Стенограма виїзних комітетських слухань на тему: "Актуальні проблеми аграріїв на прифронтових територіях" (10 червня 2025 року, м. Запоріжжя)

 

СТЕНОГРАМА

виїзних слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Актуальні проблеми аграріїв на прифронтових територіях"

10 червня 2025 року, м. Запоріжжя

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

_______________. Шановні пані та панове, розпочинаємо комітетські слухання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: "Актуальні питання аграріїв на прифронтових територіях".

(Лунає Державний гімн України)

Щодня ми вшановуємо пам'ять захисників та захисниць, які полягли у боротьбі за єдність, свободу, територіальну цілісність та незалежність України. Одночасно ми згадуємо і багатьох цивільних українців, які загинули від обстрілів та катувань країни-терориста. Тож склонімо наші голови.

(Хвилина мовчання)

Вічна пам'ять загиблим. Прошу сідати.

До слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Васильович Гайду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники сьогоднішніх слухань, аграрії! Сьогодні ми працюємо в місті Запоріжжі з нашим комітетом. Дійсно, Запоріжжя – це  місто, яке максимально близько сьогодні знаходиться від лінії фронту, і всі аграрії в реальності бачать всі великі проблеми і працюють під обстрілами, ризикуючи життям і життям... і ризикують життям люди, які виходять в полі працювати. Тому для нас дуже важливі саме питання, які ми продовжимо розглядати, бо в різних регіонах  буваємо і спілкуємось по проблемним питанням, але важливо теж сьогодні і вислухати вас про ті проблеми, можливо, ті, про які ми ще не знаємо. Так що я вас запрошую відверто розмовляти з нами, якщо це буде в наших силах, ми стовідсотково будемо в цьому допомагати.

Сьогодні на комітетських слуханнях присутні мої колеги народні депутати Рудик Сергій Ярославович, Соломчук Дмитро Вікторович, також перший заступник міністра аграрної та земельної політики Висоцький Тарас Миколайович, представники міста, військової адміністрації і аграрії.

Сьогодні ми також вранці були на одному з товариств, "Преображенське", поспілкувалися з засновником та директором цього підприємства, побачили фактично, які труднощі сьогодні  є на прифронтових територіях. І що хочу сказати, що для нас всіх це велика честь сьогодні бути з вами. Воєнний час також став для нашої країни, для вашої області, дійсно, таким містом економічної стійкості, соціального виживання, і відповідно це стосується всіх громад на прифронтових територіях.

Сьогодні в зоні бойових дій працюють підприємства, які кожного дня стикаються з ризиками, обстрілами, розмінуванням, знищенням техніки, зірванням логістичних ланцюжків, а подекуди і відсутністю елементарних умов для виробництва. Очевидно, що таким господарствам потрібно реальна цільова довгострокова підтримка з боку держави. Ми як народні депутати і члени профільного комітету усвідомлюємо нашу відповідальність в цьому, наш обов'язок не лише чути проблеми аграріїв, а пропонувати конкретні механізми їх втілення, які будуть ефективно працювати в умовах війни.

Ми розуміємо ситуацію тих фермерів, які були змушені залишити свої господарства на тимчасово окупованих територіях. Саме тому Верховна Рада ухвалила законопроект 12148 про замороження кредитних зобов'язань підприємств, які втратили доступ до своїх активів внаслідок окупації. Це конкретна відповідь держави на запит бізнесу, який не погодився працювати під окупаційною владою і обрав шлях відновлення на підконтрольній території. На жаль, цей законопроект зараз на підписі у  Президента, і ми сподіваємося, що найближчим часом він буде підписаний.

Також не менш гостро стоїть питання бронювання працівників. Фактично в кожному регіоні, де ми буваємо, про це говорять наші колеги, наші аграрії, сьогодні ця процедура залишається обтяжливою. Крім того, не вирішено питання бронювання фермерських господарств, які обробляють менше 500 гектарів землі. Ми неодноразово піднімали це питання перед урядом, Міністерством оборони, наразі позиція Міноборони залишається жорсткою. І всі ініціативи щодо пом'якшення в цих критеріях визнання підприємства критично важливими не підтримуються. Фактично це, як пояснюють військові, збереження мобілізаційного ресурсу. Ми це розуміємо. Але також хто ж буде годувати нашу країну хлібом? Це теж дуже важлива ситуація. В Кабміні між міністерствами завжди це питання піднімається. І я знаю, що Тарас Миколайович неодноразово теж піднімав на уряді це питання. Але сьогодні ми не відчуваємо підтримку з боку Міністерства оборони.

Також одне з болючих питань остається логістика, зокрема перевезення продукції з прифронтових територій. Сьогодні ми також, коли були на "Преображенському", бачили, скільки кілометрів потрібно їхати. А для того щоб доставити техніку для обробітку, потім зібрати вже врожай, ця логістика дуже багато коштує. І сьогодні це теж таке питання дуже відкрите і серйозне. Але ми вважаємо, що нам також потрібні нові механізми логістичної підтримки, і, можливо, у вас є теж в цьому напрямі якісь конкретні пропозиції.

Що стосується розмінування, то згідно з даними Мінагрополітики станом на травень 2025 року було обстежено близько 22,6 тисячі гектарів земель с/г призначення, з яких понад 11,8 тисячі гектарів фактично розміновано. За інформацією військових адміністрацій вже понад 12,6 тисячі гектарів повернуто до обробітку. Це дійсно, я вважаю, прогрес, але масштаби проблеми все ще достатньо великі.

Ми також знаємо, що у прифронтових територій є й інші не менш критичні питання: відсутність компенсації на втрату с/г земель, вилучених під фортифікаційні споруди, брак державної підтримки, відсутність доступу до пільгового кредитування навіть у державних банках, ускладнення переміщення аграрних підприємств на безпечні території.

Колеги, що я хочу сказати, це ті питання, які, в принципі, ми стикаємося в інших регіонах, але сьогодні ми хочемо вислухати від вас всі ваші болючі питання. Будь ласка, не стісняйтеся, висказуйтеся, ми будемо сьогодні працювати більше двох годин. Але я дуже прошу, дуже коротко, зжато, коли кожен буде брати слово, коротко і по суті висловлюватися, що ми не гаяли часу і максимально швидко пройшли.

Тобто я, в принципі, закінчив і відкриваю сьогоднішні комітетські слухання. І слово передаю Олені Юріївні. Будь ласка, Олена Юріївна, вам слово.

 

ЖУК О.Ю. Шановні народні депутати, шановні присутні агровиробники, шановні друзі! Від громади Запорізької області хочу вас привітати в незламному місті Запоріжжі. Я впевнена, що в кожній області, в кожному місці вам кажуть про те, що їх громада особлива, але Запорізька область – це найособливіша особлива. Ви це сьогодні частково вже побачили, частково ще побачите. Для нас дуже важливо, що ви сьогодні приїхали. Нашим агровиробникам є що сказати, є що запитати, є що показати і, дійсно, є чим пишатися.

Ще раз вітаю вас на запорізький землі. Для нас це дуже важливо. Мені б дуже хотілося, щоб сьогоднішня зустріч, на неї було виділено дуже багато часу, тому що дві години комітету – це багато, це дуже великий об'єм часу. Тому я всіх закликаю до конструктивних питань. Олександр Васильович тільки що окреслив, дійсно, найбільш притаманні всім областям, але у нас, звичайно, є притаманні лише нам питання. Тому я всіх дуже закликаю до конструктивної роботи. Плідної роботи. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, Олена Юріївна.

Я тоді до слова запрошую народного депутата Рудика Сергія Ярославовича. Будь ласка, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Шановні друзі, надзвичайно приємно повернутися в рідне для мене Запоріжжя, де я прослужив майже два роки в якості старшого офіцера, потім начальника відділу, потім начальника управління ЦВС ОК "Схід", а останній рік я був начальником відділення ЦВС оперативно-тактичне угруповання військ "Запоріжжя". 

З більшістю з вас я знайомий особисто і з вашими проблемами. Власне, через це, через ці знання, отримані в ході цих поїздок по всій прифронтовій території, я запросив своїх колег з аграрного комітету (уже в цивільному житті) для того, щоб почути вас, почути і прийняти рекомендації до всього парламенту і уряду за наслідками нашої сьогоднішньої роботи. Тобто процедурно це буде виглядати наступним чином. Всі пропозиції, які потребують врегулювання на рівні законодавчих і нормативних речей, будуть прописані нами по поверненню в Київ, проголосовані на черговому найближчому засіданні нашого аграрного комітету, і вони стануть предметом розгляду і всього парламенту, і уряду в цілому.

Так само хотів би подякувати тим колегам, які сьогодні приїхали. Хоча в Запоріжжі проживає 500 тисяч українців і українок, для багатьох, на превеликий жаль, чогось Запоріжжя виглядає набагато більш небезпечним місцем. Тому нас сьогодні рівно стільки, скільки ви бачите. Але це ні про що не говорить, серед нас присутні найкращі представники нашого парламенту. Тому що всі, хто не побоялися; всі, хто знайшли час в своїх графіках, а вони у всіх достатньо напружені, як ми розуміємо, заслуговують на повагу. Я хотів би від імені всіх присутніх подякувати своїм колегам, в першу чергу голові комітету Олександру Васильовичу Гайду, який представляє Миколаївщину, яка теж недалеко від лінії фронту, а на початку широкомасштабного вторгнення оркостанців була на самому передку.

Я хотів би подякувати Дмитру Вікторовичу Соломчуку, який поруч, по праву сторону від мене, народному депутату-мажоритарнику з Рівненщини, який, незважаючи на те, що він з самої що не є Західної України, багато місяців впродовж цієї війни їздить по прифронтових територіях, оскільки він ще і представляє благодійний Фонд підтримки сільгоспвиробників Говарда Баффета. І за те, що він сюди приїхав і привіз своїх друзів.

Я хотів би подякувати Тарасу Миколайовичу Висоцькому, першому заступнику міністра, який теж сьогодні тут з нами. І хотів подякувати своїм колегам – керівникам відділення ЦВС АТУ Запоріжжя Андрію Гамову (він має бути в залі) і начальнику відділу ЦВС 17 корпусу, який буде працювати на Запоріжжі, і вони зараз приймають справи. Вони з вами будуть і далі продовжувати вести той робочий діалог на рівні тактичних і оперативних питань. Щоб не забирати вашу увагу, це те, що можна вирішити на рівні командування, де виникають проблеми робочого характеру між військовими і цивільними.

Але наше завдання сьогодні тут – розглянути питання національного рівня. Тому ще раз звертаюсь до вас, повторюю те, що сказали вже мої колеги: будьте максимально відвертими. Чим більше відвертих речей і пропозицій дільних ви нам сьогодні скажете, тим більш реалістичною буде наша робота по поверненню в Київ. Тому що наша мета – вам допомогти і нагадати ще раз і ще раз, всі українці, які підуть завтра і післязавтра, і через багато-багато років у свої магазини, щоб купити буханку хліба, щоб вони зрозуміли, що значна частина в цьому хлібі –  це те зерно і той урожай, який зібраний тут, в Запорізькій області, в Херсонській, яка поруч і тут знаходяться представники аграрного сектору, які працюють на Херсонщині, Донецької області, тут сьогодні теж є представники. Тому що всі ми –  Україна і ми заслуговуємо на гідне життя, а аграрії, які працюють в таких умовах, особливо.

Запрошую до роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.

Дмитро Вікторович Соломчук, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні друзі, колеги! Дуже приємно бути присутнім сьогодні серед вас. Тому що тут саме міць, відчувається сила, відчувається, які впроваджуються інновації, на жаль, під час війни, через ситуацію з війною, але інновації, які, можливо, колись будуть використовуватися у світі, як вирощувати врожай в таких природних змінах, як вирощувати урожай під час війни.

Сьогодні розмова, головне, щоб була відкритою, щоб кожен чесно казав, що потрібно, в чому проблематика, як це можна врегулювати на рівні Верховної Ради, на рівні Кабміну, на рівні різних міжнародних та українських фондів, відкрито,  не скриваючи це. Зрозуміло, ми і так знаємо, що є так проблеми і з бронюванням, є проблеми з доступом до полиць магазинів, є проблеми з логістикою, є проблеми з розмінуванням, є проблеми навіть з тими землями, які самі аграрії самі розмінували, третій врожай вже збираєте, а їх не можна визнати на сьогоднішній день очищеними землями. Є багато питань, їх перелічувати я можу довго дуже, частина їх в якійсь мірі вирішена, частина в якійсь мірі вирішується, але сьогодні саме від вас хочеться почути, занотувати, дати слово.

Сергій Ярославович, який, дякую йому, організував цю зустріч, запросив нас як членів комітету, він хлопець дуже відповідальний. А якщо хтось не виконує, то він може і трошки публічно наказати, а це, знаєте, для любого політика також складно і важко. Так що давайте чисто, щиро, відкрито, по пунктах, по факту.

Дякуємо вам за цю зустріч і що ми сьогодні можемо бути в цьому славетному місті Запоріжжі –  місті козаків, місті української слави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

До слова запрошую Висоцького Тараса Миколайовича, першого заступника міністра аграрної політики.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександре Васильовичу.

Радий вітати аграріїв з прифронтових регіонів, які сьогодні тут зібралися. Як зазначав Сергій Ярославович,  ці фактично слухання мають, дійсно, масштаб і покриття всіх прифронтових регіонів, тому що є представлені як мінімум з чотирьох областей представники, і відповідно різні види проблематик можна сьогодні обговорити. І потім самі рішення комітетських слухань можуть мати комплексний характер і будуть актуальні для всієї 1,5 тисячі лінії зіткнення та кордону з країною-агресором для наших агровиробників. Це дійсно дуже важливо з точки зору підготовки, підходу, і це гарантує максимально ефективний результат нашого засідання.

Що хотів би наголосити зі сторони  Міністерства аграрної політики на продовольства України, в цій частині, де відбувалася постійна комунікація, і минулого року я приймав  участь у зустрічах всіх цих регіонах, Віталій Станіславович десь в кінці минулого  року, десь вже цього року приймав участь безпосередньо в цих всіх регіонах, і відповідно маємо такі проекти рішень або десь уже прийняті, які я хотів би проінформувати, а в певній частині почути вашу думку.

Розпочну з питання певної підтримки, можливості підтримки на один гектар  посівів, вирощених у прифронтових регіонах. Як ви знаєте, минулого року діяла відповідна програма через Державний аграрний реєстр, розрахунки і запити, я це дуже добре пам'ятаю, ми починали з амбітного плану з точки зору можливості виплатити до 4 тисяч 700 гривень на гектар, ресурсів вистачило в кінцевому результаті тільки на виплати 2 тисячі гривень, коли ми говоримо про території активних бойових дій та активних бойових дій, де працюють реєстри, і тисячу гривень на один гектар, там, де ми говоримо про території можливих бойових дій. В кінцевому результаті у масштабах країни після опрацювань заявок фактично було виплачено майже 1 мільярд 600 мільйонів гривень і розподіл був наступний. На 165 тисяч гектарів було заявок територій активні бойові дії, активні бойові з реєстрами, відповідно це близько 340 мільйонів гривень і на 1 мільйон 200 тисяч, мені здається, мільйон 245 тисяч гектарів – це можливі бойові дії і відповідно виплата на мільярд, можемо на тисячу помножити, 250 мільйонів.

Минулого тижня уже на уряді в середу відповідне протокольне доручення оформлене Прем'єр-міністром України на Мінагрополітики у двомісячний термін опрацювати потребу, фактично винести на розгляд уряду пропозицію щодо формату продовження або з певними змінами підтримки відповідно  перерахунок на один гектар. Тому зараз якраз іде процес напрацювання, які є можливості по такій підтримці цього року. Ми звернулися уже до відповідних обласних військових адміністрацій із завданням до 18 червня надати розрахунки в межах кожної областей, які є площі активних бойових дій, з реєстрами, які можливі, які запити.         

Але чому це так в деталях розповідаю, тут я би проси би наступних, які будуть брати слово, виразити думку, або можливо пізніше, так само як мінімум представників Запорізької і Херсонської обласних військових адміністрацій теж це проаналізувати і сформувати. Що ми були сьогодні в підприємстві "Преображенське", Коростильов Олександр Юрійович, він,  скажемо так, делегував нам свій виступ, він фізично не зможе долучитися, бо, каже, має їхати далі в Гуляйполе і всі регіони для роботи зі своїми працівниками.

Він висловив наступну думку, що ситуація на територіях  активних бойових дій і активних бойових дій з реєстрами набагато критичніша, ніж на територіях можливих бойових дій. Це його особиста думка, це питання  до обговорення, воно раніше не піднімалося. І він висловив пропозицію, що, можливо, розглянути все-таки перш за все фокус на активних бойових діях, оскільки ресурс обмежений, активних бойових діях з реєстрами, ну, і відповідно тоді необов'язково підтримувати можливі бойові дії.

Тобто це думка від агровиробника. Зрозуміло, що якщо є така думка, її треба обговорювати  в масштабах всіх регіонів. Але це важливо і з точки зору концепту, бо це зовсім інший концепт. Потенційно в межах існуючих ресурсів можна і таке обговорювати, але тут я поки про інші буду програми, поки ви будете брати  слово, подумайте, якщо у вас вже є думка з цього приводу зараз, то зараз висловлювати. Якщо ні,  потім через ОВА висловити, час є до 18 червня, але це ну точно треба обговорити. Тому що в нього також є території і там, і там, це не те, що в нього тільки знаходиться в активних бойових діях, все рівно його позиція залишається, що активні бойові дії, там, скажемо, 30-кілометрова зона, де є дрони на оптоволокні, артилерія і інше, це  набагато складніше. І якщо ресурс обмежений, давайте його спрямовувати туди, а можливих бойових дій  там в  інших програмах залишати, але не в цій.

Тому я з цього почав, тому що це треба концептуально фактично в межах червня обговорювати і приймати рішення і потім виносити на рішення уряду. Але в цілому політична позиція і протокольне рішення щодо необхідності і цього року виплати такої підтримки, воно є, воно вже оформлене, урядом проголосовано і точно буде прийнято. Але який буде кінцевий концепт, це також може бути результатом нашої спільної роботи.

У мене було 10 хвилин, але я ще 5 хвилин від Олександра Юрійовича взяв, тому, я з вашого дозволу, 15 використаю. Це важливий момент.

Наступне. Логістика з прифронтових регіонів. Так, це фактично запрацювало з липня минулого року, ми це активно скрізь інформували, що з липня минулого року і там до 20 березня цього року діяла знижка в розмірі 30 відсотків на тариф з перевезення с/г продукції з прифронтових територій. Тобто тут включалися і можливі бойові дії, і активні бойові дії, звичайні,  там, де функціонують реєстри, всіх територій. На сьогодні, якщо ми  говоримо про 10 червня, це з 20 березня дійсно не працює, але також це ще було в кінці, це ще було в травні, відповідно прийняте рішення, протокольне рішення уряду, щоби цю підтримку також перенаправити через Мінагрополітики,  Державний аграрний реєстр.

Ми зверталися до профільних асоціацій, в тому числі Всеукраїнської аграрної ради, яка тут присутня, проводили обговорення. Коротко озвучу, які були плюси, зрозумілі в цій знижці, мінуси були те, що ця допомога не була доступна в тих регіонах, де немає залізничного сполучення, де воно зруйноване, де складно до нього достатися, і дуже часто треба терміново вивозити автомобільним транспортом зразу після збору хоча би на більш віддалену безпечну територію, а потім вже відправляти.

І була така пропозиція альтернативна, щоби цього року розглянути просто виділення всім агровиробникам в межах цих територій допомогу на логістичні цілі. Перерахунок показав, там був перерахунок прямої допомоги, було 200 гривень, якщо ми про залізничну, але не всі користувалися, тобто перерахували, і заслали вже від Мінагрополітики на погодження розміром 500 гривень на один гектар. Просто як би на покриття логістичних витрат.

То знову ж це процес обговорення, можна прописати порядок і коли відправляються залізницею, і подаються відповідні документи, там зрозуміло, як пішла оплата і 30 відсотків компенсовувати. Або, така була спільна позиція асоціацій, підійти просто для виділення всіх, допомоги на логістику, фактично на вивезення цієї продукції в розмірі 500 гривень на один гектар, вони все рівно цільові, їх можна використовувати але на залізничний, на автомобільний транспорт, на власний або найманий, тобто на будь-які логістичні цілі. То врахування позиції асоціацій, ми як Мінагрополітики на сьогодні розіслали на погодження вже цей концепт 500 гривень на гектар. Але якщо в тому числі в межах сьогоднішніх слухань буде обговорення і, можливо, буде більш ефективне чи більш з вашої точки зору правильне рішення, то знову ж уряд ще не голосував. То все можна обґрунтовувати, головне – чути аргументи. Тому це друге питання, на якому я хотів би наголосити, яке може мати дійсно прямий певний позитивний ефект і допомогу і який є зараз в процесі ще прийняття рішення, там аналогічно фактично до кінця липня, як і на гектар, до кінця липня має бути прийняте рішення урядове, можна висловлювати свої думки, аргументи і побажання в цій частині.

Наступне, що хотів би наголосити. По кредитуванню. Так, розуміємо, що складно фізично взяти кредити дуже часто в цих регіонах. Але також  отримали уряд, і ми звернення в частині, тому що ці території відносяться до зони високого воєнного ризику, і там є дійсно пільга, там є 1 відсоток, кредити під 1 відсоток і під 5 відсотків в залежності від терміну на обігові чи ні, тобто більш пільгові, коли є можливість взяти. Але там було написано раніше, що ця зона високого воєнного ризику діє 3 роки фактично зі старту, можна сказати, воєнного стану чи деокупації. Тобто, на жаль, війна триває і 3 роки в багатьох регіонах уже настали, в певних, якщо мова йде про деокупацію там Херсонщини чи Харківщини, цього року настануть. Тому тут просто інформую, що там, де складаються позитивні обставини, хоча об'єктивно розумію, наскільки це складно, є ця спільна можливість банків профінансувати і агровиробників залучити кредити, уряд уже прийняв рішення про те, що цей пільговий період кредитування продовжено на 5 років від старту, було 3 – 5 років від старту воєнного стану фактично, тобто ще 2 роки точно будуть ці знижені ставки діяти. Тут більш інформація до відома.

Я зараз не буду зупинятися на питаннях тих, що колеги піднімали з точки зору розмінування, бронювання, інших речей, вони точно будуть обговорюватися. Також в межах обговорення готовий висловлювати думку чи коментувати, оскільки свої 15 хвилин регламенту вичерпав. Тому з точки зору безпосередньої відповідальності Мінагрополітики це нам дуже важливо якісно зробити ці дві програми, які озвучив, допомога на гектар і допомога на прифронтову логістику, тут було би дуже цікаво почути ваші думки. По всіх інших проблемних питаннях ми бачили і розуміємо, але, як на мене, буде ефективніше, коли  вже буду від Мінагрополітики давати зворотній зв'язок по факту вами їх озвучення і підняття, і відповідно коментувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

І я до слова запрошую Оксану Євгенівну Матвіїшину, будь ласка.

 

МАТВІЇШИНА О.Є. Добрий день, пане голово! Добрий день, шановні учасники, шановні наші аграрії! Я підготувала таку довгу промову про те, в якому стані живуть наші представники агробізнесу. Але я так відчуваю, що ви все про це знаєте, краще присвячу пару хвилин тому, що які все-таки проблеми головні ми бачимо.

Ми бачимо те, що, дійсно, героїчні наші аграрії, ми зараз були на Преображенці, яка сіється буквально, земля починається у півтора кілометра від лінії фронту, сіється з РЕБами, сіється з рушницями антидроновими. І ми розуміємо, що в таких умовах безпосередньо, я думаю, всі, і це перша проблема, про яку всі говорять аграрії, це необхідний якісний механізм страхування військових ризиків. Я знаю, що внесений законопроект до Верховної Ради народним депутатом Мотовиловцем, з нашого погляду доцільно було його доопрацювати. І я думаю, що багато аграріїв чекають дієвого закону про унормування відносин щодо страхування військових ризиків з урахуванням державних гарантій. Тому що ми бачимо проблеми з кредитуванням. Це все взаємопов'язано, що більшість аграріїв, які знаходяться ближче 40 кілометрів до лінії фронту, дійсно, не можуть отримати кредитні ресурси, тому що вимагається застава, заставне майно може знаходитися в зоні ризикованій, як її вважають страхові компанії, або майно може бути взагалі втрачене, не кажучи про втрату взагалі контролю  нашими аграріями на окупованих територіях.

І ми маємо в тому числі пам'ятати про наших шановних аграріїв з окупованих територій,  їх тут у нас присутні кілька представників, які були дуже потужними, але вони, скажімо, були вірні Україні, вони лишили все, вони хотіли би і могли би працювати, і держава зобов'язана не втрати цей цінний ресурс, який складається зі знань, навичок та, мабуть, людської енергії. Але кредити в дійсності взяти вони практично не можуть, тому що заставного майна немає. І така система має бути державою врегульована. Має бути система державних гарантій, коли підприємства з гарним бекграундом, але ті, які втратили майно з певних причин, чи окупації, чи військових дій, вони мають мати на якихось умовах щось для серйозного старту.

Тому я не буду повторюватися,  щодо інших проблем, також багато з присутніх в залі наших аграріїв мають проблему з будівництвом фортифікацій. Це, безумовно, номер один для всіх прифронтових регіонів. І в минулому році ми побудували понад 100 кілометрів таких фортифікацій для того, щоб ми могли тримати запорізький фронт. Але на тепер практично 5 тисяч гектарів сільхозземель є виведеними з обігу внаслідок будівництва фортифікацій. І наші аграрії отримали прямі збитки, коли вони засіялися вже озимими, а ми в лютому почали будівництво. І це будівництво продовжує тривати. І в майбутньому в найближчий період ми розуміємо, що ці землі будуть виведені з обігу. Тому ми вважаємо, що необхідно на законодавчому рівні врегулювати механізм тимчасового вилучення земель з відповідним механізмом компенсації та пошуком джерел щодо цього.

Про інші проблеми ми вже говорили, і про логістику, і про бронювання. Безумовно, логістика для нас є дуже важливою, тому що ми, на жаль, стаємо менш конкурентними порівняно навіть з іншими регіонами України. Наша продукція здорожчується внаслідок того. Я знаю, що деякі взагалі кажуть, ми доїдемо до Дніпра, далі ми не поїдемо. Тобто цей суспільний страх того, що ця територія якась є така надзвичайно небезпечна, здорожчує всі наші витрати на логістику, підвищує собівартість продукції. Тому також це треба врегульовувати. Це і стосується, ми з паном Тарасом говорили про залізницю, це в тому числі треба думати і про логістичні якісь унормування щодо транспорту незалізничного. Тому ми би просили звернути увагу на ці проблеми. Я не буду зупинятися, я хотіла б більше часу дати висловитися вам.

І я хочу зазначити ще наступне. Ми розуміємо, що всі ці заходи з підтримки потребують не лише законодавчих змін, а й видатки з державного бюджету. І ми усвідомлюємо, що, на жаль, державний бюджет, його ресурси в умовах війни є обмеженими. Але ми вважаємо, що якщо наші аграрії не зможуть засіватися, не зможуть працювати внаслідок свого фінансового стану, то держава втратить набагато більше, понесе набагато більші збитки. Тому ми дуже вдячні вам за те, що ви приділили час нашому регіону-форпосту, дякую нашим колегам з інших регіонів, які приєдналися. І сподіваюся, що всі ті проблеми, які сьогодні будуть проговорені, підняті нашими аграріями, знайдуть як можна скоріше вирішення на державному рівні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано Євгенівно.

Дивіться, ми, в принципі, основні виступи, вітальні, пройшли. І зараз вже переходимо фактично до спілкування з аграріями. В нас є по порядку ті, хто будуть виступати. Але тих, кого нема в списку виступаючих, прошу теж записувати свої питання. І коли буде обговорення, щоб ви могли теж висказатись. Тож починаємо.

Я запрошую до слова Рибалка Сергія Вікторовича, голову фермерського господарства "Аделаїда" і депутата Херсонської обласної ради. Будь ласка.

 

РИБАЛКО С.В. Всім доброго дня. Я встану, так мені буде зручніше.

Я думаю, що сьогодні тут буде розглянуто дуже багато важливих питань для тих людей, які знаходяться близько до фронту або хто втратив свої території. Херсонщина і Запоріжжя тут дуже близькі, і Донеччина, Луганщина. Але я буду говорити лише про два питання.

Перше питання – це заморозка кредитів. Ми всі знаємо ситуацію, що люди, які не залишились на тій території, які мали кредити, які переїхали сюди, отримали, на жаль, від держави дуже негативну іміджеву історію, коли всім їм почали приходити листи щастя, дзвінки щастя про те, що віддайте кредити, незалежно від того, що ви його втратили, весь свій бізнес, і все втратили на тій території. Коли я говорив про це з іноземцями, в них були отакі очі. Кажуть, в смислі, від вас вимагають повернути кредити або платити відсотки, як це можливо взагалі?

Я вдячний Комітету аграрному, вдячний Міністерству АПК, які ініціювали цю ініціативу. Депутат наш, херсонський, Павло Павліш зареєстрував законопроект. Ми його зареєстрували фактично у листопаді-грудні минулого року, і достатньо швидко, як для рамок Верховної Ради, був прийнятий Закон про заморозку кредитів.

Але що ми бачимо далі? Далі ми бачимо  історію, коли Президент не підписує цей закон. Не підписує вже майже три місяці. І розуміємо чому. Тому що є банківське лобі, яке каже Президенту або його оточенню, вибачте, але для банківської системи це криза. Так от банки в 2024 році заробили 103,7 мільярда гривень чистого прибутку. 103,7. По нашим розрахункам, коли ми подавали цей законопроект, втрати банків, не втрати, а заморозка повинна була складати 3 мільярди гривень, 3 по відношенню до 103,7  чистого прибутку. Це цифри, які взагалі не співпадають ніяк.

І сьогодні вони знову, банки, продавлюють цю історію, щоб Президент це не підписував. Це іміджево, це показує, що гроші перемагають сьогодні долі людей, тих патріотів, тих людей, які виїхали, ті, які можуть продовжувати тут бізнес, ті, які втратили останнє, але продовжують. Я хочу щоб в цій залі, у нас присутня Запорізька обласна, Херсонська обласна, комітет, Всеукраїнська аграрна рада розіслала всім листи, розіслала всім листи, головам адміністрацій. І я прошу набратися мужності головам адміністрацій зайти в ОП Президента і сказати: шановний пане Президенте, ви іміджево втрачаєте отак, коли ви підтримуєте банки, які заробляють 103 мільярди на рік і не підтримуєте тих людей, які втратили все. Я думаю, такий лист буде до обласної адміністрації Запорізької, Херсонської, ми направили всім, відправили всім, Донецької. Всі звертаємося, всі піднімаємо це питання, тому що це не треба ні гроші з бюджету, це треба просто банкам поділитися такою частинкою свого заробітку, який вони на нас і заробляють. Не можна ставити поперед людей, поперед бізнесу банківську систему. Це дуже негативне явище.

Тому прохання, висновок наш тут, висновок всіх адміністрацій, звернутися до Президента і зробити всі висновки. Тому що, ну вибачте, як суспільство повинно реагувати на це: хтось заробляє 103 мільйони, а до когось дзвонять і кажуть, ну, ти там все втратив, в тебе тут машина є, ти на ній виїхав, і двоє дітей з чемоданами, то віддай свою машину, тому що ми ж банки, ми втрачаємо гроші. Це дуже важливий момент, і я дуже просив би, щоб дійшов цей момент до логічного закінчення.

Друга історія теж не про бюджет. На жаль, сьогодні пішла дуже така активна ініціатива зі сторони переробних підприємств, особливо зі сторони "Кернела", і вони активно лобіюють зараз на всіх нарадах історію про те, щоб обмежити експорт олійних культур: ріпаку, соняшника, - погодить квоти, погодить ще щось, обмежити експорт. До чого це призведе для всіх нас? Призведе до зниження ціни. І ми це з вами прекрасно розуміємо. Це дуже погана історія. З 1999 року у нас існує мито на експорт соняшника. За цей період за наш рахунок – те, що ми завжди отримували меншу вартість соняшника, - розбудована ціла індустрія. Але, вибачте, вже пройшло 25 років – і ця пільга хорош, ну, дайте нам щось заробити.

В цей момент, коли соняшник залишається саме в отаких... Я ж сьогодні проїхав вашими полями, що у вас посіяно? Пшениця, соняшник – все, ви більше нічого не посієте, у вас немає іншого виходу. І тепер на оцій території, якій найскладніше, які за рахунок засухи і всього решта взагалі ледь-ледь виживають, ще давайте їх обмежимо в ціні. Це прохання вже до міністерства і до комітету донести міністру і всім з цієї наради: ну, давайте не зловживати, давайте не будемо одних годувати за рахунок інших. Знову ж, якщо ми подивимося котування "Кернела" і щорічні їхні доходи, мільярдів гривень, а кожного цього фермера роздягнуть потроху, для того щоб у "Кернела" були супермільярдні доходи. Давайте цього не робити, і міністерство повинно висловити чітку позицію по відношенню до цих людей, які є на цій території.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Вікторович.

Ми на останньому комітеті якраз обговорювали питання експорту олійних культур, і теж дуже емоційно це у нас проходило. Я думаю, що позиція найближчим часом... Ну, від комітету ми свою позицію вже висловили, тобто ми з вами повністю на вашій стороні і згодні, я думаю, найближчим часом і міністр теж свою позицію офіційну висловить, якщо не висловив ще, я не знаю.  Я думаю, що висловить, тому що це питання, тут чисто комерція, тут точно не потрібно зарегульовувати ці питання. І ми за дерегуляцію в даному випадку.

Я до слова запрошую Віталія Юрійовича Лупиноса, агрофірма "Лев".

 

ЛУПИНОС В.Ю. Доброго дня, шановні присутні! Дякую нашим гостям поважним, які приїхали до нас, які не бояться, які на комбайнах їздили з нами в тому році. Так що дуже приємно вас бачити. Ви знаєте, фермерів наших колег дуже багато, але я почну з деяких, а остальне мої колеги, я думаю, доповнять.

Шановний комітет, шановні колеги, я теж депутат, але обласної ради, я вас дуже прошу нашим територіям прифронтовим потрібно зробити бронювання 100-відсоткове. Ви самі розумієте, 50 відсотків –  добре. А що таке остальні 50 відсотків? Це, ну вибачте, якісь крутки, мутки, студенти після 25 років або інваліди в родині, всі це розуміють. Ви знаєте, що люди уїжджають з територій в Центральну Україну, в Західну, хто за кордон, хто куди. Коли у нас на початку війни було в підприємствах майже 100 відсотків, то зараз менше 50 відсотків працівників залишилось. Ми не можемо уберегти людей тут, не можемо їх, знаєте, насильно тримати, вони уїжджають по різним причинам, в когось хату розбило, в когось у жінки там нервовий зрив получився. От чесно болить, так що я вас прошу з Міністерством оборони якось ці питання прифронтові, я не можу казати за весь аграрний сектор України, хоча б прифронтові, щоб ми тут якось трималися, якось вирощували наш врожай, дуже вас прошу.

Друге питання буде, якраз є колега Дмитро Вікторович Соломчук. Ви знаєте, багато хто з фермерів зіштовхнулися з вашим фондом "Жнива Перемоги". Писали заявки, писали, просили, а потім доходить така інформація з Центральної України, ти знаєш, а нам комбайн підігнали. Кажу, як, нам на прифронтові не дають. А ми порішали, каже, нам дали комбайн з Центральної України, дали трактор. Ну, нам так обідно, один, другий фермер поплакався, побалакали. Так що буде дуже велике прохання, якщо можна, зберіть таку інформацію, в кого дійсно згоріла техніка у нас прифронтова, ті господарства, які треба, які іменно нуждаються в цьому, які постраждали. Дуже вас прошу, гарна організація, підтримуйте іменно прифронтових. Дуже вам вдячний.

І також хочу, знаєте, підтримую Запорізьку обласну військову адміністрацію. В цьому році дуже багато побудували фортифікаційних споруд, всі це знають. І ви знаєте, от іде бабушка по селу і спрашує, синочок, а ми ж у цьому році отримаємо за пай? А я бабушці кажу, да, конечно, отримаємо. А сам думаю, а в неї ж на полі побудували оцю споруду, поле не обробляється. Мені жалко цю бабушку, я їй не можу всього цього розказати, бо в неї, вибачте, серце стане. І ми опять витягуємо зі свого кармана, платимо людям, платимо податки, платимо банкам відсотки. Ми зараз за розвиток вообще взагалі мовчимо. Наша задача зберегтися, зберегти наші сім'ї, господарства по можливості і працювати до останнього. Так що таке буде маленьке прохання.

Я вам дякую ще раз, приїжджайте почаще, дуже приємно, коли ви тут з нами. Так що, я думаю, сейчас мої колеги мене підтримають і продовжать наші питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Юрійович.

Короткий коментар від Тараса Миколайовича.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Слухаючи ваш коментар, у мене виникла ідея. Тому що минулого року я особисто піднімав питання... Вибачте, що трохи не по регламенту, але коментувати зразу воно якось швидше, ніж в кінці. Піднімав питання, щоб збільшити кількість бронювання. Тут була пропозиція 75 відсотків, ми були на Донеччині, Харківщині, хоча б 75 обговорювали. 100 відсотків завжди ризик того, щоб це не з'явилося, скажу відверто, вікно, що просто всі почнуть через прифронтові регіони іти. Але в мене виникла, яка ідея. Ми можемо зараз зробити наступне як пропозиція.

Фактично ми розуміємо, що підприємства, які підпадають під критерії, 20 тисяч гривень платять, вони вже статус критично отримали, правильно, чи від міністерства. Міністерство статистику видало 4195. Ну, це по всій Україні. Там і кожна ОВА ще видавала. Можливо, якщо ми зараз... Ми точно зробимо цей запит на обласні військові адміністрацію, плюс подивимося по тих, що у нас. Тобто вийти з такою пропозицією, що підприємства, які, наприклад, мали критичність... Ну, щоб унеможливити на майбутнє, щоб це зараз... Ми ж бачили кожного разу, якщо з'являлося, як тудою починали забігати в різних сферах. Але сказати, що якщо підприємство в прифронтових територіях, тільки тут треба зразу нам всім розуміти, чи ми маємо на увазі тільки активні бойові дії і активні бойові дії з реєстрами, чи в тому числі можливі бойові дії, тому що різниця велика. По статистиці, можливі бойові дії – це 1 мільйон 200 гектарів, а активні бойові дії – це 250 тисяч. Мабуть, скоріш за все, ви всі маєте на увазі і можливі бойові дії, бо 250 тисяч – це досить невелика...

Якщо підприємство в межах цих територій обробляє, ну, тобто дві речі: мав критичність станом, наприклад, на 1 червня... Воно ж все на 12 місяців видається зараз, чи, там, на 1 березня, якщо 1 березня було перезавантаження, чи 1 квітня, ну, якась попередня дата. Мав чинну критичність на 1 червня 2025 року, і фактично через Державний аграрний реєстр можемо подивитися, щоб 50 відсотків... Треба ще зрозуміти критерій, тобто по землі який відсоток, тому що, ну, що значить працюю там? Зареєструвався? Ну, завтра перереєструються просто всі і будуть, умовно, в Центральній України бронювати. Зрозумійте, що ніхто не проти ідеї, але треба зразу так прописати, щоб гарантовано ніхто не сказав, що вся Україна почне бронюватися через...

Тому, наприклад, зазвичай, що є відверто, - це землі, які офіційно в обробітку. Державний аграрний реєстр їх бачить. І знову, щоб це не давало можливість на майбутнє, щоб нам спеціально суборенду не підписували чи інше. Але це так, до обговорення, щоб реалістично це відбулось, щоб ми знову не сказали спробуємо – і не вийшло. Якщо ми беремо, що от мали критичність, наприклад, на 1 червня... (Не чути) і, ну, хоча б 80 відсотків, 50, думаю, тут буде недостатньо, хоча б 80 відсотків земель, які обробляють підприємства Земельного банку, знаходяться на цих територіях. І тоді підприємство дає там окрему заявку, наприклад, на Мінагрополітики через ДАР, ми там бачимо, і тоді в кабінеті з'являється галочка сто відсотків. Ми тоді можемо написати на ... (Не чути) зараз зібрати аналітику, що... Мені просто здається, що це не будуть величезні цифри, тобто можна буде з військовими говорити, що це невеликі.

Підприємство, яке активно працює, воно має не більше 5 людей на тисячу гектарів. Один точно обробляє, ну, якщо середньо більшого розміру з точки зору там трактористів, механізаторів. Ну, хай один на сто, но це вже таке дуже щось неінтенсивне. І ми зараз розуміємо, що на цих територіях є, бо ми ж збирали, виплачували на гектар, півтора мільйона гектарів.

Якщо ми говоримо, що ми... по цьому принципу це 10, виходить 5 на тисячу гектарів, півтора мільйона, це 1500 на 5, це 75 тисяч. Якщо говорити про всю Україну, там сотні тисяч, військові зразу – ні. Якщо ми говоримо, умовно там... А я думаю, якщо порахувати, скільки там реально, там буде менше. Бо всі, хто забронювали 50 відсотків, ми ж легко розуміємо, ми збираємо реальні цифри і кажемо, скільки плюс 50 відсотків. Тобто може буде 40-50 тисяч. Мені здається, що з таким підходом, військовий (Не чути) прийти сказать, що це 40-50 тисяч в цілому, але це реально допомагає 2 мільйонам прифронтовим, ну, це може мати шанс. Тому давайте так... Це моя думка, яка тільки що виникла просто для обговорення, але можливо також тоді в когось будуть думки.

Я скажу, просто пройти прифронтовій 100 відсотків, вже пробували – не буде. Моя суб'єктивна. А от якщо з критеріями, чітко показати, скільки це людей і що це не зможе ніхто використати на майбутнє, а це ми тільки допомагає тим, хто сьогодні працює, а не завтра почнуть цю лазейку використовувати, як на мене, тоді з'являється шанс для обговорення. Ми пропрацюємо такий варіант. Якщо в когось ще якісь будуть ідеї в цій частині, то давайте також висловлюйте, бо по-іншому тут дуже складно.

 

_______________. Тарас Миколайович, це буде ще менше. Тому що таких людей як інваліди, діти, все, вони ж все рівно є. Нам надо підстрахувань тільки ту невеличку частину, це не буде всі 100, це буде ще відсотків...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться...

 

_______________. Тобто це буде 10-15 тисячі і це не...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я вам скажу відразу, якщо вже при цьому казати ці два критерії і що ми 50 зробимо, наприклад, 75, це буде ще простіше. Можливо, дійсно, умовно... Ну, бо 100 буде зразу сприйматися, якесь виключення і інше. Ви тут теж подумайте, і в слухання включити, можливо, там поставити 70, і тоді це буде якісь 25 тисяч, але це дуже критично для цих регіонів.

 

_______________. По цій логіці буде тисяч 20.

 

_______________. Насправді, якщо ми кажемо, що це одна людина на 100 гектарів, то цього і достатньо. Ну, от ми ж всі розуміємо, що однієї людини на 100 гектарів достатньо. І там вже не збільшиш як би, не зробиш якісь махінації, бо це ж земля офіційна, та сама, яка йде в залік. Тому пропонуємо от на це подивитися.

 

ЛУПИНОС В.Ю. Ви знаєте, я ж хочу добавити. Хто такий прифронтовий фермер? Це той, що ремонтує військовим техніку, хлопці кожного дня звертаються. Це той, що помагає обленерго ставити стовпи, дає крани, дає... Ну, люди постійно відволікаються від основної роботи, зрозумійте. Якщо у тебе там залишилося стільки-то людей і інші помагають на території і військовим, а коли свою роботу робити? Вночі ти не будеш робити, тому що, ну, є якісь регламенти, військовий стан і все інше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Невеличкий коментар, Дмитро Вікторович Соломчук.

(Загальна дискусія)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я зразу скажу, система не дасть можливість, те, що Михайло прокоментував, не дасть можливість розрахувати одну на 100 гектарів. Ми це просто проходили, розуміємо можливість... (Не чути) Це, на жаль, неможливо. Тобто можлива тільки наступна річ: що, умовно, підприємство, воно вже отримало критичність на якусь дату, має певну кількість. В когось це буде один на 100 гектарів, в когось буде п'ять на 100 гектарів, в когось буде один на 300, не принципово. Але ми вже можемо порахувати конкретно цю кількість. Це я просто так зараз порахував, щоб зрозуміти масштаб, чи можна взагалі братися. Ми зберемо цю інформацію. Ці конкретні підприємства вже отримали критичність. Ми їм пишемо запити на 1 червня і збираємо. І тоді підприємство отримує, наприклад, право забронювати 80, воно просто в Дії з'явиться. Якщо це зробити, просто галочка, і все, і тоді вже... Знову ж, в кого тваринництво, інше, тут не буде на гектар, тут буде 80 відсотків від військовозобов'язаних, наприклад, станом на таку-то дату. Тому один на 100, воно точно, ну, такий... Воно і фізично не спрацює, і тваринництво, і інше. Це не дасть ефект. Треба збільшувати, але за певних умов.

Дякую.

 

КРИЖОВАЧУК О.П. Тарас Миколайович, питання. Директор ТОВ "Україна". От ви говорите, що будемо розраховувати навантаження по виробництву на один гектар, тільки що прозвучало. Але, щоб тракторист опрацював, там 5 трактористів на тисячу гектарів, йому потрібні підвози, тобто і транспортні послуги, тобто водії. Моя пропозиція, не потрібно там розраховувати на один гектар. І правильно ви говорите, що якщо завтра таку лазейку побачать, то мене ж телефонними дзвінками задовбуть, прийми на роботу мого там знайомого, кума чи брата, забронювати. Розрахунок повинен бути простий, період з 22-го по 25-й рік, або навіть, ну, до війни не беремо, бо були інші можливості, середня кількість працівників. Ми взяли і від цього будемо вже відраховувати відсоток. Тобто ви ж самі розумієте, що в даний період ми не розширюємо можливості своїх штатів, а держимо ту кількість, яку нам потрібно. І от відраховувати саме від нього 75 відсотків військовозобов'язаних.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тут знову ж на гектар – ні. Просто я на гектар сказав, просто щоб ми прикинули. Бо якщо це не стало питання 300 тисяч, можна було б не йти навіть з цією ідеєю. Немає гектара. Це точно має бути певний більший відсоток. Зразу кажу, просто навіть психологічно 100 відсотків негативно сприймається, бо зразу так, це якісь мегавиключення для когось. Якщо всі тут погоджуються, що, наприклад, 80, це вже буде достатньо, того, що один п'ятий все рівно, то я би краще виходив зразу з таким, наприклад, 80 відсотків. І це знову ж на якусь дату вже ретроспективну, щоб це не було…

От ми навіть говоримо про сьогодні, що це 10 червня, це вже там не може бути 1 липня. Воно сьогодні, хтось зараз записав …(Не чути),  це точно вже може бути дата до 10 червня, щоб ти вже назад ніколи не зробиш, не візьмеш заднім іншим і тому подібне. І з таким принципом, що це дійсно більше 80 відсотків земель тут і станом на ту ж дату, щоб не зараз,  ну, бо ми ж розуміємо, можна суборенду зараз включити, інше, щоб теж не починали її включати. Ретроспективно, хто мав право – да. Ні, тоді …

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Віталій Юрійович, вітаю. Дякую за ваш коментар, що ви нас знаєте. Це дуже приємно. Ми вас також.

Я не хочу апелювати чутками, а фактами завжди. І В нас, якщо взяти, фондівська техніка, на жаль, ми не можемо забезпечити всю Україну чи всіх постраждалих, тому що у нас більше 300 одиниць техніки, але заявок тисячі. І у нас розподіл орієнтовно іде 30 відсотків закріплених комбайнів фонду за Херсонською областю, 30 відсотків комбайнів орієнтовно за Харківською областю. Є саме комбайни закуплені, які знаходяться на наших базах там, і вони розподілені там. Відсотків 10 за Миколаївською областю, там також знаходиться база і там знаходиться техніка. І інших 30 відсотків розподіляються між Київська область, Чернігівська область, Сумська область, Дніпропетровська область, Запорізька область. Зрозуміло, це десь там по 3-4 відсотки на область, це по декілька одиниць техніки. В Центральній Україні ні одного комбайна немає, і згідно умов фонду, і так третій, четвертий вже, в принципі, рік підряд, якщо техніка вивільняється, вони можуть працювати в першу чергу в релокованих фермерів чи в інших фермерів невеликих, які потребують допомоги.

Якщо взяти минулий рік, завершили жнива південна, східна Україна, ми дивимося, ще в центральній стоїть кукурудза, можна її ще збирати місяця півтора, техніка переміщується, надається, вони там збирають кукурудзу, і на Західній Україні вона сервісується, щоб її далі перемістити на цей сезон, у нас нон-стоп автівки лафети їздять, щоб її перемістити знову на допомогу в Херсонську область і іншим, тому що в Херсонській області, на жаль, немає кількості сервісників, щоб її відремонтувати, і належних умов, де її виставити і щоб її там поремонтували.

Якщо взяти в цьому році, ваше господарство вперше до нас звернулось, не ви, а я не знаю, ваша співробітниця якась, жіночий голос. Вони попросили комбайн для збору врожаю. Комбайн наглядовою радою в минулий понеділок о 18:00 вам був погоджений в другу чергу. Що таке друга черга? Це так, як і Херсонська область і інші на об'єднання господарств, на один комбайн 4-5 господарств. Потім коли їй менеджер фонду Лілія повідомила про це в середу, вона відмовилась і попросила бульдозер. Бульдозер наглядова рада автоматично план погодила. Потім вона передзвонила, сказали, що ви як керівник відмовились від бульдозера, давай мені комбайн. Це є ситуація, вона вся… Це є факти. У нас все фіксується в CRM-системі, всі телефонні дзвінки, всі розмови, все повністю. Якщо потрібно, можемо вам надати.

Дякую. Але ми завжди раді вам допомогти. І якщо потрібно, ми можемо завтра же прийняти рішення. Доручаю його надати вам комбайн в об'єднанні з іншими аграріями. Це у нас обов'язкова умова і перевага, хто об'єднується, тому що допомога потрібна всім, а техніки відповідної кількості немає. Так само можемо надати бульдозер, тому що у нас бульдозери і так працюють в Запорізькій області вже рік часу та допомагають там, де вони потрібні. Третій рік вже працюють і трактори, і сівалки, і комбайни. У Кушугумській громаді, в Оріхівській громаді, саме невеликих, середнього рівня  фермерів, в першу чергу постраждалих.

Дякую вам. Завжди звертайтесь. Завжди з вами.

 

ЛУПИНОС В.Ю.  Дякую.

Ми бульдозер попросимо, як війна закінчиться, будемо заривати всю лінію оборони. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо далі. Бірюков Ігор Олексійович, "Агро-Континент-Приват".

 

БІРЮКОВ І.О. Доброго дня, шановні народні депутати, керівництво області. Я вдячний за запрошення на цей представницький захід. Я думаю, що він все-таки буде корисним. Напередодні керівник нашого обласного  "Потенціалу", союзу підприємців і промисловців, Олександр Степанович Головко збирав маленьку координаційну раду таку, ми обговорили ряд питань проблемних, і ці пропозиції ми дали в Комітет Верховної Ради.

Я дещо хочу прокоментувати, те, що ми подавали і про що сьогодні тут іде мова. Питання для всіх, мабуть, єдині болючі. Війна – це перше питання. Друге питання – це економічний і фінансовий стан наших підприємств. Якщо на війну ми впливати не можемо здорово, це справа політиків, то на друге питання ми впливати можемо, якщо ми це захочемо робити.

Питання по бронюванню. Прийняття ряду рішень набагато усугубило наші фінансові можливості. В чому річ? Якщо треба забронювати 20 механізаторів, треба 40 військовозобов'язаних. А там і сторожі, там і обслуговуючий персонал, і другий, третій. І всім треба платити по 20 тисяч і в цілому по підприємству. Раніше до всіх цих рішень яка була ситуація. Приходимо ми на міжсезоння, закінчується листопад, і з листопада по квітень місяць механізатори працюють  в щадящему режимі, і платити їм по 20 тисяч... А раніше було так: місяць відпустки в цей період, 2-3 місяці на центр зайнятості і з весни починаємо працювати. На сьогоднішній день, якщо ми ідемо на центр зайнятості, бронювання зразу втрачається і включається ТЦК. І центр зайнятості скоротив період оплатний з 6 місяців до 3. Тому пропозиція в цьому плані у нас єдина: на цей період 4-5 місяців з 20 тисяч скоротити вдвічі на 10 тисяч всі виплати обов'язкові, які ми повинні робити, міжсезонні. Тому що ці рішення по бронюванню, вони фактично ліквідували ту постанову по мінімальній заробітній платі 8 тисяч, вона для нас... зараз її немає.

Наступне  питання... І в цьому ж плані я хотів би сказати, що забезпечить можливість постановки до центру зайнятості без втрати бронювання.

Наступна позиція – це економічна, фінансова. Ми прекрасно розуміємо, яка у нас ситуація. І приходить уборка, ми повинні з молотка продавати з поля продукцію. Перше питання, треба гроші платити людям і жити нормально. І друге  питання – великі ризики, які є по зберіганню на місці зерна. Тому що у нас громада Воздвижівська Пологівського району, вона постійно під обстрілами, майже кожен день, і немає такого об'єкта, який би не був розбитий. До речі, компенсації за ці роки війни,  три з гаком, немає ні копійки.

Тому ми  змушені продавати продукцію. Всі колеги мої знають, що ми починали продукцію в минулому  році продавати зерно по 7 тисяч за тонну, а завершили продажу через 3 місяці, в листопаді, по 10,5-11. Тобто якщо подивитися на  вал, який ми продаємо до 10 тисяч тонн зерна,  то це десь 30-40 мільйонів. Соняшник. Починали ми продавати цю продукцію 16,5-17 у вересні місяці, а закінчили  27 – 10 тисяч. І якщо порахувати оце сумарно, то це  виливається десь в 75-80 мільйонів при обороті річному в минулому році порядку 140 мільйонів, це дуже велика сума для господарства, яке ми втрачаємо.

Кредитів немає, дають їх у виключних ситуаціях. У нас є державні банки, чому вони не можуть давати під гарантію держави кредити? Так доходимо ми до парадоксу, банку державному пропонуємо слідуюче: давайте ми вам положимо 10 мільйонів, відкрийте кредитну лінію на цю суму, щоб у вас не було ніякого  ризику. Ні, нам не дозволяють в цій зоні.

Слідуюче питання – питання дотацій і компенсацій. Ми вдячні всі за ті 2 тисячі, які на гектар ми отримали. Бажано, щоб вони були не в кінці року, а  на початку жнив, щоб можна було на ці гроші розраховувати. Це перше.

А друге,  це ми говорили про втрати за логістику, по втратам за об'єкти, які розрушені, за які нічого не платять. Так щоб ми не влазили в ці всі збирання довгих документів, великих, давайте для територій, які працюють в зоні бойових дій, збільшимо цю дотацію державну з 2 до 5 тисяч на гектар, і ці всі питання ми закриємо зразу.

Слідуюче питання. Я на протязі багатьох років його ставлю собі і колегам. Чому держава не хоче торгувати сільгосппродукцією: зерном, соняшником, ріпаком, льоном? Це ж набагато вигідніше для держави. І раніше практика у нас була, і держзамовлення, хто його пам'ятає, і держрезерв, і навіть не обласного регіонального замовлення, коли нам давали авансом гроші 50-70 відсотків від якоїсь ціни, домовленості, а потім розраховувалися в жовтні місяці. Тоді зовсім друга була справа.

І останнє питання. Прохання все-таки зберегти на цей період воєнних дій нульову ставку податку на землю.

Дякую за увагу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександр Васильович, з вашого дозволу, я коротко те, що в нашій компетенції прокоментую. Дивіться, питання 20 тисяч гривень неодноразово піднімалося. Я зразу скажу, що, моя особисто думка, це неможливо. Неодноразово піднімалося на різних рівнях. Ми говоримо ж прагматично те, ви кажете, різні зарплати в різні періоди. Я не бачу,  моя особиста думка, що це неможливо станом на сьогодні. Тобто треба так планувати, розділяти виплати, що середнє підприємство – це одна річ, в когось може бути більше, а трактористи за 20 тисяч теж не працюють, і інше. Але тут кожен може обирати свою стратегію, я тут не порадник, але що ви спитали, чи можливо це. Піднімати можна, звісно, комітет може піднімати, але я не вірю, що це можливо. Просто скоріш за все прийняти, що для бронювання, для заброньованих має бути від 20 тисяч.

 

БІРЮКОВ І.О. Платити 20 тисяч у грудні місяці або в лютому –  це навіть неетично і неморально. Чоловік, який приходить на роботу, просто...

 

_______________. Не платіть, відправте, хай займуться ділом. А як ви пропонуєте під час війни не платити 20 тисяч в бюджет? Як ви пропонуєте взагалі? Розумієте, ваш весь виступ – це старе скиглення, яке таку нараду може перетворити у невідомо що. Як можна відправляти на Центр зайнятості на 5 місяців чоловіків, яким що з бюджету платити зараз гроші. Про що ви зараз всю дорогу розповідаєте?

 

БІРЮКОВ І.О. Я не тільки...

 

_______________. Ваша вся розповідь про те стара пісня, дайте нам і під час війни нас пожалійте. Це не про те,  розумієте, це не про те. Розумієте? Це не про те. Це не історія про 20 тисяч, це не історія про нульову ставку, це не можна озвучувати під час війни. Ви розумієте це? Ви розумієте, що вся країна працює, важко працює, і є питання, які питання ми зараз піднімаємо, їх треба винести, а є питання, які ви говорите про те, що пожалійте нас ще.  Я 10 мільйонів положу на депозит під 20 відсотків, а ви мені дайте "5-7-9". Про що ви кажете зараз?

 

БІРЮКОВ І.О. Я говорю про те, що як...

 

_______________. Я вас дуже попрошу, весь ваш виступ може дискредитувати оцю всю нашу нараду.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександр Васильович, дає слово. Я просто, Ігор Олексійович, коментую вам, яка моя думка. Ви можете потім  висловлювати аргументи, але з точки зору того, де я приймав участь, в яких обговореннях, інших речах,  просто говорю, що я не бачу ймовірності, що питання по 20 тисячах може бути переглянуто. Просто щоб ви реально розуміли. Якщо, умовно, те, що ми говоримо, 80 відсотків і інше можна поборотися, тут я просто такої ймовірності не бачу.

Стосовно оподаткування, в принципі, ніхто не планує ніяких змін, це в Податковому кодексі чітко закріплено, активні бойові дії, нульові ставки податків на весь період воєнного стану, це не обговорюється на сьогодні. Можливі там тільки за рішеннями громад, тому по податках питання не піднімається, і пільги, вони далі будуть діяти.

Стосовно виплати 5 тисяч гривень на гектар активних бойових дій. Знову ж потенційно це можливо,  але тоді в нас має бути спільна консенсусна позиція, що тоді ми можливих бойових дій не підтримуємо. Тому що і там п'ять, і там, воно так… Тому тут це піднялося сьогодні, тут треба подумати, всі плюси/мінуси і асоціація, і інше, зібрати інформацію, подивитися. Тобто якщо ми говоримо, що можливі бойові дії, …(Не чути) фокус активні, бо там найскладніше, тоді бюджету про 5 тисяч можна говорити. Але це знову ж таки всі почули, мають висловитися письмово, це має бути процес, щоб це потім всі сказали, що це краще рішення ніж інше.

У частині логістики. Ну, я ще раз наголошу, що працюємо над тим, щоб  з логістикою допомогти в частині 500 гривень на гектар, щоб була можливість, розуміючи всі ризики, якнайшвидше вивезти, але необов'язково продати. Вивезти на елеватор, з цих коштів там певне зберігання і продавати пізніше, це пропрацьовується.

І в частині чи є на сьогодні інституційна спроможність повернутися до активної участі держави як учасника ринку зерна, її просто немає. Тобто тут добре це чи погано, її просто немає. Тобто такої спроможності немає на сьогодні і… У майбутньому все може бути, на сьогодні її немає. Тому дійсно тільки поки що є можливість приватні суб'єкти відповідно в умовах ринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар.

Продовжуємо. Каліман Олег Анатолійович, директор фермерського господарства "Таврія-Скіф". Будь ласка.

 

КАЛІМАН О.А. Доброго дня, шановні колеги, друзі! Доброго дня, шановні народні депутати! Ми вам дуже вдячні, дійсно, що ви відвідали нашу Запорізьку область. Вона, дійсно, славетна, вона, дійсно, стійка і вона вистоїть.

Ви знаєте, шановні друзі, я хочу сказати одну річ. Як були ми колись різними, так і є ми зараз абсолютно різними. Для когось війна почалася ще в 2014 році, коли ми збирали кошти, коли ми ремонтували техніку, коли ми ремонтували 95-у житомирську, коли ми ремонтували нашу 55-у, коли ми постачали тисячами тонн овочів у зону окупації. А хтось просто сидів і спостерігав. Я тоді бігав по області, я казав, що хлопці, якщо ми нічого не зробимо, воно прийде до нас. І ця біда прийшла. І зараз ми сидимо тут і в усіх різні проблеми, абсолютно різні.   

Я дуже вдячний Оксані Євгенівні за те, що вона згадала про тих людей, яких тут частина, які втратили абсолютно все, абсолютно все, які тут сидять з окупованих територій. І сьогодні у них зовсім інші проблеми, зовсім інші, не як заплатити 20 тисяч, які повинні ми заплатити для того, щоб наповнити бюджет, для того, щоб допомогти нашим хлопцям на передовій. Ми повинні це робити.

Ми зараз повинні робити все, віддавати все. Хлопці, в кого є господарство, віддавайте і діліться. У нас уже віддавати немає чого. Ми віддавали, я вам говорю, починаючи з 2014-го. Ми кормили там, поки ми були місяць на тій окупованій території. Ми позалишали господарства з тисячами, з десятками тисяч тонн збіжжя, з десятками тисяч тонн овочів в складах. Наша техніка зараз б'ється в Ростові і ще десь. Повірте, якщо ми зараз не затягнемо пояси і не почнемо максимально прикладати якісь зусилля для підтримки армії, буде і ваша техніка там, може, в Ростові, може, в Тамбові, я не знаю де. Це перше.

Моє питання, яке я... Сергій, я прошу вибачення, тому що я, знаючи тебе, знаючи ВАР наш, знаючи, скільки ми всього робимо, я вибачаюсь, ну, бувають і такі випадки. Моє питання, яке я хотів сьогодні підняти. це ризики, що стосуються релокації підприємств з окупованих територій. Це дуже складне питання. Сьогодні тут сидить велика частина, ви знаєте, такого потенціалу кадрового, яка сьогодні не може знайти себе на цих територіях. Розпочати бізнес неможливо. Тому що при релокації підприємства нас тут же наздоганяє куча проблем, в першу чергу це фіскальні органи, в першу чергу. Релокувалися – прийшла податкова. Прийшла податкова, вона не питає, що ти робив, як ти робив, скільки податків ти колись платив. Вона включає всі ресурси, і на сьогоднішній день я можу сказати вам по прикладу свого підприємства: мільйон сплаченого штрафу. Я не зміг їм доказати, що я продав за день... за день останні машини були відвантажені, за день до початку війни, що потім чим ми займались, у нас не було інтернету, у нас не було нічого. Чим ми займались? Ми пекли хліб, пекли його вдень, тому що вночі пекти не могли, бо вночі заглядали кацапи. Я сидів сам особисто на тій пекарні, я ждав, щоб тули ніхто не заїхав. Ми пекли хліб і везли його на Василівку. У Василівці ми його роздавали отим колонам, булочки. Мій брат, мер, роздавав отим колонам, які йшли з Маріуполя, кормили людей. Ми зняли напругу в місті Василівка, зняли напругу продовольчу буквально за дві неділі. Повірте, появлялись уже бізнесмени, які продавали, питали щось на базарах. Ні овочі, ні муку, ніхто не купував – люди були забезпечені. Це перше.

Сьогодні мільйон заплачено в податкову інспекцію із-за того, що ми вчасно не змогли зареєструвати податкові накладні. Ми їм не змогли нічого доказати, ми не змогли їм навіть… Ми показували документ, ми входимо до переліку підприємств, які неспроможні виконувати свої податкові зобов'язання, – до побачення, це нікого не волнує.

Друга історія – це енергопостачальники, це ті компанії, з ким у нас були договори. По вересень місяць нарахували за поставлену електроенергію на окуповану територію і виставили нам ці платежі. Ви розумієте, про що йде мова? Ми не можемо на законодавчому рівні вирішити це питання? Хто постачав електроенергію на окуповану територію? Ми сьогодні не отримуємо відповідь, чи правда це зона активних бойових дій, чи вона окупована? Михайлівський район бивший, Василівський район нині Запорізької області. Шановні народні депутати, ми щось, чогось не розуміємо? Це друге питання.

Третє питання. Щоб оцей весь кадровий потенціал запрацював, а тут мозги, тут мозги, тут, правда, тут люди, 8 тисяч гектарів землі, 400 гектарів овочів. У п'ятірку крупнєйших поставщиків – сеть "АТБ", "Сільпо". У 27 тисяч тонн було тільки на зберіганні овочевої продукції і так далі, і тому подібне. Це я сказав за себе, тут люди краще сидять. Ви знаєте, які у них проблеми? У них чітка життєва позиція: вони залишили все, точно так, як і ми, виїхали.

Сьогодні мого товариша, виїхав на одній машині і на другій машині, його наздоганяє сьогодні податкова, це все не в залоге, Райффайзен Банк Аваль, рішення суду забрати ці машини для реалізації, для вивчення питання по кредиту, 5 мільйонів, комбайн купляв. Він йому той кредит  "5-7-9" на фіг не не нужен, вибачте, будь ласка,  вибачте, і він йому не потрібен був. Банки, сотрудничество, все, пожалуйста, ну, добре, виручив. Взяв – забирають транспорт. На яких підставах? Райффайзен Банк Аваль сьогодні сотрудничает з Російською Федерацією, все залогове майно знаходиться в окупації, вирішуйте, їдьте забирайте. Давайте приймати рішення, давайте щось по цим банкам вирішувати, це ненормально. Я своє питання з Креді Агріколь Банком вирішив, але я хочу сказати, це нормальні банки, ми повинні вибірково підходити до цього, я не роблю рекламу, але я вам кажу, я свою проблему точно так, точно так вирішив за 15 відсотків. Ось сидить людина та сама ситуація, залишився один актив – квартира, у нього сейчас банк хоче її забрати. Не розумію. Це друге питання.

Третє питання. Коли підприємство релокується сюди, у нас тут же, нам надо внести в правки, що стосується закону щодо трудових відносин. Якщо тільки релокується підприємство, тут же стосовно звільнення і всього іншого виникає куча питань. Підприємствам треба надати право, щоб вони звільняли у зв'язку з неможливістю забезпечення робочих місць і всього іншого, тому що підприємство знаходиться в окупації.

І останнє, що я хочу вам сказати. Ми можемо допомогти цим людям. Ви називали, скільки... я знаю багато про фонд Баффета, я знаю, скільки ви робите всього, ми дуже вдячні вам, але є і такі проблемні моменти: куча підприємств Західної України, з центральних частин України  отримують пільгові кошти, є учасниками всіх цих грантових этих самих, зверніть увагу, будь ласка, на нас, на оцих сидячих тут, на тих, які втратили все, на тих, які в зоні бойових дій, біля і так далі, і тому подібне, реальна підтримка потрібна цим людям. Тому що, не дай господь, зневіряться, поїдуть, ну ви розумієте, що це для тих кацапів буде. Розумієте, тут треба підтримувати людей, тут і на місці. Не в Києві, не в Рівному, не в Хмельницькому, у них все в порядку, а тут треба підтримувати людей.

Вибачте, може, емоційно, ще багато колег, я і так зайняв багато часу, ще багато колег будуть піднімати питання, але ми дуже вам вдячні, що ви тут, що ви слухаєте, що ви вірите в нас, в Запоріжжя вірите. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Анатолійович.

Будь ласка, Олексій Сергійович Шурхало, компанія "Скіф 21".

 

ШУРХАЛО О.С. Доброго дня, шановні! В принципі, Олег Каліман і Сергій Рибалко по тому питанню, що я хотів сказати, сказали все, все так воно, як є. Я  такий же самий, як було сказано, я залишив все в окупації. Я маю на сьогодні кредити, і таких, як я, дуже багато людей.

І ми дуже сподівалися, що прийнятий 27 березня Закон 12148 буде підписаний, і навіть я, так як є учасником Всеукраїнської аграрної ради, найактивнішу участь лобіювання прийняття цього закону приймав ВАР,  я вже хлопцям через особисті чати написав, там дякую, молодці, побачимося, я обійму вас і особисто каждому подякую. І вже третій місяць ми маємо картину, що, ну, нічого не відбувається.

Тобто чому я про це кажу? Сьогодні за 3,5 року дуже багато людей вже мають судові рішення, і їх це не стосується. Але ще залишилися ті, кому це може бути до нагоди. І я прошу присутніх на цій зустрічі, бо ми зверталися і до громад, і до голів військової адміністрації зі зверненням, щоб посприяли підписанню цього закону. Але ж ми бачимо те, що ми бачимо.

І ще хотів додати трошки. Маючи трохи інформації з тієї сторони, де залишились наші колеги і вони працюють, вони сміються з нас, вони знущаються: ви нікому не потрібні. Розумієте? Ми виїхали, ви вміємо працювати, ми знаємо, як це робити. Але сьогодні ми не маємо коштів на це питання, ми не можемо кредитуватись, маємо погану кредитну історію. І крім цього ще у нас банки забирають останнє. Тобто я мав рішення суду, тобто я встаю і кажу, така ситуація у мене. А, в нас немає форс-мажорів, у нас для банків і судів немає війни. І нас підвели банки до того, що нас не перекридитовували, якщо ми не давали особисту поруку. І тобто сьогодні я закладав техніку, але в мене забирають квартиру, все, що можна,  розумієте? Це ж ненормально. 

У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Олексій Сергійович.

Дійсно,  ми це вже не перший раз піднімаємо це питання,  пам'ятаєте, з ВАРом були на  Житомирщині, здається, ми теж піднімали це питання. І фактично сам законопроект народився через такі поїздки і спілкування з тими аграріями, які все залишили на окупованих територіях,  які працювали у мирні часи дуже активно, і, дійсно, в заставі була техніка, і нерухомість. Але ми дуже сподіваємося, бо ми бачимо навіть як депутати, що багато законопроектів взагалі не підписуються, це не тільки особливо цей. Навіть у нашому комітеті є багато, не багато, але є, дуже важливі законопроекти, які теж не підписуються і на які чекають теж і аграрії, і забудовники, багато верств і напрямів галузевих там було в цих законопроектах. Дуже сподіваємося, що найближчим часом це зрушиться з місця.

Від мене, я хочу сказати, що це питання ми підіймали на рівні з Прем'єр-міністром. У найближчі два тижні буде нарада за присутності Прем'єр-міністра і представників Кабміну для вирішення питання підписання ще не підписаних законопроектів. Тобто це питання буде зрушено з місця. І дуже сподіваюся, що найближчим часом ми це питання взагалі закриємо.

Рухаємося далі. Володимир Миколайович Голованьов, Торецьке.

 

ГОЛОВАНЬОВ В.М. Добрий день, шановні колеги! Донецька область, Покровський район, СТОВ "Торецьке" керівник – Голованьов Володимир.

Вже питання моє затрогувалося, те, що я хотів добавити, з приводу фортифікації. Дійсно, у когось війна почалася три роки тому, а в когось вже 12-й рік вона йде і фортифікації почалися будуватися ще в 2014 році, я поділив би на три етапи в Донеччині, в Луганщині побудова фортифікації.

2014-й рік, ми так, майже не звертали уваги, тому що це було в господарствах там 5, 10, 20 гектарів. Побудували – побудували, ми платили податки, платили рентну плату людям, ніхто не звертав уваги.

У 2022-му році – початок війни, фортифікацій цих почалося будуватися набагато більше. І, звісно, на посівах вже там тиждень, два лишалося на збирання врожаю, ніхто на це дивився, будувалися, мовчали. Це вже десь по господарствах 50, 100, 150 гектарів було знищено.

У 2025 році, це третій етап, почалися будуватися з березня місяці фортифікації, які, я знаю, є і у вас, і Херсонщина, і Одещина, які відрізають практично масиви, що туди не можуть проїхати, лінія оборони у 200 метрів шириною: це і окопи, це і єгоза, і колюча проволка, і це вже тисячі гектарів.

І, дійсно, зараз ВАР займається законопроектом, щоб якийсь закон наші депутати прийняли, і я хотів би, щоб врахували в цьому законі. Все-таки з 14-го року по даний момент, що дуже багато землі і дуже багато збитків несуть мої колеги в прифронтових територіях. Як це буде компенсація, коли вона буде, але фіксація потрібна і вона потрібна зараз, починаючи з 14-го року.

З приводу, Тарас Миколайович, ми з вами рівно рік були у Покровську в червні місяці. І тоді були пропозиції якраз по компенсації прифронтових територій на гектар посіяних земель. Я це питання піднімав, тому що в минулому році були дуже великі морози, практично Донеччина пшениці не получила, гороху не получила, все вимерзло. І зараз ми повертаємося, хотілось би получити і в цьому році компенсацію з урахуванням все-таки, в цьому році Херсонщина буде постраждала від заморозків, Донеччина теж постраждала, та й Запорізька область теж постраждала. Я не хочу говорити, що хтось постраждав, комусь менше, але все ж таки майте на увазі, коли Донеччина в тому році получила – пшениця, кукурудза по 2 тонни на гектар, і там Чернігівщина, Сумщина і лінія фронту практично не двигалася, получили теж саме по тисячі гривень, – майте на увазі, що є прифронтові території, в яких умови війни, ще й погодні умови, які просто фермера знищують.

З приводу компенсації логістики. Так, я підтримую вашу пропозицію, але все ж таки майте на увазі, я от зараз воюю з громадами з приводу об'явлення червоної зони. Яка громада йде назустріч, а яка не йде, тобто от Дружківська. Офіс їхній знаходиться від лінії фронту там 30 кілометрів, але на частині громади вже йдуть бойові дії. І за ці землі, на які я не можу заїхати, я й досі плачу податок, земельний податок і треба... І це не тільки я, це по Донеччині і Лиманський район, і Слов'янський район, це завжди так є. Дуже важко доказати громадам, і вони не хочуть це робити. Чи частково хай вони об'являють червоною зоною, всю громаду вони не хочуть об'являти, тому що це зняття з реєстру, звісно, проблеми у них там із доходами і все інше. Я підходжу до того, що коли будете  приймати рішення з приводу це червоні зони або можливих бойових дій, щоб ви не обідили частину людей, які в натурі знаходяться в зоні бойових дій, але громада не об'явлена червоною зоною, і людина практично нічого не получить. Тут дуже уважно треба до цього питання підійти.

І з приводу компенсації по логістиці. Наведу приклад. Донеччина практично пільгами не користувалася залізничними, тому що у нас елеваторів один робочий лишився – легендарненський, але він дуже малий, пропускна можливість його дуже маленька, туди ніхто не возив, і всі вивозили своє збіжжя тільки машинами. Якщо це буде на гектар, то це буде правильно, нормально іменно прифронтові території.

І взагалі хотів би сказати, все-таки порівнювати, я це неоднократно кажу, з приводу податків і всього іншого, логістики, ми на рівні фермера Київської, Чернігівської, Львівської, Закарпатської областей, я не маю на увазі червону зону, а по всіх інших ми платимо так.

Логістика, повторюся. Куди їхати, в Донецьку область? Та ні, я туди не поїду, боюся. Але якщо заплатиш вдвічі більше, страх пропадає. Це ж саме і в Запоріжжі, спілкуюся з колегами, це знаю. І закон потрібен для цих людей. Наведу приклад, у нас в Добропіллі п'ять ТЦК: Маріупольське, Волноваське, Курахівське, всі поз'їжджалися туди. Тобто воювати нікому, треба йти механізатору воювати, а ТЦК п'ять в місті. І вони ловлять всіх підряд, тому що всім показники потрібні,

З приводу релокації фермера. Він виїхав з чим міг, там чи з одним чемоданом, чи хтось, може, комбайн вигнав, чи трактор, тут приходять зразу і податкова до нього, і банки. Якщо виїжджає чиновник або силових структур, тобто там  працюють, і зарплати платяться, і є і житло. Чому така різниця? Ну, от у нас вже тут в країні людини поділені на два сорти. Та людина, яка мільйони платила податки, утримувала і громади, і райони, і області, вона нікому не потрібна, її ще добивають банки і податкова. А якщо ти працюєш там в державних структурах, то тобі зелене світло, і люди лишаються. От в моєму селі, я вже виїхав, уже там сіра зона, лишилося 20 відсотків. Будинки вже розбиті на 40 відсотків. Люди лишаються, вони знають, що вони тут нікому не потрібні, а там як буде.

І цю тему ми піднімаємо не один рік, четвертий рік, а програм для сільгоспвиробника і досі немає, які б йому хоч трошки могли дати працювати, хтось  би щось зберіг, чи техніку, чи людей. Ми нікому не потрібні.

Вибачте за емоції. Дякую за увагу.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Ну, ви все правильно говорите і такі речі болючі. Але фактично після  кожних таких зустрічей ми звертаємося як комітет на уряд, Тарас Миколайович, коли приїжджає в регіони, теж потім на рівні міністерства також звертається до уряду. По деяким моментам все ж таки прислуховуються і рішення ми маємо, але все, що стосується військових, взагалі з ними дуже важко розмовляти. І питання і по бронюванню ми вже піднімали мільйон разів. І коли ти з ними на нарадах, коли ти не на нараді з військовим, то, в принципі, всі тебе сприймають нормально, да, це потрібно. Приходять військові, все, вони все ламають, в них аргумент один: якщо ми не будемо брати людей в армію, то хто буде захищати цю землю, і ця земля вже буде  оброблятися іншими людьми. Розумієте? Тобто в них така логіка, і ми не можемо ніяк їх переконати.

Але через те що ми постійно це говоримо і постійно приїжджаємо, постійно листи пишемо на уряд, то все ж таки якісь покращення тихенько, але ідуть. І сьогодні те, що от Тарас Миколайович говорив, ми поборемося за ці 80 відсотків, я думаю, що такими от маленькими кроками ми зможемо вибороти ще якісь додаткові пільги чи додаткові такі позитивні моменти для того, щоб ви могли нормально працювати.

Ми продовжуємо. Михайло Юрійович Соколов, будь ласка, вам слово.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дякую.

Дивіться, ну важко щось додати до того, що казали колеги, але мені здається, що є дещо. От дивіться, ми постійно з вами кажемо про кредити. І ми кажемо про що: давайте зробимо мораторій. Ми навіть не кажемо про те, що ці кредити треба, вибачте мене, спростити, списати. А це правда, їх треба списати, бо можливості до їх повернення нема. І там все, що можливо, там  10-15 відсотків, дійсно, за рахунок особистого майна, там іншого  нічого нема. А ми про це не кажемо.

Якщо ми подивимося, наприклад, на Німеччину після війни, у них теж була територія, яка залишилась фактично під радянською владою. Що вони зробили? А вони зробили податок солідарності і, вибачте, людям це компенсували. Якщо ми подивимось на інші країни, які були в таких обставинах, там було те ж саме, там людям не казали, що ви повинні віддати останні портки, а їм, навпаки, держава разом з суспільством компенсувала повністю, частково якось те, що вони втратили. Так, це не відбувалося під час війни, це відбувалося після війни, але у нас про це навіть розмови немає. Тобто ми зараз не можемо підписати закон про те, щоб заморозити кредит. А нам треба казати не про те, щоб їх заморозити, а який буде механізм для того, щоб їх простити, щоб їх списати. Тобто ми уже, вибачте мене, так запізнились, що далі немає куди. І, вибачте, з того боку  на нас, дійсно, дивляться і кажуть: так, вибачте, ми вам казали, що ви, дійсно, нікому не потрібні, що влада не для вас, що ніякої справедливості немає. І ті, хто там залишилися, вони праві, виходить так. Тобто ми повинні довести, що вони неправі, а ми цього не робимо. І це жахливо, коли ми не доводимо, що ті, хто поїхав сюди, праві, а ті, хто там залишились, ні

Тому перше, на мій погляд, про що ми повинні казати і що ми повинні  робити, ми, дійсно, уже повинні робити законодавство, яке скаже, що ми всіх перерахували, хто принаймні поїхав звідти, що ми розрахували їх збитки, якість оцінили, і ми як держава беремо на себе зобов'язання це компенсувати. Може, не зараз, може, потім, зрозуміло, зараз грошей немає, але хоча б треба дати цей сигнал, що ми про цих людей не забули і що ми дійсно будемо цим допомагати.

Далі, про фортифікацію казали. Вибачте, треба ж сказати до кінця всю правду, ми ж не лише не компенсуємо людям те, що вони втратили, я кажу не лише про фермерів, я кажу і про власників цих паїв, ми ще і податки змушуємо їх сплачувати за цю землю. Це просто вже якийсь кошмар. Бо, дивіться, вони ж не всі в червоній зоні, вони ж не всі в зоні бойових дій, ці фортифікації, які побудовані, там, де є звільнені, вони не заміновані і виходить так, що людина повинна сплачувати податки за те, що в неї забрали. Я при цьому не кажу, що з точки зору законодавства ми робимо крадіжку, бо жодного документа, на підставі якого ми цю землю забираємо, немає, держава цього не зробила. Що це, на якій підставі ми цю землю забираємо? Якщо людина піде до суду, то вона його виграє, бо підстави немає. І ми відкладаємо прийняття відповідного закону, бо це не на часі. Як не на часі?

Тому друга річ, яку, на мій погляд, треба зробити, це просто терміново приймати закон, і не той, який внесений         у Верховну Раду, який каже, що нікому нічого компенсувати не будемо, що будемо далі сплачувати податки з цього всього і все інше. Отакий закон – це знущання, це фактично ми тоді розпишемося, про те, що знову за поребриком  вони праві.

Далі. Колеги казали про історію з перереєстрацією, а ви знаєте, що якщо банк списав кредит, то потім приходить податкова і каже: тобі списали кредит, добре, сплати за це податок на прибуток. Це ж просто маячня. Тобто людина все втратила, банк пішов їй назустріч, списав, приходить податкова від держави і каже: давай ти за це сплатиш гроші. При тому, що грошей немає і всім це відомо.

Тому третя річ. Дійсно, треба робити окремий закон, який би врегулював ці всі питання по перереєстрації, ми цим займаємося і хочемо Верховну Раду і комітет попросити, щоб ви підтримали відповідні ініціативи. Ми вам надамо відповідний текст.

І останнє. Теж просто хочу деякі речі додати до того, що казав мій колега Володимир Миколайович. От у нього дві громади. В  одній громаді визнали, що вона в зоні бойових дій, але, вибачте, спочатку там об'явили евакуацію, тобто евакуація є –  а вона не в зоні бойових дій. Це як? КАБи прилітають –  а вона не в зоні бойових дій. Люди просто снаряди з поля забирають – а вона не в зоні бойових дій.

Ми можемо, звичайно, заплющити на це очі і сказати, що нехай громада приймає рішення. Громада не буде приймати рішення, вона ті гроші втрачає. Механізм сам по собі неправильний. Не громада повинна про це рішення приймати, держава повинна приймати рішення на підставі якихось конкретних критеріїв. Прилітають КАБи – все, в зоні бойових дій. Подобається вам, не подобається, втрачаєте ви від цього надходження бюджету, ну це ж правда, вони ж прилітають.

І тому, з одного боку, ми точно підтримуємо пропозицію Тараса Миколайовича, а з іншого, ми вважаємо, що тут теж треба наводити порядок і треба міняти цей механізм визнання, що є територію бойових дій, що є територією можливих бойових дій. Повинні бути чіткі критерії. Відповідаєш критеріям – визнаєшся. А далі вже нехай Мінфін собі думає, що із цим робити. Бо у нас виглядає так: Мінфін постійно каже, нема грошей, тому вирішуйте самі. Ну так це і є от ця логіка, що кому не пощастило, ми за його рахунок все і зробимо. Ми тоді не держава, ми тоді, ну, не спільна якась... люди, які в щось об'єдналися, ми не суспільство. Бо ми тоді кажемо, от вам не пощастило, ми вас будемо далі грабувати. Ну так не можна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Юрійович.

Продовжуємо. Каліман Сергій Анатолійович, начальник Василівської міської адміністрації, Запорізька область.

 

КАЛІМАН С.А. Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, готувався і було підготовлено мною три виступи. Я бувший аграрій, але бувших не буває, да. І все, що я хотів сказати, в принципі, сказали мої колеги.

Я хочу зачитати частину листа депутата Василівської міської ради, фермера, а сьогодні людини, офіцера Збройних Сил України Олександра Могилевцева.

"Я, Могилевцев Олександр Юрійович, голова фермерського господарства "Дар", село Широке Василівського району Запорізької області, громадянин України, офіцер Збройних Сил України та фермер, який внаслідок збройної агресії Російської Федерації втратив усе господарство на тимчасово окупованій території, звертаюся до вас з проханням підтримки українських фермерів із окупованих і деокупованих територій. Мільйони гектарів українських сільськогосподарських угідь зазнали руйнувань,  замінувань або опинилися під контролем окупанта. Сотні фермерів втратили все: землю,  техніку,  худобу,  урожай,  інфраструктуру, а часто і дім. Водночас саме мале і середнє фермерство може стати фундаментом відновлення економіки після перемоги" Це лист нашого колеги.

А я хочу подякувати за можливість сьогодні сказати декілька слів про людей з великої літери – аграріїв, ті, хто залишилися без нічого. І з початку повномасштабної війни ці люди поділилися на 3 категорії. Ті, хто залишилися на ТОТ і працюють далі, сплачуючи податки в бюджет агресора. Ті, хто виїхав, але залишилися люди, які намагаються зберегти їхнє господарство. І ті, хто виїхав, залишивши все, втративши безповоротно свої підприємства, а сьогодні борються за виживання. Це не просто гра, і це люди-патріоти, для кого війна почалася не в 24-му році, в 22-му році, а в 14-му році, і вони з перших днів прийняли рішення допомагати армії. Люди, які офіційно працювали, створювали робочі місця, платили податки, будували спортзали, ремонтували школи, дитячі садочки, держали свої села в ідеальному порядку, будували сховища, розвивали інфраструктуру, бо розуміли,щоб утримати людей в селі, треба створити для них умови. Ще на них говорили – соціально направлений бізнес.

І зараз аграрії, які знаходять на підконтрольній Україні території, також діляться на певні категорії, не ображайтесь, колеги. Це ті, хто далі працює і платить податки; ті, кого це не стосується; ті, хто допомагає армії, але як може, бо ми платимо податки; і ті, хто живе цією війною, дивлячись на тих, хто втратив усе, розуміють, що вони можуть бути наступними. І сьогодні ці люди зіштовхнулися з великим труднощами. Хтось бореться в судах з банками, які хочуть забрати їх автівку, на якій цей аграрій втік від війни. Хтось в судах відстоює своє право перед обленерго не сплачувати електроенергію, яку він не споживав, бо його там не було, він вже виїхав, а його господарство перейшло в управління російського окупанта. Хтось чекає вироку Верховного Суду стосовно невчасно поданих податкових накладних. І так їм здається, що вони нікому непотрібні, а,можливо, їх просто не чули ті, хто може їм допомогти. Можливо, це ви.

Тому звертаюся до вас від їх імені про можливість бути почутими і про можливу підтримку цих людей. Річ іде про невелику кількість аграріїв. Це люди, за яких треба боротися, бо їх знання і уміння безцінні для розвитку сільського господарства України. Я хочу, щоб фермери з окупованих територій були повноправними учасниками усіх процесів, які відбуваються у держави, мати доступ до пільгових кредитів, до грантів, які дадуть можливість їм купити землю, приймати участь в аукціонах, техніку, обладнання, податкові пільги для запуску виробництва. Вони всі мріють, щоб дійсно запрацював законопроект 12148. Але вже хтось сплатив. Ввести програму нуль відсотків кредитів на 5 років для старту чи відновлення діяльності з гарантіями держави, компенсацію за втрачені активи, техніку, худобу, інфраструктуру. І одне з питань, близько мільйона гектар сільськогосподарських земель потребують гуманітарного розмінування. Без цього неможливо буде сіяти, отримувати кредити чи укладати договори.

Тому пропозиція закріпити багаторічну бюджетну програму, компенсацію, розмінування до повного завершення цих робіт. Ми не маємо права втратити покоління фермерів, яке все життя працювало на землі і втратило все через війну. Усі мої пропозиції – це не блага, а необхідні інструменти відновлення сільського господарства, фермерів з тимчасово окупованих територій. Тому я хочу бути почутим вами і сподіваємося на підтримку цих людей.

А стосовно колег, які мають можливість працювати, сидить біля мене наш колега Сергій Катречко, який каже, я не хочу образити, каже, ну якби у нас буда земля зараз, то питання за 20 тисяч заробітної плати ми б не піднімали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович, за такий емоційний виступ.

Дійсно, я вже, скажемо так, говорю наперед, все, що ми сьогодні тут обговорюємо, все це фактично зафіксовано, і ми будемо по цьому приймати рішення, направляти на Прем'єр-міністра, на уряд, в різні міністерства, які дотичні саме до цих питань, для того щоб їх вирішити. Тому навіть якщо тут нема присутніх тих фермерів, які б хотіли висловитись, то ми можемо отримувати від вас на офіційну електронну пошту нашого комітету пропозиції, і все це буде зафіксовано в комітетському рішенні, яке буде найближчим часом.

Я до слова запрошую Крупського Артура Євгеновича, голову Пологівської районної військової адміністрації, Запорізька область. Будь ласка. 

 

КРУПСЬКИЙ А.Є. Вітаю, шановні народні депутати, шановне товариство. Хочу декілька цифр сказати, щоб ми з вами уявили на сьогоднішній день, що наша територія району займала практично, в аграрному секторі це була четверта частина. На сьогоднішній день ми кожного дня аналізуємо втрати наших сільгоспвиробників. Маємо інформацію чітку, що 360 підприємств  до початку широкомасштабної агресії займались на території району дуже активно і продуктивно сільським господарством. На сьогоднішній день таким сьогодні займається 29 підприємств різної форми власності, і це складає всього-на-всього 8 відсотків від тих підприємств, які були економічно активними і продуктивними. Втрати дуже великі. Тільки 400 зернових складів, 6 елеваторів, 14 ферм, 37 токів, одна птахофабрика, 61 майстерня і один комбікормовий завод, плюс три олійниці – це ті потужності, які сьогодні повністю втрачені, бо вони зруйновані агресором.

71 відсоток території району сьогодні  знаходиться під тимчасовою окупацією, а це 380 тисяч сільськогосподарських земель. А 166 тисяч земель це знаходяться в зоні активних бойових дій, з яких тільки можемо засівати 32 тисячі. Можемо собі уявити, що 166 тисяч гектар мінус 30, це 130 тисяч гектар – це майбутні площі суцільного розмінування.

Я повністю підтримую всі озвучені тут проблеми наших аграріїв. І хотілося б також надати наші пропозиції до комітету, тому що наші аграрії ще не втратили надію повернутися на свої землі. Натомість чинне законодавство обмежило їх у прийнятті рішень щодо реалізації суб'єктивних прав на розпорядження власними корпоративними правами. Жодна із правових форм не містить поняття призупинення діяльності. Хоча логічним було б введення такого терміну у законодавство, що пов'язане із веденням воєнного стану. Реалізація цієї процедури у спрощений спосіб повідомленим шляхом надала б змогу застосувати тимчасові заходи щодо підприємств, місцем знаходження яких є тимчасово окуповані території, зняла податкові навантаження, урегулювала б трудові відносини з працівниками в частині призупинення дій трудових договорів тощо. Тому прошу шановних народних депутатів розглянути на законодавчому рівні можливе застосування такої процедури, як  призупинення діяльності щодо юридичних та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження яких є тимчасово окупована територія.

Всі наші викладки ми передамо безпосередньо на комітет. Тому дякую за те, що приділили дуже велику увагу нашій території. І дуже прошу допомогти. Дякую за увагу. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Євгенович.

У нас присутній також директор Департаменту розвитку сільського господарства Херсонської обласної військової адміністрації Юнусов Дмитро Анісович. Будь ласка.

 

ЮНУСОВ Д.А. Добрий день, шановні народні депутати, колеги. Я постараюся швидко пройтись по тим питанням, що піднімалися, і по тим думкам і питанням, що є у нас і які пропозиції до тих наболілих проблем, які є у наших аграріїв.

Перше. Це проблема, яка виникла в цьому році і потребує нагального вирішення,  це наслідки заморозків весняних та посухи на Херсонщині. Ми зараз фіксуємо гибель посівів, це в основному озимі культури, понад 50 тисяч гектарів. Зараз працюємо над фіксацією цих збитків. Центр Гідрометцентру обласний виїжджає, фіксує, уже подано більше 250 звернень від аграріїв, 160 надано довідок на 16 тисяч гектарів саме повної загибелі сільгоспкультур. Тому наша пропозиція саме, Тарас Миколайович, ми з вами по цьому питанню поспілкувалися, є у нас постанова діюча, яка передбачає надання допомоги, компенсації збитків аграріїв, які постраждали від наслідків погодних умов. Відновити дію цієї постанови у цьому році і передбачити допомогу саме нашим, я так розумію, і запорізькі аграрії є з такими ж проблемами, компенсацію збитків. Але вже цю постанову необхідно доопрацювати з нинішніми реаліями, не обмежувати 50 гектарів господарств, надати змогу не тільки фермерським господарствам, а і фізичним особам-підприємцям приймати участь в цій програмі, оскільки більшість аграріїв, дійсно, не мають змоги посіятись восени під урожай 2026 року. Це сама нагальна проблема, які підлягає терміновому вирішенню.

 Щодо інших питань, які були озвучені та не озвучені на сьогоднішній нараді, – це фортифікації.  Дійсно, на території Херсонської області під фортифікаціями знаходиться понад 15 тисяч гектарів. Ми провели роботу з аграріями і з громадами фактично скільки можуть брати потенційно участь аграріїв і вийшли на площу 50 тисяч гектарів. Це ті аграрії, які працюють в тих регіонах біля цих ділянок і сплачують податки і орендну плату пайщикам. Якщо ми 5 тисяч гектарів помножимо з позиції Мінагрополітики по згодній 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки, це виходить 15 мільйонів гривень щороку всього лише виплати для того, щоб закрити цю проблему для  аграріїв Херсонщини, 15 мільйонів, з яких частина піде на податки до місцевого або державного бюджету, і ще там 23 відсотки.

Інше –  мобілізація. Ми повністю погоджуємося з пропозицією, ми дали міністерству, щодо 80 відсотків збільшення відсотку бронювання. Ми повністю погодились, наші аграрії розуміють питання сплати 20 тисяч гривень мінімальної заробітної плати, питання аграрії Херсонщини з цього плану уже не задають, оскільки розуміють, що необхідно працювати теж для наших військових. Тому якщо це нам вдасться, це дуже добре.

Потім щодо релокованих підприємств. Дійсно, у нас залишаються підприємства, за якими ганяються банки щодо сплати кредитів, тому для нас це важливо. Також ми надавали пропозиції щодо підтримки релокованих підприємств, а саме надання або на пільгових умовах, або з урахуванням сплати податків до повномасштабного вторгнення участі в конкурсах на суборенду землі, оскільки є приклади, тут присутні аграрії, які по 20 тисяч гектарів залишили на територіях окупованих Херсонської області. І зараз необхідна така підтримка – показати, нехай це буде 100 гектарів, зараз аграрії Херсонщини дуже вдало займались овочівництвом на території Каховського регіону, на Лівобережжі і саме надати можливість, щоб нагадати, що вони  важливі. Також багато аграріїв просто не повертаються з-за кордону, оскільки не бачать ніякої підтримки. Тому для нас це важливо.

Питання, що не піднімалось, питання компенсації за гуманітарне розмінування сільхозземель. У нас за період  дії програми більше року розміновано по цій програмі 21 гектар землі, всього лише. Маючи зараз заміновано потенційно ще 100 тисяч гектарів, 427 тисяч гектарів розміновано, 100 тисяч залишається, ця програма поки не працює у нас по області, і наша пропозиція, щоб її переглянути, доопрацювати на прикладі, є приклади, там, можливо, буде подавати громада, оскільки фермер фактично не отримує ніяких грошей, просто рахунок до якого не має доступу, відкриває. Тому пропозиція щодо подання заявки саме військових адміністрацій населеного пункту або органів місцевого самоврядування, які знають, які аграрії працюють і тим самим будуть розміновані. Ми знаємо, що більшість в шахматці працюють і один подав фермер, повинні розмінувати і його частину поля і іншу, яку фермер не подав, не розміновується. Тому саме вихід з цієї ситуації –  це подання громадою заявок на розмінування.

Логістика. Повністю підтримуємо позицію Міністерства аграрної політики щодо цієї логістики. У нас цієї дотації 500 гривень, оскільки херсонські аграрії використовують вантажний транспорт для логістики, і дійсно хто свій, хто найманий працює, наймані вантажні автомобілі, залізничні у нас не використовуються. Тому саме цей  вид цієї дотації повністю підходить до нашого регіону.

По кредитам зрозуміло, що проблема є, всім вона зрозуміла.

Щодо допомоги по 1 тисячі, по 2 тисячі гривень. Говорю про Херсонську область, у нас більшість земель – це територія можливих бойових дій. Тому, на нашу думку, необхідно залишити цю категорію господарств. Для прикладу, у нас в минулому році на території можливих бойових дій використали програму на площі 65 тисяч  гектарів, на території активних бойових дій, де працюють державні електронні ресурси, використали 23 тисячі гектарі. Тобто більшість із можливих бойових дій.

Можливо, пропозиція буде якось, як у нас перша ідея була, це наказ, зараз Мінрозвитку наказ, але з урахуванням якоїсь кілометрової зони, можливо, надо подумати, оскільки, дійсно, ми витратили на цю допомогу в минулому році 100 мільйонів гривень. Це реально  отримали господарства, які працюють в активних, можливих, де була окупація, де реально були бойові дії, які постраждали. Знаємо, що в інших областях, там у Харківській, колеги озвучували, що саме отримали, які прильотів не бачили і окупації не бачили. Дійсно, оцей момент справедливості якось треба врахувати і доопрацювати.

І включити в цю програму, піднімалося після візиту пана міністра питання щодо включення цієї програми садівництва, це в нашому регіоні Миколаївщина, знаю, що теж необхідно їх підтримати в цьому році, оскільки в тому... по цій програмі вони нічого не отримали по садівництву по дотації.

Меліоративних   земель по  зрошенню, це актуально, зрозуміло, для всіх, тим більше після підриву Каховської ГЕС. І наші пропозиції залишаються. Необхідно для участі наших аграріїв, необхідно, я думаю, і аграріїв Запорізької області включити в постанову, щоб можливо було компенсацію за використання меліоративних земель отримати на території бойових дій. Я знаю, що проект постанови вже розроблений міністерством. В Постанові 1070 про компенсацію за використання... територія, вказано, що цю компенсацію... Да, зрошення, зрошення. Я знаю, що проект є цієї постанови, вже міністерством підготовлено, щоб допрацювати, щоб наші аграрії могли розробляти проекти і знати, щоб можливі бойові дії і активні були в цій програмі. Да, я знаю, що є, що потрібно доопрацювати і прийняти, щоб наші аграрії бачили і вже потім працювали.

По податковим пільгам питання піднімалося. Активні бойові дії у нас звільнення. Можливі бойові дії, ми зараз враховуючи посухи, дуже постраждали суб'єкти господарювання одноосібники, які теж сплачують МПЗ до бюджету. Але є аграрії, саме аграрії платники єдиного податку четвертої групи, яким пільги військові адміністрації на території можливих бойових дій можуть встановити тільки у зв'язку  із замінованістю, да, а є питання, от ми зараз розглядаємо громадами підтримки аграріїв можливих бойових дій, які постраждали від посухи саме встановленням пільги, але ми, ну, наші військові адміністрації не мають на це право, оскільки в Податковому кодексі є виключна умова, це тільки замінованість. От це питання, можливо, допрацювати, щоб військові адміністрації на місцевості могли такій категорії сільгоспників, а їх більшість саме платників четвертої групи, встановлювати ці пільги.

І окремо хотів закінчити свій виступ саме словами подяки благодійному фонду "Жнива Перемоги", Дмитро Вікторович, вам особисто. Дійсно, найбільше, ми спілкуємося з усіма аграріями, найбільше допомога була саме надана від цього фонду, більше 100 господарств широко  використовують там понад 50 одиниць техніки, тракторами, посівними комплексами, комбайнами. І я знаю, що жоден трактор, жоден комбайн не виходить з Херсонської області, поки не покосить останній гектар, і розумію, що треба отримувати... техніка не повинна стояти у фермера Херсонщини, тому що вона закріплена за Херсонщиною. Техніка повинна працювати по всій Україні і допомагати тим господарствам, які цього потребують.

Тому дуже дякую. І дякую вам за таку можливість висловити свої думки, і надіюся на плідну співпрацю в майбутньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Анісович.

І Дмитро Вікторович, вам слово.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Майже заключне перед, ну, у вас заключне буде, пане голово. Але дякую.

Знаєте, мені здається, шановні аграрії, друзі, колеги, має бути один закон в Україні, де людина для держави, а держава для людини. Якщо так буде працювати, то і все буде працювати. А то як виходить сьогодні, от брати Калімани з Василівки, да, показове було господарство, можна було возити будь-яких прем'єрів, президентів будь-яких країн: вилизані села, кращі ніж в Німеччині, спортивні майданчики, футбольні поля, красота, освітлення, лавочки. Я там був не один раз і бачив це все. За власні фінанси, не державні. І такі господарства не одні. До них приїжджали всі: від хлопців у погонах, адміністрації, політики, всіх вони годували, наливали, чимось допомагали. Але коли сталась складна ситуація, надскладна, люди нікому не потрібні професійні. Так не має бути.

І колеги, на жаль, сьогодні не всі є, але точно сьогодні ті, хто мене завжди підтримують на комітеті, і багато сьогодні нема тих, хто також підтримують. Але те, що от я 3 роки кажу. От є державні землі, десятки років  на них одна корупція, придумали зараз знову через Фонд держмайна, Prozorro, якась по 40 тисяч оренда. Державницька позиція має бути міністерства, Прем'єр-міністра, порахувати всіх окупованих, скільки у кого було землі, 3 роки, 50 разів, напевно, це висловлював на комітеті, можливо, цієї державної землі не вистачить. Було у хлопців 10 тисяч – є дайте  3 тисячі, да, в Рівненській області, я не знаю, в  Житомирській. Хай працюють, хоча би на 7 років під одну сівозміну, під стандартне МПЗ, державі податки заплатили, вони професіонали, за 7 років відновляться, зайдуть в якусь гривню, відчужать кошти назад і далі щось будуть собі там працювати і думати. Це є державницька позиція. І прошу це, вже за підтримки всіх фермерів, питання реально підняти, і щоб державні землі надавались саме тим, хто їх втратив, працював все життя і сплачував податки.

А вам, Олег Анатолійович, раджу створити вже завтра і піти  зареєструвати саме незалежну таку асоціацію, об'єднання фермерів, які залишили все в окупації. Щоб ми чітко їх бачили всіх на комітеті, скільки вас, яка кількість землі, яка кількість техніки. У вас є хороші лідерські найкращі позиції і ви точно можете це зробити, незалежне об'єднання саме окупованих фермерів, і рухатись спільно з нами по цьому напрямку.

Сьогодні зафіксував також, від 5 фермерів найбільше звучало питання бронювання. Так, 20 тисяч, питання, напевно, вже не можна обговорювати, бо податки потрібно платити. Але мене дивує також ситуація, в лютому місяці комітетом були надані всі пропозиції, але на уряд по сьогоднішній день не винесені для голосування. Надані які пропозиції? Чому, от пан Олександр сидить з Херсонської області, Бериславського району, який там рушницею збив більше 50 дронів, має себе визначати, що він критичний? Так ми, може, ще давайте військові бригади будемо визначати, критичні вони чи не критичні? Якщо ми на весь світ кажемо, що ми забезпечуємо 400 мільйонів людей по світу продовольством, значить, ви і так є критичні. Тому що без вас не буде врожаю, без вас не буде хліба, без вас ми змушені будемо імпортувати. Ви є критичні, не 80 відсотків. 100 відсотків має бути бронювання, і без цих схем 50 на 50, шукати студента 50-річного, платити йому заробітну плату 20 плюс 10 податки, і у вас навантаження на одного тракториста вже 60-80. А потім споживати у жовтні місяці, які ціни отримаємо на продовольство, плюс 50 відсотків? І що споживач скаже у жовтні місяці владі і всім нам? Ми будемо у цьому винні через цю всю ситуацію.

І при тому що для господарства потрібно? Керівник, агроном – забронювати, головний завгосп чи механік, чи як ви його називаєте, і хоча б там людина на 100 гектарів. І якщо саме зробити чітке так бронювання, то навпаки більше людей вивільниться для Збройних Сил України. Але це потрібно розписати, довести, не просто сказати, а довести по пунктах. В лютому місяці все було розписано, надано, це вже повторено все колективно ще раз, уже третій раз, наскільки я розумію.

Щодо експорту олійних культур, від двох спікерів звучало. Комітет одноголосно прийняв рішення вже, це обговорювали, це позиція всіх колег, і міністерства позиція, Тараса Миколайовича так точно, що так не має відбуватися, тому що це обмеження наших усіх аграріїв і диктування їм своїх умов. Так ніхто не може диктувати умови. Давайте тоді, хай хтось винесе якусь ідею, я не знаю, заборони експорту мінеральної води, там скважини чи ще чогось. Ну це ж повне це… я думаю, це не має ніяких шансів.

Далі, щодо реєстрації злочинів було підняте питання, скоєних Російською Федерацією. Питання складне, важке. Реєстр злочинів щодо фізичних осіб, їхнього майна вже діючий. Хтось сказав, що хтось якийсь там закон напрацьовує. Я не знаю, який закон потрібно напрацьовувати, вони всі давно прийняті, і Кримінальний кодекс давно працює. Реєстр по юридичним особам на рівні підзаконки, на рівні постанов Кабміну створюється, я надіюсь, що запрацює орієнтовно вже осінню. А взагалі всі розслідування, ось веде також четвертий рік компанія світова Project Expedite Justice, яка фінансується Говардом Баффетом, криміналісти працюють зі всього світу, з Гааги, з Штатів, з Австралії, ми в повній співпраці з ними. Оце їхній останній звіт, в кого що знищено, якими кораблями вивозилось зерно. Там найбільше це "Матрос Кошка", там корабель, і всі інші, як вони виключали навігацію, як змінювали локації. Також знищена техніка наших господарств. І в принципі, до них, до цієї компанії можна подавати всі свої дані по збиткам, вони допомагають все реєструвати, робити, готують документи до європейських судів, вони займаються цим майбутнім реєстром. Кому потрібно, я дам телефон керівника проекту в Україні, дуже толкові люди. Вони вам точно все допоможуть по максимуму. Вони також фінансуються за кошти Говарда Баффета.

Далі. По розмінуванню. Розмінування, питання сьогодні, я так скажу, навіть більше лісів стоїть, а не сільськогосподарських угідь, бо наші мужні відважні аграрії після деокупації стали та й самі розмінували. Якщо там 11 листопада 22-й рік деокупація Херсонщини, вже в січні ми були на Херсонщині і аграрії просто ті протитанкові міни на КАМАЗи кузова кидали, навчились якось їх там знешкоджувати і вивозити, ті запали окремо, сама міна окремо. І вже 23-й рік сіялось фондівською технікою там багато гектарів і збирали вже комбайном.

Але ж тут питання, ці землі на сьогоднішній день не узаконені. Це відбувається так само, тобто вони не є чистими згідно законодавства, і тут потрібно от також пропозиції на комітет, але це більше було до Міністерства економіки, те, що розмовляли на комітеті, що згідно цього засідання подамо, що якщо аграрій зібрав згідно статистичних даних вже третій врожай, дайте йому довідку, що це чисті землі, землі розміновані. Все, більше нічого. Це дуже важливо. І мапа цієї ситуації зміниться зовсім по-іншому. В Україні на сьогоднішній день залишилося розмінувати 1 тисяча 500 гектарів. Аграрії Херсонської області власноруч 300 тисяч розмінували. Тобто півтора року їм дай –  вони за півтора року все розмінують.

Да, є проблема з інфраструктурним розмінуванням, найбільше це з лісами, там найважче. Там складно, там великий потрібно професіоналізм і дуже багато часу.

Щодо виплат, що Дмитро Анісович Юнусов сказав, як би, великий друг херсонських фермерів, щодо втрат. Також на комітеті обговорювалися рішення, які вже напрацьовані. Але, чесно кажучи, вже давно Кабмін мав визначити це в державі надзвичайну ситуацію в агросекторі і виплати згідно постанови, яка ще прийнята багато років тому, зафіксувати і робити, і, мінімум, хоча б 10 тисяч гривень на гектар. Чому я таку цифру кажу? Тому що держава вже зекономила на тих же херсонських фермерах 40 тисяч гривень на гектар, тому що вони самі розмінували. Це так само стосується харківських фермерів, київських, чернігівських, сумських та інших регіонів.

Кредити – також важливе дуже питання. Всі хочуть кредити. Кредити в принципі в аграріїв сьогодні найкращі, немає ніякого вектора економіки і іншого, легка промисловість, важка промисловість, щоб були такі умови. Всі вони кредитуються сьогодні 17 відсотків плюс, тільки для аграріїв діє "5-7-9", для будівництва там овочесховищ, інших об'єктів були вже ліміти кабміном підняті, дякуємо, до  160 мільйонів, це дуже позитивно. Але з економічної  сторони не радійте кредитам. На сьогоднішній день закредитованість агросектору максимальне за всю історію незалежності країни. У нас закредитованість тіло кредиту більше 160 мільярдів. Візьміть це на  вартість вирішеної продукції. Просто щоб ця мильна бульбашка в один момент не лопнула і потім ви не прийшли до Соломчука чи до кого і сказали, ти винний в цьому. Я уже попереджаю, ліміти збільшують, асоціації це підтримують, вперед. Ну майте межу, не кредитуйтесь більше  5-7 відсотків від всіх основних своїх засобів і можливостей, щоб ви могли потім реалізувати ту машину, комбайна загасити, не дай бог, у будь-якій ситуації, а ситуації бувають різні.

Ну, і наостанок. Четвертий рік вже також кажу, але, бачите, по пальмовій олії зайшло. 6 листопада в цьому закон про заборону вступить в дію. Дякую всім народним депутатам, міністерству, Президенту, який підписав 5148 6 листопада минулого року. І рік дали виробникам, щоб перейшли на іншу українську жирову масу, в першу чергу це на молочні жири. Через те ми бачимо дуже активне будівництво молочних ферм. Так, це стосується поки що більше Центральної, Західної України, але реально професійних молочних ферм від 1 тисячі 500 до 2,5-3 тисяч голів дійних будується дуже багато. Тому що на молоці сьогодні економіка,  ні на чому, напевно, в сільському господарстві майже такої немає економіки.

І чотири роки тому в той же час я подав законопроект про внутрішню торгівлю, якого немає у нас до сьогоднішнього дня в Україні. Ми єдина країна пострадянського простору європейського, яка не має закону про  внутрішню торгівлю. У нас є якийсь такий закон, спекуляція один на одному,  перед святами, під сезон, під умови, під ситуацію, яка в продавця чи в покупця – закону немає. І ми його тоді подали, але, на жаль,  Міністерство економіки його заблокувало, зрозуміло, через лобі великих ритейлу сіток супермаркетів.

Сьогодні ми знову напрацювали новий документ, це 13312, він є зареєстрованим уже, він буде розглядатися в ближчий, напевно, час. Долучався і Соколов Михайло активно, міністерство, Всеукраїнська аграрна рада ще колись на основі того. Тексти були багато в чому погоджені, в чомусь змінені, щось додано. І кричіть просто з усіх труб, кажіть своїм народним депутатам, щоб скоріше це було проголосовано. Тому що ви будете мати вільний доступ до полиць українських магазинів. На сьогоднішній  день ви його не маєте. Всі кажуть про виробництво, ставте обладнання. Олег Анатолійович завтра поставить обладнання, купить, пряники пекти. Напече він за добу 20 тонн пряників. Куди йому його діти? На базарі стояти, з асфальту торгувати? Йому потрібно в торгову сітку зайти. В торговій сітці відтермінування платежу яке: 90 днів, маркетинг, полиця. Не всі можуть це собі дозволити. Там ці всі моменти прописані, це важливо прийняти, що швидкопсувні продукти 10 днів розрахунок, всі інші 30 днів. Це найважливіше, щоб у виробника був оборот, якщо швидкопсувні продукти 30 раз на рік коштів, тоді він зможе знизити ціну, працювати на меншій рентабельності, але економічний показник у нього за рік буде досить високий. Сьогодні йому платять 90 днів. У нього оборот коштів який? Та майже немає ніякого. Все, і він змушений піднімати маржинальність, щоб утримувати колектив і все інше, у нього собівартість вища. А за наші кошти ритейл потім купує сири в Голландії, Польщі, молоко на полицях все більше збільшується, овочі турецькі, єгипетські, італійське вино за авансові платежі. Там в борг ніхто не дає. Але це ваші кошти, тому що споживач на касі вже заплатив. Це ваші кошти, ви кладете кредит, товарний кредит на полицю магазинів. Клієнт сьогодні розрахувався і кошти пішли туди. Тобто 13312 кричіть, трубіть всім, щоб було прийнято. Ну ,і все буде на контролі, я впевнений. Сергій Ярославович, він такий, що і муха не пролетить, все буде теж жорстко на контролі.

І про землю. Державна земля постраждалим фермерам і які в окупації, в окупації, що в них немає як і де. Давайте піднімати це питання. Я його піднімаю третій рік, ну я один не можу. Ну давайте зі мною, робіть асоціацію, давайте.

Дякую вам всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Георгійович.  

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо можна, Олександр Васильович. В додаток до того, що сказав шановний Дмитро Вікторович. Поки ми тут з вами, шановні колеги учасники слухань, дві з половиною години працюємо, депутати з Комітету економіки Лічман, Наталуха і Кисилевський зареєстрували альтернативний законопроект до 13312-1 в інтересах ритейлу.  

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Сьогодні останній день був реєстрації.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Щойно зареєстрований, ще немає тексту на сайті Верховної Ради. Підписали три депутати від економічного комітету, щойно мені надіслали посилання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО О.Д. Доброго всім дня! Херсонська область, Гордієнко Олександр. Фермер я вже 32 роки, голова Асоціації фермерів Херсонської області, депутат обласної ради Херсонської.

Ви знаєте, всі проблеми, ті, що у запорізьких і донецьких фермерів, дуже і в нас похожі.  Ми, я вам скажу, щасливі, що у  2022 році 11 листопада нас звільнили, дякуючи ЗСУ, і ми дуже раді, на третій день повернулися додому і зразу ж пішли працювати.

Ситуація була така. Дуже складна, вліво, вправо не з'їдеш, не зійдеш, все заміновано. Понаписували ми заяви, враховуючи, що держава зайнята, не було скільки вже бригад, які розміновують, ми зрозуміли, що треба ні на кого не надіятися і самим. Пройшли курси, купили обладнання, і ми, господарство, невелике господарство, там чуть більше 1000 гектар, вивезли самостійно і обезвредили більше 5 тисяч тільки танкових мін. А потім ще і біля 5 тисяч гектар допомогли сусідам,  все зробити. І ви знаєте, думали, що це саме страшне, що було. Потім пішли, зрозуміло, КАБи, а це Берислав, може, хто знає де він, напроти Каховки, через водосховище. Потім пішли КАБи – немає підприємства, немає домівок, поїхали прямо на поля і там працювали. І я вам скажу, кому немає де зберігати врожай, дуже нормальний вихід з положення: рукава в полі, трактором все пакується і розпаковується і потім вивозиться.

І думали, що ще саме страшна проблема, коли прилетіло в господарство і тільки осталося два трактори, які працювали у полі, нічого не залишилося, все знищено. Ну, дякуючи Жнивам, я вам скажу, Перемоги, наша правобережна Херсонщина, більша половина господарств, які сьогодні працюють, не працювали, реально нема такої можливості, бо техніка знищена, стовідсотково всі ангари, стовідсотково всі елеватори разом з зерном, осталося без нічого, ну, хто що де зміг, працювали, розуміємо, війна, ні на кого не надіялися, самі викрутилися.

Коли уже ми і це пройшли, я вам скажу, друга проблема найстрашніша, ми думали, КАБи страшні, ні, ви знаєте, дрони. Сьогодні дрони, ну, нас достають від Каховки на 40 кілометрів. Ми сьогодні вже два місяці не виїжджаємо в поле без РЕБів. РЕБ на тракторі, РЕБ в машині, людина... Я з рушницею. І це Дмитро Вікторович казав про нас, це ми камазами вивозили, тому що легкові машини спочатку вивозили міни, потім 25 ходок з поля робити – ні, ми прямо камазами вивозили все. Віддавали військовим, вони щось знищили, щось везли на передову.

Сьогодні ми без РЕБів не виїжджаємо. І лежить рушниця, тому що РЕБи тільки беруть ті, що на частотах літають, а на оптоволокні  не беруть. Вирішили ми це, ну, я вам скажу, охоту в нас відкрили буквально ось в п'ятницю, ми уже такі, уже биті хлопці, вони вже начали за нами слідкувати і вже давно. Ми вже не ховаємося, зразу тікали, а зараз серед поля їде трактор в загонки, я їду з РЕБом теж, трактор з РЕБом, і ми його не включаємо, тому що РЕБ 2 години він перегріється і згорить. Тільки оприділили, що щось летить, включаємо, збиваємо.

Вони вже дійшли до другого, вже скидають збросами, долітають, я вам скажу. Да, вони неточно, з висоти метрів за 800. Ось прилетіло у п'ятницю, рядом, 15 метрів від трактора і чимось все-таки начинили, побило трактор "Жнив Перемоги" і зачепило тракториста. Благо, що тракториста зачепило тільки ліву сторону і то нижче пояса, у м'які тканини, вчора і прооперували, витягли все. Людей, звичайно... Дуже  важко.

І з цим ми вже впоралися. Допомоги не просимо. За свої кошти купили РЕБи, які працюють. Але це 400 тисяч один. І це дієвий спосіб, він працює. Тільки треба ще людина, яка буде розуміти за аналізатором, хто за цим слідкує. І з цим ми справилися.

На нашу голову ще одна біда, на Херсонщину. Я вам це кажу не те, що по своєму господарству, я голова асоціації вже майже 10 років, я спілкуюсь з усіма фермерами, даже тими, хто на лівому березі. Біда, 25 градусів дві неділі у березні місяці, все пішло в ріст. Потім приморозки у квітні, три приморозки. А зробили ж все, технологію виконали, 100 кілограм з посівом, каса зимою, кинули все. Але щось із пшеницею, 32 роки фермерую, такого… Переживали ми приморозки, нічого страшного. І щоб ви зрозуміли, ще плюс до цього, згідно нашого Гідрометцентру на Херсонщині на сьогоднішній день випало менше 20 відсотків годових опадів. Жодного дощу по сьогоднішній день, жодного і посуха. Як результат, ви чули, тільки що Дмитро говорив  Юнусов, що вже більше 60 тисяч гектар озимих знищені повністю. У мене в господарстві засіяно 1 тисяча 200 гектар, а остальне хотів оставлять на пар, стовідсотково  знищено, немає що косити. Края зараз пообкошуємо. А чого края, в минулому році згоріло, нас обстрілювали, згоріло 50 гектарів семеняка самого найкращого. Ми обкошували в минулому році поля по 50 метрів і обдисковували. І на краях, зрозуміло, що майже це пар був,  і на краях, краї поля, п'ять полів чи сім полів, по краям полів це, що залишили. А так нічого немає. І це не тільки в мене. Незалежно хто яку використовував технологію, хто нуль, хто звичайну технологію, хто вносив гербіциди чи удобрював –  без різниці, у всіх однакова... А особливо це Бериславський район, всі ті, хто навпроти водосховища, якого сьогодні немає. І ми ж розуміємо, от уже більше... Херсонський район, він трошки менше постраждав, тому що водойма є. В нас же водойма, ми всі розуміємо, це ж був як трансформатор, то єсть регулював температуру і приморозків, і посух, трошечки, скільки там, 2200 квадратних кілометрів було води, поверхні води. І в нас реально сьогодні немає.

Звертаємося, Тарас Миколайович, реально біда, нам на сьогоднішній день немає чим посіятись, ні семян, ні коштів.  От ми не знаємо, нам в минулому році нарахували МПЗ. Ми купляємо РЕБи по мільйону і нам мільйон МПЗ нарахували. Ну, мабуть,  нам легко працюється. Заплатили. У цьому році, я вам скажу чесно, ніхто не сплатить. І післязавтра будуть судові рішення, і так само роздягнуть нас, як і хлопців, за кредити. Ну, правду кажу, дуже серйозно.

І сьогодні, ви розумієте, сьогодні я тільки  начал документи збирати, там дуже просто, надо комісію господарства і представник військової адміністрації. Пішов? Ні, спочатку надо з Гідрометцентру. Виїжджає спеціаліст, та не питання 2200 гривень за те, що він виїде, ви можете представити, 60 тисяч гектарів, він повинен проїхати до кожного господарства. Коли ми це зробимо? Ну коли ми зробимо? Ми це не зробимо. Коли йому все об'їхати? Як на мене, ну тут же ж не надо бути… ну навіщо фермеру доказувати, що він там нормальна людина? Є ж адміністрація військова, ну реально чрезвичайне положення катастрофічне. Ну чого це не прийнято на державному рівні? Це невелика така територія, Бериславський район, реально там скільки? 300 тисяч гектарів всього-на-всього, із них 60 тисяч уже підтверджених. Ну дайте їм! Ми ж не просимо, щоб нам затрати, ми розуміємо, що тяжко сьогодні.

Одне прохання: нам надо відсіятися на 26-й рік. Ви ж розумієте, проста математика, тут усі спеціалісти: менше чим 10 тисяч ти не вийдеш, менше не потратиш. Хоча б 10 тисяч на гектар… тим, хто відзвітував у статистику, в кого скільки було посіяно озимини. Реально це буде дуже просто, ну нам сейчас надо все бросати і бгати. Я не можу бросити, тому що в мене трактор без мене з РЕБом не може виїхати. Я тільки виїхав, в село ніхто не прилітає, бо в селі і РЕБів немає, зате бомбосховище строїться за 12 мільйонів, де 200 людей, незрозуміло якого…

І ще по поводу зону бойових дій. Дивіться, у нас дві громади, не дві громади – два старостати, два села, від водосховища – 4, а другий – 7 кілометрів. Подали, адміністрація подала у міністерство, наверное, два чи три місяці ще назад. Не включені, то єсть оці всі… Я згоден із колегою з Донеччини, що надо в першу чергу дотації давати цим господарствам. І сьогодні зона активна, то єсть є активна зона бойових дій, є зона бойових дій і можлива. Сьогодні я не знаю, як так рахує Міноборони зону активних бойових дій, но як на мене, скільки достають дрони – це все зона активних бойових дій, а це до 50 кілометрів.

Я вам скажу, ми боялися КАБів, та не так це й страшно, він не ганяється за трактором у полі. Від дрона нереально заховатися, нереально спастись, якщо у тебе немає і ти до цього не підготовлений. Ганяють. І те, що хлопці не можуть виїхати, ризикуючи своїм життям, це вони тільки надіються на бога і те, що ніхто не прозіваю, що він прилетить. Правда. Розширити зону активних бойових дій або взагалі виключити активну, можливу чи просто зону бойових дій. Включити всіх туди. Ну, реально там біда. Я вам скажу, це якщо потрібно державі, щоб правий берег на сьогоднішній день на наступний рік працював. Якщо ні, давайте будемо чесними, ми зрозуміємо, що ми тоді призупиняємо діяльність, розпускаємо всіх хлопців, хоча ми їх зберігали і в окупацію палили в 22-му році поля, щоб "орки" не убрали, бо чеченці там техніку яку вивезли, а яку не встигли, хотіли нею скосити врожай. Тоді будемо чесні, що все, призупиняйтесь, немає такої змоги вам допомогти. Якщо є, будемо вдячні, тому що сьогодні зберегти колектив саме важливе.  Я вам скажу чесно, не в упрек, мені стидно трошки було сьогодні слухати, коли говорять про прибуток, що хтось  десь потерял який прибуток. Хлопці, наша сьогодні задача вижити всім, вижити з цієї ситуації. Про які прибутки? Слава богу, людей утримали, і слава богу. Зрозуміло, що є людям і важче, в кого взагалі нічого немає і банки ще роздягли.

І крайнє. Не кожен день бачу голову комітету. Ви знаєте, ми були на заході підсумків, зимою проводили жнива перемоги, і там були представники уряду і Верховної Ради. Я задавав питання і просив, як можна зрівнювати становища деокупованих прифронтових областей з усією Україною. Оподаткування нічим не відрізняється, бронювання нічим не відрізняється, дотації на гектар майже однаково, було по 8 тисяч до 120 гектарів.  Хлопці, ну, трошки це не так. Тобто або ми помагаємо, і ви нам не просто кажете, які ви молодці, ви герої ,дальше бийтеся, як б'єтеся. Ми так і робимо, ми на це готові. Допоможіть, ну реально біда, реально, коли немає що косити. Я вам скажу, 32 роки, у мене була в 2007 році така біда, що не комбайни зайшли, а дозволив людям корів пасти по пшеницям, бо немає нічого. І на сьогоднішній день скажу, немає де корів пасти. Ми сьогодні що робимо, ми вже 50 гектар скосили, затюкували цієї пшениці, не ждучи, що приїде інспектор із Гідрометцентру. Хоча я не розумію його задачі, не кожний …інспектор розлічить, де пшениця, де ячмінь. Ну, якось так.

І ми зараз тюкуємо, і роздаємо. Так  тільки у 2007 році війни не було і в нас якісь були там запаси, нам якось рядом друзі допомагали, і ми з цього вийшли з положення. Але сьогодні все,  уперлися. І ще раз повторюся, якщо не допоможете… держава не допоможе,  я вам  скажу, більша половина тих, хто сьогодні працює… Повезло, я вам скажу тим, хто не запустився, не працює, немає таких збитків. Тобто а ми втратили все. Забрали, я вам скажу чесно, машини попродавали для того, щоб РЕБи купити і МПЗ заплатить. Скільки билися за це МПЗ, як можна нараховувати, коли ви не працювали?

Податкову перенесли у Полтавську область. Блокують всі… жодної накладної –  все заблокували. 62,4, бухгалтер пише два дні –  розблокували. І так кожна накладна. Зверніть увагу, от я вам правду скажу, нам немає коли займатись цими питаннями, бігати доказувати, що у нас щось погане чи згоріло. Правда, в таких умовах, що лишній раз немає коли голову підняти. Ви ж чули на перемир'я пасхальне на Херсонщині  машину цивільну вдарили. Це нас знайшли в селі, зарядили якийсь спеціальний… Ми їх дістали. Правда. Я нарахував до  50 дронів і перестав рахувати. Ну, в день по 5 штук збиваємо. Це не говорю про тих, що десь упав, приглушили, раньше включили і він десь упав. Вже більше не рахуємо. Вони найшли нас в селі. Я уїхав до родини, до дітей поїхав у місто,  звонять, подарок, в 7 часов вечора. Тільки вони ж думали, що там РЕБ стоїть, а ми його заховали, зняли, бо знали, що може бути таке.

То єсть я до чого веду, нам нема коли займатися бумажною роботою,  ми будемо сіяти, убирати, ризикуємо життям. Дякуючи людям, що вони вірять і тоже дуже ризикують. Ось хлопці 20 років, хорошо, що в ногу, м'які ткані побило, засипало всю леву ногу. Вчора в Кривому Розі в тисячці цілий день витягували. Ну, оце так.

Зверніть увагу і дайте чесну нам відповідь, то єсть буде і не буде. Допомога ж ця буде, Тарас Миколайович, ви зрозумієте, Херсонщина. Ми вже у серпні місяці, якщо,  дасть бог, що капне, ми вже будемо сіяти ріпак, ну, така наша зона. Щоб це не було ця допомога на слідуючий рік, щоб ми... На слідуючий, на 2026 рік засіялися. Ну, оце така пропозиція. І це не віл Гордієнка, від всіх аграріїв Херсонщини і з правого берега, реально біда.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дуже емоційний виступ, але, в принципі, все, про що ви говорили, ми сьогодні це і обговорювали, навіть глибше, ніж було у вашому виступі. Але, дійсно, такі емоції, вони дають нам, скажімо так, людям, які сьогодні і в уряді, і в парламенті, максимально відчувати, що є в регіонах. Ми самі, я особисто з Миколаївської області і теж був один з перших, хто поїхав на деокуповані території, коли їх звільнили, і бачив, що там вони, "орки", натворили. І багато підтягнули туди фондів, які допомагали саме тим деокупованим територіям і з розмінування, почали з розмінування, потім відбудова і допомога фермерам. Але ви ж розумієте, що наше і сьогоднішнє засідання, і комітетські слухання фактично для того, щоб ми могли донести ваші пропозиції до уряду, до парламенту, і в  кінці кінців, якщо це буде у вигляді законотворчих актів, до Президента. Тому дякую вам за те, що ви змогли надати нам ще деякі пропозиції, з якими ми попрацюємо.

Може, ще хтось хоче висловитись? У нас вже регламент, в принципі, закінчився, але давайте дуже коротко.

 

КАЛНИШ А.Ю. Добрий день, шановні аграрії, шановні представники комітету, народні депутати! Мене звати Калниш Артем Юрійович, я директор товариства "Терра Вікторія", яке знаходиться в Кушугумській громаді. В принципі, всі питання сьогодні були розкриті вже навіть те, що готував, нічого задати, тому що були питання та відповіді дійсно емоційні.

Користуючись нагодою, я хочу подякувати в першу чергу тим хто нам подали першими руку допомоги з початку війни, коли ми не знали, чи садити, чи збирати, чи закриватися. Ми зрозуміли, що ми не зможемо купити техніку, тому що багато чого понівечено у наших сусідніх фермерів, то навіть ні з ким було кооперуватися, тому що більша частина просто тікала, відвозила техніку подалі і подалі.

То перший, хто це був, це був фонд "Жнива Перемоги". Ми не повірили цьому, коли вони нам надали комбайн на безоплатне повністю користування. І на сьогоднішній день ми вже другий рік поспіль, а, я впевнений, що ми і в цьому році ми отримаємо допомогу, ми користуємось цією допомогою. І не тільки ми, а ще сусідніх п'ять фермерських господарств. Це в Кушугумській громаді, Степненській громаді і в Новоолександрівський. Да, комбайн не супер здоровий, комбайн жатка 6 метрів, але ми можемо збирати приблизно 1 тисяча 200 гектарів за сезон, це з олійними культурами. І це, дійсно, дуже сильно і ефективно економить затратну частину. І також відсутність кредитування на техніку, якщо ми навіть захотіли би купити, на свої гектари ми, наприклад, працюємо, обробляємо близько 500 гектар, все одно ми працюємо "в білу" і все одно банки не дозволяють нам отримати кредитування на техніку.

Тож на сьогоднішній день, я хочу сказати, "Жнива Перемоги" –  це одне із найбільших спасінь фермерів. І, як би сказати, моя пропозиція комітету просто зменшити ці допомоги на ті області, які в цьому не потребують, які сьогодні піднімалось питання Лупиносом Віталієм Юрійовичем, і перерахувати ці допомоги, кошти. Або створити ще один фонд "Жнива Перемоги", збільшити кількість техніки і надавати її в прифронтові зони. Тому що якщо взяти в цілому ці всі допомоги від держави, то вони все одно не вийдуть на ту допомогу, що коштує на сьогоднішній день оренда комбайну.

Також хочу подякувати на сьогоднішній день відділу АПК в Запорізькій області, директору, це саме Крамаренко Валентина Олександрівна. Чому? Тому що, коли вона прийшла і стала директором, була така ситуація. Вона дзвонить десь пів, мабуть, десятого вечора  і говорить: добрий день, мене звати так-то, так-то, я директор АПК. Ви зробили помилку, ми подавались в Державний аграрний реєстр чи в область на допомогу фінансову. Я говорю, да, можливо, так. Зайдіть, будь ласка, перевиправте. А я говорю, а як, чому ви так пів десятого. Вона каже, у нас просто ціль допомогти фермерам для того, щоб вони отримали фінансову допомогу, а не забути або ще щось.

Тобто ми на сьогоднішній день отримали бронювання справедливе, я вважаю, критичність, я маю на увазі. Ми отримали фінансову допомогу. І вам дякуємо. Ми отримали 2 тисячі на гектар. Що б не казали, дуже багато і критики, і пропозицій, і питань, але все одно держава робить, область працює, фонд Жнива підтримує. І це є мотивація на сьогоднішній день для нас, що ми не зовсім покинуті, і все.

Так, у нас незрівнянні проблеми, коли слухаєш такі історії, як Олега Анатолійовича Калімана, Сергія Анатолійовича, це абсолютно різні світи. Чому? Тому що втратити все і починати все заново, коли все твоє діло залишилось там, а ти тут. Це, мабуть, знаєте, саме гірше для фермера, коли в тебе руки чешуться, коли ти хочеш, коли в тебе є цей ще запал, коли є весь досвід, а ти не можеш. Не те, що ти не можеш, а треба, я вважаю, найбільш уваги від держави до таких господарств, які втратили все. Тому що колись, ми ж всі прекрасно розуміємо, всі дорослі, що ці господарства були прикладом для нас. Тому що ці господарства створювали робочі місця, ці господарства будували інфраструктуру, розвивали її, були, дійсно, господарями і були прикладами для інших фермерів. То на сьогоднішній день не можна так відноситись, забувати. Треба працювати з ними, треба давати максимально вигідні умови кредитування для старту нового бізнесу в будь-якій точці України, для релокації.

Не знаю, що добавити. Бажаю тільки всім, щоб найскоріше закінчилась війна і кожен фермер працював в своєму руслі. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дійсно...

 

_______________. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

_______________. Вітаю всіх присутніх. Бажаю здоров'я, перемоги і миру. І два питання, ну, більше всього, що це пропозиції.

Хотів би звернути вашу увагу до такої проблеми, як гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Ми спілкуємося з багатьма землекористувачами з різних регіонів, де існує проблема замінованих територій, із питанням по державній програмі щодо безкоштовного розмінування сільськогосподарських земель.

Даною програмою керує Центр гуманітарного розмінування при Мінекономіки, а держателем основних баз даних з цього питання, в тому числі картографічних, є Центр протимінної діяльності, який є підрозділом Міністерства оборони України.

Під час подання заявок до Мінекономіки на розмінування виникають певні проблеми з поданням всіх даних, що, в свою чергу, веде до відхилення заявок у зв'язку з неточністю поданих даних. Ці два центри виконують схожі, якщо не однакові, функції. Тому, можливо, для покращення керування процесами гуманітарного розмінування в державі доцільно створити єдиний центр, який поєднає в собі всі необхідні функції. Як наприклад, от азербайджанське агентство і хорватський центр цим займається. Це одне питання.

І друге питання. Щодо застосування статті 14.1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Сама по собі збройна агресія проти України, воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким і будь-яких зобов'язань незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифікатів. Засвідчення форс-мажорних обставин та видача сертифікатів здійснюється окремо за різними видами правових відносин. Ну, я їх не буду перечислювати, їх дуже багато.

 В чому пропозиція. І от ці всі послуги є платними. Ми понесли надзвичайні втрати в зв'язку з війною, і при цьому нас фактично змушують сплачувати кошти для підтвердження факту, що ми є постраждалими, недержавній неприбутковій самоврядній організації. Просимо внормувати це питання на законодавчому рівні, запровадити один сертифікат, який містив би всі обставини, які є обставинами непереборної сили під час дії воєнного стану для одного суб'єкта.

І особисте питання. Я звертаюся до Олександра Васильовича і до Тараса Миколайовича. Я мав компанію, вона окупована, коли все це трапилося, я заплатив всі кредити, які були. Зняли всі кошти, які були на рахунках, все продав, залишився без нічого. Но в мене є дебітори, вибачте, що я звертаюсь до вас, на 30 мільйонів, де я зробив передплату. Є така організація "Політехніка", яка винна до 10 мільйонів. Я куди не звертався, в суди, все – це питання не вирішується. Я виніс це питання до вас. Тільки не кажіть, що це там суди будуть вирішувати це, господарські ваші відношення і все, вони вже переросли, я не знаю, в які. Будь ласка, якщо можете, допоможіть.

 

ТИМОФІЄВ М.М. Можна ще питання, дозвольте? Директор товариства "Україна", Пологівський район, землі знаходяться за 5 кілометрів від фронту, Тимофієв Микола Миколайович.

Я в першу чергу хочу подякувати Сергію Яковичу за ініціативу, що тут нас зібрали, він в мене був в минулому році в господарстві, бачив, як ми працюємо, на що ми надіємося. Тобто надіємося ми самі на себе. Він, мабуть, на мене і образився був, говорить, запишіть мій телефон. Говорю, не потрібно, бо я ні на кого не надіюся, нікому не вірю.

Які виникають питання? Розумію всіх, що ті, хто все втратив, вони трошки завидують нам, що ще ми маємо на лінії бойових дій, що втрачаємо. Ми там завидуємо тим, хто зараз вільно працює, торгує і так далі. Задавав чоловік питання з Херсонської області, там FPV, ми в таких умовах теж працюємо, і РЕБи, що ми вже там тільки не придумуємо. От в минулому році була допомога 2 тисячі на один гектар. От ми зіткнулися з такою проблемою, як він зараз стикається. У травні місяці минулого року заморозки, 70 відсотків врожаю озимі і пшениці були вимерзлими. Ми складаємо акт про те, що, дійсно, у нас такі форс-мажорні обставини. І, дійсно, згідно акта ця площа засіяних земель не подається згідно закону 4-сг, згідно якої нараховувалися дотації 2 тисячі на гектар. От вам я даю відповідь. Якщо ви зараз покажете, що ви втратили і внесете 4-сг, ви не отримаєте нічого. Це по-перше.

По-друге, я дякую за всі ці питання, що тут виникають. Але в мене таке бажання, хоч би на 10 відсотків вони вирішились, я був би щасливою людиною. Чому я так говорю? Тому що я вам повторюю, от ми збиралися в минулому році, потім законодавство у нас придумує підвищення критеріїв критичної важливості. Давайте подання, підтверджуйте і так далі.

У законі скрізь при зустрічі звучали слідуючі креативи, де вказано було, що до бронювання і підтвердження продовження бронювання буде враховуватись кількість військовозобов'язаних на травень місяць 22-го року. Ми підтверджували бронювання, заходжу я в Дію, в мене показує, скільки військовозобов'язаних на момент входження в Дію, а не так, як звучало в законі і як ми озвучували. Це перше питання.

Тепер ми отримали критичну важливість. Я розумію Міністерство аграрної політики, продовольства, там було навантаження по цій критичній важливості. Я в телефонному режимі там по 3 рази через кожну добу там дзвонив, щоб отримувати наказ, тому що ми вже чекали там 20 днів. Ну, то таке діло, я розумію навантаження. Мені сказали були 7 березня, що наказ № 1406 від 5 березня, бронюйте.

Тарас Миколайович, по цей день наказ до нашого підприємства ні в електронному вигляді, ні в якому не надійшов. Ви ж самі розумієте, що стикаються деякі такі запитання, де я должен прикласти наказ цей. Тобто є такі ось програми міжнародні, де я должен підтвердити, що я критично важливий для держави, і там одна із функцій копія наказу. Ну, вони відсутні. Будь ласка, якщо можете, я говорю: 1406 від 5 березня, ТОВ "Україна",  30733111 ЄДРПОУ.

І питання по виконавчій дисципліні. Ви ж самі розумієте, що ми повинні робити все те, що нам говорить держава, податкова і так далі. 9 грудня минулого року, тобто 2024-го, коли здійснювалося критично... підтвердження критично важливе по новим критеріям, ми направили прохання, клопотання в Міністерство аграрної політики, в Міністерство економіки і в Запорізьку обласну військову адміністрацію заказными листами. Ми отримали відповіді, що всі отримали, відповідь по цей день нами... хоть би вже чи послали, чи усно. То есть ви ж самі розумієте, в такій ситуації працюємо і на щось надіємося, і дехто там говорив підтримуйте громади, військових, знають люди, що ми працюємо і підтримуємо і військових офіційно, і платимо, по три машини ремонтуємо, і підтримуємо громади, населення в тих умовах, в яких ми працюємо, тому що надіятися ні на кого і підвоз води, у нас ні світла, ні газу, ні води з 2 березня 22-го року  і по цей день немає. Але на території проживає близько 800 людей, ми їх підтримуємо і так, і сяк, просто питання, не відвертайтеся хоча би у вирішенні... (Не чути) питань.

Говорили там, що на 20 тисяч критично важливих, питань немає, ми виконуємо, але є 20 тисяч для тих, хто нічого не втратив і працює, а є 20 тисяч для тих, хто втратив. От як він сейчас сидить, йому 20 тисяч платити для підтвердження подальшої критичної важливості і кожен місяць йому... сидять моніторять, податкова, тільки є заборгованість, у нього критична важливість злітає. Так само і у нас, і у кожного є проблеми, просто ці проблеми.... понятно, що індивідуально не підійти, але уже при моніторі, коли моніториться ситуація, должны враховуватися всі наслідки. Звучало те, що там сезонність, да, сезонність можна враховувати.

Ви ж розумієте, у мене, наприклад, пів тисячі гектар втрачено за фортифікаційними спорудами, не можемо обробляти, але все виплачуємо, і податки, і все. Ремонтуємо військову техніку – сплачуємо податки. Допомагаємо громаді –  сплачуємо податки. Так що прохання таке, хоча б відповіді дайте на листи і поясніть, чому Дія пішла в розріз закону?

 

_______________. А можете ще раз назвати ваше підприємство, будь ласка.  Назву підприємства.  ТОВ "Україна". Добре. Дякую.

          Шановні наші учасники, у нас вже, на жаль, по регламенту ми перевищили час наш плановий вже на пів години. У нас є інші заходи сьогодні, тому я прошу, якщо можна, до завершального слова пана голову, і ми будемо завершувати.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Я коротко прокоментую, щоб просто всі розуміли. Зараз ми уточнимо. Дійсно, в частині Дії немає функціоналу. Станом на середину травня його ще не було. Ми дійсно говорили про те, що було на початку травня, він мав би бути. Ми ще раз уточнимо. Тоді обіцяли, що до червня зроблять. Я не можу прокоментувати, наскільки це технічно можливо чи неможливо зробити, але йдемо дальше вже після того досвіду минулого року, нікому не говорю про це, просто чекаємо. В Мінцифри не відмовляється колеги з Дії, що вони це зроблять. Але станом на сьогодні технічно поки що не вдається.

Тепер щодо, просто моя порада щодо комунікацій з міністерством. Дивіться, у нас скрізь може бути, це називається навіть не людський фактор, а технічний збій. Тому що 4 тисячі 165 заявок обробляли три людини день і ніч. Так, як і у вас такий режим, так само і був по бронюванню в міністерства. Я впевнений, що вони всім надіслали. Але коли надсилають три людини 4 тисячі заявок, я не виключаю, що десь в електронці помилися чи пішли в спам, чи інше. Тому ми просто рекомендуємо в таких випадках через обласну військову адміністрацію чи через асоціацію, коли пройшли логічні терміни, і повідомляли, що до кінця лютого ми з усіма справимося. Пройшли терміни, не отримали – просто звертатися. Бо завжди таке може бути.

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, можна й мені, проблем немає. У нас завжди таке може бути, тому що цей… Ні, писали, це ж не є проблема. Просто я вам хотів би пояснити, що технічні збої, вони скрізь бувають. І якщо десь потрібно, щось не отрималось, просто треба ще раз повторно звернутися. Це просто моя рекомендація.

Цей наказ ми …(Не чути) проблема. Обласні військові адміністрації знають: якщо десь треба, написали, ми скинули. Таке може бути. Але те, що якраз в частині критичності, там дійсно люди відпрацювали на 300 відсотків, тут я за кожного можу підтвердити, тому що я бачу, як це було. Як вони працювали, ще скільки їм про це буде, на жаль, згадуватись, але то вже окрема історія, як в нас працюють різні інституції.

Тому, коли щось виникає фінально з міністерством, де з технічних речей, я впевнений, не отримали,  будь ласка, через профільну асоціацію або через обласну військову адміністрацію при АПК просто перепитуєте і завжди отримаєте.

Дякую.

 

РУДИК С.Я. Я буквально 30 секунд, відрефлексую з приводу питання. які виникали з приводу гуманітарного розмінування.

Да, дійсно, на сьогоднішній день у нас є даже не 2, а 3 центри прийняття рішень. Це Міноборони, тому що діючий закон приймався у 18-му році і основним регулятором питання розмінування було саме визначено Міноборони. Зараз є Центр гуманітарного розмінування, підпорядкований Міністерству економіки, і заступник міністра економіки безпосередньо веде це питання. І окремо ще є ДСНС. От завтра о 14-й годині, ми зранку будемо в Києві і о 14-й годині у нас буде, до нас прийдуть представники агентства міжнародного співробітництва Японії, які величезні гроші дають на гуманітарне розмінування, а й не тільки на ДСНС.

Тому в цьому контексті, якщо ця пропозиція приймається, ми могли би за результатами слухань рекомендувати уряду розглянути питання створення окремої агенції, підпорядкованої напряму уряду, минуя всіх посередників, там уже три ЦОВВ, які я назвав, для того, щоб вони визначили функціонал і створили правила для всіх однакові по розмінуванню, в частині гуманітарного. Тому що міжнародні організації і донори, відверто кажучи, не хочуть і навряд чи будуть давати кошти на військові розмінування, на цей аспекти. Це має покривати держава через свій функціонал, Міноборони. А якщо ми хочемо залучити додаткові країни, а ми будемо це робити, і в жовтні планується в Японії міжнародний перший форум, всесвітній, по розмінуванню по Україні - дякуючи колегами з комітету, мене від комітету туди делегували, - де ми будемо намагатися натягнути побільше ресурсів з міжнародних країн, а їм потрібен якраз інструмент і співпраця з державним гуманітарним органом. Тому, якщо у вас заперечень немає, то я буду цю тему лобіювати від імені аграріїв південних регіонів, які працюють на лінії зіткнення.

І, закінчуючи питання - це мав сказати пан голова, але я дозволю собі, - хто не встиг висловитися усно чи письмово, є голова секретаріату нашого комітету Олександр Георгійович  Старинець, будь ласка, до завтра до вечора, його електронка є у відкритих джерелах (starynets@rada.gov.ua), надішліть, будь ласка, щоб ми максимально ретельно, наші фахівці секретаріату відпрацювали ці пропозиції і вони були максимально реалістичними для здійснення і ефективними для подальшої реалізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ми сьогодні вже працюємо 3 години і от майже 15 хвилин, будемо завершувати.

Я, перш за все, хочу всім подякувати за ваш час, за те, що сьогодні ви висловили свої побажання, а також розказали про проблеми. Багато цих проблем тягнеться вже не перший рік, деякі з'явились зараз. Але наше завдання з урядом сьогодні максимально допомогти аграріям, особливо в тих регіонах, таких як Херсонська область, Запорізька область і інші, які найближче знаходяться до лінії розмежування.

Тоді хочу всім ще раз подякувати і сказати, і вже Сергій Ярославович сказав, що треба надавати пропозиції, будь ласка, всі наші електронні адреси у відкритому доступі, будь ласка, всі пропозиції можна направити нам письмово. Ми їх всі обробимо і на найближчому комітеті зробимо рекомендації стосовно сьогоднішніх комітетських слухань.

Всім дякую. І оголошую наші комітетські слухання закритими. До побачення.

(Лунає Державний Гімн України)