Україна входить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. Ми – п’яті в світі за експортом пшениці, посідаємо четверту сходинку за реалізацією кукурудзи, третю – ячменю та першу – соняшникової олії. Війна докорінно змінила всі здобутки експортного потенціалу України, адже морські порти заблоковано росією, а акваторія Чорного моря замінована.
Блокування російськими військовими морських портів України направлено на виснаження української економіки. Це вже призвело до стрімкого зростання світових цін на зерно, чим активно користується росія, збільшуючи свій експорт, навіть попри запроваджені санкції. Високі світові ціни на зерно збільшують доходи бюджету росії та нівелюють вплив санкцій.
Повномасштабна війна в Україні спричинить голод і бунти в бідних країнах, а згодом – величезний наплив мігрантів з Африки та Азії в Європу.
За прогнозами ООН, у світі найближчим часом від 7,6 до 13,1 мільйона людей можуть почати голодувати. Велика криза очікується на продовольчому ринку ще з однієї причини. Повінь минулого року знищила значний відсоток врожаїв у Китаї. Китай – найбільший виробник і споживач пшениці – цього року закупить ще більші об’єми пшениці. Тому Вірменія, Монголія, Казахстан, Єгипет, Бангладеш, Іран будуть конкурувати з величезним Китаєм у закупівлях дефіцитних продуктів харчування.
Збій стабільного постачання з України аграрної продукції, ріст цін і загальна світова продовольча криза гостро сколихне країни Північної Африки та бідні країни Азії. Тунісу було складно оплатити частину імпорту продовольства до війни, а зараз країна намагається запобігти економічному колапсу. Інфляція вже викликала протести в Марокко та посприяла відновленню заворушень і насильницьких репресій у Судані. Країни, які постраждали від тривалого конфлікту, зокрема Ємен, Сирія, Південний Судан та Ефіопія, вже зіткнулися з голодом, ситуація щодо якого, як побоюються експерти, можуть швидко погіршитися. В Афганістані працівники гуманітарної допомоги попереджають, що приблизно 23 мільйонам афганців (більша частина населення) не вистачає їжі. Ця ситуація загострилася після початку війни в Україні.
Проте ворогу і цього мало. 1 квітня 2022 року заступник голови ради безпеки рф дмитро медведєв пригрозив світовій спільноті використанням обмеження експорту російської аграрної продукції до «недружніх» країн.
У Міністерстві закордонних справ України з цього приводу зазначили: «Офіційний представник Росії відверто називав експорт продовольства зброєю. Фактично підтвердив статус РФ як країни-агресора не лише у військовому та енергетичному, а й у продовольчому вимірі. Зазначена заява є черговим свідченням деструктивних дій РФ, зокрема такою, що порушує основні принципи Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) – гарантування продовольчої безпеки та подолання голоду. Наміри російської сторони також підривають можливості світової спільноти щодо досягнення цілей сталого розвитку до 2030 року». У МЗС наголосили, що до «недружніх» країн РФ відносить власних конкурентів на продовольчому ринку. При цьому вона також є великим імпортером харчової та аграрної продукції з цих країн, а перенаправлення нею своїх товарних потоків з одних країн до інших не вплине на світовий баланс зернових та насиченість ринків.
У Комітеті з питань аграрної та земельної політики вже неодноразово наголошували, що внаслідок військової агресії рф світ опинився на порозі продовольчої кризи, що беззаперечно суперечить основним завданням ФАО і Цілям сталого розвитку до 2030 року, через що росія має бути позбавлена членства у ФАО та інших міжнародних організаціях.
Члени Комітету вкотре закликають міжнародну спільноту засудити дії росії та запровадити руйнівні економічні санкції з метою припинення військової агресії росії, а також запобігання гуманітарної катастрофи та погіршення ситуації з голодом у світі.