СТЕНОГРАМА

круглого  столу в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики  на тему: "Законодавче забезпечення державного регулювання в сфері обігу та поводження з генетично модифікованими організмами"

15 березня 2023 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Георгійович, там у нас по кількості людей всі?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Майже всі. Ще Денис Соболєв, представник Сполучених Штатів не підключився у Zoom, але сподіваємося, що зараз підключиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, я бачу Сергій Миколайович.

Так, я думаю, що ми будемо починати вже, більшість присутні і в Zoom, і в залі.

Тому, шановні колеги, я всіх вітаю на нашій сьогоднішній нараді, на круглому столі. Ми неодноразово проговорювали питання стосовно законодавчого забезпечення державного регулювання у сфері ГМО. І ми вже неодноразово обговорювали це питання, ну, вже було, мабуть, три круглих столи плюс всі працювали в робочих групах. Основне завдання зараз проговорити всі за та проти цього законопроекту, тому що він вже в принципі в комітеті проголосований на друге читання. Ми ще до нового року планували його поставити в порядок денний сесії, але все ж таки, коли були в наших колег з асоціацій зауваження деякі, ми вирішили все ж таки призупинити розгляд цього законопроекту в залі і вирішили ще раз в робочих групах проговорити.

Сьогодні буде вже останній круглий стіл по цій тематиці, бо ми остаточно повинні прийняти рішення стосовно самого тексту цього законопроекту. Попередньо ви всі вже читали той варіант, який буде запропонований в залі, тому я думаю, що він, якщо і зміниться, то не дуже критично.

В рамках цього законопроекту ще хочу зауважити те, що це євроінтеграційний законопроект і він також входить у перечень законопроектів, які нам потрібно буде прийняти як Верховній Раді для того, щоб наблизити нас до вступу в ЄС. В цьому законопроекті є декілька важливих умов для вступу в ЄС, тому ми його будемо приймати точно. Основне наше завдання як аграрного комітету – все ж таки зробити все можливе для того, щоб задовольнити всі сторони, щоб ми могли його прийняти більш зважено.

Сьогодні на засіданні присутні: мої колеги народні депутати в залі, в Zoom, також представники Міністерства аграрної політики, так, також представники Міністерства охорони здоров'я і захисту довкілля та природних ресурсів, представники Держспоживслужби – в Zoom, я бачу, та екологічної інспекції та представники громадських організацій та асоціацій.

Ще раз всім доброго дня! Я думаю, що ми почнемо. Хочу нагадати, що після засідання другого круглого столу, який відбувся 16 січня 2023 року, до комітету надійшли зауваження та пропозиції до порівняльної таблиці законопроекту 5839 від центральних органів виконавчої влади та профільних асоціацій. Всі вони були розглянуті та опрацьовані. Основні, в принципі, питання, які проговорювали – це уточнення термінології та повноваження окремих органів щодо затвердження відповідних порядків та форм документів, доповнення нормами щодо доступності і відкритості інформації для громадськості, уточнення статті по відповідальності та провадженнях у справах про порушення законодавства у сфері поводження з ГМО та іншими зауваженнями, в принципі, це основні.

Ви вже з цим ознайомилися, тому пропоную зараз заслухати інформацію про опрацьоване положення проекту Закону 5839, змінами з урахуванням пропозицій, наданих за результатами круглого столу від 16.01.2023 року, та зауважень Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Потім всі бажаючі, які присутні в залі та в Zoom, зможуть свої побажання проговорити і висловити свою думку.

В принципі, я всіх закликаю до продуктивної роботи, будемо відкривати наш круглий стіл, і я запрошую першого заступника міністра аграрної та земельної політики Висоцького Тараса Миколайовича. Тарас Миколайович, ми вас слухаємо. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні учасники сьогоднішнього засідання. Дякую, Олександр Васильович, за, дійсно, таку організацію системної роботи перш за все, з початку проведення в цьому ж залі, мені здається, ми проводили 16 січня відповідне обговорення, оскільки тема важлива, провели консультації з усіма представниками і сьогодні надіємося, що можна буде завершити на рівні обговорення суспільного і тоді переходити з пропозиціями до народних депутатів по розгляду.

Я би результати напрацювання робочої групи розділив би на три блоки, щоб нам було легше і коментувати. Перш за все блок те, що євроінтеграція. Фактично наша країна, і під країною я маю на увазі всіх: і керівництво держави, і суспільство, абсолютно зробила свій вибір і іншої моделі ніж європейське майбутнє і членство в ЄС не розглядається. Тому однозначно всі зміни, всі реформи треба розглядати виключно з цієї призми.

Чому це наголошую? Тому що ми з колегами з Європейського Союзу, з представниками пропрацювали і для них є принципово, з чим, з нашої точки зору, варто погодитися, що фактично треба прописати таку норму, що з моменту набуття Україною членства в ЄС, і ми всі тримаємо кулаки, щоб це було пошвидше, на території України дозволяється використання лише тих ГМО, які дозволені в ЄС. Насправді, це чесно, зрозуміло, тому що не може бути в єдиному ринку різні правила для різних країн.

Тому це дуже важливо розуміти, що в межах членства в ЄС, у нас єдиний буде вихід всього аграрного сектору – жити по правилах ЄС. Звісно, що можуть бути коригування якісь, там перехідні положення інші, але в даному аспекті, колеги з Європейського Союзу вони, скажемо, безкомпромісні, тому що це дійсно питання біобезпеки. Є елементи можливості перехресного запилення. Тому це треба тримати всім в голові. Чому це дуже важливо? Зразу можна дивитися на саму хронологію потенційного законопроекту, тобто однозначно перехідний етап - три роки для вступу. Зрозуміло, що швидше, це фізично неможливо зробити всю "підзаконку" нормативом і потім десь треба в залежності від культури, від того як буде ефективно чи інше, два-три роки на потенційні випробування, щоб навіть у межах "нормативки" зареєструвати.

Тому, коли ми дивимося на цей проміжок між сьогодні прийняттям рішення Верховної Ради і членством в ЄС, це є наше поле для якогось певного внутрішнього регулювання в залежності від нашої специфіки, потім його не буде. Я думаю, що це також суттєво вплине на плани виробників, фермерів чи постачальників ресурсів розуміння, що все-таки Україна буде в ЄС і будуть правила  ЄС, стосовно активності по ГМО. Я думаю, що після цього сприйняття європейського права зрозуміло, що все-таки довгостроково ми маємо робити наголос і робити ставку на країну, і переваги всі від вирощування не ГМО-продукції, їх є теж багато. Але для того, щоб до цього дійти, треба зробити певну роботу, тому що сама по собі країна без ГМО не з'явиться.

Ми всі пам'ятаємо, це можна говорити відверто, що з 2007 року в нас, в принципі, ми та ж країна без ГМО, але насправді в певних культурах воно є. І щоб зразу не було ілюзії, просто прийняттям акта будь-якого рівня і сказати, що ми без ГМО, воно не зникне. Для того, щоб ми цей трансформаційний період пройшли, і для того, щоб використали і переваги, і мінуси, треба це законодавство оновити. Оновити і імплементувати, це дуже важлива буде річ всіх ЦОВВ – і імплементувати. Бо я впевнений, що це є одна з вимог і, на жаль, ми не отримаємо членство, поки в тому числі це завдання не зробимо, що в нас є точно контроль, ми чітко розуміємо, що в нас відбувається, що вирощується, що не вирощується, як воно простежується.

Тому другий блок, ті дуже важливі за результатами пропозиції від ЦОВВ і ГНЕУ, щоб все-таки цей контроль налаштувати, є, дійсно, уточнення термінології, є чітке зазначення про необхідність розробки критеріїв оцінювання ризику по ГМО, фактично уточнено строки по розгляду відповідних документів, як вноситись дані мають в реєстр ГМО, прослідкованість, повноваження чітко прописані Кабінету Міністрів по порогових значеннях, по залишках ГМО, щоб знову ж це було по післяреєстраційному моніторингу, по межі від лінії державного кордону, де виробництво ГМО забороняється, перш за все мається на увазі з Європейським Союзом в цей перехідний період, поки в нас і буде певне виробництво, але знову, щоб воно не створювало загрози Європейському Союзу. І, в принципі, уточнення про перелік осіб, які здійснюють виробництво.

Фактично оці уточнення разом з тим, що вже в законодавстві передбачено було до першого і другого читання, дозволить запустити, надіємося, через три роки чи після вступу повного в дію закону дієву систему моніторингу, контролю і простежуваності. І тоді, щоб,  дійсно, ми могли давати чітку відповідь, що в нас є, що ні. Якраз в даному аспекті, як на мене, це найбільш політичне питання, треба чітко зрозуміти, по яких культурах де в нас які переваги, які нам треба було прийняти рішення в межах цих трансформаційних періодів.

Дійсно, спочатку було висловлено багато переваг, які Україна має від вирощування не ГМО-кукурудзи. Дійсно, в нас абсолютна більшість кукурудзи не ГМО, в реальності, не на папері, але в реальності в тому числі. Переваги визначалися із точки зору попиту ринку Китаю, Європейського Союзу, інших, бо ми  експортоорієнтовані.  І, в принципі, у нас був рекорд 40 мільйонів, а внутрішнє споживання 8, то це ми розуміємо, 70-80 відсотків експортується. Тут зрозуміло, що є певні переваги у вирощуванні ГМО-кукурудзи з точки зору технологій, але в кінцевому результаті на рівні робочої групи погодилися, що їх менше, ніж недоліків, плюс перехреснозапильна культура, плюс Європейський Союз імпортер. І вона активно вирощується на західних областях в тому числі, бо там достатньо опадів, є ця близькість до європейського кордону.

Тому, в принципі, з урахуванням того, що після вступу в ЄС мають бути європейські правила, а там її вирощування майже немає, Румунія відмовилась після вступу. Тому в нас пропонується по кукурудзі наразі цю практику зберегти, в принципі, просто зробити вже стовідсотковий контроль і не запускати вирощування ГМО-кукурудзи в Україні. Це знову ж, це вже говориться, де, дійсно, де такі речі, де треба обговорювати політично, і депутати приймають рішення. Пропозиція після зважання всіх плюсів і мінусів, що по кукурудзі не запускати, не дозволяти ГМО в принципі. В тому числі з урахуванням того, що навіть якщо допустити, перша реєстрація була б через шість років, не раніше, три – вступ в дію закону, три – випробування. Ми все-таки всі тримаємо кулаки і стараємося, щоб ми вступили в ЄС швидше ніж за шість років. Тому тут, в принципі, воно логічно, з нашої точки зору.

Наступні два блоки, де ситуація: дві культури, де є, скажімо відверто, практичний досвід вирощування в Україні ГМО – це цукровий буряк і ріпак. Теж не в абсолютній більшості, тобто більшість вирощується все-таки не ГМО, але, ну, є досвід, скажімо, відверто говорячи, є досвід, теж є свої плюси, мінуси, там ситуація не така...

Там в чому різниця із ситуацією з кукурудзою? Кукурудза, вона безпосередньо може використовуватися, в тому числі і на корми, на споживання, в меншій частині українській, як мінімум – на біопаливо, ну, там більш аспект вважливий.

Ріпаку насправді більшість на біопаливо використовується, українського ріпаку, який експортується.

А цукровий буряк насправді переробляється в цукор і там воно не передається, ну, тобто цукор, ну, по своїй суті цукор – такий продукт, вуглевод, який не може бути ГМО, так. Але, знову ж, в принципі, в Європейському Союзі і те, і те використовується, обіг є, але не вирощується і вони рекомендують утриматися. Тому тут, щоб такий знайти, знову ж, компроміс, пропозиція: фактично по цих культурах відтермінувати ще вступ на два роки. Ну, насправді пишеться: п'ять. Але чому я кажу: на два роки? Бо, знову ж, три – це вступ в дію закону і потім, як мінімум, два-три роки випробувань, якщо для інших, а тут випробування можна робити, але почати вирощувати через п'ять, тобто в сумі – вісім років.

Ну, тут, знову ж, за вісім років, більш ніж впевнений, що в нас буде, знову ж, надіюся, членство, але і точно, ну, реальне розуміння: який статус, що ми. І тоді можна буде все-таки на рівні науки, випробування це запускати, а... ріпак, цукровий буряк, а через там сім років прийняти політичне рішення чергове: які де плюси, мінуси, да, на які у нас торгівля. Бо знаємо, що цукор – це найбільше перспектив, наприклад, європейський ринок. Зараз є це безмитне... ну, багато ще є факторів, які впливають.

Ріпак, зараз є ініціатива, щоб біоетанол, біодизель запустити. Там буде законопроект 3356-д потенційно наступного тижня, Геруса основний комітет, важливий. Тобто можуть ще змінитися певні чинники, які би, якщо ми перейдемо за цей період, там сім років, на там 80-90 відсотків переробки тут, дай би бог, виробництво біодизеля і іншого, це інша історія. Ми тут вирощуємо, переробляємо, воно більш закрите. Тобто тут не можна було би сказати так категорично, але треба точно час для структурних змін, щоб потім прийняти рішення, що з цим далі робити. І знову ж ми про всі не говоримо, бо інші, ми вважаємо, більш нішеві, є ще така велика культура з точки зору об'єму виробництва, площ як соя.

По сої якраз знову ж ситуація інша ніж по інших. В реальності її більшість вирощується ГМО, хочемо ми цього чи не хочемо, можна чи не можна, але більшість вирощується ГМО. І з нашої точки зору єдиний шлях, якщо потенційно нам в перспективі членства в ЄС все-таки треба буде відмовитися від ГМО-сої, дійсно, що членство має більше переваг ніж будь-яка ГМО-культура, реально зрозуміти, навести порядок і проконтролювати, і відмовитись чи ні по культурі, яка більшість вирощується, неможливо, не почавши ці випробування, дійсно, не створивши реєстр, не зрозумівши, що є, не почавши накладання штрафів, хто порушує, хто нелегально робить, а потім уже завчасно приймати певне рішення, то навести порядок в цій сої, запустивши систему, внести це все в реєстри, точно накладаючи штрафи, хто робить незареєстровано, вирощують чи поза законом, а потім, якщо, дійсно, політично скажуть і соя буде якимось тим елементом, який буде десь заважати якимсь більш важливим суспільно-політичним речам, тоді можна буде просто з виробниками проговорити знову з якимось перехідним періодом, сказати: "Дивіться, в нас тут є такі перспективи і соя нам їх не дає. Давайте, нам дають три роки". Це те, що не можна робити одномоментно, і ми маємо поступово умовно це зробити, і колеги з Європейського Союзу, вони завжди нормально йдуть на такі компромісні перехідні періоди, інші, головне, щоб всі дотрималися слова, і тоді зробити.

Але зараз тут говорити, що ми напишемо, що сої теж немає, і коли вона є, це знову ж самообман, і воно точно нам не допоможе, а тільки погіршить наші можливості і шанси навести якийсь порядок, врегульованість на цьому ринку, бо як йти перевіряти те, що вже заборонено і тому подібне, і не буде ні прикладів ні з чим не іншим. Хай воно з'явиться, зареєструється, буде порівняльна база, тому це такі думки на рівні опрацювання пропозицій. Знову я завершив дійсно політичне, ну, почав з політичних, що у нас членство в ЄС все-таки незворотній процес, це треба пам'ятати. Середній блок це, як впровадити системи плюс ми маємо розуміти, що середній блок по механізмах інших у практиках всіх законопроектів з перехідним періодом, в тому числі 1206 – по ветеринарії, який вже колеги цього скликання приймали, показує, що поки три роки йдуть і пишеться "підзаконка", вона імплементується, треба вносити зміни в закон. По органіці теж саме було, бо неможливо написати закон, уявлявши як він буде працювати, а коли починаєш реально працювати, розумієш, те як уявляв, воно трошки не так.

Тому я би зараз не дуже зациклювався на якомусь там нормативному регулюванні, його все рівно десь треба буде підкоригувати протягом цих трьох років, поки вступить в дію закон, вже на базі практичного написання підзаконних актів і впровадження, це сто відсотків, це просто, по-іншому, нове не впроваджується. А якраз на третьому блоці дійсно, тут уже на розсуд народних депутатів. Всі колеги я думаю, зможуть висловитися, в тому числі і агровиробники, що важливо і постачальники всі у цій сфері, щоб прийняти якісь рішення, яке б працювало і максимально дало б позитивний результат в існуючих умовах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Я думаю ми підемо по такому шляху, по-перше, якщо народні депутати хочуть висказати … (Не чути)

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, доброго дня, прошу … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Петро Васильович, бачу. Може народні депутати спершу, а потім вважаю, що краще, щоб асоціації та виробники, а потім вже будемо заслуховувати представників ЦОВВ, так буде краще, щоб розуміти.

Тому хто з народних депутатів хоче по цьому дати свою якусь оцінку.

 

НІКІТІНА М.В. Я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

НІКІТІНА М.В.   Доброго дня всім учасникам круглого столу! Важко щось додати до теми з позиції політики після виступу Тараса Миколайовича, він вичерпно все дуже пояснив. Я лише хочу поставити наголоси, бо несу відповідальність щодо імплементації європейських норм в сфері аграрної політики як голова відповідного підкомітету. Ми ніде не дінемося від тих жорстких умов, які поставлені Угодою про асоціацію з ЄС. Ми мусимо імплементовувати і приймати акти і регламенти європейського права, бо зворотного шляху, на жаль і на щастя, від вступу до Європейського Союзу ми не маємо. Це єдиний можливий на сьогодні єдиний правильний вектор зовнішньої політики, внутрішньої політики. І ми маємо приймати правила гри, які встановлює Європейський Союз для нас.

 Тому ні для кого не секрет, вже це всі знають і всі зазначили, що нелегальне використання незареєстрованих ГМ-продуктів на сьогодні, на жаль, в Україні діє. І діюче недосконале законодавство дає ці відповідні лазівки для того, щоб це відбувалося, ми маємо з цим покінчити. І відповідно даний законопроект, який ми сьогодні розглядаємо вчергове, вкотре, 5839, він розроблявся відповідно до вимог права Європейського Союзу, він має вирішити цю проблему з нелегальним обігом генетично модифікованих продуктів в Україні. І я сподіваюся на сьогоднішній конструктив на те, що ми сьогодні знімемо всі неузгодженості, обговоримо, прийдемо до компромісу і нарешті зі всіма пропозиціями, які були надані асоціаціями і всіма учасниками цього круглого столу  після нашого засідання 16 січня,  ми сьогодні  всі переглянемо, розглянемо і нарешті вже закон піде в комітет на опрацювання до другого читання і в зал, тому що в нас, крім жорстких умов, є ще і строки по виконанню цих умов до вступу в ЄС, маємо їх дотримуватися.

Дякую всім і сподіваюся на плідну працю сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино Вікторівно.

Колеги народні депутати, хто ще хоче по цій тематиці висловитися? Будь ласка. Може, Степан Миколайович, якщо є бажання?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, добрий день!

Дякую, але краще послухати бізнес і потім ми будемо робити висновки.

Да, дійсно потрібно знайти якійсь конструктив для того, щоб і не завадити роботі наших аграріїв. І з іншого боку - так, ті умови, які виставляє Євросоюз, їх теж надо дотримуватися. То краще давайте послухаємо аграріїв, їхні застереження, бо ми можемо виступати, щось там говорити, але конструктив потрібно послухати "за" і "проти".

Добре. Дякую, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, Степане Миколайовичу.

Тоді будемо, я по списку, як в мене написано, буду давати слово. Будь ласка, Ревенко Марія Василівна – заступник генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Будь ласка.

 

РЕВЕНКО М.В. Да, доброго дня всім!

Дякую за надане слово.

Ну, дійсно вже було і вами, Олександр Васильович, сказано, і Тарас Миколайович зазначив про те, що законопроект є євроінтеграційним. Тому тут вже додавати немає чого, в будь-якому випадку нам доведеться приймати на законодавчому рівні регулювання у сфері поводження з ГМО.

Якщо переходити саме до законопроекту 5839, то текст до другого читання був змінений, був допрацьований. В нас всередині асоціації є різні думки з цього приводу, тому якоїсь єдиної чіткої позиції наразі висловити не можу. Проте хотіла б зазначити на... зупинитися на деяких моментах, які наразі прописані у законопроекті. Це, по-перше, ми вважаємо слушним посилення контролю за обігом ГМ-продукції, підвищення штрафів за порушення та прописання більш чіткої процедури вилучення ГМ-продукції. Проте також важливо наголосити, щоб це не мало, ці нові процедури не мали корупційних ризиків, коли приходить інспектор просто, бере зразки, без можливості додаткового арбітражу виписує штрафи величезні.

Також вважаємо слушним, що доволі великий перехідний період трирічний, тому що, дійсно, ще буде багато роботи для того, щоб виписати та розробити величезну кількість підзаконних актів, які потрібні для того, щоб питання було врегульовано комплексно. Ми вважаємо, що три роки – це достатній період для цього.

Але в законопроекті також з'явилася пряма заборона на вирощування ГМ-кукурудзи та п'ять років на вирощування ГМ-цукрового буряка та ріпака. Ми насправді шукали в європейських директивах, але цієї норми не знайшли, тому  були б дуже вдячні за посилання, де можна це відшукати, почитати. І другий момент по цій же забороні, в законопроекті прописано, що як альтернативний, альтернативне рішення ще Кабмін може встановлювати своїм рішенням заборону на певні види продукції та встановлювати термін таких заборон. То нам здається, що цей другий шлях, коли Кабмін запроваджує ці заборони, є більш дієвим та більш гнучким, і він буде легше пристосовуватися до реалій сьогодення, коли там необхідно буде або включити, або виключити ті чи інші культури.

Наразі це, напевно, основні наші такі коментарі саме до тексту законопроекту, тому дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Стосовно повноважень чи Верховна Рада, чи Кабмін, це, дійсно, на розсуд депутатів, якщо депутати вважатимуть, що це має робити Кабмін, то ми будемо виконувати. Але тут ми не можемо коментувати, ми зробимо одне і друге, тут мають народні депутати і всі, хто стосовно цього, висловитись. Звісно, що Кабмін також, він в частині євроінтеграційних рішень їх погоджує з колегами з Європейського Союзу, тому тут все чисто. Питання як процес, чи це все-таки вважаємо це мегаважливий аспект –  тоді це все-таки парламент, якщо так, як в нас було, мораторій на землю, інше. Якщо вважаємо, що це все-таки такий важливий, але не суперстратегічний, тоді може бути на Кабмін. Тут у нас немає думки, ми виконаємо те, що депутати зроблять. Питання вже відчуття депутатів, чи це віддавати Кабміну, чи все-таки залишити за собою це право.

А стосовно які регламенти, в Європейському Союзі дано право кожній країні приймати рішення. Тому цей самий принцип, кожна країна в першу чергу приймає рішення, десь вони більш ліберальні, десь консервативні. Тому і ми як майбутній член маємо право все-таки приймати. Єдине що, їх складно приймати. Якщо б вони суттєво різнились від ЄС  – це треба доказувати, а якраз приймати в частині того, що в більшості в ЄС як заборони, тут в них наперед ще немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Георгійович ще додати хотів.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні учасники круглого столу, я особливо хочу звернути увагу на те, що в комітеті цей законопроект опрацьовується тривалий час, і фактично в листопаді була готова порівняльна таблиця до другого читання. І після того як Головне юридичне управління Апарату опрацювало положення цієї таблиці, до нас ще звернулось ряд асоціацій, зараз буде виступати Сюзанна Вікторівна, колеги,  пан Горбачев тощо, з пропозиціями. Ви знаєте, ліпше  –  ворог хорошого.  Ми зараз маємо обговорити те, що говорили Олександр Васильович, Тарас Миколайович, Марина Вікторівна, про те, що ми маємо вийти на спільний знаменник. І на цей спільний знаменник маємо вийти сьогодні.

 І я прошу саме на цьому зосередити свою увагу, що якщо ми говоримо, що кукурудзу ми виводимо, вона залишається без ГМО, без перехідних періодів назавжди і по двом культурам, про які говорив Тарас Миколайович, ріпак і цукровий буряк, робимо перехідний період. Якщо можна з цим так, згодні, незгодні, по суті. У нас мало часу, ми хочемо опрацювати таблицю, підготувати до другого читання і розглянути вже на одному з наступних засідань. Вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я до слова запрошую Сюзанну Вікторівну Григоренко, виконавча директорка "Насіннєва асоціація України".

Будь ласка.

 

ГРИГОРЕНКО С.В. Доброго дня, шановні депутати, шановні представники уряду! Від імені "Насіннєвої асоціації України" і від себе особисто хочу подякувати за це засідання, за всі спільні дії, які були зроблені і за те, щоб законопроект 5839 був дійсно доопрацьований. Дійсно були якби якісно пропрацьовані всі пропозиції, принаймні ті, які були направлені нами і я хочу за це щиро подякувати. І ще раз якби від себе як і громадянин, що все-таки оцей незворотній курс, який у нас закріплений конституційно, принцип конституційності, панування права у державі і плюралізму думок, а не диктату єдиної позиції, він у нас все ж працює, ми це показуємо щодня, що в принципі на цьому ж законопроекті теж.

Тепер коротко по суті законопроекту. Ну, крім того, що там все було додано, про що зазначив Тарас Миколайович. Дякую, це дійсно, так. Єдине, є кілька аспектів, по яким ми направили в робочому порядку пропозиції і хотіли б звернути увагу, це, зокрема, з приводу термінів уточнення, а потім саме терміну оцінювання ризику ГМО, чисто із-за того, що вважаємо, що це один із ключових, який проходить у директивах і регламентах. І плюс, так як у нас оцінка комісії і органами ризику ГМО, вона буде документальною, то воно має бути дуже найбільш якісно прописано. Да, тому що оцінку ризику робить заявник і він якби повинен розуміти, де в нього інформація, а де саме оцінювання ризику і відповідно до чого і як. Тому на цьому зробили акцент.

Другий момент з приводу відповідальності, з приводу штрафів. З приводу штрафів вбачаємо, що вони мають бути все-таки більш суттєві, тому що сьогодні там 10-15 мінімальних заробітних плат, це дуже мізерні. Ми виходимо з того, що у нас ганебна практика, коли там якась інспектор, це не буде сто відсотків, ми все-таки ідемо вперед і, ну, а штраф – це як санкція, яка завжди чітко має бути ідентифікована і співмірна у витратах, щоб розуміти, що якщо якесь несанкціоноване діяння – воно відповідно такий штраф. Ми зі своєї сторони пропонуємо відштовхуватися принаймні від показника 100 мінімальних заробітних плат. Виходимо з того, що, ну, ми, в принципі, вже давали як би колегам в робочій групі, що АПК в Іспанії, вони ділять, класифікують: порушення незначні, там більш значні і значні і там розмір штрафу мінімальний – 3 тисячі євро у менш значних, у більш значних – 300 тисяч євро і далі. Да, при цьому там Іспанія, вона - там, ну, точно не найбагатша країна Євросоюзу.

Це і ще один момент з приводу права територіальних громад, ми б вбачали, що все-таки воно теж має бути присутнє в законі, що там з чого... Да, ми знаємо, що в Євросоюзі це не право територіальних громад, а право кожної держави або як би частини, да, там воно залежно від устрою, відмовлятися, все-таки щоб це було прописано і в цьому законі.

Вважаємо, що, ну, там, можливо, це неідеально з точки зору нормотворчої техніки, але я думаю, що і громади і, ну, скажуть навпаки вам: дякую комітету і уряду за дійсно, за врахування і їхнє право, яке вони там можуть реалізувати, якщо вбачатимуть, що на їхній території, в тому числі наприклад сої, вони не вбачають за потребу вирощувати.

І по практичним питанням, по "Перехідним положенням" з приводу ріпака і цукрового буряка вбачаємо, що заборона має бути, окрім вирощування, також і на... ну, на все, що стосується діяльності у відкритих системах цих п'ять років, да. Чому? Тому що, ну, як би, да, це перехреснозапильні культури – це раз. По-друге, що, якщо ми там говоримо: перехідний період – п'ять років після... ну, заборона на п'ять років після вступу в дію закону, ну, все одно ми бачимо, що в Євросоюзі, ну, там повністю оновлюється законодавство ЄС і ми це будемо, ну, як би спостерігати, тому що це вже анонсовано. 

Ми якби теж хотіли, щоб цей фактор врахувати, але діяльність досліджень у відкритих системах, вона теж буде сприяти постійному замусориванию, не знаю українською як підібрати, да, засміченню. І аналогічно по сої підтримаємо, що можна цю заборону розширити і на сою, тому що соя – це сьогодні один із найбільших забруднювачів по ланцюгу поставки.

Я бачу, тут колеги присутні, я думаю, вони можуть більш детально розповісти, плюс це одна із стратегічних культур все одно для держави, що б там не говорили, там сьогодні навіть півтора мільйона гектарів. З приводу вирощування більш ніж наполовину, з цим ми не можемо погодитися, тому що ми все-таки розуміємо, що цифри там 50-60 відсотків. Вони в нас, по-перше, не змінюються залежно від того чи в нас 2 мільйони гектарів сої чи півтора, ми кожен раз чуємо цю цифру.

По-друге, це, дійсно, проблема малих, середніх виробників від того, що соя, вона як може використовуватися там кілька поколінь у посівах і якби незважаючи на те, що вона самозапильна культура, ми бачимо постійно сліди присутності, і плюс це будуть додаткові витрати на транспортний ланцюг, на додаткові сегрегації, конвеєрні лінії, так далі. Якби хотілося, щоб вже все-таки це якесь обмеження, воно на першому етапі стосувалося ось цих ключових забруднювачів від того, що є нелегально, а вже потім далі, можливо, можемо говорити.

В мене коротко все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Знову, Олександр Васильович, я прокоментую. По культурах я не буду коментувати, в нас для цього є агровиробники: і… (нерозбірливо), Андрій Дикун є на зв'язку, є інші, тому що в нас же все-таки треба розуміти, що створює державу агросектор. Агросектор – це не тільки декілька десятків інших по ланцюгу постачальників-трейдерів, а це сотні тисяч агровиробників. Тому я би, ми від робочої групи сказали, а хай агровиробники коментують, що все-таки в них працює, що ні.

І треба розуміти, що якщо в когось воно було все в мінус, то тож воно… ми можемо бути всі щасливі з пустими полями, тому я не буду коментувати нічого, що пов'язано з культурами, але з частиною громад прокоментую – це неможливо. Ми унітарна держава. Ми унітарна держава, я впевнений, що народні депутати можуть висловитися, делегувати такі повноваження на рівні громади, плюс у нас тільки розпочалась децентралізація, коли рішенням виконавчого органу можна, ну, а це неможливо. У нас навіть середній виробник працює на рівні декількох громад і, що йому технологію підлаштовувати під кожну громаду? Для того, щоб ми розуміли, що це просто неможливо, навіть ні юридично, ні практично.

А стосовно штрафів. Тут, звісно, можна дивитися, тому що там в народних депутатів, з одної сторони, є завжди багато запитань до правоохоронних контролюючих органів. І тут такий складний компроміс з точки зору суми штрафу і інших, як з нашої точки зору для старту - 10, 15. При цьому щодо цього, там штрафи були дуже довго 170-240 гривень, а зараз будуть 60-90 тисяч – це більш ніж достатньо.

У нас просто є приклад, в аграрії, на жаль, є приклад штрафів ліцензія на паливо, де зразу поставили 500 тисяч. Пам'ятаємо, що було? Мітинги і все, нам все рівно треба було йти. Ну, зразу зробити 600 тисяч – там, де ще незрозуміло, як буде працювати, мені здається, що це є приклад. Просто є по 500 тисяч по ліцензії на паливо і показало, що це було. Ну, не вирішило проблему, а тільки створило ще більшу. Тобто все-таки поетапність. Можливо, дійсно робити потім поетапність, щоб попробувати це і буде не працювати там за повторне і інше, да, ну, зразу такі великі десь знаходять, скажімо відверто, якусь одну кому чи одну цю.., це воно трошки дисбалансує. А по культурах, звісно, це на розсуд наших виробників і народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повністю підтримую Тараса Миколайовича стосовно штрафів, і по першому питанню теж тут зрозуміло. А, по другому питанню, дійсно у нас є законопроект 5840, який розглядається в комітеті з нашими колегами і стосовно штрафів в тому числі. Але завжди дискусія дуже активна з ними, бо так fifty-fifty: половина хоче там заоблачні штрафи, а половина розуміє, що зараз не самий такий яскравий час, коли треба підвищувати штрафи дуже сильно.

Дійсно, треба підвищувати, але в якомусь розумному розмірі. Тому це питання ми будемо теж обговорювати. Я думаю, після того, як більшість законопроектів, в тому числі євроінтеграційних, ми запустимо і по іншим галузям в тому числі, то ми питання про штрафи ми будемо ще раз підіймати для того, щоб якось збалансовано прописати в законопроекті. Там не тільки штрафи по аграрці, там багато штрафів і по іншим комітетам. Тому це, да, правоохоронний комітет розглядає кожен раз щось новеньке, тому пусть вони хоч так приймуть вже якесь рішення, це вже буде рішення, а потім ми будемо додатково додавати, тому що дуже багато законопроектів, які ми плануємо в цьому році розглянути, теж будуть стосуватися і контролю, і штрафів в тому числі. Тому будемо поступово це добавляти.

Я до слова запрошую Парія Мирослава Федоровича, директора Всеукраїнського наукового інституту селекції. Будь ласка.

 

ПАРІЙ М.Ф. Дякую.

Можна презентацію, будь ласка. Шановні колеги, дякую за можливість виступити. Я би хотів саме по суті, по пунктах, які забороняють вирощування кукурудзи. І почну я з того, що ось тут я чую певні положення, які насправді не є вірними.

Перше, що країна або світ можливий без ГМО. Загальна тенденція зараз показує, що... і це стосується і Південної Америки, і Китаю, і Європи в тому числі, показує, що все буде розвиватися саме в цьому напрямку. А вірити ми можемо в що завгодно.

Друге питання, друга проблема. Звучать фрази про те, що в Європі заборонено ГМО, але насправді це не є так. По директиві ГМО дозволено, щорічно іде реєстрація і є обмеження лише на вирощування в певних, в більшості країн, але тільки на вирощування. І процес там іде. Так ось, ми хочемо розглянути ось цей пункт "Прикінцевих та перехідних положень", 8, про дослідження, випробування генетично модифікованої кукурудзи, і в тому числі соя, вірніше, буряк і ріпак.

Можна наступний слайд, будь ласка. Проблема іще одна в тому, що фактично ніхто сьогодні не розуміє тенденції розвитку цих трансгенних технологій. Ось на цьому слайді показано приклад того, як розвиваються технології по стійкості до посухи. Зверніть увагу, справа на карті, фактично більше половини України на сьогоднішній день – це степ. Відповідно там недостатньо вологи,  високі температури і вирощування культур в цій зоні стає ризикованим, а це половина нашої площі. І тут дуже яскравий приклад впровадження стійкої до посухи пшениці в Аргентині, в цьому році великі об'єми вирощування, в тому числі вона проходить зараз в США реєстрацію, Бразилія починає її вирощувати. Це саме стосується і півдня нашої країни. І, крім зареєстрованих, ось вони виділені червоним, зареєстрованих подій, на сьогодні ведеться дуже багато досліджень і вони виміряються сотнями. І поява нових технологій буде з кожним роком наростати і наростати.

Будь ласка, наступний слайд. Що іще є? Це контроль шкідників бур'янів, це покращення якості зерна для спиртової, харчової, крохмальної промисловості, кормові властивості, збільшення вмісту білка, збільшення змін на амінокислотний склад і так далі, і так далі, і так далі. Що тут важливо для нашого обговорення і для нашої дискусія? Насправді проблема перезапилення – це теж проблема, яка може бути вирішена шляхом трансгенних технологій. На сьогоднішній день розробляються для всіх культур і для ріпака, і для кукурудзи такі технології, які теж можуть бути впровадженими. І те, що даються на сьогодні оцінки на основні вирощування трансгенних культур до 120 доларів США на один гектар додаткового прибутку. І ось тут я почув фразу від шановної Сюзанни про те, що соя – це проблема малих і середніх виробників. Насправді це не їх проблема, це можливість їм заробити додатковий прибуток. І саме інтереси цих груп виробників ми тут не чуємо.

Будь ласка, наступний слайд. І ось чотири основні галузі, які я виділив, це галузі з додатковою доданою вартістю, які на сьогоднішній день при забороні кукурудзи, прямій, в законі ми зупинимо або зробимо їх неконкурентоспроможними. З іншого боку, якщо ми будемо керуватись статтею 30-1, яка говорить про регулювання Кабінету Міністрів, ми зможемо провести глибокий економічний аналіз, глибокий соціальний аналіз і після того прийняти зважене рішення і там приймати конкретно по кожній ГМО-культурі, а навіть по дії чи потрібно її вирощувати, де її вирощувати, з якими застереженнями.

Будь ласка, наступний слайд. Що ще з пунктом 8 не так? Я би хотів наголосити, що у нас є державна політика, яка в тому числі зазначена і в цьому законопроекті, що в нас є пріоритетні збереження здоров'я людей і охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з отриманням економічних переваг. А при забороні кукурудзи ми саме і говоримо про перевагу, економічну перевагу для України. І просто навести цифри, які ви знаєте. В Україну щорічно, це дані 2020-2021 років, імпортується 90 мільйонів літрів пестицидів. А це 90 мільярдів грам пестицидів і 45 мільярдів грам діючих речовин. І для кожного з них встановлена смертельна доза на рівні 2, 4… різниця грама на кілограм. Можете вільно порахувати, що і скільки ми можемо вбити такою кількістю пестицидів. І відповідно для культур: кукурудза, ріпак і цукровий буряк використовується найбільше пестицидів. І це простежується із культурами, які вказані в статті 8 "Прикінцевих положень".

Можна наступний? Що ще важливо для цього пункту. Заборонити випробування у відкритій системі. На жаль, не всі про це знають, але в Україні в складі Радянського Союзу і була заборонена генетика. І це дало суттєві наслідки для нас, для нашої науки, для розвитку селекції, нашої генетики. І сьогоднішній день це велика проблема і нестачі кадрів, і рівня проведення робіт. Більше того, якщо ми заборонимо випробування будь-якої культури і наукові дослідження у відкритій системі, ми просто не будемо знати чи є у нас економічні переваги,  чи буде шкода для довкілля, для людей і навколишнього середовища, а саме це є предметом регулювання даного закону.

Щодо заборони державної реєстрації цим самим 8 пунктом. Відповідно до статті 22 Регламенту Європейського Союзу  18/2001 декларується вільне циркулювання всіх продуктів ГМО на території, жодна із країн не може заборонити це циркулювання. 

У мене є кілька таких риторичних запитань. Якщо ми заборонимо кукурудзу на території України, не будемо проводити випробування і державну реєстрацію, і нам доведеться ввозити кукурудзу із-за кордону, то відповідно до закону ми цього зробити не зможемо, бо вона не буде знаходитись в реєстрі. Транспортування через територію нашої країни буде неможливе. І якщо ми вступимо, коли ми вступимо в Європейський Союз, відповідно ми не будемо мати в реєстрі перелік цих ГМО.

Наступний слайд, будь ласка. Тому як альтернатива цей пункт ми вважаємо залишати в такому вигляді неможливо. Пропонуємо або виключити взагалі цей пункт і на рівні Кабінету Міністрів керуватись статтею 30-1 зважено з економічним аналізом відповідно до кожної ГМО або, як мінімум, доповнити цей пункт, що він не стосується ліній і культури, які зареєстровані або подані на реєстрацію в Європейському Союзі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Мирославу Федорович. Позиція зрозуміла.

Я до слова запрошую по Zoom Дикуна Андрія Євгеновича. Будь ласка, Андрій Євгенович, ми вас слухаємо.

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, все чутно.

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня, шановний Олександр Васильович, Тарас Миколайович, шановні народні депутати, колеги. Радий всіх бачити і чути.

І хочу вам в першу чергу від нашої спілки подякувати за те, що приділяєте, слава богу, так багато часу саме даному законопроекту. Тому як завжди, знаєте, йдемо в Європу, нам кажуть, що треба приймати і потім наприймаємо, а потім це все розгрібаємо.

Наша позиція нашої організації вона одностайна. Ми повністю підтримуємо позицію Міністерства аграрної політики, ми повністю підтримуємо все, що сказав Тарас Миколайович. А в частині заборони вирощування ГМО-кукурудзи, то підтримуємо, навіть обома руками – за. Для нас це стратегічна культури і ми дуже сильно переживаємо, що може відбутись. Ми не розуміємо, що може відбутися. Для тих колег, які переживають, що це ж не раз і назавжди. Якщо в законі буде прописана заборона вирощування ГМО-кукурудзи, то завжди можна внести зміни в закон і цю заборону відмінити. Це ж без проблем робиться, правильно. Так як зараз бізнес весь… Нарешті перед другим читанням, як шановний колега Олександр говорив про те, що було попередньо і порівняльна таблиця, було і перше читання і його всі пропустили, а потім бізнес: ой, ой, ой, і ми всі прибігли… Куди прибігли? Прибігли в комітет, прибігли в міністерство, давайте щось робити, давайте рятувати ситуацію. Ви нас, слава богу, всі почули. І як би нічого поганого не буде, якщо через декілька років ми всі до вас знову прийдемо і скажемо: "Хлопці, дівчата, давайте приймати. Ми порахували, нам вигідно". І питання знято.

Єдине питання, яке б я хотів зараз підняти. Звернутись до вас з таким проханням, що, ви знаєте, сьогодні у нас дуже унікальна ситуація по співпраці бізнесу і влади. Ми сьогодні дуже відверто, легко спілкуємося з комітетом, з Міністерством аграрної політики, нас підтримують. Чесно, мабуть, це вперше за скільки там мого життєвого досвіду, коли є така підтримка і так чують бізнес як чують його сьогодні. Але питання в тому чи буде таке завтра? От цього ми не знаємо. Тому я знаю, що сьогодні вже в стінах парламенту говорять і ми також активно приймаємо участь в тому, щоб був прийнятий закон про так звані репрезентативні асоціації. І я хотів би зробити такий запобіжник на майбутнє для  нас всіх разом взятих, тому що гарантій, що через п'ять років у нас буде такий же комітет і таке ж міністерство у мене немає і у вас цієї гарантії немає, ми не знаємо, що буде через п'ять років. Може повернути історія трошки в іншу сторону і тоді нас просто будуть переламувати. Тому маючи таку ситуацію і таку підтримку, я б хотів, щоб ми надали право в майбутньому, якщо будуть створені, звісно, репрезентативні асоціації, щоб їм надавати право вето на рішення Державної комісії по ГМО. Тому що державна комісія… І ми віримо, що вона буде працювати в інтересах держави і в інтересах бізнесу. Але, якщо бізнес зрозуміє, що є загроза, що треба буде зробити бізнесу? Йому треба буде об'єднатись, зробити репрезентативну асоціацію, яка матиме можливість накласти вето на рішення даної державної комісії. В принципі, от і все. Якщо державна комісія буде все робити правильно, то і в бізнесу не буде мотивації ніякої створювати ці репрезентативні асоціації. Тому, якщо б можна було такі пункти прописати в законопроекті, я був би вам надзвичайно вдячний. І ще раз хочу всім подякувати за таку, скажемо так, гарно проведену роботу. Дякую всім. Гарного всім дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Євгенійович.

Тарас Миколайович прокоментувати хотів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Оскільки комісія ця згідно чинного законодавства має бути з усіма ЦОВВ, але, скажемо, на платформі Мінагрополітики, ми не заперечуємо. Тобто ми завжди були відкриті і готові були делегувати все, що можливо. Дійсно в дуже багатьох випадках бізнес від асоціації є дієвішим, аніж ті чи інші ЦОВВ, практика показує. Тому знову ж це потенційно повноваження перш за все міністерства. Ми як міністерство не маємо заперечень щодо цього. Єдине, що регламентно, мабуть, тут Олександр Григорович підкаже, мабуть, все-таки це треба було б робити не в цьому законі, а цей приймати, а, в приймаючий 8149 до другого читання, бо їх немає, їх немає таких, і там в "Перехідних" написати, що повноваження по ГМО-комісії. До того, по ідеї, ГМО був би прийнятий зрозумілий закон, втім до другого, коли вони з'являться, ці асоціації як такі, може, до того часу ще, крім ГМО, щось буде, яких би треба було зразу повноважень їм надати в "Перехідних" і вписати.

 

ДИКУН А.Є.  Тарас Миколайович, дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це ж постійний процес, Андрій Євгенійович, постійний процес. І дійсно це краще зробити в "Прикінцевих і перехідних положеннях" 8149, який уже поданий на Верховну Раду і очікує розгляду. 

 

ДИКУН А.Є. Дивіться, я лише один коментар скажу. Я не такий фахівець як ви, як Тарас Миколайович з точки зору законодавства всіх регламентів, але я розумію, що навіть якби в цьому законі хоч щось можна було прописати, його просто потім викинути з закону дуже-дуже важко. От якби якось можна було ту позицію зафіксувати…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Андрій Євгенійович, юридично буде на підпис  Голові Верховної Ради юристи це вычеркнуть і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно, Головне управління Верховної Ради його не пропустить.

 

ДИКУН А.Є. Вам видніше, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми вас почули. Будемо як Тарас  Миколайович сказав та Олександр Георгійович, ми будемо це питання скоріш за все до другого читання прописувати у 8149, в цьому законопроекті, і там він лягає дуже хорошо.

 

ДИКУН А.Є.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я до слова запрошую Пугачова Володимира Миколайовича –  керівника з якості асоціації "Дунайська Соя".

 

ПУГАЧОВ В.М Доброго дня, колеги. Пугачов Володимир, асоціація "Дунайська Соя". Перш за все ми висловлюємо вдячність народним депутатам, Міністерству аграрної політики та розробникам законопроекту, дійсно, за відкритість до діалогу та суттєве доопрацювання законопроекту. Насправді наразі в результаті доопрацювання законопроект суттєво посилився в частині інституційної бази і, що важливо, законопроект дійсно передбачає контроль та покарання за певні порушення в сфері поводження з ГМО. Це те, чого бракує в чинному законодавстві, що приводить до поточної ситуації.

Пропозиції нашої асоціації направлені на імплементацію Директиви 412, вони враховані. Директива, також підкреслюю, дає можливість країнам-членам ЄС запроваджувати заборону на вирощування вже зареєстрованих ГМ-рослин, виходячи з певних соціально-економічних підстав на противагу науковим. Ця директива врахована в статті 30 прим. законопроекту.

Також нам зрозумілі зусилля розробників щодо заборони реєстрації ГМО-кукурудзи в Україні, її випробування у відкритих системах, оскільки потрібно унеможливити перезапилення кукурудзи. Додамо, що насправді ризики забруднення, ГМ-забруднення, вони присутні по всьому ланцюгу, починаючи з виробництва насіння, вирощування сільськогосподарської культури як-то перезапилення, а також транспортування, зберігання та переробка. Відтак насправді паралельно вирощуючи і в тому числі транспортуючи і зберігаючи ГМ-сою, ГМ-ріпак та не ГМ-кукурудзу, насправді буде практично  неможливо зберегти фінальну чистоту не ГМ-продукції. Чому ріпак? Ріпак – це дуже мілка фракції, її важко зачищати. Соя насправді, ГМ-соя, становить велику частину ринку України. І класична сівозміна компаній – це кукурудза, соя.

Для довідки, що таке забруднення ГМО? Це дев'ять насінин ГМО на тисячу насінин в цілому продукції. І це ми вже виходимо на наш ліміт законопроекту 0,9 відсотка, тобто ця продукція вже буде рахуватись ГМО. Якщо говорити далі, навіть не про експорт, а про внутрішнє споживання, то таке забруднення логістичного і харчового ланцюга, воно може навіть призвести до фінального забруднення продуктів харчування, а, отже, продукція з рештками ГМ-культур сої чи ріпаку може дійсно стати поруч на полиці, в тому числі і з дитячим харчуванням.

Чому я це кажу? В нашій асоціації є досвід виявлення ГМ-продуктів харчування, що містять немарковане ГМ, ми писали звернення і до Держпродспоживслужби, і до Мінагрополітики.

Якщо поглянути на наших сусідів країн-членів ЄС. В ЄС немає жодного прикладу успішного паралельного вирощування ГМ і не ГМ-продукції. Тому що це паралельне вирощування воно супроводжується додатковими витратами на зачистку, на контроль, а у випадку України це ще будуть додаткові певні експортні заходи контролю, тобто зокрема лабораторні тести. І належна сегрегація ГМ і не ГМ, вона суттєво здорожчує виконання контракту на поставки тієї ж кукурудзи. Приклад з ЄС. Румунія, Чехія, Словаччина вирощували ГМ-продукцію. В 2016 і в 2017 роках вони припинили це робити, тому що це, в принципі, комерційно невигідно. Іспанія, Португалія послідовно скорочують виробництво. Іспанія в середньому на 10 відсотків щорічно, Португалія в середньому на 17 відсотків щорічно. Отже, насправді немає сенсу робити експеримент і нести додаткові комерційні витрати бізнесу і репутаційні витрати в очах вітчизняних споживачів для того, щоб пройти той негативний досвід, який вже ми можемо просто поглянути у наших сусідів. Наша асоціація "Дунайська Соя", вона має офіси в країнах ЄС, зокрема в Румунії. Тому ми насправді закликаємо і застерігаємо не повторювати цей досвід, який  є негативним, ми на нього можемо поглянути.

Також я прокоментую щодо твердження про наявність генетично модифікованої сої в малих і середніх фермерів. Дійсно існує дослідження Українського клубу аграрного бізнесу про те, що основна маса генетично модифікованої сої в Україні, вона виробляється саме малими і середніми фермерами. На нашу думку, це в основному викликане неякісним посівним матеріалом, використання неоригінального насіння, яке саме забруднене контаміноване генетично модифікованими організмами в результаті певного пересіву чи просто неналежного зберігання. Ми спілкуємося з агровиробниками на виїзних семінарах і ми бачимо, що зазвичай такі невеликі виробники, вони можуть навіть не знати, що вони вирощують контаміновану сою, а потім приїжджаючи на елеватор, де провели тестування і їм сказали: у вас соя – ГМ, ми у вас сою не приймемо, вони дуже дивуються як це так могло бути, тобто ніде не було вказано, що це...

Тому ми насправді пропонуємо просто доповнити перший і другий  абзац  8 пункту "Перехідних положень" про те, що з дня набуття чинності цим законом дослідження випробування генетично модифікованої кукурудзи, сої та ріпаку у відкритих системах, державна реєстрація, розміщення на ринку, ввезення на митну територію України, крім науково-дослідних цілей, заборонено. І насправді за три роки перехідного періоду, що має закон, я думаю, що цілком можливо буде забезпечити належну організацію ринку як мінімум шляхом інформування фермерів про те, що, дивіться, через три роки вступає суттєвий контроль, вступають суттєві штрафи, тому, будь ласка, дотримуйтесь діючого законодавства.

У мене все. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Короткий коментар, що така унікальна країна і унікальний досвід одночасно поєднання існує – це є ми, де в нас це вже 10 років точно поєднується. Де-факто, воно ж поєднується і ми ж ГМО-кукурудзу експортуємо і все. Тому є ще Канада, але є і ми. Тому тут питання дійсно організації, хто на чому фокусується і інше. Але знову ж до виробників чи там сою включати, чи ні, але казати, що це неможливо, як реальність показала – можливо.

 

ПУГАЧОВ В.М Якщо можна я прокоментую. Комерційно це ті приклади вони не є успішними. Я думаю, що, колеги, ті ж виробники або трейдери вони можуть навіть назвати цифру наскільки це здорожчує виконання контракту, тому що ти маєш перевірити, ти маєш замовити склади, ти маєш зачистити.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, це ж не обов'язково. Значить, тепер  …(Не чути) він приймає якісь рішення, в тому числі в іншому, це ж ніхто не заставляє. Так я погоджуюсь, що є багато компаній середніх і великих, які собі вибрали лінію і не змішують або тримають, а є, які роблять. Я знаю, середні, ну, не малі 3-5 тисяч, які ГМО соя, ріпак вони не знають що. Соя …(нерозбірливо) ріпак не знаю, кукурудзу …(нерозбірливо) і воно це…Я не кажу, що це правильно. Але воно якось самоорганізовується, в тому числі така модель, тому тут треба чути їхні думки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На практиці забруднення може проходити на ланцюгу, коли є на… логістичному цьому, у портах в тому числі, тому що технології треба після ГМО зачищати, а це не завжди, скажімо так, по часу можна зробити швидко, а також склади для зберігання теж окремі повинні бути. Це теж не… Фактично трейдера повинні переплачувати за користування цим складом і фактично, коли дають там на елеваторі, там банку одну чи сам склад напольного зберігання, то весь тягар за те, що треба за це оплачувати, він на трейдері. Тому це дійсно є додаткові витрати по цьому.

Я хочу до слова Горбачьова Миколу Олексійовича, президента Українська зернова асоціація, будь ласка.

 

ГОРБАЧЬОВ М.О. Так, добрий день! Добрий день, шановні колеги, добрий день, шановні депутати. Тарасе Миколайовичу, дякую вам за те, що ви дозволили нам всім подати нашу апеляцію після першого читання, навіть після таких широких дебатів, що час скінчився і вже так неможливо нічого зробити.

Дякую народним депутатам за те, що ви нас почули.

Дійсно законодавство, воно має трансформаційний підтекст в залежності від того, куди наше суспільство буде рухатися. Коли вже прийнято рішення, що ми рухаємося до Європи, то всім зрозуміло, що і законодавство у нас повинно бути схожим.

Ті маніпуляції, які існують на ринку, що є якась економічна вигода, то  хочу підкреслити, нема там ніякої економічної вигоди з вирощування ГМО. І те, що зараз шановний голова казав, бачив не один  раз як на терміналах  зачищають, спочатку приймають рапс-ГМО, а потім зачищають, всі стоять в черзі, чекають декілька годин, потім приймають не ГМО. Ну, це ємності відокремлені, лабораторії, тести – це все дуже важко контролюється. Це у нас, ми така унікальна держава, яка трансформується після Радянського Союзу, де було, всі належало всім, а тепер воно приватної власності. Але ж все одно на елеваторах у нас є  зберігання таке – сумісне  зберігання. Хочу наголосити, що в Європі нема такого  сумісного зберігання і в Америці теж нема такого  сумісного зберігання. Якщо хтось привіз на елеватор зерно, то воно вже належить тому елеватору, воно вигрузилося і уже та людина, вона... той хазяїн, він володіє і він контролює всі якісні показники і все. Це поліпшує і спрощує роботу тих систем по контролю за якістю, ніж ті, які є у нас.

Повністю погоджуюсь з попереднім спікером, з паном Пугачовим про те, що дуже вадко буде контролювати там, де буде попадати  соя. Тому що 0,9 відсотка і воно перевіряється не візуально, а його перемелюють, цю кукурудзу, разом із тим, що попала туди соя і ти вже не можеш візуально побачити, але маркери будуть показувати.

Тому ми цілком підтримуємо заборонити вирощування і сої, і ріпаку.

Разом з тим хочу додати, що ми б хотіли доповнити у "Прикінцеві положення" пункт 8 не лише "реєстрація, розміщення на ринку", але і добавити такі слова як "вирощування та виробництво", тому що вони там відсутні. На цьому ми якраз і концентруємося.

А так, шановні депутати, хочу сказати, що економічного зв'язку там немає, ми задоволені тим, що Україна буде нарощувати виробництво не ГМО-продукції, ми зможемо її експортувати, навіть ті показані 120 доларів на попередній презентації з одного гектара, то при врожайності кукурудзи навіть 6 тонн – це 20 доларів за тонну, а у нас урожайність, вона набагато вища. Тому хочу сказати, що там економічного зиску немає ніякого. Тому дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Олексійович.

Я до слова запрошую Кузнєцова Геннадія Дмитровича – голову Ліги виробників харчових продуктів.

 

КУЗНЄЦОВ Г.Д. Дякую.

Шановний пане голово, шановні учасники засідання, доброго дня. Дозвольте звернути вашу вагу на те, що сьогодні, 15 березня, відзначається всесвітній день захисту прав споживачів. В резолюції Генеральної Асамблеї ООН керівні принципи захисту інтересів споживачів…, серед основоположних прав споживачів визначене право на безпечність продукції та право на достовірну інформацію про продукцію.

Пропоную розглянути чинне та перспективне законодавство України щодо ГМО саме з точки зору забезпечення цих основоположних прав, поставивши два запитання. Перше, чи забезпечить чинне державне регулювання щодо ГМО прийнятний рівень безпечності продукції? На мою думку ні. За майже повної відсутності державного контролю ГМО ми не можемо бути впевнені в безпечності продукції, на жаль. Друге запитання – чи забезпечить чинне державне регулювання щодо ГМО прийнятний рівень інформування споживача?

На мою думку, також ні. Незважаючи на значну кількість заяв та публікацій про вирощування або використання ГМО, на маркуванні харчових продуктів або кормів відсутня інформація про наявність ГМО. І знову це є наслідком вад законодавства і організації державного... Вже понад 10 років точаться дискусії щодо законопроекту. Значна кількість людей просто заплющила очі, не бажаючи бачити суттєву проблему нелегального існування ГМО в Україні. Але навряд від подальшого затягування вирішення в цивілізований спосіб вона сама собою зникне.

Шановні пані та панове, користуючись нагодою, хотілося б подякувати аграрному комітету та Мінагрополітики за велику та дуже складну роботу з підготовки якісного законопроекту, яким фактично започатковується створення повноцінного законодавчого поля щодо ГМО. І закликаю вас підтримати цей проект, адже подальше затягування з його прийняттям тільки посилить існуючі проблеми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Дмитрович.

Я до слова запрошую також по Zoom Соболєва Дениса Анатолійовича, спеціаліста з питань  сільського господарства USDA, FAS USDA. Будь ласка.

 

СОБОЛЄВ Д.А. Доброго дня! Дякую за запрошення. Дуже радий вас всіх бачити. Це, напевно, вже третя зустріч, в якій я беру участь. Я дуже дякую за наполегливу позицію членам аграрного комітету, Міністерству аграрної політики  щодо просування законопроекту, який саме повинен в нормальний спосіб врегулювати генетично модифіковані організми. Як представник організації, яка регулює, тестує, яка працює в країні, яка є одним з крупніших виробників біотехнологічної продукції в світі, я можу сказати, що це дуже впевнений крок з точки зору країни.   

Я розумію, що зараз існує дуже багато зауважень, застережень. А зараз я хочу трошки пройтися по тих моменти, які були озвучені. Дійсно європейська інтеграція на цьому етапі є безальтернативною для України. Але хочу зауважити, що посилання на досвід ЄС завжди треба сприймати з тієї точки зору, що ЄС є все ж таки не імпортером як зернових, так і олійних культур. І в них імпортують як з Північної, Південної Америки, які є предомінантно виробниками ГМ, так і з України, яка за твердженнями певних осіб є не ГМ-країною.

Друге. Щодо відсутності економічної вигоди. Я вважаю, що у фермера завжди повинен бути вибір і завжди повинно бути чітке розуміння, що він отримує у разі вирощування ГМ або у разі вирощування не ГМ. І висновки повинні робити не сторонні організації, а саме виробник. Це його право і це його вибір.

Далі. Стосовно сільського господарства України. Як людина, яка працює з певною кількістю інформації щодо зернового та олійного ринку, мені дуже буде цікаво яким чином Україна трансформується після 2023 року, тому що, що 22-й, що 23-й роки були дуже критичними з точки зору аграрного сектору. Тобто попередня модель, яка була, коли ми дуже багато виробляємо і одразу експортуємо, вона трошки добігла межі. Наслідок, як ви розумієте, збройної агресії – блокування портів, зростання логістичних витрат. Тому зараз всі ці застереження, які висловлюються, вони можуть бути і релевантними, тому що сільське господарство може перейти на зовсім іншу структуру аграрного виробництва, переробки продукції і зовсім інші продукти.

 Далі, я згоден з паном Кузнєцовим, що дійсно у нас відсутня інформація, тобто у нас є інформаційний вакуум щодо біотехнологічної продукції. І тому цей законопроект, я розглядаю його прийняття як шанс нормально врегулювати обіг біотехнологічної продукції. Але головне - отримати актуальну інформацію, тому що інформація – це є основою для функціонування будь-якого ринку. Товар, він собі лежить на складі поки всі сторони не отримають інформацію і не приймуть рішення: хто купує, хто продає.

Я згоден з точкою зору пана Кузнєцова, що дійсно споживач не має інформації і ГМ – це про адекватне інформування споживача. Або це може бути лейбл на упаковці, або це може бути реєстр зареєстрованих генетично модифікованих організмів і на підставі цього як виробники, тому що хтось, перепрошу, з попередніх спікерів сказав, що навіть малі виробники виробляють сою, не знаючи, що це ГМ, тобто це дуже суттєвий провал і вакуум інформації. І зараз у нас є ситуація, коли начебто в нас є інформація, держава щось контролює, а по факту ніхто не може навіть сказати: який у нас обсяг ГМ-сої вирощується, чи вирощується ГМ-кукурудза, чи ні. Тому що, наскільки я зрозумів, найбільшим є питання крос-запилення традиційної кукурудзи ГМ-кукурудзою. А чи вона вирощується, де, скільки і як? Цієї інформації нема і тому вся ця дискусія переходить в площину, коли кожний оперує тими даними або припущеннями, які вигідні даній конкретній стороні.

І наприкінці я все ж таки хочу зазначити, що будь-яка успішна країна, яка є як експортером, США та Бразилія, або імпортером, має функціонуючу систему контролю за біотехнологіями, інформування всіх зацікавлених сторін.

Наприклад, як правильно сказав пан Тарас Висоцький, що Україна є унікальною країною, яка може виробляти ГМ і не ГМ-сою. Хочу зазначити, що Південна Америка, Бразилія і Аргентина також можуть поставити вам не ГМ-сою, якщо ви цього забажаєте, як і Сполучені Штати Америки. І це при тому, що рівень насиченості ринку в цих країнах є до 90 відсотків ГМ-сої. Але спокійно можна купити не ГМ і питання крос-контамінації на логістичному ланцюжку, вони якимось чином вирішуються.

Тому я дуже дякую за увагу і бажаю, щоб законопроект все ж таки було прийнято в якості закону і ми змогли все ж таки запустити систему, яка буде снабжати нас інформацією, яка нам дозволить все скоригувати. Тому що, як правильно сказав пан Дикун, що нам треба інформація і ми можемо на підставі тієї інформації, що в нас буде, скоригувати кроки протягом наступних п'яти чи восьми років перехідного періоду законопроекту.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу. Позиція зрозуміла.

Я до слова ще запрошую Карбівського Віктора Леонідовича – голову правління Насіннєвої асоціації.

 

КАРБІВСЬКИЙ В.Л. Доброго дня, Марино Вікторівно, Олександре Васильовичу, Тарасе Миколайовичу! По-перше, я вам хочу подякувати, подякувати за дійсно ту роботу, яку ви провели, яку ви робите.

І я дійсно погоджуюся з Дикуном Андрієм Євгеновичем, що ви знаєте, за... я вже 20 років в бізнесі, а ми ще так ніколи, бізнес так ніколи ще не був близький і до уряду, тобто, да, і до міністерства, і до Верховної Ради. Тобто ви нас чуєте, а ми маємо змогу дискутувати. Ви знаєте, мабуть, це саме велике досягнення, яке є у нас, я би сказав навіть на пострадянському періоді. І цього дійсно... я пишаюся цим і  цього дійсно, а ми повинні, як кажуть, це максимально зберігати.

Що стосується закону? Сюзанна, моя колега, досить чітко описала наші пропозиції і побажання. Від себе хочу добавити, забороняючи реєструвати, вирощувати у відкритих ґрунтах кукурудзу ГМО, ви таким чином зберігаєте, або сек'юритизуєте тобто ті інвестиції, які були уже зроблені в Україну і також ви даєте зелене світло тим інвестиціям, які будуть зроблені. Тобто в насіннєвий сектор у насіннєву галузь України.

Колеги, на сьогоднішній день серед постачальників кукурудзи, я думаю, мій колега Парій Мирослав Федорович добре знає, існує досить жорстка конкуренція на ринку насіння кукурудзи. Вона, мабуть, одна із самих великих серед всіх країн світу.

У мене запитання, хто є вигодонабувачем такої жорсткої конкуренції серед насіннєвих компаній? Відповідь очевидна, наш сьогодні товаровиробник, наш сьогодні фермер. У нього є унікальна можливість придбати те насіння, яке він хоче по досить конкурентним цінам, якщо ми порівняємо з Європою.

Я вже говорив, що за останні 2-3 роки Україна виборола собі місце під сонцем для того, щоб постачати насіння кукурудзи до Європи. Це не просто так відбулося, тому що комусь так захотілося, тому що ми такі красиві. Ні, це просто тому, що: а) за рахунок інвестицій, які Україна зробила в полив; б) за рахунок інвестицій, які були зроблені в насіннєві заводи у людський ресурс,  ми стали більш конкурентнішими. Ми стали більш конкурентнішими, ніж країни Центральної Європи. Ми зараз говоримо за Венгрію, ми зараз говоримо за Румунію, просто те виробництво звідси перейшло до України.

Що це дає?

Перш за все це дає товаровиробникам, які задіяні у вирощуванні насіння, дохід з одного гектара від 2,5 навіть до 5 тисяч доларів на один гектар. І ми на сьогоднішній день говоримо за додану вартість. Безумовно, це велике досягнення, і згідно наших прогнозів, асоціації, десь у 2023 році Україна має експортувати до Європи плюс-мінус десь 2 мільйони посівних насіння кукурудзи. Тобто це великі досягнення. Якщо нам хтось сказав би, там 5 років ще назад, що це буде реально зробити, чесно кажучи, я б в це дуже важко повірив би.  

І повертаючись до ГМО, я хочу прокоментувати ситуацію в цілому, що відбувається в світі. Дивіться, ми досліджували ринок ГМО в Бразилії. Що характерно? Що там ЗЗР, тобто засоби захисту рослин, на ГМО де застосовується, використовується чуть ли не в два рази більше, ніж є на сьогоднішній день в Україні.

Аргентина – країна, в якій дозволено ГМО, на сьогоднішній, дивіться, яку ми отримали інформацію. Аргентина планує скоротити площі посіву десь на 30 відсотків, це пов'язано із засухою. Тобто ГМО не вирішує ті проблеми, які є актуальні. Колеги, ще ніхто не відмінив того, що для формування 100 кілограмів зерна кукурудзи потрібно, як мінімум, тисячу літрів води. Тобто там, очевидно, такого теж вирішено не буде.

Що стосується, дивіться, європейських країн, Іспанія, я говорю з іспанськими колегами, кажу: "А чому у вас а останні роки відбулося скорочення площ ГМО?" Він каже: "Ну, Вікторе, ти знаєш, перш за все кукурудзу стали менше вирощувати, тому що засуха". Тобто ці слова мої дійсно підтверджують той факт, що ГМО нам не вирішить питання із засухою. А очевидно, що ГМО не достатньо досліджене не тільки у нас, тому що у нас воно практично взагалі не досліджено, я так з цим згідний. І з другої сторони ми ж не говоримо, що а ми повинні повністю його там заборонити, табу і все. Ні, ми говоримо, що нехай люди інвестують, нехай компанії інвестують в закриті системи, тобто в теплиці, нехай проводять детальний аналіз. Ми ж не говоримо, що повністю за заборону, ми говоримо за дослідження в закритих системах.

Тому, в принципі, коротко в мене все. І я хочу ще раз подякувати вам усім за дійсно демократичні принципи і я вважаю, що це досить велике, велике досягнення на сьогоднішній день, яке є. Тобто і ми ділимося такими досягненнями з нашими міжнародними партнерами, тому, знову ж таки, я вас вітаю і плідного дня!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Леонідовичу.

Ми вже будемо переходити до ЦОВів, до представників ЦОВів.

Ольга Петрівна присутня зараз на Zoom. Ольга Петрівна Шевченко - заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Ми вас чуємо.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую, Олександр Васильович.

Колеги, вітаю! Зрозуміло, що ми дуже багато останні роки дискутуємо, і сьогодні було цікаво послухати саме організації, саме бізнес для того, щоб… Це все досить наболівша тематика і ми розуміємо, що без належного регулювання, державного контролю, за який відповідає Держпродспоживслужба згідно проекту, законопроекту нам були надані теж пропозиції. Я дуже дякую, що в робочих групах вони були враховані.

Основна мета і одне з питань, яке звучить, зрозуміло, це чіткий і наявний контроль за обігом ГМО. Але при цьому це не тільки контроль, це можливість встановлення механізму, який дає можливість і визначення відповідності безпосередньо продукції, містить вона, не містить, має вона містити, не має права вона містити. Це вимоги до відповідальності, яким чином, тобто наслідки того, що може відбутися внаслідок порушення законодавства, це зрозумілий механізм для бізнесу, як діятиме інспектор у випадку встановлення підтвердження, хто буде нести відповідальність, хто буде оплачувати знищення продукції – це вже наразі сьогодні в проекті врегульовано, тому дякую за обговорення.

В цілому хочу доєднатися, напевно, теж до попередніх спікерів, багато було сказано, але і споживачі, і бізнес мають чітко розуміти і мати інформацію про регулювання сфери в Україні, які можуть бути наслідки, які перспективи, які переваги, для того, щоб робити свідомий вибір, євроінтеграційний свідомий вибір.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Петрівна. Позиція зрозуміла.

Я до слова запрошую Даниленка Олексія Миколайовича – директора департаменту громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.

 

ДАНИЛЕНКО О.М. Дякую, Олександре Васильовичу.

Доброго дня, шановні учасники круглого столу. Я багато часу не займу, буквально кілька тез. В першу чергу хочу подякувати за те, що зауваження, які… і пропозиції, які були обговорені на попередніх круглих столах, які були озвучені головним державним санітарним лікарем враховано, зокрема в частині передбачення в повноваженнях Міністерства охорони здоров'я питання розробки критеріїв оцінки ризику від ГМО на здоров'я людини.

Єдине, хочу зазначити, що термін, у частині термінології залишились невраховані пропозиції щодо визначення терміну "біологічна безпека", який ми надавали листом офіційно Міністерству охорони здоров'я. І крім цього, по тексту законопроекту залишилися деякі питання такого уточнюючого характеру. І для прикладу, в першу чергу те, що стосується повноважень Міністерства охорони здоров'я ми затверджуємо форму декларації про наміри здійснення генетично-інженерної діяльності, а самого порядку не передбачено. Тобто хто визначає цей порядок і в якому це порядку здійснюється теж не зрозуміло.

Також щодо механізму погодження захисних заходів, що вживаються суб'єктами теж не зовсім зрозумілий сам механізм. Тобто є такі невеликі уточнення, якщо можна, я можу скинути вже отриманий і доопрацьований законопроект від комітету з такими коментарями, які, можливо, будуть корисними для того, щоб уточнити ці речі.

Ну, і, звісно, хочу сказати, що удосконаленню або досконалості немає меж, можна доопрацьовувати законопроект протягом років. І в принципі мені подобається один вислів відомого політика: "Закон недосконалий, але він є" і як мене, це головна перевага. І, якщо в даному законопроекті є якісь питання, моменти, нюанси, які потребують уточнення їх, по-перше, можна врегулювати "підзаконкою", по-друге, можна внести до закону вже зміни.

Тому від мене коротко, все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Миколайович.

Коментар від Тараса Миколайовича.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я думаю, що ми, можливо, десь технічно декілька речей не помітили, це там 3-5 коментарів, скидайте з коментарями і в межах робочої групи це годинний дзвінок і взагалі немає питань.

 

ДАНИЛЕНКО О.М. Ну, в стислі строки, завтра.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні-ні, коментарі можна сьогодні.

 

ДАНИЛЕНКО О.М.  Щоб завтра обговорити.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні-ні, ми сьогодні обговоримо. Коментарі сьогодні до п'ятої вечора обговоримо. 3-5 це нескладно. У мене є ще інший загальний, може, колись і виступлять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слово запрошую – Домашлінець Володимир Григорович, представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. 

 

ДОМАШЛІНЕЦЬ В.Г. Дякую, шановні присутні. Дякую за запрошення Міндовкілля і організацію цього круглого столу. Сьогодні мала бути також інший представник – це директор департаменту екологічної оцінки, але, на жаль, через співпадіння з іншим заходом вона не змогла. Проте у мене є доручення довести позицію Міндовкілля щодо деяких питань цього законопроекту.

Міндовкілля наполягає на своїх пропозиціях, що були висловлені раніше  офіційними листами, стосовно екологічної оцінки. Запропоноване законопроектом формулювання виключає необхідність здійснення оцінки впливу на довкілля для ГМО генетично модифікованої продукції. Зазначене формулювання не відповідає міжнародному договору, який був ратифікований Україною, а саме Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості  в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка ратифікована відповідним законом.

Частина одинадцята статті 6 конвенції передбачає, що кожна країна-учасниця конвенції в рамках свого національного законодавства застосовує положення статті 6 конвенції до рішень, які стосуються видачі дозволів на умисне вивільнення генетично змінених організмів в навколишнє середовище. Вимоги статті 6 конвенції передбачають прозорі процедури участі громадськості із достатніми термінами та чіткими рамками. Такі вимоги забезпечуються саме через процедуру оцінки впливу на довкілля. У разі скасування таких вимог Україна може порушити вимоги міжнародного законодавства, яке ратифікувала. Або виникає необхідність запровадження нових процедур, необхідних для виконання міжнародних зобов'язань за конвенцією.

З урахуванням зазначеного, пропонуємо в частині другій, запропонованій законопроектом редакції, статті 51 Закону України "Про тваринний світ" виключити слово "крім". Законопроектом запропоновано внести зміни до статті 3  Закону України про оцінку впливу, а саме частину першу  доповнити абзацом такого змісту, що оцінка впливу на довкілля при здійсненні генетичної інженерної діяльності здійснюється шляхом оцінювання ризику ГМО, відповідно до закону України, який ми сьогодні обговорюємо.

І абзац дванадцятий пункт 11 частини третьої виключити, який стосується саме оцінку впливу на ГМО. Разом з цим оцінка впливу на довкілля, на процедури, що регулюються, це є процедура, яка регулюється Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". І відповідно до законопроекту, оцінювання ризику ГМО здійснюється Державною комісією, яка є експертно-дорадчим органом, що діє при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реєстрації генетично модифікованих організмів та обігу генетично-модифікованої продукції у сільському господарстві для всебічного і науково обґрунтованого оцінювання ризику ГМО, а отже, не є органом, який уповноважений здійснювати оцінку впливу на довкілля, відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Таким чином законопроект містить взаємовиключні положення щодо здійснення оцінки впливу на довкілля при введенні в обіг ГМО.

З урахуванням визначеного пропонується залишити чинну редакцію статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" без змін. В принципі, я цей текст можу надіслати для подальшого опрацювання чи дискусії. І хочу подякувати за увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Григорович.

Це позиція міністерства зрозуміла.

Я до слова запрошую в Zoom Стефківського Віктора Михайловича – начальник відділу державного екологічного нагляду за поводженням з відходами та небезпечними хімречовинами Державної екологічної інспекції України. Будь ласка.

 

СТЕФКІВСЬКИЙ В.М. Доброго дня, шановний пане голово, шановні присутні! Наші пропозиції, які ми надавали, в більшості враховані, за що ми вам дякуємо.

Але наряду з тим деякі залишилися без розгляду. Ну, по-перше, стаття 12, доповненої пунктом 3 – це повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує держполітику здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, пункт 1 підпункт 3 доповнено "здійснює інші повноваження, передбачені законом". Що мається на увазі. Ми пропонували – передбачений законодавством або законами. Поскільки ми на сьогоднішній день асоційовані – Україна в Євросоюзі і вже деякі закони імплементовані до законодавства Євросоюзу, а також ми наближаємося до нормативів та законів, є така пропозиція "передбачені законом" змінити на вислів "передбачені законами", тобто і в перспективі тими ж, які імплементовані. Це перше.

Друге. Стаття 37 – це державний контроль здійснення ГМО в цілому. Значить, пункт 4 доповнено, також враховані наші частково пропозиції були, але є пропозиція доповнити по тексту: державний контроль за поводження з ГМО при проведенні досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі, в тому числі за дотриманням суб'єктом генно-інженерної діяльності захисних заходів, далі іде заходів знищення посівів після збирання урожаю і так далі, доповнити "заходів знищення, знешкодження та утилізації посівів". А також тут треба врахувати і рослинництво, і розсадництво саджанців, дерев, кущів, лісового насадження і так далі. Не тільки посівів зернових та і інших культур. Оце дві такі пропозиції.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почули, Віктор Михайлович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дам короткий коментар. Обоє колег на єврорегламенти зверталися. Я би тут просто надав ці повноваження відповідним інституціям. Там все рівно  проходить висновок євро. Якщо там дійсно щось з точки зору євродиректив не враховано, то відповідні інституції це зазначать. Тому наразі там було все… Щоб ми зараз не дискутували, в кого які повноваження, воно дійсно має бути як в ЄС і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це зручне зауваження, Тарас Миколайович.

Я ще до слова запрошую представника асоціації "Органічна Україна" Олену Корогод. Будь ласка, пані Олена.

 

КОРОГОД О. Дякую.

Я думаю, що я ближче до завершення як представник такої радикальної позиції ГМО, тому що в органічному виробництві заборонено ГМО. І, якщо коротко, пропозиції більш чітко в законі встановити оте бажання, про яке сказав, бажання України, про яке сказав Тарас Миколайович, що ми йдемо до заборони ГМО не тільки по окремих культурах, а взагалі. Тобто, наприклад, до 28-го року або до якогось чітко терміну, де ГМО буде заборонено.

Також про… Мені здається, що в цьому законопроекті в обговоренні багато перехрещується понять, а варто б говорити про продукти харчування в першу чергу, тому що, коли ми говоримо про ГМО-ріпак, який можливий, можливо, економічно вигідний, то це, в принципі, не для харчування. І згадаємо ту ж саму Німеччину, яка кілька років була обвішана плакатами від німців, які говорили: "Ми не хочемо їсти пальне, навіть якщо воно біопальне". І тому погоджуюся з колегами, що заборона на культури має бути з ріпаком включно і… з максимальним переліком.  

Щодо інтеграційності. Так, треба розуміти, що Європейського Союзу йде ж до заборони ГМО. Тобто як мінімум 15 із 28 держав-членів ЄС прагнуть зберегти заборону на вирощування. Звичайно, це принцип добровільності. Але про цей принцип треба тоді також зазначати, скажемо так, просування, інформування щодо цього принципу, треба також або фіксувати щось в законі, або максимально розуміти, хто за це буде нести відповідальність, тому що принцип добровільності, але він не зчитується прямо, що там і що за цим отримає знову ж таки споживач.

Підтримую колег щодо твердження про те, що ГМО-забруднення логістичне харчового продукту означає забруднення знову ж таки продуктів харчування.

Наш досвід, органічних виробників, законодавство яких… Наше законодавство дуже активно розглядається і вже практично працює, дозволяє сказати, що контролю на ринку продуктів харчування немає. Навіть якщо є закон і є навіть маркування, і дуже багато продвинуто, то з багатьох причин контролю немає. І тому так, є опасіння, це ще один вектор того, що все-таки треба йти до ГМО-заборони.

Ось такими є ключові тези, і хочу знову ж таки на завершення сказати, що я більше ніж впевнена, що кожен із вас, якщо перед вами буде стояти бутылка з водою ГМО і не ГМО – ви оберете не ГМО, навіть якщо це вода. І треба в першу чергу думати, що, власне кажучи, аграрний комітет і Міністерство аграрної політики, воно опікується продуктами харчування і інтересами захисту споживача. Вигодонабувачем насправді-то будь-якого регулювання має бути от особистість кінцева і споживач. А для виробника ми встановлюємо рамки, в яких він має знайти вигоду. Вигоду від не ГМО. Вигода від не ГМО очевидна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олена.

Вже, в принципі, всі висказалися. Ще коментарі від народних депутатів, які побажали в кінці круглого столу дати свої пропозиції чи зауваження.

Будь ласка, Торохтій Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можливо, пані Олені буде адресоване це запитання, а може хтось інший відповість. А взагалі наявні якісь дослідження, що ГМО – це погано чи добре? Є якісь такі висновки?

 

КОРОГОД О. Це ви до мене запитання?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можливо, до всіх. Ви просто виступили проти ГМО, мені цікаво.

 

КОРОГОД О. Я відповім. Є багато досліджень як за ГМО, так і проти ГМО, і це факт. І це факт. Можна…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто одностайної думки немає.

 

КОРОГОД О. Ні, немає. Є тенденції споживачів. Тенденції споживачів говорять про вибір не ГМО. Тенденції споживачів говорять про вибір більш цілої, там не знаю, суперфудівської будь-якої їжі в порівнянні з більшою кількістю, але там з тої і ГМО. Тому і є дуже багато тверджень про те, що ГМО не вирішує питання продовольчої безпеки.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Так, можливо, це маркетинговий хід якийсь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович треба було спочатку бути присутнім на круглому столі, бо ми по кругу зараз йдемо.

 

_______________. Дозвольте я короткий коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже все проговорили.

Будь ласка, Степан Миколайович Чернявський на Zoom.

Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так я включаю мікрофон.

Колеги ще раз доброго дня! По-перше, що ми почули? По-перше, коментар від Сюзанни мені не сподобався, що штраф – це рух вперед. Ну, ніколи штрафи не були рухом вперед для того, щоб дійти до цілі, яку ми всі з вами обговорюємо. По-друге, не почули, чи варто повністю забороняти чи не варто їх забороняти? По-перше, ризики самі підприємці беруть на себе, коли вирощують ГМО і не ГМО.

Я вважаю, що повною забороною, ну, то я почув. Повну заборону там кукурудзи або сої і щось інше ми в законі я вважаю, не можна так робити. Це можна залишити, ну, більш гнучкі такі заборони треба зробити, щоб це вирішував сам Кабмін або міністерство, яке може одразу прийняти рішення: чи забороняємо, чи не забороняємо, щоб ці заборони були гнучкі. Бо зміни в закон, як сказали там і Андрій Дикун, що ми одразу все зробимо. Ми знаємо, як робляться зміни в закон. Це може пройти і рік, і два, і три чи проголосує Рада, чи є якісь там ризики.

То я виступаю за більш гнучкі такі заборони. Поки що все. Я бачу, що кожна асоціація тягне на себе свої аргументи, але треба знайти таку золоту середину. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович. Будемо уже завершувати.

Я хочу заключне слово Тарасу Миколайовичу Висоцькому дати, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я хотів би подякувати всім, що долучилися. В принципі, очевидно, що завжди, знаєте, у таких великих законопроектах, як ми проходили 3680-д, 4568 і інші: контактуючі, насіння, є там ряд речей, які дійсно депутатам треба буде визначитись уже в межах засідання аграрного комітету. Очевидно, що Кабмін чи закон – це відноситься до цього, інших насправді моментів немає. Якщо Кабмін, тоді, в принципі, зрозуміло, тоді немає говорити про культури взагалі. Якщо це все-таки закон, тоді раз зафіксувати перелік культур да і все. А інші всі, колеги, питання, дякуємо за конструктив. Вони точно для старту трьохрічного періоду підготовки підзаконки відпрацьовані достатньо, можна рухатись дальше, а тут уже народні депутати всі подумають і приймуть кінцеве рішення на запланованому відповідному засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Миколайович.

Ми всі питання проговорили, порядок денний повністю розглянутий. Єдине, що хочу сказати, дійсно, ми з цим законопроектом вже дуже багато часу провели і на робочих групах, і на засіданнях, і були такі тривалі дискусії і в комітеті між депутатами, і в парламенті. Такий достатньо складний законопроект, але основне наше завдання його прийняти. І фактично сьогодні ми продискутували: хто – за, хто – проти. В принципі, позиції зрозумілі. І у нас, як до мене, то в мене є загальна картинка як повинен виглядати цей законопроект, на які компроміси ми ще можемо піти і що треба з депутатами аграрного комітету продискутувати вже на самому комітеті для того, щоб прийняти остаточне рішення і винести його в зал.

Тому я вам всім дуже вдячний за дискусію, за ваш час і всім доброго дня. До побачення. Оголошую закритим наш круглий стіл. Всім дякую!