СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

30 квітня 2020 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, кворум є, 17 чоловік. 18. Засідання оголошую відкритим.

Дивіться, у нас на порядку денному сьогодні: продовження 2280, правки, які ми розглядали. Ми для цього вирішили зустрітися не в онлайні, щоб трошки більше зрозуміти ще раз цей законопроект, правки, які є. Другий законопроект: про включення до порядку денного Закону про ветеринару медицину, питання. Третє, важливе питання, ми вже його поставили: про проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних, комунальних с/г підприємств, з нашим альтернативним законопроектом. Це, що ми, в принципі, писали, що вже не раз говорили.

Є два законопроекти, які члени комітету просили поставити, ми їх поставили, де ми не головні. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу – це по сої, оподаткуванню сої і рапсу. І пропозиції комітету щодо напрямків використання бюджетних коштів за державними програмами підтримки аграрної галузі в 2020 році.

Яка є пропозиція. Дивіться, я пропоную, щоб ми сьогодні потратили десь півтори години на 2280, ми все сьогодні не встигнемо, почнемо ці питання розглядати.

І, я так розумію, вчора був підкомітет по використанню бюджетних коштів, буде Тарас. Давайте обговоримо, що ви там прийняли рішення, і подивимося, які там рекомендації дати міністерству щодо коригування.

Наступні питання на наступному засіданні будемо розглядати, тому що на 12-у Погоджувальна рада, цього разу там треба бути і головам комітетів, і так далі.

Ще раз нагадую, ми сьогодні на шосту… нам треба з «Слугою народу» зібратися, з іншими колегами ще переговоримо.

Вітаю, звичайно, всіх, що підписали Закон про землю, ну, то таке… Як говорив Маркевич у Львові, футбольний тренер: ну, то таке…

Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати і підтримати. Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

Сергій Біленко, у нас скільки правок всього по 2280?

 

БІЛЕНКО С.Б. 236.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте почнемо з великої - це 6 правка, ми на ній, в принципі, минулий раз зупинились, зупинились трошки далі, але давайте цю обговоримо. Врахована частково. Про що вона говорить? Це Бондаренко, екологічного комітету правка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут вводиться який принцип. Сьогодні для зміни цільового призначення кожної земельної ділянки потрібно розробляти землевпорядну документацію,  проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тут принцип змінюється. Якщо на всю територію громади розроблений комплексний план планування цієї громади і вже визначені функціональні зони, внесені до кадастру всі обмеження у використанні земель, то ніякої документації розробляти не потрібно. Буде класифікатор функціональних зон і класифікатор видів цільового призначення. Кожна функціональна зона буде мати декілька можливих видів цільового призначення, і власник вже буде вибирати з цього переліку. Тобто, якщо документація зроблена, то вже зміна цільового призначення буде здійснюватися лише за заявою до Державного земельного кадастру.

Тут, цією поправкою, пропонується зробити виключення і написати, що для земель лісогосподарського призначення зберігається чинний порядок і розробляється  проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Просто ця поправка порушує основну ідею законопроекту, і тут спрощення не буде. І навіщо? Тому що все рівно буде зазначено в комплексному плані, що певна територія належить до земель Лісового фонду. Я не думаю, що якимось чином, можливо буде вивести.

Крім того, у нас зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів, і ми цю норму залишаємо.

Навіщо ускладнювати і робити ще проект землеустрою щодо відведення ділянки? Я думаю, що цього не потрібно робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саша Матусевич, ти розумієш  про що мова, по лісу?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Я розумію, я згоден повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згоден?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. У нас вилучення земель лісогосподарського призначення йде через рішення Кабінет Міністрів, воно так і залишилось, так?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Тоді я згоден повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, що ми прийняли з його правки?

 

БІЛЕНКО С.Б. Формулювання до частини п’ятої статті 20. Далі, в першій редакції виключалась норма із статті 20, яка визначала виключний перелік випадків, коли дозволяється зміна цільового призначення особливо цінних земель. Поправка пропонує повернути цю норму, ми повернули. Дійсно, було багато нарікань на те, що знижується рівень охорони особливо цінних земель, тому вирішено все ж таки  цю норму повернути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ще раз, що ми повернули?

 

БІЛЕНКО С.Б. Повернули норму, яка говорить, що зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише - це існуюча норма, - для розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення: доріг, ліній електропередач, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, об’єктів соціально-культурного призначення… Тут цілий перелік…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це згідно діючого законодавства?

 

БІЛЕНКО С.Б. Згідно  діючого законодавства, да, тобто ми просто повернули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А об’єкти виробництва можна розміщувати?

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут їх немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто про що думаю, дивіться, Полтавська область у нас - 60 процентів особливо цінні землі, Сергій, якщо я не помиляюсь? Правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Город у бабці теж особливо цінний, це навіть не підмораторні землі. От чому там, хтось якщо хоче щось побудувати, чому це проблема має бути?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це, в принципі, політичне рішення. Якщо ми туди добавимо промисловість, ми можемо це добавити. Я не думаю взагалі, що ця норма є, скажімо так, справедливою. У нас, на жаль, особливо цінних земель дуже багато в Україні, і вони, я не думаю, що всі справедливо віднесені до особливо цінних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми врахували частково. У мене прохання, щоб ми поставили тут знак питання, ми ще раз переговоримо по цьому питанню.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна, 7-а Івченка, відхилена,

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто вилучити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський, Кириченко - врахована частково. Про що там? Це велика правка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це редакційна правка. Вона, по-перше, в чому вона врахована: вона пропонує уточнити, що зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення і лісогосподарського здійснюється за умови сплати втрат лісогосподарського, сільськогосподарського виробництва. Ця норма включена в статтю 20, і там далі ми будемо, я прокоментую, яким чином пропонуємо змінити порядок обрахунку цих втрат.

Потім, запропоновано встановити порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення. Воно враховано, але не шляхом внесення змін до 20 статті Земельного кодексу, а шляхом внесення змін до Закону України  «Про Державний земельний кадастр», тобто він профільний закон.

В принципі, все інше - редакційні уточнення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9-а і 10-а - ідентичні правки, Тарасова і Цабаля. Відхилені чому?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це редакційне уточнення. Пропонувалось… У нас називається стаття: «Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок». Тут пропонувалось змінити на «Встановлення і зміни категорій земель та видів цільового призначення». В принципі, можна і так, але, на наш погляд, більш коректніше все ж таки редакція, запропонована у правій колонці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасов, 11-а, врахована частково. Про що там?

 

БІЛЕНКО С.Б. В чому вона не врахована? Основна ідея - вона врахована, але тут пропонувалось визначити, що лише зміна категорії земель здійснюється відповідно до комплексного плану. Там не тільки категорія, там може бути…  функціональні зони вони, на жаль, построєні не за категоріями, а за видами господарської діяльності, яка там здійснюється. Тому там може здійснюватись як зміна категорії земель, так і зміна цільового призначення.

А все інше, в принципі, де-факто воно враховано, просто трошки в іншій редакції.

Те ж саме - 12 правка.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  12-а ідентична?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, так.

13-а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, 13-а - Кучер.

 

_______________. Там з’їхали. Помилка, опечатка в таблиці.

 

БІЛЕНКО С.Б. Може, да. Я поки Кучер. Поправка пропонувала визначити у статті 20, що зміна цільового призначення тієї земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, в оренді, здійснюється за погодженням із землекористувачем. Абсолютно адекватна норма, вона врахована. І, крім того, ще додана необхідність одержання згоди заставодержателя, якщо ділянка в заставі перебуває.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова - врахована частково, 14-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут пропонувалось встановити, що цільове призначення визначається відповідно до виду функціонального призначення території, визначеного генеральним планом населеного пункту. Але у нас… поправки Плачкової взагалі направлені на те, що вона не погоджується з існуванням нової містобудівної документації, комплексним планом планування території громади. Але ця норма одна із центральних в законопроекті, у нас зараз взагалі відсутня документація, за допомогою якої планується використання земель громади. Тому, в принципі…

А все інше враховано, тобто там і генплан залишений, і детальний план території і план зонування, який буде складовою частиною генплану або комплексного плану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас з пропусками, наскільки я розумію, проблема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання, ми сьогодні частину правок пройдемо, ми з врахуванням поправок, як ви бачите, ми би хотіли, щоб ви нагадали попередню презентацію, як це було, як … здійснює просторове планування змін цільового призначення, і які зміни відбудуться, якщо ми приймемо в тій редакції, що буде по-іншому.

 

БІЛЕНКО С.Б. О’кей, зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчук поправка врахована, 15-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це редакційна правка, в принципі, вона майже повторює редакцію першого читання, редакційні зміни.

Потім, 16 поправка, Тарасов - теж редакційні зміни, там просто формулювання змінюється. І те ж саме Цабаль.

18 поправка, Цабаль. Пропонувалось встановити порядок внесення відомостей про зміну цільового призначення до Державного земельного кадастру. Знову ж таки, вона врахована, але не шляхом внесення змін до Земельного кодексу, а шляхом внесення змін до Закону «Про Державний земельний кадастр», оскільки саме цей закон визначає порядок внесення відомостей до кадастру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 18 правка?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона досить велика…

 

 БІЛЕНКО С.Б. Там прописаний порядок подання  заяви державному кадастровому реєстратору про зміну цільової призначення земельної ділянки.

Весь цей порядок вже, в принципі, виписаний в Законі України «Про Державний земельний кадастр», і там, єдине, є деякі  нюанси, які документи додатково додаються. Я їх прокоментую, коли ми дійдемо до Закону «Про Державний земельний кадастр».

Там, грубо кажучи, там пишеться про те, що якщо потрібно сплачувати втрати сільськогосподарського чи лісогосподарського виробництва, то подається гарантія банківська про те, що дані кошти будуть сплачені після зміни цільового призначення, тому що згідно з законодавства вони сплачуються після зміни цільового призначення.

І, крім того, якщо  потребується згідно з законом погодження Кабінету Міністрів, Міноборони і так далі на зміну цільового призначення, то до цієї заяви подаються також вказані погодження.

Інші речі, вони, в принципі, все врегульовано вже, частково вона врегульована Законом щодо запобігання рейдерству, там передбачена можливість подання заяви в електронній формі. Тобто, в принципі, по суті, все, що зазначено в поправці, воно враховано, або вже є діючою норма, або враховано шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, нам точно ще раз на наступне засідання, я думаю, ми сьогодні пройдемо десь біля половини правок, треба буде ще раз, як це було, про що презентація, ще раз хочу нагадати, і як міняється, якщо приймаються ці правки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Може, я зараз кратко поясню, щоб було зрозуміло, і, може, ми змінимо декілька питань по ходу. Яка процедура зміни цільового призначення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки не спіши.

 

БІЛЕНКО С.Б. О’кей.

Яка ситуація є зараз. Зараз розробляється містобудівна документація, наприклад, генеральний план населеного пункту. Потім розробляється як окремий документ план зонування території. Територія населеного пункту розподіляється на функціональні зони: житлову зону, громадську зону, промислову і так далі. Але до визначення цільового призначення ця процедура жодного відношення не має, і якщо я навіть в межах тієї виробничої функціональної зони хочу змінити цільове призначення для розміщення об’єкту промисловості, я повинен розробляти складну землевпорядну документацію, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Я її маю погоджувати з декількома державними органами, часто проходити державну експертизу землевпорядної документації, і лише потім та ж міська рада, яка затверджувала генеральний план і план зонування, може змінити мені цільове призначення, а може не змінити цільове призначення. І у нас, в принципі, це абсолютно дискреційні повноваження, тобто вона при прийнятті рішення не керується нічим, тільки власним переконанням.

Ми робимо автоматизм, тобто  один раз затверджуються на територію або населеного пункту, або територіальної громади план зонування, як складова частина іншої містобудівної  документації, визначає ці зони. Кожна із цих зон може мати декілька дозволених видів цільового призначення, тобто, грубо кажучи, можна там побудувати індивідуальне житло, можна багатоквартирний будинок і так  далі, можна ресторан, можна ТРЦ побудувати.

Буде класифікатор функціональних зон і цільового призначення. Кожна функціональна зона буде передбачати декілька  цільових призначень. Якщо ця документація вже затверджена і внесена в кадастр, то власник земельної ділянки може змінити цільове призначення, виходячи із цього зонування, тобто вибрати один із видів цільового  призначення. Рішень ні органів влади, ніякої документації додаткової вже розроблятись не буде. Цей механізм працює і в інших  країнах, і, в принципі, це правильно, тому що фактично рішення про зміну цільового призначення двічі приймається: перший раз при затвердженні містобудівної документації і визначення функціональних зон, а другий раз при вже визначенні цільового призначення конкретної земельної ділянки.

Ми передбачаємо, що існуюче цільове призначення ця містобудівна документація не здійснює, тобто власник хоче - використовує її, яке цільове призначення у нього є, а хоче  - подає заяву до кадастру і змінює вже відповідно до тієї функціональної зони, яка визначена містобудівною документацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Пане Миколо, можна маленьке питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Артур, будь ласка. 

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Питання дуже просте. От беремо конкретний випадок - це оці селища навколо Києва, ви знаєте, Коцюбинське, Буча, Ірпінь і так далі, і так далі, і так далі. Там, ми знаємо, як змінювалося цільове призначення лісів і що після того з ними коїлося, знаємо всі цю історію, да?

От скажіть, будь ласка, те, що ви пропонуєте, я маю на увазі не окрему правку, а взагалі механізм, механізм, який зараз буде закладатися в цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А я не знаю, як там змінювалось цільове призначення лісів, от серйозно.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ви розумієте, що я маю на увазі? От у мене питання: як цей закон буде запобігати таким ситуаціям? Просто дуже просте питання, принципове, я маю на увазі не з точки зору механіки, а з точки зору…

 

БІЛЕНКО С.Б. Я можу ще інші випадки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, ви двоє знаєте, що там відбувалось? Поділіться.

 

БІЛЕНКО С.Б. Там я не все знаю. У нас є і інші випадки, коли, наприклад, прибережні захисні смуги виділяються під будівництво того ж житла.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Це другий варіант тієї ж історії.

 

БІЛЕНКО С.Б. Чому це все відбувається? Тому що відомості… у випадку з Коцюбинським відомості про землі лісогосподарського призначення не внесені до кадастру і права на них не оформлені.

У випадах з прибережними захисними смугами - цих смуг немає в кадастрі. Однією із центральних позицій цього законопроекту є те, що при розробці комплексного плану, або генерального плану, всі обмеження у використанні земель повинні бути внесені в кадастр, всі. Тобто зараз, навіть зараз генеральний план може відображати ці обмеження, але в кадастр вони не вносяться. Їх можна враховувати, можна не враховувати. Ми змінюємо цю ситуацію: один раз розробили - і всі обмеження (ПЗФ, все інше, природо-заповідні території), все внесли в кадастр. Після цього вже значно складніше буде робити оці махінації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто без цього не можна змінювати цільове призначення?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да. До цього залишається існуюча процедура, тобто погодження  і так далі, розроблення документації. Але…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. … цей закон, наскільки я розумію, ваш підхід, якщо це внесено в кадастр і внесено, грубо кажучи, як ліси чи, наприклад, прибережна зона, то все - крапка, після того це змінити…

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, можна, але за згодою Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Змінити, але в установленому порядку тільки.

 

БІЛЕНКО С.Б. За згодою Кабінету Міністрів.

А до цього… єдине що, да, дійсно, ця справа довга і коштовна, але ми виграємо дуже серйозні речі, ми всі обмеження бачимо в кадастрі.

Крім того, я хочу повідомити в чому специфіка цього законопроекту. Під цей законопроект є гроші на розроблення значної кількості комплексних планів. Кошти Світового банку, якщо він буде проголосований…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Це не аргумент.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, це аргумент, тому що у нас дуже багато законів не можуть реалізуватись, а тут вже процес піде цього року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 19. Сергій, це не відміняє того, що ми говорили: все-таки на наступний раз треба ці схеми на одну велику схему, щоб всі бачили і розуміли. Щоб ми набрались норм цього закону і розуміли ці всі деталі більше.

 

БІЛЕНКО С.Б. На одну схему там не вистачить, там багато…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого, нічого.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. …ситуація з Коцюбинським, нас будуть бити всі, як приклад. Я просто навів приклад, якщо ми не пояснюємо людям, як це буде захищено, я маю на увазі, таким прикладом можуть…

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, ми пояснимо все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пригадався фільм: «Не нас, а вас». Це жарт, пане Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можливо, і так.

Да, пане Тарас.

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго ранку, шановні колеги, прошу вибачення за запізнення. Тут є ще два потім запобіжники, які можуть це зупинити. Те, що дійсно по державних комунальних землях все тільки через Кабінет Міністрів проходить. І цей закон не буде працювати, нічого не зміниться в правилах гри без прийняття відповідного порядку. Можна просто порядок зробити ліберальний, а можна порядок зробити консервативним  і максимум обставити, в залежності від того, як ми хочемо, щоб швидкість була.

Тому це можна буде врегулювати. Це ви говорите про те, що якщо дати велику свободу місцевим радам, вони приймають самі рішення, але можна порядком не давати їм цієї свободи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спочатку зрозуміємо, що на рівні закону пропонується, а потім…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якраз закон дає всі ці можливості, і потім вони будуть виключатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, наберемося ще інформації з цього закону - і потім далі будемо обговорювати.

19 правка.

 

_______________. Можна коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.  

 

_______________. Я просто хочу сказати, що так, як Кабінет Міністрів зараз приймає рішення, то це більше не запобіжник, а це його треба просто забирати, ці речі насправді.

 (Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче щось таке сказати, не включайте мікрофон, тоді воно йде в стенограму просто.

19 правка, Кулініча, врахована редакційно. Про що вона?

 

БІЛЕНКО С.Б. Про те, що відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

20-а, Тарасова, велика правка, врахована частково. Про що вона?

 

БІЛЕНКО С.Б. Теж, вона стосується, це подібна до правки Кучера, вона стосується того, що потрібно погоджувати із землекористувачем зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні, а інше все враховано при внесенні змін до Закону «Про Державний земельний кадастр». 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кулініча, 21-а, врахована редакційно.

 

ПУЗІЙЧУК А.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вона врахована, ваша правка. 19-а, яка Кулініча?

ПУЗІЙЧУК А.В. Да, яка Кулініча.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте повернемося. 

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Колеги, доброго ранку! Андрій Пузійчук, фракція «Батьківщина». На сьогоднішній день, дивіться, оцей законопроект змішує дві частини, тобто він змішує Земельний кодекс і містобудівну документацію. У містобудівної документації є види містобудівної документації – це генеральний план, зонування територій, детальний план територій Якщо ми беремо межі населеного пункту, то в межах населеного пункту може бути генеральний план, може бути детальний план територій. Тобто детальний план територій -  підвид генерального плану, який доуточнює, чи конкретизує, певні території. За межами населеного пункту може бути виключно ДПТ, тобто на сьогоднішній день за межами населеного пункту не існує генеральних планів.

Цим законопроектом вводиться нове поняття документації, я про нього окремо поговорю, але в цьому законопроекті ви випускаєте детальні плани територій. І фактично ви випускаєте один вид містобудівної документації. І у мене те, що, наприклад, що стосується поправки 19, є пропозиція яка? В редакції комітету, умовно, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначається в межах відповідного виду функціонального призначення територій, затвердженого комплексним планом просторового розвитку територій територіальної громади або містобудівною документацією на місцевому рівні.

Я, Микола Тарасович, зараз поясню, що таке нове поняття, яке пропонується: «комплексний план просторового розвитку територіальної громади». От послухайте мене всі уважно. Це взагалі те, чого не існує на сьогоднішній день, це вводиться нове поняття. Є межі громад, в межі громад входять населені пункти, входять землі за межами населеного пункту, на які ніколи не розроблялася ніяка документація. Це фактично йде мова про генеральний план громади.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Територій громади.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Да, територій громади, да, Артур, генеральний план територій громади. Наприклад, я родом з  Малинського району. У нас в Малинському районі - це місто, район - 22 сільські ради, тобто це велика дуже територія. Кожний населений пункт жив окремим своїм життям. Сьогодні вони об’єдналися там в міську громаду в межах одного району, і оця документація - вона відсутня.

Тому пропозиція дуже проста: давайте на сьогоднішній день все-таки визначимося, що повинна бути містобудівна документація на місцевому рівні. В іншому випадку от просто заблокуєте цим законопроектом повністю відведення будь-яких земельних ділянок в межах громад.

 

БІЛЕНКО С.Б. Дивіться, тут просто два моменти, їх бажано розділити: так, як планується на майбутнє, і та ситуація, яка існує сьогодні. На майбутнє там передбачається внесення змін до статті про детальний план територій і передбачається, що він деталізує положення генерального плану або комплексного плану, але не змінює функціональне призначення. Тому що сьогодні, дійсно, існує багато випадків і по місту Києву, коли детальний план територій фактично змінює, якщо генеральний план перебачив «зелену зону», дуже багато випадків, потім там виростає багатоквартирний будинок. Тому  на майбутнє бажано все ж таки залишити той принцип, який є. Але по існуючій ситуації, ну, це політичне рішення, в принципі, тут є аргумент, дійсно, в тому, що існує все ж таки принцип правомірності рішень органів влади, презумпції. Якщо це детальний план затверджувався і  ніким не скасований, не визнаний н дійсним… Єдине що, у нас, дійсно, були зауваження народних депутатів щодо саме детального плану територій, якщо буде таке рішення, політичне, по існуючому перехідному періоду.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Колеги, давайте я поясню, ще одну річ, просто на прикладі. Микола Тарасович, півсекунди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БОНДАР Г.В. Доброго дня! Ганна Бондар, «Слуга народу». Ми розглядали ситуацію, наприклад, конкретно для міста Києва, Київ - особливе місто, коли у нас розроблений, наприклад, детальний план територій, затверджений міською радою, який протирічить генеральному плану міста Києва, теж затвердженому міською радою. Це дуже поширений випадок.

І якщо норма, наприклад, зміни цільового призначення відповідно до ДПТ в прямому смислі стане, то у нас фактично розблокується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить «стане»?

 

БОНДАР Г.В. Тобто вона буде прийнята, вона буде прийнята, то у нас фактично в місті Києві розблокується величезна кількість скандальних протестних забудов, які знаходяться в судах, тому що у них цільове призначення було не змінено, і тепер вони самі зможуть це змінити.  Тому отут треба якийсь такий запобіжник все-таки поставити, стосовно детальних планів. Бо я розумію позицію Андрія Пузійчука, вона зрозуміла, але все ж таки…

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дозвольте, я ще от на простому прикладі. Ви аграрний комітет, умовно, в селі є молочна ферма. Давайте по-простому: є молочна ферма. Якщо ми приїжджаємо на місце, ми бачимо фундаменти від молочної ферми. Є власник, він виступає… Фундаменти від молочної ферми, умовно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є власник. Є власник чого? Земельної ділянки?

 

 ПУЗІЙЧУК А.В. Власник нерухомості, він виступає інвестором. Тобто як працює ця історія: сільська рада виступає розробником, замовником детального плану території. Тобто сільська рада – орган місцевого самоврядування заключає договір із спеціалізованою компанією, яка має ліцензію на виконання відповідних робіт. Власник молочної ферми, давайте так, не говоримо за стан, власник молочної ферми виступає інвестором. І вони визначаються, що в цьому місці повинен бути, наприклад, побудований елеватор. Розробляється проектна документація. Детальний план - це один із видів містобудівної документації згідно затвердженого Закону «Про регулювання містобудівної документації». Він проходить всі погодження, висновки. Сесія там сільської ради, органу місцевого врядування, громади затверджує детальний план території, де говориться, що у цьому місці повинен бути побудований елеватор.

Тобто рішення приймає там орган місцевого самоврядування, і він змінює функціональне призначення, виходячи із розвитку територій і всього. Цим законопроектом виключається. Ви зрозумійте просту річ, те, що Аня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключається що?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Виключається вид містобудівної документації. Тобіш,  якщо, наприклад, буде навіть затверджений детальний план території, то не зможуть йому змінити або передати земельну  ділянку під будівництво елеватора. Тобто детальний план території як підстава для зміни цільового призначення, функціонального призначення або передачі земельної ділянки в оренду виключається оцим законопроектом. Тобто тут потрібно все-таки залишити містобудівну документацію на місцевому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Ми зараз на 19 правці, так?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми мам цей закон ми прийняли в першому читанні, і ще його сиділи комітетом перед Новим роком. Нам зараз треба не за одне засідання, це вже зрозуміло, от всім членам комітету максимально зрозуміти от ці всі моменти, які ви теж обговорюєте.

Тому ми зараз будемо проходити дальше. Ми зараз не просто із загального об’єму робимо дві задачі. Перше: стараємося зрозуміти, що на виході може бути з цим законом; і стараємося, як мінімум, зменшити кількість правок, які нам треба додатково буде обговорювати.

 

 ПУЗІЙЧУК А.В. Можна? Я до чого, те, що Анна каже, там є передумови в Києві, але в Україна – не Київ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію Андрію. Я розумію, що ти маєш на увазі.

Дивіться, тому я пропоную, ми так проходили …… інфраструктуру… Ми показали, що так може працювати.

Ми зараз біля 19-ї поставимо, власне, таке питання, зробимо…. Сергій Біленко, два прізвища: Анну і Пузійчука. І ми до цього питання ще вернемося. Зараз ми підемо дальше правок, тобто ми з 150 прийнятих правок залишили 30, які ми додатково ще будемо, щоб він був, той законопроект, цілісний. Підходить так, Андрію?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Так, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повертаємося до 21-ї.

 

БІЛЕНКО С.Б. 21 правка - це редакційна правка: назва класифікаторів, про які я казав. Тобто буде класифікатор функціональних зон і класифікатор видів цільового призначення земельної ділянки, і правила співвідношення між цими видами. Редакційна правка.

По 22-й, значить, тут пропонується встановити, що ці класифікатори використовуються для ведення державного та містобудівного кадастру. Вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 23-я.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 24-а.

 

БІЛЕНКО С.Б.  24-а. Значить, тут теж редакційна правка, яка говорить про те, що встановлення і види цільового призначення земельної ділянки власником не потребує прийняття рішень органами виконавчої влади. Там єдине зроблено виключення: рішення приймається, коли земельна ділянка відводиться із земель державної та комунальної власності.

25 поправка.

 

_______________. Можна, будь ласка, по 24-й зупинитися на хвилинку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. Колеги, послухайте, от умовно, в населеному пункті є генеральний план. Орган місцевого самоврядування затвердив містобудівну документацію. Тобто затверджений генеральний план, те, що Аня полюбляє на прикладі Києва. Київ, умовно, по попередньому генеральному плану була  промислова зона, там місто, вважаємо, прийняло рішення і затвердили новий генеральний план. Відповідно до нового генерального плану там повинен стояти торговий центр.

Що відбувається далі? Землекористувач, у якого є сформована земельна ділянка, з діючим договором оренди, з функціональним призначенням під експлуатацію виробничої бази, хоче побудувати торговий центр. Йому потрібно ще один раз звертатися до органу місцевого самоврядування, розробляти проект землеустрою, проходити всі погодження, і знову виходити на сесію там, умовно, Київської міської ради для того, щоб змінити функціональне призначення. А в чому сенс? Якщо функціональне призначення земельної ділянки уже змінено генеральним планом. Логіка повинна працювати по іншому, потрібно оце одне додаткове коло, як сьогодні всі в суспільстві кажуть, містить корупційні ризики, його потрібно виключити.

Якщо, наприклад, наміри відповідають генеральному плану, то це повинна автоматично за заявою землекористувача здійснюватися зміна цільового призначення, і виключати ще одне коло, там півтора-два роки в Києві зі всіма складнощами в погодження і проходженнях. Воно ж не суперечить генеральному плану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С.Б. Я трошки поясню. Тут просто не ця правка, це позиція от правої колонки. Наскільки я розумію, в чому полягає пропозиція. Значить, законопроект надає право змінювати цільове призначення в такому спрощеному вигляді лише власнику земельної ділянки. В принципі, у нас будівництво здійснюється зараз у більшості своїй на земельних ділянках орендованих,  земельних ділянках державної і комунальної власності. Тут пропонується надати право зміни цільового призначення не тільки власнику земельної ділянки, а й землекористувачу земельних ділянок державної і комунальної власності

 

_______________. На яких розташована власність.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, на яких розташована нерухомість, да, там, де нерухомість, в принципі, питань, якщо чесно немає. Це абсолютно нормальні речі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну і політичне рішення треба. Все ж таки ми надаємо лише землекористувачу, який має нерухомість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

Ганно, а ви що думаєте?

 

БОНДАР Г.В. Я думаю, що тут якраз і викладено те, що якщо в містобудівній документації щось зафіксовано, то безпосередньо вже власник може змінювати цільове призначення самостійно.

 

_______________. А землевласник чи орендар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БОНДАР Г.В. Стосовно орендарів, я, наприклад, не згодна, щоб їм автоматично змінювати цільове призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

БОНДАР Г.В. Тому що він не є власником.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це мається на увазі для тих випадків……….. (Не чути)

 

БОНДАР Г.В. Ну, слухайте, якщо є об’єкт нерухомості, то там вже фактично не оренда. Якщо оренда під будівництво, вона в процесі будівництва, а потім об’єкт нерухомості, то ОСББ на себе відводить землю. Розумієте, там вже забудовника немає, коли це об’єкт нерухомості. (Загальна дискусія)

Якщо розглядати питання будівництва, тобто процессу Тереться земля в оренду під будівництво, і коли будинок збудований, то там вже забудовника немає.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да, але у нас є, наприклад, багато випадків, коли придбавається нерухомість, але ділянку передають в оренду. На жаль, у нас такі є, і досить багато. В принципі, це абсолютно нормальна річ, якщо воно в межах функціональної зони, щоб власник це змінив.

 

_______________. Власник будівлі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Будівлі, да. Це ж не тільки житлова нерухомість, це все що завгодно може бути.

 

БОНДАР Г.В. Тоді можна виписати, що якщо є нерухомість, тоді це правило теж включається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Андрію, секунду.

Дивіться, Сергію, куди можна правку цю вписати?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це будуть зміни до статті 20 і Закону «Про Державний земельний кадастр». Ми редакційно рознесемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я записую тут цю річ, і зробив знак питання, і все-таки Пузійчука та інших депутатів теж згадайте, як вони це розуміють, а ми потім подивимося.

 

_______________. Дивіться, давайте ще, от півсекундочки. От земельні ділянки, які знаходяться в оренді, - це власність комунальної територіальної громади, вони знаходяться в комунальній власності. Земля, тобто зареєстрована власність за громадою. Але власник уже своїм попереднім рішенням затвердив там генеральний план або детальний план територій, і власник вирішив, що оця земельна ділянка повинна мати отаке функціональне призначення, він уже прийняв це рішення. Тобто все, в нього рішення затверджено, що отаке функціональне призначення.

Тому абсолютно логічно, що той землекористувач, який використовує, має сформовану, дуже важливий момент, сформовану земельну ділянку, він уже повинен Знаєте, як Верховна Рада приймає закон і каже, що всі підзаконні акти повинні привести у відповідність до цього закону. Тобто ми говоримо про те, що якщо власник змінив функціональне призначення, то землекористувач (орендар), він повинен привести договори у відповідність до цього функціонального призначення. Це абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, позиція зрозуміла. Маркіян, зазначу, це такі попередні речі, ми ще додатково до них повернемося.

25 правка.

 

БІЛЕНКО С.Б.  25 правка редакційні уточнення вносить до норми, прийнятої в першому читанні, але вона так і залишилась: щодо того, що землі оборони, зміна цільового призначення земель оборони погоджується із Міноборони або СБУ, чи іншим органом, який здійснює керівництво військовим формуванням. Все ж таки це  погодження зараз не передбачено кодексом. Але якщо ми спрощуємо процедуру, на мій погляд, воно потрібно, тому що є Закон про землі оборони, і є особливий статус цих земель. І все ж таки безконтрольно їх виводити із земель оборони не варто, тим паче в нинішній ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Пузійчук, 26-а. Врахована частково.

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, пропонується повернути норму щодо переліку випадків, де допускається зміна цільового призначення з особливо цінних земель. Вона врахована. Єдине, що ще не враховано, значить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що пропонується по поверненню особливо цінних? Ще раз можна

 

БІЛЕНКО С.Б. Я вже цитував, що зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, у мене тут є питання. Пузійчук, дивись, от у нас особливо цінні землі -  у  Полтавській області 60 процентів, наприклад. Дивися, я просто не розумію, чому обмежувати там, наприклад, 10 плюс-мінус випадків, на що можна міняти цільове призначення. Дивися, це ж особливо цінні і мораторні землі - це дві різні речі. У бабці город, теж ми наводили наприклад, може бути непідмораторний і особливо цінний. Якщо вона хоче там щось побудувати, то хай будує.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це …., я згідний, про це говорили не раз.

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дві різні речі, наскільки…

 

БІЛЕНКО С.Б.  Все залишилось, з приводу заповідного фонду, все залишилось, як є, тільки по грунтах у нас була. От все ж таки пропонується погодження Верховної Ради скасувати на погодження зміни цільового призначення особливо цінних

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сто процентів.

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, єдине давайте запишемо собі, що ми все-таки подивимося, чи треба обмежувати по особливо цінних землях випадки, перелік як би інших категорій, іншого цільового призначення, куди воно міняється, чи не обмежувати.

27-а, Тарасов.

 

БІЛЕНКО С.Б. Редакційна правка. Це комплекс правок, який дозволяє врегулювати питання лише зміни категорії земель. Але у нас і вид цільового призначення в такому ж порядку здійснюється. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 28-а, Фріс, відхилено. Що там було, можна...

 

БІЛЕНКО С.Б. Пропонується центральна норма поправки - це встановити норму, що зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній (комунальній) власності, на землі рекреаційного призначення здійснюється без погодження з Кабінетом Міністрів України. Це політичне питання. У складі земель рекреаційного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажи мені, ти ж з Ігорем спілкуєшся, в чому ідея такої правки була?

 

БІЛЕНКО С.Б. До складу земель рекреаційного призначення знаходиться дачне будівництво, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 29-а, Цабаль.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це правка Тарасова, вони дзеркальні в даному випадку, я вже коментував її.

Значить, по 30 правці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 29-й.

 

БІЛЕНКО С.Б 29-а - це правка Тарасова, яку я вже озвучував. Це редакційна правка, вона фактично врахована, просто трішки в іншій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. 30-а. Це теж редакційні уточнення до норми, яка говорить про те, що в разі, якщо було змінено функціональне призначення територій, то власник сам обирає: або використовувати земельну ділянку за існуючим цільовим призначенням, або подає заяву до кадастру і змінює цільове призначення. Це захист прав землевласників і землекористувачів.

По 31-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плачкова. Враховано редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме, редакційні уточнення до цієї норми, ми її просто переписали, вона краще зараз звучить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32-а, 33-я – те саме?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, термінологічні пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фріс, 34-а. Відхилено. Про що це?

 

БІЛЕНКО С.Б. Пропонується встановити заборону на зміну цільового призначення земельних ділянок с/г призначення, за межами населених пунктів протягом 10 років з моменту виникнення права власності на них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут ми з Ігорем будемо битися. Тут, в принципі, немає змісту і в законі, там 90 процентів.

 

БІЛЕНКО С.Б. 35 поправка. На наш погляд, дуже слушна пропозиція. У нас зараз землі житлової громадської забудови згідно Земельного кодексу можуть перебувати лише в межах населених пунктів. Але це неправильно. У нас і житло існує вже за межами населених пунктів, у нас дозволили переводити садові будинки у житлові будинки, у нас безліч об’єктів громадського призначення за межами населених пунктів.

Тому ми і пропонуємо все ж таки дозволити перебування земель житлової  громадської забудови як в межах, так і за межами населених пунктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думають члени і запрошені, і інші депутати?

 

_______________. Давайте я прокоментую.

Дивіться, це дуже правильна пропозиція і дуже правильна норма. Фактично сьогодні відбувається абсолютно новий адміністративно-територіальний устрій. І є таких дуже багато випадків, наприклад, коли відбувається конгломерація. Навіть районний центр, біля нього, там на відстані 1,5-2 кілометри, знаходиться село. Сьогодні вони стають однією громадою. Але поки ми говоримо про те, що є затверджені межі міста, а є затверджені межі села, між ними уже будується житло. Тому цю норму потрібно дати, і не повинно бути в діючих межах… Тобто це хороша пропозиція, підтримайте її, будь ласка.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасова пропозиція підтримана.

36 пропозиція.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме, вони дзеркальні, Цабаль і Тарасов. Слушні пропозиції абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Олег, 37-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Врахована пропозиція. Фактично пропонується перенести норму Водного кодексу до Земельного кодексу, згідно якоъ порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон і режим ведення господарської діяльності в них встановлюэться Кабінетом Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 38-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Єдине, що я хотів зауважити, у нас зараз для встановлення прибережної захисної смуги чи водоохоронної зони потрібно розробляти проект землеустрою щодо встановлення обмежувального… така велика назва. Тут надається альтернатива, можна такий проект робити, але якщо розробляється комплексний план чи генплан, встановлення цих зон обов’язкове саме в цій містобудівній документації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це яка правка, ви говорите?

 

_______________. 37-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна, секундочку? Тут, розумієте, в чому справа, от ця перелічена документація, відомості з неї вносяться до кадастру. Зі схем планування воно не вноситься до кадастру, просто не буде його ніде, і ми результату не отримаємо, тому що ми вивіряли саме щодо тої документації, яка потім в кадастр ляже і вже буде залізобетонний природоохронний режим у неї.

Тому я все ж таки би залишив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, поставте знак питання

 

БІЛЕНКО С.Б. Давайте ми подумаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поставте знак питання, якщо є зауваження до цієї норми, вернемося ще раз пізніше. 38-а, Маркіян постав, і напиши, в чому було зауваження.  37-а це була.

38-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це те ж саме, в принципі, пропонується не виключний перелік зробити документації. Вона фактично врахована редакційно, але ми подумаємо, може, якусь ще документацію туди включити. Просто ми виходили з того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, це тонке питання, правильно я розумію, іншу документацію включити в цю сферу, чи ні? Про що мова йде, включити для чого?

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас є величезна проблема: у нас межі прибережних захисних смуг, вони встановлені на дуже обмеженій кількості територій України, в результаті порушується режим, забудовується і так далі. Ми тут дали максимально, щоб в будь-якій документації воно встановлювалося, але щоб воно в кадастр лягло потім, щоб потім вже по земельній книзі витягли із кадастру, видавали інформацію, що там ПЗС є.

Тому от, ми подумаємо, може, ми якимось чином розширимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подумайте ще, покрутіть це.

39-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. Редакційна поправка, вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчук, 40-а. Врахована. Що там враховано?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Технічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 41. Відхилена. Про що там?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це технічна правка. Ми просто викладаємо в новій редакції там деякі положення статті 60 Земельного кодексу, яка передбачає встановлення меж водоохоронних зон, прибережених захисних смуг і пляжних зон. На сьогодні ці норми  зістиковані з Водним кодексом, ну, редакційно, я думаю, що не має бути питань. Єдине що, ми дійсно даємо можливість все це встановлювати за різною документацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

42-а, Бондаренко. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це те, що я озвучував, щоб межі прибережних смуг вносились до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження використання земель. Враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

43-я, Івченко. Враховано.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут є питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. Тут є невеличка небезпека, я думаю, що враховано, але, якщо викладати в такій редакції, то руйнується принцип існування пляжних зон в силу закону, воно вже визначено і Земельним, і Водним кодексами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоо робиться, можете сказати? Руйнується принцип існування…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, можете пояснити?

 

БІЛЕКО С.Б. Да. Розумієте, у нас навіть зараз не встановлено чітких розмірів. Написано: «не менше 100 метрів». А яка вона має бути у нас і Водний кодекс… Взагалі ми, чесно, ми хотіли тут зробити спочатку те, щоб прибережні смуги і пляжні встановлювались за принципом – в силу закону. Не получається у нас тут, тому що існують проблеми в межах населених пунктів, і ми можемо заблокувати дуже багато корисних речей.

Ми розмовляли і з Держводагентством, ми пропонуємо, наскільки я розумію, зараз розробляються деякі законодавчі ініціативи щодо цього от принципу, і краще от там вже це відпрацювати, це дуже складне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна ще раз пояснити? Я нічого не зрозумів.

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас існує сьогодні таке глобальне питання, наприклад, прибережні захисні смуги встановлюються в силу закону чи встановлюються окремою документацією; і якщо документації немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вважаєте, що в силу чого мають бути встановлені?

 

БІЛЕНКО С.В. В силу закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В силу закону.

 

БІЛЕНКО С.Б. Але у нас існуюче положення Водного кодексу, грубо кажучи, дозволяє зменшувати розмір прибережної захисної смуги з урахуванням існуючої забудови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому дозволяє?

 

БІЛЕНКО С.Б. Місцевим радам у межах існуючої забудови. Дійсно, у нас є, навіть до урізу води забудовано, просто так склалося. Це питання тонке, і ми можемо, якщо ми так от рубанем, ми просто зможемо дуже багато чого великі проблеми для населених пунктів створити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ти вважаєш, тут просто не треба це регулювати, а хай інші…

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Микола Тарасович, дозвольте я поясню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію, секунду.

 Да, Сергій.

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто ми вважаємо, що це питання треба поки що залишити і в окремому законопроекті вже нормально прописати, там дуже багато тонких речей. Там, по великому рахунку, може, треба корегувати режим прибережної смуги. Це треба розмовляти. Але у нас не получилось встановити так, щоб в силу закону вони діяли.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дозвольте я поясню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Ми знаємо всі, наприклад, дорогу від станції метро «Дніпро» до «Поштової площі», так? Якби, наприклад,на сьогоднішній день по сьогоднішнім діючим нормам, і те, на чому наполягаєте ви, цю дорогу ніколи б не могли побудувати. Чому наприклад? Якщо ми відкриваємо Водний кодекс, Водний кодекс говорить про те, що повинна бути захисна зона 100 метрів від урізу води. Визначена там саме річка. І що відбувається? Читаємо далі: у водній зоні не можуть виконуватися дороги, мережі, тверде покриття.

Сьогодні сьогоднішня норма містобудівної документації надає можливість органу місцевого самоврядування виконати проект берегоукріплення, наприклад, там по урізу води поставити підпірні стіни, побудувати набережну і прокласти дорогу, зробити освітлення, і в якомусь місці, умовно там, поставити прибиральню. І це дає тільки виключно оцей пункт про регулювання на місцевому рівні.

Я вам зараз розкажу дуже таку абсурдну ситуацію в Києві. Аня, скільки в Києві водойм?

 

БОНДАР Г.В. Я даже не скажу.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Там 700-800 водойм в Києві.

 

_______________. 457.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. 457, да? У Києві на сьогоднішній по рішенню адміністративного суду скасовано рішення Київради про встановлення санітарно-захисних зон. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Андрію, ти до чого ведеш?

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Тому що, дивіться, тут, наприклад, як? Все-таки потрібно дати більше повноважень органам місцевого самоврядування і, можливо, цю норму Водного кодексу саме прописати таким чином, що це в межах, умовно, або громади, або в межах населеного пункту, це компетенція більше і відповідальність громади, в тому числі перед мешканцями, вони більше розуміють свої потреби, де воно повинно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, Андрію, зрозумів. Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

Якщо ми так зробимо, то це точно приведе до хаосу. Я просто хочу наголосити, що у Водному і Земельному кодексі режим господарської діяльності у прибережних захисних смугах і водоохоронної зони визначений дуже м’який. І щодо набережних, берегоукріплення і решти речей обмежень немає ніяких.

Якщо ми дозволимо місцевим органам влади визначати самим, якої ширини, де, що може бути, ми втратимо не тільки прибережні захисні смуг – ми  втратимо водні об’єкти. Тому що 80 відсотків …… забруднень затримуються прибережними захисними смугами, якщо вони облаштовані …… І пляжі теж втратимо, тому що легше забудувати, ніж дати людям десь відпочивати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, поставте тут, ми ще це окремо будемо обговорювати, питання оце, що зараз піднялося. Подивитесь, на яких вона там… які пункти це зачіпає, і окремо ще по цьому поговоримо

 

БІЛЕНКО С.Б. Та там, в принципі, одне слово «встановлюється» прибрати із Водного кодексу. Але це буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробіть це, я теж вникну в це, і ми вернемося до цього.

43. Івченко. Врахована. Вилучено абзац якийсь. Про що вилучено?

 

БІЛЕНКО С.Б. Межі прибережних захисних смуг і пляжних зон встановлюються за відповідною документацією з землеустрою. Воно фактично враховано шляхом внесення змін до Водного кодексу. Тобто залишений той існуючий порядок, існуюче фактично формулювання. Тобто ми не наважились все ж таки змінювати регулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це того ж самого стосується, що ми тільки що говорили, я так розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це будемо додатково говорити. Добре.

Плачкова. Відхилено.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це фактична термінологічна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-а, Пузійчук. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ця норма є, що межа прибережних смуг і пляжних зон вона встановлюється за документацією от цією, з землеустрою, і  комплексним планом. Ну, єдине, що ми туди добавили - генеральний план.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко, 46-а. Відхилено.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут комплекс правок, які… У нас що ми ще добавляємо в сьогоднішнє регулювання. У нас зараз містобудівна документація, генеральні плани не мають жодного відношення до формування земельних ділянок. Але ми що пропонуємо: щоб, коли робився чи комплексний план, чи генеральний план, по-перше, вносились відомості про деякі земельні ділянки, які є сформовані, на них є права, але в кадастрі їх немає, щоб все ж таки це у складі цих робіт відбувалось, коли це стосується комунальних об'єктів і так далі. І, наприклад, якщо громада хоче, робить комплексний план і бачить, що, наприклад, певні ділянки можуть піти на аукціон, чи там, не знаю, передані в користування для якихось потреб, вона може зразу ж цією документацією їх сформувати. Тут не йде мова про те, кому вони передаються, просто їх сформувати, визначити їх межі.

Це, на наш погляд, дуже корисна норма, і особливо корисна по старим земельним ділянкам, які за кошти фактично місцевого бюджету будуть внесені в кадастр. У нас тут пропонується виключити. Це пропозиція Івченка і Плачкової. На наш погляд, це нормальні речі. Ми говорили з Держгеокадастром, воно буде працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

48-а, багато авторів, велика правка. Відхилена. Про що воно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це правка… Цієї норми не було в будь-якому вигляді у редакції першого читання. Що пропонується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не спішіть тільки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Що оператори телекомунікацій і власники спеціальних дозволів на користування надрами можуть вимагати право встановлення земельного сервітуту для експлуатації оцих родовищ корисних копалин чи експлуатації відповідних об'єктів. Але головне, що в разі відмови власника або мовчазної згоди цей сервітут встановлюється примусово.

Дійсно, є проблема по оформленню прав на землю, на яку виданий спеціальний дозвіл на користування надрами. Але тут дуже суттєво порушуються інтереси просто власників земельних ділянок. І так не можна робити. Все ж таки треба домовлятись. Це приватна власність, і примусово встановлювати сервітут для видобування якось не дуже добре.

Тому ми пропонуємо, що… Ну, по-перше, це питання у нас там буде порушено в 2194, і зараз його не чіпати. Тому що, це, ну, дуже така тонка річ, і дуже суттєво порушуються інтереси землевласників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є хтось з авторів цієї правки? Ні?

Так, Сергію.

 

_______________. Не заперечую проти відхилення. Але доопрацювати – допрацюємо у наступному законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Серьожа, поспілкуйся з тими хлопцями. Там є подібні правки у 2194. І поговоріть з Біленком, може, ми просто зосередимось там і воно там це врегулюється? Ти можеш переговорити? Там є ідеї з тими сервітутами, з тим всім, як це відрегулювати.

Там, дійсно, є проблема. Проблема яка, наприклад, я розумію тих газовиків і будь-кого, що їм дають дозвіл десь в центрі поля. А вони, умовно, навіть під'їхати толком туди не можуть. Там якийсь має бути двосторонній процес. Тому у мене прохання, Сергій, щоб ви все-таки з Литвиненком, ти показав, що ви у 2194 робите, і ці розмови провів. Поставте тут  знак питання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А якщо дорога вже оформлена у когось? Дивіться, дорога між паями, сумлінні землекористувачі, як правило, оформляють, вона вже оформлена в оренді. І вона оформлена в оренді як землі сільськогосподарського призначення.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зміст тоді цього спецдозволу? Дивіться, там їм треба дати якесь право на домовленість або право на якусь суттєву компенсацію, там ще щось.

 

БІЛЕНКО С.Б. Фактично ці ділянки можна викупити для суспільних потреб. Механізм є. Просто там є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Серьожа, постав знак питання. Поговоріть, вернемось. Вирішено - то вирішено, не вирішено - то будемо вирішувати, чи вирішувати, чи не вирішувати.

49-а, Кулініч. Враховано.

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас були передбачені зміни до статті 118, 123 Земельного кодексу. Ну, вони передбачали там скасування дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок у приватну власність, і там деякі зміни до законодавства про Державний земельний кадастр. Воно, ну, ми порадились з багатьма, воно, по-перше, недопрацьовано, по-друге, може призвести до зловживань. Ну, і не можна, скажімо так, не можна формувати земельну ділянку комунальної чи державної власності без згоди власника цієї ділянки. Ну, якось це не дуже добре.

Тому ми погоджуємось з правками щодо виключення 118-ї. Це правка Кулініча, Пузійчука, Нікітіної і Кириченка. Воно недопрацьовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі правки про одне й те саме?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. І 52-а, вона до цієї редакції. Потім, Бондаренко, у зв'язку з тим, що ми виключаємо, 53-я, цю статтю, то і правка відхилена, тому що ми виключили просто цю редакцію. Батенка - те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 52-а, Івченка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме. Вона пропонує зміни до редакції, яка виключена у другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, зрозуміло.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме: 53-я, 54-а, 55-а, 56-а, 57-а, 58-а і до

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна ще раз тоді пояснити, про що говорить 118-а, яку ми виключаємо? Зміни які?

 

БІЛЕНКО С.Б. Стаття 118 – це порядок отримання земельної ділянки державної або комунальної власності у безоплатну власність. І там досить складний механізм, що там потрібно зафіксувати місце розташування земельної ділянки на публічній кадастровій карті, що органи мають в електронному вигляді подивитися це місцерозташування, сказати, чи вони погоджуються з цим, ну і так далі. Це складний механізм, по-перше; по-друге, у нас у 2194 подібні положення є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, це складний механізм. Ми його лишаємо чи міняємо?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ми не міняємо нічого, у сьогоднішній ситуації ми залишаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому, якщо це складний механізм?

 

БІЛЕНКО С.Б. А тому що у нас дерегуляції землевпорядної документації присвячений законопроект 2194. І там і ці подібні положення є, і багато чого іншого. Краще так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, все, тепер зрозуміло. Далі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це все, я бачу, і 62-а, 63-я, 64-а, 65-а – те ж саме, до 68-ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

68-а відхилена, Івченка. Про що там?

 

БІЛЕНКО С.Б. 147-а. Дивіться, у нас є стаття, яка визначає порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Значить, що тут, які новації тут вводяться? У нас існує величезна проблема. У нас, тільки коли дізнаються про те, що буде будуватись великий інфраструктурний об'єкт, вільні землі державної або комунальної власності, які необхідні для цього будівництва, вони дерибаняться. Кільцева дорога навколо Києва і так далі, і так далі.

Ми пропонуємо зробити певне резервування. Тобто, якщо ми бачимо, що буде вестись інфраструктурний об'єкт, ми визначаємо територію, на якій він буде будуватись, в координатах, кладемо його в Державний земельний кадастр і встановлюємо обмеження. Там не можна буде для інших потреб відводити земельну ділянку, для інших потреб змінювати цільове призначення, але тільки по державній і комунальній власності.

І договори оренди мають укладатись, можуть укладатись, але з умовою, що якщо вона потрібна буде для будівництва, то без збитків вона переходить,  право користування припиняється. Тому що зловживань, дійсно, дуже багато.

 

_______________. Може, часом обмежити? Це може бути 10 років. Людина не зможе користуватися своєю землею.

 

БІЛЕНКО С.Б. По приватним ми обмежень не встановлюємо, це було в першій редакції. Ми тільки по державним і комунальним. 10 років - ми пишемо, максимальний строк, воно реєструється. Ну, це політичне рішення. Ми можемо цей строк…

 

_______________. Якщо за 10 років не реалізували проект, то що?

 

БІЛЕНКО С.Б. На жаль, нічого. Знімаються обмеження, і все можна…

 

_______________. Коли визначали межі Києва, там 1991-1992 рік, для Києва не залишили територій для розвитку. Наприклад, історія, яка сьогодні відбувається на ……, там Лівий берег, їдемо на Бориспіль, права сторона. Що відбулося? Там по радянських генеральних планах повинен був бути розвиток Києва. Потім ті земельні ділянки відійшли до Гнідинської сільської ради, їх порізали по 2 гектари у приватну власність. І на цьому межа розвитку Києва  залишилась. (Не чути)

заходить на територію Вишеньківської сільської ради, і десь за Конча-Заспою повинен бути ще один міст. (Не чути) але даже взагалі будь-яка можливість розвитку міста і розвитку цих транспортних інфраструктурних проектів… Генеральний план на скільки років, на 20 затверджений у Києві, так?

 

_______________. На 20, так.

 

_______________. Тобто фактично той, хто займається містобудуванням, повинен бачити місто на 25-50 років вперед. І це вже стала ситуація, наприклад, що заблокований розвиток міста, заблокований розвиток мережі. І сьогодні автори законопроекту намагаються хоча би точково, де можливо, наприклад, зарезервувати під якісь інфраструктурні проекти. Ну, це однозначно потрібно робити, це така правильна суспільна позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аня.

 

БОНДАР Г.В. Мені здається, що якщо ми в законопроекті залишаємо лише питання державних і комунальних земель, то треба зняти обмеження по роках. Тому що великі інфраструктурні проекти, вони за 10 років можуть бути не збудовані. А потім знімається це обмеження - і починають роздавати землю? А коли є можливість залучити інвестиції, або грант, або ще якусь допомогу, або місто починає виробляти певну кількість грошей для того, щоб будувати це все, вже треба буде викупляти. Тобто це питання виходу мостів, це питання розв'язок, отакі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аню, зрозумів.

Микола Іванович, ви що думаєте? По строкам треба, не треба?

 

КУЧЕР М.І. Треба обов'язково. Ну, це не може…

 

БОНДАР Г.В. Ну, дивіться, якщо в містобудівній документації визначено, що тут має бути розв'язка або вихід моста, або ще якийсь інфраструктурний проект, то стільки, скільки містобудівна документація є дійсна, стільки воно має бути резервуватися.

 

КУЧЕР М.І. На 20 років?

 

БОНДАР Г.В. На 20 років, на 30, на безстроково, на скільки… Якщо буде зміна у містобудівній документації добре, і використання цієї території буде інше. Якщо немає зміни, тобто місто вважає, що ця територія має бути зарезервована під окружну або під ще щось, вона має бути зарезервована. Інакше це дорожче потім буде. Тобто не 10 років, а до змін в містобудівній документації. Це можна в принципі написати навіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. (Не чути)

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, це було в першому читанні. В другому читанні ми обмежили тільки державної і комунальної,  от у правій колонці…

 

КУЧЕР М.І. Державної і комунальної, а не всіх форм власності, так?

 

БІЛЕНКО С.Б. Зміна цільового призначення в принципі по всіх. Ну, ми можемо написати тут "державної і комунальної". Але це, ну, розумієте, в чому справа? Наприклад, є ділянка ОСГ, її відведуть… змінять цільове призначення для багатоквартирного будинку, і потім її неможливо буде викупити, просто фізично там об'єкт не пройде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно, поставте тут знак питання. Напишіть, будь ласка: Микола Іванович, Аня, Пузійчук мали зауваження, які зауваження. І вернемся ще до цього питання.

Наступне. І в чому зауваження, Маркіян, теж запишіть. Наступна яка у нас правка, 69?

 

БІЛЕНКО С.Б. 72-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А 69-а, що? Велика правка врахована. Про що вона?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це те, що я казав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, я зрозумів. Це тільки що ми обговорювали.

70-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. 70-а, просто Плачкова виступає проти комплексних планів в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

71-а, Пузійчук. Відхилено.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це те, що ми добавили "державної і комунальної власності". Тобто ми приватну власність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в контексті того, що ми обговорювали. По чому ми зараз поставили знак питання і що ми додатково ще переговоримо. Правильно я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ми ще одне виключення зробили. Якщо навіть державна і комунальна власність, але там є приватна нерухомість, то тут теж встановлювати заборону недоцільно. Це сильно порушить вже права. Хоча б запас зафіксувати і оренду зарезервувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 72-а.

 

БІЛЕНКО С.Б.  72-а – це, значить, у нас зараз існує правило Земельного кодексу, що зонування земель здійснюється в межах населених пунктів. У нас передбачено зонування і за межами шляхом розроблення комплексного плану територій територіальної громади. Івченко пропонує це виключити.

73 правка - врахована. Це залишена норма про те, що при зонуванні земель встановлюються вимоги щодо дозволених видів забудови та іншого використання земель в межах окремих зон. Адекватно.

74-а. Ну, тут теж комплекс правок. Івченко виступає проти комплексних планів просторового розвитку громад і пропонує виключити цю норму.

Те ж саме - Плачкова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Пузійчук, бачу, виступає "за"?

 

БІЛЕНКО С.Б.  "За", так. Ну, що ми тут пишемо. Ми передбачаємо формування земельних ділянок за містобудівною документацією. Це новація така, дуже серйозна. І ми встановлюємо, що погодження цієї документації здійснюється за правилами погодження землевпорядної документації. Якщо ми в 2194 погодження скасуємо, значить, погоджуватись взагалі не буде ні з ким.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 76-а, врахована редакційно. Пузійчук. Про що це?

 

БІЛЕНКО С.Б. Теж про погодження, погодження комплексних планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 77-а, Бондаренко.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут пропонується встановлювати шляхом розроблення комплексного плану землі, зарезервовані для заповідання. В принципі, ідея резервування земельних ділянок, вона нормальна. Але, ну, порядку резервування у нас немає. По суспільних потребах буде можливість от при резервуванні територій для будівництва інфраструктурних об'єктів в такому ж порядку зарезервувати територію для створення об'єктів природно-заповідного фонду. А саме термін "резервування" у нас ніде не використовується, порядку резервування, на жаль, немає.

І плюс до того, тут пропонується залишити погодження органів екології щодо формування земельних ділянок там в межах. І зміни цільового призначення земельних ділянок, ну, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 2194, наскільки я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, фактично воно перекликається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви були, у нас був у вівторок..?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться,  це у 2194 будемо робити.

 

БІЛЕНКО С.Б. Зараз документація з екологами буде погоджуватись. Буде погоджуватись, тому що ми дали ссылку, що за існуючим порядком вона погоджується, зараз буде. А у 2194…

 

_______________. А чому тоді відхилено?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що це 2194 ми обговорюємо.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, трохи інший порядок. Тобто там ми написали просто: зі всіма органами, з якими погоджується проект землеутрою щодо відведення земельної ділянки. Це зміни до… Ой, Господи, там вище вони є. У 186 ми написали, що…От, позиція 61,так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По 77-й, запишіть собі: пояснити. Як вас звати, пробачте?

 

_______________. Наталія Володимирівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталії Володимирівні ці моменти, що тільки що говорили.

78-а.

 

БІЛЕНКО С.Б. 78-а. Пропонується вилучити пункти "Перехідних положень", які визначають, що робити і в якому порядку здійснюються зміни цільового призначення до затверджених генеральних планів. У нас така тут ідеологія, що все залишається, як було. Але, якщо комплексний план затверджений, вже у спрощеному порядку воно здійснюється, ні з ким не погоджується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

79-а.

 

_______________. (Не чути)  цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Дивіться, тут є термін: до 2025 року. Так, Андрій?

 

_______________. В кадастр внести? Так.

 

_______________. Тобто яка процедура. Тобто фактично органи місцевого самоврядування повинні до 2025 року внести інформацію про земельні ділянки. Якщо інформація внесена в цей час, то державний реєстратор здійснює реєстрацію земельної ділянки. Якщо, умовно там, органи місцевого самоврядування в силу певних обставин не внесли інформацію, тоді потрібно проходити повне коло.

Є пропозиція зробити інше, наприклад, щоб державний реєстратор звертався із запитом до органу місцевого самоврядування. І якщо, наприклад, він не бачить цю інформацію в кадастрі, він надсилає запит. І якщо орган місцевого самоврядування надає інформацію або довносить, щоб ця земельна ділянка оформлялась. Щоб ми не запускали саме організації, фізичні особи, юридичні на нове коло. Тобто в чому проблема? Скажіть, хлопці, Андрій, в чому проблема, наприклад, доповнити, що державний реєстратор надсилає запит до органу місцевого самоврядування стосовно функціонального призначення цієї ділянки?

 

_______________. Дивіться, технічно це відпрацювати можна. Тобто механізм, якщо буде політичне рішення, що воно буде… Єдине, що для цього потрібно, щоб був затверджений класифікатор відповідності функціонального призначення та цільового. За наявності такого класифікатора, якщо буде рішення, в принципі, можемо зробити формулювання, щоб запустити його раніше…

 

_______________. Так у нас без класифікатора кадастр не наповниться.

 

_______________. А?

 

_______________. Ну, у нас без цього класифікатора не наповниться кадастр.

 

_______________. Класифікатор просто визначає в рамках, які цільові призначення допускаються в рамках функціональної зони. Якщо такий класифікатор буде, після цього в принципі… Я ж кажу, якщо буде політичне рішення…

 

_______________. Тобто це технічна робота. Умовно, реєстратор надсилає органу місцевого самоврядування і каже: дайте мені інформацію по функціональному призначенню. Якщо він звіряє, і земельна ділянка, яку просять зареєструвати, відповідає функціональному призначенню, він реєструє автоматично. І не потрібно там проходити проекти землеустрою і всі повністю кола.

Ну, давайте так, реально в межах України не напрацюється цей весь кадастр, він не наповниться за 3 роки. В Києві даже він не працює. Сьогодні в Києві не наповнений містобудівний кадастр, так? А як в селах наповнять? Тобто тут буде дуже проста історія. Це технічне питання, його треба доповнити.

Будь ласка, підтримайте.

 

_______________. Якщо таке політичне рішення буде, в принципі, це не проблема це відпрацювати.

 

_______________. Микола Тарасович!

 

_______________. Це технічне питання.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна я теж поясню? В чому тут пропозиція. Ми говоримо, що весь механізм зміни цільового призначення спрощений запрацює тільки тоді, коли межі функціональних зон будуть в кадастрі, будуть класифікатори, і просто автоматично можна буде визначити, яке цільове призначення можна змінювати.

А що тут пропонується зробити? Щоб по старій документації, до того, як, ну, не вносити в кадастр, не розробляти новий комплексний план, а просто взяти витяг із існуючого генерального плану, сказати, що там відповідна функціональна зона. Тобто в такому, полуручному режимі, щоб змінювати цільове призначення вже зараз.

 

_______________. …після 2025 року. Якщо не наповнити кадастр, але визначено функціональне призначення. Для чого робити новий проект землеустрою і проходити там всі погодження? Потрібно просто технічно реєстратору запитати, яке функціональне призначення.

 

БІЛЕНКО С.Б.Можна, якщо політичне рішення буде, ми пропишемо.

 

_______________. Це здоровий глузд і механізм реалізації. Є функціональне призначення, ну, це так, як, наприклад, нотаріус… перевіряє реєстри. Те ж саме: державний реєстратор перевіряє функціональне призначення. Відповідає – зареєстрував, не відповідає – відмовив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Маркіян, зазначте цю ситуацію і текст. Це у нас до якої правки?

 

_______________. Це позиція десь 63-я.

 

_______________. Ні, 82-а Кулініча.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 82-а, Кулініча.

Плачкова, 83-я. Врахована частково.

 

БІЛЕНКО С.Б. Врахована. Теж вона говорить про те, що до того моменту, як будуть розроблені нові комплексні плани, все відбувається за старою процедурою. Воно враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчук, 84-а. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Те ж саме, тільки іншими словами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар, 85-а, пробачте, 86-а. Враховано. 87-а…

 

БІЛЕНКО С.Б. Там редакційна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуляк, 88-а. Враховано.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тут надається визначення комплексного плану просторового розвитку громади. Воно перенесено. Трошки редакційно відпрацьовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 89-а, Пузійчук. Враховано редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Теж редакційна правка. Вона фактично врахована в кінцевій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар. Враховано редакційно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Надається визначення концепції інтегрованого розвитку громади, сталого розвитку громади. Воно перенесено в праву колонку, тільки з редакційними певними уточненнями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аня, по якій правці?

 

БОНДАР Г.В. Так, по цій, по 90-ій, як читаю праву колонку. Тобто тут додано до моєї редакції, що воно розробляється у випадку прийняття органом місцевого самоврядування рішення про необхідність його розроблення. Але тут загубилося, хто його затверджує. Тобто я прошу додати, що він затверджується органом місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, прокоментуй, будь ласка.

 

БОНДАР Г.В. Ну, і питання щодо його необхідності, ну, я би тут ще трошки попрацювала. Якщо можна, ми разом доопрацюємо це.

 

БІЛЕНКО С.Б. Справа в тому, що просто там в останній момент скинули останню редакцію в Мінрегіоні. Плюс там доповнювалось, були пропозиції, здається, Івченка до цієї правки. Тому воно з деяких… Ну, можемо редакційно відпрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відпрацюйте. Запишіть собі, Маркіян, 90 правка відпрацювати.

91-а, Пузійчук. Відхилено.

Тарасов, відхилено, 92-а.

І Цабаль - відхилено.

 

БІЛЕНКО С.Б. Там трошки інше. Пропонувалось надати визначення терміну "функціональне призначення". Ну, на наш погляд, це те, що ми сформулювали в правій колонці, воно більш коректно звучить.

 

_______________. Якщо можна, доповню. По суті поправки пропонується, щоб функціональне призначення території визначав власник. Ну, це трошки плутаються терміни "цільове призначення земельної ділянки" і "функціональне призначення територій". Тому що, власне, функціональне призначення – це повноваження все ж таки громади в генеральних планах. А в рамках нього вже можна обирати цільове призначення.

 

_______________. Тобто власник обирає цільове призначення, а не функціональне призначення? Функціональне призначення місцевою радою визначається.

Те ж саме – 93 правка.

В 94 правці пропонується надати можливість фінансувати містобудівну документацію за рахунок коштів міжнародної технічної і фінансової допомоги у вигляді…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную правку. Що всі, хто дають… Знаєте, є така приказка: дають – бери. Що там дальше? Б'ють – тікай.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 95-а, Анни.

 

_______________. Теж фінансова допомога і гранти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6-а, 7-а, 8-а - Бондар.

 

_______________. 6-а - те ж саме.

7-а, там надається…

 

_______________. Давайте я поясню. Там був комплекс правок щодо фінансування містобудівної документації. Є дуже старий спір, чи може фінансувати розроблення детальних планів території за рахунок приватних коштів. Були пропозиції це обмежити. Тут намагались знайти компромісний варіант. Тобто визначається, у яких випадках за рахунок приватних коштів може фінансуватись розроблення такої документації.

Тобто це, якщо є власник або користувач земельної ділянки, або власник об'єкту нерухомості, у такому випадку дозволяється. Оскільки це використовується для того, щоб обходити в тому числі земельні торги, коли невідомо, хто фінансує. Тобто тут унормовується, намагались якийсь компроміс знайти щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

99-а, Плачкова.

 

_______________. Виключити положення законопроекту…

 

_______________. Там є також комплекс поправок щодо оновлення містобудівної документації. В першому читанні редакції законопроекту передбачалось взагалі прибрати процедуру оновлення містобудівної документації. Це викликало дуже багато застережень. І виникла яка пропозиція. Розділити дві процедури: оновлення документації та внесення змін до неї.

Оновлення - це, наприклад, переведення з паперової форми у цифрову, оновлення картографічної основи. Тобто те, що не пов'язано з проектними рішеннями. Це не потребуватиме, наприклад, проведення громадських обговорень або стратегічної екологічної оцінки. Тому що по суті проектне рішення залишається, як є. А вже внесення змін, воно робиться вже за всією процедурою. Тобто просто ділиться на дві процедури ця ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 100 правка відхилена, Бондар.

 

_______________. Це технічна, в принципі, вона відхилена, тому що там просто склад і зміст пропонували затверджувати центральним органом, тобто Мінрегіоном. Але, зважаючи на те, що містобудівна документація у нас на сьогодні стає таким гібридом між містобудівною і землевпорядною документацією, тобто це вже не є сфера… це компетенція  вже двох органів. І тому, пропозиція, щоб склад і зміст такої документації визначався Кабінетом Міністрів України.

 

БОНДАР Г.В. Ні, чекайте-чекайте, склад, зміст - це взагалі ДБН.

 

_______________. Це сьогодні ДБН, але оскільки включається землевпорядна частина, то це вже не буде компетенцією ДБН, тобто не може землевпорядник керуватись ДБН.

 

БОНДАР Г.В. А чому не може? Державні будівельні норми - чому не можуть? Хто це сказав, що для архітекторів? Це для всіх взагалі, для всіх громадян України, які стикаються з певною сферою.

 

_______________. Це міжгалузевий вже характер, воно не проходить  ні реєстрації в Мін’юсті і так далі, ДБН.

 

БОНДАР Г.В. Буде ГБН, неважливо. Мені здається, що виносити на рівень постанови Кабміну склад та зміст певної містобудівної документації, якось воно навіть не камільфо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій, поставте тут знак питання, повернетеся до цієї 100 правки.

 

_______________. Просто будівельна норма не може регулювати формування ділянок, тут 100 відсотків не можна це робити, Кабмін…..

 

_______________. З профільним міністерством ми це обговорювали, з Мінрегіоном, вони погодилися тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, давайте трішки тихіше, будь ласка, нічого не чути.

Пузійчук.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Є закон, який регулює саме відведення земельних ділянок, порядок функціонального використання чи зміни. Те, про що говорить Аня……… там певні обмеження. (Не чути)

 

БОНДАР Г.В. Та ні, тут ДБН щодо складу і змісту генерального плану.

 

_______________. Там справа в тому, що потрібно буде поєднувати те, що сьогодні в ДБН, і те, що в нормах щодо землевпорядкування, і потрібно об’єднати буде в один документ для того, щоб воно функціонувало цілісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Колеги, дивіться, ми цю, по 100 правці, дискусію продовжимо. Я що пропоную? Дивіться, у нас є ряд питань важливих ще сьогодні. Ми пройшли практично половину правок. Я пропоную, Аня, ми сьогодні 2280 закінчимо, ми його на наступному комітеті продовжимо, бо у нас є ряд питань, які сьогодні треба пройтись. Нема заперечень? Тобто хотів попросити секретаріат 2280 в порядку денному продовження на наступний комітет так само.

 

_______________. Так, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З 100-го питання.

 

_______________. З 100 правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, з 100 правки. Дивіться, ми зараз повернемося до питань порядку денного другого і третього, якщо встигнемо, зараз із п’ятого, так, як ми на початку комітету домовлялися, там ще прохання є від Мінекономіки.

По п’ятому питанню Чорноморову даю слово. Пропозиції комітету до напрямків використання бюджетних коштів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний голово, шановні члени аграрного комітету! Приблизно, якщо я не помиляюся, в понеділок… у вівторок у нас було засідання підкомітету економіки і фінансового розвитку України, питання стояло на порядку денному - це, по-перше, розглянути зміни до Постанови Кабінету Міністрів № 107 по використанню дотаційних коштів, а саме: включити таке цільове призначення, як компенсація за побудову, так би мовити, елеваторів або хранилищ для продуктів сільськогосподарського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На який рік? На цей рік?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Але принцип був такий, що кошти не окремою дотацією, а кошти, які були не використані, і після розподілення. Тобто у нас є основні дотаційні напрямки, які: державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції, фінансова підтримка розвитку фермерського господарства, часткова компенсація вартості… Всі ті компенсації і дотації, які були введені і були проголосовані бюджетним комітетом востаннє, і долучити до цього як надання компенсації, часткової компенсації при побудові, можна сказати, елеваторів. Але тільки після того, як ми побачимо, які кошти були не розподілені. Це було перше питання.

Друге було - це які у нас є можливості протидії засухи, а саме компенсація, Тарасов Олег вводив пропозицію по компенсації, якщо я не помиляюся, озимих та ранніх культур технічних, які потерпіли… пропали під час засухи.

І третє - це був Ігор Вікторович Колихаєв, - компенсація по зрошувальних земель.

Що стосовно першого. Було проголосовано, щоб видвинути на комітет пропозицію по змінам, оцю Постанову 107 Кабінету Міністрів по доцільності компенсації коштів, часткової компенсації при побудові елеваторів. Вносимо зараз цю пропозицію, хочемо вислухати думку голови комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чия пропозиція по елеваторах?

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О. Пішла перша від Халімона Павла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, ваша пропозиція?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Міністерство не заперечує щодо того, щоб залишити в потенційних напрямках. Фактично ми, розробляючи напрямки, орієнтуємося на проголосовані комітетські слухання, то ідея внесення фактично змін, рекомендацій комітетських слухань, і додати туди напрямок переробки, компенсації вартості комплексів з переробки та зберігання продукції рослинництва. Поки що йде мова про як напрямок як такий, не приймалося жодного рішення про суму. Якщо буде у вересні по інших програмах недобір, умовно, менше кредитів візьмуть чи інше, то тоді знову ж ми покажемо статистику, які є кошти, і тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ідея добавити три комплекси по зберіганню і переробці…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Як напрямок, без фіксацій поки що об’ємів коштів на цей напрямок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А нам для цього треба рішення комітету робити? Воно що, нема у напрямках його?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У затверджених напрямках за результатами комітетських слухань у лютому немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Перше - зберігання і переробка. Друге що?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 107-а - там тільки зберігання і переробка.

 

_______________.  Да, це було основне стосовно 107-ї. Потім  обговорити на комітеті, це те, що напрямків таких нема, ми їх не обговорювали ні у жовтні, ні у вересні місяці, це, так би мовити, форс-мажорна ситуація із засухою, яка склалася по всій території України, а саме: загибель озимих та ранніх культур. Часткова компенсація тим фермерам, які зазнали великих збитків. Це пропозиція була від Тарасова Олега, і наразі вона ще у дуже «сирому» стані. Ми розглядали з Тарасом Миколайовичем Висоцьким, звідки і як, яким чином ми можемо ці кошти здобути. Моє обговорення, воно було, так би мовити, чисто дискусійне, і, як би мовити, просто як інформаційне з бюджетним комітетом.  Вони поки не вбачають, звідки вони можуть взяти ці кошти, як окремий напрямок. Але ми не зупиняємося і дивимося, що якщо залишиться залишок від коронавірусної програми, то можна взяти доцільність до цього.

Але моя особиста думка: на сьогоднішній день взагалі об’єми всього, можна сказати, валового врожаю взагалі всіх культур зернових - це пшениця, кукурудза і ячмінь - на новий маркетинговий 2020 рік буде становити порівняно, різниця з 2019 роком -  від 12 до 15 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ми знаємо. Тут питання, а як взагалі це може працювати? Є якісь ідеї?

 

_______________. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, це компенсація по пересіву. Взагалі воно раніше працювало, були якісь такі програми?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Виплати останні безповоротні, тобто як фінансова пряма підтримка, були у 2004 році, і відповідний порядок був прийнятий Кабміном,  тоді виплачувалося на ті кошти 50 мільйонів гривень на той період.

У 2007-му та 2012 роках були виплати на поворотній основі коштів з державного резервного фонду: 120 мільйонів у 2007 році  і близько 80 мільйонів гривень у 2012 році. Це за останні 20 років такі було три кейси.

Які є реальні можливості зараз? Розраховувати на державний резервний фонд, як виявилося, не варто, тому що, окрім того, що складна бюрократична процедура з точки зору подачі, кошти, які були виплачені у  2007 році, ніхто не повернув, тобто кредиторська заборгованість досі висить 116 мільйонів гривень, і відповідно згідно чинного законодавства не можуть повторно області їх отримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А скажіть, а чого вони їх мали повертати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тому що з резервного фонду можна виділяти безповоротні кошти тільки на державні цілі, державним підприємствам, приватній формі власності не можна, законодавство не передбачає підтримку з резервного фонду. Відповідно було доручення ще у 2008 році, щоб списати цю заборгованість, і так ніхто за 12 років не зробив,  ми будемо зараз повторно цим займатися. Це зміни в бюджет, об’єктивно на резервний фонд у найближчі два-три місяці розраховувати не варто тим областям, бо там Одеська ще в переліку. Це з резервного фонду.

Другий механізм - це робити перерозподіл в рамках наявних 4 мільярдів гривень. Для того треба зробити дві дії:  перша - внести відповідно напрямок компенсації в Закон про державну підтримку АПК, бо там немає, чинне законодавство передбачає тільки витрати на розвиток і стимулювання, а не в компенсацію втрат; після того приймати порядок Кабінету Міністрів України, визначати критерії і виплачувати. Об’єм втрат, всі області інші, крім Одеської області, приблизно 80 тисяч гектарів, тобто там це суттєво, але не критично. Дійсно, найгірша ситуація - Одеська область, де втрачено 500 тисяч гектарів з мільйона, то до 50 відсотків посівів, але в певних районах там 80 втрачено по всій області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А як це буде працювати? Як та компенсація працює?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Складаються акти.

 

____________ А хто їх буде складати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бо зараз немає ніякого порядку, ці акти…

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По первинному бухгалтерському обліку фіксується і довідки з Гідрометцентру. Комісія, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. І у зв’язку з цим яке рішення має бути комітету, яке може бути рішення комітету?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Яке може бути рішення комітету? Внести правку у законопроект, у Закон про державну підтримку в АПК, або як окремий законопроект, або між першим і другим читанням у 3295, який вже ви розглядали до включення в порядок денний, і потім підтримати саме концептуально підхід, що відбувається перерозподіл коштів. Це навіть більш важливо, тому що правка - правкою, треба зразу дати відповідь, що ми розуміємо, що 500 тисяч гектарів - це за їхніми розрахунками, Одеської області, це 3 мільярди 900 тисяч. Це вже, я думаю, вони по максимуму взяли. Але навіть дивлячись просто на насіння, мінімальні витрати - це близько 2-3 тисяч гривень на гектар. Тобто умовно це говоримо про 1 мільярд -  1,5 мільярда.

 

_______________.  Це насіння чого?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М  Озимих культур: пшениця, ячмінь, ріпак. І фактично, якщо в рамках комітету, це прийняття позиції, що з 4 мільярдів, треба розуміти, з яких програм віднімати ці гроші, або тоді виходити до бюджетного комітету, виділення додаткових.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Розпорядником коштів є Кабінет Міністрів України. Дивіться, по напрямку державної підтримки ми,  починаючи з вересня - це була завжди позиція міністерства, я надіюся, вона не зміниться, - рішення приймаємо спільно. Накази і постанови приймає Кабінет Міністрів України, і чинне законодавство не передбачає узгодження. Але ми ж прозоро рухаємося і спільно. Тому тут прийняти це можна, все рівно треба зміни в закон, але це має бути наше консенсусне рішення. Ми, як мінімум, до цього дня так і йшли, що кожну зміну ми обговорювали, кожну зміну по сумах ми обговорювали з аграрним комітетом. Тому зараз має бути думка аграрного комітету, чи в принципі розглядати перерозподіл від 1 мільярда, які йшли на кредити всі. Ми анонсували, що ми компенсуємо аграріям ставку за мінусом 5 відсотків, зараз маємо сказати, що кредити все-таки тоді це окрема історія, а тут - окремо.

 

_______________. Я чому питаю, тому що по суті вона потрібна, ця правка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Потрібна. Я бачив цю довідку, прошу вибачення, так само вчора мені сказали юридично, правка потрібна, бо відповідальність без внесення в законі за підписання всіх документів несуть державні службовці. Вони не будуть підписувати на 600 мільйонів чи 700 мільйонів під конкретну область чи під конкретні… без цієї правки. До них не сьогодні прийдуть, але завтра прийдуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тарас, в мене тоді таке питання. Якщо приймати цю правку до закону, припустимо, ми розуміємо, як зараз працює там Верховна Рада і так далі, тобто це там аж  перше, друге читання, на осінь буде цей закон. От об’єктивно, а які вони осінню акти зможуть складати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Акти вони вже складають, акти вони складають в будь-якому разі.  По всій Україні, крім Одеської області,  85 тисяч гектарів, тобто не критично. Акти ще не складені, попередня оцінка зроблена.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарасе, там якийсь порядок складання тих актів?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є порядок, фактично подає той, хто постраждала сторона, на базі бухгалтерського обліку подає, що ми, умовно, посіяли 100 гектарів пшениці, на це витратили, на насіння, і підкладаються бухгалтерські документи, закупили скільки, на технологічні операції осінню  скільки, бухгалтерський облік класичний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По цей момент прикладається довідка Гідрометцентру про те, що дійсно на цій території є це стихійне лихо, і потім відбувається засідання комісії ТЕБ та НС обласного рівня. Зараз Одеська область цю комісію проводить. І ця комісія може просто на базі цих документів прийняти рішення, а може ще прийняти рішення візуально виїжджати оглядати, ось така процедура.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, а скажіть, а для чого вони це роблять? Поки що ж нема ніякого рішення, що гроші будуть виділятися, для чого вони складають ці акти?

 

_______________. По факту, що загинули насадження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Для чого, Саша?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, я розумію, що хтось це робить.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І є ще питання, є звернення, щоб не нараховувалося ПДВ на ці втрати, тому вони складають для цього в тому числі, щоб ПДВ кредит не формувався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А не може бути такої ситуації, допустимо, ми це все умовно приймемо, і воно там з осені запрацює, не буде крику, що ми це не складали, бо ми не знали, частини людей?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, не обіцяючи, що буде якесь рішення, від нас було звернення аграрних асоціацій, і вчора був у нас call з ними і селектор з областями. Це все рівно робота держслужбовців, ми сказали, що всі, де є випадки, щоб інформацію збирали. То акти складали, не обіцяючи: буде виплата чи ні. Тому інформацію ми цю донесли, що це треба актувати, їм для інших треба цілей: десь оподаткування, хтось не на єдиному податку, для інших, - це складати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, хлопці, через 20 хвилин Погоджувальна рада, нам ще дещо треба прийняти.

Скажіть, а третє – це… Дивіться, в мене тут питання виникає, виникає питання. Там треба якісь великі гроші, це на сотні мільйонів гривень. Ми за рахунок чого даємо: мільярда два процентів?

(Загальна дискусія)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Пропозиція від аграрних асоціацій: забрати з компенсації кредитів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є такі пропозиції від аграрних асоціацій?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Від двох, але ми вчора сказали, що, будь ласка, консолідуйте від всіх позицію. Кінцевої позиції від всього сектору ще немає, вони мають сьогодні до п’ятої сформувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте так, дивіться, по-перше, дочекаємося їхньої позиції, все рівно самі будемо думати, тому що ми, в принципі, там, я знаю, місяць - два дивилися, де, що, куди, і під кожне підлаштовували. Зараз, з однієї сторони, є біда; з другої сторони, треба тоді ще раз подивитися. І просто ті приклади, Тарас, які ви говорите, вони, я так розумію, не самі вдалі.

З другої сторони, я Олега Тарасова теж розумію, що, напевно, в цьому напрямку треба щось подивитися, щось спробувати. Тому у нас ще час є, на наступний тиждень, я думаю, давайте, як мінімум, онлайн зробимо по цьому і подивимося всі варіанти. Дивіться, ми можемо будь-яке рішення прийняти, насправді воно буде «живе» чи «не живе», воно впирається в те, де гроші. Давайте посидимо і подумаємо, а що ми перерозподілимо, оце основне питання.

Третє було - полив, орошення? Ми в закон це запхали, ми вже його допустили в порядок денний. (Загальна дискусія)

Дивіться, в мене є пропозиція. Дивіться,  рекомендація до уряду, щоб це не були просто заяви, а щоб це робилося, треба зрозуміти, що ми вирішили: ми перерозподіляємо чи не перерозподіляємо?

 

_______________. Перше - це не перерозподіляємо, це залишок коштів, коли будуть залишатися у жовтні місяці, залишок.

 

_______________.Навіть цей залишок можна спрямувати на елеватор, а можна спрямувати……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я бачу, навіть тут є дискусії ще. Я пропоную все-таки… В тебе які думки, Ігор, по поливу?

 

КОЛИХАЄВ І.В. По поливу нужно компенсировать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А за счет чего?

 

КОЛИХАЄВ І.В. За счет НДС. То есть у тебя, получается, себестоимость продукции, получается, есть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это отдельный закон, это не дотации.

 

КОЛИХАЄВ І.В. Ты говориш: откуда деньги возьмем? Я просто говорю, в результате: или ты выращиваешь 4 тонны, или ты выращиваешь 9 тонн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За счет НДС?

 

КОЛИХАЄВ І.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що саме, спецрежим повернути?

 

КОЛИХАЄВ І.В. За счет спецрежима……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми всі - за, можемо зараз проголосувати.

 

КОЛИХАЄВ І.В. Смотри, получается, у тебя НДС - 0 процентов, 50 процентов у тебя остается налогового кредита от себестоимости, и остальные 50 процентов в результате увеличения выращенной продукции……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивися, 100 було погоджено, ти тоді теж погодився на 100. Зараз перерозподіляти навряд чи, я думаю, ми готові до цього, тому що тим більше…

 

КОЛИХАЄВ І.В. Никто не знал, что такая засуха будет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію. Так, навпаки, лізе інша затрата. Дивіться, я пропоную зробити простіше. Тарас, будь ласка, Артем, щоб рішення було таке, як треба, давайте ми його зробимо так, як треба. На наступний тиждень зробимо онлайн, понеділок, вівторок, як тільки готові, скиньте всім в чат в комітет справку, як розподілені гроші і де вони йдуть з тих 4 мільярдів, щоб просто всі розуміли. І ми подивимося, ми по цифрах, по суті переговоримо, рішення ми приймемо будь-яке.

Артем, давай всі, це ж всім комітетом буде обговорюватися, підкомітет. Будь ласка, скиньте ще раз, заплануйте, будь ласка, на вівторок,-середу онлайн по цьому питанню, саме по цьому.

 

_______________. Микола Тарасович, там все по статтях вони вже дали, там все по статтях є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте ще подивимося по цифрах.

Будь ласка, Іван Адамович. Я,  чесно  кажучи,  я  думав,  що  там значно щось простіше, тому що ці перерозподіли… Я, наприклад, не проти 1 мільярда 200 …… з кредиту, но у Саші Салійчука, я бачу, у деяких інших інша думка, давайте ми її обговоримо в онлайні.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Кредитом можуть скористатися всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бачите, у Богданця Андрія теж інша думка. Тарас, зробіть ці цифри, у вівторок-середу комітет назначимо, ми зробимо онлайн.

Дивіться, в мене є пропозиція. Дивіться, у нас є чотири легкі питання, які ми можемо проголосувати, я їх пропоную не затягувати. Перше - це ветеринарна медицина, включити в порядок денний; друге - це визначити Закон про  приватизацію і рекомендувати його до першого читання, воно  відкладається, я би не цей… І по сої підтримати Тарасова, цей законопроект теж рекомендувати. Я говорив вчора з Гетманцевим, він теж «за», це, як мінімум, нагадає Президенту, що є 1210, де вже прийнято, підписати, а можливо, це буде рухати.

Дивіться, у Степана Чернявського, Тараса Висоцького є ще одне прохання, щоб ми включили в порядок денний одне питання, проголосували. Можете пояснити?

 

_______________. Прошу внести законопроект 3398 до порядку денного комітету і винести його… прийняти в цілому і винести законопроект на найближче позачергове засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рекомендувати до першого читання?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, поясніть, хлопці мені сьогодні пояснювали. Тарас, можете пояснити про що мова? Він короткий, цей законопроект.  

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Згідно чинного законодавства з 18 травня 2020 року всі представники Держпродспоживслужби, які працюють на митниці, регіональні офіси, мали бути переведені у статус держслужбовців. Наразі вони просто працівники бюджетних установ по госпрозрахунку.

У зв’язку з карантином і неможливості оголошення конкурсу, а держслужбовці це виключно через конкурс, фізично неможливо перевести до 18 травня  цього року їх всіх на держслужбу. Пропозиція - відтермінувати ще на рік цей термін «зміну».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А якщо ми цього не зробимо, то що?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас передбачено згідно законодавства, що з 18 травня контроль при експорті і імпорті продуктів харчування можуть здійснювати тільки держслужбовці, вони фактично не будуть уповноважені контролювати, ставити підписи, і зупиниться як така зовнішня торгівля продукції харчування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  не проти. Я так розумію, Степан і так далі, не проти.

(Шум у залі)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Практично ніякої, але підписувати не зможуть.

 

_______________. Сьогодні половина, більшість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Половина від присутніх, да? Хто за те, щоб включити це питання в порядок денний? 19. Включили в порядок денний.

Давайте коротко по порядку. Про ветеринарну медицину - у нас друге питання порядку денного. Питання про включення до порядку денного. Автори: Чернявський, Чорноморов, Гайду та інші.  Голосуємо?

Хто за включення в порядок денний, прошу підтримати. Одноголосно.

Проти? Утрималися? Немає.

Наступний, важливий, третій. Ми включали в порядок денний, у нас два проекти закону: 3012, 3012-1. Це про забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), поданий депутатами Сольським, Литвиненком, Чернявським та іншими. Це про розпаювання державних підприємств. Пропоную рекомендувати 3012-1, наш законопроект, до першого читання у Верховній Раді за основу.

Хто - за, прошу підтримати. Богданець, ти за розпайовку чи ні? Одноголосно.

Проти? Утрималися?

Четверте, комітет не головний: про проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території олійних культур, поданий народними депутатами Тарасовим, Сольським, Халімоном та іншими. Це по НДС по сої і ріпаку. Ми вже раз цього добилися, але він не підписується. Пропонується підтримати та проголосувати.

Хто – за?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пане Миколо, тут варто його за основу та в цілому як закон було б проголосовано, і звернення на Разумкова, щоб його включити у позачергове засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Саме з таким формулюванням прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? 19 – за. Хто – утримався? Чудесно!

Хто за законопроект, озвучений Степаном Чернявським? Який номер?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 3398.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  3398: щодо відтермінування строків цих, які звучали,  з 18 травня на один рік, по держслужбовцям. За включення в порядок денний, рекомендувати до першого читання. Правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Правильно. Немає висновку ГНЕУ, на жаль, ми здати не зможемо, ми не зможемо подання здати. Без висновку наукової експертизи не можемо, формально не можемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за включення в порядок денний, прошу підтримати та проголосувати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. А також звернення, яке озвучив Степан Миколайович, щодо звернення до Голови Верховної Ради включити на наступне позачергове засідання. І ми його тоді можемо розглянути в середу в онлайні. А я сьогодні переговорю з керівником ГНЕУ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, в нас два питання на наступний тиждень. Ми викинули і приватизацію, вже Верховна Рада, оформляйте, пхайте в Апарат, ми підемо туди говорити. По 2280 продовжуємо і робимо онлайн по розподілу коштів на наступний тиждень.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Плюс цей, 3398, за основу і в цілому, щоб був висновок ГНЕУ на середу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Все, зустрічаємося в Раді, і потім ще поговоримо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тоді ще, я прошу, оперативно ми зробимо розсилку, оперативно зробити там за сьогодні згоди на онлайн-режим в Zoom.

 

_______________. На середу?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так.

 

_______________. А на котру годину?

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку