21 липня 17:00
Верховною Радою України прийнято Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» докладніше
13 липня 18:30
Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) докладніше
19 червня 09:00
Привітання з Днем фермера докладніше
17 червня 15:30
Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України про ветеринарну медицину та благополуччя тварин докладніше
17 червня 14:15
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель" докладніше
04 червня 15:48
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» докладніше
30 квітня 09:00
Закон про відкриття ринку землі опублікували в офіційному виданні «Голос України» докладніше
28 квітня 18:00
Президент підписав Закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення докладніше
30 серпня 2016, 09:13

Стенограма засідання Комітету 14.07.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

14 липня 2016 року

Веде засідання заступник голови Комітету ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго дня і всім присутнім. Розпочинаємо роботу комітету. Нам потрібно 15 чоловік для того, щоб можна було розпочати, за наявності кворуму. Леонід Петрович зараз буквально спускається, 15 особа. Тому ми маємо право розпочати.

Сьогодні на засідання комітету винесено 5 питань, 5 проектів законів, ви їх всі маєте на руках, всі ознайомлені. І, які будуть пропозиції щодо початку роботи? Розпочинаємо? Голосуємо чи приймається просто? Приймається. Дякую.

Тоді давайте, щоб ми не тратили час доки Леонід Петрович ще зайде. Давайте будемо починати працювати і слухати перший проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства" внесений народними депутатами України: Бакуменком, Кучером, Кулінічем, Лабазюком, Мацолою, Шиньковичем, Кобцевим, Мірошниченком і Вітком (реєстраційний номер 4922).

До слова запрошую Миколу Івановича Кучера. Прошу, Микола Іванович. 4922 – законопроект, який ви доповідаєте. Не готовий ще?

 

_______________. Ну, давайте я. Давайте я зараз.

 

_______________. Голова підкомітету є?

 

_______________. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, Дідич. Да, будь ласка, прошу.

 

(?) ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, дійсно законопроект 4922, який внесений нашими колегами, ми обговорили на підкомітеті і, я вважаю, його потрібно підтримати, прийняти.

Основні положення законопроекту пропонується передати Держспоживслужбі і функції Держсільгоспінспекції. Передбачено законодавством про зерно, державного ветеринарного контролю, безпеки та захисту тварин про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, про захист прав споживачів, по контролю за безпечністю та якістю продуктів, в тому числі риби та інших водних ресурсів, по контролю за оборотом агрохімікатів та ГМО. Частини контрольних функцій, які зараз віднесено до Мінагрополітики. Також пропонується передати функції Держсільгоспінспекцію щодо реєстрації сільгосптехніки та видачі посвідчень на право керування такою технікою відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, функції у сфері безпеки технічних засобів для агропромислового комплексу "Укртрансбезпеці". Функцію щодо формування політики у сфері охорони здоров'я, реєстрація небезпечних факторів Міністерства охорони здоров'я України.

Тому, я думаю, що тут треба послухати зараз, комітет підтримує, і послухати міністерство наше профільне, щоб вони сказали свою думку. Підкомітет підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу міністерство, заступник міністра.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні народні депутати України. Міністерство аграрної політики підтримує та вітає даний законопроект, оскільки він дозволяє комплексно всі ті питання, які на сьогодні склались в процесі реорганізації центральних органів виконавчої влади, контрольних функцій.

Дійсно цей законопроект, він достатньо складний, він відносить весь той функціонал, який на сьогодні є в сільгоспінспекції і, власне кажучи, що заважає повністю ліквідувати сільгоспінспекцію до тих органів, які визначено в 442 постанові.

Я не буду перераховувати все те, що перераховувалось раніше, всі ті функції, які передані до центральних органів виконавчої влади від сільгоспінспекції. Можу сказати, що Мінагрополітики проводило роботу по узгодженню даних позиції з 11 органами державної виконавчої влади і більшість цих позицій узгоджені.

Тож Мінагрополітики підтримує даний законопроект, просить його прийняти в цілому за основу, якщо є така можливість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, хто ще хоче виступити?

Будь ласка. Будь ласка, Миколо Володимирович(?).

 

(?) ЛЮШНЯК М.В.  Доброго дня! В мене є одне питання, в принципі, до міністерства: ви передаєте функції сільськогосподарської інспекції по реєстрації транспортних засобів, а також видачі посвідчення на  водія трактористів і інших сільськогосподарських агрегатів, а функції нагляду передаєте Укртрансбезпеці. Чи не можливо це або передати все МВС, тому що ми розуміємо, що це буде  так зване МРЕО або Укртрансбезпеці – одному органу підпорядкування. Чи ви не розглядали такий варіант?

 

КОВАЛЬОВА О.В. Якщо  можна, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Ми розглядали декілька варіантів, власне кажучи, 442 постанова  та діюче законодавство – це Закон України "Про дорожній рух" і, відповідно, той функціонал центральних органів виконавчої влади, який на сьогодні це не дозволяє зробити.

Передача функцій контролю за безпечністю техніки – це, дійсно, "Укртрансбезпека", щодо реєстрації техніки – це функції МВД. Якщо якийсь інший спосіб це врегульовувати – це може суперечити чинному законодавству, власне кажучи, логіці ЦОВВів, функціонування.

 

_______________. Доброго дня, шановні колеги! В мене є таке запитання, я не знаю, до авторів, мабуть, законопроекту, що, на мою думку, автори вирішили врегулювати проблему таким чином, щоб встановити тимчасово, до 1 січня 2017 року набуття прав на сорти рослин здійснюються відповідно до  законодавства, що діяло до 30 червня 2016 року.

Це так чи ні – оце запитання. (Шум у залі) А? Цей закон… А! Нічого, нормально! (Шум у залі, загальна дискусія)   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

_______________. Я хочу, щоб підтримали цей законопроект, бо він великий і складний, довгий, і над ним дуже довго працювали всі питання, які потрібно було узгодити  узгодили, це йдуть зміни до великої кількості законопроектів, то не законопроектів, а законів України. Тому я пропоную він давно вже  розглядався це наслідок  442 постанови. Я прошу всіх проголосувати  за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Погоджуюсь законопроект суто технічний  тому пропозиція прийняти в першому читанні за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре ставимо на голосування тоді. Вибачте, прошу.

 

_______________. Я теж пропоную  підтримати  законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

 

_______________. Я перепрошую, доброго дня! Дозвольте пару слів тут є деякі неточності я чую, що комітет  має рекомендувати прийняти за основу  та в цілому, прошу  з техніко-юридичними  поправками, тому що  4355, який  вже прийнятий в першому читанні містить питання про контроль за охороною меліорованих земель передає Держгеокадастру, а в цьому законопроекті він пропонується до  передачі Держекоінспекції. Тому тут прошу таку поправку комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді є пропозиція, я так зрозумів, що в першому читанні за основу. Так, за основу в першому читанні. Хто за те, щоб  даний законопроект за номером реєстраційним 4922 від 07.07.2016 року прийняти в першому читанні  за основу, прошу голосувати.  Хто – проти?  Утримався? Добре. Прийнято. Прийнято. Дякую.

 

_______________. …є пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

Сергій Петрович.

 

(?) ЛАБАЗЮК С.П. У нас було дві пропозиції проголосувати ……. поставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То все рівно  тоді треба цю правку прийняти нам, а ми її не можемо зараз прийняти. Ми її повинні… та давайте вже  її підготуємо все рівно вже ж сесії не буде, а ж до вересня місяця він зараз не буде розглядатися, а до того часу  зробимо правку і все буде нормально. Не заперечуєте проти  такого Ми ж його все рівно зараз розглядати до вересня вже не будемо. А доти ми його підправимо і винесемо вже нормально з правкою геокадастру. Не заперечуєте?

 

_______________. Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і проголосували… Дякую, але якщо є  якісь зауваження давайте  вчасно.

 Прошу другий законопроект  за номером 4880 від  04.07.2016 року про  внесення змін до розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", внесений народними депутатами Бакуменком, Кулінічем.

У нас доповідає цей законопроект…  і Дідич може доповідати, і готова доповідати Ірина Ігорівна Корякіна. Будь ласка. Є Ірина Ігорівна? Будь ласка.

 

КОРЯКІНА І.І. Доброго дня, шановні депутати та запрошені! Вашій увазі представляється законопроект стосовно внесення змін до розділу ІХ "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", внесений народними депутатами України Бакуменком…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ближче мікрофон! Бо, наприклад, мені уже сюди не чути.

 

КОРЯКІНА І.І. Добре.

Внесено народними депутатами України Бакуменком та Кулінічем. Реєстраційний номер 4880, від 04.07.2016 року.

Метою  проекту є недопущення, припинення процесу набуття та державної реєстрації прав на сорти рослин в Україні в 2016 році, а також  запровадження нового механізму уповноваження підприємств, установ, організацій на виконання ними  окремої функції у сфері охорони  прав на  сорти рослин.

З 30 червня 2016 року набули чинності зміни до Закону "Про охорону прав на сорти рослин", відповідно до яких деякі положення даного закону та процедури були приведені до… та гармонізовані до міжнародних та європейських норм стосовно державної науково-технічної експертизи, заявки на сорти рослин. Також було визначено центральний орган  виконавчої влади, який буде забезпечувати формування та реалізацію державної політики в сфері охорони прав  на сорти рослин, в даному випадку це Держпродспоживслужба, який також вперше наділений правом уповноважене підприємство, установи, організації на виконання повноважень у сфері прав на сорти рослин, а також  обмежено в праві вимагати зразки посадкового матеріалу батьківських компонентів об'єкта заявки на сорти рослин.

Однак, станом на сьогоднішній день ні Міністерством аграрної політики, ні Держпродспоживслужбою не було розроблено та не прийнято відповідних підзаконних актів на які відводилось 6 місяців, відповідно до яких здійснювалась би вже нова система та вони могли б здійснювати такі функції.

Тому пропонується даним проектом тимчасово до 1 січня 2017 року застосовувати процедури набуття та державної реєстрації прав на сорти рослин відповідно до законодавства, що діяло до 30 червня 2016 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дідич, будь ласка.

 

ДІДИЧ В.В. Шановні колеги! Підкомітет розглянув даний законопроект і вважає його потрібно підтримати у зв'язку з тим, щоб не було безперебійності процедур щодо реєстрації прав та сортів рослин. Тому, колеги, треба підтримати це дасть можливість таки доопрацювати і все-таки міністерству нашому профільному працювати, і  всій Україні достойно себе почувати, тому що не може бути перерваний процес. Тому підкомітет підтримує і звертається до всіх, щоб проголосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олена Вікторівна.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую за надане слово.

Міністерство аграрної політики підтримує даний законопроект і вдячне авторам, дійсно це саме та міра, яка дозволить забезпечити безперервність процесу. Та, власне, кажучи завершити підготовку підзаконно нормативно-правової бази, а її достатньо велика кількість. Тому ми б були дуже вдячні якби шановні народні депутати підтримали даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Є у когось бажання виступити?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геокадастр хотів би… мали відповісти на запитання Вадима Григоровича. Повторіть, будь ласка,  чи відповідь…

 

_______________. …до автора. Мені саме формування не зовсім понятно, як можна продовжити термін до 1 січня закону, який вже перестав діяти 30 червня. Це якось… до кінця механізм вирішення цієї проблеми,  взагалі, оце…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон не зупинить… ви дату дійсно ГНЕУ написало, що  довідково для… на виконання Закону України  "Про охорону прав на  сорти рослин" Мінагрополітики  необхідно розробити 19 постанов Кабінету Міністрів і 12 наказів  Мінагрополітики.

 

_______________. Ну, ви ж дивіться, у змінах написано, що  законодавство діяло до 30 червня. Все воно вже не діє я так розумію. Так, давайте продовжимо термін дії того, що вже не діє, як це взагалі... Це нонсенс механізму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, міністерство як? Олена Вікторівна.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Мінагрополітики все ж просить вас підтримати даний законопроект, можливо, є якась юридична можливість змінити  формулювання, наприклад, здійснювати приймання  документів відповідно до закону такого то,  такого то.  Тут  не сказано номер від 30 червня 2016 року. Але хочу зазначити, що дійсно є необхідним  розробити 19 постанов, 12 наказів  вже значна частина, 13, з них знаходиться на  погодженні в ЦОВВах. Дуже важкий, складний процес, оскільки потребує  погодження з  багатьма учасниками ринку і нарешті ми досягали певного консенсусу на  сьогодні.

Тому Міненергополітики  просить вас підтримати, тому що охорона прав на сорти рослин і далі, ще буде законопроект це сертифікат, це насіння, це дійсно дві важливі функції, які мають бути безперервними. Це ті дві функції, які забезпечують, перше – конкретну спроможність національної  економіки і нашу  нормальну репутаційну ситуацію на  зовнішньому  ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу вам сказати, що мені дзвонив Сергій Іванович Мельник, ви знаєте, це директор Інституту охорони прав, сортів і міністр, обидва  просили підтримати цей законопроект. Склалася така ситуація, що іншого варіанту просто  не існує треба  дотягнути до кінця цього року, і які там зараз вже  практично ніхто й нічого не буде завозити. Я думаю, що а з  1 січня уже  2017 року розпочне діяти законопроект, який  ми так сказати, зараз з вами приймемо на комітеті, я сподіваюся, що восени і в сесійній залі. Немає заперечень, шановні колеги. Є пропозиція підтримати, якщо ви не заперечуєте, прошу підтримати і проголосувати його. Хто – "проти",  хто – "утримався"? Двоє… три. Ви – "за". Три  – "утрималися". Прийнято. Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і так написано. Так воно написано чітко. Почитайте, в законі написано чітко… (Шум у залі)

Це… Дивіться… (Шум у залі)

Ні, ну ми зараз начнемо спорити, юристи читали, вичитали і сказали, що правильне буде трактування таке: продовжити. А з 1-го… 17-го там уже вступає в дію закон.

Більше того, ви ж знаєте, що, як правило, коли привозять насіння в основному? Це в зимовий період, перед весною. Тому ми все встигаємо, воно нам нічого не ламає. І просить міністр підтримати, тому що, дійсно. Це повинні були зробити уже давно цих 19 постанов Кабміну. Але прийшов наш міністр, він робить  зараз ці постанови Кабміну і 12 наказів. Я думаю, що вони за день не народяться.  Давайте… я думаю, що правильно, що ми проголосували, підтримали.

Слідуючий законопроект. Про внесення змін до  Розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про насіння і  садивний матеріал", внесений народними депутатами Бакуменко, Кулінічем (реєстраційний номер 4881).

Знову ж таки, Ірина Корякіна, прошу інформувати.

 

КОРЯКІНА І.І. Ну даний законопроект він є як би продовженням попередньої теми законопроект 4880. Але це відноситься  до Закону "Про насіння і садівний матеріал". Оскільки також пропонується авторами відстрочити до 1 січня 2017 року тимчасово, поки міністерство та Держпродспоживслужба не розроблять відповідні підзаконні акти, такі норми: включення до реєстру органів з оцінки відповідності та реєстру аудиторів з сертифікації, це агрономи-інспектори принаймні одного з оцінки відповідності та аудитори з сертифікації відповідно, як це проводилась сертифікація насіння і садивного матеріалу до законодавства, що діяло до 30 червня 2016 року та органами сертифікації насіння та/або садивного матеріалу, які здійснювали сертифікацію насіння і садивного матеріалу також до 30 червня 2016 року.

Та також повинні мати право видавати сертифікати на насіння та садивний матеріал за формою, яка була затверджена Кабінетом Міністрів ще до 30 червня 2016 року.

Також пропонується друге положення. Що державні інспектори територіальних органів центрального органу виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю в АПК, які до 30 червня 2016 року здійснювали повноваження з сертифікації у сфері насінництва і розсадництва. Щоб вони на даний час, поки не будуть прийняті нові підзаконні акти, відповідали вимогам законодавства у сфері насіння і розсадництва, що висувається до аудиторів з сертифікації.

Тому з метою забезпечення також безперервності процедури щодо сертифікації насіння і садивного матеріалу пропонується тимчасово до 1 січня 2017 року застосовувати законодавство, що діяло до 30 червня 2016 року.

Також необхідно зазначити, що Держсільгоспінспекція мала припинити здійснювати сертифікацію, свої функції в даній сфері з 1 липня 2016 року. І планувалось, що з 1 липня функції з контролю насінництва здійснюватиме Держпродспроживслужба, а функції сертифікації МінАПК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Простіше, шановні колеги, простіше двома словами, що це таке. Це агрономи-інспектори, агрономи, які роблять апробацію, які інспектують насіння, щоб не зупинилися. Бо вони ж не будуть мати права сьогодні провести інспекцію і апробацію, не випишуть сортові документи і не буде можливості реалізовувати. Дати їм право так само продовжити до 1 січня 2017 року за старим законом.

Немає заперечень? Чи є потреба ще обговорювати це?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Вадим Григорович. Давайте тоді може ще послухаємо голову підкомітету.

 

(?) ДІДИЧ В.В. Ми розглянули даний законопроект і вважаємо його за необхідне підтримувати для того, щоб, дійсно, не зупинити процес, щоб він був, працювали. І змістовно, і смислово він був, працював, і прийметься новий, вступить в діло і буде працювати далі. Але зараз дати можливість, щоб не було безперервності роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Олена Вікторівна? Що думаєте, що скажете?

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Мінагрополітики безперечно підтримує даний законопроект і хоче зазначити, що тут є ще така дуже цікава  стимулююча норма, яка дозволяє тим інспекторам територіальних органів, які на сьогодні працюють в сільгоспінспекції, якщо вони відповідають критеріям мати право бути включеними до реєстрів тих незалежних аудиторів по створенню даного реєстру. Мінрагрополітики підтримує і просить вас, шановні народні депутати,  також підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Вадим Григорович.

 

НЕСТЕРЕНКО В.Г. Мені здається, що ці всі проблеми, які ми зараз вирішуємо це від того, що хтось колись вирішив схрестити цього їжака з вужем і создать оцю Держпродспоживслужбу. Вона десь зависла в своєму існування десь ще в річній давнини давності і нікуди не ворушиться. Давайте ви якось в Кабміні з цим вирішуйте, чи вона потрібна взагалі ця Держслужба, вона чи буде існувати, чи ні. Воно все висить і ми все вирішуємо питання, продляємо строки, щось передаємо якісь повноваження, оці всі остаточні ветеринари, фітосанітари бродять і санітари за одне не розуміють, що їм робити. Це просто якийсь жах цей Держпродслужба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно погоджуюсь, ми практично затикаємо зараз дири і гасимо пожар те, що не доопрацював Кабінет Міністрів і попереднє міністерство. Зараз він намагається це все позакривати, ви ж знаєте як йдуть погодження, як зараз там по кадрах ці питання вирішуються. Це не проста дилема. Але ми мусимо забезпечити технологічний процес, щоб ми навчали агрономів-інспекторів, бо там же ж йде так, системно йде, одна група вчиться, одним видали сертифікат, інші заступили і так це безперервний процес. До осені атестовувати агрономів інспекторів. Тому…

 

НЕСТЕРЕНКО В.Г. Держспоживслужба вона завмерла на стадії річної давнини, ніяких оцих об'єднань, з'єднань нічого не проісходить на місцевому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми ж всі добре розуміємо, абсолютно ти правий, але Вадим Григорович… сьогодні є проблема її треба вирішувати, вона сьогодні стоїть, уже жнива йдуть. І ми ж не зупинимо це все, сортові документи все-рівно треба виписувати.

Є пропозиція, шановні колеги,  не дивлячись на те, що абсолютно правильні претензії народні депутати пред'являють, але є життя і його  треба підтримати. Я прошу вас підтримати цей законопроект і прийняти його за основу і проголосувати сьогодні готуватися до зауважень, які там ще висловлять інші колеги. Хто за те, щоб прийняти його в першому читанні, прошу голосувати? Хто проти? Хто утримався? Один, два. Лёша, ти чого утримався, ти проти агроінспекторів? Чи ти за агрономш?

Слідуючий законопроект, бачте ми сьогодні ефективно попрацюємо і ще встигнете каву попити. Слідуючий законопроект – це у нас практично ще комітет не головний, чи ми ще один якийсь пропустили? Що?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підождіть у нас є ще законопроект один, куди ви ж… Ми мусимо розглянути всі. Ми ж ще з цим розглядали?

 

_______________. Розглядали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді розглянемо план роботи, будь ласка,  наш секретар, керівник наш, так що він зараз все доповість…

 

_______________. Доброго дня, шановні колеги! Згідно статті 41 Закону України "Про комітети Верховної Ради" нам з вами необхідно до початку чергової сесії затвердити план роботи. Кожному з вас як на електронну скриньку, так і роздрукованих матеріалах були надані плани роботи.

Я переконаний, що кожен з вас ретельно вивчив план роботи, і ми з вами сьогодні його затвердимо. Єдине, що ми маємо пам'ятати, що згідно  з законом ми можемо корегувати на протязі сесії план роботи. Якщо не виникає у вас заперечень щодо тих планів  роботи, яку на сьогоднішній день підготував  секретаріат, то  прошу  їх затвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь зауваження, пропозиції? Немає? Є? Будь ласка,  Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Пропоную внести в план законопроект 0901 і про молоковмісні продукти, значить, виїзну нараду комітету на один завод  Вінницької області.

Я хочу сказати, що сьогодні великі дискусії точаться серед молоковмісних продуктів. І бажано, щоби все це ми побачили на виробництві. Послухали виробників і взагалі, що таке молоко і молоковмісні продукти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я абсолютно підтримую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Тому на кінець вересня  пропоную…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внеси ще пропозицію на Хмільницький молокозавод.

 

ЮРЧИШИН П.В. Да. На Хмельницький завод сухого та жирного молока, де я був засновником. Я вас прийму, покажу, розкажу… (Шум у залі)

Де я був засновником. Де я був….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте? Зробимо виїзне засідання. (Шум у залі)

 

 ЮРЧИШИН П.В.  Ну я ж сказав, був.

 

______________. Слушна пропозиція, дійсно, щодо виїзних засідань. Здається, наш комітет жодного разу не проводив в цьому скликанні виїзні засідання. Є навіть пропозиція. Можна включити по ходу наступної сесії у щоквартальне виїзне засідання за рекомендаціями, пропозиціями членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається? Хто за такий план роботи наш наступний?

А, будь ласка, Леонід Петрович(?)

 

(?) КОЗАЧЕНКО Л.П. Я підтримую по цьому по молоку. Але є ще закон такий загальний, тому що те саме, що молоковмісний є м'ясовмісний, соковмісний і так далі.  Там абсолютно однакова ситуація. Щоб розглянути ще Закон про інформування населення про продукти споживання. Є такий, наш колега подав його, і це врегулює  питання по всіх інших продуктах харчування, їх близько 40.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не пам'ятаєте номер законопроекту? Він  зареєстрований?

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Їх було два: один – уряд подав, один – подав наш Соломонович…

 

_______________. Розенблат.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Да, да. Але він там був погано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Боря спеціаліст і в Бурштині, і в м'ясі – все знає.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Реально сьогодні у нас практично ковбаси немає з м'яса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, давайте тоді включимо, послухаємо і інші законопроекти. Ще є… будь ласка, Мушак.

 

(?) МУШАК О.П. Шановні колеги! Я порахував, там порядку 200 законопроектів там запропоновано чи розгляд, чи пропозиції, чи ще щось? Дивіться ми можемо генерувати, розглядати багато законопроектів, питання, що далі відбувається? У нас повинен був бути "день аграрія" або "день села" і просто моя пропозиція, щоб ми все ж таки працювали над тим, щоб на початку осені Верховна Рада свій борг перед нашим комітетом закрила, бо минулого четверга  повинен був "день аграрія" зараз вже його немає і до осені дотягується, а питань дуже багато буде. Тому прохання до голови…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропозиція…

 

_______________. Пан Олексій, на сьогоднішній день так і не знятий день аграрія, тільки бачу, що немає сенсу його сьогодні вносити в зал…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ні, але ми вже два тижні підряд так працюємо…

 

_______________.  Я просто за те, щоб готуватися, щоб на початку осені ми це зробили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми будемо враховувати побажання. Ми за такі пропозиції обома руками, інше питання, що сьогодні шість законопроектів наших, але чи ми дійдемо до них, то вже інше питання.

Будь ласка.

 

_______________. У нас також дуже важливе питання зависло за питання землі, за мораторій, ми там повинні були до кінця березня законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, внести. І він не внесений у нас, я розумію, що в законі там немає терміну, але у нас мораторій ми якби на один рік продовжували, то я вважаю, що його потрібно точно так же продовжувати.

І система оподаткування в аграрному  секторі вона теж у нас сьогодні зависла, я вважаю, це саме таких два основних питання, які турбують всіх аграріїв.

І також хотів запропонувати по цих питаннях зробити виїзний комітет на Чернігівщину, Батурин, славна козацька столиця. Розказати історію, як ми відвойовували завжди, у всі віки, і хотіли бути господарями на своїй землі. От, якраз щоб ми сьогодні, не дай, Бог, не залишилися від цього багатства державного, громадського. Дякую.

 

_______________. Давайте, може, відразу запропонуйте дату. Щоб ми вже тоді орієнтувалися. До прикладу наших колег, з бюджетного комітету чи не щотижня виїжджають на виїзні засідання. Якщо у нас є таке бажання і пропозиція з боку колег, то я пропоную, тоді можемо графіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, термін який?

 

(?) ЮРЧИШИН П.В. 22 вересня, на День міста.

 

_______________. Я думаю, приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже довго чекати. Добре.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Миколайович.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається?

 

_______________. Можемо там сьомого, це середа…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, то було б краще, сьомого, коли середа. Добре, якщо ви не заперечуєте. Давайте, бо ми не завершимо сьогодні. Якщо ви не заперечуєте, тоді сьомого. Ставлю питання на голосування.

Хто за такий робочий план наш з корективами і внесеними пропозиціями, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Приймається.

І останнє. Ну, не останнє, а так сказати, останній законопроект. Де комітет не головний, але. Законопроект про внесення змін до Закону України про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур (щодо забезпечення конкурентоспроможності виробників насіння соняшника). Внесений народним депутатом України Вадатурським Андрієм Олексійовичем. Прошу, Андрій Олексійович, інформація. Є у нас електронний супровід, будь ласка, зверніть увагу.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую, шановний Григорій Михайлович, за слово. Я хотів би просто, ну, скажемо так, переговорить, обсудить этот вопрос. Я думаю, все знают суть этого вопроса. Это не новый вопрос, который мы обсуждаем. Как бы я хотел немножко поступить, может быть, не совсем  стандартно. Я пришел, смотрю здесь, подготовлена, наверное,  ассоциацией информация в защиту этой пошлины, я бы хотел бы сразу может быть прокомментировать и задать вопросы по этому слайду, а потом бы обратился к своей презентации.

Смотрите, на первом слайде вот у вас есть да на руках,  давайте мы посмотрим, ребята можно чуть по тише. Смотрите, если мы смотрим на  сайт, вот чем мы гордимся, и какие наши аргументы? На самом деле  эти  аргументы за  15 лет у нас не изменились, мы слышим одно и то же я, потом к этим аргументам вернусь.  Вот что мы видим?

Первое – это, что урожайность подсолнечника не изменилась, урожайность выросла, урожай, вернее, подсолнечника валовый сбор мы уже сегодня говорим о 12-13 миллионах и это в принципе  заслуга, как считается, как это преподносится этой  пошлиной. Но хочу обратить внимание, за счет чего? За счет того, что увеличиваются как раз площади. Сегодня уже показывают, что порядка 6 миллионов гектар земли выделено непосредственно под подсолнечник.  Что интересно? Вот в принципе во всех этих аргументах  постоянно указывается рентабельность производства подсолнечника. Если мы видим здесь, то указывается рентабельность по производству подсолнечника, который доходит до 80 процентов.  Поэтому логика лоббистов  из  ассоциации заключается в следующем, ребята, если у вас в производстве подсолнечника  рентабельность  80 процентов, то вы будь ласка, поделитесь  с нами. Вот если мы идем дальше, то же самое, на следующей странице 80 масложировой индустрии, да с переработчиками. Почему? Потому что вводиться пошлина, в принципе в цепочке идет перераспределение  дохода вот отбирается в одних, передается другим. Вот смотрите, на самом деле дальше вот рентабельности  показывается, что в  подсолнечнике  80 процентов, а  тогда как сільськогосподарське виробництво ну, 50 процентов. Это благодаря тому, что строятся  заводы, инвестиции, я к этому вернусь, то же самое, хочу просто  обратить внимание: виробництво та експорт олії соняшникової. То есть смысл чего? Первое – это рост. Второе – хочу обратить просто внимание, на то, что мы производим подсолнечник, потом мы его перерабатываем на масло и это практически все уходит за границу. То есть в Украине остается там буквально 10 процентов от того, что мы производим.

И скажем следующий сайт, следующая страничка  о чем говорит? О том, что да, там рынки сбыта, при чем здесь перераспределение, скажем, прибыли, перераспределение доходов? И в этой презентации нет ни слова о рентабельности этой индустрии.

Хотел бы вернуться сейчас к презентации, которую подготовили мы и хотел бы просто обсудить и показать, что на самом деле то, что преподноситься и как это преподноситься, не совсем так.

И как раз в этом окружении провести такую более профессиональную дискуссию. Хочу навести просто историю, сначала мы ввели пошлину, которая составляла 16 процентов, потом каждый год она с 2007 года она опускалась. Мы дошли до 2013 года, остановились на 10 процентах. Дальше у меня вопрос, что произошло? Потому что на самом деле у нас была заключена угода на которой мы каждый год опускаем еще пошлину, там скажем, до 202, какого-то, четвертого, пятого, шестого года, каждый год. И в принципе мы должны были опускать эту пошлину начиная с 2013 года. То есть три года, мы в принципе, уже после этой договоренности мы заморозили этих 10 процентов. У   меня вопрос, почему мы не опускаем эту пошлину, как это в принципе было сделано… Я понимаю, что каждый год мы что-то выигрываем, сектор этот аграрный определенная защита… даже каждый год выигрыш – это остаются деньги… в секторе.

Я бы сейчас хотел бы вернуться… следующий слайд, пожалуйста, вот скажем аргументы, которые я воспринимаю, которые я готов обсуждать. Смотрите, на самом деле додаткові інвестиції в галузь, были? Да были. Построены современные заводы, да мы говорим о том, что люди получили дополнительные рабочие места - это отрицать достаточно сложно.

Дальше. Високий валовий збір врожайність, експорт соняшникової олії. Да, мы увеличили, наверное в три раза производство, опять таки хочу обратить внимание, самая большая, одна из самых таких больших проблем, такого перекоса искусственного на рынке – это как раз, то, что мы увеличиваем, с одной стороны производство, но за счет расширения площадей.

Следующее: скажем вот такой миф, который я хотел бы показать и обратить внимание – это вот аргумент,  додаткова вартість залишається в Україні. Скажите, пожалуйста, на самом деле кто действительно думает, что соняшниковая олия это уже такой продукт переработки и чем он, действительно, отличается от подсолнечника? Хорошо, есть пресс, разделили два товара – ушло. Я на самом деле считаю, что действительно… я это покажу, что это не конечный продукт переработки и можем посмотреть на цифрах, что действительно происходит с конечным продуктом производства?

И следующий миф: відміна мито на соняшник, залишить Україну без сировини. Я как раз хотел вернуться к тому сайту и мы… к первому графику где мы опускали, вот скажите пожалуйста, вот мы уменьшили пошлину с 16 процентов до 10, то есть исходя из этой логики мы должны были увеличить экспорт подсолнечника, потому что мы уменьшили это мыто? Произошло это? Нет, не произошло. На самом деле, что происходит? Просто немножко уменьшается маржа, масложиркомбинатам придётся платить чуть выше цену товаропроизводителю и никуда этот подсолнечник не уедет.

Поэтому, давайте дальше. Скажем, взяв проанализировав общие цифры производства, я бы хотел обратить внимание, есть такие общие цифры, пшеница, кукуруза, скажем так, на сколько увеличилась кукуруза за эти 15 лет производства? Хочу сразу сказать, вот по поводу инвестиций в эту отрасль, сложно посчитать, сколько было там инвестировано. Не было таких инвестиций в заводе, но сколько было вложено денег в элеваторы, сушилки, в логистику, в комбайны современные, которые бы могли действительно обеспечить Украину нормальным качеством кукурузы, которая, в принципе, могла завоевать новые рынки сбыта, потому что, я помню, там, по 2003 год мы не могли даже продавать кукурузу по европейским стандартам в Европу. Сейчас, в принципе, спокойно отвоевала Украина рынки сбыта у Америки даже, да.

Я бы хотел бы обратить внимание опять-таки здесь… Ну, поехали дальше. Нет, ну, хорошо, я просто хотел сказать, давайте тогда вернемся. Вот, смотрите, раз есть интерес. Смотрите, на самом деле… Нет. Почему? Давайте…

 

_______________. Давайте, а можна коротше, зупинимося.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Нет.

 

_______________. Ви знаєте, я, я…

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Нет, нет, а давайте…  (Шум у залі)

 

_______________. Ну, так не можна.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Хорошо, ну, выступите, да. Я думаю… Хорошо. На самом деле, смотрите, вот, по поводу рипака и сои, да. Почему-то такого вот роста не было. Да, на самом деле как это произошло на подсолнечнике. Давайте дальше тогда.

Смотрите, на само деле, вот, я бы хотел бы обратить внимание, потому что этот год действительно такой вот уникальный, потому что у нас в этом году занято под площадями, под посевы подсолнечника столько же земли сколько и под пшеницей.

 

_______________. (Не чути)

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Получилось. Смотрите, поэтому я бы хотел бы обратить внимание на тенденцию, что мы делаем, мы привлекаем деньги в индустрию, мы завоевываем землю, передаем больше земли, переходит непосредственно под выращивание подсолнечника, мы его перерабатываем на масло, которое мы 90 процентов, мы экспортируем. Да? То есть это наша стратегическая задача как у страны.

Поехали дальше. Я бы хотел бы обратить внимание, что на самом деле у нас есть определенная цифра, которая про рекомендована разными институтами и доказана, что, в принципе, под подсолнечник не рекомендуется отводить больше земли чем 10-15 процентов, что составляет   порядка трех миллионов гектар земли. У нас сейчас в принципе  идет уже  превышение  в два раза. Хочу просто  обратить на это внимание. Чего мы добиваемся и разве это  есть наш стратегическая задача?

Я хочу просто  показать еще вот индекс рентабельности виробництва соняшникової олії нерафинированной в Украине. Это еще скажем, было посчитано, непосредственно по… ну переведено в доллар, чтобы  убрать девальвацию и здесь мы  не брали во внимание один такой фактор возмещение НДС. То есть мы оставили эту отрасль действительно стратегической и при том, что мы  не возмещали НДС  при экспорте зерновых культур, мы возмещали НДС при экспорте масла. То есть действительно, что происходит? На самом деле рентабельность уменьшается, вот из-за чего? Из-за того, что увеличивается конкуренция. То есть с одной стороны мы отводим больше земли, мы  производим больше подсолнечника, мы уменьшаем площади других культур, мы уменьшаем произво… мы увеличиваем  конкуренцию среди масложировой отрасли.        

Давайте дальше. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас осталось три минуты.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Хорошо.

Теперь я бы хотел вот показать действительно цифры для  тех людей, которые  показывают, что вот мы оставляем додаткову вартість в Україні. Я  бы хотел показать вот экспорт маргарина и майонеза по сравнению с соняшниковою олією, куда используются  от 50 до 70 процентов? Ну, по крайней мере, здесь нечего комментировать, да потому что порядок цифр совершенно другой. То  есть мы оставляем додаткову вартість в Україні. И вот это как раз показывает, вот для меня  было действительно открытие вот рынок майонезу в  Нигерии. Вот классная тема, почему мы не  экспортируем действительно переработанную продукцию, конечную продукцию, мы  все равно экспортируем сировину. Поэтому я бы хотел обратить  внимание, вызвать действительно дискуссию и подумать, как мы можем действительно стимулировать  это направление,  какая стратегия есть.

Я бы хотел просто показать вот на примере рынка Турции. Турция, которая покупала у нас подсолнечник, потом они построили перерабатывающие заводы, сегодня, чтобы вы понимали способность переработки в Турции составляет 8 миллионов тонн, они выращивают, как выращивали так и выращивают миллион 200 тысяч тонн подсолнечника и они не увеличили производство подсолнечника, они не уменьшили производство пшеницы. Что они делают? Они покупают у нас либо подсолнечник, либо покупают у нас масло, при том покупают у нас подсолнечник в Болгарии, в Румынии, перерабатывают его, продают майонез, продают тот же маргарин, но на весь ближний восток. Суть в чем? Вот там, действительно, остается додана вартість, а у нас используется земля мы используем нашу землю для того, чтобы  вырастить подсолнечник и его вывезти. Поэтому я понимаю как мы проголосуем, на самом деле я хотел бы просто предложить подумать и этот законопроект немножко остудит и избавить температуру. И как раз  покажет, что нам не нужно строить масло перерабатывающие заводы, нам нужно строить переработку. И нужно будет подумать, что для этого нужно сделать, чтобы меньше экспортировалось масла, а экспортировалась продукция с доданою вартістю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій.

Зразу ж перше запитання до тебе, якщо ми знімемо вивізне мито в Україні, яке і так зменшується відповідно до Угоди з ЄС і воно дійде до того відсотка, яке ми там записали самі собі завдання. Площі, що по твоїй доповіді, площі самі по собі зменшаться у два рази, якщо вони у нас… вони ще зростуть, бо той хто продає, абсолютно правильно, не кінцевий продукт, той ще з дерева не зліз і хвоста не відрубав. Тому… Да, у нас є проблеми, і є в тебе там золота зернинка, але сьогодні зняти вивізне мито, залишити свою промисловість без сировини і продати туди, щоб вони нам олію привезли і продавали, і робочі місця втрачаються, ПДФО втрачається, все втрачається. Технології втрачаються, бо тоді не будуть розвиватися. Куди ти нас тягнеш? Будь ласка,  Іван….

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Григорий Михайлович, не вывезут всю продукцию! Это миф, который вбили за 15 лет в голову нам! Я вам показал, с 17 до 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас уже був такий випадок, коли були зняли. І наші всі олієжиркомбінати "впали" мгновенно.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Я объясню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти молодий, а я трохи старіший, я пам'ятаю.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Я помню. Еще в 1993-1995 год на самом деле, да, когда просто масложиркомбинаты не работали, потому что не было финансов, не было кредитования. А сейчас совсем другое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, зрозуміло.

Іван Володимирович, будь ласка.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я не буду занимать много времени. Начну с конца. Во-первых, кто нам даст? С майонеза начну. На самом деле, если у нас такие излишки масла подсолнечного, то производить майонез вообще не проблема. Поэтому, если кому-то интересно, то покупайте масло. Ставьте мощность, производите майонез и экспортируйте, куда вы хотите, в Африку, куда угодно. Вот поэтому это противоречие одно из, которое вы назвали. Это первое.

Второе. Если вы говорите, что пошлина ограничивает рентабельность и так далее, и так далее. Сами же говорите о том, что мы увеличили посевные площади и производство. Если бы это было так невыгодно, если бы рынок был неконкурентный, если бы маслоекстракционные заводы и переработчики не конкурировали за каждую тонну семечки, а вы знаете, как они конкурируют, то не было бы увеличения площадей. Поэтому в вашей презентации очень много противоречий.

Еще третий момент. Мы все уважаем инвестиции любые, которые цивилизованно делаются в нашем государстве. Вот, прошлый раз, когда вы упомянули, что построено 34 завода, ну, я немножко так, меня аж передернуло. Потому что каждый завод сегодня новый современный построить, это 100-150 миллионов долларов. Есть заводы, которые имеют когенерацию, производят электроэнергию. Такие заводы сегодня стоят до 200 миллионов долларов. Так вот, в нашей стране, для вашей информации, построено 12 новых заводов. 12 новых заводов. Реконструированы все остальные практически. Построено 8 новых терминалов.

Поэтому речь идет о миллиардах долларов, которые бизнес вложил в индустрию, которая на сегодняшний день производит 12-13 миллионов тонн семечки. И откройте, сегодня нам раздавали в парламенте журнал, 150 налогоплательщиков. Ну, там вы видите и переработчиков в масложировой отрасли. Начиная о Cargill и другие компании там звучали. Поэтому мое мнение однозначно. Во-первых, задним числом менять правило  нельзя – это раз.

Второе, в эту отрасль вложено колоссальное количество денег – это  налоги, это  люди. Мало того, оно подтверждает предложение динамичной динамики развития. Смотрите: люди продолжают инвестировать эту отрасль. Маржа падает, люди продолжают Почему? Потому что мы еще увеличиваем,  все-таки плохо, но увеличиваем производство сои и рапса. И за него тоже идет конкуренция. Поэтому…

Мало того, у нас немного реально побед в переговорах с ВТО и с Евровоюзом, ну, вот реально немного. И то, что у нас осталось при том,  что уменьшается экспортная пошлина, и что это  все-таки заслуга, а не милость.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Володимирович.

Будь ласка, хто хоче ще? Будь ласка, Дмитренко Олег.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги, дійсно, сьогодні в Україні головне завдання в сільському господарстві – це  створення  робочих місць. Коли в селі треба створити робоче місце і трактор коштує 200 тисяч  доларів,  на одну людину плюс знаряддя праці, то, зрозуміло, легше всього в місті взяти комп'ютер за 20 тисяч гривень, поставити менеджера, який буде торгувати зерном.

Я підтримую думку і Івана Володимировича, що дуже великі, колосальні кошти уже вкладені у заводи, які виробляють… переробляють сьогодні соняшник. Буде ринок, буде  спрос, буде майонез, буде й маргарин.

Тому додатково хочу запропонувати, щоб ми розглянули питання введення пошлин і на сою, щоб ми сою не вивозили, а переробляли в нашій  країні. Це прорахувати, щоб ми виважено… (Шум у залі) Ні, ну, по пшениці… Я  все рівно знаю, що ми до цього  колись дійдемо. Але давайте будемо рухатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крок за кроком.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Да, крок за кроком. А по сої це питання навіть дуже актуальне, і ми її вже виробляємо серйозну кількість. І питання назріває, треба щось робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олег Миколайович.

Прошу, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, кожен з нас знає, хто чим займався до депутатської роботи і чому сьогодні стоїть питання саме цього законопроекту. Якщо ми говоримо, сьогодні на олійні культури рівень  рентабельності 80 відсотків, так ви дотримуйтеся сьогодні сівозмін – і питання будуть зняті! Ми не можемо  дальше бути сировинним придатком, ми повинні все переробляти в Україні, а якщо ми називаємо цифру там 10 відсотків залишається на місцевому рівні все експортуємо, так Україна більше не може споживати, от таку кількість і все. Але ми не повинні сьогодні будувати оті термінали і вивозити… і бути сировинним придатком. Давайте більше свторювати робочих місць, а саме переробляти олійних культур в Україні і будуть зняті всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте міністерство послухаємо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, є, хто?

 

_______________. Давайте Держземкадастр…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, Сергій Петрович, вибачайте. Він біля, прямо біля мене, я не звик. Виключи мікрофон, Петро Васильович.

 

_______________. Петро Васильович, будь ласка, дайте сказати.

Шановні друзі, ну, насправді, давайте не будемо зараз закидати камінь один в одного, звинувачувати. Щойно ми почули презентацію і це добре, що серед нас є депутати, які намагаються відстоювати свою позицію, думку, неважливо чи вона підтримується всіма чи ні.

Насправді, ми не повинні з вами сьогодні повертатися до Радянського Союзу і точно, що апелювати цифрами, які ми сьогодні побачили можна по-різному і обіграти будь-яку ситуацію, на бажання, можна також по-різному. Те, що позитив від пошліни є, ми з вами бачимо на цифрах, а не на домислах, тому що і збільшення врожайності, і збільшення площ, і збільшення тієї самої марженальності це ні як не пов'язано з пошлінами. Це пов'язано виключно з ринком, який сьогодні диктується на світових ринках. І ніхто нам не заважає збільшувати можливості виробництва, переробки, глибшої переробки, добавляти додаткову вартість, питання, що ми повинні дуже обережно підходити, вводити нові пошліни чи відміняти щось.

Ми сьогодні з вами приймали один тут важливий Закон про спрощення чи відміну, чи врегулювання Держпродслужби, яку в минулому скликанні ми дуже швидко приймали рішення як поламати, а тепер не знаємо, що з цим робити. Отож давайте чи щодо сої, щодо соняшника, наше завдання сьогодні дати змогу виробництву працювати і зробити стабільність, в першу чергу. Тому ламати не потрібно, соняшник сьогодні те, що він переробляється в Україні від цього тільки позитив і кількість збудованих заводів, скільки вкладено в них інвестицій, гріш ціна нам буде, якщо ми сьогодні скасуємо пошліни і зупинемо їх без сырья. Це ті ж самі робочі місця, за які вже сьогодні говорили і податки до бюджету, і тому подібне.

Тому хотілося б, щоб наш комітет працював більш продуктивніше, бо на початку з моїм колегою Валерієм говорили, останнім часом щось надто ми такі, знаєте, стали скучні, ввічливо скажу, помічники сидять і посміхаються деколи. Тому, будь ласка, давайте ми будемо активно працювати з пропозиціями в підкомітетах, а на комітети будемо виносити рішенні і обґрунтовано їх приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А ще минулий раз було ще смішніше, коли було лиш 8 депутатів, то взагалі було смішно. Прошу…

 

_______________. Це вже було сумно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я думаю, через те і сміялись, що сумно.

Прошу. У вас є, що сказати?..

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую. В мене є, що сказати, я просто бачу, що є ще два бажаючих народних депутати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми хочемо… да, Микола. Давайте все-таки міністерством почуємо.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую, шановні народні депутати.

Міністерство аграрної політики висловило свою офіційну позицію, ми не підтримуємо даний законопроект. Аргументи, які наводяться нами, вони вочевидь озвучувались сьогодні в дискусії, яка відбувалась після представлення законопроекту, лише хочу дві речі додати. Сьогодні згадувалась Турція.

Так ось Турція на сьогодні є провідним світовим експортером борошна. Чому це сталося? Тому що були встановлені заборони на вивезення пшениці, заборонення мита. І на сьогодні Турція імпортує пшеницю, в тому числі українці і експортує борошно. Українська олія соняшникова на сьогодні займає 60 відсотків світового ринку. Яким чином впливають негативно чи позитивно розширення посівних площ під соняшником це дійсно питання, але, я не думаю, що це питання саме цього 10-відсоткового мита.

І ще одне, що я хотіла додати. Якщо навіть змінювати Закон про митний тариф відповідно до законодавства України і міжнародного законодавства, діють норми міжнародного права. Тому дякую.

 

_______________. Андрій Олексійович, ви знаєте, ми з вами багато дискутували на цю тему і я десь декілька днів назад зробив ще одну аналітику нашої сусідньої держави, яка в кінці 1990-х початок 2000-х років побудувала два  великих екстраційних заводи, один на кордоні з Україною, яку потім купила компанія "Глінкор" і друга вже майже під німецькою границею за Вроцлавом. Один завод сьогодні стоїть, тому що вони втратили український ринок. Натомість в нас побудувалось декілька  заводів. Тобто місце не буває, як би кажуть, порожнім. Тобто якщо ми дамо можливість вивозити до них, значить їхні заводи будуть  працювати.

Я десь  чомусь десь погоджувався, але зрозумівши, що ми не будемо підтримувати свою економіку. Це є сьогодні шанс зачепитись за те, що  ми втрачаємо, на жаль.

І  також підтримую колег, що сьогодні до імпорту в Туреччину, яка, дійсно, є… за декілька років вона стала одним з найбільших  поставщиків, імпортерів борошна… експортерів борошна в азійський регіон. І тому нам треба, дійсно, переглянути, щоб ми не ставали сировинним придатком.

Ви можете, в принципі, офіційно взнати все: скільки заводів сьогодні "Глінкора" простоює в Східній Європі. В Румунії завод також простоює. Тому що вони не мають реально сировини. Сировина лишається у нас, і переробляється тут. І більше сої переробляється тут, і ріпаку. Менше є експорту. Ми не можемо ставати сировинним придатком. (Шум у залі)

Не настільки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

 

______________. Одне слово. Аргумент проти масла. Ми говорим: "Масло, масло, масло", а є така штука як  виробництво  рослинного білка. І вся наша олія… жирова промисловість – це, в першу чергу, як для мене, це виробництво рослинного білка. І якщо ми зараз підемо проти цього, ми просто втратимо і ту малу кількість  рослинного білка, яку виробляє Україна. Бо сої дуже мало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо завершувати по цьому питанню.

Є пропозиція законопроект № 1837 відхилити. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? (Шум у залі)

Шановні колеги, ми практично завершуємо. Я хочу вам об'явити комітет… Одну хвилинку!  (Шум у залі)

 Одну хвилинку! Одну хвилину. Значить… ви знаєте. Ми  слухали конярство, і вам всім розіслано, там так сказати, інформацію про діяльність. Ми визнаємо роботу не незадовільною, а  недостатньою і тут є цілий ряд пропозицій. Якщо хтось хоче внести якесь  зауваження,  можете внести.

І останнє. Шановні колеги! Петро  Васильович, ну дай я завершу, тоді хоч що хоч кажи. До комітету надійшов лист заступника керівника Апарату Верховної Ради України Володимира Валерійовича, в якому нас просять погодити пропозицію щодо проекту плану графіку семінарів, круглих столів, стажувань народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради на друге півріччя 2016 року. Будь ласка, ми просили  вас надіслати свої пропозиції.

Просимо вас ще раз, бо вони не надійшли. Надішліть, будь ласка, свої пропозиції. (Шум у залі)

Шановні колеги, за конярство – підказують мені – ми повинні проголосувати. Робота конярства визнана недостатньою, з цілим рядом зауважень і пропозицій Міністерства АПК по покращенню роботу хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "проти"? Іван Володимирович, ти "проти" чи "за"? (Запис закінчено)