Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану»

Заслухавши та обговоривши доповідь першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М., співдоповіді першого заступника Міністра економіки України – Кудіна Д.І., народного депутата України, члена Комітету Лабазюка С.П., провідного економіста розвитку сільського господарства представництва Офісу Світового банку у Відні – Зорі С., старшого радника офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні Малкова М.В. і виступи представників профільних асоціацій, учасники комітетських слухань відзначають наступне.

24 лютого 2022 року із вторгненням російських військ в Україну почалося нове, значно складніше життя для всієї країни.

Зважаючи на те, що Україна є одним зі світових лідерів у експорті зернових та олійних культур, вторгнення росії спричинило значний вплив на сільське господарство та продовольчу безпеку в усьому світі. Початок війни спричинив шок на світовому ринку продовольства.

Розв'язана росією війна завдає Україні колосальної шкоди. Основними проблемами аграрного сектору, що спричинені військовими діями в Україні є наступні:

1. Окупація українських територій: руйнування виробничих потужностей; інфраструктури; проблеми організації посівної компанії; відсутність кормів для тварин; зупинка роботи сільськогосподарських підприємств; велика площа земельних ресурсів пошкоджена вибухами, мінами, окопами та рухом військової техніки.

2. Проблеми з логістикою: блокування шляхів експорту сільськогосподарської продукції (зокрема, портів), руйнування транспортної інфраструктури, розрив логістичних ланцюгів, пошкоджено або знищено потужності для зберігання зерна.

3. Зменшення обсягу внутрішнього ринку та зниження купівельної спроможності більшості українців. Дефіцит споживання українцями м’ясних і молочних продуктів, який спостерігався ще до війни, у воєнний час суттєво зріс (поголів?я втрачається через обстріли та неможливість продовжувати якісний догляд за тваринами в районах активних бойових дій).

4. Недостатність ресурсів для сільськогосподарського виробництва: дефіцит палива, брак кормів, дефіцит окремих видів добрив, нестача засобів захисту рослин, проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, знищена та пошкоджена сільськогосподарська техніка, а також зростання цін на засоби виробництва аграрного сектору.

5. Проблеми з робочою силою: внутрішня та зовнішня міграція, мобілізація, зростання рівня безробіття.

6. Крадіжки української сільськогосподарської техніки та продукції окупантами. Знищення та привласнення окупантами палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Прямі збитки не відображають всіх втрат, які через війну на території України несуть сільгоспвиробники. Окрім знищення матеріальних активів, є ще непрямі втрати, що враховують недоотримані доходи від зменшення кількості виробленої продукції, зменшення доходу через порушення логістичних ланцюгів та зниження внутрішніх цін, а також додаткові витрати через подорожчання засобів виробництва.

За підрахунками аналітиків, прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно перевищили 40 млрд. долл. США. Все це сповільнює роботу агробізнесу.

Розуміючи важливість підтримки аграрного сектору, урядом було здійснено низку заходів для підтримки сільськогосподарських товаровиробників, а саме:

мінімізація бюрократичних процедур для агробізнесу;

дозвіл використання сільськогосподарської техніки без реєстрації;

спрощення імпорту посівних матеріалів;

введення нульової ставки акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне.

Також урядом введено окремі держпрограми:

доступні кредити 5–7–9%;

грантова підтримка для переробних підприємств, для розвитку садівництва, на створення теплиць.

Через блокаду портів, пропонуються альтернативні логістичні мережі для експорту. Введено податкові канікули, якими передбачено зміни щодо сплати за землю державної та комунальної форм власності в період дії воєнного стану.

Зазначені заходи, безумовно, позитивно вплинули на функціонування аграрного сектору.

Так, за державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%» обсяг фінансування склав 95 млрд. 467 млн. гривень, у тому числі за програмою державних портфельних гарантій – 24 млрд. 722 млн. гривень. Скористатися програмою змогли 43,6 тис. аграріїв.

Найбільший обсяг кредитів отримали аграрії таких регіонів: Київщини (15,5 млрд. грн.), Вінниччини (10,2 млрд. грн.), Кіровоградщини (8,6 млрд. грн.), Дніпропетровщини (6,8 млрд. грн.), Одещини (6,0 млрд. грн.).

Обсяг фінансування за програмою надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу становив 542,7 млн. гривень. Кількість отримувачів сягнула 2,3 тисячі.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначався відповідно до його запиту, але не менше 50 000 грн. та не перевищує:

150 000 грн. у випадку зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві додаткового члена сімейного фермерського господарства;

250 000 грн. у випадку зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства.

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти державного бюджету, в тому числі кошти резервного фонду, і що надходять на рахунок Фонду підтримки малого та середнього бізнесу Мінекономіки.

Обсяг фінансування на надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств склав 958,6 млн. гривень, з яких 504,0 млн. гривень – кошти на гранти по переробці сільськогосподарської продукції та виробництво харчової продукції АПК. Кількість сягнула 178 отримувачів. Розмір гранту для переробних підприємств, який надається одному отримувачу не перевищував          8,0 млн. гривень.

Основними напрямками переробки агропродукції були: переробка олійних (комбікорм), переробка фруктів/ягід, виробництво м’ясних продуктів/консервів, переробка зернових (борошно/крупи), виробництво харчових продуктів. Регіонами, куди найбільше спрямовано гранти на створення або розвиток переробних підприємств були Львівщина, Київщина, Тернопільщина, Закарпаття, Волинь.

Обсяг фінансування на гранти для створення або розвитку тепличного господарства та для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства становив 322,8 млн. гривень. Гранти надаються за рахунок коштів, передбачених Мінекономіки у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу». Кількість становило 73 отримувача. Завдяки програмі створено 383 постійних і 8953 сезонних робочих місць. Площа насаджень становила 1,1 тис. гектарів.

Станом на 01.01.2023 профінансовано грантів на суму 53,8 млн. грн., в тому числі для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 39,7 млн. грн. (30 отримувачам), для створення або розвитку тепличного господарства на суму 14,02 млн. гривень (3 отримувачам).

Отримали грант в повному обсязі 6 суб’єктів господарювання на загальну суму 23,0 млн. гривень.

Обсяг фінансування за спеціальною бюджетною дотацією за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності та бюджетною субсидією на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 га) для провадження сільськогосподарської діяльності склав 1 645,5 млн гривень. Кількість отримувачів становила 31 714 субєктів.

Фінансування зазначених напрямів відбувалося за рахунок видатків загального фонду за бюджетною програмою КПКВК 2801500 «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції».

Надання бюджетних коштів фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі, здійснювалося через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

За сприяння Мінагрополітики із залученням громадських організацій, визначених обласними військовими адміністраціями у 2022 році компанією Байєр надано гуманітарну допомогу у вигляді насіння кукурудзи – об’ємом,             25 890 п.о., яке надано 1 305 сільськогосподарським товаровиробникам та насіння ріпаку – об’ємом 2 000 п.о., яке надано 513 сільськогосподарським товаровиробникам.

Завдяки підтримці урядів Канади, Японії та найбільшої благодійної організації Австралії – Minderoo Foundation, українським фермерам заплановано роздати 30,7 тис. зернових рукавів, місткістю 200 тонн кожен, що забезпечить зберігання 30 % від загальнонаціональної потреби. На початок січня 2023 року фермерами отримано 27 тис. зернових рукавів.

Реєстрацію для отримання спеціальної техніки для завантаження/розвантаження зернових рукавів завершено 11 грудня 2022 року. Всього заплановано роздати 105 комплектів.

Опрацьовується також, понад 2 000 тисячі заявок на отримання від Продовольчої та сільськогосподарській організації ООН (ФАО) гуманітарної допомоги у вигляді обладнання із завантаження/розвантаження рукавів для тимчасового зберігання зерна.

Подання заяв на участь у програмі здійснювалось за допомогою Державного аграрного реєстру.

Державний аграрний реєстр – це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики на виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції”, з метою ефективного та прозорого залучення та розподілу усіх видів підтримки для українських аграріїв, як за кошти державного бюджету, так і у вигляді пільгових кредитів, міжнародних грантів або технічної допомоги. Свою роботу Державний аграрний реєстр розпочав 12 серпня 2022 року. Упродовж          6 місяців функціонування Державного аграрного реєстру, в системі зареєструвалося понад 95,0 тис. аграріїв. Найбільша кількість ? 75% зареєстрованих ? є селянами-одноосібниками, у той час як 25% ? це ФОПи та юридичні особи. За час своєї роботи, Державний аграрний реєстр став одним з ефективних майданчиків співпраці між фермерами, державою та міжнародними донорськими організаціями.

Очікується, що у 2023 році, на виконання Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», розпочне свою повноцінну роботу Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Фонд надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільгосппродукції, що обробляють не більше 500 га землі. Гарантії від Фонду надаватимуться на строк до 10 років у розмірі до 50 % непогашеної суми основного боргу перед фінустановою. Це суттєво знизить для банків ризики кредитування дрібних аграріїв.

Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України 06.02.2023 прийняв рішення про видачу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання гарантій.

На формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено 360,0 млн. гривень. За результатами домовленості між Мінагрополітики та донорськими організаціями Європейського Союзу, до статутного капіталу Фонду має додатково бути залучено ще 360 млн. грн., що дасть можливість забезпечити зацікавленість вітчизняних банків у кредитуванні аграріїв.

Внаслідок військових дій, у 2022 році відбулось суттєве зниження врожаїв сільськогосподарських культур, які традиційно вирощуються в Україні. Станом на 26.01.2023 всіма категоріями господарств здійснено збирання зернових та зернобобових культур на площі 11,2 млн. га, що менше ніж у минулому році на 4,5 млн. га. Скорочення зібраних площ відбулось за рахунок територій, які потерпіли від воєнних дій.

Через здорожчання засобів виробництва та низької ліквідності сільськогосподарських виробників відбувається скорочення внесення добрив та засобів захисту рослин. Таке спрощення технології виробництва призвело до зниження врожайності. При врожайності 47,9 ц/га (менше ніж у 2022 році на  5,7 ц/га), намолочено 53,7 млн тонн зерна (на 30,5 млн. тонн менше ніж у           2022 році).

Через війну суттєво змінюється структура посівних площ та обсяги посівів. За підсумками сівби озимих культур під урожай 2023 року сільськогосподарські товаровиробники всіх областей (без урахування тимчасово окупованих територій) засіяно озимих зернових культур на площі  4,5 млн. га, що на 3,2 млн. га менше ніж у 2022 році.

Зокрема посіяно:

пшениці – 3,8 млн га (на 2,7 млн га менше ніж у 2022 році);

ячменю – 613 тис. га, (на 387 тис. га менше ніж у 2022 році);

жита – 79,2 тис. га, (на 79,8 тис. га ніж у 2022 році).

За попередніми оцінками, посівні площі у 2023 році складуть 22 млн. га, що менше на 7 млн. га порівняно із довоєнним показником – 29 млн. га.

Зменшення кількості внесення добрив безпосередньо вплине на показники валового збору врожаю, що в свою чергу змінить експортний потенціал країни. Зокрема очікується, що буде посіяно значно менше кукурудзи, тоді як це одна з основних зернових культур, які йшла на експорт.

Через війну постраждало як рослинництво, так і тваринництво. Через обстріли та неможливість продовжувати якісний догляд за тваринами в районах активних бойових дій втрачається поголів’я.

Станом на 01 січня 2023 року в усіх категоріях господарств поголів’я сільськогосподарських тварин становило:

великої рогатої худоби – 2 312,1 тис. голів, що на 12,6 % менше порівняно з відповідним періодом 2022 року, з них корів – 1 341,4 тис. голів, що на 13,1 % менше;

свиней – 4 944,9 тис. голів, що на 11,8 % менше;

овець та кіз – 920,8 тис. голів, що на 15,9 % менше;

птиці – 179,1 млн голів, що на 11,5 % менше.

За січень-грудень 2022 року по всіх категоріях господарств у порівнянні до відповідного періоду попереднього року зменшився обсяг виробництва продукції тваринництва:

м’яса (у забійній масі) – на 11,1 % менше (всього вироблено 2 168,6 тис. тонн), в тому числі:

яловичини і телятини – на 21,9 % менше (242,4 тис. тонн),

свинини – на 11,5 % менше (640,7 тис. тонн),

м’ясо птиці – на 7,8 % менше (1 266,5 тис. тонн);

молока – на 12,1 % менше (7 659,9 тис. тонн);

кількість одержаних яєць – на 17,9 % менше (11,6 млрд шт.);

вовни – на 12,0 % менше (всього одержано 1 167 тонн).

Внутрішній ринок споживання молока та молочних продуктів у 2022 році зменшився загалом на 25 %.

У випадку затягування війни та довготривалих військових дій на території України, вітчизняний аграрний сектор ще більше страждатиме та відчуватиме негативні наслідки. Вже зараз аграрний сектор потребує підтримки як з боку держави, так і з боку іноземних фондів, організацій та держав.

З метою фінансової підтримки агропромислового комплексу у 2023 році передбачено кошти в державному бюджеті:

на державну програму «Доступні кредити 5-7-9%» – 64,5 млрд. грн. (на пролонгацію існуючих кредитів) та 67 млрд. грн. на видачу нових кредитів;

на фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – 360,0 млн. грн., а також фінансування від Світового Банку – 365,5 млн. грн.;

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі – 200,0 млн. грн.;

додаткова фінансова підтримка фермерських та сімейних фермерських господарств (ЄСВ) – 1,0 млн. грн.;

надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу – 370,0 млн. грн.;

надання грантів бізнесу – 1,0 млрд. грн., в тому числі для створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства – 757,7 млн. грн. та для створення або розвитку тепличного господарства – 242,3 млн. гривень.

Для підтримки фермерських господарств передбачено використати кошти міжнародної технічної допомоги на:

1. Підтримку фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції – 80,0 млн доларів США;

2. Розвиток виробництва біометану і біоетанолу – 50,0 млн доларів США;

3. Обладнання і облаштування сушарок та придбання генераторів – 50,0 млн доларів США;

4. Підтримка агропереробки – 50,0 млн доларів США.

Одним із суттєвих проблемних питань, яке здорожчує агропродукцію та вимиває кошти у агровиробників – логістика. За інформацією представника Мінекономіки на сьогоднішній день агропромислова галузь залишається заручником сировинної моделі експорту.

Найдешевшу вартість перевозки із розрахунку на одну тонну товару, забезпечує залізничний транспорт – 250-270 доларів США, що становить середню зважену ціну перевозки руди і металів. Морський транспорт – 380-390 доларів США, що відповідає середньозваженій ціні агроекспорту. Найдорожчій, автомобільний транспорт – 1,5-1,6 тис. доларів. Враховуючи зазначене, автотранспортом вигідно перевозити продукцію з високою доданою вартістю. Загальний потенціал української галузі агропереробки в розмірі інвестицій оцінюється у 20 мільярдів доларів. Проте, у воєнний час ні агровиробники, ні інвестори, ні банки не готові вкладати кошти в агропереробні підприємства.

В цілому, з початком блокади портів, вартість логістики в структурі експорту зросла у 5-7 разів та досягла показника 180 дол. США на 1 т зерна.

Лише у січні-лютому 2022 року тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом в Україні зросли на 15-20 % порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Подальше зростання вартості залізничної логістики – збільшення тарифів для зернових вантажів з 29 червня 2022 року ще на 70 % – призвело до додаткових витрат аграріїв, що оцінюються у 120 млн дол. США на рік.

З огляду на таку вартість логістики, виробники зерна вимушені продавати товар вже нижче собівартості. За середніми розрахунками, вартість 1 т пшениці в полі вимушено знизилась до 100-120 дол. США/т при собівартості виробництва щонайменше 120-150 дол. США/т.

Особливу увагу учасниками слухань було приділено рішенню прийнятого Експортним офісом Укрзалізниці, згідно якого Укрзалізницею буде заборонено перевезення зерна сільгосптоваровиробниками у напіввагонах. На сьогоднішній день у напіввагонах перевозиться до 15 % зерна, що значно дешевше (оренда напіввагона 300 грн./добу), ніж 2800 гривень за добу у вагонах Укрзалізниці.

Учасниками слухань наголошено, що такі рішення лише поглиблюють кризу в аграрному секторі країни та підштовхують аграріїв до того, щоб у поточному році зменшити виробництво зернових культур оскільки їх вирощування невигідне.

Тому більшість профільних аграрних асоціацій підтримують невідкладний розгляд Верховною Радою України проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025 від 13.09.2022), який передбачає обмеження зростання вартості логістики.

З метою стимулювання агропереробки Урядом протягом 2022 року було ініційовано відкриття програми грантів на агропереробку та залучення страхової компанії під військові ризики або гарантію на військовий ризик від іноземних партнерів.

Результатом співпраці між Урядом та Світовим банком стало залучення страхової компанії MIGA, якою підтверджено ліміт для України на 2023 рік у розмірі 1 мільярд доларів.

У поточному році Урядом відновлено роботу Експортно-кредитного агентства. За рахунок програми контргарантій, експортерам надається можливість на часткове покриття ризику на закупівлю виробничого обладнання за кордоном.

Учасники слухань, особливу увагу звертали на питання діяльності аграрних підприємств на деокупованих територіях.

Серед найбільших викликів для агросектору на 2023 рік стане розмінування деокупованих територій і пошук коштів на відновлення господарств. Без розмінування агроугідь – повернення до довоєнних обсягів посівних площ не відбудеться.

Учасники слухань, також акцентували свою увагу на допомозі аграріям, які залишаються на окупованих територіях і намагаються працювати, не потрапити під закон про кримінальну відповідальність за колабораціонізм.

На тимчасово окупованих територіях положення громадян України, зокрема і аграрних підприємців, є вкрай складним. Для більшості основним завданням є виживання в очікуванні звільнення від окупантів. В умовах окупації є значний тиск та примус до певних дій з боку держави-агресора. Проте в рамках нинішнього законодавства немає чіткого розмежування щодо добровільних та примусових дій під тиском, які можуть трактуватися як пособництво державі-агресору.

Запорукою вирішення цих питань може стати невідкладний розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 7646) та проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 7647). Прийняття цих законопроектів дасть позитивний сигнал для населення та підприємців на окупованих територіях, які підтримують Україну.

Масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України призводять до нестабільності та жорстких обмежень енергопостачання, що завдає вкрай негативного впливу на функціонування економіки країни.

Попри те, що сільське господарство не перебуває серед лідерів споживання електроенергії (у 2019 р. ним спожито електроенергії 3676 ГВт-год., тоді як у чорній металургії – 17083 ГВт-год., побутовому секторі – 35239 ГВт-год.), агровиробники суттєво потерпають від відсутності стабільного електропостачання.

Жорсткі енергетичні обмеження у тваринницькій галузі знижують продуктивність та збільшують собівартість її виробництва, а отже і кінцеву ціну продукції. Від перебоїв з енергопостачанням потерпає виробництво м’ясної продукції, яке, крім енергії на охолодження і зберігання продукції, потребує її для підтримки систем вентиляції, опалення та годівлі.

Заклади роздрібної торгівлі скорочують замовлення охолодженої тваринницької продукції, а деякі рітейлери взагалі відмовляються від продукції або відтерміновують її постачання.

Критично важливим електрозабезпечення є для інкубаторів, залів відгодівлі молодняку птиці, свиней, великої рогатої худоби. Часті відключення електроенергії у цих ланках тваринництва небезпечні, оскільки порушують відтворення продуктивного поголів’я.

Молокопереробні заводи ризикують втратити сировину через знеструмлені системи охолодження та зберігання продукції. За оцінками експертів асоціацій виробників молока, проблема з енергопостачанням молокопереробних підприємств спричинить подорожчання молочних продуктів в Україні у 2023 році на рівні 20-25 %.

Перебої з електропостачанням шкодять зібраному врожаю зернових культур, який знаходиться у елеваторах та потребує значного обсягу електроенергії для висушування і зберігання.

Відчутні проблеми зі зберіганням овочів, адже овочесховища потребують постійного підключення до джерел електроенергії. Чималі ризики мають тепличні господарства. Значні перебої з електропостачанням можуть призвести до втрати врожаю.

За даними опитування серед зареєстрованих користувачів Державного аграрного реєстру щодо потреби у генераторах аварійного живлення, загальна потреба агропромислового комплексу України у дизель-генераторах становить 1133 од. на суму 51 млн. дол. США.

У 2023 році Світовий банк виділить 50 млн. дол. США на генератори для українських елеваторів. За цією програмою елеватори зможуть за кошти до             5 млн. грн. купити або нові генератори, або перейти на котли на скрапленому газі.

Водночас, перехід на генератори є рішенням тимчасового характеру і в цілому проблему стабільного електропостачання підприємств не вирішує, насамперед – враховуючи ускладненість логістики постачання пального та надмірні витрати через вартість 1 кВт-год приблизно у п’ятеро вищу, ніж при споживанні з мережі.

Тому, у подальшому для поліпшення забезпечення підприємств аграрного сектору електричною та тепловою енергією, необхідно реалізувати заходи щодо розширення енергетичної автономності агропідприємств на основі використання альтернативних джерел енергії, насамперед – місцевої біоенергетики.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань рекомендують:

1. Верховній Раді України:

1.1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

1.2. Включити до порядку денного найближчих пленарних засідань та розглянути:

проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025 від 13.09.2022);

проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 8051 від 19.09.2022);

проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 7646 від 08.08.2022);

проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 7647 від 08.08.2022);

проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 4457-1 від 22.12.2020) спрямований на стимулювання розвитку існуючих та утворення нових сільськогосподарських кооперативів, збільшення їх ринкової частки у виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції.

2. Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин:

2.1. Розглянути та підтримати проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 7646 від 08.08.2022).

3. Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності:

3.1. Розглянути та підтримати проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстр. № 7647 від 08.08.2022).

4. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:

4.1. Прискорити розгляд проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів (реєстр. № 4457-1 від 22.12.2020) спрямований на стимулювання розвитку існуючих та утворення нових сільськогосподарських кооперативів, збільшення їх ринкової частки у виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції.

5. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

5.1. Звернутися до Голови Верховної Ради України щодо включення до розгляду на одному з парламентських засідань проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025 від 13.09.2022), як такий, що запроваджує спеціальні механізми державної підтримки сільгоспвиробників, страхувальників та виробників техніки для максимально оперативного переналаштування аграрної галузі для роботи у воєнних умовах за кошти міжнародних донорів та проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 8051 від 19.09.2022), як такий, що запроваджує ефективні зміни напрямів державної підтримки аграрної галузі у після воєнний період.

5.2. Враховуючи підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо стратегічного партнерства у сфері біометану, водню, інших синтетичних газів від 02.02.2023, доручити Комітету спільно з Мінагрополітики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та профільними асоціаціями провести спільне засідання круглого столу (робочої наради) щодо напрацювання пропозицій нормативних змін в частині стимулювання агровиробників до виробництва біометану, водню, інших синтетичних газів та біоетанолу, а також задля сприяння залучення інвестицій в зазначений напрямок.

6. Кабінету Міністрів України:

6.1. Передати Мінагрополітики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі НАК «Украгролізинг», з метою кращої реалізації грантової допомоги в частині отримання на баланс державної компанії техніки для пільгового лізингу агровиробникам в умовах війни.

6.2. Врахувати пропозиції щодо невідкладної необхідності підтримки галузі тваринництва під час роботи над отриманням нових видів грантової допомоги від міжнародних донорів.

6.3. Направляти грантову та технічну допомогу від міжнародних донорів передбачену для реалізації програм підтримки агропромислового комплексу, визначивши головним розпорядником цих коштів Мінагрополітики.

6.4. Розглянути можливість внесення змін до законодавства України щодо тимчасового надання обласними військовими адміністраціями прийняття рішень про обставин непереборної сили для їх подання агропідприємствами до Державної податкової служби України з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва підприємств у 2022 році становила менше 75 відсотків у зв’язку з обставинами непереборної сили, а саме – військовою агресією російської федерації проти України (підприємство знаходиться на території активних бойових дій, або у тимчасовій окупації) для оформленням сертифікату про форс-мажорні обставини у разі неможливості це здійснити обласними радами.

6.6. Розглянути можливість внесення змін до законодавства України щодо здійснення процедур закупівлі сільськогосподарської продукції та продуктів харчування за рахунок державних коштів в першу чергу у безпосередніх товаровиробників.

7. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

7.1. За результатами спільного засідання круглого столу (робочої наради) щодо напрацювання пропозицій нормативних змін в частині стимулювання агровиробників до виробництва біометану, водню, інших синтетичних газів та біоетанолу, а також задля сприяння залучення інвестицій в зазначений напрямок, розробити спільно з народними депутатами – членами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та подати в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України пропозиції відповідних законодавчих змін.

7.2. Розробити пропозиції щодо направлення грантової та технічної допомоги від міжнародних донорів передбачену для реалізації програм підтримки агропромислового комплексу, визначивши головним розпорядником цих коштів Мінагрополітики.

7.3. Розробити та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення невідкладної підтримки галузі тваринництва за рахунок коштів отриманих від міжнародних донорів.

7.4. Розробити та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання грантів для переробних підприємств» від 24 червня 2022 року № 739 в частині передачі Мінагрополітики повноважень із затвердження переможців на отримання гранту для переробних підприємств виключно у сфері агропромислового комплексу.

7.5. З метою поліпшення забезпечення підприємств аграрного сектору електричною та тепловою енергією, розробити та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції (в межах коштів міжнародної технічної допомоги) щодо розширення енергетичної автономності агропідприємств на основі використання альтернативних джерел енергії, зокрема генераторів.