Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

04 листопада 2020 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, добрий день! Прошу займайте місця. Кворум наявний, наразі зареєструвалось 17 чоловік. Думаю, ще хтось підійде. Пропоную починати.

Іван Адамович ще хворіє, на жаль. Бажаємо йому всі здоров'я.

Микола Іванович, є прохання, якщо можна, хотіли вас попросити і за вас проголосувати за підрахунок голосів.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Порядок денний. Перше.  Проект Закону про ветеринарну медицину та  благополуччя тварин. Ми продовжуємо його слухати (друге читання,            № 3318).

Друге. Інформація Мінекономіки, торгівлі та сільського господарства  щодо концепції страхування с/г продукції з держпідтримкою.

Третє. Інформація Мінекономіки, торгівлі та сільського господарства пропозиції до проекту Закону захист  рослин.

Четверте. Інформація Мінекономіки, торгівлі та сільського господарства про проект Закону "Про матеріали та предмети, що контактують з харчовими продуктами".

П'яте. Затвердження розкладу засідань комітету на листопад.

Шосте. "Різне".

Інформація стосується крім другого, третього, четвертого, я так розумію, це євроінтеграційні питання, послухаємо сьогодні.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

У нас по першому питанню доповідач був завжди Юрчишин Петро Васильович, у нас є профільний зам так само Глущенко Сергій сьогодні. Петро Васильович теж захворів, надіюсь не надовго.

В кого є бажання серед авторів доповісти по цьому закону, і ми передамо слово Сергію Глущенку, тому що там було багато роботи проведено зі всіма, як то кажуть по правильному, стейкхолдерами, асоціаціями з представниками ЄС і з іншими організаціями.

Дмитро Соломчук, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, до вашої уваги сьогодні пропонується проект Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (реєстраційний номер 3318). Він вже прийнятий в першому читанні 17 червня цього року.

Наразі законопроект підготовлений до другого читання. За цей час робочою групою були опрацьовані всі поправки, подані народними депутатами. Із 881 поправки було ухвалено 448, враховано; врахована частково – 22; враховано редакційно – 155 та відхилено – 256. Спірні питання, по яких не було вчасно подано поправок, розглянуто на засіданні підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами, а також на минулих засіданнях комітету. Сформульовані відповідні поправки в редакції від комітету, в тому числі з урахуванням листа Національного агентства із питань запобігання корупції.

Коротко скажу суть цих поправок, що це дає взагалі для бізнесу, для сільського господарства в Україні. Знижено адміністративне навантаження на особисті селянські господарства та тваринницькі потужності, які тепер не підлягають затвердженню. Реєстрація здійснюватиметься компетентним органом одночасно з реєстрацією тварин або проведенням протиепізоотичних заходів.

Наступне, зменшення строків адміністративних процедур, затвердження і реєстрації тваринницьких потужностей.

Наступне, деталізована стаття 19 та передбачені зміни до статті 61 Закону України 2042 з метою забезпечення умов для безперешкодної торгівлі.

Наступне, передбачена можливість реєстрації генеричних ветеринарних препаратів в Україні в разі надання компетентними органами інших держав реєстраційних досьє на відповідні референтні ветеринарні препарати. Це, до речі, довго дуже обговорювалось і прийшли до такого рішення, і воно дуже важливе. Врегульовано питання перереєстрації ветеринарних препаратів, зареєстрованих відповідно до Закону "Про ветеринарну медицину" з метою надання їм безстрокової реєстрації відповідно до нового закону. Це також надважливо.

Надана можливість використовувати наукову літературу з іноземних країн при реєстрації ветеринарних препаратів на основі бібліографічних даних. Уточнено підстави для проведення огляду тварин і лабораторних  досліджень з метою усунення дискретних повноважень під час видачі ветеринарних документів. Уточнені повноваження державних надзвичайних протиепізоотичних комісій.

Поправки в редакції комітету і порівняльна таблиця всім роздана, є на столах.

В цілому хочу сказати, що проект Закону 3318 дуже важливий для успішного розвитку агропромислового комплексу України, особливо для тваринництва, для ……….. промисловості.

Більше цього, цей закон дуже важливий для євроінтеграції, в ньому враховані норми більше десяти актів законодавства ЄС. Він дозволяє виконати міжнародні зобов'язання України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Від ухвалення законопроекту 3318 залежить покращання ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, створення кращих умов господарювання в галузі тваринництва, нарощення українського експорту, що надважливо на сьогоднішній день для валютної виручки і розвитку внутрішнього валового продукту. Врешті-решт від нього залежить також і здоров'я кожного українця.

Підкомітет  питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами пропонує комітету законопроект про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (реєстраційний номер 3318), в редакції комітету, підтримавши поправки від комітету, рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому як закон з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням.

Дякую колегам. Надіюсь, що всі одноголосно підтримують.

Все-таки у нас, що залишилось на сьогоднішній день – це сільське господарство, і йому максимум потрібно приділити увагу, особливо виробникам. Тому що в цій кризовій ситуації тільки вони витягують країну з економічної кризи.

Так що надіюсь на вашу підтримку. Ми всі – за український бізнес. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.

Дивіться, ми вже декілька разів, більше півтора місяця, якщо я не помиляюсь, розглядаємо це на комітеті. Був підкомітет, було немало зустрічей. Всі бажаючі, які мали бажання, могли до них приєднуватись, уточнювати якісь питання і так далі.

Але я пам'ятаю, на минулих засіданнях, на останніх двох засіданнях комітету були певні дискусії між, скажімо, учасниками. Наскільки мені відомо, вони... там була активна робота, щоб знайти компроміс і вийти на узагальнені компромісні норми. Разом з тим, наскільки я знаю, є ще по чомусь дискусії. І я думаю, вартує їх сьогодні озвучити, тому що, щоб комітет визначився по цьому.

Сергій Глущенко, давайте ви, а потім уже дальше перейдемо до бажаючих депутатів і представників бізнесу і інших запрошених осіб.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Дякую, Миколо Тарасович.

Вітаю, шановні народні депутати! Дійсно, документ достатньо великий за обсягом і ґрунтується на більше ніж десяток актах ЄС. Нагадаю, що текст складає близько 200 сторінок і звісно, що там багато норм, які змінюють поточне регулювання на більш європейське, більш сучасне.

Залишалося до останнього часу у нас 5 правок, які потребували пошуку компромісу. Можу сказати, що ми намагалися знайти цей компроміс. І як на мене, дуже вдало знайшли по 4 правках із 5. Залишалась  одна правка, яка стосувалася процедури реєстрації  генеричних  ветеринарних препаратів в Україні. Дискусії точилися аж до моменту початку засідання комітету, і все ж таки редакція, яка влаштовує всі сторони (міністерство, експретне середовище, представників  проектів технічної допомоги ЄС, а також вітчизняний бізнес), вона знайдена. Тому я би хотів… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півгодини назад ще не було знайдено.  Вже знайдено?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Вже знайдено.  Да, поставили крапку в дискусії. Тому я хотів би просто, щоб  представники проекту ЄС підтвердили це, і представники  вітчизняного бізнесу, які вбачали там ті чи інші проблемні моменти,  підтвердили, що цей компроміс знайдено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто підтвердіть і озвучіть, який компроміс ви пропонуєте комітету.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Компроміс  полягає в тому, що… точніше, позиція полягає в тому, що процедура реєстрації препаратів, які є копією від  оригіналу, вони  можуть реєструватися у Євросоюзі виключно за наявності досьє на основний, оригінальний препарат. Відсутність такого досьє  не дозволяє там з повною впевненістю сказати, що  генеричний ветеринарний препарат, він такий же безпечний, як і оригінал. Власне, цю норму ми і  пропонуємо імплементувати  в Україні.

Але виникають питання, звідки ж брати те досьє на основний препарат, якщо це досьє знаходиться і відповідний оригінальний препарат  зареєстрований там в іншій країні, припустимо, в тому ж самому ЄС.

Тому компроміс наступний, що  конкретний орган буде запитувати цю інформацію у відповідного  компетентного органу  Європейського Союзу   з проханням надати відомості по  основному препарату. І за наявності інформації про цей основний препарат в достатньому обсязі для реєстрації копії в Україні, буде відбуватися така реєстрація.

От, власне, процедура або механізм реєстрації копій або генериків в Україні полягає в тому, що  потрібно буде достатній обсяг  інформації для реєстрації в Україні. І за наявності цього достатнього обсягу інформації ми  реєструємо це у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, секунду. Я просто хочу уточнити, чи говорили сьогодні, що погоджено.

Володимир і представники бізнесу, можна уточнити? Я  знаю, що  задіяні в тих процесах були, представників ЄС. Представтеся, якщо можна.

 

ЛАПА В.І. Володимир Лапа, Клуб аграрного бізнесу. 

Ми, дійсно, спілкувались буквально протягом останньої години ще. Знайдена редакція, вона дійсно полягає в тому, що в ЄС є механізм обміну досьє, але для України такої гарантії немає щодо досьє. Тому знайдена редакція, це пункт 4 статті 57, яка дозволяє реєструвати генеричний ветеринарний лікарський засіб не на основі досьє, а на основі інформації, яка критично необхідна для його реєстрації в Україні. Я не знаю, як, можливо, правильно зачитати цю редакцію пункту 4 під стенограму, чи як правильно зробити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, звичайно, ми ще до цього дійдемо.

Від ЄС і бізнесу хтось хоче щось сказати чи ні? Якщо це слова підтримки, то ми розуміємо, то можна і не казати. А якщо у вас інші думки, то тоді кажіть.

 

_______________. ……..…. Юрій Павлович, я представник проекту ЄС, який був долучений до розробки цього законопроекту і цієї конкретної норми. Ми брали участь у розробці останньої редакції, про яку зазначив Сергій Миколайович і Володимир Іванович. І ми погоджуємося з такою редакцією, тому що вона враховує, от є механізм в рамках статті 18 Регламенту ЄС 2019/6, який дозволяє змоделювати нашу редакцію на підставі відповідної редакції Регламенту ЄС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я як і був доповідачем, також хочу звернутися до всіх, в принципі, хто зараз декларує цей законопроект. Все говориться про те, що цей законопроект –  це великий поштовх до сільського господарства. Але всі забувають, що основною новелою цього законопроекту, як ми вже зрозуміли із правок і основних точок, які вони соприкасаются, це все ж таки медпрепарати, які вживлюються тваринам, які потім потрапляють до організму людини. Тому це більш про благополуччя не так тварин, як здоров'я людей, я бачу.

І, на мою думку, я був присутній на підкомітеті, коли першочергово розглядались всі правки і зупинились на основному блоці по антибіотикорезистентних препаратів і їх реєстрації, і тому подібне, пан Лапа був присутній, якщо я не помиляюсь, ми спілкувались на цю тему. І в мене залишається лише одне питання: чому, коли, по моїй інформації, були виведений інший блок правок, не було проведено підкомітету по цим новим правкам, бо кажучи, виключно з того, що я маю інформацію, що ця таблиця зараз, вона не була погоджена підкомітетом і не було проведено підкомітет по даним цим правкам. Якщо я помиляюсь, будь ласка, хтось може сказати репліку на моє, може, зауваження або погодитися з цим. Я не пам'ятаю, щоби був підкомітет по новим правкам, щоб ми по них поспілкувалися. Таблиця ж нова, якщо я не помиляюсь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Те, що я розумію, Артем, таблиця на 99 процентів співпадає з тим, що було на підкомітеті. П'ять питань, по яких виникла дискусія після рішення підкомітету, це те, що ми разом всі збиралися і ми разом всім комітетом вирішили, в тому числі члени комітету і члени підкомітету, і Юрчишин був, що тут треба знайти компроміс. І над цими компромісами дійсно працювалося. От якраз і виходячи з цих компромісів, внесено ці коригування, які всім і надіслані. Перший момент. Юрчишин Петро Васильович активно, ну, наскільки йому зручно, брав в цьому участь. З ним останнє спілкування було, Володимир, ви мені говорили, бо я казав, обов'язково з ним погодити, в п'ятницю чи коли?

 

ЛАПА В.І. Так, ми в п'ятницю спілкувалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він був в курсі цих матеріалів, і вони зараз...

 

ЛАПА В.І. Не в курсі, а готувався доповідати, але я так розумію, що за станом здоров'я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да.

Які ще? Давайте...

 

ЧОРОНОМОРОВ О.А. Шановні депутати, скажіть, будь ласка, хтось бачив останню редакцію цієї таблиці для того, щоб її прокоментувати, основні ключові питання? Все ж таки я нагадую, це основна в тому точка, що це все ж таки йдеться річ про медпрепарати, і саме там були п'ять питань ключових, з якими ми не могли знайти згоду. Якщо я не помиляюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таблиця в нас остання коли була надіслана, пан Олександр, вчора чи позавчора?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Таблиця була надіслана вчора зранку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки вона відрізнялася від першої таблиці?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можу сказати, що принципові відмінності, ще Андрій Володимирович Богданець відкликав шість правок, які не були враховані в тій таблиці. І в цій частині....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто шість правок відкликані Богданцем Анлдрієм?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. І правки, які від комітету, були доопрацьовані ті правки, які зараз пропонував підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по цих п'яти пунктах, які...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, якщо є конкретні, в принципі, зауваження до, по десяти правках, я думаю, ми цілком могли і за день ознайомитися і можемо зараз ще пройтися,  щоб свідомо не спричиняти якесь затягування цього процесу. Я думаю, всі готові обговорити і відповісти на питання по цих конкретних правках.

 

_______________. Я хотів би уточнити: правки Богданця були відхилені, вони і так не були враховані. Просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут  питання, чи таблиця відрізнялася.

 

_______________. Відрізняється тільки в п'яти правках, по яких нас попросив бізнес знайти компроміс. І відповідно до вашого доручення ми відпрацювали їх і знайшли цей компроміс. Тобто на порядку денному в нас є п'ять правок, які ми можемо проговорити, їх суть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще я пам'ятаю, було звернуто увагу на те, на що звертав увагу Артур Герасимов: це те, щоб цінові правила по ЄС, на які нам звертали увагу на першому читанні, і звертав якраз в першу чергу ЄС, не торкалась, умовно, бабці і дідуся, щоб це чітко було записано, що всякі оці додаткові речі, якщо вони це вирощують для себе, внука і дочки, щоб на них  не були встановлені загальні правила, які поширюються для промислового розведення і так далі, тобто щоб воно мало окремі речі. Я, наскільки розумію, на це теж звертали увагу.

 

_______________.  А можна питання до пана міністра?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз-зараз.

І Вадим Євгенович хотів, тягнув руку перший. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, у контексті того, що ви казали, яка пропозиція? Я вже не буду казати про фізичні особи, які мають зобов'язання про утримання тварин, зберігати певні паспорти, відомості і так далі. Взагалі як би потрібно було зробити?

Я, до речі, дякую пану Глущенку, він мені телефонував просто двічі, в мене то хвороба, то вибори були. Це щиро, ви дійсно мені телефонували. Але тут потрібно, щоб підкомітет відпрацював з усіма тими, хто подавав правки.

Я скажу, що от, наприклад, Тимошенко, вона подала одна  найбільшу кількість правок, і та команда, яка готувала, вона готова прийти, та команда, і відпрацювати з підкомітетом і довести позиції щодо врахування її правок. Те ж саме зробив я, в мене там менша кількість правок. Я знаю, що і багато депутатів, в тому числі, мають свої правки.

Ми, коли розглядали законопроект 2194 зовсім справедливо, ми йшли по блоках,  бо важкий законопроект, ми йшли по блоках, потім визначали, які спірні питання і по спірних питаннях все ж таки розглядали. Але, якщо ми хочемо знаходити компроміс, то, коли подають лідери фракцій, вони рідко подають у законопроекти, якщо ми побачимо по нашим. Якщо вони подають, значить є певне розуміння і зацікавленість, як виправити законопроект.

Я думаю, буде справедливо, коли підкомітет збереться виключно з тими і запросить їх. До речі, ви ж сьогодні нікого не запросили, як ми будемо обговорювати законопроект, якщо у мене 5 правок, а у Тимошенко 775, наприклад. Розумієте, да. Потрібно запросити тих людей, які подають правки, щоб вони могли доповідати і показувати. А краще, щоб це робити не на комітеті, а, звичайно, на підкомітеті.

Тому, на моє велике переконання, давайте не торопиться. Давайте дійсно підкомітет зберемо і запросимо всіх тих, хто подавав правки, щоб вони відчули, що з ними працювали. Тобто і відчули аргументовані відповіді чому "да", "ні". Тому що по своїм правках я, наприклад, відчув, але це в телефонному режимі, я розумію, а інші депутати мають теж відчути. Тоді легше буде і в залі знаходити компроміс, і не буде такого, що ми когось не дослухалися і так далі.

Тому тут так. Запросити всіх, щоб, якщо не будуть депутати, прийдуть представники, керівники тих груп, які, в принципі, цю історію готували. Якщо прийдуть депутати ті, які подавали, це теж нормально. Тоді і в залі буде так, що ті депутати, які подавали, вони або не будуть ставити питання, або не будуть саботувати, або скажуть, да, дійсно, ми отримали вичерпні відповіді і вже сформують свою думку і так далі.

На моє велике переконання, давайте не торопитися, а відпрацюємо цей законопроект у підкомітеті з тими людьми, хто подавав правки. Це буде справедливо.

Дякую. Але з депутатами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Саме я не був запрошений, на превеликий жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, секунду.

Ви як досвідчений парламентар точно знаєте, що особисто окремо депутатів на засідання комітету авторів правки не запрошують. Є сайт, ми вже четвертий чи п'ятий раз розглядаємо це на комітеті, і мені здається, хто, дійсно, цікавиться цим хоча б раз на одне з чотирьох-п'яти засідань точно міг прийти. Це просто ремарка.

Микола Івановичу. Давайте зараз Микола Іванович, потім…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я по ремарці просто. Я коротко, дивіться,  питання не в тому, в запрошенні,  питання в повазі наших колег. Нас 427, якщо депутати подали 70 правок, ну, певно, там група працювала.

Я вам скажу більше, Закон про водний транспорт, Тимошенко особисто була на комітеті і по водному транспорту, по річковому водному транспорту вона доповідала і показувала досвід ЄС і так далі. Тобто вона працювала над цим. І на сьогоднішній день, якщо депутати працювали, вони мають бути хоча би повідомлені. Це нормальна практика. Але це робить підкомітет, щоб на комітеті не було такого, ну, скажімо, галасу. Тому на підкомітеті і відпрацюють технічні питання. А я, Сергію, наприклад, я задоволений відповіддю на мої запитання. Я вже сформував свою думку, я її не буду казати. Але при цьому хотілося, щоб це зробили і з іншими депутатами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги, у мене складається враження, ну, по-перше, що цей законопроект, мабуть, ні один законопроект так серйозно не готувався, не обговорювався, так серйозно його не розглядали навіть по елементах, по маленьких правках, як цей законопроект.

Остання зустріч, яку проводив Глущенко Сергій Миколайович, скільки було, десь 2,5 години, да, по отаких двох правках, розумієте. І після цього ми заявляємо, що ще когось треба слухати, ще десь когось треба запрошувати, ще десь щось потрібно робити. Ви просто не розумієте тої ситуації, яка склалася в сільському господарстві України. Ми привикли до 39 мільйонів тонн кукурудзи. В цьому році скільки буде? 27 буде? Не буде. Буде? Так що подивіться зведення.  27 з великим натягом буде.

Якщо ми зараз… І суть же не у ветеринарних препаратах, і суть не  в генериках цього законопроекту. Суть трошки в другому. Якщо ми зараз спинимо експорт, то уявіть, що буде з Україною. І ми тут щось придумуємо, ми видумуємо, ми хочемо відтягнути, ми хочемо перенести, ми хочемо щось зробити. Ви знаєте, мені неприємно те, що у нас відбувається на комітеті. Мені дуже неприємно все те, що відбувається на комітеті. Всі ці ігри якісь незрозумілі. Прекрасний закон. Вивірений до останнього. Єдине питання, це по генериках, де тепер рішилося, я не знав як, але рішення розумне і правильне, розумієте. І після цього, ми ще знову  хочемо вертатися.

Я звертаюсь до всіх вас: давайте приймемо цей законопроект. Давайте  проголосуємо його. Давайте не будемо ставити підножки своїй країні  і своєму сільському господарству.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Іванович.

Так, звичайно, зараз, хлопці,  ще далі поговоримо. Дивіться, у нас наразі є дві пропозиції в комітеті. Перша: приймати рішення сьогодні. І друга: відправляти ще на підкомітет. Виходячи з цього, ми будемо за ці рішення  голосувати.

Дмитро, потім – Артем. 

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, Вадим Євгенович, дивіться, відбувався підкомітет, відбувались комітети, експертне середовище, всі були запрошені. Ви, як знаходитесь у фракції вашого лідера, Юлію Володимирівну могли повідомити, ми завжди чекаємо лідерів з дорогою душею, щоби вони як би захищали свої правки чи ставили свою позицію, тобто можна було би прийти. Але на сьогоднішній день, мені здається в першу чергу, що все вже узгоджено з бізнесом і з експертами. Тому що в першу чергу не нам працювати потім з законом, а їм, і це важливо на сьогоднішній день.

Ні так само хочу, друга тема, колеги, звернутися. Як би ти є другим автором цього законопроекту. Мені здається, вистачить, потрібно приймати. Підеш на трибуну доповідачем, я думаю, тобі всі  аграрії будуть хлопати і дякувати за те, що ти підтримав це все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу сказати, дійсно, перед тим…

Артем спочатку, Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний Микола Іванович, я дуже пишаюсь тим, що ви  стурбовані за урожайність кукурудзи. Але я переконаний, більш як до ста відсотків, що цей законопроект  ніяким чином не може зупинити експорт ні зернових, ні масляничних. І фітосанітарні норми, які в ньому тут прописані, ніякого відношення…

 

КУЧЕР М.І. (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні,  ми зараз говоримо про кукурудзу, яку ви згадали.

І по-друге, ми кукурудзу дуже в малій кількості лише експортуємо до країн Європейського Союзу. Кукурудза, яку ми експортуємо, це устойчової якості, це sustainable, яка вирощується окремими полями, і тут теж в цьому законопроекті ніякого відношення до цього не має.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я думаю, Микола Іванович, по крайній мірі, я зрозумів, мав на увазі тваринництво.

Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я дуже коротко. Скажіть, будь ласка, цей законопроект вже розглядався на нашому Комітеті з питань євроінтеграції чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ще не розглядався, да?

 

_______________. Ні, висновок є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я пам'ятаю, ми це враховували до другого читання, євроінтеграційні, сам ЄС написав цей закон, це вимога євроінтеграційна.

Дивіться, я більше того скажу, закон навіть пройшов експертизу НАЗК позитивну, там було чотири зауваження несуттєві, частина яких ……….., частина навіть врахована, тобто його обсмоктували з різних сторін.

Дивіться, давайте так. Сергій, я хочу зрозуміти, до чого ми сьогодні ведемо. Хто за те, щоб ми сьогодні приймали рішення по цьому законопроекту? Це перше.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. 12.

Тобто ми сьогодні будемо голосувати по цьому законопроекту. Які є заперечення до правок або бажання, наприклад, виключити або включити?

Артем, дивися…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене зауваження є конкретні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, конкретно, будь ласка, давай.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Конкретно, для того, щоб повернути таблицю доопрацювання в підкомітети, провести комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давай по правках. Ми можемо цілий доопрацьовувати щось конкретно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Сергій Миколайович, дивіться, оскільки таблиця подана нова, давайте повернемося до тих п'яти правок або п'яти пунктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які конкретно, з якими ти не згоден?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я ж кажу, що спочатку, коли цю таблицю я отримав… Микола Іванович, почекайте, ви перебільшуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по черзі, ми всіх послухаємо.

Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я про що і казав, що я  лише був присутній на підкомітеті першому, я висказав свою думку. Правки я погодив ті, які були погоджені. На превеликий жаль, я не був присутній на підкомітеті, коли обговорювалась ця таблиця. І все. Я хочу сісти в нормальній робочій обстановці і розібрати останні  п'ять або шість правок. І вони, вибачте, саме в медпрепаратах чомусь, а не в знятті певних норм по забою тварин або у ветеринарній медицині, що стосується, якщо я не помиляюсь… Там є правила по забою тварин, там є ветеринарна медицина, що ветеринарні клініки… Але третій пункт по цим медпрепаратам. Ми приймаємо рішення, вибачте, по медпрепаратам, по антибіотикорезистентним препаратам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно. Які в тебе питання по антибіотику? Ти вважаєш, що їх  треба, не треба, з досьє, без досьє, з генериком, без генерика?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хочу доопрацювати таблицю з Сергієм Миколайовичем на підкомітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Це пропозиція як друга стояла, ми проголосували за першу.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Іванович, ви ж знаєте, я точно ні в які ігри не гуляю, ви ж мою позицію знаєте. Просто стоїть питання в тому, що попередній Закон "Про ветеринарну медицину", який приймався в минулому скликанні, ви пам'ятаєте, що це робило два депутати. Це робили два депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що саме?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Про ветеринарну медицину…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Два депутати можуть багато що робити.

 

_______________. Це зовсім інший закон.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дайте я скажу. Це робило два депутати. Це робила Оксана Продан і Олександр Кужель. Правки, які сьогодні тут є тимошенківські це зроблені командою. І я просто не гуляю в різні ігри, я хочу просто одне, щоб вони прийшли і відстояли позицію ту, про яку… І, повірте, коли тоді був законопроект, ми більшість правок відстояли і показали, яка є практика і які можуть бути зловживання. Ті люди, які цим займаються, вони мають бути точно на комітеті.

Тому я чому сказав, давайте з повагою відноситися не до тих, хто хочуть затягнути, щось, ні. Я, до речі, про підкомітет я завжди відкликаюсь, коли збираються підкомітети. І я Сергію це щиро зараз при всіх сказав, він до мене телефонував по моїм правкам, ми пройшлись, по моїм. Зрозуміло?

На підкомітет я не  пам'ятаю, щоб мене запрошували, але з Сергієм я відпрацював свою позицію. Але позиція інших депутатів, Миколо Тарасовичу, має бути врахована. І я точно знаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно згодний з вами.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я точно знаю, якщо ви перенесете на наступний комітет це питання, сюди прийде Тимошенко і її команда для того, щоб фахово обговорити правки. От до чого я веду. Я не знав на сьогоднішній день підкомітет і кого куди запрошувати. Я б запросив навіть на підкомітет.

Тому я хочу одного: депутати мають право законодавчої ініціативи. Якщо ви хочете в залі розглядати 400 правок, то ми їх будемо в залі розглядати. Я хочу вам нагадати, що Конституційний Суд вже прийняв тлумачення щодо тих законопроектів, які йдуть. На жаль або на щастя, він прийняв. А один з підписантів, точніше одна із тем підписантів була в тому, що є регламент. І по регламенту фактично або ми в залі це будемо 5 годин або 10 розглядати, або давайте дійсно на підкомітеті сядемо і отримаємо відповіді. Я відповідями Сергія Глущенка задоволений. Але при цьому я не граюсь в ніякі ігри. Я хочу одного, щоб депутати, які працювали… Аби це було 2-3 правки і так було написано юристами, я би ще закрив глаза. Я знаю, що там працювала над цим законом вся команда. І за водним транспортом, і за цим законом. От до чого я веду. Я хотів, щоб ми поважали наших колег. Я б за будь-якого так сказав, хто би дійсно подав 70 або 100 правок. І в ніякі ігри я не гуляю. І затягувати я не хочу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ну, дивіться, ну, ще раз, при всій повазі, ну, у нас іде вже майже півтора місяця розгляд цього закону, чотири 4 чи п'ять засідань. Ну, ми не можемо чекати, при всій повазі до будь-якого політичного лідера, коли вона знайде час для того, чи він знайде час, для того, щоби прийти свої озвучити правки. Тоді, ну, якщо ми… Ну, так не працює. Ну, ви краще мене, не гірше як мінімум мене, знаєте, що є як би процедура, яку ми абсолютно витримали, і так далі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми спеціально нікого не запрошуємо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, дивіться, це питання… А ви запросили свого лідера на один із чотирьох комітетів?

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я розумію. Ну, на один із чотирьох.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто думаю…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться. Тут можна до абсурду доводити. Ну, давайте візьмемо 82 правки. От я прошу, щоб мені пояснювали. Я стану записувати. Завтра буду передавати кожну правку, чому вона відхилена, які принципи, на що посилаємося. Потім я буду передавати групі, вони будуть приходити навпаки говорити. Ми приведемо до абсурду. Я до чого веду, дайте людям відпрацювати своє законодавче право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я просто розумію ще одне, ми не можемо… Дивіться, ми цим законом вже займаємося півроку, якщо взяти ще перше читання. Дивіться, коли весь бізнес, всі асоціації, ЄС – всі кричать, а ми такі розумні і талановиті за два місяця не можемо пройти і озвучити свої правки, то проблема не у нас, а в чомусь іншому.

У мене прохання Володимира Лапи. Сергій Глущенко, який текст ви озвучили, який текст ви досягли по п'ятій правці компромісний, це що може бути запропоновано в таблицю, яку ми ще обговоримо зараз, якщо є зауваження до правок? Я прошу, можна текст передати.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Можна текст передати.

Колеги, але  перед тим, як зачитати текст, я хотів би звернути увагу. У нас за два тижні буде засідання Комітету СФЗ, по санітарним, фітосанітарним заходам у Брюсселі з приводу виконання Угоди про асоціацію. І було б правильно їхати туди з прийнятим документом, який імплементує одночасно 14 актів ЄС.

Як наголошував Президент і фокусували нашу увагу, і просив про те, що нам треба приймати закони, які є системними і міняють поточну ситуацію і поточне регулювання докорінно. Так от ось цей документ на 200 сторінок він і є тим системним документом, який міняє всю картинку і все врегулювання, яке існує на сьогодні. Тому я дуже просив би, щоб ми, по-перше, виконали прохання Президента, а, по-друге, ми їхали в Брюссель не з пустими руками, а з виконаним домашнім завданням.

Що стосується правок шановної пані Тимошенко, то там із всього того великого обсягу, який було подано, воно було максимально… і залишилися відхиленими лише шість правок, чотири з яких не відповідає вимогам актів ЄС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які написані у висновку Комітету з євроінтеграції, ми чітко зазначили, що нам треба скорегувати.

 

ГЛУЩЕНКО С.М.  Власне, тому я просив би саме сьогодні підтримати цей документ, тому що він дуже важливий.

 

_______________. Шість правок, які не враховані.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Не враховані тільки шість, чотири з яких суперечить законодавству ЄС. Дві правки ще можемо розглянути і обговорити, якщо в цьому є потреба.

Тепер, власне, щодо правки…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Можеш тоді всім пояснити, що стосується фізичних осіб і одноосібників по утриманню  тварин. Що ви тут прописали?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Максимально звільнення фізичних осіб від будь-яких обов'язків, які зазвичай покладаються на операторів ринку, тобто на бізнес. Яким чином? На кожну тварину видається паспорт, ветеринарний паспорт. У цьому паспорті робляться записи ветеринарами про те, що тварина лікувалася і всі інші маніпуляції, які зазвичай ветеринар, щеплення робить та інші речі. Таким чином не сама фізична особа бабуся, дідусь ведуть ці записи чи документи, а для цього є ветеринарний спеціаліст, який вносить ці відомості, і по-другому  ніяк.  

Якщо ідентифікована тварина, то, власне, у неї  є індивідуальний номер, і все там теж прослідковується. Тобто основне навантаження для фізичних осіб – це забезпечити прослідкованість і забезпечити ведення записів. Якщо ж до тварин застосовуються ветеринарні препарати, то достатньою умовою забезпечення цієї прослідкованості є збереження  упаковки тих препаратів, які там застосовувались. Тобто  це нескладно, це необтяжливо, це не вимагає часу чи грошей, тобто  максимально спрощено  для індивідуальних господарств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, Володимире, я пам'ятаю, це чуттєвий, дійсно, момент і  це обговорювалось не раз.

Скажіть, ми, по-перше, щось мали поміняти між першим і другим читанням в цій частині.

Друге. Я так розумію, там і зараз встановлені обов'язки щодо цього всього. Можна оцю частину пояснити також?

 

ЛАПА В.І. В частині ведення записів, Сергій Миколайович  вже сказав, по суті, ця відповідальність  значною мірою переноситься на ветеринарного лікаря.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А це зараз існує, чи ні?

 

ЛАПА В.І.  Зараз, в частині збереження записів, наскільки мені відомо…

 

ГЛУЩЕНКО С.М.. В ветпаспортах, так, це існує.

 

ЛАПА В.І.  В ветеринарних паспортах, так.

І друге питання, яке стосується реєстрації операторів ринку. Там ця проблема повністю знята, тому що це буде робити ветслужба, компетентний орган. Як завжди, ідентифікується худоба, і при ідентифікації це господарство реєструється як оператор ринку, взагалі без жодних, без будь-яких процедур. Тобто там ці два питання зняті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, можна? Може всі зрозуміли крім мене.

 

ЛАПА В.І. Є вимоги чинні закону, вони також діють і вони виконуються щодо ідентифікації худоби. Якщо хтось звертав увагу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно цих вимог ідентифікується вся худоба в країні?

 

ЛАПА В.І.  Вся худоба. І зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже діюча.

 

ЛАПА В.І.  І зараз. Абсолютно.

І тепер, коли власник корови чи свині буде подавати документи на ідентифікацію, паралельно сама ветслужба буде здійснювати реєстрацію. Тобто ніяких додаткових дій взагалі не вимагається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніяких додаткових дій від фізосіб не вимагають.

 

ЛАПА В.І.  Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, чудово. Тобто це те, що помінялось. Добре.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. До правки, яка була дискусійною до самого останнього моменту я готовий її зачитати. 57 стаття четверта частина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Номер правки можете подивитись?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Це правка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз уточнимо, Сергій.

(Загальна дискусія)

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Давайте ми зараз знайдемо номер, я поки зачитаю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Артем, я думаю знайдуть це.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Це нескладно, трохи часу треба.

Пункт четвертий статті 57 пропонується викласти в наступній редакції: "За відсутності державної реєстрації референтного ветеринарного лікарського засобу в Україні в документах, поданих заявником з метою державної реєстрації генеричного ветеринарного лікарського засобу (генерика), повинен бути вказаний компетентний орган іншої країни, що здійснив державну реєстрацію (надав дозвіл на обіг та застосування)  відповідного референтного ветеринарного лікарського засобу. В такому разі компетентний орган України звертається до компетентного органу іноземної держави, що здійснив державну реєстрацію (надав дозвіл на обіг та застосування відповідного референтного ветеринарного лікарського засобу) із запитом про надання інформації про такий ветеринарний лікарський засіб. Державна реєстрація генеричного ветеринарного лікарського засобу, тобто генерика, за відсутності державної реєстрації відповідного референтного ветеринарного лікарського засобу в Україні дозволяється  в разі отримання компетентним органом України на його запит всієї інформації – це ключовий момент –  всієї інформації про референтний ветеринарний лікарський засіб, необхідний для державної реєстрації відповідного генеричного ветеринарного лікарського засобу (генерика) в Україні".

Простими словами: для реєстрації генеричного ветеринарного лікарського засобу компетентний орган України звернеться до компетентного органу іншої країни з запитом про надання повної інформації, необхідної для реєстрації такого генерика в Україні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Сергій Миколайович, скажіть, ця правка зараз є в таблиці, яку ви зачитали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз обговорюємо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ви її не вносили в таблицю?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Вона є в пропозиції...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дмитро Вікторович, скажіть, будь ласка, а які правки от ті, які ключові ви вважаєте, який вони номер, якщо ви доопрацювали цю таблицю?

 

 СОЛОМЧУК Д.В. Скажіть номер, який вам не подобається.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я спочатку кажу, що я цю таблицю… От чому я повертаюся…

 

 СОЛОМЧУК Д.В. Що заважало вивчити таблицю? Якщо є якісь претензії, ну, скажіть, з чого претензії. Артем, давай політику залишимо на вулиці.

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я ж  що І кажу. Я цю таблицю… Цю правку, яку зараз зачитали, її немає в таблиці, її просто немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, воно так не працює, дійсно. Тобто є якась правка, яка тобі не подобається, ти її просиш уточнити або поставити іншу редакцію.

 Ще раз… Почекайте секунду, Я бачу, що ви тягнете руку. 

Ще раз, дивися, не було секрету ні на одному комітеті, що є дискусія по певним нормам. І треба подякувати тим хлопцям, які постаралися досягнути тут консенсусу. По останній нормі консенсусу ще не було півгодини назад наскільки я знаю. Зараз є пропозиція такої норми. Пояснюю, чому саме така норма. Якщо хтось з членів комітету хоче іншу норму, кажи, яку іншу норму.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Їх, по-перше, немає в таблиці. Це правки по комітету. Їх потрібно обговорювати на комітеті і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, ми можемо комітетом якби запропонувати таку правку до цього, те, що іде в зал. Це ми  не раз таке робили, це згідно  Регламенту. Тут питань немає.

 

СОЛОМЧУК Д.В. В рішенні комітету буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хто бажає виступити ще?

Слухаю вас.

 

ПРИСЯЖНЮК І.В. Добрий день, шановні народні депутати! Ігор Присяжнюк, Асоціація виробників молока. Ми працювали над цим законопроектом майже 2 роки. Ми були на кожній робочій групі, на кожному засіданні. Це був дуже тяжкий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нічого, почекаєте ще два. Нічого страшного. Да, Артем?

 

ПРИСЯЖНЮК І.В.  Дуже складно чекати.

Справа в тому, що  дійсно, я дуже дякую всім присутнім за дуже гарну роботу. Ми насправді були присутні до самого кінця, аж до виходу до сьогоднішнього. Я хочу що зауважити, що він максимально відповідає, в принципі, всім вимогам, тим, які задовольняють нас, наприклад.

До слова, Асоціація виробників молока об'єднує більше чим 150 середніх та малих господарств. На сьогоднішній день ми виробляємо більше 50 відсотків всього екстракласу молока в Україні. І він нас задовольняє. Ми готові з ним працювати. Ми готові по ньому працювати. Ми вже дуже довго чекаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просто хочу ще сказати, що оці всі консенсуси, які досягали, хлопці відправили ще в п'ятницю всім. На електронні адреси? На електронні адреси.

Будь ласка.

 

______________. Якщо дозволите, Микола Тарасович. Європейська Бізнес Асоціація, Комітет виробників ветеринарних препаратів. Я представляю інтереси саме міжнародних компаній виробників ветеринарних лікарських засобів.

Ми повністю підтримуємо законопроект в цілому. Ми дуже вдячні Сергію Миколайовичу за ті компроміси і консенсуси, які були знайдені. У мене, якщо можна, єдиний просто коментар стосовно оцієї правки щодо реєстрації генеричних ветеринарних лікарських засобів.

В світі, в межах Європейського Союзу, існує процедура передачі досьє. Проте за межами Європейського Союзу такої історії немає. І, умовно кажучи, якщо препарат зареєстрований в Штатах, у нього свої періоди захисту конфіденційної інформації, якій там, умовно, 10 років. Якщо він буде зареєстрований в Європейському Союзі, його терміни захисту почнуться заново. Якщо він буде зареєстрований в Турції, його терміни захисту почнуться ще раз заново відраховуватись. І у нас може просто… Якщо ми зараз пропишемо, що на запит компетентного органу, то в нас може бути така історія, що, наприклад, перший препарат зареєстрований в Китаї 9 років назад, з терміном захисту 10. Китайська сторона надасть це досьє. Проте в Європейському Союзі на нього ще будуть діяти терміни захисту досьє. Тому що кожна країна відлік починається після реєстрації в країні або Союзі. І у нас може вийти так, що у нас з'являться генеричні препарати, які можна буде експортувати в треті країни, там, де ще на ці препарати будуть діяти терміни  захисту. І відповідно саме міжнародні компанії-виробники оригінальних препаратів, їх  інтерес до виходу на наш ринок просто фізично зменшиться. Тому що коли компанія буде виходити  на наш ринок з оригінальним новим препаратом, то на нашому  ринку вже може бути присутнім 10, 20, 30 генериків, які є копією оригінального препарату.

 

_______________. Дозвольте коментар один. Представник проекту ЄС. Для того, щоб генерик, який зареєстрований в Україні, вийшов на ринок того ж Євросоюзу, необхідно, щоб цей генерик був зареєстрований в Євросоюзі. З нашою реєстрацією він туди не вийде, поки він там не буде зареєстрований. Тому цієї  проблеми немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто погоджена ця норма? Дивіться, я так  розумію, ви хочете більше?

 

_______________. Ми хочемо, просто в попередній редакції було написано: "Терміни захисту. Генеричні препарати можуть реєструватись тільки після реєстрації оригінального препарату в Україні". Оцю редакцію, яка була  запропонована, ми просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я так розумію, інтерес ще українських виробників, Держспоживслужби і там мільйону інших людей, навіть в комітеті у  нас є дискусія.

Які ще є пропозиції до таблиці? Ми сьогодні визначили, що ми будемо по ній визначатися.

В мене є пропозиція. Прохання від Руслана Олексійовича Стефанчука. Його правка 712. В таблиці вона звучить так: "Кабінету Міністрів України включити інформацію про виконання цього закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2023 рік". Руслан Олексійович дуже просить, щоб підтримана була його правка, яка звучить наступним чином: "Кабінету Міністрів України щорічно, починаючи з 2023 року, інформувати Верховну Раду України  про стан виконання цього закону".

Я особисто не проти. Чи є заперечення щодо цієї правки в такому формулюванні?

Тоді якщо питань до таблиці немає, ставлю на голосування рішення рекомендувати Верховній Раді  підготовлену і скинуту таблицю з озвученою від імені як комітетської правки сьогодні і від мене як комітетської – це, що пропонує Стефанчук Руслан Олексійович. Вони вже в таблиці є.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? 7 – утрималось. Рішення прийнято. 

Наступне питання порядку денного у нас – інформація Мінекономіки щодо концепції страхування. Будь ласка.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Я буквально два слова і попрошу, щоб Тарас Висоцький презентував концепцію. Автострахування дійсно було дуже у нас цього року затребуване, його не було. Тому досить довгий час Міністерство економіки разом з багатьма учасниками, в тому числі і Національним банком, і страховими компаніями, і аграрними асоціаціями напрацьовувала зміни до законопроекту. Робота перейшла…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане міністр, можна я вас переб'ю, якщо можна. Скажіть,  чий це підкомітет буде? Тоді попрошу уважно слухати.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Дякую.

Було декілька різних напрямків дискусії від максимально ліберального підходу до максимально зарегульованого. Як результат роботи, напрацьований варіант, який нам здається найбільш правильним і компромісним. Зараз він знаходиться на обговоренні зацікавлених міністерств, і сьогодні ми хочемо теж зробити презентацію для того, щоб почати обговорення з комітетом і теж почути зворотній зв'язок і пропозиції до того, як він буде далі голосуватися Кабінетом Міністрів.

Тарас, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Доброго дня ще раз, шановні колеги! Презентацію ми вам завчасно повідомляли, зараз, якщо ви не проти, пройдемося по ній.

Будь ласка, наступний слайд. Знову, на жаль, ми декілька разів вже це обговорювали на аграрному комітеті, дійсно, про ситуацію, яка склалася цього року з втратою сільськогосподарських культур в регіонах. Пам'ятаємо про епіцентр втрати, якою стала Одеська область. Також долучилися до втрат регіони по кукурудзі, що сьогодні вже обговорювалося, ми бачимо це за результатами осінньої кампанії.

В цілому були різні оцінки і йшла мова про навіть 73 мільйони тонн зернових, то зараз розуміємо, бачимо показник по кукурудзі, що це буде 65-68, в тому числі 30-33, я думаю, кінцева цифра буде після збирання по кукурудзі, що є суттєво меншим. Бачимо, що також фактично є чіткий регіональний характер, ми бачимо, по різних культурах, що є це епіцентри, тобто є зони більш ризикові, на яких треба фокусуватися.

Прошу, будь ласка, наступний. Ми бачимо знову ж, що історично, якщо ми дивимося про втрати, за виключенням цього року, який був критичним по кукурудзі, то в епіцентр попадають перш за все озимі культури. Ми бачимо, в даному випадку в нас були найбільші втрати озима і ріпак, озима пшениця, озимий ячмінь. І що також важливо, критично необхідно є не втратити рік, то коли ми говоримо про сільське господарство, розуміємо, що один рік – це один врожай. І якщо все-таки складається форс-мажор з озимими культурами, ми розуміємо, що дуже важливо мати ресурс, щоб перш за все пересіяти. Жодне страхування не покриє всі втрати, але коли є кошти по страховці для пересіву, не втрачається сезон, адміністративні трансакційні витрати можна буде іншою культурою покрити. Тому знову ж поступово буде розвиватися весь інструментарій, але розуміємо, що озимі культури – це один з фокусів, враховуючи необхідність не втратити сезон, якщо склався форс-мажор, то все-таки весною пересіяти з ярими культурами.

Прошу, будь ласка, наступний. Тому ми хотіли як один з прикладів представити, як міг би працювати безпосередньо концепт на прикладі озимих тих самих культур. Вже було декілька спроб запровадити агрострахування, в тому числі і державну підтримку агрострахування в Україні. На жаль, системно жодна з них не була успішною, не працювала в страхуванні більше хоча б 3 років. Остання спроба була в 2012, але там створили страховий пул як обов'язковий елемент участі. Знову ж, скажу відверто, були певні платежі за участь в цьому пулі. Як результат, не було ні довіри, ні участі в ньому. І, незважаючи на виділені кошти з бюджету, не було заявок і не було компенсації.

Але якщо відійти від самого страхового пулу, який дійсно є мінусом чинного законодавства, чому воно не працює, і розкласти ідею без страхового пулу, то принцип досить простий і зрозумілий, і передбачуваний. То навіть є зараз чинний цей наказ Мінагрополітики від 30 жовтня 2012 року по страхуванню посівів озимих зернових, пшениці, жита, ячменю, він є чинним. Просто знову ж тільки через страховий пул можна виплачувати, а в нього ніхто не піде.

Що він говорить? Говорить про те, що цей наказ він регламентує стандартизований страховий продукт. То фактично він чітко регламентує договір, типовий договір страхування. Єдине, що там може змінюватися, це вартість… ну, є інфляції, він не зазначає чітку вартість, є інфляція, є конкуренція на ринку. Він говорить про те, що які умови, чітко прописується, скільки має бути знищено, наприклад, якщо …….. 50 відсотків, як оцінювати. Що дуже важливо, він фактично захищає і фермера перш за все. То ми розуміємо, що особливо малим і дрібним фермерам немає можливості вичитати кожен з договорів. Страхова компанія не може там щось заховати, ….......  Вона просто бере затверджений типовий договір, який регулятором в тому числі затверджується, а з 1 липня поточного року регулятором став Національний банк України. Просто фермер дивиться на ціну, умовно там, 200 гривень – гектар, розуміє, що держава компенсує 50 відсотків і…  Можна зразу наступний слайд.  І фактично розуміє, що йому кінцева вартість буде 100 гривень. Він порахував потенційні ці витрати. Оцінив, які можуть бути страхові ризики в тій чи іншій території, а ми намагаємося в законопроект включити максимально, в тому числі в нас є інші підтвердження Гідрометцентром такий термін, бо їх дійсно може бути багато в кожній окремій зоні, і фактично держава чітко говорить, скільки вона завчасно готова компенсувати. То може бути зараз в законопроекті, як робоча версія, до 80 відсотків. Але це теж якраз нам тут треба буде обговорити: 50 відсотків чи 80 відсотків, але чітке розуміння. Міжнародний досвід говорить, хоча б 60 відсотків, щоб воно активно йшло. Якщо це буде 10 відсотків, то воно нічого не дасть.

Держава каже, що вона по конкретному продукту, каже, ми готові компенсувати до 80 відсотків і також ставить верхню межу, але не більше ніж 200 гривень на гектар. Чому? Ну, зрозуміло, щоб страхові компанії, умовно, не поставили 5 тисяч гривень і не йшли в змову, із них 4 тисячі держава компенсувала, і просто кошти йшли. Ця межа ставиться на базі середніх ринкових цін або розрахунково, якщо продукту не було. І все. Фермер бере конкретні …………….., затверджує, вибирає серед компаній, які є на ринку. Зараз страхують... активно не можна сказати, на жаль, бо активно ніхто не страхує, але в цілому є 15 компаній, які в тій чи іншій мірі страхують. Тобто немає монополії. І плюс, якщо буде ринок розвиватися, однозначно буде більше, бо самі ліцензії отримали, мені здається, 67, але працюють тільки 15, бо ринок малий. Він дуже концентрований, там, …………. три компанії. Вибирає серед цих компаній, підписує… Можна, будь ласка, паралельно. Підписує договір. Оплачує. Подає заявку, так як кредити по банку. Наступний місяць отримав свої 80 відсотків, які держава сказала. Без комісій, без участі чиновника, скажемо, в цьому процесі.

Що дуже важливо. Також страхові компанії, які мають право приймати участь в цьому процесі, вони мають пройти акредитацію Національним банком України. То будуть чіткі виставлені умови, умовно, працюють не менше ніж 3 роки, щоб не було новоствореного, там мінімум 90 відсотків виплати по страхових випадках за останні 3 роки.  Бо ще що дуже важливо, у нас був в 2000-х роках негативний досвід, коли всі застрахувались, отримали компенсацію по страхових платежах державної підтримки, потім був форс-мажор, а ніхто не виплатив. Компанії попропадали, позакривалися, пішли в суди, грошей фермери не отримали, то такого теж не можна  допустити. Через те і віри зараз немає, бо вже були такі випадки, що як  тільки форс-мажор, виплат не було. Тому однозначно тільки акредитовані страхові компанії мають право приймати  участь по державній підтримці,  де будуть чіткі критерії, знову ж виставлені НБУ, в даному випадку регулятором, і захищено з усіх сторін. І також будуть вимоги до страхового продукту. 

Наприклад, страхова компанія, яка свій продукт згенерувала, якщо вона відповідає вимогам, пройшла акредитацію, і по цих тарифах і затверджених регламентах каже, у нас є там ідея  перезимівля-мікс, це я умовно так кажу. Вона може з цим вийти, він має відповідати критеріям,  це знову ж на ризик фермера, він вже тоді має все-таки …….… все. Критерії буде верифікувати міністерство, і це теж будуть  ……….. конкуренції.

Ось, насправді… Там далі просто розрахунки більш детальні, якщо  я не помиляюсь, останній слайд. Тут це просто як приклад. Тобто якщо ми дивимося, було закладено, зараз, розуміємо,  бюджетний процес триває, а як мінімум в бюджетному запиті ми закладали 672 мільйони гривень на страхування на 2021 рік. І це би дозволило в даному випадку застрахувати близько 1 мільйона 600 тисяч гектарів озимих культур. Знову ж, дивлячись на регіони і скільки пропало, це покриє епіцентри. Для повноцінного  розвитку треба хоча б доводити до 4-5 мільярдів, я маю на увазі, що  садівництво, тваринництво можна так само  потім, ….….., інші ризики. Але це вже поступово, це проект, в  інших країнах це  десятки років, поки воно сформувалося. Але крок за кроком його треба рухати.

Тому будемо також, коли у нас зараз від ЦОВВів ми отримаємо зворотній зв'язок, максимально його юридично доопрацюємо, передамо також  вам на зворотній зв'язок, будемо раді обговорити і потім вносити, і розглядати вже як зареєстрований законопроект урядовий в профільному підкомітеті спочатку, потім в комітеті, яким є аграрний комітет.

Дякую. З радістю відповім на запитання.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарас Миколайович, я вже бачив, як сьогоднішні закони проходили про державну підтримку. Тому вам потрібно сконцентруватися дещо на іншому. Скажіть, будь ласка,  чи у нас є лобісти аграрного сектору в Кабміні? Чому сьогодні на креативні індустрії ми додаємо 3 мільярди, а на аграрний сектор ми нічого не додаємо? Чому сьогодні ми не додаємо до програм зрошення і меліорації, нічого не додається, а на інші, на дороги, гроші знаходяться? Чому ми сьогодні ми не відшкодували тим аграріям, яким ви особисто разом з міністрами обіцяли кошти, а, вибачте мене, хтось інший на шахтарів, на інше знаходять кошти?  Чому сьогодні креативні індустрії отримали 7 відсотків ПДВ, а наш законопроект про 14 відсотків ПДВ з нулем стоїть і блокується? Чому?

Тобто у мене велике питання, ви концентруєтесь на законах, це правильно. Але ви бачите, що потім ці законопроекти або відкладаються, або приймаються не такі, як сьогодні, ви бачите, було потрібно комусь, і цей закон відхилили і так далі. Сконцентруйтесь на бюджеті, на бюджеті сконцентруйтесь на наступний рік, на аграрний сектор. От на цього потрібно сконцентруватися. І сконцентруйтесь на роботу з банками. Сьогодні не можуть фермери  і дрібні підприємці нормальний взяти кредит, не можуть. Фінзвітність, фінзвіти, форми і так  далі, і так далі, яких вони апріорі багато не ведуть. А ті, що і ведуть, просто не підходять банкам. Як вони в ринок землі підуть, якщо ми будемо робити? На цьому потрібно концентруватись.

Меліорації немає. Ви знаєте, скільки сьогодні для промисловості затвердили граничний тариф електроенергетики, знаєте, скільки? 340. Ми так до 500 дійдемо. І це будуть по зрошенню платити за мегават. Чому? Тому що запустили через НКРЕ "зелену" енергетику в нікуди. Розумієте?

Тому я до чого веду, сконцентруйтесь: а) на бюджеті – це головне, і на тих програмах, які дійсно будуть допомагати. Агрострахування –  добре. Але, якщо ми зробимо програми по зрошенню, меліорації і так далі, можливо, нам і не потрібне це страхування, бо вони самі собі будуть, вибачте, інвестувати і заробляти. Просто мені до цього обидно. Почему? Потому что все имеют на сегодняшний день лоббистов, а у нас аграрного лоббиста в уряде нет, просто ноль, вот до чого мне обидно. А для креативної індустрії знаходяться гроші, розумієте. На шахтарів всі вибивали, так, але знайшлися, але відшкодування вартості аграріям після ваших слів не знайшлося. Ось мені що обидно.

Тому я вам просто раджу, зосередьтеся на тих програмах основних, особливо для півдня, мілієрації і так далі, зосередьтеся. І в тому числі внесіть кошти за відшкодування, якщо раптом, якщо не приймуться там відповідні законопроекти, якщо у нас буде там посуха або інші катаклізми, які ви прописали, і, можливо, потрібно буде допомога аграріїв. І з банками пропрацюйте. Оце головне, що сьогодні, воно буде спасати всю ситуацію. А те, що ми там закони туди-сюди, плюс-мінус, зрозуміло, що це закон, який попередньо приймали, він потрібен, і я теж його розумію.

Але в мене є питання по фізособам, і я це сказав Сергію, є питання по фізособам. Слухайте, вони сьогодні будуть корми, упаковки зберігати. Ви що, с этого сошли… Как они это будут фізично робити? Упаковки кормів будуть зберігати. Ладно, на ветеринаров повесили эти книжки, ладно. А походження тварини, це теж потрібно будуть окремі будуть речі? Я до чого просто веду, тут я розумію для себе, моя позиція і так далі, але, з іншої сторони, я не бачу сьогодні підтримки жодної по аграрному сектору, ну, не бачу. Я вже не кажу по те, що у нас є можливості по цим сімейним фермам запустити просто колосальні програми по дорадництву і так далі. 100 тисяч ми в рік можемо спокійно, за два, за три, зробити. Ви ж це розумієте, ми їм і пільги дали, і навіть державну підтримку, пріоритет тільки їм дали. Я закінчу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас не перебиваю, продовжите. Просто я на секунду вийду. Степан Чернявський, поки мене не буде, 2 хвилини буде вести.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую, да. Тому тут важливо, я б хотів, щоб ми, як аграрії, всі це зрозуміли, що ми всі за це за єдине боремося, за весь аграрний сектор, починаючи від маленького, закінчуючи до експортера. Я так би хотів працювати. А у нас відбувається, що ми щось робимо, а постійно аграрний сектор втрачає на протязі останніх років. Це правда, і я без прізвищ.

 

_______________. Я дякую. Просто може я прокоментую?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Давайте, у нас є заступник, нехай слово…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так, прошу.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Дякую.

Ми повністю, Вадим, підтримуємо, що ви говорите, лобізм в уряді є аграрного сектору. Якщо ви знаєте, що цього року навіть після секвестру бюджету рівень аграрної підтримки 4 мільярди взагалі не помінявся, і це було досягнення цього року. Дискусія по наступному року, внесення теж Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства, ми внесли пропозиції на загальне фінансування десь в районі 10 мільярдів. Робота продовжується. Ми активно боремося. Повністю підтримуємо ваше бачення, що треба підтримувати і додаткові програми, які ми говоримо, це і страхування, і зрошення, і картоплярство, і овочівництво, плюс розширення традиційних тих програм, які цього року, знову ж таки наголошую, вдалося, незважаючи на секвестри всіх програм, не скоротити, а зберегти на тому самому рівні, це і по підтримці техніки, і компенсація відсотків, і підтримка тваринництва.

Щодо фінансування. Слушне зауваження. Це ми з самого початку теж цього року намагаємося змінити ситуацію, працюючи теж і з Національним банком, і максимально, скажемо так, не лобіюючи, а підтримуючи законопроекти і про гарантії портфельні, які дадуть можливість розробити нові продукти.

По програмі, яка стосується всієї економіки, 579  50 процентів – це теж аграрії. Зрозуміло, цього недостатньо. Але це, скажемо, початок. І ми вдячні теж за підтримку і комітету, і вам в тому числі по всіх пропозиціях, які зараз обговорюються. Бюджет абсолютно надзвичайно важливий. Ми кожен день в дискусії із Прем'єр-міністром, із міністром фінансів, для того, щоб віднайти можливості дофінансувати ці програми, які всі для нас і для аграрного сектору важливі. Тому так прокоментую.

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Я дякую, Ігор.

Я розумію, ви скажіть одне єдине, чим  вам допомогти. Давайте сконцентруємося: а) зрошення, меліорація. Давайте сконцентруємося, відшкодування безпосередньо, якщо у нас будуть катаклізми. От на цих речах. Давайте сконцентруємося, те, що у нас зростає електрика, сконцентруємося на відшкодуванні вартості, допоможемо. У нас є законопроект про кооперативи по воді і так далі. Ми сьогодні вкрай важливий прийняли законопроект, де об'єднали плату за землю з водою. Давайте от над цією програмою сконцентруємося, тому що ми  розуміємо, чим південніше, ну, на південь іде, тим важче робити сільське господарство. Що вам для цього потрібно?

І друге, це, звичайно, банки. Бо, якщо запуститься ринок землі, при всіх політичних речах і так далі, ну, не будуть сьогодні маленькі конкурентноздатними, тими, хто здають цю форму і мають кредитну історію і так далі, не будуть маленькі. І це буде соціальний вибух. І тоді всі приходять… прийдуть до нас. До нас спочатку. Не в уряд приходять, а до депутатів, до кожного і так далі. Завжди депутати винні. Чим вам допомогти?

Я от прошу, Миколо Тарасовичу, щоб закон Плачкової, щоб ми винесли і в кінці-кінців це про кооперативи зробили. Сьогоднішній закон –  супер, це основне зараз. Давайте по півдню попрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Плачковій, це по засусі?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні. Закон про кооперативи водокористувачів. Плачкова, вона там перший автор, вона грамотний закон зробила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я уточню. Просто там…

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Там півкомітету підписалось. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто там ……. об'єднання водокористувачів, я знаю, також пишуть закон.

 

ПЕТРАШКО І.Р. На виході зараз об'єднання водокористувачів, це дуже якраз важливі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж ви від Кабміну подаєте, правильно?

 

ПЕТРАШКО І.Р. Ну, це від Кабміну, Міністерства екології і Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства, тому що канали –  це у віданні Держводагенства, яке в Мінекології. Але ми разом напрацьовуємо і напрацювали практично, уже закінчили, законопроект. Я думаю, в найближчі...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можете в план поставити… (Не чути)

 

ПЕТРАШКО І.Р. Можна поставити, да, щоб ми представили. Це величезний… ну, там серйозний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ви представте разом з законопроектом Плачкової. Послухаємо, що вона там теж пропонує.

 

______________. Я ж пропонував рибу і воду повернути до Міністерства сільського господарства і економіки. Це значно б спрощувало взагалі. Ну, повернути Водагенство до Міністерства економіки. І повернути рибне господарство.

А ще хотів би доповнити такий момент. Що, коли почалася аграрна реформа, я збирав цілий пул страхових компаній для того, щоб розібратися з агрострахуванням, взагалі на якому воно зараз в нашій країні рівні. І це стосовно в продовження, що маленькі, великі. То я був дуже здивований, який малий дійсно відсоток взагалі агрофірм взагалі відносяться до страхування. Ну, це я вважаю більш наша ментальна світосприйняття страхового бізнесу як такого. Це треба провести якийсь може час обговорень та просто представників ВАР запрошувати, щоб просто людей залучати до страховки. Бо, на мою думку, це в майбутньому один із самих головних таких ричагів, який допоможе взагалі запобігти таким форс-мажорним обставинам, з якими ми в цьому році зіткнулися. Люди просто бояться цього, от дійсно, я спілкувався, вони просто бояться.

 

ІВЧЕНКО В.Є. У нас люди бояться не агрокомпаній, а фінансового ринку України.

 

_______________. Я ж і кажу, страхового.

 

ІВЧЕНКО В.Є. І в цьому є велика у нас проблема. І поки у нас не буде тут  стабільності, ніхто не буде страхувати. От  тут проблема саме не в тому, а як будуть працювати ці фінансові інституції. Бо люди не хочуть витрачати постійно кошти, а потім через півроку через суди, можливо, забирати  в цих агрокомпаній. А ці агрокомпанії ще не всі здатні виконати всі зобов'язання і той пакет, по якому вони, страхують і так далі.  У нас багато проблем. Тому тут давайте глобально, точечно, тактично скористаємося можливостями, поки ми всі розуміємо, що…

Пане Ігор, і тут не потрібно боятися, коли ви сказали,  в Нацбанку пролобіювали. Ви для нас тут, в комітеті, ви маєте бути лобістом, там ви можете по-іншому говорити. Але потрібно це питання рухати, ми  постійно програємо. Один відсоток тоді просив оставити, не залишили. І погано, сьогодні менше і менше ця історія йде. Я вже не кажу про те, що все розпорошилося, реорганізацію Кабміну зробили, і всі  їх служби розпорошились. Розумієте? І ви сьогодні, коли там відповідаєте, перед  тими ж водокористувачами стоїте, фермерами, ви нічого не можете зробити, бо довкілля вже не в вашому  міністерстві. Розумієте? От тут питання.

І, вибачте, деякі інші центральні органи виконавчої влади напряму підчиняються  Кабінету Міністрів. Ми ж це розуміємо. Але людям  не поясниш. Є відповідальний, є людина, яка має це робити.  Скажіть, чим вам допомагати, і давайте будемо робити. Я не можу спокійно дивитися, коли креативні  індустрії можуть, а аграрний сектор ні. Сьогодні 7 відсотків їм  ПДВ і в бюджеті 3 мільярди, тобто на театри, на фільми є, а посухи в країні немає і проблем з сільським господарством на півдні немає. Ну, якось тут треба "трусити" цю історію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую Вадима Євгеновича.

А скажіть, будь ласка, є питання ще по страхуванню? Це кабмінівський закон, він іде як кабмінівський?  Ви хочете, щоб була дотація на страховий платіж? А як ви всунетесь в цю суму? Який ви бачите розмір цього по країні має бути?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ми подавали 672 мільйони гривень на наступний рік за умови, що буде виділено  8,5 мільярда на державну підтримку. Ще ж бюджетний процес не завершився.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Ми ще маємо надію, не надію, а 672 мільйони дасть можливість застрахувати півтора мільйони гектарів, приблизно по нашим розрахункам. Як почати процес?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …який страховий платіж на гектар і скільки ви компенсуєте?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми в розрахунок ставили, що в середньому буде 400 гривень і компенсація 50 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  50 відсотків? Ви хочете сказати, що за 20 доларів страховка на гектар? Страховка врожаю, чи страховка прибутку?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це врожай і не страховка – це перезимівлю, відшкодування втрат. Такі продукти є і їх застосовували.

Ще раз, це не дохід, це врожайність – це компенсація суто втрат на перезимівлю, це мінімальне. Тобто, якщо ви, якщо не пройшла перезимівля, ви в березні отримали компенсацію втрат, які вклали осінню під озимі культури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, компенсація втрат.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Це мінімальний самий перший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Компенсація  втрат, можливо, буде 20 доларів.

 

ПЕТРАШКО І.Р. Щоб люди отримали можливість пересіятись.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це платіж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сума компенсація страховки за гектар – 400 гривень, як компенсація втрат. Може є такі продукти. Я  пам'ятаю, що я колись в Польщею спілкувався, а вони…

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це 4 відсотки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Провірений ринок, страховий платіж дорогий всюди в Америці теж. Він коштує в Польщі від 4 процентів на такі культури, як ріпак –  6-7 процентів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Так 4 це і є. Якщо ми 20 доларів  помножимо на 25 – це 500 доларів витрати якраз осіння, які  ви вносите.

 

_______________.  А є хтось зі страхової?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Цього разу ми не запрошували, у нас в робочій групі страхові представлені, і в НБУ на представленні вони були.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо питань немає, у  нас третє-четверте, зробіть презентацію. Скільки вам часу треба, Сергій Миколайович? Давайте так, поки є ще голоси, бо я так бачу, голоси "тануть". Які у нас пропозиції по засіданнях на листопад? 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. По засіданнях у нас получається: робота в комітетах наступний тиждень передбачається. А так середа: це 18 – пленарне, 18 листопада. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція наступний тиждень в Zoom провести, після цього провести О 14:30 стандартно тут.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 11-го об 11 годині, так? В Zoom. І 14:30 18 число офлайн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у нас готове в секретаріаті?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У нас готове 4046 Закон про фермерське господарство.

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Олександр Георгійович, дивіться, якщо в Zoom, потрібно закони в першому читанні. В Zoom, ну, не працюють ці закони в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А немає на друге читання, зараз ще все в роботі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тільки в першому і легенький, тоді можна в Zoom. Якщо це…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, 4046 є.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 4046 урядовий про фермерське господарство, що  можуть будувати на земельних ділянках.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там рішення було комітету аграрного, що треба, пам'ятаєте, весною голосували, коли Програму діяльності уряду, що треба молодих підтримають фермерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що ще?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є 3680 про насіння. Але там краще проводити офлайн, щоб були запрошені  асоціації, щоб дискусія була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, я тоді, дивіться, якщо у нас для першого читання, все решта у нас перше читання великі, решта у нас на реєстрації, на презентації вже Закон про можливість оренди постійного користування, це все великі закони, великі презентації. Може нам тоді нема змісту ставити це для галочки щось в  наступний тиждень?

 

 ІВЧЕНКО В.Є.  Погоджуюся.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, водокористування краще офлайн, там дискусія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно. Давайте тоді ми заплануємо дійсно з 14:30 попрацювати декілька годин з перервою через тиждень, через два тижні.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А ви зможете це водокористування через тиждень вже винести чи ні?

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Законопроект внести – ні. Але представити кінцевий концепт – да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Кінцевий концепт представляйте. Це ці законопроекти…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Проект Плачкової, в принципі, 3852…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання від Біленка зробити презентацію по постійному користуванню, по здачі в оренду. Ну, його немає, передайте. Може поставити фермерські.

Які ще пропозиції, що у нас ще?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  В принципі, є висновок ГНЕУ на проект Плачкової 3852, там висновок Комітету євроінтеграції, що цей законопроект не відповідає вимогам Асоціації з Європейським Союзом  і позиція міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, ми ж сьогодні  обговорили, що ми послухаємо кабмінівську концепцію і послухаємо, що Плачкова пропонує. Ми можемо запросити Плачкову як доповідача, так само, якщо можна, ви оцініть, як воно кореспондується. Ну, і, звичайно, комітет, підкомітет профільний прочитає щось. Це Маргарити комітет? Значить Маргарити.

(Загальна дискусія)

Водокористування – чий комітет? Підкомітет. Підкомітет водокористування чий?

 

_______________. Колихаєв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колихаєв – це зам.

 

_______________. Я з Колихаєвим вивчав водокористування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді їм теж розкажете, будьте в курсі.

Що ще?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ще є проект про молоковмісні продукти наш депутатський, там немає висновку ГНЕУ. Але я з ними співпрацював, може бути до наступної п'ятниці. Але ще немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може бути забагато. Що ще?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З готових більше нічого.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А насінництво?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Навіть насінництво, а ми ж сказали, друге, 3680, так, це на 18-е.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насінництво можемо виносити, почнемо обговорювати. Офіційно виносимо насінництво, молодих фермерів (перше читання), презентацію тоді постійного користування в оренду і презентацію водокористування.

Є якісь ще побажання, пропозиції? Підходить? Тоді пропоную такий порядок на 18-е. Коли ці закони ваші дійдуть в комітет, що ви сьогодні презентуєте – страхування, захист рослин і харчові продукти?

 

ВОСОЦЬКИЙ Т.М.  Страхування ми плануємо вносити можливо на наступному уряді, але потім два тижні на альтернативні, тобто розгляд вже у грудні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці євроінтеграційні – третє, четверте?

 

_______________. Захист рослин готові хоч зараз, тобто до кінця тижня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж від Кабміну має йти.

Дивіться, я вам просто, це не півроку назад. Закони, які євроінтеграційні, якщо вони подаються від депутатів, завжди питання зі "шкурняками", воно сприймається так, щоб це не було, як у нас поліетиленові пакети. Тому у мене прохання, щоб ви все-таки від Кабміну це подавали.

 

_______________. Колеги, у нас по Кабміну стоїть дедлайн там на вересень, вересень вже пройшов. Тому для прискорення процедури можна було б…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То не перший раз пройшов дедлайн. І що?

 

_______________. Більше того, великі законопроекти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви можете… Сергій, щоб ми внесли, чи ви готові Кабміном…

 

_______________. Ми готові передавати вам, ми завжди вели мову про те, що ми передамо вам і, власне, сьогодні презентуємо для того, щоб передати вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб ми підписували?

 

_______________. Так.

 

_______________. Там просто великий він, якщо ми запускаємо…

 

_______________. Там 130 сторінок обсягу і  внесення змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді у мене прохання. Якщо ви готували цей закон, ви пройдіться по фракціях, оскільки він євроінтеграційний, на євроорієнтовані фракції і постарайтесь підписати, ну, там, не знаю, "ЄС", "Голос",  "Батьківщина", може, хай передивиться.    

 

_______________. По матеріалах, що контактуються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, як ви приєднаєтесь до євроінтеграційних законів підписання?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Потрібно дивитися на всі закони. Для мене євроінтеграційні – це ті закони, які захищають національного товаровиробника. Якщо вони будуть стояти на захист, звичайно, ми будемо приєднуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Покажіть всім, потім далі обговоримо.

 

_______________. По матеріалах, що контактують з харчовою продукцією, там зараз треба трошки доопрацювати "Прикінцеві положення", і це єдине питання. На нього там треба не більше тижня.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, у мене до вас питання. Що 2194 і що 2195?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2194 комітет прийняв рішення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я розумію. Коли в зал?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Опрацьовується в юруправлінні ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, в зал через тиждень… Ще в юруправлінні?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пропрацьовується там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо опрацює юруправління, будемо ставити в зал, якщо не опрацює, значить будемо чекати.

2195, що у нас?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можемо презентацію провести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, 2195 відставили, тому що ми оренду, я знаю, секретаріат займався орендую постійного користування.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так, тут 2195 теж потрібен, поясню чому. Тому що земля, коли передасться територіальним громадам, треба, щоб вони нею грамотно розпорядились, а не роздерибанили по 2 гектари.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правильно. Давайте на наступний комітет починайте 2195, хай готують вже таблицю, там не така вона велика, будемо слухати…

 

ІВЧЕНКО В.Є. І треба буде їх в один день буде у Верховній Раді  ставити, щоб вони один за одним йшли, тоді один буде доповнювати інший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2195 правок не можна подавати, можна отак обговорити і сказати, отут отакий текст, це нормальний текст, давайте зробимо комітетський. Колись, Артем, були з цим проблеми, хоч по одному закону?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то до чого ти говориш.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2195 не поширюється на Миколаївську область.

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Просто тут шутки шутками, але нам потрібно, щоб один за іншим пішов, це обов'язково.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Так, у нас що…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Там у нас… Дивіться, у нас іде передача землі громадам, державний контроль залишається. Далі у нас там ідуть технічні моменти з приводу спецдозволів, викупу земельної ділянки, пріоритетності викупу, переважне право і так далі. Нам 2194 треба. А потім, коли ми передаємо землі територіальним громадам по першому блоку, буде вже працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, все зрозуміло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Закон 2195. Просто воно комплексно, воно в розривах не має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дивіться, тут все звучало, давайте дійсно… Більш того, я пропоную поставити 2195 першим питанням на цьому комітеті.

У нас тоді получается 2195. Це друге читання. 46, молоді фермери. Що ще?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  3680.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це що?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це насіння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насіння.

 

ІВЧЕНКО В.Є. 2195, там п'ять сторінок, по-моєму, було. Не знаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, там було більше.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скільки?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Сімсот з чимось.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Ну, просто кожний депутат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Я думаю, що… Дивіться, якщо ми ще добавимо насіння, це забагато на один день. Насіння давайте перенесемо. 2195, бо це більш критичніше. Молоді фермери хай будуть, там 5-10 хвилин займе. І потім презентація оренди постійного користування і презентація водокористування. Чотири питання в порядку денному.

Хто за те, щоб провести засідання в листопаді, через два тижні, в середу, на 14:30, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Є по "Різному" якась заява, за яку треба проголосувати?

 

______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

______________. Можу зачитати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зачитайте.

 

______________.  Заява.

"Голові Верховної Ради України Разумкову Дмитру Олександровичу.

У Верховній Раді України зареєстрований  проект   Закону України "Про ринок деревини" (реєстраційний номер 4197) (від 07.10.2020 року), поданий народним депутатом України Матусевичем. А також альтернативний йому  проект Закону України "Про ринок деревини" (реєстраційний номер 4197-1) (від 26.10.2020 року), поданий народними депутатами України Підласою, Заблоцьким, Овчинниковою та іншими народними депутатами України.

Головним комітетом з опрацювання зазначених законопроектів визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку. 

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики звертає вашу увагу, шановний Дмитре Олександровичу, що питання економічної політики в агропромисловому комплексі, зокрема питання лісового  господарства, відповідно до Постанови  Верховної Ради України "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев'ятого   скликання" (від  29.08.2019 року) віднесено до предметів відання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  та земельної політики.

Крім того, комітет також звертає увагу, що відповідно до класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД) секція А складається з  сільського господарства, лісового та рибного господарств та включає в себе,  зокрема, діяльність  з одержання лісоматеріалів, лісових та інших  рослин, тощо. У зазначеному класифікаторі класом 0220  "Лісозаготівлі" передбачено, що результатом такої діяльності є необроблені лісоматеріали або паливна деревина та який включає виробництво круглого матеріалу для деревообробної  промисловості, виробництво круглого  лісоматеріалу який використовується в необробленому вигляді такого, як рейки, огорожі, стовпи та жердини, збирання та виробництво паливної деревини, збирання та виробництво залишків паливної деревини після  лісозаготівель.

Разом з тим інформуємо, що у Верховній Раді України дев'ятого скликання (перепрошую, восьмого скликання) було зареєстровано проект Закону України про ринок необробленої деревини та прав на її заготівлю (реєстраційний номер 10092)  (від 26.02.2009 року). Головним комітетом  з його опрацювання відповідно до предметів відання було визначено саме  Комітет Верховної Ради України з питань  аграрної політики та земельних відносин.

З огляду на викладене просимо вас, шановний Дмитре Олександровичу, визначити Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики головним з опрацювання проектів законів реєстраційний номер 4197 та реєстраційний номер 4197-1".

Зазначене звернення прошу підтримати Комітетом Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Прошу за це проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого є бажання прокоментувати, виступити?

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно.

Тоді повертаємося. Сергій, у нас є прохання,  можете нам, дивіться, от широкими мазками поки що пояснити, про що Закон про захист рослин, яких рослин і захист від чого, і про матеріали та предмети, що контактують з харчовими продуктами і для чого вони потрібні?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Колеги, перш за все це досить системні законопроекти. Це не про внесення змін до деяких там статей чи абзаців, це документи, які повністю міняють правила і регулювання ринку.

Перш за все вони євроінтеграційні на виконання угоди. По захисту рослин ми працювали, мабуть, років три останніх, залучали європейських експертів і не тільки, і врешті-решт у нас є результат. По захисту рослин у нас імплементується 15 актів ЄС і 16 міжнародних стандартів.

В цілому що пропонується? Перше. Це усучаснити регулювання у двох сферах. Це захист рослин, тобто це про застосування і обіг пестицидів; і це про карантин рослин, це, власне, про боротьбу зі шкідливими організмами, які шкодять врожаю, знищують його і таке інше. І, третє, досить такий істотний блок регулювання, який пропонується, це контроль, контроль як всередині країни за цими шкідниками і за обігом засобів захисту рослин, так і контроль на кордоні. Ці три блоки і пропонується врегулювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А гербіциди ………. законом регулюється?

 

ГЛУЩЕНКО С.М.  Да. На сьогоднішній день  регулюється це двома законами про карантин рослин і про захист рослин. Ці два закони, вони досить старі, вони приймалися в 93-му і в 98-му році. Вони визнаються такими, що втратили чинність і на заміну їм прийде один спільний закон, який комплексно буде врегульовувати боротьбу з шкідливими організмами і, власне, обіг тих речей, за допомогою яких ми боремося з цими організмами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А для чого цей закон потрібний? Крім того, що ці старі, є якісь вимоги євроінтеграційні чи дерегуляція, для чого це?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Да. У нас є зобов'язання по євроінтеграції, дерегуляція, спрощення і діджиталізація. Плюс є такі речі, наприклад, ми вже далі переходимо від застосування авіаційним способом засобів з захисту рослин, можемо переходити до застосування їх за  допомогою дронів.  Тобто більш точно, більш точково і менш шкідливо і таке інше. Тобто там є і сучасні речі, є євроінтеграційні речі, є дерегуляційні речі. Ну, тобто там дуже багато переваг і, найголовніше, там більш, скажімо так, професійний спосіб доступу на ринок. Тобто ми розуміємо, хто застосовує, які класи пестицидів. Тобто така безконтрольність, яка має, на жаль, на сьогоднішній день місце, вона зникає. Ну, це дуже широкими мазками, там треба іти в деталі і пояснювати, як воно відбувається.

Ключовим моментом цього законопроекту також є те, що багато речей передається через механізм повноваження на приватний сектор. Тобто  ми маємо ………….… там тільки виключно державні лабораторії. Ні, це ненормальна ситуація, це монополія. Тому законопроект пропонує через механізм уповноваження давати дозвіл цим лабораторіям бути в тому числі приватними.

У нас не здійснюється техогляд техніки, яка застосовується для внесення пестицидів, але в ЄС це пряма норма і зобов'язання це робити, обліковувати таку техніку і періодично її оглядати.

У нас немає такого інструменту, як паспорт рослин. Хоча дуже багато країн вимагає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, зрозуміло. Там є, я впевнений, багато речей, там паспорти, дозволи,  ще там  забирається щось. Дивіться, у мене прохання, а можете скинути цю презентацію і текст в групу комітету?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Так, без проблем, вона там є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скинули?  А презентація була? А презентацію теж скинули? Теж скинули? Перепрошую, я просто сьогодні в залі  доповідав ці закони і не звернув уваги.

А розкажіть там, що таке "матеріали і предмети, що контактують…".

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією. Дивіться, для забезпечення безпечності харчових  продуктів  в ЄС є декілька таких milestones, тобто таких блоків регулювання. У нас на сьогодні із  всіх цих блоків  імплементовано три, і сьогодні ми розглядали четвертий. І ось додатковим, одним із останніх блоків, є регулювання предметів матеріалів, що контактують з харчовою продукцією. Мова йде, простими словами, про упаковку, тобто те, в чому ми купуємо харчові продукти, молоко, напої і таке інше, і таке інше. Прийнявши це регулювання, власне, у нас залишаться там тільки дрібнички в цій сфері для приведення у відповідність до законодавства ЄС. Залишиться там дитяче харчування і залишиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто це в нас зобов'язання по  ЄС?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Це зобов'язання по ЄС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А як бізнес до цього закону відноситься?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Абсолютно нормально, бо бізнес приймав участь і в розробці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А який бізнес приймав участь у розробці?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Перш за все  це Європейська Бізнес Асоціація,  це Американська торговельна палата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас зараз чимось це регулюється?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Ні, на жаль, як таких вимог немає. Є одна лише стаття у Законі про засади безпечності якості харчової продукції, 37-а, але там явно недостатньо для врегулювання всього комплексу питань. Тому для того, щоб імплементувати повноцінно вимоги ЄС, нам  треба окремий закон, тобто однією статтею там не обійдешся. Бо там є і процедури реєстрації до певних процесів, наприклад, процеси переробки пластику і повернення його у вигляді упаковки вже переробленої і деякі інші речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно я розумію, що цим законом встановлюються вимоги, який продукт має бути в якій упаковці, чи ні?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Ні-ні, це, власне, сама упаковка, тобто вимоги до цього пластику. Для того, щоб його вивести на ринок, його потрібно правильно маркувати, чи призначений він для харчових продуктів, по-перше, чи не призначений. Якщо це перероблений пластик, то там в переробку не повинні потрапляти певні види пластику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей закон впливає на те, що Європа при прийнятті цього закону буде спокійніше дивитися на дозвіл імпорту з Україні продуктів, які запаковані в якийсь пластик. Яка логіка в цьому всьому?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Опосередковано, да. Але перш за все це для внутрішнього ринку. Тобто для того, щоб ми, пакуючи печиво в щось, пакували його в безпечні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це безпека життя.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Да.  І види упаковки вони є різними. Їх, ну, досить таки багато, починаючи від скла, метала, дерева, пластику, резини, там ще щось, тканини, тому закон визначає загальну рамку. І каже, що конкретні спеціальні вимоги для кожного виду упаковки буде затверджуватися відповідним органом. Це буде Міністерство охорони здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Дивіться, у мене прохання, скиньте… У вас є якісь дедлайни по цих законах чи ні?

 

ГЛУЩЕНКО С.М.  Так. У нас теж по програмі пріоритетних дій уряду є дедлайни. Це там жовтень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жовтень якого року?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Цього року. Цього. Тобто ще три дні тому мали б вирішити питання по цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого у вас дедлайни в жовтні? Вони під що підв'язані?

 

ГЛУЩЕНКО С.М.  Під пріоритети, мабуть.

 

______________. Ні, коли план приймався, в той час планувалося, скільки часу потрібно на підготовку і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ну, ми підв'язані під якісь домовленості з ЄС, чи просто ви цей складали план, сказали, ну, оце зробимо в жовтні?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. По домовленостям ЄС у нас є всеохоплююча стратегія імплементації. І там взагалі не досить добра ситуація, бо дедлайни сплили ще в 18-му році. Тобто ми доганяємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас як мінімум три жовтня було вже.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Ну, результат, з яким ми стикнулися, ми намагаємося ліквідувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Скидуйде закони, ми їх перечитаємо. Постарайтеся крім нас зібрати побільше депутатів з різних фракцій, яких ви хочете, щоб це підписали. У мене прохання до Артура Герасимова, до "Батьківщини". Микола Іванович, до вас, якщо можна, тому щоб "Довіра", "Майбутє", хтось… Бо Мінекономіки просить, що в них займе це довгі процедури ці два закони. І тоді будемо дивитися, як їх рухати.

Які ще питання? Артем, є питання до контактуючих матеріалів? 

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Буду працювати в робочих групах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До побачення.