СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
15 липня 2020 року
Веде засідання Голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте будемо починати. Зараз підійдуть. 19 чоловік вже зареєструвались, попідходять.
Дивіться, у нас зареєстровано 19 чоловік. Оголошую засідання відкритим.
По порядку денному: у нас сьогодні 7 питань. Порядок денний вам наданий. Хто за даний порядок, прошу підтвердити, підтримати та проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Більшістю. 7 ще підійдуть, якщо щось…
Порядок денний затверджено. Перше питання - проект Закону 2194, великий закон. Ми його розглядали поблочно. Зараз у нас є попередньо сформована таблиця. Наскільки я спілкувався із Сергієм Біленком і з секретаріатом, у нас залишилось декілька блоків питань, як потребують додаткового опрацювання і погодження. Які це блоки питань – це емфітевзиси і права, зокрема, наприклад, переважні власників спецдозволів по надрам. Є різні ідеї, як це може працювати. Над цим треба ще додатково працювати.
У нас є питання змін екології, з депутатами з екологічного комітету, пов'язані з питаннями тими, що були озвучені, зокрема резервування земель, і друге питання – це строк, протягом якого діє погодження. Це основні питання, наскільки я розумію, пані Ірино. Можливо, ще додаткові, але ці питання.
З Мінкультом сьогодні я спілкувався і з міністром по цьому питанню. Є питання, що нам треба окремі наради, пов'язані з тим, якщо встановлювати охоронювані зони в силу закону - це те, що раніше озвучували, - що нам треба представників і міст, і інших, щоб це відпрацювати.
Тому я що пропоную. Сьогодні надана таблиця, яку прошу сприймати як робочий матеріал, де умовно 90 процентів питань, норм, по яких менше питань, є відображені. Але є частина питань, які потребують додаткового опрацювання, і очевидно, що ми продовжимо у вересні працювати над цим законом.
Тому пропоную його сьогодні не розглядати, а розглядати вже в комплексі, тому що там одні норми впливають на інші, після того, як ми його повністю опрацюємо. Немає заперечень? Дякую.
Переходимо до другого питання. В нас проект Закону "Про безпечність і гігієну кормів". Це закон, пов'язаний з кормовими…
ІВЧЕНКО В.Є. Ще раз, щоб уяснити, я вибачаюсь, по минулому питанню. Ми ж тоді, пам'ятаєте, приймали пропозиції і напрацьовували бачення, наприклад, по переважному праву і так далі, і так далі.
Я б що хотів, я б хотів, щоб як воно по тій таблиці яку нам презентували тоді, щоб як воно буде виписано, щоб ми бачили: а) як виписано по переважному праву, з приводу територіальних громад, з приводу тих, хто отримував спецдозволи. Далі ми говорили про правки, які, пам'ятаєте, по тій презентації, там цілими блоками, щоб ми хоча б уже бачили. Тому що тут це треба півдня реально просидіти, щоб знайти. А якщо нам дадуть конкретні, як воно буде виписано по цим же блокам, як нам робили презентацію, нам буде так легше, тому що ми зможемо включитися в тому числі і в роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодний.
Я прошу тоді Андрія Мартина, Сергія Біленка само собою. Андрій Мартин, те, що ми зробити… Ми робили презентації по блокам, вони були попередньо для обговорення. Там, по суті, просто формулювалася проблема і що нам треба знайти варіанти вирішення.
Виходячи з цього, зробіть зараз презентацію, які варіанти вирішення ви зробили, тобто ключові норми, виходячи з яких підкориговані всі інші правки. Тому що, дійсно, забирає час, там, наприклад, 100 правок - просто міняється якесь слово, виходячи з того, з якогось принципового моменту, який погоджений. Це, як зробите, скиньте також в групу.
ІВЧЕНКО В.Є. По тому технічному завданню, яке нам презентували, просто взяти і показати вже текст, який напрацьований, тобто яке рішення, який текст, щоб ми чітко розуміли, як буде відбуватися викуп переважного права, хто буде претендувати, яка, скажімо, доля тих, хто отримував спецдозвіл, яка доля територіальних громад і так далі, і так далі, плюс інші, звичайно, речі, які ми вже проговорювали поблочно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І, більше того, можете окремо таблицю визначити, а можете також в цих презентаціях написати, що робочий варіант такий-то, але обговорюються ще й такі варіанти. Тобто таблиця сформована, виходячи з одного варіанту, обговорюються інші варіанти. І на одну табличку, на одну сторінку зробіть питання, які потребують до погодження і варіанти їх до погодження. Це ці моменти, які я озвучував на початку. Це, зокрема, Мінкульт, Мінекологія і інші речі, які я озвучував. Зробіть це так, на 5-7 слайдів, не більше.
Які ще побажання до 2194?
3672. Дивіться, це законопроект, Артемом Нагаєвським внесений, ми вчора з ним спілкувалися, про кормові добавки. У нас яка ситуація? У нас, умовно, кормові добавки цього року не ввозяться, підприємство працює на запасах. Правильно? Сергій, можете озвучити проблему?
ІВЧЕНКО В.Є. Я вибачаюсь, дивіться, якщо ви сказали, що Артема Нагаєвського, є пропозиція, щоб він прийшов на комітет і говорив про ці проблеми. Чому ми розглядаємо закон без депутата?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, по-перше, доповідач Юрчишин.
_______________. Я як співавтор можу коротко про цей законопроект. У нас є така ситуація, коли вимагають державної реєстрації кормові добавки, і, ця державна реєстрація, вона повноцінно не працює, адже склад цих кормових добавок - немає його спрощеного порядку. І ми опинилися в такій ситуації, що багато кормів на ринку для тварин - можливо, в кого є кішечки, собачки, ті мене зрозуміють, - ваші улюблені корми, такі як "Акана", Хілс" і інші, вони в своєму складі мають інгредієнти, які в Україні не можуть пройти цю державну реєстрацію через її складний порядок.
Ми пропонуємо в цьому законопроекті на 5 років створити спрощену систему і дозволити інгредієнтам, які входять до кормів і зареєстровані в Європейському Союзі, нормально перетинати кордони і бути легально завезеними в Україну, аби уникнути того, що корма будуть контрабандою фактично поставлятися, і ціна на ринку на них буде через це набагато завищена. Це основна проблематика, яку вирішує даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко.
ГЛУЩЕНКО С.М. Колеги, абсолютно вірно було зазначено, що на даний час процедура реєстрації кормових добавок ще не функціонує. Це було пов'язано з тим, що раніше реєстрації підлягали не кормові добавки, а, власне, корми, які вже містять ці добавки. Але правила на ринку змінилися з 20 січня цього року, коли набув чинності Закон про корми.
Процедура реєстрації саме кормових добавок триває півроку, 180 днів, і на даний час ми не маємо ще зареєстрованих саме кормових добавок. Хоча до цієї дати ці кормові добавки спокійно в'їжджали в складі готових… в'їжджали на територію України в складі готових кормів.
Але це ще не вся проблема. Проблема полягає в тому, що, власне, ми не встигли напрацювати необхідні підзаконні нормативно-правові акти, із дев'ятнадцяти необхідних залишилося ще прийняти додаткові два, і тоді, власне, теоретично можна розпочинати процедуру. Але ця процедура ще, так би мовити, не відпрацьована, жодного разу її ще ніхто не проходив, і тому ми очікуємо певні там складнощі при проходженні цієї процедури.
Якщо проводити аналогію з іншими добавками, не кормовими, а харчовими, то за останні п'ять років знову-таки аналогічна система для харчових добавок, вона не запущена, не відпрацьована. І ми, розуміючи складність цього процесу, пропонуємо, власне, більш-менш такий достатній період для того, щоб врегулювати це питання.
Закцентую увагу на тому, що пропозиція цих змін, вона є тимчасовою, це не на постійній основі. Ми тимчасово дозволимо зареєстровані і випробувані у Європейському Союзі кормові добавки, дозволимо до ввезення в Україну.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марино, дивись, ми вчора з Артемом Нагаєвським спілкувались, коли готувались до комітету, і з Сергієм Глущенком ще. Там є ситуація яка? Є позиція дозволити тільки... цей закон пропонує без реєстрації ввозити з ЄС. Є листи декількох асоціацій, які пропонують ввозити не тільки з ЄС без реєстрації, а з будь-яких країн. Проти цієї норми виступає Мінекономіки, щоб з будь-який країн. Крім того, Мінекономіки просить з 5 років поміняти на 3. Один з авторів, наприклад Артем Нагаєвський, був не проти, але ми це альтернативним зараз не можемо зробити.
І ми коли вчора говорили, Артем, наприклад, не проти був, і Сергій Глущенко, щоб ми в серпні зробили, відкоригували цей закон і внесли його на початку вересня новим на 3 роки і просто визначились: крім ЄС, ще якісь країни в світі підпадають під це чи не підпадають.
НІКІТІНА М.В. Я думаю, що між першим і другим читанням це абсолютно реально зробити правками. І тому пропоную цей законопроект сьогодні схвалити, аби ми не втрачали час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, я проти такої позиції теж не проти. Що Сергій Глущенко думає?
ГЛУЩЕНКО С.М. Микола Тарасович, я би пропонував, якщо це можливо, розглянути одразу в першому, в другому читанні, щоб розблокувати ситуацію. Бо в нас вичерпуються запаси цих кормів, і це ж і умови...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте все-таки, щоб хоча б на перше читання пішло?
ГЛУЩЕНКО С.М. Ще раз, прошу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуєте, щоб ми все-таки не переносили, а голосували за нього?
ГЛУЩЕНКО С.М. Голосували за нього, а наступним кроком, якщо потрібно, додали там додаткові країни, хочемо - Сполучені Штати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без питань. Ви просто вчора мені говорили трохи інший текст.
ГЛУЩЕНКО С.М. Ми підтримуємо цей текст. Він розблоковує ситуацію, але якщо є бажання додати країни, о'кей, давайте робити все окремо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Є пропозиція авторів підтримати цей законопроект. Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.
_______________. 12.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.
Хто – проти? Утримався? 1.
_______________. Але, Микола Тарасович…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.?
_______________. Нас в залі зараз знаходиться менше половини депутатів, в нас немає кворуму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як? В нас 20 чоловік, а рахується від половини…
_______________. Ні, зареєстрованих в нас 19, а зараз в залі присутніх є 14 чоловік. Це менше 50 відсотків.
_______________. Сколько нас?
_______________. В нас на сьогоднішній день 30 народних депутатів.
_______________. Так, у нас 30, тому що Матусевич вчора перейшов в інший комітет.
_______________. 16 народних депутатів має бути присутніх в залі.
_______________. Зареєстровані вийшли.
_______________. Нам потрібно документи підписувати, потім щоб не було проблем. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернемося до цього питання, потім ще раз подумаємо.
Дивіться, про затвердження пропозицій до проекту порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Пан Олександр, що ми там можемо обговорювати?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми маємо обговорити законопроекти, які є на розгляді в комітеті, з яких комітет визначений головний, і прийняти рішення, які законопроекти рекомендувати включити в порядок денний четвертої сесії, які можемо пропонувати не включати в порядок денний. Вони будуть автоматично відхилені після затвердження порядку денного сесії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Де є цей перелік?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Всім розданий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дивіться, перший – 0850 – це законопроект ще з попередньої Верховної Ради, ми його…
_______________. Ми ж це обговорювали. Це всі закони, які ми проголосували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми їх вже раз… Ну, там є нові. Дивіться, 0850, нам все рівно рішення…. ми його вже два рази перекидали, пропоную далі перекинути. 0853 – те саме. 0856 – пропоную перекинути, є шанси, що він навіть цього тижня буде в залі, це про кооперацію. 2064 – це розвиток виноградарства, ми його перекидали. 2065 – ми його перекидали, ми, здається, навіть в першому читанні проголосували, чи ні?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, в першому – ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому – ні. 2067…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Він також включений в порядок денний поточної сесії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його перекидали. 2194 – ми його, він включений вже в порядок денний, ми його перекидаємо. 2195 в першому читанні проголосований, це наш законопроект, ми його, я так розумію, перекидаємо.
2230, за це просив, зокрема, Матусевич, наш колишній член комітету, пропоную підтримати, перекинути далі. 2289, ми ж обговорювали вчора, що там висновки негативні були, і у нас є домовленість з екологією, що ми переносимо просто закони…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це мова і по другому, по 2548, там і євроінтеграція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 2289 - це наш законопроект, комітетський, можемо перекинути. 2537 - знак питання, по бджільництву. Не треба перекидувати, Марино?
НІКІТІНА М.В. Він містить дуже багато недоліків, дуже багато правової невизначеності у площині з тими новими законопроектами, наприклад, 2194, і про державну підтримку. І майже всі асоціації пасічників, з якими ми спілкувалися, вони не задоволені даним законопроектом і надсилають свої пропозиції, вимагають написання більше кваліфікованого, розширеного другого законопроекту, який хочемо напрацювати за період канікул. Тому пропозиція відхилити його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді пропоную поставити мінус. Є якісь інші ідеї?
2548. Дивіться, це наш законопроект, потрібний, але там були негативні висновки антикорупційного і євроінтеграції, тим більше у нас домовленість з Мінекологією, що ми це питання перевнесемо і ще раз обговоримо у вересні. Тому пропоную поставити мінус, щоб воно не пішло з такими двома висновками в Раду.
2558 - мінус. Там заява відкликання є від авторів. 2772 - пропоную мінус поставити тут. Якщо буде бажання, автори перевнесуть, про цей закон нічого особливо не відомо і, мені здається, що там, можливо, якихось багато декларативних речей.
Те саме 2773. 3012-2 - плюс. Ми його прийняли цього тижня в першому читанні. Пропоную.
3205, 3205-1 і 2 пропоную перекинути на осінь. 3208 – пропоную мінус поставити.
_______________. Чому?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як мінімум через те, що я не впевнений, це один з тих…., які подав Антон Поляков, де говориться, що можна достроково розірвати договір оренди.
3295 – плюс. Це те, що ми разом напрацьовували по дотаціям нових.
3318 – нова ветеринарія, пропоную – плюс.
3342. Про що цей закон? Чому пропоную поставити плюс? Це закон, який на 1 день зміщає строк вступу земреформи. По суті, технічний законопроект. Що він означає? Якщо ми його перекинемо на наступну сесію, то немає можливості альтернативним поставити, де переносити на рік, два, три земреформу, тому що строки альтернативних пройшли. А новий зареєструвати неможна.
3385. Вадим Євгенович, я пропоную цю постанову поставити мінус. В принципі, в нас ситуація з урожаєм вирівнялась, і з коронавірусом, як би такої загрози по безпеці немає. Про продовольчу безпеку у зв'язку з коронавірусом.
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
… є у цієї структури повноваження, є положення, по яким працюють, є елеваторні потужності, є мельниці, є майже експортні мукомольні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я вас залишу з Миколою Івановичем. Вадим Євгенович, я просто вийду на туалет, якщо можна, це питання обговоріть, секунду, вернусь.
КУЧЕР М.І. На якому законопроекту, 3442 зупинились?
_______________. 3385.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Іванович, ви не зрозуміли. Є сьогодні державна установа - Держрезерв України. Цей Держрезерв має положення, за яким він має забезпечити запаси державного резерву згідно номенклатури, яка приймається Кабінетом Міністрів України. Я сьогодні цю постанову подав, оскільки чітко розумію, що Держрезерв, або, наприклад… Я тут писав по постанові - в Держрезерв, ми можемо і про Аграрний фонд тут говорити, що вони згідно положення мають це робити, це їхні прямі функції. Я знаю, що там миші. Я знаю, що на сьогоднішній день вони зменшили номенклатуру і взагалі не завозять запаси.
То тоді встає питання: навіщо нам потрібен Держрезерв України? Тоді виступаємо з ініціативою про приватизацію відповідних підприємств, виступаємо з ініціативою про приватизацію відповідних там мукомельних підприємств і так далі. Я хочу для себе чітко зрозуміти: якщо є функція, яка виконується Держрезервом, я хочу, щоб вони це забезпечували, це їхня пряма конституційна функція, як і наша з вами – ходити на комітети і ходити в зал Верховної Ради, ось і все. Це питання в іншому, потрібно, не потрібно - це питання в іншому. Я просто знаю одне: що вони так зменшили номенклатуру, що їхні сьогодні елеватори працюють на приватних людей, ось і все.
(Загальна дискусія)
_______________. Микола Іванович, давайте без емоцій продовжувати роботу.
Повертаємося до розгляду законопроектів, які пропонується включити до порядку денного четвертої сесії. 3442 - це законопроект, поданий народним депутатом Грищенко, який продовжує мораторій на 6 місяців, і, в принципі, комітет розглянув на попередньому засіданні.
Вадим Євгенович! Вадим Євгенович, будь ласка, майте повагу до своїх колег! Ви ж не любите, коли вас перекрикують чи перебивають, і завжди робите зауваження.
3442 пропонується не включати до порядку денного четвертої сесії. 3442 – законопроект, який поданий народним депутатом Королевською і пропонується як альтернативний, щодо встановлення проведення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Також пропонується не включати його.
Наступний законопроект - 3516. Іван Адамович, а ми повинні голосувати, чи не голосувати, чи як… (Загальна дискусія)
Добре. Домовились. Наступний закон - 3516, поданий народними депутатами Юрчишиним і Тарасовим, пропонується включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України.
Що стосується закону 3523.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінус пропонує, не актуально.
Юрчишина і Тарасова ми перекинули законопроект?
______________. Да, ми плюс поставили. Пропонуємо включити його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3547.
______________. Пропонується включити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3590 - це у нас Колихаєв, Грищенко, Тимофійчук. Там підтримка деяких видів. Ну, розглянемо його в наступній сесії, дай Бог.
3593. Дивіться, я пропоную… Дивіться, це потрібний закон, який треба приймати. Але я пропоную тут поставити мінус по якій причині? Цей закон, автори коли писали, там написано: ідентифікація всіх тварин. Це означає, що не тільки тих, до яких ми маємо, скажімо так, безпосереднє відношення, умовно це ті, що дають молоко, м'ясо і так далі, тобто не тільки корови… чи простежуваність і так далі, а і домашні тварини. Там є собаки, коти, там є циркові тварини і так далі. І підключився комітет екології, який хоче брати в цьому участь. Мені здається, і ми з ними попередньо поговорили, тому що коли ми говорили про це, в авторів, чому вони це об'єднали, була така відповідь: в нашій частині (це про свійські тварини) це потрібно для того, що це в принципі потрібно зробити простежуваність євроінтеграційну і для експорту, а в частині домашніх тварин - там є якісь різні конвенції, які на це впливають. І він не євроінтеграційний. І чому вони тут об'єднали тільки за одним органом контролю – Держспоживслужбою? Ну, ми просто будемо його дуже довго опрацьовувати, якщо ми будемо разом з Комітетом екології йти.
Тому ми поговорили, я пропоную підтримати, що автори перевнесуть ці закони окремо, по котиках, вибачте, собаках, свійських… домашніх тваринах, циркових тваринах, тим буде займатися екологічний комітет, а ми будемо займатися своєю частиною роботи. Тому що, наприклад, там треба розділяти там різне, жорстоке поводження, і багато нюансів, які там, наприклад, для собаки якоїсь породи і для корови, воно, напевно, не є якимись тотожними речами.
Тому пропоную наразі поставити мінус і у вересні його перенести.
3672, пропоную… У нас стоїть в проекті мінус.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Але прийняли рішення за основу рекомендувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, за основу, зараз ми якраз вернемось. Поки що плюс.
3680 – це насіння, пропоную плюс.
3680, альтернативний, Тарути – автоматично йде плюс.
3740 - бджільництво, Деркача.
НІКІТІНА М.В. Теж маю зауваження до нього, що зміст його надто обмежений. В Закон України "Про бджільництво", який є застарілим, потрібно вносити значно більше змін і доповнень, і врегульовувати, щоб з юридичної точки зору він був узгоджений з іншими законопроектами, які ми комітетом вносили, такими як 2194 та іншими, які стосуються, наприклад, державної підтримки.
Тому, спираючись на думку Асоціації бджільників, я пропоную його не включати. І ми пропрацюємо над більш ширшим і досконалішим законопроектом на цю тему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я ще раз хочу сказати, от, скажіть, будь ласка, є законодавча ініціатива депутата? Вона є.
НІКІТІНА М.В. Я вношу лише пропозицію.
ІВЧЕНКО В.Є. Ми поважаємо законодавчу ініціативу депутата?
НІКІТІНА М.В. Звичайно.
ІВЧЕНКО В.Є. Поважаємо. Це конституційне право в тому числі депутата?
НІКІТІНА М.В. Звичайно.
ІВЧЕНКО В.Є. Звичайно. Депутати зробили свою ініціативу. Вона має бути розглянута, доопрацьована, або прийняте рішення, або відхилене. Чомусь ми сьогодні десь там розглянули без участі депутатів, як мінімум Тарута должен прийти і доповісти, чому він зробив, погодитись або не погодитись. І це буде справедливо.
А ми зараз робимо: плюс давайте сюди, тому що це наш, а мінус давайте сюди, тому що це Івченка чи "Батьківщини", розумієте? Я до чого веду? Мені здається, давайте поважати і розглядати тут. Якщо ми розглянемо тут і визначимось, послухаємо Таруту, послухаємо бджільників, послухаємо, чому вони хочуть доопрацювати. Я думаю, що Тарута точно погодиться сам доопрацювати. Але це буде повага. А, не включаючи в порядок денний, ми не маємо права розглядати. Розумієте? Тобто Тарута сюди не прийде і не буде нам доповідати цей закон, тому що ми не включили в порядок денний. Ось я про що веду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, Тарути проект включений, він був попередній. Це Деркача проект.
ІВЧЕНКО В.Є. Ні, 3680…
НІКІТІНА М.В. 3740 ми зараз обговорюємо Деркача.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарути 3680 включили. Вадим Євгенович, я згоден, що те саме, але дайте тепер мені слово. Ну, є питання, що в нас декілька законопроектів про бджільництво, і, в принципі, я не пам'ятаю ні одного звернення, нагадування ні одного з тих депутатів, що їх ця проблема особливо би хвилювала. І вони навіть не проходили на комітетські слухання, оці автори, де, в принципі, на бджільництво, якщо я не помиляюся, ми навіть погодили якусь дотацію.
Тому є час, важливі законопроекти, я пропоную все-таки дійсно в цій частині обнулити, і осінню, будь ласка, будуть нові законопроекти, можна ще раз подати і один одному нагадати. Це ж інформація публічна, ми цей порядок денний за декілька днів повідомимо. Пропоную мінус.
3804 – пропоную плюс.
В принципі, це все, що у нас є, да? Дивіться, які є інші думки щодо того питання, яке ми пройшли?
ІВЧЕНКО В.Є. Я наполягаю, щоби постанова, яку підготувала "Батьківщина" (Тимошенко, Івченко, Кириленко і так далі, це № 3385), щоб вона була включена в порядок денний. Ми зможемо тоді і тут розглядати, і визивати сюди Держрезерв. Ми зможемо і доповідати з трибуни Верховної Ради, і так далі.
Тому я хотів би, щоб вона була включена. Ви просто в нас забираєте можливість працювати по цій постанові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Є пропозиція поміняти на плюс. Немає заперечень?
_______________. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Міняємо там з того, що ми обговорювали, мінус на плюс.
Які ще є доповнення, заперечення, коментарі? Так, в нас всі, хто необхідно, є в залі. Пропоную підтримати та проголосувати так, як ми вирішили в ході обговорення, включення до порядку денного законопроектів. Хто – за, прошу підтримати і проголосувати.
_______________. 14.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 14. Проти? Утримались? 1. Рішення прийнято. Дякую. Один не голосував? Не голосувало більше, в нас не голосувало 6 чоловік.
Наступне питання. Давайте ми повернемося до другого питання все-таки: безпечність та гігієна кормів – те, що пропонувала Марина Нікітіна. Є два варіанти. Ми пропонуємо, ставимо на голосування за основу, Петро Васильович пропонує за основу і в цілому.
Можете пояснити, Петре Васильовичу, чому?
ЮРЧИШИН П.В. Значить, шановні колеги, я хочу сказати, що основну роль в кормовиробництві – це відіграють кормові добавки. Ми не маємо сьогодні реєстрації, ми відводимо на це 5 років. Я вважаю, що це довго. Давайте ми приймемо сьогодні норму - максимум 2-3 місяці, і дозволимо ввезення, а вже реєстрація в Євросоюзі є. Бо зараз стоять фури на кордонах, і ми не можемо їх сьогодні впустити. Давайте дозволимо, потім напишемо закон, проведемо, зареєструємо - і знімемо всі питання.
А на сьогоднішній день давайте цей законопроект приймемо за основу і в цілому. Якщо будемо тягнути, я не знаю, що нам дасть це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Салійчук Саша.
САЛІЙЧУК О.В. Шановні колеги, я поясню чому я утримався. Тому що, дивіться, до мене звернулось керівництво Львівського інституту ветеринарної медицини, у них є певні зауваження саме по цьому законопроекту. Тому я хотів би їх вислухати або запросити на комітет, а тоді прийняти це рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко.
ГЛУЩЕНКО С.М. Я прокоментую. Прозвучало: 2-3 місяці. Малось на увазі, мабуть, там 2 роки. Це дійсно достатній строк, враховуючи те, що півроку від початку дії закону вже пройшло, то в нас залишиться певний час для доопрацювання підзаконних нормативно-правових актів і відпрацьовування цієї процедури реєстрації. Тобто я хочу зауважити, що там мова повинна йти - не місяці, а саме роки.
А з приводу інституту. Тут я знову хочу повернутися до головного: це тимчасове рішення, яке дозволить нам запустити процедуру власної реєстрації для того ж самого інституту. Тобто ми все одно повернемося до звичайної процедури, яка передбачає необхідність реєстрації всіх добавок. І тому інститут точно не втратить, єдине що там, це процедура почне застосовуватися трішки пізніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Пропоную компромісний варіант: голосуємо за основу, але до залу коли цей законопроект піде, ми вивчимо питання по Львівській ветеринарній клініці, я теж це питання вивчу там з іншими ветеринарами, і якщо не буде заперечень, це головне, фракцій, ми зможемо одразу проголосувати за основу і в цілому. Тому що зараз любе рішення, яке ми приймемо в цілому, воно не буде легітимним, тому що будь-яка фракція, якщо буде наполягати тільки за основу, воно буде за основу.
Тому приймаємо за основу з врахуванням того, що цей закон короткий, і ми відразу його можемо зробити в цілому в залі Верховної Ради, але при цьому, ви вірно сказали, давайте поспілкуємося із львів'янами і побачимо позицію. Тобто я до чого веду? Рішення, що за основу, що в цілому, у комітеті однакове, тому що будь-яка фракція, якщо буде проти в залі Верховної Ради, в цілому голосування не буде. Тому вивчимо - і все. Давайте за основу і рухатися далі.
ЮРЧИШИН П.В. Вадим Євгенович, дивіться яка ситуація. У нас буде дуже великий розрив часу і ми не встигнемо його прийняти, і не зможемо запровадити сьогодні ввіз і виробництво кормів, розумієш. Я вважаю, що ми все рівно… це ж не закон про реєстрацію, ми ж все рівно будемо реєструвати потім.
ІВЧЕНКО В.Є. Петро Васильович, так я про це і кажу, ми - за. Тільки питання, що зараз в комітеті, чи за основу, чи в цілому, легітимності ніякої немає, якщо будь-яка фракція буде заперечувати в залі. Давайте в залі ми вивчимо - і, навпаки, скажемо: питань нема, давайте в цілому. Я хочу, навпаки, підтримати. Але ж колега задав питання, що до нього звернулися, він якось має відреагувати на це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я згідний з вашою логікою, будь-яка фракція, наприклад, ви скажете проти, і, в принципі, воно не піде в цілому. Тут одне другому тоді не суперечить. Якщо ми сьогодні проголосуємо за основу і в цілому, і розберемося, що це нормально, то тоді просто не буде заперечень, а зразу буде можливість проголосувати в цілому, розумієте, да? А якщо, наприклад, будуть якісь заперечення, то, значить, піде просто за основу.
(Загальна дискусія)
ІВЧЕНКО В.Є. …пропозиції тих людей, які до нього звернулися з ветеринарної клініки Львівщини, будуть слушними, щоб ми потім не переглядали і другу другу дивилися правильно в очі. Тому проблеми, яке зараз приймемо рішення, немає. Головне, в залі щоб у нас була у всіх консолідація з фракціями, я про це кажу.
Тому я підтримую і вашу позицію, і вашу позицію.
ЮРЧИШИН П.В. Інститут ставить питання реєстрації, а це тимчасова норма, і вже вона повинна зараз діяти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене тоді питання до секретаріату. Скажіть, а ми можемо, наприклад, сьогодні прийняти за основу (зрозуміло, що воно цієї сесії вже в зал не піде), прийняти рішення, ми прийняли рішення, що ми цей закон включаємо в порядок денний наступної сесії; потім за серпень вивчити це питання, наприклад, з інститутом, як Саша Салійчук каже, і так далі; і якщо ми бачимо, що доцільно його і в цілому, зробити додаткове рішення комітетом, щоб зразу воно пішло і в цілому, не тільки за основу?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можемо таке зробити: перегляд нашого рішення, поки Верховна Рада не розгляне. Але для цього треба, щоб більшість від складу всього затвердженого Радою депутатів була з цим згодна. 16 голосів - і можна переглядати рішення.
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Ми домовляємося, що ми сьогодні голосуємо за "в цілому", але якщо кожен з нас знаходить якісь заперечення, ми перед тим комітетом навіть між собою формально зберемося, і в залі будемо наполягати, що воно йде в цілому. Підходить?
Тоді пропоную прийняти рішення… Ставлю на голосування питання, щоб рекомендувати Раді прийняти цей закон за основу і в цілому. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. (Шум у залі)
ЮРЧИШИН П.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Петро Васильович без мене це знає.
Дивіться, у нас ще декілька голосувань. Наступне: затвердження Звіту про роботу Комітету Верховної Ради України. Де він є? А можна його так, якщо можна, не повністю зачитувати, а так, по суті?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, повністю ми не будемо зачитувати. Доброго дня ще раз, шановні колеги! Я тільки декілька тез.
Протягом третьої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання до комітету надійшло 24 законопроекти, з опрацювання яких комітет визначений головним, та 62 законопроекти, до яких комітет має подати свої пропозиції. За звітний період відбулося 16 засідань комітету, з яких 3 проведено у режимі відеоконференції. Розглянуто 54 питання, у тому числі 16 законопроектів, з підготовки, попереднього розгляду яких комітет визначений головним.
За поданням комітету Верховною Радою України прийнято 4 закони України. Перший: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31.03.2020 року за номером 552-ІХ.
Другий: Закон України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" від 13.04.2020 року за номером 554-ІХ.
Третій: Закон України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель за номером 711-ІХ від 17.06.2020 року.
Четвертий: "Про внесення зміни до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 04.06.2020 року за номером 678-ІХ.
За поданням комітету протягом звітної сесії Верховною Радою України прийнято в першому читанні 3 законопроекти. Перший: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні (реєстраційний номер 2064) (від 05.09. 2019 року).
Другий: проект Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (реєстраційний номер 3318) (від 09.04.2020 року).
І третій: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) (реєстраційний номер 3012-2) (від 29.05.2020 року).
Також за звітний період комітетом було ініційовано та проведено два комітетських слухання. Перший: "Концепція державної підтримки сільгоспвиробників в рамках реалізації аграрної реформи". І другий: "Розвиток зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом".
З урахуванням обмежень, визначених Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12.03.2020 року за номером 151 "Про додаткові заходи із попередження виникнення гострої респіраторної хвороби", комітетом проведено, в тому числі в режимі відеоконференції, ряд робочих зустрічей та нарад з науковцями, експертами, представниками профільних асоціацій, громадських організацій, державних установ з метою обговорення та опрацювання законопроектів в рамках роботи комітету над запровадженням земельної реформи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Пропоную затвердити даний звіт. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
Наступне питання: затвердження плану роботи Верховної Ради. Розділ І, пропоную… Пан Олександр, сформулюйте так: відповідно до питання третього порядку денного - це ті закони, які ми перенесли.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, абсолютно правильно, ми включимо тільки ті законопроекти, які були рекомендовані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що таке розділ ІІ, поясніть мені?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Розділ ІІ - це законопроекти, з яких ми подаємо пропозиції, де комітет не головний. Як правило, ми розглядаємо зміни в Податковий кодекс, проект Закону про бюджет на наступний рік, ті законопроекти, які вкрай важливі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це там, де ми не основні, але які зараз є в Раді?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь заперечення, питання, побажання до цього розділу? Добре.
Виїзні засідання (розділ ІІІ) пропонується: листопад (Чайківський Іван Адамович) "Аграрні інновації як фактор розвитку української економіки"; "Ведення агробізнесу в Поліській області" (Соломчук), листопад; "Якість і безпечність харчових продуктів" (Юрчишин Петро Васильович), грудень, Хмільник.
_______________. Я пропоную затвердити. Якщо якісь були б у нас зміни, я думаю, тоді відповідно будемо приймати відповідне рішення комітету.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, зрозуміло.
Питання, які планується розглянути на слуханнях в комітеті (IV розділ): "Аграрна наука. Шляхи реформування" (воно було в квітні, здається), жовтень, Івченко.
ІВЧЕНКО В.Є. … на початку вересня. Це важливе зараз питання. Завтра буде вебінар з "Українським агрополітичним діалогом" і з науковцями з Німеччини по цим питанням. Тому вони завтра якісь там пропозиції вже будуть надавати. І я хотів би їх послухати, щоб ми їх послухали безпосередньо, ну, на початку вересня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, міняємо на вересень.
Круглі столи: "Страхування", листопад (Шол Маргарита); Лабазюк – "Дотації", жовтень; "Держпідтримка…", вересень (Івченко); "Сучасний стан, перспективи розвитку харчової…" (Мейдич), листопад.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. П'ятий і шостий знімемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятий і шостий пропоную викинути. Це по самозаліснених землях, це хотів Матусевич проводити, він перейшов в екологічний комітет.
Є побажання, заперечення до цього порядку денного, до цього питання? Прошу підтримати та проголосувати.
Вадим Євгенович, ще одне важливе питання – і все. Восьме - "Різне". А потім у нас шосте і сьоме – нема голосування. Під восьмим "Різним", я знаю, у Паші Халімона є прохання, пропозиції.
ХАЛІМОН П.В. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу звернутись до вас з проханням, і звертаю вашу увагу на те, що 1 липня 2020 року набрав закон чинності, який дозволяє приватним виробникам виробляти спирт харчовий та технічний, тобто етиловий. І цей закон передбачає видачу ліцензій.
Є два питання і є одна пропозиція. Що стосується питань, закон набрав законної сили, але порядку видачі ліцензії, механізмів і принципів, в принципі, ми не бачимо, і немає чіткої стратегії міністерства, яким чином це буде відбуватися.
І друге питання – це поетапна приватизація. Затверджений чіткий перелік Міністерством економіки, розвитку та торгівлі про передачу певних об'єктів до Фонду держмайна на приватизацію, але які саме це об'єкти, також чіткої визначеності немає.
Тому я пропоную створити робочу групу і залучити до цієї робочої групи представників Міністерства економіки, Фонду держмайна, представників інших політичних фракцій і груп, для того щоб розробити чітку стратегію поетапної приватизації, а також розробити механізм та інструкцію видачі ліцензій на виробництво приватними особами спирту етилового та спирту технічного, харчового.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Віталійовичу, а як ця група буде формуватись? Ми її зараз маємо сформувати?
ХАЛІМОН П.В. Ні. Тобто ми розробили разом з Апаратом проект рішення, відповідно до якого ми створюємо таку робочу групу при комітеті, в її склад включаємо представників Міністерства економіки, представників Фонду держмайна, депутатів від всіх політичних фракцій.
ІВЧЕНКО В.Є Павло Віталійович, ви перший заступник голови комітету, не перший, а заступник. Ви спокійно під своїм головуванням можете об'єднати декілька підкомітетів, до яких відноситься це питання, запросити керівництво "Укрспирту", Міністерство економіки і напрацювати від комітету пропозиції: а) по приватизації, по частковій приватизації, по зупинці приватизації. Це мають бути спільні рішення. Потім ми можемо обговорити на комітеті і прийняти - це вже комітетське рішення.
У вас, в принципі, все це є. Навіщо зараз ще одну робочу групу, 6 підкомітетів і ще одну робочу групу, я не розумію. У вас є всі повноваження просто зараз проголосувати проект, наприклад, надати повноваження заступнику голови комітету Халімону з приводу організації роботи, відповідно обговорення щодо приватизації "Укрспирту". Я вам скажу більше, ми заборонили приватизацію під час карантину, а карантин, скоріше за все, у нас буде до літа наступного року. Якщо заборонили, то в мене питання, чому 12 заводів уже передали в Фонд держмайна? Що вони з ними будуть робити: різати, продавати або господарювати? Це не відноситься до функціональних обов'язків Фонду держмайна – проводити там господарську діяльність. Ми ж розуміємо, це має бути якась система, а в цій системі у нас уже будуть деякі дисбаланси, тому що одні побіжать в одну сторону, а інші – в іншу сторону. Ви розумієте, про що я кажу.
Тому, мені здається, це було б найкраще. У вас є всі повноваження проголосувати і дати повноваження відповідно провести всю цю дискусію, а потім зробити колективне рішення, винести на комітет, проголосувати. І це вже буде обов'язковим міністерству, фактично рекомендації до виконання міністерству, тому що буде зроблений спільний механізм і спільне бачення. Я це так побачив.
Тут ще одну робочу групу…? Ну, а підкомітети тоді навіщо? Зам тоді навіщо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, тут лишній орган в межах комітету не помішає, я так розумію, якщо є бажання, то ж таке… Хтось хоче створити, мені так здається, ну, комітету...
Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги. Справді ініціатива слушна, але я хотів би теж повідомити, що нараді міністерство рухається виключно по програмі, представленій і підтриманій комітетом у лютому 2020 року. Там був чіткий план, вийшла затримка тільки на один календарний місяць у зв'язку з тим, що під час карантину реєстратори не працювали системно. Ми по цьому плану рухаємося, готові цей план представити в робочій групі чи комітету. Якщо будуть проголосовані зміни, ми його адаптуємо і будемо дальше рухатись. Але базис для нас залишається те, що комітет підтримав у лютому 2020 року, і там був графік передачі підприємств.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, є така пропозиція: створити цю робочу групу. Проект рішення даний, голова робочої групи, кандидатура - Павло Віталійович.
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. 14. Дякую.
Дивіться, у нас ще 2 питання порядку денного, по якому... 2 – утримались.
В нас ще два питання порядку денного, по яких немає голосувань. Це інформація Мінекономіки про фонд розвитку сільських територій, інформація Мінекономіки про основи регулювання торговельної діяльності харчовими продуктами.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна розпочинати?
Колеги, до вашого відома представлена презентація щодо фонду розвитку сільських територій. Історія питання в рамках прийнятого 31 березня 2020 року законопроекту, фактично який вже став законом, про обіг земель сільськогосподарського призначення, в "Перехідних положеннях" передбачено протягом 6 місяців з дня вступу закону в дію надати, подати урядом законопроект про створення фонду розвитку сільських територій. Він в нас напрацьований вже і як законопроект, і презентація. Хочу вам представити, почути зворотній зв'язок, і щоб ми виконали завдання, поставлене в законі, і вчасно цей законопроект могли подати.
В чому ідея? Фактично цей фонд – це цільовий фонд. Ми пропонуємо, щоб кошти, які будуть в фонді збиратися, мали цільове призначення і могли використовуватися на наступні цілі, а саме: розвиток інфраструктури в сільських територіях, де необхідно розбудова мережі Інтернет (ми, на жаль, знаємо, що ще не скрізь є покриття); заходи з енергозбереження; розвиток освіти та медицини в сільській місцевості; розвиток сільського туризму та послуг гостинності в сільській місцевості; реалізація державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників, в тому числі нішевих напрямків, зокрема органічне виробництво, але не тільки; і в цілому розвиток малого та середнього підприємництва в суміжних галузях в сільських територіях, не обов'язково прямого сільськогосподарського виробництва.
В принципі, ці напрямки є досить широкими і включають всі необхідні компоненти для розбудови сільських територій та нормального розвитку і створення умов для життя людей там.
Які у нас є пропозиції щодо наповнення джерел фонду. Першочергово, ви пам'ятаєте, в рамках обговорення законопроекту передбачалось передбачити продаж земель державної та комунальної власності через електронну систему ProZorro, але продаж. В кінцевій редакції у нас є безстроковий мораторій на продаж земель державної і комунальної власності, тому це джерело, яке насправді з самого початку розглядалось як основне, не може бути застосовано.
Тому, враховуючи інші доступні джерела фінансування, ми пропонуємо сформувати цей фонд у співвідношенні 50 відсотків на 50 з місцевих бюджетів та з загального бюджету. А саме: передбачити в бюджетному законодавстві спрямування мінімум 1 відсотка спеціального фонду державного бюджету щороку у фонд розвитку сільських територій. Якщо ми говоримо про масштаб 2020 року, це було б 1 мільярд 200 мільйонів гривень, тому що спецфонд становить 119 мільярдів гривень, та направити 20 відсотків доходу від оренди земельних ділянок державної та комунальної власності у фонд розвитку сільських територій.
Знову ж, наразі ці кошти стовідсотково йдуть в бюджети сільських рад. Але і фонд розвитку сільських територій стовідсотково буде направлений на бюджети сільських рад. Єдина різниця, що зараз ці кошти можуть використовуватись для будь-яких цілей, в тому числі адміністративні витрати, включаючи комунальні платежі, заробітні плати. А у фонді сільських територій є цільові призначення, перш за все направлені на розвиток.
Звісно, що не обмежитись і надавати можливість надходження в рамках програм міжнародної технічної допомоги напряму донорських коштів у фонд розвитку сільських територій.
І наступний слайд. Як розподіл коштів безпосередньо. Однозначно, що самі кошти будуть сто відсотків направлені на сільські території, але, оскільки є кошти загальної частини бюджету, пропонується загального бюджету спецфонду, то в рамках розрахунку критеріїв зробити таке співвідношення: 60 відсотків коштів буде розподілено з урахуванням кількості зареєстрованого сільського населення, тобто пропорційно. Звісно, що в тому числі і майбутній потенційний перепис дозволить більш справедливо розподіляти, але наразі є також існуючі дані. І 40 відсотків коштів з урахуванням кількості зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності в державному агарному реєстрі.
Тобто виходить, що фонд безпосередньо дійде до кожної з ОТГ, об'єднаної територіальної громади, у нас їх потенційно буде 1 470, і цей фонд розподіляється між 1470 об'єднаними територіальними громадами, але співвідношення, кому, скільки, це два критерії: кількість населення сільського, бо у нас є об'єднані територіальні громади, де міста увійшли, це не враховано, саме сільського; і друге - кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, щоб в тому числі стимулювати реєстрацію і розвиток підприємництва в цих територіях.
Потім безпосередньо, звісно, що порядок саме відбору проектів буде теж не КМУ, але відбір проектів однозначно на місцях. Тобто це не державний фонд регіонального розвитку, де відбір відбувається на рівні столиці, а однозначно відбір на місцях. Тут можна дискутувати, чи комісію на рівні області, чи на рівні ОТГ, щоб в тому числі був умовний контроль третіх осіб, залучення депутатів можна розглядати, але це точно має бути регіональна комісія, тому що там вони безпосередньо розуміють, які найбільші потреби.
Тож базові три принципи: наповнення по принципу паритетному загального бюджету та місцевого бюджету, цільове використання коштів, тобто знову ж на розвиток, принцип кількості підприємців та населення для розподілу між ОТГ і регіональна комісія, яка приймає рішення. Ну, фактично будуть подаватися це як ДФРР різні проекти, і регіональна комісія прийматиме рішення, що саме фінансувати в кожен конкретний рік.
Дякую. З радістю…
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Знову ж, тут точно має бути регіональна, може бути їх дві. Це або ОТГ, але не дуже… Це можливо, але тоді на рівні ОТГ не буде додаткового умовного нагляду зі сторони. Можна робити при ОДА. Це дискусійна річ. Тут вже якраз ви, мажоритарні депутати, на місцях краще зможете сказати. І в тому числі з долученням народних депутатів в ці комісії, чи це буде на рівні ОТГ, чи на рівні області.
_______________. Тобто, якщо з ОТГ 20 відсотків спецфонд місцевого бюджету, правильно, 20 відсотків? Це ж з ОТГ фонду мається на увазі, правильно?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це ні з усього бюджету ОТГ…
_______________. Ні, я розумію, від оренди…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Від оренди. ПДФО, наприклад, сюди не йде.
_______________. Все правильно. Але оренди земельних ділянок на території ОТГ, правильно?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вірно.
_______________. 20 відсотків?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
_______________. Я пропоную: все-таки хай рішення приймаються на ОТГ, тому що це їхні кошти і вони самі мають право приймати такі рішення.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут знову ж можна на рівні ОТГ з залученням народних депутатів в асоціації. Це відкрите питання.
_______________. Тарас Миколайович, ми ж розуміємо, що сьогодні в нас 80 процентів ОТГ ледь кінці з кінцями зводить. І є такі ОТГ, де сьогодні просто їм на заробітну плату всіх коштів, які є, безпосередньо не вистачає, і ми це прекрасно розуміємо. І ситуація, я так розумію, вона не поміняється в кращу сторону.
Я пропоную трошки по-іншому. Ми ж це питання вже піднімали неодноразово. Сьогодні сільські території використовують пальне, і в кожному літрі пального, яке використовують сільські території, є акцизи, і збори, і податки. Ці гроші, якщо направити на розвиток, - це зовсім інші гроші і зовсім інші надходження. Але, на превеликий жаль, сьогодні сільські території нічого не мають, хоча сьогодні аграрний сектор дає велику кількість акцизу до державного бюджету, за рахунок чого сьогодні проводиться велике будівництво.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 55 відсотків дизелю споживає аграрний сектор.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. От 55 відсотків, а дороги сьогодні в селі як не було, так і немає. А ми хочемо з орендної плати ще забрати 20 процентів і добавити це. Таке не буває.
Тому у мене пропозиція...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Іван Адамович, тут дякуємо за коментар. Насправді, якщо новостворені 1470 ОТГ 80 відсотків будуть зводити кінці з кінцями, тоді це так, якось не дуже лягає в реформу децентралізації. Я не виключаю, що зараз є сільські ради, які без бюджетів, але це час покаже.
Знову ж, від ОТГ кошти не забираються. Навпаки, умовно на виділену гривню прийде ще одна гривня загального бюджету, і всі ці кошти залишаться в них на дорогу, інфраструктура – це ж і є дорога.
Тому, це, знову ж, це фактично збільшить їхній бюджет. Фізично бюджет їхній збільшиться, єдине, що 20 відсотків від оренди землі. ПДФО – основне надходження, оренда землі – це не є таке суттєве надходження. Але трішки дасть можливість цільового сприйняття, ну, все-таки щоб були гранти, проекти, підприємці реєструвалися. В тому числі це дасть можливість не просто голові ОТГ, на жаль, такі можуть бути можливості, просто приймати рішення самостійно, які зарплати кому давати, і йти в розвиток. Але це не виключає можливість акцизу. Просто, що фонд розвитку сільських територій, який передбачено в Законі про обіг земель, він має якраз прив'язку до земельних відносин.
Тут можна додати й акцизи, я абсолютно це підтримую, і міністерство підтримує, але це, зрозумійте, що дискусія іншого рівня. І тут який буде кінцевий результат, чи воно буде прийнято, тут важко сказати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я дякую. Я думаю, що якщо ми разом будемо на цих речах наполягати, я думаю, до чогось ми дійдемо.
І дивіться, в мене ще одна пропозиція. Ми розуміємо, що зараз, дійсно, при створенні 1470 ОТГ, ми розуміємо, що є дуже багато міських ОТГ, де густота населення досить висока, але при тому входять великі території сіл, де густота населення дуже мала. І коли ми візьмемо розподіл на душу населення, відповідно ми розуміємо, що міста знов за рахунок сільських територій отримують "шоколад", а в селі як не було дороги, так і дальше дороги в селі не буде.
Тому я пропоную розподіл чітко записати на квадратний кілометр, щоб правильно розподілялися кошти на квадратний кілометр, щоб неможливо вже було, скажімо, десь "пропетляти".
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. З моєї точки зору, це досить логічно. Зрозуміло, якщо велика територія, там має бути розвиткова частина більша. Якщо колеги підтримують, ми можемо…. тобто забрати "зареєстрована кількість населення", а все-таки площі, критерії, зафіксувати. Якщо колеги підтримують, так?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я не знаю, колеги, як ви до того ставитесь?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Орієнтуємось на вас, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Значить, тоді на квадратний кілометр. Розрахунок на квадратний кілометр.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Добре. Тобто дві концептуальні речі (я так розумію, інші погоджуються) – це розрахунок на квадратний кілометр і комісія все-таки на рівні об'єднаної територіальної громади за участю народних депутатів, за згодою, умовно, інших представників ззовні за згодою. Тут, якщо буде контроль від мажоритарних депутатів, то це, в принципі, нормально. Добре. Ми тоді, з вашого дозволу, все-таки як урядовий законопроект, я зразу скажу, якщо ми додамо акциз, він просто ніколи не подасться. Ми врахуємо те, що комісія на рівні ОТГ, і те, що квадратний кілометр, а ви вже між першим і другим читанням зможете з джерела наповнення подавати, і тоді дискутувати на рівні правок прийняття-неприйняття. Чим більше коштів, тим, звісно, краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще питання до розвитку сільських територій?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По даному немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Основи регулювання харчовими продуктами торгівельної діяльності.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, ви знаєте, неоднократно і до вас звертались, і багато в кого у вас є досвід з попередньої професійної діяльності, що в Україні останнім часом склалась така, трошечки, скажімо, з точки зору по ланцюгу постачань, переговорна позиція в сторону рітейлу. І дуже часто якраз виробники, а перш за все малі виробники або кооперативи сільських територій, не мають доступу, не мають можливості працювати по умовах, які пропонуються їм.
Ми бачимо, що у нас, на жаль, середня тривалість строків оплати становить 90 днів, постоплати, у деяких випадках сягає 120 днів. І ми бачимо, що є така бонусна складова, їх насправді є три види – це: ретробонус, маркетинговий бонус, логістичний бонус. У кінцевому результаті може бути, що від ціни реалізації продукції ще 25 відсотків залишається у рітейла, а тільки 75 відсотків отримає виробник, плюс оплата через 3-4 місяці.
Для того щоб ми в тому числі подивилися (якщо взяти наступний слайд) на іноземний досвід з точки зору взаємодії, і бачимо, що постоплата як принцип є, але все-таки він більш зважений з точки зору кількості днів оплати, і в тому числі з точки зору бонусів. Я зараз не буду зупинятися, тут є по різних країнах: і Східної Європи, і СНД. З точки зору бонусів також воно становить там 5, 7, 10 відсотків, але не 25.
Вивчивши цей досвід, отримавши звернення від більше 20 асоціацій виробників продукції, харчової продукції, та аграрних асоціацій (сьогодні у нас чергова робоча група на п'яту годину, якщо у когось є можливість, долучитися у міністерстві, запрошуємо), пропонується викласти законопроект з наступними ідеями. Якщо ми говоримо про строки оплати, постановити для продуктів харчування, термін зберігання яких до 10 днів, строк оплати не більше ніж 10 днів; до 30 днів - строк оплати від 10 до 30 днів; для тих, що термін зберігання від 30 днів, да, можливо, строк оплати до 60 днів.
Для того, щоб перейти такий перехідний етап, також пропонується поквартальне скорочення, тому ми зразу після запровадження встановлюємо максимальний термін розрахунку 30 днів, через один квартал - 20 днів, і там через три квартали виходимо в 10 днів, що в тому числі, з точки зору обігових коштів і взаємодії, це для всіх сторін, могли адаптуватися.
Також дуже ця велика складова: суттєво бонуси обмежити, сумарно величину бонусів не більше 10 відсотками, а не 25, як є зараз, і надати додаткові гарантії, а саме: заборона стягнення плати при зміні асортименту харчових продуктів, заборона відшкодування витрат у зв'язку з втратою або пошкодженням харчових продуктів після переходу прав власності. Тобто зараз умовно, якщо навіть споживачі в супермаркеті поб'ють або якісь інші втрати по транспортуванню, все рівно це знімають з виробника, з ним не розраховуються, це кладеться. І також забороняється відшкодування витрат з постачальника, пов'язаних з утилізацією або знищенням непроданих харчових продуктів. Знову ж розуміємо, що аналогічно зараз це все лягає, час відтермінування обігових коштів, і все лягає на плечі виробника.
Якщо ми говоримо по галузях, переробники, виробники борошномельної продукції, молочної продукції, м'ясної продукції, кондитерської, в принципі, всі виробники всіх типів продукції підтримують цю ініціативу. Звісно, що не підтримує тільки одна сторона - це рітейл, виробники… Але дискусія триває, сам законопроект, він з такими постулатами, в принципі, юридично також готовий.
Хотіли би почути вашу думку і рухатися дальше до імплементації, активніше на осінь, бо знову ж ситуація - вона викривлена. І ми бачимо, що в нас усе менше малих виробників мають змогу доступу до мережі і там представлені. І, як результат, ми бачимо, в тому числі це одна з причин зростання імпорту на наших полицях і фактично імпорту харчових продуктів в Україну.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите, я прокоментую. Тому що я пробую тим питанням зайнятися, і пробую, скажімо, десь вникнути в цей законопроект, який, Тарас Миколайович, ви зараз його хочете презентувати.
Я думаю, що на сьогоднішній день це доволі "сирий" документ. І дуже рано, дуже рано зараз його практично обговорювати. Його можна починати обговорювати, але дуже рано, тому що треба все-таки вивчити десь досконало той досвід, який безпосередньо є в наших європейських сусідів. Тому що в нас получається дуже така смішна абсолютно картина.
Хто є з виробників отут, а тут є присутні, хто займався раніше виробництвом, колеги знають дуже прекрасно: щоби зайти на полицю - це одна частина,просто зайти і стати на полицю, я вже не кажу, що там треба заплатити і за полицю, над полицею, під полицею і так дальше, що вже виходити з нашим продуктом, фактично його роздягає рітейл догола, і виробник вже не знає, що в загальному робити. Розвитку в даній ситуації абсолютно ніякого немає. При тому, вже якщо ти зайшов туди на полицю, відповідно 60 днів тобі прописали, для прикладу, 60 днів прописали тобі в контракті, в кінцевому результаті як за 120 днів ти отримав кошти – це дуже класно, дуже класно.
При тому, коли рітейл сьогодні бере наші українські гроші від нашого українського виробника собі на оборот, тому що споживач, прийшовши в магазин, він заплатив вже сьогодні, і ніхто споживачу не дає відтермінування ні на годину, за наші гроші, за наші гроші, українські, їдеться в Європу, купляється товар, де день в день платяться гроші, розмитнюється цей товар, і цей товар виплачений, проплачений за наші же гроші, стає на полицю наших магазинів. Хіба це так справедливо?
Ми не можемо собі дозволити просто поспішно прийняти даний законопроект, щоби не робили помилок, і потім не зможемо відкрутити це назад.
Тому я все-таки пропоную не спішити, з вересня місяця заходити потихеньку в обговорення, зустрічатися абсолютно зі всіма асоціаціями, чітко цей законопроект випрацювати, напрацювати, аж тоді далі потихеньку рухатися, тому що це дуже складна ситуація. Ми маємо тут захистити українського товаровиробника, тому що в нас йде тотальна система знищення українського товаровиробника, тому що за наші гроші ми піднімаємо економіку чужих країн.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми погоджуємося, але тут, скажімо, робоча група у нас в міністерстві сформована, ми комітет весь запрошували, і далі будемо запрошувати, на всі засідання. Сьогодні вона буде засідати о 5 годині, і вона щомісяця засідає. Буде змога з вересня долучитися – супер. Але знову ж нам дуже важливо, що, скажемо відверто, цією темою займаються вже 10 років - і результату немає. Тут би хотілося все-таки його мати, тому ми всіх запрошуємо. Зараз законопроект не буде уряд, реєструвати його, умовно липень-серпень. Це однозначно. Але в даному випадку, якщо є ідеї, як його ще зробити краще, ми тільки – за. Всіх залучаємо…
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, Тарас Миколайович, дивіться, я просто напишу. Ви пишете: іноземний досвід. От ви пишете: Польща - 60 днів поставки для всіх товарів запроваджено з 08.03.2013 року. Я знаю, що в Польщі на сьогоднішній день молоко, м'ясо, сир, яйця, хліб – оплата день в день. Ні одного дня, ні однієї години відтермінування. Товар поставлений, виписані документи, з рітейл розраховуються. Це на рівні закону прийнято. І чітко. Тому що… Я звідки це знаю, тому що я по цьому спілкувався. І тому те, що тут написано "60 днів", я не знаю, звідки ця інформація і хто цю інформацію подав.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, Іван Адамович, це є Регламент. Є Регламент Європейської комісії, це дані правила. Але нам треба розуміти, що просто в Європейському Союзі відношення між господарюючими об'єктами зовсім інші, ніж у нас. І це не питання Регламенту, а це питання внутрішніх договорів. Він не виключає розрахунку день в день.
Якщо ми говоримо про офіційний Регламент, ми можемо надати посилання, він говорить про 60 днів. Те, що є внутрішнє ще регулювання і питання взаємодії, це інше. Ми абсолютно тут відкриті. У нас за 10 років не зробили на крок виробнику нічого. У нас є бази напрацювання, ми без узгодження з комітетом їх реєструвати не будемо, але просто у тому числі хочеться, щоб це стало реальністю все-таки в найближчий час. Всі ідеї, які є, будь ласка, долучайтеся.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарас Миколайович, найперше, я щиро дякую за те, що це питання починає підніматися і воно виходить на певний рівень, воно вийшло на певний рівень. Тому що, дійсно, наші українські товаровиробники даного законопроекту всі з нетерпінням чекають, тому що наші рітейл – це боги, реально боги, які сьогодні забирають все і вся, від них залежить повністю все. Це є перше питання.
І я думаю, якщо 10 років це обговорюється, я думаю, давайте ми не будемо спішити швиденько, а ми дійсно це все добре обговоримо, пройдемо всі, абсолютно всі асоціації, отримаємо, скажімо, таку довідку від всіх асоціацій, а тоді дальше відповідно будемо рухатися з даним законопроектом. Бо я просто боюся, щоб ми не зробили помилку - і наступних 10 років ми знов не були рабами в рітейлах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, ми ж розуміємо, що ми не будемо головним комітетом по цьому законопроекту, навіть якщо буде?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. З точки зору, якщо регулювання виключно харчових продуктів, є ймовірність, що будете.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я знаю, і до мене підходили з комітету Наталухи економічного, це їхній профіль.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там або там, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Салійчук Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. Я хотів задати… Тарасе Миколайовичу, скажіть, будь ласка, які продукти, от ви написали 10 днів, розрахунок за 10 днів, 30 днів за 30 днів. Це які продукти, по яким групам, ви можете приклади сказати? Від чого відштовхувались: робили це 10 днів, 30 днів і 60 днів?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там не будуть зазначатись коди. Це умовно буде орієнтир на термін придатності…
САЛІЙЧУК О.В. Ні, я розумію, я розумію. Але для себе ви робили, визначали, які продукти підпадають?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В основному це продукція… До 10 днів - в основному це молочна і свіжа м'ясна продукція, до 30 днів - в більшості це переробка уже м'ясних виробів і частина молочної продукції довгого… Те, що до 60 днів, там уже йдуть в тому числі круп'яні, переробка зернових, якщо ми говоримо про харчові продукти, цукор і інший набір.
САЛІЙЧУК О.В. Ні, просто, дивіться, зауваження чому. От взяти молочну переробку, так? Сметана, наприклад, може лежати тиждень, а кефір - 2 неділі.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А вони так будуть ділитися: по терміну придатності.
САЛІЙЧУК О.В. Тобто це будуть виписуватись окремі з виробника 2 накладних і розрахунки будуть проводитись по окремих накладних: за сметану і окремо накладна - на кефір? Розумієте, про що я?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
САЛІЙЧУК О.В. Так і має бути?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які питання ще до Тараса Миколайовича?
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми просто тоді… Дивіться, в нас робоча група є, якщо ви не проти, ми будемо на кожне засідання, воно раз в місяць відбувається, запрошувати членів аграрного комітету, і там є всі профільні асоціації. Продовжуємо роботу, будемо всі відчувати впевненість, тоді будемо реєструвати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім. До побачення. Закритий комітет.