02 серпня 2016, 14:53

Стенограма засідання Комітету 05.07.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

05 липня 2016 року

Веде засідання заступник голови Комітету ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, займайте свої робочі місця. У нас є вже кворум, і ми можемо розпочинати засідання комітету.

Шановні колеги, є пропозиція. У нас не багато питань, але є пропозиція, щоб ми відпустили нашого колегу Валерія Віталійовича Карпунцова. Він просить, щоб його законопроект послухали першим.

Я прошу, Валерій Віталійович, доповісти по проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про ставки експортного мита на насіння деяких видів олійних культур" (щодо скасування вивізного експортного мита на насіння льону подрібненого або неподрібненого та рижію). Законопроект номер 4737 від 31.05. цього року. Прошу.

 

КАРПУНЦОВ В.В. Шановний Григорій Михайлович, шановні народні депутати, члени комітету, запрошені, гості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Давайте привітаємо: міністр до нас прийшов. (Оплески)

 Прошу, Валерій Віталійович.

 

КАРПУНЦОВ В.В. …гості, я буду намагатися багато часу у вас не забирати, у вас доволі насичений порядок денний.

Стосовно даного законопроекту. Він досить простий. Пропонується виключити ставку вивізного експортного мита на насіння льону подрібненого та рижію. Ці культури споконвіків в Україні вирощувалися, є традиційними. На жаль, основним із чинників, які гальмують зростання як українського експорту, так і внутрішньої переробки насіння льону та рижію, є дане мито. Тобто для того, щоб… По цьому питанню можна досить довго говорити, багато наводити аргументів. І є дуже багато звернень і виробників стосовно необхідності звільнення наших вітчизняних виробників від цього мита з аргументацією того, що це мито гальмує агровиробництво, зменшуючи закупівельні ціни. Зрозуміло, що якщо немає зовнішнього ринку, то виробник зобов'язаний чи змушений, вірніше, продавати ці культури на внутрішньому ринку. Він незацікавлений в розвитку цього виробництва, розширенні площ. Зрозуміло, що і вивізне мито гальмує розширення і переробки. Тому що, зрозуміло, якщо не буде збільшення посівних площ, то не буде і збільшення переробки.

І зрозуміло, що дане мито гальмує експорт насіння льону через підвищену собівартість. Бо хто є основними конкурентами на зовнішньому ринку? Це Росія і Казахстан. А попит на дані культури за кордоном досить високий. І Україна традиційно могла бути в лідерах і по переробці, і по посіву, і по внутрішній модернізації нашого виробництва. Тому що, зрозуміло, якщо закритий ринок, немає змісту переробнику модернізувати свої потужності, немає змісту іншим виходити з новими технологіями. Тому що ринок маленький внутрішній. Тобто по всіх параметрах іде ступор.

Недавно, до речі, був проведений такий неформальний з'їзд виробників національних, які займаються саме посівними льону. Вони зробили колективне звернення на парламент, до парламенту спрямувавши щодо підтримки даного законопроекту.

Я знаю, що є спротив асоціації "оліяпром" стосовно даного законопроекту. На мою суб'єктивно, можливо, думку, а яку я вважаю об'єктивною, він не є обґрунтованим, є вузьколобістським. Прошу не зважати на їхні аргументи, а підтримати даний законопроект. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, думка міністерства нашого профільного. Прошу, Тарас Вікторович.

 

КУТОВИЙ Т.В.   Ну, колеги, я, чесно кажучи, вислухав би асоціацію і все. Зважаючи на особу автора, хочеться підтримати, звичайно. Моє спрямування загальне і міністерство його декларує. Ми все-таки зосереджені на питанні створення доданої вартості всередині в країні. Ті статистичні довідки, які у мене є на даний момент, в принципі валовий збір насіння льону у 6,3 рази збільшився, до 69 тисяч тонн. Попри існуюче 10-процентне експортне мито, треба пам'ятати, що мито так само іде в державний бюджет і воно його наповнює, більше 50 відсотків все рівно експортується.

І я би зважив на наступне. Я можу додаткові елементи давати і так далі. Мені здається, що тут дуже важлива позиція безпосередньо людей, які працюють, по-перше, вирощують, по-друге, асоціації, які займаються переробкою. Мені здається, тут їх треба чуть з точки зору обсягу в натуральних одиницях. Насправді обсяги, ну, будемо так говорити, не такі суттєві, до певної міри навіть не матеріальні для того, щоб ми входили на таку широку державну дискусію. По соняшнику ви знаєте у нас, і сьогодні, я так розумію, у нас ще один законопроект розглядається, певні результати в середині в країні є, от. Тому я би з радістю вислухав, перше, народних депутатів, які мають відношення безпосередньо до цього виробництва і асоціації. Почув би їхні аргументи і після цього разом би з вами, можливо, прийняли рішення. Питання дискусійне. По логікі, звичайно стримуючи мито повинні розвивати внутрішній ринок. Є певні аргументи у автора законопроекту, який зважає на те, що в принципі максимум всіх можливостей треба використовувати для того, щоб, можливо, дати перший поштовх, щоб збільшить там не 63, а щоб було 630, а потім вже вертатися до мита, можливо.

Тому давайте обговоримо. І будемо разом приймати рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КУТОВИЙ Т.В. Крім того хочу зважить, у нас комітет не основний. І тут звичайно основна дискусія повинна буть на профільному комітеті, але позиція наша звичайно так само важлива. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є представники асоціацій? Від переробників. Будь ласка.

 

______________. А, де тут включається? Наче натиснув.

Шановний Григорій Михайлович! Шановні народні депутати! Я представлю Асоціацію "Оліяпром". І хочу нагадати, що це мито приймалося свого часу як захід для того, щоб все-таки залучити на переробку більше льону спеціально для "Ніжинського жиркомбінату". Хочу вам зазначити, що "Ніжинський жиркомбінат" за ці 15 років втричі збільшив потужності переробки і зараз ще нарощує, установлюючий екстрактор буде мати десь тисячу  тонн переробки на добу.

Я розмовляв сьогодні з директором. У нього в планах… він переробив в минулому році всього 10 тисяч тонн льону. А взагалі 5 підприємств сьогодні переробляють. Ну, найбільше, зрозуміло, це Ніжинський жиркомбінат. Залишати сьогодні без… тим більше що попит на олію шалений, перш за все лляна олія – вона не тільки технічного призначення, вона дуже корисна для споживання через ту ліноленову кислоту – це омега-3, те, що в рибі сьогодні є. І дуже жаль, що ми мало її переробляємо. Але і не винне мито в тому, що його менше вирощують. Треба зазначити, що затрати на переробку значно перевищують затрати на вирощування соняшника. Тому що на один гектар треба сьогодні не 5 кілограмів – це я маю до соняшника, який висівається на 1 гектар, - а 45, і відповідно врожайність не 22 центнери, як на соняшнику, а всього, вибачте, 9, 7, 10 гектарів. Взагалі у світі льону виробляється дуже обмежено: всього 2 мільйони 650 із 530 мільйонів тонн. І Україна на сьогодні той дуже корисний продукт, який потрібен тут, даже, вибачте, можливо, ложкою переминати цей льон і споживати, ми сьогодні віддаємо кому: перш за все Європі і відповідно Китаю. Зрозуміло, що, да, але сьогодні ринок спрацював так, що зростання… Тарас Вікторович, ви правильно сказали: зростання по площах в 7 разів і виробництво. Якщо брати останні дані МінАПК, то на сьогодні посіяно 67 тисяч гектарів при урожайності 11 з половиною, очікується 78 тисяч тонн.

Валерій Віталійович, ви записали в законопроекті збільшення експорту: 75 тисяч тонн. Це майже вивезти все. Ну, я не розумію, навіщо вивозити сировину, яку можна переробляти, завантажувати підприємства. На тому ж Ніжинському жиркомбінаті працює 240 чоловік. Сьогодні 10 тисяч тонн – для нього це 2-3 місяці роботи, помимо того, що він ще переробляє інші культури.

Я хотів би все-таки звернутись до всіх народних депутатів. Враховуючи те, що сьогодні найважливіше – це створення тих умов, щоб саме сировина тут перероблялася, щоб тут залишалася додана вартість. Вибачте, щоб тут створювались робочі місця, щоб сюди йшли інвестиції, а вони ідуть в олійну галузь, зрозуміло, я просив би все-таки залишити мито, яке сьогодні є. Воно не впливає, бо зовсім інші чинники. А чинники, які я сказав, це низька урожайність і високі затрати. Він не може конкурувати із соняшником, рентабельність якого перевищує сьогодні 80, а то і 100 відсотків. Поэтому я просив би залишити. Так воно діє.

Тим більше, посилання на те, що Європа вимагає. На сьогодні мито вже не 10 відсотків і не 16. В цьому році вже 9, а з 2017 року, Валерій Віталійович, те, що ви пропонуєте, мито вже буде 8. І тоді, коли ви експортуєте, то відшкодування ПДВ вам компенсує більшість затрат. І це не той предмет, тим більше, для народних депутатів, щоб розглядати його.

Вибачте, але на сьогодні, коли подивитись по експортерам, то я вам хочу сказати, Балтійська інвестиційна група, Карпати автоцентр, "Сяйво", "Леман", "Агросиндикат", "Лебединський насіннєвий завод", - де ви бачите тут сільгоспвиробників?! Поэтому я просив би, не надо так підходити. Уже відпрацьований баланс. Половина переробляється, половина експортується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. Вибачте. Да. І дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не переконуйте, ми вже всі почули.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Валерій Вікторович, одну хвилинку. Давайте послухаємо все-таки народних депутатів. А то я вам в кінці ще дам слово. Те, що ви вислухаєте всі зауваження, пропозиції і тоді будете мати можливість скоригувати свій виступ.

Прошу, народні депутати, хто має бажання виступити?  Прошу, Вадатурський.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Я хотел бы поддержать автора инициативу. Хотел бы сразу вернуться ко второй части выступления ассоциации. Хочу сказать, что как раз ассоциации такие и были созданы для того, чтобы такими вещами заниматься, чисто лоббизмом. Смотрите, чем нас пугают, я хочу объяснить. Пугают количеством.

Вопрос и законопроект не о количестве и не о перераспределении. Вопрос здесь связан и стоит по поводу перераспределения прибыли между двумя группами: однипереработчики, а вторая группаэто те, которые выращивают продукцию. Вот и все. То есть мы сегодня ставим производителей в такие условия, что они продают продукцию на 10 процентов ниже мировой цены. Я не знаю, на сколько там увеличилось производство. Это тоже можно цифрами манипулировать: в три раза, или в четыре разаМожно посмотреть, на сколько увеличилось производство кукурузы, которая не облагается пошлиной, можно приводить разные примеры, играть цифрами. Мы здесь должны четко понимать, что здесь идет перераспределение денег, которые получает завод-переработчик и производитель. Ничего страшного не будет, если производитель будет покупать подсолнечник или любые другие культуры по мировым ценам. Я вам даже хочу сказать, что если этот производитель поднимет достаточно высоко, переробник поднимет цены, то он может даже импортировать эту продукцию в Украину, перерабатывать и продавать ее на экспорт. То есть здесь не вопрос количества, не вопрос того, что эту продукцию, сировину вивезуть з України.

Поэтому давайте мы будем все-таки следовать не логике лоббистов, а, действительно, логике экономистов, которые считают, что это как раз будет справедливое перераспределение ресурсов. Нам нужно отменять такие вот лоббистские запреты. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, ще хто? Леонід Петрович, прошу.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я тут записаний як виступаючий штатний.

 

_______________. Я извиняюсь, Леонид Петрович…

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Цей законопроект і законопроект Андрія, який ми наступним будемо розглядати, особисто розглядаю через призму того, що я бачу у 2000 році. Я був на одному з найбільших в Європі заводі по переробці насіння соняшника, він належить компанії "Каргілл". Це в Бельгії він знаходиться, цей завод.

Потім в 2005 році я був на відкритті заводу цієї компанії у Донецькій області. Я запитав, приїхав дідусь президент із хедквота із Сполучених Штатів, я у нього запитав чому вони це роблять так терміново, тому що, сказав, наш завод, на жаль, в Європі найбільший, стоїть наполовину завантажений. І це була велика інвестиція, яка прийшла. На жаль, зараз цього заводу у них нема, війна відібрала. Але це була гарна інвестиція я це дуже добре пам'ятаю. Наразі я можу згадати і такі не дуже вдалі приклади, коли ми приймали рішення заборонити вивіз живої худоби і необробленої шкіри, хотіли, щоб створені були потужності для переробки шкіри на Україні і щоб ми не завозили її з Туреччини, з інших країн. Це був не вдала спроба. тому що чомусь не пішли інвестиції в цю сферу. А от саме переробку олійних культур Україна є бенчмарком глобальним, тому що жодна країна за такий термін не вклала стільки коштів у створення потужності для переробки олійних культур.

Тому враховуючи…

І ще раз, от ми ж з вами тут голосували недавно, Тарас Вікторович був головою комітету, по деревині. Теж можна приклад приводити, ніби то немає ще від нього ефекту, але багато ми говорили на цю тему і хотіли, щоб він був і ми не хочем, щоб дерево вивозили як сировину, щоб ми її переробляли як можна більше і глибше.

Враховуючи це все я б все-таки…

І ще один фактор. Ми з Євросоюзом підписали угоду і з СОТ підписали відповідну угоду, щороку на 1 відсоток зменшуємо це мито. І ще 5 років пройде воно у нас буде нульовим. Давайте, я б все-таки не спішив би його зараз скасовувати. Почекаємо 5 років, його все рівно не буде.

Тому в мене така пропозиція з урахуванням цих обставин, які я тут привів як приклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу, ще хто?

Прошу Мірошніченко.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

______________. Я також пропоную відхилити цей законопроект, тому що вважаю, що потужності, ну, або ж, скажем, візьмемо ті досягнення, які є в плані переробки подсолнечного  чи у плані виробництва соняшникової олії, тобто виробництво в Україні зросло в 9 разів. На сьогоднішній день створено 16 з половиною мільйонів, на 16 з половиною мільйонів тонн переробка. В цій галузі працює 50 тисяч наших громадян. І, скажімо так, якщо ми говоримо про такі от нішеві продукти, на сьогоднішній день це мито взагалі не є ніякою забороною. Тому що той, хто цим займається, він нашим сільгосптоваровиробникам відшкодовує це мито. Тобто це от полосата семечка, наприклад, або ж мало льону, насіння льону і також рижій. Ну, я вам хочу також сказати, що от в Чернігівській області я знаю тільки одного переробника, і в одному місці на прилуцькому базарі продається нормальне рижійове масло, за яким практично стоїть черга. Тому я не вважаю, що це дасть користь для наших сільгосптоваровиробників або ж споживачів цієї продукції.

Дякую. Пропоную відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Володимирович.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Спасибо.

Я имею отношение к строительству трех заводов по переработке масличных в Украине. Один из них, про который говорил Леонид Петрович, в Донецке, который сейчас захвачен; второй – Каховка, третийМариуполь. Для меня, в принципе, двух мнений нет. 10 процентов пошлина, мало того, которая согласована с ВТО, а у нас там, я вам прямо, не сильно много побед, это одна из тех побед, которая позволяет защитить внутренний рынок, она привела к тому, что мы с 4 миллионов тонн производства подсолнечника сегодня производим 13, а, дай Бог, в этом году может быть и 14, и 15 миллионов тонн. Ну, дай Бог, как говорится, бункер покажет.

Поэтому давайте говорить прямо. То, что мы на сегодняшний день защитили внутренний рынок и переработку, привело к тому, что мы вложили полтора миллиарда долларов только в капитальные инвестиции, в заводы. Мы уже не говорим с вами за экспортные терминалы, мы с вами не говорим за всю инфраструктуру. Ведь каждый завод, что он делает? Он финансирует технологию, товаропроизводителя. Он начинает поставлять семена, правда ведь? Начинает поддерживать финансирование товаропроизводителя. Мало того, самый главный фактор какой: что есть конкуренция. Когда есть конкуренция, нет монополии, тогда и происходит это позитивное движение, и рост инвестиций, и, скажем так, эффективность самого товаропроизводителя улучшается. Поэтому для меня двух решений нет. Я считаю, что нужно данный законопроект отклонить. И в принципе пока есть конкуренция и нету монополии, 10 процентов пошлина не является …….. прибыли, она является защитой. А так, как уже сказал Валерий Николаевич, мы еще с вами не говорили за налоги, за рабочие места и так далее. Ну, это все уже знают. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибо.

Прошу, хто ще хоче виловитись.

Будь ласка, Андрій Богданович.

 

КІТ А.Б. Шановні колеги, хотів би підтримати Івана. І тільки додати ще одну річ. Нам треба дійсно у нас стратегія, яка визначена міністром, є правильною, ми повинні говорити не про мільйони експортованих тон, а про грошовий еквівалент того, що ми отримаємо в країну. І в решті-решт перестати бути сировинним придатком для інших розвинених країн. Але раз ми говорим за олійні культури, взагалі, має бути єдиний принцип підходу до цих олійних культу, бо у нас виходить, що хтось побіг з однієї культури її вирва з загального контексту, так, хоча насправді завод переробляє, якщо є сучасний завод, він переробляє 3 чи 4 види олійних культур і насправді нема ніякої різниці чи це є соя, чи це є соняшник. А в нас чому соя є в одній площині лежить, соняшник лежить в другій площині і відповідно в результаті сг-виробники дуже часто, розуміючи, що там вони отримають додаткові якісь дивіденди, а там не отримають, вони просто навіть ідуть на порушення сівозмін і багато чого іншого, що у нас відбувається в країні.

Тому я пропоную оце питання трьох культур, питання мита чи не мита воно для мене є зрозумілим, що воно потрібно для захисту і розвитку виробництва, але питання приведення в єдиний порядок мита на всі олійні культури це питання, яке ми маємо визначити і так само зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще бажаючі?

Будь ласка.

 

______________.  Вибачте, я просто трошки не закінчив.

Я б хотів би сказати ще раз, звернути увагу, знову ж таки, лунали цифри щодо збільшення, наприклад, вирощування там в дев'ять разів. Це не аргумент, да. Тому що, знову ж таки, якщо ми бачимо кукурудзу, то там просто збільшилась в 20 разів, в 30 разів, тобто, якщо ми приводимо такий приклад то нам навпаки потрібно відміняти ці пошлини.

По-друге, інвестиції.  Да, дійсно, порахувати інвестиції, які ми зробили там за цих 5 чи 10 років в переробну галузь, дуже легко. Тому що ми знаємо, скільки там побудувалось заводів, там 5 заводів, там скільки вони коштують, там 100 мільйонів доларів кожний. Але хто рахував, скільки коштів і інвестицій було залучено в переробну галузь, на купівлю техніки і тих же комбайнів, тракторів? Там цифра набагато більша.

Це просто, знову ж таки, маніпулювання, маніпулювання цифрами. Я хотів би просто запропонувати, я розумію, що, ну, я думаю, тут люди не дуже, може, і зацікавлені там у виробництві льону. Я думаю, що буде набагато більше спротив відносно відмінити пошлины на, експортної пошлины на подсолнечник. Я хочу вам запропонувати такий експеримент. Якщо ми навіть підтримаємо цей законопроект і розглянемо, то я даю, ну, майже 100 відсотків гарантії, що вже буде посіяно більше наступного року. Тому що люди сприймуть це як позитивний сигнал для ринку, що потрібно вирощувати більше льону.

І зробити це як експеримент, може, там зробити чи на рік, чи на два, чи на три. Дуже дякую, якщо підтримаєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу сказати, що нам сьогодні по соняшнику треба вже не думати, як збільшити, а які запобіжники зробити, щоб його менше сіяти. Тому що ми вже знищили, закінчуємо знищувати ґрунти, і особливо на півдні України цими посівами соняшнику, які вже перейшли у нас у монокультуру. Вони повинні висіватися, через 7-8 років повертатися на одне поле, а ми сьогодні вже зробили, до такої степени довели рівень родючості ґрунтів, що скоро після нас наші діти вже, я не знаю, що будуть, чи взагалі будуть сіяти.

І друге питання. Я вважаю, що це я свою думку висловлюю, я думаю, що вона дуже проста. В першу чергу однозначно треба забезпечувати своє власне виробництво. Тому що це робочі місця, це ПДФО в бюджет, це сьогодні підтримка молоді, яка не має, де влаштуватися. Це сьогодні, по великому рахунку, рух вперед в технологічному плані, якщо ми будемо розвивати свою переробну і харчову промисловість. Тому що досить нам бути вже сировинним придатком у багатих країн. І нам уже пора злазити з дерева і хвоста відрубати. Вибачайте, що так кажу.

Я глибоко переконаний, що треба забезпечувати в першу чергу сировиною свої переробні підприємства. Саме там створюється додаткова валова вартість, саме там створюється додатковий, ефективний в процесі виробництва багатьох поколінь ефективний, якісний кінцевий продукт.

Тому я думаю, що тут, зрозуміло, немає рації більше про це що говорити. Якщо ви не заперечуєте, я поставлю на голосування. Прошу, Тарас Вікторович.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Я дуже коротко до прийняття рішення. Що в рамках DCFTA Угоди про вільну торгівлю з Євросоюзом протягом 10 років ця митна ставка повинна бути доведена до нуля. І вона пропорційно кожен рік зменшується. Тобто наступного року ставка вже буде не 10, а 9,1. Ні, 9,1. Вона поступово знижується. Тому в принципі протягом певного періоду вона все рівно упаде до нуля.

Я хотів би звернутися до асоціації. Ви згадували сьогодні ніжинський завод. Ну, ви поговоріть, зустрінтесь з керівником. Наскільки мені відомо, Валерій Віталійович родом з Ніжина сам. Запросіть, запросіть на завод, покажіть технології, покажіть ваші плани росту. І можливо, Валерій Віталійович вам допоможе розвивати ваше виробництво і будуть якісь інші законодавчі ініціативи. То я думаю, то тут в тому числі і момент достатності комунікації повинен бути. Добре? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Віталійович.

 

КАРПУНЦОВ В.В. Ну, дійсно, у мене батько інженер харчових технологій. 15 років пропрацював на Ніжинському заводі продтоварів, доки його не вкрали посіпаки. Потім на …..комбінаті 7 чи 8 років, а зараз на хлібзаводі він працює головним інженерам. …

Я свідомо йшов на це засідання комітету. Я знав, що проект буде відхилений. Чому? Я хотів привернути увагу. Дуже гарно наші лобісти вміють на чорне сказати біле. Розповідати про, прирівнювати деревину, яку ніхто з вас, тут із нас присутніх не вирощував, яку експортують, до рижію, льону, ріпаку, до збільшення посівних площ, до аграріїв, які вкладаються в посівну, в робочі місця, в техніку, все інше. Ну, дуже гарно прикривати, взяти три-чотири переробні заводи, які тримають монополію на державі, отримують надприбутки, нищать виробника, нищать селянина і розповідають про якусь модернізацію чи про ще щось.

Тут аргумент сьогодні звучав, тільки Ніжинський завод продтоварів. Да… вірніше, Ніжинський завод "……комбінат". В мені борються дві складові, да, я з Ніжина, да, мені хочеться, щоб там розвивались. Але там, на жаль, такі мери, як Приходько, знищили все, що можна було знищити, на метал порізали. Але я хочу, щоб розвивалась вся держава, щоб розвивався селянин, щоб розвивалась переробка і щоб був експорт, і щоб в державі була валюта. А ви це стримуєте.

На жаль, у  нас, я сьогодні мав розмову. У мене ще є один проект, який стимулює інвесторів, який зустрічає шалений спротив. Це по реабілітації в Україні. То один колега наш побудував завод за кордоном. Каже, мені відшкодували з 12 мільйонів 3 і пільги дають по оподаткуванню, і я не будуюся в Україні. Тобто ми втратили робочі місця, ми втратили виробництво. І ми далі будемо втрачати на податках. Так от, зважте, покладіть все на шальки терезів, що є праведне, а що є не дуже. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Віталійович, ну, не ображайся. Ти – наш колега, товариш. Так що ми вважаємо, що треба зараз дійсно розібратися, ми доручаємо, доручимо групі. І міністр, я думаю, проконтролює, щоб заводи не в односторонньому порядку диктували ціну на сировину. І ми глибоко переконані, якщо ті заводи, які в цьому році зроблять так, що ті, хто виробляє, будуть скаржитися, це можна дуже швидко переглянуть.

Тому шукайте. Це правда, що є вічний конфлікт між тими, хто виробляє і між тими, хто переробляє. Я вам скажу трошки грубіше, по-селянськи. На базарі є два дурних: один дуже багато хоче, другий дуже мало дає. Знайдіть нормальну між собою ситуацію і складіть ціну нормальну. Щоб і ті, і інші були задоволені. Бо, якщо будуть тільки вовки сидіти, то не буде що їсти через три дні. Вибачайте.

Тому ставлю на голосування законопроект номер 4737а.

Перша пропозиція, яка була, і пропозиція підкомітету – відхилити даний законопроект. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? 1. Хто утримався? 3. Рішення прийнято.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Валерій  Віталійович.

 

КАРПУНЦОВ В.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги, у нас присутній міністр Тарас Вікторович, наш міністр. І сьогодні він пропонує нам розглянути проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність деякі закони України щодо державного регулювання, виробництва і реалізації цукру". Внесений Кабінетом Міністрів України. Законопроект номер 4532 від 27.04.

Тарас Вікторович, прошу.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Дякую, колеги.

Я вже презентував цей закон, не буду повторюватися ще раз. Єдине, що скажу, що Національна асоціація цукровиків 18 травня розглядала наш законопроект міністерський, розглядала альтернативний проект. І більшістю голосів прийняла рішення про підтримку урядового законопроекту 4532. При цьому наголошу, що залишається дієвим і захищеним ринок 50 відсотковим в'їзним митом. Всі елементи регулювання, які до цього існували, на жаль, втратили свою актуальність. В ринкових умовах сьогодні абсолютно неможливо встановлювати цінові параметри на продукцію, яка буде вирощена і буде продаватися на ринку фактично через рік. Тому, це все є елементами просто такої бюрократичної роботи, яка насправді сьогодні не додає, а насправді зменшує і обсяги виробництва і потуги всіх учасників ринку, які працюють з цукром.

Тому ми пропонуємо скасувати це надмірне регулювання і дати можливість ринку розвиватись. Дякую.

Тому прошу підтримати урядовий законопроект 4532.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, хто хоче висловитись.

Леонід Петрович, прошу.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П.  Дійсно, питання воно не просте, тому що спочатку ми досить і в даній залі обговорювали активно це питання і зайняли іншу позицію. Але от події, які відбулись потім з залученням представників цього бізнесу, і те питання, яке розглядалось, і потім рішення прийняте відповідне на зборах асоціації "Укрцукор", переконали мене в тому, що законопроект, співавтором якого я є, потрібно відхилити, мабуть. І я звертаюсь до своїх колег, щоб відізвати наші підписи і відмовитись, і підтримати законопроект, який пропонує сьогодні міністерство і уряд, тому що він відповідає більше наразі інтересам галузі і розвитку її, ніж той, який пропонували ми. Я думаю, що позицію профільної асоціації треба підтримати, але в першу чергу міністра і міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П.  Ще не буду казати чому саме по окремих пунктах, але, я думаю, що всі знають про що ідеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, ще хто.

 

______________. Шановні колеги, ну, насправді, дійсно, чому на минулому комітеті, коли розглядався даний законопроект, в нас була така дискусія, це говорить ще раз про те, що небайдужа нам доля цукрової галузі в Україні, і ми розуміємо, наскільки вона в складному стані. І те, як тоді відбулося надзвичайно швидкими темпами внесення і розгляд даного законопроекту і профільна асоціація не змогла до кінця нам чітко висловити свою позицію в той день, було прийнято рішення нами, я також є співавтором законопроекту 4532-1, внести законопроект альтернативний. Але після того, коли зібралася асоціація, виробники, ми більш детальніше розібралися. І станом на сьогодні я пропоную також, щоби ми швидше за все відізвали даний законопроект і підтримати урядовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Є ще необхідність обговорювати це питання? Немає. Я теж вважаю, що на сьогоднішній день ви знаєте, що цукром, виробництвом саме цукру, не цукрових буряків, а цукру займається дуже обмежена кількість бізнесу чи структур. І для того, щоб ми не вносили дисонанс там між ними, щоб ми не створювали проблеми по тому, кому більше виділяти, кому менше виділяти квот, хай це відрегулює ринок. Дійсно, важко сьогодні передбачити, яка ціна цукру буде через рік, на слідуюче літо.

Тому є дійсно пропозиція. По цінах, то взагалі була така, знаєте, я сказав би, якась афера, що якщо ти продав по ціні нижчій, ніж встановили, приходила цінова інспекція. Там раніше ще працювала, а сьогодні податкова. Нараховували різницю між реалізованою кількістю по ціні одній і та, що вони визначили ціну мінімальну були в законопроекті, і ще множили на два, там сто процентів штраф платили. Я думаю, що це неправильно.

Тому є пропозиція дійсно підтримати урядовий законопроект, точніше законопроект, який пропонує сьогодні наше Міністерство аграрної політики. І хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Ну, зрозуміло, що наш законопроект втрачає свою актуальність.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дякую, колеги, за підтримку. Я думаю, що у Верховній Раді є мало комітетів, в яких є така глибина проробки питань, актуальних для держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, пане міністр.

Так, є другий у нас законопроект. Законопроект, так-так, проект Закону України про внесення змін до статті 20 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" щодо ввезення, вивезення насіння і садивного матеріалу, внесений народними депутатами України Хлань, Мірошніченко, Івченко, Бакуменко, Юрчишин, Кучер та інші.

Хто? Сергій Володимирович є? Готовий доповідати? Будь ласка.

 

ХЛАНЬ С.В. Основною метою законопроекту є врегулювання правових колізій в частині звуження прав суб'єктів господарювання, а саме іноземних імпортерів, які здійснюють на території України селекційні, дослідні роботи з насінням іноземної селекції, які виникли з набранням чинності 30 червня 2016 року Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних норм і стандартів. Той закон, який ми приймали.

Перше. Відтепер ввозити в Україну зразки сортів насіння для селекційних та дослідних робіт зможуть лише ті суб'єкти, які виробляють насіння в Україні та включені до реєстру виробників насіння і мають відповідно статус суб'єктів насінництва та розсадництва. Водночас такого права позбавляються майже всі іноземні насіннєві компанії, які імпортують насіння іноземної селекції, оскільки не є виробниками насіння в Україні та не мають відповідно статусу суб'єкта насінництва та розсадництва.

Взагалі в Україні лише одиниці іноземних компаній можуть претендувати на включення до Реєстру виробників насіння та набувати статус суб'єктів насінництва та розсадництва. Таким чином, склалась ситуація, за якою фактично унеможливлюється здійснення селекційних та дослідних робіт імпортерами насіння та ведення бізнесу в цілому у сфері насінництва іноземними компаніями. Це не сприяє позитивному інвестиційному іміджу України, а навпаки створює підґрунтя для відтоку іноземного капіталу.

Крім того, не відповідає проголошеному Україною плану дерегуляції в аграрній сфері. Тому законопроектом пропонується визначити суб'єктом ввезення зразків сортів насіння для здійснення селекційних та дослідних робіт суб'єктом господарювання.

Друге. Пропонується також запровадити єдиний підхід щодо визначення кількості зразків насіння сорту для селекційних і дослідницьких робіт, в тому числі тих, що ввозяться, встановивши 30-кратну кількість зразка для овочевих культур, що встановлено законом для зернових культур. Тобто для зернових ми зробили таку кількість зразків, а для овочевих взагалі її немає.

Внесення змін - створити рівні умови для зернових та овочевих компаній, які ввозять зразки насіння сорту для селекційних і дослідних робіт. Надасть можливість більш гнучкіше реагувати на потреби та обирати найкращі сорти в умовах України.

До того ж кількість сорту насіння, що ввозиться має особливе значення для селекційної та дослідної роботи, основою якої є наявний вихідний матеріал та особливе значення для подальших якісних дослідних робіт.

Третє. Насамкінець, законопроектом пропонується встановити можливість ввезення, обіг та реалізацію в Україні насіння та садівного матеріалу, на які видано міжнародні сертифікати, які підтверджують сортові та посівні якості насіння без проведення додаткової перевірки показників зазначених у цих сертифікатах.

На сьогодні без проведення перевірки показників можливо лише ввезення такого насіння. Для введення ж в обіг суб'єкт має одержати український сертифікат, в якому фактично будуть відображені дані міжнародного сертифікату.

Така норма не відображає положення міжнародних конвенцій, які ратифіковані Україною у сфері насінництва та відповідно не враховує взяті нашою державою зобов'язань щодо визнання міжнародних насіннєвих сертифікатів.

Законопроект підтримується та схвалюється Європейською насіннєвою асоціацією, об'єднання, що діє в рамках європейського співтовариства та об'єднує 35 національних насіннєвих асоціацій. До того ж про підтримку законопроекту висловилась Насіннєва асоціація України, українські виробники насіння та представництва іноземних насіннєвих компаній.

Головне науково-експертне управління пропонує прийняти зазначений законопроект за основу. Я прошу підтримки вашої. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, шановні народні депутати,  висловитись з цього приводу. Хто має бажання? Що немає бажання висловитись по цьому питанню?

Микола Володимирович, будь ласка.

 

ЛЮШНЯК М.В.  Доброго дня, пане головуючий, пане міністр, народні депутати, присутні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коля, трошки ближче, не чути.

 

ЛЮШНЯК М.В. Знаєте, автор має, дійсно хорошу ідею, щоб дещо змінило у нас в господарюванні  в насінницькій сфері, але, на мою думку, законопроект трошки сируватий. Тому ми відкриваємо цим законом двері фактично всім компаніям, які зможуть використовувати посередницькі структури без профільного напрямку ввозити і вивозити насіння. Сьогодні це трошки небезпечно, і я в принципі з повагою відношусь до авторів, але хотів би, щоб цей законопроект доопрацювати з профільними асоціаціями. Тому що думка є хороша, з профільними асоціаціями отримати їхню думку і тоді вже більш глибокого його доопрацювати і прийняти такий, який він має бути. Дякую.

 

ХЛАНЬ С.В.  Шановні колеги, я прошу не плутати, тут не стоїть питання про ввіз насінництва, щоб ми там садили на полях, тут йде питання, щоб ми ввозили насіння в рамках там 70 грамм для того, щоб проводити дослідницькі роботи. На сьогоднішній день така робота фактично заблокована, і цей законопроект він якраз опрацьований з асоціаціями і представники цих асоціацій на сьогоднішній день є в залі і ми можемо дати їм слово, вони дадуть свою думку. Тому що фактично на сьогоднішній день не можна навіть ввозити насіння, зразки насіння для того, щоб робити дослідження в Україні легально. Його на сьогоднішній день можна завозити в карманах, розумієте, а офіційно завозити не можна, тому цей закон саме для того, щоб врегулювати цю колізію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте зараз ми послухаємо асоціацію. Можливо, тоді народні депутати схочуть швидше висловитися. Хто є з присутніх з асоціації? Є? Будь ласка. Будь ласка, включіть мікрофон. Підійдіть до мікрофону і висловіться.

 

ГРИГОРЕНКО С. Доброго дня, шановні колеги! Дякую за надане слово. Григоренко Сюзанна. Я представляю Насіннєву асоціацію України.

Я хочу підтримати автора законопроекту в частині того, що, дійсно, наразі у зв'язку з тим, що у нас сталася правова колізія в суб'єктах визначенні, зараз суб'єкти господарювання, які працюють з іноземним насінням, вони не мають права ввозити зразки, як було підкреслено, саме зразки, для проведення селекційних дослідних робіт, не маючи статусу суб'єкта насінництва та розсадництва. При цьому прошу не ототожнювати селекційну роботу безпосередньо вже з виробництвом насіння. Це раз. Наразі всі іноземні компанії овочевого напрямку взагалі не можуть працювати. І про який тоді далі розвиток і створення сприятливих умов для компаній овочевого напрямку ми можемо говорити?

По-третє, в нашій асоціації безпосередньо представлені є компанії-члени, які займаються овочівництвом в Україні. Тому, дійсно, ми підтримуємо цей законопроект. Ми неодноразово зверталися щодо порушеного питання. Вже більше року в нас є така проблема з овочевими компаніями. І тому ми сподіваємося і просимо вас підтримати цей законопроект. По визнанню міжнародних зобов'язань і по виконанню міжнародних зобов'язань України, то вже пора почати виконувати їх, тому що ми приєднали і ратифікували конституції … ну, не рік назад, вже більше ніж кілька років тому, однак наразі ніяк не почнемо виконувати свої зобов'язання з нашої сторони. І наразі, коли компанії ввозять насіння з міжнародними сертифікатами, вводити в обіг таке насіння вони не можуть, хоча говориться саме про ті міжнародні сертифікати, які Україна визнає як держава.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Прошу, хто ще з народних депутатів хоче висловитися з цього приводу? Ви асоціацію представляєте?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________.  Доброго дня! Також дякую за надане слово. Ми являємося дочірнім підприємством голландської компанії, яка входить в десятку світових лідерів селекціонерів овочевих культур. На ринку України ми знаходимося більш ніж 10 років. Наразі заблоковано ВООЗ насіння для проведення дослідних робіт. Це дуже важливе питання. Тому що для того, щоб підібрати сорт, який буде найкраще буде підходити для умов України, по-перше, потрібно його випробувати в умовах України.

Наразі ми ведемо спочатку реєстрацію сорту, завозимо його, а потім вже проводимо випробування. Ротація сортів овочевих культур дуже швидка. Коли вже в Європі з'являється новий сорт, ми ще не можемо підібрати старі сорти. Тобто це дуже важливе питання і наразі воно заблоковано. Ми повертаємося до законодавства 2012 року. Якщо минулого законодавства ми мали право ввозити мінімальну кількість, то наразі овочеві компанії зовсім не можуть ввозити навіть мінімальну кількість насіння для випробування.

Тому дуже просимо підтримати даний проект. Європейська насіннєва асоціація – це дуже потужна асоціація, вона також повністю підтримує цей проект. І сподіваємося на порозуміння і розблокування роботи іноземних імпортерів, які являються лідерами мировими селекційних і овочевих культур. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу…

 

ПРОХОДА Ю. Мене звати Юлія Прохода. Я – голова ради асоціації "Українське насіннєве товариство", асоціація, яка об'єднує, власне, українські підприємства, які працюють в галузі селекції. Коли було сказано, що українські виробники підтримують даний законопроект, чесно кажучи, в мене постало питання, прохання перелічити їх поіменно. Тому що всі українські виробники категорично заперечують і просять цей законопроект відхилити.

З яких підстав. По-перше, дійсно, давайте не плутати. Законопроект складається з двох частин. Перша присвячена ввозу на селекційні цілі, вірніше, друга по порядку ввозу на селекційні цілі. Але перша присвячена якраз ввозу на зовсім такі господарські цілі: ввезення та введення в обіг на території України насіння, на які видані сертифікати ISТА та (або) OECD. Перш за все треба звернути увагу на цей сполучник "та (або)". Тобто фактично можна ввозити в Україну насіння з одним сертифікатом або ISTA, або OECD. При тому, що один сертифікат регулює сортові якості і інші посівні якості. Вже ми бачимо    явну не відповідність з тими правилами, які застосовуються до українського виробника, який має обов'язково перевірити і сортові і посівні якості.

По-друге, давайте звернемося до того, що таке сертифікати ISTA і OECD? Сертифікати ISTA і OECD, дійсно, видаються для використання в будь-якій крані, видаються безстроково. Тобто, сьогодні можна одержати сертифікати ISTA і OECD, наприклад, на партію 20 тонн, спокійно ввезти по цьому сертифікату насіння в Грецію, наприклад. І поті ввезти його так само в Україні, будь який контроль в такому випадку відсутній. Нащо закладалося в нашому новому законі, який був підтриманий комітетом норма про те, що ввозимо на підставі сертифікатів ISTA і OECD, але вводимо в обіг все-таки на підставі українського сертифікату. Тому що українські сертифікати вносяться в реєстр, тобто завжди можна буде перевірити скільки разів, грубо кажучи, була продана та чи інша партія.

Невідповідність з інтересами українського виробника вона очевидна, я вже навіть не кажу, що ISTA і OECD  безстрокові, наші сертифікати строкові. То постає питання, кого ми в даному питанні підтримуємо? При тому, що в більшості країн ввозити по сертифікатах  ISTA і OECD  сорти, які не внесені до національного каталогу можна лише для розмноження і наступного вивезення. Тобто Україна хоче бути піонером, дозволяти ввозити в Україну все, що тільки можна з усього світу, при тому, що ми таких умов не маємо і ніколи мати не будемо. 

Друге: повертаючись до селекційних потреб. Так, це питання дуже дискусійне, але на мій погляд послаблювати регулювання можна тоді, коли є якийсь позитивний досвід. З того моменту як у нас було введено норму про можливість ввезення 30-кратної кількості зразків придатних для польових випробувань, що у нас сталося? Наприклад, по соняшнику, зразок для одного року польових ви пробувань це 5 кілограм, 5 помножити на 30 – це 150 кілограм, при тому, що соняшнику потрібно чотири кілограми на гектар всього. Тобто дана можливість  наразі, вже ввозити партії для селекційних нібито потреб, які є цілком комерційними, придатними для комерційного використання. І що сталося далі? Іноземні компанії, які ми дуже поважаємо і всіляким чином закликаємо їх працювати на українському ринку, почали подавати заявки на ввезення для селекційних цілей партії. 

Наприклад, 20 тонн соняшника. Яким чином це робиться? Ввозиться певна кількість сортів, кожного по 150 кілограмів. 80 тонн кукурудзи. Ну, це 5 тисяч гектарів. Я думаю, що тут сидять люди, які можуть оцінити, що це: селекційні потреби чи все-таки це комерційне використання. Зараз досвід роботи цієї норми суто негативний. Тому ми зі свого боку ініціюємо повернення до попередніх норм, згідно яких можна було ввозити насіння в кількості, що подається заявкою на сорт рослин. Для селекційних потреб цього цілком достатньо, ми самі говоримо, що зараз у нас кишенькова селекція процвітає, тобто три колоски з поля зрізав – ти вже можеш розуміти, що це за сорт і як він був виведений, що з ним робити далі.

Стосовно того, що обмеження є по суб'єктах насінництва. Ви знаєте, це трішки лукавство, тому що іноземні компанії, які ввозять насіння в Україну, в тому числі для селекційних потреб, вони не ввозять його просто так, для того щоб ввезти і тут з ним сидіти. Вони ввозять, тому що вони хочуть в Україні насіння виробляти, виробляти і реалізовувати. Відповідно вони якраз-таки і відповідають визначенню суб'єкта насінництва, і всі вони мають або українські підприємства, або дочірні компанії, менш з тим, які внесені до реєстру як суб'єкт насінництва і розсадництва. Тобто це обмеження насправді штучне. Тим більше зараз закон, який задіяв… закон, який запрацював лише з 1 липня – вдумайтесь, сьогодні 5 число, - що він міг заблокувати за 4 дні своєї роботи? Він міг лише привнести нам нові норми з приводу внесення до реєстру суб'єктів насінництва і розсадництва, згідно яких ця процедура буде ще більше спрощена. І жодних перешкод для іноземних компаній в тому числі не буде.

Наше прохання: все-таки враховувати те, що якщо українські аграрії і українські селекціонери вже не просять більше державної підтримки (ми розуміємо, що її не буде), ми просимо хоча б не ставити нас в більш невигідні умови, ніж іноземні компанії.

Даний законопроект ми вважаємо за необхідне відхилити. Якщо є необхідність вирішити ці питання з ввезенням селекційних зразків - так, вона є і з іншої мотивації, про яку я розповіла, - це можна робити зараз, коли запрацював новий закон, коли напрацьовується нові підзаконні нормативні акти. І, вже дивлячись на цю динаміку, можна буде при необхідності пізніше вносити необхідні зміни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте послухаємо, що міністр скаже.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Я дуже коротко скажу. Я би просив слово Володимиру Миколайовичу ……….. дать як спеціалісту. Але я би зі свого боку сказав би наступне. Перше. Там позиція по відхиленню, я думаю, що неправильна позиція. Наша позиція все-таки міністерства – доопрацювання. Сергій Володимирович дуже правильно зосередив увагу, і я думаю, що перш за все там галузь овочівництва його цікавить як великого поборника за ефективність і  врожайність півдня України.

Тому я думаю, позиція міністерства – відправити даний законопроект на опрацювання. Певні всі аргументи, які ми хотіли висловити, переважна більшість вони вже сьогодні висвітлили.

Володимир Миколайович, якщо можна, тільки дуже стисло, тому що у народних депутатів напружений графік.

 

_______________.  Буквально, перепрошую, буквально три ремарочки невеликих. Було б не зовсім логічно чи правильно не сказати про те, що державний реєстр переліку сортів, придатних до поширення, налічує сьогодні близько 11 тисяч позицій. І наразі близько 50 на 50 в структурі цього переліку сортів і гібридів є вітчизняні і іноземні. Тобто в нас склався баланс приблизно 50 на 50. Раз.

Наступне. Якщо за крок до Верховної Ради  вийти на вулицю і запитати позиції по овочевих культурах, навряд чи хтось зараз знайде чи огірок, чи томат, чи цибулю, чи кавун, чи будь-яку овочеву культуру, де, скажімо, не представлені позиції шкіл селекційних іноземних. В принципі це переважна більшість.

Водночас хочу підкреслити той момент, що да, дійсно, певна ….. цього є, і є певна слушність долучитися до доопрацювання. На наш погляд, міністерству суттєвого доопрацювання. Оскільки одночасно з внесенням запропонованих змін навіть до статті 20 в частині п'ятій треба було б вносити зміни і доопрацьовувати. Одночасно порушується стаття 15, одночасно порушується стаття 17 вказаного законопроекту. Тому це як додатковий момент, який підкреслює ще раз потреба додаткового опрацювання.

Загалом сільгосптоваровиробники сьогодні мають можливість вибору сорту чи гібриду будь-якої селекційної школи з усієї планети і кращих світових, і кращих європейських, і тут немало в залі тих, хто, можливо, навряд чи хто спростує це, а підтвердить що, дійсно, вибір великий, шалений. І наразі законопроект ще раз потребує суттєвого доопрацювання. Тим більше, що консультації були проведеними. Переважна більшість учасників з цим погоджується. І вже є напрацьовані ті варіанти, які будуть прийнятним як для ринку, так і для держави, для виробника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

ХЛАНЬ С.В.  Шановні колеги! Я прошу вас віднестись уважно. Бо з тих зауважень, да, які я чув, принципові, це так, або. Можна виключити це слово і доопрацювати його до другого читання. А гаяти час з прийняттям цього закону за основу, ну, я б не пропонував. Тому що на сьогоднішній день фактично той закон, який ми приймали всі разом по насінництву, в силу вступив, робота фактично заблокована.

Відступати і робити крок назад, і відмовлятися від передових світових технологій, від передових світових досягнень, да, в насінництві овочевих культур, я думаю, це не дуже зрозуміло. А та маніпуляція, що будуть завозити дуже багато, то це неправда. Тому що Україна – дуже велика країна. І насамперед вона є районована, і овочі мають досліджуватись в певних різних регіонах нашої країни, чи на зрошеній, чи на відкритих ґрунтах, чи в тепличних умовах. Тому ці сорти і завозяться в тій кількості, щоб можна було досліджувати на всій території нашої країни.

Тому я просив би прийняти цей закон за основу. Доопрацювати його до другого читання. Бо при таких принципових речах, да, які б ми, ну, не могли б доопрацювати до другого читання, я в цьому законопроекті не бачу. Долучити всіх до цієї роботи до другого читання, вже його там відшліфувати і доопрацювати. А повертати назад – ми тільки гаємо час, блокуємо фактично роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.

 

КУТОВИЙ Т.В. Володимир Миколайович, ми можемо на рівні доопрацювання між першим і другим ті зауваження міністерства?

 

_______________. Ну, наше бачення опирається в тому числі на позицію одного з найбільших представників українських виробників насіння і тих консультаціях, які проведені асоціацією, яка об'єднує. В даному випадку позиція походить, вона досить детально була викладена.

Потому я схиляюсь до думки, до позиції, що все-таки відхилити і доопрацювати. І ще раз, оскільки є рація, розглянути вже в наступних…

 

КУТОВИЙ Т.В. Питання просте: доопрацювати зможемо між першим і другим? Відхилити і доопрацювати – це, до речі, дві речі.

 

_______________. Звичайно, можемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є представник, віце-президент Академії наук. Будь ласка, ………

 

_______________. Шановні народні депутати, я хочу підтримати думку міністерства. Дійсно, там є багато проблем. Я їх не хочу висловлювати, але його треба доопрацьовувати так, як пропонує міністерство. І його сьогодні не приймати, а прийняти тільки після доопрацювання.

Шановні колеги, шановні народні депутати, ви вдумайтесь, ми говоримо сьогодні про овочеві культури. Скільки овочевих культур, насіння потрібно для України? І ті норми, які виписані тут, - це достатньо для того, щоб його не возити і не змінювати, а возити його в карманах і проводити цю роботу стільки, скільки потрібно. І так, напевно, в багатьох структурах і робиться сьогодні. Якщо цей буде закон прийнятий, ще погіршить ситуацію. Я просив би врахувати це. Академія підтримує думку міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми дискусії не будемо… Я ще раз вам кажу: ми дискусії влаштовувати тут не будемо. Тут достатньо кваліфіковані люди, для того щоб зрозуміти те, що ви хотіли сказати як представники бізнес-структур, і почули нашого представника українського виробника. Почули думку міністра і Академії наук.

Є пропозиція, шановні колеги. Законопроект цікавий, він важливий, зарубати ми його не маємо права, вибачайте за таке слово. Я хочу підтримати пропозицію і ставлю її на голосування: відправити законопроект на доопрацювання. І, будь ласка, тоді всі представники і українських виробників, і представники бізнес-структур, і асоціації, і насінпром наш, інші установи, приєднуйтеся, попрацюйте над ним – і дайте нам хороший документ.

Хто за таку пропозицію, щоб відправити на доопрацювання, прошу голосувати. Рахуйте. Порахували? Хто проти? Два. Три. Хто утримався? Три. Рішення прийнято. На доопрацювання.

Шановні колеги, в нас ще є одне… Олексій, ти проти рішення?

 

МУШАК О.П. Я кажу, що сьогодні була демократія. Всі проголосували так, як хотіли, мали свою думку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як хотіли, абсолютно правильно.

В нас ще є один законопроект. Але ми одержали від автора Андрія Олекійовича листа про те, що він його відкликає, допрацює і потім на слідуюче засідання подасть.

Ще є одне питання, це ми повинні послухати згідно нашого плану інформацію про діяльність державне підприємство "Конярство України". Я прошу до слова керівника цієї структури. Будь ласка, доповідайте.

Шановні колеги, я прошу, ми самі приймали рішення, щоб послухати це питання. Залишайтеся, будь ласка, бо не буде потім кому рішення приймати.

Так, є в нас Денис Птушко?  Прошу.

 

ПТУШКО Д.Ю.  Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, пане міністр! Доброго дня присутні! Я очолюю підприємство з минулого року. Саме державне підприємство "Конярство України"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, одну хвилинку. Дівчата, ви там, як комусь не цікаво, вийдіть. А ні – сідайте і слухайте.

Прошу.

 

ПТУШКО Д.Ю. А саме підприємство було створене на підставі розпорядження Кабінету Міністрів  від 10-го року та відповідно наказу міністра агрополітики також від 2010 року номер 510.

Це розпорядження стосувалося реорганізації колишніх державних підприємств кінної галузі в Державне підприємство "Конярство України".  Таким чином на виконання вищезазначених нормативних документів було реорганізовано і станом на сьогодні ця реорганізація відповідним чином приєднала 14 державних підприємств. Всі ці підприємства розташовані майже по всій території України – це Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, там два підприємства, Полтавська, Луганська, Миколаївська, Тернопільська, Одеська та, відповідно, Київська області.

Вищезазначені підприємства сьогодні обробляють 54 тисячі гектарів землі і відповідно 43 тисячі ріллі. Основна мета діяльності Державного підприємства "Конярство України" – це сприяння реалізації державної політики у сфері конярства, забезпечення ефективного розвитку кінної галузі, популяризація місцевих поряд коней та виробничо-фінансова діяльність для забезпечення ефективного використання державного майна.

Державне підприємство на базі своїх філій забезпечує розведення племінних коней п'яти основних порід. Кількість та відповідну динаміку ви можете бачити на слайді. Це, перше, Українська верхова, Російська рисиста, Орловська рисиста, Чистокровна верхова та найменша Новоолександрівська вагоновозна порода. Також на підприємстві присутні свині, велика рогата худоба та відповідно робочі коні.

Необхідно відмітити, що до 2016 року половина маточного поголів'я Державного підприємства "Конярство України" не мало підтвердження  генетичної експертизи та на достовірність походження, тобто були відсутні паспорти міжнародного зразку. І по факту це поголів'я залишалось не примінимо, але нам вдалося на протязі 2015 року провести роботу  з упорядкування документації та перевести маточне поголів'я із не чистокровного реєстру в том 2 племінної книги чистокровних верхових коней.

Державним підприємством "Конярство України" та  філіями безпосередньо проведено організаційні заходи, які дали можливість забезпечити позитивну динаміку по основним напрямкам виробничої та фінансової діяльності, також заходи, які дали можливість забезпечити проведення роботи по впорядкуванню майнового фонду. Тобто оформити правовстановлюючі документи на державне підприємство "Конярство України" на земельні ділянки таких філій, як "Лимарівський кінний завод", "Дібрівський кінний завод", "Дніпропетровський кінний завод".

Стосовно основних показників фінансової діяльності. Необхідно відмітити, що виробництво валової продукції сільського господарства за результатами роботи 15-го року склали майже 75 мільйонів в співставних цінах 10-го року, що на 8,2 відсотка більше, ніж в попередньому році. Чистий прибуток підприємства за 15-й рік склав понад 6 мільйонів гривень, коли в 14-му році це підприємство було збиткове.

По решті показників, так як фонд оплати праці, кількість новостворених робочих місць, рентабельність, також спостерігається позитивна динаміка.

Одним із основних завдань державного підприємства "Конярство України" є випробування коней верхових та рисистих порід на іподромах України, а саме на філії "Одеський іподром" державного підприємство "Конярство України". Всі коні випробовуються згідно затверджених наказом Мінагрополітики правил випробування племінних коней рисистих, верхових та ваговозних порід. Показники випробувань кожного коня оформлюються відповідними документами, які значно підвищують його, я би сказав, формують його ціну при реалізації.

Основним завданням кінних заводів є вирощування, тренінг та випробування з метою подальшого використання. Коні, що показали найкращі результати на наших іподромах під час випробування та мають цінність в селекційно-племінній роботі, переводяться до відтворювального складу, а інші коні підлягають реалізації. Менеджмент державного підприємства "Конярство України" робить все можливе для того, щоб наші коні випробовувалися не тільки на території України, але і за її межами. Участь нашої держави в міжнародних кінноспортивних змаганнях дасть можливість привернути увагу потенційних покупців, тим самим збільшить попит відповідно і вартість на вітчизняних коней.

На одеському та київському іподромах в 2015 році пройшли випробування 193 голови верхових та рисистих порід, що на 44 голови більше, ніж в 2014 році. Але станом на 1 липня цього року тільки на одному одеському іподромі знаходиться 265 голів коней, що є абсолютним рекордом по кількості коней, що проходять випробування. В розрізі порід ви зможете зараз побачити це на слайді.

Адміністрація державного підприємства спільно з керівництвом філії одеського іподрому робить все можливе для покращання і якості випробування коней, а також популяризації кінного спорту в Україні. Так, наприклад, за останній час було проведено роботу з ремонту конюшень на філії "Одеський іподром", встановлено нову огорожу на іподромі, проведено опалення в адміністративній будівлі, на жаль, якого не було на іподромі останні 10 років. Залучена рекордна кількість коневласників, що проходять випробування в сезоні 2016 року.

Також була прийнята маркетингова програма популяризації самого конярства в Україні. розміщуються плакати в місті Одеса, замовляється реклама основних кінноспортивних змагань по телебаченню та радіоканалах, створено відповідний сайт та сторінки в соціальних мережах, для того щоб кожний бажаючий мав доступ до тієї інформації, яка в нас є. Також приймаємо участь у виставках та форумах, експонуємо коней.

До 2010 року держава підтримувала за рахунок бюджетних коштів кінну галузь згідно обсягів, наведених в діаграмі. Але, починаючи з 2013 року, основним та єдиним джерелом утримання кінної галузі в Україні є земля кінних заводів, філій ДП "Конярство України", за рахунок якої господарство повинно утримувати і кінну частину, і нести адміністративні витрати та всі інші.

Враховуючи ступінь зносу основних засобів – я маю на увазі сільськогосподарську техніку по філіях, а вона становить 86 відсотків, - ДП "Конярство" не має можливості сьогодні обробляти землі власними силами. І немає фінансової можливості оновити сільськогосподарську техніку для повної відмови від послуг сторонніх організацій. Тому ми, на жаль, тимчасово повинні залучати для обробітку земельних ділянок сторонні підприємства.

Менеджмент державного підприємства націлений мінімізувати збитковість і перетворити кінну галузь в прибуткову справу. Сьогодні середня вартість одного коня при народженні на нашому підприємстві складає від 32 до 35 тисяч гривень. Відповідно середня вартість одного року утримання цього коня складає 26 тисяч гривень. Для порівняння. В приватному господарстві ця вартість значно вища.

Для нормального відтворення генофонду та проведення селекційної роботи на сьогоднішній день державне підприємство утримує мінімально можливе поголів'я коней по п'яти породам. Це поголів'я складає сьогодні тисячу дев'ятсот п'ятдесят одну голову.

Якщо помножити кількість поголів'я відповідно на вартість утримання в рік, яка становить, як я сказав, 26 тисяч гривень, то ми отримаємо мінімальну суму необхідних витрат на утримання кінної галузі, яка становить 50 мільйонів гривень. Відповідно для того, щоб підтримувати кінну галузь, ми з кожного гектара оброблюваної землі мінімум тисячу сто вісімдесят гривень змушені витрачати на кінну частину.

В галузі конярства є, присутня така певна специфіка утримання, притаманна породам коней. Наприклад, українська верхова порода. Ця порода формує свою цінність і має, ну, є можливість її реалізувати протягом 4-5 років. Тобто ми змушені утримувати 4-5 років українську верхову, нести затрати на її утримання. І тільки потім маємо можливість її реалізувати.

Стосовно чистокровної верхової, така, майже така ж сама тенденція на рік менша, з трьох до чотирьох років вже кінь сформував ціну і може бути виставлений на реалізацію.

Відповідно, виходячи з вище наведеного, можна підрахувати наступне. Що 32 тисячі гривень коштує кінь при народженні, 26 тисяч коштує його утримання в рік. Тобто на час можливої реалізації собівартість цього коня мінімум 290 тисяч гривень.

Тому можна констатувати, що конярство не є прибутковим, але ми в свою чергу зобов'язані наполегливо працювати для збереження вітчизняного генофонду. Україна може вирощувати якісне поголів'я коней, яке буде конкурентоспроможним не тільки на внутрішньому ринку, але і за кордоном. Ми бачимо деякі проблеми.

Перша проблема. Потрібно вирощувати якісніше поголів'я, яке буде показувати хороші результати на іподромних випробуваннях та буде мати цінність у селекційно-племінній роботі. Такі коні відповідно будуть цікавити потенційних покупців та робити Україну конкурентною на міжнародному ринку.

Проблема відсутності кінної культури – це друга проблема в Україні. Щоб реалізувати коня по максимально рентабельній ціні і як наслідок отримати прибуток, потрібно поляризувати конярство в цілому, перетворювати випробування в феєричне свято, яке буде притягувати до себе максимальну кількість відвідувачів.

Популяризації конярства немало сприяє патронат вищого керівництва держави. Так, члени королівських сімей Великобританії, Нідерландів, Данії, шейхи Арабських Еміратів, президенти багатьох країн особисто приймають участь в асоціаціях конярства, відвідують головні кінноспортивні події. В майже усіх європейських країнах культ коня є дуже розповсюдженим та національним, деякі країни навіть виділяють кошти для популяризації вітчизняної породи. Це, наприклад, Франція. А випробувальний день з розіграшем традиційних призів є святом для шанувальників кінного спорту. Призовий фонд таких випробувань складає сотні тисяч доларів, інколи навіть мільйони. Це стає можливим за допомогою системи тоталізаторів, яка працює в багатьох країнах Європи.

Виходячи з цього, я можу сказати, що є і третя проблема в нашій галузі. Це проблема відсутності призового фонду. Призовий фонд – це додатковий стимул для коневласників та джерело доходів іподрому. При наявності тоталізатора можна говорити про будівництво додаткових конюшень, оновлення обладнання, вдосконалення бігових та скакових доріжок.

Також хотілось би відмітити, що згідно весняних виступів 2016 року працівник нашого підприємства "Південний племконецентр", це своєрідне тренддепо державного підприємства "Конярство України", включений до збірної України по ……,  це вища школа верхової їзди, та буде представляти нашу державу на міжнародних змаганнях.

Основні пріоритетні завдання на друге півріччя 2016 року. По-перше, це забезпечення виконання виробничо-фінансової програми та стабільна робота підприємства. Успішно проведення збирання врожаю 2016 року, ефективного використання земельних ділянок, успішного проведення комплексно осінньо-польових робіт, забезпечення якісного випробування коней верхових та рисистих порід на одеському іподромі. Завершення роботи по оформленню державних актів на землю та відповідно організація по проведенню робіт з оформленню документів на основні засоби та списання з балансу застарілого майна, якого у нас також достатньо багато. Це коротко все. Дякую за увагу. Стосовно державного підприємства "Конярство України".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Давайте перейдемо до запитань-відповідей.

У мене перше запитання, ви поставили там прибуток, чистий прибуток з гектару землі 2 тисячі 700 гривень, ви розумієте, що це 7 центрів зерна? Ваші землі в основному в яких областях розташовані?

 

ПТУШКО Д.Ю.  Полтавська, Луганська, Миколаївська, Тернопільська, Одеська, Київська, Запорізька…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так це одні самі кращі області…

 

ПТУШКО Д.Ю. 2 тисячі 700 гривень – це не прибуток, це чисто прибуток, після того як будуть понесені витрати на кінну частину, розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я це добре розумію, через те у вас і запитав, що таке 2 тисячі 700 гривень з одного гектару, у Полтавській області, Київській області, ви назвали Тернопільська область – це копійки. А скільки взагалі вам треба землі для того, щоб забезпечити ваших коней, які є у вас в господарстві, кінних заводах?

 

ПТУШКО Д.Ю.  Я наводив на слайді інформацію стосовно вартості утримання одного коня в рік – це 26 тисяч гривень. При сьогоднішньому утриманні це мінімальна необхідна сума. Це без врахування якісної племенної селекційної роботи. 26 тисяч помножити на кількість сьогоднішнього поголів'я, це майже 50 мільйонів гривень. Це ті витрати, які ми кожного року несемо на утримання кінної частини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович, прошу.

 

КУЛІНІЧ О.І.  Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би, Денис Юрійович, я також уважно послухав вашу доповідь, декілька питань вам задати стосовно цифр, які ви озвучили. От, ви говорите, що 43 тисячі гектар землі, ріллі, прошу пробачення, ріллі, рахується за ДП "Конярство України", за 2015 рік ви отримали 6 мільйонів гривень чистого прибутку. Ну, я думаю, тут всі фахівці, члени комітету і запрошені. Це, м'яко кажучи, така, не зовсім та цифра, яка повинна бути при такій кількості землі в обробітку.

У мене питання слідуюче до вас. От, наскільки мені відомо, більшість підприємств, які входять до ДП "Конярство України", заключають договори про спільний обробіток землі чи про спільну діяльність. З точки зору, юридичної точки зору, такі договори юридично є не зовсім законними. Тому що для того, щоб заключити договір з третьою особою, треба зразу цю землю вивести із постійного користування. От, якщо дійсно є такі випадки, то, будь ласка, одне із питань моїх: скільки такої землі передано за договорами про спільний обробіток і про спільне користування із 43 тисяч гектарів землі?

Тому що ви говорите, що ви не можете утримувати стільки землі,  43 тисячі гектарів ріллі, а роздаєте її за сумнівними договорами незрозуміло кому. І наскільки мені відомо, бюджет від цього ні копійки не отримує. Тому наступне питання. Скільки за 2015 рік, якщо такі цифри у вас є, ви отримали від таких договорів і куди ці кошти пішли? І взагалі, чи ви погоджуєте свої дії, коли таки договори укладаєте, з Міністерством агрополітики?

 

ПТУШКО Д.Ю. Дякую за запитання.

 

КУЛІНІЧ О.І.  Я ще не закінчив. І ну, от, така от, остання незрозуміла таблиця, де ви говорите, що у вас поголів'я до 2 тисяч коней. Ви визначили, що 26 тисяч гривень треба на утримання. І знову ж таки 1179 гривень ви плануєте заробити з одного гектара ріллі, і в цей же час всю цю ріллю практично роздаєте за ……… договорами. Логіки абсолютно я не бачу. Будь ласка, мені дайте відповідь. І кому, основне питання,  кому, яким підприємствам така земля надана згідно договорів про спільний обробіток.

 

ПТУШКО Д.Ю.  Дякую.

Справа в тому, що коли в минулому році очолив підприємство і за час моєї роботи керівником цього підприємства жодний договір про спільний обробіток земельних ділянок не був укладений. На той час, коли я прийшов на це підприємство, вже було три договори спільного обробітку земельних ділянок. Ці три договори спільного обробітку земельних ділянок були заключені в 14-му році. На них, наскільки мені відомо, є в мене документи, було отримано погодження міністерства, площа землі згідно цих договорів 11 тисяч гектарів. За 2014 рік сума коштів, яка… прибутку отримало державне підприємство "Конярство України" складало до 9 мільйонів. Коли я почав працювати за 15-й рік ця сума склала майже 16 мільйонів. І ми от зараз працюємо по цим договорам.

По решті підприємств договори про спільний виробіток земельних ділянок не укладалися. Це три підприємства: полтавське, кіровоградських два заводи. Отак.

Стосовно вартості утримання – 1179 гривень. Це не дохід з одного гектара ріллі. Це та сума, яка з прибутку від рослинництва потрапляє на утримання кінної частини. Відповідно з одного гектара землі ця сума складає 1180 гривень. Тобто 26 тисяч в рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розуміюсь в цифрах. Ви самі говорите не зовсім правильні речі. Ви роздаєте землю, в той же час ви могли мати якусь стратегію. І взагалі от яке ваше бачення, ви роздаєте землю за сумнівними договорами, не отримуєте дохід, ви практично половину ріллі роздали  і отримали 9 мільйонів, ну це ж… А самі в цих таблицях даєте скільки вам треба на утримання одного коня, тобто якісь не реальні, не зрозумілі для мене речі. І  от, яке бачення ваше взагалі по цих кінних заводах, взагалі по ДП "Конярство України"? Можливо, якщо скільки землі не потрібно, можливо десь треба розпаювати її, наприклад, у мене на окрузі є таке підприємство – це "Дібрівський кінний завод", практично 6 тисяч гектарів землі, не зрозуміло хто обробляє вже не перший рік? П'ять тисяч гектарів віддано за сумнівним договором про спільний обробіток, люди взагалі стурбовані, не знають, що з ними буде. Згідно намірів уряду це підприємство виводиться на приватизацію, що говорити людям на окрузі, якщо воно буде приватизовано, то яким чином? Чи воно буде розпайоване, чи ні?  І ваші бачення взагалі розвитку ДП "Конярство України". Дякую.

 

ПТУШКО Д.Ю. Дякую за запитання. Моє особисте бачення як керівника Державного підприємства "Конярство України" – це не допустити розпаювання землі – це моє особисте бачення. Не допустити. Але також моє особисте бачення виконати програму уряду стосовно приватизації Державного підприємства "Конярство України". Механізм який, на жаль, я не можу зараз сформулювати, я поясню свою думку, тому що я вважаю, що розпаювання призведе до знищення самої галузі. Оскільки людям буде роздана земля, людям будуть роздані конюшні і людям будуть роздані коні, ні коні, ні конюшні людям не будуть потрібні. Якщо держава прийме рішення, що нашій державі потрібен цей потенціал, який в нас зараз є у вигляді конярства, то відповідно не можна розпайовувати конюшні, коней і землю. Це моя точка зору.

Стосовно "Дібрівського  кінного заводу".  "Дібрівський кінний завод" і так само і лозівська філія, "Лозівський кінний завод" на протязі 2015 року показують, на мою точку зору, позитивну динаміку стосовно можливості обробляти землю власноручно.

В 2014 році "Дібрівський кінний завод" не обробляв власноручно жодного гектару. За результатами 2015 була зменшена кількість землі, яка обробляється згідно договорів спільного обробітку земельних ділянок на 500 гектарів, і "Дібрівський кінний завод" власними силами оброблює 500 гектарів, а решта оброблюється згідно спільних договорів.

"Лозівський кінний завод" так само збільшив кількість землі, кількість землі, яку він має можливість обробляти самостійно. Тобто зараз ми спрямовуємо свою роботу на те, щоб максимально надати можливість кінним заводам оброблювати землю самостійно і відповідно заробляти на тій землі, яка в них є. Отак.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Денис Юрійович, радий з вами познайомитися. В мене декілька запитань. Насправді, Олег Іванович задає питання, тому що він стурбований от, тому що насправді у нього як у аграрія за фахом щось трошки не складається і у мене, чесно кажучи, трошки не складається  там у голові.

Мені дуже прикро, що сьогодні на засіданні немає нашого колеги Валерія Нечипоренка, у якого є свій приватний кінний завод.  У нього на приватному кінному заводі 300 гектарів. І я, власне, хотів от задати запитання, їх декілька, я хотів задати перше запитання, а скільки в структурі доходів кінного заводу прибуток і дохід від реалізації коней, дохід від реалізації фактично плідних доз, будемо так їх називати, щоб публічно? І взагалі, який в структурі доходу обсяг у відсотках від вашої функціональної задачі, скільки відсотків від основного напрямку діяльності в структурі доходів.

 

ПТУШКО Д.Ю.  Від галузі конярства, безпосередньо кінної частини, на жаль, сьогодні до десяти відсотків – це сума доходу, яке отримує Державне підприємство "Конярство України".

 

КУТОВИЙ Т.В.  Це 600 тисяч, так?

 

ПТУШКО Д.Ю.  Так.

 

КУТОВИЙ Т.В. 600 тисяч. Дивіться, а Валерій Нечипоренко, приватний власник – це, до речі, аргумент на користь приватизації з 300 гектарами своїх заводом тільки на плідних дозах заробляє десь приблизно 3 мільйони доларів. От у мене питання, чому чоловік на 300 гектарах може робити, не продаючи коней, це тільки на селекційній роботі він продає у Францію, в інші… чому він може заробляти 75 мільйонів на 300  гектарах, а ви заробляєте 600 тисяч, маючи такий колосальний селекційний потенціал інше і так далі? Це перше питання, це говорить просто, що насправді при підприємством, на жаль, насправді, у мене тут немає злорадства, сьогодні це підприємство можна назвати Державне підприємство "кукурудза України", бо там про конярство мало що …

Друге питання у мене, ви сказали сьогодні, що 11 тисяч у вас під договорами спільного обробітку – це означає, що 30 тисяч у вас в обробітку під вами, правильно?

 

ПТУШКО Д.Ю. Так, під нами, але я казав в доповіді, на жаль, сьогодні ми змушені звертатись до комерційних підприємств і обробляти цю землю на аутсорсінгу. Тобто за допомогою послуг у нас немає техніки, у нас немає власних сил, обігових коштів для того, щоб обробляти землю цю самостійно. І по деяким заводам таким як Запорізький кінний завод, таким як Харків, лозівська філія, техніка збереглася  і техніка дозволяє це власноручно робити, по деяким змушені звертатися за допомогою до комерційних структур.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Скажіть, будь ласка,  у зв'язку з цим ви дали відповідь, бо наступним моїм питанням було спитать насправді скільки у вас тракторів і скільки сівалок, і скільки культиваторів, плугів і так далі… ну це.

Питання наступне: скільки звернень до комерційних банків безпосередньо до "Ощадбанку", до "Укргазбанку" з проханням надати вам обігові кошти для того, щоб ви могли вибудувати свій операційний процес? Комерційні банки, лізингові компанії, є і державні, ….…, є і приватні компанії. Скільки звернень, скільки цих фактично позитивних або негативних відповідей ви отримали? І взагалі, які кроки зроблені для того, щоб, от ви прийшли, ви сказали, є спільні договори обробітку, що зроблено підприємствами, керівником для того, щоб, умовно кажучи, ви зараз зберете ранні зернові і, щоб ви уже могли закривати вологу, йти талі в операційний процес. Тобто, які кроки зроблені і, які є успіхи, якщо можна.

 

ПТУШКО Д.Ю. Справа в тому, що державне підприємство "Конярство України", коли почалась процедура реорганізації, то успадкувала основні засоби від колишніх ДП, окремих ДП. Не тільки основні засоби, а і ті активи у вигляді 43 тисяч гектарів релі.

Сьогодні, сьогодні дя того, щоб отримати, а ми зверталися в минулому році і в "Кредит Дніпро", і в "Укрсиббанк" і проводили розмову стосовно можливого фінансування. Сьогодні в нас немає правовстановлюючих документів на ті активи, якими ми по факту володіємо.

На протязі 2015 року я зміг, ми досягли того, що ми оформили землю по Лимарівському кінному заводу це Луганська область та Полтавська область, Дібрівський кінний завод. А правовстановчі документи на основні засоби, на споруди. На машини, на сівалки, на жаль, я отримав підприємства, де вони відсутні взагалі. І сьогодні ми ведемо роботу по впорядкуванні минулого фонду для того, щоб можна було розмовляти з банком стосовно можливого фінансування. Зараз з нами навіть ніхто не хоче на цю мову розмовляти.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Ну, дякую. Я хотів тільки одне коротеньке зауваження зробити, зауваження в контексті розпаювання і ви там сказали. Насправді, згідно Закону про особливості приватизації в агропромисловому комплексі земля, яка у вас є якраз і підлягає розпаюванню після продажі цілісного майнового комплексу Фондом державного майна. Тому у мене до вас прохання і пропозиція як від міністра, по-перше, я думаю, що скільки вам часу іще треба, щоб привести всі необхідні документи в порядок, щоб це підприємство, якщо народні депутати проголосують  зняття заборони, могло бути приватизованим і показувати елементи ефективності, які здатні сьогодні показувати приватні власники. На жаль, з того, що я побачив у нас показники ефективності неспівмірні з можливими, тут може бути дуже багато причин, зрозуміло, що історія досить довга, вона не з вас починалась, і напевно, що не вами закінчиться, але від мене до вас звернення, я думаю, що всі співробітники міністерства дуже раді вас так само бачити. Я вам хочу побажати, здоров'я, перш за все і бажання все-таки відновити всі моменти для того,  щоб вони були у відповідній якості. Нам би не хотілось як міністерству після того, коли буде прийняте відповідне рішення потім ще говорити, що ми два роки збираємо документи, щоб його передати на приватизацію.

Ви дуже правильно сьогодні наголосили, що шлях приватизації є правильний шлях, давайте покажемо ефективність в цьому напрямку, я в присутності шановних народних депутатів, як міністр в тому числі у вас прошу підтримки в цьому питанні, щоб ми могли мати результат який конкретний. Тому що, на жаль, я скажу, за свої два місяці роботи в міністерстві я вже мав три дуже не дружньо налаштованих делегацій співробітників підприємств, учасників АТО і так далі до міністерства з вимогою насправді щось кардинально змінити у вашому підприємстві. І чесно кажучи, кількість цих візитів якраз по вашому підприємству максимальна, тому зверніть, будь ласка,  на це увагу, народні депутати там свої рішення будуть приймати, але у мене до вас пропозиція і прохання, довести до ладу, те що ви там вже  там доводите.

І, будь ласка,  спробуйте зробити це підприємство самодостатнім в контексті здійснення господарської діяльності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є ще запитання чи хтось має  бажання виступити? Немає?

Тоді давайте ми приймемо з вами таке рішення, прийняти інформацію до відома, доручити нашому секретаріату зібрати всі зауваження по роботі цієї державної структури для того, щоб відпрацювати проект постанови наших сьогоднішній слухань і потім розіслати всім учасникам, в тому числі міністерству і керівнику цієї структури.

А вам хочемо просто на завершення сказати, підтвердити слова міністра про те, що, я думаю, що ви розумієте, що невипадково вас сюди запросили і послухали. Це говорить про те, що не все так добре в нашому домі, тобто у вашому. Давайте думайте, як швиденько виправляти. В іншому випадку, ви ж розумієте, що будуть такі вже тоді кардинальні і радикальні зміни і пропозиції по підприємству.

Якщо немає… Да. Да, я думаю, що ми зберемо від вас пропозиції. Що, я зараз від себе буду… Я думаю, що ми протягом цього тижня пленарного зберемо від усіх вас пропозиції, підготуємо свої, так сказать, уже зауваження – і розішлемо, підготуємо якісь документи. Немає заперечень?

Да, будь ласка. Хто ви?

 

_______________. Я скажу, хто я. Я – бувший викладач Української сільськогосподарської академії, тепер пенсіонер. До конярства маю відношення на років 50 і більше.

Що хотів сказати сьогодні? Да, дійсно, галузь "конярство" сьогодні в незавидному стані. Причин для того багато, чому так сталося. Якихось шляхів таких, як я бачу, кардинальних, щоб, ну, буквально через рік поправити цю справу, немає.

Тому, враховуючи європейський досвід і досвід нашої Естонії, коли ви от були разом в одній державі – Естонії, нам треба впровадити офіційно тоталізатор – єдине джерело фінансове, яке в усіх країнах світу дало поштовх для розвитку конярства, причому дуже серйозний. Ви і без мене знаєте, що у Франції щорічно оборот тоталізатора – 9 мільярдів євро. Не будемо Францію рівняти. Естонія. Недавно вийшла із того союзу, де і ми були, впровадила тоталізатор, дав можливість цей самий захід звернути серйозну увагу на конярство, поліпшити фінансову ситуацію. Кардинально поправити справу. Тому я і думаю так. Якщо ми зібрались сьогодні для того, щоб тільки інформацію послухати про конярство і якісь ну, запити, міри для того, щоб його поліпшити. Давайте якось зберемось, або ви краще знаєте, як це юридично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Бо у нас залишилось 5 хвилин до засідання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякуємо вам. Давайте нам конкретну свою пропозицію. Напишіть в комітет, і ми з задоволенням використаємо ваш досвід і вашу пропозицію. У нас залишилось, дійсно, 5 хвилин до засідання Верховної Ради.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви його знаєте директора чи ні? Директор? Знаєте його, цього чоловіка? Ну, так попрацюйте, внесіть пропозицію…

 

КУТОВИЙ Т.В. Я вам хочу відповідь на ваше запитання, що стосується кроків зроблених. Ще, коли я був разом з вами, колеги, в комітеті, я вносив свої поправки до закону. Ми тоді, був проект по гральному бізнесу і так далі. Я тоді вносив поправку, щоб на іподромах ця діяльність могла здійснюватися без особливих там додаткових витрат, ліцензування і так далі. Для того, щоб дійсно сприяти цьому. Так певна кількість поправок є. Я думаю, що колеги цю ініціативу там зможуть продовжити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо ви на 50 тисячах гектарів не наведете порядку і не одержите там прибутку, то я думаю, що в іншому місці ви його не знайдете.