8 червня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» №3065-IX від 02.05.2023, повідомляють у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.
Законом передбачено, що перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним Земельним кодексом України, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га;
для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів.
Перед укладенням договору щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач заявляє про дотримання вимог, визначених Земельним кодексом України, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, відповідної заяви;
Законом визначено, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише того з подружжя (колишнього подружжя), за ким зареєстровано право власності.
Крім того, документом:
надано можливість передавати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз;
розширено перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції;
встановлено, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником.