Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельної політики

07 квітня 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зайняти свої місця. А можна вас попросити двері там прикрити? Дякую.

У нас кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Микола Іванович Кучер, у мене є прохання, сьогодні немає Чайківського Івана Адамовича... Колеги, колеги, починаємо. Микола Іванович, у нас сьогодні немає Чайківського Івана Адамовича, як ви знаєте, він після операції на лікарняному, є прохання до вас щодо підрахунку голосів. Не заперечуєте?

 

КУЧЕР М.І. Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Порядок денний у нас сьогодні наступний. Два питання на порядку денному. Інформація щодо процесу приватизації підприємства АПК та проблемних питань, що стосуються приватизації заводів концерну "Укрспирт". Друге. "Різне".

Є зауваження, пропозиції, побажання до порядку денного?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Сьогодні у нас запрошені і присутні: Висоцький Тарас Миколайович – заступник міністра економіки; Завадський Сергій Олександрович – виконуючий обов'язки голови Держкадастру. Прошу познайомитися, у нас сьогодні перший раз Сергій Олександрович на комітеті. Сенниченко Дмитро Володимирович – голова Фонду державного майна України; Єлейко Тарас Ярославович – заступник голови Фонду державного майна України; Блескун Сергій Валерійович – виконуючий обов'язки директора "Укрспирт".

Кудін Денис Ігорович є?

 

 _______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Це все. І, як завжди, Біленко Сергій Борисович.

Будь ласка, слово надається Сенниченку Дмитру Володимировичу.

Дмитро Володимирович, скільки вам хвилин треба, як ви думаєте?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Вітаю вас, пане голово! Скільки дасте, стільки і буде. Можу в 5 вкластися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну в 5 не треба вкластися. 20 хвилин – нормально?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Більш ніж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Дякую за запрошення.

До цього Денис Кудін, мені здається, був в онлайні, розповідав питання управління, Тарас Єлейко відповідає у Фонді держмайна за процеси приватизації. Але, звісно, приватизація – це як би фінал, а починається він з наведення ладу, порядку, підготовки, інвентаризації.

Що саме депутатам як би було би цікаво чути, ми всі раді відповісти на всі запитання, ми підготували коротку таку загальну інформацію в частині приватизації, там же і агропідприємства різного напрямку, і що робиться, що зроблено, які проблеми, які рішення знайдені і так далі. А далі, звісно, на всі питання готові відповісти.

Презентацію цю ви будете перевставляти? Ітого, Фонд держмайна – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику. Ми не приймаємо рішення: що приватизувати, що не приватизувати, що передавати, а що не передавати. Те, що приймає Кабінет Міністрів, те ми і робимо відповідно до законів, які ви напрацьовуєте, і постанов, які напрацьовує фонд. Тому що, коли до мене часто приходять з питаннями, а ви там передайте це туди або подайте це туди, це не ми, це Кабінет Міністрів. І ми дуже часто це пояснюємо, тому ми не маємо таких повноважень. Ми – реалізація державної політики, ми – центральний орган, який знаходиться під Кабінетом Міністрів. І якщо прийнята постанова Кабміну, і є рішення, ми його реалізуємо.

Друге. В Законі України про приватизацію, на жаль, немає таких положень, що коли рішення про малу приватизацію прийнято, а це Кабмін, і накази Фонду держмайна, воно не може бути відмінено. Тому якщо нам передали, наприклад, Міністерство інфраструктури яхт-клуб на березі Одеси і ми за логікою бачимо, що не варто його приватизовувати, тому що можуть забудувати потім висотками, ми не можемо відмінити це рішення приватизації і передати кудись його назад в Мінінфраструктури.

Але є інше рішення, наприклад, як ми робимо конкретно з цим об'єктом, ми його передаємо в оренду довгострокову із збереженням функцій яхт-клубу, щоб там була дитяча школа і так далі. Або будинок культури в Новомосковську, колись було прийнято рішення його приватизувати, ми з мером, з громадою, з депутатами порадилися, кажемо, давайте його виставимо на аукціон з оренди і нехай його орендують тільки зі збереженням функцій будинку культури і закладу. І здають в оренду... (Не чути), частину для компенсації, не знаю, для комерційних.

Тому дуже важлива наша роль і функція, ми підготували нові процеси процедури. Якщо раніше приватизація і по закону відповідно як вона відбувалася, що випускалася газетка "Відомості приватизації", яка випускалась Фондом держмайна в кількості 400 екземплярів, і була така потенційна корупційна спокуса, щоб добігти до когось з Фонду держмайна запитати, що там у цьому підприємстві, а коли воно буде виставлено і так далі. Ми тепер зробили, це Тараса Ярославовича заслуга, абсолютно прозорий і публічний процес – веб-сайт privatization.gov.ua, де всі знають все. І навіть коли до нас приходять служби, органи і так далі, кажуть, а розкажіть, що там про це, про це, про це, а ми кажемо, не повірите, все в онлайні, на сайті.

Процес приватизації спочатку нам передали, далі ми повинні заставити менеджмент, директора цього чи іншого об'єкту зробити інвентаризацію. Тому що для того, щоб приватизація була по справедливій ціні, треба, щоб всі потенційні покупці знали, що саме продається. А всі державні активи вони, на жаль, є такими … (Не чути), вони всі обтяжені судовими справами, якимись боргами накопиченими. Да, у них є майно, воно, може, оформлене, може, не оформлене. Тобто наша задача просто розкрити інформацію і дати її в доступному вигляді для всіх. Тоді відбувається чесна конкуренція, і ціна, яка складається під час аукціонів електронних, вона є ринкова: велика, мала. Коли нам кажуть, а чого так дешево продали, кажете, було 15 учасників, вони торгувались, оце склалась ринкова ціна, якщо вважаєте, що дешево, чому не купили.

Тому наша функція: просто технічно, технологічно забезпечити розкриття інформації і так далі. Ми побачили в процесі приватизації за цей рік, що минув, проблемні питання, які ми виклали в новому комплексному законопроекті, він зареєстрований від 44 депутатів для того, щоб забезпечити, скажемо так, логіку і справедливість.

Перше. Для того, щоб багато підприємств, які мають великі борги і зараз нам "Укроборонпром" передав 14 підприємств, які взагалі не працюють. Це майданчики з вибитим склом і стінами. Там дуже велика кількість боргів: невиплачених зарплат, податкових решт і так далі. Якщо такий об'єкт виставляти, то як ставалося в минулому, ми хоч і не хочемо це повторювати, буває, що купують його, потім на якогось там бомжа чи когось, там "товочку" создали, далі вирізають метал і далі кидають його напризволяще, і воно знову там державне чи нічиє.

Тому в цьому законі ми передбачили для тих об’єктів, які мають велике податкове навантаження чи комерційні борги, чи арешти, щоб їх можна було очистити. І там ми пройшли цю розмову з комітетами і керівниками різних, і були ми готові на наступний раз, коли буде цікаво, представити ці новели цього законопроекту.

Тому що ми, в принципі, що, ми за бізнес. Ми державні активи, які без нас до нас Кабміном прийнято рішення передати на приватизацію, ми їх у максимально прозорий спосіб намагаємося передати приватному інвестору. І мета – не зробити побільше коштів, хоча важливе надходження 12 мільярдів гривень цього року поставлено в бюджет, а мета – щоб усі активи знайшли свого нового приватного власника. Він уже тоді доінвестує чи його перебудує, чи буде це спиртозавод, чи буде це просто майданчик для якоїсь переробної галузі.

Просто важливо, щоб його на конкурсних засадах отримав приватний інвестор, а держава займалася своєю справою, регулюванням: встановленням справедливих правил антимонопольного законодавства, податкового, мотивуючого, демотивуючого, там регулювання ринку електроенергії. Оце, мені здається, роль держави, а не управляти великою кількістю державних підприємств.

В Польщі було колись 8 тисяч 500, залишили вони 50, решту виставили на аукціони. В Польщу прийшли інвестиції, створили робочі місця. І ми бачимо, багато українців, на жаль, шукають своєї долі за кордоном.

Тому якраз активи державні, вони є тим, що зрушить, дасть поштовх економічний Україні. Просто треба заставляти швидше рухатися і ті органи управління, яких 96, не сидіти на цих об'єктах, а їх передавати на приватизацію. Ми зараз почали активно із 420 ДП, які передані нам на приватизацію в 2020 році, нам передали їх різні органи управління, із них, 420 передали: назва є, код ЄДРПОУ є, прізвище директора є, – ми їх знайти не можемо, директорів. Ми їх подали в розшук з поліцією.

Наступні 89 – передали вже в процедурі банкрутства і ліквідації, яка розпочата попереднім органом управління.

 Із аграрних, ближче до теми, 36 так звані "мертві підприємства", тривалий час не здійснюють господарську діяльність, відсутні активи, рухоме майно, нерухоме, справи передані до фонду, навіть без копій архівних матеріалів чи змістовної інформації щодо діяльності, і так далі. Тобто величезна кількість об'єктів, які управляються 96 органами влади: міністерства, відомства, агентства – повинні бути визначені, що саме залишити і не приватизувати. І цей законопроект ви проголосували в першому читанні, тобто залишити той вичерпний перелік дійсно стратегічних, а це природна монополія, це компанії, які мають певну соціальну функцію, і, можливо, оборонний комплекс, так як зараз у нас війна, а решта нехай робить бізнес і сплачує податки, а держава на ці податки займається своєю державною справою.

Тепер швидко до агропідприємств, які у Фонді держмайна на приватизації. Так, Тарас Ярославович, може, ти тут швидко прокоментуєш?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Доброго дня! Що стосується аграрних підприємств, ми їх розділили на такі дві групи безпосередньо аграрних: це КХП і радгоспи.

Що стосується блоку КХП, дійсно, до фонду було передано 7 КХП...

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Всі фахівці, комбінати хлібопродуктів.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Комбінати хлібопродуктів. 7 КХП, 3 з яких непрацюючі, 4 працюючі, сумарна потужність зберігання – 634 тисячі тонн, що складає приблизно 1 відсоток від потужності зберігання елеваторів, які є в Україні.

Що стосується радгоспів, у нас звітує лише 30 радгоспів з 88, які були передані, дійсно, по більшості ми їх шукаємо фізично, хто це. 37 мільйонів гривень збитків було в 20-му році, в 19-му більше 70 мільйонів гривень збитків, і орієнтовно 55 тисяч гектарів – земельний банк. По цих радгоспах.

Що стосується приватизації. КХП дійсно зараз активно рухається на приватизацію, там зараз буде далі інформація. Щодо радгоспів, в них всі мають право користування землею, постійного користування землею. І відповідно при приватизації, Закон про приватизацію зараз чітко каже, що право постійного користування землею не продається, земля не продається. Відповідно, коли ми продаємо радгосп, якщо на приватизацію виходить радгосп, ми розуміємо, що ми приватизовуємо…

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ми ж їх не приватизуємо, ми чекаємо читання другого законопроекту 3012-2, який повинен дати формулу: розпайовувати, не розпайовувати. Тому що немає формули, я повторюю, що ми – реалізація державної політики. Треба прийняти формулу, за якою це робити і тоді її реалізовувати.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. І тоді ми готові, в принципі, дуже швидко цей процес запустити. Механізм налагоджений весь приватизації ДП, що тобто він дійсно стоїть на конвеєрному такому підході.

Що стосується безпосередньо КХП, я би хотів зупинитися, який дійсно готується на приватизацію. З робочих КХП, це у нас є от чотири КХП, це є Новопокровський, Неполоковецький, Дунаєвецький, Радивилівський. Неробочі, по суті, це є Полтавський, Івано-Франківський і Ніжинський, які є повністю всі в арештах, на жаль.

В цьому році ми плануємо в першому півріччі три підприємства виставити на приватизацію з цих, і наступні підприємства вже до кінця року ми через корпоратизацію або зміни до законодавства так само зможемо перейти цю планку арештів, щоб їх могти приватизувати.

Я, напевно, поясню, чому піднімаю постійно питання арештів. Тому що коли ми говоримо про державне підприємство, насправді це є така досить специфічна форма власності, ми не можемо продати, от фактично переуступити право власності на державне підприємство. Тобто власником юридичної особи стати особа приватного права не може, такої, як ДП. Відповідно при приватизації ДП ми продаємо окремо майно, передаємо новому власнику, і окремо передаємо всі статті балансу. Тобто новий власник має мати, умовно, "товку", на яку він реєструє це право власності на майно, і всі статті балансу, зобов'язання, всі борги так само передаються на цю "товку".

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. В цьому новому комплексному законопроекті передбачена автоматична трансформація ДП, державного підприємства, які юристи не можуть зрозуміти, що це за звір. Це не акціонерне товариство і не товариство, його трансформація в товариство. Так само, як і в Законі про "Укроборонпром", вони це теж передбачили. Тому що форма ДП вона максимально не зручна для роботи, для приватизації, для всього-всього.

Стосовно цих КХП інформую. Ще раз наголошую, що ми як Фонд держмайна не приймаємо рішення – передавати, не передавати. До нас зверталося Міністерство економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства з пропозицією передати ці сім КХП в управління чи кудись, із приватизації повернути в аграрний фонд, мені здається, да. І прийшов лист злісний Служби безпеки України, що на основі аналізу інформації по цим 7 КХП туди не здійснювався необхідний обсяг інвестицій, вони доведені до банкрутства і так далі, так далі. І пропонується передати їх Мінекономрозвитку і села. І далі в цьому листі вказано, що інформація зібрана і вказана на основі аналізу діяльності цих підприємств 18-го і 19-го року, якраз тоді, коли цими підприємствами і управляло Міністерство економіки та розвитку.

Ми провели нараду під головуванням Прем'єр-міністра, всі виклали на стіл всі аргументи. Міністр агрополітики нинішній Роман Лещенко теж підтвердив, що він не збирається створювати управління державними підприємствами агро. Що ці підприємства в тому числі треба передавати далі на приватизацію. Тобто це питання як би пройшло декілька ітерацій, обговорень і листів, тому ми його активно готуємо на приватизацію. Це один відсоток від зберігання зерна, всього, що є. Звісно, що на них в попередні роки здійснювалось багато крадіжок, є кримінальні справи. Але приватний власник, сподіваємось, наведе там порядок, держава повинна регулювати. Сьогодні, по-моєму, оголошений перший аукціон…

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. По Дунаєвецькому…

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Дунаєвецький, він оголошений. Відповідно далі є експозиція, 30 днів і далі буде аукціон. От подивимось, яка буде ціна, скільки покупців і так далі.

Далі.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Можна наступний слайд. Є коротка інформація. Презентація буде в комітеті якраз, по всіх КХП, по їх фінансових показниках, по боргах. Тут дійсно можна бачити, що на багатьох підприємствах є дійсно значні борги. Це дійсно результати управління цими підприємствами. На жаль, ми їх такі можна бачити поотримували.

Що стосується ще і ситуації, які на цих підприємствах. От на КХП, вони такий яскравий приклад, в принципі, загального стану держпідприємств.

По 4 підприємствах з 7 є або арешти майна повністю всього, або вилучено, наприклад, от Неполоковецький, ми відновлюємо всю бухгалтерію. Тому що коли він до нас прийшов, виявляється, органом була вилучена вся бухгалтерія, повністю всі первинні документи, на КХП немає жодних первинних документів. Підготувати його, навіть технічних паспортів немає. Тобто встановити це все, от зараз відновлюється повністю з нуля.

І так само в звітностях було дуже-дуже багато неточностей. От, наприклад, Полтавський КХП, коли взяли бухгалтерські звітності, виявилось, що там дійсно більше 50 мільйонів боргів було просто не відображено. Тобто вони були по факту, їх не відображали в звітності, коли привели звітності в порядок, якраз були повідображувані цифри.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Да. Тобто ще раз, як відбувається процес приватизації і що робить Фонд держмайна. Ми повинні заставити директора і менеджмент провести необхідні дії відповідно до Закону про приватизацію.

Перше. Це провести повну інвентаризацію, що є в цьому ДП, і там підписатися, і нести за це кримінальну відповідальність. Що те, що буде виставлятися на аукціон, це якраз і є ті документи, які підписує менеджмент підприємств.

Перше. Ми їх шукаємо, тому що вони не дуже хочуть приватизовуватися.

Друге. Ми їм надсилаємо листи для того, щоб вони виконали певні дії.

Третє. Якщо вони не виконують, ми їх міняємо на тих, хто виконують. Але нещодавно ми прийняли все ж таки "морковочку", щоб не був тільки "кнут". Два тижні тому назад, ми рік працювали з Національним антикорупційним бюро і регуляторною службою над розробкою стандартного договору для директора підприємства, який іде на приватизацію, щоб там була мотивація. Там є два KPI: перше, це фіксуємо фінансовий стан підприємства, і воно повинно не погіршуватися. Якщо він набирається там якихось "лівих" боргів або так далі, він автоматично звільняється.

І друге. Це він отримує бонус за приватизацію там розрахованої моделі, невеличку, але за рахунок наступного покупця. Коли покупець купляє цей об'єкт, він гасить заборгованість податкову і по зарплатам, і в тому числі директор. Тобто це така тимчасова робота на 3-6 місяців, підготувати об'єкт і отримати свій бонус. Якщо новий власник захоче цього директора залишити там, будь ласка, але принаймні треба було подумати, як, окрім злісних листів, які не виконували, створити все ж таки керівникам підприємств і якусь мотивацію. Тому що дуже часто у них немає рухатися мотивації вперед, бо, каже, я зараз прийду до аукціону, приведу підприємство, а мене, раз, і звільнили. Тобто такі теж інструменти придумали, щоб пришвидшити ці процеси.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Я ще два слова. В рамках процесу приватизації для того, щоб було розуміння, по кожному підприємству, по якому ми оголошуємо аукціони, можете зайти на сайт рrivatization.gov.ua, є зроблені наступні речі.

Звичайно, що є там, на сайті його зручно знайти по фільтрах, є опис короткий, є зроблені тизери на українській і англійській мові по кожному підприємству. Також, якщо вже інвестор зацікавився тизером, є так звана віртуальна кімната даних – це класичний такий інструмент, який застосовується у всіх угодах на ринку приватному, де вигружена повністю вся первинна документація. Тобто вона є шаблонізована там по групах, там фінансові документи, документи правовласності і по кожному підприємству є, підписується, що це вся документація, яка є в наявності на підприємстві. Тобто інвестори можуть побачити там декілька тисяч сторінок всієї первинки, яка є. Ну у паспортах, наприклад, це там декілька тисяч сторінок по кожному спирту вигружається в кімнаті даних.

Можна наступний?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Будемо готові відповісти на питання по КХП потім зараз переходимо до тематики – спиртова галузь. Ми завжди говоримо це так, що Україна і Білорусь були останніми двома розвиненими країнами, в яких зберігалася державна монополія. 55 відсотків державна монополія не привела до багато чого доброго і 55 відсотків обігу спирту в 2019 році знаходилося в тіні, від чого держава недоотримала від 8 до 10 мільярдів гривень податків різних рівнів. Саме тому, ви депутати, прийняли Закон про демонополізацію спиртової галузі. Далі, Міністерство економічного розвитку – да, Тарас? – прийняли програму. Це міністерством було, чи Кабміном затверджено? Кабміном затверджена програма, що, як, що спочатку, і спочатку непрацюючі заводи, а потім працюючі. І ми, як Фонд держмайна, реалізовуємо те, що прийняли ви, прийняв Кабінет Міністрів, і ми відповідно до написаного буквочками робимо реалізацію. Підприємства не передаються у фонд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, ще 10 хвилин давайте.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Дякую. Здається, що інформацію намагаємося по суті, але швидко.

І перші аукціони – це взагалі-то всі непрацюючі активи, які… продається окреме майно. Тобто не ДП, АТ, а просто стол, стул, стіна, котел і так далі.

Тарасе, давайте ви.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дивіться, ну от якщо про спиртову галузь, то, дійсно, дуже вам дякуємо за, дійсно, таку ініціативу, тому що це, навіть як громадянин, я вважаю, дуже правильна ініціатива. Ми тут з точки зору виключно реалізації тісно працюємо і з міністерством, і з депутатами. Так само дуже вдячні за дуже конструктивні підходи завжди, які допомагають корегувати цей процес.

Що стосується якраз приватизації. Спирти розділяються чітко на два сегменти. Перший – це ДП "Укрспирт", в який колись було переведено 41 спиртзавод. Друге – це концерн "Укрспирт", ви дуже добре всі це знаєте.

Специфіка в чому приватизації полягає? В ДП "Укрспирт", де 41 спиртзавод, це є одна юридична особа. Відповідно у неї є один єдиний баланс. І, коли була затверджена якраз програма приватизації і закон, затверджена Кабінетом Міністрів програма і закон прийнятий, передбачили дійсно правильний механізм, що ми не можемо приватизовувати, ціле ДП ми не можемо приватизувати, тому що це там половина всього ринку. Тому дозволили виділяти так звані місця проведення діяльності МПД, це по суті майнові комплекси спиртзаводів. Окремо виділяє ДП "Укрспирт" саме майновий комплекс спиртзаводу, це як перелік великий майна там на декілька тисяч позицій, яке в сумі складає окремий спиртзавод. Його виставляють на приватизацію. І люди, які купляють цей окремий перелік майна, мають право отримати ліцензію на це майно, на виробництво спирту.

Таким чином перші непрацюючі оці МДП, місця проведення діяльності, по суті підрозділи ДП "Укрспирт", були виставлені на аукціони. Це для інвесторів, це дуже добре було з точки зору інвесторів, тому що інвестори отримували абсолютно чистий актив без ніяких боргів, без ніяких зобов'язань. І могли побачити, що дійсно все абсолютно чітко, прозоро проходить.

Таким чином, дивіться, зараз по ДП "Укрспирт" було проведено 24 аукціони вже. Також протягом наступних 2-3 місяців ми плануємо провести ще сім аукціонів. І в нас залишається порядку 12 місць з проведення діяльності, по яких зараз іде робота. З чим зв'язана робота? І тут пан Сергій, я думаю, потім прокоментує.

Зв'язана робота з тим, що, дійсно в ДП "Укрспирт" є певна частина боргів, тобто є заборгованість. І дійсно, ця заборгованість у великій частині є ринковою. Тому зараз ДП "Укрспирт" розробляє підхід спільно з Фондом держмайна, коли ми будемо продавати вже оці останні МПД, ми будемо продавати не просто як чистий перелік активів, а до них будемо причіпляти по частині боргів, по частинці боргів до кожного цього спиртзаводу, і продавати з боргами. В рамках приватизації новий власник-покупець, він зобов'язаний, це є умова Закону про приватизацію, зобов'язаний погасити борги. Таким чином ми розв'яжемо проблему боргів ДП "Укрспирт", який є на ДП "Укрспирт".

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Знову ж таки, це не Фонд держмайна придумує і встановлює. Ми так, якщо так буде визначено, ми так реалізуємо.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Тобто це визначає безпосередньо ДП "Укрспирт", коли воно нам передає активи, воно каже з Міністерством економіки, воно каже: от дивіться, от вам МДП, там перелік майна плюс до нього отака частина боргу. Оцей от борг перед тою чи тою юрособою. І ми це все запаковуємо в в один лот, продаємо і новий покупець зобов'язаний погасити ці борги протягом півроку класично. Можна наступний слайд?

Тепер, що стосується концерну "Укрспирт". З концерном дійсно ситуація важча, тому що туди взагалі на старті створення передані були не найкращі активи, туди передавалися активи такі, які планувались взагалі на ліквідацію. Відповідно, на жаль, по дуже багатьох підготовка до передачі нам, а там затверджено, що нам передаватися активи повинні з інвентаризаціями, зайняла дійсно в концерну дуже багато часу.

Що стосується концерну. Тут дійсно ми продаємо, вже тут не просто перелік майна, ми продаємо тут окремі юрособи. Будемо приватизовувати окремі юрособи зі всіма боргами, які на цій юрособі є, зі всіма проблемами, зі всіма скелетами в шафі, зі всіма потенційними судовими позовами. Тобто новий власник отримує всю історію.

Таким чином от зараз ми отримали сім підприємств. З цих сими підприємств приватизувати ми зараз можемо, в рамках діючого законодавства, два підприємства це Тростянецький і Уладівський спиртзаводи. По всіх інших підприємствах, на жаль, повністю є арештоване майно, є арешт майна. Є арешт майна або є інші обтяження, які зараз не дають нам можливості його в рамках законодавчого поля вивести на аукціон. Тому дійсно ці зміни законодавчі нам дуже потрібні. Всі активи, які ми можемо приватизувати, ми приватизуємо.

І друге питання, що на багатьох дійсно заводах концерну є дуже велика кредиторська заборгованість. В тому числі, коли ми отримуємо ці заводи, ми піднімаємо стару бухгалтерію, там дійсно так само виявляється є, що там невідображена величезна кредиторська заборгованість. І деколи по податках є велика кредиторська заборгованість, яку так само, при приведенні бухгалтерії в порядок, вона відобразиться. Можна наступний слайд.

Що стосується результатів. В нас були дійсно 24 успішних аукціони. З яких очікуваний дохід 1,6 мільярда гривень. Середня кількість учасників там до восьми учасників. Ріст ціни в районі там майже три рази. І ще 52 спиртзаводи у нас стоять в черзі.

"Очікуваний дохід" ми кажемо тому, що від аукціону до моменту оплати проходить три місяці. Якщо за актив не розраховуються, якщо не підписують договір, право покупки переходить до другого учасника. Якщо він відмовляється, тоді ще раз на аукціон. Але у першого учасника в будь-якому випадку забирається гарантійка. Якщо договір підписується і потім не платиться, а це у нас в більшості так, що договір підписують, а потім не платять, ми утримуємо гарантійку одразу в бюджет, право на стягнення ще 5 відсотків пені. І розриваємо договір, перевиставляємо на аукціон.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Тут важливо розуміти, і давайте одразу прокоментуємо про молдовських інвесторів, що наша задача організувати аукціон. Бувають бізнесмени, а вони вільні приймати участь, вони всі сплачують заставну суму. І потім чи передумали, чи акціонери, чи не зібрали коштів, Чи просто, скажемо так, емоційне рішення приймали. І далі вони можуть не платити, не сплачувати ці кошти. І це буває, ну, завжди по багатьох інших активах, це не тільки про спиртову галузь. Тому стягується оця заставна ціна. І далі, якщо другі не сплачують цю суму, далі воно перевиставляється і потім все одно знаходить свого власника.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Так. Для розуміння, щоби була цифра, одразу озвучу.

З 24 аукціонів, дійсно по семи аукціонах в нас (вже не встигли вставити) не пройшли розрахунки вчасно. Відповідно до бюджету було стягнуто вже гарантійних внесків більше 20 мільйонів. І ці активи попадуть на аукціон далі.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. По молдовському.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. По молдовському.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Рівне відношення до всіх. Да?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Абсолютно прозоре відношення.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Окрім російських. Є в законі України про приватизацію заборона приймати участь за російські кошти і з російськими бенефіціарами. Ми завжди всі документи ТОВ, яке перемагає на аукціоні, ми їх направляємо в Службу безпеки України, Державну податкову службу і Національний банк, де проводиться попередня перевірка, фінансовий моніторинг структури власності і тільки тоді ми заключаємо договір. Тобто тут ми теж користуємося офіційними джерелами, листами на відповідних бланках з підписами і так далі.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. По молдовському інвестору. Дійсно, молдовська компанія напряму купила, взяла участь в аукціоні, придбала спиртзавод. Не придбала, а перемогла в аукціоні. Після аукціону, дійсно, у неї виникло досить багато питань, тому що це заведені гроші в Україну, у тому числі там ПДВ кредит, який податкова дала чітку позицію, що, дійсно, вони мають право на ПДВ кредит. Але молдовська компанія не заплатила вчасно, пішла в суд, яким сказала, що певне майно не відповідає тому, що було в описі і попросила суд заморозити термін на оплату, тобто зупинити терміни, тому що там є чіткі терміни на оплату. Після підписання договору є 30 днів заплати. Якщо протягом 30 днів не платиться, закон каже, наступні отримає покупець 30 днів, але вже з пенею 5 відсотків. І у нас такі випадки теж часто є, коли люди там платять на 55 день з пенею 5 відсотків від ціни покупки. Відповідно молдавська компанія подала в суд попросила заморозити ці терміни, Фонд державного майна подав апеляцію і от по суті апеляцію ми виграли. Провели так само, перевірки майна провів ДП "Укрспирт" два рази проводив, потім вже третій раз провели перевірку майна представникам молдавської компанії безпосередньо в березні. Я так розумію, що представники відмовилися підписувати протокол.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Коротше кажучи, все що продавалося, все що було у віртуальній кімнаті даних, все і є. І це просто було якесь небажання, щось таке. Тобто ми довели логікою і справами, що держава відповідає за свої слова, що те, що було, продавалося, те і є. І остання третя вже спільна перевірка з цим потенційним інвестором інвентарних номерів, які продавалися, закінчилася тим, що представник інвестора просто збіг не підписав цей акт, тому що всі бачили все.

Давай завершуємо. Наступний слайд.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Ну наступний слайд, останній, – це кількість учасників. Тобто зрозуміло, що завжди презентації, вони гарні, але насправді повне розкриття інформації тут дуже велика вдячність, дуже конструктивні позиції ДП "Укрспирт", конструктивні позиції міністерства. Тому що дійсно інформацію готують і підприємства. Ми разом дуже такий якісний процес запустили по цьому. І ми бачимо результати. А результат насправді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Завершуємо.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Так. Кількість учасників на аукціонах. Дякуємо. Тобто воно дійсно показово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Дивіться, у нас зараз приватизація "Укрспирту", як би так получається, закінчили на цьому.

У нас є Блескун Сергій Валерійович. Сергій Валерійович, я так розумію, у вас є бажання щось доповнити? Я вам тоді 5 хвилин даю. Якщо є бажання, то продовжимо.

 

БЛЕСКУН С.В. Я щось окремо не готував. Дякую.

Але доповнити я ще хотів би, що ми вже починаємо підготовку продажу ЄМК, про що казали колеги з Фонду держмайна України. І перший МПД – це Косарський, Черкаська область, який планується вже продавати як філію. І туди будуть покладені борги, частина боргів ДП "Укрспирт". То буде наш перший такий кейс. І, якщо він пройде, аукціон пройде правильно, то інші заводи, інші МПД, ми теж будемо з боргами продавати.

Якщо є питання, я з радістю, маю всі цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякуємо.

Наступний у нас Богданець Андрій Володимирович по цьому питанню, голова робочої групи з розробки пропозицій Комітету з питань аграрної та земельної політики щодо поетапної приватизації спиртової галузі.

Після цього в нас запитання колег депутатів до виступаючих присутніх. Після цього виступи.

Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, шановні колеги. Я так трішки підготувався. З вашого дозволу така маленька доповідь. І запитання.

На сьогоднішній день розпочата процедура приватизації підприємств АПК. З 2020 року планували продати 111 аграрних підприємств.

Зокрема, щодо підприємств спиртової галузі. За планом на продаж держава повинна виставити 41 місце проведення діяльності (МПД), що входить до ДП "Укрспирт", та 37, що входять до складу Концерну "Укрспирт".

За попередніми прогнозами Державний бюджет України від реалізації майна спиртової галузі повинен отримати… Ну, написали 2 мільярди, у мене один, ніби, мільярд.

Нами прийнято зміни до Закону України "Про виробництво і обіг спирту етилового", відповідно до якого до 1 липня 2020 року приватний інвестор має єдиний спосіб почати виробництво спирту в Україні – купити державний завод на прозорому аукціоні.

З моменту початку процедури приватизації пройшло понад півроку. До зняття обмежень на виробництво спирту приватними інвесторами залишилося вже менше чотирьох місяців. Враховуючи вказані строки, ми повинні уважно віднестися до питання приватизації. Адже після 1 липня 2021 року інвестиційна привабливість заводів може бути в рази менша. Приватизація місць проведення діяльності активно триває, проте викликає занепокоєння, що по семи об'єктах кошти не були перераховані і по ним буде проводитись повторний аукціон. В даному випадку ми втрачаємо час.

Також негативно впливає на процедуру приватизації скандал з Марилівським спиртзаводом. Непоодинокі випадки, що під час проведення аукціонів відбуваються маніпуляції та участь від одного бенефіціара декількох компаній: переможець не виплачує кошти за лот і переможцем стає попередній учасник, який запропонував набагато меншу ціну. Заводи концерну "Укрспирт" не можуть бути реалізовані без змін до законодавства. Це що по "Укрспирту", по заводам.

Але у мене ще одне таке питання щодо інших аграрних підприємств, просто, щоб потім не брати ще раз слово. Серед них є такі, які мають досить великий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, я секунду. Тобто виступ ви вже закінчили, переходимо до питань.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ну це не питання, це також виступ, який стосується діяльності Фонду держмайна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступ, в кінці якого будуть питання, і ми перейдемо до питань.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так. Щодо аграрних, інших аграрних підприємств, серед них є такі, які мають досить великий земельний банк. Тому питання їх продажу на прозорих ринкових умовах з дотриманням норм законодавства є стратегічно важливим. Наприклад, в межах малої приватизації має бути продано "Племрепродуктор "Степове" із земельним банком понад 7 тисяч гектарів. Всі ми знаємо, коли воно було передано у Фонд майна – 3 роки тому. Державне підприємство "Благодатне" – понад 7 тисяч гектарів. Та інші.

Дуже важливо, щоб такі підприємства не пішли з молотка за безцінь. Також підприємства, давно передані (те, що я говорив) у Фонд держмайна, не зрозуміло, чи проведена навіть незалежна експертна оцінка цих об'єктів. Деякі об'єкти фондом управляються на протязі багатьох років, що не притаманно його функції основній. Основна функція – шукати ефективного власника. Виникає питання ефективності такого управління саме підприємствами.

Розумію, що за словами голови фонду за 15 років ФДМУ (Фонду держмайна) було передано 93 підприємства, а за останні 4 місяці – близько 500 при тій самій чисельності працівників. Це дійсно дуже велике навантаження. Тому необхідно розібратися, чи потрібно передавати одразу стільки підприємств Фонду держмайна. І відповісти чесно на питання: чи фонд має такі ресурси для виконання цих функцій?

Процес приватизації триває, проте є ряд проблемних питань з процедурою приватизації. Важливо, щоб ми чітко розуміли, чи виконується план з приватизації, а я розумію, що він вже не виконується, який поданий був на Кабінет Міністрів, він вже порушений.

Тому, який прогноз надходжень коштів до бюджету на сьогоднішній день? Яких наслідків нам чекати у підсумку?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це питання до Дмитра Володимировича?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, переходимо тоді до питань. Перші питання вже є.

Будь ласка.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Дякую, Андрій Володимирович, за питання.

Я був би вдячний, якби ви передали потім цей документ, який ви зачитували, щоб ми докладно дали вам і всім членам комітету відповідь на кожен з цих пунктів.

Із того, що я почув, щоб не пішли за безцінь, що є скандали з Мерилівським. Ну ми тут відповіли, що скандал був і все якби логічно, зрозуміло.

Що виникає занепокоєння, що те, що сім учасників не заплатили. Це нормальна практика, лот перевиставляється. Кошти заставні надійшли в бюджет. Стосовно маніпуляцій не зрозумів. Щодо плану приватизації, там якихось цифр і кількості. План приватизації не рахується в кількості об'єктів, він рахується в сумі загальній надходжень за рік в бюджет України. Там поставлена сума 12 мільярдів. І дякуємо, що ви розблокували велику приватизацію, тому що від малої приватизації, у тому числі спирти – це мала приватизація, ми очікуємо надходження біля 3 мільярдів гривень, а біля 9 – це буде велика приватизація.

Стосовно функцій управління. Фонд держмайна – це конституційний орган, він записаний в Конституції, а також є окремий Закон про Фонд держмайна України, в якому чітко написано чотири функції Фонду держмайна, це є: регулювання оціночної діяльності; здійснення оренди державного майна; також корпоративне управління правами держави і акціями держави. І цей напрямок ми сильно підсилюємо. Мій заступник Денис Кудін у вас тут виступав і багато депутатів до нього підходили, казали, що начебто ми цю функцію створюємо, відновлюємо. Дійсно, не все швидко і з дуже обмеженими ресурсами. Ну і четверта функція – це забезпечення політики приватизації. Знову ж таки реалізація політики приватизації відповідно до прийнятих Верховною Радою законів і програм уряду. Але на всі інші питання буду готовий детально відповісти, просто, щоб багато там в одному питанні не було.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дякую.

Дмитро Володимирович, я все розумію. Ми ж також розбираємося в кожній ситуації і дивимося, як проходять торги і так далі. От дивіться, наведу приклад. От я також, я ж готовився. ДП "Степове". Фондом державного майна України було проведено ревізію, матеріали направлені до СБУ. Є факти незаконного списання дебіторської заборгованості, недостачі, списання коштів за неотриманий товари і так далі. Це в той час, коли воно вже було в управлінні вашому. Ми говоримо про ефективне управління. І, якщо ми говоримо, що це ефективне управління неефективне, то у мене стоїть питання: три роки з величезним банком державне підприємство неефективно управляється. Тобто ми тут всі аграрії, які розуміємо скільки з землі можна принести прибутку. От мені цікаво просто подивитися… Я там, на жаль, не взяв фінансову звітність цих державних підприємств, щоби подивитися, наскільки ефективно управляється Фондом держмайна і чому воно не передається на приватизацію. Якщо ви не можете передавати на приватизацію ці підприємства. Чому ви взяли тоді до себе ці підприємства? А не сказали: "Я перепрошую, але у нас немає закону і механізму ці підприємства приватизовувати".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Дякую, Андрій Володимирович. Ми не брали. Нам їх передали рішенням Кабінету Міністрів. Я це сказав з самого початку. Звідки передали ці підприємства? Тобто точно, я не пам'ятаю, там про терміни, але точно те три роки назад, це все передавалося там в 2020 може наприкінці 29-го.

Але стосовно управління доповідаю. 88 сільськогосподарських підприємств, з яких 30 – активних, з яких 22 відновлюють свою господарську діяльність за рахунок дій Фонду держмайна і з яких 36 – мертві. Що ми робили? І мені здається, що Денис Кудін давав достатньо інформації. Я не так глибоко в питаннях по конкретних.

Що Фондом держмайна було зроблено. Організаційний блок. Затверджено статутів – 34. Оголошено конкурсів на посади керівників – 23. Призначено виконуючого обов'язків – 36. Укладено контрактів… (Не чути)

Юридичний блок. Виявлено по переданих нами кучу корупційних схем щодо протизаконного вилучення органами Держгеокадастру в минулому, зараз ми дуже активно співпрацюємо, з постійного користування ряду держпідприємств земель сільськогосподарського призначення. Більше схем: Закарпатська, Хмельницька, Полтавська, Київ. Зупинена спроба вилучення з постійного користування: Бобровиця Закарпаття, Радгосп Виноградівський, агрофірма "Лемківська" і так далі і так далі. Ми готові по всім питанням давати.

Фінансовий блок. Якщо у 19-му році ці підприємства приносили державі 80 мільйонів гривень, ви запитували про фінансовий стан, то тільки за рік налагодження там трошки управління зменшило цей збиток вдвічі – до 43.

Так, значить, по всіх напрямках, питаннях відповіді є, будемо раді і надати щось ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Литвиненко.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Перше питання у мене… Доброго дня, пане Сенниченко. До вас або до пана Єлейка таке питання по "Укрспирту". Бачу, ви пишете, що в стадії підготовки до продажу знаходяться 7 об'єктів, 7 філій ДП "Укрспирт", окрім того по п'яти об'єктах готується корпоратизація.

Перше питання. Дайте відповідь, що це таке: 5 об'єктів – готується корпоратизація?

І тепер питання на рахунок аграрних підприємств. У вашому звіті ви пишете, що ви взяли 86 радгоспів, з яких 35 роблять звіт. Я вже почув, чому ви взяли до себе Фонд держмайна і не виставляєте на приватизацію, я зрозумів вже по вашій відповіді.

Тепер таке запитання. Оці 86 радгоспів, які мають 55 тисяч гектарів землі. Правильно я кажу, пан Єлейко?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Серед активних підприємств, які взагалі… (Не чути)

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Да. А отут ви пишете, дивіться. Значить, в звіті у вас, що там є 7 КХП, якщо я не помиляюсь, 86 радгоспів, 55 тисяч гектарів землі. КХП надають інформацію по діяльності. А от по радгоспах ви взагалі не пишете, чому вони не дають вам ніякої… Ви не даєте нам сюди ніякої інформації про діяльність цих радгоспів. Не можу зрозуміти – чому.

І, що хотів ще спитати. От, де у вас пише, що ви об'єднуєте дрібні агропідприємтсва в національний агрохолдинг. Який то буде агрохолдинг? З чим це пов'язано? І ви тут пишете: розмір земельного банку державних підприємств варіюється від 40 до 52 тисяч гектарів землі. А тут ви пишете, що є 55. То якось у вас цифри не сходяться щось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, Тарас Ярославович, будь ласка.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Кому вам зручно, дайте відповідь.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Питання, що в динаміці передачі і в динаміці відновлення земель цифри змінюються. Ми вже повернули в державну власність, разом з правоохоронними органами, вже 1 тисяча 640 гектарів землі, уже поставили їх на баланс державних підприємств. Це вже конкретний результат. Ініціювали ми і працюємо спільно з Держгеокадастром і правоохоронними службами повернення в державну власність загальною площею 16 тисяч 385 гектарів. Тому процес динамічний і ми цим активно займаємося. Але будемо раді і детальніше…..

 

 ЛИТВИНЕНКО С.А. Ще питання про діяльність. Власне, в презентації немає отчёта про діяльність цих Радгоспів за рік часу, за два.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Ну ми готові на всі питання відповідати і в колективному і в індивідуальному порядку, приходити до вас, запрошуємо У фонд…

 

 ЛИТВИНЕНКО С.А. Вони працюють, прибуток дають. Скажіть, будь ласка, куди кошти поступають від роботи цих аграрних підприємств? можете дати чітку відповідь? Вони працюють? Вони прибуток дають якийсь?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ну якісь дають, якісь збиткові.

 

 ЛИТВИНЕНКО С.А. Ну а в звіті немає взагалі, я маю на увазі, по цих агропідприємствах взагалі немає ніякого отчета. Є тільки по КХП…

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Сьогодні були конкретні питання по приватизації і по спиртам, які ми підготували в презентації. Це не є звіт. Якщо вас конкретно цікавить питання, ми на всі …

 

 ЛИТВИНЕНКО С.А. Так ви мене не почули. Дивіться, шановний, по КХП ви даєте отчет, от є по КХП. КХП переданий в приватизацію. Як вони, поки до вас не попали працювали, який прибуток був. А по агропідприємствах взагалі немає ніякої інформації.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ми підготуємо. Взагалі немає проблем.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. А чого ж ви так?

І ще одне питання. От дивіться, по "Кролевецькій КХП" до того, як до вас попав, прибуток за рік показав 900 тисяч. Як до вас попав – мінус 4 тисячі 380 тисяч гривень. З чим це пов'язано, скажіть, будь ласка.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дивіться, по підприємству. Насправді, він попав до нас якраз… По підприємству вилучені всі документи. Це мільйони. Там повністю вилучені всі документи по підприємству. Зараз відновлюється бухгалтерія, там звільнили директора, наскільки я пам'ятаю історію, там якихось справах. Тепер він поновився. Ну тобто це, дійсно, є такі старі проблеми підприємств. Тому…

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Тоді ще одне питання все-таки про агрохолдинг. Ви мені дасте відповідь чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Да, да. Я просто хочу звернутися… Там в Сергія ще було питання, пов'язане …

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Які сільгосппідприємства будуть об'єднувати в один агрохолдинг? Скажіть, будь ласка, що це таке?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Сергій, ти хотів щось по "Укрспирту", перше питання було.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. По "Укрспирту" теж нічого, да, не дали відповідь.

На рахунок "5 об'єктів готуються до корпоратизації". Розшифруйте мені, що це таке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, по порядку. Щоб ми один одного чули. Будь ласка.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Я би хотів тут навіть попросити пана Сергія, він прокоментує, тому що це, дійсно, це внутрішні питання ДП "Укрспирту".

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Тарас Ярославович Єлейко, він в своїй доповіді доповідав про це. Йдеться, якщо коротко, мова про те, що ДП приватизувати неможливо. Якщо її корпоратизувати, то якщо її корпоратизувати, то можливо. Я думаю, що …

 

 ЛИТВИНЕНКО С.А. Все, мені цього достатньо, зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду, колеги. Секунду. Сергій Валерійович, я так зрозумів, ви хочете відповісти на це питання?

Будь ласка.

 

БЛЕСКУН С.В. Дякую.

Є чотири або п'ять підприємств. Я вам перерахую: Маниковецьке МПД, Чемерське МПД, Залучанське МПД, Підгайчиківське МПД, мабуть ще Ковалівське МПД – то п'яте. По цим МПД наступні два-три роки ми не зможемо зняти арешти з майна, Тому як один із шляхів запропоновується корпоратизувати ці там останні підприємства і вже продавати потім корпоративні права з боргами ДП.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як ви передасте в новостворене підприємство майно, якщо там все рівно є арешт?

 

 БЛЕСКУН С.В. Майно у нас.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дивіться, якраз при корпоратизації корпоратизація – це є перетворення державного підприємства в акціонерне товариство. Відповідно з арештами майно в статутний капітал можна передати. І коли ми корпоратизуємо, ця проблема арештів знімається, тому що ми продаємо вже тоді акції ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю. На акції теж можна накласти арешт по великому рахунку. Но у мене питання, що у вас титул власника в мін'юстівській базі речових прав все рівно буде мінятися. Якщо там висить арешт…

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Правонаступник. Корпоратизоване підприємство є правонаступником.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внесення в статутний фонд – це не правонаступництво.

 

 ЄЛЕЙКО Т.Я. Ми проводимо такі постійно корпоратизації, вони проходять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це просто юридичне питання. Сергій, є ще питання?

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Які сільгосппідприємства будуть об'єднувати в агрохолдинг? Це в їхній програмі-презентації написано, а відповідь я не почув.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Я цей слайд не показував, це була якась ідея наших…

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Ні,-ні, воно є. Воно є, воно тільки що було.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Я на екрані її не показував, це була якась ідея для того, щоб…

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Пан Єлейко може відповісти?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Ну це дійсно, це є як одна з ідей, яким чином можна вертикалізувати і налагодити ефективне управління безпосередньо синхронно цими земельними по суті банками.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ми дуже очікуємо прийняття законодавства чи Закону 1212/2 чи якогось іншого, щоб мати формулу. Але так як нам передали ці підприємства, декілька з якимось більш-менш солідним масивом землі, а дуже багато дрібних, і знайти там 50 внятних директорів на управління з 50 гектарами дуже складно. І поставити і КРІ, і дати їм зарплату і так далі, і так далі. Тому метод управління був би розумний – це з точки зору укрупнення і постановки як би їх в єдиній логіці. Хоча би по областях чи по територіях. Ну це просто як ідея була для того, щоб налагодити ефективніше управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добрий день, Дмитро Володимирович. Ми з вами уже знайомі і зустрічалися на Рахунковій палаті, якщо пам'ятаєте. Тоді я був трохи емоційний, зараз вже розуміючи і пройшовши певний шлях, бачу результати вашої роботи. І ви все вірно сказали. Дійсно, вам передав Кабмін в управління на сьогоднішній день, те що ми говоримо, 16 підприємств агропромислового комплексу. Ви підзвітні Президенту України і координуєтесь Кабінетом Міністрів. Це все вірно ви зазначали.

Але в рамках депутатського контролю, щоб знімати соціальну напругу, або, що саме головне, робити певні зауваження щодо діяльності роботи центрального органу виконавчої влади, якою ви насамперед являєтесь, ми робимо певні заяви як на комітеті так і можемо робити запитами.

Ви на Рахунковій палаті сказали, що у вас в день заходить приблизно 60-100 запитів від народних депутатів. Ну ви так сказали на Рахунковій палаті.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Це в місяць.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну в місяць. Дивіться, у мене тоді наступне запитання. "Степове", яке не раз було зазначено і в Рахунковій палаті мною і тут Андрієм Володимировичем, також "Виноградна долина" – близькі до мене підприємства, тому що вони знаходяться на моєму окрузі. І я дуже знаю соціальну напругу там, яка відбувається, і знаю взагалі порядок дійств по зміні керівників і те, як рейдеряться ці підприємства кожного року під збір урожаю. І як на Рахунковій палаті ви мені тоді не дали відповідь. І я от зараз, не знаю, дасте ви мені зараз її.

З 92-го по 96-й рік колхози, які передались в постійне користування Аграрній академії наук, Міністерству аграрної політики, це дійсно різні, різні підприємства, які зараз знаходяться під різним упорядкуванням. Закон, на який ви посилаєтесь (3012-2) він охоплює взагалі всі землі, і Аграрної академії, і пенітенціарної служби, і навіть ті, що до вас, і Міноборони, мені підказує колега. Але ж механізм є розпаювання. Він є. Якщо вам передав Кабмін уже ці підприємства в ваше управління, ви маєте право дати доручення керівнику, який повинен зробити, і він може це зробити разом з геокадастром того регіону і зробити розпаювання по працівникам. Це в їхніх повноваженнях.

"Степове" хотіли розпаювати, я вам так нагадаю, ще з 2013 року. Закону не було. Але були уже зібрані трудові книжки працівників. І було уже бачення з геокадастром як паї повинні були розійтись. Я це знаю, бо я спілкувався з минулим очільником. І ви мені кажете, що нема закону. А якщо його не буде? От просто от не вспливе. От не проголосують депутати, це 226 в залі, що ви будете робити? Це перше питання.

А друге. А ви що, не можете в оренду їх здати? В ваших повноваженнях не тільки приватизація, ви самі зазначили тут, ви можете здавати в оренду, а не просто призначати, вибачте тоді теж за мою емоційність, коли я сказав, що ви сидите у руля і просто, вибачте, ставите керівників. Та там руки тягнуться даже до ОПЗЖ, хто сидить на цих підприємствах. Просто здайте в оренду через ProZorro, ви можете це зробити. Але ви цього щось не робите. Фонд держмайна може здавати в оренду, у них так написано в положеннях. Читайте, колеги, положення.

Дякую. (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп, стоп. Зараз Дмитро Володимирович, потім Микола Іванович. Тут зачеплено… Я зараз не буду коментувати. Потім після виступу Дмитро Володимирович. Мені цікава думка Завадського Сергія Олександровича. І потім про це поговоримо ще. (Загальна дискусія)

 Який? Через райдержадміністрації? В Земельному кодексі?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Микола Іванович, і я наведу приклад. (Загальна дискусія)

От зараз про ці випадки поговоримо. І якщо хтось дійсно розбирається в деталях, подивимося, яким чином отримали землю люди.

Дмитро Володимирович. Хлопці, хлопці, нічого не чути з тої сторони?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Артем Олегович, дякую за запитання. Мої юристи і юристи Кабінету Міністрів нам написали, що ми не можемо давати доручення директорам на розпаювання.

Друге. Ми не можемо передавати ці землі в оренду. Оце така юридична історія. Тобто не ми, а ці підприємства. Є різні думки, і ваші і інші. Давайте про це поговоримо. Ми би "за". Наша задача – швидше передати це приватному власнику, але треба щоб була юридична коректна мова.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Не буде закону, що далі?

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Дивіться, ми реалізуємо…

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви можете дати подання до Кабінету Міністрів і сказати, що… Дивіться, у вас є план надходжень до бюджету. Ви ж робите звіт перед Рахунковою палатою. Я був на цьому звіті. Ви ж даєте план надходжень від приватизації в коштах, в сумах, не від підприємств, вірно, в коштах. Ну і ви ж можете дати також подання до Кабміну і сказати, що дані підприємства на даному моменті не можуть бути приватизовані оскільки немає закону такого то, ми не хочемо на себе брати додаткове грошове навантаження, будь ласка, якщо у вас є можливість Кабінету Міністрів прийняти ці підприємства назад до Міністерства економіки або Міністерства аграрної політики. Ви ж можете це від себе як подання зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. У нас є рішення Кабінету Міністрів. Якщо є ініціатива чи народних депутатів чи Міністерства економіки чи аграрного, їх можна проявляти, ми ж виконаємо любу.

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О. Вам скажуть продайте "Укрспирт" за 30 мільярдів.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Ми можемо підготувати і виставити на аукціон, а ціна складеться на аукціоні. Оце ми можемо.

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О. Все ви вірно кажете. Але ж ви показуєте, скільки надходжень коштів ви плануєте від приватизації. Готуєте цей документ? Готуєте.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Міністерство фінансів, якщо чесно, готує цей документ.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За вашим поданням.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ні. І подає його далі на Комітет Верховної Ради. І так, Міністерство фінансів цього року в бюджеті подало на комітет бюджетний, Арістова, план по надходженню від приватизації 6 мільярдів гривень. Я особисто з Тарасом, ми порахували, що якщо ви депутати, розблокуєте велику приватизацію, що ми встигнемо в цьому році принести до бюджету 12. Тоді, я вже написав лист і ми попросили збільшити вдвічі нам план, основуючись, ну, на тих активах, які там в процесі, в пайплайні, в підготовці, і так далі. Ми не включали в цей план там надходження, очікування від там аграрних підприємств, окрім КХП. І, чесно кажучи, розрахувати що ми доведем до приватизації, що ні – дуже складно. Тому що це кожний раз така історія з боргами, судами, і так далі, і так далі. Тому кожен рік планується якась сума. І потім ця сума, на жаль, в попередні роки в Україні не виконувалася, тому що…

 

______________. (Не чути)

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Ну нас запитують, ми пишемо. Але, в принципі, це Міністерство фінансів, тому що кошти, отримані від приватизації, по Бюджетному кодексу, вони не ідуть на видатки бюджету, вони ідуть на компенсацію зовнішніх запозичень. Тобто чим більше ми принесемо коштів від приватизації то не будуть позичені, наші діти і ми не будемо винні якомусь злому МВФ там наступні 12 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене…

Сергій Олександрович, хотілось від вас почути думку. От два питання. Ваша позиція. Чи може проводитись розпайовка, виходячи з діючих норм, підприємств, де є землі в постійному користуванні. І в другому. Чи можуть землі постійного користування в оренду здаватися?

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Ну, по поводу розпаювання, Да, були дійсно такі моменти, Фонд держмайна надавав згоду на проект приватизації цих земельних ділянок І був перелік громадян, які там працювали, і були випадки, коли розбивались. Ну Держгеокадастр цього не підтримує на даному часі. Щоб цього уникнути треба зробити інвентаризацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, коментар? Треба спочатку закінчити виступ людини, потім дати коментар, Андрій…

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. …інвентаризацію земельних ділянок чи технічну документацію щодо встановлення відновлення меж земельних ділянок постійного користування цих державних підприємств. Внести до бази Національної кадастрової системи, Отримати кадастрові номери. І тоді вже як розпорядник ми зможемо зупинити цей процес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, залишіться, ми якраз з цим питанням зараз розберемося.

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Ну це моя думка. (Шум у залі) Оренда – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. (Шум у залі)

Андрій, Микола Іванович вже тягнув стільки руку. Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я хотів задати два питання по інших питаннях. Але що стосується землі, я хочу сказати, що завжди державні підприємства, радгоспи, які не входили в Академію аграрних наук, паювалися, проводилися. Для прикладу. У Вінниці Іллінецький технікум. Хоча я, правда, ніколи, будучи директором підприємства в 120 тисяч гектар, не мав ні одного гектара землі державної, крім земель запасу і резерву, тому що я цього завжди боявся і категорично відмовлявся. Але це робилося, це робиться.

Механізм дуже простий: середній пай по області і середній майновий пай по області, все решта, що лишається, це те, що переходить в Фонд держмайна. І Фонд держмайна можна продавати все це, крім того, ще й… От і все. То єсть, це якщо їхні корпоративщики розберуться. Я думаю, що це, якщо потрібно від нас якийсь законопроект додатковий, якісь зміни, то я думаю, що це реально можливо. Тим більше, що там, у цих радгоспах сплошна корупція. Про що там говорити?

Я хотів би два питання задати. Те, що я вже Дмитру Володимировичу задав по елеваторах. Я розумію, що це питання і рішення прийняв Кабінет Міністрів. Хоча я дуже добре знаю ці підприємства, деякі з них я передавав з "Хліба України" в держрезерв і те звернення… Все-таки я буду звертатися до Кабінету Міністрів, те звернення про передачу 4 елеваторів (не елеваторів, а КХП, в першу чергу їм потрібні млини) передати в Аграрний фонд. Я б, наприклад, із нашої сторони підтримав би, і вважаю, що це нормальна річ.

Ну всі кажуть, що ні. Я розумію, що ні, тому що нам, в першу чергу, треба побачити, що ми будемо робити із ДПЗКУ восени, якщо ще не докрадуть до кінця, коли 800 мільйонів доларів нема із півтора мільярда доларів. Це ще буде бомба така, за яку країна вся буде платити.

Я хотів по спиртзаводах ще задати питання. По спиртзаводах, з тих, що у мене на окрузі, Бершадський вже проданий. І тут сказали, що буде продаватися Тростянецький спиртзавод, і я так розумію, Гайсинський спиртзавод. Це заводи, на яких виробляють етанол, виробляли. Але Тростянецький, наприклад, і Гайсинський вже стоять. Тростянецький – вже третій рік. Тому що етанол зробили, очистки немає ніякої, ні біогазу, нічого. Воніще таке, що люди категорично стояли і кілька років не давали працювати і він не працює.

Я хотів би знати, а як ви бачите, хто їх буде купляти, ці ж самі, що їх довели до такого стану? Як можна розуміти? Я, наприклад, буду категорично проти, щоб ті люди, які сиділи на цих двох заводах, сьогодні вони вже на третьому сидять. У Бучачі, да? Щоб з цим біоетанолом… Я не знаю, як побачити, хто їх буде приватизовувати? Тут же питання не в вартості заводу, а чи зможуть вони дальше зробити нормальне виробництво. Тому що в ці заводи треба вкладати не тільки в заводи гроші, а в першу чергу в очистку. Можна почути відповідь, яким чином тут підходять?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до кого, Микола Іванович, питання?

 

КУЧЕР М.І. Це до Сергія Валерійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Валерійович.

 

БЕЛСКУН С.В. Дякую.

Але Тростянець і Гайсин – це концерн.

 

КУЧЕР М.І. Ви за концерн не знаєте, да?

 

БЛЕСКУН С.В. Ні. Я не знаю за концерн. А ….., то був завод, який в ДП "Укрспирт" там нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, Єлейко Тарас Ярославович, ви щось знаєте про це чи ні?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дивіться, по інформації, яка у мене є, Гайсинський, він без змін в законодавстві, там повністю арешт на все майно є, тобто він на приватизацію зараз не може вийти.

 

 КУЧЕР М.І. Да, но Тростянецький іде.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Тростянецький може вийти на приватизацію. Приватизація проводиться. Наше завдання – абсолютно повністю розкрити для всіх інформацію, щоб не було так, що, умовно, там директор знає більше ніж знає будь-який учасник ринку. І от це завдання ми робимо максимально якісно. А дальше вже аукціон проходить і насправді покупців не бачить ніхто, Їх бачать тільки після аукціону на ProZorro продажі. Тобто Фонд держмайна не проводить безпосередньо аукціон. Проходять на електронній формі на ProZorro продажі. Зареєструватися можна буде з будь-якої точки світу.

 

КУЧЕР М.І. А можна побачити, хто зареєструвався?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Не можна побачити, хто зареєструвався. І це дуже правильно зроблено, щоб не могли бачити і чиновники і органи і всі не могли бачити, хто бере участь і не могли впливати, скажімо, так відговорити наприклад, чи… Тобто абсолютно прозоро. І вже, коли завершується аукціон, відкриваються всі учасники і можна побачити, хто брав участь. Як показують, спеціально останній слайд у нас є – кількість учасників. Кількість учасників, відверто кажучи, середня кількість – це десь в районі 4-5 учасників. Тобто говорити, що там тільки… Звичайно, беруть участь люди, які мали відношення до цього спиртзаводу. Але як показує практика, беруть зачасту участь взагалі там…

 

КУЧЕР М.І. Я просто до чого говорю. Я знаю ситуацію і якщо виграють ці хлопці, які там, то люди знову не дадуть працювати заводу. Завод не працює 3 роки, йому не дають працювати люди, тому що немає очистки. Цілі пости, як в АТО, стоять на в'їздах і виїздах.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Це ж уже відповідальність інвестора. Якщо він бачить, що там нема очистки, йому не дадуть, то при участі в аукціоні, я би на його місці закладав би бізнес-план побудови очистки для того, щоб його бізнес… Він же своїми грошима відповідає, це колишній директор чи новий якийсь бізнесмен. Коли сплачуєш свої кошти, то дуже чітко намагаєшся розрахувати бізнес-план.

 

КУЧЕР М.І. Коли ви виставляєте на аукціон і робите технічні умови, ви це ставите, ні? Якщо звернеться до вас місцева громада, наприклад.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Дивіться, по спиртзаводах ми умов не виставляємо. Тому що там мінімальні умови, які є законом, – збереження…

 

КУЧЕР М.І. Тільки ті, що в законі. Ви своїх не ставите, ні?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Є в законі. І дивіться, тут питання насправді, воно абсолютно таке регулюється ринком, тому що ми бачимо середня ціна купівлі спиртозаводу, умовно кажучи, це там 50-70 мільйонів гривень, це не 100 гривень.

 

КУЧЕР М.І. Два мільйони доларів.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Хто заплатить 70 мільйонів гривень? Я не бачив, чесно кажучи, філантропів, які просто би так платили, щоби ці кошти просто лежали, тим більше, у нас спиртозаводів точно нема дефіциту. Тобто якщо ти хочеш, нема такого, що знаєте, закрив один, а другий буде робити на всю країну.

 

КУЧЕР М.І. Багато будуть купляти заводи, як площадки, не для спиртозаводів, а як площадки, тому що підведено…

 

_______________. Наша філософія така, ми, звичайно, філософією не займаємося, ми просто реалізуємо державну політику. Ну, як би, як порада, ми радимо політикам, щоб це швидше передати приватному власнику і нехай він змінює, що робити на цьому майданчику. Якщо це буде переробка агропродукції, так нехай, а якщо це майданчик для біоетанолу, нехай.

А далі, ми повинні з вами створити сильні державні інституції: екоінспекції, територіальні громади, які повинні слідкувати, щоб у них там ці підприємці податки сплачували і акцизи на місцях. Ми в нашому комплексному законопроекті, який от там розв'язує багато таких вузлів, який зареєстрували від 44 депутатів, ми передбачили, що частина від надходжень державного майна залишається місцевим громадам, 10 відсотків, на соціально-економічний розвиток і це, мені здається, повинно мотивувати місцеві громади включатись, як маркетологів. Тому що ми що робимо? Ми що робимо…

 

КУЧЕР М.І. Ви знаєте, місцевим громадам більш цікаво, щоб вони давали прибуток.

 

_______________. І прибуток, і місцеві податки.

 

КУЧЕР М.І. Тому що місцеві податки, ПДФО – ось що цікаво місцевим громадам. А якщо ми дивимося по цих 86 радгоспів 37 мільйонів збитків у 2020 році на 55 тисяч гектарів. Я вам хочу сказати, що будь-який аграрник, якщо немає 200 доларів на гектарі, то йому нема чого займатися цим сільським господарством. Порахуйте, це 11 мільйонів доларів повинно бути прибутку, а є 37 мільйонів гривень збитків. От і все, всі крадуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, у мене декілька ремарок і запитання також. У мене ремарка на рахунок розпаювання. Моделюємо ситуацію: є державне підприємство з великим банком землі, на цьому підприємстві борг 100 мільйонів. Ми розпайовуємо землю між працівниками, залишаємо підприємству з напіврозваленими будівлями і з боргом 100 мільйонів. Хто його буде приватизовувати і хто буде купувати?

 

КУЧЕР М.І. А плюс корпоративні права. Не корпоративні, а право оренди. Я вибачаюсь.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто це для мене взагалі… Це так само, як ми зараз говоримо про концерн "Укрспирт" – 1 мільярд 200, мені здається, заборгованість. Мені цікаво, за скільки ми реалізуємо ці напіврозвалені заводи? Реалізовуємо заводи зараз, тому що просто заводи продаємо і на державному підприємстві залишаються тільки борги. Все, більше нічого не маємо. Ми там щось компенсовуємо, якусь мєлочь, але насправді ми залишаємо державу просто в величезній збитковій ситуації у цьому питанні. Це ремарки.

У мене питання, от власне, до Дмитра Володимировича. Як ви думаєте, скільки потрібно часу на підготовку до приватизації одного підприємства?

Поясню чому? Просто в мене є, можливо, питання до колег. Можливо, треба встановити якісь граничні строки, коли передаєш підприємство, передаєш підприємство, розумієш, що це підприємство не реалізується, не виставляється на приватизацію і не знаходиться ефективний управлінець або покупець. Значить, воно повертається від якихось, не знаю, знову до власника, який подав його на реалізацію у Фонд держмайна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Це питання, на нього складно відповідати, це така риторична історія, не до нас. Якщо ви хочете встановити термін, встановіть законом чи постановою. Ми все робимо те, що написано і визначено.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Питання: як ви думаєте? Ви – спеціаліст в цій сфері, реально кращого за вас і Тараса Єлейка немає в приватизації. Мені цікаво скільки ви от використовуєте часу, допустимо, для реалізації, наприклад, там МПД якогось, допустимо там...?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Є такі терміни середньозважені: підготовка одного об'єкту великої приватизації – це 9-11 місяців. В процесі приватизації те, що визначено законами і постановами, відповідно до Закону про приватизацію, є такі етапи. Перше – включення до переліку. Друге - залучення радника, це конкурс, там півтора місяці. Третє – затвердження цього радника Кабінетом Міністрів. Далі, цей радник працює над технічним, фінансовим, податковим аудитом підприємства в незалежності від його масштабу, це 3-4 місяці. Да? Далі, формується стартова ціна, за результатами роботи цього радника, конкурсною комісією, куди ми запрошуємо всіх і міністерства, і Мінфін, і всі служби, щоб всі знали все, затверджується стартова ціна, відповідно до побажання радника, а також постприватизаційні умови. Після цього передається на Кабінет Міністрів. Кабінет Міністрів затверджує це, далі передає на Фонд держмайна, на оголошення аукціону і далі 2-3 місяці, дай Бог, щоб інвестори приїхали, пощупали, помацали, подивилися, вивчили ці всі аудити. Це велика приватизація.

Усереднити час на підготовку об'єкта малої приватизації можна. Тарас зараз дасть відповідь. Але давайте, якщо говорити серйозно, фахово і професійно, розділяти їх теж на групи, підгрупи. Якщо це приватизація окремого майна, це швидше. Це зробили фоточку, балансова вартість, виставили на аукціончик. Якщо це підприємство, то треба знайти директора, заставити його зробити аудит, інвентаризацію, описати це все, оцінити, якщо треба, у незалежного оцінщика і виставити на аукціон. І там 30 днів, по-моєму, воно повинно висіти. По-моєму, це до 6 місяців, якщо це підприємство. Якщо це підприємство з боргами, з "шелками", з судами, в заборонах, то це взагалі складно передбачувана історія.

Ми у себе в Фонді держмайна створили за допомогою міжнародних донорів, знаєте, такий офіс управління проектами, де у нас в Microsoft Project самі важливі проекти мають час, відповідальних і так далі, і ми їх намагаємося менеджити. Щось ми, щось Мінекономіки, щось потім Кабмін, потім знову ми, потім підприємство, потім директор, потім фонд. І це процес, який повинен мати початок і завершення. Дуже правильне питання: скільки воно займає часу. Чим складніша ситуація, тим більше.

Ми в цьому законі, дуже прошу вас, якщо буде якась у вас можливість, дати мені на наступний, чи через раз, представити вам законопроект, це буде 15 хвилин.

Всі новели, які ми зробили: ми там розрубаємо вузли, які накопичувалися в законодавстві і підзаконних актах багато років. І там є інноваційні речі.

Наприклад, є багато об'єктів, які мають таку податкову заборгованість, що вони ніколи не продадуться, їх вартість активів з усіма їхніми…, вона ніколи не буде така. А податкова її не списує. А ми кажемо: "Внимание, тетечка на третьем этаже в Минфине: Арістов – за, Гетманцев – за, депутати – за". При приватизації, яка накопичена податкова заборгованість до якогось там Х року, податкова заборгованість списується. Держава колись повинна визнати, що воно ніколи не повернеться і перестати себе дурити. Зато цей актив знайде нового власника, в нього вкладуть кошти, створять нові робочі місця і запрацює. Це системне там рішення. Раз, відповідаючи на конкретне питання – чи можна визначити час чи ні…

Зараз Тарас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, у мене тільки прохання, якщо можна, по суті.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Андрію Володимировичу, дивіться, по суті. Якщо ми говоримо про державне підприємство, не про окреме майно, тому що там простіше, про державне підприємство, ми повинні розуміти, що основний наш контрагент в державному підприємстві є директор, який в існуючій системі координат у 80 відсотках проти приватизації.

Відповідно у нас питання підготовки великої кількості матеріалів, а треба підготували порядку 72 документів по малій приватизації в середньому по кожному об'єкту, дуже часто затримується дійсно на питанні директорів цих підприємств. Тобто ми інвентаризацію деколи по 5 разів пишемо директору – проведи інвентаризацію, назначаємо відповідно до постанови дату, директор просто ігнорує. Викликаємо його, кажемо: звільнимо тебе по догані. І отут, знаєте, така позиційна робота...

 

_______________. Ремарка: а скажіть, будь ласка, інвентаризацію проводить директор підприємства?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Матеріально відповідальний директор.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене питання. (Шум у залі)

Да, я просто думаю, зараз законом те передбачено. Скажіть, а цей закон, що ви говорите, 44, депутати підписали, а яка його зараз доля, на якій він стадії?

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Він зараз... Там є комплекс такий. Це один закон... (Колеги, я перепрошую, можна?) Дивіться, це один закон, який вносить зміни в 27 законів України. І до цього закону йдуть в комплексі зміни до трьох кодексів: Бюджетного, Податкового і адміністративного. І це історія, яку ми з Тарасом, з фахівцями, з юристами нормалізували рік. А що ж заважає? Там... (Не чути) …така проблема для майбутніх інвесторів: там створена штучна кредиторка/дебіторка, а вже там все, суди пройшли. Плюс оце питання податкової і так далі. Тобто я вам дам детальний графік, він зараз буде слухатися десь, може, пару-тройку тижнів на економічному, ми отримали відповідь ГНЕУ, є вчора позитивна відповідь комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, зрозумів. Тобто воно в опрацюванні до першого читання ще.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Да, в опрацюванні, якщо коротко, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. В мене є питання, в мене теж є питання. Але в мене є питання, на диво, до Біленка. Сергій, я хотів запитати. Можеш пояснити, можна, на твою думку, не можна зараз розпайовувати підприємства? Я пам'ятаю, ми колись з цим розбиралися, при написанні закону...

А другий момент, хочу сказати, оце друге питання, це Тарас Висоцький просто вже пішов, закон, який дозволяє здавати в оренду нормально, він написаний і Тарас його, він просто сьогодні побіг на транспортний комітет, наступний тиждень покаже, щоб ми вже, ми його пару раз дивилися в комітеті, щоб ми його могли підписати вже і рухати далі в комітеті. Тому подивіться, я думаю, він з вівторка, його покажуть.

Артем, постійне користування дійсно не можна здавати в оренду.

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас сьогодні питання розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств визначає стаття 25 Земельного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, от зараз прошу послухати і ми, я думаю, зрозуміємо, нащо нам той закон, який в нас зараз в другому читанні.

 

БІЛЕНКО С.Б. Порядок приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств у нас визначений статтею 25 Земельного кодексу. Вона написана досить неякісно і, скажемо так, прямої заборони здійснювати паювання таким чином немає, але там величезна кількість проблем. Наприклад, якщо на підприємстві працює 10 чоловік, то вся площа цих земель буде ділитися на 10 чоловік? У нас немає зараз того, що сьогодні було сказано по середньому паю по області, по району. Тобто у нас вся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А колишні працівники там є?

 

БІЛЕНКО С.Б. І колишні є. Немає нормальної процедури. От те, що у нас прийнято в першому читанні, процедура нормальна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, всі можуть ознайомитися з 25 статтею і я з нею знайомий, і я знаю, які проблеми з практики з цією статтею. Якщо би вона була працююча, то би давно все розпаювалось. Це перший момент.

Другий. Треба розуміти, що відмова десь від акту постійного користування, або його десь не було, і хтось когось на цьому підловив, і роздача під ОСГ – це не розпайовка в тому розумінні, що ми зараз хочемо.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, Артем.

І в мене питання до Сергія. Без цього закону, основний об'єкт, це Аграрна академія, ми зможемо відправити чи не зможемо?

 

БІЛЕНКО С.Б. Аграрна академія – ні, тому що у нас заборона передачі цих земель у приватну власність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіть рішення не можна буде прийняти про…

 

______________. Дивіться. Стосовно… Апелюю вашими. Якщо могли б, то вже давно б все розпаювали. Це як показує практика. І не просто чутки, а це чиста інформація, якщо ви приїжджаєте в "поле" працювати (поле, мається на увазі в переносному значенні) до людей, які там живуть, вони кажуть, що це директор ініціює або директор блокує це. Це чисто вотчина директора. Він, якщо в нього є бажання, то він розпаює. Я знаю на сьогоднішній день, що підприємства, які знаходяться в моєму окрузі і зараз в управлінні Фонду держмайна, документи вже були на розпаювання готові ще в 2013 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке підприємство?

 

______________. "Степове" і "Виноградна (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони в кадастрі подавались чи ні? Я просто хотів…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого блокує?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я просто пам'ятаю, колись в Полтавській області Березову Рудку розпаювали по цій 25 статті.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Через суд було, да?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивись. Якщо хочеш ми можемо попросити в кадастра якийсь один приклад де розпаювали і один приклад де не розпаювали. І розібрати його по юридичних нормах. Це цікаво буде.

 

______________. Обідно, що ми просимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не обідно. Я кажу, якщо хочеш, можем сказати.

 

______________. О! Це вже друге питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо попросити. Можемо…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасов перший цей раз був.

 

ТАРАСОВ О.С. У мене питання теж до… (Не чути) Якщо можна, лікбез. Чи може, наприклад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він ще ні разу.

 

ТАРАСОВ О.С. …Академія аграрних наук передати акти, рішенням своєї президії, передати акти постійного користування в підпорядкування Кабміну?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, не може. У нас розпорядником цих земель є Держгеокадастр сьогодні. Але припинення права постійного користування цими землями – теж окрема процедура і складна.

 

_______________. А через Держгеокадастр?

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо я не помиляюся, тут вони ще і особливо цінні зараз. Тобто розпорядник дійсно Держгеокадастр, але відмовитись зараз...

 

_______________. Рішенням президії відмовитись.

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, землі науково-дослідних полів, установ і навчальних закладів – це землі особливо цінні, за згодою Верховної Ради припинення права постійного користування.

 

_______________. Тобто це неможливо?

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо 2194 буде, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Особливо цінні в частині, але не заповідники.

 

_______________. Якщо 2194 прийметься, то яка процедура можлива?

 

БІЛЕНКО С.Б. Через відмову від права постійного користування – так.

 

_______________. Після прийняття 2194, але президія може відмовитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, я не вірю, що аграрна академія буде масово відмовлятися від...

 

_______________. А я вірю, чомусь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони один раз відмовились під Київською областю, вже четвертий рік мають історію по цьому чи п'ятий.

Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене до Сергія Валерійовича питання, а потім, можливо, прокоментує також представник Фонду держмайна. Ви в своєму виступі сказали, що Фонд держмайна, що спочатку передавали непрацюючі заводи. А скажіть, будь ласка, одним з перших продався Немирівський завод. Він був непрацюючим?

 

БЛЕСКУН С.В. До мене?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, до вас.

 

БЛЕСКУН С.В. Так, Немирівський завод був непрацюючим. Але, коли ми кажемо, працюючий чи ні, де ця межа між працюючим чи ні. В ДП "Укрспирт" усі заводи були придатні для праці, придатні. Тобто будь-який завод можна було швидко, там за 3-6 місяців запустити. Не треба було якісь там інвестиції робити по цьому заводу і так далі.

Тому всі заводи, які ми зараз продаємо, передаємо до міністерства і на фонд, вони можуть працювати. Але вони останні 4-5 років не працювали. Тому є такий термін як "непрацюючі заводи".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А чому вони не працювали. Що, нема потреби?

 

БЛЕСКУН С.В. Нема обсягів замовлень.

 

_______________. Можна, я доповню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Чернявський, потім ти.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Питання до Дмитра Володимировича або з фонду по процедурі. Я тільки слухав вашу доповідь. Там є по процедурі, якщо переможець не укладає угоду, перший, хто переміг, укладає другий. По якій ціні? І хто вирішив, що другий потім укладає, якщо перший...

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. По ціні, яку він запропонував протягом аукціону, тобто там учасники торгуються, дають ціну.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Яку він запропонував чи переможець?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Ні, яку він запропонував другий під час аукціону. При чому процедура прописана в регламенті торгів ProZorro наступним чином, що у випадку, якщо переможець не підписує протоколу або договору, тоді право переходить до другого учасника, якщо він дав згоду на очікування, тому що дуже часто... Тобто там висять гарантійки, гарантійні внески 10 відсотків від стартової ціни висять заблоковані в першого і другого учасника. Якщо другий дав згоду на очікування, в нього цей гарантійний внесок заморожується, і він чекає, чи перший відмовиться. У більшості вони забирають ці внески, надають...

 

_______________. Якщо другий не доплачує, то до третього не переходить, тоді перезапускається.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я поняв. Дивіться, давайте так, моделюємо. Дмитро Володимирович, Андрій Володимирович і я. Ви домовилися, я даю мільйон, ви даєте 2, Андрій дає 10. І тут я вже не можу, я знаю вже наперед, що я цю ціну вже не дам.

 

_______________. А тут від зговору працює сила ринку. Тут приходять інші учасники залу і кажуть, они там сговорились, сговорились, а мы купим за соточку. И покупают. В цьому суть.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А яка різниця? Вони двох знають, що вони є.

 

_______________. Система ProZorro працює багато.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. І тут зловживання. Тут 100 відсотків.

 

 _______________. Насправді однозначно зловживання. Я знаю декілька випадків непоодинокі вже, які…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Хто прописав це, що воно переводиться? Це не ProZorro.

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Постанова Кабінету Міністрів та регламент торгів на ProZorro.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ви розумієте, що це зловживання?

 

 ЄЛЕЙКО Т.Я. Ну так продаються майже всі державні насправді всі активи і це розроблялося за залученням, наскільки я пригадую…

 

 ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А скільки випадків таких було, що перший відмовляється?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Можна провести аналіз. Там вся інформація є.

 

 ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А можете надати?

 

_______________. Біля п'яти було таких випадків.

 

 ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. П'ять – це тільки по спиртзаводу.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. По 24 аукціонам, які були.

 

 ЄЛЕЙКО Т.Я. Але там другий не мав можливості взяти участь.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Ну останній випадок, це останній аукціон. Я вибачаюся, що це питання… Це Луцький МПД.

 

СЕННИЧЕНКО Д.В. Степан Миколайович, це питання щодо правил роботи електронних майданчиків, воно дискутується багато років, і є певні питання. Одне з них – це стосовно, наприклад, стартової ціни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми якраз дискутували по цьому. Я до того, що якщо не дати право другому викуповувати, то тоді можна все життя з гарантійними внесками зривати цю історію.

 

 СЕННИЧЕНКО Д.В. Ну це те, що я хотів сказати. Що є декілька сторін цієї історії, але, на жаль, чи, на щастя, як-то кажуть ніхто краще демократії нічого не придумав і в світі наразі ніхто не придумав нічого краще ніж те, що придумало ProZorro, яке нагороджено всіма світовими нагородами.

Одна з потенційних небезпек – це, а давайте будемо стартувати наприклад, не з балансової вартості, яка може бути низька, тому що українська бухгалтерія не відображає, а давайте зробимо оціночну вартість і будемо стартувати з оцінки. Це така була багато років дискусія, а потім ми ще не завершили реформу оціночної галузі, теж розкажу, це там перший етап зроблений.

До речі, українці зекономили мільярд гривень після ліквідації майданчиків. Це ж ви знали, що українці вам вдячні за цей закон.

Друга історія – це десь дійсно перший-другий, хто приймав участь. Чи може бути зговір? Може бути. Але який захист від цього? Максимальне маркетування і максимальне розкриття інформації про актив. І оце захист від зговору. Тому що коли раніше була газета "Ведомости приватизации" в 400 екземплярів і ніхто взагалі там не знав. А тепер, бачите, уже 4, 5, 6, з кожним разом приходять, і вони торгуються. Не можна виключити зговір, тому що хто працював на якомусь активі, він його все одно краще знає, він все одно знає, що цей завод, у нього там інвентаризація проведена, ну й що там металобрухту припрятано під другою колоною справа. Але справа ринку все виправляє.

Багато було дискусій. Якщо цікаво, там познайомлю з фахівцями. Чи не можна зловживати? Можна. Який захист? Відкриття всім інформації, щоб всі знали все і хороше маркетування. Чому ми заклали ці 10 відсотків? Для того, щоб місцеві громади зробили для всіх депутатів по округах всі об'єкти малої приватизації. Щоб всі знали що там і залучали. Тому що ми ж якраз і хочемо, щоб бізнес все вклав якраз в округа, в території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимирович.

У нас три раунди, правильно? Чи у вас більше раундів?

 

ЄЛЕЙКО Т.Я. Три раунди… (Не чути) Три раунди в ProZorro. І насправді, це питання – це питання, яке зачасту задають ProZorro, дуже часто. Дивіться, я просто з точки зору практики, оскільки дуже багато оорганізовував аукціонів з самого ще початку ProZorro. Це, дійсно, питання, якщо обмежена кількість учасників чи, наприклад, знають, хто реєструється, дійсно, там можливі якісь маніпуляції. Зареєструватися можна на аукціоні зі 40 зараз (40+) площадок, майданчиків, можна зареєструватися. Ніхто не знає, хто зареєструвався.

І дивіться, і оце питання, яке ви…, всі його дуже добре знають, тобто дуже часто виходить, наприклад, там торгуються за активи, і хтось дає мільярд. За активи, які коштують там 10 мільйонів. А вже таких… Ну зачасту вже дуже часто всі майданчики знають, і вони кажуть клієнтам: "Дивись, якщо ти бачиш, що хтось дав мільярд, це не значить, що ти там програв, ти просто дай суму, яку ти готовий заплатити". А ти готовий заплатити 11 мільйонів, все. Ти її ставиш і все. Ну прийде до тебе час, то прийде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже секрет полішинеля, там по два учасники, кожний це виставляє у тому числі.

 

______________. А ви бачите, ви, як організатор, ви бачите, хто зареєструвався?

 

______________. Ні. Взагалі не бачу.

 

______________. Ну знову ж таки ми доходимо до того, що, дійсно, є от пов'язані особи, які між собою можуть грати. І вони є. Тому треба ці моменти врегульовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друже, це в усьому світі є. Ти не заборониш.

 

_______________. Я розумію, але це є предмет для маніпуляцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Техніка є, дивися, мені здається, те, що вони по максимуму могли зробити (це в даному випадку до ProZorro), ти не знаєш, з яким домовлятися, ти не маєш можливості повпливати різними способами, і ти тільки ціною. Якщо ти хочеш зірвати аукціон в силу того, що твій директор і ти дальше хочеш сидіти, в принципі, в тебе є ризики, що тобі покрутить дулю другий і забере цей…

 

_______________. Микола Тарасович, я розумію. Але я просто наголошую на тому, що є момент маніпуляції і реально недобросовісної конкуренції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, але, я думаю, немає ні одного питання в світі, де нема хоча б можливості маніпуляцій.

 

_______________. Ну, ми йдемо до того, намагаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всіма силами.

Дальше питання. Дивіться, в мене прохання. Якщо можна, Сергій Олександрович, ви можете оце, що говорив Чорноморов, що хлопці, колеги піднімали з комітету, подивитися? І мені цікаво послухати, візьміть когось з теруправління, начальників, хто зробив і хто не зробив. Без претензій до одного і без претензій до другого. Ми просто хотіли би почути аргументи і обмінятися. Біленко буде там і так далі.

 

_______________. Це буде як би дискусія відкритого такого, ну, характеру, в якій ми побачимо, дійсно, чи можлива передача земель пайовикам, розпаювати її, на прикладі, наприклад, маленького підприємства "Виноградна долина".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти не забувай, що там є… Не треба забувати ту проблему, яку сказав Богданець, при такій розпайовці. Ну, бог з ним, це вже інша історія.

 

_______________. Дивіться, головне у народних депутатів – це зняти соціальну напругу, яка є в певних регіонах нашої країни. Не тільки просту напругу знімати, а ще й соціальну.

Я взагалі пропоную, щоб Дмитро Володимирович зі своїми замами звернувся до Кабміну з пропозицією повернення цих державних підприємств назад в підпорядкування Міністерства аграрної політики, оскільки вони найближчим часом не будуть мати можливість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це Кабмін приймає, я так розумію.

 

_______________. Рішення приймає Кабмін, але пропозицію Кабмін, але пропозицію цю може надати...

 

_______________. Голова Фонду держмайна.

 

_______________. Голова, да. Це написано в їхніх положеннях, я лише прочитав їхні положення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не про те, давай запитаємо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, можливо, просто від акту могли відмовитися. Там можлива така історія бути: видати по с/г. Там вони могли піти просто по самому простому способу.

Дмитро Володимирович, там у Чорноморова Артема Олеговича було питання чи пропозиція. Пропозиція, щоб Фонд держмайна розглянув можливість. Повторіть, будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Фонд держмайна зараз як цоввка, яка виконує управлінські дії з 16 аграрними підприємствами, які були передані їм в 2019 році тоді ще Міністерством економіки та сільського господарства, можуть зараз зробити подання від себе, сам пан Сенниченко Дмитро Володимирович як голова і очільник. Це в їхніх повноваженнях, це прописано в їхніх віданнях, як пропозицію – повернення назад на розгляд Кабміну пропозицію щодо повернення назад підприємств до Міністерства аграрної політики. Саме тому, що до з'єднання вони знаходились саме в Міністерстві аграрної політики, ці 16 підприємств.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Володимирович, можете прокоментувати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви можете мене навіть запросити на Кабмін. Я буду проситися, щоб мені дали слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіть?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Навіть, як голову підкомітету економіки і фінансового розвитку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете навіть запросити голову підкомітету.

 

_______________. А нащо нам вас запрошувати? Ви ж можете як народний депутат у статусі і без запрошення заходити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А на превеликий жаль, і це я б хотів зазначити під стенограму, якісь часи у нас темні настали в країні, що народних депутатів не впускають ні в Кабмін, так і в Офіс Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, нам треба реально визначитись, тому що, щоб ми зрозуміли, от щоб по 3012, він у нас зараз у комітеті, щоб була якась узгоджена позиція.

Тому, якщо можна, ми вас, Сергій Олександрович, попросимо в найближчий час якось з цією інформацією визначитися, а голову підкомітету... Це Чорноморова законопроект чи чий? Артема немає. Зрозуміло.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виноградарства там немає? Колеги, дивіться, ще одне. Які питання ще до присутніх? Є бажання їх ще раз запросити, коли і по якому питанню? Є бажання ще раз запросити і на коли?

 

_______________. Бажання є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По якому питанню? Добре, визначте питання. Я думаю, з керівництвом, з радістю, погодимо час і зустрінемося.

Артем Олегович, залиштесь на секунду. Дивіться, є питання ще одне, яке я хотів обговорити в "Різному". У нас наступний тиждень... Дякуємо присутнім всім, голові фонду... Тоді прошу кадастр, якщо можна, чуть-чуть ще залишитися, ми хотіли переговорити. Да, дякую.

Тоді давайте....

 

_______________. Микола Тарасович, а можна запросити у Фонду держмайна питання фінансову звітність державних аграрних підприємств з моменту управління?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це, по суті, 20-й рік, правильно я розумію?

 

_______________. 20-й і 21-й, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 21-й – ще звітності немає.

 

_______________. Перший квартал пройшов, можна вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 20-й і 21-й перший квартал, якщо можна, по такому питанню.

 

_______________. А 19-й, ми в 19-му також передавали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В 19-му передавали?

 

_______________. Останній квартал 19-го року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 19-й і тоді давайте річну звітність подивимося.

 

_______________. Дуже дякую за конструктивне питання, завжди готові. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, взаємно. Да, до побачення.

Так, давайте перед тим, як ми переговоримо, дещо по наступному тижню. Чорноморов, питання до голови кадастру.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Сергій Олександрович, вірно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер сиди. Давайте так, поки ще всі є... Колеги, секунду, в нас наступний тиждень, поки що не зрозуміло, є якісь слухи, що, може, відмінять сесію. Ви чули таке, да?

(Загальна дискусія)

Дивіться, якщо так, то ми в середу зробимо онлайн комітет, я так розумію. Чи ми будемо всі чекати? (Шум у залі)

Дивися, у нас накопилось питань, ми, в принципі, стараємося проводити не кожний день комітет, ну, як вже проводимо, то пару годин сидимо. В результаті накопилось питань, ми на наступний тиждень їх поставимо.

А якщо буде позачергова після обіду, то у нас скільки, 15 хвилин буде? Богданець! Дивись, про що я говорив. Що у нас накопилось питань, які ми хочемо, ми не кожний день збираємося, визначаємо просто день, сидимо пару годин і виштовхуємо ці питання.

Такий комітет ми планували на наступний тиждень по порядку денному, щоб не збиратися кожний тиждень. В результаті получиться така історія: якщо ми його перенесемо на вівторок, а у вівторок зроблять позачергову, то у нас буде 15 хвилин.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що говорять зами?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А середа, четвер, п'ятниця буде Рада?

(Загальна дискусія)

Дивіться, давайте так, на 90 відсотків якась позачергова саме у вівторок буде, тому вікна, щоб проводити у вівторок комітет, судячи зі всього, не буде. Ми лишаємо комітет на середу і тоді ми у вівторок, якщо Раду не відмінять, то нічого не міняється, якщо відмінять, то запропонуємо онлайн і просто…

 

_______________. Микола Тарасович, так ми, дивіться, у вівторок ми допізна будемо, тому що буде позачергова. Я не думаю, що у вівторок хтось буде їхати на ніч додому. Так ми можемо в середу просто залишитися і провести комітет.

(Загальна дискусія)

Ну нічого, поміняємо трошки з порушенням процедури чуть пізніше, це ж нічого такого, це... Ми самі не знаємо, що буде до вівторка. Ну, понятно, що воно в останній день буде все робитися.

Так, у вівторок тоді по середі визначаємося. В середу буде комітет, але час онлайн, не онлайн – визначимо у вівторок. Питання до голови ДЗК.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Сергій Олександрович, дивіться, по нашій інформації, ну, вона публічна, 5 квітня була постанова щодо Кабінету Міністрів, що питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, кадастру...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон можна?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, відміняє вашу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернули юрособи, статус юрособи в теруправління.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Як взагалі зараз буде проходити процедура? Я ж так розумію, що всі залишаються на своїх місцях. Було скорочення, заробітні плати, ну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвиненко, чути сюди.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Заробітні плати на сьогоднішній день потрохи ви припиняєте виплачувати. Я знаю, що є заборгованості по деяким, ну, по Україні. І ви скорочуєте кількість працівників, готуєтесь до 2194, так би мовити, законопроекту. Дана постанова, вона ж повертає юрадреса і вам перешкоджає звільнювати, я так розумію, працівників?

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Для чого це було зроблено? Тому що в регіонах багато заборгованості по судебным процессам іде, потім там багато іде уголовных дел, и если мы там ліквідуємо юрособу – все це переходить до центрального апарату. Центральний апарат зразу блокує, це блокуються і рахунки його, і займаються… да, для цього ми залишили.

звільнення людей, зрозуміло, зупиняється. Ми в цей час це внесемо вже в реєстр і зупиниться ліквідація цих юросіб. І будемо готуватися до реорганізації, до новому штатному розпису і структурі під 2194, там не буде управління, ну, деяких, де скасовуються їх розпорядження, там буде все заново робитися.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Сейчас робимо, ще не...

 

_______________. А скажіть, будь ласка, по ініціативі Президента таке питання. Де ви бачите, чи були пропозиції від обласних рад чи від народних депутатів перенесення центрального органу виконавчої влади з Києва може до іншого якось регіону? У Миколаїв, наприклад.

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Я такого не чув…

 

_______________. Зараз йде повністю реорганізація перенесення цоввок від Києва до інших регіонів. Наприклад, Адміністрація портів України, вона наразі розглядається або в місті Одесі, або повернути на старе місце перебування в Миколаївській області саме до міста Миколаєва.

Екологічна інспекція. Філія відкривається і тоді буде перенесена сама "цовка" до Кривого Рогу так, як і на своїй передвиборчій кампанії говорив Володимир Олександрович. Але він тоді говорив про саме Міністерство екології, але наразі сам центральний орган виконавчої влади, саме екоінспекція переноситься до Кривого Рогу. Скажіть, геокадастр наразі розглядає це питання може до потрапляли пропозиції від обласної ради?

 

ЗАВАДСЬКИЙ С.О. Ні, наразі не розглядається питання.

 

_______________. Добре, тоді буде рішення Миколаївської обласної ради щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, комітет оголошую закритим.