СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

27 січня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариство  всіх прошу займати свої місця. Ми зробимо невеличку паузу. У нас просто буде сьогодні пряма трансляція каналу "Рада", і  вони попросили, щоб ми там чітко по часу розпочали свою роботу відповідно їхньої сітки ефірної. Тому у нас іще 4 хвилини є. Якщо можна, просто займаємо свої місця. І там рівно о 15.10 ми почнемо свою роботу.

Шановні колеги народні депутати, шановні запрошені! Пане міністр, заступники міністра, представники Європейської комісії, громадські організації! Дуже вдячний вам за те, що ви сьогодні присутні на нашому засіданні.

Основною задачею сьогоднішнього нашого засідання комітету є заслухати презентацію Єдиної комплексної стратегії, яка розроблялася міністерством разом з громадськими організаціями, єврокомісіями за підтримки донорів. Тому для нас як народних депутатів дуже важливо, окрім опрацювання цього документу, почути вашу особисту думку, презентацію і відповідним чином обговорити це сьогодні на нашому комітеті.

Що стосується послідовності дій. Моя пропозиція буде наступна, щоб ми сьогодні заслухали міністерство, заслухали всі зацікавлені сторони, хто би міг сьогодні висловитися, сформували якусь думку, обговорили її і опрацювали документ і рішення комітету, яке би ми могли затвердити на нашому черговому засіданні у вівторок, тобто фактично через декілька днів. Це би дало нам додатково обдувати те, що буде сьогодні сказано на нашому комітеті, додатково вивчити документ, можливо, задати культативно якісь питання в міністерство, розробникам і, таким чином, ми би вийшли на якийсь грамотний документ.

Скажу чому ця зустріч для нас сьогодні надзвичайно важлива, ми це питання на комітеті неодноразово піднімали. Дуже хочеться нам сьогодні разом з міністерством мати не хаотичний рух, а рух відповідно до прописаного порядку денного.

Є відповідний блок прописаний в коаліційній угоді. Ви знаєте, що декілька моментів, які були прописані в коаліційній угоді, вже на даний момент не виконані, вірніше, вони виконувалися трошки в іншому напрямку, ніж це прописано коаліційною угодою. Дуже би хотілося, щоб стратегія, якщо вона буде затверджена Верховною Радою, вона була дуже чітким і твердим дороговказом, і напрацьованим документом комітету, міністерства і всіх зацікавлених осіб.

Скажу, що відбудеться після того. Після того в контексті формування порядку денного комітету ми будемо, перш за все, розглядати ті закони, які будуть впроваджувати ті чи інші моменти стратегії у випадку, якщо вона затверджена. На мою думку, на думку комітету, це буде значно ефективніший шлях, а ніж розглядати просто по порядку надходження законопроекти, які пропонуються і народними депутатами, і Кабінетом Міністрів.

На цьому своє вступне слово дозвольте завершити. Я передаю слово міністру аграрної політики Олексію Михайловичу Павленку. Прошу вас, пане міністр.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Тарас Вікторович, шановні колеги, шановні панове народні депутати, шановний пане голово, Тарас Вікторович, радий вас всіх бачити в цьому році на комітеті. Сьогодні з нами присутня вся команда Міністерства АПК, також два нових заступники:  це Олена Ковальова і Інна Гребенюк. Також прошу, як говориться, прошу любить и жаловать. Да… (Оплески)

 Також сьогодні на нашій зустрічі присутні представники Єврокомісії: пан Енцо, і представники донорів Едріан Ніл і інша команда, яка… Тут велика команда експертів, не буду всіх, скажемо, зараз казати, в тому числі шановні народні депутати з комітету, які приймали участь в дуже такому великому процесі по розробці даної стратегії.

170 експертів, 24 робочі групи протягом 6 місяців з публічним обговоренням, затвердженням. Серед розробників це експерти Єврокомісії, Світовий банк, EBRD, USAID, FAO, IFC. Тобто, в принципі, це всі основні донори, які фінансують величезну кількість проектів, а їх зараз більше 50-ти, що зараз є, скажемо, йде поза так званим бюджетом. Це та донорська допомога, яка йде зараз в нашу аграрну галузь. Ну, як приклад, зараз в нас таких донорських проектів, це, наприклад, яскравих, великих проектів,  це уряд Канади та Ізраїлю – на 400 мільйонів гривень, на Півдні 5 областей. Це зараз канадський проект по кооперативам – 440 мільйонів гривень, USAID –  3,2 мільйони доларів. Це пряме фінансування проектів в нашу аграрну сферу. Це є дорожня карта, затверджена донорами, які готові приймати участь і саме під ці напрями давати фінансування.

Тому я передаю слово Рутицькій Владиславі Валеріївні, вона координувала робочі групи, для короткої презентації нашої Єдиної комплексної стратегії, яка була затверджена Радою нацреформ в грудні місяці цього року. Прошу.

 

РУТИЦЬКА В.В.  Доброго дня всім! Я також хочу привітати ту частину команди, яка входила до керівного борду. І я щаслива, що тут присутні ті мої колеги, які приймали в цьому безпосередню активну участь. Один з них буде доповідачем, це народний депутат пан Олексій Мушак, який очолював одну з наших груп, виступ якого ви почуєте далі. Я хочу привітати пана Олександра Жамойдо. Хочу привітати пана Олега Самуся. На жаль, його сьогодні немає, але він був співголовою зі мною по керівництву того, як направлявся рух розробки стратегії. Пана Михайла Соколова, він присутній тут. На жаль, немає пані Ірини Тихомирової, яка очолює Інститут міжнародного менеджменту, яка допомагала нам по питаннях освіти. І до нас під'їжджає фахівець FAO пан Михайло Малков. Дуже їх вітаю. І вони також допоможуть мені відповісти на ваше питання, так як якраз керували розробкою в групах, очолювали експертів і дивилися, як це все буде.

Мені сьогодні випала надзвичайна відповідальна місія – це презентація нашої Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій 2015-2020. Це, по суті, унікальний документ. І я хочу підкреслити, чому потрібна стратегія.

Це об'ємний всеохоплюючий документ, який дасть нам можливість проводити системні реформи, які мають досягнути зазначених в стратегії цілей. Сьогодні це дуже важливо, адже агрогалузь має почати розвиватися системно, ґрунтуючись на тих засадах, які будуть забезпечувати її якісний розвиток на подальші 5 років. Це, по суті, наш путівник майбутній, який надасть нам додаткові можливості не тільки для європейської інтеграції, але й до виходу на якісно новий рівень сільського господарства в нашій країні.

Ви можете побачити на нашому слайді, який зараз представлений, це структура груп, яка працювала при міністерстві. Головна мета нашої стратегії – це було підвищення конкурентоздатності сільського господарства і сприяння розвитку сільських територій на сталій основі відповідно до стандартів ЄС і міжнародних стандартів. Саме таке завдання було поставлено перед трьома головними робочими групами, ви можете їх бачити як основні, які займалися розробкою положень. Одна з них відповідала за апроксимацію і дерегуляцію і тісно була пов'язана з законодавством. Друга, дуже велика, ви можете побачити, відповідала за конкурентоспроможність. Третя – за розвиток сільських територій та захист навколишнього середовища.

Ці групи були відповідно розділені на 8 підгруп, кожна з яких займалася відповідно своїм напрямком роботи. Найбільше підгруп працювало, як ви бачите, під напрямком "конкурентоспроможність".

Наступний слайд. На основі цієї роботи було виділено 10 головних наших стратегічних пріоритетів, які у нас входили до зазначених як "робота міністерства і бачення стратегії розвитку сільського господарства". Всі вони були погоджені і розроблені за участі і підтримки наших партнерів з Єврокомісії і з ЄС.

Перший пріоритет – це діловий клімат, протидія корупції і правова система. Другий – це земельна реформа. Третій – це інституціональна реформа. Четвертий – продовольча безпека. П'ятий – оподаткування. Шостий – агропродовольчі ланцюги доданої вартості, тобто переробка. Сьомий – сільський розвиток. Восьмий – торговельна політика. Дев'ятий – наука, інновації, дорадництво і освіта. І десяте – це довкілля і природні ресурси.

Всією роботою над ними, як вже було зазначено паном міністром, у нас працювало 170 експертів, 13 міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. Було проведено більше ста відповідних робочих засідань груп і 11 круглих столів з громадськістю.

Над стратегію ми почали працювати в січні 2015 року, а в грудні вона була схвалена Національною радою реформ. 15 грудня вона була передана до нашого профільного, аграрного комітету тут, в парламенті.

Робота з міністерствами. При розробці стратегії ми задіяли 6 основних міністерств, була долучена Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і, як ви можете побачити, інші органи виконавчої влади, за що дякуємо, за постійну співпрацю з ними, їх участь в наших робочих групах.

Ми залучили донорів до дуже активної нашої співпраці, які працювали разом, спільно з нами над більше ніж 108 різними проектами. Найбільша кількість, 68 проектів, стосувалися розробки питання підвищення конкурентоспроможності. Ви можете їх побачити. Серед донорів хочу відмітити нашу співпрацю з такими міжнародними організаціями і фінансовими інституціями, як Світовий банк, IFC, EBRD, FAO, USAID і інші.

Також хочу подякувати за підтримку країнам, таким як Канада, Польща, Нідерланди, Данія, Швейцарія, Швеція і іншим.

Хочу окреслити основні заходи в рамках головних, стратегічних пріоритетів, і вже перейти до самої стратегії. Що стосується ділового клімату, протидії корупції і правової системи, то тут були викладені наступні заходи: забезпечення необхідних організаційно-правових та фінансових умов сталого розвитку сільського господарства та сільських територій; збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її конкурентоспроможності та становлення сталих ринків її реалізації; дерегуляція дозволів, повноважень, процедур, адаптація законодавства до вимог Європейського Союзу, делегування функцій контролю і відкриття доступу на міжнародні ринки.

Щодо земельної реформи, тут були виділені наступні основні заходи. Це підвищення рівня життя в сільській місцевості та розвиток ринкової та соціальної інфраструктури, це приведення законодавства у сфері сільського господарства та сільського розвитку у відповідність стандартам Європейського Союзу, це пілотне впровадження моделей економічного обороту земель, розширення місцевого управління землями, удосконалення земельного кадастру, забезпечення та захист прав на земельні ділянки і дерегуляція у сфері реєстрації земельних ділянок і прав.

В сфері інституціональної реформи основними заходами, які були визначені, це реструктуризація установ відповідно до їх компетенцій, це фонд розвитку як  експертний пул для впровадження стратегій і розробки програм і аналізу. Реструктуризація, приватизація об'єктів державної власності в питанні продовольчої безпеки основними заходами відповідно до стратегії були визначені моніторинг стану та забезпечення продовольчої безпеки, система адресної допомоги населенню та продовольством забезпечення, і проекти здорового харчування, наприклад, такі, як шкільне молоко.

Що стосується питання оподаткування, то тут основними  заходами були виведення з тіні ринку  оренди землі, гармонізація ставки земельного податку ставками четвертої групи спрощеної системи оподаткування, і інші заходи в сфері  агропродовольчих ланцюгів доданої вартості. Розробниками наших стратегій були встановлені наступні основні заходи: якісна нова державна підтримка, реалізація вільного обороту аграрних розписок, складських свідоцтв, програма державного страхування, дерегуляція транспортної і складської інфраструктури і впровадження кращих практик організацій виробництва.

Щодо питання сільського розвитку, то основними заходами були зазначені стимулювання не аграрних видів діяльності через розвиток інноваційних продуктів, бізнес мереж, маркетингових проектів, правові механізми та проекти розвитку соціальних та державно-приватних  партнерств і громад.

В сфері розвитку торгівельної політики основані заходи визначені розробниками наступним чином, це доступ до міжнародних ринків завдяки підготовці вітчизняних експортерів, визнання європейських систем контролю та відповідності продукції, і розширення мереж торгівельних представництв, спрощення процедур торгівлі і скорочення трансакційних витрат.

Дуже важливим напрямом є для нас наука освіти, інновацій, дорадництва.  Це наш квиток у майбутнє. І тут основними заходами, які були визначені, є проекти підтримки формування міжнародних наукових партнерств та публікацій, аудит ефективності використання активів науково-дослідних установ, правові засади диверсифікації фінансування освіти, розвиток дорадництва. 

Щодо довкілля і природних ресурсів, то тут пропонуються основні наступні заходи: наближення до практик сталого сільського господарства відповідно до того, як це існує в Європейському Союзі, законодавчі інституційні засади встановлення ринку органічної продукції та розвиток біоенергетики, і комплексні підходи до реформування рибного та лісового господарства.

Загальна відповідальність за реалізацію цієї стратегію лежить на нашому міністерстві. Наше міністерство буде не тільки координувати дії для виконання плану реалізації, але і забезпечувати реалізацію принципу прозорості та публічності. Ми будемо постійно проводити моніторинг ситуації та надавати всі необхідні звіти. При цьому буде застосований принцип перегляду основних результатів, і у відкритому доступі будуть знаходитися всі дані, які будуть отримані на основі кількісних показників, і порівняльні дані, які будуть по проектах.

Наостанок хочу сказати, що ми сьогодні будемо розглядати дуже об'ємний і дуже системний документ, по суті, вперше в історії України, який створювався такою кількістю висококваліфікованих експертів, фахівців. У тому числі дуже дякую за дуже активну участь наших іноземних експертів. Тут немає, по суті, ні граму політики чи волюнтаризму. Ми підходили до всіх питань з точки зору раціоналізму, зваженості і найкращих світових практик.

Дуже дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є різні варіанти розгляду. Я думаю, що ми можемо піти по блоках, якщо будуть… можемо перейти до запитань. Якщо Олексій почне з розгляду конкретно по тих напрямках, які курувалися керівниками, то це було би дуже добре.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, дуже коротко хочу розказати своїми словами, насправді як я розумію стратегію, навіщо вона потрібна і що це, головне, дасть для України. У мене була і честь, і задоволення бути керівником і координатором восьмої групи. І, ну, це насправді дуже позитивний такий і корисний досвід.

Україна наразі має шанс стати житницею, можемо говоримо, Європи, можемо говорити про те, що вона може стати житницею всього світу. Відповідно задля цього, задля досягнення цієї мети нам потрібна координація з нашими іноземними і міжнародними партнерами. Така серйозна гра або таке серйозне завдання потребує, щоб була стратегія. В рамках нашої активності ми якраз і розробляли цю стратегію, де розписано було дуже багато напрямів і під кожний напрям наші іноземні партнери, ну, вони могли надавати допомогу та розвиток.

Стратегія,  ухвалення стратегії допоможе нам отримати або по суті буде гарантувати нам отримати 400 мільйонів від Європейського інвестиційного банку для підтримки малих та середніх виробників, 16 мільйонів – на реформи в рибній та лісовій галузях. 35 мільйонів – на підтримку земельної реформи. І 3 мільйони – на виконання рамкових стратегій, рамкових заходів, в тому числі і розробку законодавства.

Чому це важливо? Як ви знаєте, наразі, ну, наразі у нас є проблеми і питання з державною допомогою сільському господарству. І, мені здається, що якраз міжнародна допомога вона може бути замінником цієї державної допомоги.

Я прошу наступний слайд. Якщо ви подивитесь, наприклад, наскільки ефективно і наскільки багато отримає Україна міжнародної допомоги, то ми отримаємо її в рази менше ніж для прикладу Мароко, ніж для прикладу Єгипет, і насправді не дуже більше ніж отримує її Молдова. Я хочу для вас навести порівняння, що Молдова не те, що в рази більша, ой, менше ніж ми, а в десятки разів вона менше ніж Україна, але наразі з тим вона отримує ефективно залучає міжнародну технічну допомогу. І, мені здається, що в цьому плані ми також повинні використати свій шанс.

Наразі в Україні діє… Ну, це, от ми кажемо, що про більшу, коли я кажу про більшу гру або про більший виклик, Європейський Союз в 2014-2020 роках має бюджет на підтримку зовнішніх програм в розмірі 51,4 мільярда. Україна може претендувати на значну суму з цих коштів, ну, от на Молдову заплановано 750, ми значно більше можемо отримати. І, мені здається, що це дуже важливо, оскільки, як ви розумієте, зараз фіскальну політику, яка є в державі і з видатками, яка проблема є, то сільське господарство в найближчий час не буде отримувати державних дотацій, державної підтримки, тому нам треба активно шукати замінники.

Наразі в Україні відбувається 70 програм державної допомоги, державної міжнародної допомоги аграрному сектору, приблизно 150 мільйонів гривень. В цьому розрізі, мені здається, що там є у нас можливості покращувати ефективність використання цієї міжнародної допомоги, оскільки, на жаль, ну і там можна привести декілька прикладів, ну, я б навів "Агроінвест", який отримав грант від USAID на 20 мільйонів доларів і протягом 5 років активно впроваджував і реалізовував проекти в Україні. На жаль, члени нашого комітету не мали можливості все ж таки дізнатися, на що ці кошти пішли, в принципі, як і інші учасники агропромислового ринку.

Тому мені здається, що комітет в тому числі повинен активно в цю справу долучитися, оскільки для реалізації цієї стратегії необхідно буде внести багато змін в наше законодавство.

Можна наступний слайд? Тому я пропоную утворити раду донорів за участю Комітету з питань аграрної політики та земельних ресурсів, для того щоб комітет наш та інші комітети Верховної Ради також могли брати і отримувати допомогу від міжнародних партнерів, оскільки наразі практично 50 відсотків, ну, в деяких міністерствах, не кажемо про Міністерство аграрної політики, але в деяких міністерствах 50 відсотків звіту про пророблену роботу за минулий рік складається з того, що які були зміни прийняті в законодавство України.

Наступний слайд у нас ще там є чи немає його? Можете показати? Оʹкей, у нас тут чорний екран буде наступним.

Тому моя пропозиція: зараз заслухати стратегію, наступного, як казав Тарас Вікторович, наступного тижня на комітеті прийняти рішення… Ну, я підтримую Тараса Вікторовича.

Дякую вам за увагу. Готовий відповісти на будь-які ваші питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви закінчили?

 

МУШАК О.П. Тарас Вікторович, дякую вам за надану можливість виступити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ґрунтовну інформацію.

Колеги, я не знаю, як перейти, я би, чесно кажучи, в кожен блок хотів би так, детально зануритися. І порадьте, як би ви це бачили. Чи ми перейдемо до запитань народних депутатів, що, можливо, експерти з кожного блоку можуть там якісь… Тоді, якщо можна.

 

_______________. Дивіться, я би запропонував, можливо, також. Справа в тому, що багато ця стратегія була в публічному просторі, багато вона обговорювалася, вона висіла в доступах і на сайті МінАПК, і на сайті Ради нацреформ. Ми отримали коментарі від ЦОВВів, від депутатів, отримали вже.

От сьогодні у нас презентація, щоб ми розуміли, про що йдеться. Я повністю підтримую попереднього доповідача, що мова навіть йде не про 400 мільйонів євро. Я вам скажу приклад. Наприклад, в Польщі тільки один із блоків, який називається "Розвиток сільських територій", отримав більш ніж мільярд доларів прямої фінансової допомоги. Такі блоки, як "Зрошення", які також тут є, через саме цей блок – це також окрема робота і залучення донорів. Я дуже вдячний депутатам, які приймають участь.  Ви знаєте, що у нас зараз AUC технічна допомога. Але на AUC не обмежиться. До нас потрібно залучати більш серйозних донорів, які можуть також давати кредитні ресурси і фінанси.

Тому вона називається cтратегія 2020. Я з точки зору наповнення і контенту назву її більше "дорожньою картою" для співпраці з нашої світовою спільнотою. І у нас  на минулому тижні зустріч з паном
Філом Хоганом, це керівник DG AGRI, єврокомісар. І хочу сказати, що було дуже позитивно відмічено те, що Президент України підписав на Раді нацреформ відповідно дану концепцію і  стратегію. І інформація вже є на рівні Євросоюзу, що вона попередньо вже має політичне погодження  з вищим керівництвом країни. І саме під неї будуть виділятися гроші в рамках цих робочих груп. Ви бачите, їх  зараз у нас  24, до яких тільки позавчора. Вчора… Вчора мали зустріч з нашими колегами з єврокомісії. Якраз до початку процесу імплементації. З 1 лютого починається вже процес імплементації в рамках 24 робочих груп, які відпрацьовують в цих рамках ті чи інші пункти, що були прописані.

Я пропоную, що, якщо є якісь принципові зараз зауваження, пропозиції, ми їх тут проговорили, щоб саме на початку імплементації включили. Якщо є технічні зауваження, я пропоную в рамках робочих груп їх відпрацювати і далі рухатися. Це як моя пропозиція, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, можливо, підемо від запитань. Я думаю, що в запитаннях ми потім перейдемо   до якихось блокових розглядів. Я би торкнувся деяких … 

Є у когось із експертів, можливо, бажання виступити поза межами дискусії? Немає. 

Колеги, тоді давайте перейдемо до обговорення. На чому я хотів би в обговоренні зосередити свою увагу, це на тих блоках, які включені в стратегію. Тобто мене декілька там блоків цікавлять особисто. І я би хотів почути додаткове бачення, це бачення перш за все в контексті земельної реформи. Оскільки я наголошував  на Погоджувальній раді останній  і на комітеті ми говорили, що ми чекаємо від Кабінету Міністрів  відповідного проекту Закону про обіг земель. І це насправді той фундамент, на якому ми будемо будувати всі інші відносини, ну, суттєву частину відносин в галузі. Крім того, реформування у сфері діяльності державних  підприємств підпорядкованих Мінагрополітики. Крім того, питання, пов'язані з використанням землі, яка знаходиться у розпорядженні сьогодні Академії аграрних наук. Так само  проговорити ті підходи, які плануються в рамках стратегії і в контексті розвитку сільських території, але не загалом, а, можливо, якісь такі точкові речі, яким чином, окрім міжнародної підтримки, ми можемо говорити. Багато говориться сьогодні про ресурс, який можемо залучити в результаті впровадження стратегії. Я би, окрім цього, і перш за все, напевно, що говорив би про точки росту. Де ті точки росту в галузі, які фактично зроблять цю галузь у кінцевому результаті самоокупною до певної міри, що стосується тих напрямків, які не є бізнесовими. От, і як ми піднімемо взагалі престиж галузі не тільки завдяки успіхам конкретних компаній, які їх демонструють із року в рік, а взагалі по галузі. І в контексті загальної задоволеності людей сьогодні, якщо  ми говоримо про сільські території, людей, які сьогодні проживають на сільських територіях.

Колеги, я прошу відкрити дискусію. Хто би хотів задати питання, або, можливо, прокоментувати почуте? З вашого дозволу я тоді почну, якщо питань від колег іще не визріли. Але я абсолютно переконаний, що будуть. Я би хотів подискутувати на предмет, навіть земельні відносини ми зараз перенесемо трошки наперед, щоб колеги трошки ознайомилися з документом. От про, що стосується реформування відносин на державних підприємствах державної власності. Ми мали доповідь міністерства буквально декілька комітетів назад. І тут так само зазначено в стратегії, що конкретно виходячи з стратегії от сукупні фінансові збитки державних аграрних підприємств в 2014 році перевищили 2 мільярда гривень.  І так само міністерство вважає, що ці цифри занижені, оскільки є ще непрямі і взагалі, вважає, що, включаючи завдані збитки державі аграрними компаніями відповідно до чинних кримінальних справ, такі збитки сягають приблизно 9 мільярдів гривень.

Мені здається, що це питання дуже варте сьогодні обговорення і воно повинно бути швидко, в тому числі, я чому скажу, ми повинні тут прискоритися, тому що, якщо ми, там, умовно кажучи, навіть візьмемо 2 роки 9 мільярдів гривень по 4,5 мільярда в рік і просто поділимо на 365 в році, то за 1 день, порахуйте, скільки ми просто от за кожен день збитків генеруємо для держави, яка оподатковує пенсії своїх громадян. І, я вважаю, що це абсолютно, ну, невідповідально нам тратить ці гроші. Тому, якщо можна, прокоментуйте цей блок, тут виписані деякі моменти, але хотілося б почути більш детальну інформацію.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Я можу прокоментувати якраз ті пропозиції, що нам давали наші європейські партнери і саме те, що стосується блоку державних підприємств. Насправді, те, що, повністю праві, Тарас Вікторович, що цифри збитків за минулі періоди вони дуже серйозні. Загальна галузь всіх підприємств, які є не тільки в аграрній сфері, цифри вражаючі. І, якщо подивитися, поради саме наших західних партнерів, це те питання щодо приватизації всіх підприємств, що залишилися у держвласності за винятком підприємств, що використовують кошти з аграрного бюджету, наприклад, Аграрний фонд. Мається на увазі, що є пропозиція і бачення наших закордонних партнерів і донорів допомогти нам з інституційною реформою, яка стосується внесення змін до законопроектів про приватизацію. Окреме питання щодо демонополізації. Окреме питання щодо аудиту, в тому числі, ви повністю правильно підмітили, питання пов'язане з Академією наук, де Академію наук не є в прямому підпорядкуванні МінАПК. Вот. Але саме якраз наші європейські колеги наголосити важливість того, що даний блок має бути також відповідно піднятий. І ви знаєте, що була створена згідно доручення Прем'єр-міністра робоча група. На робочій групі, яка була вчора, вчора проведена, є задача провести повний аудит усіх земель Академії наук, тому що кожен гектар суборенди має мати прізвище, ім'я, по-батькові, щоб ми розуміли після цього, що, дійсно, потрібно залишати в Академії аграрних наук, а що, дійсно, потрібно давати на розпайовку. Тому що на даний момент, якщо це ми кажемо, що там 300 з хвостиком тисяч гектарів землі, це майже 250 тисяч людей очікують розпаювання. Цього не чекали 25 років. Тому це також окремий блок, який визначається загальними мазками даної стратегії.

Якщо подивитися, даний індикатор є, вони прописані. Саме один з подальших елементів – це наша програма дій уряду, яку також ми маємо прописати детальну "дорожню карту" на цей рік, і спільно з вами затвердити пріоритети. Тому що ще ми домовилися з нашими донорами, що наступними кроками ми маємо за наступні два тижня визначити пріоритетні напрями, на які сфокусуються наші донори саме з фінансової точки зору. І саме якраз ваше бачення також у пріоритеті. Тому що їх, бачите, їх тут досить багато.

Якщо подивитись там сторінку 45 по приватизації, тут є дуже великий пласт роботи, в тому числі є бачення, скажемо, повної приватизації після уже 2017-2020 року. Я вам скажу даже  більше, політичне, якщо буде можливість, а ми бачимо,  що можливість буде робити приватизацію в цьому році, великою і масштабною. Це стосується окремого питання Укрспирту, який ми з вами готові сідати, тому що є бачення законопроекту. Дуже вдячний народним депутатам з комітету, що приймають участь зараз в розробці бачень. Це стосується великих компаній, таких як ДПЗКУ. Це стосується конярства України і  інших підприємств, які мають бути фінально доведені до стадії ………. підготовки.

Це коротко стосовно цього блоку, Тарас Вікторович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, будь ласка.

 

_______________. Олексій Михайлович, наскільки я зрозумів, то, скажемо так, збитки  отримані в 2014 році аграрним сектором державними компаніями, вони будуть отримані і в 2015 році. І ми зараз знову-таки говоримо про аудит, стратегію, інтереси закордонних донорів т.д. і т.п. Ну, я правильно вас зрозумів.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Дякую за запитання. Ми будемо ініціювати окремо на комітет розгляд діяльності  всіх компаній, на яких ми побачимо цифри. Зараз у нас тривають розгляди діяльності кожної окремої компанії, де ми  з вами можемо подивитися результати по кожному блоку починаючи від Укрспирту, закінчуючи всіма державними підприємствами в підпорядкуванні МінАПК. Да, ми пропонували на комітет. Чекаємо дати, коли буде, і ми можемо мати відверту, щиру дискусію, подивившись всі цифри, заслухавши керівників даних підприємств.

 

_______________. Олексій Михайлович, ну, у ваших коментарях, там, по відкритим конкурсам, по ефективності, в средствах массовой информации також, ну, там, ні для кого не новина про ті збитки, які є, ну, в державних аграрних компаніях, да, тобто… І ми розуміємо, що, от, якщо ми говоримо про приватизацію, то у нас закон є, тобто ви ці підприємства передаєте на приватизацію у Фонд держмайна, і він далі займається цими процедурами. Тобто, ну я вважаю, тут можна обговорювати. Але, ну потрібно брати і робити крок.

Ну, а по поводу…

 

ПАВЛЕНКО О.М. Крок, ми заявили, ми хоч сьогодні готові продати підприємства публічно…

 

_______________. Ну, так продавайте.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Так справа в тому, що прийняти 12 підприємств офіційно з Фонду держмайна, і плюс чекають закони про приватизацію в Верховній Раді, які були провалені декілька разів. Останній блок був провалений вчора також…

 

_______________. По поводу законів я взагалі не бачу законів від Мінагрополітики, їх там 3 було за весь рік і все, не більше.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Ми спільно з Мінекономіки готували пропозиції і там саме спів, ви знаєте, засновник учасником є в даних законопроектах і МінАПК.

Я про інше, хлопці. Давайте подивимося саме… в мене прохання, давайте подивимося по стратегії. Я готовий сісти і ми зробимо це найближчими датами як тільки закриються баланси держкомпанії пройдемося по держпідприємствам і в тому числі піднімемо питання по Фонду держмайна. Ми продали 12 підприємств більше ніж 10 тисяч гектарів землі. Чим займається Фонд держмайна? Змінює керівництво?

 

_______________. Ні. Ну, послухайте, ви передали, ви зробили свою роботу.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Наша робота…

 

_______________. У вас немає… Ну, ваша робота як би передати на Фонд держмайна, ви повинні підготувати повністю пакет документів, баланси, людей, які працювали, скільки їм положено і далі то процедура, якщо вони не приватизуються, то ми тут вам, ну, в цьому питанні готові допомагати, але ж, ну, це питання ефективності уже, ну, Фонду державного майна, а не Міністерства аграрної політики.

Ну, і по поводу "Укрспирту", по поводу цих відкритих конкурсів, там, т.д. і т.п., які в нас проходять. Можливо, ну, я не знаю, в усіх розвинених країнах спиртова галузь або ж підприємства "Укрспирту" можуть віддаватися в концесію в тому числі. І виробники, лікеро-горілчані заводи, вони дають заставу або ж грошові кошти, або ж свої активи як би, і таким чином, країни досягли ефективності і вийшли, вивели галузь, скажемо так, із… ну, тієї ситуації, яка є. От скажіть мені, ви таку… ну, це… тобто доволі таке, ну, скажемо так, не, ну, просте рішення, тому що, от даже в парламенті є частина депутатів, да, які вважають, що ми "Укрспирт" не повинні приватизувати. Я десь з ними погоджуюсь, тому що я, ну, знаю, що є ефективний землевласник, який працює у своєму підприємстві і є неефективний землевласник, який працює на своєму підприємстві. Тому тут, ну, скажемо так, залежить від менеджменту, да. Ну, я вважаю, ви зробили правильний крок, ви проводите відкриті конкурси на заміщення вакантних посад. Але все-таки, можливо, от концесія  на сьогоднішній день було би, ну, таким гарним кроком і, скажемо так, ну, я так чогось думаю, що депутатський корпус би підтримав, тому що це і не приватизація, але, скажемо так, виведення галузі із збитковості.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Дякую за пропозиції. Я пропоную, пане голово, щоб ми окремо зробили, можливо, день саме присвячений приватизації "Укрспирту", де є декілька пропозицій, є законопроект, який був розроблений спільно, в тому числі з нашими і грузинськими партнерами, які приймали участь, це Георгій Вашадзе, це якраз реформатори грузинські, але, в тому числі, і європейські.

 

_______________. А скільки в Грузії спиртзаводів, скажіть мені, будь ласка? 

 

ПАВЛЕНКО О.М. Я кажу просто питання прозорої приватизації і прозорої продажі не за 1 копійку, а…

Але в тому числі питання концесії, це також на групі воно проговорювалося, і я пропоную спільно з вами подивитися. Справа в тому, що питання "Укрспирту" піднімається кожен рік і питання "Укрспирт", ви знаєте, кількість і ці "кошки-мишки", постійні ігри з чорним спиртом і постійні перевірки, і потім сотні мільйони гривень, які зараз є штрафів, і питання зміни керівництва того чи іншого спиртзаводу чи чогось іншого, воно не вирішує фундаментальну проблему. 56 заводів, ви знаєте, почувалося непогано, 7 заводів працюючих, 20 заводів може працювати, величезний інтерес є до біоетанольної галузі. Нам потрібно прийняти рішення, що робити з біоетанолом, величезно експертний потенціал або локальне енергозаміщення. 

 

_______________. Олексій Михайлович, до речі…

 

ПАВЛЕНКО О.М. В Бразиліх, от ви знаєте, третина, от ви знаєте, машин заправляється на біоетанолі. Це переробка кукурудзи і жому відповідно в доданій вартості продукт. Надо сідати і дивитися. Тому що те, що госмонополія з ліцензуванням це алкогольна індустрія це одне, те, що біоеталон – це друге, а те, що, вибачте, є площадки, які можна зараз продавати під елеватори, і є величезна кількість бізнесів. Кажуть, дайте нам доступ до цих площадок, там все вже розроблено, там нічого немає, там 20 років пусті заводи стоять, але там є газ, там є 220 і там є в тому числі залізнична колія під елеваторні комплекси. Надо сідати разом, це питання… раз наговоритися по повній програмі і прийняти волеве рішення, що в концесію, що продавати, що в кластер, а що під етанол. Я вам повністю підтримую.

 

_______________. Ну, Олексій Михайлович, ну, відверто, при ціні бареля, там, в 30 доларів, там, говорити про те, що ми можемо розвити біоетанольну галузь, ну скажемо так, при тих акцизах, які на сьогоднішній день існують. Ну, вибачте мене, але це розмова ні про що. А про Бразилію, да, ви правильно сказали, я також був в Бразилії і також був в Міністерстві аграрної політики, да, але у них оці машини, третина, яка їздить це машини власного виробництва. Тобто, ну, я не знаю. там, наскільки я дивився стратегію, я, то цього не побачив і, ну, не розумію за рахунок чого от, ну, дійсно ми можемо біоеталнольну галузь підняти. Ну, і плюс те, що там у нас є один код як на спирт, так і на біоетанол, і ми знаємо, ті заводи, які працюють на сьогоднішній день, виробляють біоетанол, вони мають дуже великі проблеми з податковою якби. Це треба законодавчо, ну, врегулювання якби і… Ну, а те, що ви сказали про стратегію, я, ну, деталі я не знаю, але, я, ну, думаю, що це там вписано якби і… Ну, в принципі, я вважаю, що за цей рік, який ви працювали міністром, ну, потрібно було напрацьовувати не тільки стратегію, а все-таки і закони, які би, ну, працювали на галузь в тому числі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Які є ще запитання?

Олексій Мушак.

 

МУШАК О.П. Давайте, щоб перейшли з більш глобальних питань, насправді, є малі сільськогосподарські виробники. Якщо можна, Олексій Михайлович прокоментуйте, ну, яке бачення їхнього розвитку нас очікує. Дякую.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Це в рамках стратегії у вас запит? В рамках стратегії?

Значить, якщо… ми можемо зараз запросити групу, пан Келеберда, він був якраз керівником групи по розвитку малого і середнього бізнесу. Ви знаєте, що це робоча група. Можна якраз запитати, ми ж по стратегії працюємо? Тоді, пан Келеберда, можете взяти слово, коментарі.

 

КЕЛЕБЕРДА.  Працює мікрофон? Доброго дня. Буде трошки спонтанно, тому що, ну ми не особливо готувалися, сказали, що треба прийти і послухати. Але готували, ось координували цей розділ про малого сільгосптоваровиробника якраз. Якраз я і, там, група колег, експертів, науковців, які представляли, в принципі, багатьох… багато організацій. І цей блок, він включений в… підтримка малого сільгосптоваровиробника включена в блок сільського розвитку. І це невипадково розглядалося саме в сільському розвитку, тому що настільки наскільки важливо дрібний сільгосптоваровиробник для виробництва саме, але він є основою сільської економіки. І у зв'язку з цим там пропонується, як перші кроки в стратегії, з'ясування того, який потенціал мають дрібні сільгосптоваровиробники, яка частина з них готові до розвитку, які програми підтримки для них могли би бути корисними і з огляду на те, що вони не зареєстровані як сільгосптоваровиробники, вони існують лише як особисті домогосподарства.

Далі для них передбачено і пропонується програми навчання, пільговий доступ до земельних ресурсів, можливо, найважливіше питання. Не до всіх, але зробити так, щоб ті дрібні, хто хотіли і мають можливості розширюватися на якихось конкурсних умовах, але конкурс серед них, лише серед них, могли би отримувати доступ до земельних ресурсів, до землі для розширення. І там також передбачені програми… розробка програм підтримки і пільгового страхування. Дякую.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Сторінка 61-64, якраз… 63, видно перелік заходів, які відповідно заплановані, в тому числі нові закони і в тому числі пілотні проекти по підтримці малого і середнього бізнесу.

Хочу акцентувати увагу додатково до цього. Це про 400 мільйонів євро, які були підписані в грудні цього року з Європейським інвестбанком. Наступні кроки потребують ратифікації даної угоди, і після того буде розроблена спільна робоча група між Єврокомісією, між Європейським інвестбанком, МінАПК, яке буде, в принципі, керувати даним процесом, тому що ми є бенефіціаром, для того щоб розробити детальний порядок видачі дешевих, довгих кредитів для наших аграріїв з фокусом саме на малий і середній бізнес. Попередньо там якраз приймає участь у нас "Укрексімбанк", він, по-моєму, є оператором. І, ну, це, я вважаю, із миттєвих, швидких саме реформ, із швидких дій – це нам потрібно дати нашому малому і середньому бізнесу доступ до дешевих, довгих грошей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Володимирович Люшняк, будь ласка.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановне Міністерство АПК, пане міністр, голово комітету, присутні народні депутати! Ви знаєте, я провів своє маленьке розслідування по "Укрспирту". Ви заявляли неодноразово, що "Укрспирт" буде приватизація до кінця 2015 року. Цього не було. Ви заявляли, що ціна "Укрспирту" 200-300 мільйонів доларів.

Сьогодні при запуску заводів, які ще збережені і не вирізані, "Укрспирт" дає в бюджет від 3 до 8 мільярдів гривень, це тільки спирт. Я вам називаю реальні цифри, які можу вам обґрунтувати і довести.

Побічні продукти переробки спирту ще плюс 3 мільярди. І плюс галузь, яка це все обслуговує, товарообіг ще 6 мільярдів. Тобто це курка, яка несе золоті яйця.

Тут багато є народних депутатів, які прийшли з підприємств, так? І я в тому числі. І я в себе на підприємстві чомусь не дозволяю, щоб в мене крали. Ви сьогодні є міністр. Такі схеми, які є в "Укрспирті", ну, я не знаю, в якій… Це воно в вашому підпорядкуванні, це ваша хата, ви – господар цього будинку. І парламент сьогодні дав вам цю довіру. Ви мали бити в сполох, так. Це перше питання.

Друге питання. Скільки було виділено на державні програми підтримки, і скільки грошей ви вернули назад в казначейство?

Третє питання. У вас є хороша стратегія, так, але ми знаємо, що у нас є… Це відноситься до,.. державне лісове агентство. І рік назад у цьому залі я давав вам запитання: у нас є так звані колгоспні ліси при кожній сільській раді. І в вашій стратегії ні слова не сказано про них. А що робиться з ними? Вони зараз вирубуються шаленими темпами, тому що це є нічия власність. І це питання звучало рік назад в цьому самому залі. Відповіді до сьогоднішнього дня немає.

Дальше. Ви говорите про прозорість? Піднімемо травневий продаж аграрного фонду, який, ви говорите, що він заробив 900 мільйонів гривень. Так він заробив тільки на курсовій різниці. Чому ви цього не враховуєте? Це не зароблені гроші. Це не є гроші, які прибутковані***. Це віртуальні гроші, тому що весною це була одна ціна, осінню, коли він,.. на слідуючий рік це була друга ціна. Коли аграрний фонд продає пшеницю по 2700, а на ринку вона коштує 3200. Це так само корупціє в МінАПК. Ви говорите, що вона є подолана. Сьогодні Прем’єр-міністр заявив, що у нас одне Міністерство АПК, де подолана повністю корупція. Що це називається?

Це є офіційні видання. Я не взяв все це… І назвіть цифру, будь ласка, зараз так само, скільки грошей ви повернули назад в казначейство, тому що ви їх не використали. Я не знаю, може, в нас аграрії бідні, може, кажуть: бідні. Настільки багаті, що вони просто не розраховують на державну підтримку, і вона їм не потрібна. Їх треба обкладати податками.

Дальше. Скільки в нас було дискусій по спецрежиму ПДВ? Це у вересні місяці. Ви знаєте, яка сьогодні є проблема? Ніякі, ні один департамент обласний сільського господарства, не знаючи, що таке буде, і ми всі знали, тому що нам сказали не буде грошей не буде траншу МВФ. Ми не зробили роз'яснення. Ми мали працювати з вересня місяця, ми це робили в Тернопільській області, ми фермерам доказували вигоду –  департамент мовчить. І оця така апатія чи бездіяльність, я не боюсь цього слова сказати, сьогодні міністерства мене тривожить.

Прошу дати мені відповідь по "Укрспирту", по використанню грошей і по Держлісу, чому в вашій стратегій немає включено так званих безхозних лісів чи колгоспних лісів, а це є мільйони гектарів по Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання, щоб ми розділили два блоки питання, Микола Володимирович. Перший блок питань, більше зосередились на питаннях пов'язаних з стратегією, от по лісам, якщо можна, ті питання, які входять в стратегію. Те, що стосується ефективності діяльності так само в розрізі стратегії. А те, що стосується аналізу господарської діяльності, ми запрошували, пам'ятаєте у нас була звітність, я вже цифри сьогодні назвав і про збитки і про все, я думаю, що це треба робити абсолютно окрему історію.

Повернувшись до виступу колеги, у мене пропозиція до міністерства. Цей список про виключення із заборони приватизації наскільки довгий і настільки пронизаний різноманітними інтересами державними, що я думаю, що, якщо ми за ініціативи міністерства не виведемо окремий список, тому що наша задача і наш більший пріоритет – це аграрна галузь, я думаю, що треба виділити ті міністерства і окремим законом. Тому що, розумієте, розглядати державне підприємство "Зоря" в Херсонській чи Миколаївській області поруч з державним підприємством "Укрзалізниця", зрозуміло, що те маленьке питання вже би давно поїхало і могло вирішуватися. А питання більші, які більше заполітизовані, вони тримають наші питання і ваші питання безпосередньо  в галузі.

Тому ми вас дуже закликаємо вийти з пропозиціями відповідними для того, щоб ми навіть в контексті виключення списку заборони приватизації могли б пропрацювати декілька конкретних точкових підприємств.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Абсолютно підтримую. Я даже буду настоювати на тому, щоб ми зробили спільну робочу групу і подивилися окремий перелік підприємств, які є реалістичними, того, що ми взяли зараз спільну позицію приватизації. Тягти там більшість з них просто, я вважаю, що просто неможливо. Потрібно завершити питання.

Значить, по "Укрспирту" я пропоную зробити окрему нараду, як ми це робили по іншим підприємствам. А – по приватизації. Друге, по звіту діяльності, де всі ваші питання проробили. В минулому році ………. керівництва, давали питання, дивилися суть. З радістю подивимося і в тому числі скільки було, скажемо, перевірок, скільки було запитів органів правоохоронної діяльності і скільки відповідно було також реакцій на ті чи інші питання, пов'язаних з даним напрямом. Тому це раз.

 Друге питання, стосовно, скажемо, ви сказали, що по ефективності, давайте, міністерства. Учора була дуже цікава нарада, нарада з банкірами, на якій банки дуже цікаво сказали, що знаєте, багато зараз дуже кажуть про корупцію. Але, коли починаєш запитувати що саме, реальної відповіді, яку зараз НАБУ передати, ніхто не передає. І каже, от це якраз був "Приватбанк". Він, каже, от у нас  каже приклад, каже, що ми запитуємо наших аграрних клієнтів. Кажуть, ми реально дії, що саме міністерство спільно з депутатами провели дерегуляцію, реально успішну дерегуляцію. Коли від поля, від лану, саме до порту не потрібно платити, як це було раніше. Це, каже, реально відчуває кожний. І загальна цифра, ви знаєте, що було цін на асоціації. Учора вийшла …….. європейська асоціація. Також відмітила європейський бізнес, що це реально дієва саме дерегуляція.  Про це якраз сьогодні йшлося. Тому що ми сьогодні презентували окремо по системам зрошення, по системам зрошення. І я також хочу подякувати депутатам, які зараз також у нас приймають участь у даній координаційній нараді. Сьогодні офіційно було легалізовано, скажемо, на рівні Кабміну окрема наша координаційна рада по системі зрошення. Це великий дуже проект, два.

Тому питання я пропоную, значить, по лісах, які не входять в компетенцію МінАПК. Я пропоную це окремо також в даній стратегії продивитись і проговорити, тому що, щоб ви знали, що МінАПК не контролює повністю всі ліса. Є ліса також комунальної власності, є ліси, які є під Мінобороною.

 

_______________. …які були за МінАПК, землю розпаювали, за ліси забули. Це питання вже мусолиться 20 років. Я вам говорю…

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Значить, по лісам, що не входять в сферу МінАПК, а які потрібно… Я готов окремо дати спеціалістів, ми покличемо керівництво Лісагентства і дані питання… А запити були офіційні, Ярослав Васильович, робочої групи? Давайте піднімемо запити і подивимося все, що відповідало Лісагентство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Миколайович…

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я в додаток про ліси хотів би нагадати ще про таку проблему, що у нас в поліській зоні десь за час, там, після, там, отримання, там, Україною незалежності, да, десь порядка 1 мільйона гектар залішені вже, да. І тобто стоїть питання про те, що люди по факту отримали пай, але за 20 років там виріс уже ліс. І ми яким-то чином повинні це питання внормувати. Тобто повинен бути Закон про приватні ліси. І, якщо ми візьмемо Лісовий кодекс, то там це питання піднімається. Ну, я вам кажу про те, що якби не врегульовано.

А по поводу лісів. Там була соответствующая постанова про те, щоб всі ліси при уряді Азарова, щоб всі ліси були передані в Держлісагентство. От. Я не знаю, там, певний час і військові, в тому числі лісники, передавали от. Як там ця процедура відбулася. Ну, я не знаю, це ви можете дізнатися. Але… Ну, я мажоритарник Чернігівської області і знаю, що в Чернігові є "Агроліс", так називаємий, да, який також згідно цієї постанови повинен був… бути переданий… Да, да, да, губернатор призначає і там якби взагалі йде неконтрольована вирубка і люди, ну, дуже скаржаться по цим всіх питанням, тому що лісу немає. Тому якби, ну, я вважаю, що це питання потрібно піднімати і, ну, тобто, або же продовжувати і ліс повинен бути в одних руках.

Ну, а тепер знову повернусь до малих і от питання є, в концепції його немає ніде, згідно Закону про безпечність і якість якби. От, яким чином ми під контроль заведемо мільйон дворів наших сільгосптоваровиробників, які на сьогоднішній день, ну, виробляють продукцію, яку ми поставляємо, в тому числі на зовнішній ринок, але не можемо кваліфіковано довести, що цей продукт є безпечним. Будь ласка. Тому що… Ну, в Європейському Союзі питання безпечності базується на принципі прослідкованості. Тобто поле, ветеринарний паспорт, родословна, прививки і пішло поїхало. Тому як би от цього питання немає, а це дуже важливе питання. Ну, у нас статистично 4 мільйони дворів цим займається, да, то есть говоримо про 1 мільйон дворів, але його взагалі немає, і ми знову їх не бачимо. Те, що говорив Олексій Мушак, ми, я як народний депутат співпрацював по цьому проекту, те, що ти говориш. Там є напрацьований Закон про сімейні фермерські господарства USAID, ну, скажімо так, сьогодні він у нас знаходиться в парламенті, але питання не вирішене.

І от на сьогоднішній день, взагалі, цих мільйон дворів знову таки ми не бачимо ні в стратегії і, взагалі, ніде. Але ми говоримо про те, що вони будуть мати якісь пільги там, по пільговому страхуванню якби. По землям у нас в законі виписано, що, якщо це молодий фермер то в його може бути, ну, скажімо так, відсоток від нормативно-грошової оцінки менше трьох, це 1 відсоток, це пільга вже існує, якби я інформую. Ну, а те, що ви сказали, ну, ще цей аспект так би ну, то да.

Тому, будь ласка, по безпечності прокоментуйте, якщо це можливо, як це виражено в концепції чи стратегії.

 

ЛЮШНЯК М.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, ми домовились, що ми зараз розглядаємо стратегію, звіт по діяльності корпорацій. Держпідприємств міністерства ми проведемо окремо. Бо ми зараз трошки, ну…

 

ПАВЛЕНКО О.М. Значить, повністю підтримую.

Блок харчової безпечності є. Крім того, що в даному блоку харчової безпечності, безпечність харчових продуктів ….. санітарні питання, 30 сторінка. Значить, дуже слушне питання ви сказали саме про сертифікацію і про продукти тваринного походження. Значить, зараз у нас буде окрема зустріч з паном Лапою, я просив його підготувати весь перелік законопроектів. По дорожній карті …….. по зоні вільної торгівлі ми маємо прийняти величезну купу законів, пов'язаних з харчовою безпекою, які стосуються в тому числі тих питань, що ви задавали. Це сертифікація, це якраз тваринного походження, тому що це дає можливості нам доступу до європейських ринків. Ви знаєте, що європейці дуже прискіпливі. Наприклад, по молоку, ви знаєте, окреме питання, що молоко, яке збирається нашим населенням, воно не проходить сертифікацію. І це теж саме блок питань, які ми маємо сісти і подивитися спільно. Тому слушне питання, я повністю підтримую. І окремо зустріч, саме є дорожня карта, підтверджена з Єврокомісією. Пан Енза знає, що є окремий блок якраз Тоні Віла, який займається харчовою безпекою, і там готуєтсья величезний перелік саме законопроектів з цього напряму. Дякую.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Тобто господин Глущенко за цих 6 місяців, коли він очолював цей новостворений орган, я так розумію, законопроектів ніяких напрацьовано не було?

 

ПАВЛЕНКО О.М. Мені дуже важко коментувати пана Глущенка, який не був під нашим керівництвом, ви знаєте, але ще з грудня було повернуто даний напрям саме під нас, під міністерство, тому що його забрали. Саме МінАПК стало з грудня відповідальне за харчову безпеку в країні Постановою Кабінету Міністрів.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Олексій Михайлович, Європейська комісія вважає, що це не зовсім правильно, тобто вона каже, що там може конфлікт, тобто ви самі запроваджуєте і самі себе перевіряєте.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Ви знаєте, саме цей напрям був в тому числі проговорений з пані Малштріум, єврокомісаром, яка також… І з паном Хоганом DG AGRI, останню розмову ми вели саме по ………, який відповідає за дане питання: харчова безпека. Ми відкриваємо також з цим органом зовнішні ринки. Я можу перечислити, це 99 країн і більше 80-ти підприємств за минулий рік, ви ж це знаєте.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Да, да, да, я це знаю. Я просто, Олексій Михайлович, я просто хотів би сказати, що у нас з 01.01. вже діє зона вільної торгівлі, і, ну, вона в нас де-факто получається однобока: товари з Європейського Союзу безперешкодно попадають на наш ринок, наші туди… ну, це окреме інспектування, звичайно, продуктів. Тому, ну, скажімо так, стратегічно, можливо, це також повинно було би бути виписано. Тому що, ну, ми знаходимося, або ж наш вітчизняний товаровиробник знаходиться в гірших умовах.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Я хочу з вами не погодитися. Саме завдяки зоні вільної торгівлі ми зупинили і не дали можливість російської економічної агресії. Саме це була російська політика, я прошу вибачення, фокусуватись, що ми не увійшли в європейський ринок. В даний момент… Загальний експорт зараз є в країнах Євросоюзу 3,6 мільярдів доларів США. Це другий ринок після азійських – 6 мільярдів доларів США.  Російський ринок… Я саме кажу ринок Євросоюзу в рамках квоти і не квотних торгівель, яка зараз вона є. І далі.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Ну, квоти, ми вже їх вибрали всі квоти.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Ну, я ж, шановний колега, я ж вас не перебивав.

То я скажу вам наступне, що, просто теза, що наші товаровиробники на вигідному, скажемо, становищі перед DCFTA. Це була теза, яка озвучувалася проросійськими колегами останні три місяці на всіх переговорах. Хочу сказати дуже всім ясно, що наші товаровиробники мають зараз більші, скажемо, можливості, тому що конкурентська українська після девальвації гривні за останніх 17 місяців в три рази, є більш цікава для європейських, скажемо, ринків. І тільки за минулі два тижня більше тисячі підприємств отримало зараз дозвіл на європейський експорт. І, друге, по євро один сертифікату також проведено розмову. Він отримується безперешкодно. І саме цікаво, що десять підприємств молочної галузі вперше в історії 11 січня отримало доступ до європейського ринку, тим самими диверсифікуючи закриття ринків Російської Федерації.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Олексій Михайлович, ну, я не знаю, якось так  воно чутно з ваших слів звучить, але я можу сказати одне просте, у нас на сьогоднішній день молоко там коштує першого ґатунку десь, скажемо так,  в межах там 5.70. Це значно менше чим там 38 центів, євро центів, чим у Європейському Союзі. Але, якщо ми скажемо, що там за нашим молоком або молочною продукцією в Європі стоїть черга, то це не так. Це  раз, те що вони отримали, їм ще треба увійти на той ринок, а це не один рік, і це знову-таки втрати на просування цієї продукції в країнах Європейського Союзу нашими переробниками або, в тому числі і сільгосп товаровиробниками.  Да, це я вам відповідаю те, що ви говорите. І, ну, наступне, чомусь при цьому всьому знову-таки сир, який заходить до  нас з Польщі, він дешевший чим наш вітчизняний, скажемо, однієї якості і т. д. і т. п. Тобто, ну, ви ж знаєте, що у них експертна підтримка існує як би. Ну, я не говорю про прямі дотації. Я як би маю на увазі специфічний по галузям. Тому я, повірте мені, я як би, ну… От ви сказали там про російський ринок, те, що там звучало зі сторони Росії. Да, дійсно, ми втратили як би. Але я зараз кажу про ті компенсатори, які би могли бути для України, яких, к сожалению, ну, в стратегії їх поки ми не бачимо. Але стратегія є. І те, що ви сказали, що ми це можемо потім обговорювати і захищати, і буде прийнята, ну, директива якась, – це буде дуже чудово. Але на сьогоднішній день поки так.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Дякую. Я буквально маленький коментар саме по стратегії. Питання молочної галузі, це канадський проект. І дуже успішно працює в західних регіонах, ви знаєте. Є приклад на Львівщині. Це коли безкоштовно надавалося обладнання по збору молока, починаючи від холодильників, закінчуючи, скажімо, далі всіма засобами. Там, скажімо, ….. оці танкери і так далі для охолодження. Тому, доїльне обладнання. Тому цей проект, він один з успішних. Він на 400 мільйонів гривень розрахований на 5 років. Це приклад саме оцього донорського проекту, який зараз,.. під це дають гроші канадійці. І саме тому я закликаю вас підтримати цю стратегію, щоб далі наші кооперативи створені і наші аграрії, маленькі фермери отримали допомогу від канадійського, американського, європейського уряду.

Стосовно якості повністю… Одна з величезних проблем – це якість молока. І тільки 10, маючи величезний інтерес до європейського ринку компаній, зараз реально десятки, – тільки 10, слава Богу, пройшли зараз сертифікацію по повній цепочці. Але, отримуючи єврономер, це нам дає великі можливості на африканський і на китайський ринок. Ми відкрили китайський ринок по молоку. 8 підприємств отримали сертифікацію на Китай. Це велике досягнення. Даже, вибачте, в Європі ….. українці, вони зробили.

 

_______________. Думаю… Ні-ні-ні.

 

ПАВЛЕНКО О.М. …І китайський експорт збільшено більш ніж в 3 рази загальний від …… минулого року. Саме це дозволило нам пройти російську агресію і спасти економіку. Да, аграрна галузь є локомотивом. І зараз,.. це наш був з вами аграрний АТО, що ми пройшли, завдяки нам пройшло більш-менш успішно. Я пропоную, може, до стратегії вернемося?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Думаю, що російська агресія – це трошки інше питання.

А по поводу, от…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валера.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Ні, а по поводу того, хто одкрив ринок і там єврономер, то в нас тут є людина, яка народний депутат, який, в принципі, цим займався, да, от по ринку птиці. І компанія, яка має єврономер, і скільки там беспошлинно, 16 тисяч тонн ми маємо право тільки поставляти, от. І мається на увазі, що, ну, к сожалению, але це так, дійсно нас на європейському ринку ніхто не жде. Китайський ринок для нас, ну, наскільки я розумію, він для нас на сьогоднішній день теж поки що є недоступним і недосяжним. Але працювати в цьому напрямку потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Мірошніченко Іван.

Колеги, я дуже прошу, ми можемо… Ну, дійсно питання всі дуже складні, ми можемо входити в довгі дискусії, якщо можна питання формулюємо, відповідь від міністерства і ідем далі.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. У мене коротко, даже не вопрос, а предложение.

Стратегия, все хорошо, здесь очень много важных вопросов, по ней нужно двигаться, спорить, обсуждать. У нас на 2016 год есть очень конкретный вопрос: законопроект о рынке земли. И мы его как с вами подготовим, как мы его сварим, так он и будет работать. Либо мы благодаря этому законопроекту рынок запустим и пойдем вперед, либо мы можем войти в такую ситуацию, что все наши эпопеи которые касались разных политических вопросов мог оказаться детским садом.

Поэтому у меня конкретное предложение. Чем раньше мы начнем совместную работу с правительством и с парламентом, а так же с тем кругом людей, ассоциаций, собственниками земли, которые также должны принимать участие, мы сможем разработать правильный, качественный законопроект, который будет учитывать ряд вещей. Это и защита интересов собственников, это, будем считать, роль государства и, самое главное, предоставление равных прав и собственникам земли и тем, кто на земле сейчас работает. Потому что открыть рынок при неравных условиях для все участников, мы создадим кучу проблем и тем, кто арендует землю и тем, кто владеет землей. Поэтому мы должны заложить с вами, а я думаю мы найдем с вами способы вместе и с Министерством финансов и с МинАПК и благодаря наши знаниям и опыту, мы найдем возможность и инструмент таким образом обеспечить необходимую финансовую ликвидность для того, чтобы этот рынок был поддержан во время того как он откроется.

Поэтому у меня просьба. Мы сейчас много говорим о каких-то рабочих группах и так далее. Я не хотел, чтобы мы повторили ситуацию связанную с изменениями в Налоговый кодекс. Когда один вариант документа готовился в одних стенах, второй вариант  готовился в других стенах. В конечном итоге дискуссия была некачественная, и мы имеем продукт, который, ну, я сейчас называю его – меньшее из зла.

Поэтому просьба инициировать, я думаю, с нашей стороны или группу, или как это мы будем называть, но, чем скорее мы сядем все вместе за этот документ, тем, я думаю, мы в течение двух-трех месяцев сможем иметь качественный продукт. Потому что, если мы в течение 2016 года его не доработаем до того уровня, мы опять будем с вами говорить о вещах таких, как продление моратория, мы не успели, не умеем, не знаем. Это будет неправильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Иван Володимирович.  

Позиція зрозуміла. Ми обговорювали неодноразово на комітеті це питання. Я так само, ну, чекав від стратегії насправді базового питання. Питання базове там, дійсно, земельна реформа – раз, для мене особисто було. Друге питання для мене було важливим, я теж не знайшов відповіді, це моє запитання було для Владислави Валеріївни, оскільки вона говорила, що більше приділяла часу якраз конкурентоздатності. Для мене важливим було зрозуміти по стратегії, насправді яка композиція нашого ринку: чи це корпоративний ринок, яке його місце; чи це кооперативний ринок, яке його місце, кооперативного цього ринку; чи це індивідуальний ринок. Тобто яка композиція, яким чином ми фактично цю конкурентоздатність досягаємо, і яка взагалі наша стратегія проникнення на ті зовнішні ринки, те, про що казав сьогодні Валерій Миколайович. Я теж цього не побачив, на жаль. Єдиний варіант – те, що стосується земельної реформи, тут я побачив, і я на це можу посилатися у розділі "Доступ до фінансів". Тут опосередковано вказано використання права оренди землі в якості застави з 2016 року, тобто… Ні, ну маленькі, але принаймні це хоч дає світло з того, яке є бачення.

Іван Володимирович, і до всіх звертаюся, і прошу, Олексій Михайлович, звернути на це увагу. Ми неодноразово обговорювали це питання, базове і ключове. І так я бачу, як воно може і повинно рухатися. Це ми повинні отримати цей проект закону від Кабміну, що стосується обігу земель. У нас є чітко встановлені законом України, який ми проголосували при продовженні мораторію, терміни. Іван Володимирович, робочі групи в цій ситуації, і те, що стосується попередніх історій, не працюють. Буде урядовий… А затягнути не можемо, бо там чітко терміни…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Володимирович, два документи. Перший –  кабмінівський закон. І тут же готуємо свій альтернативний депутатський у випадку, якщо ми побачимо, що над тим документом, наприклад, працювати не можна і не можна його довести до якогось зрозуміло вигляду. Оце той підхід, який, на мою думку, може працювати. Ніхто нам не заважає ні в комітеті, ні в підкомітетах, ні самому комітету займатися цією діяльністю так само як і міністерству. Я переконаний, що вони цим займаються і повинні займатися.

І все-таки от питання. Чи розглядалося це в стратегії? І яка композиція все-таки, орієнтована, в яку сторону аграрна галузь? Чи це корпоративний сегмент, чи це кооперативний сегмент, чи це індивідуальний? Тобто як оця композиція вона відображена?

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Питання загальне, що це самозбалансований підхід з європейською моделлю. І один із фокусів це саме на малий і середній бізнес створення кооперативів, підтримка їх. Значить, щоб так було розуміння, що той же самий… Я просто скажу вам історію. Пан Хоган Єврокомісар, DG AGRI керівник, який зараз керує, по суті, всією, ну, Європою, він сам колись був малим і середнім фермером. І є дуже гарний приклад саме питання Польщі, де розроблялась схожа стратегія і схожій стратегії фокус був саме на малий і середній бізнес, і розвиток сільських територій. Це перше питання саме таких фокусних.

Друге. ……….. повністю підтримую питання пов'язане з земельною реформою. Зараз о шостій годині у Прем'єра буде нарада, значить, Мінрегіонбуд запропонував 6 законопроектів, які фокусуються: а) на дерегуляцію; на спрощення реєстрації оренди; на встановлення мінімальної ставки оренди на всі підприємства, включаючи державні або наукові, або військові, неважливо, але це мінімальна ставка оренди підняття і багато чого іншого, в тому числі спрощення реєстрації землі під садівними, там, будиночками і так далі. Це раз.

Ярослав Васильович, дайте смс-ку, щоб наші були присутні люди на шосту годину.

І я також запрошую депутатів, ну, хто відповідає за земельні питання, у нас створена робоча група, яка згідно зараз законодавству готує законопроекти по, саме по внесенню, по обігу землі. То давайте, це наша спільна з вами робота. Канву  вам озвучено, я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вадим.

 

_______________. Шановний Олексій Михайлович, в мене до вас одне єдине запитання, яке є. Ну, наскільки я розумію уряд, коли вносить якісь документи на розгляд Верховної Ради, проходить, мабуть, голосує за цей документ  "за" чи "проти". От  як ви особисто, коли вносився Податковий кодекс в новому році отой перший, як ви особисто голосували на цьому уряді, і поясніть, яка ваша була позиція тоді, коли ви голосували "за" чи "проти"? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Я дякую вам за запитання. І знаєте, про що йдеться. Значить, я скажу, що саме МінАПК нам давала велику кількість пропозицій з фокусу на збереження ПДВ-режиму. Ви знаєте нашу позицію, і ми цю позицію  стояли до останнього. І дальше подивитися стратегію європейська. Відкрийте, будь ласка, сторінку з ПДВ, з режимом оподаткування, що ви там побачите. Збереження ПДВ режиму до  2017 року. Це те, що пропонували нам наші європейські колеги спільно з нами, з МінАПК. Подивіться, будь ласка. Яка у нас? 48.

Тому ………. наше питання саме МінАПК  відстоювало позицію дуже і дуже серйозно до останнього. І навіть, коли переписувався фінальний бюджет на колінах тут у Верховній Раді, ви знаєте, що ми тримали цю позицію до останнього моменту, в тому числі на перемовинах з МВФ. Перемовини з МВФ ми проводили за два дні якраз  до прийняття, і знаєте позицію. І саме завдяки пану Президенту, який особисто також мав розмову …………. В перемовини, було отримано, скажемо, більші поступки пішли  з боку МВФ і з боку Мінфіну.

 

_______________. Я не почув відповіді. Ви особисто голосували "за" чи "проти"?

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Я голосував "за" загальний меморандум з МВФ, в якому були всі пункти…

 

_______________. Тобто ви голосували "за" Податковий кодекс, який вносив уряд.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Я голосував "за".

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Володимирович Хлань.

 

ХЛАНЬ С.В. Олексій Михайлович, таке питання. Ми разом з вами весь цей минулий рік працювали разом з Світовим банком, з фахівцями Світового банку по стратегії відновлення зрошення. Але ж я не побачив відновлення зрошення в стратегічних пріоритетах, навіть його нема в напрямках стратегічних пріоритетів. Я дуже знаю, що ви переймаєтесь цим питанням. І ми всі працювали майже рік, але ж воно не іде окремим пунктом, а це дуже важливе питання і воно має дуже великий суспільний інтерес для всієї аграрної галузі. Дякую.

 

ПАВЛЕНКО О.М.   Я хочу також подякувати особисто вам, да, і пану Гордєєву за роботу. Тому що ви саме, якраз два таких самих активних депутатів, які відчуваєте потребу в Херсонській області по системі зрошення. І сьогодні була презентація, знаєте, на Кабміні по цим нагальним проблемам. В тому числі приймали з нами всі перемовини з Світовим банком. Створена робоча група. Сьогодні офіційно затверджено Кабміном, при Кабміні координаційна рада, де міністр АПК є головою даної координаційної ради, куди включається керівництво всіх основних ……….., в тому числі держагенства, Мінекономіка, Мінфін і всі інші відповідно …….., які відповідають за даний напрямок. Проект стратегічний, дуже важливий. І в даній стратегії є пункт, якщо подивитися…

 

______________. (Не чути)

 

ПАВЛЕНКО О.М.  10,1, яка саме є …….., земля і інвестиціям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, я дивився ці моменти, я знайшов, 56 сторінка, якщо ви дивитесь, там збільшення зрошуваних площ в 2,5 рази до 1 мільйона гектарів до 20-го року, збільшення валового збору за рахунок зрошуваних земель і так далі, до 50 відсотків. Ну, тобто індикативні якісь кількісні показники там виведені. Я думаю, що можливо, зважаючи на ті обсяги фінансування, вони можуть бути більш глибоко прописані.

 

ПАВЛЕНКО О.М. И в рамках этого… Просто ми якраз збираємо донорське фінансування. В рамках цього стартувала, дан старт співпраці з донорським банком, з іншими, по саме проекту зрошення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Леонід Петрович Козаченко, будь ласка.

 

_______________. 56 сторінка, пункт 5.2 подивіться, будь ласка, там цей пункт зафіксований.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую. Шановний колега, я думаю, що треба підводити підсумок. Ми не зможемо сьогодні проаналізувати глибоко цей документ, тому що він дуже такий багатовекторний і потребує по кожному із цих векторів такої детальної дискусії.

Єдине хочу сказати, що я не пам'ятаю, щоб у нас був в міністерстві такий комплексний документ в якому прописана так стратегія і план реалізації цієї стратегії. Я підкреслюю, я не кажу, що це є досконалий документ, але такого за обсягом і за, ну, напрямками ті які там розглянуті, я ще не пам'ятаю. Тому це є великий плюс. І є подяка тим, хто фінансував це. І, звичайно, керівництву на чолі з міністром. Що я хотів тут, зосередити на чому увагу? От ми говорили по різних, але в основному стосувалося питання приватизації майна.

Тут, скажімо, до стратегії, до цього документу не можна претензії… А от що, яка проблема виникає в міністерства. І я хотів, Олексій Михайлович, порадити вам. Розумієте, не все від вас залежить. Але ви будете крайні, тому що нема приватизації майна. І це дійсно ваша проблема. Тому ці питання треба виносити. Ви маєте право подати проект постанови Кабінету Міністрів, затвердити чіткий план. Ці постанови повинні бути написані, відповідальність і терміни виконання Фонду державного майна. Міністерство економіки, Міністерство юстиції буде туди залучено, будуть виникати питання. Фінансування, там треба буде аудити робити і так далі Міністерству фінансів. Пропишіть це. Не виконується, – ви не чекайте, що уряд, він цього не зробить. Так само буде, як і з Глущенком. Півтора року пройшло, – уряду це до біса, вибачте за слово. І сьогодні немає нічого. Вам передали, я не знаю, що там далі буде.

Але я по приватизації. Не виконується цей план, – пишіть доповідну, вимагайте негайного розгляду цього питання і так далі. Це просто як порада, тому що ми нічого не приватизуємо. Дійсно ви передали там кілька підприємств. Я з Білоусом особисто говорив. Він каже: "Зараз головне завдання – поміняти керівників цих підприємств". Я кажу: "Так щойно там поміняли. Перед цим ще раз вони були поміняні". "Ні, якщо ми не поміняємо, не піднімемо капіталізацію цих підприємств, за безцінок віддамо…" І зависло все. Але ви будете крайні за це, тому що, ну, це ваші підприємства". Да, ви йому передали, но ви не зняли з себе відповідальність. Це перше.

Друге, такий розділ є дуже важливий, але якось не чітко прописано. Дуже важливе значення має управління ризиками, якщо ми говоримо про сільгоспвиробництво. Тут є політичні риски, фінансові риски, риски погодні і так дальше. Там от є такий, ми створюємо центральну,.. цільову адресну допомогу. Це супер, це знімає потім у уряду оправдання за те, чого вони забороняють експорт продукції. Завжди оправданням було: тому що люди не мають що їсти, і щоб на 30 відсотків збити ціну на продовольство. Цільова адресна допомога, вона вирішує цю проблему. Але це не написано, що це управління ризиками. Окрім цього, є ще... жодного слова немає про хеджування цінових рисків у цій стратегії. Теж питання, яке треба вирішувати. Я не хочу на цьому зупинятись, тому що це буде довга дискусія. Це треба переглянути.

Далі. Була сказана от критика в вашу адресу по Аграрному фонду, державний резерв.

Аграрний фонд. Ми розуміємо, що одна із мети, от Держрезерв пов'язаний, бо він наші продукти використає, потім викидає їх, може робити інтервенцію не тоді, коли треба. Але сьогодні в Європі, ви ж знаєте, ті, хто писали, де вони тут сидять, ті, хто писав цю стратегію? Знає, що сьогодні державного резерву в Європі немає, є мобілізаційний резерв. Він приблизно складає 20 відсотків від тих розрахунків, методику теж, мабуть, ніхто тут не знає, я зараз не буду про це говорити, бо я дуже часто це питання піднімав. Нам не потрібен державний резерв в такому обсязі, в якому є.

Далі. Аграрний фонд. Тут не поставлені в цій стратегії ці питання. Аграрний фонд знову ж таки, якщо він створений для того, щоб управляти, якимось чином впливати на ціни, робити інтервенції, то обсяги закупівель, які повинні бути, треба подивитись, і все інше. Тому це питання потребує, там, доопрацювання в цій стратегії і принаймні потім далі і те, що буде робити міністерство навіть, якщо воно тут не прописано. Немає такого дуже важливого розділу і він потрібен нам. Вплив аграрного сектору України на глобальну політику і використання цього інструменту.

От я вчора був в ………………, де була окрема панель, там Україна-ЄС була конференція велика, в котре я пересвідчився, от сидять представники міністерства польського сільського господарства, німці сиділи, британці сиділи, от в чому їхня проблема? От, коли вони кажуть про фермера, от поляки кажуть: "Чого ви, там, переймаєтесь, що там робиться в Китаї, ви, там, починаєте з американцями бити горшки, на Близькому Сході? Це не питання Міністерства сільського господарства. Наш фермер повинен знати, що ось він може від свого цього клаптика землі продати біля дороги, де він… Чого нам не дають це зробити?". Ну, я жартував, казав: "Ви знаєте, у вас сама більша проблема і привів їм прізвище, що  робот доїть корову. Але, коли приходиш до цього фермера, в якого 50 корів і робот доїть корову, ти задоволений супер з роботом. Вона знає цього робота. Там їсти він дає, її подоїв. А от як спарувати її, руку відламати може, якщо парують. От як її тримати цю корову, от не знаю. Це місяць б'ю голову об стіну, не можу. Наш фермер не повинен думати, як парувати  корову, я ще раз кажу. У нього, фермера нашого, це є наш  величезний плюс. Подивіться Аргентина, Бразилія,  Австралія, от індустріальний підхід до виробництва, вихід на ці глобальні ринки. У нас цього розділу не прописали хлопці, ні американці, ні європейці, бо це для них величезна конкуренція, а для нас це має стратегічне значення.

Завершую. Значить, по цих всіх розділах, які ті були. Основна рутинна робота повинна бути день  і ніч у міністерстві. Якщо виходите на  якесь уже остаточне рішення, то тоді тільки отут збираємося  по напрямку земельна реформа, приватизація майна, управління ризиками і так далі. От тоді у нас буде дуже, ну, скажемо, ефективна робота і принесе користь. Тому я пропоную врахувати все це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.

…………

 

_______________. У мене тільки один коментар. У нас якраз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, коротко.

 

_______________. Значить, Леонід Петрович, 46 сторінка пункт  2.1. поступово перейти до ліберальної політики ціноутворення. І отут є якраз той пункт, що реформувати систему інвентаризаційних операцій з метою обмеження їх впливу на ринок та використання лише для запобігання кризових ситуацій та у разі суттєвих загроз  дестабілізації ринків.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, зрозуміло. Але це так загально. Це все рівно, що Шимківа запитують, як…

 

_______________. Це стратегія. Вона, під неї потім будуть підписані підпункти, яким чином вона буде розвиватися. В стратегії неможна розписати 10 пунктів…

 

_______________. Ярослав Васильович, от дивіться, ви приведіть приклад, де в Європі роблять інтервенцію з зерном. Ніде. Уже не використовують. Як роблять цю інтервенцію. Немає у них зерна, вони відміняють квоту і в Україні беруть скільки їм треба. При цьому держава економить шалені кошти. Назвіть цифру. Якщо ні, я зараз її назву.   Скільки по годах Аграрний фонд збитків мав? От, ви розумієте, від цього інструменту треба поступово відмовлятись. Якби ми були дефіцитна країна, де не вистачає продовольства… Якщо ми профіцитні…

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. І ми ж за те, Леонід Петрович. І ми ж за те, щоб відмовлятися. Ми зараз говоримо про те, що максимально відійти від цих питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Леонід Петрович, зрозуміла позиція. Це, дійсно, дискусія, я потім резюмую, яким би чином ми могли рухатися вперед.

Я, з вашого дозволу, ще Миколі Івановичу Кучеру слово. І тоді я хотів би там заключне слово міністра. Я би теж підрезюмував, і ми би закривали комітет.

 

КУЧЕР М.І. Олексій Михайлович, я хотів… Багато питань, але я три питання.

По-перше, я хочу вернутися до Податкового кодексу, який буде розроблятися. Тут все правильно прописано: залишити ПДВ. Але я вам хочу сказати, що в нас, як захотіла Яресько, так і зробила. І ми отримали колосальну проблему. Сьогодні, 2 дні назад, було її інтерв'ю. Вона сказала, що після першого кварталу ми передивляємося. Ніхто не розуміє, чому вона так сказала. Можливо, її більше цікавить, що неможливе, важке адміністрування. Можливо, якісь інші питання. Але я хотів би зрозуміти також позицію міністерства, тому що ось ми багато місяців працювали, шукали різні варіанти, чим це замінити. І от сьогодні я для себе прийшов висновку: замінити нічим не можливо. Все, що ми пропонуємо: 7 відсотків, 10 відсотків, якісь прямі дотування, - все це обман, все це нереально, все це не робоче. Тобто ми б хотіли почути, щоб була і позиція міністерства, і щоб вона була чітка. Тому що та боротьба, яка йшла за спецрежим, реально сільгоспвиробники, тільки коли його відмінили, почали розуміти, що відбувається. І сьогодні ламають коп'я… Я розумію, що прописано залишити, але наскільки це практична буде робота, наскільки це будуть гучні заяви, наскільки це буде системна робота по спецрежиму?

Наступне питання. Тут знову ж таки прописано: рівень податкового навантаження. Це колосальна проблема сьогоднішнього дня. У нас практично надвоє поділені сільгоспвиробники: одні – які несуть високе навантаження, інші – несуть низьке податкове навантаження. Податкова цим займатися не буде, для них  ЄСВ і ПДФО – це взагалі не податок. Для них це не податок. Вони його і не рахують, і не оцінюють свою роботу по цих податках. Тут знову, яка буде позиція міністерства, які законопроекти все-таки? Тут пишеться, що мінімальний розмір податкових зобов'язань, ПДФО по ЄСВ. Але коли буде цей законопроект, яким чином? Можливо, давайте разом підготуємо цей законопроект. Тому що проблема колосальна. Проблема сьогодні, проблема війни між сільгоспвиробниками – це війна між тими, хто платить податки, і тими, хто не платить податки. Я б хотів би, що це розуміння було.

І третє. Це зона вільної торгівлі. Реально тут це вже прийшла робота, скажімо так, міністерства. Тому що ті квоти, які в нас є: кукурудза – 950 тисяч, ячмінь – 400 тисяч, птиця – 32, здається, тисячі чи 30 тисяч, да. І реально можна 16, половину.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЧЕР М.І. Да. Реально можна половину. То єсть, нас втихаря дурять, і гра в одні ворота,.. тут тоже практична робота. Є якась програма, є якісь речі. Тому що ми всі віримо, кажемо, що СОТ – це дуже хорошо, це прекрасно, але ж з нашими квотами чого туди йти, розумієте.

Тому я хотів би розуміння цих трьох проблем.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Можливо. Я хотів би, так сказать, доповнити Леоніда Петровича і Миколу Івановича в частині того, ну, все-таки, в частині того, що ми повинні захищати інтереси нашого фермера в першу чергу, от. І хотів навести такий приклад, що сьогодні середньозважена ціна на зерно в середині країни впала до рівня 65-и відсотків від ціни у портах. Раніше, от Леонід Петрович сидить, коли вона (опускалась,) підходила до 70, – робили ґвалт. І на рівні Кабінету Міністрів це питання ставили. Но тоді головним питанням була корупція, видача там свідоцтв і т.д. і т.п. Сьогодні, якщо ми говоримо дерегуляція, да, те, що провели, то ефекту від неї немає абсолютно ніякої. І всі наші, скажімо так, скасування цих всіх дозволів, вони, ну, я так розумію, робилися все-таки в одну сторону. Це в сторону трейдерів і іноземних капіталів. Тому як би я все-таки прошу вас звернути увагу на вітчизняного сільгосптоваровиробника, інтереси його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо можна, коментар, Олексій Михайлович.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Я хочу прокоментувати швидко. У нас якраз моніторинг є, у нас є індикатор зростання ціни за якраз минулі три тижні, а саме: закупівельної у селян після введення спецрежиму. Тому що трейдери почали якраз перекладати ПДВ на селян, і селяни відчули реально, не трейдери, а селяни відчули додаткову вартість своїх зернових. Раз.

Друге. У нас немає індикаторів от моніторингу, що ми робимо, по всій статистиці стосовно того, що ви кажете: про порти і так далі. У нас прозора економіка, і в нас таких …. у трейдерів… тут всі сидять займаються агробізнесом, вам це не підтвердять. Тому я трішки хочу прокоментувати, що статистика показує інше.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Я трішки не те, я вибачаюсь. Я говорив, що от ціна в порту - 100 одиниць, а ціна в середині країни – 65. Тобто у нас посередницький ланцюжок займає, ну, логістика, там, і т.д., і т.п., дозволи – все воно займає більше 35 відсотків. Тобто від цієї ціни…

 

ПАВЛЕНКО О.М. Пан Вадатурський, от є ситуація з тредером…… Можете прокоментувати щось? Невже трейдери заробляють 40 відсотків зараз?

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я вам кажу статистику. Це питання Леонід Петрович знає краще мене, він може фахово пояснити його. Я не кажу, що це заробляє трейдер, але я кажу, що недозаробляє виробник. Я кажу про те, що треба думати про нього. Це те, що говорив Леонід Петрович в частині, ну, локальних ринків. Це того закону, якого не вистачає для маленьких, які могли би законно продавати біля дороги свою продукцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Миколайович.

Коротко слово Андрію Олексійовичу.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Я хочу тільки прокоментувати про Європу. Я повністю з вами згодний. Дивіться, 40 тисяч у нас є зараз квота по курятині, із них використовується тільки 16, інші не маржинально. Але з вами, знаєте, що була проведена робота по Саудівській Аравії: відкрили ринок по курятині. Єгипет – це 12 тисяч тонн халяльної курятини в тому числі, з яких саме якраз 11 великих холдингів, 8, скажімо… І спільна комісія по Китаю це питання піднімає. Хоча да, там є проблеми.

Єврокомісія – я мав розмову на минулому тижні з DG AGRI паном Хоганом. Знову ж таки питання, пов'язане з квотами. Це питання політичне, але ми питання постійно піднімаємо на всіх рівнях: від Єврокомісії до, в тому числі на ……… зустрічах тет-а-тет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, є ще пару слів, і будемо завершувати.

Будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Шановні колеги, хочу всім подякувати, дійсно, за конструктивну розмову. Щоб ми розуміли, це є дорожня карта, яка нам потрібна зараз серйозно працювати з нашими донорами в тому числі, в першу чергу даже, для того щоб ми зараз змогли отримати фінансування для наших малих і середніх бізнесів, для розвитку територій, для системи зрошення. Тому в даній дорожній карті це наша з вами також спільна робота, тому що тут є багато блоків, пов'язаних із законопроектами і з нашою роботою. Тому що багато є саме оперативної роботи, до якої потрібно нам долучатися по повній програмі.

Тому прошу максимально дати свої коментарі і спільно з нами включатися у відповідний даний комплекс дій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я на завершення хотів сказати теж резюме із того, що говорили. По-перше, ми запускаємо процес. Ми рік говорили про те, що давайте якийсь документ, над яким би можна було працювати і який можна було б обговорювати. Сьогодні цей документ є. Якщо спитати, чи задоволені ми на 100 відсотків документів, було би абсолютно аналогічно, аби така ситуація навіть була. Експерти працювали, вони доклали зусиль, міністерство працювало, наші колеги долучалися до цієї роботи. Я думаю, що є ще багато над чим працювати.

І з таких ключових речей, які я би я хотів визначити із того, що я дивився. Дуже багато позицій вимагають такого суттєвого додаткового продовження: додаткові програми, додаткові напрямки і так далі. В стратегії хотілося б як в найвищому рівні бачити дуже чітко основні напрямки. Якщо прикладом просто скажу, наприклад, земельна реформа. Земля в Україні  відповідно до стратегії продається - не продається. Застава корпоративних прав чи продаж? Яким чином продаються корпоративні права, корпоративні, якщо вони продаються. Тобто тут такі ключові базові речі. Від них механізми вже можна прописувати.

Якщо це квота, наприклад, і ми говоримо про квоту, то хто цією квотою користується. Я розумію, що компанії, для яких квота – це 5 відсотків їхнього виробництва. Але в цю квоту можна втиснути 150 малих виробників, і вони повністю цю квоту заповнять. Тобто теж є підходи. Яким чином розподіляється державна підтримка, кому вона йде, на які напрямки, яку ефективність від цієї державної підтримки ми отримаємо.

В контексті розвитку сільських територій основні напрямки, і це те питання, яке я задавав, яким чином ми розвиваємо корпоративний рух, тобто я би в цьому напрямку хотів би набагато більше побачити.

Питання, пов'язані… Із позитивного дуже хочу зауважити що мені сподобалося. Є якісь ключові індикатори. Деякі з них з термінами, деякі з них – з якісними і кількісними показниками. Тобто зростання обороту, зростання навіть от приклад ми розглядали, обсягу, вирощеного на зрошених землях. Для мене особисто це дуже позитивний елемент.

Ключове болісне питання, ви бачите, всі про нього почали відразу говорити і переходити від стратегічного – це державні підприємства і той економічний ефект, які ці державні підприємства дають. Поки ми це питання не врегулюємо стратегічно, ми не відійдемо від цього. Нікуди ця дірка ментально не зникне. Аграрний фонд, Державна продовольча зернова, борги, які там накопичені, як ми від них… позбуваємося від цих боргів і так далі, і так далі. Тобто є вони, немає і так далі.

Іноді, знаєте, на завершення просто скажу. Начебто і жалко щось там, і кажемо, недооцінено і так далі. Але загальний підхід показує, що вони збитки дають. І, можливо, іноді краще дешевше віддати на приватизацію, але зробити це зараз,в ефективні руки для того, щоб хоч як мінімум ці збитки не генерувати і, по-перше, зняти оцей великий пласт розмов про корупцію і якесь неефективне управління в Міністерстві аграрної політики.

Я хочу подякувати усім експертам. Перш за все представникам Європейської комісії, іншим проектам, які працювали над цим. Ми мали зустріч неодноразово. І я в додаток до стратегії того, що стосується нашого комітету, хотів би сказати, що серед індикативних показників, от наприклад, в контексті приватизації ці всі показники є. Чотири законопроекти, чотири, вірніше, закони, які вимагають змін для того, щоб змінити ситуацію по галузі. Ну, не по галузі, в підсегменту галузі. По іншим, можливо, буде для нас так само ефективно оце уже робота разом з комітетом, які законодавчі кроки ми повинні зробити, в які терміни винести і потім затвердження стратегії всередині, з елементами законотворчої діяльності. Тоді це не буде просто плаваюча стратегія, яка, да, ми повинні зробити. Да, ми повинні, але от які законодавчі кроки ми не затвердили… А так ми повинні ще якісь законодавчі плани. Як спікер неодноразово казав, що у нас є…

Валерій Миколайович, можна вас попросити трошки паузу… Як є у нас законодавчий план реформ у Верховній Раді. От ми в цей законодавчий план реформ просить Володимира Борисовича інтегрувати той блок, який стосується аграрного сектору. І це, я думаю, буде перший крок от з інших галузей, як ми зробили прорив в контексті аграрного дня і мали дуже гарний позитив, так само от в контексті блоку реформ в аграрній галузі ми би теж мали дуже великий успіх, який ми би могли цього досягнути.

Колеги, я дуже дякую всім колегам, які приєдналися на цьому комітеті. Я думаю, що ми багато про це говорили, ми зробили перший крок, і я думаю, що наступні кроки повинні бути швидкі і ефективні.

Дуже всім дякую за участь. Комітет оголошую закритим.

 

_______________. Ще хочу подякувати команді агрополітиків, які також приймали участь в даному процесі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Дякую.

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

04 квітня 2024 10:07
20 березня 2024 11:52
27 лютого 2024 09:53
12 лютого 2024 10:09
30 січня 2024 09:49
18 січня 2024 09:41
25 грудня 2023 14:38
15 грудня 2023 09:49
14 грудня 2023 10:21
23 листопада 2023 10:09
Переглянути ще