Стенограма комітетських слухань на тему: "Забезпечення функціонування АПК у 2023 році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану"
Опубліковано 06 квітня 2023, о 10:29СТЕНОГРАМА
виїзних слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: "Забезпечення функціонування АПК у 2023 році та особливості проведення весняно-польових робіт
в умовах воєнного стану"
Миколаївщина, 30 березня 2023 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …гектарів було посіяно. По цьому площі посіяних озимих культур під врожай 2023 року було зменшено на 1 мільйон гектарів ніж у попередньому сезоні. Натомість ярих очікується більше на 556 тисяч гектарів.
Також дещо збільшиться площа під культури, які використовуються для забезпечення потреб внутрішнього ринку, як спостерігалося у випадку з гречкою. Через зростання цін для виробництва зернових посівні площі та врожайність зменшується. Так загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44 мільйони тонн, це на 13 відсотків менше ніж минулого року. Це по прогнозах даних. Зокрема, пшениці, ячменю та кукурудзи очікується менший врожай.
В той же час може збільшитись на мільйон тонн виробництво олійних культур, до 19 мільйонів проти 18 мільйонів попереднього року. Тобто ... (Не чути) соняшника ... (Не чути)
Вчора ми детально ознайомились з роботою державного підприємства, дослідницького господарства ...(Не чути) інституту пшениці, на якому побачили результати щоденної праці працівників, як працює це підприємство, які наукові досягнення вже є в насінні, в зрощенні врожаю і так далі. Ми фактично були на полі, бачили озимі культури, в якому вони стані. Ми бачимо, що буде зерно, слава богу, все буде добре. Також бачили і горіховий сад. Фактично ми розуміємо, що Миколаївщина – це та зона землеробства, де завжди хороші врожаї і кількість врожаю ... (Не чути)
Головна задача наших комітетських слухань – знайти шляхи для того, щоб продовольча безпека нашої країни була поза загрозою, а також в тому, щоб те зерно, яке ми збираємо, експортуємо, щоб ми ще ж могли працювати на експорт, годувати країни, з якими ми зараз спілкуємося, і тому фактично ми повинні розуміти, що нам потрібно для того, щоб це і це зробити.
Тому хочу представити, на нашому засіданні присутні народні депутати члени аграрного комітету, а також керівництво агрополітики, заступник міністра, президент Аграрної академії наук, представники науки, а також ректори університетів, ну, і фермери, і представники аграрного сектору, аграрного бізнесу, ми дуже чекаємо на ваші запитання та ваші промови.
Я пропоную порядок денний такий. Ми будемо працювати в такому режимі десь 2 години, я думаю, ми впораємося з цим часом. І тому виступи будуть такі, пропоную короткі, там 3-4 хвилини, щоб ми мали більше часу для дискусій.
Тому я оголошую наше засідання відкритим і до слова запрошую свого колегу голову підкомітету Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, перш за все я хотів би привітати і подякувати шановним своїм колегам народним депутатам з аграрного комітету, представникам Аграрної академії наук, теж велика вам шана. Дякую за те, що ви завітали на Вознесенщину …(Не чути) Вознесеньський район, і всім-всім представникам агропромислового комплексу нашої області. Я знаю, що тут присутні різні представники з різних районів, і також особлива дяка виконавчій владі, яка теж тут присутня, яка буде рада відповісти на наші запитання.
Від себе особисто хотів би сказати як мажоритарник з цього округу, від Вознесенського району і частина, так сказати, Миколаївського, що Миколаївська область – це, по суті, об'єднання вже різних питань і проблем, з якими ми вже зіштовхуємося. Це, по-перше, це …(Не чути) зона землеробства, як ви знаєте, і Миколаївська область, яка вже деокупована частково. Тому у нас є декілька спектрів питань. Це що стосується і майбутнього врожаю, і це і нинішня посівна або, можна так сказати, і весняно-польові роботи. З таким ми зіштовхуємося кожного тижня, ми знаємо, відчуваємо новини стосовно розмінування, як воно проходить. І все те, що, по суті, необхідно для весняних наших робіт.
Тому я хотів би, щоб сьогоднішнє засідання, по моєму побажанню, пройшло в гармонійній формі. Спочатку виступи всіх присутніх, це додало б темп і розуміння того, що ми хочемо почути; і саме головне – це ваші запитання, шановні представники агросектору Миколаївської області, і не тільки, представники аграрної академії наук. Тому що продовольча безпека України наразі є однією з основних. Ми в своєму баченні, аграрного комітету, на порозі прийняття певного закону, який розділить науку і розділить промисловість, ті землі, які відійдуть до промисловості, будуть здаватися в оренду; і ті землі, які без… (Не чути) залишаться в науці. Тому що продовольча безпека, на моє глибоке переконання, – це основа, в принципі, не тільки аграрної країни, а будь-якої країни, яка стоїть на шляху розвитку. Це безпека і запорука розвитку наших громадян, нашої нації.
Тому, шановні друзі, я щиро радий вас тут всіх бачити. Я думаю, що це буде плідна робота, це буде плідна дискусія, з якої ми зробимо певні висновки, і, саме головне, це буде в протоколі аграрного комітету.
Дякую за те, що вислухали. І, шановний пане голово, прошу продовжити. І перейдемо до дискусії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ще до вітального слова хочу запросити начальника Вознесенської районної військової адміністрації Шурабура Сергія Олеговича. Будь ласка.
ШУРАБУРА С.О. Доброго дня, шановні гості, шановні присутні! Вознесенщина рада приймати таких поважних гостей, дуже приємно! Тим що Вознесенський район … (Не чути) є, що показати, вміємо… (Не чути) вміємо все.
Коротко про головне. Сьогодні нарада... Я вважаю доцільно те, що йде посівна кампанія на рахунок ранніх зернових, і хотів би зазначити, що на сьогоднішній день, за оперативними даними, район на 35 відсотків вже посіявся, робота йде в плановості. Ми розуміємо, що дані дощики, які пройшли, - це на покращення. Ми всі молимося на рахунок того, щоб не зійшли морози.
Спілкуючись з аграрним комітетом і в колі, як говориться, всі здивовані, всі задоволені тим продуктом, який бачили на наших полях. Це дякуючи нашим аграріям. Хочеться зазначити декілька аспектів.
Ми розуміємо, що на сьогоднішній день у нас війна. І повернувшись в рік назад, в ці дати, у нас була дуже запекла і гаряча робота. Яка робота? Дуже багато повідомлень по наших сусідах, ми бачимо те, що підірвався ...(Не чути) підірвався комбайн і так далі. В минулому році 10 березня, хочу зазначити ...(Не чути) особисто взяв на себе керування нашим оперативним штабом на рахунок того, щоб залучити максимум зусилля для того, щоб провести розмінування наших полів. Хочу зазначити, в районі 13 територіальних громад ...(Не чути) яких проходили бойові дії. Це орієнтовно 42 відсотки всього банківського... земельного банку. Роботу провели, рік пройшов, зібрали урожай, посіяли ...(Не чути) але закликаю бути обачними.
Хочу подякувати як і аграріям, так і ДСНС, і військовим, що ми провели таку складну роботу. В дійсності проблемних питань дуже багато і в ході даної наради, я думаю, будуть порушуватися дані питання і народні депутати нададуть відповіді або занотують і будуть піднімати дані питання в кулуарах Верховної Ради. Тому, шановні присутні, до плідної праці, всім вдячний. Гарного дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Олегович.
Будемо починати. Я до співдоповіді запрошую президента Національної академії аграрних наук Гадзала Ярослава Михайловича. Будь ласка.
ГАДЗАЛО Я.М. Дякую.
Шановний Олександре Васильовичу, шановні народні депутати, друзі, мені приємно сьогодні бачити вас в цій залі. Тому що, я скажу, що зараз хтось …(Не чути) за всі роки незалежності України, коли Міністерство аграрної політики і аграрний комітет, Національна академія аграрних наук, наші вчені, наукові установи, ми розпочинали ці наради, ми були колись …(Не чути) і з пропозиціями, які напрацьовували, і міністерство, і аграрна наука. Сьогодні, звичайно, інші виклики є, яких раніше їх не було, слава Богу, я думаю, і скоро закінчаться.
Але ми повинні врахувати ситуацію, яку ми маємо сьогодні, і розуміти те, що так чи інакше ми повинні зробити все для того, щоб було …(Не чути) отримати хороший врожай. Що я маю на увазі? Що таке зона степу? Це прекрасний чорнозем, це якраз ті регіони, які входять. Колись раніше починалися чи з Одеської області, чи з Херсонської, зараз ми …(Не чути) це правильно. Це сім областей, це плюс Автономна Республіка Крим та частина Кіровоградської області знаходиться в степу, це 40 відсотків ріллі, яка обробляється у нас в Україні. І практично цей регіон степу здатний забезпечити сам і продовольчу безпеку, і спрямувати непогані пропозиції щодо експорту основних сільськогосподарських культур, ті, які експортує Україна.
Але ситуація, яку ми маємо сьогодні, ми повинні врахувати, що так по розрахунках …(Не чути) 50-60 відсотків тільки буде забезпеченість добрива з різних …(Не чути) Інша була спочатку надзвичайно висока ціна, потім була зменшилася, але не вистачає добрив, не вистачає фінансових ресурсів. Ми прекрасно знаємо, як сьогодні підходять банки, вони не дають під низький відсоток, тому що, кажуть, з нами не розрахувалися ще за 2022 рік по відсотковій ставці, яку повинні компенсувати.
Також є проблема, є ті проблеми, про які вже говорили і …(Не чути) частина територій, є інші проблеми іншого характеру, тобто і порушені логістичні зв'язки, реалізація продукції, надходження коштів на рахунки наших сільгосппідприємств. Але так чи інакше в цій ситуації треба максимально врахувати пропозиції ті, які напрацьовані науковими установами Національної академії аграрних наук. А ми працюємо зараз в тісній співдружності з нашими університетами аграрними. Років п'ять назад ми створили п'ять об'єднань, де об'єднані наші всі наукові установи регіону об'єднані в університети І і ІV рівня акредитації, тобто і коледжі, і технікуми.
Ми в багатьох програмах працюємо разом для того, щоб зекономити кошти і скоріше отримати результат. Тому рекомендації, які розроблені, вони розроблені для всіх регіонів … (Не чути) Це розробив Дніпропетровський інститут пшениці. В Херсонській області зараз … (Не чути) інститут колишній зрощення … (Не чути) І так по всіх регіонах. І я думаю, Олександр Васильович, буде абсолютно правильно, коли такі наради ми проведемо …(Не чути) разом ще три як мінімум, тобто … (Не чути) регіони, де трошки пізніше розпочинаються весняно-польові роботи. Хоча сьогодні в процесі зміни клімату ми прекрасно знаємо, що другий раз буває і на Західній Україні тепліше чим сьогодні на… і вчора, вибачте, на півдні, де дуже холодно, там також розпочалися роботи. Але ми завжди встигали проводити ці такі рекомендаційні наради. … (Не чути) напрацювала і дала пропозиції як, яким шляхом в даній ситуації, коли не вистачає добрив, коли і як підживляти її, яким шляхом, як вести боротьбу і облік, зроблений по всіх регіонах, я називати не буду, у нас присутні вчені, у нас присутні селекціонери, керівники наукових установ південних областей України, я думаю, вони скажуть. Повністю оця робота …. (Не чути) в прекрасному стані, в основному посіви в Миколаївській області, трошечки гірше на півдні Одеси, трошечки менш ніж нормальні вони на підконтрольній території в Херсонській області. Тобто все це науковцями зроблено, воно прораховано і виписано в відповідних рекомендаціях. Є ще ряд інших пропозицій, які також є… (Не чути), щоб ми врахували.
Культура рис. Ми прекрасно розуміємо і знаємо, де вона вирощувалася і знаємо, що сьогодні там, де поки непідконтрольна територія, є така пропозиція науковців, щоб ми, наскільки це можна, вирощували в Одеській, Миколаївській областях, там, де, можливо, де є готові і раніше тим займалися, під частину ...(Не чути) для забезпечення продовольчої безпеки.
Ми бачимо, як скачуть ціни на овочеву продукцію. І все-таки ми повинні зробити все, максимум уваги приділити і овочевим культурам. Да, наука рекомендує 58 відсотків у сівозміні, в структурі сівозміни вирощувати зернові культури, 33 – це технічний чи олійний соняшник, я маю на увазі, і відсотків 5-7 – це кормові культури при умові, якщо в господарстві, в підприємстві є тваринництво. Але треба врахувати, що науковці рекомендують як мінімум 4-5-6 відсотків вирощувати овочеві культури. Нам повинно бути спільно всім разом і в тому числі і науці, бо є і свої упущення, що ми практично після пів року як збираємо врожай, ми купляємо часник, цибулю і інші речі за кордоном. Ми можемо цю продукцію вирощувати у себе. Треба вписувати її і в цінову політику, вписувати її в сівозміну, забезпечити і людським ресурсом.
Хотів би сказати і наступне, що насіння овочевих культур у нас є в достатній кількості. Наш інститут знаходиться в Харкові, вони займаються насінництвом, у них є насіння і ... (Не чути) я маю на увазі ... (Не чути) Також є в достатній кількості насіння овочевих культур. Я хотів би сказати, що вчені скажуть, є в достатній кількості насіння як зернових, ярих культур, я маю на увазі ячмінь, пшениці і інших. І насіння ... (Не чути) інші також можна його придбати, насіння є досить достатньо є на ринку, є і насіння гречки, проса, інших різних культур. Тобто є пропозиція, вони є на сайті кожної наукової установи, вона є в таких каталогах, де прописано сотні гібридів, які пропонують там Дніпровський інститут зернових культур чи кукурудзи, які він наробляє насіння сам практично своєю мережею майже мільйона гектарів.
Тобто всі ці пропозиції, вони виписані, і я би просив, щоб ми могли їх врахувати, треба, ви можете в робочому порядку поспілкуватися з вченими, вони відкриті, вони доступні. Ми зустрічалися буквально на минулому тижні в Одесі в нашому енергетичному інституті із вченими. В Інституті "Біотехніка", ви знаєте, він активно працює і наробляє біологічні засоби захисту рослин, якщо не вистачає коштів і не можна купити дорогі хімічні засоби, це в першу чергу для овочевих культур, для плодових та інших.
Тому я би просив, щоб ми поновили таку тісну співпрацю, як вона була колись, в багатьох регіонах вона залишилася. І з нашою наукою, з освітою зона степу має, регіони, вірніше області, зони степу, мають мощнейший потенціал як освітянський і науковий, це 5 університетів в цій зоні і майже 15 з Криму науково-дослідних установ, ну, 10 чи 12 із Криму. Тобто є до кого звернутися, вони працюють, академія не зупиняла свою роботу ні при яких умовах, навіть де в нас пошкоджені чи зруйновані, як Інститут зрошувального землеробства в пів сотні гектарів, ми перевели його в Одеську область, вчені переїхали частина, хто виявив бажання працювати, працюють. По Харкову, де в нас були прильоти, також, наскільки можна, відремонтували приміщення і вчені працюють.
Тому, будь ласка, ми відкриті і готові до подальшої співпраці. Дякую за увагу. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякую, Ярослав Михайлович.
Я до доповіді запрошую заступника міністра аграрної політики Головню Віталія Олександровича.
ГОЛОВНЯ В.О. Доброго дня, шановні колеги, шановне панство! Приємно бути на такій важливій нараді, особливо в перед такий весняно-польовий період, коли починаємо забезпечувати уже від сьогодні майбутню продовольчу безпеку, про яку сьогодні говорили. Дякую за запрошення.
І хочу коротко зупинитися на багатьох тих проблемах, які вже піднімалися і на тих питаннях, які є актуальними і що для цього робить Міністерство агрополітики разом з аграрним комітетом. Ну, по-перше, хочу сказати, що багато сьогодні говорили про продовольчу безпеку. Але насправді весь світ зрозумів, що без України в світі насправді голодує багато людей. Для розуміння: Україна годує в рік, протягом року 400 мільйонів людей у світі, якщо загально. Тому ви можете зрозуміти, які це масштаби, якщо Україна не буде експортувати, то насправді буде голод. Перекрити такі об'єми дуже складно. І це відчувають зараз країни Африки Південної і країни Східної Азії.
Для того, щоб у нас як мінімум ми могли посіятися в цьому році на тих площах орієнтовно, а вони трішки зменшуються, і з тими об'ємами виробництва, Мінагрополітики для цього забезпечило фінансування, максимально пропрацьовувало фінансування. Ви знаєте, що до сьогодні для аграріїв "Доступні кредити 5-7-9%", і вони гарно працюють. І те, що викажете, частково банки дають, але в більшості банків проведена робота, і в принципі, дана вказівка, що ці програми працюють, і на сьогодні можна взяти вже до 90 мільйонів на одну юридичну особу. І ми працюємо над тим, щоб її збільшити як мінімум до 135 мільйонів.
Далі. Ви всі розумієте, що одним із важливих питань на сьогодні є мобілізація і є бронювання. Я думаю, всі знають механізми. Якщо будуть питання, я пізніше зможу зупинитися більш детально. Але хочу вам сказати, що з детальними інструкціями, роз'ясненнями по бронюванню ви можете ознайомитися на сайті Мінагрополітики. Там досить докладно і навіть схематично це все зображено.
Крім того, на сьогодні, те, що піднімалось, теж є важливим питання розмінування територій. І як ви знаєте, 20 березня було прийнято план, затверджено, розмінування територій чи господарського призначення земель. Всього в Україні до розмінування, те, що подавали обласні військові адміністрації, на сьогодні близько 1 мільйона 750 тисяч сільськогосподарських угідь. Пріоритетними до розмінування для того, щоб провести весняно-польові роботи на тих площах, які заплановані, є 470 тисяч гектар. З них якраз і пріоритетними, до речі, вибрані дві області на сьогодні – це Миколаївська і Черкаська. По Миколаївській вибрано 85 тисяч метрів, 86, і по Черкаській всього-на-всього 885 гектар. Тому ці роботи вже розпочаті. На сьогодні основними виконавцями згідно цього плану є обласні військові адміністрації, Міністерство надзвичайних ситуацій і ДСНС.
Також хочу зауважити над тим, що в Україні існує на сьогодні 9 приватних операторів по розмінуванню і 3 державних оператори. В цілому ми бачимо, уже було до цього сказано, що площі зернових у нас зменшуються, площі олійних трішки збільшились, і в наступному році ми очікуємо, що буде зменшення валового виробництва… (Не чути) це біля 5 мільйонів тонн буде зменшення. Тому що, як ви знаєте, що врожайність зернових, кукурудзи, яка в основному зменшується набагато більше ніж олійних. Що це значить для України? Це також для України добре, що буде менше експорту. Ми очікуємо, що буде краща ефективність у с/г виробників, тому що не буде такої логістики великої, яка в цьому році забрала значні ваші прибутки. І створені робочі місця, як мінімум підтримані ті, які були до війни, і буде внутрішня переробка. І коли є в Україні переробка, значить створюється додана вартість. Додана вартість – це завжди для економіки великий плюс.
У мене все. Якщо будуть питання, готовий відповісти.
Дякую за увагу.
_______________. Віталій Олександрович, вибачте, ви просто про розмінування сказали Миколаївська і Черкаська область. Може Чернігівська?
ГОЛОВНЯ В.О. Черкаська, сто відсотків.
_______________. Черкаська область.
ГОЛОВНЯ В.О. По плану так, 885 гектарів. Там є такий осередок, Черкаська область, так. Дві області вибрані пріоритетними. З цим планом розмінування, який затверджений, можна ознайомитися на сайті Мінагрополітики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович, за доповідь.
Я до слова запрошую Директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Вожегову Раїсу Анатоліївну. Будь ласка.
ВОЖЕГОВА Р.А. Доброго дня, шановна президія, шановні аграрії степової зони України. Збільшення валового виробництва зерна високої якості є пріоритетним напрямом для промислового комплексу південних областей України, але, на жаль, окремі райони Миколаївської, Херсонської області були окуповані і зараз більша частина територій Херсонської, Запорізької областей ще залишаються під контролем країни-агресора, у зв'язку з чим значно зменшилися площі сільськогосподарських угідь, а значить і посівні площі озимих, ярих культур, що в свою чергу знизить в цьому році виробництво зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Щоб не допустити значного падіння валових об'ємів зерна необхідно прикласти максимум організаційних, технологічних і людських зусиль для зростання врожайності сільськогосподарських культур. Вирішення цього завдання повинно відбуватися шляхом впровадження адаптивних заходів, в яких за посушливих умов гарантовано забезпечували одержання стабільних врожаїв зерна високої якості. Актуальність цього напрямку посилюється ще і через підвищення посушливості клімату, зміни вегетаційного періоду, що призводить до коригування строків сівби озимих і ранніх ярих культур, а також основного обробітку ґрунту та удобрення.
За даними Херсонського обласного центру гідрометеорології перехід середньодобової температури повітря через 5 градусів Цельсія в бік підвищення в цьому році відбувся 7 березня, що на 10-12 днів раніше середньо багаторічних і на 2 тижні раніше ніж минулорічні дати переходу.
В Одеській області температура повітря другої декади березня була майже на півтора градуса вище за кліматичну норму, а температура ґрунту всередині березня на глибині 10 сантиметрів становила 8 градусів тепла, що є оптимальною для сівби більшості ранніх ярих культур.
Врожайність сільськогосподарських культур Південного степу залежить від багатьох чинників, але найбільше від умов зволоження ґрунту. В березні суттєві опади, які спостерігались у північних та центральних районах Одеської, Миколаївської областей, склали від 80 до 160 відсотків від норми,. сприяли покращенню водозабезпеченості посівів. Водночас внаслідок тривалої відсутності ефективних опадів у південних і південно-західних районах цих же областей, кількість яких не перевищувала 10-40 відсотків від норми, відбувалось пересихання верхніх і більш глибоких шарів ґрунту, запасів корисної вологи ґрунту зменшились до незадовільних, а місцями і до критичних. У північних та центральних районах ... (Не чути) є задовільними та достатніми як в метровому шарі ґрунту, і складають вони близько 100-170 міліметрів. В цілому біля 70-75 відсотків посівів озимих зернових культур у господарствах Одеської, Миколаївської областей на початку весняної ...(Не чути) знаходились у доброму та задовільному стані.
На ячмені ярому, посіяному в першій декаді березня, відмічається поява сходів, запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту є оптимальними, місцями даже надмірними. Тільки на окремих полях південних і південно-західних районів зволоження ґрунтового шару оцінюється як недостатнє для появи дружніх сходів ячменю.
На півночі Херсонської області ...(Не чути) під сів соняшнику запаси продуктивної вологи в орному шарі та в метровому шарі ґрунту є незадовільними, в орному – 8 міліметрів, в метровому – 40 міліметрів.
За умов підвищення посушливості клімату значної уваги набуває необхідність корегування і зміни структури посівних площ з насиченням її посухостійкими культурами, сортами і гібридами, які більш стійки до біотичних і абіотичних чинників. Дозу добрив як при підживленні озимих, так і під сів ярих культур слід уточнювати з урахуванням дійсно поживних речовин і вологості ґрунту, і запланованого рівня врожаю, що дасть можливість і раціональніше використовувати добрива, і отримувати значну більшу віддачу від їх застосування. За високого температурного режиму та недостатнього вологозабезпечення на посів …(Не чути) культур слід обережно використовувати засоби захисту рослин, особливо бакові суміші, щоб не допустити пришвидшення засихання рослин.
Багаторічний досвід сільськогосподарської діяльності на півдні України беззаперечно свідчить, що за умов недостатнього зволоження зрошенню належить головна роль у підвищенні врожайності та отриманні гарантованих валових зборів зернових, технічних, кормових, овочевих культур, картоплі, рису та інших. Тому відновлення і розширення площ зрошення разом із підвищення ефективності їх використання є основою подальшого соціально-економічного розвитку степової зони України.
Крім того, є також і проблемні питання, які постають перед аграріями на початку проведення комплексу весняно-польових робіт у поточному році. Це, по-перше, як вже казав Олександр Васильович, це висока ринкова вартість матеріальних ресурсів, що негативно позначаються на фінансовому стані господарств і призводить до дефіциту обігових коштів.
По-друге, через військові дії, на території держави у багатьох господарствах загострилась проблема дефіциту кваліфікованих кадрів, необхідних для виконання технологічних операцій по забезпеченню майбутнього врожаю. І як вже наголошувалось, внаслідок довготривалої минулорічної посухи в південних областях виник значний дисбаланс вологих ґрунтів, що ставить під загрозу перспективу отримання доброго врожаю сільськогосподарських культур у поточному році без відновлення зрошення. При середній багаторічній нормі вологи в метровому шарі ґрунту 140-180 міліметрів …(Не чути) кількість становить 60, 170, а місцями знизилась до критичних від 20 до 50 міліметрів. Але, незважаючи на проблемне питання, чітке виконання всіх вимог, технологій по догляду за озимими та вирощування ярих культур з урахуванням розвитку внесених запасів вологи в ґрунті, вмісту поживних речовин, фітосанітарного стану посівів можна знизити негативні прояви погодних умов та не допустити зниження валових об'ємів виробництва зерна. А для цього потрібно більш активно співпрацювати з науковими установами нашої Національної академії аграрних наук України, які в свою чергу завжди готові допомагати нашим аграріям по будь-яких питаннях. Наукове обґрунтувати будь-який захід на полях, провести обстеження ґрунту, води, рослин і таке інше – все робити для того, щоб отримати максимальну віддачу від землі, максимальну врожайність при одночасному збереженні родючості ґрунту.
До речі, хочу сказати, Ярослав Павлович вже казав, у минулому році на розпорядження Кабінету Міністрів України було створено новий інститут – Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства України Національна академія аграрних наук шляхом злиття трьох потужних установ: це Інститут зрошуваного землеробства, Інститут рису і дослідна станція овочівництва і баштанництва.
Я хочу сказати, що в нашому інституті є фахівці, дякуючи богу, вони виїхали з окупації. Багато хто звільнився… (Не чути) на підконтрольній території. І хочу всіх запросити до співпраці. Тому подяка нашій рідній Україні, слава Україні, слава ЗСУ! Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Раїса Анатоліївна. Дійсно така доповідь дуже ґрунтовна. Також реклама, я так розумію, інституту.
Ми продовжуємо працювати. До слова я запрошую директора державної установи Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України Черчель Владислава Юрійовича, будь ласка. Але я дуже прошу якось зжато говорити, да, стисло, тому що в нас регламент все ж таки є.
ЧЕРЧЕЛЬ В.Ю. Добре. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановна президія.
Ось ми і пережили таку важку зиму, і дійшли вже активно в весняну посівну кампанію. Що хотілося би сказати, дуже ретельно так проаналізувала ситуацію на сьогоднішній день …(Не чути) озимих культур і з початком посівних робіт Раїса Анатоліївна, тому я так декілька акцентів тільки скажу відносно нашого майбутнього і те, що у нас в полі з озимими культурами на сьогоднішній день відбувалося.
Україна зазвичай сіяла десь 6-7 мільйонів гектарів озимої пшениці. На сьогоднішній день посіяно близько 4 мільйонів. І у зв'язку з чим таке зменшення? По-перше, ми знаходимося зараз в степу, і саме ця зона, вона вважається зоною озимих культур. А враховуючи те, що така значна частина степової частини, вона окупована або знаходиться у прифронтовій зоні, тому і менше посіяна.
Також ще був один чинник, який призвів до того, що посіяно невчасно, скажемо так, у нас дуже багато посівів, які посіяні або в квітні …(Не чути) або взагалі не рекомендовано. Але чому так відбулося? По-перше, погодні умови не сприяли посіву, по-друге, минулий рік, він був особливим, фактично літо розпочалося і закінчилося в календарні строки, весна була холодною, багато було пізніх посівів як соняшнику, так і кукурудзи. І коли прийшов час збирати, то зібрали десь на два-три тижні, а то і на місяць …(Не чути) соняшник, навіть деякі посіви залишилися в полі, а кукурудза й досі стоїть в полі. І через це ми втратили економічно дуже багато, тому що ця кукурудза, вона потребувала досушки.
І, безумовно, враховуючи те, що у нас соняшник є основним попередником для озимої пшениці, яка часто не сама краща попередньої, і посіяно пізно озиму пшениці. Але, дякуючи Збройним Силам України і Господь Богу, зими у нас практично, можна сказати, не було. За зимовий період середня температура повітря була на рівні 0,06 градусів морозу, тобто, в принципі, постійні були відлиги. навіть такий агроприйом як внесення добрив по мерзлоталому дуже важко було його здійснити, хто його здійснював. І, в принципі, практично цей весь період …(Не чути), скажімо так, озима пшениця. І навіть оці пізні посіви, які були посіяні, а у нас по деяким областях, це Харківська область, Одещина, Сумська область і ще декілька областей, понад 7 відсотків …(Не чути) І ці посіви …(Не чути) а вийшли із зими два листочка. І на сьогоднішній день навіть такі посіви вони знаходять у фазі кущіння або у фазі чотирьох листочків, тобто вони розвиваються добре, навіть якщо подивитися, вони краще розвиваються ніж ті посіви, які вчасно були посіяні. І я думаю, що, в принципі, якщо їх підживити і надалі, значить, вчасно всі елементи агротехнології робити, то можна отримати щонайменше середній врожай з цих таких пізніх посівів.
У цілому можна сказати, що ми можемо очікувати з цих 4 мільйонів? У минулому році середній врожай …(Не чути) 4 тонни гектарів, тобто 16 тонн ми можемо зібрати. Це, безумовно, не 21-й рік, коли ми зібрали …(Не чути), але це теж непоганий результат. По передньому прогнозу будуть зменшені посіви кукурудзи. Це дуже важко сказати буде так чи ні, хоча кукурудза, ще, наголошую, стоїть в полі у нас. А коли прогнозували, що буде збільшення …(Не чути) все ж таки його не посіяли більше, а навіть менше посіяли, близько мільйона. Тобто посіяти більше олійних культур, саме це торкається соняшнику, якого раніше сіяли …(Не чути) 6-7 мільйонів у нас, важко сказати. Я думаю, місце знайдеться в тому числі і для кукурудзи. Посівна кампанія пройде, тоді ми вже розставимо акцент. У нас всі є можливості на сьогоднішній день зібрати 40-50 мільйонів врожаю, навіть при таких умовах, навіть при недостатній забезпеченості…
Будемо дякувати Збройним Силам, що вони нам допомагають проводити ці необхідні роботи. …(Не чути)
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислав Юрійович.
У мене по графіку тут багато виступаючих по науці. Але я розумію, що краще розбавляти виступи і фермерами, які є по списку, або ті, хто не хочуть висловитись. Тому я буду зараз чергувати, щоб якось чергувалося.
Зараз я до слова запрошую завідуючого відділу селекції пшениці Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насінництва та сортовивчення Литвиненка Миколу Антоновича. А наступного я буду по списку з фермерів. Дякую.
ЛИТВИНЕНКО М.А. Шановні колеги, я, звичайно, готувався до …(Не чути), з урахуванням того, що вже було сказано, я буду корегувати свій виступ, намагаючись висловити деякі думки, які, можливо, будуть відрізнятися від раніше сказаних.
Я сам пшеничник, 52 роки займаюсь селекцією пшениці …(Не чути), автор більше 120 сортів, які займають 120-130 мільйонів в Україні. Мені дуже боляче було сьогодні слухати те, що Україна зменшила посівний… (Не чути) Шановні колеги, із свого досвіду, із своєї наукової роботи скажу, більш продуктивної культуру, чим озима пшениця, просто немає. Я погоджуюся з тим, що кукурудза може дати вищий врожай, але давайте порахуємо, скільки треба внести, щоб …(Не чути) віддачу, бо може пшениця набагато зменшена по витратах. Та й експортний потенціал в значній мірі забезпечиться чим? Пшеницею.
Пшениця – це культура, яка використовує весняно-зимові і весняні опади, накопичення вологи. Це культура, яка дуже ефективно відгукується на агрофонд, це культура, в селекції якої досягнуто величезні успіхи…(Не чути) І тому я вважаю, що ця помилка, яка допущена була в минулому році, її треба виправляти.
І тут можна звинувачувати війну, можна звинувачувати інші речі. Шановні колеги, але я добре пам'ятаю, коли йшла закупка зерна на початку пшениці …(Не чути) Хто на це може вплинути? На це може вплинути держава, на те й є державна політика, щоб ці речі регулювати і не допускати таких збоїв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, якось стисло, дуже довго.
ЛИТВИНЕНКО М.А. Я не розумію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фермери ж самі знають, що їм сіяти …(Не чути)
ЛИТВИНЕНКО М.А. Другий момент, який я хотів сказати. Попередні роки розвитку нашого рослинництва були пов'язані, я називаю це ефектом глобалізацій. Скоротили кількість культур, деякі більш ліквідні, сіють величезні площі, затягується зарубіжна технологія, добрива збільшилися в 5 разів, коли …(Не чути) не вносились, і досягли цього ефекту. Але поряд з цим відбулася деформація в сторону різкого зменшення і необхідних попередників …(Не чути) культур. Ми сіємо 60 відсотків пшениці по соняшнику, по пізньозбираємим культурам, і звідси ми маємо результат.
Значить, я вам скажу, що майже більше половини сходів завжди появляються десь аж в листопаді місяці. А пшениця може дати максимальний урожай тоді, коли вона в зиму входить в розвитку 3-4 стебла. Якщо менше, це надо величезні затрати ... (Не чути)
У зв'язку з цим я підтримую оці тенденції, що пов'язані зі зменшенням посіву кукурудзи, а ще більше наполягаю на тому, щоб зменшили посівні площі під соняшник, який виснажує наш ґрунт. Ви подивіться, що з нашим ґрунтом робиться. 1,5, 1,7, 2,2 відсотка гумусу залишилось в ґрунті. Що ми нашим майбутнім поколінням залишимо?
Тому я не те, що пропоную, я закликаю всіх науковців, всіх виробничників звернути увагу на те, що необхідно збільшити посівних площ культур, які збагачують, підтримують ґрунт. Це перш за все зернобобові культури, це культури, трави, які... Ви знаєте, що багато країн вирішує проблему грунтів ... (Не чути) У нас немає тваринництва, ми його загули практично, його треба відновлювати, без цього неможливо. Тому зміна структури посівних площ – це друге завдання, яке на сьогодні існує, воно повинно бути обґрунтованим, чітко виваженим і економічно обґрунтованим для держави.
Тому я не буду говорити про прогнози на цей рік, я вам скажу, що ...(Не чути) дуже детально вивчав цю ситуацію, скажу, що таких сприятливих умов для посіву озимої пшениці, як було осінню минулого року, я давно вже не пам'ятаю. По всій території випадали рясні дощі, грунт в орному шарі накопив від 40 до 60 міліметрів. Це тільки лінивий може не отримати ... (Не чути) А це основне для отримання врожаю пшениці.
На сьогодні залишається забезпечити технологією. Забезпечити технологією – це значить дати необхідний рівень живлення, забезпечити захист рослин від бур'янів, дати можливість...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Антоновичу, регламент, будь ласка.
ЛИТВИНЕНКО М.А. Закінчую.
Я пропоную виділити ... (Не чути) і все-таки виростити по інтенсивній технології, щоб отримати високоякісне продовольче зерно, бо людей треба кормить хлібом. Все інше.... (Не чути) бути використані в інших цілях.
Далі, шановні колеги, я скажу, що селекція на сьогодні майже найбільш доступний і ефективний метод підвищення продуктивності. Я, з великим задоволенням вивчаючи це питання багато років, стверджую, що кращих сортів, ніж створені в наших інститутах, немає. І ті приклади, коли… ну, і заклики навіть були від великого керівництва: треба замовити зарубіжні сорти… (Не чути) і так далі, - на сьогоднішній день це абсолютно не те, бо місцеві сорти – вони пристосовані, вони посухостійкі, вони зимостійкі, вони створені для різних умов і, саме головне, витривалі до всіх незгод, які ми на сьогодні будемо мати в нашій роботі. Це стосується пшениці.
У мене є великий матеріал, я б показав вам, що… (Не чути) 63 сорти тільки озимої м'якої пшениці… (Не чути) причому це сорти такого полуінтенсивного типу, для самих… (Не чути) Це сорти, які… (Не чути) дають самий високий врожай. Але ми виділяємо групу сортів, які якраз для цих умов, тобто при мінімальних затратах щоб получити максимальний ефект. Ми їх рекомендуємо, ми їх пропагуємо, вони доступні кожному із виробників.
Я хотів би сказати і в захист такої культури, як ячмінь. Той період, який ми пройшли, кукурудза… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Антонович, ну, це не лекція, ну, це слухання.
ЛИТВИНЕНКО М.А. Я не лекцію, я пропоную, це як пропозиція.
Я ось уже в таблицю … (Не чути) Шановні колеги, це саме дешева культура, зверніть на це увагу. В цьому році, коли в нас проблеми економічні, ячмінь може зіграти дуже позитивну роль, а сорти, які в нас сьогодні є … (Не чути) цілий ряд … (Не чути) в різні роки дають від трьох з половиною до семи тонн. Давайте цей фактор використаємо.
Ну і, зрозуміло, те, що пов'язано із насінництвом, я думаю, що це питання, яке ми можемо вирішувати достатньо ефективно… (Не чути)
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Антонович.
Будь ласка, репліка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. 30 секунд вашої уваги. Микола Антонович, я вам щиро вдячний за ваш виступ, але стосовно державної політики в розрізі ціноутворення.
Ну, всі ми знаємо, що уже більш ніж 10 років Україна є гравцем на міжнародному ринку Чорноморського басейну. Це відкритий ринок, і тому ціну по закупівлі в країні, по суті, формує не держава, а держава може певними регулятивними методами лише впливати. Але після того, як було ряд революцій, певних речей, і я б сказав навіть аграрне лобі, яке зараз перевищує всі можливі тільки сподівання всіх виборців, взагалі у Верховній Раді аграрне лобі настільки сильне, що повністю йде дерегуляція. Я не кажу вже про ціноутворення дерегуляції, є дерегуляція в земельних відносинах. Тому казати на те, щоб держава впливала на ціноутворення, це просто, вибачте, але це неможливо. Я не кажу, що це абсурд, це просто неможливо, тому що йде повна дерегуляція, це йде аграрне лобі і представники всіх фермерських господарств, по суті хто входив у ВАР, хто входить в інші асоціації, це аграрне лобі настільки сьогодні потужне, що, в принципі, воно впливає навіть в земельну регуляцію. Це що ви казали, наприклад, по... уже ціни якщо ми відкладемо, це родючість ґрунту.
У мене була правка, щоб повернути агрохімічний паспорт. Залишити нащадкам наш ґрунт. Але цю правку просто неможливо протягнути в залі, я вам чесно скажу як автор її. І на сьогоднішній день аграрний комітет хоче хоча б повернути паспорт сівозміни не як регуляторний документ, а хоча б онлайн в системі ДАР, автором теж якої я являюсь, Державний аграрний реєстр, де кожен аграрій, в якого... Якщо я, вибачте, почую, що у когось 5 тисяч гектарів, у нього немає функціональних методів відфоткати свої поля і виложити в онлайн-мережу, це сміхотворна популістика, хоча це вже на слуху, що повинен бути паспорт поля, паспорт поля, до якого йде вже паспорт сівозміни. Хоча б це нам би вдалося, вибачте за таке слово, протягнути. Але аграрне лобі настільки сильне, що я звертаюся сейчас до всіх, хто входять у той же ВАР і інші асоціації.
Шановні друзі, а давайте просто закриємо очі і представимо, що буде через 30 років після вас. Якщо ви впевнені, що ви будете тут сидіти через 30 років, то я встану і буду аплодувати вам. А якщо будуть ваші онуки, то просто подумайте, яка земля буде. Повірте, ми теж не прийшли з якогось іншого сектору, ми всі бачили і знаємо, що відбувається на наших полях. Нами керує економіка. Ми приїхали з Києва сюди, ми бачили поля, на яких рапс уже сіється другий рік підряд. Ми ж його бачимо, він уже зійшов. Він скоро викине стебло уже в травні місяці і це буде теж саме поле, як і минулого року.
Тому я вам щиро вдячний за те, що ви звернули увагу, але ми як аграрний комітет намагаємося зробити певні кроки, але нам просто не вдається. Просто хлопці на фронті воюють за нашу землю, за землю не тільки територій – це ж не тільки територія, це по суті годівниця наша. Ви можете це казати: так або ні, популістика або це не популістика. Ви тут всі сидите як і ми, які представляють цей сектор економіки, по суті який на сьогоднішній день – локомотив. Металургії нема, машинобудування нема, хто все тягне – аграрний сектор із зерновим коридором.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович, за ваш коментар.
Я до слова запрошую голову фермерського господарства "Оазис" Собко Геннадія Сергійовича.
СОБКО Г.С. Я не готувався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви по списку є. Може, якісь запитання. Можете не виступати, запитання…
_______________. Можна потім буде загальне питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. І загальне теж питання.
СОБКО Г.С. Добрий день, шановні колеги! Мене не попередили, я вибачаюсь, але питання у мене є стосовно – мобілізаційні завдання. Підписували ми його… Всі знають, що воно не виконано. Тому що, наприклад, у мене посіяно 500 гектарів технічної культури ріпак, а мені міняють на ячмінь, що я повинен … (Не чути) підготувати. Це мені треба 300 центнерів виростити ячменю. І це питання якось не врегульовано і в подальшому … (Не чути) на це увагу.
Дякуємо.
_______________. Ви коли підписували, ви ж ознайомлювались з цим?
СОБКО Г.С. Так, звісно. Дали нам … (Не чути) які культури, дали довідку з сільради…(Не чути) а мені потрібно його там 800 тонн. …(Не чути)
_______________. А це у вас …(Не чути) від ОВА ще раніше?
_______________. Оце зараз.
_______________. Це питання тільки внутрішнє, тоді з ОВА вирішувати. Значить, тут виключно ОВА. Якщо зараз і ОВА ухвалювало, тоді виключно з ОВА вирішувати. Держава не впливає, тому що ви підписували з ОВА.
_______________. Ви у нас розраховуєте, а у нас немає тої кількості…
_______________. Можна я репліку дам по даному запитанню?
Дійсно, є розпорядження голови обласної військової адміністрації. Там було доведено …(Не чути) на рахунок того, щоб заключити мобдоговори. В зв'язку з тим, що на сьогоднішній день активна фаза розпочалася в зв'язку з тим, що основним як би сказати є завданням бронювання, це заключення даних договорів. Тому зараз правління економіки переглядає ці питання тим, щоб, скажемо так, фермери з меншим об'ємом землі почали теж звертатися до районної військової адміністрації і заключати дані договори. І на них теж полягає …(Не чути) завдання. Тому в подальшому ми розгрузимо великих фермерів і завдання поміняється. Але це з часом, шановні колеги. Це не так все бистро.
_______________. Питання існує на сьогоднішній день. Ви правильно кажете. Фермерське господарство …(Не чути) Теж приєднуюсь до колеги. І це питання виникло… (Не чути) актуальне питання це горящее. Ми змушені були підписувати ці мобзавдання. У нас не було вибору: або віддавати працівників, які вже навчені і …(Не чути), або підписувати будь-що. …(Не чути) 1,5 тисячі гектар потрібно здати. 1,5 тисячі тонн подсолнуха, 1 тисяча 100 пшениці і 800 кілограмів ячменю.
Якщо взяти звіти за попередніх два роки, я взагалі виростив 300 гектарів соняшнику. В моєму господарстві соняшника сіяли в минулому році 57 гектарів, позаминулому 70 гектарів. З цими завданнями… ми ж зверталися буквально сесія районної ради була чи ОТГ, зверталися, дайте роз'яснення. Немає. Це напевно, питання до заступника. Немає зворотного зв'язку по умовам завдань. Ми підписали по бронюванню, ми підписали мобілізаційні завдання взяті з потолка, які для нас нереалістичні. Ми розуміємо, що нас завтра можуть… А відповідь, уже місяць пройшов, людей наших ще навіть не подали в Генштаб. І тут було сказано, що аграрний сектор – це є локомотив економіки, в області вже промислові підприємства, наскільки відомо, подали в Генштаб на бронювання, а аграрні підприємства ще даже не подавали… (Не чути)
_______________. Ми зустрічалися з вами буквально…
_______________. Тут питання, якщо можна розібратися. То, що буде потім, можливо, і змінять, але ж на сьогоднішній день ми вже підписали баснословні цифри.
_______________. Дане питання зрушене з місця. Ми буквально з вами в понеділок зустрічалися, так, коли ви завітали до районної військової адміністрації. Ми в понеділок з вами зверталися, мої спеціалісти неодноразово зверталися в ОДА, питання зрушене. …(Не чути) Олена Віталіївна щось знає по цьому питанню. З нашого боку весь пакет документів, і в тому числі і по вашому підприємству, було передано.
_______________. А куди ви передали?
_______________. До ОВА.
_______________. До ОВА.
_______________. Відповідно до положення.
_______________. Значить, потрібно, щоб прослідкували, чи ОВА подала далі на Мінагро. Тобто ви маєте надсилати пакет. Вам повернула ОВА …(Не чути)
_______________. Отправляют не на Минагрополитики, отправляют сразу на Генштаб.
_______________. Да. Але в ОВА відправили?
_______________. ОВА відправляють на Генштаб.
_______________. Але вони відправили?
_______________. Я не готова сказать по данному предприятию, отправлено или нет. В администрации есть отдел, который занимается мобилизационной работой, есть керівник аппарата, который координирует эту деятельность, райдержадміністрації собирают все мобзадания и списки, подают на военную администрацию, и этот отдел с керівником аппарата отправляет сразу на Генштаб.
_______________. Просто дивіться, тут потрібно розділяти, є чотири варіанти. Якщо ви йшли через ОВА, то вам тоді треба із ОВА вже далі дожимати це питання. Ви до Мінагрополітики, якщо через ДАР не подавалися, то Мінагрополітики не має відношення до цього.
_______________. Там прописали такі умови. У нас тут, напевно, більшість аграріїв…
_______________. Але умови тоді у вас склалися… виключно відносини з ОВА.
_______________. (Не чути)
_______________. О, бачте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякуємо за запитання. Будемо далі дискутувати.
Зараз я до слово запрошую директора державного підприємства "Дослідне господарство "Агрономія" Чмиря Сергія Михайловича. Але я дуже вас прошу, Сергій Михайлович, ми вчора у вас були, все бачили, ви дуже, да… (Не чути)
ЧМИРЬ С.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже стисло.
ЧМИРЬ С.М. Шановна президія, шановні колеги, буквально я буду виступати не як науковець, а як виробничник. І тут дійсно перше питання, яке постає перед нами, виробничниками, це … (Не чути) І ми всі розуміємо, що зараз у нас, по-перше, у нас сформований на Миколаївщині дуже потужний врожай, він є, вже є всі задатки для того, щоб ми отримали нормальний урожай, в результаті науковці нормально освітили, все розказали і цей врожай треба буде ще і збирати. І одне діло, коли механізатор, комбайнер досвідчений і він працює на високопродуктивному комбайні і може намолотити 100 тонн на цьому комбайні. І коли механізатор недосвідчений, він може намолотити 20, 40 тонн. Тому це приклад і тому бронювання воно зараз дуже важливо для всіх нас виробничників. Тому зараз уже місяць як по-новому повинно йти бронювання, але є такі проблеми і ми хотіли б, щоб у нас з цього боку була допомога, тому що і ви, Олександр Васильович, вчора говорили приклад з людиною, яка може на молокопереробному підприємстві, працює з… кваліфікована людина, але її теж забрали, значить, і дуже важко знайти заміну. Так само заміну дуже важко знайти і на техніку зернозбиральну, на техніку, на трактор той самий, не кожна людина може посіяти добре. Тому від цього залежить і наш врожай, і, будемо говорити, від цього дуже багато залежить. Тому ми хотіли б як виробничники, щоб комітет профільний Верховної Ради в цьому питанні нам допоміг. Це питання дуже важливе для всіх.
Значить, хотів би пару слів сказати по нашій академії, по роботі. Ми працюємо також разом з усіма і наука, вона, безумовно, необхідна для такого потужного агропромислового комплексу, який є у нас в країні. Я хотів би, думаю, що буде знайдений компроміс необхідний, щоб наша наука потужно також працювала і приймала участь в економіки агропромислового комплексу нашої країни.
І буквально, значить, на завершення. Враховуючи стислі строки, я хотів би сказати, що, дійсно, я також був депутатом Верховної Ради і працював в такому самому комітеті, як і ви, подякувати вам за те, що ви вчора були в господарстві і в нас, в регіоні. Всі, значить, комітет і депутати, ми надіємося на вашу допомогу і я бачу, що ви потужно працюєте.
Дякуємо за вашу роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.
Я до слова запрошую директора Одеського державного аграрного університету Брошкова Михайла Михайловича. І, якщо можна, після нього Шебанін В'ячеслав Сергійович.
БРОШКОВ М.М. ...(Не чути) Дякую …(Не чути)
Я буквально коротенько. Взагалі моє бачення, яким чином ті кроки зробити з боку освіти для того, щоб все ж таки забезпечити сталий розвиток агропромислового комплексу в частині підготовки кадрів. …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якось своїми словами.
БРОШКОВ М.М. Я хочу показати на слайді, скільки взагалі у нас є студентів, які вчаться за основними напрямками ... (Не чути) у нас взагалі 45 навчальних закладів різної форми, готують кадри для агропромислового комплексу. Якщо взяти ... (Не чути) це агрономія ... (Не чути), то бачимо, що біля 9 тисяч у нас є бакалаврів, 3 тисячі – це потенційні працівники, ну і 3 тисячі 362 – це магістри, потенційні науковці. Скільки з них залишиться в науці, це питання, звичайно. Але є така галузь, як садівництво і виноградарство, яка знаходиться, в принципі, на межі, тому що більшість студентів ...(Не чути) це дуже низька кількість, оскільки, садівництво і виноградарство в нашій країні, а особливо в південних регіонах починає розвиватися. ... (Не чути), в принципі, кількість студентів теж невелика на мій погляд, для того, щоб забезпечити сталий розвиток в майбутньому. Якщо можна, далі.
Не было бы счастья да несчастье помогло. Дійсно ...(Не чути) і аграрні спеціальності мають дуже великий попит і збільшення кількості студентів ...(Не чути) скільки студентів вступило саме на аграрні спеціальності, майже 100 відсотків плюс по цим напрямкам. …(Не чути) напрямок, але в цілому ці спеціальності мають великий попит особливо останній рік, це рік війни. Якщо можна, далі.
І було доведено аналітикою, соцопитування серед виробничих, і дійсно велика кількість виробничників ...(Не чути) саме науковий супровід діяльності, тому ... (Не чути) і актуальності – це надзвичайно високий фактор, який потребує для підтримки виробничників в сучасній Україні.
Ми бачимо середній вік з правого боку, зверніть увагу, що 45-55 …(Не чути) високий відсоток, не відсоток, а кількість працівників в середньому серед …(Не чути), які мають вік, який наближається до пенсійного, а замінити його буде майже нікому, навіть не буде нікому замінити. І ми бачимо …(Не чути), це цифра велика, яка говорить про те, що більшість виробничників все ж таки хочуть, щоб супровід… нова людина, яка має вищу освіту.
Тому, на мій погляд, це клітини нервової системи, вони не працюють, коли нема між ними зв'язку. І, дійсно, ми не говоримо про те, що треба об'єднуватися саме юридично, тому що це практично неможливо, але треба об'єднуватися, якщо можна, далі, створювати такі консорціуми, які дали б можливість обмінюватися швидко даними серед освітян, серед науковців, серед виробничників. Тому що дуже швидко міняється кон'юнктура ринку, потреба в тих чи інших професійних навичках і не завжди університети можуть підготувати тих фахівців, які потрібні безпосередньо на виробництві.
Якщо можна, далі. Над чим працює університет, це розробляє зараз концепцію …(Не чути) платформи. Я вважаю, що саме ця платформа має бути створена, яка б об'єднала виробничників, науковців і освітян, і дозволила б нам швидко користуватися всіма цими здобутками, які є в державі, як університетам, всім університетам так і виробничникам, вони б знали що відбувається в університетах, які зміни відбуваються, можливо, відповідно науковців. В принципі, університети є джерелом для подальшого розвитку науки, якщо …(Не чути) джерело, то, звичайно, …(Не чути) якого називаємо …(Не чути) не буде.
Якщо можна, далі. Можливості університету не буду перераховувати, я думаю, що і тут є випускники нашого університету, тому, за бажанням, можете відвідати наш університет. Хочу зазначити, в університеті є проби ґрунту, яким більше 105 років, які є і можуть стати таким собі еталоном, які мають бути грунти взагалі це в усіх точках України. І зараз ми відновлюємо музей, який би дозволив презентувати ці надбання нашого університету. І я вважаю, що це родзинка півдня України, фундаментальні питання … (Не чути)
Далі. Це можливості університету. Далі, будь ласка. Так, над чим ми працюємо, по супутниковому моніторингу, це теж майбутнє, яке дозволяє, сидячи в кабінеті, моніторити все, що відбувається взагалі по Україні по кадастровому номеру. Йдемо далі, далі.
Маємо технологічні лабораторії, які мають можливість, в принципі, відпрацьовувати будь-які ті умови для того, щоб не гаяти час будь-якого підприємця, ми могли би це все робити в межах університету. Якщо можна, далі.
Ми опрацьовуємо систему, є в нас система сортування, то система "Агролайн", думаю, що ця система теж має правила життя в Україні, яка би дозволила моніторити стан ґрунтів. Тому що дійсно те, що відбувається в Україні, на мій погляд, також є кричущим, з цим треба щось робити. Я вважаю, що моніторингові дослідження ніби взяв на себе університет, який …(Не чути) дозволив би наповнити матеріал для наукових досліджень і в подальшому прогнозувати ті зміни, які будуть відбуватися, які ще не відбувалися.
А взагалі я вам дякую ще раз за те, що ви мене запросили. І треба дбати про майбутнє і про тих молодих людей, які, правильно сказав, шановні депутати сказали, що ми через 20-30 років уже не будемо, і будуть інші люди, і для них треба залишити працювати… щоб не було стидно за це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.
Я до слова запрошую ректора Миколаївського національного аграрного університету Шебаніна В'ячеслава Сергійовича. Будь ласка.
ШЕБАНІН В.С. Доброго дня, шановна президія, шановні учасники цього дуже важливого зібрання. Я вам щиро дякую, що мені є можливість виступити перед вами. Почну тільки з одного, у зв'язку з тим, що планується оптимізація закладів вищої освіти, в червні місяці вже буде постанова Кабміну подана, пропозиція по дорожній карті, як ця оптимізація проходить. Я хочу сказати, що, був такий вислів "кадри вирішують все", був і раніше, і зараз він важливий. Особливо важливий, буду говорити для нас, маю на увазі освітян, тому що ми даємо можливість, реально, нашому аграрному сектору дуже якісні кадри. А тепер, для того, щоб вони були якісно підготовлені, зрозуміло, що потрібні можливості, можливості кожного вищого навчального закладу, а може і об'єднаних вищих навчальних закладів. І я дуже прошу звернути таку увагу, хотілось би, от звертаючись Олександр Васильович, до вас і до всіх наших депутатів, два таких моменти.
Перший момент. Невже не можна зробити, щоб аграрні вищі навчальні заклади, які, наприклад, мають там тисячу гектарів землі, щоб вони були прирівняні до сільгосптоваровиробника. Це перша пропозиція, яка, я вважаю, що вона дуже необхідна.
Друга пропозиція. Чому раніше було в законах України про те, що ті вищі навчальні заклади, які мають сільгоспугіддя, то вони можуть проводити закупку насіння, дизпалива і все, не проводячи тендери? Було таке. Тобто я вважаю, що це дуже важливий момент, який треба було б використати.
Ну, а тепер до самого головного, що я хотів сказати. Ви знаєте, наш університет довго йшов, мається на увазі, йшов до того, як зробити підготовку якісного фахівця. Я всіх вас запрошую 1-2 червня, ви побуваєте, у нас Міжнародний день поля, де щорічно, минулого року він був дуже такий …(Не чути) в якому направленні, мало людей, ми не могли запросити в 2022 році, але 238 сортів ви могли там бачити.
На сьогодні у нас уже 240 сортів. Але хочу, знаєте, звернути увагу, чому у нас такий полігон …(Не чути) Може, навіть тому, що у нас без винятку всі селекційні центри України приймають участь. Це раз.
Друге. Сполучені Штати, Германія, Франція, Голландія теж приймають участь зі своїми сортами. Я вам хочу сказати, наші дорогі друзі, кращих, припустимо, саме по ранніх зернових наших селекцій нема. Це можна буде побачити. Чому ми кожний рік виділяємо п'ять найбільш таких моментів, і робимо розсадники по 5 гектарів в цьому направленні? Я дуже дякую всім нашим присутнім селекціонерам. Це дає реальну можливість для чого? Для того, щоб ви, побувавши тут, могли побачити і вибрати те насіння, яке треба було б використовувати. Але і це получається …(Не чути)
Головне – якісна підготовка фахівців, яку ми робимо. Ви знаєте, от правильно говорили за сівозміни і все. Ну, от коли у нас там свинокомплекси, вівцеферми, птахоферми і все, ми вимушені робити сівозміни. Я вам хочу сказати результат. А який результат? Дуже простий: якщо взяти порівняти урожайність, яка на наших полях, і порівняти врожайність в будь-якому районі і в області, то у нас вона завжди вища. І вища, тому що є три фактори, які, я вважаю, основні повинні бути. Це перший фактор – зрозуміло, вологість. Другий фактор – це насіння. Ну, і третій фактор – технології. От коли оце три їх об'єднаєш, і тоді буде, в принципі, дійсно результат.
І ще що б я хотів, шановні друзі, сказати. Я просто дуже дякую нашому комітету, вам. …(Не чути), котрий ви відповідали на те, що я звертався. Звертались ми і до Президента, і в Кабмін. Я маю тут даже той момент, що поки отложили Закон 7588, поки отложили. Я хочу сказати, що, да, деякі підприємства, котрі дійсно державні і там, будемо так казати, провальні, а є ж підприємства, наприклад, пожалуйста, якщо ви побачите в нашому університеті і все, що я сказав …(Не чути) ви можете сказати, що це гріх буде, якщо прийдеться уничтожать.
І на завершення одне ще дуже, як для себе, я хочу щиро подякувати, дорогі друзі, нашій обласній владі. Назвіть хоч один вищий навчальний заклад України, котрий має регіональне замовлення. У нас з нашої області, з села 340 чоловік на сьогодні фінансуються за рахунок області. Я рахую, що це область дивиться вперед. Повірте мені, збереження людського потенціалу, будемо так казати, це один із самих важливих факторів. Коли це буде, і буде результат.
Вірю, що скоро буде перемога. І я вірю в те, що от те, хто тут присутній, повірте мені, ми всіх вас зустрічаємо. Більше я хочу вам сказати, да, ця реклама, як Артем Олегович сказав, що це реклама. Це не реклама. Це для того, щоб ви могли побачити реально. Повірте мені, житло, харчування за рахунок університету.
Дякую, Олександр Васильович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеслав Сергійович.
Я до слова запрошую в.о. ректора Херсонського державного аграрно-економічного університету Кирилова Юрій Євгеновича.
Якщо можна…
КИРИЛОВ Ю.Є. Доброго дня, шановні колеги! По-перше, я хочу дійсно подякувати, в тому числі і вам, і комітету за розуміння важливості і продовольчої безпеки України і за розуміння важливості ролі в продовольчій безпеці аграрної науки і аграрної освіти. Тому що сьогоднішнє потужне представництво і Національної академії аграрних наук на чолі з президентом, …(Не чути) університетів, керівників інших навчальних закладів каже про те, що, безумовно, продовольчу безпеку розвивати без науки і освіти неможливо. Дякую вам за це.
І відразу до пропозицій, можливо, які будуть внесені в резолюцію парламентських слухань. Безумовно, важлива сьогоднішня тема в умовах воєнного стану. Але я вас дуже прошу після деокупації лівого берега, провести такі ж парламентські слухання на Херсонщині, тому що розвиток агропромислового комплексу на деокупованих територіях – це буде дуже така, знаєте, кричуща проблема для України, для науки, для освіти. Сьогодні казали про розмінування, це проблема для Херсонщини. На сьогоднішній день Херсонський район Херсонської області жодного гектару не розміновано. Навіть дослідні поля аграрно-економічного університету Херсонського, який я представляю, теж не розміновані, ми стоїмо в черзі. Обіцяють у травні місяці, але чи травень це буде, чи червень, це є проблема.
Далі ми спілкуємося, безумовно, з фермерами, з керівниками господарств, після деокупації лівого берега, сьогодні мої колеги казали, що велика проблема з фахівцями. Дійсно, старіння іде кадрів на селі. Але проблема буде не тільки з паливом і мінеральними добривами, немає техніки, повивозили майже все – комбайни, трактори, знаряддя і так далі. І це буде теж велика проблема, яку, можливо, за ініціативи комітету потрібно вирішувати на державному рівні. Не знаю, якісь пільгові програми і так далі. Розумію, що фермери Миколаївщини скажуть: а що ж херсонцям пільгові програми, а чому ж нам не дає держава. Але, ну, треба напевно, над цим вже сьогодні думати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Євгеновичу.
Ми про ці проблеми знаємо, фактично вже два тижні поспіль ми спілкуємося з фермерами з Херсонщини стосовно розмінування, стосовно законопроекту про колаборацію. Це теж дуже така болісна тема для них, для нас. І ми працюємо і з Службою безпеки України в цьому питанні для того, щоб не зробити помилок, бо це дуже важливо. Фактично ми як громадяни в даному випадку, але закони все ж таки пишемо ми, і тому ми як громадяни і як депутати, ну, два в одному для того, щоб це зробити правильно. Дякую за те, що про це говорили.
Я хочу надати таке завершальне слово від науковців, і ми будемо переходити до обговорення з фермерами. Я так розумію, що, в принципі, по тому списку, що мені дали, може хтось і хоче виступити, але я дуже сподіваюся, що може хтось сам буде тягнути руку і виступати.
Я дам до того слово Спартаку Едуардовичу, він, я так розумію, узагальнить більшість питань, які від всіх фермерів Вознесенщини і Миколаївщини.
Будь ласка, я до слова запрошую Соколова В'ячеслава Михайловича.
СОКОЛОВ В.М. Шановні колеги, економлячи ваш час, в мене просто два-три речення, якими б я хотів звернутися як до членів комітету, до вас усіх.
По-перше, про зміни клімату. Зміни клімату були все життя, скільки існує Земля, почнемо з того, що, наприклад, динозаври вимерли. Я аналізував опади, в …(Не чути) році в Одесі випало 200 міліметрів осадків за весь рік, такого більше не було. Тому наша задача з вами – аналізувати, передбачити і виконувати ті рекомендації, ті наукові досягнення, що ми маємо.
Друге. Що може зробити наука і як може наука відпрацювати в критичних ситуаціях? Тут сидять люди, які пам'ятаюсь, що в 2003 році у нас в Україні вимерзла озима пшениця і тільки завдяки науковим установам, науковим працівникам і нашим господарствам ми за рік відновили репродуктивний склад і сортовий склад. Ми провели суцільну апробацію і допомогли господарствам відтворити і не втратити, і вже через декілька років ми получили 50 мільйонів зерна, 50 мільйонів тонн.
Друге. Наш Президент чітко і однозначно сказав, що Причорноморський регіон – це основа вирощування якісної пшениці, і вона повинна працювати і вирощуватися для нас. Чому ми це з вами не робимо? Наприклад, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина, вони орієнтуються на генетику наших сортів, на нашу генетику, і вирощують високоякісну пшеницю для себе. Ми ж створили, я приводжу ужасный такий, вибачте за русизм, приклад, у нас на півдні – Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Крим – відсутні… (Не чути) І нам скажуть, а ми будемо по Черкасам на вас приймати рішення. Так в такому випадку… Ви… в такому випадку більш західні сорти, більш непосухостійкі будуть …(Не чути) для півдня і ми… (Не чути) з реєстру ті кращі наробки, ті кращі сорти, що в них є. Це приймаються закони, а хтось їх спотворює.
Друге. От я директор інституту. Ви знаєте, іде війна і ми всі працюємо не покладаючи рук, хто більше, хто менше. На нас поклали, я не знаю, нехай чи провірить хтось, за реєстрацію, за апробацію, за ґрунтконтроль, ми такі повинні плати зробити в інститут експертизи і міністерство, що це забирає у мене до 10 відсотків фонду заробітної плати. Давайте переглянемо. Воєнний час, він у воєнний час … (Не чути). Сезон зроблено, у нас у фінансових бюджетних організаціях така лазейка, ну, не лазейка – спеціальний фонд. Ці гроші, які не получають, падають на спеціальний фонд. У них підвищені зарплати і підвищені все прочее, а в результаті ми не маємо можливості сертифікувати наше насіння, ми не маємо можливості довезти насіння. Я думаю, що кожен тут сидячий фермер повинен жити і спокійно спати і знати, що там на тому заводі, на тому господарстві є виробник, і він поїде і візьме насіння і посіє по принципу: поле …(Не чути) поле. Тому я дуже вдячний за цю зустріч. Вдячний …
Да, ще один момент. Ми, на жаль, наука не має підтримки у государства. Те фінансування, яке зараз має від держави Селекційно-генетичний інститут, забезпечується на 40 відсотків. Це ми вчора на президії розглядали. Але у світі …(Не чути) виробництво, наприклад, НДС. Ми платимо, все купуємо з НДС і ми платимо НДС за те насіння …(Не чути) і ми повинні платити НДС. Та залиште нам його під контроль того ж казначейства, щоб ми могли тратити на добриво, на прилади, на хімікати, на нашу наукову діяльність. А ми до 8 мільйонів при всьому тому всіх налогов платить інститут. Ми повинні налоги платити… (Не чути) А НДС у нас же іде на компенсацію експорту нашої пшениці. Хто з виробників тут зараз підніме і скаже: я получив компенсацію за пшеницю, за продану пшеницю, НДС. Вона достається тільки трейдерам. У нас немає вітчизняних трейдерів. І це якраз мета і ціль вас, наших обранців, ми за вас голосуємо. Оберігайте нас, оберігайте нашу державу, тому що …. (Не чути) я не буду оскорблять, хороший фермер. Але вітчизняних рейдерів немає і регіональних рейдерів практично. А если я ошибаюсь, приводьте приклади, але я вам буду приводити інші приклади.
Дякую за увагу. І запрошуємо вас на наші дослідні поля, на наші насінницькі посіви і бажаємо, щоб ми були з врожаєм. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, В'ячеслав Михайлович.
Я до слова запрошую Спартака Едуардовича Гукасяна. Можете з місця.
ГУКАСЯН С.Е. Доброго дня! По-перше, знову-таки… (Не чути)
_______________. І хотілося доповнити стосовно вітчизняного трейдера, оскільки я голова підкомітету економіки і фінансів. У нас уже був вітчизняний трейдер ДПЗКУ, коли ми прийшли… наша каденція 19-го року, коли борг 3 мільярди доларів, це питання не до нас, ми прийшли і отримали цей борг. І хочеться сказати, що вітчизняний трейдер це неефективна історія, по правді говоря. Давайте…
_______________. (Не чути)
_______________. Просто є… Вітчизняні для мене – це саме українські: Нібулон … (Не чути) це вітчизняні трейдери. Можемо сказати, що державні, ну, вони вітчизняні.
_______________. Я за них і кажу.
_______________. Вони функціонують дуже гарно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Спартак Едуардович.
ГУКАСЯН С.Е. Доброго дня ще раз всім!
_______________. Український Нібулон.
ГУКАСЯН С.Е. По-перше, хотів подякувати, тому що я розумію, що на сьогоднішній час це було все зроблено дуже-дуже тяжко … (Не чути) нараду, яка погоджена була я думаю, що проводити ще трішки раніше, але як вже є, так є. На цьому дуже велика дяка. Я думаю, що сьогодні дуже приємно і сільгоспвиробникам, і представникам державної влади, і представникам обраної народної влади, депутатам … (Не чути) По-перше, я хочу сказати це. По-друге, хочу узагальнити ті чи інші проблеми, які на сьогоднішній час є, тому що вони всі у всіх … (Не чути) однакові. По-перше, хотів би сказати … (Не чути) до того, що якщо є така можливість, просто переформулюйте, який відсоток заяв на програму "5-7-9", який відсоток виконавців програми. Я думаю, там не більше 5,5 одиниць, на жаль. Це факт... (Не чути)
По-друге, сільхозвиробники не піднімали сьогодні питання, але оті компанії, які сьогодні є приватні і виконують розмінування, кошторис просто величезний і вся кількість землі, яку вони повинні розмінувати. І дуже довго треба стояти в чергах, а приватні компанії, які сьогодні мають.... (Не чути) розмінування - це дуже великі суми. …(Не чути) можете підтвердити... (Не чути)
_______________. (Не чути)
ГУКАСЯН С.Е. Да. І останнє, що я хочу сказати просто з точки зору загального. Ми всі чекаємо як від держави, так і від представників Верховної Ради, усієї системи влади, що на сьогоднішній час вже, на жаль, тринадцятий місяць ми воюємо, і фермери, які на сьогоднішній час надають і будуть надалі надавати всі свої можливості, всі свої системи для того, щоб працювати, хочуть мати хоч якісь системи гарантій того, що не буде в січні, наприклад... (Не чути) чи не будемо сьогодні купувати за 370, а платити за …(Не чути) Вони готові співпрацювати, до відкритих тих чи інших діалогів, які... (Не чути) працювати, платити податки і системно виконувати свої зобов'язання.
І останнє питання, яка ще є проблематика. Я думаю, ми з нею зіткнемося вже в формуванні бюджетів, в першу чергу в місцевому бюджеті, тому що на сьогоднішній час, на жаль, пройшла та проблема мобілізації, за яку вони кажуть. Ми отримали іншу проблему - багато людей для того, щоб не бути офіційно працівниками, звільнилися, а звільнення людей і робота їх ...(Не чути) дозволяє і в місцеві, і в державні бюджети платити... (Не чути) Це знову такий... Якщо пройде система так і далі, це будуть зменшувати податки.... (Не чути)
І останнє. …(Не чути) сказати, ми всі розуміємо, що в цьому році …(Не чути) на жаль, це питання, але …(Не чути) всі жалкуються. Ми ж всі розуміємо, що в тому році, на жаль, більшість купували за налічні і продавали за налічні, а де були документи, було тяжко, тому що приймали за налічку і відправляли за налічку, як потім це все …(Не чути) і показувати. Я б сказати, питання, які є дуже і дуже важливі, я думаю, підтримують сільгоспвиробники, просто, мені здається, трішки стісняються.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Спартак Едуардович.
Будь ласка, коментар від заступника міністра аграрної політики.
ГОЛОВНЯ В.О. Я почну з того, що ви зауважили по 5-7-9. Насправді, я вам дам відповідь, але я впевнений, що там набагато більший відсоток. Всі більше точно отримали. Звичайно, там є певні вимоги у банків, вони особливі, але отримання набагато більше по …(Не чути)
Щодо дорого чи недорого розмінування. Насправді, сьогодні в Україні діють ціни, вони такий дуже широкий спектр, але я можу вам озвучити їх. Це, якщо ми беремо, умовно, певна компанія, це я кажу про державу, коли держава має замовлення, взагалі на цих 470 тисяч, як я і говорив, що зараз пріоритетні до розмінування по Україні в дев'яти областях, то передбачає бюджетом уряд, це буде десь півтора мільярда доларів і розмінування буде проходити там по трьох категоріях першочерговості, перша, друга і третя. І, якщо ми беремо, умовно, буде проходити як, ділянку умовно виділили для певної компанії тисячу гектарів. Спочатку проходить обстеження, таке обстеження буде коштувати від 10 до 15 тисяч за гектар, а от безпосередньо розмінування, воно буде менше. Тому що при обстеженні певна група, вона визначає, що певні території, а їх потрібно розміновувати. Так от розмінування тих певних невеличких територій, там чи більших, менших, буде коштувати від 4 до 12 доларів метр квадратний, саме розмінування.
Тобто розмінування, може бути, ви розумієте, що може бути умовно там 100 квадратних метрів чи тисячу квадратних метрів із тисячі гектарів. Спочатку перший етап – проводиться обстеження умовно певної території, і вони визначають певні території до розмінування. От розмінування тих територій іде за метр квадратний.
_______________. Віталію Олександровичу, як ми знаєте, є ще третій етап – це вже утилізація тих боєприпасів або мін, які були знайдені на території. Це ще допоміжний третій етап, який аграрії повинні заплатити. То єсть є, як ви кажете, по суті визначення, потім розмінування, а потім по суті на плечі аграріїв лягає ще утилізація цієї історії. Я знаю, тому що до мене звернення надходять.
ГОЛОВНЯ В.О. На жаль, тут система зараз тільки налаштовується. До цього часу вона була недосконала. Я думаю, що зараз...
_______________. Її не існувало просто.
ГОЛОВНЯ В.О. Так, її не існувало. Зараз вона тільки починає працювати. І я думаю, що якщо будуть іти по державній програмі, то тоді не потрібно …(Не чути) Тому що до цього, дійсно, це все робили фермери, виробники за свої кошти. Зараз вони можуть дочекатися державної програми, і ось тут заплатить держава.
_______________. А у мене тепер запитання до обласної державної адміністрації. Скажіть, будь ласка, у бали вже подані заявки від Миколаївської області щодо пріоритетних земельних ділянок, які повинні були розмінуватися?
_______________. Кабінетом Міністрів установлено 85 тисяч (Не чути) громади вместе с ДСНС визначають приоритетность. Те площади, которые менее разминированы, їх обстежують ...(Не чути)
(Загальна дискусія)
_______________. Я знаю, що Миколаївська обласна державна адміністрація військова вже подала список.
_______________. Они подали список… был подан список, что собран территориальными громадами, где набрали 85 тысяч, исходя из тех площадей, где люди не потеряли технику, с которой могли приоритетно выйти вовремя, если поле будет разминировано, они пойдут и начнут проводить сельскохозяйственные работы. В приоритете были площади, которые под овощи попадают, те, которые…
_______________. Це в першу чергу?
_______________. Да, в першу чергу.
_______________. Овощеводство?
_______________. Овощеводство, да. Плюс те поля, которые, ну, фермери знають, или там были под обстрелами, или там стояли и могли быть заминированы.
_______________. У нас тут присутні овощеводи, до речі.
_______________. Да, я знаю.
_______________. Они попали в этот список? Одни из первых? Тому що наша задача – це контрольна функція по забезпеченню функціонування держави. У воєнний стан функціонування держави залежить від її податків, тому що ми платимо ЗСУ і…
_______________. Ну, сейчас, учитывая, что у нас область, действительно, визначена приоритетной, то к нам уже заехало много бригад, и работают с гуманитарным разминированием, и команды зашли уже и работают. Но на сегодняшний день вот этими… (Не чути) командами разминировано 105 гектаров, а обработано из этой загальной площади, давайте так, 290 тысяч грубо, мы считаем, вибухонебезепечних…
_______________. 288.
_______________. Ну, 290… (Не чути) Вот 85 тысяч – это взяли за основу, чтобы постараться быстро, это как першочергово, чтобы можно было в этом году уже засеяться.
Параллельно с этим все данные, мы сейчас собираем… (Не чути) файлы от фермеров, где они уже обработали землю самостоятельно. Вот таких земель уже 20 тысяч гектаров. Это то, что уже обработано, опрацьовано. И это все наносится на карту.
ДСНС выезжает дальше, проверяет…
_______________. А карта яка, внутрішнього використання?
_______________. Так.
_______________. Ну, ми знаємо, тому що в нас Закон є… (Не чути) Це закрита історія, тому що…
_______________. И то же самое те группы, которые выходят на разминирование, они наносят те площади, которые они уже разминировали. Ну, вот вам ответ. Конечно, медленно идут, 100 гектаров. Это разминировано.
_______________. За сколько?
_______________. Я не знаю, сколько, как они начали разминирование.
_______________. Ну, як це виглядає?
_______________. Четко не скажу вам, потому что они же потихоньку заходят.
_______________. На превеликий жаль, аграрний сектор – це ж сезонна історія, вона залежить від часу. Якщо б у нас був час вічний, посівна 6 місяців була би…
_______________. На сегодняшний день, я ж говорю, 105,7 гектаров они разминировали. Это 20 из 89.
_______________. Це по державній програмі? А можна от ці…
_______________. А гуманітарне…
_______________. А оці 105 саме гектар, пріоритет, хто визначав цей пріоритет? От чого саме іменно от такої ділянки…
_______________. Тергромади… Вот они приезжают в тергромады…
_______________. Нет меня интересует другое. Смотрите, подали список какое-то количество фермеров, может некоторые присутствуют здесь, да, они подали свои заявки…
_______________. Смотрите, заявки подают…
_______________. Потом они ждут, у них же есть время. Они хотят каждый из них присутствующих хочет, чтобы их ділянку розмінували першу або обстежили і тому інше. От хто визначає, що іменно бригада заїде саме в той квадрат?
Ну, давайте я почую відповідь, можна…
_______________. Я вже договорю. Дивіться, визначають місцеві ОТГ.
_______________. На місці.
_______________. Розрішають?
_______________. А можна ще, дивіться, я просто закінчу, що згідно плану цей, який затверджений, розмінування, є карти, де нанесено із першою, другою і третьою чергою. Тобто …(Не чути) геолокації, все відцифровано і кожний додаток по кожній області, він виглядає орієнтовно так. Тому це вже визначено із цим, в принципі, можна ознайомитися. Цей план затверджений і він уже є. Так, будь ласка.
_______________. Коллега, смотрите, я столкнулся с такой проблемой, стал заложником того, что я аккуратно относился к отчетности, я не могу продать урожай 21-го года. Все… (Не чути)
_______________. Ми вас чуємо.
_______________. Все контракты внешнеэкономические, они ориентированы на продукцию 22-го года …(Не чути) А 21-й год …(Не чути) 21-й плюс 22-й, у меня было 11 тысяч с лишним, 5 тысяч тонн …(Не чути)
_______________. Дивіться, ну, насправді, вперше чуємо цю ситуацію. Я знаю, дуже багато компаній і більших, і менших, які мали, як і ви, перехідні залишки 21-го року і вони досить успішно продавалися. Чому зараз така ситуація?
_______________. (Не чути) …урожая 22-го года отдельной строкой.
_______________. Ви можете її тоді пропонувати. Дивіться, ви можете пропонувати і 21-го року, там ціна просто буде менша. Ви можете пропонувати і зерно 21-го року, просто ціна буде трішки менша. Але воно відвантажується.
_______________. (Не чути)…учителя они как крупные ученые докажут, при надлежащих условиях хранения и пшеница, и зерновые культуры…
_______________. Дивіться.
_______________. (Не чути)… смотрите, я продал. Я продал пшеницу 21-го года как 22-го. Фактически у меня сейчас пшеница…
_______________. Вы смешали ее просто. (Загальна дискусія)
_______________. (Не чути) 21-го как 22-го.
_______________. Дивіться…
_______________. (Не чути) Сейчас у меня пшеница 22-го года, а по документам 21-го.
_______________. Дивіться, держава…
_______________. (Не чути) Вы суть уловили? Иностранный покупатель требует свежую, по отчетности у меня цифры правдивые и я не могу свою власну пшеницу продать, заключить контракт, получить деньги безналичные. Вожу на речку и получаю кэш, соответственно не плачу налоги и трачу на то… (Не чути)
_______________. Цікава ситуація насправді, не знаю, чому так у вас вийшло, але дивіться, держава не формує правила на ринку. Ринок формує сам ціни і правила, тому, скільки я пам'ятаю, коли був ринок уже напрацьований, то завжди урожай минулого року, це не тільки ми, це по всьому світу, він береться там 5 до 10 доларів, якщо я не помиляюся, дешевше ніж урожай цього року. Завжди так було.
_______________. Всегда, всю свою жизнь урожай предыдущего года продавал дороже чем текущий.
_______________. Значить, у вас виходило краще.
_______________. Иностранных оставьте в покое, они проплатили мою пшеницу 21-го как 22-го …(Не чути) А здесь упирается в то, что подал данные, когда… Тогда скажите, пускай (Не чути) или что-то делают.
_______________. Дивіться, ви по суті маєте розуміти – ви продали документи. Світ працює по залишках, по документах. Тому те, що ви це зробили, це одне, але вам потрібно ще потім буде 22-го року. Ви це зафіксували. По суті ви торгували документами, а той (Загальна дискусія)
_______________. Я не торговал документами. Я вынужден мошенничать. Я… (Не чути) и буду называть следующему покупателю. Продал и жду когда меня поймают.
_______________. Давайте правде в глаза посмотрим. Вы держали товар на складах, ждали цену, ждали по правде. Я просто…
_______________. По правде, если не знаете ситуацию, я не цену ждал, в том числе и цену, я не мог реализовать, потому что по две недели (Не чути) порта Дунайский я стоял в очереди.
_______________. Это понятно, это уже в 22-м. Но вы ж могли продать свой товар в 21-м году.
_______________. Мы дойдем до того, что я вообще мог ничего не выращивать.
_______________. Нет, так мы так дойдем, до того, что вы царь своего дела.
_______________. В феврале месяце началась агрессия, в феврале месяце. Зачем я должен продавать продукцию… (Не чути) Вы не хотите меня понять. Дайте команду или что-то делайте.
_______________. Я, поверте, я читаю контракты Gafta, я понимаю о чем вы говорите. Если у вас прописан …(Не чути) 2022 – это урожай 22-го года, вы не можете его продать по-другому, так прописано по Gafta (Grain and Feed Trade Association). Если вы хотите…
_______________. …(Не чути) учреждениям, которые ведут учет, чтобы они мне дали фиктивные бумаги.
_______________. Так вы хотите, чтобы мы были соучастниками?
_______________. Я ничего не хочу. Я говорю – есть проблема, а вы …
_______________. Ваша проблема в том, что вы ждали, как вы говорите, в том числе цену.
_______________. А что ждать это преступление?
_______________. Нет, игра на рынке. Хотите играйте сейчас. Хотите…
_______________. Последнее. … (Не чути) скажу. На элеваторе "Хлеб Украины" работают хамы и непрофессионалы. Это я вам свое мнение. Натуральний кончений хам і слабий професіонал. Почему я первый раз за все время, 23 года… обратился …(Не чути), потому что складские… возможности, они не рассчитаны на вооруженный… (Не чути)
Вот это как раз того, чем мы можем… если вы не можете помочь… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути), ми вас уже почули, по-перше, …(Не чути) України, він відноситься до Міністерства економіки, тому ми там особливо не можемо. Да, можемо тільки передати нашим колегам з міністерства, що в них є підрозділи, де є хами. Але це, знаєте, так казала-мазала. Вони скажуть, що ви – хам, ну, і хто буде розбиратися?
Це не питання комітетських слухань і питання для депутатів, і для заступника міністра, які приїхали послухати вас. (Шум у залі) Дивіться, це питання співпраці між державним підприємством і приватним підприємством. Ми тут не маємо ніякого впливу. А стосовно ваших цін – це точно ваша проблема. Якщо всі фермери хотіли, це фактично там десять років перейти на ринкові відносини, а не державну регуляцію, ринок відпустили, дали цю можливість. Всі фермери почали заробляти нормальні гроші, бо вони вийшли на ринок. Це ринок: сьогодні – велика ціна, завтра – маленька ціна, це ризик, ви ризикуєте теж, але якщо ви хотіли бути зрегульовані, тоді ви продавали б по фіксованій ціні державі, а держава вже експортувала би на ринок.
Тому зараз ми вам дали можливість – не ми, а наші попередні колеги – дали можливість працювати на ринку. А сьогодні ви говорите: давайте, викупайте по тій ціні, бо в мене там…
_____________. (Не чути)
_____________. Дело не в земле 21-го года, дело в цене на зерно 21-го года. В этом ключевой вопрос.
_____________. (Не чути)
_____________. Конечно, потому что каждая страна, которая покупает с нашей страны, надеется на новий врожай, тому що каждая страна открывает новые квоты на стоки, на запаси, і она, конечно, опирается на будущее, никто на прошлое не смотрит, только на будущее. Так весь мир живет. Мы крутимся вперед, ну, не назад, к сожалению. И представляете, от если б не было войны, мы в феврале месяце (на русском языке скажу) Китай бы увеличил бы стоки, например, на пшеницу, которую никогда не покупал с Украины. Ваша пшеница, которую вы собрали еще в июле месяце 21-го года, рухнула бы, потому что Китай никогда…
_______________. Почему она до сих пор не рухнула.
_______________. Я вам пример навожу. Просто на вашу ценовую политику повлияла война. А если б какой-то другой рынок открылся или еще что-то. Таких кейсов много по всему миру. Мы – игрок Черноморского бассейна, который у нас основной покупатель по ячменю – Саудовская Аравия, по кукурузе… ой, извиняюсь, Китай и Египет, а по пшенице мы в основном торгуем – только страны Европы, и очень малую часть, которую отправляем в Саудовскую Аравию и в Арабские Эмираты, Бангладеш и Индонезию, потому что там мукомольные системы стоят. Но, к сожалению, не мы влияем на мировой рынок, и не мы вам можем подсказать, когда продавать либо когда покупать.
(Шум у залі)
А помните, когда ячмень в 2014-м стоял 143 доллара, 142 на портах, а в 2017-м – 240. И я помню, как все пошли в ячмень. Помните этот колоссальный прыжок именно в ячмене, когда ячмень стал дороже чем даже пшеница второго-третьего класса … (Не чути)
_______________. …(Не чути) урожай 21-го года …(Не чути) нарисовать… (Не чути) врожайності и продать.
_______________. Та ви його должны, понимая кон'юнктуру рынка, были продать до нового года 2021 года. То есть вы собрали в июле 21-го и продать его в декабре 21-го, а не ждать, когда рынок вдруг чудом вырастит…
_______________. (Не чути)
_______________. А я тоже хочу.
_______________. … работать всю свою жизнь я продавал, февраль, конец января, после Рождественских и новогодних праздников. Я хочу знать … (Не чути)
_______________. Нет. Потому что на рынок влияют внешние покупатели. Сейчас рынок покупателя. Египе закупает, Саудовская Аравия.
Мы ж сами тут подымали вопрос и сам замминистра говорил уважаемый о том, что мы годівниця Африки, Південної Африки и остальных стран, они формируют конъюнктуру рынка. Если их страны сказали, что они закупают только урожай нового года, это значит, что наступил… иИвините меня, но 31 декабря заканчивается предыдущий год и уже з 1 января начинается новый год. Все, страны формируют свою позицию закупочных остатков на новый год, ну, так устроен рынок. Я вам как специалист говорю по внешнеэкономической деятельности. Я не могу это поменять, никакой закон это не может поменять. Это формируется только определенными правилами GAFTA и Лондона. Все. Так устроен мир.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, в кого є питання, ми очікуємо ваші питання, поки ще всі є…
_______________. По налоговой, я знаю, есть вопросы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По податкам є у когось питання? У нас присутній керівник Миколаївської обласної державної адміністрації.
_______________. А вам можна ще. Будь ласка, агровиробники ще.
_______________. Я дуже швидко. Доброго дня, колеги! Я буду в телеграфному режимі і дуже швидко. Я представляю групу компаній "Агроф'южн". Це фермерське господарство …. (Не чути) Ми вирощуємо томати і виробляємо томатну пасту. Дуже, на жаль, але всі три наші заводи томатопереробні були знищені вщент і ми зараз відновлюємо наше виробництво. Із 20 тисяч гектарів землі всі 20 тисяч заміновано. І тому я трошки постараюся поділитися досвідом по розмінуванню. Але, враховуючи економію часу, я буду до пропозицій конкретних іти від імені підприємств, які зазнали таких нищівних втрат, розумієте.
Перше. Я би хотів і думаю, щоб народні депутати з аграрного комітету на це звернули увагу тимчасово заборонити або ввести мораторій на банкрутство переробних підприємств, які зазнали таких втрат. В історії України вже таке було. І мораторій на стягнення майна. Ви знаєте, що у нас в Україні вже є прецедент, коли з найбільшого виробника, про якого сьогодні йшла мова, вже почали стягувати майно українські банки. Я думаю, що на воєнний час треба заборонити... (Не чути)
Що стосується дострокового погашення кредитів. Банки зараз, ви розумієте, почали це теж масово робити, це теж треба заборонити.
Що стосується по розмінуванню. Дуже коротко скажу, враховуючи, що у нас 20 тисяч гектарів землі заміновано. На самому разі в січні від розпачу, від, знаєте, від якоїсь зневіри... зараз вже на самому разі є такі кроки позитивні і, я думаю, з квітня місяця аграрії вже в Миколаївській області це відчують. Вже заїжджають групи ЗСУ, заїжджають групи Укроборонсервісу, заїжджають групи інші, але треба звертатися до місцевих адміністрацій, там є порядок, будьте в цьому дуже напористі, по-іншому ніяк. Але я рахую, розцінки я вам скажу, які на самому разі, хто з цим стикався, це 10 – 15 доларів, євро за квадратний метр. Це непосильні гроші, яких взагалі фізично немає.
Я рахую, що це може бути застосовано там, де розміновуються об'єкти якісь, промислові, ще щось, тому що там небагато території. Але я рахую, якщо держава дає дозвіл, а вона дає через центр протимінної діяльності, через інші, якщо дає дозвіл і сертифікати на розмінування полів і об'єктів, то розмінування полів повинно проходити безкоштовно. Ви розумієте, тут держава нехай вирішує ці питання. Або якщо іноземні компанії приходять розмінувати поля, то автоматично їм дається дозвіл тоді, коли вони уже знайшли спонсорів, донорів і все. Ми теж з таким стикалися, де стоїть поряд американський донор, спонсор, і він говорить, що він готовий це все фінансувати і сплачувати. По-іншому ніяких не буде кроків по цьому.
Що стосується відновлення підприємств. Я рахую, що треба запровадити в АПК декларативний принцип відбудови і будівництва любих об'єктів. Ви розумієте, хто получає з вас дозволи на будівництво чи на інше, ви знаєте ці кола замкнуті і тому аграрії повинні тільки декларувати, що я будую, з місцевою владою я відвів землю і я лише декларативно декларацію подаю, що я там хочу будувати. В мене є проектант, якому держава дала ліцензію, в мене є генеральний підрядчик, якому держава дала ліцензію, більше нічого не повинно бути. Ми ніколи не відновимо Україну, якщо ми будемо відновлювати країну по старих методичках довоєнних.
І слідуюче, це фінансування програми "5-7-9%". Я хочу сказати, що вона повинна застосовуватися до всіх підприємств, незалежно від виручки, АПК я маю на увазі, розумієте. В сумі треба значно збільшувати. Держава, ви бачите, йде на безпрецедентні кроки викупу по ПДВ там, все інше, ми розуміємо які це гроші. Ви розумієте, якщо є кредит 50 мільйонів, то звичайно він генерує і залучає всіх інших учасників на одну суму, але, якщо є 500, то там 570 і багато учасників в цьому. І тому, я думаю, що тут не повинно бути таких обмежень, тому що на сьогодні всі банки, наприклад, нам відмовляють у фінансуванні, враховуючи, що у нас звичайно всі об'єкти пошкоджені і ми поки що не можемо знайти з ними спільну мову.
Інше. Трудове законодавство. Всі знають, я розумію, вже від цього втомилися, повинні бути договірні відносини між роботодавцем і працівником, і вони повинні вирішувати, хто, де, як, скільки працює, я розумію, що це буде супротив профспілок і все інше. Але зараз в той, коли нема людей в селах, ви розумієте, візьміть Снігурівщину, ту нашу сторону, ми по-іншому ніяк. Ми хочемо зараз в цьому вже році задіяти десь 800 чоловік, 800, представте собі у тих розбитих селах. Звичайно, що ніколи сільгоспвиробники не дотримуються тих норм законодавства, за які борються профспілки. І ми розуміємо, що це треба міняти дуже оперативно.
Інше. Якщо хтось створює робочі місця. Ну, давайте робити якісь пільги зараз, хоча, розумієте, всі говорять, які механізми, вони різні повинні бути. Створили підприємство плюс 20 робочих місць. На цих 20 робочих місць звільняємо від ЄСВ повністю підприємства. Дайте трошки кейсів, розумієте, заробити. Потім після війни можна те все повертати.
Слідуюче. Це державні гарантії на те, що зараз відновлюється. Ви розумієте, ми один із наших заводів в Шевченково сім раз відновлювали під час війни, сім раз, ракети, снаряди і кожний раз ми відновлювали, кожний раз вщент це розносилось все, ви розумієте. Ми відновлюємо об'єкти всі, держава, страхові компанії надають гарантії, яких зараз немає. Ви знаєте, що … (Не чути) напевно, вже теж столкнулись, що ні одна страхована компанія не відшкодувала ні однієї гривні за пошкодженні об'єкти.
Слідуюче. По бронюванню. Давайте запровадимо механізм е-бронювання, розумієте. Ви подаєте в електронному варіанті на е-бронювання, 72 години Міністерство оборони повинно затвердити або відмовити. Якщо не затвердило, то є принцип мовчазної згоди, він завжди так був. Не затвердили, значить, мовчазна згода, ви собі спокійно залучайте. Сьогодні ні тракториста, ні комбайнера ми не залучимо. Я тут з попередніми згоден, тому що всі бояться оцих набігів військкоматів. Ви розумієте, що трактористи-комбайнери – це чоловіки, жінок не можна туди залучити, неможливо.
Слідуюче, що в мене, два, це по Бюро економічної… Ви пам'ятаєте, створили Бюро економічної безпеки. Ну, нам продовжують, щоб ви розуміли запити від СБУ, від прокуратури, від міліції, від самого Бюро економічної… Ви ж колись домовились, що всі органи, що економічними питаннями буде займатися один орган, один. Розумієте? Звичайно, це треба перезапустити Бюро економічної безпеки, і він повинен один займатися, хтось один економічними питаннями повинен займатися.
І останнє. Щодо… трошки вже звучало в питанні щодо дозволу на дозвіл державним підприємствам здавати в оренду землі державні, які в них у постійному користуванні. От розумієте, ми пробували це зробити, нормально по закону це неможливо зробити зараз. Неможливо. Розумієте? Ніхто собі не дозволить піти в корупційні ризики, бо то є світоглядні питання для деяких товаровиробників. Я рахую, і пан Артем знає, і Олександр Васильович це знає, дозвольте здавати підприємствам державним в оренду державну землю на прозорих тендерах. Прослідкуйте статистику, там, де є тендери, там орендна плата у два-три рази більша за звичайну по регіону.
Я тому думаю, ми дуже надіємося, тому що нас це стосується теж у першу чергу. Розумієте? Коли поряд неефективне підприємство і немає в нього коштів державних, готових здати в оренду, не можуть. Я думаю, що оцей, знаєте, символ, звиняюсь від цього пафосу, миколаївці там незламності і нескореності, що ми будемо, що наш аграрний комітет буде незламний в питанні, щоб у другому читанні цей закон прийняли. І нескорені, якщо там у відношенні до корупційної складової, ми все розуміємо, яка вона.
І останнє, я хочу сказати, що …(Не чути) завжди виграє армія, а війну виграє економіка. Давайте будемо піднімати економіку, щоб було чим фінансувати наших захисників на тих боях запеклих, які зараз ведуться.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за вашу промову.
Я можу декілька моментів прокоментувати, в принципі, з цієї промови. Дійсно, є така проблема стосовно кредитування "5-7-9". Наш комітет фактично декілька місяців вже працює над тим, щоб, по-перше, продовжувати цю програму, а по-друге, збільшили об'єм фінансування на одну особу. Зараз Кабінет Міністрів, він запропонував на одну особу найбільше 90 мільйонів гривень. Ми неодноразово проводили наради та подавали на Прем'єр-міністра лист для того, щоб збільшити це до 180 мільйонів гривень на одну особу, тому що розуміємо, що коли ти віддаси кредит, який взяв, то в тебе фактично не буде грошей, щоб продовжувати працювати і сіяти, закупати всі необхідні матеріали для посівної.
Наразі відповіді ще немає. Ми фактично разом із Міністерством аграрної політики кожен своїм фронтом, але ми йдемо в цьому напрямі для того, щоб це було. Да, є проблема в тому, що і банки зараз неохоче видають кредити, особливо тим фермерам, які чи затримують оплату відсотків та тіло кредиту, чи по деяких інших причинах, бо причини можуть знайти любі, завдяки… (Не чути)
Ми зараз працюємо зі страховими компаніями, які вже почали переговорний процес із банками, особливо з державними банками для того, щоб під гарантію страхової компанії, фактично страхова компанія гарантувала виплату, якщо не буде повернений кредит. Тобто зараз ще йде отака дискусія. Міністерство вже почало в цьому питанні працювати, економічне міністерство працює, то розраховується разом зі страховими компаніями, зі страховим ринком. Фактично це така дуже тяжка історія, тому що грошей взагалі нема, і ми повинні розуміти, чим ми можемо допомогти фермерам для того, щоб вони без остановки працювали.
Тобто державна підтримка, вона все ж таки, слава богу, існує, може, не кожен може отримати ці кредити і не кожен може попасти в цю програму, але …(Не чути) можна подивитись в Державному аграрному реєстрі, який зараз працює дуже активно, в електронному вигляді кожен може зайти і подивитися всі програми державні, грантові програми, які є, і скористуватися всім цим, подати заявки. Якщо є якісь питання, то міністерство завжди відповідає на це.
А які гранти ще є? Дійсно, цей бюджет, який ми приймали, – це бюджет війни і ми розуміємо, що фактично ці гроші йдуть на армію, на підтримку армії. І на аграрний сектор ми ледве-ледве змогли вибити, як-то кажуть, гроші на.... тільки 200 мільйонів гривень. Це фактично ніщо для аграрного сектору. До того це були суми і 4 мільярди, до того і 8 мільярдів було. Тобто ви розумієте, що 200 мільйонів – це взагалі капля в морі. Але все ж таки такі гроші є, вони будуть направлені на зрошення, це стосується південних областей: Херсонщина, Миколаївщина, Одещина. Так як зараз в Херсонщині ще ведуться бойові дії, не вся вона деокупована, то я думаю, що ця програма буде стосуватися тільки Одеської та Миколаївської областей зараз.
Що ще я... (Не чути) Дійсно, є проблеми, тому що сьогодні неодноразово піднімали це питання, – це розмінування. Тяжка тема, але ми працюємо з міжнародними партнерами і Міністерство аграрної політики працює, наші депутати спілкуються, група дружби з іншими країнами. Я як керівник, це голова Комітету аграрної політики, теж зі своїми колегами з інших країн, ми спілкуємось у цьому напрямі, уже є деякі наработки. Попередньо нам …(Не чути) дати грант на 50 мільйонів доларів США для закупівлі обладнання для розмінування полів. Це таке самохідне обладнання без участі людей, але треба навчити операторів, це така історія теж довготривала. Але ми з ними ведемо, у нас є переговорна позиція для того, щоб вони збільшили цей об'єм до 100 мільйонів доларів. Але це буде не в грошах, це буде обладнання. І також ми дуже сподіваємося, що максимально швидко зможуть навчити наших операторів.
Стосовно теми бронювання, ну, це больна тема для всіх. Ми навіть, як то кажуть, своїх помічників забронювати не можемо. Тому ми розуміємо, яке це болюче питання для фермерів і для тих людей, у кого невеликий колектив, де дуже мало людей працює. І кожен чоловік може виконувати багато речей, багато справ, і для нас це дуже теж тяжке питання.
Що ми робили? Ми неодноразово проводили засідання із членами Кабінету Міністрів, разом із міністерством і самостійно. До чого ми дійшли, скажемо так? Коли ти сидиш на нараді з представниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, з ГУР, дуже важко апелювати їм, коли вони говорять, що якщо зараз не буде людей, то завтра вам не потрібно буде це захищати. І ми не знаємо, що на це відповісти. Бо ми так живемо десь чуть-чуть в сторонці від активних бойових дій і для нас це якось так не дуже чутно, що йде така війна в самому розгарі. Тому ми не можемо апелювати, що ні, нам потрібно, давайте, бо все буде погано.
Що ми змогли досягти в цих… ну, було дуже багато зустрічей, дуже багато, тьма просто, але ми фінально досягли, це завдяки позиції Міністерства аграрної політики, наших депутатів, тому що це були такі зухвалі дебати, що все ж таки бронюють 50 відсотків, а хотіли оставить тільки 30. Тобто це… Наше досягнення – це 50 відсотків, а не 30. Ви б не знали взагалі що робити. Тобто ми працюємо дуже активно, з розмінування в нас робоча група, по розмінуванню. Є ще питання, які ви не задали, це оплата податку на землю, на землях, які заміновані чи забруднені, чи окуповані, чи фортифікаційні якісь споруди. Я знаю, що всі ви, більшість з вас, оплачує податок на землю, але ми працюємо над тим, щоб на період, оцей період, коли ця земля не працювала, цей податок зняти. І тут, якщо чесно, такі активні у нас…
_______________. Там є певний компроміс уже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Компроміс? Компроіміс він є, але все ж таки ми хотіли б, щоб були якісь реєстри, щоб контроль був якийсь. Але зараз ДСНС і розмінувальники, особливо СБУ, вони не дуже хочуть, щоб ми ці реєстри десь взагалі відмічали, тому що є загроза того, що ця інформація може стати доступною. Якщо ця інформація буде доступною, то ворог може її використати. Тобто ми хочемо хоч окреслити якісь регіони, да, території, де фактично можливо таке, щоб не писали конкретно за що, що це за земля: чи фортифікація, чи замінована вона, чи вона забруднена. Просто непридатна для сільського господарства. Це компроміс, ми його ще… остаточно крапку не поставили, але є вже якийсь діалог від наших військових, від Служби безпеки України, від ГУРУ. Тому я дуже сподіваюсь, що найближчим часом хоч цю проблему ми теж зможемо вирішити.
І що стосується цін на розмінування, ну, це дійсно велика ціна, але це теж ми повинні розуміти, що це приватне розмінування. Ми дуже сподіваємось на державні програми, а вони будуть, це точно. Бо я вам назвав, що будуть нам допомагати наші міжнародні партнери, і техніка буде, і це буде під егідою держави. Тому тут треба почекати, хто може чекати. Хто не може – треба буде платити, скажемо так. Все, що можемо, те робимо.
_______________. Насправді, важливим було розпочати. Це ми розпочали. Тоді буде зрозуміліше, як далі буде. І з кожним разом, коли будуть вже нові заходити якісь повноцінні донори чи міжнародні компанії, то ми вже будемо розуміти, яку частину направляти, яку пріоритетність виділяти, як воно працює. Тому що це треба було пройти. І ДСНС розказало, як це працює. Тому вибрали певну пріоритетність. І будемо далі кожного разу добавляти. Я думаю, що наступного разу вже і області будемо деякі додавати.
_______________. Ви дозволите, я маленьку ремарку скажу. Що нам, наприклад, допомогло це зробите швидко. Дивіться, на сьогоднішній час така сама ситуація будь-де. При кожній на сьогоднішній день громаді, районі так чи інакше дислокується військова частина. У кожній військовій частині у ДШВ, у аеромобільній, у всіх і так далі, є як сапери, так і мінери. І коли, наприклад, ми не будемо чекати офіційну заяву на ДСНС, іностарний договір і так далі, а зв'яжемо, наприклад, керівника ДСНС, який дасть акт обстеження і цих самих хлопців, які сьогодні, слава богу, там перебувають там, наприклад, на ротації чи чекають виходу на поле, а в їхній стадії є такі спеціалісти, то це можна пришвидшити це питання. Чому? Тому що, наприклад, не піду далеко, у нас сьогодні на Південноукраїнській атомній станції, теж є, наприклад, бойовий склад "Скорпіон". І там теж є мінери і сапери, як би сказати. Якщо вони скоординують свої дії з десеенесниками, вони проведуть роботу, а ДСНС надасть акт того, що все нормально, як би сказати, все перевірено чітко, то це пришвидшить процес сам.
_______________. Там є певні нюанси щодо того військові і ДСНС – це трішки…
_______________. Знов-таки будь-яка система влади або місцева, або державна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спартак Едуардович, дивіться, Віталій Олександрович правильно сказав, це різні, скажемо, державні установи. І сапери, військові, вони не несуть відповідальність за те, що вони розмінували якісно, вони не несуть ніяку відповідальність. Несе відповідальність тільки ДСНС. А в них немає людей в такій кількості, щоб розмінувати.
_______________. З ними відпрацюють десеенесники.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, десеенесники у них питання розмінування, вони більше розміновують житлові квартали. Вони не розміновують фактично землю, фактично не розміновують, це не їх основна задача. Але дійсно вони задіяні в цих роботах, ми їх задіємо, ми їх просимо через наші якісь спільні програми міністерства і ДСНС. Ми це просимо. І ви бачите, що Миколаївська область перша, мало того, об'єм дуже великий – 85 тисяч гектарів, ні у кого такого нема. Це тільки можна сказати дякую представникам аграрного… фактично і міністерству, і нашому комітету, бо ми кожен день про це говоримо. І у нас раз на тиждень наради по розмінуванню. Хоча ми не повинні цим займатись, це не наша основна… Ми цим не займаємося. Це ми взяли так як є запит від наших фермерів і від області. То ми робимо все можливе для того, щоб вам допомогти. А від вас ми хочемо, щоб ви нам давали сигнали дуже чітко і зрозуміло. Можна загально про це говорити, але якщо є якась проблема, конкретно загально, точечно проблему ми можемо вирішити. У вас є тут депутат народний від вашого округу, який в аграрному комітеті, який може дуже швидко, миттєво фактично, вирішити багато проблем, в нього прямий доступ до міністерств, до інших міністрів і так далі. Це те, що можна говорити, дуже швидкий ланцюжок від проблеми до її вирішення. Якщо проблему вирішити неможливо, то ви теж будете про це знати, вам не будуть там указки казати якісь, вам чітко скажуть: неможливо, тому що…
Ми можемо довго про щось говорити, але дійсно, ми повинні розуміти, що зараз воєнний час і тема наших комітетських слухань – все, що стосується посівної в воєнний час. Бо ми багато чули, що дійсно, треба розвивати науку, і ми і хотіли послухати наших науковців. Тому що фактично за рахунок того, що в нас було наше насіння, а ми не могли імпортувати, бо деякий час фактично кордон був закритий і не було можливості імпортувати насіння іноземні, і ми змогли вижити в цей період, 2022 рік і частково і 2023 рік. Тому у нас повинні свої запаси бути і насіння, і палива, і мінеральних добрив вітчизняного виробництва. Тому ми повинні це теж підтримувати. Але це не предмет відання аграрного комітету і Міністерства аграрної політики, але ми готові на все це йти, щоб їм допомагати.
Будь ласка, Віталій Олександрович, ви хотіли репліку.
ГОЛОВНЯ В.О. Я хотів просто сказати, ви знаєте, ви як чиновник сто відсотків розумієте, ДСНС підписує. І якщо щось зробили військові не так, то вирок буде до ДСНС, він не скаже, що військові. Ви би захотіли після когось підписувати? Тому я розумію, з однієї сторони, ДСНС. Да, військові допомагають, але якщо вони щось пропустили, то відповідальність несе той чиновник з ДСНС, який підписав папір, сертифікат, і тут є великий ризик.
Тому це бюрократичний момент, але він присутній, на жаль, і у військовий час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, які ще є питання? Будь ласка.
_______________. У мене таке питання. Скажіть, будь ласка, тут піднімалося питання, що, допустимо, …(Не чути) А чому, наприклад, у Рівненській області зроблений фонд, по-моєму …(Не чути) називається, де на безкоштовній основі дається там на сезон комбайн, трактор, сівалки. А чому у нас в області нема на нашу …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фактично цю проблему можна проговорити. Це є фонд Баффетта. Так?
_______________. Говарда Баффетта.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Є там співпраця саме поки що в цьому регіоні, тому що там техніки дуже мало. Фонд є, дуже активно це все рекламується, але, якщо є один комбайн, то він поки приїде в Миколаївську область, то вам він вже не потрібен, розумієте. Тому вони щось дають, але дуже мало, там дві області фактично.
_______________. У нас жнива починається раніше ніж у Рівненській області.
_______________. Тернопільська, Рівненська.
_______________. Дозвольте? По-перше, цей фонд був так само сформований з фермерами того краю. Тобто ніхто вам не заважає створити певну історію, фонд, який буде підтриманий народним депутатом або аграрним комітетом, якщо потрібно, в розрізі фонду. Але ж там є комбайни, які привезли їм один або два, а все інше це ті фермери, які допомагають своїм товаришам, надають послуги по певним пропозиціям.
_______________. Зайшли нові комбайни.
_______________. Там їх два.
_______________. І зайшли New Holland, і зайшли John Deere, у нас там є відео, там все показано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми знаємо, це наш колега.
_______________. І ще таке питання в мене. Допустимо, ви сказали, що держава …(Не чути) По поводу мобілізації, ми складали ці договори. А там по поводу ціни ніхто ж не знає, хто буде платить, яку суму буде платить. Там пишеться: або держава буде платить, або місцевий бюджет буде платить. Оскільки нам дали такі завищені завдання …(Не чути) казав, це выполнимо, де його взяти. Хто знає, скільки їх, хто може сказати, по якій сумі воно буде закуповуватися, чи не буде ... (Не чути)
І ще таке питання. Допустімо, по мобілізації. Наприклад, люди, яким за 50 років, вони не хочуть на роботу. Зараз, наприклад, щоб їх оформити на роботу, потрібно повезти в лікарню, щоб вони пройшли комісію. Потім, якщо вони годні, не годні, ми можемо їх оформити на роботу. Люди не хочуть проходити комісію, яким уже 55, 56 років, 53 роки. Що це не можна зробити на цих людей якісь льготи, щоб вони, припустимо, могли працювати? У нас людей молодших в селі, наприклад, немає, вже всі пішли.
_______________. А от ви хотіли зазначили, що їх треба ще на ТЦК відмітити, це більше, да?
_______________. (Не чути)
_______________. Комісію завжди проходили. … (Не чути) А саме болюче питання – це ТЦК, я зрозумів, так?
_______________. Ну, да, на комісію люди не хочуть їхати, вони не хочуть на роботу оформлятись. Людині, якій 59 років, вона каже, мене заберуть в армію, я не хочу оформлятись. Можна було б якісь льготи людям, яким за 50 років, щоб могли спокійно оформлятися на роботу і працювати. Якщо, наприклад ... (Не чути) на тракторі, на машині і на комбайні, і його заберуть, а хто буде робить? Як ви кажете, хто нас буде захищати – а хто буде кормить, якщо …(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нічого буде захищати, то кому це потрібно буде? (Шум у залі) Самі відповіли на своє питання.
Я вам дуже довго розповідав про те, що ми робимо для того, щоб зробити краще для аграріїв. Це ніхто фактично не бачить, тому що це такі кулуарні речі, оці робочі наради і так далі. Їх настільки багато, що ми фактично кожен десь, якась нарада, для того, щоб доказати, що це потрібно, в тому числі і ці питання стосовно умов завдань і так далі. Це ж така праця, за одну хвилину не вирішується, але те, що ми встигли зробити, це як мінімум дало можливість хоч когось залишити для праці.
Ну, розумієте, що зараз питання зовсім в іншому: ворог на кордоні, треба обороняти нашу країну. Все, дайте чоловіків. Ну, ми, аграрний сектор – єдині, хто взагалі це питання на такому рівні підняв. От наш комітет, Міністерство аграрної політики, ви навіть не знаєте, які кандидати і що про нас там говорять наші колеги, що: "Навіщо нам ці трактористи? Нам танкісти потрібні". Розумієте?
_______________. І 50 відсотків – це тільки завдяки от комітету і міністерству.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що в промисловості немає, всіх забирають.
_______________. Інші галузі навіть не говорять, що такі… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Я знову ж таки до цього питання бронювання. У нас таке прохання, у мене особисто, я думаю, у колег так само: прохання пришвидшити це питання. Ми вже місяць, як сказав колега, за 72 години подали документи – дайте відповідь. Ми вже місяць через неділю ходимо просимо: відтермінуйте призов цього тракториста до моменту відповіді, заброньований чи не заброньований. А нам ускладнили таку процедуру. Мої документи вже місяць лежать, а їх ще не відправили в Генштаб. Зробіть, будь ласка, якщо є така змога… (Не чути) проясніть по цьому…(Не чути) завдання завищено. Ну, це мають бути якісь розраховані цифри, не просто взяти… (Не чути) Ну, зробіть нам, пришвидшіть це питання. Хай нам би дали 30 відсотків, ну, дайте нам сьогодні. А так 50 відсотків, воно… (Не чути) Поки цих 50 відсотків вам дадуть, нам же якимось чином… (Не чути) У нас вибрали трактористів, комбайнерів і… (Не чути) Є категорії різноробочих, їх чомусь не дьоргають. Ми ж теж… дайте нам 30… (Не чути) але дайте нам їх сьогодні. Ми уже багато… (Не чути) ми вже почали працювати, ми щодня у військкоматі просимо і пояснюємо, вибачте… (Не чути)
Таке прохання: пришвидшити і дати прозору процедуру, якась щоб була комунікація. Да-да, ні-ні, щоб ми розуміли. Бо люди ж теж сидять, не розуміють, їм працювати чи…
_______________. Насправді ситуація така. Розумієте, коли працювала стара система бронювання, вже всі навчилися, і воно йшло швидко. Зараз, коли відбувся оцей перехід на нову систему, я теж розумію там і ОВА, і інших, підготувати цей пакет, як воно працює, навчитись, зрозуміти. Я більш ніж впевнений, що зараз воно піде набагато швидше.
Поки вчилися, зараз я думаю, що все-таки ми ще, звичайно, попрацюємо з іншими, з ОВА, в нас там є щотижневі наради, ми будемо говорити з ними, але я впевнений, що воно зараз піде швидше. Просто потрібен був певний перехідний період для того, щоб навчитися, зрозуміти як працює, і щоб воно почало працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, друзі, дивіться, всі запитання, які ми сьогодні проговорювали, можливо, хтось не задав, але хоче це проговорити, ви можете надати листи на наш комітет, і все це буде опрацьовано протокольно. Ми будемо всі, скажемо так, відпрацьовувати всі питання, які сьогодні проговорювалися. Для чого? Для того, щоб була змога їх максимально швидко вирішити. Тому для нас це дуже важливо, бо ми зможемо і в Кабінет Міністрів, Прем’єр-міністру писати і в різні служби для того, щоб максимально швидко реагувати на запитання від аграрного сектору Миколаївської області. Так що, будь ласка, долучайтеся до цього.
Фактично ми тут для цього, щоб вам допомогти в цих питаннях. Тому розуміємо, що дехто з вас, може, не дуже хоче висловлювати свої думки, але щось думає, то краще написати, а ми все відпрацюємо. Тому я бачу, що, дійсно, наш регіон, наша область, вона така щира, багата на землю і треба максимально підтримувати наших аграріїв, що ми і робимо. Тому я думаю, що все, що ми сьогодні проговорили, все, що ми сьогодні напрацювали, ми зазначимо в нашому… (Не чути)
_______________. На правах реклами одне скажу. Будь ласка, є сайт Мінагрополітики, там дуже багато цікавих речей. Заходьте, коли вас цікавлять деякі питання, або взагалі переглядайте, тому що ми постійно намагаємося оновлювати інформацію і наповнювати, і там багато цікавої інформації. Там і про бронювання, і про розмінування, тобто про експорт, про імпорт, про продовження коридору, до речі, ми сьогодні не говорили, який продовжили все-таки на 120 днів. Дуже багато цікавих речей, я впевнений, що ви можете для себе, про …(Не чути) програми, які діють. На сайті все є, користуйтесь, будь ласка, і буде вам. Я думаю, частину відповідей ви вже отримаєте, коли будете користуватись сайтом.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Також я хочу теж доповнити. Шановні друзі, Миколаївська область. Я як автор Закону про ОВК – об'єднання водокористувачів, зараз буде закон вже в другому… другий закон – це стосовно операторів каналів. Мені, на превеликий жаль, не те, що соромно, але я вас закликаю все ж таки, хто має можливість або в кого землі, може, потенційно або колись знаходились на зрошувальних територіях, об'єднуйтесь в об'єднання водокористувачів. Це саме те майбутнє, про що ми говоримо зараз: це про додану вартість товару, тому що наступний закон, який вже прийде, ви станете учасниками вже в майбутньому операторів каналів.
У нас в Миколаївській області є канал – Інгулецький канал. То єсть ви можете стати саме оператором або учасником оператора цього каналу. На мою особисту думку, це революційна історія, яка проходить зараз в Україні, – це те, що, по суті, вам будуть надані певні, можна сказати, в переносному значенні корпоративні права на певний час, поки ви існуєте як об'єднання водокористувачів, як саме люди, які потребують тієї води. То єсть у вас є зараз шанс, об'єднайтеся, отримайте цей статус, як це зробили в Одесі вже. І наразі єдині дотації, які будуть, він рамковий також, від Міністерства аграрної політики, якщо не помиляюсь, і саме заступник по меліорації, це по зрошенню.
У нас ризикова зона господарства. Я вас дуже прошу, ну, дійсно ми 15 років, ми, я був разом з вами колись у бізнесі, я розумію, що ми всі вкладали гроші для того, щоб отримати урожай, потім його продати, наступний урожай, деякі кошти заощаджували. Але зараз якщо ви не плануєте або не планували в минулому будувати заводи по переробці, або в тваринництво не вкладали, це ваше майбутнє, це зрошення.
Єланецький район, колись це був район під зрошення, там ситуація з водою просто катастрофічна. Навіть в Доманівському районі було зрошення. Я підняв особисто карти водного господарства України, я бачив, де лежать сітки. На сьогоднішній день ці сітки вирізані, вирізані, на превеликий жаль, вашими ж односельчанами 10-15 років тому. Але в деяких місцях дійсно є навіть законсервовані насосні станції, вони досі є на документах. Як тільки ви ... (Не чути), ці картографічні мережі, яких, по суті, не існує, але вони все-таки лежать, і ті ж насосні станції передадуться вам в безоплатне користування. Ви зможете тоді на повноцінній основі їх інвестувати, буде ...(Не чути) ваше об'єднання, ви будете власниками цього майна.
Тому я вам бажаю просто розвиватися і дивитися в майбутнє, тому що це історія, яка ...(Не чути) або через 10 років ви будете казати, що вам про це ніхто не сказав.
_______________. Артем Олегович, ми готові приєднатися, якщо потрібно, це на базі ОВА, якщо збере ОВА, або десь в певному регіоні, де є канали, дати профільного заступника з Державного агентства меліорації та рибного господарства для проведення консультацій. Якщо цікаво, як створюється, що це дає, що з цього буде, які існують програми – це все, ми можемо підключитися до...
_______________. Ми вже проводили таку нараду.
_______________. Проводили, да? Ви можете, якщо потрібно, ми будемо...
_______________. Дивіться, ви проводите нараду …(Не чути), а в Одеській області 13 ... (Не чути) за два місяці.
_______________. (Не чути)
_______________. А в Одесі 13.
_______________. Якщо потрібно, ми можемо...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановне товариство, я просто, знаєте, закон прийнятий, закон дає вам можливість отримати власність, вам тільки треба згуртуватися, подати документи і ви отримаєте у власність ті меліоративні системи, може, які були або які вже чи є, існують, це ваше майбутнє. Супротив був жахливий, ми три рази не могли протягнути цей закон, тому що всі казали, що це безоплатна приватизація. Ну, це маячня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, будь ласка, слово.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні учасники слухань, шановний Олександр Васильович! Хотілося б сказати наступне, що от форма роботи – виїзні слухання, вона дуже корисна, має право в законі на таку ж форму, як і виїзні засідання або засідання комітетів. За наслідками таких слухань, а це сьогодні от відбувається три години тільки наше пленарне засідання офіційне, а фактично депутати працюють в регіоні з активом Академії наук, з ректорами, з заступником міністра три доби, і всі ці питання, які обговорювалися, вони будуть розбиті на блоки. Блоки, що стосуються необхідності збереження вітчизняної аграрної освіти і науки, блоки, що стосуються вітчизняної селекції і розвитку насінництва, те, що стосується того, що, як говорили в полях, коли необхідність контролю за агрохімічним станом родючості ґрунтів це також треба особливо обговорювати і визначитися в подальшому. Також те, що говорив сьогодні колега з Миколаєва, ректор університету, що дуже обережно треба підійти до політики укрупнення і об'єднання вищих навчальних закладів і зберегти профільну аграрну науку. Михайло Михайлович показав все-таки кількість і бакалаврів, і магістрів, яка є недостатньою для забезпечення у майбутньому кадрового АПК. І також ті питання, які піднімали фермери, що стосується проблем з мобілізацією, в короткі строки підготуємо в рекомендаціях окремий лист на Прем'єр-міністра щодо цього, і також, що стосується фінансування розмінування, це теж важливі питання, які робоча група в комітеті є. Все узагальнимо, викладемо в рекомендаціях, ще раз порадимося з активом і будемо їх розглядати на одному з наступних засідань комітету.
Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Всім дякую за вашу увагу, за ваш час. Оголошую комітетські слухання завершеними. Дякуємо.