СТЕНОГРАМА

засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики з обговорення євроінтеграційного законопроекту про виноград

та виноградне вино

25 січня 2024 року

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо починати, щоб не гаяти час.

Всіх дуже радий бачити. Ми вже не перший раз збираємося з приводу такого дуже древнего, скажемо так, напою. І дійсно, так як цей законопроект є євроінтеграційним, то фактично у нас є план найближчим часом виносити вже цей законопроект у комітет на розгляд.

У рамках робочої групи ми вже провели достатньо багато консультацій. З Мариною Вікторівною ми пройшли всі правки, фактично 90 відсотків тексту законопроекту ми відпрацювали. Тому ми зараз з вами збираємося для того, щоб окреслити основні наші побоювання, зауваження і так далі. Хочемо вислухати всіх – і асоціації, і бізнес, і експертів з цього приводу для того, щоб ми вже прийняли остаточне рішення. У нас є багато моментів, по яким... ми фактично виключаємо їх із тексту законопроекту. Я так розумію, все одно є по ним своє бачення. Тому наше завдання максимально зробити цей законопроект, щоб він відповідав євронормам і, з іншого боку, щоб він не нашкодив нашим виробникам і тим, хто займається виноградом та виноробством.

Я, в принципі, хотів надати слово своїй колезі Марині Вікторівні для того, щоб вона стисло своє бачення по цьому законопроекту, по ньому пройшла, і потім ми вже будемо рухатись по всім іншим учасникам. Будь ласка, Марино Вікторівно.

 

НІКІТІНА М.В. Вітаю всіх учасників круглого столу! Рада бачити. Сподіваюся, ми сьогодні проведемо плідну дискусію щодо розгляду до другого читання проекту закону нашого про виноградарство, виноробство. І хочу зазначити, такі для себе виділити, для нас усіх найголовніші моменти, це те, що даний законопроект є євроінтеграційним і виконує частину Угоди  про вступ України до Європейського Союзу, а саме він імплементує норми Регламенту 1308/2013. І хочу зазначити, що наша позиція як народних депутатів щодо відповідності цьому регламенту, імплементації його норм, аби цей законопроект йому не суперечив, буде максимально, так би мовити, рішуча і попередньо всі правки, які або не відповідають регламенту, або його порушують, або протирічать, наша позиція категорична ці правки через це відхиляти. Тому що ми отримуємо потім по висновку невідповідність, і даний законопроект так і не прийметься і повернеться нам комісією назад. Тому в цій частині навіть я вас прошу підійти з розумінням, що ми не можемо суперечити регламенту. Україна має усі права і всі шанси вийти досить гарним гравцем на європейські ринки вина і ми маємо для цього все зробити, аби відповідати європейським нормам, наш продукт відповідав.

Тому бажаю плідної роботи сьогодні всім, плідної конструктивної дискусії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино Вікторівно.

У нас ще є голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Андрій Богданець.

Андрій, ти на зв'язку? Андрій Богданець, на зв'язку?

Добре. Тоді йдемо далі. Я тоді запрошую до слова Тараса Висоцького. Дамо йому, скажемо, там першому слово для того, щоб …

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, просить за одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За одну хвилину. Добре. Тоді передаю слово Сергію Чернишу.  Будь ласка.

 

ЧЕРНИШ С. Доброго ранку, шановні колеги! Я хочу перш за все донести вам слова аграрного аташе Бена Хелла, який неодноразово був на засіданнях аграрного комітету. І сьогодні, на жаль, у нього вийшла накладка, тому що робоча зустріч по технічним питанням унормування критеріїв, да, по яким буде оцінюватись Україна по отриманню 50 мільярдів по цьому  Ukraine Facility Plan. Але він доручив мені від імені Представництва Європейського Союзу привітати всіх вас і нагадати про плідне співробітництво, яке є між Європейським Союзом і Україною, особливо воно тісним стало під час війни. Як ви знаєте, станом на грудень 2023 року допомога Європейського Союзу і країн-членів ЄЄ Україні і українському бюджету досягла 83 мільярдів. І день назад... Я бачу, Олена Петрівна Шевченко присутня сьогодні. Ми мали зустріч з Беном Хеллом, де він підкреслив, що з дня на день ми чекаємо відкриття офіційного процесу по перемовинам по членству України в Європейському Союзі. Політичне рішення було прийнято Європейським парламентом, Європейською радою. Ми чекаємо, коли Європейська рада дасть доручення директорату по наближенню DG NEAR, який буде відповідальним по оцінці успіхів України на шляху до членства. І тут на перший план вийде процес моніторингу, скринінгу в усіх галузях, які були тим чи іншим чином відображені в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. І ми з вами розуміємо, що дуже значна частина стосується саме питань аграрного виробництва, сільськогосподарського виробництва, безпечності харчових продуктів, санітарних/фітосанітарних норм. І наскільки нам сказали, що розділ V Угоди про асоціацію – це економічне та галузеве співробітництво і всі додатки до цього розділу, вони будуть в силі до моменту вступу України в Європейський Союз.

І тому та частина, яка нами поки що, можливо, десь недовиконана, нам треба постаратися її виконати максимально до червня місяця цього року, до якого ми маємо подати нашими дисциплінарними командами від України, які будуть сформовані, звіт до Європейського Союзу. Ви знаєте політичну ситуацію навколо нашого майбутнього членства, що в нас є друзі і не зовсім друзі, які будуть дуже прискіпливо дивитися на наші успіхи. І тому Представництво  Європейського Союзу просить підтримати цей євроінтеграційний законопроект, розуміючи, що, можливо, є деякі питання, особливо економічного характеру, які потребують, можливо, інвестицій якогось перехідного періоду, це можна прописати в законопроекті, але щоб в основному тексті закону всі норми і всі вимоги, що стосуються вина, ароматичних вин, продуктів виробництва,  вони були затверджені на рівні і на  стандартах, як того вимагають основні регламенти Європейського союзу –  1308 і 251.

З розумінням в директоратах в Брюсселі відносяться до тих проблем, які у нас є, і просять також з розумінням віднестися до їх позиції, щоб їх позиція при оцінці скринінгу і досягнень наших інституцій у наближенні вимог до законодавства ЄС теж були прийняті до уваги. Їм це дуже допоможе, хоч би якщо на законодавчому рівні всі норми будуть прийняти з можливістю відтермінування 2-3 роки після закінчення війни, але у нас у всіх має бути  розуміння, у нас всіх, я в першу чергу хочу підкреслити, що це в уряду України і у Верховної Ради, у вас, законодавців, тому ми звертаємося до вас і  плекаємо надію, що ви розумієте важливість цього, що всі ці відповідні вимоги будуть прийняті. 

У разі необхідності якоїсь економічної підтримки для економічних гравців це можна буде обговорювати, окремо піднімати  питання на рівні директоратів в Брюсселі, сільського господарства, DG Health, здоров'я або наближення. В принципі, вони готові нам йти назустріч, розуміючи наші виклики. Особливо, наприклад, якщо ми говоримо про вступ певних законопроектів, які ми даємо аргументацію, що у нас цей законопроект буде вступлений там 2 чи 3 роки після війни і після того, як закінчаться товарні запаси з тим маркуванням, які вже  були випущені, це чесно приймається.

І так як у нас, я маю надію, немає учасників офіційно закордонних, просто відверто скажу, коли ми з вами були в Брюсселі, там було також отримано офіційний запит про те, що Україна хоче там ще на певний період отримати назви певних винних або спиртних напоїв. Європейська комісія, це я просто говорю, тому що ми всі українці, ми хочемо досягти успіху, вони начебто показали позитивність, що вони розуміють це питання. Але в таких приватних розмовах вони зададуть питання: у вас нема навіть провінції Коньяк, чому ви хочете у нас тільки цього; якщо ми відкриваємо для вас ринок, не буде там митниць, кордонів, якщо ви говорите, що ви будете під такою назвою тільки експортувати це в Казахстан, Узбекистан, Киргизію, Таджикистан, це не знімає з нас обов'язків, що у нас має все-таки бути стандарти Європейського Союзу.

Тому я від імені аграрного аташе, від себе особисто теж хочу прийняти той законопроект, який розроблений робочою групою Міністерства аграрної політики із залученням експертів технічної допомоги.

І ще один заклик. Україна в досить пріоритетному становищі знаходиться з точки зору підготовки нормативно-правових актів по наближенню. Тому що всі інші країни-кандидати Сербія, Північна Македонія після того, як у них відкрився кандидатський статус, всі ці завдання вони виконували самі без зовнішньої підтримки. Але, враховуючи ті складнощі, які у нас є, я хочу, щоб ми скористалися як аграрний комітет, інші комітети тією можливістю, яка у нас ще існує. У нас є цілий ряд проектів технічної допомоги, які можуть не тільки допомагати в підготовці цих нормативно-правових актів, а, можливо, готувати аналітичну інформацію для гравців, для того, щоб було краще розуміння. Ми маємо розуміння: чим довше ми відтерміновуємо вступ того чи іншого нормативно-правового акта, тим довше ми відтерміновуємо наш можливий вступ у Європейський Союз.

Це був мій основний меседж. Я вам дуже дякую за увагу і бажаю вам плідної співпраці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію. Ми і так це розуміємо, тому ми сьогодні і розглядаємо вже цей законопроект, тому що є певні зобов'язання нашої країни перед Європейською комісією, і цей законопроект стоїть фактично в списку законопроектів першої тридцятки законопроектів, які ми повинні прийняти, тому і є певні строки його прийняття, тому, в принципі, ми зараз і працюємо над ним, для того щоб в найближчий час вже мати результат від нашої роботи.

Я до слова, я так розумію, Богданець Андрій вже на зв'язку. Андрій, будь ласка,  як голова підкомітету декілька слів від тебе. Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, так. Доброго дня всім! Дійсно, закон, постійно про нього вже довгий час ми говоримо. І дякую, що і секретаріат поставив, і ми на цей рік поставили закон як пріоритетний, і найближчим часом ми його випустимо, в принципі, якісно напрацьований, випустимо в зал. Тому як би всі члени комітету, підкомітет готовий повністю розглянути і дійсно рекомендувати до розгляду Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Андрій.

Я до слова запрошую Тараса Висоцького. У нього обмежений час, але його думка дуже важлива, тому що він фактично був керівником робочої групи тривалий час. І зараз вже цей законопроект розглядається саме в комітеті, тому ми дуже плідно співпрацюємо разом.

Будь ласка, Тарас Миколайович, ваше слово.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.

Вітаю всіх учасників засідання! Так, на жаль, фізично не можу бути присутнім, є присутній керівник профільного департаменту Ігор Анатолійович Віштак та інші експерти, які займались також в робочій групі від міністерства, будуть протягом всього засідання, а сам перебуваю у відрядженні в місті Чернігів і матиму можливість, об 11:40 маю виступати тут.

З точки зору перш за все хотів би подякувати, те, що дійсно робоча група на всіх рівнях, в тому числі багато народних депутатів долучалися, ефективно попрацювали. Дійсно, з таким детальним аналізом кожної правки, яка була подана, тому перш за все дякую за цю роботу і всім,  хто долучався до цієї роботи. …(Не чути) які недискусійні. Наприклад, як ми знаємо, це запровадження реєстру. Зараз буде вся інформація про виноград, який вирощують, …(Не чути) інформація про виробників, які виробляють вино чи інші продукти з винограду, і буде певна простежуваність, чіткість і розуміння. Тобто це такий недискусійний блок, всі розуміють, що це правильно, це допоможе побороти в тому числі,  який досі є наявний, на жаль, тіньовий певний обіг чи контрафактна продукція, і зразу сказав би, що по цьому блоку запровадження цього реєстру у нас є готовність партнерів підтримати з точки зору розроблення IT-рішення …(Не чути) процесі, і це дійсно можна 1 січня 2026 року, як така базова дата для основ законопроекту, які недискусійні, запроваджувати, це абсолютно за ці два роки можна зробити.

Також є чіткість з точки зору і важливі речі дерегуляційні, які також дискусійні, а саме, що там не буде потреби погоджувати в Мінагрополітики там проект висадки винограду, кожний бізнесмен може це робити і немає потреби в таких речах.  …(Не чути) пкомісії при міністерстві і інші речі. Тобто тут також є підтримка така дерегуляційна, яка уже не на певний перехідний період, а на постійно зафіксує. В тому числі дає там досить зрозумілі речі стосовно існуючих виноградників. Тому що якщо ми говоримо, що треба, щоб була простежуваність і, звісно, що всі мають бути зареєстровані, але тут …(Не чути)  виноградників незареєстрованих сортів, що їх треба викорчовувати. Ні, вимоги немає, мені здається, там 15 років ...(Не чути), також можна, тобто це знову ж ті, які наведуть чіткість на ринку, яких всі підтримують і яких чекають.

Є ряд дискусійних питань, вони зрозуміли, які пов'язані більш з таким... нашою історичною особливістю, що ми робили, що трішки відрізняється від там тенденцій чи практик в Європейському Союзі, це як кріплене вино, що ми чули про цю дискусію, чи виробництво вина сорту "Ізабелла". Тут ми погоджуємося, я думаю, що абсолютно нормально робити певні перехідні періоди, і тут наші європейські партнери на це також погоджуються. Нам треба знову для себе розуміти, який реально цей перехідний період. Тому що, скажімо, на момент вступу, на момент вступу України до Європейського Союзу там вже має бути все виконано. Тобто зрозуміло, що це процес, можна там зараз давати 5-6 років, тут на розсуд народних депутатів, які треба давати перехідні періоди для того, щоб бізнес адаптувався чи там використав всю наявну продукцію, звісно, що у воєнний час треба максимально підтримувати. Ми також підтримуємо необхідність таких перехідних періодів, де буде практично показано бізнесом, що, дивіться, ось такий кейс, от в нас така економіка і нам треба стільки часу, в тому числі для того, щоб перейти, змінитися, всі інші речі. Тому... але таких, скажімо, дискусійних питань, ну, їх там три – п'ять, з точки зору не правок три – п'ять, а з точки зору, скажімо так, напрямків.

І ще одне я хотів би підняти, тому що було дійсно багато побажань з точки зору правок в частині ... (Не чути), бо воно там більш цілий комплекс, пов'язаний з ароматичними, якщо я не помиляюся, але вибором продукції. Ну, знову ж ми тоді, коли …(Не чути)  говорили,  що ... практичні кейси, в чому  запровадження законодавства існуючого буде складність.  Ми …(Не чути) не отримали.  Можливо, це було  надано депутатам чи в комітет. Тому знову ж, якщо щось пропустили,  бо  в нас було таке досить плідне обговорення в жовтні, якщо не помиляюся,  то є дійсно практичні кейси, де можуть зараз показати, що все-таки ось воно  так працює, а не по-іншому …(Не чути), то можна подивись, але хотів би сказати, що ми як в міністерстві цих прикладів і кейсів  і коли питали про маркування, про ціни, про інші речі  як би з Європейського Союзу, як …(Не чути) показали, що воно дійсно не так, як в законопроекті, ми не отримали. Тому ми по цьому нічого додати не можемо. Але це не означає, що цього немає, я ж говорю, що до міністерства це не надходило. 

Дякую. І готові абсолютно все, що необхідно,  робити для того, щоб далі рухатись в провадженні цієї реформи на прийняття консенсусного закону і потім його впровадження  в життя. Дякую ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу. Дуже змістовно все проговорили.

У нас присутні народні депутати на онлайн-зв’язку. Почнемо з Ігоря Фріса, він підняв руку. Будь ласка.

 

ФРІС І.П. Дякую, Олександре Васильовичу. 

Вітаю всіх, колеги! Приємно дуже, що долучились. Я тут не сам сьогодні, я представляю, скажімо так, можливо, деяких людей, які займаються виноробством власноручно, і сьогодні я запросив із собою свою колегу Наталію Петрівну Благополучну, вона так само приєднана до зв’язку. Але попередньо коротко просто озвучу ті візії, з якими ми вже стикнулись,  які ми вже виправили, які ми вже надали можливість, скажемо так, розвитку крафтового виноробства, ми прийняли з вами один із важливих законопроектів, який розблокував можливість крафтовикам заходити на цей ринок, спрощена система реєстрації, отримання відповідної ліцензії і вже є зареєстровані, скажемо так, ті підприємці, які скористались цим шляхом спрощеної процедури подачі двох документів, люди мають можливість виготовляти певні крафтові вина, які нічим не поступаються великим виробникам.

Другий ключовий момент, з яким вони вже звертаються і нам необхідно так само це продумати в частині розвитку крафтового виноробства, це питання внесення змін у відповідне законодавство, яке дозволить вказаним особам перебувати на іншій системі оподаткування, обліку та звітності в частині спрощеного оподаткування, враховуючи ті невеликі об'єми, лімітовані  певною кількістю літрів у рік, які вони можуть використовувати по крафтовій технології. Але одночасно з тим давайте дійсно не забувати, що  це євроінтеграційний закон і що нам у будь-якому випадку, вся Європа, до речі, 2013 року пішла шляхом реформування або приведення до якоїсь уніфікованої системи Європейського Союзу відповідно до тієї директиви, про яку Марина згадувала, в частині визначення видів, категорій, способів уніфікації і всього решта. І це все стоїть під контролем держави. Якщо ми намагаємося, щоб наші вина торгувалися на полицях європейських і світових, скажімо, ритейлів, то нам необхідно у будь-якому випадку так само до цього прийти.

Але одночасно з цим давайте не забувати, що у нас є вже готова стала якась база і певні вимоги, пов'язані з винними регіонами, то нам необхідно, ми вже відходимо від цієї позиції, я знаю, але ми з Тарасом обговорювали позицію, що, наприклад… Одну секундочку, перепрошую. Ми з Тарасом обговорювали питання щодо певних вимог для осіб, які мають намір звертатися щодо державного, до грантів відповідних, за які виплачує держава в частині допомоги, субвенцій, які допомагають розвиватися в тому числі і виноградарству, це певні моменти, які на сьогоднішній день, враховуючи ті зміни, які ми обговорюємо в частині незалучення і невизначення конкретних регіонів, де можна вирощувати виноград, то нам необхідно так само внести зміни.

Маленький просто приклад, це обов'язкова, наприклад, наявність певного водозабору, необхідного для поливу винограднику. Якщо ми говоримо про наші південні території - Одещина, Миколаївщина, дійсно, там з цим є проблеми. Якщо ми відходимо від того, що виноград і робити вино, вирощувати виноград і робити вино можна буде на Прикарпатті, у Львівській області, де досить велика кількість опадів, і на сьогоднішній день по певним прогнозам Гідрометцентру вони будуть тільки збільшуватися, напевно, нам треба так само врегулювати, можливо, якісь такі моменти, які дадуть можливість виноградарям розвиватися так само і в західних регіонах, враховуючи те, що зміна клімату все ж таки відбувається.

В частині іншій підтримую своїх колег і буду просити надати слово Наталії Петрівні, яка більш детально може розказати про ті євроінтеграційні, скажемо так, нюанси, які необхідно буде врахувати при опрацюванні цього закону комітетом і голосування його у Верховній Раді.     

Дякую, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю. Наталію Петрівна - це хто?

 

БЛАГОПОЛУЧНА Н.П. Це я. Доброго дня.

 

ФРІС І.П. Наталія Петрівна Благополучна. Дякую.

 

БЛАГОПОЛУЧНА Н.П. Бачите мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми вас бачимо.

 

БЛАГОПОЛУЧНА Н.П. Я представлюсь, бо не всі мене знають. Я президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє та засновниця першої в Україні школи сомельє з 2000 року. Тобто 24 роки ми працюємо в цьому напрямку.

Я хочу сказати декілька таких зауважень чи доповнень до закону, до законопроекту поки. Якщо ми хочемо, щоб українські вина продавалися в Європі, йдемо до Євросоюзу, то нам треба, по-перше, привести класифікацію вин за якістю до європейської. Сьогодні в Європі (багато хто, звичайно, із присутні знає) є поки три групи вин за якістю: це вина країни або столові вина, колись вони так називались, вина великих географічних територій та вина контрольованих назв за походженням або оте поняття "апелясьйон", якщо говорити французькою.

В Україні я не побачила в законопроекті сучасної такої європейської класифікації. Наша етикетка винна, де написано "ординарне", "марочне" і так далі чи якесь "витримане ординарне", чи взагалі якось не поєднується між собою, буде незрозумілим в Європі. І я вже маю багато таких досвідів спілкування із європейськими колегами. Вони не розуміють, чому в нашому вині написано, наприклад, "столове марочне". Тому що столове вино в Європі – це, скажемо, перша ступінь класифікації за якістю, а в Україні чогось до сих пір це тип вина, тобто "столове" це як тип вина, які, там, діляться на сухі, напівсухі і так далі. З класифікацію треба попрацювати обов'язково.   

Далі. Я не знайшла в законопроекті дуже важливого моменту – це визначення, що таке "класичне ігристе". У нас з'явився термін "ігристе якісне", і це якось читається, ну, трішечки смішно, тому що, якщо є ігристе якісне, то зразу виникає питання: а значить, інше ігристе – неякісне, чи як?

Немає визначення "класичного ігристого", тобто що це за вино, скільки воно витримувалось на дріжджовому осаді, так, як це є в усіх країнах світу.

Слово "класичне", воно абсолютно зрозуміле для всіх країн, і воно, звичайно, і зараз є на етикетках таких вин і у Франції, чи в Італії, чи в Іспанії на своїх мовах. В Україні це "ігристе якісне". Причому не визначено, ще раз підкреслюю, термін витримки в пляшці, бо це пляшковий метод, я так зрозуміла, на дріжджовому осаді, що є абсолютно важливим для цього типу вина.

Далі. Сьогодні в нас є дуже популярне ігристе Pet Nat, і дуже багато крафтових виробників, яких ми підтримуємо в цьому напрямку, виробляють таке вино. Я навіть давала пану Ігорю Марчуку визначення цього вина, визначення європейське, що таке Pet Nat, тому що люди виробляють це вино, воно популярне. Для того, щоб воно не було всупереч законодавству, треба ввести це поняття, що це за вино. І воно популярне в світі, не тільки в Україні. І правильно роблять наші винороби, що тримають руку на пульсі в цьому напрямку.

Далі. Немає знову-таки власних назв для тих вин і інших напоїв, які є запозичені (я так не буду ображати) з інших країн. З коньяком взагалі якісь, ну, дуже тяжкі моменти, тому що зрозуміло, що ми не маємо права так називатися. В нас в законі є "бренді України", причому в старому законі було навіть визначено, що такий напій може витримуватися в металевих ємностях з дубовою клепкою. Добре, що Євросоюз дав відповідь пану Тарасу Висоцькому, і сказав, що не може бренді витримуватися в металевих ємностях з дубовою клепкою. І раптом у нас з'являється в законі "винний спиртний напій", який має міцність не менше 37,5 процентів та має право витримуватися в металевих ємностях до 3 років з дубовою клепкою. От у мене таке питання: хто буде контролювати на етикетці напис "Бренді України", яке по новому закону не маємо право в металевих ємностях з дубовою клепкою, і "Винний спиртний напій"?

Тобто дуже багато таких несостыковок, скажемо так, російською…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас переб'ю. Наталія Петрівна, на законопроекті ми це не обговорюємо. Це було в іншому законопроекті, який стосується бренді. Це законопроект суто про вино та виноробство…

 

БЛАГОПОЛУЧНА Н.П. Добре, давайте про вино. Херес, випускає чудовий херес Шабо. Як він виїде за кордон з цією назвою? Тобто запозичений географічні назви херес, мадера, портвейн, кагор, я про шампанське вже не говорю, я сказала, треба придумувати свої.

У нас є в законі географічні зазначення, зазначення, які там з'явилися, Ялпуг, Білгород-Дністровський, це все дуже добре, але це великі географічні території. Нам треба ввести поняття контрольованої назви за походженням. Тобто що це таке? Невеличка територія з власним теруаром, з власними, звичайно, виноградниками, які роблять вина найвищої якості. І тоді у нас би з'явилися оці розподіли по принципу ціна – якість, тому що сьогодні у нас є вина України за 100 гривень, а є за 2 і більше тисячі гривень. І люди не розуміють і мене питають, як це може бути, чого це такий розподіл по цінах. А тому що то якраз за 2 там чи за тисячу гривень вина найвищої якості, які абсолютно всі процеси технологічні пройдені, але з невеличкої території, теруарний оцей принцип, якого теж у нас нема.

Але саме болюче питання, ще раз хочу акцентувати, на класифікації вин за якістю. У нас зовсім не відповідає, етикетка вина України не буде зрозуміла в Європі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Петрівна. Ми вас почули.

Частково ми це вже все обговорювали, більшу часть, скажемо так, частково – це зовсім не в цьому законопроекті. Тому я думаю, коли ви побачите текст, який вже буде ближче до того, щоб виносити його на комітет, то всі питання будуть зняті. І якщо що, ви можете там добавити деякі ваші зауваження, щоб ми змогли їх сформулювати правильно.

У нас на зв'язку ще народний депутат Ігор Марчук. Будь ласка, вам слово. Пане Ігорю, ми вас слухаємо. Ігор Марчук. Мікрофон включіть, будь ласка.

 

МАРЧУК І.П. Окей. Дякую.

Шановний Олександр Васильович, шановні колеги, дуже дякую за можливість долучитися до засідання. Оскільки ви знаєте, що я опікуюсь крафтовими виноробами, малими виробниками виноробної продукції і для мене надзвичайно важливо, щоб увага держави і нас з вами як законодавців не зменшувалась до цього сектору, надзвичайно важливої частини нашої економіки, адже мова іде про мікромалий бізнес, про сімейні виробництва, про розвиток непромислових територій тощо.

Тим більше, що і державна підтримка в країнах Європейського Союзу налічує велику кількість різних державних програм по підтримці, враховуючи і фінансову підтримку, і технічну, і інформаційну, і таке інше. Тому я коли аналізував проект вашого, нашого Закону про вино. До речі, хочу скористатися можливістю і дійсно відмітити, що була проведена вами величезна робота, що велика кількість поняттів якісно структуровано і таке інше. Але мій аналіз стосувався можливого впливу на діяльність малих виробників виноробної продукції.

Тому для мене те, що я не побачив визначення малого виробника виноробної продукції в проекті закону, викликає певну, я б сказав, певне занепокоєння. Ми прокомунікували і з Міністерством аграрної політики, і ось безпосередньо з Тарасом Миколайовичем Висоцьким, я дуже прошу своїх шановних колег народних депутатів, членів комітету, все ж таки внести визначення малих виробників виноробної продукції до нашого по суті основного профільного закону. Оскільки це не просто визначення, а це ціла система, ціла інфраструктура державної підтримки і допомоги для розвитку саме крафтових виробників виноробної продукції. Адже крафт, ви розумієте, це завжди про якість, це завжди про інновації і це завжди про зайнятість, яка сьогодні критично низька і яку нам з вами як законодавцям потрібно в будь-який засіб підіймати. Тому моя пропозиція, будь ласка, у нас є визначення малих виробників виноробної продукції, дуже прошу добавити це визначення в тіло закону. Це перше.

І друге. Хочу об'єктивно підтримати Наталію Петрівну. Ну якось мені зденонсувало, коли я прочитав визначення "вина ігристі якісні", ну це значить, що можуть бути і неякісні. Тому давайте спільно подумаємо, знайдемо якийсь синонім і структуруємо правильне, цивілізоване визначення цих видів напоїв. Тим більше, що дійсно в будь-якому випадку, на мій погляд, нам перш за все потрібно орієнтуватися саме на технологію виробництва, яка є визначена вже в усьому світі, є первинне бродіння в пляшці, на базі якого створюється петнат, дійсно надзвичайно популярний продукт зараз і в Україні, і в світі, є класична технологія, є метод Шарма-Мартинотті і таке інше. І я думаю, що в цій сфері ми зможемо з вами структурувати і якісне визначення, і відповідну логіку щодо виробництва, яка зараз існує в країнах Європейського Союзу.

Дякую, Олександре Васильовичу, ще раз за можливість висловитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.

Думаю, що ми це обговоримо в процесі. В принципі, і ви, і Ігор Фріс уже, скажімо так, це питання проговорили, тому, якщо є такі зауваження та побоювання, ми дійсно це проговоримо в процесі дискусії.

Я тоді хочу піти таким чином, що...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександре Васильовичу, якщо можна, я би хотів відключитися. Тому я... Дійсно, те, що Ігор Петрович, підтримуємо, він посилався, щоб просто... Воно є в іншому законі, але так, щоб всім було спокійніше про малих виробників, тобто воно, скажімо так, не завадить, мабуть так, просто щоб було спокійніше всім.

І тоді наші колеги з департаменту будуть працювати, скільки потрібно, все зафіксують. І дякую за можливість підключення онлайн, бажаю подальшого ефективного обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу, на все добре вам.

Тоді підемо таким чином. Я спершу надам слово Ірині Ковальовій, як директору Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова", а потім вже підемо по асоціаціях і так далі. Я думаю, так буде краще.

Будь ласка, Ірино Ковальова, ви на зв'язку? Я вас бачу.

 

КОВАЛЬОВА І.А. Добрий день! Дуже дякую за можливість приєднатися до "круглого столу".

Позиція наша наукова – з самого початку розробки цього закону, ви знаєте, тим, чим я задоволення більше, ніж хто присутній, мабуть, у залі – це те, що таки ми дійшли до реєстру або кадастру виноградних насаджень. Ми про це казали 15 років тому, 10 років тому, але я вдячна зараз комітету, членам комітету, робочій групі Мінагрополітики, що, може, не зовсім не зовсім такий реєстр, як ми розуміли, або кадастр воно буде зроблено, але виноградники будуть обліковані, і це надасть можливість нам прибрати з ринку той фальсифікат, з яким ми боремось.

По-друге, за що я вдячна,  це за комплексний підхід у цьому законі.  І оці  спірні питання, які є стосовно Ізабелли, …(Не чути) і прочего, і прочего, вони обговорюються і обов'язково якісь перехідні періоди будуть надані. Але що стосовно Ізабелли, у 24-му році Молдова вже прощається з виробництвом вин сорту Ізабелла, завершуючи свій перехідний період.

За що ще вдячні? Це за можливість створення в Україні отієї лабораторії, яка надасть можливість, для нас це дуже важливо, для всіх – і для малих, і для великих, і для науковців, і для влади, яка надасть можливість нам контролювати виробництво виноградно-виноробної продукції від куща і до пляшки.

Тому ви розумієте, що зі своїми правками, зі своїми пропозиціями, з цим я в цілому погоджуюся, з цим законопроектом. Звісно, я згодна з Наталією Петрівною, ми обговорювали це неодноразово, це воно ігристе якісне або неякісне, це треба прибирати. Треба чітко прописувати перехідні періоди і розуміти одне єдине – тільки якісний продукт пляшки і отакий розділений на  три категорії має бути в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді переходимо до асоціацій. Будь ласка, у нас тут офлайн Володимир Кучеренко, генеральний директор Укрвинпрому. Будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО В.М. Дякую.

Шановний Олександр Васильович, шановна Марина Вікторівна, шановні колеги! Цей законопроект ми вже обговорюємо не один раз і однозначно позиція має бути одна, яка ґрунтується на захисті інтересів українських виробників. В першу чергу економічних інтересів, зрозуміло, захист автентичності, історії виробництва і однозначно всіх тих напрацювань, які робилися роками. Ми підтримуємо пропозиції, які внесені народними депутатами: Чернявським, Дубілем, Чайківським, Гузенком, Мейдичем, Костюком, Нагаєвським. Не буду акцентуватися на багатьох них, але на нашу прикрість багато з них чомусь не підтримані. І я хотів би, мабуть, першочергово на них і... частково зупинитися. Нас всіх дивує, чому ці позиції не підтримуються, тому що тут згадували …(Не чути) ми також ці вибачення давали з самого початку і на робочій групі Міністерства аграрної політики.

Ми забули, що не існує, тут немає тих термінів, як безалкогольне вино, айсвайн, нефільтровані вина, зокрема, однозначно недоцільним є посилання на рецину, ми про це вже говорили. Цей термін ніяк не стосується України, а виключно Греції. Виникає питання, чи ми переписуємо регламент, чи ми дійсно щось хочемо залишити за українськими виробниками.

У нас по тексту законопроекту залишаються зони виноградарства, які відповідають кліматичній класифікації Європейського Союзу. В Україні таких зон ніким ще не визначено і немає наукового обґрунтування під ці зони. По тексту вони так і значаться.

Знову відсутнє визначення терміну "вино напівігристе", про яке ми не говоримо, але на яке є неодноразове посилання. Не буду казати про обов'язкове визначення екстра брюту, брюту, екстра сухе.

Звісно, першочергово ми маємо розуміти, якщо ми говоримо про перехідний період, то, шановні колеги, я взяв з собою тут декілька зразків, зайшов, спеціально взяв оцю молдавську Ізабеллу, яка у нас продається по ціні 220-250 гривень, яка присутня у нас на ринку. І розуміючи всі моменти, потрібно не забувати, що робити з тими виноградниками, де наші виробники виробляють навіть сік виноградний, який постачається в Сполучені Штати Америки, з того самого сорту.

Якщо ми говоримо про перехідний період, потрібно в цьому законі зазначати, яким чином цим підприємствам, зокрема …(Не чути) сік виноградний виробляє підприємство "Шато Чизай" на Закарпатті, мають насадження виноградників. Якщо держава чи Європейський Союз надасть можливість, звісно, компенсувати витрати, видатки або якимось чином це ми передбачимо, це йде також мова про робочі місця і про захист наших виробників.

Окремо хотів би ще звернути, що ще на ринку України присутня Ізабелла з Болгарії – країни Європейського Союзу. Можу дати зараз чітке посилання, де можна придбати спокійно, і це присутнє на ринку, і активно купується українськими споживачами. Окрім цього, присутня Ізабелла грузинська також на ринку. Лінійку можна тут було б продовжувати. Мова  йде, звичайно, це не є той сегмент, про що можна говорити, але при цьому є ті насадження, які би дуже, мабуть, не хотілось би певним чином, щоб втрачали ті виробники, які вклали туди кошти і які певним чином виробляють і ті продукти, які користуються надзвичайною популярністю в тих самих Сполучених Штатах Америки і інших країнах світу. Зокрема, Сполучені Штати Америки і є ринком номер один для того самого Європейського Союзу.

Хотів би ще всім нагадати, що дивна увага до питання коньяку, яка зараз не є частиною цього законопроекту. Але сказати про те, що те забуваємо, що війна в Україні триває з 2014 року, не забувайте, що в Криму залишилось багато тих брендів і напрацювань, і виноградників, і наразі втрачені виноградники і в Херсонській області, говоримо про Цюрупинськ, про Таврію, викрадено обладнання. І давайте  не спекулювати на цьому питанні, яке визначається з бенефіціаром, з французьким урядом і окремо Єврокомісією. Це питання, де французи як власники цієї назви, вони більш солідарні з українськими виробниками, чим багато великих патріотів в Україні. Тому давайте залишимо це питання для українських виробників і не  будувати на цьому певну незрозумілу політику, яку не потрібно тут розвивати.

Однозначно, багато ще є моментів. Я хотів би закликати, щоб цей законопроект не викликав хаос, зрозуміло, він має бути євроінтеграційним, щоб країна стала найближча до євроінтеграції. Ми тільки за це, нема в цьому залі тих людей, які виступають проти цього. І впевнений, що потрібно лише зберегти ті моменти, які не дадуть можливості певним чином відкинути нас в певних питаннях назад, які будуть сприяти, всім без різниці –  малі, середні, великі, всі – це є українські виробники, які створюють робочі місця, які, я впевнений, будуть закладати і насадження, які хочуть мати дійсно правильний євроінтеграційний, ну, у нас все євроінтеграційне, правильний документ, який сприятиме розвитку їхнього бізнесу і реалізації їхньої відповідно продукції.

Тому велике прохання, якщо ми говоримо перехідний – потрібно закладати певний компенсаційні напрямки, потрібно працювати над тематикою захисту вітчизняного ринку і, звісно, враховувати ті пропозиції, які ми подавали.

Окремо звертаю у вагу на тематику кріплених вин. Ми всі говоримо про те, що Крим повернеться, не буду розповідати про вина Масандри чи про певні технології, які є унікальними, ми це питання вже неодноразово говорили. По тексту законопроекту бачимо: спирт сільськогосподарського походження. Не забуваємо, що в Європі спирт виноградного походження лише з-за того, що там перевиробництво винограду і викурка відбувається саме цієї сировини. Зберегти такі традиції, які уособлені і в окремій резолюції Міжнародної міжурядової організації виноградарства, виноробства, ми є країною-членом цієї організації, тому ми має право як уряд держави, як країна користуватися цим напрямком. Тому закликаю і керівництво комітету і депутатів зберегти цю традицію, яку ми не втратимо при повернені в Крим. Не буду розповідати технологічні нюанси, сомельє-спеціалісти знають асиміляцію спиртів і що це дасть,

Окремо звертаю увагу на таку категорію вин, як кагори, ними заповнені полки іноземними виробниками, та сама Грузія і Молдова. У них не написано на це перехідний період. Ми дещо можемо відкинути, прийде Великдень, український виробник не в змозі буде поставити той кагор для вірян, який також може просто зникнути з прийняттям певних тих або інших положень.

Довго продовжувати не буду. Олександр Васильович, прохання врахувати ті певні пропозиції, які дійсно є надзвичайно болючими. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Володимир.

Ми, дійсно, передивились всі, ми по кожній правці з Мариною Вікторівною пройшлись і дивились на те, що відповідає чи не відповідає євронормам, директивам, і багато дійсно не відповідає. Тому в даному випадку нам потрібно, як ви сказали, ніхто не проти і кагору і ніхто не проти Ізабелли. Але є певна позиція і документи Європейської комісії, де чітко прописано, що як треба виходити на європейський ринок, з якими продуктами і так далі.

Ми дійсно щось можемо підкоректувати, але ми для того і обговорюємо цей великий перехідний період, і він повинен влаштувати наших виноробів – це дуже важливо. Ми не проти того, щоб такий виноград і кагор вироблявся, і Ізабелла, теж цей виноград ріс.

Але є певні зауваження від Європейської комісії і цей законопроект, якщо ми будемо приймати саме в такій формі більш різкій, він просто не пройде, його не зарахують. І фактично весь цей рік, який ми працювали по цьому законопроекту, він буде в даному випадку не зарахований. Тобто наша праця, наша робота буде не зарахована.

Тому тут треба підійти до  цього більш, скажемо так,  спокійно, подивитись, де ми можемо рухати якісь з представниками проекту і з представниками Єврокомісії, ми з ними плотно спілкуємось. Я можу, я зараз, думаю, дуже правильно надати слово Юлії Проході, щоб вона по декількох моментах змогла свою позицію надати. І там ще Чернявський.

Я перепрошую, Юліє, Чернявський підняв руку. Я спочатку Степану Миколайовичу надаю слово, а потім ви.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день! Всіх вітаю. По-перше, хотів би підтримати всіх, мабуть, виступаючих, бо кожен зі свого боку підтримує виноробство в Україні, і всі висловлюють питання якості українського вина.

Дякую пану Ігорю за те, що він турбується за крафтових виробників. Ми з ним багато говорили про те, що їх треба підтримувати, але потрібні запобіжники,  ми ж знаємо, щоб зробити так, щоб під наших крафтових виробників, справжніх, скажімо так, не виробляли і неякісне вино, щоб воно не попадало до ритейлерів, ми про це також проговорили, щоб саме був і реєстр, і лабораторія, яка давала дозволи і перевіряла це постійно.

Але хотів би, щоб саме сьогоднішня дискусія, Олександре Васильовичу, хотів би зауважити трохи (вибачте), що те, що ви говорите загальними фразами, я б не хотів би, бо саме я турбуюся за Одещину, бо тут, скажімо так, більше половини виробників вина, і я з ними спілкуюся, і саме хотів би зазначити, що вони турбуються саме за кріплені вина, і саме за сорт Ізабелла, як буде перехідний період, навіть скільки конкретно, бо ми сьогодні сидимо, нам потім виходити в комітет і проговорювати конкретні речі, пункти – скільки буде перехідний період. Мені завтра їхати в округ до виробників, спілкуватися, і що вони мені скажуть як політику, людині, яку вони вибрали.  Якщо, як Ірина Вікторівна зазначає, у нас нема іншого виходу, вибачте, вихід завжди є. Треба спілкуватися, треба, мабуть, виборювати ті традиції, які вже склалися впродовж 30 років як українських виробників, їх теж треба підтримувати. Бо кожна країни Європи теж має свій, мабуть, не єдиний такий закон, у будь-якої країни є ще якісь там винятки, що у когось перехідний період більше, у когось менше і так дальше. Ми зараз чуємо, що до сих пір в Болгарії є сорт "Ізабелла". Давайте конкретно говорити.

І хотів би ще звернутися до виробників.  Давайте конкретно, щоб ми як народні депутати на комітеті проговорювали конкретні речі. Ми розуміємо, що потрібно нам прийняти цей закон, проблем нема. Але давайте конкретно проговоримо, який перехідний період по Ізабеллі, щоб чітко це було, от щоб ми почули виробників.          

Друге питання – це кріплені вина, чи спирт повинен бути там з винограду, чи він повинен бути з пшениці. Давайте почуємо виробників конкретно, скільки їм потрібно часу, щоб перейти на це, скільки їм потрібно вкласти в це, чи вони збанкрутують, чи ні. От я хотів би саме на круглому столі почути це, щоб ми як народні депутати зрозуміли це. А не просто давайте перепишемо європейську директиву, ці закони і на цьому все закінчимо. Тоді чому ми сидимо? Чому ми проводимо ці круглі столи?

Дякую. Вибачте за емоційність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Миколайовичу. Але ми круглі столи проводимо вже не перший раз і, скажемо так, були у багатьох виробників вина, як великих, так і маленьких, крафтових, тому ми і збираємося не перший раз, щоб все зробити зважено. Це наше основне завдання, тому що дуже швидко можна щось порушити, але потім буде важко це повернути назад. Тому ми і спілкуємося, для того щоб ми зрозуміли, як краще це зробити. Ми повинні розуміти, що ми йдемо в Європейський Союз, і деякі пункти, які ми повинні виконати, нас також будуть фінансувати. Чи це буде фінансування виноробства, я не знаю, не готовий відповісти. Але те, що це буде фінансування допомоги у війні, це стовідсотково.

Тому тут треба, скажімо так, максимально швидко прийняти рішення. Але я повністю з вами згоден, Степане Миколайовичу, що ці рішення повинні бути дуже зваженими. Тому ми це і обговорюємо зі всіма учасниками круглого столу. І якщо потрібно буде ще раз зібратися, більш детально по якихось вузьких, окремих вже побажаннях, то ми ще це зробимо стільки, скільки потрібно буде.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я не погоджуюсь з вами, що ми повинні приймати все, щоб нам зараз допомогли у війні. По-перше, потрібно завжди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ти це проговори, будь ласка, в Кабміні, Президенту і всім іншим людям.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Причому тут Президент?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що є чітке завдання, по якому ми йдемо.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я ж вас дослухав, чекайте. Давайте так, якщо наші виробники будуть банкрутіти, і що, ми будемо постійно чекати допомогу? Почекайте, це теж економічна складова, це економічна безпека теж. Давайте почуємо наших виробників в першу чергу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юлія.

 

_______________. Дякую, Олександре Васильовичу.

Я хотіла би пару питань пояснити саме як технічний експерт Проекту IPRSA – проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу, і, можливо, ми знайдемо зараз відповіді на окремі питання, які, власне, піднімалися учасниками.

Почати я б хотіла все-таки з кінця, якщо можна, з питання про те, чи буде Європейський Союз фінансувати виноробство. Відповідь на це питання – так, буде, і такі програми за донорства Європейського Союзу вже реалізовуються в Україні через  Всесвітню організацію продовольства ООН.

На що треба звернути увагу, що підтримка надається виключно винам з географічними зазначеннями, тобто тим винам, які робляться з дозволених сортів винограду і відповідно до максимально точної і детальної специфікації. Відтак кошти будуть у тих, хто буде виробляти вино з підвищеним контролем до якості, яким, власне, і є вино з географічним зазначенням.

Що буде надалі, я не знаю, з набуттям членства в Європейському Союзі ми, безумовно, зможемо претендувати і на підтримку на гектар винограду, яка є в Європейському Союзі. Але факт залишається фактом. Єдиним спиртним напоєм, єдиним алкогольним напоєм, який вже одержує підтримку фінансову від Європейського Союзу і буде одержувати, є вино.

Тепер повертаємося до того, яким же має бути це вино, оскільки ми вже зрозуміли, що це має бути певний продукт. І все-таки дозволю собі тоді зупинитися на вині сорту "Ізабелла", яке викликає так багато питань.

Перш за все, я хотіла б зазначити, що виробництво цього вина не є в Україні масовим, воно є настільки незначним, що статистичний облік окремо по  цьому сорту навіть не ведеться. Відтак говорити про якісь значні збитки при відмові від Ізабелли, на мій погляд, все-таки не зовсім коректно.

Що стосується того, що буде далі з виноградом "Ізабелла", нашим законом передбачено, що виноградники тих сортів, які не дозволені до використання в Україні, можуть зберігатися протягом 15 років після закінчення  перехідного періоду до цього закону. Інакше кажучи, якщо закон вступить в силу з 1 січня 2026 року, перехідний період додатково 2 роки, до 1 січня 2028 року, то в цілому ще до 2042 року виноградники "Ізабелла" викорчовувати не треба буде, тобто вони зможуть використовуватися виробниками.  Це  майже 20 років з сьогоднішнього моменту. Всі ті, хто працюють з виноградом, я думаю, знають, що якщо з виноградом в принципі не робити нічого 20 років, ну він не буде вже існувати, не буде плодоносити, з нього не можна буде одержувати вино. Тому знову ж таки говорити про викорчовування виноградників в жодному випадку не можна.

Щодо посилань на те, що з Ізабелли виробляються вина в інших країнах. Ми неодноразово це досліджували, і дійсно на ринку України наразі є молдавське вино. І я дуже рада почути від пані Ірини Ковальової, вона знає це краще за все, тому що вона відслідковує ринок, що з 2024 року навіть Молдова, яка, скажімо так, була найгнучкіша в адаптації норм Європейського Союзу, припиняє виробництво  цього вина. Було зазначено паном Володимиром, з яким ми дуже дружимо, сусіди, і маємо мати в принципі одну й ту саму точку зору, що є ще вино з Грузії і є ще вино з Болгарії "Ізабелла". Я прямо зараз зайшла в інтернет, можу  показати це будь-кому, хто хоче, що дійсно в Україні є грузинський продукт "Ізабелла", але це не вино, а сік виноградний. І звичайно, наш законопроект жодним чином не обмежує подальше використання соку виноградного сорту Ізабелла, як власне і не буде обмежувати використання винограду сорту Ізабелла у виробництві  вин ароматизованих в тому продукті, який так знову ж таки популярний на  європейському ринку.

Що стосується продукту з Болгарії, посилань на такий продукт я не знайшла, однак на  сайті державної організації, я перепрошую, зараз відкрию, державної організації  Болгарії є перелік сортів винограду, з яких в принципі можна виробляти вино в Болгарії, я могла б його зачитати, але займе трошки часу, там немає Ізабелли. Тобто можливо  є якийсь болгарський продукт, в якого просто торговельна марка "Ізабелла", це також можливо, але дозволеного сорту в Болгарії такого немає. Тому, якщо чесно, я сумніваюся в тому що такий продукт може бути наявний на ринку України. Посилання на сайт WineStyle, який я прямо бачу в телефоні у пана Володимира, я насправді подивилася історію цього посилання, там зазначено, що цього вина немає в наявності. І якщо подивитися, пролистати до вебархіву, починаючи з 2019 року такого вина немає в наявності. Ну, може й було, але наразі ситуація інша.

Що стосується… Дуже важливо все-таки зазначити про те, а чому не можна Ізабеллу? Ізабеллу перш за все не можна, тому що в неї специфічний смак, який, як кажуть в Європі, псує загальний імідж європейського вина. Відтак це було основним моментом, чому навіть при перегляді Регламенту 1308 у 2019 році Ізабелла залишилася серед сортів, з яких виробляти, виноград не можна. Також у Ізабелли є підвищений вміст метанолу. І в даному випадку я б хотіла послатися на статтю пана Володимира та пана чи пані Білько, не знаю, на жаль, щодо кількісного вмісту метанолу у винах ізабелльних сортів винограду та його вплив на здоров'я споживача, який зазначено авторами, що дійсно Ізабелла не перевищує за критичним вмістом метанолу встановлені рамки. Однак вказує на високий вміст метанолу 312 міліграм на дециметр кубічний винограду сорту Ізабелла в порівнянні із зразками, виготовленими із Кабарне Фран та Красностоп, де його вміст був удвічі менший. Відтак вино сорту "Ізабелла" містить удвічі більше метанолу, ніж стандартні сорти, з яких виробляють вина, скажімо так, європейського типу.

На мій погляд, це достатньо аргументів для того, щоб говорити про те, що, власне, цей сорт, на жаль, не має подальшої перспективи в Україні. Тобто вино сорту "Ізабелла" можна буде виготовляти принаймні до 2028 року, це зараз закладені такі положення в перехідний період, можна говорити про їх розширення, але слушно зазначив мій колега пан Сергій Черниш, ми маємо розуміти, що кожна відстрочка – це відстрочка нашого членства у Євросоюзі.

Що можна робити після 2028 року? Можна буде допродавати вино сорту "Ізабелла" до закінчення терміну його придатності.  Ви знаєте, що завдяки останнім змінам, завдяки аграрному комітету, власне, у нас зараз термін вина визначається виключно його станом. Тобто воно може реалізуватися безкінечно, якщо в нього немає видимого осаду. Тобто після 2028 року можна буде реалізовувати вже вироблене вино, а також можна буде з Ізабелли виготовляти або сік, або вино  ароматизоване. З цим все.

Переходимо до наступної нашої великої віхи – це кріплені вина і можливі додавання до них або спирту етилового, або спирту виноградного. Чому у Європі не дозволяється додавання спирту етилового до вина? Тому що Європа цінує цей продукт і вважає, що вином може називатися тільки те, що походить з винограду. Тому, власне, і використовується тільки спирт виноградний.

Якщо ми говоримо про те, яку шкоду це нанесе українським виробникам, перш за все я можу навести зараз посилання чи ми, в принципі, можемо вивести навіть на екран. На технічній інструкції з виробництва вин кріплених, там, де видно, що починаючи з 2021 року, вже, очевидно, розуміючи європейську перспективу України, ті виробники, які виготовляють вина кріплені, обов'язково зазначають в своїх технічних інструкціях, що вони виготовляються в тому числі з додаванням спирту виноградного. Тобто виробники вже зробили перший крок для того, щоб перейти до вина виключно з винограду.

Крім того, якщо ми говоримо про вартісні втрати, я скористалася самим простим, доступним кожному способом, загуглила, скільки коштує спирт виноградний порівняно із спиртом етиловим ректифікованим. Я перепрошую, там в каністрах було, я так і буду як би озвучувати: 5-літрова каністра спирту виноградного коштує 750 гривень, 5-літрова каністра спирту вищої очистки "Пшенична сльоза" коштує 750 гривень, рівно стільки ж. Так, є спирт, який коштує дешевше, це відповідно спирт нижчої оцінки. Однак, найнижча ціна, яку ми знайшли, це було 690 гривень за 5 літрів. Можу знову ж таки це продемонструвати, в мене от свідок живий, який бачив це, власне, на екрані. Відтак, на наш погляд, говорити про те, що можливі додавання до вин кріплених тільки спирту виноградного понесе за собою великі збитки, наразі не є можливим, це не так.

І знову ж таки для тих, хто хоче продовжувати виробляти вино з додаванням спирту етилового ректифікованого, така можливість буде. Така можливість буде, якщо цей продукт буде називатися "Вино ароматизоване", так, власне, як цей продукт і називається в Європі.

Це ми проговорили трішки про види продукції, да, великі які згадувалися, тепер переходимо до того, що може або не може писатися на етикетці. Це питання, яке і пан Володимир зачіпав, і пані Наталія Благополучна зачіпала. Якою є класифікація вин в Європі? З технічної точки зору у мене немає жодних заперечень ні проти того, що говорила Наталія Благополучна, ні Володимир Кучеренко, ні пан Ігор Фріс. Да, така класифікація за якістю є. Але питання в тому, як вона накладається на закон.

В Європі на етикетці вина обов'язково має бути зазначена назва категорій, до якої відноситься цей продукт. Вона вважається офіційною назвою. Такі назви категорій у нас повністю введені в наш законопроект. Вино, вино ігристе, ігристе якісне (розумію, що не подобається слово, але поговоримо з цього приводу), напівігристе і так далі. Тобто така категорія має бути на етикетці і така категорія в законі у нас прописана.

Такі написи, як, наприклад, вино ігристе класичне за класичною технологією або вино молоде, наприклад, або петнат – вино, яке піддане первинній ферментації, це називається традиційні зазначення. У нас в законі є визначення терміну "традиційні зазначення" і передбачено, що Мінагрополітики має затвердити перелік таких традиційних зазначень.

Чому відсилається це на підзаконний нормативний правовий акт, чому це не робиться прямо в законі? Тому цей перелік є динамічно змінюваним. Наприклад, термін "петнат" був введений організацією ОIV, Міжнародна організація виноградарства і виноробства, тільки в 2019 році. Це 5 років навіть не пройшло. Зрозуміло, що зараз з'являється все більше і більше нових видів вин. Цей перелік традиційних зазначень буде поповнюватися.

Для того, щоб не переглядати кожен раз закон, ми і передбачаємо, що такий перелік традиційних зазначень буде викладено в підзаконному нормативно-правовому акті, який набагато простіше кожен раз переглядати відповідно до потреб галузі. А треба зазначити, що особливо і змінювати підзаконний нормативний акт не треба буде. Тому що законопроектом передбачено, що Міністерство аграрної політики має забезпечити переклади міжнародних кодексів організації ОIV, де всі ці визначення і всі процеси, які застосовані до вина, якраз і зазначається. Тобто автоматом можна буде використовувати все, що дозволено в OIV і не протирічить цьому закону.

Щодо вина безалкогольного, в нас якраз в законі ми врахували останні зміни, які в Європі набули чинності лише з 1 січня 22-го року, у нас в законі прописано і вимоги до деалкоголізації вина, і відповідно до того, яким є вино: безалкогольне, деалкоголізоване, частково деалкоголізоване. Тому говорити про те, що в нас чогось з визначень у законопроекті наразі не вистачає, на жаль – на щастя, не на жаль, перепрошую, на щастя, не можна. Все те, що прямо не прописано в законі, воно буде діяти на підставі нормативно-правових актів. Це саме стосується і позначень: брют, екстрабрют і так далі. Це також ті показники, які відносяться і в Європі, і в світі до традиційних зазначень.

Так, про рецину. Чому в нас з'являється в цьому законопроекті рецина? Бо їй там приділено рівно дві строчки, зазначено, що це таке, що це вино з Греції з додаванням алепської сосни. Тому мені завжди дивно, чому це викликає стільки спорів. Але чому воно з'являється? Тому що цей закон розповсюджується не лише на продукцію українського виробництва. Цей закон розповсюджується на імпортовану продукцію. Рецина – це вино з Греції, воно відтак може завозитися в Україну. І для того, щоб зрозуміти, чи можна її використовувати, чи ні і в якій якості, і зазначає це коротке посилання на рецину.

Це глобально, по суті взагалі нічого не змінює. Ми говоримо про те, що і так відомо: в нас рецина грецька в списку захищених в Україні географічних зазначень, починаючи з 1 січня 2017 року. Тобто те, що вона існує, всі вже і так знають і кожен може в цьому пересвідчитися, що це грецьке вино, зайшовши в перелік географічних зазначень, які застосовуються в Україні.

Щодо окремих вин, єдине, що я, по-моєму, ще забула прокоментувати, це прокоментувати кагор. Щодо кагорів, кагор у нас зазначений в Додатку до глави 9 Угоди про асоціацію, там, де зазначено, що для продукції, яка виробляється в Україні, яка відповідає вимогам до міцності, прописаними у цьому додатку, кагор може застосовуватися. Відтак до того часу, поки ми є членом, ми ж підписантом Угоди про асоціацію, поки ми не вступили в Європейський Союз, кагор виробляти можна. Не буду вдаватись в історичні факти, що насправді церковним вином далеко, ну,  ніколи насправді не був кагор , але це вже така далека історія, думаю, що в нас ще є багато зараз  питань для обговорення.

Щодо терміну "ігристе вино", "ігристе якісне". Дивіться, ми маємо запровадити європейську класифікацію. Вино називається sparting quality wine. Quality – це якість. Да, це переклад, Чи можемо ми пошукати інший аналог? Да, я впевнена, що можемо, але він так чи інакше буде пов’язаний зі словом "якість". Ну замінимо ми його на вино ігристе підвищеної якості, все одно те саме посилання на якість буде. Знову ж таки, в чому тут проблема, мені здається, її особливої немає, тому що це те, що пишеться на вині. Людина, яка  хоче купити просто вино ігристе, вона буде його купувати. Людина, яка купила вино ігристе якісне, буде насолоджуватись ним.

Далі переходимо до включення терміну "малий виробник". Значить, у нас насправді законопроект даний стосується саме виробництва вина, тобто ми тут регулюємо лише те, що стосується процесу виробництва і реалізації. Всі процеси фіскальні, одержання ліцензії, хто скільки платить і так далі, як і є наразі, залишається в законі, який ми всі знаємо як 481-й про державне регулювання і обігу спирту етилового і так далі. В ньому є визначення "малий виробник".

Тому в даному законопроекті наразі сказано, що терміни, які не визначені цим законом, вживаються в термінології закону 481-го. Інакше кажучи, тут великої проблеми немає, малий виробник,  і так буде зрозуміло, яке визначення вживати. Для того, щоб це підкреслити, що ми можемо зробити, ми можемо прямо окремо  прописати, що термін "малий виробник" вживається в значенні 481-го закону. Так буде нормально, бо якщо ми просто продублюємо це, Олександр Георгійович, я думаю, це підтвердить, буде порушенням нормопроектувальної техніки, ми не можемо дублювати, от просто дублювати одне і те саме визначення в двох законах, але таку пряму відсилку зробити можна.

Щодо зонування.  Щодо того, що наразі в нас немає зонування і воно не має під собою наукового підґрунтя.  Насправді зонування має наукове підґрунтя на європейському рівні  і на світовому рівні, зони виноробства визначаються за так званим індексом Вінклера і індексом Хугліна. Це сума температур поділена на певне значення. Не будемо вдаватися, тобто це технічний показник. Якщо певний індекс Вінклера застосовний до певної території, - це зона, наприклад, А. Якщо інший, то це зона В і так далі. Наразі законопроект передбачає, що в Україні мають бути запроваджені зони виноробства, які відповідають таким зонам, визначеним за індексом Вінклера. Чи можемо ми їх визначити? Звісно, тому що є цей розроблений індекс і є у нас температура, за якими метеослужба спостерігає протягом всього часу існування країни. Тобто ми це зробити можемо, зони таким чином у нас будуть широкими, у нас більше не буде того, що є наразі, що в нас вино може вироблятися лише, наприклад, на півдні і не може вироблятися на Львівщині. Ні. В тому-то і  прелесть цих зон, що вони охоплюють всю територію України, просто залежно від суми температур це буде зона  А, В або С.

Що стосується фактично цього зонування. Перелік таких зон має затвердити Мінагрополітики і наразі Європейський Союз уже надає технічну допомогу в розробці проектів зонування. Наразі вже повністю оброблена Миколаївська область, повністю оброблена Одеська область. Знову ж таки пані Ковальова тут знає, тому що її фахівці перш за все до цього долучені. В процесі обробки Херсонська область, незважаючи на те, що частково там ідуть бойові дії, і надалі буде Закарпаття як область, як сказати, в якій також зараз багато виробників.

 

_______________. В цей рік заплановано Вінницька і Запорізька.

 

_______________. Да, пан Ігор мені допомагає. Тобто Європейський Союз вже здійснює технічну і фінансову допомогу в розробці цього зонування, Міністерство аграрної політики цей проект повністю супроводжує і відтак у нас зони будуть, коли цей закон набере законної сили. Якщо є ще щось забула саме з технічних питань...  Про фінансування сказала, зони, вартість, ніби все.

Хочу ще раз зазначити як проходить взагалі прийняття євроінтеграційного законодавства? Проект розробляється центральним органом виконавчої влади, в даному випадку Мінагрополітики, Мінагрополітики завжди проводить найширше обговорення з цього приводу, там інколи на обговореннях по  80 людей, я знову ж таки живий свідок. Після цього, якщо цей законопроект  євроінтеграційний, він надходить до такого проекту, як наприклад, IPRSA – проект технічної допомоги, на євроінтеграційну експертизу. Ми його перевіряємо, робимо compliance checks з європейськими нормами. Така сама була доля законопроекту 9139 ще до того, як він став 9139. Він надійшов до нашого проекту, ми його перевірили із залученням національних експертів, із залученням обов'язково європейських експертів і прийшли до висновку, що цей проект відповідає нормам європейського законодавства.

Тепер головна задача не розгубити по дорозі той великий масив роботи, який був вже зроблений і Мінагрополітики, і,   безперечно, депутатами при прийнятті в першому читанні.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже. Багато ви сказали, але, в принципі, практично на всі питання, які ми сьогодні обговорювали, дали свою позицію. За це дякую.

Я до слова запрошую Володимира Печка, директора громадської спілки "Укрсадвинпром".

 

ПЕЧКО В.С. Доброго здоров'я, шановні колеги. Дякую за запрошення, за організацію цього заходу.

Від себе хотілося би сказати пару слів про... Говорили дещо про погане, про такі погані, скажімо, ініціативи, які в цьому законопроекті. І дякую за те, що Юлія відповіла на багато цих питань, які були суперечливі. Але хотілося би сказати про добре. Про добре є те, що Міністерство аграрної політики, скажімо, активно і системно працює в своїй роботі і в інтеграції українського законодавства до норм Європейського Союзу. Ми намагалися максимально долучити до роботи над цим законопроектом підприємства і середні, і малі, і потужні виноробні підприємства. І намагалися також долучити і наукові освітні установи. І всі, хто хотів висловитися і подати свої зауваження, у них також можливості ці були.

Я би хотів сказати про хороше. У нас, коли в 21-му році в меморандумі було підписано з ключовими асоціаціями, Міністерство аграрної політики підтримало ініціативу проходження України в OIV, про створення виноградарського реєстру і реєстрація виноградників від 15 соток, про створення лабораторії, яка буде проводити відповідні аналізи, про розширення виноградарських зон, про створення бренду вина "Вина України", також про норми законодавства, щоб ті норми, які є в Україні, щоб вони інтегрувалися в норми європейського законодавства. І про цей законопроект є відповідні висновки, що він є євроінтеграційним.

Головним чинником для мене як для голови асоціації принципово було те, щоб цей законопроект не заважав розвиватися виноградарсько-виноробній галузі. На сьогоднішній момент у нас в Україні створюються щоденно нові виноробні підприємства. За останніх 4 роки кількість цих виноробних підприємств – 49 підприємств. І це більш як на 50 відсотків збільшилася кількість нових суб'єктів господарювання, нових юридичних осіб, які будуть сплачувати податки, створювати робочі місця. За останні 9 місяців, на 1.01 було створено 37, на 1.04.23 року – 37, на 1.01 – 49 – це нові  створені підприємства. Тобто за останні 9 місяців збільшилася кількість на 12 підприємств і вони будуть постійно збільшуватися.

Я також намагався долучити до цього і малі підприємства, я сподіваюся, що вони виступлять. І там є Світлана Цибак, яка є головою Асоціації крафтових виноробів, я думаю, що вона також підтримає і скаже декілька слів від своїх членів.

Але в цілому хочу сказати, що цей законопроект треба приймати. Необхідні зауваження були надіслані, сподіваюся, що їх врахують, ті, які дійсно необхідно врахувати, які не суперечать нормам європейського законодавства.

Дякую, Олександре, за можливість виступити. І всім гарного дня, мирного неба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Володимире.

Я надаю слово Світлані Цибак – голова Асоціації крафтових виноробів. Будь ласка. І я думаю, що ви як і представниця Бейкуша, і як голова асоціації. Будь ласка.

 

ЦИБАК С. Добрий день! Дякую. Всіх вітаю! І дуже дякую за можливість сказати декілька слів.

Я не буду повторюватися, все вже вищезазначене, більшість я  підтримую, з більшістю погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, з чим не погоджуєтеся. Буде краще.

 

ЦИБАК С. З чим я не погоджуюся, це вже проговорили, не хочу повторюватися.

Я, по-перше, дуже вдячна за те, що наразі вже є можливість створити, і є не можливість, а вже є робота над тим, щоб створювалися реєстри, це дуже важливо. Ми теж давно підтримували цю ініціативу і наразі вже працюємо в принципі так тихенько, ми це не оголошуємо, але наразі вже зібрано майже по всіх регіонах України виноградні насадження з кількістю гектарів, то ми хочемо проявити ініціативу в нашій асоціації і увійти в робочу групу по створенню реєстрів саме виноградних насаджень і сортів винограду, тому що для нас це є важливим – на сьогоднішній день в реєстрі є дуже мало сортів винограду, які дозволені до вирощування, до виробництва вина. Це є одним із головних.

З приводу того, що Законом 9030, який було прийнято нещодавно, дякую всім, хто над ним працював, дійсно, з'явилося з того часу вже мінімум 5 виноробних виробництв, які отримали ліцензію за спрощеною системою малих виробництв, перш за все, це породжує конкретність на ринку, що є дуже важливим.

Я не хочу зараз говорити нічого поганого про нашу виноробну галузь, але ми дійсно є не конкурентоспроможними на ринку Європейського Союзу, тому я би тут так сильно не переживала з того приводу, що ми вносимо деякі зміни цим законом: перше за все, це дійсно якість, це відсутність конкуренції і це ціноутворення наших виробників. З цим ми працюємо з точки зору асоціації, тому хочемо розібратися, чому ціноутворення наших, особливо малих виробників, а також великих є таким не відповідним до реальності. Тобто на ринках Європейського Союзу і на інших ринках ми не є конкурентоспроможними з іншими країнами абсолютно. Тому нам ще дуже довго і багато працювати над тим, щоб ми могли заповнювати нашим вином полиці магазинів Європейського Союзу, США і Британії і так далі, і тому подібне. Кажу вам це як і виробник, і представник тих виноробів, які на сьогодні експортують, тому що ми з ними багато працюємо, допомагаємо їм з цим питанням.

Щодо законопроекту, який ми зараз обговорюємо, у мене є коментар з приводу штрафів, які прописані в цьому законопроекті. Тобто малий виробник, який на сьогоднішній день тільки з'являється або нещодавно з'явився, ми маємо розуміти, що обсяги його прибутку, навіть не прибутку, а загального обороту на рік можуть становити до 4 мільйонів гривень, 5 мільйонів гривень, навіть такі більш середні виробники, це може бути 10 мільйонів гривень. Мало хто вже виходить за поріг 15-20. Тобто це досить нормально так треба років попрацювати, видобувати свою фінансову історію, щоб розуміти, що ти можеш такі прибутки отримувати.

На сьогоднішній день прописані норми 30, 50 мінімальних заробітних плат. Це буде катастрофічно і критично неможливо і непідйомно для малих виробників. Таким чином ми вбиваємо можливість і бажання наших виробників виходити на офіційний ринок. Що саме я маю на увазі? Це легалізуватися. Вже на сьогоднішній день був такий порив емоцій і бажань отримувати ліцензії на Закарпатті. Ми знаємо, що Закарпатський регіон – це один із найбільших виноробних регіонів України і найважливіших. Там є дуже багато малих виробників, які досі знаходяться в тіні, і дуже багато питань з того приводу, чи є і чи варто їм легалізувати свій бізнес. І от емоції були, бажання було.  Зараз потихеньку я вже отримую звіт і інформацію, що починають відмовлятися від того, щоб іти офіційним шляхом. Це й інші штрафи, не тільки прописані в цьому законопроекті, і також трошки дійсно ще існує зарегульованість системи і проблемність.

В принципі, у мене все. Це для нас є найважливішим таким питанням, яке б ми хотіли порушити. Тому що це буде для нас неможливо. Навіть для такого виробника, як Бейкуш, який на сьогоднішній день, я не хочу оголошувати там наш загальний оборот, але він не сягає тієї цифри, яка б могла б нам дозволити сплачувати такі великі штрафи. Порушення в любому випадку будуть, тим більше, коли це ми інтегруємося в Європейський Союз і це законодавство буде інтегроване. Ми абсолютно повністю підтримуємо інтеграцію України в Європейський Союз і нашої виноробної галузі в тому числі.

І ще хотіла одне питання порушити також щодо малих виробників. Є визначення, що таке малі виробники, вони регулюється законом. І податкова… І є визначення, що можуть виробляти малі виробники. Там вина плодово-ягідні, вина виноградні, медові. Чомусь податкова досі трактує, що ігристі вина – це не є вина виноградні. І малому виробнику на сьогоднішній день заборонено виробляти вина ігристі. Це абсолютно є офіційні відповіді від податкової. Це все як би вже багато разів порушувалось це питання.

Чому така дискримінація малого виробника, незрозуміло. Ми всі знаємо, що зараз малі виробники виробляють абсолютно дуже багато петнатів в першу чергу. Це є одним з найголовніших продуктів на ринку на  сьогоднішній день, який дійсно є трендовим не тільки в Україні. Наприклад, ми маємо дуже багато запитів з наших експортів ринку щодо петнату, тому що це є трендовим напоєм і в США, і в Британії. В Європейському Союзі трошки менше, але Європейський Союз – це перш  за все  не наш ринок. Наш ринок – це трошки далі, це Британія, це Нордичні країни, це США, ми маємо орієнтуватися на їх тренди в тому числі. 

Петнат – це тренд, виноробний напій, який там дуже котується високо, і ми є тими виробниками, хто його дійсно якісно і гарно виробляє. Він підпадає під категорію ігристих вин, тому якщо б зараз хоча б, ми вносимо підзаконними актами поняття як петнат, але хоча б якщо зараз би малим виробникам дозволили і трактували правильно закон, що ігристі вина – це  є виноградні вина в тому числі, то ми могли би мати можливість хоча б виробляти петнат на сьогоднішній день. І це також породжує конкурентність на ринку.

Це все, що, в принципі, я хотіла сказати щодо малих виробників на сьогоднішній день. Далі ми працюємо в робочій групі і що нас не влаштовує, ми завжди говоримо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Світлано.     

А в нас є ще декілька представників виноробів в залі. Андрій Стрілець, будь ласка, з вас почнемо, і потім Марина Ревкова.

 

СТРІЛЕЦЬ А. …(Не чути)  В першу чергу …(Не чути), зараз зовсім нема…

 

_______________. Мікрофон.

 

СТРІЛЕЦЬ А. …(Не чути) зараз зовсім нема, не можемо зайти туди зовсім. Там 300 гектарів виноградників теж заміновано, всі знають, що відбувається. Ми получили зараз останні там фотографії літа, як там все пролітало, там каби, фаби, там все, там нічого нема, там тяжко. Але на коліна нас не поставлять. Тому зараз ми там виробляємо у наших партнерів під Ізмаїлом вино Dnipro Hills.

Я скажу так, що так як винороб, так як Інкерманом я командував колись, був генеральним директором, я скажу так. Реєстр виноградників – це важливо, я повністю підтримую і все зроблю для того, щоб зробити. Я повністю підтримую, що класифікація вин повинна бути. Підтримую те, що ціноутворення і якість – це головне. Тому що без якості нам у світовому ринку, не тільки в ЄС, а у світовому ринку нічого там не треба. Ну, що ти будеш шмурдяк там продавати, я прошу за таке слово, не може бути такого. Я повністю це підтримую, тому що…

Ціноутворення, да, це ціни, це залежить від самого виробника,  по якій ціні продавати і як розкручувати свій бренд. Але нам треба правила. Я був там в Америці, був в Чилі, був ще у інших світових країнах, державах, якщо ми не зробимо класифікацію і не зробимо… не підтримаємо якісь закони, я маю на увазі європейські, ми нічого… не проб'ємося на світовий ринок.

Я хочу сказати ще, що треба, обов'язково треба перехідний період для таких, як економіка… саджали там Ізабеллу, саджали там кагор, там кріплені вина, це треба відстоювати, але перехідний період повинен бути. Тому що люди вклали гроші і це потрібно. Я підтримую, щоб ми законопроект вводили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марина Ревкова, будь ласка. Мікрофон.

 

РЕВКОВА М. Буду перший раз говорити не як кращий сомельє України, а як представник малої виноробні.

Перше, що хочу сказати, це я повністю згідна зі Світланою, те, що ми наразі не є конкурентоспроможною країною на європейському ринку. І як   людина, яка прожила в Європі, в різних європейських країнах, я вам скажу, що нам потрібно перш за все привчити до українських вин українських споживачів. І щоб етикетка, і класифікація, і про все це, що ми сьогодні обговорювали, я дуже вдячна пані Юлії за те, що дуже ґрунтовно і змістовно пояснила, що взагалі відбувається в проекті закону. І хочу сказати, що якщо український споживач буде пити стільки ж власного вина, як це робить французький споживач і португальський, і будь-який інший зі своїм вином своєї країні, то нам буде набагато простіше представляти і пояснювати свої ж вина десь за кордоном і продавати, власне, так само.

Друге. Як представник малої виноробні я скажу, що проблема знову ж таки з реєстром виноградних сортів. Тобто якщо ми хочемо привезти якийсь, на мою думку, хороший сорт винограду, якому підходить повністю теруар, де ми знаходимось, клімат, ґрунт і так далі, то з цим є проблема.

Третє. Вдосконалити 93-й Закон і зробити… вирішити нарешті цю проблему з ігристими винами. Тому що є дуже багато виробників, які це із задоволенням робили, так само, як і ми,  і з цим наразі є проблема. Наразі це дуже-дуже складно.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка.

 

_______________. Щодо ігристих вин, податкової і малих виробників. Там є в перехідних положеннях така поправка комітетська, да, здається, вона прописана, то ми в курсі і це питання буде вирішено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я також.. Руку тягне Бальжирова Людмила. Будь ласка, вам слово.

Бальжирова Людмила, ви нас чуєте?

 

БАЛЬЖИРОВА Л. Чую. Ви мене чуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми вас чуємо.

Будь ласка.

 

БАЛЬЖИРОВА Л. Мирного неба всім.  Шановні колеги, я вам дуже дякую за те, що ви мені дали слово. Я зупинюсь тільки на одному питанню, на одному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас не бачимо. Можна відео включити?

 

БАЛЬЖИРОВА Л. Ні. Якщо можна, я не буду, тому що я вдома і не дуже добре себе почуваю.

Дозвольте мені висловити прохання чи там зауваження до такої технологічної операції, як купажування. Це визначення терміну "купажування" у Європейському Союзі і у нас в Україні воно дуже й дуже відрізняється. Термін "купажування" у нас існує уже дуже багато років і цю технологічну операцію виробники робили рожеві вина і напівсухі, і напівсолодкі вина.  На сьогодні цей проект закону забороняє ці технологічні операції, нам робити рожеві вина, напівсухі, напівсолодкі, які є, до речі, дуже затребувані на ринку. Виходить так, що наш споживач дуже любить напівсолодкі, напівсухі вина як рожеві, так і білі, так і червоні.

Коли працювала наша робоча група, ми для того, щоб не порушувати, скажімо так, європейське законодавство, самі додавали такий термін, як приготування, як альтернативний термін "технологічні операції купажування". Але я його в законопроекті цього не бачу. Я розумію, що цей законопроект євроінтеграційний, він має відповідати вимогам європейського законодавства. Але мені здається, якщо ми внесемо в цей закон такий термін, як приготування, дозволимо нашим виробникам робити рожеві вина і напівсухі, напівсолодкі це шляхом... рожеві вина шляхом змішування білих і червоних вин, а солодкі, напівсухі... а напівсухі, напівсолодкі вина шляхом додавання туди виноградної сировини, це не порушить діюче законодавство європейське, але підтримає наших виробників. А ми можемо це зазначити, що ця операція приготування може бути тільки для внутрішнього ринку. Таке прохання.

Тому що у нас ця операція купажування і купажовані вина у нас існує дуже-дуже давно уже, я скажу, не десятки років, а, напевно, вже і сотні років. Тому для наших виробників, які виготовляють напівсухі, напівсолодкі і рожеві вина, це дуже, скажімо, буде погано, буде дуже затратно виготовляти вина, враховуючи зараз складний стан підприємств, тими класними методами, які енергоємні і потребують трошки іншого вкладання грошей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Людмило.

 

БАЛЬЖИРОВА Л. Тому я дуже прошу додати до цього законопроекту термін "приготування", яким дозволити виготовлення рожевих вин шляхом змішування білих і червоних вин, а напівсухих і напівсолодких вин – шляхом додавання виноградної сировини.

 Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Людмило.

Я надаю слово Ігорю Віштаку – представнику Міністерства агарної політики, керівнику департаменту. Будь ласка. Я так розумію , що ви так вже фінішуєте, скажімо так, всі висказування, які були і від виробників, і від асоціацій, якісь певні підсумки сьогоднішньої зустрічі.

 

ВІШТАК І.А.  Так, звичайно. Доброго дня усім присутнім! Перш за все хочу подякувати і аграрному комітету за таку ініціативу, і за небайдужість усіх наших асоціацій і громадськості. Але я підтримую позицію, яка звучала від більшості, що законопроект, який ми сьогодні обговорюємо, в першу чергу він євроінтеграційний і ті цінності, які вкладали у цей законопроект, ми не повинні  правками розгубити. Тому що практика по 6010 у нас уже була, коли ми обговорювали фактично євроінтеграційні цінності, але знівелювали їх і мусили переписувати повністю законопроект.

Дійсно була проведена велика робота міністерством, в тому числі щодо обговорення з нашими галузевими експертами і громадськими організаціями. І спільно було організовано декілька поїздок, починаючи з Молдови, Грузії, Вірменії, Франції, Іспанії, де ми  переймали досвід і вивчали законодавство цих країн, і зокрема як пострадянські країни переходили до європейських стандартів і враховували європейські acquis у своєму законодавстві, яким чином відбувається наразі перехід, про ті перехідні положення, про які ми теж сьогодні говоримо.

Щодо, хочу відразу дати відповідь щодо купажування. Буквально нещодавно ми обговорювали це питання на робочій групі і я зв'язувався із своїми колегами у Франції, щоб вони надали роз'яснення. І французи нам чітко сказали, що такого розуміння, як змішування білого і червоного вина у них в практиці немає і вони це не роблять, а тільки регулюють термін відбору мезги, і таким чином регулюють, будемо казати, колір рожевого вина. Тому я вважаю, що нам не потрібно це змінювати у нашому законодавстві. Якраз в нашому проекті закону це і передбачено, як це відбувається у Європі.

Хочу також підтримати щодо зменшення штрафів і пояснити, чому так відбулося. Фактично ця норма була перенесена із законопроекту 6010, яка в свою чергу бралася по аналогії із штрафними санкціями, які є у харчовій промисловості. Але враховуючи, що наша галузь виноробна дійсно перебуває у непростих реаліях і ми спостерігаємо спад виробництва, спад площ виноградників, тому Міністерство аграрної політики не заперечує щодо внесення змін у законопроекті і зменшення штрафних санкцій як мінімум на період встановлення галузі.

Ну також те, що пані Світлана сказала, щодо спрощення ліцензування. Ми підтримали законопроект 9030, і якщо є потреба у доопрацюванні, в тому числі за рахунок даного законопроекту, щоб, дійсно, податкова не мала можливості прискіпуватися при наданні ліцензії малим виноробам, ми теж це підтримуємо. Тому що ми бачимо результати, що уже із тіні виходить малий виноробний бізнес, вони отримують ліцензії і мають бути, дійсно, конкурентоспроможними на ринку. Вони на це мають право, і ми їх в цьому цілком підтримуємо.

Також ми сьогодні ще не говорили про "Перехідні та прикінцеві положення".  Хочу сказати, звідки ці правки взялися, тому що останнім часом на трьох робочих групах в міністерстві обговорювалося питання змін у законодавстві, які буквально за останній рік відбулися у законодавстві щодо насінництва і розсадництва. І якраз на робочій групі з виноградарства і виноробства та на робочій групі із садівництва та розсадництва, а також на робочій групі із насінництва, ми обговорювали ряд проблемних питань, які у нас є у наших галузях. І тому ці правки були направлені до комітету, зокрема в "Перехідні положення" пропонується у статті 13 Закону "Про охорону прав на сорти рослин" добавити, що… доповнити новим реченням такого змісту: "Запропонована назва сорту не може бути ухвалена протягом строку, передбаченого частиною десятою цієї статті".

Розшифрую, щоб всім стало зрозуміло. Уже буквально декілька місяців ми почали спрощену реєстрацію сортів рослин, які є у реєстрах американських і європейських. І в нас виникла суперечність у законодавчих нормах. Зокрема, в статті 12 у нас передбачено, що назва сорту ухвалюється протягом 20 днів, але стаття 13 передбачає, що 3 місяці може подаватися заперечення. Тобто ми не можемо виконати норму: в місячний термін зареєструвати той сорт, який вже є в європейських реєстрах.

Тому і була запропонована саме ця правка, щоб ми в місячний термін тільки те, що стосується сортів, які вже зареєстровані у Сполучених Штатах і в Європейському Союзі, щоб ми могли їх автоматично реєструвати, загалом у цьому зацікавлені.

Наступна правка – це додати статтю 19 прим.1, якою передбачити таке поняття як, удосконалити поняття підтримувач сорту і визнати фактично у нашому законодавстві на рівні закону поняття, як підтримувач сорту для суспільного надбання. Тобто фактично це ті сорти, на яких закінчився термін інтелектуальної власності, і ми їх визнаємо. І підтримувачами в Україні таких сортів теж автоматично можуть реєструватися усі бажаючі. І це дасть можливість при селекції використовувати в тому числі для покращення і ті автентичні сорти, які використовуються у нас там для запилення і так далі, щоб вони були офіційно зареєстровані у нашому реєстрі.

Наступне питання не менш важливе, це те, що Україна є членом УПОВ  і, на превеликий жаль, останні роки в зв'язку зі складною фінансовою ситуацією кошти Міністерства аграрної політики для оплати членських внесків не виділяються з державного бюджету. Але статутом Українського інституту експертизи сортів  рослин передбачається, що такі кошти можуть виділятися саме для сплати  членських внесків України із тих платежів, які платять зокрема суб'єкти при реєстрації сортів.

Тобто кошти є, але ми маємо в законі прописати, що уповноважуємо саме із цього спецрахунку проплачувати такі внески від імені України, що це необов'язково має бути прямо окрема стрічка у державному бюджеті, як це є зараз. Тому це технічне питання, для того, щоб нас не виключили  із УПОВ, тому що ми користуємося. Навіть те, що зараз іде автоматична реєстрація сортів Європейського Союзу, то якраз ми підтвердження отримуємо  від реєстру УПОВ. Якщо нас відключать від реєстру УПОВ, ми не зможемо проводити таку реєстрацію. А у нас уже є два попередження: в минулому році і вже на початку цього року знову є звернення УПОВ, що ми маємо розрахуватися за 2 роки. Тому що ми вже 2 роки не платимо, вже треба за 2024-й платити, за третій рік. Ці кошти є передбачені, але необхідна така правка в нашому законі.

І наступне. Це 61 стаття передбачає, що ті свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин, які фактично визнавали підтримувачів по попередньому законодавству, якщо ми вносимо уже правку, про яку я сказав, у 19 статтю прим. 1, то ми визнаємо, що ті свідоцтва, вони залишаються чинними і будуть визначати як підтримувачі фактично.

Ось це б я хотів, щоб в прикінцевих положеннях обов’язково врахували, тому що це нагальні потреби галузі і не тільки виноградної галузі, а і садівничої галузі, і в цілому галузі насінництва і розсадництва, яка теж має відношення і до даного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перехідні положення це, мабуть, буде саме, ми більше всього будемо  зупинятись саме на перехідних положеннях, тому що, в принципі, фактично все, що я тут почув, багато хто згоден на те, що, ну я думаю, що всі згодні, що ми повинні іти в Євросоюз і є певні наші теж зобов’язання, але для того, щоб все ж таки полегшити життя нашим виробникам, для того щоб не руйнувати якісь їх бачення на наступні роки, то ми повинні передбачити цей  перехідний  період і між собою домовитись, який він саме повинен бути,  для того  щоб і цей законопроект пройшов як виконаний і для того, щоб ми дали можливість працювати по тим спірним питанням, які ми сьогодні обговорювали, бо, в принципі, їх не так багато, я так почув, але все ж таки десь з десяток, може менше, але до десяти таких спірних питань плюс зауваження виробників, теж які ми повинні   між собою проговорити.

Ігор Марчук хотів ще слово взяти для того, щоб підсумувати, як-то говорять. Будь ласка, Ігор Петрович, будь ласка.

 

МАРЧУК І.П. Дякую, Олександр Васильович.

Да, дійсно, надзвичайно приємно бари участь в настільки конструктивних і професійних дискусіях. Є певні питання, але, я думаю, що ми спільно знайдемо консенсус. Навіть така велика мета як рух до європейської спільноти, на мій погляд, як представника економічного комітету, не має деструктивно впливати на розвиток українського бізнесу, адже саме розвиток нашої української економіки в будь-якому випадку має слугувати пріоритетом для нас як для державотворців, законотворців.

Хочу зреагувати на абсолютно професійний коментар пані Юлії і на вашу пропозицію щодо можливості прямої відсилки на визначення малого виробника виноробної продукції в Законі 9139. І мене і, я думаю, малих виноробів це абсолютно влаштовує. Стосовно рівня і обсягів штрафних санкцій, які передбачені в проекті цього закону, я думаю, що тут у нас буде дискусія і  ми надамо свої пропозиції, адже в законі, про який ми вже згадували сьогодні, 9030,  який зараз 3303, передбачені певні пільгові умови щодо штрафних санкцій для малих виробників виноробної продукції.

Тому ще раз дуже дякую за розмову, дискусію. Ну і з задоволенням будемо працювати далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Петрович. Нам ще з вами треба буде обговорити і допомогти нашим виноробам стосовно ціноутворення. Це не наш комітет і не ваш комітет, це комітет нашого колеги, але це дуже важливе питання для того, щоб ми дійсно допомогли нашим виноробам, щоб вони змогли виходити на міжнародні ринки з більш, скажімо так, конкурентною ціною, тому що зараз це дійсно заважає.

Я всім дуже дякую за ваш час. Ми сьогодні працювали фактично дві години і багато що проговорили. В принципі, деякі речі ми повторюємо вже декілька разів, деякі речі вже ми змогли конструктивно відпрацювати, тобто я тут не бачу вже якихось суттєвих зауважень від асоціацій і від виробників, але ще є вже окреслені моменти, ми всі їх записали, проговоримо. Тут дуже важливо знайти оцей баланс і грань між Регламентом Європейського Союзу і тим, щоб ми не заважали нашим виробникам рухатися вперед. Тобто ті, які не мають зараз коштів, ті в кого є зараз дійсно проблеми і з виноградом, і з самим виноробством, тут є представник теж, нам про це розповів, тут треба підтримка. І саме в цьому, якщо ми йдемо в Європу і будемо ці норми підтримувати європейські, нам треба теж для себе розуміти, яка буде підтримка саме нашим виноробам. Це дуже важливо. Тому що якщо так робиться, то повинен бути зворотний зв'язок.

Я думаю, що на такому діалозі ми і побудуємо нашу наступну зустріч. Ми звузимо все, що проговорили, ми звузимо до невеликої кількості питань, попередньо, може, будемо їх проговорювати в робочих групах, щоб не такою  обширною групою, потім ще звузимо і будемо готові вже виносити на комітет. Я думаю, що підемо таким шляхом. І з нашими колегами будемо це проговорювати, які теж піклуються про, скажемо, як Степан Миколайович сказав, на окрузі є винороби, у мене в Миколаївській області також є винороби і Бейкуш – це один з представників, я також був на підприємстві, бачив їх виробництво. Тому ми завжди готові підтримувати, це наша основна мета нашого комітету.

 

_______________. Там з Миколаївщини ще Ольвія руку тримає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ми вже закінчили, давайте...

 

_______________. Олександр Васильович, особливо в Писарівці був спиртзавод, який зараз уже не працює, він ліквідований. Це ті, хто займались очищенням  спирту виноградного. Якщо Європейський Союз надасть підтримку галузі саме в цьому питанні, наразі немає такого підприємства, яке би очищувало спирт виноградного походження. Це інше, те, що спирт просто ...(Не чути), це ж не значить, що він уже годиться для кріплення вин. Це просто також питання для розуміння.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дуже дякую за коментар.

В принципі, сьогодні дуже конструктивно попрацювали.  Наступний раз обозначимо, наш секретаріат звузить питання до мінімуму, які нам треба буде ще раз обговорити всім колективом. Дякую.