20 листопада 14:10
У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми оформлення прав на земельні ділянки під багатоквартирними будинками та поєднання права власності на земельну ділянку і споруду, яка на ній розташована» докладніше
17 листопада 14:45
З Днем працівників сільського господарства! докладніше
16 листопада 14:04
У Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин відбулась робоча зустріч на тему: «Перспективи законодавчого врегулювання проведення консолідації земель сільськогосподарського призначення в Україні» докладніше
14 листопада 16:28
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу», реєстр. № 6486 від 23.05.2017, відхилити докладніше
14 листопада 13:03
Верховною Радою України повернуто на повторне перше читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення і альтернативний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні докладніше
14 листопада 12:40
Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» докладніше
14 листопада 12:18
Верховною Радою України повернуто на повторне перше читання проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» докладніше
13 листопада 11:24
10 листопада 2017 року заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко взяв участь у засіданні Національної ради реформ і доповів щодо деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин посилання...
14 листопада 2017, 11:46

Стенограма засідання Комітету № 62 від 07.11.2017

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

07 листопада 2017 року

Веде засідання перший заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрий день, шановні народні депутати,  вже  16 народних депутатів, кворум є, тому пропоную почати нашу роботу. На порядку денному у нас сьогодні питання. Але до порядку денного я хочу зробити оголошення. На вимогу народних депутатів, частини комітету, ми домовилися в четвер з двох до чотирьох провести закрите засідання комітету, на якому ми всі питання бюджету 2018 року, проекту, будемо між собою спілкуватись і виробляти наше рішення.

Далі, у нас є порядок денний сьогодні. Є у когось до порядку денного, у народних депутатів зміни і доповнення? Немає. Прошу проголосувати за порядок денний. Хто –  за? Проти? Утримались? Порядок денний прийнято.

Перше питання порядку денного: проект Закону… У нас… а є у нас Шинькович, у нас є колега, народний депутат просить, щоб ми першим питанням розглянули, воно у нас другим стоїть по графіку, проект Закону…

(Загальна дискусія)

Я думаю, що підемо на зустріч, пану Шиньковичу, так? Олег Іванович, це друге питання ми зразу розглянемо, бо він зараз на інший комітет. Проект Закону про внесення зміни статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту. Поданий народними депутатами України: Різаненком і Шиньковичем (номер 5606, від 26.12.2016 року). Доповідає народний депутат у нас  Шинькович. Прошу вас.

 

ШИНЬКОВИЧ А.В. Дякую.

Шановний головуючий, шановні члени комітету! Законопроект дуже зрозумілий і викликаний тим, щоб повернути право користування власникам землі, територіальним громадам. Мова про що? В Цивільному кодексі чітко визначено право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном. І мова йде про те, що можливість укладення договору сервітуту чітко прописано, що це  прохід, проїзд, прокладання експлуатації ліній електропередач,  зв'язку, трубопроводів, меліорація, водопостачання.

Водночас не так давно в Земельний кодекс під статтю 99 потрапив пункт, який дав право вимагати встановлення земельного сервітуту під МАФами, під тимчасовими спорудами, що фактично суперечить правовій природі інституту земельного сервітуту. Адже МАФи, як правило, встановлюються з метою введення підприємницької діяльності, торгівлі, надання послуг, встановлення там різних побутових, різної підприємницької діяльності, офіси і таке інше. І згідно статті 82 і 93 Земельного кодексу, юридичні особи для провадження самої підприємницької діяльності можуть набувати земельні ділянки у власність або користуватися ними на праві оренди.

В даному випадку статтею 134 Земельного кодексу визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них оренда і таке інше, у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах. Але наявність пункту "б" в статті 99 порушує процедуру і дає право обходити відповідні аукціони, відповідні торги і таким чином порушує права в першу чергу територіальних  громад і власників землі.

Пропонується в законопроекті дуже проста норма, це вилучити пункт "б" з статті 99 Земельного кодексу, тобто вилучити з виду права земельного сервітуту право на розміщення тимчасових споруд, малих архітектурних форм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Олег Іванович Кулініч голова підкомітету.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович, шановні колеги.

Законопроект пропонує шляхом внесення змін до статті 99 Земельного кодексу України виключити із переліку земельних сервітутів право на розміщення малих архітектурних форм. Вказана ідея заслуговує на увагу. Чому? Тому що у нас зараз, дійсно, є проблема масово замість договору оренди укладаються договори сервітуту, це робиться для того, щоб обійти земельні аукціони. Справа в тому, що укладення договору земельного сервітуту здійснюється без проведення земельних торгів. В результаті користувач земельної ділянки визначається  непрозоро, плата за користування земельної ділянки визначається за незрозумілими критеріями. І тому прийняття законопроекту  є цілком доцільним тому підкомітет вважає, що законопроект доцільно підтримати за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович.

Зараз слово надається  першому заступнику міністра аграрної політики Мартинюку Максиму Петровичу.

 

МАРТИНЮК М.М. Доброго дня, шановні колеги! Цей законопроект, в цій практично редакції виноситься вже вдруге, по-перше, я хочу нагадати, він був відхилений комітетом.   Я як людина, яка працювала в органах місцевого самоврядування, хочу сказати, що іншого способу законного вирішення питання землекористування під так званими МАФами не існує, крім як сервітут. Не можна передавати частину вулиці в оренду, тому оренда як форма землекористування тут  відпадає, а в самому сервітуті нічого поганого немає, і навпаки, це форма цивілізованого вирішення питання встановлення малих архітектурних форм комерційного призначення. Також хочу сказати, що якщо дивитися на дефініцію, то малою архітектурною формою класично вважається, наприклад, така річ як паркова скульптура, чи паркова лавочка. А малі архітектурні форми у вигляді кіоску – це  вже дефініції сучасного періоду і вони виникли тоді, коли в країні з'явився малий бізнес.

Що стосується обходження аукціону, так, дійсно, це практика,  яка має місце. Але, якщо  ми намагаємося заборонити сервітут під МАФами як запобігання цьому, то це все одно, що струшувати термометр в сподіванні, що це призведе до зниження температури.  Давайте напишемо, що сервітути під МАФи мають видаватися за результатами аукціонів земельних торгів і це вирішить цю проблему, але відмовлятися від сервітуту як форми землекористування для розміщення комерційних малих архітектурних форм, вважаю неправильним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас... Є у вас, Шемелинець, ваше доповнення, перший заступник  голови  Держгеокадастру.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.

Доброго дня! Ми категорично не підтримуємо виключення цієї норми з закону. Тому що раніше ми мали ситуацію, яка була катастрофічною, коли ніхто не розумів ні як обліковувати, ні де стоять ці мафи, ні за якими дозволами і кожен орган місцевого самоврядування сам визначав якісь міфічні порядки, які здебільшого не відповідали законодавству. Тому на сьогодні ми вважаємо, що це питання врегульоване, сервітут встановлюється певним видом документації з землеустрою, вносяться відповідні відомості до кадастру, він реєструється в реєстрі речових прав. Я не бачу ніяких підстав для скасування цієї абсолютно правової норми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Олег Іванович, що там може ви доповните ще від комітету, підкомітету?

 

КУЛІНІЧ О.І. Я вважаю, що можна прийняти за основу і враховуючи зауваження Держгеокадастру, МінАПК доопрацювати до другого читання. Ми вже другий раз його виносимо, скільки ж ми його вже будемо виносити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Думка депутатів, у кого? Вітко.

 

ВІТКО А.В. Народний депутат Вітко. Шановні друзі, якщо Держгеокадастр каже, що дуже слушний законопроект, то навіщо нам підтримувати в першому читанні, давайте в цілому. У мене пропозиція, прийняти його в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони не підтримали, ви не почули, вони не підтримали цей законопроект.

У кого із експертів є бажання виступити? Немає. Є б… Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня. Такі самі зауваження були як і у першого заступника міністра. Тому я не пропоную підтримати, але, якщо у випадку можете доопрацювати з тими зауваженнями до другого читання, тоді так, але… справді не знаю, чи це можна зробити? Тому, якщо є у когось думка, що можна доопрацювати і як… Якщо ні, то його ні, то його треба відхиляти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.

Як ваша думка, прийняти в першому читанні, з врахуванням правок і далі відредагувати з міністерством, з геокадастром і на друге  читання дати той законопроект, який буде всіх влаштовувати.

 

МАРТИНЮК М.П. Олександр Борисович і шановні колеги, мені складно дати відповідь на це запитання, оскільки тут законопроект досить  простий, виключити чи не виключити норму. Так стоїть питання. І міністерство вважає, що  норму виключати не можна, а, відповідно, і  не бачу сенсу особисто я в прийнятті цього  закону в будь-якому варіанті – там в першому читанні, в другому, в третьому – в зв'язку з тим, що у нас  ну просто зовсім інша позиція. Але врешті визначатися депутатам і, якщо ви вважаєте, що це   буде якось  сприяти наповненню місцевих бюджетів, то прошу, але воно  закінчиться тим, що місцеві… органи місцевої влади будуть знову формувати на підставі Європейської хартії про місцеве самоврядування власні тимчасові  порядки  виділення землі під встановлення МАФів. На цьому все закінчиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я почув обговорення.

Олег Іванович, ще раз я до вас звертаюся  як  голови підкомітету. Давайте ми… питання і просте, але відповіді ми бачимо, наскільки різняться. Ще раз.

 

КУЛІНІЧ О.І. Олександр Борисович, ну ви  поставте дві пропозиції. Хай комітет визначається. Я свою думку  висловив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Все. То єсть  підкомітет… перше… в тому рішення прийняв підтримати в першому читанні законопроект № 5606 пана Різаненка і співавторів. Хто за цю пропозицію підкомітету, прошу голосувати. Рахуйте.  Є.

Хто – проти,  утримався? Рішення прийнято.  Закон в першому читанні  сьогодні за основу прийняти. Спасибі.

Друге питання. Народному депутату Шиньковичу… ми прийняли сьогодні рішення.

Перше. Проект Закону про визначення таким, що втратили чинність деяких актів Української РСР у  сфері земельних відносин, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає… № 6535. Доповідає  Мартинюк Максим Петрович, перший заступник  міністра аграрної політики. 

Прошу Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П. Дякую.

Законопроект  досить простий,  він… ним пропонується скасувати два  укази Президії Верховної Ради  Української РСР, постанови Верховної Ради  Української РСР, постанови  Верховної Ради УРСР.

Цей законопроект, основна його мета: приведення у відповідність чинної нормативної бази до сучасного законодавства у земельній сфері. Розроблений був законопроект відповідно доручення Кабінету Міністрів, оскільки Кабінет Міністрів планомірно займається модернізацією нормативної бази, у тому числі у сфері земельних відносин. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за доповідь.

У нас голова підкомітету Кулініч Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую.

Законопроект доцільно підтримати, майже всі положення, зазначені у законодавчих актах УРСР, які законопроект пропонує визнати такими, що втратили чинність, вже врегульовані у земельному законодавстві. Проте є одне виключення: законопроект пропонує визнати таким, що втратив чинність Указ Президії Верховної Ради Української СРС від 25 грудня 70-го року за номером 3338 "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР". Але у цьому указі є стаття 7, яка встановлює, що надані громадянам до 1 січня 1971 року присадибні земельні ділянки, а також земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва і для городів зберігається у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством.

Якщо ми виключаємо цю статтю, то це поставить під сумнів законність користування громадянами вказаних земельних ділянок. Тому законопроект доцільно прийняти за основу, але до другого читання обов'язково ті положення, про які я говорив, треба їх врахувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо Олег Иванович.

Шемелинець, да, у вас? Перший заступник геокадастру Шемелинець.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Я хочу прокоментувати те, що сказав Олег Іванович. У нас у Земельному кодексі, який на сьогодні діє, є поняття "набувальної давності", якщо громадяни користуються більше 15 років, то вони можуть отримати цю землю у набувальну давність. До того ж всі рішення абсолютно, які були видані за всі роки, на сьогодні є підставою для розробки документації землеустрою. У Земельному кодексі чітко прописана ця норма, і ризику, що ці люди… Ну, можна, безумовно, виключити цей пункт і залишити його для збереження якоїсь стабільної ситуації, але я не бачу жодного ризику, що ці люди втратять своє право на користування цією землею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народні депутати, хто хоче висловитися за це питання? Нема.

Пропозиція підкомітету прийняти за основу в першому читанні.

Прошу проголосувати. Хто за цю пропозицію? Проти? Утримались? Рішення прийнято. Спасибі.

Так, далі у нас питання порядку денного – проект Закону України про проведення, про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, поданий Президентом України. Доповідає у нас Рожков Олег Валерійович, департамент міжнародного торговельного співробітництва. Є? Прошу, доповідайте.

 

РОЖКОВ О.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Даним законопроектом фактично завершується внутрішньодержавна процедура приєднання нашої держави до даної Регіональної конвенції. Регіональна конвенція покликана, серед іншого, збільшити додаткові можливості для вітчизняних експортерів шляхом уніфікації визначення процедур походження. Будуть застосовані спільні процедури походження як у торгівлі з державами-членами Європейського Союзу, так і з державами Європейської асоціації вільної торгівлі, крім Середземномор'я і Західними Балканами. Фактично приєднання до конвенції Пан-Євро-Мед передбачено Угодою про асоціацію. І міністерство економічного розвитку і торгівлі звертається з проханням підтримати прийняття даного закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам. Співдоповідь – Хлань Сергій Володимирович, голова підкомітету. Прошу вас.

 

ХЛАНЬ С.В. Законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, (реєстраційний номер 0167 від 12 жовтня 2017 року) розглянуто також на підкомітеті з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі. Та прийнято рішення рекомендувати підтримати законопроект за основу та в цілому.

Хочу відзначити, що приєднання України до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження сприятимуть створенню умов для спрощення торгівлі і збільшення вітчизняного експорту. Також дозволить використовувати виробничий потенціал України шляхом розширення присутності вітчизняних товарів на ринках третіх держав, з якими укладено угоди про зони вільної торгівлі, а саме: з державами ЄС, державами ЄВТ, Чорногорією, Молдовою, Македонією. З початком функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС засвідчена важливість для вітчизняних товаровиробників розширення області кумуляції системи накопичення при визначенні походження товарів.

На сьогодні для експорту вітчизняних товарів, наприклад, молочної продукції до ЄС, необхідно отримати сертифікат Євро-1, але за умови, якщо дана продукція виготовлена виключно з української сировини. З цього правила є виняток, двостороння кумуляція і відповідні положення, прописані в Угоді про асоціацію України з ЄС. Згідно з ними, при виробництві українських товарів, що експортуються до ЄС без сплати мит, можна використовувати європейську сировину на рівні з українською. На жаль, в силу суворості правил походження, безмитна торгівля охоплює не такий широкий перелік продукцій.

У свою чергу Конвенція Пан-євро-мед передбачає право діагональної кумуляції, тобто дає можливість всім країнам-учасницям використовувати сировину одна одної та встановлює однакові правила переробки товарів.

Головне науково-експертне управління в своєму висновку від 27.10.17 вважає доцільним приєднання України до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Є пропозиція підтримати законопроект вказаний. Там в першому… в цілому? Сергій Володимирович, в цілому підтримати, да? За основу і в цілому.

Прошу проголосувати рішення підкомітету. Хто – за? Проти? Утримались? Рішення прийнято. Спасибі.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні, поданий Кабінетом Міністрів (№ 6540). Хто від уряду доповідає? Прошу.

 

_______________. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується законопроект, який розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, основною метою якого є поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

В основі зазначеного законопроекту були взяті основні принципу рейтингу Doing Business, напрямки, і передбачені вирішення проблемних питань, щоб найближчим часом ми змогли піднятися в рейтингу, тим самим поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Ми розглянули на уряд... на головному комітеті економічному цей законопроект, він був підтриманий. Але ми бачимо, що головний ГНЕУ надав низку зауважень, у тому числі юридичного характеру. Ми готові розглянути ці зауваження та доопрацювати до другого читання і у зв'язку із цим дуже просимо вас підтримати до першого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кулініч Олег Іванович, голова підкомітету. Прошу.

 

КУЛІНІЧ О.І. Законопроект досить об'ємний, стосується  багатьох питань. Тому зупинюсь лише на тому, що стосується земельного законодавства.

Центральним питанням законопроекту є впровадження інституту довірчої власності, це засіб забезпечення виконання зобов'язань, за яким кредитор стає довірчим власником майна, але може розпоряджатися їм виключно в разі звернення стягнення, це дійсно пришвидшить процедуру звернення стягнення і в результаті може дати поштовх в кредитуванні.

Об'єктом довірчої власності може бути і земельна ділянка, проте положення  законопроекту, на жаль, належним чином не імплементовані в земельне законодавство. Наприклад, законопроектом не визначено хто саме – довірчий власник чи колишній власник зможе передавати земельну ділянку в оренду, сплачувати орендну плату по вже існуючим договорам, сплачувати земельний податок і відповідати за належний стан земельної ділянки, за дотримання екологічних та інших вимог, організовувати здійснення землеустрою на земельній ділянці. Крім того, взагалі який статус буде мати колишній власник при використанні земельної ділянки, згідно земельного законодавства? У цьому немає ні права власності у нього, ні оренди, взагалі нема жодного права, що передбачено Земельним кодексом і реєструється в реєстрі прав.

Що буде, якщо колишній власник помре? Закон не говорить чи переходить  право користування земельною ділянкою до його спадкоємців. Якщо ці всі положення не будуть визначені в законі, ми одержимо безліч судових спорів і зловживань, просто він не буде працювати. Тому, на мою думку, законопроект скоріше за все треба відправити на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Перший заступник Держгеокадастру Шемелинець Людмила Миколаївна. У вас нема по цьому?

Народні депутати, у кого яка думка? Тому пан Мушак, народний депутат, прошу.

 

МУШАК О.П. Можете буквально в трьох словах сформулювати, на що був цей законопроект направлений? Бо, якщо там по Doing Business, то там є декілька складових, там електрика, по якій у нас є проблеми, і в нас там проблема з банкрутством, наскільки я пам'ятаю, дві самі ключові проблеми. Дякую.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Олександр Палазов, керівник Департаменту розвитку підприємництва.

Шановний головуючий, з вашого дозволу чи можу я передати слово експертам проектного офісу для деталізації щодо проекту в частині, зазначеного паном Мушаком?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте, може, як народні депутати на сьогоднішній день, як рішення буде.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Якщо не заперечуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там на 5 хвилин дамо чи ні експертам? Давайте, є пропозиція дати, бо законопроект не чисто наш і важливий, давайте послухаємо експертів. Скільки там, 5 хвилин хватить, достатньо?

Представтеся, хто ви?

 

МАЛЮСЬКА Д. Доброго дня! Малюська Денис, заступник головного офісу ефективного регулювання.

Щодо законопроекту. Так, дійсно, у нас проблема найбільша –  електрика, банкрутство, міжнародна торгівля. В цій частині законопроект врегульовує питання банкрутства, зокрема встановлюється дві спрощених процедури банкрутства.  У першому випадку, коли активи боржника передані всі у застави, друге, це коли в боржника є мажоритарний креатор, вимоги якого перевищує 70 відсотків від загального розміру заборгованості. Це трішки спростить життя кредиторам і пришвидшить процедуру банкрутства.

Стосовно довірчої власності. Це ключовий елемент законопроекту, дійсно, все правильно. Основна ідея, це повний аналог застави або ж іпотеки за єдиним винятком, це те, що титул, тобто право власності буде не у боржника на майно, а у кредитора. Відповідно це унеможливлює практично 99 відсотків шахрайств, пов'язаних з неповерненням боргів кредиторам і зокрема банкам.

Чому це важливо? Чому це важливо і для сільськогосподарської сфери? Тому що зараз банки не кредитують бізнес або кредитують за шаленими відсотками, куди зашито економічні збитки, пов'язані з тим, що чимало боржників борги не повертають і за них сплачують добросовісні позичальники. Тому ми маєм зараз ставки 25 і більше відсотків. Як тільки у банка або іншого кредитора з'явиться інструмент, який забезпечить стовідсоткове повернення його боргу, ми очікуємо істотне зниження ставок, тому що знижується ризиковість операції. Тому у даному випадку у кредитора з'являється гарантія того, що борг буде повернутий у зв'язку з тим, що заставлене майно, тобто майно передано у довірчу власність, буде належати йому на праві власності. Причому володіння і користування майном залишиться за боржником, тобто особі, яка взяла кредит або взяла будь-яку іншу позику.

Тобто цей інструмент добровільний. Але, наприклад, зараз, якщо у вас є банк, у якого є гроші, який готовий кредитувати, і у вас є боржник, якому ці гроші треба, але між ними немає інструменту, який би гарантував те, що борг буде повернутий, або відсоткова ставка така, що боржник не може собі це дозволити. Запровадження цього альтернативного інструменту істотно поліпшить життя як бізнесу, так і кредиторам.

Наступний елемент законопроекту надзвичайно важливий – це пайовий внесок на участь в інфраструктурі населеного пункту. Це також стосується будь-якого виробництва, будь-якого будівництва нових об'єктів, в тому числі і у сфері сільського господарства. Зараз, на жаль, існуючий закон зобов'язує сплачувати внесок до 10 відсотків від вартості будівництва. Ми вважаємо, що цей податок на інвестиції він просто зменшує істотно інвестиційну активність бізнесу і він має бути скасований, скасований повністю. Практика показала, що зменшення ставки з 10 до 2 відсотків, як це трапилось у цьому році в місті Києві, не призводить до катастрофічних наслідків. Більше того, Київ отримав більше грошей ніж минулого року, коли ставка була 10 відсотків. Інвестори, бізнес, який будує заводи, будує фабрики, реконструює їх, не повинен сплачувати ще 10 відсотків до бюджету, він сплатить ці кошти за рахунок податків, за рахунок податків з зарплати, за рахунок податків від операційної діяльності, а не в зв'язку з тим, що він ще одразу як тільки не почав працювати вже повинен заплатити 10 відсотків у бюджет. Це дві великі норми.

А є безліч інших, дрібніших норм. Це, зокрема, і виключення безпідставного витребовування   нотаріусами експертної оцінки земельної ділянки, наприклад. Це забезпечення доступу до альтернативного врегулювання спорів. Це, наприклад, запровадження механізму оскарження рішень реєстратора  Державного земельного кадастру. Це, наприклад, механізми, які зроблять розгляд спорів простішим, швидшим, за допомогою он-лайн спілкування між сторонами процесу та судом. Це тільки ряд  з тих реформ, які пропонуються в цьому законопроекті. Законопроект комплексний, тому що він базувався виключно на методології ведення бізнесу, складеній  групою Світового банку, там немає нічого, що придумало б Міністерство економіки або придумав якийсь лобіст, який бігає і проштовхує свої ініціативи.  Виключно методологія, яка доступна он-дайн, яка доступна на сайті Doing Business.org.

Щодо зауважень по довірчій власності. Більшість того, що я почув, ми, я можу пояснити, звідки норми, які норми  будуть підлягати застосуванню. Кожне правило, що станеться, якщо помре, наприклад, довірчий власник, не  має сенсу описувати в розділі  Цивільного кодексу, який буде регулювати довірчу власність, оскільки є загальні положення Цивільного кодексу, ми їх не дублювали. Якщо припиняє дію довірчий власник, у нього є правонаступник, якщо немає правонаступника, дія договору припиняється, майно повертається  до довірчого засновника тому тут жодних проблем, я не бачу. Ми, дійсно, не вносили зміни в Земельний кодекс, оскільки вважали і вважаємо до цього часу, що зміни запропоновані в редакції Цивільного кодексу, покриває будь-які випадки, які потребують регулювання на рівні закону.

Проте, якщо є якісь конкретні зауваження, будь ласка, я б запропонував комітету звернути увагу профільного комітету про те, що були внесені аналогічні, дзеркальні зміни до Земельного  кодексу, щоб імплементувати закон на належному рівні.

Щодо оподаткування, теж хотів звернути увагу, ми подали пакет законопроектів, 6540,  це основний, ключовий, але є ще внесення змін до Податкового кодексу, до Бюджетного кодексу та до Митного кодексу. Питання оподаткування операцій з довірчою власністю вирішується окремо в законопроекті, це теж не проблема цього законопроекту, виключно з технічних причин, ми не включили положення по оподаткуванню у цей законопроект, він іде окремо. У мене все. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Олег Іванович, ще раз.

 

КУЛІНІЧ О.І. У нас же комітет не головний. Головний комітет це рішення вже прийняв. Ті зауваження, що я озвучив, їх складно буде доопрацювати до другого  читання. Тому нехай визначаються депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення підкомітету: на доопрацювання, наскільки я зрозумів, да? 

У народних депутатів є ще свої пропозиції?  Пан Мушак, да.

 

МУШАК О.П. Олег Іванович, все ж таки щоб не валити нашим комітетом цей законопроект. А є все ж таки можливість до другого читання якось доопрацювати і якусь домовленість створити, що по цим питанням?

Дивіться, просто чому. Хороші ідеї ми знаємо до чого вони інколи приходять, коли є погана реалізація. Там, я наскільки розумію, коли ми вводимо багато нових норм, там буде питання як воно технічно в тому числі буде реалізовуватись. А це підзаконка, а це там  куча як би як буде побудована ця платформа, на якій вони там будуть працювати. І ми в прекрасний момент, наприклад, як  у нас було з цим, з спрощенням реєстрації, потім призвели до того, що зараз розгрібаємо комітетом вже півроку всі ці рейдерські моменти.

Так що Олег Іванович, ваша думка, до другого читання ми можемо доопрацювати якось і створити домовленість таку.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дуже складно ті норми, які я назвав доопрацювати до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є пропозиція підкомітету направити законопроект на доопрацювання. Хто – за…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Мірошніченко, слухаю.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я просто, все ж таки закон він непростий, складний, але  він дуже прогресивний. 44 норми. Ми зараз, ну, в кожного не заліземо, будемо чесні і об'єктивні.

Тому прохання все ж таки дати йому шанс і підтримати  в першому читанні, а дальше визначимося в залі, бо закон в собі містить дуже багато прогресивних речей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Кучер Микола Іванович, народний депутат.

 

КУЧЕР М.І. Я підтримаю Мірошніченка, все-таки дати шанс складний, важкий, але дати шанс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Давайте так. У нас є така, я зараз сам думаю над цим вибором. Ми ж неголовний комітет, але якщо зараз приймемо рішення на доопрацювання, воно теж буде ставлення для законопроекту.

Може таки надамо шанс в першому читанні, а далі вже побачимо, як  це буде. Як на мене, давайте приймемо мудре рішення, бо і один, і другий, і третій народний депутат, бо там те, що сказав Олег Іванович, я повністю з ним згодний. Він же це каже як людина, яка в земельне законодавство, да, тут… А я рахую, що  закон ну потрібний на сьогоднішній день, він новаторський. Тому давайте зробимо таким чином. Попробуємо зараз поставити перше… я рішення підкомітету головного – на доопрацювання. 

Дальше. Подивимося і перейдемо….

Хто за те, щоб направити даний законопроект на доопрацювання…

 

______________.  Олександр Борисович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

______________.  Давайте зразу поставимо за основу, а далі  рішення підкомітету. Може, дійсно, набере він голоси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. добре. Ви зняли…

 

______________.   Олександр Борисович, а може за основу, але, як ми пишемо, щоб секретаріат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З урахуванням.

 

______________.  З урахуванням в частині… От конкретно так. Це було би найкраще рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань. Нема.

Да, пан Юрчишин, народний депутат.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати! Дуже мало в залу виносяться  законопроектів, і ми, як правило, губимо їх на комітеті. Давайте дамо шанс і підтримаємо його сьогодні тут, і я думаю, що між першим і другим читанням всі поправки будуть  внесені, закон  буде прийнятий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Значить, є пропозиція підтримати в першому читанні з урахуванням… з урахуванням пропозицій підкомітету земельного цей законопроект. Прошу за дану пропозиція проголосувать. Хто  за цю пропозицію?

Проти. Один утримався. Рішення прийнято.  Спасибі.

Далі у нас проект Закону України  про  внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо розвитку  виробництва терруарних  вин та натуральних медових напоїв, поданий народними депутатами України Вадатурським, Горватом, Маркевичем та іншими (реєстраційний номер 6693) від 12.07.2017 року. Доповідає народний депутат  Вадатурський Андрій Олексійович.

 

ВАДАТУРСЬКИй А.О. Доброго дня, шановні колеги. Я прошу  вас звернути увагу на монітори, у нас маленька презентація щодо розвитку малого виробництва виноробної продукції. Я б хотів почати цю презентацію зі статистики.

Перше. Кількість тисяч гектар землі у Франції – 840, в Україні – 45,5 тисяч, кількість виробників – 65 тисяч, а в Україні – 61 тисяча. Вибачте, 61 виробник всього-на-всього. Тобто на одного виробника становить 12,9 гектар –  у Франції і 737,7 – в Україні.

Тепер трішки історії. Ми вже прийняли в цьому парламенті законопроект, який відмінив ліцензію на оптову торгівлю вином, яка становила 500 тисяч гривень, яка була запропонована у 2017 році, яка внесла дискримінацію між виробниками. Якщо ти великий виробник, то вартість ліцензії на одну пляшку ставала до 9 копійок, а для маленького виробника була до 70 гривень. Але питання в чому? Що кількість виробників не збільшилася. Чому? Ми зібрали виробників і запросили, що потрібно, яка потрібна допомога? Дякуючи, на платформі Міністерства АПК, якраз ми хотіли показати, що є бюрократична перепона, яка сьогодні встановлює для того, щоб сьогодні виробляти вино, потрібно формально отримати всього-на-всього три документи. Але, якщо  розібратися, то кількість документів стане майже 140 документів. Тому ми пропонуємо атестацію виробництва замінити на декларацію матеріально-технічного стану. І завдяки цьому документу можна зареєструвати підприємство і виробництво, і отримати ліцензію протягом 5 днів. Я наведу просто приклад, я не буду пояснювати які саме документи нам потрібно для того, щоб просто отримати один дозвіл Держгірпромнагляду на початок роботи? Це перелік 65 документів таких.

Що ми також вивчали? Ми імплементували законодавство ЄС щодо малих виробництв виноробної продукції. Тобто ми імпортували і виконали директиви ЄС. Саме директива дозволяє створювати спрощене здійснення контролю продукції та переміщення продукції малих виробництво вина, який ми встановили до 10 тисяч декалітрів, у зв'язку з чим запропоновано залучати акредитовані лабораторії на договірних засадах. Також Регламент Ради ЄС про малі виробництва виноградної продукції.

Далі. Ми пропонуємо ефективний контроль якості продукції малих виробництв виноробної продукції, що забезпечується шляхом їх виходу з тіні та легалізації за принципом декларування з подальшим наглядом за безпекою продукції з боку акредитованих лабораторій та контролю виробництва Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживача.

Що ми пропонуємо? Ми визначаємо малого виробника. Тобто малий виробник виноробної продукції означає, що без додавання спирту, тобто сухих вин; кількість – до 10 тисяч декалітрів, це якраз становить десь 25-35 гектар землі для виробництва такої кількості вина. І обов'язкова вимога, що виробництво вина з власних виноматеріалів, отриманих з власних плодів, ягід, винограду і меду.

Для того, щоб подати декларацію матеріально-технічного стану, нам потрібно наступні документи: мати земельну ділянку, де вирощуються плоди, ягоди, виноград, а також розміщується пасіка; нежитлові приміщення, де здійснюється господарська діяльність; власна або залучена на договірних засадах акредитована лабораторія з якості. І також ми надаємо вичерпний перелік обладнання, яке потрібне якраз для виробництва.

Що ми робимо? Дерегуляція, дерегульовану процедура отримання ліцензії для малих виробництв виноробної продукції.

Перше. Ми атестацію виноробства, яка  вимагає майже 140 документів, заміняємо на декларацію матеріально-технічного стану, один документ – за п'ять днів.

Друге. Дозволяємо використовувати як власну акредитовану лабораторію, так і залучати  її на договірних засадах.

Третє. Спрощено процедуру затвердження нових марок суб'єктів господарювання самостійно... що самостійно затверджує нові марки за... суб'єкт господарювання самостійно затверджує нові марки за висновком центральної галузевої або профільної наукової, або галузевої громадської атестаційної комісії.

І четверте. Відпадає необхідність утримання місця зберігання спирту з дорогим обладнанням витратомірів, лічильників з внесенням всіх складів та лічильників до відповідних реєстрів.

Що це дасть, очікувані наслідки? Перше, це створення ринку контролю над якістю і лабораторний бізнес. Друге, нагляд за виробництвом Держпродспоживслужбою. Третє і головне, детінізація та легалізація виробництва виноробної продукції та напоїв медових малих... малими виробниками. Малі підприємства отримають можливість створення  унікальної якісної винної продукції, розширення випуску вітчизняної високоякісної продукції, збільшення... зменшення імпорту і збільшення, сподіваюсь, експорту, розвиток винного туризму, офіційне збільшення робочих місць у сільській місцевості, збільшення надходження до державних та місцевих бюджетів.

Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Андрій Олексійович.

Зараз голова підкомітету Дідич Валентин Володимирович, прошу вас до слова.

 

ДІДИЧ В.В. Шановні колеги! Доповідач, колега досить детально пропрезентував даний законопроект. Я вважаю, він потрібний, він є зараз дійсно в дусі європейських вимог і стандартів, умов. І як дійсно по диплому  і по фаху винороб, виноградар він потрібний людям, територіям, місцевим громадам і він несе в собі можливість, дійсно, зробити неповторні напитки. Причому, особливо тонкість яка заключается – в їх якості і без застосування інших перегонних процесів і так дальше, що не є, слово виключає тоді "натуральність".

І я, наш підкомітет в цілому підтримує. І звертаюсь до вас, щоб ми підтримали даний законопроект. Дякую розробникам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі.

Одну хвилинку, зараз. Как співавтор? Я думаю, що ми підтримаємо вже.

Давайте послухаємо першого заступника міністра, а дальше, колеги, якщо буде наполягати, дамо слово.

 

МАРТИНЮК М.П. Міністерство аграрної політики підтримує даний законопроект. Ми вважаємо, що прийняття цього законопроекту дозволить поліпшити ситуацію із зайнятістю, з виробництвом вин, які б могли стати в тому числі туристичними якимись принадами. І взагалі це справить досить оздоровлюючий вплив на соціальну ситуацію в тих регіонах, в яких можливо здійснювати вирощування винограду і відповідно виноробство.

Як правило, це депресивні на сьогодні регіони, які сконцентровані переважно в Закарпатській і Одеські областях. І спрощення процедури, пов'язане з виробництвом і легалізацією такого виробництва, воно, звичайно, справить позитивний ефект.

У нас є два, я вважаю, технічних зауваження. Перше зауваження. Це назва проекту оперує таким терміном як "теруарні вина". Але в самому законопроекті визначення цьому не дається терміну. І в інших законодавчих актах України такий термін не використовується. Відповідно треба його визначити в тексті законопроекту.

І що стосується самої форми і визначення порядку реєстрації цієї декларації у відповідності матеріально-технічної бази, вимогам законодавства, необхідно визначити орган, який би цю форму затверджував і визначав порядок її подання. І таким органом міг би бути Кабінет Міністрів. Але ці два зауваження носить технічний характер, можуть бути враховані до другого читанні. Міністерство підтримує законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Максим Петрович.

Я надам слово колезі розробнику Горвату Роберту. Прошу, народний депутат.

 

ГОРВАТ Р.І.  Доброго дня, шановні колеги. Я лише хотів від себе добавити, я як співавтор і член Комітету з питань митної та податкової політики, завтра законопроект у нас на комітеті.

В двох словах скажу про що іде мова. Ми півтора року тому проголосували, зняли оптову ліцензію із малих виробників. Але для того, щоб… Як колега Вадатурський уже згадав, от 10 тисяч декалітрів це приблизно 130 тисяч пляшок і це біля 20 гектарів землі. Для того, щоб людина могла висадити виноград, на який, ну, 5-6 років треба почекати, щоб виноградник дав плоди. І для того, щоб людина була впевнена в тому, що завтра він не прийде на якийсь великий завод і запропонує свій виноматеріал, а йому запропонують ціну нижче тої, що він потратив, ще 20 відсотків треба доплатити для того, щоб вийти в нуль, для того він має розуміти, що він може за два тижні відкрити своє підприємство і розливати свої вина. Дійсно, є така біда у нас, що у нас 61, вдумайтесь в цифри, 61 виробник середній в Україні, а у Франції 65 тисяч. І, коли ви заходите за кордоном в магазин і бачите оцих всіх безліч видів вина з різних регіонів, це біда в тому, що у нас не дерегульована на сьогоднішній день, крім ліцензії, ще ліцензії оптової 500 тисяч і ліцензія на виробництво. Правильно колега Вадатурський сказав, що там 140 дозвільних документів. Оцим законопроектом ми дерегулюємо можливість, то есть люба людина, фермер, який хоче посадити там гектар, чи два, чи три, чи п'ять, зможе впевнено садити виноградник, чекати 4-5 років і розуміти, що він зробить своє там марочне вино, там чи в Одесі, чи в Закарпатті. Прошу підтримати в першому читанні і дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роберт Іванович, я думаю, що підтримаємо. Народний депутат Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Насправді, я не думаю, що цей законопроект дасть можливість збільшити і кількість виноградників, і виробників вина. Я вам хочу сказати, що от ми там в четвер будемо збиратися по поводу бюджету, але ж там на 2018 рік у нас фінансової підтримки на закладення садів, виноградників і ягідників нуль як би. І в свій час ми можемо подивитися статистику, коли ця програма працювала, то відповідно ці багаторічні насадження їх закладали.

Також там у нас було питання, що прирівняти багаторічні насадження до основних засобів, щоб люди могли їх приватизувати. Тому що правильно сказав Робер Іванович про те, що 5-6 років треба чекати, потім цей товар, знову ж таки питання, якось треба продвигати на цьому ринку. Знову ж таки ми, Держпродслужба повинна все-таки, у нас на полицях один імпорт і імпорт не завжди якісний як би, наше вино воно значно якісніше і ми повинні їм допомагати. Тобто в цілому я законопроект підтримую. Але тут також цей законопроект стосується наших медоварів і в них по цьому законопроекту є застереження. Тут у нас присутній Барабаш Василь Степанович, який представляє Гільдію медоварів України, продукція виробництва якого на Апімондії  у цьому році зайняла друге місце. Я б хотів, щоб ми йому надали зараз декілька слів і потім вже доопрацювали, можливо, до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я зараз півхвилини першому заступнику міністра на репліку і далі надамо слово.

 

МАРТИНЮК М.П.  Наскільки народний депутат Давиденко підняв, розширив майже дискусії до питання взагалі підтримки виноградарства і садівництва, тут в мене згадалася поїздка до Тернополя, де я мав спілкування із садівниками.

І в них є ще інша проблема, вони витрачають досить великі кошти, якщо це інтенсивний сад, це досить великі кошти, якщо це інтенсивний сад. Закладка виноградників – це теж недешева штука, і ці багаторічні насадження насправді є активом, який можна було би закласти в банку, отримати під це кредит, далі його застосовувати або для виробничих потужностей по виноробній, виноробному напрямку або для розширення цих насаджень, або ще для чогось. Але вони не можуть цього зробити, тому що ці багаторічні насадження ростуть на землі, яка, яку не можна продавати.

Тому думаю, раз вже ми так подумали про захист і створення умов для садівництва, ми ще заодно скасуємо мораторій на продаж сільськогосподарської землі хоча би під садами, багаторічними насадженнями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пілот можна запустити…

 

ДАВИДЕНКО В.М. Максим Петрович все правильно сказав. Я простіше, якщо ми їх приєднуємо, ну, прирівнюємо до основних засобів, то і ці насадження знаходяться на державних землях, то, власне, ті, хто садив цей виноградник чи сад, будуть мати першочергове право на викуп цієї землі. От я говорив тільки про це, тобто щоб люди могли, ну, не боялися і в перспективі там 20, 30. 40 років, могли…  Да-да, могли розраховувати, що в них потім просто їхній труд, їхній виноградник не піде кудись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Давайте, де медовар? Хто в нас? А, Козаченко ще? Одну минуту.

Сейчас Козаченко, народний депутат.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Так. Я дякую, я буду коротко. Я підтримую цей законопроект, його треба приймати. Є лише одна норма, на яку треба звернути увагу, це акредитація від імені держави лабораторій, надання їм повноважень від імені держави визначати якість.

Я бачив у світовій практиці багато таких випадків. Ми не раз обговорювали, щоб дати право реєстрації і ліцензування лабораторій, які підтверджуватимуть якість зерна, яке експортується, тощо. Але ……..  в Сполучених Штатах 11 лабораторій від імені держави мають право видавати, від імені держави Сполучені Штати такі сертифікати, підтверджуючі якість. Але ніколи ти не маєш права сам собі видати такий сертифікат. Тут такого застереження немає. Тобто якщо я отримав, створив лабораторію ліцензовану, то вона має право мені ж видавати, я –  власник цієї лабораторії, сам собі видаю сертифікати якості. Оце треба врахувати і підправити цей законопроект. Але запровадити таку практику нам давно потрібно, тому що в Сполучених Штатах, в Європі держава спокійно передає повноваження приватним лабораторіям, які видають такі сертифікати.

Окрім того, що сам собі. "Нібулон" ніколи сам собі не видасть сертифікат, "Каргілл", "Дрейфус", але будь-кому іншому, хто звернеться до "Нібулону", за це відповідає ще відповідно, що "Нібулон" поставив, він сам несе відповідальність, а не держава йому надала  таке повноваження.  Тому я прошу це врахувати.

А в цілому законопроект дуже потрібний, його треба приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, у нас 6673…, в четвер у нас же ж аграрний день і там же ми надаємо право так для приватних лабораторій, які атестовані Держпродслужбою мати таку ж практику, але не сам собі. Це дуже правильно і важливо. Спасибі вам.

Давайте останнє слово надамо – мед. Хто представник, будь ласка.

Барабаш Василь.  Беріть мікрофон, давайте, бо часу немає.

 

БАРАБАШ В.С. Вітаю присутніх. Я представляю громадську організацію Гільдію медоварів України,  являюсь її головою. Це єдина організація не тільки в Україні, а й в світі, яка переймається виробництвом, відродженням… виробництвом медових напоїв  і відродженням давно забутих традицій українського народу. Багато хто з вас про це тільки чув, а дехто, мабуть, коштував це. Значить, я мав змогу бути присутній при розробці цього закону Мінагрополітики. Але так сталося, що до кінця наші пропозиції були не почуті.

Тому хочу сказати деякі поправки до нього. Так, тут в законі не чітко сказано про базове підприємство по виробництву. Чи може це виробництво бути на присадибній ділянці в нежитловому приміщені? Тому що є боязнь тому, що це треба строїти окреме підприємство. Хоча ми більш налаштовували на те, щоб це було виробництво індивідуальне і більш масове.

Чому масове виробництво є у Франції, в Італії? В Італії кількість виробників становить більше 100 тисяч. Це одна із причин цьому, що так, як і у наших сусідів молдован, цей продукт відносять до категорії харчових продуктів. Саме таке відношення міняє до нього підхід. Тому я все-таки пропонував би членам, розробникам цього документу для того, щоб збільшити і посилити значення цього закону, із натуральних напоїв, які виробляються без додавання етилового спирту, що тут чітко вказано, зняти категорійність підакцизних. Це дасть змогу виробляти більш якісну продукцію, якої сьогодні не хватає на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Але я зупинюсь тільки на тому, що стосується медових напоїв. Нами розроблені і відновлені рецепти, які складають більше 100 рецептур. По винам на сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звиняйте, я вам перебиваю, для чого. Ці питання ми зараз приймемо у першому читанні, да. До другого читання, щоб була… будете співавторами працювати, щоб вони були враховані. Бо ми ж не головний, ще раз, комітет.

 

БАРАБАШ В.С.  Я розумію. Я розумію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу, щоб ви мене почули, бо у нас ще 3 законопроекти, ми просто не встигаємо по часу.

 

БАРАБАШ В.С. Я закінчую.

Я просто хотів би закликати розробників все-таки піти на якісь контакти, послухати наші пропозиції відносно того, щоб якось відділити трохи медові напої від вин, це є чисто така сторона, тому що медові напої – це є результат тваринницької продукції, а вина – це є переробка рослинної продукції. Це не всі знають. Я, в принципі, як людина, яка знайомиится ……… і теж його підтримує, але хотів би щоб ми ще зустрілися у робочій групі і все-таки почули один одного і внесли конкретні, хороші наші пропозиції. Я думаю, вони будуть почуті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Да, спасибі.

Пан Горват півхвилини, і ми закінчуємо. Півхвилини вам ще, да.

 

ГОРВАТ Р.І.  Да.

Я так розумію, ви маєте на увазі те, що пасічник вулики свої може привозити там до гречки на поля до фермерів, так? Ви маєте на увазі, щоб вони були мобільні враховані, так?

 

БАРАБАШ В.С.  Річ у тім, що, шановні друзі, село гине, а цю продукцію можна робити тільки в селі, і робити там промислові зони, і все. Це воно до села не підходить. Я вважаю, що ми повинні все зробити те, що…

 

ГОРВАТ Р.І.  Допрацюємо це, я зрозумів, допрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас почув усіх, Роберт Іванович, в мене прохання до вас і до Вадатурського. Почуйте, поспілкуйтесь далі і до другого читання зробимо те, що треба.

Зараз підтримка і народних депутатів, і міністерства, і нашого підкомітету базового. Тому прошу проголосувати даний законопроект по першому читанню. Хто – за,  прошу голосувати. Проти? Утрималися? Прийнято одноголосно. Спасибі.

У нас  законопроект 6403 – проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", поданий народними депутатами України Андрієвським, Скуратовським, Сташуком та іншими. У нас доповідає по листу, так, Манцевич Юрій Миколайович. Прошу вас, коротко.

 

МАНЦЕВИЧ Ю.М.  Добрий день, шановний голово! Добрий день, шановні члени комітету, запрошені! Я спробую дуже коротко, зважаючи на  брак часу.

Законопроект розроблений для внесення змін  в Закон про регулювання  містобудівної діяльності з метою впорядкування процедур, перш за все, і впорядкування структури діючої нормативно-правової бази щодо розроблення містобудівної документації. Ми пішли по шляху, схожому до розроблення землевпорядної документації, тільки пішли трошки далі. Всі процедури об'єднали в дві статі в розділах. А що стосується змісту і наповнення містобудівної документації – розписали дуже детально по кожному виду.

Таким чином у нас утворилась аналогічна стандартна структура цієї документації. Можна по кожному виду документації чітко зрозуміти, на що вона спрямована. На що спрямований законопроект? На удосконалення структури документації з просторового планування, забезпечення проведення комплексної  експертизи, всіх видів документації з просторового планування. Сьогодні ви пам'ятаєте, що тільки детальні плани виведені і що дозволяє забудовити довільно забудовникам території населених пунктів і вносити хаос в забудови. Введення нового виду документації з просторового планування на місцевому рівні, це план об'єднаної територіальної громади. Сьогодні такий вид документації взагалі відсутній. Зважаючи на реформу децентралізації, у нас вже було кілька нарад з  представниками об'єднаних територіальних громад, вони дуже чекають цей вид документації і просять прискорити прийняття цього законопроекту.

Розширенні повноваження органів місцевого самоврядування шляхом введення місцевих прав врегулювання забудови, які  є невід'ємною частиною, несе в собі план зонування. Раніше план зонування був як окремий вид містобудівної документації. Але він не виправдав себе, тому що це дозволяло маніпулювати інформацію в генеральних планах, в планах зонування, і таким чином знову ж таки порушувати принципові рішення з  розвитку населених пунктів.

В законопроекті забезпечено доступ інвесторів і громадськості до документації з просторового планування через державний реєстр  документацій з просторового планування на державному і регіональному рівні. Зараз існують окремі приклади доступу, але вони більше формальні. Для прикладу, місто Київ має в складі офіційного сайту посилання на генеральний план, але здобути будь-яку інформацію з цього сайту неможливо.

Також законом передбачено, законопроектом, вибачте, забезпечення належної забудови земельних ділянок відповідно до затверджених детальних планів територій та проектів забудови. Відміняється, ну скажімо так, упорядковується норма, згідно з якою можна було б на стадії розроблення детальних планів одночасно корегувати генеральні плани. Зараз цю норму намагаємося прибрати.

Забезпечення реального зв'язку програм соціально-економного розвитку з документації з просторового планування. Ми довгий час намагалися це зробити, і тільки в цьому  законопроекті спробували реально прописати механізми, яким чином це можна зв'язати в єдине ціле.

 І наостанок. Це створення прозорого, неконфліктного механізму, врахування громадських інтересів як при розробленні, так і при затвердженні містобудівної документації на всіх рівнях.

Хочу звернути увагу, що Головне науково-експертне управління дало позитивний висновок. І  21 червня 2017 року Комітет з питань будівництва, містобудування одноголосно  підтримав  цей законопроект за основу.

Тут є представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального  господарства, яке теж підтримує. І хочу наголосити що ми проводили  неодноразово наради з асоціацією міст України, яке теж підтримує цей законопроект.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Зараз голова підкомітету Кулініч Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Законопроект в цілому доцільно підтримати, але є  ряд зауважень, на яких би я хотів би зупинитися.

Законопроект пропонує передати радам об'єднаних громад права затверджувати планувальну документацію за межами населених пунктів. Це, дійсно, норма потрібна. Проте, такі повноваження не мають залежати від того, об'єднана громада чи необ'єднана громада. Права усіх громад  щодо панування територій мають бути рівними.

Законопроектом пропонується внести поняття "функціональне визначення земельної ділянки", проте що означає цей термін  законопроект не говорить. Немає такого терміну і в земельному законодавстві. Тому доцільно оперувати тією термінологією, яка вже застосовується в Земельному кодексі, а саме "цільове призначення земельної ділянки". Законопроект звільняє від необхідності  розробляти планувальну документацію при передачі  земельної ділянки для будівництва, інфраструктурних об'єктів і для  обслуговування існуючих будівель. Це абсолютно правильна  норма, але, на мій погляд, її слід поширити також на  приватизацію  земельних ділянок, які перебувають користуванні громадян.

В законопроекті слід чітко закріпити правило, за яким розроблення планувальної документації не повинно впливати на існуючі права на земельні ділянки. Тому вважаю, що законопроект потрібно прийняти за основу, а всі висловлені зауваження  необхідно допрацювати до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович.

Шемелинець Людмила Іванівна.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.І. Дякую.

Ну ми, в свою чергу, що стосується  не наших повноважень, зауважень не маємо. Але з приводу введення нового терміну "функціональне призначення земельної ділянки", ну дуже занепокоєні. Тому що з кожними змінами, які прописуються, не стосуються  земельного законодавства, у нас  вводяться якісь нові терміни, при цьому, вводячи  нові терміни, ми не розуміємо, що це таке.

Маючи на сьогодні абсолютно чітко зрозуміло, що є категорія земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки і вид використання. Для чого нам вводити ще термін "функціональне призначення" не зрозуміло.

До того ж пропонується встановити, що на земельних ділянках, набутих, наданих для садибної, садової і дачної забудови, до набрання чинності цим законом. Я хочу сказати, що земельне законодавство не передбачає і ніколи не передбачало надання земельних ділянок для садибної, садової і дачної забудови. У нас є чітко визначені цільові призначення, під які надаються земельні ділянки. Тому тут ми сильно занепокоєні і в цій частині просили би… Якщо і підтримувати, то з врахуванням обов'язкових наших зауважень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули на сьогоднішній день думку комітету, підкомітету профільного нашого, що ми підтримуємо у першому читанні з тими зауваженнями. Але якщо вони не будуть здійснені у другому читанні, то комітет далі підтримки не матиме, бо виписати треба…

Олег Іванович, да.

 

КУЛІНІЧ О.І. Ну, автори погоджуються на те, щоб доопрацювати у тій редакції, в якій ми говоримо?

 

_______________. Нет авторов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …ну, є. До вас питання: ви згодні з тим, що, з пропозиціями комітету на сьогоднішній день прийняти.

 

_______________. Ми спробуємо врахувати при роботі робочої групи. Але там є певні застереження. Справа у тому, що термінологія враховувалась не тільки з врахуванням земельного законодавства, а й містобудівного, яке склалося теж протягом багатьох років. Тому ми згодні з тим, що треба доопрацьовувати ці питання, і будемо, ми вже домовились з Держгеокадастром, що будемо працювати спільно над цією проблемою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як на мене, ми сьогодні можемо прийняти рішення з доповіді голови підкомітету тільки з врахуванням… Если ми у першому читанні приймаємо, з врахуванням тих зауважень, які надає комітет і геокадастр. Зрозумійте, если далі законопроект у другому читанні, і це не буде враховано, то аграрним комітетом далі ми це не підтримаємо. Зрозуміло? Я і для авторів, для чого кажу.

Які ще є у кого бажання виступити по даному законопроекту? Запитання.

 

_______________. Запитання. А чим викликано бажання замінити термін " містобудівна документація" на термін "документація з просторового планування"? При тому, що чисто лінгвістично "містобудівна документація" абсолютно адекватне словосполучення і вимовляється легше ніж три слова, які пропонується на заміну.

 

БІЛОУС С. Шановні колеги, доброго вечора! Сергій Білоус, директор Департаменту містобудування Мінрегіону. Прокоментую це запитання наступним чином.

Ітак. Містобудівна політика наша, вона вперше була озвучена в 1947 році після Великої вітчизняної війни, коли напрацьовувалась база в питаннях будівництва і планування територій.

Містобудівна політика, визначення було взято з німецького визначення (baum  рlanning,  будівництво міста). І сьогодні ми не можемо перед нашими європейськими колегами, коли ми говоримо про співпрацю, ми не можемо розібратися, тому що фактично по-їхньому ми тільки будуємо міста,інших територій не існує. Тому ми взяли європейський принцип, працювали з іноземцями, з поляками, з німцями, з угорцями, і ми за їхньої  участі, міністерство також долучено буде до цієї роботи, ми визначили, що нам також треба міняти термінологію поступово наближатися до європейської термінології.

Тому ми кажемо, просторове планування це взагалі території, а містобудівна політика нехай залишається за політикою будівництва міста.

До речі, міністерство просить депутатів підтримати цей законопроект в першому читанні, ну, а між першим і другим, безумовно, ми також готові підключитися і доопрацювати з тими зауваженнями, які були висловлені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Є пропозиція підтримати рішення підкомітету базового з урахуванням всіх пропозицій нашого підкомітету і Держгеокадастру підтримати в першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Проти? Утримались? Один. Рішення прийнято.

І у нас останній проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України, поданий народними депутатами: Вадатурський, Кіршом, Петренко та іншими (6735). Доповідає Вадатурський Андрій Олексійович. Якщо можна, коротше, бо часу у нас вже… Андрій Олексійович.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую. Я  хотів би ще в продовження теми вина запросити всіх бажаючих на 15 листопада о 18:30 ТПП – це свято українського вина. Приходьте познайомитись з виробництвом.

Так, тепер щодо ситуації, трошки інша тематика транспортна і логістична. Будь ласка, я хотів би показати презентацію. Хочу нагадати просто подію цього літа. Коли багато людей чекали, тим паче, в Києві баржу з гарбузами. Я хочу сказати, що баржа відвантажила з Херсонської області 270 тонн гарбузів, які прийшли в Переяслав-Хмельницький і за два дні вихідних було продано в магазинах Києва майже 700 тонн, і всі були з "цієї баржі". Тобто такий маркетинг, який допоміг звернути увагу до цієї тематики.

Тому я хотів би далі просто показати цифри і що саме сталось. Подивіться, будь ласка, на слайд. Це вантажні перевезення. У нас вздовж Дніпра існує 10 тисяч підприємств. В 91 році ми перевозили 60 мільйонів тонн, зараз 3,6 мільйони. Тобто втратили 94 відсотки за цей час. Також зменшення вантажного флоту з …..  5 тисяч тонн, ми втратили з 91 року майже 92 відсотки, з 375 до 46.

Ще гірша ситуація з пасажирськими перевезеннями. Де майже 6 мільйонів людей живе вздовж тільки Дніпра. 18 мільйонів і майже 400 тисяч пасажирів цього року. Тобто це такий антирекорд України. В порівнянні з іншими видами транспорту можна побачити, що річка неконкурентоспроможна і вона дискредитована щодо залізничних перевезень і автобусного перевезення. Тобто падіння в декілька разів більше, ніж падіння за залізницею і автотранспортом.

Я хотів би показати сьогодні потоки, які існують в Україні. Тобто товари перетинають річку Дніпро. І нічого, ну, майже нічого не перевозиться. Чому так сталось. Тому що я просто наведу цифри. Кременчук – Миколаїв, наприклад, відстань 334 кілометри на ж/д і тривалість доставки два дні. І це  коштує 221 гривня. Ну давайте добавимо там 15 відсотків, на які зараз підняли, тобто ще там 30 гривень, тобто становить там 250 гривень. А відстань водою – 636 кілометрів, і тривалість доставки товарів – 8 діб, і вартість – 265 гривень. Тобто хто буде зацікавлений в тому, щоб перевозити з Кременчуку в Миколаїв?

Хочу навести вам просто  цифри, які існують як в Україні в порівнянні з Нідерландами.  Тобто видно, наскільки в Україні дорожче в порівнянні ж/д і автотранспорт. Тому такі результати.  В Нідерландах  річкою перевозиться  66 відсотків вантажів, в Сполучених Штатах – 40, в Україні – 3 відсотки.

І хочу відзначити, що якраз акциз на  паливо собівартості перевезень водою становить до 22 відсотків. Що потрібно зробити? Нам потрібно направити ці потоки, які вдоль Дніпра хоча би на річку Дніпро. Для цього нам потрібно використати  досвід США та Європи і зробити річку привабливою.  Хочу надати просто собівартість і структура собівартості рейсоводними пасажирськими транспортами. Просто тут багато цифр. Зверну на одну всього-на-всього, це акциз, який становить від собівартості  від 21 відсотка  до 23 відсотків. За собівартістю вантажним транспортом (я надам більш  детальну інформацію) акциз становить 12 відсотків, витрати на шлюзування –  2 відсотки,  рентна плата – 1 відсоток, портові збори – 2 відсотки. Для того, щоб  відновити конкурентоспроможність судноплавства, необхідно відмінити акциз та рентну плату, те, що ми якраз цим законопроектом і пропонуємо  зробити.

Ми  знайшли і пропонуємо такий механізм як вексель, який надається на суму акцизного податку, нараховано на обсяг нафтопродуктів, що отримується суб'єктом, виходячи  з стандартної ставки. І цей термін  надається 90 днів.

Вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання. Тобто суб'єкт повинен надати документи в податкову щодо бухгалтерських звітів, судові,  машинні журнали. І нецільове використання, якщо буде доказано, то штраф в розмірі 150 відсотків акцизу за стандартною схемою.

Контроль. Тому що тут стає питання, що у нас можна списувати дуже великі обсяги продукції під водою, і буде велике використання. Це міф. Тому що це можна дуже легко перевірити перевіряючими органами як податкова. Є, наприклад, така державна компанія, як "Лоцман", ДП "Лоцман", "Дельта-лоцман", яка може і зберігає інформацію щодо руху судна майже там 3 місяці. Є така ж річкова інформаційна система, яка в будь-який час може показати, де знаходиться судно, скільки воно знаходилось в путі і скільки… з якою швидкістю воно рухалось.

Економічний ефект проекту, який ми пропонуємо, 6735. Перше, що стосовно аграрію. Згідно індексу Світового банку з ефективності логістики. Логістика в Україні на 30 відсотків дорожча ніж в США і на 40 відсотків дорожча ніж Франція та Німеччина.

Що це дає? Якщо ми знімемо акциз, то тільки і прирівняємо логістику на рівень США, то згідно цих самих розрахунків аграрії на тільки за рахунок кукурудзи і пшениці зможуть зібрати 1,6 мільярдів, додаткових отримати 1,6 мільярдів доларів. Від акцизу втрачаємо, ну, ми не отримали конкретні цифри від податкової це від 200 до 280 мільйонів гривень і 4 мільйона гривень на рентній оплаті.

По-друге, ми забираємо вантажі з доріг. Один мільйон вантажу з доріг на річку допоможе зекономити до 750 мільйонів гривень щорік. До речі, Державний дорожній фонд на разі складає всього-на-всього 15 мільярдів гривень. Тобто ми подвоюємо цей фонд, якщо перевеземо додаткових 15 мільйонів тонн.

Так, щодо суднобудування. До речі, у нас 8 суднобудівних заводів, які можна завантажити на 10 років вперед цією програмою. І одне судно коштує майже 10 мільйонів доларів, тобто інвестицій тільки в суднобудівну галузь становлять майже там 3 мільярди доларів.

Ми пропонуємо, дійсно, зробити Дніпро привабливим. Я хочу вам показати просто, ну, як виглядають фотографії на Міссісіпі, навіть в Білорусі як завантажують, і як завантажують Дніпро.

І тому прошу підтримати цей законопроект, зробити річку привабливою, і залучити інвестиції як в суднобудівну галузь, так і в інфраструктуру на Дніпрі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Андрій Олексійович.

Пан… у нас співдоповідь голови підкомітету, Козаченко Леонід Петрович. Прошу вас.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Да, шановні колеги, я думаю, що цей законопроект допоможе вирішити низку суттєвих проблем. Як було сказано, Україна, на жаль, по логістикі одна з найгірших країн Європейського Союзу, і не тільки Європейського Союзу. Для того, щоб вирішити ці питання, треба розвивати річковий транспорт. Дуже добре, що в нас для цього є можливості. І це не тільки впливатиме на розвиток аграрного сектору економіки, про що ми зараз в основному переймаємося і говоримо, а це впливатиме на розвиток взагалі реального сектору економіки. Тому що суднобудування – це машинобудування галузь, і саме цей напрямок в реальному секторі економіки на сьогоднішній день найбільш обтяжений кризою. І в більшості випадків ми втрачаємо величезні переваги, величезні можливості, які мала Україна в попередні роки.

Тому я думаю, що тут не буде суперечки з тим, щоб рішення було позитивним. Я вас до цього спонукаю. Можливо, з часом колись прийдеться переглянути питання по акцизу на пальне, і більше посилити контроль зараз, щоб не зловживали, щоб хтось не купував для інших цілей, а списував на річковий транспорт. Але зараз рішення таке необхідно приймати. І я прошу вас підтримати даний законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Леоніда Петровича є у народних депутатів бажання виступити? Мушак народний депутат.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, ну насправді ця дискусія, вона вже була у нас з паном Андрієм. І там те, що підтримувати судівництво… судноплавство, так точно треба. Питання тільки, як.

Той спосіб, який зараз пропонується, мені знається,  що він не призведе до того, що у нас буде більше човнів. У нас  же човни  плавають… ну не плавають через Дніпро не тому, що там  це дорого в тому числі, а тому, що їх, по-перше, немає, по-друге, інфраструктура погана. Те, що пропонується там, щоб зняти акциз з пального, яке використовується для кораблів, так в мене ж питання, так давайте тоді "Укрзалізниця" тоже скаже, що, значить, ми перевозимо, тоже нам не треба акциз, давайте розвивати… збирати… знімати вантажі з доріг, давайте на залізницю, і залізниці ми купуємо дизпаливо, давайте там акциз  не будемо платити. Армія, Міноборони може сказати: "Ми ж воюємо! Так давайте ми вам тоже акциз не будемо платити. Так то їде, він же їде не гроші заробляти, а так їде як би інші задачі виконувати. Давайте ми  вам тоже акциз не будемо платити". Тому якщо підтримувати судноплавство,  так давайте кораблів більше будувати, там якісь стимули для того, щоб будівництво було. Отам от ми можемо вирішити питання, а  це ну насправді як би нас може завезти в дуже нехорошу ситуацію, коли буде купуватися…. Ну як перевірити, скільки  палива купилося для корабля, скільки той човен спалив цього  дизеля, і хто це буде перевіряти. Просто ми з хорошої ідеї, як завжди, приїдемо в те, що у нас буде ще один…. схема по пальному. Мені так здається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Мірошниченко, народний депутат.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня ще раз. Ми, дійсно, мали цю всю дискусію. Я це називаю просто: це нерівні умови ведення бізнесу. Тому приймати принаймні перший пункт, де ми  знімаємо його,  запроваджуємо нульову ставку акцизного податку ми не можемо. Всі аргументи, які я міг би навести, вже Олексій Мушак навів.

 

______________.  (Не чути)

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В.   Ні,  я повністю  підтримую, до речі, другий пункт, який застосовує  рентну плату за використання, тобто річковий збір, це можна сприйняти. Бо там  всі будуть мати рівний доступ, там не потрібно додатково функції контролю, і цим скористаються всі. Цей би пункт я підтримав.

А що стосується  нульової ставки акцизного податку, ми не можемо  це прийняти, просто ми порушуємо інші норми  законодавства. Давайте речі називати своїми іменами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Леонід Петрович, ще раз як підкомітет, прокоментуйте.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, по-перше, я скажу наступне, що тут треба розглядати ще деякі моменти. Я знаю, що "Укрзалізниця", тому що я брав участь в останній нараді, яку вона проводила, вони звернулися зараз до уряду. І уряд планує подати пропозицію стосовно скасування акцизу якраз на перевезення залізничним транспортом. І ми будемо голосувати це рішення. Якщо тут ми приймаємо, змінюємо, то там ні в якому разі не треба підтримувати, але таке подання, я думаю, що вже навіть зроблено. Це перше.

Друге, якщо ми відкриваємо двері для інших річкових засобів для перевезення, і з-за кордону будуть заходити до нас, то в них акцизу цього немає, вони вже мають перевагу. Якщо вони будуть перевагу мати, то вони будуть надавати тарифи менші, – і в нас нема сенсу займатися суднобудуванням. Краще взяти зовні такі буксири, баржі, їх використовувати. Тому на певний період часу, я не кажу постійно, можна було б це зробити, але продумати дійсно як, щоб не зловживали: чи заправляти безпосередньо через якісь заправки, які держава контролює там в місцях проходу річок, чи ще щось. Але на певний період часу можна було б це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почув.

Андрій… Сейчас,  вже останнє…

 

_______________.  Мені тут подобається з точки зору позиція, у нас залізниця – монополіст, і вона знову підняла тариф на 15 відсотків. Ви ж це чудово знаєте. У нас логістично збудований ланцюжок для нашої продукції, дуже дорогий. Но питання Андрія слушне, я його як би готовий підтримати, але ж, ну, є і багато малих річок, які на сьогоднішній день взагалі стали не судноплавними. Тому, ну, мені здається, щоб не втратити і Дніпро, нам треба розвивати і суднобудування, і річковий транспорт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я зайшов, у нас три хвилини, далі нам покинути зал. Тому я, щоб ми встигли вже цей, і там в "Різному" хвилина.

Андрій, півхвилини, все.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Я дуже швидко. Я дуже швидко. По-перше, відповім, акциз. Алексей, вдумайся, сьогодні за то, що ти користуєшся річкою, ти сплачуєш акциз, який іде в держав… в будівництво доріг. Перше, да, це несправедливо. Чому річка повинна фінансувати інші засоби пересування?

По-друге, підтримка  суднобудування. Є декілька законопроектів, це один з них, за підтримку  суднобудування. Там п'ять є. Є ВВТ, є підтримка там зменшення відсоткової ставки, там і інші пропозиції.

По-третє, схема. Да, я тільки що показав  там дві програми, які можуть продублювати. Якщо ти надаєш судові  журнали в податкову, прошиті  податковою. По-друге,  це можна перевірити просто лоцманом, лоцманською службою  і річково-інформаційна система, яка надасть скільки судно було на воді. Тобто можна перевірити цю інформацію. І не потрібно ставити хрест на тому, що ми не можемо перевірити, тому давайте ми це не будемо робити. Я показав, що ми вже зробили з річкою, суднобудуванням в Україні. Тому якщо ми хочемо експлуатувати річку, якщо ми хочемо забрати грузи з доріг, то потрібно підтримати цілу галузь, яка дозволить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Олексійович, ми тебе почули, тому… я… три хвилини нам вийти…

Бриченко.

 

БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, ідея  правильна. Але, Андрій, до річки воно  по повітрю доходить груз. Ну ми ж дороги розвиваємо в любом случае. Чого той акциз не должен попадать на строительство доріг?

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.   Бо річка, якщо ти йжеш по річці…

 

БРИЧЕНКО І.В.  Так а до річки! Ви ж убиваєте дороги всі. Ну той, хто  підвозить.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  (Не чути)

 

 БРИЧЕНКО  І.В. Ну у нас 20 тонн по сільських дорогах і то забагато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор, я почув. Значить, давайте так. Підсумки. Підсумовуємо.

Є пропозиція профільного підкомітету Козаченка. Леонід Петрович! Леонід Петрович! Пан Мушак! Давайте приймемо зараз уже. Є пропозиція  профільного підкомітету прийняти у першому читанні підтримати цей законопроект, але з зауваженнями, які висловили народні депутати. Прошу, давайте ми приймемо  в першому читанні зараз. (Шум у залі)  Ні? Ну  це така  була… підкомітет, а дальше голосуємо. (Шум у залі)

Голосуєм. Хто  за позицію комітету… підкомітету у першому читанні прийняти цей законопроект. Хто – за, прошу голосувати. Рахуйте. Скільки? Шість, да? Сім?

 

_______________.  Сім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім.

 

_______________.  Олександр Борисович, будь-яке рішення не дійсне, тому що немає кворуму. В залі відсутні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ну-ка, было 17 человек. А ну, 15. Одного немає. Лабазюк пішов…

 

ВІТКО А.Л.  Коллеги, я вас прошу, не расходитесь. Давайте такое решение в "Різному".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, подожди, ми в "Різне" ще скажемо.

Давайте, одну минутку, у меня есть предложение абсолютно, сейчас пока в связи с тем, что нет кворума, нет одного народного депутата, правильно сообщили, мы на следующем комитете проголосуем этот законопроект, чтобы это было принято как положено.

И одну минутку. "Різне", одну, "Різне". Коротко, да.

 

ВІТКО А.Л. Уважаемые друзья! Народный депутат Витко. Вот я закончил военное училище, а все основные из вас закончили аграрный университет. Так вот я вам скажу, хочу сказать, 25 травня 2018 року Національному університету біоресурсів і природокористування України виповнюється 120 років. Нині університет входить в десятку кращих університетів України.

Тому, враховуючи зазначене, пропоную звернутися до Прем'єр-міністр України з пропозицією щодо підготовки і прийняття розпорядження уряду щодо визначення цієї дати. Це звернувся ректор, колеги, давайте приймемо, будь ласка. Дякую.