СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 10.04.2023, протокол № 121

 

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Забезпечення функціонування АПК у 2023 році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану»

Відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 30 березня 2023 року у Вознесенській районній військовій адміністрації Миколаївської області відбулися виїзні комітетські слухання на тему: «Забезпечення функціонування АПК у 2023 році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану».

Заслухавши та обговоривши в порядку контрольної функції Комітету доповіді і пропозиції заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, Національної академії аграрних наук України, ректорів закладів вищої освіти Півдня України, представників Миколаївської обласної військової адміністрації, керівників фермерських господарств та сільгосптоваровиробників Миколаївської області, учасники комітетських слухань відзначають.

Посівна кампанія озимих зернових культур під урожай 2023 року була найтяжчою та найнебезпечнішою за всі роки існування незалежності України. Воєнне вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави, серед іншого, призвело до збоїв у постачанні та подорожчання насіннєвого матеріалу, міндобрив і палива. Крім того, постійні обстріли Російською Федерацією об’єктів енергетичної інфраструктури України вкотре змусили переглянути підходи аграріїв до забезпечення функціонування агропромислового комплексу в умовах воєнного стану.

Війна внесла глобальні корективи у функціонування аграрних формувань та можливості дотримання ними технології вирощування сільськогосподарських культур. Через війну не всі господарства мають змогу забезпечити необхідний запас пального, мінеральних добрив та пестицидів для своєчасного й якісного проведення весняно-польових робіт.

В умовах воєнного стану, українські аграрії вже оцінили переваги сортів і гібридів української селекції та переконались, що насіннєвий матеріал установ НААН має високий потенціал, який максимально підходить до ґрунтово-кліматичних умов нашої країни. Прикрим відкриттям для багатьох сільгоспвиробників, які традиційно використовували насіннєвий матеріал іноземної селекції, став той факт, що у нинішній ситуації зміни клімату імпортне насіння продемонструвало гірші результати, ніж сорти та гібриди селекції наукових установ Національної академії аграрних наук України.

Аграрії мають чітко усвідомити, наскільки важливим є правильний підбір насіннєвого матеріалу, дотримання наукових технологій виробництва, сівозміни для отримання гарного результату. У співпраці з НААН вітчизняні аграрії зможуть протидіяти аномальним погодним умовам та забезпечити високу економічну ефективність сільськогосподарської галузі завдяки широкому впровадженню інноваційних розробок вчених Національної академії аграрних наук України.

Внаслідок довготривалих перебоїв у поставках мінеральних добрив та засобів захисту рослин збільшився дефіцит та зросло ціноутворення на ринку. Значно ускладнилися логістичні послуги та зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин після купівлі. Вже зараз можна спрогнозувати зменшення внесення мінеральних добрив до 50 % від науково-обґрунтованих норм через їх здорожчання в середньому на 30 %. Звичайно,  це негативно вплине на формування продуктивності й якості зерна та призведе до зменшення обсягів зерновиробництва основних сільськогосподарських культур. Однак, якщо докласти всіх зусиль та максимально слідувати вимогам технології вирощування, їх буде достатньо для забезпечення внутрішніх потреб.

Учасниками слухань зазначено, що на строки та якість проведення комплексу весняно–польових робіт будуть впливати реальний стан агропідприємств, їх близькість до лінії фронту, рівень забезпечення матеріально-технічними ресурсами та персоналом (мобілізація, залучення до ТРО, евакуація), розмінування, а також погодно-кліматичні умови весняного періоду.

При цьому, на окремих площах зазначені виклики вимагатимуть від аграріїв нестандартних підходів з надаванням переваги менш затратним культурам та їх вирощуванню за технологіями, які передбачають економію палива, зменшення затрат на обробіток ґрунту та догляд за посівами тощо. Слід зазначити, що за підсумками 2022 р. у порівнянні з попереднім року собівартість вирощування сільськогосподарських культур зросла на 30–60 %, а найбільше – кукурудзи на зерно, ріпаку озимого та пшениці озимої. Збільшення витрат відбулося, в основному, за рахунок зростаня майже вдвічі вартості палива та комлексу захисту рослин, а також через неприйнятні ціни на вироблену продукцію. Так, на кінець минулого року порівняно з його початком зниження цін склало: на пшеницю – з 8100 грн до 5100 грн (37%), на соняшник – з 18500 грн до 12000 грн (35%), на кукурудзу – з 7300 до 4300 грн (41%).

Щодо посіву озимих культур під урожай 2023 року

Військові дії, посушливий кінець літа, та цінова ситуація на ринку зернових обумовили те, що озимих зернових на підконтрольній Україні території було посіяно за оперативною інформацією структурних підрозділів обласних військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, станом на 01.03.2023 на площі 4,8 млн га, що на 1,1 млн га (18%) менше від показника попереднього року, в тому числі:

пшениці та тритикале посіяно 4,1 млн га, що на 862 тис. га (17%) менше;

жита посіяно 83 тис. га, що на 19,5 тис. га (19%) менше;

ячменю посіяно 587 тис. га, що на 204 тис. га (26%) менше.

Крім того, озимого ріпаку посіяно на площі 1,3 млн га, що на 120 тис. га (11%) більше від показника попереднього року.

По Миколаївській області

Озимі культури на зерно посіяно на площі 444 тис. га, що на 78 тис. га (15%) менше від показника попереднього року, в тому числі:

пшениці та тритикале посіяно 350 тис. га, що на 12 тис. га (3%) менше;

жита посіяно 0,4 тис. га, що на 0,2 тис. га (100%) більше;

ячменю посіяно 94 тис. га, що на 66 тис. га (41%) менше.

Крім того, озимого ріпаку посіяно на площі 110 тис. га, що на 16 тис. га (17%) більше від показника попереднього року.

Учасниками слухань зауважено, що зменшення площі посівів озимих культур в Україні можливо частково компенсувати за рахунок нарощування площ під ярими культурами під час посівної кампанії 2023 р. Однак, це значною мірою буде залежати від успіхів Збройних сил України на фронті і стану звільнених земель.

Щодо стану посівів озимих культур

За даними Українського гідрометеорологічного центру за другу декаду березня 2023 року в озимих культур (пшениця, ячмінь, жито) на більшості території було відмічене відновлення вегетації, посіви знаходяться у фазах 3-го листка та кущіння, на пізно засіяних полях – сходів.

Стан посівів оцінювався як переважно добрий та задовільний. Відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 20 лютого 2023 року, свідчить про те, що значної загибелі та пошкодження рослин не виявлено.

У південних районах Одеської області відмічене засихання листя озимого ячменю через нестачу продуктивної вологи у ґрунті.

Щодо прогнозу посіву ярих культур під урожай 2023 року

Внаслідок воєнних дій умови проведення весняної посівної компанії 2023 р. значно відрізняються від тих, що спостерігались в останні роки.

По Україні

За експертною оцінкою ярі культури на зерно прогнозується посіяти на площі 5,5 млн га, що на 300 тис. га (5%) менше від показника попереднього року, в тому числі:

пшениці прогнозується посіяти на площі 285,4 тис.га, що на 67,5 тис. га (7%) більше;

ячменю прогнозується посіяти на площі 1040,8 тис. га, що на 111 тис.га (12%) більше;

вівса прогнозується посіяти на площі 147,2 тис. га, що на 6 тис. га (4%) менше;

гороху прогнозується посіяти на площі 120,3 тис. га, що на 10 тис. га (8%) менше;

гречки прогнозується посіяти на площі 115,4 тис. га, що на 1,1 тис. га (1%) менше;

кукурудзи прогнозується посіяти на площі 3,6 млн га, що на 450 тис. га (11%) менше.

Крім того:

цукрових буряків прогнозується посіяти на площі 220,1 тис. га, що на 41 тис. га (23%) більше;

соняшник прогнозується посіяти на площі 5,6 млн га, що на 475 тис. га (9%) більше;

сою прогнозується посіяти на площі 1,8 млн га, що на 334 тис. га (22%) більше.

Картоплю прогнозується посадити на площі 1,1 млн га, що на 83 тис.га (7%) менше від показника минулого року.

Овочі та баштанні прогнозується посіяти на площі 390,1 тис. га, що на 16 тис. га (4%) більше від показника минулого року.

По Миколаївській області

Ярі культури на зерно прогнозується посіяти на площі 178 тис. га, що на 25 тис. га (16%) більше від показника попереднього року, в тому числі:

пшениці прогнозується посіяти на площі 5 тис. га, що на 3,1 тис. га (163%) більше;

ячменю прогнозується посіяти на площі 59,5 тис. га, що на 16 тис. га (35%) більше;

вівса прогнозується посіяти на площі 0,6 тис. га, що на рівні минулорічного показника;

гороху прогнозується посіяти на площі 16,5 тис. га, що на 1,6 тис.га (11%) більше;

гречки прогнозується посіяти на площі 2,5 тис. га, що на 0,1 тис. га (4%) менше;

кукурудзи прогнозується посіяти на площі 85 тис. га, що на 2,6 тис. га (3%) більше.

Крім того, технічні культури прогнозується посіяти на площі 583 тис. га, що на 111 тис. га (24%) більше від показника попереднього року, в тому числі:

соняшник прогнозується посіяти на площі 460 тис. га, що на 96 тис.га (26%) більше;

сої прогнозується посіяти на площі 5,5 тис. га, що на 0,1 тис. га (2%) більше.

Картоплю прогнозується посіяти на площі 33 тис. га, що на 6,1 тис.га (23%) більше.

Овочі та баштанні прогнозується посіяти на площі 15,9 тис. га, що на 4,5 тис. га (40%) більше.

Щодо посів ярих культур станом на 23.03.2023

За попередніми даними структурних підрозділів обласних військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, прогнозовані площі посіву основних ярих зернових та зернобобових культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 5 456,9 тис. га, що на 300 тис. га менше від показника минулого року (5 756,9 тис. га).

До сівби ярих культур приступили 18 областей України, при цьому на відповідну дату в минулому році в Україні посів розпочинали 14 областей.

Так, всіма категоріями господарств посіяно 293 тис. га зернових та зернобобових культур (у минулому році на відповідну дату було посіяно 133,6 тис. га), з яких:

ярої пшениці – 76,1 тис. га (у минулому році на відповідну дату було посіяно 22,5 тис. га);

ярого ячменю – 168,1 тис. га  (у минулому році на відповідну дату було посіяно 74,8 тис. га);

гороху – 35,3 тис. га (у минулому році на відповідну дату було посіяно 21,1 тис. га);

вівса – 14,2 тис. га (у минулому році на відповідну дату було посіяно 15,2 тис. га).

Найбільше зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Тернопільщини – 67,6 тис. га.

За минулий тиждень всього посіяно 210 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах сільгосптоваровиробники Тернопільщини – 47,2 тис. га.

До сівби цукрових буряків приступили аграрії Вінниччини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини та Черкащини.

До сівби соняшника приступили аграрії Одещини.

По Миколаївській області

Посіяно ярих зернових та зернобобових культур 25,9 тис. га, з них пшениці – 2,9 тис. га, ячменю – 13,2 тис. га, гороху – 7,2 тис. га та вівса – 0,03 тис. га.

За попередніми оцінками представників агарної науки, в 2023 р. в Україні буде на 45 % скорочено посівні площі під зерновими культурами та на 50-60 % менше буде отримано врожаю зернових в порівнянні з довоєнним 2021 р. Причинами такого скорочення також є: зменшення всіх посівних площ, зміна структури посівів та зниження врожайності зернових культур.

Крім того, нестача фінансування та необхідність суттєвої економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50-60 %. Значні площі посівів кукурудзи залишились в полях не зібраними. Внаслідок чого, очікуваний рівень врожайності може знизитись (залежно від регіону і культури) на 15-30 % порівняно з середньою урожайністю минулих років.

В підсумку, за оцінкою науковців, прогнозований валовий збір зерна у 2023 р. може скласти 34 млн т, що на 37 % менше показника 2022 р. та на 60% менше показника 2021 р. Щодо олійних культур, то очікується валовий збір 19,3 млн т, що на 13% більше показника 2022 р. та на 15% менше показника 2021 р.

Тому, в умовах воєнного стану найважливішим завданням агропромислового комплексу України залишається максимально можливе збереження посівних площ та стабілізація зерновиробництва. Саме посівна кампанія закладає фундамент забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу держави. Досягти прогнозованих результатів допоможе злагоджена та скоординована робота всіх учасників аграрного ринку за підтримки вітчизняної науки.

Через тривалий дощовий період аграрії не змогли вчасно зібрати пізні сільськогосподарські культури – попередники озимих (кукурудзу, соняшник, сою) та підготувати ґрунт до сівби. Також, на частині площ пізні культур не мали збиральної стиглості, через занадто пізню сівбу весною.

Крім цього, на деокупованій території області відведені площі під сівбу пшениці озимої не вдалось засіяти у зв’язку з інтенсивним їх мінуванням російськими окупантами. Слід зазначити, що поля аграріїв поки що не входять до зон першочергового розмінування, оскільки в першу чергу обстежуються площі критичної інфраструктури для забезпечення життєдіяльності регіонів.

Щодо забезпеченості мінеральними добривами

На передодні початку весняної посівної кампанії 2023 року до Комітету почали надходити звернення від провідних аграрних асоціації щодо масового затримання представниками Державної митної служби України у оформленні митних декларацій на імпорт мінеральних добрив, відмови у визначенні митної вартості товару згідно статті 57 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Натомість, необґрунтовано користуючись правом коригування митної вартості (стаття 55 Митного кодексу України), представники Держмитслужби проводять визначення за другорядними методами, зокрема резервним, з метою завищення митної вартості мінеральних добрив, вибірково беручи для коригування митну вартість неспівставних товарів за попередні періоди.

До прикладу, по карбаміду непоодинокі випадки, коли Держмитслужба не погоджує митну декларацію при вартості нижче 745-805 дол/т, тоді як імпортери в декларації вказували реальну вартість за основним методом згідно ціною договору (контракту) 600-670 дол/т. Відповідно, навіть при завищенні вартості з боку Держмитслужби на 100 дол/т виникають додаткові витрати на сплату ПДВ 20% та ввізних мит до 6,5% на рівні 26,5 дол/т. Аналогічна ситуація і по іншим видам добрив.

Ситуація з митним оформленням ускладнюється тим, що ціни на світових ринках на добрива почали нарешті суттєво знижуватися. Так, біржова вартість карбаміду FOB Middle East1 станом на 16.02.23 становила 358 дол/т, тоді як ще два місяці тому станом на 16.12.22 ціна була 502 дол/т. Аналогічна тенденція до зниження склалася і по іншим видам добрив.

На внутрішньому ринку України ціна карбаміду станом на 17.02.23 складає 30-34 тис грн з ПДВ, що відповідає еквіваленту 680-770 дол/т без ПДВ, проте також спостерігається тенденція до зниження вслід за світовим ринком з корегуванням на вартість доставки в Україну.

Відповідно, найближчі нові партії того ж карбаміду на кордоні України будуть коштувати близько 500-550 дол/т. При розмитненні за завищеними цінами з боку Держмитслужби по 800 дол/т, матимемо додаткові необґрунтовані витрати постачальників на митні платежі до 80 дол/т, що в підсумку стануть додатковими витратами сільськогосподарських виробників.

Затримка з митним оформленням та завищення вартості добрив суттєво обмежують можливість українських аграріїв придбати необхідні добрива під посівну 2023 року та ускладнюють непросту ситуацію в аграрному секторі України. Через фінансові складнощі, високу вартість логістики та дорожнечу мінеральних добрив очікувані обсяги забезпечення мінеральними добривами під урожай 2023 року за оцінками фахівців складають близько 2-2,5 млн. т у фізичній вазі, проти, відповідно 6 млн. т під урожай 2021 року. При цьому очікуваний обсяг внесення по азотним добривам знизиться на 60%, а по добривам, що містять фосфор, калій або комплексних, скоротиться ще більше – орієнтовно на 70-75%.

Таке скорочення внесення добрив має прямий вплив на зниження очікуваної врожайності. В підсумку за прогнозами експертів валовий збір зерна в 2023 році може знизитися до 34 млн т, що на 37% нижче валового збору в 54 млн. т зерна в 2022 році і поставить під сумнів можливість України бути в подальшому гарантом світової продовольчої безпеки та виконувати свої зобов’язання перед світовою спільнотою у недопущенню голоду.

Тому члени Комітету прийшли до висновку, що зниження цін на добрива вслід за світовою динамікою та пришвидшення їх постачання напередодні весняної посівної кампанії 2023 року може збільшити можливості українських аграріїв до забезпечення закупівлі та внесення добрив на 30-60% відсотків.

Це в свою чергу поліпшить прогнози валового збору сільськогосподарських культур, позитивно вплине на обсяги валютних надходжень від експорту та торгівельний баланс в  державі. В результаті також можуть зрости надходження від митних платежів за рахунок зростання обсягів імпорту мінеральних добрив, які наразі є в дефіциті на внутрішньому ринку.

Відповідна ситуація стала підставою для звернення Комітету 24 лютого 2023 року до Уряду з проханням вирішити ситуацію із затримками та завищенням митної вартості при ввозі мінеральних добрив в Україну.

За наслідками звернення, проведено нараду під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України за участю представників Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінфіну, Держмитслужби, аграрних асоціацій, компаній постачальників мінеральних добрив. за результатами наради її учасники дійшли згоди про необхідність якнайскорішого врегулювання питання щодо визначення митної вартості мінеральних добрив, що імпортуються, у спосіб, визначений законом, з метою забезпечення ними аграріїв для проведення посівної кампанії у поточному році.

Крім того, згідно інформації Мінфіну у зв’язку з надходженням численних скарг по митним оформленням мінеральних добрив, засобів захисту рослин, посівного матеріалу Держмитслужбою направлено на митниці листа щодо контролю за дотриманням підпорядкованими посадовими особами вимог законодавства України з питань митної справи під час митного контролю та митного оформлення зазначених товарів.

За оперативною інформацією структурних підрозділів обласних військових адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2023 році, з урахуванням прогнозованої структури посівних площ, потреба мінеральних добрив орієнтовно становить 1518,5 тис. тонн (поживної речовини), в тому числі азотних – 910,0 тис. тонн, фосфорних – 85,8 тис. тонн, калійних – 56,2 тис. тонн та комплексних – 466,5 тис. тонн поживних речовин.

У тому числі, по Миколаївській області загальна потреба становить 55,2 тис. тонн (поживної речовини), в тому числі азотних – 32,3 тис. тонн, фосфорних – 8,5 тис. тонн, калійних – 4,1 тис. тонн та комплексних – 10,3 тис. тонн поживних речовин.

Станом на 10 березня 2023 року сільгосптоваровиробниками орієнтовно придбано мінеральних добрив 1294,6 тис. тонн поживної речовини, в тому числі добрив азотної групи – 759,7 тис. тонн, фосфорних – 76,1 тис. тонн, калійних – 17,8 тис. тонн та комплексних – 441,0 тис. тонн.

Сільгосптоваровиробниками Миколаївської області придбано всього 24,3 тис. тонн поживної речовини, в тому числі добрив азотної групи – 16,5 тис. тонн, фосфорних – 1,5 тис. тонн, калійних – 0,6 тис. тонн та комплексних – 5,7 тис. тонн.

Щодо прогнозу врожаю 2023 року

Осінній посів озимих культур 2022 року та поточний посів ярого клину дають підстави до перших обережних прогнозів щодо врожаю 2023 року.

За інформацією Мінагрополітики зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю.

Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44,3 млн т проти попереднього показника у 53,1 млн т. Зокрема, врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (20,5 млн т у 2022 році), ячменю – 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи – 21,7 млн т (25,6 млн т).

Разом з тим, очікується збільшення валового виробництва олійних культур до 19,2 млн т проти 18,2 млн т попереднього року. Врожай соняшнику прогнозується на рівні 11,5 млн т (11,1 млн т), ріпаку – 3,8 млн т (3,7 млн т), соєвих бобів – 3,9 млн т (3,4 млн т). Також очікується збільшення виробництва цукрового буряку – 11,3 млн т (9,7 млн т).

Необхідно відзначити, що дані прогнози щодо показників валових зборів носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов.

Щодо Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%»

Весняна посівна 2023 року є набагато складнішою ніж попередні через низьку фінансову забезпеченість аграріїв.

Для підтримки сільськогосподарських товаровиробників запроваджена і діє Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» (далі – Програма), якою передбачені заходи, що є універсальним та дієвим механізмом кредитування бізнесу з фінансовою державною підтримкою суб’єктів підприємництва незалежно від сфери їх діяльності.

Програмою передбачено заходи, які є уніфікованим та дієвим механізмом кредитування бізнесу з фінансовою державною підтримкою суб’єктів підприємництва незалежно від сфери їх діяльності, у тому числі аграрного сектору економіки.

Реалізація Програми здійснюється відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року № 229), яким визначені умови, критерії та механізм надання такої підтримки через уповноважені банки за участі Фонду розвитку підприємництва.

Слід зазначити, що Програма постійно актуалізується з метою її адаптації до умов сьогодення, викликів часу та забезпечення доступності кредитування більш широкого кола суб’єктів підприємництва.

Детальну інформацію щодо Програми розміщено на спеціалізованому веб-порталі за інтернет-посиланням https://5-7-9.gov.ua.

Стосовно ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів (зернова угода)

Продовжено Чорноморську зернову ініціативу, підписану у Стамбулі 22 липня 2022 року.

Ініціатива дозволяє полегшити безпечне судноплавство для експорту зерна та пов’язаних з ним продуктів харчування та добрив, включаючи аміак, із певних морських портів України. Протягом перших двох термінів близько 25 мільйонів метричних тонн зерна та продуктів харчування було переміщено до 45 країн, що допомогло знизити світові ціни на продовольство та стабілізувати ринки.

Також продовжується робота над долученням до Чорноморської зернової ініціативи портів Миколаївщини та розширення номенклатури вантажів. Україна була і залишається міцно вбудованою в світову економіку та ринки.

Можливість експортувати більше дозволить зняти інфляційні ризики, а як наслідок і соціальну напругу у багатьох країнах світу.

Щодо розмінування

За результатами опрацювання поданих обласними військовими адміністраціями матеріалів станом на 21.02.2023 пріоритетні землі сільськогосподарського призначення, які потребують гуманітарного розмінування, складають – 1 млн 725 тис. га, з них – 288,8 тис. га в Миколаївській області.

За пріоритетністю землі сільськогосподарського призначення, які потребують негайного гуманітарного розмінування, складають – 257 тис. га, в тому числі – 89,2 тис. га по Миколаївській області, серед яких, 40,8 тис. га Баштанського району (8,8 тис. га Березнегуватської територіальної громади, 17 тис. га Снігурівської територіальної громади та 15 тис. га Широківської територіальної громади).

Разом з тим, 20 березня 2023 року затверджено План заходів із розмінування земель сільськогосподарського призначення (далі – План), який визначає першочергові завдання для забезпечення проведення весняно-польових робіт, координації дій органів державної влади, операторів протимінної діяльності, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання.

За попередніми оцінками, для забезпечення проведення весняно-польових робіт потребують розмінування землі сільськогосподарського призначення на території Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Черкаської областей загальною площею понад 470 тис. 854 га, у тому числі:

Черкаської області – 885 га;

Запорізької області – 1 тис. 232 га;

Чернігівської області – 1 тис. 367 га;

Сумської області – 1 тис. 760 га;

Дніпропетровської області – 2 тис. 645 га;

Київської області – 10 тис. 410 га;

Миколаївської області – 85 тис. 096 га;

Харківської області – 159 тис. 020 га;

Херсонської області – 208 тис. 438 га.

Метою Плану є створення безпечного середовища для населення шляхом мінімізації соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів (ВНП) на життя та діяльність людей, можливості використання сільськогосподарських земель за призначенням, а також відновлення економічного потенціалу аграрного сектору.

За попередніми оцінками для забезпечення проведення весняно-польових робіт потребують розмінування землі сільськогосподарського призначення на території Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Черкаської областей загальною площею понад 470 тис. 854 га, у тому числі Миколаївської області – 85 тис. 096 га.

Найбільш економічно обґрунтованим є зосередження зусиль на розмінуванні першочергових земель сільськогосподарського призначення на територіях Миколаївської та Черкаської областей.

Максимально ефективне розмінування території досягається шляхом категоризації земель сільськогосподарського призначення за ймовірною  щільністю забруднення вибухонебезпечними предметами та економічною доцільністю.

Щільність забруднення впливає на час, необхідний для обстеження та очищення територій.

За щільністю забруднення ділянки територій поділяються на такі категорії:

низької – території, де не велися бойові дії, але існує ймовірність виявлення вибухонебезпечних предметів;

середньої – де окупована територія, яка потрапляла в зону постійних обстрілів, здійснювали свою діяльність військові формування і на якій є висока ймовірність виявлення вибухонебезпечних предметів;

високої – територія поблизу лінії бойового зіткнення, стосовно якої є інформація щодо встановлених мінних полів та застосування засобів дистанційного мінування.

У разі підтвердження інформації щодо замінування або високої щільності забруднення боєприпасами, проводиться маркування даної ділянки, а її розмінування планується в останню чергу.

Економічна доцільність очищення території залежить від виду культур, які заплановано засіяти та поділяється на категорії:

I категорія – багаторічні насадження, парники, оранжереї, теплиці, рілля із запланованим посівом овочевих та баштанних культур;

ІІ категорія – рілля із запланованим посівом зернових, зернобобових та технічних культур, кормів для тварин, а також сіножаття та пасовища;

ІІІ категорія – перелоги, несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

У разі неготовності суб’єкту господарювання до проведення весняних посівних робіт визначені сільськогосподарські території відносяться до ІІІ категорії.

Інформація щодо сільськогосподарських земель за щільністю забруднення та категоріями економічної доцільності готується територіальними громадами та подається до відповідної обласної військової адміністрації.

Для визначення пріоритетності земель, що підлягають розмінуванню, використовується матриця.

Крім того, учасники комітетських слухань звернули увагу на проблемне питання для аграріїв щодо складної та довготривалої процедури бронювання військовозобов’язаних.

Враховуючи вищезазначене, з метою забезпечення продовольчої безпеки держави в 2023 році, учасники комітетських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

І. Верховній Раді України:

1. Першочергово розглянути та ухвалити:

1) проект Закону «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (реєстр. № 8340 від 09.01.2023);

2) проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану» (реєстр. № 8025 від 13.09.2022);

3) проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки (реєстр. № 7532 від 07.07.2022);

4) проект Закону «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування експорту продовольчої продукції під час воєнного стану (реєстр. № 9146 від 27.03.2023).

ІІ. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, спрямованих на імплементацію права Європейського Союзу до законодавства України у сфері сільського господарства і санітарних та фітосанітарних заходах, забезпечити їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

ІІІ. Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку:

1) Розглянути та підтримати проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування експорту продовольчої продукції під час воєнного стану» (реєстр. № 9146 від 27.03.2023).

IV. Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності розглянути та підтримати:

1) проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист рослин» (реєстр. № 4601 від 16.01.2021);

2) проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства України про захист рослин» (реєстр. № 4602 від 16.01.2021).

V. Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:

1) Розглянути та підтримати проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про захист рослин» (реєстр. № 4603 від 16.01.2021).

VІ. Кабінету Міністрів України:

1. Взяти на постійний контроль питання щодо унеможливлення завищення митної вартості при митному оформленні імпорту мінеральних добрив в Україну.

2. Вжити вичерпних заходів щодо забезпечення доступу сільськогосподарських товаровиробників до фінансування комплексу заходів для проведення весняно-польових робіт, в тому числі, через Державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», зокрема збільшивши максимальну суму кредиту, за яким надається державна підтримка суб’єкту підприємництва — сільськогосподарському товаровиробнику разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів для провадження сільськогосподарської діяльності з 90 млн. грн. до 135 млн. гривень.

3. Спільно з обласними військовими адміністраціями вжити заходів щодо розмінування земель сільськогосподарського призначення, а також сприяти залученню зовнішньої допомоги для проведення таких робіт.

4. При проведенні реформування у системі аграрної науки взяти до уваги необхідність збереження вітчизняного насінництва, розсадництва та селекції в рослинництві, забезпечивши необхідним земельним банком відповідні наукові та науково-дослідницькі установи, та підпорядковані їм підприємства.

5. У разі об’єднання закладів вищої освіти, врахувати необхідність збереження всіх профільних аграрних та агроекономічних закладів вищої освіти, беручи до уваги їх унікальний досвід науково-педагогічних колективів та наявну матеріально-технічну базу для проходження практичного навчання за такими спеціальностями як, зокрема, агрономія, захист і карантин рослин, садівництво, плодоовочівництво та виноградарство, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва, водні біоресурси та аквакультура, агроінженерія, ветеринарна медицина, біотехнології та біоінженерія, геодезія та землеустрій.

6. З метою розвитку вітчизняного насінництва, розсадництва і селекції в рослинництві опрацювати питання та вжити заходів щодо зменшення розмірів зборів за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин для вітчизняних наукових установ.

7. З метою недопущення зриву польових робіт, забезпечення продовольчої безпеки України та сталої роботи аграрного сектору економіки внести зміни до відповідних актів Кабінету Міністрів України щодо нового механізму бронювання військовозобов’язаних, які передбачатимуть:

заходи щодо пришвидшення розгляду документів, зокрема, встановлення терміну розгляду заявок Генеральним штабом Збройних Сил України до 10 робочих днів з моменту надходження заяви з профільного міністерства;

можливість підприємствам агропромислового комплексу бронювати 70 відсотків військовозобов'язаних працівників без обмеження щодо військово-облікової спеціальності;

неможливість мобілізації працівників агропромислового комплексу у період з моменту подачі підприємством до профільного міністерства заяви на бронювання до моменту отримання рішення щодо бронювання.

8. З метою збереження родючості ґрунтів в Україні розглянути доцільність обов’язкового введення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення та обов’язкове розроблення агрохімічного паспорта земельної ділянки при передачі її у власність або користування і запровадження внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру.

VІІ. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

1. Посилити співпрацю з міжнародними партнерами щодо збільшення доступу сільськогосподарських виробників до високоякісного насіння для проведення посівних кампаній.

2. З метою стимулювання альтернативних механізмів залучення додаткового фінансування вітчизняного агросектору розробити за участі народних депутатів України членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики і подати на реєстрацію до Верховної Ради України проект Закону України щодо створення умов для залучення коштів на агровиробництво.