СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Реформа гідротехнічної меліорації: перешкоди, досягнення, перспективи" (за підтримки USAID Агро)

Черкаська область, 19 липня 2024 року

Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

_______________.  Шановні колеги, вітаємо учасників меліоративного форуму! Вчора був такий цікавий день. Вже це стало нашою традицією починати меліоративний форум з польової екскурсії, з польової поїздки на поля, там, де вирощується сільськогосподарська продукція разом з аграріями, разом з місцевою адміністрацією і разом з організаціями водокористувачів.

Сьогодні у нас дуже важлива подія, сьогодні відбудуться комітетські слухання по меліорації. І пропоную розпочати сьогоднішній день з хвилини мовчання і вшанувати пам'ять загиблих.

(Хвилин мовчання)

Слава Україні! Давайте розпочнемо з гімну. Можете?

(Лунає Державний Гімн України)

Дякую.

І перед тим, як передати слово вже Олександру Васильовичу, я би хотів запросити на сцену директора Програми USAID Harvest Еріка Блайха. Вчора, як ви пам'ятаєте, Ксенія Сидоркіна, директорка Програми USAID Агро, анонсувала подальшу підтримку від американського народу, підтримку аграрного сектору України. Тому я запрошую з вітальним словом Еріка Блайха, директора Програми USAID Harvest. (Оплески)

 

ЕРІК БЛАЙХ. Доброго ранку!

(Синхронний переклад)

Вибачте, будь ласка, буду говорити англійською. Мене звати Ерік Блайх, я з Програми USAID Harvest. Я повернувся в Україну два тижні тому, до цього я вже працював в Україні над проектом земельної реформи до 2016 року, в програмі.

Я дуже радий вітати усіх учасників Третього меліораційного форуму та комітетських слухань парламентського комітету і радий, що маю можливість виступити на цьому заході. Я тут для того, щоб привітати  Україну з успіхами в боротьбі проти агресора та на економічному фронті, а також у впровадженні реформ. Приєднуючись до великої роботи, яку проводить Програма Агро, хочемо запевнити всіх урядовців та аграріїв, у нашій повній відданості справі підтримки  України та її аграрного сектору. Ми цінуємо, що під час повномасштабної агресії зі сторони Росії українські аграрії невпинно і послідовно продовжують  зміцнювати та розвивати свою країну та робити свій вклад в підтримку продовольчої безпеки світу.

Розвиваючи виробництво зернових, олійних та бобових, а також їх зберігання та переробку, нашими цілями є підтримувати використання довгострокового сталого зрошення та дренажу. Це стане одним з найважливіших напрямків, заради якого ми тут зібралися, який ми ставимо як головний пріоритет в новому проекті USAID під назвою Harvest.

Зі своєї сторони ми плануємо якнайшвидше увійти в цей процес і підтримувати інституційний розвиток та розбудову потенціалу ОВК, підтримувати експлуатацію зрошувальних та осушувальних мереж ОВК за допомогою енергоефективних підходів. Ми працюватимемо разом із Мінагрополітики та Держрибагентством, і, звичайно, безпосередньо з ОВК з усіх питань розвитку, починаючи від створення ОВК і передачі систем до державної власності... від держаної власності у власність ОВК, а також будемо підтримувати будівництво сучасних меліоративних систем.

Вірю, що разом  ми зможемо успішно провадити  реформу меліорації та значно розширити площі зрошувальних та осушуваних земель, що є  суттєвим підґрунтям для розвитку сільськогосподарського виробництва  та відновлення України. Бажаю всім продуктивного форуму.

Дякую. Слава Україні! (Оплески)

 

_______________. Мені залишилося передати слово Олександру Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, всім доброго дня! Дійсно, ми вже продовжуємо таку традицію, Третій меліоративний форму – це, на мій погляд, дає надію, можливість зрозуміти, що, дійсно, ми рухаємо саме ідею меліорації в нашій країні і, дійсно, я вважаю, що це початок великих змін в нашій галузі аграрного сектору. Тому перш за все хочу всіх привітати. Дуже жаль, що ми не змогли вчора бути з вами і також не змогли подивитися багато тих об'єктів, на яких ви були, але з об'єктивних причин ми вчора приїхали вже пізно ввечері і сьогодні ми починаємо роботу з вами.

Тому хочу зазначити, що сьогодні, я дуже надіюся, буде таке активне обговорення. Сьогодні в наших комітетських слуханнях беруть участь народні депутати, представники Міністерства аграрної політики, представники обласної державної адміністрації, обласної ради, також представники бізнесу, об'єднань водокористувачів і дуже надіюся на те, що сьогодні ми зможемо нормально поговорити про ці, і про проблеми, і про досягнення, і для нашого комітету це дуже важливо.

Тема комітетських слухань: "Реформа гідротехнічної меліорації: перешкоди, досягнення, перспективи". Тож меліоративна реформа розпочалася в складний для нашої держави період в 22-му році, в лютому був прийнятий Закон про організації водокористувачів. Ми вже бачимо, що він діє, але, дійсно, є проблеми в реалізації цього законопроекту, тому на цих форумах і наших комітетських слуханнях ми неодноразово обговорювали як все ж таки нам рухатися вперед і як нам дати можливість розвиватися цим об'єднанням.

Також хочу зазначити, що створено вже 43 організації водокористувачів. Черкащина є лідером і тут вже створено 15 об'єднань водокористувачів. Але хочу зазначити, що є активна така робота при створенні, але є і багато проблем у відказах теж по створенню цих об'єднань. Тому хотілось би сьогодні про це проговорити і почути у бізнесу і зрозуміти, чому це таке явище є.

Також передача об'єктів меліоративних мереж є необхідною умовою для залучення коштів у розвиток меліоративного сектору, зокрема деокупованих територіях. Тут є представники з Херсонщини і обласної адміністрації, і представники військової адміністрації. Також є багато звернень від об'єднань  водокористувачів з питаннями, що дійсно сьогодні є проблеми з передачею об'єктів з водагентства, з рибагентства, і ми це не перший раз вже обговорюємо і цю проблему треба теж буде якось вирішувати, тому що ми не можемо, скажемо так, дати поштовх активної реалізації цієї програми, яку сьогодні, на мій погляд, всі активно просувають. І дякуючи  USAID Агро, ми можемо бачити багато позитивних змін.

Також, я вважаю, що дійсно нам потрібно сконцентруватися на тому, щоб всі об'єкти об'єднань водокористувачів ми розуміли, як ми можемо це розвивати, які інвестиції потрібно залучати, і чим ми можемо також допомогти. Бо, дійсно, наш аграрний комітет вже крім того, що прийняв цей законопроект по об'єднанню водокористувачів, зараз чітко розуміє, що треба вирішувати ще і проблеми, які не реалізуються через цей законопроект. І у нас, скажемо так, ми не можемо реалізувати ще один законопроект 7577, на жаль, і кожен рік є багато нових пояснень, чому ми не можемо реалізувати цей законопроект з боку водагентства. Але я вважаю, що шляхом перемовин, шляхом таких слухань ми зможемо це зрушити з місця.

Тому, колеги, я хочу зараз передати слово Ігорю Табурцю – голові Черкаської ОВА для того, щоб ми вже розпочали наші комітетські слухання і далі активно попрацюємо. Я думаю, що ми побудуємо так: у мене є список людей з доповідями і потім ми беремо якийсь час для того, щоб обговорити всі наші нагальні проблеми. Я також дуже запрошую, щоб під час виступів, можливо, у когось з бізнесу будуть якісь доповнення чи зауваження, чи питання, будь ласка, тягніть руку, будемо зразу про це проговорювати, щоб ми не чекали кінця, скажемо, комітетських слухань до обговорень, щоб ми змогли жваво це обговорювати. Дякую.

Ігор Табурець, будь ласка.

 

ТАБУРЕЦЬ І.І.   Дякую.

Шановні колеги, доброго всім здоров'я! Дуже радий вітати сьогодні шановних наших народних депутатів, які приділяють величезну увагу зазначеній проблемі, і не тільки зазначеній проблемі, представників і колег моїх з інших областей, звісно, представників організацій водокористувачів, тому що це основні сьогоднішні гравці з цієї проблеми яка є, наших партнерів, перш за все я хотів би подякувати за підтримку наших міжнародних проєктів, за підтримку Україні.

Хочеться зазначити, що проведення саме такого засідання, таких депутатських слухань на Черкащині –  це  дійсно дуже символічно, оскільки ми намагаємося тримати прапор першості в сільському господарстві, скажемо так, серед перших і ми будемо прагнути покращувати. Переконаний, що з нашими потужними аграріями у нас все вийде. Тому що меліорація, а саме відновлення її, осучаснення, оптимізація, мабуть, надзвичайно важливі, коли ми бачимо як змінюється клімат. Коли ми бачимо, що, мабуть, одеській і херсонській регіони стають вже єгипетськими, а ми практично вже як в Одесі. І, мабуть, ніщо інше ніж ці способи ведення господарства, покращення і врахування всіх сучасних методик, методологій і, тим паче, відношення наших побратимів з інших організацій країн надзвичайно важливе для того, щоб ми робили кроки вперед.

Загальна площа меліорованих земель в Черкаській області у нас налічує близько 118 тисяч гектар, що становить приблизно 8,2 від площі всіх земель сільськогосподарського призначення, багато це чи мало, звісно, це малувато. Ми саме для того і маємо працювати, щоб саме такі площі, площі для ефективного господарювання збільшувалися. Ми підтримуємо реалізацію меліоративної реформи і виконання саме другого етапу стратегії зрошення та дренажу в Україні. І впродовж останніх років у нас відновлено роботу Топилівської та Трушівської міжгосподарських зрошувальних систем в Черкаському районі і у Золотоніському районі це Лящівської і Подільської міжгосподарських зрошувальних систем.

І, звісно, незважаючи на труднощі, які несе війна, саме реформа у сфері меліорації земель активно підтримується в нашій області. І цей закон надав нашим аграріям можливість об'єднуватися і ефективно використовувати такі можливості. Аграрії області нашої розуміють, що в рамках в тому  числі і євроінтеграції реформа чітко окреслює потенційним інвесторам нашим, донорам можливості інвестування саме в цей бізнес, в цей сектор нашої потужної економіки. І як було сказано, ми маємо 15 організацій водокористувачів, це гордість, ми будемо доказувати, що це дуже правильне рішення, і ми будемо захищати всіляко наші організації, і сприяти покращенню їхньої діяльності для того, щоб вони відчували навіщо ми об'єдналися в такі організації. Для прикладу. Якщо у нас в 20-му році площа поливів у нас становила 20 тисяч гектарів, уже в 23-му році ми маємо 23 тисячі гектарів. Тобто ми впевнено рухаємося на збільшення і на покращення саме поливних систем.

І хотів би зазначити, що для подальшого прискорення оптимізації, як ми говорили з нашими друзями аграріями, які переймаються цими питаннями меліорації, ми маємо обговорити питання, які виникають в організації водокористувачів саме під час їхньої діяльності зараз на першому навіть етапі, зокрема, йде про передачу об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у їхню власність. Тобто ми знаємо про цю проблему. Переконаний, що саме з допомогою наших колег народних депутатів, які в цьому обізнані і знають, як це правильно зробити, вони можуть комунікувати з міністерствами, відомствами. І як це краще зробити, переконаний, що це просто необхідно.

І пару слів хотів сказати, що ми… Ще напрям один нашої роботи, я хотів би, може воно не відноситься до певного роду меліорації, але він дуже цікавий деяким присутнім. Наша військова адміністрація підтримує реалізацію стратегії  розвитку галузі рибного господарства України в період до 2030 року. Ми затвердили відповідну програму розвитку рибного господарства водойм Черкащини і поліпшення їх екостану. І на заходи цієї програми ми в цьому році виділили 4 мільйони гривень саме для закупівлі малька товстолоба для того, щоб ми покращували нашу екосистему безпосередньо в Кременчуцькому водосховищі, яке сьогодні, мабуть, практично одне таке величезне, і я б сказав, життєутворююче для нашої держави.

Я дякую всім за увагу. Я бажаю плідно поспілкуватися і саме головне вирішити ті нагальні питання, про які ми всі знаємо, і тоді ми можемо сказати, що ми не просто зібрались і просто поговорили, а всі організації водокористувачів відчули, що ми можемо більше.

Дуже дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.

Дійсно, ви тільки що проговорили про таке питання, яке зараз всіх хвилює, – це зміна клімату. І ця зміна – це і добре, і погано, але для південних областей це дійсно трагедія зараз. І ми повинні активніше працювати з меліорацією, активніше розвивати цей напрямок для того, щоб аграрії змогли нормально, спокійно продовжувати працювати, тому що сьогодні це вже виросло в проблему.

Я хочу до слова запросити голову Черкаської обласної ради Анатолія Підгорного. Будь ласка.

 

ПІДГОРНИЙ А.В. Шановні учасники, ми раді вас вітати сьогодні тут, на Черкащині. У нас другий день продовження нашої роботи. І хочу відзначити, що все це було б неможливо, аби не було підтримки наших американських партнерів і саме організації USAID.

Також хотів би сказати, що Черкащина завжди була аграрним краєм, демонструвала найвищі, високі показники, і я переконаний, що так і буде і надалі. І сьогодні нам дуже лічить увага цілого парламентського комітету, аграрного комітету, профільного комітету, я б сказав, мабуть, профільного для Черкащини, адже Черкащина, ще раз повторюся, є саме аграрним краєм, і всі бюджети формуються за рахунок аграрного виробництва.

Звичайно, змінюється клімат, це очевидно, про це всі говорять. І ми сьогодні повинні напрацьовувати ті рішення, які будуть відповідати тим викликам, які є сьогодні для аграріїв, не тільки Черкащини.

В силу різних обставин  Черкащина завжди була більш зерновим краєм, вирощувала зернову групу, технічні культури. Сьогодні переналаштовується на вирощування баштанових культур, садків, ягідників, овочівництво. Дуже демонструє гарні показники.

Це все було б неможливо, і взагалі не може бути можливим без поливу, без меліорації. Тому дуже важливе питання в тому, як наблизити цю послугу, цю опцію до аграрія. І сьогодні переконаний, що в такому форматі вчорашній день показав гарний кейс, практичний кейс реалізації в даному напрямку. Я думаю, що один із найуспішніших кейсів, який сьогодні можна демонструвати і наводити як приклад.

А ми з вами мусимо сьогодні попрацювати, щоб напрацювати кращі питання, всі дати відповіді, поспілкуватися. І в такому форматі, я думаю, це найефективніша робота, в такому форматі ми конструктивно можемо сьогодні спілкуватися на цю тему і вирішувати, що нам ще недостатньо, чого не вистачає, для того щоб в подальшому запланувати кроки до вирішення.

Тож щиро вітаю на Черкащині, бажаю плідної роботи, корисної роботи, і щоб цей приклад, який ми вчора бачили, масштабувався на всі області, Черкаську область, а також в нашій країні.

Дякую. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолій.  Хочу від нашого комітету подякувати господарям Черкащини. Дійсно, коли їхали, багато полів, багато кукурудзи і інших культур. І я вважаю, що, так як ви є лідерами в цьому напрямі, то вперед. Ми тільки будемо допомагати, і це дуже важливо.

В принципі, виступи закінчені. Тепер переходимо до роботи. Регламент буде приблизно 3 - максимум 5 хвилин на кожного виступаючого для того, щоб ми змогли нормально проговорити вже з бізнесом, з об'єднаннями, які вже створилися, для того, щоб почути всі проблеми.

Я до слова запрошую Сергія Кубаха. Будь ласка, Сергій. Всі його вже знають, вчора, думаю, він багато вже розповів про напрям меліорації. Будь ласка, Сергій, ми вас слухаємо.

 

КУБАХ С. Дякую, Олександр Васильович.

Для мене дуже велика честь відкривати сьогодні першим виступом Меліоративний форум і я насамперед від себе особисто, від своєї команди експертів, від програми USAID Агро і програми Harvest хотів би подякувати парламентарям, урядовцям і насамперед аграріям за їх мужність, за їх відданість справі продовольчої безпеки країни та світу. Дякую.

Аграрний сектор зазнав, мабуть, найбільше з секторів, зазнав втрат під час війни. Світовий банк оцінює їх більш як 40 мільярдів доларів. Крім того, через зміни клімату близько двох третин території України вже знаходяться у зоні ризикованого землеробства і площа цієї зони постійно зростає. Це вимагає, ставить перед Україною завдання, власне, розвитку і аграрного сектору, і насамперед землеробства. Саме для цього була запроваджена меліоративна реформа, яка мала вирішити цілий набір питань. І я знову ж дякую парламентському комітету за підтримку цієї реформи. Був прийнятий Закон про організації водокористувачів, була прийнята ціла низка підзаконних документів, був в першому читанні прийнятий законопроект про операторів державних меліоративних систем (7577).

За цей час дуже багато було пророблено роботи. Як ви знаєте, вже створено 43 організації водокористувачів, які загалом обслуговують 230 тисяч гектарів земель і більше 40 тисяч гектарів земель поливаються. Якщо ми подивимось на статистику, яка по країні, то ми бачимо, що загалом кількість земель, які зрошуються в країні, зменшується. В 23-му році, на жаль, поливалось лише 134 тисячі гектарів.

А що ми можемо зараз сказати: кожен третій гектар поливається ОВК. Я думаю, що це вже означає, що організації водокористувачів стали повноцінною частиною меліорації в країні, якій потрібно допомагати, яку потрібно розвивати. Але серед 43-х ОВК лише 14 систем внесено до Державного земельного кадастру.

Хотів би подякувати Центру державного земельного кадастру, Держгеокадастру. Не дуже часто від мене можна почути це, але в даному випадку це так, тому що лише за останній рік вони внесли 6 меліоративних систем до кадастру. Але тільки дві системи передано у власність ОВК: одна перейшла від комунальної власності, інша від Держрибагентства.

Що це означає? Це означає, що всі інші працюють на державних системах і продовжують шукати способи, як вони можуть інвестувати кошти, як найти донора і як допомогти, власне, відремонтувати ту систему, відновити. І, мабуть, всі знають, що ще більше питань по їхньому розширенню.

Тому я закликаю сьогодні до відвертої розмови. У нас є проблеми з подальшою реформою, ми бачимо, що реформа призупиняється. Я думаю, що сьогодні можемо пошукати разом з ОВК, разом з парламентським комітетом рішення. Такі рішення також були напрацьовані експертами. Я дякую Міністерству аграрної політики й експертам нашим, які напрацювали законопроект, який може розблокувати меліоративну реформу, насамперед надаючи через закон, надаючи право пріоритетного водопостачання питаної води для громад, для сіл. По-друге, розширюючи можливості членства в організаціях водокористувачів не лише аграріями, а і членами ОВК, які можуть бути і не аграріями, можуть бути  громади або промисловцями, і це дає можливості разом використовувати системи. Є пропозиції щодо розширення і можливості доступу до фінансування до цілісності системи.

І одне важливе питання, я думаю, що воно для кожного аграрія важливе, – це перехід на прозору систему тарифікації за двоставковими тарифами, в яких буде, при прийнятті  цього тарифу аграрії будуть  брати участь. Одні з головних принципів, які були покладені в рамках цієї реформи, - це участь аграрія і орієнтація реформи саме на потреби аграрія, саме на потреби того, хто сьогодні забезпечує продовольчу безпеку, хто годує наші громади, хто годує світ. Тому я просто пропоную сьогодні відверто поговорити про всі проблеми з тим, щоб ми протягом наступного року могли просуватися вперед і не мали одну або дві ОВК передані, ми мали десятки, куди могли іноземці, могли самі аграрії вкладати кошти.

І в кінці кінців, я думаю, що питання назріло, коли організації водокористувачів можуть  об'єднати свої зусилля в рамках  єдиної асоціації ОВК, скоординувати свою діяльність і  брати участь у  формуванні державної... і реалізації державної політики у сфері гідротехнічної меліорації. Я думаю, що тут досить великий такий блок питань.

Я ще раз дякую агарному комітету за те, що він має мужність, не всі політики мають таку мужність вийти до аграріїв, розмовляти і разом вирішувати  питання, тому що ми разом  робимо одну справу, спрямовану на нашу перемогу, на нашу продовольчу безпеку, на наше майбутнє.

Дякую. Слава Україні! (Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Я зразу хочу передати слово Олегу Ковальчуку, це керівник двох об'єднань водокористувачів – Градизька та Дмитрівська. І ми хочемо почути ваш досвід, і зрозуміти, які все ж таки проблеми сьогодні є в цій сфері. Будь ласка.

 

КОВАЛЬЧУК О.  Добрий день, шановні колеги! В першу чергу я хочу подякувати USAID Агро за те, що є локомотивом цієї реформи. Тому що вона дійсно вже на часі і далі я розкажу чому. Також професійній команді ВАР, яка також дає класну підтримку, який має досвід впровадження реформ, теж велике дякую. Велике дякую комітету аграрному, який спільно приймає закони для того, щоб ця реформа рухалася.

Хочу що сказати, як сказав вчора Михайло Соколов, тобто Закон про ОВК передбачає, він є новітнім законом, який передбачає те, щоб віддати безкоштовно від держави до бізнесу управління зрошувальними системами, тому що бізнес знає краще, як управляти бізнесом. І я просто хочу підтвердити його слова з останнього. Буквально два тижні назад Дмитрівська зрошувальна система, це на Черкащині, як ви самі бачите, за вікном плюс 38, плюс 39, в полі це… на землі це всі плюс 50. І всі водокористувачі зараз максимально включають полив. Ми даємо заявку на РОВР, так як на сьогоднішній день всі головні насосні станції знаходяться у власності Регіонального офісу водних ресурсів, треба поливати. Вони запускають один насос, група 6 насосів по 250 кіловат, згорів. Вони, не довго думаючи, не розбираючи, включають другий – і другий згорів. Дзвонять, кажуть по факту, у нас згоріло два насоси і максимум це у вас можемо 4 насоси включили, ми поливали, і більше не можемо, тому що інші згоріли. Ми починаємо розбиратися, я дзвоню до начальника Регіонального офісу водних ресурсів,  кажу, така ситуація, треба дуже вода, можливо, у вас є на Черкащині 28 тисяч гектарів поливу, сама більша на сьогоднішній день область, яка поливає. Так як у вас велика інфраструктура, дайте резервні. Каже: у нас немає. Кажу, що робити? Давайте перемотувати, у вас же повинні бути. У нас калькуляцію не передбачено, ваші проблеми. Хлопці, вам надо поливать, це ваші проблеми.

То єсть в сезон кожен день тут на рахунку. ТОВ "Домантівське" мені дзвонить,  каже, я розсаду посадила, якщо не поллємо, вона просто висохне. То єсть ми оперативно знімаємо, водокористувачі знімають, відправляємо на ремін, кажемо – перемотуйте. Ціна питання – 250 тисяч. Питань немає, давайте, тому що все говорить.  То єсть тут не можна почекати, давайте проведемо тендери, давайте те, давайте се, то єсть перемотуємо.

У нас ще є Градизька зрошувальна система, я там начальником знаю... теж ми там перемотали, ми перемотали двигун. Кажу: можна я візьму на два тижні, тому що тут говорить. Він каже, добре, беріть. То єсть ми привозимо, я дзвоню знову, кажу, дайте наладку, щоб підключили. Ой, у нас на тиждень розписано. Кажу, як розписано? Кажу, я найшов двигун, поставте, будь ласка, просто установіть. Теж там правдами й неправдами, не в той же день, через день, але нам поставили. То єсть це є управління РОВР, то єсть якби сезон... хлопці такі, та, ну, згорить, то згорить. Продовольча безпека, то єсть ми всі розуміємо тобто, що на сьогоднішній день аграрій він платить податки, і в таку спеку  не полити, це смерті подібно.

І це по всіх зрошувальних системах. Так само по, наприклад, по тій самій Полтавській області теж Градизька зрошувальна система, там шість насосних, головна – генееска. Тобто там вдається теж, якби спілкуємося, все добре, поливаємо. Починається інтенсивний полів, а у нас тільки один насос подає, мегаватний насос, витрати 6 тисяч кубів, там два стоїть, 2 мегавати, один не можемо запустити. А що трапилось? Та там поламався блок керування, ціна питання –  500 тисяч. Кажу, а чого ж ви мовчите, чого ж ви тільки, коли ми почали поливати, ви нам кажете. Та ми оце ж там грошей нема. Добре, сейчас я там... день прошукав, знайшов за 82 тисячі. Знову ж таки він каже: тендери, те-се, ціна питання 500 тисяч і ціна питання 82 тисячі. Тобто різниця правління, то єсть держави і бізнесу, який рахує кожну копійку, для того щоб енергоефективним було. Відправили теж оце вчора, мені вже відремонтували, відправили, сьогодні маємо забрати і встановити, для того щоб знову подати воду.

Знову ж таки, до ефективності вернемося. Ви всі вчора їздили і бачили, да, ОВК перша, де там з кнопки нажимає – машинка поїхали. Тобто крила до поливу, ну, тобто все камери, все стоять, тобто новітні технології, тобто де кожен кіловат, кожен куб води подається в те місце і включається тоді, коли треба. І коли ми приїжджаємо на насосні, які Держводагентства, це як було там 70 років, в 70-80-х роках побудовано, так воно і залишилося.

Що ми маємо на увазі? Тобто коли я рахую, скільки мені коштує один куб води, тобто по роврських генеесках це 500 ват на один куб води, 700, є домогосподарства, де 1000 ват на один куб води. Це дуже нерентабельно. Але державі, ну, тобто… ок, їм заходить. Вам треба, ви ж платите за електроенергію, а це все включається при цій сьогоднішній енергетичній кризі, тобто це дуже актуально стає. Коли ще кіловат був по 1 гривні 50, як би на це ніхто не дивився, і це все як би проходило, але коли сьогоднішня ціна кіловата – 8 гривень, то це вже, ну, деякі системи просто існують нерентабельно і… Тобто про що говорить? Що зрошення, воно як би на грані, на грані: або ми рухаємося, або ми його просто забуваємо і закриваємо. Тоді як при нових насосних станціях енергозабезпечення 1 метр кубічний може обходитися в 150-200 ват, тобто це різниця може бути в п'ять разів. Це в п'ять разів, тобто оце вам економіка, от воно звідки береться. І саме головне, що всі це розуміють, всі це бачать, рахують, але треба, щоб була політична воля, політична воля керівництва держави, для того щоб все-таки допомогти бізнесу робити бізнес, робити ефективним бізнес. Тобто держава має бути як… ну, контролером, чи правильно використовується, щоб бути регулятором. Тому що, да, можуть бути і конфлікти інтересів між водокористувачами, щоб розвивалося зрошення. Тому що політика, яка є на сьогоднішній день від Держводагентства, то єсть  вона непередбачувана, тому що крім того, що не забезпечено сам полив, сам  зрошувальний сезон, так само політика в ціноутворенні. Тобто  у нас по Черкаській області в 2024 році  РОВР раптом рішив підняти воду там в п'ять раз, то єсть так каже: ну, одна ціна для всіх, і в п'ять раз, притому що в договорі він  так само прописав, що якщо щось  ламається, це за ваш рахунок, не обґрунтовуючи, ну, тобто все те саме, тільки ціна. Чому? Ну, от так от.

І тільки коли водокористувачі, знову ж таки, об'єдналися, коли ми так само звернулися до Кабінету Міністрів, ми звернулися до адміністрації військової і тільки спільно, коли вмішалася вже військова адміністрація, дякуємо велике, тобто ми змогли домовитися там з начальником регіонального  офісу, а до цього він даже і не хотів і зустрічатися, і вести перемовини. Каже, я собі прийняв рішення і все.

Тобто іде монополізація такої важливої галузі для аграріїв. На сьогоднішній день ми... да, кожен... їздили, да, по  цих системах, то єсть вчора були в Черкаській області, перед цим ми були в Одеській області. Тобто коли ти їздиш на ті насосні станції, де самі водокористувачі роблять, це знаєте як, ну, я сам – гідротехнік, закінчував Рівненський Національний університет водного господарства по гідромеліорації, я дивлюсь на кожну насосну станцію, це як витвір мистецтва, це кожен свою думку, як його  правильно обіграти, як його там  частотники поставити, як вакуумники. Ну, то єсть це така  картина, де єсть такий авторський замисел в кожного там проектанта, в кожного  водокористувача свої вимоги і це круто. То єсть ти на це дивишся як люди це все обігрують і це ефективно, да, це  дуже дорого, але воно окупається, так.

Тому що на сьогоднішній день саме головне питання – це головні  насосні станції. То єсть реформа є – класно, то єсть ОВК є – круто, но якщо ми не отримаємо головні насосні станції, все це не має сенсу. Тому що тільки  серце, да, тільки вода, якщо води не буде, які б ми там сучасні машини не ставили, які б ми там... все класно не робили, ми не зможемо получити результат. Якщо ми будемо заложниками ситуації, у мене стоять машини Valley американські, все класно, тобто у мене диспетчеризація, ми КАС з водою вносимо, ми там речі робимо дуже круті, але коли нам не дають воду, все, ця культура висохла. Власник бізнесу подивився, тобто він потім каже, та мені це не цікаво. Раз висохло –  не получив результат. А воно буквально тиждень і все. Тобто якщо десь там чуть-чуть супіщані ґрунти, далі вже немає сенсу. Далі поливай, не поливай вже не допоможе. Тому така ситуація складається по всій Україні. По всій Україні. І ми  тут зібралися, і ми всі це розуміємо, але на сьогоднішній день питання залишається  не вирішеним, тому що ця реформа, вона як би, да, багато зробили  новітніх рішень, ми внесли її в ДЗК, у нас є витяги – це вже законно, юридично. Тобто ми показуємо, ось вона система, вона вже є в ДЗК, тобто це круто. Ми багато чого досягли. Залишився, да, такий пік, кульмінація для того, щоб ми почали далі дійсно... Да, щоб ми отримали і вже через рік, через два приїжджали і ми бачили, що дуже багато класних рішень, тобто система повністю помінялась. Тому що до нас приїжджали на Градизьку з компанії USAID проект Harvest і ми дивилися, да, у нас шість насосних станцій, у нас 13 кілометрів каналу. І я кажу, дивіться ОВК – це не тільки на зрошення для аграріїв. У нас, кажу, є 13 кілометрів каналу, який можна покрити сонячними панелями. І це соціальна програма, тому що люди зараз сидять без світла по 5-6 годин, 7. Тобто у нас сонця достатньо, площа є і ми можемо так само робити соціальні проєкти, подавати електроенергію, да, тобто ОВК вона неприбуткова організація. Якщо є такі гранти і нам допомагають... Населення – це головна цінність кожної держави. І я вважаю, це класно робити.

Так само також звернути увагу нашого комітету, що на сьогоднішній день також є проблема з ОТГ. Якщо зробити проєкт, треба звернутися  до ОТГ, щоб нам дали дозвіл. Інколи ми не бачимо  конекту з головами ОТГ. Тобто є конфлікт інтересів, тому що ОТГ хоче там, от ви там аграрії у вас, напевно, є кошти, давайте нам щось зробіть. Тобто ми робимо реформу, тобто вони просто дають дозвіл, тобто ніяк до них не прив'язуючись, але вони все-таки ставлять палки в колеса. Тому такі речі теж, вже з практики побачивши, теж їх треба міняти, тому що, так, на території ОТГ робимо, ми просто їх маємо сповістити. От є така ОВК і ми робимо проєкт, щоб ви були в курсі. Тобто якщо вам треба щось допомогти, то ми готові, ми готові як би співпрацювати, тому що ми більш мобільні. Бізнес більш… Я ж кажу, насосна станція, коли РОВРу треба тендер провести, там цілий місяць ми сьогодні на сьогодні вже готові діяти. Тобто це дуже важливо.

Також хочу сказати і про Держводагентство. Тобто звернутися до USAID, ми не два ворогоючих табори, тому що складається така ситуація, от (нерозбірливо) поганий, не дає, ми тут хочемо собі взяти. Ми робимо одну справу, тому що аграрій платить податки, тримає фронт продовольчої безпеки, і за ці податки працює уряд, виплачує свої зобов'язання. Тобто, можливо, USAID теж треба передбачити, да, на сьогоднішній день, коли меліорація перейшла до рибагентства, в них залишаються річки, і це теж проблема, можливо, це як ідея для обдумування, можливо, задіяти так само і Держводагентство, да, у них забирають те, що вони працювали і вони як би остаються без нічого, щоб далі, а, можливо, вони хочуть так само працювати, Можливо, їх теж там… якісь зробити програми, забезпечити їх тими ж екскаваторами. Тому що на сьогоднішній день коли треба прочистити річку,  там драглайни, які ще там 70-80-х років випуску, це теж… Дивишся на це – прошлый век.

Для того, щоб вони теж були в цій програмі, щоб їм було не просто, щоб тримались, віддавали, а наоборот вони бачили в цьому розвиток. Тобто бізнес зрошує, але ті річки, які подають воду, їх треба чистити. Це велика проблема, даже у нас на Дмитрівці, коли йдуть весняні повені, тобто люди затоплені, і це велика проблема. А якби ми почистили ті річки і канали, поставили шлюзи, то цього б не було, ми б, навпаки, зарегульовували воду, те, що якраз відноситься до функцій Держводагентства, і вони були б при роботі, і ми б далі взаємодіяли. Я думаю, що треба шукати такі наші спільні рішення.

Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже. Ви так дуже активно і багато всього розповіли. Але, дійсно, ми так і хотіли, щоб спочатку почути проблеми і, дійсно, як… і думати, як їх можна вирішити.

Будь ласка, пане Степане.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день, всіх вітаю. Хотів би одразу перейти до справи. І я дякую Олегу за те, що... я думаю, що він висловив таку проблематику не одну, а ті люди, які сьогодні приїхали сюди, всі розуміють, що саме ці проблеми, і, я думаю, в основному це перша проблема – це передача. І я хотів би не просто там вітання або щось, в нас, я подивився по списку, є представник водагентства. Хотів би одразу, щоб він надав аргументи, які сьогодні сказав пан Олег, і, я думаю, не тільки Олег, я думаю, що більшість сьогодні людей прийшли сюди почути саме відповідь, не просто нам щось говорити.

Ми як парламентарі, ми… не тільки у нас робота, не тільки законодавча, це ще і парламентський контроль, бо ті закони, які ми приймаємо, ми повинні ще і контролювати. То я хотів би чітку відповідь від… послухати, я думаю, і колеги мої з аграрного комітету, вони приєднаються до цього, чітку відповідь, підкреслюю, на ті питання і на ту проблематику, яка сьогодні турбує всіх нас, які сьогодні приїхали сюди. Якщо є, Олександр Васильович, дайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Гопчак присутній, так? Будь ласка, тоді давайте.

 

ГОПЧАК І.В. Це вже буде моє слово, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ми вас сьогодні будемо слухати довго.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня. Ігорю Івановичу дякую за можливість бути на Черкащині. Дякую Олександру Васильовичу за те, що запросили.  Дякую Віталію Олександровичу і Тарасу Петровичу. У нас тільки третій форум проходить. Я з вами вже на другому форумі тут присутній, але так виходить, що я з вами вже постійно з самого початку, бо перший форум не відбувся. І питання стояло і тоді так як-то гостро і важко, і сьогодні воно є, але на сьогоднішній день за цей рік, який пройшов, є суттєві зміни. Да, воно все нелегко робиться, як говорив пан Ковальчук, це наш студент. Чому я говорю наш, тому що я половину свого життя, якого прожив, я провикладав безпосередньо на спеціальність меліорацію, викладав гідрологію їм в Національному університеті водного господарства. Він дуже правильні речі говорить і я підтримую його двома руками.

Але що у нас є? У нас є зараз така ситуація, якщо взяти відкрити Водний кодекс України і відкрити Закон про меліорацію 16 статтю, подивитися, у нас майже однакові функції. Так, ми це завжди…  У нас кожен раз якась узгоджувальна нарада проходить, якісь є зацепки, тому що ми розуміємо, що коли задвоєнні функції є, це буде важко працювати і Держводагентству і Держрибагентству. Це перше питання таке. І от з чого воно потім далі все це випливає.

Друге у нас питання таке стоїть, на що ми підняли розмову, – передача. Передача на сьогоднішній день… Вже запитали мене, я мушу дати відповідь. На сьогоднішній день та робоча група, яка працює, я в неї не вхожу, але я знаю, що там відбувається в ній, деколи я приєднуюсь до онлайн-засідань. І робоча група на сьогоднішній день по всіх БУВРах і РОВРах вже узгоджено з рибагентством ті об'єкти, які ми передаємо. У нас тільки одне питання в процесі узгодження, це залишився БУВР Західного Бугу, здається, правильно, так, на сьогоднішній день. Все інше ми ж з вами ніби вже, я так розумію, що… Ну, буде Тарас Петрович виступати, він ще добавить, там уточнення буде. Звичайно, в цих узгодженнях, що є, тобто узгодили ті майнові комплекси, які мають передаватись, звичайно, є спірні питання. Не може бути, щоб не було спірного питання. Це я знов вертаюся до статті 16 того і того закону, тому що правильно сказано було перед цим, Держводагентство теж має виконувати свої функції і якось має працювати. Не можна взяти в один день і щось так… те, що було створено там століттями... На Черкащині мені сподобався пам'ятник меліорації стоїть 1914 року, це ще до того, радянської влади тут не було, а вже меліорацію тут зробили. Це показник того, що Черкащина, також провідна така область, як і Волинська, і Рівненська, де також починали ще адмірали робити меліорацію, там осушення, а тут зрошення вже робили.

І є питання неузгоджені. І ці питання неузгоджені робоча група відклала на той період, коли ми спочатку домовимося з тими всіма картами, з якими є домовленості, з якими є погодження. Бо краще вже хоч щось швидше випустити, тому що тут вже домовилися. Те, що не домовилися, залишили на кінець і там робоча група пропрацює, і все рівно воно буде, ще скільки, може, місяць, і я думаю, що в любому випадку Держводагентство йде назустріч зараз. Ви самі бачите, що немає таких…

По-перше, ми і в тому році не сильно, як то кажуть… Я не знаю, в чому причина така була величезна, ми йдемо на співпрацю. Ніколи в житті там на всіх узгоджених нарадах, коли я був присутній, завжди ми домовленостей досягали. Потім питання у нас стояло ще одне важливе, це 714 Постанова, в якій було… Кабмін дав нам завдання передати 44 майнових комплекси, цілісних майнових комплекси, ми передали 39. Я це вже на тому попередньому форумі говорив, 5 МУВГ були Закарпаття, а Закарпаття у нас такий регіон, що паводконебезпечний, основу функцію, вона за нами закріплена, ми маємо виконувати. Паводки йдуть не тільки весною в Закарпатті, вони йдуть безперервно йдуть, тобто йдуть і дощові паводки літні, і осінні паводки. П'ять днів вода піднялася на півтора-два метри, вона спала, буває таке, що навіть за день на 2 метри піднялася, спала. Але все рівно цей процес потрібно контролювати, дивитися, ремонтувати і так далі.

І що у нас є, і третє у нас є питання таке, що теж гостро стоїть, це питання передачі майна в ОВК. Теж піднімалося, що до нас надходили, до Держводагентства, листи з організації водокористувачів. Вони там відповідно до 21 статті до Закону про ОВК опрацьовувалися,  на всі дали ґрунтовну відповідь. Да, вона не позитивна, але це не тільки ми, це й проблема стоїть така і в рибагентстві. Я пам'ятаю, що на попередньому форумі гостро теж стояло питання, давайте це вирішимо. Рік пройшов, але ми цього вирішення не маємо, це ні Держводагентство не має, ми разом не маємо це вирішення.

Потрібно 20 відсотків заплатити ПДВ. Хто заплатить? В держбюджеті не закладено на 2024 рік в Держводагентстві цих коштів, тобто це лягає на державу. Хто має заплатити? В нас немає цих коштів зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви рік тому  про це не продумали, таке питання?

 

ГОПЧАК І.В. Я ж кажу, ми передаємо,  уже узгоджено все.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, от я вже другий, я згадав ваш виступ, він не змінився з минулого року. Скажіть, будь ласка, на тих нарадах, от ми хочемо почути, ви ставите  якісь дедлайни, тобто чітко вирішено час, коли буде передано, або якийсь графік. Щоб не було, за якийсь час ми те, ми это. Ну тут люди ж сидять всі зрозумілі, уже всі грамотні, ну що ми будемо говорити. Чи ставляться такі дедлайни, щоб це було? Давайте, щоб люди  почули, що буде там  наступного тижня або місяця і  так далі. Є таке чи ні?  Обговорюються  дедлайни крім того, що ми будемо там, десь там  кораблі бороздять Дніпро і ще щось таке?

 

ГОПЧАК І.В. Так дивіться, питання стоїть, робоча група працює, там є Міністерство аграрної політики, рибагентство  і Держводагентство. Ми, пропозиція є, внесли, рибагентство теж говорять, ні, тут не так трохи, а ми кажемо, тут трохи так. Ну, наприклад, є спірні питання і ці спірні питання потрібно  згодити. Не можна так взяти просто, ну якась є державницька позиція.

Я розумію, що аграріям, бізнесу хочеться, а давайте бігом і все. Є нюанси,

                                                                              

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Ігор, дякую, ми вже послухали.

Будь ласка, Михайло Соколов. Але коротко.

 

СОКОЛОВ М. Я постараюся коротко. Я просто хочу прокоментувати цей процес,  бо  безпосередньо в ньому беру участь, щоб всі розуміли, що ж там насправді відбувається.

Давайте це будемо робити на прикладі саме Черкаської області, бо вона, на мій погляд, показова. Як відбувається цей процес? Ми приходимо і кажемо, бачили, є закон. Він каже, що меліоративні системи – це сфери регулювання Мінагро, в законі так написано. Нам відповідають: а ми вважаємо, що це не меліоративні системи, а водогосподарський комплекс. Ми кажемо: ну, ви ж бачили, що в законі написано, що таке водогосподарський комплекс. А це все, включаючи навіть підприємства приватні, які працюють, це водоспоживачі і все – так в законі написано. Ви вважаєте себе власниками людей чи кого? Нам кажуть: ну, ми так вважаємо. Ну добре, ви так вважаєте, віддавайте, – ні, ми не будемо.

Тому давайте будемо погоджувати, от що ми готові віддати, ми віддаємо, а те, що ми не готові віддати, ми відкладаємо в сторону, бо ми будемо потім про це розбиратися. Ну ми ж не можемо примусити, ну як, Мінагро щось когось зробити. Кажемо: ну добре, давайте тоді хоча б те, що ви погоджуєтесь, віддавайте, те, що не погоджуєтесь, будемо далі обговорювати. І от такий процес.

Якщо казати про Черкаську область, то нам кажуть, що всі системи, які тут є. передавати нам не можна. Ми кажемо: в них в паспорті написано, що вони меліоративні. – Ні, у них там комплексне призначення, ми вважаємо, тому ми вважаємо, що їх не можна передавати, тому будемо вважати їх спірними. От така ситуація зараз по Черкаській області. В паспорті написано у цієї системи, коли її будували, що вона меліоративна. І ми дійсно зараз ще повинні зустрічатися і це питання обговорювати.

І друге: те, що стосується передачі. Вибачте, мені здається, що ми живемо в державі, яка є правовою, де державні органи виконують те, що написано в законі. В законі написано, що підстави такої, як відсутність грошей на сплату ПДВ, для того, щоб відмовити в передачі майна, нема, ну нема таких підстав. Є гроші, нема грошей – це питання органу, які він повинен вирішувати, це не підстава для того, щоб щось не віддати. І тому, наприклад, якщо ми кажемо про Держрибагентство, то ми економимо гроші для того, щоб передати, тому в Держрибагентство вже перша система передана. І на цей рік ми теж збираємо гроші, щоб це передати.

Так, ми звертаємося до Мінфіну, ми кажемо, що цю проблему треба вирішувати, але це наша проблема, а не проблема водокористувачів. Це не може бути підставою у відмові для передачі, бо в законі чітко сказано, що повинні зробити ОВК, якщо вони все це зробили, держава повинна віддати. Це і є правова держава.  

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.

 

_______________. Я дуже дякую за об'єктивізм. Пане Ігорю, пане заступнику міністра, там Віталій сидить, дивіться, по Черкащині прозвучало, я не можу не прокоментувати .

Якщо водні ресурси, агентство водне, якщо міністерство хоче записати Черкащину у вороги, то ви можете сьогодні це спробувати зробити. Але я тоді особисто на себе візьму зобов'язання це питання особисто дотягнути до фіналу.

І я, чесно кажучи, вже жалкую, що я в понеділок, спілкуючись з Президентом, просто не підняв це питання, от просто я упустив його. Це моя, як кажуть помилка, мій фол. Якщо протягом, ну, не знаю, зараз уже активність сама максимальна, мені стидно аграріям навіть в очі дивитися, тому що через місяць полив нафіг не надо буде.

Але я прошу, якщо ми через місяць не зрушимося по Черкащині, я сьогодні попрошу своє аграрне управління мені скласти повний список, що ми маємо, де ми маємо посприяти передачі яких об'єктів. Якщо ми протягом місяця цього не зробимо, то я об'єктивно просто персонально, як кажуть, зроблю для себе висновки і зроблю все можливе, щоб Президенту доповісти цю ситуацію. Місяць, добре, от місяць я просто прошу.

Я знаю, якщо ми хочемо загнати якусь історію в нікуди, то ми створюємо робочу групу, і, в принципі, ми вже всі з досвідом... (Оплески) Це дуже велике моє прохання, я прошу врахувати і зробити висновки.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю. Дуже слушне зауваження.

Я думаю, що є коментар від Тараса Кота. Будь ласка, перший заступник Голови Держрибагентства. (Шум у залі)

 Можете присідати, але я думаю, що там повинен бути мікрофон десь рядом для відповідей.

 

КОТ Т.П. Доброго дня! Вже більшу половину моєї доповіді всі розказали і так далі. Значить, один важливий момент, крім Водного кодексу та Закону про меліорацію, да, у кожного ЦОВВ існує положення. У Положенні Держводагентства написано, що воно займається моніторингом відновлення водних ресурсів. Там немає слова "експлуатація" взагалі. Положенням Держрибагентства ми маємо займатися саме експлуатацією гідромеліоративних систем.

Значить за цей рік, що у нас відбулося. У нас якимось дивним чином в 24-му році взагалі зникли зрошувальні системи. У нас з'явилися невідомо звідки водогосподарські системи. Цей термін є у Водному кодексі, але він взагалі не стосується меліоративних систем.

Також у зрошувальних системах з'явилася ще одна функція – це  подача води технічної та питної населенню. Це штучна видумка, цього немає. І взагалі також з'явилася функція непритаманна зрошувальним системам – це захист населених пунктів від шкідливої дії вод. Тобто фактично, коли ми обговорюємо переліки майна, яке має бути передано, то позиція по деяким областям у Держводагентства наступна, що вони хочуть розірвати систему, тобто залишити собі головну насосну станцію, магістральний канал або магістральний трубопровід. Фактично при такому розкладі  система працювати не буде.

По тим областям, де ми вже пропрацювали, де є узгоджені переліки меліоративних систем, які будуть передаватися, фактично далі відбувається після цього саботаж з боку фахівців Держводагентства. Тому що вони відмовляються передавати експлуатаційні дільниці, обладнання, техніку, адмінбудівлі, тобто те, що необхідно для того, щоб та чи інша меліоративна система працювала. 

Після цього, наприклад, якщо взяти Кіровоградську область, да, там домовились, є переліки  майна. Чесно, Ігор Васильович, будь ласка, передайте колегам, чотири рази засилати невірні документи Фонд держмайна це треба постаратись.

І значить наступне питання щодо створення ОВК, Михайло Юрійович Соколов вже сказав, що Держводагентством не прийнято ні одного рішення щодо передачі майна. Тобто має бути рішення: або так, або ні. Наразі прийняття цього рішення це не має ніякого відношення до фактично передачі майна і не має ніякого відношення до сплати ПДВ, оскільки після цього створюється комісія, яка працює: ОВК, представники місцевої влади і так далі.

Тому тут пряма норма закону порушується, і для мене це дивно, те, що ЦОВВ не виконує закони, які прийняли наші народні депутати.

Що стосується Черкаської області. Да, в Черкаській області 51 зрошувальна система, з яких пропонується нам передати 13: одну працюючу і 12 систем непрацюючих. І тут взагалі не зрозуміла позиція Регіонального офісу водних ресурсів, і також не зрозуміла позиція обласної ради. Тому що вони направили листа про те, щоб розглянути можливість модернізації насосних станцій, для того щоб забезпечувати питною та технічною водою населення, тобто переробити насосні станції, переробити меліоративні системи. Ну, я розумію, що це було написано з подачі РОВР і просто, мабуть, не розібралися, але по цьому напрямку, ну, там три величезних питання. Перше, що це недоцільність вкладання таких коштів в модернізацію систем саме для подачі води населенню. Тому що, по-перше, це на етапі модернізації зруйнує взагалі подачу води по системах, по-друге, ця вода буде для населення золота і її ніхто не буде брати.

І друга проблема – це якість води, яка буде забиратись з поверхневих вод, яка будуть подаватись по каналах, вона не відповідає ніяким санітарним нормам.

І третє. По всіх системах, де Держводагентство давало, що по цих системах можливо подавати воду для потреб населення, у всіх цих населених пунктах сьогодні вже працюють комунальні підприємства, які отримали дозвіл на спецводокористування, саме на подачу води населеним пунктам. І вони забирають воду з підземних джерел. Тобто фактично на Черкащині проблеми подачі води населенню питної або технічної не існує. І проблеми, із-за яких склалася така ситуація, що фактично заблоковано розвиток ОВК в Черкаській області,  це штучно вигадана проблема і штучно вигадане питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я думаю, що зараз слушно передати слово Віталію Олександровичу Головні – заступнику міністра аграрної політики. Я думаю, щоб доповнити, скажемо так, попередніх виступаючих.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дякую

Насправді після таких практичних речей, які сьогодні ми отримали від бізнесу і від по суті двох ЦОВВ, які мали передати і прийняти меліоративні мережі. Я більш про теоретичне скажу, але цікавіше було все-таки ця частина практична. Хоча скажу щодо Мінагрополітики і що робить.

Меліорація, реформа меліорації Мінагрополітики, вона входить в топ п'ять. Якби не війна, звичайно, розмінування і інші форс-мажори, я думаю, що це була б номер один тема.

Потрібно розуміти, що меліорація на сьогодні і реформа меліорації, з чим ми зіштовхнулися, це дві основні проблеми є, які дійсно стримують розвиток цієї реформи. Перша – це інституційна. Це дійсно те, що у нас не відбувається передача від одного органу від Держводагентства до Держрибагентства меліоративних мереж, і в свою чергу ми зіштовхуємось з наступними проблемами, що у нас їх немає і ми не можемо передати в ОВК. Що це значить для країни? Для країни це значить, що ми зупиняємо розвиток не лише меліорації, а й економіки. Тому що ми на сьогодні, не передаючи взагалі мережі до ОВК, ми зупиняємо розвиток і аграрного сектору. Приклад того, це у нас, якщо беремо зупинку або взагалі непередачу цих мереж, то держава несе додаткові витрати. Якби держава передала, вона зменшила б навантаження, цим самим передала б ці мережі до ОВК, до ефективного власника, який би ефективно використовував, модернізовував і створював, і забезпечував стале виробництво, і забезпечував би як мінімум дві цілі сталого  розвитку, за які ми зараз всі боремося, це ефективне використання води і забезпечення продовольчої безпеки.

Крім того, люди у нас досить креативні і ми сьогодні чули той приклад, що передача цих мереж до ОВК – це не лише про аграрний сектор, це про інші суміжні галузі, які ми також запустимо. Тому що держава коли не вкладає сьогодні в розвиток, не маючи коштів, вона зупиняє взагалі суміжні галузі. Це ми чули сьогодні про електротехнічні взагалі речі, ми сьогодні чули про чистку каналів, ми сьогодні чули про те, що застосування сучасних технологій енергоефективних, сонячних станцій поставку. Тому це потрібно розуміти, що це комплекс взагалі  і це  певний ланцюжок, який сьогодні не виконується.

Далі хочу сказати, все ж таки нагадати, що в цьому році Мінагрополітики було внесено зміни до Постанови 1070 про надання державної підтримки. На сьогодні ми маємо дві опції, це до 50 відсотків компенсація на гектар, але не більше чим 26 тисяч 500, і друга частина для ОВК на реконструкцію насосних станцій –  також до 50 відсотків.

Хочу додати ще, що в Мінекономіки на сьогодні існує програма з бюджетом в 1 мільярд на компенсацію вартості вітчизняної техніки, тобто вітчизняного обладнання. Якщо ви купуєте вітчизняне обладнання, ви можете скористатися тією програмою також в Мінекономіки. Це щодо дощувальних машин і крапельного зрошення, і інших систем, які ви застосовуєте в своєму виробництві для товаровиробників і також для ОВК, це актуально.

Далі хочу сказати, що зараз у нас вноситься заявка в ДАР і оновлюється, тому що в минулому році у нас було три опції, як пам'ятаєте, на гектар, в цьому одна, і я думаю, що за два тижні ми відкриємо вже збір заявок. Тому слідкуйте за сайтом Мінагрополітики. Я думаю, в найближчі два тижні ми відкриємо вже збір заявок, тому подавайте на програму. Бюджет програми Мінагрополітики на компенсацію держпідтримки – це 200 мільйонів.  І ми б дуже хотіли, щоб ми в цьому році ефективно використали цю програму.

Також хочу подякувати нашим міжнародним партнерам, з якими ми постійно працюємо. Те, що я сказав, що у нас є дві проблеми – інституційна і друга – це фінансування. І ми сьогодні проводимо також велику роботу з Європейським банком реконструкції і розвитку щодо допомоги в реконструкції великих систем, зі Світовим банком працюємо. Ми сьогодні працюємо також регіонально з окремими державами, такими як Великобританія, щодо реалізації реконструкції або модернізації існуючих систем, але таких малих меліоративних, з французьким посольством, також працюємо з французькою агенцією.

Хочу подякувати також JICA – японське агентство розвитку, яке нам надало для агентства меліорації техніку. І тут є теж певний момент в тому, що якби ми більше отримали меліоративних мереж, ми б на сьогодні могли ще більше претендувати на ту як держава техніку від японського агентства, допоки ми далі не розширимось, тому що ми замовили той комплект техніки на ту існуючу інфраструктуру, яка сьогодні є в Держрибагентстві, а якщо б передавало нам Держводагентство далі, ми б могли далі спілкуватися і поліпшуватися. І, до речі, це теж енергоефективність у нас.

USAID, вам особлива подяка, тому що Закон про ОВК, насправді ви нам дуже допомагаєте рухати. І оцей бізнес, який ми сьогодні бачимо, ОВК в той час, коли держава не може виділяти на це кошти, ви приходите з допомогою і допомагаєте розвивати, як би рухати дану реформу. Тому дякуємо вам і дякуємо за ті нові ідеї і постійну підтримку, за той розвиток. Тому що, знаєте, зазвичай починають там як би так бурно, а потім десь… А у вас навпаки, ви так потроху-потроху, але набираєте обороти. Тому дуже надіємося, що це буде така постійна і зростаюча така, знаєте, підтримка. (Оплески) І всім іншим партнерам, які також нам допомагають, хочу подякувати.

І хочу повернутися до того, що затримка з передачею, вона затримує в загальному і інші суміжні галузі у розвитку. (Оплески)

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже обґрунтовано все доклали. Дуже дякую, все чітко так.

Я хочу зараз надати слово Дмитру Кохану, це представник Всеукраїнської аграрної ради, я думаю, що теж є що додати від асоціації. Бо багато членів цієї асоціації дійсно також є не тільки фермери, які працюють на землі, але й ті, які стикнулися з проблемами саме з об'єднанням водокористувачів і роботі по меліоративним системам.

Будь ласка, Дмитро.

 

КОХАН Д. Дякую, колеги. Чутно мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно.

 

КОХАН Д. Давайте буду так. Дякую дуже за представлення, за запрошення. Ви знаєте, я так хотів позитивно почати свій виступ, але коли послухав колег водагентства аргументацію, чого ми застряли, мені здається, в часі між другим і третім меліоративним форумом, трішки в мене настрій змінився. Ми дійсно дуже гарно почали.

Шість років назад, да, ми задумали цю реформу. Потім там перше читання, друге, нарешті, прийняли. Подяка комітету,  подяка народним депутатам, подяка всім, хто долучився. Пройшов перший форум, потім другий в Ізмаїлі, в Ізмаїлі у нас вже були якісь позитивні результати, он сидить Алла Стоянова, у нас нарешті передана була перша меліоративна мережа у власність ОВК, і далі все. От давайте відверто казати, у нас пройшов рік і ми по колу чуємо ці балачки про те, що у нас якісь групи погоджуються, перепогоджуються. Ви казали, що сто років тому тут з'явилося зрошення, давайте зробимо так, щоб ми не сто років його передавали аграріям. (Оплески)

І з позитивного. Що відрізняє цей форум від попереднього? На попередньому форумі це все ж таки тільки була нішева історія, тільки все починалося. Ще  було буквально одна чи дві системи, напевно, навіть одна, яка була внесена до Державного земельного кадастру, зараз я бачу вже реальний інтерес у аграріїв. Дякую в тому числі нашим американським партнерам, які активно його стимулюють через свою підтримку, аграрії починають масово сюди долучатися, і нас вже набирається певна критична маса.

Ми вже  розуміємо, колеги нам допомагають, тут всі наші друзі, але поки ми самі не включимося, реформу за нас ніхто не зробить. Тільки разом, об'єднавшись, ми  повинні рухати її вперед. Бо, на жаль, зараз ми теж трошки лебідь, рак і щука, кожен біжить, у того насосна зламалась, у того ще щось, але ми повинні об'єднатися і цілеспрямовано дотиснути нашу реформу. Бо наголошу, нас вже критична масам я бачу, формується, а, може, вже сформувалась.

Тому навіть з певною гордістю я можу анонсувати, що ми вже на фінальному етапі реєстрації першої і відповідно до Закону ОВК, напевно, там єдине, не єдине, але точно першої асоціація водокористувачів. У нас пан Ігор Табурець виступав, казав, що бере місяць паузу на те, щоби водагентство максимально долучилось і допомогло черкащанам, прошу, не тільки їм, а і всім решта, бо їх тут багато сидить.

А у нас, колеги, місяць часу, будь ласка, проведіть у себе загальні збори у ваших асоціаціях, прийміть рішення про вступ в Асоціацію організації водокористувачів. І на кінець серпня - початок вересня, місяць дедлайну у нас вийде, ми проведемо загальні збори з вами і теж почнемо свою роботу. У нас вже теж терпець увірвався. Ну, я вам кажу це… Тут немає ніяких погроз. Я розумію, що ми всі хочемо щось зробити, кожен бачить якісь свої перепони. Але, як Михайло Соколов і Тарас Петрович Кот правильно зауважили, вже нема… оці ПДВ, там проблема, да, але давайте хоча б надавайте дозволи, точніше, погоджуйте рішення про передачу. Давайте створювати комісії, давайте описувати майно, давайте готуватись до цього процесу, до процесу передачі. Інакше у нас не залишається жодного виходу, ніж йти, на жаль, в суд і до своєї ж країни звертатися. Бо по-іншому ніяк. Ми, аграрії, готові підставити цій країні плече в цей тяжкий період. Бо, правильно Віталій каже, оце, що зараз відбувається, це ж в тому числі про гроші.

От вчора депутати, там, ми дискували законопроект про підвищення акцизу на пальне, бо треба гроші на армію. Треба, аграрії розуміють, підтримують, там є свої дискусії, але, тим не менше, аграрії притомні. Тут у нас зараз держава фінансує працівників, електроенергію, ремонти і так далі на оцих державних системах. Приходять аграрії, кажуть: "Давайте ми самі будемо за це платити, шановна держава, витрачайте кошти на армію". А ми от рік вже ходимо, щось тут, якісь групи створюємо.

Я, вибачте, трішки затягнув, але все ж таки в мене маленька презентація, я швидко її пройду. Можна її вивести на екран? Дякую.

Це по законодавчих ініціативах. Тут декілька речей. Ми все ж таки теж готувалися до цього форуму, щоб у нас не був спіч той же, що в минулому році. І підготували законопроект, який я хотів би сьогодні, в тому числі, народним депутатам анонсувати. Це спільна робота USAID Агро, Міністерства аграрної політки, нас як експертного середовища. І вона направлена на вирішення тих проблем, які ми вже бачимо. Деякі, можливо, там трохи надумані, а деякі цілком реальні. Бо теж ми там закладали реформу, розуміли одне бачення, зараз вже, слава богу, у нас 43 асоціації. Ми вже на практиці бачимо, що деякі речі треба трішки технічно підкоригувати. Тому поїхали.

Перше, і, напевно, те, що цікавить багатьох тут, напевно, найбільш актуальне питання зараз для Асоціації водокористувачів - це відміна цього погодження надання дозволу на розробку технічної документації землеустрою сільрадою і подальшої її погодження. Бо це реально рудимент, не призводить це рішення на практиці ні до чого, крім просто до папірця, який необхідно віддати землевпоряднику і далі ДЗК. Я знаю, колеги, що ви вже там готуєте його скоро виносити. Ми це підтримуємо, дуже просимо з цим не зволікати. Давайте нарешті дотягнемо це питання, бо це реальна проблема. Є тут навіть у залі ОВК, от Володимир сидить, Сергій сидить, які не можуть інвентаризувати мережу, бо в них просто сільрада не надає рішення. Чому? Бо щось сільрада хоче, щось так, щось не так, а аграрії страждають.

Тепер до деяких проблем. Не можу сказати, що вони там всі в порядку пріоритетності, але ті, з якими ми стикаємося.

Проблема номер один. Це те, що сьогодні вже анонсували. Це от виникла у нас нова потреба у держави і переживання, що треба подавати в населені пункти питну воду дренажними каналами. Тим не менш... (Шум у залі) Це ви смієтеся, а я при всій повазі, дорогі колеги з Черкащини, у нас в Кабмін зайшло два... А, й вам у комітет теж прийшло. Так і вам, і в Кабмін прийшло від Черкаської облради, від Черкаської адміністрації запит: допоможіть профінансувати нам, техніко-економічне обґрунтування, у нас 61 ГМС є в Черкаській області, давайте з них питну технічну воду будемо населенню подавати.

Я, колеги... От Олега послухав сьогодні, бідні люди на Черкащині будуть, якщо їм ще РОВР буде воду подавати. Тим не менш, оці аграрії і живуть у тих населених пунктах. Не переймайтесь, вони точно своїх сусідів без води не залишать. Але щоб цей аргумент зняти, ми прямо в законі пропонуємо передбачити, що населені пункти при подачі води від державних водогосподарських організацій та ОВК мають пріоритетне право, щоб більше ніхто цим не спекулював.

Друге. Обмеження переліку осіб. Також те, що ми побачили на практиці, у нас є не тільки там зрошувальні чи суто осушувальні системи, є багатофункціональні системи, де в тому числі членами ОВК можуть бути і переробні підприємства, птахофабрики і так далі, які теж використовують воду. Це також можуть бути і ті ж самі органи місцевого самоврядування. Тому пропонується розширити перелік учасників, які можуть бути членами ОВК і додати туди також і інші форми суб'єктів господарювання, щоб ми вже ці багатофункціональні системи теж могли долучити до реформи, бо зараз вони фактично заблоковані.

Це певні зміни по частині роботи державних водогосподарських організацій. Ми теж, чесно кажучи, всі розуміємо, що ми зараз за наступний місяць-два чи три не передамо всі системи, аграріїв у нас дуже багато і реформа буде далі рухатись. Тому треба врегулювати і внести певні технічні зміни в порядок взаємодії аграріїв з водогосподарськими організаціями. Тому там і вимоги по договорам, вимоги про припинення, коли немає оплати по договорам. Ми хочемо навести лад. В ОВК ми наведемо лад, але вони нам не дають, тому будемо копатися в їх парафії. Тому ми хочемо внормувати ці вимоги по наданню послуг державним водогосподарським організаціям.

Осушення. Теж, не знаю, наскільки там на Черкащині точно непріоритетне питання, але у нас велика кількість систем, які, до речі, вже передані в Агентство меліорації, вони на осушенні. Там є свої проблеми, бо є велика кількість аграріїв і населення, і всіх, хто завгодно, які послуги з осушення де-факто отримують. Супер. Тоді взагалі точно нам все по темі. Є своя проблематика з ОВК на осушенні, коли вони фактично зараз державні водогосподарські організації  фактично надають послуги з осушення, з них ніхто не платить. Так теж вони розвиватися не можуть. Тому там певні системні зміни передбачаються в цьому блоці.

П'яте і, напевно, останній детальний... Далі бачу, що треба мені скорочуватись по часу, але дуже важливий, на мій погляд. Те, що ми побачили на практиці, у нас ми завжди вам на  семінарах, там наші експерти, Михайло Хорів, він навіть таку картинку малював, як треба отримувати систему від ОВК, що можна брати від точки водовиділу і до кінця, середину ніхто не може забрати, що ми не порушували комплексність управління системою. Але на практиці ми побачили, що оцю вимогу може перевірити, по суті, тільки державний реєстратор. Він не має ні фахової компетенції, ні, в принципі, бажання це перевіряти. Тому ми зараз цілком реально можемо мати випадки, коли хтось створить ОВК на середині системи між ГМС і кінцевим, і ще якимись гілками цієї системи. І далі як це буде працювати, ніхто не розуміє.

Тому на випередження, щоби не створювати хаос і не дискредитувати нашу реформу, ми пропонуємо теж набір вимог, що там конкретні точки водовиділу, вони будуть прописуватись у рішеннях ініціативних, загальних цих ініціативних груп при створення ОВК. Також далі додаються деякі додаткові підстави до компетенції там агентства меліорації щодо погодження чи непогодження передачі майна, щоб не було у нас дійсно проблеми, коли з'явилась якась ОВК посередині і буде, по суті, розривати систему.

Так, зміни. Да, тут враховуючи, як вам озвучував, що ми долучаємо також інші форми суб'єктів господарювання, крім аграріїв, до участі в ОВК, то треба передбачити деякі зміни по розрахунку голосів. Да, це сьоме, це те, що Сергій анонсував. Ми пропонуємо і встановлюємо на рівні закону вимогу щодо утворення двоставкового тарифу. Це і там аграрії розуміють, це вже неодноразово ми і презентували, обговорювали на семінарах. А для держави ми хочемо конкретно виділити і подивитися, і побачити оцю постійну складову – тобто їх операційні витрати, які не змінюються – розділити її з електрикою і бачити конкретну калькуляцію, і встановлювати вимоги, хто і як їх повинен оплатити. Попередньо погоджено.

По енергосервісу додаткові речі долучаються, це важливо і для… і тут енергосервіси, залучення фінансування, це важливо як для ОВК, так і для державних організацій. Колізії, прогалини. Колеги, цей список ми робили з вами, я вже поспілкувався з декількома, це не останні зміни навіть в цей законопроект, вже там Сергій Вікторович Рибалко мені гарні речі підказував про держпідтримку. Він, напевно, сам це сьогодні озвучить. Тому ми цей законопроект зараз фіналізуємо, якщо є якісь думки, давайте, оперативно надавайте, будемо працювати.

І на завершення скажу, в нас цей поливний сезон вже ми пропустили, є як є. Давайте зробимо так, щоб ми в наступному році про одне і те ж не розмовляли. У нас часу не так багато. Колеги, вступайте в Асоціацію організацій водокористувачів, давайте рухати реформу разом. Слава Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така реклама була прямо про асоціацію. Давайте все ж таки почнемо рухатися, почали вже з регіонів, про Черкащину проговорили, зараз, я думаю, перейдемо на Херсонщину. Будь ласка, пан Олександр Самойленко – голова Херсонської обласної ради.

 

САМОЙЛЕНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги. Я дуже радий бути тут. Я дякую пану Сергію за запрошення. Дякую за ту можливість виступити.

Дійсно, Херсонська область, напевно, була, як кажуть там на жаргоні, паровозом руху цього… І, знаєте, звернення, яке було від Херсонської обласної ради – це було звернення в підтримку цього Закону про ОВК і ми озвучували, і наші депутати їхали і приймали участь в сесійному засіданні Верховної Ради тоді, коли цей закон приймався. Я щиро вдячний вашому комітету, бо я розумію, який об'єм роботи був, який був спротив, скажемо так, ще й цьому закону, тому я щиро дякую.

Я з такою, знаєте, доброю заздрістю подивився на Черкащині, подивився на все і я вам скажу чесно, колеги, нема проблеми сьогодні, вирішиться проблема і передачею вирішиться все. Проблема в тому, коли все зруйновано. Вибачте, ми за своє. І коли Херсонщина, яка мала більше ніж 300 тисяч гектарів зрошувальної землі, Херсонщина, яка була перша в колишньому Радянському Союзі зі зрошення, і всі дороги, які існували між селами, вони були збудовані Укрводбудом. Це не будували нічого.

А я скажу, що на сьогоднішній день, мені здається, перше, що треба сьогодні зробити і подумати, у нас, я сьогодні спеціально вночі дивився, у нас 194 спеціальність, сьогодні вона, там все напхали, вже все. Я у 82-му році вступив до Херсонського сільськогосподарського інституту і було 100 людей, набирали на експлуатацію, і 100 людей набирали на проектування і будівництво гідромеліоративних систем. І я писав диплом по ГМС.

Тому, знаєте, на сьогоднішній день, Раїса Анатолівна не дасть мені збрехати, Херсонщина без води не буде існувати, не буде аграрного сектора. Хоча там земля, ми сьома по розміру область в Україні, і треба розуміти, навіть при тому, що там "орки" знаходяться, ворог є, але я впевнений в тому, що вони підуть звідти. Ми їх виб'ємо. Не ми, виб'ють Збройні Сили України, і дякуючи їм, ми можемо жити, існувати. Але знову ж таки харчова безпека України, вона без Херсонщини не відбудеться, тому що давайте відверто, херсонські томати або херсонський кавун – це товарний знак, який вже існує в світі, який існує в будь-якому, і навіть наші вороги на сьогоднішній день намагаються там на своїх базарах показувати, що це привезено з Херсонської області. Тому ми повинні зберегти цей товарний знак, і мені здається, що це необхідно.

Але щоб не порушувати регламент, я хочу сказати, що у нас є ще одна складова нашої безпеки –  це дійсно проектування, проектування майбутніх систем, які будуть. Ну не будуть… знаєте, Нова Каховка – це місто, яке було збудовано там гідромеліораторами. Зруйнована ворогом на сьогоднішній день Каховська гідроелектростанція, вона існувала тільки для того, щоб штовхнути воду в ГМС, яка відправляла її на Північнокримський канал. Тому ми на сьогоднішній день розуміємо, що Херсонщина існувати вона може як територіальне об'єднання, але жити і повноцінно бути частиною там України, напевно, дуже складно.

Тому я закликаю наших колег з USAID подивитися, може, створити новий проєкт, в якому закласти це таку, загальну вже глобальну систему відбудови гідромеліорації в Україні, це взагалі як глобальну, як такі джерела, які потужні створюються. Новий проєкт, знову ж таки, Херсонщина за свої власні гроші, вона не зможе зробити новий проєкт меліорації на території Херсонської області. Для того нам треба буде залучати або державні гроші, а ми розуміємо, що зараз держава не в тому стані, щоб  сьогодні планувати такі речі, але є наші партнери. Я впевнений в тому, що ми зможемо знайти той механізм роботи і в ньому знайти дійсно, як це правильно сказати, взаємовигідні механізми. Це можуть бути комерційні структури, які можуть долучитися до будівництва цих систем, і потім… Ну, бо вода – це золото, а для півдня – це золото. Це не тільки Херсонщина, це Миколаївщина, Одещина, Кіровоградщина. Всі колеги з півдня і всі дуже добре розуміють, що для нас це там дійсно рухаються. І як сказав там пан Табурець наприкінці, сказав, що ми вже переходимо в зону Єгипту, а в Єгипті дуже розвинуте зрошення. Тому я думаю, що якщо ми досягнемо того об'єму, якщо ми дійсно хоча б на цьому етапі спроектуємо, а далі реалізуємо ті плани, які ми там спроектуємо і запустимо, і знову ж таки, я думаю, що і Херсонщина долучиться, і ми вже будемо вимірювати там не десятками наше об'єднання водокористувачів, а сотнями, тисячами, тому що всі господарства, які знаходяться, вони всі будуть потребувати води, інакше в Херсоні не буде.

Я всім щиро дякую. Я, якщо будете запрошувати, готовий долучатися, готовий бути попереду з флагом, іти доказувати, що дійсно вода – це життя для України, для Херсонщини, для Черкащини, взагалі для будь-якої області нашої країни.

Всім щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Продовжуємо. Будь ласка, Дмитро Бутрій – перший заступник голови Херсонської військової адміністрації.

 

БУТРІЙ Д.С.  Дякую, пане Олександре.

Ну, по-перше, хочу привітати всіх колег. Подякувати комітету за те, що приділяє увагу Херсонщині. Ми часто зустрічалися до війни, дуже часто бувало на Херсонщині, і про те, що сказав Олександр Степанович, ми дійсно були таким паровозом, який тягнули і програму меліорації. Дякую USAID також за ту допомогу, за запрошення, дуже раді сьогодні бути тут і продовжувати з вами співпрацю. Дякую, Сергій.

Херсонщина – область з великим природним, трудовим потенціалом. Площа Херсонської області – це 2 мільйони 846 тисяч гектарів, з яких 70 відсотків, а це 1 мільйон 968, – це сільськогосподарські угіддя. Тому однозначно пріоритет Херсонщини – це агропромисловий комплекс.

Завдячуючи розбудові найбільшої в Європі зрошувальної системи, це в 427 тисяч гектарів, Херсонщина була завжди лідером з овочевої, баштанної продукції, рису, сої, кукурудзи. Каховська ГЕС – це не тільки складова енергетичної системи, для нас це була більше складова меліоративної системи. І саме завдячуючи  розвитку меліорації Херсонщина  мала такі високі врожаї і була складовою продовольчої безпеки нашої держави і Європи.

Збройна агресія Росії проти України призвела до серйозних згубних наслідків сільського господарства. Окрім розбитих, знищених, розграбованих підприємств додалася ще одна проблема – це підрив греблі Каховської ГЕС. Через її підрив в Херсонській та Миколаївській області було затоплено понад 620 квадратних кілометрів земель. Без джерела води залишилося 94 відсотки зрошувальних систем для полів Херсонської області, без зрошення залишилося 300 тисяч гектарів, це 60 відсотків від загальної площі зрошення в нашій державі.

Станом на 10 жовтня 2023 року площа затопленої території  в (нерозбірливо) період становила приблизно 194 квадратних кілометри. На сьогодні станом на 25 травня 2024 року вона збільшилася до 860 квадратних кілометрів і до 2 і 15 кубометрів (кубічних кілометрів) збільшилася кількість води. І це, по висновках сьогодні вчених, ще раз наголошую на тому, що цю прісну воду треба десь акумулювати. Тому що 30 відсотків цієї води зараз просто ми її втрачаємо, яку б могли використовувати на зрошення і для забезпечення водопостачання у населених пунктах. Тому пріоритет для Херсонщини після деокупації – це будівництво греблі Каховської ГЕС.

Я звертаюся до вас, шановні панове народні депутати, напевно, від всієї спільноти, аграрної спільноти Херсонщини, від населення про те, що її обов'язково треба відновлювати. Тому що, ми десь там чуємо, різні якісь там вчені сьогодні кажуть, що не треба цього робити, це відновилося, відновився великий луг. Класно, великий луг відновився, але він може і залишиться, але Херсонщини не буде. Тому що не буде не зрошування, не буде аграріїв, не буде там людей, це буде пустиня. І будемо їздити дивитися на дуже гарний великий луг, який колись був. Тому прошу, щоб ви підтримали нас в тому. Не треба, може, таке "велике дзеркало". (Оплески) Дякую. Може не треба таке "велике дзеркало", це однозначно, може і не потребує це віднови саме гідроелектростанції. Тому що зараз сонячна вітроенергетика, вона може сповна заповнити, скажемо, всю нішу, але вона повинна бути. Тому перспективи розвитку зрошення – це відновлення 320 тисяч гектарів меліоративних земель, які були до війни, відновлення 107 тисяч гектарів існуючого зрошення, яке було збудовано, але було втрачено, і, звичайно, ми бачимо на карті і додатково збільшення ще на 173 тисячі гектарів зрошення.

Ці проекти активно обговорювались до війни і для втілення такої ідеї ми пропонували, в тому числі і Президенту України ми презентували це, на Херсонщині відновлення до 600 тисяч гектарів. Проект регіонального розвитку, створення і санкційного наповнення ...(Не чути)  відновлення зрошення Херсонщини, ми долучали туди громади, громада робила проект, співфінансувала його, було фінансування з держави, і вона долучалася в проекті до об'єднання водокористувачів. Звичайно, інвентаризація меліоративних систем і співпраця з USAID, тому що це наш стратегічний партнер.

На сьогодні на деокупованій частині у нас створена Інгулецька і  Лиманецька зрошувальні системи. Сьогодні дякую знову USAID, які допомагають своїми проектами в реконструкції цих систем. Існує та ж проблема, панове народні депутати, це передача. Якщо по Лиманецькій там все норм, то по Інгулецькій у нас та ж проблема, що і...

Питання це було нами підняте на Конгресі регіональних рад, і було доручення Андрія Борисовича Єрмака міністру екології щодо цього. Він пообіцяв, що все буде зроблено найближчим часом. Але поки результату немає. Але і це буде заважати нам надалі в реалізації тих проектів з якими є попередня домовленість програми USAID. Тому що сьогодні це просто якесь обладнання, а будівництва будувати ми нічого не зможемо, немає власності. Тому конче просимо також і в це питання вас втрутитись.

Надалі, ми бачимо, що відновлюється …(Не чути), йде активне будівництво те, що було розбито. Тобто сьогодні відновлення Інгулецької  і Лиманецької зрошувальних систем дасть нам додатково понад 5 тисяч гектарів зрошувальної землі. Це робимо ми зараз, незважаючи на обстріли, на ту… Ми віримо в перемогу і працюємо, ми хочемо, щоб Херсонщина знову відновила своє лідерство у сільському господарстві. Повірте, що наші люди, наші фермери зроблять все аби так було. І сподіваємося, звичайно, на дальшу вашу допомогу, держави і, звичайно, наших американських партнерів.

Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Дійсно, питання відновлення Каховської ГЕС, воно лунає серед нас у парламенті і дуже багато є різних думок. Це питання зараз, ми розуміємо, не на часі, бо це потребує великих вкладень. Але дійсно ми віримо, що і наші вчені, і, в принципі, люди, які практично будуть це реалізовувати, зможуть знайти якесь конструктивне рішення для того, щоб ми відновили чи, як ви сказали, чи в тому об'ємі, чи, може, в меншому, але це дійсно потрібно і ми в цьому випадку рухаємося вперед.

З Херсонщини почали, Миколаївщина. Я як Миколаївщини хочу сказати, там, в принципі, ті ж самі проблеми, які і на Херсонщині, і плавно переходимо в Одеську область. Будь ласка, Алла Стоянова, декілька слів з цього приводу. Будь ласка. (Оплески)

 

СТОЯНОВА А.А. Доброго дня, шановні колеги! По-перше, хочу дуже подякувати організаторам, учасникам даного потужного заходу за можливість обговорити всі виклики, які стоять сьогодні перед водокористувачами, і поговорити про всі законодавчі недоліки, які сьогодні ми по результатам комітетського слухання можемо прийняти до уваги як рекомендації задля подальших опрацювань.

Якщо можна, включіть, будь ласка, презентацію.

Дійсно, сьогодні ми маємо дуже великі виклики, які ступорять, не дають можливість розвивати подальші реформи зрошення. Це безумовно і недосконала система законодавства. В країні в п'ять разів скоротилися площі зрошувальних земель – це внаслідок агресії і зруйнування в тому числі Каховської ГЕС. Ми маємо з вами одну з найпотужніших енергетичних криз, яка дуже негативно сказується на роботі аграрного сектору. І єдиним рішенням в цьому є альтернативна енергетика, яка складає сьогодні в Україні в загальній структурі виробництва електроенергії це 13 відсотків, а в Європі 20. Але є, експертами порахована цифра, що у 50-му році це буде 50 відсотків.

Ми маємо дуже серйозний виклик природній: посуха, яка просто, до якої якщо ми не адаптуємося, то ми просто помремо. І сьогодні ми з вами маємо напрацювати ті рішення, які дозволять аграрному сектору виконувати свою роботу по забезпеченню продовольчої безпеки не лише країни, а і світу. І для цього ми маємо дуже потужний досвід іноземних країн, у тому числі США. Вчора ми бачили приклад з вдосконалення дуже класної системи опрацювання і роботи ОВК з технологіями управління. Ми маємо дуже такий потужний захід, на якому в Ізраїлі, наприклад, немає прісної води, а є піски, але вони і опріснюють і вони є лідерами по вирощуванню овочів. І тому ми маємо дуже потужну мету – створення ОВК, базуючись на міжнародному досвіду, що Одещина і зробила, працюючи в цьому напрямку. Ми дуже активно утворили велику низку об'єднань водокористувачів. Перша, ви бачите, була створена в 2022 році і завдяки об'єднанням водокористувачів наші зрошувальні гектари в 42 тисячі з існуючих 227, вони збільшилися вже майже на тисячу гектарів саме завдяки тому, що ми маємо утворені об'єднання водокористувачів.

Ми дуже вдячні за державну підтримку, яка працює сьогодні в 50 відсотків компенсації вартості обладнання. Але є проблема: виробники обладнання не встигають за технологічним розвитком саме аграрних підприємств. І аграрні підприємства на сьогодні потребують більшої кількості обладнання, на жаль, не вітчизняного виробника, тому що  вони мають рухатися.

І тому сьогодні ми теж підготувалися до цього форуму і маємо відкрите звернення до аграрного комітету з такою низкою питань. Перша, в 2015 році урядом у співпраці зі Світовим банком  і з USAID було опрацьовано дуже потужний документ, головний документ для нас на сьогодні – це Стратегію зрошення і дренажу в Україні. Але на сьогодні ця стратегія потребує змін і саме ті глобальні речі, про які казали колеги з Херсону, вони в цій стратегії,  на жаль, не враховані. Тому ми пропонуємо аграрному комітету звернути на це увагу і внести зміни до Стратегії зрошення та дренажу  з урахуванням вже наслідків воєнного стану.

Далі ми просимо спрямувати свої зусилля на прийняття законопроекту 5203, це щодо вирішення питання неприбуткового статусу організацій. Дуже вдячні за таку турбороботу, проведену по підтримці законопроекту 7577, на який ми всі дуже-дуже чекаємо. І маємо проблему, на жаль, з ПДВ, яку теж треба вирішувати, і без вашої допомоги ми ніяк це зможемо впоратися.

Наступний законопроект, який вже майже було  подано на підпис Президенту, але Президент надав свою рекомендацію і його, на жаль, було повернуто назад до комітету, це законопроект 11150, де ми просимо теж спрямувати ваші зусилля на якомога швидше його доопрацювання і нарешті спростувати процедуру реєстрації меліоративної мережі для наших колег.

Безумовно, треба щось робити з невиконанням  Закону про ОВК. І, дійсно, тут Дмитро Кохан сказав про асоціацію, яку ми утворили, і ми є одними із засновників цієї асоціації, ми  дуже поросимо,  щоб ви залучалися до нашого об'єднання. Тому що вже, я так розумію, нам треба думати про якісь зміни до адміністративного чи кримінального, чи до якого там кодексу за невиконання Закону про ОВК. 

І останнє, що я хочу акцентувати увагу на що, то це та енергетична криза, яку ми з вами маємо, і тут лунало від пана Олександра, інвестиції, які мають бути залучені до аграрного сектору, куди ж їх спрямувати. Дуже просимо звернути на напрямок альтернативної енергетики – це ті ж самі сонячні батареї, генератори, тому що сьогодні меліоративна мережа, на жаль, на 100 відсотків прямо залежна від відсутності або наявності електричної енергії. 

На Одещині ми запровадили велику низку проєктів під розвиток об'єднань водокористувачів. Ми посіяли рис на крапельному зрошенні, ми посіяли кукурудзу на попкорн, ми посіяли багато експериментальних ділянок  по вирощуванню бавовни, а це та сама сировина, яка дуже потрібна нашій країні, тому що з неї роблять порох, який потрібен дуже нашому Міністерству оборони. Але ми не зможемо все це робити, якщо в нас не буде електроенергії.

Україна є аграрною країною, ми виробляємо в 5-6 разів продукції більше ніж споживаємо, тому нашою продукцією користуються інші країни і ми дбаємо про продовольчу безпеку інших країн. Тому наступне звернення і останнє – це попрацювати з донорами, міжнародними організаціями інших країн, які потребують нашого продовольства, нехай вони доєднаються до нас, долучаються до нашої країни і разом з нами і з вами допомагають нам розвиватися.

А я хочу подякувати кожному, хто тут, і Міністерству аграрної політики, і  аграрному комітету, USAID Агро, кожному агровиробнику. Тут зібралася команда дуже непростих людей, активних, якщо б у всій країні  були такі люди, які зараз забрані в цьому залі, я впевнена, що ми б перемогу отримали ще швидше. Але ми в неї віримо і до неї рухаємося. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за ваш виступ.

Я думаю, що ми зараз перейдемо на обговорення з представниками об'єднання водокористувачів. Почнемо з Ольги Прохорової, "Сильна вода". (Оплески)

 

ПРОХОРОВА О. Доброго дня всім! Прошу вивести на екран презентацію. І хочеться трішки все ж таки почати з позитиву. Наша ОВК "Сильна вода", ми її створили з територією обслуговування 2 тисячі 100 гектарів. Вона була створена та зареєстрована в минулому році у травні місяці. Майже рік ми вже створені та намагаємося здійснювати свою діяльність. Це перша ОВК створена в Київській області.

І так, Київщина потребує зрошення, тому що, як вже було сказано, зміни в кліматі впливають і рослина хоче води. Майже рік назад ми подали свою першу заяву на передачу об'єктів меліоративної мережі нам у власність. І ми займаємося тим, що ми відновлюємо зрошення на осушувальній системі Броварки з використанням технологій водо-та енергозбереження. І нам, дякувати, допомагають це робити за підтримки програми USAID Агро, нами було отримано 5 поливних іригаційних систем. Це дало нам збільшити площі поливу на 378 гектарів. Це лише ті машинки, які нам надало USAID. Також відповідно до відсотка нашого співфінансування ми докупили ще самостійно дві машинки і ми збільшуємо територію поливу на 500 гектарів.

Тепер про нашу біль. Передача у власність об'єктів меліоративної мережі. Як вже сьогодні всі говорили, відповідно до Закону України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель",  ми виконали всі умови для того, щоб отримати у власність наші об'єкти.

Ми подавали заяви до Державного агентства водних ресурсів, але пройшов рік і, на жаль, станом на сьогодні ми ще не отримали, передача не відбулася. Очікуємо рішення про передачу наших об'єктів. Наскільки я знаю, робоча група створена по Київській області. Знаю навіть, що погоджені саме об'єкти, тобто меліораційні мережі, які повинні передаватися, але, на жаль,  робоча група працює над тим, щоб узгодити перелік саме об'єктів.

Наша осушувальна система Броварка включена до переліку за номером 52, і ми маємо надію, і просимо, щоб пришвидшилася наша передача, тому що ще один рік ми чекати не можемо.

Цілі наші на 2024 рік. Ми відновлюємо зрошення на площі 1 тисяча 127 гектарів. Відновлюємо зрошення там, де в точці водозабору насосна станція вже не працює близько 20 років. Ми вирощуємо на наших площах, на ділянках гібридизації гібридну кукурудзу і також доробляємо її на власному сучасному, модернізованому насіннєвому заводі. І цим самим ми забезпечуємо мікро, малі, середні підприємства аграріїв якісним насіннєвим матеріалом. В свою чергу вони можуть отримувати високі врожаї та забезпечувати продовольчу безпеку України та світу.

Знову ж наша основна ціль все ж таки на 2024 рік, і ми маємо надію, що ми отримаємо це, - це отримання об'єктів меліоративної мережі у власність ОВК. ОВК хоче вже надавати послуги гідротехнічної меліорації з прозорими тарифами, і з прозорими тарифами, і здешевлювати цю послугу. Тому що правильно сказав Олег, що зараз для  підприємств вартість одного кіловата електроенергії становить 8 гривень, і це основна, якщо брати дворівневий тариф, це один із основних показників створення тарифу, і ми хочемо це здешевшати. Для цього ми хочемо встановити сонячні панелі і дуже  маємо велику надію, що нам це допоможуть зробити і частково нас профінансують, тому що завдяки використанню сонячної електроенергії ми можемо компенсувати до 70 відсотків використання.

Також ми потребуємо, Алла теж дуже чітко зазначила, що при енергетичній кризі, яка у нас відбувається, ми дуже потребуємо генераторних установок. Тому що якщо брати на прикладі нас, нашу насіннєву кукурудзу, то нам потрібно півтори-дві тисячі кубів на один гектар для вирощування в період із травня по вересень. Якщо це за рахунок того, що кожного дня цілодобово будуть працювати як насосні агрегати, так і техніка для поливу. Якщо ми беремо нашу точку водозабору і насосну станцію і вона буде працювати в день лише 8 годин, ми втрачаємо нашу врожайність на 50 відсотків, і не тільки врожайність, ми втрачаємо ще і якісні показники нашого насіннєвого матеріалу.

Підсумовуючи, хочу сказати, що вода – це життя і рослини хочуть води, і це велика потреба. І маємо надію все ж таки для того, щоб ми повністю модернізували, відновили наше зрошення, і хочу звернутися до Ігоря  про встановлення строків робочої групи, нам це дуже потрібно і необхідно, щоб завершити модернізацію і почати якісний полив.

Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олю.

Наступний Артур Налбандян, ОВК "Перша".

 

НАЛБАНДЯН А. Ще раз вітаю всіх. Колеги, це дуже гарна така подія, і я вдячний всім, хто приєднався, хто був у цей час. Ми вчора мали гарний час, цілий день для спілкування, для поділу такого досвіду і того, що взагалі відбувається і чого ми хочемо. 

Я взагалі радий тому, що нарешті ми зрозуміли, що ми колеги, ми не конкуренти, що прийшов час конкурувати на світових ринках проти Бразилії, і для цього ми маємо бути ефективними на кожному гектарі, який ми використовуємо сьогодні. Тому нам варто ділитися досвідом, і такі події, вони нас драйвять, нас рухають вперед. Ми вчора ділилися досвідом нашої економіки гектару, вигідності посіву тих чи інших культур. І я насправді іншу промову готував, але ось таке спілкування, воно трошечки змінило підхід чи те, що я б хотів би сьогодні говорити.

І хотів би ще раз наголосити ось цю важливість передачі насосних, взагалі всієї мережі до ОВК. Чому це так потрібно і чому це так важливо? Дійсно, є проблеми з ремонтом. Дійсно, є проблеми з тим, наскільки швидко реагують на проблеми. І хоча ми і дуже вдячні офісу водних ресурсів за те, що забезпечували нам зрошення в цей період до сьогодні і зараз забезпечують, і завдяки ним ми в тому числі можемо, з ними разом працюючи, зрошувати ті поля. Але хотів би наголосити ще раз на тому, на чому ми вчора хотіли зробити акцент.

Ми були на двох насосних станціях. Одна насосна стація це була Трушівська,  і Боровицька, яка вже є в нашій приватній власності. Різниця, про те, що ми говорили сьогодні, в ватах. 620 ват нам необхідно було для одного куба води в червні місяці. Минулий рік аналізуючи, ми бачили економію в 44 відсотки. В цьому році 180 проти 620 ват. Це різниця майже в пів кіловата. Те, про що ми сьогодні говоримо, кіловат 8 гривень, тобто 4 гривні – один кубометр води. Собівартість, крім електроенергії, ми платимо ще за подачу води, таку послугу. Наша собівартість менша  видобутку води чи насосних наших агрегатів, менша як мінімум на одну гривню. Вчора ми спілкувались з колегами, у деяких це навіть от різниця 2 гривні. Тобто ми маємо мінімум 5 гривень різниці на одному метру кубічному води приватної і державної насосної станції. 2 тисячі кубів за сезон ми маємо подати  на 1 гектар або ж 10 тисяч гривень за сезон. Це більше  200 доларів на 1 гектар зменшення ефективності чи збільшення  собівартості,  називайте це як хочете. Ми говорили сьогодні про розмір в 130 тисяч гектарів землі, які зрошуються. Помножуючи на 200 доларів, ми отримуємо 26 мільйонів доларів щорічного збитку просто через те, що ми неефективно використовуємо ті ресурси, які ми маємо.

Також кіловати ми використовуємо неефективно. Сьогодні вся країна має виключення, а ми використовуємо не пів кіловата більше, ми використовуємо  на тисячу кіловат більше на 1 гектарі – і це знову ж таки 130 мільйонів кіловат на 130 тисячах гектарів.

Я хотів би дійсно наголошувати і це не через те, що ми проти водного  агентства чи ми хочемо забрати собі власність. Ні, ми хочемо бути ефективними, ми хочемо конкурувати на світових ринках і заради цього ми хочемо отримати це в приватну власність. Ми хочемо модернізувати, ми хочемо бути сьогодні тими, хто розвиває економіку країни.

Я чітке для себе рішення прийняв – залишатися в цій країні. Я дякую вам, що ви всі працюєте в цій країні. Мені особисто 28 років і я бачу майбутнє нашої держави. І я вірю в те, що аграрії, які сьогодні їздять на такі заходи, які розвиваються, які думають про економіку,  ми будемо тими, хто в майбутньому буде розвивати країну. І я вірю в те, що аграрії будуть підтягуватись, якщо ми будемо відверто ділитися досвідом один з одним.

Тому дякую вам всім. Дякую міністерству. Дякую USAID. Дякую ВАРу. Ми всі робимо гарну справу, тому пишаюся вами. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олеся Точицька, ОВК "Лесині джерела". (Оплески)

 

ТОЧИЦЬКА О. Дякую, Сергію Вікторовичу, що підвів так красиво до мого виступу.

Усім вітання, всім доброго дня. Ми і мої колеги сьогодні підняли дуже багато різних питань. Ми сконцентруємося на одному, оскільки віримо, що стратегія малих кроків і маленькі вирішення, здавалось би, маленьких конкретних задач призведуть до швидшого успіху.

Сергій Кубах сьогодні сказав про те, що це, очевидно, уже, що реформа почала загальмовуватися. Ту велику швидкість, яку ми взяли з самого початку зараз вона, на жаль, пригальмовується. З чим ми це пов'язуємо? В першу чергу ми це пов'язуємо з тим, що всі ті хто реально займалися меліорацією або вимушено почали нею займатися на умовній Житомирщині в 2022 році. Всі ці люди, організації водокористувачів вже створили, це ті люди, які вже витрачали і вкладали в це кошти. І  на сьогоднішній день наша задача, як аграріїв і задача державних службовців парламентарів залучити інших агровиробників, які ще думають, варто чи не варто вкладатися в меліорацію, тому що відповідь ми знаємо уже, варто. Треба.

Що може стати основним тригером і рушієм того, щоб аграрії вкладались в меліорацію? Це однозначно фінансування. На сьогоднішній день в агровиробників величезна кількість затрат і витрат, які  пов'язані не лише з меліорацію, тому абсолютно правильна і чудова політика держави стимулювати розвиток меліорації і надавати можливість отримувати ці кошти, як компенсацію. Але назва моєї презентації сьогодні чому не буде діяти Постанова Кабінету Міністрів про компенсацію? І на нашу думку це те, через що наша зрошувальна реформа на сьогоднішній день меліоративна може дуже сильно спотикнутися. Існує прекрасна, чудова Постанова Кабінету Міністрів України 1070, яка 30 травня якраз, коли ми були в Одесі з колегами, яка була оновлена і яка передбачає державну компенсацію усім тим, хто хоче відновлювати меліорацію. Постанова розкішна, раніше такого не було до повномасштабного вторгнення, зараз це є.

Що вона  передбачає? По-перше, той товаровиробник або організація водокористувачів можуть отримати безповоротну компенсацію до 50 відсотків витрат, які вони вкладуть на будівництво або реконструкцію меліорації. 

Ну, і щодо коштів, до 26 тисяч 500 гривень на 1 гектар –  це реальні кошти. І в нас є приклади, колеги, які таку компенсацію отримали. І це дуже сильно стимулює і допомагає аграріям чи ОВК вкладатися у розвиток меліорації. Про те, як каже наш механізатор Сергіївна, є проблемка. Проблемка в наступному: хто є суб'єктами отримання такої компенсації?

Два варіанти. Перший варіант. Це товаровиробники, які отримують компенсацію за реконструкцію або будівництво меліоративних систем. Я це вивела на слайд для того, щоб як би на пальцях пояснити цю головну відмінність. Або організація водокористувачів, які можуть отримати компенсацію за реконструкцію насосних станцій. Крапка. Тобто товаровиробники – реконструкція будівництва меліоративних систем, організації водокористувачів – тільки насосні станції. Проте в логіці нашого сьогоднішнього законодавства всі організації водокористувачів у красивому фіналі радісному, щасливому отримують на свій баланс всі ці меліоративні мережі і візьмуть у право користування на підставі сервітуту земельні ділянки, які знаходяться під цими меліоративними мережами.

Таким чином ми приходимо в патову ситуацію, коли товаровиробники… Настільки напруга виросла від цієї презентації, я сподіваюсь, проте продовжимо. Що товаровиробники, в якийсь момент всі ті, хто працюють на меліоративних мережах, вони не зможуть здійснювати роботи з реконструкції чи будівництва меліоративних систем, хіба що це будуть приватні меліоративні системи, які будуть діяти поза ОВК.

Яким чином ми як організація водокористувачів, яка візьме на баланс свою Теснівську меліоративну мережу і земельні ділянки під ними, зможемо звернутися в ДІАМ, і як уже фермерське господарство "Аделаїда", товаровиробник, отримати дозвіл на будівництво чи реконструкцію такої меліоративної системи. Це неможливо. Меліоративна система в ОВК, а роботи може здійснювати і претендувати на компенсацію товаровиробник. У нас, наприклад, взагалі немає насосної станції для того, щоб здійснювати там якісь реконструкції і претендувати на таку компенсацію. І ми на сьогоднішній день прекрасно розуміємо, що це та проблема, через яку почнуть спотикатися всі організації водокористувачів через рік, через два, через три. Ми вже бачимо цю проблему. Наприклад, на нашому прикладі, у нас 260 кілометрів меліоративних каналів. На сьогоднішній день ми витрачаємо величезні кошти для того, щоб їх відновлювати. Проте, на жаль, держава нам на сьогоднішній день каже, хлопці, молодці, але ця постанова вам не підходить.

Тому у мене величезне прохання і звернення до наших народних депутатів, до нашого Кабінету Міністрів, переглянути ці умови. Нам вже спеціалісти і експертна група підказали про те, що, на жаль, це не лише питання однієї постанови, не вона одна єдина є проблемою. Є декілька моментів в законодавстві, які треба виправити для того, щоб ця проблема пішла і щоб організації водокористувачів змогли отримувати ту компенсацію, яка однозначно зможе рухати нашу реформу далі. Оскільки, ми вже всі прекрасно розуміємо, що ОВК стануть рушієм цієї реформи і меліорація буде здійснюватися саме таким чином.

І, підбиваючи підсумки і говорячи вже в кінці, хочу звернутися до наших організацій водокористувачів. Нас вже на сьогоднішній день 43 організації, ще енна кількість організацій на низькому старті для того, щоб теж зареєструватися. І те, як казали мої колеги до цього, нас вже назбиралася критична маса. Нам необхідно об'єднуватися у власну асоціацію. Ні комітет Верховної Ради, ні Кабінет Міністрів, ні USAID Агро має бути головним голосом від організації водокористувачів, це маємо робити ми.

Тому на сьогоднішній день асоціація, вже Дмитро анонсував про те, що вона вже на фінальному етапі реєстрації. Я думаю, що ця робота буде продовжуватися і дуже сподіваюся, що через місяць я побачу всі ті ж самі обличчя, які приїдуть на загальні збори асоціації і ми зможемо зробити так, щоб організація водокористувачів – це був дійсно дієвий суб'єкт з власною думкою і з власним голосом. Я вам всім дуже дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олеся. Такий емоційний виступ, але все зрозуміло зразу ж.

Будь ласка, Ростислав Горобець, керівник ОВК "Інгулецька".

 

ГОРОБЕЦЬ Р.В. Доброго дня, шановні колеги. Мене звуть Ростислав, я маю честь представляти саму велику організацію водокористувачів України, площа території обслуговування якої складає 121 тисячу 500 гектарів і яка знаходиться в межах 16 територіальних громад в межах Миколаївської і Херсонської областей.

Власне, виклики, які постали перед нами. Очевидно, що сам по собі цей проект є безпрецедентним. Але на момент створення організації більшість крупних водокористувачів мали землі майже у всіх  точках цих систем, у всіх трьох –  Інгулецької, Спаської і Явкинської, які  входять до нашого складу. Тому було вирішено створити саме таку організацію, неподільну, щоб вона охоплювала всю цю територію.

Самою великою проблемою в нашій організації є те, що у нас є величезна проблема із станом зрошувальної мережі, зокрема, каналів. Інгулецька система є системою здебільшого відкритого типу, на ній дуже мало насосних станцій, але величезна кількість каналів, яка схожа на сітку капілярів. Їх за проектними даними 855. Плюс-мінус, це неточні дані, тому що не вся технічна документація знайдена  на ці канали.   

Крім того, розуміючи, що ці канали будувалися здебільшого в 50-60-70-х роках і деякі з них мають монолітне покриття, яке практично неможливо ущільнити, яке практично неможливо  частково перекрити, а потрібна або його повна заміна, або накриття поліетиленом, то ми розуміємо, що наша діяльність, мабуть, по відновленню цих навіть найбільш проблемних ділянок каналів очевидно займе не один, не два, не три і не п'ять років.

Наступна проблема, яку я хочу виділити, вона не економіко-господарська, вона полягає в тому, що наявна величезна інерція мислення в органах місцевого самоврядування, наприклад, зокрема і в самих аграріїв. Наприклад, наша організація була створена з третього разу. Склалося так, що певні аграрії були також проти і навіть не вбачали вигоди для себе у створенні системи, керуючись різними і раціональними, і нелогічними, і дивними міркуваннями.

Окрім того, органи самоврядування керуються такими міркуваннями, що, мовляв, це прихована приватизація, мовляв, ви все викопаєте, ви все зруйнуєте, ви все здасте на метал, нічого не залишиться, ви не допустите інших користувачів, ви приватизуєте собі повністю право користування водними ресурсами. І дуже складно оперувати до логіки, дуже складно оперувати до норм закону, який говорить про те, що майно, яке  набула організація, може бути передано або лише в дохід держави, або іншій організації-правонаступнику.

Що це може здолати, на мій погляд? Єдине, що може це здолати, це історії успіху цих організацій. Єдине, єдине. На жаль, на Херсонщині організацій не багато. Наприклад, зараз це наша Інгулецька і Лиманецька зрошувальні системи, наші колеги, яким також ми надавали певну допомогу у створенні. І ми сподіваємося, що приклад освоєння грантів від USAID Агро, які ми також мали честь отримати завдяки всебічній підтримці   USAID Агро, всебічній підтримці ВАР, всебічній підтримці дуже багатьох аграріїв, які також хотіли отримати цей грант і зробили все можливе для того, щоб вписатися у вимоги цієї програми і його одержати.

Так от я думаю, що історії успіху, історії їх освоєння і той факт, що дійсно стало краще, а не стало гірше, можуть змінити думку і  здебільшого органів місцевого самоврядування. Тому що з цим найбільша проблема. Наприклад, із 16 громад у нас є 12 дозволів на проведення інвентаризації мережі, 4 громади не дали дозвіл і робота триває, і вона вже дуже довго триває.

Тому мені здається, що це поступовий тривалий поетапний процес, але іншого шляху ніж доводити, що це добре, прямою реалізацією норм закону, освоєнням грантових програм і вкладенням власних коштів в цю мережу і таким чином економія на енергоресурсах, і таким чином розширенням площ зрошення, я думаю, лише це дасть нам дозволити відновити і розвинути меліорацію на Херсонщині.

І я дякую, безмежно, дякую програмі USAID Агро. Дякую всім, хто допоміг в цьому. Дякую всім, хто надав навіть моральну підтримку на проходження цього шляху. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую, пане Ростислав.

Колеги, може, хтось хоче висказатись, є якісь… Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я, як завжди, з критикою. Да?

Ми народні депутати і все, що стосується законодавчої ініціативи саме для створення ОВК ми зробили. Десь ми на законодавчому рівні дещо зможемо поправити, якщо до нас звертаються постійно асоціації, ми в процесі роботи, питання немає.

Ми сьогодні почули і представника водагентства. На жаль, ми не почули чітку відповідь, бо керівництво направило тут вислухати і знову ж це похоронити і забути. Але я думаю, що колеги мене підтримають від комітету,  і я думаю, що за результатами обговорення ми звернемося до Прем'єр-міністра, щоб він надав оцінку цієї роботі – того невиконання законодавчого  закону, да, який сьогодні про передачу цих інженерних систем і всього, що потрібно передати. І я думаю, що це буде більш дієвим, бо  сьогодні ж всі чекають результату. Всі  чекають, всі хочуть об'єднатися, всі хочуть працювати, піднімати економіку.

А я вам  скажу те, що ми сьогодні почули, і дякую саме представникам аграрного бізнесу, що вони з такою критикою виступили. І у мене особисто таке враження, що просто це саботаж під час війни. Бо я не уявляю, і от ми говорили, і голова обласної військової адміністрації Черкащини підключиться, я не уявляю наслідки, скажімо, якщо і Президент дізнається про цей саботаж.

Тому я хотів би до вас як до представника водагентства, (нерозбірливо) передати привіт керівникам вашим, що ми це не зупинимо, поки ми не доб'ємося результату. І сьогодні всі люди, які прийшли почути це, вони, я думаю, що ми доведемо це до кінця, і саме розвиток, я бачу, що основна проблема – це все в передачі.

Що стосується громад, передачі землі, це ми вже на законодавчому з колегами доопрацюємо. Я думаю, що це не питання і це теж буде вирішено.

А так я всім знову ж дякую. Ми як комітет ми завжди відкриті, ми готові… Я дякую представникам USAID, що вони з розумінням ставляться до наших проблем як до влади, не хочу говорити там про корупційні якісь питання. Але вони все це розуміють, але це ми все подолаємо. І я думаю, що ми як народні депутати будемо контролювати це питання, якщо ми приїхали сюди, ми дійсно хочемо, щоб наша економіка, щоб наш аграрний сектор, він був таким дійсно локомотивом.

Я всім дякую. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Алла Стоянова, тільки коротко.

 

СТОЯНОВА А.А. Дякую.

У нашому ОВК "Вода життя", коли ми утворилися і перший зробили тариф, він у нас був 8,25. На сьогодні з урахуванням підвищення електроенергії і взагалі енергетичної кризи ми перерахували на минулому, тижні у нас тариф вже вийшов 13,50. Скажіть, будь ласка, може є щось в державі, чого ми не знаємо, чи є які напрямки подолання цієї кризи, щоб ми по них пішли?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас, ви знаєте, таке питання. Що у нас є? У нас є війна зараз, і ми робимо все для того, щоб ми змогли гідно воювати, і для цього потрібні великі гроші. У нас дійсно практично весь бюджет нашої країни йде на військових і на війну. Тому тут треба розраховувати тільки на себе. І ми з розумінням ставимось до тих негараздів, які зараз є в економіці нашої країни і в аграрному секторі. Але, на жаль, ми можемо розраховувати або на допомогу наших міжнародних партнерів, або самі на себе. Тут, на жаль, нічого вам не можу позитивного відповісти.

Сьогодні, дійсно, у нас була така крута дискусія, і коли збільшилась кількість об'єднань, і дійсно сьогодні лунали теж такі слова, коли між собою фермери не можуть якось знайти спільну мову і хтось відмовляється від об'єднань і так далі, але все ж таки разом перемагаємо. І зараз бачимо, що є великі досягнення. Сьогодні ті проблеми, які є саме в меліоративній галузі, вони всі сьогодні були однозначно обозначені, і ми всі це розуміємо. Наше завдання – максимально сприяти як на законодавчому рівні, так і сприяти в плані депутатського контролю, також сприяти, як ми це робимо завжди як аграрний комітет, просто допомагаємо нашим аграріям в питаннях вирішення їх загальних проблем. Тому дійсно сьогодні на Ігоря Гопчака було багато критики, але це не особисто до вас, це до, скажемо, до агентства, де ви працюєте, але я дуже прошу вас все ж таки зробити висновки. І ви бачите, що дійсно критична маса вже є і якось воно іде не так, як хотілось би. Не хотілось би, скажемо так, щоб були якісь  негативні наслідки всього цього. Тому тільки якісь спільні дії, вони зможуть допомогти рухатися вперед і допомагати саме в розвитку цього напряму.

І на завершення, що я хочу сказати. За результатами сьогоднішніх слухань ми дійсно зробимо висновки, у нас секретаріат підготує всі пропозиції. Якщо хтось може не висказав чи не зміг щось додати, скажемо так, ви можете це зробити в письмовому вигляді, ми все це оформимо, проголосуємо у нас на комітеті. І як зазначав Степан Миколайович, це звернення буде з нашими рекомендаціями і на Прем'єр-міністра, і на  Міністерство  аграрної політики, і на ЦОВВи також, і на Міністерство екології.

Тому я хочу всім вам подякувати, в першу чергу дійсно, що USAID сьогодні допомагає нам, нашим аграріям рухати цей напрям, і це дуже важливо. Також дуже дякую і міністерству, яке включається, і рибагентству, і водагентству.  Я вважаю, що все ж таки треба об'єднати наші всі зусилля для того, щоб ми, скажемо, не сварилися, а робили добру справу для всіх аграріїв.

Ну, і велике дякую всім аграріям, які все ж таки спромоглися, об'єдналися, це зараз дуже важливо, і створили такі об'єднання, рухають вперед і економіку і розвивають саме аграрний бізнес.         

Дякую всім. Комітетські слухання я завершую і будемо сподіватися, що максимально швидко ми вирішимо всі нагальні питання наших аграріїв. (Оплески)

 

_______________. Дуже дякуємо вам.

Шановні колеги, у нас іще одна є панель в рамках меліоративного форуму, вже не  в рамках комітетських слухань. Вона присвячена  тому, що ми запросили сюди виробників, причому національних виробників, меліоративного обладнання. Це буде  міні  така, пів години всього. Її проведе мій колега  (Не чути), ви знаєте його, він меліоративний радник.

А зараз я пропоную зробити спільне фото, тому що такого сильного форуму, такої сильної секторальної зустрічі я не пам'ятаю і думаю, що це буде історична подія. Запрошую тут разом, щоб ми зробили спільне фото.

 

_______________. Шановні колеги, шановні наші гості, учасники! Сьогодні дуже багато звучить: насосні станції, меліорація, відновлення. Але є ті люди, без яких це не працює. Це наші виробники, це наші дилери зрошувального обладнання. Я хочу їх зараз запросити, деяких з них на сцену.

Будь ласка, Ілля Жемелінський – ТОВ "Варіант Буд", Сергій Савранський –  ТОВ Netafim, Олег Куракін – "Іррігатор", Максим Калайда ТОВ "Рейн Технолоджі". Володимир Ковальський, Єрьоменко Володимир – ТОВ "Укргазифікація". Прошу підійти на сцену.

Шановні спікери, присідайте, будь ласка. Шановні колеги, сьогодні і вчора, і вже другий рік триває…

 

_______________. Дуже швидко скажу. Смотрите, сейчас буде панель, і  після цього в 13:00 буде обід, його вже накривають. Вибачте.

 

_______________. Дякую, Сергію.

Реформа меліорації – це не лише законодавчі зміни, це не лише організації водокористувачів, які на сьогоднішній день склали критичну масу, але вони не можуть розвиватися без одного – без нового обладнання, без реконструкції і модернізації систем, без нових технологій.

І сьогодні я хотів би наших спікерів, а також колег, які сьогодні знаходяться в цьому залі, обговорити питання, яка проблематика у нас сьогодні є у сфері ринку зрошувально-осушувального обладнання, технологій і що треба зробити на законодавчому рівні, або що ви хочете почути від донорів, що треба зробити, щоб завести в Україну нові технології або виробляти в Україні  новітні системи зрошення, осушення і що для цього потрібно.

Будь ласка, у нас вільний мікрофон, давайте.

 

КАЛАЙДА М.С. Доброго дня, вітаю вас. Мене звати Максим Калайда, я засновник компанії "Рейн Технолоджі". Ми вже 14 років займаємося обладнанням для зрошення і маємо там клієнтів різних в регіонах, і так виходить, що в цьому році, і в тому із-за посухи у нас з'являються клієнти зі Львова, з Житомира, тобто акценти трошки змінилися в бік, скажімо, таких регіонів, де ніколи ніхто нічого не зрошував.   

Дивіться, з приводу обладнання треба прийняти стратегічне рішення, я думаю, фермерам і вирішити одразу, що поливати все одно потрібно,  принципово. Тому що у нас є така проблема, що обладнання потрібно терміново під якийсь конкретно проект ось саме зараз і купують те, що є на складі, чи те, що швидко в доступі, а такого стратегічного бачення там на 5 років, 10 рідко в кого є. Тому для фермерів принципово треба вибрати для себе позицію, що ми зрошуємо ось таку площу і підбирати максимально енергоефективнне обладнання. 

Я  ось нещодавно був на форумі в Європі і ми обговорювали питання, основне питання це було  скільки коштує кіловат. І немає значення, який виробник, там, український чи європейський, якщо він енергоефективний, тобто якщо там кіловат дешевше, це  є важливо для товаровиробника, тому що для нього бути конкурентом на світовому ринку,  конкурентну ціну мати – це дуже важливо. Тому вибирайте максимально енергоефективне. Це ось така порада.

 

_______________. Дякую.

І на сьогоднішньому фоні, що у нас є енергетична криза, будь-яка технологія нова, вона зразу заходить з енергоефективністю. Тобто ми не можемо впроваджувати те, що було раніше, старе, неенергоефективне. В нас на сьогоднішній день дійсно є проблема з електрикою і в  нас є питання в тому, як забезпечити насосні станції, дощувальні машини з електричними приладами, електрикою. Тому хочу сказати, є у нас крапельне зрошення, яке вважається теж енергоефективним, але без електрики воно теж не працює.

Олеже.

 

КУРАКІН О.В. Так. Я представляю компанію "Іррігатор Україна". На сьогоднішній день це найбільший виробник крапельного зрошення в Україні. І ми підходимо комплексно до проблеми водопостачання. Тобто тут зараз присутні багато ОВК і ми можемо бути корисними в якому плані, тому що наша компанія може проектувати і видавати повністю проєкти на реконструкцію насосних станцій, на реконструкцію водогонів. Ми маємо і фахівців, і техніку необхідну, і також все необхідне обладнання. Наша компанія – це дочірнє підприємство ізраїльської корпорації Меtzer, яка представлена у всьому світі, і ми намагаємось запроваджувати всі самі інноваційні технології ізраїльські зараз в Україні.

Стосовно енергоефективності. Як правило, при реконструкції насосних станцій ми завжди використовуємо  і плавний пуск, і частотні перетворювачі для того, щоб зменшити енергонавантаження, по-перше, і тому що як би вартість електроенергії збільшується і її треба економити, і також інші як би засоби. Тут по декількох ОВК я чув:  вони використовують дощувальні машини. Але наша компанія має досвід робити гібридні системи, тобто управління дощувальними машинами, закривати косинки, які не покриває дощувальна машина, закривати її крапельним зрошенням. І все це управляється з одного контролера і як би можливість вносити і через крапельне зрошення і через дощувальні машини добрива. Тому, будь ласка, звертайтесь, будемо раді вам допомогти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олеже.

Ви правильно сказали, що крапельне зрошення допомагає дощувальним машинам закривати косинки. Тому я хочу перейти до виробника дощувальних машин ТОВ "Варіант".  Ілля, будь ласка.

 

ЖЕМЕЛІНСЬКИЙ І. Доброго дня. Я, може, буду трошки не в ракурсі коментарів попередніх моїх колег, у тому числі, колеги, хто ще коментував, що закриваються безпосередньо ділянки, які не перекриваються дощувальною машиною – це …(Не чути), який був реалізований в Одеському регіоні. Дякую.

Що я хотів сказати, ви вчора і сьогодні як представники аграрних підприємств, як представники ОВК стикалися, слухали, спілкувалися між собою відносно того, що турбує вас, чим ви живете. Ми як виробник дощувальної техніки в Україні ми також живимо трошки в іншій іпостасі,   нас турбує інше питання. Енергетика зараз вона актуальна для всіх, енергозбереження – це актуальне питання вже піднімається, мабуть, років 12 чи 14…

 Що відбувається зараз у нас, дивіться, 2021 рік, системи дощувальної техніки, які були в Україні, сумарно, загальний ринок дощувальної техніки в Україні складав біля 600 одиниць. 2023 рік – 62. Наш обсяг нашого ринку, де ми працюємо, впав в 10 разів. Якщо до цього ми з колегами могли там стикатися на великих тендерах, де 15, 20, 50 одиниць машин за поставку там за рік, це було цікаво для нас, то зараз я знаю кожну машину, кожне підприємство, куди поставили мої колеги у 2022-2023 роках. Конкуренція між нас просто колосальна. На даний час ми як виробник, єдиний виробник в Україні дощувальної техніки, в мене працює 300 людей, 354 людини працює в Ужгороді, в Харкові, в Мукачевому, в Хмельницьку. Я розумію, що я не можу стояти на місці. Немає електрики, зрозуміло, немає електрики, вихід такий самий, як у вас – купити генератори, тому що без електрики я працювати не можу. Нема бронювання, пішли по Мінеконом –  відмова, пішли там Мінстрат, Міноборони – відмова. Зараз йдемо по Мінагро, шукаємо варіанти. Тому що не забронювавши людей, ми працювати не можемо.

Єдине те, що зараз нам заважає навіть просто утриматися в загальному форматі, вже коментуючи, що рівень того, що ми виробляємо, в Україні ми продаємо десь відсотків 40 по дощувальній техніці. Інша дощувальна наша техніка йде в Європу, в основному …(Не чути) Єдине, що мені тут зараз заважає по українському ринку, це його обсяг, маленький обсяг. Якщо ми  до цього у 2021 році наше виробництво могло 20 машин виробити за один місяць, то зараз у нас взагалі за рік загальне замовлення – 20 машин.

Тому, дякуючи Мінагро, минулого року поновлення Постанови 1070, направлене яке було на вас, на вашу підтримку для ОВК, на підтримку фермерських господарств, дякуючи Мінекономіки, з цього року запустила, поновила програму 130 Постанови, дякуючи USAID Агро, яке з минулого року, особливо з …(Не чути) періоду також взяло на себе забезпечення грантових програм. Ви почали себе краще почувати, у вас з'явилися кошти, ви починаєте замовляти. Тому чим краще, чим стабільніше буде ситуація у вас, тим простіше, тим комфортніше буде у нас як у виробника в Україні.

Дякую.

 

_______________.  Дякую, Ілля.

Дійсно, виробники аграріїв знаходяться в однакових умовах з електрикою, з водопостачанням, з проблемами з ПДВ, з бізнесом. Але це можна порахувати проблеми: раз, два, три. Можна порахувати насосні станції, можна порахувати кількість кілометрів каналів, але навіть я не знаю, скільки у нас є кілометрів трубопроводів, тому що це, мабуть, мільйони кілометрів.

І я хочу передати слово Володимиру, виробникам трубопроводів. Скажіть, будь ласка, як нам зараз відновитися для ОВК або для аграріїв будь-якому, що треба зробити. Колеги сказали, що треба мати стратегічне бачення. Наскільки ви можете забезпечити ринок, ваші колеги з трубопроводами і в даний момент, як швидко ми можемо це зробити. Оскільки, наприклад, ми як USAID Агро оголошуємо тендери, у нас є короткострокові договори і нам треба це зробити швидко.

Будь ласка.

 

_______________. Доброго дня, дуже дякую за надане слово та запрошення. Я є співвласником товариства "Укргазифікація Південь". Ми вже працюємо понад 20 років і окрім виробництва труб ми виконуємо і зварювально-монтажні роботи та проектування об'єктів будівництва. На даний час, ви правильно сказали, що тисяча кілометрів трубопроводів, які потрібно буде реконструювати або замінювати. Але на даний час, на жаль, склалася така тенденція на нашому ринку виробників труб, що дуже багато на зараз деякими заводами використовується вторинна сировина. І ми потім на протязі вже 3-4 років останніх дуже часто до нас звертаються фермери, в яких пориви, і це відбувається в поливний сезон. Дуже важко, коли вже трубу уклали в землю і йде поливний сезон, потім її викопувати, ремонтувати і таке інше. І от у зв'язку із економічною кризою і у зв'язку з тим, що на ринку з'явилося дуже багато вторинної сировини, останні роки з'явилася така проблема. І я як виробник, який  окрім виробництва труб виконуємо роботи, я б хотів дати рекомендації в плані жорсткого контролю якості поставлених партій труб. Це не залежить, хто виграє конкурс. От колега до мене сказав, що були великі тендери і участвували усі в цих тендерах. Також виходить і у нас серед виробників, хтось може дати дешевше, хтось може дати дорожче. Але це не повинно впливати на якість для ОВК. Тому що коли зараз пройдуть масово конкурси для ОВК і деякі заводи, які можуть гратися з якістю і таке інше, це призведе до того, що в поливний сезон, коли почнуться масові пориви, це, на мій погляд, буде колапс.

Тому моя порада при масовому проведенні конкурсів заміни магістральних трубопроводів проводити жорсткий контроль якості незалежною лабораторією. Я хотів би підчеркнути, саме незалежні лабораторії, і фонд USAID, який проводить конкурс, він не повинен погоджувати це з переможцем конкурсу, в якій лабораторії будуть проведені ці випробування. Тому що коли це проходить, то якось дивно, туди приїжджають представники і починають розмовляти з лабораторією, а чому так, а у нас труба хороша. Дуже часто, коли реветься труба, дзвонять фермера, просять, будь ласка, замініть неякісну продукцію, а представники виробника відповідають, у вас неправильно виконували зварювальні роботи. Хоча це абсурд. Або ви знаєте, у вас робочий тиск 10 атмосфер, а от у вас дали на 5 хвилин 12 атмосфер і труба порвалася. Але труба поліетилен ПЕ-100 ніколи не порветься, коли буде піднятий мінімальний тиск на пів години. А от вторинна сировина, яка не має коефіцієнту запасу міцності, звісно, таке пройде.

Тому моя порада з боку конкурсу  USAID, це незалежний контроль якості партії труб, які будуть поставлятися на замовника. А з боку ОВК, хоча у них і так дуже багато проблем,  які на яких  висять, але моя порада –  це заключити договір з технаглядом, який при поставці труб буде чітко перевіряти зварювально-монтажні роботи, буде чітко перевіряти якість продукції. Якість продукції в якому сенсі? Тобто є основні вимоги ДСТУ, це товщина стінки, це діаметр труби, і якщо діаметр труби, наприклад, 225-ї чи 315-ї на 5-10 сантиметрів менше, це вже порушує норми ДСТУ і така труба не повинна експлуатуватися. І саме це повинен робити професіонал, з яким заключений договір. Тому що поставлена труба, є підрядник, який виконує роботи. Добре, поставили трубу, але не проконтролювали її якість. Тому що окрім лабораторії, яка зробить основні випробування, є ще багато підводних каменів, які можуть бути на трубі. Це внутрішні дефекти всередині труби, які через вторинну сировину всередині труби є щілини, є пори і таке інше. І професіонал, технагляд це побачить і він не дасть експлуатувати таку трубу, і виконувати зварювально-монтажні роботи.

І тому такими заходами, як контроль якості лабораторії та контроль якості технічним наглядом, якщо це можливо, хоча б лабораторія, це обов'язково, воно вже на 80-90 процентів забезпечить кращу якість. Але технагляд, це було б дуже добре  теж. І тоді це буде відкрита, чесна гра з боку виробників, яка дозволить якісно експлуатувати трубу. Тому що поліетиленова труба, ми перші отримували технічні умови в Інституті Патона і особисто Борис Євгенович Патон допомагав у випробуваннях технічних умов на трубу. Ми провели випробування 10 атмосфер труби, а витримувала вона 14 атмосфер, тобто на чотири атмосфери більше. Тобто там запас міцності величезний і труби експлуатуються по 50-60 років. Якщо зробити ці заходи, то не буде жодної проблеми ні в ОВК, ні потім якісь претензії до конкурсу, а виробники будуть старатися більш якісно виготовляти товар.

 

_______________. З такими умовами і виробники, які роблять неякісну продукцію, просто відійдуть.

 

_______________. Ні, вони зразу не відійдуть. Вони відійдуть пізніше, коли щось пройде не так. Але у вас вже буде перелік того, хто цим може бавитися. І у нас як у виробників. третій пункт, дуже велика проблема з виробництвом у зв'язку з електроенергією. Тому що труби великих діаметрів потребують 800 тисяч кіловат, і такі генератори поки що в Україні, я не знаю, начебто ніхто з виробників собі не дозволив ще виробляти трубу.

 

_______________. …(Не чути) труб це майже безперервний процес. Тобто не може виробництво на  трубі пів метра зробили і все.

 

_______________. Да, і 6 годин прогрів лінії. А коли нема світла… Тому коли проводиться конкурс і є жорсткі строки поставки, моя остання порада, щоб я не затримував вас, це, можливо, розглянути можливість деяких заводів, які будуть поставляти продукцію. Тому що це дозволить виконати строки поставки і не замикатися на одному виробнику, який просто може не встигнути, а від цього постраждає ОВК. Як це юридично розглянути, це важко, я розумію, але, можливо, таке розглянути в даний час.

 

_______________. Я би хотів трішки доповнити. Дійсно, проблема в тому, що одне видається за інше. Тобто є труба в діаметрі, а є її внутрішнє наповнення. Тому є трубний матеріал, а є плівочний матеріал. У нас є виробники, котрі роблять труби з плівочного матеріалу, а він розрахований для пакетів, а не для труб, хоча вона так само виглядає, але властивості інші, комбайн зверху наїхав на землі, вона продавилася і вже не та.

А з приводу вторинної сировини, я вам хочу сказати, давайте будемо відверті, у нас багато вторинної сировини і Іррігатор  робить багато пластику, котрий треба переробляти, є багато пляшок, котрі треба переробляти,  це проблема. Переробка вторинної сировини – це те, що треба виносити на питання і це треба робити. Але на трубі, я вважаю, треба, котра з вторинної сировини, зробити таке ДСТУ, що вона, скажімо, до 4 атмосфер і вона з вторинної сировини, екоактивісти будуть купувати її спеціально для себе  і дешевше, тому що вона з переробленої сировини. Я, скажімо, сам ходжу в магазини і ношу з собою сумочку замість пакетів,  сортую сміття, тому для мене це якась принципова позиція.

 

_______________. Я згоден, що треба маркувати те, що не дешевше, а те, що вироблено з інших матеріалів, це буде чесно по відношенню до цього.

 

_______________. Да, якщо воно з іншого матеріалу, повинно написано бути, що  це вторинна  сировина.

 

_______________. Якщо тротуарну плитку робити з переробної, то нічого не станеться, а такий відповідальний, як магістральні трубопроводи, то там, звичайно, треба дотримуватися високої якості.

 

_______________. Дякую.

І хочу ще надати слово колезі, Максим. До нас заходять нові технології і ми хочемо все ж і для ОВК і для аграріїв в Україну завозити нові інструменти, нову продукцію. Будь ласка, скажіть, що ви думаєте про це і як це складно чи нескладно, звідки є ідея і хто рушійна сила для того, щоб  нові ідеї привозили: або це виробник, дилер, або  це аграрій?

 

_______________. Мене звуть Сергій Савранський, директор ТОВ "Нетафім Україна", це дочірнє підприємство світового лідера  краплинного зрошення Компанії Netafim, ізраїльська компанія. Виробництва в Україні у нас немає, ми повністю імпортуємо все  обладнання, вся лінійка обладнання виробляється компанією Netafim.

Дуже складно додати щось до попередніх спікерів. Я тільки хочу сказати, що яка наша місія? Ми не пропонуємо просто обладнання, бо це інструмент, ми пропонуємо технологію, яка повністю розкриває цей інструмент і повністю розкриває рослини. Ми сьогодні цілий день говоримо про воду, про воду, але рослині теж треба щось їсти, не тільки пити. Тому ми пропонуємо повністю весь цикл технологій з супроводом, це дуже важливо, беззаперечно, крапельне зрошення – це найенергоефективніший засіб зрошення. Але це не тільки система зрошення – це ще система живлення, це дуже важливо. Треба на це звертати увагу, тому що ви витрачаєте кошти не тільки на електрику, не тільки на воду, але і на добрива. Тому це, в принципі, дискусія вже інша. Взагалі коротенько так.

 

_______________.  Дякую.

Сьогодні в рамках третього меліоративного форуму ми вперше запросили виробників і дилерів зрошувального, осушувального  обладнання, які є рушійною силою саме модернізації. Я хочу… Наш формат не дозволяє запросити всіх, мабуть, панельну дискусію можна було від вікон починати, тому  що… Я хочу надати слово нашим колегам. Хто хоче ще сказати, будь ласка.

 

КОВЕРНИК В.  Колеги, доброго дня. Віталій Коверник – виконавчий директор компанії (нерозбірливо). Ми сьогодні багато говорили про необхідність інноваційного відновлення меліоративних мереж. Це саме той напрямок, з яким ми хочемо зайти в Україну на початку 2025 року, тобто наступної весни ми хочемо. Якщо хлопці зможуть показати один слайд, це буде сучасна суцільна безшовна труба, яка буде вироблятися з композитного матеріалу безпосередньо в місті її використання. Вона буде в п'ять разів легше сталі, але за міцністю вона буде використовуватися як Х-52, вона буде міцніша ніж ця труба. Машина може витворювати будь-який рельєф на полі, витримувати тиск робочий до 150 атмосфер в залежності від потреб. Якщо не потрібно, можна зменшити, це відповідно буде впливати на вартість труби.

Це матеріали, які зараз знаходиться  більше 50 патентів у 70 країнах світу. Ми заводимо цей продукт, цей проект в Україну перші серед країн  Європи. Далі плануємо масштабування на країни Східної Європи. І це та технологія, яка може дозволити нам швидко масштабувати і використовувати потреби меліорації в Україні, адже швидкість побудови такої труби 8 кілометрів на добу. Тобто ви можете 8 кілометрів на добу будувати протягом одного дня. Привозиться 2D-матеріал на поле, відразу за допомогою машини, яка працює на дизелі або на бензині, подається стисле повітря, задувається смола між зовнішнім та внутрішнім шаром оболочки і через 2-3 дні повністю готова труба до використання, яка буде відповідати всім вашим потребам.

 Тому це та технологія, яку ми будемо презентувати весною наступного року, дуже буде потрібна підтримка держави, адже труби, які будуть проходити через ОТК, буде потрібно узгоджувати, дуже потрібна буде підтримка USAID, тому що це технологія інноваційна, треба буде попрацювати разом, щоб український виробник міг мати можливість швидко і якісно доставляти воду з точки А до точки Б з такою технологією.

Дякую.

 

_______________. Дякую.

Шановні колеги, чи є у когось ще слово?

Але хочу сказати і подякувати, мабуть, всім виробникам, які сьогодні присутні, ви теж незламні, ви працюєте на меліорацію, ви також працюєте на інші сфери, на комунальне господарство, забезпечення, все одно ви  пов'язані з водою. Ми бачимо, що температурні режими у нас б'ють рекорди. Сьогоднішня наша зустріч також додала градуса температурі, я так думаю, що все ми переможемо будь-яку навалу, і російську, і супротив наших опонентів. Але це заради того, щоб аграрії, щоб Україна була вільною, багатою і завжди із зрошенням і осушенням.

І хочу сказати, колеги з Harvest, сьогодні ви маєте можливість побачити всіх, хто є на ринку виробників, всі ОВК, які сьогодні створені. Я хочу сказати, що ОВК буде більше, буде більше  навантаження на виробників і, я сподіваюся, що разом з вами, з Міністерством аграрної політики, з Верховною Радою на законодавчому рівні дозволимо зрушити цю систему і дозволити виробникам забезпечити ОВК якісною продукцією, а ОВК отримувати врожай, а врожай дає Україні добуток і достаток. Слава Україні! Дякую всім.

Сергію.

 

_______________. Дивіться, у нас пропозиція така, давайте меліоративний форум завершувати. Ми спілкуємося постійно, питання можна задавати постійно – сьогодні, завтра і післязавтра, для цього ми і запросили всіх виробників. Вся інформація є, сфотографуйте і питайте.

І я пропоную продовжити розмову за обідом, тому що їхати потрібно. Я розумію, що тут і тижня для меліоративного форуму мало, наступного разу подумаємо. Але цей меліоративний форум зараз є закритим. Дякую всім. (Оплески)