21 липня 17:00
Верховною Радою України прийнято Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» докладніше
13 липня 18:30
Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) докладніше
19 червня 09:00
Привітання з Днем фермера докладніше
17 червня 15:30
Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України про ветеринарну медицину та благополуччя тварин докладніше
17 червня 14:15
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель" докладніше
04 червня 15:48
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» докладніше
30 квітня 09:00
Закон про відкриття ринку землі опублікували в офіційному виданні «Голос України» докладніше
28 квітня 18:00
Президент підписав Закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення докладніше
02 серпня 2016, 16:37

стенограма засідання Комітету 31.05.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

31 травня 2016 року

Веде засідання Заступник Голови Комітету Заболотний Г.М.______________

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добрий день, шановні колеги. Прошу займати місця свої. У нас зареєстровано 16 народних депутатів з 29, є кворум.

Мушак, є кворум.

Є пропозиція… Порядок денний є у всіх. Є пропозиція почати роботу. Хто за те, щоби порядок денний затвердити, прошу проголосувати. Хто –  "за"? Проти? Утримався? Одноголосно.

На порядку денному у нас три питання. Перше питання, де комітет головний, проект Закону України про внесення до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", внесений Кабінетом Міністрів України. Реєстраційний номер 4523, від 25.04.2016 року.

Я бачу, Козаченка нема в нас, да? Бо у нас зустріч з ним. Так, Пивоваров Андрій є?

Доповідайте питання, будь ласка.

 

ПИВОВАРОВ А.В. Доброго дня! Суть закону полягає в тому, що в 2012 році було утворено ПАТ "Державний земельний банк" за рахунок коштів державного бюджету, які були внесені за рахунок викупу облігацій. Законом від 17.06.2014 року серед іншого було встановлено, що Кабмін ліквідувати "Державний земельний банк". Сьогоднішнім проектом пропонується виключити слова "ліквідація", замінити їх словами "реорганізація" або "приватизація". Позитив, який пропонується даним законом, що у разі залишення чинного закону, то державного бюджету надійте приблизно 119 мільйонів гривень. Це та сума, яка була внесена до статутного фонду банку. І 1 мільйон буде десь витрачений на процедуру ліквідації.

Якщо ми будемо, внесемо зміни до цього закону, то додатково за інформацію фахівців Міністерства аграрної політики буде залучено від 80 до 130 мільйонів гривень, оскільки банк має фактично ліцензії. І він, ну, працюючий банк міг би працювати і приносити прибуток. Єдиний нюанс, який в цьому законі, на нашу думку, полягає в тому, що нечітко визначена процедура, зокрема, або реорганізація, або приватизація. Тобто це встановлює можливість для широкого тлумачення даного проекту і неоднозначного підходу до процедури. Зокрема, такої ж думки дотримується Головне науково-експертне управління. Серед своїх зауважень, які надійшли сьогодні, було зазначено про те, що фактично не встановлюється подальша доля банку, що процедура ліквідації або реорганізації не встановлює подальший механізм цього.

Друге, те, що також двозначність у понятті ліквідації або… реорганізації або приватизації.

Третє питання, яке також було у зауваженні висловлено, що з питання нормо-проектувальної техніки, зокрема, те, що некоректно вносити зміни до Закону про внесення змін. Пропозиція Головного науково-експертного управління: відхилити даний проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Пан Краснопольский.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Добрий день, шановні народні депутати, я хотів звернути увагу, як кажуть, на слідуюче. Можливо, там в юридичному аспекті треба ще щось внести, але необхідність внесення таких змін продиктована тим, що і було озвучено, що немає послідуючого бачення цього земельного банку, Державного земельного банку. В той же час як раз саме із-за того, що до нас, Міністерства агарної політики та продовольства приїжджало дві делегації, одна – китайська, одна – голландська, які як разі  хотіли придбати цей земельний банк. На що ми відповідно сказали, що ми це не можемо зробити, от, тому що він знаходиться в процесі ліквідації. Якщо його виведуть з процесу ліквідації і приведуть в режим приватизації або реорганізації, тоді про це можна говорити. Їхня зацікавленість дуже серйозна. Чому в свій час цей банк пішов на ліквідацію? Це було десь більше політичне питання і пов'язано було з тим, що в попередньому статуті знаходилися…. можна було передбачати заклад землі, тобто земля могла вноситися в статутний фонд. Після чого були внесені зміни, і сьогодні це абсолютно чистий банк, який має, дійсно,  статусний  капітал  в 120 мільйонів. Не має ні дебеторки, ні кредиторки, абсолютно нічого. Тобто це чистий банк, який має  сьогодні ось цей як кажуть актив. І  кошти для того, щоб вони нікуди не ділися, вони  знаходяться  в НБУ   на  збереженні, і як би чекають свого конкретного якогось рішення. 

Дійсно, завдяки  тому,  що на ньому  є ліцензія,  ми маємо можливість як мінімум тримати десь біля 80 мільйонів плюс, до 120, тобто за 200 мільйонів можна продати  цей банк. І чому ми в цьому максимально зацікавлені про те, щоб хотіли, бо зрозуміло, що цю функцію буде виконувати Фонд державного  майна    України. Але якби   з  цієї цифри 80 – 40 мільйонів віддали на МінАПК для підтримки наших  програм, то це було б дуже добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

Які будуть пропозиції у народних депутатів?

 

_______________. Ще запитання давайте, бо поки що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання.

 

_______________. Я так  зрозумів, що якщо ми сьогодні  відмовляємося від  нього як Земельний банк в прямому розумінні, то він буде в майбутньому, якщо його продадуть, просто функціонувати як будь-який інший фінансовий банк. Так? 

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Абсолютно.

 

_______________. Дякую.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Просто звичайний,  нормальний банк.  Я кажу: раніше в нього  були застороги тому що було в статуті і земля передбачалася, а потім цю норму виключили і  таких  понять немає, і це абсолютно фінансова установа сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мушак.

 

МУШАК О.П. От дивіться,  шановні колеги,  питання наступне і два варіанти давайте розглянемо. Якщо ми, якщо він буде ліквідовуватися, то як швидко          отримаються ці  120 мільйонів, або 119 повернуться – це раз. І друге, якщо ми не ліквідовуємо його, то перша     гарантія, що, дійсно, за нього  200 заплатять. А друге як довго буде тривати цей процес його продажу, тим паче   китайцям. Бо це, мені здається, не так легко  буде зробити. Дякую.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Процес   ліквідації буде, напевно, навіть і довше. В якому ступені? Тому що сьогодні реально є два покупці, які вже заявили про це бажання і крім того, були і ще й інші покупці, які  сказали, що якщо це буде прийнято рішення,    то       ми однозначно приймаємо участь в аукціоні. І бажано, я думаю, що ми можемо там і записати відповідним рішенням, щоб цей банк продати якраз через аукціон, і навпаки виручити максимальну якусь ціну, яку тільки можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Кіт Андрій.

 

КІТ А.Б. Я дякую.

Ну насправді я в перший раз здивований взагалі, що у нас в Україні хтось хоче купувати банки, то якесь ноу-хау, яке я почув за останній рік, тому що їх продається величезна кількість і є купа бажаючих власників банків, які їх продають.

У мене запитання слідуючого характеру. На скільки мені відомо, існує постанова Нацбанку, яка передбачає капіталізацію банків не менше 200 мільйонів гривень як таких взагалі. хто буде дофінансовувати це і як буде виглядати тоді продаж? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Краснопольський, до вас питання.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ну дофінансовувати буде, зрозуміло, той, хто його буде придбавати і ціна…

 

_______________. (Не чути)

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ну якщо не буде якоїсь такої можливості, значить ну тоді реалізації не буде.

Інший, ну якщо це не можна, по-перше, Нацбанк, ми давали на погодження Національному банку України, він таке погодження дав і Мінфін також.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще запитання чи пропозиції у народних депутатів?

 

_______________. Дивіться, наскільки я розуміюся зараз в банківській сфері, дійсно хочу підтримати колегу Андрія Кіта, що зараз насправді якогось попиту на банки немає. Зараз банки можна продати, серйозні банки, кажуть: "Купуйте нас з мережею, з усім іншим, тільки що ми хочемо вийти з ринку України". То мені здається, що трішки перебільшено оптимізм з приводу того, що цей банк куплять, це раз.

Можливо історія полягає в тому, що новостворені банки, дійсно їх треба капіталізовувати на 500 мільйонів, а існуючі там, ну умовно кажучи, для того, щоб створити новий банк, то треба 500 мільйонів капіталізувати в статутний капітал, а цей можна, умовно кажучи, за 200. Але все одно я не вірю, чесно кажучи, що хтось буде зацікавлений купувати український банк, бо, і що цей банк, його куплять. Бо насправді якщо китайці розберуться, то, мабуть, десь два банки готові продатися за абсолютно менші кошти вже з мережею, з усім іншим.  Це раз.

Друге. Мені здається, що все ж таки краще отримати ці гроші назад, 120 мільйонів, бо, ну, як показує практика от зараз існуючих банків навіть там державних, не державних, "Родовід" можемо взяти, який там державний, що під ліквідацію, все інше, через деякий час вони просто на просто пропадають, їх закривають і збитки, а не прибуток, полягає знову на державний бюджет.

Тому моя пропозиція відхилити цей законопроект.

І все ж таки цей банк треба ліквідувати, гроші повернути назад в бюджет. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Григорій Михайлович.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.  Дивіться. У нас чинне законодавство яке діє на сьогоднішній день в Україні, що пише? Що чинне законодавство зобов'язує Кабмін саме ліквідувати "Держзембанк", не приватизувати, не реорганізувати, а ліквідувати. І у нас іншого варіанту немає як приймати його так сказати як… Бо вимагає, так вимагає чинне законодавство. І придумувати тут велосипед ми не можемо. Його треба ліквідовувати. Ми мусимо це підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще у кого яка є пропозиція?

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Я перепрошую. Це ж якраз законопроект, який поданий вже від Кабінету Міністрів, це, воно все пройшло всі узгодження. Тобто, якщо це була, приймалася раніше постанова то зараз якраз вона прийшла на зміну. Це ж не від чисто міністерства виходить, а від Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  В мене тоді питання напрошується. То може ми 442 постанову тоже анулюємо?

 

______________. (Не чути)

 

ДАВИДЕНКО В.М. 442 постанова це, коли ми ліквідували всі наші контрольні органи створили Держспожив….службу, яка не працює по сьогоднішній день. Ну, якщо так у нас легко виходить то давайте підтримаємо цю постанову, але, то есть цей закон і скасуємо ту постанову наступним законом і будемо працювати далі не передаючи причому функції там Держземагенства в якесь інше міністерство і так далі. Дякую. Якщо можна.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Як мінімум це два різних питання. Ми так можемо один за одним закон цеплять. Але, якщо ми говоримо про 442 постанову і якщо особисто моя думка то я скажу, що там є і до речі нам треба буде на слідуючому, я думаю, що завтра ми будемо з вами розглядати проект закону якраз про внесення змін пов'язаних з реалізацією 442 постанови. Тому що безперервний процес сертифікації, який ми повинні якось забезпечити сьогодні, на жаль, в нинішній ситуації так як виписаний закон ми це зробити, як кажуть, не зможемо. І це пов'язано з тим, що ми повинні спочатку… запускається закон, а після того ми повинні згідно закону визначити аудиторів, є ціла процедура, як вони повинні працювати.  І тільки після того почнеться сертифікація. Єдине тільки, що виникне, в цей момент ніхто, нічого сертифікувати не буде, якщо цей процес затягнеться на 2-3 місяці, ми будемо мати міжнародний скандал. І нам так чи інакше прийдеться вносити певні зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна до вас ще одне запитання? Ну, я почув. Скажіть, а у вас є заключення Національного банку по даному законопроекту?

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Да. Є. Більше того, ми готові ще й надати… якраз ми проводили засідання, яке відбувалося з двома цими делегаціями, воно зафіксовано протоколом, і є якраз підтвердження, наміри про те, що в разі зміни законодавства, вони готові …….. Ми можемо це долучити до цієї справи.  І одного, і другого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. В мене таке є своє зауваження.

Зараз ситуація така, банк, він чистий, да, 120 мільйонів активів, наскільки я зрозумів, да, немає ніяких ні операцій не проводилось, нічого. Так? І зараз законодавство не дає змоги його продати. Так чи ні? коли Національний банк разом з Кабінетом Міністрів цю постанови, вірніше, проект закону дивився, так, то я розумію, що цифра може 200 мільйонів це може бути реальна цифра. Але ми не зможемо нічого зробити поки знімемо це обмеження. Тому зараз є дві пропозиція.

 Перша Пропозиція. Як було так і залишити, тобто відхилити законопроект.

Інша пропозиція, але, як на мене, то тільки на приватизацію, а не на реорганізацію, бо це такий процес, він може роками длиться, а приватизація вже це такий період, що прописали і зробили. Але може термінами якісь теж можемо обмежити? Бо це ж теж можна і рік далі… чи як?

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Ну, я думаю, що ніяких заперечень, оскільки там немає ніяких підготовчих особливих питань, ми дуже швидко передамо Фонду державного майна, який може оголосити аукціон буквально згідно своїх процедур. Там скільки, два місяці треба чи три? Два чи три місяці, да, згідно якраз для того, щоб всі учасники мали можливість поприймати участь.

А те, що написати чисто приватизацію, нема ніяких заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. І Тарас Вікторович дуже просив підтримати своїх колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас, давайте так, є дві пропозиції, перша пропозиція підтримати законопроект, але тільки приватизацію, без реорганізації залишити в ньому, так, друга пропозиція, яка поступала, відхилити законопроект. В сталому по порядку надходження, перша пропозиція була відхилити, так, законопроект?

 

_______________. Міністр як сформував, як ви формуєте…

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Скажу пропозицію від міністра, мається на увазі міністерства, те, що кажуть на приватизацію. Це якраз і є наша позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді так, перша пропозиція: підтримати законопроект з вимогою на приватизацію без всякої реорганізації. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте голоси. Тільки на приватизацію.

(Загальна дискусія)

 Ні, ми ж…Ну, до другого читання ми ж можемо це зробити.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно.

Пожалуйста,  Андрій.

 

_______________. Щоб ми просто правильно розуміли, у нас теж, наприклад, є гроші ДПКЗУ в "Укрсімбанку" мільярд з чимось там доларів, яких насправді не існує. Просто питання в чому чи дійсно є гроші, чи це не гроші? Тому що це кардинально міняє підхід до цього законопроекту. Я ж кажу, це просто на куплені активи, які нікому не потрібні на ці гроші, то тоді напевно це треба просто продати. А якщо це є живі гроші і ми говоримо про це, що це живі гроші, а ми продамо дорожче чим маємо живі гроші, я в це не вірю. Тобто просто нам потрібно розуміти, що це таке цих 120 мільйонів? Це куплені дві будівлі в райцентрі чи це гроші? Дякую.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Значить, даний банк не має ніяких будівель, він має, дійсно, тільки кошти, які якраз Національним банком України буквально, я не пам'ятаю, місяці три назад були з метою, щоб ніяким чином вони нікуди не ділися, він якраз до себе забрав на збереження. Єдине що, при ліквідації там ще виникає питання, що всі працівники, які сьогодні ще працюють і залишаються, вони будуть мати право на п'ятикратні оклади, зрештою на що вони і претендують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я хотів тільки додати, що там чистий баланс в банку, там чистий баланс, тому він і є привабливим, що це юридична особа, створена, має ліцензії, і має кошти, і не має ніяких боргів, не має ніяких активів. Тому і ціна його має бути, ну, мінімум як ліцензія і кошти, які там є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, ми проголосували… Ще раз, ще раз. Сім… Скільки ви рахували?

 

_______________. Сім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім за підтримку законопроекту, так?

 

_______________. Ні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз. (Загальна дискусія)

 То ми до другого читання вичистимо. Я уже сказав там першим… Да. Ні. прийняти в першому читанні за основу законопроект номер 4523. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Два утрималися. Закон прийнято. (Загальна дискусія)

Так, друга у нас. Комітет не головний. Друге питання: проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі", внесений Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 4569), комітет не головний.

У нас доповідає Міністерство аграрної політики. Прошу, пан Краснопольський.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі" розроблено з метою виконання підпункту 3 пункту 231 плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегією стало розвитку Україна-2020 у  15-му  році і затверджено відповідно Кабінетом Міністрів 4 березня 2015 року.

Проектом закону пропонується відкрити додатковий канал реалізації вирощувальної худоби, у тому числі і за кордон шляхом зниження експортного мита на  живу худобу до рівня 3 відсотків на окремі види худоби. Підкреслюю, на окремі види худоби. Це стосується виключно і молодняку, великої рогатої худоби,  підвищених вагових кондицій понад 300 кілограмів живої ваги та племінних овець.

Для запобігання вивезення експорту маловагового молодняку великої  рогатої худоби ставка вивізного мита залишається на рівні 10 відсотків. Реалізація закону України дозволить створити сприятливі умови для розвитку галузі тваринництва, зокрема поступового нарощування поголів'я худоби, підвищення їх продуктивності, збільшення виробництва молока та м'яса, а  також усунути існуючі дискримінаційні умови для вітчизняного виробника  порівняно з імпортерами за рахунок вирівнювання експортних та імпортних мит, адже ціна реалізації на живу велику рогову  худобу та на експорт відрізняється практично вдвічі. І  ви знаєте, що якраз ціна, яка складається на українському, на внутрішньому ринку, вона є для наших товаровиробників м'ясної галузі не дуже привабливою. І через що ми маємо такі проблеми.

Результат збалансування між експортом і внутрішнім ринком дасть можливість не просто вирізати  худобу або не займатися цим, а збалансувати якраз дохідну частину тим, хто буде  займатися, як кажуть, на експорт і збільшувати кількість м'яса для нашої держави. Через то просимо підтримати.  До речі, це не стосується шкір сировини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Прошу колеги, хто хоче висловитися.

 

 _______________.  Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо? Тоді…

(Не чути)

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас залишилося третє питання. Ми сьогодні по плану роботи повинні послухати інформацію щодо діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". І до слова запрошуємо Бориса Григоровича Приходька, виконуючого обов'язки голови.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г. Добрый день, уважаемые народные депутаты! Я признателен вам за то,  что вы нашли время, чтобы заслушать презентацию касательно результатов работы корпорации ДПЗКУ за  2015 год.

Моя презентация содержит 32 слайда. Мы вам раздали эти презентации вместе с рабочими материалами, они перед вами на столе. Я думаю, что все 32 слайда я презентовать не буду, потому что там есть слайды, которые  несут информацию коммерческого характера. А скажу об основных наших достижениях, которые корпорация ДПЗКУ имеет за 2015 год.

Посмотрите, пожалуйста, на слайд  № 2. На этом слайде вы видите динамику объема экспорта сельхозпродукции  корпорации ДПЗКУ за три года: с 2013 по 2015 год.

Структура экспорта в разрезе компании вы можете наблюдать на слайде № 3. Динамика достаточно позитивная. Мы  экспортировали в  2015 календарном году 2.8 миллиона тонн зерновых,  из которых 1,22 миллиона тонн отправили на нашего партнера -  корпорацию ……….

Не было заключено ни одного контракта с офшорными компаниями, Все наши  контрагенты являлись  так называемыми контрагентами……., то есть большие имена, те компании, которые  есть надежные поставщики… надежные покупатели с точки зрения финансовой гарантии получения оплаты за вывезенное зерно. К сожалению, предыдущие два года они были очень плачевными для компании,  132  миллиона доллара – это тот объем дебиторской задолженности, которую компания получила за 2013-2014 год за экспорт зерна через офшорные компании и таким образом мы  очень много усилий предпринимали в 2015 году для того, чтобы нам операторы рынка поверили. Наша цель была доказать, что мы – надежный поставщик, что мы выполняем все свои обязательства ,  и таким образом, чтобы в этом году выйти на более премиальные рынки через работу с конечными покупателями на  тендерных условиях для того, чтобы зарабатывать  более высокую   маржу при спекуляции с зерном.

Что  касается закупки сельхозпродукции. В 2015  году мы отошли от системы агентских закупок, мы увеличили  количество менеджеров корпорации ДПЗКУ, которая закупает  зерно,  сегодня их около 70 человек. Таким  образом, количество клиентов, которые поставляли нам зерно, увеличилось до 1600  юридических компаний. Всего было  заключено около   7 тысяч контрактов и в структуре поставок и только 15 процентов   зерна  было поставлено 10 крупными компаниями, которые в основном поставляли зерно на  условиях  СРТ.    Наша задача была  сфокусироваться над  тем, чтобы зерно закупалось на собственных  элеваторах.  Поскольку в  такой ситуации, мы полагали, что минимизируем риски связанные с логистикой,  хранением,   количественно-качественные  риски. И в такой ситуации,  мы  можем конкурировать,  отгружая зерно в кратчайший период времени  с наших элеваторов.

А что касается форвардных программ, то всего за  период  с 2013 по 2015 годы было инвестировано в отрасль  практически полтора миллиарда гривен под программу форвардных закупок. К сожалению, они  тоже были     не совсем эффективные и в 2013 и в 2014 годах  общий объем дебиторской  задолженности, по форвардной программе составил, не много, не мало, а 206 миллионов гривен. В   2015 году мы перешли от количества к качеству, у нас было всего лишь 47 клиентов и все 47 клиентов выполнили свои обязательства, и мы получили зерна на общую стоимость  порядка 350 миллионов гривен.

Что касается элеваторной деятельности – это  седьмой слайд.  К сожалению, здесь у нас негативная тенденция и она связанная с объективными и с субъективными причинами. Первые причины объективные и 7 элеваторов у нас находятся не в очень, так сказать, комфортных условиях  для работы: 3 из них в Крыму, 1   в, так называемой ДНР, и 3 находятся    непосредственно в зоне,  прилегающей к АТО.  Плюс еще вдобавок сухая осень, и, таким образом, объем принятого зерна в 2015 году составил всего лишь 2 миллиона 117 тысяч тонн. Доход от этой услуги мы получили в размере 300 миллионов.

Что касается перерабатывающей деятельности. В активах корпорации есть 12 предприятий, которые в состоянии произвести около 680 тысяч тонн муки. Мы активно развиваем это направление деятельности. Более того, в структуре переработки мы полагаем, что львиную долю зерна мы должны перерабатывать самостоятельно и продавать муку на рынок, поскольку у нас есть конкурентные преимущества, так как есть очень серьезный ……., который отвечает за экспорт зерна. И по этой причине мы сфокусированы на том, чтобы экспортировать муку за пределы Украины.

И на слайде № 10 вы можете увидеть фотографии. Это первая наша поставка 5 тысяч тонн муки, загруженной в "Биг-Бег" в корабль, который ушел в Ливию. Я думаю, что на этой неделе мы начнем грузить второй корабль, и такие экспортные поставки будут не хаотичные, а, если мы завоюем авторитет и поймем, что наш контрагент является надежным финансовым партнером, то мы будем делать это на регулярной основе.

Что касается перевозок железнодорожным транспортом. Всего было перевезено 2 миллиона 212 тысяч тонн зерновых. Очень малая доля автотранспортом. Мы абсолютно четко понимаем, что эта доля будет уменьшаться, поскольку есть проблемы с использованием автотранспорта, и на самом деле мы с точки  зрения модернизации наших элеваторов это уже учитываем, и полагаем, что модернизацию нужно проводить таким образом, чтобы усилить мощности по отгрузке ж/д транспортом.

Если говорить о портовых элеваторах, то оборачиваемость наших портовых элеваторов значительно увеличилась по сравнению с предыдущим периодом. На слайде № 12 вы можете видеть объем переваленного зерна через наши портовые элеваторы. И в этом маркетинговом году данные цифры будут еще выше.

Еще раз хотел бы напомнить, что эта презентация – она по календарному году, что, собственно говоря, не является нормальным для компаний, которые имеют ярко выраженную сезонность бизнеса. Все торговые компании делают финансовый отчет по маркетинговому году, не по календарному году.

На слайде № 13 вы можете посмотреть объем дебиторской задолженности проблемной, которая у корпорации есть. И вы видите, что ни много, ни мало -  132 миллиона долларов от пяти офшорных компаний, это тот объем дебиторской задолженности, который корпорация имеет, это то, что топит эту корпорацию, в принципе, по умолчанию. Потому что на всю эту дебиторскую задолженность насчитаны резервы по отчету ВDО. Вся эта дебиторская задолженность, к сожалению, не инкассируется и вся эта дебиторская задолженность, она валютная и она увеличивается со временем из-за курсовой разницы, из-за роста гривны по отношению к доллару.

На это совещание мы к вам пришли уже с  практически подписанным отчетом аудиторской  компании по результатам деятельности корпорации за 2015 год. На слайде номер 14 вы можете посмотреть основные позиции по финансовому результату. Мы заработали 612 миллионов гривен операционного прибутка. К сожалению, очень большие убытки компания имеет по курсовым разницам. В целом курсовые убытки составили 5,6 миллиардов гривен, это те убытки, которые возникают за счет того, что мы короткие по доллару. Полтора миллиарда долларов, которые были перечислены корпорацией ДПЗКУ, есть сумасшедший тягар, это сумасшедшая финансовая нагрузка на корпорацию. К сожалению, депозитные ставки последних 300 миллионов, которые мы разместили в "Укрэксимбанке", меньше, чем кредитные, они составляют всего лишь 5,35 процентов и это, безусловно, очень тяжелая финансовая нагрузка на корпорацию ДПЗКУ.

Для того, чтобы делать операционный бизнес с объемом экспорта  3-3,5 миллиона тонн при нынешней стоимости сельхозпродукции, нам достаточно операционных денег в размере, ну, скажем, 250-270 миллионов, в том числе для того, чтобы делать очень эффективные форвардные программы, не масштабировать это, а делать это очень корректно, очень четко, с таким расчетом, чтобы все наши клиенты поставили "верно" и выполнили свои обязательства.

На слайде номер 15 вы можете посмотреть кеш-флоу, за 2015 год мы получили позитивный кеш-флоу, в отличие от негативного кеш-флоу за предыдущие 2 года. И первый квартал 2016 года тоже дал позитив. Это говорит о том, что мы не вымываем средства из корпорации. Еще раз напомню, что из 3 миллионов тонн по маркетинговому году экспорта вся валютная выручка зашла на счета корпорации ДПЗКУ и мы являемся 9-й компанией в Украине про заходу валютной выручки в  принципе, то есть некая курсообразующая компания.

На слайде № 16 вы можете видеть в графическом выражении баланс корпорации. По нашим оценкам и по оценкам BDO около 263 миллионов – это отрицательный собственный капитал корпорации. Опять же он возник только лишь потому, что у нас недооценены основные средства и есть достаточно большой объем дебютерской задолженности в валюте доллар.

На слайде номер 17 вы видите, каковы обязательства корпорация имеет по кредиту в размере полтора миллиарда долларов. Начиная с 2018 года мы должны платить тело кредита 150 миллионов долларов каждый год. Общие проценты по кредитной линии составляет 778 миллионов долларов. Я хотел бы отметить, что сегодня данные деньги не являются очень дешевыми. Процентная ставка по кредиту 4,5 плюс шестимесячный либор, шестимесячный либор вырос с 2012 года, когда он был 0,6, до сегодняшнего дня практически на 0,4 процента. И, к сожалению, из-за нормы резервирования по нашему счету Нацбанка мы не можем нашу излишнюю ликвидность в валюте разместить под более высокий процент, чем процент по кредитам. Еще раз напомню, крайние 300 миллионов долларов мы разместили под 5,35 процентов, что несколько выше чем процент по кредиту, который мы заимствовали в "Эксимбанке" Китая. Мы разместили под 5,35, а получили по 5,4. Да, ниже.

Что касается капитальных инвестиций? Мы понимаем, что основное наше преимущество это наши элеваторы. К сожалению, они сегодня находятся не на уровне отрасли, нам нужно их подтягивать и для того, чтобы их модернизировать и дать возможность быстро отгружать зерно, и качественно оказывать услугу, без обмана, мы в этом году инвестируем практически 231 миллион гривен для того, чтобы отремонтировать наше предприятие и сделать их более-менее конкурентными на отрасли. Из этих денег практически 89, 88 миллионов выделено для того, чтобы отремонтировать, вернее отремонтировать и модернизировать портовые терминалы.

Что касается кадровой политики. Мы сократили персонал на 24 процента по сравнению с предыдущим годом, сделали уклон на увеличение части административно-управленского персонала, я имею ввиду, команду трейдеров, команду …………, команду людей, которые эффективно покупают и продают, потому что эффективность торговой компании спекулятивной в основном зависит от слаженности команды, которая работает как швейцарские часы, быстро принимает решение и не является лебедь, рак и щука, я имею в виду, логистика, закупка и продажи.

Динамика административных витрат у нас тоже увеличена, поскольку мы понимаем, что подобные люди должны получать достаточно высокую заработную плату, которая сравнимая на рынке отрасли.

Что касается отношений с Налоговой службой. К сожалению, у нас очень тяжелые отношения сегодня за результатами всех проверок Налоговая служба Украины ни много, ни мало 1,7 миллиардов гривен это то, что нам насчитали в виде всевозможных штрафных санкций. Доходит до абсурда, например, наша налоговая не признает …………..банка Китая резидентом Китая и таким образом те проценты, которые мы платим за использования кредита, они идут к нам в валовые затраты. Ну, то есть доходит до абсурда, тем не менее, пытаемся каким-то образом бороться.

Что касается штрафных санкций за незаход валютной выручки и 713 миллионов гривен, по мнению налоговой, 159 мы уже заплатили, это слайд номер 21.

На самом деле 159 заплатили под большим давлением, поскольку в тот период, когда нам выставили эти претензии по штрафным санкциям, нам наложили ограничения на экспорт через индивидуальное лицензирование экспорта, у нас стояло несколько кораблей под погрузкой и мы просто вынуждены были платить эту сумму для того, чтобы очистить… для того, чтобы Таможенная служба сдала нам декларации и мы таким образом могли экспортировать зерно, не срывая внешнеэкономических контрактов.

Основная наша задача была, еще раз повторюсь, это показать рынку, что мы не дефолторы, что мы компания, которая выполняет свои обязательства на все 100 процентов. И, скрипя зубами, мы прошли весь маркетинговый год именно с такой целью.

Сегодня по состоянию на 31.05 у нас задолженность по НДС составляет 557,9 миллионов гривен. 400 миллионов по идее нам должны уже были заплатить, но, к сожалению, не платят, и мы ведем переписку с налоговой для того, чтобы инкассировать эти деньги. Мы посчитали, если мы будем закупать в месяц 200, 220 тысяч тонн зерновых по цене, приблизительно, 4,5 и 5 тысяч гривен за одну тонну, то за три года из корпорации будет выведено через невозврат НДС порядка 6-7 миллиардов гривен. Поэтому этот вопрос, да, он достаточно сложный для нас и мы понимаем, что покупая по достаточно высокой цене, а мы вынуждены это делать, поскольку мы не имеем не резидента Украины и нам приходится покупать зерно только лишь за гривну, а большинство сельхозпроизводителей и поставщиков предпочитают сегодня поставлять зерно за валюту на условиях ….., поскольку не доверяет гривне, для того, чтобы направить товар на потоки в наш адрес, мы покупаем зерно за гривну и на самом деле иногда по самым высоким ценам для того, чтобы выполнить обязательство по контракту. Мы понимаем, что мы работаем на несколько ….. рынке, на этом рынке заработать можно только лишь через высокую оборачиваемость и это наша основная задача выйти до 3,5 миллион тонн, низкая ..…, высокий оборот. И как бы там ни было, а 75 миллионов долларов по проценту по кредиту нам нужно каждый год проплатить. Мы считали, нам нужно в минуту зарабатывать 143 доллара и это достаточно сложно, особенно в ситуации, когда рынок не позволяет  это делать, потому что рынки товарные сегодня находятся на дне.

Что касается отношения с правоохранительными органами? У нас открыто порядка сто уголовных дел, по факту дебютерской задолженности предыдущих периодов, мы судимся в арбитраже Гафта с не резидентами, которые покупали зерно и не рассчитались с нами за поставленное зерно. И на слайде 23 вы можете увидеть эту информацию более детально.

Что касается законодательства? Это слайд номер, да, вот Ярослав Васильевич меня просит, чтобы я озвучил слайд 23. Вы видите, что из 103 уголовных дел 48 занимается полиция, 34 ДФС, 13 прокуратура, 7 СБУ и одно НАБУ. То есть это вот так мы работаем с нашими силовыми структурами. К сожалению, пока особой результативности нет, особенно, что касается валютной выручки.

По законопроекту  4454,  я знаю,  что было  заседание комитета, и, слава Богу, что они   отклонили этот законопроект, поскольку,   тогда бы мы попадали  вообще   в нерыночную ситуацию.

Отношения с корпорацией ..… Они достаточно  сложные, поскольку корпорация  …… не является, системны игроком на рынке. На слайде  № 27 вы можете  посмотреть сравнение    корпораций …… и  ……. Тем не менее ни много ни мало, за  прошлый календарный год мы предложили этой корпорации около 4,7 миллиона тонн зерновых, потому что в контракте написано,  что наши обязательства составляют  5,17 в год на поставку.        Поставить зерно без контракта купили продажи невозможно.  Заключить контракт купли продажи без твердого офера и,  соответственно, согласия  с той стороны на этот твердый офер тоже невозможно. Поэтому все свои обязательства, которые у нас есть по  генеральному соглашению. Мы выполняем и мы предлагаем    зерно. Но, к сожалению,  наши партнеры корпорация …….. не есть …..… и они  имеют конкурентные преимущества  на внутреннем   рынке Китая, но к сожалению, не являются глобальными дистрибьюторами  зерна  по всему миру, поэтому торговля  у нас происходит очень и очень вяло.

5 долларов преференционной маржи – это вообще нонсенс. Но, тем не менее, мы практически договорились уже с нашими партнерами,   корпорацией  ….……,  что эта цифра будет уменьшена до полутора процентов  в ситуации, когда стороной контракта  по продаже зерновых будет корпорация …….… 

Более того,  сегодня  ……..… говорит о том, чтобы мы подписали договор об уникальности нашего  партнерства, чего мы,  собственно говоря, особо не желаем и не хотим делать категорично.  Потому что  понимаем, если  мы подпишем договор  уникальности, то таким образом загоним себя в угол, поскольку наш партнер не является, реально не является крупной транснациональной компанией, которая занимается дистрибьюцией  зерна по всему рынку. И мы понимаем, что в такой ситуации уникальность помешает нам делать   продажи, выходить на большие  объемы  торговли.  И, таким образом, мы не сможем зарабатывать адекватный ресурс для того, чтобы погасить  процентную ставку по кредиту выданную всем банкам Китая.

Мы сейчас ведем переговоры с "Эксимбанком" Китая для того, чтобы часть кредитных ресурсов с первого транша использовать на модернизацию более серьезного нашего элеватора, в нашем финансовом плане забита цифра 57 миллионов долларов. И мы полагаем, что "Эксимбанк" Китая согласится на то, чтобы мы часть денег по направлению "производственные потребности" как раз использовали для того, чтобы сделать модернизацию наших элеваторов.

Ну, и собственно говоря, вывод, который напрашивается из этой презентации заключается в следующем, на слайде 31 он ярко виден. ДПЗКУ необходимо как можно быстрее приватизировать, потому что это компания не имеет никаких социальных функций связанных с поддержкой рынка или поддержкой населения, или других социальных функций, которые есть, например, у Аграрного фонда. Это торговая компания, которая берет на себя торговые риски, которые не должны быть свойственны государственной компании. В компаниях нетто-импортеров такая корпорация вполне возможна имеет смысл. Ну, например, "ГАСК" в Египте. Он отвечает за импорт зерна для того, чтобы избежать голодных бунтов и накормить население дешевым хлебом. У нас страна нетто-экспортер, и в данной ситуации ДПЗКУ как компания не должна быть государственная, она должна быть частной.

Второй момент, который связан с приватизацией. Мы полагаем, что это сделает нужно таким образом, чтобы избежать ухудшения взаимоотношений Украины с Китайской Народной Республикой, поскольку правительство Китая очень пристально отслеживает выполнение этого контракта, они трепетно относятся к этому контракту и тут нужно сделать таким образом, чтобы не пострадали отношения Украины с китайцами. И, я думаю, в данной ситуации не было бы ничего плохого в том, чтобы приватизации этой компании участвовали в том числе и китайские крупные корпорации, потому что китайский рынок, он достаточно большой, емкость его очень глобальная, 1,3 миллиарда людей, динамика состояния и роста благосостояния людей растет, рацион питания меняется и емкость того рынка достаточно высокая.

Но и третий момент, это момент связанный с тем, что бюджет Украины не должен пострадать от приватизации, поскольку, мы уже говорили, 236 миллионов долларов, это то, что выведено за пределы структуры, и наши активы сегодня  отрицательные. И в данной ситуации нам нужно думать о том, каким образом стоимость корпорации увеличить. Стоимость корпорации можно увеличить через эффективность или через строительство неких активов, которые дадут возможность увеличить стоимость компании…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте ваш… Ми вже вам на 2 хвилини дали більше часу.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г. Да,  портовые терминалы, как вариант или хотя бы документацию на портовые терминалы новые, которые ДПЗКУ построит, таким образом увеличит свою стоимость и будет приватизирована за более большие деньги. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте порадимося. У нас є можливість так: або зараз послухати думку першого заступника міністра Ярослава Васильовича, а потім поставити питання і пізніше виступити, прийняти участь в обгорненнях чи зразу запитання, а потім виступ Ярослава Васильовича?

 

________________. Давайте Ярослав Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, прошу вас.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ну, перш за все, при  міністерстві є наглядова рада, яку я як раз і очолюю. Протягом цього 2015-2016 року ми біля 8 разів, як кажуть, напевно, збиралися для того, щоб розглянути питання життєдіяльності роботи ДПКЗУ. Більше того, як голова наглядової ради я також тричі виїжджав до Китайської Народної Республіки для проведення перемовин в частині питань пов'язаних з того, щоб перейти  від п'яти доларів за кожну тонну до зменшеного відсотку. І в даному випадку цей  компроміс уже практично майже, як кажуть, досягнутий. Хоча є та ситуація, що оці останні вимоги з боку Китайської Народної Республіки повно як ексклюзивності, вони  несуть достатньо для нас важкі вимоги, тому що вони хочуть, щоб це було і нижче по ціні, і, як правило, таким чином ми, ну, не заробляємо відповідних коштів.

В той же час, якщо навіть Китайська Народна Республіка відмовляється, в даному випадку ……. відмовляється від контракту, ми умудряємося продавати цей товар, як кажуть, іншим компаніям, при тому тільки за 2015 рік компанія додатково заробила на різниці в ціні 300 мільйонів гривень. Це говорить про те, що наскільки важкі для нас це, як кажуть, сам по собі контракт. Але  саме важке і складне –це все-таки  повернення сумнівної дебіторської заборгованості і той податковий тиск, який сьогодні є на ДПКЗУ і це  як відповідних, як кажуть, речах, які дуже часто виходить не зовсім тоді, коли, як кажуть, ти хочеш чи можеш платити  ці кошти. Це одне.

А друге – це те, що починаючи… і ви бачили на графіку, що з 18-го року нам 75 плюс 150… мається на увазі тіло кредиту плюс відсотки це те, що ми починаємо платити по  тілу кредиту із відсотками. Таке фінансове навантаження  при тих  заробітках, які є сьогодні в ДПКЗУ нам практично витримати буде неможливо, враховуючи тих 300 мільйонів  доларів, які я маю на увазі, ну, 200 мільйонів доларів. 130 і плюс  та дебітора, яка не повернулася, це  є дуже важко.

Все, що ми робили в 15-му році, це, дійсно, щоб мінімізувати максимально ризики, які можуть бути в торговельній діяльності в частині роботи з офшорами, це обов'язково робота  на умовах  попередньої оплати, тобто стабілізувати ситуацію і сам безпосередньо колектив.

Ну але я кажу, і той висновок, про який говорив Олександр… Борис Григорович в частині приватизації, я думаю, що це, напевно, один із тих викликів, які нам потрібно буде вирішувати. Але нам до цього треба відповідним чином і в інформаційному плані по відношенню, і до населення підготуватися і  дати, як кажуть, пояснення, чому ми це маємо, як кажуть, робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу  запитання у кого є?

Будь ласка,  Іван Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Скажите, пожалуйста, какая структура…. Спасибо, во-первых, за доклад. Какая структура на сегодняшний день размещения кредитных средств с первых полтора миллиарда.

Второе. Что вы делаете, чтобы хеджировать эти риски как валютные, так и торговые.  То есть вы сами сказали, что торговля от нерезидента как госкомпания вы не имеете возможности делать, что ставит вас в  неконкурентные условия.

Третий момент. Полтора миллиарда вторых, которые остались там, это экспортно-импортное финансирование.  Обсуждалось, не обсуждалось, какая их судба? Ну, все. Спасибо.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  Первое, что касается  форексных рисков, ну, мы реально даем отчет, что хеджировать форексные риски в украинских реалиях невозможно, это очень дорого. Второй момент, что касается структуры размещения излишней ликвидности на депозитах, у нас размещено миллиард долларов в "Укрэксимбанке", к сожалению, мы не можем размещать  эти деньги не через "Укрэксимбанк", потому что он есть  банк, который  является банком, контролирующим наши денежные потоки.

 

________________. Пытались.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г. Да, ну, мы пытались каким-то образом договориться, но это маловероятно. Несколько траншев разрешения депозитов, один из них – 150 миллионов под 6,37 процентов заканчивается 1 сентября, крайний транш мы разместили в размере 300 миллионов под 5,35 процентов, причем, что  при нынешнем ……. кредитные ресурсы нам обходятся в 5,4 и выше. Потому что процентная ставка по кредиту 4,5 плюс шестимесячный либор.

Что касается вопросов того, что мы …. хеджирования, да, мы полагаем, что  хеджирование – это не самоцель, что это можно сделать на там двух продуктах – рапс, кукуруза и мы привлекаем сегодня на работу гражданина США, который 22 года проработал брокером. Я надеюсь, он нам поможет в организации хеджа. И вопрос хеджа, он в большей степени зависит от отношения наших партнеров к торговле. Ну, например, наши партнеры – корпорация …… попросили нам… нас, чтобы мы в конце 2015 года положили на склад около 700 тысяч тонн зерновых. Мы полагали, что цена будет падать, потому что Аргентина – выборы президента, девальвация аргентинского песо и сказали нашим партнерам, что мы готовы эти 700 тысяч тонн купить, положить на склад при условии, если вы войдете в позицию и независимо от того, будет в Китае квота или не будет в Китае квоты, купите у нас это зерно.

 

________________. (Не чути)

 

ПРИХОДЬКО Б.Г. Да, и зафиксируете цену. Наши китайские партнеры сказали, что они не могут это делать по той простой причине, что  они государственные компании, они могут покупать зерно без  наличия квот. В итоге мы стали перед дилеммой: или нам хранить 700 тысяч тонн  в надежде, что квоты дадут, а вы знаете какой профицит сегодня   в Китае кукурузы, достаточно большой, или  хеджироваться  от падения цены, то есть делать  продажу ту, которую мы сделаем несколько  позже.

К сожалению, на тот момент у нас не было  еще открыто в Нацбанке… мы не получили еще лицензию на открытие счета и использования денежных средств по хеджированию, и мы просто-напросто этот объем прождали по ……. И уже после нового года начали покупать те ресурсы, которые  ……… продали корпорации ……Таким образом мы поставили на них около полмиллиона тонн, хотя они просили несколько больше.

И третий вопрос. (Шум у залі)

Полтора миллиарда вторых – это вторая часть кредита, она не денежная. Она не… этот кредит он еще не открыт и, слава Богу, и это не денежный кредит, это кредит товарный, то есть по условиям кредитного   соглашения эти деньги будут выдаваться поставщикам китайским для того,  что они будут поставлять нам товароматериальные ресурсы, которые будут ДПЗКУ дистрибировать по Украине.

Мы надеемся, что мы все-таки сможем с "Эксимбанком" Китая договориться о том, чтобы часть  ресурсов мы использовали с первого транша кредита, потому что в любом случае мы за первый транш кредита уже платим проценты.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просив би, щоб відповіді були коротші і чіткіші. Прошу, колеги, хто ще має запитання. Прошу.

 

______________.  Борис Григорович, ну  я вам дякую, дуже  змістовна презентація по вашій роботі і дуже… тобто ми бачимо, що ви ввійшли в всі процеси, розумієтесь і вони у вас підконтрольні там. Одне ……….ми  не побачили дебіторки, кого все-таки компанія  на сьогоднішній день… кому компанія дає безвідсотковий кредит. Ну якщо вона у вас є там. Наскільки я розумію, то вона у вас  є. Ну дивіться, я  по компанії все-таки  ну з урахуванням накопичених проблем, ми з тим всім, от даже те, що говорив Іван Мірошниченко, ми з вами говорили, у компанії в свій час була банківська ліцензія і вони мали право хеджувати свої ризики за кордоном як би і, ну, в принципі, я не бачу проблем сьогодні цю ліцензію отримати.

А я все-таки хотів тут, от як би питання до Ярослава Васильовича, от, там, згідно коаліційної угоди і програми Кабінету Міністрів України в 2015 році повинні  були напрацьовані зміни до Закону про державну підтримку сільського господарства України і також до Закону про ринок зерна. Тобто ідеологія компанії була, не те, що вона там повинна торгувати зерном з китайцями, да, вона повинна була залучити інвестиції і їй це вдалося. Інвестиції ці вони, ну, скажімо, державі… ну, от дивіться, ми сьогодні там голосуємо закони Міжнародного валютного фонду, ви ж знаєте, який це суспільний резонанс дуже високий, да,  це і ціна на газ, це і соціальні виплати і так далі, да. А тут от утворена у нас така компанія, яка може, ну, залучати ці інвестиції, ну, і, знову таки, те, що ми  говоримо про те, що говорив мій колега Іван Володимирович про те, що там цих півтора мільярди, які залишилися, їх, ну, я все-таки вважаю, ну, і ви кажете, їх потрібно освоїти. Тобто от що ця компанія несе для України, я, в принципі, сказав і як би я думаю, що це, ну, можна було би розвивати.

Ну, і за основу, от я би хотів  все-таки Ярослав Васильович, можливо, можливо, ви напрацюєте. От у нас єсть… не в нас, а в Китаї єсть товарно-кредитна корпорація так називаєма, це спеціальна урядова організація, да. От,  і у нас у законі єсть про державну підтримку сільського господарства єсть таке поняття "заставних закупівель". І, ну, сьогодні ніхто цим не користується, тобто  коли ціна низька на продукцію, вирощену фермером, ми знаємо, наприклад, по пшениці, да. От вона, ми убираємо, на момент уборки вона низька. А аграрії… або ж рапс, він вимушений продавати, тому що у нього просто немає обігових коштів, йому треба там і сіяти, і  орендну плату виплачувати і так далі. Якби, ну, я думаю чогось, що корпорація могла би запропонувати нашим аграріям один із таких механізмів. Да, під наявну продукції, зрозуміло, у вас на складі ви би завантажили тих 3 мільйона складських ємкостей, які є у корпорації. Тобто я все-таки, ну, ще раз кажу про те, що з точки зору управління, операційної діяльності питань до вас немає. І з вашої презентації видно, що це компанія – ну, так, як ви це розповіли, - там державі вона не потрібна. Знову-таки, ви кажете, що власний капітал у вас зменшився і є знову-таки ризики. І є "Ексімбанк", який не хоче платити відсотки. Знову-таки, я не знаю, ми завжди говорили, що ДПЗКУ, Аграрний фонд – вони… от немає в державі коштів на підтримку сільського господарства. Пропонували єдиний такий варіант – це форвард. Ви сказали, що у вас є негатив по форвардах. Але все-таки, я не знаю, співпраця, в тому числі департаментів агропромислового розвитку в області, можливо, дала би змогу профінансувати фермерів, ну, під менший відсоток, ну, не так, як сьогодні це, мабуть, робите і ви. 30 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Зрозуміло…

 

_______________. Ні, питання… Так тут, я не знаю, які питання задавати.

 

_______________. Питання правильно ставиш: про те, що треба обслуговувати…

 

_______________. Питання… тут Міністерство аграрної політики повинно дати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Васильович, будь ласка.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Ну. перш за все, дякую за таку, як кажуть, дійсно, вже… з одного боку, і відповідь була, запитання-відповідь, да? Тому що в запитанні прозвучали і певні пропозиції.

Ну, перш за все, я хотів би сказати, що протягом минулого року ми максимально намагалися просто стабілізувати ситуацію в самому ДКПЗУ і у взаємовідносинах з ………… Це, напевно, була задача номер один, тому що ми, чесно кажучи, іноді не знали, на якому світі живемо. Це не без того. І знову ж, воюючи, в прямому розумінні, і для того щоб відбити ці борги, і щоб ліцензії отримати, взагалі для того, щоб можна було торгувати, а не говорячи вже про ………… Хоча цей процес зараз налагоджується, і знову ж ліцензію ми зараз отримаємо.

Що стосується процентних ставок, то вона сьогодні достатньо низька - це всього-на-всього 15 відсотків. Аграрний фонд фінансує під 30 і вище, але через те, що він використовує кредитні ресурсі, а тут їх немає, через те це все-таки 15 відсотків.

Друге – це те, що перед ДПКЗУ стоїть завдання не просто кількості, не тільки кількості, бо і кількість для нього стоїть як завдання, ми б хотіли до мільярда гривень все-таки розмістити закупівлі через ДПКЗУ і мільярд через Аграрний фонд. Але при обов'язковій умові: безпека бізнесу, тобто гарантії всього того, що ці кошти мають бути повернені. Тому що, маючи всю попередню проблематику, яка була до цього часу, ну, ще раз наступити на граблі – це звільнення керівника, вибачте, за 200 тисяч, хоча там мільярди крутяться. Але я думаю, що ми врахуємо ці речі, про які було сказано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Миколайович.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Доповню. Ну, все-таки "Експортно-імпортний банк" вас обижает, 5.40 платить вам по кредиту. З аграріїв ви берете 15. А взагалі, щоб ви розуміли, аграрію складно під 22 знайти, ну, простому. Тому як би тут дуже важлива складова ваша…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Володимирович, будь ласка.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я бы дополнительно к Валерию Николаевичу сказал, очень важный момент, чтобы мы не упустили саму суть. Здесь речь еще идет о так называемых контрактах без цены "ноу прайсис ……….", цена не фиксируется. То есть под наявную продукцию, если она уже убрана, существует, профинансировать вот этот период: 6, 8, 10 месяцев. Если рынки, вы знаете, да, есть ожидание на его рост. А поскольку у вас здесь кредитный ресурс дешевле, и продукция – это не форвард, это не ……….., - она есть в наличии, то можно было бы именно товаропроизводителям дать такое финансирование. Я правильно уточняю?

 

_______________. Правильно, правильно.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Вот, и этот же механизм и другие участники рынка используют здесь, а вам бы это тоже помогло загрузить предприятия и использовать также деньги, не бесплатно, а дороже, кстати, чем вам платит "Эксимбанк".

 

_______________. Уважаемые народные депутаты, я абсолютно с вами согласен. Стоимость денег у нас в долларовом эквиваленте достаточно низкая, хотя все относительно. И господин Бахматюк, если мне память не изменяет, под 2,5 процента рефинансировал свои долги сегодня. А у нас 4,5 плюс 6-месячный либор.  Вопрос заключается в качестве финансирования. Я хотел бы, чтобы мой коллега финансовый ………. показал один клип. И вы сейчас, увидев этот клип, поймете, что из себя представляет корпорация ДПЗКУ. Поскольку качество ……., которые делают бизнес… Раз-раз, это очень важно.

 

_______________. Я все рівно не розумію англійської.

 

_______________. Ну, речь идет о том, что есть люди, которые любят ходить в горы. Кстати, веселая идея, парашютисты, да, там летят. А есть те, которые пытаются отремонтировать самолет в воздухе. ДПЗКУ – это самолет в воздухе. Хотелось бы сесть, загнать в ангар, поменять двигатель, экипаж, там красивых стюардесс взять. Но, к сожалению, мы летим. Нам нужно три–3,5 миллиона тонн зерновых экспортировать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нет, нам полет для полета не нужен. Вы должны понимать. Полет для полета нам не нужен.

 

_______________. Мы стараемся делать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Нам нужно, чтобы вы летали для того, чтобы после вас был эффект там, кто вырабатывает это зерно.

 

_______________. Вы знаете, я не считаю, что является высоким достижением то, что мы продали 3 миллиона тонн и не получили дебиторской задолженности, честно. Ну, по сравнению з двумя предыдущими годами это подвиг. Зная, что этот самолет обстреливается со всех сторон: и снизу, и сверху, и сбоку, и он уже без одного двигателя, потому что 132 миллиона, извините меня, это круто. Это дебиторская задолженность, которую корпорация имеет. Это полмиллиарда долларов, кредитная линия…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас є… Я вас дуже прошу, так, я ще раз повторюю. Четко відповідь, тому що, якщо ви хочете… Не наривайтесь, в мене є ось тут аналітика, я зараз вам… Ми поки дуже так доброзичливо відносимося і ставимо питання дуже м'які. Якщо треба, ми поставимо такі, що ви не будете знати. Вам самольот не поможе, це ігрушка. Є у вас… Двадцяти… 21 мільйон, 21 мільйон ви розмістили у неблагонадійних банках. Тобто практично в банках, які уже горіли. Хто дав право, як у вас працює служба, вивчає можливості банку, їхні гарантії на фінансовому ринку, що ви там розмістили такі гроші?

 

_______________. Я пришел в корпорацию 5 мая 2015 года.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Знімається вопрос. То есть, "это не к нам".

 

_______________. Да, и, к сожалению…Да, извините.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, колеги, в кого є запитання?

Будь ласка, Вадатурський.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. В мене дуже прості такі   і короткі запитання.

Борис Григорович,  скажіть,  будь ласка, яка зараз структура власників компаній і чи є власники крім держави, і які   у вас з ними відношення зараз. По-черзі, якщо можна.  

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  Это государственная компания  и власник государство – Кабмин в лице  Министерства сельского хозяйства. Взаимоотношения через Наглядову раду, то есть, мы часто встречаемся с Наглядовой радой и рассказываем о том, что мы делаем и как мы делаем.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Сто відсотків? Сто відсотків. Добре. Дякую.

Ви тут показували основних покупців в розрізі і це дуже добре, коли ви показали, що немає офшорних компаній. Але ви не показали такі компанії, які  надають послуги, наприклад. Так? Ви продаєте тільки  на "Фобі", чи ви можете  поставки на  "Сіф"? Ви просто фрахтуєте, наприклад, там судна. Так? І це   також більшість кораблів знаходяться   в офшорах. Чи можна отримати взагалі звіт щодо співпраці з офшорами не тільки  в розрізі покупців основних, а взагалі з послугами  пов'язаних. Дякую.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  Мы продаем, в основном все ……. по  той простой причине, что на  "Сифе" у нас есть   проблемы с  ..… фрахта. В соответствии с украинским законодательством, мы должны представить Нацбанку инвойс на оплату вместе с договором фрахтования. Помимо этого Нацбанк  3 дня оформляет эти документы и 3 дня выдает в "Держзовнішінформ"  справку  о соответствии цены. В итоге  фрахт реально мы можем проплатить через, скажем, минимум 7 дней,  а если еще попадает выходной…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Слідуюче питання.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. І останнє питання.

Скажіть,  будь ласка, ви пропонуєте приватизацію цієї компанії. Скажіть,  будь ласка, ви робили оцінку цієї компанії? І як ви оцінюєте  взагалі, і  що можна отримати  за продає цієї компанії. Дякую.

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  На самом деле оценку компании дает рынок. Сегодня мы через "ProZorro", у нас стоит задача сделать переоценку наших основных фондов, поскольку они с 2011 года, если мне память не изменяет, недооценены… не переоценены, и нам аудит BDO поставил задачу сделать эту переоценку.

Что касается стоимости этой компании, ну, наверно, очень просто можно посчитать, да, потому что есть емкость элеваторов, есть емкость портовых элеваторов. Но я бы не хотел это говорить, поскольку рынок, он определяет стоимость подобного рода компаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло і це.

Є ще запитання, шановні колеги.

В мене питання. Чи є у вас боржники, яким ви у 15-му році проплатили зерно реальне, проплату зробили реальну, а зерно не одержали?

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  Маркетинговый год еще не закончился. Я говорил о том, что есть, скажем, некая проблема, что календарный год, бюджетный год и маркетинговый год, это ну не совсем хорошо для компаний, которые имеют ярко выраженную сезонность. Я бы ответил на это вопрос тогда, когда закончится маркетинговый год, мы поймем какие у нас есть товарные остатки и какая есть объем дебиторской задолженности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А за вашою інформацію, яку ваші служби вивчають і доповідають вам, є у вас, так сказать, борги мертві?

 

ПРИХОДЬКО Б.Г.  Да, сегодня есть, на наш взгляд, плохая дебиторка в размере 59 миллионов гривен за непоставленое зерно кукурузы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Чи є ще запитання? Хто хоче виступити, шановні колеги? Немає?

 

_______________. Я можу виступити, якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Я хочу підвести итог наших підсумок, якісь такі. Да, компанія є, але вона живе своїм життям. Якщо ми говоримо про якісь… Тобто я би на сьогоднішній день поміняв підпорядкування компанії і привів би її в Міністерство економіки. Тому що реальної користі аграрії від наявності цієї компанії не отримують, к сожалению. Десь так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви не заперечуєте, у нас вже мало часу залишається. Я хотів би вам запропонувати. У нас є скелет  нашого рішення. Але, враховуючи ситуацію, яку  ми почули  з доповіді, ваші зауваження, пропозиції, якщо ви не заперечуєте, колеги, давайте ми його доопрацюємо і розішлемо Кабінету Міністрів, МінАПК, компанії і кожному народному депутату рішення, буквально, в короткий термін часу за добу ми його направимо. А я просив би просто таку інформацію прийняти, що комітет вирішив. Перше. Прийняти інформацію  голові правління до відома. Друге. Рекомендувати Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України розробити ефективну стратегію розвитку підприємств з метою ліквідації збитковості та забезпечення подальшої ефективної роботи. І нам направити ці заходи, щоб ми їх подивилися на одному із своїх засідань. І, можливо, підкоректували вам свої пропозиції, народні депутати внесуть. І третє. Рішення направити до Кабінету Міністрів України, Міністерства політики і продовольства України, і компанії, народним депутатам. Не заперечуєте проти такого?

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, я ж кажу, це скелет, ми його наповнимо.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Ще одне питання, пов'язане з Нацбанком, яке ми не можемо вирішувати. Такі речі, якщо звернутися до Національного банку України і налогової для сприяння вирішення питань, пов'язаних з життєдіяльністю ДПЗКУ, це б було дуже добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку ще шановні колеги. Одну хвилиночку, я вас дуже прошу.

Мене дуже просили зачитати, таке звернення є на наш комітет. До комітету надійшло звернення Міжнародного республіканського інституту щодо запрошення народних депутатів України, які зацікавлені у темах сільського господарствах та земельних відносинах, взяти участь в черговій навчальній поїздки до Сейму Литовської Республіки, яка планується з 6 по 10 червня. За рахунок цієї їхньої сторони. Просимо вас до 23 травня, вони нас просили, а ми вас просимо за добу подати нам сюди, в комітет, кандидатури, хто хоче прийняти участь, довідку там свою і так дальше, дипломатичні паспорти у вас є - у кого немає, можна це швидко зробити, - і прийняти участь у поїздці. Там будуть ознайомлюючі поїздки: і зустріч з міністром, зустріч у Сеймі, відвідування фермерських господарств, переробних підприємств і так дальше. чотири дні.

Дякую. Якщо… Микола Володимирович просить. Прошу.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, з такої нагоди я хочу вас запросити: 3 червня у нас на Тернопільщині буде Всеукраїнський день поля, де будуть показані найкращі результати, яких ми досягаємо. І я, користуючись нагодою, хочу запросити всіх членів комітет, а також міністерство. Чекаємо вас на нашій тернопільській землі, і будемо раді вас бачити. Дякую.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. І 8-12-го виставка буде. Так що я також всіх запрошую…

 

_______________. Ярослав Васильович, ви ж не Давиденко, ну, давайте вже якось… Я теж усіх запрошую, теж 3 червня, я, конечно, извиняюсь,  міжрегіональний форум "Спроможні громади – сильна держава. Об'єднання задля розвитку" в місті Батурині, Бахмутський район, Чернігівська область всіх депутатів.

І також хотів… Пам'ятаєте, ми на минулому комітеті: кожен четвертий володар земельного паю готовий його продати… Таку статтю обговорювали, яка вийшла в усіх районних газетах нашої України. Я не знаю, як у вас, от у нас в Чернігівщині є продовження, друга черга. Тобто вже компанія каже: твоя земля – твої гроші: 19.200 гривень за гектар. Якщо подзвонити по цьому телефону: 8800303099…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валера, вже працюють, органи працюють по цьому питанню.

 

_______________. Ну, я не знаю, я хотів, щоб ми підготували звернення, щоб вони попрацювали. Тому що ти туди дзвониш, тобі потім хтось передзвонює і каже: "Ви хочете продати земельну ділянку…", - ну і далі по тексту. Тобто на сьогоднішній день вони цінять земельну ділянку в 19.200, в тому числі податки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остав матеріали, це буде добре, як ти направиш депутатське звернення теж у Міністерство внутрішніх справ. Ми вже туди направили ці матеріали. Добре.

І остання об'ява. Завтра о 14.00 ми слухаємо Національну академію аграрних наук у нашому звичному місці, там внизу, на Грушевського, 5.

Якщо немає ні в кого більш зауваження… Ярослав Васильович хотів ще щось сказати?

Я вам дякую усім за участь. Дякую секретаріату. До побачення.