СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
05 лютого 2020 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги! Присутні 23 депутати, кворум є. У нас сьогодні засідання комітету. На порядку денному у нас сьогодні… Оголошую відкритим засідання комітету.
На порядку денному у нас сьогодні два питання.
Перше. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами (поданий народними депутатами України) (реєстраційний номер 2548), де ми головний комітет.
Також друге питання, де ми не головний комітет. Про проект Закону про приєднання України до схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядильних культур та схема сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку (поданий Президентом України) (реєстраційний номер 0029).
Також – "Різне".
Прошу затвердити даний порядок денний. Хто – за?
ІВЧЕНКО В.Є. З мотивів можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, я дякую.
Я хотів би вас ще раз попросити. От ми збираємо комітет і всі збираються на певний час, люди і так далі, ми розглядаємо, асоціації приходять, засоби масово інформації, ми розглядаємо один закон. Ми з вами реально прийняли, дали можливість Верховній Раді внести в порядок денний перелік законопроектів з аграрного комітету.
Моя пропозиція. Давайте наступного разу ми поставимо там п’ять-шість законів в першому читанні аграрного комітету задля того, щоби більше було можливостей Верховній Раді розглядати аграрні закони. Бо в нас так трапилось, що аграрні закони, якщо побачити по рейтингу аграрного комітету – нуль, майже нуль. Чому? Тому що… Я розумію – ринок землі. Але при цьому ми розуміємо, що інші закони, які можливо швидко прийняти і далі Верховній Раді розглядати, і ми всі разом маємо над цим працювати, ми можемо швидко розглянути на комітеті. Тому в мене прохання: наступного разу, щоб ми поставили певний перелік і в першому читанні запросили асоціації, розглянули.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставимо більше. Чому так відбулося, ну, ви самі, я думаю, так само, як я, знаєте, тому як би акцентувати на цьому окремо не потрібно. Це перший момент.
По-друге. Розглядалось питання сьогодні поставити більше законопроектів, але, очевидно, що ці законопроекти, як мінімум один, який сьогодні є, по, в принципі, кількості людей, які присутні сьогодні, це, очевидно, що він за 10-15 хвилин не пройде навіть обговорення навіть щодо рекомендацій до першого читання. Тому було вирішено питання, було рекомендовано не розглядати сьогодні там 5-6 законопроектів. На наступне засідання комітету, я думаю, ми саме таким чином поступимо і це врахуємо.
Хто за даний порядок денний, прошу затвердити. Хто – проти? Утримався? Одноголосно. Порядок денний затверджено.
Добре. Тоді починаємо з цього законопроекту. З першого, який стоїть по порядку денному. У нас доповідач по ньому Павло Халімон, будь ласка.
ХАЛІМОН П.В. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановні присутні. На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами (реєстраційний номер 2548).
Звертаю вашу увагу, що метою даного законопроекту є усунення численних першочергових проблем, які накопичились за останні роки у сфері державного регулювання, у сфері поводження з пестицидами. Це спричинено тим, що законодавство в цій сфері не піддавалось системній модернізації з моменту прийняття Закону України "Про пестициди і агрохімікати". У 95-му році, а це вже 25 років, відповідно у цьому законі накопичилось дуже багато недоліків, які потрібно усунути якомога скоріше.
Зокрема, чинна редакція закону передбачає дублювання і регулювання, яке вже є предметом інших законів, які було прийнято на основі вимог законодавства ЄС. Містить положення, що не відповідають існуючому розподілу повноважень в системі центральних органів виконавчої влади. Так центральні органи виконавчої влади наділені повноваженнями, які вже виконувати не можуть відповідно до покладених на них завдань. Передбачає дублювання повноважень різних органів влади, тобто одночасне здійснення контролю за одними і тими речами одночасно декількома контролюючими органами. У такій, як правило, знайти відповідальних за ситуацію важко. Містить положення, що не узгоджуються з вимогами законодавства ЄС. Передбачає видачу дозволів, які відсутні у переліку, який затверджений Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". Містить положення що є застарілими та не відповідають сучасному рівню розвитку суспільних відносин. Саме на вирішення всіх цих питань і спрямований даний законопроект.
Серед інших змін законопроектом також передбачається приведення вживаної у законі термінології у відповідність із законодавством ЄС, запровадження вимог щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм.
Уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватись пестициди, що повністю відповідає вимогам законодавства ЄС.
Виключаються всі вимоги до безпечності сільгоспсировини, до води, до харчових продуктів, оскільки такі вимоги вже більш повно врегульовані Законом про сферу безпечності харчових продуктів, який створено на основи вимог законодавства ЄС.
Скасовується існування спеціальних сировинних зон, оскільки їх існування не відповідає Закону Євросоюзу, ставить наших виробників дитячого харчування у нерівні умови з іноземними виробниками, до яких таких вимог не висувається.
Скасовуються вимоги щодо обов'язковості страхування відповідальності за зберігання і застосування пестицидів. Такої обов'язковості не існує у жодній країні-члені Євросоюзу, немає цього і у практиці країн СНД. Мабуть, тому за 25 років існування цього закону інститут обов'язкового страхування такої відповідальності, не розпочав працювати.
Обов'язковість здійснення перереєстрації пестицидів і агрохімікатів після закінчення терміну їх реєстрації з заміною на можливість здійснення за бажанням заявника. Адже заявник може і не мати потреби в продовженні реєстрації такого препарату. Важливим є і те, що законопроектом нарешті чітко розмежовуються повноваження органів державної влади у сфері поводження із пестицидами. Стає зрозумілим, хто і за що у нас в цій сфері буде відповідати.
Крім того, законопроект, нарешті, запроваджує право державних інспекторів здійснювати вилучення фальсифікованих пестицидів та боротьбу з фальсифікатом, що також відповідає законодавству Євросоюзу.
І, нарешті, проектом закону запропоновано відійти від па перового переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Нарешті, буде запроваджено в електронному вигляді державний реєстр пестициді і агрохімікатів дозволених до використання в Україні, який буде функціонувати на засадах безоплатності та відкритого доступу до нього.
Таким чином прийняття проекту забезпечить належне врегулювання відносно сфери поводження з пестицидами та агрохімікатами, наблизить законодавство України до вимог активів ЄС. Прошу народних депутатів, членів аграрного комітету підтримати зазначений законопроект.
Колеги, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово надається голові підкомітету відповідного Тарасову Олегу.
ТАРАСОВ О.С. Доброго дня колеги та присутні, підкомітет з питань вдосконалення структури державного управління у сфері агропромислового комплексу розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами та агрохімікатами (реєстраційний номер 2548) та рекомендує комітету ухвалити рішення щодо прийняти за основу законопроект 2548.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вадим Євгенович, дивіться, я просто, щоб зараз погодити роботу в комітеті. У нас є депутати, зрозуміло, які висловлять свої позиції. У нас є представники двох міністерств, правильно я розумію? Двох міністерств.
Прошу підняти руки, щоб я зрозумів кількість асоціацій, об'єднань, які вважають, що цей закон, по-перше, хочуть висловитись, по-друге, якимось чином дотичні до цього законопроекту. Можна підняти всіх.
Ви ж всі ніби дотичні до цього, правильно я розумію? Одинадцять. Зрозуміло.
Тоді ми надамо слово міністерствам, і, якщо депутати не проти, дамо слово також представникам асоціацій, після того повернемося до обговорення.
Будь ласка, Міністерство економіки.
_______________. Доброго дня Микола Тарасович, шановні члени аграрного комітету, народні депутати, всі присутні. Про цей законопроект ми вже дискутували на робочому рівні, в тому числі ми його обговорювали, після реєстрації у нас була міжвідомча робоча група з представниками Мінеконерго. На жаль, тоді Роман Романович не зміг долучитися, але Руслан Олексійович був присутній. І тоді висловили побажання, що є певні моменти, які необхідно було б доопрацювати. Але це абсолютно можливо, з нашої точки зору. Ми ці пропозиції готові були сприймати. Зараз ми бачимо, що вони вже є фізично наявні. Але з нашої точки зору вони не є тими, що не можна врахувати між першим і другим читанням.
Офіційна позиція Мінекономіки – це рекомендувати прийняти за основу, потім далі враховувати. Як практика показує, на жаль, коли ми ідемо в довгу дискусію, не маючи двотижневого терміну, і ця дискусія іноді тривати може роками. Тому з точки зору продовжити далі дискусію, хоча ми її відкрили, вона вже три місяці тривала, і ми завжди були готові хоч щотижня збиратися, показала, що все-таки треба рухатися далі.
Якщо говорити про основні положення, то крім тих, що дискусійні, вони всім відомі, можна зараз на них не зупинятися, це по реєстрації реклами. Дійсно, є позитивні речі, які чекалися. Це, перш за все, які допоможуть побороти фальсифікат наявності продукції, який іде. Ми всі розуміємо, що багато проблем і з бджолярством, і з іншим пов'язано не стільки з офіційною процедурою реєстрації внесення, а з тим, що використовується те, що жодної процедури реєстрації не проходить і вноситься як повна контрафактна продукція.
Друге. Все-таки бюрократія вона працює, але речі, які дублюються або застаріли по термінології допомагає, це не є критично важливим, але разом з тим це все рівно необхідно, ми не можемо роками рухатися по попередніх даних. І втому числі дозволяє більш, оскільки у нас в цілому є концепт "країна в смартфоні", також є елементи діджиталізації, які допоможуть існуючий реєстр зробити більш зручний в електронній формі, рухатись далі.
Тому погоджуємося, що певні моменти треба обговорювати, але їх можливо рахувати між першим і другим читанням. І вважаємо, враховуючи попередню дискусію 3-4 місяців, якщо цього не робити, то ми можемо на роки знову піти в дискусію і втратити гарні напрацювання, які тут є. Поки є два пункти, які реально дискусійні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство екології.
______________. Добрий день! Хочу сказати, що, в принципі, по основних нормах цей закон є практично дуже схожим на законопроект 2289, на який ми висловлювали свою позицію вже неодноразово і категорично проти його прийняття були в тій редакції, в якій він запропонований.
Головними новелами, які ми не сприймаємо як міністерство, які не відповідають ні Положенню про Міністерство енергетики та захисту довкілля, не відповідають ні статті Конституції 50, де йдеться про те, що головною метою є захист здоров'я та безпеки співгромадян, ні Закону "Про охорону навколишнього середовища" і так далі.
Тобто головні новели, які ми не сприймаємо – це виключення пункту про те, що не потребує держаної реєстрації в країні виробника препаративна форма для завезення навіть для досліджень в Україну. Це перше.
І звісно, ми проти того, що рекламування, реалізація агрохімікату чи пестициду дозволяється після закінчення терміну. Тобто ці головні речі, які ми не сприймаємо.
Плюс до того, ми не бачимо ніякої кроссекторальності чи перетинання повноважень секторальних органів виконавчої влади, тому що чітко записано і в Законі "Про охорону навколишнього природного середовища", і в Положенні про міністерство, що саме Мінекоенерго відповідає за ці речі.
Тобто моя пропозиція була б така. Дійсно, я розумію, що певні новели в цьому законі, можливо, мають місце і могли би бути прийняті, але я пропоную доручити Мінекоенерго і Мінекономіки доопрацювати положення цього закону. І, наприклад, там в двотижневий термін вийти на остаточну редакцію доопрацьовану, яка буде узгоджена двома міністерствами, не буде викликати, по-перше, небезпеку граждан в подальшому. А по-друге, скажімо, зробить цей закон у відповідності до нормопроектувальної техніки, в тому числі щодо перших її пунктів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу представників асоціацій висловити позицію. Я думаю, я знаю, по-перше, що ви не раз знайомились з цим законопроектом і була не одна зустріч по ньому. Я прошу всіх висловитись, хто до цього має відношення. Давайте по черзі. Так, звичайно, представляйтесь.
ПОГОРІЛИЙ В. Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації. Трішки про законопроект.
Текст законопроекту напрацьовувався у великій експертній групі протягом жовтня-листопада місяця було проведено п'ять чи шість нарад, кожна з яких тривала декілька годин, і ми йшли по кожній із статей окремо. Участь приймали не тільки асоціації, не тільки представники Верховної Ради, участь приймали також науковці, центральні органи виконавчої влади, як Мінекоенерго, Держпродспоживслужба. Тому дуже дивна позиція Міністерства екології, що давайте ще раз його доопрацюємо. Більше того, була в кінці грудня нарада з Мінекоенерго щодо цього питання. І, в принципі, нам, що найменше здавалося, що ми наші всі питання майже вирішили, залишилось буквально там два технічних моменти. Тому дуже дивно, що позиція міністерства змінилася протягом останнього місяця.
Тепер щодо цього законопроекту. Чи революційний цей законопроект? Ні. Але чи еволюційний цей законопроект? Так. Тому що, дійсно, тут вирішуються багато питань, які протягом 25 років не вирішувались.
По-перше, щодо держорганів і відповідальності. На сьогодні у нас Мінекоенерго є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію політики у сфері охорони навколишнього середовища. В законі такого держоргану немає. В законі є окремо орган, який відповідає за формування, і окремо орган, який відповідає за реалізацію. Чому? Тому що в 1995 році, коли писався цей закон, реєстрацією пестицидів і агрохімікатів займалось не Мінекоенерго і не Мінприроди, цим займався окремий орган – Укрдержхімкомісія. Тут сидять творці цього законопроекту, які це ще пам'ятають.
По-друге, така сама ситуація з Держпродспоживслужбою, яка в 2014 році забрала на себе повноваження Держсанепідслужби. Відповідно також потрібно було привести у відповідність норми. І частину повноважень забрало Міністерство охорони здоров'я в частині гігієнічного регламентування. Тут дійсно вирішується питання, по-перше, боротьби з фальсифікатом. Тому що на сьогодні в суді неможливо… Можливо довести, що продукт є фальсифікатом, але неможливо його передати на утилізацію. Тому за останні роки ніхто офіційно в Україні не утилізовував фальсифікат.
Тут вирішується питання термінології. Навіть такі абсурдні як, наприклад, що таке регулятори росту рослин. Тому що по чинному нашому закону – це добрива. По законодавству ЄС – це засоби захисту рослин.
Тут вирішується питання дублювання повноважень. Знову ж таки повернемося до питання страхування. В Законі України "Про пестициди" зараз є два типи страхування: екологічна відповідальність за ввезення та перевезення, і в Законі "Про страхування" є цивільна відповідальність за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок застосування та зберігання пестицидів. Так от, екологічна відповідальність за ввезення а перевезення на сьогодні регулюється і добре регулюється іншим законом, зокрема Міжнародною конвенцією про перевезення небезпечних вантажів, так зване ADR-страхування, яке обов'язково всі логісти мають, коли перевозять пестициди, як небезпечні вантажі.
Питання цивільної відповідальності за застосування та зберігання. Ну тут складна передісторія. По-перше, в Закон "Про страхування" це було внесено аж в 2004 році. Сьогодні 2020 рік, за 16 років це страхування так ніхто й вводив в Україні.
З 2012 року до 2016 року Мінприроди ще те намагалося його декілька разів ввести, але то була очевидна корупційна схема, де на 20 сторінках розписувалося, як збирати гроші з селян, і взагалі нічого майже не було про те, як відшкодовувати збитки у випадку якихось екологічних катастроф.
Більше того, цей тип страхування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, як вас звати?
ПОГОРІЛИЙ В. Віктор.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор, давайте ще, я розумію, вам багато хочеться розказати, але багато інших є – 3 хвилини часу.
ПОГОРІЛИЙ В. Добре.
Тому цей тип страхування не пропускав не бізнес. Цей тип страхування не пропускали регулятори, тому що вони розуміли, що це ну очевидний чийсь пенсійний фонд, а не… ніякого відношення до екології воно не має. Тому можу сказати, що, дійсно, цим законопроектом буде вирішено цілий ряд проблем, і він може стати цією платформою, яка в майбутньому може слугувати, так сказати, рушієм для подальшої імплементації європейського законодавства в наше чинне законодавство.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я прошу керівників як би асоціацій і інших запрошених гостей десь в 5 хвилин вкладатися. Зорієтуємося тоді на першого доповідача. Будь ласка.
СЕДИК В.М. Доброго дня. Мене звати Седик Владислав, Фітосанітарна асоціація України.
Я б коротко хотів нагадати те, що сказали представники європейської бізнес-асоціації, що зараз йде мова про законопроект… закон 1995 року, який ми зараз намагалися всі експерти, науковці, представники органів влади привести у відповідність до сьогоднішньої структури. Це перше. Це була гармонізація, тому що дублювання є величезне, яке бізнесу, досить було важко говорити. Якщо ми беремо маленьку складову таку, яка називається перевезення пестицидів, то ми розуміємо, що у нас є поліція, є ДОПОГи, є Мінінфраструктури, і є у нас ще окреме регулювання 95-го року в Законі про пестициди, яке… просто не розумієш, куди ти повинен цей… При тому, що, давайте чесно, воно одне одному противоречит.
Якщо ми говоримо про страхування, його нема. І давайте відверто, те, що страхування не буде в Закону про пестициди, це буде, є окремий закон, ніякого впливу не буде. Якщо ми говоримо про те, що із закону, як сказали деякі експерти, повирізали залишкові кількості пестицидів і т.д. і т.п., в Україні є величезне об'ємне регулювання, яке називається "Про безпечність та якість харчових продуктів". Воно там все врегульовано. В Законі про пестициди оце регулювання, воно, в принципі, ніколи не використовувалося.
Якщо ми говоримо, там багато хто чіпляється, те, що убрали норми до дитячого харчування, давайте чесно, в Законі про пестициди дитяче харчування. Ви думаєте, хоч один регулятор або одне підприємство, яке займається дитячим харчуванням, читали Закон про пестициди? Ні, тому що там окреме регулювання, і регулювання є, і ефективне тільки тоді, коли є за ним реальний державний контроль.
Стосовно позиції Міненерго. Я хочу сказати, що розробка законопроекту була публічна. Я більше того хочу сказати, коли ми зустрічались з Міненерго, то було: по кожній статті пройшлися, проговорили всі, було розуміння, договорилися, що через два тижні знімаються зауваження. Потім щось відбулось – і вони вже знову проти. Тому як для мене, це трошки є нелогічно. І якщо є коментарі, щоб повернути закон на доопрацювання, я би хотів чітко розуміти, що конкретно не нравиться. Тому що говорити про концепт, це трошки неправильно.
Тому від своєї асоціації ми просимо комітет прийняти, рекомендувати прийняття закону за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Наступні бажаючі? Пані Тетяна.
ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня. Я представляю Всеукраїнську екологічну лігу – громадську екологічну організацію, яка працює в Україні більше 20 років. І оті всі історичні епоси, які тут нам давали, ми це все знаємо.
Нинішній законопроект не перший. У восьмому скликанні подібна історія була. І, слава Богу, у восьмому скликанні вдалося це відбитися. Уже в цьому скликанні під різними назвами і номерами подібні "новації" (в лапках) пробують ввести. Шановні народні депутати, я не буду як Міністерство енергоеко говорило, що тут є якісь корисні новації, тому що будь-які корисні новації можна викласти дуже коротко і іншим текстом.
Оцей величезний закон, ці зміни переслідують одну мету: перетворити територію України на звалище непридатних пестицидів, які отруюють навколишнє середовище. Я сумніваюсь, чи оці асоціації, чи депутати, які подавали законопроект, знають подібні цифри. Якщо вони їх знають, добре, але думаю, що ні.
В Україні в 2010-2013 роках було з державного бюджету витрачено мільярд 400 мільйонів по курсу 8 гривень, було витрачено грошей на утилізацію непридатних пестицидів і агрохімікатів. Вони були вивезені за межі України на утилізацію, бо в Україні немає екологічно безпечної технології і підприємств, які утилізують небезпечні відходи, зокрема непридатні пестициди.
Наступна цифра. Ще майже 11 тисяч валяється по всій Україні, і в кожному українському селі ви знайдете або склад, або бочки, які розвалилися, або мішки, які вже розтягли селяни, з цією отрутою. Лише за 18-й рік 32 тисячі бджолиних сімей по всій Україні загинули внаслідок використання пестицидів. 168 людей за 2018-2019 рік звернулися в медичні установи Черкаської, Житомирської, Чернівецької, Київської областей, і це лише інформація нашої громадської організації, ми її збираємо системно. Якщо взяти по всіх областях, ви вже висловилися, дозвольте мені завершити. Так от ці люди звертаються на предмет отруєння дітей і дорослих внаслідок забруднення грунтів, водних об'єктів, зеленої маси внаслідок використання пестицидів. Цей закон не тільки не дозволяє нашим сільгоспвиробникам, як вони пишуть, не достукатись до інновацій. Якщо ви пропонуєте тільки дослідні партії, то яким же чином всі наші сільгоспвиробники будуть користуватись цими новаціями. Але ні, ви забороняєте, ви закриваєте назавжди вхід України до органічного землеробства. Тому що люди, які займаються органікою, не маючи буферних зон, з тими підприємствами сільськогосподарськими, які використовують пестициди, вони не можуть свою продукцію продавати як органіку, бо вона забруднена.
Але менше з тим, є дві важливі речі, які в цьому законодавчому акті, вони унеможливлюють взагалі поступ України до Європейського Союзу. Бо попри заяви, що це рух до Європейського Союзу згідно цього законодавства, але кілька директив це порушує. Зокрема, Регламент 1185 від 2009 року, де є обов'язковою документальне підтвердження державної реєстрації в країні виробника. І не треба вводити в оману тут депутатів, що ви дієте по регламентам і по директивам.
Наступне. Вони говорять, що можна ввозити сюди ще і вже пестициди, які свій термін вже випробували, вже немає цього терміну. Для чого? У нас є своїх 11 тисяч, які нікуди діти. Це забруднення довкілля. Це загроза життю і здоров'ю. І те, що вони написали, що передаються функції дозволу центральному органу виконавчої влади в сферу охорони навколишнього середовища. Ну, по-перше, уже цього монстра створили Міненергоеко, то воно вже не відповідає цій нормі. Але найголовніше, в цьому Міністерстві екології вже такі приклади були. Історія з генетично модифікованими організмами, які також хотіли пропхати через дозвіл міністерства. А корупційні схеми в цьому міністерстві всім відомі, і вони залишаються. І тоді від одного чиновника буде залежати доля тисяч і тисяч українців.
Якщо хочете ви поміняти відкритий реєстр, діджиталізацію, у смартфоні щось ви хочете показати. Уже ми бачили ліс в смартфоні, екологи, ми вже це бачимо. Тепер ви хочете зробити пестициди в смартфоні. Тому, колеги…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Тетяна, регламент. Ще одна хвилина.
ТИМОЧКО Т.В. …законопроект можна приймати лише в тій частині, яка не стосується завезення в Україну пестицидів, які не зареєстровані в країні виробника. Це суперечить європейським вимогам. Якщо вони зареєстровані в країні ЄС, можна було б на це погодитись. Тільки при державній реєстрації в країнах ЄС. Ми йдемо туди. Все інше відкинути.
Закликаю, народні депутати, як і екологічний комітет, відхилити цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я думаю, що ми всі тут присутні… Зараз надам слово, Іван Адамович. Думаємо за екологію і абсолютно підтримуємо, і схвалюємо ще прагнення жити в цивілізованій країні без залишків гербіцидів. Але я все-таки хочу уточнити інше питання. Переді мною стоїть цей законопроект. Скажіть, яка конкретна стаття дозволяє те, що ви говорите або до якої конкретно які конкретні заперечення?
ТИМОЧКО Т.В. Позиція, яка стосується скасування державної реєстрації в країні виробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
ТИМОЧКО Т.В. Це однозначно треба зняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте. Є депутат, потім ви.
Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене просто питання. Сьогодні в Україні є український клімат. А в країні виробника зовсім інший клімат. Для чого країні виробнику реєструвати даний препарат в себе, щоб потім продавати в зовсім іншу країну, де клімат зовсім інший? Скажіть мені, будь ласка, для чого це робити?
ТИМОЧКО Т.В. Я даю вам відповідь.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я пробачаюсь. А ми повинні розуміти, що будь-яка реєстрація вона за собою тягне певну вартість і певний час. Правильно чи ні? І тоді українські фермери за це оплачують, тому що воно не безплатно. Для чого це потрібно робити? Для чого ця подвійна реєстрація вона повинна робитись? Я цього не розумію.
ТИМОЧКО Т.В. Я дякую вам за це запитання, це важливе запитання. Але усталена позиція в світі, обов'язкова реєстрація в країні виробника вона відповідає Стокгольмській конвенції, до якої приєднались багато країн і Україна в тому числі. Чому це потрібно? Кліматичні умови і те, що ви сказали, це фейк, який нав'язується країнам асоціаціями і транснаціональними корпораціями.
Нічим не відрізняється наш клімат від Польщі, Франції, Німеччини і культури, до речі, ми проаналізували з Інститутом ботаніки Національної академії наук, культури вирощуються звичайно не в тому розмірі соняшник і ріпак, який знищує наші ґрунти, вони в менших кількостях вирощують і користуються подібними препаратами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я з великою повагою до вас ставлюсь. У нас в Україні тільки чотири кліматичні зони, ну про що ми говоримо? Що ми рівняємося до Польщі, чи до будь-якої іншої країни. Для чого це?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, дякую.
Пані Тетяно, інші бажаючі теж. Будь ласка, потім…
КУЗЬМЕНКО С. Доброго дня. Сергій Кузьменко, голова правління "Український контроль аграрного захисту". Представляємо український імпортерів та виробників засобів захисту рослин.
По-перше, мені здається, що ми знову дискусію більше перевели на законопроект 2289, який ми в принципі вже обговорювали разом з Іриною … . якщо пам'ятаєте, десь місяць тому. Мені здається, що дискусія зараз йде схоже. Вже ці питання всі зауваження, які ми говоримо наразі вони вже повністю були відображені в іншому законопроекті, які пройшов голосування і читання, я кажу про зауваження…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не пройшов перше читання, але не важливо. давайте.
КУЗЬМЕНКО С. Я кажу, пройшло підтримання комітету. А по даному законопроекту 2548 ми також, наша асоціація, приймала участь в його обговоренні, опрацюванні, і в цілому ми погоджуємо і не маємо зауважень до нього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, були якісь побажання висловитись.
_______________. Буквально, декілька коментарів до слів пані Тетяни.
По-перше, щодо утилізації непридатних пестицидів. Ситуація не настільки погана, тому що минулого року Мінекоенерго видало першу згоду на транскордонне перевезення непридатних пестицидів на їх утилізацію. Процес пішов, тому не потрібно…
ТИМОЧКО Т.В. Знову повезли гроші за кордон.
_______________. Більше того, це не сфера регулювання цього закону.
По-друге. Щодо ввезення зразків для державних випробувань. Регламент 1175 2009 року регулює питання статистичних даних і жодним чином не регулює питання допуску пестицидів до ринку ЄС. Питання допуску пестицидів до ринку ЄС регулюється Регламентом 1107 від 2009 року. У вас, шановні панове депутати, є підтвердження від європейської сторони, в першу чергу від Європейської асоціації захисту рослин.
По-друге, від уряду Чехії, що такої норми у законодавстві ЄС немає. Крапка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще три листи від трьох посольств додаткових. Це від Швейцарії, Німеччини, від третього теж не пам'ятаю, дійсно, таке на комітет надходило.
Будь ласка, вас там немало, скажіть свою позицію. Ви так довго чекали цей закон. Прийти в комітет і мовчати.
Будь ласка.
СЛАСТЬОН Р. Роман Сластьон, Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу". Ми зі свого боку також приймали участь у вивченні даного законопроекту і зі свого боку підтримуємо даний законопроект. Зокрема, не бачимо те, про що говорила шановна пані стосовно ризиків перетворення України на звалище, тому що мова йшла стосовно ввезення дослідних зразків, саме полегшення доступу цих дослідних зразків і можливості нашому агросектору також отримувати кращі зразки продуктів, інноваційні, застосовувати їх і бути конкурентними на світовому ринку. Це один момент.
Стосовно інших моментів. Це знову ж таки, що стосується боротьби з контрафактом. Заборона ввезення фізичним особам це є важливою нормою, яка знову ж таки передбачена даним законопроектом, вона також підтримується з нашого боку.
Залишки пестицидів, які є після моменту завершення реєстрації. Момент реєстрації, завершення реєстрації не є моментом дуже часто завершення придатності пестицидів, відповідно тут потрібно також проводити врегулювання. Тому що аграрний сектор і сільське господарство воно дуже сильно під впливом погодних факторів, є дуже багато речей, які впливають, і, скажімо так, буває просто недоцільно використовувати ті чи інші пестициди в цьому сезоні. Якщо вони придатні на наступний рік, чому їх зараз вносити і створювати додаткове навантаження на ґрунт, якщо їх можна перенести, зробити певну економію і менше навантаження на екологію. Я вважаю, що це правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Бо там вас двоє було, жінка спочатку, якщо я не помиляюсь, правильно? Ви хотіли?
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Біля вас колега, світліша жінка. Пробачте, ви хотіли виступити? Я просто не бачу звідси.
______________. Доброго дня! Ну, в принципі, там сидить мій колега, це Американська торговельна палата. Я теж представляю цю асоціацію. Ми також підтримуємо цей законопроект. По-перше, тут багато прогресивних норм, які також допоможуть зробити певну дерегуляцію і усунуть норми, які, наприклад, щодо затвердження гігієнічних регламентів на пестициди, агрохімікати. Так само норми щодо боротьби з фальсифікатом, це дуже важливо. І через ввезення фізичними особами пестицидів, агрохімікатів в Україну контрабандисти завозять комерційні партії, і це неправильно абсолютно.
І щодо зауважень пані Тетяни ще хочу зазначити, що, будь ласка, варто дочитувати все законодавство до кінця. В статті 4 Закону про пестициди, агрохімікати є і нікуди не діваються норми, що завезення комерційних партій пестицидів, агрохімікатів в Україну заборонено без державної реєстрації в Україні і заборонено їх застосування, рекламування, використання, продаж і всі дії з комерційними партіями.
Тому ми повністю підтримуємо цей законопроект. Дуже дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я знаю, ви проти тої статті також виступаєте, правильно я розумію? Ні, да? Да, скасування підтримуєте, зрозумів.
Як вас звати?
ПРОДАНЧУК М.Г. Мене звати Микола Проданчук, я – директор "Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки" Міністерства охорони здоров'я України. Я, шановні пані та панове, не можу сказати, що ми підтримуємо чи не підтримуємо, бо справа науки – дати об'єктивний прогноз запровадження тієї чи іншої регуляторної норми.
Так от, цей закон, якщо буде прийнятий в такому вигляді, як запропонований, має безпосереднє відношення до Закону, який зараз на слуху, щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Тому що цей закон буде впливати на вартість землі, оскільки вартість землі визначається…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А яким чином, цікаво дійсно, а яким чином?
ПРОДАНЧУК М.Г. Так, оскільки вартість землі визначається кількома основними компонентами: перший – це родючість, другий – це незабрудненість, безпечність, екологічність, – ми розуміємо, про що йдеться. Крім того, вартість землі буде визначатися тими умовами, в яких аграрії зможуть отримати високі врожаї з характеристиками, які відповідають міжнародним вимогам безпеки.
Що дає цей закон з цієї точки зору? Як би хто не коментував, ми з вами очевидці зміни клімату. Те, що південна межа в Україні сьогодні зсунута більш ніж на 500 кілометрів на північ призвела до того, спеціалісти можуть довести, що нові шкідники, нові захворювання рослин з'явилися. До них потрібно застосувати нові технології захисту. Ці нові технології захисту базуються на нових препаратах, на нових засобах захисту рослин. Ті старі, які були розраховані на ті ґрунтово-кліматичні умови, сьогодні не працюють. Що вимушені робити аграрії? Вони вимушені збільшувати це навантаження, автоматично більше забруднюючи, ніж це можна було би зробити.
Наступне питання. Наступне питання – це конкурентоздатність сільськогосподарської продукції з України в разі, якщо ми не приймемо сучасні підходи. Тому що, ну, наприклад, сьогодні найбільшою загрозою для ринку харчових продуктів Європейського Союзу є не залишки пестицидів, а саме продукція, забруднена мікотоксинами. Мікотоксини з'явилися і стали актуальними зараз саме тому, що органічне землеробство в умовах зміни клімату, коли сталося велике потепління, не може забезпечити захист від грибкових захворювань, а вони є основними продуцентами мікотоксинів. Водночас старі фунгіцидні препарати, визнані…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, мені… Пробачте, що я вас переб'ю, я дуже радий це чути, тому що проблема з цим, наприклад, на кукурудзі в найближчий час теж появиться в Україні. І коли про це починають говорити, це дуже приємно.
Да, дякую.
ПРОДАНЧУК М.Г. Ну, це, вибачте, це дійсно неприємно, тому що це небезпечно. Тому що загроза від мікотоксинів порівняно навіть загрозами від пестицидів – це в десятки разів більш небезпечно. Але я повертаюся до питання фунгіцидів. У нас зареєстровані і використовуються сьогодні фунгіциди, які найближчих п’ять років будуть взагалі в світі заборонені, тому що вони визнані ендокринними дизрапторами. До чого це призведе? Ті запаси, які є сьогодні, перетворяться от в ці склади невикористаних пестицидів, якщо ми на цей час не будемо мати їх заміну. Сьогодні в світі використовуються нові препарати. Наш аграрій до них сьогодні доступу не має. І нарешті, 5 років ця поправка діє. За цих 5 років ті препарати, які не були зареєстровані в країні виробника, там вже зареєстровані. Ми тепер, коли будуть подані заявки на їх реєстрацію в Україні, уже відстали на 5 років.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, що я так висловив свою позицію. Я дуже дякую. Як вас звати?
ПРОДАНЧУК М.Г. Мене звати Микола Проданчук – професор, член-кореспондент Академії наук.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, дякую.
А можна, колегу вашого, там ще хтось руку тягнув.
КРАВЧУК О.П. Доброго дня. Мене звати Олександр Кравчук. І тут я зараз представляю Товариство токсикологів України. Це об'єднання понад 200 фахівців вітчизняних, які займаються як клінічною, так і експериментальною токсикологією.
Тому мені дуже прикро чути про ту недовіру, яку фактично висловлюють деякі громадські організації до української науки. У тому числі і аграрної. Тому що недовіра і неможливість використання в Україні для державних випробувань тих незначних кількостей інноваційних продуктів, а перекладання відповідальності, вибачте, на фахівців інших країн, будь-яких країн, це є прикладом того, що розвиток країни буде зупинено.
І ще мені дуже прикро чути, дуже прикро чути те, що основним аргументом є про якусь недоведену, вибачте, корупцію в міністерстві, яке зараз намагається навпаки впорядкувати свою діяльність і впорядкувати діяльність в галузі реєстрації пестицидів, щоб виключити ці питання. Тому давайте будемо толерантні один до одного і оперувати абсолютно фактами, а не якимись необґрунтованими звинуваченнями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Тетяно, дивіться, от виходить, що європейський бізнес і українська наука – разом.
ТИМОЧКО Т.В. Давно дуже справжні українські вчені покинули цю країну і роблять науку в інших країнах.
Але про факти по міністерству. В 2018 році, саме в Департаменті небезпечних відходів міністерства того ще, були взяті під варту два працівники за хабарі, які давали ліцензії підприємствам, які нібито утилізують небезпечні відходи. Це факт. Були відкриті кримінальні провадження і я не використовую неперевірені факти. Але один аргумент, народні депутати.
Тут сказали про зміни клімату і колега народний депутат задавав слушне запитання чи в нас одні природні зони і таке інше. Глобальні зміни клімату вони є в усіх країнах. І тому, коли нормальні, адекватні, дійсно наукові установи іноземних країн розробляють пестициди і нові препарати, вони їх у себе тестують і реєструють. Коли у нас привезуть дослідні партії незареєстрованих… От послухайте, що вони говорять. Які це будуть наші наукові установи? А вони вже стоять і перебирають ногами, вони вже знають, хто буде апробувати. І пане Проданчук, я не хочу нагадувати історію вашого інституту і ваше перебування в Міністерстві охорони здоров'я і чим воно закінчилося.
Колеги, насправді іде мова зараз про життя і здоров'я людей. Це не тому, що ви сказали, Микола Тарасович, що ми опікуємося питаннями екології. Жодного разу ота публіка, яка сидить на другому ряду, не запросила жодної громадської екологічної організації. Півроку вони обговорювали, бо вони знали, чому це вони роблять. Так от у кожного з вас є або дідусь, або бабуся, або батьки, які живуть в селі, спитайте у них що означають пестициди для життя села. Для агрохолдингів – це прибутки, а для пасічників – це загибель бджіл і їхнього прибутку, їхнього життєвого добробуту. Для екологів загибель бджіл в усьому світі, в усьому світі, – це проблема біорізноманіття. І на останньому форумі в Давосі, колеги, чомусь, говорили про збереження біорізноманіття і збереження бджіл. Тому що без опилення не буде ніяких врожаїв.
І оця норма завезення в Україну навіть дослідних зразків призведе до того, що якийсь чиновник від науки, який спочатку сидить директором інституту, потім пішов в міністерство попрацював, потім знову вернувся в свій науковий інститут, підпише любий папірець.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент. Дякую, позиція зрозуміла.
Пане Роман.
________________. Шановні присутні, шановні народні депутати! Буду може менш емоційно, але більш критично обрис такий діяльності міністерства з цього приводу, з приводу атестації підприємств, навіть які мають право на дослідження агрохімікатів та гербіцидів.
Дивіться, в будь-якому випадку на сьогодні існує певна ризикова планка, яка встановлена на певному рівні. І народ України згідно з 50 статтею Конституції розуміє, що він в безпеці, у відносній безпеці, яку гарантує йому в тому числі і держава як така і орган, який відповідає за охорону навколишнього середовища.
Для чого нам понижувати цю планку, давайте розберемося. В аргументації я почув, що єдина аргументація – це інновації, які доходять до нас з запізненням певним. Чи правильно? Думаю, правильно я зрозумів, це одна із аргументацій. І я почав з цього, що, дійсно, багато новел, які нас влаштовують, які ми підтримуємо в цьому законі. В тому числі і заборона ввезення пестицидів фізичними особами і так далі. Але в мене нема розуміння, що ще ми дамо українському народу крім того, що доступ до інноваційних продуктів, агрохолдингів і взагалі аграріїв буде пришвидшений? Розуміння цього нема.
Що робимо ми, я скажу. І чому я кажу, що треба доопрацювати законопроект, може, ми більш ретельно його доопрацюємо і вийдемо на спільне рішення. Чому? Тому що зараз, не чекаючи, чи буде прийнято такий законопроект, чи не буде він прийнятий, міністерство вже працює над тим, щоб зробити процес атестації, доступ до ринку атестаційного, до ринку досліджень, більш прогнозованим. Переатестувати організації, які зараз знаходяться в переліку і мають доступ до цього ринку, мають право тестувати ці агрохімікати і пестициди. Подивитися на їх матеріальну базу, подивитися на перелік працівників, на їх фахову кваліфікацію і так далі, і так далі, і так далі. Зробити цей ринок, крім того, щоб він не був корупційний. Я сподіваюсь, що це таке не менше завдання, це просто зробити. Ми знаємо, як це регулювати, регуляція зрозуміла. Але зробити його ще й прогнозованим для українського народу. Щоб в жодному випадку, в жодному випадку, якийсь там чи недолугий, чи злочинний орган, який буде мати право, чи має сьогодні право на проведення досліджень, не пропустить на український ринок будь-який пестицид чи агрохімікат, який нанесе шкоду довкіллю. Оце наше завдання.
Тому я пропоную, ще раз, дати нам час, ми доопрацюємо цей законопроект, місяць чи два тижні. Ми будемо працювати там 24 години, якщо потрібно, бо я бачу, який резонанс є, ми доопрацюємо цей законопроект. Певні новели залишимо, я думаю, певні речі, які знижують оцю кризову ризикову планку, ми відкинемо. І спокійно з підтримкою обох міністерств, підтримкою громадськості, екологічної громадськості, професійної громадськості аграріїв підтримаємо законопроект і отримаємо консенсус у залі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми перейдемо зараз до депутатів, Вадим Євгенович.
Да, будь ласка.
_______________. Я хотів би прокоментувати стосовно суті закону. Якщо ми говоримо про утилізацію, я хочу звернути, що це не є питання утилізації даного закону. Є окреме регулювання і до цього закону не має ніякого відношення.
Якщо ми говоримо про, якщо екологічна ліга сказала цифри, там про мільярди утилізованих заборонених пестицидів, я хочу звернути увагу, що це все – спадок Радянського Союзу. Це така от, забули це розказати.
Я ще хотів би тут, багато сказали про дослідну партію, я хотів би всім нагадати, яка там процедура. Профільний інститут визначає технологію випробування, пише лист на Мінприроди з науково обґрунтованою нормою (увага, це може бути літр, може пів, може бути кілограм), звертається з цим листом до міністерства. Міністерство розглядає і видає, якщо воно згодне, видає дозвіл на ввезення, увага, літра, кілограма препарату, тобто про… Коли цей препарат використовується, проводиться дослідження, навіть урожай повинен бути утилізований.
Тому якщо ми говоримо про якісь тут загрози або про те, що Україна стане якимось складом незареєстрованих заборонених, це трохи міф, тому що по суті це… при тому, що це не інновація, це речі, які написані вже більше двадцяти років і вони залишились незмінні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, так. Все, я дякую представникам громадськості.
Сергій, останнє слово. Ми з депутатами будемо обговорювати.
_______________. Я просто хотів трошки пояснити, надати відповідь на питання пана Романа, що ж воно нам дає ось це стримування тих зразків, які не можуть завозитися без підтвердження реєстрації в інші країни.
Ну, по-перше, там не те, що воно стримує, а воно взагалі не дає можливості цього зробити. Чому не дає? З одного боку, про що вже говорили депутати, це відмінність клімату між місцем производства… місцем виробництва і Україною. З іншого боку, дуже часто це відсутність тих шкідників, для яких призначено цей пестицид. Тобто як можна зареєструвати пестицид там, де немає тих шкідників, проти якого вони повинні застосовуватися. Внаслідок цього воно не те, що стримується для ввезення в Україну, воно взагалі унеможливлюється.
І звідси з'являється купа негативних наслідків. По-перше, ми продовжуємо застосовувати старі препарати, які менш ефективні у порівнянні з сучасними препаратами. Це призводить до певної втрати врожаїв, а це збитки. По-третє, наслідком цього є більш така програшна конкурентна позиція наших виробників і наших конкурентів, які застосовують більш ефективні препарати. Ще одним наслідком є те, що, застосовуючи ті препарати, які були зареєстровані там два, три десятки років тому, ми тим самим застосовуємо те, що, ну, скажемо так, потребує більших концентрацій і більших обсягів. Це створює додаткове навантаження на екологію за яку ми так хвилюємося, і це, звісно, призводить до більшого впливу на наше з вами здоров'я, за яке теж так само хвилюємося. Тому це унеможливлення ввезення таких препаратів воно має цілий ряд негативних наслідків, про які я згадав.
І, власне, я, звісно, можу ще поставити кілька питань до пані Тетяни, але…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки не треба. Дякую.
Пан Роман, це не було до вас, це було просто… Пан Роман, чесно, справді, повірте, ми вже годину обговорюємо, депутати ще навіть не почали обговорювати.
Хто з депутатів бажання висловитися має? Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Шановні колеги, ось дивіться, є дві сфери. Одна сфера – це бізнес, це те законодавство, яке застаріло, яке точно потрібно унормовувати, це прибутки бізнесу. А з іншої сторони, це здоров'я, здоров'я наше з вами. В існуючій системі, правоохоронній системі, в системі нагляду як воно буде працювати, тільки буде Богу відомо.
Ми сюди, коли хочемо проштовхнути якийсь закон, запрошуємо бізнес-асоціації, тому що бізнес ніколи не скаже проти. Ну ми ж фактично розуміємо, це наймані люди, які будуть лобіювати тих, хто сплачує членські внески. Це робота асоціації будь-якої.
Екологи з більшої сторони екологи – це люди, які, дійсно, борються і стараються, намагаються боротися за збереження навколишнього середовища. Я з пані Тетяною знайомий, ми з нею були по різні сторони барикад, коли будувався в Білій Церкві завод, ми з нею були по різні сторони барикад (він так і не забудувався). Але повірте, те, що зараз відбувається в Україні, стан взагалі – навколишнього середовища, природи і так далі – він жахливий. У нас тільки 10,5 мільйонів гектарів лісів, по факту, по статистиці їх немає, це 17,5 відсотків територій, їх немає. І ми з вами чітко розуміємо, що їх ще менше, ніж це є в статистиці. Я вже не кажу про те, що якщо ну розглядати такі закони (з однієї сторони – бізнес, з іншої сторони – охорона навколишнього середовища), то потрібно ну можливо запрошувати, бо наука говорить про певні наслідки, як зробити так, щоби бізнес аграрний був більше конкурентоспроможним у зв'язку з доступом до новітніх технологій щодо пестицидів і засобів захисту рослин. Але з іншої сторони, є інша статистика – по охороні здоров'я: що буде відбуватися в тих територіях, яка зміна флори і фауни, що відбувається там зі здоров'ям, які там онкозахворювання і так далі, і так далі. Тому на моє велике переконання, на моє велике переконання, що має тут переважити? Однозначно, це потрібно, щоб розглядали три комітети: охорони здоров'я, екологічний і аграрний. І знаходити компроміс. На моє велике переконання 4 чи 5 бізнес-асоціацій… Європейська бізнес-асоціація, при всій повазі, це асоціація, яка лобіює європейських імпортерів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, а можна питання вам?
ІВЧЕНКО В.Є. Зараз. Я скажу. Микола Тарасович, це ж виступ мій, а потім можете запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте.
ІВЧЕНКО В.Є. Там бізнес асоціація, там Американська торговельна плата, ми ж розуміємо, що вони працюють, це наймані люди. Є Міністерство екології і люди, які займаються захистом навколишнього середовища. І вони пропонують наступне, що весь світ він не понижує планку екології будь-якої країни. Він навпаки її тримає або її чуть-чуть робить такою, щоб вона була адекватною до відповідного стану на певній території. Ми намагаємось зараз ще понизити. В тому контексті, що ми маємо в країні, ми ще намагаємось трішки понизити і це сказав представник Мінекології. Він слушно сказав, давайте, щоб вони на два тижня сіли. Вони готові працювати 24 години. Домовились. Бо там є дві норми: це дослідні партії, і це ті пестициди, строк дії яких фактично, строк дії яких закінчився. Хай вони тут домовляться задля того, щоб у нас був певний компроміс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, давайте поважати один одного, 5 хвилин.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ну, ви я би сказав… я б засікав. Але я 20 секунд завершу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Тому і деяким видавали по два рази. Я ж кажу, це перше.
І друге. Коли хочете протягнути, ви спочатку даєте всім, а потім депутатам. Я подивлюсь, як будуть інші закони.
Але я до чого просто веду. У нас мають сьогодні взвесится одно. Чи ми в майбутньому хочемо, щоб у нас було 83 роки жили, як в Німеччині, щоб у нас менше було атому, щоб у нас менше було СО2 по кліматичній нашій конвенції і так далі, чи ми хочемо все ж таки незрозуміло, як це буде діяти, все ж таки понижувати екологічні планки в країні. На моє велике переконання, давайте, щоб міністерство разом з Мінекології вони доопрацювали і внесли нам якийсь погоджений варіант задля того, щоб ми винесли в зал. Бо в залі, я вам скажу, невідомо, що переможе: екологія чи бізнес – невідомо. Але, повірте, у кожного є своя мама, у кожного є своя бабця. І повірте, це буде справедливо і правильно, щоб тут було виважене рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, у мене питання до вас. Скажіть, будь ласка, я дивився стенограму прийняття цієї правки в парламенті. Стенограму прийняття правки в парламенті, стаття 4, де заборонили зразки, де ми зараз це також обговорюємо. Це ваша правка була, правильно? У стенограмі це ваша правка була.
ІВЧЕНКО В.Є. Це в 2015 році?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ваша. А в мене питання. Скажіть, ми часто апелюємо до світових норм. От я, коли зараз обговорювали цей законопроект, спеціально сьогодні окремо прочитав, і дивлюсь, багато зсилок на Регламент 1107/2009. Скажіть, а де от, які країни були взяті за зразок, де такі заборони є, як от у нас по 4 статті?
ІВЧЕНКО В.Є. Ви знаєте, тоді 2015 рік, Міністерство аграрної політики було зовсім інше. І коли ці правки розглядалися на комітеті і коли я запропонував підвищити відповідні екологічні стандарти або охорони нашого навколишнього середовища, комітет тоді підтримав. І головне, Міністерство тоді підтримало. Я пам'ятаю, на комітеті сиділа пані Рутицька. Вона особисто підтримала тоді як представник міністерства цю правку.
Тому я просто хочу сказати, що це була не моя одна правка. Ця правка була підтримана комітетом тоді. У нас тут є колеги, хто з минулого скликання. Вона була підтримана комітетом одноголосно і вона тоді була підтримана міністерством. Тоді була позиція державницька.
Зараз єдине, що пропонується. Взяти, щоби екологи і бізнес, вони домовились. Бо нам в цій країні жити, тут наші діти, тут наші родичі. Тому давайте, тут декілька питань. Тому що я чітко сказав, що законодавство, яке застаріле, потрібно унормовувати, точно. Але понижувати планку екологічну недопустимо у зв'язку з тим, в яких сьогодні реаліях ми живемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, ми говоримо часто про Євросоюз. От я також додатково дещо почитав. Дивіться, Нідерланди, Бельгія, Італія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Іспанія – всі країни дбають про своїх громадян. І Україна. Хто з цих країн найбільше використовує гербіцидів на гектар, як ви думаєте? Україна. Співвідношення в кілограмах на гектар між Україною і, наприклад, Нідерландами, знаєте яке? 9,38 – Нідерланди, 2,32 – України. Може проблема у нас десь в інших моментах?
А тепер, дивіться, я для себе, от коли зараз почув дискусію, зрозумів наступні речі. У нас є така норма, якої нема в країнах Євросоюзу. Разом з тим, гербіциди у нас використовуються, ми не довіряємо своїй науці і органам контролю, щоб вони перевіряли і реєстрували тут, і наука… Дивіться, я пана Миколу, чесно вам скажу, перший раз сьогодні бачу, мені дуже було приємно, тому що я на практиці зустрічав ситуацію, коли трейдери міжнародні купують українську і румунську кукурудзу, змішують з французькою через ці проблеми, які ви сьогодні сказали. І дуже добре, що це питання було підняте.
І є багато шкідників. Питання того. коли вони зайдуть, ніхто не спрогнозує. Є якісь прогнози і так далі, і кліматичні умови. У нас гербіциди кожен рік появляються нові і так далі.
Як ви думаєте, в принципі, культура внесення гербіцидів, вона з цим законом не пов'язана. Це, будь ласка, екологи можуть регулювати, наказувати, ми тільки це підтримаємо.
ТИМОЧКО Т.В. Ви спочатку дозволите ввезти всякого оцього непотребу, а потім…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Тетяна!
ТИМОЧКО Т.В. А потім екологи будуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Тетяна, без емоцій!
Сергій Лабазюк, будь ласка.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, доброго дня! Це чудово, що сьогодні у нас є ця дискусія, і насправді, добре, що на комітет ця дискусія прийшла після професійної вже дискусії між асоціаціями, міністерствами і так далі. Буде погано, якщо ми цю тему заговоримо сьогодні, переведемо її в якусь площину і забудемо все. Чи влаштовує когось сьогодні та ситуація, яка є з екологією в Україні? Ні. Чи влаштовує когось сьогодні та ситуація, яка є з використанням пестицидів, з завезенням? Також ні. Значить, змінювати щось потрібно.
Щойно ми з вами підняли не одну тему, а, як мінімум, 10. Чи можливо це в одному законопроекті об'єднати? Категорично ні. Ми вже маємо досвід, коли в Верховній Раді ми намагалися щось поєднати в один законопроект, це виходить якийсь монстр.
Ми єдине, що я би сьогодні просив, від одного виступаючого тільки чув, який згадав за вітчизняних виробників, а вони в Україні сьогодні вже є, ми повинні і про них подумати.
І тут колега з комітету говорив про те, що у нас інший клімат, і нехай би досліди проводили, для нас виробляли препарати, можливо, мультинаціональні компанії, у нас більшість аграріїв в комітеті, ми розуміємо, про що йде мова. Але ми також знаємо об'єм використання засобів захисту рослин в Україні і що таке розроблення нового продукту. Ні одна мультинаціональна компанія, більш як впевнений, не буде виробляти безпосередньо новий продукт для України. Отож ми би мали захистити сьогодні вітчизняних виробників, яких є вже два в Україні. І, можливо, з'явився би третій і четвертий, якби ми їм дали конкурентні умови, і вони би саме для України знаходили ту оптимальну формулу. Дійсно, потрібно досліди проводити, я погоджуюся, однозначно, під контролем міністерств. Добре міністерство чи погане, сьогодні у них є шанс стати кращими, ніж були їхні попередники.
Те, що процедура реєстрації, а я її дуже добре знаю. Процедура реєстрації була і на сьогоднішній день ще залишається складною і корупційною, і досить бюрократичною. І те, що там досить довго проходить різні всякі коридори документ, а не факт, що якісно його проглядають і розбираються, також ми про це знаємо.
Тому у мене пропозиція. Відкладати даний законопроект не можна. Його потрібно приймати в першому читанні. У нас буде можливість взяти до уваги те, що буде сказано, як вже сьогодні от говорив Вадим, однією і іншою стороною і між першим, і другим читанням доопрацювати даний законопроект. Але я би просив асоціації і прошу голову комітету, нам потрібно по даній темі, можливо, створити робочу групу і розглянути пакет. Тому що, дійсно, ми не вирішимо питання виключно дозволу на ввезення якихось там…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без питань.
ЛАБАЗЮК С.П. У нас сьогодні тут говорили, тема утилізації пестицидів. Так хочу також сказати, що ви називали суму в 1,3 мільярда, а минулий рік також в бюджеті було 900 мільйонів, які не освоювалися по тій причині, і ці пестициди, які ще за радянських часів залишаються, в тому числі у мене на території Хмельницької області, мого округу вони лежать не вивезені, не утилізовані, якщо не помиляюсь, найбільший об'єм був в Херсонській області і в Вінницькій області.
Так проблема, що ми маємо вже завод, який є в Україні. Але, можливо, він не відповідає стандартам. В Житомирській області є. Можливо, я не був на ньому. Можливо, не відповідає. Але я скажу про інше. Те, що станом на сьогодні ми платимо за вивезення цих пестицидів на територію Польщі, знову ж таки, якщо не помиляюся, і віддаємо мільярд грошей платників податків, а не даємо дозволу на будівництво заводу, розміщення заводу на території України, який насправді міг би проводити таку утилізацію і не тільки пестицидів, а це і медичні відходи, і багато інших, це також питання, яке потрібно сьогодні, там частково наша тема, аграрного комітету, більше ваша тема, її потрібно розглядати.
Тому моя пропозиція. Я розумію, про що ми зараз говоримо, дуже добре. У мене є попередньої моєї роботи досвід роботи в даному напрямку. Пропоную, таки дійсно, щоб комітет сьогодні підтримав законопроект, який вже був напрацьований до сьогоднішнього дня. Але над чим попрацювати до другого читання, там є.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене тоді додаткова пропозиція, не буду… ми її зараз, зрозуміло, поставимо на голосування, по створенню робочої групи. Якщо немає заперечень, я пропоную доручити це голові підкомітету профільного. Олег Тарасов, ви не проти очолити цю робочу групу?
Всі, пані Тетяно, всі представники асоціацій, які мають бажання, якщо ми рекомендуємо сьогодні, і якщо воно пройде перше читання по роботі над правками додатково до підкомітету, хай займається робоча група. Я тільки підтримую.
Тому, будь ласка, звертайтесь до секретаріату, звертайтеся до Олега. Якщо це відбудеться, то ми цю робочу групу створимо. Які ще бажання виступити?
Хто за те, щоб рекомендувати даний законопроект до першого читання, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Один – проти? Хто – утримався? Один – утримався. Рішення прийнято більшістю голосів. Колеги, дякую.
Я звертаюсь ще раз до Мінекології. Дивіться, тема чутлива, ми готові, я так бачу, один одного чути. Давайте в рамках робочої групи, якщо відбудеться перше читання, доопрацьовувати його з урахуванням тих зауважень, які, виявляється, ви вже додатково пропрацювали з Мінекономіки. Дякую.
В нас друге питання порядку денного сьогодні про проект Закону про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка і далі за текстом (реєстраційний номер 0029).
Будь ласка, пане Тарасе.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Миколо Тарасовичу.
Законопроект реєстраційний номер 0029, внесений Президентом України, передбачає приєднання України до Насіннєвих схем ОЕСР по ряду культур, а саме: насіння цукрового та кормового буряка та інших олійних і прядивних культур.
В чому суть? Якщо коротко, щоб не займати час, зараз фактично насіння хрестоцвітих, олійних та інших названих культур, яке вироблено в Україні, для того, щоб продаватися, реалізовуватися на ринках інших країн, які входять в ОЕСР, має пройти додаткову сертифікацію там. Приєднанням цим, фактично ми вже аудит пройшли, перевірки пройшли, цим приєднанням буде визнаватися наша система сертифікацій, наша система, яка по насінництву і фактично дозволить прямий експорт цього насіння, виробленого в Україні, в ці країни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А в які саме країни?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Які входять в ОЕСР? Ну, це близько 60 країн, це Європейський Союз в тому числі входить туди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І які конкретно насіння можна буде при нашій реєстрації продавати туди?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Соняшник, ріпак, соя. З тих, що найбільш… цукровий буряк в разі вирощення. Це ті, що найбільш реально з точки зору продажу. Але в принципі всі олійні та прядивні культури і в тому числі цукрового та кормового буряку. Тобто фактично це полегшення, це економічний стимул, бо це збільшення потенціалу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто основний комітет?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Основним комітетом є Комітет закордонних справ, бо це є міжнародна умова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, вони просто, це аграрне питання, хочуть зорієнтуватися також, в тому числі…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. І зараз воно стоїть шостим питанням. Зараз розглядає комітет третій. Я відразу піду туди також представляти цей законопроект, сьогодні він в порядку денному стоїть на профільному комітеті основному.
Прошу підтримати, це є регламентний момент дальшої нашої інтеграції в світове співтовариство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В кого є якісь питання?
Прошу підтримати та проголосувати. 25 – за. Одноголосно. Дякую. Рішення підтримано.
Я хочу залишити… Якщо можна, залишіться на хвилинку. З комітетом хотів порадитись. Дивіться, в нас 11-го числа комітетські слухання по дотаціях, правильно я розумію? І ми разом з Мінекономіки маємо визначити напрямки, ми запланували це ще трошки раніше, по розподілу коштів. В нас…
Так, Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. До речі, хотів тут підсилити ваше питання. Пане Тарас, скажіть, будь ласка, ви прийняли рішення по розподілу тих коштів, які закладені в бюджет на аграрний сектор урядом, чи воно не прийнято?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не прийнято.
ІВЧЕНКО В.Є. Воно не прийнято. Тоді скажіть…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми чекаємо комітетські слухання…
ІВЧЕНКО В.Є. Тоді скажіть, будь ласка, звідки цифри, які я читав в одному із ваших інтерв'ю, там на чотири програми мільярд 200 на відшкодування техніки і так далі. Звідки вони взялися?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, у нас були по цьому слухання, але озвучені, наразі п'ять напрямків, вони є результатом. У нас було три засідання з усіма бажаючими аграрними асоціаціями, які подавали пропозиції, і ми враховували побажання депутатів членів аграрного комітету в рамках голосування бюджету, коли були конкретно зазначені програми. А це саме: тваринництво, садівництво, компенсація вітчизняної сільськогосподарської техніки, здешевлення кредитів та фермерство.
ІВЧЕНКО В.Є. Я просто до чого веду. Знаєте, от коли між міністерством і комітетом є повага… Тут працювали, я пам'ятаю, пан Чорноморов збирав цілий підкомітет, ми прийняли відповідне рішення. Хоча б потрібно було б прийти і порадитись, тому що суми збільшились в рази, а по деяким програмам зменшились в рази. Ну, наприклад, про відшкодування техніки ми приймали рішення 600, а вони зменшились, і деякі програми зникли. Тому це було б нормально, коли сісти і порадитись в підкомітеті і привести конкретні…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вадим Євгенович...
ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую. І привести конкретні свої пропозиції, чому саме так. А так получається, я, наскільки зрозумів, вже прийнято рішення, нас поставлять перед фактом, ми нічого не можемо змінити. Тому або ми працюємо, скажемо, в парламентсько-президентській республіці і ми працюємо в підкомітеті, і даємо вам доручення як далі діяти, тому що ми ж приймаємо бюджет в тому числі в контексті, тому ми маємо давати і відповідні наші пропозиції. Або ви самі тоді робіть все що хочете, тоді навіщо вам комітети.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І далі не маніпулювати, Вадим Євгенович. Я ще раз повторюю. Рішення урядом не прийнято. Постанова на розгляд уряду не внесена. Напрямки, які я озвучив, відповідають абсолютно позиції підкомітету, яку ми отримали ще в жовтні. Якщо вона змінилася, ми можемо про це дискутувати. Але остання позиція, вона врахує ці напрямки. І суми були повідомлені аграрним асоціаціям з точки зору обговорення за результатами пропозицій поданих. Ми маємо право збиратися з аграрними асоціаціями і озвучувати результати їм їхніх пропозицій, не більше, не менше. І ми для того не вносили на уряд, а чекаємо 11 лютого для представлення, і тоді тільки буде розгляд на уряді. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, будь ласка.
_______________. Тарас Миколайович, питання таке для уточнення. Я правильно зрозумів, що рішення не прийнято, але чернетка цих дотацій вона створена.
Питання наступне. Чи в цій чернетці є всі напрямки дотацій, чи деякі були викреслені? Тому що я не почув дві з них. Це мене дуже тривожить, так як це стосується мого округу. Це дотація на хмелярство виноградництво – перше і друге – це зрошення земель.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас це буде…
_______________. Я всі цифри даже пам'ятаю.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарас, почекайте. Можна я, напевно, висловлюсь від багатьох. Скажіть, ми, коли це обговорювали, ми якраз вирішили не розподіляти поки не зберемося разом. Я так розумію, колеги питають. Ми, хочу запитати, ми ж можемо поміняти ці напрямки після обговорення. Правильно я розумію питання?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вірно. Ми 11 лютого представимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Мінекономіки розуміє, що коли ми зберемося, ми можемо скорегувати ці напрямки, і Мінекономіки буде це враховувати. Правильно я розумію?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Саме так. Це буде представлено результат напрацювань спільно з профільними асоціаціями до обговорення. І після того – прийняття рішення, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли в вас, коли у нас, на котру годину 11 числа?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. 11-го на 11 годину в цьому залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене прохання тоді 11-го на 11-у. Секретаріат і пане Тарас, в нас було дійсно рішення комітету, щоб освіжити це, скиньте всім в чат або там відправте депутатам рішення, яке було, комітету. І рішення, якщо можна, пане Тарас, оце, яке у вас за результатом асоціацій, ви для себе формували, щоби було з чим порівнювати, і ми там різні щоби підготуватися.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Я тут, Микола Тарасович, хочу просто вас підтримати, бо ми як виглядаємо. Всі спілкуються із засобами масової інформації, всі дають якісь свої пропозиції. Я даю те, що прийнято. Люблю я це, не люблю, але воно прийнято. І по факту у нас було прийняте рішення на підкомітеті так. Я роблю, робив і, до речі, це наша з вами була пропозиція і по зрошенню там, і по хмелярству і так далі. Але коли я бачу те, що в міністерстві це не бачать, от як я можу коментувати? При чому, я знаю, що ми мали разом прийняти рішення і зробити його узгодженим. Мало того, змінити Закон про державну підтримку і ввести відповідні норми, щоб воно було в законодавстві, щоб ніхто більше не маніпулював на рівні уряду. А так получається, що читаю одне, підкомітет – інше, а ми ще навіть не збиралися і у нас нема позиції. Але…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, ну, Вадим Євгенович, ви завжди можете звернутись як народний депутат і не орієнтуватися на те, що пишуть, а отримувати офіційну позицію. Ви би підтвердили, що рішень немає і вони враховані. Позиція підкомітету… Ну просто ми ж можемо довго йти в дискусії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розібрались. Тобто всі розумію, тобто в кожного є своє бачення, але кінцеве рішення ми будемо приймати разом. І ці всі речі абсолютно всі підтверджують, що можуть мінятися і обговорюватися.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, треба пам’ятати, що ще щодня аграрії звертаються, коли вони вже можуть отримувати кошти, бо там ще з минулого є. Це теж пам’ятати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце тоже, пане Тарас, це обговоримо 11-го.
Дивіться, в мене така пропозиція. Кабмін просить, щоб ми по геопросторових даних почали роботу. Ми його прийняли в першому читанні, так? А скільки там правок?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, ми його прийняли в першому читанні, і правок там небагато, трохи більше… біля 300.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція секретаріату 12 числа провести з цього питання комітет. Але, я думаю, там підкомітету треба з 300 правками попрацювати трохи, там законопроект нелегкий.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, так. Там є питання щодо проведення наради в Кабінеті Міністрів щодо визначення органу, який буде вести адресний реєстр.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
ІВЧЕНКО В.Є. І по цьому закону я просив би, щоб ми запросили органи місцевого самоврядування. Чому? Тому що це буде прямо стосуватися в тому числі їхніх меж, щоб вони з точки зору практики говорили нам про те, наскільки воно буде працювати.
Бо в першому читанні те, що ми прийняли, воно просто працювати фізично не буде, як мені доповідають наші фахівці. Тому давайте їх запросимо, і вони скажуть, треба пару мерів районних центрів запросити, пару сільських голів, бо районні центри вони теж зараз… пару ОТГ запросити задля того, щоб ми чітко розуміли з різних територій, щоб ми чітко розуміли, наскільки це буде з практичної точки зору працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
У мене ще. Чий це підкомітет, пане Олександр.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це Артема Нагаєвського підкомітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвського. Артем, я думаю, що до 12-го ми не будемо готові предметно говорити. Я пропоную, щоб все-таки підкомітет як мінімум протягом наступного тижня попрацював окремо і попередньо вже якісь рекомендації видав. Ніхто не проти такої пропозиції?
Пан Олександр, я тоді 12-го не проводжу, ми будемо просто не готові.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Перед тим ще треба одну нараду провести після того, як буде якесь рішення від уряду, і доопрацювати редакційні правки ще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артем, якщо можна тоді просто попрацюйте в підкомітеті з цим по національній інфраструктурі.
І у нас наступний комітет коли?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. За графіком у нас 19 лютого пленарна середа, рівно через два тижні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді, дивіться, ми можемо, дійсно, винести на перше читання, підготувати побільше законопроектів на 19 лютого. І у нас 13 лютого ще комітетські слухання по, скажемо так, відносинах, пов'язаних з відкриттям ринку ЄС, де, що, чому не рухається. Там будуть представники ЄС і так далі, буде багато питань від різних виробників і багато претензій. Хочу просто це нагадати.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Об 11 годині в 12 залі 13-го, в четвер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 11-го і 13-го на 11 годину. Тоді 12-го я пропоную комітет не проводити, бо ми на нього не будемо готові. На 19-те підготувати побільше питань, щоб ми відправили на перше читання. А 11-го і 13-го у нас два комітетські слухання. І по 11-му просто матеріали скинути – прохання. Пане Тарасе, ваші напрацювання і, пане Олександр, підняти рішення, які у нас були в комітеті, щоб вони просто в депутатів були, щоб вони за вихідні собі з ними ознайомилися.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Обов'язково всі ці рішення надішлемо.
Хотів одну репліку щодо засідання 19-го числа про те, що говорив Вадим Євгенович на початку. Безумовно, секретаріат підготує всі інформаційні довідки і матеріали. Просто ми ж не можемо розглядати головні законопроекти без висновків наукової експертизи. Якщо будуть висновки ГНЕУ, то обов'язково все поставимо в порядок денний. Але тільки вчора був прийнятий порядок денний сесії, і вони починають працювати після того, як законопроекти включені в порядок денний третьої сесії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну, треба лишній раз нагадувати ГНЕУ за ці питання. Що я можу сказати. Добре. Тоді є якісь ще питання?
Колеги, дякую. До завтра.