СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Державна підтримка аграрного сектору у 2024 році. Державні та недержавні фонди і механізми"

6 березня 2024 року

Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім ще раз доброго дня. Будемо починати наші комітетські слухання. По-перше, хотів всім подякувати за ваш час, за те, що сьогодні зібралися обговорювати, на мій взгляд, дуже такі важливі нагальні питання стосовно підтримки аграрного сектору саме в 2024 році. І ми розуміємо, що це важливо саме в час, коли військова агресія ще триває, і наші аграрії повинні розуміти, як їм рухатись далі і що їм робити. Тому я хочу декілька спочатку статистичних даних надати, і потім ми вже будемо саме переходити до виступів і обговорення.

Державна підтримка аграрного сектору є економічною необхідністю, що усвідомлена і здійснюється різними методами, формами та інструментами в багатьох країнах світу. Це зумовлено низкою обставин, серед яких висока залежність галузі від природно-кліматичних умов, що викликають ризики різного характеру, які значною мірою впливають на величину та якість врожаю, а, отже, і на результативність аграрного виробництва. Це основний впливовий фактор, але у мирний час. В умовах повномасштабної війни ризики набагато більші,  саме ми вже це бачили, і обстріли, і бомбардування, і знищення врожаїв, і знищення самих елеваторів, і крадіжка зерна. Також основні нагальні проблеми – це проблема наших аграріїв з реалізацією  зернових культур, а також перебої з доставкою мінеральних добрив, засобів захисту рослин і так далі.

Загалом існує декілька джерел державної підтримки аграріїв, зокрема пряма бюджетна підтримка у вигляді субсидій та дотацій, податкові пільги, а також державне регулювання ціноутворення через обмеження експорту або імпорту. 

Найбільш привабливими джерелами для аграріїв є пряма бюджетна підтримка, оскільки це сума видатків, що передбачена в держбюджеті як бюджетна програма підтримки сільгоспвиробників. Але вже другий рік поспіль ситуація щодо програм прямої державної підтримки дуже складна, і це зрозуміло, бо в умовах війни бюджет максимально обмежений. У 23-му році державна підтримка аграріїв була розподілена між трьома міністерствами: Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінфіном. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було затверджено видатки Мінагрополітики в обсязі 7,6 мільярда гривень, з зазначених коштів фінансова підтримка агропромислового комплексу була здійснена на суму – 927 мільйонів гривень. За бюджетними програмами, передбаченими Мінекономіки на наданні грантів для створення або розвитку бізнесу – 1,4 мільярда гривень, з них 997 мільйонів для надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства – це  757,7 мільйона гривень, а також тепличного господарства – 239,3 мільйона гривень. За бюджетними програмами, передбаченими Мінфіном на забезпечення функціонування фонду розвитку підприємства – 16 мільярдів гривень, з яких до 10 мільярдів гривень спрямовано на агропідприємства через державну програму "Доступні кредити 5-7-9".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" Мінагрополітики затвердило видатки в обсязі 5 мільярдів гривень для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам передбачено кошти у розмірі 1,1 мільярда гривень. Мінекономіки у поточному році за аграрними програмами державної підтримки передбачено 23,4 мільярда гривень, які буде спрямовано на часткову компенсацію вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, компенсація витрат на гуманітарне розмінування с/г земель, надання грантів на створення або розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та розвиток тепличного господарства, забезпечення  функціонування фонду розвитку підприємства за програмою "Доступні кредити 5-7-9".

Слід зазначити, що додаткова потреба за бюджетними програмами агрополітики за програмами підтримки сільгоспвиробників на 2024 рік становила 9,3 мільярда гривень. При підготовці пропозицій від комітету до проекту бюджету ми пропонували  збільшити видатки для Мінагро, проте по основних програмах ні наші колеги з бюджетного комітету, ні з уряду, на жаль, не підтримали. Окремим видом підтримки стоять спільні проекти з нашими міжнародними партнерами, яким ми дійсно безмежно вдячні, бо зараз вони, скажемо так, працюють, і ми бачимо дійсно результати.

Окремо хочу зауважити про, що розпочав свою діяльність Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, і вже у цьому місяці видав першу гарантію на банківський кредит. Також сьогодні ми маємо обговорити питання, на яку підтримку можуть, в принципі, розраховувати наші аграрії. В принципі, сьогодні у нас на засідання були запрошені представники Міністерства аграрної політики, представники Мінекономіки та Мінфіну. На жаль, вже третій раз ми не бачимо на самому засіданні профільного заступника голови Мінекономіки, хоча  ми очікували, що вона сьогодні буде і надасть своє бачення по розподілу саме підтримки в аграрному секторі. Також, на жаль, сьогодні відсутній і профільний заступник Мінфіну. Але все ж таки ми не можемо чекати, і ми будемо сьогодні обговорювати питання, які потрібні саме для аграріїв. Ви можете всі свої зауваження і всі свої пропозиції проговорювати, щоб ми для себе як аграрний комітет розуміли, на чому ми маємо зосередитися і що ми повинні будемо робити саме для підтримки і в даному випадку аграріїв агровиробників і переробників.

Тому сьогодні ми плануємо наше засідання до 2 годин, я думаю, що всі зможуть проговорити всі свої побажання.

І я передаю слово  своєму колезі, ініціатору цих слухань, Лабазюку Сергію Петровичу. Будь ласка, Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дякую.

Доброго дня, колеги. Сьогодні у нас планувалася продуктивна зустріч, і хочу сказати, вже декілька разів нам приходиться її переплановувати по часу. І продуктивна зустріч в частині, де ми мали разом з вами, з профільними асоціаціями, з міністерствами, не  просто обговорити держпідтримку на 2024 рік, а  порадитися по процедурах,  по технічних регламентах і так далі для того, щоб знайти ту оптимальну модель підтримки агрогалузі на 2024 рік.

На жаль, так званий старий підхід, але, як на мене, досить ефективний і продуктивний підхід, коли ми перед тим, як прийняти рішення, які мають бути держпрограми, який має бути механізм, ми все ж таки обговорювали і в комітеті між собою, з міністерствами профільними, обговорювали обов'язково з асоціаціями. В якийсь період брали паузу на опрацювання для того, щоб отримати від вас зворотній зв'язок, сьогодні не завжди така можливість є. Чому? Тому що, окрім того, що не всі програми нам в комітет кладуться для обговорення так і є частина програм, як ми бачимо сьогодні по факту, які навіть і в держбюджет на 2024 рік не вносилися, не обговорювалися, вони з'явилися постфактум потім. І сьогодні ми також не до кінця розуміємо процедуру або доцільність чи ефективність тієї чи іншої програми. Тому ми наполягали на тому, щоб заслухати профільні міністерства разом і вчасно, наголошую, саме вчасно мати змогу внести зміни, пропозиції.

Отож сьогодні у зв'язку з тим, що вже дійсно щойно голова сказав, вкотре ми бачимо ситуацію, я вважаю, що в якійсь мірі це і зневага не тільки до членів аграрного комітету, а зневага до агрогалузі, коли не приходять люди безпосередньо ті, які приймають рішення. Ми, звичайно, із задоволенням заслухаємо сьогодні присутніх представників міністерств. Але було б правильно, щоб на подібному слуханні були все ж таки люди, які безпосередньо впливають на прийняття рішення і можуть почути не тільки нас представників аграрного комітету, а ми в свою чергу є представниками агрогалузей, а, звичайно, почути безпосередньо і асоціації.

Тому, звичайно, що сьогодні пропозиція все ж таки вже не скасовувати, не переносити, а в тому форматі, який є на дану хвилину можливий, обговорити, обов'язково заслухати, обговорити і по результату будемо вже разом з вами приймати рішення. Тому пропоную спочатку дійсно заслухати представників міністерств, перейти до обговорення, а по результату будемо приймати рішення. Але хочу вкотре підкреслити, що в попередніх скликаннях роботи нашого комітету надзвичайно ефективним та продуктивним був метод, коли ми до прийняття рішення обговорювали і спільно приймали рішення.

Просив би на майбутнє представників міністерств все ж таки розуміти, поважати і сприймати те, що будь-яка дія, яка має бути викладена на бумагу, вона перед тим має опрацюватися безпосередньо з галузями. Тому що сьогодні, коли ми будемо обговорювати, а у нас є дуже багато питань до тих програм, які ви пропонуєте, міністерства, до методик, які ви пропонуєте, є запитання, як вони мають втілюватися в життя і в чому буде їхня ефективність завтра для агрогалузі.

Тому пропоную дійсно перейти до заслуховування, тоді до обговорення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Петрович.

Переходимо до заслуховування. Я першого до слова запрошую першого заступника міністра аграрної політики Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати, учасники сьогоднішніх слухань! Дякую, Олександр Васильович. Регламент, бачу, 10 хвилин, тому буду максимально лаконічно представляти те, що доступно на рівні Мінагрополітики в поточному році із поглядом, як і попередні рази, на результати попереднього року.

Продовжує свою діяльність програма доступного кредитування "5-7-9", яка має спеціальні умови для агропромислового сектору. Бачимо, що вона залишається в попиті, цифра 2023 року 44,5 мільярда було залучено фактично коштів і приблизно 5 мільярдів гривень з державного бюджету було спрямовано на компенсацію цих відсотків, 11 тисяч с/г виробників різної форми власності та юридичної отримали. Бачимо також на карті розподіл, де була більша чи менша активність. Проте ці  матеріали є доступні, ми і в комітеті скидали, потім також поширимо асоціаціям, тому не буду зупинятися на всіх деталях.

Що про поточний рік. Фактично вже прийняте рішення 6 лютого вступило в дію про пролонгацію кредитування на наступний рік. Ми бачимо, станом на 4 березня  щотижня збирається інформація, станом на 4 березня, понеділок поточного тижня, видано 6,3 мільярда гривень пільгових кредитів    "5-7-9", це з урахуванням того, що реально почалося це 6 лютого, тому фактично за місяць. Поки що середня ставка наразі лишається на рівні 9 відсотків, тому що у нас зона воєнного ризику має меншу суттєву ставку, а інші території – 13, і наразі отримали 1,5 тисячі с/г виробників. Також бачимо по карті активність, що підкреслює, дійсно, запит. Ми бачимо Харківська область, фактично у Харківській області кредитів "5-7-9" наразі видно найбільше в усій Україні. І тут є два аспекти. Тому що це зона воєнного ризику і там ставка пільгова, вона становить 3 відсотки річних. І видно зразу, що це позитивно, розуміємо, наскільки цей регіон потребує відновлення.

Будь ласка, дальше. Сьогодні вже згадувалося, що… І ще раз наголошу, що діють кредити ці пільгові, пролонговано до 31 березня 2025 року. Тобто на поточний рік плюс один квартал.

Фонд часткового гарантування згадував Олександр Васильович у своєму вступному слові, запущений 25 січня, в лютому видана перша гарантія, вже внесений фонд у програму "5-7-9". Ще очікуємо потенційно завтра, якщо буде планове засідання правління НБУ, мають ще також надати коефіцієнт 0,85, це максимально можливий, гарантіям фонду. Це ще такий останній технічний момент, щоб вже ці гарантії максимально можна було видавати. Тому надіємося, що це відбудеться завтра або в найближчі дні, і тоді вже повноцінно зможе фонд ці гарантії видавати.

Коротко ще раз, я не буду зупинятися, тому що у нас і в програмі передбачено виступ керівника фонду. Пам'ятаємо, що це для перш за все малих виробників до 500 гектарів і можна отримати гарантії, в тому числі на інвестиційні цілі до 10 років.

Будь ласка, дальше. Те, що Олександр Васильович згадував, що в Мінагрополітики є, передбачено на цей рік близько 1,1 мільярда гривень, фактично це два напрямки: це підтримка малих виробників, з них основна частка,  фактично 880 мільйонів гривень, і ще одна програма, про яку я теж сьогодні розкажу. Що це за кошти, скажу, джерело цих коштів – це кошти Європейського Союзу, 20 мільйонів євро, вони надійшли минулого року. Плюс є ще 50 мільйонів доларів, які вже надійшли, ще мають в бюджет внести зміни, від Світового банку… через Світовий банк. Насправді там в тому числі основна частка це від уряду Японії. Ну, не принципово, це від міжнародних партнерів. І що передбачає сумарно ця сума? 800 мільйонів, про які вже згадувалося, із Європейського Союзу, вони підуть на...  Давайте, ну, про те, що як було раніше, колеги, продивіться, вони підуть ось тут фактично на деокуповані території. В межах всієї України всі фермери, які обробляють до 120 гектарів, матимуть право отримати по 4 тисячі гривень на гектар. В деокупованих регіонах ця сума може бути... не може, а буде 8 тисяч гривень на один гектар, тобто буде вдвічі більше.

Наступне. Ті фермери, хто отримав... не принципово фермери, будь-які юридичні особи або ОСГ, які тримають від 3 до 100 голів ВРХ, то на корову зможуть отримати 7 тисяч гривень, і ті, хто тримають до 500 вівцематок або кіз, можуть отримати 2 тисячі на одну голову.

Що важливо? Якщо ми говоримо про недеокуповані регіони, а контрольовану територію, то можна скористатися одним із напрямків програми. Наголошую, кошти обмежені, тобто одночасно отримати і на гектари, і на корову чи на кіз неможливо, треба вибрати один напрямок. Якщо ми говоримо про деокуповані регіони, там можна отримати і 8 тисяч гривень на один гектар, і також на корову або на вівцематку чи козу. Розуміючи, що в цих регіонах складніше, тому там є більше можливостей по отриманню цієї допомоги.

Значить, чому такий формат, такі цифри і такі регіони? Це, знову ж... і такі обмеження – 120 гектарів чи 100 корів,  це, можна сказати, що вимога, але критерії, які надали міжнародні партнери, в тому числі Європейський Союз, з урахуванням їхньої внутрішньої аграрної політики, і оскільки це донорські кошти, тому такі обмеження, що це на невеликі виробники.

Прийом заявок виключно через Державний аграрний реєстр, тобто абсолютно все в онлайн-форматі, без взаємодії з чиновниками. Важливо, єдине, щоб земля була офіційно оформлена, ну, або тварини ідентифіковані. Тому що тільки те, що оформлено або ідентифіковано, підтягується в Державний аграрний реєстр. Нагадаємо, що реєстрація в Державному аграрному реєстрі безкоштовна, це можна зробити і сьогодні, хто ще це не зробив, і просто потім, коли прийде анонс старту програми за 5 хвилин подати відповідну заявку. Автоматично вона порахується на офіційно зареєстровані, ідентифіковані тварини або площі земель.

Згідно постанови, яку планується прийняти наступного тижня, подача заявок має бути травень-червень поточного року, виплата коштів відповідно липень. Липень, можливо, десь серпень, як фізично будуть кошти в казначействі, але липень-серпень поточного року.

Тут, ще раз, щоб ми не забували, як функціонує Державний аграрний реєстр. Можна дальше. Дійсно, згадував Олександр Васильович, що самі кошти в бюджеті Мінекономіки, але гранти на сади і теплиці адмініструє Мінагрополітики.

Коротко про результати попереднього півтора року. Ми бачимо, з липня 2022 року видано фактично на понад 2 тисячі гектарів площу садів і на 50 гектарів теплиць грантів. Ми бачимо, скільки це в штуках, скільки це постійних робочих місць (вже півтори тисячі), скільки це сезонних робочих місць (понад 22 тисячі). Також бачимо географію, де більш інтенсивно чи менш інтенсивно користуються грантами. Так, Київщина і Західна Україна наразі більш інтенсивно використовують ці гранти.

Наступний, будь ласка, слайд. Це як приклади грантоотримувачів, де, як відбувається (будь ласка, наступний), в тому числі по теплицях. Є такі, що вже  навіть перший врожай збирали минулого року, ті, що ще 23-го отримали. Ну, в теплиці, там цикл швидкий, будівництво до 12 місяців і потім відповідно врожай виростає досить швидко. Подається все через портал "Дія"… і по садах обмеження не більше 25 гектарів. Сума максимальна гранту 10 мільйонів гривень по садах. І ми бачимо, що, які є культури і які є обмеження по фінансуванню.

Єдине, що вже прийнято, завтра опублікують і вступить у дію, тому ми ще не оновили, але багато було дискусій на аграрному комітеті про виноградарство і підтримку виноградарства. Тому тут змінена сума: 225 було до сьогодні, завтра з публікацією змін на виноградарство сума збільшиться до 330 тисяч на 1 гектар. Це було неодноразово і на слуханнях, тому це було враховано, щоб все-таки стимулювати посадку нових виноградників. Бо виноградарство буде 330 тисяч, практично з наступного тижня це вже буде працювати.

Наступний, будь ласка. По теплицях аналогічно, все через Дію. Максимальна площа теплиць 2,4 гектара, за рік треба побудувати. Можна і менші теплиці будувати, але відповідно буде не 7 мільйонів гривень, як ви бачите, а менше співфінансування по гранту. І так само треба забезпечити відповідно певну кількість робочих місць.

Будь ласка, дальше. Вся інформація про гранти, в тому числі фото з супутників або фізичного моніторингу з розміщенням на карті є на сайті Мінагрополітики, кожен бажаючий може зайти, подивитися, хто отримувач і що відбувається на тій ділянці. Моніторинг там раз у пів року.

Давайте дальше. І наступний напрям, те, що згадувалося, що є кошти Мінагрополітики, це 200 мільйонів гривень на меліорацію. Будь ласка, це вже зараз організація водокористувачів, реформа підтримана аграрним комітетом. Бачимо, як вона працює в Дії, вже 32 ОВК створені. Бачимо, що така найбільша концентрація – Черкаська, Одеська область також, але в інших регіонах це відбувається.

Будь ласка, дальше. Це також один з прикладів, коли в тому числі грант отримувався на організацію водокористувачів, отримали на Черкащині ОВК, якщо я не помиляюся "Перша", вони перші зареєстровані, така в них і назва – Перша. Але також і з інших регіонів, от бачимо, Одещини, Полтавщини гранти ОВК від USAID вже минулого року отримали. Сергій, бачу, в програмі є… (Не чути) також зможе додати.

Це кошти, які були виплачені минулого року по держпідтримці, і що на це рік, наступний, будь ласка. Значить, те, що я говорив, є 200 мільйонів гривень, передбачається до 50 відсотків компенсації робіт з реконструкції існуючих та/або будівництва нових зрошувальних систем до 50 відсотків вартості цих робіт. Заявки також будуть прийматися через Державний аграрний реєстр. Фактично можна вже готуватися, цією програмою займатися і відповідно в межах поточного року отримати кошти. Ще раз, щоб нагадати, тобто ми бачимо, що в межах Мінагрополітики, там, де ми адмініструємо, в нас є розвиток меліорації, гранти на сади, теплиці і підтримка малих виробників та доступне кредитування агросектору.

Дякую. Старався максимально в межах регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

В мене є таке питання. Я пам'ятаю, що також ми обговорювали питання стосовно страхування врожаїв і компенсації саме страховок для того, щоб більше кредитів могли банки видавати аграріям. Як в цьому напрямку?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там, дійсно, є прогрес. Вже нові продукти є затверджені страхові. Єдине, що чому 200 мільйонів? Я говорив, що малим виробникам пішли кошти Європейського Союзу, 200 мільйонів гривень – це також кошти були прив'язані до гранту Світового банку. Тобто ми ще досі в діалозі, так як і була ініціатива по компенсації вартості оренди території активних бойових дій, то ми досі в дискусії зі Світовим банком по можливості виділення на це коштів. Тобто там, в принципі, все готово, страхові продукти затверджені, рішення є, якщо тільки би найти джерело, можна запускати. Але поки що всі кошти, які існують, чи вони ідуть від певного міжнародного партнера, на даний момент, на жаль, поки погодження по страхуванню немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Тоді переходимо до Міністерства економіки. Будь ласка, представник Міністерства економіки. Представтеся і ми вас слухаємо.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Шановні народні депутати, доброго дня. Роман Кропивницький, Мінекономіки Департаменту розвитку реального сектору економіки. Надія Бігун вибачається, що не змогла бути особисто, її викликав міністр на іншу нараду, тому я доповім по тих програмах, які наразі Мінекономіки адмініструє. Втиснусь в регламент. Я не буду повторювати програми, які вже озвучив Тарас Миколайович щодо грантової програми та "5-7-9", лише додам, що Мінекономіки також в межах грантових програм адмініструє грантову програму на переробні підприємства, бюджет цієї програми на поточний рік складає 800 мільйонів бюджетних коштів, які подає Мінекономіки, та приблизно 1,4 мільярда через Державний центр зайнятості. В минулому році ми долучили їх до співфінансування даної програми.

Всього по програмі було видано більше 500 грантів на загальну суму 2,6 мільярда гривень. І близько 60 відсотків по даній програмі в нас якраз агропереробка складає. Здебільшого це борошномельна промисловість, це м'ясопереробка та молокопереробка. Дуже багато грантів саме на цих секторах зайнятості, тому що вони мають відповідні технологічні лінії, які досить легко придбати за відповідну суму гранту і налаштувати виробництво з працевлаштуванням необхідної кількості людей. Тому, по суті, тему грантових програм ми закрили. Також Мінекономіки адмініструє ще чотири програми, це "5-7-9" програма, про яку доповідав Тарас Миколайович, також це програма гуманітарного розмінування і часткової компенсації в АПК.

Щодо часткової компенсації сільгосптехніки в АПК. На сьогодні ми вже  розробили порядок, схвалений  Кабінетом Міністрів, і плануємо на п'ятницю голосування по ньому, він має бути прийнятий. Затримка була з того приводу, що, по суті, у нас на сьогодні є дві програми по локалізації, одна – по закону по закупівлям, інша – по АПК. Ми мали ці програми синхронізувати між собою, тому що ми плануємо на літо переходити на єдиний реєстр українських товаровиробників. І для того, щоб підприємства не переходили на нову модель посеред року, ми їм запропонували це зробити одразу на початку року. Тому, по суті, ця програма має на сьогодні мільярд бюджетного фінансування, буде запущена. Якщо вона голосується в п'ятницю на Кабміні, то з понеділка ми починаємо приймання заявок в Мінекономіки. Ми зробили управлінське рішення, що перші два тижні ми активно приймаємо заявки і  комунікуємо з товаровиробниками для того, щоб вони подали туди саму необхідну техніку для початку польових весняних робіт для того, щоб не затримувати вихід людей в поля, і будемо оперативно приймати накази і перший перелік техніки буде саме той, який необхідно профінансувати найближчим часом, потім будемо розширювати хвилями кожні два тижні, приймаючи такі відповідні заявки. Тому, по суті, маємо надію, що за тиждень це вже запрацює як готовий механізм.

Також в цьому механізмі з'явився ряд змін, оскільки попередня редакція цієї постанови вимагала від товаровиробників здійснювати певні технологічні операції і ці технологічні операції, які затверджувалися ще в 2017 році, були адаптовані до 2021 року, на сьогодні вони вже є неактуальними. Ми, по суті, ці технологічні операції повністю прибрали з постанови, думали їх замінити відповідним ціновим критерієм, але при консультаціях з ринком цю норму прибрали, тому що на ринку є різні цінові сегменти різних виробів, які необхідні нашим аграріям і виробляються нашими виробниками. Тому ми взяли як єдиний запобіжник – це сертифікат ІSО 2001 на виробництво для того, щоб підтвердити, що компанія, яка в даний реєстр вносить відповідні товари, є виробником, має відповідно... пройшла відповідний аудит, сертифікат 2011 – це єдиний сертифікат на сьогодні в Україні, який підтверджується шляхом безпосереднього виїзду аудитора на підприємство і перевірки виробничих потужностей. Таким чином ми спробуємо гарантувати певну якість цих товарів, які наразі є в реєстрі і будуть в реєстрі.

Інша програма, яка в нас є, це гуманітарне розмінування. На сьогодні вона погоджується в центральних органах виконавчої влади. Тут також була певна затримка по виконанню, тому що ми її переписували. Перша редакція даної програми передбачала досить велике фінансове навантаження на сільгосптоваровиробників шляхом того, що вони мали про платити роботи з розмінування і вже потім отримати компенсацію. На сьогодні цей механізм суттєво удосконалений і дозволяє не відволікати кошти товаровиробників шляхом того, що держава перераховує відповідну еквівалентну суму компенсації на ескроу рахунок і чекає завершення робіт по розмінуванню. І після проведення таких робіт фактично проплата іде з 200 рахунків як частка сільгосппідприємства та частка держави, що суттєво спростить ситуацію по фінансуванню, не буде відволікати великі суми коштів, по суті, з основних програм, це, ті, які фінансуються Мінекономіки, ми активно над цим працюємо, ми розуміємо, що агросектор в економіці дає досить велику частину нашого національного валового продукту. Крім того, ми в Мінекономіки наразі створюємо Офіс "Виготовлено в Україні" за програмою Президента. В цьому офісі буде окремий сектор, який буде відповідати за агропереробку, оскільки вона ввійшла і в Facility Ukraine як окрема галузь, яка потребує додаткового фінансування та підтримки. І, по суті, ми з ресурсом  будемо також дивитися на ті проблеми, які є в галузі, які стосуються сфери діяльності Мінекономіки та будемо покращувати стан галузі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А скажіть, будь ласка,  ви говорили про виділення коштів саме на  с/г техніку. С/г техніка суто вітчизняного виробництва чи є якісь там інші програми?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Закон у нас передбачає локалізацію під с/г техніку. Відповідно до закону у нас базова локалізація, це не менше 60 відсотків, і для колісної тракторної техніки ми встановили 35 та 40 відсотків, ми проводили ряд зустрічей з товаровиробниками, за рахунок того, що у нас наразі війна і вони втратили постачальників вузлів та агрегатів всередині країни, у них на 10 відсотків впала локалізація в порівнянні з минулими періодами. Тому для того, щоб купувалась українська техніка, саме польова колісна техніка, ми трошки зменшили цей відсоток локалізації. Але, так, локалізація є обов'язкова для цієї програми, тому що локалізація на сьогодні у нас пріоритетна в усіх програмах, які  є в Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре.

Тоді ми переходимо далі. Будь ласка, представник Міністерства фінансів. Представтесь, і ми вас слухаємо.

 

НАВРАТА А.І. Доброго дня! Артем Наврата, директор Департаменту видатків виробничої сфери Міністерства фінансів.

Фактично вся державна підтримка в агропромисловому секторі, яка передбачена Законом про державний бюджет, вона сконцентрована у двох головних розпорядників бюджетних коштів, це Мінагрополітики і Міністерство економіки. Ми,  в принципі, тільки що заслухали, тут були названі майже всі показники, які є в бюджеті. Я, можливо, повторюся і дуже коротко просто, як підсумувати. Отже, в бюджеті у нас є часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки, про що було зазначено, 1 мільярд гривень, головний розпорядник – Мінекономіки.  Також видатки для підтримка сільськогосподарських виробників 205 мільйонів, з яких розподілено два напрямки, це меліорація і компенсація ЄСВ. Також з Мінагрополітики передбачена бюджетна програма для компенсації сімейних фермерських… для надання кредитів фермерським господарствам 80 мільйонів гривень, це спеціальний фонд держбюджету.

Також з метою відновлення роботи агропромислового комплексу на деокупованих територіях в держбюджеті на цей рік передбачені видатки для надання безпосередньої підтримки сільгосптоваровиробникам на звільнених територіях і, зокрема, передбачено 3 мільярди для компенсації витрат на гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, головний розпорядник коштів Мінекономіки. 796 мільйонів гривень для підтримки фермерських господарства та інших виробників сільськогосподарської продукції з Мінагрополітики, а саме для надання окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблювальних угідь. І, в межах вказаної програми, на сьогодні ще тривають роботи щодо реалізації грантової угоди із Світовим банком, реалізація якої дозволить збільшити видатки за цією програмою, додатково спрямувавши майже 50 мільйонів доларів. Також діє програма по наданню грантів на створення бізнесу, про яку вже було зазначено, 1 мільярд 370 мільйонів і також програма "Доступні кредити 5-7-9". У 2024 році виділено 18 мільярдів гривень, але вже для головного розпорядника Міністерства економіки України.

На цьому все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тоді до слова запрошую Олега Володимировича Приходька, Фонд часткового гарантування кредитів.

(Загальна дискусія)

Тарас Миколайович сказав, що доповнить в своїй доповіді. Тому спочатку ви декілька слів. Будь ласка.

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Дякую.

Власне, статутний капітал фонду складає, зареєстрований, 736 мільйонів. Станом на зараз профінансовано фактично половину - 300…(Не чути) мільйона. Ми очікуємо зараз зміни до бюджету, для того щоб отримати транш Світового банку в розмірі 10 мільйонів. Це є грант, тобто вони передають ці кошти до бюджету. Я думаю, що це буде протягом наступних місяців.

Відповідно ми активно працюємо з банками. Наразі уже два банки з нами працюють і формують свої програми, і видають перші кредити. Це Укргазбанк і Ощадбанк. Крім цього, ми опрацьовуємо згідно вимог, які розроблені фондом, в цілому разом з цим 14 заявок банків. Тобто банки готові і планують працювати. Це всі банки, які працюють з агросегментом, зокрема з мікросегментом в сільському господарстві. Тому, таким чином, ми, я думаю, до середини року або до кінця року, коли зможемо підписати від 6 до 10 договорів гарантій мінімум, і це дасть можливість диверсифікації пропозицій для позичальника, тобто він зможе звертатися не тільки в один банк, а, як мінімум, в декілька банків, які представлені в регіонах або які чимось зможуть додатково…запропонувати якусь додаткову опцію.

Також ми з колегами з міжнародних програм, і Світового банку, і з IFC, розпочали, працюємо над тим, щоб інтенсифікувати і зробити зручним механізм купівлі землі, тобто кредитування на землю інтенсифікувати. Для цього розробляються з допомогою грантових програм, ми зараз думаємо над максимальною автоматизацією, для того щоб спростити процес і щоб банк розглядав це швидше, тому що з 1 січня юридичні особи вже можуть купувати, і попит з'явився, звертаються до нас і до банків, але банки зараз ці продукти фактично відновлюють, тому що вони до цього моменту не працювали.

Крім цього, для того, щоб фермери дізналися максимально, сільгоспвиробники, ми зараз за допомогою інформаційної підтримки і Міністерства аграрної промисловості, Світового банку та міжнародної фінансової корпорації ми зараз по всім регіонам України презентуємо можливості фонду. Тобто в кожній області, от ми їздимо, вже сім, сьогодні восьмий регіон, в Київській області ми зустрічалися з місцевими асоціаціями фермерів, з банками, які саме в цьому регіоні працюють, для того, щоб максимально поширити інформацію про фонд для того, щоб вже зараз, коли вони готуються і фактично вже працюють, починають працювати з посівною, тобто вони знали і використовували нашу можливість, можливість користування програмою фонду.

Якщо так в цілому, то все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Я думаю, що для того, щоб ми всі програми вже прослухали, також заслухаємо Кубаха Сергія та Михайла Малкова, а потім перейдемо до запитань до міністерств і представників ЦОВВів для того, щоб ми вже всю інформацію, скажемо так, прослухали.

Тому, Сергій, я думаю, давайте з тебе почнемо, тоді Михайло, Програма  USAID "АГРО".

 

КУБАХ С.М. Дякую за запрошення.

Наступний слайд. Програма продовжує працювати в напрямку забезпечення продовольчої безпеки і по трьом напрямкам покращення продуктивності та доступу до ринків, забезпечення доступу до послуг для агросектору і, власне, на підтримку реформи.

Наступний слайд. Зараз просто скажу про те, які програми вже відкрито і куди вже зараз можна подаватись. Це проект щодо переробки.

Давайте наступний слайд. Там інформація, все детально. Якщо буде цікаво, просто скажете, можна буде детально переглянути. Це покращення в елеваторних потужностях. Наступний слайд. І те, що зараз відкрито, це питання по адвокації і підтримці антикорупційної реформи відносно земельних відносин, особливо в перший рік ринку землі. Ми продовжуємо, будемо розробляти законодавство і тут співпрацювати і з самим комітетом, і з Міністерством аграрної політики.

Наступний слайд. Зараз дійсно вже чотири ОВК вже відібрано, які вже отримують, уже йде закупівля обладнання. І ми на днях відкриваємо нову програму, до травня місяця, на 14 додатково до 4, 14 організацій водокористувачів, які будуть отримувати гранти на відновлення і модернізацію зрошення. Зразу скажу, що залишається відкрите питання по проблемі передачі організації водокористувачів з боку Держводагентства. Це питання, перше, що відомчого, як відомо. І друге питання – це ПДВ, які мають сплачувати державні установи при передачі такого об'єкта гідротехнічної меліорації. Але  з місцевим самоврядуванням все нормально. У нас, до речі, є ОВК на Полтавщині, яка буде отримувати від місцевого самоврядування у власність системи відповідно до Закону про організації водокористувачів.

Далі. Ми продовжимо програму разом з партнерами і Всеукраїнською асоціацією громад на підтримку доставки критично необхідних товарів до громад, особливо до громад прифронтових і деокупованих, і продовжимо програму на підтримку доставки насіння овочів для домогосподарств.

Зараз насіння від американської компанії …(Не чути) для 200 тисяч домогосподарств, знаходяться в Гданську. Правда, польська фітосанітарна служба призначила додатковий контроль, навіть там що насіння йде транзитом в Україну зі Сполучених Штатів, ми пройшли успішно цю додаткову інспекцію,  але чекаємо на дозвіл, щоб вони могли розгрузитися. І на днях воно  буде доставлене і поїде на Херсонщину в першу чергу і на Запоріжжя.

Ми відкрили дві програми на підтримку просторового планування, підписали, це Чернігівська область, там пілотні громади і інші громади будуть отримувати нашу підтримку. І Харківська область. Ці програми, власне як інструмент, на відновлення.

Наступний слайд. Ми продовжуємо підтримку аграріїв, які постраждали, в першу чергу  це юридична допомога з документування саме збитків. Формуємо справи для наступного розгляду його Міжнародним трибуналом, щоб отримати компенсацію з коштів, з активів Російської Федерації. І тут дякую міністерству і комітету за підтримку тих ініціатив щодо звільнення від оподаткування і доступу до фінансування.

Це основні речі, якщо будуть питання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.

І, будь ласка, Михайло Володимирович Малков, представництво ФАО в Україні.

 

МАЛКОВ М.В. Дякую.

 У нас немає на зараз… на жаль, у нас немає презентації. Відверто кажучи, Олександр Васильович, ми не знали, що її потрібно робити нам, тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Непотрібно, ви можете своїми словами сказати.

 

МАЛКОВ М.В. Але, якщо можна, я своїми словами скажу.

По-перше, ми вперше, напевно, з початку військових дій стали робити два плани: план emergency і план development, тобто план реагування на надзвичайну ситуацію і план більш направлений на відновлювання. Це окремі документи, ми  їх представили разом з Міністерством аграрної політики і продовольства в ході Глобального форуму по продовольству і сільському господарству в Берліні на G7. 

План emergency включає, спрямований на підтримку 821 тисячі населення, в першу чергу в прифронтових територіях, сільського населення. Він складається з чотирьох компонентів. Підтримка насіннєвим… підтримка посівної кампанії весінньої, озимої, це ми плануємо залучити 45 мільйонів. Підтримка тваринництва, планується 52 мільйони. По цьому направленню я можу сказати, по першому напряму ми вже зараз розпочали разом з Міністерством аграрної політики та продовольства прийом заяв в Державному аграрному реєстрі по Херсонській області і Миколаївській.

По другій частині ми вже розпочали роботи розподілу кормів для лососевих порід риб, теж заявки йдуть через аграрний реєстр. І ми плануємо, я вже сказав, залучити 52,1 мільйона доларів.

План третій, напрям на 15 мільйонів – це на боротьбу з зоонозними хворобами, в першу чергу з бешенством – сказом.

І четвертий напрямок – це допомога тим, хто в першу чергу потребує підтримки, це деокуповані території, в першу чергу це Херсонщина. Там ми роздаємо кешем, то єсть роздаємо фактично грошову допомогу, і ми плануємо закумулювати 36,5 мільйона доларів на цю допомогу. Загадом разом з Міністерством аграрної політики та продовольства ми запросили у донорів 150 мільйонів. Станом на зараз ми забезпечені десь на 30 відсотків.

По розмінуванню, щодо гуманітарного розмінуванню, ми ведемо програмо разом з колегами із Всесвітньої продовольчої програми. Програма станом на зараз, програма спрямована на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель в Харківській області і в Миколаївській області. Планується долучити Херсонщину і, можливо, Запоріжжя.

По Харківській області вже зроблено повністю карта пріоритизації сільгоспземель для того, щоби забезпечити як можна швидше повернення земель сільськогосподарського призначення в обіг після нетехнічного обстеження фактично, да, і така пріоритезація земель по Харківській області закінчена, по Миколаївській ми плануємо закінчити її до кінця травня, до 31 травня. Це те, що ми сказали губернатору.

По development... Да, ну, ми продовжуємо програму по мінігрантам, яка працює в Західній Україні, це програма Європейського Союзу. І ці грантові програми станом на зараз дуже популярні на території Західної України. Ми разом з міністерством проводимо певні конкурси і нам... Ми вважаємо, що це дуже, дуже така успішна програма.

І щоби бути коротким, щодо development, ми визначили дев'ять напрямів нашої роботи до 2027 року. Це довгострокові програми, вони включають фактично всі сфери, весь мандат продовольчої сільськогосподарської організації ООН. Попередньо є домовленість щодо забезпечення порядку 150 мільйонів підтримки, доларів, до 2027 року.

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але от ви сказали про грошову допомогу, але, ну, скажімо так, от ми з Артемом з Миколаївської області, перший раз чуємо по це. А яка там технологія видачі і кому видають, і саме хто це вирішує? Дуже цікаво.

 

МАЛКОВ М.В. Є так звана кампанія команди Cash and Vouchers, яка це робить. Я вас більш детально ознайомлю, бо відверто, це окремий підрозділ у нас, який займається цими питаннями. Але принципово там, наприклад, ми… Вона в двох варіантах, є допомога чисто фізично, деньгами, є допомога ваучерами. Ваучерами, наприклад, це якщо ми кажемо, що людина має право вибрати чи хоче вона допомогу по ветеринарній медицині окремо, чи хоче вона окремо отримати допомогу по кормах, так далі, є певна сума, яку ми надаємо, і після цього він йде до сертифікованого покупця, тобто продавця, вибачте, і визначає, що він хоче набрати. В мене є… Але він має можливість витратити ці кошти виключно на те, що представлено в умовному меню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дуже цікаво, бо ми про ваші програми фактично особливо нічого не знаємо.

 

МАЛКОВ М.В. Ми пропонуємо. Якщо це потрібно, ми можемо ознайомити зі всіма варіантами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це потрібно для того, щоб ми могли про це розповідати нашим аграріям.

Зараз перейдемо до запитань. Наші колеги, мої колеги народні депутати хочуть, скажемо так, задати деякі питання, уточнення.

 

_______________. Доброго дня, шановні представники профільних асоціацій, представники Кабміну. Перш всього хотів би долучитися до слів своїх колег і зауважити щодо певної, як ми розуміємо, неповаги від представників Кабміну до присутності певних осіб на цьому слуханні, тому що нам хотілось би безпосередньо бачити людей, які приймають рішення в Кабміні. Від себе хотів би добавити, що по суті це виглядає ніби ви самі спилюєте гілку, на якій сидите, це по-перше.

Друге моє запитання буде до пана Висоцького і до пана Романа, якщо я не помиляюся, ваше ім'я. Дивіться, ви, пан Роман, компенсація с/г техніки до цього була під Міністерством аграрної політики. У нас було дуже багато суперечок, особливо на моєму профільному підкомітеті, коли ми вирішували прийняття рішення щодо подання заявок до Держбюджету 2024. Скажіть, будь ласка, ви сказали, що порядок буде прийнятий в п'ятницю, і по цьому порядку я вже почув, що будуть прийматися заявки. А в якому вигляді ці заявки? Чи підключається туди система дарча, використовуєте ви систему ДАР? Чи буде створена певна комісія? В якому  порядку ці будуть заявки розглядатися і як, яким чином будуть роздаватися пріоритети, поясніть, будь ласка? Це моє перше питання, а потім я перейду до другого.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Відповідаю. Так, дійсно МінАПК вело цю програму, фінансувало її останні роки з 2021 року, до 2021 року вона була в Мінекономіки, але Мінекономіки відповідав весь цей час за ведення реєстру, і ми вели реєстр паралельно, поки МінАПК фінансувало програму. Це реєстр з виробників с/г техніки, і заявки в нього подавалися на адресу Мінекономіки пакетом документів...

 

_______________. Заявки подавалися від виробників?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Від виробників, так.

 

_______________.  А заявки ті, які подають люди на те, щоб отримати компенсацію, там, якщо я не помиляюся, 80 на 20, чи як, як іде?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Там 25 відсотків компенсації, заявка приймається банком.

 

_______________.  Всього  25 відсотків. От як заявки приймаються від тих, хто хоче отримати компенсацію?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Особа, яка хоче отримати компенсацію, звертається до уповноваженого банку, з яким Мінекономіки підписало меморандум, заявка є додатком до цього меморандуму. Банк, бачачи документи, що  це дійсно був проведений платіж через цей банк за відповідну техніку, приймає заявку, опрацьовує і в кінці місяця подає…

 

_______________. Тобто комісії якось при Міністерстві економіки немає?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Немає жодної комісії, Мінекономіки фактично отримує від банку реєстр заявок і дає їх на фінансування.

 

_______________.  Дякую.

Тепер друге моє запитання. Неодноразово  і в презентаціях, і у ваших доповідях ми чули безпосередньо по таким висловленням, як тимчасово окуповані території, території, на яких ведуться або велися  бойові дії. Це завжди, мої згадки, у 2023 році це завжди  така нестабільна історія, якісь території вводяться, якісь виводяться, яка послідовність і яка логіка, ми досі з нашими колегами, наприклад, не розуміємо.

Скажіть, будь ласка, на 2024 рік які території ви вбачаєте за програмами, особливо моя увага приділяється щодо грантів, це щодо надання грантів на створення або розвиток бізнесу, та безпосередньо щодо фінансування підтримки… та щодо державної програми "Доступні кредити 5-7-9". Які області ви вбачаєте на 2024-й? Ви можете їх перерахувати?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  В розрізі областей можу, але там, де в розрізі громад насправді, а не областей по кодах громад. Тому що у нас заявки подаються через Дію, Дія  не може працювати не з електронними реєстрами...

 

_______________.  Давайте почнемо з областей хоча б.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Так, це Миколаївська область, Херсонська область, Дніпропетровська область, частина Донецької і Луганської областей, Харківська область, Чернігівська область, ми виключили  Київ та Київську область...

 

_______________.  Вже виключили?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Зміни пішли на Кабмін.

 

_______________. А скажіть, будь ласка, а чому ви виключили Київську, оскільки я бачив на презентації Тараса Миколайовича, що більше всього грантів щодо садівництва було виділено безпосередньо на Київську область, що по суті своїй логіці стимулює залучення  робочих місць.

У нас, як ви знаєте, є тимчасово переміщені особи, більшість з яких знаходиться і у Львівській, в Київській, в Миколаївській області, це щодо  осіб, які з Харківської області приїхали, до Київської теж дуже багато було передислоковано людей, які безпосередньо займаються, як ми бачимо по ваших презентаціях, аграрним бізнесом. Чому саме тоді ви виключили Київську область, якщо садівництво – один із тих секторів аграрного бізнесу, де більш всього залучено людей для того, щоб зібрати урожай... Да, це сезонна історія, але все ж таки люди залучаються до роботи і збільшуються робочі місця.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Це ми не про садівництво, а про переробні підприємства.

 

_______________.   Я приклад навів просто.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. У нас трошки інша історія, у нас є досить великий економічний перекіс між територіями, які відновлюються. Територія Київської області, по суті, бойові дії були закінчені ще у 2022 році, місто Київ воно було там умовно включено, тому що там певні бойові дії таки були. Але фактично вже 3 роки ці області мають більш менш сталий економічний розвиток, вони отримали фінансування, у них є люди і території. Тому на  сьогодні ми зробили більший фокус на території, які недавно були під окупацією і де були активні бойові дії досить нещодавно, то щоб розвивати економіку саме в тих регіонах, щоб не було економічного перекосу між територіями України.

 

_______________. Тобто ви вважаєте, що на частини Луганської області, яка майже там 80 відсотків є під окупацією, більш целесообразно туди видавати по переробці ніж в Київську область? Тобто логіка така? Скільки громад залишилося в Луганській області, ви  знаєте?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Перерахувати не можу.

 

_______________.  По карті взагалі бачили по DeepState, як окупована безпосередньо Луганська область і яка там зона враження, даже мінометного расчету, наприклад, чи Київська область? Просто я, наприклад, не розумію, Київська область, який може бути перекіс з тією частиною Луганської області, що безпосередньо по переробці. Переробка – це великий технологічний процес. І скажіть, будь ласка, як саме це приймалось, хто входив до його прийняття? Це була чи комісія якась чи це якесь рішення було одразу кабмінівське?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Рішення приймалося до Регламенту Кабміну. Мінекономіки виступило з такою ініціативою, ми подали проект акта, погодило його з центральним органом  виконавчої влади і регуляторною службою і подали на Кабмін.

 

_______________. Це рішення, яке подавалося від Мінекономіки, воно особисто приймалось віце-прем'єр-міністром чи якимось департаментом пропонувалось?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Я як департамент був розробником і пропонував це рішення. Я розробник акта, я його розробив, завели в нашу систему АСКОД, погодив з юридичним департаментом…

 

_______________. Ні, технологію ми розуміємо. Тобто  ви особисто запропонували Київську область не включати в цей перелік.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Так, по аналогії з програмою "5-7-9" там на сьогодні також Київ і Київська область виведена з програми.

 

_______________. Добре. До доповіді Артема Олеговича, до запитання його, тобто ми можемо зараз робити переробку і таке інше на тих територіях, де ведуться бойові дії або можуть...

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Вони не ведуться. Це території, де по бойовим діям є дата закінчення або територія, де закінчені активні бойові дії, або території, які мають в реєстрі статус можливих бойових дій.

 

_______________. Там можна?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Там можна. Там можна з коефіцієнтом 20 на 80 з покращеними умовами. На решті територій можна 50 на 50.

 

_______________. Тобто ви як розробник нормативного документа ви вважаєте, що це доцільно зробити на тих територіях чим доцільніше зробити, наприклад, в Київській області або, можливо, в якомусь районному центрі Київської області.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Так, дивіться, це не забороняється робити в Київській області.

 

_______________. Пільг немає.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Але це стимулює людей повертатися в деокуповані території, повертатися...

 

_______________. Перепрошую, а ви родом з Києва?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Я з Київської області.

 

_______________. З Київської області. Скажіть, будь ласка, якщо... Не з Бучі, не з того регіону?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. З Фастова.

 

_______________. З Фастова. Якщо б там були бойові дії, а зараз не було, ви б повернулися до Фастова?           

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Скоріш за все так. Я не знаю. Якби я мав у Фастові можливість створити бізнес по пільговим умовам, почати там власну справу, то я б таке розглядав би.

 

_______________. Пане Романе, я просто хотів би зазначити, що в різних інформаційних джерелах неодноразово зазначається, і люди до нас звертаються, і питають, щодо повернення атак з боку Білорусі, безпосередньо як це було в 2022 році, і це раз в тиждень стабільно виходить в засобах масової інформації. І ви приймаєте таке рішення, що Київська область являється повністю безпечною на рівні Мінекономіки, по вашому, і вона не потребує певних пільг в дотаціях щодо грантових систем безпосередньо щодо збільшення переробки або інших таких устаткувань, додану вартість більшість в агропродукції. Це чітке ваше переконання. Я правильно розумію?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Це моє переконання в тому, що економіка Київської області в рази краще ніж економіка Херсонщини, ніж економіка Запоріжжя, там, де були активні бойові дії. І для того, щоб спонукати людей повертатися і розвивати бізнес на цих територіях, там необхідно робити покращені умови.

 

_______________. Пане Романе, я вас запрошую в Херсонську область, там, де були активні бойові дії, безпосередньо в місто Херсон, і ви мені покажете, як зараз це дуже популярно говорити "технопарк" майбутній, де можна установити, наприклад, маслопереробний завод. От якщо ви мені це місце покажете, де можна буде залучити певні гранти, яких ви допоможете, і от ми хотіли побачити особисто, і де б ви цю площадку знайшли.

Дякую.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Грантова прогарам фінансується коштами 8 мільйонів гривень, плюс власний внесок. Тут не йде мова про великі заводи. Це не великий приватний бізнес на 25-30 людей.

 

_______________. Ми розуміємо. Но все одно я хотів би, щоб ви мені показали.

 

_______________. Пане Романе, я в продовження цієї ж теми. Дійсно, давайте розвинемо тоді дане питання. І тут прохання, можливо, вже варто і асоціаціям підключатись. Давайте так, якщо я правильно почув, і ми всі, вашу логіку, тобто ключова мета даної програми, вона полягає в тому, щоб повертати людей. То єсть не тільки розвиток економіки, а повертати людей.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, програма взагалі про людей. Ну, давайте, єРобота. Базова мета програми, коли вона запускалась в 2023 році, це було масове працевлаштування тимчасово переміщених осіб. На той час ми мали високий рівень релокації, і ми умовно перевантажили захід України і людьми, і підприємствами. На сьогодні ця історія створює суттєвий перекіс в розвитку економіки регіонів. Ми маємо його повертати і вирівнювати.

 

_______________. Дивіться, в частині програми, яка у вас називається "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу", у вас прописується, що 172 об'єкти ви плануєте, правильно? І якщо говорити по програмі, як ми зараз бачимо, як виписано, то буде визначатися два в деякій мірі таких суб'єкти або напрямки – це в деокупованих територіях або наближених до бойових дій територіях, де буде програма: 20 відсотків власних коштів, а решта буде йти за підтримки. І це ніби своєрідний сигнал інвесторам, що можна повертатися, інвестувати кошти.

Ну, ми розуміємо, що, швидше за все, сьогодні поблизу зони бойових дій інвестори навіть при умові, що їм треба буде 20 відсотків власних грошей тільки проінвестувати, швидше за все, вони будуть очікувати чогось більше, ніж просто оте, що ми маємо станом на сьогодні по деокупації.

Отож, ми говоримо про те, що кошти державні, кошти наших партнерів ми будемо направляти в зону ризиковану, що, швидше за все, знову ж таки інвестори інвестувати гроші туди не будуть. Завтра ми готові будемо компенсувати, якщо буде туди приліт, бо у вашій програмі прописується: якщо буде втрата, то ми компенсуємо.

Отож, ми можемо прогнозувати, що якийсь відсоток об'єктів, в які сьогодні витрачені будуть кошти, ми втратимо. Розвитку економіки ми там не побачимо. Чи повернемо ми таким чином людей? Ну, мало ймовірно. Якийсь відсоток так, але мало ймовірно в цілому. Тобто глобально розвитку економіки аграрної галузі України ми даною програмою не передбачаємо взагалі, ми готові гроші десь, в принципі, задекларувати, але не факт, що в тому числі освоїти. Тому що, ну, я особисто мало вірю в те, що бізнес сьогодні піде інвестувати гроші в зону 30-50 кілометрів бойових дій. Ну, це фізично неможливо. І людей повернути туди, і інвесторів залучити станом на сьогодні, ну, знову ж таки я не бачу. Ви кажете, що ми перенавантажили Західну чи Центральну Україну, я думаю, що ми запитаємо бізнес і запитаємо асоціації, чи в нас перенавантажена Хмельницька область переробними підприємствами. Кардинально, ні. Чи в нас достатньо грошей сьогодні, пільг, ресурсів або просто можливість доступу до грошей? Кардинально ні. Якщо в нас є така програма, то механізм ваш, який ви сьогодні пропонуєте, він дійсно буде нецікавий в Західній, в Центральній України і там це не буде стимулом розвитку переробних підприємств, розвитку в тому числі робочих місць, про які ви говорили.

Тому, а чи не вбачаєте ви в тому, що програма буде декларативна, а не ефективна?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Ця програма точно не буде декларативною. Просто можу підтвердити свої слова статистикою, надати вам у комітет її окремо. Статистику ми збирали постійно з приводу того, як змінювалась наша програма після введення відповідних територій …(Не чути) до речі, такої норми взагалі не було і вона була лише на першу тисячу заявок. Потім ми її розширили на території, де були бойові дії, які були виведені з-під окупації.

І фактично на сьогодні попит є і на гранти 50 на 50. Отже, сума гранту невелика, і якщо ти береш 8 мільйонів державних коштів, ти знаходиш 8 мільйонів власних коштів. Здебільшого проекти, які беруть гранти на переробку, в межах усього проекту апелюють сумами 20-30 мільйонів гривень, де власний внесок набагато більший за 8.

 

_____________. Добре. А чи є все ж таки у вас якийсь план? Якщо зі 172 об'єктів, чи як воно у вас там буде дальше в системі виражатися, який відсоток має піти тоді в зону бойових дій, наближену до зони бойових дій, а який піде тоді на іншу всю територію України?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, у нас немає розподілу цих коштів між зонами. У нас є хвилі прийняття заявок, у межах цих хвиль які заявки були подані, вони опрацьовуються банком, переходять у реєстр…

 

_____________. Якщо буде 99 відсотків заявок не… близько до зони бойових дій, ви готові тоді проінвестувати ці 99 відсотків заяв, які не будуть попадати в категорію поблизу бойових дій?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В.  Не будуть чи будуть?

 

_____________. Не будуть попадати в зону бойових дій близько. От умовно знову ж таки 99 відсотків заяв буде з Центральної, Західної України.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Так, звісно, ми профінансуємо.

 

_____________. (Не чути)

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Київ можна фінансувати, але Київ – 50 на 50.

 

_____________. Я тоді ще одне запитання.

Тарас Миколайович, у мене запитання до Міністерства аграрної політики. Дивіться, ми бачимо з вашої презентації, що на одну голову ВРХ планується давати 7 тисяч гривень, а на голову ДРХ – 2 тисячі гривень. Но тут наступає один момент. Однак є ліміт по головах у першому випадку, по ВРХ – 100; по головах на ДРХ – 500. То єсть фактично ферми ВРХ будуть мати можливість залучити не більше 700 тисяч, а ферми ДРХ 1 мільйон. Поясніть мені, будь ласка, яка логіка також такого розподілу і в чому ми вбачаємо тут перспективу, плюси для агрогалузі і для держави.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую за запитання.

Якщо подивитися на реєстр, Агентство з ідентифікації, у нас наразі досить мала кількість поголів'я ДРХ, в тому числі офіційно зареєстрованих, є багато ... (Не чути) але вони не зареєстровані. Фактично якщо по козівництву пару десятків, по вівчарству також не сотні, тому тут, дійсно, надана певна більша. Можна було би умовно зупинитися на 350 голів і було б ці самі 700 тисяч, більше ніж 100 корів не погоджують міжнародні партнери. Можна було б гратися, щоб однаково, але з тим, що ДРХ в рази менша і навіть по паспорту ми дивимося, що 90 відсотків коштів підуть на ВРХ, максимум 10 на ДРХ, дійсно заклався певний стимул, щоб цей напрямок працював.

 Враховуючи те, що у нас було багато звернень, коли в 21-му році, пам'ятаєте, аграрний комітет підтримав вівчарство і компенсацію на вівчарство, воно дійсно пішло і навіть тоді в лютому 22-го ще в першій половині, коли була дискусія, і один такий колоритний очільник звертався і потенційно комітет позитивно реагував, щоб наші вівчарства підтримувати. Тому з такої логіки, щоб кидати більшого імпульсу цьому напрямку. Ось така була логіка. Правильна чи ні можна дискутувати, але така закладалася.

 

_______________. Тарас Миколайович, але ж ще, логіка в чому? Є ємність ринку і якщо ми хочемо сьогодні.. Звичайно, розвивати потрібно і одну, і другу галузь, мови немає, але ємність ринку і, швидше за все, що ДРХ, воно має якийсь об'єм не більше чим потреба внутрішнього ринку та, можливо, і експертного. І темпи розвитку даної галузі, вони все рівно будуть мати якісь також свої рамки.

Так-от, питання, що в даному періоді, якщо у нас є фінансові ресурси, ми розуміємо, що ВРХ – це та галузь, яку ми швидше можемо розвивати і потенціал є, і потреба, і тут є цепочка  зрозуміла, для чого це необхідно. Так все ж таки, можливо, є рекомендація, я ж так розумію, що у нас не вимога, а рекомендація партнерів, ми ж рекомендації партнерів маємо можливість обґрунтовувати або маємо це робити як мінімум спільно з асоціаціями  з агрогалузі,  з комітетом. І питання потенціалу і потреби і ємності ринку, мені здається, в сторону ВРХ набагато більше.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Те, що потенціал і потреба більше, сто відсотків. І так очевидно, що 90  відсотків піде на ВРХ, тому що знову ж,  дивлячись навіть на те, що у нас зареєстровано. Але врахуємо і проговоримо ще раз. Там ті кошти, вони ще якраз по цьому напрямку, вони ще в процесі, вони ще в бюджет не внесені, там деокуповані тільки, проговоримо ще раз до моменту…

 

_______________. Просто як на мене, по кожній програмі, яку ми будемо зараз обговорювати, в любому разі ринку потрібно дати чіткий сигнал і гарантії. Якщо цих гарантій і сигналу не буде, ну швидше за все, що не дуже буде і подаватися завтра виробник на ці програми, якщо він буде бачити, що є перекос в ту чи іншу сторону.

Тому повертаюся до початку нашої теми зустрічі, ми мали би напрацьовувати і разом обговорювати, а потім запускати якусь процедуру.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане Романе, я б хотів би сказати по цьому кейсу, який ми з вами оговорювали, завершальне слово. Знаєте, як голова профільного підкомітету економіки і фінансового розвитку, який був долучений до розробки бюджетів і прийняття їх, починаючи там з 2020-3024 року, моє глибоке переконання і стурбованість в тому, щоб ви знали, що всі території, які були тимчасово окуповані, в них вже запущені ті процеси, які вже зараз важко відмотати обратно, в тому числі і повернення людей, уже не кажучи щодо залучення інвестицій.

Київська область, на моє переконання, не є виключенням з цього, і по суті ваші дії з боку вашого міністерства – це обмеження права вибору інвестора, де і як йому інвестувати, навіть якщо це не ті  великі інвестиції, про які ви кажете. Тому ми дуже глибоко стурбовані і звертаємося до вас все ж таки повернути Київську область до тих програм, які є.

А до секретаріату, якщо є така можливість, Кабмін буде в п'ятницю? Прошу мене долучити і направити звернення, щоб я був присутній на Кабміні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я що хотів, може, є запитання у асоціацій до представників уряду? Я думаю, що так краще побудувати спілкування, бо дуже багато до нас як до представників комітету дуже багато теж надходить  різних пропозицій і різних скарг, скажемо так, навіть в такому вигляді, що дійсно подаються на якісь грантові програми, потім відмовляються, тому що є умови, які все ж таки не дають можливість ту чи іншу програму виконати. Також там дуже багато умов є по кількості виробників, працівників. Дійсно, для уряду це важливо, щоб були залучені робітники, але бізнес не може собі дозволити таку кількість людей тримати і платити заробітну плату, тому тут теж є такі питання. Може, у когось з асоціацій?

Так, будь ласка.

 

_______________. Пане Романе, скажіть, будь ласка, пільгове кредитування чи якісь дотації є тільки на вітчизняну сільгосптехніку чи на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже відповідали на це питання, там, локація можлива…

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Якщо ми говоримо про програму компенсація вартості сільгосптехніки в межах бюджетної програми, то там обов'язковою є локалізація: 60 відсотків для всієї техніки і окремо менший відсоток 35-40 для самохідної/несамохідної колісної техніки.

 

_______________. Більш ніяких немає дотацій,  програм чи ще якісь?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Для техніки ні, немає.

 

_______________.  Я перепрошую, є іноземні програми від міжнародних фінансових організацій, там немає обмеження. Там є так само компенсаційні ...(Не чути)

 

_______________. Є такі, скільки їх?

 

_______________. Є в різних банків. І зараз в проектах кількість я не можу назвати, але їх як мінімум до п'яти.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Я переб'ю. В минулому році ми проводили цю роботу разом з нашими партнерами з USAID, і на сьогодні на Дія.Бізнес розміщений грантовий календар, на минулий рік також був, на цей рік він оновлюється, там розміщені всі грантові програми, які є офіційно в державі від всіх партнерів. Там і Mercy Corps компанія, яка активно фінансує розвиток бізнесу в Україні на деокупованих територіях, і дві програми безпосередньо від   USAID – CEP та ERA, плюс приватні програми, плюс державні програми. Цей перелік є на Дія.Бізнес, всі можуть з ним ознайомитись, подивитися і підібрати собі  грантову програму. Дійсно, державні програми, оскільки, у нас це бюджетний процес, вони більш складні для адміністрування, вимагають більшого переліку документів, програми приватних фондів набагато простіші і також є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тож асоціації, почнемо з вами працювати. Будь ласка,  може у кого є... Чи ви задаєте питання, чи  я по списку, як ми говорили, будете висловлювати свої позиції. Але, будь ласка,  буде представлятися.

 

_______________. "Українська кооперативна федерація". У мене є наступні питання по програмі грантів єРобота.

Були певні зміни і фермерські господарства, саме сімейні фермерські господарства, які є на 4 групі, вони не мають згідно законодавства можливості приймати працівників, ніякої кількості, про яку ми говоримо. Попередньо були зміни, де дозволялося залучати членів сімейних фермерських господарств при створенні бізнесу. По новій постанові, якій зробили, це обмеження знову забрали, тобто не обмеження, а пропозицію можливість забрали. Чи передбачається все-таки внести зміни в програму єРобота, де би дозволяли сімейним фермерським господарствам отримувати гранти і ФОПам. ФОПам там можна,  сімейним фермерським господарствам?

Це реально проблема, бо у 2022 році можна було, в 2023-му у другій половині заборонили, і просто вони не можуть це робити. Вони створюються по деклараціях…

 

_______________. Це про переробку?

 

_______________. Це не тільки про переробку, це навіть про 250 тисяч.

 

_______________ . Це мікрогранти.

 

_______________. Це мікрогранти… ну, переробка, вони не мають можливості їх просто брати. Це по грантах, що стосується мікропереробки.

 

_______________. Тоді уточню питання. Тобто фактично фермерське господарство...

 

_______________. Як сімейне фермерське...

 

_______________. Як сімейне господарство воно не має звіту 2ДФ, показує в еквіваленті повної зайнятості... (Не чути)

 

_______________. Раніше дозволяла програма приймати членів сімейних фермерських господарств на роботу і фактично виконувалася вимога прийняття на роботу. Після того  внесені були зміни в мікрогранти і заборонили приймати, треба когось приймати ззовні, а вони це зробити не можуть, бо у них  такий статус фермерського господарства як сімейне, у них не можуть працювати найняті працівники, на жаль.

 

_______________. Дивіться, скоріш за все, це проблема просто адміністрування уповноваженого банком даної програми, тому що повноважений банк перевіряючий має перевірити кількість працевлаштованих. Якщо...

 

_______________. Ну, ми надавали пропозиції. Ми можемо ще раз це дати листом, прописати цю проблему, яка є в законодавстві, власне, для такого типу маленьких підприємств.

Друге питання. Чи збираєтеся ви збільшувати програму "5-7-9" для великих, ну, для аграріїв? Зараз це 90 мільйонів ліміт. Чи буде... передбачається збільшення до 100, 150, 130? Бо переробці дали 150, малим дали, ну, аграріям дали 90. Чи буде збільшення ліміту по "5-7-9" чи не буде? Тому що це  теж проблема, коли в тебе є великі запаси і фактично зараз, да, ви продовжили програму "5-7-9" на один рік, причому не змінивши ліміти, ми, по суті, всі, більшість аграріїв просто рефінансували свої кредити, а нічого нового собі в оборотку не взяли.

 

_______________. Насправді, так, просто фінансування даної програми є обмежене, це 18 мільярдів на поточний рік, маючи великий пул вже заключених кредитів і дійсно велика частина ... (Не чути) рефінанс поточних заборгованостей по цим кредитам. По великому рахунку для цього і приймалася норма щодо продовження ще на рік поточних наявних кредитів. І на момент цієї програми, її  затвердження в нас було узгоджено рішення, ми тоді піднімали якраз аграріям до 90 мільйонів кредитний ліміт.

На  сьогодні не  розглядається, але думаю, якщо є велика потреба, то з Тарасом Миколайовичем, з Надією ... (Не чути) можна окремо обговорювати. Але при наявності великого... маленького фінансового ресурсу це може просто бути недоцільно і погано впливати  взагалі на всю програму "5-7-9".

 

_______________. І останнє питання. Ми говоримо про відшкодування за сільськогосподарську техніку, чи піднімається взагалі питання в аграрному комітеті, в інших про відшкодування на будівництво ферм? Ми говоримо, що зараз тваринництво – це є одним із пріоритетних.  Це одне.

Друге. На відшкодування все-таки нетелів, ну, молодняка, який купується, тому що це дуже важливо. Ви, ну, програм тваринництва як таких, по суті, немає. Ми не відносимося до переробників чистих, бо в нас... ми є агропідприємства. І з другої сторони – виходить взагалі немає ніяких стимулів розвивати дальше. Будівництво ферм фактично, якщо будувати зараз, порівнювати за два роки, виросло в два рази, ну, це якщо говорити навіть для маленьких і для великих ферм, і програми... в цю сторону взагалі не дивимося. Ну, що треба, щоб піднімати ці проблеми і розказувати, що вони є як і в малого  виробника, так і в середнього, і у великого. І фактично 7 тисяч гривень на голову ВРХ для малого, воно не дає можливості побудувати навіть ферму на 40 голів ВРХ. На сьогоднішній день, щоб збудувати ферму на 40 голів ВРХ – це приблизно потрібно до 100 тисяч доларів, є фактичні дані з розрахунками на сьогоднішній день.

Тому я все-таки хотіла би від асоціації своєї української кооперативної підняти це питання, розглядати ще програми в напрямку розвитку тваринництва.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Якщо є відповідь, може, є відповідь на це питання про стимулювання…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там є одна ініціатива, Мінекономіки розіслало зміни в "5-7-9" вчора на міністерства, де пропонується тваринництво прирівняти до переробки, до 150 мільйонів. Ми сьогодні як Мінагрополітики дали погодження без зауважень цього, але наскільки воно швидко прийметься чи ні, бо там може бути дискусія, тобто така ініціатива по "5-7-9" є. На жаль, коштів поки що по компенсації племінного чи будівництву комплексів… Ми підтримуємо ідею, в нас були, приймали участь в комітетських слуханнях, в нас є розрахунок як потенційно гранти на тваринництво робити, ми розіслали їх партнерам, там ми шукаємо, але по "5-7-9" від Мінекономіки є така ініціатива, ми її підтримали, надіємося, що все-таки вона в кінцевому результаті буде прийнята.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді рухаємося далі. Я до слова запрошую Козаченка Леоніда Петровича, Українська аграрна конфедерація. Будь ласка. Але дуже коротко. У нас по 3 хвилинки кожна асоціація.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую, пане Олександре.

У нас перша така зустріч. Хотілося би побажати, щоб частіше ми тут збиралися. Це дасть більше користі для держави. І, звичайно, треба, щоб в таких зустрічах приймали представники уряду, тому що мало. Вони нас… Вперше ви запросили в такому обсязі, і це добре, а от уряд теж повинен це робити. Без цього не буде в нас позитивних результатів.

Тепер головне. Звичайно, те, що ми сьогодні говорили, це, власне, мізерні кошти, якщо розглядати потреби галузі, яка сьогодні основна у реальному секторі економіки, яка зберігає нашу економіку в цілому. Це мізерні кошти. Ми розуміємо, що це пов'язано з війною. І саме головне, щоб ці кошти використати правильно і прозоро. Ми ніхто сьогодні не говоримо про те, що є аграрний реєстр, все. Але є так само там реєстр землі, але це все закрита база даних, і ми не бачимо, як, що  в якому напрямку рухається, чи це кошти бюджетні, чи це кошти USAID, чи це кошти іншого донора. Це дуже погано. Це треба, щоб було відкрито, і тоді ці мізерні кошти будуть більш ефективно використані, тому що є багато прикладів (у мене 3 хвилини, я не можу переводити їх), коли ці кошти використовуються не так, як це потрібно, інколи навіть і злочинним шляхом. Тому відкритість, прозорість і все зрозуміло повинно бути.

І останнє, залишилось 17 секунд. Офіційно Прем'єр-міністр зробив оголошення про те, що наступного тижня буде на 30 відсотків уряду кількість міністерств скорочено і так далі. І сьогодні нам сказали, що там є в переліку Міністерства аграрної політики. Це дуже серйозне питання. Дуже серйозне питання. Тому ми сьогодні робимо офіційну заяву, всі асоціації, навіть тут тільки третина присутні ті, які будемо робити. І не тільки до уряду, і до Президента, до Верховної Ради в першу чергу, тому що згідно Конституції це питання Верховної Ради. Тому, будь ласка, це питання врахуйте, додайте до того, яке сьогодні основне на порядку денному по бюджету і по підтримці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Петровичу.

Ну, ми, чесно кажучи, перший раз чуємо, що Міністерство аграрної політики буде якось об'єднуватися. Я дуже сподіваюсь, що цього не буде, бо, дійсно, зараз аграрний сектор – це фактично локомотив економіки нашої країни і буде і в післявоєнний період, тому я не думаю, що таке рішення буде прийнято. Але, дійсно, я думаю, що лист від асоціацій або листи від асоціацій будуть доречними.

Я надаю слово Марії Василівні Ревенко, УКАБ. Будь ласка, 3 хвилини. 

 

РЕВЕНКО М.В. Доброго дня! Дякую за слово.

В принципі, вже було все озвучено. Так, дійсно, що зараз аграрний сектор знаходиться в такому становищі, що будь-які можливості залучення додаткового фінансування є дуже важливими. Якщо можна, маю питання конкретне по Ukraine Facility. Тому що урядом було озвучено про те, що в березні-квітні планується надання фінансування першого за цією програмою. Міністерство економіки разом з Київською школою економіки проводило активну роботу по підготовці плану дій по Ukraine Facility. Але наразі незрозумілий зовсім механізм розподілу цих коштів. На які сфери буде розподілятися, чи будуть враховані інвестиційні проекти, які збирало міністерство? Який взагалі передбачаються механізми?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Романе, будь ласка.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Насправді Ukraine Facility має під собою два механізми. Перший механізм – це макрофінансова допомога безпосередньо в бюджет, інший фінансовий механізм – це залучення дешевого кредитування від міжнародних фінансових установ. Саме тому Ukraine Facility розбитий на розділи. Перші два розділи – це політичні розділи, де ми як уряд зобов'язуємося впроваджувати певні політики для того, щоб робити ринки більш прозорими, для того, щоб покращувати бізнес-клімат, інші розділі – це розділи безпосередньо галузеві, серед яких є агропереробка, "зелена" металургія та машинобудування, транспорт, п'ятий зараз не згадаю. І ці галузі будуть пріоритетними при отриманні фінансування по низьким доступним ставкам від міжнародних фінансових організацій.

Тобто наразі повний механізм саме фінансування ще не прописаний, тому що безпосередньо план не затверджений. На сьогодні план там доузгоджується з Єврокомісією, майже кожного дня проводяться відповідні зустрічі, де узгоджуються способи звітування, фінансові інструменти. Але фактично це буде кредитування. Там немає грантових програм, європейці не дають гроші безкоштовно. Це фактично дешеве кредитування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________. Пане Роман, у мене якраз у цій частині, так можливо, для загалу, було б добре, якщо ви говорите, що тільки зараз будете обговорювати, опрацьовувати, можливо, вже отримати пропозиції від асоціацій, що ви не самі щось прописали, по факту поставили. Тому що, так, частина грошей піде швидше за все на якісь бюджетні програми підтримки і так далі, але на конкретні галузі, щоб це не було просто там система якогось часткового відшкодування, але як варіант не на ті галузі, які потрібно.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, ми це прописували не самі. Під кожну…

 

_______________. Дивіться, ви говорите зараз, що там партнери вам порадять, хтось, давайте, нехай асоціація щось ще радять, давайте, щоб ви їх почули. Тому що зараз, як і ми, комітет вперше чуємо про якусь методику, так і асоціації вперше чують. І ви, як і по інших програмах поставите, всіх нас перед фактом, що щось ви вже розписали.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, з точки зору безпосередньо самого facility плану як плану, там, де були бізнес-проекти, ми ці проекти отримали від асоціацій і від ринку, під кожну галузь була створена окрема робоча група з автоматичним доєднанням через… робили окремий кабінет. Це ком'юніті збиралось, обговорювало...

 

_______________. А зворотній зв'язок отримали тоді асоціації, члени цих робочих груп?  Що ви прийняли, яке рішення?

 

_______________. Можна, я просто додам? Що, дійсно, ми надавали проекти, тому зараз і хочеться зрозуміти, що буде з тими …

 

_______________. Чому зворотній зв'язок якийсь, так.

І в частині цього ж запитання у мене питання в такому. А от індустріальні парки, Міністерство економіки, сьогодні ми бачимо, актуальна тема розвивається, обговорюється. Але питання, в частині індустріальних парків чи є чітко виписане і бачення, а яка частина цих індустріальних парків може бути агронаправлені, агропереробка безпосередньо, пріоритет таким індустріальним паркам чи буде надаватися. Тому що ми знаємо, як зараз комісія по індустріальних парках відбувається, і, слава богу, починає створюватись технопарки, індустріальні парки. Ми говоримо про те, що мільярд виділений,  потенційно 3 мільярда вже мова йде і що ця програма всім подобається. Але от я особисто не чую нічого щодо індустріальних парків з агронапрямком, з безпосередньо переробки. Так-от, можливо, ви  нам зараз дасте інформацію, чи буде пріоритет, або, можливо, вже є якісь конкретні кейси окремих індустріальних парків?

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Дивіться, з точки зору програми щодо компенсації по індустріальним паркам, наразі про кейси я сказати не можу. Але фактично роблячи пріоритети в будь-яких програмах, це робить деякий безпосередній дисбаланс програм. Тому що якщо ти даєш пріоритет, це певне управлінське рішення групи людей. І програми мають працювати не в пріоритетах… програми мають працювати прозоро для всіх галузей економіки. В парках же є не лише агро. Просто агропарки, їх досить-таки небагато і безпосередньо всі парки, які створені, вони на сьогодні скоріш за все ще не запущені, вони на рівні девелоперських проектів по будівництву.

 

_______________. Але ми знаємо з вами історію індустріальних парків, коли їх багато було створено на бумазі, можливо, якісь були витрачені кошти, але більшість з них не запрацювали. Зараз є частина, по яких Міністерство економіки оголошувало, що будуть скасовувати такі індустріальні парки, поки що, наскільки я розумію, ні один не скасований, знову десятки реєструються. Нас цікавить, щоби кошти, які вже в цьому році були направлені, пішли все ж таки цільовими. І хочемо, чи не хочемо, віддавати пріоритет, я вважаю, потрібно. Чому? Тому що знову ж таки, яка мета виділення державних коштів і залучених коштів? Щоби ці кошти запрацювали і, як варіант, повернулися в бюджет у вигляді податків і тому подібне. Да, розвиток галузей, повернення грошей, не проїдання ні в якому разі, а раціональне використання, яке буде, хочете, називайте це там з мультиплікатором повернуто назад.

Тому в любому разі всі ці речі, вони мають мати під собою якесь підґрунтя і доцільність.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Ну, це само собою, тому що сума коштів дійсно досить таки невелика. При тій кількості парків, які на сьогодні зареєстровані, розмазати ці гроші порівну на всіх, це буде недоцільно. Дійсно це будуть парки, скоріше за все з найбільшим рівнем готовності і з найбільшою маржинальністю.

Проте парки – це ж не єдиний фінансовий інструмент, який є в державі. Наприклад, на сьогодні я активно працюю разом з USAID і разом з UNIDO над впровадженням в Україні ще кластерної моделі економіки. Тому що парк, по суті, має зібрати на одній території велику кількість юридичних осіб для певних видів бізнесів…

 

_____________. Не обов'язково.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Ну, для певних видів бізнесів…

 

_____________. Сьогодні вже не заборонено, що може бути одна фактично юридична особа, яка буде і тим, хто зареєстрував індустріальний парк, і користувач індустріальним парком.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Ні-ні, правильно, але це зібрання умовної там кількості юридичних осіб на певній території, яка реєструється як парк.

У кластерній економіці якщо ти можеш через європейські стандарти звітності поєднати 5-6 розрізнених підприємств по всій державі як один кластер, який забезпечує виготовлення певної кінцевої продукції, то такий кластер можна, в принципі, прирівнювати по пільгах до умовних індустріальних парків, і це буде набагато кращий попит і серед держави, і з точки зору розвитку економіки.

Тому парк – це один з механізмів, над якими працює держава, але він не виключно єдиноможливий. По суті, так, парк, є фінансування, воно має бути обов'язково ціленаправленим, має бути максимально ефективно використаним, тому що воно дуже обмежено в межах того бюджету, який в нас на сьогодні є. Але при цьому це не єдиний механізм, над яким ми на сьогодні працюємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Марія Миколаївна Дідух, Всеукраїнський аграрний форум, будь ласка.

 

ДІДУХ М. М. Доброго дня всім. Дякую за можливість висловитись.

Я хочу сказати, що я буквально от щойно з потяга з Брюсселя. І європейські фермери, і їхня підтримка порівняно з нашою навіть в довоєнний період взагалі не сходиться ні з чим. Але ми, український бізнес і фермери, і громадськість, розуміємо, що зараз важко, в країні війна і в тому ліміті, який обмежений, загалом позитивно оцінюємо ті напрямки, які визначені на державну підтримку.

Що наразі хотілося б змінити, за можливості? Якщо це можливо, я не знаю там деталей по Ukraine Facility, все-таки збільшення порогу не лише для тваринництва, але й для всіх аграріїв. І була розмова про, можливо, не 150, там ми звернення там писали, хоча би 120, ми розуміємо, що немає, але якщо є можливість десь віднайти ще наповнення оцього кредитного портфелю, це вкрай важливо. Тому що цей рік збитковий, прорефінансувати хоча би кредити на сьогоднішній день  це питання номер один.     

Питання номер два – це меліорація, яка включена, 200 мільйонів, ми розуміємо, що це початок. Можливо, там на наступний рік, побачимо зараз, апробується, як працює програма, але по меліорації це варто збільшувати, враховуючи все-таки знищення частини меліоративної системи через підрив на Каховській ГЕС. І значна територія інших областей, не лише Херсонської, у нас буде в посусі, цей рік покаже.

І питання розмінування гуманітарного зараз, дуже сподіваємося, що воно теж запрацює, але по можливості, на нього  потрібно збільшувати кошти. Це якщо говорити загалом, не окремо по галузях, а загалом те, що обговорюється у нас на правлінні ВАФ з урахуванням інтересів всіх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Маріє Миколаївно.

Новіков Геннадій Володимирович, "Аграрний союз України".

 

НОВІКОВ Г.В. Доброго дня,  колеги. Я хотів би  підтримати саму тезу, що спочатку почалась, що, в принципі, залучати фахівців в період розробки всіх порядків, а не вже по постфактум там. Бо дуже такі цікаві речі відбуваються, там …(Не чути)  по садах, людина, яка писала, ну, напевно, погано розуміє, скільки людей треба в перший рік після посадки, в другий рік, в третій рік, в п'ятий і плодоношення. Тому кількість людей, які повинні бути залучені, напевно, хтось з  фахівців повинен це розписати, хто хоч раз садив чи ... (Не чути)

Тепер те, що стосується пропозиції, яку начебто підтримали, включення тваринництва в переробну, в перелік переробки. І пропозиція, щоб і грантові програми, які є у 8 мільйонів, там є переробка, щоб включили тваринництво, бо тоді ланцюжок, формується ланцюжок: тваринництво, комбікормова галузь, переробка і так далі. Ланцюжок досить здоровий і зрозумілий. 

І третє питання, те, що стосується підтримки по територіям. Я хотів би підтримати колегу, який пішов, що, ви знаєте, колосальна кількість висококваліфікованих керівників, власників бізнесів аграрних вимушена була переїхати з окупованих територій, вони знаходиться зараз на неокупованій території і повертатися їм, власне кажучи, зараз нікуди, бо вони окуповані. І зараз... Але цей колосальний фаховий, будемо так казати, фаховий наш потенціал нашої країни, вони люди уже, які вже склалися, вони розуміють бізнес, їм нічого не треба, трішки допомоги, грошей і вони готові реалізовувати ці проекти, які... і самі дофінансовувати ці проекти, які робити.

Тому, на мій погляд, неважливо, де народиться цей бізнес, на сьогодні така ситуація, неважливо, де він народиться, в якій області, люди будуть залучені, вони реалізують свій потенціал, дадуть користь Україні. А коли повернемо, у них буде і потенціал, щоб там, на деокупованій території, потім з цього бізнесу брати та повертати за допомогою в тому числі країни. Тому, на мій погляд, це обмеження по територіям, воно дещо, вибачте, штучне.

Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Володимирович.

Дійсно, ми сьогодні просто це... на це ми уже достатньо багато часу витратили і проговорили, це, в принципі, багатьох дуже хвилює. Тому дуже просимо вас звернути на це увагу, будемо спілкуватися. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас теж були звернення. …(Не чути) по тваринництву все-таки в переробку.

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, ну, просто щоб… Бо в цілому було ж … (Не чути) обговорення, що тваринництво варто було б підтримати. Там на комплекси нарахували, там треба було б давати гранти, ну, в ідеалі по 70 мільйонів гривень, як в нас… (Не чути) 10 тисяч мінімально… (Не чути) вклад. Ну, хоча б 30-40 мільйонів гривень, хоча мільйон доларів щоб нарахувалось, це великі, але хоча б по 8 мільйонів на маленькі, щоб там, де переробка, зробити теж тваринництво.

 

_______________. Тут є трішки невеличка складність, тому що переробка під собою розуміє зміну продукту від сировини до якогось кінцевого, а в тваринництві не можна трактувати, що була жива корова, а вона стала м'ясом, і це буде факт переробки.

 

_______________. Зерно переробили у м'ясо.

 

_______________. Це не зовсім до переробки, це факт безпосередньо тваринництва. Тому воно просто по логіці не підпадає під цю програму, це або робити якусь окрему програму… Тому що, коли ти говориш про переробку, в тебе є чітке законодавче розуміння, що таке переробка. І є КВЕДи переробні, для того щоб можна було адміністраторам цієї програми її активно адмініструвати. Тому що, якщо я зараз почну змінювати КВЕДи, в мене банк не зможе це робити автоматично через Дію, тому що в нього буде інший КВЕД, і в мене програма від тієї, яка в міністерстві адмініструється лише двома людьми - це безпосередньо я і начальник управління, - перейде в те, що я буду при Мінекономіки створювати якусь комісію для розгляду скаргами, і воно просто буде бюрократичною махіною, яка не буде абсолютно прозорою і нікому цікавою.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, це треба подивитися. От навіть Мінекономіки вчора розіслало пропозиції по зміні "5-7-9". Як написано: просто додати, де в нас друга група була переробка, додати "та у сфері тваринництва (основний КВЕД) за всіма класами групи 01,4 (КВЕД секції А)". Якщо можна просто так прописати, і щоб не фільтрувати… Ну, якщо не основний "тваринництво", ну, ні. А якщо основний "тваринництво"…

 

_______________. Дивіться, юридично це зробити можна, але просто за останні там два роки війни я був дотичний до великої кількості постанов, до того самого критичного імпорту, коли ти починаєш в постанову вписувати один КВЕД – і в тебе з'являються інші комітети, інші асоціації і кажуть: "А чому ви цей КВЕД включили, а мій не включили? А давайте тепер ви сюди включите ще оцей". І оце у вас прецедент в постанові вже є. І постанова просто тоді починає розширюватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це галузь ціла. Це не просто хтось хоче – не хоче. Тут, в принципі, представники, тут же не одна особа говорила про це, а тут багато людей.

 

_______________. … (Не чути) юридичного прецеденту, і тоді інші галузі також будуть мати можливість захотіти і це аргументувати, які ...(Не чути) є переробкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

Давайте далі Стріховський Дмитро Миколайович. Це Спілка молочних підприємств України

 

СТРІХОВСЬКИЙ Д.М. Передаю Тулушу Леоніду Дмитровичу.

 

ТУЛУШ Л.Д. Тулуш Леонід, Спілка молочних підприємств.

Тут Сергій Петрович правильно задав з самого початку питання, вірніше тон нашої зустрічі, тому що фактично, що відбувається, модель та була, яка дієва до війни, вона вже не працює, а нової моделі ніхто не запропонував. Це те, що зараз розказують органи влади, це такі, скажімо так, хаотичні, ну не хаотичні, вірніше вони єдино можливі, але безсистемні трошки заходи, тому треба все-таки змінювати Закон про держпідтримку. Можливо, ті вже інструменти, які там, вони вже ніколи не будуть працювати і особливо на тих самих принципах. Тому тут Сергій Петрович правильно каже, треба сформувати якісь нові моделі, опираючись на ті грантові речі, зацікавлюючи донорів стимулювати, вкладати, допомагати нам. Тому що дійсно ресурс буде обмежений бюджетний, і це треба розглядати як інвестиції, які будуть вкладатися в ті індустрії, які, скажімо так, або мають пріоритети, або дають найбільший ефект у вигляді доданої вартості, податків, робочих місць і так далі. Це треба однозначно зважати.

І тому буде синергія, коли державні кошти будуть об'єднуватися з донорськими коштами, і таким чином буде більший ефект ніж там держава окремо щось фінансує, а донори окремо якісь напрями фінансують. От на минулому тижні, вибачаюсь, минуле засідання комітетські слухання були присвячені молочній галузі, і міністерство, і Тарас Миколайович там опрацьовує інструменти, так от якраз у нас з цього приводу є певні пропозиції з огляду на те, що дійсно стимулювання переробки треба звернути увагу на той рівень тінізації, зокрема в молочній галузі. Досить у нас в Україні, мабуть, найнижчий, у Європі так точно, рівень офіційної молокопереробки, у нас там майже 8 виробляється чи там 7 з копійками, а тільки 3 надходить на переробку. Ну, вибачте, це треба стимулювати.

Тому говорили, що має бути для того, щоб простимулювати, використати дар, тому що дійсно дієвий інструмент, і слава богу, що Кабінет Міністрів зараз розробляє це як окремий законопроект буде про ДАР. Далі продовжувати, щоб всі зайшли в ДАР не тільки с/г виробники, а переробка, і таким чином побороти цю тінізацію, стимулювати простежуваність, стимулювати підвищення якості і запровадити цю дотацію, почати, наприклад, з молочної галузі – дотація на поставлене на промислову переробку молоко певної якості від тих суб'єктів, які не бояться вийти і засвітити свою діяльність в ДАР і постійно це робити, тому що щоб ми розуміли, у нас навіть немає зараз в державі інформації про виробництво молокопродуктів взагалі, скільки виробляється молокопродуктів по видах ніхто не знає, тому що така інформація взагалі вже не збирається. Молоко ще збирають, а молокопродукти, на жаль, немає. Так от зайшли в ДАР, уже у нас є офіційна інформація скільки збирається. По-друге, зменшується рівень сірих схем виробництва молока. Ось така пропозиція. Якщо комітет підтримає, то можна зробити. А донорам цікаво буде теж  прийняти участь, тому що, ще раз повторюсь, це зниження рівня тінізації, це збільшення робочих місць і це офіційна статистика, офіційна інформація скільки в Україні виробляється молокопродуктів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми на наших слуханнях, в принципі, ви вже про це говорили і в наших рекомендаціях це вже, в принципі, прописано і ми навіть проголосували про це і направили листа до Прем'єр-міністра України і до профільних міністерств. Тому, я думаю, це питання рухається. Результати будуть, я думаю, що найближчим часом будемо бачити результати по цьому. Це не предмет сьогоднішнього обговорення, бо у нас сьогодні обговорення зовсім інше.

Я надам слово Березюку Олександру Григоровичу, кооперативна федерація. Будь ласка, три хвилинки.

 

БЕРЕЗЮК О.Г. Добрий день, шановні колеги.  Багато вже було сказано того, що планувалося сказати. Дякую тим, хто виступав. Українська кооперативна федерація переважно працює із дрібним виробником сьогодні. Тарас Миколайович говорив за 918  Постанову. Вітається всіма дрібними виробниками, тими, хто очікують на цю підтримку. У нас є єдине побажання тут, щоб  міністерство більш широко і часто залучало профільні асоціації до розробки, навіть змін до вже існуючих постанов, як в даному випадку з 918 Постановою. Повірте, то буде тільки на користь і фермерам і самій постанові, і міністерству. Тому що ми, напевно що, не буду хвалитися, але ми краще знаємо, які труднощі виникають у фермерів, дрібних тих фермерів, коли вони через ДАР, через інші системи подаються на будь-які програми підтримки і наші поради, думаю,  що вони будуть лишніми. Дякую, якщо прислухаєтеся до нас.

І ще на що хотів би звернути увагу, ми сьогодні обминули  місцеві  програми підтримки.           Я розумію, що прямого якогось адміністративного впливу на органи місцевого самоврядування, скажімо, на обласні ради, а тим більше на територіальні громади ні міністерства, ні Верховна Рада не має, але авторитет народних депутатів ніхто не відміняв.

І маю сказати, візьмемо, можемо взяти на заході три області, одну саму західну, три області. В одній області на обласну програму підтримки дрібних сільськогосподарських виробників передбачено 20 мільйонів, 21, по-моєму, в другій пару сот тисяч і в третій 4,2 мільйона.

 

_______________. Здається, навіть 2021 рій.

 

БЕРЕЗЮК О.Г. Напевно, що тут в цьому треба подумати, в чому причина. Напевно, що десь треба повернути бачення, повернути очі тих людей, які відповідальні за прийняття програм цих місцевих і все.

Тому ми абсолютно підтримуємо оту ідею, що і обласні програми, а з часом і місцеві програми, щоб вони всі подавалися через ДАР. Тоді дуже добре буде видно: є в області розуміння того, що потрібно підтримувати дрібного виробника. Бо саме дрібний виробник створює робочі місця, саме дрібний виробник є драйвером сільського розвитку в себе в селі. Чи немає розуміння в обласної влади?

І те ж саме, що стосується територіальних громад. Я, напевно, що можу на пальцях перерахувати територіальні громади, де є хоч якісь, я вже не кажу про дієві, хоч якісь програми підтримки дрібного сільськогосподарського виробника і підтримки села.

І останнє, що я хотів би, зважаючи на брак часу, сказати, що велика частина фермерів стикається все-таки ніби і просто  ... (Не чути), але вони стикаються з великими  труднощами при роботі з цією системою, при подачі заявок на державну підтримку, а тепер ще й будуть інші програми підтримки.

"Українська кооперативна федерація", у нас є декілька таких, у нас телеграм канали є, є групи в вайбері, до нас тисячами звернення надходять  про те, що людина не знає куди. Людина приходить в територіальну громаду, йому кажуть, ми не знаємо, чим...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви надавайте пропозиції. Дивіться, ми зараз хочемо слухати ваші пропозиції, а не розповідь.

 

БЕРЕЗЮК О.Г. Пропозиція конкретна. В Законі України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність", здається, в статті 8 передбачено, що 5 процентів коштів від будь-якої програми підтримки має направлятися на дорадчий супровід. Жодного разу від часу прийняття цього закону дана норма не виконувалась, на превеликий жаль. Якщо до цього діла повернутися, ми значно полегшимо селянам, дрібним фермерам доступ до державних і місцевих програм   підтримки. Якщо ми будемо фінансувати, в нас є достатня кількість кваліфікованих радників, які можуть надавати провідні послуги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Григорович, ви вже повторюєтесь просто.

Я до слова запрошую Юдіна Геннадія Олександровича, Українська горіхова асоціація. Дуже коротко, бо вже часу нема.

 

ЮДІН Г.О. Дякую.

За останні п'ять років за допомогою державної підтримки було створено 14 тисяч гектарів нових садів. Це величезний масив з новітніми технологіями, з новітніми робочими місцями і з новими валютними надходженнями. Скажу, що значна частина – це горіхові сади, 41 відсоток. І хочу сказати, що тільки одна товарна позиція горіх волоський сьогодні по експорту дає третину всіх валютних надходжень у всьому… у всіх валютних надходженнях по садівництву.

Тому сьогодні ми чекаємо з нової Постанови 739 по переробних підприємствах того, щоб могли наші підприємства, всі садівничі підприємства, я висловлюю не тільки свою думку, а всі садівничі підприємства могли отримувати гранти на переробку.

Сьогодні ми зустрічались вже з паном Романом Кропивницьким. З нашими садівничими асоціаціями ми висловили цю проблематику. Сьогодні всі садівничі підприємства не можуть отримувати гранти по первинній переробці всієї продукції. А це, хочу сказати, наступні надходження - це подальша глибинна переробка. Якщо ми не зможемо отримувати гранти за рахунок первинної переробки і сохранить урожай, то ми не зможемо надалі покращувати садівничу галузь. Це питання ми зараз накреслили, ми кілька кроків уже накреслили з паном Романом, думаю, що зрушиться це питання з місця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Олександрович, дуже змістовно і понятно.

Будь ласка, Жупінас Олена Іванівна, керівник проекту АВМ.

 

ЖУПІНАС О.І. Всім доброго дня. Вже сьогодні згадували про наше виїзне засідання, де ми піднімали всі ці проблеми, які пов'язані саме з молочною галуззю України. І я дуже надіюся, що все, про що ми говорили тоді, все-таки якимось чином буде впроваджено, так як обіцяв пан Висоцький, що все-таки ми зможемо розраховувати на дотації хоча б на збільшення поголів'я. Тому що дефіцит сирого молока залишається, криза тільки поглиблюється і без державної підтримки, як уже говорили і дрібні виробники, молочна галузь просто не зможе, це дорогі і довгі кошти, без державної підтримки нам буде дуже важко.

І якщо говорити про робочі місця, то хочу сказати, що одне робоче місце на молочно-товарній фермі акумулює десять робочих місць в суміжних галузях. Ось де наші робочі місця.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Іванівна.

 Да, будь ласка, Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні учасники слухань, хочу звернутися за підсумками з такою інформацією, що в цей раз нам буде реально складно напрацювати правильний проект рекомендацій, тому що обговорення було жваве, різні є позиції. І, дійсно, в умовах воєнного стану підтримка держави, коли має значення кожна гривня, вона надзвичайно відповідальна. Дуже прошу пана Михайла Малкова розробити подібну презентацію за аналогією пана Сергія Кубаха USAID "АГРО", надіслати нам в комітет і присутнім тут асоціаціям протягом трьох днів сформулювати конкретні пропозиції, як вони бачать, дуже коротко, в декілька абзаців з аргументацією, навіщо, щоб вони хотіли бачити в рекомендаціях наших сьогоднішніх слухань.

Дякую.

 

_______________. Ми дамо презентацію завтра ранком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Ми, в принципі, дві години вже пропрацювали, всім дуже дякую за ваш час.

І що в кінці хочу сказати, що дійсно треба, ну краще, щоб кожен надав свою рекомендацію саме в письмовій формі. Тоді ми, по-перше, будемо розуміти, яка асоціація що хоче і що пропонує. У нас багато досвіду роботи з Міністерством аграрної політики з паном Висоцьким, ми все це обговорюємо, бачимо, і деякі програми, в принципі, вони вже проговорювались, скажемо так, в усному порядку. Але коли будуть, вже на листі ми будемо бачити саме, що конкретно ви хочете, у всіх різні є побажання, ми повинні зробити щось таке для всіх зрозуміле середнє з урахуванням і тих коштів, які є по програмах, і з тим, що ми повинні деякі програми, про які сьогодні пан Роман теж говорив від Міністерства економіки, щоб ми деякі програми, можливо, змогли якось змінити чи переробити для того, щоб все ж таки могли надати тим галузям сільського господарства, які це потребують.

Будь ласка, пан ...  (Не чути)

 

_______________.  А можна тоді ще одну пропозицію? Просто ми багато сьогодні говорили про залучення капіталу і фінансових ресурсів, і на сьогодні Мінекономіки працює також над регіональною смарт-спеціалізацією, це європейський відомий механізм залучення фондів регіонального розвитку, і, в принципі, за рахунок цих фондів будувалось дуже багато інфраструктури і по індустріальних парках аграрних в Європейському Союзі. Тому якщо для аграріїв це цікаво і ви бачите потенціал з приводу того, що обласні адміністрації бачать перспективу залучення саме агарних секторів як своєї смарт-спеціалізації, то можна попрацювати ще в цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже доречно, тому що, як приклад, я депутат з Миколаївської області, вона цілком аграрна область фактично. І там дуже багато аграріїв, які ще до війни хотіли створити такий якийсь хаб так званий для того, щоб там могли… були присутні деякі сільгоспвиробники нішевої продукції. Зараз я не маю на увазі традиційних сільгоспкультур, а там більш овочі, ягоди чи якісь ніші липу льон, горох і так далі. Тому це було б доречно саме в тій зоні, де є зрошення. Тобто це комплекс таких моментів, які хотіли б тоді зробити, і ті зони, в принципі, в Миколаївській області є, але ніхто не розуміє як ці механізми можна застосовувати, як це робити, хто буде адмініструвати, хто буде залучати кошти і так далі.

Адміністрація, я так думаю, що тільки "за" руками і ногами, тому що, в принципі, Миколаївська область, як ви знаєте, що частина її, в принципі, відносно спокійно живе і там ніколи не було тривог і так далі. Тому це можливо. Я так як приклад сказав Миколаївську область, але таких областей, в принципі, вистачає.

 

_______________. Просто цю роботу ми почали робити ще в 21-му році до війни і фактично навіть за роки війни ми створили нормативно-правову базу спільно з Мінрегіоном, на сьогодні Мінінфраструктури. В плани регіонального розвитку додали обов'язковий розділ смарт-спеціалізації. На сьогодні ми з Євросоюзом узгоджуємо методичні рекомендації як це заповнювати, є донорські проекти щодо допомоги областям, напрацювання, там великий стос документів, де необхідно на рівні обласної адміністрації, бізнесу і науковців визначити ці пріоритети. Але насправді це відкриває досить великий простір для фінансування за рахунок європейських фондів регіонального розвитку і ми по суті на фінальній стадії по затвердженню методології. Цим механізмом можна буде користуватися, якщо для аграріїв є така спроможність в областях доводити, що агронапрямок може бути  смарт-спеціалізацією, бо на сьогодні в регіонах, на жаль, всі ідуть у космос, у нанотехнології, і ніхто не каже там про якісь реальні речі у своїх планах регіонального розвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Сьогодні Леонід Петрович казав, що  він перший раз у нас на засіданні комітету, скажімо, по цим питанням, але ми дуже часто проводимо і комітетські слухання, і на засіданнях комітету теж обговорюємо достатньо часто питання саме підтримки аграріїв. Тому для того, щоб, скажімо так, закріпити, я пропоную, можливо,  кожний квартал зустрічатися в такому складі чи, може, й в іншому складі, але для того, щоб ми, скажімо так,  чек-лист, щоб у нас був, ми сьогодні багато що проговорили, через три місяці буде зрозуміло, як ми рухаємося, в якому напряму, і так буде  простіше для наших асоціацій, та і для нас теж.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я теж так думаю. Пропозиція дуже слушна, я її підтримую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім за ваш час.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можна, Олександр Васильович? Ми за результатами в секретаріаті напрацюємо проект рекомендацій спільно з ініціатором Сергієм Петровичем Лабазюком, з присутніми, хто брав участь, депутатами, ще в нас в Zoom сьогодні були Олег Тарасов і Максим Гузенко, разом з підкомітетом Артема Олеговича, і винесемо цей проект рекомендацій на одне з найближчих засідань нашого комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Георгійович.

Оголошую наше засідання, комітетські слухання закритими. Дякую.