СТЕНОГРАМА

засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Впровадження вимог Європейського Союзу у галузі хмелярства. Законодавче забезпечення"

30 жовтня 2024 року

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, запрошені, всім доброго дня. Почнемо наш круглий стіл. Тема: "Впровадження вимог Європейського Союзу у галузі хмелярства. Законодавче забезпечення". В принципі, ми багато вже роботи зробили з вами. Зараз перед тим, як ми фактично будемо розглядати на комітеті сам законопроект, хотілсь би вже остаточно проговорити всі, скажімо, там по тексту всі моменти, і, можливо, якщо є зауваження, у нас ще  є час провести деякі зміни. В принципі, ми плануємо в цьому році винести цей законопроект вже в зал на голосування.

Пропрацювали ми його досить добре, на мій погляд, з урахуванням всіх євронорм, євродиректив. Робота була з фахівцями саме в цій галузі. І на сьогодні великих зауважень по тексту ми не побачили. Ще, правда, попереду в нас будуть ще експертизи від віце-прем'єр-міністра стосовно того, що євроінтеграційні, скажімо, норми всі враховані, а також Комітету по євроінтеграції Климпуш-Цинцадзе. Тобто в нас ще дві експертизи, але вони вже будуть після того, як законопроект фактично буде прийнятий.  Тому задля того, щоб у нас, скажімо, сам текст уже був узгоджений між всіма учасниками ринку, то я пропоную ще раз це проговорити.

Як ми будемо працювати. Давайте тоді, так як Тарас Миколайович зараз не може підключитися, то тоді Андрій Михайлович. Давайте, може, ми почнемо, скажімо так, з розгляду всіх аспектів. Можемо зразу переходити в дискусію, якщо є питання. Просто, щоб ми не затягували, краще дискутувати.

Тому, будь ласка, Андрій Михайлович, починайте.

 

КРАВЧЕНКО А.М. Доброго дня, шановний голово комітету. Доброго дня, депутати, присутні. Коротко розповім про історію даного законопроекту.

Кабінетом Міністрів України було у 2023 році внесено відповідно до плану законопроектної роботи відповідний законопроект. Законопроект був опрацьований з профільними асоціаціями, узгоджений в установленому порядку з Кабінетом Міністрів. Головна мета – це адаптація норм законодавства, що регламентує питання вирощування, переробки хмелю та хмелепродуктів, відповідно до вимог Європейського Союзу.

В той же час, відповідно до зауважень, що були надані профільними інституціями під час опрацювання цього законопроекту вже в стінах Верховної Ради, і за результатами виїзного засідання комітету у вересні минулого року, Міністерством аграрної політики відповідно до доручень і рекомендацій комітету було доопрацьовано даний законопроект. Було детально опрацьовано з профільною асоціацією кожен пункт даного законопроекту. Було опрацьовано даний законопроект з профільною інституцією Держпродспоживслужби на предмет її відповідності норм регламенту Європейського Союзу, та в цьому році було подано і зареєстровано даний законопроект.

Коротко представлю зміст даного законопроекту. В першу чергу, підкреслю, саме головне, що цей нормативно-правовий акт, законопроект, він євроінтеграційний відповідно до ряду регламентів Європейського Союзу. Тобто це по кожному регламенту було проведено детальний аналіз, я не буду повторювати або озвучувати регламент. І ті регламенти, відповідно до яких розроблений даний законопроект, ви бачите на першому слайді. Тобто цей законопроект, який підготовлений до першого читання, відповідає всім базовим нормам і регламенту Європейського Союзу.

Другий слайд, будь ласка. Сфера дій даного законопроекту. Він поширюється на товарні позиції: шишки хмелю, хмелепродукти та екстракти з хмелю. Даним законопроектом визначаються базові мінімальні маркетингові вимоги до хмелю та хмелепродуктів, порядок реєстрації хмелю, вимоги до сертифікаційних центрів, порядок визнання іноземних сертифікатів, а також порядок імпорту хмелю на територію України.

Хотів би відзначити по даній нормі, що детально реалізація, імплементація даних норм буде розроблена відповідно за результатами прийняття закону, відповідно підзаконними актами у вигляді норм Кабінету Міністрів, а також юстованих наказів Міністерства аграрної політики.

Хотів би окремо відзначити, що чітко відповідно до норм Європейського Союзу вищезазначених регламентів дія даного регламенту не поширюється на хміль, вирощений на земельних ділянках, що є у власності пивоварні;  хмелепродукти, перероблені за контрактом; а також ізомеризовані хмелепродукти. Це пряма норма регламентів Європейського Союзу, яка імплементована в дане законодавство, в проект закону.

Наступний слайд, будь ласка. Основні механізми закону, який готується до другого читання. В першу чергу, першим кроком після збору врожаю йде його декларування та маркування. Це дозволяє здійснювати контроль зібраних обсягів та забезпечити подальшу простежуваність при сертифікації хмелю. Кожна партія хмелю, яка надана на сертифікацію, буде супроводжуватись письмовою декларацією. Базові вимоги до письмової декларації відповідно до регламенту зазначені в проекті закону. Детально стосовно порядку видачі цієї декларації буде визначено підзаконними актами. Маркування хмелю також здійснюється під наглядом сертифікаційного центру, тобто представника сертифікаційного центру - уповноваженої особи. 

Наступний слайд, будь ласка. Ключовою нормою регламенту Європейського Союзу, відповідно і проекту закону, передбачено, що реалізація хмелю на території України здійснюється лише за наявності сертифікату хмелю або атестату відповідності. Далі буде розкрито деталі, відмінність сертифікату і атестату відповідності. Переробленню підлягає тільки хміль, який був попередньо сертифікований або щодо якого існує сертифікат еквівалентності, мається на увазі хміль, який ввезений на територію України.

Наступний слайд, будь ласка. Сертифікаційний центр повинен відповідати наступним вимогам. Це теж регламент Європейського Союзу, є чотири базових норми: юридична особа, мати акредитацію відповідно до стандартів, які зазначені в презентації; мати належну матеріально-технічну базу; і може підтвердити відповідний рівень компетентності персоналу у сфері сертифікації.

Наступний, будь ласка, слайд. Хміль може бути сертифікований як непідготовлений, пройшов лише попередню сушку та пакування, а також підготовлений, який пройшов остаточну сушку і пакування. На цьому слайді детально не буду ознайомлюватися.

Ключова норма (наступний, останній слайд, будь ласка): імпорт дозволяється лише щодо хмелю, який відповідає законодавству України та законодавству Європейського Союзу. Імпорт хмелю з Європейського Союзу здійснюється за сертифікатом, виданим компетентним органом Європейського Союзу, а імпорт хмелю з атестатом еквівалентності, виданим з третіх країн, відповідати нормам, які зазначені в регламенті Європейського Союзу. Тобто це пряма норма знову ж таки регламенту Європейського Союзу. Імпорт з третіх країн надходить лише за атестатом еквівалентності.

Хотів би окремо зазначити, що даний законопроект пройшов експертизу профільного комітету Верховної Ради. Є ряд зауважень, ряд пропозицій щодо його вдосконалення. Вони пов'язані з тим, що в процесі реєстрації і опрацювання регламенту відбулися зміни в актах Європейського Союзу. Вони не є суттєвими, ці зміни, вони не носять змістовного характеру, але до другого читання ми маємо врахувати ті пропозиції, які були надані профільним комітетом, з метою забезпечення повної відповідності регламенту, імплементації регламенту Європейського Союзу під час прийняття даного закону.

В мене все, коротко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Михайлович.

Я теж декілька тез, коротко поставлю в курс. За останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні дуже зменшуються: фактично з майже 7,4 тисячі гектарів до 300 гектарів. Тобто це майже в 19 разів зменшення площі вирощування хмелю. Цей обсяг площ забезпечує лише 20 відсотків потреби пивоварних компаній у хмелі, тобто фактично весь хміль імпортується.

Висока собівартість вирощування хмелепродукції - ми це бачили, коли були на своєму виїзному засіданні комітетському на Житомирщині, бачили, як це все робили, - і ми розуміємо, що низькі закупівельні ціни, вони позначаються на прибутковості всієї галузі хмелярства. Тому ще в Україні до реєстру сортів рослин занесено 11 сортів хмелю. Значна частина хмеленасаджень зайнята ароматичним сортами: фактично 84 відсотки площі. Така структура характерна для традиційних європейських країн, які вирощують ароматичну сировину в Чехії, Словенії, Німеччині. Тому  фактично за сортами ми гідно представлені, але все ж таки ми бачимо, що є якийсь дисбаланс.

Більше 90 відсотків вирощуваного хмелю використовують у процесі виробництва пива, тому залежність від пивоварної промисловості сьогодні на високому рівні, тобто вона значна для хмелярів. Великі пивоварні компанії - те, що ми неодноразово для себе слухали і розуміємо, - що велика кількість компаній з іноземним капіталом, які сьогодні домінують фактично в Україні (це фактично більше 70 відсотків), у своїх технологіях використовують імпортну хмелесировину.

Однак ми маємо сьогодні… і ми до цього це прагнули, і сьогодні хочемо все ж таки якогось балансу досягнути, для того щоб ми розуміли, чому наші пивовари не купують вітчизняний хміль. Може, є якісь якісні показники, чи ще щось, для того щоб... Так як, в принципі, наш Закон про хміль в основному, і для нас дуже важливо, щоб імпорту хмелю було менше, а вирощування збільшилось у майбутньому.

Сьогодні більшість, в принципі, використовують крафтових пивоварних компаній наш вітчизняний хміль. І ми бачимо, що на українському ринку не дуже активне є бажання вирощувати саме цю продукцію. Натомість якість вітчизняної хмелеробної продукції, як я вже і говорив, на мій погляд, він не поступається, і ми багато про це теж говорили, але все ж таки ми бачимо дисбаланс, який сьогодні є, з врахування регламентних завдань Європейського Союзу, по яким ми  фактично… Це євроінтеграційні закони, і ми повинні це розуміти. І ми в даному випадку його розглядаємо саме для того, щоб виконати ті європейські норми, по якості хмелю в тому числі.

Тому я бачу, що є таке невеличке непорозуміння між і виробниками хмелю, і між пивоварами. І тому сьогодні треба оці питання якось розкласти по полицях, і щоб ми могли зрозуміти, чому саме так.

Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається зі сторони крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах, і в  Україні також. Навіть попри зниження обсягів виробництва, певна частина хмелепродукції йде на експорт. Тому важливою передумовою забезпечення достатнього рівня конкурентоспроможності вітчизняної хмелепродукції є розширення її асортименту.

Я думаю, що треба там окреслити десь три питання.

Перше - це хміль як основний із інгредієнтів пива, вимоги до хмелю від українських пивоварів, показники якості, технічні та технологічні характеристики.

Друге питання,  які треба там проговорити, - це маркування хмелю в країнах Європейського Союзу, найкращі практики.

І третє - це пропозиції щодо можливих змін маркування пива у законопроекті, який ми, в принципі, сьогодні розглядаємо.

Тому я думаю, що ці питання, основні, які визивають дискусії, давайте на них більше звернемо увагу.

Я тоді, Тетяно Миколаївно, передаю слово вам. Будь ласка.

 

ХАЛІМОН Т.М. Добрий день всім учасникам.

Олександре Васильовичу, в контексті того, що ви сказали, я пропоную вислухати пивоварів, бо, як би, ми все, що бачимо, як виробники хмелю бачать це і  переробка це бачить, ми виклали в законі. Тепер є питання у пивоварів. Тому, мабуть, краще буде  послухати від пивоварів, від першої особи, які у них питання, і вже потім я сформулюю, як би, бачення хмелярів, від хмелярів. Моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ніхто не заперечує, може, так і краще було б.

В мене є список  тих, хто хотів би виступити. Якщо хтось не попав, будь ласка, тягніть руку, і так ми будемо… І, може, хтось там на Zoom теж.

Я тоді до слова запрошую Дениса Юрійовича Хренова, співголову комітетів сталого розвитку Американської торгівельної  палати в Україні, і також заступник Генерального директора AB InBev Efes  Україна. Будь ласка.

 

ХРЕНОВ Д.Ю.  Дякую. Дякую, шановні панове.

Ми ознайомилися, звісно, із цим законопроектом, і проводили вже декілька дискусій з цього питання. У нас загалом мало питань до цього законопроекту, однак є декілька дуже важливих питань, і  мої колеги потім доповнять. І стосовно багатьох з них я хотів би зосередитися  на тому, що мене непокоїть найбільше.

Найбільше мене непокоїть намагання наших шановних колег із хмелевої галузі нав'язати нам якісь свої стандарти щодо маркування, яких немає ніде в цивілізованому світі. Незважаючи на те, що законопроект вважається євроінтеграційним, він містить норми, які не відповідають практикам, які зараз існують в Європейському Союзі щодо маркування пива в частині зазначення хмелепродуктів на етикетці.

Чому так відбувається? Так відбувається, тому що – це моя особиста думка, - нас намагаються змусити купувати український хміль через шантаж, що нам необхідно буде позначати ті хмелепродукти, які ми використовуємо сьогодні, певним чином на етикетці.

Я зазвичай до шантажу ставлюся  вкрай негативно. І, звісно, я на цей шантаж ніколи не погоджуюсь. І навіть якщо закон буде прийнятий в тому вигляді, в якому він на сьогоднішній час існує, все одно від цього я буду робити маркування, яке передбачено законом, але український хміль я не буду купувати. Чому? Не тому, що у мене є якісь упередження проти української продукції. Решта сировини, яка використовується для мого пива, походить з України.

До початку війни у нас було два лише інгредієнти, які ми використовуємо, які ми не купували в Україні, - це хміль і рис. Чому? Тому що ми не змогли знайти цей товар відповідної якості. Я би із задоволенням купував би рис в Україні, тому що мені доводиться його везти з Італії, бо там це найближче місце, де я знайшов рис відповідної якості. І це коштує втричі дорожче, ніж я міг би купувати цю продукцію в Україні. Це дуже сильно впливає на ціну мого продукту, мені це вкрай невигідно. Але я змушений це робити.

Ми намагалися домовитися з місцевими виробниками, щоб вони робили те, що нам треба. Нікому це не цікаво. І така, на жаль, сама ситуація з хмелем.

У нас була велика робота проведена під егідою міністерства у 2012 році. От в мене - я не полінувався, знайшов документи, - меморандум, який ми разом з міністерством складали, який, на жаль, не був підписаний хмелярами. Чому? Тому що вони не хотіли робити те, що передбачено цим меморандумом. А що ж було передбачено такого цим меморандумом? Була передбачена проста річ: доведення специфікацій хмелю, який вирощується в Україні, до мінімальних, які потрібні нам.

В мене є проста табличка з цифрами, яку ми даємо. Там багато у нас вимог до постачальників, починаючи з систем контролю якості НАССР, соя і таке інше, і закінчуючи аудитом нашого підприємства. Кожен новий постачальник, якого ми залучаємо: відбувається аудит, проходить підприємство аудит, далі ведеться вже контрактна робота. Не проходить, ну, вже далі контрактна робота не проходить. От прості цифри. Це частина тих вимог, які ми ставимо до постачальників. Це специфікація сировини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це характеристики фактично, да?

 

ХРЕНОВ Д.Ю. Да, це фізико-хімічні характеристики сировини, яким вона повинна відповідати. На жаль… Ну, це один аспект.

Другий аспект. От, ви казали, 84 відсотки ароматичні хмелі в Україні. А ми не використовуємо стільки ароматичних хмелів, ми гіркий використовуємо. У нас ароматичних хмелів дуже мало в портфелі нашої продукції. В основному це гіркі хмелі. У нас є перелік сортів, які ми використовуємо, ми також надавали цей перелік нашим шановним колегам. Але у них підхід був такий, типу: ми вирощуємо те, що ми вирощуємо, а ви у нас купуйте. Воно ж так не працює.

У мене ця табличка, не я її вигадав, цю табличку заповнювала дуже поважна людина десь в штаб-квартирі нашої великої компанії AB InBev. І ця табличка, вона використовується в усьому світі: в Китаї, в США, в Бельгії, в Німеччині, - в усіх країнах, в яких ми... в 50 країнах, в яких ми виробляємо пиво. Всюди використовуються ці циферки. І ми не можемо порушувати ці вимоги, тому що вони встановлюються для всієї компанії. Навіть якщо я дуже захотів би, я не міг би придбати і використовувати у виробництві сировину, яка не відповідає цим вимогам.

Тому ми 12 років тому казали: колеги, ми із задоволенням будемо купувати. Хоча на той час у нас законтрактованість по хмелю була на сім років вперед. Я особисто спілкувався із найвищими керівниками служби закупівель в штаб-квартирі в Брюсселі, і ми погодили, що для України нам дозволять купувати локального виробництва хміль, незважаючи на форвардні контракти.

І що ж ми бачимо? Меморандум не підписаний, за 12 років ситуація не змінилася. Продаємо хміль в шишках, а грануляторів у нас скільки в країні? Один. Екстраторів нема, хоча в 2012 році Міністерство АПК обіцяло хмелярам, якщо вони підпишуть меморандум і виконають ті вимоги, які там зазначені, купити екстратор за 60 мільйонів доларів, було прямо так от сказано. Але нічого цього було не зроблено.

І я хочу іще раз сказати: ми будемо із задоволенням купувати український хміль, коли він буде тих сортів, які нам потрібні, і з тими показниками, які зазначені в цій табличці. А до цього ми, на жаль, не можемо цього робити, які б нам заборони не встановлювали в законодавстві. Навіть якщо нам просто заборонять використовувати імпортний хміль, нам доведеться просто закрити тут бізнес, але на компроміс із нашими показниками ніхто в штаб-квартирі, на жаль, не піде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, тобто ви купуєте... зараз є можливість купувати тільки шишки хмелю, правильно, якщо це ароматизоване, наприклад? Чи ви тільки гранули?

 

ХРЕНОВ Д.Ю. Ми шишки не використовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло.

 

ХРЕНОВ Д.Ю.  У нас виробництво не пристосовано...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки гранули. Я бачив гранулят вже на Житомирщині, в принципі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки включіть мікрофон. Коротко, будь ласка.

 

_______________. Я хочу буквально дві репліки по поводу того, що було сказано Денисом Юрієвичем.

По-перше, це не шантаж, а приведення законодавства в норму до того, що логічно потрібно виробникам і переробникам хмелю. Це перше.

Друге. Акцентую увагу на те, що меморандум був 2012 року. І, дійсно, в 2012 році, можливо, були вимоги, які не могли бути виконані хмелярами. У 2021 році компанія "САН ІнБев" прислала свого аудитора на завод, який ви бачили, по переробці гранул хмелю, на якому ви присутні були, і ви бачили своїми очима виробництво. Компанія "Хміль України", яка володіє цим заводом, пройшла цей аудит. Жодних питань до якості продукції з боку компанії "САН ІнБев" не було. Жодних! Я як керівник цієї компанії офіційно це заявляю. З 2021 року жодного кілограму хмелю, гранул хмелю куплено не було. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, така, складна ситуація. Я так розумію, що якість, яка в тій табличці, не відповідає... якість гранули не відповідає тому, що написано в табличці. Правильно? Чи я не так якось розумію цю ситуацію?

 

СТЕЛЬМАХ Ю. Я можу прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СТЕЛЬМАХ Ю. Юлія Стельмах, Carlsberg Ukraine, також співголова Комітету з питань харчової промисловості Американської торгівельної палати.

Справді, ми також періодично виїздимо на аудити українських хмелярів. Ми маємо результати, ми маємо навіть... декілька років тому робили тестові варки. Власне, зі мною сьогодні директор з якості, якщо ми хочемо зайти в дуже технічну дискусію. Але я не думаю, що це той форум. Тим не менше, є питання до того, що та сама гранула, вона не відповідає технічним характеристикам. Є палички, які застряють в заторних чанах, які псують обладнання і так далі. Також є показники безпеки, і є обов'язкові сертифікати по пестицидах, які нам  надають європейські колеги.

Що стосується теми сьогоднішнього обговорення, власне, від пивоварної галузі у нас єдина пропозиція - це не змінювати вже імплементований Регламент ЄС 1169. Це регламент щодо маркування харчових продуктів, або у нас це Закон про інформацію для харчових продуктів. Там чітко визначено, яких норм повинні дотримуватися всі виробники харчових продуктів, в тому числі пива. Скажу більше, наша галузь дотримується ще більших стандартів, ніж прописані там, оскільки для алкогольних напоїв там трошки менше є розкриття інгредієнтів: наша галузь розкриває повністю. Тому, власне, єдина пропозиція - це не чіпати маркування пива, оскільки це регулювання стосується абсолютно іншої галузі.

І два фактових також коментарі, навіть три. Перший. Прозвучала теза, що міжнародний бізнес домінує. Насправді це  неправда, у нас сьогодні з нами одна з найбільших компаній - це "Оболонь", це локальний виробник. Зараз це номер два на ринку.

Далі. Крафт використовує в основному імпортний хміль, враховуючи рецептуру і тестові характеристики.

Ну і, власне, третє. Підтримую коментар попередній стосовно потреби в ароматичних хмелях. У нас це два відсотки від всього портфелю.

 

_______________. Я хотів би коментар, до виступу  представника... (Не чути) галузі.

Результати аудиту, я його не проводив, я не готовий з вами його тут обговорювати. Я не думаю, що це правильний майданчик для цього, хочете - приїжджайте до нас в офіс, ми обговоримо результати цього аудиту.

А от що стосується того, що ви кажете: не шантаж, а приведення у відповідність до європейських стандартів, скажіть, будь ласка, в якій країні Європи є такі стандарти маркування пива, які ви пропонуєте в цьому законопроекті, конкретно?

 

ХАЛІМОН Т.М. А скажіть мені, будь ласка, а хіба ми зобов'язані дивитися на когось і бездумно робити те, що роблять інші?

 

_______________. Ви ж кажете, що ви приводите у відповідність.

 

ХАЛІМОН Т.М. Почекайте.  Ми приводимо у відповідність, але наше законодавство, України законодавство - я хочу акцентувати увагу вашу, України законодавство, - не забороняє внести виробникам або людям, які производят цей хміль, цей продукт, він не забороняє внести розгалуження, щоб хміль був хмелем, а не так, як зараз: під словом "хміль" завозиться все і на етикетці пишеться все. Бо цей закон покликаний, в першу чергу, якщо ви його уважно дивилися, розділити, що таке хміль, бо тут у визначеннях… і коли далі, після того, як ми зробили визначення, ми робимо сертифікацію, ми визначаємо порядок сертифікації.

Те, що в європейських країнах, і те, що ви показуєте, показники якості, так, я згодна. І, я хочу вам сказати, це дуже важливий аспект, який був для нас, коли ми писали цей закон: якість. Тому що, правильно кажуть, якість, наша якість, нашої продукції нічим не гірша, ніж європейська. І тому в мене питання: чому ми не можемо для своєї власної країни, для свого потребителя, який у нас п'є це пиво, чому ми згідно цього закону, який розроблений, який розписаний, що таке хміль, що таке хмелепродукти, що таке екстракти, натуральні екстракти, ненатуральні екстракти, чому ми не можемо внести в свій закон такі положення?

 

_______________. Можна уточнити?

 

ХАЛІМОН Т.М. Можна.

 

_______________. Ви намагаєтеся зробити гармонізацію законодавства з європейським шляхом створення норм, які суттєво відрізняються від європейських. Таким чином ви гармонізуєте?

 

ХАЛІМОН Т.М. А скажіть мені, будь ласка, ще раз задаю вам питання, в європейському законодавстві ніде не заборонено щось не робити. Ми імплементуємо…

 

_______________. Так ви ж хочете зобов'язати, а не дати можливість…

 

ХАЛІМОН Т.М. Я не зобов'язую нічого, я нікого нічого не зобов'язую. Це прописано в законі, це розділено поняттями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Миколаївна, сам законопроект - це фактично імплементація європейських норм. І ми нічого там видумувати точно не будемо. Якщо є в Регламенті якась норма, то ми зобов'язані прописати в цьому законопроекті цю норму.  По цим нормам живе, в принципі, Євросоюз, в рамках цих норм. Сьогодні для того, щоб ми імплементувались в законодавство Європейського Союзу, ми повинні виконати оці от їх завдання, скажімо так. І якщо ми виконаємо їх якісно, то тоді, скажімо так, це зарахується як наше домашнє завдання. І сьогодні навіть в цьому законопроекті не стоїть завдання  - прописати якісь локальні правила ведення бізнесу чи локальні якісні норми. Тому ми більш розглядаємо саме ці регламенти, які сьогодні працюють в ЄС.

Давайте я тоді передам слово вітчизняним пивоварам. Я думаю, почнемо з "Оболоні". Ігор Васильович Булах, будь ласка, генеральний директор.

 

БУЛАХ І.В. Доброго дня всім. Я також підтримую колег. Незважаючи на те, що ми в звичайному житті конкуренти, тут ми союзники. Ми не бачимо сенсу змінювати вимоги європейського законодавства в частині зміни написів на пакувальних матеріалах готової продукції, тому що це норма надумана і притягнута за вуха. Я підтримую своїх колег, що, незважаючи на  те, що ми являємось найбільшим споживачем українського хмелю, і ми завжди - це позиція компанії, ми стовідсотково національна компанія, - і максимально використовуємо національні сировину і матеріали у своєму виробництві. Це принципова позиція компанії.

Я мушу констатувати, що якість нестабільна. Від року в рік, ви прекрасно це  знаєте, ви не можете в гранулі забезпечити стабільну якість гранули. Те, що можна зробити в екстракті, ви не можете забезпечити стабільну якість гранули по вмісту альфи. І це підтвердить вам любий технолог. Ви не можете запропонувати ті технологічні рішення, які задовольняються за допомогою екстрактів. Тому це маніпуляція і намагання прикритись європейськими потребами і потребою синхронізації з законодавством європейським якихось своїх маргінальних місцевих інтересів.

Враховуючи те, що 80 відсотків галузі контролюється однією групою, то в мене взагалі зараз питання: а чому Антимонопольний комітет на це не звертає увагу? Тобто ми, власне кажучи, збираємося в інтересах однієї групи змінити законодавство? У нас що, є стимули чи у нас є можливість розвивати конкуренцію в цій галузі? Буде конкуренція – будуть екстрактори. Будуть екстрактори – буде і якість. Про що ми говоримо?

Все, що потрібно державі для того, щоб синхронізувати законодавство, ми двома руками за. Все, що не про бізнес, а про якісь незрозумілі історії, ми категорично проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція… (Не чути)

Будь ласка, Володимир Леонідович Ліпецький, "Бердичівський пивоварний завод".

 

ЛІПЕЦЬКИЙ В.Л. Добрий день, шановні колеги. Ви знаєте, я теж згоден з нашими такими, потужними, більшими за нас колегами: з хмелем є проблеми, і саме з якістю. Тому що навіть в партії, яка до тебе приходить, можна не вгадати альфу, і потім споживач каже: "А чому пиво змінилося?" А ти сидиш і думаєш: а чому? Це раз. Ну, і ми теж використовуємо тільки наш українській хміль. Якби не це, все було б взагалі чудово.

І перед тим, як їхати сюди, я здзвонився зі своїми двома колегами, з Польщі і з Німеччини, запитав, от хотів просто собі почути, як у них. Вони кажуть: "У нас не заборонено писати, що це за продукт". … (Не чути) хміль, хочеш – пиши, що хочеш далі: хміль, ізомеризований хміль, олія, що  завгодно. Але основне – хміль. І, так як ми йдемо до Євросоюзу, так само і закон у нас має бути такий самий, щоб потім ми не мали, скажімо так… (Не чути) на свою голову. Хміль, а дальше – то вже на совісті кожного. Хто хоче писати далі - будь ласка, хай пише. Отака моя думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Георгійович Михайлов, ТНХ Агро Сервіс.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Ну, в першу чергу я хочу саме… Добрий день, шановні колеги. В першу чергу, я хочу тут невеличке зауваження по поводу Carlsberg зробити. Не вводьте, будь ласка, в оману присутніх тестовими варками, давайте розберемося.

У 2021 році компанія Carlsberg, дійсно, приїжджала на аудит до нас. І по поводу паличок: дійсно, вкидали в очистку 10 паличок - ні однієї палички не обнаружили, ні однієї палички не було.

Тому згідно вашим регламентам ви купуєте хміль, навіть для тестових варок, тільки після того, як компанія внесена в перелік постачальників Carlsberg. Ми до цих пір не внесені в перелік постачальників Carlsberg компанії, тому ви не могли купити наш хміль для тестових варок і не могли його використати, щоб роз'яснити, чи він хороший хміль, чи він поганий. Я правильно кажу?

 

_______________. Не зовсім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ви спочатку виступите, а потім будуть коментарі. 

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Яким чином хміль компанії "Хміль України" попав в Carlsberg на тестову варку? Ми його не продавали. І тому по якості хмелю, який забив хмелецідильники, я тут з вами категорично не згоден.

Що стосується взагалі нашої позиції, чому ми розмежовуємо  всі продукти, хміль і хмелепродукти. Це абсолютно різні речовини, вони мають всі різні хімічні формули: є хміль, натуральний хміль, є натуральні екстракти, є хімічно модифіковані екстракти, є ефірні олії хмелю. Це абсолютно різні речі, які мають різні хімічні формули.

Є в Європейському Союзі чи нема в Європейському Союзі? Ну, в Європейському Союзі ні один німець не буде купляти американський хміль, поки є німецький хміль; чи ні один чех не буде купляти хміль імпортний, якщо є чеський хміль.

Ми нікому не нав'язуємо і не шантажуємо, як каже Денис Юрійович, що закуповуйте наш хміль. Да, ми пропонуємо: купляйте наш хміль, ми домовляємося по ціні, ми вам запропонуємо, якщо він вам підходить по якості для вашого виробництва.

Ми виробляємо не тільки ароматичний хміль, ми виробляємо досить велику кількість гіркого хмелю, і того ж Магнума, який у вас прописаний, в ваших регламентах. Я, напевно, що єдине, що був ще при всіх цих розмовах, мабуть, не з 2012 року, ще з 2020 року, ще саме років 20 назад, я вже сивим став за цей час. Нічого не змінилось: спочатку не було гранулятора, потім не було екстрактора.

Тому, якщо комусь треба екстракт з українського хмелю, та нема ніяких проблем: цей хміль можна відвести на екстракцію в Німеччину, заплатити за переробку і вернути назад. Навіщо купувати екстрактор за 60 мільйонів? Він просто вивозиться на переробку і вертається назад. Німецький екстрактори переробляють по 3, по 4, по 5 тисяч тонн хмелю. Ми вирощуємо 400 тонн хмелю. Якщо питання по якості хмелю, ми, ще раз кажу, нікому нічого не нав'язуємо.

Якщо ви візьмете табличку, яка у всіх є перед очима, то ви можете подивитись, що з 2017 року експорт й імпорт хмелю приблизно однаковий. Якщо експорт й імпорт хмелю приблизно однаковий, то експорт хмелю йде в основному в країни ЄС, то цей хміль ні чуть не гірший. Я вам даже більше скажу, у нас купляють чехи хміль український, особливо коли у них  недобір урожаю. В цьому році  теж у них паршива альфа-кислота, по 2,5 процента. Ми продавали український хміль навіть на ті заводи, які традиційно використовують тільки чеський, на Будьейовіцьки Будвар. Це мені тихенько розказують. Ви мені розказуєте, що наш хміль паршивий.

Ми нікому нічого не нав'язуємо. Ми живемо в Україні, ми захищаємо нашого власного товаровиробника. Да, тут правильно написано, що площі хмелеплантацій скоротилися. Площі, дійсно, скоротилися, але трошки некоректна тут цифра.  Кількість тонн, які потрібні пивоварам, вони в порядку, тонни є хмелю. І кількість українського хмелю достатня, щоб забезпечити повністю проблеми пивоварів. Якщо ви візьмете навіть останні цифри: в Україні вирощується десь приблизно 300-400, 600 тонн хмелю вирощується в Україні точно. Ну, ось подивіться, в 2023 році було завезено 180 тонн.

 

КОРЕНЬКОВА Г.М. Ну, не по тоннах же рахується, Михайлов!

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Ну, як це, не по тоннах?

 

КОРЕНЬКОВА Г.М. По альфі, ви ж це знаєте.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Я-то знаю, по альфі, давайте… (Загальна дискусія) Якщо в тоннах, кому треба скільки альфи? Кому треба скільки треба? Скільки треба?

 

КОРЕНЬКОВА Г.М. 90 тонн чистої альфи.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. 90 тонн чистої альфи - хоч завтра. Завтра хто купляє 90 тонн чистої альфи?

 

КОРЕНЬКОВА Г.М. З нашого хмелю може бути... (Не чути)

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Не треба, Галина Миколаївна… Тут табличка написана в тоннах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте ви виступите - і потім коментарі.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Це технологічна дискусія, і ця дискусія йде не перший рік. Я ще раз кажу: ми нікому нічого не нав'язуємо і нікого не шантажуємо. Якщо Carlsberg приїхав... А як була історія з вашим Carlsberg? Розказую вам, всім присутнім і голові комітету Верховної Ради. З 2021 року компанія Carlsberg, яка не висловила  зауважень по аудиту, взагалі перестала трубки брати. Можу показати комп'ютери, скільки імейлів відправлено. Вони взагалі перестали брати трубки, навіть знайомі, вони просто пропали. В минулому році я спілкувався з головним менеджером компанії Carlsberg. Як його звати, ваш директор по якості, Кирил… Як? Забули свого шефа. Правильно? Він каже: да, ми з вами можемо працювати, да, ми можемо з вами працювати, якщо вас внесуть в список постачальників Carlsberg. Ми дзвонимо, пишемо, куди... якщо ви...  Ви закрили двері, і ви просто сказали: український виробник, іди… Куди йти? Сказати при всіх, куди йти? А я скажу…

 

_______________. Не переходьте на особистості.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. У мене немає особистостей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Георгійович, ми зараз про законопроект, не про ваші комерційні проблеми.  

 

_______________. Просто кажуть неправду, і тим самим вводять в оману, а це правда...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це комерція, нас це не хвилює, нас хвилює сам текст законопроекту.

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Ніхто не вводить в оману. Я вам кажу, немає ніякого шантажу, є хміль, є екстракт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, по тексту у вас є якісь запитання?

 

МИХАЙЛОВ Г.М. Ні, по тексту, я рахую, що треба залишити так, як прописано все в законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.

Тоді маленький коментар просто, скажімо так, до якості Carlsberg оперували. Тоді Сергій, я так розумію, ви представляєте відділ якості. Будь ласка, нас технічні ці моменти менше стосуються, але ви прокоментуйте.

 

КІРІЄНКО С. По-перше, у нас так само, як і ІнБев,  працюють ті самі процедури. Для того, щоб попасти в список постачальників, дуже просто:треба відповідати, щоб якість відповідала, якість і безпечність продукту. Для того, щоб попасти до нас, просто подаєтесь на тендер - і все. Ви приходите, як і всі це роблять постачальники, для всіх однакова процедура, неважливо, це ячмінь, чи якісь ароматизатори, чи якісь, будь-що, чи сік, будь-що, чи хміль. Просто подаєшся на тендер, подаєш свою специфікацію - будь ласка. У нас точно так же, як і у ІнБев, йде глобальна закупка. І ми так само ще тоді, у 2012 році,  погоджували  з своєю штаб-квартирою, що ми можемо як виключення це робити. Але якість, дійсно, не відповідає. І палички присутні. Звичайно, якщо взяти жменьку, то воно буде без  паличок, але коли у нас виробництво - одна варка 60 тонн пива, чи 600 гектолітрів пива, і у нас скрізь впроваджена система НАССР, скрізь стоять сита з дрібною ячейкою, для того щоб не пропускати ніякі... По всьому процесу, починаючи від моменту там з самого початку і закінчуючи вже готовим, перед самим наливом. І скрізь оці частинки, крупинки забивають ці сита. Потім, особливо якщо це пиво вариться - це гарячий процес, - як потім очистити те сито? Зупинився процес, треба відкрутити, все гаряче, це небезпечно для людей, які тут працюють. Замінити сито чи почистити його просто неможливо. Тому ми і відмовилися від того, це не через те, що ми не хочемо брати український хміль. Якщо буде   достатня очистка - ніяких проблем.

Друге питання - це індекс старіння. Ми купуємо великі партії. Хміль має зберігатися в умовах або СО2, або азоту. Не можна так просто розсипати - і його насипом брати чи мішками возити. Я вже не кажу про шишки, про шишки, певно, якщо це є якась мікропивоварня, яка використовує шишки… Давним-давно  їх ніхто не використовує, навіть мініпивоварні. І ми не проти використовувати хміль. Хай він відповідає якості, хай він зберігається якісно. Я не можу купити, там щотижня купувати, їздити возити хміль, бо він же старіє, він дуже швидко старіє. І для пива найгірші смаки, найгірші дефекти утворює саме хміль, і тому за ним найбільший контроль. І холодильні кімнати, і зберігання під азотом, використання зразу відкритої пачки і так далі - це все є правила, які, колеги не дадуть збрехати, використовуються.

І чому екстракти? Бо вони здатні зберігатися краще. Так, вони так само зберігаються в холодильниках, але вони  зберігаються краще. Вони  мають стабільний аромат, про що говорили колеги з "Оболоні", тому що аромат постійно міняється. Від того… і тут немає ніяких, як то… предвзятих ставлень.

Ми зараз запустили у Львові мініпивоварню, ми готові тестувати. Будь ласка, там йдуть ароматичні  хмелі, можна брати тестувати, ми не проти. Просто треба ініціативно подаватися, так, як це роблять усі. До нас, наприклад, постійно телефонують нові постачальники і дріжджів, хто там виробляє дріжджі, і ще, і вони постійно просяться на тендер, і солодовщики, і так далі. Тому я не бачу тут ніяких проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

Я тоді передаю слово Галині Миколаївні. Будь ласка, ПрАТ "Укрпиво".

 

КОРЕНЬКОВА Г.М. Добрий день, шановні присутні. Мені здається, що в пилу такої полеміки ми трошки забули про головний акцент законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо. А головним акцентом законопроекту є створення сертифікаційних центрів: єдиного центру і обласних сертифікаційних центрів. Нам здається, якщо ми підемо так, як прописано в нашому законопроекті, порядок створення цих центрів, у нас потім не буде оцієї проблеми: купувати чи не купувати вітчизняний хміль. Тому що  ці центри будуть виважено відноситися до тих матеріалів, які їм дають на аналіз, давати свою характеристику, свій вердикт цього нашого вітчизняного хмелю - і тут же буде видно, чи відповідає вітчизняний хміль тим параметрам, які закладені в політиках - я підкреслюю, це політики закладені наших транснаціональних компаній, - стосовно показників якості по хмелю.

Тому ми як пивовари, ми в цілому підтримуємо цей законопроект. Він потрібен, тим паче він знаходиться в плані розгляду, обов'язкового розгляду Верховною Радою в цьому році, цей законопроект. І ці центри нам потрібні точно так же, як і потрібні хмелярам. Тоді відпаде, я повторюю, сама головна проблема – це купівля якісного вітчизняного хмелю.

Що стосується показників, які казав пан Микола, ми ж з тобою добре рахуємо, і ти, і я добре рахуємо, нащо казати неправду? 90 тонн чистої альфи потребує на сьогоднішній день пивоварна галузь, чиста альфа. У нас є відповідно до 400 тонн фізичної ваги сьогоднішнього хмелю – це десь 25-30 тонн. 60 тонн чистої альфи… Я, пробачте, зроблю таке порівняння, що таке чиста альфа, може, не всі розуміють. Може, розуміються, що таке дигестія цукрових буряків? Це солодкість цукрових буряків. З одного, наприклад, буряка можна отримати там 100 грам цукру, а з другого - тільки 80, хоча за фізичною вагою вони будуть однакові. Так само і по хмелю: альфа – це може бути тонна, фізична тонна хмелю, в ній може бути 6 відсотків альфи, а може бути, як кажуть, в Чехії на сьогоднішній день тільки 2,5 альфи. Тому у нас, дійсно, існує дефіцит імпортної хмелесировини – це 60 тонн в середньому.

Що стосується перехідних положень, то це нонсенс, щоб в такому, скажімо, прямому законі, законопроекті, яким є про хміль і хмелепродукти – це прямий закон, - було, скажімо, посилання на внесення змін до законів, які не стосуються обговорення даної теми. Нащо це робити? Ви розумієте, що таке етикетку міняти? Кожне підприємство повинно чітко тоді вказувати на кожний сорт пива, на кожен вид пива всі ці інгредієнти, які вони використовують в своїй діяльності. То нащо це ускладнювати життя виробнику?

По-друге, споживач, йому все рівно, що написано, він не знає хімічної формули. І їм не потрібна ця хімічна формула, що таке хімічна формула. І є визначення, і визначення Інституту Полісся, що таке ізомери і таке інше, що це таке.

То що це, не можна його використовувати, чи що? В чому проблема? Нащо його друкувати? Hops. У всьому світі одне слово hops – хмелі, все.

Ми підтримуємо законопроект в тій редакції, в якій подано, крім перехідних положень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І на завершення тоді Таїсія, будь ласка, менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торгівельної палати в Україні.

 

КЛОЧКО Т.Ю. Дякую, Олександр Васильович, всім присутнім.

Також я б хотіла в контексті цього законопроекту зазначити наперед, що ми також підтримуємо його положення, окрім маркування. І тут хотілось би розділити на дві частини: перша частина –  щодо розвитку хмелярства; друга частина, яку, на жаль, ми зараз не обговорювали, а потрібно було б, – це інформування споживача і нанесення маркування. Основна його мета – це інформування споживача щодо інгредієнтів, щодо ароматизаторів, щодо тих чинників, які, наприклад, можуть викликати якісь алергічні реакції.

І саме тому в Європейському Союзі… Я насправді, Олександре Васильовичу, думаю, що це тільки перший крок прийняття цього законопроекту, тому що в Європейському Союзі є практика, ці регламенти так і називаються: схеми державної підтримки по окремим галузям. І якраз ви сьогодні згадували Польщу, то до свого вступу в 2004 році до Європейського Союзу був окремий план з фінансовим пакетом щодо розвитку певних галузей. І, скоріше за, все саме робота протягом 20 років, стабільна, і фінансування дало ті результати, які Польща має зараз. У нас в тій критичній ситуації, яка є наразі, це, скоріше за все, буде перший крок.

Далі: стосовно інформування споживачів. Я дозволю собі зацитувати статтю 7,  пункт 2 статті 7 Регламенту Європейського Союзу 1169/2011 року. Це якраз той же регламент, на основі якого і були розроблені норми. Цитую: "Інформація про харчовий продукт повинна бути точною, чіткою та, головне,  легко зрозумілою для споживача". Більше того, деякі інгредієнти, ми вже не будемо поглиблюватись, але в нас є Закон України про інформування споживачів, є обов'язковими, а деякі є необов'язковими. І обов'язковими є саме ті інгредієнти, які впливають на вибір споживача щодо безпечності і якості харчовою продукції, і в першу чергу безпечності, тобто не створення або інфекційних, або неінфекційних захворювань, і взагалі проблем із здоров'ям.

Тому зі своєї сторони ми би пропонували розділяти два питання, тобто розвиток хмелярства, на який якраз і спрямовані більшість норм вашого законопроекту, які ми підтримуємо, проте виключити положення щодо перехідних положень, там пункт другий, якщо я не помиляюсь, ми вже надавали свою позицію, стосовно маркування. Тому що воно є таким, що не відповідає статті 7 Регламенту 1169/2011 року про інформування споживачів, і таким, що просто потенційно може створити непорозуміння у наших споживачів взагалі щодо продукції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

На зв'язку Тарас Висоцький. Тарас Миколайович, ви нас чуєте?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да. Вітаю, Олександр Васильович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, ми тут вже активно дискутуємо. В принципі, всі висказали своє бачення стосовно цього законопроекту. Але я бачу, що основне питання від пивоварів, від асоціацій – це маркування (перехідні положення). І є проблеми з якістю, про які говорять пивовари, через що не можуть купувати саме наш український, локальний хміль. Це основне, на чому ми зараз дискутуємо. Якщо можна, ваші коментарі та стосовно цього законопроекту з урахуванням оцих дискусій.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.

Вітаю всіх учасників сьогоднішнього обговорення, народні депутати, представники профільних асоціацій, виробники! Дуже шкодую, що фізично не зміг прийняти участь в сьогоднішньому круглому столі, який завчасно планували. Але так сталося, що мав завдання сьогодні приймати участь в двох нарадах під головуванням Президента України за межами Києва, тому долучаюся онлайн.

Чому я згадав про ці наради? То я трішки, якщо не заперечуєте, пару хвилин, розкажу контекст, він якраз відповідає предмету сьогоднішнього обговорення.

Одна з дискусій обговорень була про "Зроблено в Україні". Фактично Володимир Олександрович наголосив, що це для нас пріоритет. І було представлено від уряду ті програми, які на сьогодні працюють для підтримки українського виробника, від програм по фінансуванню: "5-7-9", пільгових кредитів, - до компенсації вартості обладнання, до індустріальних парків, фінансування інфраструктури, знову ж пільгового оподаткування індустріальних парків, підтримання інвестиційних проектів… (Не чути) грантів на переробку, на вирощування. Весь цей блок був детально представлений. І це вкотре, ще раз було підтвердженням, що в межах тих ресурсів і тих можливостей, які доступні уряду, робиться по максимуму, щоб підтримати українського виробника. "Національний кешбек" – програма, зроблена в Україні, і однозначно це все націлено на те, щоб підтримати українського виробника. Звісно, також держава зацікавлена в підтримці українського виробника хмелю, і взагалі в розвитку галузі хмелярства.

Також, на іншому обговоренні, говорилося про важливі безпекові моменти. І Президент України чітко зазначив: дві речі є обов'язковими для наших гарантій безпеки назавжди і унеможливлення повторення війни чи нападу Росії. І ці дві речі – це членство в альянсі НАТО і членство в Європейському Союзі. Це обов'язкові передумови в принципі для функціонування нашої державності і нашої безпеки.

Чому я попросив вас дати декілька хвилин з таким вступом? Тому що ми маємо об'єктивно зрозуміти, що якнайшвидше повноцінне членство України в Європейському Союзі – це єдиний наш можливий шлях. Немає інших, це єдиний наш можливий шлях.

Відповідно, що говорять європейські партнери, що говорить Європейська комісія, коли ми кажемо, що ми готові туди вступати якнайшвидше, буквально завтра, чи на вчора? Вони говорять, що обов'язковою умовою є стовідсоткова гармонізація законодавства, от стовідсоткова, повна гармонізація і імплементація законодавства, яке чинне в Європейському Союзі, в українському нормативному полі. І можуть бути перехідні періоди, короткострокові, 2-3 роки, не більше, але, наскільки я розумію, цей законопроект, також заплановано, що через два роки вступає в дію, цей же перехідний період є. Але в інших аспектах це має бути стовідсоткова відповідність.

І, повірте, як людина, яка вже мала досвід участі в перемовинах: дуже прагматичний підхід. Відповідальний державний службовець Європейського Союзу за той чи інший напрямок, він чи вона, просто дивиться, оцінює - і ставить або не ставить галочку. І, скажімо, маневру для емоційної дискусії про те, кому краще чи кому важче, немає. Воно або відповідає, або не відповідає. Але в нас немає "або-або" стосовно членства в Європейському Союзі, ми маємо там бути, все. В нас тут немає "або-або".

Тому ми, аналізуючи цю законодавчу ініціативу, насправді я вдячний аграрному комітету, що розгляд євроінтеграційних законодавчих ініціатив в пріоритеті, і дуже багато робиться, і на постійно діючій основі, аналізуючи цю законодавчу ініціативу як євроінтеграційну, ми тут виходили з позиції не підтримки чи непідтримки тієї чи іншої сторони, а, оскільки це європейська ініціатива, ми з точки зору аналізу чинного, поточного європейського законодавства.

Станом на сьогодні ми, говорячи про виробництво хмелю, сертифікаційні центри, імпорт з третіх країн, цю процедуру, уповноважених, Держпродспоживслужбу, про що тут ви говорили в презентації, відповідно до регламенту підвели, синхронізували, юридично дописується, але тут, я так розумію, і всі підтримують саму цю процедуру. Ми декілька разів, я просив всередині міністерства, давав доручення іншим колегам ще раз проаналізувати, чи є наявні в європейському законодавстві такі вимоги до обов'язковості маркування, які пропонувалися в редакції першого читання. Знову ж, ми не можемо претендувати на те, що, да, ми все знаємо, але на сьогодні співробітники Мінагрополітики не знайшли такого, тобто не можуть підтвердити. А знову ж, там законодавча ініціатива, вона потім проходить, після другого читання аграрного комітету, обов'язково два висновки: Офісу євроінтеграції і Комітету євроінтеграції. І, скажімо, можливо, ми не побачили, не знайшли - це таке теж може бути, - але ми маємо чітко зрозуміти: якщо ми не побачимо чіткий документ, який доступний, з посиланням, з усім, де є такі норми, ми це не можемо включити на сьогодні.

Тому, знову ж наша, експертиза показала, що такого немає. І інших варіантів, оскільки це знову має бути євроінтеграційний, а євроінтеграція - це  або біле, або чорне, там немає варіантів для якогось внутрішнього трактування, і знову ж наша євроінтеграція, у нас немає варіантів, і ми хочемо цього, це не те, що немає варіантів, ми хочемо, щоб це якнайшвидше відбулося, як країна, тому  у нас сьогодні така ситуація, що  з врахуванням поточного аналізу законодавства базовий законопроект в редакції, в якій комітет, експерти напрацьовували до другого читання, ми підтримуємо, а можливості включення у перехідних положеннях зміни в законодавство про маркування наразі не бачимо юридичних підстав на рівні європейського законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Миколайовичу, дуже дякую за ваш коментар. Тобто з урахуванням того, що ви сказали, ми, в принципі, теж аналізували з нашими експертами в комітеті саме пропозиції, які були в першому читанні стосовно маркування. Ми бачили, що є деякі норми по маркуванню, які від Регламенту 2011 року, наскільки я бачу, там є по маркуванню, були основні технічні моменти, що треба прописувати при маркуванні. Але, я наскільки розумію, що були якісь зміни, так, по єврорегламенту?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично оновлений регламент. Я скажу відверто, дійсно, в попередньому законодавстві, можу підтвердити, що були різні інтерпретації, підходи, але в поточному регламенті, який дійсний станом на сьогодні, а нас же будуть порівнювати... (Не чути) дійсний стан на сьогодні, ми не змогли віднайти таких норм. Тому ми їх не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто немає жорстких норм по маркуванню? Те, що у нас було прописано...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Немає таких вимог, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто те, що в першому читанні у нас було, зараз таких вимог немає, я правильно розумію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, ми таких вимог на рівні нашої експертизи не змогли знайти. Я чому говорю, що ми не змогли знайти, можливо, буває людський фактор. Якщо колеги можуть надати посилання на чинний регламент, дійсно, ми врахуємо, але ми не знайшли. Тому на сьогодні наша позиція, що цього немає і це не може бути включено в євроінтеграційний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, ваша позиція, позиція міністерства, в принципі, зрозуміла. Дуже дякую. Можете  десь пару хвилин ще бути присутнім?

Може, є у кого коментарі, поки пан Тарас Миколайович є на зв'язку?

 Добре, коментарів поки немає. Дуже дякую за ваш час. І на все добре вам тоді!

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Ще раз прошу вибачення, що не зміг долучитися. Бажаю дальше завершення плідної  дискусії. І ще раз наголошу, там є Андрій Кравченко з Мінагрополітики. Вертаючись до хмелярства, до галузі хмелярства: всі ідеї, які можливо імплементувати на рівні міністерства, чи інші, абсолютно вітаються, будь ласка, їх ретранслюйте, будемо шукати механізми впровадження.

Дякую. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Тарас Миколайович. До побачення.

Колеги, я думаю, що, в принципі, всі висказались. Основним завданням сьогоднішнього круглого столу було, в принципі, вислухати позиції всіх основних гравців на ринку, хмелярів, представників міністерства. Також наші експерти, вони апріорі це все вже прорахували і працюють з цими документами. Ми звузили, в принципі, все до маркування. Якість – це більше проблема, скажімо, комерційна, вона ніяк на закон не впливає. І я, як представник бізнесу в минулому, точно можу сказати, якщо ринок потребує якихось змін, то треба щось змінювати, щоб ринок в тебе... щоб бути, скажімо так, передовим на цьому ринку. І іноді треба змінювати навіть в себе, для того щоб стати на один рівень з основними гравцями на ринку. Це закони бізнесу, на жаль.

Але що стосується маркування. Тобто позиція міністерства... Ми, якщо чесно, як комітет теж не знайшли тих норм, які б, скажімо так, ми могли би залишити в якості маркування так, як це було прописано. Тому для того, щоб не бути голослівним, ми спеціально робимо таким чином, що на комітеті будемо розглядати цей законопроект не завтра, а є певний час для того, щоб підготуватися до комітету.

Сьогодні є можливість надати документ, про який зазначив Тарас Миколайович. Тобто, якщо цей документ є і ми зможемо його показати Стефанішиній та Климпуш-Цинцадзе - бо вони будуть приймати рішення і зрівнювати з нормами Європейського Союзу, з нормативними актами, з регламентами і так далі, ну, це основний аргумент, - ми покажемо - ніхто не буде сперечатись, не покажемо - все буде, як по євронормі. Позиція, я думаю, вона справедлива і зрозуміла.

Тому від вас, Тетяна Миколаївна, я вимагаю, якщо у вас є такий документ, то ми, в принципі, чекаємо. Чи, може, є якісь інші зауваження, у нас є час це доробити. Це реально. Ми спеціально так зробили, щоб було як мінімум два тижні до розгляду на комітеті. За цей час ми все це можемо підправити.        

Те ж саме стосується і пивоварів. Якщо є якісь пропозиції, у нас ще є невеличкий час, коли ми можемо щось добавити чи прибрати. Але все в рамках регламентів. Це, про що зазначив Тарас Миколайович, сьогодні це основне, рухаємось в Європейський Союз. Зараз дуже жорсткий контроль, і кожен законопроект, який стосується євроінтеграції, він повинен, скажімо, відповідати тим нормам, які є в Європі.  І, скажімо, максимально, що ми можемо робити, і ми робимо це, незважаючи на тиск з боку єврокомісарів, - це в перехідних положеннях відтягувати термін вступу в дію. Оце ми, дійсно, з ними, там, з боями це робимо. По різних законопроектах, у нас зараз багато євроінтеграційних, в принципі, всі стосуються також… для бізнесу дуже складно максимально швидко переобладнання робити на своєму виробництві. Але, знаючи, що коли буде вступ цього законопроекту, вони мають якийсь час для того, щоб це виправити.

І такий невеличкий інсайт. Ми теж розуміємо, що якщо буде затягуватися вступ в Європейський Союз, парламент – чи-то будемо ми, чи-то будуть інші люди, які будуть в парламенті, - завжди є можливість термін змінити на більший, вступу, я маю на увазі, норми того чи іншого законопроекту, євроінтеграційного в даному випадку. Тому, в принципі, в такій парадигмі зараз ми і живемо.

Будь ласка, Тетяна Миколаївна.

 

ХАЛІМОН Т.М. Дивіться, законопроект, взагалі закон писався для того, щоб були прописані чіткі правила гри, як для хмелярів, так і для пивоварів, які купують цей хміль. А тепер дивіться, що виходить: ми йдемо в Європу, ми виконуємо, під козирьок беремо все, що написано в Європі, для хмелярів ми прописали стандарти, а для пивоварів ми будемо писати словом "хміль". У мене питання: кому не зрозумілі чотири строчки? Чотири. Це не технологічні процеси, не треба писати якісь формули, чотири слова: якщо ви кладете хміль, який відповідає оцьому закону, ви пишете – хміль; якщо ви кладете натуральний екстракт - ви пишете два слова: "натуральний екстракт", "екстракт хмелю". Все, нічого більше не треба писати на етикетці. Якщо ви олію використовуєте, ви напишете: "олія хмелю". А якщо ви використовуєте ізомеризовані продукти, то ви не вводите в оману покупця тим, що ви під словом хміль… Бо людина не розуміє, все правильно сказали, людина, покупець, він не розуміє, що, які формули використовувалися і ще щось, він під словом "хміль" читає, що це хміль, і він вважає, що це натуральний продукт.

Тоді в мене питання: який смисл хмелярам виконувати оці всі стандарти? Ну, от ви розумієте, стандарти – це дуже-дуже затратна частина, це дуже великий об'єм персоналу і великі затрати. І Carlsberg, і САН ІнБев,  і "Оболонь", яка у нас купує хміль, і сьогодні чомусь, для мене це шокова ситуація, я вам чесно кажу, коли Ігор Васильович сказав, що у нього є питання до якості, у мене питання: чому Ігор Васильович, який знає мене особисто, Миколу Георгійовича, який купляє у нас хміль багато років, тільки сьогодні у нього чомусь сформулювалася думка, що є питання до нашого хмелю? Жодного разу при жодній зустрічі, він цього не казав.

Але я не про це. Я хочу сказати, у мене питання: чому оце все буде виконуватися хмелярами, а пивовари просто напишуть слово "хміль" - і до них нема ніяких питань? Чому вони далі будуть підміняти поняття: купив кілограм хмелю, а поклавши ізоекстракти, а все напишуть словом" хміль"?

Це ми з вами, ми, українці, які купуємо цей продукт. І ми з вами сьогодні робимо, закриваємо отак очі і кажемо, що ми не можемо внести зміни. Можемо, це неправда, в жодному регламенті не заборонено додати своє, українське, законодавство. Це наш закон, ми його імплементуємо, але це закон України, приймає Верховна Рада, приймають депутати, яких ми обирали, які такі самі споживачі цього продукту.

Якщо ми хочемо… я сиджу перед вами, сидить керівник підприємства, сидять хмелярі, сидить Бердичівський пивзавод, він знає у Бердичеві підприємства, які виробляють хміль, ми готові давати якість продукції. 

Чому ми сьогодні кажемо, що ми готові давати, а при цьому ми будемо писати все в одну кучку - і хімію будемо називати хмелем? У мене більше взагалі немає ніяких питань, чотири слова, чотири, максимально все мінімізоване. Ніякої омани, ніяких формул, ніяких складних визначень, чотири слова, чотири визначення. І якщо виробник чесно робить хміль, якщо я виробляю якісну продукцію, я запросила всіх, будь ласка, я до всіх відкрита. На заводі по переробці хмелю були всі і бачили якість, і ви бачили якість. Я при вас з лінії - йшла переробка, йшла упаковка, - я при вас зняла пакет і його розрізала, при вас. Ви бачили хміль, ви бачили гранулу, навіщо зараз казати, що у гранулі... Жоден завод: ні Carlsberg, ні САН ІнБев - не  купляли. А знаєте, чого не купляли? Коли вони розказують, що можна до них податися на тендер, це  неправда. Ви можете податися, якщо ви внесений у їхню платформу постачальників. Жодна людина не може податися просто так. А щоб попасти на цю платформу потрібно пройти аудит. Ось я вам кажу, я сиджу перед вами. Ми проходили цей аудит, немає на сьогоднішній день з 2021 року, не один раз вони були на заводі, немає, це  неправда, те, що хміль неякісний. І сьогодні сказати про те, що давайте виставимо вимоги от сюди, а сюди зробимо, закриємо очі і хлопнемо рясницями, не забороняють. І ще раз, я вам як юрист кажу: не заборонено внести в закон України. Це закон України. Ми жодним чином не порушуємо регламенти ЄС, ну, не порушуємо ми їх. Ми писали максимально, і ви це знаєте, робила робоча група це. Це не одна людина написала. І те, що сказали, що Антимонопольний, та питань ніяких немає,  жодних питань немає, хай перевіряють всі, хто хоче. Загубили таким чином галузь. Коли розказували з 2012 року… Навіщо ми згадуємо 2012 рік? Навіщо ми згадуємо меморандум? Тому що в цьому меморандумі - зараз не час і не місце, я два слова скажу, - там є як сторона пивоварів… І я згодна з пивоварами, в деяких питаннях не було якості, на той момент не було холодильників, це правда, їх не було в Україні, бо на це все потрібні громадні кошти були. Ми зараз згадали за меморандум 2012 року, а чомусь не згадали за аудит 2021 року, от ми і підмінили поняття. Тобто ми сказали, що немає якості і український хміль не відповідає, зараз всі розійшлися, кожний відстояв свої інтереси. Пивовари відстояли – молодці! Найшли, немає в регламенті, не прописано. Так, не прописано, але це не заборонено регламентом, не заборонено, розумієте?

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Миколаївна.

 

БУЛАХ І.В. Можна прокоментувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар,  да,  Ігор Васильович.

 

БУЛАХ І.В. Да, я прокоментую. Тетяна Миколаївна, ми обов'язково поговоримо. Якщо ви уважно мене слухали,  питання  було до стабільності якості, а не до якості. Це дві великі різниці. Це не будемо зараз обговорювати,  поговоримо після наради.

З приводу, що робити пивоварам. Повірте, в регламентах, які синхронізують до європейського законодавства, ми отримуємо стільки додаткових правил гри,  що нам  не потрібно  допомагати,  щоб кожна галузь,  кожен закон нам допомагав і створював нові правила. Повірте, ми отримуємо стільки додаткових вимог і  правил, що нам хоча б з ними розібратися. А якщо нам кожний постачальник буде диктувати нові правила,  то ви тоді і... Я погоджуюся, що галузь хмелярства покладена в Україні, то ви тоді ще і нашу галузь покладете. Тому давайте не допомагайте нам працювати. У нас,  повірте,  викликів більше,  ніж достатньо.

Все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  коментар.

 

ХРЕНОВ Д.Ю. Ми тільки що вислухали цю палку промову. На жаль,  вона є трохи маніпулятивною, тому що звинувачують пивоварів в тому,  що ми щось там хочемо приховати від споживача. Я дуже, чесно, не хочу заглиблюватись в деталізацію, чим відрізняється одна сировина від іншої, і чим відрізняється ізомеризований хміль від неізомеризованого, от не хочу. Проблема лише тут у тому, що ви не вмієте робити цих більш високотехнологічних матеріалів, не вмієте. От ваші конкуренти в Німеччині, в Чехії, в США, де ми купуємо хміль, вони це вміють робити, а ви не вмієте, у них ця продукція є, а у вас її немає.

Чим відрізняється молекула альфа в складі пива одна від іншої? Я дуже сумніваюсь, що ви зможете довести зараз, що вони в складі пива відрізняються. Тому що, коли хміль піддається кип'ятінню, він так само змінюється, так само.

 

_______________. Ізомеризується.

 

ХРЕНОВ Д.Ю. Так що давайте ми не будемо маніпулювати. Є вимоги в усіх нормальних цивілізованих країнах щодо маркування продукції. Всі ці типи хмелів, от їх чотири є: хміль гранульований ароматний, є хміль гранульований гіркий, є екстракт хмелю такий і є екстракт хмелю ізомеризований. Всі вони, ці типи матеріалів, використовуються в усьому світі, і в Німеччині. Де найбільш, найбільш заморочений підхід до виробництва пива із всіх країн світу – це в Німеччині, і там виробляється пиво із сировини такої самої, і навіть вона там виробляється, в Німеччині, така сама сировина.

І немає того, що ви вимагаєте. В вимагаєте ви це тільки для одного: для того, щоб злякати споживача цими хімічними термінами, щоб він не купував продукцію, яка використана із високотехнологічної сировини, яку ви не вмієте виробляти, щоб бути конкурентоспроможними.

Будь ласка, давайте повернемося до витоків цієї дискусії. Давайте ми зустрінемося, обговоримо, що нас не влаштовує у вашій сировині, зробимо так, щоб вона нас влаштовувала. І я вам кажу, як я казав 12 років тому, ми будемо купувати. І не треба розповідати, що до вас там хтось десь не повернувся. Якщо до вас хтось не повернувся, мій телефон, набрали - і всі повернуться. А не у Верховній Раді оці розповідати історії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Юрійович.

Будь ласка, Марина Вікторівна.

 

НІКІТІНА М.В. Я дуже дякую всім учасникам сьогоднішнього круглого столу за те, що щиро висловили свої побоювання, побажання, думки. Для нас як для арбітрів це дуже цінно. І я хочу зазначити для Тетяни Миколаївни, що, будь ласка, надайте на комітет ще раз обґрунтовано, можливо, окремим листом, ваші пропозиції щодо більшого регулювання маркування. Ми з членами комітету ще раз обговоримо і приймемо щодо цього рішення.

Дякую всім. Будемо ще доопрацьовувати цей законопроект. І хочу на кінець зазначити, що в нас все ж таки ринкова економіка, ми йдемо в Європейський Союз, і змусити сторони укладати свої договорили з тими чи іншими бенефіціарами ми не можемо. Ми просто як арбітр, законодавчий орган, який слухав обидві сторони, і колективно приймаємо рішення голосуванням. І так буде і в цьому випадку. Дякуємо всім за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Марина Вікторівна.

Колеги, сьогодні, в принципі, така, дійсно, палка дискусія була. І ми в даному випадку не на тій чи не на Цій стороні. ми за Україну і за її розвиток, і розвиток бізнесу в першу чергу. І фактично Тарас Миколайович сьогодні, коли в Ужгороді був на форумі "Зроблено в Україні", сьогодні – це основні меседжі, які є від Президента і є фактично від тієї команди, яка це робить. Це величезна робота, я теж в цій команді "Зроблено в Україні". І стільки часу, скільки цьому приділяється, скільки підприємствам допомагається, це вам  не передати. Це ніде не пишуть і про це ніхто не говорить. Основне – це зробити так, щоб бізнес був задоволений і рухався вперед.

Дійсно, в комерційні речі ми не ліземо. Сам знаю, що це таке, неблагодарне це діло. Але з урахуванням того, що я почув, то просто треба знайти консенсус по якості продукту.

Що стосується маркування, ми чекаємо від вас, скажімо, обґрунтування. Якщо це буде сприйнято - окей. Якщо ні, то вибачайте, є норма регламенту. Ще раз я до цього повертаюсь, просто щоб ви розуміли, за яким принципом ми рухаємось сьогодні. І, повірте мені, коли ми навіть приймали Закон про вино і продукти з винограду, то там теж були деякі моменти. Але більшість виноробів і виробників винограду, вони все ж таки стали на позицію євроінтеграції, з однієї причини: пішли контрафактні і неякісні продукти. Для них це основне. Тобто на ринку дуже багато контрафактів і неякісного продукту, скажімо так, виноматеріалів.

Тут, в принципі, те ж саме, але назвемо: там це хміль, а там - виноград. Тому принцип той же. І ми йдемо по такому ж принципу. І сьогодні галузь дуже задоволена прийнятим законопроектом, і вже є певні інвестиційні програми для того, щоб якось розвиватися і рухатись вперед. Я маю на увазі тих, хто працює в білу, платять офіційні зарплати. Ну, такі великі підприємства, які можуть це собі дозволити. Навіть крафтове виноробство теж розвивається. Чому я на цьому зупинився, тому що ми тільки пройшли цей складний і за часом, і за текстом закон, і ми вважали, що хміль буде набагато… Закон про хміль буде набагато легший, тому що ми вже цей весь етап пройшли.

Колеги, будь ласка. Таїсія, ви хотіли.

 

КЛОЧКО Т.Ю. Так, дійсно, Олександр Васильович, колеги, ми багато дуже дискутуємо, проте ми іноді забуваємо взагалі бути вдячними за ту роботу, яку робите ви. Якщо я не помиляюсь, в Комітеті аграрної політики на порядку денному 13 євроінтеграційних законопроектів. В принципі, провести експертизу, виписати всі норми – це надзвичайно важко. І ми знаємо по інших напрямках, що - правильно ви, Олександр Васильович, сказали, - що в Урядовому офісі, а також в Комітеті з питань європейської інтеграції, навіть це підтвердив Тарас Миколайович, є тільки два рішення: відповідає, не відповідає. І якраз від того, що відповідає або не відповідає, ми ось такими маленькими кроками все більше і більше до членства Європейського Союзу, про що зараз говорять не тільки з Офісу Президента, а це історичний напрям для всього народу України.

Тому наше завдання тут - показати, враховуючи, що у нас є експертиза, враховуючи, що також наші виробники присутні в країнах Європейського Союзу, поділитись і надати на ваш розсуд ті практики, те, що є і прийнято в Європейському Союзі, а далі відповідно, дійсно, приймати рішення вам. Але, дійсно, хочеться подякувати за відкритий діалог, хочеться подякувати за всю роботу секретаріату, бо навіть підготувати цей стіл, як і інші заходи, це навіть з технічної точки зору дуже-дуже затратно.

Тому дуже дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Таїсія.

Будь ласка.

 

_______________. Маленька ремарочка. …(Не чути) України, і ми дуже хочемо, щоб наша локальна продукція цінувалася високо і на нашому внутрішньому ринку, і на світовому. І є одна велика історія успіху – це український пивоварний ячмінь. Виробники  українського пивоварного ячменю працювали весь цей час, починаючи там ще з 90-х років, і з пивоварами, і з виробниками солоду, які представлені в Україні великими компаніями міжнародними: Суффле, Малтюроп. І український пивоварний ячмінь сьогодні в топі в світі, його цінують всюди. І ми сорсимо на сто відсотків солод із українського ячменю. І це великий приклад, як треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми прагнемо, щоб наша якість була настільки високою, щоб Європа, скажімо так… Ну, Європа і так дуже побоюється якості багатьох наших продуктів, скажімо. Сьогодні це основна адженда, коли ми з ними там сперечаємось, дискутуємо. І, на жаль, вони не дуже хочуть нас там бачити, тому що ринок Європи, наша якість може накрити фактично всю їх аграрну галузь, це правда. Але, якщо рухатись спокійно і в дискусіях показати, що нам не потрібний їх ринок, якийсь там, якась частина, ми хочемо замінити ринок Бразилії, Росії, Білорусі, то тоді вони це сприймають більш-менш нормально. І ми за це боремось практично в кожній галузі, які підпорядковані, під нашим комітетом, нашим міністерством, ми за це боремось і рекламуємо, скажімо так, наші продукти. І вони їх бачать, вони їх куштують, вони розуміють, що ми в багатьох напрямах в топі вже. Наша задача – тримати цей рівень, рухатись вперед. Європа для нас просто майданчик, це наш політичний курс, скажімо так. А ми ж рухаємося по всьому світі.

Будь ласка, пані Юліє.

 

СТЕЛЬМАХ Ю. Теж короткий коментар в продовження того, що вже Денис говорив. Наша компанія також  "Карлсберг Україна": 99 відсотків усієї сировини та матеріалів – це українські. І ми абсолютно задоволені українськими постачальниками, готові продовжувати її розширювати на цей 1 відсоток, де ми ще не знайшли  постачальників.

І також, рефлексуючи, минулого тижня у нас була зустріч з міністром аграрної політики на платформі Американської торгівельної палати, і було визначено два основних напрямки – це євроінтеграція і стимулювання глибинної переробки. Власне, ми обома руками за. І пивоварна галузь – це яскравий приклад галузі доданої вартості, яка рухає економіку вперед.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юліє.

Ну, я думаю, що ми все проговорили. Тоді круглий стіл завершуємо. Всім дякую за ваш час. Дуже палка дискусія, але для нас це дуже важливо, щоб розуміти, як рухатись далі.

Всім дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, у нас сьогодні шановних учасників не так багато, пропоную зробити спільне фото біля цієї стіни на згадку, щоб хтось ще сказав через 12 років, коли будете приймати нову редакцію  закону, сказати: а колись, в далекому 2024 році, отак це було.