СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 10 лютого 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас ряд наших колег іще в дорозі. Але в принципі на даний момент вже 16 народних депутатів присутні, членів комітету. Тому ми можемо розпочинати нашу роботу.
На жаль, вкрай важливе голосування по кандидатурі, а нині – вже по новому Генеральному прокурору викликало багато емоцій і обговорень після цього у фракцій. Тому ряд наших членів комітету повідомили, що вони запізнюються на дуже обмежений період часу. Я всім колегам хотів, по-перше, перед початком роботи нагадати наступну річ.
Якщо можна, будь ласка, прізвище перед початком свого виступу, тому що ми входимо в стадію якусь таку публічності. В тому числі з точки зору стенографування всіх цих речей. Потім стенографістам дуже важко визначати, хто говорив. І ми потім… Тому, будь ласка, прізвище, і після цього – виступ.
У нас також 11лютого о 3-й годині буде засідання Регламентного комітету, де будуть розглядатися перерозподіл предмет відань комітетів. В тому числі там є один з предметів, які там будуть розглядатися, це предмет відання аграрного комітету. Там є бажання забрати у аграрного комітету з предмету відань прикладні дослідження в аграрній науці і передати це в освіту. Тому я як керівник там буду, і хотів би, щоб ми ще делегували офіційно від нас представника, який би був. У нас я би пропонував Григорія Михайловича, він так глибоко в цьому питання розбирається. Сьогодні він не присутній, ми з ним це питання обговоримо. Якщо у нього там не буде виходити в силу його особистих причин, то тоді ми делегуємо якогось іншого.
Є заперечення проти кандидатури Заболотного чи нема? Немає? Добре. Тоді ми його тоді…
І у мене ще одне питання. Шановні колеги, вам розданий порядок денний. У мене прохання до цього порядку денного. Зважаючи на велике прохання великої групи народних депутатів під керівництвом Розенблата Борислава включити сьогодні в порядок денний цей законопроект. Він стосується підтримки сільського господарства, перш за все, молока. Тому, якщо заперечень немає, я з голосу просто внесу, що це законопроект 1699 і прошу його включити так само в порядок денний сьогоднішнього комітету.
Що, заперечень немає? За основу приймаємо цей порядок денний? Хто "за"? Хто проти? Утримались? Одноголосно.
У нас є затверджений порядок денний. Якщо можна, по ньому ми почнемо. У нас Івченко Вадим запізнюється. Оскільки Борис Іванович просив нас поставити в порядок денний, то напевне, що з нього ми тоді і почнемо. Я прошу автора тоді доповісти законопроект. Будь ласка.
РОЗЕНБЛАТ Б.С. Доброго дня. Борислав Розенблат, … округ, місто Житомир.
Нашим колективом внесено законопроект 1699 про підтримку сільгоспвиробників стосовно повернення дотації на молоко та м'ясні вибори… на молоко та м'ясо.
На минулому комітеті, який був поданий на минулому тижні до… в податковий митний комітет ми получили схвальне рішення, і сьогодні, як ви наш… ну як би профільний комітет, тому я прошу вас підтримати цей законопроект. Він поверне ту норму, яка була ще в 1998 році була запропонована Кабінетом Міністрів на підтримку наших товаровиробників, які сьогодні виробляють м'ясо і молоко.
Ви знаєте, що сьогодні, коли ми приймали бюджет в ніч, я не буду зараз оцінювати цю ситуацію, вона була вкрай потреба, але ми скасували практично всі можливі і неможливі дотації. Сьогодні я дивлюся, ви будете теж розглядати повернення ПДВ, тому я прошу просто якби підтримати наших тваринників і знову дати можливість їм отримувати дотації у вигляді повернення ПДВ. Які є запитання до мене, будь ласка, я готов відповісти.
______________. Да. Як вона була нормою з 98-2010 рік.
______________. Да. Це була така норма …… тобто молочні і м'ясні підприємств, а вони після реалізації отримали ПДВ і замість того, щоб сплачувати його в бюджет вони сплачували на рахунки і виплачували дотацію молоко і м'ясним товаровиробникам, іменно товаровиробникам, не якімсь там офшорним компаніям, як у нас завжди кажуть, а іменно товаровиробникам і населення… Я хочу просто, щоб ви зрозуміли про що йде мова взагалі. Тут основним емітентом буде населення, ви знаєте, що сьогодні ціна молока 2 гривні 10 копійок, деякі регіони і це зима, що буде через місяць ми ніхто даже не можемо уявити собі, це соціальна напруга, якщо цього не буде, то будуть ціни в магазинах будуть підвищуватися, тобто цей закон він несе перш за все соціальну норму. І ви знаєте. що сьогодні основними нашими воїнами, вони всі із сільської місцевості і єдиним джерелом існування любої родини на селі є сьогодні ця корова, яка дає молоко.
Тому я просто вас прошу, давайте не просто думати про ПДВ, про бюджет, я знаю що Мінфін категорично проти буде, але знаєте я знаю всі закони, які сьогодні подаються до бюджету, вони всі проти, але ми повинні, якомога зберегти те, що хотя би маємо. Тобто це різниця між ПДВ яка буде сплачена на рахунки товаровиробників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, …… У нас це підкомітет Леоніда Петровича, він ще не з нами. Якщо є хтось з членів підкомітету, візьміть слово тоді, будь ласка.
ДАВИДЕНКО В.М. Ми розглядали на підкомітеті цей законопроект і одноголосно підтримали його.
______________. Ні, один був проти.
ДАВИДЕНКО В.М. А! Один голос утримався.
______________. Андрій ……………., проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція міністерства, будь ласка.
ЛАПА В. Добро дня, шановні колеги. Володимир Лапа. Ну, зважаючи на те, що не було попередньо в порядку денному, то офіційну позицію міністерства ми не маємо. Єдине, що на скільки я знаю, обговорювалось в попередній, ну як би попередня ця позиція обговорювалась, міністерство підтримає законопроект, але з урахуванням того, що розподіл коштів повинен бути 50 на 50 спецфонд і через переробні підприємства дотації. Тому я думаю, що ми можемо підтримати в першому читанні і потім при доопрацюванні до другого читання, між першим і другим читанням це питання врегулювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція міністерства підтримати в першому читанні. Так? Пропозиція підкомітету, за основу і в цілому. За основу і в цілому. Колеги, хто хоче висловитись з приводу цього законопроекту? Будь ласка.
_______________. Запитання. Безумовно, слушна пропозиція, треба підтримати. Питання одне, хтось прораховував, яка це сума для Держбюджету складе…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Нестеренко, це для стенограми.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Депутат Нестеренко, да. Вибачте.
_______________. Ми прораховували дане питання, це близько одного мільярда гривень. Але я хочу зазначити, що один мільярд гривень ми спасаємо 62 мільярди гривень української молочної і м'ясної галузі. Тобто воно на порівняння, взагалі, не має ніякого.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є іще бажаючи висловитись з цього приводу? Будь ласка, …
ВАДАТУРСЬКИЙ А. Андрей Вадатурский. Спасибо за слово. Несколько вопросов. Первое. Почему вы предлагаете такой сложный, наиболее коррумпированный инструмент для поддержания производства в Украине? Это раз.
Второй вопрос. Скажите, пожалуйста, у нас эта норма работала порядка 9-ти или 11-ти лет. Да? До отмены. Каких результатов мы добились за это время? Спасибо.
_______________. Дякую. Ну я не хотів би про це говорити, про корумпованість якихось схем, навпаки схема дуже проста, коли підприємство получає повернення грошових надходжень, воно розділяється на основну і ПДВ, і це ПДВ потім за різницею, тому що є експортне, є внутрішнє, є там іще, воно перераховується на рахунки. Тобто воно було не менше 20 відсотків, колись була норма. Зараз ми ставимо питання: ту різницю ПДВ, яка є у підприємства переробного, куди здається ця продукція, вона йде на відшкодування до ціни молока і людям на … на молоко. Тобто є ціна основна і плюс дає дотація, але менше 20-и відсотків. Що стосується, що вона зробила за 11 років, я розповім.
У 98-у році, якщо хтось пам’ятає, взагалі вже колгоспи не існували. Це був дійсно такий період, коли вирізання було страшне худоби. І коли 80 відсотків на любий молочний завод потрапляло молоко від населення. За 11 років ми практично створили новий бізнес. Українська молочна галузь взагалі відродилася. Я буду розповідати про молочну, бо про м’ясну я трошки менше знаю.
За цей рік Україна стала одною з провідних країн світу з експорту молочної продукції. І це завдяки тому, що дійсно була підтримка молочних господарств, які мали можливості залучати кредити, які мали можливість просто отримувати високу ціну на молоко. А що для кожної родити які вони мали наслідки, я не знаю. Якщо сьогодні і немає, і ціна 2 гривні 10 копійок, і кожен день ріки, тисячі машин йдуть здавати худобу, – от вам ці наслідки.
Тому за 11 років, я думаю, що наше поголів’я худоби в господарствах, воно збільшувалося. Порівняно з 90-ми роками, то я не можу про це казати, тому що там різке було падіння. Але за останні роки ми бачили, що дійсно підтримується галузь і дійсно підтримуються ті родини, я просто ще раз зазначу. Це був дохід для родин, які здають молоко, бо кожна родина мала по 2, по 3, по 5 корів. І сьогодні якщо дійсно ціна впаде, вони тримати худобу не будуть. Це соціальний проект. Це не якийсь корумпований. Корупція, я думаю, заводи не мають можливості у себе тримати оці гроші, чи виводити їх на офшори.
Це конкретно прийшло ПДВ, вони замість того, щоб сплатить його державі, вони сплачують з … молока, товаровиробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борислав. Колеги, ... . Ну, будь ласка.
_______________. Андрей Вадатурский, еще один такой вопрос. Как вы считаете, почему в стране, в которой считается зерно наиболее конкурентное в мире, что ми поставляем зерно начиная от Турции и заканчивая Японией, то есть некоторые считают, что это дешево. У нас не получается о конкурентной продукт производства, ну в частности молоко, и его нужно субсидировать или помогать. Спасибо вам.
ВАДАТУРСЬКИЙ А. О. Ну я в роли эксперта. Ну, дякую. Я хотів би зазначити таке, що дійсно на ціну молока дуже впливає і заготівельна, ну якби, кормова база, яка є сьогодні в країні. Дійсно корову можна взагалі кормить тільки травою і ждать поки вона зимою там перекочує, там гуляй полем. Але сьогодні питання в іншому. Сьогодні молочна галузь, це найболюча галузь нашої сільської виробництво. Поясню в чому. Якщо ви знаєте, що сьогодні для того, щоб ми мали можливість експортувати нашу молочну продукцію, ми повинні мать, ну, тваринництво на, ну як би, на європейському рівні. Тобто ми повинні створить ферми, на яких є корови, які доглядаються, яка там система приймання молока. Нажаль в Україні ми не створили за 12 років таку систему, а якщо створили, то її ну дуже не багато. Я думаю, що показник таких підприємств сьогодні, там в галузі, майже 30 відсотків. Все інше молоко - це від населення. Але я ще раз хочу сказать, це наша недолуга, іменно політика була Міністерства аграрної політики. Вибачте, я не вас критикую, я кажу, як воно є. Тому що навпаки на те, щоб підтримать цю і зробить товар на виробництво молока, щоб воно відповідало європейським стандартам, ми цього не зробили, а без цього ми не маємо права зайти на ринки Європи і інших країн світу. Наш ринок був взагалі тільки Росія. СНД, я маю на увазі. Казахстан. Там Білорусь у нас ніколи не брала нічого. Росія і інші країни.
І також у нас є країни… ну як би там…Дальнего Востока і Середньої Азії. Все. Оце наш ринок був збуту. Тому що ми не відповідали жодній санітарній нормі при прийманні молока. І молоко – це наша, дійсно, проблема. Тому я кажу, цей механізм треба врегулювать разом з Міністерством АПК для того, щоб ми мали підтримку, мали створить товарність ферми і тільки після цього наші… Наші молочні заводи, до речі, найкращі сьогодні, одні із найкращих в світі. Ми мажмо суперклас не обладнання: …, …все інше. Але ми не маємо якісного молока. І ми повинні хоча б його підтримати сьогодні. Тому цей закон він повинен відтворити… я згоден з вами, Андрій, в тому, що ми, дійсно, повинні мати якийсь певний час для того, щоб ми це створили, дали якісь там напрацювання разом з АПК і зробили таким чином, щоб держава підтримала все-таки своїх товаровиробників, і ми мали можливість експортувати нашу продукцію у всі країни світу. Як це робить люба країна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Борислав. Шановні колеги, є пропозиція, була пропозиція підтримати… пропозиція була від рішення підкомітету підтримати даний законопроект за основу і в цілому. Прошу висловитися з цього приводу.
Хто "за"? Хто проти? Утримався? Одни – проти, один - утримався. Інші – за. Рішення прийнято. Дякую.
______________. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную… Іван Володимирович! Іван Володимирович, ви готові свій законопроект доповідати? Да…
Колеги, у нас тут трошки зміни будуть по прядку денному. Є прохання військовослужбовців автора по законопроекту 1875 перенести його на розгляд наступного комітету, тому… Что, что? Ти готовий? Все. Окей.
Тоді… будь ласка, 1875 народний депутат … Іван Володимирович. Будь ласка.
______________. Доброго дня! Шановні колеги, вам пропонується на розгляд, на затвердження зміни до Закону про внесення… про карантин рослин за номером 1875. Він є продуктом колективу авторів, ви бачите, підписантів. До речі, цей закон іде вже, так сказати, в унісон з відповідною постановою Кабміну, пов’язану з дерегуляцією. Я думаю, що нам колеги з міністерства скажуть деталі, де більше, чим 20 відповідних сертифікатів були вже відмінені і в рамках дерегуляційної політики уряду.
Тому основні моменти стосовно змін до цього закону. Всі ви знаєте і стикалися з дуже дерегульованою ситуацією, пов’язану з видачею гарантійних сертифікатів, що і до експорту, і до імпорту, і для внутрішнього переміщення в рамках навіть країни і регіонів України. Тому перше, зараз існує 5 днів права на видачу відповідних сертифікатів. Тому ви знаєте, що і автомобілі, і залізничний транспорт, і вся логістична інфраструктура має чекати або знаходити вихід з даної ситуації. Які виходи знаходяться, ви теж знаєте. Перший пункт, ми пропонуємо обмежити період на видачу сертифікатів обов’язково на протязі 24-х годин.
Другий момент, вноситься відповідальність карантинної інспекції, або інспекції, які видають дані сертифікати за неналежне виконання по видачі даних сертифікатів.
Третє, пропонується внести різні і переглянути карантинні об’єкти, які використовуються і контролюються при імпорті, окремо при експорті, і окремо при внутрішньому переміщенні в рамках областей, регіонів України.
Четверте, це відкритий доступ і публічний доступ до інформації, пов'язані з любими постановами, рішеннями органів виконавчої влади пов'язаних з регулюванням в сфері карантину рослин.
А також, п'яте, це запровадження декларативного принципу реєстрації осіб, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігів об'єктів регулювання, що дозволяє придбати, вибачаюсь, прибрати необґрунтований адміністративний бар'єр у вигляді проходження перевірки, тому що всі ці контрольні функції уже зараз відбуваються на всіх етапах, починаючи від виробництва, потім зберігання і переміщення.
Тобто це основні пункти які я назвав. Тут присутні також експерти, які приймали участь. Даний законопроект підтримується і міністерством, також підтримується і організаціями і асоціаціями профільними. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позицію міністерства, будь ласка.
______________. Ми підтримуємо. У нас це ще проходило додатково і робочими групами в міністерстві і потім постанова уряду особливо те, що стосується скорочення …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, голосніше.
______________. Скорочення дії сертифікату. Тому пропонуємо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги… Одну секунду. Народні депутати, хто хоче висловиться? Будь ласка.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я жодної дерегуляції не побачив в цьому законопроекті. Дійсно там є невеликі правки, але я … Знаєте ця система карантинних сертифікатів, вона працює вже дуже давно, і я не розумію навіщо потрібні карантинні сертифікати на перевезення на внутрішньому ринку. І як буде відбуватись сама процедура видачі карантинних сертифікатів протягом однієї доби на те зерно, яке буде відвантажуватись в автомобільний транспорт і чи технічно можливо це зробити карантинній службі. Це по-перше. По-друге, ми знаємо, що на ділі такого не відбувається, що взагалі, крім залізничного транспорту, весь автомобільний транспорт рухається без карантинних сертифікатів, вони всі виписуються в портах. Ну, тобто ця корупційна складова ми її продовжуємо. Продовжуємо карантинну складову на карантинних інспекцій, яка буде стояти на постах і, скажем так, тут вона має право, ну так, як і було, зупиняти машини, тоді там, чи за хабаря, чи будь-яким іншим способом їх відпускати. Тобто ніякої дерегуляції в цьому законопроекті я не побачив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович. Будь ласка, Вадатурський.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Андрей Вадатурский. Считаю в целом законопроект нормальным. Два таких вот комментария или пожелания. Ну, во-первых, я считаю его нужно поддержать в першому читанні, потом доработать. Что нужно доработать. Во-первых, мы здесь не обсуждаем, вот я поддерживаю предыдущего спикера Сергея Хланя, относительно его замечаний. Второе, я считаю, что ми должны будем четко определить что такое зона карантина. Да? Почему, потому что у нас это как раз вот составляет большую коррупционную составляющую. Вот определение этой зоны. О чем я говорю. Если в одном районе одно поле является карантинным - у нас признает весь район карантинным. Потом, естественно, ну люди решают эти вопросы свои, даже те, у которых нормальное зерно. Поэтому мы должны будем учесть и, наверно, сузить зону карантина, которая у нас сейчас есть. Второе.
Это мы должны получить высновки международных органов, в частности ВТО, в частности стран, с которыми мы работаем. Почему? потому что согласно ВТО мы должны уведомить о изменениях, которые у нас будут, за 60 дней. Получить их ответ. А почему? Потому что мы сможем, допустим, благими намерениями создать проблему для экспортеров этой продукции в странах импортеров, когда будет настороженно смотреть за теми изменениями, которые у нас произошли в Украине. Если будут сомнения в том, что, действительно, работа будет проходить, скажем, нормально, то будут потом заниматься… ну скажем, шантажом в странах потребителей, который может опять-таки ударить рикошетом на цены и на работу вот экспортеров в Украине. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Олексійович. Будь ласка.
______________. Хотел поддержать ….комментарий, поэтому прошу, действительно поддержать и внести для принятия в первом чтении, чтоб можно было внести поправки.
А вообще я считаю, что данный сертификат, как впрочем и другие сертификаты вообще нужно внести по принципу заявительному и принципу добровольности. Если это … если получение данного сертификата требует либо контракт, либо международное обязательство страны как Украины, либо же собственное делание грузовладельца, то в этом случае можно и необходимо обращаться в инспекции, только в карантин, для того, чтобы оплатить сертификат, его получить и предоставить. Поэтому давайте… я предлагаю принять его за основание, а данные замечания мы должны будем внести в ходе уже рассмотрения. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валентин Володимирович, яке рішення підкомітету?
______________. Я вважаю, що потрібно підтримати в першому читанні, а потім сісти і попрацювати. Це дуже важливий закон. Ми інтегруємося в світове цивілізоване товариство. Без цих документів – розумієте? – ми не зможемо працювати. Без прийняття цього закону. Але обов'язково допрацювати в другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Там була…… запрошених. Народні депутати висловилися вже? Будь ласка, депутат Хлань, а потім запрошені і будемо приймати рішення.
ХЛАНЬ С.В. Я хочу зазначити, що Іван Мірошніченко зараз дуже слушну пропозицію сказав, але це вже буде зовсім інший законопроект. Я пропоную повернути його на доопрацювання, опрацювати і вже внести… бо це зовсім інша вже концепція, це зовсім інший законопроект і він вже буде доречніший. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. … Будь ласка. Тільки, будь ласка, до двох хвилин, якщо можна.
_______________. Доброго дня! Американська торгівельна палата. Представники бізнесу підтримують цей законопроект, я дам відповіді на репліки народних депутатів, якщо можливо.
Стосовно практичності видачі карантинних сертифікатів на кожну вантажівку. Це було передбачено, в законопроекті є два переліки об'єктів контролю: імпорт, експорт та реекспорт і для внутрішніх перевезень.
Тобто продубльована та ситуація, яку зараз зафіксував уряд в своїй Постанові номер 42, яка була підписана сьогодні.
Тобто вантажівки можна не перевіряти і це право дає закон. Якщо пшениця, наприклад, виключена з переліку об'єктів регулювання для внутрішнього переміщення, все. Тобто кожну вантажівку перевіряти не буде, тільки за вимогою заявника, він приходить до інспектора і йому перевіряють.
Далі до коментаря пана Ведитурського, стосовно районів. Це також передбачено в статті 33, тобто карантинна зона вже не дорівнює району. Тобто у когось є, якщо проблема на полі, - це його особиста проблема, це не проблема всього району. Це також врегульовано.
Ми… Бізнес чому підтримує? Тому що за розрахунками експертів … витрати приватного сектора на дотримання вимог в сфері карантинної рослинної одиниці виробленої продукції, майже в 7 з половиною разів перевищують відповідні витрати сектору ЄС. Тобто у нас майже сама дорога країна по фіто санітарному контролю.
І на нашу думку всі ці зміни, вони дозволять в тричі зменшити витрати приватного сектору, а це кошти бізнесу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іще одна була. Прохання і будемо приймати рішення. До 2 хвилин, будь ласка. Представтесь.
ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Доброго дня, шановні депутати. Чайковський Вадим Миколайович, Держ…..фітослужба України.
Ми також проаналізували даний проект і значить, є ряд позицій з якими ми погоджуємося двома руками, є ряд недоречностей, які були в попередньому законі, в контексті тієї ж самої карантинної зоні, що запроваджувалась на весь район у випадку виявлення в полі. Крім цього проектом передбачено також, це наша ініціатива, на сьогоднішній день карантинний сертифікат видається при вивезенні із зони і в зону. Разом з цим це логічно. Ми забираємо в карантинну зону.
Що таке карантинний сертифікат? Це вивезення із зараженої зони чистої продукції. Я наголошую, чистої продукції. В Європі таку продукцію також вивозять з дозвільним документом. Міжнародні конвенції захисту рослин і міжнародні стандарти говорять про саме контроль із ввезення із заражених зон.
Крім цього ряд позицій даного законопроекту в контексті ділення об'єкта регулювання на імпортний, експортний, реекспортний і перевезення внутрі країни він суперечить Міжнародній конвенції захисту рослин в контексті статті "Дискримінація". Тобі ми робимо з нашою продукцією внутрі країни не те, що хотіли б, щоб робили до нас з продукцією. Я би просив як можна переглянути чи в робочій групі його допрацювати. Там є ряд моментів, які позитивні. Можливо є ряд моментів, які потрібно також включити в контексті переоформлення документу, на що суб'єкт господарювання жаліється. Я думаю, це допомогло б тому самому суб'єкту господарювання реалізувати свою експортну продукцію.
Крім цього ряд моментів щодо запровадження на один рік карантинної зони. Це нонсенс! Як ми можемо вірус знищити за один рік? Це нонсенс, цього нас не зрозуміє жоден фітосанітар світу, такого немає ніде в світі.
Я прошу доопрацювати цей законопроект. Дякую. Крім того, є ряд зауважень і пропозицій, які ми подали у висновку. Ну є у нас. Дуже дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Я звертаюся до уряду сьогодні. Я на минулому комітеті про це сказав, і я хочу повторить це сьогодні. Якщо можна, будь ласка, узгоджуйте позиції від виконавчої гілки влади до комітету, щоб ми не чули різні позиції фактично з одного відомства. Ну умовно кажучи.
Тому дякую всім за висловлені думки. Є пропозиція комітету, є пропозиція нашого колеги народного депутата…. відправити на доопрацювання. Першою була пропозиція підтримати даний законопроект в першому читанні. Я в порядку надходження просто пропозицій… буду ставити цю пропозицію першою на голосування. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні? Будь ласка. Хто проти? Проти – 2…. 3. Вибачте, проти – 3. Утримались – 3. Рішення прийнято, при існуючому форумі. Дякую. Підтримати даний законопроект в першому читанні, рекомендувати відповідне рішення Верховній Раді. Дякую.
Шановні колеги, наступне питання в порядку денному - це законопроект 1484. Знову прошу до слова Івана Володимировича.
______________. На самом деле этот законопроект мы пытаемся и должны урегулировать тот вопрос, связанный с обязательством юридических и физических лиц обязательно проводить индефикацию всех животных, это обусловлено уже принятым законом, который был принят 14 августа 2014 года. По этому закону всю индефикацию обязаны проводить и физические и юридические лица, она должна быть компенсирована из бюджета государства и за это существует определённое наказание и санкции административные.
В связи с тем, что на сегодняшний день мы знаем ситуацию с бюджетом, это раз. Второе, то, что санкции уже вступили в силу и люди просто не готовы, скажем вся система, не готова это все проводить. Поэтому мы предлагаем внести следующие изменения.
Первое. Это разрешить и физическим и юридическим лицам самостоятельно и за собственный счет проводить идентификацию своих животных.
Второе. После того, как они по своему выбору проведут за свой счет идентификацию, они будут иметь право выставить счета и компенсировать, это в дальнейшем, из бюджета. Вопрос конечно когда там будут деньги. Это второй вопрос.
И третье. Это мы переносим существующие на сегодняшний день санкции административные, которые должны вступить с 1 марта 2015 года.
Поэтому здесь очень много вопросов технических, прошу рассмотреть и поддержать. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке рішення підкомітету?
______________. Шановні колеги! Даний законопроект номер (1484) внесений народними депутатами…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Юрчишин, називайтеся.
ЮРЧИШИН П.В. … Мірошниченко та Івченко на підкомітеті не розглядався і я, як голова підкомітету і член комітету ознайомившись з даним законопроектом хочу сказати, що він заслуговує на увагу, дасть можливість сьогодні приватним підприємцям, власникам підсобного господарства за свій рахунок провести індифікацію та реєстрацію тварини. Тому що вже сьогодні вона хоче провести реалізацію власної вирішеної продукції, а коли буде можливість компенсації від держави, так вона цим скористається. Тому прошу даний законопроект прийняти за основу в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колега. Є якісь зауваження?
_______________. Шановні колеги, я б просив би, щоб ми даний законопроект підтримали за основу і в цілому, оскільки це технічний законопроект. Ви знаєте, що з 1-го березня почнуть діяти штрафні санкції, ми просто зараз переносимо на людей, якщо вони в змозі заплатити за реєстрацію своєї тварини і потім отримати відшкодування з бюджету. Це законопроект, який в принципі є технічний, тому прошу, щоб ми підтримали за основу і відразу в цілому. Дякую.
_______________. Підтримую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція уряду, будь ласка.
_______________. Закон на сьогоднішній момент регулює ті моменти, які не працюють. Ну тобто ми це все знаємо. Це питання з наявністю грошей в бюджеті і питання те, що всі фізики на сьогоднішній момент порушують вже… ну тобто і не хотів порушувати, а вже порушуєш, тому і пропонуємо там це і підтримуємо, і взяти за основу… в цілому потім, за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто позиція підтримати в першому читанні. В першому читанні і на доопрацювання. Колеги депутати, хто хоче висловитись з цього приводу? Не має. Хто з асоціації запрошених хоче висловитись?
_______________. Я вибачаюсь, Тарас Вікторович, я хочу запитати у автора законопроекту, а гроші у людей де? При такій інфляції, при тому, що не платять зарплати, пенсії і люди живуть тільки за счет того підсобного хазяйства. А де гроші? Це нада опять забрати у дітей, у батьків, собі отказать в куску хліба.
А може давайте відтермінуєм дію цього закону? Поки не появляться в бюджеті гроші. Так же можна зробити, чи не? А то все, держава, наші корупціонери крадуть мільярди гривень, ви прекрасно знаєте, а з людей стягують последню копійку. Якось воно не в'яжеться.
______________. Шановний колега. Є Європейські правила ідентифікації і реєстрації тварин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вас ще раз прошу, перед виступом представляйтесь, будь ласка. Депутат Юрчишин.
ЮРЧИШИН П.В. Ми змушені це зробити. А тим більше, коли в державі нема коштів, людина має можливість компенсувати пізніше їх, але свою продукцію вона вже сьогодні реалізує. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Там була піднята рука, будь ласка.
_______________. Тарас …, директор Департаменту Вержиховський, Держветслужба "Ветеринарна медицина".
Я повністю підтримую останнього доповідача, що це закон був один з основних як проєвропейських, це по-перше.
Попередній доповідач, народний депутат, каже, що в бюджеті нема гроші треба забирати від дітей і так далі. Шановні колеги, парадокс цього законопроекту в тому, що людина хоче заплатити за ідентифікацію, а в нас в законі передбачено, що лише за кошти державного бюджету. Тобто пропозиція дуже слушна і я підтримую своє міністерство і ми тоже, щоб прийняти його в цілому цей законопроект. Дякую.
______________. Я вибачаюсь, а якщо у когось нема грошей? Тоді з чого платить?
______________. Скажіть, будь ласка, вартість яка зараз іде за ідентифікацію тварин?
______________. Для фізичної особи 3-4 гривні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую колеги. Я думаю у нас ще досить багато питань на сьогодні, одне із них таке напружене, ми на нього будемо тратити час. Колеги є пропозиція, дві пропозиції від народних депутатів і одна із них була потім підтримана підкомітетом, підтримати цей законопроект за основу і в цілому. І є пропозиція від уряду, я розумію, підтримати в першому читанні. Будь ласка.
______________. Ну, ми зараз, дійсно, інакше з 1-го березня там у нас будуть виникати знову питання. Тобто ми готові тоді підтримати і за основу взяти, і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. … колеги, у нас є одна пропозиція підтримати за основу і в цілому, я тоді ставлю це питання на голосування. Хто - "за"? Будь ласка, прошу визначатись. Хто – "проти"? Утримались? Двоє утрималось. Троє утрималось, всі інші "за". Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, у нас є законопроект в порядку денному (1270), я отримав відповідні листи від народних депутатів, авторів законопроекту, які з поважних причин відсутні на представленні свого законопроекту. В мене тоді прохання до Аркадія Олексійовича, якщо можна висловити позицію підкомітету з приводу цього законопроекту і потім нам визначитись комітетом з приводу нього. Дякую.
_______________. Дякую. Підкомітет не визначився щодо підтримки цього законопроекту, тому що відверто кажучи дуже важко зрозуміти наскільки він потрібен. Я б сказав би, що цей законопроект скоріше вносить якийсь уточнюючий характер.
Мова йде про що? У тому разі, коли земельна ділянка викупляється або вилучається для громадсько-суспільних потреб і потім після її викупу відпадає в ній необхідність, а власник попередній відмовляється від її повернення у його власність, вона якби зависає. Ну вона, звісно, відповідно до законодавства зараховується чи то до комунальної, чи то до державної власності в залежності та від ряду факторів.
Так от постає питання, яке ставлять у своєму законопроекті автори, хто має після цього право надання цієї земельної ділянки? Відповідно до чинного земельного законодавства, звичайно, право на подальше розпорядження цією земельною ділянкою буде належати… залежати від того чи вона буде комунальної власності, чи державної і яке її цільова призначення, і який розмір, і так далі, і тому подібне.
Тобто вже визначено в законодавстві, хто має право нею розпорядитись і хто, відповідно, має право її надати. Але вони кажуть, що ні, треба доповнити земельний кодекс і уточнити, що надати цю земельну ділянку
Наступному правоотримувачу має той орган, який прийняв рішення про її викуп для громадських… суспільних потреб. Розумієте, така дуже як би семиповерхова конструкція, яка намагається уточнити чинне українське законодавство.
Я особисто вважаю, що таке уточнення не потрібно., тому що законодавство і без того уже стільки… наскільки воно науточнюване, настільки вже багато до нього доповнень, змін і всяких інших привнесень, що скоро ми самі в них не розберемося. Є існуючий порядок, є чинний порядок того, хто має право розпоряджатися цими земельними ділянками, буде вона віднесена до комунальної власності…. органи місцевого самоврядування, буде вона до державного запасу віднесена, значить відповідні органи. Це моя особиста думка. Але ми на підкомітеті вирішили виставити це питання на розсуд аграрного комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене тоді у зв'язку з тим, що є не визначення… у мене є певне розуміння, що якщо ми, дійсно, та вилучимо під суспільні потреби або викуплено, то в принципі десь логічно, щоби подальше розпорядження здійснював той, хто викупив, а не відповідно там до якихось речей.
Але тут згоден з Аркадієм Олексійовичем, що воно, дійсно, ускладнює систему.
У мене пропозиція наступна. Я би пропонував для того, щоб його не завалить зараз, пропонував би комітету підтримати його в першому читанні. Потім у авторів буде можливість захистити цей законопроект в залі. А якщо ми, дійсно, побачимо якусь необхідну мотивацію, ми тоді його відпрацюємо на другому читанні в комітеті знов. Тому я би запропонував підтримати цей законопроект в першому читанні і відповідне рекомендувати Верховній Раді так само. Прошу визначатися.
Хто "за"? Хто проти? Утримались? Двоє утрималися. Дякую. Рішення прийнято.
Шановні колеги, у нас є два законопроекти сьогодні по порядку денному, які ідуть не профільними. Я би, оскільки найбільш дискусійним буде законопроект напевно, що 2003, я би запропонував зараз наступний порядок. Ми би заслухали Аркадія Олексійовича в контексті його законопроекту 1851, прийняли би по ньому рішення. Після цього би заслухали інформацію щодо сплати податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами. І після цього повернулися би до законопроекту і ним би завершили комітет, законопроекту 2003, наших авторів. До речі в порядку денному є помилки, вона була на сайті, там я вказаний як співавтор даного законопроекту, я таким не являюсь. Там замість мене співавтором є наш колега мій заступник Олександр Бакуменко.
Якщо приймається, тоді Аркадій Олексійович, якщо можна по 1851, вашу думку, приймемо рішення і підемо далі.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Дякую. Цей законопроект викликаний змінами до Податкового кодексу які були внесені Верховною Радою при підготуванні до затвердження державного бюджету тобто в кінці грудня.
У мене особисто є історія, так сказати, стосунків з цією нормою яка тепер стала нормою, але за попередньої злочинної влади цієї норми в попередньому кодексу не було, тим не менш вона все рівно застосовувалась. Про що йде мова. Мова йде про те, що у разі якщо у сільгоспвиробника який обробляє певну кількість землі не всі договори оренди землі зареєстровані, не пройшли державну реєстрацію, то наші чудові, законослухняні податкові і інші органи можуть і до кримінальної відповідальності відтягнути, але саме головне позбавити сільгоспвиробника статусу сільгоспвиробника і права на фіксований податок, у минулому він називався фіксований, тепер податок четвертої групи, платник податку четвертої групи. Оцю норму стосовно того, що договори оренди землі повинні всі пройти державну реєстрацію навіть "регіонали" у Податковий кодекс не спромоглися втиснути, не наважилися, тому що це абсолютно штучний критерій, який нарешті був внесений нашим Міністерством фінансів і особисто паном Фудашкіним. Коли законопроект, доповнення до Податкового кодексу проходив обговорення і погодження в тому числі і на нашому комітеті і на податковому комітеті, я виходив з пропозиціями виключити частину другу статті 14-ї Податкового кодексу, куди помістили оцю норму, стосовно наявності зареєстрованих договорів оренди землі. Але, на превеликий жаль, незважаючи на всю вагомість аргументації, до мене не дослухалися. Зараз, якщо ми не виключимо цю частину законодавства, яка була затверджена в кінці грудня минулого року, то дуже велике кількість сільгоспвиробників, якщо не всі, будуть підпадати під, ну можна сказати, рекет з боку правоохоронних і податкових органів. Тому що рідко у якогось сільгоспвиробника усі договори оренди землі пройшли державну реєстрацію, більше того, цей процес практично не буває завершеним, він постійно іде, він оновлюється, тому що одні договора оренди землі, термін їх дії спливає, інші наново укладаються, є перехід земельних прав по спадкуванню і так далі, і тому подібне. Тому оця норма, яка була включена у минулому році і проголосована Верховною Радою, є виключно корупційноємкою. Земельний кодекс, вибачте, Податковий кодекс, до речі, утримує чіткі критерії, яке підприємство являється сільськогосподарським і відповідно, яке підприємство має право на сплату фіксованого податку, тепер на оплату податків платником 4-ї групи, це сільгосппідприємство, обсяги виробництва продукції якого не менше як на 75 відсотків полягають у виробництві товарної сільськогосподарської продукції. І отой критерій стосовно, чи зареєстровані договори оренди землі не зареєстровані, він не має жодного значення. І засобам податкового законодавства боротися за те, аби договори оренди землі пройшли державну реєстрацію, а ми знаємо, що державну реєстрацію договори оренди землі в більшості випадків не проходять якраз тому, що процедура державної реєстрації є забюрократизованою¸ корумпованою, дуже складною, і не від сільгоспвиробника залежить чи вони будуть зареєстровані чи ні.
Я вважаю, що такий законопроект дуже потрібен, тому що від нього страждатимуть переважна більшість сільгоспвиробників і це вже відбувається на практиці, в усякому разі на моєму окрузі я вже маю скарги від сільгоспвиробників, які кажуть, ми не знаємо, що нам робити, нам вже податкові органи повідомляють, що по наслідкам першого кварталу поточного року ми вже будемо мати проблему із сплатою фіксованого податку.
Я прошу підтримати мій законопроект. Він дуже простий, він не утримує зовсім ніякої політичної складової, це виключно антикорупційний і такий просільгоспвиробничний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, … Будь ласка.
_______________. Пане Корнацький, однозначно договір між орендарем і орендодавцем повинен мати реєстрацію, якщо такого договору не буде реєстрації, ви представляєте скільки будуть сьогодні людей мати можливість дати дві копійки більше, і цей договір зробити і зареєструвати на себе. Податкова сьогодні не вимагає, податкова просить, дайте довідку, що ви договір подали на реєстрацію і всі питання зняті.
_______________. Ні, вже, вже.
_______________. Я вибачаюсь, або ви, або податкова не знаєте насправді, як усе відбувається. Для того, щоб бути платником податку фіксованого… фіксованого податку чи платником податку, платником 4-ої групи, сільгоспвиробник, орендар сільгоспземель, відомості про кількість оброблюваної землі повідомляє у всі належні органи, в тому числі в податкові, в державну статистику і так далі. Це перше.
По-друге, не справа, взагалі, податкового законодавства турбуватися про те, що повинні чи не повинні бути зареєстровані договори оренди землі. Це зовсім, це справа зовсім іншого законодавства. Тим більше, податкове законодавство абсолютно не є предметом його відання, так сказать, контролювати у цьому змісті сільгоспвиробників, або орендодавців. Податкове законодавство має зовсім інші методи і цілі. Більше того, є судові рішення, є судова практика, є практика адміністративних судів України, які уже розглядали такі справи, які винесли вердикти. Тобто є уже в нас преюдиція певна, є практика судова, яка має прецедент певний створений, не являються факт зареєстрованості чи не зареєстрованості договорів оренди підставою для віднесення або не віднесення платника податку до тієї чи іншої категорії. Тому це просто-напросто штучна норма, яка дає можливість не сумлінним, а налаштованим на хабарництво чиновникам податкових, перш за все, органів відповідно зловживати і вимагати хабарів. А у випадку з підприємством, яке називається "Агрофірма Корнадських ", два роки просиділа в тюрмі головний бухгалтер із-за того, що сволота у адміністративних, у податкових і у міліцейських кабінетах сказала, що не сплатили 40 мільйонів гривень податку підприємство із-за того, що не всі договори оренди землі були зареєстровані. От вам приклад самий прямий.
_______________. Ну це ж при Януковичу було?
_______________. У нас таких Януковичів, вірніше, дрібних таких, як зараз є, як ми бачимо є і в Міністерстві фінансів, і в дуже багатьох інших органах. Тому що практично всі законопроекти, які ми розглядаємо, а оцей, зокрема, він є корупційноємким. Якби там не було налаштованих на свавілля людей, то в нас би не було таких законопроектів.
Тому я ще раз наполягаю, що ця норма навіть регіонали її в той Податковий кодекс не впарили, а ми з вами, на нашу ганьбу, проголосували за цю норму. Я пропоную цю ганьбу змити так сказать і проголосувати за її скасування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Нестеренко, будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Уважаемые товарищи, однозначно полностью, целиком и полностью поддерживаю Аркадия Алексеевича Корнацкого и считаю, действительно, норму, которую вписали в нормы Податкового кодексу на сегодняшний день практически половину производителей, которые имеют фиксированный сельхозналог или как по новому называется плательщики единого налога по четвертой форме, практически по факту, по первому кварталу налоговая будет исключать из таковых плательщиков.
Конечно, безусловно, этой нормы не было, ее ввели, ее надо… Предлагаю всем поддержать этот законопроект, эту норму из Податкового кодекса исключить однозначно. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Хлань.
ХЛАНЬ С.В. Дійсно дуже слушний законопроект, але хочу зазначити, що тим самим ми ставимо під ризик, взагалі, договори, які ніде не зареєстровані і вони будуть подаватись в податкові органи, і це ризик того, що ми будемо мати надуті посівні площі, надутий вирощений врожай і розумієте про що я кажу.
_______________. Я вибачаюсь, я відповідаю на питання. Шановний колего, такої небезпеки не має, тому що в українському законодавстві є багато норм, які регламентують порядок укладення і реєстрації договорів оренди. Тут оця норма нічого не добавляє, не прибавляє і вона не буде спонукати до прискорення реєстраційних процесів. Нам треба спрощувати реєстраційні процеси, а можливо і скасовувати їх, і коли колеги тут казали, що державна реєстрація обов'язково повинна бути, я вибачаюсь, це абсолютно не так. Є дуже багато прикладів, коли договори не проходять державну реєстрацію або вони проходять її через нотаріальне, наприклад, посвідчення, як це раніше було із…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Дякую, Аркадій Олексійович. Микола Іванович Кучер і будемо завершувати колеги.
КУЧЕР М.І. Микола Кучер. Я повністю підтримую Корнацького, я знаю ситуацію по реєстрації. У нас в Київській області район реєструє для підприємства три договори в тиждень. Може чотири. В інших областях може краща ситуація. Тому… Да, однаково. Ні, є області, де краще. Там Хмельницька, Вінницька – там краще. Тому я вважаю, що за закон треба голосувати. Важливий. І ніякої корупції я тут не бачу. Корупційної складової. Пропоную голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович. Давайте… я прошу. Іван. Іван Володимирович.
______________. Я хотел бы поддержать саму систему предложения, упростить это все. Может быть мы в ходе уже потом обсуждения и поправок может найдем какую-то форму, которая упростит саму регистрацию. Возможно это будут там сельские рады или что-то сделать проще, чтобы убрать эти риски, но оставить все-таки регистрацию с точки зрения фиксации самого факта, учета и контроля. Ну упростить ее. …мы месте потом подумаем и может быть найдем, как говорится, золоту середину. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
______________. Я підтримую ідею спрощення реєстрації. Більше того, я є прихильником передачі реєстраційних прав у місцеві сільські ради. Це й невеличкі доходи будуть за реєстрацією цих договорів, і вони на місці будуть, там ніхто нічого не обманить. Але знову ж таки, шановні колеги, як і випадку, коли ми обговорювали з вами законопроект…. Я дуже скоро закінчу. Як ми обговорювали законопроект стосовно передачі на сільські ради прав розпорядження землями. Для цього потрібен хоч маленький період підготовки. Хоча би не сходу, бо буде безлад великий, а, наприклад, з 1 січня 2016 року. А за той час провести підготовчі роботи всі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Аркадій Олексійович. Слово уряду і будемо голосувати. Будь ласка.
______________. Колеги, норма щодо обов'язкової реєстрації раніше була, але вона була в Законі про оренду і про державну реєстрацію прав. В Податковому кодексі її не було.
Зважаючи на це, господарюючі суб'єкти мали можливість в судах відстояти свої права. Зараз прописали напряму в Податковий кодекс. За нашими оцінками в середньому черга на реєстрацію від 3 до 6 місяців. Це де-факто означає, що будь-які господарюючий суб'єкт може зараз втратити пільги в частині акумуляції, в частині фіксованого податку. Тому однозначно це треба підтримати, якщо є можливість підтримати в першому читанні і в цілому… те, що стосується удосконалення процедури реєстрації, ми над цим працюємо, але цей ефект буде пізніше, тому що навіть у випадку законодавчих змін, зараз черга на реєстрацію в 6-8 місяців. Це питання одразу не вирішиться. А податкова почне працювати через 2-3 місяці. Урядовий законопроект 1580 передбачає надання можливості прийому документів на реєстрацію місцевим радам, нотаріусам. Я сподіваюся, що він буде підтриманий в залі Верховної Ради. Але просив би зараз підтримати цей законопроект для того, щоб ми зняли ризики для сільгоспвиробників. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую, колеги. Я тоді з вашого дозволу, було багато обговорень. Але, по-перше, дуже видно, як Аркадій Олексійович вболіває за проблему. Ми всі знаємо, що ця проблема дійсно існує, і кожен тим чи іншим чином через виборців відчуває. В мене пропозиція підтримати, навіть не зважаючи на той факт, що це не є наш профільний комітет, підтримати за основу і в цілому. В тому числі в залі мати можливість через слово для всіх нас, членів комітету, записатися на слово, передати слово Аркадію Олексійовичу, і по можливості просто, навіть не маючи профільного комітету, відстояти цей законопроект в залі.
Я вношу на голосування пропозицію підтримати законопроект нашого колеги Корнацького Аркадія Олексійовича, 1851, за основу і в цілому. Хто "за"? Хто "проти"? Утримались? Одноголосно, дуже дякую.
КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я дякую всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в нас залишився останній законопроект, який теж не профільний наш. Він профільний по податковому комітету. Там велика група наших колег по комітету. Я слово надам нашому колегі Бакуменку для того, щоб… Вадим хоче, із співавторів презентувати, тому.
_______________. Шановні колеги, на жаль, так Козаченко чуть-чуть запізнюється. Але він готував для нас цілу презентацію. Він розібрався і хотів нам показати ті схеми в принципі, що сьогодні аграрії праві, якщо вони кажуть про те, що єдиний продукт, який не отримав відшкодування, це зерно, зернові. Ви знаєте…
_______________. Ну я думаю він зараз … А, у тебе є?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Леонід Петрович, просто аж зовсім довго доходить, от. Ми тоді, якщо можна, попросимо просто, щоб ми …да, щоб ми переглянули презентацію і потім нам уже, я думаю, що буде простіше обговорювать сам законопроект. Будь ласка.
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.. Шановні народні депутати, видання презентації буде показано декілька схем взаємодії існування податкових пільг та відшкодування ПДВ при експорті. Ви знаєте, що в кінці грудня були різні пропозиції при розгляді Державного бюджету і відшкодування лише виробникам, відшкодування з другої половини півріччя також першому посереднику. Хотілось би в даній презентації презентувати 4 актуальні схеми, які зараз обговорюються, та їх вплив конкретно на виробників. Перш за все це слайд, на якому дуже часто акцентує Леонід Петрович. Він, власне, показує що? Це обсяги податків зборів та втрати від аграрної політики, які зазнають аграрії, а також їхнє порівняння з загальними так званими субсидіями, яким надаються агропромисловому комплексі. Проблема основна в чому? Що на аграрний сектор, по-перше, накладається високе цінове регулювання, а, по-друге, без відшкодування ПДВ при експорті, ніякої вартості податкової пільги вони не мають. Навпаки, за існування, за умови існування навіть податкових пільг і невідшкодування ПДВ при експорті ми маєм фактичне мито на експорт зерна і нульову вартість цих пільг. Я попрошу звернути вас саме на цей слайд, на ньому я затримаюсь трошки подовше, оскільки потрібно розказати саме ці піктограми. Власне, які, перепрошую, якщо буду повторювати те, що ви всі знаєте, але яка схема відшкодування … Кожен експортер він заявляє до свого відшкодування, той ПДВ, яке сплатив постачальнику, тобто податковий кредит. Відповідно до Державного бюджету підлягає сплата різниці між так званим податковим зобов’язанням та податковим кредитом.
Як в нас відбувається зараз на даний момент згідно тих змін, які прийняті в Податковому кодексі. Хочу зауважити, що всі цифри суто схематичні і наведені виключно для того, щоб було легше надати сам приклад. Припустімо, що аграрій платить 60 гривень за засоби захисту рослин та пальне, з яких звичайно, що 10 гривень ПДВ. Ці 10 гривень ПДВ так чи інакше попадають до Державного бюджету. Вони були імпортовані, у імпортера виникло виключно податкове зобов’язання, і він їх сплатив до Державного бюджету.
Аграрій же ставить собі сплачене ПДВ постачальнику податковий кредит, але створивши додану вартість продає вже зерно, припустімо, по 120 гривень. Різниця між цими двома показниками – 20 і 10 гривень – він відправить собі на спецрахунок у якості пільги. Але давайте подивимося, що відбудеться дальше. Експортер, продаючи зерно за кордон, він його продасть за 120 гривень, – така міжнародна ціна. Але він отримає згідно чинних положень, і так воно дійсно до кінця 17-го року, 0 гривень відшкодування. Що це означає? Ці 20 гривень він міг би закласти у закупівельну ціну зерна. Звичайно, що з реальних умов закладалася неповна ціна, тому що у нас була і є корупція при відшкодуванні ПДВ зерна. Її треба довго чекати, але неможливо. Все-таки відшкодування ПДВ при експорті збільшує закупівельну ціну зерна. І що маємо в даній ситуації? Хоча, перепрошую, хоча аграрій відправив собі на спецрахунок 10 гривень, але він втратив 20 гривень за рахунок зменшення закупівельної при невідшкодуванні зерна. Бюджет же отримав чистих 10 гривень, які б він собі не залишив при жодних інших обставинах, якщо би це була будь-яка інша продукція, яку б він експортував. Розглянемо ту схему, яка пропонувалась власне під час розгляду у Верховній Раді, але, на жаль, не була підтримана.
Вона власне пропонувала відшкодування 100 відсотків податкового кредиту посереднику. Першому посереднику, принаймні з 2-го півріччя 2015 року. Але що ми бачимо за таких обставин? Оскільки експортер заплатив виробнику 120 гривень, він заявляє до відшкодування 20 заплачених гривень. Але якщо ми прослідкуємо ланцюжок подалі, то ми побачимо, що 10 гривень було фактично сплачено чесно аграрієм, коли була імпортована продукція, а 10 було залишено на спецрахунку. Тобто фактично експортер за умови повного відшкодування ПДВ при експорті заявляє, як фактично сплачений ПДВ до Державного бюджету, так і розмір податкової пільги, яка реально залишилась у товаровиробника. Фактично за умови існування податкових пільг і відшкодування одночасно по ПДВ, ми отримуємо субсидію, яка надається агропромисловому комплексу. І це, власне, є одна з основних дилем.
Давайте розглянемо, як може відбуватися те, що зараз пропонує МВФ. Адже в чинному меморандумі МВФ передбачено скасування податкових пільг. І автоматично це означатиме відшкодування ПДВ, тому що інакше будь-яке обґрунтування за невідшкодування ПДВ по суті пропадає. Ви побачите фактично схему, яка є аналогічною для будь-якого іншого виду експорту. Немає пільг – 10 гривень платимо в бюджет, 10 гривень отримано раніше. І експортер заявляє до відшкодування ті ж 20 гривень.
З одного боку аграрій втрачає на пільгах 10 гривень, з іншого боку теоретично до ціни мало би додатися 20 гривень. Але всі ми розуміємо, що ПДВ відшкодовується проблемно. Це важко передбачити. І звичайно, я дуже розумію аграрії в тому плані, що їм краще те, що вони розуміють і те, що є зараз, ніж можливі відшкодування ПДВ.
Що пропонується законопроектом 2003? Законопроектом 2003 пропонується дуже збалансований підхід. Пропонується відшкодовувати саме те ПДВ, яке було фактично раніше сплачено при купівлі матеріально-технічних ресурсів. Фактично він, законопроект дозволяє відшкодування лише двом суб'єктам аграрію та експортеру.
Аграрій має право на відшкодування так само як і експортер свого податкового кредиту. В нашому прикладі це 10 гривень, те що сплатив до бюджету те і отримав. Експортер, він матиме право відшкодування лише половини ПДВ, що він заплатив аграріям.
Це означає, що приблизно суми, які буде заявляти експортер і аграрій до відшкодування будуть рівні. Для чого це потрібно. Тому що, як ви знаєте, що якщо дозволити відшкодовувати ПДВ лише аграрію то принаймні на початках лише приблизно 40 відсотків аграріїв зможуть отримати ПДВ до відшкодування, тому що інші не здатні експортувати самостійно, у них немає валютних рахунків, вони просто фізично не зможуть здійснити експорт.
Тому для того, щоб відшкодування ПДВ могло дійти і до великих, і до малих аграріїв пропонується дозволити також відшкодування експортеру. Обмеження відшкодування саме першому посереднику спричинено наступним. Якщо по ланцюжку є дуже багато посередників, то є великий ризик крадіжки ПДВ у сфері так званих податкових ям. Відповідно закупівельна ціна від цього знижується, а втрати від зернотрейдерів від цього потенційно можуть бути більшими.
Це звичайно були умовні приклади, але це є приблизно, це розрахунки які є фактично на даний час. Якщо говорити дуже просто то фактично сплачений ПДВ на тонні зерна, в залежності від культури, він складає від 19 до 22 доларів за тону. Звичайно, що ці цифри постійно коливаються в залежності від вартості пального, засобів захисту рослин і тому подібне.
Відповідно якщо виробник буде експортувати самостійно, він, це ж сплачено ПДВ, і заявить, якщо ми відшкодуємо 50 відсотків, першому посереднику будемо відшкодовувати від 14 до 18 доларів. Хочу зауважити, що ці суму будуть постійно мінятися. Але історично вони дійсно відповідають наступному рівню, що вразі відшкодування посереднику, фактично сплачений ПДВ за мінусом субсидій дорівнює 50 відсотків.
Мінфін, хочу вам зауважити, пропонував дещо подібну схему, тільки він пропонував знизити ставку на зерно до 10 відсотків. Це би означало, що фактично не було би акумуляції на спецрахунку, але було б відшкодування ПДВ.
Запропонована схема, фактично, робить ті самі розрахунки, що пропонує Мінфін, але переносить цю проблему на одну руку далі.
Хочу також звернути увагу, що говорить наприклад коаліційна угода, то Угода про асоціацію. Коаліційна угода чітко каже, що має бути збережена до 2018 року чинна система податкових пільг фактично, за умови, фактичного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції.
Також, Угода про асоціацію, яку ми недавно підписали, чітко каже, "Що сторони не повинні запроваджувати або зберігати … будь-які мита або будь-які інші заходи еквівалентної дії".
По суті, не відшкодування ПДВ при експорті зерна сюди цілком відноситься. Ми говоримо фактично про те, що за умови запровадження відшкодування фактично лише сплаченого ПДВ, аграріям буде повертатися приблизно 10 мільярдів гривень фактично сплаченого ПДВ. Якщо би повертали 100 відсотків, поверталось більше 20 мільярдів.
Хочу також зауважити, що дана пропозиція фактично збалансовує інтереси всіх учасників ринку, малих аграріїв, в тому плані, що вони таки отримають відшкодування ПДВ і це дозволяє зберегти спецрежим.
Також спецрежим надзвичайно важливий для галузі тваринництва, яка дуже й дуже знаходиться напевно в найгіршому стані серед усіх секторів АПК.
Мінфін не запроваджує жодного субсидіювання сектору, от трейдери, звичайно, я розумію, що … трейдерів найбільше влаштовує поточна ситуація.
Тому що за даних умов, коли немає відшкодування ПДВ, значно легше робити операцію купівлі-продажу, маржа проста – не треба морочитися з відшкодуванням ПДВ і так далі.
Але якщо дійсно надійде пропозиція щодо скасування всіх податкових пільг, то відшкодування будуть підлягати значно більше суми, що підставить під ризик всіх трейдерів.
Також, як просто закид на майбутнє, на нашу думку також дуже важливо, щоб збалансувати інтереси аграріїв і держави, щоб вжити заходів щодо скасування додаткового цінового врегулювання, можливо варто подумати над тим, щоб запровадити дозволяти квотування зерна лише за винятком дозволу Верховної Ради, а також подумати над схемами таким як спецрахунки і, наприклад, забрати в Державного казначейства їхню функцію щодо відшкодування ПДВ при експорті. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу від авторів, будь ласка.
______________. Шановні колеги. Ну, в принципі ви побачили презентацію, це те, що ми написали на бумагу разом з експертами, де пропонуємо відшкодовувати фактично сплачене ПДВ сільгосптоваровиробникам в розмірі 100 відсотків і першому посереднику в розмірі 50 відсотків. Як Мар'ян показав ці цифри приблизно будуть однакові.
І друге. Воно дійсно, колеги, зніме ту напругу яка сьогодні є: а) у аграрієв; воно зніме напругу по ціні, яка почала вже падати. І, колеги, знаєте урівняють всю сільськогосподарську продукцію, яка іде на експорт, тому що тільки зернові сьогодні не отримують відшкодування.
Я не кажу вже про продукцію, взагалі, яка експортується з України. Знаєте, коли аграрії сьогодні формують 17 відсотків ВВП і, коли на аграріях сьогодні питаються заробити і посадити їх, вибачте мене, село разом з аграріями посадити в, ну, скажем так, не в калюжу, а, м'яко кажучи, сісти їм на шию.
То ми пропонуємо все ж таки, щоб даний законопроект ви підтримали, колеги, щоб ми його винесли в сесійний зал і проголосували за основу та в цілому, щоб отримати те відшкодування, ну, почати отримувати, яке сьогодні прописано в цьому законопроекті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я від себе хочу сказати …, ви пам'ятаєте багато виступів було і виступи ці були пов'язані з бюджетом.
Я хочу сказати, що у нас на фракції, по-перше, я виступав. По-друге, я виступав в присутності Президента. По-третє, я виступав в залі. Я навмисно не пішов в автори цього законопроекту для того, щоб як мінімум не упереджено можна було висловлювати свою позицію. Мене, я скажу, що в цій ситуації не влаштовує, от в існуючій?
Неодноразово було сказано, і в тому числі Кабінету Міністрів, що формувати позицію без участі комітету, а в тому числі без участі обговорення є абсолютно неприпустимо. Ми про все це поговорили, нас поламали на бюджетному процесі, от після цього відбулися переговори з МВФ.
І наскільки мені відомо, у відповідному меморандумі з МВФ уже вказано, що з 1 січня наступного року спеціальний режим по ПДВ скасовується взагалі для всіх. От. Я думаю, що наступним кроком заберуть єдиний податок. І в принципі, загальне таке враження, що.., а я скажу, що ця історія досить довга, вона ще йде з попереднього скликання, що в принципі аграрний сектор взагалі ніхто не хоче чути.
А сьогодні, я вам більше того скажу, у формулюваннях, які вказані в цьому меморандумі написано наступне: "Що аграрний сектор досягнув майже найвищого рівня свого розвитку, а аграрні підприємства є абсолютно прибутковими з великим запасом, а тому не потребують ніякого рівня державної підтримки".
В мене питання, в Європі потребують? В Америці потребують, в Україні не потребують?
І сама ця позиція в контексті, а винесення наступних поправок до державного бюджету, які нам уряд пропонував 15 числа, якщо з боку комітету, як мінімум не буде зроблено ніяких кроків, то мені здається, що позиція буде сприйматися вкотре, нічого ви з'їсте, а з'їсте це і це, і в принципі будете їсти рівно стільки скільки ми захочемо це робити. От оця позиція мене особисто обурює. Ми можемо там обговорювати в цифрах, але я можу сказати одну річ, якщо є додаткова ліквідність у …, навіть, якщо ми не можемо стовідсотково стверджувати, що ця ліквідність є справедливо стовідсотково розподілена. Але додаткові гроші в ринку вони однозначно мають позитивний ефект.
І якщо їх треба сьогодні звідкись забирати, якщо ми говоримо про сектори економіки, які треба підтримувати, то точно не з сектору, який зараз має перше місце, і про які всі з великою радістю розповідають, що це наш локомотив, і що ми його.
На жаль, сьогодні аграрний сектор, і в контексті регулювання земельних відносин, і в контексті податкового регулювання і в контексті всіх виживає не завдяки, а те, що називається "вопреки". І цю ситуацію ми говорили про якісь стратегічні підходи, треба хоча би просто своїм ставленням от таким більш активним, про активним демонструвати. Все те, що я від себе хотів сказати.
Я хочу дать слово уряду, будь ласка, з цього приводу висловиться. І після цього обговоримо і будемо ставити ……
Колеги, у нас залишилося 20 хвилин до вечірнього засідання. Нам хоча би 5 хвилин там ще зареєструватися і якусь каву випити, тому давайте спробуємо в 15 хвилин вкластися. Дякую.
______________. Доброго дня, вірніше доброго дня, дякую за надане слово. Я спробую коротко. По оцінках нашого Департаменту фінансів, 2013 рік сума акумуляції – 12.4 мільярда гривень, 14-й рік – 14 мільярдів гривень, ну, відповідно в 15-му році буде більше зважаючи на інфляційні процеси. Це перше.
Друге. Я розумію і підтримую логіку авторів законопроекту в тій частині, що якщо є податкові кредити, що є експорт, то податковий кредит повинен відшкодовуватись, це загальна зрозуміла економічна логіка.
Третє. Мабуть не зовсім приємне те, що тут хотілося почути. Ми дійсно отримали певні пропозиції щодо майбутньої редакції меморандуму і пропозиції полягають, власне, в тому що не потребує ніяких пільг в частині ПДВ, це перше. І друге не потребують будь-якої державної підтримки. Причому поза контекстом податкової чи неподаткової підтримки, досить жорстка така редакція, зважаючи на ці складнощі які відбуваються по новій програмі, по переговорній з Міжнародним валютним фондом, очевидно, що тут треба буде багато зусиль застосовувати для того, щоб відстояти зараз пільговий режим в агропромисловому комплексі.
Я можу сказати, що Міністерство аграрної політики направило аргументовану і достатньо жорстку відповідь в Міністерство фінансів і наша позиція полягає в тому, що пільгові режими в АПК повинні бути збережені.
Тепер те, що стосується запропонованого режиму. Наші основні побоювання стосуються того, що якщо ми запропонуємо зараз відшкодування ПДВ в частині експорту зернових і технічних культур, ми створимо додатковий бюджетний дефіцит, який відповідно складно буде акцептувати і Мінфіну і Міжнародному валютному фонду.
Ми саме одним кроком наблизимось до загальної системи оподаткування в частині ПДВ, тоді треба буде скасувати лише режим акумуляції.
В принципі те, що стосується виробників зерна, можна рахувати економіку в 10 гривнях, в 15 гривнях. Але вони так чи інакше отримають або акумульовані суми ПДВ або, якщо пільговий режим зникне, вони будуть отримувати за рахунок відшкодування добавку в ціні.
Більшою мірою, наші побоювання в контексті гіпотетичної втрати режиму акумуляції ПДВ стосується тваринницької галузі.
Тому що, якщо акумуляція зникне, за нашими оцінками – зникне половина тваринництва.
Я і в контексті тої дискусії, яка була раніше, а чому у нас так молочне тваринництво не зважаючи на підтримку слабо розвивається? Справа не тільки в молочному тваринництві, а слабо розвивається і садівництво, слабо розвивається ягідництво.
Всі галузі, - там, де європейський фермер отримує 2,6 відсотків фінансування, а наш 26 відсотків фінансування, ми не можемо зараз конкурувати.
Тому мені про це важко сказати, але Мінагрополітики не підтримує цей законопроект.
_______________. Позиція зрозуміла. Колеги, давайте в режимі – там до 7-8 хвилин, якщо можна обговоримо цю ситуацію і приймемо рішення.
Я нагадую, що на комітет не є профільним у цьому питанні. От його рішення носить рекомендативний характер для податкового комітету, який буде приймати фінальне рішення. Але рішення нам треба прийняти все рівно. Дякую. Будь ласка, Вадатурський
_______________. Аркадій Олексійович, я до вас так звик, вибачайте…
ВАДАТУРСЬКИЙ А. О. Хорошо. Я, Андрій Вадатурський, я просто хотел бы немножко вот рассказать почему? Потому что я на предыдущем месте работы сталкивался как раз с этими вопросами. Вот интересно слышать сразу, о разговоре ПДВ и мы начинаем говорить о схемах. Вот начали разговор со схемы. Второе сразу скажу, что в этой же схеме? Не в этой, а предыдущей? Вот автоматически мы считаем, что экспортер и возмещение с этого НДС перекладывает 20 гривен в этом случае на цену для производителя, скажу, это ошибочно. Почему? Наведу простой пример для начала, мы уже два года работаем в том режиме, когда при экспорте зерна экспортеры зерна не получают НДС, рядом с нами работаю экспортеры масла, которые получают НДС.
Я встречался на прошлой неделе с людьми, которые занимаются производством масла, мы говорили на разные темы в принципе. Они сами же предложили, отказаться от возмещения НДС. Почему? Потому что 80 процентов времени у руководства компании уходит на то, чтобы этот НДС получить – раз.
Второе. Заниматься в судах выбиванием и оправданием своей позиции – это два.
Поэтому я хочу сказать, что мы, почему мы делаем эти схемы? Потому что мало кто понимает, как вообще это работает и как оно должно работать. Мы предлагаем настолько сложный механизм для поднятия цены на внутреннем рынке.
Хочу сразу сказать вот относительно комментария.. Лапы о том, что вот самый просто пример, - 2,7 процента годовых за границей, и у нас …Хорошо. То есть я хочу сказать, что существую гораздо больше механизмов, других механизмов, которые смогут решить эти вопросы, не включая ПДВ. Почему? Первое. Мы сейчас заставляем экспортёра передать вот те деньги, который он якобы возможно получит через какое то время сегодня сельхозтоваропроизводителя. Да не будет этого, пока мы не восстановим доверие к органам, к налоговой, к ситуации финансовой в стране - это работать не будет.
Второе. Даже учитывая сам факт о девальвации гривны…
_______________. Андрій Олексійович пропозиція.
_______________. Відхилити.
_______________. Дякую. Іван Іванович.
_______________І.І. Я постараюсь кратко. Во-первых, я считаю, что нужно бороться не с НДС, а почему не возмещают, и со схема, и с коррупцией. А НДС, как средство, которое поддерживает товаропроизводителя, с ним бороться не нужно, нужно с ним, скажем так, работать, первая мысль.
Вторая. Я и мы за то, чтобы поддержать товаропроизводителя и возвращать НДС при эксперте зерновых. Потому что это на самом деле … правило, условие и эту ликвидность, как уже было сказано, нужно дать рынку, поддержать, это второй момент.
Третий. То, что сказал, здесь я поддержу господин Вадатурского в том, что в случае если мы примем закон, а денег в бюджете не будет, не возмещать, то этот НДС в принципе не будет включен в цену по цепочке, это нужно признать. Либо будет ресурс и тогда он включится в цену и товаропроизводители получат добавку к цене, это третье.
Четвертое. Я хотел бы действительно отметить тот факт, что нас ждут большие испытания, нам здесь нужно будет быть едиными, как аграриям вместе с правительством, о том что на сегодняшний день требования и МВФ и вот даже эти законы, они по сути дела должны будут пройти через серьйозную борьбу и нам нужно иметь единство во всех этих вопросах дабы отстоять интересы, чтобы с нами считались.
И пятое. Я скажу, не знаю популярную не популярную вещь, но она правдивая. Значит все вот эти картинки это действительно такой пример теоретический, а практически картина совсем другая. У нас 25 – 30 процентов экспорта делают на прямую товаропроизводители и не все трейдеры против экспорта, поверьте, потому что у трейдеров куча денег вложено и в сельхозпроизводство также. А правда заключается в следующем, что на 62 тысячи юридических лиц, которые работают в сельхозбизнесе, 62. Сколько у нас экспортёров с товаропроизводителей? Три сотни. А сколько из них возьмите делают серьйозные объемы? Два десятка? Так вот если мы примем в этом формате, как нам предлагают то 95-97 процентов, может вам математикой заняться, не получат поддержки в цене за счет возврата НДС на зерновую группу, потому что 70 процентов ликвидности рынка дают не товаропроизводители, а дают другие участники рынка. Нравится это кому-то не нравиться, но, сегодня товаропроизводителю взять и пойти в экспортный рынок, получит сертификат …, получить логистику перейти в порты, о чем мы говорим. Поэтому я думаю, все это понимают, прекрасно, и предложение следующее, первый посредник должен иметь адекватное право. Я уже не говорю о том, и это для товаропроизводителя. Но еще хочу отменить, не будь они в бюджете, то даже если первый посредник … Вадатурским в цену, эффект будет минимальный.
И последнее, Мы принимаем вот в таком формате просто – для статистики, нарушаем все четыре закона Украины: Хозяйственный кодекс, Налоговой кодекс, Закон Украины "Про защиту экономической конкуренции" и Закон Украины "Про внешнеэкономическую деятельность". Спасибо.
_______________. Предложение. Я еще раз говорю, мы хотим дать возможность … юрлицам и фермерам и средним получить поддержку цене за счет возврата НДС при экспорте зерновых, нравиться кому-то, не нравиться первого посредника нужно туда включать в рамках ста процентов. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Сергій…
_______________. Моя пропозиція відхилити цей законопроект, тому що жодного зиску для сільгосптоваробників це не принесе. Дійсно ПДВ треба повертати, якщо воно буде сплачуватися сільгосптоваровиробником. А ви знаєте, прийнявши цей законопроект ми не отримаємо жодного шансу від МВФ, від уряду про те, щоб не скасувати фіксований сільхозподаток і пільги. У нас не буде жодного факту протипоставити цьому. А коли виграє сільгосптоваровиробник у цьому питання, то це дуже велике питання. Розумієте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег…, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Олег Кулініч, я один із співавторів даного законопроекту. І хотів би, шановні колеги, загострити вашу увагу на тому, що не все так як ви говорите.
Тому що, якщо ми не проголосуємо даний законопроект у сесійній залі, то більше буде негативу ніж позитиву навіть і надходження до бюджету. При невідшкодуванні ПДВ просто обвалюється ринок. І правильно, я погоджуюсь із колегою Мірошниченком, що не всі можуть експортувати, експортує 20 відсотків, якщо говорити – за всіх експортерів по Україні.
Тому обов'язково можна було погодитися і на сто відсотків, воно не пройде в сесійні залі. Тому ми й пішли на цю, якби…на 50 відсотків. Тому що це об'єктивно і це не картинки – це об'єктивна інформація.
І враховуючи ту ситуацію, в якій зараз знаходяться аграрії після цих податкових змін, які були проголосовані в кінці минулого року, то ми просто посадимо аграріїв якби в таке не зручне становище.
_______________. Олег, дякую, пропозиція. Колеги…
КУЛІНІЧ О.І Пропозиція підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Висловились, пропозиція…
КУЛІНІЧ О.І. Пропозиція підтримати за основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Леонід Петрович, пропозиція тільки, будь ласка.
_______________Л.П. Дуже дякую. Я бачите всі сказали пару слів, я не можу, тільки пропозиції.
Я хочу сказати одне, колеги, давайте подивимося один одному в очі, що і про що ми говоримо? Якби це були, я сьогодні говорив з Вадатурський на цю тему, на хвилину собі уявіть, що ми знаходимось не в Україні, в Німеччині, один банківський день дається на відшкодування ПДВ. У Три банківські дні, якщо не відшкодував у Німеччині, то держава платить дуже великі штрафи тому, хто має право на відшкодування.
Ми зараз не ставимо от тут перед нами: міністра фінансів, керівника Фіскальної служби України, не ставимо їм питання прямо в очі нехай вони скажуть, як "……" фальшу. Чому вони їм не хочуть повертати ПДВ і ще одну зверніть увагу, що це таке? Ви про це не думаєте, що таке 20 відсотків на ціну на 178 мільярдів вартість зерна, яка вироблено, якщо ви повертаєте 20 відсотків, воно створює …. От візьміть навіть не 20, а приблизно 16 відсотків від 178 мільярдів – це 30 мільярдів гривень, які ми не доплачуємо не трейдеру. А тому кому ми повинні щодня в очі дивитися – фермеру не доплачуємо 30 мільярдів гривень.
Давайте поставимо тут міністра фінансів, керівника фіскальної, хто дає право нам забрати в цих людей 30 мільярдів гривень – це перше, що ми повинні зрозуміти.
Друге. Я говорив із керівником Комітету податкової та митної політики із двома його заступниками. Вони кажуть, ми не можемо повертати 20 відсотків. Тому що виникає податковий кредит приблизно 50 відсотків від цієї суми. Тобто не 20, а 10. Добре, поверніть нам 10, але поверніть їх, і якщо один банківський день прострочити то заплатіть нам штраф за це. Чому ми цього не хочемо поставить?
Саме простіше сьогодні проголосувати, не варіант 50 не підходить, 20 не підходить повернення ПДВ, 30 мільярдів давай заберемо у села і підемо зараз обід чи каву пити, бо в нас 5 хвилин залишилось.
Давайте подумаємо над цим питанням. Правдиво то треба 20 відсотків і, Андрію, треба боротись за це, а не піти в кущі бо ти платиш хабарі 30-40 відсотків і по судах бігаєш. То ти з цим миритись хочеш? Я знаю, що ти це робиш і зараз ти це робиш і робив це завжди. То скільки ми будемо це робити, шановні?
Тому давайте так або за цей закон голосуємо або за 20 відсотків. Ставить тут фіскальну службу, міністра фінансів, економіки.
У мене є презентація, яка покаже вам обтяження сільського господарства в цілому, ви її не бачили, але часу у нас ніколи немає на неї подивитись.
Тому я пропоную таке. Ставити цей закон на голосування або 20 відсотків, але не піднімати руки і бігти в кущі казати. Тоді не треба антикорупційне бюро, тоді не треба з себе імунітету знімати якщо ми не хочемо боротися з цими явищами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, дякую. Колеги, я буду ставить на голосування. Я на одному тільки наголошу. Ну, ця теза про те, що розумієте давайте не будемо брати талони на харчування, тому що харчів мало в столовій, ну, розумієте воно перерозподіляється все рівно в економіці. Якщо ми не будемо претендувати, як галузь на ці гроші, на ці гроші буде претендувати хтось інший.
Що стосовно логіки, яку сьогодні Сергій говорив, що це прямий наш шлях, що у нас заберуть спецрежим по ПДВ. Так послухайте, Прем'єр-міністр України в залі сказав, що давайте товаровиробникам залишим. Потім я підняв питання і сказав, що давайте справедливо, давайте товаровиробникам і першому посереднику, в результате ні те, ні те рішення не пройшло. Я говорив з Прем'єр-міністром, я кажу ваша позиція була товаровиробникам, та він каже: "да не уже, як приїхали то нічого ви і не отримаєте", до побачення телебачення.
І я вам скажу наступне, якщо це питання ми переступимо то це більший, в рази більший шанс, що питання по спецрежиму так само буде зняте. І питання не в грошах, а питання в тому, що коли сидів міністр фінансів, коли сидів Прем'єр-міністр і в ті ночі разом з МВФ ми все це обговорювали, я показав чотири шляхи де можна взяти цивілізовано гроші в тому числі і в агропромисловому комплексі. Але треба тільки відмовитися від тіньових схем в тому числі по земельним питання, в тому числі і по іншим, не це у нас не працює, тому що там є інші якісь мотивації, а тут давайте заберемо.
Тому в мене пропозиції були різні, і я, колеги, перше наголошу, ми не профільний комітет. Але чесно скажу, що ми це обговорюємо для того, щоб мати принципову позицію в залі. І щоб у нас в середині не було розбіжностей, і була чітка позиція комітету.
Тому я ставлю пропозицію на голосування підтримати даний законопроект за основу і в цілому.
І я розумію, що не прості, і є багато дуже мотивацій. Погоджуюсь там наприклад із Іваном в контексті того, що дійсно треба сто відсотків давати. Сидів сьогодні там, в тому числі, от приходив заступник міністра фінансів, я сидів з ним і обговорював. Кажу, от є така пропозиція, сьогодні на комітеті розглядаємо.
Я вам скажу чесно, він каже, а скільки сто відсотків просите, кажу, ні. Він по грошам каже, а скільки? Кажу, там 50 буде законопроект….. по рахував, так… Вони рахують, послухайте, це гра. Дайте Фудашкіну, він вам відкусить до горла. Розумієте. Ви ж це прекрасно розумієте.
Тому мені здається, що позиція тут повинна більш наступальна бути – моя особиста думка. І переговорів було більше ніж достатньо.
Крім того, я скажу, перед тим, от колеги хотіли реєструвати цей законопроект, фактично, буквально після того як був проголосований бюджет була розмова з прем'єр-міністром, була розмова. Він каже, слухайте, а давайте ми зараз будемо вести переговори, спробуємо переконати МВФ, у нас буде чітка позиція, буде чітка позиція в Мінагрополітики від міністра, ми будемо боротися за все це і так далі.
Чекали, сиділи, чекали поки дочекалися меморандуму, який абсолютно в іншу сторону дивиться, і маємо сьогодні позицію міністерства. Хоча чесно скажу, така позиція міністерства з болем в очах.
Тому колеги, пропозиція і прошу визначитися, я різні пропозиції поставлю на голосування – підтримати законопроект за основу і в цілому. Хто – "за"? Хто – "проти"? Двоє проти. Хто утримався? Троє утрималось. Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Колеги, у нас порядок денний вичерпаний, я вам всім дуже дякую за вашу роботу.