СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

22 вересня 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Порядок денний пропонується наступний.

Перше. Пропозиції Комітету до проекту Закону про Держбюджет України на 2022 рік, поданий Кабміном (номер 6000). 

Прохання поставити на беззвучний, колеги.

Друге. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС, друге читання (номер 4554).

Третє. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні, друге читання (номер 2064).

Четверте. Затвердження рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Актуальні питання законодавчого врегулювання функціонування меліоративних систем: практика та перспективи розвитку" (13-14 вересня). Будь ласка… Сергій Рудик, буде сьогодні? Наберіть Рудика і Чернявського.

П'яте. Затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на жовтень 21-гороку.

Шосте.  "Різне".

Пропозиції, доповнення, зауваження до порядку денного? Та, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановний голово, шановні депутати, я прошу змінити черговість розгляду питань. Значить, 4554 поставити першим, тому що є народні депутати, які ще йдуть на інші комітети і це займе всього-на-всього дві хвилинки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки правок до другого читання в 4554?

 

ЮРЧИШИН П.В. 105, але ми вчора все розглянули, абсолютно ніяких розбіжностей немає. Я думаю, що питань ніяких не виникне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, якщо немає заперечень комітету і ви, дійсно, вкладетесь в 5 хвилин, тому що насправді інші члени комітету, які доповідають, наприклад, по 6000, вони також планують піти на бюджетний комітет, наскільки я знаю. Тому хочу від вас якесь підтвердження того, що це недовго, якщо довго, то тоді в порядку денному.

 

ЮРЧИШИН П.В. Три хвилинки максимум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Які ще пропозиції, заперечення? Тоді ставлю на голосування озвучений порядок денний з пропозицією Петра Васильовича щодо того, щоб ми спочатку оперативно розглянули 4554. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.

А, пробачте. У зв'язку з відсутністю Чайківського Івана Адамовича, секретаря, прошу за згодою Миколи Івановича проводити підрахунок голосів сьогодні. Не заперечуєте?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Петро Васильович, 4554, будь ласка.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, представники бізнес-асоціацій, три місяці тому Верховною Радою було прийнято в першому читанні за основу законопроект 4554 про дитяче харчування. Вчора ми провели засідання підкомітету. Я вам скажу, кворум був. І прийняли рішення рекомендувати комітету, щоб Верховна Рада розглянула даний законопроект в цілому як закон.  До комітету надійшло 105 правок, із них: 69 –  врахувати, враховано частково – 18, врахувати редакційно – 2, відхилити – 16.

Відхилити 16 чому? Тому що вони взагалі не стосуються даного законопроекту. Вони стосуються як питання в цілому медицини. І інші питання, це були соціальні питання. Тобто що стосується дитячого харчування для вікових груп, для інвалідів, для ветеранів війни і таке інше. Тому даний законопроект сьогодні розглянуто і жодних абсолютно питань щодо того, щоб прийняти законопроект в цілому не виникло.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Питання до асоціацій, які мають відношення до цього закону, брали участь, умовно, слідкували за ним, брали участь можливо в обговоренні підготовці правок і так далі.

Чи є якісь зауваження до таблиці до другого читання? Будь ласка.

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. Нагайцева Тамара Михайлівна, Асоціація дитячого харчування. У нас немає зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, я питаю, якщо немає, то не треба казали. Я, пам'ятаєте, просив оперативно.

 

НАГАЙЦЕВА Т.М. Так, всі наші зауваження враховано, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В кого є зауваження? Немає.

МінАПК, Тарас Висоцький. Тарас Миколайович, є якісь у вас зауваження, чи якесь слово хочете сказати по 4554?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, Микола Тарасович, члени комітету! Ми підтримуємо в редакції підкомітету до другого читання. Також з Петром Васильовичем спілкувалися, і члени підкомітету в доопрацьованій редакції абсолютно підтримують. І вважаю, можна виносити в зал.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тобто на всякий хочу уточнити: при голосуванні в першому читанні по 116-й, якщо я не помиляюся, було написано дещо поміняти, зв'язане з соціальним питанням. Є питання, виступи у членів комітету?

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати: рекомендувати до другого читання в редакції, запропонованій членами комітету. Хто – проти? Хто – проти? Утримались? Одноголосно, дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного…

Будь ласка.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Шановний пане голово! Мезенцева Марія, перша авторка колективу авторів дитячого харчування. Дуже прошу вас і колег профільного комітету підтримати подальше рішення потенційного винесення в наступний пленарний тиждень цього законопроекту. Адже на початку жовтня буде відбуватися саміт Україна – ЄС, який буде проходити в Києві. Це досить просуне наші показники по виконанню євроінтеграції.

Також там є шість технічних правочок, але це двокрапки, кома, поєднання абзаців, там нема нічого дискусійного. Просто повідомляю членів комітету. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія, він вже включений, мені підказує секретаріат, так що це… Дякую, до побачення.

6000, бюджет. Будь ласка, голова підкомітету Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

Доброго дня, шановні присутні, шановні народні депутати! 21 вересня 2021 року підкомітет економіки, фінансів і економічного розвитку агропромисловості України збирався для того, щоб розглянути запропонований бюджет Мінфіном до нашого розгляду.

Перше враження, хотілось би сказати, що ті цифри, які ми побачили, ми вважаємо їх ганебними і в нас є дуже багато пропозицій на дуже, так би мовити, сказати, певні позиції і держпідтримки та всього, в принципі, Міністерства аграрної політики.

Буду максимально короткий, всього це шість пропозицій, які ми включили до нашого рішення, вони всі роздані, шановні народні депутати. Так, щоб загально сказати. Пропозиція перша, стосовно фінансової підтримки сільгоспвиробників під одним яким кодом ми збільшили від запропонованої суми на 6 мільярдів 706 мільйонів, яка складається з підтримки тваринництва, садівництва, агрострахування. Ну, основні, шановні народні депутати, ви можете побачити, в принципі, весь перелік, який входить до класичної форми державної підтримки.

Дійсно, що ми збільшили, це агрострахування по принципу тому, що був прийнятий закон уже в другому читанні і, керуючись логікою, це, щоб застрахувати 5 мільйонів  озимих культур, приблизно от сума, яка зазначена, потрібна для компенсації страхової від держави.

Також пропозиції були щодо збільшення фінансування самого Міністерства аграрної політики, оскільки ми вважаємо, що на сьогоднішній день, в принципі, в аграрній державі, в якій 18 відсотків ВВП складає, в принципі, аграрний промисел, міністерство повинно бути потужним і аграрний комітет буде завжди відстоювати як інтереси сільгоспвиробників, так і профільного Міністерства аграрної політики.

На сьогоднішній день Міністерство аграрної політики складається з декількох відомств, які ми зазначили  в своєму рішенні підкомітету.

Тому, пане голово, прошу поставити на голосування пропозиції щодо  державного бюджету, пропозиції до бюджетного комітету та Кабінету Міністрів, які вам роздані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз я ще теж перегляну. Виступи, питання у членів комітету?

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

На жаль, Кабінет Міністрів не включив в державну підтримку на наступний рік органічне виробництво, що надважливо для розвитку українського села. Тому що в першу чергу це робочі місця, в органіки працює мінімум на гектарі в три-чотири рази більше людей, чим при хімічній обробці.

В минулому році ми виділили… Це ми вже, підкомітет. Я кажу за Кабінет Міністрів. В рішенні вчора підкомітету ми включили, але сума 50 мільйонів дуже мала. В тому році запланована сума була 250 мільйонів, але через те, що сталась посуха на Одещині, 200 мільйонів від органіків тоді перекинули на Одещину.

На сьогоднішній день враховуючи, що під органікою вже орієнтовно 90 тисяч гектарів землі, дуже багато худоби, мінімум потрібно 250 мільйонів, і врахувати той момент, що наш ринок захоплюють овочі органічні з інших країн, розділити під дотацію підтримку під зернові технічні культури і під овочівництво надати їй більше.

І ще така позиція, просьба до комітету сформувати, єдину позицію, і як ви пам'ятаєте, 16 липня перед відпусткою ми всі подавали законопроект, були зібрані 156 підписів, на 10 хвилин проведена позачергова сесія і підтриманий більше 300 голосів законопроект щодо органічних виробників отримання ними держпідтримки цієї 50 мільйонів на цей рік. Але, на жаль, на сьогоднішній день за два місяця незроблений не один підзаконний акт в Кабінеті Міністрів, органіки не можуть скористатися державною підтримкою, на яку так надіялись, і в Міністерстві АПК не створений Департамент органічного виробництва і органіки з Мінекономіки. Хоча Мінекономіка і готова сьогодні передати. Не передані в МінАПК. Щоб позицію комітету з вимогою винести терміново на засідання Кабінету Міністрів передачу органічного департаменту з Мінекономіки на МінАПК, підготовку підзаконних актів, і щоб органіки там вже в жовтні, хоча б в кінці жовтня місяця, змогли отримати державну підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарас Миколайович, там до МінАПК питання було.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дякую, Микола Тарасович.

Шановні присутні, перше, хотів зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України повністю підтримує необхідність фіксації в положенні і взагалі дбати про органічні напрямки і готові прийняти відповідні відділи і функції від Мінекономіки.

Якщо ви, Дмитро Вікторович, кажете, що Мінекономіки готовий передати, під стенограму, ну тоді тут взагалі проблем немає. Ми засилаємо і все. Тому що у нас такого підтвердження…

 

СОЛОМЧУК Д.В.  (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ну, давайте ми зашлемо. Бо в нас наразі це не вдалося. То функції дійсно виключно зараз Мінекономіки. Рішення прописано як є. Ми підтримуємо. Буде рішення комітету – зашлемо.

Але єдине, прозвучало кінець жовтня, щоб представники органічного сектору реально розуміли календар, щоб потім не було очікувань. На ці всі дії треба мінімум три місяці. Так у нас побудована зараз… мінімум три місяці, відраховуючи ще 20 вересня. Тому неузгодженість в функціях призвела до того, що скоріш за все втрачений буде цей рік для органічної підтримки. Фізично це швидше зробити не можна, навіть якщо щодня цим займатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Давайте проміжне рішення. Я пропоную, у нас по бюджету, по передачі звернення, що передача департаменту органіки до МінАПК, давайте приймемо в "Різному" тоді, Дмитро. Зрозуміло.

В кого ще питання до бюджету, до рішення підкомітету в членів комітету? Хто з асоціації, підніміть руку, має бажання висловитися? Два і все? Добре, ви перші. Представтесь, будь ласка.

 

СТАЦЕНКО Д.Б. Доброго дня, шановні пані та панове! Стаценко Денис, президент Асоціації виробників картоплі України. В цьому році була перший раз за 30 років в Україні затверджена програма підтримки картоплярства в розмірі 60 мільйонів гривень, там було три напрямки. Але, на жаль, в кінці кінців вона була обмежена тільки компенсацією вартості картоплесховищ. Тому в бюджеті на 2022 рік ми просимо, по-перше, збільшити бюджет до 350 мільйонів, тому що 60 мільйонів це катастрофічно мала сума, вона не компенсує всіх обсягів інвестицій, які передбачаються. І, по-друге, додати напрямки насінництва, тобто доопрацювати законодавство і додати напрямки насінництва і компенсацію обладнання для переробки. Будемо вдячні, якщо врахуєте наші пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія.

 

ДІДУХ М.М. Доброго дня, шановний пане голово, шановні члени аграрного комітету! Марія Дідух, Всеукраїнський аграрний форум. Ми все-таки, члени форуму, наполягаємо на позиції збільшення обсягів державної підтримки для аграрного сектору в розмірі 1 відсоток від аграрного ВВП як це було зафіксовано і обіцяно всім агровиробникам, коли забирали спецрежим.

По детальним напрямкам фінансування вже програм і розподілу цих коштів зараз готуємо загальний документ, який буде відправлено в Міністерство аграрної політики і в аграрний комітет, звісно, і в бюджетний, оскільки запит від міністерства був. Просимо надати пропозиції до 1 жовтня цього року. Тому ми зараз в процесі.

Єдине, на що би хотіла звернути увагу, консолідована позиція зараз вже теж є чітко і що не проглядається в напрямках – це суттєве збільшення обсягів фінансування програми збільшення відшкодування кредитних ставок саме для тваринників на закупівлю фуражу. Значно зросли ціни на корми і підприємства не мають зараз змоги вільних коштів для того, щоб закуповувати, наприклад, на період врожаю, коли ціни нижчі, для формування кормової бази. Тому це питання дуже болюче і всіма підтримується.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марія.

Тут єдиний момент хотів сказати, що коли ви сказали фразу  "ми все-таки наполягаємо", як на мене, слово "все-таки" передбачає, що тут є дискусія, що хтось проти того, щоб збільшити підтримку, але її точно немає.

 

ДІДУХ М.М. Ні, дискусії нема. Ми  просто "все-таки" не один рік уже повторюємо: і в минулому, і знову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як і ми. Тобто ми всі "все-таки" це декілька років повторюємо. Добре.

Дивіться, у мене питання до Тараса Миколайовича, до голови підкомітету, оскільки ви там найбільше, напевно, цим  займались. Скажіть, будь ласка, наскільки я розумію залежно від… У нас конкретний розподіл по дотаціях буде відбуватися так як минулого року: буде окреме засідання комітету, де буде окреме засідання перед тим підкомітету, де будуть всі асоціації, скажемо так, відстоювати свої як би ідеї. І після цього виходячи з того, скільки реально буде прийнято по бюджету з цього об'єму, що ми просимо, ми будемо конкретно вже розподіляти. Правильно я розумію, чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, Микола Тарасович. Пропонуємо до розгляду комітету аналогічний алгоритм, який застосовувався в попередньому періоді. Ще раз повторю його всім, в тому числі профільним асоціаціям. Пропонується до 1 жовтня всі асоціації по вже розподілу конкретної цифри надають пропозицію МінАПК двічі: один раз в жовтні, один в листопаді, обговорення з запрошенням народних депутатів. Після того в грудні подається вже кінцеве бачення міністерства на розгляд аграрного комітету. І два пленарні тижні січні, там є два підряд, затвердження на аграрному комітеті. До того часу вже точно буде проголосований та підписаний бюджет. І в січні вже затверджуються, враховуючи яка була цифра в бюджеті, конкретні напрямки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане голово, я б взагалі хотів би так звернутися до всіх членів аграрного комітету і до вас як голови. Я вважаю, що бюджет, саме час бюджету – це саме той період, коли аграрний комітетом повинен стати монолітом за фермерів, аграріїв і взагалі Міністерства аграрної політики, і може висунути певну свою позицію не те, що як шантажу. Ми за те, щоб повернути Міністерство аграрної політики таким, як воно було саме до 2014, вибачте, 19-го року. А саме, щоб під час бюджету були все ж таки передані всі центральні органи виконавчої влади до Міністерства аграрної політики. І це позиція всього, що була в аграрного комітету. І тоді ми готові підтримати бюджет у цілому, в принципі, який буде в третьому читанні.

Я вважаю, що це буде нормальна позиція як комітету, і так буде  в підтримання самого міністерства аграрної політики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, але Артем Олегович, нам треба розуміти, що нам  цю позицію треба висловлювати, скажімо так, не на зустрічі з асоціаціями, а на зустрічі з керівництвом фракції і Прем'єром під час голосування у залі, і так далі.

Дивіться, ще раз тоді, основна задача зараз – це максимально загальна цифра в бюджеті, і під це я вдячний там МінАПК і підкомітету, що аргументовано пояснили, чому треба більше, виходячи з тої роботи, яка була проведена до того. Це перший момент.

Тому зараз по суті ми голосуємо за рішення під комітету в тій редакцій рішення підкомітету за основне питання це за загальну цифру. Після цього, так як говорить Тарас Миколайович, слідкуйте за бюджетом, скільки приймуть, і так, як минулого року подаєте пропозиції туди, а потім вже перейде до комітету. І тут ми будемо після ваших пропозицій попереднього розгляду МінАПК будемо тут дискутувати, на які напрямки скільки.

Хто за те, щоб підтримати пропозиції до бюджету у вигляді пропозицій підкомітету, прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? Проти? Утримались? Одноголосно.

Наступне питання порядку денного – 2064. Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, колеги! На ваш розгляд зараз виноситься підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України про стимулювання розвитку виноградарства в Україні (№ 2064).

16 червня 2020 року Верховною Радою України було прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України про стимулювання розвитку виноградарства в Україні (реєстраційний 2064).

До другого читання до комітету суб'єктами права законодавчої ініціативи було подано 44 пропозиції та поправки, з яких пропонується відхили  15, врахувати  9, редакційно врахувати 18, врахувати частково 2. 

Також до порівняльної таблиці внесені три комітетські поправки, які пропонується підтримати на засіданні комітету відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України". Зазначені пропозиції надіслані для ознайомлення членам комітету.

За законопроектом, у редакції підготовленій до другого читання, пропонується встановити мінімальний строк до 25 років для використання земельними ділянками сільськогосподарського призначення для вирощування багаторічних плодових насаджень (фруктових, горіхових, ягідних) на правах оренди та емфітевзису. Врегулювати питання відшкодування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, уважніше, важливий закон. Будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Врегулювати питання відшкодування землекористувачу його витрат на закладення (посадку) та/або догляд за багаторічними плодовими насадженнями (фруктовими, горіховими, ягідними) та інших збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. Законопроект також надає господарським товариствам, яким в процесі приватизації, підприємств агропромислового комплексу, були передані до статутного капіталу багаторічні насадження, право на відшкодування вартості таких насаджень з боку власників земельних ділянок у разі, якщо земельні ділянки не передані в користування таким господарським товариствам.

Також законопроект доповнено положеннями, якими пропонується надати право викупу за нормативно-грошовою оцінкою земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності землекористувачами, які не менше трьох років вирощують на них багаторічні плодові насадження (фруктові, горіхові, ягідні) із встановленням заборони зміни цільового призначення таких ділянок протягом 10 років.

Прошу підтримати підготовлену до другого читання порівняльну таблицю проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні (реєстраційний номер 2064) з поправками, поданими від комітету відповідно до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" з урахуванням техніко-юридичного і редакційного уточнення деяких її положень, та рекомендувати Верховній Раді України законопроект (реєстраційний номер 2064) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції комітету із подальшим техніко-юридичним доопрацюванням.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, дякую.

Закон важливий, ми, в принципі, асоціаціям обіцяли цей закон, і, думаю, осінню є шанси, що він піде в зал.  Я хотів би почути... Я так розумію, там  є дискусія по парі нормам, чи по одній, чи по більше. Чи по більше, не  знаю, по невеликій кількості, але є.

Сергій  Біленко, я думаю, ти точно знаєш, чому там дискусія А потім давайте почуємо  асоціації  і обговоримо  в комітеті.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, є дискусія.  Законопроект  встановлює право на відшкодування особою, яка здійснила насадження багаторічних насаджень на орендованій земельній ділянці, вартості  цих насаджень у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. В принципі, дискусія щодо слова...  чи має бути слово "достроковий"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка це правка?

(Не чути)

 

БІЛЕНКО С.Б. Це напроти  32 поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка,  а  яке у нас  крім дострокового припинення може ще  бути припинено?

 

БІЛЕНКО С.Б. Договір припиняється, наприклад,  у разі закінчення строку його. Договір припиняється, якщо сторони про це зазначили,  у разі, наприклад,  смерті  орендодавця, така умова  може бути. Ну,  безліч... договірні  умови   можуть  бути.  Класична умова – закінчення строку оренди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте   просто, як по тексту закону, самі  ви бачите і,  в принципі, по пропозиціях по дотаціях на наступний рік. Ми дійсно    вважаємо, що  ці всі галузі, які дають десятки  робочих місць на гектар, треба зараз активно розвивати. Але  є якісь базові норми. Я хотів...  навіть правки  зв'язані з тим, що вам дають право викупу  по НГО земельної ділянки  державної, комунальної власності, чого раніше  не було, але ми вважаємо, що це правильний напрямок.

У вас є договір, наприклад, на   10 років, він закінчився, і ви не домовилися  з власником  земельної ділянки. Він давав згоду вам на те, щоб там закладалися багаторічні насадження? А можна, Сергій, от, наприклад, коли береться в оренду земля сільськогосподарська, це звичайно пайова земля, правильно я розумію, на якій можна закладати багаторічні засадження. Правильно я розумію чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, так єдиний склад угідь має бути багаторічним насадженням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу?

 

БІЛЕНКО С.Б. Склад угідь має бути зазначений саме багаторічним насадженням. В принципі так, земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Без згоди пайовика, там можна закласти яблучний сад. Правильно я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна закласти. Але, якщо робляться поліпшення невідокремлювальні, потрібно відшкодовувати, бо це умова договору. Тобто закон передбачає, якщо поліпшення здійснені за згодою власника, то вони підлягають відшкодуванню. Якщо без згоди власника, не підлягають. От в цьому і питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я запитаю асоціацію садоводів, як на практиці це відбувається? От ви берете приватну землю у власників землі і що далі?

Так, будь ласка.

 

ПОНОМАРЬОВ В.М. Асоціація "Виноградарі та винороби України".

На практиці це відбувається таким чином. Укладається договір. Як правило, коли закінчується строк плодоношення виноградних насаджень, то на цій землі висаджуються нові. Але це можуть бути на інших участках. І в більшості випадків прописується питання насаджень багаторічних, що тут на цій землі будуть багаторічні насадження чи поліпшення, які неможливо відокремити. Це в більшості випадків це прописано, десь це може бути не прописано, але коли людина віддає землю в оренду виноградарському чи там садівничому господарству, яке спеціалізується на цьому, це апріорі передбачає, що ця земля вона буде використовувати  під багаторічними насадженнями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеслав, дивіться, от апріорі це така історія, давайте так, я так розумію, в більшості випадків є якісь умови по договорам, але насправді ніякі конкретні об'єми затрат в тих договорах не підписуються. Людина підписує на 10 років договір, я тільки за, щоб вас захистити, я просто стараюсь знайти конструкцію, яку нелегко знайти тут. Ви протягом 10 років робите інвестиції, дуже добре, що ви їх робите, на власний розсуд. Це може бути 1 тисяча доларів, а може бути 50 тисяч доларів на гектар, правильно я розумію?

 

ПОНОМАРЬОВ В.М. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після цього на 10 років ця бабця, яка, наприклад, чи не важливо, хто, не будемо спекулювати якимись такими словами як "бабця", власник земельної ділянки, ви до нього приходите і кажете: "Давайте перепідпишемо ще на 10 років". Він, власник цієї земельної ділянки, з різних причин може сказати: "Я не хочу". А ви йому сказати: "Тоді відшкодовуй 50 тисяч доларів". А він каже: "Я на це згоди не давав".

Тобто в діючій судовій системі ви ніколи не виграєте ці судові процеси, тобто в районі десь, може, і виграєте, я впевнений що Верховний не зробить таку практику. В разі дострокового припинення, тут є абсолютно логіка, що можна робити це необґрунтовано без, скажемо так, без їх згоди на понесені затрати, тому що є строк, на який ви розраховували, ви понесли якби затрати. Якщо достроково, то вони мають за це відповідати. Але якщо строк закінчився, яка може бути конструкція?

 

ПОНОМАРЬОВ В.М. Микола Тарасович, тут для чого, взагалі чому дискусія виникла щодо цієї норми? Справа ж в тому, що коли не було ринку землі, то питання взагалі не виникало і є багаторічні насадження, воно перепідписувалося автоматично і так далі. І ця норма, чому ми просимо прибрати слово "достроково", вона тільки лише для того, щоб коли закінчується строк договору оренди і людина реальна, є, наприклад, прийшли, хтось прийшов  і хоче викупити цю землю, яка належить, під виноградниками, він не подовжує термін, як би це було в спокійній нормальній обстановці, термін договору оренди, а він каже: я не хочу, я буду обробляти сам, так. І тому немає жодного переважного права чи то на викуп, чи… а через тиждень він продає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це його право насправді.

 

ПОНОМАРЬОВ В.М. Коли закінчиться термін договору оренди і інвестицій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли закінчиться термін, да.

 

ПОНОМАРЬОВ В.М.. Наприклад, у виноградарства там 15 тисяч доларів на гектар, у хмелярстві там ще інше, і їх немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, дивіться, в мене, вибачте, це цинічне все-таки питання. Якщо у вас окупність якогось проекту 15 років, нащо ви підписуєте договір на 7?

 

ПОНОМАРЬОВ В.М. А люди більше не підписують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Такий текст.

Які пропозиції у членів комітету? Давайте подумаємо, тому що тут якраз питання таке тонке.

У Соколова є якісь думки? В тебе є якісь думки, можливо, дійсно раціональні в цьому всьому? Я не бачив.

Сергій Лабазюк, з членів комітету.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Доброго дня, колеги. Я думаю, що ми не повинні видумувати зараз велосипед у даній ситуації. Якщо ми будемо прописувати в законопроекті умови, що при тих чи інших умовах людина орендодавець має відшкодувати орендарю понесені збитки, ми просто завтра не підпишемо з людьми таких договорів.

І коли ми даже говоримо про програму дотацій, підтримки на наступній рік на закладення молодих садів, то ми вже маємо говорити про те, а як сьогодні з людьми домовитися про надання земельних ділянок під садівництво.

Єдиний пункт, як на мене, реальний, ми маємо поставити мінімальний термін оренди під закладку садів – перше – і категорично забрати пункт дострокове припинення оренди договору. Тому що заклала людина кошти під посадку саду, є той термін 15-20-25 років залежно від технології саду, людина прописує собі свій бізнес-план, має розуміти окупність. Закінчився термін договору, домовилися – продовжуєш, не домовилися – звільнив ділянку.

Щоб відшкодовував сьогодні власник земельної ділянки тому, хто щось там заклав у період оренди договору, – як на мене, ми створимо прецедент, через який люди не будуть підписувати договір оренди і не будуть давати земельні ділянки.

Єдиний пункт, який, погоджуюсь з асоціаціями, категорично маємо забрати дострокове припинення договору оренди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І як лишити, Сергій?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Є той мінімальний термін, який прописаний в договорі, і крапка, все. Достроково припинити за згодою сторін тільки можливо, якщо є згода двох сторін. Якщо немає згоди двох сторін, є договірні умови: одна сторона  використовує землю за призначенням, інша сторона  виконує договірні умови, сплачує орендну плату, все. Є термін 20 років –  будь ласка, виконуйте обидві сторони свої умови. Якщо одна зі сторін не виконує… Стандартний, в принципі, пакет умов. Якщо одна зі сторін не виконує умови, тоді договір може бути припинений. Якщо обидві сторони виконують, за ініціативою однієї зі сторін достроково припинити не можна. А далі природно, що чи виноградарі, чи садоводи, якщо вони заклали багаторічні насадження, вони не зацікавлені припиняти договір, ні в якому разі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До представників асоціацій. Якщо ми займаємо таку позицію,  як пропонує Сергій Лабазюк, це означає, що ми не враховуємо 32 правку взагалі ні в якому вигляді, і викидаємо формулювання з першої редакції в цій частині: у разі припинення договору оренди і так далі за текстом. Тобто в цій частині цю частину просто не рухаємо.

Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Там, я так розумію, до другого читання там ще сади були включені в 32 поправку. Якщо ми її викинемо, то там просто тоді садівництво не буде включено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 32 поправка, вона стосується якраз тільки розірвання дострокового чи недострокового припинення - неприпинення, якщо я не помиляюсь. Можемо у Сергія Біленка уточнити.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Там перша частина була…

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна врахувати редакційно, це така справа. Там не обов'язково її відхиляти повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Що означає, що врахувати редакційно, тоді що?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Тобто залишиться норма про те, що у разі дострокового припинення відшкодовуються збитки, але можна доповнити ще новими положеннями по …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, стоп. Діюче законодавство регулює ці відносин?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не регулює взагалі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В першій редакції цього закону як пропонується зробити?

 

БІЛЕНКО С.Б. За основу прийняти норму: в будь-якому випадку при припиненні договору оренди відшкодовуються збитки. Можна комітетську поправку подати і просто виключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут зрозуміло, що по техніці ми можемо придумати, напевно, різні варіанти питання по суті. Є основні два варіанти: перше – не лізти в ці відносини, другий варіант – лізти в ці відносини і думати над конструкцією.

Да, будь ласка.

 

_____________. Микола Тарасович, питання. Коли так відкривався ринок землі, на деяких заходах було озвучено питання садівників, виноградарів та виноробів у плані тому, що це багаторічні насадження, і треба, якщо і відкривати ринок землі, то треба захищати інтереси також тих підприємств, які посадили садки і які розраховують на довготривалу перспективу.

По-перше, хочу подякувати аграрному комітету, що до законопроекту 2064 добавили ще й садівництво, ягідництво і горіхівництво. Однак в таблиці 21, в яку зараз обговорюємо це, просимо видалити… достроково. Договори, які були заключені раніше, це ще були договори заключені до ринку землі. І на той момент кожен… завжди рентабельність садівництва чи виноградарства, вона більша за рентабельність зернового бізнесу, наприклад.

І підприємства, які закладали виноградники, вони можуть – і сади також – вони завжди можуть заплатити і орендний податок більший, і заплатити пайщику більшу плату за оренду. Тому вони знаходяться поза конкуренцією.

Але багаторічні насадження навіть у деяких країнах світу, вони вважаються як окремий нерухомий… як об'єкт нерухомості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пропозиція.

 

_____________. Як об'єкт нерухомості. Тому розумію, що є, якщо не прибрати слово це "достроково", то можуть бути, і виникнути в подальшому проблемні питання і з рейдерськими захватами підприємців і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте так. Повторюю ще раз, це не моя земля і не ваша, як що ви орендуєте її. Є люди, яких тут немає, – це їхня земля. Вони дали комусь на 10 років. Чому хтось їх не переконав на 30 років підписати, я не знаю. І це все...  чому так було, це все теорія. В нас є конкретні норми. Це власність цієї людини, хтось переконав її на 10 років, тому в нього є один єдиний варіант, як на мене, підійти домовитись і ще раз перепідписати на 10 чи 20 років, враховуючи, що в нього переважне право на перепідписання. Хтось, в когось же получилось на 30-40 років перепідписати, а в когось тільки на 7. Зобов'язати їх... 

А от скажіть, якщо ця людина хоче, по якій орендній платі вони вам повинні перепідписати після, наприклад, строку договору цей договір?

 

_______________. Яка буде на той момент вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що означає, яка буде на той момент?

 

_______________. Орендна плата весь час збільшується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Тобто середня по області, правильно, записати. А якщо я не хочу середню по області, я хочу сам займатись або я реально хочу більше, ніж по області, що будемо робити?

 

_______________. Збільшувати орендну плату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, в такому тексті ви говорите: я даю оренду плату. У вас, наприклад, договір під 7 процентів, наприклад, підписано, а орендна плата під 15. Ми тут, на комітеті, всі добрі, але я моделюю іншу ситуацію, коли ви приходите: або перепідписуємо під 8 процентів, або верни 50 тисяч доларів за гектар. Може ж таке бути теж? Різні люди з різних сторін є. Тому або ми не ліземо в ці відносини, на мій погляд, комітету вирішувати, або придумуємо якусь робочу конструкцію. Перший варіант – як пропонує Сергій Лабазюк, другий варіант – це якраз робоча конструкція.

 Будь ласка, Соколов.

 

СОКОЛОВ М. Дуже дякую.

Ми підтримуємо редакцію, яка була запропонована комітетом. На наш погляд, це неможливо таким чином позбавляти людину права власності. Тому що коли ми говоримо, що ти маєш, по суті, маєш заключити нову угоду, новий договір на том основании, що хтось ніс якісь затрати, і в тебе фактично немає вибору, то це порушення права власності. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є пропозиція. Дивіться, яка, мені здається, може бути робоча. Ми сьогодні затверджуємо редакцію закону, не лізучи в ці відносини, з правкою, що ми викидуємо... у нас правка комітетська,  викинути норму з першого читання. Для чого? Для того, щоб… Я просто поставив у чергу, ми поставили комітетом у чергу у Верховну Раду, тому що там сьогодні ставиш у чергу, а воно може через три місяці голосуватися. І у вас буде час для того, щоб ще раз секретаріатом у цьому норму, я думаю, комітет не буде проти, ще раз зробити додаткове рішення по цій нормі, якщо ми продумаємо нормальний і реальний варіант. Розумієте, так? Що ми зараз не відклали просто там на три місяці. Воно  усіх нас буде стимулювати щось тут в цій частині придумати. Розумієте, так? Сергій, не проти такої пропозиції?

Які ще питання по цьому закону? Тоді я пропоную поставити на голосування пропозицію в таблиці за… Сергій, тільки пропозиція в частині 32 правки, ми не приймаємо ні повністю, ні частково, ми викидуємо, правка – це викинути цю частину з редакції першого читання. Розумієш, так.

 

_______________. Так, комітетську правку робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

_______________. Вибачте, а можна одну ремарку.

У нас тут комітетською правкою пропонується надати право викупити тим, хто здійснив насадження багаторічних насаджень на земельних ділянках, викупити у територіальних громад ці земельні ділянки. Було б дуже непогано поширити право викупу за експортною оцінкою земельних ділянок під нерухомим майном сільськогосподарських земельних ділянок. Зараз є величезна проблема з тим, що є, це колишні господарські двори і є право власності на них, і чомусь люди мають брати їх в оренду, тому що заборонено продаж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів, а чого ви раніше на це не звернули увагу, можна питання.

 

_______________. Та звертали ж увагу і коли… і все інше. Це ж питання має обговорюватися на комітеті, це ж не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто підготували, вже текст був би, і ми перечитали це. Я ж особисто не проти, но мені здається...

Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Миколо Тарасовичу, тут така історія, я також хотів би промоделювати ситуацію.

От допустимо, я або, допустимо, якийсь власник "х", який здав свою ділянку на 7 років. Ну да, людина там поставила свої виноградники. Хай він здає в оренду 100 гектарів (було б краще 1000), і ми говоримо про те, що на гектар людина, яка взяла в оренду, витратила 50 тисяч доларів. Порахувавши це, орендодавець подивився, каже: слухай, в мене 100 гектарів, 100 на 50 тисяч доларів, у мене закінчується термін оренди, звичайно, я краще би собі зараз... у мене готовий бізнес.

Звичайно, я не знаю, скільки тих людей, які заключили ці договори. Але реально це може бути така реальна історія такого віджимання бізнесу. Звичайно, люди не праві, тому що вони не перезаключили. Чому вони на 7 років заключили? – також питання. Але є момент, що ми можемо стикнутися з тим, що люди втратять свій бізнес, і ми їх абсолютно не захистимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Володимировичу, абсолютно згідний. Для цього ми підняли цей закон. І я сам "пушив", пам'ятаєте, щоб ми це рухали. Но я ще раз кажу і я думаю, що точно проблеми будуть, но це все рівно як би... Право власності – це якась гарантована річ. Якщо її не гарантувати, то тоді, в принципі, тоді питання до всього може бути, розумієте, да?

Я вас дуже добре розумію. Я розумію, що ви там в цю землю вклали, вони більше ваша, ніж, напевно, тих людей, які там по лотереї отримали за 5-10 років... Ну, точно ви там часу і всього решти, в це грошей і всього, уваги вклали більше. Тому давайте такий формат. Є Андрій Володимирович.

У мене прохання, Андрію Володимировичу, є асоціації, є Біленко, будь-які члени, придумайте конструкцію робочу. Це повинно бути щось розумне. Я розумію, що це наклалося на те, що не було нормального ринку землі. Но була можливість 49 років підписувати емфітевзиси і договори оренди. Вибачте, теж такий момент є. І я просто точно знаю, що ринок 49-річних договорів він був завжди. Він просто коштував дешевше ніж семирічний. Тому це теж правда. Тому придумайте щось в цій частині. Я – за.

По господарських дворах, які думки у членів комітету?

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

 _______________. Ну, якщо ми говоримо, що переносимо і доопрацювати, у мене є прохання тоді до асоціацій. А надайте нам інформацію, скільки ми маємо закладених садів в Україні з терміном договору оренди менше ніж на 25 років?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, у мене не така пропозиція була. Може і така бути, у мене пропозиція була…

 

 _______________. Я насправді, не вірю в те... От щойно колега озвучив, я не вірю в те, що хтось закладував сади з капітальними інвестиціями під договір оренди на 7 років.

Ну, дивіться, я розумію, що таке садівництво, я дуже добре розумію, що таке садівництво. І я не знаю, чи є ті, хто закладає сади 5, 10 і більше гектарів з договором оренди менше ніж на 25 років. Ну, я думаю, таких не існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висоцький Тарас, а є така статистика?

 

 _______________. Відповідно якщо таких не існує, то, ну про що ми зараз дискутуємо? Якщо хтось на свій страх і ризик, порушуючи правила здорового глузду бізнесу, на семирічному договорі заклав сад, ну, це його проблема. Ну, ми тоді можемо зараз говорити, що хтось взяв в оренду приміщення під ресторан і зробив там супер капітальний ремонт, через місяць приходе і каже, так це мій тепер ресторан, бо я тут зробив поліпшення якесь. Це немає такої проблеми.

 Але, я ще раз хочу, щоб почули мене. Якщо ми зараз закладемо на законодавчому рівні зобов'язання відшкодовувати власнику земельної ділянки, тому, хто  щось  там заклав, то ми завтра не будемо мати можливості взагалі підписати договір оренди під багаторічні насадження. Що ми робимо, люди добрі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаю Сергія, чесно кажучи. Я теж згідний, що тут є багато бізнес-рішень.

 

 _______________. Підтримаю цю позицію теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дивіться, тоді ще раз вертаюсь. Ситуація така. Ми ставимо на голосування закон, який викидає ці норми взагалі із першого читання, і у вас є ще час, напевно, два-три тижні максимум, ми готові ще раз на комітеті тільки в цій частині переглянути своє рішення залежить від думки Андрія Володимировича і думки комітету. Тому отак будемо обговорювати.

Михайло, секунду. Питання до членів комітету по доповненню від Соколова, щоб передбачити можливість цим законом викупу землі під господарськими дворами.

Сергій Біленко, можеш пояснити ще раз?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. У нас діє вже з 1 липня норма про те, що землі державної комунальної власності с\г призначення не можна продавати. В негарній ситуації опинилися власники нерухомості на землях сільськогосподарського призначення. Вони мають право власності на будівлі - це склади, це ферми і так далі, але чомусь вимушені замість того, щоб викупити ці земельні ділянки, брати їх в оренду. Вони готові їх викупити за експертною оцінкою без знижок, але закон їм забороняє. Тобто це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Андрій Володимирович, що ви думаєте з цього питання?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я зараз не можу дати відповідь. Для мене хотілось би все-таки розібратися більш глибше, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, дивись, я пропоную, якщо у вас буде час, ще раз обговорити. Я просто через це не хочу відкладати. Ми вже півтора року обговорили з виноградарями цей закон. Там є багато, дійсно, хорошого, що треба рухати. Його треба поставити в порядок денний. Додумаєте цю норму, додумаєте другу, приходьте з Андрієм Володимировичем і ми ж до моменту прийняття, ми зможемо зробити ще одну таблицю, якщо ви нас переконаєте, що в цьому є необхідність.

Зараз, мені здається, те, що говорив Сергій Лабазюк – це таке узагальнення, в принципі, думки багатьох, як на мене, тому що мені все-таки здається, знаєте, законом виправляти здоровий глузд – це теж неправильна позиція.

Хто за редакцію закону другого читання за винятком правки 32 і правки комітетської, яку ми викидаємо, зміни в відповідні норми закону, які були прийняті в першій частині, а саме: "В разі припинення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення", - далі за текстом – це пункт 21 таблиці, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.

В'ячеслав, ще раз дивіться, ви точно, напевно, знаєте, що я щиро відношуся до цієї проблеми, я не раз вас збирав, мені самому було цікаво щодо цього.  В нас по дотаціях є ціла історія, з якою вже зі Шмигалем є нарада в офісі, де робиться акцент на садівників і так далі, і на інші, в принципі, сфери, де працює від десяти людей на гектар. В пропозиціях комітету, про що знає Кабмін, сьогодні закладено на це тільки на один рік біля 3 мільярдів гривень додатково. Але бізнес-рішення – це бізнес-рішення. Тому ми, комітет, не може вчити когось вести як бізнес, і за них вирішувати ці ризики. Тому придумайте щось добре, да, ні, то значить  закон піде без цього.

Наступний порядок денний, питання порядку денного. Четверте – комітетські слухання. Надаю слово Рудику Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я.  Шановні колеги, перш за все хотів подякувати всім, хто взяв участь у комітетських слуханнях. Відірвати себе від повсякденної роботи і дві доби присвятити роботі на відстані певній від своїх округів і місць проживання, це, насправді, показує колективну командну роботу. Шкода, до речі, дуже, що дехто, хто в першу чергу  мав там бути, не був, хоч був записаний до виступів. Окремо хочу подякувати колезі Володимиру Тимофійчуку, який з Франківщини приїхав, і всупереч інтересам свого приватного бізнесу провів лишній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати бізнесом не можуть займатися.

 

РУДИК С.Я. Ми проїхали дві області. Я думаю, що…  До речі, ґрунтовно дуже попрацював секретаріат. Комітетські слухання і виписані рекомендації достатньо ґрунтовно. Я собі дозволю зачитати результативну частину не тільки ту, що мені підготували для озвучення і для голосування, а всю. Тому що крім питань, власне, нашого комітету, є дві частини, які пов'язані з роботою наших колег з екологічного комітету. Це стосується в першу чергу Миколаївської області, а також ряду інших відомств, які, якщо не будуть розглядати це питання, то ми будемо в межах своєї компетенції борсатися і переливати воду з пустого в порожнє.

То я зараз хочу сказати про те, що крім нашого базового законопроекту про ОВК, є проблеми великі по Інгульцю, по забрудненню. Тому що це не тільки питання двох областей, це як мінімум питання чотирьох областей, це питання Міністерства екології, яке не взяло участі в наших слуханнях, хоча ми запрошували їх. Взяла тільки екологічна інспекція, але інспекція і так за своїм статусом мала би бути на сторожі інтересів держави і не дати можливість забруднювати наші водойми.

Тому повна версія рекомендацій. Звучить, наступним чином. Верховній Раді України якнайшвидше розглянути в другому читанні проект Закону України про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель – наш відомий Закон 5202, та прийняти його в цілому як закон.

Відповідно нашому комітету в порядку, визначеному Законом України про Регламент, підготувати до другого читання проект Закону 5202. В разі надходження до Верховної Ради України законопроекту щодо особливостей управління об'єктів зрошення та дренажу вищого рівня першочергово розглянути його на засіданні комітету. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування – власне, про що я і говорив – провести комітетські слухання щодо стану річки Інгулець та роботи Інгулецької зрошувальної системи у 22-му році, всебічно сприяти комплексному вирішенню цього питання.

Є питання до Кабінету Міністрів України, тому що Кабінет Міністрів України вже, скажемо так, мінімум на рік спізнився з базовим рішенням по цьому питанню. Тому ми беремо на себе сміливість, і прошу підтримати це. Рекомендації Кабміну: забезпечити необхідне виконання стратегії зрошення та дренажу на період до 30-го року, схвалене Розпорядженням Кабміну від 14 серпня 19-го року (номер 688).

Забезпечити супровід у Верховній Раді України проекту Закону про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель – наш законопроект базовий 5202, всебічно сприяти реалізації пілотних проектів реконструкції і модернізації меліоративних систем в Одеській області.

Вони, до речі, молодці. І на відміну від інших областей, вони підготували, по пам'яті, 12 пілотних проектів. І може статись така ситуація, що якщо ми пришвидшимо і приймемо в цілому 5202 і це вже стане проблемою для водокористувачів, то їхні ці проекти будуть невідомо ким фінансовані. А мова йде про фінансування іх з боку держави, тому, власне, тут нам треба було би їм дати руку підтримки. Бо інші області, получається, нічого не зробили в цій частині там в силу різних обставин (немає в бюджеті коштів, обласні ради не виділили кошти на проектування), а ці виділили, кошти є, вони проекти зробили, їм треба в цьому сенсі помогти. Ну, і вжити вичерпних заходів щодо належного функціонування та розвитку інгулецької зрошувальних систем.

Значить, Кабінету Міністрів України спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг. Ключове питання номер 2 – це вартість електроенергії. Ми пропонуємо  максимально напрягти їх для того, щоб вони перевели ці водокористувачі з  другого на перший клас споживання електричної енергії. Тому що лист… Чи секретаріат зробив все, наш секретаріат дуже якісно попрацював. Але це треба максимально супроводжувати ножками для того, щоб до цього хтось розглянув. Тому що я собі можу уявити, як в умовах цих підвищення тарифів ми зараз виявимо ситуацію, коли ми, дасть Бог, ще створимо НАК, який буде регулювати це питання, і тоді вартість електроенергії буде просто непідйомною для абсолютної більшості споживачів.

Ну, і результативна частина під протокол. Про схвалення рекомендацій комітетських слухань на тему: "Актуальні питання законодавчого врегулювання функціонування меліоративних систем: практика та перспективи розвитку". За результатами проведених 13-14 вересня 21-го року комітетських слухань на тему: "Актуальні питання законодавчого врегулювання функціонування меліоративних систем: практика та перспективи розвитку" та обговорення проекту відповідних рекомендацій комітет вирішив:

Перше. Схвалити рекомендації комітетських слухань на тему: "Актуальні питання законодавчого врегулювання функціонування меліоративних систем: практика та перспективи розвитку" (додаються) (власне, про що я вже говорив). І направити зазначені рекомендації Голові Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерству економіки України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державному агентству водних ресурсів України, Державній екологічній інспекції України, Одеській обласній державній адміністрації, Миколаївській обласній державній адміністрації, і можливо, іншім областям.

Тому що там в рекомендаціях сказано, що нам варто би стимулювати і їх в розробці цих пілотних проектів, які могли би на час, поки що ще діє стара система управління водними ресурсами, десь, ну, хоч по пару пілотів провести в своїх областях. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію. Дякую секретаріату ще раз і всім іншим, які були чи не були.

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно рекомендовано.

Які у нас рекомендації по п'ятому питанню секретаріату, розклад засідань?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  У нас рекомендація провести два засідання у жовтні – 6 і 20 жовтня, це дві середи. На 6 жовтня, якщо встигнемо з ГНЕУ відпрацювати, вже зверталися, просили поставити питання 6010 (законопроект "Про виноград та виноградне вино").

Також зараз опрацьовується і готується до другого читання законопроект про контактуючі. Якщо вдасться і робоча група відпрацює, то також його розглянути.

А на 20 жовтня уже будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що за виноградне вино?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. А зараз буде презентація в "Різному". Є пропозиція в "Різному" заслухати. Він зареєстрований, Олександр Салійчук з колегами його зареєстрував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо в комітеті є якісь ще інші пропозиції то можете вносити на шосте і двадцяте.

Є пропозиції по інших датах? Ні, по розкладу поки що у нас обговорення, по датах. Добавити, зменшити, пересунути дату.

Олег Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. Добавити законопроект 3112 у розклад, пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В розклад ми не добавляємо на комітеті, я ж кажу. Просто секретаріат говорить, що готовий. Ми просто затверджуємо розклад.

 

ТАРАСОВ О.С. По датам, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за шосте і дванадцяте, після обіду о 14:30, прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Підніміть руку, у кого є питання по "Різному". Сім.

Давайте отак, потім  так.  Саша Салійчук

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, зважаючи на ситуацію, яка склалася в країні із зупинкою виробництва мінеральних добрив, із можливим подальшим подорожчанням або дефіцитом його на ринку, пропоную аграрному комітету звернутися до Кабінету Міністрів для того, щоб вони проаналізували, взяли на свій особистий контроль і забезпечили повний обсяг імпорту мінеральних добрив для того, щоб аграрії не постраждали на ринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати звернення до Кабміну. Проти? Утрималися? Одноголосно.

Наступний хто був? Маргарита... Ні, по черзі, хто був? Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

До нас звернулися співробітники Державного аграрного підприємства "Зорі над Бугом" з тим, що був неправильно проведений конкурс. Вони це характеризують як рейдерське захоплення господарства, оскільки зараз у них, я так розумію, соняшник стоїть в полі. Класична ситуація, яка складається зараз у нас по регіонах. Також вони вчора були під стінами Верховної Ради, ще там два підприємства. Но в даному випадку йдеться про Державне підприємство аграрної академії наук "Зорі над Бугом".

То ж з метою захисту працівників ДП пропоную направити звернення від аграрного комітету до Національної аграрної академії наук та правоохоронних органів щодо перевірки зазначеної інформації та реагування у відповідності до законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно.

Діма Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У мене декілька питань. Щоб від комітету направити вимогу до Міністерства економіки про термінову передачу Департаменту органічного виробництва...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну не вимога, а, напевно, прохання можемо направити.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вимогу, можна вимогу. Прохання не завжди, можливо, доходять до...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Вимогу, то вимогу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. ...щоб терміново передати. Потім врахувати позицію, щоб ця позиція була не мене як одного депутата в загальному комітету органічним виробникам на наступний рік, 250 мільйонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, давай по черзі.

Перше. Прохання, вимога-звернення до Мінекономіки передати департаменту органічної продукції… вирощування продукції, чи я він там називається, секретаріат  сформулює, до МінАПК.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. В положення про міністерство потрібно вносити зміни?

 

_______________. Так потрібно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Звернення до уряду, щоб внести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До міністерства і до уряду ми мали на увазі. Хвилинку. Наступне.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Потім прошу на наступні комітети винести законопроект 4600, який розробляється вже 6-7 років, до якого долучались…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це про що?

 

СОЛОМЧУК Д.В. …захисту рослин. Там спеціалістів з Прибалтики долучали, вже останні зауваження, які були там від палати американської, враховані також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це про що закон нагадайте?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Захисту рослин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що у нас з цим законом.

 

_______________. Ми його розглядали разом з Тарасовим, ми його відхилили поки що. Він на розгляді. Два підкомітети ми по цьому законопроекту вже проводили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Два підкомітети відхилили. Ти в курсі?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, я в курсі. Але получається яка ситуація, що із 105 актів з Євросоюзом, які стосуються імплементацій законодавства, 15 враховано в даному законопроекті. В принципі, так є, але коли відбудеться саміт ЄС у жовтні місяці на початку, от у даному законопроекту, якщо не буде підтриманий комітетом, буде дуже багато питань до всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто думаю…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тому що я розумію, що ДПСС дуже проти цього, тому що вони не хочуть втрачати те, що десь мають в чомусь. Але на сьогоднішній день це важливо, коли навчений персонал на приватних компаніях буде здійснювати виконану роботу, яка є в усіх європейських країнах. Це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Діма, я просто хочу сказати, що, мені здається, якщо два підкомітети сказали, проголосували дні, то цілком ймовірно, що підкомітет може сказати, ні. Тому може поговорити…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ще раз на підкомітет, будемо доказувати, що потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, може ви зберетеся троє і на наступний комітет…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Потрібно благословення голови в любому випадку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це можна було…

 

_______________. Я хочу зазначити колезі, Діма, про те, що державні компанії залучаються до проведення... лабораторії приватні залучаються ДПСС до проведення якихось заходів або перевірок. Тому в даному випадку говорити про те, що там тільки монополія ДПСС, це неправильно.

 

СОЛОМЧУК Д.В. На сьогоднішній день монополія ДПСС.

Ще одне питання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, дивися, секунду, по цьому питанню закінчимо. Давайте ви зберетесь і освіжите, і потім щось скажете, а ми всі разом послухаємо. Наступне.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Потім ще одне, те, що коли поїздив по селах,  у нас повністю знищена ветеринарна служба. Вже є такі області взагалі де нема, можна сказати, ветеринарів. За 4 тисячі 505 тисяч гривень ніхто працювати не буде. Потрібно звернення також від комітету позиції до голови ДПСС згідно цього питання. В тому  році разом з ……….. займалися, вибивали додаткові кошти в бюджеті їм на заробітну плату, але чомусь їх направили в іншу сторону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект звернення є?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так,  підготовлений. Це комітетська просто загальна позиція була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підготуйте – проголосуємо. Нема питань. Підготуйте – проголосуємо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Потім також по прикордонним інспекційним пунктам, так як ........... це півтора року. Ділянки виділені, але ДПСС також на сьогоднішній день... Що?

 

_______________. Не рухається?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Зупинилося. Ми як знаємо, якщо ми цього не збудуємо, Світовий банк нам в листопаді місяці 2019 року...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте звернення, за нього проголосуємо. Є звернення?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Підготується також. Позиція ж комітету має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, позиція комітету...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, звернення і по організаці немає. Комітет, якщо підтримує, звернення будуть підготовлені разом Олександром Георгійовичем… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте... Добре, підготуйте звернення – ми за них проголосуємо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Із-за того, що як, знаєте, наступний рік, тоді з липня місяця зупиниться просто імпорт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю. Ти підходив, говорив, но я казав, підготуйте звернення просто, ми за нього проголосуємо.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Хорошо. Все.

Дякую. Значить готуємо. Всі одноголосно, так я розумію? Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивись, давай не міняти практику, нам треба от як, от в Чорноморова: є текст, він його зачитав і резолютивку, що він просто його...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, не важно, но він просто розібратися, він конкретно сказав за що проголосувати, щоб розібратися по фактах викладених і до кого звернутися. Підготуйте щось, щоби лягло один в рішення комітету.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Факти, викладені народним депутатом в мікрофон, це є фактами. Ми підготуємо звернення разом з Олександром Георгійовичем комітетський і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, ти щось прокоментувати хотів?

 

_______________. Так. Я неодноразово наголошував на розгляді питання 3112. І я прошу на наступний комітет розглянути це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3112, це про що закон?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  3012-2 –  це приватизація земель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у нас з цим законом? Підкомітет і голова секретаріату. Не голова секретаріату, а Біленко.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Неодноразово він слухався на засіданнях, останній раз в березні з запрошенням широкого кола учасників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський Артем Сергійович.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. У нас була ситуація, що у нас була створена робоча група і були наміри проїхатися по значній кількості державних підприємств, поспілкуватися з співробітниками, з потенційними пайщиками. Ми там декілька виїздів зробили. У нас такого остаточного ще рішення по робочій групі не було, ми з вами обговорювали це в кінці липня місяця, що, можливо, десь на жовтень місяць можна було б вже приступити до обговорення цього законопроекту.

Поки що, наскільки я знаю, більшість членів комітету не вважає на часі розгляд цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Но ви повинні піти по процедурі: скликати підкомітет, виносити на комітет і так далі.

 

_______________. Можна проголосувати за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За що саме?

 

_______________. На часі чи не на часі…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А куди поспішати, якщо у нас там ще одна була пропозиція там. У нас була презентація по законопроекту, Біленко презентував…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко, Артем Нагаєвський, у мене прохання, давайте на наступний комітет ви зробите презентацію, де є дискусія, де є не дискусія. І ми тоді визначимося коли ми переходимо до його розгляду.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А щодо питання постійного права користування? У нас ще була альтернатива і Біленко презентував цей законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас була домовленість дійсно, що ми постійне користування паралельно рухаємо. І закон був зроблений на травень, потім ми його відкликали через те, що там зачеплені релігійні організації, і він був підготовлений на вересень. Але у зв'язку з тим, що ми внесли,   закон не ми, наші колеги, про скасування Господарського кодексу, де взагалі забирається повне господарське відання, оперативне управління і постійне користування, то сказали тиждень назад переробляти ще раз.

Сергій, що у нас там з розробниками цього Закону про скасування Господарського кодексу? 

 

БІЛЕНКО С.Б. Були зустрічі, є декілька пропозицій з нашої сторони, з їхньої сторони, всі зараз в роботі. Там питання досить складне, тому що повністю скасовується два речових права – право господарського відання і право оперативного управління. В земельній сфері це дуже важко буде реалізувати. Зараз робота іде, ми зустрічаємось, працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, те, що я говорив із Стефанчуком, він ініціатор того всього, постійне користування теж скасовується і получається, що в нас аграрна академія і всі решта повинні перейти в якийсь новий формат. Правильно я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. А от який формат, що це буде: управління, власність, оренда – це досить важко визначитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли це буде зрозуміло?

 

_______________. Ми домовились, що на цьому тижні ще зустрінемося, вони зі своїм авторським колективом поговорять. Там питання складне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте нам тоді інформацію всю разом, що там відбувається і куди то все рухається.

Петро Васильович. Роман Миколайович.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, важливий сьогодні день, постанова сьогодні вийде уряду про електронні земельні аукціони, над якою міністерство працювало три місяці. Можливо, не будемо ускладнювати процес і проведемо деякі законодавчі зміни і землі академії наук, і всіх тих, які на акті постійного користування,  просто будемо відпрацьовувати механізм електронних аукціонів і просто цілісні такі господарства з відповідними масивами земель через електронний аукціон здавати в оренду на  сім років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Миколайович, немає заперечень, тільки що конкретно виставляти на електронний аукціон?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  В нашому розумінні треба відпрацювати механізм...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що конкретно? В цьому якраз дискусія. Якщо ми забираємо постійне користування, то що вони можуть здавати в оренду?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, ми не заберемо постійне користування. З того, що я бачу, як цей процес рухається, дуже мляво...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Олексійович з вами подискутував би. Тому в нього така позиція була перед всіма, я його розумію, перед всіма комітетами, щоб це врахували. Умовно маю замінити це на інше речове право, яке має бути озвучене і відповідно або це речове право має здаватися в оренду, виставлятися на аукціон, або похідне від нього, наприклад, від оренди суборенда має виставлятися на аукціон.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Микола Тарасович, можна я зроблю презентацію від імені Міністерства аграрної політики з нашим баченням, яким чином і з питанням речового права, і застосуванням уже діючого механізму електронного аукціону можна було б це питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. На наступний комітет тоді разом це послухаємо.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Добре. Дякую.

Я особисто представлю це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, у нас тут руки тягнулись і ми ще туди не дійшли.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це питання. А чому ми не можемо таки на електронні аукціони поставити те, що знаходиться в Фонді держмайна, уже там?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо, напевно.

 

_______________. Воно на актах постійного користування.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так воно все на актах постійного користування.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми планували дозволити їм виставляти права умовно. Якимось чином назвати якесь право. хоч і з акту постійного користування і виставляти його на аукціон. Але, оскільки в нас концептуально в країні вирішили трошки по-іншому, то відповідно ми можемо щось прийняти, що не буде працювати, враховуючи, що не буде такого права, яке ми вважаємо* і здаватися через аукціон.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, я прошу вибачення, скажу репліку. Я акцентую на цьому увагу і вважаю це питання зараз пріоритетним, тому що нас очікують дуже серйозні соціальні проблеми, оскільки за останній місяць в державних підприємствах на постійне користування в обсязі володіння більше 100 тисяч гектарів змінилося керівництво. І зараз там ідуть дуже нездорові процеси з відповідними і хвилюваннями і колективів, і населення, яке там проживає і так далі. Тому я вважаю, що це питання важливе. Я тоді згідно доручення голови комітету презентую в наше бачення, тому що вважаємо, що це критична зараз ситуація і нам треба рішення приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, час вже підійшов, тоді разом.

Сергій Біленко, ви в своїй частині. Артем, що у вас там відбувається? Бо це треба якось зводити в одне. А ми можемо запросити розробників цього від Руслана Олексійовича людей, щоб вони також пояснили як вони це бачать?

 

_______________. Ой, на жаль, у них бачення щодо земельної складової немає наразі. Тобто зараз все обговорюється. Там дуже такі ґрунтовні зміни у них, тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, дивись, якщо вони ліквідовують ці права, вони ж чимось їх пропонують замінити?

 

_______________. Управлінням, власністю і орендою. Причому критеріїв…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щодо власності, оренди – ми знаємо, що таке. А управління що таке?

 

_______________.  Ну, нове право.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Микола Тарасович, я це вивчав – питання управління, воно не врегульоване належним чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, що воно не врегульоване, бо його нема. Вони кажуть, ми хочемо це замінити на нове і його врегулювати.

 

_______________. Вони розглядають питання введення довірчої власності. Ну, там досить складно із землею, і….

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Воно неробоче там, Сергію. Неробоча конструкція, ви це прекрасно знаєте, тому що згідно Цивільного кодексу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, ми можемо вважати робоча-неробоча. Є позиція Руслана Олексійовича, є насправді позиція, якщо так відверто, всіх кафедр цивільного права основних університетів України, що треба зробити, і в тому числі Київського національного університету, де ви, пане міністре, працювали чи працюєте.

 

ЛЕЩЕНКО С.М.   Викладаємо, це правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому… Це правда. І це оформлено, в нас була по цьому нарада, оформлено два тижні  назад законом.

Більше того, судячи зі всього, суддівський корпус це теж підтримує по попередній інформації. Тому я теж думав, що це, ну, серйозно,  но не дуже, але виглядає, що може бути дуже. Тому очевидно, що нам  це треба врахувати.

Степан Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день ще раз. Так, у мене є пропозиція: внести зміни до плану роботи комітету на поточну шосту сесію дев'ятого скликання Верховної Ради, а саме провести круглий стіл – форум аграріїв Одещини з питання державної підтримки сільгоспвиробників у 2022 році, законодавчого врегулювання зрошення та  розвитку виноградарства, садівництва та виноробства. Провести цей захід в два етапи: 27 вересня на півдні Одещини, і 28-го на півночі Одещини. Прошу підтримати.

 

Маю пропозицію. Колеги, ну, чим більше ми будемо спілкуватися з нашими сільгоспвиробниками і ми отримаємо фідбек від тих програм, які сьогодні є, по держпідтримка, по закону зрошення, по проблемі садівництва. Виноградарства і так далі. Я прошу вас підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоже прошу підтримати, ну, така ремарка, що чим частіше ми будемо в Одесі, тим менше шансів, що ми щось приймемо.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ну, це круглий стіл. Колеги, ну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за – прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Немає. Одноголосно. Хто має бажання – всі до Степана Миколайовича.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я всіх знову запрошую до себе.

 

_______________.  (Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А чого на середу, там дискотеки є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Добрий день, шановні колеги! Я хочу проінформувати вас, що для членів нашого комітету, що в п'ятницю відбулося засідання Комітету податкової і митної політики, де було підтримано позицію про позбавлення птахівництва четвертої групи. І думаю, що цей закон не буде прийнятий, тому що 11 тисяч правок, а по тій процедурі, якій пропонується, то порушувати Конституцію ніхто не буде.

Але наскільки я розумію, я багато був на засіданнях, що попереду буде ще ВРХ і свині. Так що ми так спокійно це сприйняли, а нас будуть їсти по частях. І я хочу сказати, що сільське господарство сьогодні українське розвивалося нормально, тому що з 2000-х років був спеціальний режим оподаткування. Потім появилася така собі Яресько, яка почала боротися, хотя ми 3 роки утримували спецрежим, 2,5, але все-таки спецрежиму було позбавлено. Тепер в загальній масі оподаткування того, як оподатковується АПК, виділяють одну маленьку підгалузь і б'ють. Слідуючою відіб'ють другу, третю, четверту. Потім порахують, що олія дуже прибуткова, і так потрошки всіх виб'ють.

Тому я хотів би, щоб ми в цьому питанні також розібралися. І розібралися в тому, як ми поводимося в цьому плані, коли сільське господарство починають рвати, притому розуміючи те, зроблячи це, зроблять відтік інвестицій гарантовано, стовідсотково. Сьогодні вже молоко навіть від людей по 9, по 10 гривень. І так буде дальше потрошки-потрошки-потрошки. І ті всі аргументи, які нам приводять, що АПК мало платить податків, але забувають про те, що ПДФО ніхто не рахує, а АПК платить два ПДФО: ПДФО на зарплату і податок на доходи фізичних осіб на паї. Це все забувається, факти перекручуються.

Тому я звертаюсь до того, що нам потрібно самим розібратися в цьому, як ми йдемо далі і що ми будемо далі робити. Тому що виб'ють по одній галузі з кожним разом і будемо говорити, що у нас все нормально і ми монолітні, як ніколи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

Насправді, чесно кажучи, я думаю, це правда. Тому що це навіть не скривається вже, що від однієї галузі перейдеться до другої і до третьої.

І я згідний з тим, що при всіх моментах позиція комітету повинна все-таки бути більш кристалізованою в цій ситуації.

Да, Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Хотів додати до слів Миколи Івановича. Сьогодні також чекаємо з вами дзвінки з Млинівщини, з Березнівщини, з птахофабрик. Вони невеличкі, по 75-100 тисяч голів, і вони вже планують зачинятися після прийняття через те, що їхня продукція буде за надто високою ціною. А коли був тиждень тому на Економічному форумі в Карпачі, був на всіх агропанелях, в поляків тільки звучала одна тема, що ми як українці нагнули, грубо говоря, їх польську курятину. Вони зараз розробляють програму – за два роки польську курятину вивести в топ по ціні. Я думаю, що це буде десь, як експортна дотація і, як вони сказали "ми за два роки і без вас доб'ємо вашу українську курятину". Якщо так, то так.

І дуже дивно чому, коли приймався і виносився в зал 5600, будівельна галузь свої позиції відстояла, "зелені" свої позиції відстояли, тільки аграрії взагалі нічого не відстояли.

На сьогоднішній день від 5600 60-70 відсотків наповнення бюджету                       це буде з агросектора, які і так платять. Але коли вже запланований, подивіться бюджет на наступний рік, як вони розподілили,  5600, ті надходження... (Не чути) аграріям назад возврату немає. Якось несправедливо і нечесно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По розподілу я згідний, секунду, Микола Іванович, що є питання. Це питання не до Гетманцева, це питання, в принципі, до нас, до бюджетного комітету. І те, що ми зараз робимо, те, що вчора проводився підкомітет, і це сильний аргумент, але я хочу сказати, що 5600 в частині МПЗ дуже багато корисних є норм. І вони... Тут я хочу подякувати, зокрема, Соколову і іншим, і там дуже багато покращилося порівняно з першим читанням. Є критично погані речі, про які говорив, зокрема, Микола Іванович. Вони просто, скажемо так, вони, може, їх в кількості небагато, вони просто самі по собі дуже багато значать. Наприклад, виключення якихось галузей з четвертої групи.

Але якщо говорити тільки про кількість, а не по суті, то, мені здається, відсотків 80-90 норм, пов'язані з МПЗ з податками на селі, вони приведені в хороший, робочий і корисний формат.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але стосується... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, тут немає дискусії, це зрозуміло.

Микола Іванович, будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. Я просто хочу сказати депутатам-мажоритарникам, що сьогодні четверта група платить в місцеві бюджети, а податок на прибуток – це державний бюджет і місцеві бюджети не отримують після того ні копійки. Це перше.

І те, що вчора нам роздавали бюджет і уверху червоним писали, що плюс 300 мільярдів при умові прийняття 5600 – це повна брехня, тому що будівельники уже  ні, "зелена" енергія – ні, руда упала в два рази від 214-215 до 116-117, так що ударили тільки АПК.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, чи не здається вам, що все, що відноситься до тваринництва, вже на межі загальної форми оподаткування. То давайте введемо для всіх і все загальну форму оподаткування, і буде діяти жива здорова конкуренція, і ніде не буде виникати питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут я промовчу. Ні, я промовчу, тому що в цьому теж є певна логіка, но є питання розподілу.

 

КУЧЕР М.І. Вообще немає ніякої логіки. Вообще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, знаєте, в загальній системі оподаткування є, як на мене, вона теоретично справедлива. Оце єдиний плюс, який в ній є. Який в неї мінус? Це, що через адміністрування в наших умовах ви дуже сильно стикаєтеся з податковою, зі всіма іншими органами, і через це у вас постійно мільйон нюансів. Оце...

 

КУЧЕР М.І.  Миколо Тарасовичу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце великий мінус.

Насправді я думаю, основний плюс від четвертої групи, що там по своїй суті закладено мінімум дискусії з податковою. Це значить мінімум зловживань, мінімум вашого часу, взяток і так далі займають.

 

КУЧЕР М.І. Буде те, що з авіацією і космосом. Завалили, розбили, розвалили і на цьому все закінчилось. АПК тільки тому працювало, що був спеціальний режим оподаткування, а потім був нормальний режим оподаткування. Буде те, що з авіацією і космосом: все розвалено, все розбито, і ті розробки, які були, залишилися просто розробками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний, що четверта група, напевно, один з найбільш важливих драйверів було по аграрному напрямку.

В кого ще питання? Тарас Висоцький.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Миколо Тарасовичу.

Попереднє засідання ви доручали узгодити позицію з Міністерством довкілля по 4558, пестициди. Вони підтвердили, що вони підтримують його в першому читанні, у них є правки до другого. Тобто його, в принципі, також по мірі наявності черги, комітет вже його розглянув, можна виносити в зал. Це великий про пестициди і агрохімікати. У нас був тоді про маленьку правку цей...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ставте його тоді в зал.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ви просто казали узгодити це з… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ставте в порядок денний.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, буде підтримувати.

Також до земельного законодавства ще хотіли додати… виникли певні неточності з переважним правом в рамках практичної імплементації ринку землі, на штабі з ринку землі піднімалося, із дачними кооперативами, з їх оформленням і вартістю, є напрацьовані в робочій групі напрацювання. Сергій Біленко приймав участь. Можливо, поширити депутатам і просто у жовтні вже виносити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я теж чув за ці розмови. Умовно, кожна реформа, як айтішники кажуть, має свої баги якісь, і їх  треба постаратися пошвидше виправити.

Є різні історії. Ці тексти напрацьовані в Біленка, всі асоціації і так далі можуть приєднатися і почитати, скинути депутатам, щоби окремий закон подати, щоб виправити якісь недоліки десь технічні. Ну, в основному, десь більш технічні, десь менш технічні по… зв’язані із земреформою.

 

_______________. Микола Тарасович, щоб якийсь дедлайн поставити, щоб їх уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання: всі, хто зацікавлені, дайте, будь ласка, давайте Біленко і Висоцький хай буде, якщо ви не проти, займатися.

 

_______________.  Так, тільки "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І дайте відповіді до наступного комітету.  На наступному комітеті тоді ми взнаємо є чи нема, і тоді будемо реєструвати цей закон як підписувати.

Дивіться, ще в мене одне прохання, це, Степан Чернявський, буде цікаво. Пам'ятаєте, Артем Нагаєвський, було питання по… щоб вирівняти, обновити ставки по ввезенню нетелів і так далі і так далі. Проти цього був Мінфін, там на цілий ряд цей… Зараз, я так розумію, МінАПК додавило їх, вони готові це рухати. Я… Тарас набирав мене, я поговорив з Данею Гетманцевим, вони готові переглядати цей митний тариф. Тому оці якісь речі, які мішають нормальному функціонуванню аграрної економіки, тобто на ввезення нетелів …(не чути)  , я не знаю, вони копійки збирають і всі комбінують, на ще якісь речі, які в аграрці застосовуються, імпортуються чи експортуються, там є перелік того, що назбирали МінАПК. Подивіться, що вам ще додати. Асоціації теж можуть взяти в цьому участь, і, в принципі, будемо реєструвати – і до Гетманцева. Гетманцев  ніби попередньо готовий це обговорювати.

 

_______________. Це правда, підтверджуємо, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що ще?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна тут з точки зору, ну, крайній законопроект 6010 виноград та виноградне вино. Єдине, можливо, щоб зекономити час, зараз… презентацію, то у нас завтра буде робоча група о 15:30 в Zoom. Ми в секретаріат запрошення скидали, всі знають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна коротко, про що цей закон.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. То там буде детальніше. Якщо коротко, то два слайди буквально перших. То перш за все ми прописуємо фактичну відповідність до європейського законодавства як процедуру. Як реєструються виноградники, з точки просто реєстрації. Як географічні зазначення потім на продукції з виноградником реєструєте. Як фактично відслідковується потім сама продукція.

Бо там основна проблема, що завозиться багато фальсифікату виноматеріалів, а потім фактично воно стає вином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Асоціації приймали участь?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, асоціації приймали участь в цьому, можу зараз підтвердити. Завтра у нас в тому числі кінцеве обговорення з асоціаціями на робочій групі. І те, що хоча б на перше читання винести на 6 жовтня, а потім буде, звісно, доопрацьовуватись. Асоціація може це слово дати.

Основне – це щоб була простежуваність, щоб з фальсифікату фактично не виходило потім вино. Щоб було зрозуміло, з якого гектара винограднику потім вино в кінцевій бутилці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там спрощення якихось речей? Там же нема нічого додаткового і так далі?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, там фактично додатково тільки те, що цей реєстр створюється. Ну, щоб була простежуваність, треба розуміти, де ці насадження ростуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це для експорту, імпорту потрібно, в тому числі і для дотацій чи для чого?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Для внутрішнього ринку. Це для боротьби з фальсифікатом. А для експорту – це з точки зору географічних зазначень, захищеності, щоб ми там, де бренди, могли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте коротко, асоціації що думають?

 

_______________.  Думаю, що ті зміни, які необхідно внести, ми також будемо долучатися до обговорення. Тим більше, вже давно цей законопроект треба вже закінчити. Він більш так під регламенти Європейського Союзу.

Проблема з фальсифікацією, вона до сих пір не вирішена. І у мене тут є трошки такі розрахунки стосовно того, яка кількість. У нас орієнтовна кількість неякісної або фальсифікованої продукції – це близько 93 мільйони літрів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви скажіть, ви це підтримуєте?

 

_______________. Ми за той законопроект, який Тарас Миколайович сказав, також ми підтримуємо. І треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Доопрацьовуйте, тоді будемо реєструвати.

У мене єдине прохання…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Він вже зареєстрований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там Офіс простих рішень  (Не чути) затіяв реформу, скоординуйте це з ними.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми з ними скоординуємо …(Не чути)  робочій групі. Але цей законопроект вже зареєстрований за номером …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все рівно покажіть їм, скоординуйте, щоб там не було накладок.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тобто беремо в роботу, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине в мене погодження асоціацій, Богданець і Офіс простих рішень через те, що вони щось подібне вже…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ви всі на завтра запрошені на обговорення о 15:30.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви щось хотіли.

 

_______________. Завтра обговоримо, ну дуже багато до нього запитань, до цього законопроекту . 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Законопроект на 150 сторінок, його однозначно треба до другого читання  відпрацювати, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, давайте 150 сторінок, і якщо дуже багато питань беріть час, щоб зняти питань побільше до першого читання.

Що ще? Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Паном Тимофійчуком не вичерпується перелік осіб, яким я хотів подякувати за участь у слуханнях.

 Я хотів би подякувати Миколу …………, що найшов час як голова комітету підсилив нас, хотів подякувати Степану Чернявському, якого ми сьогодні підтримали, бачите, наскільки пішло в Одесі, що хочеться ще, розумієте, без нього там було би не так добре.

Хотів би Артемів наших подякувати, і Нагаєвського, і Чорноморова. Гайду. Ну, це важливо знаєте на своїх машинах сісти, поїхати по тим дорогам, знаєте, підтримати комітет, показати, що ми щось хочемо. Тараса Висоцького, який три дні підряд не виїжджав з тої Одеси, щоб все відбулося на належному рівні. Насправді, да. Керівники центральних органів виконавчої влади. Понятно, нам, до речі, хорошо організувала й місцева влада, були на обох засіданнях і два голови ОДА, і двоє голів обласних рад, там їхні фахівці і представники асоціацій з присутніх  Михайло Соколов, може когось там підзабув. Дякую.

Шкода, що немає у нас, я питав у міністра, чи є у нас окреме звання "залужений меліоратор" –  поки що немає, але я думаю, що ініціативу таку висловити ми можемо і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без питань, хоч зараз.

 

РУДИК С.Я.  Побільше би слухань виїзних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всім дякую. До завтра, до зустрічі в залі.  

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку