СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
06 вересня 2016 року
Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрый день дорогие друзья! Всех поздравляю с началом пятой сессии. И думаю, что она будет значительно результативней, чем была четвертая. На последней Погоджувальной нараде мы договорились с Головой Верховной Рады, что отдельным блоком пойдет у нас аграрный день. Планировался в этот четверг, но законопроекты наши начинались с 20-го и заканчивались 36-м, то есть ни один из них, явно до них бы время не дошло. Поэтому мы договорились, что на уже следующей неделей за этой, вернее через неделю, будет вторник поставлено, этот день будет называться "день АПК" и "день ІТ", и наших 7 законопроектов и 5 законопроектов ІТ должны будут рассмотрены во вторник и проголосованы. Я думаю, что если это получится, то это именно 7 тех законопроектов, которые комитет подготовил, часть из них уже для… второе чтение и часть к первому чтению.
Вам роздан порядок денный. Сегодня у нас уже присутствует 16 народных депутатов, есть кворум. Есть предложение… А, уже, господин Мушак, распишитесь, 17. В этом плане, да. Есть предложение начать работу комитета и утвердить порядок денный. Есть какие-то замечания, изменения к порядку денному? Если нет, прошу проголосовать.
Кто за порядок денный, прошу проголосовать. Против? Воздержавшиеся? Единогласно. Приступаем к порядку денному.
До комітету надійшли пропозиції від голови підкомітету з питань земельних відносин Кулініча до порівняльної таблиці до законопроекту 4355. Копії відповідних листів від 18.08.16 та від 23-го знаходяться у вас в роздаткових матеріалах. Крім того, 06.09 проведено засідання підкомітету з питань земельних відносин, на якому вирішено підтримати правки, внесені Кулінічем до законопроекту 4355 з метою техніко-юридичного доопрацювання проекту та врахування зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради і рекомендовано комітету врахувати їх у тексті законопроекту, підготовленого до другого читання. Пропозиції і зауваження носять переважно техніко-юридичний характер і не змінюють концепцію проекту його суті. Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за них проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою складу України членів комітету.
Тому задля збереження юридичної чистоти та прийняття рішення ми повинні розглянути пропозиції профільного підкомітету до порівняльної таблиці, обговорити їх прийняти відповідне рішення.
Отож, ставлю на голосування питання про перегляд рішення щодо законопроекту 4355 з урахуванням пропозицій профільного підкомітету.
Хто… Обговорення чого? Ми зараз ставимо на голосування хто за те, щоб провести зараз це обговорення… Поправках, так…
_______________. Тобто ми йдемо знову друге читання по поправках…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поданий підкомітетом, ще раз. Вам надасться слово. Я ще раз… Як юридичне управління підготувало, вам зачитав все це, щоб не було ніяких питань.
Тому я ставлю зараз пропозицію проголосувати питання про перегляд рішення щодо законопроекту 4355 з урахуванням пропозицій профільного підкомітету. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.
_______________. Можна, Олександр Борисович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай, що там?
_______________. Шановні колеги, згідно Регламенту я зараз, мені надали слово, згідно Регламенту, згідно Закону про комітети Верховної Ради у нас сьогодні виникла ситуація, коли ми маємо переглянути рішення комітету, яке було на останньому засіданні комітету щодо затвердження в другому читанні Закону 4355. Сьогодні для того, щоб поставити це рішення на розгляду комітету, голова чи виконуючий обов'язки голови комітету пропонує. Тому що або потрібний був підписаний лист, або рішення комітету про перегляд.
Далі я запитав, ми будемо переглядати знову друге читання по правкам, а також правки, які надані вже після згідно, ну, з урахуванням юридичного відділу. Тому сьогодні, щоб сконцентрувати увагу, ми зараз голосуємо рішення про те, що ми даємо згоду переглянути законопроект 4355 у другому читанні, а потім, коли ми перейдемо до порядку денного і розглянемо, ми будемо давати згоду вже на затвердження і на розгляд Верховною Радою. Тому питання стоїть в тому, щоб дати згоду на перегляд нами вже прийнятого рішення. Дякую.
(Шум у залі)
_______________. (Не чути)
_______________. Голосуємо порядок денний, так. А далі ми визначаємося про підтримку даного законопроекту і направлення в зал Верховної Ради.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минуту. Я сегодня сейчас ставлю пока задачу. Одну минуту, сейчас Кулиничу дадим. Мы сейчас ставим для того, чтобы мы проголосовали и набрали количество голосов, мы пересматриваем или не пересматриваем сейчас. Если мы не принимаем сейчас, нету у нас квоты, пересмотреть второе наше чтение, значит, не пересматриваем. Нам надо сейчас проголосовать о том, что мы пересматриваем или нет. Я ставлю на порядок денный, зачитал так, как юристы составили нам с вами правильный протокол, полной юридической чистоты выдержать. И пока на первом ставлю, мы сейчас, ставлю на порядок денный переголосование. Кто – "за", прошу ввисловити свою точку зрения.
"За". Считайте. Николай Иванович, вы против или "за"? "За". Понял. Кто против? Воздержались? Все, принято.
Дальше, надаю слово пану Кулінічу як голові підкомітету. Одну минуту. Ну, он же попросил. Порядок денный мы уже проголосовали. Я все могу. Мы сперва проголосовали порядок денный.
_______________. Можна я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минутку, я веду комитет. Мы ж голосовали уже.
КУЛІНІЧ О.І. Олександр, я як не голова підкомітету, а як член комітету зараз хотів би Вадиму апелювати, тому що він не ті речі говорить. Якщо ми не голосуємо правку, яка сформована в 671 правці, на підставі того, що ми з вами прийняли рішення у липні, з техніко-юридичними зауваженнями юридичного управління. Таблиця йде в зал в тому вигляді, в якому ми її проголосували. Все. Ми тільки краще робимо і все.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, на сегодняшний день, одну минутку. Мы начнем сейчас обговорення и в обговоренні подойдем к вопросу. Прошу, первое. Порядок денний мы проголосовали в самом начале.
Второе. Мы внесли сейчас в порядок, проголосовали, что мы 4355 пересматриваем. Теперь подходим к тому, что подкомитет профильный наш докладывает сегодня ту работу, которую он провел, принял решение. И дальше будем как народные депутаты обговаривать вопрос. Кто против? Что мы делаем не так? Все делаем так.
Доповідайте, голова підкомітету.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович.
Шановні колеги, 7 липня 2016 року на засіданні нашого комітету було підтримано і підготовлено до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення контролю за використанням і охороною земель (реєстраційний номер 4355).
На цьому засіданні секретаріату разом з підкомітетом було доручено здійснити техніко-юридичне опрацювання законопроекту. На виконання цього доручення було проведено три узгоджувальні наради з головним управлінням, з Головним юридичним управлінням Верховної Ради, на яких було висловлено ряд зауважень і пропозицій, які були надіслані комітету відповідним листом Головного юридичного управління Верховної Ради.
Пропозиції щодо врахування всіх зауважень були сформовані у вигляді додаткової правки, яка була подана до комітету. У таблиці це правка 671. Хочу підкреслити, що мова не йде про зміну принципових положень проекту. Це лише коригування термінологій та усунення можливих колізій. Тому що вони могли бути. Я хочу нагадати, що було подано більше 700 правок, і часу було обмаль для того, щоб це опрацювати. Могли бути різні технічні моменти.
Сьогодні вранці відбулося засідання підкомітету, який підтримав вказану правку. Текст цієї правки разом з уточненою таблицею був надісланий всім членам підкомітету більше тижня тому. Звертаю вашу увагу, що на сьогоднішньому засіданні комітету ми здійснюємо не повторний розгляд усієї порівняльної таблиці, а лише додаткову правку.
Шановні колеги, секретаріатом та підкомітетом була проведена величезна робота з опрацювання даного законопроекту. Ну, величезна, це так, я б сказав би, що ціле літо і помічники, і більшість авторів законопроекту, секретаріат працювали над цим важливим законопроектом. Не буду заходити в історію, щоб не забирати час, але скажу, що більше двох років ми тільки змінюємо назви законопроектів, а повноваження ми не передаємо. Тому що ще в тій каденції був зареєстрований мною законопроект, далі з'явився 1159, який ми не проголосували в сесійній залі, всі знаєте про це. Тоді були 3510, 3510-1. І от, нарешті, вдалося, дійсно, напрацювати збалансований законопроект, який ми і проголосували в липні місяці. У тексті було ряд технічних і прикрих помилок. Наприклад, фактично враховані по правій колонці правки були помилково зазначені як відхилені і навпаки. Тому прошу вас затвердити остаточний текст порівняльної таблиці і врешті-решт направити його до сесійної зали.
Хотів би проінформувати вас, шановні колеги, чого саме стосується ця правка, яку я назвав, 671. Перше. Виключення із Земельного та Лісового кодексів та деяких інших законів згадок про державні акти на право власності на земельні ділянки. Хотів би нагадати, що такі акти уже не видаються з 2013 року. А у законах, до яких ми вносимо зміни, вони до цього часу присутні. Тому ми погодилися із пропозицією Головного юридичного управління Верховної Ради щодо виключення цих норм як таких, які фактично не працюють.
Друге. Законопроект врегульовує питання колективної власності на землю колишніх КСП. Прописується чіткий механізм, за яким землі, які залишилися у колективній власності, по критеріям, визначеним у законі, або допайовується між членами КСП, або передаються до комунальної власності. До речі, ми це обговорювали все на тому комітеті, який проходив у нас в липні, 7 липня. Проте в редакції, підтриманій комітетом у липні, відсутні необхідні зміни до статті 79-1 Земельного кодексу України, яка визначає, за якою саме землевпорядною документацією мають формуватися ці земельні ділянки. Ми це уточнюємо і пишемо, що це робиться за документацією з інвентаризацією земель.
І третя така важлива, такий напрямок. Це уточнення перелік посад державних інспекторів з використанням та охороною земель, яким буде надано право складати протоколи про адміністративні порушення. Крім того, щоб реалізувати норми законопроекту стосовно громадського контролю за використанням та охороною їх земель, громадським інспекторам також передбачене право на складання протоколів з фіксацією адміністративних правопорушень, але без накладання адміністративних стягнень. Така система уже успішно працює щодо громадських інспекторів з охорони довкілля, хотів би проінформувати.
Крім цього, є ряд дрібних змін щодо коригування термінології. Шановні колеги, якщо в кого є чи будуть якісь запитання стосовно правки 671, я просив би прокоментувати їх головного консультанта секретаріату та співавтора законопроекту Шумейка Сергія Григоровича, який безпосередньо разом із працівниками секретаріату більше трьох місяців займалися цим доопрацюванням і якраз цією правкою.
Ну, і в кінці хотів би ще декілька слів. Я вже нагадав, що якби сама тема, передача земель, вона більше вже двох років обговорюється в сесійній залі і в цій каденції, і тій каденції, але до реальних кроків ми не дійшли. Тут взагалі немає ніякої політики, тут конкретні речі. Ми збалансували і розпорядження землями, і контроль. Якщо ми хотіли б чи хочемо дійсно передати ці повноваження місцевому самоврядуванню, то треба це робити, треба голосувати цю таблицю і виносити в сесійну залу. А там вже кому щось подобається чи не подобається, ми прийняли рішення на тому комітеті. Все. Всі, мається на увазі норми щодо розпорядження, вони були проголосовані. Тому я не робив би цього і не розбалансовував, пане Вадиме, таблицю. Тому що ми тоді взагалі запутаємося і завалимо дуже важливий законопроект, який чекають місцеві громади. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Народні депутати, хто які виступи? Які будуть пропозиції і зауваження? Пан Люшняк. Далі – ……...
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, пане головуючий, шановні народні депутати! Висновок Головного управління: законопроект на доопрацювання. Є ряд зауважень до нього. Цими канікулами я мав зустріч з Асоціацією міських і селищних голів, так. Ми, перше, у них забираємо повноваження, які були надані статтею 83 частинами другою і третьою. І повністю ці функції передаємо в нагляд Держгеокадастру.
Тобто тут ніякої децентралізації немає. Ми делегуємо повноваження, але і делегуємо повний нагляд за землями. І ми робимо, створюємо земельну інспекцію, мегаструктуру, яка буде мати всі повноваження. І повірте, ні одна громада розпорядження земель фактично без Держгеокадастру мати не буде. Я, коли ми багато говоримо про децентралізацію, коли цей закон був в першому читанні, всі аплодували. Зараз після цих останніх правок, коли ми це прийняли, після тих, як ви правильно кажете, сімсот з чимось правок, цей закон набирає зворотної дії. І тому висновок Головного юридичного управління, правда, ми стикнулися з тим вперше за два роки. Коли Головне юридичне управління рекомендує законопроект відправити на доопрацювання. І тут немає ніяких складнощів і немає ніяких проблем. Ми можемо попрацювати ще тиждень, так, чи два і прийняти його в такій редакції, в якій би він працював, дійсно, на територіальні громади. Тому що децентралізації тут взагалі як такої немає.
Тому прошу прийняти це як правду, вона є гірка. І для мене як співавтора вона є гірка. Але громадськість сьогодні висловлює свою чітку позицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Івченко. Потім – Кіт.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на тому, що важливість даного законопроекту значна. Про це говорять сьогодні всі асоціації. І я, до речі, на минулому комітеті казав про те, що давайте відповідально поставимося до прийняття даного законопроекту. Так трапилося, що ми отримали тоді і ввечері, і деякі з нас не встигли просто ознайомитися. Але час канікул розставив все на свої місця. І ми разом з асоціаціями, разом з експертами, разом з певними керівниками органів місцевого самоврядування відпрацювали кожну правку. Я б хотів звернути увагу на декілька правок, які, щоб ви знали, що вони сьогодні закладені в законопроекті, чи ми погоджуємося, чи ми не погоджуємося.
Для цього я хочу зачитати. Перше. Частина третя статті 122. Надає повноваження обласним державним адміністраціям… обласним державним адміністраціям передавати землі, на яких розміщено майно державної власності землі НАН України, землі природно-заповідного, природоохоронного значення, тобто особливо цінні землі.
Я хочу вам зачитати деякі матеріали, що відбувається за цей час з лісами. Київська обласна державна адміністрація в 2008 році через бориспільський лісгосп передає в приватну власність 7 гектарів землі одній особі і лісів. Я вже не кажу, в 2006 і в 2009 рік за те, що ………. губернатора зробила приватні ліси Сухолуччя і віддала певній особі.
Харківщина. У Вовчанському районі 90 ділянок землі лісового призначення віддали громадянам під котеджне будівництво!
Ліси рубають на Дніпропетровщині. Під забудову віддали 40-річні насадження першої категорії. Розпорядження губернатора. І я може це, Івано-Франківськ, 5 гектарів лісу віддали на 15 років в оренду певній приватній структурі. Це робиться розпорядженням.
Хочу зауважити, що коли ми з вами приймали в першому читанні, стаття 122 казала про наступне. Що повноваження Кабміну були під великими і середніми річками, це те, що ми з вами приймали і те, що ми стояли з вами і з плакатами стояли і говорили. Під великими і середніми річками і землями лісогосподарського призначення. Сьогодні землі лісогосподарського призначення з цієї статті зникають і передаються в обласні державні адміністрації. Я вам зачитав. А землі під маленькими річками і озерами взагалі зникають з цього закону!
Концепція децентралізації говорить про наступне. Все, що сьогодні є на території, розпоряджаються органи місцевого самоврядування. Ну, хіба орган місцевого самоврядування не може маленький ставок здати в оренду? Може. Ми сьогодні взагалі викидаємо таку можливість від органу місцевого самоврядування. А ліси і особо цінні землі, державні підприємства ми віддаємо обласним державним адміністраціям. Частина четверта стаття 122.
Наступне. А, це частина третя статті 122. Частина четверта статті 122. А, це одне і те саме.
Частина друга статті 122. Це розпорядження землями спільної власності. Тобто сьогодні в органах місцевого самоврядування виникають землі спільної власності, якими будуть розпоряджатися обласні ради. Я пропоную, щоб це були повноваження органів місцевого самоврядування. Директорів хай назначають обласні ради, а землями мають розпоряджатися органи місцевого самоврядування, як воно буде. Тобто передати повноваження.
Наступне, колеги. В таблиці, яку ми розглянули і затвердили до другого читанні на засіданні комітету, були зміни в частині шостій статті 20. А в таблиці, що нам надіслали вже 31 серпня, були деякі помітки, схвалено комітетом, де частина частини шостої взагалі відсутня. Можливо, це помилка. Але це так. Але я б хотів, щоб ми з вами зауважили, що ми віддаємо в розпорядження землі без містобудівної документації, без генеральних планів, без зонування, крім всього, приватним компаніям, які мають будувати трубопроводи, проводити лінії електропередач, ЛЕПи і так далі.
Я взагалі рахую, що є генеральний план населеного пункту чи поселення, вони мають визначати, що, де і які землі, під що віддавати, і тоді говорити про відведення земельних ділянок. Ми сьогодні даємо можливість обійти цю норму і дати можливість центральному органу без погодження, без нічого, без детальних планів і навіть без Закону про регулювання містобудівної діяльності віддавати цим приватним структурам. Я б зрозумів, якщо б це були державні підприємства і держава будувала для себе. Якщо це приватні, цього тут не встановлено.
І саме головне для аграріїв. Частина третя, частина четверта статті 144 дає можливість державному інспектору з дня одержання клопотання зобов'язаний припинити користування земельною ділянкою будь-якою особою чи звернутися до суду. Я пропоную взагалі убрати "припинити" і залишити цю норму, як була раніше. Після звернення до суду мають відбуватися розірвання договорів оренди. Але в тій таблиці, яку нам роздали, написано: зобов'язаний припинити користування земельною ділянкою чи звернутися до суду. Ви розумієте, що це корупційна норма, яку треба нам убрати?
Колеги, наступне. Наступне, це правка, яку пропонував я, що ми розуміємо з вами, що ми фактично передаємо в розпорядження землі, які вже віддані комусь в оренду. Мені здається, є на територіях безхазяйні власники, які приводять ці землі в деградовані і малопродуктивні. Ми маємо дати можливість органам місцевого самоврядування, а моя правка саме про це говорить, зобов'язати, що першочергове право – вони мають укладати з тим орендарем, який вже орендує, першочергове.
Але дати дві можливості органу місцевого самоврядування. Перше. Змінити розмір оренди. Якщо по всій території в середньому 7 відсотків, то чому хтось має орендувати іще і недобросовісний за 3 відсотки? Може орган місцевого самоврядування підняти до середнього і я про це кажу, який не може перевищувати в середньому розмір такої від орендної плати відповідній території.
І друге. Строк дії договору. Якщо на 49 років, ну, кому така потрібна? Але не менше, ніж мінімальний строк, визначений законом. Це те, що ми даємо можливість органам місцевого самоврядування дійсно переглянути, подивитися, хто сьогодні добросовісний власник і переписати договір оренди. Але орендар, який вже є, має першочергове право. Давайте дамо можливість.
Колеги, з цього закону убрали мовчазну згоду. У нас була в першому читанні мовчазна згода. Якщо ти даєш клопотання чи заяву в орган місцевого самоврядування і не отримуєш відповіді, по мовчазній згоді ти можеш розробляти проект землеустрою. Вона була. Це діюча норма! А її чомусь убрали. Тобто ми зробили хуже для тієї людини, яка буде брати земельну ділянку в оренду. Ми убрали мовчазну згоду. Пропоную до частини сьомої статті 118 і частини третьої статті 123 повернути мовчазну згоду в разі неотримання будь-якої відповіді. Тобто має бути або позитивна відповідь, або негативна.
Якщо немає будь-якої відповіді, далі йде клопотання цього ж заявника, що він розпочинає згідно цієї статті мовчазну згоду і оформлює проект землеустрою. Вона була. І я хотів, щоб вона залишилась.
І наостанок. Отримані висновки від академії аграрних наук. Вони теж підтримають, щоб повноваження на земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні державних підприємств, академій, в тому числі галузевих академій, були тільки у Кабінеті Міністрів, а не в облдержадміністрації, тільки там. І асоціація сільських і селищних рад, я не буду повторюватися, значить, стаття 122, це землі лісогосподарського призначення, вважаю, що це є виключно право Кабінету Міністрів або тим органом, який буде займатися ну, тобто держлісагенством.
Стаття 144. Це те, що не може сьогодні адміністратор, цей, який буде працювати, припинити договір оренди, тільки в судовому порядку.
Третю вони правку вносять, що частина четверта 184 статті, де надається право ОДА затверджувати проекти землеустрою. Тобто тепер у нас ОДА буде по деяким землям затверджувати проекти землеустрою, хоча це ж самоврядування. Вони мають вести землевпорядну документацію, затверджувати, а експертиза має дивитися і державних органах, як вони ведуть, чи згідно закону ця документація ведеться, і робити певну експертизу. Тому вони про це говорять.
І четверта правка. Четверта правка, я про це не сказав, але асоціація сільських і селищних рад наполягає. Стаття 13 закону України, де ми прописали, що якщо до 1 січня 18-го року не оформляться правоустановчі документи на земельні ділянки, не буде правоустановчого документу на пай або, якщо такий документ отримано, але на пай не присвоєний кадастровий номер, то вважається, що громадянин або спадкоємець відмовився від одержання даного пая. Вони вважають, і в принципі це зауваження науково-юридичного управління, що це неконституційна норма. Право на захист власника пая виключно має бути через суд. Це є.
Тому, чому я наполягав, щоб ми саме переглянули по кожній правці і так далі. Я пам'ятаю, коли ми робили Закон про держслужбу, тиждень, тиждень комітет сидів і розглядав кожну правку. Ми це зробили за півгодини минулого разу. Я не потрудився, я підняв. У мене є дев'ять зауважень і дев'ять тих речей, з якими ми можемо сьогодні подискутувати. По припинення, по лісам, по землям держакадемії, по проектам землеустрою, по річкам, які зникли, ми маємо з вами визначитись. І чому я наполягаю, що саме ми маємо визначатися сьогодні чи на цьому тижні. Тому що на наступний тиждень, хочеться, щоб цей закон ми винесли в зал Верховної Ради і швидко проголосували. Люди від нас це очікують.
Я дуже хотів, щоб ми з вами. А, і є висновок Державного лісового агентства. Вони теж говорять, що стаття 122 – виключне право розпорядження лісами має бути за Кабінетом Міністрів України, а не за тим, що сьогодні роблять державні адміністрації в особі губернаторів, які і року не сидять. Тому я пропоную, щоб ми подискутували про ці правки. Можливо, колеги ще дадуть інші правки.
І давайте приймемо таке, що дійсно це буде відповідати вимогам людей. Це правка, до речі, Зубача, яка сьогодні, з нею погоджуються ті, хто займаються лісогосподарською діяльністю. Правка Зубача номер 376, з "Самопомочі". Я дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Только чуть короче, пане Кіт.
КІТ А.Б. Я лиш коротко хочу сказати просто про дві речі такі. Вони, просто вони не є настільки важливі порівняно з тими правками, які зачіпали мої товариші. Але просто вони чітко показують рівень тих правок, які були запропоновані в законопроект.
Ну, наприклад, є стаття, яка передбачає заборону для городництва фізичній особі брати в оренду більше як 0,6 га, тобто 60 соток, ну, це просто не входить ні в які рамки, так? Тобто, ну, але це факт і воно є зараз в цьому законопроекті. То ніхто в селі мене просто не зрозуміє, про що ми взагалі тут, що ми тут робимо і чим ми думаємо.
І ще одна дуже цікава, наприклад, річ. Друга правка, яка фактично дає дозвіл власнику земельної ділянки знімати родючий шар ґрунту настільки, наскільки він вважає за потрібне і взагалі без жодної дозвільної документації. Ну, люди добрі! Ну, що, це означає, що ми можемо вивозити гумус і продавати його в Німеччину? Чи будь-хто з селян має знімати, це ж наче надра України?!
Тобто це просто два таких штрихи, вони невеликі, але які вказують на те все-таки, що цей закон є "сирий", він є "сирий", так. І саме мудре, що ми можемо зробити, ми маємо відправити його на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас. Олег Иванович, пожалуйста, ваше?
КУЛІНІЧ О.І. Ну, я хотів би деякі речі прокоментувати для пана Івченка і для інших народних депутатів. Якщо, от, остання така була репліка по городництву. Ну, шановні колеги, хто зараз забороняє людині взяти 2 гектара для особистого селянського господарства? Ми встановили верхню межу для городництва 0,6 га. Ну, а скільки? Ну, давайте ми зробимо, щоб зараз 20-30 чоловік взяли землю для городництва, ну, що це буде тоді?
Я вважаю, що це нормальна якби норма. І ніхто не заважає людині взяти 2 гектара для особистого селянського господарства.
_______________. (Не чути)
КУЛІНІЧ О.І. А тому що тоді без аукціонів просто люди будуть, 20-30 чоловік брати по 0,6 для городництва. Я закінчую. Стосовно земель.
Стосовно лісів. На сьогодні це норма, яка говорить про те, що лісами розпоряджаються обласні державні адміністрації. Вадим, ми нічого не змінюємо.
ІВЧЕНКО В.Є. В першому читанні було написано, це Кабмін. Ми прийняли і проголосували. А потім…
КУЛІНІЧ О.І. А можна не перебивать мене! Я тебе не перебивав!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ану, тихо! Ану, тон тише!
ІВЧЕНКО В.Є. Я тебе не перебивав!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минутку. Когда вы выступали, никто не мешал. Что это такое?
_______________. Вадим, опусти, опусти на декілька градусів нижче.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спокойно.
КУЛІНІЧ О.І. Я просив би не перебивати мене. У першому читанні так було. Але на другому читанні ми прийняли це рішення. Я вважаю, що про яку йде децентралізацію мова, коли ми знову даємо це розпорядження Кабінету Міністрів? За чинним законодавством, якщо мова йде про ліси, землі лісогосподарського призначення перебувають в постійному користуванні Держлісгоспів.
Частина повноважень з розпорядження лісами залишається за Кабміном, коли змінюється цільове призначення, от і все. Ми нічого тут не змінюємо. Стосовно річок ми нічого не змінюємо. Це було, да, це було у першому читанні. Давайте собі уявимо, що погодження по річкам всі будуть братися в Кабінеті Міністрів. Для чого, для чого це робити? Яка тут іде децентралізація? Це взагалі централізація.
Про що йде мова? Ми нічого тут не змінюємо. Це було в першому читанні. Але з колегами попрацювали і ми проголосували, ці норми були відхилені, от і все. Ну, і багато тут різних речей. Вадим, ті, що ти говориш, були технічні.
А, стосовно мовчазної згоди. Ну, давайте уявимо, що звернеться зараз у відповідний відділ 30 чоловік з проханням надати земельну ділянку. І кому тоді давати, якщо немає відповідного рішення про надання цієї земельної ділянки? Якщо не одна людина звернеться, а тридцять? Тому ми пропонуємо, щоб ці речі всі були в онлайн режимі і щоб кожна людина могла це побачити, щоб була відповідь. От і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Григорий Михайлович, пожалуйста.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, ну, найперше. Вадим Євгенійович я тобі як заступник заступнику хочу, зауваження не маю права робити, але хочу тебе попросити: опусти на декілька градусів свій тембр голосу нижче. Тому що тут сидять всі колеги, ті, хто працював багато років, мають досвід і не потрібно ні на кого покрикувати, тут ніхто ні кого не боїться. Треба переконувати аргументами, а не тембром голосу. Це, по-перше. Тебе як колегу, як товариша прошу. Це нікому не дозволено – ні заступнику, ні виконуючому голові комітету, нікому, покрикувати на іншого депутата.
Друге, що хочу сказати. Шановні колеги, Олег Іванович, я тебе дуже шаную як колегу, але хочу тобі сказати, ти не прав у тому, що обмежуєш 06 там чи 07, поставиш, чи 05. Від того, що ти поставиш 05 чи 04, чи 06, кількість людей, бажаючих взяти, не зміниться, якщо вони там є в тому селі. І якщо він хоче взяти без конкурсу і займатися огородництвом, а хто знає, що таке огородництво, це дуже тонка справа, там потрібно тоже і сівозміна потрібна і все інше, нехай беруть, хай тільки займаються. Нам треба зайняти населення. Інша проблема, що в селі вже немає кому працювати, що вже ніхто не хоче брати, там вже лишилися ті, хто дійти до автобусної зупинки не може, а не те, що ще там працювати на фермі чи на полі.
Що я хочу інше сказати. Я глибоко переконаний, що лісами повинні займатися Кабінет Міністрів не залежно від того, міняється призначення. Якщо міняється призначення, тим більше Кабінет Міністрів повинен мати вплив там. І Кабінет Міністрів, це його функція займатися лісогосподарським підприємством. Чому? Хай обласна рада і обласна адміністрація, якій делегує право обласна рада на сесії, розбереться спочатку з агролісами, які є в їхньому безпосередньому підпорядкуванні.
Що стосується малих річок, то, наскільки я зрозумів, то там так і було вказано, що передати в компетенцію розпорядження органам місцевого самоврядування. Тому давайте спокійно, кожен з нас має право на свою думку, обґрунтувати її. А потім ми шляхом голосування визначимося, правильне це рішення чи неправильне. Я думаю, що ми всі тут досвідчені люди і все розуміємо. Абсолютно зніміть політику. Давайте ще послухаємо, що скаже перший заступник міністра. Є президент Академії аграрних наук. Давайте послухаємо їх, що вони скажуть, що скажуть інші депутати, а потім дійдемо до спільної думки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Григорий Михайлович, за то, что сняли немножко градус, почему законопроект суперважный, все это понимают. И я считаю, вот сейчас, чем больше я слушаю, что нам надо быть ответственными и взвешенными при нашем решении. И может быть лучше на неделю- две еще отсрочить, доработать для того, чтобы снять проблемы перед залом, чем потом мы дальше их внесем в зал, раскачаем зал и не примем тот законопроект, который нам необходим. Но при всем при этом я каждому из народных депутатов прошу, чтобы мы не растягивали это еще на какие-то периоды большие. Уже закончили это в течение недели и наследующем там комитете все правки, которые необходимы, мы их рассмотрим, еще раз рассмотреть и утвердить. Занять единую позицию по законопроекту, и тогда мы будем четко понимать, что аграрный комитет свою роботу выполнил, Верховный Совет передал сбалансированный, нормальный документ, и все народные депутаты аграрного комитета его будут поддерживать в зале Верховной Рады, независимо от того, в какой он политической фракции или группе находится.
Я сейчас предоставляю слово по порядку Мартыняку… А, извините, пожалуйста, народный депутат, извините. И Лабазюк. Извините. Я не увидел, что подняты руки.
_______________. Шановний Олександр Борисович, шановні колеги. Дійсно, цілком необхідний і важливий законопроект, який треба приймати, але деякі там речі є такі, які треба доопрацювати. І ви абсолютно правильно це кажете. І в мене процедурне чисто питання. Якщо ми зараз проголосували, наскільки я розумію, рішенням комітету, для повернення на повторне друге читання. Так чи ні? Ну, я так, я для себе так зрозумів. То тоді у мене як у народного депутата з'являється можливість подавати нові правки в цей до другого читання. Чого ні тоді, об'ясніть мені. Якщо це повторне друге читання…
_______________. (Не чути)
_______________. Ну як строк пройшов. Тоді чи як ми повертаємося до повторного другого читання? А як? От яке рішення ми прийняли тільки що комітету? Ні, ми яке рішення прийняли комітету?
_______________. Шановні колеги! Вадиме, у нас, ми на минулому комітеті затвердили законопроект 4355 у другому читанні з цими всіма правками, які були враховані або відхилені.
_______________. Тоді зараз ми що робимо?
_______________. Плюс, плюс ми деякі правки зняли, і у нас була дискусія з експертами. Тому ми зняли. Але після того, як ми затвердили, комітет віддав юридичному управлінню на розгляд. Юридичне управління дало свої зауваження. Після того, як юридичне управління дало зауваження, була сформована правка Кулінічем, яка якобы, ну, тобто приводить у відповідність до юридичних норм, які просить юридичне управління, цей законопроект.
Але такої норми нема, щоб ми прийняли одну правку. Ми можемо повернутися до розгляду і потім можемо піти по кожній правці, які подані, згідно, дайте я скажу, згідно Регламенту 14 днів. Тобто ми не можемо вносити іншу правку, крім того, як комітет Верховної Ради зробить правку по всім, де враховано, де відхилено і проголосується. Це може бути одна спільна правка, яку робить Олег Іванович. Він хоче свою.
Але, якщо у нас сьогодні дискусія йде по лісам, якщо у нас сьогодні дискусія є по припиненню договорів, що тільки через суд, якщо сьогодні у нас дискусія йде по повноваженням річок і цих на органи місцевого самоврядування, якщо у нас дискусія йде по договорам оренди, як органи місцевого самоврядування можуть там дати перегляд і так далі, то ми сформуємо цю правку і на наступному комітеті зачитаємо, до статті такої-то, такої-то. І це буде правка вже від комітету, а не депутата. І буде проголосована. Оце я хотів сказати.
_______________. Підождіть. Що таке одна правка? Одна правка, це в одну норму закону одне речення. Оце одна правка. А якщо до кожного пункту у нас тут правка, тут правка, це ….
_______________. Так в том-то и дело, что тут у нас такого немає. Ми зараз, ну, ми не повинні йти по правкам всім поновій.
_______________. (Не чути).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лабазюк, пожалуйста.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, доброго дня всім! Надзвичайно важливе питання, яке ми сьогодні з вами в такій дискусії обговорюємо. І насправді хотілося б, щоб ми правильне прийняли рішення. Декілька ключових речей, які сьогодні звучали в моїх колег, це те, що законопроект декілька раз міняє номер, но, в принципі суть плюс-мінус залишається та ж сама.
Кожен з нас говорить вже останні два роки про децентралізацію, про повноваження місцевим громадам, про те, що буде надана можливість розпоряджатися людям хоча би тим людям хоча би частиною тих земель, які залишилися. Скажу відверто, сьогодні до комітету йшов сюди, в мене було рішення підтримувати даний законопроект, но в цій дискусії, яка тут родилася, я думаю, що слушна пропозиція, Олександр Борисович , ваша змістити на тиждень, на два це питання. Як варіант я пропоную, у нас наступний тиждень в четвер виїзне засідання. Давайте ми це питання перенесемо на виїзне засідання, обговоримо. Там будуть аграрії, там будуть профільні асоціації і приймемо рішення, щоб в зал ми аграрним комітетом внесли вже одноголосно прийняте рішення. Тому що даний законопроект, якщо в ньому є якісь суперечності, і не дай Бог, ми його приймемо, який потім або знову не буде працювати, або буде заваляний в залі вже втретє чи вчетверте, ну, наші виборці не зрозуміють.
Ну, і хотів би, Вадиме Євгеновичу, сьогодні багато хто з колег говорить, і знаєте, неприємно і некомфортно в деякій мірі, коли хтось займає сьогодні функцію учня, а хтось вчителя. Щодо порядку розгляду законопроектів, щодо ведення засідання і так далі, є якийсь порядок. Давайте ми такі речі або будемо робити не в межах цього залу, не в такій формі, а то якась повчальна форма відбувається і так далі.
Кому потрібно розібратися з процедурою, будь ласка, сідаємо, розбираємося, читаємо, вникаємо. Більшість депутатів тут, а хтось другий раз вже депутат, напевно, розуміє. Але то якось воно і на камеру і для помічників звучить неправильно.
Моя пропозиція: перенести даний розгляд питання на виїзне засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І я ще добавляю. Я ж начал с чего – зачитал всем юридическую норму Закона о комитетах, на основании чего мы сегодня это проводим. Мы работали, большую сделали, провели с юристами аппарата и с нашим секретариатом для того, чтобы, первое, главное соблюсти всю чистоту юридическую, чтобы этот законопроект был отработан, и ни у кого не возникло никакого желания сказать, что в комитете прошло нарушение какое-то там законопроекта где-то какого-то пункта.
Поэтому я считаю, что мы должны это соблюсти и я очень рад сегодня, что у нас пошла такая дискуссия, и мы все вместе примем сегодня зважене рішення. Потому что по этому законопроекту за последние две недели больше 100 писем я подписал ответов на місцеві органи самоврядування. Обласні ради, селищні ради, районні ради, где пишут все: мы ожидаем этот закон. Вот мы даем ответы, готовит у нас и господин Шумейко и все остальные.
Поэтому я предлагаю сейчас, если не возражаете, дать слово Мартыняку, дать слово сегодня Академии Наук, кто, вы решите, кто, Гадзова выступит или академик, здесь скажете, кто лучше. И дальше мы тогда уже эту дискуссию заканчиваем и переводим в практическую плоскость, как мы идем, что мы делаем, к какому числу мы готовим и как мы примем решение.
Пожалуйста, господин Мартыняк.
МАРТИНЯК С.В. Я декілька слів скажу по тим зауваженням, які прозвучали, не заглиблюючись дуже глибоко в обговорення окремих норм. По-перше, що стосується городництва. Городництво, це прекрасний вид діяльності. Але насправді в тій конфігурації законодавства, яке зараз існує, це є схема. Схема, проти якої зокрема було спрямовано свого часу законопроект 2279 по безаукціонній передачі землі. Чому це схема. Тому що під городництво при умові відсутності обмеження верхньої межі передачі земель відсутня в законодавстві норма щодо обов'язковості її передачі через аукціон.
Тому, умовно кажучи, громадянин України може отримати під городництво 100 гектарів, займатися там городництвом чи не городництвом. Ви ж розумієте, що в умовах тих, які існують, це ніхто не проконтролює. І тому я думаю, що для городництва в чистому його вигляді якраз 0,6 га, це історично усталена норма. І цього більше ніж достатньо.
Все, що стосується там дрібнотоварного виробництва, його можна робити на базі особистого селянського господарства в межах до 2 гектарів. Все, що стосується недрібнотоварного виробництва, там окремі норми діють. І все у всіх в плані забезпечення землею буде.
Що стосується повноважень по розпорядженню лісом, то в нині діючій системі права і тій практиці, яка існує, розпорядження лісовими землями, це є компетенція Кабінету Міністрів, вона прописана в Земельному кодексі. Ми Земельний кодекс в цій частині законопроектом 4355 не чіпаємо. І, більше того, якщо ми говоримо про необхідність внесення змін до Лісового кодексу, то необхідність таких змін є сумнівною. Тому що ми робимо, по-перше, "масло масляним". А по-друге, Лісовий кодекс регулює лісові правовідносини, а не земельні правовідносини. Тому, ну, власне це питання, від якого гірше не стане, але і краще в принципі теж, нічого не зміниться.
Що стосується невдоволення місцевих територіальних громад процедурою нагляду. То я вам хочу сказати, що в умовах, коли функція нагляду за дотриманням законодавства забрано у прокуратури, при тому, що ми даємо повноваження залишити їх без нагляду, це, як на мене, створити незбалансовану систему.
Основна перевага законопроекту 4355 якраз і полягає в його збалансованості. Тобто ми даємо повноваження територіальним громадам, встановлюємо їм міру відповідальності і в цій системі вони будуть існувати.
Крім того, хочу сказати, що функція нагляду, вона забезпечується не тільки і не стільки інспекційними функціями Держгеокадастру, скільки запровадженими там інструментами публічності. Зокрема територіальні громади зобов'язані згідно закону, зобов'язані згідно закону публікувати, оприлюднювати всі свої рішення щодо розпорядження землями не тільки у вигляді рішень, але і відмічати ці земельні ділянки на публічній кадастровій карті. Так, як зараз це робить Держгеокадастр.
Тобто ще навіть просто при першому рішенні, яке надає дозвіл на розробку проекту землеустрою, вже з'являється в сірому кольорі ця земельна ділянка на публічній кадастровій карті. І хто хоче щось моніторити біля своїх землеволодінь, має для цього абсолютно всі можливості.
Ну, і завершуючи хочу сказати. Що Міністерство аграрної політики продовжує активно підтримувати законопроект 4355 і закликає завершувати його обговорення і якомога швидше виносити в зал для того, щоб він був проголосований у другому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кто? Господин Новаковский Леонид Яковлевич, вас послушаем.
НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Шановні народні депутати, шановні запрошені! Ми вважаємо, що статтю 122, яка стосується повноважень, можна сьогодні повністю прийняти. Оскільки в ній вирішені всі питання, які ставились.
Перше питання. Це питання децентралізації надання земель. Ви пам'ятаєте, що в першому читанні було прийнято рішення, що це відноситься до виключних компетенцій Кабінету Міністрів. Це була позиція, можливо, виправдана, але з точки її практичності пропозиція, яку виконати неможливо. Тому внесення окремою третьою частиною повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій щодо надання земель слід повністю підтримати.
Але тут є позиція, яка потребує уточнення. Перше. Позиція, яка стосується того, чи повинні обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації вирішувати питання щодо земель, які находяться в постійному користуванні органів державної влади, а також Академії Національних і інших. Ви пам'ятаєте, що у 84 статті Земельного кодексу це право обмежено і воно відносить до виключної компетенції.
Я вважав би і ми підтримуємо цю ідею, що в цій частині, яка стосується тільки органів державної влади, не установ, підприємств, організацій, а органів державної влади, які виписані окремо і національних академій слід було б перенести туди.
І друге питання, це колізія, яка є в цьому законі. В редакції частини третьої написано, що ці обласні і Київська адміністрація, міські, вони вирішують питання щодо земельних ділянок природно-заповідного фонду. Це треба виключити, оскільки четвертою частиною передбачено, що землі природно-заповідного фонду вилучаються і надаються виключно Кабінетом Міністрів. Якщо цю поправку внести, я вважаю, що 122 статтю можна прийняти повністю, вона вирішує всі питання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кто еще? Господин Гадзало, да, слушаю.
ГАДЗАЛО Я.М. Я вибачаюся. Дякую, шановний Олександр Борисович.
Шановні народні депутати, я зрозумів, що наші пропозиції, зауваження, які ми направили, ми робили наукову експертизу даного законопроекту. Ми направили в комітет, ……. бути враховані в частині, яку сказав Леонід Якович, що внесення норми, що і землі національної галузевої академії будуть розпоряджатися, передати функції розпоряджуючі надання в власність чи в приватну, чи в комунальну, місцеві органи самоврядування приведе до того, що і в сьогоднішній ситуації за 10 років незалежності, в останні 10 років, Національна академія аграрних наук за рішенням голів обласних, районних, міських і інших державних адміністрацій позбулися 25 тисяч гектар землі. Тобто я би просив цю норму виключити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Хто ще до виступу? Все? Народні депутати?
Є пропозиція, думаю… Пан Люшняк ще, да, ні? До виступу, ні? А рекомендації, послухаємо, добре.
ЛЮШНЯК М.В. Я перепрошую, Петро Васильович, я коротенько. Я би попросив головуючого попросити, на завтра є після другої години день роботи в комітетах. Щоб ми сіли у нас в комітетах, хто давав правки, хто хоче внести зміни, хто має своє певне бачення, зібратися, щоб ми завтра цей момент весь усунули, і як сказав Сергій Петрович, на виїзному комітеті одноголосно проголосували без всяких зауважень. Я просто попросив би.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я до того і веду. Значить, в мене є така пропозиція.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нет. Есть законодательная процедура. Нестеренко, не вводи в оману народных депутатов. Ну, подожди, ну мы ж говорим о деле. Я ж начал с процедуры.
Еще раз, есть такое предложение с моей стороны, и мы вот с Григорием Михайловичем тоже посидели посоветовались, потому что мы видим ту дискуссию тоже, которая происходит, она имеет право на жизнь абсолютно. Потому что настолько законопроект серьезный, важный, и 700 поправок, это не 70 и не 7, это мы все понимаем, да. Я, первое, хочу поблагодарить, во-первых, и господина Кулинича, и большую рабочую группу, которая это все делала, ту работу, которая огромная проведена. Поэтому, думаю, надо создать сейчас очень быстро рабочую группу.
Олег Иванович, так как вы председатель подкомитета земельного, возглавьте эту рабочую группу. Все поправки, которые сегодня, те, которые были раньше, учтены или не учтены, уже записаны, вносите в эту рабочую группу. Обсудите еще раз на подкомитете это все, на подкомитете земельном, на который может прийти любой народный депутат, который дал поправку.
Примете решение. И это решение мы уже на комитете аграрном рассматриваем и принимаем четко все решение по Закону 4355. И уже не будет кто-то прав, кто-то виноват. Обсудим, проголосуем и примем решение.
Единственное, у меня большая просьба не делать это в Чернигове. Объясню, почему. У нас с вами два вопроса. Земля. Объясню еще раз. Ну, я прошу не шутить. У нас вопрос – земля, у нас вопрос – налоги, на которые времени и так мало. Мы приглашаем туда массу людей. Поэтому это отдельный вопрос, мы его можем перенести на любой, провести комитет, когда мы посчитаем нужным. Толи вторник следующий уже сессионной недели. Подготовим, вынесем и решим.
Я думаю, нас все поймут. Мы лишний раз потратим время, но сделаем правильную работу. Олег Иванович, пожалуйста, что?
КУЛІНІЧ О.І. Ну, я запропонував би дещо по-іншому. Тому що, ну, ми можемо підкомітети проводити десять раз. Ми вже їх проводили тричі і рішення не змінюються. Я пропоную, непогана пропозиція колеги Люшняка. Давайте завтра, хто бажає, хто зацікавлений, зберемося і проведемо робочий нормальний, назвемо його комітетом чи робочою групою. І всі ці моменти знімемо.
Тому що ми будемо довго збиратися. Якщо завтра, от, ми зберемося, тоді дійсно, може, на виїзному засіданні ми приймемо рішення.
_______________. (Не чути).
КУЛІНІЧ О.І. Хай голова комітету, виконуючий обов'язки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. В робочу групу я предлагаю обязательно включить Новаковского, включить, Мартиняк, кого вы считаете нужным, сюда дайте, в этом плане. Мы завтра давайте комитет проведем, нет проблем абслоютно.
КУЛІНІЧ О.І. Давайте комітет проведемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. У нас в 14 часов соберемся и проведем комитет.
КУЛІНІЧ О.І. Тільки я пропоную, давайте проведемо робочий комітет без піару, без камер, без політичних заяв. Тому що, якщо ми зараз будемо знову це, сюди заносити політику, то ми ніколи цей законопроект не проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, я услышал. Значит, есть предложение. Сейчас мы, думаю, проголосуем. Завтра в 14.00 провести закрытое совещание комитета с народными депутатами, членами рабочей группы секретариата, Академии наук, Министерства аграрной политики, Геокадастра с двух часов, сколько нам понадобится времени, все эти вопросы решить. И там же, на этом комитете, примем решение. Или проголосуем там же, или выберем время, когда это сделаем. Кто за это предложение, прошу проголосовать.
Кто – против? Воздержался? Спасибо большое.
Переходим ко второму вопросу порядка денного. Законопроект про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, внесений Кабінетом Міністрів. Хто буде доповідати, Міністерство аграрної політики? У нас, правда, підкомітет Юрчишина.
Извините пожалуйста, да, пожалуйста.
_______________. Шановні народні депутати, представники уряду! Експерти, науковці, представники асоціації! До вашої уваги пропонується законопроект (реєстраційний номер 4611), поданий Кабінетом Міністрів України, про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.
Основною метою законопроекту є адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів. Законопроектом пропонується встановити загальні та специфічні вимоги до обігу предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Також запровадити державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів. Встановити вимоги до маркування предметів та матеріалів. Порядок декларування операторами ринку відповідності вимогам спеціальних заходів і для груп предметів.
Я хочу сказати, що є сьогодні висновок Науково-експертного управління, які рекомендують, ряд є зауважень і пропозицій до законопроекту. І зазначає, що результати розгляду можна в першому читанні і з поправками. Що я хочу зауважити. Дуже мало приймається законопроектів, а саме аграрних. Тому пропоную даний законопроект прийняти в першому читанні, а тоді можна внести поправки. Тому що хто його знає, коли цей законопроект в разі відправки на доопрацювання впаде знову в сесійну залу. Прошу представників уряду до співпраці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Хто від Міністерства аграрної політики доповідає, Мартиняк?
МАРТИНЯК С.В. Шановні народні депутати, проект закону розроблено з метою встановлення правових організаційних засад обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами. Прошу підтримати цей законопроект. Якщо там є якісь... я знаю, що у деяких представників бізнесу є зауваження до цього законопроекту, але у нас, я вважаю, є всі можливості для того, щоб його доопрацювати між першим і другим читанням. Тому прошу його підтримати зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є пропозиції у народних депутатів?
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Підтримати. Підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати? За основу, да?
_______________. Прийняти за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція профільного комітету і народних депутатів прийняти в першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
Третє питання порядку денного. Проект Закону України про внесення змін до статті 41 Земельного кодексу України щодо унормування питання передачі земельних ділянок для гаражних кооперативів, внесений народними депутатами України Вілкулом, Шпеновим, Павловим, Гальченком і Колєсніковим. Доповідає Чернишенко Інна Іванівна, головний консультант.
ЧЕРНИШЕНКО І.І. Доброго дня, шановні народні депутати. Законопроект народного депутата Шпенова ми розглядаємо без автора законопроекту. Значить, законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 41 Земельного кодексу, відповідно до якої передбачається, що житлово-будівельним, житловим та гаражно-будівельним, гаражним кооперативам, що здійснюють діяльність без отримання прибутку за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, земельні ділянки для їх розміщення або будівництва багатоквартирних житлових будинків і гаражів для зберігання індивідуальних автотранспортних засобів передаватимуться безоплатно у власність або в постійне користування відповідно до затвердженої містобудівної документації.
У разі, якщо гаражно-будівельні кооперативи використовують надані їм в встановленому порядку земельні ділянки з отриманням прибутку, ці земельні ділянки за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування передаватимуться в орендне користування. Таке визначення написано авторами.
Автори зазначають, що це дозволить захистити права та зменшити соціальну напругу серед громадян, які є членами гаражних кооперативів і які отримали гаражні кооперативи ще за часів 70-х , 90-х, 80-х років минулого століття.
Проте запропоновані зміни, які пропонуються авторами в законопроекті, не узгоджуються з чинними положеннями Земельного кодексу України. По-перше, зазначена пропозиція щодо надання житловим будівельним, житловим та гаражно-будівельним кооперативам земельні ділянки у постійне користування суперечить статті 92 Земельного кодексу України, відповідно до якої визначено, що, там є виключний перелік суб'єктів права постійного користування, яким надаються земельні ділянки в постійне користування і автори законопроекту не вносять відповідні зміни до зазначеної статті.
Відповідно також до статті 92 права постійного користування земельною ділянкою, це право володіння і користування земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності без становлення строку. Враховуючи положення законодавства суб'єктами, які наділяються правом постійного користування земельною ділянкою можуть бути тільки юридичні особи державної або комунальної власності.
Автори законопроекту також передбачають в запропонованій зміні до статті 41 застосування нового терміну. Передаються кооперативам як юридичним особам в орендне користування, що в свою чергу є юридично не коректним поняттям, оскільки в законодавстві України визначено, термін передають, передача в оренду земельних ділянок або надання земельних ділянок в оренду. Таке питання теж треба узгодити.
Головне науково-експертне управління в своїх зауваженнях, визначає свої зауваження до зазначеного законопроекту і рекомендує повернути зазначений законопроект суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Прошу визначатися народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Значит, я, подошли авторы законопроекта перед комитетом и попросили, чтобы мы отправили с вами на доопрацювання по одной причине еще один законопроект, они вместе его соединят отработают. И я думаю, что будет принято к нашим коллегам правильное решение и в этом, чтобы мы направили по их желанию на доопрацювання.
Кто за это предложение, прошу проголосовать. Кто – "за"? Против? Воздержался? Решение принято.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Решение принято. Еще, сейчас как раз ко мне подошли руководитель секретариата и сделал очень правильное предложение. Все вот эти поправки, которые будут наданы в рабочую группу, для того, чтобы завтра мы уже на комитет имели какую-то основу решения, просим дать в письменном виде народным депутатам до 18.00 в секретариат комитета. Хорошо? Для того, чтобы можно было… сегодня, ну завтра узагльниті, и в два часа мы уже будем говорить уже о деле.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну а что робити, по-другому? Ну, так допомошники есть…
_______________. Є помічники, нехай займаються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є помічники… Мы ж хотим решить вопрос или прийти опять и говорить ни о чем. Секретариат должен отработать. Поэтому я прошу дать в письменном виде...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте до 19 в секретариат, а потом уже, подкомитет должен же посмотреть успеть завтра, а потом мы в 14.00 будем говорить. Спасибо.
Следующий вопрос в повестке дня у нас – про зміни до плану роботи Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики, земельних відносин на період роботи п'ятої сесії. У нас есть порядок, всем вам отсылался. Часть народных депутатов приняли активное в этом порядке нашей роботы. Вы знаете, первое заседание мы планируем выездное. Второе, наверное, в конце этого месяца будем проводить в Винницкой области по вопросам молока на молокозаводе.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Есть. Ну, а как, есть порядок, который мы с вами приняли и будем выполнять.
У Вадима есть предложение к его изменению этого порядка. Прошу, ваше выступление.
______________. Дякую Олександр Борисович.
Ну, по-перше, хотів вибачитись. Григорій Михайлович, хотів вибачитись, можливо, за накал, але так трапилось, що я повернувся і місяць працював над цим законопроектом 4355, повірте місяць, там дуже багато правок, ось лежить його кількість в аркушах і в сторінках. Я б хотів просто бути почутим, оскільки не був почутий тією робочою групою, яка пропонувала. І хотів, щоб ви всі знали, що в цьому законопроекті є. І дякую вам за дискусію. Можливо, вона дещо емоційна вийшла. Я ще раз приношу вибачення.
З приводу цього питання. Колеги! Сьогодні… Ну, що розповідати, коли у нас вся земля находиться або в великих інтегрованих холдингах, які постійно нарощують свої земельні банки або одноособисті селянські господарства. Ці 4,5 мільйони сімей, які сьогодні в принципі не мають не статусу, вони сьогодні не мають можливості залучати кредитні кошти, програми. І сьогодні в уряду нема бачення, як ці одноосібні селянські господарства завести в організований ринок, як, яким чином. Я не буду вам казати про практики і дискусії, які відбувалися в Європі, ви це розумієте. Ну, не може сьогодні єдиним податком обкладатися, скажімо, чи платити єдиний податок господарство яке, фермерське господарство яке має 12 тисяч гектарів і власник цього господарства літає на самольоті над своїми угіддями. Це є єдиний же податок ввели для підтримки малого і дрібного. Якщо ми подивимось на статистику то вона говорить, що з 51 тисячі суб'єктів господарювання 46 тисяч – це маленькі господарства до 500 гектарів, дрібні фермерські господарства. Але поза цими, які маленькі є, 86 відсотків, є сімейні фермерські господарства.
Ми запропонували з вами законопроект, і він вже прийнятий, про стимулювання розвитку, але сьогодні стоїть питання про оподаткування. В яку ж групу оподаткування внести ці господарства і дати можливість уряду запропонувати стратегію де і як вони їх буду вводити в цей організований ринок.
Я дякую ще раз Григорію Михайловичу за те, що він був на податковому комітеті. Там розуміння нема . І сьогодні пропозицій від уряду і міністерства теж нема. Тому я б хотів, щоб ми провели комітетські слухання з депутатами та експертним середовищем, які запропонують цю трансформацію, трансформацію аграрного сектору, як ми це бачимо. І ми запропонуємо свою ідею самі уряду, в тому числі і будемо наполягати на оподаткуванні, яке ми запропонували і більшість депутатів аграрного комітету підписали.
Я б дуже хотів, щоб ми внесли в план комітетських слухань, ви знаєте, що комітетські слухання в принципі проводяться комітетом, але готуються вони міністерством, внести в план і провели саме комітетські слухання по залученню цих господарств, по стимулюванню розвитку сімейних ферм, по оподаткуванню. І я пропоную, щоб це було, оскільки це нагальне питання, і ми 15-го на виїзному засіданні будемо розглядати і землі, і оподаткування аграрного комплексу. І я б хотів, щоб комітетські слухання були в кінці вересня для того, щоб ми адекватно дали свою оцінку, я маю на увазі адекватну у часі, дали своє бачення уряду, і вони нам запропонували все ж таки зміни до Податкового кодексу з урахуванням саме сімейних ферм, оподаткування сімейних форм і взагалі введення їх в організований ринок. Я прошу підтримати, і на кінець вересня все ж таки щоб ми провели дані комітетські слухання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які питання у народних депутатів? Підтримати? І я пропоную підтримати. А час ми виберемо, як він буде уже, там з секретаріатом… Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто проти? Хто утримався?
У нас в питаннях "Різне" ще два питання, я хочу с вами, первое, посоветоваться внимательно. 15 числа в Батурине мы планируем с вами провести комитетское выездное заседание. На Погоджувальной раде я виступал, и был пан Кубив, и попросил его. Уже мы направили письма все. Чтобы был он как первый вице-премьер на заседании, чтобы был министр финансов, министр аграрной политики, господин Насиров. Для того, чтобы два супер важных вопроса, которые волнуют сегодня всех аграриев, это вопрос земель, это отношение, и вопрос налогообложения. Народные депутаты высказали свою точку зрения, хотели бы послушать вообще, как министерства профильные ведущие видят эту проблему.
Вы знаете прекрасно, мы с вами приняли законопроект 3851-1. Мы и налоговый комитет, где возвращаем спецрежим в 2017 году. У нас работает рабочая группа большая с паном Кубивом, со всеми министрами по вопросу налогообложению, там есть несколько предложений. И хотелось бы послушать Министерство аграрной политики, что мы будем делать с Законом про обіг землі, которое они уже должны были предоставить в комитет аграрный. Послушать министра финансов или первого зама, кто будет, как они видят, а видят они пока очень плохо, у них очки опять-таки, как у госпожи Яресько, тоже были. То есть, мы пока в АПК не видим, что будет дальше с налогообложением.
В данной ситуации единственный есть нюанс сложный, это то, что господин Кубив потом мне сказал, это мы все-таки делаем выездное, и Батурин, это 200 километров, но попытаемся, чтобы было там… был там достаточно высокий уровень исполнительной. Мы приглашаем четыре области. Будет губернатор Черниговской, четыре замглавы, близлежащих, я имею в виду, Полтавская, Киевская в этом плане области. По 10-15 руководителей хозяйств разных по величине с каждой области. Мы пригласили также крупные, средние и мелкие, будут руководители ассоциаций фермеров, Аграрного союза и так далее. То есть серьезное поле для того, чтобы мы услышали точки зрения всех.
Мы направили вам проект плана. Пока я не увидел ни оо кого предложений. Если сейчас есть какие то предложения, давайте мы их еще раз осудим. Наш коллега Давиденко дальше нас там ожидает в гости, это его округ, в этом плане поехал готовиться.
Но у меня большая просьба. Я ожидаю, что все-таки это мероприятие должно иметь… вот как пример я вам скажу, несколько политиков руководителей уже фракций подходили и выявляли желание побыть на этом форуме. Я попросил, давайте мы проведем обсуждение не политическое, а фаховое. Для того, чтобы мы послушали экспертное середовище, потому что если мы это приведем в плоскость политическую опять, это будет сложно. Поэтому сейчас Мирошниченко, Ивченко, пожалуйста. Кто еще выступит?
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я предлагаю добавить еще один из вопросов, это и бюджет 2017 года. Коль мы будем рассматривать налоги, было бы разумно услышать видение, концепцию бюджета 2017 года…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Министр финансов если будет…
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Было бы логично, да. Всё.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 100 процентов. Поэтому, я ж поэтому и хочу, Ваня, чтобы самое важное, чтобы были ну если не первые, то хотя бы первый зам или зам. Для того, чтобы это был уровень людей, которые понимали и имели степень ответственности, а мы как народные депутаты уже могли дать оценку. Спасибо.
Да, сейчас Ивченко, и потом Юрчишин.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я пропоную підтримати колегу Мірошніченка. Але все ж таки розділити. Якщо ми будемо обговорювати питання землі і оподаткування, це може перейти межі фахового обговорення, оскільки сьогодні питання землі в фаховому середовищі, і ви чули інформаційно-аналітичні довідки інститутів, якщо ми говоримо про питання, то сьогодні буде перше підніматися питання обмеження оренди в одній юридичній особі, як це в Європі.
Хочу нагадати. В Данії, наприклад, обмежується 260 гектарами, тобто фермерське господарство, яке використовує єдиний податок, обмеження оренди в одній юридичній особі. Тоді ми можемо й далі говорити, тобто є певна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дискусія…
ІВЧЕНКО В.Є. Так я до чого веду? Є певне розуміння, що таке законодавче забезпечення земельної реформи і доведення в майбутньому, можливо, до ринку.
Якщо ми будемо об'єднувати два питання, ми можемо зайти далеко. Тому пропозиція підтримати колегу Мірошніченка і розглянути: перше - оподаткування аграрного комплексу і Держбюджет 2017 року в контексті АПК. Саме в цьому контексті. Убрать землю.
Або навпаки, зробити землю, а не трогати оподаткування і так далі. Я рахую, що це дві різні речі, дві стратегічні різні речі, і ми можемо не прийняти фахового рішення, оскільки перейдемо кожен на свою дискусію і кожен буде робити свої акценти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не могу так уже… объясняю, уже пошли письма все, мы направили, мы приняли с вами…
_______________. Я хотів додати додатково. Не забирати землю. Я вибачаюся. Я хотів би, щоб була земля, податки і бюджет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу Вадиму сказать еще раз. Мы включили в порядок денный в этом. Мы направили письма уже всем первым лицам, где написали вопросы земли и налогообложения. Мы утвердили этот план, менять мы его уже не можем. Абсолютно. Это однозначно.
Юрчишин, вы выступить хотите? Пожалуйста.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, я прошу визначитися з датою слідуючого виїзного засідання комітету у місті Хмільнику. Пропоную 24-е. Тому що, дивіться, якщо ми зробимо на слідуючій неділі, хто приїде? А так в п'ятницю поїхали, я посилив, провели, і я вам скажу проведемо і вирішимо всі питання. Програма буде дуже інтересна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Примем решение про проведению. У нас следующее выездное, то вопрос молока, вопрос ценообразования, фальсификации и так далее, будем проводить в Виннице. Это правильно, там запускается новый завод, посмотрим за одно. Но это отдельная программа, мы это решим.
Нету больше по вопросу проведения Батурина ни у кого?
И последний у нас еще очень важный вопрос, я хочу, чтобы наши коллеги его поддержали. Вы знаете, что в составе нашего комитета есть боевой комбат господин Витко. И у нас есть нагородный лист. Пропонується його нагородити державною нагородою, орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. І рішення комітету повинно бути по підтримці цього питання.
Я предлагаю за ним поляну после того, как он получит орден. А сейчас поддержать нашего коллегу на награду его этим орденом. Кто – "за", прошу проголосовать. Проти? Утримався? Немає. Спасибо.
Все. А друге питання це за ним потім.
Порядок денний вичерпано, всім спасибі.