Стенограма комітетських слухань на тему: "Державна підтримка аграрного сектору в 2026 році. Державні та недержавні фонди і механізми"
Опубліковано 02 квітня 2026, о 10:01засідання слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Державна підтримка аграрного сектору в 2026 році. Державні та недержавні фонди і механізми"
25 березня 2026 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
_______________. Експромтом, щоб це не було просто як би ми робимо те, те, те. Ні, ми бачимо, що нам треба розвиватись в цій галузі, і ми такі інструменти надаємо. Щоб це була жива дискусія.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, ми вас уважно слухаємо.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю ще раз всіх учасників. Дякую за запрошення, за підняте питання.
З точки зору декількох напрямків, я можу сказати тоді спочатку, глобально залишається пріоритетом, це декілька треків. Фактично забезпеченість фінансування, доступ до фінансування, необхідність сектора. Розуміємо, що в умовах воєнного стану це є важливим елементом. Також в продовження треку, збільшення кількості робочих місць, перш за все в сільських територіях, з чим пов'язана відповідно продукція садівництва. Збільшення фокусу на продукції з різного виду доданої вартості, переробної продукції або, в принципі, з доданої вартості, як в тваринництві, так і в садівництві. І також, звісно, додався в нас… Ці треки вони були актуальні і раніше, і я сказав би, четвертий трек, який додався через війну, це фактично фокус на підтримку прифронтових територій. І я б сказав ще, п'ятий. П'ятий, це також враховуючи, що у нас є багато кліматичних викликів, треба їх максимально мінімізувати і відповідно надати можливість працювати, передбачення в завтрашньому дні з точки зору мінімізації ризиків землеробства. Ну, навіть не землеробства, а, в принципі, ризиків в аграрному секторі, які присутні.
Тому, якщо з точки зору викреслити декілька векторів, то це фактично забезпечення фінансування, підтримка створення продукції з доданою вартістю, нової продукції, нових напрямків, створення робочих місць у сільських територіях, підтримка прифронтових територій і мінімізація всіх важливих ризиків для впевненості в завтрашньому дні з точки зору роботи агровиробників.
Наступні декілька слайдів. Я постараюсь максимально швидко, тому що їх так, якщо детально, це буде більше ніж 10 хвилин регламентних. Презентація доступна, я думаю, що її можна і буде поширити. То це будуть покривати. Як ви бачили, там другий слайд, він якраз був про фінансування, про можливості програмної підтримки. У фокусі залишається аграрний сектор. Зразу скажу таку річ, щоб ми розуміли щодо розподілу. Тут є така... В бюджеті 2026 року, коли приймався, робили розрахунок по спецфонду від експорту, від надходжень, від експортних мит на сою, ріпак по всій сумі, тоді ще не була врегульована процедура можливості експорту агровиробниками без сплати мита, тому і сума з'явилася в 9,6 мільярда гривень. Хоча всі розуміють на сьогодні, що таких коштів не буде. Наша оцінка, що може бути надходження по року десь близько 2,7 мільярда гривень. Але кошти відповідно були розподілені, тому я буду десь робити фокус з наголосом, що це формально розподілено, ми так зазначили, але з розумінням, що в межах цього року цього не буде. Можливо, при перегляді це буде скориговано, якщо ні, тоді в бюджеті 2027 року точно це буде скориговано.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, з жовтня 2025 року це запрацювало. У вересні експортували. Він наповнюється, але не за рахунок агровиробників. Коли експортують трейдери або ті, хто не власно вирощену продукцію, тоді він наповнюється.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, так. Є такий експорт. За два місяці було надходження 331 мільйон гривень, за січень-лютий – 331.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Але це не пікові місяці експорту. Зрозуміло, що осінню вони більш активні. Тобто є, є такі.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Поки що це залишки, залишки. Так, поки що в першому півріччі буде менше, а в іншому… Да, вірно. То ви бачили, тобто… (Не чути) показав, прифронтові, так. Наголошую, тоді відшкодування втрати посівів. Фактично минулого року, Херсонська область – це єдина, яка згідно регламентних вимог оформила всю підтримку, подали нам на виплату 244,5 мільйона гривень. Вони якраз з цього спецфонду мають бути виплачені, той, що я зазначав, зі сплати експортних мит. У квітні гроші будуть відповідно на Херсонщину спрямовані, там 4 тисячі 700 гривень за гектар, не більше 2 тисяч гектарів на одне підприємство.
Наступний, будь ласка. Було в Законі про державну підтримку АПК і про створення Виплатного агентства передбачено такий компонент, як запуск зони ризикованого землеробства. Відповідне рішення уряду прийнято. Ми плануємо наступного тижня 31 березня на 11-у зробити вебінар онлайн, максимально всіх агровиробників будемо запрошувати в частині того, щоб відобразити тут два компоненти: 20- та 50-кілометрову зону від зони бойового зіткнення та/або кордону країни-агресора. І по компоненту природно-кліматичному, якщо буде менше ніж 80 мільйонів вологи в 1 метровому шарі ґрунту по озимих культурах з 15 березня по 30 квітня та по ярих – з 15 травня до 15 червня, також відповідний реєстр формується для передбачення допомоги потенційно наступного року.
По продуктивній волозі, наче в більшості випадків цього року, рік позитивний, але дальші місяці ще покажуть. По воєнних зонах будемо формувати, тоді вже розуміючи площу, спільно проговорювати якісь можливості підтримки.
Наступний, будь ласка. Агрострахування – це якраз той компонент, коли ми говоримо про передбачення, завтрашній день. На сьогодні вже 5 компаній, які пройшли по критеріях Національного банку України і мають допуск до участі в правах державної підтримки. Ви бачите їх перелік на слайді. Тут зразу скажу, це 4,6 мільярда – це якраз той напрям, коли ми розуміємо, що формально спецфонд великий, але по факту там загально… живих грошей 60 мільйонів гривень. Агрострахування, це тільки буде пілот, старт цього року, але ми розуміємо, що якраз агрострахування – це та річ, яка в перспективі 70 років мала би покрити всю країну, це нормальна західна практика. І тоді за будь-яких обставин фермер впевнений в доході завтрашнього дня. Розуміємо, що під час війни це складніше, бо є ще воєнні ризики, але за мирних умов це якраз та ціль, до якої ми будемо прагнути.
_______________. А овочі…(Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично в перспективі має бути, є стандартизовані страхові продукти. І в перспективі їх має бути десятки, а потім, можливо, і сотні. Тобто все рівно є… Договір, це він має бути типовий для підписання. Відповідно в нас вже є по зернових, є по цукровому буряку і щоб наступні сформувати, це можливо, ми до всіх асоціацій говоримо, нам треба вихідна інформація. Тобто можна зробити, але від профільних асоціацій треба базові розрахунки. Тобто яка величина вкладень на гектар, які можуть бути втрати, інші речі, щоб зробити стандартизований страховий продукт.
Тобто ми готові це розширювати, але тут відверто треба всю цю експертизу отримати з ринку. Страхові компанії теж готові долучатися, щоб його сформулювати, бо практики не було.
Можна сказати, що є можливості, програма запустилася. Будь ласка, хочете овочі… Ну, да, запитати. Садівництво так само. Тобто всі напрямки можна.
Дякую. Наступний, будь ласка. Меліорація – це програма вже давно функціонує, вона продовжить роботу цього року. Принципі там незмінні, є можливість отримати компенсації, бачите, була виплата минулого року, кошти на цей рік 197 мільйонів гривень на сьогодні заплановано, і планується також для прифронтових збільшити підтримку до 80 відсотків, тому що там ми розуміємо, що… компенсації витрат, що там складніше.
_______________. (Не чути) …якщо я не помиляюся… (Не чути) мільйонів. По суті, це як ви говорили, ... (Не чути) Да. Тому, якщо це відсутня програма, якщо її можна буде ... (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Тому що минулого року подали заявок на 2 тисячі 570 гектарів, використали тільки 3-4 мільйони. Ми розуміємо, що, мабуть, війна впливає на таку капітальну інвестицію. Але погоджуюсь, що це в пріоритеті, якби було заявок на 500 мільйонів, то треба було всім шукати ресурс, бо меліорація точно в пріоритеті, щоб це все покрити. Дякую.
Наступний, будь ласка. Підтримка тваринництва. Знову ж тут з запасом задані кошти, бо це спецфонд, тут подивимося, як він буде наповнюватися. Минулого року було від шести ферм заявок на 116 мільйонів гривень. Складно прямо сьогодні оцінити, бо ми знаємо, що є певна стагнація – ні, але певні виклики і це вже обговорювалось на комітеті в молочній галузі в таких умовах інвестувати не так просто. Але знову ж держава для того, щоб була якась передбачуваність, і минулого року, коли запускалась… (нерозбірливо) 65-річна програма, тобто певні кошти будуть, не думаю, що буде багато заявок, але в межах тих заявок, які будуть, відповідне покриття отримають.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А це тільки будівництво?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Будівництво та/або реконструкція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А закупка нетелей, наприклад?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. На закупку нетелей просто немає фінансування. Тому що знову ж ми розуміємо, що в загальному фонді є 200 мільйонів гривень… 260, вибачте. 260 мільйонів, оце гарантовані кошти. Все інше це спецфонд, і це перший рік, який показує, який від обсягу ріпаку і сої, які будуть надходження. Вони будуть мінятися, можуть площі посівні мінятися, можуть концепції мінятись, може переробка зростати, не буде експортуватись, буде ще менше надходжень. Тому наразі виглядає так, що цього ресурсу немає. Але по факту 2026 року, коли вже пройдуть всі сезони, більш-менш можна буде вже реально оцінювати перспективи 2027-го і тоді розширювати. Просто поки що зараз це буде анонс, який, скоріш за все, закінчиться тим, що не буде коштів, буде просто прикро. Порядок передбачає, (нерозбірливо) передбачає можливість компенсації, коштів поки що немає.
Наступний, будь ласка. Те, що піднімалося, тобто грант на садівництво та тепличне господарство. Це було в 2022 році запущено як довгостроковий проєкт, знову ж, сільські території, робочі місця, продукт з доданою вартістю. На цей рік заплановано 465 мільйонів гривень на ці гранти, 235 мільйонів гривень – на сади, 230 – на теплиці. Правила ті ж самі, які і попередні періоди, тому тут я суттєво зупинятися не буду.
Будь ласка, наступний. Новий напрям для того, щоб ланцюг проводити і тут було багато звернень, і в тому числі Дмитро Вікторович постійно піднімав, овоче та фруктосховище, ну, в тому числі воно передбачає і холодильне обладнання. То ми відійшли від... була дискусія: чи тільки СГ, чи ні. Ми рішили, що державі перш за все в треба нові потужності, тобто тут немає прив'язки до... будь-який виробник може подавати заявки, да. То класний грант, є бізнес, який готовий вкласти свої гроші, держава співфінансує, 220 мільйонів гривень в бюджеті передбачено. В квітні буде старт прийому заявок. Дату поки що не можу сказати, бо ще юстуємо наказ, але точно в квітні відбудеться, ну, до кінця року будуть прийматися заявки, відповідні гроші виплачуватися. До 20 мільйонів гривень – максимальна сума, 20.
СОЛОМЧУК Д.В. Це постраждалим?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, 20 мільйонів – сума однакова у всіх регіонах, єдине, що в постраждалих – 50 відсотків може бути сума гранту, а в інших – 30 відсотків – сума гранту від проєкту.
_______________. Але не більше...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Але не більше 20 мільйонів.
СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Грант, да.
СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да. Так. В прифронтових 50 на 50.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще питання. Там написано: від 11 до 16 осіб. Ну, оці сховища, там не так багато осіб потрібно.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А це треба розуміти, що держава зараз ціль робить перш за все масштабувати, тобто це сховища – від 3 тисяч тонн, а взагалі в ідеалі – 10-тисячники. Ну, 10 тисяч тонн багато не треба, але 15 осіб треба, ну, бо це все-таки...
Були звернення щодо менших, оскільки кошти обмежені. Публічно говоримо, бо пів року пройде, можна буде подивитися в липні. Якщо побачимо, що на такі середні обсяги і більшого немає попиту, тоді можна буде там додати, що, наприклад, компонентом 500 тонн, тисяча тонн, ну, там відповідно пропорційно буде зменшена кількість на 500 там 2 особи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що ці маленькі, там більше попит буде.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну так, ми такі звернення отримуємо. 20 мільйонів гривень – це 12 овочесховищ, це не так багато. І дефіцит держави ми тоді рахували першочерговий 330 тисяч тонн. У даному випадку ми цим ґрантом можемо покрити 100 тисяч тонн. Тобто ідея була максимум закрити дефіцит, але якщо буде видно, що ні, не готові в такі великі інвестувати, ми просто вносимо зміни в постанову, це не складно, просто додається інша градація, але там і не буде 20 мільйонів гривень. Там відповідно все буде відкориговано, там буде максимум 5 мільйонів гривень, 500 там (Не чути) разів цей...
ГОЛОВУЮЧИЙ. І є ще одне питання, тут написано: овоче і фруктосховище. Це взагалі холодильники?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут вже проєкт кожен робить... Є універсальні, які можуть те і те одночасно, можна і сезони міняти. Система охолодження або реагування точно має бути. Але це не обов'язково має бути морозилка і це не обов'язково холодильник класичний, може бути просто тільки кондиціонування і (Не чути) середовище, яке це охолоджує. Ну, тобто що це не класичний холодильник, але там точно регульоване середовище має бути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наприклад, от ягоди, горіхи, які треба охолоджувати, риба.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Риба – ні. Риба не може бути, горіхи можуть бути, овочі, фрукти, тобто продукція садівництва.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ягоди теж?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, ягоди теж.
Фрукт – це ж умовно там як загальне поняття овоче, фруктосховище, воно покриває продукцію садівництва.
_______________. (Не чути) Виходить, держава дає 6 мільйонів.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 6, так. Співфінансування – 13. Чи скільки виходить? 14.
_______________. Це було б бажано.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, це досить велика суттєва інвестиція. І є і кошти до …(Не чути) гривень. І в тому числі завжди, на жаль, залишається елемент ризику …(Не чути) і це складний. Бо тут мають люди йти вже... Чому така частка співфінансування? Щоб це було підтвердження серйозності намірів. Тому що це все-таки не така річ, що дай попробую. Тому, якщо хтось бере від держави 20 і готовий покласти свої 40, це є в тому числі підтвердження серйозності намірів, що це не просто дати попробувати – і потім з непередбачуваним результатом. Навіть в садів, так, там можна від одного гектара, там, 400 тисяч, ну, так, поекспериментувати. Взяти 400 тисяч від держави, а покласти свої 600 тисяч, ну, пішло, не пішло... А це все-таки передбачається, що тут мали би свідомо підходити, з довгостроковими планами, або розширюватись, хто має, або і нові, це не обов'язково, але щоб все-таки до цього підійшли відповідально, і що вони розуміють, що це буде і навіщо ця інвестиція.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, ну, просто якщо би давати 80 відсотків, завжди є ризик того, що хтось... (Не чути) візьмуть, от мої 2 мільйони, ще від держави візьму 8, а там, як буде.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це не гранти, бо якраз по грантах – це тільки закладення нових.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це буде проєкт на... може бути площадка, яка є, але це має бути проєкт на будівництво. Тобто він має мати дозвіл на будівництво, отримати; має бути введення в експлуатацію. Ні, реконструкція не може бути, тому що в реконструкції зовсім інший кошторис. З реконструкцією завжди є ризик того, що, умовно, частина грошей тільки пішла на реконструкцію, а частина просто по завищених цінах в постачальника взяв панелі, і все. Тому грантів на закладку... Але це може бути на базі старої площадки, але це все-таки має бути... Перший крок – максимально така велика річ. Другий: якщо будемо бачити, що... бо запит вже є, але немає попиту, це просто, ну, додавання. В нас в теплицях так само є: 0,5 гектара і є 2 гектари. Так само можна там додати тоді елемент більш дрібного... Ну, тут я не бачу смислу ділити ще більше, це просто те, що ми чуємо, такий мікрорівень – це 500 тонн. Можна просто відповідно додати елемент такий. Якщо і після того не буде, ну, це невеликі гроші 220 мільйонів, то точно гроші самі будуть використані, ви просто їх в кінці року, може, перерозподілити на сади, теплиці, де завжди попит більший. І тоді ще далі спільно думати як тоді, що доопрацювати, щоб програма працювала по цьому напрямку.
Наступний, будь ласка. Це, як ви пам'ятаєте, у нас …(Не чути) є фінансування Світового банку по підтримці малих виробників. На цей рік спецфонд закладений. Поки що є підтвердження на 1 мільярд 200 десь приблизно виключно на тваринництво. Ті, хто тримає від 3 до 100 голів ВРХ – 7 тисяч гривень на голову, і ті, хто тримають від 5 до 500 вівцематок і кіз по 2 тисячі гривень на голову.
Наступний, будь ласка. Ні, тут немає різниці скільки гектарів, якщо корів до 100 утримуєш. Тільки на тваринництво, да. Все через Державний аграрний реєстр, всі тварини ідентифіковані і все автоматично підтягується.
Очікуємо, що в квітні будемо відкривати. …(Не чути) і є перспективи у квітні запустити пряму заяву.
Нагадую, що є Укрдержфонд, який працює, і можна отримати до 1 мільйона гривень кредитів з відстрочкою під 0 відсотків річних з виплатою до 5 років, як ви бачите, на придбання землі або на виробничі потреби. Цього року у спецфонді очікується 220 мільйонів гривень на ці цілі.
Наступний. Так, підтримка аквакультури. Фактично минулого року зробили експеримент прифронтових, відшкодування до 30 відсотків витрат на рибопосадковий матеріал. Вже відповідно з Донецької, Сумської області подалися. Експеримент дав важливість відпрацювати. Вже подали на Кабінет Міністрів України, я думаю, наступного тижня буде прийнято розширення дії цієї програми на всю територію України. Це принцип такий же, заселили, документи подали, 30 відсотків компенсацію відповідно рибопосадкового матеріалу отримали. Поки що там 3 мільйони. Не можу знати, який буде попит, минулого року було тільки 775 тисяч. Але, звісно, якщо буде напрям... пріоритет, якщо буде і попит на 30 мільйонів, то будемо перерозподіляти. Очевидно, на мільярди не буде, тільки встановлюється галузь, але тут підтримка буде, не проблема буде всі заявки задовільнити.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні-ні, тут всім. Ми минулого року почали з постраждалих, зробили, відпрацювали, тепер буде поширено на всю територію України. Єдине, там залишиться, що для постраждалих 30 відсотків, для іншої території 20, щоб були якісь стимули... (Не чути) Там немає різниці. Степан Миколайович уже пішов, скажемо так, минулого року 5 гектарів посіяли, 50 тисяч виплатили. Ми збирали заявки, є потенційно по госпосіву 28 гектарів. Це невеликі гроші, щоб тримати... (Не чути) тренди, то 280 тисяч заклали. Поки що навіть... крайній дзвінок показав, що важливо, якщо з переробкою домовляться, 80 посівів. Тобто не глобально, але поступово все рівно працюють у всіх регіонах, щоб якось диверсифікуватись і переробку поставити. Тому не відмовляємося, підтримка залишається в силі.
_______________ (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні... Да, да. Бавовник, тут треба розуміти, що там вкладення більші, ніж в класичну, і є ризики кліматичні більше. Кліматичні, я б навіть сказав не так кліматичні, можна це скоригувати зрошенням, а.. (Не чути) Поки що ще встановлюються, треба сформувати мінімальний об'єм для переробки. Поки що ті 5 гектарів, вони просто все рівно... вони вклали гроші, вони нічого не заробили, ніхто не продав.
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ось вже зараз, якщо буде 100, то вже... Да, да, планують. Відповідно ціль держави – дійти до цієї точки і потім можна скасовувати. (Не чути) технології, ми побачимо, що вже люди... є переробки, 200 гектарів сіють, їх будуть збільшувати, все. А зараз вони, по великому рахунку, хоча б трішки отримують компенсацію від держави для того, щоб... для становлення. Вони там нічого не заробляють, вони там... Але щоб йшли в це, в таку домовленість, умовно, в суспільний договір, що... (Не чути) стратегічно є напрям, давайте держава трішки підтримає, а ви своє вкладаєте. Стане на ноги – тоді почне працювати.
Мені здається, все, так? 14-й, крайній. Дякую. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. І коротко, і чітко, все зрозуміло.
Я тоді до слова запрошую заступника міністра фінансів України Самоненка Дмитра Анатолійовича, в Zoom.
САМОНЕНКО Д.А. Доброго дня. Чутно мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вас чутно.
САМОНЕНКО Д.А. Да, я теж хочу підтвердити, Тарас Миколайович так добре все розказав те, що заплановано було. Але я буду з позиції Міністерства фінансів.
На що ми хочемо звернути увагу. Про те, що в Державному бюджеті України на 2026 рік передбачені видатки на підтримку сільськогосподарських виробників на 17 мільярдів. Тобто ми, якщо порівнювати з 2025 роком, закладали фінансовий ресурс більше. Я не буду тоді зупинятись, тому що ми вже перейшли про напрямки. Єдине, що хочеться сказати, що є прохання, тому що, якщо взяти суму, яка закладалась в 2025 році, і каса, тобто касові видатки, ми проаналізували, вони склали 57 відсотків від запланованих. Тобто до чого Міністерство фінансів звертає увагу: про те, що ми готові до подальшої роботи. Мінекономіки, аналізуючи, як йдуть ці програми, там є об'єктивні і суб'єктивні причини. І сьогодні знову ми про це говорили дуже детально, і бачили. Тобто Міністерство фінансів готове і в цьому році співпрацювати щодо подальшого перерозподілу. Тобто, якщо ми бачимо, що якісь напрямки по якимось причинах не використовуються, тобто касові видатки нам це показують, то так же ми будемо продовжувати з Мінекономіки працювати щодо перерозподілу фінансового ресурсу, який є обмежений.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Будь ласка, Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане Дмитре, вітаю. Чорноморов Артем. По суті, я вас до цього не бачив, я профільний голова підкомітету економіки і фінансового розвитку. Скажіть, будь ласка, а галузь ви проаналізували, скільки аграрна галузь приносить податків до загальнодержавного бюджету, який процент ВВП взагалі складає на сьогоднішній день?
САМОНЕНКО Д.А. Ні, я зараз не можу точно сказати. У нас є профільний заступник, який зараз… він у відпустці, я думаю, що він більш обізнаний по відсотковому. Я не готував на ці комітетські слухання…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да-да, я просто, може, ви були (нерозбірливо) і проінформовані по цьому. Я чому питаю, в скорому часі, я думаю, буду з вами зустрічатися, коли ми будемо, а я впевнений, що ми будемо розглядати бюджет раніше ніж потрібно, і тоді мені треба буде проаналізувати, скільки процентів від загального ВВП приносить до держави аграрна галузь.
Щодо розподілення коштів. Дійсно, ви кажете правильні речі, я просто хотів би зазначити, що ми будемо як аграрний комітет, як народні депутати разом з міністерством вбачати напрямки. От наприклад, як на напрямку бавовник, да, там невеликі кошти – 280 тисяч гривень з дотацією 10 тисяч на гектар, але це перспективна галузь, яка вкрай необхідна в теперішній час, в якому знаходиться наша держава.
Наприклад, щоб ви розуміли більше детальніше про що я говорю, на півдні, коли ми тимчасово втратили Херсонську область, ми втратили 380 тисяч гектарів зрошувальних земель. На сьогоднішній день у нас 196 мільйонів щодо розвитку зрошення, це, по суті, 7,5 тисячі гектар. Тобто якщо ця дотація буде в повному обсязі розходитися, то є чітке розуміння і прийняте ще паном Денисом Анатолійовичем Шмигалем план розвитку меліорації до 2030 року, якщо я не помиляюсь, да. І ми… Хоч ми не приймали програму уряду, але я такі документи вивчав. І особисто я в цьому комітеті буду керуватися тим, що прийнято було ще попереднім Прем'єр-міністром, тому що воно безпосередньо стосується, мій напрямок, яким я займаюсь у комітеті. Щоб ви просто дослуховувалися до народних депутатів, які, в принципі, формують політику в аграрному секторі, і ми вбачаємо ту чи іншу галузь, яку, ми розуміємо, що в даний час нашої держави треба розвивати завдяки і з допомогою державної підтримки. Це просто…
САМОНЕНКО Д.А. Я повністю згоден з вами. Дякую.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар.
Ми продовжуємо. Скажіть, Приходько Олег Володимирович, Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
ПРИХОДЬКО О.В. Добрий день, шановні колеги. Хочу сьогодні презентувати, власне, з крайньої нашої зустрічі, що зробив фонд, які досягнення вже є і що ми плануємо. Коротко розкажу загально, з чого фонд. Фонд створений державою і групою Світового банку Європейської комісії для підтримки малих сільгоспвиробників.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це можете впустити, я автор цього законопроекту, я дуже гарно розумію, чим ви займаєтесь, і даже вашу наглядову раду. Ви оце пропускайте. Давайте… Ми вже 7 років в цьому залі.
ПРИХОДЬКО О.В. За минулий рік. На початку минулого року, якщо брати точно, в грудні 24-го року ми отримали повністю фінансування від Світового банку, це еквівалент (нерозбірливо) мільйонів. Відповідно зараз статутний капітал сформований майже в повному обсязі, це 812 мільйонів гривень, що дає можливість відповідно до нормативів Національного банку, які… для нас зроблені і по закону …
ЧОРНОМОРОВ А.О. Там же 20 мільйонів євро, якщо я не помиляюсь?
ПРИХОДЬКО О.В. Еквівалент.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Еквівалент, да. То єсть індексація, воно все враховується.
ПРИХОДЬКО О.В. На момент, коли заходять кошти, вони беруться по курсу…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Все. Добре.
ПРИХОДЬКО О.В. Зараз у нас спроможності відповідно до левериджу, який закладений, 1 до 4, це ми можемо видавати, якщо це 50 відсотків покриття, до 3 мільярдів гарантій. Що відповідно може, якщо покриття мінімальне 50, то це дає можливість там покрити, сформувати портфель в 6 мільярдів.
Станом на зараз ми видали лімітів, тобто право банків надавати… забезпечувати гарантію на 536 мільйонів. Це дев'ять банків. Що важливо було зроблено в минулому році? Це за підтримки Міністерства наших міжнародних партнерів і в першу чергу Верховної Ради були прийняті зміни, які, власне, дали можливість розблокувати ті речі, які в законі, скажімо, були, не обмежували діяльність фонду, порівнюючи там з іншими програмами, в першу чергу з міжнародними програмами. Основні зміни, це були зроблені. Наступний слайд, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А як ви ці зміни зробили, підзаконними актами?
ПРИХОДЬКО О.В. Ні, ці зміни були внесені в закон.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Який? А, ви по одному… у нас ще ж, ні, це я розумію, я пам'ятаю, коли… Просто ви вже і все зробили, підтягнули все інше, документацію? Добре.
ПРИХОДЬКО О.В. Саме так. Як би це були ключові на основі… це зміни які, чого вони стосуються? В першу чергу, це от на наступному слайді, будь ласка, покажіть, – це збільшення можливості покриття, яку ми можемо пропонувати фінансовим установам, партнерам, до 80-и, від 50-и до 80-и. Це означає, що ми по ринку вирівнялися з певними міжнародними програмами і портфельними гарантіями Міністерства фінансів. Тому що для маленького фермера ми також повинні додавати максимальну можливість покриття гарантій.
Також було дозволено поєднувати наші гарантії в кредитних продуктах з аграрними нотами. Це новий закон, який запрацював у минулому році, і тепер ми разом з AFC працюємо з тим, щоби банки запустили, навчилися працювати з цим, бо це достатньо таке автоматизоване. І для малих фермерів тим більше він, можливо, не такий простий, але по факту він дуже цікавий. Якщо банк вмітиме працювати і фермер вмітиме працювати, то це фактично означатиме, що це можна, якщо ми говоримо так дуже спрощено, то беззаставні кредити він може брати у фінансовій установі. Якщо він випускатиме аграрні ноти, банк йому даватиме кредит, і так само ми під цей кредит даватимемо нашу нотаріальну гарантію й іншої як такої застави банк може не вимагати і не вимагатиме.
ЧОРНОМОРОВ А.О. То єсть спочатку розуміючи, що продукт, про який ми говоримо, беззаставний кредит, він можливий, лише якщо заставою гарантом буде виключена ця установа ваша. Правильно?
ПРИХОДЬКО О.В. Зараз, якщо ми говоримо безвідносно до державних нот, то зараз уже працює, якщо банки, деякі банки, найбільший, зокрема, Ощадбанк чи Укргазбанк, вони мають так звані бланкові кредити беззаставні. Якщо їхній ризик-апетит й історія кредитна таким сільгоспвиробникам дозволяє, вони виставляють певний ліміт, і який можуть передавати беззаставно, тільки під поруку власника. Відповідно, але завдяки тому, що…
ЧОРНОМОРОВ А.О. А про які цифри ми говоримо? Ну, скільки це плюс-мінус? Ми розуміємо, що це агровиробник до 500 гектарів має дуже гарну кредитну історію на протязі, допустимо, 10 років для того, щоб дійти до беззаставного кредиту. Про яку суму ми говоримо на одну юрособу беззаставного кредиту? От просто так…
ПРИХОДЬКО О.В. Це залежить від банків. Наприклад, якщо ми говоримо, найбільші 3-5 мільйонів для нашої цільової групи. Це саме беззаставні, ті, що вони окремо, да.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ваша цільова група – це до 500 гектарів.
ПРИХОДЬКО О.В. Саме так. От ті, що зараз видаються в районі до 5 мільйонів беззаставні плюс…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. А застава якщо є, то на суму застави, яка проходить оцінку банком?
ПРИХОДЬКО О.В. З сумою застави це працює таким чином, що відповідно до кредитних політик банку як би він сформує якусь певну заставу відповідно до вимог Національного банку і враховує нашу гарантію, яку має… має коефіцієнт 0,85, яку ми отримали в Національному банку, що є майже найвищим, крім, можливо, тільки Міністерства фінансів, міжнародні фінансові організації мають вищі. Відповідно таким чином дає можливість або збільшити суму, або зменшити власний внесок у вигляді застави для такого фермера.
Суму, яку ми говоримо, яку ми зараз банкам дозволяємо покривати для такого фермера, для нашої цільової групи – це 30 мільйонів кредит гривень. Тобто це означає, що це може бути один кредит або декілька кредитів для одного позичальника або для групи пов'язаних компаній, які ідентифікуються з цим позичальником.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Або для одного позичальника, але по різних напрямках.
ПРИХОДЬКО О.В. Саме так. В нас просто загальна сума як би.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію. А скажіть, будь ласка, якщо от у нас є… з попереднього доповідача вимальовуємо кейс. Ми розвиваємо меліорацію. У нас є, наприклад, молода, наприклад, компанія, яка емігрувала з Херсонщини, яка має досвід меліорації, і намагається відновити свій бізнес з новою юрособою в Миколаївській області або в Одеській, там, де зараз меліорація ще залишається і буде розвиватися, дай бог. У неї молода компанія, вона бере безпосередньо дотацію на меліорацію, також їй треба кошти, вона бере під кредит "5-7-9", але в неї не вистачає, в неї є тільки права оренди на земельну ділянку, яка, як я знаю, в банку не являється як заставою, тому що це права оренди.
І ви можете виступити як гарантом для цієї компанії, для того, щоб вона отримала в Ощадбанку або в Газбанку, ті банки, які афілійовані для того, щоб по програмі "5-7-9" отримати кредит, ну там з відсотком в 5.
ПРИХОДЬКО О.В. Саме так. Програма "5-7-9" поєднується...
ЧОРНОМОРОВ А.О. З вами, да?
ПРИХОДЬКО О.В. З нами. Ну, це просто найбільша, але з нами, ми не забороняємо, тобто дозволяється поєднувати всі програми банку самостійно. Так, він може отримати компенсацію за програмою "5-7-9", отримати грант, в даному випадку, якщо він звернеться до держави. І банк, якщо бере нашу гарантію, таким чином може бути або мінімальна якась застава, або якщо в нього відсутня, то…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Техніка.
ПРИХОДЬКО О.В. Беруть техніку, так, звісно.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я розумію, що беруть. Я розумію що, от дивіться, я ж…
ПРИХОДЬКО О.В. Для нас краще, якщо ми говоримо так, якщо я правильно розумію ваше, пане Артем, питання, так, насправді для банку гарантія фонду чи така гарантія, такі портфельні гарантії, вони є кращі, відповідніші, швидші і зрозуміліші, ніж гарантія безпосередньо, перепрошую, не гарантія, а застава самого позичальника. Тому що це необхідність реалізації, це нижчий коефіцієнт з точки зору застави обліку для резервів по банківському обліку Національного банку. А наша гарантія вона проста, … (Не чути) коефіцієнт 0,85, тобто це фактично як би майже, от якщо там техніка, вона, якщо я не помиляюся, там 0,5. Це якщо нова. Тому відповідно для них краще взяти нашу гарантію або додати до власної застави.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Їм – це банку?
ПРИХОДЬКО О.В. Банку.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну я ж про це. Я про що хочу сказати, що коли цей закон писався про створення Фонду гарантування кредитів, тоді на слуху проблем, які можуть виникнути з війною, і не було. Тоді була основна повістка дня – це розвиток малих фермерських господарств, тому була правка до 500 гектарів.
Наразі у нас є інша проблема, у нас є переміщення бізнесу, вже триває чотири роки, сам бізнес – це ж люди. Тобто людина, яка мала досвід вирощування тієї чи іншої продукції в Херсонській області, вимушено перемістилася в інші області і намагається заснувати, і заново почати своє життя. Як ви популяризуєте свою діяльність в нових реаліях? Чи проводите якісь співбесіди з асоціаціями? Як про вас знають, чи знають взагалі? Тому що, пам'ятаю, на форумі три роки назад, коли я з вами зустрівся, ви мені тоді не навели ви сказали: з нами контактують багато асоціацій. Я вам задав питання: назвіть хоч одну. Ви не одну не змогли назвати. Зараз як іде ваша популяризація вашої діяльності в аграрному секторі?
ПРИХОДЬКО О.В. Власне, ми працюємо з найбільшими ключовими асоціаціями, які стосуються, працюють з цим малим сегментом, з усіма. Ми запрошуємо їх на наші інформаційні компанії, які ми проводимо за підтримки міністерства і Світового банку в межах технічної допомоги.
На останньому слайді, якщо можна, колеги…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, переходьте.
ПРИХОДЬКО О.В. Покажіть. Там є, якраз ми додали цей слайд, за минулий рік і за початок (попередній, перепрошую) кількість інформаційних заходів, які здійснює фонд паралельно до основної своєї діяльності це надання через фінансові установи гарантій. Тобто це от кількість онлайн/ офлайн заходів в минулому році і за три місяці цього року. Тобто ми здійснюємо…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви розповсюджуєте це через членів асоціацій?
ПРИХОДЬКО О.В. Ми розповсюджуємо в любий спосіб. Ми розповсюджуємо…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я конкретно кажу, наприклад, в газеті "Факти" я не бачив. Тобто в любий спосіб? У вас інстаграм там…
ПРИХОДЬКО О.В. У нас є …(Не чути), у нас є власна сторінка в фейсбуці, ми оприлюднюємо, дублюємо інформацію, оприлюднюємо через сайт міністерства, ділимося інформацією з ОДА, коли їздимо до них, наприклад, самостійно або вони нас запрошують. Тобто у нас є ті заходи, які ми самостійно організовуємо, от права колонка це там більша частина це ті, що ми самостійно за підтримки технічної допомоги організовуємо. Тобто ми через ОДА проводили заходи онлайн, офлайн. Запрошуються всі місцеві фермери, які відповідають нашому ціновому сегменту, яким це може бути цікаво. Відповідно ми запрошуємо банки і партнери, які працюють в цьому регіоні, ОДА і презентуємо… Презентували спочатку просто, як би, як це працює, пояснювали що їм, в який спосіб звертатися. Банки пояснюють, що вони можуть паралельно з нашою гарантією дати, бо це питання є, як би, гарантія – це допоміжний інструмент, і фермера цікавлять гроші, в який спосіб: інвестиційні чи обігові кошти.
Так само ми проводимо семінари самостійно з асоціаціями, з IFC...
_______________. Все-все, зрозуміло.
ПРИХОДЬКО О.В. ... фінансову грамотність, тобто ми підвищуємо, пояснюємо, що...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Навіщо ви треба.
ПРИХОДЬКО О.В. Навіть, більш того, що потрібно платити податки, що потрібно реєструватися в ДАР, як отримати грант, і отримати грант... (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре, я розумію. Ви підвищуєте кваліфікаційність фермерських господарств для розуміння, як держава допомагає зараз, і в тому числі щоб їхня репутаційна... репутація в їхній діяльності була прозора, тим самим поліпшити відносини з банками. Це дуже розумію.
Скажіть, будь ласка, ви, якщо я не помиляюсь, уже більше трьох років працюєте, не ви особисто – фонд.
ПРИХОДЬКО О.В. Так, запустили ми діяльність в лютому 2023-го, операційну.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да-да, уже наглядова рада була, оце все.
ПРИХОДЬКО О.В. Ні, наглядова рада була... (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, скільки вже результативних кейсів, скільки ви...
ПРИХОДЬКО О.В. Через... Будь ласка, можна, там п'ятий, здається, слайд.
Станом на зараз у нас видано 297 кредитів, таким чином згенеровано портфель 535 мільйонів. Це не портфель, а залучено фінансування, бо портфель – це не стала сума. От якщо портфель зараз фактичний...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми не чіпляємося за слова, просто ми вас не чули два роки...
ПРИХОДЬКО О.В. Фактичний портфель – 353 мільйони, а залучено фінансування, тобто ліміти, які були видані банкам, навіть уже у нас є закриті кредити, то це 535 мільйонів гривень.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре, 535 мільйонів гривень.
ПРИХОДЬКО О.В. Саме так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, а от з досвіду, аналіз: це більш всього яка діяльність, на що фермери беруть кредити, в яких ви як гарант виступаєте? Я бачу, Одеська, Миколаївська область у вас темно-зеленим кольором.
ПРИХОДЬКО О.В. ... найбільш інтенсивно беруть кредити, так.
Наступний слайд можна показати? Це попереднє ваше питання. Це ми виділили конкретно слайд з точки зору того, яким чином, бо ми виділяємо і працюємо додатково з прифронтовими територіями.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Миколаївська на першому місці, чи це просто так сталося?
ПРИХОДЬКО О.В. Ні, 39 кредитів видано в Миколаївській області саме так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А під що?
ПРИХОДЬКО О.В. Переважно, якщо... Дивіться, у нас загальна статистика, вона так само корелюється з усім, у нас біля 20 відсотків – це інвестиційні кредити, біля 79-80 – це обігові кошти.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Що ви розумієте... під вашим розумінням під інвестиційним кредитом. Для мене це побудова якоїсь споруди, теплиці.
ПРИХОДЬКО О.В. У нас переважно все-таки це більше техніки, іде техніки основної, допоміжної, є, уже почалися кейси для того, щоб ... будують щось. Але, скажімо...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Техніка – це понятно, це була сезонна історія, тому що втратили дуже багато, тому що Миколаївська область частина була під окупацією. Це я пам'ятаю. І я так розумію, обігові кошти облагаются більше по кредитній ставці ніж інвестиційні кошти.
ПРИХОДЬКО О.В. Якщо ми говоримо, це найпростіше так пояснити на прикладі програми "5-7-9" ... (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тільки давайте беремо програму "5-7-9", виключно в ній.
ПРИХОДЬКО О.В. Якщо ставки ті, які платить фермер, так, обігові кошти, вони найвищі, якщо я не помиляюся, зараз вони, ті, що платить фермер за мінусом компенсації держави, там, по-моєму, 13 чи 14 відсотків. Інвестиційні – це 5-7-9, це власне, тобто, умовно, це приблизно 9, якщо там створюються якісь робочі місця, воно може впасти до 5, це інвестиційні кредити. Але там є окремі зараз програми, які дає під нуль так само.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би просто всім сказати, всім, хто зараз залучений до цієї наради, що ми зараз це все обговоримо, а потім ми перейдемо вже в роботу в мій підкомітет.
Тарас Миколайович, ви не переживайте, у вас роботи і так багато. Мені більш буде цікаво представники Фонду гарантування кредитів і Мінфін. Мені треба буде розібрати ряд постанов, як я казав, для того, щоб спростити програму "5-7-9" в розрізі конкретно інвестиційного продукту, не обігових коштів, а виключно інвестиційного. Це моє поки політичне бачення. Воно підпадає, дійсно, під зміну, якщо мені цю думку донесуть, що воно як би... скажемо так, треба доопрацювати, що треба звертати увагу також на обігові кошти. Тут це 39 кредитів, там загалом це і обігові...
ПРИХОДЬКО О.В. Так, якщо 39 – це Миколаївська.
ЧОРНОМОРОВ А.О. І це тільки обігові?
ПРИХОДЬКО О.В. Ні, це за все.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Загальна.
ПРИХОДЬКО О.В. Тому конкретно я статистику, що в Миколаївській області чи тут, всередині…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Коли фермер подає на отримання кредитів, там же йде певний документ типу класу бізнес-план. Правильно?
ПРИХОДЬКО О.В. Якщо інвестиційний.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо інвестиційний.
ПРИХОДЬКО О.В. Бізнес-план, ви маєте на увазі.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да.
ПРИХОДЬКО О.В. Зараз по факту останні роки фінансові установи, банки, да, ми ж говоримо про банки зараз у першу чергу, вони не вимагають у такому класичному розумінні, як ми собі розуміємо …(Не чути) Бізнес-план зараз існує тільки, якщо це класичний такий стартап, або для грантів. Тобто якщо, зараз будуть колеги після мене будуть виступати, тобто там, коли подається грант, да, от як би на розробку, то там вимагають, є певна форма…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, грант… Ви маєте на увазі, наприклад, у нас є грант, грант компенсує деяку частину коштів. Потім фермер ще бере кредит під цей грант. Я правильно розумію?
ПРИХОДЬКО О.В. Дивіться, якщо… Да. Як працює наприклад частина грантів і державних, і міжнародних? Якщо вони це не компенсація просто, наприклад, на голову…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я прекрасно розумію, будь ласка. Давайте, я розумію, що таке грант. Грант подразумевает обязательства конкретно виділених і прописаних у цьому гранті.
ПРИХОДЬКО О.В. 30 чи 50 відсотків дає грант.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Все. Добре. Давайте далі. Да, дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я вас вітаю… (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто Тарас Миколайович, я вибачаюсь, я от просто завжди дивлюсь на порядок денний нашого комітету, він складається, але про цю організацію взагалі забули, як би її не існує. Наприклад, сьогодні були теж такі питання, у нас паливо 85 уже гривень перед посівною, а ми розглядаємо, вибачте… Тобто ми не розглядаємо, що робити з паливом, як взагалі виходити з цієї ситуації? Тому сьогодні, от знаєте, хочеться все сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це… (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ви голова підкомітету … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так продовжуємо. Є питання? Артем Олегович, будь ласка, у вас є питання ще до Фонду гарантування?
ЧОРНОМОРОВ А.О. В мене нема питання. Потім розберуся на своєму підкомітеті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ПРИХОДЬКО О.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді переходимо далі. Світовий банк, будь ласка, Олександр Муляр.
МУЛЯР О. Дуже дякую, пане Олександре. Колеги, доброго дня. Я нагадаю, що проєкти Світового банку реалізуються в Україні через державний бюджет. І зараз є 3 таких проєкти чи напрямки, де, яким чином здійснюється підтримка. Перший – це великий проєкт наш флагманський, проєкт RISE. Інший – це підтримка, як вже сьогодні Олег Приходько зазначав, це під Фонд часткового гарантування кредитів. І підтримка Державного аграрного реєстру. Три напрямки.
Стосовно, наприклад, але дійсно ми вважаємо, що відчутна підтримка надається банком, наприклад, у 25-му році. Через проєкт RISE було профінансовано на загальну суму державний бюджет 7,3 мільярда гривень, з них десь 5,5 мільярда – це повністю компенсація за програмою "5-7-9" у сільському господарстві і переробці. І решта десь 1,8 мільярда – це дотації і субсидії на 1 голову худоби, на 1 гектар. Це було в 25-му році.
Наш компонент на підтримку "5-7-9" в рамках проєкту RISE вже завершився, ми потратили всі 500 мільйонів доларів протягом трьох років підтримки. Але інший проєкт Світового банку, близька назва RISE, продовжить підтримку також в рамках державного бюджету.
Що нового на 26-му році, нагадаю швиденько. Ми сформуємо, найближчим часом буде сформовано новий компонент, знову ж сьогодні популярна назва "Гарантії співфінансування". У нас сформований бюджет разом з… (Не чути) банку Європейського Союзу на загальну суму 75 мільйонів, якщо в доларах рахувати, це 75 мільйонів доларів, на реалізацію причому до трьох років, чи до трьох років, якщо можемо швидше, можемо швидше. Деталі і параметри цієї програми гарантій, співфінансування, звичайно, будуть узгоджуватися з Міністерством економіки, але є в нас загальне бачення цього. Тобто будуть ресурси і буде скоро наявним.
І також, як вже зазначив Тарас Миколайович, ми також в рамках існуючого проєкту RISE, у нас є кошти, десь приблизно мільярд 150 мільйонів гривень на підтримку, на одну голову худоби. Як Мінекономіки бачить це, підтримка тваринництва, я думаю, ми тут знайдемо згоду саму, будемо мати згоду. Тобто RISE продовжується, це дотації на голову худоби, новий компонент... (Не чути) співфінансування. І нове – це буде новий проєкт на підтримку Державного аграрного реєстру. Гроші в рамках приблизно 4,5 мільйона доларів будуть переведені на Міністерство економіки на посилення цієї платформи. Це все на 26-й рік. Державний аграрний реєстр, ДАР. Це все на 26-й рік. Інше, у нас є інше, звичайно, бажання, побажання, але з точки зору наявних ресурсів на 26-й рік це поки що все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви всі ресурси надаєте через міністерство, правильно?
МУЛЯР О. Да, да. Мінекономіки є головним партнером зараз, у нас в рамках "5-7-9" був … (Не чути) розвитку, колишній фонд підприємництва, кошти вчасно і повністю використані. Зараз у нас головний партнер – це Мінекономіки.
Mercy Corps, Вікі Джо Акен.
АКЕН ВІКІ ДЖО. Я хотів тобі своєю українською мовою, але важливіше розповісти про програму. Руслан.
МАРКОВ Р. Колеги, Вікі передає слово мені, щоб було просто скоріше і більш конструктивно. Мене звати Руслан Марков, я є провідним радником з питань сільського господарства команди Mercy Corps в Україні. Вікі очолює нашу команду в Україні. Дуже поважно бути тут, враховуючи те, що, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення команда Mercy Corps розгорнула свою допомогу українським людям, українським підприємствам. І, зокрема, ми маємо кілька проєктів, спрямованих саме на підтримку економічну.
І один з наших проєктів, який стосується безпосередньо сільського господарства, – це програма підтримки сільського господарства України. Ця програма реалізується у партнерстві з кількома місцевими благодійними і громадськими організаціями України, ви бачите зараз їх лого. Тобто ми працюємо кожного дня у партнерстві з цими організаціями, безпосередньо спілкуємось з фермерами, вони беруть участь в усіх заходах, пов'язаних з наданням допомоги. Витрачу буквально декілька хвилин, щоб пояснити модальність нашої допомоги, як це працює на сьогодні.
По-перше, щодо географії. Якщо можна, наступний слайд. Щодо географії, де працює наша програма. Вона працює на території 13 регіонів України, якщо можна, наступний слайд, з пріоритетом на них регіонах, які найбільше постраждали від повномасштабного вторгнення. Звичайно, ми можемо станом на сьогодні підтримати релокований аграрний бізнес, який працює і в західних регіонах України також. До сьогоднішнього дня ми працювали переважно в тих 13 регіонах, які позначені на карті.
Які основні модальності нашої допомоги, хто є отримувачем нашої допомоги. Будь ласка, наступний слайд. Перший варіант – домогосподарство. В наших реаліях це особисте селянське господарство або дрібний ФОП, який займається сільським господарством, постраждав від війни, хоче відновитися, не може відновитися без зовнішньої допомоги. Ми надаємо допомогу в розмірі еквівалент 3 тисячі доларів США в середньому. Чому в середньому? Бо кожен проєкт розглядається окремо і сума може коливатися, звичайно, маємо забюджетувати. Тому середня сума, це еквівалент 3 тисячі доларів і мова йде про підтримку майже 3 тисяч учасників цієї програми.
Наступний слайд, будь ласка. Другий формат. Вже малий бізнес, тобто зареєстрований суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми, те, що ми називаємо малий фермер, може бути ФГ, може бути ФОП, може бути товариство з обмеженою відповідальністю без якихось пріоритетів за напрямом діяльності. Важливо, що це знову ж господарство, яке постраждало від війни, потребує допомоги у відновленні. І ми очікуємо, що відновлення цього господарства буде позитивно впливати на інших фермерів. Тут мова йде вже про підтримку в еквіваленті 75 тисяч доларів США і про можливість співфінансувати цей проект з боку фермера. Зазвичай, ми дуже гнучкі в розмірі фінансування, тому дуже часто це співфінансування воно вимірюється буквально декількома десятками відсотків від загальної суми проєкту.
Третій варіант. Будь ласка, наступний слайд. Це вже те, що ми називаємо середній фермер, це вже збільшений грант в еквіваленті 150 тисяч доларів США. І знову ж таки більше 100 господарств, які можуть отримати таку підтримку, і більше 60 господарств вже отримали таку підтримку в грошовому еквіваленті, тобто це кошти безповоротної фінансової допомоги, які заходять на рахунок господарства.
Наступний слайд. Це також додатковий компонент нашої роботи – підтримка тих установ, суб'єктів, які надають послуги для аграрного сектору. Це можуть бути і інституції, які мають державну форму, лабораторії Держпродспоживслужби України, інституції, які мають відношення до аграрної освіти, аграрної науки, до надання інших сервісів. Знову ж еквівалент – 150 тисяч доларів США, тут допомога надається у вигляді обладнання, яке безпосередньо передається у вигляді допомоги. Одинадцять таких інституцій вже таку допомогу отримають.
Окремий напрям нашої роботи, в якому нам дуже допомагають наші партнерські організації, Всеукраїнський конгрес фермерів і Всеукраїнська аграрна рада, це консультації, точніше, консультаційні послуги, які надаються з юридичних та фінансових питань для тих фермерів, які таких послуг потребують. Більше цих послуг має безоплатний характер, частина є послуг, які субсидуються до 80 відсотків від реальної ринкової вартості. Більше 6 тисяч фермерів вже мають можливість такою допомогою скористатись, і більше 3 тисяч вже такі консультації отримали.
Наступний слайд, будь ласка. Окремий напрям, новий напрям, який ми почули буквально в минулому році, це допомога жінкам-фермеркам. У нас така модальність роботи, що ми спочатку проводимо навчання, стаді-тури, обмін досвідом, і після цього учасниці можуть подати заявку на отримання грантової допомоги. І ми її очікуємо, що 200 таких учасниць отримають кошти грантової допомоги, середній розмір, еквівалент – до 9 тисяч доларів США.
Якщо можна, наступний слайд. Це безпосередньо результати нашої роботи. Станом на сьогодні програма почала працювати 2 роки назад, вона має період, який завершується в жовтні 2026 року, тобто на сьогодні можуть подавати заявки наші фермери, вони активно цим користуються. Як бачите, різні регіони по-різному охоплені цією програмою. Але, звичайно, там, де наближено до лінії фронту, там допомога є найбільш актуальною, там заявок максимально велика кількість. Вся ця допомога надається в рамках фінансування проєкту, який підтриманий фундацією Говарда Баффета, великого друга України. І ми дуже вдячні нашому донору за те, що він надає таку можливість такої прямої допомоги, яка, як ви бачите, вимірюється реально тисячами заявок, які підтримані. Для того, щоб ознайомитися з якимись такими позитивними прикладами як наша допомога позитивно вплинула на відновлення господарств. На нашому інтернет-сайті підібрано такі історії з життя, історії реальних фермерів, реальних фермерських родин, якими ми пишаємося, що ми були долучені до відновлення їх роботи і до продовження їх діяльності.
Якщо можна, наступний слайд. Вся робота з заявками відбувається через єдину платформу програми. Туди може подати заявку фермер по всім компонентам, і там він отримає зворотній зв'язок. І там агрегується от вся та додаткова інформація, яка необхідна для того, щоб заявка була підтримана і в результаті допомога була надана.
Колеги, намагався максимально вкластися в той обмежений час, я з задоволенням зможу відповісти на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслан.
В принципі, все більш-менш зрозуміло, тому що ви чітко по кожному блоку все розповіли. Так, розуміємо, де взяти інформацію. Бо також, коли приїжджаємо до себе на округи і, в принципі, їздимо по Україні, не всі знають, що є такі програми для дрібних фермерів. І, дійсно, вони дуже потрібні, і треба про це говорити, щоб більше залучати людей і щоб вони розуміли, що можна використати це.
Дуже вам дякую.
МАРКОВ Р. Колеги, дякую за можливість розказати про нашу роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я так розумію, у нас все.
Асоціація, будь ласка, Козаченко, за бажанням. Леонід Петрович, будь ласка.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я буду коротко, тому що ми вже багато часу, три години витратили, багато було важливих сьогодні питань обговорено, я не буду до першої частини нашого засідання повертатись.
А по тому, що зараз було сказано, заперечень нема ніяких. Єдине, що ми забули, хоча дехто згадував, це все-таки дефіцит енергетичних ресурсів: електроенергія, пальне і все інше. Але жодної копійки для того, щоб отримати біоенергію, немає жодного фонду, жодної програми підтримки, не озвучено сьогодні.
Ви знаєте, що 1,5 тисячі корів дають генерацію 1 мегават, а 1 мегават електроенергії… для цього потрібно десь 75 мільйонів гривень. Невеликі суми, але на сьогодні це надзвичайна актуальність. Багато прикладів можу приводити по інших напрямках. Наприклад, є мобільні причепи до вантажних автомобілів, які переробляють олію ріпакову на біодизель, теж вони недорогі. Але уявіть собі, якщо ви на 100 гектарах посієте ріпак і отримаєте з нього біодизель, він буде на 70 відсотків дешевший від пального, яке ви берете зараз на заправці. Краще його підмішувати до 50 відсотків до звичайного пального. Таких прикладів тисячі, але жодного слова про це сьогодні не сказали і жодної копійки держава не дає для цього. Тому до цього питання треба обов'язково повернутися.
Ми можемо вам зробити презентацію, які напрямки, у яких сферах. І сільське господарство може генерувати, я не буду називати потужність, бо будуть проблеми в мене з ДТЕК великі. Але таку кількість енергії, яку на сьогоднішній день нам необхідно отримувати, і в майбутньому теж.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.
Хоменко. Є щось у вас добавити?
ХОМЕНКО О.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете добавити від асоціації.
ХОМЕНКО О.М. Да, від асоціації, дякую за можливість.
Звичайно, що враховуючи ті виклики війни і в тих умовах, в яких аграріям вдається працювати, звичайно, що підтримка, яка, взагалі її могло і не бути, яка йде від уряду, звичайно, що вона є, дякуючи і народним депутатам, які передбачили ці програми підтримки в державному бюджеті. Звичайно, що ми дякуємо і міжнародним інституціям, які дають можливість функціонування таким програмам, як "5-7-9", це безпосередньо Світовому банку, і також інституціям, і організаціям донорським, які на грантовій основі дають можливість для сільськогосподарського виробника хоч якось думати про завтрашній день.
Зрештою, я хотів би привернути увагу шановних народних депутатів на ситуацію, яка складається зараз із Близьким Сходом і ситуація на ринку пального, і забезпечення добривами. Насправді, ще невідомо, як і коли буде закінчуватись цей конфлікт, але вже зрозуміло, що відлуння вже йде.
На сьогоднішній день українське сільське господарство імпортує дизель, умовно, про який ми зараз говоримо, у якого найбільша ціна, це на рівні 1 мільйона тонн в рік для забезпечення потреб сільського господарства. Якщо ми говоримо про забезпечення газу, то споживання газом у сільському господарстві на сьогоднішній день у нас близько 3 мільярдів кубічних метрів також для того, щоб довести наші основні сільськогосподарські культури до кондиції, це сушіння, доробка і все інше.
Зрештою, ми розуміємо, що держава не може нам забезпечити хеджування і компенсацію певних втрат, які тут є, але, можливо, розглянути певний план антикризовий по виходу з цієї ситуації. У нас є запроваджені два роки тому, чи півтора року тому, ми це також обговорювали, запроваджені акцизи на пальне, і тоді була домовленість з приводу того, що ми повернемося до того, що у нас акцизи на пальне для сільськогосподарських товаровиробників у нас одні з найбільших у Європі. Тому, мені здається, що якраз прийшов час підняти питання, і прохання до народних депутатів підняти питання з приводу зменшення цього акцизу, до якого потім ми повернемося, коли буде до цього час.
Далі питання по забезпеченню добривами. По добривах у нас склалася ситуація, що у нас дефіцит добрив на цю посівну – близько 200 тисяч тонн. Це насправді не дуже сильно багато в контексті того, які кораблі можуть заходити і які добрива завозити, але по аміачній селітрі це якраз є недостача. Єдиним варіантом, який ми можемо тут вирішити, це, якщо пам'ятаєте, Олександре Васильовичу, що ми зустрічалися з Мінінфраструктурою, з Одеською обласною адміністрацією і обговорювали питання можливості завезення вапняково-аміачної селітри, яка в кондиціях є не вибухонебезпечною, а це було якраз і головне зауваження від військової адміністрації щодо неможливості розвантаження кораблів із аміачною селітрою на портах Чорноморського... чорноморських портах. Тому також прохання розглянути цей варіант як можливість розвантаження вапняково-аміачної селітри через устя Дунаю, який є невибухонебезпченим.
Також доцільно було б скоріше за все і з такими непрямими речами підтримки аграріїв на цю... до завершення посівної або посівної озимих культур, це дати можливість безмитно завозити добрива, яких у нас складається дефіцит. Тому що насправді у нас по споживанню добрив на посівну і взагалі весь комплекс польових робіт складає близько п'яти мільйонів тонн. Раніше ми виробляли два мільйони тонн власного виробництва. І зараз виробництво власне скоротилося у два рази і становить один мільйон. Тому станом на зараз воно нібито виглядає, що аграрії забезпечені, але це питання стане буквально через два-три місяці наріжним каменем, тому що у нас фактично будуть проблеми із добривами, які ми маємо вносити.
Тому, якщо є така можливість і порушити це питання і на рівні, користуючись можливістю, що є тут і Тарас Миколайович, і народні депутати, і Олександр Васильович – голова комітету, просимо розглянути оцей спектр антикризових заходів, які можна хоч якимось чином полегшити цю кризу для українського аграрія.
Ну і, користуючись можливістю, також останнє - те, що надіслали колеги із асоціації, - це зараз всі починають готуватися до зими, а нам, аграріям, потрібно готуватися також і піклуватися про наявність газу. Тому, можливо, у нас була б якась комунікація ініціювати тут з приводу готовності до кампанії збиральної восени, з приводу того, як ми будемо виходити і як будемо забезпечувати аграрія трьома мільярдами кубометрів газу.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович.
Колеги, хто ще хоче виступити? Будь ласка. Дмитро, ти? Будь ласка, Дмитро Соломчук.
СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю ще раз, колеги! Але вже буду як голова наглядової ради фонду "Жнива Перемоги", тому що ми сьогодні спілкуємося про державну підтримку. І, я скажу, вона дуже важлива. І, дякуючи Тарасу Миколайовичу, комітету, за цих останні декілька сезонів вона значно спростилася, забралось багато складних моментів, величезне є розширення. Слава богу, з'явилась підтримка овочесховищ, тому що з цими проблемами стикаються аграрії щодня, але, напевно, ще її потрібно спростити, щоб просто будували. Якщо бізнес сьогодні щось будує, слава богу, хай будують, якщо вони згідні на це зі всіма цими проблемами.
Але по Фонду "Жнива перемоги", так з перших днів повномасштабної війни було зрозуміло, що Росія чітко б'є по сільському господарству, щоб продовольчу безпеку використовувати в геополітиці, – це було видно по зустрічах з африканськими президентами, прем'єрами, – щоб вибити нас з глобального ринку продовольства. Блокування Чорного моря, поставки – все це було. І тоді в Україну приїхав Говард Баффет, да, і перший вид діяльності, допомоги – це з'явився Фонд "Жнива перемоги". Перший меморандум був підписаний тоді з Тарасом Миколайовичем, Юлія Іванівна підписувала в міністерстві про співпрацю навесні, 22-й рік. І вже от четвертий рік поспіль ми як фонд забезпечуємо всі постраждалі регіони сівалками, тракторами, оприскувачами, комбайнами. Так, важливо паливо, важливо добриво, все важливо, але як не буде техніки, то нема чим посіяти, тому що вона вся була спалена, вивезена, викрадена, і це десятки тисяч одиниць.
Так, аграрії, зараз приїжджаєш, хто там в більш трошки безпечнішій зоні, 40-45 кілометрів від лінії фронту, вже трошки кошти зайшли, трошки стали краще себе почувати, хтось якусь вже вантажну машину купив, хтось, дякуючи також Mercy Corps, теж якусь купив техніку, відновив склади чи прокредитувався і вже приємно на них споглядати.
Але, кажу, яка б недержавна підтримка чи фонди, але якби не наші сміливі аграрії. Таких нема більше ніде у світі. Навіть після деокупації на наступний день, не маючи досвіду піротехнічних робіт, саперних, навчилися, зібрали своїх трактористів, комбайнерів, розмінували майже мільйон гектарів за весь цей час. Тільки Херсонська область, яка була, частина ця, що деокупована, вона ж була замінована повністю, там не було живого місця. Вже 23-й рік, на кінець року, початок, 24-й весна вже під посівами було 300 тисяч гектарів. Так само Харківщина, так само Запоріжжя та всі інші регіони.
Уявіть, якби вони цього не сіяли, якби вони не, ризикуючи життям, здоров'ям, не розміновували, не сіють в ці хвилини, на цей момент, скільки б Україна недоотримала мільйонів тонн врожаю, скільки валютних надходжень, які були б ціни на полицях магазинів, вони і так підвищилися, а так би х2 були б, скільки валюти б не надійшло, яка була б вартість гривні. Так що головна допомога – це тільки аграріям, що вони не здалися, а стали працювати.
А так велика подяка і державній підтримці, яку обговорюємо і завжди фіксуємо в бюджеті, голосується і працює, фондам в першу чергу Говарда Баффета, взагалі йому казав давайте приїжджайте сюди, ставайте членом комітету чи в міністерство, реально як батько українських фермерів, хватить уже в Сполучених Штатах жити, давайте сюди, тут роботи хватає. Можливо, від комітету офіційно надішлемо, радник агрокомітету, те то, те то. Хороший варіант.
Дякую. Дякую всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.
Я так розумію, ми сьогодні, в принципі, порядок денний пройшли. Всі компанії, які підтримують українського фермера, змогли нам розповісти про свої програми. Дуже вам дякую. Я думаю, що, в принципі, якщо будуть з'являтись нові програми, то будемо вдячні вам за інформування. Всі сьогоднішні пропозиції і все, про що ми почули, ми зможемо звести в один документ і надішлемо рекомендації стосовно всього, про що ми говорили і те, про що асоціації говорили, до Кабміну, а також будемо ці питання контролювати.
Дуже всім дякую. І оголошую комітетські слухання закритими. Дякую.