СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
03 червня 2020 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ Що в нас з кворумом, Олександр?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. 17 уже є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, кворум є. Пропоную почати. Підтягнемося, поговоримо дальше.
У нас наступні закони сьогодні.
Перший – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), поданий нардепами Сусловим, Литвиненком, Чернявським, іншими (повторне перше читання) (3012-2). Головний комітет.
Другий. Комітет не головний. Проект Закону про інтерпеляцію, поданий 80 народними депутатами там чи більше (№ 3499). Ми там не головні.
Третє. Поточний стан та план роботи ПАТ "Аграрний фонд".
Четверте. Обговорення ініціативи міністерства щодо вдосконалення системи агрострахування.
П'яте. "Різне".
Хто за даний порядок денний, прошу підтримати та проголосувати. 18. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
Перше питання. Біленко є? Біленка нема.
Дивіться, якщо пригадуєте, ми працювали, а ви всі пригадуєте, над законом, пов'язаним по розпайовці держпідприємств. В нас було позаминулого тижня перше читання, в якому відправили на повторне перше через те, що нам треба було забрати питання з продажем державної землі в тій частині, яка не розпайовується. Ці питання забрано.
Крім того забрано розпайовку комунальних підприємств. Залишено тільки державних, тому що, як виявилося, в нас комунальних підприємств з постійним користуванням с/г землі немає, і це просто може використовуватися, нам звернули увагу колеги, для якихось нехороших схем.
Ми його не раз проходили. Якщо, дай Бог, ми сьогодні затвердимо на комітеті його, то, в принципі, між 16-м і 20-м будемо просити, щоб ми його вже голосували в першому читанні.
Які питання є?
Дивіться, єдине, треба звернути увагу, оскільки ми поміняли замість продажу державної землі – оренду державної землі, Біленко напрацював закон, зв'язаний з цією орендою державної землі. Пхати його сюди зараз недоцільно, тому що це великий об'єм, і ми добавимо його там, зареєструємо через тиждень-два. Тому просто про це треба пам'ятати.
Хто – за, прошу підтримати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Микола Тарасович, дозвольте ще мені, бо я просто хочу для себе зрозуміти. Є моменти, які просто незрозумілі.
В пункті 4. Безоплатно передаються в приватну власність працівникам державного сільськогосподарського підприємства, установ, організацій, а також пенсіонерам з їх числа з виділенням кожному з них земельної частки (паю) як працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної територіальної громади. А у разі об'єднаної територіальної громади на території територіальної громади, яка увійшла до об'єднаної територіальної громади, а також пенсіонерам з їх числа.
Мені просто незрозуміло, тому що освіті, культурі, медикам, оказується, одним повезло, що вони ще мають державне підприємство на території, так, а другим не повезло в такому випадку, тому що на території даної громади не буде державного підприємства, і вони нічого не отримають. І це просто якесь, ну, трошки непорозуміння є.
Я рахую, що має бути розпаювання, правильне розпаювання має бути виключно або для всіх, тоді включати, скажемо, якщо там є на території району чи на території області, має розпаювання бути абсолютно для всіх медиків, освітян, для всіх працівників там культури і так дальше. Або має бути виключно тільки для працівників даного підприємства, іншого не може бути. Ну це на мою думку. І, можливо, поправте мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого не може бути? Адам Іванович, дивіться, у нас історія наступна. У нас підприємства, які розпаювались в 90-х роках, вони розпайовувались на тих жителів, які жили в конкретному населеному пункті і ті, які там працювали в цьому колгоспі. В даному випадку такий самий підхід.
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Не жителів, а тільки працівників. Тільки працівників. Не жителів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, розпайовка… Стоп, стоп, дивіться. Розпайовка в 90-х була і на жителів, не тільки на працівників.
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Ні. Микола Тарасович, була тільки на працівників і пенсіонерів даного КСП. Іншого не було. Я цим особисто займався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Майновий пай отримували працівники і колишні працівники,
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. А земельний пай…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Земельний пай…
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. …працівники і колишні працівники.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, тільки вони в той час там всі, хто жили в тому селі, працювали в колгоспі. Це інше питання.
Добре. Тоді у вас яка думка, Іване Адамовичу?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене просто думка або доключити всіх, скажімо, десь на території, умовно, області, або в загальному цей пункт забрати, тільки виключно працівники даного ДП (державного підприємства).
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому тільки області? Дивіться, соцсфера, як правило, у нас вона йшла з тих сіл, де була розпайовка колгоспів, там їм, як правило, визначали резерв так званий, і їм потім виділяли, як правило, по правилам ОСГ цю землю.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Миколо Тарасовичу, ми розуміємо прекрасно, що за період… ви правильно кажете, в колгоспі було перерозпаювання і КСП було залишено резервні землі і землі запасу. Але ми успішно розуміємо, що землі запасу і резерву були вкрадені прокурорами, міліцією і так далі, чиновниками в кожному районі, реально вони були вкрадені. Або навіть було таке, що, допустимо, Держкомзем розпаював, скажімо, певні ділянки зовсім на інших людей з іншої області. І в даних населених пунктах працівники соціальної сфери абсолютно нічого не отримали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це питання там, я думаю, що тут будуть аргументи "за" і "проти", тому що якщо взяти всю соцсферу області, це буде там 100 тисяч людей на тисячу гектарів.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А чим учитель, якому сьогодні не пощастило викладати в школі, не пощастили жити сьогодні на тій території, де є державне підприємство?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція тоді, яка?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Пропозиція: розпаювання тільки серед учасників ДП .
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це буде правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз що робимо?
Дивіться, колеги, я пропоную сьогодні відпустити це залу, у нас є перше і друге читання, ми ці речі ще обговоримо.
Більше того, я знаю, що в залі по цьому закону підходили, і у нас, коли ми будемо між першим і другим читанням цей закон обговорювати, він дуже чутливий для всіх, є у багатьох правки, і нам в комітеті треба буде вирішувати, щоб включати не тільки працівників, а й звичайних жителів. Правильно це чи неправильно, я не знаю. Но така позиція є. Дивіться, я тоді пропоную сьогодні допустити між першим і другим читанням, Адамович, це...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я підтримую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що інакше ми його...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, Микола Тарасович, я підтримую, звичайно, його підтримати. Але я просто хотів наголосити на тому, що тут є прогалина в даному випадку, її треба доопрацювати обов'язково. І давайте разом ми тоді доопрацюємо безпосередньо між першим і другим читанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я все розумію, але дивіться, ситуація є наступна. Нам також треба розуміти, що є позиція громад, і я собі уявлю ситуацію, де, наприклад, просто це треба розуміти. Я розумію позицію Адамовича, який говорить, що там чому ми тоді... виходить, що комусь повезло, а комусь не повезло. Я впевнений, що 99 процентів громад, голів ОТГ, де є ці підприємства, будуть мати позицію таку, що тільки на місці, тому що вони це довго чекали, і тому що хтось інший міг собі там щось інше зробити. Я просто розказую, яка позиція буде.
Дивіться, варіанти можуть бути інші, обговоримо в комітеті. Нам треба зараз пройти перше читання, щоб ми могли вже, Адамович, рухатися дальше в конструктиві. Тому що через коронавірус ми там на два чи три місяці затримали цей закон.
Хто – за, прошу підтримати, голосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
Дивіться, у мене, щоб я не забув, є прохання. В нас ідуть зараз закони нові, які напрацьовані, ідентифікація тварин і так далі, і так далі.
Степан Чернявський є? Стьопа. Микола Іванович, ми сьогодні мали розмову. Якщо можна, візьміть це під контроль, щоб ми їх теж вже запхали в комітет і в Раду. І ми їх підпишемо вже там вже не тільки від "Слуги". Я бачу, є інші депутати, які хочуть як би теж приєднатися до цих законів. Це те, що ми раніше звертали. Просто сьогодні була розмова, щоб не забути.
Друге. Комітет не головний: проект Закону про інтерпеляцію. Хто його читав, тільки чесно, підніміть руку. (Шум у залі) Да, дивіться, я його теж читав, я просто маю свою думку. Я його чуть-чуть читав. (Шум у залі) Я читав хто подав. Там, до речі, читати хто подав, більше ніж самого тексту.
Дивіться, можемо зараз обмінятися думками. Там є головний комітет і всі комітети інші – неголовні. Чому так зроблено? Там реально іде розширення прав комітетів і депутатів, само собою. В чому ідея, наскільки я зрозумів, якщо є питання до міністра, є перелік підстав, коли є питання до міністра, то головний комітет може ініціювати його звільнення, прийняти це рішення і подати на Верховну Раду. Якщо Верховна Рада підтримає це, то Прем'єр-міністр зобов'язаний підтримати відставку. Наскільки я знаю, багато комітетів, вже декілька, підтримали це, тому була пропозиція винести сьогодні це на обговорення. Це що я зрозумів.
Олег, кажи, може, ти щось інше зрозумів.
_______________. Давайте зачитаю.
Проектом закону пропонується правове регулювання функцій контролю Верховної Ради України за діяльністю Кабінету Міністрів України шляхом процедури інтерпеляції. Процедура інтерпеляції визначає право Верховної Ради України порушити питання про відповідальність того чи іншого міністра. Ініціювати її може як комітет, до предметів відання якого відноситься сфера діяльності міністра, так і 45 народних депутатів України. Підставами для інтерпеляції є рішення, дія чи бездіяльність окремих членів Кабінету Міністрів України у відповідних сферах діяльності, внаслідок яких можуть бути порушені права та інтереси України, територіальних громад, фізичних і юридичних осіб, створено перешкоди для реалізації суб'єктами правовідносин законних інтересів чи свобод, неправомірно покладено на суб'єктів правовідносин будь-які обов'язки, не виконано або виконано у неповному обсязі міжнародні договори України або укладено такі договори з порушенням національних інтересів України, тощо.
Питання інтерпеляції розглядається в профільному комітеті, який дає свій висновок. Далі пропозиція комітету виноситься Головою Верховної Ради України на пленарне засідання. Якщо рішення про незадовільну роботу членів уряду набирає 226 голосів, Прем'єр-міністр впродовж 15 днів зобов'язаний внести подання про його звільнення. У разі ж невиконання Прем'єр-міністром цієї вимоги Верховна Рада України ухвалює своє рішення про звільнення міністра. Також парламент може рекомендувати Президенту України звільнити міністра оборони та закордонних справ, якщо вони отримають негативну оцінку за результатами інтерпеляції.
Така процедура існує в інших країнах, де склалася практика дієвого парламентського контролю за діяльністю уряду. Вважаю, що і в Україні така ініціатива вже давно на часі. Наявність процедури інтерпеляції дисциплінує членів уряду у відносинах з депутатами, виконання урядової програми та службових обов'язків, водночас підвищується рівень парламентської відповідальності за якісний склад уряду, а для суспільства це можливість більше прозорості та поінформованості щодо діяльності Кабінету Міністрів. Тож пропоную підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я так розумію, якщо взяти своїми словами, це, скажемо, коли роботодавець, по-простому, ми надали, проголосували за міністра, розділили з ним, скажемо умовно, відповідальність перед суспільством, а міністр не приходить на засідання, не відкликається, не слухає і так далі, і, в принципі, звільнити або якось, якимось чином ми його не можемо, так. То я розумію, я тільки одне не зрозумів, чому це має бути, от для мене незрозуміло, чому ми маємо, проголосувавши, чекаємо 2 неділі, поки Прем’єр підпише або не підпише. Я от цього не можу зрозуміти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По Конституції так, Іван Адамович. Є просто загальні норми по Конституції і треба… А процедури, як це відбувається, немає.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Цей інструмент дуже хороший, мені здається. Його треба підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як по-простому, це, якщо ви кажете, агрономи сіють пшеницю, а він сіє ячмінь або тиждень трубки не бере, розумієте.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це в нас зараз так є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включаєте процедуру інтерпеляції.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В нас зараз так є. А насправді ми маємо фактично десь затвердити свою роботу, скажемо, певну програму на рік часу і спільно рухаємося по даній програмі. Тоді є розуміння і суспільство нас розуміє, а це в нас риба, рак і щука. Одні – вліво, другі – вправо, треті – це. Тому я думаю, це варто підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, моя особиста думка, що це нормальна ситуація. Є підстави, профільний комітет, звичайно, ми… Профільний комітет приймає рішення, що є підстава, виноситься це в зал, набирається 226 голосів, тоді Прем’єр зобов'язаний це внести на звільнення.
_______________. Або 45 депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу? Або 45 голосів, да. 45.
Крім "слуги", мені цікаво… Артур Герасимов, ваша фракція як? Читала цей закон?
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте?
ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, пропоную підтримати як непрофільний комітет даний законопроект.
Хто – за, прошу підтримати і проголосувати. 22. Хто – проти? Утримався? 1 – утримався. Рішення прийнято.
Колеги, дивіться, у нас разом з нами 8 місяців працює Андрій Мартин. Мені завжди подобається, як Андрій Мартин нам щось пояснює, це зрозуміло з першого разу. Його нагородила Верховна Рада, Разумков, Почесною грамотою за особливі заслуги перед українським народом. Тому вітаємо. (Оплески)
Дивіться, в нас два питання ще сьогодні: поточний стан та план роботи ПАТ "Аграрний фонд". Доповідач – Банчук Богдан Миколайович. І обговорення ініціативи Мінекономіки по агрострахуванню. А хто по агрострахуванню доповідає? Ви, Тарас? Добре.
Тоді, Богдан Миколайович, давайте ви. Дивіться, ви, якщо будете пояснювати… От, дивіться, мені особисто, Я, от чесно кажучи, недавно взнав, що у нас два аграрних фонди.
______________. Може я поясню?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, да. Тоді, Тарас Миколайович, поясніть, чому два і чим вони відрізняються.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги! Наразі дійсно є два підприємства з однаковою назвою, але різною юридичною формою та завданнями. Державна спеціалізована бюджетна установа ДСБУ "Аграрний фонд" була створена ще в 2004 році, якщо не помиляюсь. ЇЇ ціль була, і є зараз, вона є чинною, здійснювати діяльність по трьох напрямках.
Перша. Товарні та фінансові інтервенції, і вони здійснювалися в 2000-х. Тобто є певний перелік...
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ДСБУ. Так, ДСБУ "Аграрний фонд". Тобто є перелік затверджений, там близько 20 позицій продукції, по якій встановлювалися мінімальні та максимальні ціни на кшталт озимої пшениці. Якщо ціна була вищою, ніж максимальна, тоді ця установа продавала пшеницю... Да, і фінансові інтервенції. Якщо ціна падала, навпаки, викуповували. То перша функція.
Друга функція, яка не реалізовувалась, але можливість робити підтримку фермерів через ДСБУ "Аграрний фонд", роблячи форварди і закупівлі заставні, це активно не реалізовувалось, але ця функція є. Це те, що ми дискутували, що 3295 виключаємо, бо немає смислу субсидії видавати через будь-який аграрний фонд.
І третя потенційна функція – це здійснювати закупівлі за рішенням Кабінету Міністрів України до продовольчого резерву, яке теж не виконувалась. Не було таких рішень.
Тому по факту ДСБУ "Аграрний фонд" з 2014 року активно нічого не робить. Фінансується, там 18 людей в штаті по мінімальній зарплаті, тому що є ще 5 тисяч тонн зерна залишків на декількох елеваторах і все. І 240 тонн цукру.
Фактично зараз, 5 років взагалі нічого не робили, прийнята відповідна постанова і паспорт, щоб ці залишки реалізувати, бо у них вже термін дії пройшов, гроші в бюджет вивернути і дальше чекати рішення, чи ліквідовувати, чи давати гроші, чи розвивати. То там немає не суттєвих боргів, не відповідно зобов'язань, тобто є така установа. Кредиторка там 80 мільйонів гривень, при цьому що на спецрахунку 180 мільйонів гривень. Плюс-мінус нуль, скажімо так.
Дебіторської заборгованості там підтвердженої реально, підтвердженої немає. Вона є, але вже термін позовної давності пройшов, гроші не виділялись по кредитах, по судах. Вона там є, ……..., але реально вже там ніхто цим не займався, то можна сказати такий, є юридична особа – нуль.
І окремо в 2013 році створили ПАТ (публічне акціонерне товариство) "Аграрний фонд", Богдан буде дальше представляти, куди виділили з бюджету 5 мільярдів гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В якому році?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У 2013-му. І фактично це є, говоримо так, комерційна установа, де стовідсотковим власником є держава. То функції політики не були делеговані в цій структурі, і відповідно вона ніяких державних цілей не виконувала. Це фактично юридична особа, де стовідсотковим власником є держава, як будь-яке інше ДП, як ДПЗКУ там, не знаю, будь-яке ДП.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. З 13-го року чим вона, тобто оскільки це просто структура, створена державою, з якої мети чи без мети, тут вже таке питання, що вона робила? Вона торгувала?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут оце вже, давайте, якщо ви по порядку денному, от якраз про всю цю діяльність має виконуючий обов'язки доповісти, просто пояснив про…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Миколайович.
БАНЧУК Б.М. Дозвольте, коротко, враховуючи, що ви мене не знаєте, то призначений я буквально півмісяця тому виконуючим обов'язки. А наша компанія, вона мала певну політичну роль і полягала вона в підтримці фермера через форвардні контракти. Фактично фермер, який не має майна застави, у заставу давав будущий урожай нам, а ми йому за це давали гроші в користування. І в результаті на осінь ми мали зерно, яке продавали і переробляли. Таким чином ми заробляли на відсотках від грошей, які давали фермеру, і на реалізації того зерна, і відповідно від переробки.
Однак я підготував презентацію. Перше питання вже неактуальне: я хотів пояснити різницю між нами і ДСБУ. Тому, якщо перейти на другу сторінку структури і третю – руху товарно-матеріальних цінностей, для того, щоб пояснити історію компанії, потрібно все ж таки почати з 13-го року. Бо в 13-му році з 5 мільярдів 2 мільярди і 100 мільйонів зникли. Зникли вони через "Брокбізнесбанк" і виведені були з України в останні дні революції.
Це довга історія, ця історія досить відома, кримінальні справи там ідуть до сьогодні. Однак, у нашій звітності це було не відображено аж до минулого року, і пов'язано це було з тим, що відповідно до національних стандартів ми не можемо списати ці кошти доки існує юридична компанія, в яку ми поклали ці кошти. Тобто "Брокбізнесбанк" як юридична особа існував до, здається, жовтня 19-го року, і в жовтні 19-го року у нас з'явилося юридичне право відповідно до національних стандартів списати ці 2 мільярди 100 з нашого балансу. І тому ми показуємо наш збиток в 3 мільярди з копійками в мільйонах, але це вже аж у 19-му році. Хоча зникли вони ще в далекому 13-му році.
Тим часом компанія досить тривалий час розвивалася. Я навіть не знаю, бо якось я забіг наперед. Ми купували зерно на споті, заробляли тим, що продавали. Ми купували зерно у фермерів, продавали і переробляли. І паралельно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переробляли зерно?
БАНЧУК Б.М. Переробляли на муку. Був період, коли ми... до 20 відсотків муки на внутрішньому українському ринку була наша мука, Аграрного фонду. Але у 17-му році виникла ситуація, коли Кабінет Міністрів зобов'язав Аграрний фонд свої кошти влити в заводи хімічної промисловості – добрива, виробництво добрив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В 17-му році Кабмін вирішив кошти, які були в Аграрному фонді, відправити на закупку добрив?
БАНЧУК Б.М. Прийняв рішення щодо запуску внутрішнього виробництва мінеральних добрив та забезпечення ними сільгоспвиробників. Якщо я не помиляюся, в той момент сталася така ситуація, що газ був дуже дорогий, імпортні добрива були, особливо російські, дуже дешеві, і вони наполонили наш ринок, і наші заводи зупинилися, і тисячі людей були без роботи. того Кабмін вирішив взяти у нас гроші, віддати гроші в хімічну промисловість, вони запустили заводи, а нам у відповідь дали мінеральні добрива. (Шум у залі) Ну, вони тоді були на піку курсу і на піку вартості газу. Того, як би вам сказати правильно, я далі намагався з фінансистами відобразити це в слайді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан, скажіть, це було в якому, в 17-му році?
БАНЧУК Б.М. В 17-му.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу для себе зрозуміти, чим займався Аграрний фонд.
_______________. Питання: заводи були, це державні заводи були чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас нема державних заводів.
_______________. Ні, я хочу почути, чиї це заводи були? Всі заводи Фірташа, всі заводи Фірташа були.
Дякую.
БАНЧУК Б.М. Ну, так мені доповідають наші юристи і фінансисти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, інших немає. А, ні, є ОПЗ. На ОПЗ були гроші відправлені чи ні?
БАНЧУК Б.М. Я не знаю. На жаль, я не робив сьогодні табличку всіх заводів, але більшість була…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було, да, Миколо Іванович?
БАНЧУК Б.М. Якщо от глянете на слайд, де написані всі цифри. Гляньте, будь ласка. Тут дуже гарно видно, коли ми почали закупляти міндобрива. І отут у закупівлі мінеральних добрив з'являється аж у 2018 році. І ми їх закупили 180 тисяч тонн. Вибачте, перепрошую… Да, 180 тисяч, у 19-му – 183 тисячі. Це були залишки, це я не туди дивлюся, перепрошую.
От обсяг закупівлі мінеральних добрів у 17-му році – 241 тисячу ми закупили, потім 507 тисяч тонн, 555 тисяч тонн, і в цьому році ми закупили тільки 2 тисячі тонни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть мені, я правильно розумію, дивіться, у 2019 році, якщо візьмемо, карбамід десь коштував, 370 доларів в середньому ціна була, плюс-мінус в рік, да, Тарас. 370 доларів на 557 тисяч тонн – це скільки грошей? (Шум у залі) Ну, помнож на 400. Скільки? Не те, що ми любимо рахувати чиїсь гроші, але цікаво.
БАНЧУК Б.М. Справа в тому, що я по карбаміду… Микола Тарасович, справа в тому, що наша основна продукція – це була селітра аміачна і амонію сульфат, вапняково-аміачна селітра. Тобто карбомід в нас теж був, але там 5 тисяч тонн, 8, таке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бог з ним. Дивіться, мені просто цікаво для себе зрозуміти, тобто ви купляєте, фонд, Аграрний фонд купляв добрива в який період року?
БАНЧУК Б.М. З 17-го.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, період року, в період року який купляли?
БАНЧУК Б.М. Справа в тому, що коли було прийнято рішення Кабміну, тоді і закупили після цього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я просто для себе хочу зрозуміти. Кожен фермер може в цих заводів купити напряму ці добрива.
БАНЧУК Б.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви в них купляли і віддавали фермеру. Ви, я маю на увазі фонд, не ви особисто.
БАНЧУК Б.М. Микола Тарасович, влітку ціна на газ, як правило, була найнижча і ціна на добрива була теж найкраща. Ми намагалися закупити влітку і дочекати до початку сезону, до осені, і почати їх під форвард контрактувати наперед.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви їм давали за гроші чи ви їм це давали як форма передоплати під купівлю зерна?
БАНЧУК Б.М. Ми їм давали гроші, а вони за гроші купляли в нас ці міндобрива. Таким чином у нас з'являлося ПДВ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто насправді ви купляли добрива і давали їм, в принципі, добрива як передоплату за зерно.
БАНЧУК Б.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім вони віддавали зерно, ви продавали зерно і знову ж таки купляли знов добрива.
БАНЧУК Б.М. Можна так сказати. Просто ця схема довго не пропрацювала через те, що в нас влітку була ціна на газ, здавалося б, найнижча, а вона виявилася найвищою в сезоні. І тому далі, коли ціна на газ почала різко падати вниз, долар почав укріплятися, наші добрива стали приблизно на 60 відсотків дорожчі по собівартості ніж те, що заходило з-за кордону. Тоді попереднє керівництво "Аграрного фонду" прийняло рішення комісійно на складах уцінити ці добрива і уцінка по попереднім оцінкам коштувала нам 1 мільярд гривень. Тобто вони уцінили і списали на 1 мільярд 100 мільйонів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Микола ……..
_______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Станом на сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в якому, в 17-му році?
БАНЧУК Б.М. Дозвольте, Микола Тарасович.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Богдан Миколайович.
БАНЧУК Б.М. Да, на сьогодні у нас прийнято рішення від добрив взагалі відійти і цим більше не займатися. Однак у нас на складах залишилося 110 тисяч тонн добрив, і вони псуються, просять за зберігання, за пакування, одним словом, ми оцю історію плануємо завершити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ви їх не продаєте в сезон? Вже сезону нема.
БАНЧУК Б.М. Тому що вони у нас навіть після уцінки виявилися дорожчі за ринок десь на тисячу гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зрозуміло. Зараз карбамід і селітра значно дешевші, ніж минулого року. І що?
БАНЧУК Б.М. І лежить, покачаємо до сезону. Може, повезе.
_______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Нам уже приходять листи, що вони псуються, але наша безпека – їздити огляди робити, актувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, Богдан, дивіться, я просто хочу зрозуміти логіку, чого їх тримати. Я поки що... ну, просто, щоб продати осінню дорожче?
БАНЧУК Б.М. Бо їх ніхто зараз не купляє.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Весною би купили просто по ринковій ціні.
_______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Але для ринкової ціни, це державна власність, як нам її... не державна власність, це державна компанія, але треба уцінити правильно.
_______________ (Не чути) …уряд має приймати рішення... …… Якщо вони .......... поряться, то ми розуміємо, що держава втратить і понесе набагато більше від того, ніж ми зараз переоцінимо.
БАНЧУК Б.М. Я з вами абсолютно погоджуюсь, але на початку зими уцінка відбулася без будь-яких правил і погоджень Мінекономрозвитку. І сьогодні мені потрібно спочатку завершити аудит і зрозуміти, де у мене і які порушення, і що у мене реально по якій ціні є. Тому що оцінювати те, що було уцінено невідповідно до законодавства, це як би злочин на злочині.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Богдан Миколайович. Дивіться, зробите ви цей аудит, зробите оцінку, потім ви їх хочете продати, ви будете чекати ціни чи просто продасте?
БАНЧУК Б.М. Ми будемо намагатися якомога швидше. Ви розумієте, його нам тримати – це теж витрати. Ми платимо за зберігання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, я думаю, точно будуть питання, які там пов'язані більше… Я хочу поки що зрозуміти, як воно, в принципі, працює і що дальше буде робити Аграрний фонд. Продасте ви ці добрива. Ви кажете, що ви добривами не плануєте займатися як Аграрний фонд. Тоді ви будете звичайним трейдером по зерну, який працює по передоплаті з фермерами?
БАНЧУК Б.М. По форвардах. І переробка на муку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А який у вас оборот зерна був останні роки? Скільки ви купляли?
БАНЧУК Б.М. Ми купляли і по 200, і 300 тонн. Зараз, секунду. Ось у нас обсяги закупівлі пшениці та зернових, по форварду у 14-му році – 911 мільйонів, потім падає до 740.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Де це, можете показати?
БАНЧУК Б.М. Так, отут.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу. Зрозумів. Но це в грошах. А в тоннах можете сказати?
БАНЧУК Б.М. Це тисяч тонн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це тисяч тонн, да?
БАНЧУК Б.М. Так, 914…
Тобто у нас падіння почалося, коли ми почали хімію купляти, бо у нас просто не було грошей, щоб законтрактуватися на більше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви по форвардах купляєте в фермерів, умовно, пшеницю. Потім зберігаєте це на елеваторах в основному яких? ДПЗКУ?
БАНЧУК Б.М. Ні, ні, ні. Ми не мажмо власних потужностей ні переробки, ні зберігання. Ми би хотіли мати, але так історично склалося, що КХП виходять на аукціон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви зберігаєте там, де…
БАНЧУК Б.М. Там, де нам вигідніше по розташуванню, по відвантаженню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І скільки частини з цього імпортуєте, скільки відправляєте на внутрішню переробку?
БАНЧУК Б.М. По відсотках десь приблизно 20 відсотків ми переробляємо, десь так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А решта відправляєте в порти і продаєте. Тобто правильно я розумію, Тарас, в принципі, Аграрний фонд зараз звівся до звичайного трейдера, тому що звичайні трейдери тоже видають передоплати зараз?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наразі так. Але питання зараз, дискусія іде стосовно продовольчої безпеки. Вона йде, знаєте, на рівні від перших осіб. Чи, якщо все-таки робити продовольчі запаси, тоді кому? То станом на сьогодні, так, це комерційні...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто це може, а хто в теорії може це робити?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Або ПАТ, або ДСБУ "Аграрний фонд". В тому числі по форвардним закупівлям нішових продуктів, на які приватний сектор не йде. Саме мається на увазі жито, просто, овес, гречка, які ми вже імпортуємо. І для того, щоб гарантувати певний мінімум, треба було б закуповувати, це не такий маржанально вигідний, те, що ………, щоб це робило державне підприємство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто зараз роль звелась крім до того, що це Аграрний фонд – це, по суті, трейдер, і, в принципі, який раніше це зв'язував ще з добривом. Зараз він цього року це не зв'язує з добривом. В принципі, інші трейдери тоже зв'язують з якоюсь іншою продукцією. Я знаю, що там, наприклад, Bunge і "Кернел" авансує насінням.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. В першій редакції 3295, яку ми з вами обговорювали, була ідея навіть, в принципі, виключити із законодавчої площини такі речі, як державний оператор ДСБУ і ПАТ "Аграрний фонд". Але з березня, враховуючи, що розпочалася криза, і ніхто не розумів, як вона дальше буде розвиватися, поки що поставимо на паузу. Питання вивчається. Ми ж розуміємо, що зараз все-таки нормально, експорт, все відбувається, надіємося, що так і буде. Але поставимо на паузу тільки через те, чи все-таки держава мусить стати більш активною в перспективі з точки зору продовольчої безпеки, чи ні. Тому що в останні 5 років держава взагалі ніякої активної ролі в цьому не займала. Ринок регулював, да, гречку імпортуємо з Казахстану, умовно, з Росії, як результат ………. імпортери.
Зараз ця дискусія, вона не має рішення. Оскільки розпочалась ця дискусія, вирішено, що давайте подивимось, як буде ситуація розвиватись, і спільно приймемо. Тому на паузі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Миколайович, скажіть, а скільки у вас станом на сьогодні залишилось оборотних коштів?
БАНЧУК Б.М. Секунду, є слайд. Чітко, от 105 мільйонів залишків коштів на рахунку і загальна вартість робочого капіталу 1 мільярд 287 мільйонів. Але є одне "але". От ці всі кошти, вони всі в заставі "Укрексімбанку" під кредит, який я реструктуризував 29 травня, тобто в п'ятницю минулого тижня. Реструктуризував на кінець року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 100 з чимось мільйонів?
БАНЧУК Б.М. Ми маємо ще виплатити 18 мільйонів доларів. Розумієте, в нас…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 100 з чимось мільйонів гривень.
БАНЧУК Б.М. 105 мільйонів на рахунку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це як депозит під заставу, під валютний кредит.
БАНЧУК Б.М. Ні, 105 – це залишки коштів на рахунку зараз, те, що в нас є…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Під заставу 18 мільйонів доларів?
БАНЧУК Б.М. Під заставу ми віддали все: і наші форварди, і наші контракти, і наші хімдобрива, все, що ми могли, дали під заставу, щоби банк нам дозволив реструктуризувати наш борг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А всього у вас 105 мільйонів і ще 1 мільярд з чимось оборотних коштів?
БАНЧУК Б.М. Активів. Загальна вартість робочого капіталу. Там багато чого.
_______________. А боргу?
БАНЧУК Б.М. Оце тільки банківський борг 18 мільйонів доларів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Але тільки в 2014-му було 5 мільярдів.
БАНЧУК Б.М. 2 пішло в "Брокбізнес", 2,5. 1 мільярд – уцінили. 3 – пішло. І лишилося оце.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ви мені скажіть, от у вас є якийсь план, на трейдингу скільки ви будете заробляти?
БАНЧУК Б.М. Звичайно. Дивіться, коли я приступив до виконання, у мене був фінплан. Відповідно до того фінплану в першому кварталі в нас мав бути прибуток 3 мільйони, здається. А по факту вже було аудиторами підтверджено мінус в прибутку 204 мільйони гривень в першому кварталі. Тобто працювати по фінплану, який в мене затверджений, уже неможливо.
Більше того, в цьому фінплані не було дозволу на залучення додаткових коштів, і було вже двічі прострочено виплати по кредиту "Ексімбанку". Таким чином я попросив реструктуризацію і звернувся до Мінекономрозвитку для того, щоб мені дали дозвіл внести зміни в фінплан для залучення додаткових коштів. І наш план – залучити ці кошти для того, щоб проторгуватися по споту, дозакупитись по форварду, бо нам не вистачає обігових коштів для того, щоб задовольнити ринок, і на кінець року ми плануємо вийти в нуль в кращому випадку – оптимістичний сценарій.
_______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Ні-ні. Задача ставилася міністерством зробити їм інформацію станом на сьогодні… (Шум у залі) Я зацікавлений вам показати реальну картинку, щоби потім не відповідати за…
_______________. Але тільки що перед цим сказали, що ви мінеральні добрива не можете продати, тому що на них вартість набагато більша.
БАНЧУК Б.М. Але в заставу у нас банк взяв по оцій вартості.
_______________. Тобто тут у вас ринкова вартість забита. Ну, просто от щоб колеги розуміли всі…
БАНЧУК Б.М. Ну, ми не знаємо, що буде далі з добривами. Я на сьогодні зміг реально підтвердити тільки 75 відсотків товароматеріальних цінностей, які зберігаються на складах.
_______________. І тих 75 відсотків отут є?
БАНЧУК Б.М. Так.
_______________. Не 100 відсотків…
БАНЧУК Б.М. Ні, тут цифра по ста. А фізично я підтвердив 75. Я не кажу, що...
_______________. Тобто реально фактично ……. віртуальні гроші.
БАНЧУК Б.М. Ні-ні. Дивіться, 25 відсотків склади стверджують, що вони на складах, просто ми не можемо до них доїхати, бо карантин, бо в нас фізично немає стільки людей, щоби об'їздити це все. Тобто… Ну, в нас там є слайди, я чітко вказав, де в нас є сумнівна заборгованість, де є сумнівні активи.
В любому випадку, в нас зараз на сьогодні працює аудит. Сьогодні почався аудит Мінекономрозвитку, щоб допокрити незакритий період аудиту за цей рік, і вони можуть підтвердити ці цифри або сказати, де ми помилилися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, ви щось хотіли сказати?
_______________. Ні-ні, я хотів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Саша.
_______________. Я хотів запитати за отаке поняття "безнадійна дебіторська заборгованість", сумнівна і безнадійна. Це майже 650 мільйонів гривень. Вона підтверджена Держаудитслужбою. Які дії по цьому? Бо практично хтось віддавав або гроші, або товароматеріальні цінності? І хтось повинен за це нести відповідальність. Це ж все-таки державні гроші. Скажіть, будь ласка.
БАНЧУК Б.М. Так-так, секундочку. Дозвольте я відкрию цей слайд, щоб говорити. Я загубив… це останній слайд? А, знайшов.
Якщо говорити про сумнівну, то це заборгованість, яка не може бути повернена в поточному кварталі. Тобто ми її не можемо вам відобразити, що ми її повернемо на звітній період наступний. Якщо вона і повернеться, то повернеться приблизно за рік.
_______________. Ну, є якісь суди...
БАНЧУК Б.М. Звичайно-звичайно. Все це у нас задокументовано. А безнадійно – це там теж ідуть суди, але ми розуміємо, що не факт, що ми виграємо. Бо, наприклад, банк, забув, як він називається, не "Брокбізнес", а отой другий, він ще існує, але ми там, наприклад, сьомі в черзі. Вже восьмий рік там дійшли тільки до другого в черзі. Тобто я розумію, що це безнадійна заборгованість. Кримінальні справи є, суди є, але там ніхто ніколи нам не поверне. Наприклад, сумнівно, ці кошти, які зникли з зерном в Одесі, вона у нас ще сумнівна, але теж наближається до безнадійної.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це з яким підприємством? Це минулого року ця скандальна історія?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дозволите? Доброго дня, шановні колеги. Микола Задорожній, бюджетний комітет. Так сталося, що до мене було ряд звернень від колишнього керівництва Аграрного фонду, які прийшли в листопаді минулого року, з проханням допомогти в доведенні до логічного завершення факти розкрадання державного майна командою попередників Івана Баришева, який на той момент до мене звертався. Останні три місяці я детально депутатськими запитами вивчав ситуацію, історію і, на превеликий жаль, те, що я сьогодні почув від Богдана Миколайовича, чи це його команда так не всі цифри правомірні і правильні вказали для звіту депутатам.
Ситуація приблизно наступна. На що я хотів би звернути увагу депутатів аграрного комітету і взяти під свій контроль депутатський, ситуація наступна. Ті люди, які призвели до збитків майже в 3,2 мільярда гривень, зараз повернулись і працюють в команді пана Богдана Миколайовича.
Це фінансовий директор, яка фігурує в двох кримінальних справах на розкрадання на 10 мільйонів доларів і на 240 мільйонів гривень. Це ряд інших нинішніх співробітників ПАТ "Аграрний фонд", які, в принципі, оці всі мінуси, які з'явилися, це було за час їх каденції в цьому Аграрному фонді.
Друге. Досить багато помилок в самій презентації. Я не думаю, що потрібно на них всіх звірятись. Перше, з чим я не погоджуюся, сказаного Богданом Миколайовичем, те, що за перший квартал збиток був 200 мільйонів. Цифра не зовсім коректна. На кінець листопада 2019 року збитки ПАТ "Аграрний фонд" були близько 1,5 мільярда гривень. За чотири місяці роботи попередньої команди були погашені борги в розмірі 413 мільярдів… мільйонів гривень і 7 мільйонів доларів взятих запозичень попередниками. Була проведена робота по реструктуризації, зменшенні пені приблизно на 100 мільйонів гривень.
За інформацією зі ЗМІ, яка була опублікована нещодавно, оборот… дохід ПАТ "Аграрний фонд" в першому кварталі склав трохи більше 60 мільйонів гривень. Чистий дохід ПАТ "Аграрний фонд" склав близько 15 мільйонів гривень. Тобто діяльність компанії цілком можлива в рамках забезпечення як продовольчої безпеки, так і забезпечення економічного розвитку малого та середнього фермерства. Це та інформація, яка була в мене.
Далі. На сьогоднішній день те, що побачив в презентації, залишки активів грошових коштів – 105 мільйонів. За інформацією від ЗМІ і з ринку, на середину квітня на рахунках ПАТ "Аграрний фонд" було більше 240 мільйонів гривень. Тобто я думаю, важливо вам, як депутатам профільного комітету задати питання, чи відповідають дійсності ці цифри.
Крім того, проведені аудити міжнародними компаніями показали дуже великі зловживання. Відкриті кримінальні справи, зокрема від нині діючих повернувшихся співробітників ПАТ "Аграрний фонд" в НАБУ, стосовно зловживань службовим становищем.
Всю наявну інформацію стосовно цього питання я передав міністру економіки. За наявною в мене інформацією на комітет приходили листи-звернення. Якщо необхідно, я їх передам, цю інформацію, ще раз, щоб ви уважно її вивчили.
І свою особисту думку скажу, що дане підприємство цілком спроможне при якісному менеджменті і при якісному депутатському контролі, наприклад зі сторони аграрного комітету, може стати тим, чого зараз вимагає, як Президент і Прем’єр-міністр про це наголошували, про продовольчу безпеку. І цілком ймовірно те, що сьогодні сказано про те, що потрібно позбутися добрив, можливо, одна із стратегій, але, на мою думку, ця можливість займатися мінеральними добривами надасть якраз дуже якісну підтримку малому і середньому фермеру.
Я думаю, Богдан Миколайович зможе надати інформацію, куди поділися 100 тисяч тонн добрив в І кварталі. Богдан Миколайович, ви зможете прокоментувати?
БАНЧУК Б.М. Я перепрошую, про що йде мова? Які 100 тисяч тонн?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. У вас на початок року на залишках було трошки більше 200 тисяч тонн. Це за даними офіційними аудиту. На сьогоднішній день у вас близько 100 тисяч тонн.
БАНЧУК Б.М. Дивіться, за даними офіційного аудиту за перший квартал є реально мінус 204 мільйони. Ви не користуєтеся даними офіційного аудиту, коли вам незручно?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ні. Я поясню, звідки 204 мільйони. 204 мільйони, це за інформацією, яку я отримав з ринку і зокрема з деяких фахових ЗМІ, це різниця, курсова різниця на валютному кредиту, не більше, не менше. А реальна операційна діяльність, не можу точну цифру сказати, близько 60 мільйонів гривень.
БАНЧУК Б.М. А інформацію про 100 тисяч тонн, які зникли, теж з ринку?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Вони не зникли, вони були роздані фермерам у рамках форвардних контрактів, 115 чи 120 контрагентів із земельним банком від 2 до 5 тисяч гектарів. Тобто в першому кварталі 2019 року ПАТ "Аграрний фонд" надав реальну підтримку ста малим та середнім фермерам. І це, на мою думку, досить перспективна робота з точки зору як забезпечення продовольчої безпеки, так і забезпечення економічної діяльності малих та середніх фермерів. У будь-якому випадку...
БАНЧУК Б.М. Дякую, що ви відповіли на своє питання.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ще раз, будь ласка?
БАНЧУК Б.М. Дякую, що ви відповіли за своє питання.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. На яке саме?
БАНЧУК Б.М. Куди зникло, а, виявляється, роздали фермерам під форварди.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ну, мені дуже цікаво, чому керівник підприємства про це не знає, а про це знають...
БАНЧУК Б.М. А хто сказав, що я про це не знаю?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Я ж питав, ви не змогли відповісти.
БАНЧУК Б.М. Ну, ви самі відповіли швидше, ніж я відповів.
(Загальна дискусія)
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Приблизно декілька годин.
БАНЧУК Б.М. Ну, вашу дружину я звільнив, я розумію.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. У тому числі. Взяли на роботу людей – фігурантів кримінальних справ. Прошу взяти до уваги це.
БАНЧУК Б.М. Вона числилась у чотирьох компаніях, перепрошую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію… (Не чути) Но у мене реально, Микола Іванович, я, чесно кажучи, краще обговорювати підприємства Івана Адамовича. Там оборотів разів у десять більше. Я от реально, чесно, я...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, при всій повазі до всіх вас, що мають відношення до Аграрного фонду, Тарасе, і тоже, чесно, я не розумію, нащо він існує. Миколо, підтримка ста фермерів?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я згідний з Тарасом.
_______________. Микола Тарасович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому не може, є ж ДПЗКУ хоч зі своїми елеваторами, чому воно не може купляти це, купляти цю історію? Я, чесно кажучи, крім схеми, яка була по добривам там, я більше нічого не бачу, хлопці, при всій повазі. Ну, я це...
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Ну, схема ж там була цікава: три компанії, між трьома компаніями 3 мільярди…
ГОЛОВУЮЧИЙ. При чому, що я вірю, що там напевне можна було б робити щось цікаве. Тобто, дійсно, є моменти, коли можна купляти добрива дешевше, можна продавати дорожче. Могли б зробити скидку, і на цьому потім ще заробити на трейдерах. Ну, я ж розумію, що воно так не буде, воно ж так не було до того.
Дивіться, я… Там звучали, Миколо, обороти 60 мільйонів гривень за квартал. Це оборот фермера в 5 тисяч гектар.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Микола Тарасович, я переб'ю вас…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це оборот 5 тисяч гектар…
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Можливо, я переб'ю вас, я не довів свою думку. Це після того, коли контрагентів було декілька десятків, і між ними ганялися ймовірні… ну, великі суми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо, дивись, це не до того.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Це перспектива.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто питання до суті. Дивись, просто питання до суті.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Можливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам треба вибрати якусь модель, що далі з цим робити, тобто знайти нішу. Може, ви в якомусь форматі з ДПЗКУ будете працювати? Може… Ну, тому що я просто не… Ну, чесно, я не можу з…
Дивіться, схема з добривами, вона працює в якому варіанті: конкуренція на місці як би була, тобто… ну, як би в такій системі вона під вашими координатами, воно могло би працювати під міністерством. У нас же просто конкуренції нема, у нас же є постійні історії, щоби там заробити більше.
Сорі! Я просто так, як є, кажу. Дивіться, вам зробити якусь модель з того всього. Но зараз в нас ще є не один закритий якийсь фонд, який з 14-го року нічого не робить, який…
А чому?.. Я не розумію, нащо купляти гречку? Та бізнес сам привезе гречку, той самий "Фуршет", постачальники привезуть, розпакують, вона буде в два рази дешевше, чим через наші державні підприємства.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут питання, знову ж, у вересні, коли приймалося рішення по всіх, ви ж знаєте, міністерство, воно передало все, що можна було передати на приватизацію, все передано.
ПАТ "Аграрний фонд" передавати на приватизацію не можна, бо там нічого передавати на приватизацію. Це якщо ліквідація просто залишку повернення бюджету… ну, там нема… є будівля – і все.
І сама, і дивлячись із цифр, ми бачимо, що воно на кінець року виходить в нуль. Тобто там і бюджет нічого по великому рахунку не отримає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тому що, Богдан, я думаю, Микола, ви самі знаєте, трейдинг в країні, якщо Bunge на всій цепочці заробляє 10 доларів, з яких 7 доларів чи 6 на своїй перевалці, де там бізнес? Навіть Чорноморов не бачить там бізнесу.
_______________. Микола Тарасовичу, я не бачу... Якщо вам цікава моя думка, я не бачу... Микола Тарасовичу, я не бачу діяльність Аграрного фонду виключно в трейдинку. Там є набагато більше можливостей і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. В чому, наприклад?
_______________. Наприклад, в інвестиції і підтримки аграрія. Ті самі форварди, так, це один із інструментів, щоб підтримати свою ліквідність. В будь-якому випадку їм потрібно діяти. Це моя думка. Те, що я вивчав, те, що були пропозиції, озвучені як в ЗМІ, так і в профільному середовищі, асоціації і таке інше. Багато розмов з цього приводу точилось.
Якщо мова йде про ліквідацію ПАТ "Аграрний фонд" і ДСБУ "Аграрний фонд" як просто трейдера, я, напевно, це підтримаю. Тобто виключно політичного бажання, як і основ менеджменту, достатньо буде для того, щоб з нинішніми ресурсами цієї компанії уже на кінець року вийти не з 200 контрагентами малими і середніми, а десь 500-600. І один, два, три роки це може бути 2-3 тисячі малих, середніх фермерів, які будуть отримувати підтримку в якості форвардних контрактів, тим самим добрива, якщо вони залишаються, тим самим паливно-мастильними матеріалами. Перспектив насправді там дуже багато. І тут, мабуть, бажання політичне використати ці ресурси.
Якщо його немає, то, мабуть, його...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, насправді Аграрний фонд робить частково ту саму у великій частині, як і інша друга компанія ДПЗКУ, вони між собою конкурують, получается, зараз.
_______________. Шановні колеги, якщо дозволите, я вискажу свою думку. Знаєте, нічого Аграрний фонд навіть близько аграріям зараз не поможе. І це треба сказати щиро і відверто. Тому що ті оборотні кошти, які має зараз Аграрний фонд в себе, це є мізер, простий звичайний мізер. Якщо взяти, ми говоримо, я бачу десь там в групі мене доключили, ВАР, у них є там кооператив "Пуск", так їх певний оборот цього кооперативу, який помагає фермерам, в десятки чи в сотні раз більший і ефективніший, який працює безпосередньо…
Ми на кінець року прийдемо з вами і сядемо тут всі разом і будемо говорити. На превеликий жаль, нам ще потрібно докласти 20 мільйонів, бо нам немає чим заробітну плату закрити, або немає чим нам заплатити за зберігання тих добрив, які ми не продали, тому що не переоцінили, тому що не було волі політичної, добра не було і так дальше. Оцим всім і закінчиться. Якщо давати цьому кораблю чіпляти вітрила, йому треба давати туди реальний ресурс, щоб вони ставали на ринку, аграрному ринку, гравцями і могли дійсно робити якусь політику там і допомагати заробляти і допомагати фермерам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я просто хочу пояснити, щоб було зразу, з чого все починалося. Коли була створена державна спеціалізована установа, тоді працював Закон про зерно і ринок зерна в Україні. 2002 рік…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Микола Іванович. Це та, що не працює зараз?
КУЧЕР М.І. Це та, що не працює. В 2002 році, коли в Україні не було навіть зерна пшениці і хотіли докупляти її, була сформована установа, яка мала здійснювати заставні інтервенційні закупки зерна. Тобто проводити інтервенцію дешевим зерном, або робити заставні закупки. Ця установа буквально через пару років, стало зрозуміло, що вона непотрібна. Того був створений Аграрний фонд, який працював. За цей час через Аграрний фонд було зроблено дві великі афери. Перша з "Брокбізнесбанком" і з "Радикал Банком", де були просто вкрадені кошти. І друга – це з мінеральними добривами. Я так думаю, що Кабмін хоч і говорив, а реально навіть якщо пошукати зараз якесь рішення Кабміну, його немає.
Я перед тим, як іти на цю нараду, наводив справки за Богдана Миколайовича – тільки позитивно. Всі говорять тільки позитивно.
Тому я вважаю, всі відзиви, я вважаю, що сьогодні він молодий хлопець, хай попробує витягнути цю ситуацію, яка сьогодні склалася на підприємстві. Тому що я розумію, після двох таких невдач, двох таких крадіжок колосальних підприємство дуже непросто витягнути з цієї ситуації. Але він говорив про те, що був період, коли аграрний фонд виробляв більше 20 відсотків муки тієї, яка була на ринку в Україні.
В нас дуже серйозний ринок муки, на якому ми не присутні. До смішного: Турція – основний поставщик муки в світі, експортер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це має інші причини, Миколо Іванович.
КУЧЕР М.І. Ну, я не за те.
Сьогодні можна говорити про різні схеми роботи аграрного фонду, але я впевнений, що фонд може працювати і хоча би погасити частину тих боргів, які є на підприємстві. Я впевнений, що їм це вдасться.
Якщо говорити за минуле керівництво, то хай Бог милує! Розумієте? І відверне. Позаминуле. Тут вже не встигаєш.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, дивіться, у вас є така…
КУЧЕР М.І. Моя думка – підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, ми… я не знаю, що ми можемо підтримати чи засудити сьогодні. Ми просто хотіли розібратися. Тут як би така…
_______________. (Не чути)
_______________. Її не існує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, от у мене питання… от у мене, дивіться, я розумію, що їм якось з тої ситуації треба виходити, тому що структура є, якісь там гроші є, і, ну…
_______________. Обороти малі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, обороти малі, щось треба зробити. Я розумію, що це всього два тижні роботи там, і, ну… Богдан, дивіться…. Давайте, щоб ця розмова, вона, ну, як би не пішла в пісок. Тарас, Миколо! Я так бачу, ти знаєш багато, тому всі давайте спілкуватися. У вас там якісь там деякі свої нюанси, не свої, може, вони спільні. Але от за якусь зустріч то розбереться.
Питання в тому, що мені от реально навіть цікаво, який там може бути план, щоб воно або було робочим, або чимось закінчилось. Микола Іванович, я, чесно вам скажу, я поки що не розумію. Якщо би я був на ситуації Богдана, я… ну, я не знав би, що робити. Мені, получається, треба просто йти конкурувати з трейдерами, де я неконкурентний, тому що в них бабла більше і люди кращі. В них немає отої бюрократії, що там погоджувати ціну треба цілий місяць, а її треба погоджувати за 15 хвилин. Розумієте, да? Ви ж знаєте, як на цьому ринку по Вайберу контракти...
_______________. Микола Тарасович, а ви згадайте, років 15 назад, хто основні трейдери були в Україні? Іноземні компанії: ………, Dreyrus, Glencore і так далі. Сьогодні українські компанії, я думаю, експортують значно більше, як ………, не …….., а IDM, Dreyrus, Glencore і всі решта, я впевнений в цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, це і так, і не так. Дивіться, я розумію, що за цей час появилося декілька великих гравців, у тому числі зі своїми портами, но у нас є об'єм експорту, дуже сильно збільшився. Тобто вони просто відкусили, зайняли ту нішу, на яку ті, тобто от IDM, я думаю, за останні десять років приблизно той самий більш-менш об'єм і поставляє.
_______________. Не збільшився.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не збільшився, да, але він і не впав. А COFCO – новий ігрок?
_______________. Новий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 мільйонів у рік чи скільки в них? 3 чи 4, 5 мільйонів. Там просто жива конкуренція, там... А чи вони між собою...
_______________. Да, і ці конкуренти... Чорноморов поки що бере паузу в трейді. Ні, я хотів сказали, що для того, щоб зрозуміти, наскільки "Аграрний фонд" є доцільним у тому ж, додатках, які вони беруть на форварди контракти внутрішні ринку, да, це треба побачити люфт ціни, за яку контракт на форварді був складений, і коли ціна вже була.
І я впевнений, що, підтримую Миколу Тарасовича, що те, як в госкомпаніях іде погодження цінової політики всієї, проходження кучі комітетів, то там люфт, наверное, просто...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо, я от реально не знаю, вони можуть бути конкурентні.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дивіться, відносно ціни, та інформація, що є в мене, там не потрібне це погодження. Це публічне акціонерне товариство і внутрішня діяльність. У цьому є плюси і мінуси. Тому що як до державної компанії там інші вимоги, а як до ПАТ – там інші моменти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, так.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Повторюсь, як трейдер, як трейдер, мабуть, це нежива штука.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А які варіант, що з цим робити?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Варіанти. Як державна продовольча біржа, то єсть під державні гарантії залучення іноземних або внутрішніх інвестицій під будівництво, ну, елеваторів, наприклад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже по ДПЗКУ залучили півтора мільярда. Знаєш, яка діра?
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Я здогадуюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 800 мільйонів.
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дивіться, колеги, якщо можна, я на завершення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Аграрний фонд – це така мала дитина, знаєш…
______________. (Не чути)
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Микола Тарасович! Шановні колеги, дозвольте завершаюче слово. Щиро бажаю Богдану Миколайовичу досягти поставлених цілей державницьких.
Але ще раз звертаю увагу всього аграрного комітету, як народний депутат, володіючи певною інформацією, я не можу її приховувати, я маю вам про це сказати. В мене викликають великі сумніви кадри, які прийшли до цього підприємства, люди, які йдуть фігурантами кримінальних справ з десятками мільйонів як не гривень, так доларів, і вони зараз виконують обов'язки. І у мене є певні сумніви і застереження відносно того, що в такому форматі ця команда може досягти успіху після 3,2 мільярда збитків.
Відкритий до діалогу. Є певні напрацювання. Якщо є бажання аграрного комітету вислухати пропозиції в рамках робочої групи, з радістю долучусь і скажу свої пропозиції. Отримаю, як кажуть, або ваше погодження, або якусь, можливо, іншу думку.
Дуже дякую.
БАНЧУК Б.М. Дозвольте коментар?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз.
Дмитро Соломчук.
СОЛОМЧУК Д.В. Знаєте, у хорошого господаря чи у поганого, якщо корова перестає давати молоко, то знаєте, що з нею далі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба з неї робити шашлик.
СОЛОМЧУК Д.В. Відбувається, да. Але, чесно кажучи, функція цього підприємства на сьогоднішній день, як на мене, взагалі неактуальна. Зараз в кожній області, ну, якщо це стосується Рівненської і Волинської, що мені ближче до душі, ну, от у нас є там Женя Дудка, він там виконує функцію, я не знаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Місцевий аграрний фонд.
СОЛОМЧУК Д.В. Таких, ну, 500 фермерів, я не знаю, скільки, тисячу. І все набагато простіше відбувається, будь-яке оформлення, ну, на протязі, ну, півдня максимум. І все, що стосується будь-чого – і зерна, і запчастини, і мастил – будь-чого взагалі, а тут… що стосується муки, борошномельні ж підприємства – це ж не у вашій власності, ви з ними співпрацюєте. Ну, вони так само виконують свою функцію, це не ваша вина.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони можуть і без Аграрного фонду це все купляти.
СОЛОМЧУК Д.В. Можуть. Так вони це й виконують. А виходить така історія, що ви 5 мільярдів як би використали десь, податків сплачуємо 1,4 мільярда за весь період, і от де сметана чи масло з того молока – не видно. І я думаю, вже ніколи… Я не проти вас як керівника, але, мені здається, треба зливати воду і закінчувати цю історію. Ну, це моя позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зате щиро.
(Загальна дискусія)
Да, Сергій.
_______________. У мене перше питання. Правда чи ні, що люди, які причетні до розкрадання коштів, зараз працюють у вашій команді?
І друге питання. Ми тут всі говорили про розвиток вашого підприємства, а ви тільки мовчите. Ми вас запросили, щоб ви нам щось розказали.
БАНЧУК Б.М. Я не встигаю просто говорити.
_______________. Ну, я знаю, що ви не встигаєте. Ми всі тут щось розказуємо, а ви сидите мовчите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти знаєш, там стільки первинної інформації було хорошої, що зразу захотілось поговорити.
Да, Богдан.
БАНЧУК Б.М. Якщо ми говоримо про розкрадання, то з нову ж таки, повертаючись до 2,1 мільярда, це був 13-й рік. Якраз людина, яка працювала переді мною, вона тоді працювала в Аграрному фонді. Тому зараз оці всі маніпуляції про якихось люди, жоден з тих, хто сьогодні зі мною працює, не працювали тоді, коли ці два мільярди пішло.
Якщо ми говоримо про мільярд у минулому році, це були списання Міндобрив, які зашкалювали по своїй собівартості, по вартості газу, долару. Так склалася ситуація. Тобто тут теж сказати, що хтось… Є кримінальні справи, я не заперечую, але жоден топ-менеджер з попередньої команди в мене не працює.
Якщо розглянути ситуацію, яка склалася на момент, то в нас є борг, у нас є проблеми і в нас є задача дуже швидко хоч якось повернутися в нуль і розрахуватися з кредитами, бо політика погашення кредитів призвела до того, що ми мали виплатити всі свої кошти "Ексімбанку" – і все, і закрити компанію. Ну, просто навіть не покривши весь борг.
______________. Це ми вже чули. Ви скажіть, що ви думаєте робити?
БАНЧУК Б.М. Ні, я відповідаю…
______________. Ну, це всі вже розуміємо, що вже там є проблема. Що ви думаєте робити?
БАНЧУК Б.М. Так. Так. Якщо чітко по цифрах. Перепрошую, я все переплутав поки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан, дивіться.
______________. Нам не треба цифри… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я хочу підтримати Сергія. Мені цікаво, є, які, дивіться...
______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Ні, ні, ми поборемось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З добривами, ви ,кажете не будете працювати, трейдинг не дуже прибутковий. Є якісь інструменти чимось займатись…
БАНЧУК Б.М. Дивіться. Крок за кроком. Ми реструктуризували борг, ми можемо працювати далі. Ми хочемо залучити додатково кошти і відторгуватися на споті і закупитися на осінь зерном, переробити.
______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Ну, ми зможемо…
______________. (Не чути)
БАНЧУК Б.М. Ні. Ну ми ж ще зерно отримуємо від фермерів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, но в них мільярд з чимось оборотного капіталу, 19 мільйонів, чи скільки, кредиту, сто з чимось мільйонів гривень. Дивися, в цих цифрах Аграрний фонд – це те саме… Ну, це, я ж кажу, це… Краще… ну, це дурне повторення…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може теж такий варіант.
БАНЧУК Б.М. Але ДПЗКУ нам винні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ДПЗКУ…
БАНЧУК Б.М. ДПЗКУ нам винні. Ми їм дали зерно на зберігання, там зникло…
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан, дивіться, я, чесно кажучи, от я теж хочу підтримати Сергія, нам би було цікаво почути…
БАНЧУК Б.М. Дивіться. Ми вже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що у вас два тижні. Давайте ми вас запросимо в кінці місяця. Зробіть просто… Щоб ми для себе все розуміли. Або це якби така, чемодан без ручки, який важко нести, але, типу, жалко кинути, да, і просто, ну, воно якось там буде функціонувати до… Ну, там мінімізувати збитки або вийти в нуль до прийняття якихось наступних рішень. Або, наприклад, запропонуйте якісь інструменти. Це можуть бути різні інструменти. Скажіть, он в нас, ми хочемо там давалка, мука і там, не знаю… Мені навіть цікаво, якщо ви, чесно кажучи… Я, ну, наприклад, негативно відношусь до історії з добривами особисто, коли наприклад, воно відображається на ринку дорожче. Але, якщо це якийсь інструмент, що фермер сам купляє, а ви йому щось робите, а він сам відторговує. Розумієте, да? Покажіть. Дімо, розумієш, що я маю на увазі?
СОЛОМЧУК Д.В. Я можу одне запропонувати, у них не буде конкуренції на ринку овочів, займіться овочами. Що стосується зерна, всього іншого...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачив рівень сьогодні картоплі. Засадки великі.
_______________. З Рівненщини возити надо...
БАНЧУК Б.М. Сергій Валерійович, Микола Тарасович, минулого тижня ми купили на споті 5 тисяч тонн, і в нас ще 1 тисяча – аукціон, і продали ж, у нас маржа 200 гривень вийшла. Тобто ми в такий спосіб, якщо просто ми не встигаємо це часто робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене прохання... дивіться, можете просто...
БАНЧУК Б.М. Ми заробляємо, ми маємо план, як по чуть-чуть вийти.
(Загальна дискусія)
Та ні, він простий: купляти, де можемо купити, продати, коли можемо маржу хоч якусь мати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це трейдинг, це чистий тренйдинг.
БАНЧУК Б.М. Трейдинг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіть, у мене прохання, зробіть… Дивіться, давайте ми зустрінемося через пару тижнів. Зробіть нам, Богдан, на одну сторінку. Перше. Скільки у вас реально грошей, бо робочий капітал – це не гроші, в ресторані не розрахуєшся і за пшеницю теж, і невідомо, що там вкладається в той робочий капітал. Це перший момент.
Друге. Скільки, кому ви винні і скільки вам реально винні.
І третє. Просто ми хочемо займатися тим, тим, у результаті ми думаємо, що це буде так, так. Дивіться, це буде нормальна конструктивна розмова.
Дивіться, от не дивлячись навіть на негатив практично всіх із добривами, якщо у вас є і робоча ідея, краще ми почуємо це тут, чим з преси як мінімум. Скажіть цей текст, тому що я так розумію, останні 6 років була там основна тема з цими, все-таки з добривами. І там точно хтось заробляв. Їх би 5 чи 6 років не вели. Якщо це можна якимось чином обілити, якщо ми відкинемо "Радикал" і це, як називається...
БАНЧУК Б.М. "Брокбізнес".
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Брокбізнес". Покажіть, просто покажіть, ми тут конструктивно нормально поговоримо.
Миколо, зауваження, які є, приходь, наступний комітет у нас буде по цьому питанню пару тижнів...
ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дякую за запрошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Маркіян, скажеш Миколі так само там.
Богдане, у нас тут, дивіться, ми спокійні, адекватні, поняли, що у вас там все погано, чесно кажучи. Не поняли поки що, як ви з того вийдете. Ну, давайте послухаємо через пару тижнів.
Дивіться, у нас ще одне питання. Єдине, в мене прохання. Там податковий комітет по 3131, я хочу туди підійти. Якщо можна, Паша, з Тарасом, по страхуванню послухайте, бо там по цьому, я так розумію, нам якісь рішення треба буде приймати. Вона оця історія з посухами стимульнула ці речі.
ХАЛІМОН П.В. Я бачу, що заступник міністра відсутній.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Я набираю його, він зараз має бути.
ХАЛІМОН П.В. Шановні колеги, наступне питання до обговорення порядку денного – це обговорення ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо удосконалення системи агрострахування. В нас визначено два доповідачі. Тарас Миколайович, я вас запрошую до слова.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Халімон закінчить засідання. Дивіться, ще одна річ. В нас комітет наступний тиждень, на… Є пропозиція, колеги, зробити ………… Немає заперечень?
ХАЛІМОН П.В. Прошу підтримати і проголосувати. Одноголосно.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А була в Микола Івановича, пропустив, ДПЗКУ на 17 червня включаєте в порядок денний виступ? Ми готові представити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайтесь порадимось цього тижня.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. О'кей. Добре. В робочому, добре.
Колеги, знову ж ви бачили, ну… Презентацію ми поширили, я тоді, можливо, не буду зупинятися на самій, буду йти вже по деталях.
Суть дуже проста. Агростархування це є нормальна міжнародна практика. Вона поширена у всіх країнах, де розвинуто сільське господарство. І воно є обов'язковим елементом підтримки фермерів. В Україні історія агрострахування обмежується декількома роками і потім певним негативним досвідом по створенню страхового пулу. То по факту на сьогодні, ну, активно не працює. Якщо ми подивимося на обсяги, декілька, щоб просто наступний. Навіть не ставки, а… Ми бачимо сума фактично страхування на 200 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що це нічого, і це тільки є ті випадки, коли договір страхування є обов'язковим елементом там взяття кредиту. Все. Як такий інструмент він не працює. Хоча суть, і знову ж ми побачили цього року, коли у нас є і засуха, і заморозки, і інше, логіка дуже проста. Дійсно, в тебе раз в 5 років, раз в 10 років, коли буває такий страховий випадок, але у нас немає в бюджеті ресурсу, в нас зараз досі дискусія по компенсації, щоб кожного разу це покривати. Фактично якраз страхування це перекриває як такі.
Ідея була просто порівняно з попереднім негативним досвідом, що змінити. Не використовувати ніякі приватні чи напівприватні пули, чи інші агенції, а застосувати практику, яка зараз є по компенсації відсотків кредитів в банку. Абсолютно прозорий елемент. Заключається договір кредиту, банк перевіряє всю документацію, вся відповідальність. Сплатив відсоток, подав на компенсацію – держава компенсувала.
Взяти такий самий принцип. Є страхові компанії, які так само, є і фінансовий у нас контроль, є контролюючий орган, з 1 липня це НБУ буде, долучиться. Тобто є страхові компанії, які працюють по ліцензії, звернулися, виконав всі умови, оплатив страховий платіж. Ідея є, можна дискутувати, до 50 відсотків підтримає держава. Поясню чому. Для того, щоб воно було вигідним як таким.
Тобто знову ж, зараз ми не говоримо про якийсь відсоток. Це ми в робочій групі вже, фіксуючи законопроект, можемо обговорити. Попередньо були розрахунки до 50 відсотків. Три базових напрямки. Перш за все рослинництво з наголосом озим'я, але не тільки, бо буває град і інші.
Другий. Садівництво. Там своя історія, мала цього року знову ж.
І третя. Тваринництво, перш за все АЧС. І інші є, можуть бути по племінному …..…, але АЧС – це в фокусі. Тому що розуміємо, що, на жаль, воно присутнє.
То три напрямки. По кожному розробляється норматив страховий для того, щоб в страховій компанії теж не було такого випадку, що умовно завищують премії і з бюджету просто забирають гроші. Розраховується реальний норматив, всі його відкрито бачать. Тобто що можемо компенсувати 200 гривень на гектар згідно нормативу. Все.
Це анонсовано завчасно, і приймаючи рішення вже між страховою компанією і фермером, вони знають ті правила. Вони не можуть там, якщо вони на 500 напишуть, їм держава не компенсує. Держава зразу, рахуючи, чітко каже, що ось це обґрунтовано для того, щоб там не було відмивання грошей. Але разом з тим щоб це стимулювало. І паралельно, звісно, держава тоді мала би страхування зробити обов'язковим для всіх учасників програм державної підтримки. Ну, щоб знову ж для себе ці ризики перестраховувати, коли в нас племінне компенсується, чи сади, насадження, інше.
Але логічно не просто заставити витрачати гроші на страховки, а одночасно, якщо ми запроваджуємо держпідтримку страхування, то тоді це обов'язковий елемент.
Базове напрацювання законопроекту є. Ми його розіслали громадським організаціям, страховим компаніям. Маю на увазі об'єднанням агровиробників і страховим компаніям. Ми вже перше обговорення зробили, до 10 червня чекаємо на пропозиції. Якщо знову ж їх зберемо, і тоді якщо сама ідея концепту схвалюється, то ми би уже приходили вже із законопроектом до обговорення, його проговорили і рухали. Ціль – запустити з 21-го року, що це навіть прийняти у вересні, розуміємо, що червень-липень – це складно ……. перше-друге, то три місяці для того, щоб запустити нормативку вже буде достатньо, щоб з 21-го року воно як би стабільно працювало, і представляючи вам на початку липня, як ми домовлялися, бачення по державній підтримці на 21-23-й рік, теж агрострахування вже туди включати як блок.
Ось, якщо не гнати по всіх слайдах, коротка інформація. То ринок є, ну, умовно, страхові компанії є, він може швидко зрости. Але це міжнародна практика, там ризики великі, і там воно не розвивається, якщо держава не субсидує. В Штатах, наприклад, 90 відсотків держпідтримки, близько 90 мільярдів доларів в рік, йде саме на компенсацію страхових премій.
Готовий відповісти на ваші вже питання чи вислухати коментарі.
ХАЛІМОН П.В. Колеги, у когось є запитання? Ну, в нас є ще один доповідач. Чи ще хтось хоче висловитися?
_______________. Ні, в принципі, Тарас Миколайович все сказав, що було, в принципі, напрацьовано і підкомітетом за період з вересня по листопад. Як ви пам’ятаєте, ми проводили зустрічі з топовими представниками страхових компаній, які обговорювали питання, як, наскільки популізовано в нас іде страхування в аграрному секторів. І саме головне, як ми можемо збільшити цей процент, оскільки, як ви знаєте, у нас скоро буде відкриватися ринок землі і страхові компанії там як-не-як доречні в цьому напрямку.
Тому я вважаю, що от, в принципі, міністерством було все напрацьовано і опрацьовано в кращому виді. Дякую.
ХАЛІМОН П.В. Є бажаючі висловитися?
_______________. Інструмент дуже хороший, мені здається, аграрії його чекають, але я думаю, очереди за ним тоже не буде, тому що все рівно треба платити до 50 відсотків. Це немала сума в кінцевому результаті, тому що, якщо...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Чому? Дивіться, наприклад, ........... пшениця, зараз платять: там, де 200 гривень на гектар, тобто 100 гривень на гектар – це теж кошти, але, в принципі, як...
_______________. Але це зараз платять 200 гривень на гектар, це залежно від яких, скажемо, страхових випадків. Там тоже від граду – одне, від сходження лавини – зовсім інше.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Звісно, Бессарабія – це буде один коефіцієнт, Чернігівщина – інший, да.
_______________. Звичайно, да, звичайно, там є коефіцієнти, і вони, звичайно, ……….. Але це треба робити, тому що це єдиний правильний шлях, я рахую, який має держава в даному випадку використати для того, щоби, скажемо, десь аграрії могли розуміти. І держава в такому випадку має зняти з себе відповідальність, тому що, щоб завтра ніхто не біг і не казав, що от у нас загибель – так, як сталося на півдні – і нам треба допомогти. Ти все сам, приймаєш рішення, як тобі.
Я думаю, що це треба пошвидше робити, запроваджувати, і щоб вже в 19-му, під урожай 21-го року ця страхова почала працювати, цей інструмент почав працювати.
Дякую.
ХАЛІМОН П.В. Є ще бажаючі, колеги?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Відомо, що чинний закон розроблявся в 2009-2010 роках, у той період за підтримки Світового банку це була міжнародна теж програма. Які його основні недоліки от на цей час? Ну, зрозуміло, що різна епоха, пройшло 10 років, але є чинний закон щодо страхування державною фінансовою підтримкою.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично чинний закон він на базі міжнародної практики. Недолік тільки в тому, що страховий пул, який мав працювати для страхування, в 12-му році, скажемо так, вирішили взяти під одне крило. І все. І кошти, які мали допомагати страхуванню, пішли… Тобто, в принципі, при правильній імплементації і чинний концепт працює. Це європейська і американська практика. Але оскільки у нас нема довіри до інституцій як таких, ну, на жаль, тому все-таки вирішили не вернути страховий пул, бо просто навіть ніхто ………. не повірить, бо тоді кинули, ну, скажемо так сленгово. Просто по принципу прямі взаємовідносини, по факту компенсуємо. Оце основна насправді річ. Продукти, все це є питання довіри і хто це координує.
______________. Має бути вільний ринок. Просто всі страхові компанії мають брати безпосередню участь.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А тоді була …..………. Тільки ті мали право, хто вступив в страховий пул, в страховий пул певний внесок. А цей пул координувався, було міністерство…
______________. Це звичайна корупція, яка просто піднімала настільки страховий платіж, що воно, навіть ця компенсація не перекривала, скажемо, десь цей. Ну, це таке неможливо, воно ніколи не буде пливти, скажемо, і цей. Тому тільки вільний ринок. Вільний ринок, так, як банківська система, будь ласка, в якому банку ти взяв кредит, є правила, ти представив всі документи, сплатив відсотки, тобі держава компенсувала за відсотки. Все прозоро, все правильно. Тому цей, я ще раз кажу, цей механізм він просто для аграріїв буде прекрасний, я думаю, що він буде працювати.
ХАЛІМОН П.В. Добре.
Тоді дякую, колеги. Оголошую комітет закритим.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Єдине одне прохання. Враховуючи те, що Зелені свята, понеділок – вихідний, а рішення було прийнято 10-го числа проводити в Zoom наше засідання, все рівно закон передбачає направлення згод в системі СЕДО. Прошу всіх протягом сьогоднішнього, завтрашнього або в п'ятницю направити ці згоди.
______________. В середу в Zoom?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. В середу в Zoom, в СЕДО, так.