Стенограма засідання Комітету № 74 від 06.10.2021

18 жовтня 2021, 12:08

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

06 жовтня 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, кворум є, знаходьте місця, будемо починати. Тарас, запрошені гості, будь ласка, ми починаємо. Займіть свої місця, і якщо можна, давайте поважати один одного і припинимо будь-які обговорення, щоб чути один одного. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Порядок денний запропонований на сьогодні. Перший законопроект –  проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері АПК та машинобудування для АПК, поданий нардепами Литвиненком, Гайду, Грищенко та іншими (№ 6070).

Друге питання –  розгляд дискусійних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)  (друге читання) (3012-2).

Третє питання – інформація МінАПК щодо пропозицій до проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України та інших законодавчих актів щодо ставок ввізного та вивізного мита на окремі види с/г продукції та обладнання для її переробки.

Четверте – "Різне".

Пропозиції, зауваження, доповнення до порядку денного. Гайду Олександр.

 

ГАЙДУ О.В. Добрий день, шановні присутні! Вчора 5 жовтня був розглянутий на підкомітеті з інновацій та інфраструктури в АПК законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу (реєстраційний номер 6070).

В той же час вчора було  зареєстровано альтернативний законопроект 6070-1, до якого на даний момент відсутній висновок ГНЕУ, тому ми не можемо його розглядати.

Водночас хочу зазначити, що вчора була дуже жвава дискусія по поводу цього законопроекту, тому ми вважаємо перенести розгляд цього законопроекту на інший комітет і продовжити розглядати обидва законопроекти в підкомітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Ну, тоді вам треба ще раз зібратися, дочекатися документів, визначитися –  перший, другий чи "д", чи якесь інше рішення.

Які ще побажання до порядку денного? Якщо немає, то пропоную затвердити порядок денний, за винятком першого питання порядку денного у зв'язку із зверненням голови підкомітету, що є альтернативний і потрібен час, щоб разом вивчити це питання.

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утрималися? Одноголосно.

Перше питання у нас тоді по черговості – це розгляд дискусійних положень проекту Закону № 3012-2. Якщо пам'ятаєте, минулий раз було побажання, щоб ми підняли це вже питання, почали його знову розгляд у комітеті. Це по-перше.

По-друге, в пана міністра була пропозиція також розглянути його пропозиції щодо врегулювання питань, пов'язаних із землями...  призначенням, які в постійному користуванні. Тому матеріали вам роздані.

Я пропоную спочатку надати слово Лещенку Роману Миколайовичу, а потім – Біленку Сергію Борисовичу.

Будь ласка, Романе Миколайовичу.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Миколо Тарасовичу, дуже дякую.

Я, враховуючи, що в часі є обмеженість, я пропоную, щоб Сергій Борисович Біленко виступив по позиції Закону 3012-2, а з точки зору загальної презентації і позиції тоді підготувати, Миколо Тарасовичу, на наступний раз, а зараз просто предметно обговорити сам проект Закону щодо забезпечення прав працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій та одержання земельної частки (паю).

Тобто міністерство в цілому поділяє і підтримує цю позицію. В рамках закону готові обговорити, дискутувати, а з точки зору загального бачення і концепції запрезентувати це окремо, щоб не втрачати час комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ви просите в вашій частині питання слухати не сьогодні, а завтра. Те, що …(Не чути)

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Так точно, Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Біленко.

Секунду! Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Я хотів, пане міністре, звернутися до вас. Законопроект є, правки подані, інших правок не може бути. Якщо у вас є якесь окреме бачення, ну, ваше особисто чи міністерства, чи там команди і так далі, то потрібно презентувати тоді не дискусійні положення, а потрібно презентувати концепцію або проект закону, реєструвати його як "д", наприклад… ну, як "д" вже не получиться, тому що в нас друге читання... реєструвати його як окремий законопроект, і рухати тоді його потрібно саме так.

Якщо у вас є якісь бачення відмінні від того, що є в законі 3012, мається на увазі принципові, а принципові, це, можливо, відсотки там по атошникам, чи по працівникам цих підприємств, чи по соцсфері і так далі.  Тобто я хочу для себе зрозуміти, ви хочете новий законопроект чи ви хочете зробити презентацію? Тоді ми для себе як депутати зрозуміємо, що робити з цим законом, бо він вже має бути на виході.

Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Вадим Євгенович, дивіться, я дуже коротко поясню.

По-перше, ми цей законопроект підтримуємо, тобто в нас нормальна конструктивна позиція. Ми з повагою до врахування правок і так далі.

Мова йде про презентацію в загальному того, що в нас є на акті постійного користування сьогодні, які в нас є сьогодні проблеми, які виникають з актом постійного користування: постійна зміна керівництва, скарги, населення і так далі. І ми просто як міністерство хочемо окреслити комітету загальний масштаб проблеми. В рамках цієї проблеми рухається механізм приватизації, але поскільки законодавча ініціатива рухається і вона займає певний час, і відповідний процес уже триває півтора року, ми як міністерство хочемо просто запропонувати бачення щодо земельних актів постійного користування з точки зору речових прав щодо них, в тому числі застосування механізмів, застосування електронних аукціонів, на випадок, якщо реалізація цього закону або його прийняття буде затягуватися в часі або будуть якісь проблеми і так далі. Це виключно з тих позицій, як альтернативне бачення щодо того, якщо закон не буде прийнятий або буде ще в процесі доопрацювання. Тому що проблема з постійним користуванням, вона в нас триваюча, проблеми, кримінальні провадження – всі ці речі відбуваються. Оце, власне, в цьому контексті ми планувати презентувати ці речі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Миколайович.

Колеги, які не були на минулому засіданні, хочу дещо прокоментувати, щоб вони, скажімо так, більш чіткіше зрозуміли зміст дискусії, яка зараз триває. Крім цього закону, в нас був підготовлений закон, в підготовці якого також приймав участь Сергій Біленко, яким передбачалось... і він вже був, ми його один раз внесли, потім вирішили перевнести, і ми хотіли робити це на минулому засіданні комітету. Про що закон? Про те, що постійне користування може здаватись в оренду, грубо кажучи.

 У зв'язку з цим там пропонувались ідеї, як замінювати на повне господарське відання чи оперативне управління, чи на базі постійного користування це робити. Але перед засіданням комітету Перший заступник Голови Верховної Ради Стефанчук Руслан Олексійович звернув увагу мене як голови комітету, а також робочої групи на те, що, оскільки зараз працює робоча група, яка вже зареєструвала закон, який відміняє Господарський кодекс України і відміняє поняття постійного користування, оперативного управління і господарського відання. Вони, враховуючи це, просили скоригувати позицію комітету в частині того, яким чином будуть здаватись в оренду землі, які на постійному користуванні, і передбачити якісь інші титули для підприємств державних, які мають зараз землі в постійному користуванні, не називаючи це постійним користуванням, тому що з відміною Земельного кодексу  відміняється також поняття "постійного користування",  "господарському віданні, оперативному управлінні.

Концепція, яка обговорювалася в комітеті, зводилася до того, що є Закон 3012, який пов'язаний з розпаюванням, но не все в країні розпаюється, і умовно має бути можливість також здавання в оренду. Враховуючи це, в цій частині минулий раз Роман Миколайович сказав, що в нього є ідеї разом з Сергієм Біленком посидіти і опрацювати, як воно має здаватися в оренду, якщо це вже буде не постійне користування. Ми сказали: ми не проти це послухати разом із Законом 3012.

Тому оскільки сьогодні просто ця частина питання не готова, то ми можемо запитати Сергія Біленка тільки в цій частині чуть пізніше, після розгляду Закону 3012, що він напрацював з групою, яка, скажемо так, керується Русланом Олексійовичем, і додатково почути про це інформацію. А зараз тоді обговорюємо 3012.

Правильно я, Романе Миколайовичу, висловився?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Так точно, Миколо Тарасовичу, абсолютно вірно все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Біленко Сергій.

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, питання розгляду законопроекту 3012-2 в другому читанні вже розглядалося на засіданні комітету, але тоді члени комітету не дійшли згоди щодо всіх принципових положень законопроекту. Я би запропонував пройтися по цих положеннях. І з врахуванням вже рішень комітету щодо кожного блоку цих поправок, вже секретаріат підготував порівняльну таблицю до другого читання. Я хочу оголосити ці положення.

По-перше, є значна кількість правок щодо зміни процентного співвідношення тих земель, які в процесі приватизації земель підприємства йдуть працівникам підприємства. В редакції першого читання – це 40 відсотків. Були пропозиції щодо 50, 40, 100 відсотків, як зараз, 40 відсотків, 70 відсотків.

По учасникам бойових дій. Перше читання – у нас 20 відсотків. Поправки – 0, 15, 30, 20 відсотків. І тієї частини земель державного сільськогосподарського підприємства, яка передається в оренду на земельних торгах. В редакції першого читання було передбачено 40 відсотків, в поправках – 0, 30, 35, 10, 40. Ну, от питання: все ж таки на якому співвідношенні зупиниться комітет? Залишати все, як в першому читанні чи все ж таки це співвідношення буде коригуватись?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, давай ми пройдемося по всіх питаннях для обговорення, а потім по черзі послухаємо думки комітету.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да.

Якщо можна, наступний слайд. Є ще питання. Яким чином…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте… Тут не так багато ключових питань, щоб ми не розривали, може, там десь в наступних питаннях є частково відповіді на перше питання. Сергій озвучить всі питання, які основні дискусійні по цьому закону, а потім ми по черзі почнемо з першого їх обговорення.

 

БІЛЕНКО С.Б. Є питання і є відповідні правки щодо обов'язковості клопотання трудового колективу підприємства для проведення розпаювання. Тобто фактично чи потрібно буде лише рішення органу управління підприємством для паювання земель, чи обов'язково буде це питання бути погоджено з трудовим колективом підприємства.

Далі є поправки, які… Є лист Національної академії аграрних наук України, які пропонують виключити зі складу земель, що підлягають приватизації, землі профільних інститутів та дослідних станцій, що використовуються у фундаментальних та прикладних дослідженнях сфери сільського господарства. Сьогодні у нас обмежень таких немає.

Далі. Є цілий блок правок, їх багато, щодо встановлення вимог щодо стажу роботи у підприємстві, яке дає право на отримання земельної частки (паю) – 6 місяців, 1 рік, 3 роки, 2 роки, 5 років, 5 років або 10 років – і були звільнені, 2 роки з 10-річним стажем, ну, якщо було звільнення. Все.

Далі. Є правки, які теж по-різному дивляться на питання, хто має визначати перелік учасників бойових дій, які в процесі приватизації будуть передані у приватну власність земельні ділянки. Тобто у нас написано, що це орган, що розпоряджається земельними ділянками. Тобто зараз по державній власності це Держгеокадастр, от були там пропозиції щодо Міністерства у справах ветеранів і комітет може визначити якийсь інших орган, тому що наскільки я розумію, Держгеокадастр не дуже поділяв ідею, щоб це саме він визначав перелік цих осіб, тому що облік ветеранів він не веде.

Ще є декілька правок, які теж обговорювалися і в профільних асоціаціях, і взагалі при обговоренні цього законопроекту. Багатьма при розгляді цього законопроекту порушувалося питання щодо масового використання земель державних сільськогосподарських підприємств поза законом і тіньових різних схем. Є правка, які надають можливість і зобов'язують Кабінет Міністрів провести перевірку стану використання земель державними підприємствами їх ефективності використання і надають право, якщо будуть виявлені факти порушення законодавства чи неефективності використання земель, вилучати земельні ділянки з постійного користування цих підприємств. Основні поправки я озвучив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте ми зробимо таким чином. Спочатку запитання і обговорення законопроекту. Потім -  виступи. До… я думаю, в першу чергу до Сергія Біленка, можемо подискутувати між собою. Будь ласка.

Якщо немає питань, у мене є питання до членів комітету почнемо з першого у нас в редакції першого читання працівники і колишні працівники з певним стажем до 40 процентів, атошники – 20 процентів і неменше 40 таке формулювання…

А чего ты хочешь, сначала выступи.

 

ІВЧЕНКО М.Т. Миколо Тарасовичу, просто багато людей, хто буде виступати, вони саме будуть по цих пунктах говорити. І можливо хто буде говорити, вже скаже свою позицію. Бо ви зараз, наприклад, ставите на обговорення по трудовому колективу, а я хотів це у виступі сказати. Хто формує список по атошникам, теж хотів у виступі.

Тобто я до чого веду, виступлять депутати, і, в ,принципі буде зрозуміла позиція там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, я не хочу нав'язувати свої думки. Давайте по черзі, а я тоді скажу пізніше, будь ласка.

Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, колеги. Підготувався до цього виступу, дякую. Я зачитаю.

У мене постало питання, чому ми приймаємо Закон про порядок приватизації земель державних підприємств, як вказано, 40 бувшим працівникам і теперішнім 20, атошникам 40 в оренду цьому ж підприємству. Тобто у підприємства у разі приватизації залишається тільки 40 процентів землі. І цим проектом повністю забираємо можливість приватизації земель комунальних підприємств. Що буде відбуватися з землями комунального підприємства, які у нього в постійному користуванні? Такі підприємства є, минулого комітету були розмови, що немає у комунальних підприємств таких земель, і я перевірив –  є такі підприємства.

Коли буде ліквідований інститут постійного користування? Також виникає питання, при приватизації державного підприємства, ну, власнику залишається тільки 40 процентів землі в оренду, тому що потрібно буде виділити працівникам і атошникам. А при приватизації комунальних підприємств сто процентів землі залишається у власності комунального підприємства. Завжди норми були про приватизацію земель державних та комунальних підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я особисто пам'ятаю чому ми виключили комунальні підприємства. Тому що там є схеми розпаювання державних земель, якщо я не помиляюся. Сергій Біленко детальніше скаже.

 

БІЛЕНКО С.Б. З тієї інформації, яка у нас була наявною, сільськогосподарських комунальних підприємств ми не знайшли працюючих. Тобто у нас існували радгоспи і існували колгоспи. Комунальних підприємств, які займалися товарним сільськогосподарським виробництвом, інформації щодо них не було. Якщо буде інформація, ми проаналізуємо, звісно.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозумів. Я тоді надам інформацію, тому що мені буквально тиждень потрібно було часу, щоб знайти купу таких підприємств, особливо на півдні України, які мають землі такого...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комунальні, які мають землі сільгосппризначення?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, так, саме так.

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто в чому питання – я можу озвучити. Справа в тому, що передача в постійне користування у нас відбувається без аукціону. І тут може бути застосована, широко застосовуватися схема, коли певні масиви земель ідуть без земельних торгів комунальному підприємству, от набираються люди і зразу вони паюють.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім розпайовку, да.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На це звернув увагу Світовий банк, Андрій. Просто вони сказали: якщо ми встановили мораторій на відчуження державних земель сг/призначення, але на передачу постійного користування комунальним підприємствам  мораторію нема. Вони мають це право, тому вони отримають в постійне користування, а по цьому закону пізніше як би це продовжується дальше процедури, пов'язані з отриманням у власність.

Ну, дивіться, ми тут, наскільки... я тоже питав це все в секретаріату, Андрій. Якщо є дійсно історії з комунальними підприємства, де є акти постійного користування, їх треба вирішити. Секретаріат, в принципі, я тоже вважаю, що їх треба вирішувати тоді якимсь чином, секретаріат, який працював над цим законом, просто їх не знайшов і тоді вирішив, що це, ну, не питання і тому на ньому не треба акцентуватися.

Будь ласка, ще хтось? Івченко спочатку.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, ну, перше, хотів нагадати, що 2178 Закон, ми встановили мораторій на продаж державних земель і це прямо прописано в законі. Але, разом з тим, цей закон потрібен, по комунальним, оскільки вже говорили про комунальні підприємства, скоріше за все, потрібно перевіряти, бо там підприємства створені, але землі не у власності, не у постійному користуванні, а в управлінні, це різні там форми землі, які просто вони зібрали, які не були оформлені на людей, особливо це на півдні країни, там, де не вступили в спадок, ну, і так далі, так далі. Тому потрібно просто дивитися на те, в якому статусі ці землі знаходяться в комунальному підприємстві. Комунальне підприємство створює міська рада, а землі – категорії – міська рада не визначає. Тобто фактично це були землі або приватні, або державі, а яким чином вони перекочували, тут потрібно дивитися.

Наступне. По тому, яким чином ми формуємо атошників, працівників і, скажімо так, пенсіонерів підприємств. Однозначно, пенсіонери всі мають підходити, там не має бути стажу і так далі. Якщо ти працював навіть за радянської доби, то це має бути тобі належний пай.

По працівникам ви знаєте, що… ну, якщо не знаєте, то скажу, що багато підприємств, наприклад, на зиму віддавали своїх робітників в соцзахист, тобто фактично держава сплачувала як тих, які не мали там роботи перші там три місяці і так далі, а потім знову  брали, тобто там постійний рух.

Тому мені здається, тут потрібно просто для того, що якщо ми це робимо для людей, робити мінімальну частину … ну, мінімальну,  скільки –  6 місяців, 8, 9, якщо ти до моменту розпаювання працював і так далі, або загальний стаж. Тобто ти можеш 9 місяців вже не працювати, а мати стаж там 3-5-7 років і так далі. Це потрібно, щоб не було ніяких схем.

Наступне – АТО. Отут ситуація така, що нам потрібно і скласти  самоврядування, тобто асоціації ветеранів  вони різні, не тільки АТО – ветеранів, самоврядування, і зменшити вплив чиновника. Бо вірно сказали, що ці асоціації складають Раду в Мінветеранів, в принципі, і якщо ми пропишемо таким чином, Сергій, якщо формує список, наприклад, Міністерство ветеранів за погодженням з Радою ветеранів, яка сьогодні є при Міністерстві ветеранів, є відповідна рада, яка затверджена Кабінетом Міністрів і так далі, якось так ми можемо перекласти частину погодження на самоврядування цих асоціацій. Тут потрібно, щоби ми не ущемили ветеранів і не зробили чиновника головним, який буде визначати гарного ветерана або негарного. Точно вони воювали всі за країну в різних конфліктах, тому нам потрібно тут врахувати.

Наступне – трудовий колектив. Я думаю, що він має мати право говорити своє слово і визначати, але це не має бути визначальний фактор, оскільки, я впевнений, більш ніж впевнений, 99 відсотків трудових колективів зараз в паюванні. Але тут має бути ще державний інтерес і ми маємо чітко дивитися як держава, тобто трудовий колектив звернувся, а держава має визначати в особі Міністерства АПК.

Наступне – перевірка. Сергій, ви тут вірно сказали про нецільове використання, і дати можливість тільки не Кабінету Міністрів. Якщо ми покладемо на Кабінет Міністрів, ми крайнього не знайдемо, Кабмін ніколи не буде приймати рішення і перевірки, і так далі. Є профільне міністерство, яке за це відповідає. І це профільне міністерство має, скажімо, проводити перевірку, але готувати рішення відповідне, якщо там нецільове використання і так далі, готувати рішення на Кабінет Міністрів, щоб, скажемо так, легітимізувати своє рішення на Кабінеті Міністрів про розпаювання або про певне підприємство, якщо там нецільове використання і так далі. Я думаю, це потрібно покласти на профільне міністерство і це буде правильно, і точно не на Кабінет Міністрів, а на профільне міністерство. І я думаю, якщо ми говоримо про землі державних підприємств, які знаходяться в постійному користуванні, ми маємо говорити про всі форми, де б не були в підпорядкуванні ці державні підприємства. Ми знаємо, що частина з них в різних міністерствах, в тому числі в фонді і в тому числі в академії. Тому ми маємо говорити про всі форми розпаювання, але при цьому давайте подивимось яким чином ми будемо зберігати точно державний інтерес, щоб у нас не відбулось тотального розпаювання цих земель.

І на останок. Частина цих земель залишається не розпайованою, якщо ми бачимо по відсоткам. Якщо частина залишається не розпайованою, якщо ми бачимо по відсоткам. Якщо частина залишається не розпайованою, відразу потрібно приймати, тобто комплексний закон про те, щоб здавати ці землі офіційно в оренду і таким чином наповнювати бюджет. У нас,  Микола Тарасович, якщо я не помиляюсь, були законопроекти такі і про управління, і законопроекти про здачу таких земель в оренду. Ми приблизно рахували – це три з половиною мільярда. Півтора мільярда могли піти на органи місцевого самоврядування, а півтора мільярда пішли би в бюджети, і це потрібно прописати, в бюджет АПК.

Тобто АПК через здачу таких земель в оренду вже брав би, точно заробляв би півтора мільярда. І це приблизно ще до тих п'яти, що дають, приблизно чи там чотирьох і п'яти, це був додатковий… Чим прозоріше працююча система, тим більше в тому числі АПК заробляє кошти на різні програми підтримки для розвитку там фермерства або для розвитку аграрного бізнесу в цій місцевості. Я думаю, надо рухатись саме таким чином.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, колеги, нам треба по чуть-чуть, зрозуміло, переходити до того, щоб ми могли формувати таблицю. Тому давайте як би тоді по цих дискусійних моментах, які не дозволяють це робити секретаріату, попробуємо пройтись. В редакції першого читання у нас… А, пробачте, пан.

Степан Миколайович, пробачте.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, ще раз всім доброго дня! Хотів по цьому закону ще висловити свою думку. Я був одним із авторів цього закону. Але після нашої поїздки по державним підприємствам у мене є застереження. І я до вас звертаюсь, щоб ви звернули увагу.

Я погоджуюсь, що землі там пеніціарки, землі оборони, їх потрібно розпайовувати по цьому закону. Дійсно, цей закон потрібен. Але є але. Є у нас академія наук, ми всі знаємо, яка там складова і все інше. Але брати всіх під одну гребенку, скажемо так, це дуже, я застережую. Бо ми можемо втратити науку і ми можемо втратити ті наработки, які сьогодні вони досягли.

Я вам говорю сьогодні про Одесский селекционный институт, де ми були, і ми бачили ті результати, які є. Якщо ми сьогодні всі землі, одразу всі землі підуть під розпайовку, ми можемо втратити науку. А це може бути не тільки продовольча безпека, ми можемо коснутися, а це ще і національна безпека. Коли мені говорять, нічого страшного, в нас є, ми можемо закуповувати насіння десь за кордоном ще, а якщо буде якийсь ембарго або щось ще інше, ми поставимо державу під небезпеку. То, друзі, ми зараз обговорюємо, десь погоджуюсь, але ці моменти по науці треба враховувати.

Друге питання ще – освіта. Є державні підприємства, які при Міністерстві освіти, і це там по профільним закладам, профтехучилища, які мають по 100, по 200 гектарів землі.  Якщо ми у них це теж заберемо, діти наші, студенти не будуть мати ніякої можливості там проходити практику. Коли говорять не надо практика, тому можуть наймати фермерів проводити практику, а я вважаю, що не кожен фермер бере студента на практику, бо за нього треба відповідати і так далі.

 То я прошу вас, колеги, врахувати ці два питання, бо ми можемо зараз прискорити це питання, а потім ми візьмемо на себе таку відповідальність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Миколайовичу.

Тут треба... Слушне зауваження, але треба уважно читати цей закон. І з самого початку ми говорили, що концепція така. В нас є різні підприємства в країні, є які давно не мають відношення до науки. Цей закон поширюється на всі галузі,  в тому числі на пенітенціарну, Міносвіти  і інші, скажемо, і до інших земель, в яких органи управління інші. І цей закон не означає, що кожне підприємство обов'язково йде в приватизацію, це один із варіантів, що підприємство, якщо воно не займається тим, чим воно повинно займатись. Воно може обирати при відповідності певних процедур, можливо, в тому числі і за ініціативою трудового колективу, про що тут звучало. Крім того, очевидно, і ми про це не раз говорили, і сьогодні звучало в залі, необхідний і другий паралельний закон, який передбачає там прозоре здання в оренду прав на обробіток.

Тому хочу, щоб всі правильно зрозуміли. Нам потрібно і державним підприємствам, і всьому, скажемо так, аграрному суспільство, назвемо це так, тому що там є різні учасники, дати законні нормальні інструменти. Комусь – приватизацію, комусь – здачу в оренду, а когось залишити. І так далі. Тому ще раз кажу, це такий підхід, і на це прошу звернути увагу.

Богданець… А, ти ще не виступав, Дмитро. Дмитро, а потім… Андрій, ти вже один раз був, по другому колу підемо тоді.

Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, шановні колеги, на мій погляд, приватизація чи розпаювання земель взагалі не на часі. Як було видно, не завжди розпаювання у нас зовсім було вдале. Сьогодні, якщо ми розвиваємось економічно, то потрібно через прозорі аукціони здавати в оренду по максимальній можливій ціні.

Так, військові нас боронять. Їм краще виділити з тих коштів преміальні. А ринок землі відкритий. І вони куплять собі землю в своїх населених пунктах, де вони проживають, і де вона їм потрібна. Тому що, щоб не було таких схем, які відбувалися. Що з'являються потім незрозумілі люди, на яких було розпаювання, а до підприємства чи соціальної сфери, чи інших галузей не мають ніякого взагалі відношення.

Так що, на мій погляд, і я буду на цьому стояти, що державні комунальні землі мають такими залишитися. І тільки через прозорі аукціони здаватися по максимальній ціні в оренду. Це є економіка країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Перше питання Дмитро тільки що озвучив. Я не знаю, як він…

А друге питання, дійсно, у нас донедавна були інститути аграрні під аграрною політикою. Я хотів запитання просто дати міністру, чи робляться якісь кроки для того, щоб дійсно аграрні інститути і аграрні учбові установи знову ж таки не повертаються в Міністерство аграрної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звідки не повертаються?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. З Міністерства освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче відповісти. Міністр?

Так, Петро Васильович, не до вас питання було.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Питання закладів аграрної освіти, повернення їх в міністерство? Мова йде про те, що в Міністерство освіти, враховуючи видатки і спрямування, ці навчальні заклади були передані, а те, що залишилось в міністерстві, воно сьогодні реально не має навіть фінансування на ці заклади підвищення кваліфікації. Тому в дискусії, яку ми говорили із Міністерство освіти, сьогодні питання їхнього фінансування і утримання йде прямі видатки через бюджет  по Міносвіти. Ми вважаємо, що для нас більш пріоритетним є питання не освітніх закладів, а питання тих сільськогосподарських підприємств, які були в структурі Міністерства аграрної політики. Ми працюємо над тим, щоб саме їх повернути, а не заклади освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Миколайович.

Петро Васильович, ви хочете щось сказати, я даю вам слово, бо ви ще не виступали.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, як би репліка на Степана Миколайовича, до його виступу. Знаєте, незалежно, в якій формі власності буде земля, звичайно, вона буде давати врожаї. Саме головне –  хто за неї і скільки буде платити. Тому що сьогодні ми маємо землі під Академією аграрних наук, звичайно, там мізерна плата, там працює, правда …(Не чути) земля, розумієте. Тому ми, звичайно, повинні частину її розпаювати, а більшу кількість віддати її через електронну форму в оренду якомога за більшу ціну. Я вважаю, що це буде справедливо і правильно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хотів, Дмитро, до тебе звернутися. Дивись, є сотні тисяч людей, які реально чекають, і в цьому законі є певний компроміс. Компроміс говорить наступне, що 60 або там 50 (там поправить Сергій мене) відсотків розпайовується, бо люди чекають, ветерани чекають, їм досить… сім років роздавали землю, хтось отримав, хтось ні, розумієш, хтось має отримати цей соціальний пакет. Я в минулому скликанні пропонував взагалі, хто не отримав землю, може отримати грошима. Бо не всі, які отримують  землю, обробляють, а можуть отримати грошима. Це були теж мої пропозиції, і я це в бюджет вставляв, до речі. Там тоді було не підтримало, бо рахували велику кількість цих атошників, велика кількість, ну, не було грошей.

Тому тут компроміс: люди, ті, які працювали в колгоспі, які працюють на підприємстві, багато з них знають, як обробляти землю, вони чекають – це 50 відсотків. Отут потрібно зробити так, щоби дійсно – і це в законі має бути прописано, я погоджуюсь – щоб  чиновник не визначав, а дійсно дісталося тим, хто працював, працює і тим ветеранам, які, ну, фактично, будуть визначатися асоціаціями, міністерством, щоб якийсь був компроміс, щоб не чиновник сам визначав. Тоді буде, як ти сказав. Тобто це перше питання.

Друге питання. Ми і визначаємо іншими законами прозору здачу в оренду, і це обов'язково. Чому? Тому що це точно буде наповнення місцевих частину бюджетів сплатою, і друге… тому що орендна плата піде  частина в центральний бюджет, частина піде в місцевий бюджет, і в тому числі там інші податки під час прозорої здачі. І це буде правильно. І здавати має підприємство, в підпорядкуванні якого знаходиться безпосередньо це державне підприємство, мається на увазі організація, у підпорядкуванні якої. Тобто це є компроміс.

Друге. За освіту тут не говориться, взагалі за освіту не говориться, ніхто з освітою таким чином працювати не буде. Але є вже питання у нас – це підвищення кваліфікації і так далі з цими коледжами, вузами це є питання. І тут ми можемо накласти в законі мораторій, що те, що раніше було під наукою і визначалося як наукові, ці землі мають, скажімо так, управлятися або, скажімо, працювати на них виключно в наукових цілях. І тут треба подумати, яким чином і куди ці землі рухати.

Наступне – по освіті. Я тут погоджуюсь з колегою, пане міністр, і над цим потрібно працювати: в 2013 році всі аграрні вузи були в підпорядкуванні міністра АПК – раз; і друге – фінансування всіх аграрних вузів було з міністерства.

Я вам скажу більше. У вас є департамент, якого… по машинам, по машинобудуванню – щось таке і так далі. Спецагролізинг був, і багато цих речей працювало в комплексі, коли випробовували нову техніку, коли щось робили саме на землях аграрних вузів і так далі, ця система працювала. І тут потрібно як зліпити, тому що освітній процес і процес практичний для фермера – це різні процеси. Освіта сьогодні не формує практичний процес для фермера, ніхто не формує. І в мене питання ефективності використання тих земель в цих аграрних вузах, якщо воно знаходиться в Міністерстві освіти. І ви маєте це на Кабміні піднімати – ефективності нема. Нам потрібен практик – людина, яка виходить, знає що таке комбайн, людина, яка знає як сіяти, людина, яка знає які мінеральні добрива, ну, і пішло, поїхало. Нам все потрібно щоб вони знали, в тому числі механізатори, зрозуміло. Тому тут потрібно щоб ви попрацювали.

Я вам скажу більше, ми, ну, скажімо так, я свої пропозиції подав, от те, що сказав колега, і я буду відстоювати на податковому... на бюджетному комітеті такі позиції. Я думаю, що, можливо, і прийняті будуть відповідні правки вам в допомогу. Але, коли ми робимо пас – ви маєте це питання на Кабміні так же само і далі рухати.

І вірно сказали, для чого це потрібно, це саме так і потрібно. Тому я думаю, що, ну, побачимо, як там буде перше читання бюджету, я думаю, що ми цей пас маємо вам дати, а тут ви маєте це питання рухати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Колеги, хвилинку, хвилинку, всі виступлять.

В мене доручення секретаріату, запросіть на наступне засідання по цьому закону міністра у справах ветеранів і також за її рекомендацією, членів Ради ветеранів, які є при ній. Ми послухаємо теж думку, взнаємо, чи є в бюджеті гроші на компенсацію на заміну по землі, чи, можливо, вони пробують, наскільки це реально і так далі.

 

_______________. Зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду, колеги, ну дивіться, п'ять чоловік одночасно просять, давайте по черзі.

Микола Іванович ще не виступав, потім ще раз Дмитро Соломчук, потім, Вадим Євгенович, ви.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Просто хотів сказати, що не за її поданням, асоціації не за її поданням ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це не було питання. Діма, це не було питання, ну, секунду. Тоді, Микола Іванович, потім  Іван Адамович, потім  Дмитро.

Микола Іванович, будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що я повністю підтримую цей законопроект, законопроект правильний. Тому що коли у нас йшла приватизація земель, коли розпаювання земель, 7 мільйонів людей отримали, а безліч, от у мене в окрузі є два підприємства: радгосп "Олександрівський", який входить в академію аграрних наук, і Верхівський сільськогосподарський коледж. Люди, повірте мені, кожні два місяці приходять листи від… Це люди, які дивляться, що всі отримують за паї, всі отримують якісь кошти, всі отримують зерно. Вони не отримують нічого.

І я вважаю, що сьогодні ми вже багато говоримо за державні землі. Оці всі землі, це все корупція. Візьміть звіт річний академії аграрних наук і там по кожному підприємству скільки прибутку. Там прибуткових, мабуть, буде 15 підприємств, це там, де нормальні попали директори випадково. Все решта, це десь оренди, суборенди, підряди, будь-які корупційні схеми, по яких люди працюють. Ми хочемо, щоб це продовжувалось? Давайте дамо, щоб це продовжувалось.

Я вважаю, що закон потрібно прийняти, люди повинні отримати… Ми їх, згідно цього закону, і обмежуємо трохи, якщо відверто. Але будь-що ці люди вже повинні отримати свій пай, отримати якусь частину майна. І я так думаю, що якщо ми це зробимо, це дуже буде хороше і цікаве, і правильне рішення.

Тому що, да, деякі позиції є такі, що по соцсфері незрозуміло по законопроекту, незрозумілі деякі питання по виготовленню техдокументації. Але, ще раз кажу, ми породили соціальну несправедливість, давайте це виправимо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, шановні колеги. Знаєте, я собі пригадую, тут, певно, я один не з багатьох, хто розпайовував в загальному землі, починаючи… Я, звичайно, не з 96-го року, я в 98-му році це робив.

І пам'ятається, коли фактично було допущено дуже багато там тоді зловживань. І в порядку там десь 2004, 5, 6-го року ці всі зловживання відкручувалися фактично через суди. У людей забирали земельні ділянки, тому що бухгалтер дописала собі трьох працівників, на які розписалися, голова тоді колгоспу дописав трьох чоловік чи п'ятьох, чи дві сім'ї, розпаював. І так в кожному, фактично в кожному колгоспі було тоді було по 10, по 20, по 30 паїв, які незаконно отримували. І спочатку це ніхто не розумів.

Сьогодні, коли говорити, чи на часі цей законопроект, то я хочу сказати так, він на часі, тому що реально сьогодні держава з тих земель, які сьогодні має у власності, абсолютно нічого не отримує, абсолютно нічого не отримує, тому що всі ці комунальні підприємства або не всі, це 90 чи 95 відсотків, я такого аналізу не маю, але вони сьогодні є збиткові, вони фактично генерують величезні збитки. І з тим великим спадком нам щось треба разом робити, треба щось думати.

Чи цей законопроект, він сьогодні найкращий? Я думаю, я не знаю, але давайте проаналізуємо. Фактично ми пропонуємо 40 відсотків землі, яка є в тому чи іншому чи комунальному, чи державному, Андрій каже в комунальних є, державних підприємств, 40 відсотків розпаювати серед працівників, значить, треба чітко визначитись, щоб не було цих зловживань, за які було сказано. Тому що пів року – це не є той термін, який можна давати до розпаювання. Я вносив правку – три роки, на мій погляд, це якраз те, що може бути реальним і ефективним. Це раз.

Друге, що стосується сьогодні 20 відсотків атошників. Ми розуміємо, що хлопці сьогодні на фронті, їм потрібно дати, держава пообіцяла забезпечити їх земельним наділом, їм відповідно треба цим земельним наділом... Але давайте так, в Тернопільській області державних підприємств немає, то есть там до розпаювання землі є, але там буквально якісь там 200 чи 300 гектарів. Землі в основному там сконцентровані, центр, південь і так далі. І сьогодні атошник, який буде брати землю в півдні, він її точно не буде обробляти, правда ж? Він візьме ту земельну ділянку і завтра піде на відкритий ринок, і він цю земельну ділянку буде продавати.

То для чого... В мене питання. Для чого цю землю розпайовувати, коли вона не буде приносити, умовно, користі? То есть нашим реально хлопцям треба запропонувати грамотну альтернативу від цієї землі. Краще, мені здається, здати в оренду, отримувати щоб держава з цієї оренди отримувати зиск, і від цих коштів, які буде держава отримувати, доплачувати нашим хлопцям за те, що вони своїм життям ризикують, захищаючи власну країну. Мені здається, що це би було правильно, грамотно і ці речі треба робити.

Тому я зараз не готовий підтримати цей законопроект. Я буду утримуватися зараз. Я думаю, що... я так розумію, що ми його перенесемо ще розгляд...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сьогодні… дивіться, просто  що я Івану Адамовичу говорив, всім решта, ми так домовлялися, ми сьогодні обговорюємо дискусійні моменти, що ми могли секретаріату оговорити вже яким чином формувати таблицю. І за домовленістю, яка у нас була минулого разу в комітеті, ми сьогодні не приймаємо рішення, Адам Іванович, тому... Просто вас не було, якщо я не помиляюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так. Я просто хочу ще договорити до кінця.

Але в нас є ще інші землі, як десь правильно зауважив там Степан Миколайович, в нас є ще профтехосвіта, в нас є профтехучилища, в яких сьогодні там по 100 гектарів, по 200 гектарів, і там працює сьогодні 50-70 працівників, які вчать наших дітей. Чим вони різняться? От як ми з ними будемо поступати? Як там ділити? По скільки там ділити? Там по 10 сотих, по 20 сотих? Як це все? Це насправді, ну, дуже складний процес і нам треба прийняти дуже виважене рішення. Тому що, ну, а що робити з шкільним вчителем, який сьогодні теж в селі і він обділений всім, бо він не попав, ні в перше розпаювання він не попав, ні в друге розпаювання не попав. Що з ним робити? Чим він різниться сьогодні від умовно цього вчителя профтехучилища? Дуже багато питань сьогодні відкриті, які нам реально треба просто допрацювати і прийняти якесь спільне, спільне рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тут часто звучать ідеї що запропонувати атошникам, я думаю, доцільно їх послухати буде наступний раз, от буде міністр ветеранів, будуть хлопці і запитаємося, чи згідні вони на компенсацію, запитаємося міністра як члена Кабміну, чи є гроші на компенсацію і так далі, і так далі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Можна я тільки доповню. Можна, в принципі, запропонувати, якщо людина, якщо в даному населеному пункті є такі землі, які розпайовуються, звичайно, можна запропонувати хлопцям до розпаювання таку землю. А якщо людина там не проживає і не має бажання там проживати, то можна якусь робити схему таку…

(Шум у залі)

 

_______________. Микола Тарасович, просто ми говоримо про те, що немає коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Микола Іванович, Андрій Богданець по черзі. Зараз був наступний Діма Соломчук. Будь ласка.

А він що не по темі? Діма, ти по темі чи не по темі? Богданець вважає, що ти можеш не по темі.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за такий висновок, колега. Чудовий висновок.

По-перше, Вадим, твоя ініціатива, як ти сказав колись, що компенсовувати атошникам (а можна помовчати, будь ласка, колеги) суму якусь коштів, да, замість земельних ділянок, ініціатива твоя минулого скликання, як ти казав тільки що, в принципі, хороша. Але вона не мала ніякого сенсу, тому що вони впровадили обіг земель, якщо військовий і хотів купити землю, він за ті кошти і не міг би купити. Ми впровадили ринок землі, і сьогодні ця ініціатива має право на життя, тому що саме атошник піде і у власному населеному пункті вже може купити пай. І у нас завжди чогось, за 30-річчя парламенту, яка відбувалася ситуація, коли потрібно було дати якісь кошти військовим, учителям і ще щось, їм замість коштів, рахуючи цю бумагу самою великою цінністю, її не давали. Але землю ту, що завжди в парламенті дуже оберігали, накладали мораторій ділили і роздавали як щось типу не потрібне. У нас грошей немає, а ми вам землю дамо. Тепер я рахую от так, як і казав перший раз, ці сотні-тисяч гектарів здати по максимальній ціні, а ця ціна достатньо сьогодні велика і вона тільки буде зростати. А вилучені кошти розподілити і розподіляти, тому що ми не знаємо скільки у нас ще війна буде йти, скільки у нас буде військових, розподіляти між ними, частину переписати на держдотації для розвитку сільського господарства, особливо органічних, крафтових інших виробників маленьких, так. І, щоб ці землі не один рік, а десятки років працювали як на військових, так і на розвиток сільського господарства на селі. Це буде набагато важливіше, економічніше, правильніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу просто, не переконуючи ні в чому, по атошниках звернути увагу, коли обговорюється, що половина з них вже землі отримали. І тоді, коли пропонується щось заміна і підтримка, треба зрозуміти чи всім, чи тим, що вже отримали. А якщо з тієї половини, яка залишилася, по крайній мірі, по тих опитуваннях, які проводив МінАПК, коли їх збирав з кадастру з минулого року, правда, 80 процентів з них ніякої компенсації не хотіли або хотіли з таким текстом: зранку гроші –  вечером стулья. Тому треба їх послухати і бути готовим до таких питань. Якщо ми маємо можливість зранку платити гроші, то тоді вечором, напевно, можна відміняти безоплатку для них.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Враховуючи, що вони вже не один рік чекають землю, то вони можуть почекати … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, от добре, що їх сьогодні тут немає. Я також, але, повір мені, я думаю, коли, на такому офіційному рівні, вони вже киплять. Питання не в цьому законі, а питання, що їм треба дати якусь відповідь в якомусь форматі.

Крайній виступ Вадима Євгеновича і Нікітіної Марини. І в мене прохання, нам треба дещо обговорити по закону, тому що в будь-якому випадку… Я нагадую, що цей закон підписали практично всі члени комітету і нам якусь таблицю треба в якомусь форматі підготувати і вже комітет буде визначатися одне, друге чи третє рішення.

Вадим Євгенович, у мене дуже сильне прохання, щоб ви недовго. А, Нікітіна Марина. Тоді крайній виступ, потім чуть-чуть по закону поговоримо.

 

НІКІТІНА М.В. Колеги, ми досить довго вже обговорюємо такі спірні питання цього закону і плине час. Уже сплинуло більше року як ми обговорюємо, а люди на селі і учасники бойових дій, вони чекають від нас рішення. І колегам я хочу сказати, що, відтягуючи ще час, ми накликаємо на себе підозру. А чи не отримуємо посадовці і ми як представники влади якусь   вигоду від того, що час іде, а земля обробляється рейдерами.

І тому я закликаю вас прийняти рішення якомога скоріше, якомога скоріше визначитися з цими спірними положеннями. І хочу сказати, що учасники бойових дій зможуть чудово отримати кошти, ті, хто не хоче обробляти землю, здавши свій пай в оренду вже зараз, а не чекаючи невизначену кількість часу, доки ми щось придумаємо, комусь передамо, здамо через аукціон в якусь оренду і потім ці кошти перерозподіляться, пройдуть цей довгий шлях через державний бюджет і вони нарешті отримають якісь там виплати. Хай отримають краще сьогодні землю і цей самий пай здають так само в оренду, передають його у спадок і їхня родина буде отримувати від цього грошову підтримку.

Я схиляюся до редакції першого читання, вважаю, її абсолютно справедливою, це 40, 40 і 20, тому що це компроміс, це задоволення інтересів усіх: і тих громад, на території яких весь земельний наділ майже складає і 80, і 90 відсотків від вільних сільськогосподарських земель громад. Є такі громади на моєму окрузі, є як кінний завод державний, ДП "Конярство Україна", є така громада в Запорізькій області Новомиколаївська, яка не може нічого здати в оренду, бо всі землі невідомо ким обробляються і належать цьому ДП. І є люди, селяни, працівники, які поклали своє життя, пенсіонери і діючі працівники  і так нічого і не отримали. І, звичайно, є учасники бойових дій, які можуть так і не дочекатися цієї грошової компенсації. 

Тому закликаю: давайте нарешті приймемо рішення, визначимося, передамо це в зал Верховної Ради, хай визначаються інші наші колеги по цьому питанню вже в залі, і нарешті закриємо цю тему і перестанемо тягнути кота за хвоста, і накликати на себе підозру  наших виборців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тихіше. Петро Васильович, не чути нічого тут. Марина говорить цікаві речі, давайте послухаємо.

Да, Марино, пробач.

 

НІКІТІНА М.В. Я, в принципі, закінчила. Думаю, що мене всі почули, хто хотів. І закликаю вас: давайте  нарешті ставити крапку комітетом і далі переносити вже в зал Верховної Ради, хай там наші колеги теж визначаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина.

Колеги, дивіться, по-перше, ми домовлялись, що ми сьогодні поговоримо по закону, ми сьогодні домовлялись, що Романа Миколайовича послухаємо. Роман Миколайович просто попросив, щоб ми наступний раз послухали його. Ми також домовлялись, що ми сьогодні рішення не приймаємо, це правда. Тому пропоную так, як ми попередньо говорили, так і сьогодні це питання, скажімо так, по такому сценарію йти.

Тому у мене прохання. У нас є… Вадим Євгенович, секунду.  Ми говорили, що у нас зараз крайній виступ, давайте ми чуть-чуть пройдемося по суті цього закону для того, щоб ми мали можливість, щоб секретаріат мав можливість готувати таблицю. Коли комітет буде готовий, у нас буде рішення, що ми його виносимо і обговорюємо в комітеті, значить тоді буде саме такий варіант і ми тоді будемо обговорювати таблицю.

Будь ласка, у нас в першій редакції, нагадую, в редакції першого читання було на розпаювання працівники, колишні працівники… Стаж роботи, те, що говорив в тому числі Іван Адамович, чуть пізніше поговоримо. Воно просто в таблиці, тут зауважень, дискусійних питань чуть пізніше.

Було до 40 процентів в редакції першого читання, але не більше середнього паю по району: працівники, колишні працівники, атошники тверда кількість 20 процентів, в межах безоплатки, тобто це по 2 гектари, і не менше 40 процентів через аукціон довга оренда. У нас там, якщо я не помиляюся, 49 років стоїть, правильно?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду, ні. Ще раз, дивіться. Зверніть увагу всі уважно послухайте. Маргарита, голова підкомітету Маргарита Шол.

Треба зрозуміти два моменти. У нас буде пакет законів пов'язаних з державними підприємствами, в яких землі в постійному користуванні.

Коли підприємство не йде в приватизацію, воно саме здає в оренду землі і визначає саме мінімальний термін від 7 років, тому що така норма в Земельному кодексі, якщо ми не поміняємо її для них. Тобто від 7 до 50 років – це той строк, який виставить державне підприємство на оренду своїх земель, по цьому буде відповідний закон. Я говорю, якщо відповідний закон буде в рамках діючих законів. Це коли підприємство не йде в приватизацію.

Коли йде в приватизацію, воно застосовує цей закон. І це означає, до 40 – розпайовка на працівників, колишніх працівників, які мають відповідний стаж роботи. 20 процентів – атошникам і не менше 40 процентів, разом з майном, я просто нагадую редакцію першого читання коли ми обговорили. Це коли підприємство при відповідних процедурах дотримання, яких в законах є немало. Про це, що сьогодні звертали увагу колеги, но вони є в законі.

Воно відправляється в приватизацію, передається Фонду держмайна. І Фонд держмайна 40 інших процентів землі разом з майном виставляє на аукціон. В якій формі, це ми з фондом… Є правки від фонду. Умовно в ідеалі вони хотіли б, щоб це було майно оформлено на ТОВ, наприклад, корпоратизовано,  це частина майна, щоб вони мали право оформити майно і договір оренди на 49 років. І продати це підприємство з аукціону там за якоюсь стартовою ціною, яку комітет їм встановить. Тому це дві різні речі.

 

СОЛОМЧУК Д.В. То якщо ми не віддаємо на приватизацію підприємство, получается…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо відповідно до законів підприємство не йде на приватизацію, то цей закон, очевидно, не застосовується.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми не обдурюємо. Тому що, дивіться, давайте так. Я хочу нагадати членам комітету, що коли тут був Фонд держмайна присутній, який говорив, у мене вже енна кількість підприємств, яких я не можу приватизацію, і назад ні в Мінекономіки, в МінАПК не можу повернути. І таких процедур Кабмін не робить і навряд чи колись зробить. І мені їх треба відправити в приватизацію.

І вони без цього не можуть робити. Чорноморов Артем Олегович запропонував їм варіант, який там є згідно діючих норм, який застосовувався частково при розпаюванні в кінці 90-х – на початку 2000-х, ми отримали чітку відповідь, в тому числі на мій запит як голови комітету, що  по цій процедурі вони не підуть, тому що там є двозначність, і вони під цим підписи ставити не будуть, грубо кажучи так. Тому без цього закону приватизації не буде, а є підприємства, які по любому підуть в приватизацію.

Якщо аграрна академія зі своїх 300 тисяч скаже, я 100 відправляю на приватизацію, 200 лишаю в себе, то відповідно ми в другому законі, і є така ідея в секретаріаті, я їм передам слово, що обов'язковою умовою, наприклад, для відправки в оренду через аукціон є, наприклад, збитковий баланс цього підприємства не менше трьох років.

Є позиція: якщо це підприємство три роки не заробляє, хай заробляють інші, в тому числі і держава. Тому тут  важливо зрозуміти комплекс відносин, а не тільки цей закон.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Щоб чітко розуміти, приймати взагалі якесь рішення, потрібно мати список підприємств площі земель по кожній області, список атошників соціальної сфери по кожній області, тому що в Артема, наприклад, піде розпаювання, в нього всі отримають, а в Рівненській області, я впевнений, ні, тому що там немає вже що розпайовувати. Але в Західній Україні дуже багато було атошників, і ми знову комусь дамо, комусь не дамо. Пішло на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Згідний…

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Можна я договорю? Я ж не перебиваю.

Пішло на приватизацію через рік-два, значить, можливо, вони получать землю, не пішло, а хтось взяв там по-іншому, значить вони не отримують землю і будуть жити в надіях.

Але якщо через відкритий аукціон кожен гектар здати по 10-15 тисяч гривень, всіх земель, то вони вже завтра після сезону можуть отримувати живі кошти і купляти собі паї, а не чекати того журавля в небі, якого ніколи може не статись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Богданець.

Вадим Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я ще раз хочу, давайте чути один одного. В нас є закон, який говорить, що частина земель розпайовується. А трудовий колектив і визначити критерії, хто це, і пенсіонери. З критеріями чітко, щоб не було зловживань. І хто затверджує безпосередньо це, я пропоную, щоб ще включилися органи місцевого самоврядування, бо вони точно по децентралізації знають дійсно, хто ці паї потребує і так далі.

Друге. Правильно подивитися, не прив'язуватися до стажу, тому що багато тих пенсіонерів стажу і не мали, і вони зараз трудові книжки не знайдуть, але досі чекають, хто живі залишився, і так далі. Це перша проблема.

Друга. Ми для цього й запросили Міністерство ветеранів...

 

_______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Смотри, я сейчас без технічно, хай технічно Сергій тобі доповідає.

Дивись, ми на то і запросили Міністерство ветеранів задля того, щоб чітко розуміти, як вони разом з асоціаціями, тільки я прошу, щоб це були на асоціації Міністерства ветеранів, а з різних боків давайте візьмемо і послухаємо їх. А вони розкажуть, як вони в Полтаві створюють кооперативи і обробляють, і оплачують тим атошникам, які в Рівно знаходяться, у Львові чи в Одесі. Давайте їх почуємо і чітко зрозуміємо, їм 20 відсотків, і як ми будемо цей список формувати.

Наступне. 40 відсотків. Я ще раз хочу сказати, нам для цього треба буде приймати окремий закон, бо Закон "Про аукціони", який ми прийняли, ми сказали там, ну там же маленькі ці клаптики землі були, які передавалися з землезапасів в органи місцевого самоврядування, ми там розбили по 20 гектарів. Тут має бути окремий закон, або ми будемо по 20 знову здавати по старому, по тому закону, що прийняли, це варіант, або по новому. Тоді ми чітко маємо розуміти, коли він буде, щоб він йшов у комплексі і так далі. Тому що новий закон може, наприклад, обрати обмеження, взяти 1000 гектарів, там одне підприємство і так далі.

Наступне. Я тут повністю погоджуюся, що від оренди ми можемо запровадити грошову компенсацію. По моїм даним на, по-моєму, 2019 рік люди, атошники, які не скористалися правом безоплатної приватизації, було 180 тисяч. Якщо умножити, вибачте, на 30 тисяч на 1 гектар, а вони мали отримати 30 за гектар, а це 2 гектари. Два, два! Якщо умножити 180 тисяч на 30 тисяч, це буде 5 мільярдів 400. А якщо умножити 2 гектари на 60 тисяч, це буде 10, 11 майже мільярдів. Розумієш, що це цифра 11 мільярдів гривень? На секундочку, щоб ми з вами зрозуміли, це колосальна сума, яку не можуть дати, ви правильно кажете, якщо ми частину здаємо в оренду по 3,5… Ну, Діма, я ж тебе не перебивав. По 3,5 мільярда, якщо ми рахували від оренди, то це 2,5 року ми можемо забезпечити тих атошників, які не скористаються або відмовляться від права, і це буде чесно.

І наостанок скажу, Іван Адамович, а ви голосували за цей закон у першому читанні, а сказали, що ви його не підтримуєте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по черзі.

Рудик Сергій Ярославич.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, сама формула, яка присутня у першому читанні, як на мене, правильна. У мене є на окрузі підприємство, яке до сьогоднішнього дня ніхто з працівників ні колишніх, ні діючих нічого не отримали, тому що відбулося розпаювання під Смілою село Холоднянське, там навколишні села. Ми ці питання обговорювали в минулому скликанні з Аграрною академією, з покійним міністром, Царство йому небесне, дійшли згоди про те, що вони готові 40 відсотків віддати, це був протокол їхнього засідання нашого спільного ще, по-моєму, з 17-го року і воно нічим не закінчилось.

А до того, щоб вирішити питання з атошниками, я вам скажу, що треба зробити як людина, яка ініціювала цей процес в Україні у травні 14-го року, я вам скажу, що у нас досі немає жодного законодавчого акта, який зобов'язує виділяти землю учасникам бойових дій. Жодного. У мене був нормальний законопроект, у минулому правда скликанні, який регулював це питання. Що робити, якщо чотири категорії атошників подали на одну й ту ж саму земельну ділянку, кому давати? Вона розписувала, ми пройшли комітет, але до залу воно так і не дійшло. Давайте комітетом зараз вийдемо з спільною ініціативою, на основі цього законопроекту його подамо і врегулюємо питання з атошниками окремо, тому що ще раз кажу, якщо голова Держагенства в регіоні там якоїсь південної області "вата", він знайде 25 причин чому не виділити землю цьому учаснику бойових дій. Якщо там патріот, то він навпаки докладе... Але з формальної і з законодавчої точки зору він зобов'язаний дати саме учаснику бойових дій –  не дати вчительці. І ми можемо цю прогалину заповнити своїм законопроектом.

Напрацьована хороша історія: перша черга – родини загиблих, друга черга – поранений учасник бойових дій, третя черга – там людина, яка нагороджена і четверта – звичайний атошник. І це теж є проблема. Вирішували і проблему, кому давати і першу чергу, чи учасникам бойових дій, вихідців з конкретного регіону, а потім всім іншим, чи всім підряд, ну, ви знаєте цю колізію, і воно, в принципі, в цьому проблема. Тоді, до речі, їм не підтримали з аргументом, знаєте, яким: що атошники спекулюють своєю землею. Контраргумент там був такий: коли приватизували житло і людина викупила свою квартиру, а потім на другий день вирішила її продати, когось хвилювало що вона з нею зробила? Це її право власності. Тому що буде учасник бойових дій робити із землею, яка є у його власності, якщо він скористається всіма чотирма видами приватизації, це його особисте право. Але ми маємо йому це право забезпечити. Я пропоную комітету напрацювати спільну ініціативу і зняти питання про відсотки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, давайте ми один момент той момент, від Дими Соломчука звучав, пов'язаний і там, і тут є в списку питань, які дискусійні, який має визначатися перелік учасників бойових дій.

Сергій, у нас дійсно є нюанс, що навіть якщо би вся земля пішла в приватизацію в Україні, її не хватить для от атошників, ці обрахунки є. Але це не причина нічого не робити. Згідні? Тому проблема, завжди треба старатися, якщо її не можна, як на мене, вирішити повністю, її треба мінімізувати. Тому в мене прохання, і є дійсно ці речі, які сьогодні озвучувалися, що умовно в Дніпропетровській області, наприклад, багато землі, а Тернопільській, там під це мало і так далі. По цьому є напрацювання МінАПК і Держкадастру, у вас є таблички по цьому всьому. Ми би хотіли побачити, Анатолій Мірошниченко, Тарас Миколайович і Роман Миколайович, як у вас за останні два роки розподілялася земля між атошниками і не між атошниками по с/г. Це перший момент. Цікаво би було.

Потім з Мінветеранів зв'яжіться, будь ласка, і звірте дані, скільки, вони вважають, разом з родинами загиблих ще не получили землю, скільки получили. І бачачи ці цифри, можна буде якось обговорювати.

І також, Сергій Біленко, в прохання попередньо також проговорити з ними ці норми, як вони бачать, що вони прийшли з якоюсь ідеєю, пов'язані з тим, як мають затверджуватись списки. Особисто я не знаю, якщо, наприклад, попит більший, ніж пропозиція, грубо кажучи, хто їх має відбирати. Можливо, має бути така черговість, як Рудик Сергій Ярославович каже, хоча, умовно, це в Земельному кодексі ніде не було прописано і це в Конституції, умовно, всі рівні незалежно від якихось інших обставин. Можливо, тут є інші аналогії, які можна застосувати. Тому ці пропозицію мають бути.

Так, наступне. Хотів обговорити, ще раз звернусь до першого питання. По цьому закону в нас першому читанні до 40 працівникам, колишнім працівникам – не більше середнього паю по району, атошники – 20 відсотків, на аукціоне не менше 40 відсотків. У членів комітету є інші думки, ніж в першій редакції?

Дмитро.

 

_______________.  Коль, дивись, там Рудиком була справді класна ідея запропонована, можна було б, по-моєму, її реалізувати в цьому законі. І там, що за Конституцією всі рівні, але ми вже коли ділимо по відсоткам, ми вже робимо нерівними, то есть це не працює. Ми можемо тоді вже і далі цю історію усугубити, уточнити і перерахувати учасників бойових дій, якраз сім'ї загиблих атошників, поранених. І тоді буде справедлива якась історія і не буде перепису цієї землі на якихось ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ми тут не рівно робимо, Діма?

 

_______________. Ти кажеш, що ми не можемо в цьому законі визначити чому саме ці категорії, не інші, бо всі по Конституції рівні. А ми тут нерівно ми вписуємо відсотки тих, хто може отримати цю землю. Ми, наприклад, соціальну сферу взагалі обрізали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут якраз все відповідає Конституції, тому що порядок приватизації визначається законами, це порядок приватизації і все.

 

_______________. Так в чому проблема з атошниками відсортувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це трошки інший характер відносин.

Дивись, я особисто, якщо ти до мене питання, не проти цього – вивчити, продумати і так далі. Тому що, можливо, тут ці рішення більш важливі, ніж інші норми. Я як би з цієї точки зору на це дивлюся, просто хочу на це звернути увагу.

Петро Васильович, у вас є пропозиція? Петро Васильович, Діма.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду.

Колеги, дивіться, у мене прохання, ми не вийшли ще з питання порядку денного першого. У нас ще інші питання порядку денного, у нас важливе ще сьогодні обговорення є. Давайте ми чуть постараємося по суті сконцентровано пройти. У нас буде ще засідання по цьому закону.

Звичайно, кожен з нас може виступати з будь-якого приводу, але у мене є прохання, якщо можна, сконцентруватися на тому, що ми зараз говоримо. І ще раз кажу, ми ще раз будемо це обговорювати.

Да, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дякую.

Колеги, по відсотках, які ми поділили: 40, це соціальна сфера, до 40.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не соціальна, працівників.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Працівників, так.

20, це тверда, воїни АТО. І від 40 відсотків, це ми віддаємо держпідприємству, яке потім на аукціоні буде або здавати в оренду, або продавати. Так я зрозумів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продавати не можна, у нас мораторій на продаж.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Здавати в оренду, але не менш ніж 7 років.

Дивіться, мабуть 99 відсотків цих всіх державних підприємств уже загнали в борги. І я вважаю, що коли вони будуть віддавати в оренду, цією орендою будуть займатися ті люди, які загнали ці підприємства в які загнали ці підприємства в борги. Щоб ви так розуміли для себе. Це 100 відсотків. Бо я бачив державне підприємство, то там і мільярд гривень, і 100 мільйонів, хто більш заганяв, то ті заганяли.

І получится, що ми тут для воїнів АТО думаємо, де взяти ці 2 гектара, а для тих підприємств, які заганяли державне підприємство вже 28 років в борги, вони останутся бенефіціарами цієї землі. Да, вони погодилися на 40 відсотків. Але уже в майбутньому це буде, вони заберуть цю землю, щоб ви всі знали.

 

_______________. Як?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  От так, от подумайте. Як? Всі зрозуміли, ви ні, ну, на жаль. Тому тут по відсоткам надо подумати. Чи, може, все розпаювати, щоб не залишити можливість тим підприємствам, які 20 там або там хто скільки років обробляв і заганяв це підприємство в борги. Якщо ми розподілимо так. Це моя позиція. Я думаю, хто розуміє, той розуміє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дуже коротко. Шановне товариство, шановні народні депутати! Поки ми тут вирішуємо стосовно відсотків, які ми кому віддамо, атошникам чи працівникам, взагалі в якому статусі ці будуть землі, прошу не забувати, що поки ми мислимо, размышляем… Наприклад, на моєму окрузі зараз два підприємства аграрної академії рейдерять, одне з яких входить в 15 найуспішніших, нема жодної копійки боргу. Нема, це… (Не чути)

Поки ми думаємо, куди ми їх передамо, і думали, на минулому тижні – не два підприємства в Херсонській області. А знаєте, чому саме південь? Всі ж розуміють, я ж бачу, що очі… аграрного комітету чітко розуміють, тому що сейчас час збирати сонях. Змінюються директора спеціально для того, щоб зібрати соняшник у підприємства і вивезти його без вагових комплексів, без нічого. І наразі у людей виникає дуже багато питань. А чому аграрний комітет, який обраний людьми, не захищає їх не показує свою позицію, що по цьому робити?

Я дуже вдячний всім членам комітету, які підтримали звернення і запит до правоохоронних органів. Але, на превеликий жаль, у людей, які там працюють зараз і без копійчини грошей, залишаться дуже багато питань на які ми з вами не дамо відповіді і не даємо їх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, в нас дві пропозиції: лишити в першій редакції і в Степана є пропозиція розпайовувати повністю, що також має свої аргументи. Тоді така правка є розпайовувати повністю?

 

_______________. Є декілька правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, будь ласка, Сергій, готуємо таблицю, наприклад, в редакції з першого читання, виносимо окремо правку Степана Миколайовича, розпайовувати повністю і на ній окремо будемо визначатися.

Дальше. Стаж роботи, який у нас?

 

_______________. Микола Тарасович, з урахуванням ще воїнів АТО, не тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З урахуванням воїнів АТО.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Здавати в оренду…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, якщо ви слухали попередній текст, по цьому буде окремий закон, який буде паралельно рухатись.

Сергій, скільки в нас стаж в першому читанні?

 

_______________. Рік, якщо я не помиляюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рік у нас стаж для тих, хто претендує на розпайовку. Є бажання в членів комітету збільшити/зменшити цей стаж? До трьох? Добре. До п'яти? Є два варіанти: до трьох, до п'яти.

Дивіться, хто - за три, прошу голосувати. Хто - за п'ять? Ставимо в таблицю три, бо їх більшість, п'ять виносимо окремо, по цьому будемо ще раз голосувати в комітеті. Ким має визначатися перелік учасників бойових дій? Є два варіанти: Міністерство у справах ветеранів, Дердгеокадастр. Держгеокадастр сам відмовився. Правильно я розумію, Держгеокадастр чи ні? Анатолій?

 

_______________. Анатолій, а можна зрозуміти, чому ви відмовляєтеся? По меліорації ви відмовляєтеся, по атовцям ви відмовляєте. В чому там справа?

 

_______________. Смотрите, задолженость за газ везде, вот просто везде, зарплати не платят, это просто какое дно.

 

_______________. У Рівному всі звільняються.

 

_______________. Но мы пытаем Геокадастр, думка Геокадастру. Вы, кто просто. Вы отдали землю, вы ее не контролируете, у меня просто порыв души. Кто вы, люди? Чего вы вообще присутствуте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ладно, Боже, давайте це… Анатолій, скажіть позицію по розпайовці.

Олександр Георгович, ви Геокадастр? Може займете місце, тоді я вас запитаю.

Мірошниченко Анатолій Михайлович.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Питання, наскільки я розумію, стосується реєстру ветеранів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Реєстру.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Реєстру ветеранів Держгеокадастр не веде і вести не прагне. Яким чином Держгеокадастр пов'язаний з реєстром ветеранів і як від цього з'явиться газ і все інше, і інтернет, я не розумію.

 

_______________. А де геопросторові дані? Запустили вже чи, де воно є? Працює?

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М.  Ну, з дозволу головуючого, я просив би обмежитись обговоренням сьогоднішньої тематики.

 

_______________. Я просто пропоную окреме засідання зробити комітету і заслухати роботу Держгеокадастру, якщо ви обмежуєте це тільки тими питаннями, які для вас комфортні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Наступне засідання комітету, будь ласка, тоді Держгеокадастр підготуйтесь по НІГД і там по якихось інших питаннях. І інші питання члени комітету, будь ласка, направте мені, щоб я перенаправив геокадастру, щоб вони знали по чому підготуватися.

Сергій…

 

_______________. Миколо Тарасовичу, дозвольте.

Реєстр, які ведуть ветерани, є пропозиція, щоб це взяв на себе адміністрування Держгеокадастр?

 

_______________. У мене є пропозиція, щоб геокадастр після того, як він передав земельні ресурси народу України, за що я вам вдячний, почав виконувати функцію контролю над цими землями, оскільки він віддав все, що є, а хто контролювати це буде.

 

_______________. Хорошо. Тоді...

 

_______________. Держспоживслужба каже, що вони нічого не контролюють, геокадастр...

 

_______________. Я окремо підготую доповідь на наступний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Мінветерани тоді поки що робочий варіант, подивись які інші варіанти.

Клопотання трудового колективу має бути, не має бути при ініціюванні приватизації?

 

_______________. Бувшого, теперішнього –  якого колективу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, діючого, я думаю. Не має бути? Хто ініціатор в нас приватизації по першій редакції?

 

_______________. Законопроектом передбачено, що орган управління приймає рішення по паюванню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція... ну, якщо ми його будемо робити необов'язковим, то воно не має змісту, по ініціативі трудового колективу. Тоді лишай поки що без ініціативи трудового колективу, постав як опцію, як правку.

З Фондом держмайна ви відпрацювали норми, пов'язані з реорганізацією для торгів?

 

_______________. Фонд держмайна пропозицій не надав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене прохання, МінАПК і, Сергій Біленко, і вас, і Старинця. І хто в нас підкомітет цей очолює по... Чорноморова, знайти Сенниченка і зама його і отримати ці пропозиції, відпрацювати їх.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фонд держмайна просив, щоби ми в частині того, що вони приватизують, там же ж майно якесь, яке є, лишається, наприклад, тракторний стан, ще якесь десь може бути, сушки і так далі, щоб вони могли це, умовно, грубо кажучи, спакувати разом з договором оренди в ТОВ і виставити на аукціон. Для цього їм треба відповідні зміни в цей закон, вони їх мали надати. Біленко знає про які? Тарас Миколайович, зв'яжіться з Біленком і з ним опрацюйте це.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Об'єктивно просто... вони їх не можуть надати, тому що приватизація майна, ну, як нерухомості, вона буде іти як мала приватизація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в них тут був заступник голови, він сказав, що вони чітко бачать як це... Будь ласка, зустріньтесь і пропрацюйте ці норми.  Якщо ми їх приймемо, вони підуть як  правки комітету.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А якщо в них їх нема, то просто нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо їх в них нема, то значить, Сергій, значить пишете самі, і значить будуть працювати по тому, як їм напишуть і потім будуть, як завжди, жалітися, що їм не так написали.

Сергій, що у нас з Законом про здачу в оренду? Про який питали хлопці, які… Там Руслан Олексійович, його позиція впливає на це все.

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо можна, я тоді озвучу саму проблему, яка пов'язана з тим законопроектом. У нас сьогодні майно будь-яке, в тому числі і нерухомість, використовується державними та комунальними підприємствами, та установами на двох правах: право оперативного управління – це установ і право господарського відання – це для підприємств. Ці норми містяться в Господарському кодексі.

Законопроектом великим, який зареєстровано під керівництвом Стефанчука, передбачено визнання таким, що втратив чинність Господарського кодексу повністю.

Мало того, фактично скасовується така організаційно-правова форма як державне підприємство і комунальне підприємство. Державні і комунальні підприємства будуть реорганізовані всі в господарські товариства різних форм, як там товариства з обмеженою відповідальністю, так і акціонерки, і так далі. Це вже органи управління будуть приймати.

В тому ж законопроекті нечітко визначено, на якому праві буде передано їм майно, яке вони зараз використовують. Там написано, що це може бути оренда, власність або управління. Там, на жаль, абсолютно не визначено, що буде з нерухомістю.

Тобто уявити собі, що, наприклад, орган влади буде використовувати приміщення на праві оренди, це нереальна абсолютно річ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна ще раз пояснити? Замість державних комунальних господарств, підприємств який термін вводиться?

 

БІЛЕНКО С.Б. Там 7 років. Але там є норми, які стимулюють.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, замість державних підприємств вводиться термін 7 років?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ні. Господарські товариства будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Господарські товариства, де власник – держава?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І держава визначає один з видів, форму господарського товариства?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В яких це підприємство існує.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона просто є 100-процентний власник.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, для підприємств. Для установ, на жаль, нічого  не написано. Тобто установи, як от органи влади, бюджетні установи будуть продовжувати існувати. Але, знову ж таки, не написано, на якому праві вони будуть використовувати  нерухомість. А це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не написано чому? Тому що вони ще пишуть? Чому не написано?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да, вони  ще пишуть. Да, ми теж зустрічалися. Там основна… там мало того, у нас ще й на стику двох комітетів: наш комітет і містобудівельний, тому що нерухомість їх, земля наша.

І тут виникає питання: ми, коли реєстрували той законопроект, хотіли вирішувати дві проблеми: це тіньове використання земель, в тому числі і сільськогосподарського призначення, і питання забудови земель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій, давай так, дивись, те, що ти говориш – це робота на рік, як я розумію.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ні, ми зустрічалися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, добре, на одинадцять місяців, враховуючи, як зал буде проходити і так далі. Ми можемо зараз зробити саму примітивну норму, де написати "постійне…" без заміни на оперативне управління на постійне господарське відання, де написати, що право постійного… може застосовуватися суборенда до права постійного користування, яка здається на аукціоні?

 

БІЛЕНКО С.Б.   Ну, це… В принципі, можемо, але там є безліч питань. Ми не можемо це написати тільки по землям сільськогосподарського призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Тому що їх… право має поширюватися на все. Ми не можемо по цільовому це робити.

А тоді треба думати, що робити із забудовою, що можна, а що не можна робити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивись, знову ж таки кажу, той варіант, який у нас був добре прописаний,  його зараз змісту  приймати нема, тому що вони… він тимчасовий. Нащо приймати варіант складний тимчасовий? Якщо це тимчасовий варіант, давайте виберемо самий простий варіант.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, все рівно до цього треба буде повертатися дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, от саме через це, що до цього треба повертатися, треба вибрати саме тимчасовий варіант. Це точно буде краще, ніж те, що зараз відбувається.

Тому якщо би до цього не треба було би повертатися, ми могли б думати над складнішими варіантами. А оскільки складніші варіанти, вони довгі в часі, може, ми просто продумаємо просту норму да приймемо її, а потім вже будемо з Русланом Олексійовичем рік цим займатися.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Я просто боюсь, що ми законсервуємо цю проблему на постійно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми її вже законсервували, вона вже законсервована. У тебе варіанти виходу, які є? Перший – той, що ми оперативне управління забираємо на господарське відання і в постійне користування і на оперативне управління і тоді через аукціон добре переписаний закон, він не взлетает, тому що нам кажуть, нащо ви це робите, реформу, бо вона тимчасова…

 

БІЛЕНКО С.Б.  Все рівно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є другий варіант, який довгий і немає варіантів як по ньому не йти, наскільки я розумію зараз, тому що це якби позиція фракції і, швидше за все, та майбутнього спікера. І в тебе лишається об'єктивним тільки цей варіант, про який ми говоримо.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Все рівно прав буде два. Тобто, все рівно одне  право –  замінить оперативне управління, одне право – замінить господарське відання. Нічого нам не заважає ці права…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, давайте так. Пишемо саме просте, що є, кореспондуємо з 2195 без обмеження 20 гектар в одні руки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тільки по землям с/г призначення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки по землям с/г.

 

_______________.  Взагалі обмежень не ставити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для чого? Можеш поставити обмеження в межах одного населеного пункту. Все. Умовно, щоб аграрна академія не виставила всі 100 тисяч по всій Україні. Такого і так не буде, але давайте напишемо.

 

_______________. А скільки в часі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони самі за це просять. За це просять всі, за це просить Міноборони, вони прийшли, в тому числі кандидати на посаду наступну Міноборони просять, щоб ми цей закон прийняли і так далі, і так далі. Тому треба написати простий оцей варіант і для пенітенціарної, і для МінАПК, і для аграрної академії, і займатися великим варіантом. Той варіант, що я думаю, це десь 5-10 норм поміняти.

 

_______________. А в часі скільки це займе десь, підготовка його, Сергій?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми будемо займатися чи МінАПК?

 

_______________. Я думаю, якщо ви будете, Микола Тарасович, займатися...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми, то ми, я думаю, цього місяця зареєструємо.

 

_______________. Це десь 10 норм треба поміняти?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Небагато.

 

_______________. Хорошо, дякую. Ми підтримуємо цю ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підходить такий варіант комітету? Для того, щоб ми подивилися, Андрію Богдановичу.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Андрію, я проконтролюю, щоб вони не займалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Інформація МінАПК та голови підкомітету щодо проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу. У вас була робоча група, давно про це говорилися, це теж треба доробити.

Тарас Миколайович і Артем Олегович, по черзі, тільки недовго. Будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене знову звертання до Георгійовича. Дивіться, підкомітет, як називається мій підкомітет – підкомітет з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі. І далі, предмети відання: митно-тарифна політика щодо агропромислового комплексу.

Скажіть, будь ласка, секретаріат, де мій підкомітет?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Андрію Володимировичу, … (Не чути)   законопроект не зареєстрований.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте, зачекайте. Олександре Георгійовичу, по черзі, по черзі.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зачекайте, 5 чи 6 разів я наголошував на тому, що ви якби ущемляєте мої права як голови підкомітету розглядати законопроекти у віданні мого підкомітету. Чому ви знову і знову розподіляєте законопроекти, які мають розглядатися на моєму підкомітеті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Георгійовичу, до речі, питання слушне.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ну реально, ну, Миколо Тарасовичу, реально п'ятий раз вже прошу, будь ласка, зверніть увагу, тому що тут (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що, дивіться, без юмора, крім виноградарства, там ще й інші...

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дивіться, державна підтримка тваринництва, ринки збуту аграрної продукції, державне регулювання цін в агропромисловому комплексі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, секунду, Андрій...

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Це ті всі речі, які мав би...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Георгійовичу, я пам'ятаю, що така річ була. Ми говорили, якщо там є на стику якесь питання, воно потенційно могло бути на стику Чорноморова і Богданця, значить, треба було їм розписати на два підкомітети, хай разом збираються.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Абсолютно з вами згоден, але дивіться…

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У нас з Артемом Олеговичем абсолютно однакові погляди, все о'кей. Але просто понятійно мало би відбуватися трішки іншим чином. Я прошу, ще раз прошу голову комітету на це звернути увагу.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Беремо до уваги, Андрій Володимирович, законопроект ще не зайшов, він не зареєстрований у Верховній Раді. Це обговорення, іде презентація якихось основних положень.

Якщо зайде в установленому порядку після реєстрації в комітет, то буде розписаний на два підкомітети. Це ж зовсім інше питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду.

Трошки інше. Дійсно, закон ще не розписаний. Були просто більш ініціативніші, ніж я з тобою, це Степан і Артем проявили ініціативу і ми їм вдячні за це. А тому надалі хай два підкомітети цим займаються.

 

_______________. Тим більше я проводив, це почав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше це проводив на рівень вище, ніж голова підкомітету, заступник.

 

_______________. І ваш, Андрій Володимирович, це теж наш комітет, підкомітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви теж куруєтеся під заступника.

 

_______________. Так, тобто все ми правильно зробили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майже правильно, наполовину правильно.

Ні, дивіться, як мінімум Андрію Богданцю можна було не розписувати, треба було подзвонити, тому що це його парафія дійсно.

Тепер до суті. Далі, будь ласка, скорегуйте. Я вас прошу тоже по робочих групах зверніть увагу по підкомітетах, де що підпорядковується.

Тарас Миколайович, давайте по суті, недовго по цьому питанню.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дякую, Микола Тарасович.

Доброго дня, шановні народні депутати члени комітету.

До відома, там немає цих пропозицій, які тут обговорені, але до відома, що сьогодні уряд прийняв рішення про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на окремі товари. Він внесений сьогодні урядом, завтра буде зареєстрований, це Мінфін розробляв, він же офіційно зайде. Но там головний комітет, звісно, буде податковий, але однозначно там є позиції перші 24-ї групи деякі: акциз там тютюн, рибний, є позиції.

Тому тут як суміжний комітет важливо дійсно, щоб ви тоді опрацювали і також дали свою думку. Там є добрива питання, засобів захисту рослин, наприклад, є питання. Це більш до інформації. Це вже буде як  законопроект, який внесений з номером.

А стосовно пропозицій інших, які стосуються безпосередньо першої – двадцять четвертої групи, процедурно ми звернулися до всіх агроасоціацій, хто мав ті чи інші пропозиції, вони подали. Для обговорення в комітет внесли ті, там, де не було дискусій. Це не всі пропозиції, всіх більше. Але, як практика показує, якщо є дискусія на рівні асоціацій, то ймовірність прийняття буде дуже низька. Тому внесли там, де немає. Якщо взяти, це три блоки.

Перший – це стосовно митних ставок імпортних та експортних на живі тварини. І ВРХ, і ДРХ, маю на увазі вівчарство, у козівництві менше, то є в принципі узгоджена позиція, що на ввезення обнулити. Тому що вони можуть використовуватись як племінний генетичний ресурс, можуть використовуватись для дорожчання. Тобто це, умовно, як сировина, яка заходить для створення доданої вартості.

По експортних митах, там не така однозначна позиція. Там, скажу відверто, є дискусія. Все-таки пропозиція, щоб обнулити те, що здорожчено там, умовно. 300 кілограм плюс верха, щоб воно дійсно виходило. Але зразу скажу, колеги тут з Мінфіну підтвердять, но Міністерство фінансів по експортних митах має свою позицію, яку озвучить. То по імпортних всі погоджуються, що це треба, щоб заходити. По експорту дискусія. Але ми це додали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як Мінфін вважає?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Мінфін вважає, що це зменшить доступ переробних підприємств до сировини, яка може виїхати. Можна дати напряму слово Олені Вікторівні, що Мінфін сказав.

Чи мені представити все, чи йде обговорення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зменшити доступ до… А яке там мито на вивезення?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  10 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що вважає профільний заступник?

 

_______________. Ну, от дивіться, вже майже 36 років це мито є, 26. Ні, там з 94-го, мабуть. А, 26 років це мито є. І що ми маємо? Що ми не маємо сьогодні рогатої худоби і дрібної теж, великої рогатої і дрібної немає.

В кінці кінців ці всі мита зроблять так, що в нас не буде зовсім цього, розумієте?

То я вважаю, що ми на експорт потрібно зробити… залишити 10 відсотків, для великої рогатої худоби, залишити 10 відсотків мита до  300 кілограмів. До 300, а вище обнулити. Тоді виробники будуть мати, хто займається тваринництвом, будуть мати бажання займатися цим, бо на сьогоднішній день ті обмеження – 10 відсотків, це тваринник, він втрачає десь… по-перше, це ринок збуту, в нього тільки залишається один –  вивезти на м'ясокомбінат.

Якщо у виробника є два напрямки збуту – ще продавати і живою вагою, то для нього є варіант для того, щоб отримати вищу ціну – розумієте?  Якщо у нього… тільки його заганяють в переробку, він перестає цим займатися, і це ми маємо вже 26 років. В кінці кінців ми будемо нуль. Вже, я думаю, там п'ять, вже приблизно нуль. Вже.

І тут пішла пропозиція, а десь… щоб так для Мінфіну, щоб ви зрозуміли, виробник-тваринник втрачає десь, мабуть, додатково, 5-6 гривень на кілограмі, і він не хоче цим займатися, а це його прибуток – розумієте? То ми вирішили… ну, в робочій групі, коли обговорювали, ми зробили так, щоб не все, та крупна робота худоба, яка до 300 кілограмів, маленькі тобто, вони… якщо хтось хоче їх продавати, вони з митом залишаються – 10 відсотків, а якщо тваринник відгодував цю тварину і вже буде там крупна рогата худоба більше 300 кілограм, і вона хоче її продати вже на експорт – нульова ставка мита.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Тут важливо, дійсно, що Міністерство фінансів не було ж проінформовано про рішення підкомітету. Тобто була позиція щодо всього нуль, а якщо 300 кілограмів плюс, то треба, да.

 

_______________. Ми пішли так, бо ми знали...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Я думаю, що, можливо, як 300 кілограм плюс, то там і буде позитивна думка.

 

_______________. Я теж вважаю, що це тут...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

_______________. Дякую за можливість висловитися.

Ви правильно зазначили про існування вивізного мита вже багато років. І навіть при вступі в СОТ, ті, хто займалися підготовкою документів, відстоювали позицію про те, що вивізне мито має залишитися для того, щоб на території країни створювалася додана вартість і створювалася переробка. Міністерство фінансів ні в якому разі не буде виступати проти збалансованих пропозицій. Тобто якщо ми дивимося на презентацію, то ми, з одного боку, відкриваємо імпорт, з другого боку, закриваємо експорт. Вірніше, відкриваємо імпорт і відкриваємо експорт.

Якщо ми говоримо про зважений підхід і про збалансованість пропозицій, то про що ви говорите? Тобто худоба невеликої ваги залишається на території країни і вирощується для того, щоб створити додану вартість і потім її продати дорожчою ціною. А худоба меншої вартості може вивозитися лише за умови сплати мита або ввозитись без мита для того, щоб на території країни виростити. На нашу думку, це збалансована пропозиція і до всіх таких змін потрібно підходити зважено і з обрахунками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я ще просто хочу доповнити те, що сказав колега. У нас фактично ринку говядины  практично в Україні немає. Три  проценты – це споживання, яке є в нас на території України. Тому якби переробники сьогодні не відстоювали, не лобіювали те, що сьогодні ми маємо внутри країни задихнутися говядиной, повірте, що це не правильно. І це якраз свідчить про тих 26 років фактично, що ми поголів'я великої рогатої худоби зводимо практично до нуля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правда. Просто є, дивіться... Я думаю, наскільки я знаю, до 300 кілограм вигодовувати не дуже і для багатьох вигідно.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  З правильним підходом   нормально.

 

_______________. Відлучають 200 з чимось кілограм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ні, Діма, там трохи по-іншому. Добре.

Давайте далі, які там пропозиції робочої групи.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Другий блок. Це стосувалося насіння олійних. Пропозиції були первинні це тільки насіння льону олійного для тіла виробництва олії, там є експортне мито. Я знаю, що в асоціації ще є пропозиції, мабуть, їм було надано слово. Тому оскільки у нас дійсно для цілей легкої промисловості є попит на льон, а на олійних у нього немає цієї переробки. Тому дійсно цих природних підприємств немає.

І третій блок - це знизити імпортне мито на вичавки. Якщо коротко, це сировина для виробництва соків таких фруктових …(Не чути) чи інших продуктів як один з компонентів, в тому числі з цитрусових. Зараз там 20 відсотків. Цитрусові у нас не ростуть, а яблука ростуть і інша сировина, а воно є одним із елементів цього виробництва.

Тому я думаю, що те, що не росте, а потім тут не споживається напряму споживачем, що це втрата в супермаркеті, а виробляється як частина харчової промисловості, логічно також, щоб зробити доступ до нього більш відкритим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що не підтримала робоча група?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Не підтримала це є блок по обладнанню. Було ряд пропозицій по більш доступності ввезення обладнання на переробку, на молочне виробництво, м'ясне виробництво. Тобто не перша – двадцять четверта група, а вже промислові групи. Позиція підкомітету наскільки я розумію, думаю …(Не чути) і колеги, по обладнанню все-таки розглядати окремо. Зараз фукусуватися виключно на сільськогосподарській продукції то перша – двадцять четверта група.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Панове, дивіться, давайте тоді так, я так розумію, що є, цей маховик закрутився і там, напевно, будуть якісь інші пропозиції, щоб робоча група і два підкомітети розглядали. Зараз тоді Артем Олегович, ви, якщо маєте бажання там щось добавити до Тараса Миколайовича. Потім вислухаємо членів асоціацій, що вони хотіли би, з чим згідні, з чим незгідні, а потім обговоримо дальше.

Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Сказати рішення підкомітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Дивіться,  Тарас Миколайович вже все сказав, рішення комітету. Якщо у вас є бажання щось добавити, то добавляйте.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто із асоціацій по цьому хоче сказати? Тільки по суті. П'ять. По черзі давайте.

Ви перший. В мікрофон.

 

КЛИМЕНОК І. Ігор Клименок, Українська асоціація розвитку тваринництва та технологій.

Ми підтримуємо рішення підкомітету, щоб зняти, обнулити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Робочої групи підкомітету…

 

КЛИМЕНОК І. Вибачаюсь, робочої групи, щоб обнулити ставки ввізного мита до нуля і ставити ставку "0" мита на високовагові категорії свыше  300 кілограм. Тому що імпорт дасть нам додаткове надходження на молодняку, створить додаткові робочі місця, створить відгодівельні комплекси і дасть прибуток до державного бюджету, по нашим розрахункам, 1 до 19, тобто на 1 гривню недоотриманого мита може надійти до 19 гривень іншими податками в державний бюджет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сюзанна, ви наступна? Ні?

Марія.

 

ДІДУХ М. Дякую.

Марія Дідух, Всеукраїнський аграрний форум. Пропозиція все-таки по насінню соняшника, вона і від членів всіх асоціацій, від аграрного форуму, і, в тому числі, від насіннєвої асоціації.

Зразу скажу, що проти Асоціація "Укроліяпром", коли ми обговорювали це, можливо, тому і  міністерство не включило це.

Питання в чому? Питання в тому, що зараз згідно Закону про митний тариф у митному тарифі є три окремих коди класифікації на насіння соняшнику. Перший – це соняшник як насіння для сівби, друга окрема підгрупа – це для кондитерських цілей, так називають, але там прописано, якщо точніше – це лущене або шкірки сірого кольору з полосочками там, і третє – інше. Так от, це все "інше" – це те насіння, яке йде на переробку, на олію. І зараз у нас діюча ставка, ми знаємо, що коли … (Не чути) експортне мито, ми розбудували наш олійний сектор по виробництву олії, збільшилися потужності, і в нас це зараз ми там номер один по експорту олії, по постачанню в світі. Але саме оця нішева група товарів на насіння для кондитерських цілей, вона теж підпадає під цю дію мита. Зараз діюча ставка 10 відсотків. Для Європейського Союзу, там окремо по Угоді про асоціацію знижується, там 4,5. Пропонуємо обнулити цю.

І що стосується для насіння як садибного матеріалу, тут теж ситуація, ми дуже довго проходили визнання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє,  це ви про експортні мита все говорите?

 

ДІДУХ М. Про експортне, все про експортне. Ми проходили довго  шлях асоціації і міністерства спільно, щоб визнати там сертифікати і відповідність нашого насіння до європейських вимог, а тепер ми його експортувати можемо лише за наявності мита.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Миколайовичу, а яка позиція міністерства по цьому?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо ми говоримо про дві ніші – це кондитерське і насіннєве, можна обнулити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там, де це можна контролювати...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Але тут насправді основне... тут зразу треба відверто говорити, чому не включили, бо це був той випадок, коли одна асоціація …(Не чути) але, в принципі, вони прямо кажуть, що вони, умовно, будуть максимально радикально проти, тому що є ризик, що поки в нас не автоматизована і повністю не діджиталізована митниця, що різко виросте експорт кондитерського насіння, яке насправді може бути олійним насінням. Воно то код буде різним, але по великому рахунку, коли ми там загрузили 30 тисяч …(Не чути)  чи 60 тисяч, можуть бури різні варіанти. Тобто одне застережень, що немає впевненості, що під цими кодами, як практика показує, не поїде все соняшникове насіння. …(Не чути) Мінфіну так само має аналогічне застереження. Тому ми в цілому як уряд, як зважено все-таки також наразі утримуємося від підтримки такої пропозиції.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Можна ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Але ж я розумію, що там потрібно ще сертифікати для того, щоб це доказати, що це насіння, це не просто ви ввозите як товарне, бо товарне – це є одне, а насіння – це є зовсім інше.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я розумію за кондитерське, але це мова йде суто за насіння, а не за кондитерський цей... Це мова йде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зрозуміло, є зауваження по соняшнику.

Що ще, Маріє?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. На кондитерку, але насіння.

 

ДІДУХ М. Ще було включено дуже багато теж з блоку від різних галузей по обладнанню, в тому числі і для цукровиробництва, і для хлібобулочного виробництва, і інших. Але критичним, сказали, що тут розглядається 1-24 група. Але хотіли б звернути також увагу на сільськогосподарські машини це не до 24 групи з малою потужністю. Там ситуація така, що саме для садівників і для малих, і дрібних фермерів у нас зараз ситуація з ввезенням, потужністю тракторів до 100 кінських сил зараз стоїть мито 10 відсотків імпортне на всі, окрім виробництва Білорусі, бо з Білоруссю окрема домовленість є. І зараз виходить, що білоруські тракторці оці маленькі, які користуються попитами у дрібних фермерів мають преференційне становище і за рахунок ціни, і асоціації теж просять або урівняти і обнулити і тим, і тим, або підняти теж ставку і по Білорусі зробити рівно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. 

Міша Соколов.

 

СОКОЛОВ М. Дуже дякую за можливість висловитися. Ми підтримуємо те, що предлагають колеги по … (Не чути)  Також ми підтримуємо і виражаємо вдячність за рішення робочої групи, тому що, на наш погляд, воно дуже зважене і буде дуже корисним для молочної отрасли. Я це говорю від імені не тільки ВАР, а також від імені Асоціації виробників молока, тому що ми це обговорювали в асоціації. І також хочу наголосити, що це питання, що стосується кондитерського насіння та насіння як насіння. Це дійсно дуже важливе питання, тому що ми самі себе стріляємо в ногу. Це повинно бути вирішено, тому що це будує для нас нові експертні можливості. І це більш високо добавлена вартість, ніж те, що ми маємо зараз.

І останнє, що хочу підкреслити, що є шляхи як вирішити ті проблеми, про які говорять колеги з Мінфіну і з Укроліяпром, наприклад, ми можемо говорити лише про насіння, яке упаковане в мішки 50 кілограмів.

 

ДІДУХ М. А для сівби взагалі по 20 можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сластьон Роман.

 

СЛАСТЬОН Р. Доброго дня. Роман Сластьон, Український клуб аграрного бізнесу. Дякую за можливість виступити.

Ми підтримуємо також те, що було презентовано Тарасом Миколайовичем і обговорено на підкомітеті.

Стосовно додаткових прохань і пропозицій, це, звісно, ми також підтримуємо необхідність скасування вивізного мита на соняшник кондитерський і для сівби. У нас є зараз, виходить обмеження на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман, пробачте, у нас ще дійсно питання. Нове щось є?

 

СЛАСТЬОН Р. Що є нове. Справа в тому, що ми хочемо також убезпечити нашу олійну галузь від можливості вивозу, власне, олійного соняшнику.

Тому як варіант ще також пропонували у своєму листі обмежити вивезення насіння для сівби або кондитерського саме тим, що воно має бути в тарі, в упаковці не більше 25 кілограм.

Вивозити просто насіння соняшнику для переробки на звичайну олію упаковане немає абсолютно доцільності і це ще один буде додатковий бар'єр для того, щоб заспокоїти і отримати певний компроміс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Пропозиція наступна, щоб ми не тормозили недискусійні речі, а по-іншому мали час для обговорення, я наскільки знаю, таке рішення робочої групи. По техніці і по цій новій олійній історії, по олійній історії, це можна на рівні правок до другого читання. Але, я дивлюся, два міністерства проти і знаючи Данила Гетманцева, я уявляю яка там важка дискусія в цій частині точно може бути, но я можу помилятися.

Тому у мене пропозиція. Оформляти закон виходячи з вашого рішення,      показати Андрію Богданцю, він правда каже, що він якби це все підтримує, але залучити його дальше.

Так це ж ваше рішення.

 

ГРИГОРЕНКО С.  Можна? Миколо Тарасовичу, а можна я буквально хочу зауважити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам треба просто назвати це рішення імені Андрій Богданця. Можна його я так назвати?

 

_______________. Да. За підтримкою Адама Івановича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сюзанна.

 

ГРИГОРЕНКО С. Миколо Тарасовичу, просто Мінфін не вносить пропозицій до Закону про митний тариф, а про олійні у нас є окремий закон і ми не вирішимо до другого читання. Це як би має бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який-який до другого читання, що не вирішимо.

 

ГРИГОРЕНКО С.  От ви кажете, що можна по олійним культурним культурам вирішити до другого читання. Але у нас просто Мінфін вносить змін до Закону про митний тариф, а це окремий Закон про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види олійних культур. Ну, в принципі, про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте виносити на наступний тиждень цей закон. Цього тижня у нас є час ще попрацювати з колегами. Потім ми разом це обговоримо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Єдине, що потрібна пояснювальна записка грамотна з обґрунтуванням цих позицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам об'єктивно скажу по кондитерці. Я не раз, пару чув цю історію, і я знаю, що яка історія в цьому, і тут… При всіх інших ми розуміємо спротив у кого буде і так далі. Позиція там є. І от Мінфін, і МінАПК я їх розумію, як тільки є можливість одну сємєчку назвати кондитерською сємєчкою, у наших умовах ця історія робоча. (Шум у залі) В тарі з насінням і так далі. Це можливо взлітає, поспілкуйтесь і поговоріть. Я маю на увазі насіння в тарі і так далі. Це як би поспілкуйтесь і це обговоріть.

 

_______________. Це буде як анекдот про Девіда Коперфілда і таможенника: гоп – зеленый горошек.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги, переходимо до "Різного". Дивіться, давайте так, по "Різному".

Перше питання, яке від мене і від Тараса Миколайовича, у нас ми минулий раз, Саша, важливе питання. Ми минулий раз обговорювали, що у нас є недоліки у земельній реформі, які спричиняють технічні проблеми, а нам щодо цього треба внести закон. Коротко норми закону, Тарас Миколайович…   Ти щось з процедури чи по попередньому питанню?

 

_______________. З процедури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти щось хочеш в "Різне" вставити?

 

_______________. Да, в "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай тоді після, ми вже одне "Різне" питання почали, після цього будемо "Різне" говорити, інші говорити.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Микола Тарасович.

Тут ми, в принципі, спільно працювали з Сергієм Біленком, з асоціацією ... (Не чути) палат України, з Анатолієм Миколайовичем і з Міністерством юстиції, таки ми домовилися, що Сергій Біленко буде представляти. Можемо дати йому, можу я сказати основні слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ви, тільки по суті так.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Добре. Перше, це те, що не перевіряти по повній процедурі землі, це які видані для присадибних ділянок, ці садові кооперативи, розміром подвійної ставки. Тобто до 50 соток, якщо купуються і продаються, не перевіряти по всій процедурі. Маю на увазі концентрація... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Садівництво …(Не чути) в нас раніше і раніше продавалось, після введення земреформи воно попало під загальні правила, пов'язані з перевірками, безналами і так далі.  Є прохання від дуже багатьох, від нотаріальної спільноти, Мін'юсту і так далі, щоб залишити так, як було в цій частині. Перше питання для обговорення. Далі.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Друге питання,  це те, що все-таки не йти в детальне уточнення, це із спільною сумісною власністю подружжя, бо воно, дійсно, виходить зараз, умовно, якщо подружжя – 100 гектарів, треба з кожним порахувати, є частка, ні. Тобто брати по принципу, що якщо один із членів подружжя купує, він може купувати, не обов'язково це зводити і перекладати ту ж саму площу, половину, на подружжя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не понял.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Зараз виходить треба спільну сумісну власність перевіряти. Ви купуєте – треба перевірити в дружини чи немає, це все в 100 гектарів порахувати, по всіх акціонерних компаніях і по інших, що все-таки брати по принципу заявочному, що ви розумієте, що вам не можна спільно 100, але це не перевіряти детально. Якщо порушите, то потім буде конфіскація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Але знайти всі ці норми, тому що воно забирає дуже багато часу в нотаріусів.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна? У нас за Сімейним кодексом  встановлено, що все майно, що придбувається одним із членів подружжя, є апріорі спільною сумісною власністю, тобто незважаючи на те, що воно зареєстроване за одним членом подружжя, воно належить і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів, все. Є пропозиція… (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто скільки... Наприклад, от є Діма Соломчук, і тільки по ньому перевіряється, чи 100 гектар. Не перевіряється, чи дружина за той час ще купила якихось 50 гектар, і не ділиться на 2, і не добавляється йому 25.

О'кей. Дальше що?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Аналогічно по спадкуванню чітко прописати, бо зараз подвійно трактують. Умовно, якщо ви отримали у спадок 80 гектарів, а у вас вже було 40, можна чи ні? Тобто те, що в спадок отримали, якщо воно переводиться, в спадок можна отримувати і зараховувати, тобто границю цю...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не поширювати обмеження на спадкування?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. На спадкування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Схему при цьому можна якусь зробити?

 

БІЛЕНКО С.Б. Але з обов'язком примусового відчуження, тобто все працює...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В тій схемі треба, щоб хтось помер, правильно я поняв? (Шум у залі)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ні, дивіться, ви отримаєте, ви зареєструєте, але ви маєте протягом року чи двох примусово відчужити, ну як іноземці. Тобто бо зараз і зареєструвати можуть не зареєструвати... Ви зареєстрували на себе, але протягом року маєте те, що понад, відчужити. Зрозуміли, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, якби по цих попередніх легше, тут, напевно, може і да, но ще обговоримо.

Дальше, що?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І потім по переважному праву. Це, мабуть, на наступному слайді. Тобто, дійсно, по переважному праву є дві речі, це стосовно захисту переважного права в суді і стосовно можливості передачі переважного права.

Я тут просив би юридично все-таки Сергія озвучити цей блок по переважному праву, бо він це з вами проговорював, я тут менше...

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, питання виникло. Якщо передано переважне право іншій особі, і в той час спливає, наприклад, договір оренди чи припиняється спецдозвіл на користування надрами, а запис в реєстрі про те, що право передано як обтяження продовжить висіти в реєстрі постійно, щоб, незважаючи на запис у реєстрі, якщо договір оренди припинений або спецдозвіл анульований, то переважного права немає. Це можна перевірити теж за даними реєстру і за даними Держгеонадр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, я по переважному праву  пам'ятаю, ми з тобою обговорювали інших декілька питань. Перше, якщо орендар відмовився купляти, купила інша особа, чи інша особа має обов'язок переважного права до мене як орендаря дія договору оренди, якого продовжується?

 

БІЛЕНКО С.Б. Було питання. Якщо право не реалізоване, купила третя особа, чи зберігається у особи, якій передали переважне право, це переважне право, чи воно повертається, це переважне право, до орендаря.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз можеш пояснити.

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо юридична особа передала фізичній особі переважне право. Фізична особа не скористалась цим правом, було продано третій особі. Зберігається це право у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Це подібне, те, що я говорив.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да. От ми написали, що не зберігається і можна або ще раз передати, або дочекатись 24-го і вже самим реалізувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви написали зберігається чи не зберігається?

 

БІЛЕНКО С.Б. Не зберігається. Повертається до орендаря, тобто продовжує …(Не чути) і він ще раз може передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто зберігається тільки в того, який мав договір оренди?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Насправді дуже дискусійне. Було дійсно прохання від комітету розглянути. У нас позиції розійшлися з … (Не чути), Мін'юстом. Ми все-таки вважаємо, що воно в чинній редакції як є краще, бо воно створить ще додаткову колізію і може тільки ускладнити потім через рішення судів і інше. Щоб зараз це не зачіпати, до 24-го року не так довго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А зараз виходити з тих норм, які є, воно зберігається чи зберігається?

 

БІЛЕНКО С.Б. Зберігається. Справа в тому, що воно може діяти дуже довго. І фізична особа вже може і не знаходитись в нормальних відносинах з орендарем. Можна піти іншим шляхом. Можна встановити, що в договорі передачі переважного права фіксувалися терміни, якими передається переважне права. Він був в реєстрі, на цей термін право передано, а потім повертається до орендаря. Можна таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  

Які ще проблеми там є?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Далі. Виникло питання. Значить, якщо виникла ситуація… юридичним особам зараз не можна набувати права власності, але виникла ситуація, коли переважне право було порушено, нотаріус знехтував переважним правом і посвідчив договір про купівлю-продаж  третій особі. Получається, що в нас юридична ця особа навіть не може передати позов про переведення до неї прав і обов'язків покупця, тому що вона не є суб'єктом.

Ми пропонуємо… Дозволяти юридичній особі все ж подавати позов, на мій погляд, неправильно, тому що не може вона  придбавати. Тобто ми пропонуємо встановити, що він може передати переважне право і після укладення договору купівлі-продажу, і нехай вже ця фізична особа подає позов про переведення на неї прав і обов'язків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, щоб зберегти позовну давність.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ну, да, фактично, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ще?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, основне все. Інше – це там технічні речі, я думаю, що там принципових питань немає.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там чотири блоки. Це маленькі ділянки з перевірки, переважне право, успадкування. Ну, в принципі, все...

 

БІЛЕНКО С.Б. І по безготівковому розрахунку теж пропонується по цих ділянках садівництво і ОСГ в наших населених пунктів прибрати безготівковий розрахунок, тому що там проблема є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

(Шум у залі)

 

БІЛЕНКО С.Б. Це дачі, розумієте? І там, скажемо так, не все… люди звикли багато працювати з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, звикли, то звикли. А в чому проблема?

(Шум у залі)

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ні-ні, тільки по земельним ділянкам для садівництва і ОСГ. Це прохання було нотаріусів, тому що...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ну, це до обговорення, це  не є саме критичне.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Да, це не наші ідеї.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ще?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ну, основне все. Тобто все інше – це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло, ти щось хотів сказати?

 

_______________.  На наш погляд, от дуже така корисна пропозиція – вважати, що переважне право діє… має срочний характер, тому що інакше ми маємо ситуацію, коли договір оренди вже закінчився, а переважне право все ще діє. Це…

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ні-ні, це ми іншою нормою закриваємо, тобто воно  припиняється.

 

_______________. Тим не менш, цей срочний характер, це дуже корисна ідея.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене прохання. Скиньте напрацювання цього тижня депутатам. До понеділка, якщо якісь… Дивіться, це треба швидко рухати, тому що воно потрібно, це технічні моменти. До понеділка, хай депутати вернуться. Якщо не вернуться, то пишіть в тій редакції, що зараз. Наприклад, дискусійне питання по садівництву по цьому.

 

БІЛЕНКО С.Б. По спадщині? По безготівковому?   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По безготівковому. Поговорите з Адамовичем, поговорите з нотаріусом, може разом поговорите, почуєте один одного і запропонуєте якусь редакцію.

І, я думаю, там до наступного засідання комітету або на засіданні треба підписувати, вже відкрити реєстрацію і це рухати.

Що ще по питанню денному "Різне"? Чотири, потім ще вам дамо слово.

Перший Рудик був, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, у мене два питання. Спробую по скороченій процедурі. 

Ми за результатами наших комітетських слухань по меліорації направили на Нацкомісію енергетики (НКРЕКП) лист з проханням розглянути питання про віднесення водогосподарських організацій до споживачів 1 класу напруги з 2-го. І отримали дуже таку, був би час, я би процитував, але зачитаю тільки фінальну частину.

Отже, виходячи з зазначеного, віднесення водогосподарських організацій до споживачів 1 класу напруги не обґрунтовано технічно та суперечить чинним нормативно-правовим актам НКРЕКП. Тобто не законодавство, а чинним їх актом.

Що ми робимо, у зв'язку з тим, що це типу незалежний регулятор. Звертаємося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А він незалежний від кого?

 

РУДИК С.Я. Від здорового глузду.

 

_______________. В Конституції немає про цих регуляторів.

 

РУДИК С.Я. Нас по суті послали, але роз'яснили нам банальні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Аналогічну відповідь,  по великому рахунку, відписку отримали і ми як міністерство, яке зверталося, і Держводагентство, воно не відповідає. Ми як засилали, ми конкретно вказали в якій постанові як можна змінити, де додати водогосподарські ці організації так як і вугільні шахти. То процедурно вони фактично мали би, як мінімум треба було б вимагати винести це на розгляд і вони голосують. Винести це рішення на розгляд. Тому ми будемо вже звертатися пробувати від Прем'єр-міністра все-таки піднімати рівень звернення. Але знову ж вони є дійсно незалежні. Можна їх запросити, я не думаю, що вони можуть не прийти на комітет, через один, якщо 20-го. Але, дійсно, вони хоча б мали винести і хай тоді проголосують, хто - за, а хто -проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, замість переписки, а давай їх запросимо. Просто наступне засідання і так дофіга є, через одне. І поговоримо, пояснимо без претензій.

Скажемо, дивіться, є така історія. Візьмемо аграріїв цих всіх і поговоримо. Давайте тоді через засідання це питання ставимо, бо наступне ми вже трохи позаплановували.

 

_______________. Приймається.

Друге питання. Колеги, в мене на окрузі виникла проблема, один держлісгосп хоче поглинути інший співмірної кількості гектарів лісу. Є наказ уже відповідний Держагентства лісових ресурсів України від 21.09.2021 року. Ми неодноразово висловлювали позицію комітету щодо повернення відомств, які мали би бути в МінАПК і в тому числі по лісгоспу, і в тому числі по самим центральним органам виконавчої влади. Я розумію, що є якась позиція цього не робити, але це неправильно. У мене прохання зробити звернення від комітету на Прем'єр-міністра України з двома пунктами: перший – повторно розглянути питання про передачу лісгоспів у відання МінАПК і друге – на час реорганізації зупинити реорганізації внутрішні, тому що дуже схоже, що це нічого не має спільного з тією концепцією, яку уряд принаймні розглядав раніше про те, що частину віддати у відання громадам, це не відповідає цьому, це якраз у громади забирають, ну, 4 мільйони гривень Кам'янський лісгосп втрачає тільки по цій частині, а хтось інший отримує, Чигиринська громада отримує. Що вона має спільного з децентралізацією, я собі не уявляю.

І друге. Обговорювалося питання про створення національної компанії "Ліси України", що теж далеко від реалізації. Тобто це вічна тема, я давно про цю історію знаю, але як мінімум воно відповідатиме позиції нашого комітету про підсилення центральними органами виконавчої влади в особі МінАПК хоча би частиною тих повноважень, про які є сенс говорити і про які ми не раз вже говорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, я просто що думаю. Ми з радістю проголосуємо за звернення до міністра і до Прем'єра, щоб передати цей лісгосп. Я думаю, це всі підтримують в комітеті, але це вже буде раз восьмий чи дев'ятий. Я просто думаю, що якщо ми так відправимо, то вони відповідно відреагують і зроблять чергову відписку. Вони вже сім разів відправляли. Але якщо ми сконцентруємося на тому питанні, тому що незалежно де знаходиться лісгосп, ведення цього господарства – це наш комітет.

Давай по цьому конкретно,  точно якщо ти хочеш ефект в цьому конкретному випадку, дивись, це просто моя порада, ми можемо за два питання проголосувати. Але я би сконцентрувався на цьому, тому що вони точно більше уваги приділять і по цьому можна окремо звертатись, що відбувається, з якимись прохання і так далі.

 

_______________. Тобто взяти точечно Кам'янський лісгосп  і попросити уряд не зупинити процес ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, зупинити, до цього розібратись і так далі, і з цим піти, звернення комітету і так далі.

 

_______________. Плюс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочеш, можемо зараз це підтримати?

 

_______________. Давайте зараз підтримаємо, ми сформулюємо секретаріату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за цей запит, звернення, щоб призупинити до питань, які необхідно розібратися, які, звичайно, ставляться в процесі реорганізації, інвентаризація і так далі, і так далі по підприємствах, які озвучував Сергій. Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? Проти? Утримались? Одноголосно.

Діма Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

У мене також декілька питань. Перше питання. Зі мною зв'язалась Всесвітня організація охорони здоров'я, вони дуже підтримують нашу законодавчу ініціативу 5148 щодо трансжирів. Були в шоці, що такою кількістю голосів вона була підтримана в парламенті. Що ми десь кудись вже йдемо у правильному напрямку. І вони дуже хочуть провести 19 або 20 жовтня разом з нашим комітетом, долучити з комітету Радуцького і також з Міністерства охорони здоров'я спеціалістів.

Мета заходу – надати науково обґрунтовану інформацію та дані про шкоду трансжирів для здоров'я, та про ефективність застосування політики ліквідації використання трансжирів в харчових продуктах, надати глобальний там світовій свій звіт про ліквідацію трансжирів, 2020 рік.

Та сприяти пересуванню законопроекту 5148, навіть його щоб робити більш жорсткішим. Тобто хочуть офлайн. І всім дякували, хто був співавторами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понял. Так вони нас кудись запрошують чи що вони хочуть?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вони кажуть, якщо буде комфортно 19-20 жовтня, вже тоді визначимось, де провести цей такий великий круглий стіл, коли колегам буде комфортно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, визначайся з ними, скидай в чат, запрошуй членів.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тільки 20-го у нас засідання планове.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Комітет.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так.

 

СОЛОМЧУК Д.В. То краще вівторок, якщо тоді 19-го, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб відповісти на питання краще, треба зрозуміти, що вони хочуть. Вони хочуть зустрітися в обід чи вони захочуть зустрітися ввечері. Якщо ввечері, то, напевно, краще в середу після комітету. Щоб не розбивати два дні. Якщо в обід, то, напевно, вівторок підходить. Ти, напевно, з ними погодь і просто скинь пропозицію.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Хорошо, я напишу в чат. Там також буде представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт, представник МОЗ та інші.

Потім наступне питання у мене, що стосується… Там до бюджету подав правку, щоб колеги просто знали. Я також буду на бюджетному комітеті, щоб її відстоювати, щоб це була наша єдина позиція. Щодо виділення 6 мільйонів гривень на Національну академію аграрних наук України для створення на базі Інституту зрошуваного землеробства першого в Україні … (Не чути) полігону.

По-перше, це в Херсонській області. Це єдине їхнє відділення, яке не здає ні одного гектара, ніколи не здавало землі в оренду. Для чого це важливо? Тому що ви знаєте, що у нас вступають в дію карбовані сертифікати. І наші просто аграрії не зможуть нічого імпортувати, тобто зможуть, але ми не можемо проводити верифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це якому інституту?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вони у підрозділі НАНУ знаходяться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якому інституту, …………?

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Іванович молодець, він підходив до мене і до...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дивіться, можна на будь-якому іншому, різниці взагалі немає. Мені особисто...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він не просив 6, він просив 100 мільйонів.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, 6 мільйонів, там ще готовий дуже багато долучатися приватний бізнес, тому що з 26-го року просто зупиниться весь імпорт. Це невеликі кошти.

Щоб ви розуміли, в Російській Федерації, яка б вона, як ми всі кажемо, відстала, карбонові полігони працюють вже другий рік, а в Європі – п'ятий-шостий. А не так, щоб було, як з ПІПами, наступне це скажу, і ми в 26-му році зупинимо весь експорт нашої продукції сільськогосподарської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки європейці зараз не про карбон, а про вугілля думають, ну це щось інше.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Як щось інше? Миколо Тарасовичу, я вам хочу повідомити, що з 26-го року з 1 січня карбо …(Не чути)  на агропродукцію при експорті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаємо цю історію. Зробимо, до речі, окремий семінар по цій історії, зв'язаній з карбоном.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але для того, щоб це відпрацювати, і українські виробники верифікацію могли проводити, потрібно мінімум два-три сезони, а не потім за півроку думати, як. І наша продукція буде взагалі неконкурентна. Зрозуміло, це в більшості стосується тваринницьких комплексів будь-яких.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, дивись, рослинництво – це не кредитори по СО2, це дебітори. Їм повинні доплачувати по цій концепції.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Для того потрібно, щоб здійснювати верифікацію, потрібно чітко розуміти, якщо в нього навіть є тваринницький комплекс, який йому потрібно …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діма, це актуальне питання...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Це дуже важливо, спеціалістів майже в Україні немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... що в нас є хтось, хто цим хоче займатися, дальше обговоримо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Це дуже важливо, особливо депутатам, хто з Херсонської області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай дальше.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Далі наступне. Знаєте, що …(Не чути)  інспекційні пункти, я цим напрямком займався  два роки підряд. Землі виділені, на декількох пунктах там уже і облради проголосували, і губернатори – за, все о'кей, уже документація зроблена. Я не знаю, як вже в Держпродслужбі, просто от Тарасу хочу… Я не знаю, Лещенко погано, що пішов. Як їм донести, щоб всі розуміли. Да, звернення від комітету ми відправили, але колег всіх я хочу повідомити, що з 5 липня наступного року імпорт до нас зупиняється, прикордонні інспекційні пункти не будуть збудовані або переглядати всі повністю асоціації, угоди. А взагалі те, що я два роки казав, що давайте, давайте  5 липня наступного року імпорт в Україну зупиняється. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. А я вже не знаю, як з нею розмовляти просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ДПСС має зробити? А що там відбувається, Тарас Миколайович? 

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Вони нічого не хочуть робити. Їздили в облради, розмовляв з губернаторами, землі повиділяли, тому що по Волині там були проблеми, тому що там особливо цінні ці землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вже немає особливо цінних. Заповідники…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ми голосували це, пам'ятаєте, перший раз у Верховній Раді виносилось, я подавав від комітету… По Закарпаттю там було інше питання, там потрібно було передати на той момент…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло все. Давайте  ...(Не чути) через засідання, бо на наступне засідання у нас є ще робити і там бюджет буде, питання. Давайте через засідання…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да. Тому що незрозуміло, що казати імпортерам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  І наступне останнє питання, яке хотів би задати. Все-таки хочу у вівторок на наступному тижні в онлайн підключити народних депутатів з нашого підкомітету: Тараса Висоцького, Сергія Глущенка, інших експертів ще раз обговорити законопроект 4600. Я розумію, що проти нього дуже сильно ДПСС, але він важливий так же само по охороні захисту рослин щодо використання тих же пестицидів і всього іншого. Здається, це Андрія Богданця, колеги, підкомітет чи ні, 4600? 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Розглядали два підкомітети: Андрія і Олега Тарасова.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Що, що?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Розглядали два підкомітети.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тарасова і кого ще? 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. І Богданця.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так що, Богданець Андрій Володимирович, я тебе дуже прошу з повагою віднестися до колег і у вівторок в онлайн-режимі (з Олегом поговорю) провести будь-який протягом доби у комфортний для вас час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую.

Обов'язково, будь ласка, Андрій це зробіть.

 

БОГДАНЕЦЬ А. В. Дуже дякую за пропозицію. Обов'язково як голова підкомітету ми надамо інформацію, коли ми проведемо підкомітет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Колеги, не зважайте на те, що я нібито забираю хліб у Андрія Богданця, поговоримо зараз про виноградників, садівництво і виноробів. Але в рамках того, що я голова підкомітету економіки і фінансового розвитку, до мене звернувся голова асоціації з тим, щоб народні депутати аграрного комітету звернули на роботу та проконтролювали, що відбувається у Міністерстві економіки стосовно взагалі цієї галузі.

Я вам зачитаю в кратці, щоб ви зрозуміли. Мова йде про встановлення Кабміном мінімальних оптових і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Проект постанови Мінекономіки планує підвищити мінімальні ціни на горілчані, коньячні напої в середньому на 20 відсотків. При цьому виноробна продукція залишається в цінах 2018 року. Як зазначає асоціація, дії невідповідності реальним цінам, оскільки лише мінімальна заробітна плата підвищилась у порівнянні з 2018 року на 60 відсотків.

Ну, да, колеги, одним словом, що пропонується. Дивіться, є не дуже благочестиві виробники вина, які змішують воду, порошок і, так би мовити, не використовують в тій пропорції винний матеріал.

На сьогоднішній день Мінекономіки підвищує ціни коньячних виробів і, в принципі, …(Не чути) горілчаних на 20 відсотків, а вино навпаки пропонують ще або залишити в нуль, як зараз, але оскільки мінімальна заробітна плата підвищилась, то, в принципі, то це зрівняється, навіть ще в меншу сторону піде. І що це, на мою особисту думку, до чого це призведе? Тому що ті підприємства, які виробляють вино, вони просто будуть змушені продавати виноматеріал на коньячні заводи, щоб ті просто виробляли коньяк.

 

_______________.  Ти що, пропонуєш прибрати мінімальну…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, підвищити згідно рівних пропорцій з коньячними виробами, оскільки… Це також звернулися люди з Одеської області, і в цьому курсі і пан Плачков, і всі-всі авторитетні виробники вина.

 

_______________.  От ти правильно говориш про авторитетні, для них це дуже цікаво – підвищити МРЦ, а для дрібних – прибрати. Отут і є, скажімо, поле для обговорення.

Тому тут не можна так зараз приймати рішення. Плачков, він може собі дозволити це, а дрібні цього не зможуть. То я б не приймав такого рішення.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, дивіться, пропозиція наступна. Вони беруть і керуються даними не Інституту виноробства… забув як… в Одеській області єсть… Таїрова або ще, а вони керуються даними  якихось двох підприємств в Одеській області, які їх подали. А навіщо нам тоді Інститут Таїрова? (Шум у залі) Мінімальна роздрібна ціна.

Тобто по суті на сьогоднішній день, товариство, що я хотів би зазначити, що виходить, що мінімальна ціна на вино буде не 40 гривень для них, а 38, а на коньячні вироби піднімають на 20 відсотків.

Тобто тут річ йде про те, що будуть заганяти і малих, і великих, тут нема різниці, кого, в те, щоб вони просто здавали виноматеріал.

І чому сам… науково-експертне якесь… резолюцію дає два комерційних підприємства, а Мінекономіки не бере до уваги Інститут вина Таїрова?

 

_______________. Артем Олегович, якщо можна, хвилинку.

Дивись, проблема не в тому. Проблема в тому, що створення мінімальної роздрібної ціни, будь-яке регулювання – це якась там монополія завжди. Десь є таке. Тому є пропозиція це питання обговорювати так, щоб були асоціації різні, не тільки Плачкова одна асоціація.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це не Плачкова асоціація. Він входить просто, його в... звернувся до мене не він, звернувся до мене не він.

 

_______________ Я думаю, що це потрібно не зараз обговорювати, а де, мабуть, хай вони прийдуть і пояснять свою позицію кожен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що Висоцький Тарас Миколайович думає з цього приводу?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я опишу процедуру. Процедура дійсно передбачає аналіз відкритої інформації від виробників. Чому виробники великі не хочуть відкривати свою інформацію, подавати данні – важко сказати, бо дійсно в кінцевому результаті анкету подали два малих виробники з Одеської області і Інсититут Таїрова. Ну, жоден держслужбовець не може зробити висновок не на фактах. Тому все-таки я би... ну, ми їм задавали, я до кінця не розумію чому вони не хочуть відкрити інформацію, це треба показати свою собівартість. І чому ці... якщо десять великих виробників покажуть іншу картинку порівняно з двома маленькими, вони порахують, але чомусь вони це не роблять, тут мені важко пояснити чому.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні. Я не... навіть, да, для того, щоб зробити висновок, я говорю про наступне, що керуючись на засіданні Мінекономіки, коли запитали чому ви не звернулися до інституту Таїрова, а звернулися лише до відкритих даних тільки підприємства, бо Таїрова, не запитали, Інститут.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Можемо, давайте, ми можемо, як, що можна зробити, щоб було відкрито, комітет і ми як міністерство готові підтримати і умовно проконтролювати щоб, якщо готові всі подати ці анкети, щоб вони всі були зареєстровані офіційно в системі електронного документообігу і всі взяти до аналізу, і потім Мінекономіки прийшло і показало відкриті розрахунки на комітет. Якщо я почув, що просто виходить, що вони не хочуть брати ... (Не чути) Давайте проконтролюємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете на наступний, на одне з наступних двох комітетів, бо ми тут вже тут накидали всього, но в нас поки що зараз не дуже багато законів, бо решта готується, то ми можемо послухати всіх. Виділити це окремим питанням, підготуйте цю інформацію, поділіться нею з Чорноморовим.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Це за умови, якщо вони подадуть анкети.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я чому згадав, я саме Одеську ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не забудьте комітет ... (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я знаю, що Степан Миколайович опікується виноробними підприємствами в Одеській області. До мене ж особисто, це Коблеве, вина Коблева…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, дивись, я просто думаю, це не таке якесь окреме питання, як у Сергія. Тут треба тоді підготуватися, тому що це щодо цієї галузі звернення і так далі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми можемо якось час виділити і запросити Мінекономіки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович з Мінекономіки, він, я думаю, розбирається, підготує наступний раз і приймемо якесь рішення тоді комітетом.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Хорошо, а можна ще таке запитання? Ви сказали, що через тиждень на наступному комітеті ми будемо розглядати бюджетні, я так розумію, бюджетні питання. Це стосовно чого? Бо по моїй інформації трошки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, те, що я знаю від голови бюджетного комітету, вони з понеділка почнуть займатися, зводити всі пропозиції. І тому, мені здається, що наступного тижня не буде комітету, тобто вони будуть тиждень працювати і потім через тиждень. Тобто вони півтора тижня будуть працювати до нашого наступного засідання комітету.

Напевно, вже може бути якась інформація, яку нам треба буде разом обговорити. Тільки через те.

Тому всі, хто мають відношення до бюджету, в тому числі ви, Артем Олегович. Будь ласка, я думаю, ви їх можете наступного тижня вже мучити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто вибачаюсь…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всі спішать. Вибачте, одна хвилинка.

Всім хочу подякувати, що ви проголосували про проведення Аграрного фонду на Одещині проведення круглого столу. Ми дійсно показали роботу комітету.

Дякую Тетяні, яка долучилася, теж приїхала, знайшла час і приїхала, мене підтримала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви там двоє були?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так.

В тій таблиці, яку я сьогодні скинув в чат, подивитесь, дуже цікаве питання, там було голосування таке, інтерактивне голосування. Для нас це буде важливо почитати який відсоток ставлення до нас, ставлення до законопроектів, ставлення до підтримки, хто розуміє що таке держпідтримка і які проблеми з земельними відносинами.

Окремо хочу подякувати Тарасу Миколайовичу, хочу подякувати Сергію Біленку і Олені Дадус, вже у неї прізвище Дадус, які підтримали, які були спікери, які пояснили нашим аграріям, які дійсно кожен день зіштовхуються з проблемою в реальному секторі. І ту інформацію, яку вони мені надавали, була дуже цікава і я її виклав в таблиці, і надіслав вам в чат.

То, колеги, ще раз всім дякую. Раджу всім проводити такі круглі столи, як аграрні форуми, і теж буду підтримувати вас...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!

 

_______________. Якщо ви в областях своїх будете проводити такі форуми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Степане.

Останнє, останнє, Геннадій …………, останній на сьогодні. Будь ласка.

 

_______________. ... що відноситься це до теми. Але те, що стосується, на минулому комітеті розглядалось питання земель під сільськогосподарськими дворами. Все-таки я маю на увазі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Серьожа, а чого ти це не говориш? Ми мали це сьогодні прийняти, я забув за це.

 

_______________. Ще не обговорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та вже немає нікого із членів комітету.

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто, наскільки я розумію, це не всіма підтримується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому? Може, і не всіма, але треба було всім розказати. Значить, в наступний комітет ставте в порядок денний по господарських дворах.

І там треба, ми минулий раз по садах викинули одну норму, треба скоригувати другу норму. Тому додаткову таблицю маленьку, на дві норми, зробіть по тому закону, який Богданець робив, покажіть Андрію, хай він там освятить і тоді на комітет.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую.