Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

17 березня 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня! Кворум є. Засідання оголошую.

Дивіться, у нас сьогодні на порядку денному два питання.

Перше. Обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників держ с/г підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (друге читання) із запрошенням представників державних підприємств.

Другий законопроект. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС, поданий народними депутатами Мезенцевою, Вінтоняк, Мельником, іншими (№ 4554).

"Різне".

Чи є доповнення до порядку денного, побажання, пропозиції?

Дивіться, до мене підходив голова підкомітету Чорноморов, він зараз пішов на бюджетний комітет, тому що там сьогодні слухається питання якраз законопроекту, який ми вчора рекомендували, про формування бюджету МінАПК. І попросив сьогодні доповнити прядок денний законопроектом тим, що ми вчора розглядали, кабмінівським, це страхування. Його вчора було знято за ініціативи якраз Чорноморова у зв'язку з тим, що потребував додаткового вивчення і обговорення членами підкомітету. Наскільки я зрозумію, це питання також обговорювалось заступником міністра економіка Висоцьким Тарасом. Тому, якщо можна, прокоментуйте, про що була мова.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є дві базові позиції. Доброго дня, шановні колеги! Дві базові позиції.

Перша, ще раз, питання було, чому аграрний комітет не основний. Оскільки Національний банк України з липня 2020 року є регулятором і 70 відсотків тіла законопроекту це саме про регулювання страхових компаній, щоб зняти недовіру, про те, як будуть вони авторизовуватися, як будуть допускатися до цих продуктів, через те в кінцевому результаті основним комітетом є податковий.

І друге, ще раз, наскільки реально використати ці 50 хоча б мільйонів гривень, які вже виділені в цьому році. Якщо, ще раз було ………..,  в рамках цієї сесії буде до липня прийнято, то фактично осінню ці кошти можна використати.

Це ще раз, ми розклали і подивилися, і запобіжники аналогічно перш за все до страхових компаній, вони там чітко прописані, то ризики того, що буде недобросовісна страхована компанія, мінімальні. Це було проспілковано, тому просимо, будь ласка, так за можливості розглянути і висловити позицію аграрного комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є питання, заперечення, пропозиції по доповненню порядку денного? Тоді голосуємо спочатку за цей порядок денний, який був розісланий, а пізніше за доповнення.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.

Пане Олександре, зверніть увагу, скільки людей проголосувало.

Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

За доповнення порядку денного законопроектом, про яке я сьогодні окремо говорив і Тарас Висоцький звертав увагу, Чорноморов просив.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.

По порядку денному. В мене є пропозиція. Оскільки частина депутатів підійшли до мене і попросили переставити у порядку денному місцями перше і друге питання. Через що? Тому що є якісь додаткові комітети, куди вони хочуть відлучитися. А питання перше, обговорення Закону про розпаювання з представниками Аграрної академії і інших, а також державних підприємств, які у підпорядкуванні Аграрної академії, в МінАПК чи в Мінекономіки займе певний час, очевидно, більше, на мій погляд, ніж обговорення Закону "Про дитяче харчування" до першого читання.

Тому чи є заперечення, щоб переставити питання порядку денного, спочатку розглянути перший закон, щоб у нас був кворум? Немає заперечень?

Тоді, пані Марія, вам як автору, одному з авторів слово.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дуже дякую, пане голово.

Сьогодні на розгляд моїх вельмишановних колег, членів аграрного комітету, стоїть важливий, не побоюся цього слова, історичний, євроінтеграційний і влучний законопроект, який забезпечить безпеку дитячого харчування. Ми говоримо не просто про дітей, ми говоримо про грудничків, ми говоримо про наш генофонд потенційний, говоримо про безпеку і забезпечення конституційних прав і свобод наших маленьких громадян і потенційних громадян.

Хочу почати з того, що в 2006 році вже у нас був зареєстрований Закон України "Про дитяче харчування", він є дуже комплексним, дуже фаховим, але, на жаль, жодним чином не відповідає нашим євроінтеграційним зобов'язанням в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС. Тому на сьогоднішній день виникла така необхідність врегулювати декілька моментів, які стосуються двох регламентів ЄС. На підкомітеті профільному ми розглядали вже цей законопроект. Ми домовилися з колегами народними депутатами, що саме в Регламенті ЄС 609/213, там, де були зауваження, щодо контролю ваги, ми виключимо ці положення і зможемо врахувати це між першим і другим читанням, що було дуже фаховим аргументом.

Але загалом хочеться зазначити, що є основні принципи і вимоги, які контролюються в даному законопроекті. Я думаю, що міністерство профільне Мінекономіки, з яким напрацьовувався багато років цей законопроект, зможуть прокоментувати докладніше стосовно вертикального і горизонтального регулювання. Але, якщо пояснювати дуже простими словами, ми говоримо про сектор виробництва, ми говоримо про безпеку дитячого харчування, так, ми проговорювали, Мінекономіки зустрічалися і проводили багато селекторних нарад, які стосуються нашого національного виробника, про якого ми не можемо не піклуватися, адже ці люди, ці керівники поклали більше 30 років свого професійного життя, щоб забезпечувати малюків дитячим харчуванням, там було піднято питання стосовно безкоштовного надання закладам освіти, дитсадочкам, яслам тощо. Ми прийшли до згоди того, що, повертаючись до окремого секторального врахування цих потреб...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє, можете не спішити. Як доповідачу, я думаю, у вас необмежений час,  щоб ми просто зрозуміли, якщо можна. Пробачте за коментар.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Вибачте, в мене техніка доповідання.

 Тому були враховані зауваження сектору. Ми зможемо внести ці зміни до окремих положень, але знову ж таки ми говоримо про те, що даний запропонований проект є на виконання вимог двох директив. Більше зауважень, які стосувалися від профільного підкомітету, в нас не було. Ми також говоримо про регулятивні сфери не тільки виробництва, а й рекламної і комерційної практики, встановлення повноважень ЦОВВів (центральних органів виконавчої влади), встановлення процедури, яка забезпечить і фаховий експорт. Тому що деякі члени підкомітету, мої колеги зауважували на те, що цей закон навпаки не буде давати експортувати. Це абсолютно дзеркальна ситуація, тому що якраз виконання стандартів європейських умов надасть змогу нашим виробникам національним бути присутніми не тільки на українському ринку, як є на сьогодні, а також і увійти на найбільший світовий ринок споживачів 502 мільйони європейців, які також можуть бути... маленьких європейців, які також можуть споживати цю продукцію.

Тому я би хотіла не затягувати, пане голово, ще запропонувати профільному міністерству, пану Сергію Глущенку додати технічні моменти.

Цей законопроект пройшов розгляд другого важливого комітету євроінтеграційного, засідання якого триває прямо зараз, паралельно з аграрним, і отримав позитивний висновок з врахуванням тих зауважень, які стосуються двох євродиректив, які мною були зазначені на самому початку.

На кінець хотіла би показати, і пан голова отримав цей лист, і впевнена, поділився ним з членами агрокомітету, він направлений від профільного проекту, головного експерта з питань законодавства у сфері ветеринарної та безпеки харчових продуктів проекту  EU  safety food  пана Тоні Віла з підтримкою даного законопроекту і проханням винесення  його на перше читання.

Знову ж таки я наголошую, співавторами стали 43, якщо я не помилюсь, колег Верховної Ради, не тільки монобільшості. Тому закликаю вас, колеги, до співпраці. Ми абсолютно адекватно ставимося до зауважень, готові, щоб колектив авторів правок був саме від аграрного профільного комітету. Поважаємо ваші зауваження і співпрацю. І дякуємо за цю можливість для представлення.

Щиро вдячна, пане голово.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марія.

Голова підкомітету Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Представники уряду, експерти та присутні! Найважливіше для держави та батьків є здоров'я дитини, а одним із вагомих факторів благополуччя розвитку дитини є здорове харчування. Сьогодні питання виробництва та обігу такого важливого харчового продукту, як дитяче харчування, в Україні не врегульовано належним чином, не забезпечено дітей грудного та раннього віку якісним та безпечним дитячим харчуванням. Наше законодавство потребує перегляду та осучаснення.

Отже, для вдосконалення нормативно-правового врегулювання питань, пов'язаних із харчовою безпекою у сфері дитячого харчування та гармонізацію національного законодавства у цій  сфері, законодавством Європейського Союзу розроблено саме оцей законопроект. Назва повна його: про  пронесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства Євросоюзу (реєстраційний номер 4554).  

Тобто підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами розглянув зазначений законопроект і за результатами обговорення була створена, як ви знаєте, робоча група, яка розглянула спірні питання та напрацювала пропозиції для врахування по підготовці  проекту закону до другого читання.

Узгоджувались питання щодо соціальних аспектів забезпечення дитячим харчуванням, текст відповідності зміни був обговорений і буде основою для напрацювання ще одного законопроекту.

Звичайно, розглядалося питання застосування ароматизаторів в дитячому харчуванні, визначення терміну "вода для дитячого харчування" і окремих положень законопроекту щодо використання цієї ж води та встановлення вимог до цього продукту. Уточнення визначення термінів "дитяче харчування", "дитяча суміш початкова" та "дитяча суміш для подальшого годування".

З огляду на вищезазначене підкомітет пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект реєстраційний 4554 розглянути і прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство економіки.

 

_______________.   Дякую, Миколо Тарасовичу.

Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати, шановні гості! Міністерство економіки підтримує цей законопроект. І хочу наголосити на тому, що його прийняття дозволить вирівняти умови і вимоги, які існують сьогодні в Україні і в Європейському Союзі. Це великий крок вперед, тому що це дає можливість нашим національним виробникам почати виробляти конкурентоспроможне дитяче харчування і виходити на зовнішні ринки з цим дитячим харчуванням. Оскільки на сьогодні, на жаль, склалось таке регулювання, що ми за власними вимогами це робимо і наша продукція дитячого харчування майже не експортується. Тому вирівнювання цих вимог це є дуже важливим кроком.

Коротенько про зміст законопроекту. Ми перш за все приводимо класифікацію дитячого харчування у відповідність до вимог ЄС. Ми виставляємо вимоги до складу дитячого харчування таке саме, як існує в ЄС. Ми забороняємо ті ж самі інгредієнти і складові, які не можна буде застосовувати в дитячому харчуванні. Ми робимо такі самі вимоги по представленню на ринку дитячого харчування і рекламі дитячого харчування. І, власне, ми запроваджуємо такі самі, як в ЄС, правила державного контролю за обігом дитячого харчування.

Як вже було сказано, законопроект було обговорено на підкомітеті. Були деякі занепокоєння з боку національних виробників щодо цього документа. Але після проведення цілого ряду робочих зустрічей ці занепокоєння були зняті, і, власне, будуть деякі невеликі уточнення подані до другого читання. Але вони не є якимись принциповими і такими, що перешкоджають прийняттю законопроекту в першому читанні.

Ми отримали листа підтримки від європейських експертів, є таблиця відповідності даного законопроекту вимогам законодавства ЄС, є підтримка і позитивний висновок від Комітету євроінтеграції.

Тому ще раз наголошую, Мінекономіки підтримує даний законопроект і просить його підтримати депутатам аграрного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, у нас зараз спочатку запитання від депутатів до авторів, після цього в нас виступи від депутатів.

Ще в мене є одне питання. Чи є хтось від асоціацій, які прийшли саме по цьому закону?

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. Так, є. Я генеральний директор Асоціації "Укрконсервмолоко" дитячого харчування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Хтось ще є?

 

ШИРОЧЕНКО Т. Широченко Тетяна, Європейська Бізнес Асоціація.

 

КУЗНЄЦОВ Г. Геннадій Кузнєцов, Ліга виробників харчових продуктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу запитати в комітету, чи не проти ви, щоб ми по хвилині дали виступити перед нашим обговоренням членам асоціації, щоб ми зрозуміли позицію, і тоді разом почали обговорювати?

Будь ласка, представтесь, будь ласка, і... Пробачте, я запишу давайте вас. Як звати?

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. Мене звати Тамара Михайлівна, я є директором Асоціації дитячого харчування.

Доброго дня, шановні колеги та народні депутати! Не знаю, чи мій виступ вплине на ваше голосування, але мушу сказати свою думку. З багатьма присутніми ми вже знайомі, але ще раз акцентую вашу увагу, що нашій асоціації більше 30 років, з них 15 років ми займаємося дитячим харчуванням та неодноразово проводили комітетські слухання в цих стінах.

Тепер по суті. Оскільки ми були основоположниками розробки цього закону, нам небайдуже це питання, ми, звісно, підтримуємо необхідність гармонізації національного законодавства по дитячому харчуванню із вимогами законодавства ЄС.

Тепер до проекту 4554. Я розумію, що була проведена велика робота по підготовці цього проекту, все виписано фахово, і я практично з усім згодна. Я подавала неодноразово перед цим проекти, то я знаю, яка це велика праця. Але хочу сказати, що після засідання підкомітету була створена робоча група, яка працювала впродовж місяця. Від асоціацій та підприємств були запропоновані зміни та доповнення до проекту, які були враховані. Ми дуже були задоволені, що наші всі пропозиції враховані.

На жаль, наприкінці було прийнято рішення відхилити запропоновані напрацювання, окрім незначних змін, тобто там внесли тільки за воду дитячу і майже все. А саме: втрачено соціальні гарантії для дітей, які потребують особливого захисту держави (це і безкоштовне пільгове забезпечення певної категорії дітей дитячим харчуванням). До речі, в зауваженнях МОЗ також вони пропонували залишити це в цілісному законі. Крім того, в проекті взагалі відсутня державна політика у сфері виробництва, обігу та маркування продукції дитячого харчування, а також стимулювання шляхом пільгового кредитування оподаткування.

Ще раз нагадую, що підприємства дитячого харчування єдині в Україні, які використовують молоко, сировину тільки вищої якості і тільки від фермерських господарств. Все це відбувалося завдяки державній підтримці. Впродовж 10 років ми отримували підтримку, і тому в нас будувалися підприємства дитячого харчування, і рідке та пастоподібне дитяче харчування практично 100 процентів – це вітчизняне виробництво для наших дітей.

І ще одне. До речі, навіть у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради є застереження втрати чинності Закону України "Про дитяче харчування", що призведе до поділу цілісного нормативного матеріалу, яке регулює питання, пов'язане з особливостями виробництва та обігу продуктів дитячого харчування.

І ще. На сьогодні зареєстрований ще один законопроект 5148 щодо дитячого харчування, де вносяться зміни в діючий закон, і ви також будете його розглядати.

У Комітеті з питань євроінтеграції також є своя думка, і не зовсім     погоджено.

Варто сказати, як уже було сказано, що нам пообіцяли внести окремий законопроект щодо соціальних гарантій для дітей та підтримки виробництва.

Тому прошу вашої підтримки в разі подання цього нового законопроекту також його підтримати. Але все рівно в мене залишається моя особлива думка, що найкраще, щоб всі ці норми були викладені цілісно в одному законопроекті. Тому що, якщо його на 7-8 законопроектів розбивати, не буде цілісного закону. І раніше тож було, зараз мотивує те, що тут розглядається тільки безпечність дитячого харчування. Був же закон, де є і безпечність, і соціальна складова, і допомога підприємствам. Тому що у наш час, ви знаєте, що молоко дороге, щоб отримувати молоко екстра, вони платять великі кошти, вони будуть неконкурентоспроможні. Дай Боже, щоб вони тут могли вижити, а не щоб... Я підтримую, що вони повинні виходити на європейський ринок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тамара Михайлівна, я зрозумів, дякую.

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. У цілому я пропоную, щоб направити законопроект на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, зараз ми вернемося. Все.

EBA, Європейська Бізнес Асоціація.

 

ШИРОЧЕНКО Т. Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує даний законопроект, і я вдячна Глущенку Сергію Миколайовичу, який організував робочу групу, де кожен міг подати свої пропозиції та доопрацювати. Ми за гармонізацію законодавства у сфері дитячого харчування з європейським законодавством.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Третій…

 

КУЗНЄЦОВ Г. Доброго дня! Кузнєцов Геннадій, голова правління Ліги виробників харчових продуктів.

Хотів би сказати, що цей законопроект розроблявся вже 3 роки, і він розроблявся не тільки за замістом, копіюючи або впроваджуючи законодавство Європейського Союзу, але і за структурою. Дуже важливо вказати, що європейці відмовилися в галузі безпечності і якості харчових продуктів десь років 20 тому від прийняття так званих вертикальних законодавчих актів. Саме такий Закон "Про дитяче харчування" у нас зараз існує.

І тому ми, виходячи із європейського досвіду, який прямо вказує  на те, що це хибний підхід, ми якраз і рознесли частину положень в різні законодавчі акти. Це перше.

Друге. Хотів би зазначити щодо робочої групи. Насправді робоча група, на мій погляд, достатньо плідно попрацювала, і те, що сказала Тамара Михайлівна, стосується більше питань соціальних. І саме, наскільки я знаю, пані Мезенцева сказала, що вона готова подати тут подібний законопроект, і ми запропонуємо пані Мезенцевій саме цю частину, що стосується соціальних питань.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

В мене прохання. Якщо можна, Марію Мезенцеву і Глущенка прокоментувати, зауваження були від Тамари Михайлівни певні. Тобто якщо у вас –  згідні, не згідні, якщо, я так розумію, ви не раз вже бачилися, якісь варіанти рішень, про які говорилося, судячи зі всього,  цього є або там ви їх намагаєтеся знайти. Тому, якщо можна, прокоментуйте, будь ласка.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Миколо Тарасович, законопроект врегульовує  питання, пов'язані з безпечністю дитячого харчування. Він не врегульовує, наскільки держава повинна соціально захищати дітей. Це предмет іншого закону – про захист дітей, якщо не помиляюсь.

Ми готові ту частину, яку озвучила Тамара Михайлівна, внести в цей закон, який забезпечить соціальні гарантії. На жаль або на щастя, в законі, який стосується безпечності дитячого харчування,  немає норм, які кажуть про те, що дітям потрібно безкоштовне дитяче харчування чи якісь інші гарантії. Але ми готові їх зберегти, але відсутність норм нам не дає це робити. Оскільки ми не зможемо до другого читання внести ці правочки, ми готові зареєструвати окрему законодавчу ініціативу. Марія Мезенцева готова виступити автором і підтримати ці норми.

Власне, це є вихід із ситуації, і якщо ми вирішимо, тоді у Тамари Михайлівни взагалі не залишається таких заперечень щодо даного документа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, дякую.

Марія Мезенцева.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Шановні колеги, я думаю, що тут ніхто не сперечається з того, що ми говоримо про інтереси найменших наших споживачів, найуразливіших, найважливішої групи населення, про малюків і новонароджених. Я не буду переймати на себе функцію першого автора або ініціатора такого законопроекту. Думаю, що справедливо було би, якщо би профільний комітет, підкомітет були ініціаторами, вся Верховна Рада, впевнена, долучиться. Але дійсно це повинно бути врегульовано, соціальна функція залишається, ми як законотворці повинні це забезпечити. Це жодним чином не викидається поза межі нашої відповідальності і компетенції. А оскільки домовленості були досягнуті, я впевнена, що і зазначені Геннадієм Дмитровичем, і EBA, і паном Глущенком, і головою підкомітету, який дуже сприяв цьому законопроекту і його взагалі життєдіяльності, тому що, ви пам'ятаєте, ми пройшли багато конфліктних моментів, але як відповідальні політики ми повинні завершити цей процес.

Тому дві фази проходження цього законопроекту і окремий законопроект, який, на мою думку, переконана, повинен бути з флагманом агрокомітету. Тому, пане голово, як кажуть, м'яч на вашій стороні.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марія.

Я думаю, що все-таки, не виключаю, що по предметах це комітет Третьякової, але авторами, звичайно, може бути будь-хто.

Дякую, зрозуміло. Переходимо до запитань і виступів членів комітету.

Перший був Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні представники асоціацій, шановні автори законопроекту!

Перше. Щиро вважаю, що це позитивний законопроект, маємо його підтримувати. Тому що він те тільки зараз говорить нам про Угоду про асоціацію, але також давайте не забувати, у нас в Конституції закріплено курс на НАТО та членство в ЄС, він повністю відповідає цим положенням. Крім цього, ми маємо позитивний висновок Комітету з питань європейської інтеграції. Тому за основу обов'язково треба підтримати.

Єдине, яка є пропозиція, Миколо Тарасовичу, щоб,  наприклад, якщо в нас це вже є завдяки робочій групі, ми прямо зараз могли в рішення комітету до першого читання внести, що буде доопрацьовано до другого, щоб народні депутати мали змогу завчасно прочитати, що вже буде внесено.

Дякую. Якщо... Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина". Колеги, дивіться, що відбувається. Старе законодавство, яке було, воно було, скажімо так, горизонтальним і воно забезпечувало по секторам і безпечність, воно забезпечувало по секторам соціальні гарантії. Це сектори, горизонтальні сектори.

Що зараз відбувається? Зараз, в принципі, ми гармонізуємо наше в європейське законодавство, і це вірно. Ми маємо вертикально, не може сьогодні аграрний комітет приймати закони соціальної направленості, бо це інший комітет. І зовсім доречно в цьому контексті, коли ми ділимо і підтримуємо законопроекти, я вважаю, що ми маємо його підтримати, зовсім доречно вести два паралельних законопроекти, як це ми робили в минулому скликанні.

Тобто виходить законопроект, наприклад, 4554 і інший закон паралельний. Перший: а) забезпечує якість, відповідає за якість, відповідає за безпечність дитячого харчування; а другий забезпечує оці втрачені дитячі соціальні гарантії, державна політика, яка має провадитись в сфері дитячого харчування і так далі. І тоді ми комплексно підійдемо до того, що ми гармонізуємо наше старе законодавство з європейським, але в двох вже вертикальних площинах. Це буде правильно.

Оскільки в нас на сьогоднішній день більше 10-11 тисяч законів, точніше, проектів законів ми реєструємо за нашу каденцію, а реально приймаємо 2, інші 8 завжди переходять в наступну каденцію. Для того щоб ми не робили таких речей, а дійсно комплексно робили, я пропоную: а) підтримати; б) наша колега Мезенцева, щоб виступила ініціатором, зібрала підписи за оті пропозиції по дитячим гарантіям і так далі, щоб ми швидко провели через комітет, соціальний комітет Третьякової; і в зал занесли два відразу законопроекти комплексно, щоб у нас не було критики з одного і з іншого боку. І це було би правильно, справедливо.

І я дивлюся на висновки, наприклад, виробник Хорольський завод дитячих продуктів, за який ми боролися 5 років, коли його забрали рейдери, ми реально як "Бізнес-варта" міжфракційне об'єднання боролися, вони теж пишуть про такі зауваження, тобто виробник навіть пише такі зауваження. Я думаю, що потрібно враховувати цю комплексну річ, нічого погано не йде, ми сьогодні приймаємо за основу, але ми, на жаль, не можемо сюди внести правки, як каже Артур Володимирович, з приводу соціальних речей, але ми відразу маємо реєструвати інший закон, і я готовий бути співавтором.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. В мене питання. Колеги, колеги, давайте…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Секунду, Петро Васильович, в мене одне питання також як в депутата. Скажіть, а є напрацювання якісь по цьому закону в частині соціальних речей вже зараз?

Да, будь ласка.

 

_______________. Так, є. В рамках робочої групи ми якраз і напрацювали ці зауваження і фактично за декілька днів ми готові подати перший варіант цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно. Тамара Михайлівна, ви знаєте про цей закон? Він, на ваш погляд, це конструктивний закон?

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені просто здається, що те, що говорив Вадим Євгенович, воно по структурі і підходах, на мій погляд, має рацію.

Будь ласка, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Микола Тарасович, саме на засіданні підкомітету працювала робоча група і ми розмежували Закон про виготовлення і якість дитячого харчування і соціальні питання. І вже є напрацювання для написання другого законопроекту. Я думаю, що найближчим часом такий законопроект вже буде зареєстровано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Глущенко Сергій.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Колеги, насправді питання соціального забезпечення вміщуються в одне речення, що діти забезпечуються дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Саме так зараз сформульовано в поточному законі, в чинному законі. І за останні 14 років, на жаль, Кабінет Міністрів не визначив цих норм, і де-факто соціальне забезпечення зараз відсутнє.

Ми абсолютно підтримуємо те, що таке соціальне забезпечення має бути встановлено, але реалії таковые, що його немає. Ми цю норму вже підготували і готові реєструвати. Але я все ж таки просив не ув'язувати одне до одного, оскільки питання безпечності воно більш важливе для всіх нас і для наших маленьких співгромадян.

Тому я би просив вас рухати це окремо. А законопроект, який вміщується все в одне речення, ми подамо, немає проблем з ним, але прошу не затримувати той документ, який ми сьогодні розглядаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, була пропозиція від Вадима Євгеновича підтримати законопроект, рекомендувати до першого читання у цьому вигляді.

І була також пропозиція звернути окрему увагу і провести роботу, я так розумію, вона може бути в найближчий час закінчена, з законопроектом у частині соціальних гарантій, пов'язаних з дитячим харчуванням, запропонувати їх для ознайомлення і для наступного, можливо, підписання всіма членами незалежно від фракції комітету.

І крім того, в мене прохання, Марія, якщо ви разом з асоціаціями вже, в принципі, знаєте, що там має бути, тоді також це показати Третьяковій Галині і щоб її члени комітету також могли до цього підписатися.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дякую, пане голово, за пропозицію і за пропозицію всім колегам. Я думаю, що це максимально конструктивний підхід, щоб ми затримувалися між читаннями. Ви знаєте, він був зареєстрований наприкінці грудня, якраз перед Новим роком, от у нас зайняло майже три місяці для виходу на комітет. Впевнена, що погоджена версія по соціальних гарантіях може пройти, як ви пам'ятаєте, є такі законопроекти, який за місяць вже виходять до залу.

Тому впевнена тут тільки синергія, максимальна енергія сприяння з нашої сторони, тому беремо на виконання ваші пропозиції, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хотів, щоб ми от саме так і підійшли, щоб ми голосували сьогодні "за", відразу реєстрували. І ми, як то кажуть, дивилися в реальність, оскільки законопроекти на сьогоднішній день можуть і рік не вставлятися в порядок денний. Вам приклад – 2194. Він був обіцяний, що влітку минулого року піде, а пішов, вибачте, навесні, вже наступного року. І повірте, так очікують 10 тисяч проектів, будуть очікувати 10 тисяч проектів за всю каденцію.

Тому я просто прошу, щоб ми сьогодні голосували і відразу реєстрували. Але в майбутньому вели саме два законопроекти, щоб вони далі комплексно відображали системно безпосередньо галузь дитячого харчування –  і соціальні гарантії, і безпечність цього харчування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я згідний з тим, що проходження в залі двох проектів максимально, скажемо так, в один час, він точно дає максимальні шанси одночасно двох законопроектів.

Тамара Михайлівна, і переходимо до голосування.

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. У мене невеличке доповнення, що не тільки соціальні гарантії, а ще й підтримка виробників. Тільки що в процесі обговорення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тамара Михайлівна, ми не будемо… тут треба розділяти мухи і все решта. В нас є держпідтримка, це має… це окремий закон, окремі комітетські слухання, окремі дії Кабміну і окремі рішення комітету.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Хто –  утримався? Одноголосно.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дякую, колеги. Щиро вдячна від колективу співавторів. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Маріє.

Є прохання від заступника міністра економіки Тараса Висоцького зараз коротко презентувати законопроект, той, що вчора не запрезентували, оскільки в нас ще є зараз кворум, і тоді перейти до великого питання, яке стояло в нас першим у порядку денному. Доповідач там саме Кабмін і саме Міністерство економіки. Нема заперечень?

Тарас Висоцький, у вас до 3 хвилин.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Шановні колеги, ми з вами погодили осінню, що включає поданий законопроект.

Перше. Хотів би наголосити: пам'ятаємо, що в нас держпідтримка агрострахування діяла 2005-2008 рік. Потім криза була у 2008 році, коштів не було. Тоді у 2012 році змінився закон, і був створений страховий пул, де була обов'язковою всіх участь. Хочу наголосити, що в той рік було в бюджеті виділено 1 мільярд 200 мільйонів гривень на агрострахування, а використали 86 тисяч. Чому? Тому що, звісно, йти страховий пул і платити обов'язкові внески ніхто не хотів, і це абсолютно... не рахувалося. З того часу, поки законодавці залишалися, це питання агрострахового пулу, в принципі страхування, не варто було піднімати з держпідтримкою. Тому перше, що робить цей законопроект, він ліквідує таке поняття, як страховий пул.

Друге. Для того, щоб були фермери перш за все впевнені, що страхові компанії зроблять виплати по страхових преміях фактично, яке вводиться регулювання? Національний банк є регулятором, він буде авторизовувати страхові компанії, які хочуть працювати з держпідтримкою. До них будуть такі вимоги: мінімум від 3 років діяльності в секторі, це не може бути просто новозареєстрована компанія.

Друге. Успішні і 90 відсотків плюс виплати по страхових випадках в рамках діяльності, що підтверджує, що компанія страхує і виплачує, в неї є ресурс.

Третє. Обов'язкове перестрахування ризиків згідно міжнародної практики, перш за все це в міжнародних ....... страхових компаній, є багато в Україні, працюють. Це є обов'язкова нормальна практика, щоб знову ж була гарантія, якщо, умовно, якійсь форс-мажор, то є ще рівень перестрахування, і він допоможе виплатити фермерам. Тобто основне, щоб фермер чітко розумів, зможе зайти завжди на сайт уряду або НБУ і подивитися, які компанії відповідають, і тоді приймати рішення.

І останнє. Це фіксація стандартного страхового продукту. Про що це говорить? Що сам типовий договір по страхуванню він буде затверджений урядом, і в цьому тільки будуть мінятися реквізити, я маю на увазі, страхової компанії або безпосередньо фермера, що страхуються. Для того, щоб потім не було випадків, коли, ви знаєте, умовно там, дрібним шрифтом щось приписують, потім кажуть: ви ж підписали, ми не виплачуємо. Тому це теж нівелюється. Цей документ буде офіційно доступний, і він буде так записаний, що потім юридично відійти від виплати буде неможливо.

Також хочу вам подякувати за підтримку. Для старту цього року на засіданні 3 березня було виділено 50 мільйонів гривень, знаєте, для того, щоб, дійсно, цю віру, яку зараз фермери отримали, реалізувати. Треба прийняти в цій сесії цей законопроект, тому він терміновий, і осінню можна буде почати використовувати ці кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.

Дійсно, хочу нагадати, що говорив Тарас Миколайович, що ми першим кроком вже прийняли розподіл по дотаціях, частину коштів зарезервували під цей напрямок. Очевидно, без нормального закону це не зможе запрацювати.

Будь ласка, запитання і виступи. Нагадую, ми комітет там другий, так?

Нема питань і виступів?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно. (Шум у залі)

 Я знаю, ми не головний.

 

_______________.  Направити до головного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що-що? Через фінансовий. І направити до  фінансового комітету, позитивне рішення комітету.

Так, переходимо до питання порядку денного. Обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних ...підприємств і так далі на одержання земельної частки (паю).

У нас, з ініціативи членів комітету минулого разу, в нас запрошені наступні особи. В нас директори підприємств, а також керівники інститутів і заступник президента Національної академії аграрних наук, представники Міноборони, представники ДП "Конярство", представники Міністерства юстиції, представники Фонду держмайна.

Колеги, що ми хотіли від вас сьогодні почути і про що ми хотіли сьогодні переговорити. Надіюсь, більшість з вас ознайомлені з текстом законопроекту, який прийнятий у першому читанні. Про що цей законопроект? Цей закон передбачає, що у випадку запущення процедури приватизації по державних підприємствах, у кожного з вас свої органи управління, тобто відповідним органом управління, якому ви підпорядковуєтесь, приватизація буде здійснюватися по наступних принципах.

Ці принципи прийняті в першому читанні, ми їх обговорюємо в другому читанні, і якраз це одне з тих засідань, щоб обговорити, що доречно, що недоречно, що треба міняти, що не треба, і взагалі в якому напрямку рухатися. У випадку, якщо приймається рішення про приватизацію окремого підприємства, виникає питання, яке в підприємствах, які мають землі на постійному користуванні сільськогосподарського призначення, є в даний момент нерегульованим, тому що право постійного користування по акту ви приватизувати не можете, на торги виставити не можете, це ніхто не може зробити. Крім цього, є процедури, які існують тільки в частині того, що можна робити з тим майном, яке у вас є у власності: умовно, це нерухомість, умовно, трактори, скажемо так.

У зв'язку з цим виникає ще наступний момент. Оскільки ми при проведенні земреформи заборонили продаж державної і комунальної сільськогосподарської землі, тому з урахуванням цього з цією землею при приватизації може бути передбачено тільки приватизовуватися право оренди, а також може надаватись право працівникам, колишнім працівникам, і в цьому законі передбачена квота для атошників.

Як це виглядає? В першому читанні передбачено, що якщо підприємство, прийнято рішення, дотримані всі процедури, що воно відправляється в приватизацію, то до 40 процентів земель, які в постійному користуванні, в розмірі не більше середнього земельного паю по району (це треба зараз визначати, чи по району, чи по ОТГ, це більш технічний момент, якщо приймається основний) працівники, колишні працівники, а також працівники соцсфери населеного пункту, де знаходиться підприємство, 20 процентів в розмірі по 2 гектари іде на атошників, не менше 40 процентів разом з майном виставляється на аукціон як право оренди 49 років. Така пропозиція по першому читанню. Вона зроблена з урахуванням того, що практично в кожному селі, де ви господарюєте, є багато бажаючих, які звертаються за землею. Це також було враховано, коли обговорювався цей законопроект.

Тому по порядку, так, як я називав, хотілось би почути ваші думки з приводу цього закону і взагалі ситуації, яка з цим пов'язана. Сьогодні ми можемо зачепити також і інші питання. Це цей законопроект, який в нас… другий законопроект, яким ми хочемо дозволити здавати підприємствам, в яких землі на постійному користуванні, офіційно в оренду, а не, умовно, по інших договорах.

Тому першому надаю слово заступнику президента Аграрної академії наук Олександру Андрійовичу. До 2 хвилин, будь ласка,  Руслан Андрійович, бо людей сьогодні багато.

 

_______________.  Дякую, Микола Тарасович.

Я хотів би вас попросити, щоб ми зразу надали по ідеології слово директору Інституту землекористування. Після нього я по ідеології науки. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ви хочете другим?

 

_______________.  Так, після Дороша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дорош Йосип Мирославович – директор Інституту землекористування Аграрної академії наук.

 

ДОРОШ Й.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я хотів би спершу розглянути ідеологію.

Оскільки я з першого дня проведення земельної реформи брав участь безпосередньо, і в тому числі в законодавчих актах, я хотів  розповісти, що  коли запроваджувалася земельна реформа, теж дуже багато питань висувалося і була певна ідеологія в частині того, що всі землі були розділені як землі товарного виробництва і окремо були виділені землі для науково-дослідних цілей. Це було зроблено свідомо для того, щоб розуміли, що є продовольча безпека держави, є сорти і все інше, тобто держава повинна мати аграрну науку і розвиватися в цьому напрямку.

Скажу вам так, що були різні етапи проведення земельної реформи, і коли ми паювали, коли ми роздавали, і тут у мене є питання до  назви закону, він не може бути у формі земельної частки (паю), оскільки земельна частка (пай) була передбачена тільки для колективних сільськогосподарських господарств, оскільки вони були членами господарства. В даному випадку це державні і земля державна, взагалі ми не можемо говорити про пай, це в загальному по ідеології.

Наступний крок. Ви знаєте, коли в 2000-х роках половина земель не оброблялась і треба було вносити якісь пропозиції, тільки аграрна наука внесла пропозиції з точки зору, що спрощене оподаткування це було напрацювання аграрної науки. І ми постійно, скажемо так, у процесі проведення всієї земельної реформи наука брала безпосередню участь в цьому. Щось вдалось, щось не вдалось.

І, до речі, стосовно наших господарств, то у нас є, дійсно, скажемо так, різні напрямки в цьому і розвиток, скажемо, і по тваринництву, і по рослинництву, і по землеробству, є свої технології, ми напрацьовуємо. І основна ідеологія взагалі аграрної науки, що ми не можемо працювати в кабінетах, значить, наша основна діяльність – це якраз і сільськогосподарські землі в тому числі, всі дослідні поля. Хочу нагадати, що в нас є дослідні поля, де їм 100 років, і вони внесені в ЮНЕСКО. Тобто без виробничої бази наука аграрна не може розвиватися. І, скажемо, землі сільськогосподарського призначення є невід'ємною частиною аграрної науки в цьому відношенні.

Тепер стосовно законодавства, яке я хотів би розглянути. Ми детально вивчили цей закон. І хочу вам сказати декілька, скажемо, наших правок і в цьому відношенні також. От ми виділяємо 40 відсотків для працівників. Нам слід розглянути, що в наші господарства, якщо ми категорично проти, і я сказав, чому. Тому що в нас землі для дослідних цілей, вони не підлягають... у даному випадку це не є товарне виробництво. Хоча закон виписаний таким чином, що вони також підлягають. Я запитую: а у нас, що, ми роздаємо людям для науково-дослідних цілей чи атошникам будемо надавати для науково-дослідних цілей? Логіки немає. У нас нетоварна земля.

Наступне. З точки зору того, що хто має прийняття рішення про приватизацію. Написано: органи виконавчої влади. Хоча ви заявили про те, що суб'єкт... хоча в нас є в законі, що суб'єктом управління об'єктом державної власності повинна приймати рішення. У даному випадку... взагалі трудові колективи не беруть участь в цьому. Тобто без трудових колективів приймають рішення, що робити. 40 відсотків і включається соціальна сфера. Сьогодні ми об'єднали ОТГ, у нас одне господарство, об'єднали три райони. Ви розумієте, там соціальної сфери буде більше, чим працівників. Треба теж реально оцінити.

Стосовно учасників бойових дій. Ми розуміємо, що люди заслужили, їм треба дати. Але 400 тисяч учасників, якщо ми їм по сотці надамо, це буде дуже добре, із тої землі, що залишилась. Нам треба підходити... інших підхід треба робити. Реально ми створюємо ситуацію, ми всіх просто не забезпечимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

 

ДОРОШ Й.М. Наступний крок. Ні-ні, наступний – 40 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ні-ні, а у вас 3 хвилини. Я просив у 3 хвилини вкластися. Скільки вам ще треба?

 

ДОРОШ Й.М. 2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не 2 хвилини, у вас ще 30 секунд. Нас 20 чоловік сьогодні.

 

ДОРОШ Й.М. Наступні 40 відсотків, те, що в оренді залишається, то виходить так, що підприємство навряд чи виграє цей конкурс, і ті, які ще мають виробництво якесь, вони просто з молотка повинні розпродати, все інше в них немає важливості.

І тому ми вважаємо, що те, що стосується, особливо внесення змін у 84 статтю, де вказано, що академія, що це не є виключно державною власністю, що можна... її треба виключити. І так само по інших там, де стосується аграрної академії, щоб ми... цей закон не стосувався Академії аграрних наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Йосипе Мирославовичу, ви директор Інституту землекористування. Скажіть, будь ласка, скільки актів у вас в підприємстві, по всіх підприємствах, в яких в цільовому написано: науково-дослідні цілі? Я маю цю інформацію, хочу почути від вас.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, дивіться, у нас уже 20 людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Если мы сейчас будемо одному задавати 20 питань…

 

ДОРОШ Й.М.  Я готовий дати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, секунду! Вадим Євгенович…

 

ДОРОШ Й.М.  Я готов дати відповідь.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, тоді і я хочу задати питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, з самого початку подана інформація, яка впливає на текст того, що ми обговорюємо. Тому давайте я буду вести, потім кожен з нас буде мати слово.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, так хто веде, то ви вже питання задаєте як депутат, тоді і я хочу задати питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам теж надам слово. З чого ви взяли, що я не дам вам слово зараз…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Бо ви запропонували інший формат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я запропонував формат, що кожний по черзі виступають.

 

ДОРОШ Й.М. Я надам відповідь. У мене є ця відповідь. Оскільки у нас під державні акти видавались нашим господарствам у 1995-1996 роки, нагадую, і там написано: для науково-дослідних цілей. Но коли Держгеокадастр робив інвентаризацію, не питаючи нас, в деяких господарствах він вніс як для товарного виробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, ми нічого не чуємо, справді.

 

ДОРОШ Й.М. І ми зараз звертаємось у всі органи, в тому числі правоохоронні, щоб внести зміни в Державний земельний кадастр, щоб встановити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але, по моїй інформації, більше 80 процентів землі у вас на актах постійного користування, які передбачені для ведення сільського господарства.

 

ДОРОШ Й.М. Це не відповідає дійсності, я готов, відверто скажу. Ми готові всіх депутатів запросити. Наш інститут розробив автоматизовану систему...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно. У нас тоді прохання.

 

ДОРОШ Й.М.  І ми по кожному господарству пройдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас тоді прохання. Дійсно, ми хочемо це зрозуміти. Це ні в якому іншому ключі. Тому що те, що я розумію, науково-дослідні цілі у вас визначаються рішенням внутрішніх… Добре, давайте змоделюємо таку ситуацію. Підприємство має… Ні, Вадим Євгенович, будь ласка...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Послухайте, ну, вы ж не один в комитете. А інші будуть питання задавати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, ми хочемо розібратися чи не хочемо розібратися?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, так давайте розбиратися, тільки питання ж задаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, секунду.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Просто получается, что нас puppet-show одного актера…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я хочу пояснити по темі.

Дивіться, у вас є акт на 3 тисячі гектари. Скільки з цих, наприклад, підприємств приблизно займаються науково-дослідними цілями з цих 3 тисяч гектарів в середньому?

 

ДОРОШ Й.М.  Мені дуже прикро, що ми сприймаємо науково-дослідні цілі як одне дослідне поле або два дослідні поля, і незрозуміло,  де, скажемо, займаються виведенням сортів. Но ви повинні розуміти, що навколо дослідного поля є ще буферні зони, тому що це обов'язкове перехресне... є інші, це все формується. Ці господарства так склалися. Це не просто так наші вимоги, це вимоги технологічних підходів. Ми не можемо... Тим більше, якщо ми виростили сорт, нам треба їх ще опробовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йосипе Мирославовичу, я просто хотів зрозуміти підхід. Давайте питання до Йосипа Мирославовича, тому що коли ми пройдемо 20 чоловік, ми не будемо пам'ятати, хто про що говорив перший. І логічно, що якраз ми всіх вас зібрали, тому кожному після кожного виступу доцільно задавати питання.

Вадиме Євгеновичу, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тоді так потрібно відразу було і говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я по-іншому і не говорив, Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ви казали, що ми даємо 20 людей.

Оскільки питання, які ви задали, вони стосуються не тільки академії, вони стосуються сорту дослідних станцій Міністерства аграрної політики чи Міністерства економіки. Запитайте в них: 11 тисяч гектарів, скільки на актах на старих і скільки перереєстровані і присвоєні кадастрові номер? Так я вам скажу: 50 відсотків. Я з минулого скликання боровся проти того, щоб віддавали інвалідам по 1800 гектарів у Одеській, і Бриль віддавав у Запорізькій області. Це стосується академії? Стосується. Це стосується сорту дослідних станцій, які зараз у Фонді держмайна? Стосується. Комплексне питання, яке можна було задати до всіх.

Я до чого сказав. Давайте ми, перше, послухаємо всіх і потім ми комплексно... Записуйте ці питання, тому що це питання. що ви назвали, воно стосується і конярства, там така ж сама історія, воно стосується безпосередньо оцих рисових чеків сортодослідних і так далі, теж така ж історія, і Академії аграрних наук. Я до чого просто веду. Давайте ми всіх вислухаємо. Це ж проблеми Міністерства оборони. Ви знаєте, що в Міністерстві оборони до 80 відсотків не присвоєні кадастрові номери?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ще раз кажу...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так от давайте просто вести, а не робити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми саме ведемо. Дивіться, ви задали питання... (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Всі виступили і задавати будемо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...не до виступаючого, а до мене. Ви самі відповіли частково на це питання. Я задав це питання директору Інституту землекористування, особливо на цьому закцентував, тому що це в першу чергу питання до нього.

Друге. Якщо ми не зможемо задавати… Я говорив перед тим, що порядок виступів запрошених наступним чином. Я ні в якому випадку не говорив, що питання ми задаємо в кінці. Це другий момент.

Третій момент.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Як, що мені показалось? Ви ж сказали: "Даємо всім виступити".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Даємо всім виступити, правильно.

Третій момент. По Міноборони насправді є окремі питання, які доцільно задавати, коли вони виступають. Я знаю, що члени комітету, наприклад, хочуть задати питання по полігонах, які, наприклад, напевно, до аграрної академії точно не мають відношення. Є багато індивідуальних питань, а не тільки загальних.

Наступне питання. Я не вірю, що в конярства є акти для науково-дослідних цілей, можливо, цілком помиляюсь. Постійне користування для науково-дослідних? Постійне? Дивіться, в нас є… Чому я хотів це вияснити? У нас в Земельному кодексі є два різних призначення землі: сільськогосподарських і науково-дослідних цілей. Це дві різні категорії, під які видаються два різні акти.

Тому, якщо ми трактуємо сільськогосподарські землі науково-дослідних цілей в розумінні Земельного кодексу, по яких окрема процедура, то на це повинен бути відповідний акт. А якщо це сільськогосподарські землі сільськогосподарського призначення, на яких за рішенням підприємства, яке це обробляє, проводяться наукові досліди, то, напевно, доцільно обговорити, що приватні підприємства, які просто орендують землю сільськогосподарського, такого самого призначення, також проводять науково-дослідні цілі, але не мають такого статусу, напевно, нічим не відрізняються.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Рухаємось далі. Я пропоную, щоб ми просто послухали і потім задавали питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас було багато заперечень, я їх... У вас були заперечення, я їх прокоментував.

Йосип Мирославович, дякую.

Микитюк, пробачте, Никитюк Олександр Андрійович.

 

НИКИТЮК О.А. Дякую, шановний Миколо Тарасовичу.

Шановні члени комітету, я хотів би ще раз зосередити увагу, що мова йде не про товарне виробництво, а, зверніть увагу, ми зареєстровані як державні дослідні господарства, це дві великі різниці. І в статутах цих підприємств держава наділила правом і обов'язком виключно продовжувати науку, яка твориться в науково-дослідних установах. Тобто приклад, якщо вивели новий сорт, то він там на стадії, значить, Р1 передається в господарство, господарство його висіває, получає супереліту, а потім розмножує на цих землях. І не можна розглядати як товар. Це насіння воно продається по всій Україні, і як показав досвід цього року, виключно наші сорти, дякуючи оцим господарства, які у нас є, 153, ми забезпечили посів озимих культур в основному сортами, які стійкі до морозів і отих посухів.

Друге питання. Не можна розглядати землі наші, які закріплені за дослідами, акцентую увагу, а не просто за державними підприємствами, якого основний вид діяльності – товарне виробництво. Не можна розглядати виключно виробив і пішов.

Давайте беремо підприємство, яке вирощує, наприклад сьогодні 1,5 тисячі голів великої рогатої худоби. Я маю на увазі, це ті без шлейфу, це тільки молочне стадо, а там є 3-4 плем'ядра. Розумієте? І вони утримуються окремо і кожному окремий тип годівлі, і під кожного розроблено окремі сівозміни кормові, …….. сівозміни. Поряд з цим є ще і сівозміни, де розмножуються окремі із просторовою ізоляцією, всі види сільськогосподарських культур. Не треба забувати, що у нас не вузько-направлений напрямок діяльності. Є інститут по кукурудзі, по пшениці, по тваринництву, по м'ясному скотарству, значить, по вівчарству, по олійних культурах, по луб'яних, і кожний має свій напрямок роботи, і інститут механізації, паралельно оці всі інститути у нас працюють з усіма господарствами одночасно. І ці господарства мають на сьогоднішній день мінімум по 15, по 20 договорів наукової співпраці.

Окрім того, як би ви розглянули питання, сьогодні, наприклад, одне господарство має 10 тисяч овець. Що він має робити? Він має там виготовляти що? Виключно корма заготовлювати, ті, що буде Інститут кормові йому розробляти у Вінниці, а той знаходиться в іншій зоні, але він займається по всіх зонах, в усіх господарства шляхом заключення договорів. А де їх випасати, на всякий випадок, так? Це як приклад кажу.

Окрім того, колеги, наші дослідні поля не можна розглядати як товарне виробництво. У статуті, повторююсь, написано, для яких цілей виділено товарне виробництво. Ми його бачимо, тому що ми виробили продукцію і продали. Але ж ця продукція має зовсім інший статус. 

Ну, от приклад приводжу. Сьогодні ми маємо унікальне підприємство – дослідне господарство рису. Це чеки. Зараз ми його розпаюємо, роздамо –  ми його ніколи не повернемо. А єдине в державі Україна, яке виробляє елітні сорти рису. І поряд стоїть Інститут ще рису. А ми розглядаємо  питання виключно однобоко.

Через що я цілком підтримую Йосипа Мирославовича. Не питання щодо зберігати і нічого не віддавати. Ми прийняли рішення: в перший етап ми віддали 30 господарств вже, сьогодні йде процедура їх передачі. Погодилися, а там не мало, не багато – біля 50 тисяч гектар землі. Але пішли на цю пропозицію. Ми за те, щоби розглядати питання, але однобоко підходити зразу до Академії наук – залишимося без аграрної науки, залишимося без насіння. А це продовольча безпека, і ці питання треба враховувати. Особливо… Ви подивіться, що в нас робиться сьогодні в Україні із коровами: залишилося десь мільйон 130 тисяч голів корів в Україні. А хто їх буде потім продукувати? А хто буде надавати можливість розвивати те вівчарство?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Андрійович, дякуємо.

 

НИКИТЮК О.А. Я звертаю увагу на… Вибачте, будь ласка, півхвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нічого-нічого, будь ласка.

 

НИКИТЮК О.А. Микола Тарасович, питання актуальне, але не можна підходити до розвитку науки однобоко. Є підприємства, які вирощують сьогодні шляхом розмноження по тисячі, по півтори тисячі гектарів еліти. Розумієте? Потім збирають і роздаємо. А нас сьогодні, щоб ви знали, порівняно з минулим роком, порівняно з 18-м роком, ми продали все на світі. Раніше воно лежало.

Коли люди розібралися, що краще звертатися до наших дослідних господарств, де воно підкріплено наукою і всіма інститутами – розумієте? Це досить серйозна проблема.

А ще окрім того, ми кажемо так, що "ой, там земля є"! А де ми будемо випробовувати? Інститут механізації є, так він єдиний в Україні, який розробляє, опробовує і дає заключення про виготовлення нових знарядь сільськогосподарських, які приміняються при обробітку землі. Оці питання треба підійти комплексно. Розумієте? Ніхто не проти цього, ми – за, але, ну, не можна однобоко підійти і написати як державні підприємства. Ми маємо статус особливий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Андрійович, дякую.

Дивіться, які питання до Олександра Андрійовича? В мене є питання.

Олександр Андрійович, скажіть, будь ласка, залежно від культур є, умовно, перша репродукція, друга репродукція і так далі. Деякі культури це можуть мати, інші не можуть. Ну, наприклад, там кукурудза друга репродукція як насіння. Наскільки мені відомо, це не насіння.

(Загальна дискусія)

От можете мені пояснити, я просто для себе хочу зрозуміти, без будь-яких нюансів. Я з того досвіду, що я зустрічав, часто хвалять пшеницю, озимину, я не знаю, чи є ярі сорти в Миронівці, но  інститут миронівський по крайній мірі він має свою долю на ринку. Я також чув за сорти, якщо не помиляюсь, в першу чергу пшениці Одеського інституту...

 

НИКИТЮК О.А. Селекційно-генетичний інститут наш, національного центру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, інституту. Я чув про багато інших якби речей, но мені цікаво про об'єми, які у вас за останні декілька років в середньому насіння посівних одиниць в рамках всієї академії продавалося, саме як насіння.

 

НИКИТЮК О.А. Хочу вам сказати, щодо на сьогоднішній день, повторюсь, порівняно з 18-м роком...

 

_______________. Мікрофон.

 

НИКИТЮК О.А. Да, порівняно з 18-м роком і 19-м у нас збільшилось на 152 відсотки реалізація нашого насіння. До цього був ринок, засилля, дивіться, ми сьогодні годуємо Польщу, Німеччину, купили, привезли втридорога посіяли і не зійшло, і сидимо під великим ризиком. Ми сьогодні збільшили оце виробництво. А стосовно сортів селекційно-генетичного інституту, то сьогодні засівається десь, наверно, 2... не буду говорити, десь біля двох третин різними культурами селекції наших інститутів в цілому, по селекційно-генетичному – десь біля, наверно, одної третини засівається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, на 153 проценти піднялося, це хороший результат. А можна в абсолютних цифрах, да, в об'ємах?

 

НИКИТЮК О.А. Кажу вам ще раз, сьогодні посівні площі у межах двох третин, повністю по державі Україна, засіваються сортами селекції наших науково-дослідних інститутів. От вам кажу, як є.

Сьогодні підводили підсумки, я прийшов з президії якраз. Ми зробили аналітику, повірте мені, всі сорти зараз переробляються. Є нові сорти, про які ми навіть не знаємо, які стоять сьогодні на рівні випробування. І ось вони, може, уже з осені цього року увійдуть у виробництво. Не можна так підходити.

Колеги, я вас дуже прошу, не будемо робити злочин перед наукою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми не робимо злочин і не хочемо його робити. Ми дійсно хочемо розібратися. І питання, як ви бачите, у мене без ніякого популізму.

Чайківський спочатку Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, доброго дня! Шановний Миколо Тарасовичу! Знаєте, я хочу зразу, щоб колеги зрозуміли, я не проти нашої науки ні в якому разі. Але ми десь хочемо дійсно розібратися, і я думаю, що надзвичайно питання, яке ми сьогодні піднімаємо, воно, звичайно, важке. І я би десь просив Миколу Тарасовича, щоб ми зробили виїзне засідання нашого комітету в інституті. Це, мені здається, дуже важливо.

І дуже важливо питання почути все-таки економічні. Тому що я десь з власного досвіду, скажімо, до парламенту теж займався і насінництвом, і дуже добре займався, і дуже чітко розбираюся в цих моментах. І, звичайно, сьогодні, завдячуючи і Миронівському інституту, і білоцерківському, і одеському, фактично дуже багато є селекціонерів і дуже багато є виведених сьогодні гарних, добрих сортів. Але, на превеликий жаль, вони сьогодні некомерціалізовані і їх дуже в Україні мало знають, тобто ви в цьому напрямку дуже слабо працюєте.

Але ми повинні розуміти, що сьогодні в Академії аграрних наук є надзвичайно багато землі, надзвичайно багато, і надзвичайно мало виробляється насіння. Ми хочемо розібратися сьогодні, найперше, скільки землі сьогодні Академії аграрних наук потрібно дійсно для науки. Не для комерції – для науки. І цю землю, безпосередньо її треба для науки залишити, це навіть мови немає. Я думаю, що тут всі колеги згідні з тим.            

Але ми маємо розуміти, що сьогодні, якщо взяти чисто з іншої точки зору, з точки зору економіки, то ми дивимося різні публічні компанії, які, скажемо, публікуються за 18-й, за 19-й рік, прибуток з одного гектара. І коли ми бачимо прибуток з одного гектара 400 доларів, 500 доларів, і коли ми читаємо звіти наших державних підприємств, і ми бачимо, що одне державне підприємство – 100 мільйонів збитку, друге державне підприємство – 80 мільйонів боргу перед державою і так далі. І в кожного тут з членів наших, з колег виникає питання: а чому ж так. Чому сьогодні приватне акціонерне товариство чи приватний бізнес, скажімо, прибутковий, а державне підприємство, воно сьогодні збиткове? Чому воно так? Чому сьогодні наше тваринництво, за яке ви так тільки що гарно розказували нам, про те, що хтось там вівці тримає, 4 тисячі овець, а в нас сьогодні в Україні залишилася капля овець.

І опять же запитання. Сьогодні, дійсно, в нас великої рогатої худоби в Україні,  це в межах, скажімо, 46-го післявоєнного  року, це, дійсно, це плач. А чому? Тому що ми як колись доїли 4 тонни молока від корови, так і далі продовжуємо доїти, тому що немає селекції сьогодні у нас.

Тому в мене питання. Я ще раз кажу, я не проти нашої науки, але в мене серце болить сьогодні за нашу науку. Чому ми сьогодні пасемо задніх?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам...

 

НИКИТЮК О.А. Дозвольте?

Шановний Іван Адамович, я дякую за розуміння і за підтримку нашої позиції, що земля науці потрібна. Хотів би вам просто зауважити, так м'яко скажу, в плані прибутків. Давайте зробимо так, наука, вона випробує, і там, де вже пішло, то пішло. А буває так, зараз розкажу, буває, що і кінцевий результат – це теж наука. А те, що ви кажете, що там прибуток іде на 1 гектар, то я можу посперечатись. Чому? Якщо брати сьогодні ж звіт, візьміть звіт, ми його здали, зараз прийняли, десь через неділі півтори ми його в Мінфін, і ви подивитесь, скільки ми сплатили податків. При тому, що академія отримала 615 мільйонів з бюджету, да, при потребі мільйон 350, тобто мільярд 350, це виключно зарплата, ми не беремо інші речі, розумієте, і ні копійки дальше на комуналку і так дальше. Так ми сплатили в цьому році, тільки що звітувалося на президії наш начальник планово-фінансового відділу, уже мільярд 480 мільйонів тільки податку, податку, розумієте.

Окрім того, нас податкова прирівняла до обыкновенных державних товарних виробників, значить, і 80 відсотків забрати з прибутку. Ви розумієте, що таке, де він візьметься? Коли ми і так вишукуємо кожну копійку, щоб вкласти на відтворення виробництва, щоби продовжувати цю науку, тому що зарплати немає, так, а там треба і реактиви, і комуналку, і техніку нову купити, і те саме насіння купити, чуєте, і закласти досліди оці ж самі в різних регіонах. Чому? Якщо брати інститут, значить, наш от даже Миронівки, то в нього дослідні поля в Полтавській області, в нього дослідні поля, тут колеги є, значить, в Хмельницькій області, в Житомирській області, в нього дослідні поля сьогодні в Київській, по Київській області і даже зараз дійшли всю Чернігівську область...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Андрійович, в нас ще будуть питання, ще багато...

 

НИКИТЮК О.А. Да, будь ласка. Я просто розказую, підходячи до запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, які питання ще до Олександра Андрійовича?

Будь ласка, Сергій Литвиненко.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Я би хотів запитати пана Никитюка, оце щось він розказує про це все, де можна, на якому сайті побачити цей звіт?

І, по-друге, хочу приєднатися до слів колеги пана Чайківського, все-таки що дійсно, ви розумієте, нема взагалі в комітету ніякої інформації про академію: де знаходяться землі, скільки обробляється. Ви розумієте, я би запропонував, шановний голова комітету, зробити именно робочу групу по академії, зробити якісь висновки і прийти до якоїсь думки спільної.

 

НИКИТЮК О.А. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НИКИТЮК О.А.  Як ім'я по батькові, мені не видно?

Шановний Сергію Анатолійовичу, дуже плідна, значить, я думаю, і розумна сьогодні пропозиція. Ми готові прийняти весь комітет на наше господарство… от даже тут є навіть керівники господарств, вони можуть запросити і в господарство, і в інститут уже визначитися. І ми побачимо реально, як працює оцей сектор державної економіки, який ми називаємо державним підприємство, і забуваємо про те, що є приставка "дослідне господарство", і в нього є статут, затверджений державою Україна в державному реєстрі, і побачимо, і приймемо рішення. Але зараз завчасно прирівнювати нас чому? Закон вийде, так і потім ми з вами будемо, ви, не знаю, а ми будемо доказувати, що почекайте, це тільки державного підприємства, це не дослідного господарства, це не науки. А вони кажуть: державне і до побачення. Розумієте, в чому ситуація?

Через що є пропозиція, давайте ми це питання розглянемо чітко і ясно виключно в такому товаристві на виробництві і в науці, немає запитань.

Тепер, друге, щодо нашої звітності. Шановні колеги, нас закон зобов'язує нашу звітність опублікувати на наших сайтах, на всіх сайтах вся звітність наша є. І хочу вам доповісти, що в цілому система в цьому році наша отримала, не дивлячись на те, що ми сплачуємо 80 відсотків з прибутку, приватники цього не роблять, розумієте? Ми сплатили 80 відсотків прибутку і отримали ще сотні мільйонів прибутку. Подивіться, будь ласка, це по нашій системі.

Окрім того, хочу сказати ще раз, що оці договори, які сьогодні працюють напряму з інститутами, причому не тільки регіонально, прив'язаний от по Київській області. А от, наприклад, беремо саме маленькі такі, так, я забув упустити, інститут,  єдиний національний центр "Інститут бджільництва", так до нас сьогодні японці приїжджають, вносять от так все їхні здобутки. Так він сьогодні працює в Закарпатській, виводить там закарпатську якусь… працює в Полтавській області, в Чернігівській області, в Херсонській області працює (тут є керівники, вони вам зараз скажуть), у Миколаївській області, в Одеській області, як приклад. А для цього висіваються певні культури і певні договори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Миколо Тарасовичу, якщо я не помиляюся, все, що каже пан Никитюк, публічно ніде не висвітлюється. Це все, що говорить, перший заступник, я на сайтах ніде не бачив, у них закрита інформація. Ви розумієте, що я маю на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, надамо слово Олександру Андрійовичу, мені здається, ви говорите про дві різні речі. На сайтах точно, напевно, є звітність, я думаю, фінансова і статистична, але точно немає актів постійного користування і даних кадастру, тому що вони є в даних кадастру, це база, в яку кожен з нас може зайти, і, напевно, є перелік підприємств. Я не знаю, правильно я розумію чи ні?

 

НИКИТЮК О.А. Так, всі... Дозвольте я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, ви уточніть що саме ви хочете.

 

НИКИТЮК О.А. Дозвольте, я уточню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НИКИТЮК О.А. Значить, наша фінансова звітність вся повністю опублікована на наших сайтах, кожен...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, чи Сергій Анатолійович мав на увазі саме цю звітність? Може, він мав на увазі якусь іншу.

 

НИКИТЮК О.А. А яку ж там? Де побачити прибуток...

 

_______________. Я ще перевірю інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович перший був. Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В.  Олександр Андрійович, ну, без образ, значить, от тут всі народні депутати до набуття депутатських повноважень – це керівники агроформувань, які мали науково-дослідні землі, так, та племінні сьогодні тварини, і вони знають, як господарювати. Тому і до вас отакі запитання. Але тільки у них немає сполучення з "кишеневом", розумієте, що "кишенів", які працювали на карман. Тому і до вас запитання: скільки сьогодні вам потрібно землі для науки, а скільки потрібно для господарювання?

Я вам скажу, живу якраз в тій зоні, де ця земля не працює на науку, ця земля сьогодні, де врожайність, це вже при новому керівнику, 50 центнерів з гектара і надій на корову – 4 вже з копійками пішов. Ви знаєте, я вам скажу, то я не вважаю, що це прогрес науки. Якщо ми будемо так використовувати науку і не рахуватися з економікою, ви мені вибачте.

Дякую.

 

НИКИТЮК О.А. Дякую. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Андрійович.

 

НИКИТЮК О.А. Шановний Петро Васильовичу, виключно з розумінням, що кожен депутат тут фахівець і дуже серйозний, ми піднімаємо ось ці питання. Я бачу, що всі вболівають за науку, і ніхто не проти того, щоб обговорити це питання.

Стосовно господарства. Це ви з якого району? З Пасічного, да? Пасічне. Доповідаю вам, це підприємство зараз розглядається як виключно підприємство для розгляду проблем, пов'язаних з кормовою базою, воно і підпорядковане інституту вінницькому, Інституту кормів. Те, що там по старій привичці був шлейф оцих корів, ви бачили, в яких умовах вони утримувались? І не я винуватий, і не директор цей, що тут зараз сидить. Там, буквально, да, рік ось уже зараз буде, я представляв цього керівника, що я знаю, тут Віктор Павлович сидить. Він за рік підняв виключно на пропозиціях Інституту кормів вінницького. От хай він зараз скаже, ми йому дамо слово. Підняв усе і пішло усе. І хто, скажіть, сьогодні в тому регіоні у вас будує корівник? А він будує корівник-шестирядник. Заїдьте, подивитеся все.

Через що виключно, да, ніхто не відстоює всіх підряд. Були і нерадиві керівники. І зараз, за пропозицією президії, у нас звільнено 32 керівники по базовій шкалі. Немає тут представників Міністерства економіки. Є Наказ Міністерства економіки 253-й 2013 року, ми його зараз взяли за основу і по бальній системі 12 показників визначаємо. Ага, тільки десь близький до негативної роботи – до побачення, і розривається контракт, іде. От і все.

Ви маєте рацію. Я вас просто запрошую. Тут керівники, давайте їм ще слово дамо, почуєте, як вони говорять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Андрійович…

 

ЮРЧИШИН П.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович.

 

НИКИТЮК О.А. дозвольте, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, стоп. Ні, це вже наступне питання. Спочатку був Іван Адамович.

30 секунд, якщо можна, тоді Іван Адамович. Коротко, будь ласка, дайте відповідь.

 

НИКИТЮК О.А. Об'єднання соя, за те об'єднання попередні керівники державної нашої національної академії звільнені з роботи самі. Чому? Тому що були спроби, слава Богу, новий президент прийшов зупинив і розірвав договори в усіма, включаючи те, що ми забрали приміщення на Суворова, назад собі повернули.

Всі договори розірвані. Сьогодні в судовому порядку знаходиться десь біля 18 мільйонів претензій. Всі ми відіграли вже, а тих керівників вигнали вже давним-давно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Андрійович, дякую. Петро Васильович, дякую.

Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановний Олександр Андрійович, дивіться, ви розумієте, у нас зараз щось така дискусія почалася, ніби це зібралися   науковці і зібралися дураки. Я би так не хотів, я так не хотів, щоб ви розуміли, повірте.

У мене до вас просте питання. Скільки землі в обробітку сьогодні в Академії аграрної науки?

 

НИКИТЮК О.А. 465 тисяч 200 гектарів.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 465 тисяч. Значить, з 465 тисяч ви сплатили 1,2 мільярда гривень до державного бюджету. Я правильно розумію?

 

НИКИТЮК О.А. Секундочку, я хочу вам...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я просто цифри. Так чи не так?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вадим Євгенович, питання не до вас було, до Олександра Андрійовича.

 

НИКИТЮК О.А. Н-ні, секундочку, я дам пояснення. Ми на сьогоднішній день...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Колеги, перше, трішки спокійніше всім. Друге, наговоримося всі, ми тому  поставили те питання в порядок денний.

 

НИКИТЮК О.А. Шановні колеги, це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Андрійович, секунду.

Третє. Питання було до Олександра Андрійовича.

Будь ласка, Олександр Андрійович.

 

НИКИТЮК О.А. Значить, даю відповідь. 465 тисяч. Це ми враховуємо землі Криму, вони за нами рахуються і ми в статистику звітуємося за них. Це враховуються землі, які знаходяться на непідконтрольній території в Луганській області і в Донецькій області. От і все.

 

_______________. Скільки тих земель?

 

НИКИТЮК О.А.  Ні-ні, зараз у нас 328. Це...

 

_______________. 328 тисяч зараз, це включаючи будівлі і все разом, і сільськогосподарських земель.

 

НИКИТЮК О.А. Дороги і так далі.

 

_______________. Наших сільськогосподарських земель зараз обробляється близько 260 тисяч гектарів.

 

_______________. А заповідники є?

 

_______________. 46 тисяч – це заповідники,  Асканія-Нова.

 

_______________. А скільки під будівлями знаходиться?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Павло!

 

_______________. А мала приватизація, скільки пішло?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це може бути... Колеги, по черзі. Це може бути окрема тема, якщо ми всі разом вирішимо. Але сьогодні ми по цій темі теж говоримо і всі говоримо по черзі, Петро Васильович. Петро Васильович! Петро Васильович! Дорош! Йосиф Мирославович! Будь ласка, я вас дуже прошу, з повагою один до одного і до себе,  говоримо по черзі.

Таєнчук Віталій Павлович, ми вам слово надамо, тільки трішки пізніше. Я бачу, що ви руку тягнете, чуть-чуть пізніше, бо тут іде розмова.

Іван Адамович задавав питання, ви отримали ……....... земель. Колеги, стоп! Будь ласка. Дивіться, ми зараз сконцентрувались на Олександрові Андрійовичу, зрозуміло, в силу його посади і в силу, що він один з перших. Пропоную перейти до наступних людей.

Хочу звернути увагу на наступний момент. Хто буде мати бажання після того, як ми пройдемося зі всіма, вернутися ще раз до Олександра Андрійовича, ще раз робимо обговорення, послухаємо також інших людей.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тому що є питання саме до Олександра Андрійовича, Вадим Євгенович.

Дивіться, я хочу нагадати, що у нас, крім Аграрної академії, ще є Міноборони, Департамент виконання покарань Мін'юсту, "Конярство України", Фонд держмайна, і в кожного є представники, по декілька. Найбільше представників від аграрної академії, є ще 5 керівників держпідприємств. Тому я пропоную надати слово одному з п'яти, задати питання, після цього перейти до наступних підприємств і в кінці вернутися до питання всім.

Вадим Євгенович, у вас немає заперечень?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Взагалі тут питання комплексне, мали ми вислухати всіх людей. Тут питання комплексне. Є державні підприємства, що вони роблять, яке їхнє функціональне призначення, яка їхня смысловая нагрузка и так далее? Це перше.

Друге. Пенітенціарна служба колись там вони, як то кажуть, заключенных и так далее, и так далее. Що зараз з цією історію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми дійдемо зараз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Послухайте, є Міністерство оборони – це зовсім інша історія. А що робити з полігонами, і в мене питання, які не використовуються зараз як полігони? Вони сьогодні ні, але завтра буде війна і вони будуть використовуватися.

Наступне питання, Академія наук, воно комплексне, бо тут зав'язана наука, селекція, насіння і земля, яка, можливо, з надлишком там надана і так далі, якщо… Тут комплексно. Тому я вам говорив, ми маємо вислухати всіх і комплексно підійти до кожного задля того, щоб ми виробили якусь позицію. А зараз у нас питання на питанні, питання на питанні, і вже пройшло 4 години, і я так розумію, що ми будемо до 8-ми інших слухати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого страшно, що ми будемо до 8. По-перше, ми перший раз за розгляд рік цього закону почали спілкування з людьми, які спеціально до нас прийшли. Тому, може, необов'язково 20 хвилин, а потратимо трохи більше.

Колеги з  Аграрної академії, у мене прохання до вас: 5 чоловік від держпідприємств, визначіть одного. Або… Визначіть одного, якому ми зараз надамо слово від вас, якщо немає в когось іншої пропозиції від членів комітету по підприємствам.

Будь ласка, тоді руку піднімає вже не перший раз Віталій Павлович.

 

ТАЄНЧУК В.П. Дякую, Миколо Тарасовичу.

Шановні народні депутати, шановні колеги! Директор дослідного господарства "Пасічна", Хмельницька область  Старосинявський район.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який населений пункт, пробачте?

 

ТАЄНЧУК В.П. "Пасічна", Хмельницька область Старосинявський район делегований як працівниками, так і жителями населеного пункту.

Наше господарство має в обробітку 3 тисячі гектарів землі, де займаються вирощуванням зернових та технічних культур, в тому числі хмілярством. Також займаємося вирощуванням високопродуктивного молочного скотарства – Українська чорно-ряба худоба. Значить, на сьогоднішній день 2 тисячі поголів'я скота маємо. А також в чистоті свинарство: велика біла, також півтори тисячі голів свинарства.

Господарство має 280 працюючих на сьогоднішній день. А також, якщо говорити за соціальну сферу, то ми зразу зачепимо її, 220 дітей навчається в середній школі, 110 дітей –  музична школа. Тобто зрозумійте, 280 сьогодні людей стабільно отримують зарплату приблизно 9,5 тисяч гривень на людину. Тобто більше 500 сімей сьогодні живе спокійно і стабільно працює.

Тому як жителі, так і працюючі всі занепокоєні майбутнім господарства. Тому що от цифри, от те, як пишуть, там, 40, 20 відсотків розумієте, вони цього не хочуть. Люди розуміють, що таке пай і що таке стабільність?

Пай, добре, що є пай. Якщо по паях, у нас виходить по одному гектару землю візьмуть люди. Що таке гектар землі він буде мати? Він буде отримувати 8 тисяч гривень хай в майбутньому навіть в рік. А він сьогодні 9,5 тисяч отримує стабільно. Плюс господарство стабільність має від того, що є високопродуктивна худоба, плюс для того, що є розведення насіння, в окрузі всі фермери так само закупляють садивний матеріал і господарство завдяки так само, скажу чесно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Павлович, дякую.

30 секунд ще давайте.

 

ТАЄНЧУК В.П. Завдяки Петру Васильовичу, скажу, це господарство за рік відновилося і також відновлюється, тому що завжди є підтримка, і хотілося б, знаєте, щоб залишилася стабільність, бо той гектар, він не спасає людину, а наука є наука і соціальна сфера, і люди – це основне в Україні, я так рахую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТАЄНЧУК В.П. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до Віталія Павловича?

В мене є питання. Скажіть, будь ласка, а скільки у вас зараз працівників?

 

ТАЄНЧУК В.П. 280, Микола Тарасович, 280.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А яка структура посівних площ?

 

ТАЄНЧУК В.П. Структура 2,5 тисячі посівних площ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Структура яка?

 

ТАЄНЧУК В.П. Чотирьохпільна сівозміна іде, в структурі іде 500 гектарів озимих культур, іде технічні культури, буряки – 150 гектарів, 500 гектарів зернової кукурудзи, 400 гектарів силосної кукурудзи, 250 гектарів соняшника, 300 гектарів сої, 200 гектарів гороху.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ТАЄНЧУК В.П. В нас чотирипільна сівозміна, землі у нас мають високий бал, 56-бальної землі. Ну, середня урожайність, якщо взяти по зернових, я думаю, ми на цей рік плануємо вийти на 80 центнерів з гектара, також надій на корову виходимо до 8 тисяч на корову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки у вас корів? Дві тисячі корів?

 

ТАЄНЧУК В.П. А корів, ні, загальне поголів'я – 2 тисячі, з них 600 – корів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 600 дійних?

 

ТАЄНЧУК В.П. 600 дійних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ви кормову базу під це стадо тримаєте?

 

ТАЄНЧУК В.П. Значить, на кормову базу іде 700 гектарів землі. Це чисто на культуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

А решта культури які?

 

ТАЄНЧУК В.П. Решта культур, значить, ідуть зернові, технічні культури, такі, як буряк, соняшник, кукурудза.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У цій частині ви якісь наукові досліди проводите?

 

ТАЄНЧУК В.П. Обов'язково. Ми працюємо з інститутом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які?

 

ТАЄНЧУК В.П. З Інститутом ремесла ми працюємо, вирощуємо... ми закупляємо супереліту і вирощуємо елітні сорти пшениці. Також працюємо з інститутом буряків, там менші ділянки, але також ми займаємося садівництвом. Не садівництвом, а вирощуванням насіння буряка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви сказали, багато буряка там...

 

ТАЄНЧУК В.П. 150 гектарів. Ми частину, ми не весь буряк засаджуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На сьогоднішній день багато, згідний, Олександре Андрійовичу.

Дякую.  Які ще питання? Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Вітаю! У мене не питання, а радше така тривожна звістка. Сьогодні до мене звернулися, поки що в телефонному режимі, Інститут олійних культур Запорізької області Запорізького району з такою скаргою і проханням про допомогу. 128 гектарів їхньої дослідницької землі, на якій вони вирощують насіння елітне, були рейдерські захоплені. У них зараз ідуть судові процеси із запорізьким Держгеокадастром.

Тому прошу я пана Тараса Миколайовича звернути на це увагу і також вас попрошу, Олександре Андрійовичу, звернути увагу на це інститут, який знаходиться у вашому підпорядкуванні, і надати всіляку допомогу, аби ця земля залишилася в інституті, адже зараз вона, як мені повідомили, вся засіяна дослідницькими сортами озимих. І наразі цю землю громада Шроківська Запорізького району віддала її на сьогодні вже своїм рішенням в оренду приватному якомусь підприємству, і загрожує це просто весною всю цю озиму перепахати і знищити. Тому прошу, будь ласка, зверніть увагу і допоможіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино.

Олександре Андрійовичу.

 

НИКИТЮК О.А. Щиро дякую за підтримку. Це сьогодні не тільки в олійних культурах, ми володіємо цією ситуацією в широкому. Хочу вам сказати, там були рейдери, причому таки серйозні рейдери. Нам прийшлось поміняти керівника. Зараз там змінений керівник. Ідуть судові тяжби, він не хоче віддавати ні одне, ні друге, ні третє.

Разом з Інститутом, єдиним в Україні, олійних культур ми подали в суд. І зараз вже на стадії вирішення це питання. Так що ми його тримаємо під контролем.

Окрім того хочу сказати. Ви підняли питання рейдерського захоплення і роботи ДЗК, я не хочу там якось критикувати його роботу, але у нас на сьогоднішній день прийнято рішення, наприклад, по підприємству в Одеській області, в Тарутинському районі, де 5 тисяч 800 гектар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Андрійович, дякую. То вже інше питання.

 

НИКИТЮК О.А.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Міноборони є питання ще до Віталія Павловича? Дякую, Віталій Павлович.

 

ТАЄНЧУК В.П. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міноборони, два представники: Синиця Ігор Володимирович, Корнієнко Наталія Олександрівна. Якщо можна, хотіли від вас почути декілька речей.

Перше. Це які сільськогосподарські землі, в якому об'ємі, як використовуються, як числяться?

І друге. Ваше відношення до закону, який частково сьогодні обговорюється?

Ігор Володимирович.

 

СИНИЦЯ І.В. Дякую.

Доброго дня! Синиця Ігор Володимирович, заступник начальника управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

СИНИЦЯ І.В. Доброго дня! Синиця Ігор Володимирович, заступник начальника управління. Хотів би звернути увагу, що як таких земель сільськогосподарського призначення у нас немає. У нас передбачено статтею 4 про використання земель оборони в господарських цілях, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Питання в тому, що на даний час укладаються відповідні договори на обробіток. І під час укладення користуються методичними рекомендаціями щодо укладення договорів спільної обробітки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України.

На даний момент обліковується 62 договори спільної обробітки землі на загальну площу 42 тисячі з половиною гектарів. Тобто по факту це землі оборони, але які на даний час можуть бути використовуватись за напрямком сільгосппризначення, і відповідно Міністерство оборони таким чином отримує кошти на спецфонд і використовує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А можете ще раз назвати цю норму, про яку ви згадали, і озвучити її?

 

СИНИЦЯ І.В. У нас є свій закон, який регулює особливості використання земель оборони, він називається Закон України "Про використання земель оборони". І безпосередньо стаття, яка передбачає можливість передачі земель оборони під таку діяльність, це стаття 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І як формулювання, повторіть, будь ласка.

 

СИНИЦЯ І.В. "Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та виготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На землі надані їм в постійне користування.

 

СИНИЦЯ І.В. Але це іде мова про землі оборони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене не питання, у мене маленький коментар.

Дивіться, є проблема по Міністерству оборони, оскільки Земельний кодекс він вищий, ніж той закон, про який ви сказали. Земельний кодекс, землі постійного користування фактично, вони не можуть здаватися в оренду, фізично вони не можуть. Можливо, робити спільний обробіток, але згідно з того ж Земельного кодексу це робиться тільки за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Але в чому є інша проблема? Навіть не проблема, а тут я хочу вас підтримати. Кожна військова частина по країні вона має певну, або дві-три, вони мають певні полігони, де вони випробовують або навчаються, або роблять і так далі. І коли ти дивишся на ці полігони, то там є ділянки, які не можуть фізично використовуватися, бо вони близько до населених пунктів, такі от проміжні зони, як то кажуть, знаєте, так буває, буквой "г" стоять і так далі. Тобто всередині полігон використовується, і весь полігон використовується, а такі от глісадні участки вони не використовуються. Но вони не можуть просто так стояти в бур'янах і бути забур'яненими. І Міністерство оборони тут правильно, в принципі, використовує, оскільки ці кошти йдуть в спеціальний фонд, і ви через цей спеціальний фонд викупляєте одяг на КЕЧ, годуєте солдатів і так далі, і так далі.

Що тут потрібно зробити? І це, да, дивіться, є військові аеродроми, щоб ви  знали, а глісади? Глісади, вони ж, скільки там, 100-150 метрів, 300 метрів, ці глісади, вони ж в більшості теж засаджені. Якщо їх не засаджувати, ці глісади, то їх потрібно убирати, чистити, фактично там, я не знаю, траву косити і так далі, і так далі. Це великі об'єми навколо цих же великих полос і так далі. Щоб ви для себе розуміли, це такі є речі в полігонах, тому що ми минулого скликання розбиралися разом з народним депутатом Ватадурським по цим питанням, і зрозуміли в чому проблема. Тому що в не здаєте як цілий комплексний полігон, а здаєте оці глісадні частини. Якщо побачите полігон, наприклад, у 8 тисяч гектарів, то здається, тисяча, яка йде по глісадам близько до населених пунктів, бо там  ніхто не буде стріляти.

І в чому тут є глобальна проблема? Тут є глобальна проблема, що можливо по землям оборони потрібно вносити зміни в законодавство і дійсно їм дозволяти, от як ви говорите, робити договори про обробіток, бо ця земля не може просто стояти. Вона фактично 100 або 150 метрів по глісадам, вона не може. Але вона й фізично не може використовуватися. Це захисні смуги від полігонів. Вона не може фізично використовуватися.

Тому тут, з однієї сторони, ви порушуєте законодавство, а з іншої сторони подумайте, що запропонувати комітету задля того, щоб ми вам вирівняли, наприклад, у законодавстві і узаконили оці договори обробітку, про які ви говорите.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ігор Володимирович, а скажіть, будь ласка, скільки таких договорів і на яку загальну площу?

 

СИНИЦЯ І.В.  Зараз 62 таких договори спільної обробки землі на загальну площу 42,5 тисячі гектара.

Хотів би сказати щодо врегулювання цього питання на законодавчому рівні. Так, дійсно, мають...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ігор Володимирович, відразу скажіть, дивіться, щоб була...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скільки всього землі? Смотрите, ви сказали на 42, просто, щоб було зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, піднімете потім руку і виступите ще. Дайте Ігорю Володимировичу договорити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ви ж теж ведете, а ви самі собі задаєте питання, розумієте. Тому я вам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я задав питання тільки Ігорю Володимировичу, а не вам.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я вам допоміг це зробити, щоб ви бачили в комплексі, скільки землі і скільки в договорах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не просив допомогу, але дякую.

Ігор Володимирович.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, дивіться, задав питання, слухаю відповідь. А ви вирішили, що я неправильно задав  і що людина неправильно відповідає.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я сказав, що просто в комплексі, якщо ви не казали про 42 тисячі, тоді скількох тисяч гектар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому... І мені здається, що ви відповідаєте самі для себе, Вадим Євгенович. Дякую, Вадим Євгенович.

Да, Ігор Володимирович, продовжуйте, будь ласка.

 

СИНИЦЯ І.В. У постійному користуванні Збройних Сил та Міністерства оборони на обліку перебуває 518 тисяч гектар. Приблизно, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А в мене ще одне питання. А скажіть, будь ласка, який платіж погектарний по цих землях середній?

 

СИНИЦЯ І.В. Я можу назвати загальну суму, тобто за рік надходжень у нас  близько 70 мільйонів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 70 мільйонів надходжень це з 42 тисяч, правильно я розумію?

 

СИНИЦЯ І.В. Да. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  скільки за гектар получається?

 

СИНИЦЯ І.В. Да, десь 1 тисяча 700 гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання до Ігоря Володимировича.

 

СИНИЦЯ І.В. Але окремо підприємства, з якими укладені договори, сплачують податки. Тобто це не входить в цю суму.

Стосовно врегулювання цього питання на законодавчому рівні, дійсно, має місце колізія між нормативними актами. І Міністерство оборони в цьому році включило в план законопроектної роботи проект Закону про внесення   змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань використання земель оборони в господарських цілях. І цей проект закону вже розроблений, і його мета – це унормувати якраз питання використання земель оборони в господарських цілях, в тому числі надання в оренду земельних ділянок зі складу земель оборони для сільськогосподарського використання. Цей проект закону зараз у нас проходить внутрішнє погодження в Міністерстві оборони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А скажіть, будь ласка, от у вас в землях, в оформленні землі є різниця? Наприклад, землі бувшого воєнторгу, як вони рахуються в кадастрі, як вони стоять – землі Міністерства оборони чи там землі сільськогосподарського призначення? І полігони, тобто якщо взяти, наприклад, як записаний полігон в кадастрі і як записані землі воєнторгу в кадастрі, не знаєте? Хто знає відповідь на це питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може…

 

СИНИЦЯ І.В.  Я можу дати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Володимировичу, будь ласка.

 

СИНИЦЯ І.В. У нас у військовій частині, тобто це підрозділи Збройних Сил, які використовують земельні ділянки, там однозначно оформлюються ці земельні ділянки, як землі оборони.

Крім того, в сфері управління Міністерства оборони є державні підприємства. У державних підприємствах у залежності від виду їх діяльності і використання можуть бути земельні ділянки різного призначення. Наприклад, у нас є свої військові лісгоспи. От частини земельних ділянок оформлені якраз лісогосподарського призначення…

Знову ж таки, більшість земельних ділянок, які використовуються державними підприємствами, вони оформлюються знову ж таки як землі оборони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це землі оборони, Вадиме Євгеновичу. Тобто в них всі інфраструктурні об'єкти, в тому числі воєнторги, я думаю, це об'єкти оборони.

 

СИНИЦЯ І.В. В цілому у нас загальна проблема є в тому, що і в тій загальній площі, яка у нас є, лише близько 56 відсотків сформовані і інформація про них внесена в Держгеокадастр. Ми над цим питанням працюємо в першу чергу із Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру. Тобто частину земельних ділянок в цьому році вони допоможуть нам проінвентаризувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, землі Міноборони, наскільки я розумію, і їх приватизація, це взагалі не те, що їх приватизація, доцільність цього розгляду питання – велика окрема історія.

Тому є ще питання до Ігоря Володимировича? Якщо ні, то переходимо до Міністерства юстиції.

 

СИНИЦЯ І.В.Дозвольте пару слів про сам законопроект?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд тоді.

 

СИНИЦЯ І.В. 30 секунд. Хотів би звернути увагу, що загалом у нас були державні підприємства якраз за напрямком сільськогосподарського призначення. Але згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України 2006 та 2011 років всі ці державні підприємства були передані із сфери управління Міноборони до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства, окрім 6 підприємств, які 2 припинили діяльність і 2  залишились на території Автономної Республіки Крим.

Разом з тим, виникають проблеми якраз із земельними ділянками, які використовувались цими державними колишніми підприємствами, які вже вибули зі сфери управління Міністерства оборони. Тобто, як приклад, військова прокуратура Запорізького гарнізону за фактами незаконного використання ДП "Дніпровський", колишній військовий радгосп "Дніпровський", земельних ділянок 77 гектарів військового містечка № 53 та площею 233 гектари військового містечка № 22, для здійснення сільськогосподарських робіт за рахунок земель оборони розпочато кримінальне провадження.

В Харківській області…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович, дякую. За ці кримінальні справи, це зрозуміла історія.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. І в мене таке маленьке ще питання. А землі бувших військових частин, які зараз передані в ДУСю, майно передано в ДУСю, земля ця теж числиться за вами, получается?

 

СИНИЦЯ І.В. На обліку перебуває…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Наприклад, Узин, Узинська військова частина. Зараз там знаходиться ДУСя і фактично охорона ДУСі, і у вас там просто пару приміщень, але ж багато цієї землі. Ця земля теж за вами чи вона передається далі в ДУСю?

 

СИНИЦЯ І.В. Безпосередньо по цьому об'єкту так прямо не можу дати відповідь.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це я до чого це задаю питання, тому що Міністерство оборони –  це така складна комплексна річ, і вони, порушуючи законодавство, у зв'язку з тим, що вони здають ці землі за договорами і так далі, нам тут треба подумати, яким чином їм допомогти. Тому що об'єктивні причини, це там глісади і так далі, і так далі, які фізично не можуть використовуватися, але вони використовуються і дають прибуток саме у спецфонд. І нам тут потрібно, ми маємо подивитись на ваш закон. І потрібно подумати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому що кожен керівник КЕЧ, який на сьогоднішній день, скажемо, підписуємо відповідні договори, він стає під кримінальну відповідальність і у будь-якої влади. І будь-яка влада, яка приходить… Що зробила влада монобільшості? Вона наказала керівника КЕЧ Галушко минулої влади. Розуміємо, так? І воно так і буде йти. Потім зміниться влада, і цього керівника КЕЧ… Тобто нам потрібно допомогти, щоб дійсно це було нормально.

І останнє. На скільки землі у вас судових позовів? Тобто з вами судяться на яку кількість землі, ви не знаєте чи знаєте? Це останнє моє питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович, будь ласка, коротко тільки.

 

СИНИЦЯ І.В. З нами, як правило, за земельні ділянки не судяться. Навпаки Міністерство оборони судиться з приводу незаконно вилучених земельних ділянок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Неважливо. Позивач, відповідач, скільки судових процесів приблизно?

 

СИНИЦЯ І.В. Загалом площа, боюсь помилитися, тому що безпосередньо не готувався до цього питання, близько 70 тисяч гектар.

 

ІВЧЕНКО В.Є. …обробляється, зайшли рейдери… Це я так скажу. Зайшли рейдери, які фактично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, я кажу так, тому що я 5 років боровся з тим, щоб передавали частину земель інвалідам в Запорізькій області, Бриль передавав. В Одеській там сортодослідній і так далі. Я просто кажу, як воно реально є. І тому вони зараз в судах навіть більшої кількості землі, яка сьогодні… От ви питаєте про податок на один гектар. Так ви зрозуміли, що в цих 70 тисяч гектарів жодного податку, бо ця земля сьогодні у підвішеному статусі. З однієї сторони рішення суду немає, тому що ідуть суди. І воно відбувається у підвішеному статусі. І зерно відповідно не обліковується, не сплачуються податки і так далі.

В академії, там теж приблизно 70 тисяч гектарів. Я вже не кажу там про інше, про конярство і так далі. А плюс землі, які у банкрутстві, у підприємств, які в банкрутстві, а які там десонируют  і так далі. І все це, воно от так підвішується зерно, і де у нас і валютна виручка пропадає, і ПДВ, і все інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, бачите, як можна багато цікавого взнати навіть по своєму окрузі, якщо всіх по черзі слухати. Дякую.

Кажу, як можна багато чого цікавого взнати, в тому числі навіть по своєму округу. Узин – це ваш округ чи ні? А, пробачте, я забув, що ви не мажоритарник, а списочник.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу, скільки можна багато взнати, якщо слухати всіх по черзі.

Не важно, переходимо далі.  Мін'юст. У нас є Заморока Юлія Іванівна – начальник управління, Несин Ірина Миколаївна – заступник начальника.

Юлія Іванівна, дивіться, у нас є питання в секретаріату. Вони запрошували директорів підприємств, хоча б одного.

 

НЕСИН І.М. Всім доброго дня! Дякуємо за участь.  Несин Ірина – заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Чому було прийнято рішення представниками саме обрано нас, оскільки ми координуємо саме питання щодо сільськогосподарських підприємств, саме їхньої діяльності, та установ. Тому доцільності приймати, оскільки ми координуємо саме діяльність і спілкуємося з усіма керівниками підприємств та установ сільськогосподарського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, а нами прийнято рішення, що має бути один з керівників.  

 

НЕСИН І.М. Я зрозуміла, ми передамо рішення Мін'юсту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я вас прошу наступний раз все-таки, це неважко, вони ще зараз не сіють, у нас пізня весна, хай приїдуть, якщо ми їх попросимо.

 

НЕСИН І.М. Безумовно, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви прийшли, дуже дякую.

Будь ласка.

 

НЕСИН І.М. Щодо наших підприємств та установ виконання кримінальних покарань, у нас в постійному користуванні більше 40 тисяч гектарів земельних ділянок, землі. В обробітку всі перебувають, у нас немає таких земель, які, скажімо, пустують. Є частина, що обробляється самостійно, а, звичайно, частина обробляється за допомогою підрядних договорів. Тобто наймаються компанії, відповідно які здійснюють весь цикл обробітку земельних ділянок.

За рахунок чого ми отримуємо кошти? І безпосередньо за рахунок цих коштів отримуються кошти на спецфонд, які використовуються уже для забезпечення діяльності установ виконання покарань так, як зазначили, на харчування і утримання установ виконання покарань. На жаль, ми стикаємося зараз із питанням, що, як і у всіх, я думаю, питання не оформлення до кінця і не приведення у відповідність з даними земельного кадастру земельних ділянок. І саме зараз ми займаємося інтенсивно цим питанням.

 

_______________.  Дякую, Юліє Іванівно.

Питання, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

У мене питання. Ви теж, в принципі, використовуєте свою землю згідно земельного законодавства, розуміємо, і теж ви не маєте права робити відповідні договори обробітку. Ми ж це розуміємо.

 

_______________. Спільного обробітку, так, як ви зазначили, правильно, лише за умови погодження з Кабінетом Міністрів.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скажіть мені, от я для себе хочу зрозуміти, а яке функціональне взагалі призначення, що ви маєте цю землю? Раніше, коли був Радянський Союз, і в Радянському Союзі тюрми самі себе забезпечували, тобто...

 

_______________.  Кормили. Ні, зараз так не відбувається.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сейчас скажіть, тобто я хочу зрозуміти, у вас проводяться тендери на харчування безпосередньо? Ви ж закуповуєте, вам держава на це виділяє, я так розумію, в СІЗО і так далі. Тобто, щоб для себе зрозуміти функціональне призначення цієї землі.

 

_______________. Я поясню. Дивіться, харчування насправді, так, постачання продуктів харчування, забезпечення перебування ув'язнених і засуджених в установах виконання покарання відбувається за прозорими закупівлями відповідно до Закону "Про публічні закупівлі". Цим займається Генеральна дирекція системи ДКВС, це не ми, це в цілому в системі...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я розумію.

 

_______________. Так, так, ДКВС в цілому. Але землі не використовуються для вирощування та споживання їх саме засудженими. Ні. Це відбувається за бюджетні кошти, як ви сказали, які виділяються. Але є виправні центри, які не отримують коштів на харчування, тому вони використовують кошти, які отримує спецфонд. Частина з них має ці земельні ділянки. Але основна мета, чому використовують, взагалі використання земельних ділянок відповідно до статуту державних підприємств це є залучення праці засуджених, тобто зорієнтовано на ресоціалізацію засуджених. Тому, використовуючи працю, як зараз на сьогодні в основному питанні пенітенціарної системи, яка так названа була, це є ресоціалізація праці засуджених.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, продовжуючи, якщо ви вже робите акцент на тому, що ви робити договори про обробіток, значить, засуджені точно у вас не обробляють і не їздять на комбайнах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, із засудженими роблять договори про обробіток?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це перше.

 

_______________. Засудженні залучаються на трудових договорах, на договорах ЦПХ.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, я ...логічно. От ви сказали, що дійсно є виправні центри, які не отримують державного фінансування на харчування. Тоді прохання, щоб ви тоді передали в секретаріат для нашого вивчення: а) скільки таких виправних центрів і кількість там людей. Бо якщо взяти, наприклад, 40 тисяч гектарів помножити на 5 тисяч гривень, наприклад, це певна кількість коштів, яку ми там порахуємо, і ми хочемо побачити, чи співставна та кількість людей, яка утримується у виправних закладах, і держава не виділяє фінансування. Бо з однієї частини це держава дає кошти на харчування, проводяться тендери на харчування і так далі, з іншою частини держава не дає, і ви використовуєте спецфонд саме для цих цілей, для харчування оцих людей. Тобто логічно було би...

 

_______________. Не лише на харчування, а на утримання, на ремонт, на відновлення будівель він також використовується, ці кошти. Це кошти в системі...

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дивіться, спецфонд, я розумію, що його можуть на все використовувати, ви тільки що сказали на харчування. Тобто фактично...

 

_______________.  Одна із використання.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Да, але ж всі ці заклади, які перебувають у Мін'юсті, в тому числі і виправні центри, вони можуть, центри, використовувати кошти і на ремонт, і на поточні, і так далі, і так далі. Тобто я для себе просто хочу розібратись, навіщо 40 тисяч на п'ять – це 2 мільярди гривень прибутку. Так, чи я щось... чи 200 мільйонів гривень прибутку. І куди цей прибуток іде? Тому що вам же, якщо по договорам, вам офіційно сплачують, як і Міністерство оборони. Це зрозуміло.

 

_______________. Звичайно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Куди цей прибуток іде і як він розподіляється? Тобто як тут допомогти вам вирішити це питання, тут потрібно.

І наступне. У нас Закон називається про забезпечення прав працівників. Я так розумію, що якраз ці категорії людей, вони не підходять про їхнє забезпечення, щоб вони отримували частку (паю). Так, правильно чи ні?

 

_______________. Згодна, так, цей закон до нас немає відношення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тюрми в селах цих не знаходяться, вони знаходяться, я знаю по територіям, в місті, але через 30 сіл десь вони мають 70 або 100 гектарів землі для обробітку.

 

_______________.  Так, звичайно, і вона розповсюджена, є в самому селищі, є за межами.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Зрозуміло. А скажіть, а ви орендуєте якусь ще землю?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Іванівна, Вадим Євгенович, підряд 10 питань. Тут двоє колег теж  хочуть запитатися.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ви ж так не любите, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Юлія Іванівна, скажіть, будь ласка, а хто у вас відповідає за те, що землі не обробляються? Бо я наведу приклад. Одеська область, Ширяєвський район, 111 колонія. Ну, скажемо так, минулого року 5 тисяч з чимось гектарів землі не оброблялось. Хто буде відповідати за це? Хто у вас у міністерстві або десь там директор, який сьогодні не приїхав, хто за це буде відповідати, можете сказати? Скільки взагалі такої землі, яка не обробляється?

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Вадим Євгенович. Вадим Євгенович, дивіться, я, чесно, не розумію. Ви депутат зараз чи представник Мін'юсту, чи представник академії? Степан Миколайович напряму задав питання. Можливо, він хоче почути питання від Мін'юсту?

 

_______________.  Так, насправді у нас за підсумками минулого року, по Ширяєвському виправному центру була така ситуація, що не оброблялась. На жаль, там був ряд своїх об'єктивних і необ'єктивних причин. Враховуючи те, що наша команда, яка зайшла, і вивчає на сьогодні цю ситуацію, яка склалась, як і за результатами… Як і не допустити таких упущень уже в цьому році, що можемо сказати.

З керівниками трошки була плачевна ситуація. І укладались договори, які, на жаль, призводили лише до збиткової діяльності як самого виправного центру, оскільки земля була саме на виправному центрі, це одна із ситуацій. І взагалі там проблема з цим державним актом. Оскільки він ні там, ні там. Ні на державному підприємстві, ні на державній установі. Там є саме першочергове питання: хто має право використовувати? І саме зараз ми цим питанням… У судовому порядку відновлюємо право користування цією земельною ділянкою.

Тому визначати, чому вона була необроблена, це теж на сьогодні задавати якось не зовсім правильно. Тому що сам акт на право постійного користування ще за правом юридичної особи, яка на сьогодні була ліквідована, і правонаступник не був визначений. Лише нами зараз… От буквально за декілька днів ми очікуємо вже рішення суду, де буде визначено чітко, хто має далі право користування цією земельною ділянкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Миколаївна, дякую. Ой, пробачте, Юлія Іванівна.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Юлія Іванівна, скажіть, впродовж, так? Ви говорите, це тому, що не було державного акту. А всі минулі роки ці землі оброблялися. І, колеги, зверніть увагу, 5,5 тисяч гектара оброблялося, і на сьогоднішній день там близько 18 мільйонів – це заборгованість. Скажіть, будь ласка, навіщо вам ці землі?

 

_______________. Я вам ще раз повторюсь: тому що це було призведено, і ми зараз розбираємося з цією ситуацією, у зв'язку з чим виникла така ситуація, чому було приведено за якихось керівних дій. Я не можу, на жаль, відповісти вам за попередні дії попередніх керівників, яка відбувалася постійна їх зміна, і тоді ще навіть це було до того моменту, коли це було у сфері управління Міністерства юстиції, на жаль, було приведено, навіть скажу більше, там не 18, навіть більше сума заборгованості, яку на сьогодні ми намагаємося в судовому порядку теж…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тобто постійна зміна керівників звільняє від відповідальності, так?

 

_______________.  Ні, вона звичайно не звільняє. Є правоохоронні органи, які можуть вирішити це питання.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Ну, класна відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Адамович, ви щось хотіли запитати?

Вадим Євгенович.

 

_______________.  Я вам допоможу, звідки у вас заборгованість.

 

_______________.  А ми знаємо, повірте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це не ваша?

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Ні, я вам допоможу просто.

 

_______________. Я можу назвати, хто обробляв ці земельні ділянки, але  думаю, не варто це озвучувати.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання не в цьому, а питання в тому, що ви спочатку робите договори обробітки з одними, вони реєструють податкові накладні і так далі. А потім змінюється ситуація, це було часто при Порошенко, тому що там змінювала ці наглядачі і так далі. У вас вона така ж сама ситуація, не тільки в пенітенціарній службі.

А потім приходять інші, які теж роблять такі речі. І в ітоге получається на 5 тисяч гектарів 80 мільйонів податкових накладних. І фактично кожен іде в суд і стягує. А потім ще не зрозуміло, який там показують прибуток, бо прибуток з цих підприємств вони сплачують у спецфонд, а інший прибуток згідно чинного законодавства. Тобто щоб ви розуміли.

Тому тут проблема в чому? Проблема в тому,  що в нас постійно змінюється влада, я так думаю, і якщо робляться відповідні зміни, то податкова має реєструвати там ці податкові накладні, і підприємства стягують те, що вони там не стягнули з цієї історії.

Просто тут я комплексно хочу підтримати Степана. Одне питання. Ви сказали, 40 тисяч і на одній територій 5,5. 5,5, тобто фактично одна восьма частина в Широківському районі.

У вас є пропозиція, наприклад, до держави через, скажімо, до аграрного комітету. Можливо, щось ви проінвентаризували, і вам стільки не потрібно. Бо, з однієї сторони, Білоцерківська колонія має 70 гектарів. Колонія в 250 тисяч місті. А з іншої сторони, Широківський район, 8 тисяч місто, має 5,5 тисяч гектарів. Розуміємо, да. Можливо, воно вам не потрібно і ви відмовитеся від чогось, щоб вони далі пішло по Закону про розпаювання?

Дякую.

 

_______________. По-перше, це різні земельні ділянки, які знаходяться в різних територіях, в яких різні умови для вирощування. Це те, що ви наводите 111 виправний центр, так, це взяти одне з тих 12 підприємств і на ньому, скажемо так, нам показувати цей недолік, який є, цей мінус, який є в системі Мін'юсту. А  Білоцерківську ви наводите як плюс. Так, я згодна, в нас теж ж багато інших...

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

_______________. Ні, ну, там ви наводите плюс, оскільки 70 обробляється , а 5 тисяч – ні. Ми ж не скриваємо і не кажемо, що, так, був цей нюанс, але, на жаль, або на сьогодні його вирішувати, щоб не допустити. Тому ми ставимо умови всім підприємствам, щоб йшли тільки через прозорі закупівлі і публічні, щоб не було  цих договорів спільного обробітку земельних ділянок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Іванівно. Дякую.

Юліє Іванівно, в мене питання ще є. Скажіть, будь ласка, я так розумію, ви вважаєте, що Департаменту з питань виконання кримінальних покарань ці землі потрібні?

 

_______________. Так, потрібні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому? Назвіть аргументи, тільки коротко.

 

_______________. Тому що перш за все ми забезпечуємо реалізацію статутних цілей та мети забезпечення діяльності підприємств, а також ми наповнюємо спецфонд, оскільки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, чекайте. Стоп! Секунду, можна по черзі, бо я... Юліє Іванівно, я не чую. Ви так швидко говорите, я не знаю, для того, щоб я не зрозумів, чи для чого? Можна по черзі.

 

_______________. А, я швидко говорю? Добре, я буду повільніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже. Для мене. Може це просто кінець дня. (Не чути)

 

_______________. Я розумію, багато було спікерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє Іванівно, перше, забезпечення статутних завдань. Зрозуміло, що у вас у переліку статутних завдань двадцять восьмим питанням у статуті стоїть, напевно, і ведення сільського господарства.

 

_______________. Ні. Ні, у нас є саме визначено профіль підприємств ведення сільського господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що в Департаменті з виконання кримінальних покарань трошки інші завдання, чим вирощування кукурудзи, картоплі, пшениці і так далі. Чи я помиляюся?

 

_______________. Вирощування сільськогосподарської якоїсь продукції ніяким чином не заважає виконувати наші цілі основні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

_______________. Це перш за все, я зазначу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі, рівно з таких самих підходів ви можете будувати готелі і займатися авіаперевезеннями, правильно?

 

_______________. Ми все можемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що воно не заважає. Згодні.

Наступний аргумент. Чому воно вам треба?

 

_______________. Тому що, я ж вам пояснюю. Відповідно до статуту, я повторюся. Відповідно до статуту основною метою є отримання прибутку, оскільки це є державні підприємства, якщо ми так говоримо, з залученням праці засуджених. Це наголошую, відкриваючи статут державних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, у вас акти постійного користування видані на колонії, якщо я не помиляюсь, правильно?

 

_______________. Ні, є і на підприємства державні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підприємства?

 

_______________. Так. Якщо це установи виконання покарань, то йде наповнення спецфонду установ виконання покарань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в цієї установи є от завдання отримання прибутку від сільського господарства, правильно?   

 

_______________. Це в державних підприємств, це статут, а статутом визначена основна мета ведення… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще аргументи?

 

_______________. А в установах, ще раз повторюю, а установи використовують земельні ділянки і отримують прибуток для наповнення спецфонду, оскільки недофінансування системи ДКВС…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вам не здається, що це трошки невластива функція для Департаменту виконання покарань займатися сільським господарством?

 

_______________. Чому? В чому тут різниця?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

_______________. Залучається праця засуджених до отримання прибутку. Ми шукаємо шляхи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, знову ж таки… Я вам ще раз кажу, залучати засуджених до праці можна в країні до будь-якої. Рівно по такій логіці вам треба в управління можна віддати гідроелектростанцію, тому що також там є праця, і щоб використовувати працю засуджених.

 

_______________. У нас підприємства шести галузей, як і металообробка, так деревообробка, так і швейне виробництво, так і є і різне виробництво. Тому одна із них є сільськогосподарського спрямування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут я вам повірю. Я думаю, що в швейному виробництві у вас дійсно більше задіяні…

 

_______________. Жінки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задіяні, да, засуджені. А в сільському господарстві не повірю, що у вас задіяні засуджені.

 

_______________. Звичайно, не така кількість, оскільки частина обробітку здійснюється за допомогою техніки, це ж не люди шиють на кожній машинці. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, от навіть просто, я не спеціаліст в голові. От умовно станок можна поставити в приміщенні, де є вікна з ґратами, звідки не можна вилізти. Тисячу гектар хочете обгородити, щоб ніхто на тракторі не втік? Як це працює, от поясніть мені.

 

_______________.  Дивіться, в поле дозволяється вивозити людей, які не сидять за порушення, які не забезпечують камерне тримання. Ви ж теж розмежовуйте, коли кого можна відповідно до Кримінального кодексу виконання покарань теж можна залучати до такої праці засуджених.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Іванівна, а вам не здається, що це трошки смішно навіть звучить, те, що ми зараз з вами дискутуємо.

 

_______________.  Ну, вам смішно, да, я бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мені – ні.

 

_______________.  Ну, нам – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені – ні, тому що, в принципі, департамент виконання покарань все-таки має трохи іншим займатися, ніж сільським господарством. Це перший момент.

Друге. Абсолютно прогресивна структура, яка виставляє на правильні аукціони і приватизовує установи виконання покарань, чомусь не підтримує ідею приватизації сільськогосподарських земель. Як це об'єднується, скажіть мені.

 

         _______________.  Тому що приватизація об'єктів нерухомого майна, я розумію ви зараз говорите про ці проекти, які ви сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам хочу сказати, що земля – це теж нерухоме майно, а не нерухоме. Якщо у вас цей аргумент.

 

_______________.  Стосовно 132 центру, це теж та сама мета, що я  назвала щодо установ виконання покарань, які здійснюють обробіток землі. Це з метою наповнення спецфонду установ виконання покарань, які в подальшому будуть використовуватися для цілей забезпечення системи ДКВС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я просто… мета наповнення спецфонду, а мінус 18 мільйонів тільки по одному підприємству, це ви так виконуєте статут? Я правильно розумію? 

 

_______________.  Ще раз поясню. Ми розбираємося на сьогодні із 111 виправним центром, яка ситуація, чому призвела… Ну, я не буду називати фірми і спільні обробітки з ким були укладені, давайте не тут і не для цього подача інформації.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А тільки 111-а? А може всі у вас такий стан?

 

_______________. Не у всіх.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В.  Не у всіх, да? І ми можемо це перевірити, так?

 

_______________.  Звичайно.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступний… Є питання ще до Юлії Іванівни?

Наступне – ДП "Конярство", в кінці – фонд.

Сімчишина Тетяна Миколаївна – начальник відділу земельних ресурсів. Будь ласка.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Вітаю всіх! І я хочу сказати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

СІМЧИШИНА Т.М. ДП "Конярство України" є галузевим підприємством. І воно утворювалось відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів, уповноважений орган управління Міністерство економіки та торгівлі. Утворено було на підставі Мінагрополітики України. Шляхом приєднання до ДП "Конярство…" було приєднано 18 державних підприємств, конезаводів України, які фінансувалися виключно за рахунок бюджету і стали банкрутами. У зв'язку з чим Кабінет Міністрів прийняв рішення створити одне підприємство і об'єднати його без дотацій.

У нас на сьогодні працює в держпідприємстві 780 чоловік. Фонд зарплати становить 6 мільйонів на місяць. Майже 5 мільйонів іде податків, в тому числі і податків на землю, і взагалі всіх податків.

Слід зазначити, що з 18 приєднаних підприємств у нас ДП "Львівський іподром" було передано в оренду. Ягільницький кінний завод також вилучено і доведено до банкрутства. Майно було знищено шляхом відчуження за борги. Ну, і ще два. Оскільки не маю часу, не буду я їх називати.

На сьогодні ми маємо землі в обробітку відповідно до передавальних актів по14 філіях 57,6 тисяч гектарів. Сплачується податок на 56,1 тисяч гектарів. Переоформлено право відповідно до діючого законодавства шляхом внесення в базу даних на 28,4. Тобто 60 відсотків переоформлено прав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Миколаївна, я вам дам ще час. Але дивіться, скільки працюючих – це потрібна інформація. Но давайте у першу чергу на відношення до закону, а потім, якщо буде час, поговоримо про кількість працюючих.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Стосовно закону давайте поговоримо. Я як ексзаступник начальника управління перспективного розвитку земельного законодавства Держкомзему України зразу звернула увагу на назву законопроекту. І тому я хочу сказати, що мене підтримало моє керівництво, що назва законопроекту не відповідає змісту законопроекту. Оскільки у даному випадку йде мова про роздержавлення земель державних. Ми хочемо 60 відсотків передати у приватну власність, 40 відсотків залишити і продати право оренди на аукціоні.

Зважаючи на те, що сьогодні в Україні відбуваються ви знаєте які дії, є у нас Луганськ, Донецьк, тому пропозиція у нас галузевим підприємствам залишити права постійного користування. У нас відбулось у минулому році, за часи руководства Зінченка і Орєхова відчуження 600 гектарів землі в Кіровоградській області. Ми зараз подаємо справи в суди, щоб повернути ці землі. Але ж йде парцеляція угідь, що не дає можливості ефективно використовувати земельні ділянки, вкраплені, вклинені в масиви ці земельні ділянки.

І я ще хочу зауважити на тому, що розпорядженням Кабінету Міністрів було передбачено у 14-му році, у 15-му ми надавали земельні ділянки атовцям виключно тільки для садівництва та будівництва у межах населеного пункту, а садівництва за межами. І не передбачалось особисте селянське господарство. Зараз якщо ми передбачимо цим законопроектом на землях оцих державних, які залишились, ми зараз створимо соціальну напругу серед учасників бойових дій.

Тому ДП "Конярство України" має позицію, що галузеві підприємства повинні мати землі у постійному користуванні для того, щоб село не вимирало, щоб створити на селі робочі місця. І також забезпечити їх не тільки сьогодні, а й у майбутньому, тобто вони зможуть заробити собі пенсію. Тому це важливе питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Тетяно Миколаївно.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене, якщо можна, є зразу питання. Скажіть, будь ласка, скільки у вас коней і скільки для коней кормової групи? Судячи з назви, я так розумію, це основна діяльність. скільки ви гектарів використовуєте для вирощування кормів з 50 з чимось тисяч гектарів?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Ви вибачте мене, будь ласка, я йшла на засідання по питанням землі, і в мене немає на сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, працівників ви знаєте скільки, а конярство, я так розумію, основний напрямок діяльності – це конярство. Скільки коней, приблизно хоча б?

 

СІМЧИШИНА Т.М. У нас відповідно до статуту це не тільки розведення коней…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конфіденційна інформація?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Ні, це не тільки розведення коней, це для ведення товарного сільгосппідприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це зрозуміло, це ми зараз уточнимо. Але коней скільки приблизно?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Не можу сказати вам чесно, я не займаюсь цим питанням, тільки земельними відносинами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, приблизно – 100 тисяч, 10 тисяч, 1 тисяча, який порядок коней?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Не можу сказати, я не знаю. Це в нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знає заступник міністра економіки скільки в конярстві коней?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Було близько 2 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Близько 2 тисяч. Добре. Близько 2 тисяч… Я намагаюсь до нашої науки, хотів запитати і в тому числі по тваринництву, норма кормова в гектарах на конярство, я думаю, менше ніж на тваринництво, ніж на корови, вони ж молока не дають, правильно? Чи така сама приблизно? Така сама. Тобто це десь 2 тисячі гектарів? Правильно я розумію, да, щоб утримувати 2 тисячі коней? Хай 5 тисяч гектарів? 5 тисяч гектарів. Скажіть скільки прибутків за останні роки отримувало конярство?

 

СІМЧИШИНА Т.М. У нас держпідприємство є банкротом. І на сьогоднішній день ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, Олександр Андрійович, чесно, нічого не чуємо.

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Одну хвилиночку, можна? Питання задають, які не стосуються земельних відносин...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, можна питання задати.

 

СІМЧИШИНА Т.М. На жаль, питання не стосується земельних відносин. Якщо рахувати скільки приходиться земельних ділянок для того, щоб утримувати поголів'я коней, треба врахувати, що ще треба сплачувати податки за користування землі, щоб виплачувати заробітну плату всім, хто працює на землі і зберегти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я вам скажу, чого я вам задаю ці питання.

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Так, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що ви в аргументах того, чого це не треба відправляти в приватизацію, говорите таке, щоб люди працювали, щоб село жило. І я хочу зрозуміти, як там люди працюють, як то село живе. І щось мені здається, що село там менше отримує ПДФО всіх податків, чим просто земельний податок від постійного користування, яке платить конярство. Щось я думаю, що на 50 тисячах гектарах в інших підприємствах працює не менше ніж 870 людей, і мені здається, з трохи іншими зарплатами. От я через це вам задаю ці питання, щоб вияснити, що там такого в тому селі є, що воно так добре живе.

 

СІМЧИШИНА Т.М. На балансі у нас клуби, водопровід, подача електроенергії. Це ж не передано нічого, житловий фонд у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це проблема. Це згідний.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Це проблема дуже велика, і ми її намагалися вирішити, писали листи на Міністерство аграрної політики, а віз і нині там, бо воно не врегульовано на законодавчому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я скажу, це дійсно проблема, починаючи від того, що ви сказали, там труби, водопровід, там якась інфраструктура і так далі. Це дійсно проблема, оскільки це потрібно утримувати, а люди цим користуються.

Тому тут, Тарас Миколайович, потрібно, щоб дивилися ви, наскільки ви можете робити передачу цих речей в комунальну власність громади, щоб громада безпосередньо цим користувалася і так далі. І це важливо. І це питання не тільки в конярстві, це питання по багатьом господарствам, які є в багатьох підприємствах і так далі. Тут я вас підтримую.

Друге. 780 робочих на 57 тисяч га. Якщо ми побачимо академію, в них на одну "депешку" десь припадає 200 людей на 2 тисячі га. Тобто фактично це замало робочих.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Я зрозуміла, так.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Друге. Я розумію, що ви тільки що прийшли і у вас підприємство в банкротстві і так далі. А ви скажіть, будь ласка, ви сказали, що у вас вкрали 600 гектарів землі минулого року, да?

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Так, в минулому році.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто вже при цій владі у вас відчужили з геокадастру 600 гектарів землі, так?

 

СІМЧИШИНА Т.М. У нас керівник змінився у листопаді, а це відбулося раніше.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А як зараз у вас відбуваються судові справи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як вкрали, розкажіть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Та як вкрали – зрозуміло. Скажіть, як у вас судові позови.

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Ну, ми тільки готуємо позов, тому що…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Мені приблизно зрозуміло, оскільки дивіться, чому я кажу. От тільки що всі керівники говорять про наступне: нема стовідсоткового внесення даних в кадастр державних земель. Якщо вони немає, і це, до речі, Закон 2194, який ви сьогодні робите. Ви ці землі робите безхазяйними і передаєте вже не в кадастр, а місцевим чиновникам, які так же само по 600 гектарів, де вони побачать цю безхазяйність, будуть забирати, щоб ви зрозуміли.

Поки не проведена інвентаризація саме державного фонду, цей закон, він шкідливий. Це будуть ліси, повірте, лісгоспи не мають досі земель постійного користування в кадастрі, водойми будуть, багато парків буде, в тому числі, державні підприємства, щоб ви для себе зрозуміли. І це в Законі 2194.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та нема там такого.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дай я скажу, ну, я ж не перебивав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, в нас не 2194.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому що пайові землі інвентаризовані і присвоєні кадастрові номери, а саме в режимі, скажімо, державної власності багато в нас прогалин і проблем. Я розумію так, що просто там був акт старий…

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Старий акт був.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  І цей старий акт не був… згідно чинного законодавства присвоєні кадастрові в ДЗК. І оскільки це не було, пішли в суд скасовувати акт старий. У зв'язку з тим, що там уже будівлі є комунальної власності і так далі, і так далі. В итоге скасували цей акт, я ж розумію.

Тому давайте ми просто, до чого ж ведемо. Я намагаюсь допомогти, Миколо Тарасович, не перебивайте у цьому контексті.  Ви погоджуєтесь з тим, що у вас забагато землі, і вам потрібно, скажімо, надати хоча б поряд з іншими державними підприємствами, які всі сказали, можливість офіційно здавати цю землю в оренду?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Так, погоджуюсь.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Тепер, дивіться, у нас в Законі  2195, за який я  голосував на комітеті і гарний закон, мені здається, що він має бути прийнятий, там говориться про наступне: це буде проводити орган управління, в нашому контексті Міністерство економіки, буде проводити аукціон через дворівневий аукціон ProZorro. І вони дійсно визначать по лотам там розіб'ють найкращу ціну задля того, щоби ці землі приносили прибуток і більше ніколи не приносили збитків. Ви на це згодні?

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Ми згодні...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо ви на це згодні, тоді оте, що ми з вами проговорили, напишіть офіційного листа, ми згідно цього закону врахуємо цю ситуацію, що державні підприємства конярство, ліктрави і так далі, які є в Міністерстві там АПК і так далі, і так далі, вони, в принципі, і пропонують як і інше дати можливість здавати офіційно в оренду.

 

СІМЧИШИНА Т.М.  В оренду, да.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Тому що ми з вами заборонили що робити – продавати державні землі, а вони виключно будуть тепер здаватися в оренду. Тому що те, що ми говоримо про розпаювання, у вас там всього розпайовці підлягає, я так рахую, 1 тисячу 700 гектарів, а остальные 40 тисяч, вона дійсно буде приносити прибуток. Але в цьому контексті, я так розумію, надо зрозуміти кому буде приносити прибуток – або Мінекономіки, або громаді, бо тут зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого 1 тисячу 700 гектарів?

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

СІМЧИШИНА Т.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Тетяна Миколаївна, дякую, зрозуміло. Навіть приблизно ця цифра неправильна, тому що там береться працівники, колишні працівники, а ніхто з нас не знає, напевно. Якщо ми не знаємо кількість коней, то колишніх працівників тим більше, я думаю.

Степан Миколайович, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дякую.

Шановні колеги, смотрите, ми зараз почули, да, що є сталося такі події, десь відчужують землю, то єсть було там 57 тисяч, стало там 56 і так далі. У нас дуже в другому читанні є багато правок стосовно відсотків. Що потім нам робити, коли там суд забере цю землю, а ми тут прив'язуємося до 40 відсотків, розумієте, в чому проблема?

 

_______________. (Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  І ми станемо, ми будемо ділити, не ми, а кадастр буде ділити там до 40 відсотків, до 20 відсотків – це воїнам АТО і так далі. А у нас вийде, що потім держава поверне по судовим рішенням цю землю, і в нас получиться якась колізія. Розумієте? Проблема.

Ще питання друге. Тетяна Миколаївна, якщо ви там відділ земельних ресурсів, зверніть увагу, я з Одеси, і у вас є там підприємство "Конярство" ДП, іподром. І коли я їхав недавно, місяць тому назад, бачив, що уже півіподрому немає. Почав дізнаватися, що сталося. 8,2 гектара не при цій владі, держакт був там 10 років щось там, 8,2 гектара зникло в центрі міста. Як ви можете це пояснити?

 

СІМЧИШИНА Т.М.  Я вам розкажу…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Вартість цієї землі сьогодні, щоб колеги почули різницю, десь 2 мільярди гривень, 2 мільярди. Ми сьогодні боремося за держпідтримку, за щось там, хочемо комусь допомагати, а ДП "Конярство" –  раз і віддало. І з нову ж, це не при мені, це не при тому, а хто там взагалі відповідає?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Я відносно Одеси скажу, бо я безпосередньо займалася цим питанням.

Відповідно до державного акта у нас там нараховувалося 39,63 гектара землі в межах міста Одеса. В передавальному акті вся площа записана відповідно до державного акта, але не було враховано те, що в 1997 році вилучалося 0,3, потім в 2001 ще вилучалась частина земель міською радою, в 2001 і в 2004 вилучалися землі. Лише тільки ми подали позовну заяву щодо 8 гектарів, ми подали заяву позовну в 16-му році. На жаль, Міністерство аграрної політики, я була присутня на засіданні суду, Міністерство аграрної політики жодного розу не написало відзив відповідно до цієї позовної заяви. І коли був адмінсуд, суддя сказав, що міністерство не зацікавлене в цих землях, воно ні разу не писало відзив і не приїхало на заслухання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А причому тут МінАПК?

 

СІМЧИШИНА Т.М. А ви ж уповноважений орган управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Акт постійного користування на кого написано?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Акт постійного... Ми були, ми присутні були, але вилучення відбувалося до того, як ДП "Конярство"...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, немає балансоутримувачів по актах постійного користування.

 

СІМЧИШИНА Т.М. ...набуло права постійного користування. Зараз у нас... Ми дійшли до Верховного Суду України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто правильно я розумію, ви стороною процесу були, програли суд "Конярство України" в 2016 році МінАПК?

 

СІМЧИШИНА Т.М. Да. Ну, як винно? Воно не винно, воно не захищало нас, тому суд прийняв рішення і дійшло до вищого суду, і права залишили за набувачем.  Тобто забрали, в ДП "Конярство" забрали ці землі, які вилучалися в 2004 році. Це був Одеський сільськогосподарський іподром на той час.

На сьогодні в нас там рахується 27,6 гектара земель офіційно. І ми пишемо уже декілька разів, починаючи з 2011 року, пишуть клопотання надання дозволу на переоформлення прав на землю і получають відмову. Тобто навмисно міська рада вона відмовляє, оскільки податок на землю, якщо землі не зареєстровані в реєстрі, податок в три рази збільшується. На сьогоднішній день там податок за ці землі більше мільйона 200 тисяч, податок за землю за рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Які ще питання? Фонд держмайна.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Можна мені залишити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СІМЧИШИНА Т.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Ігорович Кудін, заступник голови Фонду держмайна.

 

КУДІН Д.І. Добрий день! Дякую за можливість висловити позицію. Насправді, мабуть, ніхто так не чекає цього закону, як Фонд держмайна. Оскільки всі підприємства, яка були передані в фонд протягом минулого року, майже по кожному підприємству фонд вже отримав конкретні заяви від людей на проведення розпаювання. По чотирьох підприємствах у нас вже були пікети по 200, 300, 500 людей під фондом, бо люди чекають цю землю. Приходять і працівники, і ветерани підприємств, і навіть спадкоємці, які приносять документи, що моя мама чи тато працювали, ми хочемо отримати цю землю, бо була несправедливість в той момент, коли колгоспам роздавали, а цим підприємствам не роздавали.

Ми в цілому підтримуємо і законопроект, і основні правила розпаювання. Але оскільки Фонд держмайна в більшості випадків буде технічним виконавцем цих процедур, ми просимо звернути увагу на цілу низку питань, які потребуватимуть врегулювання. Бо до нас приїжджали і голови сільрад, які очікують на розпаювання, і керівники об'єднаних ОТГ, і  там профспілки в окремих випадках. І основне питання слідуюче.

По-перше, треба сказати, що тільки 70 відсотків земель... У нас 92 підприємства в Фонді держмайна, з них живі 32. Тобто решта господарську діяльність не ведуть, в більшості випадків навіть немає керівників, тому що немає відомостей ні про майно, ні про землю, є тільки запис в державному реєстрі. 32 підприємства ті, що живі, по них за останні 30 років мінялася і форма ДП, відбувалося приєднання одних до інших. Тому точного реєстру, скільки землі там має бути, немає. Тобто єдина можливість іти в архів підприємства, збирати фактично наявні акти і по них робити реєстр. Ми зараз у фонді по цих живих підприємствах цю роботу зробили. Коли почали звірятися з Держгеокадастром, виявилися величезні різниці. Ми уже провели цей акт звірки. І що ми робимо зараз? Ми піднімаємо момент, коли підприємство було створене, звертаємося до сільради і просимо надати, а скільки ж землі, скільки актів було видано в момент створення підприємства. Якщо в даний момент по документах, якими ми володіємо, загальний обсяг землі всієї 54 тисячі гектар, то за нашими приблизними оцінками по тих підприємствах, де ми вже розібралися, якщо взяти, скільки було початково, було не менше 100 тисяч. Тобто на сьогоднішній день ці підприємства мають майже вдвічі менше земельного банку, ніж в момент утворення.

Приблизно по 30 тисяч гектарів ми уже відновили документи про схеми їх розкрадання, зокрема 4 державні підприємства в Хмельницькій області: ДП "Староушицьке", ДП "Колодіївське", ДП "Понінківське", ДП "СГП "Хмельницьке". Там працювала схема, коли працевлаштовували на підприємство 200 людей, на них розпайовували землю в перший тиждень після працевлаштування. Ці люди продавали землю на фізичну особу та віддавали якимось чином, не віддавала, продавала, хоч це було заборонено, на товариство з обмеженою відповідальністю. Ця "товка" перепродавала на нерезидента, і нерезидент через різ перепродав на юрособу в Україні. Відповідно 20 років йдуть кримінальні розслідування, веде місцева прокуратура, результату цих розслідувань немає.

Держава себе раніше, в особі попередніх органів управління, не визнавала потерпілою у зв'язку з відчуженням цих земельних ділянок. Нами, Фондом держмайна, за останні півроку, я от рівно півроку працюю на посаді, ми визнали державу в особі фонду потерпілою в 52 випадках незаконного відчуження земельних ділянок по підприємствах.

Далі, треба сказати, що невирішене питання боргів, бо майже всі державні підприємства сьогодні мають борги. Земля є активом. Відповідно коли ми цей актив відчужуємо, то на "депешці" залишаються борги, які треба якимось чином покривати. Законопроект відповіді на це питання не дає. І виходить, що коли земля буде розпайована і здана в оренду, то всі ці борги залишаться без джерел їх погашення.

В принципі, вибачте, що я так скажу, але велику кількість боргів, можливо, і не треба погашати, бо кількість фіктивних боргів просто зашкалює. Це борги, які утворилися по договорах надання різних послуг по обробітку землі.

Фактично давайте говорити своїми словами. На абсолютній більшості випадків підприємств має місце прихована оренда. Вона оформлюється двома договорами: спочатку договори на надання послуг, потім договори на продаж продукції.

Далі. Майже по кожному підприємству є земельні спори по приналежності землі різним державним підприємствам. Тобто були різні підприємства, за якими були закріплені акти, рішеннями органів влади земля передавалась від одного підприємства до іншого і є випадки, коли одразу кілька трудових колективів претендують на одну і ту саму землю. Це буде питання складання переліку осіб, які хочуть отримати свій пай.

Четверте питання. Частково земля уже була виведена з цих підприємств, в тому числі  шляхом розпаювання. Але облік хто отримав, що отримав, скільки отримав, не велося. Тому велике питання – задвоювання розпаювання. Оскільки зараз ми уже бачимо по окремих підприємствах, там, де люди прийшли, і ми почали складати реєстри, що потім уже інші працівники приходять і кажуть: "Слухайте, так ця людина уже отримала три пая, а я не отримав ні один, а ви його знову включаєте в перелік". Це питання серйозне.

Далі, з технічних моментів. 25 стаття, значить, в проекті закону передбачає, що... там же три випадки, по яких може відбуватися відчуження землі. Значить, приватизація самого підприємства, окремо приватизація землі і ліквідація. Ліквідація буде застосовуватися часто, бо випадків, коли сума боргів вище вартості активів дуже розповсюджена, це більше половини підприємств.

Яка там ситуація? Сьогодні законопроект передбачає, що в процедурі ліквідації ліквідаційна комісія може почати відчуження земельної ділянки, приватизацію до того моменту, як будуть продані будівлі і споруди. Що це означатиме? Це означатиме, що при продажу будівель і споруд виникне питання землі під ними. Тобто землю можуть продати раніше, чим будівлі. Тому ми в листі від 25 травня 20-го року на Кабінет Міністрів і копію надавали комітету пропонували зробити конкретну технічну правку, тобто передбачити право ліквідаційної комісії ініціювати рішення про приватизацію земель не сільськогосподарського призначення під будівлями і спорудами тільки не з моменту прийняття рішення про ліквідацію підприємства, а з моменту завершення ліквідації протягом одного місяця з моменту завершення ліквідації підприємства.

І останнє, що хочу сказати, по оренді. Оскільки законопроектом, частина четверта стаття 25, передбачена передача землі в оренду на земельних торгах, вона там технічно виписана як елемент приватизації. Але згідно з чинним законодавством приватизація по своїй суті – це перехід права власності з державної в приватну. При оренді перехід права власності не відбувається, відбувається тільки перехід права користування. Можливо, мало би місце технічна редакція, щоб це протиріччя усунути. Бо якщо це не зробити, потім це може бути підставою оскарження в судах.

Останнє, що хочу сказати. Значить, те, що от зараз всі ті заяви, а ми їх отримали приблизно 6 тисяч заяв уже про розпаювання, ми надаємо всім відповідь, що до моменту прийняття Верховною Радою конкретної процедури Фонд держмайна проводити розпаювання не буде. І тому фактично ми дуже очікуємо прийняття закону, за яким можна буде рухатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми повинні, ну, важливо зрозуміти, що цей закон в будь-якому випадку потрібен і в якійсь формі, очевидно, я надіюсь, ну, ми його доопрацюємо. Тому що є значна частина підприємств вже у Фонді держмайна, які не можуть далі рухатися без того, як ми визначимося.

Питання до заступника голови Фонду. Дивіться, я просто знаю, що ви з Біленком спілкувалися, ну, по правках наразі. Чи ви, Сергій Біленко, чи ви з іншою спілкувалися людиною?

 

БІЛЕНКО С. Ну, спілкувалися, спілкувалися. Ми це все подавали в секретаріат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йосип Мирославович, я тоже знаю, що ви з Біленком працювали, зустрічалися і так далі по цьому закону.

 

ДОРОШ Й.М. Ну, ми пропонуємо окремий закон. Тому ми запрошуємо з точки зору окремо по академії виписати, де ми пропонуємо передачу в оренду… залишати постійне користування, перевести в тимчасове користування, в оренду частини земель і де кошти направляти в бюджети. Наша є пропозиція, ми готові його представити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, наскільки я знаю, ну, зараз це питання тоже зачепимо, все-таки сьогодні досидимо.

Спочатку питання до замголови Фонду. Тоді пропоную, якщо нема, переходити до загального обговорення питань...

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Ушел просто Тарас, в мене просто... Хто може дати відповідь, а яка була логіка Милованова передавати землі, точніше, державні підприємства із землею у Фонд держмайна, коли зараз Денис Кудін говорить, що ми пишемо листи, що поки Верховна Рада не прийме закон і так далі? Тобто логіка передачі 2 роки тому цих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, можу розказати.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да, розкажи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логіка була проста, оскільки у нас був тоді турборежим, що все буде йти паралельно, більше ніякої логіки не було.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тоді скажи, будь ласка, а чому не могло це робити Мінекономіки чи МінАПК?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що саме робити?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Розпаювання в нашому контексті цих державних підприємств. Чому це не могло робити Міністерство аграрної політики? У нашому контексті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пояснюю, може робити МінАПК і Мінекономіки, нам просто треба вирішити на комітеті, яка редакція закону. А чому це не пішло паралельно, пояснюю. Тому що у нас є Закон 2094 і так далі. У нас є фракції, які ставлять ці правки на підтвердження, і всі інші ці причини вони змістили все, що тільки можна. Ну, і не тільки, і кадрові речі, я думаю. Тому що наступний міністр економіки…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Денисе, тоді в мене питання в цьому контексті, а ви назад передавати можете передавати в Міністерство АПК чи ні? Можете, так.

 

КУДІН Д.І. Вадиме Євгеновичу, хотів відповісти на першу частину питання і зараз на друге.

Можливо, так нечемно казати, але як побудований весь процес у державі. 96 органів державної влади є органами управління тих чи інших державних підприємств. Усього в державі 3 тисячі 600 державних підприємств, з них 644 у сфері сільського господарства. 96 органів влади 30 років підряд системно доводять, що держава – поганий власник.

Чому так кажу? Коли приймалося рішення в турборежимі, я тоді не працював на державу, але що бачу по результатах господарської діяльності. Ми отримуємо підприємство у вигляді передавального акта, до якого йде, як правило, один-два документи: свідоцтво про державну реєстрацію і наказ про призначення директора. Жодних інших документів попередні органи влади до Фонду держмайна не передавали: ні актів на землю, ні фінансових планів, ні звітність, ні сівозміна, ні обсяги врожайності, ні дані про наявне майно, ні дані про борги, ні дані про позовну претензійну роботу. Тобто таке враження, що цими підприємствами роками ніхто не займався. Якщо цікаво, ми можемо підняти ці документи, ці передавальні акти, там абсолютно чітко відображено, що це все не передавалося.

Я написав кілька сотень запитів на міністерства, відомства для того щоб отримати, можливо, у них є інша інформація. У мене є всі відповіді: інформації немає, архівів немає, даних немає, нічого немає.

Ми по Закону про статистичну інформацію як Фонд держмайна навіть не можемо в держстатистиці отримати дані про врожайність за останні 5 років. Бо коли ми зараз заставили всі підприємства робити фінансові плани, робити п'ятирічний план сівозміни, ну, треба ж дотягнути до моменту продажу і приватизації, то це все ніколи не велося. Не велося з однієї простої причини: договори обробітку, про які я сказав, повна невідповідність технічного стану підприємства і тієї господарської діяльності, яка там велася. Тому логіка, я думаю, була проста: спихнути те, що уже жити не може. Бо якщо ми з вами проаналізуємо обсяги боргів, я не кажу, що всі підприємства, але переважна більшість, то там треба довго і нудно розпутувати клубок проблем.

Незаконні рішення про відчуження землі приймали всі: Держгеокадастр, обласні адміністрації (у мене є окремі накази), місцеві органи сільради і так далі.  І, по великому рахунку, тут Верховна Рада мала би прийняти політичне рішення: спочатку дорозслідувати всі ці факти і потім приватизовувати і розпайовувати, але уже просто закрити це питання, бо після приватизації і розпаювання ясно, що уже будь-які інші питання будуть безперспективними. І це по суті політичне рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Ігорович, дякуємо, зрозуміло.

Які ще питання до…

 

КУДІН Д.І. І про передачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду.

Да, про передачу ще одна відповідь буде. Тільки, Денис Ігорович, вкладіться пошвидше, в 30 секунд.

 

КУДІН Д.І. Це все підприємства, які підпадають під малу приватизацію. Закон про приватизацію процедури скасування малої приватизації не містить. Мала приватизація – це якщо оціночна вартість активів до 250 мільйонів гривень. Тому технічно сьогодні діюче законодавство не дозволяє скасовувати рішення про малу приватизацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Денис Ігорович, скажіть, будь ласка, два питання. Скільки часу вам потрібно, щоб навести лад з документацією і хоч якісь підприємства вивести на продаж? Це перше.

Друге питання. Це зараз у вас, я так почув, може я помиляюся, 54 тисячі гектарів в обробітку, чи всі вони обробляються? По яким договорам і куди ідуть гроші? Так я почув, колеги, 54 тисячі? 100 тисяч.

 

КУДІН Д.І. 54 тисячі – загальна, 43 тисячі – рілля.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тобто 54 тисячі гектарів – це така сума немаленька, я думаю так. І скільки ви маєте, скільки грошей у вас на рахунку і куди вони ідуть? Скільки ви заробляєте з цих 54? Ви ж управляєте ними.

Дякую.

 

КУДІН Д.І. Значить, ще раз, 54 тисячі гектарів землі всього, 43,5, 44 тисячі – це рілля. Земля обробляється не вся. Зокрема, нам передані абсолютно всі підприємства галузі шовківництва. Галузь шовківництва зруйнована з 2008 року, коли був закритий останній  комбінат "Дарниця", який переробляв їх продукцію. 12 років, 13 уже років держава виділяла мільярдні гроші на розкорчування, бо шовковиця – це кущі, кущі невикорчувані. У мене є акти обстеження цих земельних ділянок. Тобто фактично вони запущені.

Хмельницька, Закарпатська область – абсолютно більшість землі запущена, обробітку не ведеться останні 7, 10, 15, 20 років. По всій землі, яка придатна для обробітку, там фактично 95-98  відсотків знаходиться в обробітку. Але фантастичним чином, аналізуючи результати господарської діяльності за минулі роки, ми бачимо, що майже 85 відсотків підприємств показують чистий збиток. Чому? Завищена вартість робіт по обробітку, занижена ціна продажу сільгосппродукції. 

Основний аргумент керівників – це те, що немає обігових коштів. Це правда. Ці підприємства конкретні багато років ніякої державної підтримки, дотацій, фінансування з бюджету не отримують, працювали за госпрозрахунком. Ті підприємства, які прибуткові, вони сплачують частину чистого прибутку до бюджету, хоча директори кажуть, що це, значить, там додатковий податок 80 відсотків. Але ми розуміємо, це просто держава як власник забирає дивіденди. Бо мета діяльності цих підприємств...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денис Ігорович, 30 секунд.

 

КУДІН Д.І. Значить, скільки треба часу на підготовку? Виготовлення землевпорядної документації – від 6 до 12 місяців. Але сьогодні на цих підприємствах майже ніде грошей на це немає. Фонд держмайна заклав в бюджет гроші на цей рік для того, щоб мати можливість самостійно оплачувати таку документацію, тендер на вибір відповідно там інститутів запустили. Значить, все, що сьогодні передано в Фонд, якщо немає арештів, можна продати до кінця року за умови ухвалення відповідного Закону про розпаювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. У вашому контексті,  Денис... Дякую. От ви, в принципі, все те сказали, що ми от... підсумували все те, що ми говорили з самого початку, тобто логіки, Тарас Миколайович, я не побачив в тому, що ви передали землю в Фонд держмайна, оскільки Фонд держмайна, вас не було, вони пишуть відписки зараз людям, бо врони нічого не можуть зробити з цими підприємствами. І вони становляться таким же господарюючим суб'єктом, як було Мін АПК, Мінекономіки, там, я не знаю, пенітенціарна служба, Міністерство оброни і так далі, ровно точно таким же. Тому я не розумію тоді, коли ви приймали це рішення. Це раз.

Друге. Скажіть мені, будь ласка, Денис, пане Денис, люди, затверджений список людей, який буде відбуватися, він буде погоджуватися з відповідним органом місцевого самоврядування, який є на території? Це раз.

І друге. Які ви пропозиції б дали, от ви сказали, що по 200 людей набирали на роботу, там водіїв в Хмельницькій області і так далі, тобто нам потрібно, все ж таки от ми проговорювали щоб 2 роки людина як мінімум мала стаж працювати на цьому підприємстві, тобто щоб не було за 2 місяці і так далі. Тобто ви тут дайте свою рекомендацію.

І наступне, це уже до всіх керівників. А коли ви робите договори обробітку, колеги, договори обробітку на землі, які ви не маєте права використовувати як сільськогосподарські, ви проводите якісь тендери, конкурси і так далі? Хто ці послуги надає?

І теж саме стосується вас, пане Денисе, ви це робите чи ви йдете зараз по тій же дорозі, як і всі інші державні підприємства і ЦОВВи? Дякую.

 

КУДІН Д.І. Спочатку щодо складання списку. В принципі, ми консультувалися з різними органами, які можуть до цього бути дотичними, це треба буде, це треба не законом робити, а треба буде приймати підзаконні нормативно-правові акти. Безумовно, складання списку має робити директор державного підприємства, цей список має обов'язково погоджувати керівник об'єднаної територіальної громади, і це треба підтверджувати через Пенсійний фонд, можливо, навіть через сесію, і обов'язково підтверджувати через Пенсійний фонд. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, у нас цього в першому читанні немає, ми просто обговорюємо варіанти. Я розумію. Я, Вадим Євгенович, не знаю ні одного органу в Україні, який би не хотів складати або затверджувати якісь списки. Це зрозуміла історія.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. А ви бачите, щоб ОТГ погоджувало списки. Для чого?

 

КУДІН Д.І. Тому що той досвід, який ми уже маємо з тими підприємствами, де люди приходили, і якщо це буде робити в Києві орган державної влади, то люди спочатку повбивають керівників цього органу державної влади, а потім один одного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А місцеві громади?

 

КУДІН Д.І. А ми вважаємо, що людина, як правило, керівник ОТГ – це людина, яка є на місці, яку знають люди, яка має авторитет. І для того, щоб владнати цю ситуацію треба дати людям можливість на місці розібратися як це зробити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Є логіка… Вадим Євгенович, секунду, я також хочу розібратися, як і ви. Денис Ігорович, вам дав відповідь на питання, в мене було наступне.

Скажіть, я розумію цю логіку, вона, в принципі, має плюси,  напевно, має мінуси, зараз уточнимо по них. Я, наскільки пам'ятаю, ви таку логіку заклали і в закон по приватизації – спрощення процедури, щоб зробити їх союзниками. А в мене питання таке. А якщо керівник підприємства і керівник ОТГ не доходять згоди щодо списку, що відбувається?

 

КУДІН Д.І.  Ну, є ризик того, що люди йдуть до суду, і тоді це процес на роки. Але, мабуть, все-так має бути так: формування списку – це відповідальність директора...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не про це, ні, дивіться, я вам, якщо я вас переб'ю, це не процес на роки, тому що ви точно знаєте, що в нас вже більше року не можна зупиняти процедуру приватизації судовим рішенням. І тоді получається, ніхто... ну, тобто це є плюс, тому що умовно один з села не може заблокувати всю процедуру, зупинити. Но от підготував керівник підприємства списки, передав ОТГ, ОТГ відмовило. Керівник підприємства має подати в суд на  ОТГ, чи що відбувається?

 

КУДІН Д.І. Ну, рахуємо, що так, керівник ОТГ має внести ті вмотивовані зауваження, які дала ОТГ, і тоді, значить, подати ……… на затвердження. Ми також пропонували, щоб ці списки були опубліковані онлайн для того, щоб люди бачили хто тут включений з обов'язковим зазначенням моменту початку роботи на підприємстві і моменту завершення роботи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

КУДІН Д.І. Щоб зробити цей процес максимально прозорим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ще одне питання.

 

КУДІН Д.І. І дозвольте ще одну ремарку, пан головуючий.

Значить, ми почали перевіряти архіви підприємств, їх немає. Тобто будь-яку довідку підприємство в 99 випадках надати не зможе, що людина дійсно працювала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що тоді?

 

КУДІН Д.І. Підтверджувати через Пенсійний фонд, через сплату страхових внесків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

А тоді ще в мене одне питання, вернусь до того, що перед тим говорили. Це означає, що поки не буде судового рішення, приватизація дальше і не піде. Правильно я розумію?

 

КУДІН Д.І.  Так точно. Ну, або це робити без розпаювання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо воно іде в судовому процесі, це яке судочинство – адміністративне чи господарське?

 

КУДІН Д.І. Думаємо, адміністративне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому?

 

КУДІН Д.І. Бо це буде оскарження рішення ОТГ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція зрозуміла.

У вас питання було, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я тут, дивіться, в більшості…

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, перепрошую. Дійсно, перед тим питання Чайківський задасть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто хочу вам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні-ні, по порядку.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо можна, я по цьому питанню вискажу свою думку.

Ви повинні розуміти, що все-таки основне розпаювання, яке в нас  відбулося в 1996 році, був певний порядок виписаний. І десь я думаю, що цей порядок, він абсолютно був нормально виписаний. І можна його взяти десь, скажемо так, за певну основу.

Перше. Я не розумію, до чого буде тут керівник ОТГ, як він буде ці списки погоджувати, коли він ніколи там не розумів, що там робилося на даному підприємстві, як в загальному це все. Я розумію, що тут тільки Пенсійний фонд, який може дійсно дати довідку, згідно якої фактично можна розуміти, хто там був працевлаштований офіційно, хто там працював, для того, щоб не було зловживань у поданні списків. Це, я думаю, абсолютно нормально, бо по-іншому воно просто не може працювати.

І треба як законодавцям нам потрібно визначитися в терміні, скільки та людина мала працювати, бо там є люди, які звільнилися, люди, які вийшли на пенсію з даного підприємства, якщо ми будемо цю землю розпайовувати для них, і відповідно ті, хто на сьогоднішній день витримав ці ади і на сьогоднішній день залишився на даному підприємстві, хто може розпаювати. Це перше питання.

Друге. Я би… це просто не питання, це ремарка. Але ці питання, які ми сьогодні обговорюємо з вами на нашому засіданні, вони всі надзвичайно близькі кожному, хто займався сільським господарством. І в мене напрошується такий висновок, що нам зараз потрібно думати за державне приватне партнерство. Є сьогодні маса землі. Сьогодні аграрний сектор України надзвичайно ефективний.

Сьогодні орендна плата, яка платиться пайовикам, які здають в оренду, який аграрний сектор оплачує, це в межах 200 доларів за гектар. Держава сьогодні не отримує абсолютно нічого. По великому рахунку, ми бачимо, що сьогодні кількість землі, чи в науці, чи сьогодні в юстиції, чи там в ДП "Конярстві", чи в наших Збройних Силах, маса землі йде, де би мала держава отримувати від цього серйозних ефект. Я вже не кажу, це тільки по оренді взяти, це тільки по оренді.

Дальше. Сьогодні кожне аграрне підприємство є прибуткове. Ми не говоримо сьогодні вже за кількість прибутків, ми говоримо за якісь середні статистичні, це мінімум, умовно там, 5-7 тисяч гривень з гектара ще є чистого прибутку в кожному підприємстві.

І тому ми можемо кожний порахувати тут, якщо 5 тисяч гривень – орендна плата, плюс 5 тисяч гривень, тільки чистого прибутку підприємство отримає – це 10 тисяч гривень з гектара. Це кожний сьогодні тут член комітету, я думаю, може собі на пальцях порахувати, які гроші ходять просто мимо сьогодні нашої казни.

Якщо би сьогодні було державне приватне партнерство, держава віддає в приватні руки, отримає від цього чисто публічно орендну плату, плюс отримає від цього якісь визначені чітко законодавством дивіденди і абсолютно всі питання, що знімаються. І тоді ми не говоримо про ефективне, неефективне і так далі. ………… неефективні. Зразу получиться абсолютно всі ефективні підприємства, і наука, і все в нас буде ефективне, і все буде працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу. А питання яке чи немає питання? Чи виступ?

 

ЧАЙКАВСЬКІЙ І.А. Це я кажу просто свою ремарку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хотів уточнити. Йосип Мирославович, спочатку депутат, потім, якщо, то ще ви. 

Я просто маленьку ремарку Івану Адамовичу. Що минулого року і багато комерційних підприємств не були в плюсах у Центральній і Південній Україні. Тобто це є такий нюанс.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, коль ви затронули цю тему, я просто вам хотів сказати, що в нас зараз існує можливість створювати спільні підприємства за рішенням Кабінету Міністрів. Спокійно можна створити і вперед. Це перше.

Друге. Ми ж і пропонуємо те, що сказали ви, Іван Адамович, те, що сказали ви, ми і пропонуємо сьогодні, і ми обговорюємо: землю офіційно здавати в оренду приватним власникам. І точка. І в Бюджетному кодексі розписати, куди ці кошти йдуть. Тоді прийде власник, який буде ефективно управляти на цій землі і сплачувати відповідно найбільшу ціну, яку він запропонує. Але тут у нас іде згідно законодавства прав оренди. Все. Потрібно просто визначити це законодавством. (Шум у залі)

 Я сказав згідно чинного законодавства. Яке ми законодавство приймаємо? Звичайно, аукціони. Тому тут не нада нічого видумувати. Дати можливість державним підприємствам віддавати в оренду те, що вони не використовують. Якщо для коней сьогодні потрібно 4 тисячі га чи там 5 тисяч га, то 45 хай вони по областям, по державним підприємствам, здадуть в оренду і наповнюють бюджет. Ось ця ідея, це вірно.

І по людям. Ви погоджуєтеся з тим, що 2 роки людина має стаж задля того, щоб отримувати.

І з приводу об'єднаної територіальної громади. У нас глобально політично ми ведемо систему децентралізації з 15-го року. У більшості директори, які є на державних підприємствах, вони далекі від відповідних територій. Слухайте, в конярстві 18 філій. Ви думаєте, Тетяна Миколаївна була в Міловому на заводі? А я там був. Мілове – це 2 кілометри від кордону з Росією. На конезаводе я там був. Для чого я це говорю? Вона точно не знає, який там список людей, які там люди. І навіть, якщо їй скажуть, що там земля обробляється, ніхто туди не поїде і не подивиться. Тому тут важливо, щоб а) керівник підприємства складав, а орган місцевого самоврядування, сесія, вона могла вмотивовано доповнити або сказати: ця людина тут не проживала, ця людина, образно говоря, має 2 місяці стажу, працювала, то-то, то-то, то-то. І тоді, коли буде вмотивовано, керівник зобов'язаний вже буде скласти список і наказом затвердити цей список і передати його, я так розумію, в Держгеокадастр для видачі державних актів і так далі. От це буде нормальна система. Неможливо сьогодні, щоб керівник в Києві розпоряджався і складав списки для людей, а керівники у нас досить швидко змінюються, і ми розуміємо, що це буде знову за корупційна складова. Тому тут я повністю погоджуюся, що 2 роки потрібно, і ми про це говорили з колегою, що 2 роки потрібно, щоб у нас не було цих схем.

А з приводу органів місцевого самоврядування, це децентралізація, вони мають погоджувати. Але не одноосібно керівник, а орган місцевого самоврядування на сесії затверджує, тоді це буде колегіальний орган, який буде причетний. Так же, як ми написали в 2194, що цей колегіальний орган причетний до видачі землі під особисте селянське господарство. Ми ж це з вами написали. Дві третини ради. Тобто фактично це буде вся рада комплексно голосувати за те, як затверджувати список. І ми можемо, до речі, це написати, що рада має двома третинами голосів як мінімум це зробити. І тоді ми зробимо консолідацію місцевої території з керівником, який десь в центрі і так далі. Оце буде вірний підхід.

А з приводу аукціонів, Іван Адамович, я вам надав відповідь, і це нормальний процес. Якщо людина дає нормальні кошти, будь ласка, і ці кошти не будуть ходити. Бо я порахував ці 43 тисячі гектарів, це приблизно 210 мільйонів ходить, 210 тільки в одному Фонді держмайна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, тут є одна річ, про яку говорив заступник голови фонду, скільки у них звернень є від людей.

От якщо ми говоримо про конярство, наприклад, які готові 40 тисяч здати в оренду. Чому не 20? Чого 20, хай люди не отримають цю землю. Наприклад.

Колеги, ми сидимо вже сьогодні 3 години. Є ще питання до гостей?

Денис Ігорович, 30 секунд.

 

КУДІН Д.І. Одна ремарка. Я хотів зауважити, що у нас велика кількість підприємств, де, наприклад, є 30, 40, 50 гектарів землі всього, а історично могло бути 5 тисяч гектарів, просто потім цю землю забирали. Це означає, що там могли працювати 500 людей, які будуть претендувати на 50 гектарів. Просто треба усвідомлювати, що розподіл працівників до землі дуже нерівномірний. Але сьогодні у держави немає даних, я вам не можу це покласти на стіл. Тобто це тільки коли почнеться процес, ну, тоді вже треба буде в робочому режимі з цим всім розбиратися.

Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. То питання 4020, то, що є в законі, воно не відтворить реальної картини для території, правильно я розумію? Бо один отримає більше, бо 40 відсотків, а всього працювали 2 людини образно. Так я розумію чи ні? Ця пропорція.

 

КУДІН Д.І. Як правило раніше працювало багато. І оскільки претендуватимуть ветерани підприємства, то списки будуть достатньо великі. Але зараз важко, ну, немає…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Оця пропорція, як ви дивитесь, 40:20?

 

КУДІН Д.І. Ну, ми ж не формуємо державну політику, ми її тільки виконуємо. Тому як ви вирішите, так і буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я просто хочу вам нагадати. Я просто не знаю, чи ви були на цьому комітеті. Ми це питання обговорювали вже. Тут є нюанс перший. Або ми робимо середній… Будь-який варіант підходить. Тоді або ми робимо "середній по палаті" і в якійсь частині будуть нюанси. Тому що тисяча людей на 10 гектар, це правда, такі ситуації є. Або тоді ми відходимо від цієї історії. Не встановлюємо тих твердих. Но тоді визначаємо орган, який встановлює на основі якихось матеріалів. Тобто Фонд держмайна тоді сам визначає глибину – чи 10 процентів, чи 80, виходячи з інших принципів. Третього варіанту тут немає. Зрозуміло.

Олександр Андрійович.

 

НИКИТЮК О.А.  Давайте так: директор інституту і я потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йосип Мирославович, будь ласка.

 

ДОРОШ Й.М. Так, я зі свого досвіду. Оскільки я вам сказав, що в земельну реформу приходили у нас… Як складали списки в господарствах. Списки затверджувались загальними зборами колгоспними. Це був єдиний орган. Тому що там і звучало "земельна частка", "пай". Вони самі складали списки і затверджували.

Ми робили розпайовку. Але там нами було залишено ще землі резерву. Тому що ми передбачали, що можуть людям пропущені бути. За першою, скажемо, методикою, не включалась соціальна сфера. Потім почали включати соціальну сферу. І ми соціальній сфері вже з земельного резерву роздали всім по 2 гектари. Це дуже кропіткий процес. Скарги ще потім 10 років надходили. Оскільки багато пенсіонерів повиїжджали, ніхто не знав, де вони знаходяться, вони потім повідомили, що вони живі. Я прошу, щоб зважено підійти до списків, бо дуже буде багато тих питань, якщо вони....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний з вами.

Ви про це думали, Йосип Мирославович, є один нюанс, що в 90-х роках збори пайовиків, ну, всі знають, про що іде мова, коли проводили членів КСП так званих, де вони визначали і земельний пай, і майновий пай трішки по різних принципах. Земельний, як ви знаєте, одинаково, а це було друге залежності від трудової участі. Ці люди знали один одного, ці люди, їх було, вони пам'ятали, хто працював вчора-позавчора, бо це не був далекий... дуже багато років пройшло.

І що, як на мене, найважливіше, в 90-х роках атмосфера, як це робилося, дуже сильно відрізняється від сьогоднішньої. Уявити собі в той момент ситуацію, що це буде використовуватися одним, другим господарством сусідським для того, щоб схилити розпайовку в свою сторону, підписання договорів оренди і так далі в 90-х роках уявити неможливо було. Зараз такий принцип, як на мене, коли ми з членами комітету думали про це, призведе до того, що буде 10 різних зборів, 10 різних груп, 10 різних юристів, які будуть доказувати, де більше членів, де менше, які більше збори правомочні, а які менше. 

Тому, можливо, логіка обмежити це, логіка Фонду держмайна, яка сьогодні обговорювалася, керівником і місцевою ОТГ, сесією, разом з тим, кожен публічно може подати заяву і бачить списки, хто інший, і якщо йому відмовлять, він теж якісь буде мати права, як це оскаржити, вона, мені здається, як мінімум заслуговує обговорення. КСП в... збори КСП в 90-х роках – оптимальний варіант для 90-х років. Зараз, мені здається, є багато інших нюансів.

 

ДОРОШ Й.М. Я згоден і тому вважаю, що дуже…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз будуть почетверні...

 

ДОРОШ Й.М. Я підтримую, що до цього підходити зважено.

І ще одне питання, яке я хотів. Академія підтримує. Ви розумієте, ми передали 32 мільйони гектарів в приватну власність, в державній власності залишилось мало що реально, і ми хочемо дальше його розпайовувати. Я вважаю, що це не державний підхід, давайте... Питання тільки в господарюванні або менеджменту. Давайте визначимо ці речі. Ми підтримуємо на аукціонах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йосип Мирославович, дивіться, от глибока дискусія, і я вам скажу. Є загальний принцип по всіх країнах, на жаль, навіть в країнах з найкращим держуправлінням, в Сполучених Штатах Америки державну власність використовують там або як перехідну, або де не можна вже її не використовувати. І у них суттєва частина державних підприємств, навіть в Сполучених Штатах, також збиткова, це також правда. І якщо ви візьмете Сполучені Штати Америки, то вся зброя навіть робиться приватними компаніями, гроші друкуються приватними компаніями, про землю я не говорю. І я не дуже вам раджу наводити, наприклад, інші країни, тому що я для прикладу вам розкажу. Минулого року частина комітету була в Сполучених Штатах Америки в одному з університетів Середнього Заходу. Це основний університет по гібридизації сої в штаті, який вирощує 30 мільйон тонн сої в рік. Тобто це ви можете догадатися скільки в них, на досліди 900 акрів, в гектари можете перевести самі. Тому це також члени комітету пам'ятають. Бог з ним, вертаємося до нашого закону.

 

ДОРОШ Й.М. Так, так. Я як науковець вам кажу, світові тенденції зараз йдуть до того, що не власник, а землекористувач стає на першому місці і ми повинні з цього виходити. Ми ж свідомо розуміємо, що ця земля потім буде здаватися в оренду і правильно це сформувати зараз, і бачити те, що наперед, а не йти XIX чи XX століттям. От про що йде мова. Ми же ж, коли земельну реформу задумували, то ідеологія була, щоб надати землю тому, хто на ній працює, цього ж немає. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йосип Мирославович, дякую.       

Давайте Олександр Андрійович, і закриваємо комітет, і Іван Адамович. Ви зараз хочете?

Іване Адамовичу, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Миколо Тарасовичу, в мене є все-таки таке прохання, бо дуже багато держпідприємств приїхало сюди керівників. Я би просив дати їм там по хвилині, щоб кожен висловився, бо вони їхали здалеку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За бажанням.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За бажанням, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді спочатку керівники ті, що не виступали, за бажанням. Після цього  Олександр Андрійович.

Будь ласка, представтеся.

 

НАЙДЬОНОВ В.Г. Найдьонов Віктор, ДП "Асканійське", директор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Григоровичу.

 

НАЙДЬОНОВ В.Г. Маємо 7800 гектарів землі і маємо три племзаводи, це ВРХ мясної, ВРХ молочної і вівці. Ви розумієте, люди працювали цілі покоління вчених, і це не одне десятиліття, це 50 і більше років над виведенням цих порід. Якщо ми будемо, скажемо, 40-42, це вже не буде цілісним комплексом і це не зможе працювати так. А ми, вибачте, будь ласка, даємо державі 40-45 мільйонів податків щорічно. Тобто не всі державні підприємства збиткові.

 

_______________. (Не чути)

 

НАЙДЬОНОВ В.Г. 7800. 40-45.

 

_______________. Це взагалі нічого.

 

НАЙДЬОНОВ В.Г. 12 тисяч 400 середня зарплата. Що єсть, то єсть.

 

_______________.  (Не чути)

 

_______________. Так, а людей скільки працює, запитайте.

 

НАЙДЬОНОВ В.Г. Людей працює, я кажу, що ті самі... Скажемо, якщо в рослинництві сорт виводиться 10, може 15 років, то в тваринництві це 50, а то й більше років. Я прошу, щоб ми не похоронили все это дело.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступний, хто? Будь ласка, представтесь.

 

КОЧМАРСЬКИЙ В.С. Кочмароський Валентин, директор ДП "ДГ "Еліта", Миронівський інститут пшениці.

Ви знаєте і пам'ятаєте, що сьогодні чверть всієї світової селекції озимої пшениці лежить на матеріалі "Миронівки". "Миронівка" – це самі такі зимоустойчеві сорти, які ми можемо вирощувати.

Сьогодні про те, що ми говоримо, розвивати, продовжувати або як дальше вести селекцію, дуже важко. Хоча би насінництво – це продовження селекції. І сьогодні загубити такий світовий матеріал –  це було б дуже важно і не хотілося б його робити.

Так що просьба така. Звернути увагу на те, що ми платимо 80 відсотків від прибутку в державу, це частина прибутку, державне підприємство розвиватися не може, тому що залишається дуже мало на покупку нової техніки. І взагалі наша, скажімо так, бухгалтерія дуже перекошена по відношенню до державних підприємств. Ми не можемо вільно і легко розвиватися, ми все віддаємо у вигляді податку частину прибутку в державу. Оце велика просьба, на це звернути увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще?

 

_______________. ... (Не чути)

 …Це начиная Житомир, Харків, Херсон, Запоріжжя, Донецьк… (Не чути)  …Ми не беремо там цей, ну, до тисячі тонн ………... ми в рік продаємо.

Ну, як би якщо ми не будемо займатися як би цим розмноженням, ми убрали вже сорти ……….... станції, їх немає. Ми 50 сортів пшениці селекції як би випробуємо, в нас є полігони, і, в принципі, з них 10-15 іде в производство, потому что, ну, как би по зонах районирования, і займається інститут одеський сортовою агротехнікою.

По господарству ми, в принципі, більш-менш нормально, працюємо без боргів. 12-15 мільйонів, в принципі, податків сплачуємо. 2020 рік ми сплатили…

 

_______________. Скільки землі?

 

_______________. 2800.

У нас це 2020 рік трошки неврожай був, 2019-й краще. Але ми, розумієте, кредитування не доступне для державних підприємств. Якщо приватне підприємство може взяти кредит, державному підприємству ні один банк не дає кредиту. Це як би трошки не так.

Тепер по питанню страхування. Якби по страхових цих пулах, компаніях, страховка йшла в хазяйстві, як воно було в ті часи, раніше, щоб вона була не на гибель урожаю, а на недобір урожаю, всі б страхували ці посіви. Ми сьогодні застрахуємо посів, заплатимо гроші – нам не вернуть. Якщо ми солому убираємо, це є урожай. Солома – це вже урожай. Получимо 2 центнери з гектара. Якби був би недобір, там за 5 років є 40 центнерів, а отримали там 15, от на таку-то планку поверніть нам гроші. Раніше так було по страхових  компаніях… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще хтось? Є хтось бажаючий ще?

 

_______________. Добрий день всім присутнім! "Дослідне господарство "Оленівське", Фастівський район Київської області.

Наше господарство підпорядковане Інституту механізації та електрифікації сільського господарства – один єдиний інститут на всю державу. І без землі господарства інституту взагалі немає що робити, де випробовувати техніку, де випробувати свої всі знання, все своє майстерство.

Тому господарство ми рахуємо, що таке потрібно для інституту, а інститут для держави. У господарстві 1400 гектарів обробки землі, тваринництво –  тримаємо 500 голів ВРХ, надій на корову в середньому 20 літрів. І в самому першому вашому питанні що було, ми здаємо молоко на дитяче харчування, кожний день по 2,5 тонни молока ми здаємо. Всю соціальну сферу тримаємо у себе, школу, садики, все тримаємо у себе на хозрасчете, помагаємо їм чим можемо, всі дороги. Ви можете поїхати в це саме господарство, яке знаходиться в Оленівці Київської області, всі дороги заасфальтовані благодаря господарству. Працівникам і всім допомагаємо. Немає ніяких ні питань, ні зауважень. Наоборот люди хочуть так, як є господарство, хай залишається без змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Андрійович.

 

НИКИТЮК О.А.  Дякую, Миколо Тарасовичу.

Шановні члени комітету, сьогодні, дійсно, плідна у нас така співпраця пройшла. Може, воно вперше, може, чиясь вина і наша, що ми раніше не підняли це питання. Але я хотів повернутися конструктивно до проекту закону.

Все-таки я прошу дослухатися до нас, щоб ми не зробили безповоротних кроків вперед, а потім назад уже не буде куди йти. Виключити чи обмежити дію закону на виключно землі Національної академії аграрних наук. А з цього приводу запрошуємо вас, давайте ми окремо зробимо виїзне засідання. У любому інституті нашому покажемо нашу стратегію, чи даже у нас в президії Національної академії наук, щоб показати стратегію розвитку.

Окрім того, любе підприємство ви берете і в любе підприємство можемо приїхати показати такі передові методи комплексного підходу, причому за різними напрямками. І тут колеги підтвердили, якщо у нас є єдиний інститут і більше ніде не буде випробуватись, це буде біда.

І на завершення. Ми готові розробити окремий закон і піти назустріч у цих питаннях, але поступово, щоб не зразу. Тому що наробимо, вибачте, не приведи, Господь, проблем. І просимо дослухатись. Все-таки науковці, вони розуміють і суть проблеми. І вони працюють на державу Україна, і в яких умовах сьогодні. Є таке прохання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Можна я ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Коллеги, смотрите, у нас, Сергей Анатольевич Литвиненко, у нього була пропозиція створити робочу групу, так? Яка мета була викликати всі державні підприємства, щоб вивчити питання, ми ж будемо надавати можливість розпайовки. То я думаю, що та робоча група не тільки по НАНУ, яка могла б виїхати на якесь виїзне або на підприємство, які державні, академії, ще можна поїхати там до конярства і вивчити ті питання, які нас сьогодні турбують. Це наші колеги подали правки, це по розпайовці, питання по відсотках, так. Питання по клопотанню трудового колективу - теж ми розуміємо, що всі сьогодні керівники держпідприємств вони всі за те, щоб не розпайовувати, да. Але є думка ще і людей так, і їх теж потрібно почути.

І ще у нас треба вивчити ще питання, у нас було дуже багато дискусії по питаннях, скільки років стажу,да, на скільки ми даємо. Теж вивчити питання в кожному підприємстві скільки людей від 3 років, скільки від 5, і щоб ми розуміли, яке нам прийняти потім рішення. Так, нам треба теж тут вирішити це питання.

Тому я пропоную підтримати Сергія Анатолійовича Литвиненка і створити робочу групу, зробити виїзне, щоб ця робоча група все ж вивчила це питання. І потім це нам і результати робочої групи там дало вже тут...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степане, я тільки "за". Тільки, по-перше, нас має бути більше, бо ми вже ні на одне голосування не способні. Це перше.

Друге. Ми це можемо винести на найближчий комітет. Тому доручення я можу дати. Даю доручення заступнику підготувати проект рішення там по робочій групі сформулювати, що ви там бачите, і тоді ми за нього проголосуємо.

 

_______________. Я лише добавлю до цього, розібратися, скільки сьогодні все-таки науці потрібно земель для того, щоб …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попрацювати разом з наукою по всіх питаннях, в тому числі по цьому, яке ми сьогодні обговорюємо.

 

НИКИТЮК О.А.  Буквально ремарочку.

Справа в тому, що сьогодні йде комплексне обстеження в цілому діяльності Академії аграрних наук, займається Міністерство освіти й науки, і там зараз розробляється цілий проект реформування академії, це тоже треба враховувати, є  доручення  уряду. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, все, комітет закритий, і переходимо в вільне  спілкування. Дякую.