22 травня 15:33
Верховна Рада України розглянула проекти законів України стосовно внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403-2) та (реєстр. № 7403-д) докладніше
22 травня 13:40
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (реєстр. № 6490-д) докладніше
22 травня 12:02
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстр. № 6049-Д) докладніше
22 травня 11:59
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7060) докладніше
17 травня 17:30
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру (реєстр. № 4532) докладніше
17 травня 10:18
Народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин прийняли участь у п’ятій щорічній аграрній конференції «Agri Invest Forum» – 2018 докладніше
19 квітня 16:40
Верховна Рада України прийняла за основу у повторному першому читанні проект Закону України про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстр. № 5448-д) докладніше
19 квітня 13:45
Верховна Рада України повернула суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект реєстр. № 7511 докладніше
27 грудня 2017, 09:29

Стенограма засідання Комітету № 66 від 19.12.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

19 грудня 2017 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! Уже у нас в залі 16 чоловік народних депутатів. Є кворум. Порядок денний розданий сьогодні всім народним депутатам. Є якісь доповнення, зауваження? Немає.

Хто за порядок денний, прошу голосувати. Проти? Утримався? Рішення прийнято.

У нас сьогодні на порядку денному перший законопроект про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України (реєстраційний номер 7363, від 06.12.2017 року).  У нас проект доповідає Луценко Ірина Степанівна, Представник Президента України у Верховній Раді, народний депутат України.

Прошу, будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, в 2012 році Верховною Радою України було прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності. І, починаючи з січня 2013 року, всі землі в Україні вважаються розмежованими.  За цим законом визначено, що всі землі, які знаходяться на території сільських, селищних, міських рад, але не входять до земель населених пунктів, залишаються у власності держави. Це один із моментів.

Наступне. Неодноразово і багато років відбуваються рейдерські захоплення після збирання врожаю, не впорядковані питання із сільськими, фермерськими господарствами, малими господарствами. Дуже багато питань, які знаходяться в тіні… саме питань по цінних землях сільськогосподарського призначення, які використовуються через тіньові схеми, де збирається врожай, жодні місцеві громади, державний бюджет не отримують жодних коштів, податків, відповідно тіньова частина таких земель не приносить жодного прибутку ні місцевим громадам, ні державі.

Наступне. Наявність близько півтора мільйона площ земель з невизначеним правовим статусом, є прогалини в законодавстві, які сприяють зловживанням при розпорядженні державними і комунальними землями, відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про величезну кількість земельних ділянок. Це деякий тільки перелік тих проблем, які на сьогоднішній день сконцентровані, є достатньо серйозними, а тому потребують комплексного вирішення.

У Верховній Раді внесено, запропоновано народними депутатами, групами народних депутатів дуже багато законопроектів, які частинами пробують врегульовувати цей величезний пласт проблем.

Що пропонується Презентом України? Президентом України пропонується комплекс заходів, які б вирішили ці питання, які я проговорила вам на початку своєї промови.

 Перше. Що пропонується в частині управління земельними ресурсами. Передати об'єднаним громадам в комунальну власність землі державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, крім земель, які мають важливе значення для держави.

В процесі децентралізації і в процесі стимулювання утворення, добровільного утворення територіальних громад це буде значним механізмом додатковим, стимулюючим механізмом для тих територіальних громад, які мають достатньо мало ресурсів для того, щоб об'єднатися і утримувати таку об'єднану територіальну громаду. Власне, передача таких земель державної власності буде додатковим стимулом для фінансової спроможності таких об'єднаних територіальних громад.

Наступне. Передати районним державним адміністраціям від Держгеокадастру та обласних державних адміністрацій повноваження щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, крім земель, які увійшли у межі об'єднаних громад.

Наступне. Що пропонується у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Передати контрольні повноваження від Держгеокадастру обласним державним адміністраціям, зокрема, в частині контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій щодо розпорядження землями. І все інше виконавчим органам сільських, селищних, міських рад в межах територіальних громад в частині контролю за використанням земельних ділянок за цільовим призначенням, недопущенням  самовільного захоплення землі, з забур'яненням землі. Тобто  контроль за  якісним використання цих особливо цінних сільськогосподарських земель.

Наступне. Є такий момент, як землі колективної власності. Передати до колективної… до  комунальної власності землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані. Надати можливість існуючим КСП до 2020 року здійснити допаювання та  передати усі несільськогосподарські землі громадам. Якщо до 2020 року, це  пропонується законопроектом, допаювання не відбудеться, усі землі колективної власності будуть  передані у судовому порядку до  комунальної власності територіальних громад.

Наступний момент. Антирейдерські запобіжники, передбачені цим законом. Проблема…  Усунення проблеми подвійної реєстрації оренди землі. Що пропонується? Обов'язок, внести до кадастру відомостей про право на землю, які зареєстровані до 2004 року і існують лише  в паперовій формі. Наступне. Обов'язок реєстраторів перевіряти кадастрові відомості  з наданням їм прямого доступу до кадастрів. Боротьба з підробленням  підписів на  договорах оренди  та документах про зміну учасників підприємств.

Що пропонується Президентом України? Надання власнику земельної  ділянки та учаснику підприємства механізму щодо блокування реєстраційних дій шляхом встановлення ним обтяження у вигляді обов'язковості  нотаріального посвідчення  певних договорів.

Наступна проблема. Боротьба з підробленими довіреностями. Що пропонується? Створення онлайн-бази довіреностей з  можливістю доступу до них реєстраторів  та нотаріусів для  перевірки і узгодження цих позицій по  попередніх проблемах.

Наступне. Боротьба з корупційними схемами при використанні державних і комунальних земель. Що пропонується автором законодавчої ініціативи? Встановити вичерпний перелік осіб, які мають право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ОСГ: учасники АТО, працівники соціальної сфери села. Передбачити законодавчу заборону на продаж, передачу в оренду, зміну цільового призначення земельних ділянок, які безоплатно одержані громадянами у власність від держави або в оренду без аукціонів.

Наступне. Деконцентрація та дерегуляція функцій управління у сфері земельних відносин. Передати від Держгеокадастру до районних державних адміністрацій та виконкомів органів місцевого самоврядування повноваження щодо державної реєстрації земельних ділянок, погодження документації землеустрою.

Наступне. Адміністративні процедури, передбачені цим законопроектом. Кабінетом Міністрів України забезпечити організацію та фінансування робіт щодо переведення в електронний вигляд і внесення до 1 липня 2018 року до Державного земельного кадастру усіх документів щодо реєстрації прав на земельні ділянки.

Що дадуть в результаті запропоновані норми в цьому законопроекті? Які результати ми плануємо досягти таким комплексним законопроектом? Це буде реальна деконцентрація влади в земельній сфері. Центр прийняття управлінських рішень та повнота відповідальності буде закріплена за місцевою владою. Третє і найголовніше в моменті децентралізації. Територіальні громади отримують стимул для об'єднання і фінансову подушку в підтримку для свого розвитку.

Наступне. Відбудеться підготовка до запровадження ринку сільськогосподарської землі. Ми цим законом намагаємося навести порядок і усунення тих прогалин і білих плям, і тих рейдерських різних моментів, які відбуваються зараз на ринку сільськогосподарської землі.

Наступне. Поліпшиться якість надання адміністративних послуг у сфері земельних відносин. Це основні постулати, основні норми, які я назвала як основні базові елементи. Законопроект достатньо великий. Я думаю, що депутати вже встигли з ним ознайомитися. І прошу розглянути цей законопроект за основу і розпочати обговорення. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, доповідачу.

Зараз слово надається голові підкомітету, народному депутату Кулінічу. 

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович.

Доброго дня, шановні колеги! Підкомітет розглянув законопроект  7363 і відзначає наступне. Переважна більшість положень законопроекту фактично є напрацюваннями нашого комітету. По-перше, до нього ввійшли більшість положень, які ми вже  обговорили і які проголосовані в першому і в другому читанні у нас в комітеті, це 4355  і 7118-й, які напрацьовані і підтримані комітетом, ще раз повторююсь.

Також до законопроекту ввійшла  значна частина законопроекту 7060, який  також був підтриманий в першому читанні комітетом і який  достатньо важливий, якщо ми говоримо про питання безоплатної приватизації.

Також величезний  антирейдерський блок. Була створена робоча група при комітеті, яка працювала разом з МінАПК, Мін'юстом, і напрацьований величезний об'єм роботи, і  практично був готовий законопроект. І  я вважаю, це дуже позитивно, що всі ці речі, які  напрацьовані аграрним комітетом, були підтримані Президентом, і  я думаю, що головне – те, що є реальний шанс для того, щоб ми почали кудись рухатися в цих питання.

Тепер по суті законопроекту. Аграрний блок хотів би пройти. 

Перше. Землі за межами населених пунктів передаються у власність об'єднаним громадам.

Друге. Місцеві ради будуть мати державний контроль за землями в частині, власне, ті питання, ті речі, які повинні бути за місцевим самоврядуванням, це нецільове використання земельних ділянок, самозахвати і забур'янення.

Третє. Питання колективної  власності. Надзвичайно важливе питання, ми декілька раз  його вже обговорювали, десь близько  півтора мільйона гектарів таких земель, у них по суті власника немає, вони в підвішеному стані, величезні  кошти ідуть не в місцеві бюджети. І тому дуже важливо, щоб цей блок був врахований і проголосований, і реально почав працювати.

Четверте. Передача  місцевим  радам повноважень  по затвердженню  нормативної оцінки землі за межами населених пунктів. Надзвичайно важлива ініціатива. Також була у нас в комітеті обговорена. Тому що плата за землю надходить до місцевих бюджетів, тому саме дуже важливо, щоб базу оподаткування встановлювали якраз місцеві ради.

Антирейдерський блок, я вже говорив про це. Дуже коротко пройду. Запропоновується норма, за якою власник земельної ділянки та учасник господарського товариства зможе підписати у нотаріуса документ, за яким будь-які дії з управління цим майном, чи то земельна ділянка, чи то частка в статутному капіталі, мають вчинятися за нотаріальним договором. Тобто нотаріус внесе цю вимогу як обтяження до реєстру, і з цього часу без нотаріального посвідчення жодна управлінська дія вчинена не буде. Це своєрідне, ну, своєрідний такий арешт на майно за ініціативою власника по боротьбі з підробними документами. Тому що останнім часом дуже багато таких фактів, зокрема і Кіровоградська область, і останній випадок на Полтавщині. Якраз ми вважаємо, що… і підкомітет вважає, що ця норма дуже діяла.

Більше того, законопроект зобов'язує відцифрувати всі наявні в Держгеокадастрі відомості про раніше видані державні акти, зареєструвати договори оренди і внести ці відомості до кадастру, на зареєстровані договори оренди. Це має бути здійснено в максимально стислі строки. Основна причина подвійної реєстрації договір оренди саме те, що усі ці відомості зараз є тільки в паперових носіях. Тому це надзвичайно важливо.

І третє, законопроект вирішує питання взаємодії між реєстром прав і Державним земельним кадастром. Системи будуть взаємодіяти автоматично, і необхідна інформація буде підтягуватися сама, без втручання людини. Це також дуже така важлива новація. До того ж, будь-яка… буде надана можливість одержати будь-яку інформацію з кадастру в електронній формі через Інтернет.

Всі ці положення, я думаю, заперечень не викликають, тому що ми декілька раз їх обговорювали і в першому, і в другому читанні в різних законопроектах. Тому я думаю, що достатньо всі проінформовані по суті цих новацій.

Ну, хотів би перелічити ті відмінності, які є, наприклад, між базовим 4355, який був прийнятий нашим комітетом і за основу, і в другому читанні якраз комітетом. Перше, це розпорядники земель. У варіанті 4355 це громади, які не об'єдналися, отримають цю землю в розпорядження, ОТГ у власність. У варіанті, який запропонований Президентом, пропонується ОТГ у власність, а решта – у розпорядження районним державним адміністраціям.

Друга відмінність – це яка стосується контролю за використанням та охороною земель. У варіанті 4355 ці функції надавалися "Держгеокадастру", адже він здійснював ці функції історично, у президентському варіанті пропонується передати функції земельного контролю обласних державним адміністраціям.

Ну, є ще одне питання, яке, я думаю,  буде мати обговорення, дискусію – це питання Академії аграрних наук. Кабміну доручається провести повну інвентаризацію земель академії і виявити ті землі, які не використовуються для   наукових цілей. Ці землі мають бути вилучені.

Норма, дійсно, неоднозначна, тому що, з однієї сторони, дійсно, тут дуже багато зловживань, ми про це неодноразово говорили на комітеті, тому що всі ми знаємо, що існують договори про спільний  обробіток, і, по суті, земля не використовується за цільовим призначення, а її використовують, не зрозуміло хто. І знову ж таки, нічого держава не отримує, місцеві бюджети нічого  не отримують. То, дійсно, треба наводити лад з цим питанням, про це ми неодноразово і дуже давно говоримо.

Але з іншого боку, ми можемо отримати ситуацію, коли землю підприємств академії просто відберуть і працівники втратять право на земельний пай. Тому я вважаю, що це питання обов'язково треба допрацьовувати, тому що це дуже важливо, щоб ті працівники, які працювали на … і працюють на цих підприємствах, обов'язково отримали земельний пай, щоб ми не  мали соціальної напруги і ми не мали, ну, свого роду  соціальних бунтів.

Ну, і хотів би ще зазначити такі речі. Шановні колеги, я особисто ще в минулій каденції вносив такі законодавчі ініціативи, які стосувалися децентралізації і які стосувалися передачі земель за межами населених пунктів громадам, але ці ініціативи, на жаль, не були реалізовані в минулій каденції.

В цій каденції, з моєї ініціативи разом з вами було внесено, мабуть, п'ять законопроектів, от я їх перечислю: це 1159, 3510, 4355, 7118. Але, на жаль, ні один з цих законопроектів… якийсь доходив до сесійної зали у першому читанні, 4355 дійшов в другому читанні,  і вони реалізовані не були.

Мені дуже прикро, що, наприклад, законопроект  4355, який був повністю відшліфований і з МінАПК, з Держгеокадастром, ми все врахували, але, на жаль, півтора роки  він лежить, і ні уряду, ні  парламент  не спромігся ініціювати його розгляд у другому читанні, і питання зависло на незрозумілий час, і воно  не вирішується. Тому я думаю, що нам тут якраз треба зараз прийняти рішення. Можливо, це буде політичне рішення, но треба кудись в цьому питанні  рухатися.

Я думаю, що не треба нам ще плодити якісь додаткові  законопроекти, альтернативні, тому що по суті вони нічого не будуть вирішувати, я вважаю, а треба зосередитися і рухатися в напрямку децентралізації, і тому підкомітет вважає, що  цей законопроект, який вносить Президент, можна приймати за основу. А всі ті розбіжності, про які я сказав, їх можна допрацювати   до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович.

Слово надається першому заступнику міністра аграрної політики Мартинюку.  Пожалуйста.

 

МАРТИНЮК М.П. Дякую, шановні колеги. Міністерство аграрної політики і уряд в цілому послідовно  підтримують ідею так званої земельної децентралізації, а власне передачі  права  розпорядження  землями державної форми власності об'єднаним територіальним громадам. В цьому ключі президентський законопроект може бути підтриманий і заслуговує на те, щоби  бути підтриманим.

Хочу зауважити, що цей законопроект містить не тільки земельні норми, але і  визначає спрощення податкової системи для  дрібного підприємництва в сільській сфері, і це теж, безумовно, є позитивним моментом законопроекту і стимулюватиме  розвиток як малого бізнесу в аграрній сфері, так і  розвитку сільських територій в цілому.

Виходячи з цього,  Міністерство аграрної політики підтримує позицію щодо погодження даного  законопроекту до схвалення в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Зараз я хочу надати слово, була велика нарада, збиралося місцеве самоврядування, я там доповідав тезисно ці законопроекти, Поєдинку Миколі Сергійовичу, керівнику виконавчої дирекції Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад. Прошу вас до слова.

 

ПОЄДИНОК М.С. Доброго дня, шановні депутати і учасники комітету! 14 грудня ми проводили всеукраїнський форум, присвячений обговоренню земельних питань в Україні, всі ті негативи і ті позитиви, які на сьогоднішній день накопичувалися.

Крім того, даний проект закону обговорювався в широкому колі фактично з залученням всіх членів Асоціації сільських, селищних рад. Нами одноголосно прийнято рішення щодо повної підтримки даного законопроекту. Є єдині деякі розбіжності, які, можливо, прийдеться врахувати до другого читання.

Крім того, ми підготували звернення до Голови Верховної Ради від Асоціації сільських, селищних рад прискорити питання розгляду даного законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

І зараз ще надаю слово від Національного аграрного форуму. Вони виступали на раді національних реформ. І за ініціативи аграрних асоціацій Президент прийняв таке рішення.

Прошу, пана Соколова.

 

СОКОЛОВ М.  Большое спасибо за приглашение. Действительно, мы не только выступали в Нацраде, мы благодаря комитету имели возможность участвовать в рабочей группе по подготовке ряда положений данного законопроекта. И те предложения, которые были сформулированы аграрными ассоциациями, они полностью были учтены при его разработке.

Поэтому я уполномочен сказать, что действительно и Всеукраинская аграрная рада, и Аграрный союз, и УКАБ, и конфедерация, мы все  поддерживаем данный законопроект. Просим вас его как можно скорее принять, потому что он действительно важен и решает большое количество вопросов, которые сейчас стоят как в сфере рейдерства, так и в сфере, к сожалению, такого негативного явления, как теневой рынок аренды. Ну, и собственно в сфере земельных отношений.

Поэтому еще раз мы поддерживаем и просим его принять в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Народні депутати, прошу висловлюватися. Хто до слова? Івченко, да? Народний депутат Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, шановний представник Президента! Знаєте, коли дивися на комплексний законопроект і бачиш, що в принципі, от як сказали колеги, більшість законів ми ж вами і розробили, прийняли на комітеті, 6490, 7060, 6369, 6370, 4355, 7118-1, це всі ж наші закони і співавторами є всі з нас. Тобто мені здається, таке враження, що крім Президента сьогодні ніхто не може провести свій закон у Верховній Раді, перше.

Друге, ми тільки що були на аграрному форумі, на аграрному віче, те, що ми чули про нас з вами, я хотів би, коли буде взята перерва, щоб ми всі аграрним комітетом і лідер фракції зайшли до Голови Верховної Ради, і поспілкувалися, бо ми не можемо більше спілкуватися з аграріями нормально так тет-а-тет, оскільки в них до нас є претензії з приводу Податкового кодексу.

Наступне, от виступає асоціація сільських, селищних рад, а вона знає, що їм землі не надають, асоціація об'єднаних громад або об'єднані територіальні громади отримують землю, сільські, селищні ради землі не отримують. Сьогодні, на секундочку, це 60 відсотків територій. В мене питання до нас з вами риторичне, а хіба не ми з вами відстоювали позицію, одним віддаємо у власність, іншим у розпорядження, у нас же не мають бути люди одні білі, а одні чорні, ми всі маємо віддати землі, ми їм заборгували. Одним віддати у власність, вони її оформлять, зроблять відповідну документацію, зроблять відповідні межі, вони і оформлять, інші получать у розпорядження, а нагляд або контроль за використанням земель мають йти за державним органом влади.

Яким чином може відбуватися нагляд в РДА? Це що, Генеральна прокуратура? Передають наглядом за веденням земельного законодавства районним державним адміністраціям. Контроль віддають РДА. Слухайте, поставлять цього ручного інспектора, який буде незрозуміло що контролювати, де державницька функція? Контроль інспектори будуть робити. Але, коли ми забирали екологічний податок з вами, 20 відсотків з областей, з органів місцевого самоврядування, під час голосування за Бюджетний кодекс, я сам особисто  розумію, що мають бути державна вертикаль ветеринарії і, коли ці кошти будуть направлятися на створення відповідної вертикалі я був за. Але сьогодні, де наша державницька позиція, коли ми чітко розуміємо, що це має бути державна вертикаль контролю за використанням земель. Точніше, що там відбувається на землі? Що відбувається з деградацією там, з залісненням і так далі, так далі, хімізація і відповідні всі ці речі, які покладені законом про контроль і охорону земель. Це має бути державна функція. Наразі, це знову віддається цим інспекторам.

Землі академії. Колеги, ми з вами чітко розуміємо, що відбувається на землях академії, ми всі знаємо, тут нікому не нада говорити. Але давайте ми з вами сядемо і комплексно розберемося, як ми можемо від відповідних земель, це воєнторги. Мені що називати, скільки воєнторгів перепахані і використовуються не за цільовим призначенням. Це землі Міністерства оборони чи Миколаївської області полігони не розпахані. Це відповідні землі академії, державних підприємств, які підпорядковані МінАПК. Давайте з вами подивимося, як ми можемо зробити так: а) щоб люди отримали своє, б) щоб  збереглися робочі місця і с) головне, створити відповідні корпоративи. Щоб люди не тільки отримували орендну плату, а щоб люди отримували оцей прибуток, який отримують орендарі. Щоб кооперативи отримували, кожна людина отримувала і це буде державницькій підхід. Розпаювали, дали людям і дали можливість заробляти через відповідну кооперацію, а тоді далі будуть йти дотації.

Я … у нас… я хочу сказати, якщо вже ніхто не піднімав руку. Я хочу сказати, на моє велике переконання… на моє велике переконання, я по темі, на моє велике переконання, в цьому законі є досить багато класних речей, антирейдерських, стимулювання сімейних ферм. Зменшення до 1 гектару і ми надаємо дозвіл здавати ці землі в оренду і так далі.

Податкові питання, де ми з вами вводимо четверту групу оподаткування "б" для сімейних фермерських господарств, тобто фізичних осіб. У нас була ІV група – тільки юрособи, сьогодні це будуть і фізособи.

Головне, ми їм даєм пенсію, ми їм даєм  страховий стаж. Держава їм буде оплачувати. Це гарні речі, які ми з вами напрацьовували, це нормально. Але 60 відсотків земель віддавати районним державним адміністраціям, віддавати контроль, віддавати нагляд і віддавати дерибан  державних земель – це несправедливо. І на моє велике переконання, якщо ми з вами можемо правками щось виправляти, то повинні бути гарантії, бо буде відбуватися наступне: будуть ставити правки на  підтвердження, будуть  збивати і будуть повертатися – редакція першого читання. І таким чином ми з вами отримаємо те, що нам сьогодні  подали.

А тепер скажіть, будь ласка,  від цього виграє 60 відсотків населення країни або  60  відсотків сільських, селищних рад?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, час. Ще 7 народних депутатів слово. Все, спасибі.

 

ІВЧЕНКО В.Є Дякую.

І наостанок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершайте давайте.

 

ІВЧЕНКО В.Є І наостанок. Колеги, коли тут сидів  голова комітету Кутовий. Ми всі йому задавали одне питання: "Коли ти збереш  під МінАПК все те, чим має займатися Міністерство аграрної політики?" Всі ж про це казали. Це ж справедливо.

А ви знаєте, що цим законом  підпорядкування  геокадастру входить до Мінрегіону? Знову…  (Шум у залі)

Додатково. Я ще раз кажу.  Держгеокадастр відходить  від впорядкування  від МінАПК до Мінрегіону. І сидять експерти, які ще можуть сказати. читати потрібно законопроекти і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Закінчуйте вже.

 

ІВЧЕНКО В.Є   Я вже закінчую. І наостанок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже забрали слово від інших народних депутатів.

 

ІВЧЕНКО В.Є  І наостанок, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки можна вже?!

 

ІВЧЕНКО В.Є Я закінчую.  Секунду.  Олександр Борисович,  у нас регламенту нема. Я  виступаю, я ж должен думку донести.  Якщо 300 сторінок  законопроект, як ви хочете, щоб я за хвилину….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще 17 народних депутатів.

 

ІВЧЕНКО В.Є  Я розумію. (Шум у залі)

Я 30 секунд. І наостанок. У нас, колеги, якщо ми з вами говоримо по Регламенту, то у нас я знаю, що сьогодні зареєстрований  Радикальною партією  відповідний законопроект, сьогодні буде зареєстрований  іншою партією, ну відповідною фракцією, ще один законопроект. І було б логічно розглядати всі законопроекти і вибирати найкращий. І це є державницька позиція.  Тому я пропоную на повторне перше читання з урахуванням того, що ми маємо ці земельні  відносини  вирішити так, щоб це було на користь людей і громади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,

Я прошу інших виступаючих народних депутатів скорочувати виступи. Зараз в порядку надходження Давиденко, далі – Дмитренко, піднімав руку. 

 

ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги, я погоджуюсь із колегою Олегом Івановичем про те, що ми… тут дуже багато норм, які ми напрацьовували в усіх законопроектах. І з деякими нормами цього закону я також не погоджуюся, але… Ну, в частности, наприклад, про те, що право оренди може припинятися земельним інспектором, да. Це повинно вирішуватись виключно в суді, да. І точно так же там по аукціонам. Ну, тобто те, що ми приймали, і те, що ми обговорювали з вами, я вважаю, що до другого читання ми зможемо це все внести. Правильно, Ірина Степанівна? Подивитися, да, і виправити такі норми, які є неприйнятними. Ну, я хотів би…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, я відкоментую потім всі ті зауваження, які будуть.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Да-да, і також, в принципі, погоджуюся з Вадимом Євгеновичем про те, що, ну, триста сторінок, щоб потім не вийшло, як у нас було з Податковим кодексом. Що ми будемо говорити, що ми там не розібралися, недобачили, недочули і так далі. І також запрошую всіх колег, хто не розібрався, щоб вони все-таки завтра прийшли на комітет на податковий і висловили свою позицію прямо відкрито по поводу 180 правки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Валерій Миколайович.

Зараз Дмитренко, народний депутат.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги, власне, я підтримую цей законопроект. Хочу сказати слідуюче, що да, дійсно на комітеті ми неодноразово і не один законопроект пропрацьовували, говорили, але цей законопроект президентський, і в нього більше шансів пройти в Верховній Раді. Тим більше, це тільки для наших територіальних громад, це сприяння добровільному об'єднанню.

А той чинник, який говорив Вадим Євгенович, що 60 відсотків віддадуть РДА. Я думаю, що в нас люди на місцях такі мудрі, вони швидко об'єднаються, підтримають цю ініціативу, і ніхто не захоче керівникам РДА віддавати свою власну землю. Повірте мені, що дуже швидко це все буде робиться.

І я підтримую те, як держава вже пішла на децентралізацію, то треба цей процес швидко зробити, оперативно, і всім разом рухатися далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Далі – Мірошніченко, народний депутат.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня, шановні колеги. Ну, по-перше, дуже жалко три роки. Всі закони були перераховані, які ми з вами розробляли, і всі ми там приклали руку –  і до сімейних ферм, і до борьби з рейдерством, і до всього. І дуже сумно, що немає такої, дійсно, поваги.

І я публічно звертаюся до Адміністрації Президента і до Кабміну. У нас є традиція, ми якось тут цінуємо, значні законопроекти ми розглядаємо разом і підписуємо разом, і дуже часто ми в залу заходимо разом, і тому є така дискусія і підтримка. Але, звісно, важливо щоб з цього був толк.  Тому ніхто тут не буде кричати і піаритися на цьому. Але це факт, і просимо на це звернути увагу. Що на 90 відсотків цей законопроект, який вноситься, це напрацювання членів комітету, експертів, асоціацій. І, до речі, законопроект який був недавно дуже щасливо прийнятий "Маски-шоу стоп", там теж працювали ті ж самі люди 5-6 місяців. Тому, коли змінюють тільки обкладинку, це дуже добре, і ми цінуємо, що ці законопроекти проходять. Це перше. Але знов, жалко три роки. Ми могли вже досить багато інших глобальних речей зробити.

По-друге, там є проблеми, і ми будемо вносити зміни. Їх вже озвучили, і по розмежуванню контролю, там РДА і обласних адміністрацій. Я вважаю, що Держгеокадастр має залишити свої функції державного контролю в деякій мірі. Ніхто не має прийти і розірвати угоду по оренді, на якій там інспектор. Це все ми будемо з вами виправляти, будемо вносити поправки. Тому в першому читанні будемо, рекомендую підтримати. До другого, вже як ми зможемо змінити, будемо бачити. Але для першого читання це знаковий законопроект. Вважаю, треба рухатися вперед.

І ще раз, щоб більше не брати слово. О 16:00 буде об'ява перерви, згідно регламенту буде 30 хвилин засідання у Голови Верховної Ради, всі депутати аграрного комітету запрошуються  стосовно Податкового кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Дуже важливе повідомлення.

Кіт, народний депутат. Прошу, Андрій.

 

КІТ А.Б. Дякую.

Шановне товариство, насправді, дійсно, я поділяю думку колег про те, що  не дослуховується до нас виконавча гілка влади і законодавчі ініціативи, які нами були створені і зроблені, не доходять до другого читання, а створюються нові.  Ну я думаю, що це  питання набагато глибше, воно в дуалізмі влади в Україні, але ми будемо про нього говорити пізніше.

Стосовно цього законопроект. Я вважаю, що деякі функції вони будуть протирічити суті територіального устрою в Україні, тому що скажіть мені як… якщо обласна адміністрація за поданням районної адміністрації створює… робить подання на  створення ОТГ, а в той же ж момент вона  розпоряджається і є власником землі, чи нема тут конфлікту інтересів?

Наступне, що я би хотів сказати, що  державний нагляд повинен бути залишений за Держгеокадастром, це є однозначна позиція. Я думаю, що законопроект  4355, який ми  пропонували перед тим, який передавав землі у власність тільки об'єднаним територіальним громадам, власне, був самий кращий з точки зору стимулювання і нарощування їхнього впливу на територіальний устрій в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Юрчишин, народний депутат.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати! Даний законопроект – це є   сукупність наших напрацювань. І я радий, що Президент все це навколо себе об'єднав. Що дасть? Сьогодні об'єднані громади отримали землю, а якийсь рік і взагалі не буде самостійних, а будуть всі об'єднані громади. Потім землі державні сьогодні будуть під контролем, і саме головне,  на відкритих аукціонах будуть конкурси, і  підприємці зможуть їх  сьогодні ту землю використовувати, а держава отримає своєчасну платню не в такій мізерній, як  від Академії аграрних наук. Сьогодні від Академії аграрних наук держава втратила понад 4 мільярди гривень. Отут якраз корупційна складова, від якої ми  саме відійдемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу народним депутатам  трошки своє бачення теж сказати. Підтримую рішення підкомітету в першому читанні, по-перше.

Друге. Ще раз наголошую на тому, що законопроект комплексний, в нього є податкова база, того що не було раніше, але нами обговорено, тоже дуже важливо. В ньому є передача земель територіальним громадам. В ньому є колективна власність і так далі. І ще раз. Сьогодні цю ініціативу Президента, вона прийнята на звернення національних аграрних асоціацій, ті, які уже бачать, три роки ми робимо, але руху нема, саме головне.

Тому, як на мене, то до другого читання ті всі правки, які мають народні депутати, напрацювання, вирішення системи контролю геокада……. обладміністрації, все що може у нас до другого читання набути свого законного характеру.

Тому зараз передаю слово ще представнику Президента Ірині Луценко. Доповідайте.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Шановні колеги, якщо ви звернете увагу, в законі стаття 61 "Повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських рад", просто показую 15 сторінок, де чітко виписано повноваження по контролю сільських, селищних, міських рад в межах територіальних громад. І дуже мало повноважень по контролю в облдержадміністрації, це в 6 статті буквально дві строчки, їхні повноваження звужуються лише до моменту нагляду по прийнятими рішеннями сільських, селищних і міських рад стосовно контролю за цими землями сільськогосподарського призначення. Нагляд як такий дуже мізерний.

І наступне. Для того, щоб зрозуміти, що це не придумано і ніхто не перетягую на себе повноваження, хочу звернути вашу увагу, що є такі закони України про місцеві державні адміністрації, який визначає сфери, в яких місцеві органи виконавчої влади повинні здійснювати державний контроль, до таких сфер відносяться, зокрема, державний контроль за використанням та охороною земель, це пункт 3 частини першої статті 16. Крім того, є Закон про місцеві державні адміністрації, який визначає, що межі, спосіб та порядок здійснення такого контролю визначається законом. Тож в цьому законопроекті, запропонованому нами, спеціально вносяться зміни до спеціальних законів щодо умов здійснення такого державного контролю, але цей державний контроль зі сторони облдержадміністрацій здійснюється тільки в рамках нагляду за тими рішеннями, які приймуть місцеві органи самоврядування і так дальше.

Наступне. Говорилося про те, що треба було б розглянути… Вадим Євгенович, я вам не заважала. Будь ласка, закон великий, ви – профі, я – ні, я підготовилась, вислухайте мене. Наступне, ви говорили про те, що було б добре розглянути альтернативні законопроекти, зокрема законопроект Ляшка, який був запропонований, так. Я вам даю зразу відмінність, і чому я пропоную все-таки більш уважніше віднестися до комплексного закону президентського. Дивіться, по законопроекту Ляшка, 7363-1, ОТГ передається право розпорядження всіма землями державної власності, а ми говоримо про комунальну власність. В ОТГ передається у власність лише після встановлення меж ОТГ, а в нашому законопроекту, навіть якщо немає меж, воно вже передається в комунальну власність.

Наступне, за Держгеокадастром залишається повноваження розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Чи не на раді регіонів зняли виконуючого обов'язків за різні корупційні схеми? За Держгеокадастром залишається монопольні повноваження щодо наповнення та ведення державного земельного кадастру і інші-інші-інші повноваження. Чи не зберігаємо ми всі ті схеми, які залишаються, якщо ми уважно розглядаємо, голосуємо за цей законопроект Ляшка? Розпорядження, право учасників бойових дій на одержання першочергової землі для ведення особистого селянського господарства і так далі, і так далі. Контраверсійний дуже закон, не вирішує всіх тих питань, які пропонуються і пропонуються механізми вирішення в цьому законопроекті.

Наступне, про інспекторів. Не буду углиблятися, все це прописано дуже гарно в цьому великому законопроекті. Прошу приймати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Спасибі вам.

Ну, ми зараз, Галасюк… Ляшка законопроект ми поки не виносили, бо його не бачили. Він тільки сьогодні зареєстрований. Буде час, розберемо і цей законопроект.

Є пропозиція, наступна пропозиція була від комітету нашого профільного, прийняти закон в першому читанні, так? А до другого читання узгодити всі ті моменти через правки, які нададуть народні депутати.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Рахуйте. За основу, в першому читанні. Да, да, тільки так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Проти? Проти? Утримався? Один утримався. Два утрималось. Рішення прийнято. Спасибі вам… спасибі.

Переходимо до порядку денного. У нас поступило від Галасюка прохання не розглядати питання законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо захисту законних прав власників земельних часток, а перенести на інший день. Немає заперечень у народних депутатів, автори попросили?

Третій законопроект. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку виноградарства, поданий народними депутатами України Мірошніченком, Лабазюком, Лунченком (Реєстраційний номер 6603, від 21.06.2017 року). Доповідає Мірошніченко Іван Володимирович, народний депутат. Прошу, Іван Володимирович.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня. Буду не читати доповідь, щоб зекономити час.

По-перше, дякую всім, хто підтримав законопроект. Це підписали Мірошніченко, Лабазюк, Лунченко, Бакуменко, Петьовка, Івченко і Кулініч.

Куди ми вносимо зміни? Ми вносимо зміни в Закон про розвиток виноградарства, також в Закон про оренду землі.

Про що сам законопроект? Всі ви знаєте проблематику, яка стосується взагалі не тільки виноградарства, а взагалі багаторічних насаджень. Тобто, коли ми маємо досить високі капітальні вкладення і  досить довгий період повернення інвестицій. І коли весь цей бізнес базується на оренді, а також на таких речах, коли і змінюється власник землі або приватизується земля, то це ще стає більш цікавим, да, більш цікавою процедурою, більш ризиковано. Тому законопроект говорить  про наступне.

По-перше, що для виноградарства, а до другого читання, хочу ще раз відмітити, ми можемо з вами внести зміни, якщо всі погодяться, і це буде стосуватися всіх багаторічних насаджень, дозволяється оренда 25 років.

Друге. В любому, в якому-небудь випадку, коли змінюється власник землі, яка орендується або земля ця приватизується, і на ній існують багаторічні насадження,  в нашому випадку насадження виноградарства, виноградники, то всі збитки стосовно розірвання даних угод або при зміні власника мають бути компенсовані. Або тому, хто орендує цю землю, або той, хто до цього не працював на інших правах. В принципі це основні дві новели.

Ще раз хочу підкреслити. Якщо буде підтримка колег, ми можемо поширити цей список і включити в перелік не тільки виноград, а це і сади, і ягоди і так далі. Багаторічні саджанці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі вам. Голова підкомітету Кулініч Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Підкомітет розглянув законопроект 6603 та відзначає наступне. Законопроект передбачає встановлення мінімального строку 25 років для договорів оренди та емфітевзису щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення під виноградники або для їх закладення.

Така пропозиція, дійсно, заслуговує на увагу, тому що діяльність і закладення …….. виноградників потребує значних інвестицій. Тому інвестор повинен мати повні гарантії щодо дострокового користування земельною ділянкою. Також законопроект пропонує надати орендарю право на відшкодування витрат, здійснених ним на посадку виноградників та догляд за ними у разі припинення договору оренди земельної ділянки під виноградники.

Підкомітет підтримує таку пропозицію. Це фактично є тією гарантією, що посадження виноградників буде збережено. В той же час слід зауважити, що право на вказане відшкодування не має стосуватися випадків коли, по-перше, договір оренди припиняється з ініціативи орендаря або у зв'язку із невиконанням ним своїх обов'язків. І, по-друге, договір припиняється у зв'язку із закінченням його строку, а не достроково. В іншому випадку сторони договору оренду землі ставляться в нерівне становище, що створює умови для зловживання з боку орендаря.

Тому підкомітет рекомендує прийняти даний законопроект за основу із напрацюванням до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Перший заступник міністра Мартинюк, прошу.

 

МАРТИНЮК  М.П. Шановні колеги! Міністерство аграрної політики категорично підтримує будь-які кроки, спрямовані на підтримку виноградарства. Тому що виноградарство, саме виноградарство, а не садівництво в цілому – це така специфічна галузь.

По-перше, виноград може рости в Україні тільки в обмежено визначеній кількості зон придатних для цього, які в основному зосереджені в Закарпатті і на півдні України, переважно в Одеській області.

Це все регіони, які мають певні проблеми з зайнятістю, це фактично сільська місцевість там у депресивному стані знаходиться і розвиток саме виноградарства якраз би цю ситуацію міняв. Але ті проблеми, які характерні для виноградарства, вони характерні і для садівництва в цілому, і для будь-яких багаторічних насаджень. Тобто 25 років – це той термін, який в принципі відповідає терміну активного плодоношення багаторічних насаджень. І думаю, що цю практику можна було б розповсюдити на всі багаторічні насадження.

Єдине, що я би хотів про філософію підтримки поговорити, не торкаючись, власне, законопроекту. Якщо ми хочемо щось підтримати, то нам необхідно визначити інструменти для цієї підтримки. У нас є вже сім років мінімальної оренди на будь-яку сільськогосподарську землю. У нас є десятирічний термін оренди мінімальної на землі, які зрошені. Ми зараз запровадимо ще 25 років на землі під багаторічними насадженнями. По-перше, хочу вам всім відкрити таємницю, яку ви всі і так знаєте, ці всі обмеження дуже легко обходяться, дуже легко обходяться. Починаючи від укладення ще більшої кількості тіньових договорів оренди і закінчуючи достроковим розірванням, але за полюбовною згодою сторін. Якщо хтось хоче передати свою землю в оренду на три роки, то він передає її на три роки, незважаючи на всі обмеження.

Другий момент. Ті, хто інвестує в плантації багаторічних насаджень, вони інвестують немалі гроші, вони в принципі ці немалі гроші десь заробили, і вони не перший день в бізнесі, як правило. Тому вони прекрасно розуміють, що їм договір оренди потрібен на 25 років і без наших підказок.

От, що би, дійсно, напевно, стимулювало би розвиток виноградарства –  це те, щоби землі, на яких розташовані багаторічні насадження були виведені з під дії мораторію, і ці багаторічні насадження можна було би застосовувати як актив при заставі в банках, тому що дерева точно вже ніхто не забере з собою і не винесе нікуди. Але при тому, що, ну, ви знаєте краще, напевно, за мене, скільки коштує 1 гектар інтенсивного саду, щоби його закласти, скільки треба витрати і, на жаль, цей актив як предмет застави банками не приймається в силу того, що він розташований на землі, яка під мораторієм.

Ну, це що стосується філософія. А так, якщо, ну, про це не думати, то можна закон цей підтримати навіть за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Народні депутати Давиденко, Вадатурський.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Ми про цю тему неоднократно говоримо. А я би просто пропонував би сади і виноградники признати основними, ну, засобами виробництва, ну, як нерухомість, наприклад. І все. І всі питання автоматично б знялися. Ну, як пропозиція, якщо ми можемо це зробить, то це зробить. І, ну, розширити, зрозуміло, на всі багаторічні насадження дію цього закону.

 

______________. (Не чути)

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі, Валерій Миколайович.

Вадатурський Андрій Олексійович.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  Андрій Вадатурський. Дякую за те, що підняли таке питання. До речі, сьогодні стоїть в порядку денному законопроект, який повинен підтримати мале виробництво, якраз для малих виробників вина і медовухи.

До речі, слушна пропозиція, я також погоджуюся з тим, що нам потрібно захистити виробників, ті, хто вкладають кошти, які потім повертають через 7-10 корів, тому що виробники починають отримувати прибутки, ну там майже через 10 років.

Але я погоджуюся з Максимом Петровичем, те, що, по-перше, можна обійти цих  25 років. По-друге, розумію логіку з точки зору виробника. А з точки зору власника землі зможуть вони піти на те, що вони будуть підписувати  договори на 25 років? Я думаю, що ми можемо мати зворотній ефект. І тому я, чесно кажучи, вважаю, що нам потрібно відправити на доопрацювання і зробити, дійсно, пілотний проект по передачі землі, запропонувати ринок чи ринковий механізм якраз на землі під виноградниками і садами. І, до речі, ще потрібно не забувати, що ми  продовжили мораторій на рік.

Уявіть собі ситуацію, ми сьогодні проголосуємо за цей законопроект, надаємо право заключати договори на 25 років. Через рік, через два, буде створений, чи через три, буде створений ринок землі. Що тоді? Чи підуть сьогодні люди при той риториці, що сьогодні є, що ми кожний рік  продовжуємо мораторій на рік, на укладення договорів на 25 років? Не впевнений.

Тому давайте ми зробимо крок назустріч на відпрацювання ринку землі саме якраз під садами і виноградарством.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ще є у народних депутатів бажання? Є пропозиція…  А, є. 

Люшняк Микола Володимирович. Пожалуйста.

 

ЛЮШНЯК М.В. Так, беззаперечно. Я підтримаю, але хотів би авторів законопроектів прокоментувати статтю 32 пункт 3-й знизу. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця орендар має право на відшкодування витрат, пов'язаних з поліпшенням стану об'єкту оренди та збитків, завданих розірванням договору.

Це положення також поширюється, я зараз тут хочу наголосити, на випадки відшкодування орендарю вартості виноградників, що у процесі приватизації державного майна в агропромисловому комплексі були внесені до статутного капіталу господарських товариств або належить правонаступнику господарських товариств, що були створені в процесі приватизації державного майна в агропромисловому комплексі, якщо строк плодоношення таких багаторічних насаджень не закінчився. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це відповідь… Мірошніченко, прошу. 

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Це випадок, наприклад, коли земля не приватизована, на ній є зараз існуючі виноградники. І в  рамках приватизації приходить власник, тобто отримує цей пай, і потім він просто знищує цей висаджений виноградник. В нашому законопроекті він має підприємство, яке понесло витрати на те, щоб цей виноград там був, на той момент, коли він там приватизує, була компенсації втрат.

Якщо цей виноградник в даному випадку ще плодоносить, тобто він ще знаходиться в тому віці, коли дає продукцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, спасибі.

Є пропозиція підкомітету прийняти… Олег Іванович, в першому читанні? Прийняти за  основу законопроект. Прошу за цю пропозицію проголосувати. Хто – за? Проти? Утримався….

(Загальна дискусія)

Все, один утримався.  "За" чи? "За". Одноголосно прийнято.

Йдемо далі по порядку денному. Інформація про діяльність державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" Процюк Олександр Вікторович, в.о. генерального директора "Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Украгролізинг". Прошу доповідати.

 

ПРОЦЮК О.В. Доброго дня, шановні народні депутати! З приводу діяльності "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг". Я хочу звернути вашу увагу на два основних аспекти. Це те, в якому стані і в якому середовищі перебуває і перебувала компанія, а також в середовище в якому доводиться на сьогодні цій компанії працювати.

Якщо говорити про стан, то у 2014 році фахівцями "Ernst&Young"  було проведено перевірку діяльності компанії, результати цієї перевірки були викладені у доповіді на ім'я  міністра  Кабінету Міністрів  України Семерака. І в матеріалах, які   я надавав  у ваших роздаточних ця інформація також є.

По даним, які викладені в  тій інформації, чітко зроблені висновки про те, що дана компанія, "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" має стати банкрутом в 2015 році.

Що відбулося в 2015 році на відміну від прогнозів фахівців …….?  В 2015 році було, по-перше, змінено підходи до роботи компаній. Причому кардинальні зміни відбулися в наступному: було ущільнено графіки платежів; було переглянуто політика компаній по відношенню до  відстрочення  оплати по поточним платежам, а також було переглянуто  ряд інших аспектів, пов'язаних з оцінкою якості лізингоодержувачів.

Що це дало? Також в роздаточних матеріалах є. можна побачити, що, починаючи з 2914 року, практично нуль –  це на повернення техніки від недобросовісних лізингоодержувачів. Це перше.

Друге.  2015, 2016, 2017 рік компанія працює виключно за рахунок власних ресурсів без залучення з Державного бюджету. Незважаючи на те,  що компанія   не залучає кошти з Державного бюджету України, в 2015-2016  роках прибутки, причому зростаючі прибутки.

2017 рік, хочу сказати, нелегкий, причин декілька. Проте, що є сталим?  Будь-який бізнес… багато хто з вас розуміє і знає, що бізнес оцінюється не тільки за рахунок  прибутків, але  й за здатністю генерувати грошовий потік. І чим більше він зростає, грошовий потік власний, тим кращий стан бізнесу. Так от, якщо подивитися на діяльність "Украгролізингу", починаючи з  2014 року, то ми бачимо,  за рахунок власних грошових коштів цей потік нарощується, причому стало нарощується. В цьому році, наприклад, на сьогодні майже вже 206 мільйонів компанія отримала на свої рахунки від лізингоодержувачів. В наступному році за прогнозами має бути приблизно в діапазоні 218-221 мільйон. Так само ці показники можуть і надалі зростати. Проте середовище, в якому на сьогодні працює компанія: є зовнішні фактори, є внутрішні фактори.

Зовнішні фактори – це зобов'язання держави Україна в рамках Угоди з Євросоюзом, там є розділ "Фінансові послуги". Фінансовий лізинг відноситься до фінансових послуг, ліцензійний вид діяльності. І вимоги до нього такі ж самі приблизно будуть, як і до банківського сектору з огляну на ті законопроекти, які сьогодні знаходяться у Верховній Раді. Деякі з них готуються до другого читання, це про внесення змін до ряду законів, пов'язаних з регулюванням ринків фінансових послуг. Тобто регулятором цього сектору має стати Національний банк України. В Національному банку України йдуть дискусії, якому департаменту передати контроль регулятивний над ринком фінансових послуг. Якщо це буде, вибачте, банківський нагляд, то будуть ті ж самі вимоги, як і до банків по критеріям створення резервів, ліквідності і тому подібне.

Тепер те, що стосується деяких інших елементів внутрішнього нашого регулювання в середині держави. Якщо порівнювати фінансовий лізинг в цілому за кордоном і у нас, то багато правил, які працюють на ринку фінансової такої послуги як фінансовий лізинг, на ринку України не працюють. Не працюють по ряду причин. Перша причина, і що не працює, це не працюють так звані податкові пільги, які існують для лізингоодержувачів у всіх державах світу. За рахунок чого вони працюють? Створюється так званий податковий щит, тобто податкова пільга за рахунок операцій фінансового лізингу для лізингоодержувачів.

На ринку України ця пільга не працює, тому що у нас аграрії платять фіксований податок. Їм немає різниці, чи то брати фінансовий лізинг, чи то брати кредит. Якщо казати про те, що в даному контексті є ринок заміщення, такі як банківські кредити, то це якраз і є конкуренція з банками за клієнта.

Те, що стосується безпосередньо діяльності компаній якраз в цьому році, то на відміну від попередніх років, коли у нас банківські ставки по кредитам зростали, був період, наприклад, 2015 рік на рівні 30 відсотків банківські кредити вартували, то зараз у зв'язку з підвищеною ліквідністю банківської системи, мається на увазі переповнення готівкою цієї ставки, починають падати. При падінні цих ставок в цьому ж році компанія зіштовхнулася ще з одним досить цікавим фактором, який є в конкурентному середовищі, цей фактор називається...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хвилина у вас на виступ.

 

ПРОЦЮК О.В. Цей фактор називається досить коротко. Якщо можна, три хвилини, я вкладуся в три хвилини. Цей фактор називається тим, що досить непросто працювати також в тих обставинах, коли, наприклад, Кабінет Міністрів України затвердив програму відшкодування техніки вітчизняного виробництва. Проте фінансовий лізинг, коли відбувається поставка на умовах фінансового лізингу нашої вітчизняної техніки, немає можливості лізингодержувач отримувати ту ж саму компенсацію, яку він змогу отримати, якщо отримає техніку на умовах фінансового лізингу.

Тепер, що було 2015, 2016, 2017 роки? По-перше, якщо проаналізувати закупку техніки, то по закупці техніки до 2014 року і в 2014-у також здійснювалася не за ринковою вартістю, тобто компанія закуповувала техніку вище ринку, коефіцієнт 1.25, 1.3. Як таким чином таку техніку можна передавати у фінансовий лізинг аграрію? Тяжко. Тому компанія передавала на термін 7, 10, 15 років, фактично це не ефективний термін в рамках діяльності на фінансових ринках.

Що було зроблено? На сьогоднішній день техніка не купується вище ринкової ціни. Навпаки, ми здійснюємо закупки з дисконтом. Ми на рівні 0,8-0,9, тобто 10-20 відсотків дисконту від заводської ціни. Це додаткові прибутки для компанії.

Наступний елемент, який також був зроблений, це за рахунок ущільнення графіку платежів грошові потоки і платіжна дисципліна у господарствах підвищилася. В перерахунок цього компанія і стала, вибачте, конкурентоздатною на ринку.

Якщо продовжувати динаміку, наприклад, роботи компанії в такому ж вигляді, компанія може бути конкурентною, проте, необхідно узгоджувати ряд законів і законопроектів з різних галузей. Як податкові з тим же законом України про фінансовий лізинг. Тому що, якщо в Законі про фінансовий лізинг йдеться про прискорену амортизацію, то цей фактор не працює. В інших державах світу прискорена амортизація працює, у нас в Україні не працює.

Тому, єдине, ще те, що компанія сьогодні перебуває в процедурі включення в перелік тих об'єктів, які підлягають приватизації. На сьогоднішній день у зв'язку з тим, що її включено до переліку об'єктів, які входять до об'єктів приватизації приводиться у повну відповідність корпоративні документи і документація компанії. На сьогоднішній день з цього приводу проведена велика робота.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, досить, бо часу у нас немає.

Які у народних депутатів питання? Бриченко, далі – Юрчишин, далі –  Давиденко.

 

БРИЧЕНКО І.В. Олександр Борисович! Шановні колеги! 20 років тому була створена компанія "Украгролізинг", яка зайшла підтримати аграрний сектор і Кабінет Міністрів  створив таку структуру.

От мені на сьогодні незрозуміло, як ви допомогли аграрному сектору? Чи аграрний сектор бере у вас техніку, чи не бере, які ви кабальні умови зробили для цього аграрного сектору. Ви в областях убили всі свої структури, вони не працюють.  Двадцять років працюєте на ринку, у нас за кожним углом працюють часні структури, які продають техніку і дають в розстрочки, це все працює. А ми державна структура, яка должна була допомогти і сьогодні відпрацьовувати, я цього не бачу.

 

ПРОЦЮК О.В. Я можу відповісти…

 

БРИЧЕНКО І.В. Ми звернулися… От ставки ви переробили для того… Я понимаю, компанія щось заробляє. А що з цього, для чого ми создавали цю компанію? Для того, щоб вона допомагала аграріям чи кому? Для того, щоб це була конкуренція з часним сектором? Та ні, щоби дожить… Ну, то есть частним бізнесом. Що ми бачимо? Ставки підняли. Народ до вас не йде. Аграрії від вас тікають. Фермери раньше ішли до вас, у вас очередь стояла. Це було зроблено для того, щоб фермери могли получить хоч якусь то допомогу від держави. Зараз це працює як то… Ну, ви пропонуєте там в часну структуру перейти. Так ви і так зараз на даний момент часна структура. Наглядова рада не працює. Не працює? Не працює. Хто вас контролірує? Ну, от, ну, щось трошки незрозуміло. Збитки якісь появляються.

Ви говорите, що з плюсом. У мене зовсім другі дані, що у вас мінус, за 9 місяців у вас тут 3 мільйонів збитків, це тільки дані за 9 місяців.

 

ПРОЦЮК О.В. Я можу відповісти?

 

БРИЧЕНКО І.В. Відповідайте.

 

ПРОЦЮК О.В. Дякую.

Я ще раз наголошую на тому, що компанія в 2015 році, якби продовжувала працювати в тому режимі, в якому вона працювала, вона б стала банкрутом. Це перше.

Далі. Що таке компанія? Публічне акціонерне товариство. На сьогоднішній день є регулятор ринку, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка також висуває свої вимоги до будь-якого публічного акціонерного товариства. Якщо казати про ті вимоги, які з 1 січня 2018 року будуть існувати до компаній від регулятора цінних паперів, то можу сказати, по критеріям своїм ця компанія, виходячи з тої діяльності, яку вона вела попередні роки не відповідає критеріям публічного акціонерного товариства. З огляду на що вона не відповідає? Вона не відповідає з огляду на… Перше, обсяги власного капіталу. Друге, на те, що які обсяги операцій вона здійснювала і здійснює. Якщо проаналізувати ситуацію по обсягах поставки техніки щорічно, починаючи з  2012 року, то можна пересвідчитися, що  нічого  в гіршу сторону не стало. Це перше.

Друге. Я хочу підкреслити, що в 2016 році компанія повернула до  Державного бюджету всі свої борги, які у неї були, як по кредитах, так і по інших запозиченнях.

Наступний елемент, який також треба враховувати, це… якщо компанія, як ви кажете, шановний пане депутате,  має працювати, то  вона не може бути збитковою. Рано чи пізно вона стане банкрутом. Так, вона має допомагати сектору, проте потрібно ряд законів привести у  відповідність, як вони працюють в усьому світі.

Як приклад можу привести. Російський ринок. Прискорена амортизація. Коефіцієнт – 3. Тобто якщо господарство бере техніку в фінансовий лізинг, то воно фактично отримує можливість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мені дайте відповідь, краще стало працювати фермеру, аграріям   з вами чи гірше.

22 мільйони збитків, які понесли… ваші кошти лежали в банках, які було вам поручено вивезти з цих  банків. Ви що зробили на счет цього?

 

ПРОЦЮК О.В. Я перепрошую. На сьогоднішній день у компанії по поточній діяльності яка є, збиток – 4,5 мільйони. Це на сьогоднішній день, якщо говорити про те, що  кажете. Якщо подивитися на кінець до результату на кінець року, то збиток буде меншим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі.

Валерій Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Наскільки я розумію по відповіді, сьогодні керівник компанії займається ну   корпоративом, взагалі компанією. Да?  А про підтримку аграрного сектору, ну для нього це нове я так розумію. То єсть для чого він працює? Ну він готує компанію до приватизації, тому вичищає, там робить її інвестиційно привабливою, ну ні більше, ні менше. То єсть тут я не бачу підтримки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Юрчишин, народний депутат.

 

ЮРЧИШИН П.В. Олександр Вікторович, а який час ви обіймаєте посаду, виконуючи обов'язки, і чому ви зменшили кредитний портфель і не працюєте над зменшенням процентної  ставки? Таке враження, що ви знищуєте "Украгролізинг". І я хочу сказати, що сьогодні регіональні директори вами незадоволені. І ми повинні поставити питання про незадовільність, невідповідальність вашій посаді, рекомендувати Кабінету Міністрів про ваше звільнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Дмитренко. Дмитренко, а потім – Кіт, народний депутат.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги, в першу чергу мені важко оцінити роботу цієї компанії. Я не аудитор і не можу сказати. Але, читаючи звіт, що більшу частину зінвестованої державою суми було розтрачено, тобто розкрадено, зрозуміло, що ця людина не могла за двадцять років все розкрасти. Я думаю, що вона працює рік чи два, а відповідати за весь період вона… що ми на неї накинулись, вона, по великому рахунку, і не в змозі, ну, я думаю, і не відповість. Бо ми знаємо, що ще двадцять років назад колосальні кошти державою були виділені туди, там працювали відомі батько і син Шпаки. Так що, що ми можемо?.. "Хронічна збитковість є наслідком неефективної операційної діяльності, – вони самі пишуть про себе, – спричиненої некомпетентністю та недбалістю керівництва компанії". Треба в першу чергу задать питання і до перевіряючих органів Кабміну тих часів, чого вони погоджували їхні звіти так само. А зараз компанію довели дійсно до того, що вона вже нічого не вартує, із фермера знімає останню там сорочку і так далі, і так далі.

Якщо… а ви сказали, що ваша компанія зараз стала конкурентоспроможною. Якщо ви стали, працюйте. Що ви хочете тоді? Ви кажете, що стали конкурентоспроможні. Стали – працюйте, будь ласка.

 

ПРОЦЮК О.В. Ми працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Ніхто не заважає.

І ще одна ремарка. Вже два роки селяни платять ПДВ, з 2016 року з 1 січня на загальній системі оподаткування. Так що ви говорили там, що…

 

ПРОЦЮК О.В. Я не про ПДВ, я про податок на прибуток. Фіксований податок у них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. IV группа. Зрозуміло, спасибі.

Андрій Кіт, пожалуйста, народний депутат. І підведемо риску.

 

КІТ А.Б. Шановні колеги, в мене пропозиція. Я думаю, що треба направити всі матеріали, які тут нам представили, в Міністерство внутрішніх справ і прокуратуру. А нам рекомендувати Кабінету Міністрів звільнити пана Процюка з займаної посади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. У мене є пропозиція тільки не по "Украгролізінгу", а в принципі по всіх державних компаніях.

Ми ось заслухати, скільки там, рік назад, одні державні компанії, зараз інша, кінця краю не буде. Ну, по-перше, що звертаю увагу, ніде не працюють наглядові ради. Ніде, ніде не працюють наглядові ради. І я думаю, перше і центрове питання, це робота наглядових рад, які б дійсно, щоб було розуміння того, що відбувається в компаніях.

Друге. Я вважаю, що сьогодні деякі компанії на українському ринку, ну створювалася компанія там в 2000 році чи в якому, на сьогоднішній день актуальності вже немає. Сьогодні лізингом займаються дуже багато компаній. Тому, я думаю, що потрібно, дійсно, зробити якусь аналітику того, потрібні ці компанії, не потрібні ці компанії. Тому що ми розглядаємо, і це ніким і нічим не закінчується, так як не закінчилося по ДКПЗУ, незрозуміла тоді ситуація. І сьогодні, коли вийде питання платити китайський кредит у січні місяці, побачимо, що буде відбуватися  у нас тут і хто буде гарантувати цей китайський кредит, як і по інших компаніях.

Тому, я вважаю, що тут потрібно  не розглядати компанії, а прийняте якесь стратегічне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Я думаю так, давайте ми доручимо зараз і попрацюємо, секретаріату доручимо, попрацюємо над стратегічним напрямком.

Микола Іванович, полностью погоджуюся. Я думаю, що і народні депутати погодяться. Бо у нас як, доповідь, почули, хтось крайній, не віноват. Давайте зробимо з вами оцінку, як працюють державні сьогодні установи, да, де держава вкладала кошти і вкладає, ефективність, наглядова рада і так далі. Давайте зробимо, по-перше, аналіз цьому. Зараз доручимо секретаріату, щоб зроблений був аналіз. 

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, зараз поставлю. Зараз поставимо. Я ж не знімаю нічого, я кажу за інше поки.  І давайте…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Напрацюємо. Ще раз, я зараз поставлю на голосування.

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я про інше зараз. Николай Иванович підняв питання дуже важливе. Не одна ж ця компанія.

Добре. По порядку надходження. У нас пропозиція була тільки одна, як і та, наскільки я зрозумів, ще раз наголосіть, Андрій Богданович, ще раз вашу пропозицію.

 

КІТ А.Б. Направити матеріали по діяльності "Украгролізинг" в Міністерство внутрішніх справ та Генеральну прокуратуру та рекомендувати Кабінету Міністрів звільнити пана Процюка із займаної посади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто – за? Проти - ? Утрималися - ? Три утрималося. Рішення прийнято. Добре, спасибі. Все, рішення прийнято, проголосовано.

Далі у нас довго страждальний законопроект Вадатурського, треба прийняти рішення, поки є кворум, хлопці. Ми вже все заслухали, той раз у нас не було кворуму, прийнято рішення. У нас підкомітет був Козаченко, його рішення, яке підкомітету було? Ми розглядали два рази, ну рішення не прийняли, не було кворуму, зараз є кворум.

Вадатурський, одну хвилину, ще раз ваш.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую. Дійсно, я робив презентацію, зараз дуже коротко скажу, це законопроект, пов'язаний з логістикою. Комітет не є головним, буде головним податковий, тобто я буду там захищати позицію, як забезпечити прозорість.

Що ми пропонуємо? По-перше, я наведу просто декілька цифр, згідно Світового банку, наша логістика в Україні на 30-40 відсотків дорожча ніж в Сполучених штатах і в Європі. Якщо надати нашому виробнику таку ж саму логістику як в Сполучених штатах, то тільки на пшениці, на кукурудзі будуть додаткові надходження в аграрний сектор близько 1 мільярда 600 мільйонів доларів на рік. По-друге, у нас найдорожчі порти в світі і також Світовий банк каже, якщо ми зменшимо збори на 60 відсотків, то це дасть додатково один відсоток росту ВВП на рік.

Тобто нам потрібно боротись за зменшення навантаження на логістиці в аграрному секторі. Ми запропонували звільнити від акцизу на пальне, яке використовується по транспорту на річках. Завдяки векселю, авальованому векселю, цей механізм вже працював в Україні. Тобто звільняється від акцизу, поки власник не зможе доказати, що він, дійсно, використав це пальне на річках. Я пропонував, там є програми, які зможуть це зробити в світі сучасних технологій, все прозоро і нескладно взагалі. Тому просто звільнення від акцизу зможе зменшити навантаження на 12 відсотків для товару і до 20 відсотків для пасажирського транспорту.

Тому прошу підтримати в рамках аграрного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я… у нас… По пам'яті, виступали, Бриченко проти. Рахували, Валерій Миколайович проти виступав. Хто ще? Чому було… Я зараз просто з'ясовую у нас же питання вже третій раз розглядається, ми не проголосуємо. Зараз Івченко і проголосуємо, приймемо рішення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів до доповідача питання. Пане Андрій, у нас зміни до Податкового кодексу, тобто ви пропонуєте зняти акциз з пального  для заправки на річках, правильно я зрозумів?

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О Да.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Куди зараз цей акциз зараз йде?

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О  Зараз взагалі він йшов в бюджет, загальний бюджет. З 1 січня він буде переводитись на Дорожній фонд. До речі, просто річка не може фінансувати дороги, я вам просто приведу, це конкурентний засіб. Це альтернатива, може перевозити  річкою, залізницею або автотранспортом. Не можуть фінансувати дороги за рахунок річки, це аналогічно, в усьому світі там, де працюють, річка є базовим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, все зрозуміло….

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О  І, до речі, просто наведу одну цифру, один мільйон тонн, який забирають з доріг на річку економить  Дорожньому фонду на реконструкцію, на будівництво до 800 мільйонів гривень, тобто менше розбивають дороги. І тому потрібно рахувати не фінансовий ефект, а економічний ефект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко. І далі голосуємо.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Андрій Олексійович дуже слушне запитання підняв. Ви ж знаєте, що цей акциз в Польщі, наприклад, фермерам тоже повертають. Ми ж тракторами їздим по полям, а не по трасам. Правда? І їх не ламаємо, не б'ємо. Тому я, ну, насправді, от, ну, пропоную підтримати Андрія Олексійовича. І потім акциз той, який сплачують фермери, ми ж можемо з вами порахувати, 46 літрів на гектар в середньому, там, 50 літрів на гектар, взяти…

 

______________. (Не чути)

 

 ДАВИДЕНКО В.М.  Ні. Ну, візьмемо там мінімальну якусь там No-till-технологію, так сказать. І, ну, точно ми можемо простимулювати нашого фермера, якого ми постійно, ну, щось забирають, і черговий раз ПДВ при експорті технічних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мірошніченко. І давайте, бо час уже…

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Мою точку зору ви знаєте. Якщо ми говоримо вже за акциз, то давайте взагалі весь переглянем, як він сплачується. Тому що ми з вами, наприклад, заправляєм свої машини власні і теж платим акциз, але ми заправляєм від зарплати, з якої ми вже заплатили податки.

По-друге. Чому ми платим однаково, це ті, хто возять вантажі, і ті, хто не возять вантажі. Той, хто возить вантажі, має платити інший акциз.

Тому ця історія про акциз вона більше року.

Я проти відміни акцизу на пальне, про причини я вже пояснив. По-перше, це нерівні умови для інших. По-друге, дуже важко буде контролювати.

Але я підтримую другу частину законопроекту Андрія Вадатурського в частині здешевлення ставок по річках, по портах, по шлюзах, по інших зборах, які зараз …….. дуже багато і вони дуже подріблені, важко адмініструвати і вони  ….… вартості. Отут я повністю підтримую, тут можна знижувати. А все інше, якщо ми хочемо переглянути акцизні збори, тоді давайте сядемо і переглянемо для всіх ці акцизні збори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Люшняк і...

 

ЛЮШНЯК М.В. В другій частині закону я підтримую Андрія Олексійовича.

Але, товариство, ми зараз робимо винятковість закону. Так? Для певної галузі – судноплавства річкового.

Я в свою сторону… я подав законопроект ще в  2015 році щодо зменшення  акцизу на  1 гектар сільськогосподарських угідь. В середньому сума виходить так, як сказав наш колега,  50-60 літрів на  гектар, і трактор так само їздить по полю, перепрошую, але сплачує акциз в Державний бюджет. Давайте звільнимо його тоже.

Я також подав законопроект в 2015 році. В мене сміялися в податковому комітеті, що акциз з   проданої горілки, спирту, виробленого на певній території, хай сплачується  в місцеві бюджети. З мене також сміялися.

Тому я вважаю, я вас… Андрій Олексійович, я вас  підтримую, так, але зараз ми акцентуємо увагу на судноплавстві річковому. Давайте сядемо, напрацюємо комплексний законопроект. Можливо, якась пільга  замінить цей акциз, тому що я вважаю несправедливо то, що їздить по дорогах, перевантаження, це власники транспортних засобів повинні  нести відповідальність, а не в тому, що вони не… сплачують акциз і руйнують наші українські дороги. Це, найперше, відповідальність власників транспортного засобу.

Я вам скажу другий приклад. Коли у нас  зайшов на Тернопільщину німецький інвестор, купив цукрові заводи, він приймає 25 тонн буряка на одній транспортній… Не більше. Якщо більше, він просто за нього не платить. Я розумію, оце є відповідальність людини, яка  дбає про   українські дороги. 

В другій частині я вас підтримую, але в загальному я не розподіляю розділення акцизів на ті чи інші види галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Бриченко. І голосуємо.

 

БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, я вкотре довожу свою мисль, і підтримку Андрію я  теж висловлюю. Ну тільки  підтримую, давайте з других джерел. Ми  пообіцяли, що акциз піде на об'єднані громади вниз, ми спустимо на сільські ради… (Шум у залі)

 

 ______________.  (Не чути)

 

 БРИЧЕНКО І.В. Ні, так ми ж оттуда їх забираємо. Андрій! Ну якщо сьогодні ми дамо можливість на річку убрати акциз. Завтра прийде Оборонпром, скаже,  уберіть і з нас акциз. І що ми людям скажемо? Ми пообіцяли, що ми їм дамо ті кошти, давайте дамо, для вас будемо думати, як допомогти річці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, у нас ще три невеликі питання, прошу голосувати тоді, давайте пропозиції у нас по порядку надходження, ще раз, по порядку надходження. Зараз, Андрюша, вже заслухали. Від підкомітету Козаченко, він вніс пропозицію підтримати законопроект Вадатурського.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Три. Проти? Утрималися? Рішення не прийнято.

К сожалению, Андрюша, рішення не прийнято.

Переходимо, народні депутати, прошу вас уваги. Подані заяви про включення народних депутатів членів комітету до підкомітету з питань земельних відносин Бобова, Кіта, Мартиняка, Юрчишина треба проголосувати. Хто - за, щоб включити… Ще раз, подані заяви народних депутатів, може народний депутат в п'яти, трьох комітетах бути.

Хто за те, щоб вище названих народних депутатів прийняти в земельний комітет? Хто – за? Підкомітет, да. Проти? Утрималися? Прийнято.

Далі. До комітету пропозиція від народного депутата Мартиняка щодо включення його в склад підкомітету з питань харчової промисловості. Хто - за, прошу проголосувати. Проти? Утрималися?

І останнє. У нас щодо імплементації в законодавство України інституту аграрних аташе, доповідь Трофімцевої Ольги Василівни, заступника міністра аграрної політики.

Прошу, Ольга Василівна.

 

ТРОФІМЦЕВА О.В. Щиро дякую. Олександр Борисович, шановні панове депутати, хотіла від Міністерства аграрної політики  та продовольства України попросити вас підтримати нашу ініціативу щодо створення конкретного інструменту підтримки та просування українського аграрного  та харчового експорту на світових ринках, а саме створення посад аграрних аташе в наших закордонних дипломатичних установах України, які існують на сьогодні.

Я не буду займати вашого часу і говорити очевидні речі про те, що вже сьогодні наш аграрний та харчовий експорт займає більш ніж 42 відсотки в загальному експорті держави і відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, увага!

 

ТРОФІМЦЕВА О.В. …приносить валютну виручку нам. Але на сьогоднішній день ми вбачаємо деякі, скажемо так, пробіли в тому, як працюють наші дипломатичні установи, якраз саме в тих питаннях, які стосуються конкретних речей щодо підтримки нашого аграрного та харчового експорту на ключових експортних ринках.

Саме тому ми разом з нашими спеціалістами з офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики провели досить ретельний аналіз даного питання. Ми також проаналізували світовий досвід, звернули увагу на те, що найбільші аграрні експортери світу, починаючи від Сполучених Штатів Америки, закінчуючи Нідерландами мають інститут аграрного аташе в ключових країнах-партнерах. І тому ми звертаємось до вас, ось якраз з таким проханням підтримати нашу концепцію створення такого офісу або такої посади аграрного аташе. Яка буде фактично ідентична або схожа на посаду військового аташе, яка існує на сьогоднішній день в наших дипломатичних установах.

Якщо говорити про історію питання, ви знаєте, що в 2014 році, на жаль, втратив чинність Указ Президента України щодо темів при наших дипломатичних установах, були створені економічні відділи. Я можу вам сказати з досвіду свого спілкування з нашим посольством України в ФРН навіть, які, на жаль, не справляються з покладеними на них завданнями на сьогоднішній день. Просто фактично через відсутність, скажемо так, фізичних можливостей займатися галузевими важливим питаннями. Через відсутність іноді навіть фахової підготовки для того, щоб опрацьовувати питання, які стосуються безпосередньо аграрної, харчової галузі. Тому що самі розумієте, наша з вами галузь має все-таки певну специфіку, і тому тут просто, скажемо так, підходити з загальним лекалом теж до роботи неможливо.

Саме тому ми в даній концепції передбачили, що така посада аграрного аташе фактично дасть можливість нам, і ми б хотіли почати з пілотних  проектів з даної посади в десяти країнах, які ми обрали за певним набором критеріїв. Тобто ми дивилися, зрозуміло, на розміри ринків, наскільки нам певні країни важливі з точки зору потенціалу нашого аграрного експорту  туди в ті чи інші регіони, наскільки готові дипломатичні місії там вже прийняти в себе такого аграрного аташе і таке інше, і таке інше. І розробили цю концепцію аграрних аташе.

І що стосується правової основи. Тут можна це рішення досить просто імплементувати в наше правове українське поле існуюче завдяки указу Президента. До речі, з Міністерством закордонних справ ми також це питання опрацювали. Ми отримали від них підтримку щодо цього. І тому хотіли б також заручитися і вашою підтримкою в даному питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за доповідь.

Я думаю, рахую, що у народних депутатів мало в кого буде заперечення. Ми виходимо на біля…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз задамо. Біля ста країн ринку експортуємо свою продукцію. І тому надважливо мати свої представництва аграрні в тих країнах, які найбільш покупці нашої аграрної продукції.

Валерий Николаевич, пожалуйста, ще одне питання.

 

 ДАВИДЕНКО В.М. Я хочу сказати, що  про  цих аграрних аташе  ми вже говоримо років 10, мабуть. Ольга Василівна, питання до вас. Скільки ви працюєте в Міністерстві аграрної політики?

 

 ТРОФІМЦЕВА О.В. З вересня 2016 року.

 

ДАВИДЕНКО В.М. З 2016 року. Ну, супер, дуже чудове питання. Члени аграрного комітету, ми повинні заложити якусь строчку в бюджет чи з бюджетним комітетом проговорити, чи з податковим, це якийсь новий податок буде. Ну, от ви працюєте більше року, і у вас таке надважливе питання ви хочете зрушити  в комітеті, який не впливає взагалі на цей процес. Дякую.

 

ТРОФІМЦЕВА О.В. Чесно кажучи, не вважаю, що аграрний комітет не впливає на цей процес. Тому що від вашої підтримки як профільного комітету саме по аграрних питаннях теж залежить досить багато, якщо не говорити окремо про бюджетні питання і так далі. Розрахунки фінансово-економічні у нас теж є, і ми також працюємо паралельно і з іншими…

 

ДАВИДЕНКО В.М. …мене, слухаєте. Іще раз кажу, з вересня 2016 року от у вас дуже чудова пропозиція. Мені приємно, що ви працюєте в напрямку розширення нашого експорту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я рахую, на сьогоднішній день давайте так. Ми зараз підтримаємо, наша підтримка не така вже й мала, я згоден. І зараз підтримаємо принцип, що такий аташе потрібний, в мене нема заперечень, що це потрібно для аграрного ринку. А далі вже будемо надавати допомогу по мірі того, як вона…

Давайте проголосуємо. Хто за те, щоб підтримати пропозицію міністерства за створення аграрних аташе України. Прошу голосувати. Хто – проти? Утримався? Прийнято одноголосно.

Ще одна об'ява. "У зв'язку з відпусткою президента Національної академії аграрних наук України Гадзала терміном до 10 січня, просимо вас перенести розгляд питання про заслуховування звіту про діяльність Національної академії аграрних наук. В.о. президента Гладій".

У нас було заплановано на завтра, але, думаю, що давайте ми на середину січня, коли буде у нас уже тиждень. Що-що? Ну… у нас в січні два тижні буде пленарних, і ми в пленарне… Да, я зараз дам, надам. (Шум у залі) У мене пропозиція перенести зараз із завтрашнього дня, бо нема президента, а доповідь, як на мене, потрібна президента.

Ви – слова? Сейчас. Нема заперечень в принципі?

Юрчишин, да.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, звіт президента Академії аграрних наук Ярослава Гадзала неминучий, адже там відслідковується корупційна складова. І саме він, а не заступник повинен звітувати. Питання для науки менш важливі. Дайте сьогодні фінансування академікам, і вони так спрацюють, що ви скажете, вони найкращі в світі. А коли сьогодні академія спрацювала з мінусом, працювала на карман, ви мені вибачте, там є корупційна складова і на чолі Гадзало, нехай він дасть відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене є пропозиція, перенести… Зараз, Володимир ………, давайте проголосуємо. Перенести Академію наук, засідання, на січень, у нас буде два тижні пленарних.

Давайте зараз Дмитренко і Івченко. Ще раз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, знаєте, комітет – це не зведення своїх особистих якихось рахунків, комітет – це системна робота. І якщо ми говоримо про звіт "Украгролізингу", якщо ми говоримо про звіт Академії аграрних наук, ми маємо говорити про всі державні підприємства, про всі корпорації, Аграрний фонд, ми як депутати перш за все маємо фахово розібратися, що відбувається в них і дати свою оцінку, політичну оцінку. В тому числі ми будемо говорити про якісь рішення, наші приймати рішення і звернення до уряду щодо звільнених керівників це є фахово.

І коли ми говоримо про будь-яких керівників, ми маємо, наприклад: а) "Украгролізинг" створити робочу групу, вникнути куди ділися 300 мільйонів гривень, які мали надавалися під лізингові платежі; б) чому не врахували там листи, наприклад, віце-прем'єра, щоб зберігати кошти в державних банках, натомість, вони і так далі, і так далі. Нам потрібні факти, це буде фахово і професійно, а коли ми "давайте звільнимо і давайте голосувати, побігли і так далі" це не системна робота. Тому я за звіт, в тому числі і Академія аграрних наук.

Але я хочу, Олександр Борисович, щоб наступний раз ви поставили повністю перелік всіх державних підприємств, і ми поставили дати, коли ми маємо їх заслуховувати, і з відповідними їхніми звітами і в тому числі фінансовою діяльністю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень. Я ще раз, ми заслуховуємо Академію аграрних наук на вимогу 22-х, подали заяви 22 народних депутати. Ще раз, щоб ви почули. І зараз я зачитав листа, і вас прошу перенести з завтрашнього дня на січень доповідь, бо немає президента аграрної…

Хто за це, прошу проголосувати. Проти? Проти – один.

Проти, взагалі звіту не потрібно чи що?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я ж сказав, давайте перелік і всіх… Ну що це, одного звати, а іншого не звати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз я кажу. Ще раз. (Шум у залі)

 У нас, ми уже з вами кажемо, за підпис 22 народних депутати. Вже рішення прийнято було.

16, що ще тобі потрібно?  Рішення прийнято. На січень місяць.

Все. Засідання закрито. Спасибі.

 

ЮРЧИШИН П.В. Олександр Борисович! Вадим Євгенович! Вадим Євгенович! Прошу уваги. Шановні народні депутати!

Вадим Євгенович, ми заслухали звіт виконуючого обов'язки голови Украгролізингу, якому дали роботу незадовільною. І я не сказав такого, що ми його звільняємо. Ми рекомендуємо питання розглянути Кабінету Міністрів. Тому потрібно говорити правду.