СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
21 лютого 2017 року
Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Займайте місця.
Пане Дідич! Пан Дідич, сідайте, будь ласка. Розпочинаємо свою роботу.
У нас порядок денний народним депутатам розданий. У нас чотири питання. Є якісь доповнення до порядку денного? Слухаю, пане Мушак.
МУШАК О.П. Олександр Борисович, я би просив мені дати хвилину для виступу. З пропозицією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз? Спочатку? Давайте ми порядок денний затвердимо і надамо вам слово до виступу.
Нема доповнень до порядку денного? У нас 19 народних депутатів, в залі є повний кворум. Прошу проголосувати за порядок денний.
Хто – за? Проти? Утримався? Одноголосно.
Надається слово народному депутату Мушаку. Хвилину.
МУШАК О.П. Шановні колеги, дуже коротко. Вже там припрацьовували ми по земельній реформі багато речей. Є законопроект, є подання у Конституційний Суд, є багато концепцій, які обговорюються.
Ідея полягає в наступному: давайте ми, профільний комітет, почнемо також напрацьовувати свою пропозицію. Відповідно, є ідея, яку підтримали наразі Козаченко, Кучер, Бакуменко, Козаченко, Кулініч, наступного тижня зустрітися і почати в цьому пані рухатися. От, по суті, в мене така пропозиція. Давайте виберемо, це може бути або понеділок, або вівторок, або четвер, і почати рухатися, бо насправді питання важливе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ну, це ви могли б між собою… Да, пан Люшняк…
Це слушне зауваження, я підтримую повністю, бо мажоритарщики є і питання на округах, і питання … Тому давайте, я думаю, коли в нас будуть у комітетах, проведемо таку зустріч, і ті народні депутати, які мають бажання спілкування по цьому питанню, зробимо робочу групу і почнемо процес по вже законопроектам.
Добре, перше питання… Переходимо до розгляду першого питання порядку денного – про епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней, шляхи попередження та подолання. У нас присутні, я не буду зачитувати керівники виконавчих органів влади, які є членами ЧПК, є з Кабінету Міністрів у нас, тому фахова дискусія буде, і керівники асоціацій.
Переходимо до першого питання. Хочу проінформувати, що протягом останніх років в Україні склалася складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней. Це становитиме пряму загрозу безпеки України. Спочатку 2017 року в Україні виявлено 43 випадках АЧС, у тому числі вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Івано-Франківській та Дніпропетровській областей. Всього з 2012 року на території України зареєстровано 191 випадок захворювання на ЧС у 23 областях України.
Враховуючи динаміку розповсюдження захворювання впродовж 2014-17-го років та здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значній території, відповідно до прогнозів експертів до кінця поточного року можна очікувати ще близько 150-200 випадків захворювання. При цьому кожен четвертий випадок ймовірно буде у свиногосопдарстві, в першу чергу з низьким рівнем біозахисту.
У зв'язку з відсутністю специфічних заходів профілактики і лікування в усіх населених пунктах та господарствах, в яких було виявлено захворювання, ліквідовано все поголів'я свиней, а це вже понад 120 тисяч голів тварин. Будь-яке погіршення ситуації або вжиття заходів в неповному обсязі неминуче призведе до блокування або обмеження експорту з України в першу чергу продукції тваринництва, а в подальшому і рослинної продукції, що матиме надзвичайно негативні економічні наслідки.
При цьому слід пам'ятати, що Україна є аграрною країною та входить в трійку лідерів по експорту зерна. Також слід враховувати, що в приватному секторі України утримуються близько 4 мільйонів голів свиней і саме тому поширення африканської чуми свиней може призвести до значного підвищення соціальної напруги у державі.
Актуальність питання потребує його серйозного обговорення та прийняття відповідних рішень щодо: процесів реорганізації Держпродспецслужби і Національної поліції та їх впливу на ефективність профілактики та боротьби з епізоотіями; друге – покращання матеріально-технічного забезпечення служб, причетних до виконання протиепізоотичних заходів; третє – розробка нормативної документації для недопущення поширення інфекційних хвороб.
Закликаємо народних депутатів, членів аграрного комітету Верховної Ради, представників профільних асоціацій, експертне середовище, представників, керівників виконавчих органів влади максимально відповідально підійти до сьогоднішнього обговорення. Ми повинні не лише напрацювати комплекс заходів, що дозволить переламати негативні тенденції, але й забезпечити неухильний депутатський контроль за їх виконанням.
Тепер для доповіді слово надається Лапі Володимиру Івановичу, голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Будь ласка, Володимир Іванович.
ЛАПА В.І. Дякую, шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати, шановні колеги! Наступний слайд, будь ласка.
Дійсно, ситуація із захворюванням на африканську чуму свиней є надзвичайно складною, я думаю, що без перебільшення буде сказати, загрозливою. Ви бачите динаміку цього захворювання в Україні, зараз воно зареєстровано вже у 23-х областях. І ми також бачимо декілька серйозних осередків хвороби на африканську чуму свиней.
Кількість випадків фіксації захворювань у цьому році – 43 випадки, вона є безпрецедентною і має стати підставою для вжиття невідкладних і різких кроків щодо покращання ситуації в цій частині.
Наступний слайд. По областях ви бачите, що, в першу чергу, це області північного регіону, але також, на жаль, ми маємо серйозну епізоотичну картину і в Одеській, Полтавській, Миколаївській області, тобто, фактично, захворювання вже має декілька таких серйозних ареалів поширення.
Тут ми бачимо кількість випадків захворювання у 2017 році, в основному, Полтавська, Харківська область, але також бачимо декілька таких надзвичайно серйозних сигналів по Рівненській, Тернопільський, Вінницькій областях. Це області… Тобто це говорить про те, що йде поширення хвороби по території України.
Наступний слайд. Я ближче до мікрофону підтягнуся. Тут ми бачимо слайд, який показує сезонність хвороби в Україні. Ми бачимо, що пік захворювання припадає на перший–другий місяць календарного року, потім він дещо спадає і надалі знову ж таки серйозне погіршення епізоотичної ситуації вже з 7-го по 12 місяці календарного року. Тобто ту ситуацію, яку ми маємо в цьому році, вона не є, скажімо, такою незвичайною, вона є просто масштабною в плані фіксації кількості випадків захворювання.
При кожному випадку захворювання застосовуються заходи відповідно до чинної інструкції в України, це і карантинні обмеження в неблагополучних пунктах, знищення всіх несприятливих… всіх сприятливих тварин в осередках інфекцій, зазнавання зменшення щільності диких кабанів, контроль за недопущенням переміщення вантажів, зокрема через встановлення ветеринарно-поліцейсько-карантинних постів. Здійснюються заходи в зонах захисту нагляду, зокрема моніторинг в зоні нагляду, дезінфекція, дезоратизація, також здійснюється моніторинг в дикій фауні.
Один з найважливіших елементів цієї роботи це роз'яснювальна робота серед населення.
Наступний слайд. Загалом, якщо говорити про ефективність тих заходів, які вживаються, то вони є достатньо ефективними, тому що в жодному із тих пунктів, які були оздоровлені, не фіксувалось повторення захворювання, це означає, що заходи по ліквідації здійснюються ефективно.
З іншого боку, те, що ми відчуваємо зараз, недостатньо ефективно здійснюються заходи по… превентивні з метою уникнення подальшого поширення хвороби. Про причини я зупинюсь дещо пізніше. На даний момент ми бачимо, що в Україні діє 47 неблагополучних пунктів по африканській чумі свиней.
Наступний слайд. Тут власне ці пункти вони значною мірою повторюють картину захворювання в поточному році. Також чотири пункти залишилися не оздоровленими з попереднього року.
Наступний слайд. Про основні причини розповсюдження захворювання. В першу чергу, це відсутність дієвого контролю при внутрішньому державному переміщенні живих тварин та сировини, зокрема внаслідок законодавчих змін із Закону про державний рух вилучені повноваження Національної поліції зупиняти автомобілі, які перевозять худобу, тобто такі заходи здійснюються за рішеннями ДНПК, відповідно до рішень ДНПК в тих пунктах, які є неблагополучними, але з точки зору превентивної, з точки зору можливості контролю перевезення свиней, не лише свиней, а і худоби у випадку захворювання, таких повноважень у Національної поліції зараз не існує.
Торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках відповідно до рішення ДНПК: обласні державні адміністрації, Національна поліція, Держпродспоживслужба мають вжити всіх належних заходів для того, щоб припинити таку торгівлю.
Проблемою є подвірний забій свиней та реалізація продуктів забою свиней. Ви знаєте, що давно у Верховній Раді піднімалось питання щодо обмеження масштабу такого подвірного забою. Я думаю, що абсолютно спокійно можна погодитися, коли подвірний забій використовується для власних потреб населення, тому що зрозуміло, що це продовольча безпека і це засоби для самовиживання у сільській місцевості. А коли подвірний забій фактично використовується для торгівлі і свининою, і свиньми, і продукція свинарства, звичайно, що це надзвичайно великі ризики, і це не відповідає практиці всіх розвинутих країн, в тому числі Європейського Союзу.
Нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості особистих підсобних господарств громадян та в дрібних спеціалізованих господарствах. Дійсно, ми бачимо, що основна група ризику це понад 90 відсотків випадків захворювання. Це, власне, такі категорії господарств, домогосподарства і дрібні ферми, які часто працюють поза легальним полем. До речі, в частині припинення діяльності незаконних ферм також відповідні доручення дані на рівні областей, наше управління і Національна поліція здійснює зараз цю роботу.
Але, зрозуміло, що проблема в Україні тут набагато глибша, ніж у порівнянні з іншими країнами, де є такі випадки захворювання. Я просто для порівняння наведу статистку по країнах Балтії: в трьох країнах від трьохсот до понад тисячу випадків захворювання на африканську чуму в рік. Але там переважно все захворювання фіксується у дикій фауні. У нас наявність такого значного прошарку домогосподарств із низьким рівнем біобезпеки воно, дійсно, створює суттєві ризики для подальшого поширення хвороби.
Відсутність відповідальності за дію осіб, що призвели до розповсюдження хвороби. Ми проаналізували норми законодавства, передбачена відповідальність за більшість випадків порушень і в частині неідентифікації худоби, і в частині перевезення без документів, в частині порушення правил полювання. В переважній більшості випадків це від трьох до п'яти неоподаткованих мінімумів. Зрозуміло, що це не той рівень відповідальності, який змушує суб'єктів ринку дотримуватися вимог закону. В цьому також є проблема, тому що поки господарюючі суб'єкти не будуть нести… які не дотримуються вимог законодавства, не будуть нести відповідальності, дуже важко буде забезпечити ефективний контроль поширення захворювання.
Тривала процедура відшкодування коштів за вилучення і знищення поголів'я тварин при ліквідації хвороби, Кабінетом Міністрів вже внесено зміни до постанови номер 1003, яке регулює відшкодування коштів лише частково. Вона спрощена, ми зараз напрацювали додаткові пропозиції і опрацьовуємо з Міністерством аграрної політики, з центральними органами виконавчої влади з тим, щоб максимально швидко відшкодувати кошти за вилучену худобу, тому що основна проблема, це коли люди не вірять, що …… відшкодування, вони зацікавлені у тому, щоб максимально швидко розпродати або свиней, або продукцію свинарства, і це сприяє поширенню захворювання.
Відсутність належного обліку та дієвого механізму проведення ідентифікації Верховною Радою внесено зміни в закон про ідентифікацію, які передбачають здешевлення вартості ідентифікації для фізичних осіб. Зараз проект відповідної постанови знаходиться на погодженні в центральних органах виконавчої влади. Тобто ми цей процес запустимо вже у поточному році.
Наступний слайд. Є проблеми також системного характеру, які стосуються фінансування ветмедицини. Ви знаєте, що два роки тому були прийняті зміни і до Бюджетного кодексу, і до Державного бюджету, і фінансування системи ветмедицини передано у компетенцію місцевих бюджетів. На жаль, у зв'язку з цим ми бачимо надзвичайно великі проблеми, зокрема, у Полтавській області, де, як ми бачили, одна з таких серйозних областей в плані захворювання. В деяких установах ветеринарної медицини люди працюють на півставки, тому що неналежне фінансування виділено з місцевого бюджету.
З нашої точки зору, це неприйнятна ситуація, і треба кардинально ставити питання про повернення фінансування системи ветмедицини і Державного бюджету.
Про порядок ідентифікації я вже зупинявся. На жаль, протягом останніх років хронічного недофінансування системи здійснення протиепізоотичних заходів: попередній рік 56 мільйонів гривень на відповідну програму, із яких менше, ніж 50 мільйонів гривень було спрямовано безпосередньо на здійснення протиепізоотичних заходів, решта – це участь в міжнародних організаціях, в тому числі Міжнародне епізоотичне бюро. Але для порівняння я можу навести цифру, що лише маленька така країна як Македонія лише на одну хворобу в рік, мається на увазі вузликовий дерматит, в рік витратила 4 мільйони євро. Ви можете порівняти цифру 56 мільйонів гривень і 4 мільйони євро і зрозуміти, наскільки недофінансованими зараз є протиепізоотичні заходи. Ми подавали розрахунку щодо належних потреб у фінансуванні безпосередньо на заходи 360 мільйонів гривень, невідкладні потреби оцінювали в 190 мільйонів гривень. Завдяки підтримці, в тому числі агарного комітету, ми все-таки збільшили обсяги фінансування, тобто Верховна Рада збільшила обсяг фінансування в державному бюджеті з 56 до 113 мільйонів гривень. Але це не та сума, яка дозволяє ефективно боротися зі захворюваннями. Я вже не кажу про оновлення засобів боротьби, тому що фактично всі ці кошти, вони спрямовуються на вакцини, на діагностику, на дезінфектанти. Тобто там не закладені жодних капітальних вкладень на покращення системи епізоотичного благополуччя.
Ну, і про те, що необхідно збільшувати повноваження ветеринарних інспекторів в частині контролю і органів Національної поліції в частині перевезення худоби, який несе... яка входить в групу ризику,про це я також вже говорив.
Наступний слайд. Ті документи, які зараз напрацьовані і знаходяться на різній стадії погодження в Кабінеті Міністрів України, це проект Постанови Кабінету Міністрів питання посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Мова іде про те, що будуть спільні робочі групи з Національною поліцією, які будуть виїжджати в регіони, перевіряти ефективність здійснення епізоотичних заходів і господарюючих суб'єктів, і посадових осіб різних центральних органів виконавчої влади. За наслідками цих перевірок будуть і кадрові, і адміністративні рішення щодо осіб, які порушують законодавство або вживають недостатньо заходів для локалізації захворювань.
Проект наказу Міністерства агарної політики про затвердження інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб. Декілька разів ми опрацьовували цей проект інструкції з регуляторною службою України. Зараз напрацьована компромісна збалансована редакція, ближчим часом вона буде надіслана на погодження і сподіваємось, що затверджена на рівні… юстована наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Проект наказу Мінагрополітики про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, зміни, які в тому числі зумовлюють певну лібералізацію врегулювання по локалізації захворювання, зокрема ми зараз у трьохкілометровій зоні спалюємо навіть тих свиней, які, зрозуміло, що вони здорові. Вже багато європейських країн перейшли на інший режим, коли в осередку свині вилучаються і спалюються в трьохкілометровій зоні, після проведення досліджень вони направляються на переробку, виключно на термічну переробку. Це дає можливість зменшити ті витрати, в першу чергу місцевих бюджетів на проведення відповідних заходів.
Дуже важливий проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення заходів з біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні. Тут мова йде про всі ті кроки, на яких я вже зупинявся, це і повноваження, це і штрафи.
Один з моментів, який заслуговують на увагу, хотів би також зупинитися на нормах, які передбачають також часткове відшкодування вартості втрачених свиней для товарних господарств, тому що зараз таке відшкодування відбувається тільки для домогосподарств населення. Тобто є і такі стримуючі заходи, є штрафні санкції, але є і стимулюючі заходи, які дозволять збалансувати цю законодавчу пропозицію. Зараз цей проект закону надісланий на погодження центральних органів виконавчої влади. Сподіваємося на підтримку від членів аграрного комітету і інших народних депутатів при розгляді Верховної Ради України.
Проект Постанови Кабінету Міністрів про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов'язаних з утилізацією, видаленням побічних продуктів, тобто мова йде про дотації на утилізацію побічних продуктів категорії 1, які несуть високі групи ризику для того, щоб ветсанзаводи могли ефективно здійснювати заходи по утилізації.
І проект Постанови Кабінету Міністрів про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветмедицини, які проводять ветеринарну практику. Знову ж таки мова йде про Постанову номер 413 відповідно тих змін врегулювання, щоб ми могли належним чином адмініструвати систему протиепізоотичних заходів України.
Наступний слайд. Ну, великого секрету немає, шляхи розв'язання це належне фінансування, своєчасне забезпечення препаратами в частині виділених коштів з державного бюджету, це удосконалення лабораторної мережі, система Держпродспоживслужби.
Дуже важливий акцент і відповідне рішення знову ж таки прийнятті його на рівні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України. Це забезпечення широкої інформаційно-просвітницької компанії щодо запобігання африканській чумі свиней і, в першу чергу, для дрібних господарств і домогосподарств населення, реанімація системи ветсанзаводів України.
Наступний слайд. Дякую за увагу. Я для того, щоб підсумувати, хотів би дещо структурувати ті пропозиції, які були озвучені. Є структурні питання, вони стосуються і роботи Держпрофспоживслужби, належне оснащення приміщеннями, це фінансування системи протиепізоотичних заходів, фінансування системи ветеринарної медицини в цілому, перехід до фінансування системи ветмедицини з державного бюджету. Є регуляторні кроки, зокрема, надання можливості перевіряти свиногосподарства і підприємства здійснюють забій і переробку худоби, тому що по нинішній редакції Закону про основи державного контролю і нагляду фактично єдиною підставою для перевірки є обґрунтована скарга фізичної особи. Зрозуміло, що в таких умовах ефективно здійснювати заходи по ліквідації і запобіганню захворювання дуже важко. Вся відповідальність, я на цьому акцентував увагу, при чому відповідальність як суб'єкту ринку, так і посадових осіб, відповідні пропозиції є в законопроекті, який я згадував. І те чого не було в презентації, але те у нас, звичайно, важливе це згуртованість дій різних органів державної влади як на рівні державному, так і на рівні регіональному з тим. щоб консолідувати зусилля в боротьбі з цим захворюванням. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Іванович.
Зараз для доповіді слово надається Юрчишину Петру Васильовичу голові підкомітету з питань харчової промисловості, ветеринарії та торгівлі агропромисловими товарами. Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, науковці, запрошені! Сьогодні всім відомо, що стан епізоотичної ситуації України без перебільшення є загрозливим. Це не лише африканська чума свиней та пташиний грип, але потенційно і вузликовий дерматит, ящур і інші захворювання. Всі присутні тут розуміють, що поточні виклики потребують злагодженої роботи на всіх гілках влади, як на державному, так і на місцевих рівнях.
І тому нам сьогодні і потрібно вийти з чіткими збалансованими рішеннями, що дозволить значно мінімізувати ризики. На мій погляд, є декілька важливих складових цього питання. Перше, в яких умовах працює новостворена служба – Держпродспоживслужба, чи достатньо приміщень і обладнання, в першу чергу, обладнання для здійснення протиепізоотичних робіт? Чи достатньо фінансування на протиепізоотичні заходи? Ви знаєте, що агарний комітет підтримав рішення, щодо виділення 200 мільйонів гривень, а саме на ці заходи, але в бюджеті сьогодні є вдвічі менше. І взагалі як фінансується система ветмедицини із місцевих бюджетів, наскільки сьогодні залежить фінансування з місцевого рівня, адже хвороби не знають меж між областями, а також між країнами?
Друге, як здійснюються інституційна співпраця? Ми знаємо, що ліквідовано ветеринарну міліцію, навіть враховуючи неоднозначне ставлення до неї, виникає просте питання: що ми маємо в заміну? Як відбувається співпраця із Національною поліцією, Державною службою надзвичайних ситуацій, Держлісагенством? Значить, я хочу сказати, що чи в достатній мірі сьогодні фінансується з місцевого бюджету, адже, як правило, сьогодні на місцевих рівнях, обласних рівнях заступники голів державних обласних адміністрацій саме очолюють оці служби. І, взагалі, наскільки ефективно використовується рішення Державної служби надзвичайних протиепізоотичних комісій.
Третє. Зміни до законодавства і нормативно-правового регулювання. Такого масштабу складні питання неможливо вирішити без довіри та відповідальності.
Довіра – це власне відшкодування вартості вилучених у населення свиней. Слід також подумати про програми компенсації для товарних господарств, от в такий спосіб ми не залучимо інвестицій. Коли штраф для особи завдає непоправимої шкоди вітчизняному тваринництву, а саме і біобезпеки 51 гривню, на мою думку, необхідно приймати невідкладні і серйозні рішення на парламентському рівні. Тому чекаємо від уряду відповідних пропозицій.
Четверте, але не менш важливе, слід посилити контрольну функцію парламенту і аграрного комітету Верховної Ради України. Ми будемо вимагати повної і вичерпної інформації від Держпродспоживслужби щодо ситуації із основними захворюваннями. Забезпечимо оперативне реагування на загрози, що виникають. Все зазначене знайшло відображення в проекті рішення Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Тому закликаю членів нашого комітету активно включитися в обговорення цього рішення, а після прийняття контролювати його виконання.
Я звертаюсь до всіх присутніх, без перебільшення, від наших з вами дій залежить продовольча безпека держави, здійснення міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, наповнення бюджетів усіх рівнів, а відтак і благополуччя наших громадян. Закликаю усіх, безумовно, виконання напрацьованих рішень.
Шановні народні депутати! Я хочу сказати, ми сьогодні маємо нову створену службу – Держпродспоживслужбу, які пройшла і проходить відповідне навчання. На обласних рівнях керівники пройшли конкурсний відбір, але є в областях, де вони пройшли, але їх не призначають. От, в частності, у Хмельницькій області не пройшов погодження з губернатором той, хто пройшов конкурсний відбір. Губернатор пише "нема відповідної кваліфікації". При тим всім, що губернатор абсолютно не володіє знаннями, щодо села, тваринництва, сільського господарства. І взагалі, державна служба зняла таке питання щодо погодження.
Тому я хотів би сьогодні голову служби, Володимир Іванович, виконати норму закону і призначити своїм наказом людину і питати, тому в інший спосіб ми не вирішимо даного питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петро Васильович.
Зараз до дискусії запрошую народних депутатів, у кого є якісь питання, побажання виступу? Прошу.
Давиденко. Хто ще? Омельянович, Кучер. По порядку. Давиденко.
ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги! Ну, ми з вами, дійсно, перед прийняттям бюджету до другого читання зверталися і до бюджетного комітету по збільшенню програми на 2809020 на протиепізоотичні заходи та участь у міжнародному епізоотичному бюро до 259 мільйонів гривень. І відповідне рішення було бюджетного комітету.
Я вважаю, що, ну, скажемо так, депутати аграрного комітету свою справу зробили позитивну, і Держпродслужба вчасно не надала або ж не дала достатньо аргументів для того, щоб ця програма, видатки по цій програмі були збільшені. Збільшили їх всього-на-всього на 57 мільйонів, до 113 мільйонів гривень. Тому, ну, Володимир Іванович це говорив як би, і це, дійсно, залишається проблемою.
Потім хотів би наголосити на недостатньому інформуванні про африканську чуму свиней, яка відбувається в наших регіонах. Тобто хотілось би, щоб в нашому проекті звернення до Кабінету Міністрів України було обов'язково… був такий пункт, щоби губернатори по місцевому телебаченню надавали інформацію про африканську чуму свиней, надавали інформацію про протиепізоотичні заходи, які можна запроваджувати, там, на своїх подвір'ях, в домогосподарствах, де можна придбати ті чи інші ветеринарні препарати, які би допомогли уникнути спалахів африканської чуми.
Ну, також хочу сказати, як знаєте, вот, заїжджаєш в округ тут такого немає, якщо ми приїжджаєш в село або же дуже часто бачиш, коли свиней скупають, потім, там, ну, везуть кудись, але не на бійню, забивають їх, ну, і далі, зрозуміло, там, реалізовують на ринках.
Тобто сьогодні бійні у нас також являють, ну, є на загальній системі оподаткування, скажемо так, ціна на свинину на живець буде однакова от. Але при цьому всьому бойні вимушені, ну, не вимушені, а вони повинні заплатити податок на додану вартість, що в свою чергу робить їхню продукцію неконкурентоспроможною на ринку. От.
Тому, мені здається, що Міністерство аграрної політики могло би напрацювати якусь так програму, яка би могла би, скажемо так, покрити цю різницю і тим самим оцей ні ким неконтрольований продаж живця по сільським, там, селищним і селищам якось все-таки, там, можливо, за допомогою сільських, селищних голів якось все-таки привести це в якийсь нормальний порядок, тому що ми рух інакшими способами не зможемо контролювати.
Ну, і також все-таки ми тут говорили про асоціації. Тобто, ну, за останніх 2 роки, ну, нічого не змінюється, ми говоримо, що нам треба спільно працювати, але цієї роботи немає. То я, скажемо так, як і мешканець Чернігівської області, де найбільше спалахів, тобто у нас є якийсь досвід, там, співпраці з головами районних державних адміністрацій, вони же є і головами комісій надзвичайних в районах, да. Тобто, щоб ми цю зону нагляду, скажімо так, ну, приймаються відповідні документи, от, вводиться зона нагляду, а тоді вже приватний сектор, ну, виставляє дезбар'єри як би і контролює рух тварин, ну, таким чином.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
ДАВИДЕНКО В.М. Можливо, це...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.
Народний депутат Омелянович, будь ласка.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Уважаемые коллеги, то, что мы проводим сегодня расширенное заседание комитета и просматриваем вопрос ОЧС само по себе говорит о том, что к этой проблематике наконец-то начинает обращаться внимание более пристальное, чем это было еще вчера, несмотря на то, что проблема требовала этого внимания не только вчера, а позавчера, вначале 2016 года, в течение всего 15-го и, может быть, даже в начале 14-го.
Проблема действительно глобальная и поэтому я, ни в коей мере, не хочу назначать ответственным за ее развитие или ее локализацию ни конкретно взятую службу, ни конкретно взятого главу этой службы, ни даже конкретно взятое профильное министерство. Но, тем не менее, очень жаль, что сегодня на комитете отсутствует профильный министр. Я и не знаю, кто представляет профильное министерство вместо него…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Первый заместитель министра.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Первый заместитель министра, тогда я в части своего выступления хотел бы задать вопрос, услышать ответ и продолжить свое выступление. И мой вопрос звучит следующим образом. Что конкретно, какое количество письменных обращений, докладных служебных профильное министерство направило на Кабинет Министров или Первому вице-премьеру по экономике, который является, по своим служебным обязанностям главой Чрезвычайно государственной противоэпизоотической комиссии, для того, чтобы проблематика ОЧС, которая стоит в стране острейшим образом, была поднята действительно на государственный уровень? На сегодняшний день ЧПК государственного уровня не было проведено еще ни разу, не смотря на мои обращения, как народного депутата и в адрес премьера, и в першого… Первого вице-премьера, не единожды ЧПК не проводилось.
Поэтому мой вопрос к первому заместителю министра, сколько раз министрам или министерства как таковым, мне все равно в чьем лице подымался этот вопрос на уровне Кабмина?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, коротко пожалуйста.
МАРТИНЮК М.П. Дякую за запитання.
Справа в тому, що кількість наших звернень там доповідних і листів вона є великою. Але думаю, що переважна більшість присутніх і переважна більшість відсутніх, яких турбує проблема африканської чуми навряд чи цікавить кількість написаних листів, цікавлять результати.
Щодо результатів, у нас є певна проблема у міжвідомчій взаємодії це не нова історія і ДНПК, яка проводилася, до речі, у грудні минулого року і в цьому році вже проводилась уже надзвичайна комісія. Приймає рішення, які потребують виконання збоку різних органів влади зокрема, ми не можемо ефективно забезпечити локалізацію спалахів, якщо немає взаємодії з Міністерством внутрішніх справ. Це питання розглядалося на рівні прем'єра і було дано доручення щодо утворення мобільних груп у складі яких будуть працівники Держпродспоживслужби інших відомств, і в тому числі Національна поліція. У них будуть повноваження щодо оперативного реагування, там догляду транспортних засобі і так далі.
Відповідно утворення цих мобільних груп буде здійснено постановою Кабінету Міністрів. Вона зараз проходить фінальні погодження і наступним засіданням Кабінету Міністрів буде схвалено, ці групи будуть утворені і почнуть роботу.
Що стосується конкретних кроків по фінансуванню? Так 50 мільйонів це менше ніж те, що заявлялося, але 50 мільйонів це більше ніж те, що було і цих 50 мільйонів додаткових, вони дозволяють, принаймні, оперативно реагувати на якісь виклики, які виникають, і це те, що забезпечить… ну, ургентні заходи, фінансування таких заходів.
Ну, от, власне, у двох словах щодо тих дій. Насправді, все це на рівні уряду усвідомлюється, проблема усвідомлюється, і заходи щодо запобігання вживаються. Але вам всім відома проблематика біологічної частини, мається на увазі, як цей вірус розповсюджується і що він не підлягає лікуванню взагалі і про його високу життєздатність поза межами живого організму. Все це створює певні проблеми і призводить до тієї ситуації, яка в нас на сьогоднішній день є. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Максим Петрович.
Я прошу пана Омельяновича ще коротко запитання, бо в нас ще декілька народних депутатів потім треба ще резолюцію прийняти, а потім ще три питання порядку денного.
ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Да, большое спасибо. Большое спасибо за предоставленное слово, большое спасибо за ответ первого заместителя министра, но конкретики я на самом деле не услышал, хотя ответ был – спасибо – достаточно развернутый. Но ответ был по-прежнему о процессе, в котором находится министерство, и об общении министерства, может быть, с Кабмином.
Насколько мне известно, ЧПК провалилось в селекторном режиме, а это немножко не тот формат, который дает действенный результат при сложившейся сегодня ситуации.
Коллеги, давайте задумаемся, что бы происходило в стране, если бы эпизоотическая ситуация была не со ЧС, которая, слава Богу, не представляет прямой опасности для здоровья людей, а если бы мы говорили о ящуре или сибирской язве?
На сегодня мы вынуждены констатировать, что соответствующие службы и страна в целом не готова к подобным вызовам. В выступлении главы службы не прозвучала, а сожалению, цифра, что поголовье свиней в стране за 2,5 года сократилось более, чем на 35 процентов. С цифрой 8 миллионов 640 среднестатистического поголовья, среднегодового на начало 2015 года мы спустились на 6 миллионов 340 тысяч на 1 января 2017. 35 процентов. Из 43 случаев, о которых сказал глава 12 случаев произошли за неполные две недели с момента нашего последнего комитета. На тот момент была 31 вспышка. На сегодня 43. Если за целый 2016 год была 91 вспышка, за неполных 2 месяца текущего 43.
Именно поэтому я сформулировал свой вопрос к министерству как часто, с какой настойчивостью и на каком уровне министерство подымает вопрос о ЧАЕС. Я понимаю, что само по себе министерство не в состоянии в рамках страны эффективно закрыть этот вопрос. Я понимаю как функционирует вертикаль исполнительной власти.
Поэтому сегодня в резулирующей части, которую будет подготавливать комитет я бы просил учесть мое предложение и сделать прямое обращение на Кабинет Министров в лице Премьер-министра с необходимостью немедленно созвать ЧПК с руководителями, с первыми руководителями соответствующих министерств и ведомств для полноценного разбора вопроса и принятия конкретных решений, конкретных, которых по сей день нет. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. У нас є проект рішення, де ми звертаємось і можемо додати туди і до Президента, і до Прем'єра, і доручення, яке надаємо, ми з вами маємо право на парламентський контроль. І цим правом будемо користуватись.
Далі у нас Кучер Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я уважно прочитав проект рішення. Я дійсно вважаю, що побороти це можна, в першу чергу, організаційними такими серйозними заходами.
Перше. Там дійсно треба як можна скоріше звернутися до Президента, тому що це потрібно доручення головам обласних адміністрацій. І поки ми не будемо компенсувати вартість цих свиней, ніякої боротьби не буде.
Тому, я вважаю, що треба звернутись, запропонувати цей порядок компенсацій з обласних бюджетів, з районних бюджетів, поки що поодинокі випадки, їх є можливість з тих бюджетів, які сьогодні є в областях, які сьогодні є в районах компенсувати вартість, без компенсації вартості побороти це неможливо. Це центрове, головне і яке потрібно вирішувати на рівні Президента, Прем'єр-міністра, яку б ми комісію не збирали, але без цього не буде, це перше центрове головне питання – розробити порядок компенсації, розробити механізм визначення ціни, компенсувати людям, тоді це почне працювати.
Слідкуюче питання – це уже сьогодні говорити про те, що місцеві бюджети повинні закладати в своїх бюджетах джерела компенсації на 18-й рік, иначе знову нічного не буде.
Третє питання – ідентифікація, потрібно дуже швидкий механізм ідентифікації, який, ну, надзвичайно важливий. Тому що так ми не вконтролюємо. І я хочу сказати, я, коли дивився на карту, де багато – це те, це ті області, які від Росії – Курськ, Брянськ, звідти, Сумська область, Чернігівська область, де багато. Ви, якщо їздите цими дорогами по півночі, в Хмельницькій області багато, тільки проїжджаєш Любор і Гриців, там кожна четверта машина везе живець і ніяких механізмів, як це спинити, нема. То у Хмельницькій області оцей бізнес, який, він і породжує, що там от одна із найбільших областей, де дуже багато вспишок африканської чуми.
Тому я вважаю, що ось ці основні заходи і, в першу чергу, фінансові, через компенсацію, через обмеження, те, що говорив Валерій Миколайович, обмеження руху живця, може зробити те, що ми можемо все-таки зупинити цю хворобу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Микола Іванович.
Хто із народних депутатів? Пан Кіт народний депутат.
КІТ А.Б. Шановні колеги, шановні присутні, ми тут всі говоримо про тему подолання наслідків африканської чуми. А я би хотів поговорити про причини. Все-таки ми повинні спочатку усувати причини, а ми говоримо тільки про наслідки.
З моєї точки зору, причиною цього явища, яке ми зараз маємо, була постанова попереднього уряду, яка створила Держпродслужбу взагалі як таку. Ми створили симбіоз, так, медицини, агарної служби, ветеринарної служби, служби цінних металів і багато, багато чого іншого, чого я ще не перелічив сюди, да, де фактично нівелювали кожну службу, з яких я назвав на рівні району і області. Згадайте, як було раніше, була ветеринарна служба у кожному районі, були відбори проб м'яса на кожному базарі і на кожному господарстві і була превентивна система безпеки харчової держави.
І шукати біду, тут треба зараз боротися із наслідками, а шукати біду треба не тут, а треба зрозуміти, що неможна ветеринарію путати з епідеміями людськими, не можна аграрну службу чи ще карантинну і так далі мішати в один мішок. І ми ніколи з цього не виліземо, якщо спочатку правильно, структурно не побудуємо кожну з тих служб, які мають існувати в кожній нормальній цивілізованій державі. І я хочу саме на цьому зараз загострити увагу. Зараз Володимир молодець, він робить все, що може зробити. Але коли система сама сформована неправильно, ще трактори будемо реєструвати, ще щось будемо робити, і коли система сама організаційно управлінська побудована неправильно, зробити фізично навіть дуже розумним людям все в купу звести є неможливо. І шукати рішення треба у структурних змінах, які ми повинні розробити разом з вами і прийняти на рівні держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Григорій Михайлович Заболотний.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я буквально тезисно кілька речень хотів би сказати про те, що абсолютно правильно висловилися колеги. Це говорить про те, що у багатьох є досвід роботи, і вони знають чітко, як… Ми вже переживали у своєму житті не один раз не одну епідемію. Ви згадайте, чому стало так мало поголів'я корів? Перше, що у нас вивозили ферми повністю до хвоста, як кажуть, через туберкульоз. Потім завезли телиці парувального віку і нетелі завезли із-за кордону, завезли разом з нетелями завезли лейкоз. І таким чином дуже багато ми втратили на молочнотоварних фермах, і сьогодні у багатьох господарствах уже корову можна тільки там десь побачити рідко де, швидко будемо у Червоній книжці шукати.
Що сьогодні? Я згоден з Андрієм, що треба шукати уже якісь, все-таки боротися з причинами, ну і з наслідками теж, бо якщо наслідки не враховувати, то нас чекає сумне майбутнє. Найперше, я підтримую тезу, що треба обов'язково людям відшкодовувати знищену худобу. В іншому випадку вони будуть приховувати ці факти і ніколи не будемо знати правильної статистики і скільки де хворої худоби.
Друге, що я хотів би, Володимир Іванович, вас попросити, це вже наголосити на те, що повинен бути спецтранспорт для перевезення худоби. Так, бо сьогодні везуть насіння, завтра людей кудись перевозять, післязавтра – будівельні матеріали, через день уже там везуть худобу, яка вже там кінці склала, ще через день везуть уже молодняк чи маточне поголів'я, це неправильно. Ви згадайте, як були в нас епідемії, в нас було виділено кожному, було правління, рішенням правління чи це директор радгоспу, він затверджував спеціальний транспорт, якщо такі випадки, коли можна, яким транспортом виключно, то його готують, людина знає вже правила як його готувати, цей спецтранспорт для перевезення молодняка і маточного поголів'я. Я вважаю, що треба серйозний дуже рух поставити і контроль за рухом поголів'я між областями, між районами. Це районні служби, обласні служби, взяти їх, як кажуть, за горлянку і заставити працювати, тому що це каторжна робота, це треба вночі слідкувати. Бо ж багато знають, а, раз контролюють, ми з досвіду знаємо – значить, перевозять в ночі або під досвіток, коли ще всі сплять.
І дуже важливо сьогодні відновити, щоб класно працювали ветсанзаводи. В нас вони взагалі запущені і тільки, тільки ми починаємо їх відчухувати, і знову повертати до того, як вони оно при Пал Павловичі працювали, так це... Павлу Петровичу працювали. Це, знаєте що, не працюють ветсанзаводи – начинають працювати стихійні скотомогильники. А що таке стихійні скотомогильники ми всі знаємо, це підґрунтові води, а потім це ми п'ємо, поїмо своїх дітей і самі п'ємо, і хворіємо, і не знаємо від чого. Тому щоб не було цих стихійних скотомогильників, треба відновити, дуже на серйозний рівень поставити роботу ветсанзаводів.
Передостаннє і останнє. Я хочу сказати, що з губернаторами треба рахуватися і треба з ними погоджуватися, звичайно. Але я думаю, що рідко, можливо, з яким керівник служби не зможе знайти спільної мови, тому що губернатор відповідає за доручену територію перед Кабміном, він відповідає перед Президентом і з ним треба… він не зацікавлений в тому я думаю, губернатор, щоб до нього прийшов, дійсно, якийсь неук або людина, яка не розуміється на цих проблемах. Губернатор зацікавлений, щоб у нього був порядок бо його потім в кінці кінців запитають. Тому, можливо, і є такі що десь хтось не розуміє, а треба дійсно, якщо треба і, можливо, голову і заступників підключати. Ми переконаємо, де треба.
І останнє, я вношу пропозицію, Олександре Борисовичу, щоб ми зробили по цьому питанню чи десь на кінець квітня комітетські слухання і не в Києві, на серйозних виробничих об'єктах. І побачимо, що робиться, як виконуються ті заходи, які ми сьогодні приймемо і так далі. Я думаю, що це можна зробити на території Вінницької області, Київської чи Черкаської ось, де ближче, де всім однакова відстань добратися, доїхати і ми думаю, що ми організуємо там непогане і навчання, і покажемо практично як люди роблять. І служба зуміє показати заходи, які вони впроваджують за останній час. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Григорій Михайлович. Але я розширив би питання, ми сьогодні тільки тему АЧС, у нас ще є тема пташиного грипу, медулярного дерматиту – я б туди це зробив би, протиепізоотична ситуація в країні на… і на якомусь господарстві подивились би це і всі заходи, ми щось уже зробимо по нашим пропозиціям по нашим спілкування з урядом, з ЧПК і уже буде якийсь итог. Я думаю ми це поставимо на голосування це дуже слушна пропозиція і десь там в кінці квітня проведемо десь на базі якогось господарства виборного найбільш підготовленого… навіть зробимо. Спасибі Григорій Михайлович.
Є ще в народних депутатів? Немає.
Тому я з вашого… сейчас зачитаю резолюцію коротко. Ні…
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Є у нас наука.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Часу у нас, Григорій Михайлович, ми не вспіємо вже у нас тут еще чотири законопроекти. Хто там?
Давайте, Павел Петрович, хвилину. Максимум, все! Що б ми?..
Достоєвський.
ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Шановні колеги, у 2016 році минуло 60 років, як я кінчив технікум і 55 років, коли я закінчив інститут ветеринарний. І всі ці 55 років працюю від колгоспу, району, області, і 17 років очолював Державну ветеринарну службу України, був головним державним ветеринарним інспектором і заступником голови надзвичайної комісії. І нікого не просив, як немає часу у віце-прем'єра, а сьогодні у нас віце-прем'єра по АПК нема вже 5 років, міністри – не професіонали, і нема, кому чим займатися.
Значить, я дуже підтримую народного депутата Кіт, який сказав: "Дивіться, давайте, статистику: у вересні місяці 2014 року Яценюк під приводом вдосконалення органів центральної виконавчої влади зробив оцю службу і ліквідував сім служб і десять направлень роботи. Через рік – я прошу запам'ятати – через рік рівно тільки затверджує положення. Сьогодні ні в одному районі не призначений керівник цієї служби. Є відділи, тепер, кажуть, будуть управління безпечності продукції та ветеринарії.
Чума починається з ветеринарного лікаря. Сьогодні відповідальність людей в районі і в області – нема кому займатися. Абсолютно! Люди добрі, в Україні був ящур, а ящур вражає рогату худобу і дрібну худобу, і свиней. Була класична чума свиней, буде псевдо чума птиці, була віспа – Україна перша серед 155 країн членів МЕЛу. оздоровилася від десяти найнебезпечніших хвороб. І Україна признана в Європі була – ветслужба – найкращою серед Східної і Західної, а це – 53 країни.
Люди добрі, це все було! А в мене було всього-на-всього 35 чоловік у департаменті! Сьогодні – 325!
Я заявляю авторитетно, ця служба неспроможна сьогодні охватити, значить, оцей об’єм, який об'єднали: сім служб, десять направлень. Вибачте за анекдот армянський, але мені нагадує при Союзі, армянину задали вопрос: что будет, если скрестить ужа и ежа? Получим метр колючей проволоки. Оце така сьогодні у нас служба.
Я звертався до Президента, я звертався до Яценюка, я звертався до Гройсмана, все йде у міністерство, а мені …….. що можуть ответить, ну що вони можуть?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павел Петрович, конкретные предложения коротко, пожалуйста.
ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Професіоналів немає у цій справі. І оце, що ми пишемо, робимо… Ось останнє, я приймав участь у селекторній нараді місяць назад і казали, кожний, хто був, багато казав, дайте пропозиції. Ось я дав 15 пропозицій. 25 січня, почти сьогодні місяць. Ви думаєте щось виконалось з цього? Тільки балакаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Спасибі велике.
Я хочу зараз зачитати резолюцію. І уже з доповненнями і пропозиціями народних депутатів, щоб ми її проголосували і далі дали уже ход цій резолюції.
За результатами обговорення з метою забезпечення дієвого контролю за дотримання ветеринарного законодавства та недопущення поширення збудників особливо небезпечних хвороб тварин.
Перше. Звернутися до Президента України щодо необхідності надання доручення головам обласних державних адміністрацій стосовно забезпечення виконання рішень Державної надзвичайно протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів та здійснення невідкладного відшкодування вартості вилучених свиней відповідно до рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій.
Друге. Звернутися до Прем'єр-міністра України Гройсмана щодо надання згідно із Законом України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", відповідного доручення Прем'єр-міністра України про проведення протягом 2017 року позапланових заходів державного ветеринарно-санітарного контролю щодо суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з вирощуванням, утриманням, реалізацією живих свиней, їх забоєм, переробкою та обігом продукції з них.
Третє. Рекомендувати Кабінету Міністрів України передбачити у проекті Закону України про Державний бюджет на 2018 рік фінансування державних лікарень та лабораторій ветеринарної медицини із загального фонду державного бюджету.
3.2. Забезпечити невідкладну передачу цілісних майнових комплексів, лабораторних центрів Міністерства охорони здоров'я України підпорядкування Дерпортслужби відповідно до потреби з метою належного розміщення їх територіальних органів.
3.3. Прискорити внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів з біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні.
3.4. Підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України "Щодо внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно підвищення відповідальності осіб, які… дії яких привели до розповсюдження небезпечних хвороб тварин".
3.5. Доручити Державній регуляторній службі України прискорити опрацювання проектів законодавчих та нормативно-правових актів розроблених в Мінагрополітики та Держпротспоживслужбою, а саме: проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні"; проекту постанови Кабміну України про затвердження порядку використання коштів передбачених в державному бюджеті для фінансування заходів, пов'язаних з утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження непризначених для споживання людиною; проекту змін до інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней; проекту інструкції щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб; забезпечити збільшення фінансування протиепізоотичних заходів відповідно до потреби Держпротслужби України.
Четверте. Рекомендувати голові Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України, Першому віце-прем'єр-міністру України пану Кубіву взяти під особистий контроль виконання рішень Державної надзвичайно протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.
П'яте. Рекомендувати Держпротспожслужбі забезпечити моніторинг виконання рішень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні.
Про хід виконання заходів з профілактики та ліквідації АЧС інформувати Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Отже, з доопрацюванням народних депутатів, ті, що сьогодні висказали, прошу затвердити данну нашу резолюцію. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Один.
Резолюція прийнята. Я рахую, що заходи, які ми проводимо, мають наслідками такі резолюції, і далі постійний контроль наш парламентський з боку комітету Верховної Ради.
І ще одне на голосування топ Григорія Івановича провести у квітні місяці… Григорія Михайловича… у квітні місяці з виїздом уже комітетські слухання – не комітет, а комітетські слухання – з виїздом на місце по всій… стану, епізоотичного стану тваринництва України.
Хто за таке рішення, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно. Спасибі!
Переходимо к другому питанню порядку денного. Друге питання порядку денного – про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо – я прошу тиші! – щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства", поданий народним депутатом України Дзюбликом (реєстраційний номер 4922-1 від 22.07.2016 року). Доповідає Дзюблик.
Нема народного депутата Дзюбика? Ну, це вже четвертий раз! Тому пан Дідич Валентин Володимирович, голова підкомітету, доповісти, пожалуйста.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, шановний Олександр Борисович, присутні! Наш підкомітет розглянув даний законопроект і вважає його за доцільність відхилити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Які є пропозиції у народних депутатів?
Поступила пропозиція відхилити. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. За? Проти? Нема. Утримались? Нема. Рішення прийнято – відхилено.
Третє питання порядку денного, про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалась у зв'язку із масовим знищенням полезахисних смуг, поданий народними депутатами України: Давиденко, Юрчишиним, Бакуменком, Кучером та інші (реєстраційний номер 4657 від 12.05.2016 року). Доповідає Давиденко Валерій Миколайович.
ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги! Ситуація із знищенням полезахисних смуг вимагає невідкладного реагування та здійснення заходів, направлених на їх збереження. В Україні за післявоєнний період було створено 1,4 мільйона гектарів захисних лісових насаджень, з них 446 тисяч полезахисних смуг, які забезпечують захист біля 50 відсотків ріллі та підвищення врожайності сільськогосподарських культур на 10-20 відсотків.
Вітрова ерозія щорічно в Україні поширюється на площі біля 6 мільйонів гектарів. У 2007 році польова буря охопила майже 20 відсотків південної території України на площі 125 тисяч квадратних кілометрів. В останні декілька років створені агролісомеліоративні насадження залишаються без охорони і догляду фактично 318 тисяч гектарів полезахисних смуг, не надані у користування і знаходяться в землях запасу.
Реальність така, що протягом одного-двох років полезахисні смуги будуть просто винищені через самовільні рубки, пожежі, після спалення стерні та шкідливих хвороб.
З метою недопущення подальшого погіршення ситуації пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про порядок виділення в натурі земельних ділянок, власниками земельних часток (паїв)" та визначити окремий порядок передачі у власність та користування земельних ділянок, на яких розміщені полезахисні (лісозахисні) та інші захисні насадження, що перебувають у державній комунальній та колективній власності.
Запропоновані зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України передбачають встановлення більш суворих санкцій за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень.
Концепція даного законопроекту була обговорена на всеукраїнському круглому столі: "Правовий режим полезахисних смуг: хто реальний господар" у Національному університеті біоресурсів і природокористування 11 березня 2016 року.
Прийняття проект закону забезпечить удосконалення регулювання земельних відносин у частині земель зайнятих полезахисними смугами, дозволить здійснювати заходи щодо поліпшення господарського стану полезахисних лісових смуг і земель під ними, що позитивно вплине на підвищення урожайності сільськогосподарських культур, створить додаткові робочі місця для спеціалістів з агромеліорації на сільськогосподарських підприємствах. Пропозиції щодо уточнення деяких норм законопроекту будуть враховані при його доопрацюванні до другого читання, зокрема це стосується приведення положень проекту закону у відповідність до статті 134 Земельного кодексу України із змінами, які ми внесли Законом України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів за номером 1012 від 18.02.2016 року. Також передбачається допрацювати Положення щодо реєстрації прав оренди, узгодивши їх із нормами Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З врахуванням зазначеного, прошу вас підтримати у першому читанні за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку з масовим знищенням полезахисних смуг".
Разом з тим у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень (реєстраційний номер 5504 від 08.12.2016, поданий народними депутатами України Єднаком, Рибаком та іншими), яким пропонується виключити із Кодексу України про адміністративні правопорушення статтю 65-1, до якої законопроектом №4657 пропонується внести зміни у частині збільшення розмірів штрафів за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. Також законопроектом №5504 пропонується надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, Державному агентству лісових ресурсів повноваження у частині складання протоколів та накладення адміністративних стягнень, штрафів за порушення вимог земельного законодавства, зокрема статтями 52, 53-1, 53-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 25 – це псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними, радіоактивними речовинами нафтою, нафтопродуктами.
53 – це використання земель не за цільовим призначенням.
53.1 – самовільне заняття земельної ділянки.
53.4 – незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, поверхневим шаром земель.
Ці повноваження не є властивими для органів лісового господарства, тому Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, ну, нам комітет до розгляду цього законопроекту не долучався. Незважаючи на те, що у ньому передбачається регулювання адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства. У частині сьомій статті 93 Закону України "Про Регламент Верховної Ради" визначено, що інші комітети за зверненням голови комітету або з власної ініціативи розглядають законопроекти, проекти іншого акта і направляють свої висновки до головного комітету. Зважаючи на це, пропоную включити до порядку денного наступного засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин розгляд законопроекту, реєстраційний номер 5504, і направити рішення комітету за результатами його розгляду до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який визначено головним, і розгляду цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, почули. Запишіть, секретаріат. Спасибі.
Пан Кулініч, голова підкомітету, ваші пропозиції.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Підкомітет розглянув законопроект за номером 4657. Хотів би зазначити, що дійсно у нас у державі зараз величезні проблеми з лісосмугами. я сказав би не те що проблеми, а повний безлад. І в принципі цю ситуацію ми всі добре знаємо, у нас більшість тут представляють округи, є депутатами-мажоритарниками, є фахівці взагалі у цих питаннях і ми проблематику вирішували у законопроект 4355. На жаль, який слабо рухається, я би сказав, взагалі не рухається до другого читання у сесійну залу, хоча, якщо він буде рухатися так, як сьогодні ми бачили, як рухалися наші два гарних законопроекти, то, можливо, й добре, що він не рухається.
Тому в принципі підкомітет підтримує цей законопроект, його можна голосувати за основу і до другого читання, я думаю, ми врахуємо всі недоліки, які там є і отримаємо гарний законопроект, який дійсно потрібний. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Перший заступник міністра пан Мартинюк Максим.
МАРТИНЮК М.П. Дякую.
Міністерство аграрної політики абсолютно поділяє стурбованість пов'язану із ситуацією, яка склалась у нас з полезахисними лісосмугами. Я ще, коли працював в Держгеокадастрі ми робили моніторинг по Запорізькій області, там степова зона і, в принципі, від цих полезахисних лісосмуг залежить взагалі рослинництво в цій зоні. При тому, що там природних лісів надто мало, а населення вирубує ці лісосмуги як деревину для опалення. І, насправді, там катастрофічна ситуація. І це не тільки в Запорізькій області, це в цілому по країні.
Тому проблема однозначно актуальна, її однозначно необхідно вирішувати, при чому вирішувати досить швидко, оскільки полезахисні лісосмуги це така річ, яку легко знищити, але потім довго чекати поки вона з'явиться знову.
В той же час, у нас є питання щодо механізмів і ефективності тих механізмів, які в законопроекті закладені як вирішення цієї проблеми.
Ну, по-перше, полезахисна лісосмуга в сенсі дерев і земельна ділянка під полезахисною лісосмугою це різні речі. І необхідно їх, очевидно, розділяти, так само як і ліс відділяється від землі під лісом.
Законопроектом пропонується вирішити комплексно питання не тільки земельних ділянок під лісосмугами, а земельних ділянок колективної форми власності. При тому форма, в якій пропонується вирішити це питання в законі, вона є недосконалою і дещо відрізняється від тієї, тих формулювань, які закладені, наприклад, в 4355.
Що стосується такого моменту як комплексність вирішення взагалі проблеми. У нас є різні лісосмуги і не всі охоплені цим законом. У нас є різні колективні землі і теж не всі охоплені цим законом.
У зв'язку із сказаним мною, в мене є великі сумніви, що ті механізми, які закладені в даному законопроекті призведуть до вирішення проблеми, зокрема, основний момент, який, крім юридичних, мене турбує, це системність в тому сенсі, що ми так і не визначаємо відповідального за збереження лісосмуги. У нас же не проблема в санкціях, у нас проблема в тому, що ми не можемо зловити того, на кого необхідно ці санкції накладати. І ми його ніколи не зловимо, поки ми не прив'яжемо ці лісосмуги до того, хто експлуатує поля, які захищаються цими лісосмугами. Він, якщо він хоче орати і сіяти на полі, яке захищається лісосмугою, він нехай якісь вживає заходів для охорони цієї лісосмуги. Якщо не зміг вжити заходів, значить має бути оштрафований. Мені здається, що така логіка процесу поставить крапку і створить систему ефективну по збереженню і відновленню лісосмуг.
У зв'язку з цим Мінагрополітики вважає, що законопроект потребує доопрацювання, а щодо того чи можна його приймати за основу і потім доопрацьовувати до другого читання, я утримаюсь від рекомендацій. Я думаю, що тут нам треба просто зважити на Регламент, якщо така можливість є, звичайно, було би дуже добре зараз його прийняти за основу, але з суттєвим доопрацюванням до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор законопроекту, пожалуста, а потом – Вадатурский.
ДАВИДЕНКО В.М. Я вам хочу сказати з тим з чим я стикаюся по Чернігівській області: вони сьогодні полезахисні смуги вони взагалі нечиї, це землі колективної власності і ліс. Тому якщо ми даже те, що ви говорите, я з вами погоджуюся, але знову таки, якщо ця полезахисна смуга, посадка, вона буде знаходитися на балансі у сільської ради, то її може той самий сільгосптоваровиробник, який працює там, взяти в оренду і підтримати її в тому стані, який потрібен. Оце і все.
Тому, я вважаю, ну, прив'язати це прямою нормою закону, що ти обробляєш і ти повинен підтримувати в належному стані і охороняти, скажемо так, цю посадку, я вважаю, не зовсім правильно. Тому що ми тут повинні користуватися вже далі Лісовим кодексом і проводити роботи по їм згідно цього.
_______________. Якщо візьме не той, хто обробляє?
ДАВИДЕНКО В.М. Ну якщо візьме не той, хто обробляє пле, я не бачу ніяких проблем. Ну, які проблеми? Він же не може прийти і вирубати посадку. Лісовий кодекс: він повинен взяти порубочний квиток… (Шум у залі) Ні! Ну, послухайте, ще раз кажу: порубочний талон, потім він повинен провести рекультивацію і посадити новий ліс.
Но сільська рада, я переконаний, якщо вона буде контролювати, то цих процесів не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ….. Вадатурський, Хлань – і закінчуємо обговорення.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Проблема є, і ми всі її визнаємо, і тому нам потрібно вирішувати. І тому я хочу підтримати цей законопроект за основу і потім доопрацювати.
Я також бачу дві проблеми в цьому законопроекті і ризики. Перше, я просто, ну, не дуже розумію, чому ми передаємо землі без торгів. Я думаю, що нам потрібно просто або почути пояснення, або все ж таки відмовитися від цієї пропозиції. По-друге, я з юридичної точки зору вважаю, що наше законодавство надає чітке поняття чи тлумачення "істотної шкоди". Що це таке "істотна шкода"?
І тому я вважаю, що просто потрібно якось там переписати її, тому що це буде просто, ну… ми надаємо шлях від уникання від покарання – да? – яке пропонується в законопроекті. А так, думаю, потрібно підтримувати і потім можна доопрацювати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Хлань.
ХЛАНЬ С.В. Так, я можу зразу відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти щас уже відповіси, я ж дав.
ХЛАНЬ С.В. Колеги, я хочу зазначити, що, дійсно, є така проблема, дійсно, вона потребує вирішення. Мною та народним депутатом Співаковським був внесений законопроект 2605 – про внесення змін до Земельного кодексу України щодо забезпечення збереження і ефективного використання полезахисних смуг та інших захисних насаджень.
Він є… він має висновок головного експертного управління від 08.04.2015 року. І я вважаю, що було б доцільно розглядати ці два законопроекти разом, і моя пропозиція, може, відкласти на наступне засідання, винести ці обидва законопроекти, обговорити їх і вже прийняти рішення.
Тому я не розумію, чому виніс я один законопроект без іншого, бо вони перекликаються і, по суті, про одну і ту саму проблему.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю не буде заперечень, як у мене. Я не знав, що такий законопроект є.
ДАВИДЕНКО В.М. Я думаю, що він там мабуть не ті норми регулює, якби він був, то він би якось вони були б зареєстровані. Тобто вони не абсолютно дотичні. Ну ми ж говоримо 4355 тоже норми цього закону є, ми рухаємо. Том… я вважаю, що якщо є такий законопроект то давайте його розглянемо на наступному. Але розгляд сьогоднішнього я пропоную…..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почув. І відповідь ваша Вадатурському.
ДАВИДЕНКО В.М. Прошу підтримати.
Те, що сказав Андрій Олексійович по поводу аукціонів, я повністю розділяю, я це говорив, коли робив презентацію, що ми до другого читання підправимо згідно статті 134 зміненої Земельного кодексу.
Ну, а по поводу відповідальності, якщо ми її посилимо ще більше, то я не заперечую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Пропозиція підкомітету і підтримати в першому читанні, а далі доопрацюємо всі разом і з Міністерством аграрної політики і зробимо нормальний законопроект.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати? Проти? Утримались? 1-утримався. Добре, рішення прийняте.
І я прошу секретаріат поставити на наступний… законопроект Хланя, той що він казав, щоб ми його також розглянути, бо він має на це право як народний депутат.
Повестка дня исчерпана, завершаємо роботу.
_______________. Єсть, єсть одне оголошення маленьке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай.
_______________. Шановні колеги, завтра о 15 годині в клубі Кабінету Міністрів, це п'ять хвилин пішки від Верховної Ради, буде круглий стіл за участю більшості громадських об'єднань АПК "Формування ринку землі України: реалії та перспективи".
Будь ласка, хто може на 15 годину завтра підійти. Буде дуже добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Мірошніченко і потім – Валерій Давиденко.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я ще раз, шановні колеги, всіх запрошую і закликаю, щоб ми з вами як комітет розробили концепцію нашого руху до ринку землі, а потім вже проводили круглі столи, слухання. Тому що якщо у нас не буде своєї власної думки, ми будемо відомими.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, спасибі. Валерій.
ДАВИДЕНКО В.М. Я, оскільки тут є представники Мінагрополітики, ще хотів сказати про ситуацію з сертифікацією насіння. На сьогоднішній день те державне підприємство воно не працює по сертифікації насіння. Я, якби, знаю, що там на сьогоднішній день вроде би як є проект постанови про затвердження порядку проведення сертифікації, але до мене звертаються аграрії сьогодні вранці, зверталися про те, що вони купили насіння, вони не можуть його перевірити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк, відповідайте, 2 хвилини, будь ласка.
МАРТИНЮК М.П. Я коротко поінформую. Я думаю, що ми не доведемо сертифікацію насіння до такого стану, щоби влаштовувати комітетські слухання на цю тему. Сьогодні уряд прийняв рішення і затвердив порядок сертифікації, державне підприємство там з потугами, але починає працювати і сертифікація насіння для весняної польової… для весняної сівби буде забезпечена, а про озиму сівбу ви навіть не згадаєте – так все буде працювати добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре. Порядок дня исчерпан. Комитет закрыт. Спасибо.