СТЕНОГРАМА 

виїзних комітетських слухань Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Рибна галузь: простежуваність "від вилову до споживання"

 

20 липня 2023 року

 

 

Веде слухання Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім добрий день.

Шановні запрошені! Шановні колеги! Сьогодні ми тут  зібралися для того, щоб провести комітетські слухання аграрного комітету на дуже важливу тему: "Рибна галузь: простежуваність "від вилову до споживання". Ми вже не перший раз проводимо комітетські слухання по тематиці рибного господарства, цього напряму, цієї галузі. І після прийняття закону 7616 вже пройшов час і ми хочемо для себе зрозуміти, як цей законопроект втілює деякі дії в життя. Також хочемо розуміти, які є можливо помилки в цьому законопроекті, щоб ми змогли їх виправити і в наступному зробити його більш комфортним для рибальства. А також у нас є ще декілька законопроектів попереду, які ми теж будемо розглядати на нашому комітеті, і для цього ми теж повинні розуміти і знати, що про це думає галузь.

Тому я хочу відкрити наші комітетські слухання. У нас сьогодні присутні народні депутати члени аграрного комітету, мої колеги, також заступник Міністра аграрної політики та продовольства, т. в. о Голови  Державного агентства меліорації та рибного господарства,  також   голова Ізмаїльської районної державної адміністрації і директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

Тобто сьогодні будемо розглядати всі ці питання. Я не буду довго  вступне слово говорити, я хочу, щоб ми плідно попрацювали. Кожен зможе надати інформацію, кожен зможе висловитися, задавати питання, для того щоб ми максимально змогли для себе зрозуміти, що треба виправляти і як треба розвивати цей напрям.  

Тож я до слова зараз запрошую Родіона Абашева, голову Ізмаїльської районної державної адміністрації.

Будь ласка.

 

АБАШЕВ Р.А. Дякую. Шановний Олександре Васильовичу!  Шановні присутні! По-перше, я хочу подякувати, що саме на території Ізмаїльського району організовано проведення Другого Меліоративного Форуму та виїзних комітетських слухань Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики і що сьогодні ми будемо розглядати дуже важливе питання для нашого регіону – це рибна галузь. Я впевнений, що сьогодні ви отримаєте багато запитань і зможете знайти шлях, як їх вирішити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сьогодні буде такий регламент: виступи десь до 5 хвилин для того, щоб ми вклалися в час, а також всі, хто будуть задавати питання, дуже прошу вас вкластися в 2 хвилини – питання-відповідь.

Дякую.

Я до слова запрошую заступника Міністра аграрної політики Головню Віталія Олександровича.

Будь ласка, Віталію Олександровичу.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Добрий день, шановне товариство! Я, Олександре Васильовичу, з вашого дозволу хочу трішки зараз такий момент все-таки святковий надати і привітати сьогодні нашого колегу Володимира Григоровича Вовкотруба  з днем народження.

Володимире Григоровичу, ми вас щиро вітаємо, ви є таким, знаєте, "стовпом" у Державному агентстві меліорації та рибного господарства в напрямку риби, тому ми бажаємо розвитку, міцного здоров'я і професійних здобутків.

А також декілька тижнів тому був День рибалки. І ми збирали всіх колег і всіх, хто є в робочій групі, всіх, хто нам допомагає  розвивати рибну галузь, підказує, і привітали в міністерстві. Ті, хто не мав змоги приїхати, я хочу сьогодні, буквально там небагато залишилося, все-таки покликати і привітати і передати вам вітальні листи від міністра і від Держрибагентства.

Кафаджи Сергій Володимирович.

Білова Ольга Вікторівна. Вітаємо. (Оплески)

Все. Дякую.

А тепер безпосередньо до реформи. Чи можна вивести презентацію, яку ми підготували? Будь ласка.

Поки налаштували, ми бачимо, що прийшов Олександр Пилипович. Ми теж вас хочемо привітати, вже скористатися моментом. Ви якраз підійшли. Вітаємо і дякуємо за допомогу. (Оплески)

Отже, що нам вдалося досягнути? Перше, з чого ми розпочали, це був експериментальний проект, який був прийнятий, щодо проведення аукціонів 30 грудня № 1479, постанова, який впроваджував аукціони. Аукціони ми розпочали в кінці лютого – на початку березня, провели їх і показали, що аукціони можуть бути в рибній галузі, все-таки вони працюють і що такого комісійного розподілу більше не буде, і запровадили прозорий механізм розподілу квот.

Далі було прийнято законопроект, як уже говорив Олександр Васильович, 7616, яким ми впроваджуємо цифровізацію в рибній галузі, ті ж аукціони законодавчо прийняли, впорядковуємо гідроспоруди і ще декілька речей, про які зараз розкажу.

Отже, що стосується до підзаконних актів, які мають бути прийняті до даного законопроекту. Це затвердження Положення про моніторинг риболовних суден. Зараз воно знаходиться на погодженні у ЦОВВах і думаємо, що найближчим часом ми винесемо його на Кабінет Міністрів України щодо прийняття. Затвердження Порядку видачі дозвільних документів. Також вже проект постанови знаходиться у ЦОВВах на погодженні і незабаром, як й інші документи, буде прийнятий. Затвердження Порядку функціонування, наповнення "єРиби", це цифровізація - один із головних, як би ключових наших моментів і новел в рибній галузі. 

Затвердження порядків щодо надання гідроспоруд. Цим самим ми впорядковуємо повний комплекс надання водойм, для того щоб люди не мали колізії: в одного - гідроспоруда, а в іншого - водойма. 

Як ви знаєте, це була проблема, і також в місцевої влади. Багато нічийних гідроспоруд, їх не можна було знайти. Ми спростили механізм, який може максимально, ті, хто володіють землею і водоймою, отримати гідроспоруду в оренду. Тобто це вже буде комплекс. І ті, хто мають зараз ці водойми без гідроспоруд, можуть їх отримати. І всі наступні аукціони, які будуть, вони вже будуть здавати в комплексі водойму, землю і гідроспоруду. Тобто ми замикаємо цей комплекс щодо надання даних водойм. А також відповідно до того, що змінився у нас закон, то ми змінюємо і положення Державного агентства меліорації та рибного господарства.

Далі, будь ласка. Так як до прийняття в нас була законодавча колізія в тому, що ми не могли розробляти "Є-риба" і міжнародні донори не погоджувалися на фінансування, допоки в нас не буде прийнятий законопроект. Так як в нас прийнявся законопроект, після того ми відразу з Міністерством цифрової інформації розпочали реалізацію цього проекту. Вже підписаний меморандум, напрацьовані технічні вимоги, технічні завдання і найближчим часом, вже є донор, буде проведений тендер на розробку. Але ми будемо йти почергово, експериментальними моментами, починаючи з декларації, видачі дозвільної документації, електронних журналів, кабінету любительського рибальства, кабінету промисловика, тобто переводимо всю комунікацію в цифру.

Що ми цією постановою також впорядковуємо? Як ви бачите, 4 постанови будуть змінені однією постановою: 1149 - щодо встановлення лімітів спецвикористання, 801-а – видача дозволу, також про здійснення спецвикористання – 992-а, це сам розподіл, який був, і справляння плати за спецвикористання.

Далі. Так як в нас був прийнятий законопроект 7616, при підписанні Президент дав доручення довпорядкувати нам любительське рибальство, а також впорядкувати всі питання щодо спецфонду для того, щоб можна було, дійсно який вони підтримують, і можна було повертати з цього спецфонду кошти на зариблення і науку.

І отже ми розробили такий законопроект, він вже погоджений з Офісом Президента і на сьогодні він пройшов вже і Мінфін, і всі ЦОВВи. Останній ЦОВВ, який залишився, зараз в Мін'юсті, і думаємо, що найближчим часом  будемо подавати його на розгляд також до Кабінету Міністрів  України. Там  будуть зміни до трьох законопроектів: до рибної галузі, до аквакультури і  до Бюджетного кодексу.

На сьогодні Держрибагентством і міністерством, як ви бачите, розробляється 6 законопроектів, 10 постанов і 5 наказів. Навіть 11 постанов, ще у нас одна постанова також додається. Постійно додаються постанови, над якими ми працюємо для удосконалення ринку.

Щодо проектів законів. Про два попередніх я вже вам сказав, це президентський, там де ми міняємо любительське рибальство і передбачаємо спецфонд, і Бюджетний кодекс – це перших два.

 Наступний, третій, це щодо запровадження простежуваності в рибній галузі, на чому сьогодні безпосередньо зупиниться Ігор Михайлович і розкаже більш чітко про даний законопроект. Так як це новий законопроект і нові будуть регулювання, тому і відповідальність теж має бути передбачена за невиконання. Тому четвертим законопроектом є якраз встановлення адмінвідповідальності, так званий КУпАП. Внесення до КУпАПу змін щодо відповідальності за простежуваність.

П'ятий законопроект у нас – це внесення змін до КУпАПу і Кримінального кодексу по діючих. Тобто там буде передбачено, нам зробили зауваження антикорупційні органи щодо єдиної методики, єдиного підходу у штрафах, тому що у нас раніше було дві методики – це була для промисловиків методика і були такси для любителів. В державній антикорупційній програмі нам дано зауваження, щоб ми привели до однієї – до такс. Тому методики вже не буде для промисловиків, буде одна-єдина як би система регулювання штрафів. І відповідно там і зміни до КУпАПу вносяться.

І останній законопроект – це міжнародні відносини, над якими ми теж дуже, скажімо так, наполегливо працюємо, це Угода про приєднання до ГКРС, що нам надасть можливість залучати науку, бути частиною європейських програм і вивчати їхній досвід і також користуватися їхніми інструментами щодо науки і практики, яка у них є.

Далі. Щодо постанов, які ми сьогодні розглянемо. Це постанова, про яку я говорив, щодо затвердження такс для обчислення розмірів шкоди.

Далі. У нас є про положення Мінагрополітики згідно законодавства, що ми говорили, змінився закон і змінилися повноваження. Тому ми вносимо туди також зміни.

Наступний у нас іде – щодо реалізації окремих функцій Державного агентства  меліорації та рибного господарства.

І останній. Ліквідація державних підприємств, тобто ми перетворюємо, так як було прийнято рішення щодо того, що всі державні підприємства передаються до Фонду держмайна, то ми, так як не можемо передати науку, залишатися можуть тільки-но в ЦОВВах державні установи, то ми перетворюємо два наукових інститути, державні підприємства, в державну установу.

І щодо наказів. Наказ про затвердження порядку нарахування та внесення платежів за спецвикористання, новий, згідно нашого закону; про порядок проведення рибоохоронних рейдів; про затвердження правил промислового рибальства у басейні Чорного моря; про затвердження інструкції про порядок придбання, зберігання і використання зброї інспекторами і затвердження положення про умови, критерії, диференціацію показників та розміру преміювання керівників державних установ.

Наступне. Короткі підсумки. Те, що нам вдалося вже зробити, і те, що ми ще плануємо. Тобто на сьогодні ми маємо можливість надавати такі привілеї для ринку, що вони можуть не один раз в рік розподіляти квоти комісійно, а можуть протягом року виходити і купувати лоти, тобто збільшується. Не потрібно бути і мати практику попередню, скільки було, ми залучаємо новий ринок до того, щоб здійснювати промислове рибальство.  

Також проведено на сьогодні у нас: по статистиці всього лотів у нас було 523, заключено 276 договорів, аукціон не відбувся по 59 лотах і проведено і заключено договорів на сьогодні у нас на 108 мільйонів. І сума сплачених уже коштів, дякуємо вам, колеги, 38 мільйонів. Те, що ми говорили, якщо ми провели і домовлялися з вами, і ви були рушієм створення спецфонду, з якого коли ви платите кошти, щоб ці кошти не йшли в ОТГ на відповідні інші програми, а саме йшли на програму зариблення, тому разом з вами, з вашою підтримкою нам вдалося, і я дуже оптимістично дивлюся на те, що ми все-таки приймемо цей законопроект і прошу про підтримку народних депутатів в цьому, щоб вони нам допомогли прийняти законопроект щодо спецфонду і всі законопроекти, які були мною озвучені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Олександровичу.

До слова запрошується Ігор Клименок – т. в. о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Будь ласка, пане Ігорю.  

  

КЛИМЕНОК І.М. Дякую, пане голово, за надане слово. Дуже приємно бути сьогодні в залі, ще більш приємно, що це засідання можливо стає традиційним, тому що рівно рік тому в цьому залі починалася реформа рибної галузі. За цей рік Віталій Олександрович показав об'єми, які зроблені. Хочу сказати, окрім цих шести законів, які вже напрацьовуються, які вже є і працюють в центральних органах виконавчої влади, у нас починається, анонсую, реформа по аквакультурі. Володимир Григорович доповість коротенько про основні аспекти. І мені дуже приємно, що в цьому залі мені сьогодні доручили і є можливість представити вам новий фундаментальний закон, який на основі нашого законопроекту 7616, а ще зараз Закону  2989 став можливим, це Закон про простежуваність.

Будь ласка, увімкніть презентацію, я коротенько, 5 хвилин по основних контекстах.

Поки вмикають, також хочу сказати, що подяка кожному, хто є в залі, хто приєднується до наших робочих груп, до наших "круглих столів", тому що десь там на початку хтось казав, там дискусії і сперечання, зараз це перейшло в дуже добру конструктивну справу. Повірте, ми кожного чуємо, бачимо і намагаємося врахувати всі ваші зауваження. І я якраз попередньо дякую тим, хто дуже активно взяв участь в напрацюванні законопроекту по простежуваності. Сьогодні він знаходиться в Кабінеті Міністрів України і, сподіваюся, найближчими тижнями буде направлений до Верховної Ради на реєстрацію.

Шановні панове депутати, шановний голово, дуже сподіваємося на вашу підтримку в його прийнятті, тому що, по-перше, він є євроінтеграційним, він регламентує повністю, практично дослівно три регламенти: 1380, 1224, 1005. І він отримав якраз позитивну оцінку наших європейських партнерів, тому що вони його також дуже очікують. І прийняття цього закону закриє левову частину євроінтеграційних вимог України.

Наступний слайд. Я буду коротенько, щоб у нас більше часу було на дискусії. По результатах цього законопроекту в нас має вийти 7 постанов Кабінету Міністрів і 5 наказів Мінагрополітики, які повністю унормують і запустять роботу цієї системи. Але хочу наголосити, основним критерієм в цій системі якраз буде функціонування нашого електронного кабінету, електронної системи простежуваності, по створенню якої ми вже на сьогоднішній день ведемо активну роботу з Міністерством цифрової трансформації, з міжнародними донорами нашими, і з ФАО в тому числі, з USAID по створенню цього програмного продукту, який буде другим кроком після впровадження озвучених Віталієм Олександровичем кабінетів промисловика, любителя, журналів, дозвільних документів. І ми вже зараз готуємося наперед, щоб все це чітко розуміти. Основними користувачами цієї системи по суті будуть всі державні органи, які дотичні до риби, і всі суб'єкти господарювання, фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність у сфері рибної галузі і дотичні до продуктів рибної промисловості.

В той же час хочу сказати, що так як було багато зауважень на робочих групах, одним із документів, який буде прийматися, ми рекомендуємо, що буде прийматися Кабінетом Міністрів, будуть певні виключення, щоб не було доведено до абсурду певних категорій продукції, де входять невеличкі кількості компонентів з риби, там жир, наприклад – правда? – в лікарських засобах. Ця практика є належною і такі самі списки є в Європейському Союзі.  Тому ми ідемо по аналогії повністю, по імплементації законодавства до Європейського Союзу.

Далі. Ви може побачити на цьому слайді по суті таку коротеньку схему простежуваності. Ми визначаємо декілька видів партій. Основна партія – це вантажна, те, що є, яка буде рухатися з електронною товаротранспортною накладною, яку кожен споживач, кожен партнер, тому що ви укладаєте, передаєте між собою, відповідні контролюючі органи, які будуть допущені до цієї системи, зможуть прозоро контролювати всю систему. ТТНка буде роздруковуватися за бажанням з QR-кодом, по якому також можна перевірити достовірність інформації. Тому потроху ми відходимо від цих блокнотиків з ТТНками, де написано номер, дата, яка виписується, бачачи що на підході до вас ідуть якісь перевіряючі органи, і це покликано зробити нашу систему максимально прозорою. Але наголошую, що система простежуваності ефективно запрацює якраз другим етапом після впровадження наших вимог Закону 2989.

Наступний слайд.

Також у цьому законопроекті те, що нас зобов'язує Європейський Союз, уточнити вимоги до деяких дозвільних документів. Так як у нас зараз на сьогоднішній день він там закривався одним видом документа і не враховував особливості кожної … (нерозбірливо),  що і вело до певних складностей, ми поставили за ціль з Міністерством аграрної політики, щоб ми врахували особливості кожного виду документів і зробили цей документ практично автоматичним. От система простежуваності, яку ми закладаємо, дасть змогу суб'єктам господарювання, які там експортують продукцію, імпортують, вносячи відповідну інформацію по ходу обігу програмного продукту, отримати ці дозвільні документи,  в принципі,  в перспективі без участі державного чиновника. Тобто через свої персональні кабінети, через свої електронні кабінети на підставі уже тих даних, які хтось колись верифікував, перевірив попередньо.

І якщо коротко, також ми передбачаємо в цьому законі за належною європейською практикою перелік порушень і відповідальність за них, які ми потім переносимо у КУпАП, те, що Віталій Олександрович уже попередньо анонсував, тому на цьому зупинятися я не буду.

І цей закон, щоб ви зрозуміли масштаби і складність, і важливість, вносить відразу в шість законодавчих актів зміни – це про рибне наше господарство, про державний контроль та нагляд, про перелік документів дозвільного характеру, про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових  продуктів, про інформацію для споживачів щодо харчових  продуктів по аквакультурі – і  цей законопроект.

Потім програмний продукт, який буде створений по простежуваності. Він буде десь новаторським, він буде першим, який закриє питання виконання функцій і автоматизує багато потім процесів не тільки в рибній галузі Держрибагентства, а також інших органів, які дотично працюють з рибною продукцією і в рибній галузі.

Тому дякую за терпіння, за те, що вислухали.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  І я перепрошую, одну ремарочку буквально. Щоб ви собі розуміли актуальність даного законопроекту. Якщо ви знаєте, коли ми підписали Угоду про вступ до Європейського Союзу, там є певні розділи.  І 13-й розділ це якраз "Рибальство", йому приділяється дуже велика увага. 11-й розділ "Сільське господарство" і 13-й це "Рибальство". Тому Європа дуже прискіпливо дивиться на рибальство. 

І 60 відсотків, коли був проведений скринінг невідповідності українського законодавства до європейського, саме полягало в цьому законопроекті про простежуваність. Якщо ми його приймемо, то більше 60 відсотків ми виконаємо вже в рибальстві все-таки відповідності до європейських норм.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ми дискусію будемо продовжувати трохи пізніше. Всі питання зможете задати пану заступнику Міністра.

До слова запрошую Владислава Карпенка, керівника групи з розвитку продуктивності і доступу до ринків Програми USAID АГРО.

Будь ласка.

 

КАРПЕНКО В. Добрий день, шановні колеги. Добрий день, народні депутати. Дякую дуже за запрошення. Мені дійсно дуже приємно виступати тут і презентувати досвід нашої організації, яку я представляю, а саме це проект Агро, який впроваджується за підтримки USAID, тобто Агентства з міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки. Справа в тому, що ми підтримуємо не тільки сектор меліорації, який ми вчора  представляли і були присутні разом з вами на Другому Форумі, а також і підтримку інших секторів аграрної економіки України. Насправді не тільки аквакультура, а і молоко, м'ясо, овочі, фрукти, зернові культури, олійні культури і таке інше.

Але якщо стосуватися сьогоднішнього нашого напрямку аквакультури, ми вже протягом чотирьох останніх років тісно співпрацюємо з фермерами, з Міністерством аграрної політики щодо вдосконалення законодавства, а також намагаємося підтримати і протестувати, я би так сказав, різні  елементи, різні механізми, яким чином можна підтримати нашу аквакультуру. Я зараз не говорю про промислове рибальство. Ми не приділяємо цьому уваги. Чому? Тому що ми все ж таки були більше сконцентровані, зараз сконцентровані на розвиток фермерства, тобто те, що можна виростити на ставках, в закритих РАС-системах і так далі. Тобто там, де можна забезпечити власними ресурсами, власними нашими внутрішніми водоймами і так далі нашого споживача.

Буквально декілька цифр для того, щоб ми зрозуміли, в якому стані наша сьогоднішня аквакультура, і я буду більше говорити з точки зору маркетингу, тобто споживання риби і споживання населенням рибної продукції.  

 

Це цифри 2021 року. Звичайно, що 2022-23 роки - взяти якісь цифри майже нереально. Але ви можете побачити, що навіть до війни рівень споживання риби в Україні був в два рази менший ніж середньосвітовий. При цьому біля 80 відсотків цієї аквакультури, це були наші звичайні, те, що ми вирощуємо, коропові культури та інші. Це звичайно те, що вирощується у відкритих водоймах або виловлюється в річках і так далі.

У той же час, якщо ми будемо говорити про розподіл по різних видах продукції, то ті високомаржинальні види риб, такі як африканський сом, осетрові і так далі, займають дуже малий відсоток у вирощуванні, а відповідно й у споживанні, якщо ми кажемо про наше внутрішнє споживання. І це все призводить до величезної зміни маркетингу цієї продукції. Тобто ми дуже багато купуємо іноземної риби високомаржинальних культур.

Ми провели такий маленький аналіз, ми називаємо це ланцюжком доданої вартості, тобто виростили продукцію, куди вона йде далі. Біля 60-70 відсотків, це йде прямо від виробника до споживача через наші ринки, тобто через звичайні ринки. Тобто йде жива риба, приїхали, продали і так далі. Тільки 5 відсотків (давайте задумаємося), тільки 5 відсотків іде через переробку. Де ця додана вартість, яка залишається в нашого фермера або в нашого виробника, в нашій вітчизняній економіці?

Тому ми спробували проаналізувати, а які ж ми маємо слабкі ланки в розвитку сектору аквакультури. Я сконцентруюся тільки на трьох елементах. Я не буду зараз говорити про законодавчі якісь ініціативи. Про це вже дуже багато сьогодні говорили. І дійсно, мені дуже приємно, ми піднімали ці питання ще дуже-дуже давно. Є простежуваність і так далі. Це взагалі суперово, що ми сьогодні дійшли до цього. Тому що піднімали це питання 3 роки тому і дуже класно, що сьогодні вже є вирішення в цих питаннях.

Перше. Найбільша проблема перша, я би сказав, це дійсно відсутність цехів переробки, відсутність самої переробки аквапродукції. Далі я більш детально цього торкнуся, але, на мій погляд, це один з можливих механізмів розвитку цього сектору.

Друге, це те, що вже сьогодні також говорили, відсутність так званих RnD, тобто ресурс і розвиток. Іхтіопатологічна служба - де взяти ті ж самі генетичні ресурси? Ви знаєте, величезна проблема з відновленням ліній тих же самих коропових культур, які були пов'язані із Китаєм, із завозом із Китаю материнських ліній і це те, що сьогодні вже фактично перекрите і дуже мало у нас в Україні залишилося материнської чистої породи, чистої лінії по коропових культурах. А це все наше відновлення сьогодні в Україні.

Ті ж саме - наукові установи, які існують. У Херсоні величезне класне було відділення у аграрному університеті, але, на жаль, сьогодні ці всі надбання, які там були, вони втрачені. Ті ж самі іхтіопатологи, рибники, ті, хто працюють з РАС-системами, спеціалісти.

На жаль, сьогодні у нас дуже?дуже мало тих молодих людей, які залишаються в цьому секторі, які можуть бути підготовлені в цьому секторі. Дуже багато молоді, які можуть працювати з РАСами, залишають Україну, їдуть у тут ж саму Чехію і залишаються там,  тому що зарплата вище, є і в тому числі державою підтримуються різні напрямки роботи з наукою, дослідженнями і так далі. Тобто це, як на мене, величезна проблема, на яку потрібно звернути увагу.

І наступне. Ми говоримо сьогодні про роль України як світового лідера у виробництві певних видів продукції, як представлення, як ми можемо презентувати Україну на міжнародних ринках. Ми кажемо: "Олія з України, зерно з України і так далі".

Якщо ми говоримо про той же самий сектор аквакультури, давайте згадаємо досвід Польщі, досвід Чехії і так далі. Коли кажемо про аквакультуру Польщі, Чехії, що ми відразу згадуємо? Там є так звані локальні марки, бренди і так далі. "Короп Польщі", "короп Чехії" і так далі, тобто ці бренди – це лейби, які просуваються місцевим середовищем і які показують розвиток місцевої культури.

Ми ще два роки тому з Асоціацією аквакультурної спільноти почали розробляти так званий бренд "Вирощено в Україні". Це той самий бренд, який міг би просунути місцеву продукцію не тільки на вітчизняному ринку, а і вийти на ті ж самі європейські і світові ринки. А повірте, маркетинг, тобто доля ринку, є і вона не заповнена, і є величезна зацікавленість в цій продукції.

На жаль, на сьогодні ця робота призупинена, ми розуміємо чому, в зв'язку із ситуацією. Але, на мій погляд, за цим є майбутнє і в першу чергу, звичайно, що це не роль міністерства, це не роль нашого проекту просувати і розробляти це, це роль самих виробників для об'єднання і просування в подальшому цих ідей, цих напрацювань.

В 2021 році ми провели міжнародну конференцію по розвитку аквакультури, яка об'єднала біля 200 учасників, це одночасно взяли участь з 10 країн, які ділилися досвідом по розвитку аквакультури, що можна зробити в Україні і які є світові тенденції. Ми планували провести такий же форум в 2022 році. На жаль, у зв'язку із війною нам це не вдалося. Але ми все ж таки сподіваємося, що після війни ми відновимо цю діяльність і будемо допомагати таким чином просувати міжнародні якісь ідеї.

За результатами цього форуму ми виділили декілька таких напрямків, де ми можемо вже рухатися і які є перспективними для нашого розвитку. В першу чергу це інтенсифікація виробництва. Ми сьогодні кажемо, що використання ставків – це екстенсивне виробництво. Давайте з вами говорити відверто, такими шляхами йде сьогодні Польща, Чехія і так далі, вирощування тих же самих коропів не протягом трьох років, а протягом двох років за рахунок використання РАС-систем, перетримка в зимовий період, вирощування, інтенсифікація і так далі.

Ми порахували, що це дає додатковий прибуток від 30 до 60 відсотків. Так, на перших етапах це потребує певних інвестицій, але в подальшому це дає дуже величезний розвиток за рахунок економії одного року з трьох. І про це потрібно також думати і про це потрібно говорити при розвитку, наприклад, наступних програм підтримки.

Далі. Це вирощування риби в закритих басейнах. Світова тенденція, що до  2030 року вирощування риби в закритих  РАС-системах буде досягати до 40 відсотків. Сьогодні це біля 5 відсотків. В Україні це приблизно 1-1,5 відсотка на сьогодні  складає. Оце динаміка, яка є і яку можна використати у нас в Україні.

Так, проблеми є – це величезні інвестиції на першому етапі для інвестицій в побудові РАС-системи, в обладнанні і так далі.  Але,  в принципі,  якщо планувати підтримку, планувати цей розвиток – це те, що на завтра дасть величезний прибуток для нашої економіки України. Ми розуміємо, що сьогодні в умовах війни не всі готові інвестувати. Але якщо ми говоримо про завтрашній день, по закінченню війни, то ми маємо бути готовими до цього. Ми маємо бути готові інвестувати в це.

І, наприклад, коли я спілкувався з представниками аквакультури, кажу: "Добре, а що би порадили? Що ви відчуваєте? Якщо, наприклад, будуть якісь програми підтримки, на що би  ви хотіли? Як би ви бачили ці програми підтримки, наприклад, в РАС?"

Вони кажуть: "Знаєте, в обладнання - так. О'кей.  Побудували ми самі, самі побудували. Але було би дійсно доцільно підтримка в енергозберігаючих технологіях при використанні РАС систем. Тому що там величезний обіг електроенергії, постійно потрібно ганяти воду. У нас проблема з електроенергією, проблеми взагалі з утепленням і так далі і тому подібне".

Тому використання тих самих сонячних панелей, використання інших технологій замкненого циклу – це те, що може бути підтримано і, на мій погляд, це є перспективно для підтримки даного сектору.

На жаль, дуже багато сьогодні у нас виробників РАС систем, особливо по центральній Україні, закрилися, тому що були взимку проблеми з електроенергією і дуже багато риби загинуло.

Вирощування креветок, як це не дивно, і як це не, можливо, якось смішно, але не смішно. Але якщо ми побачимо цифри 2021 року, давайте задумаємося, 3 тисячі тонн було імпортовано в Україну.  Це не 1 тонна, це 3 тисячі. І сьогодні у нас є декілька господарств, які планували цю діяльність, і ми підтримували насправді цей розвиток як пілотний на двох господарствах - одне в Миколаївській області в партнерстві з аквафермою "Тилігул" по вирощуванню морської креветки, величезне підприємство, і  друге - пілот в Херсонській області на базі маленького фермерського господарства, яке займається аквакультурою. Ми почали вирощувати прісноводну креветку Розенберга. Дуже цікавий був підхід і насправді він показав дуже гарний результат. Вирощування креветки на початку весни в закритій РАС-системі, а потім випуск на догул у маленькі ставки закриті, грубо кажучи, це викопні ями, тобто зимувальники. Вода тепла, є що їсти, вирощування. Наприкінці серпня він виловив, підвіз в Київ, по 200 гривень продав - все пішло. Можна вирощувати? Можна. Перспективно? Дуже перспективно. На мій погляд, це є на сьогодні один з тих напрямків, про які потрібно думати і які потрібно також розвивати.

Але якщо ми говоримо про додану вартість, якщо ми говоримо про простежуваність, якщо ми говоримо про те, що може бути далі, як можна далі збути цю продукцію, у першу чергу потрібно думати про переробку, про продукти переробки. Давайте говорити, райдужна форель, осетрові - це є те, що дійсно виробляється і те, що може бути вироблено і перероблено саме в нас в Україні. 

Ще один приклад інтенсифікації виробництва і вдосконалення виробництва. Райдужна форель. Ну добре, це та продукція, яка вирощується  або виловлюється де? В річках гірських і так далі, і тому подібне. Правда? В Херсоні підприємство, Херсонська область. Тепло, так? Райдужна форель дуже любить холодну воду. В Херсоні фермер до війни вирощував форель і продавав, як ви думаєте, куди  райдужну форель? "Таврія В"  в  Одесі. Ні. Він із Херсона віз в Одесу і продавав на "Таврію В".  Чудово. В живому вигляді продавалося. Можливо це було зробити? Звичайно, можливо.

Осетрові. Є у нас і, дякую богу, розвивається ця галузь і сьогодні є дуже багато господарств, які почали вже дивитися в цей напрям. Той же самий Одеський осетровий комплекс, це те, що ми маємо тут, у нас, на базі Одеської області. По різних областях в Україні розвивається на сьогодні більш-менш в ту чи іншу міру, але це та галузь, яка може бути підтримана, наприклад, і та, на яку потрібно звертати увагу.

Знову ж таки, чомусь світові лідери у виробництві аквакультури, такі країни як Ізраїль і так далі інвестують свої кошти, приватні кошти, інвестиції в розвиток осетрових господарств в Польщі, Азербайджані та в інших країнах. Тобто саме в ці напрямки йдуть міжнародні інвестиції. Це приватні інвестиції. В Азербайджані існує величезна державна програма підтримки осетрового господарства. Майже 50 відсотків співфінансування з боку держави грантових коштів на розвиток осетрових господарств.

Наступний напрямок – це африканський сом. Здавалося б, де Україна, де африканський сом, але якщо ви зайдете в мережу супермаркетів, ви завжди побачите на поличках африканського сома. На жаль, останнім часом, як я сказав, дуже багато підприємств і аквакультурних саме позакривалися, які вирощували африканських сомів, тому що це теплолюбива така порода і коли відключали електроенергію, вона повимирала. На жаль, втрата, величезна втрата. Але це та продукція, це копчено-в'ялена продукція, яка є сьогодні на ринках, на поличках супермаркетів тієї ж Європи, і те, чого нам сьогодні не вистачає, тобто продукти переробки: копчена, в'ялена, запакована, готова до споживання, снеки.

Про креветку я вже також казав. І це те, що в принципі має місце і має свою перспективу.

Як я вже казав, продукти переробки. Балики і так далі, і тому подібне, це те, що може бути тривалого зберігання. А якщо дійсно будуть прийняті, дякуючи богу, ці всі проекти і законопроекти по простежуваності, це буде зробити ще простіше.

В рамках нашої діяльності, в рамках нашого проекту ми підтримали декілька проектів по переробних підприємствах. Один з них нещодавно запрацював в Хмельницькій області - "Хмельницькриба". Ви бачите вже продукти переробки, тобто консерви риби з товстолоба, з коропа і так далі. І дуже багато такої продукції вже пішло, вже є замовлення на ринки Європи, для того, щоб консерви з риби були не тільки для власного українського споживання, а й пішли назовні.

Про нормативну роботу вже тут багато говорили. На сьогодні ми також підтримуємо інші напрямки діяльності. Це такі як використання мулу для поліпшення сільгоспугідь. Нами проводиться зараз інтенсивна робота по дослідженню: а яким чином, ми ж маємо чистити ці ставки, яким чином цей мул може бути використаний і як він може ефективно бути використаний. Я думаю, що вже через декілька місяців ми зможемо з вами поділитися цими результатами і будемо запрошувати вас для того, щоб ви також використовували цей досвід.

І останнє. Вчора ми були з вами на Меліоративному Форумі. Здавалося б, де меліорація, де аквакультура. Маленький досвід з Польщі. 2 роки тому Польща замислилася про проблему, яка, в принципі, також притаманна для України, особливо декілька років тому (пам'ятаєте?) ставки обміліли, була дуже велика посуха, на 2, на 3 метри в деяких місцях впав рівень води, дуже багато риби загинуло в ставках. Польща мала ті ж самі проблеми і замислилася: а який зв'язок? А насправді ж оці всі аквакультурні об'єкти як ставки і так далі, вони є елементами меліорації по збереженню води для використання фермерами при зрошенні. Якщо ми задумаємося про один сектор, він за собою тягне і розвиток другого сектору, вони пов'язані між собою. Тому вони запровадили пілот по державній програмі з утримання води – вони її так назвали. Тобто досліджують, яким чином оновлюється вода, яким чином можна налагодити співпрацю між аквакультурними об'єднаннями і фермерами по використанню цих ставків для зрошення.

Я думаю, що оскільки зараз іде величезна підтримка з боку Європейського Союзу України, я думаю, що цей досвід ми маємо з вами використати, і, може, запросити навіть польських експертів, щоб вони допомогли нам розробити аналогічну програму.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Владиславе.

Було схоже на лекцію, але таку дуже досвідчену і фахову.

Я до слова запрошую Володимира Вовкотруба – директора Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Держрибагентства. Максимально коротко.

 

ВОВКОТРУБ В.Г. Шановні народні депутати, шановні представники центральних органів влади, шановні представники місцевих органів влади, шановні представники риболовного бізнесу! Держрибагентство 2023 рік визначає для себе роком аквакультури, тому що саме цей вид діяльності на сьогоднішній день потребує державної підтримки та уваги. Є низка проблемних питань, які існували і раніше, а у 2022 році в зв'язку з широкомасштабним вторгненням російських військ на територію України тільки загострились.

Основними проблемами аквакультури, що гальмують її розвиток, на сьогодні є військова агресія, тінізація сфери аквакультури, низька прибутковість аквакультури, відсутність консолідованої позиції з врегулювання комплексних проблем. Війна змусила нас терміново переглянути стратегічні напрямки розвитку. Сьогодні пріоритетом для нашої країни є забезпечення продовольчої безпеки. Аквакультура є одним з перспективних напрямків сільськогосподарського виробництва. Тому відновлення аквакультури, модернізація і технічне переоснащення виробничої сфери, широке запровадження інновацій та ресурсно-заощадливих технологій є стратегічним державним завданням.

Наразі ми маємо констатувати те, що суб'єктам аквакультури в складних умовах воєнного часу дедалі важче тримати рентабельний рівень виробництва. Це пов'язано зі спадом збуту і з кадровими проблемами, логістичними проблемами, подорожчанням кормів для риби і відсутністю обігових коштів та інших факторів. Очевидно, що ці проблеми потребують оперативних рішень і надзвичайно важливо встановити з бізнесом аквакультури ефективну комунікацію.

Ще одним відкритим проблемним питанням залишається відсутність чіткого законодавства у сфері ведення аквакультури. Так, в даний час ведуться роботи по адаптації українського законодавства до норм Європейського Союзу. Законодавче врегулювання – процес складний та довготривалий, що пов'язано із погодженням та прийняттям виваженого рішення.

Серед нагальних завдань, які першочергово необхідно запроваджувати, є відновлення зруйнованої в результаті військових дій виробничої інфраструктури, запровадження інноваційних та ресурсно-заощадливих технологій, заходи з виведення сектора аквакультури з тіні, система простежуваності, "єРиба" та інші електронні сервіси; створення механізму підтримки суб'єкта аквакультури, зниження податкового навантаження, спрощення дозвільних процедур тощо, система професійного об'єднання суб'єктів аквакультури з функціями самоврядування.

Для вирішення всіх перелічених вище завдань розроблена концепція відновлення аквакультури в Україні. Це стратегічний системний план повоєнного відновлення виробничих активів аквакультури в Україні з наступною модернізацією виробничих потужностей. Серед нагальних завдань, які потребують вирішення вже сьогодні, є законодавче врегулювання реалізації права загального водокористування на орендованих для аквакультури водоймах, удосконалення змісту договорів оренди водних об'єктів для цілей аквакультури, зменшення податкового навантаження щодо оренди землі та суб'єктів аквакультури, врегулювання рибогосподарської меліорації. Усі заходи, які передбачені концепцією, мають привести до підвищення інвестиційної привабливості аквакультури, удосконалення взаємовідносин між стейкхолдерами у сфері аквакультури, запровадження державних електронних сервісів. Наприклад, "єРиба", система простежуваності водних ресурсів та інше,  що забезпечать запровадження електронного урядування галузі, якості продукції аквакультури та спростить процедуру оформлення експортно-імпортних операцій, що прогнозовано виведе її з тіні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за такий емоційний і швидкий виступ. І хочу від нас вас привітати з днем народження і побажати всього  найкращого! (Оплески) 

Я до слова запрошую Аллу Стоянову – директорку Департаменту  аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної  військової адміністрації.

Алло Андріївно, будь ласка.

 

СТОЯНОВА А.А. Доброго дня, шановна спільното!

Я дуже сподіваюся, що наша чергова така нарада закінчиться черговими результатами, які кожний суб'єкт господарювання відчує, безумовно, на собі. 

В свою чергу хочу теж приєднатися до привітань пана Володимира з днем народження. Вітаємо щиро від Одеської обласної адміністрації! Бажаємо незламного козацького здоров'ячка, щоб його вистачило на всі ваші мрії і бажання! Так. По-іншому бути не може.

В свою чергу хочу подякувати і команді депутатів, і Міністерства аграрної політики за таку єдину позицію в галузі рибного господарства. Хочу сказати, що наш регіон на це дуже довго чекав і нарешті ми бачимо роботу, яка проводиться, тому що над цим законодавством не працювали майже 20 років. І бізнесу було дуже-дуже тяжко.

Я гарно пам'ятаю нашу першу нараду, скільки було проблемних питань, негативу і всього такого іншого, тому що не було роботи і було дуже багато питань. І навіть не всі, хто був тут в цій залі, одразу мали на ці питання вирішення.

Сьогодні я бачу єдину роботу і комітету профільного, і депутатського корпусу Верховної Ради з міністерством. Я бачу, що проводиться дуже велика  робота на законотворчому рівні і ми бачимо результат цієї реформи, безумовно, на нашому секторі. І сьогодні я надам буквально декілька цифр, як було раніше і як стало.

Якщо можна, наступний слайд, будь ласка. Перші пару слайдів я хочу показати нашим шановним гостям, щоб вони розуміли, які масштаби і перспективи по аквакультурі, по марикультурі в нашому регіоні. Ми маємо загальну площу акваторії дуже велику, ми маємо протяжність 250 кілометрів берегової смуги, ми маємо велику економічну зону і територіальні води.

Далі, будь ласка. Ми маємо 8 лиманів на Одещині загальною площею в 96 тисяч гектарів.

Далі, будь ласка. Річки: Дністер з притокою Турунчук протяжністю 120 кілометрів і Дунай з притоками протяжністю 136 кілометрів.

Далі, будь ласка. Наші озера, їх дуже велика кількість і вони всі потребують уваги. І господарська діяльність на цих озерах, вона не лише відносно вирощування продукції рибної галузі, а дійсно це і наше зрошення, це і питне водопостачання, тобто це наше життя.

Далі, будь ласка. Ми маємо 3 водосховища у загальній кількості 3 тисячі гектарів.

Далі, будь ласка. Раніше щодо вилову, щодо промислу рибальського ми користувалися тим законодавством, яке було, і всі лоти розподілялися вручну, і до того, як почала впроваджуватися реформа, максимальна кількість грошей, яка надходила до бюджету, складала до 2 мільйонів гривень, це по нашому регіону.

Далі, будь ласка. На цій таблиці ми бачимо в розрізі трьох років – 2020, 2021, 2022 роки. І зверніть, будь ласка, увагу лише на цифри, тобто яка сплата була здійснена користувачами. За 2020 рік - це було 2,3 мільйона грошей, 2021 рік – це було 2,6, на 300 тисяч більше, в 2022 році, безумовно, в умовах війни ця сума складала 730 тисяч.

Далі, будь ласка. Сьогодні завдяки тому, що все це виведено через аукціони, через ProZorro, ми маємо біля 40 суб'єктів господарювання. І за інформацією станом на травень цього року надходження до бюджету ми маємо вже 9,5 мільйона гривень. І це з урахуванням удорожчання ресурсів, недостатньої кількості ресурсів, недостатньої кількості людського ресурсу, тому що нам порівно і кордони захищати, і промисловість зберегти. І початок, він відбувався теж з не зовсім таким якісним розумінням, як все це відбудеться і наскільки це знайде своє місце, тобто рибалкам потрібно було розібратися в цих аукціонах, бухгалтерам, керівникам – це було дуже непросто, але все це зробили і завдяки консультаціям, і ProZorro продажу це сталося, і сьогодні ми маємо такий результат.

Далі, будь ласка.

Щодо вилову водних біоресурсів. Ось таку кількість було виловлено на Дунаї – це 89 тонн. По Будацькому лиману – 1 тисяча 808. У річці Дністер – 231. Загальний обсяг по СТРГ ми маємо 2 тисячі 323. І станом на травень ми маємо 928 тонн.

Будь ласка, далі.

Ну, тут сьогодні була дуже цікава аналітика від USAID АГРО. Дуже дякую.

І хочу сказати, що дійсно мене вразила ця цифра, яка проходить, от який обсяг риби через переробку і який обсяг через сировину. І хочу сказати, що завдяки сильній команді в державі, керівнику країни, команди Офісу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів здійснюється дуже потужна робота в напрямку зміни нашої країни від сировинної держави до держави з доданою вартістю. І запроваджена сьогодні низка проектів і пропозицій і державної підтримки щодо розвитку саме переробної промисловості.

І я дуже раджу всім рибалкам звернути на це увагу і розібратися, як це працює. Сьогодні є державна грантова підтримка. Кожне з ваших підприємств може отримати на розвиток 8 мільйонів гривень і є там додаткові умови по кредитуванню пільговому, хто користується саме цією програмою. Дійсно, тут є проблематика, що цей сектор дуже довго знаходився в тіні, і для того щоб бути повноцінними отримувачами всіх державних програм, по-перше, ви маєте упорядкувати  свою бухгалтерію, свої баланси, свою звітність, тому що сьогодні і банки кредитують, і держава надає гранти лише тим підприємствам, які працюють виключно "в білу", які виключно мають позитивну звітність. І хочу сказати, що це безумовно і однозначно ваше майбутнє. Хто стане робити це вже сьогодні, то він зможе користуватися цими благами, хто буде або озиратися, або відволікатися, ви до цього все одно прийдете, але ви запізнитеся і втратите свої можливості.

Тому запрошую до співпраці. Все, що потрібно, ми готові консультувати, підтримувати і направляти. Ну, мені здається, це останній слайд презентації. Так чи ні? Так.

Дякую за увагу. Якщо є запитання, то готова відповісти. І, користуючись нагодою, хочу подякувати районній державній адміністрації за те, що надали таку площадку і допомогу в підготовці цього заходу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Андріївно.

Фактично доповіді завершені, ми будемо переходити в режим обговорення. У нас є декілька людей, які записалися на співдоповідь, але вже можете задавати питання всім, для того щоб ми могли це обговорити.

Я до співдоповіді запрошую Олександра Шлапака – директора Всеукраїнської федерації роботодавців рибної галузі України.

Будь ласка.

 

ШЛАПАК О.П. Ми до цього часу чули доповіді наших керівників агентства, міністерства і ми чули комітетські  висловлювання. І однозначно всі ці висловлювання були в тому, що ми йдемо по реформуванню рибної галузі і на цьому шляху ми маємо такі-то здобутки.

Я хотів би сказати від Федерації роботодавців рибної галузі, по-перше, що рибалки дійсно хотіли реформування рибної галузі, вона була нагальна, тому що працювати по старій системі вже стало майже неможливо. Але так, як ми представляли і як представили нам керівники галузі - це зовсім різні напрямки. З нашої сторони, як нам здається, і ми на цьому наполягаємо, агентство і міністерство пішли по тому шляху, щоб отримати відразу гроші. А ви знаєте, якщо отримуєш відразу гроші, то це короткі гроші, це недовгі гроші. Дивіться, ми аукціони провели, ми не проти аукціонів були, ми тільки говорили про те, що аукціони потрібно провести для 15 процентів, на 15 процентів користувачів. Тобто дати можливість новим зайти і дати стабільну роботу старим традиційним користувачам. Це підтверджує і європейська практика. Вивчаючи досвід європейських країн, він підтверджує.

По-друге, як працювати, якщо ми 28 грудня розглядаємо розподіл квот по постанові старій, а з 1 січня ми переходимо на нову. Тобто протягом двох днів змінюємо все по-новому. Як можуть підприємства, люди до цього підготуватися? Чому немає перехідного періоду? Хіба це неправильне запитання? Дивіться, ми обговорюємо 28 грудня, кому ми видаємо по старій системі, а з 1 числа ми вже говоримо, що ні, ми вже працюємо по новій. І що в результаті ми маємо? Ми маємо те, що чотири місяці галузь стояла. І тому оці цифри, які зараз називають, і по річці Дунай, вилов там в три рази менший, чому? Ми пропустили півтора місяці тієї продуктивної роботи, коли можна було ловити. Вона ж не ловиться тоді, коли ми хочемо, а тоді, коли потрібно її ловити, дозволено, і коли вона йде.

Далі, поки ми почали наробляти нормативні ці акти, постанова то прийнята, але як вона запрацює? Ви ж розумієте, що потрібне оголошення, місяць зачекати і так далі. Це все привело до того, що ми почали працювати з квітня місяця. І ми стояли. Ми ж теж пропонували, що давайте, ну дайте якийсь перехідний період. Але нас не почули.

Розумієте, ми не проти реформування. Але я роблю висновок в тому, що через те,  що ми одну і ту ж проблему, одні і ті ж задачі вирішуємо. А вирішуємо їх трохи по-різному чого? У нас немає довіри. У нас не було довіри.

Я повинен сказати, що в останній час ставлення трохи змінилось. Змінилось із сторони нашого міністерства, коли почали дослухатись. Але сказати, що це корінним чином щось змінило, поки що ні. Але я вважаю, що це вже плюс. Тому що на сьогоднішній день  нам обіцяють те, що уже як би розуміло, що проводити ці аукціони кожен рік – це "кошмарити" бізнес. Ви ж розумієте, аграрний комітет, який займається землею, як ви собі розумієте, щоб давати на кожний рік проводити аукціон,  візьме він на наступний рік ті гектари землі чи не візьме? Ось так само у нас!

А якщо він не впевнений, що він візьме, то як він ставиться до цієї землі, як він ставиться до цієї водойми? Ви ж розумієте, у європейських правилах всюди сказано "від  5 до 10 років", немає менше 5 років. Чому ж ми тут на 1 рік? Теж таке питання я хотів би, щоб почули  це і  якось врахували це в подальшому.

Добре, з чогось починати потрібно. Хотілось би починати, так, і потрібно починати, але і поменше створювати собі проблем, щоб потім їх успішно долати.

Наступне питання, на чому я б хотів зупинитись. Дивіться, приймаємо правила любительського рибальства. Я особисто вносив поправки. Для чого ми не регламентуємо видобуток рапанів? Ну якщо деякі товариші не розуміють, що це, то я поясню. У нас видобуток водних живих ресурсів по Чорному морю на 60 процентів складає рапан. Тепер дивіться, ми дозволили   любительському рибальству   без  будь-якого обмеження видобувати рапанів. То я як промисловик чи мої товариші повинні вийти на аукціон, заплатити передоплату за  користування водними живими ресурсами, при тому на пів року вперед, бо я виграю  лот в грудні, якщо це, дай бог, ще буде правильно, а почну ловити його в червні. Пів року проходить. За пів року я вже 50 процентів повинен оплатити, потім сплачувати податки з людей, з усього.

А що буде любитель? Любитель, він має маску, має документ, що він може пірнути і скільки хоче, стільки й добуває. Мені відповіли на те, що "екологи там чи що не будуть зараз погоджувати і ми тут уже не можемо  змінити". Але ви уявляєте, що ви "кладете" повністю галузь по Чорному морю?! Повністю! Ну хто піде робити з податками, як можна робити без податків. Знаючи наших людей, а ми самі такими є, то піде на менший  спротив.

Ну тому дивіться, я вам пропонував це, що внесіть зразу поправки, поки ще на Чорному морі не почали працювати. (Шум у залі) Там правила, вони вже затверджені. Там достатньо цих правил, щоб уже воно вступило в силу. Там достатньо. (Загальна дискусія) Правила, але вони дозволяють уже працювати. Розумієте?  (Загальна дискусія)  Ні-ні, я може обмовився і назвав не той закон. Пробачте, якщо я може обмовився, але суть це не міняє. Розумієте? І при цьому й цьому законодавчому акту це дозволяє працювати не на рівних зовсім умовах. Так. (Загальна дискусія) Ні, там не ФОПи, там любителі. (Загальна дискусія)

 Дивіться, наступне питання. У нас наразі те, що реформування потрібне і воно потрібне в найкоротші терміни, тут немає ніякого заперечення. Потрібно закінчити його, бо незакінчене діло що? Втрачені гроші. У нас так говорять. Значить, нам потрібно його закінчити, тому що ми сьогодні вот стоим посредине. Мы начали его, разрушили старое, но ничего  не создали нового на сегодня. Это надо констатировать. Пока что, посмотрите, мы от старого отошли, а новое до конца не сделали. Мы не сделали те подзаконные акты, приказы, которые нам нужно, чтобы оно работало. Если бы это была не война, поверьте, этого бы не было. Мы просто  не допустили бы этого. Это я вам говорю точно, что так было бы. Но в условиях войны мы согласны, что нужно сегодня сначала выиграть войну, а потом все остальное.

У нас сегодня нагрузка, сегодня вот говорили докладчики, що потрібно зменшити навантаження на бізнес. А що  у нас відбувається? У нас збільшене навантаження на бізнес. Поясню чому. Ми вводимо і нові закони, нові закони, РПП, вимоги до РПП. Тут, до речі, свої теж вносили поправки. Хлопці, якщо ви хочете, щоб РПП були і відповідали європейському стандарту, то потрібно для цього мати землю в оренді.  А щоб мати в оренді землю, то дайте механізм, щоб ми отримали цю землю. Я давав ці поправки, що зробіть поправки, щоб вивести для РПП, там, наприклад, до 0,5 гектара чи 0,2 гектара, дати можливість без аукціону цю землю видавати. Ви ж  розумієте, який сьогодні місцевий орган самоврядування може провести цей аукціон. От спитайте, скільки землі через аукціон видали. От по нашій по Одеській області можна сказати. Та на пальцях порахувати. Чому? Вони не тягнуть. І щоб зробити цей аукціон по землі, потрібен мінімум рік. Кадастровий номер і так далі, і тому подібне. Я працював у  депутатській комісії земельній і дуже розумію в місцевій, як це проходить. Це майже неможливо або затягується на роки.

Тому я просив, що давайте зразу, якщо є вимоги до РПП і щоб їх створити, і щоб вони відповідали, то зразу робіть, щоб можливість була реалізувати ці законодавчі акти. Ми це пропустили, а ось вимоги до РПП дали. Тобто навантаження на підприємців зросла, тому що потрібен  експлуатаційний дозвіл. Експлуатаційний дозвіл веде, що треба систему HACCP розробити.  Система HACCP ще має на увазі і отаке – це переростає в сотні тисяч гривень. Сотні тисяч гривень!

От далі. У нас змінилось майже все. Дивіться, техогляд, ми звикли, техогляд плавзасобів до цього робила "Рибфлотінспекція" і вона була безкоштовна. Так, щось давали. Так от, "бесплатный сыр в мышеловке". Це таки правда. Але повірте, сьогодні за  найменший плавзасіб мені потрібно мінімум 5 тисяч гривень дати, а у мене їх 42 одиниці. І крім того, матеріальне забезпечення до нього добавити. Тому що вимоги регістра і "Рибфлотінспекції" це різні. Обратно же выросла нагрузка.

А тепер уявіть, що підприємці, які працюють на Чорному морі. Ми не працювали зараз  2 роки.  Нам виходити туди  зараз "на воду": заплатити за аукціон, заплатити за техогляд, у нас змінились умови проведення технічного огляду місць базування, нові вимоги, і вони більш суворі, і це теж потребує фінансових витрат. Тому я хотів наголосити, що, розумієте, ми говоримо, з однієї сторони декларуємо, що  ми хочемо зменшити фінансовий тиск на підприємства, але все виходить всюди навпаки, ми збільшуємо його з прийняттям нових  законодавчих актів.

Наступний момент. У нас в Законі про внесення змін до деяких законодавчих актів, я от питаю і ніхто  не може мені відповісти. Чому ми залишили, в новому законі є положення, це пункт 27.1, так, що рибодобувні підприємства повинні до 1 вересня задекларувати право на промислове рибальство? І подати там наявність матеріальної бази і таке інше. Скажіть мені, будь ласка, для чого це, якщо ми проводимо аукціони, де нічого  цього не потрібно? Для чого ви "забиваєте" це навантаження для підприємств? Щоб ми подали ці, ми повинні в податковій взяти довідки і таке інше. Для чого це? Чому я це приводжу як приклад? У мене є пояснення і я хотів би, щоб ми його зрозуміли. Воно правильне чи ні, але раз ми вже тут розмовляємо і хочемо знайти якусь спільну точку, мені здається, що все це відбувається через те, що у нас розробляються і розроблялись до цього законодавчі акти, де ні активна частина науковців, ні промисловики, ні громадські організації не брали тієї участі, яка потрібна була б, щоб  ці законодавчі акти були якісні. Ще раз, ми не проти них, але вони потрібні робочі. А що, по-моєму, повинно бути робоче? Робоче - оце отак, уявіть, що через 3 роки ви працюєте, от присутні тут, за столом, працюють в рибному господарстві і можуть уявити, що вони вільно будуть працювати, що вони можуть вкладати кошти, не боячись, що там їх відберуть, що буде якась гарантія. Оце буде робоче, тоді будуть вкладати кошти.

Ну повірте, от на сьогодні система, яка існує, або, як тут говорять, ви її завершуєте, і правильно, або повертайтесь назад, тому що на сьогоднішній день ми не отримаємо того результату, що і ми, і ви хочете. Я хотів ще сказати, що от виступ представника USAID,  я підписуюсь під кожним його словом.  І побувавши на Форумі в Брюсселі, де ми були делегацією, я хочу сказати, що перспективи дуже великі в України в цій галузі, але найперше, щоб вона змінилась, законодавство повинно бути. Не буде законодавства, того, щоб вкладали гроші, воно не буде розвиватись. Я просив би вас, депутатів Верховної Ради,  от  ви стоїте біля джерел, ми декларуємо ті ж самі задачі, що ми хочемо зробити. Ми готові, розумієте, якщо вам щось потрібно. Я готовий надавати "справки", дивіться ті "справки". Я ж не говорю, що вам робити. Ви самі приймайте рішення, але ж хоч запросіть, скажіть: а подайте по цьому питанню, яке ваше, у вас  складеться теж якась думка. Тоді, я думаю, більш якісні будуть законодавчі акти ті, що зараз випускають.

Ну а по спецфонду, припустимо, я повністю підтримую, тому що це дуже така нагальна проблема, яку ми весь час, скільки ми не платимо, ні разу ми не отримуємо ні одної копійки. Тому дійсно цей Закон про спецфонд, от  ми його просили років п’ять тому, якщо ви зможете його вже прийняти, то ми будемо дуже вдячні, щоб цей спецфонд вже запрацював.

Закон про простежуваність. Однозначно він повинен бути. Але ще раз хотів би, дивіться, ми подаємо, ми начебто проговорили про нього в Zoom, качественного  обсуждения по нему не было. Там є декілька таких моментів, цей закон повинен бути робочий, а якщо там потрібно зараз підприємцю ще отримувати три там документи лишніх, як я їх називаю, "лишні" в лапках,  чи, дивіться, сьогодні "забито" в проекті закону, що при продажу повинно бути внесено не пізніше чим за дві години. Але ж після цього закону ідуть вже законодавчі органи в части ответственности, да, и будет там административная или уголовная ответственность, а скажите, а мы в состоянии в течении двух часов заполнить? В Вилково есть везде там этот Интернет и этот, чтобы могли передать? И если вы сейчас внесете этот законодательный акт, что он через месяц вступает в действие, то давайте сначала проверим, чи є така можливість везде, а може ми його відтермінуємо через рік, через два? Чому в Європі не приймається жоден з моменту підписання? Дається якийсь час на рік, на два, щоб люди могли пристосуватися до нього. А у нас сьогодні підписали, завтра ми приступаємо. Як ми приступаємо, нікого це не цікавить. Закон цей потрібен, це однозначно, тільки зараз розмова йде про якість.  

У мене з більшості цих питань все. Я хотів би ще раз побажати всім нам, щоб ми більше розуміли один одного, більше довіряли і ті законодавчі акти, що виходять, щоб вони були більш якісні. Спасибі.

(Оплески)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна вас запитати? А яке от додаткове навантаження у вас з'явилося після прийняття нормативно-правових актів цих? Приблизно. Загальну суму можете назвати по вашому підприємству? Орієнтовно.

 

ШЛАПАК О.П.  По моєму підприємству не менше… От я працюю на Чорному морі, я не працюю на річці. Якби я зараз от починав, у мене не менше 2-2,5 мільйона гривень.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Додатково.

 

ШЛАПАК О.П. Додатково. Можу розписати і дати, я за свої слова звик відповідати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Будемо вдячні.

 

ШЛАПАК О.П.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталію Олександровичу, тут було багато питань, які стосуються саме міністерства. Може, якісь коментарі такі короткі, якщо вони є? 

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так, звичайно. Ну, розпочнемо з аукціонів. Я тут коротко записував собі. Щодо аукціонів. Після декількох зустрічей, тому що ми проводимо щомісяця по декілька робочих груп і консультуємося і спілкуємося з усіма гравцями ринку - як промислу, так і культури, і любителів. Ви знаєте, що ми передбачаємо правки до найближчих законопроектів, у нас на сьогодні є законопроект 8119, і ми це проговорили з вами на зустрічі з міністром, щодо того, що ми впровадимо трьохрічні аукціони, по 30 відсотків які будуть продаватися. Тридцять відсотків – один рік, наступний рік 30 відсотків і останній рік буде 30 відсотків. Тобто      перший рік буде продаватися 30 відсотків на 3 роки, 70 відсотків на рік. На другий рік буде продаватися знову ж таки 30 відсотків, і тоді у нас уже 40 відсотків буде на рік продаватися. На третій рік знову ж таки 30 відсотків на 3 роки і 10 відсотків на 1 рік. І потім уже буде постійно так, що перші аукціони, які були прийняті на 3 роки, вони повертаються. І після третього року щорічно буде проводитися так, що 30 відсотків на 3 роки і 10 відсотків на рік. По схемі.

... (Не чути)  

Дивіться. Ми ж з вами проговорювали питання  і ви сказали, що 3 роки – це достатньо для того, щоб ми могли планувати. Перед цим.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я перепрошую. А чому не на 3 відразу? Дивіться, нам USAID щойно доповіло, що цикл 3 роки. Навіщо тоді...

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дивіться, ви плутаєте. Цикл 3 роки – це в аквакультурі, а це промисел. Це різні речі, тому що в аквакультурі ви запускаєте мальок і 3 роки ви утримуєте, тобто це ви самі вирощуєте, годуєте і все. Промисел – це фактично ви купуєте квоти, маєте судно, виходите і ловите, умовно, природну рибу або ту, яку ж і самі зариблювали.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А там поновлюється кожного року?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Звичайно. Природні водойми зариблювали раніше рибалки. Зараз буде зариблювати спецфонд.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тобто мальок, який в цьому році народиться, вже наступного він виросте і можна буде його ловити?

 

ШЛАПАК О.П.  Через 2 роки, через 3 роки.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Через 2 - через 3.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  А в чому різниця?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Велика різниця. У водоймах природніх вже є багато риби різновікової.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не бачу різниці: що там, що там є мальок. Йому потрібно вирости.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Тоді нехай буде так...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Потрібен час.

 

ГОЛОВНЯ В.О. На що? В промислі? Ну, дивіться, там є різниця в тому, що в природні водоймах вже є водні ресурси...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я перепрошую, пане заступнику міністра, люди, які працюють в цьому секторі, кажуть, що немає різниці, що потрібен час що там, що там.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Дивіться, давайте запросимо науку і з науковцями поговоримо і вони вам розкажуть...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми запросимо науку, щоб їм також грамоти якісь вручили спочатку?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Ні. Ми запросимо науку для того, щоб вона пояснила, чи є різниця в аквакультурі і в промислі чи немає.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Дивіться, зараз немає у нас науки, зараз є особи, які працюють в цьому секторі...

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є у нас представники науки. Дякую. Але маленький лікбез. У світі є по рибному напрямку два основних напрями. Це промисловий вилов, що здійснюється в загальнодержавних, міжнародних водах, де виловлюються водні біоресурси, які самі відтворюються в певних умовах свого природного  середовища, де є певні види і де за зобов'язаннями, беремо Європейський Союз, регламент, цей вид діяльності ліцензований, з дозвільними документами, його не можна здійснювати просто так, на свій страх і ризик господарської діяльності, він чітко регулюється. Є й інший напрямок – аквакультура, це  РАС-системи, це наші ставкові господарства. Тому і регулювання по аквакультурі в Європейському Союзі зовсім інше. І вимоги навіть до продукції отриманої, до однієї й тієї самої риби від аквакультури і від дикого промислу, те, що отримали, також різні, щоб допустити його до ринку. Я скажу так, те, що в промислі, набагато простіше доходить до ринку, менші вимоги, чим в аквакультурі на сьогоднішній день. Тому це є різні регулювання. І прохання, щоб  ми так само далі рухались. І так само різне навантаження фінансове як на аквакультуру, так трохи на промисел.

А далі по питаннях будемо просто рухатись. Давайте пройдемося по всіх питаннях, тоді дискусія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку.

 

________________.  Справку все-таки внесу. Смотрите, как рассуждает производственник. Я на год получаю разрешение на работу. Но чтобы пойти в море работать, мне надо иметь основные средства, притом на миллионы гривен. Как можно купить судно? Чтобы купить судно, извините, мне нужно взять кредиты. За кредитом я иду в банк, они говорят: "Вы что, на год, на три. Ребята, вы хотите на 8 лет взять кредит, а у вас разрешение только на 3 года. А через 3 года вы выиграете аукцион или нет?". Вы пойдите в банк, они вам это скажут. Они говорят: "Какие кредиты, Александр?! Вот, насколько возьмешь, настолько кредиты, потому что дальше неизвестно будешь ли ты работать". А мы же делаем для чего? Мы хотим, чтобы мы поймали рыбу, чтобы мы давали налоги.

Я не договорил одного, что мы пошли по пути получения денег сразу. Я бы не аукционы проводил, я бы конкурсы проводил, чтобы сколько рабочих мест, сколько налогов платят, сколько рыбы добыть. Это было бы более полезно для государства, мы получили бы в разы больше денег, только может не за раз, мы можем сейчас отчитаться, что мы получили в два раза больше. Я уверен, сегодня, к новому году, что мы посчитаем, сколько было, мы не выполнили те задания, которые ставили, увеличим количество рабочих предприятий. Уменьшилось количество рабочих предприятий и будет уменьшаться, могу уверять вас. Чего мы добились? Мы выполнили квоты по этому? Не выполнили квоты. Да, что мы дальше добились? Поэтому у меня вопросы есть. Я говорю, повторите мне, пожалуйста, почему мы даем на год или на 3, а не на 5 или на 10,  как в Европе. Поясните, почему вы на год решили аукционы делать или на 3, а не на 5 или на 10. Когда нам для производственников, мы хотим, вы говорите: мы каждый год распределяем. Я вам поясню это. Вы распределяете, дайте нам процент частки, а сколько вы распределите, на сегодня наука определила тысячу тонн, у меня есть процент, 16 процентов. Я получу 16 процентов, я знаю, там будет на 10 тонн больше или меньше, но я гарантированно знаю, что я буду работать. А что сегодня? Я на этот год вышел, а на следующий год у меня бухгалтер, система сломалась, еще что-то, я не получил это. Что мне делать? У меня суда морские, стоимость их, вот сегодня в Херсоне, которые затопило, 250 тысяч долларов. Новые, которые предложили, миллион стоят этого же класса. Вы считаете, что мы сможем брать эти суда или нормальные, мы же хотим уже работать на новых судах нового поколения. За что мы купим их? Я поэтому стучусь к вам, я нормально разговариваю, прошу вас, что посмотрите, послушайте нас, ну нельзя нам делать даже эти аукционы на год, на три. Оставьте 15 процентов для тех,  кто новое хочет, на каждый год 15 процентов лимитного, оставьте для того, чтобы новые могли заходить, как вы хотите. Но 85 дайте гарантированно людям, чтобы они были уверены в этой  работе. Вот это мы просим вас.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Можна? Я стосовно коштів з вами повністю погоджуюсь, оскільки, якщо ти заходиш в цей бізнес,  ти ж робиш перше фінансування самої своєї матеріально-технічної бази на те, що ти налаштовуєшся, якщо ти будеш працювати на Чорноморському басейні або ти будеш працювати. Я пам’ятаю ваш виступ минулого разу і ви виступали на комітеті і дійсно питання було -  чому рік, воно завжди піднімалось. І на превеликий жаль, воно так і не було певним чином вислухано. І особисто я, що я спостерігаю після всього, що сказано? Якщо я не помиляюсь, у нас рибна реформа, вона з трьох законів (правильно?) основних, якщо я не помиляюсь. Так на комітеті ми говорили. Якщо ми бачимо хронологію, то ви повністю праві: куди ми поспішаємо? Ну, тут треба розділяти. Ми, комітет, приймаємо рішення, так? Розробляє там певні речі і пропонує комітету прийняти їх міністерство. Якщо я не помиляюсь, то спочатку був наказ, не закон. А люди побігли з наказом. Я так розумію, вони дійсно переслідували правильну думку з точки зору державників, щоб поповнити бюджет. Тобто їхня задача була поповнити бюджет. Тобто вони робили наказ, якось з коліна його написали, щось воно якось працювало. І пропозиції до комітету, щоб комітет аграрної політики якомога швидше прийняв закон, який був би фундаментальним законом, щодо аукціонів.       

Я от сьогодні що прослухав, знаєте, ми другий раз чуємо по окремих питаннях, але в комплексі реформи я досі не можу зрозуміти: ми чи самураї – нам головне шлях, чи у нас є ціль? От я поки що не розумію цілі. Колись,  я пам'ятаю, піднімалось питання в 2019-2020 роках, що ми воюємо з браконьєрами. Я просто про свій досвід за 4 роки парламентаря. Потім піднімається питання, ладно, що ці браконьєри – це одна історія, там є поліція, екологи, нещодавно й прикордонники. Хто іще? Ну, тільки МЧС ще там, мабуть, хоча не факт… Там СБУ – ну, всі. Ні, я розумію, тому що це чоловічий вид роботи. Мабуть, більшість з них – рибалки. Тобто вони проявляють зацікавленість. Я просто неодноразово міністерству говорив, що якщо ви щось робите, реформу, реформа – це ж синонім слова "зміни", то ви спочатку змініть контролюючі функції інших ЦОВВів. Тому що це, по-моєму, основна проблема, і дуже багато звернень до аграрного комітету приходило саме до того, що у нас є водна поліція, у нас є екоінспекція, у нас є рибінспекція, а в рибінспекції є ще якась інспекція, яка перевіряє тих інспекторів. Ну, коротше, дуже цікава структура насправді.

І от ми прослухали сьогодні дуже багато паперової роботи: це закони, підзаконні акти, скільки їх зроблено, скільки ще пропонується зробити, погодити. І в мене склалась така думка, що ми щось почали реформу робити задом наперед. Мені здається, що спочатку, мабуть, треба було прийняти простежуваність як основний такий електронний баланс, щоб показати, щоб був типу кабінет, площадку – площадку для обговорення. А то у нас уже є квоти, ну, не квоти, аукціони, ми на аукціонах щось добуваємо, ну, у нас там написано – риба, на галузь простежує від вилову до споживання. Тобто я розумію, що у нас перше слово вже є "вилову", а ми до споживання досі не дійшли. Ну, тому що на простежуваності закон, на мою думку, не повинен ставити крапку, він був початком цього речення, він повинен бути початком речення. Крапку поставити повинен основний закон 76, якщо я не помиляюсь, який повинен був врегулювати всю гру про РПП, про знаряддя вилову, там же йдеться про знаряддя вилову – про все-все-все-все.

Ну, це моя власна думка. Якщо я помиляюсь, то, будь ласка, виправте мене. Але той закон, який в тому часі спочатку був, ще раз нагадую, наказом міністерства, не був законом, тобто побігли. Потім треба швидко закон приймати. Прийняли. Як прийняли? Ну, ми проголосували, дійсно. Є грішок за душею, будемо говорити. І виходить так, що я на сьогоднішній день з ваших слів і з більшістю, хто дякували, слова підтримки казали, якщо я з парламенту вийду, ну, я не піду в інвестування рибної галузі, бо у мене, перше, є великі видатки стосовно того, щоб заново, якщо  захочу зайти в цей бізнес, друге, в мене не буде гарантій, що я ці кошти відіб'ю, по суті. Ну, я з вами трошки не погоджуюсь з приводу 10 років, тому що 10 років – це дуже великий термін і може дійсно за 10 років створитися історія певних маленьких монополій. Я вашу публіку дуже гарно знаю, ви між собою дуже гарно комунікуєте, і я вже бачу, як ці аукціони будуть виграватися, посекторально.

Тому дивіться, головне, моя пропозиція, ви вже неодноразово кажете за це рік-три, це дійсно актуально, я прошу міністерство дослухатися все ж таки до цього. Що стосовно РПП і дискусії, яка у нас виникла, коли ми мандрували, я все ж таки пропоную міністерству і профільному ЦОВВу все ж таки прочитати положення своїх ЦОВВів і міністерств. І стосовно РПП все ж таки фундамент відповідності повинно розробити саме Міністерство аграрної політики, тому що ми не можемо говорити за устаткування всередині РПП, якщо ми не знаємо, а скільки воно квадратних метрів повинно бути, а взагалі яка це будівля, ну основні критерії, по яких повинен бути РПП, ну основні. Цього на сьогоднішній день по моїй інформації немає. Немає. Тобто куди рибу ми здаємо? Ну зразу на базари, з лану до столу. Ну я образно кажу.

Тому я  попросив би, що якщо на наступний комітет буде пропозиція стосовно того, щоб розглянути певні законодавчі акти, які будуть пропонуватись міністерству, і хотів би нагадати, що один з них, про який вже говорили-говорили, що подавались пропозиції і правки, це, якщо я не помиляюсь, законопроект 8119, то він ще, по-моєму, в першому читанні не проголосований. Не проголосований. Так. Це мій підкомітет, тому що це зв’язано з економікою, розвитком взагалі агропромислового комплексу, тому коли я буду  розглядати даний законопроект, то я вишлю Zoom і я думаю, всі зацікавлені, я не гарантую, що ми запросимо всіх, ну тому що теж треба час для дискусії, але основних гравців, які будуть, це я хотів би бачити Полтавську область, це Кіровоградську, тому що частина  Кременчуцького водосховища є в підпорядкуванні, це Дунай і Чорноморський басейн, тому що, якщо не помиляюсь, в цьому законі ми даємо змогу на частині водойм Чорного моря вирощувати аквакультури, якщо я не помиляюсь. Це я так пам’ятаю. Тому я хотів би побачити і почути дискусію всіх сторін, всіх різних галузей, а це, як ми чітко бачимо, це два напрямки, це закрита прісна водойма і навіть відкрита морська вода.

Тому, шановні друзі, колеги, я би хотів, коли це буде, цей день настане, коли міністерство буде готове і щоб ми розглянули це, це буде відкрита дискусія на підкомітеті економіки і фінансового розвитку агропромислового комплексу України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От ви говорили, пане Олександре, що ви подавали правки до 7616. Дійсно ваші правки, практично всі, які ви подавали, комітетом були ухвалені, більшість з них, особливо про які ви говорили, але був супротив і було прийнято рішення їх зняти. Так? Так. Тобто  міністерство для того, щоб законопроект в цілому пройшов у Верховній Раді, прийняло рішення, і ми збирали терміновий комітет тоді і знімали саме ваші правки, а ваші правки подавав я. Тому для мене це теж така була подія не дуже гарна, і для комітету взагалі, але довелося це зробити. І дійсно був супротив політичний у даному випадку, суто політичний супротив, який не давав можливість цей законопроект навіть почати розглядати в залі, тому що більше 80 правок були для того, щоб хотіли їх озвучувати, плюс на підтвердження ще була якась кількість правок – довелося йти на поступки.

Віталію Олександровичу, добавите?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, стосовно повернемося чи не повернемося – дійсно питання дискусійне, тому що в даному випадку сама пропозиція була від міністерства їх зняти. Тому це дискусійне питання, і ми будемо...

Чому Артем Олегович сказав, щоб ви долучалися до Zoom, щоб ви могли висловити свої побажання, тільки для того, щоб ми розуміли, як краще для галузі, тому що є у кожного свої завдання, і ми повинні зробити так, щоб у цій роботі всі були задоволені, і ми як законотворці фактично повинні задовольнити і галузь, і як виконавчу владу міністерства і профільні ЦОВВи для того, щоб і контроль був, і ви розуміли, що все, що в законі прописано, що воно має якусь послідовність і логіку.

Тому це питання на обговорення. Надавайте пропозиції, ви знаєте адресу комітету, тому ми завжди працюємо, і зараз, так як Віталій Олександрович вже неодноразово говорив, що треба приймати ще декілька законопроектів, будемо переходити до їх розгляду, але там вже є деякі моменти, які ми хочемо змінити ще до того, щоб цей документ попав в зал,  тому ми будемо починати працювати в цьому напрямку.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Шановні учасники слухань, я би хотів зробити одне уточнення щодо цих законопроектів. Справа в тому, що при розгляді в залі під час другого читання законопроекту 7616 були з голосу проголосовані 17 правок від одного з депутатів і там були зняті окремі положення, які присутні в 8119. Це стосується безлімітного вилову і стосується гідроспоруд.

Тому, Олександре Васильовичу, хоча ми і розглянули в комітеті в першому читанні 8119, але як абсолютно правильно сказав Артем Олегович, нам потрібно повернутися до розгляду цього законопроекту і зробити висновок від іншої дати для того, щоб в нашому висновку вже прописати оці положення. Інакше він складно пройде в залі.

Дякую.

 

_______________. Так, дійсно. Я уточню, це саме були питання по землі, те, що ви казали, для РПП, зняли їх, тому що вбачали там якусь корупційну складову, і нелімітований ресурс. Казали, що тоді промисловики (це чисто політичне питання) виловлять за рік чи за два всю рибу. Хоча він був у законодавстві і ми переконували, ми робили зустрічі, були Zoom, персонально зустрічалися, але нам не вдалося їх переконати. Ці два питання, які ви якраз називали, до речі, нелімітований ви не називали, але це теж є проблема і для вас також. Тому чисто політично нам не вдалося їх прийняти. Вони є дійсно у 8119, тому я думаю, що депутати нас підтримають, розуміючи, що це все ж таки важливе питання і актуальне для промислу.

Я пройдуся далі по пунктах, про які ви говорили. Щодо аукціонів. Давайте тоді приймемо рішення, що ми робимо на 5 років, але робимо поступово, наприклад, 20 відсотків в перший рік продаємо на 5 років, потім наступного року ще 20, і так повертаємося, на п'ятий рік в нас буде продаватися, щоб в нас залишилася частка 20 відсотків, умовно, щоб щорічно продавалося.

 

_______________. … (Не чути) постанову, закон. А де ж два обіцяних роки? Ви хотіли провести експеримент.

 

_______________. Дивіться, експеримент нам якраз і показав, що один рік є.

 

_______________. …утвердив експеримент впродовж двох років.

 

_______________. Так. Але нічого не заважає змінити протягом двох років.

 

_______________. Я вам скажу так. Ви задавали питання: а чому ми не отримали квоти? Ви порушили закон, зараз ви порушуєте постанову, ви все порушуєте. Ви причетні до цього: наробили біди з рибоприймальними пунктами, тому що зараз до нас приходить Держпродветслужба і вважає, що рибоприймальний пункт – харчове переробне підприємство. Ну хіба не можна зробити пояснення… А за що вони чіпляються? Заходять, в рибоприймальному пункті холодильник. Холодильник – охолодження – переробка. Все, до побачення. Невже не можна… Ті, кому потрібен експлуатаційний дозвіл, він вже давно є. А от РПП, на якому повинен вестися облік водних живих ресурсів, ви заводите під харчову промисловість. І от в цьому вся біда. І вся зараз Держпродслужба сидить на РПП: тут баблом запахло. І все. Тут нам треба просто: є Закон про рибу та інші водні живі ресурси. Чого ви про нього мовчите? Та тому що тут все максимально спростили і вивели в правильну систему. Ви його загубили. А чому загубили? А тому що в Держрибагентстві у нас сидять ветеринари, "засланные казачки".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Я просто говорю. І ось вони у нас проводять експлуатаційний дозвіл. А тут звичайно і HACCP, і все. А стоїть рибоприймальний пункт, ну просто ж можна, навіть якщо в ньому є холодильник, то можна організувати все так, що це передпродажна підготовка. Риба прийшла, я не можу її зберігати на сонці, де-небудь. Я її забираю, ставлю в камері нуль градусів, ставлю на годину-півтори. Треба все ж це продумати. А ми так все в кучу звалили.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Без мікрофону) Це Служба звалила ….. плюс.

 

_______________. І от ми зараз заходимо в систему колапсу. Це в Одеській області, особливо на Дністровському лимані, буде велика біда. Держпродслужба   уже содействовала откатам. … (нерозбірливо)  

Тепер моніторинг. Ви знаєте, що на Дністровському лимані третя частина Дністровського лиману покрита зв'язком  Молдавії. … (нерозбірливо)   І наш український зв'язок там не працює. І як нам тут бути?

Зараз ви нам кажете, що з 1-го числа ми повинні включити систему моніторингу. А де ж положення про систему моніторингу? Його просто немає. Воно тільки в проекті. І от шановний депутат правильно говорить: може, ми щось не так робимо? Ми спочатку біжимо, а потім думаємо, що ми робимо. Давайте все якось це приведемо в порядок. Ви не хочете нас чути. На слуханнях ви не реагуєте на наші слова, що ми вас просимо. Ви не бачите, як працює рибалка, ви не бачите, як працює рибоприйомний пункт, і в цьому вся біда.

Я думаю, що нам треба згрупуватися. Ми за те, що все нове, хороше – ми за, то давайте ж ми його зробимо, щоб воно було хороше. І ви говорите: "От ми на аукціонах заробили 148 мільйонів". А ви думаєте, що ви їх отримаєте? Ви навіть половину цієї суми не отримаєте, це я вам гарантую, тому що люди зараз все позакидають. У мене рибалки вже тікають на роботу за кордон, тому що скрізь все незрозуміло. І якось треба все це приводити до ладу, інакше ми просто... Мы уже на 90 процентов потеряли рыбопромысловую базу и еще чуть-чуть и мы полностью…

Поки ви не почуєте рибалок, поки ви не почуєте промисловців, у нас нічого не буде. І немає у нас порозуміння, пані Стоянова, і немає у нас рожевих окулярів – у нас роздрай.

Дякую.

 

_______________. Як я зрозумів, із двох питань, які я собі згадав, коли ви спочатку виступали, експеримент. Я бачу, що експеримент провалився, за вашими словами, залишилося тільки на друге питання дати відповідь: а це був експеримент над людьми чи над державою? Де саме там щось пішло не так? Тому що якщо такі експерименти були, то... Над народом.

Дякую, що дали відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що для того, щоб дискусія була більш правильна, то давайте тоді через вашу асоціацію всі свої напрацювання, я думаю, що це буде правильно, для того щоб ми змогли…

 

_________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.

 

_________________. Південна Бессарабія. Все роз'ясняли, все доводили, але нас не чують. І Олександр Пилипович, і Дунайська асоціація, ви позавчора були на Дунаї. Кому надавали? Ну от пан Головня був в робочій групі, Клименок – голова агентства. Ви ходите на комітет? Яким чином, будь ласка, підкажіть?

 

_________________. Прямим чином.

 

_________________. Прямим?

 

_________________. Так.

 

_________________. Добре. Дякую.

Я ще хотів додати до виступаючих. Ми всі забули, що риболовля – це дуже важка праця. І останні події - війна і все інше – все більше скорочуються робочі місця. І рибалка, підприємство, коли бачить, що немає ніякої стабільності, впевненості в завтрашньому дні, рибна галузь ще більше йде у занепад. Ми дійдемо до того, що не буде кому ловити рибу. Тому що рибалка, він повинен народитися рибалкою.

Я кажу за Вилкове. Мій дід на веслах на Зміїний острів, коли ви були на Дунаї, під парусами, якщо вітер був попутний, а якщо не було вітру, на Зміїний ходив на веслах. І зараз те, що я бачу, що робиться з рибною галуззю, мені боляче,  я вам кажу чесно, тому що не чують нас. Багато треба реформ проводити, я повністю згодний, але почуйте рибалок. Ніхто вам краще не розповість, що є на місці. Ви там в Києві нічого не бачите і не чуєте, і вам розповідають абсолютно інше.

Ми неодноразово піднімали питання, Родіон Анатолійович приїжджав до нас, збільшити нам в районі промисел. Браконьєри працюють, а законні рибалки не можуть працювати, тому що там воєнні кажуть, що якісь секретки. Браконьєри працюють, секреток немає, а рибалкам законним немає туди доступу. І це ті, що хочуть сплачувати податки і всі ці роки сплачували. Ось тут є голова нашої Вилківської громади, він теж скаже правду, що у нас обмежений вилов, умови нам створюються такі, що ми вимушені кидати і рибалки їдуть, хто за кордон працювати, хто на війну пішов. І статистика це все підтверджує.

Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.   Пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Ігорю. 

 

________________.   До попереднього. По-перше, дуже приємно, що народні депутати чітко розуміють галузь, чітко розуміють всі питання. І до попереднього виступаючого по  РПП. Протягом всієї незалежності нашої країни такий потужний об’єкт як рибоприймальний пункт був абсолютно безконтрольним, тому що хтось намітив місце, хтось погодив, де він розташовується, але жодних  вимог до рибоприймальних пунктів як таких зі сторони безпечності, їх не було. Але ішли часи. З’явились зобов’язання і по Держспоживслужбі і по нас, що є вимоги до процесів, до процесів завантаження риби, вивантаження риби, зберігання риби. Хвороби нікуди не дівались і після прийняття даного закону нарешті перший раз за історію рибоприймальні пункти стали підконтрольними.

Я хочу вам навести цифри, щоб ви зрозуміли. В Україні на сьогоднішній день за весь період до прийняття закону не погоджувались більше 2 тисяч 300 рибоприймальних пунктів. Ви скажіть, 2300 РПП мало, щоб розміститись, погоджених на сьогоднішній день. А з яких, якщо взяти по правді, 80 відсотків це "Жигулі" з причепами, які навряд чи миються, дезінфікуються і все інше на сьогоднішній день.

Тому питання якраз безпечності, простежуваності базується з РПП. І, Артеме Олеговичу, хочу сказати, що є чітка градація, за якою ідуть закони, не можна прийняти простежуваність на продукцію, коли ми не реформували і не зробили електронну систему вилову, журналів і коли ми не розібрались з РПП, бо потім той закон простежуваності не буде працювати. Тому ми рухаємось один за одним.

Тому по рибоприймальних пунктах. Там було просто погодження і вимоги до обліку. На сьогоднішній день навіть (Шум у залі) …  Дивіться, правильно, все правильно і от на сьогоднішній день якраз Міністерство аграрної політики прийняло відповідний наказ до вимог і до процесів, так скажу, які контактують з харчовими продуктами, в тому числі і рибною продукцією, яка є.

 

______________. Положення про рибоприймальні пункти.

 

________________. Дивіться, положення про рибоприймальні пункти вже готове, проходить погодження з відповідними органами,  напрацювання, і по поверненню нас  з сьогоднішнього засідання він буде направлений на Мінагрополітики, буде опублікований на  сайті і він буде запущений. Але він буде враховувати ті норми, щоб ви відразу розуміли, що ми відверто спілкуємося з вами, які не враховані у 831-й (здається) Постанові, наказі Мінагрополітики по гігієнічних вимогах, тому що дублювати ми не маємо права і не будемо. Тому можна...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Одну секунду. Стосовно того, у якій черговості треба там закони приймати, давайте це будуть вирішувати народні депутати, і як це буде обговорюватися громадськістю. Це нам все ж таки вирішувати. І ми бачимо, що ми пройшли по вашій стежці і поки що ми не дійшли до цілі, про яку деякі говорили. Стосовно РПП. Якщо я не помиляюся, а я точно не помиляюся, то положення по РПП повинні бути прийняті до 1 квітня 2023 року, якщо я не помиляюся, а зараз у нас уже липень закінчується.

Дякую.

 

________________.  Артеме Олеговичу, дякую за зауваження.

Але у нас можливість приймати будь-які вимоги може бути лише після того, коли прийнятий закон. Закон у нас прийнятий в кінці квітня, нормативні документи всі кричущі, які були … (нерозбірливо)  розроблені, подані в терміни, і ви чудово розумієте, що є певний процес прийняття рішень Кабінетом Міністрів і затвердження наказів і погодження центральних органів, які не залежать ні від нас, ні від Мінагрополітики.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тоді навіщо ви даєте деякі пропозиції щодо переносу народних депутатів цих рішень, якщо ви не впевнені в цьому часі?

Знаєте, яке у мене відчуття? Ми йдемо на ваше прохання, ви ж даєте пропозицію, прохання, ми не перевіряємо, а тут, здається, згідно ваших слів, ви кажете, що є певні дуже важкі моменти погодження в Кабінеті Міністрів. Так навіщо ви вдруге нам давали пропозицію, яка знову не зіграла в той час, про який ви пропонували. Ми ж не можемо кожного разу переносити щось! Ну, дійсно...

 

________________.  А що перенесли?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, дивіться, у вас було 1 квітня. Зараз ви кажете... Навіщо ви тоді прописували 1 квітня?

 

________________. Дивіться, прописували 1 квітня у зв'язку з тим, що законопроект писався ще минулого року. І передбачалося, що він прийметься до кінця року і буде час для того, щоб це все прийняти. І там якраз закладалися оцих 3 місяці після прийняття. Зараз ми встигнемо прийняти всі підзаконні акти протягом тих періодів, які були вказані після підписання, там всі акти. Тому так як термін прийняття закону перенісся, так і переносяться відповідно всі терміни щодо прийняття цих законопроектів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це згідно якого закону таке перенесення є?

 

________________. Згідно 7616.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Там автоматичне перенесення, так?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні. Автоматично не переноситься, але виконання, є доручення і ми постійно звітуємо для Кабінету Міністрів, коли буде виконано.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталію Олександровичу, дивіться, згідно закону ми приймаємо рішення. Рішення комітет прийняв, ми прийняли закон. Закон розроблявся, обговорювався і в два етапи в залі, зі складнощами, але все ж таки пройшов. Говориться про те, що народні депутати, вони виконали свою роботу.  Ви могли внести зміни якось ще, якщо у вас була можливість. На сьогоднішній день дійсно є скарги, що в розрізі РПП для них це дійсно болюча тема, максимально болюча. Я ж просто говорю про те, що я чую від представників господарської діяльності. Це їхня болюча тема.

Я щиро вдячний пану Клименку, тому що він дійсно розуміється на безпечності харчових продуктів і він на сьогоднішній день тоді повинен бути локомотивом, саме, знаєте, вагами між Держспоживслужбою, оскільки він знається на цій службі, і він повинен захищати інтереси саме того міністерства і того ЦОВВ, де він зараз тимчасово виконуючий обов'язки. А ні в якому разі, якщо я чую від шановної громадськості, що він нібито їм підігрує. Ну так не можна, ви перейшли, тоді ви відстоюйте рибалок. Це зараз їхні інтереси. Тоді ви повинні спростити їх роботу, а не ускладнити, як я це розумію. Коли ви повернетесь до Держспоживслужби, дійсно тоді відстоюйте інтереси Держспоживслужби згідно з їхніми положеннями і законодавством.

І повернусь ще до Міністерства аграрної політики. Я прошу зробити певні законодавчі пропозиції, може накази, для того щоб ми чітко врегулювати функцію контролю саме над рибною діяльністю і промислом, функцію контролю.

Тому що я пам'ятаю, як в 2020 році Комітет екології подав законопроект, якщо я не помиляюся, щодо екоконтролю, і вони хотіли забрати тоді функцію контролю рибного господарства. Тобто в нас є вудочка, але в нас немає ні ліски, ні гачка. Тоді мною було подано більше 80 правок і я відстоював рибну галузь. Ну, по-перше, мені перед батьками соромно, що Чорноморов, сам бог велів, я не буду відстоювати рибну галузь, розумієте? І все ж таки закон не пройшов до другого читання, тому що ми аграрним комітетом тоді відстояли, що не можна розривати рибну галузь. Я прошу вас разом з тією реформою, яку ви ведете і займаєтеся уже в деяких колах, ця реформа називається вашим прізвищем. По суті ви тихенько входите в історію.

Тому я вас прошу від імені аграрного комітету: додайте якісь правки, може, пропозиції щодо функції контролю - хто саме і в яких положеннях повинен виконувати. Тому що якщо це екоінспекція, то в розрізі чого? Якщо це водна поліція, де саме? І я за те, щоб основну функцію контролю рибінспекція все ж таки виконувала – вона є, вона створена ще за часів "царя Гороха", якщо не помиляюся, і вона виконує свою функцію і виконувала її, тому що вона з цього навколишнього середовища. Вона спілкується з рибалками, вони знають, що, де і як. 

А порада для промисловиків, як от ви кажете, що там браконьєри працюють... Я знаю, що серед вас є дуже сильні активісти – знімайте, викладайте у Фейсбук, показуйте це, не бійтеся. Ви кажете: ми там в Києві не чуємо. Та ні, ми не в Києві, я мажоритарник, я з Миколаєва. Просто і ви повинні бути більш гучними по цьому, тому що, вибачте, 30 років у народних депутатів потрошку, але забирали повноваження, всі цього хотіли, народ України хотів, щоб у нас забирали повноваження, потрошку. А зараз нас просять вернути цю функцію контролю над виконавчою владою в тій мірі, в якій вона була там у 90-х роках. Ну, такого не буває. Ви хотіли одне, а вимагаєте від нас зараз іншого. Ви скоротили функцію контролю, навіть запит або звернення народного депутата на сьогоднішній день не має тої сильної юридичної сили, яка була ще на початку "нульових" років. Немає, бо це сам бажав народ України.

А зараз народ України просить, щоб народні депутати виконували в повному обсязі функцію контролю над виконавчою владою. Ми можемо її зараз тільки разом з вами виконувати. Як я сказав на комітетських слуханнях, на підкомітетах, де ми не будемо поспішати, а будемо в правильній алгоритмічній послідовності слухати і розбирати кожний законопроект.

Дякую вам.

 

_______________. Артеме Олеговичу, можна я буквально декілька тез щодо вашої промови.

Перше. Ви перед цим самі сказали, що ви за безпечність і якраз от Закон про простежуваність, він і передбачає цю безпечність. Тому ми не придумуємо нічого нового, це стандартна міжнародна практика.

Друге, щодо того, чи могли ми щось змінити, внести в закон зміни після того як прийнято і перенести термін, в нас не було насправді такої можливості. В нас є зараз дуже багато правок і в найближчий законопроект, який пройде, чи 8119 чи Закон про простежуваність, ми внесемо туди велику кількість правок, навіть в цей законопроект, щодо того, що були на 5 років аукціони, щодо сплати, яка буде в нас 25 відсотків при аукціонах і 50 відсотків тільки вже аж до 1 липня, а потім 25 відсотків до 1 жовтня. Тобто ми теж розмежовуємо, ми  поквартально спрощуємо навантаження на бізнес щодо сплати за аукціони. Тому ми якби маємо ці зміни, маємо правки, але нам потрібен законопроект, який буде до другого читання, куди ми зможемо внести дуже багато правок, які насправді ми хотіли б внести, і навіть правки, які стосуються РПП, також ми там спростимо, тому що в нас там є інший варіант, ми зробимо,  до експлуатаційного дозволу ми додамо ще буквально декілька речень – це реєстр операторів ринку. Тому також там спроститься і буде менше вимог щодо того, як мають працювати ці РПП.

І з вашого дозволу хочу сказати, дивіться, ми зараз говоримо про багато речей, раніше були на 5 років у вас  квоти поділені і все, але все одно стагнація галузі ринку, вона була і ви самі казали, що треба зміни і ви планували своє виробництво, але дивіться, нічого не розвинулось, навпаки, все занепадало. Тому мені дуже було тоді приємно, коли ви теж розуміли і були за те, щоб змінити, перезапустити ринок.

І на нашу думку, що саме отакий, десь можливо, стрес і спільне напрацювання, воно 100 відсотків перезапустить ринок. Дуже багато умов співпало, насправді зараз ми не виправдовуємось, але у зв’язку з військовими умовами, з закриттям певних зон і щодо тієї діяльності, але ми впевнені, що за цей період ми зможемо внести ці зміни і зробити так, щоб був результат той, який ви говорили. Він буде обов’язково. Але на це потрібен час і підтримка як вас, так і народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас вже ліміт по часу.

Ви вже висловлювалися? Ви тягнули руку. Будь ласка. 

 

_______________. Підприємство "Посейдон-Плюс", переробне, а також Кілійське переробне підприємство, це рибодобувне.

Я хотів звернути увагу вашу на рибоприймальний пункт. Це пункт обліку. Тобто це де стоять ваги, де зважується риба і записується в журнал. Невже обов'язково створювати навколо цих пунктів обліку якісь там особливі умови? Навколо ваг. Тоді давайте будемо якісь особливі вимоги на вагових на фермах, на вагових, допустимо, якихось, де зберігають зерно.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)            

 

_______________. Ні, я вам скажу, дивіться…

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Санкції не ті.

 

_______________. Секунду! В Європейському Союзі… Я багато разів на робочих групах питав: чи можуть навести приклад в Європейському Союзі рибоприймальних пунктів? Там взагалі немає навіть такого поняття. Головна задача рибалки – це доставити рибу якомога скоріше і в кращій якості до споживача. Що і робиться.

Більше того, я теж дуже часто задавав таке питання: чи є взагалі прецедент за 30 років незалежності, а ще і до цього дві тисячі років, що хтось в Україні отруївся свіжою рибою – тою, що виробляє рибалка? Я вам скажу: немає і ніколи й не було, бо у нас немає споживання свіжої риби. У нас є споживання тільки переробленої: смаженої, вареної, солоної, копченої. У нас ніхто не споживає свіжу рибу! Тобто оце складнощі навколо рибоприймальних пунктів – це пострадянська спадщина, яку ми продовжуємо. Ні в Європейському Союзі, ніде ніхто не створює складнощі навколо такої простої операції – зважування і запис в журнал. Чи ми зараз будемо це робити, допустимо, в смартфоні чи де?

Далі. Я хотів би звернути увагу, я чув, Віталій Олександрович сказав, що нас очікують нові тарифи на спеціальне використання. Я так розумію, вони будуть рости, правильно?   

 То есть скорее всего, что у нас ко всем с нашим, что мы будем сейчас оплачивать, и аукционы там наперед. То есть у нас еще возможно за добытый ресурс, нам придется больше платить, что сразу же повлияет на цену лота и тому подобное. Правильно? Поэтому уважаемым народным депутатам хотел бы озвучить.

Рыбодобывающее предприятие платит налогов больше любого простого предприятия. Объясню почему. У нас у всех одинаковое налоговое законодательство. То есть мы все при таком налоге, или НДС, сейчас вот будет обязательно налог на прибыль, либо единый налог как у всех предприятий в Украине, но кроме этого мы еще платим за специальное использование.

Кроме этого, у нас налоги на ЕСВ, то есть за работников, больше, чем у других предприятий. Объясню почему. Если токарь идет работать на предприятие, у него есть график работы. У рыболова нет графика работы. Соответственно ЕСВ мы должны платить больше как минимум в 2 раза, потому что у нас есть путина, и выходные, и ночные и тому подобное.

То есть фактически рыбодобывающее предприятие платит больше, чем обычное предприятие. И увеличение оплаты специспользования – это будет очень накладно.

Дякую.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Можна я дуже коротко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас вже час. Хочемо послухати...

 

ГОЛОВНЯ В.О. О'кей. Я б прокоментував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. ... (не чути)  але малось на увазі те, що ми напрацьовували по рибоприйомному пункту, наработки у нас были раньше, мы их наработали, просто их откинули и вообще никто его не принимал и не спрашивал. Имелось ввиду о чем? У него есть перерабатывающее предириятие, которое находится, как вот у меня, 300 метров от рыбоприемного пункта. Нормальное, еврономер имеет, но мне надо 300 метров назад обратно это все делать. Ми когда делали этот законодательный акт, мы предполагали, чтобы дать возможность у кого есть, как у него, у другого, у которого есть за 300, 500 метров или до 5 километров, можно было перевозить по специальным накладным под специальным контролем, чтобы это можно было, не увеличивая затратную часть. У меня есть вот здесь уже нормальный завод, я должен через 500 метров сделать тут на рыбоприемном пункте еще. Это было одно.

И второе, что хотел бы попросить, еще одна ремарка. Виталий Александрович, что сейчас людей ущемляет, скажем так, подбираю слово, чтобы необидчиво было, смотрите, всегда людей любых, и вас, и нас, то, что не информировано, что сначала пришли и сказали: "Вот тебе"... Вы сегодня говорите: " У нас на разработке такие-то законодательные акты". Назовите этих людей, кто с ними знаком. Я все время думаю плохо о них, потому что я их не читал, я их не видел. Вы обещали мне, что мы будем выдавать вам на ознакомление. Как мы можем принимать участие в них, когда мы с ними не знакомы? А то, когда нам по Zoom зачитывают и говорят: "Вот это вам нравится или нет?" – я не успеваю это даже продумать. Ну вы представляете…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На сайті Мінагрополітики.

 

_______________. Поэтому я прошу вас еще очередной раз, пожалуйста, выносите их заранее. Дайте нам 2 недели, дайте какое-то время. Если за эти 2 недели не поступило от нас ничего, тогда скажите: "Бачили очі, що купували, їжте, хай повилазять". Но пока вы нам не дали, я то же самое вам говорю: "Что же я не обсуждаю в Zoom с голоса, ничего не видя, ничего не слыша о нем?" Вот вы сейчас говорите эти законодательные акты, а я думаю: "Обратно какую-то херню нам сейчас подкинут". Вот и все. Поэтому давайте наперед: сначала дайте, а потом будем обсуждать.

Спасибо.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Дивіться… Прокоментую попереднього і перейду до вас. Сергію, дивіться, ми дуже чітко проглядали там європейську практику щодо рибоприймальних пунктів й інше. У них це називається дуже просто "рибні біржі". Туди всі приїжджають і вивантажуються майже, тільки-но десь, може, як ви кажете, традиційний лов, може, але основна маса вивантажується на рибних біржах. І відразу це йде. Тому там все щодо цього дуже чітко, до РПП.

 

_______________. …год торговал в Турции сам лично, моє підприємство було, в Турции на бирже. Я вам скажу, что биржа – это вообще отдельная история от рибодобувних підприємств. Биржа отдельно – да, это либо приватний сектор, либо держава построила инфраструктуру, где действительно некоторым рыбакам зручно разгружаться, где зручно, где построил либо инвестор отдельно, оно не привязано, то есть никто из рыбных, никого из рыбных предприятий не зобов’язали будувати якісь заводи над весами.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Правильно. І от бачите, ви самі до цього дійшли. Значить, має бути один якісний рибоприймальний пункт і нічого вам не заважає взяти, умовно, в оренду чи послуги і скористатись цим рибоприймальним  пунктом.  Не заважає нічого. 

 

_______________. Заважає логістика…

 

ГОЛОВНЯ В.О.  І не треба вам будувати в кожному районі.  

 

_______________. Дунай, 135 кілометрів, ну было... Вот логистически как, допустим, рыбалка с 135-го  километра доедет до рибоприймального пункту на 40-ом километре? Незрозуміло.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Дивіться, ніхто не каже, що має бути один на весь Дунай. Про це мова не іде.

 

_______________. Ні, але кажуть, у мого підприємтва.  У моего підприємства в Килие  рибоприймальний пункт, сертифицирован, все там хорошо. А мой рыбалка на 135-ом километре, як він з 135-го кілометру на рибоприймальний пункт? Либо я должен у рыбалки построить вокруг весов еще один завод.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Так ви можете скористатись послугами інших колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте цю дискусію припинимо. Ця тематика мені зрозуміла. Ми вже 2,5 години працюємо і в нас ще є заплановані зустрічі. Тому ми будемо завершувати наші комітетські слухання.

Я дуже прошу всіх  і асоціації, і рибалки, у яких є пропозиції, подайте, будь ласка, ваші пропозиції до комітету. Бажано, щоб це було не розтягнуто в часі, бажано, щоб це було там 2 тижні, 3 тижні, ми плануємо починати розгляд 8119, як мінімум, щоб ми мали деякі напрацювання, деякі ваші зауваження, щоб врахувати їх при прийнятті цього законопроекту, тому що ми його все одно будемо повертати на підкомітет Артема Чорноморова для того, щоб ще раз переглянути, там є деякі моменти, які вже фактично не стосуються цього законопроекту, ми будемо їх вилучати.

Тому зараз все залежить від вас. Будьте більш активними, спілкуйтесь з комітетом і деякі речі, які ви сьогодні проговорювали, навіть не будуть в порядку дня стояти, тому що це в принципі дискусія, яку ми зможемо з міністерством владнати і  якось зробити зважені і спільні кроки для того, щоб рухатись вперед в рамках цієї реформи.     

Реформі бути, ви це знаєте, і ми вже йдемо, і зупинятися точно ніхто не буде. Але для того, щоб це був зважений крок, ми  повинні між собою спілкуватися частіше і база підкомітету теж, на мій погляд, дуже слушна і ви повинні нею скористатися.

 

________________.   Коротенько прокоментую.

Олександре Пилиповичу, дивіться, ми постійно на всіх наших робочих групах говоримо, що всі проекти, вони не можуть нами далі рухатись, вони мають бути висвітлені на сайтах Мінагрополітики, це 30 днів. У вас по кожному є. Якщо ви цікавитесь, то ви б заходили. І там вони всі абсолютно є. Інші ваші колеги, вони телефонують і кажуть: "Отам і отам ви правильно, а отут і отут в нас є пропозиції". 30 днів на сайтах офіційно висять постійно наші законотворчі документи. Тому, будь ласка, не потрібно підмінювати поняття, якщо ви не заходите на сайт, не цікавитеся. А ми на робочих групах, в мене є відеозапис, де я кажу вам, що ми постійно про це говоримо, знаходьте на сайті, на сайтах в розділі, там є, окремо спеціально зроблено, всі законодавчі ініціативи. 30 днів, 30 календарних днів. І повірте, що ДРС ніколи не пропустить жоден акт, якщо він не був висвітлений протягом 30 днів. І не підмінюйте, будь ласка, поняття. Якщо у вас немає бажання дивитися на ці документи, то це інше питання.

А щодо того, що 125-у піднімати чи не піднімати. Ну на сьогодні в нас кілограм щуки, за вилов, ми платимо гривню 28, а продається щука, мабуть, десь по 130 і більше гривень, тому різниця, розумієте, в тому, які доходи можуть бути, які не можуть бути, я не хочу говорити, але різниця колосальна, розумієте? В сто разів. Від того, яку ціну ви платите за кілограм, коли виловили, і це. Будь ласка, не підмінюйте поняття.

 

________________. Шановні запрошені, я хочу вам сказати, що є ще одне. От ви говорите, що дійсно не проінформовані. У нас є департамент при ОВА, і Алла Андріївна Стоянова, вона завжди роз'яснює все, що новенького в законотворчій діяльності, що новенького при Кабміні і так далі. Ми це відчуваємо і по меліорації, і по вину, і по рибній галузі теж.

Будь ласка, Алло Андріївно.

 

СТОЯНОВА А.А. В мене є пропозиція. По-перше, я хочу вам повідомити, що ми провели реструктуризацію Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин і ми створили нове управління з розвитку меліорації і рибного господарства. І у нас є фахівці, які розуміються на цій справі. Їх дійсно у області небагато, але ми їх знайшли і в нас вони є.

І я хочу просто запропонувати вам як сектору. Коли у вас є проблема, щоб про цю проблему мали розуміння і комітет, і міністерство, і безумовно ми як департамент. Тобто якщо це повноваження комітету, робіть, будь ласка, звернення на комітет, але робіть копію або "до відома" і на міністерство, і на департамент. І навпаки, якщо ви звертаєтеся на міністерство або до нас, якщо це там повноваження, щоб було розуміння між всією вертикаллю влади.

А сьогодні я дійсно хочу сказати, що в суперечці народжується істина. Цю розмову я вважаю дуже ефективною і пропоную частіше просто працювати на таких внутрішніх нарадах, щоб було розуміння між виконавчою владою, законодавчою, місцевими органами самоврядування і між бізнесом.

Всім дякую за роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Андріївно. Ми сьогоднішні всі доповіді, пропозиції включимо в Рекомендації, в протокольній частині.

Щодо комітетських слухань, будемо їх враховувати, опрацьовувати і ті, хто сьогодні не змогли чи додати щось чи дати пропозиції або кого не було сьогодні, можуть в письмовому вигляді надати це на адресу нашого комітету, і ми все це будемо враховувати в Рекомендаціях і звертатися до Прем'єр-міністра України, а також вже будемо обговорювати в рамках міністерства.

Також від себе хочу сказати "велике дякую" господарю цього залу – Родіону Абашеву за те, що сьогодні ми в такій дружній обстановці змогли провести комітетські слухання. Колеги і запрошені, комітетські слухання оголошую закритими.

Всім дякую. До нових зустрічей!