СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

14 березня 2017 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати. Чути чи ні? Ще раз, добрий день. Добрий день, народні депутати. Чують чи ні? Працює мікрофон? (Шум у залі) Цей краще чи ні? Цей краще.

Добрий день, шановні народні депутати, у нас зараз 16 народних депутатів, ще 3 чоловіки підійдуть. Є кворум.

Хочу зразу представити Єдакова Ярослава Юрійовича, "Народний фронт", наш член комітету, якого сьогодні ми обрали в комітет. Я думаю, буде працювати з нами професійно, бо людина професійна. Я особисто його знаю, поважаю, він працював у ветеринарному комітеті, фахів фахівець, розуміється на наших проблемах. (Шум у залі) Вадатурський, да.

Приступаємо до… Порядок денний всім розданий. Немає пропозицій, заперечень до порядку денного? Прошу проголосувати. Хто за порядок денний? Проти? Утримався?

У нас з вами всього до 15.15, так случилось, що тут інший буде комітет проводити своє засідання, тому по скороченому будемо графіку, як можна бистріше виконати повістку дня.

Питання перше порядку денного про звіт Кабінету Міністрів про хід і результати виконання діяльності Програми Кабінету Міністрів України у 2016 році відповідно до предмету відання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Колеги, переходимо до розгляду першого питання. На виконання статті 228 Регламенту Верховної Ради України урядом подано на розгляд парламенту звіт про хід і результати виконання діяльності Програми Кабінету Міністрів у 2016 році. Головою Верховної Ради України комітетам доручено розглянути дане питання та внести пропозиції. Для представлення урядового звіту запрошено безпосередньо міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового. Але сьогодні Тарас Вікторовим перебуває у Туреччині у складі урядової делегації. Тому заслуховуємо Ковальову Олену Вікторівну заступника міністра аграрної політики та продовольства.

Перед початком розгляду звіту та надання можливості доповідачу відповісти на запитання, слід відмітити, що, виходячи з предмету відання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин звіт уряду має аналізуватись комітетом виключно в рамках предмету відання комітету.

Отже, до доповіді запрошується заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ковальова Олена Вікторівна. 5 хвилин вам.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Доброго дня, шановний Олександре Борисовичу, народні депутати, присутні! Я буду намагатись в 5 хвилин вкласти рік роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України. Якщо деякі питання не зможу висловити, тоді прошу задати мені і надам якомога вичерпніші та повні відповіді.

Тож коротенько декілька цифр щодо аграрного сектору 2016 року. Це 18 відсотків ВВП, це 17 відсотків зайнятих в національному господарстві України, це ріст понад 6 відсотків при загальноекономічному зростанні в 1,8 відсотки. Безумовно, зростання відбувалося здебільшого за рахунок рослинництва.

Далі. Це черговий урожай, рекордний урожай, це понад 66 мільйонів тонн, а також знов рекордні показника експорту.

На сьогодні станом на 2016 рік сальдо зовнішньоекономічної діяльності становило 11,6 мільярдів доларів, що знову ж таки є історично великими за всю історію незалежної України від аграрного сектору.

В цілому в структурі експорту АПК займає понад 42 відсотки, 42,5 з достатньо диверсифікованою географією постачання нашої продукції.

При тому в 2016 році аграрний сектор зберіг свою інвестиційну привабливість і зростання інвестицій порівняно з 2015 роком становило 49,5 відсотків, що є достатньо знаковим. Здебільшого це були інвестиції в зернову та переробну галузь.

Тож коротенько про те чим займалося Мінагрополітики в рамках плану дій уряду. Безумовно, був значно ширший перелік питань. Але я зараз зупинюсь на тих ключових чотирьох блоках, які записані в програмі дій і, власне кажучи, за якими звітуємо.

Тож блок державної підтримки сільського господарства. В цілому по фінансуванню. За програмами підтримки росту АПК на 2016 рік було передбачено 329,5  мільйонів гривень. Зазначу, що минулого року діяв режим непрямої підтримки за рахунок акумуляції ПДВ  було орієнтовно, за нашими  оцінками, надано близько 13 мільярдів гривень, пряма підтримка була недостатньо великою. Ключовою програмою, за якою надавалася  підтримка 2016 року, це була компенсація  відсоткової ставки за кредитами, в цілому 280 мільйонів гривень було використано і направлено в регіони отримувачам коштів. 663 підприємства скористалися даною програмою підтримки. Хочу зазначити, що  міністерством виставлялися пріоритети в отриманні цих коштів, ці пріоритети стосувалися, перше, невеликих  підприємств з оборотом до 10 мільйонів гривень. І другий  пріоритет це був ВРХ, якщо підприємства займається великою рогатою худобою, то воно отримує пріоритет в отриманні цих коштів по компенсації  відсоткової ставки за кредитами. Більш детальну інформацію за напрямами, якщо буде  цікаво,  з огляду на брак часу, я надам окремо.

Далі. Наступною програмою, яка достатньо успішно себе показала, це була підтримка тваринництва. Невеликі кошти, це 30 мільйонів гривень, які  спрямовувались на  підтримку закупівлі молодняка тварин, знову ж таки, пріоритет був на ВРХ. Використані вони в повній мірі і навіть ми відчуваємо таку значну потребу в тому, щоби розширити цю програму. Для невеликих підприємств, специфічних фермерських господарств 2016 року діяла програма підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Сума, яка визначалась там – понад 15 мільйонів гривень. Скористалась даною підтримкою незначна кількість фермерських господарств, але кошти вибрані практично у повному обсязі, 66 підприємств, при тому, що знову ж таки, з огляду на політику, яка стосується підтримки невеликих виробників, нішевих культур органіки, виставлявся пріоритет в отриманні коштів, а це – безвідсоткові кредити щодо зайняття органічним виробництвом, площі землекористування до 500 гектар, а також утримання або розведення ВРХ або молочне скотарство.

Крім того, в рамках регіональних і обласних програм 2016 року було виділено 160 мільйонів гривень, які відповідно до регіональних пріоритетів спрямовувались на різні напрями, але здебільшого це кооперація, це підтримка тваринництва, та, власне кажучи, ягідництво, трудомістких галузей виробництва.

У 2017 році, розуміючи, що є певні зовнішні фактори, які вимагають змінити підходи і до держпідтримки, і до політики розвитку АПК, було прийнято в грудні місяці ряд документів, які сформували бачення системи 2017 року. Тож і, дякуючи народним депутатам і Верховній Раді, було вперше за багато років забезпечено прогнозовані обсяги надання прямої підтримки в сільському господарстві, не менше одного відсотку від валової продукції сільського господарства за минулий рік. Ну, це дійсно знакова подія, це перемога, це той захід, який позволяє спрогнозувати програми, спрогнозувати обсяги підтримки на наступні роки.

Також було, відповідно до цього, на 2017 рік запропоновано порядки підтримки по використанню цього одного відсотка, а це 5,5 мільярдів гривень і є певна специфіка, закріплена в законодавстві, підтримка сільськогосподарського машинобудування, відповідно і конкурентоспроможності аграрного виробництва через підтримку сільськогосподарської техніки, 2017 року на ці заходи буде спрямовано 550 мільйонів гривень з відповідним збільшення  в наступні роки, що закладено у відповідному законодавстві.

Крім того, за програмами підтримки на 2017 рік передбачено здешевлення кредитів, те саме, найбільш популярна програма – 300 мільйонів гривень; хмелярство, садівництво, виноградірство – 75 мільйонів; кредити фермерським господарствам – 65 мільйонів гривень, збільшено (було 15, зараз 65) і підтримка тваринництва – 170 мільйонів гривень. Розуміючи, що необхідно продовжувати системно цю роботу, Мінагрополітики підготовлено проекти, наразі вже схвалені урядом, очікує реєстрації у Верховній Раді України проект Закону про стимулювання росту АПК, який визначає базові інструменти, доповнює базові інструменти підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва переробного, але також виробництво виставляє акценти щодо підтримки малого, середнього виробника в сільському господарстві.

З урахуванням того, що вже є прогнозований обсяг підтримки сільськогосподарського виробництва фінансування 1 відсоток, опрацьовано проект державної цільової програми розвитку аграрного сектору до 2021 року, ми зараз проводимо остаточно узгодження, потім він буде відповідним чином проходити громадське обговорення.

І ще зазначу, розуміючи, що тих коштів, які є в бюджеті, не може бути багато, активно працюємо над розширенням інструментів, які стосуються не бюджетного фінансування. По-перше, це аграрні розписки. Якщо вже більше півмільярда залучено за той період невеличкий, який вони діють у восьми пілотних областях, а це лише тестовий режим, то до вересня цього року ми очікуємо повний запуск цього реєстру і сподіваємося, що запрацює в повній мірі, це перше.

Друге. Наші два зернові оператори: один – на мільярд, другий – на 1,75 мільярди гривень проводить форвардну кампанію щодо наших сільськогосподарських товаровиробників і здебільшого це середні виробники, малі, середні з тим, щоб надати підтримку. Крім того, ДПЗКУ було укладено меморандум по взаєморозумінню з представниками громадських асоціацій представниками виробників сільськогосподарської продукції. З метою врегулювання зернового ринку Мінагро було укладено традиційний вже меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики і зернотрейдерами, і ще ряд інших.

Я розумію, що можна говорити довго, я бачу, що мені Олександр Борисович показує, що треба закруглятися. Тоді я коротенько.

Санітарні і фітосанітарні заходи. Три слова. Ключовий акцент був на євроінтеграцію і що тут зроблено? Перше – сертифікат здоров'я, хаус-сертифікат, який видаватиме це при експорті харчових продуктів не тваринного походження. Раз.

Далі. З розумінням того, що з 2017-2018 років виключно всі оператори  ринку мають запровадити систему ХАССП було проведено минулого року 24 безкоштовні семінари в усіх регіонах України. Цього року також плануємо цю практику продовжити.

Далі. Був розроблений проект Закону України  про  внесення змін  до деяких законів України щодо відстеження маркування генетично модифікованих організмів та відповідного обігу зараз на ньому не будемо зупинятися.

Три події, це крім тієї щоденної важкої роботи, яку робить  Держпродспоживслужба.

По завершенню земельної реформи. Безумовно, що  завдання 16-го року і відповідно 17-го року було пошук підходів до моделювання принципів, так? обігу земель сільськогосподарського призначення. Але разом з тим на цьому робота не концентрувалася лише, і було проведено декілька таких знакових подій було зроблено.

Перше – це запровадження принципу екстериторіальності, який знизив фактично нівелював ризики корупціогенних ризиків при розгляді землепроектної документації.

Далі. При прийнятті Закону про внесення змін до  Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів встановлено, що  земельні ділянки державної чи комунальної власності права на них продаються окремими лотами на конкурентних засадах, тобто принципи конкурентності.

Відповідним чином спрощена процедура реєстрації договорів оренди, це  відповідна постанова  Кабіну номер 843. І, власне кажучи, з 20 вересня  16-го року запроваджені механізми збереження відтворення земельних ресурсів  шляхом росту меліорації, рекультивації нормування  стандартизації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, спасибі. У два рази перевищили, у нас часу немає у нас  сім питань сьогодні. А часу  залишилось дуже  обмаль.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Я вам дуже дякую. Якщо є необхідність можу відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ще  питання, перейдемо  до питань, зараз дві секунди.

Значить, колеги, в роздаткових матеріалах  є проект рішення комітету. Тому пропоную звіт Кабінету Міністрів про хід і результати виконання програми діяльності  Кабінет Міністрів у  2016 році  відповідно до предмету відання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних  відносин визнати – зараз запитання  позадають народні депутати і моя…  ми так в проекті готували, і всі врахували зауваження, хто давав з народних депутатів – визнати задовільним, а зараз Валерій Миколайович, пожалуйста, ваше питання.

 

ДАВИДЕНКО В.М. То я хотів, от тільки що було сказано так дуже чудово про рекордний врожай, а що з Центром сертифікації, він запрацював у нас нормально, сьогодні там можна на схожість, на енергію провірити насіння десь в Україні, скажіть мені. Ми про це говоримо вже давно. Ну, і… а по поводу програм всіх тут саме таке просте: 9 мільйонів було свинини на сьогоднішній день залишилось 7, кількість ВРХ падає, якість молока – немає,  Держпродслужба добросовісно бореться з африканською чумою, там на чернігівській випадки постійні, компенсації немає, не заложено. Тобто поговорили і все дуже чудово.

Дякую. По сертифікації хотя б.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Давайте... Дякую, Валерій Миколайович. Давайте почну з другого питання щодо тваринництва, я... Ну, було б, наверно, невірно говорити про те, що тваринництво у нас зараз наростає швидкими темпами. І тому є об'єктивні причини, це зовнішні ринки і це, власне кажучи, запровадження підвищених вимог до виробництва, в тому ж числі продукції малочарської, в тому ж числі продукції переробки м'ясної. Це ставить високі вимоги до якості сировини молока і закупівля від господарств у населення, вона спадає. Що ми робимо? Розуміємо, що акцент має бути на підтримку саме ВРХ і саме тваринництва. Ви чули в доповіді за 2016 рік я акцентувала два…  цього року програми підтримки, я не буду їх повторювати, вони є, це 4 мільярди, там чудово попадають платники ПДВ, 170 мільйонів – на підтримку тваринництва і пріоритети в кредитуванні та у фермерському господарстві.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Олена Вікторівна, давайте не будете далі. Я це все чудово розумію. У нас немає ідентифікації даже тварин у населення. Про що ми говоримо? Про яку якість молока і хто там у кого не бере? Забирають у людей  все молоко, яке вони производять. Тільки питання ціни цього молока і куда воно далі, як воно попадає на наші прилавки. От, ми же сьогодні ратифікували угоду з Канадою, да? І, знову таки, ми пустили до себе вільний продаж їхньої продукції сільськогосподарської, а наша українська, вона нікому не потрібна.

Ну, ви мені скажіть по центру сертифікації, тому що це нагальне  питання.

 

КОВАЛЬОВА О.В. За моєю інформацією, він вже запрацював.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітко. Я думаю, що давайте дуже скорочено, бо ми не встигнемо сьогодні... Артем Вітко.

 

ВІТКО А.Л. Народный депутат Витко.

У меня такой вопрос, вот скажите, часто вот мы, к нам, депутатам, обращаются антикоррупционеры по поводу государственных предприятий, которые находятся, в том числе и ведомства агарной политики. Премьер-министр сказал, что собирается все попродавать и я его как бы в этом поддерживаю, потому что действительно это серьезная коррупционная складовая.

В этом году сколько предприятий вы планируете продать? И какое количество оставить? И почему? Спасибо.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Позиція такова, що... Позиція такова, що державні підприємства мають працювати ефективно, ефективно вони будуть працювати тоді, коли є приватний власник. Всього в Мінагрополітики орієнтовно 470 державних підприємств, більшість з них пройшли фінансове діагностування і перевірку. Документи готуються до передачі до Фонду держмайна.

Що зроблено в 2016 році? Це по Мирогощанському у нас прийнято постанову щодо передачі його на приватизацію. І підготовлений законопроект по демонополізації спиртової галузі. Не знаю, як він  пройде у Верховній Раді, але очікуємо. Курс такий, щоб максимально передати на приватизацію.

 

ВІТКО А.Л. Дякую вам. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Давайте, Сергій, последний, останній, бо ми не встигнемо.

 

_______________С. Пані Олена, скажіть, будь ласка. Дуже багато і ми  сьогодні почули про держпідтримку, але я хочу зазначити на дуже слабкому інформуванні фермерів і сільгосптоваровиробників. Тому що, ви знаєте, вже пройшло три місяці поточного року, а на сьогоднішній день фермери задають питання: де, як, коли, в якому розмірі? Дуже слабка інформативна політика. Тобто прошу зазначити на це увагу. Раз.

І по-друге, чи планує щось робити Міністерство аграрної політики щодо грошової і нормативної оцінки земель, бо Херсонщина у нас саме страждає від того, що грошова оцінка була зроблена виходячи з того, що землі були зрошені, були їх зрошення. На сьогоднішній день ця система частково зруйнована, але грошова, нормативна і грошова оцінка залишилася той саме. Чи буде перерахунок нормативно-грошової оцінки чи ні?

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Я коротенько. По інформуванню врахуємо. Зараз ми, крім того, запровадили що два тижні відеоконференція з регіональними відділеннями Укрдежфонду. Але зауваження, ще раз кажу, врахуємо, будемо в пресу давати інформацію по держпідтримці.

По нормативній оцінці прошу Люда Шемелинець.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня. Дякую. Людмила Шемелинець.

Стосовно нормативно-грошової оцінки. Ні для кого не секрет, що вона дійсно та, яка була раніше, не враховувала методика тих питань, про які ви кажете, і дійсно земельні ділянки набагато родючіші і мали меншу нормативно-грошову оцінку, ніж ті, які були обтяжені різними ситуаціями.

Тому на сьогодні уже діє нова нормативно-грошова оцінка, яка враховує всі ці складові, яка має абсолютно інший підхід, і для визначення нової вартості потрібно провести нову нормативно-грошову оцінку, при чому це можна сьогодні зробити навіть окремо із земельної ділянки, що не можна було раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам спасибі всім.

Я всіх поважаю, але ми не виконаємо свою програму, у нас ще декілька важливих питань.

Тому є пропозиція. Всім роздані матеріали, підготовлено, є проект. Є пропозиція підтримати діяльність Міністерства аграрної політики.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримався? Один.

Спасибі.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" (щодо уточнення деяких термінів та понять" (друге читання) (реєстраційний номер 4570 від 04.05.16). Це технічний проект.

Пан Козаченко, дуже коротко, можна, голова підкомітету.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги, нам потрібно внести таку технічну правку в цей закон, проект закону, який прийнятий у першому читанні. Тому що термінологія, яка в ньому, дещо суперечить іншими законам, які прийняті. Тому, наприклад, риба та інші водні ресурси, вона повторюється кілька разів: в одному випадку "риба", в іншому – "водні ресурси", в третьому просто "живі ресурси, які знаходяться у водоймищах.

Планується все це замінити на те слово, яке присутнє в інших законах діючих, а саме треба прийняти рішення, що це буде "водний біоресурси". Терміни "риба", терміни "живі ресурси", терміни "і інші живі ресурси" замінити на слово "водні біоресурси. Це – технічна правка, пропоную підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

До другого читання пропозицій не було надано, тому ми зараз чисто голосуємо і вносимо в зал і вже без таблиці, без поправок законопроект буде якщо підтриманий народними депутатами, дуже важливий для рибної галузі.

Поступила пропозиція підтримати. (Шум у залі) Рибної.

Хто за пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно. Спасибі, прийнято.

Третє питання – проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права власників об'єктів нерухомого майна на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності, поданий народним депутатом України Мушаком (реєстраційний номер 4804 від 14.06.2016 р.)

Доповідає Мушак Олексій Петрович.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, доброго дня! Дуже коротко хочу вам розказати про суть законопроекту 4804.

Дивіться, є надзвичайно велика проблема, вона стосується тисяч або десятків тисяч громадян України, юридичних осіб – власників нерухомості. В Україні поширилася практика, коли на орендованій землі комунальній у громади, державної або комунальної власності побудований той чи інший об'єкт або він отриманий був ще з Радянського Союзу, і місцева влада, вона не продає цю землю, навіть якщо юридична особа хоче це викупити. Тому що є процедура, вона досить таки складна і бюрократична, і це викликає надзвичайно великі, ну, багато різних проблем – це раз.

Друге – бізнес не може залучати під розвиток свого… Ну, умовно кажучи, на орендованій території ніхто не буде інвестувати велику кількість грошей і розвивати там виробництво. Це стосується як просто складів, це стосується як виробничих якихось потужностей, ну, у Києві, наприклад, точно такі вже є проблеми, це стосується, в тому числі, що багато багатоповерхівок побудовано на орендованій  землі і ця земля потім… ну, як би не продовжується, наприклад, оренда і що з нею робити, не зрозуміло, тому що якщо вже чужа земля, то все одно будівлю не можна зносити, а якщо … Ну, умовно кажучи, є проблематика.

Мною було запропоновано колегами, які підготували цей законопроект, досить таки, мені здається, сміливе рішення, що якщо місцева рада вона не готова і не хоче продавати землю під нерухомістю, то власник нерухомості має право викупити її за нормативно-грошовою оцінкою. Мені здається, що це було б стимулом нарешті вирішувати цю проблему і ну це таким було б зсувом, що проблеми треба вирішувати, а не накопичувати їх. Це якщо коротко суть законопроекту. Я би хотів послухати вашу думку і потім сказати пропозицію про те, чи підтримувати, чи не підтримувати, чи направити на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович Кулініч, будь ласка.

 

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Підкомітет розглянув цей законопроект на своєму засіданні і за наслідками аналізу проекту хотів би звернути увагу на наступне. У всьому світі земля під нерухомістю використовується на праві власності. Це, по-перше, надає суттєві гарантії захисту прав власнику, а, по-друге, надає змогу використовувати земельну ділянку як об'єкт іпотеки, залучати під неї кредитні ресурси. Більш ліквідного об'єкту застави ніж земля, я думаю, всі погодяться з цим, не існує.

В Україні ми, на жаль, маємо кардинально іншу ситуацію: майже все будівництво у нас здійснюється на орендованій землі, це і в Києві, і в обласних центрах, навіть і в районних центрах ця проблема є і про неї ви всі знаєте. Це провокує значну кількість проблем. По-перше, оренда – це тимчасове право, і строки оренди зазвичай нетривалі, і завжди оренда закінчується. А кожне продовження строку оренди – це можливість для зловживань з боку орендодавця, це: і намагання підвищити орендну плату, і намагання зменшити площу орендованої земельної ділянки, і різні можуть бути маніпуляції під час продовження договору оренди. Ви це також знаєте.

Безліч проблем виникає при продажі нерухомості, адже тоді приходиться вносити зміни до існуючих договорів оренди. Іноді новий власник роками чекає переоформлення договору оренди. І по великому рахунку право власності на будинок є несумісним з тимчасовим користуванням землею. Адже тоді після закінчення оренди будинок… з таким підходом ми ж не будемо його зносити. І подивіться, що відбувається, наприклад, у Києві: багатоквартирні будинки будуються на оренді від 3 до 5 років. Це ненормальна ситуація. Тому держава мала б стимулювати оформлення забудованих земельних ділянок у власність.

Законопроект пропонує радикальний, проте дієвий засіб вирішення цього питання. Крім іншого, суттєва перевага законопроекту запропонований  механізм є використання в якості купівельної ціни не експертної, а нормативної грошової оцінки. Нормативно-грошова оцінка розраховується на підставі чітко визначених нормативних актах і формул. Експертну грошову оцінку це також, я думаю, зі мною колеги погодяться, можна змінювати, наприклад, завищувати, коли замовляє продавець, і занижувати, коли замовляє покупець. Тому законопроект пропонує незмінну величину, тобто нормативну оцінку.

Я вважаю, що законопроект потрібний. По-перше, він потрібен для того, щоб місцеві бюджети одержували кошти значні від продажі землі, ну і повинна бути якась гарантія, і ясність для власника будівлі, на якій розміщені, мається на увазі власника будівлі, на чиїй землі розміщений цей об'єкт.

Ну і ще одна така невелика ремарка. Всі вказані положення, хотів би зазначити, не стосуються земель, які, згідно закону, не можуть відчужуватись. Тобто мова не іде за землі сільськогосподарського призначення, ліси, тощо.

Тому, на нашу думку, законопроект можна підтримувати в першому читанні за основу з доопрацюванням і до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є питання. Народний депутат Івченко, Заболотний, Вітко.

Григорій Михайлович, давайте перший.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, дякую, шановний головуючий.

Хочу сказати, що даний законопроект, і хочу подякувати автору, що дійсно проблема піднімається, тому що вона є. Але Комітет з запобігання і протидії корупції пропонує на доопрацювання. Комітет з бюджету говорить про те, що це втручання в місцеві бюджети, оскільки ми чітко розуміємо, що нормативно-грошова оцінка намного менше експертної оцінки. Міністерство юстиції говорить, щоб відправити законопроект на доопрацювання. І Міністерство аграрної політики не підтримує. Асоціація міст України теж говорить про ряд зауважень, але насправді є дві проблеми.

Перша. Це під яке майно буде викупатися земля. Чи це будуть багатоповерхові будинки в місті Києві, чи це будуть сільськогосподарські підприємства, які знаходять на територіях, чи це будуть домогосподарства. Тут немає різниці під яке майно, тому я впевнений в тому, що цей законопроект в залі Верховної Ради не пройде, тому що потрібно ідентифікувати. Для кого ми це робимо? Якщо ми це робимо для бізнесу, і у бізнесу є проблеми, ми, дійсно, розуміємо, що органи місцевого самоврядування по деяким регіонам  ведуть, як хочуть – хочуть давати можливість, хочуть не давати, якщо є згода, скажімо, на викуп. Тому потрібно це питання вирішувати. І друге – це мовчазна згода.

Ну, ви знаєте, що в місті Києві, наприклад, два рази у місяць може зібратися місцева рада, а в якомусь селі або об'єднаній територіальній громаді вони набирають питання і законом передбачено раз у  три місяці. Ця мовчазна згода звужує права територіальних громад, оскільки ми розуміємо, що майном, землею розпоряджаються територіальні громади. І територіальні громади можуть зробити детальний план розподілу територій. Я знаю дуже багато нюансів, коли хочуть там приватизувати гаражі, а місцева рада каже, а у нас же детальний план, у нас тут, коли там в майбутньому буде багатоповерхова забудова чи там котеджне якесь містечко, чи навпаки, буде знос чи там будівництво нового житла. А будуть у нас отакі от прогалини і так далі.

Тому що пропонується. Я ще раз хотів подякувати, Олексій, вам. Я готовий підключитися до опрацювання даного законопроекту у контексті того, як допомогти приватизувати, тобто щоби місцеві ради не зловживали своїм положенням і давали можливість викупу при згоді, скажімо, інвестора або при згоді виробника, який там має виробництво. І друге, звичайно, розподілити по категоріям. Я за те, щоби домогосподарства мали, тому що ми знаємо, що в селі до 70 відсотків хат, вони не приватизовані, вони не можуть продавати, а землі просто в оренді, і плюс бізнес.

Тому я пропоную, щоб ми відправили даний законопроект на доопрацювання і ще раз подякували автору.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Григорій Михайлович.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хотів перед тим запитати просто: цей законопроект передбачає зобов'язанні органів місцевого самоврядування продавати чи дає право, ми даємо цим законопроектом право їм продати чи не продати? Якщо це право даємо – я згоден, якщо зобов'язуємо – я не погоджуюсь і не підтримую.

 

МУШАК О.П. От дивіться, право у них продавати і до цього є, якби. Ми ж його не можемо їм не дати, воно вже дано. Ми їх, насправді, стимулюємо приймати рішення.

Проблематика наступна ж, що до них звертаються, але ж вони не продають. І це потім велику проблему, ну, створює. Подивіться, у вас, умовно кажучи, у вас об'єкт нерухомості і ви не знаєте, що з ним робити, бо земля під ним не ваша, вона в оренді, оренда не подовжується, якби ви завислі, в повітрі знаходитеся. Тому ми стимулюємо місцеві ради, насправді, вони або повинні прийняти рішення, або існує інший... інша процедура.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Зрозуміло, зрозуміло. Спасибі.

Народний депутат Вітко і підводимо риску.

 

ВІТКО А.Л. Алексей, у меня тоже такой вопрос. Действительно, если, допустим, у этой территориальной громады есть планы на эту территорию, ну, там находится какие-то там временные постройки или и так далее, под это не будут ли рейдеры использовать, ну, те люди? Будут. Вот у меня такой вот  вопрос и такое застереження. Дякую за увагу.

 

МУШАК О.П. Да. Дивіться, да, будуть, є проблема, але дивіться, якщо у вас є право власність на якусь нерухомість, то, вибачте, по тім у нас в Конституції право власності гарантується. Ви розумієте, ну, якби це ж право власності, воно виникло якийсь спосіб, умовно кажучи там, колись був наданий якийсь дозвіл, ще щось на забудову і багато, багато інших речей. Тому, да, це може використовуватися, але це, дивіться, зло від цього набагато менше, ніж коли у вас якби ситуація зависла і вона ніяким чином не може вирішитися.

Проблема, я вважаю так, що проблему треба вирішувати, а не накопичувати. У нас історія, те, що ми постійно накопичуємо проблеми. Це  один, ну, я б не назвав його радикальний, я б його назвав сміливий підхід до вирішення цієї проблеми, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексей, спасибо. Все понятно. Зрозуміло.

У нас еще два народних депутата – Негой і как раз Дмитренко.

 

НЕГОЙ Ф.Ф. Я хотів просто уточнити, це та земля, на якій знаходяться ті фабрики заводи, які в своє время прихватизировали, розбомбили їх, да, і зараз оці руїни надо убрать, от. А вони хотять, грубо говоря, продать цю землю, приватизировать її, вернее як, їм даже... приватизировать її за копійки, а потім перепродать в 10, може, даже в 100 раз дороже, під, будемо так говорить, будівництво жилого фонду там или ще якихось других там цілей.

Я понимаю так, да, це земля, ця земля буде використана, тому я буду, я считаю, що цей законопроект, він вообще не годиться, не даже не на доопрацювання, а вообще даже не стоїть його розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.

Дмитренко.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги, я пропоную в рамках децентралізації не втручатися в місцеве самоврядування. Ми даємо повноваження місцевим громадам, вони приймають рішення. І сьогодні я чув на засіданні Верховної Ради, що пішою ходою якісь селяни ідуть, бо хімію колотять. У мене в окрузі така сама ситуація, колотять хімію, викупив хату, у хаті цій ліпить що попало, а ще як викупить землю, він поставить охорону і будуть людей там просто проганяти та і все.

Тому я вважаю, що в рамках децентралізації місцева громада, якщо захоче – продасть, не захоче – значить це їй не вигідно і не треба насильно їх заганяти під цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

І відповідь на запитання, голова підкомітету, і все, і підводимо риску.

 

КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, мова ж не іде за копійки. Все-таки нормативно-грошова оцінка це ж не копійки, ми таким чином все-таки дали можливість якось би стимулювати надходження до місцевих бюджетів. Я вважаю, що можна було підтримати його за основу і доопрацювати, тим більше, тим більше, коли Вадим Євгенійович зараз підключиться до доопрацювань, я думаю, гарний вийде у нас законопроект уже в другому читанні і буде підтримка…

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛІНІЧ О.І. І буде підтримка в залі.

Тому я просив би все-таки врахувати те, що зараз ну не іде продажа, не завжди вона іде правильно по експертній оцінці, тому що вона інколи буває завищена, а нормативка все-таки давала можливість заходити коштам в місцеві бюджети.

Тому я просив би підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег…

 

_______________. Та у мене дуже коротко.

Я хотів запитати все-таки. Вадим Євгенійович сказав, що Мінагрополітики тоже проти. Вони у нас тут присутні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутаты высказали, Министерство аграрной политики, ваша позиция и геокадастр, пожалуйста, кто-то из вас любой, пожалуйста, как удобно.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Якщо можна, геокадастр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Я спільну позицію висловлю.

Ми не підтримуємо даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримуємо, да?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Ні, не підтримуємо. Тут питання навіть не стільки в викупі земельних ділянок, скільки взагалі у підході. Якщо ми говоримо про будівництво багатоповерхових житлових будинків, то в нас уже прийнято в законодавстві норми, які передають у власність співвласникам багатоповерхового житлового будинку земельну ділянку під будинком. І якщо ми говоримо про інші будівлі, які перебувають у власності, тут треба підходити дуже вибірково і я думаю, що органам місцевого самоврядування видніше під якими будівлями можна землю передавати у власність, під якими не можна.

Що стосується нормативно-грошової оцінки, то хочу сказати, що вона дійсно в багатьох випадках набагато менша, ніж експертна грошова оцінка. Нормативна грошова оцінка формується, вираховується абсолютно по іншим підходам ніж експертна. Відповідно до Цивільного кодексу продаж будь-якого об'єкту нерухомості – це експертна грошова оцінка, вона враховує різні показники, у тому числі ринкові. Ми не можемо встановити якісь винятки для земельних ділянок, які під будівлями, і продавати їх під нормативною, тому що це буде приводом для зловживання, для виникнення нових будівель по рішенню судів, права власності і так далі. Тому ми не підтримуємо.

І що стосується ненотаріальної форми укладення договору купівлі-продажу, то це взагалі неприйнятно, тому що договір купівлі-продажу земельної ділянки має бути посвідчений нотаріально. Ніяке надходження коштів на казначейський рахунки не може бути підставою для виникнення права власності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

У нас дві пропозиції поступило: перша пропозиція – направити на доопрацювання і друга пропозиція – підтримати у першому читанні. Ставлю по порядку надходження.

Хто за те, щоб відправити на доопрацювання даний законопроект, прошу голосувати. Хто – за? Рахуйте, будь ласка. 14. Хто – проти? 1. Утримався? 3. Рішення прийнято. На доопрацювання.

Все. Спасибі всім. Дякую, колеги.

Четверте питання у нас порядку денного: проект Закону України "Про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо усунення корупційної складової у сфері охорони та збереження земель лісогосподарського призначення", доопрацьований і поданий народним депутатом України Мельничуком (реєстраційний номер 3019 від 18.04.15).

Доповідає Мельничук Іван Іванович. Є народний депутат? Немає. Давайте перенесемо, як ми практику приймали, бо це такі питання важливі, хай доповідає народний депутат, щоб не було потім питання, чого ми відхилили чи підтримали. Спасибі.

Переходимо до п'ятого питання порядку денного: про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі".

21 грудня 2016 року нашим комітетом було організовано та проведено парламентські слухання на тему: "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук  української моделі".  Відповідно до пункту  5  частини першої статті 28 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" комітети при підготовці і  проведенні парламентських слухань у Верховній Раді України готують проекти постанов Верховної Ради України щодо схвалення відповідних рекомендацій за результатами  парламентських слухань.

Зважаючи на зазначене, було підготовлено проект рекомендації робочою групою за результатами проведення парламентських  слухань і надіслано  народним депутатам членам комітету для  розгляду і внесення відповідних пропозицій та зауважень.

Необхідно наголосити, станом на сьогодні пропозиції в робочому порядку надійшли від ряду народних депутатів, які враховані при доопрацюванні проекту рекомендацій.

Варто зазначити, за результатами обговорення  питання обігу земель сільськогосподарського призначення учасники парламентських слухань не змогли сформувати  єдиної консолідованої думки з даного питання і це не дивно. Оскільки українське суспільство ще не готове до негайного запровадження купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення насамперед через відсутність законодавчого врегулювання цього процесу.

Тому згідно проекту рекомендацій пропонується  спочатку розробити концепцію національної моделі обігу земель сільськогосподарського  призначення. Ми маємо реальну можливість при бажанні прийняти безпосередньо  участь в розробці  цієї концепції, оскільки до складу робочої групи, яка створена  в Мінагрополітики за дорученням уряду входять  11 народних депутатів членів  нашого комітету.

Зараз я надаю слово голові підкомітету Кулінічу Олегу Івановичу. Потім обговоримо проект рекомендацій  і я зачитаю його результативну частину після чого ми перейдемо  до голосування.

Олег Іванович, прошу вас.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую.

Шановні колеги, підкомітет з питань земельних відносин розглянув проект  постанови Верховної Ради  і відзначає    наступне: проект рекомендацій складено на основі виступів учасників парламентських слухань. В результативній частині рекомендацій Кабінету Міністрів України надається доручення розробити  концепцію національної моделі  обігу земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, уряду внести на розгляд Верховної Ради України проект законів України, а саме про обіг земель сільськогосподарського призначення, про консолідацію земель сільськогосподарського призначення. Проект вам надсилався всім на електронну пошту, він у вас є. Я думаю, що всі з ним ознайомилися, і всі мали таку можливість.

І зважаючи на вище викладене, пропоную підтримати прийняття даного проекту постанови за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Олег Іванович.

Хто має виступити? Зараз народні депутати поки.

Мушак і Івченко. Коротко тільки. (Шум у залі) … хай головуючий розприділяє. Мушак перший іде.

 

МУШАК О.П. Доброго дня ще раз, шановні колеги! Дивіться, у мене по цьому законопроек… по рекомендаціям є дві стилістичні правки, я їх розсилав членам земельного підкомітету. Якщо можна – да? – там подивіться, будь ласка, у нас воно є там така штука, щоб ми розмовляли по тексту.

Дивіться, є перший абзац, там у нас сказано, що відповідно до частини першої статті 14 Конституції України, а також частини першої статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що потребує … під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Тут я хочу просто додати одне речення: згідно стаття 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. В першому абзаці в мене просто пропозиція процитувати 41 статтю Конституції України. Це – раз.

Тепер пропозиція номер два, у нас, практично, у передостанньому цьому… ну, тут вона більш така … є абзац, який каже, що на нинішньому етапі реформування земельних відносин Україна ще не готова до запровадження повноцінного цивілізованого ринку обігу земель. У мене тоді питання. Значить, до цивілізованого ринку обігу земель Україна ще не готова, а до нецивілізованого, значить, вона готова, да? Тобто ні для кого ж не секрет, що ринок землі вже ж існує. Ну, це ж факт. Як би закривати очі на це – це не правильно. І знову ж, сказати, що Україна не готова до цивілізованого  ринку в той час, коли вона готова до цивілізованого, а земля, насправді, купується і продається беспроблемно, це, мені здається, не правильно.

У чому моя пропозиція? Пропозиція – це речення переформатувати на наступний етап, що на нинішньому етапі Україна терміново потребує розробки та прийняття відповідних законопроектів для переходу для запровадження повноцінного цивілізованого ринку. В першу чергу, через наявність напівлегального ринку купівлі-продажу землі, який діє не в інтересах 7 мільйонів  власників земельних паїв. Тобто не кажемо про те, що який повинен ринок бути, не кажемо, коли його треба впроваджувати. Але ми просто  кажемо, що насправді потребує, наразі ми потребуємо термінового прийняття  відповідних законопроектів. Це якась більш правильна позиція, я поясню чому? Тому що у нас 5123/1 постанова… те, що ми  проголосували в  жовтні місяці там ми кажемо, що  Кабінет Міністрів повинен до 1 липня  внести  обіг… Закон про обіг земель і, мабуть, Кабінет Міністрів треба спитати, так. Вони, мабуть,  будуть у своїй пояснювальній  записці писати, що  все ж таки  настала та велика пора, коли  треба вирішувати це питання і Україна потребує законодавчого врегулювання.

Більше того, вчора  міністр фінансів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алексей Петрович, очень много слов.

 

МУШАК О.П.  Все, окей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є одне таке  питання до всіх, ми… була робоча група з народних депутатів, секретаріату, яка всі, хто мав якісь свої оточення  вони  подавали на робочих групах. Зараз ми  обговорюємо вже  проект і в цей  проект кажемо, що давайте  ще внесемо я не проти. Але де ж були народні депутати, які мали це у вас змогу…

 

МУШАК О.П. Я вислав свої побажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, я ж не за це. Ми будемо зараз… я не за це. Я за це, що давайте  організовуємо роботу, щоб ми поважали секретаріат, робочу групу. Всім були надані можливості всім до одного народного депутата, я до цього. Я не кажу, що не враховує те, що  ви сказали, але  принцип є.

Івченко, Мірошниченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Шановний головуючий! Ну, дійсно, у нас пройшли  парламентські слухання, дуже важкі парламентські слухання різні думки були. Але щоб зараз не обтяжувати тієї інформації, що була озвучені людьми на цих парламентських слуханнях. Я просто хочу сказати, що інформаційна частина або частина рекомендацій, я маю на увазі, як подання знаєте, перед тим як ми  рекомендуємо вона дещо наповнена вона каже про те, що  в  принципі говорили люди. Але результативна частина вона  повністю не підходить, вона не підходить, оскільки вона сьогодні є сухою ми говоримо тільки про Закон про обіг і про консолідацію більше нічого. Я коли готувався от, тільки що до цього питання, я собі записав, якщо би ми прописали в цих рекомендаціях поетапність перед тим, як ми будемо вносити Закон про обіг земель, я тут повністю погоджуюсь з Олександром Борисовичем, нам потрібно зробити концепцію. Але цю концепцію, її потрібно дійсно обговорити і нам як країні потрібно визначитись, по якій концепції ми будемо рухатись. Ну, наприклад, Франція. У Франції, якщо ти купив землю, ти не можеш її перепродавати 15 років. Але покупець може бути той, хто орендує 9 років.

Канада. В Канаді взагалі заборонена урбанізація або консолідація земель, а також заборонено подрібнення земельних ділянок. Тобто ти можеш, якщо продавати, то продавати, наприклад, масив.

В Швеції покупці мають мати спеціальну підготовку, мають мати досвід роботи і проживати в певній місцевості.

Теж саме в Італії, Іспанії і Норвегії.

В Німеччині, ви знаєте, що там майже 90 відсотків землі в приватній власності, вони продають тільки тим, хто на цій землі працює або родичі, або хтось поручиться за цю людину, що вона буде дійсно працювати на цій землі. Я дайте… ви ж мені уже слово дали, Олександр… І я хочу сказати, що ми маємо в цій концепції напрацювати те, про що ми говоримо. Якщо ця концепція дійсно буде узгоджена нами, міністерством, тоді можна виходити на люди. Якщо це буде просто, давайте ми сьогодні зробимо Закон про обіг, то я скажу, що є інші питання, які сьогодні вкрай необхідно вирішувати.

Перше. Стратегія розвитку аграрно-промислового комплексу, все ж таки його трансформація, трансформація і основним етапом має бути акцент на створення сімейних ферм, на створення сімейного фермерського устрою. Ми з вами прийняли закон, але не пішли далі. І саме стимулювання розвитку. У нас є закони по оподаткуванню, ми маємо цих людей залучити в сільськогосподарський ринок, в оборот в цей сільськогосподарський обіг, ми маємо їм дати можливість отримати пенсію, тобто трудовий стаж їм. Це все є в законопроектах. Сьогодні воно не приймається і в наших рекомендаціях немає.

 

_______________. Есть… (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Інше, це – не інше. Я хочу, щоб ми це вписували.

Дальше. Ми сьогодні говоримо Закон про обіг землі, але давайте чітко говорити, що в нас є проблеми з нерозподіленими, з невитребуваними, ми не передали землі територіальним громадам, ми написали цей законопроект, але я б не хотів, щоб ми писали номер законопроекта, а написали проблеми, поки ми не вирішимо питання: нерозподілені, спадщини,  невитребувані, непередачу землі територіальним громадам.

Наступне, консолідація, ми з вами пропонуємо різні форми консолідації, але потрібно прописати це, це потрібно прийняти закон, тому що наступний обіг буде базуватися саме на цій консолідації.

Далі, що ми будемо робити з орендою земель? Все ж таки ми маємо зробити повністю інвентаризацію: скільки земель знаходиться у великих корпораціях, скільки у фермерських господарствах, скільки реально в  тіньовому обігу. Тому що мені хтось пише в личку, що у агрохолдингів 15 відсотків пашні, а статистика показує, що майже 20 мільйонів. Ми маємо  з вами чітко розуміти, чи є це так, чи ні. Двадцять мільйонів знаходиться безпосередньо в агрохолдингах і великих товаровиробників.

Аукціони. Чи ми маємо зробити зміни, щоб залучити місцевого товаровиробника, який проживає на місцевості, чи не маємо?

Категорії земель в залежності від якості і розміщення. Ми маємо з вами визначити, звідси буде йти орендна плата.

І далі, звичайно, це банківський сектор. І дуже важливо запровадити програми кредитування під заставу …….. оренду. Якщо б ми це все прописали, в кінці ми можемо писати, от, якщо я написав десь десять пунктів, одинадцятий пункт – Закон про обіг земель, який буде розглядатися після того, як ми повирішуємо всі ці питання.

А міністерство, хотів сказати, ви ж ні слова не сказали про те, шановна колега заступник міністра, ви ж ні слова не сказали про те, що в нас зникло 700 мільйонів. Ми, коли з вами голосували, ви пам'ятаєте, у нас був фонд першого внеску, першого внеску для тих фермерів, які хочуть розпочати свою роботу, але не мають можливості піти в  банк, у них нема коштів? Сімсот мільйонів ми з вами проголосували. Жодним словом ніхто про це не сказав і міністерство в тому числі, тому що зараз в проекті бюджету  цих 700 мільйонів  з Міністерства АПК убрали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Спасибо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому я пропоную взяти, якщо ми говоримо за основу з урахуванням цих пропозицій, що я сказав, я  їх випишу і далі вже виходити в зал Верховної Ради. Так воно дуже...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко, Люшняк...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко, Люшняк. Очень коротко, у нас через 15 минут просто отсюда попросят.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Да, я очень коротко. Ваше замечание, что нужно вовремя подавать поправки, принимается. Но хотел бы попросить коллег поддержать, что все-таки, да, рекомендации Мушака. Не, ну, это предложение: все-таки поддержать.

Второе. Абсолютно согласен с коллегой Ивченко Вадимом, что нам нужно иметь свою концепцию. Мы об этом уже  говорим много раз и можно приводить много примеров разных стран и почему-то нельзя делать. Они самые разнообразные. Я хочу сказать, что у нас все равно в Украине будет свой путь, мы зашли в такой уникальный тупик, в котором мы сейчас находимся, своим же уникальным путем, я думаю, что выходить мы должны с этой ситуации, идя к рынку, своим тоже путем.

И еще раз хочу сказать, что, я думаю, суть нашего комитета, это может быть и та возможность, чтобы принять тот пакет законопроектов, который бы ситуацию по приходу рынку земли разрешил.

Поэтому давайте собирать большинство вокруг концепции, которую мы в начале поймем и решим для себя, потом согласуем с участниками рынка всеми и собственниками земли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так же и предлагают.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Да, все правильно, спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Люшняк и Давиденко. Я очень прошу вас, коллеги мои, друзья, коротко. Почему? Мы не успеем просто проголосовать.

 

ЛЮШНЯК М.В. Добрий день, пане головуючий, шановні колеги народні депутати, присутні. Ну перше, хочу підтримати Івана Володимировича, що у нас Україна має одну з найбільших історій світу і ми можемо дійсно свою українську модель. Тому і ця постанова – пошук української моделі, не швейцарської, не швецької, ні норвезької. Українці. Тому що ми маємо гордитися, що ми є Українці. Це є перше.

Друге. В нас відбулася одна робоча група по цьому питанню, як мінімум. І ми приймали деякі рішення. Ви розумієте, ми зараз повинні були б закріпити рішення, а ми дальше обговорюємо одні і ті самі питання.

В даній групі є 11 членів аграрного комітету народних депутатів, які мали би відвідувати ці зустрічі. І на останній зустрічі ми дійшли згоди, що найперший може викупляти об'єднана територіальна громада не більше 50 гектарів в одні руки і ще деякі важливі концептуальні речі. Тобто ми обговорювали це, зараз ми знову вертаємося до цього.

Давайте краще плідно працювати в робочих групах, у нас не буде незрозумілих дискусій і тоді ми дійдемо правильного рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Очень правильно…

Слушаю, Валерій.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Погоджуюсь зі своїми колегами, але хочу сказати, що коли проходив процес розпаювання і цим займався Інститут аграрної економіки при Національній академії аграрних наук. І тоді, до речі, вони написали оцей весь покроковий шлях, який потрібно зробити для того, щоби запровадити ринок землі. Вадим Івченко його тільки що, буквально, весь пройшов, і я вважаю, що нам по цьому шляху потрібно йти.

Тобто, як сказав, наша унікальність: як ми туди зайшли… Тобто, ми розуміємо, початок… Ми знаємо історію туда, і ми можемо, якщо ми виконаємо і приймемо  ці усі  законопроекти, які прописані. Ринок землі сам по собі запрацює. Закон – це вже у самому кінці.

А в Мінагрополітики, ну, в нас одна тільки була зустріч, на якій ми обговорили, а далі ми від Мінагрополітики чекаємо запрошень. Тобто народні депутат готові до співпраці. Ми розуміємо, що якщо ви це заложите в концепт Кабінету Міністрів, то вони тоді запрацює. А так поокремо нашими законопроекти нам  складно буде це врегулювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

У нас… Є у мене така пропозиція. Ми фахово всі працюємо, це дуже добре. Є пропозиція. Є за основу проект рішення, є доповнення народних  депутатів Мушака, Івченка в цьому питанні. Тобто є  пропозиція для того…

Нам же, перше, потрібно виконати вимоги Регламенту, провести,ж постанову прийняти Верховної Ради, а там потрібно, щоб голосували всі фракції. Так? Тому є пропозиція така: зараз ми приймаємо за основу із зауваженнями народних депутатів, і на слідуючому комітеті, який буде на тому тижні, уже затвердимо кінцевий варіант і внесемо узгоджений повністю всіма нами оцей варіант рішення і проект постанови.

Хто за цей варіант, прошу  проголосувати. Я бачу, що…  Хто – за? Проти? Утримались? 

Значить, зараз доручення секретаріату. Івченко, Мушак, Люшняк, хто там? Мірошниченко, Давиденко подають ще свої зауваження, доробляємо, виносимо проект рішення на наступний комітет і приймаємо вже остаточний проект рішення, постанову в цьому, і далі ведемо вже  послідовно свою роботу.

Спасибі велике! Я академіку на дві хвилини. У нас ще два питання і  три хвилини залишку. (Шум у залі) Рівно хвилина у вас, да!

 

_______________.  Три конкретних пропозиції.

Пропозиція перша. У констатуючій частці резолюції або  рішенні по цьому питанню є  десять дуже важливих напрямів діяльності  у сфері земельних відносин, які  виникли під час парламентських слухань. В  частці постановляючих про це нічого не згадується.  Потрібно в зв'язку  з тим, щоб було  доручення або комітету, або  Кабінету Міністрів на ці пропозиції дати конкретне рішення або  інакше зняти цю констатацію із констатуючої частини.

Друге. Пропонується, щоб Кабінет Міністрів розробив програму використання та охорони земель.  Перше доручення з цього приводу було в законі 2004 року Кабмін  подав це  2005 року. 2005 року Верховна Рада вернула знову. 2006 року…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо так, дайте свої пропозиції…

 

_______________. Так, а на що ви запрошуєте, що ви не даєте  висказуватися тоді ми будемо переписуватися  і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте письмові пропозиції…

 

_______________ . Зачем так делать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нас через 8 минут отсюда…

 

_______________. Івченко  у вас говорить по  20 минут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він – народний депутат.

 

_______________. Так нельзя делать.

 

_______________. Вадим, я вас люблю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко – народний депутат.

 

_______________. Ну, так я люблю вас всех, больше я не приду в эту контору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ще раз… я перед вами вибачаюсь, але  прошу вас дайте свої пропозиції в письмовому  виді і ми їх будемо враховувати.

Так,  у нас питання, де комітет не головний, але дуже важливе  запитання про систему збирання та утилізацію використання тари, поданий народним депутатом Луценком, Тригубенком, Іоновою та  іншими (реєстраційний номер 5614). Але народних депутатів сьогодні немає. Моя пропозиція: поки не розглядаємо, поки немає авторів, а їх там 20 чоловік і не один не знайшов часу прийти. Ще не  все. Є в інших дуже коротко.

Колеги, переходимо до сьомого питання, в цьому блоці питання про  проведення круглого столу на тему: "Консолідація сільськогосподарського  призначення", законопроект реєстраційний номер 6049 і 6049/1 буде 23.02 числа, так від… у нас час, коли   він проводиться? Час, коли?

 

_______________. Друга година.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друга година, круглий стіл до питання консолідації земель, два законопроекти: один – Івченка, інший альтернативний, там тоже 20 человек – група народних депутатів. Буде круглий стол, де выступят фахівці, там то эти… вчені і так далі. Запрошуємо на 23-є, а 25-го – уже буде  комітет з цього питання. Це перше.

І друге, подані... Ще увагу ровно на 2 хвилини. Де у нас друге це? Поданий, так, у нас подані, колеги, народними депутатами заяви про внесення змін до персонального складу підкомітету з питань земельних відносин, у нас заяви, письмові пропозиції надійшли для... ввійти в склад комітету Бакуменка, Кучера, Дідича, Вітка і Люшняка. Це треба рішення комітету для того, щоб посилити підкомітет ті народні депутати, які рахують, ну, там працювати. Прошу підтримати, давайте проголосуємо. Хто за це питання? Проти? Утрималися? Ну, це треба виконати, треба було виконати.

 

_______________. Не, это просто другой подкомитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас вичерпано порядок денний. Всім спасибі.

Люшняк, є там, слушаю.

 

ЛЮШНЯК М.В. Колеги, я попрошу хвилинку вашої уваги. Є одне дуже необхідне питання, так. Ви знаєте, що сьогодні під час весняно-польових робіт зупинені всі українські заводи, які виробляють мінеральні добрива. Я пропоную, якщо голова комітет у дозволить, зробити звернення до Прем'єр-міністра. Тому що ми бачимо, що неодноразово вирішувалися питання як "ПриватБанку", так і інших таких організацій в кризовий період часу. Для того, щоб Прем'єр-міністр зробив робочу групу, розібрався і щоб наші аграрії отримали мінеральні добрива. Тому що вперше 4 мільярди гривень сьогодні  заплатили аграрії, добрив немає, у нас під зривом посівна кампанія – це продовольча безпека держави і економічна безпека держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола, підтримується повністю. Микола, підтримується повністю. Народні депутати, готуємо звернення до Прем'єр-міністра.

 

ЛЮШНЯК М.В. Ще одне, ще одне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і підпишемо всі.

 

ЛЮШНЯК М.В. І ще одне питання, шановні колеги народні депутати, під час роботи над Бюджетним і Податковим кодексом ми зробили невеличку прогалину, ми не внесли у КВЕДи плодорозсадники. Сьогодні, коли продаються щепи будь-яких культур плодових чи навіть квітів, вони не отримують цієї дотації, вона є мізерна. Але просто ми ставимо їх на коліна. Так само прошу зробити звернення комітетське від вас, пане голово, щоби ми негайно… (Шум у залі) Да-да, щоб ми врегулювали це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріат, готуйте таке звернення від комітету.

 

ЛЮШНЯК М.В. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.