СТЕНОГРАМА

виїзних комітетських слухань у приміщенні Яготинської міської ради

Київської області на тему: "Молочна галузь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"

 

8 лютого 2024 року

 

Веде засідання Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую голові міста Яготин Дзюбі Наталії Миколаївні за те, що ми змогли тут розміститися і почати обговорення дуже в даному сенсі важливої проблематики в молочній галузі. Сьогодні ми вже були з колегами на деяких підприємствах - Українська молочна компанія, оглянули її потужності, бачили, як виробляється молоко. Побачили, що потрібно, які є питання, які є проблеми. Також були на Яготинському маслозаводі, дуже сучасне підприємство, нас з колегами це вразило, і культура виробництва. Тому я думаю, що нам є про що поговорити на сьогоднішніх  комітетських слуханнях. Сьогодні долучені до них народні депутати України, представники центральної виконавчої влади, місцевої виконавчої влади, також  представники асоціацій, науковці, представники товаровиробників.

Тому я дуже сподіваюсь, що наше обговорення буде в кінці мати рекомендації для того, щоб ми всі ці ваші пропозиції, зауваження змогли використати в підсумковому звіті наших комітетських слухань, а також ми можливо змогли розробити якісь законодавчі ініціативи, які змогли б спростити та поліпшити саме ситуацію в молочній галузі.

Тому з вашого дозволу будемо починати наші комітетські слухання.  Я хочу першого до слова запросити свого колегу Андрія Володимировича Богданця, який фактично став ініціатором цих комітетських слухань. Завдяки йому ми зараз, сьогодні, саме тут.  

Андрію Володимировичу, будь ласка, ваше перше  слово.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дуже дякую. Доброго дня всім. Пане голово, дякую за надане слово. Дякую, що всі зібралися. Дійсно, на мою думку, це вважливий дуже захід, який може допомогти нам, допомогти всій молочній галузі України.

Як представник Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики та співголова міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради України "За розвиток молочної галузі України" радий вітати вас на наших комітетських слуханнях.

Хочу подякувати всім за вашу присутність, що знайшли можливість взяти участь у сьогоднішньому заході, та сподіваюся на конструктивну продуктивну розмову, результат якої буде реалізований у вигляді проекту рекомендацій комітетських слухань, що включатимуть покроковий план дій по виведенню молочної галузі з кризи.

Окремо хочу подякувати голові комітету Олександру Васильовичу, який підтримав ініціативу нашого міжфракційного об'єднання щодо проведення цих комітетських слухань.

Раніше неможливо було уявити український двір хоча б без однієї корови. І в часи Голодомору, я так трошки відступлю, лірика така, більшовики забирали у господарів не тільки хліб, а й корову, яка була годувальницею родини. Сьогодні історія в певному сенсі повторюється: нащадки більшовиків рашисти поставили собі за мету довершити справу знищення української нації. І окремий  удар ворог  намагається нанести нашому аграрному сектору. Зрозуміло, що внаслідок цього скотарство і молочна галузь загалом опинились в дуже скрутній ситуації.

Хочу наголосити, що сьогодні йде мова не просто про молочну галузь, як одну з найважливіших національних економічних складових, мова про питання національної безпеки. До речі, разом з першим заступником міністра  Тарасом Миколайовичем ми були на нараді в РНБО і там дійсно піднімали цю важливу тему. І надіюся, що спільними зусиллями ми зможемо напрацювати той закон і той проект, який чекає ця вся галузь.

Окей. Далі також питання виживання класичного українського села, яке на сьогодні є носієм наших традицій і нашого культурного коду. Ми бачимо, як Європа захищає свій аграрний ринок і як це роблять польські, німецькі, французькі фермери,  як вони диктують свої умови урядам. І саме тому ми маємо об'єднати наші зусилля, щоб наш голос звучав переконливо, наполегливо. Адже тільки спільно ми зможемо досягти конкретних результатів.

До речі, хочу зауважити, що буквально позавчора прозвучала заява першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Тараса Висоцького, що цього  року будуть відновлені бюджетні дотації на утримання великої рогатої худоби. Це дуже хороший знак нам всім.

Скажу, що ця заява результат нашої спільної роботи по донесенню до влади тих загроз і ризиків, які несе пониження поголів'я  та інші проблеми, що наявні в галузі у виробництві і переробки молока. Адже це рішення, як і інші важливі кроки щодо підтримки галузі, мають бути відображені в концепції державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року.

Дякую всім. І дуже сподіваюсь на активність в обговоренні цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Андрію Володимировичу.

Я тоді до вітального слова запрошую першого заступника голови Київської обласної військової адміністрації Бойка Миколу Миколайовича.

 

БОЙКО М.М. Олександре Васильовичу, дуже дякую вам.

Шановні присутні, добрий день! Всіх вітаю на Київщині!

Перш за все хотів би сказати, що так, дійсно, зараз ми живемо в умовах війни, на жаль, кожного дня продовжуються обстріли, руйнування. Є першочергові заходи, яким ми всі приділяємо увагу, це безпосередньо безпекові заходи, ми відновлюємо регіон, ми стараємося поновити нашу економіку, стараємося поновити надходження до бюджету. Це дає змогу в подальшому нам розвиватись і один з основних напрямків це дійсно є молочна галузь, про яку ми сьогодні будемо з вами будемо багато спілкуватись, приділяти увагу і це є та галузь, яка потребує нашої з вами спільної уваги,  для того  щоб виробники, а також сільське населення працювало добре і виробляло певний продукт, який ми з вами використовуємо.

Я декілька слів, зупинюсь на Київщині. Взагалі стан речей в молочній галузі в нашому регіоні за  загальними даними, не буду там особливо угублятись, але хочу сказати, що на території Київщини функціонує 110 сільськогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням великої рогатої худоби та виробництвом молока. В області обліковується великої рогатої худоби 99 тисяч голів, з них  поголів’я корів складає 47,9  тисяч голів. Виробництво молока становить 330 тисяч  тонн на рік, в минулому 2023 році, в тому числі на сільськогосподарських підприємствах 253 тисячі тонн. Що стосується господарств населення це 76,2 тисяч тонн. Середній надій на корову в області становить 63 тонни, в деяких господарствах, дійсно є такі фермерські господарства, які знаходяться, ми сьогодні відвідували в Броварському районі "Українська молочна компанія", де надій з однієї корови становить в середньому 11 тонн.

Область займає дев'яте місце про всіх категоріях господарств з виробництва молока серед інших регіонів України. Є до чого прагнути, для нарощування показників. Третє місце по сільськогосподарських підприємствах та, на жаль,  19-те місце по господарствах населення.

Відповідно дивлячись на цю картину, нами було прийнято  рішення і запроваджено на обласному рівні деякі програми по підтримці населення. В нас діяла програма 2021-23 роки, де ми компенсували, а також надавали матеріальну допомогу тим сільським мешканцям, які утримували поголів’я корів, або які хотіли їх купити, придбати. І такої допомоги нами було надано близько мільйону гривень. Так, це недостатній показник, однак за станом на сьогоднішній день, в кінці минулого року, напрацьовано і запроваджено на рівні області програму по підтримці сільськогосподарських господарств, яка розрахована на 24-27 роки, на 4 роки,  і з підтримкою 68 мільйонів гривень. Ми акцентуємо увагу на підтримку місцевого населення для того, щоб  той показник, на жаль, який ми сьогодні маємо, а  зменшення у нас відбулось за рахунок перш за все  сільських мешканців, ми плануємо підтримувати сільське господарство на належному рівні, надавати допомогу нашим мешканцям і підтримувати виробництво молочної галузі таким чином.

Підсумовуючи я хотів би всім подякувати. Це дійсно потрібна річ. Потрібно спілкуватись, напрацьовувати певні рішення. Але ці рішення мають бути не просто - поговорили і розійшлися, а якісь дієві механізми потрібно напрацювати і в подальшому їх спільними зусиллями реалізовувати, щоб кожна галузь нашої економіки, життєдіяльності області та країни в цілому мали ефект, результат. Сподіваюсь, що ця наша сьогоднішня зустріч дасть той поштовх, той результат, який ми всі з вами і очікуємо, і прагнемо, і дай бог він буде.

Дуже дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Миколайовичу.

Інформація дуже змістовна. В принципі, ми для того і зібрались, щоб всі ці питання і проблеми, які є в галузі, щоб ми їх вирішили. Може не всі вирішимо, але ми точно будемо знати, що є, які проблеми, для того щоб ми напрацювали певні результативні дії і вже втілювали їх в життя для того, щоб розвивати цю галузь.

 Я до привітального слова також запрошую голову Бориспільської районної держадміністрації Руслана Олексійовича Дяченка.

 

ДЯЧЕНКО Р.О. Я розумію, що регламент, так. Доброго дня всім. Радий всіх бачити, радий всіх вітати за цим круглим столом. Готуючись до цього засідання,  я підготував певну доповідь, адміністрація працювала, але після довгих і жарких консультацій з  організаторами ми дійшли висновку, що я не буду обтяжувати цифрами саме свою доповідь і залишу ці цифри на потім доповідачам, які будуть після мене. Але реперні цифри я все-таки хотів озвучити. Оскільки ми в Бориспільському районі, я хотів би зазначити, що цю галузь у районі представляють 22 сільськогосподарських підприємства. На сьогоднішній день чисельність поголів'я великої рогатої худоби по господарствах району становить  15 тисяч голів, що відповідно на 103 відсотки більше, збільшення відбулося у порівнянні з показниками 2022 року, в тому числі корів 4 тисячі 721 голова.

Якщо говорити про показники за 2023 рік, то валовий надій молока склав 19 мільйонів 98 тисяч тонн, що становить 111 відсотків від відповідного показника за 2022 рік.

Якщо говорити про молокопереробну галузь Бориспільського району, то вона гідно представлена такими підприємствами, якими ми пишаємося всі, це ТОВ "Промінь  Фуд", за 2023 рік перероблено 3 тисячі 923 тонни молока. "Яготинський маслозавод", за 2023 рік рік прийняли і переробили 1 мільйон 119 тисяч 441 тонну молока. І ТОВ "Переяслав-молпродукт". За 2023 рік відповідно вони прийняли і переробили 12 тисяч 50 тонн молока.

Хотілось би подякувати ще раз організаторам цього важливого заходу за те, що вибрали локацію Бориспільського району, по-перше, для відвідання і для ознайомлення, і побажати всім плідної роботи.   

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Руслане Олексійовичу.

Я до вітального слова також запрошую Олексія Олександровича Дорошенка – першого заступника голови Броварської районної держадміністрації.

 

ДОРОШЕНКО О.О. Пане голово, шановні присутні, вітаю всіх вас. Багато років до 2020 року я займався саме питанням продовольства, продовольчої безпеки. Молочна галузь завжди була одною з найскладніших. Зараз я є всього лише споживачем. Але заходячи до магазинів, я бачу, що молочна продукція завжди є, вибір достатній  це означає, що молочна галузь на сьогоднішній день хоча і в непростий час, але все ж таки вона працює і вона розвивається.

Завжди від своїх колег-експертів я чув про те, що не може бути заможною країна, тобто Україна, якщо в ній переважна кількість продуктів, яка виробляється, це саме агропродукція. Але з 2019 року ми побачили, як світ змінюється, з глобального світового ринку він став фрагментарним, а це означає, що якраз продовольство на сьогоднішній день, ми це побачили з 2022 року, грає дуже важливу роль не тільки у Європі, а і у всьому світі. Це означає, що дійсно за рахунок агропродукції, переробленої продукції з додатковою вартістю наша країна дійсно може вийти на рівень ВВП 12 тисяч доларів на душу населення плюс. А це означає, що дійсно у нас є дуже добрі шанси.

Дякую вам велике. Сподіваюсь, що сьогодні у нас буде плідна праця. А всім нам бажаю в цьому році вже побачити перемогу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за такі слова, Олексію Олександровичу. Ми теж на це дуже сподіваємося.

Будемо продовжувати. Я хочу до слова запросити Арсена Володимировича Дідура, це виконавчий директор об'єднання "Спілка молочних підприємств України". Будь ласка, Арсене Володимировичу.

 

ДІДУР А.В. Дякую, Олександре Васильовичу. Я хочу, по-перше, подякувати вам і членам комітету те, що ми в рамках свого моніторингу, в рамках своїх повноважень побачили проблеми молочної галузі й ініціювали ці комітетські слухання. Дякую Андрію Володимировичу як  ініціатору. Дякую Тарасу Миколайовичу. І дякую всім тут присутнім за те, що ми зібрались для того, щоб провести цю традиційну розмову.

Молочна галузь в сегменті переробки останні 3-4 роки займається канібалізмом: вона просто зжирає один у одного переробні можливості. Сировини не хватає, один у одного його перекупляють, переманюють. Це веде до нестабільної роботи і це веде до здорожчання молочних продуктів на полицях.

Ми маємо на сьогоднішній день мільйон 300 корів, з яких стандартно останніх 10 років, ну я би розділив так: до роботи зі спецрежимом по ПДВ як підтримка тваринництва молочного і після нього було 450 тисяч в промисловому секторі поголів'я, після цього десь в районі 420-380, тобто в районі 400 тисяч. Тобто промислове виробництво показує стабільність, показує простежуваність і показує якість.

Основний виробник, на якого ми розраховували останні 30 років і на цьому базувалась стратегія, це населення. Населення, яке виробляло спочатку 90 відсотків молока, на даний час воно виробляє десь 60 процентів молока, яке не може забезпечити ні стабільність, ні перспективу, ні якість. Плюс наші євроінтеграційні рухи нам забороняють в майбутньому приймати від населення на промпереробку молоко, тому що, тому що.

В даному випадку молочній галузі з точки зору переробки вкрай необхідно у найближчі 2-3 роки наростити промислове виробництво молока на мільйон, півтора мільйона тонн щороку. Це, на наш погляд, реальна задача, якщо цим буде займатися бізнес, забезпечить умови законодавець і підтримає держава у вигляді уряду. Для цього потрібно розробити ті спільні дії, які би стимулювали ріст тваринництва. Зі свого боку Президент, ініціюючи рішення РНБО, підкреслив, що для держави важлива продуктова безпека і збільшення тваринництва і ріст тваринництва, це задача з точки зору продуктової безпеки одна із найперших.

Ми би бачили, що для стабілізації молочного сектора потрібно декілька речей. Перше – це меседж від держави, що цей сектор потрібен державі і вона не орієнтується на імпорт. Тому що ми ж зараз бачимо, що 30 процентів по сирах нам закриває імпорт і він впливає на ціноутворення. Зараз ми бачимо, що на полиці, якщо ми зайдемо, ми вже залежні від масла, тому що заводам не хватає для того, щоб забезпечити потреби населення свіжої молочної продукції, не хватає сировини для того, щоб виробляти масло.

Ми бачимо масло українського виробника в ціні десь 100 гривень за пачку, це 500 гривень за кілограм, і бачимо якісне, але не більше за українського, масло типа "Валіо", типа "Президент", яке пачка коштує вже 150 гривень, тобто 750. І ми в умовах дефіциту масла можемо запропонувати його через місяць, через два, через три вже і тисячу гривень для населення. Це буде для населення шок, я вважаю.

Тому ми бачимо дефіцит сировини, який давить на переробну  галузь і яка має можливості переробляли, от зараз вона переробляє 3 мільйони тонн приблизно, з них 10 відсотків це виробник населення. Вона готова переробляти 4-5-6, нарощує і внутрішній потенціал, тобто конкурує з імпортом, і нарощує і експортний потенціал, заводячи валюту в нашу державу.

Тому ми просимо вас, звернувши увагу на оці проблеми, плюс  в цьому додається проблема, що ми не розуміємо, що з 7 мільйонів тонн виробленого в Україні молока офіційно платниками податків і це підтверджено Данилом Гетманцевим в фейсбуці, що переробка дала державі у вигляді ПДВ і податків на прибуток 3,5 мільярди, перечислив там ті, хто найбільше платили ці податки. Але ми не бачимо з тих 3 мільйонів, де ще 4 мільйона сировини, сировини, і чому її не бачить наш переробник. Ми бачимо теорію, ми бачимо наповнені полиці ринків, маленьких бутиків, які працюють з молоком населення, і з яких в той же бюджет держави не платять  нічого. Але вони створюють нерівні умови конкуренції і вони створюють те, що недозагруженість підприємств, які можуть до 3,5 мільярдів додати ще 3,5 мільярдів,  і в цьому є можливість потужностей,  ми не бачимо в цій системі роботи держави. Тому ми просимо, і дякуючи Міністерству аграрної політики, у нас спільна позиція, вони підтримують, що потрібна державна підтримка, яка важлива для  молочної галузі і в першу чергу для виробника молока, і як меседж від держави, що ця галузь потрібна.

По-друге, потрібен доступ до ресурсів для того,  щоб створити подібні ферми, як ми сьогодні побачили, тому що тільки промислове індустріальне виробництво дасть нам можливість мати незалежну молочну галузь. І третє, це системна боротьба з тіньовим обігом сировини, з тіньовим обігом готової продукції,  із фальсифікатами, яку ми все ж таки просимо ініціювати комітету долучити до цього систему Держпродспоживслужби,  і все ж таки виконати свою роботу Національною поліцією, дякую, що вони присутні, тому що ця тінь просто-напросто зажене нас в те, що молочка  українського виробництва потрапить в червону книгу,  ми не будемо її бачити і будемо залежати від поляків, а як залежати від поляків, ми бачимо по блокуванню кордону. Це рух в нікуди. Дякую. І маю надію, що після обговорення будуть оформлені рекомендації, які дадуть поштовх розвитку і стабільної роботи молочної галузі. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу.

Фактично ваше привітальне слово, в ньому  було більшість проблем озвучено. Я думаю, що навіть нічого тут буде додати, але тим не менше, ми привітальні слова всі вже завершили, будемо переходити до роботи.

Я до слова запрошую першого заступника міністра аграрної політики Висоцького Тараса Миколайовича з доповіддю по цьому напрямку. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я попрошу, будь ласка, презентацію. Дякую.

Насправді досі, незважаючи на ті заходи безпеки, от сиджу і насолоджуюсь запахом молочної ферми, яку ми всі відчуваємо, і надіюсь, що все-таки  найгірший сценарій не відбудеться і ми завжди зможемо цей запах відчувати і розуміти, що у нас в Україні виробляється якісне молоко для нашого споживання, для експорту в інші країни, так як ми сьогодні були на  "Українській молочній компанії" в першій половині дня.

На жаль, таких компаній не є тисячі, це правда, а вимірюються десятками. Якби хоча би було сотнями, то мабуть би і нагальності в таких комітетських слуханнях не було б. Але ми можемо максимум постаратися, щоб все-таки мультиплікувати такі кейси з десятків на сотні, тоді дійсно буде стабільність, сталість і чітка перспектива в нашому аграрному секторі в частині виробництва молока та молочних продуктів.

Будь ласка, давайте ми трошки подивимося на цифри, сьогодні їх вже колеги згадували. Дійсно, якщо ми говоримо про поголів'я ВРХ, тут у нас більше по молоку, але ми ж всі розуміємо, як сьогодні чули,  якщо я не помиляюся, там було 4 тисячі 100 корів і 7 тисяч 300 всього поголів'я, тобто у нас не може бути тільки корів, тому що завжди воно майже до двох, десь 1,7, але все рівно є…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, я говорю про… Це не українські молочні компанії, ми говорили. Навіть з ферми  все рівно не будуть тільки корови. Тому треба завжди дивитися на поголів'я і корів, і взагалі ВРХ, щоб для себе розуміти. Бачимо, що, на жаль, дійсно є тенденція до зменшення, наскільки видно цифри. Потім можна буде її поширити, хто зацікавлений в презентації. І, до речі, в матеріалах друкованих аналогічні цифри є, тож тут єдине джерело у нас спільне – Держстат – з певною оцінкою.          

Бачите, розподіл, так як і сьогодні багато хто виступав, господарства населені – це сільськогосподарські підприємства. Дійсно, темп падіння в особистих селянських господарствах набагато більший в частині всього поголів'я і поголів'я корів. Якщо ми дивимося на сільськогосподарські підприємства, на жаль, теж є падіння. Але хотів би наголосити, ви бачите, там наприклад, 2021 рік, було у нас зростання. Чому було зростання? Нагадую, що було в 2021 році. В 2021 році була, на жаль, тільки один рік, але діяла програма: крім компенсації  за племінне стадо і крім компенсації за будівництво комплексів була програма така - виплата дотації на (нерозбірливо). Так як ми сьогодні від Української молочної компанії чули, що в них теж був десь приріст плюс 100, вони приблизно називали, в середньому там вийшло 10 тисяч гривень, так, на одну голову, то ми його в гривні отримали, ми бачимо, що це теж в контексті простежуваності і прозорості. Ми ж розуміємо, що мабуть складно було б, щоб в один рік плюс 10, хто займається генетикою, іншим розуміє, що отак взяти і плюс 10 відсотків виростити це не реально. Але якщо було в якийсь період не обліковано, не обліковано, а тут з'являється 10 тисяч гривень за те, що офіційно зареєстровано, воно раз і стає офіційно зареєстровано. І вже молоко починається в офіційний облік. Тому я хотів пояснити от цю річ 2021 року, дійсно це приклад з точки зору простежуваності, прозорості, що діє, державна підтримка, вона допомагає, вона діє. І це один з таких прикладів. Тому дійсно це одне з підтверджень. Також по комплексах, інші бачили, ну це дуже важливо.

Наступний, будь ласка, слайд. Якщо ми дивимось безпосередньо по виробництву молока, що є сировиною для молочної продукції, де ми сьогодні були на Яготинському маслозаводі, для інших підприємств Спілки молочних підприємств України, для виробництва молочної продукції, дійсно знову ж у всіх категоріях господарств воно падає, перш за все падає надій  найбільше в господарствах населення, а якщо ми говоримо про сільськогосподарські підприємства, то там теж є падіння, ми далі бачимо, не таке велике, але в тому числі за рахунок зростання продуктивності.

Тому давайте далі. Що ми тут бачимо? Знову ж очевидно, що об'єктивна реальність, що ми будемо далі рухатися перш за всі до збільшення виробництва в господарствах і  чому, ми бачимо по показнику. Зараз трошки інші вимоги споживача як українського, так і міжнародного в частині якості молочної продукції. І як би ми цього не хотіли, просто фізично неможливо в господарствах населення буде робити таку якість продукції екстракласу чи навіть вищого ґатунку для того, щоб це виробляти. Тому очевидно, що… І це вже незворотній процес.

І тут цей тренд триватиме, тому однозначно з нашої точки зору єдина перспектива з точки зору молочного сектору – це промислове виробництво. Ми погоджуємося, що є дуже гарні кейси сімейних фермерських господарств, на них також можна мати якийсь вищий чи екстра ґатунок, але треба розуміти, що там все рівно економіка буде не та. Це коли люди готові присвятити своє життя і просто не рахують, як кажуть, opportunity когось, не рахують роботу, це ж цілодобово, інше із того якісного коліна, вона дійсно не рахується. Але ми розуміємо, що це теж, скажімо, таких об'єктивно фанатів в цій справі складно буде найти дуже багато. Є багато ініціатив, які з 2019 року, і ми не однократно виплачували і бачимо, що перш за все неможливий швидкий ріст, бо немає цих людей в достатній кількості, це дуже важко перш за все, це треба просто цим жити.

Ну і другий фактор – фінансовий. Але навіть не фінанси в сумі, бо є ініціативи, де готові: давайте, там, поголів'я для перших частин в кредит, в кооперацію, інше. Не вистачає цих. Тому цей сегмент має теж право на життя – сімейні молочні ферми, але він теж не буде абсолютною більшістю. Для тих людей, хто хоче себе цьому присвятити, там нормальну якість, переробку, але господарство населення, ми бачимо по показниках, бачите якого ґатунку скільки, який відсоток? Там 82 другого ґатунку, 18 першого ґатунку. Тому однозначно, це ще раз є підтвердженням, що з точки зору і експорту, і внутрішнього споживача, це тільки індустріальне виробництво.

Тут ситуація набагато краща. У нас постійно зростаюча частка вищого ґатунку, от рік до року вона зростає. І вже дуже сильна гарна ніша для цього. Тому ми бачимо, що цей якраз той  сегмент, який і дальше буде зростати. Не вищого, вибачаюсь, екстра-ґатунку. Екстра зростає, вищого також зростає, але і екстра, що дуже важливо, в сільгосппідприємствах зростає. Думаю, що в сільгосппідприємствах говорити про перший, другий ґатунок в принципі навіть змісту немає. В сучасній економіці всі екстра і якийсь незначний відсоток вищого ґатунку має бути в перспективі.

Будь ласка, наступний. Згадувалося сьогодні також неодноразово про  імпортну продукцію, ну однозначно, звісно, що ми поважаємо як держава, і це важливо двосторонньо мати  зони вільної торгівлі, але немає такої політики, щоб у нас була імпортна продукція. Її однозначно немає. І тут зразу ціль держави - максимальна кількість вітчизняної продукції і в тому числі експорт. Ми бачимо по загальних цифрах, що, скажемо, 2022 рік, він був абсолютно нестандартний, там були з точки зору, там 3 місяці важкості торгівлі, програми державної, ми би його, є 21-й і є 23-й. 21-й теж важко брати за основу, бо розуміємо, що для відновлення треба буде час, але навіть 23-й показує, що у нас у вазі - оце теж дуже, до речі, важливий показник, що у вазі ми вдвічі більше експортуємо продукції молочної ніж завозимо. Але вартості баланс закрився там на мінус 9 мільйонів тонн. Нульовий, можна сказати, в 23-му році. Але теж ми чітко розуміємо, що перше півріччя він був позитивний, а друге цей тренд триває, тому нуль це не є оптимізмом, бо друге півріччя вже він пішов в негатив і з таким темпом 24-й рік - буде складна ситуація. Тому є різна структура, більшість, звісно, імпорт, це історично були сири, на жаль, з другого півріччя минулого року пішло масло. Наш експорт це сухе молоко, казеїн, також і масло, також і сири, особливо в Центральну Азію, але різні структури.

Тому зараз ситуація така, що якщо нічого не змінити, то ми повернемось у 2024 році до негативного балансу, в валютному еквіваленті 100 відсотків,  навіть може бути ризик, що в фізичному еквіваленті, якщо брати продукцію, яка везеться. Структуру тут також бачите.

Давайте, будь ласка, наступний. Якщо ми дивимося на баланси і потенційно що могло би бути в поточному році, тут, на жаль, поки що тренд показує, як ви бачите, що імпорт може зрости, може зрости ще як мінімум на 10 відсотків, це так, це дуже оптимістичний сценарій, він може бути гіршим, ми  чітко розуміємо, експорт залишитись на рівні поточного року, це також оптимістичний, тобто це якщо сьогоднішнє слухання і якісь швидкі дії дадуть ефект і з другого півріччя підтримую, все рівно ми бачимо, що десь є неврахований баланс і виробництво  поки що ставимо, що рівень дотації господарства населення почне зростати, але є певні підприємства, які вводять нові комплекси у виробництво цього року досить такі масштабні, і продовжувати так продуктивність. Тому оці фактори, вважаємо, що воно з точки зору перейдемо на молоко, бо в балансі пишемо  загальну цифру, ми розуміємо, що треба оперувати цима трьома мільйонами,  що там все-таки буде, вдасться уникнути падіння. Але що для цього потрібно, також сьогодні будемо говорити.

Наступний, будь ласка. Які вже є програми підтримки в тій частині  і в тому числі про що іде мова. Значить, тут я розділю на дві частини. Є агровиробники, тобто ті, що виробляють молоко, які мають тваринницькі комплекси, для  них наразі обмеження 90 мільйонів гривень максимальна сума, буквально позавчора було засідання аграрного комітету, де аграрний  комітет одноголосно підтримав звернення до уряду, ми теж це підтримуємо як міністерство, ми це виносили кілька разів, надіємось,  що ці звернення все-таки вдасться збільшити максимально суму кредитів для агропідприємств вдвічі, до 180 мільйонів гривень. Тоді другий блок, є переробка, там є 150 мільйонів гривень, але треба пам’ятати, що ця постанова, там є обмеження, що все-таки середній бізнес, тобто оборот не більше 50 мільйонів євро. Частина підприємств, наприклад, я впевнений, що такі масштаби, мені здається, більше ніж 50 мільйонів євро обороту в рік,  що таке підприємство не може скористатись, тому що там обмеження тільки середні підприємства з оборотом до 50 мільйонів євро в рік. Але там є 150 мільйонів з точки зору доступних коштів.

Є постанови, які надають гранди, я про це  сьогодні не буду говорити, але це просто, що ми постійно згадуємо   крафтового виробника,  тим більше минулого року був прийнятий законопроект 8290, дякую аграрному комітету, літом минулого року вже вступив дію, спрощені умови реєстрації, включення до  реєстру потужностей.  То для таких виробників є ця допомога на переробку і можна отримати грант 8 мільйонів гривень. 8 мільйонів гривень як співвідношення іде там 50 на 50, тобто при наявності 50 відсотків власних коштів, там 8 мільйонів,  можна ще на 8 отримати і якогось крафтового виробника, до якогось певного… коефіцієнт  можна починати. Але знову ж це крафтова буде ніша, вона, да, є  теж добра, але не так зростає. І єдине, що це не може бути вся галузь, але про це правило теж треба пам'ятати.

Так, будь ласка, наступний. Так, у нас про уточнення по втратах і інше, тут дуже багато кого зацікавить. Я би хотів тут наголосити те, що Андрій Володимирович згадував про бюджетну дотацію на корів. Так, знову ж наразі  це діє в сегменті малих виробників. То у нас є кошти Європейського Союзу, ну ми всі точно бачили, якщо не фізично, то чули, що таке в Європейському Союзі аграрне виробництво – це середній розмір 20 корів, 50 – це вже дуже багато. Тому з  урахуванням всіх вимог європейські кошти можна тільки на  це виділяти. І там дійсно планується для тих, хто тримає від трьох до 100 корів, це також ми переконали, що в наших масштабах не багато, бо у них це вже дуже багато, оця підтримка в 8 тисяч гривень на одну голову, 7 тисяч, 7 тисяч гривень на одну голову. Так. Але приклади, коли ви бачили 10 тисяч за приріст, показує, що це сильний і гарний стимул для цієї категорії.

Ця програма через Державний  аграрний реєстр … заяви в травень, травень-червень і виплати літом. Тому ми бачимо, що цей сегмент, він  дійсно наразі так досить комплексно підтримується. Там немає обмежень, що малий сегмент по 5-7-9 по обороту, там є виплата  виробнику молока на одну голову, там можливість і грант отримати   8 мільйонів гривень на переробку, знову ж таки, на такому масштабі – там пару тонн. Так, одну, дві.

Але у нас наразі що є основною ціллю обговорення, не закритий сегмент індустріального виробництва. Ми, то ж Спілка молочних підприємств України,  ініціювала попереднє обговорення і ряд ідей,  які могли би дати стимул. Ми проговорювали можливість розгляду грантів на запуск нового або збільшення поголів'я молочного молочно-тваринницьких комплексів. В принципі, дискусія, радше, у тому, що, мабуть, треба було би давати, якщо це новий тваринницький комплекс, хоча би, щоб було поголів'я 500+, умовно, 500 дійних корів. А якщо це розширення, можна було би на 200, але за умови, що це розширення, що там вже є 500 чи 1000, і ви ростете. І це знову ж, враховуючи економіку масштабу, щоб воно рахувалося, тому що давати грант на історію, яка економічно зразу буде складною, це важко.

Тому ми будемо дальше дискутувати, в принципі, попередньо в  Мінекономіки це підтримувало, і якщо колеги підтримують резолюцію, комітетських слухань, це досить реально пробувати цю Ukraine Facility fund, по якому вже, ми ж розуміємо, що 1 лютого Європейський Союз політичне рішення прийняв. Це вже незворотній процес, на чотири роки там довгий запуск, це не робиться за місяць, але це на чотири роки. В цій частині якось отримати якісь гарантії додаткові чи з інших джерел – це ми  підтримуємо, що це дійсно може бути гарним способом для того, щоб відновлювати поголів'я.

Була дискусія про те… Бо розуміючи, чому сьогодні, давши грант, надії, мабуть, що  об'єктивно почнеться через три роки, умовно, системне постачання молока тому чи іншому переробнику, перший, може, через два, бо навіть якщо є досвід і все дуже гарно, то рік займе побудувати плюс замовити наперед племінне. По ньому теж дефіцит, там карантин, відстояти. Об'єктивно з третього року, не раніше, воно може давати якийсь ефект.

Тому тут є друга пропозиція, я думаю, по ній буде дискусія в частині пропозицій від виробників молока і переробників. Але я думаю, що дискусія – це завжди добре, її все одно треба було б озвучити. Якби ж Сергій Миколайович сказав, добре, я тоді зараз розкажу. Тоді, Сергію Миколайовичу,  я вам залишу цю пропозицію по виплатах для озвучення. Окей.

І ми ще говорили про те, щоб надати можливість, оскільки 5-7-9 це саме не покриває, великим підприємствам переробним чи там тваринництва отримати довгострокові доступні кредити. Зразу скажу, тут дискусії немає, це всіма підтримується, і якраз в межах цього Ukraine Facility fund це передбачено. Там передбачено 8 мільярдів євро на чотири роки для кредитування бізнесу, гарантії на кредити до 10 років під 1 відсоток, але я впевнений, що таких прикладів,  як ми бачили,  там же вся історія готова, там просто треба дочекатись умов, як воно, що треба оформляти, теж займає 2-3 місяці, але це буде грант.  Це, дасть бог,  вже зовсім  стане доступним. Там лише ратифікують, в парламенті проголосують, все запуститься, тому я думаю, що теж всі підтримують, дискусії немає.

І сьогодні хотів про те, що було плюс 100 голів в "Українській молочній компанії", ще раз згадав  інографіку, можливо, можемо подискутувати по можливості тієї програми  виплати за приріст, ну тобто нарощення,  не просто нагул, а за нарощення, коли ти реально   збільшуєш. Вона один рік працювала, але ми бачимо  зразу ефект такий досить був  швидкий. Тому про це теж можна було б проговорити. Тому з нашої точки зору як міністерства таки маємо можливості. Зразу поясню, чому не згадуємо про компенсацію на племінне і молочно-тваринницьких комплексів, тому що вважаємо, що в умовах дефіциту Польщі грант буде більш ефективний, тому що компенсація це значить, що треба знайти кошти, отримати ці кредити, побудувати і потім отримати. Це може бути довше, якщо все-таки ж ділити між тими речами,  коли можна грант там  50 відсотків отримати наразі, це буде більш дієво, тому поки що про ці ...  не згадуємо. Надіюсь, що все-таки держава це підтримає, бо в переробці  побачили позитивний ефект. Тому це буде логічно для уряду не повертатись до попередніх, а вже більше сучасне запускати, тому про це не говоримо, але про приріст можемо поговорити, в кого які будуть з цього приводу думки.

Дякую попередньому спікеру, що надали мені свого часу. Я якраз в 14:20 закінчив по регламенту. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович як завжди, дуже змістовно, чітко, конкретно все розповів, навіть дякую, що залишили  декілька слів іншим учасникам сьогоднішньої дискусії, сьогоднішніх комітетських слухань.

Я з задоволенням запрошую до слова Вовченка Сергія Миколайовича. Це голова Наглядової ради Групи компаній "Молочний альянс". Будь ласка.

 

ВОВЧЕНКО С.М. Дякую дуже.

Шановні колеги, спочатку кілька загальних проблем, які сьогодні має молочна галузь. Вони очевидні, зрозумілі, але я їх хочу нагадати. Зараз ми працюємо в умовах дефіциту високоякісної сировини. Це правда і протягом 23-го року, статистика є, ціни на молочну сировину виросли на 22 відсотки. Це багато, в попередні роки такого росту цін не було. Знову ж таки, що в основі цієї проблеми? Причина - дефіцит високоякісного молока. Відповідно зростає ціна на готову продукцію для населення, а населення зараз теж не дуже "радісне" із купівельними можливостями. Тому зростає імпорт. Арсен так оптимістично назвав 30 процентів, у мене оцінка: тверді сири з урахуванням "сірого" ринку, те, що в сумках, в автомобілях завозиться в Україну і продається на базарах, це до 60 відсотків твердих сирів  сьогодні ми маємо з Європи,  в основному з Польщі. Ми не конкурентні на зовнішніх ринках, у 2023 році собівартість у нас середня по року сухого знежиреного молока 2 тисячі 600 доларів за тонну. Це біржовий продукт і тому ціни встановлює ринок. Поляки готові були з доставкою продавати нам молоко по 2 тисячі 200 доларів. Дельта в 400 доларів натомість дуже велика різниця. Сири, масло, суха сироватка - ситуація аналогічна. Тому якщо наш ринок не дай бог і по сиро-молочних, і по кисломолочних продуктах заповнить  європейська продукція, то і потреби в збільшенні як такому виробництва високоякісного індустріального молока в Україні також довго не буде. Але це вже залежність України, стратегічна залежність у забезпеченні продовольством. І відповідно ми б розглядали, і треба розглядати молочну галузь як галузь, яка вирішує багато соціально-економічних проблем. І не тільки на селі. Але на селі в першу чергу.

Друга проблема, з якою сьогодні ми всі стикаємося і змушені з цим поки що миритися, це взаємостосунки з торгівлею, оскільки законодавчо це не врегульовано, на відміну від Європи, де діє Директива про справедливі торговельні практики 633-я 2015 року, наприклад, для "Молочного альянсу" це виливається в наступні цифри. Середня дебіторська заборгованість щоденна перед нашими підприємствами коливається в межах 960 мільйонів гривень, із них 10 відсотків, тобто 950-980 мільйонів гривень  це протермінована, при тому я не буду називати там конкретно, я не маю права, але від 30-и до 90 днів по договорах, по яких платиться раз 80 гривень, раз 120  днів при тому, що виробникам молока ми платимо в термін від 10-и до 14-и днів. Розрив досить суттєвий і він впливає на економіку підприємств.

Те, що Тарас Миколайович казав, 5-7-9 – це класно, воно допомагає, але зрозуміло, що для 150 мільйонів, при ліміті в 150 мільйонів у нас є два підприємства, які мають можливість взяти кредит … 5-7-9. Важливо, це на весь холдинг 150 мільйонів, це не конкретний завод. Що таке для холдингу кредиторка пів мільярд, 150 мільйонів? Решту ми своїми коштами і частково банківськими кредитами. Але банківський кредит сьогодні 19,5  відсотків річних – це не 9. І це теж суттєво впливає на собівартість продукції і відповідно на рентабельність нашої роботи.

І третє, сьогодні вже Арсен про це говорив, неврегульованість ринку молочної продукції. Діє багато тіньових виробників, які працюють в заготівку, працюють без сплати ПДВ, без сплати податку на прибуток. Зрозуміло, що перш за все це створює для нас неконкурентні умови, бо ми не можемо запропонувати дрібному виробнику молока, який готовий працювати в "сірій" зоні в заготівку, того, що пропонують ті конкуренти, які працюють через кишеню. Зрозуміло, що і наша продукціє є неконкурентна, але ви бачили, ми даємо першокласну і якісну.

В цьому аспекті стосовно чуток, як завгодно, пліток, які часто повторюються сьогодні в ефірі, про те, що українські молокопереробні підприємства це ті совдеповські, які добивають старі технологічні лінії і не можуть дати якість. Ну ви бачили Яготин, я з гордістю говорю, що всі чотири підприємства "Молочний альянс" мають той же рівень технологічного обладнання, технологічного забезпечення. Ми працюємо по HACCP,  ми працюємо по ISO. Три  із чотирьох заводів сертифіковані на Європу Європейськими комісарами. Тобто, ну і дивіться, яке там старе радянське обладнання ви побачили? Ми уклали за останні 10 років в цю площадку майже 40 мільйонів доларів своїх коштів для того, щоб підприємство було на рівні. Ну, а решта заводів… Було 5 заводів, на жаль, "Баштанку" русня в 2022 році розбомбила, було два прильоти і ми втратили це підприємство.

Тому, дивіться, про рентабельність. Рентабельність,  я назву цифру. 2023 рік наша рентабельність 8 відсотків. Це не бізнес, це, по великому рахунку, через те, що. Навіть в радянський час, я завжди цю притчу розказую, що мій викладач з еклономіки  говорив: Сергію,  якщо твій завод буде працювати з рентабільністю 8 відсотків, закривай його,  ти себе будеш з’їдати.  Над цим потрібно працювати.

Про необхідність державної підтримки. Сьогодні нас порівнюють з польською моделлю молочної промисловості.  Але Польща 20 років тому, ще в 2004 році, коли стала членом ЄС, вона системно  планувала і розвивала цю галузь.  В нас, на жаль, цього не було в силу різних причин і одна з причин, треба самокритично сказати, галузь не була об’єднана. Тобто були виробники молока, ось були переробники і була торгівля, кожен хотів: а сьогодні зароблю, а завтра там вже життя покаже. Держава повинна виступити регулятором цих процесів, в тому числі і об’єднання.

20 років тому, да, ми не використали час, в той час був  спецрежим ПДВ. Це допомогло, це дало певний поштовх. Правильна це була схема чи неправильна, вона була важка, але вона була мотивуючою. Наразі ми бачимо, що в нас  мотиваційних державних програм як таких немає, але вони нам необхідні. Я не буду розказувати, що тих же 20 років тому Яготинський маслозавод змушений був давати сім’ям корову в кредит, корми Сан Санич розвозив в кредит  для того щоб було молоко. Ми побачили, в нас багато таких постачальників, які сьогодні нічим не поступаються європейським індустріальним фермам, і зрозуміло,  що  в них повинен бути,  мотиваційний процес іти не тільки від них самих, а й від держави, що ну да,  група сама себе забезпечить.   І немає Ігоря Федоровича і .. себе забезпечить, і кадрами себе забезпечить, але є підприємства, які сьогодні виробляють 10-15 тонн високоякісного  молока,  і в них є 800, півтори тисяч поголів’я дійного стада і їм треба ця підтримка для того, щоб вони розвивались і щоб інші бачили, що це реальний бізнес, а  не тільки соціальна програма. В 23-му році ми побачили, що багато наших партнерів, які постачають молоко, за рахунок молока,  в умовах, коли не було експорту зернових, вони могли провести осінні  польові роботи, посіяти, підготуватись до весняних польових робіт, тобто це бізнес. Тепер ми  різні моделі мотивації розглядали, в тому числі там спецрежим ПДВ, тільки не той, який був раніше, а оновлений. Мабуть, ми розуміємо, що воно не пройде, тому ми говоримо про півтора мільярда прямих дотацій, але на кілограм чи на літр зданого молока, не на голову, бо сама по собі голова галузі нічого не дасть, молоко потрібне. І півтора мільярда в 3-х трильйонах бюджету, мабуть, можна було б виділити.

Контролювати все це дуже просто, через те що ми говоримо про державний аграрний реєстр, який буде оцифрований, все буде видно, хто  скільки куди здав, звірку пройти легко. І підприємство для того, щоб уже зараз мати мотив нарощувати, могло б, отримуючи ці гроші, розвивати своє виробництво. Бо друга частина, за яку ми теж виступаємо, гранти, пільгове кредитування, гарантії  державні на пільгове кредитування, його теж треба розвивати, ми за це виступаємо, але ми розуміємо, я у свій час керував, був членом правління великого українського банку, через моє перо пройшло тисячі кредитів і в тому числі ми були номер один по співпраці з Європейським банком реконструкції і розвитку. Кредит на не мільйони - на 200 тисяч доларів це  мінімум пів року паперових робіт. Потім видача цих грошей - ну в кращому разі приходило за 9 місяців. Зрозуміло, що підприємство, яке має тисячу голів, у них немає, треба наймати консультантів, які будуть готувати все це, непросто робити. І це буде потім. А з держави можна було б зараз, ти даєш молоко  - отримуєш гроші. І я думаю, що ми через Спілку молочних підприємств, от є (нерозбірливо), є в нас можливість фінансувати тих, хто буде прописувати це, для того щоб  підняти галузь із проблемної зони. Сьогодні галузь, я визнаю чесно і відкрито, знаходиться  в дуже важкому стані.

Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Миколайовичу, дуже дякую за вашу доповідь. В принципі, попередні доповідачі вже окреслили проблеми. Ви фактично вже підсумували їх. Але ми все розуміємо, дійсно, в державі зараз не так багато програм і не так багато можливостей допомогти не тільки молочній галузі, а взагалі сільгоспвиробникам, але в принципі, як Тарас Миколайович сказав, ми розраховуємо і  на United Facilities, можливо вони знайдуть кошти на програми. Але ми повинні їх перш за все затвердити і зрозуміти, що воно потрібно, які саме і так далі. Можливо, наші міжнародні партнери зможуть нам… Ну, в принципі, вони і так нас підтримують, але молочна галузь, вона якось в сторонці стоїть. Тому ми готові працювати в цьому напрямку для того, щоб максимально скоординуватись і вже могли офіційно через уряд, через комітет говорити про те, що нам потрібні ті чи інші програми з допомоги саме молочної галузі.

Я передаю слово Іллічову Руслану Володимировичу – генеральному директору Федерації роботодавців України.

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. Доброго дня. Дуже дякую.

Ну, я буду стисло, бо багато речей колеги дійсно проговорили. З точки зору Федерації роботодавців у нас майже 50 галузей економіки, і промисловість, і аграрна сфера, я буду говорити, можливо, як дійсно Федерація роботодавців. Перше – це зайнятість. Дійсно, що ми сьогодні побачили, що переробка,  вона дає потужний мультиплікатор з точки зору зайнятості. Ми сьогодні побачили на підприємстві, якщо, Сергію Михайловичу, не помиляюся, 700 людей  працює, так? І розуміємо, що тільки переробка може дати той мультиплікатор зайнятості, в якому ми сьогодні потрібні нашій державі, тому що ви знаєте, що з податків, які ми сплачуємо, і утримуються сьогодні Збройні Сили, і ми не маємо права використовувати на це міжнародну допомогу. Тому, безумовно, розвиток переробки і зокрема переробки в молочній галузі – це той фокус, який в тому числі і Президент України перед всіма, як кажуть, поставив.

Друге. Ви знаєте про створення платформи "Купуй українське. (Зроблено в Україні)". І ми одні з ініціаторів цієї платформи. І фактично те, що ми сьогодні побачили на підприємстві, це є той продукт, який фактично ілюструє роботу цієї платформи "Зроблено в Україні". І ми повинні далі ще робити наступний крок – це фактично збільшення експорту, тому що ми розуміємо, що внутрішній ринок, він сьогодні і в найближчі роки буде лише скорочуватися.  

Тепер щодо принципів підтримки, от як ми в Федерації бачимо, і Асоціація – це наш один із ключових партнерів в цьому напрямку. Перше. Ми вважаємо, що безумовно підтримка повинна йти і на переробні підприємства, навіть такі великі, на якому сьогодні ми знаходимося. Чому? Ну, по-перше, тому що концепт підтримки лише малого бізнесу чи малого навіть середнього бізнесу, він сьогодні в умовах війни в Україні не спрацює. І ми завжди і постійно говоримо, що потрібно підтримувати найбільш сьогодні конкурентні галузі і підприємства, на яких великий конкурентний потенціал як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Тому, Сергію Миколайовичу,  безумовно, трансформації програм 5-7-9 під під великі бізнеси, і дійсно Тарас сказав, там Міністерство економіки вже повністю на це, вже підтримують цю ідею і фактично facility plan.

А ми були десь, якщо не помиляюсь, в листопаді в Єврокомісії і були і говорили з ними про ці речі. І вони дійсно дуже жорстко стояли з початку розмови про малий бізнес, про маленьких якихось виробників, крафтових виробників. Я кажу: "Ну дивіться, ви зараз схлопнете ринок  для НКП курятини. Ви порахуйте, скільки людей працює? 35 тисяч. І порахуйте, скільки родин працює. Тобто ви 150 тисяч людей  залишите без доходу", - як приклад. Да, ви кажете, це крупний бізнес,  там цукровики, там м'ясо-птиця. Але фактично от ми почали доводити про те, що сьогодні не так треба рахувати, а дивитись ті робочі місця і те податкове навантаження, яке сплачують підприємства.

Тому, перше, це безумовно підтримка саме у тому числі і переробних підприємств, безумовно, не лише підтримка поголів'я. З точки зору того, що сьогодні там ми чули по. До речі, ось у нас є свій приклад, ми починали в 2022 році свої програми грантів з USAID. Перший наш грант це були 25 тисяч доларів на металообробні чи машинобудівні підприємства. Сьогодні ми обговорюємо перших вісім грантів на 2 мільйона доларів. Тобто  навіть  USAID ми переконали про те, що сьогодні, от ми зробили 7 національних стендів  Agritechnica в Ганновері, великі 800 квадратних метри, USAID нам допоміг. Вони теж на перші стенди лише маленькі компанії запрошують, а на останні стенди вони вже погодились,  там флагмани нашого  машинобудування, тому що зрозуміли, що коли вони приїжджають, це більш реалістично знайти там ринки, знайти покупців.

З точки зору підтримки саме поголів'я і сировини, без якої там ніякої експортної експансії ми звичайно не отримаємо. І, Тарасе, мені просто цікаво, у мене є аналітика від Спілки молочних підприємств і з точки зору зовнішньої торгівлі, трошечки інші цифри 2023 рік. І це просто, колеги, для себе хочу з'ясувати. Тут у них імпорт 258 мільйонів доларів, а експорт  182. Тобто тут майже 70 мільйонів дефіциту. У тебе трошки цифри, ну не трошки, а інші цифри.

 

_______________. Можливо… (Не чути)   

 

(Загальна дискусія)

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. А, тоді побачимо. Тоді, да,  дійсно не побачив. Але от, да, дивіться, от у мене графік 17-й рік, да, там 282 мільйони експорт і всього 60. Ну такий дуже характерний, бачите? Тому дійсно ми бачимо, що фактично ми це не перериваємо, якщо не буде якісної сировини.

Тепер про принципи так само підтримки товарного виробництва молока. Ну мої особисті, я не великий фахівець, у мене більш такі широкі і  багато галузей, але що я побачив, коли…

 

_____________. Вже великий.

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. Вже великий.

Коли в  "діджіагро" спілкувався, я зрозумів наступне, якщо ми будемо копіювати, от я по цукровиках побачив, бо з нами була (нерозбірливо),  коли вони там 3 асоціації  запросили і там французькі кооперативи, фермерські якісь і вони кажуть: в нас 50 тисяч там виробників дрібних там, ну я зрозумів, що це фактично така модель, яку ми не зможемо повторити. То про що іде мова? Ми не зможемо копіювати модель субсидіювання і дотацій підтримки, яка є в Європейському Союзі. Це ми не зможемо, не зможемо з ними конкурувати з точки зору обсягів ресурсів. Нам треба шукати якусь свою ефективну модель. Я все ж таки вбачаю, що вона, з одного боку, інструменти, ті всі, про які проговорили, і навіть оці півтора мільярди дотацій, ну дивіться, в нас є програма, Тарас про це знає, підтримки сільгоспмашинобудування. Оцей мільярд, він трансформувався в 5,5 тисяч робочих місць додаткових по сільгоспмашинобудівництву і трансформувався   там на другий чи третій рік, да, Тарасе, там  кількість податків перевищувала оті витрати  з бюджету. Тому це теж може бути ефективним. Але що головне, я підтримую тут, що фокус на крупне товарне виробництво. Оцим ми зможемо переламати цю конкуренцію  з європейцями. Якщо підемо лише в малий і середній бізнес навіть з точки зору поголів’я і ферм, я думаю, що ми тут не виграємо. Тоді більшість ініціатив ми вже підтримали на консультаціях, але фокус, те, що ми повинні робити цю підтримку, мабуть, на крупне товарне виробництво, це, мабуть, той фокус, який нам потрібен.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла, Руслане Володимировичу,  але ми як Комітет з аграрної та земельної політики, в нас політика не тільки  для великих виробників, і товаровиробників, і переробників, але і середніх та маленьких теж. Тому наше завдання фактично допомогти знайти інструмент, який дасть можливість підтримати всі верстви, скажемо так, і всіх виробників, розумієте.

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. Колеги,  ви мене, мабуть, не так зрозуміли. Обов’язково, звичайно, я кажу, не треба викреслювати крупні, теж туди додавати і крупні. Звичайно, я це мав на увазі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі ми всі зрозуміли, коли почалась   військова агресія і що в принципі тільки крупні змогли вижити і так як мали, як-то кажуть, жир якийсь підшкірний, вони змогли вижити і люди в принципі збереглись, працівники і зараз інша проблема з бронюванням, але все ж таки. В принципі ми це чітко розуміємо, але також ми розуміємо, що якщо буде фермерське господарство сімейне, то це не буде така завантаженість на державу у вигляді податків, так як вони зможуть бути самозайнятими і самі себе фактично забезпечувати. Тому це теж таку модель ми розглядаємо, ну, різні моделі розглядаємо. Але в даному випадку ми теж підтримуємо розвиток великого виробництва, для того щоб локомотив, скажемо так, ішов і рухав вперед саме галузі, цілі галузі.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Доповнити можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, трохи не можу стриматися, бо, Руслане Володимировичу, ви трохи мене зачепили як аграрника. Ми всі разом повинні рухатися. Не тільки там ви не бачите, що ми не можемо зробити європейську модель і підтримку малого і середнього сільгоспвиробника, ми це зобов'язані зробити. Тому я тут з вами як з генеральним директором Федерації роботодавців не погоджуюсь. І я вам скажу так: ми як народні депутати намагаємося все зробити, щоб у нас була модель дійсно європейська і підтримка малого і середнього бізнесу - це в нашому пріоритеті. Ну от я розумію, що ви десь відстоюєте і бачите, що є успіхи у деяких великих підприємств, ми їх теж будемо підтримувати. І ми ж бачимо, і дякуючи сьогодні гостинності саме цього підприємства, приїхали сюди і побачили, що дійсно вони працюють і платять податки і все інше, але європейська модель – це наш пріоритет.

Дякую, колеги. Бо я ще чув… Ладно, при обговоренні я доповню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Миколайовичу.  

Ми сьогодні говорили також про неякісну продукцію, про фальсифікацію і так далі. І я до слова запрошую Сергія Петровича Ткачука – голову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Будь ласка.

 

ТКАЧУК С.П. Доброго дня всім присутнім. Олександр Васильович, дякую за запрошення. Дякую організаторам за організацію цієї зустрічі. Дійсно, цей предмет, він дуже актуальний. Наша служба в моїй особі і я як новий керівник, скажемо, цієї служби, ви можете розраховувати однозначно на те, що ми будемо не контрольно-наглядовим органом, а в першу чергу такою сервісною службою для добросовісного і доброчесного бізнесу.

Не хочу я перераховувати повноваження Держпродспоживслужби, ті нормативи, які передбачені для контролю і нагляду в частині безпечності харчових продуктів, ви їх всі, думаю, краще мене знаєте. 

 Крім того, ми працюємо над відкриттям ринків, за 23-й рік було відкрито в цій сфері два ринки,  саме ринок Канади для молока і молочних продуктів та Албанії -  це оброблені молочні продукти. В цьому напрямку по відкриттю ринків ми будемо надалі працювати.

З того, що проект молочного модулю був підтриманий, в тому числі народними депутатами, я думаю, всі знають і розуміють, що з 26 жовтня стало обов’язковим в зв’язку з набранням чинності відповідного законодавчого акту, який був прийнятий Верховною Радою, і я дякую і швейцарській стороні, яка підтримала цей проект, і всім, хто працював в тому пілотному проекті. Ми працюємо над другою фазою цього пілотного проекту по контролю якості сирого молока, чому щоб ця інформаційна система в подальшому  була поєднана з інформаційною системою, яка буде побудована в Держпродспоживслужбі за підтримки Мінцифри, ми розраховуємо це  реалізувати в 24-му році, тому що ми єдиної інформаційної системи Держпродспоживслужби не маємо і приймати ефективне управлінське рішення досить важко чому, тому що збір і аналіз інформації, він займає досить багато часу, а достовірність інформації, актуальність інформації і цього потребують, я думаю, і міністерство та інші органи, які формують політику, яку ми в подальшому реалізовуємо. Тому цей проект з нашої сторони також буде продовжений, підтриманий і я переконаний, що особи, задіяні в ньому, ми мали декілька зустрічей  і так склалось, що зараз якраз в 15:00 зустріч з цим проектом також передбачена, там візьмуть участь колеги.

З приводу епізоотичної  ситуації в сфері, що стосується ВРХ, вона не критична. Я думаю, по тих хворобах, які є не досить небезпечними, там якщо про ящур, що його не виявляли за часів незалежності в Україні, та інші хвороби, які можуть закрити ринок, ситуацію ми не бачимо зараз критичну в цьому напрямку. Да, ми по епізоотичній ситуації і  в частині там  сказу, грипу птиці ми маємо виклики і там ситуація значно складніша, то в даному випадку немає.

З приводу державного нагляду і контролю в частині здійснення перевірок, тому що захист прав споживачів і боротьба з фальсифікатами, з тіньовим ринком, я сам неодноразово зустрічався з асоціаціями, з бізнесом. Для мене це стало на перших днях моєї роботи досить дивно, що коли був доброчесний бізнес, задає питання: коли повернуться перевірки. Я спочатку не міг зрозуміти,  думав, що зі мною жартують, але коли ми почали розбиратися з ситуацією, то без державного нагляду і контролю в цій сфері доброчесний бізнес якраз і страждає. Чому? Тому що боротися з тіньовим обігом продукції, з фальсифікатом продукції без здійснення цих заходів неможливо. І звичайно, це і здоров'я людей, і безпечність харчових продуктів, і в частині захисту  прав споживачів. Однак  нас  обмежили 303-ю Постановою, ми мали напрацювання, однак поки що порозуміння на рівні уряду немає щодо її скасування або розширення сфер, в яких здійснювати державний нагляд і контроль.

Я можу повідомити, що в цій сфері по захисту прав споживачів ми згідно 303-ї Постанови направили за 23-й рік більше 1200 звернень до Міністерства економіки щодо здійснення позапланового заходу, коли надходять повідомлення про відповідні факти. Як ви думаєте, скільки погоджень отримала Держпродспоживслужба, щоб вийти і перевірити, є це фальсифікат чи ні? Я вам повідомлю: нуль. Тому ці виклики є.

Крім того, з приводу даної галузі, що це експортно-імпортні операції, то по експорту я думаю, що проблематики в молочної галузі немає. Якщо вона якась є, озвучте, ми покращимо свою роботу в цьому напрямку. А по імпорту є проблема. Чому? Тому що, на жаль, за 2 роки імпорт нормально не контролюється, чим, на жаль, зловживають імпортери. По різних, не тільки по молоку. Ми здійснюємо лише документальний огляд і фізичний. Якщо викликає підозру вантаж, ну це має бути досить неякісний, але це дуже мало фактів, коли здійснюється відповідне дослідження. Тому ми проаналізували той імпорт, який їде до нас, він їде, скажемо так, не тої якості, якої хотілося б нам, що це також призводить до погіршення конкурентного середовища для наших товаровиробників у даній сфері. Тому звичайно ці виклики є, незважаючи на те, що згідно Постанови 1410 від 29 грудня у нас передбачено скорочень на 32 відсотки по службі по граничній чисельності, яка згідно цієї структури запрацює з 1 квітня.

Незважаючи на такі обставини, Держпродспоживслужба спроможна і забезпечить належним чином виконувати свої повноваження. Однак в цій частині, щоб підтримати доброчесний бізнес, ми оперативно відреагувати не можемо, ми тільки можемо констатувати ті проблеми, які є, бо ми їх не маємо можливості сьогодні попередити. І звичайно, коли про це знають, і знає ринок, і знає, скажемо, не добросовісний і не доброчесний бізнес, вони цим користуються, це дійсно правда. Тому виклик такий є не тільки перед нами, але,  мені здається, перед всіма стейкхолдерами цього процесу: і асоціаціями, і товаровиробниками, і взагалі перед країною. Тому я за підтримку і за діалог, і дякую за організацію, що ми можемо про це поговорити і напрацювати відповідні рішення і рекомендації, які в подальшому, я думаю, будемо втілювати в життя.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу.

Я до слова запрошую Жупінас Олену Іванівну – представника Асоціації виробників молока.

 

ЖУПІНАС О.І. Доброго дня, шановне товариство! 

Та проблема, яка на сьогоднішній день  є з виробництвом молока, вона виникла не сьогодні і не вчора, а вже багато років. Да, за останні 30 років ми з 23 мільйонів тонн виробництва молока спустилися до 7 мільйонів тонн. І весь цей час виробництво молока на молочнотоварних фермах скорочувалося, як і скорочувались самі молочнотоварні ферми. Мали проблему з тим, що Україна була недоіпортером в 2019 році. 2022 рік у нас був унікальний по експорту, і ми розуміємо, з чим це було пов'язано і з ким, зменшення споживання молока саме всередині країни. Ми дуже вдячні переробним підприємствам, що вони підтримали виробників молока в таких важких умовах. І саме це дало можливість все-таки не скоротити критично виробництво молока, а навіть четвертий квартал 2023 року та збільшення надоїв, яке було, вивело виробництво молока в промисловому секторі на довоєнний 2021 рік.

Хочу ще раз сказати, що ось все збільшення надоїв 2024 року, це все наслідки підтримки державної програми, про яку говорив Тарас Миколайович, що якраз через 3 роки ми мали результат. Тобто це були ті нові ферми, які були закладені в 2021 році, і незважаючи на те, що в 2022 році під час початку військових дій ми втратили більше 100 молочнотоварних ферм, але ось той потенціал,  який був закладений завдяки наказу 107 про державну підтримку тваринництва і переробки сільськогосподарської продукції, він дав можливість нам все-таки втримати виробництво молока на довоєнному рівні.

Те, що стосується державної підтримки держави на даному етапі, то на загальних зборах учасників Асоціації виробників молока ми підтримали звернення Спілки молочних підприємств України про проект Закону України 7072 про зміни до державної підтримки саме в розрізі молочної галузі. У нас є тільки невеличкі зауваження, тому що кожна дотація, вона має до чогось стимулювати. У нас є європейські зобов'язання по якості молока, коли ми маємо приймати на переробку тільки молоко екстра-ґатунку. І цей останній етап вже мав запрацювати, але через військові дії наказ було перенесено. Але ми пам'ятаємо ті зобов'язання, які на нас лежать, що через рік після закінчення військових дій ми маємо мати на переробку тільки молоко класу екстра. Тому якщо ми будемо дотувати молоко на літр молока, то це в першу чергу має бути молоко класу екстра і тільки, для того щоб стимулювати наших виробників молока виробляти молоко цієї якості. Це перше.

Друге. Ще один є пункт – це що дотація надається тільки тим господарствам, у яких продуктивність до 8 тисяч тонн. Теж ми з цим не погоджуємося, тому що ми маємо стимулювати саме продуктивність, саме продуктивність молока. Тому не до 8 тисяч тонн, а від 7,5. Так, є маленькі, їм треба ще… Але якщо ми говоримо про сталий бізнес, щоб це була бізнес-модель, то це має бути ферма з надоями від 9 тисяч. І до цього ми маємо йти. Тому маємо стимулювати саме продуктивність.

Окрім того, якщо говорити про подальший розвиток, маємо згадати про ті виклики, які на сьогоднішній день стоять перед галуззю виробництва молока в розрізі євроінтеграції. А в першу чергу це новий Регламент Єврокомісії по благополуччю корів. І ось тут теж треба сказати, і підтримую Тараса Миколайовича, що таких ферм, які ми сьогодні бачили, у нас, на жаль, десятки, а основна наша маса ферм, яка побудована в 70-і роки, вона не відповідає ось цим вимогам по благополуччю. І тільки реконструкція або будівля нових дасть можливість нам не те що наростити, а зберегти хоча б те, що є. Окрім того, треба не забувати про всі зелені курси, які теж стоять перед нами, ці зелені виклики. Тому, звичайно, чи це буде державна підтримка, чи це будуть європейські гранти, але без цієї підтримки середній виробник просто не виживе на сьогоднішній день. Ну а якщо  говорити про стійку модель, яка б могла забезпечити стійкий розвиток нашої  загальної молочної галузі, то нам разом з переробними підприємствами реально створювати молочні кластери, де є потужне молочне підприємство з переробкою 500 тонн, а навколо нього 10-20 ферм з поголів'ям 2 тисячі дійного і з продуктивністю 9 тисяч. Ось  тоді ми будемо, маємо забезпечити конкурентною продукцією себе як всередині України, так і стати потужним експортером. Але без підтримки як наших європейських товаришів, так і державної підтримки аграрії не зможуть цього зробити. У нас немає на сьогоднішній день чисто молочних виробників молока. І коли ми говоримо про рентабельність в молоці, треба не забувати про збитки в рослинництві. Ось всі ці доходи, вони перекривають збитки рослинництва і грошей, на жаль, у наших товаровиробників для розвитку на сьогоднішній день немає. Вони можуть бути 50 на 50, там  30 на 70, але без підтримки,  звичайно, ми не зможемо розвиватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Хочемо почути думку науковців. У нас присутній Сичевський Микола Петрович, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, директор Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України. 

 

СИЧЕВСЬКИЙ М.П. Дякую, шановні присутні. Я наведу декілька цифр, які характеризують сучасний стан молочної галузі і споживання  молока. На жаль, немає достовірних статистичних даних останніх років, ми користуємося науковими експрес-методами статистики, і тими матеріалами, які є в наших наукових установах, але ви прекрасно знаєте, що норма споживання їжі населення … (Не чути)   Фактично споживаємо ми десь на рівні 2600-2650.

Якщо подивитися споживання тваринного білка, тут дещо більш катастрофічна ситуація, що підтверджує необхідність розвитку молочної галузі, тому що це і продовольча безпека, і соціальна безпека, і безпека наших продуктів. Тому я дуже  дякую, що і Верховна Рада, і міністерство, і всі цьому питанню в такий важкий воєнний час приділяють увагу і займаються проблемою. І зразу хочу сказати, що ми плідно працюємо з Міністерством аграрної політики і продовольства. Тарас Миколайович знає, що наші фахівці готують теж свою частину в програмі розвитку молочної галузі до 2033 року, ми там, як кажуть, вносимо свої пропозиції.

Але в таких ситуаціях дійсно може бути плачевним подальший розвиток цього сценарію, але ми повинні задавати собі питання, а що треба зробити? На думку науковців, можливо ми архаїчно на ці питання трошки дивимося, але без впливу держави це питання просто так не вирішити. Можна віддати на бізнес, можна говорити, що заповнить польська продукція, європейська продукція і так далі. Можна говорити про те, чому ми зараз не відчуваємо дефіциту молочних продуктів попри низьку, дуже низьку купівельну спроможність населення. Тому що знову-таки подивитися статистику, скільки наші люди тратять своєї заробітної плати на харчові продукти і скільки це порівняти з розвинутими країнами, ми  повинні все-таки підтримувати, правильно сказав з одного боку Руслан  Володимирович, що підтримуй українське, а з іншого боку я з вами не зовсім або абсолютно не буду погоджуватися, тому що якщо через підтримку індустріалізації, спеціалізації,  концентрації ми будемо втрачати українське село, це буде абсолютно неправильний підхід.

І тут треба знаходити ту модель, яку підказав один із наших присутніх колег, європейська модель, яка може оптимістично поєднати стратегічний розвиток великих господарств і невеликих господарств. Що в даному випадку…

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. Вибачте. Ви нас постійно цитуєте. Але, дивіться, я ж не казав не підтримувати малих і середніх. Я казав, що європейці на зустрічах вимагають від нас не підтримувати крупних. Не підтримувати! Викреслити цю підтримку! А я кажу, що додавати ще крупну.

 

СИЧЕВСЬКИЙ М.П. Вибачте, якщо я не зовсім правильно зрозумів, я  вибачаюсь. Але я хотів би сказати, що позиція науки це підтримка сільських територій і розвитку села.

Що хотів би рекомендувати. Був такий колись показник "щільність поголів'я". Ми говоримо, що зараз  держава не зможе директивно управляти  і так далі. Але ми готуємо пропозиції, я думаю, що через місяць-другий якраз  з Міністерства аграрної політики чи це зробити з  через якісь стандарти, чи це розробити нормативи, чи це можливо  зробити через фонд підтримки ефективності  використання земельних ресурсів, щоб ми могли оперувати цими показниками. Не секрет, коли є такі статистичні дані, що в селах немає жодної корови. І це я думаю, що не зовсім правильно.

Чому я хотів би підтримати ті позиції, про які говорив і Сергій Миколайович Вовченко, і Олена  Іванівна, і я думаю, що наука тут буде стояти з Міністерством аграрної політики. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, дуже дякую. Думка зрозуміла.

Колеги, підкажіть, будь ласка, чи є бажання у народних депутатів висловитись по питанню? Борис Вікторович Приходько, будь ласка.

 

ПРИХОДЬКО Б.В. Доброго дня всім. Дякую, по-перше, за запрошення, я не є членом  вашого поважного комітету, але мені дуже сподобалась, дуже цікава і гостра дискусія, яка відбувається тут. Я просто дивуюсь,  настільки вона професійна. Особисто я не  володію цими цифрами, власне кажучи, бо сегментарно агропромисловий комплекс чи молочна галузь, вона входить до того сегменту,  чим я займаюсь у фінансовому комітеті Верховної Ради. Але хотів би зупинитись, ви окреслили, власне кажучи, всі 3 напрямки. Наприклад,  сировина, тобто іде дискусія підтримувати, знову ж абсолютно толерантно до всіх відношусь, малий і середній, чи підтримувати   виробників, які вже сформувались. Дійсно, золота середина. Не забути про тих, і вже добавити звичайно,  бо не може бути так, щоб локальна сировина  була дорожча ніж ... продукція.  Це страшне, 400 доларів, це не цифри взагалі.

Друге питання, що мене вразило і цифри, що 7 мільйонів молока і 3 мільйонів тільки платять податки. Ну не може бути такого. Ну як в державі більше ніж 50 відсотків іде поза межами оподаткування? Тому,  власне кажучи, і ті гроші, які не сплачені, їх не можна використати, от тих виробників малого і середнього бізнесу.

І третій момент, який хотів би підкреслити, знову ж (нерозбірливо) блікових коштів, з чим вони там стикаються, в торгівельній мережі. Дійсно,  булиа ж вже напрацювання, які треба трошки доробити. То якщо є товари-скоропорти, як ми називаємо, і є кінцевий термін по ним, наприклад там, 30 днів чи від 10 до 45-и, то обмежити просто розрахунки – 45 днів. І це термін споживання. Якщо є там, вибачте, консерви, які можуть зберігатися 2-3 роки, по них інші критерії, а скоропорт, в тому числі туди попадає молочка, і кінцевий термін, будь ласка, розрахуйтеся хоча б. Або модель: почніть з того, що 60 на 40.

Абсолютно підтримую таку дискусію, ключові проблеми були підняті, і я думаю, що в рекомендаціях аграрного комітету, Олександре Васильовичу, ви вже будете там враховувати ці всі пропозиції.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обов'язково Борисе Вікторовичу.

Будь ласка, Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я просто хотів взяти слово, бо, я так розумію, у нас буде підведення підсумків і пропозиції до рекомендацій. Може, на базі комітету запропонувати зробити робочу групу по боротьбі з тіньовим обігом молока, в яку залучити, можливо, представників Спілки молочних підприємств, якщо це можливо? Це треба запитати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Щоб вони просто дійсно нам допомагали. Ми допоможемо їм, відповідно опрацюємо їхні звернення. Я так розумію, що, можливо, ми так само на базі цієї групи можемо запропонувати Сергію Петровичу своїх представників долучити і такими спільними зусиллями я думаю, що ми можемо досягнути великого прогресу саме в цій боротьбі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це слушна пропозиція, Андрію Володимировичу.

У нас присутній на комітетських слуханнях представник поліції Писарчук Іван Васильович, Департамент стратегічних розслідувань.

Може, от стосовно цього конкретно по фальсифікату у нас багато питань сьогодні лунало. Тому, може, ви зможете щось нам по цьому доповісти?

 

ПИСАРЧУК І.В. Всім доброго дня, колеги. Представник Департаменту стратегічних розслідувань, який входить в структуру Національної поліції України. Дякую за запрошення.

Багато цікавих речей було почуто, зроблені певні висновки. Була проблематика почута щодо сфери молочної галузі з ряду доповідачів, виробників, з асоціацій і так само спілки. Було почуто, що можливе введення в обіг якоїсь небезпечної продукції або неякісної продукції, можливо є факти використання там певних ваших торгових знаків у підпільному виробництві або якась недобросовісна конкуренція. Тобто ми готові отримати від Асоціації, від офіційних виробників чи від депутатів звернення, в результаті яких будемо реагувати - або відкриття кримінальних проваджень, або певної дослідчої перевірки із залученням, що пов'язане також з недобросовісною конкуренцією, це у нас є органи, які здійснюють свої функції, це такі як Антимонопольний комітет, який можемо залучати як спеціалістів, так само спеціалістів, тут є керівник Державної служби з питань  безпечності харчових продуктів, в межах кримінальних проваджень, думаю, це буде ефективніше і вам не потрібно буде проводити якісь планові перевірки або погодження в міністерствах або інших органах. Тобто є якісь робочі питання. В принципі, що стосується правоохоронного органу, я доповів, якщо є якісь запитання, можете задати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а у вас були вже звернення стосовно фальсифікату саме може не тільки у молочній галузі, а взагалі в аграрній сфері?

 

ПИСАРЧУК І.В. В кінці року у нас було щодо продуктів харчування, реалізації, є орган, який проводить оперативний супровід кримінальних проваджень, це ряд підпільних підприємств, які виготовляли продукти харчування, це такі як "мівіна", приправи. Було в засобах масової інформації висвітлено, це Херсонська область, зараз проводиться розслідування і воно вже на стадії завершення. Організовані злочинні групи, які там не мали ні свідоцтва, ні ліцензії, ні походження товарів, реалізовували по ринках України і по мережах торгових недоброякісну продукцію, тонни цієї продукції вилучено, зараз проводиться розслідування.

Тобто якісь дієві механізми алгоритму з іншими службами, які контролюючі, ми готові постаратись розробити, якщо буде поставлений такий результат внаслідок вказаної проблематики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ще надам слово Соколову Михайлу. Він хотів декілька тез.

 

СОКОЛОВ М. Дякую. Колеги, дивіться, мені здається, що коли ми дискутуємо про те, як у нас повинна розвиватись галузь, то нам треба іноді змінити погляд на те, наприклад, а що таке для нас трудовий ресурс.    

От дуже часто лунає така думка, що коли людина  самозайнята, то це вже добре, бо тоді не треба державі ... Але питання в тому, що якщо ми подивимось на нашу демографічну картину, то ми за декілька років будемо мати зовсім іншу картину. В нас  дуже мало контингенту, який працездатний, вони зменшуються, і кількість  непрацездатних збільшується.  Вибачте, виникає питання, а хто буде тримати державу, бо для того, щоб держава трималась, хтось повинен сплачувати податки щонайменше. І їх буде, це навантаження, принаймні в абсолютному вимірі, воно буде зростати, бо треба буде забезпечувати пенсіонерів. Я ще мовчу про те, що зараз в нас відбувається через війну, бо в нас ситуація погіршується. Це про що я зараз кажу, це було зрозуміло ще до війни, а  зараз ситуація ще гірша. Тому дивитись на людину, що от вона десь працює і тому нічого не просить від держави, ну так не можна, це просто веде до колапсу. Там це до чого приведе? До того, що в наша мета повинна бути в тому, щоб кожна людина, яка працює в державі, вона створювала щонайбільше доданої вартості.  І ми не можемо собі дозволити такі форми господарювання, які зменшують цю додану вартість. Тобто ми повинні робити все, щоб в нас були ті форми моделювання, які дають на кожну зайняту людину щонайбільше доданої вартості і податків. І тут немає вибору.

Давайте подивимось тоді на статистику, навіть яка тут є, яка є ... А що ми бачимо в молочній галузі.  Де у нас найбільша додана вартість? А там, де в нас мало людей зайнято для того, щоб виробити велику кількість продукції. І це, вибачте, великий фермер. Коли 20 років тому в  нас був надлишок людей і їх не було де зайняти, тоді така логіка не працювала, але зараз часи змінились. Звичайно, коли ми кажемо про державну підтримку, ми не можемо сказати: будемо підтримувати великих чи маленьких там, бо всі рівні насправді, це в нас Конституція про це каже, ми не можемо когось дискримінувати, але,  наприклад, ми можемо робити, як це роблять в Європейському Союзі, коли кажуть: добре, держава дала гроші, але дала гроші на той проект, на який банк каже, що дасть гроші, бо банк в ньому впевнений, що він прибутковий. Нам треба фільтрувати проекти не з точки зору маленький, великий, нам треба фільтрувати з точки зору він прибутковий чи ні, він дає велику додану вартість, чи ні. І якщо маленький може так зробити, наприклад, зробивши робота, що він там один, у нього 200 корів  і він гарно працює, то це гарний проект. Але якщо він один і в нього три корови, то, вибачте, це не проект. Це в нікуди. Бо потім виникне питання: а як нам зробити, щоб його діти мали достатнє харчування, щоб просто розвиток у них був, щоб  у них були гроші на те, щоб в школу піти і щоб вони могли навчатися. Бо це теж питання.

Далі.  Ще хотів. Це, вибачте, тут  завершу чим? Нам все ж таки треба думати про те, як зробити ту підтримку, я казав, бо грошей на підтримку завжди, їх не може бути нескінченно, їх завжди якийсь обмежений ліміт. От нам треба думати, як цей ліміт використати так, щоб на кожну гривну, яка держава вклала, а держпідримка – це вкладення, отримати щонайбільше. І тут повинна працювати просто жорстка математика. Тут немає місця для того, щоб казати "мені це подобається чи не подобається". Якщо ми бачимо, що це дає більше, значить ми повинні витрачати...

Ну і другу річ хотів сказати, про яку зараз колеги вже кажуть, про тіньовий сектор. Дійсно в молоці він достатньо великий і це дані, які із року в рік підтверджуються, і ФАО про це казало, що там 40 відсотків, якщо дивитися на статистику, то навіть і більше. Але є питання до цієї статистики, бо ніхто, я думаю, з тих, хто тут присутній, не вірить про те, що ті цифри про те, скільки молока виробляється населенням, що вони відповідають дійсності. Скоріш за все вони завищені, бо незрозуміло тоді, куди воно дівається. Якщо цим цифрам вірити, то у нас виходить так, що  30 відсотків населення споживає більше молока, ніж інші 70, які в місті живуть. Воно просто так неможливо. Воно не б'ється, якщо це перерахувати.

Але що ми дійсно розуміємо, що у нас є скорочення і воно скоріш за все навіть більше  ніж те, що ми бачимо по статистиці. І у нас є цей тіньовий сектор,  можливо він не 60 відсотків, але 30 він точно є і це дійсно вражаючі цифри. От зараз у Мінагро є доручення від Кабміну щодо запровадження системи про відстеження походження аграрної продукції, але там мова іде про зерно. 

Якщо з боку індустрії є запит на те, щоб зробити щось подібне в молоці, то мені здається, тут є що обговорювати, бо системи будуть дуже подібні. І фактично на тій самій базі можна буде зробити цю систему простеження і для. Але тут повинні вже бути ініціатива з боку самої індустрії. І якщо є таке бажання, давайте зустрічатися, а ми вже над цим працюємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле. 

Шановні запрошені, колеги, якщо є бажання виступити, будь ласка.

 

_______________. Можна? Шановні колеги, присутні, хочу зробити декілька доповнень, які, на мій погляд, суттєво змінять ситуацію в нашій молочній галузі. Перше – це питання дозволів, експлуатаційних дозволів, які видає сьогодні Держпродспоживслужба. Як я дивився на сайті, близько 570 експлуатаційних дозволів сьогодні на виробництво тваринницької продукції. Насправді, в законі є прописано порядок видачі, тимчасового призупинення і є порядок ануляції цих договорів. Так от, ануляцію цих договорів неможливо зробити, тому що більшість підприємств, які вже зупинилися, тобто юридично не існують, а експлуатаційні дозволи ще висять.

Що необхідно зробити? Необхідно внести зміни до Закону про державний контроль і про дозвільну систему, де дозволити інспектору Держпродспоживслужби при призупиненні роботи підприємства, три місяці не працює, у інспектора є право анулювати цей експлуатаційний дозвіл. Чому я про це говорю? Тому що сьогодні у нас на базарах, в маленьких магазинчиках є продукти від підприємців, які мертві, а ці підприємства працюють, виходить, тому що під їхнім ім'ям сьогодні йде виробництво продукції. Це перше, що стосується Держпродспоживслужби.

Друге. Що стосується того, що говорив зараз Михайло, статистики. У нас є така агенція по ідентифікації худоби. Вона не завершила роботу свою, і ми будемо говорити, що ця незавершена робота сьогодні нам не дозволяє говорити про дійсно реальну кількість худоби, яка є у населення, а її значно менше, чим те, що декларується сьогодні. І відповідно ми не можемо говорити про ринок молока і про виробництво молока в реальних цифрах. Тому треба завершити цю роботу, яка має завершити роботу агенції.

Наступне, що стосується нашої сьогодні силової структури – міліції. У них нема сьогодні достатньо законних підстав для того, щоб вести розслідування. Чому? Тому що слово "фальсифікація" сьогодні у нас в законопроектах ніде не визначено. Треба дати дефініцію, що таке "фальсифікація". Фальсифікація – це умисна дія, це шахрайство. І якщо за шахрайство в Кримінальному кодексі є покарання, то за продуктове шахрайство такого покарання нема. А те покарання, яке сьогодні у нас існує у вигляді штрафів, це премії тим, хто виробляє тіньову продукцію, це не покарання. Тому треба ввести також зміни до Кримінального кодексу обов'язково. І тоді у наших силових структур розв'яжуться руки. І мало того, я думаю, що ті, хто буде бачити, що за вже продуктове шахрайство буде кримінальне покарання, вони будуть боятися це робити.

Наступне, що ще необхідно зробити, у нас є такий Закон про молоко та молочні продукти. Він приймався у 2003 році на підставі Директиви Європейського Союзу номер 92 від 1992 року.

На жаль, вже цей закон застарів чому? Тому що ми за останні  10 років прийняли ряд законів, які вже відповідають вимогам Європейського Союзу, а цей закон уже не відповідає цим вимогам Європейського Союзу. І у багатьох є там бажання подекуди звертатися до цього закону. Давайте в цьому році ми признаємо, що він втратив чинність, тому що в нас уже достатньо законодавчої бази для того, щоб забезпечити якість і безпечність наших  харчових продуктів.

Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ТКАЧУК С.П. Прокоментую. Дуже слушні зауваження, але проінформую вас, що це вже і при мені урядом 12 січня прийнята Постанова номер 27, яка через 6 місяців набирає чинності. Це новий порядок видачі експлуатаційних дозволів. І якраз там і на урядовому комітеті,  і до того, колеги були, ми до неї подали зауваження, вони враховані були, і там передбачено те, що призупиняється дозвіл, якщо в реєстрі юридичних і фізичних осіб підприємців вноситься відповідна інформація про призупинення або про інші  дії відносно цієї юридичної особи - чи ліквідація, чи можливо інші контролюючі органи, там податкова вчиняє певні дії. Це є підставою для призупинення.

Крім того, якщо підприємство ліквідовується, ми налаштовані оцифрувати цю послугу, буде цифрова база повністю, то я переконаний, що ми спокійно забезпечимо взаємодію з реєстром юридичних осіб. І якщо будуть внесені туди відомості про припинення або про ліквідацію відповідного суб'єкта господарювання, це буде в автоматичному режимі в системі фіксуватися і виноситися рішення нашим інспектором про призупинення цього дозволу. Законодавчо це вже реалізовано.

З приводу ідентифікації тварин, так, там чимало викликів є. В тому напрямку робота продовжується, однак є дуже великий, скажемо, супротив  і небажання самого населення забезпечити ідентифікацію тварин. Тому ми стимулюємо і своїх інспекторів, яких, на жаль, не так багато, і у зв'язку зі скороченням які не можуть дійти і зробити побудинковий обхід в кожному селі. Тому ми розглядаємо механізми спонукання і старост, і  органів місцевого самоврядування допомагати в забезпеченні обліку цих тварин. Чому? Тому що державне підприємство, воно госпрозрахункове, воно отримує відповідну плату за це і може себе утримувати, далі розвивати і розбудовувати ту інформаційну систему, яку створили в частині реєстру тварин. Тому за підтримки всіх, якщо є слушні пропозиції для покращення роботи, ми однозначно їх врахуємо і будемо застосовувати і впроваджувати на практиці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу. Ну в принципі всі такі головні зауваження можна буде і через Міністерство, і через комітет, навіть напряму для того, щоб прискорити якісь рішення. Тому звертайтеся, тут ми будемо допомагати.

Я бачу ще одну руку. Будь ласка.

 

ГОРДІЙЧУК Ю. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ГОРДІЙЧУК Ю. Юрій Гордійчук, ДП "Старокостянтинівський молочний завод".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, в мікрофон, вам нададуть мікрофон. Підійдіть, будь ласка. Для стенограми. Ми ж фіксуємо всі зауваження, всі пропозиції.

 

ГОРДІЙЧУК Ю. Дякую за слово. Юрій Гордійчук, ДП "Старокостянтинівський молочний завод". 

Я хотів би ще раз звернути увагу на проблему фальсифікації продукції. Ну, нема визначення в законодавстві фальсифікації, але я на всяк випадок нагадаю, як ми, виробники молочної продукції, оцінюємо, що таке фальсифікація. Перше – це невідповідність між тим, що написано на упаковці продукції, і його вмістом.

Далі. Ми говоримо про фальсифікацію молочних продуктів. Молочні продукти входять в кошик продуктів першої необхідності. І зазвичай ці продукти їдять діти. Нас, виробників молочної продукції, просто вбиває ситуація,  коли наші діти, внуки, правнуки (у багатьох тут, напевно, є) їдять фальсифіковану продукцію. І що дуже дивно і дико, ця війна по вбиванню дітей, вона продовжується, тому що ця продукція знаходиться часто в дитячих садочках, в школах і в інших закладах навчальних, де навчаються наші діти, де передбачене харчування. І що саме страшніше на сьогоднішній день: ті бійці, які сидять на нулі, вони теж споживають цей фальсифікат.

Візьмемо до прикладу два традиційних масових продукти споживання в Україні: це масло і сир. Так от, в школах, в Збройних Силах не масло  в більшості випадків. Це спред. Причому, якщо ми говоримо про фальсифікат, ми розуміємо, чому його роблять. Це люди хочуть отримати надприбутки. 

Що таке надприбутки для тих, хто робить фальсифікат? Я це розумію, що це таке. Вони не платять податки, вони використовують ці гроші в тому числі для злочинних діянь і не тільки пов’язаних з виробництвом, а іншого характеру.   А якість продукції фальсифікованої? Ну  я не знаю, от буквально недавно було прийнято зміни в законодавстві і спреди є такі продукти, внесли зміни, нарешті в Україні  внесли ці зміни, де  рівень  ... який викликає ракові захворювання, провели відносно міжнародних вимог європейських, я не пам’ятаю цифри там точно, але,  наприклад, раніше було 8, зараз 2. Нарешті в Україні, де існує спред, в Європі він існує,   нормальний хороший продукт рослинний і все таке. Але я не чув про те, щоб відповідна служба, це претензія, провела перевірку, як виконуються ці зміни в законодавстві з виробниками цього продукту. І таких прикладів може бути багато.

Чому фальсифікат ще шкодить виробникам молочної продукції? Тому що, чому в нас з’являється імпорт. Це наслідки того, що багато років говорилось з телевізора, з преси, що український виробник не виробляє якісної продукції.   І коли на полицях в нас покупець,  український споживач купує фальсифікат, розуміє, що це неякісна продукція, то він тоді купує імпорт, хоча він і дорожчий. Тому для фальсифікату на сьогоднішній день, щоб боротись з ним, не треба коштів, я звертаю увагу, не треба закладати в бюджет великих грошей, є поліція, має структуру, ресурси, є служба відповідна, має структури, ресурси, і просто треба прийняти правильне рішення і втілювати їх в життя. Грошей, я звертаю увагу, не треба. Звертаю ще увагу, є потреба  в грошах у випадках, коли треба проводити дослідження, тому що коли виявили фальсифікат, то може проводити тільки ваша служба,  Сергію Петровичу, да? Ми готові асоціацією, ми  готові були фінансувати ці програми, де буде перевірятись продукція фальсифікат це чи не фальсифікат. І це буде прикладом  такого раніше, коли це робилось,  а от нехай  на рівні там інших  структур  і далі  працюють вже з результатами цих досліджень. Роботу ми маємо. Є яскравий приклад того, як Україні вдалось перед війною навести порядок в питанні фальсифікації. От я з колегами спілкувався тут, є такий канал збуту національні сітки до війни, ну моє бачення експерта особисте, я можу помилятись, рівень фальсифікації молочної продукції, він наближався  до нуля. Чому?  Тому що національні сітки ввели драконівські штрафи, аж до того, що виводили з продажу цю продукцію із штрафними санкціями, якщо виявлено фальсифікат. Причому вони самі відбирали зразки і так далі. Могли самі перевірити і так далі. Що постачальники? Або хтось зник, або той, хто працює,  він поставляє якісну продукцію. Я не хочу наводити тень на плетень, але на сьогоднішній день є ще один канал збуту, наприклад, тому що фальсифікат, він передбачає, що він десь продається, по якихось каналах іде,  це регіональні сітки. Це базари, де служба ПСС може сказати, що ми не можемо піти на базар купити по чеку продукцію і скласти відповідно до законодавства документи і доказати, що це  продукція… Ідіть у регіональні сітки, подивіться на полиці масло, якщо є масло "Яготинське", наше масло, "Люстдорф" масло, на сьогоднішній день коштує там в залежності від жирності від 50 до 80 гривень, то лежить масло якогось виробника  XY, коштує 27-30 гривень. Та не треба ходити-бігати, нікого ловити на вулиці, робити перевірки, планові чи не планові, купіть чек, задайте питання цій сітці, чому от на полиці лежить цей продукт. Зробіть дослідження, поїдьте на це підприємство. На базар ходити не треба.

Я хочу похвалитися дуже успішним проектом того, як приємно було бачити, що держава піклується про військових, ну тоді це був проект Національної поліції. Ми до війни, я забув, в якому році, в 2019 чи в 2020, ми послали декілька сотень тонн масла вершкового по 20 кілограмів на склади Національної поліції. Ви знаєте, приємно було відчувати, що до нас, до виробників молочної продукції (нерозбірливо) європейського рівня. Ми пройшли перевірку, ми поставили товар, ми отримали гроші через 3 місяці, але було результатом не тільки те, що ми отримали гроші, найбільше було приємно те, що ми відчували, що нарешті держава почала купувати для силових структур якісний продукт. Скільки ми говоримо про доступ переробників до прямих тендерів на закупку для бюджетних організацій? Нічого не міняється! Я буквально був у військовій частині недавно, возив гуманітарну допомогу нашу і так далі. Заходимо в столову, мені так попалася етикетка від масла, я прочитав, не буду називати підприємство, кажу, можна ми у вас ящик масла візьмемо, перевіримо. Ми подивилися, перевірили це масло. Ну в нас лабораторія  є. Знаєте, ну я не знаю, як це назвати, коли бійці сидять і їдять спред, який називають маслом. Його навіть ніхто й не їсть, ладно, спред буває смачним, не смачним, а цей спред навіть не їдять. Хто, коли служив в армії, бачив,  щоб солдат  не з'їв кусок  масла 20 грам… Вибачте, я вже пішов в деталі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже дуже всю  проблематику окреслили,  в принципі, все і так зрозуміло.

 

ГОРДІЙЧУК Ю. Розумієте за фальсифікати? Я от дуже прошу нового керівника ДПСС… поліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сьогодні це вже неодноразово проговорювали. Дякую вам за повідомлення.

 

ГОРДІЙЧУК Ю. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Тому ми це вже взяли до уваги і це буде в рішенні комітетських слухань, і звернення до Прем'єр-міністра буде про це.

Так, я так розумію, Арсене, але дуже коротко. Будемо вже завершувати.

 

ДІДУР А.В. Так, якщо можна? Я дуже коротко. Олександре Васильовичу, шановні присутні, ми як Спілка молочних підприємств достатньо репрезентативні, ми об'єднуємо у своєму складі десь понад 75 відсотків переробки, а по податкам, зі слів Данила Олександровича Гетманцева, мабуть,  всі 100, ті,  які наповнюють.

Я хочу донести інформацію, що ми готові до самоочищення як асоціація, як галузь і готові давати всі покази і ДПС, і поліції, якщо вас цікавлять нюанси по цій галузі, ну для того, щоб була якась експертиза. Це по-перше.

По-друге, я ще трохи депутат обласної ради Чернігівської і хочу сказати…

 

_______________. Трохи не бувають.

 

ДІДУР А.В. На кожній сесій  ми закриваємо якесь село з мапою. Ми втратили вже село. Ми втратили село, коли пішли шляхом такої-то моделі аграрного бізнесу, ми його вже втратили. Тому відновити село неможливо.

Але я хочу сказати, що якщо поміняти погляд і дивитись, підтримуючіитих, що середніх і мілких підприємців, і стоїть далі 30 мільйонів споживачів, то тут теж соціальна політика, яку повинна виконувати держава. А ми повинні в першу чергу нагодувати людей за якісною і доступною ціною.

І ще хочу сказати, що середні і великі, які платять податки і дають при підтримці держави поштовх цьому сектору, і забезпечують ріст і робочі місця, вони ж. От сьогодні я відчув, що у нас з'явилась "мама" – це комітет і "тато" – це з'явилось Міністерство аграрної політики. До цього ж ми були сиротами і якщо цих мілких підтримує USAID, різні програми. Тобто ми розуміємо, що краще підтримувати тих, хто не буде складати конкуренцію. То середніх і великих, які являються, продукують  ВВП реальне економічно, заводять сюди валюту, ними і треба зайнятися з усією серйозністю. Тому дякую за зустріч. Маю надію на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Одне слово від виробників молока.  Давайте ми подивимось, якщо в селі є молочнотоварна ферма, то те село не вмирає, воно розвивається. А там, де молочнотоварні ферми були закриті, ось там село і мертве.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вважаю, що сьогодні ми розглянули дуже важливе питання і ми його розглянули достатньо детально. Багато було виступів,  в принципі,  і емоційних виступів,  і спокійних.  Але все одно всі ці виступи нас підвели до певних рішень, певних думок, і разом з міністерством дійсно ми їх пропрацюємо. Ми будемо працювати більше, я так думаю, над програмою підтримки, а все інше те, що ми сьогодні проговорили, ми донесемо до Прем'єр-міністра, до міністра аграрної політики для того, щоб ми... Тому сьогодні за результатами наших обговорень буде, скажемо так, спільна. Як це?

 

_______________. Підготовлений проект рекомендацій, який уже фактично напрацьований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект  рекомендацій. Да. Буде проект рекомендацій. Ми додамо всі рекомендації, які були сьогодні. Може хто не зміг там висловитись  з представників асоціацій, можливо додати в письмовому вигляді. Ми все обробимо і зробимо такі звернення.

Тому я всім дякую сьогодні за спілкування, за ваш час. Дійсно важливе питання. Оголошую наші комітетські  слухання закритими. Дякую.