Стенограма засідання Комітету № 47 від 16.12.2020

22 грудня 2020, 15:33

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

16 грудня 2020 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу займати свої місця. В нас вже є кворум.

(Загальна дискусія)

Колеги, починаємо. Запропоновано сьогодні наступні питання до порядку денного.

Перше. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про Державний кордон (друге читання) (№3987).

Друге. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин  (поданий депутатами Юрчишиним, Соломчуком, Нікітіною) ( № 4396).

Третє. Проекти законів про внесення змін до деяких законів України  щодо спрощення процедури експертизи, реєстрації сортів рослин та обігу насіння (поданий народними депутатами Халімоном, Чернявським, Сольським та іншими) (№ 3680); та про внесення змін до деяких законів України щодо сортів рослин, насіння та садивного матеріалу (поданоий  народними депутатами Тарутою, Буймістер) (№ 3681).

Четверте. Затвердження розкладу засідань Комітету з питань аграрної та земельної політики на січень 21-го року.

П'яте. "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу підтримати. Будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я просив би, оскільки зайшло подання по міністру аграрної політики, я просив би спочатку надати слово кандидату, щоб ми це обговорення зробили, бо це буде політично, а потім ми технічно підемо по законах.  Це буде краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дивіться, я це, Вадим Євгенович, дуже добре знаю. Подання у мене на столі. Ми його зараз зачитаємо і доповнимо порядок денний, тому що порядок денний на сьогодні сформований. І ми визначимося з черговістю.

Будь ласка.

 

______________. Пропозиція щодо третього питання. Може, виключимо його з порядку денного? Оскільки у нас немає ні авторів цього законопроекту, і в принципі, не можемо його обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція наступна. Ми можемо і так, і так обговорювати. Ми вчора обговорили це з головою підкомітету. Ми сьогодні почнемо його обговорювання. Очевидно, що там треба, щоб підкомітет зібрався. По крайній мірі озвучимо, які там є нюанси. І очевидно, що це не за одне засідання буде вирішуватися.

 

______________.  А друге питання ми будемо обговорювати чи будемо уже голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання – ми заслухаємо авторів. Вони є сьогодні.

 

______________.  Просто авторів заслухаємо? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю. Якщо комітет вирішить приймати, то приймати, якщо  не приймати, то не приймати.

Хто за даний порядок денний,  прошу підтримати та проголосувати. Пропозиція буде наступна. Цей порядок денний затверджуємо, який  був  розісланий.

Хто –  проти? Утримались? Одноголосно.

Наступне питання до порядку денного. Зачитую вам подання Прем’єр-міністра України 41940220 від 16.12.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 14 Конституції України за пропозицією депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", яка згідно з частиною 10 статті 83 Конституції України має права коаліції депутатських фракції у Верховній Раді України дев'ятого скликання, вношу подання про призначення Лещенка Романа Миколайовича міністром аграрної політики та продовольства України.

Відповідно пропоную доповнити питання порядку денного сьогодні. Це вирішення питання про погодження кандидатури Лещенка Романа Миколайовича міністром аграрної політики та продовольства.

Хто за доповнення порядку денного, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Хто – утримався? 1 – утримався. Решта – за.

Є пропозиція першим питанням порядку денного визначити це питання, яким ми доповнили порядок денний, і надати слово Лещенку Роману Миколайовичу. Немає заперечень?

Роман Миколайович, будь ласка.

 

 _______________.  А  у нас одна кандидатура тільки розглядається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в нас розглядається подання Прем'єр-міністра, де є одна кандидатура. Якщо у вас є інші кандидатури, то ви їх можете сьогодні озвучити.

Будь ласка, Роман Миколайович.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Шановні колеги, я не заберу багато часу. Питання щодо відновлення Міністерства аграрної політики стоїть вже досить давно. Всі визнали той факт, що це було помилкове рішення попереднього уряду, і є чітке розуміння, що його треба відновити.

Очевидно, що цей процес з бюрократичної точки зору складний. Він займе не менше 4-5 місяців документальної, юридичної та технічної роботи щодо його відновлення. Але в даному питанні є розуміння Президента України, він публічно дав обіцянку і народним депутатам, і профільним аграрним асоціаціям про те, що міністерство буде відновлено.

Виходячи з консультацій, проведених з Президентом України, бачення Президента і Прем'єр-міністра України – виконати завдання по відновленню міністерств. При цьому філософія самого міністерства полягає в реалізації саме аграрної політики через призму ключових центральних органів виконавчої влади, Держгеокадастру, який я маю честь очолювати, Держпродспоживслужба і Державне водне агентство, щоб синхронізувати питання масштабної програми меліорації зрошення в рамках взаємодії міністерства, Держгеокадастру і Державного водного агентства.

Всі інші питання щодо наповнення сенсом змісту Міністерства аграрної політики, враховуючи досить непростий шлях щодо його відновлення, потребуватимуть додаткового часу та консультацій, в першу чергу безпосередньо з аграрним комітетом. Рішення щодо відновлення міністерства, що для мене, що для Миколи Тарасовича, було, з точки зору часових рамок, досить несподіваним, оскільки була дискусія про це, але те, що це саме буде здійснюватися в цьому періоді, ми про цю ситуацію дізналися досить недавно.

Від себе хочу сказати, що я абсолютно поважаю всіх членів комітету, я знаю, що у комітеті обговорювалися ряд інших достойних кандидатів, і думка комітету є важливою. Тому я сьогодні не маю морального права просити комітет особисто мене підтримати або закликати голосувати і так далі. Я з великою повагою ставлюся до комітету і до Верховної Ради. І це виключно воля народних депутатів. Яке рішення буде прийнято, я прийму будь-яке рішення, тому що для мене будь-яка посада не є самоціллю.

Я вважаю, що на сьогоднішній день єдиною консолідуючою позицією є відновлення самого міністерства. Тому що держава, яка формує майже 20 відсотків ВВП через агро- і формує майже 50 відсотків валютної виручки через агро-, ви мене вибачте, але без міністерства, я не розумію, як ми можемо реалізовувати зовнішню і внутрішню політику агропромислового комплексу нашої держави. Вважаю, що в цьому питанні ми всі є союзники. Тому для мене велика честь, що Президент і Прем'єр-міністр запропонували мою кандидатуру, але я в діалозі, і я хочу сказати, що я в даному питанні покладаюся виключно на вас: яке ви рішення приймете, я його з повагою прийму для себе.

І в цілому хочу просто подякувати аграрному комітету за ту роботу, яка реалізована за період функціонування цього скликання Верховної Ради. Починаючи від земельної реформи, кооперації, дерегуляції, наведення порядку в системі ветеринарії, уніфікації з нормами Європейського Союзу. Та робота, яка вже проведена комітетом, вона викликає дуже велику повагу. І я зацікавлений в тому, щоб в нас була повна синхронізація і робота. І той факт, що сьогодні, будучи в позиції голови Держгеокадастру я маю повну підтримку від комітету. Я також засвідчую цим свою повагу, в тому числі по законопроекту 3987, де комітет сьогодні в питаннях внесення змін до деяких законів щодо Державного земельного кадастру повністю підтримав наші пропозиції і завжди йде на зустріч в усіх питаннях.

Щиро дякую за надане слово. Микола Тарасович, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Миколайович.

Питання до кандидата. Сергій Бунін спочатку.

 

БУНІН С.В. Доброго дня! Роман Миколайович, ми так і не почули від вас, ви готові взяти на себе відповідальність возглавити міністерство і працювати на благо України?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Готовий взяти на себе відповідальність.

 

БУНІН С.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Пане Романе, доброго дня! Ви в жовтні були у нас присутніми на комітеті, де ми попросили прозвітуватися про проведену роботу на посаді керівника Держгеокадастру. І сьогодні 16 грудня, інформація така нам не була надана. Чи не буде так само на посаді міністра?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ви маєте на увазі звіт по інвентаризації? Звіт по інвентаризації був наданий через мого заступника, так як я був тоді на лікарняному. Але якщо є необхідність, я готовий прозвітувати про роботу Держгеокадастру сьогодні, завтра, в будь-який час, по факту виконання поставлених цілей і завдань в рамках земельної реформи. В любий зручний час, коли необхідно, я готовий прозвітувати.

Що стосується міністерства, хочу повідомити, на моє глибоке переконання, міністерство не має ніякої перспективи розвитку без повної взаємодії із аграрним комітетом. Тому я сьогодні роблю одне просте застереження. Що, якщо рухатися у фарватері, то тільки із співпрацею з комітетом. Тому і тут важливе питання взаємодії і довіри. На глибоку мою думку, що в питанні з реалізації земельної аграрної реформи у нас немає опонентів або якихось протиріч. Може бути лише дискусія. Але з точки зору філософії цінностей, та робота, яка ведеться нами в співпраці, ще починаючи з позиції Уповноваженого Президента, у мене не було якихось непорозумінь з комітетом в частині розуміння реалізації земельної реформи, за яку я відповідаю від імені Президента України до сьогоднішнього часу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Кучер.

 

КУЧЕР М.І. Роман Миколайович, питання, як буде формуватися команда міністерства нового? Воно дійсно потрібне. Які люди там будуть, який принцип підбору цих людей? Чи будуть там люди, з якими ми останніх півроку, ну, не півроку, рік працювали і досить якісно працювал? Це я говорю за Тараса Висоцького, я говорю за Сергія Глущенка. Як буде формуватися команда міністерства?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Шановні колеги, моє особисте бачення в цьому питанні, воно дуже просте. Я з Тарасом Миколайовичем пройшов досить складний шлях у реалізації земельної реформи. Коли ми їздили по країні з Тарасом Миколайовичем і коли були мітинги, перекриті траси, коли дуже серйозний тиск здійснювався на нас, поруч не було дуже багато людей. І я однозначно хочу сказати, що Тарас Миколайович – це в першу чергу друг, фахівець, людина, яка сповідує ті ж цінності, що і я. На позиції голови Держгеокадастру Тарас Миколайович як профільний заступник міністра підтримував в усіх починаннях і продовжує підтримувати.

І я вважаю, що Тарас Миколайович – це людина, яка повинна і надалі продовжувати працювати спільно, тому що в тандемі, в якому ми вже працюємо майже півтора роки, я бачу реальні, конкретні результати. І я не бачу сенсу робити якісь різкі рухи, щось міняти, коли є вже чітка, спрацьована, злагоджена команда, вона тільки повинна бути доповнена людьми, які мають вузькопрофільну компетенцію по тому чи іншому напряму в сфері аграрної політики. Оскільки міністерство – це не лише земельна реформа, є ряд інших питань.

В цьому питанні бачення дуже просте: в нашій країні є визнані всіма ключові профільні аграрні асоціації, з якими в процесі діалогу, очевидно, що нам потрібно знайти рекомендованих кандидатів, погодити їх внутрішньо з асоціаціями, з комітетом для того, щоб ми мали чітке розуміння відповідальності, як ми рухаємося далі. Я публічно заявив про те вчора на фракції як я бачу міністерство на первинному етапі його розвитку. Я вважаю, що ми повинні первинно інституційно відновити і дати новий поштовх реалізації аграрної політики з конкретною візією на 7-10 років, щоб ми нарешті відповіли на питання – де ми бачимо агро- в державі до 2030 року, і чітко рухались згідно цього плану, незалежно від персоналій, які будуть у міністерстві.

 Але я маю переконання, що і Тарас Миколайович, і Сергій Миколайович Глущенко, який теж від самого початку шляху рухається, – це люди, які є командними, з якими можна працювати. Але однозначно, що команда заступників має бути більша, ніж два чоловіки, тому що обсяги роботи і  завдань, і виклики, які стоять перед нами в умовах особливо економічної кризи, коронавірусу, падіння базових показників  агровиробництва, потребує підсилення.

При тому хочу зауважити, політична приналежність не є визначальною в цих аспектах. У нас дуже багато потужних фахових людей в інших фракціях і інших членів різних партій і так далі. Сьогодні політичний аспект не є визначальним для руху над тим, що нас всіх об'єднує. Я думаю, тут немає противників побудови країни, успішної аграрної держави в цілому. І ви прекрасно знаєте, що у нас нормальні відносини з усіма іншими представниками інших політичних партій та сил, незалежно від їхньої політичної адженди на тому чи іншому етапі становлення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня, Роман Миколайович. Дуже радий вас тут бачити на нашому комітеті. У мене лише одне питання. Я на деяких виступах чув про хвилювання  стосовно  системи зрошення, її поновлення, оскільки цей рік, як ніякий інший, довів, що південь України дуже потерпає від засухи.

Чи є у вас такі наміри, як би, я сказав би, навести історичну справедливість і повернути до відання Міністерства аграрної політики таких двох, я б сказав би, центральних органів виконавчої влади, як водне агентство та рибне господарство, яке до цього в принципі і перебувало  у віданні аграрної політики?

Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Я є прихильником реформи водного господарства в частині об'єднання водних користувачів. Я вважаю, що сьогодні в Державному водному агентстві є досить потужна команда на чолі з паном Шліхтою, які сповідують ті ж цінності, що і ми, в плані реформування системи зрошення і меліорації. Я мав попередні консультації з представниками екологічного комітету, які повністю поділяють і підтримають те, що треба синхронізувати сьогодні водне агентство з Держгеокадастром,  і прискорити процес реформування системи зрошення.

Що стосується рибного господарства. Безумовно, історично воно входило в структуру Міністерства аграрної політики, але це потребує додаткових консультацій з екологічним комітетом і безпосередньо з Міністерством екології.

Я, безумовно, прихильник того, щоб це було теж повернуто в структуру, але це потрібні додаткові консультації, при розумінні того, хто, власне, буде представляти Міністерство екології в найближчому періоді. Якщо комітет цю ініціативу буде підтримувати, безумовно, нам буде набагато легше відстояти і повернути цю структуру в систему Міністерства аграрної  політики України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання. Питання?

Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, майбутній, можливо, міністре! У мене питання, що багато дотацій різних, які ми в підтримку голосуємо, малими фермерськими господарствами не використовуються через складність оформлення документів і десь неграмотність, так сказати, малих сімейних ферм. А в облдержадміністраціях сільгоспуправління вони такі комуністичні і трошки імпотентні. Моє бачення, і це прохання більшості ФГ, щоб на їх базі були організовані такі сільськогосподарські маленькі ЦНАПи, які будуть допомагати повністю в оформленні всіх документів. Це, на мій погляд, буде для кредитних програм, для інших як би...

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Олександрович має на увазі, що ми протягом року прийняли багато законів… Але, можливо, щось інше маєте на увазі. Можливо, це щось інше.

Дмитро, будь ласка, кажіть, я просто коментар Вадима.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ви маєте на увазі електронні системи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Вадим Олександрович має на увазі, Вадим Євгенович, пробачте, має на увазі Закон 3295, це Державний аграрний реєстр. Можливо, щось інше маєте на увазі.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Взагалі потрібні для аграріїв маленьких, коли поїхати на маленькі молочні ферми, у яких 25 корів, 20, які займаються овочами, які мають 10-20 гектарів землі, їм не вистачає таких їхніх обласних центрів для консультацій, для всього. От не вистачає цього. Коли їздиш по області, по таким малесеньким, це їхнє прохання. І зазвичай, зараз якщо і консультує, допомагає, то більші, але приватні компанії, але не як не державні установи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, це питання до кандидата на посаду міністра. Але я одну річ скажу, що серед напрямків використання коштів є дорадчі служби так звані, і на наступний рік у плані роботи комітету стоїть Закон про дорадчі служби, будь ласка, приєднуйся, пишіть його.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Я дуже коротко.

Перше. Пілот по аграрному реєстру ми запустили саме на базі Держгеокадастру, і це абсолютно нормальна робоча модель. Напрацювання, які були нами зроблені, передані у Міністерство економіки. Міністерство економіки зараз доопрацьовує цей механізм, і у нас є чітке розуміння, як має функціонувати аграрний реєстр з урахуванням підписаного Президентом закону.

У частині, що стосується вашої пропозиції, я думаю, що це можна буде легко імплементувати в частині законодавства про дорадчі органи, про які говорить Микола Тарасович. Але тут дуже важливе застереження, щоб фіналізувати цей процес, нам треба чітко обумовити питання адміністративно-територіальної реформи. Врешті-решт, визначитися із структурою органів виконавчої влади по результатам формування новостворених об'єднаних територіальних громад, шляхом внесення змін, відповідно до Конституції та прийняття відповідних законів в адміністративно-територіальній сфері нашої держави.

 В цілому підтримую таку позицію з точки зору доступу, консультування та належної підтримки маленького, середнього товаровиробника на місцях.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артур Володимирович.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Микола Тарасович.

В мене дуже просте питання. Ми тут всі свідки, а частина людей, я б сказав, співучасники тих непрофесійних, некомпетентних, інколи дурних рішень, які приймалися в турборежимі. І скорочення міністерства, між іншим, це, я вважаю, одне було з якраз дуже некомпетентних і непрофесійних рішень, і комітет відразу звернув на це увагу. Тому коли ви говорите про те, що є воля пана Зеленського, ну, слухайте, в нього воля як той флаг на вітру: сьогодні в одну сторону, після того в іншу. Бо між іншим, просто, мабуть, багато людей не знають, що навіть коли об'єднували міністерства, то після об'єднань і скорочень склад двох об'єднаних міністерств кількісний був більший, ніж до скорочення складу двох міністерств. Були і такі випадки.

Але в мене до пана кандидата дуже просте питання. Чи вистачить у вас стійкості, такої резистентності критикувати і відмовлятися виконувати отакі некомпетентні, непрофесійні, а інколи дурні рішення з Офісу Президента?

Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Міністерство агарної політики є невід'ємною складовою центрального органу виконавчої влади – Кабінету Міністрів України, і безпосередньо реалізація аграрної політики кореспондується через Прем'єр-міністра України.

В частині, що стосується критики Президента, я хочу сказати наступне. Ініціатива, яку взяв на себе Президент в реалізації земельної реформи в Україні, я знаю, що ви її як фракція теж підтримуєте з певними застереженнями. І хочу наголосити, коли ми з вами були в парламенті на фінальній стадії прийняття Закону 2978-10, то ваші правки були враховані і безпосередньо на консультаціях з Президентом вони були взяті за основу. Я можу сказати єдине, що Президент жертвує своїм рейтингом, робить непопулярні кроки, але він є абсолютним прибічником того, що в країні має бути земельна реформа і має бути проведена якісна аграрна реформа.

І ви повинні зрозуміти, що в таки складному, болючому питанні для країни, яка 30 років в очікуванні врешті-решт наведення порядку в цій сфері, важко не допустити помилок. Помилки, очевидно, вони є і вони будуть, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я бачив політичну волю і підтримку Президента в цих ініціативах, і я вважаю, що навіть той факт, що сьогодні відновлюється міністерство, є визнання помилки того, що рішення щодо об'єднання було поспішним. І Президент протягом календарного року тричі визнавав цю помилку, і давав слово і аграріям, і депутатам про те, що міністерство буде відновлено. Це, я думаю, засвідчення того, що робота над помилками проводиться на системній основі.

Дякую.

 

КОСТЮК Д.С. Дякую.

Дмитро Костюк, фракція "Слуга народу", представник від Житомирської області.

Пане Романе, до вашого приходу на посаду голови Держгеокадастру, певно, одним з найскандальніших якраз управлінь Держгеокадастру регіональних – це було управління у Житомирській області. Багато разів звертався. Основна корупційна схема дуже проста, землю списували, передавали на, як би, своїх атошників, які потім її продавали завідома відомим компаніям. Це здійснювалося масштабно, кожного дня ми спостерігали за тим, як землі у величезних обсягах передаються тим чи іншим особам, які дуже оперативно їх передають відповідним компаніям.

У мене питання до вас. Після того, як ви стали головою Держгеокадастру, які були вчинені вами кроки, здійснені заходи для того, щоб цю ситуацію змінити, щоб очистити систему і, зокрема, в Житомирській області?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Коротко доповідаю. Станом на 10:00 ранку цього дня всі землі були передані вже в об'єднані територіальні громади на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 16 листопада. Землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів передані всі, без виключення, ОТГ.

Друге. Постановою від 16 листопада 2020 року ми розпочали наймасштабніший процес реорганізації Держгеокадастру часів незалежності.

За календарний місяць буде ліквідована юридична особа Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. Замість  24 юридичних осіб буде створена єдина юридична особа. Я підписав відповідний наказ, що в процесі ліквідації здійснюється аудит по всім наказам виділення, починаючи з 2013 року, коли існувала вже система електронного документообігу "Док Проф", в повній взаємодії з правоохоронними органами.

Сьогодні всі дозволи, які видаються уже щодо земель сільськогосподарського призначення, навіть, якщо вони звертаються до   Держгеокадастру, вони реєструються, присвоюється відповідний номер і все передається в об'єднані територіальні громади. Держгеокадастр не буде виконувати функцію розпорядження. Це все тепер виключно компетенція  об'єднаних територіальних громад.

Для фіналізації того процесу, який ми розпочали півроку тому, нам критично необхідно прийняття законопроекту 2194, з урахуванням правок комітету. По тій простій причині, що ми розпочали передачу земель на підставі Указу Президента та безпосередньо Постанови Кабінету Міністрів, ми запустили процес реорганізації з урахуванням, що  2194, як закон, буде прийнятий. Тому що ми робимо оптимізацію більше, ніж на 60 відсотків. І нам критично важливо фіналізувати цей процес трансформації з розпорядника в сервісну організацію через прийняття цього закону. Тому в даному питанні без вашої підтримки ми, на жаль, не зможемо завершити відповідну трансформацію.

Я дуже прошу комітет, я знаю, що зараз уже доопрацьовуються правки, Микола Тарасович повідомляв, що десь найближчим часом вже має бути фінальна таблиця, щоб ми в максимально стислі терміни фіналізували  цей процес і закінчили, власне, з тою проблематикою, яка формувалася роками в частині розпорядника як Держгеокадастр.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. У мене запитання стосовно збиткових державних підприємств, які підпорядковані наразі Міністерству економіки і, сподіваюся, в майбутньому вже незалежному Міністерству аграрної політики.

Чи готові ви будете як міністр до їхньої ліквідації? Адже це не вдавалося,  попри їхню збитковість, всі попередні роки всім попереднім міністерствам. Бо це такі, як ми знаємо, на практиці величезні корупційні монстри – ДПЗКУ, ДП "Конярство України" і таке інше.

Будь ласка, прокоментуйте.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Я вчора на фракції зазначив наступне, що Міністерство аграрної політики має здійснювати саме реалізацію аграрної політики в базових чотирьох напрямах. Ми не бачимо міністерство як управителя державних підприємств, які ви назвали. Для цього є Фонд держмайна, для цього є Міністерство економіки. І сьогодні питаннями роботи даних підприємств займається безпосередньо міністр економіки Ігор Ростиславович Петрашко. Ми не маємо жодних амбіцій вилучати ці державні підприємства або будь-які інші. Монстра Міністерство АПК породжувати не має необхідності. Ми бачимо його філософію в реалізації аграрної політики та здійснювати якісну регуляторну діяльність.

Окремо я хочу сказати всім членам комітету, з вашого дозволу. Я у великій мірі завдячую реалізації всіх тих заходів, які були здійснені в системі Держгеокадастру України, безпосередньо міністру економіки Ігорю Ростиславовичу Петрашку. Він в усіх починаннях в частині реформування Держгеокадастру повністю підтримував. І я хочу засвідчити йому свою повагу і сказати, що я абсолютно повністю підтримую ініціативу створення міністерства, але цей процес має бути вибудований таким чином, щоб це не призвело до ексцесів блокування реалізації заходів державної підтримки в АПК, забезпечення стабільної роботи міністерства. І жодним чином не хочу, щоб була будь-яка конфліктна або незрозуміла ситуація в цій частині. Тому що у мене є чітке розуміння, що будь-який конфлікт або будь-яке непорозуміння – це завжди втрата. І я б теж дуже просив комітет, за необхідності, якщо буде потреба у переголосуванні окремої позиції, як Міністерства економіки у зв'язку з розподілом, підтримати Ігоря Ростиславовича Петрашка. Тому що, на моє переконання, велика частина успіху в реалізації реформування Держгеокадастру – це безпосередньо робота міністра, який підтримав в усіх ініціативах, в тому числі в частині наведення порядку у системі контрольно-наглядової та функції охорони ґрунтів. Завдячуючи волі міністра економіки, нам вдалося повернути ДП "Інститут охорони ґрунтів" в систему Держгеокадастру України.

На найближчому засіданні уряду це питання буде розглянуто, де функція охорони і функція контролю буде перебувати в єдиній системі координат. Тому це ще один факт того, що в синхронізації роботи є завжди системний результат. Позицію по ДП я свою окреслив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В кого ще є питання? Якщо питань немає, переходимо до виступів. Є ще питання? Дякую. В кого є бажання виступити? Вадим Євгенович.

В мене єдине прохання, давайте обмежимося 2 хвилинами, будемо старатися в це вкластися.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Прошу хоча б тоді 4.

Колеги, перше. Щиро радію тому, що ми повертаємо Міністерство аграрної політики. Це справа честі, оскільки у нас не було свого міністра.  Міністр, який сьогодні існує, він не ходить на наш комітет, фактично він нам не підпорядкований, він підпорядкований іншому комітету. Створюючи міністерство, у нас буде свій міністр – це плюс.

Друге. Міністерство без ручки, з однієї сторони – це добре, а з іншої сторони, воно аграріям не допоможе, аграріям міністерство без ручки не допоможе.

Тому, пане Романе, я тут хочу зауважити наступне. Те, що ви сказали за команду, це добре. Але ця команда має бути сервісом для тих, для кого ми створюємо міністерство: це фермери, це аграрні підприємства. І вони не можуть сьогодні бути сервісом, якщо форварди будуть не у вас. Ви сьогодні, коли ми не можемо з бюджету виділити кошти, ми можемо допомогти аграріям форвардами. Можемо, наприклад, в Одеську область прямо запустити форварди прямим вашим вказівкою-наказом. Якщо цього не буде у міністерства аграрної політики, то ви будете без однієї руки.

Друге. Ми сьогодні можемо нарощувати наш експорт. Ми можемо нарощувати наш експорт через незбитковість і реальну нормальну задіяність Державної продовольчо-зернової корпорації. Але потрібно там наводити лад і приходити, і реально там наводити лад з експортними контрактами, це теж є. Помимо корупції, я вже не кажу про це, я не хочу до цього зараз торкатися, але це другий момент, коли форварди можуть йти і закупівля саме цієї продукції може йти у маленьких і середніх сільгоспвиробників. Тобто вони будуть чітко знати, яка ціна, в який елеватор везти, і чітко будуть знати, що в них є покупець і так далі, і так далі. І можливість у ДПКЗУ ця є.

Третє – це контролююча функція Держгеокадастру. Коли ми приймемо закони, я буду наполягати все ж таки, щоб землі не розкрали по 2 гектари місцеві ради, щоби всі землі віддавалися в місцевих радах через аукціон, контролююча функція за використанням землі має залишатися у держави – це важливо. Бо до кожного з нас звертаються і коли ми хочемо допомогти будь-кому, не маючи контролюючих функцій, ми будемо просто знову безрукі. Це третя історія, яку потрібно проводити.

Водагентство. Сьогодні ви правильно обрали шлях по відновленню зрошення і цих територій, це важливий шлях. І ми маємо над цим теж працювати. Я до чого просто веду? Сім місяців ви будете створювати, ви правильно сказали, приблизно міністерство, бо воно на стадії ліквідації. Поки ви будете... Ви знаєте, що ми прийняли Закон про державну службу, де ви будете зобов'язані проводити конкурси, це теж час. Ви будете радитися з асоціаціями, це теж час. Тому фактично півроку у вас іде на організаційні роботи. Ви не зможете показати результат. Але якщо ви зараз, перед призначенням, не зможете в своїй команді окреслити оці межі, червоні лінії, що потрібно для нормального вдалого функціонування агарного сектору, разом з комітетом, мається на увазі…

Це я сказав про центральні органи виконавчої влади. Споживслуба – це експорт, це наші експортери, це експорт, вона теж має бути у складі. Ви будете мати чемодан без ручки і ви будете такою людиною, ну, як міністр, яка не зможе допомогти тому сектору, який сподівається на повернення. Тому це важливо, щоб ви для себе один раз провели ці перемовини і чітко розуміли, які будуть межі, і що буде мати міністерство, які повноваження і так далі. Це досить важлива історія. Це перше.

Друге. Я повністю погоджуюся, що сказав Дмитро Соломчук, з приводу системи по районам і областям. Ви, до речі, подивіться, будь ласка,  система дорадництва. У нас 150 районів фактично, 156, система дорадництва і система аграрних палат. Вона може допомогти тим починаючим, або фермерам, які в тіні працюють, або фермерам, які не знають, як зробити там більш якісну інноваційну продукцію. Саме ця система аграрних палат і дорадництва має їм допомогти: а) стати платниками податків, зайти в державну підтримку, отримати точно цю державну підтримку, підготувати якісні документи або навчити якісно той персонал, який фактично вони хочуть залучити. Бо навчання – це теж та історія, яка може іти через цю систему. Це важлива система, бо нам потрібно розвивати якомога більше людей, скажемо так, залучених в сільське господарство, створювати якомога більше підприємств. Тобто це робочі в тому числі місця і так далі.

Я кажу зараз, наприклад, про ті ж сімейні фермерські господарства. Якщо ми з 4 мільйонів створимо хоча б півмільйона, це, повірте, найбільша буде кількість робочих місць взагалі по країні в одній галузі, і це буде точно весь легальний сектор, тоді ми не будемо говорити, скільки оесгешників в кожній ОТГ, чому вони не платять і так далі. І тоді спокійно через стимули ми зможемо з ними працювати і в податковому полі, коли ми хочемо запровадити податок на один гектар.

І наступне. Мені подобається, коли ви кажете, що ви хочете працювати з комітетом. Головне, щоб це було не на словах, а на ділі. Бо консультації з комітетом всі проводили міністри і вони консультувалися з депутатами, які входять в комітет. Тому я скажу так, хоч ми і не підтримували той Закон про ринок землі, який був проголосований, але ви щиро слухали нас, як Представник Президента, ви щиро вникали в ті пропозиції, які ми давали, ми щиро розбиралися в тих пропозиціях. І ви знаєте, що моя особиста позиція була, в принципі, по фізособах, вона була позитивна.

Я проти корпоратизації на сьогоднішній день. Бо сьогодні аграрні підприємства по-різному можуть отримувати кредити. І ви знаєте, де дешевші кредити, хто і як їх бере і так далі. Тому  корпоратизація, мається на увазі ринок юридичних осіб, я сьогодні бачу, що він не спрацює однаково для кожного. А фізособи, згідно декларації, там можуть щось робити і так далі.

Тому, якщо ви з цим питанням по ЦОВВах домовитесь, якщо ви зможете собі зробити таке міністерство, яке, дійсно, буде допомагати аграрному сектору, ми будемо вам тоді в допомогу. Якщо ви візьмете чемодан без ручки, ви самі через 7 місяців побачите, я вам просто кажу з точки зору досвіду, ви побачите, що ви не можете справитися з тим навалом проблем, який вже існує і ще буде існувати під час посівної, під час відкриття ринку землі, під час збирання врожаю, під час закупівлі там насіння і так далі, під час експорту і так далі. Ви не зможете всю цю історію… допомагати як сервіс, як міністерство аграрному сектору. Тому мені важливо, і взагалі нам важливо, щоб ви спочатку домовилися, а потім ми вже рухалися з призначенням і так далі.

Тому в добрий путь, як то кажуть. І сподіваюся, що ви будете проголосовані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Хто ще бажає виступити? Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня, шановні колеги! Я, знаєте, сиджу і переповнений радістю. Найперше, через те, що ми відновлюємо міністерство. Це, я рахую, що така доволі серйозна, велика перемога в цілому аграрного сектору, нашого комітету і всіх аграрних асоціацій, які долучалися до відновлення з проханнями до Президента і до  уряду. Я думаю, що нас почули, і це вже є щось. Це перше.

Друге.  Знаєте, мені дуже сподобалося те, що Роман Миколайович чітко сказав про те, що він буде тісно співпрацювати з комітетом, тому що міністерство без комітету – це не є міністерство. Ну  і так же само: комітет без міністерства теж не є до кінця комітетом. Тому я думаю, що… Роман Миколайович, я просто хотів би, щоби на кожному нашому засіданні, не тільки на засіданні, а ми могли зустрічатися і в комітеті, і зустрічатися у вас, і дійсно робити все, щоб аграрний сектор сьогодні розвивався.

Третє моє таке десь побажання. Я все життя, яке працював у аграрному секторі, я все життя старався створювати додану вартість. Тому що на сьогоднішній день країна є сировинним придатком і ми це повинні чітко розуміти. Тому я б просив вас, щоб у вас на стіні у кабінеті робочому була цифра, яка свідчила, який процент сьогодні ми всередині країни переробляємо і продаємо товари з доданою вартістю, а який процент ми відправляємо сировини сьогодні за кордон. Тому що це дуже важливо, над тим треба працювати, щоб ми сьогодні не було сировинним придатком у світі.

Тому я вам бажаю, щоб все у вас получилося. Знаю вас доволі давно, знаю вас, як хорошого фахівця, як хорошого аграрника, який не просто прийшов десь, який прийшов сьогодні з села, який розуміє, знає село, має повагу велику у людей. Тому особисто я підтримую, і закликаю вас, колеги, підтримати кандидатуру на посаду міністра Романа Миколайовича.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Так, ми справді за цей короткий період часу, у вигляді історичних подій, запроваджуємо прозорий ринок землі, ліквідуємо, сподіваюся, Держгеокадастр і передамо всю землю в ОТГ, запровадили електронні аукціони. Тобто зробили багато того, що, можливо, дай Боже, дозволить нам ліквідувати ті корупційні схеми, які існували довгий час в Україні в АПК, особливо в питаннях земельних відносин. Але дуже велике прохання до міністерства майбутнього, до майбутнього міністра, не розслаблятися на цьому. Тому що ми, з одного боку, як би, виходить, що забираємо певну відповідальність і передаємо її на місця. Правильно, ми передаємо її в ОТГ і віддаємо на відкуп керівникам ОТГ питання розподілу землі. Чи це буде справедливо розподіл землі, чи справді будуть аукціони ці введені і вони будуть діяти, і вони будуть справді законними, і справедливими. І така проблема специфічна, з якою стикнувся в себе на окрузі, на жаль, керівники ОТГ зверталися вже давно, зверталися з приводу інших аукціонів, з приводу ProZorro аукціонів на оренду комунального майна, вони не знають як це робити. У нас величезна проблема з тим, що немає навчання, ніхто ніколи цим не займався. Я сподіваюся, що міністерство нове займеться тим, щоб провести навчання, записати, можливо, якісь відеокурси, розіслати по керівникам ОТГ, щоб там працівники розуміли, як це відбувається. Бо дуже багато відповідно помилок. Або взагалі бояться братися за це, бо потім відповідальність, бояться відповідальності за це і не беруться взагалі проводити якісь аукціони.

 Тому дуже прошу, щоб міністерство зайнялося справді освітою, і щоб потім ця система, яку ми створюємо на законодавчому рівні, вона потім ефективною була, справді працювала, втілювалася в життя.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще бажання виступити? Дякую.

У нас є три варіанти у кожного з нас відповідей на це питання порядку денного. Перше, ми можемо, як комітет, прийняти рішення на розсуд залу, також ми можемо проголосувати "за", також ми можемо, кожен з нас може проголосувати "проти". Тому зараз ми приступимо до голосування, кожному прошу визначатися з цим питанням і прийняти якісь рішення.

Да, Олег.

 

_______________. Вітаю! Особисто я буду голосувати "за". І враховуючи те, що кандидатура Романа Лещенка була подана Президентом України, розраховуючи, президентська фракція також проголосує за цю кандидатуру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег.

Хто за те, щоб на розсуд залу, прошу голосувати. На розсуд залу. У нас є три варіанти рішень, Микола Іванович, на розсуд залу. П'ять.

Хто –  за кандидатуру Романа Миколайовича?

 

_______________. 16.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?  Рішення комітету прийнято. Роман Миколайович, вас рекомендовано. Дякую за виступ.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Дуже дякую, колеги.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Роман Миколайович, те, що ми сказали ви зараз, будь ласка, подумайте, як все це проговорити, реалізувати і так далі. Ну, це буде і вам краще, і аграріям краще, і комітету краще, це стовідсодково. Тому що ви будете приходити на наш комітет, а керівники ЦОВВів будуть приходити на інший комітет, ви це зрозумійте.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Дякую, колеги, за підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо Романа Миколайовича. Переходимо до наступного питання порядку  денного.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня! У нас наразі на розгляді законопроект 3987. Хочу коротко нагадати свій законопроект. Він пропонує відмовитись від розроблення окремої землевпорядної документації при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України та забезпечити внесення таких відомостей безпосередньо на підставі матеріалів делімітації та демаркації.

З часу прийняття законопроекту за основу до законопроекту було подано 24 поправки та пропозиції, з яких пропонується врахувати 11, відхилити 13. Врахованими поправками, зокрема, Держгеокадастр уповноважується розробити електронний документ, який буде містити інформацію про державний кордон України в обсязі, що є необхідним для внесення її до Державного земельного кадастру.

Там у нас виникла одна помилка в таблиці, я хочу звернутися до секретаріату, щоб уточнити, як її виправити. Ми її комітетом будемо голосувати. Просто в таблиці у нас 12 поправок враховано, а по суті 11. Або це комітетом буде враховуватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз можна, Артем, поясніть.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. У нас помилка технічна в таблиці порівняльній. У нас 11 правок враховано, по суті, а в таблиці 12 у нас правок враховано. Тобто одна правка у нас з похибкою іде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може секретаріат пояснити?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 11 правку Батенка варто відхилити. Це технічна була помилка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. І питання, чи ми її відхиляємо на комітеті (це питання до секретаріату), чи ми її в залі на підтвердження ставимо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Навіщо в залі, якщо ми ще комітетом не прийняли рішення. В залі... Ой, в комітеті зробимо це.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте з 12 правок 11 підтримати і одну відхилити?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С.  З 24 правок 11 підтримати, 13 відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А відхилені про що правки і ці прийняті про що правки?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Я думаю, що у нас є сьогодні майже майбутній міністр, з авторства законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, Роман Миколайович не дуже в курсі правок.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ні, я можу відповісти. Це електронний документ щодо внесення відомостей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, у нас 13 відхилено, 11 прийнято. 13 яких відхилено, ви в курсі?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ні, Микола Тарасович, не в курсі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є Чужмир Катерина Михайлівна. Є вона?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Може у нас Біленко є Сергій, можливо, на зв'язку, можемо до нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко хворий коронавірусом, якщо нам недостатньо буде Катерини Михайлівни, то тоді підключимо його.

Катерина Михайлівна, можете сказати, які правки прийняті, а які відхилені?

 

ЧУЖМИР К.М. Прийняті ті, які пропонують встановлення меж та зміни об'єктів землеустрою, а всі ті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Ті, які…

 

ЧУЖМИР К.М. Які пропонують встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там в першому читанні не було такого?

 

ЧУЖМИР К.М. Такого не було. Це було додано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому читанні, наскільки я пригадую цей закон, ми проголосували, що там не треба технічної документації, яка затверджується Верховною Радою, а встановлення кордонів робиться на матеріалах, які розробляються між урядовими комісіями по встановленню кордонів. Правильно?

 

ЧУЖМИР К.М. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що помінялося?

 

ЧУЖМИР К.М. Помінялося те, що ми додали в пункт "б" про землеустрій, Закон про землеустрій, ми додали "встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До компетенції якоїсь додали?

 

ЧУЖМИР К.М. До компетенції, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До компетенції кого?

 

ЧУЖМИР К.М. До компетенції Держгеокадастру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В якій частині, в частині кордону?

 

ЧУЖМИР К.М. Частини кордону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Точно?

 

ЧУЖМИР К.М.  Точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще?

 

ЧУЖМИР К.М. А в основному були відхилені поправки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 правок, які прийняті, про що ще?

 

ЧУЖМИР К.М. Також були враховані редакційно багато по 21 статті по кордону, по державному кордону, в якій було також додано, що державний кордон України вноситься до Державного земельного кадастру на підставі документів демаркації і редемаркації і делімітації  державного кордону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це було ще на рівні першого читання. Що з'явилося?

 

ЧУЖМИР К.М. Такі поправки були подані, і їх  також врахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О'кей. Що ще?

 

ЧУЖМИР К.М. І також були додані поправки, що на підставі електронного документу, що розробляється на замовлення центрального органу виконавчої влади і затверджується ним. Тобто було трошки прибрано те, що це… Це залишається  на Держгеокадастрі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Електронний документ. Електронний – це форма. А документ про що?

Може з геокадастру хтось відповість? Що мається на увазі: "електронний документ"?  Є паперовий документ, є електронний. Але документ має якусь назву. Цей документ є закон, є технічна документація.

 

______________. Йдеться про координати поворотних точок, про той файл, який треба внести в базу даних Державного земельного кадастру. Зрозуміло, що документи демаркації, вони такого файлу не містять, вони узгоджуються на міждержавному рівні, і законопроект пропонує відмовитися від окремого різновиду технічної документації, але залишається задача, як конвертувати  результати демаркації в той формат електронний, який може бути внесений до бази даних Державного земельного кадастру.

Ну, і це, так би мовити, ерзац технічної документації. Повномасштабної документації   немає, ми від цього…. Від цього пропонується відмовитися, але файл потрібен.  І от про цей файл якраз йдеться, що він розробляється. Забезпечення його розробки покладається на Держгеокадастр, він може це зробити або безпосередньо, або доручити підприємству, мається на увазі Центр державного земельного кадастру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ЧУЖМИР К.М. Ну, і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що відхилено?

 

ЧУЖМИР К.М. Відхилені поправки касаються, ну, наприклад, у Суркіса, він надає, що таке демаркація, що таке редемаркація, що таке делімітація. Він хотів, щоб ми додали це в закон, прописали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не додали чому?

 

 ЧУЖМИР К.М.  Бо це прописано взагалі, ну, не прописується в Закон про землеустрій, ну, це не має місця тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Можна? Ця правка і декілька інших правок, наскільки я розумію, відхилені або не повністю враховані, виходячи із того, що демаркація – це міждержавний процес, і національним законодавством тут не так багато можна і врегулювати. Є міжнародні договори, є міждержавний процес, з одного боку затверджується, з іншого боку затверджується, і національним законодавством тут мало що можна змінити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ну, взагалі десь в законодавстві є визначення що таке демаркація, делімітація і так далі, ці терміни, які ви озвучуєте сьогодні?

 

_______________. Ці терміни усталені, є практика міждержавних відносин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Що ще відхилено?

 

ЧУЖМИР К.М.  Також відхилена поправка, де знову прописується, що потрібно прийняти Верховною Радою ці документи, демаркацію, редемаркацію, тобто, ну, те, що ми прибираємо взагалі була тема законопроекту. Ну, і також декілька питань щодо додавання там слів "за бажанням заявника в паперовій чи в електронній формі", ну, тобто прибрати ці моменти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Тоді якісь є питання до... це кабмінівський законопроект, тобто до представників Кабміну, до голови підкомітету або до консультанта комітету... працівника секретаріату Катерини Михайлівни?

Якщо ні, тоді прошу проголосувати за озвучену сьогодні редакцію до другого читання з виправленням цієї помилки, яку сьогодні було озвучено Артемом Нагаєвським, де, якщо я правильно повторюю,  11  підтримано. Правильно, Артем? 11 правок враховано, інші відхилені.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Правильно. 13 відхилено, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Наступне питання порядку денного – Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин. Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти, ми сьогодні маємо можливість розглянути проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин.

Хочу зазначити, що ще депутатами восьмого скликання був написаний законопроект про ідентифікацію, реєстрацію тварин, але виникли ряд розбіжностей щодо всіх поняття тварин, тому виникло сьогодні питання написання законопроекту про тварин, а саме, сільськогосподарських тварин. Розділили: тварини сільськогосподарські і дрібні тварини.

Тому даний законопроект розроблено на виконання всеохоплюючої стратегії імплементації глави четвертої Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що дозволить усунути відмінності між законодавством України та законодавством Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі тваринами, що охоплює санітарні, фітосанітарні заходи, забезпечуючи при цьому охорону життя, здоров'я людей та тварин.

Основними завданнями законопроекту є удосконалення загальнодержавної системи простежуваності та обігу сільськогосподарських тварин та продукції тваринного походження за принцом від лану до столу, що є важливим показником при відкритті нових та підтриманні існуючих ринків для експорту українських товарів. Встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є виключно євроінтеграційною вимогою, яка дозволить забезпечити не тільки належний облік тварин господарства і їх утримання, а також дасть змогу ефективніше боротися з безконтрольним переміщенням тварин, що є вкрай важливим для забезпечення епізоотичним благополуччям в країні.

Встановлення відповідальності за невиконання юридичними особами та фізичними особами-підприємцями вимог чинного законодавства, ідентифікації та реєстрації тварин. Пропонується встановити штрафні санкції від 2 до 10 мінімальних заробітних плат, що буде стимулювати бізнес дотримуватись законодавства, надасть можливість економіці утриматись і уникати збитків, які виникають при ….….. тваринницьких господарств в результаті розповсюдження епізоотій, головною причиною якої є безконтрольне переміщення тварин.

Спрощення механізму відшкодування коштів з державного бюджету за проведення ідентифікації тварин для власників тварин фізичних осіб, а також  передбачити впровадження компенсації витрат юридичним особам. Це покликано збільшити зацікавленість власників тварин працювати чесно та прозоро.

Прийняття даного законопроекту дасть змогу забезпечити належний облік тварин, виконання міжнародних зобов'язань щодо торгівлі тваринами, продукцією тваринного походження; підвищить перспективи відкриття нових ринків збуту для сільськогосподарських тварин та продукції з них, покращення санітарно-епідеміологічної та епізоотичної ситуації в країні, посилить охорону території України від занесення особливо небезпечних хвороб тварин та хвороб, спільних для людей і тварин; створення  прозорих правил ведення бізнесу для забезпечення єдиних правил здійснення контролю у сфері епізоотичного благополуччя території України; детінізація утримання тварин для виробників продукції тваринного походження.

Підкомітет збирався декілька раз. Звичайно, мало було присутніх народних депутатів, і було прийнято рішення все-таки рекомендувати комітету, щоб він рекомендував Верховній Раді наш проект прийняти за основу.

Звичайно, сьогодні це питання нагальне, його потрібно розглянути, тому що ми ще рік-два протягнемо, і знову законопроект не буде розглянутий. Але при підготовці до другого читання підкомітет пропонує  звернути увагу та врегулювати такі питання, які зменшать документальне навантаження на бізнес. Його можуть автоматизувати та спростити процедури реєстрації тварин і допоможуть уникнути маніпуляцій, а саме: уточнити визначення "оператор ринку тварин", замінивши слова "суб'єкти господарювання" на "юридичні та фізичні особи-підприємці". Передбачити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав, що ви закінчили. Да, будь ласка.

 

ЮРЧИШИН П.В.   Передбачити обов'язок подачі даних про осімінення тварин лише для суб'єктів господарювання. Зменшити навантаження шляхом зняття обов'язку у зберіганні даних в господарствах протягом 3 років. Маю в виду відповідну документацію. Передбачити можливість взаємодії єдиного державного реєстру тварин з іншими державними базами, що дозволить прибрати низку   додаткових паперових документів, що  повинні подавати власники тварин для реєстрації  своїх господарств і тварин. Маю в виду сьогодні.

Створити терміни на подачу та реєстрацію тварин, що покликано підтримати актуальність державного реєстру тварин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро  Васильович, скажіть, це євроінтеграційний закон?

 

ЮРЧИШИН П.В. Да, є висновок. І закон євроінтеграційний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Глущенко, що можете сказати по цьому закону? Тільки недовго.

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Шановний Микола Тарасович,  шановний Петро  Васильович! Шановні народні депутати! Система ідентифікації тварин у нашій державі, дійсно, потребує вдосконалення, бо базовий закон  вже досить-таки застарілий. Він напряму стосується у тому числі наших експортерів, нашого тваринництва. Бо, як відомо, ми не можемо експортувати, реалізовувати м'ясо і продукцію від незареєстрованих тварин. Законопроект, дійсно, перетинається з нашими зобов'язаннями за Угодою про асоціацією. Нехай там не в повній мірі, але такі положення, дійсно, є.

В той же час у нас з боку міністерства є декілька застережень. Вони пов'язані, перш за все, з механізмами фінансування тих послуг, які надаються в межах ідентифікації тварин. Якщо на сьогоднішній день в державному бюджеті не передбачено фінансування або його недостатньо, то будь-хто (юридична або фізична особа) має право сплатити за цю ідентифікацію власним коштом. Але те, що ми бачимо в законопроекті, воно виглядає так, що всі роботи на ідентифікації мають фінансуватися  з державного бюджету, і якщо за певних обставин не буде достатньо передбачено коштів, то ми ризикуємо тим, що ми зупинимо цю ідентифікацію. Тому я прошу  звернути окрему увагу на  механізми фінансування робіт для того, щоб уникнути потенційних проблем, які можуть виникнути внаслідок  недостатності коштів.

У нас також є питання в частині   контролю, який стосується обсягу тварин, які мають бути проінспектовані кожного року. В законопроекті прямо передбачається  відсоток від  цих тварин. І тут я мав би  проконсультуватися  і отримати інформацію від  Держпродспоживслужби, наскільки у нас потужностей інспекторів  вистачить на перевірку ідентифікації  відповідного відсотку, який прописується у законопроекті. У мене є сумніви, що у нас настільки потужна служба, і ми здатні виконувати цю норму закону, точніше поки що законопроекту.

Є певні питання по  побудові самого регулювання в частині контролю,  оскільки у нас є базовий закон  щодо державного контролю у сфері здоров'я, благополуччя тварин, де, власне, врегульовані питання, пов'язані з контролем за тваринами. Тому чи потрібно нам виокремлювати питання контролю у сфері  ідентифікації і робити відповідне регулювання  в інших законах, ну  тут таке риторичне питання.

Дуже багато питань по  вордінгу. І тут, я думаю, що до другого читання потрібно буде  спільно, потужно нам  разом попрацювати. Тому, власне,  повернусь до того, з чого починав.

Перше. Да, це  євроінтеграційний. Друге. Да, це стосується тваринництва і його можливостей експортувати. І третє. Да, система ідентифікації недосконала і потребує суттєвого врегулювання.

Я думаю, що якщо буде прийнято цей законопроект, ми на цьому не зупинимося, бо він не всі питання і  проблеми знімає. Я думаю, що від уряду через деякий час будуть додаткові пропозиції  щодо врегулювання всіх інших проблемних моментів, які не покриваються даним законопроектом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, у мене питання до вас. Я просто чую від вас багато зауважень. Але хіба не ви самі писали цей закон разом з депутатами?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Через наш підрозділ, на жаль, той напрямок, за який я відповідаю, даний законопроект не проходив.

 

______________.  Можна питання? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов спочатку.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я от чую… В принципі, я навіть не зрозумів основну новелу, яку хоче донести нам міністерство в частині аграрної політики, особисто тварин, ідентифікація їх. Ну, от просто незрозуміло, крім того, що це блок євроінтеграційного закону, по-перше. А по-друге, я розумію, що інтерпретацію цього закону, втілювання його в життя буде  робити безпосередньо Держспоживслужба. Вірно? Я правильно розумію?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але очільника  Держспоживслужби ми не бачили (ні зама, нікого) на нашому комітеті ні разу. Ми не знаємо програму розвитку Держспоживслужби. Ми зараз вносимо на голосування основи законопроекту, а ми навіть не знаємо, чи є у очільника нинішнього Держспоживслужби взагалі бачення цієї структури і її розвитку.

Мене от врешті-решт дуже хвилює, бо тварини – це те, що потім попадає на стіл нашим людям. Це те, що  ми потім їмо. Вже не кажучи про експорт. Україна, яка себе рекомендує на ринку Європи експортної продукції. Тобто яким вона гравцем буде в майбутньому?

Ми вас бачимо завжди, Сергій Миколайович. Дуже вам вдячні за те, що  ви приходите і нам доносите якусь інформацію від одного із самих важливіших  ЦОВВ,  мабуть, в нашій країні, да,  Держспоживслужба. В якій дуже багато інструментів, якими зараз ми даже не знаємо і хочемо дізнатися, як ними користуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого, дійсно, немає керівника Держспоживслужби, якщо це важливий закон?

 

 ГЛУЩЕНКО С.М. Артем Олегович, Микола Тарасович, я не заперечую важливість присутності голови Держспоживслужби на комітеті, але хочу відзначити, що формуванням політики і за формування політики відповідає міністерство, і міністерство тут представлено. Міністерство зараз наголошує на тому, що а) цей законопроект важливий, бо давно система потребує вдосконалення; б) він євроінтеграційний і впливає на наш експорт. І це, власне, багато є питань, які треба буде до другого читання зняти. І ми готові попрацювати плідно з вами. Але я наперед вам кажу, що питань багато, і навіть цей законопроект це неостаточний, будуть ще додаткові пропозиції від уряду по інших питаннях, які не закриваються законопроектом.

 

 ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, ну, якщо ви кажете, що проблема з фінансуванням, це, знаєте,  голі, босі, підперезані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Олегович, Сергій Глущенко, секунду.

Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, якщо сьогодні не провести ідентифікацію, реєстрацію тварин, я вам скажу, держава втрачає більше,  ….…... паспорт тваринний і походження тварини. Ми сьогодні реалізуємо державну підтримку, а саме, дрібного і середнього бізнесу. Ми ж не бачимо на сьогоднішній день, звідки і яке походження цієї тварини, яке походження тваринного продукту. А саме сьогодні держава виграє, тому що ми узаконимо те, що раніше не було.

Тому я би хотів сьогодні, щоб все-таки ми рекомендували Верховній Раді прийняти його за основу, а все-таки між першим і другим читанням маємо право внести правки.

Дякую.

 

 ГЛУЩЕНКО С.М.  Мінекономіки не заперечує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які думки у членів комітету? Які думки у членів комітету?

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, дивіться, вважаю, що законопроект необхідний і не потрібно його тут затримувати, треба готувати його до другого читання. Тому що: а) ідуть додаткові надходження до бюджету України; б) виграють виробники і експортери; в) це безпека продуктів харчування в кінцевого споживача.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Переконаний, що цей законопроект важливий, і неодноразово говорили, що євроінтеграційний, це у нас зараз головне слово, мабуть, яке у нас лунає в стінах Верховної Ради. Але все ж таки я не бачив, не чув, я не був на підкомітеті, мене не запрошували. Ну, добре, це інша історія. Але все ж  таки як голова підкомітету економіки і фінансового розвитку країни, якщо ви кажете, що там будуть допоміжні надходження до бюджету, які, на превеликий жаль, в бюджетному комітеті я не бачив, щоб було зазначено такі статті, бо приймав участь і в робочій групі бюджету України на відділі АПК.

По-перше, мене все ж таки турбує, що ми приймаємо закон для центрального органу виконавчої влади, який тут зараз, на превеликий жаль, в цьому залі не представлений, в Держспоживслужбі. І ми не знаємо особисто думку очільника ЦОВВ, особисто її думки. Звичайно, ми можемо всі зазвичай правки внести, але нам треба в парламенті буде нашим колегам донести з трибуни, навіщо цей законопроект для того, щоб зібрати в нього 226 голосів. На превеликий жаль, зараз дуже важко мені пояснити, який мультиплікаційний ефект цей закон дасть через рік або два, от і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще думки в комітеті? Салійчук.

 

САЛІЙЧУК О.В. На сьогоднішній день всім відомо, що ринок Європи відкритий лише для курятини. Саме завдяки цьому законопроекту це буде перший крок, який дозволить експорт червоного м'яса до країн Європи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтеся, будь ласка.

 

КЛИМЕНОК І.М. Ігор Клименок – директор "Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це державне підприємство у вас, да?

 

КЛИМЕНОК І.М. Да, так. Якраз основні функції по реалізації, функції з ідентифікації і реєстрації тварин якраз лежать на підприємстві.

І хочу підтримати пана Олександра з тим, що не тільки ринок червоного м'яса залежить від належного функціонування системи простежуваності і якраз безпосередньо ідентифікації і реєстрації тварин, а також молока і всіх продуктів тваринного походження. Тому що всі місії, які приїжджають на Україну, починають із простежуваності, з ідентифікації і реєстрації тварин. Достовірність наших реєстрів і якість цих реєстрів – якраз це перший критерій, на який звертають увагу. Якщо в нас буде 10 із 100 тварин не ідентифікованих або яким по 50 років, всі експерти будуть казати: вибачте, у вас не належна система ідентифікації країн. І  їх не хвилює, що 90 голів з них якісно проідентифіковані.

Велика робота проведена Держпродспоживслужбою і міністерством за 3 роки по актуалізації даних. Але для завершення цієї роботи, її досягнення, ну, не скажу там 100 відсотків – це бажаний результат, але 98, 99 відсотків – це той критерій, який є в Європі на сьогоднішній день, якраз забезпечить цей законопроект. Він в першу чергу впроваджує і регламентує такі регламенти Європейського Союзу, як 1082, 494, 1505, 1706, які якраз передбачають окремий вид перевірок з ідентифікації і реєстрації тварин, це якраз наше євроінтеграційне зобов'язання. Тому що не всі державні інспектори на сьогоднішній день в рамках контролю по ветеринарній медицині, де включені певні питання ідентифікації, реєстрації, можуть в повному обсязі перевірити всіх тварин, те, що передбачається в європейському законодавстві, що передбачається вимогами цього законодавства, щоб привести його у відповідність.

Тому прохання велике: підтримати цей законопроект в першому читанні, взяти його за основу. Є, звісно, питання доцільні і Сергія Миколайовича, і підкомітету, які потрібно врахувати і доопрацювати до другого читання. Але за основу тут, в принципі, всі євроінтеграційні вимоги закладаються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, Салійчук Олександр, дивіться, в мене є пропозиція. В принципі, от завдяки Саші Салійчуку і дякую Клименоку Ігорю Михайловичу, я, в принципі, зрозумів там для чого треба. Відкриття ринків – це взагалі досить потрібна справа. Разом з тим, теж Дердпродспоживслужбу ми хочемо бачити. І, напевно, не тільки по цій причині як би.

Тому в мене пропозиція. В мене пропозиція поставити сьогодні цей законопроект на голосування, це все-таки перше читання, підтримати його. Не пускати його в зал від комітету, поки не прийде голова Держпродспоживслужби. Запросити її на наступне засідання, щоб робота все-таки рухалася.

Є розуміння в такому питанні? Прошу підтримати та проголосувати за дану пропозицію.

Хто – за?  (Шум у залі)  За те, що я озвучив.

 

ЮРЧИШИН П.В.  Дивіться, колеги...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Ми порахуємо, а потім скажете.

 

ЮРЧИШИН П.В. Ні-ні, давайте я до цього скажу. Шановні, коли  приїжджає інспекція на інспектування з Європейського Союзу в будь-яке господарство, перше питання: покажіть паспорт тварини, ідентифікацію її. Ми з місця не зрушимо. Ну, чому ви не розумієте? Давайте будемо сьогодні  розуміти, що ми робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу тоді запитати у Артема Нагаєвського і у Олега, і у Чорноморова. У вас які пропозиції? От що – відхилити…

 

______________.  А ви голосування зупинили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вже перебив голосування Петро Васильович. Як голову підкомітету з цього питання ми заслухали.

Будь ласка.

 

______________.  Ви дали слушну пропозицію запросити голову ДПСС. Я думаю, що на наступному комітеті ми її вислухаємо і приймемо рішення.  (Шум у залі)

 

 ______________.  Але до прийняття рішення. Вибачте, ми приймаємо рішення тут і зараз, а не потім  з головою ДПСС. 

(Загальна дискусія)

 

______________.  Шановні колеги, я хочу сказати, законопроект, дійсно, він  дуже потрібен, абсолютно. І я за цей законопроект. Але я буду голосувати за цей законопроект після того, як тут буде керівник Держспоживслужби, після того я буду голосувати за цей законопроект. Тому я  сьогодні утримаюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Будь ласка.

 

______________.  Дякую за надане слово.

Я  хотів дещо уточнити. Від Держспоживслужби я не маю права говорити, хоч і входжу в зону відповідальності Держспоживслужби, але хочу наголосити на окремому питанні, яке може пугати деяких шановних народних депутатів, асоціацій. Тому що в даному законопроекті піднімається  питання штрафів за ідентифікацію. Вони стосуються не фізичних осіб, вони стосуються юридичних осіб і ФОПів, які займаються господарською діяльністю, на яких покладається якраз основне – дотримання законодавства з ідентифікації, реєстрації тварин. І ці штрафи вони непомірно малі в порівнянні з тією шкодою міліонною, яке завдає безконтрольне переміщення тварин. Якщо вивести з неблагополучного осередку безконтрольно одну тварину, згорає ціле господарство. По африканській чумі свиней у нас є приклади на Львівщині, на Київщині, коли згорають сотні тисяч тварин. І це є набагато більші збитки для економіки держави ніж відсоток 10 чи 50 тисяч, якщо еквівалент на сьогоднішній день. Тому прохання, щоб ці цифри не пугали. Результат буде набагато більший.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А мені секретаріат каже, що це інший Закон 4397. Я не знаю.

 

 _______________. 4397 він передбачає адміністративне стягнення на фізичних осіб. Даний законопроект передбачає по аналогу Закону 2042 відповідальність ФОПів і юридичних осіб. Два законопроекти чітко розмежовують відповідальність фізичної особи, це 4397, де штрафні санкції передбачаються для фізичних осіб в розмірі на сьогоднішній день в переводі 350 до 700 гривень. Такі штрафи передбачаються чому? Тому що це всього-на-всього у два-три рази більше від того, що людина повинна сплатити за адміністративні послуги на переміщення тварин. Тобто на  сьогоднішній день це штрафи стоять для фізосіб – 51 гривня, для юридичних осіб – 150 гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. На мою думку, який би очільник  Держспоживслужби не був, сьогодні один, а завтра інший, він буде діяти в рамках чинного законодавства. Ми займаємося законодавчою діяльністю, тому пропозиція прийняти у першому читанні важливий для України закон, і потім вислухати голову Держспоживслужби, вважаю за доцільне. А все інше схоже на якийсь саботаж, затягування часу у розгляді важливих законопроектів, таких, як цей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я пропоную прийняти його сьогодні у першому читанні. Дійсно, запросити голову Держспоживслужби послухати. Але послухати там і по інших питаннях. Але дуже важливо, тому що в залі всі думають, що це той старий законопроект, який стосувався і домашніх тварин. Тобто це наша робота в залі – пояснити, що це трошки інший закон, який відпрацьований, який якісний, за який потрібно голосувати. (Шум у залі)

В залі так, як по 2289, думають трошки інакше. Тому потрібно всім нам в залі людям розказати про це. От і все.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Іванович.

Дивіться, зараз на голосування будуть дві пропозиції. Перша. Ми приймемо  сьогодні в  першому читанні і на найближчий комітет запрошуємо голову Держспоживслужби. Друга пропозиція. Ми відкладаємо це до наступного комітету і запрошуємо голову Держпродспоживслужби. По черговості надходжень.

Хто – за першу пропозицію,  прошу підтримати та проголосувати. Прошу голосувати. 7.

Хто – за другу пропозицію, прошу голосувати. 12.

Приймається друга пропозиція. Тому запрошуйте голову Держспоживслужби на наступний раз, і будемо наступного разу розглядати цей законопроект.

Третій законопроект. Дивіться, наскільки я знаю,  тут підкомітет ще не збирався. Так, Маргарита Віталіївна? Да. Але в нас сьогодні є і автори. По крайній мірі я бачу авторів альтернативного.  Правильно? І я так бачу, є члени правління Асоціації "Українське насіннєве товариство". Тобто я так розумію, це з цим пов'язано. Виконавчий директор Української зернової асоціації, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України.

Ми сьогодні почнемо слухати. Вислухаємо думку вашу, потім буде підкомітет. І за декілька засідань (я думаю, максимум, за 2-3) ми цей законопроект пройдемо.  

Хто з депутатів, членів комітету хоче щось сказати по цих  законопроектах? Немає бажаючих?

Хто з депутатів, не членів комітету, має бажання щось сказати?  Людмила.

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Дуже дякую, пане голово.

Шановні панове! Я представлю сьогодні альтернативний законопроект, автором якого є я, та мій колега з Комітету  економічного розвитку, тому що, в першу чергу, насправді, це законопроект про економіку. Цей законопроект про те, що ми повинні уникнути ризику блокування експорту нашої насіннєвої продукції на ринки Європейського Союзу.

Я нагадаю трошки історію. Ще в 2015 році ми отримали висновки Європейського Союзу  щодо  відповідності існуючої системи сертифікації сортів рослин  законодавству Європейського Союзу. І у нас пішло 5 років на те, аби отримати усі формальні погодження  в Європейському Союзі і стати на рівні з іншими  європейськими компаніями таким самим можливим гравцем цього ринку. Якщо ми приймемо законопроект у первинній редакції,  то ми, на жаль, ризикуємо втратити і значно погіршити наші позиції з європейськими партнерами, адже та система, яка… ті зміни до системи, які запропоновані, вони не відповідають цілій низці європейських директив і директив Європейського Союзу.

Якщо говорити на цифрах, то я можу назвати, знаєте, для орієнтиру, одну найголовнішу цифру. На сьогодні ринок  Європейського Союзу оцінюється в 24 мільярди євро. Тобто якщо ми хочемо зайняти свою достойну частку на цьому ринку, ми повинні дійсно відповідати всім європейським вимогам.

Як зазначено у висновку Комітету євроатлантичної інтеграції, первинний законопроект не суперечить, але він не враховує норми директив Ради ЄС. Це перше таке дуже суттєве питання, яке є до законопроекту. І перша причина, чому ми як представники Комітету економічного розвитку виступили з ініціативою альтернативного законопроекту. З усієї поваги до авторів первинного, адже там є теж дуже багато правильних і дуже гарних положень.

Друге питання. Якщо ми подивимося на висновок Головного науково-експертного управління щодо альтернативного законопроекту, то висновок ГНЕУ, зокрема, говорить про те, що в альтернативному законопроекті більш детально врегульовані як механізми подання заявки, так і чіткіше описаний процес проходження цієї заявки, експертизи та оскарження рішень. Це, звісно, дуже важливо для того, аби ми, знаєте, от чітко врегулювали цей принцип правової визначеності і щоб уникнути в першу чергу корупційних ризиків.

Друге питання, яке ми спробували запропонувати як альтернативне рішення в нашому законопроекті, це питання щодо захисту прав інтелектуальної власності. Адже основним законопроектом запропоновані зміни до статті 38, які передбачають можливість використання сортів овочевих культур до моменту їх державної реєстрації  і до включення їх до єдиного реєстру. Де-факто це означає, що сертифікацію таких сортів проведено не буде ніколи, адже ухвалення виключно назви сорту не призводить ані до державної реєстрації цього сорту, ані до низки інших правових наслідків, а найголовніше, це порушує насправді основні принципи цивільного законодавства щодо захисту нематеріальних прав власників... прав інтелектуальної власності.

Тому це, звісно, вирішувати будуть члени комітету, це такі найголовніші основні питання. Але є пропозиція або взяти за основу альтернативний законопроект, абсолютно не виходячи з питання там якоїсь персональної там... не тому що я автор, коротше  кажучи, а просто тому що доопрацювати його до другого читання буде значно легше. Або можна піти другим шляхом і доопрацювати його і взяти за основу вже доопрацьований законопроект, це на розсуд членів комітету, звісно. Ми можемо його опрацювати на підкомітеті і потім на засіданнях комітету, як запропонував пан голова, і винести доопрацьований законопроект відразу.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В мене таке питання. Скажіть, будь ласка, а як ми захищаємо український ринок? Ми говорили багато... ви говорили багато  про європейський ринок, наскільки він великий і наскільки там все, я  думаю, нас там точно ніхто не чекає, я думаю, в них є свої насіннєві заводи, свої господарства і інститути от. А як ми захищаємо український ринок?

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Ну, в першу чергу європейський ринок не є закритим, і більше половини або біля половини продукції такої імпортується на ринок Європейського Союзу, тобто він не є от внутрішньо в собі закритим. В України з нашим курсом на євроатлантичну інтеграцію виникає шанс стати дійсно серйозним гравцем на цьому ринку, тим паче, що усі як би обмеження експорту з України цієї продукції викликані в першу чергу якраз отими невідповідностями в законодавстві нашому, які були, і тим, що ми не мали сертифікації у Європейському Союзі. Тому я, як би виходячи з економічної доцільності для українських виробників, саме для українського ринку, не бачу загрози українським виробникам. Навпаки, ми збільшимо для них можливості, ми збільшимо для них ці ринки, де вони можуть продавати свою продукцію, вони не будуть вже замкнені тільки на території України. Це якщо говорити про ринок Європейського Союзу. Я думаю, що нас там, в принципі, будуть чекати.

А внутрішній ринок український, ви бачите якісь ризики для внутрішнього українського ринку і в чому?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я? Чи я бачу ризики?

 

БУЙМІСТЕР Л.А. З альтернативного законопроекту.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я перепрошую, чи я бачу ризики? Я бачу ризики, найперше, в тому, що у нас сьогодні, я так, плюс-мінус на скидку, це 70 відсотків у нас селекції іноземної на наших полях сіється, українських полях. Це, ви рахуєте, не ризик?

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Я перепрошую, альтернативний законопроект не направлений на внутрішній ринок, він направлений абсолютно на інші речі. Він не регулює ці речі, про які ви кажете, він не обмежує імпорт.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Добре, в мене тоді інше питання. Скажіть, будь ласка, у зв'язку із підписаним договором про євроінтеграцію, скільки ми маємо права на європейський ринок поставляти насіння, там є ж обмеження?

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Немає.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Немає? Тобто скільки виробимо, стільки поставляємо?

 

БУЙМІСТЕР Л.А. А питання використання того, що ви кажете, питання використання великої кількості імпортованої продукції – це питання, в першу чергу, захисту прав інтелектуальної власності наших виробників, які, на жаль, ми не могли забезпечити до цього. І якраз наші правки щодо 38 статті вони направлені більше на захист прав інтелектуальної власності українських компаній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Представники асоціацій, їх сьогодні багато, будь ласка, хто має бажання? Представтеся, будь ласка.

 

НЕСТЕРОВ О. Олег Нестеров, "Український клуб аграрного бізнесу".

Дивіться, в принципі, ми в рамках нашої асоціації з колегами з насіннєвого комітету обидва законопроекти пропрацьовували і, в принципі, дивилися ті законопроекти, які були напрацьовані Мінекономіки, в тому числі де ми все ж таки дуже просили б, щоб була врахована позиція, що краще прийняти на даний момент 80, 3680.

Поясню чому. Ми перед цим, буквально пару днів проводили спільні консультації асоціацій щодо того, що у нас є ряд принципових моментів, які передбачені в тому чи іншому вигляді в законопроектах і 80, і 80-1.

По ряду питань, в тому числі що стосується і саме там процесу подачі заявок, і питань сертифікації, ми плюс-мінус знайшли і концептуальні рішення, як, в принципі, і по wording можна врегулювати це питання, і взагалі як бізнес думає, як краще рухатися. Тому що знову ж тут в рамках цього обговорення, коли ми спілкувалися, були представлені як представники і українських виробників, і українських селекціонерів, так і іноземних, тобто, в принципі, тут є узгодженість по ряду питань.

За необхідності, в принципі, ми можемо комітету направити цю зведену таблицю з рядом концептуальних питань, які ми погодили, їх там плюс-мінус 10-12 пунктів, які ми готові в рамках до другого читання їх напрацювати, wording. І в 80, якщо, звичайно, комітет підтримає 80-1, в інший законопроект внести.

Але знову ж таки, опрацьовуючи ці два законопроекти, ми особисто не сильно побачили якісь проблеми, що виникнуть для нашої компанії. Тому що наші компанії також мають тут виробництво, у них тут є власні заводи, які вони виробляють, в тому числі поставляють насіння на територію України. Ми особисто не бачили якихось проблем, які можуть виникнути для експорту. Тобто тут в даному випадку треба врегулювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Давайте по черзі виступлять представники асоціацій, а потім задамо їм питання.

 

 ГРИГОРЕНКО С.В. Доброго дня, колеги! Григоренко Сюзанна – виконавчий директор Насіннєвої асоціації України. Ну, передусім я хочу подякувати вам, Миколо Тарасовичу, за те, що ще більше року тому, в жовтні,  ви підтримали, що дійсно необхідно нам змінювати регулювання в даних напрямках у сфері охорони прав на сорти в рослинній сфері насінництва, і потім ці ініціативи публічно декілька разів обговорювалися і на рівні комітету із залученням профільного міністерства, тобто що теж дякую за їхню завжди присутність, активну участь і готовність та необхідність підтримувати зміни, які дійсно потрібні для галузі, і те, що ініціативи були закріплені і підтримані членами аграрного комітету в законопроекті 3680. Від імені виробників селекційних компаній, від тих компаній, які експортують на ринки ЄС хочу як би окремо висловити подяку за цю підтримку.

З приводу питань, і дуже дякую, що там автори іншого законопроекту так детально зупинилися на нашому законопроекті, та все ж хочу, щоб  наводили інформацію достовірно.

Передусім ми говоримо щодо експорту в ЄС. Ну, експорт і  ЄС і зазначені законопроекти ніяк не пов'язані. Я можу сказати від імені асоціації, яка в 2011 році ініціювала те, що нам необхідно запит на ринки ЄС, і як останні 5 років ми активно приймали участь в тому, щоб цей доступ все-таки відкрився, оскільки ми як асоціація єдині є з 2012 року членами Європейської насіннєвої асоціації, Міжнародної насіннєвої федерації і безпосередньо підтримували, і просили, щоб все-таки ринок ЄС для нас був  відкритий.

По-друге, в нашій компанії і засновники є, які вже здійснюють експорт на ринки ЄС насіння і так само ті, які планують. Звісно, це не буде той ринок, який ми заполонимо сто відсотків, і зазначений законопроект ніяк на нього не впливає. Тому що чому з 15-го року не було цього погодження? Тому що, ви пам'ятаєте, у нас було ряд змін в адміністративній структурі, ліквідація органів, створення нових, і станом на сьогодні навіть в рішенні ЄС значиться, що  Мінагрополітики – це орган, який відповідальний в нас за адаптацію цих сфер. Ну, в тому числі ми мали адаптувати законодавство, в 16-му році приймали перші зміни.

З приводу висновку щодо 3680, тому, який є опублікований на сайті Верховної Ради, і він є публічний, тому можемо зазначити, як там є сказано. Крім того, що не суперечить законодавству ЄС і так само не суперечить усім директивам. Жодного речення про те, що законопроект в якійсь частині не узгоджується або містить якісь некоректні положення, які не відповідають законодавству ЄС, відсутні. Ну, це якщо зачитувати прямо висновок Комітету з питань євроінтеграції, який опублікований на сайті Верховної Ради.

Потім, чи ми як від імені компаній-виробників, які є селекційними, які є постачальниками, виробниками як і в Україні, і в інших країнах, ми засвідчили те, що ми підтримуємо законопроект 3680. Також спільно із Всеукраїнським аграрним форумом і всіма членами ми про це публічно висловили підтримку. Сьогодні теж був присутній представник Аграрної продовольчої ради і Всеукраїнського конгресу фермерів, на жаль, змушений був піти, оскільки йому стан здоров'я не дозволяв залишатися. З приводу те, що і товаровиробники, і аграрії потребують якісного регулювання ринків і передусім можливості доступу до нових сортів.

Чому ми, я ще раз наголошую і звертаюся до вас, тому що, так, ми розуміємо, що галузь насінництва вона досить специфічна. Але це галузь, яка на сьогодні в Україні має усі складові, прочинаючи з виробництва, з обігу, дистрибуції і так само доступу на експортні ринки. По-друге, 15 відсотків від усього обігу, від насіннєвого обігу вкладається у дослідження і селекційні дослідні цілі. По-третє, ніякого обмеження щодо реєстрації українських сортів країн ЄС немає, в нас точно так само це виробники могли робити і без визнання еквівалентності ринків насіння, тому що еквівалентність – це виключно комерціалізація насіння як такого.

Чому 3680? Тому що передусім були ініціативи, спрямовані на те, щоби зробити процедури експертизи, реєстрації та сертифікації насіння на сортові якості прозорими, доступними, зрозумілими і такими, які дійсно здійснюються, координуються від імені держави. Але як є в директивах ЄС з приводу реалізації насіння, які були ще з... ну, директиви ЄС вони не нові і всім добре відомі, як правило, там  директиви приймали в 66-му, 62-му роках, і містять такі речі, які ми досі не можемо до себе адаптувати. Зокрема про те, що у нас, наприклад, офіційні заходи з польового інспектування і визначення сортових якостей здійснюється не лише державним… Мінекономіки,  у нас реалізація політики  переважно через державні підприємства здійснюється...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюзанна Вікторівна, дякую. У нас ще декілька чоловік.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Так, я вже завершую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто ми сьогодні хочемо озвучити позиції. Якщо можна, скажіть… Ми вже почули, ви підтримуєте 3680. Ми від інших теж хочемо почути: які підтримують і чому; а чому інші не підтримують; перший  чи другий. І потім буде підкомітет, і ви детально приступите вже до розгляду цих двох законопроектів.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Добре.

І хотіла лише зазначити, що ми теж вбачаємо за можливе і бачимо, що, дійсно, є технічні питання, які можуть бути враховані з альтернативного законопроекту. І ми хотіли би, і ми просимо, і звертаємося до комітету, щоби на базі одного із зареєстрованих законопроектів доопрацювати, якщо можливо, між першим і другим читанням.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Будь ласка, наступний.

 

ІВАЩЕНКО С.Р. Добрий день, колеги! Українська зернова асоціація, Іващенко Сергій Русланович. 

Я хотів би зосередити увагу на такому питанні, як  монополія і конкуренція на ринку видачі сертифікатів насіння. Як ви знаєте, до нас входять виробники, переробники, експортери зерна. Ми охоплюємо 90 відсотків  експорту. Компанії,  наші  члени, працюють  більше, ніж в  160 країнах, мають досвід роботи більше 100 років, тому ми можемо   говорити про  певну експертизу різних ринків різних країн, які проходили подібні етапі розвитку.

Так от, я б хотів би звернутися увагу на те, що на сьогоднішній день склалась ситуація, коли єдине  державне підприємство фактично має  монополію на  видачу сертифікатів на сортові якості. Це в певній мірі спотворює ринкові механізми і ринок як такий в Україні. Ми  як асоціація, проаналізувавши і маючи свою експертизу, підтримуємо 3680 і закликаємо комітет теж підтримати цей законопроект, адже він  передбачає створення  конкуренції. Саме  конкуренція буде тим, скажімо, двигуном покращення ситуації як у державному підприємстві, так і в інших підприємствах, які будуть акредитовані профільним підприємством, і, як наслідок, ми отримаємо здоровіший ринок видачі сертифікатів на насіння і, будемо надіятися, ринкові механізми формування ціни на ці послуги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так який закон ви підтримуєте?

 

ІВАЩЕНКО С.Р. 3680.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ПРОХОДА Ю. Дякую, Микола Тарасович.

Прохода Юлія, Асоціація "Українське насіннєве товариство". У нас насправді тут зараз ілюстрація того, наскільки живим може бути конкурентне середовище. У нас є два законопроекти, які дуже подібні між собою, але окремі норми регулюють по-іншому.

І, власне, я хотіла б зупинитися на тому, чому ми підтримуємо законопроект 3680-1, і знову ж таки почати з тих питань, які були поставлені на початку і автором пані Буймістер, і, власне, Іваном Адамовичем. 

Яке це відношення має до експорту? Цей закон регулює правила, за якими сорти визнаються в Україні, за якими набувається охорона прав для цих сортів в Україні, і відтак це аналогічні мають бути правила, за якими сорти визнаються в усіх країнах світу. Так само щодо сертифікації. Якщо наша система сертифікації визнана еквівалентною європейською, вона була такою визнаною саме на 2015 рік, тобто чинна система, відтак ми зможемо користуватися європейськими ринками тільки за умови, якщо така система буде збережена.

Постає логічне питання: яка вигода для українського виробника. Дуже проста насправді. Якщо ми переглянемо законопроект 3680, ми побачимо явний перекос у бік іноземних заявників. Наприклад, передбачено, що заявники сортів овочевих культур, які вже зареєстровані в інших країнах світу, можуть вводитися в обіг України тільки після ухвалення назви. Тобто без будь-яких реєстраційних процедур, до їх державної реєстрації. Перепрошую, але українські овочі – це такі самі овочі, з такими самими правилами, як і всі європейські. Ми не просимо про будь-які переваги  для українських овочів і інших культур, ми просимо лише про встановлення інших правил… однакових правил.

Крім того, дуже важливе питання щодо створення, власне, доданої вартості. Ось Іван Адамович просто задав питання, власне, до Романа Миколайовича, і воно актуальне зараз для всіх нас. Що є такого в 3680-1, що може створити цю додаткову вартість? В 3680-1 врегульовано питання використання сортів рослин, майнові права виключні, які засвідчені патентом, вже одержати неможливо. Це сорти або які перейшли в суспільне надбання, тобто закінчився строк патенту, або загальновідомі.

Що таке загальновідомі сорти для України? Це "Цитрон Магарача" – автохтонний український сорт винограду, на який ми зараз робимо ставку і який ледь не єдиний з кримських сортів був відновлений в Інституті Таїрова. Це загальновідомі сорти такі, як "Каберне", "Шардоне", тобто це те, з чого ми можемо робити якісне вино і, власне, використовувати систему географічних зазначень, якою наразі дійсно дуже опікується міністерство, та тільки щоб створювати це як продукт з доданою вартістю.

Власне, чим же ще відрізняються ці два законопроекти? Процедурою, так. Коли ми говорили про спрощення процедур, ми говорили про те, що міністерство не має виконувати невластиві йому функції. І так, якщо ми відновимо Міністерство агарної політики, я особисто, ну, щаслива з цього приводу, да, для всіх, хто працює в аграрній сфері це є дійсно знакова така подія, це міністерство, яке справді має працювати. Це не має бути громістка структура, яка буде обтяжена такими невластивими для неї функціями, як прийняття заявок, надсилання повідомлень про ввезення носіння сорту до України, це не завдання міністерства. І якраз в 3680-1 і пропонується більшість цих завдань перекласти на експертний заклад, який спеціально для цього створений.

І, власне, ми поки що дуже багато говорили про насіння, але дуже мало говорили про охорону прав на сорти рослин. Це питання не менш важливе. Саме права інтелектуальної власності, виключні права, і зумовлюють нашу українську можливу перевагу і на внутрішньому ринку, і на зовнішньому.

Я б просила наразі надати слово моїм колегам з асоціації, які опікуються безпосередньо правами інтелектуальної власності і працюють із сортами рослин як з об'єктом інтелектуальної власності...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Да, давайте скажіть, який закон підтримати.

 

ПРОХОДА Ю. 3680-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Хто ще хотів сказати щось?

 

БУЙМІСТЕР Л.А.  Можна, тільки коротке...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ремарка – 20 секунд.

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Коротка ремарка, 20 секунд, щодо конкуренції.

Сертифікація, як я розумію, це дозвільна система і дозвільна процедура, а не ринок. Інакше ми  створюємо чергові "площадки Яценка".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві останні ремарки.

Будь ласка, Сюзанна Вікторівна.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Буквально дві ремарки. Що ми все-таки прихильники, щоб не шукати, на кого перекласти функції сьогодні, чи в міністерство, на державне підприємство, а все-таки зменшити кількість тих процедур, які там потрібно виробнику проходити, щоб отримати реєстрацію. Це як українському, в тому числі особливо про це, що зазначила Юлія, особливо про реєстрацію загальновідомих і добре відомих, тому що вони у нас реєструються як по загальній системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Колеги...

 

ГРИГОРЕНКО С.В. І друге. Що у нас сертифікація – це не дозвільна система, це платні послуги абсолютно на добровільних умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сюзанна Вікторівна.

15 секунд.

 

 СОПОВА К. Я дуже коротко. Катерина Сопова – голова Національної асоціації патентних повірених України.

Знову ж таки сорти рослин – це об'єкти інтелектуальної власності, як говорила попередній спікер, і вони не повинні відрізнятися в основних підходах правової охорони від інших об'єктів інтелектуальної власності. Патентні повірені отримують атестацію, зокрема і щодо сортів рослин. Тому ми розглянули обидва законопроекти і підтримуємо альтернативний 3881-1. Ми пропонуємо взяти за основу саме його, тому що знову ж таки він передбачає правильний механізм і не ускладнює процедуру отримання…

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дивіться, ми сьогодні почали розглядати, дальше працює підкомітет. Пізніше, коли всі наслухаємося один одного, зрозуміємо ці нюанси, які ви перші сьогодні обговорили. Я їх приблизно розумію, думаю, всі решта теж зрозуміють, і потім повернемося в комітет. Немає заперечень?

Переходимо. У нас ще одне питання. Розклад на січень який секретаріат пропонує?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  У зв'язку із змінами в календарний план проведення четвертої сесії і пов'язаний з локдауном пропонуємо провести в пленарну середу 27 січня засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А до того у нас що є? У нас же там є два тижні –  комітети.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  До того у нас є. Ще ж немає цих змін в календарний план. Вони будуть внесені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, домовляємося тоді, у мене пропозиція,  так: 27 січня робимо календарний, але у нас до цього буде два тижні комітетської роботи.  Просто ще змін нема в порядку календарному. Тому якщо вони будуть, це там я за ініціативою як голови комітету скличу ці комітети після 10-го числа.

Хто за даний календарний план, прошу підтримати і проголосувати.  Проти? Утрималися? Одноголосно.

Є питання по "Різному? Олег Тарасов, будь ласка.

 

ТАРАСОВ О.С. У мене пропозиція: на перший комітет наступний поставити два питання 2194 та 3012-2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо будуть готові, то да.

 

ТАРАСОВ О.С. А що там може бути не готове, аж до 27 січня?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, як ти думаєш, що може бути не готове по закону? Таблиця, декілька сот правок зараз. Біленко хворий, з наступного тижня почне цим займатися. У мене таке саме бажання, як і в тебе, якщо він з цим правиться, але людина теж, напевно, хоче Новий рік і Різдво святкувати, як і секретаріат. Тоді ми поставимо на перше... Якщо нема ніяких інших моментів, то ми це поставимо на найближчий комітет. А крім того, він ще 2195 паралельно займався.

 

ТАРАСОВ О.С. А 3012-2?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто із секретаріату, крім Біленка, може займатися, група Біленка, яка працює, 3012?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Фактично вони. Сергій Григорович Шумейко відпрацював технічну частину, ще потрібно змістовну частину відпрацювати з правою колонкою.

 

ТАРАСОВ О.С. Тобто у нас є воля Президента і є земельна реформа, але ж немає рук…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є помічники народних депутатів і народні депутати, які теж можуть прийти в секретаріат попрацювати над таблицями. Двері відкриті –  хоч сьогодні.

 

ТАРАСОВ О.С. Хоч сьогодні надам помічників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доопрацьовуйте таблицю.

 

ТАРАСОВ О.С. І ми можемо винести на наступний комітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як будуть готові таблиці, зразу вони підуть в комітет.

 

ТАРАСОВ О.С. Ми можемо винести ці два питання на наступний комітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, я ж так само тебе питаю, ми можемо винести? От будуть таблиці, от я питаю, до секретаріату, будуть таблиці?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Будуть пізніше. Поки сказати складно. Я можу сказати, що надійшло 36 листів щодо правок. В одних є по 116 правок в одному листі. Процедура повторного другого читання передбачає включення в порівняльну таблицю абсолютно всіх правок, які вже були в таблиці на друге читання, плюс всіх нових. Це велика частина роботи.

 

ТАРАСОВ О.С. А по 3012 ми теж не готові?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3012 займаються ті самі люди, як і 2194. Якщо би був прийнятий 2194, вони би, я думаю, до нового року його би закінчили.

 

_______________. Це підкомітет Артема Нагаєвського, до речі. Я вважаю, що він повинен провести заново підкомітет, на якому в 2194 будуть розглянуті певний період правок. Якщо, я не помиляюся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно. Як будуть готові таблиці, якщо підкомітет буде мати бажання, буде займатися 2194.

Так, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Пропоную в перше наступне засідання комітету включити законопроект 4396 і запросити голову Держспоживслужби, розглянути повторно законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так домовилися сьогодні.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо. Ми сьогодні за це…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Закінчення сесії у нас, нам потрібен план роботи і звіт буде розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую, колеги.