СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 17.10.2024, протокол № 160

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ НА ТЕМУ:

«РЕФОРМУВАННЯ РИБОПРОМИСЛОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ»

Відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, 9 жовтня 2024 року проведено комітетські слухання на тему: «Реформування рибопромислової галузі України: перспективи та виклики».

Під час обговорення аналізу поточного стану та тенденцій розвитку галузі рибного господарства в Україні учасники слухань відмітили наступне.

Завданнями галузі рибного господарства є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх добування (вилов), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також збереження видового біорізноманіття.

Потенційні ресурси річкових вод України становлять в цілому близько 209,8 млрд куб. м. (разом з р. Дунай). Річковий басейн Дніпра є найбільшим в Україні. Україна має достатньо значні запаси поверхневих вод, площа яких складає 24,2 тис. км2, а також має вихід до Азовського та Чорного морів.

Орієнтовно фонд рибогосподарських водних об’єктів складає більше 1,0 тис. водосховищ, які займають площу 890 тис. га, 46 тис. ставків площею 290 тис. га, 5,5 тис. озер на площі 189 тис. га та 52,3 тис. річок протяжністю 180 тис. км. Крім того, площі прибережних ділянок Чорного та Азовського морів складають 8 млн. га, а затоки та лимани майже 1 млн. гектарів.

В Україні також відслідковується тенденція до збільшення обсягу споживання рибної продукції на душу населення з 8,6 кг у 2015 році до 10,8 кг у 2017 році та 13,2 кг у 2021 році, що в основному пов’язано із збільшенням імпорту риби та рибної продукції до країни. Тим не менш, за весь період незалежності в Україні не вдалося досягнути середньосвітового рівня споживання риби та рибної продукції.

Водночас було наголошено, що в силу різних причин значна частина українського вилову водних біоресурсів та виробництва продукції аквакультури знаходиться в тіні. Зокрема, невирішеною залишається проблема незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства (ННН-рибальства), яке значно впливає на ефективність управління рибальством в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах). Однією з найвагоміших причин виникнення такої ситуації у галузі рибного господарства є відсутність належного контролю за походження водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, та їх обігом.

Простежуваність рибної продукції сприяє отриманню інформації про історію, джерело походження та придатність до споживання водних біоресурсів та продукції, виробленої з них, є інструментом регулювання, що дозволяє забезпечити законність походження водних біоресурсів та продукції.

Незважаючи на вищезазначене Мінагрополітики та Держрибагентством вживаються всі можливі заходи щодо виконання у період воєнного стану своїх основних функцій з охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства. Зокрема розроблено ряд законопроектів направлених на розвиток галузі рибного господарства, залучення інвестицій та запровадження системи простежуваності водних біоресурсів та/або продуктів виготовлених з водних біоресурсів.

На сьогоднішній день, основними проблемами, що перешкоджають сталому розвитку рибного господарства є:

-виснаження промислових запасів більшості видів водних біоресурсів, низький рівень їх штучного та природного відтворення;

-значний негативний антропогенний вплив на водні екосистеми через гідробудівництво, зміни клімату та забруднення, що призводить до деградації природних біоценозів;

-високий рівень імпортозалежності;

-високий рівень незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства (ННН-рибальство);

-відсутність належної простежуваності походження та обігу водних біоресурсів та продукції з них на ринку: від вилову (вирощування) – до їх реалізації;

-недосконалість системи збору статистичної інформації;

-неврегульованість механізмів надання в користування частини водних об’єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для облаштування плавучих рибницьких садків та інших форм ведення аквакультури;

-низький експортний потенціал та обмежена географія експорту рибної продукції національного виробництва.

Водночас для врегулювання частини зазначених проблем та розвитку галузі рибного господарства доцільним є залучення інвестицій до розвитку аквакультури, а саме двох несправедливо недооцінених напрямків, таких як спеціальні товарні рибні господарства та садкове рибництво.

Маючи в наявності надзвичайно велику кількість доступних поверхневих вод, Україна має надзвичайні перспективи для масштабування виробництва водних біоресурсів при правильному підході та раціональному використанню водойм.

Одним з векторів розвитку аквакультури є стимулювання розвитку СТРГ, як унікальної форми ведення господарської діяльності, що дозволяє використовувати водойми, такі як водосховища комплексного призначення, недоступні для отримання в оренду для цілей аквакультури та непридатні для ведення промислу, через низький рівень розвитку популяцій цінних видів водних біоресурсів.

Заключення договору СТГР дозволить використовувати водні біоресурси у водоймі без необхідності отримання в оренду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, за рахунок цілеспрямованого вселення молоді цінних видів риб, проведення меліоративних заходів та охорони водних біоресурсів зі сторони суб’єкта господарювання.

Таким чином законодавче врегулювання діяльності СТРГ дозволить використовувати недоступні для класичної форми ведення рибництва та рибальства водойми, підвищити продовольчу безпеку України, дозволить створити нові підприємства в сільській місцевості, що призведе як до наповнення місцевих бюджетів так і створенню нових робочих місць.

Окремо слід відмітити також і позитивний екологічний вплив такої діяльності, адже зариблення таких водойм в основному відбуваються рослиноїдними рибами (білий та строкатий товстолоби, білий амур), які є природними меліораторами та значно покращують загальну екологічну складову та біорізноманіття водойм шляхом боротьби з цвітінням води, заростанням водойм вищою водяною рослинністю і як наслідок попереджають замулювання. Ще один опосередкований позитивний ефект – розвиток класичної ставової аквакультури через збільшення попиту на молодь цінних видів риб для зариблення, адже ця молодь вирощується виключно в умовах аквакультури.

Врегулювання механізмів залучення інвестицій та надання в користування частини водних об’єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для облаштування плавучих рибницьких садків та марикультури також необхідне рибному господарству України.

Наявність великої кількості акваторій як в природних та штучних континентальних водоймах так і на узбережжі морів дозволяє створити значну кількість садкових господарств та підприємств з вирощування мідій, устриць, креветок, тощо.

Водночас, проблематика походження та обігу водних біоресурсів та продукції з них та недосконалість системи збору статистичної інформації може бути вирішена шляхом створення прозорих механізмів забезпечення простежуваності шляхом впровадження електронної системи походження водних біоресурсів та продукції з них, яка є компонентом загальної Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства. Це дасть змогу отримати весь спектр інформації та відомостей про операції з водними біоресурсами та продукцією, виробленою з них таких, як добування (вилов), вивантаження, транспортування, переробку, продаж (реалізацію), утилізацію, експортно-імпортні операції з таким ресурсом тощо, в результаті здійснення промислового рибальства або аквакультури.

Наявність такої системи простежуваності, за рахунок її відповідності системам та нормам ЄС, дозволить значно спростити вихід української продукції на ринок Європи. Таке спрощення значно підвищить експортний потенціал для рибного господарства України, а за рахунок доступного потенціалу до розвитку галузі аквакультури стане стимулом для масштабування існуючого виробництва та відкриття нових підприємств. Слід зазначити, що для ринку Європи найбільш цікавими є особливо цінні види риб, такі як осетрові, лососеві, судак, сом, а також об’єкти марикультури, що традиційно вирощуються в контрольованих умовах, таких як садкові господарства. Тобто наявність системи простежуваності, в комплексі з наданням можливості залучення інвестицій, передбачених законопроектом 8119, може створити умови для значного поштовху розвитку галузі рибного господарства України.

Запровадження електронної системи та боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством забезпечить збільшення економічного потенціалу, гарантуватиме рівні права доступу до спільного обмеженого ресурсу, спростить умови бізнесу для суб’єктів господарювання, сприятиме мінімізації корупційних ризиків, дасть поштовх для подальшого розвитку рибного господарства країни, а також сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу.

Учасниками слухань було зазначено щодо необхідності законодавчого врегулювання наступних актуальних питань:

- механізмів надання в користування частини водних об’єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для облаштування плавучих рибницьких садків та інших форм ведення аквакультури;

- запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів;

- запровадження основних правових, економічних та організаційних засад забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, а також, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї з метою забезпечення сталого управління водними біоресурсами, запобігання незаконному, непідзвітному, нерегульованому рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню і охороні водних біоресурсів, а також захисту прав та економічних інтересів суб’єктів господарювання;

- впровадження в національне законодавство сертифіката походження водних біоресурсів (Certificate of Origin), сертифіката вилову водних біоресурсів (Catch Certificate), сертифіката реекспорту водних біоресурсів (Re-export Certificate), документа про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції наявність яких є обов’язковою для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час здійснення експортно-імпортних операцій та реекспорту.

В рамках обговорення продовження законодавчого унормування впровадження реформи у рибопромислової галузі, за ініціативи народного депутата України, голови підкомітету з питань економічної та фінансової політики в аграрній галузі Артемом Чорноморовим було порушене питання про відсутність системного підходу при визначенні повноважень органів державного нагляду (контролю) та не здійснення детального аналізу функцій всіх органів державного нагляду (контролю) урядом.

Ним до розгляду запропоновано одну з ключових проблем при веденні господарської діяльності у рибній галузі, а саме, недотримання вимог рамкових законодавчих актів при встановленні повноважень органів державного нагляду (контролю) призвело до запровадження перехресного нагляду (контролю) за веденням господарювання з вилову біоресурсів, що здійснюють ряд державних контролюючих органів.

Державний нагляд (контроль) має здійснюватися за принципами неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення контрольних заходів різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того ж питання.

Однак, на сьогодні наглядові (контрольні) функції у сфері охорони водних біоресурсів дублюються між Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Державною екологічною інспекцією України. Крім цих органів, наглядові (контрольні) функції мають Державна прикордонна служба України (Морська охорона) та Управління авіації та поліції на воді Національної поліції України (водна поліція).

Дублювання повноважень з державного нагляду (контролю) у сфері охорони водних біоресурсів призводить до розпорошення бюджетного фінансування і, як результат, до зниження ефективності природоохоронного нагляду (контролю).

Крім того, таке дублювання повноважень не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та створює надмірне навантаження на суб’єктів господарювання. Такій нагляд (контроль) практично унеможливлює ведення повноцінної діяльності рибалками (за один день виходу рибсудна на воду, воно проходить чотири перевірки, що унеможливлює здійснення вилову (добування) водних біоресурсів та завдає збитків суб’єктам господарювання та в цілому бюджетам всіх рівнів).

Для фахового, справедливого та професійного здійснення контрольних функцій, учасниками слухань було зауважено про доцільність покладення повноваження за здійсненням нагляду (контролю) за веденням господарської діяльності та збереженням водних біоресурсів на Рибоохоронний патруль, що діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань рекомендують:

І. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. З метою неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання:

- звернутися до Прем’єр-міністра України щодо приведення у відповідність міністерствами та підпорядкованих ним центральними органами виконавчої влади (зокрема, Управлінням авіації та поліції на воді Національної поліції України, Рибоохоронним патрулем, Державною прикордонною службою України, Державною екологічною інспекцією України) всіх своїх нормативно-правових актів згідно чинного законодавства в частині перетину повноважень і функцій з контролю, нагляду та перевірок, зокрема доручити:

1) Держекоінспекції та Міністерству внутрішніх справ привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»;

2) Держекоінспекції переглянути Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 р. № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 р. за № 350/34633, та привести його у відповідність до чинного законодавства;

- внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, що регламентують правила здійснення контролюючих функцій Управлінням авіації та поліції на воді Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної екологічної інспекції України.

3. Під час підготовки проектів законів реєстр. №№ 8119 та 9545 до другого читання розглянути можливість врахування пропозицій та зауважень, висловлених учасниками комітетських слухань, зокрема, в частині:

1) передбачення права інвесторів на автоматичне продовження дії договору про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах;

2) надання суб'єктам рибного господарства, що здійснюють спеціальне товарне рибне господарство на підставі режимів рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, затверджених до набрання чинності цим Законом, права на укладення договорів про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах без проведення  аукціону;

3) визначення повноважень Кабінету Міністрів України на затвердження порядку укладення договір про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах без проведення  аукціону на підставі раніше затверджених режимів рибогосподарської експлуатації водного об'єкта;

4) узгодження положень проектів Законів із положеннями проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру» (реєстр. № 10161);

5) відновлення в законодавстві положень щодо можливості використання водних біоресурсів без встановлення ліміту;

6) визначення можливості укладання договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) строк дії якого не може перевищувати п’яти календарних років.

4. Розглянути та рекомендувати до розгляду в другому читанні Верховною Радою України проект Закону України «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів», реєстр. № 9545 від 31.07.2023.

5. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, спрямованих на розвиток рибного господарства, боротьбу з ННН-рибальством, пришвидшення інтеграції України з ринками країн ЄС і розвиток взаємної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також адаптації національного законодавства до європейських вимог, забезпечити їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

ІІ. Кабінету Міністрів України:

1. Забезпечити неухильне виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з метою максимального використання можливостей, які відкривають асоціативні відносини з Європейськими Союзом щодо нарощування експорту риби та рибопродукції на ринки ЄС.

2. Забезпечити розроблення та прийняття підзаконних нормативно правових актів направлених на впровадження цифрових технологій, залучення інвестицій в галузі рибного господарства України, забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції виробленої з них та боротьбу з ННН-рибальством.

III. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

1. Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України підзаконні нормативно правові акти направлені на впровадження цифрових технологій, залучення інвестицій в галузі рибного господарства України, забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції виробленої з них та боротьбу з ННН-рибальством.