14 липня 17:02
13 липня 2017 року групою народних депутатів України направлено листи на ім’я Прем’єр-міністра України В. Гройсмана, Міністра інфраструктури України В. Омеляна та Голови правління ПАТ «Укрзалізниця» В. Балчуна щодо наданих сільськогосподарськими товаровиробниками та представниками ринку перевезень пропозицій стосовно покращення аграрної логістики. докладніше
12 липня 08:58
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин затвердив звіт про роботу Комітету за період роботи шостої сесії, план роботи Комітету на період роботи сьомої сесії, а також пропозиції до проекту порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
11 липня 17:41
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин схвалив рекомендації комітетських слухань на тему: «Розвиток експортного потенціалу національних виробників продукції тваринного походження. Шляхи для досягнення мети, роль держави в процесі диверсифікації експортних ринків» докладніше
11 липня 17:40
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» докладніше
11 липня 17:39
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув законопроекти, які стосуються оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення докладніше
11 липня 16:46
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України законопроект реєстр.№ 2232а прийняти у другому читанні та в цілому як Закон докладніше
21 червня 16:36
21 червня 2017 року відбувся особистий прийом громадян заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Івченком В.Є. докладніше
21 червня 11:38
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону України «Про виноград та виноробну продукцію» докладніше
18 травня 2017, 09:44

Стенограма засідання Комітету № 55 від 16.05.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин 16 травня 2017 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрий день! Народні депутати, займайте свої місця. Олег. Мушак. Пан Мушак, займайте місця, будь ласка. Час іде.

Добрий день, шановні друзі, шановні народні депутати! Згідно поданих списків  у мене зареєстровано 19 народних депутатів, є кворум. Є пропозиція почати нашу роботу.

У нас є порядок денний, який у кожного у вас. Є якісь доповнення до порядку денного? Тоді прошу затвердити.

Хто – за, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримались? Проти, да? Порядок денний прийнято.

У нас питання порядку денного… Наш колега, пан Медуниця зайшов і просить, щоб у нас четверте питання було, щоб ми його  першим поставили, бо йому іти на бюджетний комітет. Не буде заперечень проти цього? Нема, да?

Тому першим питанням розглядаємо про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо Аграрного фонду), поданий народними депутатами України Медуницею, Бриченком, Лунченком та іншими (реєстраційний номер 6055) (від 08.02.2017 року). Доповідає народний депутат Медуниця.

Прошу вас.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, вам пропонується проект Закону № 6055  про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо Аграрного фонду).

Проект спрямований на комплексне вирішенні проблем  порушень  законності та неефективності у діяльності Аграрного фонду шляхом його повного розформування. Пропонується замість Агарного  фонду запровадити інститут державного інтервенційного агента, який зможе бути виключно суб'єктом господарювання державного сектору економіки, який  уповноважений Кабінетом Міністрів України, провадити державні аграрні інтервенції на організованому аграрному ринку. Це сприятиме ліквідації джерела корупції та порушення норм законності, та заощадженню коштів Державного бюджету України.

Обґрунтування, порівняльна таблиця додається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Міністерство аграрної політики, перший заступник міністра.

 

МАРТИНЮК М.П. Доброго дня, шановні народні депутати, члени комітету! Міністерство аграрної політики в цілому розділяє бачення проблеми, яке мають автори законопроекту, але має інший погляд дещо на шляхи її вирішення. Зокрема, це в тому числі відображено в плані пріоритетних дій уряду на 2016 рік. Зокрема, Мінагрополітики розробило проект Закону про стимулювання розвитку агропромислового комплексу, ним передбачається низку заходів, які направлені як на стимулювання розвитку агропромислового комплексу, так і на забезпечення стабільності продовольчих ринків в Україні. А також передбачається ліквідація бюджетної установи "Аграрний фонд".

І в зв'язку із відмінністю бачень щодо вирішення проблеми підтримки і стимулювання розвитку аграрного виробництва Мінагро не підтримує даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

У нас… Думки народних депутатів. У нас комітет, Козаченко, щось я не бачу Леоніда Петровича, должен быть.

Гаркавенко Юрій Михайлович, головний консультант. Доповідайте.

 

ГАРКАВЕНКО Ю.М.  Ну, метою законопроекту, вже сказано було, повне розформування державної спецбюджетної установи "Аграрний фонд". І пропонується запровадити Інститут державного інтервенційного агента. І підкомітет розглянув законопроект відповідний і вирішив його підтримати. Але були зауваження у голови підкомітету Козаченко Леоніда Петровича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є зауваження, висновок ГНЕУ відхилити, те, що я бачу, є у нас.

Як народні депутати, думку у кого є?

Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Доброго дня, шановні колеги, всім. Я, по-перше, хотів подякувати авторам законопроекту, що вони підняли болючу тему. Я особисто погоджуюсь з тим, що нам потрібно ліквідувати державну бюджетну установу, "Аграрний фонд", тому що вона, по суті, за свої роки вона не виконує своїх функцій. Я вже не кажу про те, що у нас відбувалось з сахаром, і коли його потім продали, потім заплатили по цим облігаціям, і в ітогі ніяких коштів там не залишилось.

Але тут чисто технічний, ну, мої правки чисто технічні. І я не розумію сьогодні, кому будуть передані функції для проведення цих фінансових або товарних інтервенцій. Там написано: суб'єкт там публічного права. Мені здається, що цей закон потрібно відправити на доопрацювання, а з урахуванням того, що сказав перший заступник міністра, якщо в них є бачення… Тут потрібна нам конкретика, хто конкретно буде займатися цими інтервенціями, який це буде суб'єкт. Якщо це робилося під ПАТ "Аграрний фонд", то ми маємо це бачити. Тому що тут написано, що буде визначати Кабінет Міністрів.

Тому думка законопроекту дуже вірна. Я дякую ще раз авторам, але буду голосувати за направлення цього законопроекту на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Леонід Петрович, ви трошки запізнились. Ваша доповідь як голови підкомітету по законопроекту, представленого народним депутатом Медуницею.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую. Що таке інтервенція товарна? Є теорія, як це здійснюється, є практика. Якщо ми говоримо про те, що ми повинні впливати на формування цін, то не менше 15 відсотків продукції, яка виходить на ринок, повинна контролюватись цим інструментом. Тобто "Аграрний фонд" повинен мати можливість закуповувати не менше 15 відсотків зерна, яке виробляється на ринку.

Чи було таке в нас чи не було? Було один раз за всю історію існування цієї організації. Якщо далі ми в змозі це робити, тоді треба використовувати цей інструмент. Якщо ні, частково він, скажемо так, працює позитивно, якщо ми говоримо про форвардні закупівлі. Якщо у нас банківський сектор не працює, то він допомагає знайти фінансові ресурси. Але він ніякого впливу на формування цін не здійснює, тому що замалі обсяги закупівель.

Тому, якщо ми впевнені, що ми будемо забезпечувати фінансування на цьому рівні, тоді треба тримати таку структуру. Якщо ні, тоді треба її ліквідовувати. В Європейському Союзі таких структур немає. Там такі інтервенції не здійснюються. Вони можуть здійснювати, але не через постійно існуючу структуру, а здійснюватися на підставі прийняття окремого рішення, виділення під це фінансових ресурсів.

Тому позиція наша така, що ми можемо ліквідувати цю організацію, державну структуру, яка повинна була виконувати цю функцію, вона її виконати не може. І я думаю, що нічого не станеться, якщо ми її ліквідуємо. Навпаки ми будемо знати, що рішення прийняте і воно не дало негативного ефекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка рекомендація комітету, Леонід Петрович, щоб ми почули.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Рекомендація така, що ця структура може бути ліквідована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То есть підтримати законопроект…

 

КОЗАЧЕНКО Л.П.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадатурський.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Я дуже коротко.

Ну, по-перше, я погоджуюсь з тим, що сьогодні функцію не виконує.

По-друге. Я хотів би все ж таки повернутись до більш фахової дискусії щодо цього питання, тому що ми не можемо просто сьогодні взяти закрити одне підприємство там, чи відкрити інше підприємство. Воно працювало. Але б я хотів би запросити в першу чергу фахівців, які б надали б фінансову частину. Що це дасть? Скільки було витрачено коштів? Скільки витрачається коштів на утримання цієї компанії? Які є проблеми? Тому що, ну, думка слушна по закриттю, але аргументів, ну, на жаль, я не почув.

Я також погоджуюся з тим, що автори підняли серйозне питання. Але нам серйозно, фахово потрібно підійти для того, щоб ми вирішили, ну, на рівні це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ваша пропозиція, що робить?

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Сьогодні від… на повторне друге. На доопрацювання, вибачте. На доопрацювання.  Запросити принаймні представників Аграрного фонду, а міністерство для дискусії.

Я б хотів би просто почути звіт людей з Аграрного фонду,  нехай вони доказують, чому вони повинні тут працювати, і що вони зробили за цей час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція народний депутат Бриченка. (Шум у залі)  Я дам…

 

БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, я пропоную  підтримати цей законопроект, тому що  Аграрний фонд, він себе дискредитував, і функцію пряму свою він не виконує. І держава несе колосальні збитки, утримуючи цей Аграрний фонд. Так що, будь ласка,  моє прохання – підтримати. То єсть ліквідувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почув.

Пан Івченко ще раз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я от хочу ще раз, щоб ми з вами зрозуміли. Вірно каже колега Ватадурський, закрити проще всього. Тут стає таке питання. Ми сьогодні змінюємо… ну точніше, змінюємо під державного агента. Цей агент  має бути суб'єктом державного сектору економіки. Що це означає? Це означає, що це буде господарський суб'єкт, який буде обраний центральним органом виконавчої влади, який реалізує аграрну політику, МінАПК. Воно буде покладати ці функції на когось. Це державні функції. Це означає,  що вона покладе на господарюючий суб'єкт,  у цього суб'єкта буде вестись два обліки: один буде облік в Казначействі вести, тому що це буде державна функція; інший буде комерційний облік в будь-якому банку.

До чого я веду?  Вірно сказав колега, потрібно розібратися по цифрах і побачити, що відбувається. По моїм даним сьогодні там тільки 5 тисяч тонн пшениці і там 67 тисяч тонн цього цукру, тобто вони не  виконують  повністю функцію. Але краще було б  такий законопроект, який, напевно, напрацьовує МінАПК, де вони фактично показують, на кого вони будуть покладати цю функцію. Якщо вони з'єднують, наприклад, в ПАТ… Аграрному фонді дві функції, і є зрозумілий облік і так далі, тоді ми з вами будемо чітко розуміти. Тому хочеться просто заслухати і отправити на доопрацювання, щоби розібратися з цим питанням, тому що я до кінця не розумію, які це буде покладатися  на  суб'єкт державного сектору економіки державні функції, і він буде вестись два обліку. Чи він буде згодний, чи не згодний, чи у нього є достатньо цих мощностей, щоб зберігати це зерно чи цукор, чи нема, і хто це може бути. Тому давайте доопрацюємо. І я підгримую колегу Вадатурського. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ну, мова іде про ДСБУ, державне підприємство. Які у нього залишки, ми всі вже знаєм. Залишки цукру і там 5 тисяч тонн пшениці. Що там ще перевіряти? Як інтерційний агент він не працює вже давно. І сама філософія інтервенції… Ну, вдумайтесь, фонд має купувати дорого, щоб підтримати ціни, коли все дешево, і продавати дешево, щоб підтримати споживача, коли це дорого. Тобто філософія закладена збитковості підприємства.

Як сказав вже Леонід Петрович, при долі 2-3 відсотка на ринку вона цю роль ніколи не виконає, це просто неможливо. Да, був один рік, коли в нього накачали коштів і коли було квотування експорту, ми всі ці часи пам'ятаємо. Коли по суті по ринку пройшлися танком, і тоді закомулювали десь 15-18 відсотків виробництва, зібрали в аграрному фонді. А, коли ми з вами виробляємо за 60 мільйонів тон, слава Богу, то, якщо він там купує мільйон тон чи 100 тисяч тон, він ніякої інтервенції не зробить і впливу на ринок не зробе.

Тому в рамках ліквідації даної установи є процедура ліквідації, де буде зроблена інвентаризація, де буде зроблений аудит. Якщо ми захочем подивитись, ми його зможе всегда побачить. Тому не бачу сенсу відтягувати. І все, що там в ньому залишилось, ми всі знаємо без всякого аудиту. Тому що ця інформація всім відома.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Хто ще з народних депутатів? Все?

Ще раз я б надав би слово першому заступнику міністра аграрної політики. Максим Петрович, трошки, ще дві хвилини, докладніше ваше бачення.

 

МАРТИНЮК М.П. Наше бачення стосовно самого жваво обговорюваного питання інтервенції, що, я думаю, що інтервенція – це крайній захід, і ми до нього вдаватися взагалі не маємо. Тому що систематичні, принаймні систематичні інтервенції, це величезне джерело для корупції. І це  доведено всією попередньою історією існування Аграрного фонду. Він або не працює, або якщо він працює, то він породжує проблеми цією роботою. Тому стимулювання аграрного виробництва в нашому баченні має здійснюватись через участь держави в ринкових стосунках і належну роботу, наприклад, біржового  інструменту форвардних контрактів і так далі. У випадках надзвичайних якихось ситуацій у нас є державний резерв, який може слугувати джерелом продовольства  на випадок надзвичайних ситуацій.

Що стосується інформації по діяльності Аграрного фонду. Я не знаю, наскільки зараз ліміт часу дозволяє заслуховувати, але представник Аграрного фонду тут є присутній. Але, врешті, я думаю, що ніяких новин нам не розкаже. Там, дійсно, зараз єдине, що є цікавого це… ну, умовно цікавого, це цукор, якому десять разів продовжували термін зберігання, і який намагалися вкрасти. От залишки цього цукру є, в орієнтовній кількості 67 тисяч тон. Все.

Що стосується ліквідації, то це, на мою думку, єдиний шлях майбутнього державної установи Аграрний фонд. Але хочу ще раз підкреслити, що той законопроект, який ми зараз обговорюємо, він, різниця в підходах порівняно з тим, що написано в урядовому законопроекті. І, до речі, у нас, крім цього іншого, відбуваються досить напружені дискусії з нашими європейськими партнерами, тому що ці речі перетинаються з нашими зобов'язаннями по зоні вільної торгівлі, і їхнє бачення інтервенції вкрай негативне. Ну, самої взагалі ідеї інтервенції, можливості цих інтервенцій.

Тому хочу сказати, що маємо дуже зважено підходити до подібних законопроектів, оскільки вони дуже сильно перетинаються із зобов'язаннями України по зоні вільної торгівлі з Європейським Союзом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, наскільки я розумію… Ряд народних депутатів сьогодні висказували точку зору о том, що скасувати треба такий "Аграрний фонд". І ми всі розуміємо, хто на цьому ринку був присутній, його функції там і як він працював. Але є питання в цьому, підтримка цього законопроекту. Я бачу, що в Міністерстві аграрної політики в Кабміні є вже напрацювання. Так я розумію, Максим Петрович?...

Може, давайте ми зробимо таким… ми поставимо, як було. І перше, це було підтримати, друге, це на доопрацювання. Я рахую, що треба зробити на доопрацювання. Чому? Потом розібратися з міністерством, ну, з кабміновським законопроектом. І може, зробити один, який буде відповідати всім вимогам, і він буде вже зроблений розумно. Не просто відхиляти, а на доопрацювання, і разом з міністерством уже доопрацювати цей законопроект і дати йому такий, що вже ні у народних депутатів, ні у спільноти, ні у Європейського Союзу не було ніяких зауважень до нього.

Тому давайте ми поставимо  по порядку надходження. Перше, у нас було підтримати даний законопроект, пана Медуниці, по порядку надходження.

Хто за те, щоб підтримати законопроект і в першому читанні? Хто – за, прошу голосувати. Рахуйте.

 

_______________.  7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 народних депутатів, є.

Далі, хто – проти? Утримались?

 

_______________. 7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 утримались.

Друга пропозиція, яка у нас іде. Пропозиція направити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Хто за це, прошу голосувати. Рахуйте.

 

_______________. 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. Ну, да, розумно, думаю, вже третя, вже не треба голосувати.

 

_______________. Ми об'єднаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10, і далі, я думаю, об'єднати потім з кабміновським далі, і рухати далі тему. Спасибі народному депутату Медуниці. Рішення прийнято.

Ідемо по порядку денному. У нас перше питання – про рекомендацію комітетських слухань на тему: "Стан епізоотичної ситуації в Україні. Забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації і попередження спалахів хвороб тварин". Ми проект рекомендацій направили народним депутатам для розгляду на тому тижні. Поступила часть пропозицій, які враховані в проекті. Слід відмітити, що у комітетських слуханнях взяли участь народні депутати, міністр аграрної політики, голова Держпродслужби, керівники територіальних органів, повноважені представники Секретаріату Кабміну, центральних органів виконавчої влади, наукових установ, галузевих асоціацій, а також суб'єктів господарювання.

Виступи учасників… Це я коротко дуже, щоб, бо даже резолютивна часть – 7 сторінок, всі їх бачили. …слухань були присвячені: епізоотичній ситуації в Україні як в цілому, так і в окремих галузях тваринництва; стану біобезпеки в господарствах та заходах, направлених на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації, науковому супроводу, державній системі лабораторної діагностики, стану та перспективам розвитку тваринництва в Україні і нарощенню експортного… В ході проведення заходу було піднято ряд проблем, вирішення яких потребує в тому числі нашої з вами підтримки.

Ми беремо з вами функцію парламентського контролю, яка прописана в Конституції і в законах, і цю функцію виконуємо. Тому відпрацьований секретаріатом комітет з наданими всіма пропозиціями народних депутатів України, якщо нема ще якихось доповнень, зауважень, прошу проголосувати.

Хто за дану резолюцію, прошу голосувати. Хто – проти? Утримався? Один. Рішення прийнято.

Друге питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру, поданий Кабінетом Міністрів. У нас доповідає перший заступник, да, міністра? Хто?

Пожалуйста, Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П. Шановні народні депутати, даним законопроектом пропонується врегулювати питання, яке до сих пір не врегульовано. Воно було не врегульовано в момент написання Закону України "Про Державний земельний кадастр".

У нас ситуація зараз така, що кадастрові реєстратори вони незалежні в прийнятті своїх рішень, але вони при цьому всі – люди, і вони іноді  допускають помилки, іноді ці помилки свідомі, іноді несвідомі. Але механізму виправлення цих помилок скарження дій кадастрового реєстратора в законі немає. Відповідно ми маємо ситуацію, що, крім цього,  кадастровий реєстратор, який зробив реєстраційну  дію, ніхто не може її виправити. І зрозуміло, що людина, яка допустила помилку, вона буде до останньої краплі чорнил відстоювати свою правоту і ніколи не погодиться визнати свою помилку, тому що це відповідно тягне за собою наслідки.

Пропонується, що буде утворено в органі, який займається адмініструванням кадастру, буде утворена комісія по розгляду скарг, і якщо кадастровий реєстратор припустився помилки, то така комісія буде повноважна приймати  рішення щодо виправлення помилок в кадастрі.

От, якщо коротко, суть законопроекту, прошу підтримати його.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я… Слово надається голові підкомітету Кулінічу Олегу Івановичу.

 

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Ідея законопроекту є правильною. Чинна редакція Закону про Державний земельний кадастр говорить, що усі рішення, дії та бездіяльність державних кадастрових реєстраторів можна оскаржити лише до суду. Але судова процедура, дійсно, є дуже довга і тривала, і для людини вона може створювати певні труднощі. Тому повинна бути якась альтернатива, це підтримується. Тому цілком можна підтримати запропоновану проектом можливість оскарження цих рішень в адміністративному порядку, тобто до відповідного органу Держгеокадастру. Це явно пришвидшить процес, це дійсно, ну, вирішить цю ситуацію  з тяганиною стосовно строків.

Але є ряд зауважень до законопроекту. Зокрема, законопроект дає можливість скасовувати державну реєстрацію  як земельної ділянки без суду. Що це означає на практиці? Земельна ділянка буде виділена з кадастру. Юридично вона перестане існувати. При цьому в законопроекті не враховано щодо неї… на неї можуть уже існувати певні права, вона може бути передана у власність, вона може бути продана або передана в оренду.  І що ми отримаємо в разі її скасування? Земельної ділянки немає, але права на неї зареєстровані в Державному реєстрі речових прав, і є юридично дійсними.  Ця ситуація не зовсім нормальна, тому, на мою думку,  можливі скасування реєстрації  земельної ділянки в позасудовому порядку можливо лише тоді, коли на неї не виникло жодного права.

Більше того, навіть коли це відбувається у судовому порядку, суд повинен одночасно  вирішити питання і про скасування реєстрації ділянки, і про скасування прав на неї. І це має бути у законі.

Є і інші зауваження. Так, виникає питання, хто саме буде приймати рішення по суті скарги: це буде начальник обласного управління Держгеокадастру, це  буде голова  Держгеокадастру чи його заступники. Але всі ці особи згідно Закону України про Державний земельний кадастр не можуть  вносити відомості до кадастру, це можуть бути… можуть робити лише виключно державні кадастрові реєстратори, тобто особи, які несуть персональну відповідальність за реєстраційні   дії. Але у законі таких повноважень в реєстраторів немає.

Ну, є ще ряд інших зауважень, але я вважаю, що законопроект потрібний і, якщо ми його серйозно, детально допрацюємо до другого читання, його можна підтримати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег  Іванович,  до вас питання. Ті зауваження, які ви висловлюєте як керівник підкомітету і обговорили, вони можуть до другого читання  бути  добавлені і враховані всі?

 

КУЛІНІЧ О.І. Я думаю, що можуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можуть. Так, є.

Народні депутати, хто ще виступить?  Івченко, пожалуйста.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Декілька років тому ми прийняли рішення, коли ми створювали через законодавство комісію в Мін'юсті, яка безпосередньо регулювала і дивилися, як працюють реєстратори речових прав. Я вітаю в принципі таке ж рішення, яке приймає  сьогодні Держгеокадастр щодо розгляду справ досудового  порядку оскарження рішень. Я також вітаю такі пункти, що Держгеокадастр за результатами розгляду скарг може прийняти рішення про тимчасове блокування доступу або анулювання доступу кадастрового реєстратора, який, наприклад, навмисне вніс не ті дані. При прийняті позитивного рішення скарги повторна подача документів та сплата  платежів від заявника до  територіальних органів теж не вимагається.

Підтримую колегу Кулініча, що він сказав, що у нас може виникнути колізія, ми маємо її виправити, коли скасовується кадастровий номер  земельної ділянки, але перед цим вже зареєстроване речове право і в итоге у нас виникне колізія – право є, а  кадастрового номеру немає. Тому ми маємо це  врахувати до другого читання.

А також я хотів, щоб ми з вами  теж відпрацювали такі питання, як відмова, наприклад, якщо  кадастровий реєстратор   дає відмову, то він має сказати чіткий критерій цієї відмови.  Для того, щоб наступного разу, коли підприємець не приходив…. з цією земельною ділянкою, щоб йому не давали інші умови, які  він має усунути. Тобто це мають бути чіткі умови і вони даються лише один раз.

І… ну тобто вдруге він уже не може висувати   інші умови, тобто з інших причин повертати документи на  доопрацювання він не може.

Я думаю, що до  першого, другого читання ми  це врахуємо і особливо те,  що сказав керівник підкомітету, щоб убрати цю колізію, бо вона по суті буде у нас дуже ну важливою, коли закон вступить    в дію. І я впевнений, що ми на правильному шляху. Прошу підтримати в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

У кого ще з народних депутатів є  бажання виступити? Нема. Тоді поступила пропозиція  підтримати в першому читанні  від підкомітету.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримався?  Одноголосно.  Спасибі.

Слідуючий законопроект у нас – проект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо  приватизації земель  державних і комунальних  сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, поданий Кабміном (реєстраційний номер 6269) (від 31.03.17 року).

Доповідає перший заступник  міністра у нас Мартинюк.

 

МАРТИНЮК М.П. Шановні колеги, до вашого розгляду пропонується законопроект, який дещо міняє процедуру приватизації державних підприємств.  Всі ми знаємо, що є Закон про… який встановлює особливості приватизації підприємств в сфері АПК. Якщо коротко, він передбачає два основних положення, цей нині діючий закон.

Перше. Це, що вся земля має бути розпайована між працівниками в разі, якщо рішення приймаються про приватизацію, земля, яка перебуває в користуванні державного підприємства, має бути розпайована між працівниками і пенсіонерами з їхнього числа.

І друга позиція. Що трудовий колектив отримає частину власності, ну, якщо це відбувається приватизація там через корпоратизацію, то частину акцій в статутному капіталі. Цим законопроектом пропонується вирішити і удосконалити, і привести взагалі у відповідність до реалій нинішнього часу першу частину особливостей приватизації, яка стосується виключно землі.

Ми проводили аналіз, і він показує, що  в Україні є підприємства, де, наприклад, землі в користуванні 2 тисячі гектарів, а працівників двоє. Відповідно, якщо буквально дотримуватись норми закону, то в разі приватизації цього підприємства, це 2 тисячі гектарів, мають по тисячі розподілитися між двома працівниками, директором і головним бухгалтером, і далі вони собі будуть з цим паєм в тисячу гектарів, ну, щось робити, очевидно. Я не думаю, що це  справедливо.

Є і інші не такі чудові ситуації. Наприклад, в Закарпатті дуже багато є державних підприємств. Там фактично їх немає, фактично немає ні жодного працівника, ні установчих документів. Тобто вони рахуються, що є, але їх немає. Але в  той же час в цих селах живуть люди. Коли прийметься рішення про  приватизацію цих підприємств, незрозуміло. Коли ці підприємства і в який спосіб будуть приватизовуватись, скільки це часу займе, теж незрозуміло. В той же час ми маємо, ну, певний елемент соціальної несправедливості, коли колишні колгоспи розпайовані, люди мають паї передані в оренду, отримають хоч якісь гроші, а там, де є державні підприємства, землі не розпайовані, люди паїв не мають і ніяких додаткових грошових коштів від оренди відповідно не отримають.

Тому що пропонується зробити? Пропонується, по-перше, зафіксувати, зафіксувати, що розмір паю, який утворюється внаслідок паювання земель державного підприємства при прийнятті рішення про його приватизацію, не може перевищувати середнього розміру паю, який склався в районі адміністративному, в якому знаходиться підприємство.

Друга позиція. Ми відчіпляємо процес паювання земель державного підприємства від факту прийняття рішення про приватизацію. Тому що по деяких державних підприємствах приватизація буде не зрозуміло коли, по деяких, напевно, взагалі ніколи. В той же час, нічого немає поганого в тому, що частина землі буде передана працівникам, пенсіонерам з їхнього числа і на цьому процес паювання закінчиться. І у державного підприємства ще залишиться земля в користуванні.

Тому ми передбачаємо, що за ініціативою трудового колективу процес розпаювання землі може стартувати окремо від прийняття рішення про приватизацію всього підприємства.

Ну, і третє. Ми передбачаємо норму, що список працівників підприємства фіксується станом на 1 січня того року, в якому було прийнято рішення про приватизацію чи про паювання. Тому що відповідно навіть беремо те підприємство, про яке я говорив на початку.

Двоє людей – 2 тисячі гектарів землі. Розуміючи, що це виглядає не зовсім природньо, директор підприємства почне формувати, фіктивними працівниками штат наповнювати підприємство. І таким чином вони просто будуть виходити на кількість, яка буде більш-менш прийнятною з точки зору здорового глузду.

Тому маємо внести елемент справедливості соціальної і право на отримання паю будуть мати тільки ті працівники, які, ну, певний час пропрацювали в господарстві. Ну, власне, такі норми, вони з'явились не просто так. З урахуванням аналізу поточної ситуації, аналізу тих підприємств, інформацію про яких ми маємо. Ну, і вважаємо, що такий законопроект просто приведе, актуалізує зберігачі особливості приватизації підприємств АПК, актуалізує їх відповідно до вимог часу.

Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Голова підкомітету Кулініч Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Тема порушена, дійсно, є актуальною законопроектів, тому що на сьогодні інтереси працівників державних сільськогосподарських підприємств, дійсно, порушені, тому що паювання відбувалося лише в колективних сільськогосподарських підприємствах,паї отримали працівники бувших колгоспів, а ці люди, дійсно, у нас обмежені в своїх правах. І я особисто дуже багато отримую скарг на окрузі і, мабуть, всі мої колеги мажоритарники з цим постійно, все це бачать, і тому, дійсно, цей процес треба було рано чи пізно розпочинати, процес розпаювання державних підприємств.

Підтримується норма запропонована в законопроекті, яка є абсолютно логічною, яка обмежує мінімальний розмір земельної ділянки паю в середньому по району, тому що дійсно є проблема, коли працівників небагато, а масив великий, тому тут ці обмеження абсолютно логічні. Ну, і в чинній редакції Земельного кодексу відсутня  детальна процедура ініціювання та проведення паювання земель, що приводить до певних зловживань. Ця процедура в законопроекті є і вона детально виписана і логічна, і її можна підтримувати.

Хотів би ряд зауважень до законопроекту озвучити.

По-перше, не можна погодитись з тим, що всі землі, які не увійшли до пайового фонду, переходять до земель запасу. Законопроект передбачає, що паювання земель проводиться без приватизації самого підприємства. Але для того, щоб сільськогосподарські підприємства працювали, йому потрібна… Основне – йому потрібна земля, інакше ми маємо або його ліквідувати, а робітників звільнювати. Тому до другого читання обов'язково потрібно прописати чіткі норми, які визначать, який обсяг землі необхідний для того, щоб підприємство працювало, якщо воно залишається працювати після розпаювання.

Ну, і по-друге, теж є таке зауваження до законопроекту. На мій погляд, у законопроекті мають бути якісь запобіжники, які не дозволять те, що говорив Максим Петрович, ну але більш конкретно, застосовувати різні корупційні схеми штучного збільшення кількості працюючих працівників для одержання ними земельного паю. Тому, на мою думку, необхідно чітко прописати мінімальний строк роботи на конкретному підприємстві для тих людей, які повинні будуть отримувати земельний пай. Як варіант, наприклад, це можуть бути 3 роки там, чи більше, але це повинно до другого читання  ця норма чітко бути прописана.

І, я думаю, що ці всі зауваження цілком логічно можна доопрацювати до другого читання, в принципі законопроект можна підтримувати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Хто ще з народних депутатів? Мушак.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, в мене не стільки виступ, скільки питання. От законопроектом пропонується, що рішення про приватизацію має бути прийняте не менше половиною робітників підприємства. А от скажіть, мені здається, що це не зовсім коректно, тому що, коли, наприклад, продається приватне  підприємство, то насправд, власник приймає рішення. Так? Держава ж власник, насправді? От у нас, якщо робітники самі будуть приймати рішення, чи продавати підприємство збиткове, яке  вже там 5 років, чи не продавати, так воно ніколи не продасться тому що всі від цього отримають зиск. Тому, мені здається, можливо, тут якась є внутрішня логіка в цьому, я б все ж таки вважав би, що держава – точно такий же повноцінний власник,  як і власник, наприклад, будь-якого приватного акціонерного товариства і має право саме вирішувати, що робити з цим підприємством, а що  ні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Максим Петрович, будь ласка, відповідь.

 

МАРТИНЮК М.П. Я коротко відповім. Працівники ініціюють, а рішення приймає орган управління. Працівники ініціюють. Якщо працівники того чи іншого державного підприємства не хочуть розпайовувати землю, то ми не будемо їх примушувати, але, якщо вони хочуть, то вони просять, а держава, в особі органу управління, приймає рішення.

 

МУШАК О.П. А якщо держава приймає рішення приватизувати це підприємство, треба питати у працівників, чи вони хочуть, чи не хочуть? Не треба, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще хто? Народний депутат, будь ласка, Григорій Михайлович.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Максим Петрович! Я, наприклад, не зовсім розумію, що мається на увазі тут "комунальні землі", бо якщо це комунальні, то це комунальні, і там розпоряджаються органи місцевого самоврядування, якщо це вони належать до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Це раз.

Друге, я хочу для колег, які кажуть, що ви знаєте, от якось так не справедливо вийшло, що колгоспники получили, бувші працівники колгоспів, пай, а державні працівники радгоспів не получили, вони обіжені. Щоб ви собі знали, державні працівники бувших радгоспів і колгоспники це були різні люди. В колгоспі був не нормований час, розцінки за одну і ту ж роботу, як мінімум, у два рази вищі в радгоспах, радгоспи мали гарантований там п'ятиденний робочий тиждень, мали там 47 чи 48 годин, я вже не пам'ятаю, робочого часу, і багато інших пільг, пенсія друга і так далі. Тому той, хто не знає цих речей, краще не називайте, бо воно, знаєте, люди там всі це знають, вони так відчувають тонко різницю і кажуть, оце в мене там рядом, де я був, величезне хазяйство головному агроному колгоспу 5 тисяч і рядом радгосп, який займався насінням овочевих культур було 2 тисячі 800. Ті значно краще жили, значно кращі мали зарплати, завжди в тому селі купували автомобілі, а ці бідні ще 37 процентів земель грунтозахисній сівозміні, вони сірі і голі були, і босі, там день і ніч працювали. Я хотів би одержати все-таки роз'яснення, що таке комунальні землі, як це пропонуєте там приватизовувати?

І друге, я хочу знати, ви все тут записали, всі, без виключення, і землі, які державні належать і до науки, і до всього, і військові, а якщо ні, то треба написати "крім".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто Максим Петрович чи ………

Максим Петрович, будь ласка. Максим Петрович, ваша відповідь.

 

МАРТИНЮК М.П.  Григорій Михайлович, дякую за запитання. Перш за все, хочу абсолютно підтримати вас в тому, що радгоспи, колишні радгоспи, які зараз, як правило, стали державними підприємствами, і колгоспи, які були розпайовані, це різного походження, різної природи взагалі підприємства, у яких були різні умови праці, і у колгоспників ці умови були набагато гірші. Єдине, що зараз дозволяє говорити там про якусь соціальну справедливість і її відновлення, це те, що 15 років все-таки колишні колгоспники вже отримають рентну плану за свої паї, і, можливо, за цей час вони дещо компенсували собі ті втрати, які були за попередній період пов'язані з умовами праці різними.

Але дійсно, працівники державних підприємств, колишніх радгоспів не брали участь в паюванні просто тому, що навіть треба подивитись на природу утворення цих підприємств там всі основні засоби давала держава в радгоспах, стартові. В колгоспах це все збиралося з людей, типу вони це добровільно вносили, але ми знаємо як здійснювалась колективізація.

По суті запитань, коли ми говоримо про комунальні землі мається на увазі комунальні сільськогосподарські підприємства, тому що є не тільки державні, а і комунальні сільськогосподарські підприємства і вони так само підпадають під особливості приватизації підприємств АПК, які визначені законом, відповідним.

Що стосується паювання земель підприємств наукових, то є тут одночасно два обмеження, які не дозволяють широко застосовувати процес розпаювання. Перше обмеження, переважна більшість земель, які перебувають в користуванні підприємств і установ Академії аграрних наук, відносяться до особливо цінних і там є особлива процедура вилучення їх. Що стосується другого запобіжника, то в законах написано, що підприємства Академії аграрних наук не підлягають приватизації як такі.

Тому я не думаю, що по великому рахунку норми цього законопроекту, про які ми зараз говоримо взагалі будуть широко застосовуватися до підприємств Академії аграрних наук, це будуть скоріше, якісь виключення із правил.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Ще народний депутат Люшняк, пожалуйста.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, пане заступник міністра, шановні колеги  народні депутати! У мене одне  питання є до розробників законопроекту. Чи враховує ви такий фактор, закон про розпаювання був в 1996 році. Як ми  відносимо до тих людей, які працювали на цей період часу, а сьогодні на пенсії, чи ми можемо їх включити в цей  приватизаційний список, так?

І друге питання. Чи  ви не заперечуєте, стаття 25 "Порядок приватизації земельних, державних, комунальних, сільськогосподарських підприємств, установ та організацій  та механізмів одержання". 23 стаття, громадянам України з  числа депортованих, що ми можемо також надавати їм землі не тільки з  земель запасу, а з резервного  фонду з їх наявності. Тому що ви  пропонуєте, що  ми можемо  ті землі  передати також в резервний  фонд. Якщо у нас переселенці, вони можуть   тільки  отримати землі запасу, а  землі з резервного фонду – не прописаний механізм. Прошу прокоментувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, пожалуйста, Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П.  Що стосується тих людей, які працювали і вийшли на пенсію, то ми  зберігаємо норму  нині діючого  закону, який був в 1996 році прийнятий, що право на отримання, на участь у паюванні землі мають працівники і  пенсіонери з числа  працівників.

Що стосується резервного фонду, ми взагалі прибираємо таке поняття, як резервний фонд. Але, якщо повертатися до  тої практики паювання, яка  застосовувалася раніше, то  резервний фонд створювався на випадок, якщо  когось не врахували в списку там чи якихось інших непередбачуваних обставин, чи там  частина земель, які  передбачалися  до паювання,  не могла бути передана у  власність, чи… Тобто обставини, які на старті процедури були невідомі, а потім стали  відомі, і для того, щоб  всім забезпечити рівні результати паювання, таким чином створювався резервний фонд.

У законопроекті ми  пропонуємо  від поняття  "резервний фонд" відмовитися, а всі такі непередбачувані речі вирішувати за рахунок  земель запасу, в тому числі і переселенців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Поступила… Ще щось? Поступила  від підкомітету у нас прийнятий за основу і доробити далі законопроект з зауваженнями, вони  слушні,  як на мене. Тому прошу проголосувати, підтримати  законопроект у  першому читанні і дальше до другого вже, якщо прийме зала, провести його вже доопрацювання.

Хто – за, прошу голосувати. Хто – проти? Утримався? Один утримався. Рішення прийнято.

Ідемо далі по порядку денному. Спасибі.

Так, у нас… Медуницю ми вже розглянули, так? У нас у порядку денному вже не основний – да? – в нас законопроект комітетський, про проект Закону  про дитяче харчування, поданий Кабінетом Міністрів (5293). Доповідає перший  заступник міністра. Ви будете чи хто? Ви?

Добре, Максим Петрович. 

 

МАРТИНЮК М.П.  Проект Закону про дитяче харчування розроблений Кабінетом Міністрів. прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І тут є у нас альтернативний пані Королевської. Вона написала, без своєї участі просить розглянути.

Прошу пана Юрчишина. Петро Васильович, доповідайте як голова підкомітету, ваше рішення.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, Академії аграрних наук, експерти та запрошені! Підкомітет з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими товарами розглянув два законопроекти про дитяче харчування: 5293, поданий Кабінетом Міністрів України 20.10.2016 р., і законопроект теж про дитяче харчування, поданий депутатами Королевською та Солодом, реєстраційний номер 5293-1, поданий всього-на-всього через 13 днів після кабмінівського.

Метою законопроекту 5293 є вдосконалення законодавства у сфері дитячого харчування для забезпечення подальшого розвитку українського виробництва цієї продукції. Проектом передбачається викласти Закон України "Про дитяче харчування" у новій редакції, якою пропонується виключити положення, яким встановлено обов'язковість отримання статусу спеціальної сировинної зони виробниками сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого харчування, а також положення, які є предметом регулювання інших законів.

Визначити сучасні вимоги щодо якості і безпечності до сировини, яка використовується для виробництва дитячого харчування, а також вимоги щодо обігу та етикетування продукції дитячого харчування.

Викласти у новій редакції визначення термінів: "сировина", "виробник дитячого харчування", "якість дитячого харчування". З метою узгодження положень нової редакції Закону України про дитяче харчування внести відповідні зміни до Законів України про охорону дитинства, про дошкільну освіту та про пестициди і агрохімікати от. Метою альтернативного законопроекту 09... то єсть 5293-1 є посилення соціальної складової закону України про дитяче харчування та вимоги його виробництва. 

Законопроектом пропонується залишити положення про забезпечення за рахунок держави дитячим харчування дітей грудного і раннього віку, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Посилити у законі соціальний захист дітей грудного та раннього віку із багатодітних, прийомних, дитячих будинків сімейного типу і дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи та дітей, які є внутрішньо переміщеними особами, тобто шляхом наданням права на безкоштовне отримання дитячого харчування. Обмежити використання у виробництві дитячого харчування видів, а саме, харчових добавок.

Отже, на розгляд Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин пропонується законопроекти про дитяче харчування 5293 і 5293-1. Головним з опрацювання зазначених законопроектів визначено Комітет охорони здоров'я. Тож підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами пропонує комітету законопроект про дитяче харчування, внесений Кабінетом Міністрів України, 5293, рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу. А потреба в прийнятті 5293-1 відпаде в разі, коли ми наберемо відповідну кількість голосів за законопроект 5293.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поступила пропозиція від підкомітету підтримати урядовий законопроект. Зараз, одну хвилинку, ми Міністерству аграрної політики надамо слово, а потім народним депутатам.

Пожалуйста, Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П. Ну, фактично альтернативний законопроект  повністю, слово-в-слово повторює урядовий, але додається ще норма про забезпечення деяких категорій дітей безкоштовним дитячим харчуванням, зокрема дітей з багатодітних прийомних сімей, будинків дитячого типу, дітей грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або мають статус тимчасово переміщених осіб.

По великому рахунку, це питання, яке стосується сфери соціального захисту. Крім того, законопроектом не передбачено, вірніше, обґрунтуванням, яке додається до законопроекту, автор не зазначила джерела фінансування виконання такої норми. Тому уряд просить не підтримувати альтернативний законопроект, оскільки ця норма, яка туди додана, до тексту урядового законопроекту, вона практично складно виконувана, і відсутні джерела фінансування виконання цієї норми. Більше того, цим законом ми втручаємося в сферу соціального захисту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

До народних депутатів. Пан Люшняк.

 

ЛЮШНЯК М.В.  Шановні колеги, я не бачу особливої відмінності від закону, який пропонується Кабінетом Міністрів, і нашими колегами – народними депутатами. Але мені поясніть таку річ. Ви Закон про пестициди, агрохімікати – змінюєте статтю 1 "Визначення термінів". Ви виключаєте спеціальні сировинні зони регіону або окремі, що відповідають  умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продуктів дитячого  та дієтичного харчування. І ви вносите зміни, викидаєте   ту саму статтю, в статті 13.

Скажіть, будь ласка,  а як в будете регламентувати даний процес використання пестицидів, агрохімікатів на продукцію, яка використовується для дитячого харчування. Тому що, як я бачу, сьогодні  в яких умовах працює Держпродслужба, на яку покладені ці повноваження, вона цього робити не буде. Якщо ми, перше, приймемо закон, а потім далі будуть наслідки,  то наслідки для дітей будуть жахливі. Тому я би попросив цей закон… я просив би Кабінет Міністрів взяти на доопрацювання і вивчити, і дані статті, перш, ніж до них віднестися… просто, можливо, є якась… можливо…  Я думаю, це  граматична помилка.

Петро Васильович, я вас не перебивав. Дякую.

Це моя особиста думка. Так? (Шум у залі)  Це моя особиста думка як народного депутата. Цей законопроект в такому вигляді його просто треба  доопрацювати, і тоді відправити в комітет на заслуховування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, ми почули.

У кого ще які пропозиції є? Пан Люшняк, ваша пропозиція  не підтримати його сьогодні, да?

 

ЛЮШНЯК М.В.  (Не чути)

…закону. Який буде регламент використання пестицидів на… з продукції, на якій буде… продукції, якій будуть вироблятися  дитяче харчування. Є встановлений у нас регламент на сьогоднішній день? Покладені ці… ця відповідальність на Держпродслужбу?

Тобто ми виключаємо  статті закону не про дитяче харчування, а Закон про пестициди,  агрохімікати. А до дитячого харчування ми взагалі тут тільки змінюємо декілька  речень. Із суттєвого  зміну в Закон про дитяче харчування ми фактично не вносим.   У нас основна зміна  в Закон про пестициди, агрохімікати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зроблено. Я думаю, зауваження слушне. Давайте  ми так зробимо. Це ж перше читання у нас зараз? Ми можемо до другого читання всі ці зауваження врахувати? Я думаю, що зможемо. В цілому вони слушні, але ж ми не головний комітет, це, по-перше. Ми сьогодні…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, в этом… То ми можемо свої пропозиції внести від комітету офіційно.

Ви щось, Максим Петрович, щось добавити хотіли, да.

 

МАРТИНЮК М.П. Я хотів Миколі Петровичу пояснити, що норма про… Володимировичу, перепрошую, скасування зон сировинних відповідає тій практиці і законодавству, яке застосовується в Європейському Союзі. Тому, залишаючи ці зони, ми їх можемо залишити, але, по-перше, чи вони гарантують щось, сам факт наявності в законі обмежень по зоні. А по-друге, вони ставлять в нерівне становище наших виробників дитячого харчування і сировини для нього і європейських. Тому ці норми з'явилися в законопроекті.

Врешті я пропоную всі ці питання доопрацювати при підготовці законопроекту до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. ми почули. Є пропозиція прийняти, рекомендувати прийняти Верховній Раді його внести за основу з доопрацюваннями і пропозиціями.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Утримався? Утримався. Спасибі.

У нас з вами "Різне", є декілька важливих питань у "Різному". По-перше, я хочу всіх народних депутатів… У нас фахова завжди дискусія в комітеті, і в різних політичних ми групах, партіях і так далі. У нас в четвер буде аграрний день: 4 законопроекти і 1 постанова. Я дуже вас всіх попросив би, як буде обговорення… Я з керівниками фракцій вже розмовляв у більшості, але всіх би попросив, і пана Лунченка, і Лабазюка і в етом, і Вадима Євгеновича, всі, і пана Олега Кулініча, щоб ми всі разом, всі фракції підтримали ті важливі законопроекти, які будуть винесені, нами підтримані, аграрним комітетом, на порядок денний з постановою в четвер, вже на цьому тижні. Це по-перше.

Друге, у нас два питання ще таких, які вже були визначені. Перше, у нас 14-15 червня у Волинській області комітетські слухання на тему: "Розвиток експортного потенціалу національних виробників продукції тваринного походження, шляхи для досягнення мети, ролі держави в процесі диверсифікації експортних ринків". Я думаю, це дуже важливе комітетське слухання, яке ми прийняли в нашому плані і хочемо провести на базі підприємства "Пан Курчак", яке експортує свою продукцію в Європейський Союз, які покажутЬ нам всі свої… Він буде.

І поступила ще пропозиція від нашого колеги народного депутата Люшняка провести, теж дуже важливий виїзний комітет, який буде стосуватися розвитку садівництва і кооперативного руху в Україні. Це провести на Тернопільщині, так я ж розумію? Ваша пропозиція?  Зараз я дам…

Але в нас що рахується? В червні  це буде виїзне, і в нас або буде… як июль по-украински?

 

_______________. Липень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В липні або у вересні, як ви визначите. Я думаю, що  підтримаємо від комітету такі виїзні засідання.

 

_______________.  Лучше липень, лучше липень. У вересні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ні, є народний депутат, який вніс таку ініціативу. Пане Люшняк, хочу, дайте... Виступіть, будь ласка.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, я, якщо ви зараз проголосуєте, що в липні – значить, в липні, я не маю нічого проти. Але я хотів підняти дуже актуальні теми. Так, на...  Я хотів, щоб ми віднеслися з цією проблематикою, яка в нас є, виїзний комітет і щоб у нас був кворум на ньому. Чому? Тому що дуже важливі теми. Перше,  це є "Кооперативний рух як відродження села", де ми також побачимо як працює в нас законопроект про сімейні ферми, який є, які  недоліки є, які зміни треба до закону цього зробити, щоб він ефективно працював, тобто це плід нашої роботи невеликий.

І другий важливий аспект – це садівництво, шляхи переробки, виходи на європейські і інші ринки. Ми побачимо, коли держава збирала у нас акцизний податок в розмірі одного відсотка, як він працює, скільки держава вклала в виробництво? І на сьогоднішній день економічний ефект від цього, і побачимо це на практики.

Тому я дуже вас прошу приїхати, якщо ви скажете, що в липні, але у вересні місяці ми б побачили сади, які родять.

 

_______________. У вересні приїдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо, саме головне, як вам, пропозиція вересень, я думаю, найбільш пропозиція слушна, бо там будуть і плоди, і ми вже приїдемо, і вирішимо. Нема заперечень? Тому в мене є пропозиція, проголосувати 14, 15 червня в Волині комітетські слухання, те, що я сказав по програмі, і у вересні проводимо вже по садам і кооперації в Тернопільщині. Хто –  за, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримався? Нема.

Ще одне запитання. У нас тут знаходиться Дмитро Крошка. Як фамілія, ще раз? Це керівник асоціації садівників, я розумію, і просить дві хвилини, дуже важка ситуація сьогодні в садівництві, померзли, ми знаємо, які морози були. Просимо вас, дві хвилини вам надаємо. Де він?

 

КРОШКА Д. Дякую, шановний головуючий, народні депутати і керівництво профільних міністерств, і Академії аграрних наук. Я дуже дякую за те, що надали можливість проінформувати аграрний комітет про те, про скрутну ситуацію в галузі садівництва. Тому що майже місяць в Україні спостерігалися сніг та морози, які місцями досягали до мінус шести, мінус восьми градусів, основний пік цих заморозків припав на 9, 11 травня, тобто кілька днів тому. І це призвело до того, що на сьогоднішній день вимерзли   цвіт і зав'язані, зав'язі плодів і ягід. Фактично, як результат, всі підприємства виробники  плодів і ягід зазнали значних збитків, а в деяких повністю знищений майбутній урожай плодів та ягід. До  того ж ситуація ще ускладнилася, тим, що за рахунок довготривалого періоду низьких та середньодобових температур, які є не типовими для цієї пори року, були проблеми із запиленням іншого цвіту. За попередньою інформацією асоціації вплив заморозків на плодово-ягідні насадження варіювався в залежності від регіонів центральних та південних областях втрати урожаю ягід становлять до 90 відсотків, я звертаю увагу на цю цифру. Особливо постраждали Київська, Вінницька, Хмельницька, Львівська, Черкаська, Миколаївська та Запорізькі області. По більшості кісточкових культура, це, шановні панове, це вишні, черешні, абрикоси, які ми кожного року їмо, втрати становлять близько 80 відсотків по всій території України.

Втрати зерняткових культур, це яблука і груші сягають до 40 відсотків, при цьому в деяких господарських Чернівецької, Вінницької та Миколаївської  областей майбутній урожай знищено повністю. Тобто опав і цвіт і ті зав'язі плодів, які були. Горіхоплідні культури також постраждали, їх втрати оцінюємо на сьогоднішній день в межах 20 відсотків. За таких обставин в поточному році в Україні ми прогнозуємо критичний стан, насправді, по запасам свіжих плодів і ягід. Це відобразиться як на свіжому ринку так і на ринку переробки. Загальні страти ми прогнозуємо на рівні 50-60 відсотків і це я хочу звернути увагу це оптимістичні прогнози, оскільки низькі температури ще тривають і реальні збитки ще потрібно дооцінити.

За таких обставин я прошу, я звертаюсь від наших членів, від українських садівників і ягідників, і розсадників з проханням доручити Кабінету Міністрів України створити спеціальну комісію з метою дослідження реальних збитків галузі та випрацювати механізми подолання наслідків несприятливих погодних умов. Крім того, прошу розглянути питання компенсації виробникам, які  постраждали від цих несприятливих погодних умов та збільшення обсягів державної  підтримки.

Хочу звернуту увагу на ту обставину, що на сьогоднішній день галузь садівництва майже не  має державної підтримки, в галузі садівництва жодна страхова компанія не пропонує страхові продукти, які б відповідали умовам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, все, спасибі. Ми  почули, давайте зробимо так. Щоб ми не витрачали часу, перше, у нас буде перегляд бюджету, ви розумієте, так, у нас додаткові кошти від спецконфіскації, які будуть в бюджеті.  Тому у мене є  до вас пропозиція,  зробити лист на комітет. Ми зараз я думаю з народними депутатами проголосуємо, головне, а я від імені комітету його підпишу на пана Гройсмана. Викласти в цьому листі ситуацію, які шляхи виходу з цієї ситуації ви бачите. І, я думаю, що  ми будемо з народними депутатами лобіювати ці, по-хорошому слову, інтереси сьогодні цієї галузі, щоб була з бюджету  підтримка на ту ситуацію, а вона називається у нас те, що це стихійне лихо.

Тому пропозиція, листа  готуйте на комітет, від комітету ми зробимо лист на пана Гройсмана, і думаю, що все зробимо для  того, щоб підтримати  товаровиробника національного, який потерпає від такого явища, як стихійне лихо. Прошу народних депутатів, давайте зараз і  проголосуємо зразу…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, зараз давай проголосуємо, а  потім запитання.

Хто за те, щоб ми такого листа  від комітету на підтримку галузі, яка  потерпає… потепнула від стихійного лиха, на Гройсмана зробили. Хто – за, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримався? Один. Рішення прийнято.

Так, Іван.

 

КРОШКА Д.  Дуже дякую.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Запитання  коротке. У скільки ви зараз оцінюєте суму збитків?

 

КРОШКА Д.  На жаль, в грошах сьогодні порахувати абсолютно неможливо. Якщо по даних минулого  року в Україні було зібрано близько 2 мільйонів тонн цієї продукції, в загальних грошах по середніх цінах ринкових, звертаю увагу, це ми рахували, близько 1,3 мільярди  гривень… доларів, перепрошую, це  загальна вартість цього ринку в Україні. При цьому при втратах 50-60 відсотків можна приблизно вираховувати на сьогоднішній день.

Тому я і просив саме створити комісію, яка б випрацювала, по якій вартості, по якій…

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Це збитки  самого виробництва. А яку суму компенсації ви розраховуєте з точки зору підтримки для поновлення виробництва наступного року?

Ви ж розумієте, збитки, втрати виробництва, не важливо, це сад або кукурудза, ніхто ж вам мільярд 200 мільйонів не буде компенсувати. Скільки ви вважаєте, має бути сума компенсації для того, щоб ви змогли піти на поновлення виробництва наступного року?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце прорахується, я думаю, Іван. Воно должно прорахуватися. Це той підхід, який сказав, …….. підхід для держави. Це  зрозуміло. Я думаю, що оце на відновлення, да…

Зараз Лабазюк і Люшняк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, я би хотів закцентувати увагу, нам потрібно зараз  досить серйозно звернути на дане питання увагу чому? Років п'ять тому ми активно підтримали галузь садівництва в Україні, саме Міністерство аграрної політики, наш комітет ініціювали, була розроблена державна підтримка, за посадку компенсація йшла садів. Ця програма дала змогу збільшити в десяток разів молоді насадження садів, відповідно,  і ми перекрили, практично, потребу в імпортних яблуках в Україні, в овочах, фруктах. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли, як ви почули дату, 9-11 травня, це вперше за останніх років 50, старші люди не  пам'ятають історії, щоб у травні місяці були такі заморозки, вимерзли не тільки плоди, зав'язь, а вимерзли і дерева дуже  часто. Це говорить про що? Що ми маємо проблему не на один рік, а ми маємо проблему знову на  десятки років. Якщо зараз ми не відпрацюємо механізм підтримки даної галузі садівництва і не дамо змогу осінню і весною насадити втрачені сади хоча би частково, ми 2017-2018 рік знову маємо проблему, що ми будемо імпортозалежні і почнемо імпортувати з Польщі, з Молдови яблука і фрукти.

Тому… сума, яка в нас зараз єсть – 70 мільйонів гривень, я можу вам сказати без перебільшення, що це максимум на одну  область компенсація. Тільки Хмельницька область по попередніх підрахунках втратила сьогодні врожай, вартості врожаю 50-60 мільйонів,  що Хмельницька область далеко не є лідером в садівництві. Сусідня Тернопільщина –  така ж сама ситуація, Вінниччина –  ще гірша ситуація. Я не говорю вже за Чернівеччину, де, по моїй інформації, сади вимерзли на 60-70 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, сейчас пану Люшняку. Тут тема абсолютно правильная. Деньги надо давать на то, что уже умерло, ну, не дай, Бог, вымерзли сады, вымерли деревья – посчитать это все. Абсолютно. Не бизнес-убытки, а деньги, которые должны пойти на развитие.

Пан Люшняк, слушаю вас.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановний Іван Володимирович! Ми десь прораховували це, що ви говорите, так? Сума буде обраховуватись з затрат, які люди понесли, і втрат, не втрат бізнесу із зароблення, а тільки затрат.

Тому що я вам хочу сказати, що сьогодні Україна вперше за декілька десятиліть отримала експортну позицію в ягодах. Якщо ми сьогодні закриємо ці господарства, вона завтра її втратить і не відновить так дуже швидко.

Тому я вважаю, дійсно, при перегляді бюджету, зараз десь травень-червень місяць ми повинні обрахувати і повернути людям всі кошти. Я нагадую, не так, як компенсацію. По Тернопільській області коефіцієнт повернення 21 відсоток. Бачу, колеги переписку пишуть: 55, 60, 70. Тернопільська область – 21 відсоток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ви ж знаєте, у нас питання це, у нас питання, там біля 100 мільйонів треба на Держветслужбу на африканську чуму і так далі. Оце всі ми випишемо в листі в зробимо від комітету подання на голову. Все.

Питання про останнє, Вадим Івченко і пан Лунченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Я буквально на хвилинку. Ми разом з колегою Валерієм Лунченком і Ігорем Бриченком зустрічались з посланцем Словацької Республіки. Це наш колега з комітету. Що він запропонував. Він запропонував, щоб наші колеги з аграрного комітету Словацької Республіки відвідали Україну.

Пан Валерій пообіцяв, що це можна гарно зробити на Закарпатті. А потім вони організують нам гарну екскурсію в їхню країну по інвестиційним проектам, по переробним підприємствам і так далі.

І яка, ну, тобто щоб з вами обговорити. Ми маємо просто визначити хоча б місяць і приблизно там початок, кінець. Щоб ми могли направити їм офіційний лист від комітету. Ось і все. Вони офіційно приїжджали, у нас офіційно була зустріч, офіційно спілкування, і вони хочуть запровадити спілкування між членами комітету, їхній комітет аграрний з нашим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А какое предложение по срокам у тебя?

 

_______________.  Вадим Євгенович, дякую, що ви гарно доповіли по цій ситуації. Ми, дійсно, з вами планували це провести в Закарпатті, оскільки це було би для наших словацьких колег дуже поруч, і Закарпаття відвідати аграрному комітетові давно час.

Я пропозицію вношу таку. Давайте розглянемо вересень місяць.

(Загальна дискусія)

 Оскільки зараз у нас досить щільний графік, ми заходимо у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте вересень, напишемо: вересень і…

 

_______________.  Вересень, а дату, дійсно, визначити, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Или вересень, или октябрь.

 

_______________.  В Закарпатті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В Закарпатті. Или вересень, или октябрь, как у нас правильно, или жовтень. Вересень-жовтень. Добре? Вересень-жовтень у нас всех устроит? Все,  тогда спасибо, решение приняли. Вересень чи жовтень. Добре.

Спасибі всім. Засідання закрито комітету.