СТЕНОГРАМА

засідання комітетських слухань на тему: "Актуальні питання соціального розвитку сільських територій"

07 липня 2021 року

Веде засідання голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Комітету з питань аграрної та земельної політики КОСТЮК Д.С.

 

 _______________. …в нас є успішний досвід у розвитку виробництва …(Не чути)  продукції.

В цьому секторі в області здійснює діяльність 20 підприємств агропромислового комплексу області. Зокрема, на підприємстві "Галекс-Агро", очільник якого зараз знаходиться в залі – депутат обласної ради Олександр Миколайович Ющенко, Новоград-Волинського району вперше в Україні реалізовано повноцінну модель екосистеми, що поєднує органічне землеробство і органічне тваринництво. Це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів.

Введене в експлуатацію, вперше в Україні, сертифіковане підприємство з виробництва органічної молочної продукції "Органік Мілк", м'ясної продукції "Органічний м'ясний продукт" та фермерське господарство "Домашня курочка". Саме органічне виробництво стратегією розвитку Житомирської області на 2020-2017 роки визначено смарт-спеціалізацією регіону.

Також на Житомирщині активно розвивається вирощування та переробка ягід. В області розташована одна з найбільших в Європі плантація лохини. Площа під лохиною в Житомирській області становить 50 відсотків загальнодержавних насаджень, обсяг виробництва за минулий рік склав майже 1 тисячу тонн, що становить близько 70 відсотків загальнодержавного  виробництва цієї культури. 

Найбільшим виробником лохини є ТОВ "БЕТЕК" Новоград-Волинського району. Це підприємство одне з перших, хто започаткував вирощування на землях Житомирщини такої культури як лохина садова. Компанія є найбільшим українським експортером свіжих ягід.

Насадження суниці садової в області становить 9 відсотків загальнодержавних насаджень, забезпечуючи найбільше валове виробництво, що становить 13 відсотків державного показника. Житомирська область за площами насаджень суниці садової займає перше місце серед регіонів України.

В цьому році українська компанія з німецькими інвестиціями вийшла з пропозицією будівництва заводу із сушки, заморозки та переробки ягід. Таким чином ми бачимо, як перша і друга складові смарт-спеціалізації регіону виходять на рівень виробництва продукції з більш високою доданою вартістю. Ми бачимо, що аграрний сектор економіки області стає все більш привабливим для інвестора. Із розвитком ринку землі, який завдяки ініціативі Президента України Володимира Зеленського та вашій підтримці в парламенті, шановні народні депутати, стартував з цього місяця в Україні, агробізнес буде користуватися ще більшою зацікавленістю з боку інвесторів.

Станом на кінець минулого року прямі іноземні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарство області становили майже 7,5 мільйонів доларів США. За участі іноземного та вітчизняного капіталу на території області в агропромисловому комплексі за останній рік вдалося реалізувати низку інвестиційних проектів, зокрема: "Організація сучасного виробництва з переробки м'яса та виробництво м'ясної продукції ТОВ "Органічний м'ясний продукт", "Реконструкція молочнотоварної ферми ПАФ "Єрчики" (це українські інвестиції), "Будівництво ТОВ "Племінний завод "Агро-Регіон" (шведські інвестиції), (елеватор на 50 тисяч тонн) "Реконструкція зерноелеватора ТОВ "Чуднівський зерноелеватор" (кіпрська інвестиція), "Розширення виробництва ТОВ "Бердичівський хлібозавод".

У лютому 2021 року завершено реалізацію проекту "Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської об'єднаної територіальної громади". Проект реалізовувався за підтримки Європейського Союзу. Мета – підтримка сталого економічного зростання Баранівської міської ради через нарощування і розгалуження ділових зв'язків, покращання бізнес-клімату та розвиток відповідної інфраструктури. Кошторисна вартість – майже 1 мільйон 100 тисяч євро, з яких  800 тисяч євро – грант Європейського Союзу.

В ході реалізації проекту вдалося створити комунальну установу "Агенція місцевого органічного розвитку", на базі якої проводив свою діяльність молодіжний бізнес-інкубатор. У тому числі подавалися заявки на гранти, проводилися консультації для підприємців, здійснювався супровід діяльності кооперативів. Також було придбано сучасне швейне та деревообробне обладнання для облаштування шкільних майстерень, коворкінгів та встановлення теплиць біля школи в селищі міського типу Полянка для вирощування рослин (розсада квітів, спецій, які продаються в громаді).

В рамках проекту створено комунальне підприємство "Баранівський міжшкільних ресурсний центр", технічні коворкінги, швейні, столярні, тепличні, 3D моделювання та шкільне телебачення; побудовано мінісироварню для молочного кооперативу, встановлено лінію переробки молока, започатковано співпрацю, спрямовану на розвиток сімейних молочних ферм.

На даний час на території регіону в агропромисловому комплексі реалізується ряд інвестиційних проектів, наймасштабніші з яких: будівництво насіннєвого заводу з виробництва якісного посівного матеріалу за світовими стандартами агрокомплекс "Зернонасіннєва фабрика" в селі Ставище Житомирського району вартістю 7 мільйонів євро; реконструкція та будівництво "Галекс-Агро" тваринницького комплексу під молочно-товарну ферму на півтори тисячі голів великої рогатої худоби загальною вартістю 208 мільйонів гривень. (Схвально киває Олександр Миколайович, правду кажемо.)

Створення цеху сушки, заморозки фруктів у Житомирському районі ТОВ "Беріфуд" загальною вартістю 2 мільйони євро.

Реконструкція існуючої товарно-молочної ферми у Новоселиці за загальною вартістю 288 мільйонів гривень. До речі, хочу сказати, що були перепони в ДАБІ і на зустрічі з Олександром Корнієнком в суботу Підприємець, який будує цю ферму, підняв питання про перепони зі сторони ДАБІ і зараз ці перепони будуть усунуті.

Реконструкція тваринницьких приміщень  "Дан-Мілк" загальною вартістю 45 мільйонів гривень. Реконструкція тваринницьких ферм для утримання свиней ДФУ АГРО загальною вартістю 110 мільйонів гривень.

Будівництво приміщення для утримання курчат-бройлерів ТОВ "Ю ФАРМИНГ ГРУП" загальною вартістю 5 мільйонів гривень.

Зараз частка іноземних інвестицій в сільське господарство складає лише 2,5 відсотка загальних обсягів по області. Що ми можемо зробити і робимо, щоб збільшити ці обсяги?

Одним з важливих кроків у цьому напрямку є надання допомоги аграріям з державного та місцевих бюджетів. Такі програми давно і досить ефективно працюють на Житомирщині. Про них вам розкажуть мої колеги.

Я ж хотів би зупинитися на іншій складовій – це розвиток сіл та створення комфортних умов життя в сільській місцевості в цілому. Адже саме від того, чи є на території гарні дороги, школи, садочки, медзаклади залежить, як сприймають цю місцевість не лише інвестори, а й самі жителі. Чи хочуть вони жити саме тут, працювати, будувати свій бізнес, чи бачать вони тут майбутнє для своїх дітей.

Саме над цим останні два роки активно працює обласна влада в рамках Програми Президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".

В області завершується будівництво нових сільських амбулаторій. Це сучасні медичні заклади, оснащені всім необхідним обладнанням для надання медичної допомоги. В частині з них передбачено житло для лікаря, що сприяє заохоченню спеціалістів до роботи в селі. Також надається спеціалізований автотранспорт для обслуговування прилеглих сіл та відвідування лікарями пацієнтів.

На будівництво амбулаторій передбачено майже 200 мільйонів гривень субвенцій з державного бюджету та 24 мільйони гривень співфінансування з місцевих бюджетів. Запроектована вартість однієї амбулаторії в середньому становить 9 мільйонів гривень.

У 2020 році в експлуатацію введено шість амбулаторій, у 2021 році сім амбулаторій, ще дві готові до відкриття, решту сім об'єктів планується завершити протягом найближчих двох місяців.

Ми продовжуємо будувати школи, садочки та спортивні об'єкти в селах області. Лише в минулому році побудовано та реконструйовано 11 шкіл (10 з них у сільській місцевості), п'ять садочків (з них чотири в селах), п'ять спортивних об'єктів (два з яких в селах). Ця робота продовжується і в 2021 році. Заплановано відкриття ще трьох шкіл та трьох дитячих садочків у сільській місцевості.

На будівництво місцевих доріг протягом минулого і поточного років виділено понад 2,5 мільярда гривень. За ці кошти протягом минулого року було побудовано понад 190 кілометрів доріг. В цьому році буде реалізовано майже 250 кілометрів автошляхів. Переважно це саме місцеві дороги, які поєднують наші міста та села.

Таким чином разом із соціальною інфраструктурою ми розвиваємо і  транспортну мережу, створюємо умови для зручної логістики. Загалом інвестиції держави в розвиток соціальної та транспортної інфраструктури  області за 2020-2021 рік складають майже 3 мільярди гривень.

Водночас ми розвиваємо інтернет-мережу. Найближчим часом понад тисяча соціальних закладів у 46 громадах Житомирської області при підтримці держави отримують доступ до високоякісного швидкісного інтернету. Таким чином їх жителі зможуть приєднатися до цифрових сервісів, які за ініціативою Президента України та при безпосередній участі Кабінету Міністрів України та Міністерства цифрової трансформації України активно впроваджюється в Україні. Громади отримають понад 38 мільйонів гривень інтернет-субвенції, яку виділено з державного бюджету для підключення населених пунктів до швидкісного інтернету. Йдеться про прокладання оптоволоконних кабелів не просто до межі населеного пункту, а безпосередньо до об'єктів соціальної інфраструктури в селах та селищах.

В підсумку хочу наголосити, що Житомирщина є привабливим регіоном для залучення інвестицій та вдалим для розбудови бізнесу. Про це свідчать, зокрема, результати рейтингу Doing Business 2020, який визнав Житомирщину найкомфортнішим регіоном для ведення бізнесу в Україні. Тож запрошуємо всіх до Поліського краю.

Наприкінці, шановні народні депутати, дозвольте звернути вашу увагу на декілька питань, вирішення яких на державному рівні, на наш погляд, сприятиме розвитку українського села. По-перше, ми вже в ринку землі, цього селяни чекали багато років. І всі очікують, що відкриття ринку землі допоможе українським малим і середнім фермерам стати реальними, а не декларативними власниками землі, поліпшити добробут, а територіальним громадам розвиватися та нарощувати потенціал.

Розуміємо наші завдання як влади допомогти малому фермеру і одноосібнику, власнику земельного паю, не загубитися в питаннях ринку землі, і тому обласною адміністрацією організовані та проводяться семінари в усіх громадах по роз'ясненню нового земельного законодавства. Але в свою чергу, просимо присутніх сьогодні у нас депутатів Верховної Ради України якнайшвидше проголосувати законопроект 3205 про Фонд гарантування кредитів для фермерів.

По-друге, з 1 березня 2021 року набув чинності Закон України № 1115 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції", відповідно до якого ставку ПДВ для сільськогосподарських виробників знижено з 20 до 14 відсотків.

Нами ініційовано перед Верховною Радою питання щодо зниження податку на додану вартість для підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію і тому, користуючись нагодою, просимо представників Комітету Верховної Ради України з питань агарної та земельної політики сприяти в реалізації звернення депутатів Житомирської обласної ради.

Дякую за увагу. Бажаю всім плідно сьогодні попрацювати. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Іванович.

Зараз ми переходимо до виступів представників міністерств. У нас на комітетські слухання запрошені були чотири різних міністерства. Я поясню логіку цих запрошень.

Комітетські слухання у нас тривають два дні. Це не лише захід, який сьогодні відбувається в нашій міській раді Новоград-Волинського. Це загалом різноманітні події. Починали ми зернове і дивилися, наприклад, успішний освітній проект на селі – Біотехнологічний ліцей "Радовель",  ту інфраструктуру, яку вдалося збудувати, і ту якість освіти, яку зараз надають, щоб перейняти якийсь досвід. Тому у нас серед запрошених сьогодні буде виступати заступник міністра освіти.

Також після цього ми відвідали наш славнозвісний чи горезвісний ремонт мосту через річку Случ в Чижівці, ознайомилися з ходом виконання робіт. Був присутній представник Мінінфраструктури, а саме директор Директорату Укравтодору, який відповідальний за виконання робіт. Повідомлю вам, тому що питання актуальне, звичайно, для всіх мешканців Новоград-Волинського району, що сам міст планують здати в кінці липня і перші авто планують запустити 1 серпня. Сподіваємося, що це правда так воно і відбудеться.

І також всі дружно ми поїздили по об'їзній дорозі коло Чижівки і як би на своїх плечах відчули весь тягар того, що відчувають наші мешканці, щодня по ній проїжджаючи.

Сьогодні в нас починаємо з комітетських слухань, потім поїдемо інспектувати іншу дорогу у Франківській ОТГ, дорогу до Немилового, яку зараз ремонтують у рамках "Великого будівництва". І також відвідаємо підприємство, промислове підприємство, яке вирощує лохину. Найбільші площі в Європі засіяні лохиною, підприємство ТОВ "БЕТЕК", теж у Франківській громаді.

Далі передаю слово першому заступнику міністра агропромислового комплексу Висоцькому Тарасу Миколайовичу. Тема виступу: "Сучасний стан та проблемні питання взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади з питань аграрного розвитку, земельних відносин та оподаткування".

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги. Дякую, шановні члени аграрного комітету, за запрошення, Дмитру – за організацію.

Враховуючи дійсно обмежений регламент і обіцянку модератора всіх зупиняти, які будуть виходити, я хотів би зупинитися на основних речах.

Перше. Приємно, що на Житомирщині фактично менше ніж за півроку це вже моя особиста друга зустріч з керівниками громад. Частину з вас я пам'ятаю, ми зустрічалися в лютому у Бердичеві, частина є нових, яких тоді не було. Але цей я факт підтверджую, що для нас дуже важливо і для Міністерства аграрної політики та продовольства України відбудувати дієву систему взаємодії і реалізації всіх ініціатив на місцях.

Яку модель ми вкладаємо в цю взаємодію? Перше – має бути чіткий і зрозумілий, постійний прямий зв'язок між органами місцевого самоврядування та іншими гілками центральних органів виконавчої влади. Для того, щоб це реалізувати, ви знаєте, у нас є спільна комунікація з моєю особистою участю з вами як головами. У тому числі ці комунікації, ці групи є представлені: обласна державна адміністрація в особі профільного заступника і безпосередньо управління, яке  відповідає за сільське господарство.

Наша ціль – все, що є нове, актуальне, повідомляти вам максимально швидко від імені міністерства, від імені ОДА.

Також, однозначно, по всіх питаннях взаємодії з такими центральними органами виконавчої влади урядовими в системі агро, як Держгеокадастр, Держрибагентство, Держводагентство, Державна податкова служба, Держпродспоживслужба, вони є в різних міністерствах, але суть політики в уряді єдина – у нас є, цілком зрозуміло, взаємодія між урядом,  парламентом та Офісом Президента, тому не принципово, де той чи інший ЦОВВ  знаходиться. Якщо виникають питання взаємодії, які є корисні для розвитку громади, ви можете звертатися завжди безпосередньо або в цей ЦОВВ, або до міністерства наразі в моїй особі.

Зараз ми детально не будемо ці питання піднімати, бо знову ж регламент обмежений.

Які основні речі уже  реалізовані, щоб ще раз було зафіксовано, з точки  зору земельної, аграрної і податкової  реформ?

Вже з 27 травня поточного року всі землі за межами населених пунктів, але в межах ваших громад, перейшли, окрім державних лісів, Міноборони і землі державних підприємств, в ваше розпорядження. Тобто це крім сільськогосподарських земель також землі промисловості, також землі водного  фонду.

Дуже важливо, що треба завершити інвентаризацію. Тут є два інструменти, які ви можете використовувати, щоб кінцева точка… Кожна громада має чітко розуміти детальну інформацію про кожен квадратний метр в межах цієї громади і максимально ефективно її використовувати.

Є можливість, звісно, вам безпосередньо проводити інвентаризацію. Зараз ринок послуг по цьому досить суттєвий. Хотів би наголосити, що кошти з екологічного фонду, які є цільовими, які фактично сплачуються при знятті шару ґрунту, при інших тратах, при діяльності з різними природними ресурсами, я знаю, є цей екологічний фонд, вони цільові, але їх можна використовувати на цю інвентаризацію.

В межах, я по кожній громаді не буду, але в межах України таких коштів є 980 мільйонів гривень. Цих коштів достатньо, щоб зробити інвентаризацію кожного квадратного метра в нашій державі. Питання просто формування правильного рішення і використання цих коштів.

Аналогічно такий фонд є при обласній раді, де я звертаюся, що їх також  треба було би використати на інвентаризацію, те, що не перейшло в громаду – державні ліси, землі під ДП.

Зі своєї сторони, зі сторони держави ми будемо цього року виконувати інвентаризацію земель Міноборони в повному обсязі. В нас є вже звернення Міністерства оборони, є бюджетні кошти, там близько 230 тисяч гектарів. Я знаю, що і на Житомирщині є такі землі, піднімалося вже тут це питання. Інвентаризація буде завершена.

Також держава буде запускати інвентаризацію державних лісів, ми чули про цю ініціативу, щоб її завершити в максимально стислі терміни, і інвентаризацію земель під державними підприємствами, в тому числі під підприємствами освіти.

Другий блок, який важливий буде в нас підніматися. Фактично від учора, від 6 липня, вступив в дію законопроект 2195, який говорить, що відучора передавати землю в оренду можна виключно через електронні аукціони.

 Два базових обмеження. Це, що земельна ділянка площею не більше 20 гектарів – це було прохання від сімейних фермерських господарств для того, щоб могли знову фермери приймати участь у цих аукціонах. Мінімальна ставка  8 відсотків, я думаю, це логічно, в нас реальна ставка 15-18 відсотків по оренді державних земель, тобто від восьми відсотків. І єдине, що порядок, який це регламентує (в нас є 30-денний термін на обговорення), він буде прийнятий на початку серпня. Ну, в липні фізично ці електронні аукціони провести не можна було, на жаль, але можна точно готуватися. Сам текст порядку, він у нас є, ми в ОДА його поширимо. Там зрозумілі алгоритми. Сама процедура підготовки, вона теж займає час, тому я попросив би вже починати готуватися.

Аналогічно по водних об'єктах водного фонду. Вже вступив в дію новий типовий договір по оренді водного об'єкту і спільної земельної ділянки.

Стосовно ринку землі я зупинятись не буду. Він відкрився 1 липня. Багато є інформації про це, в тому числі посібники були розіслані безпосередньо у всі громади. Тут дійсно питання просто в бажанні. Інформації достатньо. Звісно, що в кожній громаді треба зробити, мати спеціалістів,  відділ землевпорядний, який буде цим займатися.

Хотів би ще декілька слів, зупинитися буквально на податковій системі. Знаєте, що зараз дуже активно іде дискусія прийнятий минулого тижня базовий законопроект 5600, який буде змінювати багато речей в оподаткуванні, в тому числі взаємовідносини розподілу бюджету між центральним бюджетом і громадами. 

Цю тему я не буду коментувати, це не аграрна тема. Але в цьому законопроекті є важлива ініціатива запровадження мінімального податкового зобов'язання. Тобто про це була дискусія вже багато років. Суть дуже проста.  З кожної фактично сотки з-понад 50 соток, до 50 соток не оподатковується, має бути сплачений певний мінімальний  платіж. Зараз іде дискусія, яка буде кінцева ставка. Але в середньому це буде десь в районі від тисячі до півтори тисячі гривень. Ці податки йдуть на місця. В сумі це принесе 10-13 мільярдів гривень додаткових надходжень в громади. 8 мільйонів гектарів обробляються, з них податки не сплачуються.

Для тих, тут дуже важливий елемент соціальної підтримки, хто хоче як одноосібник чи як мікробізнес продовжувати працювати, і кажуть, що для них це завеликі податки, якщо вони реєструють ФОП сімейне фермерське господарство (реєстрація – це буквально година часу) до 20 гектарів, це дійсно мікробізнес, реєструють цей ФОП, у них податки будуть зменшені. Там будуть пільги по оподаткуванню, але вони будуть в прозорій площині.

Тому тут жодних ризиків для тих, хто хоче працювати, дійсно працювати перш за все, немає, враховуючи те, що для сімейних фермерських господарств спеціальна система. Але сплата податків з інших земель буде в тому числі державних, в інших, і ви знаєте, що є на ваших територіях, які наразі не оподатковуються і не приносять відповідних…  (Не чути)

 Тож дякую ще раз за запрошення. Бачу, що по програмі дійсно дуже  багато питань порядку денного, насичений семінар, комітетські слухання. Впевнений, що всі вийдуть з новими знаннями і з бажанням далі їх імплементовувати на розвиток громад, в даному випадку Житомирщини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. Тарас Миколайович – це у нас людина міністерство сам по собі. Ще перший заступник був при Милованову, коли у нас було перше Міністерство АПК, а потім його переформотували і Тарас Миколайович був першим заступником вже міністра економічного розвитку Петрашка, зараз знову в Міністерстві АПК. Дуже корисна інформація, я думаю, що особисто зможете поспілкуватися з Тарасом після засідання нашого, тому що в залі присутні багато голів громад з різних куточків Житомирської області. Питань дуже багато, ми прийняли 2095 і 2094, і Закон в першому читанні про гарантування кредитів для фермерів під державні гарантії. Тому дуже багато, думаю, у вас є, можете їх задати.

Далі переходимо до Zoom, до екранів. У нас на зв'язку Віра Борисівна Рогова, це заступник міністра освіти і науки України, яка нам розповість про сучасні проблеми освіти в сільській місцевості. Доброго дня.

 

РОГОВА В.Б. Доброго дня, шановний Дмитре Сергійовичу, Віталій Іванович, народні депутати. Дякуємо за запрошення і долучення Міністерства освіти до вашої вельми важливої сьогодні наради.

Що стосується взагалі системи освіти на Житомирщині, то маю сказати, що Житомирщина має дуже потужну мережу в цілому закладів освіти, вона налічує майже 1 тисячу 400 закладів, з них закладів загальної середньої освіти понад 600 закладів. Але ми сьогодні перебуваємо у великій реформі, ви знаєте, адміністративно-територіальній, і це звичайно накладається і на реформу нашої освіти, системи освіти. І маю сказати, що мережа Житомирської області сьогодні чітко відповідає тим принципам, що стосуються якісної і доступної освіти.

Але, не дивлячись на це, ми сьогодні готуємо нове законодавство. Ми будемо створювати і трансформувати мережу закладів освіти, в тому числі і сільської місцевості, і Житомирська область є областю, де навіть заклади знаходяться далеко один від одного. Тому для нас дуже важливо, щоб такі області, які мають заклади на відстані 30 і 40 кілометрів, звичайно, надавали якісну освіту нашим дітям.

Що стосується самої мережі, то ми маємо сказати, що вона вся збережена в Житомирській області станом на сьогодні. Більш того, у нас немає питань по мережі дошкільної освіти, оскільки відбуваються дуже серйозні тенденції в сільській місцевості, де засновники починають руйнувати систему і позашкільної освіти, і владі Житомирщини (обласній, державній, громадам) вдається зберегти цю мережу, не дивлячись  на не такий великий бюджет області.

Сьогодні, мабуть, треба подякувати Житомирській обласній державній адміністрації, обласній раді, що вони сьогодні створили в сільській місцевості 75 опорних закладів, які у своїй структурі мають багато …(Не чути), і це дійсно надає право надавати якісну і доступну освіту.

І лише в минулому році за кошти державного бюджету, які виділені були з держави, більше 22 мільйонів, і паралельно від 10 до 30 відсотків виділені кошти з місцевих бюджетів, закуплено 16 шкільних автобусів. Все це дає право підвезти сільську дитину до наближеної школи, яка сьогодні є у нас на Житомирщині.

У цьому році виділено майже 18 мільйонів гривень, і це тільки з державного бюджету. Розуміємо, що будуть виділені кошти ще й з місцевих бюджетів. І таким чином сьогодні парк автобусів, які надають сільській дитині можливість підвезення до школи, складає 311 одиниць.

Що стосується наступної державної субвенції, яка виділена сьогодні в цілому з держави на Україну – це "Нова українська школа" – більше мільярда 400, з них майже 38 мільйонів виділено на Житомирську область. І ми сподіваємося, що Житомирська область, громади спочатку використають кошти і нададуть право дійсно отримати дітям знову ж таки якісну освіту.

Важливим елементом сьогодні є для Житомирщини, в цілому для України, це пріоритетний напрям, ви знаєте що у нас є Національна стратегія, схвалена Указом Президента України, про безпечне середовище в новій українській школі. І Житомирська область – одна із лідерів, яка сьогодні має  свій проект обласний на рівні державного проекту. І лише в минулому році використала на якісне харчування, де були забезпечені харчоблоки сучасним обладнанням, де були зроблені зали сучасні, закуплене обладнання із обласного бюджету –  137 мільйонів гривень. Із них державного бюджету – це майже 14 мільйонів гривень, 31 мільйон – це з обласного бюджету і майже 93 мільйони – з місцевих бюджетів. І сьогодні треба подякувати головам громад, що вони дійсно зробили велику роботу.

Але ця робота не зупинена, і вона продовжується і в цьому році. І цим проектом безпосередньо опікується перша леді країни нашої. І ми дуже хочемо, щоб Житомирська область обов'язково використала і "Спроможну школу", на яку держава виділила мільярд. І вчора відбувалася комісія в Міністерстві освіти із нашими народними депутатами, де Житомирщина вже затверджена, і вони зможуть використовувати ту "Спроможну школу" для кращих результатів і в своїй області.

Ну і сьогодні, мабуть, не можна не подякувати, ми вчора були в дуже прекрасному закладі в сільській місцевості – це наш ліцей "Радовель", де дійсно відбувається державно-приватне партнерство. І саме завдячуючи Весельському Михайлу, який дійсно дуже вкладає і матеріально, і морально, і підтримує наших дітей і наших педагогів, і це є свідченням… Ну, на превеликий жаль, в Україні таких закладів небагато.

Ну і наступний проект, який озвучив Президент України на форумі "Україна 30"  – це "Здорова нація", "Здорова Україна", де дійсно, освіта бере величезну –  "Здорова школа".

І саме на Житомирщині, дуже приємно, був проведений  Всеукраїнський захід для всієї України "Рух – це здорово!". Вони започаткували відкриття саме тієї програми у червні місяці на стадіоні, де були залучені діти сільських шкіл і підвезені шкільними автобусами, в понад 30 видів спорту, де під'єднана була вся Україна.

Що стосується трансформації наших інтернатних закладів. Сьогодні в Житомирській області працює іще одна комісія на чолі з головою комітету … (Не чути),  ТСК, пробачте, фахових шкіл, де вони розглядають якраз мережу інтернатних закладів.

Що було приємно і дуже ефективно зроблено Житомирською обласною державною адміністрацією – це трансформація двох інтернатних закладів в абсолютно нові заклади.

І ви, мабуть, були в Новоград-Волинському ліцеї з посиленою військовою фізичною підготовкою, де всі діти дійсно отримують профіль військово-фізичної підготовки. І приємно, що сьогодні відбулася велика наступність. Працює Військовий інститут у місті Житомирі, і 26 дітей – випускників цього ліцею цього року – всі вступають сьогодні у військовий ліцей.

І наступний – це Бердичівський ліцей-інтернат спортивного профілю, який також, обласною державною адміністрацією був створений, саме трансформований з інтернатного закладу.

Тому Міністерство освіти і науки вважає, що заклади загальної середньої освіти, інтернатні заклади, інклюзивна освіта, ті пріоритетні державні напрямки, які сьогодні вибудувані в державі, дійсно забезпечуються Житомирською областю.

І наступне – це професійна освіта. Державою виділяються кошти вже поспіль третій рік саме на навчально-практичні центри, і особливо це сільська місцевість. Минулого року Житомирська обласна державна адміністрація використала майже 4 мільйони гривень саме на такі навчально-практичні центри. Із них половина коштів, 45 відсотків, – це кошти обласного бюджету.

І сьогодні ми маємо абсолютно нову техніку … (Не чути), яка закуплена в минулому році була на навчально-практичні центри для сільської місцевості, для сільських наших дітей.

Тому, шановні колеги, ми схвально відносимося до тих питань, які сьогодні стоять у нас в Житомирській області. Тому що саме вони дійсно реалізовують ту державну політику, яка спланована державою на користь наших дітей і наших педагогів, саме на доступну і на якісну освіту.

І сьогодні, Віталій Іванович, хочеться сказати великі слова вдячності вам як голові обласної державної адміністрації, що саме ви підтримуєте завжди систему освіти.

Дякую, колеги. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віра Борисівна.

Далі переходимо до виступу Віктора Аксентійовича Подорожного, генерального директора Директорату регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України. Тема: "Розвиток сільських територіи?: пріоритет державної? регіональної? політики".

Хочу підкреслити, що до Віктора особлива увага як представника Міністерства регіональної політики, через яке проходить дуже багато проектів, які допомагають розвитку наших територіальних громад.

 

ПОДОРОЖНИЙ В.А. Дякую гарно, насправді дуже приємно. І дякую за запрошення до участі в такому потужному заході. Адже комітетські слухання за участю і представників центральних органів виконавчої влади, і за участю місцевої влади, народних депутатів, – це дійсно є така платформа, яка дає сьогодні можливість напрацювати спільно пропозиції якогось проблемного питання. І їх уже розв'язувати шляхом внесення якихось законопроектів чи проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів для того, щоб можна було їх реалізувати.

Щодо теми сьогоднішньої розмови нашої, то завжди український селянин, він був донором для таких процесів урбанізації. І державою протягом останніх років 30 комплексно такі питання щодо розвитку сільських територій, вони не вирішувалися. Завжди якимось чином різного роду проекти чи програми реалізовувалися без комплексного підходу.

Сьогодні за ініціативи Президента України Володимира Зеленського ініційована розробка програми регіонального розвитку "Нове українське село", яка буде найближчим часом розроблена і втілена в життя шляхом імплементації законопроектів, які сьогодні вже внесені до Верховної Ради.

Ще з кінця 20-го року в Україні вже нова державна регіональна політика реалізується з підходами новими, з комплексним вирішенням всіх питань. Затверджено державну стратегію регіонального розвитку. І також 24 регіональні стратегії, і чітко бачать і визначають регіони свої цілі. Сьогодні з доповіді і з виступу голови обласної державної адміністрації почули, де чітко визначена та ключова смарт-спеціалізація. І вже є певні досягнення за останні півроку, які дають можливість сказати, що регіон правильно вибрав свою стратегію розвитку, свою стратегічну ціль.

Що ж запропоновано в державній стратегії? За окремим напрямком розвитку сільських територій передбачено комплекс завдань, які необхідно протягом цих наступних трьох років через план заходів з реалізації стратегії реалізувати. Зокрема і Міністерство розвитку громад та територій спільно з іншими ФОПами буде реалізовано понад 200 заходів.

 По напрямку "Розвиток сільських територій" передбачено зокрема такі заходи, які ми повинні спільно з іншими міністерствами реалізувати. Зокрема: покращення інфраструктури для надання публічних сервісів і послуг. Це те, що сьогодні ми чуємо про розвиток сільської медицини, про розвиток освіти на сільських територіях. Це те, що ми говоримо про надання якісних публічних послуг, і зокрема покращення інфраструктури дорожньо-транспортної дасть можливість для залучення інвестицій.

І також ключовим блоком питань, які потрібно буде вирішити – економічного характеру. Це зокрема створення і сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Сьогодні державою вже зроблено дуже багато кроків для того, щоб можна було дрібному і середньому фермеру працювати і започатковувати свою справу. Але ключове – ми маємо говорити про те, що запровадження новітніх підходів і всеосяжних підходів для того, щоб можна було кооперуватися. Адже одному-двом фермерським господарствам сьогодні досить важко конкурувати з великими виробниками.

Тому потрібно проводити такі заходи. І тільки такий комплексний інтегрований підхід з таких трьох складових – це покращення соціальної інфраструктури, це покращення інфраструктури дорожньо-транспортного господарства і впровадження заходів щодо підтримки і розвитку економіки на сільських територіях – ми зможемо втілити і дати поштовх для розвитку сільських територій.

Така програма, яка сьогодні… Як було озвучено раніше, сьогодні вже  напрацьовані певні пропозиції і лише за участі всіх міністерств, за участі всіх народних депутатів, місцевої влади, як і виконавчої так і місцевого самоврядування. Будуть прийматися Мінрегіоном пропозиції і найближчим часом протягом 2-3 місяців буде розроблена така програма регіонального розвитку сільських територій "Нове українське село".

Тому дякую за запрошення. І хотілося б дійсно всіх закликати до такої сьогодні співпраці, до такого конструктивного діалогу і напрацювати дійсно ті пропозиції, які ляжуть сьогодні в рішення комітетських слухань, і які спільно народні депутати, через відповідні законопроекти, спільно з урядовим відповідним міністерством, можуть реалізувати і запропонувати.

Також із головного хотілося б подякувати народним депутатам за законопроект, який сьогодні вже готується до другого читання, який повністю комплексно реанімує і буде впроваджена нова державна регіональна політика – це Закон "Про засади державної регіональної політики" у новій редакції, який сьогодні готується до другого читання і яким дуже багато передбачено. Тому велика вдячність за те, що такий законопроект сьогодні знайшов підтримку.

Наступний законопроект, який буде передбачати ряд особливостей для стимулювання регіонального розвитку – 5649, сьогодні готується до першого читання. Також є велике сподівання і співпраця з депутатським корпусом для того, щоб можна було його підтримати, який повністю реанімує... Якщо сьогодні ми маємо таке поняття як депресивні території, то в цьому законопроекті запропоновані зовсім інші підходи для розвитку і в тому числі сільських територій. Застосовано нові формування і визначення "територіальний підхід", і визначення функціональних типів територій різних таких як буде визначено сьогодні у державній стратегії і законом буде затверджено відповідно 10 функціональних типів.

Прохання також до народних депутатів підтримати такий законопроект, який зможе дати поштовх для розвитку сільських територій і інших територій, які сьогодні визначені окремими типами, які потребують особливої уваги з боку держави.

Дякую за увагу і бажаю всім плідної співпраці,  і напрацювати дійсно хороших, конструктивних пропозицій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе.

Тепер до трибуни підхожу я. Ще раз представлюсь: Дмитро Костюк. Сьогодні справді у нас робота. І ця робота матиме результат: за результатами комітетських слухань буде запропоновано ряд рішень – рішення комітетських слухань, які будуть направлені до органів виконавчої, законодавчої влади і до Кабміну загалом, до різних міністерств, до Верховної Ради України. Тому нам потрібно напрацювати справді конкретні кроки, конкретні рішення.

Для того, щоб було легше напрацювати ці конкретні кроки, 2 липня, нещодавно, я проводив круглий стіл з головами громад Житомирської області у Верховній Раді України, де у трошки іншому форматі (у форматі не виступів, а дискусій, діалогу) ми змогли напрацювати певні рекомендації. Тому зараз я представлю якраз рекомендації цього круглого столу, виступлю, так би мовити, від імені саме громад, які піднімали ті чи інші проблеми, які непокоять наших мешканців.

Тезово. Тезово, не буду розлого розповідати, буде дуже довго.

Перше. Голова Дубрівської громади Павло Яківчук піднімав питання по рентній платі від корисних копалин, котрі мають громади лише у розмірі 5 відсотків, що є надзвичайно мало. І в результаті ми зараз розробляємо законопроект про те, щоби збільшити цей податок і залишити його більше в громадах, і запрошую народних депутатів приєднатися до цього. Тому що справді у сприйнятті людей дуже дивно виглядає, коли є якась багата громада, та сама Дубрівська громада, там є запаси великі каоліну, і люди думають, що це їхня земля, вони там народилися і це їхнє багатство, а з того багатства отримують лише 5 відсотків, все інше йде в інший бюджет.

Друге питання Сергій Романюк піднімав, голова Ярунської громади, про пасовища і рішення Держгеонадра, так можна сформулювати. Ми зверталися до Генерального прокурора України, щоб вирішити це питання. І це питання, певно, актуальне для багатьох громад.

Коли Держгеонадра без громадських слухань, без погодження з громадами, без питання хоча б до голів громад, що там знаходиться на тих землях, роздає їх, віддає для того, щоб займатися надрами. В Ярунській ОТГ є такі землі, де є пасовища, а їх Держгеонадра зовсім без ніякого погодження віддав вже і зараз така ситуація, коли як би селянам невідомо куди дітися.

Тому звертаємося до Кабміну, щоб внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України і передбачити, що перед тим, як видавати якісь ліцензії, щоб все-таки проводити певні громадські слухання, як мінімум, цікавитися, що на цій території фактично знаходиться.

Третє питання – це проблема Держгеокадастру Житомирської області. Я своє суб'єктивне враження скажу, що Держгеокадастр Житомирської області певно один з найбільш таких, що містить його діяльність корупційні ризики. Тому що моніторячи діяльність Держгеокадастру, у нас тут є Олександр Міщенко, який займається, моніторить і часто мені кидає якісь скрінги, як часто Держгеокадастр розподіляє землю, в такому турборежимі виділяє по 2 гектара певним людям, пов'язаним особам, які потім цю землю продають певним компаніям. І таким чином ці землі в різних громадах, в різних селах роздаються якимось людям, яких в селах не знають. Потім вони їх отримують і насправді не займаються сільським господарством, а просто передаються… Певна така корупційна схема. Тому будемо звертатися для того, щоб навести лад в цьому питанні.

Далі окремим питанням порядку денного круглого столу було про те, де громадам взяти в принципі гроші. Говорили про різні інвестиційні проекти, але треба сказати про те і наголосити на цьому, як правильно відзначив мер Новоград-Волинського Микола Боровець, що є можливість залучати кредитні кошти, те саме ЄБРР, де держава гарантує повернення кредиту, певної частини. Але при цьому ми, я думаю, за результатами нашого зараз круглого столу і комітетських слухань, підготуємо звернення до Міністерства фінансів, щоб Кабмін гарантував, щоб державні гарантії поширювалися також на зміну курсу валют. Тому що, є приклад, у нашому ж місті Новоград-Волинському, де було взятий кредит для водоканалу під 8 гривень, зараз буде 27 гривень, і місто виплачує, кожного року має десь шукати гроші, щоб повертати за кредит, який  взятий був давно, в попередні роки, і результати від цього не дуже відчули громадяни міста, від тих коштів, які були отримані. Тому як би звертаємося до Кабміну, щоб цю різницю кредитної ставки, щоб теж була компенсація.

Наступне питання – це побічний податок, який голови громад пропонують, просять залишати в громадах. Далі відповідно депутатський запит до Президента України за результатами круглого столу з приводу того, щоб запустити нову програму, нову президентську програму. У нас є "Велике будівництво та реставрація". Нову програму, яка певне найбільш буде корисна для наших мешканців, – програма по очищенню річок, по будівництву очисних споруд, по ремонту очисних споруд.

Це, певне, головна проблема, коли у людей в колодязях пропадає вода, і коли річки надзвичайно забруднені. Зокрема, знаємо проблему  річки  Случ і річки Хомора, яка в неї впадає. На щастя з Хоморою ми цього року розберемося спільними зусиллями з Баранівською громадою. Далі йдемо по річці Случ. З мером міста Новоград-Волинський теж є певні проекти, і фінансування на них – величезні кошти, і для цього потрібна окрема державна програма для того, щоб можна було забезпечити фінансування.

Сьому питання – це по дорогах. По дорогах тут звертаємося… я звертаюся від імені голів громад, які зібралися на круглий стіл, до  керівництва ОДА і Укравтодору, щоб залучати в проектах, які відбуваються,  те саме… (Не чути) …Укравтодору, ті дороги, які будуються з державного фонду, ОДА є замовником, щоб залучати голів громад до контролю якості виконання цих дорожній робіт, залучати до перевірок інспекторських, які приїжджають, щоб голови громад розуміли, яка ситуація. Тому що їм зрештою ж пояснювати людям, чому там щось зроблено невчасно або, можливо, неякісно, коли буде перероблено. Їм потрібно бути в курсі.

Наступне питання – це субвенція на розвиток інфраструктури для сільських громад. Всі голови громад звернулися одностайно, що потрібно повернути цю субвенцію на розвиток інфраструктури, де там різні невеликі сільські (селищні) громади отримували там по 4-5 мільйонів гривень кожного року. Зараз цих коштів немає. В цьому плані певні кроки здійснено, здійснено нашим Комітетом аграрної і земельної політики. А саме ми зареєстрували законопроект про фонд розвитку сільських територій, де також крім сіл ще є селища міського типу, які теж зможуть отримувати підтримку, кошти на реалізацію інфраструктурних проектів, на те саме проведення інтернету, яким зараз займаємося активно, на ремонти шкіл, садочків, амбулаторій.

Тому будемо звертатися за результатами наших комітетських слухань до Верховної Ради України до Голови Верховної Ради Разумкова для того, щоб прискорити процес розгляду законопроекту про фонд розвитку сільських територій для того, щоб ми змогли швидше його прийняти і вже  на новий бюджетний рік передбачено витрати. Витрати приблизно в 3 мільярди гривень у фонд, який буде направлено конкретно цільово під програми саме на селі, саме для сіл. Новоград-Волинська громада теж зможе скористатися цим для розвитку тих сіл, які увійшли в громаду.

Також була пропозиція від голів громад, щоб був встановлений в законопроекті справедливий розподіл цих коштів відповідно до кількості населення, відповідно до території. Це теж ми передбачимо.

Наступне питання – це знову ж таки про інвестиції, про кошти, які можуть залучити громади. У нас індустріальний парк є проект … (Не чути) Громада активно займається тим, щоб цей парк створити. Вже і назва є в громаді про парк. І тут кошти шукали, знаходили різноманітні донорські. Але нам потрібно певне фінансування для того, щоб цей проект доробити і вже можна вже буде створити дуже багато робочих місць. В ідеальному варіанті – це тисячі робочих місць, які будуть створені тут неподалік від Новоград-Волинського. І для цього потрібно залучити певні кошти субвенції.

У нас є, народні депутати голосували одностайно, які присутні тут, за Закон про індустріальні парки, якими, власне кажучи, така програма запроваджується цілеспрямована державна по створенню індустріальних парків по Україні. І це все має бути підкріплено фінансуванням. Фінансування поки що, як я розумію, буде розподілятися лише в рамках ДФРР, а з ДФРР кошти не в такій кількості надходять на Житомирську область, що було б, звісно, доцільно створити окрему програму фінансову для створення індустріальних парків.

І останнє, це вже від себе хочу сказати, перше з останнього. До голови ОДА є прохання, Віталія Івановича Бунечка. Капремонт доріг, який відбувається у Житомирській області, щоб якщо є така можливість, зробити якусь стратегію певну хоча б на три роки, щоб громади розуміли, що буде далі. Не кожного року чекати, там будуть гроші, не будуть на дорогу, а щоб ми цільово розподілили: в яких роках робиться проектна документація, в яких робиться ремонт. І ця соціальна напруга, яка є, напругу між головами громад, її приберемо.

Інша історія з дорогами – це ділянки в 5 кілометрів. Як я розумію, що були такі вимоги, так, області мали визначитися саме з ділянками минулого року по 5 кілометрів, які потрібно ремонтувати, які є в критичному стані по області. Не знаю, як в інших округах, але в нас така ситуація є в… (Не чути)  Тобто, в принципі, майже скрізь, де зробили по 5 кілометрів, це була ґрунтова дорога. І виходить, що як би дорога є асфальтна і вона закінчується, все одно йде ґрунт, як би дорога трохи ніби в нікуди. І дуже велике прохання ці дороги завершити, доробити, щоб уже як капітальний ремонт дороги, значить, цієї дороги, яку потрібно було замінити з ґрунтовної на асфальтне покриття.

І також два питання, які стосуються Новоград-Волинського, які хочеться підняти і їх вирішити навіть ще найближчим часом.

Це хірургічний корпус, добудова. Хто знає, я звертався, в принципі, розповідав цю історію. У нас хірургічний корпус, який в 2012 році ще почали будувати. Тоді було прописано фінансування, наскільки я пам'ятаю, 52 мільйони гривень, що потрібно на будову хірургічного корпусу.

Пройшло дев'ять років, ми зараз бачимо будівлю, яка вже як би зовні, всі поверхи вже готові, є, а потрібно ще знайти ще 110 мільйонів гривень. Тобто як би за ці роки, коли є такі довгобуди, такі проекти, які дуже довго не відбуваються, а ціни змінюються, інфляція зростає, вони, на жаль, просто висмоктують гроші з бюджету, їх потрібно чим швидше закінчувати.

Це таке прохання до всіх голів громад: коли звертаються за фінансуванням якісь проекти, вибирати такі проекти, які реально закінчувати за рік, два, тому що, якщо воно затягується на довго, це дуже складно.

Довгі роки хірургічний корпус був таким, знаєте, інструментом певної політичної технології. Будь-які вибори, будь-який там кандидат на народного депутата, в обласну раду, в інші, всі казали, ми прийдемо і закінчимо хірургічний корпус Новограді-Волинському, і під це виділялися певні кошти. Під вибори – там 1 мільйон гривень або два, які не вирішували зовсім питання, але як би процес пішов, бачите, вже робота як би триває, скоро вже буде завершено. Треба вже нарешті цей політичний механізм усувати і нарешті передбачити капітальні видатки фінансові на добудову.

Минулого року, завдяки голові Житомирської обласної державної адміністрації Віталію Івановичу вдалося залучити, планувалось близько 30 мільйонів гривень, (Не чути) …10 мільйонів гривень на будівництво і ви бачили результат. Тому що справді, як би будівельні роботи минулого року активно тривали, в цьому році ситуація виникла така, по ДФРР за новими правилами у нас був би останній рік фінансування в цьому році. І неможливо долучити таку суму понад 100 мільйонів гривень з ДФРР, які загалом на Житомирську область 180 мільйонів гривень. Тобто це було більше половини, тому що були як би перехідні проекти з минулих років, які потрібно було завершити.

Тому і на прикладі інших проектів Кабінет Міністрів України вже вніс зміни до постанови, яка нам дозволяє з бюджету ДФРР залучити гроші на два роки на добудову хірургічного корпусу. І я підготував звернення депутатське, і всі депутати від Житомирщини його підписали, тому як би, будемо вважати, що це така одностайна політика. І звернення на голову Житомирської обласної адміністрації Віталія Івановича для того, щоб за майбутні два роки добудувати хірургічний корпус і передбачити кошти ДФРР, і місто в цьому плані зробило велику роботу. Зараз буде перероблено цей проект великий, розбито на дві черги для того, щоб можна було знайти ці кошти, тому що кошти справді великі і для цього потрібен великий фонд. І саме ДФРР, який розподіляється на всю Житомирську область, де я надіюсь, що наш проект буде пріоритетним і саме на нього піде основне фінансування.

І друге питання також про медицину, про військових. Це у нас військовий шпиталь. Це вже якраз там, люблять люди говорити, що хтось щось кудись обіцяв. Були дві речі на виборах – це про військовий шпиталь і річка Хомора. На жаль, дві проблеми такі серйозні, з якими важко справитись одразу.

По військовому шпиталю є така ситуація, що довгий процес спілкування і з керівником Генерального штабу Хомчаком, і з міністрами оборони двома, і з заступниками, з Міністерством ветеранів. Дуже довге спілкування і пошук шляхів виходу із ситуації. Станом на сьогодні Міністерство оборони готове шпиталь передати. Тому що фактично вони робити з нього якийсь центр певний не будуть і займатися медичним питанням не будуть, вважають, що наші військові повністю забезпечені. Тому питання в тому, щоб військовий шпиталь передати до відомства, яке буде займатися його обслуговуванням, яке буде займатися якби проектом реалізації.

Є проект реабілітаційного центру для наших ветеранів, в тому числі і бійців АТО. Реабілітаційний центр, різні концепції, це на обговорення. Заклад, де можна буде опорно-руховий апарат лікувати, де психологічна підтримка для бійців. Головне, щоб знайти кошти на реалізацію.

І тут я вам скажу, що в останні півроку дуже довгий процес, великий стос паперів, ніби і одні готові передати Міноборони, і Мінветеранів готові взяти та реалізувати проект, але робота не йде, робота стоїть. Тому будемо звертатися до Кабінету Міністрів України, щоб пришвидшити цей процес. Тому що якби ніби всі "за", але насправді робота не робиться. Щоб пришвидшити процес, щоб було передано госпіталь на баланс Міністерству ветеранів, як ми наприклад, передали на баланс міста, але у міста не буде можливості, напевно, обслуговувати навіть його на поточні витрати. Тому – на Міністерство ветеранів на цільову програма програму. В Міністерстві ветеранів є два проекти по всій Україні реабілітаційних центрів. Це міг би бути третій центр на всю Україну. Ми це в принципі питання обговорили із заступником міністра ветеранів і вони прописали цю концепцію, тобто там проекти трьох реабілітаційних центрів на всю Україну для військовослужбовців. Але, на жаль, поки робота не йде, так що будемо звертатися, щоб пришвидшити цю роботу.

Дякую. Перепрошую, що певне вийшов за регламент і тоді представлю наступного народного депутата – Дмитра Соломчука, який розкаже про розвиток фермерського господарства на селі.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю. Соломчук, Рівненщина. Дякую за надане слово. Дякую за запрошення. Дякую організаторам.

Так як я до політики, 23 роки був дотичний до сільського господарства, то почнемо з історії, як все починалося.

20 років тому в принципі український політикум міг обирати, в нього було два шляхи в сільському господарстві: чи шлях глобалізації (те, що в принципі відбулося), чи польський сценарій – розвиток села, розвиток господарства на селі.

Обраний був шлях глобалізації, накладений мораторій на землю, яка земельна реформа в принципі мала бути впроваджена ще на початку нульових. Для чого? Щоб загнати людей, бойовиків, 7 мільйонів під один стандартний договір оренди. Як ми добре пам'ятаємо, і я, в ті часи, яка була орендна плата, там 5 чи 10 мішків пшениці на той момент. Тобто засіяли, зібрали врожай, бойовикам віддали цю пшеницю, це все завантажили в танкер і вивезли, отримали валюту і відбувався розвиток. Так у нас створилися компанії з земельними банками по 400-500 тисяч гектарів землі за копійки. Як би на той момент була впроваджена земельна реформа з обмеженнями, цього б ніколи не було, не відбулося і відбувався би розвиток села. Тому що великі компанії мають одну бригаду на цілу область, де стоять комбайни, техніка, приїхали там посіяли, обробили агрохімікатами, зібрали, поїхали. Бригади, які були в селах, зникли, а це інженер, це і охорона, це і медичний персонал, це кухня, яка готує їсти, і купа працівників, які були на селі і сьогодні зникли, і були змушені поїхати до Польщі чи працювати в обласних центрах.

Слава Богу, деякі такі місцеві локальні компанії витримали. Тут вони і сьогодні є присутні, це такі, як є пан Ющенко – ваш  місцевий локальний, можна так сказати, виробник,  і є достатньо інших в Житомирській області.

Наша позиція в тому, щоб в кожному селі після децентралізації було мінімум 20 фермерів. Для чого це? По-перше, місцеві виробники локальні, вони завжди на будь-яке свято чи не свято, потрібно підтримати село, можуть виділити кошти (щось побілити, щось пофарбувати, десь допомогти сусіду, місцевій людині). Великим глобальним компаніям це не цікаво, вони розглядають села більше як полігон – зібрали, вивезли, і соціальна складова для них не завжди цікава. Те, що, в принципі, і відбувалося.

Щодо законопроектів, на яких наголосив голова ОДА Віталій Іванович. По-перше, дуже приємно, що голова ОДА знає законопроекти, які стосуються сільського господарства, мало голів ОДА це знають –  3205, фонд гарантування платежів. Ми з колегами підготуємо звернення. В принципі, ви зверталися, щоб його підняти у порядку денному, тому що це надважливо.

Що стосується 5600, там, де, на мій погляд і погляд комітету, податковий комітет його не зовсім доопрацював, наше рішення комітету одноголосне було не приймати. Чому? Тому що городи не можна оподатковувати. Ну, якщо ми дійдемо до оподаткування городів, це взагалі вже… Це просто неможливо.

Що потрібно? Якщо це стосується Житомирської області, Рівненської або далі областей Західної України, в нас паї в багатьох людей 1,4,  1,6,  1,7 гектара. І сімейні ферми не можуть здійснювати реєстрацію, тому що там норма від двох гектарів до 20.

Ми з колегами підготували законопроект, вже й подали. Я надіюся на підтримку загальну у залі, щоб знизити цю межу до 1,05 гектара, щоб всі…

Те, що здійснила колись Польща. В Польщі багато фермерів. Чому? Тому що от всі сімейні господарства у них здійснили офіційну реєстрацію. Для здійснення офіційної реєстрації, якщо рахувати Західну Україну, багато хто її не може здійснити через те, що вона здійснюється тільки від 2 гектарів, а у багатьох наділи менші. Здійснили офіційну реєстрацію, там багато є компенсації по податкам, там немає якихось шалених сплат, це все доступно. Плюс в тому році, так само з колегами був написаний, вже прийнятий і став Законом щодо електронного реєстру дотацій. На сьогоднішній день, якщо не помиляюся, вже об'явлений тендер і буде написана електронна площадка.

І на наступний рік, коли це вже буде впроваджено, любе господарство сімейне здійснює реєстрацію, як "Дія" типу, тільки інша буде площадка, та, що стосується сільського господарства, завантажує документи свої реєстраційні і якщо займається садівництвом, закупили саджанці, потрібна компенсація. Зрозуміло, саджанці потрібно купити офіційно. Завантажуються документи, накладні і заходять електронні кошти, щоб взагалі без паперообігу, не було якоїсь бюрократії, бігати по чиновникам, щоб чиновник там ганяв з кабінету в кабінет. Для цього також впроваджується не тільки задля освіти, медицини, хоча це теж важливо, це проводиться інтернет в села по програмі Президента. Тому що, зрозуміло, якщо є електронна дотація, то аграрій має мати доступ до Інтернету, а не їхати в обласний центр оформити цю реєстрацію в селі.

Щодо 5600, в любому випадку ми будемо подавати правки, вже вони готові, щоб збільшити межу огородництва, тому що 50 соток – це недопустимо. Також є багато питань по птахівництву, що хочуть зняти з IV групи, і це також обговорюють. Це зрозуміло, є великі компанії, глобальні, а є по птахівництву і маленькі локальні компанії, які мають там по 50, по 70, по 100 тисяч голів. І якщо їх перевести на загальну систему оподаткування, не факт, що вони будуть існувати далі. Тому що на птахівництві на сьогоднішній день не такі великі прибутки і націнки дуже маленькі через те, що дуже сильно піднялись ціни на комбікорми.

Також працюємо над питанням безпеки продуктів харчування. Поданий колегами законопроект, який також уже незабаром буде в сесійній залі, щодо трансжирів, щодо гідрогенізованих олій як пальмова та інші. Через те, що їх щороку імпортується до нас усе більше, на сьогоднішній день це орієнтовно 240 тисяч тонн у рік. І від цього втрачає наше село, замість того, щоб використовувати нашу жирову базу, ми використовуємо, інвестуючи фермерів Малайзії, Індонезії. Це потрібно зупиняти.

Також уже на стадії закінчення розробки, можливо, до відпустки, можливо, після відпустки будемо з колегами подавати законопроект щодо ритейлу. У нас велика проблема з тим, що наш ритейл іноземні продукти розглядає на своїх полицях цікавішими за українські продукти, а це неможливо. Ритейл нашим внутрішнім виробникам щодня на сьогоднішній день винен 27-28 мільярдів гривень. От сьогодні вони там мільярд заплатять банкам, знову візьмуть, знову будуть винні, 27-28 мільярдів.

Але якщо купують імпортне молоко там з Польщі чи інші продукти, овочі, вони платять кошти авансом. Виходить, що наше село, людина, яка працює в селі, віддаючи продукти на переробку, переробник постачає в наш супермаркет, наш супермаркет платить упродовж 180 днів, – це обертаємість на селі грошей тільки два рази за рік, де може бути прибуток? Але за іноземні продукти наш ритейл платить авансом.

Це потрібно питання врегулювати, і прив'язати до терміну придатності продуктів харчування. Якщо термін придатності великий, то максимум там поставити, щоб розрахунок був на протязі 30 днів, тому що ніякий виробник не може чекати шість місяців коштів. Це просто реально збиток. Якщо це буде впроваджено, кошти на село підуть 10-12 разів на рік, і навіть при меншій націнці річний прибуток господарства буде достатній для розвитку.

Взагалі маємо працювати над тим, і це не тільки депутати, а й виконавча влада, і ОТГ, для розвитку фермерів на селі. Тому що це, по-перше, …(Не чути) податки, це соціальна складова на селі і це економічна безпека продуктів харчування. Чому?

Великі глобальні компанії, вони займаються на 90 відсотків вирощенням технічних культур. А якщо й не технічних, вони все рівно дивляться там на лондонську біржу, на чиказьку. Подивилися, яка ціна в валюті, завантажили, вивезли. Але ця ціна не завжди доступна для українських громадян, щоби купити тут цей продукт на полицях.

А місцевий локальний виробник, який буде у вас у селі, буде реалізовувати продукцію по тій ціні, яку може сплатити споживач. Він не буде дивитися, якщо фермер з полуницею, з овочами виїжджає на базар, він перед цим не дивиться, яка ціна там в Лондоні чи в іншій країні. Він дивиться і виставляє ту ціну, за яку заплатить споживач. Це буде гарантувати доступність ціни і вищу якість продуктів харчування.

Також зараз активний іде, я так скажу, розвиток, підтримка, як і від комітету нашого, органічних виробників продуктів харчування, овочівництва. Перший рік була виділена поки що невелика, можна сказати, тестова сума – 50 мільйонів на підтримку органіків. Вони навіть сьогодні її використати не можуть. Також зараз подали законопроект, щоб вони її змогли використовувати, щоб вони змогли сертифікувати, згідно українського законодавства, свої підприємства. Тобто питань дуже багато.

Розвиток села – це довгий процес. Але над цим потрібно працювати, а не тільки з трибуни на протязі 30 років кричати, як ми спасаємо село, в цей час заганяти всіх пайовиків, які мають приватну власність, під стандартний договір оренди, під час цього державні землі за копійки віддавати в оренду і кожен рік накладати під ялинку мораторій і казати, що це спасіння. І за цей період зникло в Україні більше 300 сіл взагалі як таких, їх просто вже немає. Більше чотирьох сіл – з проживанням, де проживають тільки в декількох будинках, всі інші вікна забиті дошкою. Будемо відновлювати цей процес. 

У 2019 році, коли з колегами голосували за бюджет на 2020 рік, так само у 2020-му на 2021-й, повністю заблокували видачу виплати компенсації великим агрохолдингам, поставили обмежувачі, переписали всі запобіжники, які можливі. Пов'язані особи, щоб маленьке та середнє господарство отримували кошти, а в наступному році в електронному вигляді, це дуже важливо.

Якщо є якісь питання, звернення, хтось не знає як щось оформити, якщо відбуваються якісь бар'єри в якихось органах для розвитку господарства на селі, завжди звертайтеся до мене чи до колег з комітету. Завжди, якщо у нас не буде часу, підключимо помічників, якщо це сесійний день, завжди допоможемо, підкажемо, подзвонимо, а якщо потрібно, когось і накажемо, головне, щоб вас відкривалися господарства.

І запам'ятайте: інвестор до вас в село іде тільки тоді, коли для місцевих інвесторів, для місцевих фермерів, які саме живуть у вашому селі, буде комфортно працювати. Тому що, коли інвестор заходить, він дивиться, як працюється там місцевим. Якщо місцевим там працюється некомфортно, він ніколи до вас не зайде. Так що працюйте максимум над цим.

Дякую вам.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре. Дякую і за гарний виступ, і за чудову роботу на Рівненщині.

Всі законопроекти, про які ми говоримо, вони всі в процесах. За процесами  у нас стежить  людина, яка відповідальна, Олександр Старинець, голова секретаріату Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. Він теж у нас присутній. Тому все, що звучить, воно все на папері виражено, і тому звертайтеся, депутати народні. Звертайтесь і вносьте пропозиції, якщо у вас є до законопроектів якісь певні зміни, правки. Багато що  розглядається, до другого читання  готується, тому якраз всі пропозиції, вони зараз актуальні, і вони на розгляді.

Далі представляю міського голову Новоград-Волинського Миколу Боровця, всім вам відомого і шанованого. Тема виступу: "Розвиток Новоград-Волинської міської територіальної громади".

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Шановні друзі! Микола Боровець, голова міської територіальної громади.

Найперше я щиро вітаю всіх гостей нашого міста, які прибули, на батьківщині Лесі Українки і всім бажаю нам такої плідної праці.

Власне, хотів би подякувати, в першу чергу, Дмитро Сергійович, вам за те, що вже на протязі двох місяців, шановні колеги народні депутати, ми маємо честь у нашому місті приймати друге засідання Комітету Верховної Ради  і розглядати в принципі майже подібні питання, які ми розглядали і на попередньому засіданні Комітету Верховної Ради, який проходив у нашому місті.

Що дуже важливо? Мабуть, Олександре Георгійович, до вас, в першу чергу моє звернення. І тут правильно Дмитро говорив чи ви говорили, що дуже важливо не стільки, як ми поговоримо, а які потім будуть прийматися рішення по результату нашої роботи.

Хочу сказатий інформувати всіх, хто присутні, що попереднє засідання Комітету Верховної Ради, яке проходило десь два місці тому назад, власне, майже нічого не зрушило з місця з тих проблем, які ми піднімали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це був інший комітет.

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Ну, Дмитро Сергійович, вірю, що це інший комітет це я знаю. І хочу сказати Олександру Георгійовичу, що вірю в те, що ваш комітет або, вірніше, слідуючий комітет, а можливо будуть ще комітети, все ж  таки ми будемо працювати більш ефективно і плідно.

І хотів би зараз сказати слідуючі такі моменти. Власне, та тема, яка піднімається, вона є дуже актуальною і дуже значимою. І навіть вчорашні наші розмови із колегами які були, вони мене десь трошки насторожили в такому важливому аспекті, який я хотів би зараз сказати, як можливо найголовніші.

Мені так здається, що у нас у державній структурі хтось повинен займатись одним розвитком сільських територій. Бо от сьогодні, слухаючи замміністра аграрної політики, потім представника Міністерства регіонального розвитку, а потім був би ще представник і Міністерства економіки, мабуть говорили всі про одне і те саме, і власне точно не було б конкретно відповідального за цю проблематику, яка би змивала цей важливий, дуже важливий стратегічний напрямок розвитку нашої держави. А проблем є дуже багато. І я зараз не буду взагалі-то зупинятися на більшості проблем, які ми обговорювали.

Подякую Дмитру Сергійовичу. 2 липня у Верховній Раді ми збиралися всіма головами територіальних громад. Ми всі зібралися і були присутні і ми дуже детально обговорили ту реальну проблематику, яка є сьогодні в територіальних громадах, і власне, що не хватає для того, щоб їх успішно розв'язувати, ці проблеми. І от я дякую, Дмитро Сергійович, за таку… Ну ми багато потратили часу, але я впевнений, що ті напрацювання найдуть відображення сьогодні в рекомендаціях.

Я хотів би зупинитися на трьох, на мій погляд, на сьогоднішній день важливих аспектах, які є. І найголовнішою темою і проблемою, яка, на мій погляд, на сьогоднішній день існує, і на яку варто було б звернути увагу і  тему трошки частково піднімав про це і Дмитро Сергійович – це тема охорони здоров'я у таких містах і регіонах, і власне організація, і увага держави до цієї проблеми. Я вам скажу відверто, мабуть дякуючи тому, що ковідні проблеми, вони частково звернули цю проблему, увагу вірніше держави на ці проблеми. Але власне на сьогоднішній день якогось системного підходу до вирішення цієї проблеми не вбачається, і багато проблем на сьогоднішній день просто залишаються на місці і вони не розв'язуються.

Що мається на увазі. Якщо ми говоримо про первинну ланку надання медичних послуг – це однозначно тема і проблема місцевого регіонального рівня, то я ніяк не можу погодитися з тим, що вторинна медична послуга, яка надається медичними закладами, вона знову частково неправильно розв'язана і вирішена.

Наприклад, я вам розкажу, яка проблема і просив би відобразити її десь у вашій резолюції. На сьогоднішній день надання медичних послуг "вторинна медична допомога", а це лікарня, яка надає медичні послуги, вона надає медичні послуги, вона визначена як опорною лікарнею певного регіону. Їх є чотири на область, чотири таких лікарні, але в утриманні, матеріальному забезпеченні і облаштуванні, вона покладена на територіальну громаду, на території якої вона знаходиться, тобто – місто.

Більше того, у нашому регіоні ця проблема ще усугубилася й іншим характером. Якоби я бачу, ви почали відображати у вашій резолюції, що бувший район, а місто і район, однойменно район, до цього часу не виконано рішення постанови Кабінету Міністрів чи навіть закону, що до 1 липня вона повинна бути передана. Я більше того вам скажу, як міський голова можу сказати, ми не воліємо того, щоб вона була однозначно передана місту, бо це тема проблеми чотирьох навіть районів, які є.

І, Віталій Іванович, я впевнений в тому і, Дмитро Сергійович, ми з вами це обговорювали. І головний лікар, вірніше директор, він повністю підтверджує, що такі лікарні повинні бути передані і взяті в управління обласне, яке об'єднує, і тоді десь ця проблема могла б успішніше розв'язуватися. Тому що на сьогоднішній день, якщо ми говоримо, що от є, сидять колеги, які медичні послуги лікарня надає по замовленню НСЗУ, це як би нормально. А утримання? Це обладнання. Це от весь комплекс проблем, не може він розглядатися однією територіальною громадою, а всі інші цим користуються. Тому це неправильно.

Тому якщо є чотири на область таких лікарні, вони повинні бути в обласному оперативному управлінні і мають бути з певними долями бюджетного фінансування. Це моє таке велике переконання, моє бачення і моя пропозиція. І разом з тим я хотів би, щоб воно було обговорено на національному рівні.

Далі. В кінці-кінців хотів би ще в цьому аспекті обговорити одну проблематику. Віталій Іванович, акцентую цю увагу десь зараз,  це те, що піднімав Дмитро Сергійович.

Тема – будівництво  і завершення хірургічного корпусу. Повірте, це не таке другорядне питання, яке можна отак  обійти. З 2012 року об'єкт будується. І повірте, з 2012 року місту Новограду-Волинському нічого більше не виділяли, бо казали, що у вас всі кошти будуть іти на хірургічний корпус.

Я спеціально підняв, бо я, можливо, десь помилився, що я не знав, але я вам скажу, через цю причину нам не виділяють у місто ні копійки ні на школи будівництво, ні на енергозбереження і так далі. Я виключення роблю – це дороги, Віталій Іванович. Да, це якби не Державний фонд регіонального розвитку. Але хірургічний корпус у нас теж не будувався, частково дуже, за таким залишковим принципом. І на сьогоднішній день маємо велику проблему.

Я б дуже хотів би, Віталій Іванович, так як ми вже домовилися, я хотів би, щоб сьогодні було задекларовано це і в рішенні комітету, якщо ми офіційно говоримо, що ми сьогодні розглядаємо і пишемо певні рекомендації. Там я не бачив, щоб була від обласної державної адміністрації рекомендація. Можливо, більш Міністерство регіонального розвитку, це я говорю до вас, шановний пане Віктор Аксентійович. Міський бюджет виділив кошти, ми переробили проект, зробили його на два роки: 52 мільйони – перша пускова черга, і друга пускова черга – 57 мільйонів.

Я б дуже хотів би, щоб ви це почули і в слідуючому році, як ви казали, Віталій Іванович, це об'єкт №1, який буде фінансуватися в нашій області. Я вірю в це, і я хотів би, щоб сьогодні комітетом це теж було задекларовано і відображено. Да, оце теж дуже важливий момент.

Слідуюче питання. Це, Олександр Георгійович, для того я так акцентую увагу, щоб результати комітету давали якісь… вірніше, робота давала результати.

Слідуюче питання, яке я хотів би. Жалко, що немає вже представника Міністерства аграрної політики. Дуже гарно говорили…

 

_____________. Є, він відійшов.

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Питання земельних відносин. Я не буду навіть зараз розповідати цю тематику. Ви, депутати аграрного комітету, професіонали в цій темі. Я більше того скажу, ви сьогодні є ініціаторами багатьох нормальних законів, і в тому числі навіть земельної реформи.

Але я запитую: на сьогоднішній день а як буде далі, чи не так само, як було до цього часу із землею?

Ми сьогодні чули два факти. От сидить голова Ярунської ОТГ, де 200 гектарів просто зникло. А я зараз повторно буду звертатися з листом вже до народного депутата, де сидить голова Чижівської ОТГ, де було просто вкрадено 36 гектарів землі. Одним діянням одного діяча, це Жукова Віра, Держгеокадастр Житомира. От уявіть більш детально, зараз передаю вам цей лист. Хочу сказати, що землю без погодження сільської ради було забрано, передано 18 жителям Дніпропетровська в Новограді-Волинському, де в нас є 30 механізована бригада, де 700 чоловік стоїть на черзі населення, 18 чоловікам надано по 2 гектари землі, і через місяць ця земля була перепродана акціонерному банку в Дніпропетровську.

Хочу сказати знову до вас, шановні депутати, звертаюся. Я написав в прокуратуру, в Службу безпеки цей лист передав. У нас було зібрання біля міської ради. "Сила і Честь" політична партія зібрала акцію. Ми все це провели, але нічого не вирішилося.

І я запитаю: а як ми почнемо сьогодні приватизацію землі сільськогосподарської, чи не так само буде? Вже хтось підготовився до цього, якщо ми на це не дамо відповідь?

Оце я передаю цей лист. 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ми від комітету рішення зробимо і відправимо у відповідні служби.

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Я був би дуже вдячний.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Якщо там є реально незрозумілі люди, я думаю…

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Там є… (Не чути) От сидить голова Чижівської ОТГ, з ним не погоджували. А цього не можна було робити. Але земля забрана в Дніпропетровськ, в Новограді-Волинському знайшли 36 гектарів землі. (Шум у залі)

Ні, я це говорю не перший раз. Вже мені надоїло про це говорити. (Шум у залі) Добре. О'кей, я передав, офіційно є.

Шановні друзі, ще одна тема по землі. Ще в 2008 році я, будучи міським головою, ми прийняли теж, тоді на той час дуже важливу річ зробили у місті нашому – прийняли весь житловий фонд Міністерства оборони. Тоді була така політична воля – передати житловий фонд, місто гарнізонне, і ми прийняли землю одними із перших в Україні, навіть показали приклад. Але земля до сьогоднішнього дня так і не передана.

Сьогодні провести мені колектор, каналізації чи побудувати дитячу площадку – я звертаюся до Міністерства оборони: дайте нам дозвіл. Житловий фонд – це не об'єкт Міністерства оборони, це земля, яка на сьогоднішній день нам не передається. Чому не передається? Існують якісь там мораторії, заборони і так далі.

Я з цього приводу теж підготував лист вкотре. Там я дуже прошу, от ви знаєте цю тему, допомогти її успішно вирішити і розв'язати. Це друге питання.

Шановні, ще одна є проблема і питання. Я вже вибачаюся, одна секунда. Шановні народні депутати! Тут є теж керівники комунальних підприємств, директор теплокомуненерго. А взагалі-то ми всі – я, міський голова, ви, народні депутати – представляємо інтереси  наших людей.

Насправді, у нас зараз ми  на порозі великої проблеми, пов'язаної з ціною на енергоносії, пов'язаної з ціною на газ і початком опалювального сезону. Це  велика  проблема. Ми одночасно… Уряд змінив нарахування субсидій, а це десь процентів  20 людей просто відпало від можливостей, але разом з тим різко підняли ціну на газ.

Ну сама більша проблема склалася в іншому, що НАК "Нафтогаз і оператори, які транспортують, поставили умову, що підприємства комунальні повинні попередньо проплачувати 30 процентів вартості газу, яким будуть користуватись. Де це підприємство візьме ці гроші? Та навіть ми бюджетом не змогли б і не зможемо йому надати, наприклад, у жовтні місяці 20 мільйонів гривень для того, щоб воно закупило газ попередньо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А теплокомуненерго ви в оренду віддали?

 

БОРОВЕЦЬ М.П. Ні, теплокомуненерго… Наше міське комунальне підприємство саме успішне підприємство в Україні, в цьому році отримало нагороду. Повірте,  не маємо жодної копійки боргу. Щоб не казали, що є там кредиторська заборгованість і так далі. Але ми не можемо розпочати опалювальний сезон по цій причині. Де я теж, Дмитро Сергійович, вам передаю цей лист…  (Не чути)

 Шановні друзі, Олександр Георгійович, дуже просив би, щоб рішення, які… (Не чути), вони були оформлені, подані до міністерств. І не так як я отримував десь п'ять листів попередньо, що ваше зауваження прийнято, передано для подальшого розгляду в міністерство таке то, все.  Я і сам можу в міністерство написати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Петрович. Як завжди експресивно, емоційно, але по ділу.

У нас дуже багато виступаючих далі, цілих 13. Потім ще підписання меморандуму. У нас тут і голова Житомирської ОДА і заступник міністра агропромислового комплексу будуть підписувати Меморандум про співпрацю. Детальніше про нього поговоримо в самому кінці.

Хотів би підкреслити той факт, що у вас у всіх є програми. Отак вони виглядають. І на цих програмах є таймінг. Тому прошу всім виступаючим дати по п'ять хвилин. У Верховній Раді законопроекти представляють дві хвилини, за дві хвилини встигають представити. Тому п'ять хвилин – це як би і небагато, але  і немало.

Далі передаю слово, трохи зміни будуть в регламенті, Ширмі Володимиру Васильовичу – це заступник голови Житомирської обласної ради, дуже досвідчений управлінець, який раніше був головою Житомирської обласної ради.

 

ШИРМА В.В. А ще раніше аграрієм.

Доброго дня, шановні народні депутати, всі присутні в залі! Насправді дуже приємно, що відбуваються у нас в області такі події. Я від обласної ради вітаю всіх учасників, присутніх тут. Обласна рада тут представлена потужним лобі в особі Олександра Миколайовича Ющенка, "Галекс-Агро", ректора Поліського національного університету Олега Скидана. І це говорить про те, що є досвідчені фахівці в обласній раді і обласна рада не стоїть осторонь аграрних питань.

Приємно те, що за останні роки Житомирщина стала одним із флагманів по виробництву аграрної продукції на Україні, і в Україні аграрний сектор розвивається. Але разом з тим хотілось підняти деякі питання, і скористатися такою можливістю, що присутні тут у нас народні депутати, і не просто аграрники, – питання соціального розвитку села.

Мені не так давно прийшлося виступати на президії Академії аграрних наук, де я сказав, у підтримку колеги депутата Верховної Ради, що мені здається, якби від Ружена і до Виступовичів Овруцького району (границі з Білоруссю) сьогодні не було населеного пункту, то наші аграрники, великі аграрники лобі, вони були б задоволені: не створюючи жодного робочого місця, поставивши GPS і трактор їхав би і орав би. І не було би проблем: ні села немає, ні школи  немає, ні охорони здоров'я не має – нічого. Абсолютно не підтримую цю політику, і держава має тут це питання врегулювати.

Ми бачимо, що сьогодні з кожним днем значення у валовому внутрішньому продукті аграрного сектору збільшується. І Житомирщина – приємно теж…

Сьогодні Віталій Іванович говорив про напрямок такий – ягідництво, садівництво. Мені сьогодні хочеться сказати, що і виробництво зерна – область майже 3 мільйони тонн сьогодні виробляє зерна. Не так давно ми думали, як нам один мільйон зробити. Звичайно, це погода, це технології, це все.

Але хотілось би підняти декілька питань, які сьогодні потребують регулювання на державному... І вони, мені здається, вони не потребують великих фінансових ресурсів. Да, у нас є програми наші обласні, які направлені на підтримку.

Зокрема це у нас є програма "Власний дім", яка дає можливість сьогодні, хто хоче жити на селі або в селищах і районних центрах колишніх, придбати житло. Невеликі гроші, але 300 тисяч сьогодні людина може взяти.

У нас є програма підтримки тваринництва, зокрема доїльні апарати, хто там тримає декілька корів.

У нас є програма сьогодні підтримки кооперативів. Ми вчора були в Радовелі, згадували сьогодні, де підприємець підтримує і освіту, і медицину, але і він сьогодні говорить про обслуговуючу кооперацію. У нас теж є програма підтримки саме обслуговуючої кооперації. І мені дуже приємно, що сьогодні люди на селі самі вже доходять до того, що індивідуально вижити надзвичайно складно особистим селянським господарствам чи навіть фермерським господарствам, а потрібно об'єднуватися сьогодні в кооперацію. І у нас є теж кошти на підтримку. Я не буду зупинятися, але навіть в Новоград-Волинському нинішньому районі є сьогодні такі приклади. І обласна рада має наміри і надалі підтримувати цей напрямок.

І хотілося б на деяких питаннях до народних депутатів звернутися і акцентувати увагу – сьогодні зайнятість на селі. У нас сьогодні є особисте селянське господарство. У нас є сьогодні  Закон "Про особисте селянське господарство", на жаль, він на сьогоднішній день не діє. Його треба або допрацювати, або дати якийсь імпульс йому.

От для прикладу. У мене сусід тримає  п’ять корів. Йому треба 35 фур сіна заготовити. Він паше з 4 годин ранку і до 11-ї години вечора. І  він каже мені: "Володимир Васильович, у мене стажу не хватає!". Треба врегулювати і дати йому можливість. Він платить цей єдиний внесок соціальний, і щоб йому оце, що він там працює, щоб воно йшло йому в пенсійний стаж, щоб людина могла отримати пенсію. (Загальна дискусія)

У нього немає планів. Це йому створити… (Шум у залі) Йому простіше, мабуть, було так.

Друге питання. От у нас в обласній раді є  Рудь Петро Володимирович, всім відоме підприємство, експортує у 30 країн світу свою продукцію. На  сьогоднішній день поряд у нас тут Білорусь, поряд, туди він не може продати пачку морозива.

До нас сьогодні їде м'ясна продукція, молочна продукція від поляків, від німців і від багатьох-багатьох. І сьогодні, повірте мені, пройде 5 років, на селі в особистому селянському господарстві ми й корови не найдемо. Потрібно захищати свого виробника. Або квоти, або… Я розумію Світову організацію торгівлі, розумію все. Ну потрібно захищати.

Нема сьогодні… Добре, що Ющенко є, ще декілька господарств в області, по півдню там ще, таких великих товарних виробників. Особисте – воно зникне просто, треба його захищати. Це дасть можливість і людині працювати, і якісь надходження отримати в селі. Тому це питання дуже важливе.

Для прикладу наведу ту саму Францію, де 2-3 тисячі євро на гектар дає держава дотації аграрнику в селі, невеликому фермеру. Вони сьогодні говорять, що в Парижі не можна найти сьогодні француза, що в селі зберігається та ідентичність, яка пов'язує громадянина той ж самої Франції з чимось французьким.

Якщо ми так будемо хазяйнувати, у нас скоро сіл не стане. У нас  кожен рік не стає по декілька десятків сіл на Україні. Тому от такі кроки треба робити для того, щоб  зберегти це все.

Ще одне питання хотілося… Я вже звертаюся до Тараса Миколайовича. Я з ним спілкувався після його виступу. У нас на сьогоднішній день, слава Богу, що передали землі громадам. Я звертаюся  до голів громад, до старост, які є тут присутні, депутатів районних, адміністрації. У нас на сьогоднішній день в області, точно не можу сказати, біля 40 тисяч гектарів лісу нічийого. Нічийого!

Я звертаюся до вас, голови громад. Сьогодні у вас є вже всі можливості створювати комунальні підприємства, не чекати, поки його вже доріжуть до кінця. Його ріжуть вже там по п’ять разів. Але приймайте рішення на сесіях, створюйте. Приклад у нас є – Романівський район, колишній Романівський район, де було комунальне підприємство. Сьогодні воно перейшло вже в громаду Романівську. Створюйте комунальні підприємства. Беріть одну людину, робіть інвентаризацію землі, переливайте туди землю і наводьте там порядок. Це не тільки ліс, це саме лісосмуги, які там були посаджені в 50-х роках, сьогодні їх теж дорізають. Тому отакі речі теж треба робити.

Я дякую. Дякую народним депутатам. Хотілося б, щоб ми ті всі пропозиції, які були вони озвучені тут, найшли своє відображення в рішенні виїзного комітету.

Вірю в село, вірю в аграрний сектор. Тому що будучі декілька років назад на Кіпрі і бачачи, що там нічого немає… А ми, коли аграрії приїжджають і хочуть орендувати землю, як побачать, що цей наш ліс зелений, побачать цю вологу, та кажуть – ми такі щасливі. Тому треба ефективно все використовувати і будуть наші агрономи теж заможні.

Дякую. І бажаю успіху всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Васильович.

Ви ніби були у нас на круглому столі, ми питання лісу піднімали, зараз нагадав Микола Петрович. І до речі, було прохання таке, від голів громад, щоб передбачити якусь пільгову ставку на ліс для шкіл, садочків, ті що опалюються у нас ще на дровах, щоб …(Не чути) для того, щоб опалювати заклади освіти.

Далі у нас Арендарчук Наталія Петрівна, директор Департаменту агропромислового комплексу та економічної політики облдержадміністрації. Тема: "Програма розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2021-2027 роки". Прошу до слова. П'ять хвилин регламент.

 

АРЕНДАРЧУК Н.П. Я буду максимально коротко. Тому що вже частково і Володимир Васильович визначив ті напрямки, на яких я хотіла акцентувати увагу. Ну перш за все, мої щирі вітання депутатам присутнім нашим у залі, всім учасникам заходу.

Хочу акцентувати увагу на тому, що значимість саме сільських територій в сучасних умовах, вона посилюється саме їх внеском у формування продовольчої безпеки та нарощування експортного потенціалу як України в цілому, так і окремих регіонів.

А саме тому, вже зазначалось рядом виступаючих, пріоритетом державної і відповідно регіональної політики є забезпечення їх саме комплексного розвитку, який передбачає саме концентрацію зусиль, фінансових ресурсів на трьох складових життя села: економічній, соціальній та екологічній.

Саме з урахуванням стратегічних пріоритетів щодо розвитку сільських територій, які визначені в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, були сформовані відповідно регіональні пріоритети стратегії розвитку Житомирської області на період до 27-го року. Вони спрямовані на вирішення наявних проблем сільських територій та формування сприятливого середовища для активізації економічних процесів підвищення стандартів життя, що в кінцевому результаті дасть можливість подавати диференціацію в рівнях розвитку регіонів.

Серед основних пріоритетів можна визначити, які ми заклали саме в стратегію розвитку нашого регіону. Це стимулювання розвитку всіх видів агровиробництва, підвищення конкурентоздатності сільськогосподарського виробництва саме на органічній основі, модернізація комунальної інфраструктури, поліпшення якості місцевих доріг, підвищення транспортної доступності, забезпечення належного благоустрою, чистого і безпечного довкілля, зміцнення, зрозуміло, громадської безпеки, поліпшення матеріально-технічної бази, закладів охорони здоров'я, розвиток мережі спортивних об'єктів, закладів освіти, соціальної інфраструктури і формування цифрової інфраструктури, та забезпечення саме цифрових комунікацій в територіальних громадах.

Як державна, так і регіональна стратегія і програма підтримки – це все ж таки рамкові орієнтири стратегічного розвитку. І вони залишають можливість кожній громаді формувати свої стратегії, формувати свої програми в межах тих пріоритетів і в межах тієї мети, яку ми ставили в своїй регіональній стратегії.

Одним із інструментів реалізації стратегії відповідно є програми розвитку певної галузі або певного сектора, які розширюють стратегічні завдання, стратегічні цілі, конкретизують їх і визначають основні напрямки.

Так 24 грудня 20-го року була підтримана і прийнята програма розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2021-2027 роки. Підтримка суб'єктів господарювання і селян, відповідно до цієї програми, буде здійснюватися за напрямками діяльності галузей на весь період дія програми. Загалом можу сказати, що сфера рослинництва передбачає 37,6 мільйона гривень, тваринництво – 28,5 мільйона гривень, мале підприємництво в особі кооперативів, які вже згадувалися, в особі фермерських господарств – на рівні 14,4 мільйона гривень, соціальний розвиток села – 45,1 мільйона гривень.

Враховуючи, зрозуміло, обмеженість часу, коротенько абсолютно презентую, які ж напрямки підтримки, враховуючи актуальність, будуть підтримані коштами обласного бюджету саме в цьому році.

Отож, у 2021 році в обласному бюджеті на виконання заходів програми розвитку агропромислового комплексу передбачено більше 3 мільйонів гривень за наступними напрямками.

Як вже сказав Віталій Іванович, саме стратегією розвитку Житомирської області на 2027 рік смарт-спеціалізацією було визначено органічне виробництво. У нашому регіоні цей напрямок підтримується ще з 2016 року і ми раді, що передбачається така підтримка аграріїв і у державному бюджеті. Міністерство агропромислової політики ініціювало і презентувало такі проекти, наразі готуються документи, і будемо звертатися до народних депутатів підтримати їх щодо підтримки саме цієї галузі.

Але, повертаючись до обласної програми, у нас також передбачено програмою часткове відшкодування вартості сертифікату відповідності органічного виробництва – відшкодовується на рівні 50 відсотків такої вартості.

Хочу зосередити увагу на тому, що основою підтримки розвитку села і сільських територій є все-таки допомога малому підприємництву на селі, фермерству та оперативного руху. Також зазначалося рядом наших виступаючих, в області поступово зростає кількість фермерських господарства. Станом на 01.06.2021 року наразі їх 690, 21 з них утворилося саме у 2021 році. Крім того, в області вже зареєстровані 5 фермерських господарств сімейного типу. У 2021 році в області функціонує та надає послуги 10 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

І саме на підтримку цього напрямку – розвитку фермерства спрямоване часткове відшкодування вартості придбання причіпної та навісної техніки та обладнання саме фермерським господарствам. Фінансова підтримка надається фермерським господарствам у розмірі 50 відсотків понесених витрат за придбання причіпної та навісної сільськогосподарської техніки. Це другий напрямок, який фінансується і підтримується.

З 2017 року ми активно підтримуємо господарства населення, запровадивши підтримку на часткове відшкодування вартості установок індивідуального доїння, придбане господарствами населення. За весь цей період фактично отримали таку компенсацію 1 тисяча 377 господарств населення, у тому числі 22 – вже отримали саме в цьому році. Відшкодовуємо до 7 тисяч гривень господарствам населення, які утримують 3 і більше корів, і 10 тисяч гривень – господарствам населення, які утримують 5 і більше корів.

Для юридичних осіб передбачена спеціальна бюджетна дотація з обласного бюджету за приріст поголів'я корів власного відтворення. Компенсується 2 тисячі гривень за кожну прирощену голову власного відтворення, тобто 2 тисячі гривень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Якщо можна, трохи прискорте…

 

АРЕНДАРЧУК Н.П. Да, все-все, закінчую, так.

І напрямок, який вже зазначив Володимир Васильович у своєму виступі, – це підтримка кредитування індивідуальним сільським забудовникам житла на селі. Очікуємо відповідно, що даний ресурс за підсумками першого півріччя дасть можливість нам його дофінансувати. Відповідні звернення, пропозиції вже були направлені в обласну раду сформовані.

І загалом можна сказати, що стратегія розвитку Житомирської області до 27-го року, програма, всі державні програми агросектора обласні сформовані відповідно на сайтах. З усіма можете більш детально ознайомитись.

 Загалом хочу сказати, що в минулому році 260 об'єктів господарювання і 636 господарств населення скористались державною допомогою у розмірі 175 мільйонів гривень. Тобто це, в принципі, досить вагомий ресурс. І всі інформаційні роз'яснювальні кампанії, які були започатковані міністерством і проводяться спільно з нашим департаментом, дадуть можливість нашим суб'єктам господарювання скористатись всіма тими можливостями, які наразі є.

Щиро дякую депутатському корпусу за підтримку ініціатив Міністерства аграрної політики та продовольства України. Сподіваюсь, що і решта програм, які ними будуть презентовані, також будуть підтримані.

Дякую всім за увагу. (Оплески)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_____________. (Не чути)

 

АРЕНДАРЧУК Н.П. Ми так відпрацюємо… Це з обласного бюджету, це наша програма. Я тільки, я тільки "за". (Шум у залі) Та ні, державна – там більше.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ні, це все працює. (Шум у залі)

Далі Туровський Іван Йосипович, перший заступник голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації. "Вплив децентралізації на розвиток сільських територій". Іван Йосипович теж досвідчений управлінець, раніше – голова Баранівської районної державної адміністрації.

 

ТУРОВСЬКИЙ І.Й. Шановний Дмитро Сергійович, наші народні депутати, керівники міністерств! Дозвольте від районної державної адміністрації в першу чергу подякувати вам за те, що ви вибрали наш Новоград-Волинський район і проводите тут у нас комітетські слухання по такому важливому питанню, де мають змогу взяти всі наші голови громад, старостати і депутати всіх рівнів.

Розвиток сільських територій є одним із основних викликів сьогодення, вирішенню якого приділяється значна увага. З цього боку держава також не стоїть осторонь і в свою чергу виділяє велику кількість коштів для того, щоб будувати саме сільські дороги, саме сільські амбулаторії і саме сільські навчальні заклади.

Як приклад, у 2020 році держава прийняла таке рішення, і нашому Новоград-Волинському району передала більше 30 тисяч гектарів з державної власності у комунальну власність наших територіальних громад. Але, на превеликий жаль, велика кількість даної землі дуже заліснена. І як говорив Володимир Васильович, головам громад потрібно буде приймати рішення, що саме робити з цією землею.

Незважаючи на те, що аграрний сектор динамічно і стрімко розвивається, але виникають проблеми саме у сільських територіальних громадах. Ці проблеми саме соціально-економічного характеру. На сьогоднішній день спостерігається велика міграція сільської молоді саме із сільських наших громад, на що вказує і низький рівень народжуваності наших дітей. Тому це і впливає на те, що наші навчальні заклади мають малу кількість дітей, що йдуть до дошкільних навчальних закладів.

Я думаю, що одним з таких проблемних питань, що стосується наших сільських територіальних громад, є те, що велику кількість землі обробляють у нас наші великі агрофірми, які прийшли, виорали, посіяли, зібрали врожай, а фактично не створюють ні одного робочого місця.

Я від районної державної адміністрації завдячую тим аграріям, які обробляють землю на наших територіях. Це такі агропідприємства як "Агровестгруп", … (Не чути), СТОВ "Птахівник", ТОВ "Граніт" та багато-багато інших. Дані господарства, на території яких вони обробляють землю,  створюють нові робочі місця і сплачують ці податки у наші територіальні громади, і тоді голови громад мають змогу розвивати свою територіальну громаду.

Для того, щоб наші громади розвивалися, нам сильно треба з головами громад залучати нових інвесторів таких, як, наприклад, у нас ТОВ… (Не Дане підприємство працює вже не один рік, розвивається і фактично з усього нашого Новоград-Волинського району звозить працівників на свої робочі поля. Я думаю, що дане зібрання принесе велику користь для наших голів сільських і селищних наших територіальних громад.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, дуже-дуже, особливо за оперативність.

Далі голова Овруцької міської ради – Коруд Іван Ярославович.

Ми от на Овруччині нещодавно були. "Співпраця Овруцької об’єднаної громади із сільськогосподарськими товаровиробниками по розвитку сільських територій та наповненню місцевого бюджету".

 

         КОРУД І.Я. Добрий день, шановна президія, шановні учасники нашого сьогоднішнього зібрання! Дуже дякую, що сьогодні такий захід відбувається у нас на Житомирщині. Дмитро Сергійович, Віталій Іванович, спасибі вам за такий захід. Тому що це важливо, коли мають можливість висловити свою думку, свою позицію голови громад, які сьогодні працюють безпосередньо на територіях.

Я не хочу багато затримувати ваш час, тому що втомилися. Але я думаю, що наша Овруцька громада сьогодні як по територіальності так і безпосередньо по кількості місцевих рад має велике значення сьогодні на Житомирщині. І я думаю, що на слайді ви бачите, яка інфраструктура на сьогоднішній день у нашій громаді, ті школи, і садочки, і амбулаторії (15 амбулаторій, 66 ФАПів).

Але дуже важливе значення сьогоднішнє має тема не закинути наші села, щоб вони сьогодні тільки відмирали, я скажу так просто. Чому? Тому що, на жаль, так сьогодні відбувається.

І, я думаю, що саме успішно, що сьогодні дало такий, знаєте, реанімаційний характер для наших сільських територій, – це закінчення, завершення децентралізації.

Спасибі, шановні депутати. Спасибі Віталій Іванович, вам.  Тому що я пам'ятаю, які дискусії відбувалися, і протистояння відбувалися безпосередньо в обласній державній адміністрації. Але на вашому рівні –  Кабміну і Верховної Ради –  прийнято прекрасне управлінське рішення, де на сьогоднішній день це якраз та можливість, де до нас приєдналися 91 населений пункт, 20 місцевих рад до міста. І ви розумієте, в якому стані  безпосередньо були і дороги і інше.  

Сама інфраструктура, яка на сьогоднішній день представлена галуззю в громаді – у нас є і легка, і харчова, і будівельні матеріали, але саме важливе – сільське господарство.

Зрозуміло, що у нас здійснює свою діяльність більше тисячі ФОПів, більше 226 юридичних осіб. 23 сьогодні у нас фермерських господарства. І оцей поштовх, який сьогодні, була передача земель (землі резерву, землі запасу) – це дуже важливо. Це дуже важливо для кожної громади, яка сьогодні створена безпосередньо за відповідним рішенням.

Що я хочу сказати? Якщо безпосередньо в результаті того, коли передані були землі, і ми безпосередньо отримали доходів в порівнянні з 2019  роком, безпосередньо тільки в 2020 році більше на 8 мільйонів. Це для нас дуже важливо.

Але дану справу необхідно вирішувати з людьми.  І, зрозуміло, для того, щоб можна було це все вирішувати більш спрощено, дуже велика сьогодні така підтримка – це ЦНАПи. Утворення ЦНАПів – це дуже важлива підтримка, і їхнє удосконалення, воно спрощує сьогодні систему як по отриманню земель, так і інше.

Але що даже для нас було важливо? Безпосередньо коли утворили відповідно фермерські господарства і вони далі продовжують утворюватися.  Я всі їх до одного об'їхав. Мною безпосередньо за 3 роки децентралізації, де ми об'єдналися, проведено десь порядку до 2 тисяч зустрічей з людьми. І ніхто сьогодні не може так визначати позицію свою, як сьогодні люди. І безпосередньо з людьми ми радилися, як правильно сьогодні поступити із землями, які ми отримали від держави.

Таким чином були безпосередньо проведені громадські слухання, громадські слухання були проведені – це був перший етап. Люди чітко визначили, які землі і де під пасовище, де сьогодні під сільгоспвиробництво, де під фермерство, де сьогодні учасникам АТО, і таким чином вирішили багато питань. І коли безпосередньо проведено було громадські слухання, потім, зрозуміло, що було розроблення проектів землеустрою. І ми забезпечили сьогодні можливість, де проведено порядку 56 земельних аукціонів, і таким чином сьогодні у нас фермерські господарства мають можливість розвиватися. Але це ще не все.

Зрозуміло, що ми тоді буквально за 2020-2021 роки отримали доходи порядку більше 18 мільйонів. Але ми зараз утворили програму, яка дасть можливість працювати і безпосередньо розвивати наші фермерські господарства, давати розвиток.

Що ми зробили? Всі, які йшли розпаювання, майнові комплекси, ми їм дали статус законності через різні, через судові питання й інші для того, щоб вони їх отримали в оренду і створювали виробничу базу. Тепер створена відповідна програма, де ми зможемо від 300 до 500 тисяч надавати непрямі кошти, не безпосередньо десь в руки, а для того, щоб вони могли покращувати матеріально-технічну базу щодо виробництва.

До прикладу, якщо сьогодні фермер має більше 400 голів свиней, для того, щоб він мав зробити переробку. 270 тисяч коштує машина, яка робить вареники чи інше. 270 тисяч не кожному сьогодні фермеру під силу. І таким чином у нас зараз для молочної і для м'ясної продукції.

Але тут я хотів би сьогодні подякувати, шановні депутати, вам, Віталій Іванович, вам, яка сьогодні проводиться підтримка для фермерських господарств. Я думаю, що рік-два і побачите, що буде результат у цієї підтримки, яка сьогодні у фінансовому плані вже проведена. І таки безпосередньо обласна державна адміністрація провела зустріч у нас із бізнесом аграрного сектору у громаді, де безпосередньо є вже результати, і вже порядку до 50 фермерських господарств скористаються такою можливістю підтримки.

Не хочу багато затримувати увагу. Хотів би назвати два таких важливих питання, які сьогодні необхідні для розвитку села.

Дякую, що звернули увагу на програму "Питна вода". В умовах потепління я дуже надіюсь, що буде можливість отримати для розвитку сільських територій… Знаєте, коли в селі проживає більше 2 тисяч населення, а наша громада – 36 тисяч населення, і немає центрального водогону, у криницях води немає – це дуже важливо. І тут тільки ми розраховуємо на підтримку держави, тому що я чув, що в дійсності очищення річок – то є супер. Тому що зрозуміло, що не будемо очищати річки – не буде підживлення і до криниць, і до артезіанських свердловин. Але саме щоб такі серйозні проекти і приділили увагу розвитку села в цьому.

Що стосується по земельних питаннях. В діючому законодавстві не більше 20 гектарів можна було, щоб мати право оренди. Але коли ділянка 300 гектарів і її порізати на 20 гектарів, ми втрачаємо тільки на ці дороги. Тобто це теж важливо для бюджету. І я хотів би, щоб в дійсності якось тут переглянули дане питання.

І ще дуже важливо, коли є майнові комплекси аграрного сектору. Мало того, що вони не виділені в натурі, але і безпосередньо є недобросовісні сьогодні власники, які безпосередньо не реєструють право і не оформлюються, а немає можливості оформити землю. То це тут теж дуже важливо.

Ну і зрозуміло, саме болюче питання – дороги. Я розумію, що тоді, коли безпосередньо не була проведена повна децентралізація на території України, десь питання не вирішувалося щодо доріг загального користування. Я думаю, що сьогодні є повна можливість. Передайте їх громадам по кількості сьогодні доріг, і повірте, що ми зможемо даним процесом на сьогоднішній день, і ми будемо розуміти, як сьогодні в те чи інше село на сьогоднішній день побудувати дороги. Тут буде прохання хоча б, ну, можливо, я думаю, що це не прийметься в обіду, у нас є велика підтримка обласної державної адміністрації з приводу розвитку дорожньої інфраструктури, але кажу вам реальні речі.

Ну і саме останнє питання, 3 роки його лобіюємо – на Словечансько-Овруцькому кряжі створення державного національного парку. В 60-ті роки була побудована інфраструктура. Це така унікальна спадщина, яка на сьогоднішній день є на території Овруцько-Словечанської громади. Але поки що не знаходиться підтримки на рівні Лісового агентства для того, щоб все-таки мати можливість створити державне підприємство. Проходять змиви ґрунтів на дороги, на річки затягується, і це дуже болюче, актуальне питання.

Дуже всім щиро дякую за сьогоднішній захід. Я думаю, що ми зможемо, кожен з нас висловить такий ряд питань, і такі заходи, дуже приємно, коли ми будемо їх проводити частіше. Коли сьогодні депутати Верховної Ради бачать, чують нас, це тільки дасть результат і цей поштовх розвитку громад, які сьогодні вкрай нуждаються на рівні Верховної Ради України.

Спасибі вам велике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі замість Мігея Олександра Юрійовича виступить заступник міського голови Приймак Ірина Володимирівна, це Баранівська територіальна громада. "Забезпечення соціальними послугами жителів сільських територій Баранівської громади".

 

ПРИЙМАК І.В. Шановна президія, шановні запрошені! Ірина Приймак. Поряд із земельними питаннями не останнє місце займає і важливі ці питання, це соціальні послуги. В нас до території Баранівської територіально громади, яка створена в 2016 році, входить 32 населених пункти, з них 23 – це села.

І що хочеться, мабуть, з жалем сказати, що соціальні послуги найбільше надаються жителям сільських територій. Із 17 соціальних послуг, які затверджені Законом України "Про соціальні послуги", 12 – надаються на нашій території громади. Найбільше споживачів послуг, це послуга "догляд вдома" – це догляд за престарілими, за особами з інвалідністю. Цими послугами у нас займається 19 соціальних працівників, вони всі перебувають на обліку в нас. І надаються всі послуги, які передбачаються, це і миття посуди та рубання дров.

У Баранівській територіальній громаді надається ще така одна із соціальних послуг, це започаткована нова послуга, – це патронат над дитиною. І сьогодні, на жаль, в Києві пройшли наші кандидати на патронатне виховання, вихователі пройшли навчання. І зараз в сім'ї перебуває одна дитина на вихованні.

Також міською радою надано 35 послуг представництва інтересів – це оформлення пакетів документів для влаштування в будинок-інтернат, оформлення паспорта, проходження медичного обстеження. І знову ж таки такі послуги надаються більше людям похилого віку.

Фахівці із соціальної роботи сприяли при оформленні пакетів документів на проходження реабілітації в центрі "Крапка відліку" семи сім'ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, та одній сім'ї, яка перебуває в кризовому центрі в місті Житомирі. На обліку в управлінні соціального захисту перебуває 45 сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, і в яких виховується 135 дітей.

Соціальним супроводом охоплена 21 сім'я, яка опинилася в складних життєвих обставинах і потребує сторонньої допомоги. Це становить 50 відсотків від загальної кількості сімей, які перебувають на обліку. Даним сім'ям надано 590 соціальних послуг.

На території громади проживають 13 сімей, в яких виховуються 17 дітей, що перебувають у закладах інституційного догляду. Фахівцями із соціальної роботи відвідано дані сім'ї та проведена інформаційно-роз'яснювальна робота щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Як результат, три дитини із трьох сімей повернулися у сімейні форми виховання і зараз проходять навчання у наших загальноосвітніх школах.

Однак ці дітки, які залишилися в закладах, є хворими і повернути їх у сім'ї немає наразі можливості, так як сім'ї є неблагополучними.

Під соціальним супроводженням перебуває шість прийомних сімей, в яких виховується вісім дітей.

Проведено профілактичну роботу з 18 особами, які умовно засуджені та перебувають на обліку в районному центрі з питань пробації. Це послуга звичайної профілактики.

Баранівською міською радою також надається послуга з прокату засобів реабілітації. І на сьогоднішній момент такою послугою скористалися 170 жителів громади, із них 105 осіб із сільської місцевості.

Функціонує "гаряча лінія", на якій розглянуто 135 звернень і надано  309 послуг інформаційного характеру.

"Соціальне таксі" – це таксі, яке було придбано за рахунок державного бюджету, надало на сьогоднішній момент 251 послугу, це 52 людей звернулися за наданням послуги. Основний характер послуги "Соціальне таксі" – це підвезення осіб з інвалідністю і діток з інвалідністю до нашого центру реабілітації, функціонального центру реабілітації.

Треба відмітити, що в нашому центрі також відновлено роботу і придбано матеріали за рахунок державного бюджету, де проходять реабілітацію наші дітки з інвалідністю. На сьогоднішній день в громаді проживає 167 дітей з інвалідністю, у тому числі 60 – із сільської місцевості, які отримують послуги з реабілітації в нашому центрі. 75 дітей вже в цьому році пройшли реабілітацію: 30 дітей з інвалідністю, 45 дітей, які перебувають у групі ризику. Частина дітей пройшли реабілітацію уже двічі.

Хочеться відмітити, що соціальна робота в Баранівській громаді проходить на належному рівні. Однак є такі послуги, які входять в комплекс послуг, це компенсація за надані послуги по пільговому перевезенню та послуги телефонного зв'язку, які гарантувала держава, а також виплати компенсацій фізичним особам, які здійснюють соціальні послуги на професійній основі. На жаль, далі фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

У зв'язку з тим, що місцеві бюджети є не самодостатніми, в нас є велике прохання, якщо можливо, розглянути питання, щоб соціальні послуги, які гарантуються державою, надавалися за рахунок субвенції з державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо можна, завершуйте.

 

ПРИЙМАК І.В. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так можна вже завершити позитивно. (Шум у залі) Що ж так відразу?

 

ПРИЙМАК І.В. Ну, дивіться, у нас була в Баранівському районі був прецедент, що послуги Укртелекому, які надавалися інвалідам, особам з числа… пільговим особам – це  Великої Вітчизняної війни ветеранам – була заборгованість, і повністю рахунки управління соціального захисту були заблоковані. Управління могло здійснювати тільки видатки на захищені статті, а всі остальні видатки не могли здійснювати.

Ця проблема на сьогоднішній день не вирішена через те, що навіть сама Баранівська міська рада сьогодні більше 300 тисяч винна Укртелекому за надані послуги телефонного зв’язку за минулі роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасний позитив, дуже дякую. (Оплески) Дякую.

Якщо це позитив, то я не знаю, що тоді негатив у вас.

Ну, взагалі Баранівська громада розвивається, розвивається активно останні роки. І от можна… Ось Віктор з Мінрегіону, "Прозорий офіс", дай Боже, буде добудований, великий проект. Теж довгобуд, але на нього вже як би  пішло серйозне фінансування, буде завершений.

І от ви, хто у фейсбуці слідкує, в нас заступники міністра регіонального розвитку зі всіх "прозорих офісів" саме в Бараніці, просто рекламують майже у кожному п'ятому пості, що от такий от гарний проект у нас буде реалізований. Тому що зі всього ДФРР по Україні лише, по-моєму, чотири центри надання адміністративних послуг фінансуються, і з них от у нас єдиний на Житомирщині – це у Баранівці.

Отже, далі йдемо. Скидан Олег Васильович, ректор Поліського національного університету. Трохи науки нам на комітетські слухання: "Впровадження сучасних методів підготовки кадрів для аграрного сектору економіки".

 

СКИДАН О.В. Доброго дня, шановні колеги! Все-таки хотілось би дійсно спрямувати нашу дискусію в більш практичне русло. І як представник Поліського національного університету, саме особливістю нашого університету є те, що поряд з освітніми науковими проектами один з ключових пріоритетів нашої діяльності – це саме питання регіонального розвитку. Тому і в стратегії, яка сьогодні звучала, до 27-го року Житомирщини, більше десятка проектів, які якраз запропоновані і імплементовані університетом. Тому і в плані практичному щодо сьогоднішньої дискусії ми розуміємо, що сьогодні дійсно питання  розвитку малого підприємництва на селі, фермерства насамперед. Тому що ми розуміємо, що в сільських територіях, крім фермерства, інші види діяльності, вони менш перспективні для розвитку, хоча теж можливі, що стосується і туризму, і інших напрямків.

Тому сьогодні є необхідність саме стимулювання і  конкретних інструментів стимулювання. Є ініціатива, яка вже розпочала свою діяльність – це створення школи фермерства. Сьогодні університет почав її створювати на базі дослідного поля університету. І ця ініціатива вже обласною радою, облдержадміністрацією фінансово певною мірою підтримується – півмільйона коштів виділяється. Я думаю, вже в липні місяці буде й тендер оголошений, підготовлений на закупівлю комплекту мінітехніки.

В чому ідея? Сьогодні багато, ми знаємо, є, і говорилося про це, особистих господарства населення. В багатьох господарствах є земельні ділянки, і люди би хотіли зайнятися якимось бізнесом, фермерством, але вони не знають, як вирощувати, що на цій ділянці буде рости чи не буде рости, яку техніку використовувати, як її застосовувати. Тому саме йде мова про те, щоб запровадити такі короткотермінові програми підготовки, там місяць-два, максимум три. Тому що за традиційними програмами, таких, як у всіх навчальних закладах, там молодшого спеціаліста, бакалавра, такі люди навчатися не будуть, тому що немає можливості. Може, й немає необхідності тривалий час витрачати. Ну може, хтось хоче, то він зовнішнє незалежне оцінювання вже не здасть. Тому саме така ініціатива є, ми почали її реалізацію.

Звичайно, що на рівні обласному ми її реалізуємо. Але сьогодні унікальна можливість, оскільки є Тарас Миколайович. Ми вже більше року з міністерством працюємо, безпосередньо з ним.

Ще на рівні Міністерства економіки ряд конкретних цікавих проектів реалізуємо в сфері і продовольчої безпеки.

От Олександр Георгійович знає, що в 11-му році закон був прийнятий, але було вето Президента накладено на Закон про продовольчу безпеку. Зараз вже теж більше півроку готова стратегія продбезпеки, ми теж безпосередню брали участь в розробці якої, теж вона десь на підході.

Тому сьогодні якраз унікальна можливість, що є профільний комітет, міністерство і представники, і Житомирська облдержадміністрація і обласна рада – от підтримати таку ініціативу створення як пілотного проекту "Школи фермерства на Житомирщині".

Є дослідне поле, є земля, є вже частина інфраструктури, є зручне географічне розташування. Тому що можна буде залучати тоді для підготовки фахівців і з інших областей. І це був би дієвий реальний проект, де б ми змогли людям не тільки надавати підтримку, що там доїльні апарати чи якісь компенсації, а от навчити в експрес режимі, як конкретно обробити ділянку, яка технологія вирощування, дати конкретні знання, як працювати на конкретній техніці і далі-далі. І забезпечувати подальший супровід тих, хто захоче зайнятися дійсно фермерством.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі Слободяник Іван Леонідович – перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад. Тому що написали голова, ну це ми…(Не чути)  Тема: "Синергія самоврядування та агробізнесу як основа соціального розвитку сільських територій".

Я відзначу, що Асоціація громад вона є однією зі сторін підписання меморандуму, який буде підписаний в кінці нашого засідання між обласною адміністрацією і Міністерством агропромислового комплексу.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Вітаю, дорогі друзі! Сьогодні прекрасна нагода проговорити про найболючіші проблеми.

Що зрештою потрібно, щоб село наше розвивалось, щоб зрештою в селі було жити комфортно, села не вимирали, люди не виїжджали? Відповідь начебто здається проста – це щоб було зручно і комфортно і просто працювати співробітникам органів місцевого самоврядування, щоб агробізнесу було зрозуміло, як сплачувати податки і вони не мінялись кожного року, щоб податкова не мучила. Ну і зрештою – щоб для всіх жителів села була класна інфраструктура, щоб був зв'язок, дороги, медицина, освіта, культура. І сьогодні, безумовно, дуже багато робиться позитивних речей, але і залишається дуже багато невизначених проблем, кожна з яких потребує, напевно, окремого такого засідання.

Це й інфраструктурна субвенція, це і сплата ПДФО, це і коефіцієнт для сільських сімейних лікарів, це і те, що приблизно 30 тисяч фермерів сьогодні залишаються поза банківським кредитуванням, хоча, безумовно, право приватної власності є основою розвитку.

І цих питань дуже багато. І це природно, тому що процес трансформації, процес реформи – це живий процес. І запорукою його реалізації є хороший зворотний зв'язок, і це сьогодні як приклад цього інструменту.

Додатковим таким інструментом є саме наша організація Всеукраїнська асоціація громад, фокусом якої є саме сільські, селищні та міські з сільським населенням території. Власне, це організація, яка має статус асоціації органів місцевого самоврядування. І відповідно це є платформою для швидкої зворотної реакції, але не тільки системних проблем, а в тому числі таких точкових, як сьогодні Микола Петрович про це говорив, по конкретній громаді.

Тому ми ініціювали підписання, власне, цих меморандумів. Вже такий меморандум підписаний в Київській обласній адміністрації і між Міністерством аграрної політики. Тому що саме це міністерство відповідальне зараз за земельну реформу. Держгеокадастр, а там передача і лісів, і земель, і лісопосадок… Дуже багато проблем, з якими сьогодні стикаються сільські голови. Тому, власне, цей інструмент для того, щоб системно була від вас реакція на ті чи інші проблеми як системні, так і точкові.

Ми сьогодні присутні на майже кожному Комітеті з питань аграрної політики. Ми присутні на Комітеті з питань місцевого самоврядування, державного будівництва, податковому, бюджетному. Тому якщо виникає якась проблема, у вас є інструмент, у сільських голів, виносити цю інформацію.

Як ми комунікуємо? Хотів би з вашого дозволу представити голову обласної організації в Житомирській області Семенюк Наталію Володимирівну, голову Семенівської громади. (Оплески) Нашого координатора області – Ірину Гладку. (Оплески)

Зараз відбувається актуалізація членства, ви знаєте, завтра відбудуться загальні збори. І тому я прошу використовувати цей механізм, цей інструмент, тому що не кожен день буде проходити така нарада. А цей інструмент живий, який дозволятиме дослухуватися.

І наприклад, за результатами зустрічі в обласній адміністрації в Києві, де був підписаний меморандум, вже наступного дня голова Коцюбинської селищної ради за дорученням міністра зустрічався по своїх проблемах з головою Держгеокадастру. Маєте цей інструмент – прошу його використовувати.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до Віктора Аксентійовича: залучити представників Житомирської області сільських громад по розробці програми "Нове село", щоб ми були також зі своїми пропозиціями там.

Хочу наголосити і, скажімо так, проанонсувати. У нас є зараз чудова співпраця з аграрними асоціаціями – це порядку 22 аграрних асоціації, які представлені в Агро-Продовольчій Раді і в Конгресі Фермерів. І я хотів би також проанонсувати, ми маємо зараз пілотний проект, щось на зразок фермерського ЦНАПу у Полтавській області в Лохвиці, і в Медвинській громаді на Київщині, щоб фермер міг прийти, власне кажучи, отримати пораду, як отримати державну підтримку, як отримати фінансування.

Власне кажучи, у Житомирській області ми могли б дійсно з Поліським університетом це спільно зробити, маю пропозицію. І якщо є громади, охочі до цього також долучитися пілотно, також запрошую після зустрічі обмінятися контактами, з ким ще не знайомі.

Тому, друзі, сьогодні відбудеться це підписання меморандуму, але я  хотів би, щоб це була просто формальність. Представлю наших координаторів, візьмете мій мобільний телефон, в кого ще немає, також. Користуйтеся, ставте задачі, щоб ми зрештою закінчили вже реформи і зрештою просто працювали і жили в прекрасних, красивих, багатих селах.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Подобається, коли виступають і відразу допомогу пропонують.

Далі перейдемо до наступних виступаючих. Звісно, ми не могли говорити про розвиток всіх територій, представників, власне кажучи, всіх територій без старост. Тому запрошую Левчук Ларису Євгеніївну, старосту  сіл Великий Молодьків, Багате та Груд, Новоград-Волинський район.

 

ЛЕВЧУК Л.Є. Доброго дня, шановний головуючий, шановні члени Комітету Верховної Ради, шановний голова обласної державної адміністрації, шановний міській голова, шановні депутати, колеги та всі присутні в цьому залі!

Ми сьогодні зібралися в цьому залі обговорити питання соціальної політики агропромислового комплексу сільських територій.

Метою соціально-економічного розвитку громади є створення умов для подальшого розвитку та економічного зростання. Наповнення бюджетів коштами, покращання на цій основі бюджетного фінансування установ освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту та поліпшення життя населення. Основні компоненти соціально-економічного розвитку – це економічна база, соціальна відповідальність, правова відповідальність, створення додаткового доходу.

Розвиток сільських територій нашої громади залежить від ефективної діяльності агропромислового комплексу наших сільськогосподарських та  комерційних підприємств. Якщо вони будуть розвиватися, то і будуть сумлінно сплачувати податки, це призведе до створення нових робочих місць, виробництва більшої кількості продукції, а також покращення інфраструктури та підвищення якості життя населення в сільській місцевості. Кошти будуть йти у місцевий бюджет для розвитку культури, медицини, освіти та інфраструктури сільських населених пунктів.

Вносимо свої пропозиції. Звернути увагу на сільське населення, щоб надавати перевагу селу порівняно з містом у розрахунку на душу населення у спорудженні житла, закладів освіти, культури і спорту, охорони здоров'я. Виділення додаткових коштів на юридичне обслуговування мешканців сільської місцевості, попиту, торгівлі, електро-, газо- та водопостачання, та забезпечення якісного медичного, культурного, спортивного, комунально-побутового, транспортного і торгівельного обслуговування села.

Друге. Надання довгострокових кредитів під будівництво чи придбання житла молодим сім'ям на селі від двох до трьох відсотків.

Третє. Для власників малих фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств повинна бути державна підтримка довгострокових пільгових кредитів під малі відсотки для придбання сільськогосподарської техніки, придбання елітного насіння та купівлі землі.

Четверте. Створення на рівні держави умов переробки  агропромислової продукції сприятиме збільшенню робочих місць, що дасть великий поштовх економічного розвитку всієї держави та розвитку села, а також розвитку садівництва, ягідництва, бджільництва, тваринництва.

І п'яте пропонуємо: власниками землі мають бути українці, люди які працюють на цій землі, а не великі холдинги, які прийдуть скуплять і перепродадуть за більш вигідну ціну. На продовольчий ринок поставляють наші сусіди на сьогоднішній день (це поляки і білоруси) на наші прилавки. А раніше забезпечувала Україну нашою продукцією сама себе наша держава.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Також додам те, що забув сказати. По сільських територіях ми ініціюємо те, щоб переглянули методику роботи у нас на Поліссі в рамках медичної системи.

Ви знаєте, сімейні лікарі, які обслуговують велику кількість населення. У нас такі території, велика густота населення, велика територія, великий кілометраж, який треба проїжджати  тим самим  лікарям, щоб зробити інші ставки, інші коефіцієнти внести, щоб можна було ефективно проводити медичне обслуговування населення саме на Поліссі.

І також ми спілкувалися з Віктором представником Мінрегіону вчора, і звертались, тепер будемо письмово звертатись, щоб ініціювати окрему програму саме по розвитку Поліського регіону. Є окрема програма по розвитку Карпатського регіону. Є програма по розвитку Причорноморського регіону, Приморську загалом. І сподіваємося на окрему програму по розвитку Полісся. Тому що у нас свої специфічні є проблеми, які потрібно вирішувати.

Далі перейдемо до представників бізнесу, які працюють на селі, які можуть розповісти про те, як ці роботи відбуваються.

Спершу запрошую Юзькова Вадима Вікторовича. Тема: "Актуальні питання сьогодення розвитку сільського господарства. Погляд бізнесу".

 

ЮЗЬКОВ В.В. Доброго дня, шановні присутні на комітетських слуханнях! Хочу подякувати Дмитру за надану можливість висловити свою думку.

Ні для кого не секрет сьогодні, що Україна – це країна з потужним агропромисловим потенціалом величезним і величезними перспективами розвитку сільського господарства. Вона володіє сприятливими кліматичними умовами, якісними земельними ресурсами, наявність яких свідчить про можливість ефективного розвитку сільського виробництва.

Аграрний сектор також є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця і формує до 15 відсотків валового продукту.

Значний розвиток сільськогосподарської техніки та обладнання у світі дав можливість опрацювати значні масиви землі у короткий час, як того потребують особливості вирощування та зміни клімату, та опрацювати його значно якісніше, що дає змогу вирощувати все більш рекордні врожаї зі значно меншими витратами трудових ресурсів. Саме в цьому реченні я бачу таких три основних проблеми сьогодні в Україні. 

Перше. Україна як аграрна країна потребує виготовлення і виробництва своєї вітчизняної потужної і якісної техніки. Тому що продаючи сьогодні, експортуючи врожай, отримуючи валюту, ми фактично всю цю валюту назад відправляємо за кордон, купуючи закордонну техніку. Потрібно зробити акцент, мені здається, увагу на якийсь розвиток десятиліття для того, щоб у нас в Україні був розвиток цієї техніки, щоб ми могли залишати кошти в Україні.

Друге. Зміна клімату призводить до збільшення ризиків виробництва сільського господарства. На сьогоднішній день вирішення цієї проблеми може бути – це страхування посівів. Воно десь є, але дуже далеко від виробників, можливо, внедрити на законодавчому рівні обов'язкове страхування. Це дасть змогу, поштовх до контролю посівів в Україні і зменшення ризиків виробництва.

І маємо величезну проблему у формуванні високоосвічених професійних кадрів. Це також є проблема. Потрібно на освітньому рівні підготовлювати кадри механізаторів, управляючих, агрономів, тому що фактично ми готуємо їх сьогодні на місцях і вкладаємо в це величезні кошти. Потрібно підготовлювати досвідчених фахівців.

Крім того, хотів би виділити таких декілька моментів, що могли би суттєво покращити відносини між виробниками сільськогосподарської продукції та владою. Наприклад, той пресинг, який сьогодні ми маємо при перевезенні великогабаритних вантажів. Мені здається, що в аграрній країні такого не повинно бути. Поліція має навпаки допомагати, бачачи, що їде комбайн чи інша техніка. Вискакувати, зупиняти, знаючи, що це  заборона – це є розвиток корупції. Мені здається, що тут потрібна, коли кожен час дорогий під час посіву чи уборки, навпаки, допомога в проведенні, в перевезенні, в транспортуванні цієї техніки. Це такий невеличкий приклад.

Також хочу виділити надмірний пресинг з боку ДФС та інших контролюючих органів. Штучне внесення в стан ризикових підприємств сільського господарства, відключення від реєстрації податкових накладних, що невимовно збільшує навантаження на бухгалтерію підприємств, пов'язане з підготовкою документів для подання на комісію по розблокуванню цих самих податкових накладних. Ці комісії – це розквіт корупції. Це я так коротко хочу сказати.

Далі. Величезні втрати податків, пов'язані з закупівлею зерна по формі Ф2… (Не чути), що не дає змогу фактично узаконити ті самі фермерські господарства, тому що їм вигідно продавати за готівку (вони не сплачують податки), мати більш тіньовий бізнес. Цю одну мабуть з найвеличніших схем на сьогодні в Україні вже потрібно все ж таки припиняти. І тоді ми станемо, платники податків, в якісь рівні умови з іншими виробниками, які ці податки не платять.

І не можу обійти тему ринку землі. Спілкуючись зі своїми колегами, сусідами, я хочу сказати, що на сьогоднішній день малий і середній бізнес у сільському господарстві (малі, середні виробники), вони неконкурентоспроможні з великими агрохолдингами та компаніями з іноземним капіталом при купівлі цієї самої землі. У них немає такого фінансового ресурсу.

І на сьогоднішній день банк землі, він взагалі не працює. Це якась космічна історія: взяти в банку кошти під залог землі чи взяти кошти під купівлю цієї землі. Банки самі не розуміють, як це можливо, тому що це величезний обсяг роботи потрібно провести. Оцінку землі, це кожен пай потрібно продивитися, документи проробити. І вартість цієї землі на сьогоднішній день, вона невелика, це фактично мікрокредитування. Як говорять представники банків, я спілкуюсь, що майже в кожному селі їм доведеться просто відкривати свої філії з великою кількістю працівників. І вони не розуміють, як це буде.

І на сьогоднішній день цей механізм не працює, а ринок уже розпочався. І всі з великою такою пересторогою чекають людей з великими мішками грошей, які будуть це все купувати.

Також потреба в жорсткому контролі в органах нотаріату при проведенні угод по купівлі землі. Тому що на сьогоднішній день пріоритетним покупцем є орендар земельної ділянки. В основному це юридичні компанії. Як відомо, на сьогоднішній день купувати землю можуть тільки фізичні особи.

Тому мені здається, що тут зараз почнуться маніпуляції. Без повідомлень орендарів ця земля буде скуповуватись і ми, представники бізнесу, юридичні компанії просто не будемо мати змоги тут конкурувати.

 

_____________. Нотаріус зобов'язаний… (Не чути)

 

ЮЗЬКОВ В.В. От я так коротко ці проблеми сказав.

Я дякую за увагу. Всім бажаю високих врожаїв та гарних здобутків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Справді, нотаріус зобов'язаний повідомляти орендарів і у орендарів буде два місяці на те, щоб вирішити, вони купують цю земельну ділянку чи не купують, так що переважне право буде діяти.

Далі продовження пропозицій бізнесу, бо справді дуже цікаво почути коментар саме тих людей, які працюють з землею. Зараз я деяку зміну в регламенті внесу.

Передаю слово Олександру Ющенку, це у нас представник великого бізнесу, як для нашого краю, власник різних компаній, особливо органічного виробництва. Власне кажучи, певно про це в першу чергу Олександр і розповість.

 

ЮЩЕНКО О. Щиро дякую.

Головуючого, президію, всіх вітаю! Я коротенько, дуже швидко, знаю, що всі стомилися. І дуже дякую за надане слово, але є проблемні питання, які сьогодні піднімали депутати Верховної Ради, які їх знають.

Отже, перше. Підтримка органічного сектору – це надзвичайно важливо, що вона в такій мірі. Це вперше в Україні ми маємо такий показник – Житомирщина є лідером у розвитку органічного сектору. Дуже потужна підтримка.

Сьогодні багато говорили про тваринництво. Такої підтримки також не було. Тут потрібно дякувати Президенту, Кабінету Міністрів, Верховній Раді і особливо – аграрному комітету, що дійсно розуміють, що тваринництво – це розвиток сільських територій, це робочі місця, це додаткова додана вартість, переробні підприємства.

Є проблемні питання, щоб я б зробив, ми сьогодні шукаємо кошти на підтримку органічного сектору, який стрімко розвивається. Але в той же час спостерігається тенденція багатьох компаній невеликих, які вже закривають свою діяльність як оператори органічного ринку.

Екологічний податок. Чому не зробити екологічний податок якийсь там 0,01 відсоток на виробництво гербіцидів, мінерально-синтезованих добрив, те, що сьогодні забруднює землю, навколишнє середовище і те, що змушує нас бігти до лікаря лікуватися. Це було б дуже справедливо. І є вже передові країни, Тарас Миколайович підтвердить, які запроваджують такий податок.

ПДВ, зниження  ставки. То знизили, то знов назад повернули. Якщо  ми хочемо сталий розвиток сільських територій… Знаєте, про розвиток села я ще пам'ятаю з дитинства. Коли працював на комбайні СК-4 в 73-у році, будучі сином голови колгоспу, тоді Брежнєв говорив (всі мабуть старші пам'ятають): "Сравним город и село". До сьогоднішнього часу ніхто нічого не зрівняв. Якщо не буде села...

Як я собі бачу подальший розвиток цього села? Ну дрібне питання –зняття мита. Ми хочемо розвивати фермерство, а у нас існує сьогодні поняття "мито на вживану техніку – 10 відсотків". Повірте, що наш трактор дуже ще ненадійний, і завести фермеру з Європи, заплатити ще мито, то вже краще купити, взяти кредит купити новий.

Кредитування ритейлів. Те, що відбувається сьогодні з переробними підприємствами і як викручують руки ритейли, це наші супермаркети. Умови співпраці з ритейлами, вони не підйомні. Дмитро Вікторович, ви сьогодні на цьому наголошували.

Дійсно, відстрочка платежу 40-90 днів. І хотілося б, щоб ви цей закон… Ми це, між іншим, проблемне питання обговорили на конгресі молочних всіх переробних підприємств, на молочному конгресі, де був міністр, він знає також це питання. Тому що у нас настільки мала маржинальність у переробних підприємствах, а це все-таки розвиток територій, це великі податки. І обігові кошти, які заморожені, вони паралізують. Сьогодні наприклад, в "Органік Мілк" заборгованість по Fozzy Group 15 мільйонів тільки прострочення. Це більше 40 днів вже. Як підприємству працювати?

Землі, також ви говорили, що Міністерства освіти, будуть передаватися в об'єднані територіальні громади, які знаходяться в різних кількостях.

Ну і кадрове питання. Я неодноразово піднімав питання, також перед Шмигалем піднімав питання – навчання в вузах за державний кошт. Ми декларуємо, що ми бідна держава. Я не погоджуюся. Якщо ми можемо навчати: садочок – безкоштовно, школа – безкоштовно, вуз – за державний кошт, студент закінчив, поїхав в Польщу. Держава втрачає сьогодні на одного студента (я думаю, ректор підтвердить) 60 тисяч гривень на рік. Чому не повернути назад те балістичне рішення, яке було прийнято минулою Верховною Радою? Скасували обов'язкове відпрацювання на виробництві, обов'язкове. Дитина приходить, випускник, знання дуже малі. Якщо вона попрацює 2-3 роки…

Як сьогодні студент говорить: "Так, піду на виробництво, там мене навчать". Скільки сьогодні, нехай скаже Олег Васильович, скільки сьогодні випускників іде по фаху працювати, – одиниці, одиниці. А ми навчаємо тисячі, тисячі. І саме важливе для того, щоб була відповідь вам на вітчизняну техніку: щоб у нас була техніка – стовідсоткова дуальна освіта.

Дуальна освіта була вперше запроваджена німцями у 65-му році. Тоді в німців є машинобудування, літакобудування – є все. Ми купуємо сьогодні сівалки і, я думаю, що будемо перших 50 років ще незалежної вільної України купувати в німця сівалку, трактор – в американця. Тому що ми маємо дуже низький рівень освіти.

Нехай освітяни не ображаються. Я слухав сьогодні Рогову, і хотілося б теж, щоб це було донесено. Так як у нас сьогодні є провладна політична сила, яку також я представляю, щоб ми все-таки зробили величезні-величезні в цьому зміни. Тільки дуальна освіта зможе нам надати, це більше 50 відсотків студент має перебувати на виробництві. Тоді ми будемо мати інженера, агронома, будівельника, конструктора – все тоді піде.

Слава Україні! Дякую за увагу. (Оплески)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі – Олександр Вікторович Міщенко, теж підприємець і голова Громадської організації "Земельна варта Житомирщини". Тема: "Розвиток інноваційного підприємництва та фермерства на селі". Відзначу, що Олександр – це якраз та людина, яка дуже активно намагається боротися зі схемами різноманітними, які є в Держгеокадастрі. Так що можливо і про це теж трохи розповісти.

Дякую.

 

МІЩЕНКО О.В. Дякую, Дмитро Сергійович.

Ви мене сьогодні вже згадали, що я вам іноді надсилаю смс- повідомлення. Дякую за комунікацію.

Хочу також сказати, що такі смс-повідомлення я надсилав і Тарасу Миколайовичу в свій час, і Віталію Івановичу. І хочу дякувати вам за комунікацію. Та дякувати за можливість виступити з болючими питаннями насправді.

Мій виступ сьогодні мав бути з питань розвитку підприємництва інноваційних технологій на селі. Але я хочу розпочати його з питання земельного, оскільки я є голова громадської організації "Земельна варта Житомирщини". Неодноразово піднімаємо питання по порушенню законодавства щодо земельного дерибану, який відбувався в Житомирській області Головним управлінням Держгеокадастру, і в тому числі і громади на сьогоднішній день вже приклад показують, як вони розпоряджаються землями з порушеннями.

Сьогодні згадували одного з керівників Головного управління Держгеокадастру Віру Георгіївну Жукову. Це насправді за півроку роботи  останнього керівника у нас на Житомирщині кілька тисяч гектарів було передано за сумнівними схемами. Там були і ліси, і поля, і сінокоси, і землі колективної власності.

Складне питання, але дуже просте рішення. І хотів би його зараз запропонувати. А давайте проведемо аудит діяльності за період, коли Віра Георгіївна Жукова працювала на Житомирщині і публічно висвітлити. Я думаю, що громада хотіла би сьогодні почути, чому саме так відбулося. Це така рекомендація. Тому що Микола Петрович сьогодні озвучував, що по Новоград-Волинському також були питання.

 

 _______________. Комісія обласної ради вже це зробила і вони відзвітували на 10 листків.

Я вибачаюся. Перша відповідь була три строчки.

 

МІЩЕНКО О.В. Ну я вам хочу сказати, що коли ми зверталися, я ще   й депутат Житомирської районної ради, зверталися і в сесію, і окремо зверталися. Ви знаєте, існує такий колапс, що Держгеокадастр – це орган, який розпоряджається землями і сам дивиться за охороною земель і за дотриманням земельного законодавства.

І Віра Георгіївна Жукова, я вже третій раз її згадую, надала відповідь, що у неї існує конфлікт інтересів, вона не може перевірити сама свої розпорядження. Тобто, звертаючись на центральний орган, центральний орган не проводить перевірки, а направляє листи на регіональний орган і регіональний орган говорить, що у них конфлікт інтересів. Тому це дуже велика проблема, Тарас Миколайович і Дмитро Сергійович, щодо перевірок, щодо ігнорування центральних органів, тому що існує конфлікт інтересів у регіональних органах.

Також хочу поговорити про землю – це про децентралізацію земельних повноважень і відкриття ринку землі. Нещодавно у нас відбувся захід в районній адміністрації у приміщенні, де зібралися фермери та сільгоспвиробники Житомирського району і відбулася семінар-нарада щодо роз'яснення програми підтримки ринку землі. І дуже багато було емоцій у сільгоспвиробників, тому що вони не отримували відповіді на багато запитань, і хотіли б розуміти більш болючі питання по відкриттю ринку.

Насправді сьогодні існує такий, можливо, я скажу грубо, інформаційний вакуум між малими фермерами, сільгоспвиробниками щодо ринку землі, щодо змін у земельному законодавстві, це закони 2194, 1423, 2195.

Є пропозиція знову ж таки, Тарас Миколайович, напевно до вас. Міністерство АПК сьогодні відродилося, але структурні підрозділи в областях – сьогодні є державна адміністрація обласна і є великі районні об'єднання. Якщо можна, в цих районах чи створити орган окремий, раніше називався відділ управління АПК, щоб була більша комунікація в районах. Тому що район об'єднує сьогодні 10 районів Житомирський, там Новоград-Волинський (там бувші чотири райони). Це не створення знову ж як раніше великих структур, а при районах створити органи чи відділи, які могли б комунікувати і доносити інформацію, і відповідати на відповіді сільгоспвиробників. Тому що вчора я був змушений в смс-повідомленні звертатися до народного депутата, щоб отримати відповідь і надати сільгоспвиробникам.

Тобто відсутня трошки комунікація. І є пропозиція в масштабах районів розглянути можливість створити відділи управління агропромислового розвитку.

 

_____________. Насправді ця пропозиція підтримана урядом ще в лютому цього року. І спільно з Мінрегіоном ми надіслали цю всю інформацію, що створення цих відділів, це безпосередньо кожна РДА виділяє структурні одиниці і створює.

По Житомирській області, ми зараз оновлюємо по всій України, але попередньо 2-3 людини скрізь були. Питання просто, що ці люди з березня там є, а ви про них не знаєте, то з цим ми попрацюємо. А рішення про те, щоб такі представники, 2-3 спеціалісти були в кожному районі, і прийнято урядом ще в лютому цього року.

 

МІЩЕНКО О.В.  Дякую.

Тепер я хотів би все-таки по темі виступу. Це розвиток підприємництва інноваційного та фермерства на селі. Насправді от розвиток сільських територій, це, напевне, село – це заможні люди, комфортні умови проживання та прогресивне місцеве самоврядування.

І вже сьогодні озвучувались проблеми Ширмою Миколою Васильовичем, що є одноосібники фермери, які працюють, і в них проблема виникає – це стаж трудовий. Тобто для трудового стажу вони десь починають шукати механізми, де можна влаштуватися на роботу. Але вони мають по 5 корів, тобто працюють, фізично сплачують, податки не сплачують, але виробляють додану вартість і якісь роблять рухи для наповнення бюджетів і місцевих.

Я хотів би це питання от адресувати місцевим громадам, органам місцевого самоврядування. Тому що насправді комунікувати з людьми, з одноосібниками і доносити їм інформацію, розглядати програми місцеві щодо розвитку підприємництва – це, напевне, відповідальність органів місцевого самоврядування. І чим більше ви в громадах зареєструєте підприємців, допоможете їм розібратися із законодавством, тим більше ви будете мати і офіційних податків, і люди будуть мати стаж, і люди зможуть між собою створювати кооперацію, кооперативи. Тому що у нас, розумієте, по-простому скажу, колись череда в селі була, от люди корів зігнали в стадо, зробили череду. Це вже була кооперація. То єсть один пастух там, вони чередувались.

А от коли питання стоїть всього молока, зібраного з кожної своєї корови, от вони не можуть зібратися і разом скомунікуватися і створити  певний об'єм молока, продати його дорожче і якісніше. Тому…

Знову ж таки, була зустріч у нас в районі. Голова ОТГ свого сільгоспвиробника не сприймає, малого фермера. Він  сприймає  тільки представника агрохолдингу, який знаходиться на його території, бо той приїхав там на дорогому джипі і може щось йому там, пару рублів допомоги... А от малі фермери-одноосібники, вони, чесно кажучи, сьогодні перебувають також в інформаційному вакуумі: як можна створитися, як організуватися…

Є чудові державні підтримки міністерства: є підтримка новостворених фермерських господарств, компенсація за кожний гектар в новостворених. І це, органи місцевого, велика рекомендація – давайте  пропрацюємо. Ми як районна рада також  готові підтримувати і працювати в цьому напрямку.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Виходить, у людини є 5 корів. Вона не здійснила реєстрацію, що можна, сімейну ферму. Без питань. Так вона ще й втратила, мінімум, 25 тисяч дотації держпідтримки. Вона просто викинула на вулицю тисячу доларів.

Але зрозуміло, що керівники ОТГ, депутати мають пояснювати,  що  все є. На наступний рік взагалі буде електронний реєстр. (Не чути)

Всі мають здійснювати реєстрацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук правильно зазначає, у нас багато програм взагалі існує, Особливо для малих фермерів. Але  вони навіть не знають про це. Тобто вони просто навіть не в курсі, як цим скористатися. (Шум у залі)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вибачаюся, але ж депутати комітету не можуть об'їздити всі села країни, у них часу фізично не вистачить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є органи місцевого самоврядування, у нас є  депутати у органах місцевого самоврядування. У нас є певні відділи управління, які мали би працювати і пояснювати саме фермерам, як скористатися їх допомогою.

Якщо можна, Олександр, до фінішу…

 

МІЩЕНКО О.В. Да, я хочу зараз закінчити. Дякую.

Ось чому саме органи місцевого  самоврядування? В нас є навіть Закон "Про фермерське господарство", і там написано, що органи місцевого самоврядування, сільські ради можуть розробляти програми розвитку фермерства. Можуть розробляти, але треба ці програми, щоб вони розроблялися.

Так само органи місцевого самоврядування сьогодні повноважні зменшувати певні податки для тих самих підприємців, які можуть працювати в громадах, ІІ групи ФОПи і все інше, можна податок зменшувати. І так само громади можуть розробляти програми розвитку малого підприємництва, одноосібників переводити в фермерські господарства, кооперація, і це  чудово б працювало.

А стосовно напрямків розвитку підприємництва, хочу відмітити "зелене" підприємництво: це екотуризм, це органічне землеробство, це ремісництво, також, як вже говорили, розвиток сімейного фермерства та  фермерства кооперації.

І хотів би ще відмітити діджиталізацію на селі. Чому? Тому що ми вже пережили один етап коронокризи, і в майбутньому є загроза продовження  цього. І ми знаємо проблему реалізації продукції на селі: люди виробляють, працюють, але реалізувати у ритейлі, і ми вже знаємо, що це дуже великі проблеми з відстрочкою, відтермінуванням платежів. Тому інтернет-продажі, програма Президента "Інтернет в селі" працює, і цифрова грамотність наших сільгоспвиробників і людей на селі. Тобто це також, я думаю, що органи місцевого самоврядування мають звернути увагу, щоб могли люди в селі працювати, продавати через інтернет. Сьогодні в нас є чудова можливість, ми знаємо, як це робиться: доставки працюють, відділення пошт, сучасних і нових пошт. Виробляти ми вміємо, на жаль, але легалізуватися, оформитися, отримати державну підтримку і реалізувати із доданою вартістю, сплатити податок – у цьому в нас велика проблема.

Хочу ще раз подякувати за можливість виступити. Всім бажаю успіхів і розвитку українського села.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Маленький коментар з приводу того, де отримати інформацію, яка підтримка є? Де шукати, як дізнаватися, як збирати документи, куди відправляти?

Івану Слободянику слово.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Шановні колеги, користуючись знову ж таки нагодою, я хотів би вам розповісти, що існує такий ютуб-канал називається "Фермерленд". Прошу записати, поширити цю інформацію серед ваших фермерів, які є у ваших громадах, серед ваших співробітників. Ми там регулярно проводимо і вебінари, які стосуються і 2194 і інших законів, і з Тарасом Миколайовичем ми це робимо, і з головою аграрного комітету, де можна вживу і задати питання, і зрештою інформуватимемо найближчим часом в тому числі по програмі державної підтримки. Тому, будь ласка, давайте і сучасними каналами комунікацій теж користуватись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми виходимо на фінішну пряму. У нас ще два виступи.

І першим запрошую до слова Журавля Сергія Васильовича, завідувача кафедри ґрунтознавства та землеробства Поліського національного університету. Тема: "Особливості впровадження органічного сільського господарства на Поліссі".

 

ЖУРАВЕЛЬ С.В. Доброго дня. Дякую за запрошення і можливість виступити.

Я думаю, тема актуальна. Чому? Тому що переді мною, я прослухав фактично всіх доповідачів, і багато хто в своїх виступах звертав увагу на саме органічне сільське господарство, можливість, перспективи і тому подібне.

Тому я знову ж таки спробую вкластися максимально в регламент, але закцентувати на цьому трошки більше моментів.

Скажімо, зараз вже називалося, що Житомирщина являється фактично лідером в органічному сільському господарстві, але так, в цифрах. На сьогоднішній момент 30, вірніше 28 підприємств зараз на Житомирщині сертифіковані, тобто мають сертифікат. Ще близько 10 сертифікується. Тобто це приблизно 40 підприємств ми будемо вважати – це органічні господарства або найближчим часом такими стануть. 

Багато це чи мало? Ну скажімо на теренах України сертифікованих близько 630 підприємств. Але якщо ми порівняємо це з Німеччиною, 33 тисячі є сертифікованих органічних підприємств. До чого я веду? Що це той потенціал, до якого, я думаю, нам, Україні треба прагнути і треба йти.

Чому саме для громади це цікаво, в чому сенс? Тому що органічне сільське господарство вирішує зразу ж три глобальні проблеми, сільські проблеми. Це зайнятість населення – раз, економічні аспекти – два, і саме головне – екологічні проблеми. Тобто якраз в комплексі можна одним моментом вирішити три ці глобальні питання.

І скажімо, в нас на Житомирщині є потенціал. Чому потенціал? Тому що у нас є Поліський університет, в якому вже тривалий час ми відпрацьовуємо дані ці технології. Тобто ми можемо не лише запропонувати ідею, а й ми можемо дати той інструмент, який вже на сьогоднішній момент, він є.

До чого я веду? От дивіться, всі чомусь прагнуть вирощувати традиційні культури: сою, кукурудзу, скажімо, таку взагалі, я сказав би, культуру, яка нетипова для нашого регіону – це соняшник, який несе тільки ряд проблематик. Я взагалі хотів би скористатися нагодою і сказати, що кількісний або відсоток усіх культур треба регулювати на державному рівні. Тому що це в подальшому буде дуже негативно впливати на екологічні проблеми.

Тобто це ж неможливо соняшник вирощувати в таких масштабах, і от в минулому році який ефект від його вирощування. Чи та сама кукурудза і так далі. Тобто це недотримання взагалі сівозміни, за сівозміни ми взагалі зараз не говоримо. Це є масиви, що теж, це я рахую, взагалі не є по-сільськогосподарськи і невідповідально.

А для малого фермера або середнього фермера треба йти на так звані нетипові або нішові культури, які якраз можуть скласти конкуренцію і дадуть змогу розвитку цього малого фермерства, і стануть тією частиною, яку можна буде ефективно використовувати. Наприклад, у нашому університеті розробляються технології, вже впроваджуються технології ряду нішевих культур, скажімо, таких, як той же самий "амарант", той же самий "чорний кмин", "розторопша", які знову ж таки раніше вирощувалися, скажімо, на югах, в Криму. Але спробували і відпрацювали технологію вирощування в наших умовах.

Наприклад, ми зараз відпрацьовуємо технологію вирощування лікарських рослин, що, наприклад, для малого фермерського господарства є найбільш актуальною чим та ж сама соя. Ви не зможете конкурувати з великими сільськогосподарськими підприємствами, це повинні розуміти. Знову ж таки ще є сертифікація в якості органічного товаровиробника, це дасть якомога більший стимул і розвиток, крім того – конкурентоздатність, ще раз наголошую на цьому.

На завершення хотів би знову ж таки звернутися до депутатів Верховної Ради. Дуже добре, що у нас номінально запрацював вже Закон про органічне сільське господарство. На жаль, він повноцінно зараз не може вступити в силу, там деякі нюанси щодо певних моментів. Але в законі все дуже добре, він фактично 999,9 відсотків копіює закон, скажімо, який є у Європі. Але оцей невеличкий 0,01 відсотка є дуже важливий, який стримує розвиток органічного сільського господарства – це дотації. Тобто органічне сільське господарство у всьому світі дотаційне. На жаль, в законі якраз цей пункт призвів до того, що у нас на сьогоднішній день поки що в Україні близько 630 господарств органічних, а в тій же самій Німеччині близько 33 тисяч.

Тому бажаю нам всім успіху, бажаю, щоб наше сільське господарство процвітало і в тому числі села і сільські громади. Дякую всім за увагу.

(Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

І ми вже підходимо до кінця наших комітетських слухань. Перед тим, як буде підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Житомирською обласною державною адміністрацією, прошу до виступу.

Голова секретаріату Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановна президія, шановні члени комітету, шановні учасники наших слухань! Хочу сказати, що відповідно до Закону про комітети є такі форми роботи як засідання і слухання.

Сьогодні виїзні слухання себе абсолютно виправдали. Це така форма роботи, яку ми будемо і далі продовжувати проводити, цей досвід, і в інших регіонах.

Хочу сказати, що за результатами слухань комітети ухвалюють рекомендації на своїх засіданнях. Зараз вам був розданий проект  рекомендацій, в президію, розісланий депутатам, який базувався на концепції сільського  розвитку, її проекту, який зараз опрацьовує Мінагрополітики. Але за результатами обговорення ваших виступів, які сьогодні лунали, вони будуть всі опрацьовані в комітеті, будуть підготовлені нові рекомендації з урахуванням  місцевої специфіки.

Хотів би надати відповіді на ті питання, які сьогодні лунали.

Шановний Віталій Іванович, дійсно, Закон 3205-2, він дуже важливий, про фонд підтримки (його доповідач Артем Олегович Чорноморов у нас присутній, депутат, учасник слухань). Він вже двічі включався до порядків денних пленарних засідань і до кінця цієї сесії він має бути проголосований Верховною Радою в цілому. Там є одна проблема, що це 500 правок, і тривалий час… опозиція може зайняти тривалий час на трибуні, і тому він трошки відкладається.

Хотів би сказати щодо тих питань, які піднімав шановний Микола Васильович, щодо лісів недержавного значення. Відповідно до частини другої статті 156 Земельного кодексу України тергромади можуть брати на баланс ліси до п'яти гектарів. Але, безумовно, для цього потрібно розробити проект землеустрою. Цей проект може включати декілька ділянок, не одну. Може бути розроблений проект, на декілька ділянок один проект, і, безумовно, брати на баланс і використовувати це для опалення шкіл, і інші питання.

Що говорив шановний Микола Петрович, декілька питань – це  програма Президента України "Питна вода" – фінансування будівництва свердловин, ми також його довключимо в проект рекомендацій.

Також стоїть питання – річка Случ, наповнення водою, і треба будівництво дамби. А це відповідні звернення до Держводгоспу України, Мінекології і так далі – це теж потребує погодження. І звернення такі ми, я впевнений, всі підтримають, нами будуть направлені.

Крім того, ще ви говорили питання, коли голова чи керівник Держгеокадастру приймає рішення до набуття чинності, до того, як був прийнятий Закон, опрацьований у комітеті, про дерегуляцію земельних відносин, його номер був 2194, зараз вони не мають права розпоряджатися землями поза межами населених пунктів. Коли вони мали, це могло бути тільки зі згоди сесії тергромади. Без цього погодження – це злочин, і це вже питання до правоохоронних органів, а не питання до… А також за ініціативи Дмитра Сергійовича, Дмитра Вікторовича, …(Не чути) підтримаємо це звернення на наступному засіданні комітету.

Що стосується питань охорони здоров'я, дійсно, якщо щільність населення невисока і 1 тисяча 800 декларацій на одного лікаря – для ставки це забагато. Дійсно тут потрібно звернення до МОЗу щодо перегляду оцих цифр. Але це їхні документи – Мінохорони здоров'я. 

Далі. Шановний Олег Васильович Скидан підняв два питання дуже важливі. Безумовно – це продовольча безпека, на задоволення потреб продовольчої безпеки і працює аграрна галузь. І також цим питанням зараз не приділяється стільки уваги. І можливо, треба буде в подальшому ініціювати і проект Закону про продовольчу безпеку, якого, на жаль, після вето ще Президента Януковича далі 10 років в цьому напрямку не робилося.

І я впевнений, що колеги депутати підтримають вашу ініціативу щодо створення школи фермерства на Житомирщині. І тут можна було б залучити і Всеукраїнський конгрес фермерів, який також представляє Іван Слободяник.

Ще раз хочу подякувати місцевій владі, адміністрації, міському голові за ті умови, які були створені для нашої роботи протягом цих двох днів, і дякую всім учасникам слухань.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чудове підсумовуюче слово.

Далі підписання Меморандуму про співпрацю між Міністерством аграрної політики та продовольства України Житомирською обласною державною адміністрацією та Всеукраїнською асоціацією громад. Давайте, якщо можна, Тарас Миколайович, пару слів про меморандум.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично всі ці тези, які сьогодні обговорювалися, стосовно необхідності поставити у пріоритет взаємодію Міністерства, профільних асоціацій і обласної державної адміністрації в частині розвитку фермерства, підприємництва на селі, реалізації земельної реформи, зрошення (в даному випадку тут більше дренажу на Житомирщині), оподаткування, вони там зазначені, державної підтримки. І ми просто формалізуємо те, що було озвучено, це дозволить нам також на постійній основі, перш за все, перед громадськістю звітувати результати цього.

Це є практика, запроваджена по всіх регіонах, у нас фактично Житомирщина є другий регіон, де ми це підписуємо. Тому впевнений, що враховуючу всю попередню взаємодію, ця формалізація тільки допоможе більш це систематизувати і далі спільно розвиватися.

Дякую за готовність підтримати. Важливо, що є представники громадськості, ті, хто на постійному зв'язку з фермерами. І будемо дальше рухатися. І на всіх наступник слуханнях чи обговореннях вже будемо в тому числі звітувати, як ми виконуємо цей меморандум.

Дякую.