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення докладніше
11 липня 16:46
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України законопроект реєстр.№ 2232а прийняти у другому читанні та в цілому як Закон докладніше
21 червня 16:36
21 червня 2017 року відбувся особистий прийом громадян заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Івченком В.Є. докладніше
21 червня 11:38
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону України «Про виноград та виноробну продукцію» докладніше
04 листопада 2016, 15:50

Стенограма Комітетських слухань на тему: "Трансформація агропромислового комплексу України. Стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств та їх оподаткування"

 

СТЕНОГРАМА

комітетських слухань на тему: «Трансформація агропромислового комплексу України. Стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств та їх оподаткування»

від 12 жовтня 2016 року

 

Веде засідання заступник голови Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин ІВЧЕНКО В.Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня всім!

Хочемо від комітету подякувати кожному з вас, що ви сьогодні приймаєте участь в наших комітетських слуханнях.

Сьогодні паралельно проходять засідання комітетів і до нас приєднаються наші колеги з інших комітетів.

Хочу сказати, що сьогодні на комітетських слуханнях присутні: заступник міністра фінансів – Марченко Сергій Михайлович і заступник міністра аграрної політики – Ковальова Єлена.

Присутні депутати аграрного комітету. Козаченко Леонід. До нас приєднається Кучер Микола.

Дещо в ракурс скажу. І ми відверто хочемо з вами напрацювати "дорожню карту" як ми будемо реалізовувати нашу трансформацію. Сьогодні на часі стає трансформація аграрного устрою. Як показують досвіди наших європейських країн, а ми з …….. переклали майже всі аграрні устрої починаючи від Бразилії, Аргентини, закінчуючи Китаєм, Європою. І деякі цифри, що сьогодні в Румунії 3 мільйона 800 товаровиробників, сільгосптоваровиробників. В Польщі - 2 мільйона 500. В Італії - мільйон 850. У нас офіційно зареєстрованих по четвертій групі 51 тисяча 900. З 15 мільйонів сільських жителів, які живуть на селі, людей, у нас тільки 51 тисяча 900. Напевно нам щось потрібно змінювати. І скажу відверто, розуміння сьогодні в аграрному комітеті є. Ви знаєте, що ми дуже швидко прийняли закон, і авторами є майже увесь аграрний комітет, і він пройшов через Верховну Раду щодо стимулювання розвитку сімейних, фермерських господарств. Але, на жаль, інший закон ще застряг в податковому комітеті. Я б хотів, щоб ми з вами обговорили в яку ж групу оподаткування ми їх будемо пропонувати. І як ми будемо стимулювати розвиток.

І дуже просив би у Міністерства аграрної політики, щоб ми з вами разом почули все ж таки стратегію, що є напрацьовано в інститутах, що є у практиків, що є у наших зарубіжних колег, для того, щоб ми напрацювали програму розвитку, щоб ми  кожного року розпочинали  з того, що ми, знаєте як  ту рослину створюємо сімейні ферми і можемо одного року 100 тисяч, 200  тисяч,  300. А множте, вибачте, на чотири людини в сім'ї – це майже мільйони людей, які так чи інакше, опосередковано будуть зайняті сільським господарством.

Скажу відверто, що це потрібно для багатьох депутатів, які стратегічно будуть працювати саме над зміною і трансформації аграрного устрою. Певні законодавчі ініціативи ми вже  вносимо, стимулювання кооперації цим сімейним фермам, створення молочарських кооперативів. У нас є дуже велика програма і по молочника, які теж ми будемо презентувати і говорити.

Але хочеться все ж таки почути від вас, взяти максимально практичний досвід, взяти ті вже напрацювання,  особливо по законопроектам, які є  і будуть пропозиції, які законопроекти, яка етапність їх розгляду. Ми готові спілкуватися, ми готові брати на озброєння і я вам  скажу відверто, ми  в цьому році  і в наступному  будемо подавати і будемо проштовхувати. Бо розуміння у комітету є, ви  знаєте, що комітет очолював колись і вже він є зараз міністр і в міністерстві теж є. Трішки потрібно  допомогти, багато тактичних питань, багато питань приватизації, які виходять на перші плани, а дещо розвиток сімейного фермерства, він гальмується. Мені б дуже хотілося, щоб пріоритетами, ми  саме ставили розвиток сімейного фермерства, що нам для цього потрібно.

І по нашому регламенту, пропоную наступне, у нас з вами, будемо працювати  2 години, хочеться, щоб кожен встиг сказати. Вступні слова міністерства і наших зарубіжних представників будуть по 5 хвилин, я прошу дуже коротко і далі,   по   3, по 4 хвилини я буду переривати для того, щоб кожен зміг сказати. Якщо буде цікаво, ми будемо продовжувати краще, але кожен має сказати  свою   позицію. Є представники сільських рад, є представники  сіл, сільських територіальних громад  і сільські голови, є  представники  кооперативів. Тому, давайте  саме в  такому ракурсі  попрацюємо,  щоб ми з вами напрацювали.     

Комітет далі буде приймати, ми приймемо з вами рекомендації за основу, комітет відпрацює і буде враховано все те, що ви сказали, і повірте, далі ми будемо слідкувати як буде виконання іти в Кабінеті Міністрів, як будемо працювати з оподаткуванням Міністерства фінансів, з Комітетом податкової і митної політики, і як далі ми будемо реалізовувати цю стратегію.

Тому я хотів запросити до слова члена аграрного комітету Козаченка Леоніда Петровича, щоб він дещо 5 хвилин розказав і про своє бачення, і бачення конфедерації, яку він має честь очолювати.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую

Шановні колеги, питання, яке ми обговорюємо, дійсно має велике стратегічне значення. Я не пам'ятаю коли ми ставили на порядок денний саме в такому контексті це питання, коли ми говорили про сільське господарство, сільські території, ми дещо в іншому форматі розглядали перспективу. Але ми повинні розуміти, що в нас в сільській місцевості проживає 14 мільйонів людей, які, безумовно, повинні бути причетні до процесу виробництва, який повинен бути засобом, давати їм засоби для існування, і вони повинні жити у трошки інших умовах, ніж ми живемо в містах у великих. Я не хочу зараз переводити цифри того, як живуть наші люди в сільській місцевості, яке в них медичне обслуговування, як вони забезпечені водою, як вони, яку мають інші засоби існування – дороги, які школи, інші заклади соціальні. Звичайно це дуже величезні диспропорції і в одному суспільстві мати такі відмінності, це, в першу чергу, несправедливо.

На якість їхнього життя буде в першу чергу, я сказав, впливати залученість до роботи, до того бізнесу, до якого вони з поколінь в поколінь мали пряме відношення. З нашої точки зору, це не повинно бути зосереджене на тому, тому що багато кажуть так, що людина буде щасливою, якщо у неї на подвір'ї буде стояти корова і двоє свиней. Думаю, що це не той шлях, це повинні бути фермерські господарства, це повинні бути кооперативи, це повинні бути інші формування, які б давали можливість і ефективно працювати, і отримувати гідну оплату за цю роботу - перше.

Друге – звичайно великий вплив, велике значення в цьому плані має сьогодні та реформа, яку ми проводимо на рівні регіонального нашого розвитку і ця сама реформа вона теж повинна впливати, давати можливість зосереджувати бюджетні кошти на місцях у громадах для того, щоб впливати на зміну ситуації в соціальній сфері. Безумовно тут потребує вивчення досвіду наших сусідів дане питання, особливо в питаннях фінансової підтримки цих підприємств. Тому що як би не було чим менше господарство тим більше воно потребує захисту і не так просто це все вирішується, адже у Європейському Союзі понад 40 відсотків бюджету Євросоюзу витрачається саме з метою підтримки саме цих господарств. Якщо в Європейському Союзі ми пробували змоделювати хоча б наполовину зняти цю підтримку, а якщо порівнювати з Україною, то наразі ми маємо в 27 разів меншу. Навіть якби в два рази скоротити цю підтримку в Європейському Союзі, то, вибачте, це вдарило б по перспективі існування такого об'єднання політичного, економічного ніж позиція Великобританії зараз стосовно Євросоюзу.

Якби сталось так, що у двічі скоротили підтримку фермерів у Європейському Союзі, я знаю на скільки вони активні, я знаю на скільки чутливі є політики до їхньої позиції.  Тому все це нам треба враховувати, коли ми хочемо далі  рухатись вперед. Я думаю, що багато пропозицій ми сьогодні почуємо якраз саме від представників Європейського Союзу, думаю, що це буде цікаво і корисно для представників громадськості, яка тут зібралася, і, безумовно для нас як депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Леонід Петрович.

Прошу до слова Ковальову Олену Вікторівну, "оподаткування сімейних фермерських господарств їх  розвиток та державна підтримка". Заступник міністра аграрної політики.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую, Вадим Євгенович.

Доброго дня шановні колеги! Доброго дня всім присутнім!  Мені особисто дуже  приємно бути сьогодні, брати участь у  сьогоднішній  нараді, коли за круглим столом  зібралися представники гілки законотворчої  влади, представники  виконавчої влади, науки, громадськості. Так безпосередньо тих, хто  працює на землі, безпосередньо тих, хто має відношення до розвитку сімейно-фермерського  господарства.

Більш того,  хочу подякувати і в тому контексті, що  розвиток малого та середнього  бізнесу на селі безпосередньо розвиток сімейно-фермерського господарства і господарювання сімейного  типу є  одним із пріоритетів аграрної політики  Міністерства аграрної політики та  продовольства України. Я теж сподіваюсь, сьогодні ми почуємо багато  того, що може потім втілитись в плідні та результативні висновки та, власне кажучи,  пропозиції. Щодо того, щодо  розвитку господарювання сімейного типу ми  вбачаємо, що цим є велике майбутнє, і  це майбутнє підтверджується  тими цифрами, які  ми вже бачимо на сьогодні. Сімейне фермерське господарство та господарювання сімейного типу крім того, що  це має стати основою  розвитку сільських територій, як  вірно замітили Леонід Петрович та  Вадим Євгенович, безпосередньо пов'язані із розвитком сільських територій і є  економічною основою  розвитку сільських територій. Охоплюють всю ту  площину галузей сільськогосподарського виробництва та  переробки, які є у нас в аграрній економці.

 Якщо ми  говоримо про  фермерські  господарства, то, дійсно порядку 33 тисяч фермерських господарства є на сьогодні діючими в  Україні, з них деяка  частина зареєстрованих не володіють землями сільськогосподарського призначення це понад 5 тисяч, ще понад 5 тисяч  є економічно активними. Але є  33, з яких понад  80 відсотків  є саме тими  господарствами, які мають  в землекористуванні до 500 гектар, притому що середня навантаженість на 100 гектар саме в фермерському господарстві становить дві особи. Тобто ми можемо говорити про  великий  потенціал саме  фермерських господарств як безпосередньо сімейного типу форм господарювання  на селі.

Крім того, фермерське господарство, якщо ми говоримо про галузеву  специфіку, а саме тими, в яких  достатньою мірою – понад 90 відсотків – займаються рослинництвом, тобто вони  розвивають рослинництво. Але  є значна чисельність господарств  населення 4,1 мільйони, які займаються,  це нам дає офіційна статистика, є в матеріалах, які роздані комітетом,  саме тваринництвом, тобто   забезпечують продовольчу безпеку нашої країни, як би там це не звучало.

За нашими приблизними  оцінками, за площею, за віковим складом з господарств населення економічно активними та потенційними сімейними фермерськими господарствами можуть стати орієнтовно 300 тисяч господарств.  Це достатньо такі скромні приблизні оцінки.

То ж що саме робити, що саме  вони потребують за  тими  такими великими-великими  мазками. Перш за  все, це  підтримка  організаційна, і я бачу тут за столом багато представників і проектів, і європейських наших колег, і науковців, які безпосередньо беруть участь у впровадженні різних моделей встановлення … сімейних фермерських господарств, господарств сімейного типу та сільськогосподарських кооперативів, обслуговуючих та виробничих, як нерозривної частини розвитку сімейного типу господарювання, з одного боку.

З іншого боку, ми маємо вести мову про  податкові умови, і  я хочу сказати, ви, Вадим Євгенович, знаєте, що Мінагрополітики підтримала ідею запровадження стимулів податкових саме для  фермерських  господарств. Я думаю, що представник Міністерства фінансів більш   детально нам про це розповість, і я думаю, що зазначить про те, що є можливість запровадження податкових канікул як ідея така для новостворених суб'єктів господарювання. Да? Це в проекті закону є.

Щодо державної підтримки. Це про що казали сьогодні, що чим менше господарство, тим більше воно  потребує державної підтримки. Це, дійсно, так,  бо є велика капіталоємність, є великі затрати праці. То ж що саме на сьогодні  вбачає Міністерство  аграрної політики і, власне  кажучи, підтримав аграрний комітет, минулого тижня тут було слухання стосовно Державного бюджету на  2017 рік.

Перш за все, що стосується фермерських господарств безпосередньо. Запровадження широкої підтримки через український  фонд  УДФ,  Український фонд підтримки фермерських господарств.  Вже на сьогодні ним оголошено конкурси, затверджено відповідні форми, і можу сказати, що достатньо успішно пройшов фонд аудит, щоб довести свою  спроможність виконувати свої безпосередні зобов’язання перед фермерськими господарствами. Крім того, розуміючи його важливу роль і потенціал у запровадженні як  державної підтримки фермерських господарств, так і розвитку сільських територій, на сьогодні ми ініціювали разом з "Укрдержфондом" запровадження   проекту "Твінінг" щодо розширення його інституційної спроможності, даного фонду.

Що стосується  інших напрямів  підтримки, а так підтримки  безпосереднього заходження, бо входи в організований ринок  малих та середніх виробників, то на сьогодні  значна кількість інструментарію  Міністерства аграрної політики, який опрацьовуються разом із науковцями, які тут присутні,        із колегами іноземними   і в першу чергу, з представниками  асоціацій і громадської нашої ради. То вони  стосуються тих методів, які запроваджують стимулювання економічної ініціативи – це, безпосереднє кредитування, це безпосередня і компенсація основних засобів виробництва. Але є деякі і новації, які, власне кажучи і кори лють з європейською практикою – це стосується запровадження підтримки на гектар тих продуктів, які забезпечують нам  продовольчу безпеку і  це може бути гречка, і жито, і це зараз в обговоренні. Тобто, забезпечення виплат на площу такою мірою, щоб стимулювати   виробництво та забезпечення внутрішнього балансу, а також,  запровадження такої ідеї як виплати на гектар  кормових культур, тобто стимулювання розвитку тваринництва саме в тих господарствах, які займаються, в першу чергу, це звісно  ВРХ.

Тож щодо того, нашої сьогоднішньої наради. Я вам дякую за слово, і я сподіваюсь на конструктивні пропозиції і бажаю всім  нам удачі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дякую  вам.

І хочу ще нагадати всім, що  Верховна Рада ратифікувала … Угоду з європейськими інституціями щодо виділення траншу в 450 мільйонів євро – це раз.

І друге, що сьогодні закон, той що прийнятий, він потребує роботи Міністерства аграрної політики,  щоби по-перше процедура реєстрації       цих фермерських господарств не була такою довгою, щоб стимули зробити, зробити критерії, що таке  сімейне фермерство. Ми це в законі прописали, ну нам потрібно, щоби тут міністерства доопрацювали і прийняли нормативно-правові акти безпосередньо на рівні Кабінету Міністрів. Дякую.

До слова запрошується Марченко Сергій Миколайович, заступник міністра фінансів. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Вадим Євгенович, за можливість виступити  на комітеті. В Міністерстві фінансів я займаюсь блоком аграрної політики. І я хочу сказати, що  в бюджеті на 2017 рік, вперше напевно за багато років, передбачено досить суттєві кошти прямої державної підтримки  галузі. Зокрема, є на програму  фінансова підтримка  сільгоспвиробництва, передбачено близько 3 мільярдів гривень. Це досить суттєвий ресурс і зараз основне завдання для Міністерства аграрної політики, яким чином  цей ресурс, який досить обмежений на сьогоднішній день в державі ефективно використати з тим, щоб підтримати саме фермерів, які, скажімо так, є  тією основою для сільськогосподарського виробництва.

І Мінфін ідеологічно за багато років не змінює свою позицію. Ми  стоїмо на засадах, що  ми хочемо забезпечити перехід від діючої  непрямої підтримки сільського господарства, до прямої форми підтримки. І в 17-у році ми це вже передбачили, в наступних роках ми також будемо передбачати кошти підтримки. Головне завдання, щоб ці кошти були узгоджені з нашими зобов'язаннями міжнародними.

В першу чергу, це наша угода Світової організації торгівлі. І крім того, у нас  є, діє програма  з Міжнародним валютним фондом. Я хочу вам всім сказати, що Міжнародний валютний фонд дуже ретельно відслідковує будь-які форми підтримки прямої, будь-яких секторів економіці. І вони вже вивчили наш проект бюджету, вже задавали питання, щодо того яким чином будуть реалізовуватися форми підтримки аграрної? Значить там була підтримка,  вугільної промисловості. То ці питання, виникають, дуже багато запитань з боку наших міжнародних партнерів.

Ми як Міністерство фінансів намагаємося переконати, що ця підтримка необхідна і саме в такій формі,  в якій вона передбачена.

Щодо підтримки фермерства і законопроект, який  запропоновано. Ви знаєте, ми готові розглядати будь-які пропозиції.

Але на сьогоднішній момент ми вважаємо, що діюча система оподаткування сільськогосподарських виробників, товаровиробників, вона є, в принципі, нормальною. І в рамках чинної системи оподаткування сільгосптоваровиробники можуть знайти свою нішу. Це може бути єдиний податок, різні групи оподаткування, це може бути загальна система оподаткування, тобто, в принципі, може бути дискусія щодо цих питань, але  Міністерство фінансів вважає, що діючі чинні системи оподаткування сільгосптоваровиробників, вони є, на нашу думку, ефективними і прийнятними.

Ще декілька слів хотів сказати що про 2017 рік що загальна підтримка Міністерства агарної політики, ну, взагалі підтримка агропромислового комплексу буде складати 55 мільярдів гривень, це, знову ж таки, підкреслю вперше такі значні суми коштів спрямовуються на державну підтримку. Звичайно, є дискусія щодо того, можливо, непряма підтримка була більш ефективною чи менш ефективною. Але з нашої точки зору, з точки зору Міністерства фінансів, ми як орган, який адмініструє і податки, і збори, і займається видатковою частиною, зацікавлені в тому, щоби, якщо ми бачимо необхідність підтримувати якісь сектори економіки, ця підтримка має бути прямою, тобто через відповідні міністерства, через видатки відповідного міністерства. Це може бути як у формі прямих видатків, так і формі кредитування, тобто будь-які механізми  ми готові розглядати.

Тому я думаю, що Міністерство фінансів є партнером Міністерства агарної політики, партнером аграріїв і я думаю, що ми зможемо  порозумітися і знайти способи і варіанти вирішення будь-яких проблем, які є, які накопичилися, і ми готові до дискусії, для діалогу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович.

Знаєте, хотів би, за дорученням депутатів, бо, коли мої колеги голосували за ратифікацію Угоди з європейськими інституціями, голова комітету і депутати виступали  за те, щоб нам зробити реформу Державного фонду підтримки фермерських господарств в платіжне агентство, де ми будемо акумулювати всю підтримку, яка  далі  буде проводити моніторинг. Мені б дуже хотілося попросити вас дві речі, це від депутатів. Перше, щоб ви зробили таку робочу нараду у себе в Міністерстві фінансів, саме по реформі і створенню платіжного агентства в Україні, по прикладу багатьох країн, в тому числі і Литви.

І друге, все ж таки оподаткування. Ми були з колегами на комітеті, на податковому комітеті, де аграрії спілкувалися з аудиторами: яке ж оподаткування вибрати для сімейних ферм. Аграрії стояли на своєму, і в підтримку цього закону ви слухали, що сказала заступник міністра аграрної політики, податківці стояли на своєму. І друге вам прохання, зробіть таку нараду, можливо, у вузькому кругу, щоб ми з вами зрозуміли, як ми можемо втягнути того маленького одноосібника, який ніколи не платив податків, в податкову систему для того, щоб у нього і стимул був, і податкові канікули були, і легка реєстрація була, і статус сільгосптоваровиробника, – що держава має запропонувати. Бо те, що сьогодні сказали ви, вони входять в ту систему, в якій діють всі сільгосптоваровиробники. В такому контексті ми не легалізуємо те, що нам потрібно легалізувати, а це половина всієї сільгосппродукції, які ходить по Україні, які не мають сьогодні, скажімо, ну, вони не створюють сільгосптоваровиробниками. Тобто це є нелегальний товар, який потрапляють на наші товари. Хотілося б, це щоб ми з вами зрозуміли. Проведіть наради, я готов підключитися разом зі своїми колегами. Дякую.

Шановні колеги, прошу до слова Лупенка, Юрій Олександрович, доктор економічних наук, професор, академік, директор "Інституту аграрної економіки" академії аграрних наук України.

 

ЛУПЕНКО Ю.О. Дякую.

Я хочу подякувати за запрошення на сьогоднішній захід, що не тільки експертів запрошують, а і вітчизняних вчених.

По-перше, я хотів би наголосити коротко на деяких проблемах, які, як ми бачимо їх вирішення у сучасних умовах. Вітчизняна аграрно-економічна наука, вона підходить до розвитку сімейного фермерства з трьох позицій. Перше, це обов'язковий елемент стійкості економічної сільськогосподарської системи. Друге, елемент сталого розвитку сільських територій. І третє, це силозберіаюча роль цього сімейного фермерства є вирішальною у нашому подальшому розвитку.

Формально… У нас немає, да, презентації? Формально у нас є малі фермерські господарства, середній розмір яких складає за чисельністю 2,1-2,2 …… працюючих осіб. Тобто це фактично ті сімейні ферми, які ми хотіли б бачити. Але цей статус, який вони сьогодні мають, значить тільки з натяжкою можна віднести до того статусу, який ми вкладаємо в це поняття, виходячи із змін до законодавства і, які хочемо бачити через прискорення розвитку сімейного фермерства в Україні.

І, звичайно, основний шлях це, основний шлях це трансформація особистих селянських господарств, яких у нас… багато з яких у нас мають формально, чи вірніше, фактично мають всі ознаки фермерських господарств.

Ми робили розрахунки Інституту аграрної економіки, національно-науковий центр, який я очолюю. Ми робили розрахунки до 2025 року і в нас є із нинішніх 40, 30, по різним оцінкам, там, цих малих 31,5 господарств, малих фермерських господарств, дійти до 277,3 тисячі малих… сімейних фермерських господарств. Це до 2025 року.

Якщо говорити про те, скільки селянських… особистих селянських господарств, можуть набути статус, підприємницького статусу, тобто фізична особа підприємець це близько 75 тисяч господарств. І це саме трансформація особистих селянських господарств і це основний резерв, який ми говоримо для розвитку сімейного фермерства в Україні. При цьому  кількість сільськогосподарських підприємств без фермерських, вона фактично не буде змінюватися до 25-го року за нашими оцінками і нашим прогнозом.

Звичайно цей процес ми не бачимо без стимулів, про які і сьогодні говорилися, крім таких стимулів, які носять спонукальний характер, це доступ до державної підтримки. До речі, ми підтримуємо той механізм, який пропонує Міністерство аграрної політики щодо створення спеціальної системи підтримки для сімейних фермерів і для малого бізнесу, і доступ до організованих ринків ми бачимо, що таким самим дієвим елементом розвитку сімейного фермерства в Україні міг би бути компенсація чи частини, чи сплата єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду для етіх самих.

Я закінчую.

І, звичайно, спрощена система, при всіх його ризиках, і спрощена система оподаткування теж могла б бути таким стимулом, але вона повинна бути відмінена від того, що є, щоб від тих, що діють, тому що втрачається ой стимул, який мав би бути для того, щоб розвивалося сімейне фермерство в Україні.

Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олександрович, я вам дякую.

Хочу сказати, що у нас є пряма трансляція і вся країна чує те, що сього відбувається на комітеті.

Прошу до слова Молдаван Любов Василівна міжнародний досвід і законодавство. Дякую.

 

МОЛДАВАН Л.В. Насамперед у нас склалася така ситуація, що не визначено звідки починається ферма, в нашій країні я маю на увазі. Якщо в Сполучених Штатах це ферма, яка реалізує продукцію на тисячу доларів, якщо в Європі - це ферма, яка має 1 гектар і більше, то у нас не визначено, немає визначення звідки починається ферма, з 20 сотих чи з гектара, чи, і так далі. Тобто це те, що потрібно визначити  для того, щоб ми могли будувати політику з ким працювати безпосередньо, кого ми маємо на увазі підтримувати, коли говоримо про підтримку сімейних ферм. Це таке перше.

Ми попробували передивитися практику зарубіжних країн з чого починається підтримка сімейних ферм, ну, сімейні ферми там складають основу сільськогосподарського устрою. Вибрали 5 позицій, які притаманні практично всім країнам.

Перша позиція, пов'язана з доступом до землі, тому що політика будь-якої країни направлена на те, щоб оптимізувати землекористування орієнтуючись на ефективність, будемо так говорити, на ефективність ведення господарства. Для цього вводяться ті норми про які ми говорили на минулому засіданні, тобто земля передається, орендувати і купляти землю має право тільки фізична особа яка проживає в селі і так далі, і так далі, тут всі ознаки фермерського господарства. І в будь-якій країні, навіть в самій багатій, самотужки придбати землю, купити землю за нагромаджені кошти люди не можуть, для цього існує державна підтримка пільгового кредитування придбання землі.

Другий напрямок, який підтримується державами, це створення, чи формування оптимального землекористування шляхом підтримки об'єднань фермерів для спільного ведення господарства, для спільного обробітку землі. У Франції – "КЮМА", у Сполучених Штатах Америки – партнерство ………. , в Чилі – "Ассентаменто", в Італії – виробничі кооперативи по спільному обробітку землі, і так далі, і так далі. А в законодавстві, один тільки приклад наведу, в законі "про ГАЙОК"  у Франції записано 5 пунктів якими держава підтримує ті ферми, які об'єднуються у об'єднання по спільному веденню господарства, як ми скорочено називаємо "КЮМА", 50 відсотків первинного капіталу. Субсидія, пільговий довгостроковий кредит для того, щоб сформувати другу половину первинного капіталу. І ще 4 позиції. Я не буду говорити. У нас ми це письмово виклали до комітету.

Слідуюча позиція, яка має надзвичайно важливе значення, чим обробляти цю землю. Можна сформувати землю до оптимального розвитку, да, до оптимального землекористування і обмежується землекористування, ми про це теж говорили, - 300 гектарів, 500 гектарів, 150 гектарів, - дивлячись, яка країна.

Для того, щоб обробляти, створити матеріально-технічну базу, так само селяни самотужки не можуть. Тому існують програми підтримки спільного придбання і спільного використання техніки. Знову ми говоримо про Францію. "Кюма", кооперативні МТС, як ми говоримо. Німеччина – машинні ринги, машинні двори спільного використання і так далі. Так само існує система стимулювання фермерів до спільного придбання, ще раз кажу, і до спільного використання техніки складських приміщень і так далі.

Четверта позиція пов'язана з тим, що, добре, земля є, - обробили, виростили. Як продати? Одноосібний продаж ніколи не забезпечить вигідний збут. Тому держава підтримує формування збутових кооперативів, матеріально-технічної бази. Я можу сказати по своїй Буковині. Наші садоводи буковинські зробили все, щоб мати сучасні сади. Но самотужки сформувати матеріально-технічну базу для збереження і складування продукції, звичайно, вони не можуть. Те саме по картоплі, все Полісся і так далі. Це четверта позиція.

І п'ята позиція, яка також є, яка притаманна державній політиці будь-якої країни, - де взяти кошти для того, щоб придбати, для того, щоб вкладати інвестиції? Весь світ аграрний держиться на кредитній кооперації. У нас "мертвий" закон про банки і банківську діяльність в частині, що стосується кооперативних банків. І у нас до сьогоднішнього дня ніяких потуг не ведеться для того, щоб створити мережу кооперативних спілок, сільських кооперативних спілок, як це  робиться у будь-якій країні, я не буду знову говорити, ми  це викладаємо в літературі, в доповідних записках.

От таких  5 основних позицій, на  яких тримається, бути чи не бути сімейній фермі, а все решта – це вже додаток.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Любов Василівна.

До слова  запрошується доктор Зассе, керівник проекту "Німецько- український агрополітичний   діалог" Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Прошу дотримуватись регламенту. Дякую.

 

ЗАССЕ Ф. Спасибо Вадим Евгеньевич.

Дорогие коллеги,  мы  здесь с нашим проектом для того, чтобы преподнести немецкий опыт. И сегодня нас попросили  высказаться по тому, как происходит стимулирование маленьких, называем их так, предприятий и как происходит  налогообложение. Я готов это сделать.

Мы все  за этим столом, наверное, видим  огромный потенциал в семейном фермерском хозяйстве. Если мы видим три большие группы производителей: маленькие семейные, фермерские  и агрохолдинги, то уровень продуктивности, всем ясно, что в агрохолдингах высокий. А для того, чтобы поднять общую продуктивность страны, наверное, надо обязательно стремиться и обратить внимание  именно на маленькие семейные  фермерские хозяйства. Тут лежит потенциал, который легко  или легче можно открыть. И жалко, что заместитель министра финансов ушел, по нашему  убеждению, каждая гривна, которая ложится из  госбюджета в развитие именно этих мелких семейных производств, это хорошее вложение с точки зрения госбюджета.

Мы  при своей работе задумались о том, какие есть определения в международном масштабе или у нас в  Германии.  Налогообложение и стимулирование,  то есть субсидирование происходит, конечно, по жестким рамкам, которые в Германии очень  жестко, и в Евросоюзу тоже,  жестко определены и прежде всего по размерам предприятия.

В Украине, в законе говорится о семейном фермерском хозяйстве. Извините меня,  я не совсем   …………… может быть,  понимаю, что  такое семейное? Где начинается семья,  а где начинается так бы люди со стороны? Там говорится, что  сезонные работники  можно принимать, а тогда можно  работать со своей  семьей три человека, и мы  сезонно принимаем сто человек, так о какой  структуре мы вообще говорим, вот не совсем ясно с нашей позиции.  В Германии не используется вот это  понятие "семейно-фермерское хозяйство" у нас есть, как я  сказал, жесткие ограничения по  размерам. Я буду останавливаться  очень коротко только  на  налогообложении. Предприятия, которые производят больше 600 евро объема производства, если стоимость  площадей больше 25 тысяч евро или  прибыль больше 60 тысяч евро, то в  таком случае предприятие подводит  к общему налогообложению как все.  Но, если это меньше, то есть специальные режимы, которые приводят к тому,  что  предприятия находятся  в  преимущественном положении со стороны, по сравнению  с  этими большими предприятиями. Это о налогах с дохода. А по налогу с оборота тоже есть  какие-то привилегии. Тут можно взять усредненные ставки, которые  вообще  как то отпускают всю систему почета налога с оборота,  принимаются только  усредненные, которые в  сельском хозяйстве допустим 10,7 процентов. Вся система чрезвычайно украшается, от этого выигрывает и сами предприятия и конечно, государство, потому что нет  сертификата на  контроли, на фискальные проверки и так далее.

Есть некоторые положение, но это вы, наверное, сами знаете, те, которые  занимаются стимулированием и  субсидированием по   общей аграрной политике. Я бы хотел только  один элемент тут назвать, это      называемое так перераспределение премии и это одна специальная статья, которая  содержит около  80 евро  на гектар, а если общее количество в среднем 360 дотации на гектар, то 80 – это довольно существенная  сумма. И эти 80 евро на гектар определяются, или распределяются, только для предприятий    меньше 46 гектаров, то есть, если предприятие  есть там больше,  то субсидируются только  первые 46 гектаров - это для того, чтобы стимулировать    мелкие хозяйства. Понимаете?  Потому что, видимо, исходит из того, что уровень продуктивности   там низкий и для того, чтобы его  поднимать – надо поддерживать.

В принципе, я не буду останавливаться на других тут положениях. Один момент я хотел   еще высказаться, если можно. Я приглашаю на то, чтобы обратить внимание на то самое главное в их политике по семейным фермерским  хозяйствам – стабильность в политике. Пожалуйста, не  бросайте эту страну и этих производителей сегодня туда, а завтра – в другую сторону.

Извините меня, пример  с мораторием, допустим, который сейчас продлевается опять на один год, очень нехороший с нашей позиции, потому что это не выражает стабильность. Мы сейчас, инвестор     знает, что до конца следующего года положение вот такое, а как дальше, никто не  знает -  это, конечно, не совсем хорошо. И приглашаю в  фокус  международных доноров  обратиться тоже к этой проблеме, как поднимать продуктивность  в мелких  семейных  фермерских хозяйствах в Украине. Давайте мы вместе подумаем и Франция,  и Канада, и Соединенные Штаты, как можно сделать определенный какой-то  координированный фокус на  эту проблему, потому что, действительно,   она очень важна.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  доктор Зассе.

До слова запрошується Томич Іван Федорович  голова Асоціації фермерів та приватних землевласників  України.

 

ТОМИЧ І.Ф. Щиро дякую.

Шановний Вадиме Євгеновичу, хочеться подякувати, в першу чергу вам  як ініціатору таких слухань і не тільки, а і автору  законопроекту щодо сімейних фермерських  господарств.

Шановні пані і панове, тема, яка сьогодні звучить: сімейна ферма, - вона вперше в новітній історії України на комітетських, і парламентських, тим більше, слуханнях. Але, коли ми розпочинали в 90-ті роки реформу аграрної галузі, ну, ніхто із тодішніх авторів законопроекту першого про селянське фермерське господарство і не міг думати іншої думки, що може бути сімейна ферма іншою: до 50 гектарів – загальна тенденція, - громадяни України …. отримання землі.

І ми на сьогодні маємо сімейну ферму. Із 38 тисяч фермерських господарств 67 відсотків – до 50 гектарів, 27 тисяч. Але 27 тисяч і 2,4 мільйона в Польщі – трішки різні речі. А звідси формула успіху і долі українського села, сільської місцевості, подолання бідності, про яку говорив … Зассе стабільності в суспільстві. Іншого просто немає, і ніде ніхто не видумав.

Тому наша пропозиція, від Асоціації фермерів, проста: ми маємо ініціативу – концепцію програми "500", тобто 7 років - до 500 тисяч сімейних ферм в країні. Оце якраз та основа формування стабільного устрою подолання бідності, злиденності в країні і перспективи розвитку.

Виходячи з цього… Я готовий дискутувати з нашим паном директором інституту Юрієм Олексійовичем. Я згодний, по параметрах можна вести дискусію, але по тактиці дій треба нам виробляти конкретні кроки.

Тому я прошу до рекомендацій відповідно до рішення комітету внести наступні пропозиції. Пропозиція перша: 4438 на цій сесії першочергово розглянути. Я дякую, що є два народні депутати на цих парламентських слуханнях, я звертаюся до українського суспільства… Три? Три. Микола Іванович підійшов. Із 450-ти, це їхнє внутрішнє глибоке переживання за долю життя цих мільйонів наших співвітчизників. Я розумію, кожен про свій бізнес, який успішно розвивається, лобіює і бореться, про мільйони селян, на жаль,  забувають. Тому цей закон... Друге, 4438 – закон, який  врегульовує питання реєстрації, який врегульовує питання оподаткування, але по суті закону будуть на комітеті предметні розмови і за браком часу я ставлю тільки звернення.

Друге, у нас давно лежить законопроект 2052 – щодо податку на додану вартість для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Я прошу, сьогодні він дуже актуальним може бути щодо стимулювання кооперації.

Третє, на жаль, замміністра фінансів пішов, але у рішення, я думаю, ми включимо, зараз важливо: перше, повернути людей, довіру людей до можливого стимулювання їхньої діяльності, люди не вірять. Давайте так, після прийняття закону ми промоніторили через нашу гарячу лінію, тільки 10  осіб звернулися. Фізичних осіб, в тому і вчителі, щоб  зареєструвати сімейну ферму. Із 10 ви думаєте скільки зареєстрували? Зареєструвало одне. Тому довіра – перше.  Вісім мільйонів гривень, Микола Іванович, прошу підтримайте через Укрдержфонд, зімни до бюджету до першого читання на підтримку сімейних фермерських господарств. Підтримка яка? Перше, стартовий пакет – пряма безпосередня повинна бути на господарство. Друге – підтримка на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, яка повинна постійно передбачуватися, відповідно до закону, щорічно. І це є дуже важливим фактором, бо без кооперації шансу нема. Тобто нема ніяких варіантів говорити про успіх сімейної ферми, яку ми хочемо творити.

Дальше, я хотів би звернути увагу на те, що важливим фактором у цьому напрямку на рівні з цими державної підтримки податкової політики є  ,наука, є освіта і є дорадництво. Ці 3 фактори повинні бути об'єднані і у програмі державній цільовій, я звертаюсь, повинні чітко і ясно виписані. Сьогодні, що таке типове господарство, сімейна ферма? Я переконаний, що кругом наших науковців навіть ми чітко до кінця не все одинаково розуміємо. А селянину як сформувати це господарство, як відповідні підготовити документи і вивести на якісно новий рівень його діяльність? Надзвичайно серйозна допомога і повинні кошти бути передбачені в бюджеті, як мінімум, 50 мільйонів. Я завершив. У нас є приклади хороші, де ми мали стартові успіхи це і 2000 рік, де ми в десятеро збільшили фермерські господарства. Це і 2009 рік програма Тимошенко по кооперації, де ми у 4 рази збільшили сільськогосподарські площі. Висновок простий: 3 вищі посадові в Україні повинні мати волю політичну щодо реалізації цих пунктів. Якщо буде у нас воля, повернемо довіру людей, все інше буде. Я бажаю удачі в цьому напрямку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, Іване Федоровичу.

Хочу нагадати всім і телеглядачам, що тут присутні автори, всі депутати, автори Закону про стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств. І те, що сьогодні дискусія в комітеті, де є різні погляди відбувається, і те, що сьогодні депутати присутні, які потім ці рекомендації, ми будемо разом з секретаріатом, у кожного візьмемо пропозиції, відпрацюємо, узгодимо з вами і це буде наш порядок дій для міністерства, для комітету в законодавчій діяльності, а для міністерства в нормативно-правових актах, про які ми вже з вами вже говорили. Я б хотів, щоб ми саме це говорили, бо політика політикою, а те, що маємо це робити і змінювати аграрний устрій, і поступово це втілювати в життя, ми вже почали, і почалось це з цього аграрного комітету.

Я хочу до слова запросити Віктора Тереса, голова правління Міжнародної благодійної організації "Добробут громад", практичний досвід розвитку сімейних фермер в об'єднаних, в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

 

ТЕРЕС В. Дякую, Вадим Євгенович. Доброго дня, шановні пані і панове. Дійсно Міжнародний фонд "Добробут громад" має суттєвий досвід з розвитку кооперацій і сімейних ферм, об'єднаних в кооперативи, і власників особистих селянських господарств, які в даний час здійснюють ту важливу трансформацію для того, щоб мати право називатися сімейною фермою згідно нового законодавства. І звісно місія добробуту громад полягає саме в підвищенні добробуту сільських родин з турботою про довкілля і наш досвід полягає в тому, що більше 23 тисяч домогосподарств отримали суттєву допомогу через надання засобів виробництва племінних тварин, сортових рослин і головне, навчання в співпраці з дорадчими службами України, у співпраці з партнерами в рамках проектів міжнародної технічної допомоги. Наразі добробут громад виконує проект  USAID (Агентство США міжнародного розвитку) щодо розвитку саме сімейних ферм об'єднаних в обслуговуючі кооперативи і цей проект також співфінансується такими донорами, як канадський уряд, корпорацією "Danone" і виконується співпраця з місцевими дорадчими службами.

Досвід нашої організації показує, що це не нове те, що ми сьогодні зібралися, дійсно в Україні, на жаль, в перше, насправді ООН ще в 2013 році проголосила роком кооперації, наступний за 2013-м 14-й рік, а ми зараз в 16-му, 2 роки поспіль було проголошено роком розвитку сімейного фермерства і сьогодні лунали різні думки – невизначеність терміну, невизначеність розміру сімейного господарства. Так от ООН вважає, що для країн, що розвиваються, термін визначення розміру ще не на часі, тому що відбувається трансформація власників особистих селянських господарств і роль держави зараз – підтримати цю трансформацію, створити сприятливі умови і податкові. І той законопроект 4438, він дійсно є актуальним. Досвід нашої роботи показало, що якщо дотримуватись тих 10 особливостей сімейних ферм, які визначені у світі, то ми не будемо сперечатися, чи мусить це бути ферма певного розміру чи головне, щоб вона мала глибокий зв'язок із тим селом, щоб передавалися досвід від батьків до дітей, щоб це був не тільки дохід родини, щоб це було зв'язок із історичним, культурним насліддям і щоб ця родина, яка виробляє в селі, дбала про навколишнє середовище, зберігаючи екологію і так далі. Тобто є міжнародні терміни визначення сімейного фермерства. Я думаю, що, сьогодні немало вже говорили всі про міжнародний досвід. Нам це треба враховувати. Є лише одне, що в тих країнах західної Європи чи центральної Європи, наприклад, Польща, відомий факт, де в  Конституцію закріплено, що сімейні фермери є основою економіки цієї країни, це факт. В інших країнах світу економіка базується саме на розвитку сімейних ферм. І тому створюючи політику в нашій Україні треба відштовхуватись від того досвіду, який ми маємо на Україні. Це вже… Тільки один наш фонд допоміг у підтримці десятої частини всіх створених в Україні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, це більше 80, це 23 тисячі сільських родин, домогосподарств, отримали суттєву підтримку для того, щоб значно зростити, наростити свої доходи, згуртуватися, отримати доступ до новітніх технологій і стати повноправними гравцями ринку на селі. І дійсно, кооперативи, які були підтримані в рамках наших проектів, я далеко не буду ходити, візьмемо тільки Лосятин, поки що не Молочарський кооператив, там зараз цей кооператив і підприємство, яке вони створили, забезпечує на 100 відсотків всі потреби такого от виробника йогуртів як "Danone", як корпорація "Danone". Більше тисячі тон малини було заготовлено тільки в цьому році. 700 тон полуниці, яка йде як йогурт, наповнювач йогуртів. І більше 100 постійних місць, 300 сезонних, це один кооператив, це знаний прогрес. Що стосується Молочацьких кооперативів, так дійсно, якщо людей  згуртувати, навчити виробляти, підвищувати якість продукції. А зараз основне завдання проекту, яке ми виконуємо, це досягнення першого сорту виробництва молока.

Звісно, тут іде мова про те, щоб кожна сімейна ферма отримувала і танкери-охолоджувачі і цифрові лабораторії якості молока, і кооперативи, які згуртовує ці сімейні ферми і навіть ті власники особистих селянських господарств, які зносять вручну молоко протягом бактерицидної фази молока до сімейних ферм. Вони дають змогу зготовити перший сорт молока. Той міф, що  від населення неможливо  брати сортове молоко, він  в рамках наших проектів, звісно, нелегко, але  він розвіюється, тому що створена методологія,  разом з науковцями з інституту аграрної економіки і з дорадчими службами. Нам вдалося напрацювати методологію, дуже важливо. Як працювати тому обслуговуючому кооперативі, як заготовляти гуртові партії  молока, щоб формувати необхідні гуртові партії  продукції і конкурувати успішно з великим і середнім бізнесом. Тому що це основа для того, наскільки ми успішно зможемо  допомогти в розвитку сімейних ферм.

Тому, завершуючи, нові можливості для самозайнятих власників особистих селянських господарств, які трансформуються зараз в сімейні ферми  і роль держави, і Міністерства аграрної політики, і інших профільних міністерств, допомогти їм в цьому через спеціальні програми.  Необхідність надання добровільного статусу товаровиробника. І те що ми зараз говорили, пан Іван Томич, і інші, спеціально податкового законодавства, яке сприяє і включаючи ПДВ, і можливість обслуговуючим кооперативам, не тільки виробничим, мати статус виробника, і бути цікавим для переробників, які закупляють цю продукцію від  товаровиробників.

Тому що де факту, вони вже автоматично отримують меншу ціну, якщо немає того ПДВ, вхідного для виробників.

Ви самі це розумієте. Ми готові співпрацювати з відповідними… і з паном Фолькер Зассе, і з іншими проектами міжнародної технічної допомоги для того, щоб той досвід практичний, який напрацював фонд "Добробут громад", ми могли б обмінюватися і впливали, покращували законодавче поле в Україні. Дякуємо за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я особисто вас відчуваю отак от, знаєте, таку от зацікавленість особисто. І хотів би попросити міністерство, щоби  ми взяли все ж таки до уваги ці практичні речі, щоб напрацювали певні програми. І я впевнений в тому, що це будуть програми на роки. І далі ми як депутати, ми тільки будемо виділяти фінансування. Бо 23 тисячі один, які ви назвали, вони сьогодні вдячні і, повірте, ми це чуємо від депутатів, ми це чуємо на округах, і, скажімо, від наших і, в тому числі, від певних там партійних організацій. Тому ви дійсно робите те, що потрібно, єдине, що потрібно напрацювати комплексну програму там на роки – поетапне впровадження того, що ми говоримо. А наше завдання як депутатів наповнювати бюджети цих програм, а ви вже від практиків розкажете як краще це реалізовувати і швидше для того, щоби і якість молока, і гігієна доїння збільшилася, і, ну, покращилася, тому для нас це пріоритет.

Коль ви уже торкнулися зарубіжного досвіду, прошу до слова пана Гвідаса Керушаускаса. Практичний досвід та  законодавство Литви в цьому контексті. Наступний – пан Саблук. Дякую.

 

КЕРУШАУСКАС Г.  Дякую.

Шановні депутати, шановні заступники міністрів, шановні пані і панове! Я дякую за запрошення. З вашого дозволу, далі буду говорити на російській мові.

Как меня же представили, у меня фамилия Керушаускас, я – зам посла Литвы, министр, уполномоченный министра ответственный за экономику и двусторонние отношения.

Я коротко скажу, какой опыт у нас в Литве. Сначала хочу присоединиться  к германским коллегам и сказать, что у нас тоже такого понятия "семейный" как хозяйства нет. У нас, если дается помощь финансовая или какие-то уменьшаются налоги, то есть другие критерии. Это есть маленькие и средние хозяйства. Тоже есть экологические хозяйства или кооперативы. Но такого понятия как семейное фермерство у нас нет. Потому что, это сегодня она семейная, другой день может быть не только семейная, они могут не только члены семьи работать. Ну, это очень трудно просто контролировать.

Начну я очень коротко с налогов. Это, наверное, очень важно для фермеров, особенно маленьких и даже средних. У нас есть 4 налога. Это, первый налог, индивидуальный подоходный налог, это 5 процентов. Платят все фермеры, которые занимаются индивидуальной деятельностью. Это все люди, которые занимаются индивидуальной деятельностью, это, значит, и фермеры. Фермеру не надо платить индивидуального подоходного налога, если его доходы в год составляют меньше 45 тысяч евро на последние 12 месяцев. Тогда ему тоже не надо зарегистрироваться в регистре налога добавленной стоимости.

Второй налог, это взносы за обязательное медицинское страхование. Там есть 3 или 9 процентов, это зависит от экономического размера хозяйства.

Потом есть у нас взносы за государственное социальное страхование. Тариф тут 28 и половина процентов. Не надо платить тем фермерам, у которых, как я раньше говорил, экономический размер хозяйства меньше, чем  4. Платят только те, у которых больше, чем 4. Также не платят фермеры, те фермеры, если им не надо платить индивидуального подоходного налога. Тоже есть у нас те фермеры, которые платят индивидуальный подоходный налог, кто не платит где-то 3-4 тысячи и 400 евро в год, те, которые… Также не платят те фермеры, если их хозяйство меньше, имеет этот... экономический размер хозяйства меньше, чем 14.

С другого года у нас будут изменения в оплату этого взноса: не будут платить фермеры, у которых экономический размер меньше, чем 8. Сейчас не платят те, у которых меньше, чем 4. Не будут платить пенсионеры, также государственные служащие…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ще хвилину, будь ласка.

 

КЕРУШАУСКАС Г.  Да. Еще четвертый налог есть, налог на недвижимость. Это надо вводить тогда, если недвижимость или часть фермы используют для получения доходов от сельскохозяйственной деятельности, независимо от общей стоимости недвижимости.

Также у нас есть несколько способов, как помочь фермерам. Это есть помощь инвестирования в земельное хозяйство, помощь юным фермерам для начала их деятельности и помощь мелким хозяйствам. У нас есть тоже фонд кредитов и  гарантий, правда он не такой  большой, но помогает не которым… ну, части нашим маленьким  фермерам, в общем, они выдали гарантии, где-то  5 тысяч и сумма была около одного миллиарда евро. Мы думаем, что очень важно для развития фермерства  это возможность землю купить. Это значит,  чтобы земля была в рынке,  цена по 2015 году в Германии, Голландии, Литва имела такой проект с вашей… с украинским  Национальным агентством земельных ресурсов, где-то как раз мы хотели передать опыт, который Европейский   Союз и конкретно и Германии, и Голландии, и Литве. Конечно, этот  вопрос мы понимаем, очень  такой нелегкий, в Литве тоже у нас довольно долго была негативное  мнение о продаже земли иностранцам. Но продажа  земли своим мы сразу ввели после независимости. Так что мы надеемся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Гвідас вам.  І хотілося б вам подякувати, ще  від знаєте, від  країни, від депутатів, бо  багато депутатів з'їзди і поспілкувалися з  нашими колегами з комітету… з аграрного комітету Сейму Литви. Я знаю, з міністерства була група, яка вивчала  досвід трансформації міністерства і реформи щодо  створення і платіжних агентств, в    тому числі. Тому дякуємо вам, що ви робите сьогодні безпосередньо для  нашої країни. 

Наступним хотів би запросити до  слова Саблук Віталій Петрович, кандидат економічних наук, експерт ГО "Незалежне експертне партнерство", заступник директора Інституту аграрної економіки.

 

САБЛУК В.П.   (Не чути)

… деякі (дякую) деякі висновки. Практично всі незалежні експерти говорять, що, розділяючи на  малих, середніх, великих виробників і говорячи, які інструменти прямої чи непрямої підтримки найбільш сприяють розвитку тої чи іншої групи.

Якщо говорити про великих виробників Нідерланди, Британія,  всі експерти відмічають: це питання  перенесення збитків. Нідерланди дозволяють  збитки  за 9 років до того переносити для зменшення бази оподаткування в поточному році, поляки –  5 років.

Питання прискореної амортизації – це  ті питання, ці податкові пільги, інструменти, в яких  зацікавлені великі сільськогосподарські фермери-виробники. Середнього фермера, як правило… Це так само показують  опитування  самих фермерів. Середніх фермерів цікавить питання збільшення неоподаткованого мінімуму на пенсійне відрахування, питання продовжити, якщо від батька до сина передається ферма, продовження фермерської книжки із зобов'язаннями, з податковими кредитами і так далі. Такого роду інструменти. Але всі відмічають, найменших виробників – в першу чергу  це  норми, прописані в  Законах про доходи (прибутки) фізичних  осіб - підприємців.

В будь-якій країні Європи громадянин має конституційне право займатися трьома видами доходно-прибуткової діяльності: промислова діяльність, самостійно-фахова діяльність (юристи, адвокати, ветеринари). І окремо у всіх законах всіх 28 країн Європи є розділ в законі про інкотермс, про подохідний налог, про сільськогосподарську діяльність кожного громадянина.

Таким чином, я прошу наступний слайд. Це, до речі, здається, 40 сторінка, датські дослідження. Які показують, який домінуючий податковий режим і які домінуючі типи фермерів в тій чи іншій країні Європи. Ви бачите, домінує індивідуальне фермерство, партнерство. Польща: сімейне фермерство.

Говорячи про ті норми, які я говорив на минулому комітеті, в першу чергу працювати на рівних, не реєструючи юридичну особу.

Друге. Прошу наступний слайд. В кожній країні законодавство встановлює неоподаткований мінімум доходу фізичних осіб. Бачите, Португалія – 7 тисяч, Німеччина – 8 тисяч 354, Франція – майже 6 тисяч. Є також, він може бути збільшений на дитину.

Таким чином, наступний слайд, прошу. Погано видно. Це, пан Зассе, із матеріалів, які надає нам українсько-німецький діалог, це Закон про доходи фізичних осіб Германії. Прошу звернути увагу, там, посередині, хто бачить, самостійно працюючий фермер, до 20 гектарів, до 50 корів, - може не вести бухгалтерський облік. Метод середніх оцінок чи норматив, непрямий метод обрахування податкової бази, 350 євро на гектар. Тобто, 10 чи 20 гектарів помножимо на 350, маємо три з половиною чи сім тисяч неоподаткований мінімум, це на одного. А якщо сім'я, то це є 40 гектарів. Відповідно 50 плюс 50 – 100 корів. Це є, податкова база обраховується. Це обов'язково в Європі, податкова ставка законна – нуль.

Коли більшість експертів говорять, що таке малі, то саме ті, які попадають в це поле. Наступне право, воно, більше ним користуються малі. Це 112 директива Ради Європи компенсаційна сплата ПДВ від обороту взамін 20 відсотків. Зауважу, наприклад, Франція компенсовує 4 відсотки малим фермерам ПДВ і так далі.

Повертаючись… Окремо стоїть Польща, де сімейні фермери не сплачують подохідний податок, вони сплачують тільки податок на землю і виробничі активи.

Я ще раз повертаюся до того, що озвучив минулого разу. Поки ми не зрозуміємо, хто такий, як Любов Василівна сказала, малий фермер: до 1 гектара, до 900 євро. Ця норма мінімальна є, це низькотоварне виробництво, це є не перспектива. Поки ми не виокремимо цю, другу, групу індивідуальні сімейні, чи партнерство, як в Британії чи в Нідерландах, в окрему групу, ми не зможемо. У з'являється третя група підприємців, які маскуються під населення. У нас цей рядок – 50 відсотків там гуртожиток, там і малий, і середній, і великий. За готівку, усна домовленість, беремо пай, за готівку беремо комбайн, виробляємо, як ми говоримо, "сіре зерно". І те, що пан Іван каже: 2 тисячі фермерських господарств, - це не тільки рейдерство, 100 чи 200 там рейдерських, це добровільна міграція в тіньову економіку, виробництво "сірого зерна", а потім його продаж за готівку. Ми не зможемо таким чином розмежувати малих від європейських, яких треба стимулювати, від того типу, від якого ніякого конструктиву ні сільські громади, ні податки не мають.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Петрович, дякуємо. Ми з вами постійно спілкуємося. І от ваші напрацювання завжди беремо до уваги.

Я хотів запросити до слова Ніколя Перена: "Практичний досвід законодавства Франції".

 

ПЕРЕН Н. Пане голово і всі присутні, я дуже вам дякую за цю ініціативу і за те, що надали мені можливість виступити. Якщо ми будемо говорити про сільськогосподарський пейзаж Франції і про господарства, то я хочу вам сказати, що середній розмір господарства у Франції, це 56 гектарів.

І звичайно це середня цифра, хоча в тих розмірах є великий диспаритет,  це залежить взагалі від спеціалізації господарства і від його економічної орієнтації. І як і у Німеччині, у нас немає такого поняття як сімейне господарство, у нас є індивідуальні господарства і є товариства. На сьогодні у Франції нараховується 490 тисяч господарств, серед яких 330 тисяч це індивідуальні господарства, а 150 тисяч, це підприємства.

Протягом останніх 20 років індивідуальні господарства, кількість їх зменшується, збільшується кількість підприємств і їх розмір в плані площі збільшується. Починаючи із кінця Другої світової війни податкова система у Франції завжди відігравала таку роль, щоб адаптуватися до потреб дрібних товаровиробників і щоб їх захистити.

І та політика структурна, яку ми маємо сьогодні, це  якраз і є результатом цієї роботи багаторічної, яка саме орієнтувалася на  те, щоб адаптуватися, і щоб бути найбільш зручною для невеликих господарств, які тут можемо назвати сімейними.

 І головним принципом такої політики, є звичайно, збереження сільських територій, збереження села, шляхом підтримки і збереження малих господарств  сімейного типу, якщо можна так сказати.

І ця організація, вона є звичайно, і результатом політики, результатом  законодавства, а також і результатом економічної політики, яка визначається також і на рівні кожного департаменту, для того щоб зберегти дрібні господарства. Наприклад, в цьому полягає робота комісії і сільськогосподарської орієнтації, яка визначає мінімальний розмір господарства. Тобто це той розмір, коли скажімо, молодий фермер може створити своє підприємство, своє господарство такого розміру, який дозволяв би йому заробляти на життя.

Це ……… визначаються правила, наприклад, і щодо розміру господарства, щодо його площі, щодо відстані, наприклад, від самого господарства до інших віддалених його ділянок. І інші також організаційні питання.

І крім того, це також інструмент, ще який регламентує, який забезпечує прозорість операцій, що стосується роботи з земельними ресурсами. Який допомагає слідкувати за тим, щоб всі трансакції з земельними ресурсами здійснювалися відповідно до законодавства. І разом з тим, щоб вони використовувалися також в плані цільового їх призначення.

І я хочу вам зараз коротко назвати ті способи підтримки, які були запроваджені державою, починаючи з 50-х років для того, щоб забезпечити гармонійний і динамічний розвиток французьких господарств.

Перший такий напрямок. Це навчання і дорадництво. Дуже важливим є те, щоб фермер мав доступ до адаптованого навчання, а також до консультацій до  дорадчих послуг, які могли б йому  давати можливість розвиватися: і в технічному, і в економічному плані.

І тому державою були  запроваджені такі  інструменти, як наприклад, створення  аграрних палат або  центрів  дорадництва, або технічних центрів, де б  проводилися  різні дослідження от щодо створення інновацій. І спочатку всі ці  інструменти були  запроваджені завдяки  підтримці і фінансовій  державі, і завдяки підтримці збоку законодавства. А на сьогоднішній день вони існують за рахунок фінансування збоку  самих товаровиробників. І на  сьогоднішній день самі товаровиробники вони беруть участь в управлінні цими структурами щодо орієнтації їх роботи.  І це найкращий спосіб забезпечити участь товаровиробників у прийнятті рішень, а також у тому, щоб  та робота, яка  здійснюється і дорадчими службами і дослідницькими центрами відповідала їх дійсним потребам.

    Інший напрямок підтримки це допомога товаровиробникам для того, щоб вони відповідали нормам, стандартам і також щоб вони могли технічно розвиватися.

Є ціла система підтримки, саме прямої підтримки, яка була започаткована Європейським Союзом, причому ця підтримка здійснюється під дуже суворим контролем, для того щоб це не впливало на сам ринок.

Що стосується, наприклад, підтримки для запровадження екологічних норм, чи, скажімо, для підтримки, яка направлена на продовольчу безпеку, тут немає різниці щодо дрібних чи великих товаровиробників, тому що для того, щоб отримати цю підтримку, не важливо, який виробник, він повинен чітко дотримуватися регламенту. І, таким чином, коли дрібні господарства також дотримуються всіх норм екологічних, які передбачені регламентом, їм це дає можливість отримувати таку саму допомогу – і, звичайно, збільшуватися і розвиватися.

І інший напрямок підтримки – це професійні організації. Це саме ті інструменти, які дають можливість виробникам об'єднуватися і працювати, розвиватися спільно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я буду просити ще хвилину, будь ласка.

 

ПЕРЕН Н.  Четвертий напрямок. Це політика якості. Тобто це політика, яка дає можливість популяризувати і підтримувати ті продукти, які виробляються дрібними фермерами, от, і їх ………. як нішові продукти, продукти, які походять з певної території і є під захищеними марками.

І останній напрямок підтримки, я не буду багато говорити, вже про це сьогодні говорилося, це допомога на прибуток. Тобто це допомога, яка саме направлена на підтримку того чи іншого виду виробництва.

Що стосується системи прямої підтримки, то хочу сказати, що агенція, яка займається цими питаннями у Франції готова поспівробітничати з Україною в цьому напрямку і допомагати вам у процесі реформування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Mersi beaucoup, Ніколя.

Хотів би до слова запросити представника Латвія пан Айнарс Набелс- Шнайдерс.

 

НАБЕЛС-ШНАЙДЕРС А. Добрый день. Спасибо за мне данное слово. Я много слышал, что здесь происходит и самое интересное то, что никто не говорил о том, что самое главное ………………. это образование.

У нас в Латвии только имеют возможность брать землю те, у которых есть образование. Или  это среднее, или это техническое, или высшее, или… самый такой простой подход – 160 часов прослушанных  в Консультативном центре. То есть они имеют  аттестации, что они умеют  работать  с этой землей.

Насчет самих хозяйств. Конечно, в Латвии мы имеем примерно 82 тысячи фермерских хозяйств. И если опять сказать, большие и маленькие хозяйства, да, мы только пару  лет обратно определились, что есть большие и маленькие хозяйства, потому что до сих пор мы считали, что есть  натуральные хозяйства, а теперь мы их называем, что эти маленькие  хозяйства. Но если мы посмотрим, в Латвии 90 процентов земли принадлежит 10 процентам фермеров, и наоборот, опять же  10 процентов земли принадлежат 90 процентам  фермерам. Так что средний показатель мало что скажет, но насчет тех площадей, которые есть,  если мы посмотрим малые хозяйства, это от 1 до 50 гектаров, если это большие хозяйства, конечно это будет  тогда сверх 50. Ну конечно это не только единственный  показатель того, какое есть маленькое, которое есть большие хозяйства.  Между тем, конечно, есть такой показатель, как активный  фермер. Тот, который смотрит в будущее, то есть если у него пока земли мало, он  соответствует  малому фермеру, но у него есть возможность  развития. Ну то есть это все европейские фонды …………. фондах тоже  претендировать на европейский фонд, на платежи и  иметь возможность  только те, у которых есть специальное сельскохозяйственное образование, остальным эти фонды недоступны.

Ну конечно, если смотрим опять же о хозяйствах. Конечно, в Латвии, скажем так, реально, но работает на рынок примерно 37 400 хозяйств. Из них еще есть, можно выделить  9 тысяч….  200 таких, которые где-то на одну четвертую работают на  производство, то есть отдает свою продукцию. Но, конечно, то, что мы стараемся сделать, я как представитель министерства тоже, это, конечно, развить конкурентоспособность, это повысить продуктивность, насколько это возможно. И главное, что в последний год, после вступления в ЕС, это очень активно кооперация, развиваем кооперацию, мы своим украинским колегам это показываем много раз, как мы это делаем. Ну, и конечно доступность к рынку. Если мы так смотрим, маленькими хозяйствами считаются те, у которых есть в цифровом понятии оборот где-то примерно с 2 тысяч евро до 15 тысяч евро. Ну, и конечно, если мы говорим о хозяйствах, которые в этом ………….., они имеют ежегодно возможность получить от Европы европейское финансирование 500 евро, то есть такой, ну не скажу, что большой, но в принципе его используют те хозяйства, которые имеют объем 4-5 гектар земли. А те, которые больше, конечно, смотрят на другие возможности, как получить прямые платежи.

Но если хозяйство больше и примерно в тех ситуациях, когда хозяйство размером, скажем так, тоже с гектар до 50, но они имеют свой годовой оборот свыше 15 тысяч евро, то есть они могут претендовать на такую возможность, как получить одноразовые 15 тысяч евро от Европейского Союза, то есть до 2020 года такая помощь будет выплачена примерно двум тысячам крестьянских хозяйств, что тоже немало и очень такой хороший показатель.

Опять же, если мы смотрим ……….., мы просто понимаем одно, что маленькие хозяйства, они может быть полностью, скажем так, это индивидуальный работающий или это как юридическое лицо. И тут опять, если мы смотрим такой вопрос насчет налогов, то опять очень интересно. Примерно, если хозяйство, ну, в год имеет оборот где-то в 2 тысячи 800 евро, оно не облагается. А если свыше 2 тысячи 800 евро хозяйство получает, значит они платят в бюджет 25 процентов от  того, что сверх того.

Так что, ну, таким образом работаем. И спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, что поделились досвідом. Я хотів би, ну, наших колег, ми зараз будемо уже, скажімо, з української сторони. Щоб ми дотримувалися регламенту для того, щоб встигли всі сказати все, що сьогодні хочуть. Тому я запрошую до слова – Заєць Іван Олександрович, голова президії Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Підготувати Слободяник.

 

ЗАЄЦЬ І.О.  Дякую, пане голово!

Найлегше знайти найвужче місце в трансформації агропромислового сектору на прикладі кооперації, зокрема в сільськогосподарській обслуговуючій кооперації. Кооперація в нашій країні в зародковому стані. А це означає, що селянин, село, територія, яка уособлюється в громаді, не одержує колосальні кошти. Інфраструктура не наближається до села. Додаткова вартість вимивається із села. І в результаті село гине и гине дуже багато в історичному плані.

Тому нам треба подумати про ці причини. Є дві групи причин. Одна лежить у суб'єктивній сфері, а друга в об'єктивній. Якщо говорити про суб'єктивну сферу, то ми кажемо, як правило, про те, що у нас погане законодавство, що ми не стимулюємо процес утворення, становлення, розвитку сільськогосподарських кооперативів. І багато інших речей. Нема грошей в бюджеті, і пішло, і поїхало.

Я думаю, що це причини дуже легкі, їх дуже швидко можна виправити, якщо є на те політична воля, якщо є на те відповідна якість нашої влади.

Сьогодні ми спостерігаємо, що на рівні політичної нашої верстви, зокрема на рівні урядовців, на рівні народних депутатів немає розуміння ролі і призначення кооперації у аграрному виробництві. Але ми тепер вийдемо на іншу групу, вона набагато складніша, вона фактично носить на сьогоднішній день об'єктивну таку перепону. Це те, що: а хто буде кооперуватись? Це питання тієї структури, того господарства, які зацікавлені в тому, щоб кооперуватися. Так от, цієї структури у нас у сільському господарстві і немає. Тому що, якщо говорити про с/г, це люди, ну, будемо так казати, з мінливим таким настроєм на кооперацію. Якщо говорити про фермерів, їх настільки мало, вони так розосереджені, що, в принципі, неможлива через транспортний навіть фактор якась кооперація. Якщо говорити про наші агрохолдинги, то їм взагалі та кооперація не потрібна.

Тому ми виходимо тут на проблему проведення саме структурної реформи. Це те, що не відбулося з 1990 року. В 1990 році ми думали, що утвердиться фермерський устрій у сільському господарстві, що ці колгоспи, радгоспи будуть саме в цей бік реформуватися. А в нас забули за те, для чого проводили розпаювання, забули, для чого приймали Закон про фермерське господарство, із обмеженнями, зокрема і на використання земельних ресурсів.

Тому, з моєї точки зору, сьогодні ми маємо в першу чергу дати відповідь на те, якою має бути організаційна структура на рівні первинного виробника у сільському господарстві України, тобто пошуку того базового господарства.

Я коли слухаю наших іноземних партнерів, то я хочу от що сказати: що в нас вихідні позиції дуже різняться. У вас організаційна структура стабільна, у вас уже склалася структура господарств, і, як правило, це сімейні господарства. Нам ще треба сформувати цю структуру, от, у чому суть проблеми взагалі нашої. Але оцей бізнесовий інтерес, оця гонитва тільки за грошима якраз і приводить до того, що ми відкинули ті принципи, на яких базується сталий розвиток, ми відкинули ту традицію, яка була властива Україні, ми відкинули, взагалі, нормальний європейський шлях розвитку. Тому, що я пропоную. Я пропоную все-таки, що наша влада в решті-решт має прийняти державну програму трансформації сільського господарства у фермерський устрій, це не означає, що не можуть бути там великі чи якісь інші господарства, але це означає, що правила гри у цій системі визначає ота величезна кількість, сотні тисяч, а можливо, і навіть мільйони, сімейних господарств. Це перше.

Друге. Я так само думаю, що нам треба переходити до програмових методів управління і у сфері кооперації. Де ті програми про розвиток кооперації? Я розумію, що ви можете сказати мені таким чином: "Ну, ти тільки ж сам говорив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович … (Не чути)

  

ЗАЄЦЬ І.О.   Завершую.

…,що нема кому кооперуватися". Ні. Якась там критична маса для кооперації є на базі і ОСГ, і базі фермерів, і цим треба скористатися. Тому треба створити сприятливий клімат. Але з іншої сторони треба вирішити оцю глобальну проблему. Доки ми не переведемо сільське господарство на фермерський тип господарювання, доки ми не приймемо Закон про аграрний устрій і цю структуру не встановимо, всі наші розмови не варті нічого абсолютно. Це все якісь часткові латання, які не дають нам результату, не дають системного руху.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ну, як-то кажуть, бувших народних депутатів не буває.

До слова запрошується Слободяник Іван Леонідович, Генеральний директор Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Міністерства АПК.

Наступний Жан Жак Реве.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л.  Доброго дня, шановні колеги!

Я не буду входити в дискусію щодо типологізації і проблематики, тому що тут уже багато про це сказано. Але погоджусь з тим, що говорила на початку Любов Василівна, що у нас дійсно є проблема з дискурсом по цій темі. В європейській практиці дійсно від одного гектара це все фермери і у нас в тому і різниця, певним чином статистика, коли, наприклад, кажуть, що в середньому європейська практика - це до  50 гектарів в середньому на господарство.  У нас ця цифра  зовсім інша, вона навіть інша тільки тому, що  у нас  сімейні ферми, які ми  сьогодні говоримо, сімейні ферми, вони не підпадають під цю статистику, а в європейській практиці підпадають.

Але моя ключова тема, власне, полягає не в цьому, вона полягає, власне,  в інституціональній спроможності  нашій надавати кошти. Що  ми маємо сьогодні? Безумовно,  була дискусія по підтримці чи податковій. чи фінансовій, і сьогодні дійшли до певного компромісу у вигляді прямої підтримки чи  інвестиційної, чи там по компенсаціям і так далі.  Жодна з цих систем, вона не є ідеальною і  має свої недоліки. Але якщо ми вже маємо і говоримо сьогодні про фінансову пряму підтримку, то мало просто  виділити кошти, їх необхідно вірно і справедливо  розподілити.  Для цього… Коли ми сьогодні  дійшли на наступний рік  до бюджетного планування на велику  кількість коштів, що є, безумовно, прекрасно, ми опинилися сьогодні  в ситуації, коли  порядки використання цих коштів вони регулюються старим законодавством.

Про що йде мова? Йде мова, передусім, про зручність для фермера і  про прозорість використання цих коштів. Дивіться, сьогодні ми маємо:  75 – на хмелярство, 300 – на… Ну це, короче, всі  знають, який  бюджет.  І по кожному напрямку є свій порядок використання коштів. Уявіть собі фермера, який повинен зорієнтуватися по  кожному цьому порядку. По кожному напрямку буде сформована комісія в обласному  управлінні  агропромислового  розвитку. Наш Український державний  фонд має окремий напрямок роботи, це ще одна інституція,  до якої потрібно звертатися. Тобто фермер  по суті розгублений.

По-друге, самі процедури, вони, скажімо так, заслуговують вже на кращі підходи, на кращі практики. Сьогодні практики, які ми пропонуємо (і Олена  Вікторівна ще буде говорити  сьогодні про це більш ґрунтовно, просто мені раніше слово надали), практика сьогодні така, що  ми доходимо згоди, що необхідно запроваджувати ті принципи, не вигадувати велосипед, а які працюють в  Європейському Союзі, брати  за основу. Це не означає, що брати тупо кальку, а ця практика сьогодні  називається  інституційно – платіжні агентства. Це не є чимось сверхъествественным,   сверхъестественной якоюсь мегановацією. Це насправді дуже прості речі, які полягають в прописаних прозорих процедурах. Це так званий принцип чотирьох очей, коли на етапі входження, скажімо так, документів і фермера має обов'язково подивитися чотири людини. На виході, це має  бути також, так би мовити, чотири людини на експертному рівні так і  процесуальному. І в тому числі це постійний контроль.

Ми сьогодні, і власне, ми хоче брати це за основу, і сьогодні в Міністерстві є повністю на це згода. Буквально  зі згоди міністра,  хочу вам повідомити, що перед слуханнями я був у міністра, і ми готуємо зараз документи на урядовий комітет, власне, по трансформації  Укрдержфонду. Оскільки ми його плануємо взяти за основу для створення такої  структури.

Консультуючись з групою консультантів, яке супроводжує міністерство, ми говоримо про те, що  ми незобов'язані брати кальку, ми повинні створювати те, що потрібно нам. І наше бачення сьогодні таке, щоб залишити те, що є краще, запровадити практики процедурні, які є в Європейському Союзі. Наше бачення також – це застосувати можливості, які дасть нам статус фінансової установи. Це також використання коштів Європейського інвестиційного банку і залучення коштів з інших країн Європейського Союзу.

В принципі це коротко, все, по суті. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Хотів би запросити до слова Жан Жак Реве, екс-радник правління з питань сільського господарства "Креди Агриколь Банк". Прошу дотримуватися регламенту. Дякую.

 

ЖАН ЖАК РЕВЕ. Спасибо вам.  Я буду четыре пункта только. Спасибо за слово.

Во-первых, я хотел сказать, что конечно все  истории поддерживания в сельских  секторах длинный процесс. Это начиналось, надо смотреть историю. Это начинал в конце  позапрошлого века, когда аристократы, которые имели большинство власти, осознали, что их система не может поддерживаться без  развития сельских, маленьких предприятий. Были в этом периоде 5 миллионов  предприятий, как сейчас в Украине.  4 миллиона из тех,  имели меньше 5 гектаров земли из самого начала 1840 годов, когда первые  кампании страховки были  созданы в регионе Лиона. Сейчас у нас есть  несколько  кооператив, которые зарабатывают до  6 миллиардов евро в год.  Я знаю это "Креди Агриколь" . Эти кооперативы понимаете,  работают во всех областях, как сказал Николя Перен. И я думаю, что  в Украине мы не можем успешно работать, если мы рассматриваем только, только вопрос по семейным предприятиям.  Нам надо смотреть отношения между всеми типами кооперативами, и большими, и маленькими, и между  всеми типами предприятий. Из этих крупнейших  предприятий группа: "….", "….", "Креди Агриколь". есть частные часть кооперативов, эти кооперативы уже  создали филиал в частном секторе, который можно продавать, который можно  предлагать  на биржах. И поэтому надо  смотреть сейчас в Украине, как крупнейшие  предприятия могут  принимать участие в процесс поддержки предприятий, которые нам надо для  будущего сельского хозяйства. Без этого я думаю, что мы будем ошибаться,  надо смотреть вперед. Поэтому ……… как сказал мой сосед и как сказал Николя, что  надо  вид на будущее нет, не завтра, но, где будет сельское хозяйство в Украине через  15-20 лет.  Какие демографи мы хотим в стране. Как мы  думаем, будет эволюция, будут эволюции  населения  в селе какой прогресс будет. Поменять условия работы, сейчас я не знаю, во Франции, в Германии может быть много людей молодых, которые хотят  доить молока два раза в день  руками, есть  робот, есть прогресс, надо включить  эти элементов внутри  перспектив развития поддержки. Поддержки идет с структуризации  предприятий всех  у секторах.

Сейчас, как сказал ……….., это европейская система. Значит, есть  принципиальная система ……….. тех, кто получили меньше 76 чуть-чуть тысячи евро в год, могут платить …….., а другиекак обычно. В кооперативах частная часть кооператива  оплачивают как  все предприятия: простой – 33,3 процента прибыли, плюс 3,3 процента социальные инвестиции 34,6 процента прибыли, чистой прибыли. А потом есть, конечно, для некоторых предприятий разные ситуации на предприятии. Улучшение системы. Молодой человек, который  начинает создавать свое  предприятие, первыйпервый, второй, третий год меньше должен платить налогов. Но потом он будет платить. Есть  природный период………….люди могут успешно получить что-то.  Если неуспешно, к сожалению, ….

И я бы хотел сказать, что для меня сейчас и это будет последнее слово, я думаю, что кооперативы, когда они могут соединить частный и нечастный сектора, является очень интересный инструмент для того,  чтобы  мы работаем по принципам… понимаете, я могу сказать, может быть таки тип социализма, но тоже самое капитализма. Когда капитализм еще больше требует  от  общества, надо…. какая компенсация… И история ……………… то кооператив может быть является самый актуальный инструмент этого.

Спасибо вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би запросити до слова Бородіну Олену Миколаївну, міжнародний досвід та законодавства.

 

БОРОДІНА О.М.  Дякую.

Ну, я би хотіла почати з того, що дійсно важко переоцінити ту ініціативу, яка йшла від аграрного комітету відносно якогось етапу легалізації і ідентифікації сімейних фермерських господарств.

І, судячи з того як ставиться питання сьогодні, то і аграрний комітет, ну, і, в принципі, все суспільство націлене на те, щоб йти далі, реформуватися. Був зроблений перший крок. І як далі реформуватися сімейному фермерству і самому агропромисловому комплексу, як було зазначено.

В цьому контексті в світлі міжнародного досвіду я хочу привести дуже цікаві результати досліджень Ван дер Плуга відомого нідерландського вченого, який 30 років проводив дослідження аграрних структур у всіх країнах світу аграрних, при чому таких слаборозвинутих, ті, що розвиваються і високорозвинених. І нещодавно він опублікував уже результати цих досліджень і, в принципі, він доводить, що аграрна структура у всіх країнах незалежно від її економічного розвитку складається із таких 3 секторів.

 Перший сектор – це капіталістичний, який орієнтований на прибуток, на максимум прибутку і надприбуток у вигляді ренти.

Другий сектор – це підприємницький так званий, він його називає підприємницький сектор, який, в принципі, орієнтований на те, щоб вийти на ринок і з якимось таким видом… набором продуктів і утриматися на ринку за рахунок такої спеціалізації виробництва.

І третій уклад – це селянський уклад, який, в принципі, не орієнтується на ринок, а орієнтується на споживача. Він виробляє те, що потрібно споживачу. Він найбільш наближений до споживача. Він розуміє, що є на те ринковий попит чи ціни, чи немає, але він виробляє і укроп, і петрушку, і картоплю, і молоко, і так далі.

Так ось, коли ми говоримо… Значить, оцей третій селянський уклад, він зберігає традиційні знання, традиційну культуру землеробства, він працює на утримання цієї сім'ї і він є незнищуваний. Да, він якось трансформується, в якісь періоди розвитку країни він розширюється, активізує свою діяльність, в якісь періоди це залежить від того, як здійснюється політика на національному рівні, в якісь періоди звужується і так далі. Але він буде завжди. Це першооснова сільськогосподарського виробництва. Таке господарство, і це господарство, як правило, сімейного типу, бо саме цей селянський уклад він відповідає тим десятьом пунктам, про які говорилося вище.

Так ось, коли ми говоримо про сімейне фермерство, я підтримую ту позицію, ту думку, що поки ми не визначимося законодавчо із своєю аграрною структурою, а не будемо прив'язувати наше сімейне фермерство до якихось організаційно-правових форм господарювання, нам буде важко просуватися вперед. Говорили, що у нас є 39 тисяч фермерських господарств, із них 27 тисяч господарств ті, які сімейного типу, тобто ми говоримо про підприємницький сектор. Поки що все, що ми зробили у нас в країні, не відноситься до цього селянського сектору в законодавчому плані. І якщо ми будемо починати з того, що будемо придумувати, яка система оподаткування повинна бути для того селянського сектору чи то сімейного, який зберігає традиції, то ми не зможемо стимулювати його розвиток.

Система оподаткування повинна бути дуже проста. І помилковою є та точка зору, що ці селянські фермерські господарства чи особисті селянські господарства, як вони у нас називаються, вони ніколи не платили податків, вони їх завжди платили, земельний податок. І не треба відходити далеко від цього земельного податку, система оподаткування для них повинна бути надзвичайно проста і зрозуміла. Бо якщо почнемо вираховувати якісь ставки, збір цих податків і так далі, то система адміністрування буде з'їдати всі ті прибутки, які ми хочемо в бюджет вилучити від цих форм господарювання.

Значить, принцип, який пропозиції? Що нам треба і далі розвивати своє законодавство у тому плані, щоб підтримувати господарства, які зберігають традиції, традиційні знання, які зберігають сім'ї, які виробляють продукцію на внутрішній ринок через систему самоідентифікації їх, не обов'язково їх всіх заганяти в фізичні особи - підприємці чи юридичні особи – фермерські господарства. Самоідентифікуватися вони можуть бути через систему підтримки, через державні програми. Значить, будуть виписувати  певні умови, за яких ти маєш приймати  участь в цих програмах. І господарства, які  відповідають цим умовам вони будуть приймати участь, будуть  нарощувати свій потенціал, будуть платити свій земельний податок і поступово   самі будуть  вибирати ту форму трансформації, бо це живий організм, куди їм переходити чи в той підприємницький сектор, чи залишатися тут, і таким чином система буде розвиватися.  

Головне в цьому плані, щоб вся система сприяла їх розвитку і підтримувала, а не  ставила їм бар'єри, в тому числі адміністративні.

І ще дуже важливий момент до чого ми ще не наблизилися, хоча це практика широко практикується в Європейському Союзі. Що якщо ми вводимо якусь законодавчу  норму особливо  в організаційно-правовій формі організації господарювання. Ми маємо вирахувати, скільки це буде коштувати в самому  тому… людині, яка повинна в цю форму організаційну перетворитися і державі, яка буде адмініструвати  її  діяльність. Якщо порівняти вигоди і витрати, то іще дуже багато є питань, чи  варто нам їх заганяти в якійсь  такі рамки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, Олено Миколаївно.

 

БОРОДІНА О.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів  запросити до слова Каліберду Олександра Васильовича… Олександр Васильович, є?

Гриценко, немає?

Тоді прошу до слова Корінець Роман Ярославович, сільськогосподарське дорадництво.

 

КОРІНЕЦЬ Р.Я.

Шановні колеги! Я  хотів би трошки змістити наші акценти розумові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ……(Не чути)

 

КОРІНЕЬ Р.Я. Знаєте, я скажу, що я не вірю в швидке  ставлення, становлення  сімейних ферм в Україні як і кооперацій.    І думаю, ніхто мене не звинуватить, в тому що  я не роблю для того, щоб це було. Але скажу чому не вірю. І так дуже  коротко тезисно, і хоча б подякувати комітету за те, що будоражить цю тему. Але чому не вірю? Чим більше ми говоримо про кооперативи, тим менше кооперативів стає,  така у нас тенденція, на жаль. І чому? Давайте довго було багато розмов про  різні програми, в результаті кооперативи податково знівелювалися з іншими  підприємствами. Про що я говорю? Про внесення змін до Податкового кодексу, який забороняє розподіл прибутку в кооперативі. Це практично знищує кооперативну природу.

Тому перше, що треба було б зробити для того, змінити, внести зміни до Податкового кодексу. Я буду так про реальні речі говорити, конкретні дуже, малі кроки. Якщо ми будемо і далі говорити про кооперативи і залишимо ці норми, які є зараз в Податковому кодексі, то це просто буде говорильня.

Далі. Друге, чому я не вірю, встановлення сімейних ферм. Пройшло 2 роки, є хоча б одна програма підтримки або хоча б один крок зроблений на виконання цього закону. Крім зусиль Вадима Євгеновича і ще наших колег з департаменту в міністерстві практично ніяких кроків немає. Знову ж чим більше говоримо про сімейні ферми, тим менше сімейних ферм. 

Тепер далі. Давайте заберемо з поля, на якому людей, які працюють на розвиток сімейних ферм. Добробут громад? Дві дорадчі служби? Проект про… Держави там немає. Все, заберемо з поля ці 3 організації і ми не маємо успішного досвіду розвитку сімейних ферм. Пан Віктор мене підтримує. От. Про що це говорить? На нараді в міністерстві говорить, ми будемо підтримувати кооперативи, бо їх немає. Тобто це означає, що в нас така політична культура, така позиція держави, що ми говоримо не активно, а пасивно, от народяться кооперативи, тоді ми їх будемо підтримувати. Ну, навіщо тоді гроші платників податків платити таким урядовцям?

Далі. Чому я кажу, що не буде сімейних ферм, от, і кооперативів найближчим часом, тому що знову ж розмови. Ми будемо підтримувати розмови в міністерстві ферми з розміром до тисячі гектарів. Так це ж 20 фермерів Фолькера Зассе поміститься на тисячі гектарів. То ми їх будемо підтримувати. От. Тобто немає політичної культури.

Далі. Мої колеги Зассе і Ніколя Перен говорив про значення дорадництва, про значення консультування. 12 років в Україні прийнятий закон і ні разу він не виконаний. Ну, да, я міг би сказати, що заважають якісь законодавчі, там, перешкоди на виконання закону. Ніщо не заважає Міністерству аграрної політики виконати закон. Тому, Вадим Євгенович, якщо можна було б зробити депутатський запит до Міністерства аграрної політики чому Міністерство аграрної політики проти 12 років… протягом 12 років не виконує закон, в частині  передбачення  на дорадчу підтримку ресурсів в програмах.

От якщо, знову ж кажу, заберемо з поля дві дорадчі служби і не буде кому створювати, ні ферм, ні кооперативів. Будемо чесними, кооперативи в Україні існують завдяки міжнародній підтримці, всупереч позиції держави  як організаційно організовуються ці кооперативи за підтримки проектів міжнародної допомоги. Бо треба кілька років вкласти організаційно, пан Віктор знає, і я знаю, і хто займається тим організаційно, щоб навчити людей працювати в кооперативі.

Тому, Вадим Євгенович, дякую за ваші ініціативи, ми на вашій стороні, але поки що все дуже сумно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Ярославович,  я вам обіцяю, запит буде і повірте, ми дуже розраховуємо на дорадництво і на дорадницьку службу. І ми це  з вами окремо проговоримо.

Я до слова запрошую Фурсенка, асоціація сільських селищних рад. Наступний, будь ласка, Крапівко Михайло Федорович.

 

ФУРСЕНКО. Хотілося  буквально в двох словах, змістити акценти в сторону,  фермерство і селянство, не може розвиватися без земельних ресурсів. І ми знаємо, що  на сьогоднішній день землями за межами населених пунктів, на жаль, розпоряджається центральний орган виконавчої  влади. Це навіть не місцеві і  не обласні державні адміністрації.

Тому бачення асоціації, я думаю, скажу  від лиця  всіх керівників органів місцевого самоврядування, що просили б Верховну Раду пришвидшити прийняття законопроекту 4355 стосовно надання повноважень розпорядження землями за  межами населених пунктів об'єднаним тер.громадам і сільським селищним радам. 

Вказаний, якраз і надало змогу місцевому самоврядуванню і тим депутатам, які є на місцях, віддавати пріоритет фермерам і дрібним сімейним товаровиробникам. Оскільки на сьогоднішній день фермер можливо і хоче розпочинати якусь свою діяльність, але взяти ту земельну ділянку, яка по праву належала його  батькам, дідам, прадідам він немає змоги, тому що впирається в стіну бюрократичних процедур.

Крім того, хотілося б зазначити і привернути увагу до  того, що насправді кооперація на селі, якимось чином, існує  вона не введена, ні в яке законодавче, юридичне поле. Оскільки на сьогоднішній день і так ті  селяни, які мають корову, вони не завжди вивозять її самостійно на базар. Тобто всі скидаються, кооперуються (особливо в таких більш бідніших областях), грузять на машину, і людина вивозить. Таким чином кооперація    відбувається. Тому от якраз і існує вона, але потрібно їх внести  в законодавче поле. Це перше.

І другий момент, що якраз і тоді можна буде їх підтримувати, коли ми зможем їх ідентифікувати, бо ідентифікації на сьогоднішній день наразі немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  І передавайте вітання  батьку.

Я до слова хотів запросити Кропівко Михайла Федоровича.

 

КРОПІВКО М.Ф.  Дякую.

Шановне товариство, що я хотів би  вам сказати? Ви дивіться, кожен тут говорить і говорить, що багато чого у нас не визначено. І не визначено землеволодіння як…. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  в мікрофон. Вас же не чутно. Говоріть в мікрофон.  

 

КРОПІВКО М.Ф. І не визначені організаційні форми. І не визначені форми інтеграції, як  тут говорили. І не  визначено розміщення продуктивних сил сільського господарства по територіях і так дальше.  І я підтримую  вас, Іван Олександрович, що, дійсно, нам постало завдання нам розробити все-таки  який же у нас має бути аграрний устрій в країні. І якщо ми це, канву визначимо, тоді ми можемо легко і оце оподаткування робити, тому що буде ясно, які прийоми і методи застосовувати, і інше. Через це  в інституті у нас  ми розробили таке наше бачення аграрного устрою  і подали вам до комітету.

Доповідать її не буду тут, але як висновок, щоб розбудувати той перспективний аграрний устрій, який би ми з вами разом обговорили, то, мабуть, треба використати той підхід, який в Євросоюзі зараз існує для підтримки розвитку сільських територій. Тому що воно тоді вкладується в цю систему. Це перше, що я хотів би сказати.

Друге. У нас ще одна проблема є.  це проблема оцього розвитку децентралізації нашої. При децентралізації функції  міністерства і органами місцевого самоврядування різняться. От сьогодні він кивав там н міністерство, а Олена Вікторівна возмущалась, тому що, говорить, що ми не при чому. А, дійсно, міністерство в нових умовах, в умовах децентралізації  влади, що його буде боліти? Це продовольча безпека.

Це друге – експорт.

І третє. Створення рамок для розвитку, ну, організаційно-правових форм. Але ж основне за розвиток саме цих селянських господарств, за розвиток сімейних ферм це ж повинно боліти душа у органів місцевого самоврядування, тому що це гроші в місцевий бюджет. Це розвиток території, це доходи людей. А де це місцеве самоврядування зараз в нас тут? Чи є хтось з сільських рад тут?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є!

 

КРОПІВКО М.Ф.  Є. Слава Богу, є. Вот. Так, вот, я поїздив літом оце по сільських радах, поговорив і так дальше, і ви думаєте у них в головах є оце, що їм треба розвивати, їм треба організувати оці сімейні фермерські господарства, їм треба розвивати ці господарства населення. Немає, тому що у основах розвитку самоврядування нашого це не визначено, там є за соціальну сферу, а виробнича сфера це, вроде тут.

Я до чого веду. Що і оце визначення оцих загальних положень нашого аграрного устрою як основи ведення чи як рамок ведення сільськогосподарської діяльності, і оце все як розподілити повноваження в нових умовах. Все воно вимагає все-таки прийняття рамкового закону про сільське господарство, в якому визначити якраз і який ми бачимо перспективний аграрний устрій.  У нас уже ж Закону про основи державної аграрної політики до 2015 року ж немає, а дальше, що ми бачимо? Нічого не бачимо.

Дальше. Нам треба визначити і ці організаційно-правові форми, в яких рамках вони є, існують для того, щоб потім перекласти і в Податковий кодекс, і в інші кодекси, інші для того, щоб розложити це все. Нам треба визначити і ці повноваження і міністерства, і органів місцевого самоврядування, і інших сторін, і так дальше. Ми розробили концепцію цього, допустимо, розподілу повноважень, вот, і реформування управління, вот, саме в умовах децентралізації влади і євроінтеграції. І воно багато там напрямів передбачає, але, перш за все, воно передбачає, що нам на заміну  більшості інструменту адміністрування потрібно забезпечити  розвиток державного приватного  партнерства,  поки що  чітко  не визначили як це, сільськогосподарської дорадчої діяльності, без неї не може  бути сьогоднішніх умов управління нове, інтеграційних процесів, громадського  самоврегулювання ринків і напрацювали аж п'ять проектів закону. Ми їх то же вам подали, якщо вас зацікавить ми завжди будемо раді з вами  співпрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Федоровичу, я вам дякую.  Хочу сказати, що ви подали тільки  перед комітетськими слуханнями ми відпрацюємо, я вам обіцяю, що  ми відпрацюємо разом з вашим  інститутом і інститутом прогнозування. Ми відпрацюємо модель  аграрного устрою, ми відпрацюємо концепцію цього закону про… новий Закон  про підтримку сільського господарства. Тобто ми почнемо працювати із наступного року ми будемо подавати, бо  сьогодні така система склалась, коли аграрний комітет, міністерства і  в принципі, науковці ми бачимо одне й теж. Так будуть деякі критерії, за які ми  будемо боротись, ми разом з вами будемо  боротися. Але повірте,  сьогодні от склалася така ситуація, коли ми можемо це вносити, коли  ми можемо це доповідати і коли ми можемо це  проводити. Тому будемо  працювати.

 

КРОПІВКО М.Ф. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотів запросити до слова Малік  Микола Йосипович, є?

 

МАЛІК М.Й. Є.

Дякую, Вадим Євгенович, за запрошення.

Ми всі тут говоримо правильні такі слова, речі, пропозиції. Все це в кожного і хто виступав має якесь своє підтвердження, обґрунтування. Але  я хотів би звернути увагу на ту  частину економіки, яку забезпечують особисті   селянські  господарства. Це близько 40 відсотків виробництва валової продукції по окремих видах десь до 90 відсотків і таких господарств нараховується 4,1 мільйона в сільській місцевості.  Вони зараз являються якби так висловитись, економічно відторгненими від фінансового забезпечення, від дотації,  від пенсійного забезпечення нормального, від того, що соціальний захист також не є, і тому, на мою думку,  потрібно було б розробити програму розвитку цього сектору економіки, де ті всі пропозиції, які сьогодні звучали, могли б найти місце і щоб уряд таку програму прийняв і можна було б конкретно доводити адресно ці всі дотації, пропозиції, субсидії і ті всі заходи, які б могли одержувати ці люди, які нам зберігають село, бо вони являються  селозберігаючим таким сектором, зберігають традиції. Зберегти село, звичайно, потрібно. Я згадав Хорунжого, професор КНЕУ, який говорив, що "не збережем село – загубимо коріння, з якої наша нація росте. Майбутнє нам не пробачить те".   Тому програма така повинна бути. Ми розробляли проект програми в інституті в 2013 році, але вона не пішла ну з різних причин. Я думаю,  що така програма повинна бути, де було б конкретно визначено що  кому належить при тих чи інших умовах. І звертати увагу, звичайно,  на цей сектор, який зберігає село.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене записано ще два виступаючих. Але потім я прошу, щоб ми  по три хвилини, потім хто ще бажає слово, ми дамо, і  думаю, що  на саме завершення підсумує за всіх нас Саблук Петро  Трохимович все, що говориться і, як то кажуть, скажете вашу точку зору з цього.

Тому наступний  я прошу до слова Савранський Андрій Романович. Є? Поліщук Олег Богданович.  Хто хотів би ще  виступити? Сільські голови. Будь ласка,  Тулуш.

 

ТУЛУШ.  Доброго дня! Дякую за надане слово.

Я хотів би,  оскільки ми розглядаємо питання  оподаткування, і тут в Рекомендаціях є "підтримати Закон   4438", то хотілось би звернуть увагу, що доцільно все ж таки об'єднати селянські фермерські господарства і сільськогосподарські підприємства в одній групі, тобто хочу звернути увагу, тому що ми бачили представник Мінфіну критично прийняв ці норми. Немає сенсу виділяти окрему п'яту групу для селянських фермерських господарств, навпаки краще в рамках четвертої діючої групи виділити специфічну підгрупу і таким чином створити однакові умови оподаткування для с/г підприємств і для фермерських господарств.

Хочу звернути увагу, що фіксована ставка, вона не сприймається Мінфіном, ну вона створює можливості для зловживання. Відповідно таким чином треба удосконалити цей законопроект, зробити п'яту редакцію, ми знаємо, що вже чотири є редакції, буде п'ята редакція, і, мабуть, вона тоді матиме перспективи.

І також звернути увагу на Закон 5225, який також створює певні перешкоди для розвитку сімейних фермерських господарств, тому що ідеологія того законопроекту, вона, вибачте, трошки не зрозуміла. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Шум у залі) 5225 – це спецрежим і на один гектар.

Я дякую, Леоніду Дмитровичу. Хочу сказати, що це кандидат економічних наук Інституту аграрної економіки.

Я вам відверто скажу, що це наші пропозиції як комітету саме зробити п'яту групу, тому що ми бачимо, що має бути окрема група, яка буде займатись індивідуальним і сімейним фермерством, яке буде мати однакове оподаткування, там п'ятирічні канікули і так далі. Але це дискусія. Головне в тому, що Мінфіном сьогодні не бачить жодним чином, як, скажімо, взяти в організований ринок цих одноосібників чи там створення нових сімейних ферм, чи індивідуальників і так далі. Вони не бачать сьогодні. А створювати підгрупи… Ну, як створити в групі підгрупу, яка буде оподатковуватися окремо від групи, тобто немає розуміння. Або друга група, і вони будуть приєднуватися к фопнікам до всіх, або це буде окрема група, яка буде називатися "сімейне фермерство". І, до речі, якщо ми говоримо про комплексний Закон про сільське господарство про аграрний устрій, ми маємо там виділяти ці сімейні, індивідуальні. І як ми виділимо, вони мають бути на окремій базі оподаткування. Це наша була дискусія. Ми запропонували так. Але повірте, жодної відповіді від податкового комітету поки  що немає. Міністерство підтримує.

Я думаю, що якщо ми ще попрацюємо  з науковцями з інституту, ми, можливо, ми виділим якусь іншу,але ж давайте працювати. Сьогодні вже рік цей законопроект є, ніяких інших пропозицій немає, а ви сьогодні, Леонід………,  кажете, давайте якусь підгрупу зробите. Ви б давно як помічник би підійшли, показали і сказали, запропонували. Можливо,  ми б на комітеті відкорегували комітетом і давно подали.  Тому сьогодні є така пропозиція, ми за неї боремося. Можливо щось ми десь змінимо, але це  буде в межах цього законопроекту.

Шановні колеги, хто… Пан Стрижак, прошу. Тільки  я прошу, регламент, бо ми маємо закінчувати.

 

СТРИЖАК.  Шановне товариство! Сьогодні така розмова пішла, тому що тут майже всі прихильники однієї ідеї і говорити особливо…  нема  кого переконувати. Але все одно я ж буду стояти на своєму, де б я не говорив. Перше питання, номер один, це… що ми будуєм, яку модель ми збираємося будувати. Якщо ми  не вирішимо, не дамо відповідь на це питання, все  інше – це проста буде балаканина.

Якщо ми говоримо про Європу,  про європейський шлях розвитку, то це сімейні фермерські господарства об'єднані в потужні обслуговуючі   сільськогосподарські  кооперативи. Все.  Це перше.

Інше питання. якщо ми поставили концепцію або ціль визначили, потім визначатися  будемо  із стратегією розвитку. На сьогоднішній день стратегія розвитку АПК  без мети, точніше, там написано: "стратегія заключається у розробленні стратегічних напрямків".  То єсть "экономика должна бать экономной". То есть… без визначення. Якщо у нас буде мета, то буде визначення, що поетапно ми будемо будувати.

І лиш тільки на  третьому етапі ми будемо  формувати інструменти. З якими  ми будемо  будувати нашу кінцеву ціль. До цього відноситься законодавство, до  цього відноситься оподаткування, до цього відноситься обіг землі. Ні ринок, ні базар, ні купля-продаж, а іменно обіг землі, так як це в усьому світі іде. То єсть земля повинна рухатися від поганого господаря, до хорошого.  Інші… це не обов'язково купля-продаж землі.

Потім. Якщо ж ми оприділилися, якщо в селі оприділяєтсья, що вони будуть курей вирощувати, то вони каченят, гусенят, індичат не купляють, вони купляють курчат. Так і ми будемо. Щоб ми не робили, а у нас кількість фермерських господарств звужується навіть даже ОСГ приблизно рахували ще рік назад мільйон 150 тисяч, на сьогоднішній день мільйон 100 тисяч. Тобто умови, в яких ми створюємо законодавчі і, які є на сьогоднішній день, не допомагають розвиватися сімейному фермерському бізнесу. Це треба признати. І потім так як і в Польщі признати, що головна модель це фермерство і потім будемо будувати. Всі інші розмови ні до чого не ведуть. А потім, створюючи умови, це класика Петра Аркадійовича Столипіна, який казав: "А яка ж… який розмір фермерського господарства повинен бути у нас на Україні?". Розмір фермерського господарства повинен бути такий, щоб він фінансово забезпечив життя своєї сім'ї на заможному рівні. Це Центральна Україна 100 гектарів землі, а якщо в мене дочка має 2 гектара клубники, це тоже достатньо. І їм необхідно всебічну допомогу. Тоді ми будемо розвиватися і потім ми будемо бачити як нас любить держава, як нас любить влада, як нас люблять депутати, ми дивимося у бізнес-план або, як ми кажемо, бюджет.

На сьогоднішній день розмовляли про 5,5 мільярда, а ми подивилися, а їх там немає, є 65 мільйонів у підтримку фермерських господарств, із них 40 мільйонів повернення того чого не давали. Не давали, не давали, а потім кажуть: "Ви будете з тих мільйонів, які ви повернете від того, що не давали, будете розвиватися". От і все. Значить, нас люблять на 25 мільйонів і то ще, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, будь ласка. 

 

СТРИЖАК.   Значить, ми будемо дивитися на це і будемо переконувати. Я говорив і говорю, що поки ми модель не скажемо, Іван Олександрович завжди нас учив і казав, тепер він щось мовчить, що без моделі ми нікуди не підемо. У нас та наука розказала все, підтримувати треба безпосередньо те, що ми …………… секторально, секторально - це розвиток сімейного фермерства на Україні. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Головне, щоб кожен зрозумів одне, що депутати, вони теж навчаються. І коли ми сьогодні говоримо про трансформацію, ми маємо вивести такий сьогодні, вот, симбіоз, щоб там задовольнити всіх, якщо ми хочемо, щоб воно проходило і рухалось. Є   маленькі, є ті, які не є товаровиробниками, є дрібні, є ті, які є селоутворюючі, є ті, що будуть впливати саме на розвиток селянської  мережі, є великі, є експортери. Що з ними робити? Що робити з переробкою і так далі. Тобто ми маємо задовольнити все.

І головне. Ми маємо чітко розуміти, що без прозорого законодавчого забезпечення землі або земельної реформи ніякого аграрного устрою ми не побудуємо. Саме на землі ми маємо концентруватися і, повірте, сьогодні готуються  закони і ми будемо дивитися критерії тих законів, які будуть готуватися, подаватися. І після цього ми може говорити як ми змінюємо аграрний устрій, яке приймаємо законодавство про сільське господарство, що ми робимо, в першу чергу, і, які категорії підтримуємо і так далі. Все буде розпочинатися з землі. От тут наша буде головна з вами і перемога, і, скажімо, головні наші, вот, напрямки роботи, які будуть на наступний рік.

Я хочу на завершення дати слово Саблук Петро Трохимович. Будь ласка. І, якщо колега Микола Іванович попросить, теж дамо. Дякую.

 

САБЛУК П.Т. Шановний Вадим Євгенович! Шановні друзі і колеги! Перш за все, я радий бачити всіх і кожного на цьому засіданні. Я радий тому, що тут на засіданні багато науки. Я дякую за це. Бо дійсно прийшов час послухати науку, прислухатись до неї, тому що багато зроблено, багато напрацьовано, багато є задумків.

Я не буду повторятись тому, що вони говорили, це узагальнення буде. Але я хотів би сказати знову ж таки тут вже посилались на Івана Олександровича, коли мене запросили на засідання комітету, за що я вдячний, то я звернув увагу, трансформація агропромислового комплексу України. А дальше сімейне фермерство і оподаткування. Це як складові тієї великої роботи, яка чекає в процесі трансформації.

Так ось я, щоб не повторюватись, сажу, що ми працюємо і в академії, і в інституті. Я хотів би, щоб ми усвідомили, я згоден, що треба дивитись і в Словакію, і на Кіпр, і куди хочеш. Але треба дивитися  і на Коломию, і на Хотин, і на Жмеринку, і на ті райони, які в нас є - треба вникнути    в ту ситуацію, де працюють люди, де працюють селяни.  І ось я, ми апробуємо,  я називаю це "алгоритм розвитку сільського господарства і сілких територій".

Шановні друзі, давайте виходити з реальності сьогоднішнього дня, комп’ютерна мережа  України дає змогу знайти площу землі в розрізі всіх власників, не те, що районів, а в розрізі всіх власників. Ось питання номер один – знайти.

Питання номер два є вартість,  є вартість цієї   землі: там для оподаткування, там для другого і   треба цю вартість репрезентувати на економічні відносини. І  я вважаю, що якщо у нас є вартість цього ресурсу  земля, цього ресурсу земля, є встановилися в світовій економіці і наших розрахунках, що вартість землі один до одного  вимагає вартості ості основних фондів, вартість землі вимагає 0,5 коефіцієнта вартості оборотних  засобів. І от коли ми маємо вартість землі, а вона в мене 1,3 трильйона - стільки ж повинно  бути і основних засобів в 1,3 трильйона. І 650  мільйонів – це повинно бути оборотних засобів.  І того, ми маємо 3,2  трильйона ресурсів. І якщо ми маємо по  Україні і в мене є по областях, по Київській, Черкаській, Вінницькій, ми  можемо піти і вийти на районну вартість цих ресурсів. І виходячи з рівня інфляції, ми  закладаємо 15 процентів прибутковості, таким чином сума ресурсів і прибутковість становлять ті умови, які дають забезпечити просте відтворення виробництва. І коли я взяв по Київській, Вінницькій, Черкаській областях, лише два, три райони працюють нуль-нуль, дехто з плюсом, а то все мінусове. Тому я пропоную, давайте перетворимо нашу роботу, дивлячись на все те і говорячи про все це, в системну роботу. Ми обов'язково повинні, і чим скоріше тим краще, зробити в кожній області центри розвитку сільських територій і розвитку сільського господарства. Вже є, люди самі пішли, той називає центр по екологічному, той називає консорціум у Вінниці, люди самі пробивають це, ми повинні піти туди і консолідувати науку місцеву, я вибачаюсь, я жартую, щоб той консорціум, як ті коти, на свою територію нікого не пускали, вінницьку чи черкаську, чи чернігівську. І тоді в цьому центрі повинні бути представники, які повинні виходити на районну ланку, район, якщо у Вінниці 28 чи 27 адміністративних районів, наука повинна там бути присутня прямо чи не прямо, щоб ці всі ідеї, які ми тут обговорювали, дати людям, щоб вони сприйняли. І тоді люди ці підтримають, і таким чином ми будемо управляти процесом, ми будемо бачити світло в кінці тунелю, до якого йти.

Я назвав вам ці цифри, я по цих цифрах ми повинні мати прибутковості 500 мільйонів аграрний сектор, а ми тільки в минулому році мали десь в межах 80, а в попередні роки 20, 70, ми не маємо прибутковості, проста економічна логіка. Якщо воно збиткове, якщо воно прибуткове, воно звужується, воно скорочується, воно виїжджають, що хочете, немає інвестицій і так далі. Так все це ми повинні… і я хотів би, щоб комітет і я не раз це говорю, давайте колись, я ще пам'ятаю у мою бутність і у ваші роки б тоді були та комітет був в інституті, комітет був в академії. Давайте приїжджайте до нас, давайте об'єднаємо зусилля, щоб наука, освіта і виробництво включаючи вас всіх чиновників, щоб я оце пів дня треба говорити, тут є багато  нюансів. І, якщо ми вийдемо на район маючи, що район не до отримує прибутків таку-то суму, то треба скласти інвестиційну дорожню карту. Ми повинні заставити чиновників всього рівня, ми дамо схему, ми працюємо в інституті, що в кожному районі інвестиційну дорожню карту скласти. І в цій дорожній карті вказати і недостатність основних фондів, будівель, недостатньо скільки чи яку форму господарювання вибрати, дійти до фермера. Тому що я деколи слухаю… я розумію, я можу багато балакати,  вибачайте,   адже колгоспи були створені для того, щоб легше  від дядька хліб забрати. І сьогодні дехто жаліє, я той, якого гонили  від току, перевіряли кармани, щоб я не взяв хліба, зерна. Я живий свідок, чи по полі колоски збирав, ганяли. Так тепер, коли ми кажемо, жаліємо про ті форми господарювання дехто, то я підтримую 100 процентів розвиток сімейних фермерських, але це не значить, що ми тільки сюди повинні концентрувати зусилля.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Але переважно…

 

САБЛУК П.Т.  Побачить, то, якщо вже говорити про це, я через що кажу, шановні друзі, я  при всьому при цьому, мене хвилює 15-разове відстрочення поняття ринку землі. Мене хвилює в тому, що люди не  розібрались, що це таке? А, якщо говорити  по Вільяму Петі – це "мать багацтва". І, якщо ми начнемо з матері,  яка хоче батька мати ................ Я на теорію переходжу. Так давайте із великої теорії, із малими цими питаннями, які кожний пропонує, я підтримую всіх, але давайте комітет, наука, освіта сконсолідуємося, сконцентруємося і зробимо те, що ми зобов'язані робити. На цьому я, шановні друзі, хотів би  закінчити. Але я... я дякую  вам за увагу. Но я ще раз кажу, давайте за об'єднання  зусиль науки, освіти і виробництва. І всі виробничники, і всі освітяни, коли  я поїхав у Вінницю, створив Калетнік консорціум, створив, но його треба функції дати нові ото розвитку тих питань, які ми сьогодні говоримо. Якщо в Чернігові створили об'єднання  по органічному землеробству, давайте на базі його нам треба дійти до кожної  області з виходом через всі центри до району і розібратися, і дати пропозиції, що, в кінці кінців.... Я, там в мене  записано, я, може, нескромно скажу вам, висунули мене лауреати Нобелевської премії на Нобелевську премію. Але коли розглядали, та й кажуть, там загальна думка: може, він і заслуговує, но як дати цю премію країні з лежачою економікою? От і всі вам наші ......... А я, мене зло бере, чому це я відповідаю за всю економіку. Давайте будемо діяти з того, що ми дійсно повинні за це відповідати. Дякую і вибачте за емоційність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Трохимович, дякуємо вам, що сказали слово. І скажу відверто, нам, ну, спочатку потрібно захистити академію, а потім будемо  туди переїжджати. Бо ми вже рік захищаємо агарним академією академію аграрних наук... аграрним комітетом, я вибачаюсь, академію агарних наук.

Є депутати, які зовсім по-іншому бачать розвиток сьогодні науки і розвиток академії, взагалі її функцію в сьогоднішньому... в сьогоднішніх умовах. Я хотів би свого колегу запросити  до слова. Кучер Микола Іванович.

 

САБЛУК П.Т.  Я вибачаюсь. Я ремарку на вашу ремарку.

Якщо хочемо, щоб Україна стала колонією, то треба ліквідувати науку. В колоніях нема науки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми за науку. Дякую.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги, ну, по-перше, я хочу подякувати всім, хто прийшов на сьогоднішні слухання. Хочу подякувати керівникам сільських громад, які приїхали. Є керівники кооперативів сільських. Дуже багато у нас сьогодні науковців. Я також їм дуже вдячний. І я хочу сказати, що, в принципі, у всіх одностайна думка про те, що у нас великі проблеми з розумінням того, яка ж загальна структура сільського господарства повинна бути в нас в державі. Тому що після того, як розпаювали землю, у мене таке враження, що спонтанно формувались ті підприємства, які на сьогоднішній день є. І ті великі, яких не люблять, і ті середні, яких теж… там не зрозуміла ситуація, і фермерські господарства…

Тому, в принципі, дійсно, потрібна загальнодержавна політика формування того, яким буде сільське господарство України, з яких підприємств, з яких господарств воно буде складатися через 15-20 року назад. Це те, що казав Іван Олександрович, здається. І я вважаю, що колосальна, дійсно, проблема.

Тут говорили за децентралізацію. То я хочу сказати, що якщо говорити про децентралізацію, про сільські громади, то я для декого відкрию таку новину: сьогодні сільська громада по тому законодавству, яке є, податковому, вона, в принципі, їй все рівно, чи є робочі місця, це платяться ПДФО, чи не платяться. Щоб ви розуміли, 60 відсотків ПДФО – це районний бюджет, 25 – це обласний і 15 – це державний бюджет. Тобто сьогодні сільській громаді, якщо вона до 2014 року мала, здається, 25, чи 20, 25, 25 відсотків ПДФО, то сьогодні об'єднана може мати 60, а такі громади, які сьогодні є, не мають. Тому я думаю, що буде дуже важливим, якщо все-таки в Податковий кодекс цього року на 2017 рік внести ті зміни, щоб хоча б 20 відсотків ПДФО, щоб якимось чином вони були прив'язані до зайнятості на селі і до того розвитку, який йде на селі, я вважаю, що це буде  дуже правильно і дуже в часі.

Що говорити про кооперативні речі, я також підтримую всіх і… Жан-Жака  Ерве, який говорив про кооперативи, що, дійсно, без кооперативного руху, без створення кооперативів говорити про ось такий  розвиток, про який ми говоримо, в принципі неможливо. Це повинні бути два паралельних процеси, тому що… хоча я вам хочу сказати, що кооператив – це в більшу… це навіть не фінансування для того, щоб вони почались, це чисто  організаційна серйозна робота.

От, наприклад, молочний кооператив. Треба навчити, як доїти корову, щоб отримати перший клас. Я був директором великого підприємства – 5 тисяч корів, 32 ферми. Так головний зоотехнік їздив по фермах і вчив доярок доїти корову. Доярки працювали по 20, по 25 років, ніхто не вмів доїти правильно корову так, що  отримати  перший клас.  Це я вам розказую, що є дуже багато речей, які лежать в сугубо якихось організаційних площинах. І якщо говорити про фінансування, не так його багато й потрібно для того, щоб почати. Хоча, як  показують французи, вони не тільки для цього створювали кооперативи, у них кооперативи в багатьох випадках  тримають ціну на продукцію і знають, як її сформувати  цю ціну на продукцію. Тому я думаю, що попереду у нас от два паралельних процеси, з якими потрібно працювати,  – і трансформація  аграрного сектору і кооперативи. І я вважаю, що  на сьогоднішній день  в принципі зі сторони  аграрного комітету у нас такий він… я ходжу на  багато комітетів, то аграрний… ми хоч трошки об'єднані, то єсть ми сприймаємо багато речей. Це ті, в деяких комітетах вони в принципі не сприймаються. І я вважаю, що будь-які гарні ідеї, які будуть іти, ми їх готові підтримати, ми готові з ними працювати.

І трошки хочу не в тему, тому що зараз розгорається дискусія. Я вчора отримував… ну подивився  відкритий лист, підписали 12 академіків, професора про емфітевзис.  Ми готові по питанню емфітевзису  зробити десь щось подібне на  ці слухання, но я хочу вам сказати, що ситуація дійсно, Петро Трохимович говорив про ринок, я хочу сказати, що я як народний депутат приїжджаю на свій округ, так ось 70 відсотків звернення, це хвороби людей, в основному це погані хвороби, допомога і так дальше, а в цьому люди звертаються отримати наперед пай на 7 років, на 10. Приходить людина, молодий хлопець, йому потрібно поміняти суглоб, у нього три пая – покійного батька і покійної матері, і його. Він каже: "Ну дайте мені на 10 років. Скажіть, зверніться до того сільгоспвиробника, до того сільгоспвиробника, хай вони мені дадуть на 10 років". Як йому дати? Дати наперед за оренду, дати через договори емфітевзису. Яким чином дати? Я сьогодні рано, коли з бухгалтерами поговорив, я думав, що це проста процедура, процедура дуже не проста, тому що там дуже багато порушень, якщо наперед давати.

Тому я вважаю, що емфітевзис, ми згодні брати законопроект по емфітевзису і от в такому складі сідати і обговорювати плюси, мінуси, буде доказано, що він не ефективний, він не правильний, що зразу виходимо на Закон про обіг земель, ми готові погодитись. Але я хотів звернутись до всіх присутніх, що я вважаю, що слідуючі, що нам потрібно ось провести от такі консультації, а потім і слухання по землі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну на такій…

 

САБЛУК П.Т.  Одну ремарку, якщо можна.

Ми повинні всі запам'ятати, якщо не буде розвиватися земельні відносини в напрямі ринкових відносин, оце все питання, що ми говоримо, це дармова трата часу.

Дякую.

 

_______________. Якщо не буде сімейної ферми, ми не перейдемо до ринку землі.

 

_______________. Пане голово, я хочу, щоб ми все-таки якусь риску підвели в якому плані. Усі практично тут висловилися за те, що сімейна ферма має підтримуватися, мають бути механізми, якщо прийнято закон, яким, ну я б сказав би, так сказати, конституйовано таку форму діяльності, давайте все-таки запишемо оці рішення, що треба державна програма становлення, утворення, становлення і розвитку сімейної ферми. Якщо не буде такої державної програми, то всі ці розмови,.. цільової, про яку тут говорилося, і не варті ламаного гроша. У нас же ж немає у моделях владного управління градації такої: що таке мале, що таке середнє, що таке велике підприємство, – у нас же його немає. І коли наші колеги кажуть із-за кордону, що у нас нема такого поняття, як сімейна ферма, це не означає, що його, цієї сімейної ферми не має бути в Україні. Ми якраз і вийшли на таке поняття, щоб запровадити цю форму, форму виробництва. Тому я думаю, що треба записати у наші рішення положення про державну цільову програму становлення…

 

_______________. Розробити і прийняти.

 

_______________. …і прийняти, передбачити там механізми відповідні. Інакше без цього нічого не буде. Починаючи від юридичної фіксації такого підприємства і закінчуючи його ліквідацією, нічого сьогодні не можна зробити, ви повинні розуміти. Тому я не хотів би, щоб наша розмова просто була такою пустою, а не вилилася в якісь рекомендації комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я хотів, я хотів подякувати. Я хотів подякувати і сказати вам, що те, що ми сьогодні з вами обговорили, для багатьох з нас, в тому числі і вас, і нас є цінним, оскільки ми як представники депутатського корпусу, ми будемо тепер вірно формувати наше бачення щодо зміни і трансформації аграрного устрою. Ми розуміємо чітко про земельні відносини. І повірте, що сьогодні ми ставимо за пріоритет розвиток земельних відносин, робимо дорожню карту законодавчого забезпечення. Ми це розуміємо, але повірте і іншим речам, які говорять наші колеги із західних країн, і тій статистиці, яку вони нам надають. Якщо у нас не буде трьох стовпів, ми не можемо розпочинати ринок. Це законодавче повне прозоре, земельні відносини, законодавче забезпечення і прозоре поле. Це перший стовп законодавства і нормативно-правова база, в тому числі і створення нового аграрного устрою, трансформації і так далі.

Друге, це фінансовий сектор і фінансова складова. У нас сьогодні в країні в банках грошей немає. Ніхто сьогодні, якщо ви порахуєте, не дасть мільярд на купівлю землі. В жодному банку майже таких грошей немає. Ми маємо розуміти, що значить зайдуть і інші банки, і інші фінансові установи, і як ми будемо працювати з заставами, з орендами і так далі. А це національна безпека.

І третє, це економіка, проста платоспроможність сьогодні сільського населення.

Без трьох цих стовпів ми не можемо розпродавати своє багатство і розпочинати будь-які відносини. А те, що ми маємо робити як законодавці, як науковці, відповідні робити критерії. По яким критеріям це має відбуватися? Які обмеження? Що …………. Правильно сказали наші латвійські колеги, там навчають 160 годин. В Данії не віддають землю, якщо ти проживаєш далі ніж на 25 кілометрів, це критерій, який ми з вами маємо сформувати. І для нас є цінно те, що сьогодні кожен з вас сказав. І скажу так, що нічого, ми кожну стенограму розшифруємо, ми зв'яжемося з вами, візьмемо ваші пропозиції, ми зі всіма стейкхолдерами, інститутами, асоціаціями, міністерствами, ми відпрацюємо рекомендації. І повірте, це та буде наша дорожня карта за якою ми будемо слідкувати. І міністерство, і депутати будуть слідкувати за тим. Я дуже хочу, щоб ми з вами зрозуміли, у нас закінчились вже, коли ми поговорили і розійшлися, ми працюємо. І ми досить, скажімо, не тісно працювали з інститутами, а коли сьогодні говорять, що у них є вже бачення і напрацьовані законопроекти хоча б по критеріям, це те, що сьогодні потрібно депутату, законопроект критерій з якого ми разом з комітетом будемо відпрацьовувати і приймати нові закони. Тому повірте, якщо ви думаєте дуже легко писати закони, не дуже легко, але, якщо є канва, є критерії з чого ми будемо починати, ми будемо починати. Окрема подяка практикам. Те, що сьогодні робиться і Роман Керинець про це сказав, окремими нашими, скажімо, донорами, в тому числі  "Добробут громад", "Danone" і так далі, повірте цей досвід має бути перекладений на аграрну політику яку має впровадити міністерство. Ми маємо бачення як ми маємо бачення, як трансформувати управління АПК в областях, який їхній функціонал, як з'єднати з дорадництвом, ми це має бачення, з вивченням зарубіжного досвіду ми маємо. І ми будемо, повірте, це максимально впроваджувати. І хочеться сказати, що це наша не остання зустріч. Хочеться, щоб ми з вами відпрацювали рекомендації. Ми будемо наполягати і на комітеті, і при зустрічі з міністерством безпосередньо на тих напрямках, які ми з вами відпрацюємо.

І наостанок. Всіх запрошуємо на парламентські слухання, вже парламентські слухання про обіг земель, вони будуть (сьогодні зареєстрована постанова) 21 грудня. Ви знаєте, що мораторій продовжений. (Шум у залі) Іване Олександровичу, мораторій продовжений. Аби мораторію не було, ми б говорили про дати. Але сьогодні зареєстрована постанова певними народними депутатами, значить парламентські слухання будуть проводитьсь про обіг земель, тобто про ринок, про обіг земель, вони будуть проводитися 21 грудня. Я хочу, щоб кожен інститут, кожен виступаючий записався, надав свої пропозиції, щоб ми там всіляко, я хочу сказати, всіляко, многогранно вивчили те, що сьогодні пропонується нашими європейськими колегами, науковцями, практиками і так далі, і прийняли те, що буде підтримано всією країною, хочу сказати – всією країною. Тому всіх запрошую, у нас секретаріат буде, в принципі, відпрацьовувати з, скажімо, секретаріатом Верховної Ради і виступаючих, і людей, і запрошених. Асоціаціям, окремо хочу запросити наших фермерів, товаровиробників на ці парламентські слухання, там будуть представники всіх фракцій, там будуть народні депутати окремі, які будуть говорити позицію, у тому числі комітет, міністерство, які будуть говорити свої позиції, в тому числі і Міжнародний валютний фонд, який так нас сильно давить, щоб ми відкрили цей ринок землі.

Тому я вам дякую, кожному з вам. Вибачте, якщо хтось не сказав слово. І будемо працювати далі. Дякую.

 

_______________. Дякуємо вам.