Стенограма засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграції"

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Розвиток ягідництва в Україні:

виклики та перспективи євроінтеграції"

26 лютого 2026 року

Веде  засідання голова підкомітету НІКІТІНА М.В.

 

НІКІТІНА М.В. Доброго дня! Шановні колеги, шановні представники бізнесу, асоціацій, представники наукової сфери, шановні наші колеги з органів виконавчої влади, вітаємо вас.

І сьогодні ми підсвітимо ту невеличку нішову галузь - ягідництво, яка входить до сегменту садівництва. Ми дуже нечасто обговорюємо  розвиток цієї галузі, мало звертали на неї увагу під час роботи нашого комітету. І  сьогодні вирішили зробити такий круглий стіл, аби сфокусувати увагу на проблемах, на розвитку ягідництва в контексті євроінтеграції України.

Послухаємо сьогодні представників бізнесу, які займаються переробкою і чистим вирощуванням ягід в Україні. Послухаємо представників наукової сфери, органів виконавчої влади, наших шановних колег з Держпродспоживслужби, обговоримо нагальні проблеми галузі і перспективи її розвитку.

Тож, який у нас сьогодні буде порядок денний? Я пропоную працювати відповідно до регламенту і дуже хочеться вкластися в одну годину, аби не затримувати колег. Але також хочеться, щоб кожен встиг висловити свою думку, обговорити презентації, які готували колеги на сьогодні. Давайте спробуємо вкластися в регламент виступу по 5 хвилин на кожного учасника, якщо немає заперечень. І безпосередньо давайте тоді переходити до роботи. Тож я запрошую... Я вибачаюся, хотіла ще додати, що голова комітету спізнюється, він з іншої наради їде з іншого відомства, він підключиться  і також звернеться зі своїм вітальним словом до всіх учасників конференції. Тож Олександра Васильовича почекаємо, він буде пізніше.

І заступник міністра економіки Висоцький Тарас Миколайович також доєднається до нас пізніше і підсумує нашу роботу.

Тож зараз я би хотіла відповідно до списку учасників нашого круглого столу запросити до слова фахівця з питання експорту переробленої аграрної продукції в країни ЄС і по сумісництву мого помічника-консультанта пана Олександра Пилипчака, який з позиції бізнесу з цього сегменту озвучить свою презентацію. Тож, пане Олександре, прошу, ваше слово.

 

ПИЛИПЧАК О.В. Ви мене бачите? Вітаю.

 

ГАЙДУ О.В. Колеги, доброго дня.

 

ПИЛИПЧАК О.В. Добрий день.

 

НІКІТІНА М.В. Олександр Васильович доєднався до нас. Давайте дамо голові комітету привітати нас.

 

ГАЙДУ О.В. Колеги, Марина Вікторівна, всі присутні! Вітаю. Сьогодні будемо проводити круглий стіл, який стосується того напряму, який зазвичай, я навіть не пам'ятаю, коли ми обговорювали саме проблематику цього напряму в комітеті. Тому я дуже вдячний Марині Вікторівні, що вона взяла ініціативу за те, щоб ми розглянули всі проблемні питання і по вирощуванню, і по зберіганню, і по заморозці, і по експорту нашої продукції. Тобто, я зрозумію, є багато питань. Коли в регіонах ми працюємо, нам говорять про це, але не дуже гучно, як-то говорять. Ну тобто ми розуміємо, що є проблеми із зберіганням, замороженням продукції, але ми більше все ж таки заняті такими глобальними проблемами і реформами і ніяк не можемо дійти саме до вирішення питань, які стосуються ягідництва.

Тому я дуже сподіваюсь, що сьогоднішнє зсідання буде плідним. Марина Вікторівна займається євроінтеграцією якраз, у неї великий досвід спілкування з нашими колегами з Європейського парламенту, також з парламентів країн-учасниць Європейського Союзу, з нашими колегами-депутатами. Тому ми все одно розуміємо, що для того, щоб організувати експорт нашої продукції і вона була на якісному рівні прийнята в Європі, ми теж повинні попрацювати і над законодавчою базою, і над підзаконними актами, а також продувати всі варіанти допомоги, які на сьогодні в принципі може держава.

На жаль, ми не можемо обіцяти якоїсь великої допомоги, але все ж таки навіть вже проговорюємі питання, які стосуються грантів на будівництво овочесховищ, ну в даному випадку овочесховища під собою, мається на увазі, що це не тільки для овочів, а це може бути використано і для ягід, і для іншої продукції, тобто в принципі напрацювання уже існують. Єдине, що нам треба це систематизувати і також проговорити з вами, може, якісь ви ідеї запропонуєте, що нам зробити і яким чином ми можемо це впровадити.

На жаль, я не зможу бути впродовж цієї наради. Я передам слово і можливість головування на цій нараді своїй колезі Марині Вікторівні.

Дякую всім, що сьогодні вирішили попрацювати і плідної роботи.

Марино Вікторівно, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую, Олександре Васильовичу.

Отже, передаю слово і першу презентацію нам надасть Олександр Пилипчак – фахівець з питань експорту переробленої агропродукції в країни ЄС і помічник-консультант мене як народного депутата в цій галузі.

Прошу пана Олександра до слова.

 

ПИЛИПЧАК О.В. Колеги, добрий день! Я думаю, що можна вас називати колегами. Ми знаходимося в тій проблематиці кожного дня, яка зараз виникла, це наш сумісний збір для того, щоб ми надали якихось практичних порад і рухали український продукт на європейський ринок.

Я представляю компанію, також є помічником. І ми провели дуже велику роботу за цілий рік, ми готувались до цієї зустрічі, можна сказати, що цілий рік, вона виникнула, ця зустріч.

Трошки про себе. Я в експорті з 2013 року. Мій експорт не обмежується тільки Європейським Союзом, але незважаючи на те, що Україна іде супершвидкими темпами в євроінтеграцію, ми максимально свої зусилля як бізнес націлили саме на країни Європейського Союзу.

Яку ми бачили тенденцію протягом цього року, як ми аналізували цей ринок?  Передісторія. Ми вибрали 40 кодів УКТЗЕД,  бачили, де український продукт є конкурентоспроможним на європейському ринку. Потім з цих кодів 40 ми вибрали найцікавіші продукти і зупинилися саме на замороженій продукції - овочі, ягоди, фрукти. Цілий рік ми займалися тим, що ми отримували фідбеки від європейського споживача, що йому потрібно. От я вам скажу, що за рік те, що йому потрібно,  воно кардинально  відрізняється від того, що Україна віддає на спотових позиціях, від того, що очікують від нас європейці. Європейці, я маю на увазі не посередник європеєць, який сидить в  Польщі і перекуповує тисячами, тоннами українську малину чи інший продукт, а виходить в ринок, в ритейл, виходить в HoReCa і дає кінцевий продукт високої якості. На жаль, нас там не чекають.

Я хочу вас, так сказати, трошечки може підбадьорити, але у нас є всі шанси бути країною номер один саме в цьому сегменті в Європейському Союзі, не в усіх, зрозуміло, ягодах і фруктах чи овочах, умовно, так, бо по овочах ми там дуже сильно програємо поки що, але у нас є дуже великі шанси стати країною номер один взагалі по експорту і по об'єму мороженої малини і продуктів суміжних, які можуть іти до ягоди і розміщатися на тих самих полицях ритейлу, де розміщається малина.

Найбільшим нашим посередником, не посередником, конкурентом в цьому продукті залишається Сербія. Але всі тенденції йдуть до того, що люди втомилися, це така бізнесова історія, чесно вам скажу, що люди втомилися і вони бачать, що на цей ринок іде потужна країна, як Україна, і ми там. Але у нас є один недолік: ми не максимально автоматизовані в процесах збирання і ця людська праця, яка на даний момент являється нашою основною проблемою, для того щоб збільшуватися. Фермеру немає проблеми збільшувати кількість насаджень, головна проблема виникає у фермера, коли іде збір. Там виникає проблема, щоб дати суперякісний продукт Європейському Союзу, це комплексна програма при роботі з тимчасовими працівниками. Це є, але якось це вирішується.

І тому зараз ми не лежимо в ритейлі поки що, а просто фурами об'ємами по 20 тонн, розмірами в тисячі тонн відправляємо на Польщу, на інші країни для перефасування, і далі цей продукт іде під лейбами 4, 5, 9 або іншими кодами або повертаються, навіть в Україні вже присутні ці всі продукти, або ідуть далі на ритейл Європи, це Франція, Італія, Німеччина, Нідерланди.

Ми в офісі говоримо цими мовами, тому ми вільно спілкуємося з тими клієнтами і розуміємо, що їм потрібно. На даний момент основна задача – дати вам супер'обєктивне бачення, а що ж у нас з точки зору бізнесу потрібно. Бо з одної сторони по законодавству не все так погано, що ми можемо рухатись, а з іншого, середньому і малому виробнику не вистачає елементарних потужностей, виробничих потужностей. Ми не говоримо тільки за збільшення квадратних метрів камер для заморожування, а також для того, щоб видати кінцевий продукт або в пакуванні, або якогось першого ступеню переробки, це також являється обмеженням, де ми побачили, що країни Старої Європи не готові пробувати ради того, щоб просто попробувати. Їм потрібна стабільність, їм потрібна стабільна якість потенційно в тій тароупаковці, до якої вони звикли. А, на жаль, в Україні з огляду дефіциту цього устаткування у кожного виробника, ми не можемо надати цю тароупаковку у великому об'ємі.

Далі. У мене колеги підготували інші пропозиції, там вони вже будуть сформовані. Зараз я передаю слово Олександру Нестеруку. Це людина, яка займається в моїй компанії саме замороженими ягодами і фруктами. Він підготував аналітику по Європейському Союзу, щоб нам подивитися реально, куди ми можемо зростати. І, повірте мені, у нас дуже перспективні шанси до зростання, а саме в дорогих продуктах ягідництва, бо це найвигідніше, не просто возити щось дуже дешеве, а возити класний продукт з високою доданою вартістю.

Олександре, підключайся, будь ласка. Я прошу тебе презентувати огляд ринку заморожених ягід і фруктів.

 

НЕСТЕРУК О. Ще раз вітаю всіх. Сподіваюся, мене видно, чути, так?

 

ПИЛИПЧАК О.В. Видно і чути. Продовжуйте.

 

НЕСТЕРУК О. Видно мою презентацію?

 

ПИЛИПЧАК О.В. Є.

 

НЕСТЕРУК О. Так, дійсно, хотів би дещо підкріпити ту інформацію, яку нам розповів Олександр, трошечки цифрами. Постараюся буди лаконічним, але ефективним. Тобто наразі для того, щоб зрозуміти, наскільки ми спроможні як Україна, як експортер, постачальник, виробник замороженої ягоди виправдати ці сподівання, і наскільки нас дійсно "чекають" (в лапках) в Європі, це треба побачити трошечки в цифрах.

Перше. Зараз ви можете побачити динаміку експорту українських ягід і фруктів впродовж 6 років, для того щоб зрозуміти, чи дійсно ця тенденція у нас є досить такою позитивною. І якщо ми подивимося, то 4 з тих 6 років це період, коли, на жаль, вже почалася повномасштабна агресія в Україні, як ми бачимо, що в натуральному виразі об'єм по експорту, він не зменшився. Тобто, ми розуміємо, що якби був мирний час, то цілком можливо, що дана тенденція була би значно позитивнішою. Тобто ми це говоримо, що у нас є досить така впевнена, скажімо так, впевнена тенденція і знову ж таки потенціал для збільшення експорту. Натомість в грошах, як ми бачимо, в 2025 році у нас експорт був максимальний і це було спричинено в першу чергу тим, що саме цього року були найвищі ціни на ягоду саме через погодні умови як в Україні, так і в Європі. Тобто по цим слайдам робочим можемо бачити, що Україна є впевненим експортером з великим досить потенціалом.

Надалі ми подивимося саме, куди ж йшла українська ягода. В першу чергу, підтверджую слова Олександра, ми бачимо, що найбільшим експортером була Польща. Тобто більше ніж третина всієї ягоди, в тому числі і фрукти, частково і овочі – це були все ж таки в Польщу. Польща – це наш найближчий сусід, Польща – це країна, яка має найбільші потужності для зберігання і переробки ягід і фруктів, і тому, по суті, це логічно і пояснюється саме цією тенденцією, в тому числі ми бачимо і в грошовому виразі.

На другому місці це є Німеччина. І Німеччина, як ми потім побачимо, - найбільший імпортер і споживач ягід і фруктів. І тому виникає питання: чому ми більше всього експортуємо не до Німеччини, а до Польщі? Хоча справедливості раді хочу добавити, що дійсно тенденція за останні роки в тому, що українські виробники вперше збільшили саме експорт до Німеччини, а експорт до Польщі зменшують. Тобто тенденції до цього ми вже спостерігаємо.

Самою перспективною ягодою є малина. І саме тут ми маємо найбільші можливості і найбільші перспективи стати лідерами в Європі. Причому хочу додати, що у нас є для цього всі, скажімо так, необхідні ресурси, мається на увазі і фермери, і виробники, і переробники, і досвід. Хоча, по суті, мабуть, зараз дефіцит кадрів спостерігається кругом, але все ж таки потенціал України залишається. І малина  є найдинамічнішим, найоб'ємнішим,  скажімо так, продуктом, який має тенденцію і найбільше шансів для того, щоб стати лідером в Європі і не тільки.

І найцікавіший момент. Я проаналізував на прикладі 25-го року саме динаміку по експорту. Бачите, я порівняв європейський експорт і український. Якщо говорити про європейський, він більш такий рівний, який має досить таку прогнозовану динаміку, а от стрибок в Україні, це якраз липень-вересень, це три місяці, коли максимально йде збір української малини, тобто якщо вона є лідером і має левову частку серед всього експорту, то ми бачимо, що виробники-експортери намагаються саме впродовж цих трьох місяців здійснити максимальний експорт. З одного боку, можливо, хтось хоче максимально швидко повернути гроші, але більшою часткою це все ж таки пояснюється тим, що наші виробники, вони, з одного боку, може й не основна проблема це потужності для зберігання, але все ж таки всі виробники вбачають в тому, що зберігати, це може бути досить дорого, оскільки зараз велика невизначеність з тим, які у нас будуть можливості саме в плані енергетики, тобто постачання, а саме ми говоримо про заморожену продукцію, де ця складова є досить вагомим фактом у собівартості продукції. Тому наші виробники прагнуть найшвидше цю продукцію, яку зібрали, переробити і відправити. Тобто в даному випадку мова не йде про якусь переробку там чи якесь навіть фасування, мова йде про те, що ми просто беремо збираємо, заморожуємо і відправляємо нашу продукцію за кордон в якості сировини. І це є досить, скажімо так, складним питанням, оскільки ми втрачаємо в тому, що продаємо в той період, коли ціни є не найвищими, і тут же ми бачимо досить такі серйозні втрати.

Якщо основні висновки зробити по попередньому, то дійсно Україна є досить потужним експортером і виробником замороженої продукції, самі виробляємо, самі заморожуємо, натомість можемо виділити той фактор, що основними імпортерами, тобто гравцями з боку Європи є дистриб’ютори, тобто посередники, не виробники, не мережі, а ті, хто фактично беруть нашу сировину, перепаковують під свою упаковку або здійснюють глибоку переробку, це йдеться про виробництво джемів та інших продуктів, які можна робити з ягід, і далі вже з націнкою значно вищою нашу сировину вони перепродають компаніям або ритейлу  в Європі, заробляючи при цьому в рази більше.

Тобто якщо ми подивимося весь наш експорт, фактично вся наша продукція іде в такій от упаковці, це мішки, це короба, тобто ми втрачаємо і даємо заробити комусь замість того, щоб ці гроші залишилися в Україні і стимулювали саме українське виробництво і в свою чергу й українського фермера.

Мало того, ще спостерігається тенденція того, що європейські виробники, розуміючи, що вони з часом, от дивіться на перспективу, з часом будуть втрачати свою роль як виробники, тому вони вже якби створюють спільні підприємства з українськими фермерами, для того щоб мати можливість у майбутньому і вже зарезервувати за собою місце тих, хто буде цю саме сировину далі експортувати для своїх виробничих потужностей в Європі. Тобто це вже досить така тенденція зберігається досить часто.

Тепер давайте оцінимо потенціал, тобто європейський ринок, куди  ми йдемо. Ми бачимо, що європейський ринок також є досить таким от стабільним, є деякі коливання, що залежать від (нерозбірливо) умов, але в той же час цей ринок є стабільним. Для нас це говорить про те, що ми можемо ті інвестиції, які робимо в наші виробництва, вони в принципі будуть виправданими. От конкуренція на цьому ринку вона є, вона залишається, і з часом вона буде загострюватися. От Олександр правду сказав, що виробники, якщо говорити про малину, Польща і Сербія – найбільші виробники в Європі, вони вже зараз на своїх конференціях обговорюють те, що Україна як досить потужний конкурент буде у них цю частку відбирати. Але, мабуть, правильно буде сказати, що ми не просто будемо відбирати частку, наша мета – зайняти саме сегмент більш перспективнішого продукту. Тобто коли говорити про сербів, говорити про Польщу, їхній дефіцит – це дефіцит робочої сили. Мало того, ті виробники, працівники, які в них присутні, вони вимагають досить  високої зарплати, а це впливає на собівартість продукції з одного боку, а з іншого боку потрібні інвестиції, для того щоб оновити саме насадження, тобто в них є досить вони старими, й інвестиції, які зараз  потрібно зробити для того, щоб омолодити саме посадкові площі… Зараз домовимось в першу чергу з Сербією, тому що це досить великі гроші. І розуміючи, що збирати вручну це дорого, вони планують зробити чи висаджувати саме ті сорти малини, які можна буде збирати механічним способом. Про що це говорить? Це говорить про те, що зразу клас малини понижується.

Тобто Україна має всі шанси зайняти не просто лідерські позиції в експорті малини, а в першу чергу зайняти саме сегмент найдорожчий, класу А, тобто сама якісна, сама  дорога малина. Але знову ж таки,  це для нас ще більш буде несправедливо, якщо ми цю малину будемо постачати в якості сировини. Тому для нас це ще один аргумент на користь того, що потрібно збільшувати і поглиблювати переробку саме нашої сировини і стати лідером не просто з експорту малини, а в першу чергу в тому сегменті, який є,  умовно назвемо, той, який є самий жирний, тобто самий фінансово привабливий. 

Зараз ми можемо побачити також в динаміці за останніх  5 років, як змінювалось положення по кожному з основних топекспортерів до Європи. Як ми вже бачили, Польща – це найперший експортер. Пам’ятаємо, що в Україні він також найперший імпортер. Тобто це підтверджує, що Польща просто бере нашу ягоду для того, щоб потім її в такому самому вигляді чи просто перепаковану реекспортувати уже в Європу. Те ж саме, бачимо,   Сербія, але Сербія, вона є найбільшим виробником, хоча тенденція за 5 років, що в Сербії, що в Польщі ми бачимо, вона хоч поступово, але зменшується. Нідерланди – це є по суті хабом, який не стільки багато грошей, скільки от просто, скажемо так, перевалює сировину. Зате ми бачимо Україна, хоч ми ще поки знаходимось, ну скажемо так, ми в першій трійці, але тенденція така, що ми маємо всі шанси переміститися на позиції вище, ближче до Сербії, і стати досить таким потужним постачальником в першу чергу по ягоді. Але для нас це,  зрозуміло, з одного боку, і можливість, але одночасно і виклик. От по суті те, що ми з вами сьогодні обговорюємо.

Зраз ми бачимо тенденцію попередніх п'яти років, зараз 10 місяців 25-го року, тобто це, по суті, ми бачимо ті країни, в яких воно повторюється. З попередніх слайдів ми бачимо, що наша частка, частка України, це 8 відсотків. І якщо ми подивимось всі попередні роки, то частка зростає. Але зростає об'єм і зростає частка. Це ще раз підтверджує про досить такі гарні перспективи для України.

Зараз ми бачимо країни-імпортери, ті, які найбільше споживають. І як я вже казав, це і Німеччина. Знову ж таки Німеччина, Польща і Франція, які займають трохи менше половини об'єму всього імпорту, це три країни, які з одного боку також є аграрними, але з іншого боку практично всю свою ягоду вони переробляють. Якщо вони щось вирощують й імпортують з інших країн, далі вони вже як в своїх країнах, так і по всьому Євросоюзу продають вже у вигляді продуктів з доданою вартістю. І якраз це та можливість, яку ми втрачаємо. Ми бачимо, що наша частка як експортера була на рівні 8 відсотків, і ми бачимо, куди нам іти в першу чергу і кому пропонувати наші продукти.

І тепер коротко підсумки попередні. Ми бачимо дійсно наші можливості, ми бачимо, що тенденція в Європі до того, що у них є дефіцит робочої сили, їх робоча сила значно дорожча і відповідно собівартість продукції у них буде підвищуватись. Для нас це можливість. Ми знаємо, що їхній посадковий, скажемо так, потенціал, точніше буде сказати, їхні площі, вони вже є старі, старіють і таким чином конкуренція чи там врожайність на цих площах знижується, якість малини, як і взагалі ягоди, також знижується. Для нас це знову ж таки можливість, в першу чергу для наших фермерів, по суті площі постійно збільшуються, і з іншого боку, у нас є можливість саме зараз, на даному етапі, інвестуючи у виробництво, збільшити свою конкурентоздатність, для того щоб у майбутньому ця продукція вже як продукція з доданою вартістю, вона підкорювала ринки Європи.

І тепер більш детально, що нам варто робити. Як ми вже говорили багато разів, Україна має досить великий потенціал, і саме головне, що вона його зараз реалізовує, але не у повному змісті. Що нам для цього потрібно? Ми розуміємо, що ми йдемо вперед, ми зростаємо, але одночасно ми втрачаємо значні кошти в тому, що експортуємо не продукт з доданою вартістю, а саме сировину. І для того щоб рости не тільки кількісно, а ще й якісно, нам потрібно дійсно інвестувати у наукові дослідження, у розробку, в якісь інновації саме у виробництві для того, щоб мати можливість виробляти продукти з доданою вартістю, тобто продукти глибокої переробки, інвестувати у пакування, мати можливість експортувати продукцію і забезпечувати повну ланку українську від виробника, тобто ланцюжок: фермер, виробник і український експортер.

І якраз на даному етапі потрібна досить серйозна підтримка і допомога українському виробникові, тому що у них є досить великий об'єм роботи: зібрати ягоду, переробити, заморозити, вирішити там досить багато питань, пов'язаних з виробництвом – і вже можливості достукатися до кінцевого споживача чи хоча би до ритейла, чи виробника у нашого виробника вже немає. Це якраз роль, вона може бути виконана українськими компаніями, які займаються експортом, які дійсно говорять однією мовою з нашими клієнтами потенційними і які мають можливість вже вирішувати питання на місці в Європі, і в першу чергу це йде мова про питання, скажімо, якщо говорити про європейські ритейли, там мова йде про сертифікації, відтермінування, вирішення питання іншого характеру. І от якраз це з одного боку той момент, який зараз не під силу нашим виробникам, ну який також передбачає досить серйозні інвестиції, оскільки самі експортери об'єм цих витрат на себе взяти поки що також не можуть, оскільки навіть таке питання як відтермінування мінімум в 30 днів, а по факту воно може вирости і в 60 днів, це досить великі гроші, враховуючи, що продукт є досить такий дорого вартісний. Тому такий учасник даного ланцюжка, як експортер, також  потребує, скажімо так, підтримки і по суті він буде тим локомотивом, тим, назвемо це, таким пробоєм, який буде тягнути за собою всю ланку. Я маю на увазі, виробників, фермерів і взагалі всю галузь.

І, звичайно, досить важливий фактор є інвестиція і підтримка українського виробника. Ми говоримо зараз  про можливе надання грантів, кредитування пільгове чи, можливо, компенсацію відсотків по кредитуванню, для того щоб дати можливість українським виробникам займатися саме тим, в чому вони найкраще розуміються, тобто зайнятися виробництвом. Тому на сьогоднішній день я думаю, що виробники досить багато зусиль витрачають саме на те, щоб вирішити всі питання, які по суті, мабуть, можна було би не те що покласти, ну хоча би сподіватися на підтримку держави, для того щоб повноцінно розвитися і більше думати, яким чином зробити продукт кращим, більш конкурентоздатнішим, і для того щоб принести більше податків і, зрозуміло, більше грошей для українського бюджету.

По суті це напевно все, що я хотів сказати.

 

НІКІТІНА М.В.  Дякую.

 

НЕСТЕРУК О. Якщо, можливо, у вас будуть якісь питання, я готовий відповісти.

 

НІКІТІНА М.В. Є у когось питання до доповідача? Не бачу рук.

Дякую вам за дуже змістовну, інформативну презентацію.

І я запрошую до слова президента Асоціації "Ягідництво України"  Ірину Кухтіну. Є пані Ірина?

 

КУХТІНА І. Так, так. Я є.

 

НІКІТІНА М.В. Прошу вас.

 

КУХТІНА І. Мені презентацію самій розшерити чи з вашого боку?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви показуйте.

 

КУХТІНА І. Добре. Домовились. Зараз.

Я не заберу багато часу. Я хочу доповнити презентацію пана Олександра. Ми координувалися перед цією зустріччю. Моє завдання - дати таку трохи ширшу картинку для того, щоб ми розуміли, як ця індустрія в принципі працює в світі.

Якщо подивитися, пан Олександр давав досить такі детальні цифри відносно нашого експорту, країн і так далі, але для того щоб подивитися, ким ми є з точки зору експорту і імпорту фруктів та ягід заморожених для головних країн, ви можете побачити на цьому графіку.

Якщо для Польщі, яка дійсно є хабом і яка займається як реекспортом, так і переробкою, ми в принципі складаємо біля  24 відсотків від їх імпорту в категорії "Заморожені ягоди та фрукти", це 0811 по гармонізованій системі коду, то для інших країн ми десь зовсім невеличкий, десь маємо вплив, але він обмежений. Ви можете побачити, що Німеччина 9 відсотків, і це треба розуміти, що ми наростили за останні 3 роки. Пан Олександр показував цю історію, що ми диверсифікуємо, ми зменшуємо свою долю поставок на Польщу і переходимо на кінцевий рівень до споживачів, такі як Франція, Німеччина і так далі. Тобто тут в розрізі грошей і об'ємів.

В загальному імпорті ЄС заморожених фруктів ми займаємо там, умовно,  9,5 відсотків. Якщо взяти Польщу, вони мають 15,8 відсотків, і в ці 15,8 частково входить також наша продукція. Ми це розуміємо.

Далі. Тепер куди іде заморожена продукція. У нас заморожена продукція здебільшого іде, це в світі, це не тільки українська, щоб ми просто розуміли, що таке ринок заморожених фруктів та ягід. П'ять відсотків всіх заморожених ягід в світі – це глибока переробка, це інгредієнт для харчової промисловості. Ритейл займає тільки 10 відсотків, а HoReCa займає десь приблизно 25 відсотків. Це в середньому по світі, по країнах це відрізняється. Бо, наприклад, Німеччина, їхня HoReCa дуже розвинена, там доля заморожених фруктів, які ідуть через HoReCa, вона більше 40 відсотків. І є країни, де, наприклад, HoReCa не розвинута, там відповідно значно менший відсоток. Але основний сегмент заморожених фруктів це В2В.

Якщо вже детальніше зануритись в В2В, то у нас основною індустрією є напої, соки смузі і проча історія, хлібобулочні та кондитерські вироби, молочна продукція та морозиво, причому там значно більше морозива, ніж самої молочної продукції. І також ми маємо розуміти, що молочна продукція це як кінцева індустрія, є в середині ще одна індустрія – це виготовлення фруктових наповнювачів, які потім вже постачають. ці наповнювачі, на морозиво і на молочну продукцію.

І коли пан Олександр говорив про наш потенціал, я би тут трохи підкоригувала. Я би сказала, що на ринку ритейлу наш потенціал обмежений, тому що сам ринок ритейлу, він невеликий у всій індустрії заморожених ягід. Я би більше фокусувала на глибокій переробці і виході вже  цілеспрямованому в різні підсегменти, сегменти В2В, інгредієнти для харчової промисловості. В залежності від тієї специфікації, яку можуть робити наші виробники, це різна маржинальність, це різна технологічність і так далі. Напої, соки, смузі – це найменші вимоги з точки зору специфікації самої індустрії,  ну  і, звісно, що там, якщо брати великі сегменти, то молочна продукція найбільш вимоглива, ну і,  дитяче харчування теж, але там трошки різні вимоги. Якщо молочна це про чистоту продукту від домішок, то дитяче харчування це про біологічну  і хімічну чистоту продукту.

І от просто така, якби, замальовочка. Якщо ми експортуємо 104 тонни заморожених ягід і фруктів, то соків ми експортуємо плюс-мінус приблизно стільки ж тонн і відповідно теоретично нам краще нарощувати експорт соків і концентратів. Ну, соків, концентрати – це зараз теж трохи інша історія, ніж суто заморожених фруктів. Це один момент.

Другий момент. У нас як у країни дуже обмежений асортимент. Як показував пан Олександр, ми здебільшого постачаємо малину і чорницю, ну і там трохи все інше. В чому тут є проблема? Проблема  є в  тому,  що якщо не вродило, то у нас впав експорт в кількості. Це один момент.

Другий момент. Якщо ми дуже сильно перебираємо на себе обсяги, які вироблялись раніше в Польщі і Сербії, що відбувається насправді останні 3 роки, максимально ми відкусили від Сербії, то просідає весь ринок і вони будуть шукати диверсифікацію від нас суто з точки зору безпечності поставок. Тобто не буде Європа всі поставки максимально ставити на Україну, тому що у випадку неврожаю ляже вся індустрія.

 А якщо говорити про цінову конкуренцію, тут теж такий слизький момент, тому що зараз, продаючи нашу продукцію як інгредієнт, ми фактично граємось виключно в цінову конкуренцію, виключно. Це абсолютно стала історія. Якщо подивитися на цей графік і на собівартість нашої ягоди, ми ще нижче, ніж наш головні конкуренти – це Польща і Сербія. Але ми нижче за рахунок того, що у нас дешевша робоча сила. Але ми всі знаємо, що у нас відбувається з робочою силою: робоча сила у нас все більше і більше стає дефіцитом. В принципі, утримати такий рівень заробітної плати ми можемо тільки на механізації збору. А механізації збору можлива тільки при укрупненні посадок, тому що наразі ту ж саму малину здебільшого вирощують домогосподарства і маленькі ферми і відповідно у них не є достатньо площі для механізації.

Тому от вже немає куди тягнути і зі збільшеною переробкою і з переглядом технологічних можливостей саме для вирощування.

Сергій Сухина теж сьогодні буде говорити, я думаю, що про механізацію, максимальну механізацію, тому що це велика проблема.

З точки зору задуму. Ми дуже часто чуємо про створення нових робочих місць, але проблема в тому, що ми не можемо навіть ті місця, які в нас є, заповнити на сьогодні як індустрія. Тому створювати ще додаткові робочі місця, щоб було не заповнено більше робочих місць, це трошки не та історія, яка є актуальна саме для індустрії ягідництва.

Ітак наразі, що ми маємо? У нас не стала конкуренція, конкурентоспроможність, тому що ми граємо зараз здебільшого в цінову конкуренцію, від чого треба відходити. У нас обмежений асортимент, нам треба збільшувати кількість культур, які  ми постачаємо. Наразі через те, що не вистачає робочої сили, ми, наприклад, вже бачимо на полях таку тенденцію, що фермери замінюють малину на інші культури. Там хтось на обліпиху замінює, хтось там – і шипшина пішла розвиватися і так далі.

Нам теж треба дивитися на ці моменти. І коли ми кажемо, що нам треба дивитися на асортимент і додаткові культури і так далі, відповідно ми маємо мати якісні посадкові матеріали, які виробляються всередині країни. І це не тільки про стимулювання питомників, це також про розвиток державного контролю за цими питомниками, тому що якщо ми і виробляємо посадковий матеріал, але він неякісний, то ми не розвиваємо свою промисловість, а, навпаки, робимо гірше.

Далі. Ще один момент, про потенціал. Якщо говорити про заморожену малину, яка у нас зараз номер один з експорту, у неї насправді, от суто у замороженій малині, дуже обмежений потенціал, тому що останні років 6 кількість малини, яка імпортується Європою, країнами Євросоюзу, вона приблизно однакова, це плюс-мінус 3 мільйони тонн. Вона не зростає там дуже сильно, там може трохи впасти, може трохи підрости, але це 3 мільйони. І я можу сказати, що це скоріше за все і є плюс-мінус ППО. Тут більше йде питання про диверсифікацію різних продуктів, які робляться з цієї малини. А експорт України зріс за рахунок того, що ми відібрали, дуже багато відібрали у Сербії, трохи у Польщі, але здебільшого ми відібрали, от … (нерозбірливо), яку постачали Серби на ринки ЄС.

Далі. Дуже важливий момент, коли ми говоримо про розвиток доданої вартості, це не тільки про обладнання. Обладнання це другий момент, тому що обладнання плюс-мінус у всьому світі, воно там однакове. На ринках продуктів, фруктових наповнювачів, готових до споживання продуктів, наприклад, там морозиво і так далі, виграє не обладнання, виграє продукт, який буде смачний, який буде красивий, який буде технологічний і так далі. Тобто ми говоримо про базу R&D харчової промисловості. У нас, на жаль, вона слабкувата.

І якщо б у нас були програми державні, які будуть допомагати нам технологів своїх розвивати, відправляти навчатися за кордоном з умовою, що вони повертаються і свої компетенції вкладають тут і так далі, це нам дуже сильно допоможе. Тому що технологічно класної бази технологів у нас немає, а ринки готових продуктів виграє R&D, не обладнання.

Далі. Коли ми говоримо про сировинний експорт, ну це зрозуміло, ми залежимо дуже сильно від погоди і тому у нас експертна виручка від ягід може дуже-дуже сильно відрізнятися від року до року в залежності від кількості і цін. І це теж, вже казав пан Олександр, європейські ринки є дуже сильно конкурентними, тому нам треба дивитися на ринки, які географічно віддаленіші від нас, нам треба дивитися на країни Азії, нам треба приглядатися там Індонезія, Малайзія і так далі і дивитися на ту саму Австралію. Австралія знаходиться далеко від всіх, те, що вона вирощує, це свіжий ринок, а заморозку вона здебільшого для своєї промисловості завозить. Вона її завозить із Чилі, Китаю і так далі. Можна намагатися заходити в Австралію, але для такого експорту нам потрібна державна підтримка з точки зору промоції, участі там у виставках і так далі, ну і плюс нюанси з логістикою. Все не так просто наразі, але тим не менше це можна робити і розвивати.

Наразі галузі потрібні інвестиції в обладнання. Дуже не вистачає інвестицій в маркетинг за кордоном, його майже немає. Те, що там роблять асоціації, має, скажімо так, обмежені можливості, бо індустрія насправді не супер-пупер велика і відповідно ми обмежені  фінансами. Ми не можемо там якісь великі промокампанії  в Євросоюзі робити і так далі, робимо те, що можемо. Представляємось на виставках, робимо каталоги  виробників англомовні, розповсюджуємо на подіях, беремо участь в  міжнародних конференціях, міжнародних асоціаціях і так далі, але це більше про В2В знову-таки сегменцію, тому що маркетинг звіту всіх сегментів, сегментів готових продуктів, він дуже дорогий, і наші компанії, ну мало наших українських компаній, в принципі, харчових, які успішні з маркетингу за кордоном для В2В. Є такі, але їх не так багато.

 Тому завдання моєї презентації було наступним: дати трохи ширшу картинку, ніж просто Україна і зміни в Україні, для того щоб прив’язати  до світового ринку нас, де ми граємо, і сфокусувати увагу на те, що не тільки фінанси і обладнання є критичними для нас, для нас є критичною підготовка кадрів і для нас є критичною маркетингова підтримка на міжнародних ринках. Якщо є запитання,  я готова відповісти.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую вам. Дуже змістовна презентація.

Якщо запитань до доповідачки немає, то я хочу передати слово комерційному директору ТОВ "Арті" Сергію Сухині.

Пане Сергій. Є? 

 

СУХИНА С.А. Добрий день. Мене чутно?

 

НІКІТІНА М.В. Чутно, да.

 

СУХИНА С.А. Я включу відео.

 

НІКІТІНА М.В. Тільки дуже прошу пришвидшуватись, бо ми в дедлайн  переходимо.

 

СУХИНА С.А. Я буду дуже швидко і конкретно. Я співвласник і директор компанії, яка займається 30 років виробництвом заморожених овочів, ягід і фруктів. Ми мали потужності до 22-го року, до повномасштабного вторгнення, мали власні поля по вирощуванню тієї самої малини. На жаль, в 22-му році повністю всі потужності, всі поля зараз заміновані, потужності знищені, але ми продовжуємо працювати. Продовжуємо працювати, продовжуємо рухатися в цьому напрямку і робити те, що ми вміємо і те, що ми робили останні 30 років.

Я спілкувався з Олександром до цього і в темі заморожених овочів вважаю, що трошки розуміюся. Хотів би звернути увагу на певні фактори, які на сьогоднішній день, от пані Ірина і пан Олександр дуже якісно і повно виклали картинку по потенційному експорту малини, але може ця вся картина дуже швидко закінчитися, тому що: а) на сьогоднішній день в структурі заморозки електроенергія має дуже велику частину. На сьогоднішній день це в структурі заморозки 1 квт електроенергії потенційно іде на 1 кілограм замороженої продукції. Тому ріст електроенергії, зростання вартості електроенергії на сьогоднішній день там з 7-8-10 гривень до 15-20 і більше гривень дуже суттєво відобразиться на собівартості цієї продукції.

І вирішення проблеми енергозабезпечення, енергозабезпечення підприємств, які займаються заморозкою, це мабуть найголовніше, що є на сьогоднішній день, тому що термін зберігання тієї самої малини це максимум доба. І якщо ти за добу не переробив цю малину, через 2 доби це вже не малина, це вже в кращому випадку сировина для виноробної промисловості.

Тому енергозабезпечення підприємств, які займаються заморозкою  овочів і ягід, в сезоні 2026 року буде мати дуже важливе значення. І вартість цієї енергії теж буде мати дуже важливе значення.

І тому хотілося б можливо нам як переробникам отримати якусь в ідеалі допомогу або компенсацію вартості електроенергії для підприємств, які займаються заморозкою, тому що: а) дуже короткий термін зберігання; б) дуже короткий час, який потрібен на переробку. Це максимум там у варіанті з малиною, максимум місяць. І можливостей зберегти цю сировину, продовжити термін  зберігання, щоб  її переробити пізніше, ну немає взагалі такої можливості. Тому вартість цього продукту і енергозабезпечення мати буде в цьому році і в наступному році дуже важливу роль. І тому, перше, це можливо якась допомога в компенсації вартості електроенергії, в компенсації цих тарифів – це було б дуже…

Я от спілкувався зі своїми колегами, коли мене запросили на цю зустріч, спілкувався з декількома колегами, які займаються переробкою, і от вони в один голос кажуть: "Енергозабезпечення і вартість енергозабезпечення – це проблема № 1, яка на сьогоднішній день стоїть перед усіма".

Друге питання – це можливість отримання електроенергії як такої. Є зараз на сьогоднішній день програма там на сонячну станцію. Вони частково можуть компенсувати подачу електроенергії, але це у світлові дні і це тільки улітку і тому частково, я кажу про часткове. Взагалі на 100 відсотків забезпечити незалежну електроенергію можуть тільки когенераційні установки. І на сьогоднішній день впровадження когенераційних  установок на підприємствах, які займаються заморозкою, я вважаю, вони були б дуже-дуже і дуже актуальні. Тому що, по-перше, це підприємство отримує незалежне енергозабезпечення, воно має можливості переробляти цю продукцію і, як наслідок, воно може вже в зимовий період забезпечувати  місцеву громаду електроенергією і давати цю електроенергію, і давати це тепло громаді, давати жителям того населеного пункту, який зазвичай знаходиться поруч із цим підприємством, і працювати, і давати можливість  і працювати підприємству і забезпечувати населення такою електроенергією.

Тому якщо є можливість... Я трошки хвилююся, я перепрошую, тому що для нас це така тема дуже актуальна. І от якщо би була можливість якоїсь такої співпраці або компенсації теж на встановлення когенераційних  установок, якісь можливо в кооперації з місцевими громадами і з виконавчою владою, це було б теж дуже-дуже слушно і дуже актуально для таких підприємств. Я на 100 відсотків впевнений, що якщо б прийшла громада і сказала, що давайте там 50 на 50 будуємо когенераційну установку, яка буде забезпечувати і громаду в зимовий період, і в літній період забезпечувати електроенергією підприємство, яке займається заморозкою, я на сто відсотків впевнений, тут є переробники, не тільки я, які скажуть, що для нас це було б дуже актуально.

Третє питання - це оформлення документації на встановлення тих самих сонячних станцій або когенераційних установок. От я спілкувався вчора зі своїм колегою, який поставив собі таку станцію. Він 2 роки займався оформленням всього пакету документів на встановлення цієї когенераційної станції, ну от повний комплекс - від закупівлі, монтажу. Вже стоять установки, я його питаю: "Емілю, коли ти запустиш?" Він каже, що не знає, йомуі ще треба оформлювати це, це, це, це, це, це. От уже стоять змонтовані установки, а він досі не може їх включити, тому що  у нього ще купа питань по паперовому оформленню цього проекту.

Тому от спрощення процедури оформлення електроенергії або  оформлення отаких от станцій, воно теж дуже актуальне. От є процедура спрощеного оформлення, там, для домашнього господарства, де можна там, умовно, на одному листочку намалювати схему, подати її і в достатньо стислий, короткий термін отримати вже всю дозвільну документацію. Потрібен якийсь такий рух в цьому  напрямку, тому що процедури займають дуже багато часу і дуже багато компаній не хочуть, потенційно не хочуть заходити на цей ринок, не хочуть входити в ці проекти, тому що розуміють складність цього питання.

Третій момент - це вартість підключення цих установок, вартість підключення електроенергії або збільшення потужності підприємства. Треба пройти 7 кіл пекла для того, щоб отримати підвищення потужності, побудувати там додаткові трансформаторні підстанції, лінії і так далі, для того отримати, щоб отримати збільшену потужність, яка потрібна   підприємству для того, щоб виробляти більше продукції.

Четвертий момент, який нас як виробників дуже хвилює, це обладнання. Україна на сьогоднішній день, так, в топ-3 по експорту малини. Але вона має дуже великий потенціал, наприклад, по експорту вишні, вона має дуже великий потенціал по експорту переробленого яблука, вона має дуже великий потенціал по експорту  переробленого, наприклад, персику. Тому що вже сади в Україні присутні, сировинна база присутня, потрібні тільки потужності, які будуть з великою ефективністю і з мінімальною собівартістю переробляти цю продукцію.

Чому малина стартонула і вона працює і дає результат, і чому країна стала топ-3 по експорту малини? Тому що технологія заморозки малини, вона в принципі, на сьогоднішній день нескладна, скажемо так, вона нам найбільш проста з усіх ягід, які можливо переробляти. Технологія заморозки вишні, технологія заморозки персика або яблука набагато складніша. І для того, щоб переробляти і диверсифікувати поставки цих продуктів, в першу чергу на експорт, потрібне додаткове обладнання, потрібне спеціальне і професійне обладнання. Це обладнання на сьогоднішній день в Україні не виробляється. І потрібна програма підтримки допомоги в придбанні такого обладнання.

Є програма на переробних підприємствах – кредит 8 мільйонів, всі ми її чудово знаємо. Але 8 мільйонів – це на сьогоднішній день 200 тисяч доларів. 200 тисяч доларів для підприємства, яке заходить і починає переробляти, це дуже невелика сума. Наприклад, мінімальний тунель для переробки ягід, який забезпечує експортну якість, коштує пів мільйона євро. Тому 200 тисяч євро – це тільки один тунель. Ми не рахуємо обладнання для первинної переробки, яке потрібне для тої ж самої вишні і для переробки вишні, яке  ще потребує додаткових витрат.

Тому моє побажання: було б чудово збільшити розмір цього кредиту, там не 8, а хоча б там 15, 16 хоча б мільйонів, збільшити об'єм цього  кредиту. Тому що, ну мало, це мало 8 мільйонів. Тим паче інфляція, тим паче всі інші фактори впливають на це.

Імпортне мито на обладнання. От ми купували там буквально в прошлому місяці машину для переробки вишні. На неї стоїть мито в 5 відсотків. Це невелика сума, да? Але таке обладнання не виробляється в Україні, його немає в принципі. А на нього є імпортне мито. Чому? Чому ми повинні сплатити це мито?

Ну треба переглянути ці всі коди і подивитись, яке обладнання на сьогоднішній день може вироблятись в Україні, а яке не може вироблятись. Є світові виробники обладнання по заморозці, є  світові виробники обладнання по ріжці ягід, овочів і фруктів, по сортуванню. Це обладнання, ну, вибачте, не буде його в найближчі 5, 6, 10 років Україна виробляти 100 відсотків. Треба передивитися і зробити можливості зробити ці програми більш доступними для того, щоб, можливо, придбати це обладнання на певних умовах з мінімальними затратами, в ідеалі з якоюсь допомогою, яка б могла забезпечити підприємства якісним європейським обладнанням, яке б давало якість, яка потребується для експорту цієї ягоди.

 

НІКІТІНА М.В. Пане Сергію, ми вас почули, цю проблематику. Ми вже з колегами спілкуємось. І з останніх новин, ми направили на Прем’єр-міністра України з моїми колегами-мажоритарниками й іншими депутатами вже звернення щодо тарифів на електроенергію для бізнесу і промисловості, аби ці тарифи хоча б не росли.  Це такий перший крок, що ми можемо зараз зробити. І дійсно ми обговорюємо можливості по компенсації електроенергії, по безмитному оформленню обладнання для альтернативних джерел підключення електрозабезпечення бізнесу. Це все робиться зараз, в цьому напрямку працюємо. Ваші всі дуже слушні зауваження і по безмитному ввезенню на територію України такого обладнання теж ми в наших  рекомендаціях цього круглого столу подамо на міністерство, на Кабмін в цілому. Я вам дуже дякую, що ви на цьому наголосили, підсвітили цю проблему.

І далі я хочу запросити до слова, але попрошу дійсно дотриматися 5 хвилин, пана Олександра Нестерука – керівника направлення заморозки (ягоди, овочі, фрукти) компанії  AVPM Trade.

Пане Олександре.

 

НЕСТЕРУК О. Я вже виступав.

 

НІКІТІНА М.В.  А, вже, все. Вже виступив. Все, дякую.

І підключається до нас Тарас Миколайович Висоцький – заступник міністра економіки. Пане Тарасе, ви з нами? Тарасе Миколайовичу!

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, вітаю, Марино Вікторівно. Радий вас бачити.

Прошу вибачення, що не вдалося відразу долучитися, але я приєднався.

 

НІКІТІНА М.В. Навзаєм. Раді вас бачити.

Просимо, якщо вам є що прокоментувати, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Дякую.

Перше, почну з крайнього, тому що зараз це всіх хвилює, енергетика. Так?

 

НІКІТІНА М.В. Так-так. Ми щойно говорили, так, про це.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Так, в яких умовах живемо.

Дивіться, які є програми на сьогодні? На мікрорівні. На мікрорівні,  нагадую, що запроваджені пільгові кредити під нуль відсотків до 10 мільйонів гривень. Тобто коли ми говоримо про там якісь генератор, який потрібен, щоб безперебійно працювати, чи інші системи для такого безперебійного. Якщо ми говоримо про малий і середній рівень, ну і частково великий рівень, коли ми говоримо про когенерацію чи когенераційні, наприклад, установки, то запроваджені кредити пільгові до  250 мільйонів гривень. Там і там низькі ставки, там взагалі нуль відсотків, до 10 мільйонів гривень, до 250-и там 7 або 9 відсотків річних в гривнях. Вони довгострокові. Тому просимо, будь ласка, в кого є потреба, користуйтеся. Фактично кредити видають безпосередньо банки, понад 30 банків в програмі, всі державні банки і абсолютна більшість комерційних банків в цій програмі. Моє – оцей напрям в частині забезпечення стійкості з точки зору енергозабезпечення.

На рівні міністерства, як знаєте, відновився прийом заявок на гранти на садівництво, в тому числі і на ягідництво, воно там є елементом цього. Також на фрукти-овочі мають запуститися з квітня попередньо гранти. Знаємо, вже дискусія, я в Дніпрі був, бачили ці питання, в інших регіонах, щодо розміру. Щоб просто ми відверто розуміли, в нас на сьогодні виділено 200, трошки більше ніж 200 мільйонів гривень на ці гранти, для того щоб максимально, у нас критична потреба глобальна в державі, треба максимальний об'єм, але моя позиція наступна: там другий квартал подивитися, якщо ми побачимо, що дійсно на сьогодні на такий розмір сховищ відповідного попиту немає, залишається ресурс, можна буде у третьому кварталі спільно напрацювати якісь зміни і програми і з четвертого запустити. Або якщо ресурс недостатній, тоді просто спільно працювати, щоб зміни сильні напрацювати в третьому кварталі, але працювати і з вами, Марина Вікторівна, і з іншими народними депутатами щодо передбачення відповідно. То, мабуть, невеликі гроші глобально, там 50, 100 мільйонів гривень, але в бюджеті вже 2027 року щоб тоді також запустити, можливо, якийсь фокус з точки зору об'ємів для ягідництва, з точки зору безпосереднього зберігання.

Там залишаються по 739 постанові, там, де переробка, дійсно питання. Первинна не попадає, ми це за 4 роки проговорили по формату програми. Як на мене, треба просто якийсь окремий напрям. Тобто у нас виходить, що зрощення є, зберігання є, (нерозбірливо) є, переробка є, первинна доробка – немає. Я думаю, просто треба тоді пробувати, от ми поступово щороку новий напрям додаємо, постійно ресурс додається, знаходиться. Так само можна подумати в як окремий трек відповідно додати. Відповідно також цей напрям пропрацювати, або буде залишок коштів, їх додати можна буде додати з третього-четвертого кварталу, або зразу забивати на 2027 рік. Тому такі деякі базові коментарі від мене.

І також, якщо, я не знаю, який формат …(нерозбірливо) вже доопрацюйте, можливо якісь додаткові питання, я міг би бути ще корисним і відповісти, я б з радістю. На жаль, так співпало, що … (нерозбірливо) міністр, я маю через хвилин 15-20 бути на черговій урядовій нараді.  

Дякую.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую вам, Тарасе Миколайовичу.

Можливо, в когось із учасників є запитання  до заступника міністра? Піднімайте...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є ще одна важлива складова. Це певно, що ми як Мінекономіки також хочемо запровадити програму з липня щодо компенсації вартості участі у міжнародних виставках. Я думаю, що для них, здається, це також актуально. Відповідний порядок буде весною прийнято, прослідкуйте. Дуже важливо, коли буде прийом заявок на затвердження переліку виставок, які попадають під компенсацію, щоб профільні асоціації по ягідництву подали відповідні звернення, які там важливі виставки. Зразу скажу, там гості обмежені, виставки це складно, у кожній галузі ми можемо максимум одну підтримати. Просто подумайте, яка там сама критична, раз в рік, починаємо з цього, щоб спільне було подання. І ми теж би тоді могли додати і також тут отримати підтримку виходу на зовнішні ринки.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Саме згадувалося сьогодні, що бракує державної підтримки в маркетингу, в промоушені продуктів переробки ягідництва українських. 

Тож, будь ласка, шановні представники бізнес-асоціацій, ви почули від  Тараса Миколайовича, що є така нова опція можливості відстояти і захистити свій напрямок і отримати допомогу від держави в участі у міжнародних виставках. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Бачимо, що рук немає на запитання поки що ні в кого з учасників.

Тому я спішу передати слово керівниці напрямку стратегічних комунікацій та розвитку кооперативної екосистеми Проєкту ГОНОР Бізнес Мережі Сільських Жінок Олені Величко. Пані Олено, прошу вас.

 

ВЕЛИЧКО О. Доброго дня, шановна спільното!

Рада сьогодні бути з вами. Ми будемо виступати разом з Тарасом Андрійчуком – представником кооперативу. І я дуже коротко хочу поділитися інформацією про те, як кооперативи залучаються в ягідний сектор.

І скажіть, будь ласка, чи видно мою презентацію?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Так, видно.

 

ВЕЛИЧКО О. І відповідно ми працюємо з командою і з кооперативами з 2016 року, зокрема працюємо із ягідними кооперативами, і за цей час спостерігали дуже суттєву зміну. Якщо раніше кооперативи, які об'єднувалися на початках, вони орієнтувалися більше на внутрішній ринок, то зростання об'ємів виробництва, площ і загалом поліпшення інфраструктури деяке змусило кооперативи дивитися вже на експортні ринки і орієнтуватися на зовнішній ринок. Але, як ми знаємо, українські виробники ягід, вони здебільшого це 60-70 відсотків малі та середні господарства, які фізично не можуть самостійно формувати експортні партії і забезпечувати відповідний лабораторний контроль та вести переговори з європейськими контрагентами у період активного збору врожаю. Саме в цій точці кооперативна модель стає інструментом для інтеграції в європейський ринок через об'єднання партій.

Якщо подивитися на динаміку останніх років, то ми бачимо, як трансформуються кооперативи, наскільки ця трансформація є системною і зростає не тільки частика продукції, яка реалізується через кооперативи, зростає також і активність членів, підвищується обсяг виробленої продукції. І в такому контексті кооперативи перестають бути виключно сервісними організаціями, це вже ті організації, які об'єднані, які розбудовують інфраструктуру, які нарощують потужності виробничі, які стають більш енергонезалежними і саме через корпоративну модель отримують можливість, як консолідувати обсяги, стандартизувати якість, інвестувати в заморозку та доробку, а також, що дуже важливо, можуть виступати єдиним контрактним партнером для виходу на експортні ринки.

Фактично кооперація – це той механізм, який дозволяє саме малим виробникам відповідати вимогам європейського ринку. Сьогодні кооператив, з я ким я вас хочу познайомити, якраз може поділитися своїм досвідом, як вони об'єднали малих виробників.

І коли ми дивимося на те, чи змінюється ставлення до кооперації, то відповідно з року в рік ми проводимо дослідження на те, як змінюється ставлення до кооперативів і бачимо, що зростає рівень довіри до кооперативів та управлінських команд і рівень задоволеності послугами також постійно зростає, демонструючи позитивну динаміку. Це важливо, бо ринок хоче працювати з передбачуваними, стабільними, керованими структурами. Кооперативи наразі вже не лише консолідують обсяги, але вони вже готові продемонструвати інституційну зрілість, саме будучи такою керованою структурою.

Ми проєкт, який реалізується в консорціумі з неурядовою канадською організацією Socodevi та за підтримки уряду Канади, і у своїх підходах до розвитку кооперативів орієнтуємося саме на канадський досвід. Канадська модель кооперативна має багаторівневу систему, де локальні кооперативи об'єднуються в деративні структури, що забезпечують масштаб, централізований маркетинг, про який говорили перед цим, що дуже важливо, та довгострокове стратегічне планування, що зазвичай недоступне для малих виробників. Саме така модель і дозволяє дрібним виробникам бути конкурентоспроможними як на національному, так і на міжнародному рівні. В Україні ми до цього ще прагнемо, але віримо, що протягом наступних 6 років вже, до 32-го року, доки працюватиме Проєкт ГОНОР, ми зможемо консолідувати і українські кооперативи у таке більше об'єднання, яке зможе стати більш впливовим саме на ринку виробників, в тому числі ягідної продукції.

У 25-му році ми запустили навчальну програму для кооперативів, це була програма Export pioneers, і саме ця програма дала можливість українським кооперативам, які орієнтовані на експорт, пройти навчання, підготуватися до цього експорту, познайомитися з європейськими кооперативами з Італії та з Великої Британії, а також провести такі пробні перемовини з імпортерами саме з європейського ринку. І саме в цю програму ми долучали і кооператив "Файна поляна", який сьогодні присутній і з яким ми працюємо з 22-го року. Цей кооператив пройшов навчання в рамках програми, отримав підтримку на розширення виробничих потужностей і також підтримку на встановлення генеруючих потужностей для забезпечення енергонезалежності кооперативу.

Саме тому я хочу запросити до слова Тараса Андрійчука – голову правління кооперативу "Файна поляна", щоб представити ще й діючий кооператив, який активно експортує на ринок Європи.

Прошу, Тарасе. Ви з нами?

 

АНДРІЙЧУК Т.С. Доброго дня всім. Чи чутно мене? Чутно. Дуже добре.

Дякую за представлення. Тарас Андрійчук, Тернопільщина, голова правління кооперативу "Файна поляна". Кооператив з 15-го року заснований. Членами кооперативу є дійсно дрібні мікровиробники, це домогосподарства, які об'єдналися. І спочатку це були просто домогосподарства, які засадили площі з ягодою і після об'єднання вирішити створити свої власні потужності переробки. І, слава богу, успішно розвиваємося, збудували свій переробний цех заморозки. Завдяки різним грантовим програмам, в тому числі канадській організації Socodevi, через Бізнес Мережу Сільських Жінок ми отримували  різні допомоги, різну підтримку, в тому числі ту саму сонячну електростанцію, яка була встановлена восени 25-го року.

Тобто наша діяльність в цифрах, не знаю, чи є в презентації, наша діяльність в цифрах:  на сьогоднішній день ми виробляємо більше 900 тонн продукції в рік, це 153 члени кооперативу,  і маємо також згідно Закону України "Про кооперацію" право приймати невелику кількість продукції не від членів кооперативу. Тобто ми фактично як один кооператив, об’єднання невеличких  виробників робимо один відсоток об’єму української продукції, українського експорту. Основною продукцією є заморожена малина і також інша ягода. Тобто наша діяльність спрямована власне на підтримку, моя як голови правління кооперативу, на підтримку членів кооперативу, на їхні об’єднання і  фактично на таку діяльність, щоб підтримати село, підтримати виробників сільських.

 Всі питання, які були озвучені попередніми доповідачами, я не буду повторювати, вони є абсолютно актуальними:  і проблеми з електроенергію, і  проблеми з обладнанням, і проблеми з маркетингом. Тобто все, що було озвучено, я підтримую стовідсотково. Ці питання є актуальні, вони є насущні, кожного дня вони стоять перед нашими задачами, щоб ми їх вирішували. Тому дякую за цю зустріч. Я бачу, що ми трошки вибились з таймінгу, економлячи ваш час, дякую за запрошення. Всім гарного дня.

Якщо є якісь питання, будь ласка, задавайте.

 

НІКІТІНА М. В. Дякую дуже за презентацію пані Олені і пану Тарасу, дуже дякую. Такі приклади роботи таких успішних кооперативів, як ваш, для нас дуже цінно і я думаю, що мають надихатись сільськогосподарські малі товаровиробники об’єднуватись в кооперативи. Це чудова світова практика, але Україна ще тільки починає її наслідувати, тож ви є таким взірцем. Дякую вам.

У нас питання від Тараса Баштанника. Пане Тарасе, будь ласка, ваше питання.

 

БАШТАННИК Т.П. Доброго дня. Чути нормально?

 

НІКІТІНА М.В. Так-так, чутно.

 

БАШТАННИК Т.П. Я дуже коротко. Це радше не так питання, як коментар. Він просто якраз от тут в контексті кооперативів частково перекликається. Дивіться, ще просто хотів акцентувати на одній проблематиці. Україна ще є лідером світовим в принципі по експорту, наприклад, лісової чорниці та іншої дикорослої продукції. Це теж ягоди. А також паралельно є частка, вона звичайно не можна сказати, що левова, однак культурних ягід, ці ягоди вирощені населенням, тобто домогосподарствами маленькими, а не крупними чи середніми фермами або підприємствами.

І от це все в сукупності створює одну велику, дуже давню проблему, ми її будемо акцентувати від асоціації, я впевнений, що й інші колеги по інших асоціаціях приєднаються, щоб ми обговорювали це окремо зовсім. Але є питання оприбуткування і документації на цю сировину. Тобто, умовно кажучи, людина іде в ліс, збирає лісову чорницю або вирощує малину в себе на городі і після цього вона, умовно, лісову чорницю приносить на переробку до якогось заводу. Ну це проходить декілька етапів, там посередники від меншого до крупнішого, але це не суть. І це все, на жаль, переважно готівковий ринок, на жаль, який держава… Чому? Ну тому що дехто не вміє  адмініструвати власні оці податки, ПДФО і так далі, я говорю про населення, дехто не хоче, бо має, ну не дай бог, виконавче якесь там провадження або субсидію або ще щось. Повірте, безліч причин, що людина продає  дану продукцію за готівку. А переробник змушений миритися з цим, купувати і потім уже цей клопіт перебирати на себе, як ці всі схеми малювати так, щоб у податкової не було питань. Це ФОПи і інші моменти.

Тому пропонується також  загострити, що це дуже велика проблема як соціальна, так і для бюджету України, і достатньо вирішень у світі цивілізованих, як, наприклад,  фіксоване мито. Будь-який експортер не може замитнити машину, умовно, лісової чорниці чи навіть  малини такої, не сплативши якесь фіксоване мито, наприклад, 20 гривень кілограм, ну дуже наприклад. Це ми дамо всі пропозиції і економічні обґрунтування. Але це от я просто, користуючись нагодою, хотів би сказати, що якщо в кооперативі, я впевнений, теж колеги поправлять, що є учасники кооперативу, які сировину постачають, але по різних причинах документи на цю сировину надати не можуть – і починаються різні моменти, якщо говорити і своїми іменами називати речі. Це важливо. Для того щоб інтегруватися, треба все-таки вибілити цю історію, і всі крупні гравці і переробники готові до цього, вони хочуть і давно просять.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую, пане Тарасе.  Дякую. Візьмемо до уваги.

І я запрошую, якщо є, Володимир Печко – голова громадської спілки "Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України". Будь ласка,  пане Володимире. Ви з нами?

 

ПЕЧКО В. Так. Доброго здоров'я!

 

НІКІТІНА М.В. Доброго. Прошу вас до слова.

 

ПЕЧКО В. Ми зараз тут якраз відбуваємось на заході – конференція велика по ягідництву і по садівництву. І тут якраз і Zoom у нас, і включення,  тому відійшов від них усіх і хочу пару слів сказати.

Я слухав уважно саме про проблемі питання, тут якраз і зібрано близько 400 учасників – ігроків ринку садівничої та ягідної продукції, ті, хто сьогодні  вирощує й експортує продукцію. І так коротко скажу, із проблемних питань є, Тарас підкаже, доповнить і долучиться, саме по робітникам – по працівникам з інших країн.

На жаль, стикаємося ми з цим, і не хочу багато приділяти цьому питанню час, але ця проблема не вирішена до сих пір. І треба її вирішувати спільно по людям, яких ми можемо залучати з Непалу для зібрання ягід, потім залучати їх для зібрання яблук, потім винограду і потім у переробні підприємства. Укрсадпром також може забезпечити цю роботу. Ми взяли людей, там, 50 тисяч чоловік чи 150 чоловік і можемо забезпечити їх роботою повноцінно. Єдине, що треба законодавство покращити в цьому плані.

І сьогодні буквально о першій годині також була Zoom-нарада по розсадництву, о 12-й годині, і там піднімалось питання саме щодо експорту розсадництва і нашої продукції, мається на увазі саджанці. Покращилися умови з експорту яблук, сливи та аличі, але ще багато чого ми би могли експортувати вже, тому що у нас за останні 5 років в Україні створилися розсадницькі підприємства, їх досить багато, вони тут представлені, дуже багато цих підприємств, які є і які би могли би вже бути зацікавлені не тільки в реалізації для українських підприємств аграрних своєї цієї розсадницької продукції, саджанців ягід та плодових та кісточкових, але і експортувати їх. І сьогодні у нас з цим є проблема. Тому я би хотів її озвучити. Якщо треба більш детально, то ми можемо в листі все висловити.

Дякую. Коротко.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую дуже вам.

Отже, шановні колеги, переходимо до обговорення.

Я перепрошую. Я запрошую до слова Миколу Гору. Це у нас керівник експертної групи з питань аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Будь ласка, пане Миколо.

 

ГОРА М.І. Добрий день! Пані Марино, дуже вам вдячний за надане слово, за запрошення.

Це насправді досить актуальна дискусія. Дуже вам вдячний, що ви стали ініціатором такого круглого столу, оскільки питання ягідництва так завжди живо піднімалося. Насправді є досить багато проблем, ну не проблем, а питань, які потрібно піднімати в цій галузі, оскільки, враховуючи наш євроінтеграційний процес, зокрема розділ 11, з яким ми разом з вами зокрема їздили до Брюсселю, куди входить якраз питання ягідництва, є також моменти, які ми на шляху до ЄС маємо врегулювати загалом. Оскільки я почув багато від асоціацій, що не вистачає грантів, коштів, стандарти необхідні, питання оподаткування – так, це цілий комплекс насправді питань, які ми насправді за наступні 2 роки маємо дошліфувати на законодавчому та інших рівнях.

Зокрема що стосується дотацій, гранти є. Я хочу заспокоїти трохи бізнес: як тільки ми вступимо до ЄС, а ми це плануємо, за найближчі два роки виконати максимальну кількість завдань, які будуть передбачені у Національній програмі по адаптації, і коли ми їздили навіть на скринінг до ЄС, до Брюсселю, ми казали, щоб у наступну семирічку плану по фінансуванню Common Agricultural Policy, це раз на 7 років формується великий бюджет ЄС, який потім розподіляється між країнами, державами-членами, по дотаціях на всі види аграрного сектору, в тому числі і ягідництва. Тому чим швидше ми вступимо, чим швидше ми підтягнемо всі наші стандарти до європейських, тим швидше ми отримаємо фінансування та дотації, зокрема через Виплатну агенцію, яку успішно прийняв парламент 8 жовтня минулого року в другому читанні, і за найближчі два роки уряд, ми всі зараз максимально ефективно, і міністерство, швидко намагатимемося приймати всі нормативно-правові акти, які необхідні для повної реалізації цієї агенції. Зараз вже паралельно відбуваються навчання цього staff, тобто працівників, які будуть відповідно потім у регіональних відділеннях здійснювати повністю весь механізм, оскільки в кожній країні, державі-члені ЄС є такі агентства, які забезпечують весь механізм отримання субвенцій чи дотацій, як в цих країнах, державах ЄС.

Але разом з тим потрібно також кожній галузі розуміти, що є питання також простежуваності. І, грубо кажучи, я відніс це також, тут був пан Тарас, заявляв про це питання оподаткування. Так, насправді, це таке фантомне питання. Бо, наприклад, я пам'ятаю ситуацію у минулому році, яка виникла з виробниками горіхів, коли тоді у них був круглий стіл, оскільки ця сфера є також досить не врегульована у плані оподаткування і не всі учасники ринку платять фіксований податок. Тому як би сфера ягідництва, вона в принципі дотична, якщо не в одному цілому цьому питанні. І тому тут також потрібно врегулювати це питання, оскільки питання простежуваності, як також по рибі, по тваринному комплексу, по всьому, європейці будуть на це акцентувати, їм дуже важливо принцип "від лану до столу", тобто від першого – з землі, де було вирощено, і до того, як воно попадає на полиці. Тому як би це є також питання простежуваності та контролю на ринку ЄС, дуже актуальне. І також в  тому числі використання пестицидів, хімікатів та інших стандартів при виробництві та продажу, вони також є дуже актуальними при нашому початку переговорів з європейцями, оскільки кожне виробництво кожного продукту вони будуть перевіряти, наскільки наші стандарти будуть відповідати їхнім. Тому якби в наших інтересах максимально імлементувати все законодавство ЄС, зокрема в аграрному блоці, тим швидше ми попадемо на їх ринок і матимемо право повноцінно отримувати від них також дотації на всі наші галузі в аграрному секторі.

Тому дякую за таку дискусію. Будемо рухатись далі. 

 

НІКІТІНА М.В. Дякую вам.

Я пропоную перейти до обговорення. У кого є запитання до учасників, один до одного або хтось хоче висловитись, давайте коротко пройдемо цей блок обговорення і будемо вже підходити до підсумків. Якщо хтось бажає, будь ласка, піднімаємо в реакціях руку і ми вас приєднаємо до дискусії, якщо в когось є які думки поділитись ще наприкінець.

Будь ласка, заступник голови Держпродспоживслужби пан Вадим Чайковський, прошу вас.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Доброго дня.

 

НІКІТІНА М.В. Доброго дня.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Шановні народні депутати, шановні колеги, дякую за запрошення. Ну, дійсно, тематика ягідництва і взагалі питання євроінтеграції, питання напрямку Європейського Союзу, воно зараз дуже актуальне,  і я би хотів зауважити ряд моментів, які, можливо, будуть корисні для наших сільгоспвиробників і взагалі за цією тематикою.

Ну, якщо ми говоримо про євроінтеграцію, дійсно, завдяки комітету активно, завдяки міністерству і спільній співпраці був прийнятий Закон України 4147 "Про державне регулювання сфери захисту рослин". І також хотів поставити акцент, зараз Держпродспоживслужба, Міністерство економіки активно працює над роботою до підзаконних нормативно-правових  актів. Необхідно зауважити ряд моментів, які будуть важливі для нашого сільгоспвиробника, зокрема з'являться деякі нові позиції, які необхідно врахувати саме під час проведення роботи з насінництвом, розсадництвом. Це з'явиться новий документ, такий як "паспорт рослин". Це буде новація в нашому законодавстві, і навіть Держпродспоживслужба буде уповноважувати осіб на видачу такого документа. Він буде передбачати, це євроінтеграційна норма, варто на це звернути увагу, і обіг всіх саджанців, насіння і деяких інших об'єктів врегулювання на території України буде здійснюватися виключно у супроводі паспорта рослин. Ці новації з 2028 року. До 2028 року ми повинні прийняти ряд підзаконних актів, які нададуть можливість реалізації цієї норми закону. І я ще раз ставлю акцент, це важливий елемент.

І я говорив раніше і повторюся можливо: важливо зараз сільгоспвиробнику уже дивитись на норми права, важливо слідкувати за новими нормативно-правовими актами, які будуть прийняті в Україні, і так само на закон, яким чином буде здійснюватися і виробництво, і обіг ряду рослинної продукції.

Також один із важливих елементів це обмін досвідом. Він надважливий для нашого сільгоспвиробника і варто на це також звертати увагу, можливо в рамках асоціативних якихось підходів комунікувати з європейськими колегами і можливо обмінюватись досвідом, дивитись на ті практики, на ті елементи, які  необхідні для конкурентоспроможності наших сільгоспвиробників на європейському ринку. Це важлива порада, я думаю, варто взяти її до уваги і вона допоможе розвиватися нам у контексті євроінтеграції, у контексті великої європейської сім'ї.

Щодо нових ринків. Держпродспоживслужба активно працює над цим питанням. Якщо говорити про садівництво, ягідництво, ми зараз продовжуємо роботу щодо відкриття нових маржинальних, як говорять нам наші сільгоспвиробники, експортери сільськогосподарської продукції, високомаржинальних ринків, це не завжди Європейський Союз, як було зазначено в одній із презентацій, це зокрема от в цьому році активно будемо працювати над відкриттям експорту українських яблук до Індії. У нас експериментальний проєкт з Індією, зараз вони дивляться на кожну партію яблук, щоб на постійній основі відкрити саме експорт цієї продукції.

Щодо замороженої продукції. Так, дійсно, є високомаржинальні ринки, особливо це Азія, не знаю, це в деякому розумінні, можливо, Африка, де заморожену продукцію приймають без особливих якихось там вимог, які необхідно дотримуватися, на відміну від свіжої продукції і від продукції, будемо там говорити, садибного матеріалу. Тут потрібно вивчати. І дане вивчення ринку, це дійсно, як також було зауваження, це участь у виставках, участь у деяких моментах, які будуть рекламувати нашу українську продукцію. Це надважлива історія, надважлива історія і приділяти увагу цьому потрібно, будемо так говорити, щоб не тільки, як говорилося, сировину ми могли експортувати, а й живу продукцію.

Саджанці до ЄС. Є один із, знову ж таки, нюансів. Експорт садибного матеріалу, в тому числі і ягід, від потребує проведення ряду процедур, як цього передбачає європейське право. Це один елемент. Так, ми повинні відкрити ринок, ми повинні заповнити досьє, ми повинні доказати Європейському Союзу, що ми виконуємо цю позицію, це з точки зору фітосанітарії.

З точки зору розсадництва є одна ахіллесова п'ята, м'яко кажучи, це, по великому рахунку, визнання еквівалентності наших дій в контексті садивного матеріалу. По насінництву ми зробили великий успіх,  прорив у цьому питанні, але це питання щодо еквівалентності по садивному матеріалу, воно потребує активної уваги.

От такі коротенькі меседжі. Я думаю, що я був корисний, і ми готові долучатись до відповіді на питання, відповіді на певні, можливо, якісь поради готовий надавати.

Також важливий елемент – це на сьогоднішній день обмеження в  перевірках. Дійсно Держпродспоживслужба це контролюючий орган, який має здійснювати державний нагляд і контроль. Якщо ми говоримо за напрямок розсадництва, за напрямок ведення знову-таки  бізнесу, ці випадки можуть бути у випадку, якщо суб'єкт господарювання безпосередньо сам буде ініціювати перевірки. Воно буде дисциплінувати, воно надасть змогу розуміти, які норми права на сьогоднішній день актуальні і активні, і воно знову-таки надасть змогу, якщо суб'єкт господарювання цього захоче, на більш лайтових умовах виходити на експортні ринки.

Дякую за увагу. Якщо був корисним, то мене ці тішить. Спасибі.

 

НІКІТІНА М.В. Дякуємо, пане Вадиме. Ви завжди дуже корисні і дуже класно підсвічуєте всі ці моменти юридичної роботи в цій галузі. Дякуємо вам ще раз.

Будь ласка, шановні учасники, хто хоче якусь сказати ремарку, думку, задати питання, прошу? Немає піднятих рук. А є.

Пан Валерій Бондарчук, будь ласка.

 

БОНДАРЧУК В. Доброго дня, шановні колеги! Дуже вдячні за запрошення Проєкту, організації нашої до цього заходу, він дуже важливий. І я хотів би, не буду займати багато часу, у мене просто буквально дві ремарки саме стосовно малих виробників. Тому що ми про них багато говорили, ми говорили, які величезні обсяги продукції, про яку ми сьогодні говоримо, виробляється саме в малих господарствах, але дійсно є проблема, що вони знаходяться в основному поза організованим ринком, ну і це все реалізується, як-то кажуть, з коліс, ну різними шляхами. Тобто фактично є така невелика кількість великих виробників, які мають можливість купувати нормальний посадковий матеріал, забезпечувати нормальні умови для вирощування, якусь стабільність поставок і таке інше. І є у нас низка кооперативів, є низка якихось неформальних об'єднань, коли самі фермери знаходять можливості як виростити продукцію однакової якості, як сформувати товарні партії, запакувати її, зробити так, щоб вона мала якусь додану вартість.

Тому я хочу сказати саме про кооперативи, що в наших реаліях це на сьогодні фактично єдина реальна можливість для того, щоб малих виробників організувати, щоб дати їм однотипний посадковий матеріал, дати їм нормальну технологію, сформувати партії, зробити якусь додану вартість, прорахувати там їхні варіанти виходу на різні ринки, допомогти їм з бізнес-плануванням і таке інше, це найголовніше, що може зробити кооператив, це саме це.

Ну і давайте не забувати, що в процесі європейської інтеграції в Європейському Союзі підтримку, крім там погектарних виплат, ну там різні, фактично підтримку таку у великих обсягів на якісь цехи, на доробку продукції, на переробку на джеми і таке інше отримують саме група організації виробників. У наших реаліях – це саме кооперативи. І у багатьох країнах, зокрема от в Італії, це теж тільки кооперативи.

Тому дуже хочу звернути увагу поважного товариства, яке сьогодні зібралося, щоб ми не забували про те, що для наших малих виробників на сьогодні дуже важливо підтримати тему кооперації, допомогти їм об'єднатися.

І ми дуже вдячні Верховній Раді за те, що в 2020 році був прийнятий дуже прогресивний закон про сільськогосподарську кооперацію в новій редакції. Ну там ще залишилось маленьке – це вирішити питання з оподаткуванням патронажних дивідендів. Ну, я думаю, що ми з цим попрацюємо.

Дуже дякую і дуже приємно було взяти участь у цьому заході. І успіхів нам усім.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую, пане Валерію, за вашу ремарку. Ви дійсно правильно поставили наголос і мені навіть згадалась така українська приказка " гуртове - чортове". Так от хочу сказати, що пора від неї відходити, тому що це є минулим, надбанням минулої нашої культури і дійсно об'єднуватися в кооперативи. Я була одним із співавторів Закону про кооперацію. Пам'ятаю, як з колегами ми його "пушили". І дякувати, що вирішили його прийняти. Тому пропагуємо, розповідаємо малим виробникам, домогосподарствам про переваги кооперативної діяльності. І над цим напрямком будемо ще працювати.

Дякую. Ще в кого ремарки, зауваження, питання, думки? Будь ласка, колеги, маємо  ще там кілька хвилин і будемо завершувати. 

Не бачу піднятих рук, тому візьму на себе таку роль сказати підсумовуюче слово. Я дякую всім учасникам за сьогоднішній захід, за можливість провести цей круглий стіл. Тема дуже важлива. Нарешті ми звернули увагу на цю галузь ягідництва.

І прошу тих учасників круглого столу, які хочуть надати свої аргументовані пропозиції до комітету, надіслати їх офіційними листами. Ми спільно напрацюємо по результатах цього круглого столу велике звернення до уряду, де будемо все, що ми сьогодні проговорили, всі зауваження, всі пропозиції по підтримці, все це у зверненні комітету до уряду ми пропишемо і подамо. Але, будь ласка, протягом кількох днів надішліть свої аргументовані пропозиції на комітет.

Я дуже дякую всім  за увагу. Рада була всіх почути, інформація дуже корисна і важлива для нашої роботи. Будемо над нею думати, працювати і вирішувати ці всі проблеми.

Дякую ще раз. Всім безпечного і тихого вечора. До скорих зустрічей. До побачення.