СТЕНОГРАМА

виїзних комітетських слухань на тему: "Стан рибного господарства

та шляхи його розвитку"

м. Ізмаїл Одеської області, 02 червня 2022 року

 

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, всі присутні!

По-перше, хочу подякувати всім, хто знайшов сьогодні час приєднатися до наших комітетських слухань. В нас є представники депутатського корпусу, депутати від аграрного комітету, представники міністерства, з нами присутній замміністра Віталій Олександрович. Також є представники асоціацій і на Zoom теж представники асоціацій, все, що пов'язано з рибною галуззю.

Всі на місці? Тоді можемо починати. Пропоную побудувати нашу роботу відповідно до регламенту проведення заходу, який у всіх є і розданий учасникам.

Тема комітетських слухань: "Стан рибного господарства та шляхи його розвитку". Озвучена тема є вкрай важливою і актуальною, оскільки рибне господарство виступає важливим елементом продовольчої безпеки України. Світова промисловість продуктів харчування беззаперечно визнає цінність та можливість аквакультури. Рибне господарство –  одне з найбільш значущих сфер, яка дозволяє отримати високобілкову продукцію тваринного походження. На рівні з м'ясом риба дає організму людини необхідний білок, а також мікроелементи.

Проте роками в регулюванні діяльності галузі накопичувались проблеми, що не дозволяє реалізувати її потенціал повною мірою. Слабким залишається розвиток аквакультури в Україні. Зокрема, на відміну від світових тенденцій в Україні виробництво продукції в умовах аквакультури не перевищує промисловий вилов риби. На даний час Україна залишається імпортозалежною державою на ринку …(Не чути) рибної продукції і в цілому має … (Не чути) рибної продукції.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введення воєнного стану промислова діяльність України суб'єктами господарювання в Азово-Чорноморському басейні у 22-му році практично не здійснювалось. Тимчасова окупація частини території України завдала значних збитків у галузі рибного господарства. Україна має величезний потенціал водних ресурсів, один із найбільших у Європі. Разом з тим рибна галузь має ряд суттєвих проблем, які можна поділити на два блоки. Це системні проблеми і проблеми, власне, у галузі.

Перш за все це відсутність доступного фінансування, ситуація з податковим навантаженням і непрозоре регулювання, браконьєрство. Рибну галузь постійно стрясають корупційні скандали. Тому 24 травня 22-го року урядом звільнено з посади голову рибагентства та меліорації господарства України.

Отже, зараз пропоную перейти до обговорення теми комітетських слухань. Пропоную наступне. Ми з вами будемо працювати майже дві години, десь так. Хочеться, щоб кожен зміг висловитись, тому в нас по регламенту є чіткий таймінг по висловлюванню від асоціацій. Також з нами будуть на Zoom приєднані ще бажаючі. Доповідь десь близько 5 хвилин кожного, тому пропоную більш змістовно доповідати. За результатами слухань комітет планує ухвалити чіткі рекомендації, де буде враховано все те, що сьогодні буде озвучено на цих комітетських слуханнях.

Тому, колеги, я із задоволенням відкриваю наші комітетські слухання і запрошую до слова начальника Ізмаїльської районної військової адміністрації Абашева Родіона Анатолійовича.

 

АБАШЕВ Р.А. Шановний Олександр Васильович, шановні депутати, усі присутні на сьогоднішньому засіданні! Ми раді вітати вас у цьому залі.  

Ізмаїльський район сьогодні став надією та запорукою продовольчої безпеки для нашої країни. Регіональний край з унікальним природним ландшафтом та поєднанням різноманітних культур і народностей. ...(Не чути) унікальності цього краю додає Дунай і ...  частина ...(Не чути) річки Європи у Чорному море. У... (Не чути) великих річок  Дунай і Дністр у лимані, на морських узбережжях  і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий  біосферний  потенціал регіону, який має національне,  міжнародне та глобальне   значення.

Природний потенціал Українського Придунав'я представлений насамперед земельними, водними та рекреаційними  ресурсами. А особливість його полягає в тому, що регіон розташований в межах одного із головних європейських транспортних коридорів Рейн-Майн-Дунай, якпй  в  перспективі  можуть сприяти благополуччю в нашій країні і її участі в європейській інтеграції.

Рибне господарство відіграє неоціненну роль у забезпеченні добробуту і процвітання багатьох  країн світу. Україна не виняток.  Риба та рибна продукція відіграють важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки і потреби у харчуванні людей, як у країнах, що розвивається, так  і  в розвинених країнах.

Сподіваюся, що результаті сьогоднішнього засідання комітету буде прийнято низку важливих рішень щодо функціонування механізму державно-приватного партнерства у рибному господарстві та розвитку даної сфери аграрного сектору.

Бажаю всім аграріям процвітання, успіхів та отримати належне …(Не чути) на шляху до омріяної мети. Мета у нас єдина –  вільна незалежна Україна. Тільки разом ми сила, тільки разом ми зможемо збудувати гідне майбутнє для наших родин, … (Не чути) нашої України в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Родіон Анатолійович.

До слова запрошую міського голову Ізмаїльського району Одеської області Абрамченка Андрія В'ячеславовича. Будь ласка.

 

АБРАМЧЕНКО А.В. Шановний голова комітету Верховної Ради з питань аграрної і земельної політики! Шановні народні депутати України, члени комітету! Шановний заступник міністра аграрної політики та продовольства України! Шановні присутні, учасники виїзних комітетських слухань! Ізмаїл радий вітати вас у себе в гостях. Для нас дуже знакове, що комітетські слухання Верховної Ради України на тему "Стан рибного господарства та шляхи його розвитку" проходять  саме на півдні Одеської області, в нашому місті.

Ізмаїл – це потужний український порт на Дунаю, українські ворота до Європи, туристичний хаб, який зараз дуже напружено, до останніх  усіх можливостей працює на виконання важливих державних завдань.

Варто зазначити, що аграрний сектор, рибне господарство, взагалі виробництво сільгосппродукції та її переробка – це важлива складова економіки всього нашого регіону. Сьогодні на місцевих підприємствах цієї галузі задіяно десятки тисяч робочих рук. Продукція надходить до всіх регіонів України. Податки від сільського господарства поповнюють бюджети територіальних громад всього Подунав'я, поступають до державного бюджету, надають можливість звільняти українську землю, зміцнюють Збройні Сили України.

Треба підкреслити, що в умовах російської агресії питання продовольчої безпеки нашої держави, як і питання оборони, має особливе значення. Надзвичайно важливо, що Президент України, Верховна Рада України та профільний Комітет з питань аграрної та земельної політики, Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства, виробники сільгосппродукції приділяють цьому напрямку дуже багато уваги, працюють спільно, ефективно та оперативно. Такі комітетські слухання мають можливість фахово проаналізувати стан галузі та її окремих напрямків, обговорити нові можливості і перспективи розвитку сільського господарства та економіки України. 

Бажаю всім учасникам плідної роботи. Віримо в перемогу. Слава Україні!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій В'ячеславович.

До слова запрошуємо голову Ізмаїльської райради Антонюка Василя Павловича.

 

АНТОНЮК В.П. Дозвольте мені привітати від імені Ізмаїльської районної ради учасників і гостей комітетських слухань Верховної Ради України на тему рибного господарства.

На жаль, сьогодні промислові підприємства рибного господарства проходять непрості часи. Сьогодні комітет Верховної Ради в повному складі в "Придунайській Ниві", господарство рибне Ізмаїльського району. Я просто приведу на прикладі.

Я добре знаю динаміку роботи цього господарства. Значить, це господарство в найкращі часи розводило і видобувало риби 2 тисячі 500 тонн в рік. Отакі були потужності цього господарства. Це господарство добувало голубий рак, це дефіцитний такий рак у світі, порядку 250 тонн раку, який експортувався за кордон. Це складало 25 відсотків світової добичі цього раку. От такі орієнтири є в Ізмаїльському районі для того, щоб піднімати рибне господарство.

Сподіваюся, що проведення подібного заходу в Ізмаїльському районі дозволить обговорити основні проблеми рибогосподарського комплексу та шляхи подальшого розвитку цієї галузі харчової промисловості.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

До слова запрошується заступник міністра АПК Головня Віталій Олександрович з докладом.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу сказати про наслідки військової агресії, як було до цього і які зараз ми маємо. Хочу наголосити на тому, що ми втратили практично повністю азовський регіон, значну частину переважну Чорноморського регіону, і внутрішні водойми у нас теж постраждали, де зупинено у нас в зв'язку з бойовими діями промисел.

І так у нас 55 суб'єктів господарювання в Азовському морі не працює, 84 у Чорному і 36 у Дніпро-Бузькій системі. Тобто вони взагалі не здійснюють діяльність, а це продовольча безпека України загалом.

Станом на 1 травня цього року ми зменшили промисловий вилов на 70 відсотків, спеціальні товарні рибні господарства у нас зменшилися на 40 відсотків. А взагалі у нас на окупованих територіях залишилося 53 відсотки спеціальних товарних рибних господарств. Тобто 163 із 307, які взагалі є в Україні. І так само у нас постраждала і аквакультура. Це пов'язано з тим, що порушилась логістика, корми, ринок збуту, вони теж постраждали і це впливає на їхню собівартість і  кінці кінців на кінцевого споживача.

Ще наведу такі цифри, що на 1 травня втрати України сягнули 12 тисяч тонн. Тобто якщо в коштах, то це 190 мільйонів гривень. Якщо не зупиняться до кінця року бойові дії, то ми втратимо 48 тисяч тонн, ми не зможемо добути, і це нам буде коштувати близько 756 мільйонів гривень. Тобто фактично Україна взагалі  видобуває останні роки  біля 70 тисяч тонн, а якщо не буде зупинено бойові дії, то 48 з них  ми не зможемо добути взагалі.

Взагалі ми говоримо зараз про стан і про розвиток, про стан я вам щойно  розказав. Зараз хочу продемонструвати вам на нашому екрані концепцію розвитку рибного господарства України, над якою ми зараз працюємо. Хвилинку.

Почнемо з  того, що теперішній стан, знову ж таки скажемо, що ми втрачаємо в продовольчій безпеці. Основні наші цілі, щоб… реформі: збереження, збільшення чисельності біоресурсів; підвищення біопродуктивності, де нам буде допомагати наука; маємо надати рівний доступ до користування водними біоресурсами і забезпечити раціональне використання самих цих водних біоресурсів.

Хочу наголосити на тому, що динаміка  з 1995 року вона, як ви бачите, вражаюча. У 1995 році ми видобували 400 тисяч тонн, у 2013-му перед окупацією Криму – 225 тисяч тонн і вже практично у 2014-му більшу половину ми знов-таки втратили, це була 91 тисяча тонн. І ви, як бачите, динаміка йде кожного року до скорочення, кожного року. Але це все, що стосується офіційної статистики. Саме тому ви подивіться на наш графік, що 20 процентів лише ми забезпечуємо ринок вітчизняною продукцією, 80 – це у нас імпорт у рибі.

Основні проблеми в тому, що у нас і падає вилов, і десь ми не показуємо. У нас присутнє так зване незаконне, непідзвітне і неконтрольоване рибальство і тіньова аквакультура. 60 відсотків від всього добування  у нас йде ННН-рибальство так зване. І в аквакультурі теж більше половини ви бачите не маємо.

Якщо взяти в цілому в світі, то споживання риби на душу населення, воно коливається від 20 кілограм до 21. В Україні у нас цей показник, він теж коливається: у 2020 році він був 12,9 кілограмів на рік на людину, а в 21-му вже був 13,7. Тобто продовольча безпека по суті у нас не забезпечується. Але я хочу сказати, що 13,7 – це загалом разом з імпортом, це не лише вітчизняне виробництво, це сто відсотків те, що ми маємо.

Це, звичайно, частково ми будемо переглядати для того, щоб забезпечити сталий розвиток фінансування науки, яка нам буде допомагати в тому, щоб ми правильно і вірно, як би покладаючись на досвід європейських країн і нашої науки, могли розвивати рибне господарство.

Основні проблеми теж в рибній галузі. Це у нас хотів би звернутися до цифр саме, що показники накладених і  сплачених штрафів, вони наполовину менші ті, що сплатили, ніж ті, що накладені. Так само нараховані збитки в нас дуже великі, але вони не компенсуються. Тобто це свідчить про те, що в нас є так зване незаконне ННН-рибальство. І ми будемо працювати над тим, щоб його як би врегулювати законодавчо.

Сталий розвиток рибної галузі, він, ми його бачимо в таких основних як би аспектах, як створений буде спеціальний фонд рибного господарства, з якого буде фінансуватися і наука, і матеріально-технічна база, і підтримка наших суб'єктів господарювання. Ми хочемо впровадити електронну систему, яка буде нас якраз моніторити і адмініструвати повністю всю рибну галузь.

Також будемо впроваджувати електронну систему моніторингу суден, удосконалювати її, впровадимо систему простежуваності риби, тому що риба – це харчовий продукт, і відповідно всі ці зміни, які ми будемо робити, ми будемо робити в євроінтеграційному як би напрямку, тому що ми незабаром станемо кандидатами, а потім і членами Євросоюзу. І які відповідні директиви і накази, які ми маємо дотримуватися?

Далі в нас, хочемо також працювати над новими підходами в любительському та спортивному рибальстві і надати рівний доступ для всіх в промисловому рибальстві.

Те, що я сказав, сама електронна система управління рибною галуззю, вона буде контролювати чотири основні сфери рибного господарства – це промисел, аквакультура, спеціальні товарні рибні господарства і любительське та спортивне рибальство. І кожна ця сфера буде мати свій як би кабінет, і кожен суб'єкт господарювання буде мати доступ до цієї системи, де зможе там мати доступ до певних нових змін в законодавстві, до того, чи вже можна, чи ні ловити рибу в певній ... (Не чути) і до будь-якої інформації, яка стосується рибного господарства і рибної галузі.

 Система простежуваності – це основна вимога євроінтеграційного процесу, і ми її маємо запровадити. Тому вона буде у нас відразу ще з вилову, те, що буде на водному об'єкті, якщо буде знаходитися будь-який суб'єкт господарювання, вже там починається він. Тобто будуть мобільні додатки, де вони будуть відразу показувати, скільки виловили, потім буде у нас все, що відбувається вже на березі, рибоприймальні пункти певні сертифіковані, і далі це буде супроводжуватися товарними транспортними накладними до кінцевого споживача або до переробки і з переробки, знову ж таки, до кінцевого споживача.

Очікувані результати, які ми бачимо, це ефективний державний нагляд в сфері рибного господарства. Ми також маємо переглянути, щоб у нас Держрибагентство мало лише контролюючі функції, забираємо в них всю дозвільну систему в цьому напрямку. Дозвільну систему буде формувати у нас міністерство, адаптувати, те, що вже я говорив, законодавство України до законодавства Європейського Союзу, збереження та раціональне використання водних біоресурсів, збереження умов для розвитку аквакультури, додаткові робочі місця, розвиток пов'язаних галузей економіки. Ми порахували, що  як мінімум одне робоче місце в рибній галузі дає плюс два робочих місця суміжні, які є. Низький рівень ННН-рибальства, забезпечення продовольчої безпеки, це що дуже зараз актуально, збільшення обсягів відтворення водних біоресурсів, рівний доступ суб'єктів господарювання до отримання права на здійснення рибальства та аквакультури, і конкурентоспроможність вітчизняної рибної продукції та експортна спроможність держави, щоб ми частково з початку або в подальшому щороку могли збільшувати власне виробництво, і цим самим забезпечувати… імпортозаміщення робити імпортованої риби.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь.

До слова запрошую Стоянову Аллу Андріївну, директора Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації. Будь ласка.

 

СТОЯНОВА А.А. Дякую.

Доброго дня всім. І доброго дня, Родіон Анатолійович, Андрій В'ячеславович, Віталій Олександрович, всі учасники нашої наради, комітетських слухань.

По-перше, я хочу висловити велику вдячність від нашого департаменту і взагалі Одеського регіону за увагу, приділену рибогосподарському комплексу нарешті і саме нашому регіону. Я надам деяку маленьку статистику, як працював наш регіон, саме Одеський, до воєнного стану.

Наша область належить до провідних рибогосподарських регіонів, і ловлею риби і риборозведенням, і всім промисловим виробництвом займаються понад 60 підприємств та організацій. Область також має велику мережу ставкових господарств, риборозплідників, рибопереробних заводів і цехів.

На нашій території налічується 16 величезних рибогосподарських водойм. І є 700 ставків та малих водосховищ загальною площею біля 18 тисяч гектарів. По території Одещини протікають річки: Дунай, Дністер, Південний Буг. І на нашій області, на нашій території вилов водних біоресурсів здійснюється за такими напрямками, як вилов водних біоресурсів згідно виділених квот на добування, вилов водних ресурсів згідно погоджених Держрибагентством, це СТРГ, про яке ми сьогодні розмовляли, і вилов водних біоресурсів в умовах  аквакультури.

У нас в Одеській області діють два рибоохоронні патрулі, які є структурними підрозділами  Держрибагентства. Вони здійснюють державний нагляд   в галузі охорони. Це Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства і Чорноморське басейнове управління  Державного агентства меліорації.

І в 2021 році вилов водних біоресурсів в нашій області становив майже 10 тисяч тонн, з яких на водоймах загальнодержавного значення по квотах це майже 7 тисяч тонн, а на водоймах, де діє Режим СТРГ – 3.

Суб'єктами аквакультури за 2021 рік виловлена 231 тонна товарної риби. І для відтворення водних біоресурсів в Одеській області здійснюється переважно лише суб'єктами господарювання і частково зселення здійснюється за рахунок користувачів, що призводять вилов згідно виділених квот. У 2021 році було зселено майже 8 мільйонів екземплярів цінних видів риб. (Не чути)…режим СТРГ – 8,5  мільйона екземплярів і до  Дністровського лиману – 53 тисячі.

І ми сподіваємося, що завдяки  тому аналізу, який ви провели взагалі  і по країні, і по нашому регіону, що рибогосподарський комплекс нашої області,  який ви зробили, він дозволить виявити  всі проблемні питання, які стримували до сьогоднішнього дня розвиток рибного  господарства. І завдяки вашій праці ми сподіваємося, що  ми отримаємо нарешті вдосконалення нормативно-правової бази,  яка регламентує  рибогосподарську діяльність.

І всі ці напрацювання, про які ви сьогодні казали, якщо вони буду втілені в життя, а ми в це віримо, що вони будуть втілені в життя, то, дійсно, цей сектор, він посилить нашу економіку і   регіону, і держави, і це і додаткові робочі місця, і нарешті наші господарства отримають ту підтримку, якої вони так дуже потребують. Сьогодні ми були на такій дуже якісній екскурсії, на якій ми воочию побачили господарство, його об'єми, його потенціали, його можливості. І дійсно це така кричуща тема, яка потребує уваги держави, і на сьогодні ми вдячні, що цю увагу ми отримали.

Хочу ще сказати, що на сьогодні відсутній, на жаль, механізм передачі частини водних об'єктів в оренду. І про це ми сьогодні на господарстві теж розмовляли, тобто для встановлення садків. І в свою чергу не використовується весь потенціал водних об'єктів Одеської області. Це додало б, наприклад, якщо можливо, встановити мідійні садки у Чорному морі, це теж додаткові робочі місця.

І ще є одна проблема, про яку ми сьогодні не розмовляли, це відсутність механізму реєстрації журналів обліку вилучених та прийнятих водних біоресурсів. На законодавчому рівні на сьогодні не визначена …(Не чути) звіти про обсяги вилову водних біоресурсів на території ПЗФ.

І на сьогодні не встановлено ліміти Держрибагентства. Наприклад, в Одеській області є Національний природний парк Тузловської групи лиманів, де ліміти затверджуються Мінприроди. Держрибагентством ліміти на дану водойму не затверджуються. У користувачів виникає великий ряд питань: хто повинен скріплювати на дану водойму підписи та печатки журналу обліку вилучених та прийнятих водних біоресурсів і надалі.

Тому ми сподіваємося, що всі ці питання, які потребують цього вирішення, так як вони вже попали в ваше поле зору, вони будуть вирішені.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алло Андріївно, дуже дякую за таку цікаву співдоповідь. Ваша інформація і для міністерства, і для аграрного комітету дуже корисна, використовувати у прийнятті рішень у подальшому. Так як ми зараз будемо працювати над законодавчою базою, разом із міністерством усі ці зауваження і, так скажемо, те, що ви нам проговорили, ми будемо використовувати у своїй діяльності. Дуже дякую.

До слова запрошую Козака Сергія Павловича – голова громадської спілки "Всеукраїнська бізнес-асоціація рибної промисловості та аквакультури".  Прошу, хвилин 10.

 

КОЗАК С.П. Буду намагатись. Доброго дня! Шановний пане Олександре! Шановні народні депутати!  Шановний пане Віталію! І шановні здебільшого присутні! У мене, звичайно по такій старій традиції також був підготовлений доклад, як це потребується, але деякі ... (Не чути) деяких час приділити увагу спілкуванню з депутатами і сьогодні деякий час, і я, така доволі емоційна людина, вирішив відкласти доклад і говорити своїми словами.

Чому, зараз поясню. По-перше, хочу  розказати про нас. Декілька гарячих голів колись задумали ідею, бачили необхідність, почали об'єднувати людей, почали ініціювати перед міністерством створення робочої групи, до чого ми прийшли, хоча ми почали ініціювати в березні місяці минулого року.

 Дякуючи, був минулий міністр пан Роман, десь всередині березня ми почали роботу. В ході проведення цих засідань, там і засідання, там і бої такі були, і примирення, і все рівно ми доходили до якоїсь спільної думки, це все напрацьовувалось ефективно, так, як потрібно бути, і від промисловиків, і від науки, запрошувалися міжнародні організації. Ми вже як асоціація, як ...(Не чути)  дуже багато спілкуємося з міжнародними організаціями. В принципі, деякі з них стали такими ще і ініціаторами створення …(Не чути), сказали, що все рівно ви до цього прийдете, ми йдемо в Європу,  це такий шлях. Ну, до чогось все рівно дійдете, чим раньше почнете, тим краще. Ну, в тому числі ми з вами ...(Не чути) обговорення законопроектів. І WDI у нас було, і USAID було,  і …(Не чути)  дуже спілкуємося. Тобто передовий етап, те, про що говорив пан заступник, передовий світовий опит ми також можемо надати в своїх пропозиціях, …(Не чути) наше законодавство до європейського і навпаки, тобто це можна…  Да, в цьому ми напрацювали.

Да, зараз ми не маємо змоги і не для цього ми зібралися, презентувати, наприклад, законопроекти. Через секретаріат, я так розумію, ми роздрукували, підготували депутатам два закони, які, на наш погляд, вже найбільш готові. Це ... (Не чути) які пропонуємо... найбільш готові до обговорення, ... (Не чути)  Тобто, да, у нас була розмова з паном заступником, ми приймаємо чесні правила гри. Тобто в нас демократична країна, є шлях офіціійний, да,  тобто міністерство  бачення своє, звичайно, є вже вивішені деякі законопроекти, я думаю, що іще будуть на сайті міністерства. Тобто пройдемо цей шлях, ми готові до громадського обговорення, де будуть наші зауваження, пропозиції, да, будемо обговорювати, узгоджувати, будемо приходити на комітет, знову обговорювати з комітетом, щоб ми прийняли дійсно там об'єднаний якийсь, да, продукт, дійсно, той,  який нам потрібен, нам як державі.

В цьому... в ході цих робочих зустрічей, да, багато напрацювань …(Не чути)  це готово, і… це два законопроекти  і загальна  таблиця порівняльна по всіх законопроектах …(Не чути) , які зміни ми пропонуємо, як …(Не чути), вся інформація. Тобто ми не нав'язуємося, ми пропонуємо вже напрацьовані речі і, будь ласка, хоча б погляньте на них, можемо далі пояснити.

На жаль, да, звичайно, на жаль для всіх нас ця навала трішки змінила плани, ми дещо трошки випали з колії, так би мовити. Ви бачите, вчора і сьогодні що деякі у нас в формі, це не дешеві понти, да, це в людей, які в нас, це основний вид діяльності зараз, але знову ми тут викручуємося, спілкуємося з Міністерством, з депутатами, ледве не з … (Не чути) телефону, включаємо, працюємо, тому що знаємо, що потрібно змінюватись.

Знову ж таки по … (Не чути) тому що прозвучали деякі речі. Знову ж таки ця ідея, така вона, ще досить тривка. Спочатку обговорювалось декількома людьми, обговорили ми її на наших засіданнях, на наших зустрічах, довго обирали, чому ми приїхали саме… (Не чути) Повезло Одеській області. Ми вибирали поміж … (Не чути) у Вінниці, Полтаві. Тобто прийшли до єдиної думки, що в першу чергу поїдемо сюди. Тому ми приїхали саме сюди.

Ну, багато зусиль це потребувало наших організаційних. Дякуючи богу, ми мали змогу цю ідею представити деяким народним депутатам. І, дякуючи богу, всі депутати, як ви бачите, зараз весь склад комітету щиро готовий до плідної співпраці, і щиро віримо, що це принесе свої плоди. Тобто ми, звичайно, ці ресурси, фінансові, економічні, фінансові в тому числі, дуже багато таких … (Не чути)

 Тому вибачте, але щиро ми як, в принципі, люди, які були одними з ініціаторів таких слухань, я вважаю, що щиро ми маємо право сьогодні вимагати досягнення цілі, яку ми декларуємо, просити дійти до цілі, для якої ми, вважаємо, що ми зібралися. Тому я зараз перейду до цих цілей. Тобто… ну, щоб було зрозуміло, ми дійсно хочемо результату, не сьогодні, але хоча би побачити шлях.

Інша річ, знаєте, дійсно, я людина емоційна і добра. І зазвичай я завжди нових людей сприймаю як добрих, позитивних, тільки потім мене життя б'є, в деяких я помиляюсь, так і тут. Після спілкування, ну, є два шляхи. От деякі речі відбуваються, деякі там документи відбуваються. Є перший шлях, що це  бажання, … (Не чути) бажання деякої групи людей, да, досяг якихось своїх там корисних цілей.

 Чому я кажу, що я добре знаю? Я щиро відмітаю цей варіант. Ну, як мінімум поки що. У нас немає таких міркувань. Тобто залишається тільки другий шлях. Ну, чому ми бачимо такі документи?  Що комітет, щиро кажучи,  ми бачимо щире бажання вийти з цієї ситуації. Один з виступаючих сказав, … (Не чути)

 У міністерства ми бачимо щире бажання змінити щось на краще. Але, на жаль, що важливо? Це не критика, це життя. Дуже-дуже специфічна галузь. Ніколи не ображайтесь, але не розумієте, ще не розумієте специфіку  цієї галузі. І це, от що якраз, до чого я довів ,от веду, оце є основною метою сьогоднішньою нашою –  почути нас. Дозвольте нам таке щастя бути почутим.

Ми щиро готові працювати.  Ми надамо все, що ми маємо. Ми надамо вам нашу голову, нашу душу. Ми вам роз'яснимо …(Не чути) можемо роз'яснити кожен нюанс, щоб ви як народні обранці, як наші обранці приймали, подекуди особливо, ну, для нас особливо …(Не чути) в цій галузі, щоб ви приймали речі, у нас здебільшого вони доленосні. Здебільшого вони доленосні. Ми хочемо, щоб ви розібралися, наскільки можливо, і приймали це рішення, знаючи і розуміючи його. Ми вам пояснимо все, всю специфіку, всю, ну, статистика – це у нас дуже важлива річ і міняти треба, вона  … (Не чути) Ті цифри, що сьогодні прозвучали, вони нічого не значать. Тому що це "біла" постійна цифра, нічого вона не значить. Можна її оспорювати і в сторону збільшення, і в сторону зменшення, тому що є і "чорний" вилов, є і "чорний" імпорт. Ну, подаємо сигнал, я думаю, не про законопроекти, це у нас ще буде час, сподіваюсь, і в комітеті, і в міністерстві, на робочих групах. 

Тобто якщо б хотілось… ну, це наше побажання, да, бути почутими. Ми  обговорювали вчора нюанси  створення робочої групи. Так вона не може бути постійною, хоча б попри …(Не чути), наприклад, деяких законопроекти …(Не чути) рибної галузі. Робоча група при комітеті, щоб ми могли, не відволікаючись …(Не чути) пояснювати деякі речі, роз'яснювати, викладувати своє бачення і свої побажання …(Не чути) Отака робоча група була б, на наш погляд, ідеальним вирішенням для напрацювання рішення …(Не чути) цієї проблеми.

Тобто можливо я не все ще сказав, я думаю, в нас буде багато часу спілкуватися. Сподіваюсь, що ці зустрічі стануть частішими, сподіваємося і ми, деякі в нас особливо роблять все, щоб це нашествіє по скоріше  закінчилося, ми вернулися до життя, і дійсно …(Не чути) дійсно повели, стали на рейки і повели хоча б те, що в нас анонсується, рибну галузь до розвитку, до дійсно того, чого ми хочемо досягти.

Ще коротко. Наприклад, одним з наших партнерів вже стала Румунія.  На март місяць в нас був запланований виїзд румунської асоціації, аналогічної нам. Причому …(Не чути) , ми ще не бачили людей, вони (Не чути) кажуть, що ми вам допоможемо з організаційною …(Не чути) з конструкцією самої асоціації, причому допоможемо грошима.

Я чому… вони там розуміють, промисел – великі можливості, але деякі, ну, те, що обмежено …(Не чути) Ми разом, маючи  розуміння, сподіваюсь, маючи великі професіональні,  ви бачили деяких з них, в різних сферах. Далі … (Не чути) наука у нас дуже …(Не чути), дуже хороші спеціалісти, що тут, що в Києві.

Ну, закінчуючи, так. Вважаю, що це, дай бог, щоб це стало першим шляхом нашим на нашому довгому шляху, колективному шляху. Я думаю, що ці …(Не чути)тільки не те, що задоволення, а відчуття, що ми робимо не те, що треба, а те, що потрібно в рибній галузі, там частково в рибній галузі і загалом для держави, там все буде добре.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ваша позиція понятна, зрозуміла.

Ми тут для того, щоб кожен член асоціації і не тільки, і представники міністерства, і депутати, і держслужбовці змогли висловитися по цьому. І ми спільно в кінці прийняли якесь зрозуміле для отраслі рішення і рухалися тільки вперед. І, дійсно, ми почали з Одеської області, я думаю, що ми найближчим часом будемо також відвідувати підприємства в інших областях нашої держави для того, щоб наше рішення було дуже зважене. І, по-перше, щоб ми нашу галузь  рухали вперед і зробили все можливе для того, щоб був розвиток.

Добре. У мене по регламенту виступи депутатів, але я пропоную перенести це в кінець наших слухань. А зараз надати слово Безсмертному Віктору Вікторовичу, це представник Всеукраїнської бізнес-асоціації рибної промисловості та аквакультури, заступник виконавчого директора з рибного господарства АРК "Придунайська Нива", де ми сьогодні і були. Будь ласка.

 

БЕЗСМЕРТНИЙ В.В. Доброго дня, шановне панство! Я буду говорить на русском языке, не хочу портить ни один язык суржиком, потому что песни я пою на украинском, а работу делаю на русском. Я являюсь руководителем АРК "Придунайская Нива" 3 года, рыбное хозяйство. Мы ведем свою деятельность в аквакультуре и в режимі СТРГ. То есть у нас  было системное …(Не чути)  хозяйство и достаточно огромный водоем … (Не чути) площадь зеркала 6,5 тысяч гектара, где мы ведем свою деятельность в системе СТРГ, специализированного товарного рыбного хозяйства.

 На сегодняшний день с чем сталкивается аквакультура всей Украины, всей? Это огромная проблематика, это практически уничтожена профильная наука. На сегодняшний день из-за этого мы потеряли … (Не чути) маточного поголовья. У нас практически не существует чистых … (Не чути) украинского чешуйчатого карпа, украинского рамчатого карпа и остальных видов … (Не чути) то есть и белого толстолоба, пестрого толстолоба, амуров белых и черных. Сложно работаем мы с хищником: с судаком, со щукой. У нас нет специалистов. У нас на сегодняшний день найти специалиста в рыбной отрасли – это работа ихтиолога, ихтиопатолога. Нужно днем с огнем искать его. И это большая проблематика, потому что это будущее.

Да, есть вопрос, и вот благодаря сегодняшней встрече на предприятии мы уже об этом говорили, то есть мы понимаем, куда нам двигаться, в какую сторону двигаться. И я это озвучиваю не только от себя, а именно от всех аквакультурщиков Украины. Не только те, которые ведут классическую аквакультуру,  прудовое хозяйство, но и те, кто занимается садковым, бассейновым рыбоводством. Это тоже сказывается очень сильно.

Так, мы сталкиваемся с законодательной базой, которая десятилетиями не менялась. Она, извините за сленг, она причесана просто для общей территории. У нас на территории Украины четыре климатических зоны, четыре. Вот в нашей зоне мы уже полтора месяца ведем аквакультуру. Северные регионы только начинают работать. Вернее, я неправильно сказал, полтора месяца мы уже ведем инкубацию. Северные регионы только начинают. То есть мы можем выступать локомотивом, где-то раньше поставлять рыбопосадочные материалы. Но и вот …(Не чути)  который используется в  режиме СТРХ, который приравненный к одной черте 25 грамм, не выше, не ниже, это немножечко такая коррупционная составная. Почему? Потому что, когда "сигаретка" 24,5, стоят контролирующие органы и говорят, а мы не будем это зачислять, потому что она не превышает 25.

А наш регион южный, на сегодняшний день мы в июле можем пропускать 20-граммовую "сигаретку"  в водоем, и она будет в зиму заходить 300-350 грамм. То есть ее выход будет совсем другой, ее экономика будет совсем другая. Я не говорю, что нужно причесать для всех, что вот так, как нам выгодно. Но нужно тоже смотреть на те климатические условия, которые находятся, и те условия, которые находятся в других регионах Украины.

Касаемо следующих вещей, с которыми сталкиваются все аквакультурщики, это налогообложение. На сегодняшний день, уже было сказано и неоднократно, предприятие, которое работает в "белую", это наше предприятие, очень сложно, очень сложно. Почему? Потому что земли, которые используются в сельхозназначении …(Не чути)  ставка единого налога от нормативной денежной оценки установлена 0,95. А земли водного фонда, на которых ведется рыбное хозяйство, в 2,55 раза больше …(Не чути) То есть на сегодняшний день за тысячу гектаров трудов мы платим 800 тысяч, а за 1 тысячу 500 гектаров пахотных земель мы платим 380 тысяч налога. А выход у нас по зерну от 4 до 8 месяцев, а по рыбе от личинки до товарной рыбы –  2. А есть 3 и 5 лет, и каждый год это платится.

Складывается там огромное количество нюансов и коллизий, когда ставковое хозяйство, где человек берет водоем, а гидротехнические сооружения сбросные водоподающие  системы водоподающие системы принадлежат одному, а водоем – другому. И происходит непонятное, то есть человек не понимает, что завтра будет. Потому что этот собственник придет и скажет: все, я завтра открываю воду, спускаю, мне это не интересно.

Плюс к этому огромное количество аквакультурщиков сталкивается с такими вещами, побочными факторами, которые на сегодняшний день довольно таки весомые в экономике. Это территории ПЗФ, в которые включаются территории рыбохозяйственных предприятий, прудовых хозяйств. То есть смотрят, отчертили, все это территория ПЗФ. И там возникают огромные законодательные коллизии для того, что вести тот технологический процесс, который предусматривает это все.

Плюс огромное количество птицы, которое потребляет нашу рыбу на всех стадиях, начиная со стадии "сигаретки", заканчивая стадией товарной рыбы. Большинство, 90 процентов из этих видов птиц, они занесены в Красную книгу, они охраняются. Здесь как-то нужно это все утрясать для того, чтобы на территориях рыбохозяйственных предприятий что-то предпринимать по этим всем вещам. Потому что это все складывается в экономику.

Теперь касаемо режима СТРХ, о которых много говорят. На сегодняшний день, я вам хочу сказать, те же СТРХ, где добросовестные пользователи, и стадо повышается, и ведутся …(Не чути) работы.  Я скажу на примере по "Придунайской Нивы". Мы работаем на водоеме с 19-го года. Первое, что я сделал, когда стал руководителем данного предприятия, я заключил договор с национальным Институтом рыбного хозяйства Украины для того, чтобы они приехали и сделали мне научную работу по водоему, по озеру. Для того, чтобы они мне сказали, что у мене в озере. Потому что у нас в режиме СТРХ написано 120 килограмм с гектара, а наука приехала, сделала, оказалось – 40. То есть на сегодняшний день я прекрасно понимаю, что мне нужно увеличивать зарыбление, а до этого я должен пройти такую колоссальную процедуру по изменению в режиме СТРХ, что это просто битва непонятно с чем с ветряными мельницами.

Точно также мы устанавливаем гнезда, искусственные гнезда по судаку. В этому году у нас согласно режима СТРХ  у нас 200 гнезд нужно было установить, мы установили 400. И они есть, они работают, 80 процентов из этих гнезд, они сработали. Это хорошо, это судак, это целый вид. Хотя большая часть судака на сегодняшний день с озера Катлабух добывается любителями, любителями, которые у них … они как-то у нас неорганизованные и при минимальной норме в 5 килограмм не стесняются ловить 10, 15, 20, 30, повыставлять в интернет, что они торгуют этим судаком.

У нас же промысел  ведется, хотя нам … (Не чути) самая меньшая ячея, что мы ловим,  это 90 миллиметров, а то выше – 100, 120, 130. Почему?  Потому что мы ловим старшие возрастные группы, которые уже… особенно касается это растительноядных, которые на сегодняшний день достаточно и зарыбляют этот водоем. Мы берем ту рыбу, которая еще завтра-послезавтра она будет иметь больший вес и другую ценность. Это мы в нарушение режима СТРХ зарыбляем водоем подрощенной личинкой. То есть мы не ждем, когда эта личинка становится 25 грамм, это октябрь, потому что у нас выпадают здесь летние периоды, когда температура воды в водоемах достигает до 30 градусов, и рыба не растет, она не ест, она страдает, для нее это катастрофа.

В прошлом году мы выпустили в Катлабух 50 миллионов 5-граммового карпа. Я хочу сказать, что к концу этого года мы в браконьерских сетях карпика 250, 300, 350 грамм было очень много. Охрана при нахождении таких сетей просто их выкидывала. Поэтому касаемо режима СТРХ, там нужно работать, там нужно их доводить до определенной более-менее нормальной законодательной базы. Почему? Потому что на сегодняшний день отдать такие огромные водоемы в аренду, ну, я не могу сложить покамись цифры, что нужно будет вытянуть с этого озера для того, чтобы эту аренду отбить.

Вот такая вот ситуация. Я озвучил максимальное, наверное, количество проблем, с которыми сталкиваются аквакультурщики, люди, которые ведут свою деятельность в режиме специального товарного рыбного хозяйства.

И я надеюсь, что, может быть кто-то еще со спикеров будет добавлять по этому поводу, но то, что мы сегодня сделали, мы сделали огромный шаг. Мы встретились, мы увидели проблематику, мы начали общаться. Мы понимаем, что сегодня это просто мука, вода и яйцо, завтра это будет тесто, а послезавтра это будет хлеб.

Благодарю вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Вікторовичу.

Дійсно, ми сьогодні бачимо ваше підприємство, є бачення нашого комітету, як розвивається рибна галузь на прикладі вашого підприємства. Тому ми будемо також дивитися інші підприємства і до того ж мати повне враження по цьому всьому.

А зараз я запрошую Олександра Пилиповича Шлапака до доповіді, голову правління Всеукраїнського об'єднання організації роботодавців рибного господарства.

 

ШЛАПАК О.П. Шановні депутати Верховної Ради, учасники та гості сьогоднішнього виїзного засідання Комітету по питанням агропромисловості та земельної політики! За 31 рік існування нашої держави це перше таке засідання по нашій галузі.  І враховуючи те, який сьогодні склад засідання і те, що це відбувається у такий тяжкий час для країни, тому у мене є надія, що, розглядаючи питання рибної галузі  на таких настільки представницьких зборах, з'явиться можливість вирішити питання, які у нас вже накопились десь останні 20 років.

Як на мою думку, то є можливість поділити всі питання, які є у нас в галузі. Я думаю, от Віктор Олександрович називав там частини блока, я думаю, що п'ятий блок… П'ятий блок це… Знаєте, ми десь упускаємо ще океанічний промисел. Але, мабуть, те, що  сьогодні  не представлений океанічний промисел, не маєте представників, то, мабуть, недоречно сьогодні про нього починати розмовляти про ті питання, що є.

На самом деле проблематика тут  є. Я просто … (Не чути)  працював більше як  15 років в рибопромисловій компанії "Антарктика", де було 98  суден. Там мільйони тонн добутку риби було і в Україні. Рибопромислова база "Восток", це завод, за день робили мільйон 800 банок консервів. Помимо  переробки, заморозки риби …(Не чути) Я б сьогодні… це отдельний вопрос, я думаю, що його  не стоїло б сьогодні,  бо немає тут зараз і спеціалістів.

Я ці всі, що ми розділили на блоки питання, пов'язані з  промисловим рибальством, потім аквакультури, аматорське … (Не чути) рибальство і розвиток профільної науки. Вони всі десь в свое время вони переплітаються і мають в наш час дуже багато спільних питань, які одні і ті ж  для цих блоків і являються.

Я би хотів зупинитися на промисловому рибальстві. Тому що, крім того, що я голова Федерації роботодавців рибної галузі, я являюсь ще директором підприємства, яке працює на морі.

А до справки, якщо в нас було в Чорному морі до 14-го року було 28 суден, що працювали, це судна морського класу, що піднадзорні регістру, то на сьогоднішній день це по нашій стороні, це вся северо-западная часть Чорного моря, у нас сьогодні працює …(Не чути) суден.

Я не буду говорити те, що основну масу, правда, у нас рибальства до 14-го все-таки давав Крим, там було найбільше все-таки сконцентровано суден. Но тим не менше, я хотів... Чого я так звертаю увагу на це? Це говорить про одне, що зменшення кількості суден говорить про те, що рентабельність зменшилась. Ви розумієте, якщо там рентабельність висока, то зростає кількість підприємств, і вона тоді росте. А зараз остались вже последние из могикан.

Я хотів звернути на це увагу, чому? Тому що тут у кількісному стані ця область дає найбільшу кількість риби. Ви розумієте, якщо судно морське, ми вийшли, ми ловимо там за день від 1,5 тонни до 15 тонн. То єсть ми не говоримо, що у видовому складу, у видовому це килька, хамса, тюлька. Ну, це народна риба. И тут уже упоминали, що  одне робоче місце рибака дає ще два робочих місця суміжників. Це дійсно переробні консервні заводи, це в кінці кінців продажа. Це теж і частные предприниматели, які працюють в цій галузі, і ті переробники, що дальше йдуть.

Тяжко говорити про промисловий улов, коли ви зараз сталкиваетесь з тим, що ця галузь у всіх країнах вона дотується государством. У нас з кожним роком навантаження на промисловість тільки збільшується. І ми можемо потерять,  ми уже на краю. Я абсолютно це не преувеличиваю. Самі цифри … (Не чути)  само количество суден. Осталось чотири підприємства. Ну, тут присутні, деякі хто пропрацював вже по 40 років … (Не чути) вони спрашивают …(Не чути)  Ну, я вам скажу так, засчет того, что есть другие виды деятельности. Потому что это уже хобі, рибалка – це така штука, что уже потом выйти из этого… Его, во-первых, нужно любить. Хотелось бы, как коллеги думают, все хотели, чтобы свою специальность любил, не просто это была работа, а это было и хоби, и любиш, и тогда это не просто работа. Ты можешь работать сутками и не чуствовать никакой усталости,  а получать одно удовольствие.

Тому я хотів звернути на це увагу саме на промислове рибальство. У нас на цей рік була запланована, якщо ви знаєте, можливість построїти нові судна. І держава могла би компенсувати 20 процентів. Була така програма. Ви знаєте, що ні одне підприємство, в тому числі і я, ми не решились заказывать ці судна. Ми не побачили, що ми їх можемо, ну, извините за такое  (Не чути),  поэтому это о чем-то уже говорит, что раз мы  уже отказались их покупать, а що буде дальше? Старые вже до та такой степени, что они выйдут из строя. То есть, тут дійсно …(Не чути)  експерта берется, цифры все известные, сегодня информация это полная, подсчитали, посмотрели.

Для держави набагато краще, якщо ми будемо допомагати. Чому? Це НДС, це наші робочі місця, це наші тут налоги,  ми зараз навіть з тої  імпортованої риби, ми зараз відмінили ще й податки. Чому? Тільки тому, що получають люди продукцію, то краще свою добувати. Знаєте, як що не будеш содержати  свою армію, то більше… Так і тут, якщо ми не будемо свого виробника підтримувати, тоді ми…

Що ще хотів, на деяких питаннях я б зупинитися. Попереднім виступаючим, я хотів зараз і Сергію Павловичу сказати, ви  бачите, наскільки емоційно виступають. Ви пробачте, але це говорить тільки про те, що насколько они  безразличны. Ви не те, що трошки там, що от  так він емоційно, але це говорить тільки  про те, що ті люди, які от сьогодні присутні і  представляють цю галузь, їм … (Не чути)  Це життя  їхнє, їм дуже не байдуже те, що проходить, що тут про…

І наостанок, ми дійсно напрацювали  за тих десь 6-8  років групою, от під керівництвом першого замміністра, ті законопроекти, які на наш погляд дадуть можливість зробити ривок в нашій галузі, крім того, вони не потребують фінансових затрат. І я б хотів просити вас, щоб ви їх розглянули, тому що у нас сьогодні є альтернативні ще законопроекти. І я не бачу нічого в тому, що тут є і альтернативні, я тільки можу сказати те, що недоліки в тому, що там не було фахівців, не було фахівців. Тому прошу вас, якщо ви розробляєте ці законопроекти при підтримці фахівців і не буде цих питань.

На кінці я хотів ще подякувати, що все-таки у нас таке засідання відбулося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Пилипович, за емоційну доповідь.

Зараз, будь ласка, Сергій Володимирович Кафаджи, директор "Посейдон плюс", керівник "Озерне 2012".

 

КАФАДЖИ С.В. Шановний Олександр Васильович! Шановні народні депутати! Шановний Віктор Олександрович! Шановні присутні! Як  керівник, засновник видобувного підприємства ТОВ "Озерне 2012" та переробного підприємства "Посейдон плюс", пропрацювавши в рибній галузі більше 20 років, визначивши, що є у нашій галузі два питання. Перше питання, де рибу взяти? Друге питання, кому її продати?

По першому питанню точних відомостей про рибний ресурс та вилов в Україні знайти неможливо. Так загальна квота на судака в Україні становить близько 600 тонн, а експортується філе судака близько 3 тисячі тонн. При тому, що на 1 кілограм філе треба 2 кілограми сирця.  Квоти на коропа у Дністровському лимані 45 тонн, а видобувається десь порядку 350-400 тонн.

Написали зниження на ліміти та види біоресурсів, які ніколи не були під загрозою, що є порушенням законодавства. Так, на кефаль в жодному Причорноморському басейні, ой, причорноморській ... (Не чути)  є тільки обмеження в України.

На одному і тому ж з нами... (Не чути)  Чорному морі, Туреччина не вводить загалом жодних лімітів ...(Не чути) В Європейському Союзі є обмеженні тільки на два види біоресурсів, в Україні на сім. На кожне підприємство, яке працює в Чорному морі, є квота на один вид біоресурсів і ще на шість видів біоресурсів загальний ліміт, допустима добова.

При цьому згідно докладу Міжнародної організації ... (Не чути)  прогнозів на 17 процентів всього лише. При цьому оперативно змінити прогнози законодавчо неможливо. ... (Не чути) також обмеження по кількості водних транспортів та ... (Не чути)   при цьому більшість обмежень було штучно запроваджено в останні вісім років.

(Не чути) ... імпорт зменшила квоти в рази і жодного додаткового обґрунтування. Через таку кількість обмежень наш рибний фонд в Чорному морі, як вже говорив попередній доповідач восьми суден. Скажу, наприклад, в Туреччині близько 3 тисяч стоїть.

Як, приклад, можу сказати, що у 2018 році не було обмежень на добичу рапану в Чорному морі. І за результатами цього року близько 40 ... (Не чути) було придбано рибалками тільки в одному місті Вилкове.

 (Не чути)  ... це маломірне плавсредство довжиною від 9 до 14 метрів, постройки 80-х годов, 70-80-х годов, використовується в основному на внутрішніх ... (Не чути) …контроль у видобутку водних біоресурсів законодавчо покладено на правоохоронні органи: рибінспекція, поліція, водна поліція, прикордонна служба, морська охорона, екоінспекція, екологія в Чорному морі. Рибалка на промислі повинен мати при собі 12 документів: судовий квиток, бланк техосмотр, свідоцтво на право водіння, посвідчення рибалки, паспорт, дозвіл, журнал приходів-відходів, …(Не чути) комісії, наказ на відповідальність, журнал видобутку біоресурсів, додаток до журналу, квитанції у паперовому вигляді. Наприклад у румунів всього два документи. Причому у нас працівники всіх правоохоронних органів можуть проводити перевірки та зупинятися промисл, коли їм заманеться.

Ми вважаємо, що більшість цих документів насправді не допомагають промислу і ніяк не допомагають контролювати видобуток біоресурсів. На моїй пам'яті, з 2004 року реформували структуру інспекції ДАІ. Кілька разів їх розформовували, давали різні види радарів, різні ґаджети, різні назви, було витрачено багато мільярдів бюджетних коштів. Але не можна було вивчити проблему корупції ніяк на дорозі. Дієвий спосіб заборони зупинки транспорту без відомих причин.

У такий же спосіб можна усунути корупцію в рибоохоронній галузі. У вигляді заборони без видимих порушень заборонити підходити інспекторам до плавзасобів та рибоприймальних пунктів. Таким шляхом пішов Євросоюз, таким шляхом пішла і Грузія.

До цього хочу додати, що … (Не чути) відшкодування до бюджету від всіх штрафних санкцій за нібито порушення, описані в протоколах, не досягають 11 процентів від суми, заявленої під час перевірки збитків.

Така ж ситуація була у 2019 році щодо екоінспекції в портах: нараховані мільярдні штрафи на судновласників, а бюджетне відшкодування не покривало навіть утримання екоінспекції, і волевим рішенням Президента Володимира Зеленського заборонили пускати екоінспекцію на територію порту.

Друга проблема …(Не чути) Для нормального обліку видобутих біоресурсів нам необхідно відійти від практики розташування рибоприймальних пунктів у сараях та очеретах, прибрати в законі норми про безпосередню близькість розташування рибоприймальних пунктів біля водойм, укрупнити рибоприймальні пункті за принципом невідповідності ветеринарним та технічним умовам,  наявності холодильних камер, генераторів, інвентарю.

Потрібно дозволити …(Не чути) переміщати біоресурси з плавзасобу на закріпленому автотранспорті на РПП. При цьому РПП – рибоприймальний пункт – он может бути і логістичним центром як для внутрішніх споживачів, для внутрішнього ринку.

Потрібно дозволити… А, звиняюсь…  

Гостро стоїть питання про відсутність відпрацювання механізму про …(Не чути) та живої риби на експорт. Оскільки Держспоживслужба вимагає на кожну партію експертизу, яка робиться 7 діб при тому, що 10 діб його строк споживання. Навіть при тому, що підписаний договір з Туреччиною про вільну торгівлю, в нас досі не ратифікований сертифікат здоров'я на рибу і морепродукти. Мито на український експорт морепродуктів …(Не чути) 20 відсотків, так як найближчі наші конкуренти Румунія, Туреччина, Болгарія мають нульовий відсоток.

Єдиний пункт пропуску між Півднем України, Євросоюзом та …(Не чути) США до цих пір не сертифицирован на продукцию тваринного походження.

З 2018 року на чолі галузі на моїй пам'яті було багато керівників, які прийшли з інших галузей різних професій. І як практик зазначу, що такі кадрові призначення лише погіршують стан галузі. Вирішення тільки найважливіших питань, де взяти, куди продати, можливо тільки в тому випадку, якщо на чолі рибної галузі стане людина, яка знає проблематику і вирішує ці питання.

Спасибі за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую.

До слова... слово надається Денису Вікторовичу Смірнову, директору "Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії". Будь ласка.

 

СМІРНОВ Д.В. Добрий день, депутати! Добрий день, присутні! Підготували доповідь спільну про роботу нашого підприємства, про проблематику, яку бачать наші спеціалісти та про деякі моменти вирішення цих проблем.

 Державне підприємство "Одеський центр" здійснює свою діяльність протягом більше 90 років, протягом цього багаторічного періоду дослідження проводилося як в північно-західній частині Чорного моря, так і по місцях великих річок Дунаю і Дністра, пов'язаних з  ними озерах і лиманах.

Це регіон традиційно був найважливішим для утримання рибної продукції в Україні поряд із Азовським морем. Інститут здійснює тут роботу за трьома основними напрямками. Оцінка запасу промислової популяції та ... (Не чути) рибальства для невичерпного їх використання та надання прогнозів промислової розстановки рибовидобувним підприємствам. Розробка ... (Не чути) для використання водойм з метою аквакультури, розробка рекомендацій та біотехнік за конкретними видами гідробіонтів, що використовується в аквакультурі. Оцінка водного середовища, яке впливає на промислові популяції та об'єкти аквакультури у водоймах, стратегічно це оцінка впливу різної господарської діяльності, таке як будівництво портів, ... (Не чути) берегів та інше.

Для координації діяльності щодо регулювання рибальства із сусідніми країнами інститут бере участь у роботі відповідних …(Не чути) комісій та організацій, а саме: регіональна комісія з питань рибальства у Середземному морі, проектах ФАО, у Дунайській комісії, в Українсько-молдавській комісії з річки Дністер. Експерти інститути завжди залучалися до розробки нормативно-законодавчої бази рибного господарства, розробки правил рибальства в Чорноморському басейні і річках … (Не чути) вони видаються у вигляді … (Не чути) промислового рибальства.

Наші вчені брали участь в розробці Закону "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", відповідних нормативних та підзаконних актів. На теперішній час існує потреба у коригуванні та доповненні деяких статей основного закону. Час показав, що найбільшою проблемою промислового рибальства за останні десятиліття виявилося збіднення рибних запасів.

Задля збереження в Червону Книгу занесені осетрові, падають вилови судака, великого ляща, тарані. Навіть різноманітний склад такої масової риби, як … (Не чути) в Дністровському лимані значно зменшився.

Безумовно, на деякі об'єкти, особливо на морських акваторіях, впливає негативна екологічна трансформація. Відчуваються негативні наслідки від локального потепління, що веде до скорочення ресурсів прісної води у водоймах. Але все-таки для багатьох промислових популяцій причиною погіршення їх стану є національне рибальство. Як показує практика, жодні заходи контролю не можуть врегулювати цю ситуацію. Як браконьєрство, так і великий не врахований вилов, який може здійснюватись в заборонені терміни, коли риба нереститься, так і вилучення молоді риб, має дуже широке поширення. На жаль, цьому сприяє відсутність реального обліку вилову.

На нашу думку, проблеми з поширенням браконьєрства та неврахованого вилову слід вирішувати не шляхом збільшення штрафів та покарань, а підвищенням мотивації рибалок та всього населення прибережних  громад до збереження рибних ресурсів. Необхідно, як у всьому цивілізованому світі, закріплювати правила вилову на тривалий термін за традиційними користувачами, особливо за тими, хто здійснює зариблення водойм та розвиває аквакультуру, хто забезпечує зайнятість місцевих трудових ресурсів у рибному господарстві. При цьому треба законодавчо посилити роль асоціацій підприємств в управлінні галуззю, а також допустити місцеві органи влади до прийняття рішень із закріплення водойм на їх ділянках на конкурсній основі.

Виходячи з цього, цілком помилковою є ідея поділити всі ліміти допустимого вилову на індивідуальні квоти підприємств, і тим більше … (Не чути) на аукціонах. Такого практично немає ніде у світі, насамперед тому що в принципі неможливо мати постійно точну інформацію про запаси кожного об'єкта. Слід врахувати, що будь-яке встановлення обмежень по вилову … (Не чути) вимагає досить точних даних оцінки запасів під час наукових досліджень. Для багатьох масових видів риб з невеликою тривалістю життя таке …(Не чути) оптимально допустимого вилову на наступний рік взагалі неможливо через велику невизначеність у факторах середовища, що впливають на  врожайність поколінь.

(Не чути) … параметри на рік вперед часто не можуть навіть найбільш оснащені наукові центри розвинутих країн. Тому вже давно в своїй практиці, у тому числі в розвинутих країнах Заходу, для регулювання рибальства в багатьох випадках використовується не обмеження з обсягом вилову, а обмеження по матеріальній базі. Тобто кількість суден, їх потужність, зняття лову.

Саме так регулюється рибальство у Середземному морі. Наприклад, у Туреччині, яка є найбільшим виробником рибної продукції як від рибальства, так від аквакультури, в принципі, немає жодних заздалегідь встановлених до них вперед обмежень з обсягом вилову. Хоча можуть …(Не чути) щодо лову в процесі промислу та обмежується кількість суден.

Згідно із Законом "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" вилов риби у більшості випадках  також здійснюється без жодного розподілу  квот між користувачами. І це правильно, тому що згідно статті 28 цього закону ліміт  на вилов водних біоресурсів може встановлюватися лише до об'єктів, які перебувають в незадовільному стані. Більше суб'єктів … (Не чути) загально допустимого вилову або взагалі … (Не чути) за обсягом видобутку.  Відповідний порядок передбачає, що у них прогноз допустимого вилову встановлюється лише у разі, якщо промисел загрожує стану запасу.

У нас ще достатньо масових видів риб, запаси яких  не підлягають … (Не чути)  впливу, а саме: …… шпрот, карась, тюлька, хамса … (Не чути)

Насправді, падіння продуктивності галузі відбувається через те, що  існуючі норми законодавства досі повністю не реалізовані на практиці. По суті право тривалого користування промисловою ділянкою на водоймі та їх ресурсами ніяк не закріплено на тривалий період за традиційним користувачем. І це штовхає його на хижацьке ставлення до живих водних біоресурсів. В результаті  ресурси водойми  експлуатуються нераціонально, порушуються правила рибальства, продукція скорочується. Тому для покращання ситуації в галузі необхідно поступово здійснити  закріплення водойм строком на 15-25 років за традиційними користувачами або їх асоціаціями, які візьмуть на себе також і охорону водойм.

На цьому … (Не чути)  дозволити користувачам самим передавати свої квоти та правила лову. Проте,  на ці … (Не чути)  насамперед треба… мають допускатися традиційні користувачі цих ресурсів.

З метою вивчання цих проблем інститутом у складі робочої групи під керівництвом першого заступника міністра разом із представниками асоціації …(Не чути) проекту зміст до законопроекту про рибне господарство, промислове рибальство та охорону, водних біоресурсів, прийняття яких дозволить посилити гарантії видобувачам на захист довгострокових інвестицій та зможе мотивувати їх на дбайливе ставлення до ресурсів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Вікторович.

До доповіді, будь ласка, Бушуєв Сергій Генрихович, слухаємо вас. Старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України.

 

БУШУЄВ С.Г. Шановний пан голова, шановні депутати, присутні. Я в своем выступлении продолжу в этом плане выступление Виктора Викторовича. Расскажу о проблемах деятельности и специальных товарных рыбных хозяйствах в Одесской области.

В настоящее время в Одесской области существует 18 СТРХ общей площадью около 79 тысяч гектаров, это 49 процентов от общей площади внутренних водоемов в Одесской области. Максимальный вылов здесь был достигнут в 2007 году, это порядка 4 тысячи 300 тонн рыбы.

В последующие годы отлов рыбы в СТРХ снизился: в 2014 году он составил 3,5 тысячи тонн, а в 2021 году – только 3 тысячи тонн. Следует отметить, что почти 95 процентов этой величины приходится на 6 крупнейших хозяйств области. Это в первую очередь Придунайские озера: Кагул, Ялпуг, Кугурлуг, Катлабуг, Китай, Саф'яни, ну и Хаджибей там еще достаточно большое место занимает среди остальных.

В Одесской области находится около 6 процентов всех СТРХ в Украине по численности, однако на их долю приходится 55 процентов от общей площади и 43 процента от общего вылова. Достигнутое значение рыбопродуктивности вылова в СТРХ заметно выше аналогичных показателей на других рыбных водоемов области. Однако в целом оно не превышает значения показателей средней годовой рыбопродуктивности, ранее достигнутое для этих водоемов.

Так в прошлом году средняя рыбопродуктивность СТРХ Одещины составила 38,7 килограмма с гектара, те 40 килограмм, которые Виктор Викторович уже говорил. Что на 20 процентов ниже среднего значения этого показателя в среднем для СТРХ по Украине. Тем не менее если сравнивать с остальными водоемами в области, которые находятся в общем пользовании, то это почти в три раза более высокое значение по эффективности.

Кроме того, продуктивность водоемов, функционирующих в режимах СТРХ, нигде не достигло значений, которые предусмотрены самими  режимами этих СТРХ. В среднем за последний период плановые показатели вылова рыбы в СТРХ на крупных водоемах Одесской области были выполнены от 13 до 80 процентов. Это достаточно низкие показатели. И в 2021 году, в прошлом, условия режима СТРХ полностью выполняли только восемь хозяйств из восемнадцати. Что в общем были достаточно в неудовлетворительном состоянии.

По другому важному показателю объем оздоровления СТРХ значительно превосходит остальные природные водоемы почти в сто раз …(Не чути) Однако за последние годы объемы спуска оздоровления водоемов СТРХ также существенно снижается. Если в 2014 году СТРХ Одесской области осуществил оздоровление более 14 миллионов штук искусственно выращенных … (Не чути), то в прошлом году только 8,5 миллионов. Это составило 45 процентов от общего объема оздоровления, которое совершили … (Не чути)

Следует отметить, что рыбопродуктивность СТРХ на крупных водоемах значительно ниже чем достигнутое на малых водоемах площадью в 100-200 гектаров. В небольших водоемах, с контролируемым водным режимом, было бы гораздо эффективнее проводить рыболовно-мелиоративные мероприятия, искусственно формировать высокопродуктивный  … (Не чути)

Меньшая эффективность работы СТРХ на крупных водоемах связана со следующими факторами. Ну, это в первую очередь экологические факторы, это загрязнение воды, заиление, обмеление, усыхание, засорение, цветение воды и прочее. Большинство крупных природных водоемов, в частности …(Не чути), находится в неудовлетворительном экологическом состоянии. Кроме того пользователь СТРХ не может управлять водообменом …(Не чути) некачественной воды в крупных водоемах комплексного назначения, это прерогатива …(Не чути)

В неудовлетворительном состоянии рыбозащита на многих водоснабжающих каналах. Особенно это актуально для придунайских озер. Задача строительства и поддержки рыбозащитных сооружений ложится на пользователей СТРХ. Значительная часть …(Не чути) приходится на мелкие непромысловые малоценные виды, которые в итоге потребляют большую часть кормовой базы. Проведение мелиоративных … (Не чути) в этих водоемах технически невозможно и к тому же противоречит природоохранному законодательству. (Не чути) говорил, что эти водоемы в большинстве своем либо включают в себя,  либо целиком находятся где-то в охраняемом угодье, …(Не чути) угодья, потенциально заповедные территории, заказники  и прочее.

Также большая проблема, о которой говорилось, это наличие переносчиков и очагов различных заболеваний в озерах. Это заморные  явление. Так же большой вред представляют … (Не чути) птицы.  Также в … (Не чути) водоемах невозможно организовать полный …(Не чути) промысловых видов, даже тех, что были зарыты.

Следующая проблема, это связано, то, что Виктор Викторович говорил тоже,  это отсутствие посадочного материала чистых линий белого толстолобика. Гибрид белого и пестрого толстолобика, который преобладает последнее время  в зарыблени, не может выполнять каких-то функций фитомелиоратора.

Существенная проблема по охране больших водоемов и браконьерстве. Также …(Не чути) это трудности логистики и сбыта продукции. Ну, и еще, я не мог перечислить все факторы, воздействие этих факторов определяет  …(Не чути) характер рыбохозяйственного использования в крупных водоемах и сдерживает повышение … (Не чути)

Для преодоления всех этих проблем требуются значительные финансовые и материальные вложения … (Не чути) достаточно длительный строк их окупаемости. …(Не чути) необходимо гарантированное закрепление за предприятиями права пользование водными ресурсами этих водоемов сроком минимум на 15-25 лет. Существующая инструкция СТРХ № 4  2008 года таких гарантий не дает. По сути СТРХ является формой закрепления за пользователем права эксклюзивного использование водных ресурсов в водоемах, аренда которых по разным причинам невозможно. Поскольку правовой статус СТРХ подписан только в ведомственных документах госрыбагентства, право использования СТРХ в значительной степени зависит от произвольных решений его чиновников.

Примеров  передела  водоемов  и ликвидаций  СТРХ множество. Достаточно  сказать, что если  в 2015 году, не так давно, в стране действовало 748 СТРХ, то в прошлом 2021 их насчитывалось только 307, из которых реально работало 214, а осуществляло зарыбление  и того меньше – 149.

Разумеется, создание далеко не всех СТРХ было оправдано,  и они оказались недееспособными. Особенно это касается тех случаев, когда они создавались вопреки научным рекомендациям, а иногда и здравому смыслу. Крайне неудачное создание новых СТРХ на неизолированных частях больших водоемов, что вызывает массу претензий со стороны ущемленных традиционных …(Не чути) Ну, это я думаю, все знают пример СТРХ, который был создан министром …(Не чути)  в меньшей степени …(Не чути) просто супер  резонансное дело.

Однако в целом более высокие показатели рыбопродуктивности СТРХ по сравнению с другими водоемами общего пользования свидетельствуют, что само по себе закрепление водоемов за конкретными хозяевами имеют свои преимущества. И СТРХ имеет право на жизнь при определенных условиях. …(Не чути) естественно, только больше свободы пользователям, которые будут осуществлять ее в условиях, если водоем будет закреплен за ними надолго. Они будут вкладывать туда средства, инвестировать в производство рыбной промышленности.

И естественно, нужно ввести гибкие условия режимов с учетом специфики всех водоемов. Сейчас мы слишком зажаты в эти рамки, которые нам приписывают все эти инструкции, которые разработало рыбагентство.

Разработанный Госрыбагентством новый вариант временной инструкции СТРХ, буквально чуть больше месяца назад, в условиях военного состояния, он совершенно не способствует решению существующих проблем, а только усугубляет их. Госрыбагентство намерено упростить создание СТРХ путем ликвидации предварительного научного анализа данных о водоеме и его …(Не чути)

Вместо предусмотренной до сих пор процедуры разработки режима СТРХ в профильном научном учреждении предлагается поручить эту задачу территориальным органам самого госрыбагенства. Рыбинспекция не имеет достаточного опыта разработки биологических обоснований со стороны СТРХ и юридических знаний, квалифицированных кадров. Кроме того, осуществить качественную разработку пакета документов СТРХ за 10 дней, которые там …(Не чути), просто невозможно. Могут возникнуть значительные неблагоприятные последствия от создания таких СТРХ, при которых … (Не чути) водоемов может пострадать, … (Не чути) Очевидно, что авторы проекта ставят своею основной задачей предоставить госрыбагентству возможность распоряжаться водоемами и их биологическими ресурсами без предварительных исследований и научных обоснований, что прямо противоречит природноохранному законодательству.

Так же в проекте игнорируется участие органов местного самоуправления и ассоциаций традиционных пользователей …(Не чути) и принятие решения о создание СТРХ на водоемах. Это может привести к серьёзным негативным последствиям …(Не чути), традиционно использующих данные биоресурсы.

Кроме того, предпринята попытка максимально забюрократизировать деятельность СТРХ. Так, пользователям по проекту предписывается представлять информацию по выращиванию, зарыблению и вылову рыбы еженедельно, в то время, как действующая инструкуция № 4 предусматривает ежеквартальное предоставление отчета о вылове рыбы и предоставление отчета  о зарыблении всего один раз в год. Непредоставление отчетности при этом об осуществлении искусственного разведения или выращивания …(Не чути) всего-навсего два или более раза в течение месяца служит основой …(Не чути) Ну, это просто волюнтаристический такой подход.

 В целом мировая практика развития рыбного хозяйства вовсе не указывает, что он должен вдаваться в приоритет хозяйства … (Не чути) таких как СТРХ. Основную рыбную продукцию в мире поставляет хозяйство, где экокультура осуществляется в контролируемых условиях: в садках, прудах, бассейнах и так далее. Поэтому к созданию СТРХ на водоемах следует приступать только с учетом всех возможных последствий. Конечно, не игнорировать научные исследования.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Всі доповідачі, які знаходяться в залі, вже доповіли. Але на Zoom нас дивляться декілька представників асоціацій та керівники підприємств. Тому хто є на зв'язку, надамо слово. Але я дуже вас прошу, 5 хвилин, бо у нас вже таймінг змінився.

Будь ласка, якщо  є, Агарков  Іван Володимирович.

 

_______________. Так, є. Це Асоціація рибоводів "Союз".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, вам слово.

 

_______________. Я вітаю і щиро дякую високому зібранню за  прихильність до  рибної галузі, незважаючи на такий тяжкий час. 

Наша громадська… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще є бажаючі? Олена Вікторівна Білецька є на Zoom?

 

БІЛЕЦЬКА О.І. Так, є. Добрий день! …(Не чути) по області перше місце за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олено Вікторівно, час, будь ласка. Вже час, 5 хвилин пройшло.

 

БІЛЕЦЬКА О.І. 5 хвилин? Вибачаюсь. Добре, дякую. Сподіваюсь, нас почули. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми почули.

Костянтин Валерійович Головко є на Zoom? 

Олександр Костянтинович Чащін є на Zoom?

Калашніков Сергій є на Zoom? Будь ласка, дуже стисло, бо нема часу. Будь ласка.

 

КАЛАШНІКОВ С. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні депутати, шановні присутні! Рыбная отрасль, как и любой живой организм, он будет развиваться, если ему в первую очередь не будут мешать, не будут ему перекрывать кислород, не будут его преставать кормить и усиленно доить.

Буквально недавно был принят Закон Украины "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування". Тобто громадянам забезпечується… Были внесены изменения в статью 88 Водного кодекса Украины и статью 60 Земельного кодекса Украины, где было сказано, что "громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування". Ну, крім земель, і в переліку цих об'єктів, на яких діє заборона, не включені рибогосподарські технологічні водойми. Тобто такое предприятие, где мы были сегодня, вот мы можем представить, что согласно вот этих законодательных актов люди имеют право прийти на это предприятие с удочкой ловить рыбу, кататься на лодках, поить скот. Кто-нибудь может представить, что вносится закон, которым разрешается на свинофермах охотиться? Приезжайте к водникам, на птицефабрики охотиться, выгуливать там собак, гулять. По-моему, бред, да? Но относительно аквакультуры такое приняли.

Также я бы хотел обратить внимание на новый тип договора аренды водных объектов, в котором сказано о том, что водные объекты надаються в користування за договором оренди землі … (Не чути) із водним об'єктом. Также это невозможно с физической стороны. То есть человек, который берет, он берет в аренду участок земли с расположенными на нем гидротехническими сооружениями, в котором отсутствует вода. Дальше он получает разрешение на спецводопользование и за свои деньги наполняет этот водный объект и его создает. То есть у ОТГ фактически, она не является… она является собственностью только земельного участка, земельно-водного фонда. Это так же негативно влияет на заключение договоров и на то, почему данная отрасль, она не является настолько привлекательной для бизнеса. Для бизнеса самое главное – это стабильность, это прозрачность, всегда оцениваются риски и всегда оценивается рентабельность.

Вот эти моменты должны быть урегулированы на законодательном уровне, чтобы человек, который вкладывает в это деньги, он был уверен в завтрашнем дне, в инвестиционной привлекательности своего бизнеса, что туда может зайти инвестор и вложить деньги.

На сегодняшний день все предприятий, которые строились еще во времена Советского Союза –  рыбхозы, большинство из них требует огромных вложений. Допустим, ориентировочно гектар расчистки водоема, его углубления, поскольку они заиливаются, он будет стоить, ну, где-то, мы считали еще до начала войны, активных боевых действий – в пределах 200 тысяч гривен за гектар. Человек, который не уверен в завтрашнем дне, он вкладывать такие деньги никогда не будет и инвестор не придет туда вкладывать.

Точно также огромная… сейчас договора на земли водного фонда заключают ОТГ, там нет специалистов, которые понимают что это такое и каким образом это должно происходить. Это должны делать специалисты, точно также руководить должны и принимать решения специалисты – люди, которые знают проблематику не понаслышке, а на практике, люди, которые работали в этом бизнесе. Такие структуры как экологию, Держспоживслужбу, рыбинспекцию мы хотим их видеть партнерами, а не врагами.

Я понял, время. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз будемо надавати слово народним депутатам. Хто хоче висловити думку? Будь ласка, Чернявський Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Шановні колеги! По-перше, хотів би подякувати керівництву району, керівництву міста, те, що нам організували сьогодні комітетські слухання в такому прекрасному місті.

Дякую Віктору Вікторовичу, який сьогодні нас повіз на своє господарство, і так нам пояснили, що це краще господарство, яке сьогодні є в  області і одне з більш-менш нормальних господарств в країні.

Тепер ми хочемо одразу думку: в якому стані інші господарства. Я до чого це веду? Якщо говорити про рибне господарство і всі тут в цій галузі, і всі знають, що є таке прислів'я: риба гниє з голови. І всі щось про це не говорять.

І далі. Я бачу, що за ці 30 років Інститут водного і рибного господарства  він не працює. І нарешті ми дочекалися, ви ж бачите, десь тиждень буквально назад, ми нарешті повернули рибне господарство в Міністерство аграрної політики.

Хочу звернутися до вас і сказати, у нас є зараз міністерство, зам Віталій Олександрович, на якого була покрадена ця відповідальність. Це не тільки влада, щоб воно не було, як в рибному водагенстві, а це ще і відповідальність. Тому, Віталій Олександрович, я думаю, що ми як народні депутати будемо слідкувати, бо ми приїхали для того, щоб організувати цей процес на законодавчому рівні.

Щодо тих зауважень і пропозицій, що я хочу сказати.  У нас є традиція в нашому аграрному комітеті, ми в першу чергу чуємо всіх представників галузі. Дякуємо за те, що ви нам сьогодні так відверто все розказали про оренду землі, на що звернути увагу, поділитися, може, дійсно, щоб по оренді там здавали цілісними майновими комплексами. Ми з Віктором Вікторовичем сьогодні спілкувалися з приводу того, що треба спілкуватися ще з Міністерством освіти для того, щоб були фахівці.

Ми почули представника галузі, який висловив свої зауваження з приводу роботи Держспоживслужби. І ми говорили з головою комітету і, по-моєму, на наступний комітет ми їх  викличемо і  ці питання  будемо задавати.

Тому, колеги, ви ж бачите, як аграрний комітет впродовж двох тижнів, як тільки йому … як тільки міністерству віддали це відання, і одразу ми приїхали саме в Одеську область. Я дякую комітету, що на мою батьківщину, бо я  один із представників Верховної Ради Одеської області. Тому я думаю, що під нашим керівництвом, під керівництвом міністерства, я думаю, що ця галузь нарешті запрацює. А ми вже будемо контролювати міністерство. Я думаю, що все буде добре.

Дякую.

Ще хотіли ж додати. Тут є представник водагентства. Так?

 

______________.  (Не чути)   

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Управління, да? І ми теж почули від галузі.

От я знаю, що ви тільки заступили на  посаду. Да?

 

______________.  Недавно  працює.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Два керівники. Але ж бачимо і чуємо, що галузь і  представники уже дають зауваження, що неправильно зробили якісь там… Що ви не зробили? Режими якісь і так далі.

Ви ж прийшли вже в новій команді. Скажіть, будь ласка,  навіщо це робити? Ви колись спілкувалися з галуззю?

Да, я хотів ще звернутися до міністерства про контроль, правоохоронні органи. Так ми почули, скільки контролюючих органів. Я, коли приїжджав  в Вилкове відпочивати, ходив Дунаєм і зустрів рибалок,  вони там рибалили, промисловців. І говорю, хлопці, як справи, як, що. Вони говорять, всі нам заважають, всі контролюючі органи. І от те, що порахувати, дуже багато, так. І…  як та служба? Морська охорона. Рибалка приїхав ловити рибу, колеги, приїхав на річку ловити –  під'їхала, час перевіряє, все добре, всі документи є. Поїхали. Хлопці розкинули сітки, ну, що ж риба не може, треба, щоб вона заспокоїлась і так далі. Через годинку знову приходять – яка риба піде в сітку? А це час, це заробіток рибалки.

Тому на ці зауваження треба реагувати, будь ласка. Добре, Віталій Олександрович? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми як комітет і члени комітету получили багато скарг також від представників асоціацій та рибалок і представників підприємств з цієї галузі, які скаржаться на роботу рибагенства і на чисельні зловживання, корупцію і так далі. І ми як представники законодавчого органу влади ми можемо формувати думку асоціацій для покращення цієї галузі. Але в рамках контролю, депутатського контролю, ми також можемо перевіряти діяльність цих органів виконавчої влади. І в даному випадку я дуже прошу профільного вновь назначенного замміністра уділити цьому велику увагу, бо є запит від цієї галузі. А так як у нас присутній представник від Одеської області, керівник Держагентства меліорації і рибного господарства, може, ви зможете щось нам доповісти по цьому.

 

_______________. До нашого управління ця інформація не надходила. Якщо матеріали надійдуть, ми, звісно...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  В мікрофон, щоб стенограма була. 

 

_______________. Ми, звісно, відкриті, все опрацюємо, надаємо. Ми готові комунікувати з представниками бізнес-асоціацій, з представниками громадськості. Тому всі питання, що стосуються режиму, наскільки мені відомо, з підприємством "Придунайська Нива", вони опрацьовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня, шановні присутні! Чорноморов Артем. Хотів би почати з того, що аграрний комітет дійсно стоїть за рибне господарство, за цілу галузь, і це ми неодноразово доказували і біля трибуни, коли виходили всім комітетом, коли висловлювали свої зауваження щодо законопроекту, який висував комітет природоохоронний, який хотів забрати функцію контролю у рибної галузі.

Тож я вважаю, що це дуже велика заслуга, що цей законопроект зараз стоїть на паузі. Тоді була сказана дуже епічна фраза, яка ввійшла уже в меми, що нас мало, но мы в тельняшках. І це дійсно було так, тому що ми відстояли це.

Що стосується зауважень і критики по відносно законодавчій ініціативі. У нас не десятиліття, а всього лише два, одне десятиліття і всього лише два закони, які контролюють цю галузь. І будемо казати чесно, це Закон про ... (Не чути) який був прийнятий в 2012 році, і це Закон про користування водних ресурсів, рибний промисел, це 2011 рік. Дійсно, за 10 років певний розвиток в нашій країні відбувався і треба трошки, як-то кажуть, підігнати законодавство. Тут питань ні в якому разі немає.

Стосовно того, що взагалі, знаєте, моя особиста думка, я завжди кажу дуже конкретні речі, на комітеті висловлююсь, знаєте, як у приказці: хто виноват – невістка. У нас є профільний міністр, у нас є профільний    замміністра, я не кажу зараз по нинішнього. Ну, коли, вибачте, не під нашим контролем і не з нашою ініціативою об'єднують меліорацію і рибне господарство, це, хто бачив мультфільм "КітПес", дуже схожа ситуація. Це те саме, коли об'єднали б Міністерство екології з Міністерством енергетики.

Тому я бажаю і вважаю, що міністерство нинішнє під керуванням Миколи Тарасовича Сольського і профільного замміністра повинні може не так, як виправити, але розприділити функції по повноваженням, хто що робить і взагалі як воно взаємозв'язано, якщо це один єдиний зараз орган центральної влади, міліоративність системи і рибне господарство.

І також підтримую Степана Миколайовича, і Олександра Васильовича Гайду, і особливо від себе, і від всього аграрного комітету, хотів сказати, дуже багато асоціацій виступали, громадські думки. Але все ж таки ті скарги, які надходять до нас, які завжди скаржаться на місцеве, на обласне відділення меліоративних систем та рибне господарство, чомусь ніхто з трибуни, ні особисто не запитав і не дав запитання очільнику області, який зараз присутній. Тобто до нас надходять запити, до нас надходять зауваження по діяльності, а коли була модель і момент спитати особисто, наша політика нашої партії – це спілкування.

Якщо є можливість зараз задати запитання, це було б дуже доречно, тому що людина може на нього одразу відповісти. Якщо зі мною хтось не погоджується, то, вибачте, я вийшов на трибуну для того, щоб вам відповісти на ваші запитання стосовно законодавчих ініціатив, як ми контролюємо виконавчу владу і інше.

Тому я вважаю, що вже час, на превеликий жаль, згаяний, ми почули всі зауваження, всі побажання, ми до них дослухаємося, а вже робоча група буде створена і ми напрацюємо зміни до, я так розумію, обох законопроектів чи будуть вже нові. Але все ж таки, знаєте, моя особиста думка, це треба хоча б дотримуватися тих законів, які є, не тільки користувачам водних ресурсів, а й самому міністерству, це моя, кажу, думка. Тобто закони на те і пишуться, щоб їх дотримуватися.

Тому ще раз повторю, великий жаль, що час згаяний. Тому що, я вважаю, що можна було б замміністру задати зараз запитання до очільника області, і ми почули б оці відповіді на ті запитання, які в нас у кожного  були в тих листах, які отримував аграрний комітет, отримував на протязі там декількох….

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто з народних депутатів ще хоче висловитись? Так, може ще хтось хоче висловитись? Я чув, ви бажаєте.

Волинович Павло Георгійович. Але дуже стисло, якщо можна, три хвилини.

 

ВОЛИНОВИЧ П.Г. Доброго дня! Я дякую від Одеської міської адміністрації і від себе, що приділяєте стільки уваги питанню, проблемному питанню рибної галузі, ну, звісно, як складовій продовольчої безпеки.

Я не буду зосереджуватись на проблемах, які були, вони всі заціплені і у цифрах, і у відсотках. Я хочу надати деякі пропозиції, які, як я вважаю, вони сьогодні доречні для законодавства і для змін до законів.

Ну, по-перше, це стимулюючі напрямки: забезпечення сталого розвитку аквакультур; бюджетна підтримка, що передбачає пряму підтримку товаровиробників аквакультурного виробництва у вигляді субсидій, дотацій і компенсацій та включення рибогосподарських підприємств, які займаються риборозведенням, до переліку сезонних господарств, що отримують підтримку Кабінету Міністрів на вирощування продукції тваринництва; фінансування капітальних вкладень і надання гарантій на інвестиційні кредити; підтримка короткострокового кредитування сезонних витрат на пільгових умовах субсидування відсоткових ставок за залученими ними кредитами, які надаються рибогосподарським підприємствам на придбання кормів, паливно-мастильних матеріалів; зниження ціни кредитних ресурсів; збільшення частки середньо- і довготермінових позичок; поліпшення генетичного потенціалу рибництва і зниження плати за використання електроенергії та заповнення-відкачування води з рибогосподарських водойм до рівня плати за використання її на зрошувальні цілі для сільськогосподарських підприємств.

Для заповнення лише одного гектару нагульного ставу необхідно 15 тисяч кубів води, а з метою вирощування продукції аквакультури в Україні водою необхідно закачати майже 30 тисяч гектарів ставів. Відповідно складається ситуація, що заповненими є лише 30 відсотків ставів через високу ціну на електроенергію.

Другий принцип – це принцип невідворотності покарання. Для порушників законодавства необхідно запровадити такі важелі, в яких є економічна недоцільність незаконного вилову водних ресурсів, коли економічна вартість покарання перевищує економічну вартість прибутку через браконьєрство. Це шляхом, скажемо так, стимулюючих заходів до Державної виконавчої служби України і внесення змін до Кримінального кодексу України.

І наостанок, а це третій напрям, скажемо так, структурний. Я вже сьогодні казав, що розділити функції адміністрування і нагляду та контролю, тобто забрати функції адміністрації до міністерства – до центрального органу виконавчої влади, який сформує політику. Нагляд, контроль залишити за ЦОВВ, які реалізують політику.

І сьогодні в Одеській області працює два структурних територіальних підрозділи Держрибагентства. Одне, скажемо так, морське і друге внутрішнє – внутрішні водойми. Я вважаю, що це недоцільно, це так вже питання часу назріло. Я вважаю, що необхідно об'єднати, як це було колись в 10-11-му роках. Це було ефективніше, ніж зараз. Об'єднати два структурних підрозділи до одного, відповідно буде один керівник, буде з кого спрос. Сьогодні з кого запитувати: то з одного, то з другого, а зачастую у них переплетаются их полномочия, повноваження накладаються один на одного.

Дякую, в мене все. Дякую, що дали слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо підводити итоги. Я запрошую профільного замміністра, може, якось подытожить наші сьогодні слухання.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Добрий день. Ще раз дякую. Знаєте, 30 років намагалися щось зробити, реформувати. І як кажуть, ініціатива наказуєма.

Ми приступили інтенсивно до того, щоб дійсно внести зміни в рибне господарство. Це, мабуть, єдина галузь, яка почала реформу за всю історію незалежності України, мабуть, останньою інтенсивно. Тому мені дуже приємно, що, почавши і взявши цю ініціативу на рівні міністерства, долучилися до неї долучилися до неї всі, і асоціації, і наука, і  (Не чути)..  народним депутатам. І, я думаю, що коли можна сказати, що потяг зрушив. Будь ласка, сідайте в нього, давайте разом працювати, напрацьовувати. І я впевнений, що ми досягнемо того результату, на який ми всі разом розраховуємо,  і ми забезпечимо цей процес зі своєї сторони. І просимо  вас також долучатися. Я думаю, у нас все вийде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Будемо якось закінчувати вже наше засідання. І що хочу вам сказати, що сьогодні дійсно ми заслухали багато зауважень, пропозицій від галузі, підприємств, також почули думку і міністерства, і представників Одеської держадміністрації. І всі ці тези, всі ці висловлювання ми будемо враховувати, коли ми будемо розглядати ті законопроекти, які напрацьовані робочими групами при Міністерстві аграрної політики.

Зараз, як я чув, як я бачив у себе в папці, це чотири законопроекти, які ви спільно з міністерством вже почали обговорювати, і зараз ми будемо долучені до продовження обговорення цих законопроектів і взагалі до голосування цих законопроектів в залі. Тому ми на базі нашого підкомітету під керівництвом профільного голови підкомітету Маргарити Віталіївни Шол будемо працювати в цьому напрямку. І в нас в планах є також поїздки до інших підприємств, які в інших областях знаходяться, для того щоб ми більш детальніше розуміли, як саме треба розвивати галузь. Але  я пропоную протокольно записати слідуючі рекомендації.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України призначити на керівництво галуззю рибного господарства фахових спеціалістів (те, що сьогодні ми проговорювали) та менеджерів, які зможуть  в умовах воєнного часу (це дуже важливо зараз)  усунути невідповідність між нормативно-правовими актами та максимально гармонізувати до вимог Європейського Союзу. Це дозволить прозоро працювати в господарських підприємствах та виконувати основну функцію щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану  та вчасного наповнення Державного бюджету України. Прошу секретаріат це внести в протокол.

Щиро дякую всім за увагу.

Будь ласка, Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. За результатами слухань ми підготуємо проект рекомендацій, де в ньому включимо всі положення, пропозиції, які сьогодні звучали в цьому залі, і ухвалимо рекомендації нашого комітету на одному з найближчих засідань та спрямуємо їх в Офіс Президента, в Кабінет Міністрів і Голові Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дуже дякую.

Щиро дякую всім присутнім. Ті, хто не зміг сьогодні доєднатися до наших комітетських слухань, є пропозиція, щоб надали свої зауваження чи свої пропозиції теж нам у письмовому вигляді для того, щоб ми нашою робочою групою змогли опрацювати. Також дуже дякую господарям цього залу за надану можливість нам так гарно попрацювати.

Собственно, все. Всім дякую. Комітетські слухання оголошую закритими.