СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми"

18 жовтня 2023 року

Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Олександр Васильович, вітаю всіх. У нас на підході ще декілька членів комітету. Дмитро Вікторович Соломчук має доєднатися, Людмила Миколаївна Шемелинець на підході. В Zoom мають бути пан Драганчук –  заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції, а  також пані Бігун з міністерства економіки.  Є вони?

 

ДРАГАНЧУК Ю.О. Драганчук тут. Добрий день.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Доброго дня!

Хвилину і будемо розпочинати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня! В принципі, практично всі вже на місці, там декілька людей ще підійдуть. Ми вже можемо починати.

Сьогодні у нас слухання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики: "Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми". Фактично це питання зараз дуже нагальне, і коли ми спілкувалися на круглому столі "18 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи відновлення галузі", ми почули багато від аграріїв саме з деокупованих територій, які нам розповідали, які у них зараз є проблеми. Тому ми вирішили ще тоді це питання обговорити у більш широкому колі. В даному випадку тут є представники Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів, і ветеранів, і Нацбанку, і державних банків, тому саме в цьому колі ці питання, думаю, будуть більш детальнішими, проговоримо. А також мої колеги теж мають питання для того, щоб ми могли допомогти фермерам та керівникам бізнесу аграрного саме на деокупованих територіях максимально працювати, бо, дійсно, зараз є багато питань та викликів.

І я коротко по тим проблемам, які були озвучені саме на круглому столі, який був 27 вересня, і потім ми вже перейдемо до обговорення.

Основні проблеми, які були проговорені саме на круглому столі: це розширення пільгового кредитування для деокупованих територій; це вирішення проблемного питання заборгованості постраждалих агровиробників за кредитами, які були отримані ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, оскільки постраждалі агровиробники не мають можливості виплачувати кошти за такими кредитами зараз;  підтримка підприємств, що втратили свої потужності в окупації, релокувалися та продовжують вести саме свою діяльність, зокрема запропоновані ці зміни до програма "Доступні кредити 5-7-9" та поширити пільгове кредитування на такі категорії с/г  виробників; також передбачити в державному бюджеті на 24-й рік дотацію на гектар землі в деокупованих регіонах. Зараз ми вже в бюджеті, тому ми це питання вже не зможемо, скажемо так, проговорити. Передбачити для виробників деокупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії, пільгове оподаткування фонду оплати праці, а також спрощення вимоги до бронювання на період дії мобілізації таких підприємств та багато, в принципі, інших питань, які ми проговоримо саме на круглому столі.

Тому сьогодні ми будемо працювати згідно з нашим графіком десь дві години приблизно. Тому, щоб не затягувати час, ми по списку дамо виступити всім бажаючим, а також вже потім будуть коментарі і від підприємств, які не в списку, теж будемо раді почути ваші якісь зауваження чи ваші пропозиції. Тому будемо переходити до обговорення теми комітетських слухань.

Почнемо з голови фермерського господарства "Аделаїда", депутата Херсонської обласної ради Сергія Вікторовича Рибалки. Будь ласка, Сергію Вікторовичу.

 

РИБАЛКО С.В. Доброго дня, шановні присутні! Доброго дня, шановні народні депутати, працівники фінансової сфери, державних структур (доброго дня, шановні колеги), аграрії деокупованих і окупованих територій. Я представлю вам презентацію, яка називається "Проблеми фінансування сільськогосподарських підприємств з окупованих та деокупованих територій".

Можна наступний слайд. Основні механізми, які зараз є, фінансової допомоги. Я думаю, непотрібно розповідати про те, в якому складному становищі всі опинилися. Але є два основних механізми: перший – це грант, вони виглядають і з державної сторони, ми можемо отримувати гранти, є міжнародні організації та агентства, це такі як USAID і інші. Ми дуже вдячні всім цим організаціям, які надають в основному матеріальну допомогу, це не фінансова, в основному матеріальна допомога, яка йде у вигляді різної допомоги аграрним виробникам. Але основний фінансовий механізм – це кредит. І зрозуміло, що програма "5-7-9" – це основна програма, по якій ми з вами працюємо.

Що передбачала в собі ця програма? Вона існує в нас уже давно з початку COVID. Але основна направленість цих механізмів – це збереження та створення робочих місць, підтримка реального сектору економіки.

Наступний слайд, будь ласка. Тепер подивимося, ми знаємо, що зараз були зміни внесені в постанову і от по останнім змінам, що ми бачимо, що ми маємо в останній постанові?

Перше. Ми маємо територіальний критерій застосування, ви можете бачити його на карті і фактично вся Україна розділена в нас на чотири зони. У нас є зараз "жовта" зона – це кредитування під 13 відсотків до 60 мільйонів або 90 мільйонів сезонне кредитування для сільгоспвиробників. Це і "зелена" зона, яку ввели останньою постановою. Ми щиро вдячні за те, що була прийнята така постанова, вона найбільш пільгова, це кредитування від 1 до 5 відсотків, до 150 мільйонів гривень і до 10 років пільгова категорія. Але в нас є ще дві зони. Перша – це "червона" зона, яка не має права взагалі отримання кредиту, тому що ніхто в ній не працює і ніхто не хоче на цю зону звертати увагу, тому що там ідуть обстріли і там іде війна, і це теж частково зрозуміло. Але в нас ще є і "сіра" зона – це зона, яка була окупована, з якої виїхали люди і які релокували бізнес. І, на жаль, ці люди не попали взагалі ні в які програми і про них взагалі мовчать, як наче їх не існує.

Наступний слайд. Це пільговий критерій застосування "5-7-9" за напрямками.  І так, ми бачимо, що для всіх це кредитування під 13 відсотків,  до 60 мільйонів. Далі у нас до пільгових напрямків кредитування відносяться пункти 2, пункт 3. Пункт 2 – це переробна промисловість, пункт 3 – це відбудова руйнування внаслідок війни і пункт 7 – це енергетичні об'єкти.

Що тут є? Тут теж є "5-7-9", є 150 мільйонів. І це, ну як би нормальна зона для роботи. Але де ми тут бачимо діючий та переміщений бізнес, який втратив основні засоби на окупованих територій? На жаль, таких немає. Що ми маємо?

Будь ласка, ще наступний слайд. Цих підприємств взагалі десь близько 10 відсотків, які не залишилися в окупації, які мають чітку позицію направлену проукраїнську, які змогли вивезти своїх людей і свій бізнес. В аграрному секторі, на жаль, таких лише 5 відсотків, навіть менше 5. Це просто одиниці. Але про них зараз нічого ніхто не говорить.

Що мають ці люди, які виїхали. Ну, от підприємства, які перемістили свої бізнеси та діють на підконтрольній території, вони мають або проблемні, або безнадійні кредити, які залишилися там. Що мають у нас ці підприємства? Маємо дуже багато власників підприємств, які теж перемістилися, не залишилися, але весь їх бізнес фактично залишився там, і тепер за цими проблемними кредитами йдуть до них безпосередньо до кожного, смикають за руку. І я думаю, зараз хлопці озвучать позицію, в кого вже є судові рішення, які державні банки подають на цих людей.

Далі. Що в цих людей? Відсутність можливості отримання кредитування на пільгових умовах, тому що не передбачено постановою Кабінету Міністрів. У них немає застави, які мали бути, і є негативні баланси. Це ті проблеми, з якими банки в основному зустрічаються. Але откуда там може бути позитивний баланс, якщо там війна.

Але головна перевага цих підприємств і їх власників, я хотів би, щоб на цьому закцентували увагу, - це успішний досвід ведення бізнесу, це можливість збереження та створення нових робочих місць. Це ті люди, які знають, як робити бізнес. От тільки в цьому залі сидить декілька людей, які мали бюджетоутворюючі господарства, які виробляли продукцію на декілька сотень мільйонів гривень, але вони залишилися майже ні з чим або з мінімальним бізнесом, про них сьогодні забули. На жаль, ми не повернулися до цієї теми з початку війни. На жаль, багато хто вже навіть виїхав за кордон. На жаль, багато хто зараз існує і не може швидко почати, тому що в нього немає ніякого пільгового кредитування. Тому і з іншої сторони вони бачать, що пропонують там на тій стороні, де всі залишилися: безкоштовно, даром, на роки, техніка, паливо, доповнення і все решта. Тобто у мене дуже велике прохання звернути увагу на цих людей.

Наступний слайд. Найкраще, напевно, привести приклад на власному господарстві – це буде найпростіше. От ми втратили, фактично ми втратили десь 72 відсотки від того, що у нас було в господарстві, і втратили десь 60 відсотків доходу. Оця сума 256 мільйонів, вона фігурує в кримінальній справі, яка порушена зараз по факту захвата господарства на лівому березі Херсонщини. Тобто я підвожу цифри, тому що вам буде зрозуміло, особливо фінансистам, про що ми говоримо.

Наступний слайд, будь ласка. Що ми зробили? Тому що ще раз акцентую, люди – це наш основний капітал. На щастя, у нас було господарство в Житомирській області, філія. Ми релокували туди 14 працівників зі своїми сім'ями, збільшили на новому місці кількість працюючих на 27 чоловік. Середня заробітна плата 19,5 тисяч офіційно, яка зараз є, і ми працюємо тільки в білу.

Наступний слайд. Ми відновили зрошення в Житомирській області на 270 гектарах, побудували зерносховище на 4 тисячі тонн, придбали зрошувальної техніки, збільшили виручку по відношенню до 21-го року в 22-му на 35 відсотків.

Наступний слайд. Здавалось би все о'кей, але ціни опустились на 30-40 відсотків на основні види сільгосппродукції, це всі прекрасно знають, і вперше за останніх 20 років аграрний бізнес буде збитковим. 

Наступний слайд. Тепер  про наш фінансовий стан. На жаль, він на сьогоднішній день плачевний. Ми мали в 2021 році виручку 225 мільйонів, сплачували відсотків 9 мільйонів гривень. У 2022 році ми вже мали виручки 97 мільйонів, але відсотки були 13 мільйонів. Це  при  тому, що частина вже була під 5-7-9 і під нуль. У  2023 році у нас 132 мільйони, але 16 мільйонів відсотків. І в 2024 20 мільйонів відсотків, коли ви поставите нас  на 13 відсотків оплати. Ми не витягнемо, а це наше господарство, одне із таких, яке ще існує на плаву. У всіх інших ситуація ще набагато гірша і набагато складніша.

Наступний слайд. Я цей слайд назвав "банківське рабство", ставлення деяких державних банків до українського бізнесу. Комісії і штрафи набули, на жаль, небувалих розмірів за все. І я прошу НБУ звернути на це увагу і якось стандартизувати   комісії, вимоги  і все інше. Я от далі в сухих цифрах поясню.

Прострочення хоча б на один день сплати відсотків чи тіла кредиту призводить до автоматичного блокування всіх рахунків і списання коштів. Це при тому, що ми живі, це при тому, що ми платимо великий процент. Будь-яке майно, придбане навіть не  за  банківські кошти, вимагають передати в додаткову заставу, відмовляють у реструктуризації інвестиційних довгострокових кредитів. Ну, це ж не позиція.

Наступні, сухі цифри. І в мене є всім порівняння Ми бачимо два приклади державного і недержавного банку і ми бачимо, що в одному  банку, в обох банках ми маємо десь 60 на 40 кредитного портфелю. Ми сплатили одним 10 мільйонів, а другим 5, в одних – 13,5 відсотка, а у других – 10,69. Причому другі –  це недержавні  банки. Якщо ми візьмемо по гарантіям і по заставі просто в державному  отак,  в недержавному менше. Я думаю, про це будуть говорити дуже багато зараз хто. І дуже велике прохання, Нацбанку як основному регулятору зробити так, щоб наші банки державні повернулися до таких людей обличчям. Ви знаєте, особливо коли на фоні того, що в загальному доступу маєш прибутки, які отримали наші банки і менше чим мільярд гривень не отримав ні один, то не інвестувати і не допомагати живому виробнику на сьогоднішній день, на жаль, це дуже негативна тенденція, і ми дуже будемо просить це зробити.

Наступне. Які є пропозиції? Перше. На жаль, у нас є "червона" зона, про неї будемо зараз говорити ще, там, де вони не фінансуються. І ми розуміємо, що банкам буде складно взагалі провести якесь фінансування. Але замороження кредитів, відстрочення. Ми дуже вдячні, до речі, Нацбанку за те, що написали були рекомендаційного листа. Цей лист був, але він несе тільки рекомендаційні поради. Дайте, будь ласка, слайд.

Тому для "червоної" зони, прохання, це вже до комітету, до всіх, щоб дотація була на рівні орендної плати. Тому що більше 50 відсотків господарств в "червоній" зоні зараз не ведуть господарську діяльність або ведуть її дуже слабо. Там розмінування, я думаю, хлопці озвучать ще ці позиції. Але головне, щоб в бюджеті передбачити компенсацію на гектар землі хоча б на рівні орендної плати, тому що орендарі нікуди не дівались.

Друге. Це віднести підприємствам, які працюють на підконтрольній території та які втратили свої виробничі потужності в окупації, що підтверджується відкритими кримінальними справами, до пільгової категорії, подібно пунктам 2,  3 та 7. Тобто щоб вони мали можливість встановити для них кредитну ставку на рівні 5-7-9, збільшити кредитний ліміт до 150 мільйонів гривень, надати можливість таким підприємствам пролонгувати діючі кредити на 3 роки та отримати інвестиційні кредити на 10 років, так само, як у нас є інші категорії.

Далі. Встановити державну гарантію для таких підприємств на рівні 80 відсотків. Тому що ми розуміємо, що це ті підприємства, у яких більшість їхнього майна залишились там. Тому це потрібно зробити.

Ще є такий четвертий пункт, це вже до тих, хто писав постанову, прохання. Дивіться, в постанові Кабінету Міністрів останній просто поставили: зареєстрований та веде господарську діяльність. Хоча до  цього слова "зареєстрований" не було. До чого це привело? Для нашого господарства і для багатьох хто отам сидить на тій стороні, херсончан, це ті, що ми  прийшли на свою територію, зареєстровані в Херсоні, а Херсон просто віднесли в зону бойових дій. І ми вимушені були перереєстровувати своє підприємство знову, переносити його, міняємо всі ліцензії, всі дозволи, податкову службу і все. Просто хтось не довився слово "зареєстровані" і його туди внесли.

Будь ласка, коли таке роблять, як з асоціаціями з цими, щоб вичитували, дивилися, кому це буде близько і понятно, щоб навіть такі нюанси невеликі могли зрозуміти. Я думаю, зараз ще з Всеукраїнською аграрною радою у нас відпрацьовані попунктно зміни до нової постанови, вони відпрацьовані попунктно. Я думаю, що Дмитро Кохан як юрист він ще озвучить ці позиції. Велике прохання не затягувати, не дати цим підприємствам померти, дати цим підприємствам можливість жити, відновити бізнес і все інше.

Ще раз наголошую, основне наше багатство – це люди. А особливе багатство – це бізнесмени, які вміють робити бізнес. Дайте їм можливість зараз не загинути, підтримайте їх в цей момент, вони всі переїхали на підконтрольну територію, вони всі тут працюють, вони великі патріоти і готові зробити все для того, щоб Україна процвітала.

Я дякую і розраховую на допомогу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Вікторович.

Тоді я вже передам слово Кохану Дмитру. Але я дуже попрошу, так як у нас обмежений час, щоб більш стисло пропозиції.

Будь ласка, Дмитро.

 

КОХАН Д. Добрий день, колеги! Дякую, Олександре Васильовичу. Я постараюсь швиденько, бо не напевно, а сто відсотків сьогодні хочеться, щоб більше казали реальні аграрії, які приїхали сьогодні з усіх куточків України, і ми запрошували, я бачу, і інші колеги запрошували реальних виробників зі своїми проблемами. Дякую за організацію цієї зустрічі, бо у нас був круглий стіл, дійсно, ми там більше казали про проблеми, маю надію, що сьогодні ми будемо казати вже про якісь рішення цих проблем.

Як зазначив Сергій Вікторович Рибалко сьогодні розлого у своїй презентації, дійсно у нас Україну умовно можна поділити на чотири зони. Жовта зона, як вона зазначена була, - це всі території, які не були в зоні бойових дій, окупації, ми сьогодні чіпати не будемо, це не тема наших слухань. Але там постраждали аграрії також, на жаль, через ті ціни, які є у нас зараз, через блокаду Чорного моря там теж хлопці виживають.

Тим не менше, є у нас зелена зона, це наступна, на яку розповсюдили дійсно пільгове кредитування, на мій погляд, на прекрасних умовах. Це зона можливих бойових дій, а також зони, які були в окупації, в бойових діях, і термін завершення не більше року пройшов після того. Не можемо, на жаль, ні підтвердити, ні спростувати там діє чи не діє ця програма, бо вона тільки була запроваджена, але, ну, ми оптимістично дивимося, що вона буде працювати.

Але залишилися дійсно три категорії аграріїв, які в певній мірі державо, ну, не те, щоб забуті, але, ну, точно обділені увагою. Це зона "червона", тобто підприємства, які перебувають в активній близькості до зони розмежування, а також в зоні бойових дій, це ті підприємства, як ми сьогодні спілкувалися з колегами, якщо і працюють, там якась частка з них є, то вони працюють не для того, щоб щось заробити, а щоб хоча б щось зберегти на майбутні часи, коли війна закінчиться. Але в той же час ці підприємства отримують не тільки прильоти, заміновано і так далі, вони всі отримують ті ж самі вимоги по сплаті кредитів в повній мірі, ще і в певних випадках зі збільшенням відсоткової ставки, про це сьогодні, я маю надію, колеги розкажуть. І з іншого боку не мають ніякої державної підтримки, бо навіть ті ж програми "5-7-9", вони для них не розповсюджуються. Державних дотацій у нас наразі немає, можливості для них якось опертися на державну підтримку також немає.

Ще складніша ситуація з підприємствами зони окупації. От сьогодні також будуть приклади. Це підприємства, люди, які мають, ну, таку дуже патріотичну позицію, які виїхали із зони окупації, вони полишили все, але не зрадили собі і батьківщині. Вони приїхали сюди, всі вони одночасно ким були – поручителями за кредитами, які брали ще раніше. Зараз цим підприємствам - вимоги до суду, вимоги сплати кредитів, як фізособи вони ще і поручителі були і починається вся історія.

Дійсно згадувалося, у нас було роз'яснення Національного банку, ми тоді довго всі разом працювали, щоб його утримати, але, на жаль, на практиці воно не працює, я не можу сказати в ста відсотків, але в половині відсотків точно. Бо це, по-перше, є тільки роз'яснення; по-друге, ми вже бачимо такі дивні позиції від банківських установ з приводу, що, ну, ти фізособа-поручитель, квартира є, ну, на неї будемо стягувати стягнення.

Ну, я розумію банки, їх підхід, що їм треба повернути кредити. Я розумію, напевно, там зарегульованість їх з боку там і законодавства, і нормативної бази, але так продовжуватись не може, бо фактично ми людей ставимо в умови, коли їм краще тікати з України, не повертатися сюди, працювати в окупації. Бо, як тільки ті сюди приїдеш, в тебе нічого не буде, ще й тебе ганяти будуть до кінця.

Третя частина таких категорій, проблемних, я б сказав, це, дійсно, релокований бізнес. Сергій Вікторович певні пропозиції озвучив. Ну, тут в деталі не буду вдаватися, їх багато, але основна, дійсно, історія в тому полягає, що давайте сільськогосподарський релокований бізнес, його небагато, але, маю надію, його буде ставати більше, бо все одно ті підприємства, які повиїжджали з окупації, вони вже рік тут сидять чекають, і вже починають потрошки вибудовувати щось, будувати новий бізнес. Давайте їх підтримаємо.

Від себе ще скажу, від Всеукраїнської аграрної ради, вже на завершення. У нас зараз з програмою USAID (АГРО) - я бачу, Сергій Кубах теж тут є, - здійснюється певний проект. Ми надаємо підприємствам консультації, роз'яснення, юридично-консультаційну допомогу, саме для постраждалих підприємств. Тому аграрії, які присутні, запрошую долучатися, це все безкоштовно. Ми разом надаємо допомогу. Але, ну, це якась маленька частина. Але все-таки для вирішення глобальних проблем нам потрібні державницькі рішення.

Ну, і останнє ще скажу по тематиці, не знаю, скільки цього слухання або ні, але тематиці розмінування, яка є також дуже проблемною. Гуманітарне розмінування, яке є державним, воно, на жаль, в тих обсягах замінованих полів, в нас не вистачає його. Без якогось державного втручання, державної підтримки, або дотацій, або пільгових кредитів під ці цілі воно просто не поїде. І це, до речі, потрібно там в першу чергу, в тій "червоній" зоні, яка у нас фактично з точки зору пільгового кредитування полишена. Тому далі не буду займати час, потім ще, можливо, щось скажу по ходу дискусії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитро, позиція зрозуміла.

Я до слова запрошую директора громадської організації "Агровиробники окупованих територій" Самойдюка Івана Анатолійовича.

 

САМОЙДЮК І.А. Дякую, Олександр Васильович.

Я хочу подякувати вам за ту роботу, яку ви робите в співпраці з Міністерством  сільського господарства і в консультаціях з асоціаціями  агровиробників, аби підтримати в сьогоднішніх умовах аграрний сектор. Я хочу... Досить детально мої колеги показали реальний стан сьогоднішніх речей. На невеличкому прикладі мої підприємства ...(Не чути) хочу показати, з чим ми стикаємось сьогодні як виробники, одягаючи на себе шапку підприємства, яке окуповано, і виробництва, які можуть бути релоковані і відновити сьогодні діяльність на території підконтрольній Україні.

У мене в повній окупації лишились всі види бізнесу, в тому числі аграрний в Запорізькій області, в Енергодарі, Кам'янсько-Дніпровський район. З чим я зіткнувся, коли ми повертаємося в своє господарство.

Перше. Підприємство починає працювати з першого дня деокупації, податкова система, яка каже: ви уже маєте сплачувати податки, тому що самий розрахунок податків у агровиробників – це податок фіксований, який розрахований із податків на землю. В цей час земля замінована вся, немає ніяких сумнівів, що це буде рівень замінування значно більший ніж вони встигли зробити в інших регіонах, тому що досить багато часу і досить багато вони приділяють уваги укріпленню саме цього регіону.

Друге. Фінансування на розмінування, безумовно, немає. Сьогодні на плечах практично фермерів, виробників лежить вся проблематика розмінування.

Третє. Я повертаюсь без оборотних коштів, я повертаюсь без будь-яких основних засобів, тому що те, що не було пограбовано, на сьогоднішній момент вони розвезуть і пограбують. У мене банк питає: а у тебе ж кредит лишився непогашений до війни. Це ось такі частини, які лишаються на перших порах. Із трьох підприємств до одного із кредитів банк віднісся, сьогодні відноситься достатньо лояльно. Побачивши реальний стан, вони кажуть… ну, там прологнували на весь рік на 0,01 відсотка, нормально, по-людськи. Ми розуміємо, що це наші борги, ми маємо їх передавати. Ми вам зараз пролонгуємо на пів року. Я розумію, що через пів року це питання стане знову. Але сьогодні як людині, яка може організувати виробничий процес по іншому виробництву, вже на підконтрольній території України, я стаю перед проблемою. Є реальний вид бізнесу, який може відновити свою діяльність на території України; є співінвестор, який готовий в якусь частину інвестувати. Є можливість згідно тих програм, які ви вже провели і затвердили, отримати якусь частину пільгового кредиту. Але я стикаюсь з іншим: як тільки я, кожен із моїх, скажімо, співінвесторів-партнерів каже: "Так, чекай, у тебе, якщо ти йдеш в цю програму, через пів року буквально в тебе банк виставляє тобі прямі вимоги". І сьогодні законодавчих умов для того, аби банк не зміг виставити ці умови і виграти суди, ніяких немає.

Тому тут, напевно, потрібно шукати компоненти, які зможуть створити умови і відновлення роботи підприємств. Безумовно, відновлення без можливості пролонгувати кредити, які були отримані до війни, хоча б на 3 роки, без сплати протягом цих 3 років основної суми боргу, ну, не може бути речі. Тому що зруйновані господарства не можуть просто з попелу піднятись і обслуговувати ті кредити, які були взяті навіть на сьогоднішніх пільгових умовах "5-7-9". Тому, напевно, по цих кредитах по відношенню до тих господарств, які були абсолютно зруйновані, потрібно якусь іншу програму лояльності. І, напевно, це має бути програма співпраці банків з Національним банком по якихось програмах компенсації банкам їхніх втрат, які вони несуть на цей період часу.

Хотілось би звернути увагу на те, що сьогодні в багатьох програмах відновлення окупованих територій дуже гостро стоїть питання відновлення соціальної інфраструктури, відновлення медицини, відновлення освіти, відновлення життєдіяльності органів місцевого самоврядування.

Хочу запевнити, що на територіях, в яких не відновлювалося, а це в першу чергу стосується агровиробників, де не відновлювали діяльність свою підприємства, ні школи, ні садочки, ні лікарні потрібні не будуть. Тому, напевно, потрібно акцентувати і, можливо, робити акценти на те, що із всіх програм відновлення потрібно давати перевагу відновленню реального виробництва як основі того, що туди будуть повертатися люди в першу чергу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Гнатович.

Я до слова запрошую заступника міністра аграрної політики Шемелинець Людмилу Миколаївну, будь ласка. ... (Не чути) технічно можливо? Тоді давайте я поки передам слово тоді Дмитру Соломчуку, він хотів висказатися, а потім повернемося.

Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня! Дмитро Соломчук, Рівненщина, член агрокомітету і голова наглядової ради Фонду "Жнива перемоги".

Ну, реально там на півдні України, сході були дуже успішні підприємства. Набагато успішніші, ніж в західній і центральній Україні. І вони на той момент потрібні були державі, за ними бігали банки, менеджери, просили щоб вони кредитувалися в них, за ними бігала податкова, всі служби, вони всім допомагали, щось купували, допомагали селу.

Коли відбулася окупація, дякуючи ЗСУ, деокупація, на жаль, за них  за всіх забули повністю. Там не було ні Кабінету Міністрів, ні банкірів, всі забули їхні адреси, прізвища, щоб заїхати з ними хоча б поспілкуватися і підтримати.

Ми з командою "Жнива перемоги" об'їздили всі села, починаючи там від Київщини і до Херсонщини, у всіх областях, всіх, можна сказати, ну, на 90, напевно, 5 відсотків аграріїв, і, зрозуміло, вони стерті з лиця землі, підтримки ніякої, тільки от нарешті спільно з колегами народними депутатами з аргокомітету вийшло все-таки переконати Кабмін. Це тривало дуже довго, і міністерство, щоб на наступний рік працювали дотації, підтримка на гектари землі, на голову дійної корови та інша, можливо, підтримка. Деокуповані території отримували підтримку від іноземних фондів. В першу чергу це за підтримки …(Не чути), це і "Жнива перемоги", це комбайни, трактори, це від інших генофондів насіння, добрива і все інше. Чомусь американським філантропам наші аграрії потрібні, а нашим банкам, всьому Кабміну вони взагалі непотрібні, вони за них забули. Дуже коротка у всіх пам'ять. Місяць останній тільки пішло активне обговорювання питань деокупованих територій і фермерів. Місяць тому включились всі в процес, і це дуже добре.

Те ж саме стосується розмінування. Херсонська область, фермери своїми силами самі розмінували 50 тисяч гектарів. Вони вже їх засіяли наданою їм технікою весною там соняшник в більшості. Вони вже зібрали цей соняшник. Вже соняшник десь на елеваторах чи в складах – тільки заговорили за розмінування і за підтримку по розмінуванню. І вони навіть довідки… вони самі розмінували, ні в кого не просячи ні гривні, вони навіть довідки не можуть отримати безкоштовної на це. З них ще збити хочуть кошти за довідку. Ну, це просто я не розумію. Ми ж живемо, здається, в одній країні. Ми всі однакові. Чи Рівненська, Львівська область, чи Херсонська  маємо підтримувати один одного. А то виходить, що з першого дня війни нас, наших фермерів, за рахунок яких ви всі, ми всі живі, підтримують американці, а ми згадуємо майже тільки на другий рік. Ну, так не можна. Я думаю, що в усього комітету буде дуже чітка, жорстка позиція по всім цим питанням і підтримка максимальна.

Я розумію, в Рівненській області у мене, всіх фермерів знаю, Львівська, всім складно. Але максимальна увага має бути приділена фермерам на деокупованих територіях. Вони не втекли звідти, вони працюють. Хоча багатьом в Херсонській області, Запорізькій, Харківській, коли дивишся, там все знесено, навіть фундаменти фосфорними бомбами випалені, як там є один овочівник у Херсонській області біля Чугуєва 16 фосфорних бомб на господарство. Все, нічого не залишилося, бетон поплавився, погорів. І враховуючи, які в нього кредити були до цього, він був успішним, дуже успішним, з шаленими оборотами. Йому легше взагалі з України уїхати, втекти десь і щоб його не шукали, нічого, тому що за ним всі бігають, але він... бігають і вимагають те, як на мирній території. Так цій людині навпаки потрібні сьогодні підтримка, що він сам розміновує, він у цих умовах бореться, він сіє, у нього взагалі немає логістики, тому що не можна порівняти логістику зараз Харківської області з логістикою Волинської області. У нас зараз пшениця 2 тисячі гривень, соняшник  5, ніхто нічого не купує. Але вони працюють і вони самі кажуть: от приїдете через два роки і побачите, ми відбудуємо, у нас все буде, ми станемо найкращими підприємствами.

Так що давайте всі, і Кабінет Міністрів і Міністерство аграрної політики нарешті і всі банкіри стали лицем до людей, за рахунок яких ви і ми, всі жили 30 років. Це дуже важливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Людмила Миколаївна Шемелинець, будь ласка.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.

Доброго дня, шановні присутні! Насправді дуже багато почула інформації, яка критично важлива для нашого подальшого формування політики міністерства. Ми постійно перебуваємо в комунікації з асоціаціями і безпосередньо з сільськогосподарськими товаровиробниками, ми знаємо про всі проблеми, які існують. Міністр особисто зустрічається уже неодноразово з фермерами, які приїхали з окупованих територій.

Дякую, що підсвітили питання постанови там, де мова йде про гарантії, ми його вивчимо додатково. Я не буду повторюватися з приводу того, скільки працювало там державних програм у минулому році, скільки працює в цьому році. Частково була виплата на гектари і на корови в минулому році, у цьому році, на жаль, фінансування відсутнє на цей напрямок. Ми говоримо в цілому про програми, які існують для підтримки аграрних сільськогосподарських товаровиробників.

Що стосовно, мабуть, найболючішого питання на сьогодні, це питання розмінування земель, то нами ведеться сьогодні робота спільно з Міністерством економіки з приводу того, щоб розробити постанову і напрацювати механізм компенсації фермерам і аграріям, які самостійно розмінували свої земельні ділянки. Зокрема, в бюджеті на наступний рік, у проекті бюджету, передбачено 2 мільярди гривень як компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. До того ж нова буде програма, нова стара,  вона раніше діяла, потім перестала діяти, і зараз з 24-го року планується запустити часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, що є так само критично необхідно, зокрема для тих, хто втратив свою техніку на територіях, де велися бойові дії.

Так само планується продовжувати існуючі програми. Це, зокрема, "Доступні кредити 5-7-9", які мають дуже позитивні відгуки серед аграріїв, і програму щодо грантової підтримки сади і теплиці. Я, до речі, тому і хотіла показати екран. У нас є така чудова наглядна карта. Якщо ми зайдемо на сайт, то ми можемо подивитися онлайн-карту. Міністр дуже просив ознайомити всіх присутніх з такою нашою можливістю перегляду інформації з приводу… От якщо ми натискаємо, то ми бачимо повну інформацію з приводу того, хто і як вирощує, яке підприємство чим займається, тобто яка в нього площа землі, і можемо подивитися, що було раніше, в якому стані була земельна ділянка. Карта є динамічною, вона буде оновлюватися в проміжку десь до пів року, і ми зможемо бачити зміни, які відбуваються на тій чи іншій земельній ділянці.  Тому, судячи з того, скільки у нас навіть кожен день з'являється цих крапочок, по яких ми можемо побачити більш розгорнуту інформацію, програма має гарну репутацію і… так,  гарний попит...

 

_______________.  (Не чути)

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. То ми вже будемо бачити потім. На сьогодні вона є дуже актуальною і держава всіляко сприяє.

Зокрема, нами так само, що стосується... Процес розмінування, я вже сказала. Так само ми постійно зустрічаємося і вивчаємо проблематику, яку озвучують нам бізнес, аграрні сільськогосподарські товаровиробники. Ми завжди відкриті і готові слухати, чим ми можемо ще допомогти. Я багато чого занотувала сьогодні, я думаю, що ми будемо в свою чергу робити все від нас можливе, щоб покращити умови для ведення бізнесу і, зокрема, для тих аграріїв, які на деокупованих територіях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Миколаївна.

 У нас сьогодні також на нашому засіданні присутня Рожкова Катерина Вікторівна – перший заступник Голови Національного банку України. Будь ласка.

 

РОЖКОВА К.В. Дякую.

Доброго дня всім! Дуже дякую за запрошення. Щоб не повторюватись, ми  мали багато  спільних зустрічей  і з банками, і з паном Сольським, і в тому числі з представниками підприємств з вирішення проблемних питань кредитування. Це стосувалося і пролонгації, і стягнень застави, і таке інше. Дійсно, ми розробили рекомендації для банків. Що я зараз для себе бачу, насправді, і що ми можемо, і маємо, напевно, всі разом зробити.

Перше. Ми дійсно маємо, хтось з колег присутніх сказав, що потрібно виокремити категорію підприємств, які або відновили роботу на деокупованих територіях, або релокувалися, але залишили там основні засоби і, ну, тобто це інша категорія підприємств.

В мене зараз немає відповіді, я просто собі нотувала. Ми банкам пропонували робити так звані довгострокові реструктуризації, мінімізувати до мінімуму для таких підприємств відсоткову ставку, ну, суто символічну, так і не вимагати погашення основного тіла до того, моменту, поки підприємство не відновиться.

Ми подумаємо яким чином ми це зробимо, можливо, ми запитаємо в наших колег-банкірів додаткову статистику по кількості та обсягах таких кредитів з певними критеріями і запропонуємо в програмі "5-7-9" якісь для них окремі умови, в тому числі там ми... Насправді ми це пропонували вже: не враховувати збитковість, не враховувати багато чого, але ми подумаємо як ми це зможемо зробити, щоби було комфортно і підприємствам, і банкірам в тому числі, і не було конфлікту із самою програмою. Це перше.

Друге. Значить, відсоткова ставка, я вам можу сказати, що ми категорично не підтримували і не підтримуємо, ми як Національний банк, підвищення відсоткової ставки для аграріїв. Тобто ми це не підтримували, тому, знову ж таки, є питання фінансових можливостей самої програми і я бачу, що є Юрій Драганчук, він, можливо, доповнить мене, але, добре, ми попрацюємо. Тобто перше, за що, я можу сказати, ми візьмемося – ми зараз виокремимо, спробуємо, ці кредити, ми запропонуємо рішення, яке би задовольнило вас – раз. Стосовно відсоткової ставки, ми, як і раніше, будемо пропонувати її не підвищувати. Стосовно комісій і інших додаткових платежів, які стягують банки, особливо державні банки, я думаю, що ми тут попрацюємо дуже серйозно вербальними інтервенціями. І я чомусь впевнена, що банки нас почують, особливо державні банки, і ці речі припиняться.

Стосовно решти пропозицій, які я продивилася. Є пропозиції, я назву їх умовно, технічного характеру, тут, де ви пропонуєте термінологію, уточнити зареєстрований/незареєстрований, я думаю, ми це спільно опрацюємо з колегами.

Стосовно розширення гарантій. Це питання, відверто, до можливостей бюджету. Тому гарантії, обсяг гарантій, який закладається в бюджет, на сьогоднішній день є обмеженим, в тому числі обмежений він нашими донорами і країнами, які надають нам кошти. І тому це питання має вирішуватися скоріше, по-перше, з Міністерством фінансів і, якщо є можливість цього розширення, ми готові зі свого боку долучитися до аргументації, до відстоювання цих позицій.

Власне, в мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Вікторівна.

Я тоді, ви вже сказали, що тут є Драганчук Юрій Олегович, тому я думаю, передамо слово саме йому. Заступник міністра фінансів з питань євроінтеграції, голова Фонду розвитку підприємств. Будь ласка. Є? Юрій Олегович, будь ласка.

Добре, тоді йдемо далі. Будь ласка, я запрошую до слова в.о. голови правління акціонерного товариства "Укргазбанк" Морозова Родіона Валерійовича. Будь ласка.

 

МОРОЗОВ Р.В. Доброго дня! Насправді, я вважаю, що державні банки дійсно грають важливу роль у підтримці аграрного бізнесу, і це доказали часи під час війни, коли ми, в принципі, були найактивнішими учасниками програми фінансування з посівної і продовжуємо працювати, тобто у нас досить великий портфель таких кредитів.

Стосовно окупованих територій і деокупованих більше року. Я б розділив тут проблематику на дві частини. Перше. Це діючі кредити, які вже були видані або до війни, або там в перші роки під час війни. Друге. Це, і тут я дійсно погоджуюсь, що ми маємо, ми зі свого боку, здається, я не знаю, може, якісь там кейси окремі стосовно якихось там санкцій були перекошені, я прошу мене окремо інформувати про це. Тому що ми дійсно підходимо до таких кредитів з максимальним розумінням, з відстроченням максимальним платежів і по тілу, і по відсотковій ставці. Ми розуміємо, є якісь особисті  зобов'язання, ми розуміємо, що це питання проблемної замурованості, воно виникло не з вини позичальника, воно виникло з форс-мажорних, непереборних обставин. І тому дійсно у нас, я по статистиці бачу, що у нас 111 мільйонів, 43 кредити на окупованих територіях. Ми сформували під них резерви і фактично зараз робимо такі короткострокові реструктуризації з перекладанням  зобов'язань по цих кредитах.

Стосовно підтримки нової кредитної. Так, дійсно, тут є певна проблематика, тому що фінансовий стан в класичному розумінні він дійсно не дозволяє входити в нові проекти. Тому що, по-перше, підприємства через окупацію воно втратило кеш флоу, застава знову ж таки або її немає, або її неможливо оцінити таким чином, щоб сформувати забезпечення в належному стані. Тому державні банки оперують в першу чергу трьома інструментами підтримки, які надає держава, хочу наголосити на цьому.

Тому я думаю, що стосовно деокупованих територій питання забезпечення, воно вирішувалось у нас в перші роки, воно вирішувалось за рахунок гарантії 80 відсотків. Я думаю, що гарантія 80 відсотків вона спасла посівну 2022 року. От просто спасла. Тому що не дивились ні на які більше стайли, ні на який кешаут, бо дуже спрощена процедура підходу до фінансування таких проектів.

Ми також розуміємо і обмежений ресурс цієї гарантій. Але можливо десь по деяких інших галузях потрібно зменшити цю підтримку. А оцей гарантійний механізм у вигляді 80 відсотків, він дійсно багатьом  допоможе нам відновити нове фінансування. Тому що без нього дуже складно нам з точки зору регуляції Національного банку, не тільки Національного банку, банки аудіюються потім і міжнародними фінансовими виписками компаній, нам дуже складно буде це робити. Або робити за рахунок капіталу банку, що теж не є, ну, капітали банків, державних банків, вони не є предметом підтримки аграрного сектору, скажу так. Це, якщо коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Родіон Валерійович.

Я тоді надам слово члену правління, відповідальному за мікро, малий та середній бізнес Ощадбанку,  - БутковаВітвіцька Наталія Анатоліївна. Будь ласка.

 

БУТКОВА-ВІТВІЦЬКА Н.А. Доброго дня. Дякую за таку зустріч, за змогу говорити  з приватним бізнесом.

І почну з питань програм діючих в банку, і почну з цифр. Серед всього обсягу наданої кредитної підтримки аграріям Ощадним банком в цьому році з 60 заявлених мільярдів, за статистикою Міністерства АПК, Ощадним банком було надано 10 мільярдів. Здебільшого це мікро, малий і середній бізнес, 3 тисячі 700 підприємств. Якщо говорити про окремі території, це Донецька область, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська,  то в цьому році було надано 137 кредитів на пів мільярда гривень. Але Запоріжжя, Луганськ та Херсон в цьому році не отримали фінансування, в попередньому воно було.

Якщо говорити про можливості підприємств в цих регіонах, розділимо на три питання: перше – фінансування, друге – релокація бізнесу і третє – це грантова підтримка. Банком надано біля 200 мільйонів кредитів на програми релокації бізнесу, коли підприємство частково переїхало з окупованої території або повністю, навіть без активів. Ми аналізуємо майбутнє кеш флоу, майбутній бізнес-план підприємства, використовуємо майбутні контракти цих підприємств, і  якщо підприємство з досвідом, ми виділяємо спеціальну програму фінансування для таких підприємств.

Друге питання –  грантова підтримка. Я відкриваю статистику наразі по грантам, я бачу, що деякі території використовують цей потенціал, а деякі ні. Наприклад, ми були провайдером грантової програми EU4Business від GIZ, коли мікропідприємництво або будь-яке інше підприємництво могли отримати 4 тисячі євро для релокації бізнесу   або відновлення. Та статистика, яка є в мене наразі від Ощадного банку, наприклад, Херсоном була подана одна аплікація і більше не було. Потрібно нам об'єднуватися, можливо, і більше популяризувати програми. А Суми, наприклад, навпаки, Сумська область  надала 60 заявок і отримала позитивні рішення по цим грантовим програмам.

Те ж саме стосується грантів по моїй справі, де держава може запропонувати мікропідприємництву 250 тисяч гривень. По Херсону найбільш низький показник отримання цієї… серед всіх областей  України. Але я просто привожу приклади як альтернативу, ви згадували спочатку своєї розмови.

По релокації я відповіла, це теж вас турбувало. По грантам я відповіла, до речі, ці гранти від EU4Business не вимагали здорового фінансового підприємства. Вони вимагали майбутній бізнес-план: як ви будете розвивати це підприємство на базі того, що у вас є. І найбільш вдалі кейси, вони акцептувалися. Наразі саме від Херсонської області був найнижчий попит, це дуже прикро, хоча ми кажемо про фінансування.

Якщо говорити конкретно про фінансування... А, ні, говорити про території, які окуповані, і наші дії, які ми мали впровадити, за рекомендацією Національного банку України ми впровадили в себе в серпні процедуру standstill для клієнтів, яка клієнтам, які знаходяться саме на окупованій території, де є можливість підписати контракт, встановити відсоткову ставку 0,01 на дев'ять місяців, термін недовгий, будемо спостерігати за тим, що навкруги відбувається, після закінчення цих дев'яти місяців будемо приймати наступне рішення що далі робити, короткими етапами, йти, невеликими.

У нас портфель на цій окупованій території наразі як у банку становить 1,8 мільярда, майже він весь, він знаходиться NPL і погашення не відбувається по цим клієнтам, ми не стягуємо нічого як банк з цих клієнтів. Ми були в плідній співпраці з Національним банком, ми ніяких дій до цих клієнтів не здійснюємо, ні судових позовів, ніяких, тільки імплементували процедуру standstill всередині банку, все, точка.

Які були ще питання? А і ваше питання, я вас підтримую, що потрібно вносити зміни в програму "5-7-9", пункт 17 підпункт 2, який надасть можливість фінансувати деокуповані території. Там є різне читання документів, приказу Міністерства реінтеграції і програми "5-7-9". Це стосується всіх областей – і Чернігівської, і вашої, і Миколаївської, тому там потрібно робити зміни, і ми це знаємо. В принципі, я відповіла, я гадаю, вам на питання фінансування і питання реструктуризації по клієнтах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Наталія Анатоліївна.

 

РОЖКОВА К.В. Можна я два слова? Мені треба бігти. Давайте ми домовимося  там, де треба змінювати, те, що ми подивилися, ви ініціюєте на нас, ми ініціюємо далі, там є речі, які можна дуже швидко зробити. Питання гарантій, воно буде обговорюватися і воно не таке швидке, але є вже те, що можна зробити швидко і вже полегшити це. Я собі домашню роботу взяла.

Дякую. Перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Вікторівна, за участь. До побачення.

Я тоді до слова запрошую члена правління акціонерного товариства "Укрексімбанк" Медка Михайла Богдановича, будь ласка.

 

МЕДКО М.Б. Добрий день, панове! Напевно, Сергій Вікторович нас згадував. Дивіться, важко і не потрібно оправдовуватися, тому що важко всім, чесно скажу, ми як державні банки скажу про нас і про всіх колег. Напевно, на виклики війни для економіки відгукнулися найшвидше, зокрема наш банк у 2022 році вигрузив 23 нових мільярди гривень у еквівалентні в економіку. Коли інші недержавні, може так прямо не можна говорити, але думали над ризик параметрами, над тим, що їм скажуть материнські компанії із-за кордону і так далі, якраз державні видали в тому періоду не те, що левову частку, я думаю, майже всі кредити, які дозволили втримати на плаву багато галузей економіки. Повторюся, серед 23 ярдів, про які я говорив в Ексімі, в агросектор було вигружено на посівну, зокрема, біля п'яти чи шести.

Теж непросто, у нас теж захоплені приміщення, частина людей в лавах Збройних Сил, маємо вже втрати, у нас великі збитки по географії портфеля, по проблемним кредитам і так далі. Тому я лише від себе готовий сказати, що, напевно, нам не так просто реструктуризовувати кредити агросектора порівняно з іншими банками. Взагалі кожен банк по-різному до цього підходить. Але, тим не менше, я готовий сказати, що в будь-якому разі жоден клієнт агросектору, тим більше, з деокупованих територій не був, скажімо, розглянутий якось в загальному конвеєрі чи з якимись такими загальними підходами.

Так, можливо, ми для окремих підприємств не дали ідеального рішення чи того, що від нас очікували, чи не скопіювали конкурента, в якого там і портфель менший і збитки менші, і, в принципі, 22-й рік був на паузі і так далі. Але ми, повірте, зробили все, що могли, ми не накручуємо лишніх ставок, а намагаємось видавати в нуль. Банківська система, якщо і десь в цьому році більше заробила, і декларує хороші прибутки. Так, але, повірте, знову ж таки державні банки всі ці чи, як мінімум, половину цих прибутків відразу відправлять в бюджет. І це, напевно, буде… теж посильне наш вклад в тому, щоб підтримувати економіку. Напряму грантів, як філантропи, ми, на жаль, надавати не можемо. Але ми можемо розглядати кредити, ми постійно вносимо зміни в програмі "5-7-9", пропонуємо їх.

Ми швидко відпрацювали останні зміни вересневі, показали, де деякі є недоопрацювання, як їх швидко поправити, бо дійсно деяким підприємствам для того, щоб попасти під ставку 1 чи 5 доводилося швиденько перереєстровуватися з Херсона в іншу територію, хоча насправді для нас ми усвідомлюємо, що там не просто, але якби була реєстрація Херсон і деокуповано, але по наказу Мінреінтеграції там активні бойові дії, ми готові були би розглядати такі кейси. Не так багато заявок з цих територій, напевно, більше, тому що клієнти все-таки розподіляють це базово і первинно йдуть до тих банків, з якими вони працювали до війни і намагаються якимось чином вже вирішувати свої питання. Але якщо до нас будуть звернення… Принаймні ми в цьому році теж видали скільки – на 2,6 мільярда гривень і на територіях Миколаївської, Херсонської, Чернігівської, Сумської і так далі областей, власне, по цьому поясу. Ми в цьому році доволі непогано видавали, принаймні за тими зверненнями, які були.

Ми не дивимося  стандартно. Так, умови державних програм суттєво допомагають нам прийняти  рішення, які би ми, напевно, в довоєнних реаліях не приймали, але, власне, на даному моменті вважаю, що держбанки роблять навіть трошечки більше від інших учасників банківської системи.

Від себе додаю, що ми будемо дивитися більш, напевно, уважно в агросектор. Але у нас по всіх галузях однакові задачі, і ми намагаємося справитися з цим завданням як би різносторонньо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Богданович.

Я тоді до слова запрошую Александрова Юрія Сергійовича, представника ПриватБанку. Будь ласка.

 

АЛЕКСАНДРОВ Ю.С. Доброго дня, шановні колеги! Я приєднуюсь до слів, що були сказані моїми колегами, та ще хочу звернути увагу на деякі цифри. У 2022 році ПриватБанк видав 35 відсотків взагалі кредитів на посівну від ринку, і в 2023 році це було 20 відсотків...

 

_______________. (Не чути)

 

АЛЕКСАНДРОВ Ю.С. 13 мільярдів. Ми видали 13 мільярдів, і наш сегмент він охоплює позичальників від 20 гектарів, тобто це більше ніж 3 тисячі кредитів ми видали на посівну.

І що ми маємо в цьому році, хочу звернути увагу, що перший доповідач сказав, що, на жаль, ринкова кон'юнктура дуже погана в цьому році, ми бачимо падіння цін на сільськогосподарську продукцію на 35-40 відсотків, що, звичайно, дуже негативно впливає на рентабельність агровиробників та можливість обслуговування кредитів. Тобто ключове, що необхідно зробити, - це пролонгувати дію державних гарантій на наступний сезон. І також необхідно передбачити гарантування не більше 80 відсотків на цілі, якщо відповідають агровиробникам, а також з релокованих територій.

Що стосується реструктуризації. Тобто ми підтримуємо постанову, рекомендації Національного банку, тобто ми дотримуємося їх. Були запропоновані програми реструктуризації …(Не чути) Щодо видачі  нових коштів, це буде розглядатися індивідуально. Проте ключове – це продовження державних гарантій і не знижувати їх розмір, це як мінімум.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я тоді до слова запрошую Бігун Надію Валеріївну – заступника міністра економіки України. Бачу, вже є назовні. Будь ласка.

 

БІГУН Н.В. Добрий день, шановні колеги, шановні народні депутати! Дякую за можливість прокоментувати й ті питання, які вже були озвучені, і трошки плану, який Мінекономіки має щодо програми "5-7-9".

Дуже шкода, що пані Катерина вже, наскільки я розумію, вона вже поїхала, тому що ми би дуже хотіли наголосити на тому, що наразі "5-7-9" собою підміняє, в принципі, кредитні продукти, які мали би працювати на ринку. І ця ситуація, зрозуміло, що коли це було там у період зовсім незрозуміло, да, що буде з бізнесом, що буде з економікою, то, напевно, іншого шляху не було. Проте вже пройшло півтора року і через півтора року ми маємо розуміти, що "5-7-9" не може собою замістити весь ринок кредитів.

"5-7-9" має обмежений ресурс, да, на цей рік це 16 мільярдів на компенсацію відсоткових ставок. На наступний рік, якщо все буде добре, то це буде 18 мільярдів на компенсацію відсоткових ставок. Таким чином враховуючи те, що на кінець цього року ми бачимо, як було в попередньому році, коли фонд розвитку вийшов з боргами перед банками, тобто не вистачило бюджету, щоб покривати цю різницю у відсоткових ставках. Ми розуміємо, що і в цьому році, скоріше за все, фонд вийде з боргами. Ми розуміємо, що весь портфель кредитів, це будуть просто ті клієнти, які перефінансовуються, перекредитовуються. І цей інструмент не допомагає нам, Мінекономіці, стимулювати ті напрямки галузі, пріоритети, з одного баку, а з іншого боку, дуже влучно сьогодні звучало про те, що є регіони, які знаходяться в особливих умовах.

Тут я, до речі, не погоджуюся з попереднім спікером щодо того, що всім важко. Всім важко по-різному. Є той бізнес, якому дійсно без державної допомоги скоріше за все не вижити, а є бізнес, який має і робочу силу, і ринок збуту кращий, і логістичні можливості кращі, тому що вони ближче до кордону знаходяться. Тому ситуація неоднакова. І з цієї точки зору, звісно, що коли ми читаємо звіти і бачимо, що ліквідність банків в цьому році є надзвичайно високою, однією з найкращих за часів незалежності. Коли ми бачимо, що банківська сфера йде в безризикові операції під розміщення дипсертифікатів. І відповідно ризикові операції, кредитування бізнесу, особливо на територіях, які несуть військові ризики, там, де потенційно може… Да, є державні гарантії, але державні гарантії це не покривають сто відсотків і не мають покривати. Тобто має банківська сфера працювати, банки мають брати ризики і керувати ризиками, да, і включатися в те, щоб закривати в тому числі такі потреби в таких регіонах. 

Тому, з нашої точки зору, ті зміни, які були прийняті, їх мета була перш за все сфокусуватися на територіях з військовими ризиками і забезпечити фермерство, сільхозвиробників доступом до фінансування. Тут було питання щодо того, що зараз формулювання, що зареєстровані здійснюють діяльність, тут ми підтримуємо позицію, що, напевно, треба це формулювання виправити, щоб або зареєстровані, або здійснюють діяльність. Готові попрацювати, можливо, проаналізувати разом з колегами, як це має бути виписано. Тобто той бізнес, який на таких територіях здійснює господарську діяльність, має отримувати також доступ до цього ресурсу пільговий, це важливо, тому що порівняно з суб'єктами господарювання на інших територіях  вони не в однакових умовах.

Що стосується отримання пільгових умов для всієї території України. Враховуючи те, що я на початку сказала, що у нас ресурс програми "5-7-9" обмежений, відповідно цей ресурс вже зараз ми розуміємо, що його недостатньо. Ми хочемо або не хочемо, але ми маємо рухатись в бік того, щоб намагатися цей ресурс використати максимально ефективно. А це означає, що ми маємо в програмі "5-7-9" передбачати пріоритети, фокуси і відповідно це має давати, забезпечувати реалізацію тої державної політики, яка у нас має бути по відношенню до територій, які постраждали.

Тому з боку Міністерства економіки готові долучитися до ширших обговорень. Я знаю, що колеги з Міністерства фінансів зараз готують зміни в програму "5-7-9". Планується з програми прибрати великий бізнес, тому що на початках ця програма створювалася для саме бізнесу маленького і середнього. Відповідно цей фокус має залучатися, такі самі очікування від нас і з боку Міжнародного валютного фонду. Тому, напевно, це, що стосується господарської діяльності, можна буде якраз врахувати ось цими змінами.

 Також у нас було питання і ми це обговорювали на конгресах міст з регіонами, що зараз, коли ми виписували норму для територій з воєнними ризиками, ця норма стосувалася територій, де можливі бойові дії, територій, там, де була окупація або були бойові дії, але протягом одного року з моменту завершення окупації. Ми готували ці зміни ще на весні, зараз розуміємо, що, напевно, цей один рік треба прибрати, оскільки території постраждалі, які вже понад рік деокуповані, багато які території не відновилися аж настільки, щоб вже не потребувати підтримки. Тому так само плануємо це врахувати, коли от зараз ці зміни будуть іти.

Дякую. Якщо до мене питання, готова відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Надіє Валеріївно.

Я до слова запрошую Бородая Олексія Миколайовича, заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

 

БОРОДАЙ О.М. Вітаю, шановні колеги! Наказ 309, що купа питань до нього, він відпрацьовувався вже давно і планувався суто для проблем ВПО. Коли вносили зміни і Прем'єр наполягав на тому, щоб цей наказ був розповсюджений на всі території і враховувався, тому у нас і виходить таке, що є дуже багато питань. Тобто вноситься, я з вами повністю згоден, я ж коротко. Дивіться, ми разом з Мінекономікою, з Мінфіном, з Мінагро готові пропрацювати ваші пропозиції, надсилайте. Зараз теж готуються, Надія казала, зміни, але там надо буде проговорити, тому що там внести зміни, суто прибрати там по другому підпункту 17 пункт, ну, це не надасть стільки там гарантій, що потрібні. Тобто треба буде пропрацювати гарно і внести зміни вже комплексні для того, щоб воно працювало. Да, я бачив, я читав, це дуже цікаво і правильно. Тому ми готові підключитися і бистро спрацювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я передаю слово Кубаху Сергію, представнику USAID АГРО. Будь ласка.

 

КУБАХ С. Дякую за запрошення. Дуже дякую комітету за те, що винесли це на комітетські слухання, це дуже важлива і чутлива тема. І безумовно, відновлення умов і відновлення доступу до фінансування, зокрема до кредитування, на деокупованих територіях - це і акт такої справедливості, і економічна потреба. Тому що аграрії на деокупованих територіях чи не перші, і чи, бувають, і не єдині ті, хто платники податків саме в громадах. На них і тримається, власне, початок деокупації.

Тому я думаю, що це дуже важливо, і потрібно, щоб держава це зробила. Безумовно, ми зі свого боку вважаємо, що доцільно і потрібно провести реструктуризацію і відстрочити платежі за заборгованостями як по кредитах, так і по орендній платі, перед пайщиками. Думаю, що важливо тим, щоб забезпечити саме, щоб аграрії могли мати доступ, а не зразу расстаться з коштами, якщо навіть їм такі кошти і дадуть.

Нам здається, що от саме в грантовій діяльності важливо, щоб забезпечити оту рентабельність саме цих бізнес-проектів. І от з цим саме є найбільша проблема, яку, ну, просили б, щоб всі долучилися, щоб допомогли створити саме такі бізнес-проекти, які можуть показати саме рентабельність на розвиток, на відновлення, щоб в цьому був, ну, обґрунтований і сенс економічний.

Тому ми будемо продовжувати допомагати як з консультаціями, з навчанням, так і саме з допомогою в розробці таких от бізнес-планів саме для аграрних підприємств на деокупованих територіях. Безумовно, підтримуємо зменшення відсотків і покриття за позиками. І потрібні, дійсно, зміни до законодавства, щоб підтримати компанії, які опинилися в таких складних фінансових труднощах, і щоб цей закон допоміг пріоритезувати саме такі підприємства і захистити, ну, власне, інтереси і права як кредиторів, так і боржників.

Ми продовжимо нашу роботу з пошуком. До речі, скажу зі свого боку, щоб сказати, що можна було б взяти міжнародний досвід, його просто використати для України, ну, не виходить, нема такого досвіду. Нам потрібно, дійсно, навчитися жити в таких нових умовах і створювати такі умови для тих аграрних підприємств, для їхнього відновлення і саме, знову ж скажу, на основі рентабельності і для того, щоб в економіці громад і країни утримати. 

Дуже дякую за запрошення. Співпрацюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, вам дякую дуже за допомогу нашим аграріям.

Ми зараз перейдемо до виступів аграріїв, якщо хто хоче, будь ласка, може… Давайте по черзі, представляйтесь і ваші пропозиції. Будь ласка.

 

МИХАЙЛОВ Я.М. Доброго дня, українці, саме українці. Мене звуть Ярослав Михайлов, я голова фермерського господарства "Моноліт", Луганська область, місто Сватове, буквально 40 кілометрів від кордону з Росією. Так як у нас війна почалась раніше всіх в Україні, в нас наше місто почали бомбити ракетами, бо в нас там стояло ППО, о 3-й ранку. І, враховуючи те, що дуже близько кордон і окупація дуже швидка також як і Херсонщини, я покинув своє рідне місто 24 лютого. Займаюсь бізнесом 25 років. І так вийшло, що основна діяльність нашого підприємства така вертикальна інтеграція, починаючи від селекції, насінництва, переробка, включаючи вже готовий продукт.

Останні вісім років перед війною ми займалися селекцією такої дуже перспективної культури як кіноа. Ми єдина і перша в Україні компанія, яка вивела перший український сорт кіноа. І в 21-му році ми вийшли вже на промисловий об'єм цієї продукції.

В 21-му році ми взяли кредит в ПриватБанку …(Не чути) і "5-7-9" на придбання трактора. Так як все було, це все… брався кредит для бізнесу, я як українець не бажав і не бачу ніякої діяльності там, я опинився тут в Україні. І на даний момент загальна сума по цих кредитах близько 2,5 мільйона гривень.

По першому кредиту, незважаючи на те, що от Юрій Сергійович каже, що та рекомендація НБУ щодо замороження стендбай, вона якось у моєму випадку вона не працювала. Тиждень тому вже було рішення по суду першої інстанції. І як казав Сергій Вікторович, банк вимагав від фермерського господарства, від мене особисто, бо я був поручителем по цьому кредиту, стягнути з мене. І виходить так, що Путін звільнив мене від дому, від бізнесу, від того всього, що я за 25 років там заробив. А державний ПриватБанк мене хоче звільнити навіть від тих коштів, які... мізер, які залишилися у мене на моє життя і підтримку моєї сім'ї.

Тиждень тому було рішення суду, по якому 890, майже 900 тисяч гривень буде стягуватися з фермерського господарства, з мене як фізичної особи не буде. Але питання: от я зараз відновлюю діяльність і відновлюю діяльність перш за все завдяки USAID АГРО. Громадяни платники податків Сполучених Штатів виділяють грант, уже підписана угода, на 250 тисяч доларів на придбання обладнання. І виходить, що як тільки я... І це обладнання з початку року вже має бути в Україні. Я свою діяльність хочу відновити. До речі, у нас на господарстві працювало близько 50 людей, які утримували 50 сімей за рахунок тих зарплат, які ми платили. І виходить так, що як тільки я почну відновлювати цю діяльність, то виконавча служба прийде і скаже: а віддавайте... ви не можете нічого робити, бо вже є у виконавчій службі бумага, яка з відсотками плату виконавчій службі за стягнення.

І у мене таке от питання. Ми українці чи ми тільки лише посадові особи, якісь громадяни? У нас війна, і давайте будемо усвідомлювати, що ми українці,  у нас війна, і ми лише сила як країна, тільки коли ми разом. І підтримка кожного, коли ми тримаємося всі разом – бізнес, банки, управління державою, тоді ми можемо вижити і можемо побудувати сильну країну.

Я прошу максимального порозуміння до моєї ситуації. І наскільки мені відомо, така ситуація вона непоодинока. І максимального розуміння до кожного з сидячих в цьому залі, якщо ми дійсно вважаємо себе українцями і бачимо своє майбутнє і майбутнє наших дітей саме в Україні, то давайте вирішувати це питання. А не так, що хтось заробляє гроші, якщо не можна порівнювати там сільське господарство на Херсонщині або Тернопільщині, де все добре і з цінами, бо кордон близько, і з врожаями.

І я от, як Сергій Вікторович казав, я підприємець, я вмію заробляти гроші, я вмію організовувати. Коли є активи. А коли в тебе ще мінус і тобі кажуть, війна... у нас війна, але ми комерційний банк, хоч ми й державний, але ми комерційний банк і ми маємо заробляти гроші. Але ж згідно тих даних, що є у відкритих джерелах, ПриватБанк заробив за роки війни 60 мільярдів. І я розумію, вони молодці, заробили. Але ж давайте будемо людьми і будемо українцями, і підходити до того, до тої ситуації, а не так, що абияк. І лише разом ми сила.

Всім дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, хто ще, бо я дуже вас прошу, більш стисло і конкретніше. Будь ласка.

 

ГОЛУБ Р. Дуже стисло і дуже конкретно.

Знаєте, дуже гарно все виглядало, пробачаюсь, може комусь це не сподобається, але, знаєте, мабуть, спочатку треба було послухати нас, а потім починати обговорення. А то виступили банки, цифри дуже гарні прозвучали там –  13, 10, 6, 40. Хай ще добавимося це …(Не чути) те, що з 22-го було видано, да. Це цифри, це 1 мільярд доларів. Прозвучало 16-18 на компенсацію кредитів. І ми, коли ми говоримо… Взагалі це не проблема, яку треба довго говорити, треба було визначитись з кількістю кредитів, а там невелика сума. І взагалі  фактично через п'ять днів закінчиться 20-й місяць війни, 20-й. 

Да, дякуємо ПриватБанку  за те, що ви включилися на початку, все дуже добре. Але ситуація… Да, я представлюсь. Руслан Голуб, член правління Всеукраїнської аграрної ради. Підприємства знаходяться Херсон "Енограй" – це Білозерський район, Станіславське ОТГ, Олександрівка, Станіслав, Широка, безпосередньо підприємство знаходиться в селі Софіївка.  Це сади, це 700 було гектарів садів. Для розуміння, щоб релокувати 1 гектар саду – це 20 тисяч євро.

У мене було на початок повномасштабного вторгнення 400 гектарів, залишилось 160. Люди до сих пір сьогодні працюють, роблять і намагаються зберегти, зберегти той біологічний актив. І це називається "червона" зона, от "червона" зона. Тому є банки… Ми маємо 40 мільйонів кредитів, які ми вклали в основні засоби на довгострокові терміни. Сьогодні те приміщення, яке ми здали в кінці 21-го року, його вже фактично немає. Ми витратили там 42 мільйони. Тому коротко, те, що говорить Ярослав, да, знаєте скільки він армії допоміг. Він з перших днів війни займається допомогою армії, чому? Він українець, да. Я пам'ятаю перших шість місяців війни, де практично, повторюся, практично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна більш конкретніше, бо кожен може про себе сказати.

 

ГОЛУБ Р. Да я не про себе  розказую, я  говорю про те, що ні один банк не звертався, ніхто не… Да, ПриватБанк працював нормально, без питань, бо вони включилися в посівну, все нормально. Я можу дуже коротко говорити, але питання те, що війна не закінчилася. І сьогодні на 20-й місяць питання, яке взагалі можна вирішити, те, що ми говорили по кредитам, це взагалі питання, яке можна було б дуже      бистро вирішити.

А от питання "червоної" зони, я до неї повертаюся. Питання "червоної" зони. Я вам просто наведу цифри, щоб ви зрозуміли, ви почули, для початку.

Підприємство …(Не чути), це при тому, що воно зібрало там, наприклад черешні 30 відсотків, остальне воно не змогло зібрали, бо тому що були обстріли. Вишню ми взагалі не збирали. Так от сплатило податків, я говорю про податки, це про те, що які, от ми зараз підійдемо до цифри, яка ж допомога має бути, якщо ми не трогаємо податки, то яку допомогу                                                    підприємства, які працюють в "червоній" зоні, ми могли би пропонувати Міністерству аграрної політики, аграрному комітету надати. От ми сплатили, це те, що ми слухали, я думаю, що треба послухати. От читаю, довідочка, читаю: ЄСВ, єдиний податок,  це з початку війни, це 1 мільйон  900,  ПДФО з зарплати 1 мільйон 554. Це  підприємство в 700 гектарів. ПДФО  паї – 144 тисячі, воєнний – 141 тисяча. Єдиний  податок з с/г четвертої групи – 318. Загалом 24 мільйони 65 тисяч.

Дивіться, в "червоній" зоні працюють люди, і от те, що оця  дотація – це ті люди, які нам потім будуть потрібні. Потім будуть потрібні, розумієте? Якщо ми сьогодні не підтримаємо "червону" зону, то взагалі на що ми будемо розраховувати в подальшому? Це люди, які виходять на роботу, які під обстрілами. Я можу показати, дати відео, скинути, щоб ви подивилися, як на бригаду прилітає, на територію, і люди в цей час працюють, прилітають бомби. Не ракети, там 152-й калібр прилітає. Як в приміщення, яке вони будували своїми руками, витративши 45 мільйонів, прилітає. От ви розумієте, про що ми говоримо. Ми говоримо про Україну, аграрний комітет, да, все нормально, ми поговорили, банки розказали, а тепер зараз ми вас послухаємо. То ми говоримо про реальний сектор економіки. Говорять про гранти –  це дуже добре. Але всі країни, які являються світовими лідерами по експорту аграрної продукції, вони будуються на середньому бізнесі, не на 50 гектарах. Грант 4, він не відноситься до тієї основної  маси аграрного бізнесу виробників нашої  продукції.

Тому скажемо так, ще є одне дуже важливе питання, яке, на превеликий жаль, просили не говорити його, але я думаю, що мене і колеги підтримають. У нас є ринок землі, він працює на сьогоднішній день. Але з 01.01.2024 року у нас вступає норма в 10 тисяч. Я би просив комітет, голову комітету, дуже просив, щоб ми провели по цьому питанню найближчим часом розширене засідання парламентське і щоб депутатам потім було не соромно. Тому що є розуміння того, що це питання сьогодні, як кажуть, не на часі, бо запускати 10 тисяч, тому що там дуже багато осторог для України. І ті хлопці, які сьогодні на передовій, в тому числі і фермери, вони просили, не сьогодні, а щоб ми найближчим часом провели, запросили людей і прийняли правильне рішення, щоб депутатів потім не доганяли військові, які воюють за цю землю. Це наболіле питання. 10 тисяч гектарів…

 

_______________. Колеги! Колеги, я попрошу… Пане Руслан…

 

ГОЛУБ Р. Дивіться, я сказав, що це… Я дякую щиро, що це питання дуже важливе.

 

_______________. Пане Руслане!

 

ГОЛУБ Р. Ми попросили для того, щоб провели.

 

_______________. Пане Руслан, колеги, я дійсно пропоную все-таки зосередитись на тематиці цих слухань, а саме банківській тематиці. Тематика ринку землі…

 

ГОЛУБ Р. А чого банк?

 

_______________. Руслан, тематика ринку землі, вона дійсно актуальна, давайте окремо про це поговоримо. Це треба дійсно окремі слухання і там обговорювати.

 

ГОЛУБ Р. Тут немає що обговорювати.

 

_______________. Але давайте повернемося до банківського фінансування, до теми…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую.

Дивіться, ми сьогодні почали з того, що і банки, державні банки, дуже проговорили саме як вони працюють, як вони планують працювати, і заступник Голови Нацбанку теж про це говорив. І всі ці пропозиції, які були напередодні, які ваш колег Сергій Рибалко проговорив, в принципі, по його основним пропозиціям, він є голос і в тому числі і ваш голос, він про це вже проговорив. І ми на основі його і презентації вже, і банки говорили, і представники міністерств теж, що не зробили, зараз будемо розробляти. Тому ми бачимо, що вас емоції переповнюють, але ми так само, як і ви, коли почалась війна, теж працювали в себе на округах, і теж були і під обстрілами, і таке інше. Тому, будь ласка, зараз у нас основна задача найти вирішення цього питання, а не скаржитися на те, що зараз у вас на вашій території, на вашому підприємстві. Ми зараз представляємо інтерес всієї країни, а не особисто вас окремо.

 

ГОЛУБ Р.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, є питання. І ці питання… Вона, коли пішла, вона сказала, що ці питання будуть їй передані. Дивіться, сьогодні по завершенню комітетських слухань ми протокольно зробимо рекомендації. Всі ці рекомендації, фактично все, що ви сьогодні проговорили, ми все зафіксуємо і почнемо з цим працювати з профільними міністерствами, з банками, з Нацбанком і так далі. Тому ви все побачите і самі.

 

ГОЛУБ Р. Там два кредити. В комерційних банках, а не в державних у мене, наприклад. Вона пішла, вона це не почула.   І ОТП Банк, це вони ніякого відношення до Привата не мають. Вона пішла, вона не почула ту інформацію, яку мав би сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто ще хоче щось додати, висловитись, будь ласка.  Представляйтесь тільки.

 

ПОЛКОВ В.С. Полков  Віктор, агрофірма "Роздольне". Підприємство з перших днів війни окупація (Каланчацький район, Херсонська область). На сьогоднішній день Банк Альянс подав позов до суду стягнути з мене 12 мільйонів гривень. Підприємство вже віджала Мордовія. Над Каланчацьким районом, мордовчані приїхали налагоджувати життя в Каланчаку. І перша інстанція подана, я поручитель. Питання в тому, чи зміниться щось на сьогоднішній день по відношенню до фермерів і взагалі іншого бізнесу. Є практика дев'ять років Луганськ, Донецьк. Банки як забирали все майно, що є тут з цієї сторони, щось зміниться чи не зміниться? Чи два роки ми спілкуємось і ми самі з собою над своїми проблемами?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, хто ще хоче виступити?

 

ШТЕНДЕРА В.В. Штендера Василь. Херсонщина, правий берег Дніпра, 30 кілометрів від гідроелектростанції, яку зруйнували. Також з перших днів було окуповано наше підприємство. 30 відсотків і зараз в окупації (це Горностаївський, Каховський райони) і 70 відсотків на правому березі. З 11 листопада звільнили наші Збройні Сили, і флаг наших Збройних Сил України висів на вежі нашого підприємства. Це було, звичайно, дуже чуттєво, але все відразу у нас з бухгалтером відразу пішли цифри, тому що те, що у нас половину врожаю ми не зібрали, половину заблоковано. І відповідно, які для нас це важливі питання.

Питання – це збереження життя людей в аграрному секторі і земля, а земля, вона замінована. Що треба робити? Треба  знову-таки ті кадри, які цінні лишилися, і дякуючи тому, що половину врожаю мали можливість зберегти в складах, половина на полях згоріли, половина з тих, що не зібрали, вони просто згнили на току, тому що повиганяли підприємство з вересня місяця і там що хотіли, те й творили. І відповідно до березня місяця тут на Хрещатику у нас останній був такий захід на державному рівні з долученням міністерства профільного, там Сольський виступав восьмого числа.

Ми зрозуміли, що спасіння потопаючих, справа рук потопаючих. За цей період на нас дивилися всі кредитори і контрагенти як на прокажених, тому що відразу у людей: давайте гроші, давайте… Декілька підприємств, партнерів, я їх поважаю, вони далі проукраїнську позицію мають і підтримують нас в товарних кредитах. Фінансові – взагалі питань немає. 10 мільйонів по підприємству ОТП Лізинг кредит перед війною взяв на цю, так сказати, на свою технологію No-Till дуже дороговартісну техніку. І вона дала можливість нам працювати, утримати підприємство, по-перше, фінансово. З ресурсів 21-го року податків ми не платили. З серпня місяця відповідальність на несплату податків. Три листи, там три підприємства у нас, на податкову були відправлені.

Курує нашу податкову полтавська… До сих пір позитивного рішення про неможливість виплати  податкового зобов'язання ми не отримали. Тому відповідальність нависла, заплатили 13,5 мільйона заборгованості, яка була 2022 рік, 2023 там накопили, кінець 2021 року. Біля 10 мільйонів за свої кошти ми розмінували, вклали гроші на розмінування. Заключили договір з державним підприємством "Укроборонсервіс", яке почало з березня кінця місяця розміновувати, в кінці травня закінчили, а потім  подивилися, треба кінчати, як то кажуть, батьку торгувати,  бо нема чим здачі давати.

Всі аграрії тут розуміють, що на вирощування 1 гектара продукції  це мінімум 15-20 тисяч гривень треба. Рахуйте, ми платили від 5 до 10 тисяч гривень за гектар за розмінування за свій кошт, скрутили цю програму і почали хоча би що-небудь посіяти, щоб відбити ці кошти,  це питання далі висить в повітрі.

30 відсотків за свій кошт, 30 відсотків, дякуючи, що військові підрозділи стояли, хлопців умовили, вони зрозуміли і нам допомогли. 30 відсотків зараз там "лепестки", міни лежать таким чином, що поля у нас в період  збирання горіли, не наросло бур'яну, там же своя технологія, ми ж її розробили і ділимося, як це все треба робити. Гуманітарне розмінування не працює, жодного гектара гуманітарного розмінування у нас  не було, за свої кошти все.

І зараз господарство, щоби розуміти, логістики немає, 15 кілометрів Каховське море пересохше, гепають з Горностаївки, кінець вересня почали жнива, бо тому що соняшник посіяли. Що  можемо посіяти – тільки соняшник. Почалась активність, рух, зерноток обстрілюють, 7 числа обстріляли бригаду мого товариша КАБ, дві вулиці знесло, благо, що люди живі і здорові. Іншому товаришу нашому, він приїхав в Високе 13-го, знесло 200 тонн посівмату, що я через ВАР  йому допоміг своєю логістикою завезти, все змішано з землею, з усім, з асфальтом, трансформатора нема, тобто от такі реалії життя. Люди повертаються, тому що ми платимо зарплати із своїх ресурсів.

І відповідно питання, в чому воно заключається. "ОТП ЛІЗИНГ" пішов на реструктуризацію. Я перший прийшов лічно сам до них, вони кажуть, дивляться отакими очима.  Підприємство ми не закривали жодного дня,  тому що ми розуміли, що зобов'язання. Тобто це моє ім'я і я повинен це ім'я своє як бізнесмен нести далі. Благо, що ми розуміли, правий берег звільнять, Залужний, звичайно, не дзвонив, не казав, але ми це все відчували і всім колективом, всіма нашими фермерами допомагали, ви знаєте чим. І це все воно відбулось. І просто на пульсі сидів, знаєте, даже Ярослав каже: ми – українці, а серед нас, українців є, як казав Мазепа, гнида. Просто сам сидів контролював, декілька разів могли знищити просто матеріальну базу, отак. І тому це все постійно нерви, постійно колектив і казав хлопцям: прийдуть, будуть просити, забирайте, віддавайте все, тому що ваші життя – це саме важливіше.

І тому, розуміючи цю проблематику, багато, щоб ви розуміли, моїх сусідів не повернулися, багато хто за кордоном зараз, не може повернутись, у них такі ж самі ось проблеми з фінансами, немає чим віддавати. У кого немає фінансових проблем, вони не знають, бо все згнило, заросло, не зібрали, як розміновувати ті поля, отакі ось бур'яни. І відповідно ми  требуем компенсацію, а ми по чуть-чуть начали сіяти, 30 відсотків засіяли, а в нас же ж українці зразу: ага, ти сієш, давай розраховуйся за паї. От даже наші внутрішні ці всі, витрата енергетики іде на те, щоб пояснити людям-пайщикам, навчіть їх, що ми в одній  лодке. Є деякі просто подзвонять запитають, як ви вижили все, а деякі просто, м'яко кажучи, за горло хватають.

І тому є прохання розглянути питання по розмінуванню. Є нормальна такса, є Укроборонсервіс, практика, ліцензована компанія, є у них свої переліки, рахуйте. Я 7,5 мільйона їм заплатив, а держава... прийшлось мені платити 13,5 мільйона. Чому не зробити податкові канікули? Ми ж ніде на діваємося, ми ніде не дінемося. Я згодився там, де народився. І тому пропозиції були відкрити бізнес, ось Сергію Вікторовичу вдалося, чуть сусідами не стали у них, возили хлопці як то… друзі понимают, та ти що, там же ж тільки  шажочек зробив – зразу погиб. Три фермери, моїх друзів, їх немає, вони своїми силами розміновували. Я просто витягнув зі свого кармана, зі свого бізнесу те, що хлопці в минулому році змогли зібрати, там половина, положити. Пересортували, як хлопці казали, копчений ячмінь, прілий ріпак, розумієте? І оце все пересортували без світла. До сих пір світла немає, 15 кілометрів обстрілів.

Давайте звернемо на це увагу. Багато господарств не вертаються, немає грошей для того, щоб розмінувати – перше, і хоча би покрити питання компенсації на гектар для наших пайщиків. А там, завдячуючи нашому бізнесовому авторитету, все-таки десь товарний кредит дадуть, десь дизель. Навіть внутрі ми між собою, господарства, в яких щось є, допомагаємо. Ми створили навіть між собою такий круг, який допомагає один одному. Отака у нас біда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто ще хоче висказатись? Будь ласка. А, в принципі, ми все почули. Будь ласка, представтесь.

 

ПИЛЯЙ Г.А. Доброго дня. Пиляй Ганна Андріївна, представник компанії "Еко Ленд" з Херсона. Почувши всіх, дякую, буду в самому кінці, дуже коротко.

Не буду розповідати, що трапилось. Компанії немає, нам рознесли геть повністю все. Ми втратили повністю геть все, спасли там тільки дві техніки, які залишилися. Але є кредити, є банки, є кредити. І так трапилося, що на сьогоднішній день ми маємо кредит в банку "Дніпро". Дякую їм, вони нам перенесли, щоб ми заплатили за все літом. Але ми не можемо працювати. Це Херсон, це Олександрівка і Станіслав. У нас там до сих пір обстріли, перша лінія біля коси. Ми нічого не можемо робити, ми не зібрали врожай. Ми думали, що ми будемо сіятися восени, ми не засіялись. Весною ми теж не будемо сіятись, тому що ми нічого ж не зробимо, не встигнемо, навіть якщо буде там розмінування. Як платити літом, не знаємо. Квартира, в якій я живу, вона під заставою. Техніка теж під заставою, все під заставою. Тобто це таке питання, яке от в мене є на сьогоднішній день.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми почули, що основну проблему, яку ми сьогодні ще з представником Нацбанку не проговорили, - це реструктуризація кредитів недержавних банків, скажемо так. Тому ми це питання винесемо окремо і будемо ще обговорювати.

 

_______________. Це, Олександр Васильович, буде окрема… не окрема, а спільна історія щодо реструктуризації саме підприємств, які в "червоній" зоні та які в окупації. Бо не ті і не ті платити нічого зараз не можуть, треба, щоб Нацбанк дійсно це опрацював. Давайте окремо, можливо,  там за вашої участі... Вона є, але, от я ж кажу, колега виступає, каже,  standstill, а в нього в Приваті  суд. Другий виступає, де ви казали, в Альфа? В Банк Альянс суд. Це точно не standstill, коли звертаються. Я точно по Ярославу знаю, що людина виїхала з Сватового на перший день війни, нічого у нього тут, ні бізнесу, нічого на території України немає. Де standstill, про який ви кажете, я теж не розумію, бо у нього суд. 

 

_______________. Давайте я спробую відповісти, щоб ви як юрист мене зрозуміли. Хто материнська контора у Банк "Альянс? Хто може без законодавства, без верхнерівневого законодавства, верховенства права примусити Банк Альянс не подавати позов в суд на клієнта на окупованій території, якщо в нього головна контора, материнська контора не держава, наприклад, хто може? Тільки закон верхнерівневий, який має бути прийнятий для всіх. Це не питання одного Нацбанку, це не питання, скажіть, мені будь ласка, державного банку. Якщо питання стосується всієї банківської системи, для нього має бути верховенство права. Тому що ризики, які несе зараз сама банківська система, в мене там 2 мільярди кредитного портфелю, він весь прострочений, ніхто мені там ніщо не погашає.  

Скажіть, будь ласка, мені, я роблю там процедуру standstill для свого клієнта розуміючи, хто моя материнська контора, хто має комерційні банки примусити робити цю процедуру?

 

_______________. Я вам відповім дуже просто. Тут не може бути якогось регулювання в стилі, коли в державний банк подзвонили, сказали, в комерційний – не сказали і так далі. Повністю з вами погоджуюсь і підтримую, повинно бути верховенство права. Саме тому треба сідати нам всім разом, от сьогодні ми, дякуючи, всі висказались. Хтось каже, що все добре, хтось каже навпаки, але ми певні, вже думками почали обмінюватися. Давайте сідати разом, я на повному серйозні кажу, щоб не було це так забалакати і все. Сідати і думати всім, що треба змінювати в законі, що треба в постанові, можливо десь потрібне державне фінансування, можливо ще щось. А не, ну, є standstill? Є. Підприємства виступають, не знають.

Я розумію просто, що, дивіться, ніхто, тут всі аграрії притомні. Ніхто не каже, спишіть нам кредити, забудьте про нас, ви державні банки чи комерційні банки, от ви такі, повинні все... Ніхто ж тут такого сьогодні не казав. Всі кажуть про те, що давайте вийдемо на якесь адекватне рішення, яке в першу чергу задовольнить і вас як банки, бо я розумію про ваші ризики, я розумію про все, що ви кажете. У вас є там збиткові кредити, у вас нічого не платять. Я не знаю, це треба теж обговорювати. Це проблема, в якій треба всім шукати якесь рішення.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Я розумію, я ж кажу, тому давайте сідати і напрацьовувати якесь рішення. Тут без державного втручання ми з вами разом не розберемося. Тут треба зміни і в закон, я думаю, і в бюджет, і врегулювання як Кабміну, так і Національного банку.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Колеги, пане Дмитре, дуже вам дякую.

Дійсно, саме для цього, з цією метою ми сьогодні і проводимо наші слухання. Для того, щоб напрацювати конкретні рекомендації, які потім можуть вилитися в певні акти, в тому числі і закони, якщо для цього є потреба. На етапі підготовки ми не бачили необхідності внесення змін у закони. Говорили, що може з вами проговоримо питання доцільності внесення змін до Податкового кодексу, що насправді дуже складно на цьому етапі. Реально, коли вже, так би мовити, і працює бюджет і податковою закони напрацьовані, там дуже складно щось робити. Але все решта, що сьогодні обговорювалось, як правильно сказав Олександр Васильович, ми підсумуємо і, дійсно, в цих рекомендаціях будемо намагатися дати правильні кроки, які можна вирішити. Якщо можна, і наші колеги з уряду підтверджували, що можна внести зміни в постанову і говорили, що це зроблять в найкоротший термін. Так це потрібно робити. Якщо потрібно робити, якась постанова Національного банку, пані Катерина абсолютно пішла назустріч сьогодні нам, ми це бачили. На жаль, Юрій Драганчук на перемовинах з Міжнародним валютним фондом і зараз не може включитися, а так, в принципі, багато питань проговорили, які будуть враховані в рекомендаціях.

Дякую.

 

_______________. Я тільки, можна, два слова? Колеги, от я погоджуюсь, в рекомендаціях тут є проект, я бачу, в мене на столі, це якраз пункт до звернення Національного банку, це вирішення проблемного питання, заборгованість і так далі. Прохання, щоб дійсно Національний банк в цей процес далі включився, бо тут формулювання в нас, воно невеличке, але, чесно кажучи, ні в кого тут за столом поки немає навіть рішення, бо воно повинно бути комплексне і, на жаль, непросте. Тому треба сідати з Національним банком разом його і напрацьовувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Дивіться, от ви кажете, виступала… Це все в рамках … (Не чути) Національний банк видає ліцензії, видає формування резервів. І тому це абсолютно можна вирішити в простіший спосіб. Просто це треба, треба воля, щоб це вирішити.

 

_______________. Питання … (Не чути) Що, два роки почули про цю ситуацію? Банки так як діяли, так і діють. У мене є знайомий, в якого є забрати тут з цієї сторони, забирають все повністю. Банки, що ви дев'ять років робите? Що, не цікавить вас питання, що звернутися. Тобто так же ж відбувається, люди добрі?

 

_______________. Колеги, тут, я дійсно скажу. Тут немає рішення з боку, що державних, що комерційних банків, щоб вони щось …(Не чути) Тут треба сідати, от у нас є рекомендація, я маю надію, що Національний банк її дійсно реалізує, і ми сядемо, і напрацюємо якесь рішення, яке буде працювати, бо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сергій Кубах останній.

 

КУБАХ С. Вибачте, я як юрист скажу, що абсолютно очевидно, що дана ситуація підпадає під форс-мажор. Подобається материнському банку, не подобається –  це дійсно форс-мажор  в юридичному плані, тут немає ніяких сумнівів. Є проблема в тому, що дійсно аграрії не можуть себе належним чином захистити юридично. Тому що я розумію, що коли банк включає і звертається до суду, на нього працюють відповідні юристи, відповідна юридична підтримка – дуже добре. Я думаю, що треба подумати про те, як і аграріям створити свою юридичну підтримку.

А те, що я можу сказати як юрист, що це повністю підпадає під розуміння форс-мажору, навіть всі заборгованості, навіть всі вимоги, які фінансові ставляться під аграріями, це абсолютно. Є проблема з судами, зрозуміло, але треба це питання, можливо, на рівні роз'яснень або юридичної практики дати можливість інструменти аграріям захищатися.

Дякую.

 

_______________.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо вже завершувати. В принципі, ми все проговорили, основні питання всім зрозумілі, рекомендації надамо.

Я дуже всім дякую за участь у цій нараді, перш за все нашим аграріям, які попри все працюють і готові працювати і далі, скажемо так, і робітники вже є, вони платять зарплатню, податки і так далі. Тому вам велике дякую. А ми будемо робити все для того. щоб спростити вам це сьогоднішнє, скажімо так, життя. Всі це розуміють і готові допомогти.

Тому я завершую нашу сьогоднішню нараду, комітетські слухання. Всім дуже дякую і до побачення.