Стенограма засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: «Запровадження пільги на плату за користування земельними ділянками державної власності, які передані в суборенду агровиробникам, як інструмент державної підтримки»

 

СТЕНОГРАМА

засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: «Запровадження пільги на плату за користування земельними ділянками державної власності, які передані в суборенду агровиробникам, як інструмент державної підтримки»

13 травня 2026 року

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Онлайн у нас мають бути представники Міністерства фінансів та Міністерства юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І Марина Вікторівна.

 

_______________. Представник Міністерства фінансів. Доброго дня. Присутній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Дякую. Всіх бачимо. Ми будемо починати потихеньку.

Так, сьогодні пропонується обговорити законодавчу ініціативу, яку розробила громадська спілка «Всеукраїнська аграрна рада» щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників, земельні ділянки яких опинилися під тимчасовою окупацією або знаходяться в зоні бойових дій, що унеможливлює їх використання у господарській діяльності. Зокрема вона була всім, ця пропозиція була розіслана, і всі мали можливість її опрацювати, подивитися і скласти свою думку.

Якщо коротко про ініціативу, то спілкою пропонується на рівні держави надавати агровиробникам пільгу на плату за суборенду земельної ділянки державної власності, що орендується акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій чи часток у статутному капіталі якого належить державі. Це основна теза, мета.

Я бачу, що в нас Дмитро на місці. Соколов, я так розумію, підключиться пізніше. Давайте, може, зразу з вашої ініціативи і почнемо.

Будь ласка, Дмитро Кохан, Всеукраїнська аграрна рада.

 

КОХАН Д.О. Шановні колеги, добрий день. Попрошу, в мене є презентація невеличка, вивести на екран. Радий бути тут. Ініціатива, відверто, не нова. Мені здається, з більшістю тут присутніх ми окремо обговорювали це питання, ще починаючи, напевно, з 23-го року. Але дуже дякую комітету за ініціативу сьогодні провести цей круглий стіл і все ж таки плідно подискутувати.

Ми сьогодні обговорюємо ініціативу, дай бог, законопроєкт, який піде на перше читання, тому я би сконцентрувався більше сьогодні на ідеї, технічні деталі важливі, давайте обговоримо ідею ключову. Наступний слайд, будь ласка.

Думаю, що всі ви знаєте, спілкуєтесь, стикаєтесь з тим, що в нас величезна кількість територій зазнали окупації і наразі перебувають в зоні бойових дій, війна вже іде не перший рік, на жаль, ми не розуміємо, скільки вона буде продовжуватися, але величезна кількість агровиробників – це ті потужні, дійсно, успішні підприємства, які працювали на той час на підконтрольних територіях, були викинуті просто за борт. Це управлінський потенціал, це команди, це знання і вміння, це той ресурс, який ми маємо, людський ресурс успішних керівників. Вони, на жаль, були викинуті повністю за борт, всі землі окуповані, неможливість впровадження діяльності абсолютно. І це стосується і окупованих територій, і зони бойових дій, бо в нашій спілці таких численна кількість підприємств, навіть там Донецьк, які зараз регіони, де зона активних бойових дій, це точно не те місце, де можна спокійно і нормально впроваджувати господарську діяльність. Більше того, це, відверто, людей підставляти на ризик своїм життям.

Тому ідея була для того, щоб цей пласт підприємців стимулювати до відновлення діяльності на підконтрольних територіях, до розвитку нових підприємств, продовження цієї діяльності вже тут, а була ідея їх підтримати якимись стимулами, які може надати держава, щось зробити для цих підприємств, щоб їх підштовхнути і дати їм можливість відновлювати діяльність. Зрозуміло, що там теж різні є ситуації, у когось повністю все окуповано, у когось взагалі все втрачено, ні копійки грошей немає, тим буде найскладніше. Хтось зміг релокувати якусь техніку, ситуації різні. Але вони втратили основний виробничий актив – це земля, її нікуди не релокуєш, не перевезеш. Тому виникла ця ініціатива.

Прошу наступний слайд. Це якраз таки, враховуючи ту реформу, яка відбувається в нашій країні, теж дякую, до речі, і міністерству профільному, і комітету, що ви це впроваджуєте, і колегам Держзембанку, і Фонду державного майна. Ми нарешті всі ці землі, величезну кількість державних виводимо, скажу, в «білу» таку, в «білу» частину, офіційно обробіток, відбуваються земельні торги. Ми запропонували, враховуючи, що є цей земельний ресурс, давайте на якийсь період трошки підтримаємо ці підприємства і для них знизимо в певній мірі вартість суборендного платежу, який вони будуть сплачувати, якщо знову ж таки переможуть на таких земельних торгах. Тому, да, це ми проговорили. Я думаю, в деталях не буду вдаватися. У нас іде ця так звана корпоратизація цих всіх державних установ, землі передаються, далі 12 відсотків іде державі за право оренди і передаються на суборенду через земельні торги.

Наступний слайд, будь ласка. Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо для таких підприємств порахувати за визначені три роки до початку повномасштабного вторгнення суму офіційної сплати податків, ті, які входять до МПЗ, щоб це було просто адмініструвати. Всі ми знаємо, це мінімум на рівні 5 відсотків НГО, сумлінні підприємства платили і більше. Тобто є офіційний підтверджених факт, підприємства сплачували постійно сумлінно суми податків. Це є певна сума зафіксована. Множимо її на два, тобто виводили певний коефіцієнт. Політична дискусія, можемо поговорити, який він буде. Я би ставив більше, але ми зробили мінімально два. Будь ласка, поверніть назад. І множимо на коефіцієнт НГО. Що таке коефіцієнт НГО? Знову ж таки казав, всі в різних ситуаціях, у когось повністю все окуповано, у когось частково. Тому ми беремо всю суму земельних ділянок, яка є у підприємства, точніше в знаменник –  всю суму НГО земельних ділянок, в чисельник – суму НГО земельних ділянок, які знаходяться в зоні бойових дій або окупації, тобто виводимо певну частку. Якщо 100 відсотків окуповано, буде одне поділити на інше, коефіцієнт НГО буде 1. Якщо окуповано, наприклад, 50 відсотків по сумі НГО пораховано земель, то це буде коефіцієнт 0,5, тобто цей коефіцієнт буде фактично від 0 до 1 максимум. І вираховуємо цю суму, яку ми пропонуємо в своєму варіанті, щоб це аграрій самостійно проадміністрував, подав в державний... Давайте вже далі підемо,  наступний слайд.

Мають право на пільгу виробники, земельні ділянки яких на момент оголошення земельних торгів знаходяться на окупованих територіях або в зоні бойових дій, відповідно до наказу все це можемо проадмініструвати. Облік відбувається через...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. (Не чути)

 

КОХАН Д.О. Ми закладали активні бойові дії. Облік виробників, які мають право на пільгу зі сплати, суборендної плати, ведеться в Державному аграрному реєстрі, окремо реєстр. І обов’язкова умова теж, бо там вже нам неодноразово цей аргумент ставили, що є ті, хто там залишився, провадять там на непідконтрольних територіях господарську діяльність. Ми будемо від кожного такого суб’єкта, який  хоче по цій програмі податися, таке отримати певне зменшення сум сплати, обов’язково подати заяву законом встановлену, якою він підтвердить, що він не здійснює господарську діяльність на непідконтрольних територіях, тобто не здійснює порушення законодавства, колаборацію і так далі. Це для нас всіх буде підставою його пропустити. А не дай бог, хтось захоче гратися, для правоохоронних органів це пряма розписка про... вже на той момент будуть махінації з коштами державного бюджету. Тому тут повністю можна буде всіх притягнути. Я думаю, що це гарантує, що у нас не буде таких шахрайств. Подає заяву через ДАР, розраховуємо пільгу. Далі, я не знаю, тут не зазначено на слайді, але точно ми передбачали, тобто коли підприємство, якщо воно виграє аукціон, воно може на цю пільгу зменшити в певні  роки суму сплат, але все одно сплата мінімальна має залишатися мінімум 12 відсотків НГО на те, щоб як це закладено вже чинним законодавство, той оператор, який буде здавати землю в суборенду, він міг 12 відсотків заплатити НГО державі за орендний платіж, щоб ми не ламали цю історію. Він зможе розрахувати цю пільгу на цю суму зменшити.

Для недопущення маніпуляцій з земельними ділянками отримує певні запобіжники, складені, що там не можна буде передавати в користування третім особам, не можна міняти кінцевих бенефіціарів ключових, щоб це не була історія, що просто там будуть зараз скуповувати. Давайте відверто, там величезна кількість була підприємств, з них зараз залишилось з тих активних хто тут і готові щось робити, це десята частина, може, і менше. Величезна кількість, хто не буде цим користуватись, бо вони вже не в змозі і навіть деякі за віком вже почати нове підприємство і тут працювати. Тому, щоб не було махінацій, що перекуповуються підприємства чисто, щоб отримати знижку, ми встановлюємо обмеження, що це тільки той підприємець, який тим підприємством володів на час початку повномасштабного вторгнення, він тільки може це продовжити. І на податкову покладаємо контроль за адмініструванням, бо вони мають всі ці суми сплачених  податків, зможуть проконтролювати розрахунок, правильність, коректність відображення цього зменшення вартості суборендного платежу.

Очікуваний ефект відновлення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, збереження людського капіталу, підтримка стійкості – добрі хороші слова, але для мене це два ключових ефекти.

Перший – це про справедливість. Ми, дійсно, підтримуємо тих людей, яких ми не змогли в певний момент як держава захистити зараз, а вони в той же час, це не абсолютно всі, а ті, хто платили податки, на відповідні суми податків, тобто ми певну справедливість відновимо, допоможемо цим підприємствам, хоч якось компенсуємо їх втрати. Це перше.

І друге  –  це важливий сигнал для всіх підприємств, які там або залишились, або різні історії, або зараз ті, де насувається фронт в нашу сторону, що держава їх не покинула. Тобто це стимул для цих підприємств не погоджуватись на колаборацію, не йти у взаємодію з росіянами, а все ж таки повертатись сюди на підконтрольну територію. І тут держава знову ж таки обмежені ресурси, але хоч якось їх підтримає.

І, чесно, теж це в мене вже приблизно кінець презентації, зразу по очікуванням скажу. Це і для підприємств, і для нас, щоб було зрозуміло, не треба очікувати, що у підприємства було тисячу гектарів чи 10 тисяч гектарів, він стільки зможе собі отримати безкоштовно. Якщо ви порахуєте суму, середня сплата податків цих що в МПЗ, хай було 5 відсотків, НГО, може, більше. Тобто це десь там 3-4 тисячі гривень на гектар вони платили в рік, помножимо на два – це буде 6-8 тисяч гривень ми такої пільги їм дамо можливість скористатися, хоча би як мінімум якусь часточку від того земельного банку, який у них був, вони можуть скласти, один рік там профінансувати собі можливість попрацювати на цій землі. Вже в перший рік щось зароблять, відновляться, далі будуть платити на повноцінних умовах. От, будь ласка, далі є у мене ще слайди? Це ми говорили. Далі. Далі вже пішов текст. Я не думаю, що треба зараз там повністю постатейно йти.

Тому, колеги, завершуючи, підсумовуючи, є ідея, концепція, яку ми пропонуємо взяти за основу. Давайте, готові технічно, це не самий простий законопроєкт, але точно і не самий складний, ми всі з вами вміємо командно працювати, відпрацюємо. Але давайте погодимо цю ідею і пропоную тоді її рухати далі.

Ще раз дякую, колеги, за увагу. Дякую, щодо долі цих підприємств з окупованих, прифронтових привертаєте таку важливу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Богданець, пару питань.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Да. В мене питання, перше, це ми говоримо тільки про державні землі?

 

КОХАН Д.О. Да, це ми говоримо тільки про…

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тільки про державні. Тобто ті державні землі, які Земельний банк може, виставляє на аукціон. Тобто люба людина, яка заходить на аукціон, вона виграє аукціон, правильно?

Тоді в мене питання, якщо люди, умовно кажучи, бізнесмени, аграрії бачать, що вони можуть там робити бізнес, він для них є можливий вже, я не бачу доцільності давати такі знижки. Навіщо це робити? Тому що в даному випадку втрачає тільки одна інституція – це держава. Навіщо це робити, коли є вже закладений економічний ефект і люди туди заходять працювати?

Тобто в даному випадку ми забираємо в держави, яка фінансує… зараз йде війна. В даному випадку для мене поки що це не є логічно. Ви кажете, ті, хто там зараз в окупації, ті, хто в окупації, ті, хто хотів вже, вони… ми точно не можемо адмініструвати ті землі, які знаходяться в окупації, от точно, і точно вони йдуть не в бюджет країни. Вони йдуть на ту сторону. Тому тут  багато таких моментів, які ви декларуєте, що вони важливі для країни, але фактично ми цього зробити не можемо. Тому, як на мене, тут треба якось... А чому тоді, якщо ми говоримо про... ми хочемо зробити  краще аграріям і аграрії на своїх землях працюють, можна було би їм якось допомогти суто приватникам, які залишилися там і працюють. А ми взяли тільки, суто витягнули тільки державні землі. І мені б хотілося, якщо є статистика, подивитися наскільки там, наприклад, по статистиці наскільки там впало оброблення землі державної, чи вони обробляються, чи не обробляються, чи люди зараз повернулися, але люди дають  запит, що вони: слухайте, ми не можемо, тому що нам дорого. Тобто є якесь таке підґрунтя цьому всьому законопроєкту. 

 

КОХАН Д.О. Давайте я ще раз тоді, щоб правильно у всіх відклалося, і відповім на ваші питання в ході свого виступу. Ми беремо всі підприємства, всіх підприємців, які були, підприємства працювали до початку повномасштабного вторгнення на тих територіях, які наразі або тимчасово окуповані, або знаходяться в зоні бойових дій, при цьому не важливо, які землі вони обробляли: державні, комунальні, приватні – це зараз неважливо. Ми беремо НГО земельних ділянок, які у нього були. Тобто факт того, що було підприємство, воно працювало, зараз воно не може працювати по очевидних причинах через окупацію. Ми відкидаємо від того всіх, хто залишився там, бо ми приймаємо тільки тих, хто тут на підконтрольній території знаходиться, у нього апріорі втрачена земля, бо він тут. Він подає ще і спеціальну заяву затверджену, що він не здійснює порушення законодавства, не займається колаборацією, що він не обробляє там землі. Ми нічого там адмініструвати на окупованих територіях не будемо. Це до другого вашого питання. Ми беремо тільки людей, які виїхали сюди, тут готові працювати, але у них немає виробничого ресурсу, бо він був втрачений на  окупованій території.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто ви хочете ці землі дати тим аграріям, які втратили свої землі і залишилися в окупації ті землі, чи як?

 

КОХАН Д.О. Саме так.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто тільки для тих аграріїв.

 

КОХАН Д.О.  Ті, у кого землі залишилися в окупації або в зоні бойових дій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. І все.

 

КОХАН Д.О. І все. Бо вони втратили виробничий ресурс, до якого не мають доступу, і в той же час вони тут. Це ми кажемо саме про ці підприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви рахували, скільки таких підприємств взагалі є сьогодні?

 

КОХАН Д.О. Дивіться, ми не можемо порахувати по всій країні, бо де-факто там 99 відсотків з них, вони, із тих, хто прихав сюди, ми не знаємо точно статистику, скільки їх з тих підприємств, що були в окупації, приїхали сюди. Я можу по своїх членах сказати, у нас з 400 плюс підприємств, які були учасники з тих територій: Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, 25, мені здається, таких економічно активних, хто готові зараз приступити, будуть працювати. Але у них землі нема, вибачте, грошей нема і навіть приймати участь в тих торгах вони зараз не наважуються, бо грошей немає. Якщо хоча б стимул був, була земля, вони б вже шукали фінансування під посівну, оборот і так далі. Це відповідаючи на перше питання вашого колеги, навіщо цим людям ще щось давати, якщо там вони можуть собі робити бізнес. У них зараз, чесно, нічого нема. Давайте хоч дамо їм можливість в цьому аукціоні прийняти участь. Виграють… При чому це не така велика знижка, хоч щось, хоч перший рік вони попрацюють на цій землі за рахунок цієї знижки, далі будуть платити державі на загальних підставах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об’єм земельних ділянок, приблизно є якийсь прорахунок? Про який об’єм іде мова?

 

КОХАН Д.О. Про об’єм? Дивіться, об’єм земельних ділянок не може бути апріорі більший ніж той, що здається в суборенду зараз, на інші ми не поширимо. Об’єм земельних ділянок, які виграють ці учасники на торгах, це, що б я зараз не сказав, це буде, чесно, пальцем в небо, це буде брехня. Тобто ми певне можемо зробити опитування серед своїх учасників, але я вам сказав, з 400 – 25 економічно активні. От десь така статистика. Оті 2 мільйони, що ми втратили, взяти десяту частину, дай бог, щоб це було стільки підприємств, що готові це профінансувати.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А як ви бачите... Для мене просто я хочу зрозуміти логіку, як ви бачите адміністрування, допустимо, я цей аграрій. Фактично моделюємо ситуацію, скільки я можу взяти землі?  

 

КОХАН Д.О. Ви можете взяти землі стільки, скільки ви виграєте в аукціоні.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ви опишіть покроково. ... (Не чути)

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Дивіться, є умовно кажучи, ДП «Конярство». Ми включаємо тільки ті землі, які знаходяться в прифронтовій території, чи ми включаємо землі підприємства, які знаходяться по всій країні. Ми, наприклад...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ДП «Конярство» не буде мати право на всю пільгу оренди.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я не про це говорю. Я в принципі, є аграрне підприємство, є аграрій. Земельний банк виставляє на аукціон землю. Я як аграрій з прифронтової території хочу цю землю взяти. Яку ділянку я можу взяти?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут логіка така у нас наступна. Ті підприємства, я кажу зразу, що посередині десь, умовно, 200 гектарів в Полтавській області і 800 гектарів на окупованій, тисячу гектарів. Це все верифікується через Державний аграрний реєстр. Тому що землі, на яких права користування не розірвані і на окупованій території чи на активних бойових дій, ДАР бачить. Тобто можна перевірити. Можна в ДАР зайти, перший ... (Не чути) це по ідеї я зайшов, умовно, отримав звіт підтвердження скільки землі. Чи в кадастр звернувся, довідку взяв. Є такий поділ.

Другий крок. Я беру з податкової, бо у нас немає поки що автоматичного обімну і він не з’явиться суто під цей кейс, щоб не було ілюзій. Я маю прийти в податкову, взяти офіційно... Все рівно потім виводитися це автоматично не буде, офіційно треба у мене прийняти документи і комусь потім, комісії прийняти і в ДАР писати. Взяли довідку по землі, зрозуміло, 200 тут, 800 там. Це є офіційна від кадастру довідка. Пішли в податкову, взяли довідку, скільки було цим підприємством сплачено офіційно податків в 19-му, 20-му, 21-му році без ПД, ніби ПДВ не можна враховувати, і ЄСВ, бо це Пенсійний фонд. Всі інші ПДФО з оренди, ПДФО з зарплати, єдиний податок 4 групи, МПЗ там ще не було, він з 22-го року, може, десь... По великому рахунку це три податки: ПДФО з оренди, ПДФО з зарплати і  єдиний податок 4 групи в основному. Взяли довідку, наприклад, по... Ви казали, що МПЗ, каже, що всі платили мінімум  1 тисячу 200. Наприклад, 1 тисячу 200 на тисячу, тобто 1 мільйон 200 було. 3 мільйони 600 за три роки, у мене є довідка на руках, що 3 мільйони 600.

Тепер наступний крок. Коефіцієнт цей, якщо буде погоджено, немає коефіцієнта, не множимо, тобто у мене є 3 мільйони 600. Це реальні цифри, бо десь воно тоді, в ті часи і було десь 1 тисячу 200 на гектар. Тепер виходить, коефіцієнт мають на увазі. Значить, у мене 200 гектарів з коефіцієнтом 45 тисяч на Полтавщині, а там на Луганщині 800 було, з НГО 30 тисяч. Тому я відповідно не просто 3 мільйони 600 множу на 0,8, а множу на менше, на реальну типу вартості цієї землі, бо вона була менша, з неї був менший податок. Тобто, умовно, склав 30 до 45, там ще 0,7, 3 мільйони 600 помножив на 0,8, тому що там 800 гектарів, і ще зменшив, бо там менша цінність землі, відповідно на менше. Це виходить ще там на 0,7, наприклад. У мене вийшло 2 мільйони 800. Окей, я ці документи подав, все-таки автоматично воно порахується, тоді це треба порядок Кабміном приймати, наприклад, Мінекономіки подав. Подав документи, комісія... (Не чути) і дала мені підтвердження. В ДАР зайшла... У мене з’явилося 2 мільйони 800 тисяч гривень.

І тоді, наскільки я розумію ідею, я розумію, що в мене є 2 мільйони 800 тисяч гривень. Наприклад, Земельний банк виставляє 100 гектарів, якусь ділянку 100 гектарів. Всі прийшли, починають там торгуватись, я розумію, що, в принципі, якщо я хочу всі гроші туди в ту ділянку, я можу собі дозволити до 28 тисяч на...  2 мільйони 800 поділити на 100, до 28 тисяч гривень на гектар всі гроші заплатити. Тобто, умовно, починається там НГО 12, короче, 3600 почали, 5. Десь я, умовно, якщо я виграю за 30 тисяч, якщо я виграю, чи за 35 тисяч, я скажу, що 12 я гарантовано плачу, щоб не вийшло, що Земельний банк ще потім за мене платить 3600, а ті інші, інші я використовую з тих 2 мільйонів 800, так надо.  А можу сказати ні, я можу прийти на тисячу гектарів, але тоді в мене тільки буде 2800 таких грошей. Тобто я вже сам вирішую, чи я хочу якусь маленьку ділянку і весь цей кредит, який мені держава дала, чи умовно пробувати, собі якийсь психологічний поставив, що не більше 5 тисяч гривень на гектар, тоді потенційно, може, 400 візьму. Так я до кінця це не зрозумів, оренда ж платиться щороку. Так оця ж річ може за рік закінчитися і потім її треба…

 

КОХАН Д.О. Дивіться, тому, да, дійсно, дуже дякую, Тарас Миколайович, правильно розклали цю схему. Дійсно, ми кажемо, що є сума, умовно, там сприймайте, колеги, як купон, простіше… (Не чути) Ти її повинен виважено подивитися, на скільки років ти її хочеш розтягнути. Якщо ти готовий в перший рік витратити всю, окей, але ти зразу знаєш, що ти повинен і в другий рік платити.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вже платити 30 тисяч.

 

КОХАН Д.О. Вже повинен платити самостійно. Тому я зразу казав, що навіть у тих, у кого була тисяча гектарів до початку повномасштабного вторгнення, реально на цифрах вони візьмуть 100-200 гектарів, щоби хоч якось почати працювати. Це те, що вони можуть рік-два користуватися цією знижкою. За 1-2 роки вони вже щось зароблять, відновлять свою діяльність і зможуть далі платити вже повноцінну суму.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це типу... Навіть з третього року ти вже потенційно, як зараз там дія закінчується, 18-20 тисяч, да, була середня по Україні? 20 тисяч. Тобто умовно, 20 тисяч, я все рівно не вірю, що цей, це тільки якщо це частина всього Земельного банку. Я просто… тут менше заробляють, там більше, але це маю порахувати. Якщо я вірю, що я з третього року почну на цих землях заробляти 20 тисяч плюс, то я, в принципі, можу всю суму зразу на перші два роки вкластися і потім буду економічно… Виходить, що типу я в перший рік… немає звідки взяти, бо нема застави, що в банку взяти, типу своїх немає, а вже раз посіявши,  я типу зароблю.

Я що питав, я що просто казав, це ж не перший раз видається в прифронтових. Я в людей питав, дивіться, ресурсу небагато, тобто тут ще питання, на яке в мене тут відповіді немає, тут знову ж, якщо це приймається, то мені як мінімум зрозумілий алгоритм. Таке питання, якщо я говорю, що мені, так як Дмитро каже, я типу з цієї знижки 5-6 тисяч, наприклад, на гектар, ну, 15... (Не чути) Все рівно в будь-яке виробництво, щоб зайти, треба хоча б 500 доларів операційно, від 500 до 1 тисячі. Питання, звідки я ще ці 20 тисяч візьму? Тобто я взяв в оренду чи тут... (Не чути) каже, що я потім з цим договором оренди піду в банк.

 

КОХАН Д.О. Дивіться,  у вас, коли є договір оренди землі, ви можете вже і в банк піти, аграрна розписка і є набір інструментів, і десь у когось позику взяти. Але ви розумієте, що ви вкладете, заробите і віддасте. У вас є ресурс, з якого ви заробите. Коли навіть ресурсу немає, просити кошти і десь шукати в банку під якісь гіпотетичні посівні, це зовсім інша розмова.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Тут просто, як на мене, якби у нас ці аукціони з Земельним банком були економічно... чисто там раціональний економічний підхід, по-перше, у нас би не було 20 тисяч середня, і тоді би, не знаю, було б 12. У нас приватні ціни, 200 доларів – це не всі 250.

 

КОХАН Д.О. 250 доларів – це реальна ціна.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 12 тисяч. Ніби потенційно я би, умовно, з чистого листа міг би теж піти поконкурувати. Оскільки виходить, що більшість, хто бере ці землі, він економічно не рахує, він просто додає вже до свого існуючого банку 10 відсотків, і умовно, ці 20 тисяч, що складає на весь, реально мені зайти в нуль типу з чистого листа і під 20 тисяч дуже дорого, неможливо. Нереально просто да. І це, умовно, скоріше цією знижкою вирівняти до якихось реальних цифр, які би я потім і міг би реально платити,  бо є таке трошки викривлення. Десь так воно виглядає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, Тарас Миколайович вже свою позицію проговорив.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тут, скажемо, просто не те що тільки позиція Мінекономіки. В мене, в тому числі, скажемо, випала честь бути відповідальним за прифронтові території... і  Мінекономіки і перед Радою коаліції. Допомогти цим людям з прифронтових або окупованих без ресурсу неможливо. Неможливо з повітря щось їм, чудо створити і це… Тобто їм треба допомагати. Їм можна допомагати або просто беручи гроші, просто пишучи бюджетну програму, умовно, роздаємо по 5 тисяч гривень кожному аграрію, який приїхав з окупованої території, на гектар перші 5 років, якщо він відновив виробництво на контрольованій території. От все. Хай позичає інше, започаткував, рік прийшов, 5 тисяч отримав просто зверху.

Але тоді треба це… знайти живі гроші або їх десь перерозподілити. Це фактично ми зараз говоримо – недоотримання майбутніх надходжень, тобто або їх треба зразу закласти і роздати, або, як кажуть, дати... Податкова пільга, це теж недоотримання майбутніх надходжень, пільга по МПЗ, по іншому. Воно просто все рівно не прийде, тобто це… Тут в даному випадку не прийде через там дивіденди, інші речі ще якісь, знову ж в бюджет, бо держава 100 відсотків акціонер. Тобто оце завжди складність, чи це просто десь… Все рівно десь треба забрати, щоб їх підтримати.

Чи є можливість дати гроші? Поки що не вдається. Я не знаю як, ви ж будете розглядати плани стійкості, інші речі 26 травня в нас макро, тобто якогось горизонту, де цей… складно.

Земельний банк насправді і навіть рік було, це просто потім так, я не буду коментувати. А насправді, скажемо, в макроцифрах Земельного банку ніде не було. Не було цієї системи, ніхто не… не 20-й, не 21-й, тобто глобально довгостроково держава казала, що треба вивести в Prozorro обробіток землі, треба, щоб мінімум 12 відсотків там отримала громада, інші, цей. Але прибуток над, його не було. Він з’явився... з 24-го року почали платити, да? З 24-го року. Тому тут навіть по міжнародних, інших не можна казати, що був стандартний дорожній збір, а тут ми хочемо його забрати. Чи ще було щось стандартне.

Це умовно для макроцифри бонус. Ну, от не буде така оренда, вони всі зупиняться на 13 відсотках, бо воно б не рахувалося, і не було би цього 1,5 мільярда. Тобто тут якраз, якщо ми кажемо, що ми 25 чи хай буде 40 цих аграріїв, зараз в Земельному банку залишилося там до виставлення 10 тисяч, вони ще 30 накинуть. Значить, дивіться, в кращому випадку в найближчі роки 50 тисяч, я буду так песимістом, більше Земельний банк не виставить. Ну, не виставить 50 тисяч гектарів більше. Менше, що з них всі 50 візьмуть ті люди зі знижкою 5 тисяч гривень, це 250 мільйонів гривень в рік умовно недоотримання до бюджету. Це не глобально, але це для них важливо. З другої сторони, ми не можемо написати в бюджеті 27-го року програма дотація на гектар аграріям з прифронтових територій і написати 250 мільйонів ви можете, народні депутати, можете. З’явиться ця, ми приймемо просто порядок урядом і все, в ДАР прийняли заявки і роздали. Тобто це не є чимось глобальним. Питання скоріше, даємо сигнал чи ні і яким чином? Це не є чимось... якісь мегагроші.

 

КОХАН Д.О. Дозвольте? Маленька ремарка. Є ще, окрім двох шляхів, які ви сказали, третій, про який мені кричать всі аграрії, думаю, і вам на всіх цих зустрічах в прифронтових регіонах – дайте нам землю. ДП «Конярство» згадували, є ще щось, дайте нам землю, ми будемо обробляти. Але ми теж відверто в такій логіці і кажемо: землі на всіх не вистачить. Ми можемо дати стимул, якусь економічну підтримку через знижку, може, там держпідтримку, окей, теж може обговорюватись. Але далі готуйтесь працювати в ринкових умовах, у нас ресурс обмежений.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Ні, тут просто треба розуміти, що в такій частині дати землю – це складний варіант, тому що тоді на 10 тисяч гектарів прийде бажаючих на мільйон, і тоді 100 відсотків буде, скажімо так, дуже велика спокуса для корупції. Бо коли хтось в ручному вирішує, що дати по 12 відсотків, підписати по прямому договору, тоді це велика... А тут в одному і другому випадку ви або самі справилися, вам просто держава потім дякує за це, даючи на гектар. Окей, немає корупції. Вдалося, відновилося, подав, що в тебе там було, там ти з такого-то року почав, тут взяв в оренду, працюєш, отримав. Або умовно прийди все рівно на аукціон із своїм цим... Все рівно аукціон – це буде  Prozorro...

 

КОХАН Д.О. Але єдине, Тарас Миколайович, вибачте, колеги, затягую, що є ті, у кого була можливість, були кошти, виїхали і працювали тут ще з 23-го року. В тій логіці, як ви кажете, всім, хто там відновився, платити, то їм теж треба буде платити дотацію на гектар.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це якщо просто я говорю...

 

КОХАН Д.О. Це вже буде не 250 мільйонів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це просто... Да, ну да, це треба... І там може бути складність, тобто хтось відновився і він і не потребує.  У нього баланс інвестиційний, прибутковий. Тоді теж може піти питання, чому взяли від області? Тому що я би переїхав в Тернопіль... в Хмельницьку область. Тернопільська ще краща, там врожайність. Пощастило, якось взяв там землю. Там у мене буде мегаприбутковість. В Одесу я переїхав, там все рівно. З дотаціями багато чого виникне, а тут умовно на аукціоні вдалося – вдалося, не вдалося – не вдалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді спитаємо заступника міністра фінансів. Олександр Степанович.

 

КАВА  О.С. Дякую. Шановний пане голово, шановні присутні, Міністерство фінансів розуміє, що аграрний комплекс є ключовим сектором національної економіки, який підтримує економічний розвиток нашої країни та забезпечує продовольчу безпеку і продовольчу незалежність. І у зв’язку із збройною агресією проти нашої країни аграрний сектор набуває особливу стратегічну роль і важлива підтримка сільгоспвиробників. Зокрема в бюджеті на 2026 рік у нас передбачені видатки та надання кредитів в загальному обсязі 17,4 мільярда гривень. Це майже в три рази більше, ніж в 2025 році. Я думаю, про програми підтримки ви і так всі чудово знаєте.

 Крім того, є програма «5-7-9» пільгового кредитування для аграріїв і зокрема на цю програму передбачено видатки у розмірі 18 мільярдів гривень. Ми працюємо над тим, щоб в Бюджетному кодексі створити державний фонд підтримки сільгоспвиробників, зараз над цим ведеться активна робота із залученням вас. І нові ініціативи ми готові розглянути як тільки ми отримаємо законопроєкт. В принципі, такий механізм, який обговорюється, він має право на існування. Як тільки ми його отримаємо офіційно,  ми готові будемо сформувати детальну позицію.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Просто, якщо можна, Олександр Васильович, що було би довгостроково і ви вирішили, це от тоді один рік було надходження Земельного банку в спецфонд, потім, оскільки експорті мита, інше, на минулий рік там об’єднання ще цього не стало в бюджеті, на мене, от якщо зафіксувати довгостроково, назавжди, що всі надходження від Земельного банку йдуть в спецфонд і агро, все, питань нема. Ви аграрний комітет, вирішуйте. Прийняли рішення дати тут пільгу, все, не загальний фонд бюджету, пенсії чи інше щось зменшиться, там менше даєте підтримки. Прийняли не дати пільгу…

 

_______________. Не підтримали цю ініціативу, ми в минулому році про це говорили.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Просто… Ну, так. Просто, як на мене, це би було би в ідеалі. Є спецфонд, є аграрний комітет, який приймає рішення, збираєтесь з такою і з такою групою і кажете: ні, ми вам дамо по 2 тисячі гривень на гектар, або ні, ми приймемо це. Все, на макроцифри і соціально-економічне життя держави не впливає, бо це спецфонд, який виключно для аграрних речей, і все.

І це підприємство працює, все, що підприємство сплатило, ПДВ не можна, бо там зрозуміло, крім ПДВ, от умовно всі податки, які Земельний банк платить, крім ПДВ, в спецфонд для агро. Це ж з аграрних земель, з аграрних. Все. Тоді буде  набагато і Мінфіну простіше, на їхні показники б ніяк це не впливало, бо це фактично перерозподіл все рівно аграрних грошей всередині аграрних грошей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажань-то багато. А спецфонд буде все одно обмежений. Тобто зараз ми говоримо про прифронтові території, а там же ж прийдуть бавовники просити, ягоди, щось ще. Тобто там буде стільки програм, які захочуть теж скористатися такою можливістю, що, в принципі, ми тут не знайдемо…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олександр Васильович… (Не чути) Ви хочете тільки дати пільгу і все, щоб не приходили, і щоб не приходили.

 

_______________. Онлайн. Знаєте, як цей... засідання непреривне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. Я бачу там, у нас онлайн присутня заступник міністра юстиції Олена Миколаївна. Будь ласка, ваша позиція, Олена Миколаївна.

 

ФЕРЕНС О.М. Доброго дня. Вітаю.

Шановний Олександре Васильовичу, дякую за запрошення долучитися до питання обговорення поки що, звичайно, ідеї проєкту законопроєкту. Зі сторони Міністерства юстиції, звичайно, у разі надходження цього проєкту на відповідну правову експертизу, Мін’юстом буде висловлена своя офіційна позиція.  Але в цілому питання підтримки аграріїв, тому що ми розуміємо, що в тих умовах, в яких ми проживаємо, і, дійсно, політика держави має бути в цілому спрямована, якщо є можливості і ініціативи, пропозиції, які будуть підтримані в цілому. Важлива, звичайно, позиція Мінекономіки, позиція Міністерства фінансів, то Мін’юст зі своєї сторони, звичайно, є підтримка пропозицій, коли вони будуть офіційно… (Не чути)

 В цілому попередньо ми, звичайно, за аграріїв і за можливість надання їм фінансової допомоги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую Міністерству юстиції за таку підтримку.

Так, давайте тоді вже більш детальніше, Держгеокадастру давайте надамо.

 

ШТИКЕР Я.Ю. До ідеї у нас, в принципі... До самої ідеї у нас зауважень та коментарів нема. Є там, скажімо так, більше методологічного характеру до реалізації цих формул. Я думаю, що зараз ідея в іншому, і це ранувато, да. Тому, коли воно до цього дійде, ми, в принципі, розглянемо, там питання про НГО зазначають, що вона не проведена, хоча нема сільгоспземель, на яких вона не проведена.

Тобто поки глобальних зауважень нема, а я думаю, що згодом, коли вже, якщо воно буде рухатися, ми вже відпрацюємо якісь там технологічні деталі, щоб зараз в це не поглиблюватися, бо це не має сенсу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Зрозуміло. Зрозуміло, Ярослав Юрійович.

Юлія Ренатівна.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Я би попередньо хотіла б розказати, вірніше, передати слово Ярославу Ярославському щодо, так сказати, нашого взірця, нарешті в фонді є взірець, взірець надходжень. І нам дуже складно таке рішення приймати в позитивному. Тому трошки про бізнес і трошки про наші аукціони суборенди, а потім підсумуємо, добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, добре.

Ярослав Іванович, будь ласка.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Вітаю, колеги. Радий долучитись сьогодні до засідання круглого столу. Скажу так, що ми ще не говорили про цифри конкретні, я наведу приклади. У нас щодо середньої сплати за гектар, тому що в середньому – це 19,7 тисяч гривень, але Сумська область – 24,5 тисячі гривень за гектар, Харківська – 15 тисяч, Дніпропетровська – 17900, Запорізька – 20,8, Херсонська – 20,3. В результаті, аналізуючи площі, які є в Земельному банку, які передані в суборенду, це по областях також скажу, тому що мова йде про прифронтові області. Це Харківська область – 17,5 тисяч гектарів, це 375 земельних ділянок, Сумська область – 2970 тисячі гектарів, 92 земельні ділянки, Миколаївська  область – 19,5 тисяч гектарів, 135 земельних ділянок, Херсонська – 500 гектарів, 2 ділянки, Дніпропетровська  – 611 гектарів, це 16 земельних ділянок і Запорізька область  – 1,9 тисяч гектарів, 32 земельні ділянки. Тобто якщо їх додати, це 42 тисячі гектарів і загальних переданих по підписаних договорах 70 тисяч. Тобто це більше як 60 відсотків.

Якщо ми говоримо зараз про... Одне, що я не зрозумів, чи це йде мова про ті земельні ділянки, які передані уже в Земельний банк, чи про ті, які нові, про майбутні. Так, про майбутні якраз у нас і залишились...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Земельний банк... (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Скажу, що за перший повний рік діяльності ми вже сплатили в державний бюджет 1,3 мільярда, за перший рік, за другий рік уже отримали авансові платежі на більше як 600 мільйонів. Тобто фактично там близько 2 мільярдів уже є надходжень. І, враховуючи середню вартість за гектар, ми бачимо, що за другий рік користування також проплачують. Тобто не тільки на перших торгах поставили високі ставки і підписали, але вже є сплата за другий рік користування. Це важливо, тому що аграрії все-таки бачать у державі надійного партнера. І ми погоджуємося на 1000 відсотків з тим, що сьогодні аграрний бізнес в прифронтових регіонах і аграріїв потрібно підтримувати. Разом з тим, коли чую слово «пільга», це навіть є таке поняття, скажу, пільга – це встановлені законодавством переваги, що надаються певним категоріям громадян. Тобто коли ми говоримо про Земельний банк, чим його... класна модель в тому, що земельні ділянки виставляються на торги і ніхто не має переваги. Тобто це ніхто не бачить учасників, ніхто не бачить, з якими ставками вони заходять. Коли вже виникає момент якоїсь переваги, можуть виникати якісь маніпуляції. Тому ми відходимо від права постійного користування, від сплати земельного податку від 0,3 до 1 відсотка. Тому те, що їх потрібно підтримати, 1000 відсотків.

Якщо тут буде пільга надаватись відразу після проведення торгів, виходить що так, з одної сторони, Держзембанк забезпечує надходження до державного бюджету і з цих коштів можуть надаватися пільги цим аграріям, а з іншої сторони, просто може зменшитись сума, яка буде надходити до держбюджету від аграріїв, теж на цю суму. Тобто чи потрібно втручатися в сам механізм передачі земель саме в такому форматі? Те, що потрібно надавати пільгу і допомагати, 1000 відсотків. Те, що в який спосіб, будь-яке недоотримання можна кваліфікувати тут як збитки. Тобто якщо ми бачимо 60 відсотків... Що залишилось? Із 90 тисяч ми вже підписали угоди по 70 тисячам. У нас залишилось 7 тисяч гектарів, про які точно тут буде мова йти, це 7 тисяч гектарів, які заміновані, сьогодні ми займаємося їх розмінуванням, 1,8 тисяч гектарів – це земельні ділянки, де ідуть активні бойові дії, і близько 7 тисяч гектарів – це ті, по яких ще тривають суди.

Тому практично аграрії, які релокувались, тут саме в першому пулі земель, дійсно, як Тарас Миколайович говорив, що це невелика площа і питання в тому, чи потрібно втручатися в сам механізм, тому що ми бачимо, що сьогодні він працює досить ефективно. Можливо, з тих коштів, як говорили сьогодні про спецфонд, можливо, з цих коштів надавати пільги їм по певних критеріях, тому що тут по-різному можна оцінювати. Можна це оцінювати як недоотримання коштів в Земельний банк через от… на певну суму відсотків.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут ідея ще, з вашого дозволу, Олександр Васильович. Об’єктивно таку річ, дійсно, з цим приходили і в 23-му році агровиробники, тоді… я не буду коментувати, чому до агарного комітету навіть не дійшли представники міністерства, вже як є.

З точки зору середньострокової підтримки, дійсно, цих людей з таких складних територій з урахуванням того, що там 80 відсотків вже виставили і об’єктивно поки прийняти, запустити механізм, це ще рік, більше буде виставити. Все-таки ви кажете, що не дуже добре, що будуть всі приходити, але, як на мене, от сталим рішенням це було би все-таки просто в бюджетному законодавстві передбачити, що всі надходження... Можна писати не спецфонд агро… (Не чути) Можна чітко написати: на підтримку аграріїв з прифронтових та окупованих територій.

Тому що я боюся, що зараз якщо це от, я просто цю процедуру, зараз якщо всі скажуть ок, в кращому випадку рік. Закон мінімум пів року в кращому випадку, а, може, і… Тобто і потім порядок, інший. Просто землі може не бути, просто яка буде виставлятися, і дай ці плюс 30 тисяч, і інше, це ж досить швидко може йти. А так, як Ярослав каже, надходження щорічно.

Можна так зробити, там я чув рік, окей, написати в бюджетному законодавстві: всі кошти від Земельного банку до завершення військового стану, там, наприклад, 2 роки після нього. Все, після того в загальний фонд, умовно якісь… чи 3 роки, бо ж людям треба підтримка. І тоді всі розуміють, що 27-й рік – всі в спецфонд на прифронтові, 28-й – всі в спецфонд. Закінчилася цього року війна, ще 29-й всі в спецфонд, військовий плюс 3 роки, після того все там, країна відновилося, пішло в інший.

Якщо це написати, то ми порядок зробимо максимум за 2 місяці. Строчка в законі дозволяє міністерству зробити порядок відповідний, з вами переставити, от на все це вам показати, всім обговорити. Державна підтримка – це не регуляторний, не прибереш. 3 місяці – це максимум.

З цієї дискусії, з цього, що цей, там же можна проговорити деталі, з якого переїхав, яке НГО, можна деталі. Бо просто мене в цих дискусіях найбільш обмежує, що землі дуже мало і вона постійно закінчується. Щоб зараз не було стільки багато зусиль, а потім жодного аукціону, просто жодного аукціону, в тебе є розрахунок і ти не можеш нічого з цим зробити. То були б живі гроші на підтримку конкретних підприємств, можна критерії погодити, що там не менше ніж 70 відсотків залишилось в окупації, наприклад. Це вже не так просто... (Не чути)

І протягом цього ж періоду по спецфонду, просто там певна виплата, можна перерахунок, компенсація добрив, насіння і техніки по рахунку на гектар. Можна таким піти чином.  Бо в нас Закон про держпідтримку дозволяє виплату на гектар по певних критеріях. Це я розумію, що це буде не так просто з точки зору голосування, але, з однієї сторони, бюджет точно буде проголосований... (Не чути) Якщо цей закон ми знаємо, то бюджет точно буде. Якщо це, дійсно, була така позиція, я просто буду іти до... представляти концепт Раді коаліції, чекаю запрошення, всі ми позбирали. Я думав про це і говорити, точно про це, або у форматі... після цього обговорення, якому? Чи там є такий законопроєкт чи інше. Бо мені зараз виглядає, що Раді коаліції треба просто сказати, що ми бачимо, що треба допомогти. Давайте.... ми бачимо. Ми порахували, що 250 мільйонів, ми так прикинули, треба було би на допомогу, а ви кажете скільки заплатили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1,2 мільярда.

 

_______________. 1,3 мільярда.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це з ПДВ?

 

_______________. З ПДВ.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А без ПДВ?

 

_______________. 1.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна... Окей, 25 відсотків чи 50 відсотків надходжень від Земельного банку від... за виключенням ПДВ в бюджет плюс в спецфонд виключно на підтримку відновлення виробництва фактично...

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Попередньо була орендна плата, у нас орендна плата зараз 300 мільйонів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Та норма, що тоді вписували, що рік діяла, просто тоді ще воно розкачувалося, тільки було 180 мільйонів чи 206?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Двісті з чимось. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Заплачено. Уже була така норма в бюджеті, в бюджеті 25-го року. Було дві, зараз орендна плата…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Зараз я вам скажу навіть точне число.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 300. І вона менше не буде, бо вона ж на 14 років підписала. Вона тільки буде більша. Або просто повернутися до того абзацу, який вже був, в бюджет. Єдине, що тоді це було написано на тваринництво, тоді було прямо написано: на молочнотоварні ферми ці 200 мільйонів. А зараз можна в тому ж абзаці також написати: на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, як офіційна назва, з релокованих або з прифронтових територій. Навіть у вигляді суборенди. І це буде ці самі 30 відсотків, 300 мільйонів, це вже навіть по 5 тисяч на гектар, це на 30 тисяч гектарів, це вже щось.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. 333 мільйони в нас. 333 мільйони орендна плата.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Дивіться, мова йде, це 1,4, як каже Ярослав, це надходження всі, всі надходження державного банку, всі. Суборенда сюди впадає, правильно, відсотки навіть і від своєчасної сплати суборенди, всі просто... це рух грошових коштів, це оборот. Це не те, що потім піде в бюджет. Якщо ми говоримо про уже, якщо ми придумали вже якусь там сталу цифру, то, може, саме просто дивіденди туди в цей спецфонд? Потому что, так сказать, структура самих надходжень і сплат видатків потім іде, там 12 відсотків, 10 відсотків  в місцевий бюджет…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  А, 10 і 12, да.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. За оренду землі. 90 відсотків в держбюджет, 10 в місцевий. Взагалі, якщо знов-таки стала цифра звучить плюс-мінус ми орієнтуємося, що в бюджет ми маємо як уже дивіденди 95 відсотків від прибутку, це 369, да, в цьому році буде, то, може, самі ці, наприклад...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це співставне, вартість додаткової цієї оренди або дивідендів, десь виходить однаково.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Але ж ще на операційну діяльність треба використовувати.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це вже ж…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дивіться, я тут можу по цифрах сказати, щоб ви точно орієнтувались. 369 мільйонів – це дивіденди за 25-й рік, 333 мільйони – це орендна плата, 330 – це податок на додану вартість, 82 мільйони сплачено мінімального податкового зобов’язання, 91 – податок на прибуток, 17,7 – земельний податок, 9,4 – ЄСВ, 8 – податок на доходи фізосіб, 2,8 – дивіденди за 24-й рік, 2,7 – адмінпослуги щодо державної реєстрації і 2,1 – це військовий збір. В сумі ці сплати склали 1,3 мільярда.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По оренді вже був механізм. Казначейство...  Він вже працюючий, він вже працював в 25-му році цей механізм. Можна так по дивідендах – це нескладна річ. Я просто розумію вашу логіку, тому ви кажете, що а вдруг нам треба буде плюс 300 мільйонів потратити.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Ні, дивіться, вони кажуть, земельний податок, теж чисто наші збитки, його наразі. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, це все державні гроші.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Я розумію, але це операційна діяльність, ви кажете, тоді на утримання, операційна діяльність. Земельний податок ми сплачуємо там, де ми ще не уклали договори оренди. Це водні об’єкти, ще там якісь, це навантаження його.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, ви ж говорили...  Ми говорили про певну частину сплати в бюджет. Якщо воно вже платиться в бюджет, вона в будь-якому разі заплатиться в бюджет. Оренда, ту, що називає Ярослав – оренда, це не суборенда. Операційка фінансується суборендою, це 12 відсотків, які 100 відсотків надійдуть в бюджет. Питання: чи вони ідуть в загальний фонд, чи вони ідуть в спецфонд? В Земельному банку ніколи не залишиться. Це гарантовано. От дивіденди, якщо є, платиться, немає – не платиться. Ці 90 відсотків оренди, вони 100 відсотків ідуть в бюджет просто або в загальний, як в 26-му році, або в спецфонд, як ішло в 25-му році, все. Тобто тут не прив’язано до того... вони все рівно нічого не могли по закону нічого іншого зробити, ніж сплатити. І він передбачуваний з точки зору, він вже менший не може бути, бо середній термін 14 років. Тільки, як Андрій Володимирович каже, буде зростати, бо ще там 5 тисяч...

 

_______________. Орендна плата на 50, на 50 років. У нас договір з Держгеокадастром на 50 років.

 

_______________. Це його навантаження.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тим більше. Зараз скаже, не мелочиться,  3 мільярди знаю, де надати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ще, може, Олександр Степанович прокоментує щодо спеціального фонду відновлення.

 

КАВА О.С. Ми пропрацьовуємо цей варіант, в принципі, внесення його в Бюджетний кодекс, але поки остаточного результату немає. Загалом Мінфін не дуже підтримує створення нових спеціальних фондів, хоча як механізм для окремих політик держави такий механізм абсолютно для нас прийнятний.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, ну, можна просто щороку вписувати строчку до загальних видатків умовно. Ви почули орієнтир, 330 мільйонів, да. Можна просто щороку вписувати. Програмна підтримка… (Не чути) не буде ні спецфонд, ні інший, просто його прописувати, теж варіант такий, це буде не спецфонд. Від перестановки воно не зміниться, будуть просто додаткові видатки з загального фонду. Але орієнтир, от десь орієнтир є, який би точно людям допоміг.

 

_______________. І те, що потрібно допомагати, це зрозуміло. І як говорив Дмитро про те, що там людський ресурс потрібно зберігати, щоб люди не виїжджали, тому що вони тут не мають що робити, правильно. Це також потрібно розуміти. І потрібно знаходити концепцію, як їм допомагати, щоб їх все-таки залишати тут в Україні.

І підтримує Мінфін, не підтримує – це зрозуміло, але нам потрібно дивитися на перспективу, і як Тарас Миколайович говорить, що нам потрібно знайти. Здається, що самим кращим варіантом це було, дійсно, прописати чи це будуть дивіденди, чи це буде будь-що інше, але про те, що там тих аграріїв потрібно підтримати, це однозначно. Як це там, як його опишуть, це вже не столь важливо, важливо, що це буде підтримка аграріїв з прифронтових або релокованих.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тоді було би дуже сильним сигналом, щоб ви це все зареєстрували, ... (Не чути) зрештою підписав по замороженню кредитів, бо вони ж казали, що всі думали вертатися туди, бо тут взагалі з усіх сторін доганяють. Тепер, тобто умовно зупинили рейдерство по відношенню до них з інших інституцій, а тепер, якщо дати сигнал на підтримку, взагалі супер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повністю тут згоден, те, про що говорив Ярослав Іванович стосовно того, що так от, щоб не було пільг, щоб не було потім питань у правоохоронних органів і так далі, що це якось можна в ручному режимі робити, то прописати… Я так розумію, після жвавого обговорення  в нас є дві концепції. Основне – допомога іде аграріям і по двох напрямках, чи це спецфонд, але Мінфін буде чинити супротив. Ми це розуміємо, ми все проходили зі спецфондом по розвитку рибного господарства. Але все ж таки наразі він є і сьогодні хоча б рибне господарства, невеликі суми, але хоч якось розвивається.

І друге – це підтримка прифронтових територій та релокованих підприємців. Теж чи спецфонд, чи строчка в бюджеті. Але ми будемо цю строчку відбивати кожен рік і не факт, що це ми зможемо зробити. Невелика сума, в принципі, 300 мільйонів, 350 мільйонів, якщо ми так зафіксували. Але все одно ми не змогли вибити заробітні плати на ДПСС, там теж не така велика цифра була і у них просто люди розбігаються, а тут, в принципі, на підтримку аграріїв нікому не цікаво, крім нас, аграрії прифронтових територій, чесно. Коли бюджет розглядається, то фактично вони самі по собі. Ми з Тарасом Миколайовичем  кожен день сиділи і декілька наших правок ми відбили, але не так багато як хотілося.

 Тому давайте тоді... В принципі, все зрозуміло, я думаю, що далі немає сенсу в обговоренні, підтримка є у всіх, хто тут присутній. І тут, я вважаю, що потрібно просто, можливо, навіть двома путями і піти і запропонувати спецфонд. І коли буде розглядатися, буде передивлятися бюджет, окрему програму, щоб прописали. А там як карта ляже, бо все одно це класний ресурс, саме спецфонд. Мені здається, тоді ми могли би і не тільки по прифронтових територіях дивитись, а можливо, ще будуть якісь інші питання стосовно допомоги нашим аграріям, якісь невеличкі цифри, але все ж ми могли би допомогти.

 

КОХАН Д.О. Дозвольте одне питання? Просто теж, щоб розуміти правильно. Погоджуюсь, що якщо у нас 7 тисяч земель залишилось всього, то це велике питання ефективності цього всього ресурсу, всієї цієї конструкції, яку я презентував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, і так як сказав Ярослав, там і під окупацією, і заміновані, там навіть взагалі практично…

 

КОХАН Д.О. А яка от у колег з Фонду держмайна чи Держзембанку, яка перспектива, скільки у нас цих земель взагалі, що залишилися у держави, які далі ми хочемо виставляти на аукціон? Тобто це ж був перший пул, я пам’ятаю, потім ми хотіли другий пул, там ще 150 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший пул орієнтовно 200 тисяч, да, було? 100?

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Наразі ми засилаємо на Мін’юст для надання… на експертизу свій проєкт розпорядження, який передбачає умовно пул 20-30 тисяч. Але знов-таки, якщо…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Хотіли 30, а буде 18.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р.  Хотіли 30 і буде 30. І тому, власне, якщо ми не будемо регулювати механізми і не збалансовувати питання дохідності наших в майбутньому «товок» і наших партнерів з окупованих територій, то, власне, і пул два, наша «товка» буде банкрутом, якщо ми лише будемо дивитися в сторону допомоги і аграріїв.

 

КОХАН Д.О. Дивіться, я тут не те, щоб когось робити банкрутом, 100 відсотків.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р.  Механізмами зараз…

 

КОХАН Д.О. В мене було більше питання про суми. Тобто 7 тисяч почув, ще 18-30 почув, тобто 37.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. І орієнтовно близько 50 тисяч на поділі в Фонді державного майна. Що це значить? Вільних земель, які можуть бути в законодавчому полі передані до пулу, наприклад, три, ми зараз виділити, прямо зараз, не можемо, тому що на цих ділянках розташовані, наприклад, об’єкти нерухомості. Об’єкти нерухомості не підлягають передачі в такі проєкти. Тому зараз вирішується питання щодо фінансування поділу цих земельних ділянок.

 

КОХАН Д.О. Тобто 7, 30 і 50. І на цьому державна земля завершилася.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Я сподіваюся, що не завершилася ця акція. Я дуже очікую, не одна я, наприклад.

 

_______________. Всі очікують.

 

ЮСУПЖАНОВА Ю.Р. Всі очікують. Всі ми очікуємо, очікуйте теж з нами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там не так багато залишилося, якщо узагальнити.

 

_______________. 150 тисяч.

 

_______________. 150 чи 170? Там ще є, де розгулятися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  70 десь залишено. ... (Не чути) заберемо.

 

_______________. Якщо ми послухаємо, як говорив шановний Ярослав Іванович, те, щоб просто спрямувати на певні цілі частину дивідендів, це не потребує внесення змін до законів однозначно, але хто має прийняти це рішення – уряд?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, спрямувати...  

 

_______________. Хто, як, який механізм ухвалювання цього рішення не зрозуміло.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дивіться, в законодавстві є можливість, як ви бачили по Нафтогазу на плані стійкості, інші розпорядженням приймати. Але це рішення приймається в кінці квітня і потім їх використати. Це буде найменш ефективно. В травні прийметься рішення, не буде прогнозовано, є дивіденди чи ні. І це умовно можна буде тільки кожного разу 1 травня сказати, будуть гроші цього року чи ні, які треба до кінця вересня потратити. Да, частка, там, в законі, є обмеження, мінімальну, яку мають сплатити дивіденди, є по замовчуванню 70 відсотків,  є окремо урядові рішення, як цього разу деякі державні підприємства частку спрямували на плани стійкості. І потім ми туди... Таке може бути.

Але це точно такий механізм, коли ми ніколи не зможемо людям хоча б на три роки чи на п’ять сказати. І все рівно там є певна мінімальна частка, яка має бути сплачена, тобто умовно це звідти максимум половину, тобто з цих 300 ще половину, там воно не дасть, сигнал не дасть. Це можна швидко виділити на щось екстрене, як цього року роблять з планами стійкості, вже є проєкти, все інше, просто треба гроші і будувати. В такій частині тут буде... Навіть в бюджет, хоча б щороку, але все рівно на рік люди розуміють,  а тут воно буде так, дуже, мало прогнозовано, мало прогнозовано. Але, дійсно, є. Я не знаю, тут Мінфін може сказати, яка мінімальна частка сплати дивідендів, там є в уряду повноваження десь від 30 до 95, мені здається, якось переглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Степанович, може, прокоментуєте.

 

КАВА О.С. Так, частка по дивідендах від 30 відсотків, проте зараз, оскільки є складності з наповненням доходу державного бюджету, для переважної більшості компаній встановлюється максимальна ставка 75 і вище відсотків, хоча робилися винятки. Зараз для енергетичних компаній для того, щоб відбудовувати їх після уражень ракетами і так само збудувати системи захисту.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тобто це виняток, тобто енергетична компанія не сплачує державі і лишає кошти в себе для того, щоб інвестувати в свої ж трансформатори. А тут виходить типу, що Земельний банк не сплачує, але дає в програму підтримки, така конструкція...

 

_______________. Такого ще не було.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Думаю, да, воно трошки буде це… Плюс програми не буде в бюджеті, тобто це, це буде, це умовно, якби там Земельному банку треба було раз залишити собі, сплатити не 95 відсотків, а 80 і умовно ці 15 потратити на інвентаризацію, ще 200 тисяч щоб швидко виставити. Ну, отаке може бути, було написано встановити 80, ці 15 витрачаються на інвентаризацію земель, які би потім вони знову швидко виставили і воно би вернулося даже. А такого перерозподілу на зовсім інше, таких не було прецедентів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Получається, поки чи є строчка в бюджеті, чи спецфонд просто паралельно. Іти і дивитись, де буде краще.

 

_______________. Може, пане Дмитре, продумайте зміни до Бюджетного кодексу щодо цього спецфонду?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це буде краще.

 

_______________. Попробувати ще піти таким шляхом.

 

КОХАН Д.О. Все зрозуміло, да, розглянемо це. Подумаємо. Тут я розумію, що тут була концепція трішки інша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, це все інше, але вона не працює.

 

КОХАН Д.О. Що, крім того, що ти отримуєш знижку, ти ще отримуєш землю, на якій можна працювати і заробляти, але поки що, я так розумію, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Землі нема.

 

КОХАН Д.О. Питання, да, як буде рухатися з землею. Це ключове. Якщо, дійсно, там у нас 37, то це одна історія, якщо там ще плюс 150 ... (Не чути) то це вже історія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … гіпотетично.

 

_______________. Ви пошукайте землю, там, де цих… А ми вже там під неї, вже там приймемо закон.

 

КОХАН Д.О. Дивіться, колеги, підхід, коли буде передбачена строчка, гроші, абсолютно аналогічний, ми можемо придумати, як їх підтримати. В кінці кінців точно так же можна компенсувати дотацію на гектар.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. На 10 тисяч можна сказати, що підприємство, яке мало 80 відсотків там, переїхало, почало працювати, ... (Не чути) отримає перші два роки дотацію 10 тисяч гривень на операційні виплати і на все. І тоді, до речі, вони зможуть в тому числі потенційно, не тільки державні, а десь і приватні взяти в оренду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та конечно, це і дешевше буде. Для них буде дешевше.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тоді можна навіть зробити цим, щоб не створювати там більшу конкуренцію, знову на Західній чи іншій, де вже так високі ставки, навіть обмежити лівобережну, щоб трошки стимулювати, щоб не тільки в Україні... (Не чути) а там.

 

_______________. От я про це на початку і говорив.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, на них територіях.

 

_______________. Тому що якщо на Захід, окей, але якщо ми хочемо, крім того, щоб землі залучалися і оброблялися ті, які тільки самі фактично землі, розумієте, то тут набагато цікавіше, тому що там фактично хтось має їх обробляти. А так всі йдуть до нас в Тернопіль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) захищає.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Умовно можливі бойові... лівобережна чи прифронтові області, щоб прифронтові області умовно на 10 тисяч гривень дотації і перші три роки...

 

_______________. Будувати. І на самому початку я запитав, де саме фактично будуть знаходитись ті землі.

 

КОХАН Д.О. Дивіться, концепцію як витратити гроші точно ми всі придумаємо. І ключове питання для мене особисто, колеги, спецфонд і цей закон – це певні альтернативні варіанти. Строчка в бюджеті, повезе, не повезе, сьогодні буде, завтра не факт. Тут хоча б закон прийнятий і скільки б там землі не було, багато чи мало, але закон буде працювати.

 

_______________. Просто фонд буде набагато цікавіше насправді. Якщо ви допоможете нам знайти голоси в залі, ми тільки «за», підтримаємо це, тільки «за».

 

КОХАН Д.О. Щоб нас Мінфін підтримав. Я думаю, ми точно допоможемо знайти голоси.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Степанович, не дуже налаштований, бачу.

 

КАВА О.С. Це питання не моє особисто, це питання всього Мінфіну, тому тут однозначно сформувати позицію зможемо трошки пізніше, тому що я завжди готовий підтримувати аграріїв, але не всі колеги завжди на моїй стороні. А це питання виходить за межі моїх компетенцій,  Мінфіну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Колеги, дуже дякую. Олександр Степанович, дякую вам за підключення. Олена Миколаївна, також дуже дякую за вашу позицію. Я думаю, що на сьогодні ми вже прийняли певні рішення, і давайте якось, Дмитро, в письмовій формі, давай будемо рухатись.

 

КОХАН Д.О. По спецфонду ми підготуємо, да, це на нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, дякую. Всім дякую.