СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

15 березня 2018 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …порахуватися, у нас зараз буде Голова Національного банку, попросили, щоб ми проголосували, і можемо почати роботу о 14:40. Тому треба ж голосувати, бо надважливе голосування за Голову Національного банку. А о 14:40 ми будемо тут уже. Добре? Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні  учасники комітету! Зареєстровано 19 народних депутатів, є кворум, тому пропоную розпочати роботу комітету.

У нас є з вами порядок денний, розданий народним депутатам. І перед порядком денним ще хочу зробити коротке оголошення. Вчора ми, група народних депутатів, домовились, що у вівторок проведемо о другій годині закрите засідання комітету, на якому розглянемо організаційні питання, питання ті, які хвилюють народних депутатів. Це буде у вівторок, на слідуючій  неділі, о 14:00. І у четвер буде засідання  комітету вже, як завжди. Тому у кого є доповнення до порядку денного, які пропозиції?

Прошу, пане Люшняк.

ЛЮШНЯК М.В. Шановний головуючий, колеги народні депутати, Максим Петрович, пане міністр, присутні! Хочу внести в "Різне", але поставити це питання, по-перше, на порядок денний,  зміни  в Постанову 107  Кабінету Міністрів як рекомендаційні від Комітету аграрного на комітет  бюджетний, а також на Кабінет Міністрів, рекомендацію про те, що бюджетну дотацію в сфері, в тваринництві, в одні руки, з прив'язкою  до кінцевого бенефіціара, не більше 150 мільйонів в одні руки. Врахувати всі пов'язані особи.

Вчора податковий комітет прийняв на своєму комітеті рішення і навіть обмежив рішення в 100 мільйонів. Вчора було засідання бюджетного комітету, і бюджетний комітет сказав, якщо  Комітет  аграрний дасть таку рекомендацію, вони приймуть в редакції нашого комітету.

Згідно Закону про Регламент України і згідно статусу народного депутата прошу це питання внести в порядок денний, як є, першим, і поставити його зараз на голосування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ще є доповнення якісь? Пан Кулініч, народний депутат.

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу підтримати  мого колегу Миколу Люшняка. Я також був вчора на бюджетному комітеті, була така жвава дискусія і обговорення, і було соромно, що бюджетний комітет обговорює важливе таке питання в галузі АПК, в галузі тваринництва, коли іде розподіл 4 мільярдів, а профільний комітет наш аграрний взагалі не має ніякого рішення з цього питання. Тому що 107 Постанову взагалі ми її не обговорювали на комітеті. Тому, я вважаю, що слушно це зробити, якраз поставити це питання першим, тому що це дуже важливо, як буде жити наш аграрний сектор, зокрема тваринництво, на 2018 рік.

Хотів би зазначити, що в Законі про державну підтримку в галузі АПК такі обмеження є. Вони є 150 мільйонів на одного агровиробника, тобто на одну юрособу з урахуванням пов'язаних осіб. Діюча постанова, а Постанова 107 Кабінету Міністрів, на жаль, на жаль, таких обмежень не містить. Тому було б дійсно доречно і слушно, щоб такі обмеження були внесені, і вони  діяли. Тому що ми знову будемо мати ризик у 2018 року, що одна або декілька компаній, великих компаній, знову отримають левову частку дотацій.

В діючій постанові там є напрямки перший і шостий, де іде мова про реконструкцію, капітальне будівництво, є обмеження на один об'єкт. Хотів би просто декілька слів про це сказати.  Обмеження на об'єкт…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та проголосуємо, а потім вже будемо…

КУЛІНІЧ О.І. Я ж вас не перебиваю, дайте я скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви ж внесли пропозиції. Давайте проголосуємо, а потім будемо обсуждати це все.

КУЛІНІЧ О.І. Я ще не закінчив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

КУЛІНІЧ О.І. І ці обмеження в рамках 500 мільйонів на один об'єкт, тобто якщо 30 відсотків дотацій, то можна отримати десь 150 мільйонів на один об'єкт. Одна юридична особа може будувати 3, 4, 5 чи 7, чи 8 об'єктів. І тому є ризик, що одна чи дві компаній, які це вже роблять чи будують, знову виберуть із держави величезні суми коштів. А малий і середній бізнес таких не отримає.

Тому ще раз повторюю. Підтримую колегу Миколу Люшняка. Треба обов'язково поставити це питання в порядок денний і проголосувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Нема питань.

Ще у кого є яка пропозиція? Пан Кіт

КІТ А.Б. Я просто хочу підтримати. І прошу це питання розглянути першим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є пропозиції у кого? Нема, да?

Мірошніченко.

МІРОШНІЧЕНКО І.В.  Ну, в мене така пропозиція. У нас, ну, я не можу на загал говорити, але ви знаєте, у нас була з вами ж дискусія недавно. Я пропоную це питання перенести на вівторок і розглянути його там, враховуючи і закріплення депутатів за відповідними комітетами. Ну, це не питання 50 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте на голосування.  Добре.

ЛЮШНЯК М.В. Іван Володимирович, справа в тому, що профільний податковий підкомітет бюджетний буде розглядати це питання в понеділок. І тому вони рекомендували, радили нам, ну, хай підтвердять колеги, які вчора були, що нам бажано це зробити. Так чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є у кого до порядку денного якісь зауваження?

Давайте по порядку надходження. Поступила пропозиція від пана Люшняка, яка підтримана паном, у нас, Кулінічем, паном Кітом, про те… По порядку надходження. Що сьогодні в порядок денний внести питання розгляду 107-ї, я правильно формую, 107 Постанови Кабінету Міністрів. Так?

Я ж 107-му, правильно я називаю? Порядок той то, де визначитися по обмеження на одну особу, там… Так? По сумі коштів?

Так я ж зараз і формую ж це. Я ж вам і формую те, що воно було правильно. 107 Постанову проголосувати про обмеження, правильно я далі веду, і розглянути це питання першим. Що ще не так я сказав.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз скажіть, як ви казали.

ЛЮШНЯК М.В. Я пропоную першим поставити на голосування питання про внесення змін в… про внесення… рекомендувати бюджетному комітету внесення змін в Постанову № 107, а також Кабінету Міністрів рекомендувати обмежити дотацію у тваринництві не більше 150 мільйонів в одні руки на юридичну особу з прив'язкою до афілійованих  осіб.

Рекомендувати, а рішення ми зараз будемо голосувати.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сформував, я вам сформував порядок денний, поставити питання, а далі буде обговорення. Ви зараз уже починаєте обговорення. Ви от зараз щось робите, не те, що треба. Я кажу ще раз, поступила від вас пропозиція. Це перше. Стоп, стоп. Тихо, каждому, тихо. Я спокійно зараз веду…

І я, на сьогоднішній день одного народного депутата,  підтримано ще двома, і я сформулював пропозицію, що Постанову Кабінету Міністрів № 107 зараз обговорити її в даний ситуації і прийняти рішення. Так я розумію? Правильно.

Одне є тільки питання до міністра аграрної політики, ми можемо це робити юридично? (Шум у залі) Все, немає питань. Все по порядку надходження, це перша пропозиція… Ні, ні я ж так, щоб це було юридично вивірено у нас, щоб потім не казали, що ми кудись вмішались не туди. Добре.

Тому по порядку надходження ставлю на розгляд комітету внести як першочергове розглянути питання зміни Постанови 107 Кабінету Міністрів  як рекомендацію від аграрного комітету.  Так? Правильно? Добре.

Хто за це рішення, прошу голосувати. Рахуйте.

_______________. Вище, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, да, порахували? Все, рішення прийнято комітетом, розглянути запропоноване рішення. Включити, да, включити.

Починаємо обговорення. Пан Люшняк, вам слово.

_______________. А тепер поставте на голосування порядок денний з урахуванням…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це ж порядок денний, все правильно.

Тепер з урахуванням цієї першої пропозиції ставлю проголосувати за порядок денний, який вам розданий. Хто за це, прошу голосувати. Питань немає?  Все, порядок денний затверджено.

Прошу, пане Люшняк, ми приступаємо до обговорення питання.

ЛЮШНЯК М.В. Найперше Постанова 107 була прийнята без обговорення комітету і без будь-яких рішень рекомендаційних чи інших. І була прийнята згідно законодавства, але всупереч тим повноваженням, які полягає сьогодні на аграрний комітет.

Тому прошу внести зміни в бюджетну… рекомендувати бюджетному комітету та Кабінету Міністрів внести зміну в Постанову 107 Кабінету Міністрів, а також рекомендувати бюджетному комітету Верховної Ради розподіл коштів за програмою 2851540 "Державна підтримка галузі тваринництва на 2018 рік", затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 28 лютого 2018 року. Рекомендувати обмеження коштів по всіх дотаціях, шести дотаціях. Це часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами з залученням для покриття витрат пов'язаних із впровадженням діяльності в галузях вівчарство, козівництво, бджільництво, звіринництво, крільництво і так дальше, аквакультура. Часткова компенсація вартості будівництва та конструкції тваринницьких ферм, комплексів, доїльних залів в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів.

Спеціальна бюджетна… Третє. Спеціальна бюджетна дотація на утримання корів, молочного, м'ясного та м'ясного напрямку.

Четверте. Спеціальна бюджетна дотація за вирощуванням молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб.

П'яте. Часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелів,  корів молочно-м'ясного напрямку свиней, кнурів, вівцематок, баранів ярих, сперми  бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну цінність.

Шосте. Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з  переробки сільськогосподарських продуктів в частині часткового відшкодування.

Рекомендувати Кабінету Міністрів, а також бюджетному комітету, за всіма видами якої було перераховано дотацій, обмеження в 150 мільйонів по всіх видах дотацій на одну юридичну особу, з прив'язкою до афілійованих осіб, а також до кінцевих бенефіціарів. 

Прошу поставити це рішення на голосування. Якщо є запитання, перед тим обговорити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Тільки я уточнюю слова, тут не дотація,  а державна підтримка. Бо дотація і державна підтримка –  трохи різні речі.

В кого є питання? В кого є бажання виступити? Зараз. Я ж питаю…

(Загальна дискусія)

Народний депутат, будь ласка, Григорій Михайлович. 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дивіться, рекомендація, яку, бо вона поки що рекомендація, яку вніс Микола Володимирович, вона має під собою основу. Але от гляньте на питання, як ми ставимо. Не більше. А якщо ті, кому цієї кількості грошей не вистачить, то ми що, в Україні призупинимо будівництво? Ви ж знаєте, що бізнес, він не повинен зупинятись, він повинен рухатись і розвиватись. І, я вважаю, що треба… Чому? Якщо 150 мільйонів, чому? В мене, наприклад, виникає питання, а чому не 250 чи не 100?

_______________. (Не чути)

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Що-що? Я ж Миколі Володимировичу задаю,  він мені відповість.

Тому я вважаю, що воно під собою має основу. Але обґрунтувати треба, шановні, чому саме  така сума грошей, а не більше і не менше. Це раз.

Друге. Я, наприклад, не вважаю, вважаю, що неправильно, що сільськогосподарська підтримка виключно там  до юридичних осіб. Треба і до фізичних осіб теж підтримку робити фізичним особам. Чому? Тому що хто вирізає найбільше населення, там ми підтримку даємо до 12 місяців. Телятко тільки народилося, молоко було дороге, теля невигідно випоювати молоком, його зарізали і на базар везли. А якщо це корова, то корова добавив у стадо, получи свою там кількість грошей. Теля народилося і ти зберіг його, вигодував за 12 місяців, якщо це бичок, там можна його чи забивати, чи дальше догодовувати до вищої кондиції. А якщо теличка, то, так сказати, сьогодні теличка, завтра отелиться …, післязавтра  нетель, а післязавтра корова. Я вважаю, що треба і ці питання тоді розглядати, бо завтра люди нас запитають: чому юридичним особам ви підтримку даєте, а фізичним особам не даєте. Що ми хочемо заставити таким чином, щоб люди дорізали ті корови, які є в селі?

Мало того, що ми прийняли рішення, що там якщо це вже  корова не доїться апаратом, то це вже молоко другого сорту. Але знаєте, що це ціна, раз другий сорт, то ціна ніяка. Я думаю, що вже якщо обговорити, то я підтримаю Івана Володимировича, що може попросити комітет, хай він там почекає ще один день, а ми обговоримо у вівторок серйозно. Бо за 30 хвилин зараз обговорити такі питання, я не вважаю, що це правильно. 

Андрій, я тобі хочу сказати, я дивлюся  з позиції не голови колгоспу. Я дивлюся з позиції вчорашнього керівника області. І бачу, як повинен керівник області дбати за те, щоб розвивався там загальний комплекс. Хоча ще раз кажу, що я в принципі не проти. Я хочу просто зрозуміти логіку, чого стільки, а не стільки.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз відповідь треба, питання-відповідь, а далі слово.

ЛЮШНЯК М.В. Григорій Михайлович, дійсно, ви дали слушне запитання. Але хочу вам сказати, що вчора також було на бюджетному комітеті дана пропозиція саме бюджетним комітетом, так. Якщо буде запровадження обмеження, тобто буде залишок по частині другій і п'ятій, очевидно буде залишок коштів. І вони пропонують нам перекинути її на четверту статтю, а це спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, які народились в господарствах саме фізичних осіб. І добавити також, якщо це можливо, щоб на одну корову.

Ви розумієте, є зараз велика несправедливість, багато у нас розмовляє, я більш схиляюся, це моя особиста думка, дотацію взагалі давати на корову, так. Тому що ми ставимо сьогодні нерівні умови, конкурентні на … ринок. Хто почав будувати в 18-му році, він перший і він сідає в перший класний вагон, а хто побудував в 16-му, в 17-му, він не має відшкодування відсоткової ставки. Хто в 15-му році, він немає доступу до цих програм.

Тобто ми сьогодні, даючи відшкодування на одну корову, даємо можливість всім використовувати бюджетні кошти, а не ті, хто сьогодні стартанув, склав площадку і він освоїв. Повірте, я так само, як і ви, пропрацював на виробництві, і 150 мільйонів освоїти сьогодні середньому підприємству, а освоїти треба 600-800, це надзвичайно важко.

І тому, я вважаю, що бюджетний комітет в першому півріччі, при перегляді бюджету ми можемо вернутись до цього питання. Але вони сміються з нас і кажуть, ми не бачимо від вас рішення. Ви є профільний комітет, дайте нам пропозицію, і ми приймемо. Вони рішення в 150 мільйонів підтримують.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Далі… Ну, я ж, народні депутати потім. Я не проти проголосувати. Ну як не дать слово?

Далі хто у нас? Кучер. І далі Кулініч. І далі Негой. Так? Добре.

_______________. Насправді, я вважаю, що порядок, прописаний Міністерством АПК стосовно використання коштів, є абсолютно нормальний і правильний. Тут іде мова не за порядок використання коштів, які прописані Міністерством АПК, а за правильне прописання, правильне прописання бенефіціарів, які можуть як консолідовані підприємства отримати не 150 мільйонів, які зрештою і передбачає порядок, наданий міністерством, а там п'ятсот, мільярд чи півтора. І цей технічний момент ми повинні його передбачити, і щоб не повторювати минулого року. От і все.

І тому прошу підтримати нашу ініціативу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі – Кучер, далі – Кулініч, далі – Негой.

КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що ми звикли останнім часом на хапок вносити якісь питання і на хапок їх рішати, не вникаючи в суть, не вникаючи в проблему. І оцей хапок, кому щось сподобалось давайте внесемо, давайте вирішимо. Деколи ми вводимо в оману людей. Ми розказуємо, що вчора бюджетний комітет, так само, як Микола Володимирович був на бюджетному комітеті, там, дійсно, сказали, там ніякого рішення не прийняли, там просто  поговорили. Ми сьогодні приводимо там бюджетний комітет, рішення там не прийнято.

Слідуюче питання. Сьогодні ми говоримо забагато якихось речей, які ми не розуміємо. Ви пам'ятаєте, як відмінювали спецрежим? Ми робили всі розрахунки. Скільки коштував Україні спецрежим? 25 мільярдів гривень. Сьогодні знаєте, скільки вертають трейдерам? 50 з лишнім. 25 мільярдів як мінімум – це чорні взаємовідносини. Ми закрили, ми зробили чесне повернення, зате ми відкрили ворота для оцих речей. Ми сьогодні сваримося тут за 4 мільярди, тому що була хорошо організована провокаційна кампанія проти нас же аграрників, де нас розбили, роз'єднали, зробили ворогами тут один одного. А в той час 25 мільярдів - це ті кошти, які ви бачите, де вони появились? І ми сьогодні говоримо за це. У нас є компанії, які получили повернення ПДВ 9 мільярдів, 6 мільярдів, 5 мільярдів, 7 мільярдів. Чого ми про це не говоримо?  Де вони взялись? Їх повинно бути 25, 26. Де взялись ці кошти? Ми про це не говоримо.

Тому, я вважаю, давайте не будемо провокувати один одного, столкувати лобами один одного. Потому що нас пересварили, нас за півроку навчили, пересварили, зробили дурнями по великому рахунку.

Тому, я вважаю, що ці всі провокаційні речі вони непотрібні, треба глибоко вникнути, глибоко розібратися, а потім говорити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кулініч.

КУЛІНІЧ О.І. Дякую.

Ну, я б хотів звернутися до своїх колег. Ну, давайте не будемо плутати експорт і не будемо плутати державну підтримку. Це взагалі…

КУЧЕР М.І. Не експорт ми говоримо. Ми говоримо, що збільшився в два рази. Де воно взялося?

КУЛІНІЧ О.І. Микола Іванович, тут дурних немає, я ж вас не перебивав. Давайте я ще раз повторю, не будемо плутати експорт і не будемо плутати державну підтримку. Це раз.

Що стосується бюджетного комітету. Пан Крулько вчора як член бюджетного комітету вніс таку рекомендацію, щоб, дійсно, наш комітет профільний підтримав, вірніше, напрацював і прийняв якесь рішення з цього приводу, щоб бюджетному комітету тоді, дійсно було, можливо, легше прийняти своє рішення з цього питання.

Що стосується того, що говорив Григорій Михайлович. Я думаю, що тут якраз немає таких проблем, тому що мова йде, щоб отримали не більше, ніж 150. Тому що якраз і хотілось би, щоб отримали дрібні, невеликі, середні фермерські господарства. І хотів би зазначити, що ця підтримка якраз вона розповсюджується на всіх: і на юросіб, і на фізосіб. І якщо, дійсно, ми ж можемо, півроку пройде, і подивитися, де ми не вибираємо по якомусь напрямку, ми можемо направити на ту ж молочну справу, на племінну справу і, дійсно, підтримати ті галузі, які в нас падають. 

От давайте подивимося, що в нас з молоком робиться, що в нас зі свинарством, що в нас з великою рогатою худобою. Чому ми повинні підтримувати ті галузі чи ті напрямки, які мають зараз ріст і суттєвий ріст. Тому давайте не будемо маніпулювати, а нормально приймати рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Негой, пожалуйста.

НЕГОЙ Ф.Ф. Попередні виступаючі все сказали в принципі. Я просто повторюся, те, що я в принципі сказав вчора на зустрічі у вузькому колі народних депутатів, членів аграрного комітету.

Хочу вам сказати, великий мінус, Максим Петрович, вам, і Олександру Борисовичу три мінуси, тому що немає комунікації між аграрним комітетом і Міністерством аграрної політики. Я згоден з виступаючими в тому, що ми отут не повинні вияснять отношения друг с другом і отрасль с отраслью, кому скільки треба, кому скільки не дали, скільки передали, хто більше вкрав, які там схеми, а просто треба розробити чітку і ясну програму розвитку нашого сільського господарства, запускати цей локомотив, а потім уже чіплятись за ці вагони чи бігти за цими вагонами зі своїм бізнесом. У нас немає програми.

Я згоден із Олегом Івановичем в тому, що у нас є напрямки сільського господарства, там, де дійсно потрібна допомога. Просто кричуще треба. І виноградарство, і садівництво, і кролівництво, і вівчарство, і виноробство, і багато чого іншого. А ми кури та кури, петухи та петухи. Хто там ще, свині? У мене немає бізнесу не того, ні сього, ні пшениці, ні сої, нічого. Я незаангажований, не лобіюю нічиї інтереси. У мене є один інтерес – наша Україна, і в даному випадку сільське господарства нашої країни, тому що воно зараз є фундаментальним, те, що заробляє гроші і приносить гроші в державну казну і більше нічого.

Тому я вам даю ще одну оцінку: мінус і два мінуси. І, будь ласка,  справляйтеся. Ні –  значить, ми вас не переведемо у другий клас.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибо за оценки, это очень ценно. Я рад.

Кто у нас? Еще одно слово. Вам, кому?

(Загальна дискусія)

_______________. Я просто ще скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Последнее слово, тут народные  депутаты…

_______________. На слідуючому комітеті я теж внесу пропозицію зробити обмеження для трейдерів максимум півтора мільярди в одні руки.  Це хороша пропозиція. Але я хочу сказати, що у нас з потолка так само, як 150 з потолка. Згодні?  Все. Приєднуйтесь. Хто приєднується?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, домовились.

Всі народні депутати мали змогу? Міністр аграрної політики, і ми голосуємо. Ваше відношення.

А як же, порядки це ваші, а ми должни зараз прийняти рішення.

МАРТИНЮК М.П.  Я, напевно, почну з того, що вибачусь, але нагадаю конституційний принцип розподілу гілок влади. Є виконавча владі і її повноваження, і є законодавча і її повноваження. І порядок використання коштів був прийнятий урядом в рамках повноважень виконавчої гілки влади.  Це така базова річ.

Що стосується загального тону дискусії, мені здається, що він неконструктивний. Тому що всі, хто проти, вони проти, ну, проти чогось. Я би пропонував просто переглянути філософію і бути за щось. Насправді в порядку є багато різних речей і напрямів використання. Цих 4 мільярди… я хочу нагадати, по-перше, що загальний об'єм державної допомоги – це 6,3 загального фонду державного бюджету. І там є програма підтримки фермерів, яка закриває декілька напрямків, у тому числі підтримку кооперативів. Там є програма по підтримці садівництва, там є програма по…

Ну, і врешті, 4 мільярди – це програма по тваринництву. В цих 4 мільярдах ми 300 мільйонів пропонуємо виділити на підтримку поліпшення генетичного складу поголів'я. 500 мільйонів спрямувати на підтримку, на дотації та голову молочного стада на корів, це тисячу 500 гривень на одну голову тільки за сам факт того, що ця корова є ідентифікована і утримується в організованих формах. 700 мільйонів гривень на підтримку, цільову дотацію телят, як народилися в домашніх господарствах, якщо вони дотримані до 1 року. І два з половиною мільярди спрямовано загалом на компенсацію вартості будівництва в тваринницьких приміщеннях, які діляться на 1,2, якщо я не помиляюся, і відповідно 1,3, де передбачається дві форми компенсації: або 30 відсотків вартості об'єкту, якщо будівництво відбувається за власні кошти підприємства, або 25 відсотків, якщо будівництво відбувається за кошти, залучені кредитні ресурси. І ці 25 відсотків дають нам можливість забезпечити вартість кредитних ресурсів по ефективній ставці в районі 3 відсотків річних, що десь на рівні там європейських норм.

Насправді в постанові в порядку використання коштів обмеження є, обмеження це в 500 мільйонів – вартість одного проекту. Відповідно 30 відсотків від 500 мільйонів, це приблизно сто п'ятдесят, там, плюс мільйонів гривень та компенсацію, яку може підприємство отримати за один реалізований проект. Ну, власне, така от інформація по дотаціям. Я думаю, що закладених запобіжників там більше ніж достатньо для того, щоби ми не отримали перекосів при розподілі дотацій в бік якихось там одного чи двох підприємств. Врешті у нас є взагалі… Ну, критики цієї програми говорять про те, що навіть 2,5 мільярди –  це занадто багато, і в Україні стільки не будується. І ми, коли вчора був комітет, комітет, дійсно, закінчився нічим фактично, бюджетний, з створенням робочої групи, і домовились, що робоча група відпрацює всі питання і винесуть вони знову на засідання комітету. Але підкомітет профільний бюджетного комітету схвалив розподіл коштів, і ми домовилися, і це записано в рішенні підкомітету, про те, що за результатом першого півріччя ми зробимо моніторинг використання коштів. І якщо будемо бачити, що якісь напрямки використовуються більше активно, якісь не використовуються, ми будемо ініціювати перерозподіл коштів. Тому це все гнучко, в процесі роботи може моніторитися, корегуватися. І ще раз повторюю, що тих запобіжників, які закладені, на мою думку, достатньо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Приступаємо до голосування. Все, питань… Вадим Євгенович, если можно,  коротко.

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я прошу вибачення, я запізнився. Але, як і Верховна Рада, ми працювали.

Ну, декілька тез. Перша. Місяць тому, ви пам'ятаєте, я хотів поставити в порядок денний нашого комітету питання розподілу бюджетної підтримки Міністерством АПК, яке ще тоді не було готове. Знаєте, скільки голосів дав аграрний комітет, щоб поставити це питання для того, щоб ми обговорили і запропонували свою пропозицію? Аж один. Проголосував депутат Івченко. Це так, щоб ви всі знали, що тоді ви не підтримували, а потім ви вже побіжали, коли вже цей розподіл прийнятий. Це перше.

Друге. Я тут повністю погоджуюся, чому ми 150 мільйонів, Моя правка була в Верховній Раді – 50. Чому не 70? Чому не 200? Давайте будемо аргументовані.

Наступне. Я тезами говорю, щоб довго часу не забирати.

Наступне, колеги, коли у нас був спецрежим, спецрежимом користувалися всі сільгосптоваровиробники, всі, які працюють в легальному полі, маже 20 тисяч. А коли віддали експертне ПДВ, і по минулому року це 41 мільярд, 41, не 26 і не 25, а 41 –   це трішечки більше 300 компаній. Це теж наша підтримка, це теж потрібно розглядати в комплексі, це теж ті зекономлені кошти, які ми виплачуємо з бюджету, які можуть піди на програму підтримки в АПК, в тому числі.

І я не згоден, Максим Петрович,  кожен має займатися, як ви сказали, комітет своїм, виконавча гілка влади своїм. Ми для цього є парламентський комітет, для цього є дискусії. І на моє велике переконання, аби ми в наступний вівторок, в наступний вівторок зібрали закрите засідання комітету. Ми запропонували свої пропозиції, давайте налагоджувати діалог і слухати. Бо тут в комітеті люди працюють, які приїжджають з регіонів, з округів. Деякі люди колись працювали на підприємствах, колгоспах, які мають великі площі земель, і їм є що сказати. І я хотів би, щоб ми чули одне одного і пропонували ті механізми, щоб потім ми не били горшки.

І, закінчуючи, колеги, і закінчуючи, я не знаю просто, яке стояло питання, я так зрозумів, по розподілу. Закінчуючи, скажу, я би не хотів, щоб ми грались так, щоб хтось один виграв, а хтось там інші  програли. Я хотів би, щоб виграв аграрний комплекс, виграли дрібні, мілкі фермери, виграла кооперація. Ми, нарешті, одноосібників ввели в легальний ринок і працювали по-державницьки.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Максим Петрович. Дальше у нас Іван і …

МАРТИНЮК М.П.  Буквально репліку. Я за дискусію абсолютно, і ми цих дискусій провели безліч на стадії розробки проекту використання коштів. Я почав з того, що перепросив за те, що скажу, і перепрошую ще раз, якщо мене невірно зрозуміли.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко і Хлань, і закінчуємо дискусію. Добре. 

МІРОШШНІЧЕНКО І.В. Давайте стосовно ПДВ, повернення при експорті. Ми всі розуміємо, нас слухає кожен товаровиробник і вся країна. Що повернення ПДВ при експорті – це підтримка експорту, підтримка товаровиробника. Повернули 40 мільярдів, це все через ціну пішло товаровиробнику. Ви згадайте, коли ми не повертали ПДВ на зернові. Всі поборолися, повернули повернення, на другий день раз –  плюс 300 гривень. Да, мало бути 500, ну тоді повертали ПДВ.

Тому давайте на цьому не спекулювати. Експортний ПДВ – це підтримка в першу чергу товаровиробника і експортного потенціалу країни. Все. Ніякий там трейдер собі мільярди в кишеню не кладе. Він заробе стільки, скільки хвате в нього розуму, ризику і всього іншого. Це перше.

По-друге, ми про щось говорили позавчора чи вчора домовлялися.  Перше. Закрийте засідання регулярні, виробити пріоритетні питання, які закони  ми будемо працювати наступний рік, півтора, якщо ми спроможні ще щось будемо генерувати. Потім, як ми будемо делегувати, закріпляти за комітетами, і ці обмеження.

Я все ж таки пропоную, вівторок є вівторок, ми домовились, сідаємо і говоримо про цю  цифру. Я думаю, тут  нема ні в кого заперечень, що там з 4 мільярдів там 2 мільярда не попали в одні руки. Немає цього. Але давайте сядемо і проговоримо. Все.

Дякую.  З цифрами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлань, народний депутат. І підсумки. І у нас ще закон.

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, хотів би, дійсно, підтримати Івана Мірошніченка і закликати всіх від маніпуляції щодо повернення ПДВ при експорті там зернових, олійних і так далі культур. Тому що це ПДВ, це не прибуток трейдера, а це ПДВ повертається сільгосптоваровиробнику. І тому ціна сільгосптоваровиробника фактично виросла на це ПДВ, а будь-який трейдер він як був в своїй маржі що до повернення ПДВ, що без повернення, він в ній так і залишається.

А щодо державних дотацій, то я хотів би зазначити, що саме вона так і називається "дотація". Дотація потрібна тим, хто в ній потребує.  А потребує в ній найбільше це дрібний та середній сільгосптоваровиробник. І я ще в позаминулому бюджетному процесі, ми вносили разом з Вадимом Івченком там обмеження, які не були підтримані, ми казали тоді про 50 мільйонів. І продовжую настоювати, якщо зараз є консолідована позиція 150, я розумію, що там немає певного обґрунтування цієї цифри. Але це обмеження має бути. Тому що підтримувати ми повинні в першу чергу дрібних та середніх сільгосптоваровиробників, тим, кому ця підтримка найбільш необхідна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніхто не має більше до мене запитань як народних депутатів? Все.

Питання обговорено, я свою доповідь знімаю.

Кому еще? Юрчишин щось хоче, я извиняюсь.

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати!  Сьогодні в країні війна, економіка в занепаді, держава виділила 4 мільярди, і ми не можемо знайти порядок використання коштів. Є пропозиція Люшняка, ми проголосували, включили в порядок денний. Давайте поставимо на голосування, набере голосів – нормально, не набере – ми будемо ждати друге питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є, все. Закінчили обговорення, Вадим настільки торопиться, що надо голосувати, а у нас ще дев'ять питань важливих.

Станом на… не буду перечислять, Люшняк, всім ясно, як він сформулював, 150 мільйонів пов'язаним особам в 107 Постанову і так далі. Всі зрозуміли.

Хто за пропозицію Люшняка, прошу голосувати. Рахуйте.

_______________. 12.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  12, да? 12, нас 20 – рішення прийнято.

Ну 12, якщо нас 20 сьогодні…

(Загальна дискусія)

13, да? 13. Із 20 – 13, рішення прийнято комітетом.

Йдемо далі по порядку денному. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів в комплексі з земельними ділянками, друге читання. (реєстраційний номер 3157 від 18.02). У нас доповідає, у нас доповідає… Щось я його не бачу. Кулініч, да, Олег Іванович?

Прошу. 

КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, на ваш розгляд виноситься підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками (№ 3157).

В процесі доопрацювання до другого читання суб'єктом законодавчої ініціативи було подано до законопроекту 21 правка, з яких пропонується врахувати – 13, врахувати частково та редакційно – 3, відхилити – 5. Хотів би зазначити, що, дійсно, фахово працювала робоча група довгий час, і як на мій погляд і на погляд колег по комітету, вийшов нормальний і збалансований гарний законопроект.

З метою підготовки законопроекту було проведено дуже багато нарад. Були залучені фахівці, це і екологи, і Державне агентство водних ресурсів, ну, всі зацікавлені сторони. Я хочу всім подякувати за плідну роботу.

Законопроект вирішує дуже важливу проблему. Сьогодні норми щодо механізму оренди водних об'єктів виписані у Водному кодексі України не дуже коректно. Незрозуміло, як ця оренда має оформлюватись, договором оренди водного об'єкта чи земельної ділянки під цим об'єктом. В результаті у значній кількості областей аукціони з надання в оренду водних об'єктів взагалі не проводяться, а використання таких об'єктів відбувається в тіні. У підготовленій редакції законопроект має вирішити цю проблему, чітко визначається, що це має бути договір оренди земельної. Але у цьому мають бути усі зобов'язання орендаря щодо збереження водного об'єкта і має бути обов'язково паспорт цього об'єкта. На мою думку, ці положення розблокують земельні торги і виведуть процедуру оформлення оренди водних об'єктів у легальну площину.

Враховуючи вище викладене, прошу вас, шановні колеги, підтримати законопроект в цілому і рекомендувати Верховній Раді прийняти його в другому читанні та в цілому як закон.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є у вас до законопроекту? Перший заступник міністра Максим Петрович.

МАРТИНЮК А.П. В мене два таких зауваження. По-перше, в законопроекті до другого читання пропонується врахувати правку замінити типовий договір оренди водних об'єктів на типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом. На наш погляд, це не є доцільним, оскільки 51 стаття Водного кодексу уже врегульовує питання передачі водного об'єкту разом з земельною ділянкою. І також це враховано в типовому договорі оренди водних об'єктів, який затверджений Постановою Кабміну 420 від 2013 року 29 травня. Тобто ми вважаємо, що це питання вже врегульовано в діючому законодавстві. Можна, звичайно, продублювати це, але як би немає доцільності.

Але, те, що пропонується додати до законопроекту визначення, що стартова ціна лоту в разі надання користування на земельних торгах за договором оренди водних об'єктів розраховується сукупно з урахуванням стартового розміру оренди плати за земельну ділянку та стартового розміру орендної плати за водний об'єкт. Тобто при проведенні торгів і аукціонів стартову ціну формувати як суму стартової ціни земельної ділянки і водного об'єкта для того, щоб цю процедуру уніфікувати. А в іншому ми підтримуємо законопроект і правки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, Хлань, є? Я прошу дуже стисло, тому що у нас ще сім законопроектів.

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я хочу зазначити, що, дійсно, постанова Кабміну така була, що передача водного об'єкту в комплексі з земельною ділянкою, але вона на практиці не працює. І саме запропонована була така ідея врегулювати це законодавчо мною, коли я вносив цей законопроект. Але в ході робочих груп, які відбувались на протязі цього всього року, даже двох років, тому що закон був внесений в 2015 році, було спільне напрацювання до якого дослухались і в кінцевій редакції зроблено, що це один типовий договір оренди землі з водним об'єктом. Тому що, якщо йти про оренду водного об'єкту, тоді питання землі буде не врегульовано, воно не буде підтягнуто до реєстру, і буде певна невизначеність.

Тому я хочу подякувати робочій групі фахівцям Держводагенста, всім, хто приймав в цьому участь, що закон вийшов більш-менш збалансований. Але хочу зазначити, що пункт 11 і 12 цього закону щодо безконкурсної передачі, виключення безконкурсної передачі таких об'єктів в двох випадках було вилучено.

Перший випадок –  це коли… І я просив би зараз  проголосувати комітет, щоб залишити ці пункти 11 і 12, а відхилити відповідно правки Левченка, Івченка і Недави з групою наших колег, які ми попередньо узгоджували, якщо на земельній ділянки державній власності підприємець будує нові меліоративні системи і вводе їх в експлуатацію, то він має право безконкурсно на наступний термін продовжувати договір оренди. Тому що фактично підприємець підвищує капіталізацію землі, і фактично в нього виникають рейдерські такі, знаєте, застороги в тому, що рейдери зможуть прийти і фактично на наступний термін оренди неконкурентно його вибити з цієї земельної ділянки, яку він вже капіталізував.

І друге питання –  це щодо рисовиків, які мають рисові чеки, але не мають змоги взяти в оренду водний об'єкт, куди вони згідно законодавства скидають воду. Це дуже велика рейдерська засторога в тому, що підприємець, який вирощує рис, не може скидати воду, тому що інший підприємець орендує цей водний об'єкт і не дає право йому скидати воду. Він не має права зайти розчистити цей водний об'єкт, він не має права робити там певні екологічні заходи на ньому, щоб було вільне скидання води.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Сергію, я прошу… 5 хвилин.

ХЛАНЬ С.В. Тому ми залишаємо такі дуже великі рейдерські застороги, якщо не залишимо ці дві правки. Але в кінці кінців врегулюємо передачу водних об'єктів як такових.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Іванович…

ХЛАНЬ С.В.  Прошу комітет проголосувати і підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Іванович, ваша відповідь на це питання.

КУЛІНІЧ О.І.  Хай визначаються депутати, просто щоб ми тоді в залі його провели.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є рішення комітету, то, що уже підкомітету, да, що напрацьована з фахівцями…

КУЛІНІЧ О.І. Ну, я думаю, давайте врахуємо пропозицію Сергія Володимировича. Давайте за це проголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахувати можна пропозицію. А зал далі? Це вже друге читання.

КУЛІНІЧ О.І. Ні. Так він з голосу вніс, давайте поставим на голосування і врахуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, давайте… Коротко.

ІВЧЕНКО В.Є. Оскільки там моя правка, я просто для себе хочу зрозуміти. Як можна будувати об'єкт на землі, яка не відведена? Ви тільки що сказали про це, тому я для себе хочу це зрозуміти.

ХЛАНЬ С.В.  Ще раз. Якщо підприємець має договір оренди землі державної власності і на ній будує меліоративну систему, вводе її в експлуатацію, то ми кажемо, щоб на наступний термін в нього було право безконкурсної оренди, продовжити на наступний термін.

______________. (Не чути)

ХЛАНЬ С.В.  Немає.

______________. (Не чути)

ХЛАНЬ С.В.  Немає. Немає. Закінчується термін він іде на конкурс разом з усіма.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

(Загальна дискусія)

Добре. Добре.

(Загальна дискусія)

Є пропозиція. Все! Я почув вас. Вадим Євгенійович! Є пропозиція від підкомітету, від голови підкомітету. Ще раз. Часу нема. Голови підкомітету, врахувати пропозицію народного депутата Хланя, зараз яку він надав, і під стенограму далі озвучити це на другому читанні.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались.

______________. Один.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один. Рішення прийнято.

Далі. Законопроект у нас, проект Закону про основні принципи та вимоги до органічного виробництва обігу та маркування органічної продукції, повторне перше читання (реєстраційний номер 5448). Доповідає голова підкомітету Дідич Валентин Володимирович.

ДІДИЧ В.В.  Шановні колеги, 14 листопада минулого року Верховна Рада розглянула законопроект, і його було повернуто на доопрацювання в наш комітет. При комітеті було створено робочу групу, куди увійшли народні депутати України представники МінАПК та профільних асоціацій. Робоча група протягом трьох місяців провела ряд робочих зустрічей з залученням представників проектів, німецько-українська співпраці в галузі органічного сільського господарства та швейцарсько-українського проекту розвитку органічного ринку в Україні. В результаті було розроблено збалансований документ, який враховує інтереси державної аграрної політики та бізнесу.

При доопрацюванні проекту було враховано нові положення регламентів ЄС, які були ухвалені вже після реєстрації законопроекту. Також у проекті було більш детально прописано положення, що стосується органічного виробництва в галузі тваринництва та аквакультури, особливості імпорту та експорту органічної продукції, встановлення штрафних санкцій за порушення законодавства, зокрема введення споживачів в оману через неправильне маркування.

Підкомітет розглянув  доопрацьований законопроект робочою групою при комітеті і пропонує комітету підтримати його в повторному першому читанні за основу. Даний законопроект сприятиме розвитку органічного виробництва  в Україні і експорту нашої  продукції на міжнародні ринки.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Я так розумію, коли ми зараз приймаємо цей  законопроект, авторами становляться у нас народні депутати комітету. І я, коли ми зараз проголосуємо, запрошую всіх до співавторства в цьому. Законопроект  надважливий по органічному  виробництву, щоб він пройшов далі,  в залу парламенту.

Є в кого для виступу? Нема?

Міністр аграрної політики, прошу вас.

МАРТИНЮК М.П.  Ми підтримуємо, звичайно,  цей законопроект. Він є важливим пунктом нашого плану дій щодо імплементації Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Врешті,  я хотів би наголосити також на тому, що врегулювання питання органічного виробництва відкриває для нас можливості спрямовувати бюджетну підтримку в галузі сільського господарства на цей вид виробництва, тому що ми отримуємо чіткі ідентифікатори, що таке є все-таки органічне виробництво. Те, яке у нас зараз є, воно сертифіковане, але ці сертифікати європейські або неєвропейські, там американські. І відповідно ця прогалина у вітчизняному законодавстві ставить певні перешкоди для нас в плані бюджетної підтримки органічного виробництва. А це та галузь і той сектор, сегмент, який треба було б і варто підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, добре. Я думаю, що давайте ми по скороченій будемо йти, бо в нас законопроект надважливий, який треба сьогодні ухвалити.

Ставиться на голосування пропозиція підкомітету підтримати норму законопроекту, прийняти його за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Третій законопроект, проект Закону про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок з метою збереження об'єктів фізичної культури і спорту, поданий народним депутатом України Силантьєвим, Ляшко, Івченко та іншими. Доповідає народний депутат Силантьєв Денис Олегович, дуже поважний нами колега, добре. Прошу вас, тільки коротко дуже.

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Дякую.

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас, що я впевнений, що в цьому залі нема людини, яка не вважала би, що розвиток фізичної культури, спорту, збереження спортивних об'єктів та їх розвиток не був би важливим сьогодні для нашої держави, враховуючи той стан здоров'я дітей, підростаючого покоління та взагалі здоров'я нації, в якому сьогодні перебуває держава.

Отже, законопроектом пропонується введення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту. Проектом закону вводиться мораторій станом на 10 років на зміну цільового призначення земельних ділянок усіх форм власності. Тобто ми пропонуємо повернути норму закону, яка вже працювала з 13 квітня 2011 року по 13 квітня 2016 року і показала свій ефект. Тому що сьогодні ми розуміємо, що спортивні комплекси, які залишилися в нашій державі, можна перерахувати на пальцях там однієї руки. І цей законопроект дозволить зберегти ті комплекси, які сьогодні є. І простий приклад, чому це важливо буде. От стадіон, який знаходився в місті Києві, який належав Національному авіаційному університету. Міська рада проголосувала, змінила цільове призначення землі, і сьогодні там красується майже добудований житловий комплекс. Тобто замість того, щоб міська рада виділяла кошти на розбудову і збереження спортивних комплексів, вона приймає зовсім інші рішення.

Щоб змінити цю ситуацію, в минулому році ми добилися того, щоб з Фонду регіонального розвитку саме на розбудову спортивної інфраструктури виділялося 10 відсотків коштів. В цьому році ця сума в два рази більша, тобто в містах та областях буде можливість зберегти та розвивати цю спортивну інфраструктуру.

Я прошу, щоб комітет підтримав ініціативу народних депутатів і допоміг зберегти ту існуючу інфраструктуру, яка сьогодні залишилася, яка сьогодні на вагу золота.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам.

Олег Іванович, пожалуйста, голова підкомітету.

КУЛІНІЧ О.І. Хотів би зазначити, що ми всі тут, я так думаю, що всі члени комітету з великою повагою відносимося до Дениса Силантьєва, який у свій час захищав нашу державу і показував найвищі результати. Але все рівно хотів би зазначити ряд зауважень до даного законопроекту.

По-перше, законопроект забороняє зміну цільового призначення земельних ділянок, але ніщо не забороняє знищувати саме спортивні об'єкти або використовувати його для інших цілей. Тобто в результаті ми одержимо велику кількість схем в обхід закону.

По-друге, далеко не всі земельні ділянки, на яких розташовані спортивні споруди, мають цільове призначення, яке сформульоване саме так, як визначено в законопроекті, а саме для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту. Отже, інші земельні ділянки під спортивними спорудами не будуть підпадати під дію мораторію.

Третє. Як буде співвідноситись цей закон з містобудівною документацією? Що робити, якщо, наприклад, генеральний план передбачає використання територій для будівництво дороги, а закон забороняє змінювати цільове призначення земельної ділянки.

Крім того, давайте будемо реалістами, значна частина спортивних споруд вже зруйнована, і ніхто ніколи їх не буде відбудовувати. Якщо законопроект буде прийнятий, територія під ними не буде використовуватись взагалі і заростати бур'янами. Це жодного впливу… вірніше, жодного позитиву це не принесе.

І виникають питання, чому мораторій пропонується встановити саме на десять років, невже за десять років щось зміниться? А потім ми будемо знову його продовжувати.

В принципі, якщо ми зможемо всі ці зауваження доопрацювати до другого читання, то можна було б прийняти цей законопроект в першому читанні. Але на думку комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я думаю, Олег Іванович, рахую таким, давайте ми доробимо до другого читання, а зараз  підтримаємо законопроект нашого колеги. Бо я рахую як також бувший спортсмен, що наші діти хай займаються спортом, аніж там курять якусь  гадость по під'їздам та так далі. А далі ми з вами фахово до другого читання його доробимо  і зробимо правильний законопроект. Добре?

Прошу народних депутатів підтримати законопроект в першому читанні. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримались? Законопроект прийнято.

_______________. Я підтримую позицію підкомітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підкомітету. Все. Добре. Спасибі.

Четверте. У нас ще три основних законопроекти, що треба вспіти прийняти.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності, поданий народними депутатами України Бакуменком, Заболотним, Юрчишиним та іншими там, по-моєму, 15 наших членів комітету. Реєстраційний номер 7489. Ви, коли дозволите, я за хвилинку доповім, бо це євроінтеграційне важливе питання.

Законопроект розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності безпечності харчових продуктів, упорядкування подвірного забою тварин. Так, з 1 січня 20-го року м'ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл, може використовуватись виключно для власного споживання.

Необхідно наголосити, що для контролю небезпеки в харчових продуктах основним принципом є обов'язкове впровадження системи простежуваності, оскільки така система дає можливість знати, звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт. А у випадку, наприклад, інциденту з харчовими продуктами система простежуваності надаватиме можливість постачальнику визначати, куди направлена небезпечна сировина чи  харчовий продукт, і хто міг його спожити.

Ключове правило європейської системи простежуваності –  розуміння проходження продукції за принципом  "крок назад – крок вперед". Наприклад, якщо на виробництві виявляється небезпечна продукція, повинні бути документи, які чітко ідентифікують її поширення з метою відкликання із ринку. Аналогічно, якщо в ході виробництва виявляється небезпечна сировина, у компетентного органу повинна бути можливість ідентифікувати її походження для недопущення подальшого надходження на переробку.

Законопроект, що пропонується вам до розгляду, базується на положеннях Виконавчого  регламенту комісії  ЄС № 931 від 2011 року і від 19 вересня 2019 року. І регламент 178/2002. Тому прийняття цього євроінтеграційного законопроекту підвищить рівень захисту здоров'я  споживача та їх впевненість у безпечності харчових продуктів, а також  удосконалить систему державного контролю в сфері безпечності харчових продуктів з врахуванням вимог Європейського Союзу.

Прошу підтримати колег.

І коротко. У нас там є зауваження від деяких бізнес-асоціацій, там три зауваження, які можна буде врахувати до другого читання.

І зараз голова підкомітету, голова служби і народні депутати.

Прошу, пане Юрчишин.

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, присутні! Підкомітет з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими промисловими товарами розглянув даний законопроект, врахувавши висновок Головного експертного управління, що даний законопроект може бути прийнятий за основу  з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, а також те, що сьогодні аграрних питань розглядається в сесійній  залі дуже мало. Тому підкомітет пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр аграрної політики, прошу.

МАРТИНЮК М.П. Міністерство підтримує цей законопроект, як такий, який, дійсно, може  привнести, позитивний внесок зробити  в протиепізоотичну ситуацію в Україні, врегулювати безліч питань, які, на жаль, ми за останній час випустили взагалі із сфери державного контролю. В гонитві  за дерегуляцією ми втратили моменти простежуваності, і  це є великою проблемою. Більше того, цей законопроект повністю лягає в європейську систему контролю за безпечністю, якістю харчових продуктів. Тому ми підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Народні депутати, у кого є бажання? Івченко Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є.  Шановні колеги! Шановні колеги, я просив би, щоб ви врахували наступне питання. Ми говорили про те, що там погіршуються умови для домогосподарств щодо там дворового забою і так далі. І змінами про адміністративні правопорушення ми відразу накладаєм на них непомірні штрафи.

Що я пропоную? Я пропоную, щоб перше порушення тягне за собою попередження. А повторне порушення, це вже буде адміністративний штраф.

І пропоную, щоб ми місцевим державним адміністраціям доручили не менше одного разу на квартал офіційно повідомляти через засоби масової інформації та проводити заходи із роз'яснення всіх зацікавлених осіб про принципи простежуваності, порядку видачі експлуатаційного дозволу, проведення реєстрації для певних категорій потужності, із залученням представників територіальних органів державної влади, експертів і так далі. Тобто фактично ми будемо: а) інформувати. І фактично ми будемо, якщо ти перший раз не так щось зробив, ми будемо робити попередження, ну, як держава. А далі вже воно буде іти по… згідно даного закону.

Але відразу скажу, що цей закон він… Дякую. Він відразу він збільшує повноваження, контроль, там, по відбору зразків і так далі, і так далі державних органів. Я би його навіть назвав не Закон про простежуваність, а Закон про вдосконалення деяких методів, механізмів роботи Держспоживслужби, там, з відповідними…

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лапа, пожалуйста. ваше зауваження, як то, що народного депутата, до проекту.

ЛАПА В.І.  Доброго дня, шановні колеги! Шановні народні депутати! Законопроект насправді не передбачає ніяких додаткових повноважень служби, він регламентує просто порядок надання інформації операторами ринку. Зараз вони повинні надавати в товарно-транспортній накладні, ні обсяг, ні зміст, ні порядок звітності не регламентований. Тут просто, коли ми виходимо в штатному порядку на перевірку або позаштатному у випадку виявлення хвороби, ми матимемо можливість подивитися документи і ідентифікувати дуже швидко, за який час і звідки надходила сировина.

Дійсно, є певні питання, які можуть бути доопрацьовані до другого читання, в тому числі ті, які  озвучував Вадим Євгенович. Ми до такої роботи готові. Просив би підтримати в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція, у нас до другого читання є ряд зауважень, які треба буде врахувати. І розуміємо, там і в бізнес-асоціації декілька пропозицій дуже слушних надали, і вони вкладаються в те, що до  другого читання можуть бути внесені далі як правки і далі удосконалювати закон.

Прошу народних депутатів проголосувати. Хто за те, щоб прийняти в першому читанні, прошу проголосувати. Голосуємо. Хто – проти? Утримались? Рішення прийнято.

Ми далі, ми просто не встигнемо. Законопроект у нас про внесення змін до Земельного кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичних операцій, Революції Гідності та їх сім'ям пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності, поданий народними депутатами України Івченком, Петьовкой, Марченком та іншими (7511).

Доповідає народний депутат Івченко.

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, це вкрай найважливий законопроект. Ви знаєте, що у нас сьогодні герої АТО, учасники антитерористичної операції, Революції Гідності, вони мають першочергове право отримання земельних ділянок. Але так трапляється, що деякі з них отримають земельні ділянки, а ті, що проживають в містах, вони їх не отримують.

Тому ми що запропонували. Ми запропонували механізм, де ми відкриваємо можливість, якщо вони не отримують земельні ділянки, відкриваємо механізм отримувати грошову компенсацію. Тобто вони можуть відмовитись від землі і отримати грошову компенсацію згідно чинного законодавства.

Наступне. Ми припиняємо корупційні оборудки з землями, які віддаються під ОСГ фактично учасникам антитерористичної операції тоді, коли вони відразу беруть і масово їх перепродають. Тобто фактично АТОшникі використовують в сірих або в чорних земельних аферах відповідних.

Але, що ми пропонуємо. Ми пропонуємо, якщо учасники АТО, дійсно, хочуть взяти землю, вони її візьмуть, але з обмеженням перепродажу цих земель 7 років, тобто вони не зможуть її перепродати як це сьогодні відбувається, на протязі семи років. Тобто це ограничит непосредственно, скажімо, зупинить тих, хто хоче взяти землю, відразу продати, вони підуть на грошову компенсацію. А ті, які хочуть створити власне господарство, ферму, сімейну ферму і так далі, вони дійсно будуть претендувати на землю, бо це, власне, їхня буде та частка, яку вони внесуть в земельне, у своє фермерське господарство.

Хочу сказати, що на 10 січня 2018 року із заявами про отримання земельних ділянок звернулося 188 тисяч осіб, атошників. Надано дозволів 135, тобто 72 відсотки, відмовлено 46 тисячам. Я хочу сказати ця цифра постійно зростає, вони постійно повертаються з ротації і так далі.

Учасникам АТО надаються землі під ОСГ. Приблизно, орієнтовно за грошовою компенсацією, по нашим розрахункам, звернуться 53 тисячі учасників АТО. Ми їм пропонуємо, щоб це була і компенсація з державного бюджету, і пропонуємо, щоб частково це була компенсація з місцевого бюджету, якщо місцеві бюджети спроможні надавати таку компенсацію.

Хочу вам нагадати, колеги, що на утримання Верховної Ради ми щорічно витрачаємо мільярд 700, на Кабмін –  3,5, Президента – мільярд, на суддів – 13500 і так далі. Я думаю, ми маємо розблокувати  процес. Ми маємо розблокувати процес і дати можливість учасникам АТО отримати грошові компенсації, тим, які відмовляться від земельної ділянки.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Вадим Євгенійович.

Пожалуйста, Олег Іванович, голова підкомітету.

КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги! Хотів би щодо даного законопроекту зазначити наступне. Проблема піднята, законопроекти, дійсно, є і вона існує. На сьогодні вільних земель запасу залишилось дуже мало, і ми всі про це добре знаємо, і в багатьох регіонах чи областях їх дійсно не вистачає для забезпечення безоплатної приватизації учасникам бойових дій.

В той же час є певні питання щодо юридичної техніки, внесення змін. Законопроект вносить норми стосовно виплати грошової компенсації до Земельного кодексу України, але це не є сферою його регулювання. Відповідно до статей 2 і 4 Земельного кодексу України ним мають визначатися виключно питання володіння, користування, розпорядження землею. Грошові виплати не можуть регулюватися земельним законодавством. Тому я пропоную до другого читання перенести вказані норми у спеціальний Закон про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту.

Також хотів би підтримати норми законопроекту, направлені на припинення зловживань при безоплатній приватизації земельних ділянок. Усі ми знаємо чисельні схеми, коли систему безоплатної приватизації просто використовують компанії для того, щоб поповнювати свої земельні банки. Цьому давно вже треба покласти край. Вказані норми запозичені з законопроекту 7060, в якому я безпосередньо приймаю участь, який  уже підтриманий нашим комітетом в першому читанні і чекає розгляду в сесійній залі.

Враховуючи вищевикладене, прошу цей законопроект прийняти за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ  Добре. 

У нас шановні є атошники. Хлопці, слухайте, у нас часу нема, ми його підтримаємо зараз, ваш закон, в першому читанні,  щоб ви зрозуміли. Немає часу просто. Я з радістю. Давайте, хтось один, хто з вас вирішить, і рівно хвилину. Шевченко, по-моєму, перший?      

_______________. Доброго дня!

Я стисло. ………, волонтер і представник Спілки ветеранів АТО міста Києва, ради ветеранів АТО. Є представники від Полтавської області, Житомирської, Харківської і Київської.

Стисло скажу так. Вчора було свято добровольців. Це хлопці, які пішли воювати, їх ніхто не просив, вони самі пішли, відстояли свою честь,  гідність України. І постало питання: яким чином їхні гарантії будуть виконані.

Стисло так скажу.  Місто Київ, 24 тисячі ветеранів АТО. Із них отримано земельних ділянок 72 за величезні гроші. Стисло скажу про те, що 506 сімей загиблих ветеранів АТО,  із них 142 земельні ділянки отримано в місті Києві. 400 – немає. З них, скажу про ветеранів АТО, які на сьогоднішній день інваліди ІІ і ІІІ груп, їх також не враховано, і можливості отримати земельні ділянки немає взагалі.

І саме головне. У мене величезне прохання підтримати законопроект 7511, який надасть можливість саме врахувати компенсацію. Тому що постійні перемовини з Кабінетом міністрів, з Держгеокадастром, постійні затягування процесів дають можливість, складається враження, що ми вже стали професійними юристами, по боротьбі для отримання цих земельних ділянок, по-перше.

По-друге. Шановні депутати, шановні представники комісії, зрозумійте, ті схеми, про які ви кажете, боротьба, ОСГ, давайте, вибачте, будь ласка, нікого не хочу образити, вони видумані в цій залі,  вони видумані у верхніх, в інших залах, та вони підтримують величезні агрокомбінати. У нас немає атошників, які можуть за безкоштовно отримати ОСГ в нормальному місці. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам, міністр аграрної політики. Ми ж вас підтримуємо, зараз приймемо рішення, хлопці.

МАРТИНЮК М.П. Міністерство підтримує цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є пропозиція підтримати у першому читання як за рішенням базового підкомітету.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – за? проти? Утрималися? Одноголосно, хлопці, так що ми вас підтримуємо завжди.

І останнє у нас питання: про проведення за результатами обговорення щодо проведення Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету з питань… служби державної з питань безпечності харчових продуктів. Юрчишин Петро Васильович, коротко. В усіх матеріали вже, да.

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, на засіданні Комітету з питань аграрної політики 16 січня 18 року ми заслухали інформацію представника Рахункової палати, а також доповідь голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи. І сьогодні нам необхідно прийняти рішення комітету щодо цього питання. Даний законопроект, проект рішення був розданий кожному народному депутату от. І надійшла тільки одна пропозиція від народного депутата Давиденка.

Хочу зазначити, що за результатами опрацювання даної пропозиції підкомітет врахував їх частково. Тобто ті пропозиції, які не були предметом рекомендації Рахункової палати, а предметом обговорення на засіданні комітету, яке відбулося 16 січня, не знайшли свого відображення в проекті рішення. Так не врахованою залишилося пропозиція щодо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро, ну, не треба… Я вас прошу.

ЮРЧИШИН П.В. Сейчас, хвилинку. Першого, це прямого підпорядкування Державної продслужби Кабінету Міністрів. І друге: а саме питання відповідності займаній посаді, звільнення голови Держпродспоживслужби.

Отже, за результатами обговорення підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами пропонує комітету інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію державної політики з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, взяти до відома.

Все, коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Взяти до відома. Є пропозиція проголосувати,  взяти до відома і наше рішення проголосувати.

Хто – за, прошу проголосувати? Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Спасибі всім. Сьогодні йдемо реєструвати.