СТЕНОГРАМА

Засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

від 23 грудня 2014 року

Веде засідання Голова комітету КУТОВИЙ Т.В.

 

ПАВЛЕНКО О.М.… Дотації на рівні 450 євро на гектар і наші дотації, які були десь 50 доларів на гектар, які були не порівнюючи малі. І це була також наша принципова позиція, плюс була, як ви знаєте, в Коаліційній угоді, обмеження стосовно, скажемо, великих змін в законодавстві. Тобто потім було дуже багато, щоб просто розуміли, ідеї, які були деякі трошки, скажемо, від космосу, а деякі були, скажемо, дуже конкретні. Були бажання як робити окремий податок на землю. Були бажання перевести всіх на загальну систему по ПДВ. Були окремі бажання розділити маленький, середній бізнес, зробити відсікання на рівні 5 тисяч гектарів землі, і зробити розділення, що ми були принципово проти, і як також Олександр Борисович, що ваша була позиці проти, от. На даний момент, те, що ми маємо, він можливо є деяким компромісом того, що пройшло з МВФом, але я думаю, що ми, ну, моя точка зору особисто, і я про це повідомив Міністерство фінансів… Я хочу також зробити також, щоб ви розуміли, що які, скажемо є питання, як на мене, дуже важливі.

Питання, як зараз у нас є ПДВ, потрібно робити все ж таки "виробник плюс перший посередник". Не знаю, як ви до цього ставитесь, але я вважаю, що це дасть можливість, по крайній мірі, ну, ситуацію залишити на тому рівні, яка зараз вона є, інакше ми просто зараз внесемо безпорядок, бардак на ринок, ну, взагалі, скажемо, пов'язаний з експортом. Це перше питання.

Друге питання, я підняв і на бюджетному комітеті, і на зверненні, окремо, до міністра фінансів, це питання, що в "Програмі дій уряду" було озвучено з трибуни питання компенсації відсотків малому та середньому бізнесу, приміром. От, цифра десь на рівні 1,4 мільярди, вона не запланована в бюджеті, от. Але я вважаю, що все ж таки є сенс це питання піднімати, тому що це лягло в основу "Програми уряду".

Другий блок питань в цілому є невеликим. Але, можливо, я вважаю, що не є політичними, тому що даний момент, цифри, які ідуть на дотацію садівництва, бахчеводства, тваринництва, вони нульові. Дотацій ніяких немає, цифри повністю, ну, скажемо, вони є повний нуль і я розумію, що питання може бути даже, скажемо, сугубо політичне, тому що цифри… скаже, ми казали, що потрібно передбачити пусть даже 100 мільйонів на ці напрями, щоб хоча б оказувати нашим селянам і нашим виробникам, що ми дбаємо про ці напрями. Поки, на даний момент, ми не отримували поки, що там стоять питання нульові. Це третій блок.

Далі: те, що стосується законодавства ви побачите в пакеті дерегуляцій, те, що напрацювали протягом дев'яти місяців, я також приймав участь тоді, ще коли не будучи міністром в цих ініціативах, будучи в першому професійному уряді, і також будучи окремо в MBI асоціації, яка також приймала….

Там в пакеті дерегуляції ви бачите скасування багатьох ліцензій, сертифікатів, на жаль, Айварас не сказав це з трибуни, тому що він трошки до кінця не знав, глибоко, він тільки як три дні цим займається. Я робив модерацію цих груп за останній тиждень і нам вдалося все ж таки через уряд ці питання провести в рамках пакету. В частності ви побачите, що одне з дуже суттєвих питань це пов'язане з карантинними сертифікатами, які ми хочемо, щоб вони не були обов'язковими. Що це означає? Якщо потрібно комусь для того чи іншого експорту мати сертифікат, будь ласка, замовляйте. Але, якщо він не потрібний, то відповідно не має бути корупційної складової, в тому, що хтось когось заставляють це робити.

Там окремо питання побачите і по фумігації, і по зазерам, і так далі. Тому я прошу також вас приділити вашу увагу, коли будете аналізувати законопроекти по дерегуляції. В тому числі там є скорочення в днях по видачі деяких ліцензій, дозволів, тобто обмеження з 5 днів на 24 години – це там буде також окремим блоком, стосується, щоб бізнес, дійсно, відчув, що щось реально робиться.

Цей пакет так званої дерегуляції він був позитивно схвалений як Світовим банком, IFSI і наші донори очікують від нас того, що ми це приймемо тому що для них є два основних питання.

Перше питання, вони кажуть, хлопці, покажіть, що ви не тільки кажете, тому що ми до вас чули багато людей, які приходили казали, що будемо щось робити, покажіть, що ви щось реально дієте. І це якраз наша реальна дія, в рамках коаліції, уряду, Президента, що ми реально покажемо екшен-плен, що ми ці кроки робимо, ми полегшимо ведення бізнесу. Це перше.

Друге питання пов'язане з так званою корупційною складовою, окремий блок питань, який здається нашим донорами – це питання пов'язане з нашими державними монополіями.

Значить, хочу вас проінформувати, учора уряд прийняв рішення і буде виносити далі на розгляд, там великий перелік підприємств, по моєму десь порядку 500, я не пам'ятаю точно, які будуть виноситись за рамки заборони на приватизацію і будуть виставлятися на продаж з 2015 року. В частності побачите, скажім, там буде спиртова галузь, яка також буде пропонуватися на розгляд для того, щоб робити відповідний продаж.

Зараз трошки пішло зміщення графіку, зараз мене чекає в міністерстві окрема робоча група "велика четвірка" плюс компанія… та компанія… разом з Світовим банком… і деякими нашими донорами, деякі американські донори, які готові спільно попрацювати над питання:

Перше. Це прозорий аудит наших державних підприємств. Це буде вперше в історії коли ми візьмемо компанію "великої четвірки", за гроші іноземних донорів не за наші гроші державні і зможемо провести публічно, показати, що там, взагалі, робиться. Тому що я вам скажу, що дивлячись на цифри і маючи постійно різні то від КРУ то від СБУ… і не розуміти який зараз стан речей, яка зараз ситуація. Раз.

Друге. Це питання пов'язане, називається "корпоративне управління". Для того, щоб будь-яку там скажімо індустрію кудись там розвивати, потрібно розуміти, як вона буде управлятися прозоро з точку зору, взагалі, контролю від тієї ж самої "великої четвірки". Це може бути окремий проект який вони готові профінансувати.

Третє. Це блок пов'язаний з потенційною приватизаційною підготовкою. Я пропоную якщо скажім до цього дійдемо, це може бути окремий блок обговорення в тому числі і на комітеті. Тому що те, що стосується спиртової галузі вона лежить, ви знаєте, в політичній, в вважаю, площі. Наприклад, сьогодні в мене було під міністерством 500 чоловік, я знаю, хто їх приплачує, мені вже СБУ сказало, протестували проти приватизації. Ну, таке враження, що міністр приймає рішення про приватизацію, розумієте. Намагалися брати штурмом, ну, цікаво було. Тиждень тому назад навпаки було, я знаю організовано нашими деякими колегами, окремо був мітинг, навпаки, які хотіли також по Укрспирту звільнення старого керівника і тихенько, щоб також кожному заводу окремо дозволили продавати в тихаря на право, на ліво спирт самостійно. Ну, хлопці, кажу відверто якщо ми працюємо в одній лодці, давайте якось це все робити спільно в розумінні загальної стратегії. Не буду називати прізвища, але кажу, що такі цікаві речі трапляються.

Тобто я пропоную окремим блоком, якщо буде прийняте рішення, проголосовано за приватизацію підприємств, а це перший блок, дуже важливий, маємо розуміти, буде спиртова галузь. Ще ми окремо маємо поспілкуватися, подивитися, наприклад, тому що спиртова галузь – це таке важке політичне питання.

Перше. Скажу, що там має бути розділені окремо спирт і біотенол.

Друге. Там має бути об'єднана, скажем, ця галузь. Разом забрать треба у МОЗа та у ДУСі їх спиртові заводи, щоб не було, скажем, приколів.

Третє. Продавати не можна по окремо кожне підприємство. Продавати можна тільки з ліцензіями, з зобов'язаннями збереження заводів та робочих місць. Інакше їх повирізають на металолом, людей звільнять і буде, скажем, соціальний вибух. Тобто питання серйозне, комплексне і так просто до нього підходити не можна на аби як. Тобто хочу вас завірити, що ці питання також я, як міністр, буду особисто відстоювати і контролювати, щоб не було там якихось незрозумілих кроків.

Наступний блок. Значить було піднято на уряді питання пов'язане з Національною академію аграрних наук. Вона не входить зараз в наше підпорядкування, вона входить зараз окремим блоком, напряму. Її бюджет передали на Міністерство освіти. І зараз намагаються останніми рішеннями, скажем, там залишилась дійсно фінальна стадія, забрати вже і відповідно операційний контроль над цими університетами. Значить, в чому там є питання?

Перше питання стоїть, ну щоб ви розуміли, що рівень бюджету, наприклад,… аграрних наук, він був на рівні бюджету всього Міністерства аграрної політики – 446 мільйонів гривень. Зараз вони урізали, причому урізали я вважаю трошки з потолка, не розуміючи, скажем, за цифрами людей і процес кафедр, і все інше. Так також не можна робити. Але стоїть загальна мета не просто урізання. Щоб ви розуміли, взагалі, всі підрозділи Національної академії наук, всі повністю, їхній загальний бюджет був 5,2 мільярда гривень. Це дуже серйозні цифри, коли ми бачите там пропонували уряд вирізання там, у дітей забрати молоко, і економили по 200 мільйонів, вибачте, тут такі цифри, що було о-йо-йо-й.

Одна з проблем і питань, які ставилися, взагалі, на уряді, поставив Арсеній Петрович, - це наявність земельних масивів, а вони вимірюються, ви знаєте, там порядка півмільйона гектарів землі.

 

_______________. 380 тисяч.

ПАВЛЕНКО О.М.  Ну я кажу, що загально всі, якщо взяти, скажемо. Так, 580.

_______________. Триста, 380.

ПАВЛЕНКО О.М. Якщо… Ні. Якщо…

_______________. Я відповідаю за свої слова.

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Добре. Значить було прийнято рішення. Перше: провести, взагалі, аудит і зрозуміти скільки у нас там реально землі, тому що є інформація, що частину вже пороздавали, частину там скажемо.

Друге. Після того навести лад, зрозуміти,  що з нею можливо робити, одна з пропозицій уряду буде – це запропонувати довгострокові договори оренди і продати їх інвесторам. Тому що ми будемо називати прізвища і розуміємо, що зараз воно… в принципі і користуються, і користуються по непрозорим, скажемо, схемам, відповідно уряд запропонує ці довгострокові оренди, договори. Ну окремо, земельні питання окремо, блок непопулярний, ми попросились також  нас включили в робочу групу, питання буде особисто на контролі у Прем'єр-міністра.

Ще є окремий блок, який скажемо також проводити, потрібно проводити і також питання задавалось Прем'єр-міністром – це взагалі розуміння ще раз зробити реально скажемо ситуацію, пов'язану з державними землями. Порядку 10 мільйонів державних земель… дороги, деякі там затоплені, деякі технічні, скільки реально у нас є ріллі і ким вона реально використовується, по яких умовах і на яких, скажемо там, термінах. Це такі, скажемо, великі блоки пов'язані, скажемо, з детінізацією, з боротьбою з корупцією, і пов'язані з тим, що хочемо, якщо скажемо, є також і ваша добра воля - це віддавати  відповідно вже в приватні руки, і гроші брати в бюджет для того, щоб покривати ті діри, поро які, скажемо, йшлось до того. Це коротко, скажемо, загальна інформація.

Ще раз хочу вам подякувати за дуже, скажемо активну роботу. Знаю, що часи нас чекають дуже нелегкі, ми плануємо з наступного тижня проводити багато зустрічей, у нас якраз на цьому тижні були зустрічі. А завтра у нас будуть окремі цукровики, потім будуть олійники, потім ми хочемо зробити по тваринництву велику зустріч для того, щоб також спільно з бізнесом дивитися і знаходити порозуміння в рамках, як ми будемо працювати, попереду на нас чекає посівна. Окремо буде велика зустріч зараз з банками, хочу ініціювати, банки вже погодилися, більше десятка банків, в тому числі і представники Національного банку, тому що ми знаємо, зараз як на мене, ми можемо вийти на критичну ситуацію з посівною. Коли рівень попередніх оплат за насіння є, скажемо дуже низький, є дуже великі борги за попередній період, розуміючи що проблеми є ліквідності взагалі в галузі. Тобто питання проблематичні є і от будемо вже чекати операційного порядку.

Я пропоную питання, відповіді. Я хочу ще раз вибачитись, тому що мене чекають там аудитори, але я з радістю з вами поспілкуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Михайлович. Давайте по черзі.

 

_______________. Давайте ми поспілкуємося по питанню з того, чим ми закінчили – Академією агарних наук. Я категорично не сприймаю такого рішення, яке там Яценюк намагається нав'язати. Навіть німці, які прийшли, не трогали у нас сортодільниці і сортостанції, а ми сьогодні хочемо… Що таке 380 тисяч? Це науково-дослідні інститути, які мають в своєму розпорядженні землю і на цих землях вирощують насіння, еліти, супер еліти і так далі, розсадники першого року, другого і третього років розмноження.

На сьогоднішній день Академія аграрних наук дає насіння всіх різних культур. Дивіться, якщо це пшениця - 95 відсотків сортів, які випущені академією, якщо це яр і ячмінь – 98, якщо горох, просо, овес, гречка майже 100. Сьогодні сортами і гібридами, які випустила Академія аграрних наук через свої науково-дослідні інститути, засівається 10 мільйонів гектарів землі в Україні. Сьогодні нам насунули вже генно-модифікованих організмів, сьогодні такою ідеологією розвалили Всесоюзний інститут цукрових буряків, який був у нас на Батиєвій горі, сьогодні його практично не існує. Сьогодні ми насіння цукрових буряків вже не маємо, ми купуємо. І спочатку дали нам дешевше, а потім затягнули вже зашморг так, що вже багато господарств відмовилися, особливо фермерські господарства, всі. Вони не можуть купити по таких цінах насіння у зарубіжних продавців. І ми сьогодні що, хочемо купувати ще пшеницю, ми кормимо сьогодні, друге місце в світі займаємо по експорту зернових культур і хочемо забрати цю землю. Я розумію, що хочуть забрати 380 тисяч земель, вони зараз їх роздадуть тим людям, там вже за ним в чергу стоять люди, які хочуть одержати цю землю. Тому я вас дуже прошу, відстоюйте, як міністр, бо міністру освіту це зовсім не питання, це не його питання, це ваше питання і ми вас будемо питати за це, і нас будуть питати люди, як ми поїдемо туди. Тому ми повинні разом нести відповідальність за це.

 

ПАВЛЕНКО О.М. Дякую. Наше спільне питання, тому що, бачите, забрали вже бюджет і є розпорядження про забирання, підпорядкування вже інших вузів. Це питання зараз, скажемо ми, опосередковано, разом з вами будемо спілкуватися з ними. Я настоюю на тому, щоб включили міністра і міністерство в робочу групу згідно цього питання. Тому що згоден з вами, питання дуже складне, з ним потрібно розібратися, ми прекрасно з вами розуміємо кому земля зараз віддана, як нею користуються. Я особисто знаю людей, які там керують цими справами, і знаю, скільки землі, що реально, скажемо, зараз в занепаді.

 

_______________. Я ж це кажу. Питання комплексно потрібно розібратися і будемо спільно з вами дивитись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Пане міністре, я депутат із Миколаївщини, Корнацький, 132 виборчий округ. Питань є дуже багато і в тому числі по бюджету і по змінам до Податкового кодексу. Але оскільки було зачіплено попереднім виступаючим, членом комітету, заступником голови комітету питання Академії наук і його землекористування, то я маю з цього приводу абсолютно діаметрально протилежну точку зору, тому що я абсолютно точно знаю, що якщо не сама Академія наук як така, то ті сільськогосподарські підприємства, які знаходяться в її власності, або віддані – це практично "пральні машини" – це зони рабства для людей. Люди там не мають ні земельних, ні майнових паїв, не мають роботи здебільшого і через ці підприємства відмиваються величезні бюджетні кошти, крім того крадеться щонайменше на 50 відсотків врожай, який там вирощується. А насіння і інше, що повинні давати наукові установи сільгоспвиробник український здебільшого купляє у іноземних продавців, які тут працюють. Звичайне бере і у своїх, але не обов'язково у академічних.

Але це так, просто ремарка, у мене є декілька питань дуже важливих з питань бюджету. Чому, наприклад, уряд планує фінансувати корупційні схеми, які добре відомі як корупційні?. Чому знову плануються величезні кошти на фінансування державних акціонерних товариств, таких як "Украгролізинг", який ми знаємо, чи можливо там ще державна якась аграрна зернова компанія, забув точну назву, вибачаюсь?

 

_______________. Державна зернова компанія.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Та ж сама Академія наук, спочатку звіт запитати куди ділися кошти за попередні роки, ті мільярди, які виділялися. Наприклад, є уже важливе питання, яке тримає… я зараз закінчую… питань величезна кількість, але зводиться воно до основного, скажіть, будь ласка, чи є у вас особисто таке лаконічне і ємке розуміння, якою повинна бути державна аграрна політика взагалі? В чому вона повинна полягати?

 

ПАВЛЕНКО О.М. Дякую дуже за питання, я почну з першого питання, пов'язаного з державними підприємствами. Значить, передбачено фінансування рекапіталізації на рівні всього-на-всього 50 мільйонів, по-моєму, гривень "Украгролізінг", збільшення статутного капіталу. Компанія, значить, компанія, наскільки нам відомо, попередня інформація по звітам, які були у нас від КРУ і від інших перевіряючих органів, знаходиться у реально дуже важкому фінансовому стані, от. Я запевняю, що ми також, спільно з великою четвіркою…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Вони всі у важкому стані, тому що їх розкрадають хронічно…

 

ПАВЛЕНКО О.М.  Я розумію. ну, давайте по черзі. По-перше, потрібно розуміти точку А, щоб рухатись в точку Б. Значить треба розуміти взагалі, скажемо, дірки, яка там є взагалі. Я збираюся, і це вже не тільки збираюся, значить, ми проводимо, вже є рішення уряду про перші три компанії. Урядом прийнято рішення про звільнення, от, протокольним дорученням, трьох керівників. Відповідно, скажемо "Украгро…", ой, це було "Укрспирт", ДПЗКУ і Аграрний фонд. Керівник  Аграрного фонду хворіє технічно і не хоче, скажемо, скривається від нас. Керівник "Укрспирту", ви знаєте ситуацію, що він збіг… Да, він спочатку захворів потім, будучи під охороною Генпрокуратури, його просто відбили порядку 100 бійців вооруженных, от. І по операції  "Перехват" взяли дві машини, в яких були бійці "Айдару", вибачте, от. Зараз вони його переховують, от, і також питання є, що ми рухаємося крок за крок  для того, щоб прибрати старе керівництво, от. Тому я з вами повністю погоджуюсь, для того, щоб, скажемо, мати розуміння, що там відбувається, потрібно, скажемо, в оперативному плані поставити нове керівництво, провести повний аудит. Тому що пачок з КРУ і СБУ в мене ціла куч з питанням по розкраданню, цифри там просто. щоб ви розуміли, ну, просто жахливі. Просто жахливі. Кількість, скажемо, наприклад, там, кажу, там по зерновій кампанії, по ДПЗКУ, кількість авансів виведені на незрозумілі компанії і питання, чи вони повернуться, це сотні мільйонів доларів. Цифра попередня – близько 150 мільйонів доларів. І питання, чи будуть взагалі ці гроші повернути взагалі колись там либо обратно в компанію. Розумієте? Тому… І це було зроблено за останні, скажемо, вибачте, 9 місяців. Тому з цим питанням працюють правоохоронні органи, які дуже плідно дивляться на ці питання. Там велика кількість кримінальних справ порушено, люди деякі, скажемо, там в бігах і так далі. Але хочу запевнити, що це питання на контролі і винні сядуть всі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, я єдине що хочу додати і розпорядження надати секретаріату. В минулому скликанні у нас була всередині група в аграрному комітеті, якраз піднімала питання "Украгролізингу", відповідні напрацювання були, вони були відправлені від комітету у Генеральну прокуратуру, в МВС. Я дуже прошу секретаріат, якщо там ця кореспонденція на попередньому скликанні, до нас надійшла з відповідями, щоб ми перенаправили на міністра, в тому числі, щоб йому було легше працювати, бо, певний рівень аудиту ми вже провели тоді комітетами і досить багато інформації у нас є. І рівень зловживань якраз дійсно, який ми навіть без оперативно-розшукових дій там могли просто на хлопський розум бачити, він дійсно там сотнями мільйонів обчислювався. Ми заслуховували керівника, який нічого конкретно не сказав, розуміючи, що насправді і рішень, напевно, він там сам не приймав. Я прошу, …

 

_______________. Уважаемый пан министр, народные депутаты, поскольку сейчас идет бюджетный процесс, нас всех интересует два основных вопроса это льготы по НДС, сохранение льгот по НДС, и фиксированный налог, как они будет меняться.

Что касается первого вопроса? Вот я читаю в проекте бюджета, что льготами по НДС остается обкладываться только постачання зернових та технічних культур. А что касается всего остального, вот написано, если я правильно понимаю, також прогнози на 2015 рік враховано закінчення терміну дії норми щодо особливого податку, справляння податку на додану вартість по платниках податків, що здійснюють операції з постачання власної продукції, молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів і інших продуктів переробки. Это означает, что пільги остаются только на зерно и все, а на животноводство мы отменяем пільги по ПДВ?

 

ПАВЛЕНКО О.М. Виходить таким чином і є, да. Позиція Мінфіну.

 

_______________. Вопрос в том, что это фактически основные пільги, которые у нас были, у производителей. Потому что на зерно, как правило, и поскольку мы не компенсируем первому посреднику, то в основном производителю НДС никто не возвращает никогда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас, я просто хочу сказати, по-перше, міністр на початку своєї доповіді сказав, дійсно, що він погоджується з нашими суттєвими пропозиціями, які ми сьогодні, в тому числі на комітеті, повинні розглянути. Забіжу наперед, сьогодні ми, як члени комітету, у нас в порядку денному є питання пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, Бюджетного кодексу, бюджету 2015 року ми сьогодні повинні сформулювати нашу позицію. Після цього я і представники нашого комітету, ми йдемо на податковий митний комітет, там представляємо позицію нашого комітету і ми будемо це послідовно відстоювати.

Тому з того що я почув, міністр підтримає суттєву частину наших зауважень, те що стосується, можливо щось детальніше.

 

_______________. Вторая часть вопроса. Я понял ответ на первый вопрос, вторая часть вопроса. Что касается по данным по данным, которые у меня есть, там из 40 миллионов пахотной земли, миллионов 15 по Украине – это земли, которые находятся в паевой земле. И которые находятся у так называемого населения, то бишь, одноосібники, которые вышли и обрабатывают их сам. То бишь большая часть этой земли, это земля, которая обрабатывается, по сути фермерами, нелегально, с которой оплачивается исключительно налог на землю, который равен 0,1 процента от стоимости земли, это 20 гривен на гектаре.

Мы сегодня, насколько я понимаю, увеличиваем фиксированный налог на землю, то есть, увеличиваем налоговую нагрузку на легальные сельхозпредприятия, которые сегодня и так  несут на себе основную тяжесть налоговой нагрузки. Когда мы, в конце концов, вернемся к тому, чтобы выровнять конкурентоспособность всех участников рынка, которые занимаются сельскохозяйственным производством. Если мы увеличиваем фиксированный налог на землю, мы можем, как минимум в 10 раз увеличить налог на, вернее фиксированный налог, если мы увеличиваем, насколько я читал аналитику, в 6 раз, или в 8 раз. Мы можем минимум в 10 увеличить налог на землю и таким образом поднять….

Во-первых – это компенсатор для разговора о том, почему нам надо оставлять НДС, в частности по молоку и по мясу. И это, в том числе, мы остановим процесс оттока пайщиков, из легальных сельхозпредприятий в нелегальные, у нас скоро не будет вообще легальных сельхозпредприятий. Вот же в чем вопрос и я на этом акцентирую внимание ваше, дорогие товарищи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колега, за позицію. Я думаю, що тут відповідь може бути дуже короткою, вона більше як виступ у нас. Є репліка з приводу виступу?

 

ПАВЛЕНКО О.М. Ну, дивіться, те що стосується скажемо, те що сказав Прем'єр-міністр, те що стосується малого та середнього бізнесу. По-перше, питання компенсаторики, яким чином компенсувати скажемо підняття податку фіксованого – це питання те, що по-перше зараз зменшується вдвічі податкове навантаження по малому і середньому. Це раз, це там в окремому законопроекті скажемо, по малому і середньому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте ми сформулюємо нашу позицію. Сформулюємо позицію і передамо в тому числі міністру. Бо у нас, ми планували, що у нас є обмеження по часу і так далі. У мене пропозиція: Мірошніченко…

 

_______________. Мова йде про податок на землю у особистих селянських господарствах. Все. Він сьогодні складає ОСГ – 0,1 відсотка, а ми говоримо, що це повинен бути хоча 1 відсоток. Все, крапка. Не більше, не менше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам це абсолютно зрозуміло, і питань немає. Добре? Колеги, у мене прохання… Ох, у нас, давайте визначимося: 4 запитання… Давайте, 5 запитань тоді: Мірошніченко, Вадатурський, Івченко, Люшняк, і Леонід Петрович фіналізує все. Дякую. Прошу.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я знімаю своє слово, тому що пан Корнацький дуже все висвітлив стосовно Академії наук. Я з ним погоджуюся, тому передаю своє слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді…Андрій Олексійович, будь ласка.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Очень коротко о земле в продолжение темы. У мене некоторые районы в Николаевской области до 70 процентов налоги вообще не платят за землю. Это такой, скажем, существенный вопрос, над которым нужно работать.

У меня вопрос относительно все-таки вашей позиции. У меня два вопроса. Это первый. Ваша позиция относительно "ДПЗКУ". Я вот, честно говоря, не понял в программе уряда было написано эффективный менеджмент вот такой вот компании. Что это означает, скажем, не очень понятно. Тем более компания, которая потеряла за последних полтора года или два года 700 миллионов долларов и там с обязательствами. И вы сейчас говорите, там 150 миллионов долларов где-то там выведено.

И второй вопрос. В программе уряда написано о привлечении кредита в миллиард долларов, но к сожалению, вот не расписано куда. Не могли бы уточнить. Спасибо вам.

 

_______________. Хороший вопрос. Андрей, спасибо большое. Первый блок вопроса – то, что касается "ДПЗКУ". Значит, ситуация следующая. Я сразу перейду к сути вашего вопроса. Вопрос на приватизацию "ДПЗКУ" поднимался и вчера обсуждался. Потому что вы знаете, что портовые мощности в Николаеве стоят очень серьезные. Опять стоит довольно большая сетка элеваторов по всей стране.

На данный момент, по сути, если посмотреть на компанию, по сути эта компания полностью под контролем китайской стороны. Потому что контракты внешние, я просто объясню: три тома подписаны при уряде Януковича, - контрактов, которые ограничивают нас, полностью связывают нас по рукам и ногам.

Первое – это не реально большие цифры по обороту, которые мы должны сделать по этой компании, провернуть.

Второе. Любые внешние контракты трэйдинга этой компании мы обязаны платить не понято, скажем, компании-посреднику с китайской стороны, отдельно комиссию. Мы судимся по прошлому году на уровне 7,2 миллиона долларов за непонятную комиссию, которая эта компания должна оплачивать за любой внешний трэйдинг. Там тоже за этими цифрами есть фамилии, имена, отчества, тоже, чтобы вы понимали.

Поэтому та же самая ситуация есть по этому году. То есть компания, как трэйдинговая компания, она ограниченная, она обслуживает чисто китайский контракт.

Значит есть ситуация, кроме того еще очень критичная, в том числе, чтобы вы понимали, по выполнению контракта. Значит в данный момент получено 1,5 миллиарда долларов кредита на эту компанию, из которых миллиард находится на счетах УкрЭксимбанка под ОВГЗ. То есть он прошел транзитом и зашел по сути на рефинансирование украинской системы.

Его просто куда-то проели тогда, при Януковиче, и он куда-то ушел. То есть в компании было оборутки на уровне полмиллиона долларов. И на этой, скажем, оборутке…

 

_______________. Полмиллиарда.

 

_______________. Полмиллиарда долларов, да. Спасибо. Вот по сути, скажем, эта оборутка, которая была в компании. По оценкам предварительным, что имеем мы сейчас? сейчас там реально активные оборутки, на уровне где-то 150 миллионов есть, на данный момент.

Компания максимально фокусируется на единственную цель, потому что поставили задачи и Президент, и премьер-министр – это стабилизировать китайский контракт. Не выполнение китайского контракта, а чтобы вы понимали, начало декабря, уровень невыполнения был этого контракта 10 процентов. Не выполнение этого контракта может привести дефолт, скажем порядка… и возможности обратно отзыва полутора миллиарда долларов кредита, который может просто ударить по национальной безопасности.

То есть вопрос реально очень серйозный. То есть, то что сейчас, скажем, фокусируется по сути новый, временно исполняющий обязанности ДПЗКУ, который должен пройти через решение уряда, должен его там назначить по…. будет работать или не будет команда, чтобы было принято протокольное решение, что больше министр не принимает, скажем, решения кадровых назначений, принимает уряд.

 

_______________. Децентралізація.

_______________. Что, что?

_______________. Ну вот он реально неделю работает.

_______________. Тиждень?

 

_______________. Да. Тиждень. Тиждень, тому що скажем, для того, скажем, що команду стару забирали. Але за тиждень, скажу, дуже багато чого зроблено. У нас зараз є ежедневные звіти ми получаємо, на даний момент, дірка, ми бачимо в чотири корабля, яка… не вистачає. Тому, якщо, скажемо,… важливість також допомогти…, щоб можна було зробити…. Проведено всі переговори з усіма ключовими трейдерами, зараз шукаємо можливість і контракт можливо виконати. Щодня з китайцями плотні контракти, я зустрічався особисто, з кукурудзи, з послом, тому що питання вийшло на вищий політичний рівень. Щоб ви розуміли, питання наступне, або ми дефолтуємо… Тому що китайцям ця компанія дуже цікава, розумієте, компанія, маючи інфраструктуру, по суті, це дуже цікава компанія. І таке враження, що коли їй структурували контракт, брали саме для того, щоб потім компанію забрати, щоб було розуміння.

Тому питання лежить зараз і в політичній, і в економічній складовій, питання дуже складне. І задача номер один це стабілізувати зараз китайський контракт, щоб нам вдалося все ж таки зробити, вийти на якийсь там логічний, не будемо казати дефолт, але якийсь там логічний, узгоджений план відвантаження, щоб не попасти під ризик в півтора мільярда доларів. Ризик в півтора мільярдів доларів це проблема для національної безпеки України, в нас нема зараз таких грошей, щоб віддавати китайській стороні. Питання дуже і дуже серйозне, знаходиться на контролі особисто Прем'єр-міністра і Президента. Мільярд доларів кредит?

Друге питання це не кредит, це фонд…, це привлечение… і інших доларів на пряму через банки для фінансування малого, середнього бізнесу. Вчора вже є перше досягнення, прем'єр вже після проведення… Воно стоїть, що міністерство.

Що таке…, по суті, ми привлекаем донорів на пряму на банки для того, щоб вони фінансували конкретно аграрну сферу. Вчора, наприклад,… разом з прем'єром підписали, задекларували на 400 мільйонів доларів фінансування для малого і середнього бізнесу, включаючи "Агросферу" разом з…. Були проведені, скажемо, також переговори із Світовими банками…, є готовність, маючи українські банки, на пряму давати на розвиток малого і середнього бізнесу в наших селах. Додатково є окремий проект, називається…, зараз він робиться спільно з єврокомісіями, які також хочуть створити механізм залучення, скажемо, таких самих донорів саме під розвиток села, малого і середнього бізнесу.

 

_______________. Це кредитування.

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович.

ЛЮШНЯК М.В. Добрий день, пане міністр, дуже радий, що ви сьогодні присутній. Ви знаєте, ви сказали, що ДПКЗУ Україна довели до банкрутства. Я вам скажу спирт заводи так само довели до банкрутства для того, щоб зараз приватизувати.

 

_______________. Заборонена…

 

_______________. Давайте так, зробили спиртоб`єднання, дайте можливість державним спирт заводам, так як сьогодні вас найняв уряду України як кризис менеджера, наймемо так само директорів, зробимо окремими одиницями, але вдумайтесь в слова, ми сьогодні тратимо великі кошти на атомну енергетику, на вугілля, на все, чого у нас немає. Там ми можемо зробити, кожен спирт завод – це мінімум мегават енергії, ви згідні? І в державних руках, немає сьогодні "вєєрного" відключення ні світла, є робочі місця. Найняти класних менеджерів, заводи продавати не можна, ми  вже пройшли це саме з цукровою галуззю, скільки сьогодні заводі залишилось? І це так само є площадки для виробництва відновлювання енергії, готові площадки з під'їзними коліями, з всією інфраструктурою. Це перше питання.

Друге питання. Сьогодні, якщо ми в найкоротший термін не вирішимо питання мінеральних добрив, а це є селітра, повірте у нас не буде тієї врожайності, не буде класності і про все, що ми говоримо у нас получиться великий мінус. Якщо зараз моментально не активізувати роботу банків під видачу кредитів під аміачну селітру, тобто під любі азотні добрива, повірте, насінням ми забезпечені, паливно-мастильні матеріали аграрники так само викрутяться, без азотних добрив, азот – це життя.

Слідуюче питання, ви сказали за 9 місяців в державній продовольчій земельній компанії вкрадено 150 мільйонів доларів, а хто у нас останні 9 місяців Прем'єр-міністр, міністр МВД і так далі? 10 місяців, підніміть це питання, підніміть це питання! Почекайте, якщо ми самі себе, ми крадемо, хтось краде, а ми говоримо, що ми не знаємо, в нашій хаті злодій. Ні, ми говоримо, почекайте…

 

________________. Правильно, все правильно.

 

________________. Відшкодування по садах – пишіть хоч мінімум. Повірте, що з квітня місяця ми будемо купляти вже яблука і так дальше. І це знову ми виводимо валюту. Це, що ми зробили, це вже є велике, не можна це просто так залишити, тому що це варварство.

Дальше. Ми говоримо зараз за нашу армію. Чому російська армія, російський солдат має обов'язок з'їдати 2 яблука в день? Чому наш не може те саме, але українське яблуко? В галузі садівництва, овочівництва працює більше 650 тисяч людей. якщо ми зараз не обернемося  до них лицем, так само і тваринництво, ми завтра будемо годувати, нас буде годувати Польща, Нідерланди, Угорщина, Румунія, які тільки чекають… Чому європейська модель сільського господарства має дотацію? Ми кричимо, що вони успішні, нам треба аграрникам мішати: дешеві гроші і спокій. І повірте, що ми дамо форм всім. Україна дійсно стане годівницею  світу. Дякую.

 

_______________. Дякую. Я хочу подякувати за питання задані. Я трошки можливо повторюсь, але ще раз хочу, щоб ви розуміли, що ми з вами знаходимось в одній лодці і в одній площині.

У нас є те, що ви казали про солдат і 2 яблука, міністерство започаткувало ініціативу. Це перше міністерство, яке офіційно звернулося до всіх силових структур, до Міністерства оборони, до наших, скажемо, окупованих зараз на сході України. У нас є пул, кількість компаній наших, які є соціально відповідальними, які готові формувати конвой гуманітарний з яблуками, морквою, картоплею в зону АТО.

Тому звертаюсь до вас всіх, тому що також у нас відповідальні  і бізнес лідери, і також…. Якщо є таке бажання, централізовано через міністерство ми зараз налагодили співпрацю з МЧС для того, щоб формувати перші машини і відправляти в зону АТО, щоб наші солдати, як ви кажете, кушали не тільки 2 яблука, а їли гарячу їжу і картоплю і все інше, це раз.

Друге. Те, що стосується добрив. У нас була вже перша зустріч, мали з заступником керівника Нацбанку Ражкованом і з двома ключовими банками, які мають ТОП на українському ринку по роботі. Ситуація в банківській галузі набагато жахливіша ніж ми зараз собі уявляємо. Я вам скажу більше, є велике питання скільки банків залишаться працювати на 15 січня. Але банки розуміють, що потрібно далі жити, вони готові сідати за стіл, вони готові говорити про… фінансування тому що є розуміння, що єдина сфера яку зараз можливо і потрібно фінансувати є саме аграрна сфера. Банки завіряють, що у них є готовність, але це буде окремий блок питань, окремий стіл з виробниками, з крупними, а не тільки з банками, щоб їх контакти налагоджувати. Але проблема лежить не в рамках міністерства бажання того чи іншого міністра, проблема лежить в площині загальної економічної кризи, загальної банківської ситуації.

Далі. Таж сама ситуація, була зроблена зустріч з банками по лізингу. Чотири ключових банки, які працюють зараз на лізингу це UniCredit, це окремо OTP, це Райффайзен, це в тому числі програма…. Вони казали, що проблема дуже велика, пов'язана перш за все з розумінням, як далі працювати. Ми знаємо з вами яскравий приклад компанії "Мрія", яка зараз не віддає техніку, яку вони поставили і яка, банки вважали, що в принципі вона є безризикована. Що таке бізнеслізинг? Ви робите попередню оплату 15 відсотків за трактор чи комбайн, вона є в власністю банку, банк завжди може легко забрати його і далі відповідно продавати. Немає такої можливості в українських реаліях. Ці чотири банки змогли забрати аж цілих два трактори за останні 4 місяці, все інше це самооборона Тернополя, це зняті номери, це неможливість з поміччю ГАІ зупинити ту чи іншу техніку, є в принципі свавілля і безправіє.

Тому ми окремо звернулися до силових органів, до губернаторів з проханням допомогти банкам, тому що банки будуть не готові подалі фінансувати в лізинг, програми зараз заморожені, поки Україна не зможе налагодити і дати їм гарантію, що хлопці це правова держава, це реально правова держави, яка скажемо також захищає інтереси. Я дуже радий, що остання новина, до речі, була…, що вони знаходяться в активній фазі переговорів. І є інформація, і я думаю, що власники все ж таки домовляться зараз про реструктуризацію. Це остання свіжа інформація як з…, так і з основними кредиторами, відповідно буде трошки якесь заразна ринку більш-менш стабілізація, але проблема є.

І фінальне питання по спирту. Однозначно, питання пов'язане з спиртовою галуззю "на абум" робитися не буде. Повторюю ще раз: будуть створені робочі групи і воно буде лежати не в площині Міністерства тільки аграрної політики. Це питання буде лежати перш за все в рамках питання Міністерства економіки, а Айверас Абрамавичус, він контролює питання і координує питання з приватизацією. Буде створена окрема група експертів, закордонних експертів, яка буде зараз займатися  координацією не тільки питання "Укрспирту". А в загальному переліку більше 20 підприємств, великих дуже, які будуть окремо робитися завдяки консалтингу, як воно має бути. Згоден з вами повністю: біоенергетика є одним з наших пріоритетів. Був в Бразилії 5 разів і всім кажу приклад, що наша кукурудза – це наш "Газпром", це наша енергія. Далі подивимося як воно буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Леонід Петрович, прошу вас підвести.

 

_______________. Дякую. Шановний Олексій Михайлович, чесно кажучи, вам треба співчувати за те, що ви звалили на себе таке сьогодні навантаження і таку відповідальність, не кожен хоті в би бути на вашому місці. І я слідкую за вашими діями, і думаю, що в основному вони є правильними.

Але я хотів би  висловити свою точку зору з приводу деяких і тих питань, які сьогодні колеги тут озвучили, і ті, які ще не озвучені. От найбільше ми говоримо про ті державні підприємства, які є в вашому підпорядкуванні і чи є сенс в тому, що вони були підпорядковані Міністерству сільського господарства та продовольства. Якщо ми подивимось, у розвинених країнах світу немає аналога такого як Україна, там немає, держава не займається ні торгівлею зерном, не займається  держава виробництвом молока, не займається виробництвом кондитерки і так далі. Все це є у нас і окрім того, що назвали, у нас є сьогодні ДАК "Хліб України", який не ліквідований більше 10 років, і користується ліквідаційна комісія елеваторами, і в який спосіб вони використовуються. Ви мабуть уже знаєте, в цьому треба ставити крапку і не чекати там місяць, 2-3, півроку. Далі. Є такий "Хліб Інвестбуд", в якого, по-моєму, 645 комбайнів по лізингу взято і не сплачено і майна дуже багато. Славнозвісна "ДПЗКУ". Немає сенсу його тримати, навіть при тому, що там дочка посла працює у цій компанії, і дійсно є позиція китайської сторони. Але немає часу зараз розказувати колегам, щоб вони більш детально це знали, ви це знаєте все. Цю компанію треба ліквідовувати чим швидше, тим краще.

Ви не говорили про те, що понад 400 підприємств підпорядковані ще міністру. Я часто приклад приводжу: кролеферми, сім кондитерських цехів, по-моєму, 24 елеватори, 9 мукомельних підприємств, 3 цехи по заплідненню тварин і так далі. Розумієте? Просто щира порада. Якщо корова в охоті, і вам будуть телефонувати, що там перевищений сервіс-період чи період лактації, і ви будете кидати нараду, і бігти парувати цю корову, це не робота міністра. І вам треба негайно в цьому поставити крапку. Якщо ми приватизуємо ці підприємства, ми будемо мати близько 20 мільярдів гривень. Близько 20 мільярдів. Для цього потрібно, максимум, півроку часу: щоб зробити аудит і поставити в цьому крапку. Зробіть тільки прозоро, щоб ті, хто будуть долучені до реалізації цих підприємств, щоб вони були зрозумілі. Бо багато є цих посередників, які будуть пропонувати і в тому числі іноземні свої послуги, і за ними може тягнутися щось таке негарно, тому краще це зробіть публічно. І ви побачите тоді зовсім нові можливості для себе як для міністра, який буде займатися аграрною політикою, а не доїнням корів, і ви не будете думати, чи відкрита у вас позиція, чи… сьогодні, чи ні і так далі. Road show. Не будете думати, який коефіцієнт мультиплікації біди незрозумілих активів, які там є, і тому подібне. Будете займатися тим, що нам зараз нагальне.

І ще одна є тема, і я коротко. Ваш колега сьогодні говорив, я порахував, 9 разів сказав про дерегуляцію (міністр економіки), але не сказав про таку важливу річ, як акредитація.

Що я маю на увазі. Ліквідовуючи центральні органи державної влади, скасовуючи велику кількість функцій, треба обов'язково запровадити таку річ як акредитація недержавних суб'єктів господарювання для виконання тих чи інших функцій. Ну, щоб було зрозуміло. Наприклад, Ветеринарна служба до цього часу, щоб ви знали, за кожну тону продукції, якої life time є менше двох тижнів, бере від 10 до 20 доларів за тону, і ви не можете знайти альтернативу. Хоча там лабораторні такі дослідження, які, наприклад, "Нібулон" міг би зробити в 10 разів краще, ніж ветеринарна лабораторія. Точно так тест на ГМО, той, який роблять тільки лабораторії Сільгоспінспекції, я кажу, це швидше робиться тест на ГМО, ніж тест на вагітність. Є методики для цього. Але окрім чиновника цього ніхто не може зробити. І якщо ви скасовуєте функції на 70 відсотків і передаєте їх одному чиновнику, який буде тримати ці всі функції в одних руках, а не зробити поруч, так як в Європі, наприклад… Ну, в Сполучених Штатах я був 2 місяці тому, єсть такий…, величезний там порт, найбільший в світі. 42 суб'єкти господарювання видають оці всі довідки від імені держави і тільки одна державна установа. 41 приватний і профільні асоціації. Навчіть, будь ласка, передайте міністру економіки і візьміть собі це на озброєння. Якщо ви цього не зробите, в нас будуть величезні проблеми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

________________. І останнє…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …..……, вже було останнє.

 

________________. Ні. ні, коротко. В нас є міжфракційне аграрне об'єднання. Ми домовились, що ми, там є бажаючих сьогодні троє, може, із присутніх хтось захоче, створити таку групу підтримки вам у цих питаннях, в першу чергу, в приватизації цього майна. Я потім вам дам список цих людей, ми будемо вас підтримувати і допомагати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

________________. …, я хочу все ж таки, да, перше, подякувати вам. Я просто зараз чую, знаєте, кажуть, от сиджу і радуюсь, чесно. От, реально кажемо про те ж саме з вами, на одній хвилі. Перше, 652 підприємства під міністерством… і так далі. Починаючи від ставка з рибками, конячок, закінчуючи, скажемо, мегапідприємствами. … конкуренція… продати вчасно власнику і забути, це не є питання міністерства. Вплоть до того, що у нас було спілкування.

Окремо з міністром економіки, який хоче… Там дивіться яка ситуація. Він каже: "віддайте все це мені, я потім продаю". Я кажу: "Стоп, секундочку. Давайте ми прозоро продамо, зробимо, щоб это самое…". Тому що зараз ми будемо рік передавати комусь. потім вони щось будуть думати продавать, не продавать. А потім продадуть чи… Давайте, кажу, ми краще зробимо дуже прозору, зрозумілу для всіх приватизацію. Нехай забирають власники і працюють, тоді не буде корупційної складової, не буде взагалі ніякого інтересу. Я скажу даже більше. Я ініціював, там є в нас одна з самих елементарних була ініціатив, давайте, кажу ми заберемо у департаментів міністерства заберемо контроль над підприємствами. Резистенция була така, что чуть ли там не саботаж пішов, казали, як це, це ж наші, это самое, куди це забрать. Я про інше. Я з великою радістю це буду робить і моя загальна стратегія, не важно, скільки це буду працювати на цій посаді, там, місяць, три місяці, рік, чи там, скільки там років, я хочу, щоб наступна людина, яка стане міністром, побачила реально Міністерство аграрної політики і продовольства, а не Фонд державного майна. Це раз.

Значить, друге. значить, по ветеринарам повністю підтримую. 40 тисяч ветеринарів працює в системі. По бюджету ветеринарам дали стільки, скільки на все Міністерство аграрної політики і продовольства. При тому всьому, що ветеринари нам не підпорядковуються взагалі. 442 Постанова, у нас забрали контроль над цим напрямом, да, і ми нічого не можемо… Ну, зараз створена велика Державна служба з харчової безпеки і захисту прав споживачів. У цю мегаслужбу зараз вони понапихували масу служб, які безпосередньо вони контролюються Кабінетом Міністрів. керівника в цієї служби досі немає. Я сказав, що давайте ми, як Міністерство аграрної політики, запропонуємо якусь людину. Тому що коли нема керівника, вибачте, разброд и шатание. Міністр, щоб ви розуміли, чим займається міністр, там, раз в два дні – телефонує з криками, що, хлопці, віддайте сертифікати карантинні, тому що бізнеси стоять. Це не є функція моїх замів і мене, вибачте, знаєте. Тому що… І саме тому я настоював і я дуже радий, і прошу вас підтримати, питання скасування обов'язкової видачі карантинних сертифікатів. Ми бізнесу полегшимо життя, всі нам скажуть велику подяку. От я знаю, що з бізнесу тут багато людей. Тому ми повністю з вами тут, скажемо, тоже так, от, я дуже дякую вам за підтримку, от, саме в цьому напрямі. І те, що стосується, скажемо, цієї мегаслужби, це потрібно вже окремо робити такі засідання, подумати, що з нею робити. Тому що контроль над нею можемо зараз взагалі втратити. Що там, як призначення, що далі… Ми зараз опосередковано, щоб ви розуміли, намагаємось через оці дореволюційні акти, просто… ті чи інші функції, через європейські комісії. Зараз ми працюємо спільно у великих групах також з нашими колегами, які намагаємось, якимось чином там зробити дерегуляцію, як таку. Але я впевнений… також погоджуюсь з вами, що є інша проблема. Можна дуже довго робити дерегуляцію, але потім стане питання дійсно харчової безпеки.

В мене була зустріч вчора з єврокомісаром. Він каже: хлопці ви молодці, що ви зараз там скошуєте кучу всього. А ви що не збираєтесь відкривати ринки європейські для молока або для яловичини і свинини? А ви знаєте, що в нас є окремо нормативи по харчовій безпеці? Ага. Знаєте. Тоді, каже, тоді вибачте, будь ласка, ця дерегуляція, вона хараша для вас, але тоді ми не пустимо вас на наші ринки. Має бути якийсь розумний баланс. Тому що, коли ми одне зносимо, треба інше робити згідно нормативів світової практики. Дякую за розуміння. З радістю буду над цим питання разом з вами працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну я від нас усіх хочу подякувати міністру за те, що він сьогодні, саме сьогодні знайшов час. Ми я думаю, що правильно зробили, коли дали міністру трохи часу розібратись з міністерством, вже якісь конкретні, більш-менш, речі ми можемо чути. Я би від всіх нас хотів Олексію Михайловичу побажати рішучості, по-перше. По-друге, точно більше оптимізму, а не там місяць, три місяці попрацює, - це точно нас не влаштовує. Крім того, я хотів би сказати, що мені би дуже хотілося, щоб всі наші зустрічі в комітеті, наступні, були такі самі не напружені, як вона є сьогодні.

Сьогодні нам всім зрозуміло, що ви буквально приступили до виконання своїх зобов'язань. Точно ніякої там жорсткої критики з нашого боку не має, тим більше, що і з ваших відповідей слідує, що по багатьом питанням у нас співпадають позиції.

Тому вам натхнення і успіхів на вашому місці. Ми дуже сподіваємося, що за проханням комітету навіть не вимогою, а за проханням комітету, ви будете у нас з'являтись, і всі ті такі важливі і іноді дуже такі термінові питання, ми зможемо тут в комітеті вирішувати.

 

_______________. Ще раз дуже всім дякую. З свого боку я хочу сказати, що я дійсно відчуваю підтримку від багатьох з вас, реальну підтримку в багатьох питаннях пов'язаних, скажем, як з операційною роботою так і з налагодженням комунікацій.

З свого боку хочу сказати, що для мене контакт з вами є дуже важливий. Зараз цей комітет, єдиний комітет де ми на постійній основі Рутицьку Владиславу Валеріївну сюди командируємо, вона буде закріплена, що вона буде закріплена, що вона постійно має бути тут. От коли потрібен я, будь ласка, кажіть. Питання стосується моєї компетенції – буду приходити, знаходити час і будемо з вами спілкуватися. Всім дуже дякую. Я впевнений, що все получиться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Колеги, у мене велике прохання. Валентин Миколайович дуже терпляче чекав свого часу, в нього теж його комітет починається. Він у нас сьогодні автор двох законопроектів, які у нас є в порядку денному. Я попрошу його, щоб він доповів нам їх, і ми змогли прийняти своє рішення.

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Хвилиночку. Наскільки я знаю, один – 1280. А які ви ще маєте на увазі? 1280.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, але у вас альтернативний – 1025-1. Є у вас? Добре, давайте…

 

НИЧИПОРЕНКО В.М.  Давайте 1280, а там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Годиться, добре.

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Добре. Шановні колеги! Валентин Ничипоренко, 199 виборчий округ, Черкаська область. Часу багато у вас не заберу. Законопроект дуже простий. Це внесення змін до статті 50 Закону України про землеустрій.

Що мається на увазі? Мається на увазі усунути перешкоди в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку для осіб, які мають на даній ділянці нерухоме майно, яке не зареєстроване. Що мається на увазі? Людина отримала земельну ділянку. З певних причин правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку не отримала. По різним причинам вона могла не оформити державний акт. Але земельну ділянку їй цю виділили. Вона будує будинок. Потім іде оформлювати будинок. Їй кажуть: покажи документи на землеустрій. Вона іде отримувати документи на землеустрій у зв'язку з тим, що там вже стоїть будівля, їй кажуть: тепер давай документи на будівлю. І виходить замкнуте коло. Коли відбувається така ситуація, людина вже не може ані оформити документи на землеустрій, ані оформити документи на будівлю.

Що цим законопроектом пропонується для того, щоб отримати документи на землеустрій не обов'язково вимагати документи на цю будівлю. Все. Все дуже просто. Тобто, ну, може не було у людини грошей, чи по якимсь іншим причинам вона не отримала державний акт, але земельну ділянку їй цю виділили, вона збудувала на ній хату. Якби вона до цього починала оформлювати державний акт, питань би не було, а якщо вона хату збудувала тоді виникло питання. Було б не питання якщо б були юридичні норми, але ми загнали ситуацію в такий кут, що коли вона вже збудувала хату вона вже не може оформити ні земельну ділянку, а ні хату і це є проблема.

Головне експертне управління підтримало цей законопроект. У людей на селі є така проблема, ви це знаєте. Тому прошу підтримати цей законопроект. Є питання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Миколайович. Шановні колеги, у кого є запитання до автора?

 

______________. Тут йдеться про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок, але …

 

______________. Ні. Почекайте. Як?

 

______________. А, от тут в 10 статті так написано. То тут певний є перелік випадків коли складаються ці проекти землеустрою, але ця проблема про яку ви слушно абсолютно підняли питання, вона є також і при здійсненні правочинів Тобто коли, наприклад, має продаватися земельна ділянка, а на ній не добудовані будівлі на яке правовласності не зареєстровані, то так само виникає проблема складання проекту землеустрою. Тобто я вважаю за необхідне, щоб була уже універсальне вирішення проблеми або повне вирішення, добавити також і у першу частину, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються не тільки у разі зміни цільового призначення, але і така ж при здійсненні цивільно-правових угод.

 

______________. Ви знаєте, я чесно кажучи, вважаю, що не треба міняти цільове призначення якщо …

______________. Ви мене не зрозуміли.

 

______________. Хвилиночку. Якщо земельна ділянка була виділена під будівництво людина має право там будувати. А якщо вона не була виділена під будівництво…

 

______________. У статті 50 чинного Закону про землеустрій є оці норми, про які я сказав. Я її читаю: та - діюча стаття. Не ту, яку ви змінюєте, а яка діє. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок – це проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, складаються у разі зміни цільового призначення або формування нових земельних ділянок. І тут випущено "у разі здійснення цивільно-правових угод". І точно так же, як людині потрібно виготовити, змінити цільове призначення або сформувати нову земельну ділянку, виникає оця проблема, яку ми підняли, знаходження там незареєстрованого майна при здійсненні, проводженні з відчуження земельних ділянок або з їх наслідування, або дарування. Розумієте?

Тобто ваша пропозиція доречна, безумовно. Але отут обмежена кількість випадків, коли потрібен цей проект землеустрою. Його просто треба поширити у всіх випадках. Просто добавити тут десь "у всіх випадках". І це буде дуже правильно. Тому що зараз получається, що дія цієї норми не буде розповсюджена…

 

_______________. Розповсюджена на всіх.

_______________. Вона буде розповсюджуватися тільки на два випадки: коли виготовлятися будуть проекти земельних ділянок для зміни цільового призначення або формування нових ділянок. А на самі нагальні потреби, коли люди купують, продають, дарують або успадковують, воно не розповсюджується.

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Я з вами згоден. Але…

_______________.  Але ж ви знаєте, що…

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Ні, хвилиночку, я з вами згоден. Але я подав законопроект щодо цих двох випадків. Як я взагалі подаю законопроекти? Шурую на округ, до виборців, питання піднімають, все записується, ті законопроекти і вношу. Мені ставили люди питання щодо цього законопроекту. Давайте зробимо так. Може бути. Я пропоную наступним чином зробити. Давайте почнемо з мого. Приймемо це. Далі. Я розробляю наступний законопроект. Бо якщо ми зараз, я почну туди вносити зміни, відкликати, це буде час. Давайте зробимо хоч щось.

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Ну, добре, давайте тоді з цими змінами внесемо.

_______________. Це можна по ходу зробити. У нас…

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Давайте зараз приймемо рішення з урахуванням…

 

_______________. Я вибачаюся, можна я скажу. Я просто, я вважаю, що трошки плутанина є. Тому що навіщо зобов'язувати людину, яка продає земельну ділянку, виготовляти проект землеустрою – це різні речі. Вона повинна мати державний акт, а якщо вона його не має, то вона тоді його не продасть, тобто це різні речі, ми просто підставляємо… Ну я розумію, що ви хочете сказати, але це не зовсім те саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по процедурі. Ну, по-перше, законопроект включений до порядку денного і для того, щоб щось нове там внести, він вже зареєстрований, і нічого нового внести ми туди не можемо. Щоб його відкликати, зараз треба знову таке рішення Верховної Ради. В мене, якщо додаткових запитань немає, які… Буде?

 

_______________. В мене є питання. А чи не зможе цей законопроект дати право на спільні будівлі, які є і не мають права власності, одній із сторін спірної оформити землю, а інша тобто…

 

_______________. Ну дивіться, я зрозумів, земельна ділянка виділялась на конкретну людину, людина не може отримати державний акт на землю в зв'язку з тим, що там вже стоїть будівля. Але, по великому рахунку, для отримання державного акту на землю, ну якщо брати отак от в теорії, яка різниця, стоїть там будівля, чи ні. Людині сільрада виділила цю земельну ділянку.

 

_______________. Велика різниця, тому що на недобудовану нерухомість не може бути власників, які абсолютно не мають відношення…

 

_______________. Ні, почекайте. Якщо це моя земельна ділянка, я не розумію як хтось на ній може будувати? Я хочу оформити свою земельну ділянку, яку мені сільрада виділила, а я не можу оформити земельну ділянку, бо там вже є будівля. Ну по великому рахунку, яка різниця? Мені виділила сільрада цю земельну ділянку, я почав будувати, збудував я, добудував, різниці немає, я вже не можу іти і оформлювати цю земельну ділянку – це є проблема. Ви розумієте, не всі люди свого часу отримували державні акти на землю по різним причинам, а вже починали будуватись. А тепер увійшов в "закодоване коло", туди іде, йому кажуть, давай Державний акт на землю. Приходять отримувати Державний акт на землю, йому кажуть, давай правоустановчі документи на будівлю. Все, він вже не може нічого зробити. І тут мова йде не про купівлю-продаж, я з вами абсолютно згоден, тому що купівля-продаж це зовсім інші речі, це треба виготовляти, переробляти державні акти на землю. Це мова йде про простих людей, які свого часу не оформили державні акти на землю, а сільські ради їм повиділяли ці земельні ділянки, вони почали будувати, це доволі часто буває, а тепер вони в зачарованому крузі.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я вибачаюсь, але дуже суттєво. Ви правильно все кажете, але тільки в тому випадку розглядаєте, коли добросовісний власник земельної ділянки, при добросовісних діях сільради, хоче добросовісно оформити право на землю.

Тепер беремо інший приклад. В Україні тисячі або сотні сіл, де стоять пустуючи хати на заростаючих бур'янами городах. Ті хати і ті городи мали колись власників, які, так само, як ви кажете, не оформили право власності ні на город вчасно, ні на ту будівлю. Тепер в селі появився хтось, кому сподобалося дане місце, він іде в сільраду, пише заяву і каже, ця ж хата пустує, вона нічия. Да, вже 15 років ніхто не появляється. Земля заростає бур'яном? Да. Чудово, рішення сільської ради про виділення цієї земельної ділянки під будівництво житлового будинку і так далі. Людина отримує документи, на слідуючий день появляється і власник тієї хати, який був відсутній, і власник того городу. І що йому робити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, шановні колеги, по-перше, завжди є виключення з будь-якої ситуації. Що стосовно там сільради, яка приймає рішення з приводу чужої хати, тому що там ніхто не живе, вибачте, це вже злочин сільради. Що значить ніхто не живе? Може я через 20 років вирішив туди повернутися. Тобто це ми вже такі випадки беремо, що, мені здається…

Ясно, що можуть бути якісь зловживання десь, але масово, я насправді думаю, що проблема існує, всі тут, переважна більшість мажоритарників дійсно знає, що проблема є. Якщо є зловживання і буде зловживання, на те є правоохоронні органи, нехай займаються, якщо хтось там підробляє документи або якимсь відповідним чином порушує, не відповідним чином здійснює якісь дії. Колеги, запитання? Я прошу колег виключати мікрофон після запитань, бо він максимум чотири бере…

 

_______________. Прошу колег підтримати цей закон. Тому що він реально актуальний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо запитань немає, давайте просто визначимося. На мою думку, поступила пропозиція нашого колеги підтримати. Давайте тільки визначимося, чи ми його пропонуємо підтримати за основу, чи за основу і в цілому. Оскільки проект сам по собі нескладний, я думаю, що можна рекомендувати Верховній Раді підтримати його за основу і в цілому.

Є якісь інші пропозиції? Немає, тоді голосуємо за цю пропозицію, підтримати законопроект нашого колеги Валентина Миколайовича за основу і в цілому. Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався?

 

_______________. Я утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двоє утрималось, інші – "за". Дякую колеги. І, до речі, по законопроекту, у вас є законопроект (1025-1) – це альтернативний законопроект до законопроекту депутата Шпенова. Він у нас сьогодні в порядку денному, але якщо ви не готові, і насправді у нас і депутата Шпенова сьогодні немає, оскільки бачу. То ми, колеги, подякуємо нашому…

 

_______________. все мені, просто коли кажуть… у мене їх дуже багато, я не пам'ятаю. Я розумію, що це за законопроект. Він також дуже простий законопроект.

Взагалі дуже багато, багато балакаємо про децентралізацію. Я пам'ятаю, коли землі державної власності сільгоспризначення, продовження договорів оренди, виділення, цим питанням займалися райони. Сьогодні без закону, але на підставі ще при Януковичу, на підставі постанови Кабінету Міністрів спочатку це передали в Київ, сьогодні це передали в область. Я не буду тут розповідати, тут всі аграрії, всі знають, що це таке. Я своїм законопроектом пропоную ці питання вже на законодавчому рівні передати ці питання на місця.

Тобто в адмінмежах населеного пункту, тобто піди навіть далі від району вже піти далі. Є в адміністративних межах земля державної власності, кому її видавати в оренду, з ким продовжувати договір, нехай визначається сільська рада. В адмінмежах району – нехай визначається район. Я вважаю, це одним з таких перших і глобальних кроків до централізації.

А що таке сьогодні область погоджує ці речі, не буду тут нікого, знаєте там. Якщо людину звинувачувати, то треба, щоб вона тут перед тобою сиділа. Але, що там відбувається в областях, ви знаєте, з земельною агенцією. Просив би також підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у кого є запитання до цього законопроекту? Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Знаєте, дійсно, заслуговує на увагу цей законопроект. Я відверто скажу, але вже зареєстрований нашими колегами, більшістю з нашого комітету він підписаний, законопроект про повернення в комунальну власність земель державної власності, де саме і передбачається внесення змін до багатьох законів діючих. Це і Закон про фермерське господарство, це і Земельний кодекс, це і безпосередньо… Тобто вони будуть надавати повноваження сільським територіальним громадам не тільки заключати договори, скажемо так, не тільки оподатковувати, а змінювати цільове призначення, а і встановлювати межі в натурі і так далі.

Цей законопроект зареєстрований. Він буде, я так вважаю, на наступному тижні презентований нашим колегою депутатом і ми будемо його обговорювати. Він комплексний, сильний, і там далі ми будемо вирішувати питання як краще, тому що є декілька законопроектів, які передають не в комунальну власність, а в розпорядження земельні ділянки, але ми депутати, які розробляли і ті законопроекти, все ж таки вирішили підтримати саме законопроект про передачу в комунальну власність.

Хочу зауважити, що пропозиції, щодо змін до Конституції, які готувалися асоціаціями і внесені Президентом, коли влітку вони були, вони передбачають питання повсюдності місцевого самоврядування.

Це буде давати нам можливість, в принципі цей законопроект спокійно прийняти з огляду на те, що будуть внесені зміни до Конституції, ми конституційно закріпимо повноваження в адмінмежах органам місцевого самоврядування. Тому дійсно закон гарний, але він точечний. Ми хочемо комплексно підійти до цього законопроекту, я вибачаюсь, до цих питань саме з передачею земель у територіальні громади, точніше в об'єднані територіальні громади.

Тому я, колеги, виступав і хотів у Прем'єр-міністра запитати, якщо ми капітальні видатки видаємо на 4,5 мільярди, а де ж ми будемо кошти видавати на об'єднання громад. Це буде у нас колосальне проблемне питання, тому що децентралізація не відбудеться, коли ми не сформуємо потужні, спроможні, об'єднані сільські там, селищні чи міські громади, які будуть розпоряджатися цими землями і приймати рішення по всіх інших питаннях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдина ремарка перед тим, як надати слово Аркадію Олексійовичу. Колеги, я просто по формі роботи. Є законопроект, він зареєстрований. Навіть, якщо є зареєстрований законопроект, який щось подібне може регулювати. Ми не можемо на цій підставі не мати висновку комітету.

Крім того, тут насправді не за такі складні речі говориться і ті, які подобаються. Органами, зазначеними в частинах першій, третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою лише у разі, якщо не усунуті недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою з інших причин чи вказати інші недоліки. І потім повторна відмова не позбавляє право розробника проекту землеустрою усунути недоліки проекту та подати на його погодження. Тобто по великому рахунку, моє розуміння цього, ми не мотивовані відмови в даній ситуації трішки ставимо в сторону. Якщо є більш потужний законопроект, ми його розглянемо на комітеті і приймемо відповідне рішення. Аркадій Олексійович.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Шановні колеги, ми аграрний комітет, до сфери відання якого відносяться і земельні правовідносини, тому ми повинні бути тут професійними. А ми зараз, на жаль, говоримо про різні речі і думаємо про одне і те ж саме. Питання землеустрою, яке піднято в цьому законопроекті, не має жодного відношення до розмежування земель державної і комунальної власності або до передачі державних земель у комунальну власність. Це абсолютно різні правові іпостасі, так сказати.

А оцей законопроект про повноваження із узгодження питань землеустрою, він, звичайно, в першу чергу вирішується через Закон про місцеве самоврядування і Закон про повноваження місцевих державних адміністрацій. Всі ми чудово знаємо, що до 2010 року включно землями державної власності розпоряджалися державні райдержадміністрації. Потім, задля створення корупційної вертикалі були ці повноваження абсолютно необґрунтовано, з грубим порушенням місцевих органів влади. Тому що райдержадміністрації мали це повноваження, воно було делеговане від органів місцевого самоврядування. Так от, з грубим порушенням конституційних повноважень місцевих органів влади це було передано структурі "сім'ї" – Держземагентству. І Держземагентство на даний час фактично застопорило весь процес приватизації, безоплатної особливо приватизації земель, і робить тільки корупційні речі. 

Тому оцей проект, він, звичайно, може  бути прийнятий, але він нічого не вирішує, просто треба вернути повноваження райдержадміністрації, скасувавши повноваження Держземагентства. І такі законопроекти, наскільки я знаю, також підготовлені, і можливо вже навіть, і зареєстровані. Я також готую цей законопроект, я не встиг його внести, але просто прошу розуміти. Це абсолютно три різних речі: землеустрій – це  одні правовідносини, розмежування земель – це другі правовідносини. А повноваження з розпорядження землями, які були відібрані у райдержадміністрацій – це зовсім інша і найважливіша справа, яку треба поправляти негайно в цілях боротьби з корупцією і пожвавлення ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які пропозиції по законопроекту? Бо ми можемо у внутрішню дискусію, і яка насправді дуже є цікавою увійти, щоб ми автора вже могли…

 

_______________. Пане Аркадію, тут колеги, тут ми ж розуміємо, те що ви сказали, повірте, тут сидять люди, які не перший раз з цим стикаються. Просто ми вносимо зміни в 186 статтю де пунктом першим написано про центральні органи виконавчої, які здійснюються за погодження з територіальним органом центральної виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Ми взагалі цього, коли ми будемо розглядати інший проект, ми взагалі, щоб ви зрозуміли, чіпати центральні органи виконавчої влади з ними якісь погодження і так далі, там не буде.

Тобто я до чого веду? Ми сьогодні, якщо приймаємо закон, Тарас Вікторович сказав, але пунктом 1 написано, що погоджують територіальний  орган Держземагентство, безпосередньо, на території. Ось до чого, він буде погоджувати, він буде давати вмотивовану відмову і так далі. Якщо через тиждень ми з вами будемо розглядати повернення землі територіальним громадам, то воно просто втратить будь-яку актуальність. Ось до чого я веду. Просто втратить актуальність, ми внесемо…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Тим більше, якщо інтерпретація така як ви кажете, то я в принципі проти неї, тому що погодженнями займатись Держземагентство взагалі не повинно. Погодження – це компетенція органу влади.

 

_______________. Совершенно верно.

КОРНАЦЬКИЙ А.О. А Земагентство – це орган землеустрою.

 

_______________. В законі про місцеве самоврядування саме так і буде прописано. Тому ж я і кажу, він просто, на сьогодні він актуальний, якщо взяти через місяць він уже актуальним не буде. Ось до чого я веду.

 

_______________. Шановні колеги! Я вибачаюсь, я тут трошки плутаницю вніс з моєї вини. Бо, я ж кажу, у мене дуже багато законопроектів, по пам'яті не пам'ятаю. Коли мені назвали, сказали цифру, я… Потім помічник підійшов… Тут у вас один законопроект на розгляді, я вам озвучував з голосу зовсім інший. Тому давайте будемо про цей розказувати, який ми зараз розглядаємо. Це щодо повторної відмови органами, які сьогодні видають погодження, що вони не мають право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тому це і озвучив.

_______________. Я вам озвучував зовсім інший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тому і озвучив текст вашої поправки для того, щоб було зрозуміло колегам, про що ми насправді говоримо. Колеги, дивіться, яка у нас історія з цими двома законопроектами. Той, який презентує наш колега, він насправді альтернативний. Але перший, який базовий, він один в один насправді відповідає альтернативному. І в цій ситуації, по-перше, у нас немає доповідаючої сторони по першому законопроекту. У мене буде пропозиція, можливо, після того як ми приймемо рішення підтримувати чи не підтримувати цей законопроект, можливо комусь із авторів в даній ситуації просто піти співавтором в інший законопроект, оскільки вони абсолютно ідентичні. А в контексті цього давайте вийдемо просто на рішення.

В мене така сама пропозиція, як і по попередньому законопроекту – підтримати за основу і в цілому і рекомендувати об'єднати їх в один. Як технічно це зробити? З Апаратом відпрацювати, або хтось відкличе. Подивимось. Там є нюанси, я не хочу зараз конкретно говорити, як буде правильно зробити, але от за таких умов можливо і розглянути його в залі. Будь ласка.

 

_______________. Тут, дивіться, до цього документу є висновок Головного науково-експертного управління, який наступне нам каже. Тут є формуліровка, яка звучить як… зараз, одну хвилинку. Формулювання, яке звучить: "розумний строк". Якщо ми зараз підтримаємо це поняття "розумний строк, у розумний строк  надати відповідно відповідь. Є досить невизначеним, пише наше Головне науково-експертне управління, та пропонує у зв'язку з таким формулюванням: за результатами розгляду в першому читанні законопроект направити на доопрацювання. Тому що, якщо ми зараз проголосуємо… От дивіться, дійсно, все начебто зрозуміло, висновки треба надати, пункт 8. У висновку про відмову, погодження проекту землеустрою має бути надано вичерпаний перелік, все правильно, недоліків та розумний строк для усунення таких недоліків. Що це таке "розумний строк", і хто це, як його може оприділити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушне зауваження, колеги. Давайте, ваша пропозиція. Дивіться, умовно, зміни ми зможемо виділяти або на другому читанні. Тоді давайте пропоную підтримати його за основу, а потім на другому читанні внести ті необхідні зміни, які будуть потрібні. Є пропозиція підтримати законопроект за основу. Є інші пропозиції? Немає.

Хто – "за"? Хто – проти? Ми підтримуємо той, який доповідав автор, –

1025-1. І будемо відповідним чином доповідати. 

Але мотив нашої підтримки альтернативного законопроекту – те, що цей законопроект доповідався автором, і саме його тому ми і підтримали в цій ситуації. Різниці між ним – чи той підтримають, чи той підтримають – насправді немає. І в зв'язку з цим ми будемо рекомендувати їх якимось чином об'єднати.

 

_______________. Так, я готовий і нормально це сприймаю. Я вибачаюсь. Дякую. Вибачте, трошки тут наплутав. На все добре!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все колего, ми вам теж дуже дякуємо. До побачення. Колеги, щоб закінчити з законотворчою діяльністю, є законопроект Капліна Сергія і законопроект, який запропонували я, Оксана Продан, і наші колеги долучилися ще Вадим Євгенович Івченко, і Бакуменко Олександр, які теж є співавторами цього законопроекту. Відповідні листи ми подали. В чому різниця між двома? Сергія немає сьогодні, він, я бачу, теж доповідати не доповідає цей законопроект. У Сергія пропонується відтермінування.

Про що іде мова? У нас з 1 січня буде заборона вводитись на реалізацію на агропромислових ринках туш домашнього забою, умовно кажучи, в тому числі молока, виробленого в домашніх умовах. У нас є нова редакція Закону про безпеку та якість харчових продуктів, який вже проголосований. Відповідна норма, яку ми пропонуємо з Оксаною і з колегами в нашому законопроекті, вона вже прописана. Єдина ситуація, вона вступає в дію з вересня. І ми до вересня будемо мати 9 місяців напружених стосунків з селянами, які фактично будуть  входити в напружені стосунки з міліцією і з усіма іншими учасниками процесу.

У зв'язку з цим я би просив підтримати наш законопроект. В четвер він буде, він стоїть уже на голосування до внесення до порядку денного, щоб ми могли, я буду просити в четвер, щоб по можливості після внесення до порядку денного, можливо, ми його в той же день і проголосуємо. Там немає складних речей. Тим більше норма, яку ми пропонуємо в нашому законопроекті, вона вже проголосована. Які є зауваження?

 

_______________. Тобто ми відтерміновуємо його до 2017 року, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми, дивіться, ми вводимо зараз історію, ми залишаємо фактично так, як є, що можуть на ринках продавати з погодження ветеринарної служби, лабораторії, яка безпосередньо знаходиться на тому чи іншому ринку. Ситуація, яка з 1 січня вступить, вони взагалі не мають права цього робити. І це ми робили не в угоду, можна сказати так, а для того, щоб правильно інтегруватися в європейський простір. Але розуміючи реалії, які сьогодні існують на селі, нам цього точно робити не можна, тому ми цю історію забираємо.

Крім того, ми пропрацювали ті зміни, які ми зараз вносимо, вони не викликають, умовно кажучи, в Кабміні якихось заперечень з європейської сторони. Тому це більше технічна річ. Залишаємо так як є.

 

_______________. З 1 січня 2015 року подвірний забій забороняється?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.

______________ . Не забороняється?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не забороняється. Але, при цьому потрібно мати дозвіл ветслужби, яка безпосередньо на ринку контролює якість продуктів.

_______________. Він і зараз, ветеринарна служба м'ясопродукцію маркірує, контролює і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це да. От так, як є, так воно і залишається.

_______________. Я не бачу тієї норми, про яку ви кажете. Якщо треба буде брати дозвіл ветеринарної служби ринку на забій, то це ще буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, на реалізацію. Так як є зараз.

_______________. Тарас Вікторович, а там ще два аналогічні абсолютно зареєстровані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Ще раз.

_______________. Два аналогічні проекти зареєстровані, Терьохіним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас такий збій якийсь іде в Апараті. Реєструються, оскільки вони мають однакову назву. А по змісту вони, умовно кажучи, зовсім інші. Тобто там іде просто відтермінування, ми ж просто цю норму залишаємо так, як вона є для того, щоб до цього питання знову не повертатися. Тому вони по назві начебто альтернативні. Виходячи з назви, я так розумію, була логіка, що їх зробили альтернативними, але по суті вони трішки інші.

Відтермінування, мені здається, більш проста форма, яка не вирішує питання. І коли ми будемо меседж давати населенню, ми не повинні давати меседж, що відтягнули, але воно залишилося. Треба сказати, що ситуація врегульована, і вона буде відповідно до вашого…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Тарасе Вікторовичу, дозвольте, будь ласка, одну не пропозицію, добре? Ми розпочали роботу аграрного комітету, і як мені здається, упустили одну дуже важливу річ. Нам потрібно було, а ми тут зібралися люди дуже зацікавлені у сільськогосподарських справах, і в тому числі у селянських справах, сільських. Нам би потрібно було, можливо, зробити одне засідання присвятити і запросити сюди також міністра і його заступників, щоб поговорити про те, а куди ми, власне, рухаємося, і за що ми будемо боротися. Якщо ми будемо тільки сидіти і голосувати за різні законопроекти, то це буде або команда по визову, або пожежна команда.

Нам потрібно визначитися із нашим розумінням державної аграрної політики. І я вважаю, що аграрний комітет Верховної Ради, а потім і сама Верховна Рада мають повне право і зобов'язані сказати своє слово стосовно державної аграрної політики. Тому що ніхто не знає насправді, якою вона зараз є, і якою вона повинна бути. А я от, наприклад, глибоко переконаний, що її треба детермінувати, треба визначити її пріоритети, змінивши певні пріоритети. І цей законопроект, про який ми зараз говоримо, який ви внесли з Продан і так далі, він є дуже важливий. Тому що там йдеться про запровадження молокоприймальних пунктів, про пункти забою худоби, тобто фактично йдеться про те, щоб сільському товаровиробнику, який, до речі, ніколи не банкрутує, а саме селянину індивідуальному створити в решті-решт умови для нормального заробляння грошей і поліпшити йому умови праці.

Тому давайте, можливо, ми подумаємо над тим, щоб провести таке засідання і поговорити, щоб кожен сказав своє бачення державної політики в сільському господарстві і в селі. І щоб ми сформулювали якимось чином цю політику, наше бачення цієї політики. Від цього буде залежати і ті законопроекти, які будуть напрацьовуватися кожним із членів аграрного комітету, ми будемо йти в якомусь річищі, в якомусь руслі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушно, Аркадію Олексійовичу. Я пропоную в цьому ключі, я зараз дам слово, питання наступне. Давайте, можливо, для того, щоб ну зробити його більш предметним і ефективним, можливо, візьмемо за базу. Я не кажу, що це ідеальний документ, але просто щоб взяти якийсь документ за базу. Візьмемо за базу Програму дій уряду. Візьмемо за базу те, що є в коаліційній угоді. І спробуємо комітетом разом всі напрацювати ті зміни і ті новели, які ми можемо внести в стратегію розвитку агропромислового комплексу. Скажімо так, документ назвемо. І тоді на базі тих доповнень від кожного члена комітету, ми зможемо провести комітет, в якому от у відкритій дискусії визначитись насправді, яка позиція є більш стійкою і більш ефективною, на нашу думку.

Але приймається, і я готовий за вимогою членів  комітету, і коли у нас буде документ, ми можемо зразу почати, умовно кажучи, не мати ніяких напрацювань. Але давайте тоді візьмемо термін, ну умовно кажучи, у нас там свята зараз будуть, якісь там відпустки і так далі, давайте, наприклад, заплануємо, щоб ми там в перших числах лютого на одному з комітетів, я прошу секретаріат собі занотувати, щоб ми в порядок денний поставили питання стратегії розвитку агропромислового комплексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте в січні, питань немає, давайте перше засідання комітету ми зможемо одне як із робочих питань в порядку денному це обговорити в контексті. Добре? В контексті в тому числі із зауваженнями до програми уряду, які є. Будь ласка.

 

_______________. Тарас Викторович, вы объясните, я вот не понимаю, я понимаю, что в прошлом созыве вы приняли Закон про безпечність та якість харчових продуктів и зачем-то дали ему рік терміну, щоб він вступив в силу з 20 вересня. Зачем? И почему сейчас…, щось должны зробить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що в ньому, тому що ним передбачено, що ця норма, яку ми вводимо зараз, вступає в дію з дев'ятого місяця, з вересня. А ми хочемо, щоб ця норма працювала вже сьогодні. Те, що написано в цьому законопроекті, це один в один 36 стаття того закону, який прийнятий.

 

_______________. Я просто пытаюсь логику понять, почему год назад решили на год, через год его ввести в действие. Просто логика какая?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логіка дуже проста –  тупа помилка.

_______________. И все?

_______________. Тарас Вікторович, зараз   іде засідання бюджетного комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, насправді, колеги.

_______________. Податкового і шлють смс, що ми  провалили це питання по першому посереднику, що від нас нікого там не було. Що робити?

 

_______________. А вже вони прослухали це питання. Як це могло статись? Міністр сидів, годину тому він пішов. Як це могло статися? Ми розуміємо, що це таке? Я не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція тоді. Дивіться, суть в чому. По-перше, репліка, як так сталося, це питання до членів Комітету податково-митного. Ми ж не Комітет податково-митний, значить вони прийняли таке рішення. Дуже прикро, що вони таке рішення прийняли. Я думаю, що не в цьому є суть. В мене немає такої інформації. Вона перевірена у вас дійсно?

У мене була дуже глибока розмова і з керівником комітету, і членами комітету, і так далі. Давайте тоді приймемо зараз рішення. По-перше, якщо можна, давайте проголосуємо, ми закінчимо вже розгляд законопроектів. У мене дуже велике прохання, ми готові голосувати за законопроект?

Хто "за"? За те, щоб підтримати цей закон. Дякую. Мається на увазі авторство Продан, Кутовий, Бакуменко, Івченко. Підтримуємо умовно. Підтримати можемо тільки один.

Колеги, дивіться, перед тим, як йти на той комітет, у нас є два варіанти. Наш колега вийшов з пропозиціями певними і сформулював їх у певному баченні. Ми поставили в порядок денний і хотіли сьогодні обговорити це питання, щоб ми сформулювали цю позицію, нам міністр трішки перебив, разом з колегою, до якого ми першого звернулися. Ми можемо розглянути швиденько доповідь, якщо ми цю доповідь підтримуємо і бачення підтримуємо, легенькі… Да, у нас є рішення і зразу ми тоді, якщо можна буде, дуже короткий момент, першу делегацію нашу відправляємо, я закінчую разом з вами комітет і потім долучаюся до податково-митного комітету для того, щоб відстояти ці позиції. Колега, я прошу швидко тоді.

 

МУШАК О.П. Да. Шановні колеги, як ви знаєте, сьогодні вранці був внесений Податковий кодекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, якщо можна, з підсумку зразу, без довгих вступів і так далі.

 

МУШАК О.П. З підсумку, о'кей. Тоді є пропозиції, все ж таки я хочу сказати, що вводять, що в нас, дуже коротко, буквально 30 секунд, що в нас вводять відшкодування ПДВ при експорті тільки виробникам, що по суті означає, що порядка 80 відсотків всіх фермерів не зможуть отримувати ПДВ, може навіть більше. У нас насправді зараз пропозиція Кабміну – це в три рази збільшить фіксований податок. І, насправді, не пряма, але дуже важливо розуміти, що зараз вводиться 25 гривень податку на комерційну нерухомість за квадратний метр. Це означає, що елеватори там забійні, порти, мельниці, ферми вони все інше вони будуть платити 25 гривень податку на один квадратний метр. У кожного із вас є якісь активи можете порахувати скільки це додатково…

 

МУШАК О.П. Це якщо у вас… Ні, це взагалі комерційна нерухомість. Просто є десь… Тому, насправді… Це комерційна нерухомість, отака пропозиція від уряду…

_______________. Якщо є майно, то будеш платити… збільшення місцевих бюджетів, тобто місцеві ради будуть приймати рішення оподатковувати на своїй адмінтериторії об'єкти жилої і комерційної нерухомості.

 

МУШАК О.П. Ми якраз про це дискутували, але враховую те, в якому положенні зараз бюджет, то можна не сумніватися, що місцеві ради приймуть, бо їм скажуть, ми вам гроші не можемо дати…

Я починаю з того, що пропонує зараз Кабмін і до чого він підводить місцеві ради. Треба розуміти, що вони кажуть, у вас є ресурси, які ви не використовуєте, що ви від  нас гроші просите. Тому, я думаю, що це практично рішення по цьому податку вирішено.

Дивіться, тепер дуже коротко по пропозиціям, які, мені здається, важливі. Перше, ми залишаємо без змін функціонування спеціального режиму сплати податку на додану вартість для АПК до кінця 2017 року як передбачено чинним законодавством – це одне питання, на все.

Друге. Ми не обмежуємо відшкодування ПДВ при експорті. Або, що всі… перший посередник, вводимо обмеження, що перший посередник. Щоб уникнути питань податкових ям і всіх інших штук з викраданням ПДВ.

Значить, тепер зрозуміло, що треба увійти в ситуацію уряду і увійти в ситуацію, в якій опинилася країна, що, безумовно, треба додаткові надходження до бюджету, бо є велика проблема.

Ми пропонуємо, насправді, тут колеги казали, це значне може бути підвищення ставки фіксованого сільськогосподарського податку. Так? Так. Ну, ми можемо додати, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково це треба додати.

 

МУШАК О.П. Податку на землю для ОСГ. Дивіться, ми з колегами думали про це, значить є загальний тренд, що малих треба підтримувати. Насправді, ми можемо навіть піти на диференційовану… Є позиція, що навіть більші…

 

_______________. Шановні колеги, можна я закінчу, і ми тоді перейдемо. Дивіться, ну можемо говорити про дві позиції: або значне для всіх, або диференційовано, чим менше, тим менше платиш, а великі як би там до десяти раз підвищення. Пропозиції, як ми зараз вирішимо, так воно і буде. Добре. От по суті це є чотири. Ще раз, значить ПДВ залишаємо. Відшкодування ПДВ при експорті виробникам та першому посереднику, підвищуємо фіксований податок і податок на землю ОСГ. Ну от.

 

МУШАК О.П. Треба більше насправді.  Дякую.

_______________. Можна я скажу? Значить, дивіться… Та ОСГ, я не згоден.

_______________.…30 процентів земель сільськогосподарського призначення. Із 28 мільйонів гектарів, які на сьогоднішній день знаходяться в обробітку,… на 13-й рік Міністерство аграрної політики та продовольства … управління. У Черкаській області… практично… по особистому селянському господарству… вони платить не 25 гривень за гектар … От і все.

 

_______________. Я проти того. То різні речі. Ви плутаєте різні речі зовсім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, будь ласка.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Дозвольте, я поясню, по-перше, по оподаткуванню, як тут було декілька раз сказано ОСГ. ОСГ ніяких податків не платять взагалі. Тому що ОСГ це є діяльність не комерційна, яка здійснюється з використанням власного майна. Земельний податок повинен платити власник земельної ділянки для ОСГ тільки тоді, коли вона нікому не здана в оренду. Якщо вона здана в оренду для сільгоспвиробництва, то вона підпадає під фіксований податок, і земельний податок по ній не платиться. Це перше.

По-друге. Тут проблема в іншому. Не треба забувати, що йде постійне зростання нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, і воно досить інтенсивне, тому що спочатку було застосовано коефіцієнт 1,7, потім коефіцієнт 3,2. І сумарно нормативно-грошова оцінка земельних ділянок для сільгоспвиробництва зросла в 5,617 тисячних раза. Так от ми тепер, коли будемо піднімати в 3 рази фіксований податок, це вже буде не фіксований податок… не в 3 рази до бази, а в 3 рази до цього збільшеного вже розміру. А ви ж не забувайте, що підняття нормативно-грошової оцінки землі означає автоматичне збільшення розміру орендної плати, тому що вона нараховується якраз відповідно до нормативно-грошової оцінки землі. Тому не треба так сильно, так сказати, бігти назустріч побажанням Кабміну і казати: так, не проблема, давайте в три рази. Я вважаю, що для початку можливо в два рази було б цілком достатньо, сільгоспвиробники люди сумлінні, вони розуміють проблеми країни, але загнати їх в куток і поставити на межу виживання – це теж справа непотрібна нам.

Користуючись тим, що ми розглядаємо це питання, я хотів би щоб було записано і подано відповідну пропозицію від нашого комітету по одній іншій дуже важливій проблемі, яку я от намагався при міністрі сказати, але в мене так сказати не вистачило часу на питання. У статті 14-й Податкового кодексу, який подається Кабміном, а також відтворюється у статті 292-й Податкового кодексу декілька разів, є норма про те, що сільгоспвиробником являється тільки те підприємство, яке обробляє землю, договори оренди на яку зареєстровані відповідним чином. Що це означає?

Це означає, що у кожного сільгоспвиробника  на шиї "удавка" і від правоохоронних органів, і від податкових органів. Тому що дуже важко знайти таке сільгосппідприємство, у якого всі договори оренди були б постійно повністю зареєстровані, пройшли державну реєстрацію. Ми знаємо, що Держземагентство, а в попередньому Держкомзем, створили спеціально такі умови з тими обмінними файлами і з іншими проблемами по реєстрації договорів оренди, що вони не реєструються по півроку і більше, і навіть по декілька років.

Тому оцю норму, стосовно того, що договори оренди повинні бути обов'язково пройти державну реєстрацію, обов'язково треба видалити звідти, замінивши її абсолютно прийнятною формулою правовою: договори оренди повинні бути укладені в установленому порядку.

 

_______________. Колеги,  там серйозне питання.

_______________. Ми зараз говоримо про те, наскільки я зрозумів, що ми будемо вносити в податковий комітет?

 

_______________. Ні, ми зараз говоримо, я так розумію про те, що в кого болить. А взагалі правильно, проблема, яка існує з податковими вирішується як би і ми говорили про ОСГ.

 

_______________. Це торкається абсолютно всіх сільгоспвиробників, тому…

 

_______________. Подивіться, у нас же прийнято закон, згідно якого органи місцевого самоврядування зможуть реєструвати договори оренди землі. Правильно? Договір оренди землі десь повинен бути зареєстрований чи ні, розкажіть?

_______________. Немає такого.

_______________. Так правильно, зараз це повернули і зараз нотаріус зможе реєструвати ці договори. Ви погодьтеся, що договір повинен бути зареєстрований. Правда чи ні?

 

_______________. З 1 січня 2016 року буде реєструвати сільська рада. Давайте перенесемо, внесемо зміни, зробимо раніше

 

_______________. Давайте раніше зробимо.

_______________. Давайте.

_______________. Буде з 1 січня сільська рада. Я ще раз хочу сказати, сільських рад, як ви звикли бачити, колеги, не буде там з 2016 чи 2017 років, будуть об'єднані громади. Да, вони будуть називатися …

 

_______________. Там написано Уповноважений представник громади.

_______________. Не кажіть людям це, що будете об'єднувати сільські ради.

 

_______________. Ми зовсім інші питання дискутуємо, вони важливі, але це зовсім інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, давайте по черзі. По-перше, напруга спала, я тільки що говорив з головою комітету, аграрні питання перенесли на завтра. Тому комітет їх сьогодні розглядати не буде, а ми якраз можемо опрацювати зараз позицію, щоб ми її узгоджено завтра презентували, як позицію комітету. Давайте по черзі тоді. Леонід Петрович…

 

_______________. Ні, я сказав, що о котрій завтра буде це засідання бюджетного комітету.

 

_______________. О котрій?

_______________. О котрій годині.

_______________. Податкового.

_______________. Принаймні, ми вже знаємо, що воно не горить. Ми дізнаємось.

 

_______________. Я говорю, ці питання, які зараз внесені, вони дуже важливі, але вони не мають відношення до Податкового кодексу. Тому давайте по податковому, а потім по реєстрації. Тому що вони безумовно важливі, але вони не лежать в площині тих проблем, які треба обговорювати зараз, які поставив голова комітету на розгляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій. Все, нема ніяких додаткових запитань?

 

_______________. Шановні колеги, просто тоді давайте перейдемо, перше, ми там голосуємо, наприклад, за ПДВ систему, що ми залишаємо так, як вона є, до 2017 року. Відшкодування ПДВ при експорті виробникам та першому покупцю. Наприклад, … далі в нас є дискусія наскільки ми там піднімаємо фіксований податок чи не піднімаємо.

 

_______________. … ПДВ не відшкодовується, Олексій.

_______________. Одну минуточку. Давайте резюмируем…

_______________. Одну минуточку, подождите, давайте по порядку. Если позволите, я хочу резюмировать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте …

_______________. Одну минуту!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Миколо, давайте по черзі, я дам тобі слово.

 

_______________. Резюмируем потихоньку. Первое, мы прописали у коалиционной угоде, работали 10 дней над этим делом, сохранение спец режима ПДВ до 1 января 2018 года. Сейчас мы это констатируем, никто не возражает?

Второй момент, который мы сейчас констатируем очень четко, что надо при возврате при экспорте зерна учитывать, о том, что мы обязательно должны включить першого посередника. Тобишь, то предприятие, которое является трейдером покупает у сельхозпроизводителей, только первого, подчеркиваю. Почему? Чтобы мы убрали, когда нам налоговая инспекция говорит одну вещь, используются налоговые ямы, мы говорим, ребята налоговых ям нет.

Первое, производитель продает сегодня трейдеру, прозрачная схема никаких вопросов нет, ни третьего, ни четвертого, ни пятого посередника нема и на это надо идти однозначно. Тогда мы выбиваем сразу у них козырь, о котором они говорят, что есть налоговые ямы, нет ребята, когда мы идет таким путем налоговых ям нет. Нет возражений против второго, который мы включаем сейчас, то есть возврат видкошдування ПДВ при экспорте зерна, включая першого посередника.

 

_______________. Немає тільки, якщо йдеться до 1 квітня.

 

_______________. Нет, нет, тут очень важно, если тогда может второй включиться или третий – это очень важное понимание. Ни один раз мы с налоговой инспекцией на эту тему говорили. Мы выбиваем сразу, моментально у них стул из-под ног. Мы говорим, для нас, для вас любого товаропроизводителя, если вы нормальный, прозрачный производитель продаете зерно любому трейдеру, кто это будет… или кто угодно. Прозрачная схема идет никаких проблем не возникает. А если у нас покупает второй, потом третий, четвертый может возникнуть налоговая яма, сто процентов. И мы выбиваем этим козырь, давайте я до конца договорю потом … Нет возражений против этого? То есть, я хочу, чтобы мы обозначили четкие посылы, с которыми мы идем в податковый комитет.Третье, о чем мы говорили в этом плане. Мы …

 

______________. сказано потому, что если мы…

______________. Леонид Петрович, давайте я доскажу, а потом обсудим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по кожному пункту. Будь ласка.

 

______________. Я по ПДВ. От смотрите, все правильно и до 1 апреля не нужно лишать первого посредника права возмещения НДС. Это то, что вы предложили. Все "за". Но не забывайте, что вступает с 1 апреля. Почему такая …

 

______________.… Если не вступає електронне ПДВ тоді ця норма залишається до кінця року, але якщо вступає електронне ПДВ, це та головна біль проти якої увесь бізнес не тільки аграрний виступає, бо там наперед треба платити ПДВ, то податкова яма в умовах електронного ПДВ не може в природі існувати, тому що кожен посередник, нехай їх буде сто, між цим і тим кожен наперед державі платить ПДВ і не було такого коли ці ями використовувались. Тому якщо задіяне електронне ПДВ, тоді виникає абсолютно підстави говорити, що посередник може бути податковою ямою. В цьому суть електронного ПДВ. Тому я ще раз повернусь. Якщо з 1 квітня, вони казали, що до 1 квітня тільки виробник, а експорт ні, перший посередник, то це правильно ви кажете, треба переконати їх, що в цьому підстав немає, тому що тут немає можливості створити яму. Якщо з 1 квітня починає діяти електронний ПДВ то тоді сенсу говорити про першого чи 10 посередника немає. Бо кожен наперед платить, він не може контракт виконувати якщо наперед не заплатив казначейству те ПДВ, яке повинен вкрасти.

 

______________. Леонид Петрович, я вас услышал. Но. Есть один момент…

______________. Подождите, Леонид Петрович. Есть один момент…

______________. Ні.

 

______________. Мы сейчас привязываемся к норме, то что мы говорим электронное ПДВ. Оно еще в обсуждении. Там еще масса вариантов которые предложил податковый комитет, с которым мы работали. Давайте пока разделим. Мы сегодня давайте норму свою сохраним.

 

______________. Подождите. Еще не решён вопрос вообще. Идет это только на уровне обсуждения. Я хочу, что бы мы защитили свою норму. Как это будет электронная, введётся или отменим вообще закон об электронном ПДВ. Мы сейчас должны зайти с тем от аграриев и говорим налоговикам на сегодняшний день вот наши четкие предложения. Если пойдет система электронного ПДВ не только у нас вопросы, вопросы у всего бизнеса. И сейчас не решен это вопрос. Не решен пока. А если пойдет, тогда…

 

_______________. Ну а если не пойдет? Поэтому давайте…

_______________. Если оно пойдет, то будет…

_______________. Мы отстоим свои интересы, а дальше пойдет. Оно уже само по себе теряет смысл.

 

_______________.…с проблемой определения товаровыробника. Я объясню почему. Потому что в принципе… в том, что там 5 или 10…. С чем мы можем столкнуться, что… товаровыробнык и все. И вас лишат от возмещения…

_______________. Ну, это уже не налоговая – это уже правоохранительные органы, если фиктивный этот… Ну мы сейчас опять говорим о том, что…

 

_______________. Подождите. Ну мы заранее говорим…

_______________. Я понимаю.

_______________.…. Мы потом возвращаемся к тому, что у нас рекордсменов в области или даже … 10 человек. И практически…

 

_______________. Предложение ваше какое конкретно?

_______________. Не знаю пока. Я вот…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Володимирович, яка у вас позиція?

 

_______________. Я хочу…

_______________. …заниматься возмещением…

_______________. Я хочу поддержать Андрея.

_______________. Давайте наведем порядок с коррупцией, с судами. Вот не надо трогать.

 

_______________. Я хочу поддержать Андрея. У нас на рынке зерновых довольно таки уже сложились отношения и как бы здесь нет возмещения НДС на сегодняшний день ни для кого. Если мы сейчас примем эту норму, то получим на рынке две цены. Мы получим одну цену для производителя, вторую цену для посредника.

Надо понимать, что у нас очень много есть фермерских господарств, которые никогда не будут поставлять свою продукцию на прямую экспортеру. Мы их сразу же ставим в неравные условия с крупными сельхозтоваропроизводителями. Они сразу минус 20 процентов получают на свою продукцию.

Это погрузит рынок в очередной хаос. Мы получим огромную массу никчем от налоговой инспекции, то что говорил Андрей, вот липовых сельхозтоваровыробныкив. Они и на сегодняшний день работают на рынке и на сегодняшний день эти тоже никчемы идут. Если это еще подитожить тем, что земля, на сегодняшний день оформление земли и там налоговая, вот то, о чем говорил наш коллега Корнацкий, о несовершенности еще, скажем, оформления земли, то мы получим колоссальную массу проблем. На сегодняшний день нельзя это принимать.

 

________________. Подождите. Ваше предложение тогда? Вообще не надо компенсировать.

 

________________. Мое предложение – не возмещать. Не возмещать НДС.

________________. Нет, пока мы не наведем порядок, его лучше не трогать.

 

________________. Я считаю, что мы должны на этом комитет защищать интересы аграриев, а интерес аграриев – это высокая цена. У нас сегодня, ну, как бы на грани рентабельности работает. То, что зернотрейдерам не интересно будет работать с барсеточниками, да, это есть проблема, так это проблема зернотрейдеров. У нас, извините меня…

 

________________. Защищать проблемы всех аграриев! Мы загоним фермеров в минус…

 

________________. Никуда мы их не загоним. Никуда мы их не загоним. У нас большое количество честных, порядочных фермеров…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Колеги, давайте по черзі. Будь ласка.

 

________________. Я тогда откоментирую, как бывший зернотрейдер, я скажу следующее, что буду делать. У меня будет угроза возмещения НДС, я в своих расчетах и не буду учитывать. И ваши интересы будут по-прежнему не защищены так, как вы считаете.

 

________________. Ну, а я буду продавать тогда дороже, тому, кто в цену включит возмещение НДС, вот и все. Конкурентная среда.

 

________________. Так все будут в одних условиях просто.

________________. И будут все в одних условиях, если мы  говорим…

________________. Уважаемые друзья, давайте, у нас есть председатель комитета, пускай он дает слово, а иначе мы друг друга не переговорим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Давайте, будь ласка, колеги! Ну, ні, просто ну реально гаряче питання. Давайте Аркадій Олексійович. Потім – ви.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Я дуже коротко постараюсь сказати. Ми зараз весь цей сир бор тут ведемо із-за того, що захотів Кабмін, це чергова "хотелка" Кабміну. Значить, просто-напросто інтереси сільгоспвиробника в даному випадку полягають у тому, що відшкодування ПДВ повинен отримувати той, хто експортує. Якщо це сільгоспвиробник – прекрасно, якщо це зернотрейдер – чудово. І все питання Кабміну повинно бути в адмініструванні того ПДВ. От і все. Тому обмежувати відшкодування ПДВ тільки сільгоспвиробникам – це неправильна позиція Кабміну. Тобто це потрібно оскаржувати і не допускати цього, запровадження цієї норми. От і все.

________________. Все правильно. Так мы ж и говорим об этом, мы говорим о том, что мы вводим посредника, суда. То есть….

 

_______________. Ні. Ви не поняли. Треба сказати, цю норму не треба, щоб проводив Кабмін. От і все. Від цієї норми треба відмовитись. Тобто зберегти той порядок, який є зараз.

 

_______________. Який є. Так, а ми за це й кажемо.

_______________. Да. От і все. І ніякого першого посередника не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Григорович, будь ласка.

_______________. У черзі, у черзі, бо ми ніколи нікого не почуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

_______________. Смотрите. Еще раз. Мы акцентируем внимание на возмещение в льготном режиме НДС при экспорте. При экспорте сейчас никто никому ничего не возвращает.

 

_______________. Ну практически. Да? Ну вообще ничего. Речь идет о пильговых умовах оподаткування ПДВ по всем видам продукции. Возмещения и я, например, отношу и сбрасываю на спецсчет по НДС продукцию, которую продаю внутри Украины, - это, в том числе.

Сейчас вот этим проектом бюджета как раз именно нам оставили только возмещение на зерно, которое и так не возмещает никто, а все остальное, что мы сбрасывали на спецсчет, на спецрежим, все убрали. Мясо, молоко, внутренний рынок, все что мы продавали внутри страны, - все убрали. Все будет оподатковываться.

 

_______________. Я вам только что прочитал, в этом самом, вот в Законе про бюджет.

_______________.… остается. Кто говорил о спецрежиме? Где это написано…?

 

_______________.  Спецрежим… Еще раз говорю. Нас интересует на продажу всей сельхозпродукции. Всей. А сюда входит: мясо, молоко, зерно внутри страны.

 

_______________. Та його тут забрали.

_______________. Это когда я НДС, не перечисляя в бюджет, сбрасываю на спецсчет и использую на свое развитие.

 

_______________. Ну так в чем проблема?

_______________. Та так и остается.

_______________. Я вам только что читал закон, еще раз читаю…

_______________.… для тваринництва чи рослинництва? У тебе 85 відсотків продукції повинно бути сільськогосподарської. Все.

 

_______________. Давайте почитаем закон еще раз. Я вам читаю закон. Сейчас. Вы обратите внимание. Сейчас я найду этот пункт.

 

_______________. Я бачив. Ви показували мені.

_______________. Де. Де він тут дівся? Мільйон сторінок…Ні. Дивіться. Значить, буде, не буде… Ну знаете, мы сегодня сталкиваемся с тем, что нам говорят одно, а пишут другое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Григорович, поки ви шукаєте, в принципі, давайте, можливо, ну ви, звичайно, не…, щоб ми дійсно позицію цю знали. Але із того, що пропонували нам колеги, які сьогодні винесли цей документ, вони пропонували не вносити жодних змін, і це наша позиція.

Якщо там навіть сьогодні зараз ви знайдете позицію, що там ці зміни внесені. То наша позиція не вносить жодних змін.

 

______________. Я знайшов. Читаю: "у прогнозі на 2015 рік… Сторінка 13, отут, не понятно чего тільки.

______________. Є, 177.

 

______________. Да, 177, от здесь внизу. Також в прогнозі враховано закінчення терміну дії норми щодо особливого порядку справляння податку на додану вартість, по платниках податку, що здійснюють операції з постачанням власної виробленої продукції і в дужках молоко, молочна сировина, продукти, м'ясо, м'ясопродукти і інші продукти переработки.

 

______________. А залишили нам тільки, при експорті при якому ніхто нікому не возмещает, бо першого посередника от туда убрали. Все! Нуль залишили. Написать написали, а на виході ми нічого не получаємо.

 

______________. простой вопрос. Я читаю в слух то, что мы подписали. Еще раз, "не вносити жодних змін у функціонування спеціального режиму оплати податку на додану вартість для АПК до кінця 2017 року". Ты с этим согласен?

 

______________. Ну, то есть слова "экспорт" немає. Так?

______________. Нет. Это первый пункт который мы … Теперь второй пункт который мы пишем. Это первый, оставить "спецрежим", как мы написали в коалиционной угоде. Нет возражений?

______________. Нет возражений.

 

______________. Второй, мы говорим, пункт: "необмежувані відшкодування ПДВ при експорті зерна". Кто-то против? Нет. О чем мы сейчас спорим. Мы только спорили ободном "перший посередник" или вообще слово "посредник" убрать.

 

______________. Александр Борисович, вы только, что сказали при "экспорте зерна". Я экзальтирую внимание, что слово "экспорт" говорить нельзя, потому что речь идет об общем ПДВ для всей сельхозпродукции.

 

______________. Мы его сперва написали отдельным пунктом "спецрежим" сохранить. Вадик, ты две вещи, еще раз, не путай, смотри. Мы пишем первое сохранить "спецрежим", никто не возражает. Правильно? То, что мы записали. Второй пункт, другой. Мы говорим: "жодним чином не обмежувати в відшкодуванні ПДВ при експорті зерна". Ну что тут не так.

 

______________. О! Все. Нема питань.

______________. Тогда не включать "посредника".

______________. Ну, не включили. Нет "посредника". Все, не включили "посредника".

 

______________. Пусть Кабинет Министров вводит администрирование …

 

_____________. Нема питань. Не включили посредника, еще раз звучит "жодним чином не обмежувати відшкодування ПДВ при експорті зерна". Согласны с этим? Немає питань? То есть, два пункта проходит первых? Есть.

Теперь, по підвищення ставки ФСП. Давайте не говорить на  сколько, можем сказать до двух раз, это наше пожелание, а там будем торговаться. Они просят три, а мы напишем в два раза, а там будем на комитете и с Кабмином торговаться за эту норму. Нет возражений? Вот это основные три посыла, поддерживаем их?

 

_______________. Только я хочу добавить, если можно, Борис … ? они хотят сейчас ввести индексирование расчетной стоимости земли с учетом того, что девальвация. То есть, ту розрахункову вартість землі вони хочуть зараз збільшити десь вдвічі. Якщо вони збільшать і ми почнемо платити потім орендну плату в два рази більшу, то тоді ми не повинні збільшувати взагалі земельний податок, взагалі не потрібно… Якщо вони поставлять таку вимогу, що не будуть індексувати, а залишать так як є, то ми можемо втричі збільшити – це не буде багато, це буде десь 90 гривень з гектару. 90 гривень ми …

 

_______________. Індексування вже проголосоване, воно вступить в дію з нового року, воно вже 5,6 коефіцієнт він уже проголосований… він вступить в дію.

 

_______________. Леонід Петрович…

_______________. Ну тоді це дуже обтяжливо, тоді у нас буде до 2 тисяч гривень, ми будемо платити оренду в середньому. Будемо 2 тисячі платити оренду – це середня буде вартість оренди і плюс ще, якщо втричі збільшимо цей податок ще 100 гривень – це вже буде забагато. Ви зрозуміли, так? Якщо проіндексують…

 

_______________. Да я зрозумів…

_______________. … то це буде дуже-дуже тяжко…

_______________. Так що мы делаем, напишем индексацию, провести индексацию земли на цю суму підвищити ФСП?

 

_______________. Надо учитывать, мы вели переговоры с Фудашкиным в этом плане с зам. министром и у была… министр рассказывал четко, он на стаивал, поверьте мне, я настаивал очень жестко и конкретно с ним, но он настаивал так. Или мы сейчас переводим крупных выделяем, опять спец режим отменяем, тут отменяем по зерну, вот это было. И надо было говорить хоть какой-то вопрос для бюджета. И мы поэтому говорили, ну хорошо, мы можем увеличить ФСП на какое-то количество денег для того, чтобы в бюджет отдать ресурс. И тут надо понимать, что нам придется все равно торговаться. Это однозначно. Потому что реально, если мы посчитаем деньги, которые мы получим, с учетом зерна, то эта сумма очень приличная.

Я просто хочу, чтобы мы здесь все понимали и обсудили четко. Если мы не выходим вообще с таким нашим предложением повысить, можем не написать насколько – до 2 раз, но надо понимать, что торговаться придется однозначно на этом всем. Тогда давайте на величину индексации. Просто запишем. Повесить ФСП или как?

 

_______________. Это одно и то же. Фиксация и так поднимает арендную плату…

 

БАКУМЕНКО О.Б. Как сформировать, Валера? Как сформировать это…, когда мы пойдем на комитет? Давайте формировать третью…

 

_______________. Олександре Борисовичу, при цьому треба подивитися фіксований сільськогосподарський податок, чи рахується 75 на 25, чи не збільшили.

 

БАКУМЕНКО О.Б.  Ні, не збільшили.

_______________. Треба подивитися.

БАКУМЕНКО О.Б. Так, аналитики говорят, що не збільшили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тут треба розуміти момент, це ж не від того, що ми щось хочемо самі собі підвищити в галузі. Це від того, що там є… будемо торгуватися в залі, те, що на жаль, слово таке буде існувати, так. І, умовно кажучи, позиція Прем'єра у ситуації, коли він буде говорити, що, ну от як сьогодні він сказав, насправді, що ми там один відсоток даємо прибутку у бюджет, хоча і маємо дуже великий оборот, треба казати йому якісь конкретні речі.

Я для себе бачив річ з підвищення ФСП дуже реальною. І говорити, що, дивися, шановний Арсенію Петровичу, ти говориш про якісь віртуальні речі, які ти колись оподаткуєш. Але якщо праві ми в цій ситуації, і галузь буде падати, то база твоя вона фактично знищується. Те, що ми тобі сьогодні пропонуємо. Ми тобі пропонуємо. Сьогодні є рілля? Ти приблизно розумієш, скільки у тебе ріллі реально в обробітку? Розумієш. Умовно кажучи там, по максиму – 32. Нехай там з неї обробляється 25.

І ми йому конкретно говоримо, що в тебе є, наприклад, 25 мільйонів ріллі гектарів. Із кожного гектара ти фактично уже гарантовано сьогодні, з усіх людей, які обробляють, можеш мати якусь фіксовану суму. Якщо мова йде, наприклад, про 300 гривень, то ми йому відразу можемо декларувати, що ти майже 9 (умовно, якщо це там 25; якщо 32, то будемо брати), то 9 мільярдів гривень ти додатково собі можеш брати. Коли він спростовує питання відшкодування по ПДВ, то він про що говорить? Що 14 мільярдів ви фактично забираєте. То ми тут йому на противагу, зразу говоримо, якщо ти говориш, що там 14 забирають, але це фактично дотація на гектар, то ми тобі тут даємо 300. Просто питання 300 гривень, умовно кажучи, воно менше ніж якщо ми перерахуємо там умовно 6 тон кукурудзи, ПДВ, нехай навіть трейдер половину собі забрав, але половина повернулася до виробника. І в грошовому еквіваленті це набагато більше отримує підтримку виробник. Тобто це просто математика, в рамках якої ми хочемо віддати менше аніж сьогодні там уряд хоче забрати у галузі, от тут така логіка. Тобто просто сказати, що ні, хлопці, в 5-6 ми індексували, а тепер ще піднімати, давайте на гроші просто порахуємо. Будь ласка.

 

_______________. Давайте вернемся к налогу на землю все-таки. Это источник, который мы можем еще увеличить безболезненно для тех, кто сегодня обрабатывает землю, не регистрируя и даже не пытаясь оформлять договора …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, обговорювалося це питання. Я от коли вночі сидів і Арсеній Петрович був, і Мінфін і все, вони сказали, Тарас, податок на землю в ситуації, коли ти пропонуєш його збільшити, наприклад, в три рази для нас 600 мільйонів гривень по країні. Ми, каже, нічого від цього не виграємо. Да, податок на землю, да, дійсно, можна працювати.

 

_______________. 15 миллионов гектар, добавьте на них 200 гривен, вы получите 3 миллиарда минимум. Или я не правильно считаю? Там другие цифры совсем.

 

_______________. Давайте піднімемо цифру, Аркадій…

_______________. Тут политическая составляющая, надо думать, это мелкое хозяйство.

_______________. Времени уже нет на это.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадій Олексійович, ну, воно слушне, просто боюсь, що у нас немає часу. В четвер в порядок денний на перше читання воно стоїть. Ми реально якщо зараз почнемо якісь звернення до Мінекономіки, ми в четвер це питання – пролетимо. Нам сьогодні треба конкретну пропозицію на противагу пропозиції Прем'єра. Прем'єр, те, що зробив пропозицію, всі ми, ну, приблизно бачили, але вона говорить про те, що те, що написано в Коаліційній угоді сьогодні не працює.

 

________________. Тарас Вікторович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да?

 

________________. Дивіться. ну, виходить так: у нас на столі лежав руб, його прийшов забрав Прем'єр і тепер каже, давай ділиться. Чи як? Ну, він з позиції сили розмовляє з нам. Тобто він хоче галузь, тобто робочі місця, там, соціальна допомога, яка йде – про це все ми забули і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего, я з усім цим погоджуюсь, аби не було історії, от повірте. Якщо ми всі, а я… Це я з вами стовідсотково погоджуюсь. Я скажу: хлопці, позиція аграрного комітету, нічого не міняємо; ви обіцяли, що ви з 1 вересня, ой, з 1 січня повернете нульову ставку, повертайте її; все як ми домовлялись, нехай так і буде. Але при цьому всьому розумінні, ми повинні розуміти, що ми в залі не дамо голосів. А у нас такої позиції, я в ній досить сумніваюся. Тому що, коли Арсеній Петрович почне з трибуни розказувати, що ми у дітей забираємо дитяче харчування, то многие в зале качнутся. І нам треба якусь позицію, яка буде збалансована. Ми не можемо сказати, що нічого. От вся країна рухайся, значить там те змінюємо, те змінюємо, те змінюємо, а аграрну галузь взагалі не чіпайте. Він нас розіб'є просто. Нам треба давати якусь альтернативу. Якщо ми її не будемо давати, то у нас немає позиції в залі, щоб її відстояти. Ви ж дивіться, ви сьогодні були зі мною в залі. Кириленко задає питання: дайте обіцянку, що ви не будете міняти. Ну, от таке, знаєте, трошки  неадекватне запитання, на яке неадекватна відповідь – а ми нічого не змінили, все нормально. Ну, він же бреше в очі, ви ж бачите це, реально в залі. Ми всі знаємо, що зміни внесені. Ми всі знаємо, наскільки вони кардинальні. Він говорить: та ні, хлопці, все так як було, так я вам і говорю. Не можемо. Ну ми повинні чітко… Ми, до речі, повинні домовитися, що хтось повинен з нас комітету отримати слово, передати це слово у момент, коли ми це будемо обговорювати в четвер, для того, щоб позицію сьогодні. Наш колега Кулініч сьогодні задав питання… прямо по тексту задав питання він просто тупо не отримав відповіді, ви не помітили?

 

_______________. Помітили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йому просто не дали відповіді. І що сумно в цій ситуації, то йому підіграв в цьому спікер. І коли я почав кричати відповідь, відповідь, Арсеній Петрович, так … немає відповіді. Давайте сформуємо позицію, Олександр правильно каже, що в принципі ми на певних речах стоїмо, ми уже визначились приблизно на яких речах ми стоїмо, тепер нам треба визначиться як завжди в переговорах, чим ми готові пожертвовать в обмін на те, що ця позиція…

 

_______________. Немає питань, може так, давайте так.

 

_______________. Шановні колеги! Я дуже хотів би повернути дещо в інше русло. Дивіться, сільгоспвиробник платить фіксований податок, він отримує відшкодування ПДВ. Відшкодування ПДВ – це як дотація йому на розвиток і так далі. Куди йде фіксований сільськогосподарський податок? Куди йде земельний податок? Жодним чином вони не йдуть в державний бюджет – не йдуть!

Фіксований сільхозподаток на сьогоднішній день йде в сільські, селищні ради, тобто сьогодні стоїть питання по децентралізації, я хочу ще раз звернути. Ми наполягали на тому, щоб сплачували ПДФО за місцем проживання, але, я маю на увазі асоціація сільських рад, але ми наштовхнулись на те, що ніхто цього робити не буде. Тоді ми почали по ознакам виробляти, а як же ж наповнити бюджети міст і сіл? По містам зрозуміло, виникла пропозиція про оподаткування нерухомості, я, до речі, як людина, яка приймала в робочій  групі цю пропозицію, я був проти. Чому? Тому що на сьогоднішній день обкладати податком бідних – це не правильно.

З іншої сторони, оподаткування нерухомості в селі немає, сільські ради в селі зроблять цим бабушкам і так далі зроблять пільги на оподаткування, тобто з нерухомості нуль. Далі виникла пропозиція, я до чого веду, щоб з вами обговорити ці питання. Далі виникла пропозиція по акцизу, але ж ми з вами знаємо, що в селі не п'ють марочну водку, коньяки і так далі, і так далі. Тому виникла пропозиція по фіксованому сільськогосподарському податку – це те, що йде в село. Тобто ПДВ відшкодовують вам як товаровиробнику, а що ви віддаєте в село, стоїть питання. Віддаєте в село фіксований сільськогосподарський податок, який включає  на землю і так далі, і так далі.

Совершенно очевидно те, що соціальна складова має бути. Іі правильно сказав пан  Аркадій, можливо в умовах, коли закрили ринки, я маю на увазі російський ринок, в умовах, коли тільки аграрна галузь тягне на себе все. Можливо не робити таким чином, щоб за рахунок вас там в три, сьогодні в три, завтра там вони індексацію, вони раз в рік  можуть індексацію зробити, вони ще підвищать і так далі.

Зробити, скажімо, піти на уступки, ви правильно говорите і зробити, стати на позицію, що фіксований сільськогосподарський податок може повиситись, але не більше, наприклад в два рази. Тобто якщо сьогодні це там 40-45 гривень, то це буде 90. Ми згодні, там максимум мати 90, або 100 гривень і так далі, це буде вихід із ситуації. Чому вихід із ситуації? Тому що я вам відверто скажу, що ну сільські ради, місцеве самоврядування, воно розуміє на сьогоднішній день, тому що воно залежить в більшості від фермерів, воно залежить від вас, колеги, коли ви допомагаєте і так далі.

Але якщо ми залишаємо фіксоване сільськогосподарське на рівні скажемо там позаминулого року і так далі, воно дійсно по ним вдарить. Тому що, якщо ви не знаєте, то децентралізація на рівень села не дійде в цьому році, вона дійде на рівень районної адміністрації, яка отримує всі ПДФО і буде розпоряджатися мерами, сільськими радами і так далі. Що вона буде робити, а село знову буде плакати, село знову буде ходити і так далі. Якщо ви не знаєте, скажу, що було пікетування, приїхало 1200 сільських і селищних голів, керівників сільських рад прийшло пікетувати Кабмін і була пропозиція, щоб ми сіли за стіл переговорів для того, щоб розібратися дійсно як наповнити сільські бюджети. З іншої сторони, розуміючи повністю аграріїв і аграрний сектор, я вам скажу, так, я вам скажу, чи за гектар, ми повинні  надати чітку пропозицію і разом з вами відстояти.

І правильно от Аркадій Павлович сказав, можливо поставити, або максимум, от ми готові та стільки то, але не більше цього, і так далі, щоб не було так, що там індексація або за гектар внести і так далі. І це буде, як нормальна пропозиція, тому що повірьте, Арсеній Петрович, він чітко розуміє, що ці кошти до нього не доходять. Фіксований земельний залишається в сільських і селищних, і за оренду теж, щоб ви зрозуміли.  Це…

 

_______________. Є пропозиція вдвічі підняти його проти того, що є і поставити крапку. Але всі інші не чіпати пільги, які були. Всі інше не чіпати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, ви пропонуєте… Дивіться, він вже втричі запропонував. В його пропозиції сьогодні… В його пропозиції вже тричі... Він каже, ми умовно. Ми хочемо йому збільшити, він… Ви розумієте? Ми щось дати повинні додатково. Він в цій ситуації говорить, я вже втричі піднімаю. Можливо наша позиція буде така: оце ви втричі підняли і на цьому зупиняйтесь.

_______________.  Без індексації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. І тоді, тоді ми… Ні. Індексація, вона вже проголосована, колеги. 5,6 вже проголосована. Вона з 1 січня вступає в дію. Коли ми голосували отой антикризовий пакет, там вже це проголосовано.

 

_______________. Тарас Вікторович, є просто от предложение все-таки вернуться к пропозиции коллеги по поводу платежа за гектар. Я просто приведу, вот порядок цифр, с которыми мы работаем на округе. Новый Буг – район. Порядка 70 процентов одноосибныки, которые вообще не платят за землю – это раз. Мы говорим порядка 40-50 миллионов только в одном бюджете, в одном районе. Что это из себя представляет этот район? Этот район тратит 116 миллионов, получает 17 миллион, 99 дотации. Почему? Потому что 70 процентов люди просто не платят за зерно, - это одна проблема.

Вторая проблема, - это то, что мы говорили по поводу НДС. Эта ж земля используется, выращивается зерно, и потом это все сдается на черном рынке, - это черный рынок. И никто не выбрасывает это зерно, оно все равно попадает.

Так вот. Если такая проблема существует только в одном районе, это мы говорим порядка 200-250 миллионов гривен в одной области, и это значит, что мы говорим, ну порядка, наверное, 4-5 миллиардов гривен по Украине.

То есть мы… Это очень большой пласт. И куда не заедешь люди просят одного, упростите от одного гектара, без разницы – маленький, большой – будет понятно, кто сколько должен платить. И тогда мы сможем сберечь и село, и инфраструктуру. Потому что эти налоги будут собираться непосредственно на местах.

 

_______________. Колеги, є пропозиція. У нас є документ, який внесений. Ми повинні працювати по ньому. Якщо ми зараз будемо вносити додатково якісь податкові речі і так далі, це так воно кругом піде. На перспективу це…

 

_______________. Валера, вот послушайте. Я хочу, чтобы мы друг друга слышали. Валера, одну минутку. Я хочу, чтобы мы друг друга еще услышали. Поверьте, целая неделя – работа, Валера, давайте друг друга услышим. Целая неделя – работа с ними всеми. И мы с Тарасом прекрасно понимаем ситуацию, в которой мы сейчас находимся. То, что предлагает сейчас Андрей, очень правильно. Но это на перспективу работу, то, что говорил господин Корнацкий, где мы сядем и перспективу нарисуем, как дальше делать.

Мы сегодня говорим, через два дня надо голосовать. Если мы сейчас потеряем, он выйдет и скажет, пацаны, тогда вы остались без спецрежима. Понимаете, чем мы рискуем? О чем мы сейчас говорим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Григорович.

 

НЕСТЕРЕНКО В.Г. Смотрите, насколько я понимаю, фиксированный налог мы и так уже подняли и поднимать его некуда. Но нам что-то нужно предложить.

Вот я сейчас предлагаю опять же все-таки вернуться к налогу на землю и обсудить его размеры. Сегодняшний размер налога на землю, который платят, 20 гривен, если  преувеличится стоимость земли, ну, в зависимости от стоимости земли. Если 20 тысяч гектар земли, 0,1 процент это 20 гривен у Днепропетровской области получается.

Сегодня налог на землю вполне реально может увеличиться от 200 до 300 гривен элементарно, просто. На 15-16 миллионов гектар это сумма в 3-4 миллиарда, это то, чем мы можем торговаться с Кабмином сегодня. Сегодня эту землю всю обрабатывают не официально какие-то предприниматели, находящиеся на селе, и платят 20 гривен с гектара и все. У них все люди работают в черную.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, наскільки я розумію, хто платить… не платить податок на землю. Правильно?

 

_______________. Податок на землю платят те, которые не передали землю официально в аренду, они не платят фиксированный налог, у них остается только податок на землю, все, они платят от 20 до 25 гривен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!

_______________. Нет. Те, которые официально арендуют, туда входит податок на землю фиксированный, а куда не входит, тут они платят 20 гривен и все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, от у нас, до речі, Володя, я до тебе хотів звернутися і Мар'яна там знаходиться. Мар'яна, от у нас громадські організації і з досвідом, і вже заступник міністра, можливо від вас якісь будуть ідеї з приводу того, що ми обговорюємо?

 

_______________. Шановні колеги, по земельному податку, абсолютно слушна пропозиція. Тому що чим більша різниця між фіксованим податком і земельним податком тим більше землі…. Зараз в нас 6,5 мільйонів паїв, якими володіють жителі сільської місцевості з урахуванням там невитребованих, з них легально обробляється 4,5 мільйона, 2 мільйона паїв десь гуляє. Нехай 1 мільйон обробляють самостійно, тому що люди обробляють все-таки, але мільйон паїв, а це 4 мільйона гектарів, гуляють в тіні, ми це розуміємо. Зараз 20 гривень земельний податок, ми розуміємо, фіксований податок, якщо фіксований податок підніметься до 100 гривень, як це передбачається Податковим кодексом, стимули для підходу в тінь будуть. Причому стимули відходу в тінь зараз вони взагалі відсутні, зараз стимули для відходу в тінь лише в тій частині, що йдуть нарахування… на оренду плату. Вже цього достатньо для того, щоб стимулювати тіньовий обробіток землі. Якщо це ще вдарить по фіксованій оцінці, тому, я думаю, що логічно, це треба пояснювати, тому що точно так же по фіксованому податку звузиться базове оподаткування, якщо буде дуже велика різниця між фіксованим і земельним податком. Але повертаючись до другої частини питання, максимум 10 мільйонів гектарів обробляється самостійно 20 гривень на гектар, 200 мільйонів гривень. В три-чотири рази підвищимо, мабуть для Мінфіну це не буде та цифра, яка вразить.

 

_______________. Власне …

_______________.… маленька справка по цифрах, в залежності від зміни формули індексації землі, бо вона також пропонується чинним кодексом з 1 січня ФСП на один гектар буде або 35 або 38 гривень. відповідно теж треба на мою думку пам'ятати, те, що індексація землі вона відповідає інфляції, а, наприклад, ріст цін на зерно він значно-значно був більший інфляції, тому що він, все-таки, прив'язаний до девальвації гривні, яка складала більше ніж 100 відсотків. Тобто, так як ми старались розрахувати з професійними асоціаціями, то на нашу думку є значно більше можливостей для підйому ФСП.

 

_______________. Вартість орендної плати навіть минулого року, навіть якщо враховувати офіційно була понад 650 гривень з гектару, реально була більше тисячі. Зараз вона суттєво зросте, тобто навіть, якщо ви піднімете ФСП в десять разів, то це буде приблизно 400 гривень з гектару, навіть трошки менше.

 

_______________. Фіксований податок і вартість орендної плати вони не напряму кореспондуються, наскільки…

_______________. Йдеться про навантаження на гектар, яке воно стане при цих умовах.

_______________. Леонід Петрович…

_______________. Скільки треба оренду плату платить власникам земельних паїв, скільки треба державі платить, загальна зміна..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, дайте Володі сказать…

 

_______________. По орендній платі передбачено механізм індексації, який полягає в тому, що інфляція віднімається 10 відсотків. Тобто, якщо інфляція 20 відсотків і 10 відсотків віднімаємо на 10 відсотків з наступного року зросте нормативна грошова оцінка. І як база від нормативно-грошової оцінки на 10 відсотків зросте орендна плата, якщо зараз в середньому тисячу, буде тисячу 100.

 

______________. Давайте, можливо, в цифрах колеги нам підкажуть, щоб ми… у нас там є різні оцінки по всьому…

 

_______________. Чекайте, чекайте, дивіться, яка річ …

_______________. Колеги, давайте …

 

_______________. Ви забули одну суттєву річ в балансі землі, а де земля померлих і не визначених тут? Як вона платиться? І на підставі чого зараз платиться? Земля померлих і не визначених зараз складає приблизно 30 відсотків по кожній сільській раді. Тобто зараз земля померлих і не визначених тобто це те на, що ви договорів не маєте. Так? І це не витребувані паї по другому це називається. Невитребувані паї вона в балансі, як враховується? І наступне питання надходження до бюджету. Тобто зараз…

 

______________. Ні. Тут дуже серйозне питання особливо до місцевих рад. Зараз у місцевих рад забрали повноваження по сплаті орендної плати за землю за невитребувані паї. Вона не існує в природі вона висить. Це дуже складне питання воно висить в повітрі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, те що ми почали обговорювати це тільки підтверджує сьогоднішню…. Хлопці, будь ласка.

Це тільки підтверджує пропозицію…, що ми повинні дійсно зайнятися цими питання на комітеті і дійсно чесно кажучи галузь у нас дуже довгий час, а точніше весь час, живе без будь-якої стратегії. Ми постійно латаємо якісь дірки і навіть той елемент, як ми на комітеті все це обговорюємо, наче всі фахові люди, він теж говорить про те, що нам є над чим працювати.

В мене пропозиція така. Щоб уже закрити цей блок питань. Була пропозиція від наших колег народних депутатів. Я пропоную в контексті того, що вони запропонували оскільки у нас немає кінцевого рішення, залишити так як є, тобто ми фактично, як комітет маємо позицію, що те що написано, а простими словами я навіть скажу, те що написано в коаліційній угоді повинно бути виконано, оце простими словами я скажу те, що наші колеги виписали. Тому наша позиція і ми її будемо завтра презентувати на податковому комітеті, що ми, як комітет вважаємо, що було б правильно в контексті розвитку галузі залишить те, як воно виписано в коаліційній угоді, а конкретику розшифрувати в тих пунктах, які колеги сьогодні нам сказали.

Підрезюмивавши. Оскільки сьогодні Прем'єр-міністр пропонує, як один із важелів, в тричі збільшить, то можливо це позиція, я можливо пропоную так перекрутить, що можливо це позиція яку б ми могли підтримати, але за умови того, що ті позиції про які ми говоримо в контексті там коаліційної угоди залишиться так як і було.

Тому не будемо придумувати в три рази, в два рази. Він вже сказав в три рази. Можливо дати йому можливість залишитись на цій позиції, але паралельно відстояти всі інші позиції, про які ми сьогодні говорили. Приймається? Давайте от, якщо він скаже… Колеги, давайте так, якщо він скаже, що давайте ще щось, то тоді ми будемо знати, що ми можемо повернутись до податку на землю. А зараз давайте не будемо додатково самі себе…

 

_______________. Тарас Вікторович, ну ви ж послухайте, що сказав заступник міністра. Якщо ми цього не будемо  піднімати, то людям буде цікаво працювати в тіні і з кожним роком все більше, і більше. Плюс, нам вже реєстраційна служба допомагає це робити, тому що не реєструє договори оренди землі на сьогоднішній день, там теж серйозна корупційна складова. Тому …

 

_______________. Можно еще один вопрос… задать, одну минутку. Вот сидит Марьяна…. Еще раз назовите нам цифру, если мы с учетом индексации, к примеру, которая произойдет  и в три раза повышаем ФСП, какая цифра будет на гектар?

 

_______________. Колеги, це буде менше 100 гривень з гектара, навіть якщо переглянути формули індексації, менше 100. Можна, дійсно, це дійсно обґрунтовано, ФСП - це 0,7…

 

_______________. Ну, это нормально. Ну что, мы не можем идти на эту схему? Можем. Все ж мы знаем, с землей работаем, ну 100 гривен.

 

_______________. Менше 100 гривень з гектара.

_______________. Одну минутку, а сколько, если надо, сколько сейчас составляет у нас на землю. 20 гривен вы сказали?

 

_______________. Налог на землю 0,1 від нормативно-грошової оцінки, а ФСП 0,15.

 

_______________. То есть 20 гривен, на сегодняшний день. Если мы его тоже, подождите, давайте логику поймаем, если мы его тоже в три раза повышаем, он становится 60. Какая это сумма в бюджет поступает?

 

_______________. 300 мільйонів гривень.

_______________. Да больше, наверное.

_______________. Я думаю, що більше.

_______________. Ну, 600 и мы по ФСП даем сколько?

_______________. Ну, на мою думку тут дивіться, у нас є 40 мільйонів сільськогосподарських земель і з них 32 мільйони гектарів ріллі. Можемо умовно помножити на 100, тобто ми говоримо як мінімум про декілька мільярдів гривень додаткових, 2-3.

 

_______________. У и плюс, если логика Лапы, то что он говорил абсолютно, чтобы не ушла опять в тень, даже те которые работают нормально, то хотя бы давайте выровняем в 3, и в 3 сделаем там, и там.

 

_______________. Давайте тоді  як додаткову позицію до того, що я сказав від фіксуємо, щоб…

_______________. Тоді…. щоб збільшити в 3 рази 1,4 мільярди гривень.

_______________. Додатково?

_______________. И цена вопроса нашего 14 миллиардов, чтобы мы понимали.

_______________. Та в три давайте, нельзя будоражить, сейчас это мелочь, три-три сделать.

_______________. Давайте їх додатково.

 

_______________. Я перепрошую. Просто переконаний, що це більше ніж 2 мільярда, тобто за умови, коли збирали 6 гривень з гектару це було 130 мільйонів гривень, зараз мають збирати більше 600, тобто множимо їх на три, ми майже виходимо на 2 мільярда гривень, це…

 

_______________. Колеги, коефіцієнт індексації, він дорівнює інфляції, якщо згідно чинних положень, мінус…

 

_______________.… на три помножити його чи на два, це значить ставити розгляд цього питання під ризик… Причому виросте і орендна плата, як ви розумієте.

 

_______________. Аркадій Олексійович, ми нічого не пропонуємо, насправді прем'єр вже це запропонував, ми просто говоримо, можливо ми з цією позицією готові погодитися. Я єдине, що скажу, на зустрічі з Мінфіном, вони апелювали до тієї норми, я точно не скажу статтю, але вони говорили, що там збільшення  оціночної вартості в п'ять, кома, шість разів, майже в шість разів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, резюме, бо в нас трішки додалося питання. Я дуже прошу, тоді давайте зосередимось на тому, приймемо позицію, яку сьогодні наші колеги, Олексій, Олександр і які у нас в роздрукованому вигляді у всіх є. При цьому розуміємо, що ми внутрішньо десь готові погодитися на ту пропозицію Прем'єра там, де в три рази ФСП збільшується і паралельно як один із варіантів, які ми можемо додатково на комітеті запропонувати – це в три рази так само збільшити податок на землю. Добре?

 

_______________. Абсолютно логічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо? Якщо можна, давайте проголосуємо, Хто - "за"? Хто проти? Одноголосно.

Колеги, у нас, я вибачаюсь, я розумію, що всім треба по справам, і по всьому. Нам буквально тільки що наш спікер в контексті цього пакету, який сьогодні був запропонований урядом, оці 40 законопроектів, є один законопроект, який розписаний на нас. Вам щойно роздали порівняльну таблицю там насправді немає нічого складного, я би попросив Володимира, якщо можна, прокоментувати, оскільки все це від уряду йде. І нам потрібно, необхідно вкрай сьогодні, бо завтра до обіду у нас уже повинно бути рішення комітету по цьому законопроекту. Володимире, якщо можеш…

 

_______________. Я її тільки що побачив, тому що воно не все, що йде від уряду все проходить через мене, але наскільки я розумію, є режим часткової компенсації вартості будівництва тваринницьких комплексів і на пряму в законі про державну підтримку сільського господарства України передбачені певні кваліфікаційні вимоги, наприклад, що здешевлюються тільки комплекси, якщо понад 500 корів і так далі, так далі, так далі.

Зараз, в тому числі коаліційна угода передбачає стимулювання розвитку середнього і дрібного розвитку в селі, виглядає таким чином, що закон про державну підтримку він уже не зовсім узгоджуються з цією коаліційною угодою і не дає можливості застосувати цей інструмент для середніх і дрібних товаровиробників.

Щодо економічної суті питання, я думаю, що всі люди приблизно володіють, але політична суть питання полягає в тому, що ми повинні урівняти у можливостях середніх, дрібних і великих товаровиробників, щоб не було законодавчих обмежень по критеріям доступу до програм бюджетної підтримки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я чесно кажучи теж шукав якийсь підвох і не побачив, оці останні там 15 хвилин, шукав думав де ж тут може бути якась історія, насправді бачу його більше як позитивний ніж негативний. Тому, якщо є якісь зауваження до нього, давайте зараз, будь ласка…

 

_______________. Зауваження тут просте, по-перше, грошей, напевно, на відшкодування не буде, а якщо будуть, то дуже мало і підуть…

_______________. Немає. Підвох самий простий.

_______________. І підуть вони обов'язково по тим же самим каналам корупційним як і раніше йшли попадуть у кишені чиновників -  це раз. По-друге.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як цей закон на це впливає?

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Ми говоримо про те, як усіх урівняти і все таке інше, і постійно забуваємо про мало не основну категорію сільських товаровиробників, які ніколи не попадають під ці компенсації. Це селянин і його господарство у його подвір'ї. Ми можемо називати це особистим господарством чи не особистим.

Тому, я вважаю, що потрібно повернутися до того, що я пропонував. Визначимося, які є пріоритети в державній аграрній політиці, тоді будемо рішати, кому давати дотації і відшкодування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадію Олексійовичу, уже є внесений законопроект, який сьогодні ми проголосували за внесення до порядку денного. Нам конкретно по цьому законопроекту його уряд нам сьогодні виніс. Нам треба як комітету сказати: ми підтримуємо цю ініціативу чи не підтримуємо.

 

_______________.  Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не бачу негативу. Воно… В контексті корупції те, що ви сказали, ці зміни, які вони пропонують, вони точно не впливають на це ні в одну, ні в іншу сторону. Вони тільки…

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Тоді треба вписати, Тарасе Вікторовичу, сільськогосподарським товаровиробникам, в тому числі селянам, або в першу чергу селянам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, я розумію, що всі стомилися. Колеги, будь ласка! Тиша, будь ласка. Ну, будь ласка, я ж…

 

_______________. Дайте мені сказати, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонід Петрович.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я просто не вичитав, але подивився, що йдеться про і птицю водоплаваючу, і свиней, і так далі. Я пам'ятаю, коли не було оцих мінімальних кількості поголів'я і як це було, така норма діяла. Але тоді це було так, ви приходите до голови сільської ради з пляшкою горілки і кажете: у мене п'ятеро свиней, дай мені дотацію на п'ять свиней. Ніхто цих свиней ніколи не рахував, тим більше водоплаваючої птиці. Це суцільна буде корупція на рівні сільських рад. І коли ми говоримо, що зараз податок хочемо, а голови сільських рад, ви кажете, не обробляється та земля. Обробляється – і в кишені головам сільських рад. То асоціація голів сільських рад ніколи це питання не піднімало. Про корупцію голів сільських рад.

Так от це буде суцільна корупція, якщо так. як тут. Бо ви ніколи, що значить, у мене п'ятеро качок і дві гуски – дай мені дотацію. Чи три свині. Хто це порахує.

 

КОРНАЦЬКИЙ А.О. Тут навіть… будівництва йдеться. Тут на будівництво.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Так тим більше, от будівництво комплексів на двоє свиней. Ви можете собі уявити, комплекс на двоє свиней? Нема обмежень. Редакція справа пропонується, зняти обмеження по кількості. Тобто у вас одна свиня, значить вам треба дотацію.

 

_______________. Леонід Петрович, це окрема розмова, на одну свиню, на три корови чи на дві корови, але, якщо ми цього не будемо робити, то в нас село вимре через декілька років і не один молодий чоловік або жінка не буде працювати у своєму подвір'ї. Якщо ми не зробимо нормального хліва, котел водогрійний туди, доїльний апарат і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим, будь ласка.

 

_______________. Смотрите, предложение. Предлагаю, безусловно, поддержать, но, поскольку мы все понимаем никакие деньги, никто… никогда не выделит, то будем использовать как аргумент в работе с Кабмином, если они нам оставят пильги по ПДВ и фиксованый, как мы хотим, то мы тогда откажемся от підтримки.

 

_______________. Но, и хотел еще добавить, чтобы министерство, если деньги будут в бюджете, то министерство должно будет разработать порядок, правильно, согласно которому будуть унеможливлені випадки корупції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зупинили. Я прошу Володимира… цю історію, будемо виносити …

 

_______________. Я буквально коротко. Насправді, домогосподарства мають доступ до певних програм підтримки, вони отримували підтримку через здешевлення доїльних апаратів і, до речі, по цій підтримці зараз висить кредиторка. І ми тільки що були на комітеті бюджетному, вони не хочуть цю кредиторку передбачати в проекті державного бюджету. Там 400 мільйонів гривень висить, навіть 100 мільйонів… не може пробити через бюджетний комітет. І вони, до речі, питали, а яке ставлення аграрного комітету і що з цим треба робити? Якщо б була можливість, по крайній мірі, по тій програмі, де висить кредиторка, щоб аграрний комітет висловив свою позицію.

Друге. Те, що стосується, казав Леонід Петрович, дві качки, три свині це так просто отримати, тому що засідають конкурсні комісії і там пробитися через це пекло не так просто.

Третє. Якщо говорити про більш стратегічні підходи, ми дійсно будемо ініціювати і слухання, і пропонувати аграрному комітету докорінно нові підходи в частині переписування закону про державну підтримку сільського господарства України, тому що він морально і матеріально застарів, повністю підзвітність, повністю прозорість, повністю автоматичний розподіл підтримки. Реалістично, я думаю, що нам треба два-три місяця, щоб напрацювати такий документ і, навіть перед тим, як ми би його подавали до уряду, нам би хотілось прогнать його через аграрний комітет, щоб ми разом поспілкувались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене є пропозиція. Якщо немає інших заперечень, ну, точно нас будуть просить голосувати це в цілому, і щоб ми потім не повертались до цілого, пропоную підтримати за основу і в цілому цей закон. Годиться? Хто – "за"? Хто – проти? Одноголосно. Колеги, останнє питання… Проти? Леонід Петрович… Один – проти.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я утримався….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну є… Позиція… Колеги, давайте не будемо… Колеги, у нас є два питання дуже коротких. Я одне питання спробую, ви знаєте, так, певним адміністративним чином вирішити. У нас дуже багато накопилося кореспонденції, і законів, і  взагалі дуже багато питань, які я повинен розписувати на голів підкомітетів. У нас голів підкомітетів в даний момент немає. Це одне із питань нашого порядку денного, я хотів запропонувати наступну схему.

Мені надали пропозиції з приводу керівництва в тих чи інших підкомітетах. Я хочу зачитати зараз варіант, я намагався, знаєте, щоб ми не робили  рейтингове голосування, якимось чином з усіма зацікавленими особами проговорити це питання. Мені здається, що я вийшов на якийсь більш-менш компромісний варіант, який, можливо, знайде підтримку сьогодні в залі. Я зараз зачитаю голів підкомітетів, які на підставі поданих заяв і на підставі проведених мною перемовин з тими чи іншими потенційними керівниками можуть спрацювати. Якщо підтримаєте, почнемо працювати в цьому напрямку. У нас завжди є можливість переграти, передивитися.

Пропозиція наступна. Знову ж таки, пропозиція.

Підкомітет з питань земельних відносин – Корнацький Аркадій Олексійович.

Підкомітет з питань удосконалення структури держуправління – Дідич Валентин Володимирович.

Підкомітет з питань ціноутворення та  розвитку зовнішньоекономічної діяльності – Хлань Сергій Володимирович.

Підкомітет з питань соціальної політики агропромислового комплексу – Вітко Артем Леонідович.

Підкомітет з питань економічної і фінансової політики – Козаченко Леонід Петрович.

Підкомітет з питань харчової і промислової ат торгівлі агропромисловими товарами – Юрчишин Петро Васильович.

При цьому, підкомітет з питань ціноутворення, я розумію, що це не властива специфіка, але наш колега , Сергій Володимирович, ну він з Херсонщини, і питання мілліорації для нього дуже важливе. Я думаю, що ніхто не буде там по великому рахунку зазіхати, якщо він в рамках підкомітету і повноважень підкомітету зможе ці питання розглядати.

Хто – "За"? Я прошу не входити зараз в дискусії, якщо можна. Хто – "За"? Щоб ми от таку структуру управління по підкомітетам могли затвердити. Хто – Проти? Колеги, ми пройшли дуже складний момент. Дуже складний момент. Я не навмисно тримав це до самого кінця. І у нас дуже коротеньке останнє питання, яке ініціював наш колега по комітету. Він надіслав мені відповідний лист.

Сергій Володимирович Хлань просить нас розглянути питання ініціювання проведення парламентських слухань на тему про стан інфраструктури мілліоративних систем та їх окремих об'єктів в Україні.

Сергій Володимирович, у мене пропозиція. Просто парламентські слухання – це, ну чесно кажучи, більш питання там земельної реформи, ну от такі більш потужні і вагомі. Я би пропонував нам провести, можливо, комітетські слухання з цього питання? Я думаю, що цього буде більш достатньо для того, щоб висвітлить проблему, напрацювання зробить і так далі.

Ми якось забронюємо цей великий зал, і ви зможете там організаційно до всіх цих питань долучитися, в тому числі і всі члени комітету, і я, і ми це відпрацюємо. Колеги, чи є заперечення, щоб ми організаційно могли такі комітетські слухання організувати?

 

_______________. Нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо… Звичайно. Да. Якщо ми побачимо, що це розголос на рівні там парламенту, ми зможемо. Сергій Володимирович, влаштовує така пропозиція?

 

ХЛАНЬ С.В. Добре. Да. Да, влаштовує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді прошу проголосувати. Хто – "За"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – Проти? Проти не має. Одноголосно.

_______________. Ще одне питання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне питання в контексті різного Олександра Борисовича і я буду закривати сьогоднішнє…

 

_______________. Значит я прошу вот о чем. У нас сегодня произошла разная разночтения в вопросах Национальной академии аграрных наук. У каждого есть свои какие-то точки зрения. Я предлагаю тоже самое провести комитетские слушанья. Пригласить сюда руководителей института, опытных хозяйств, Президента, экспертное сообщество для того, чтобы мы не принимали по позиции Шарикова и Швондэра - взять и отобрать, а внимательно все прослушали и приняли взвешенное решение. Прошу поддержать эту позицию.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Безумовно. Крім того, я хотів би можливо додати, для цього непотрібно рішення нашої комісії, комітету, вибачте, вже під вечір, у нас там є трошки дисбаланси по тому як порізали бюджет. Я сьогодні говорив з президентом академії, ну умовно кажучи, якщо там по Патона інституту зрізують 11 відсотків, а по Академії аграрних наук зрізують 47 відсотків, то можливо навіть в рамках структури Академії наук треба це робити більш-менш якось так цивілізовано для них. Тому я не окремим рішенням комітету, але з вашого дозволу, я думаю, що за будь яких умов реформування цієї академії ми все-рівно там, гроші їм точно лишні не будуть, нехай прем'єр над цим думає. Але я думаю, що буде логічно, щоб ми цю галузь відстояли.

Крім того, іще дуже коротко. Під час підготовчої групи депутатської ми боролися за компетенцію нашого комітету, мені тоді вдалося в досить таких складних переговорах відстояти питання прикладних наук в АПК, в наш комітет. Сьогодні Лілія Гриневич знову винесла це питання і я думаю, що найближчим часом воно винесеться в зал, там де знову вони будуть просити прикладні науки забрати в Комітет освіти. Був аргумент Пашинського в контексті того, що у нас завучі будуть займатися там заплідненням, там і так далі, ну він зараз не працює. Я просто всіх проінформувати, коли це в залі у нас виникне, щоб ми могли розуміти, про що йде мова і швидко зорієнтуватись.

Також, на завершення, прошу всіх у кого є все-таки технічні умови, Viber дуже непогано працює у нас насправді. І прикро, коли хтось не долучений, і нам просто секретаріат повторно  обдзвонює і … Давайте, я вже звершу. І останнє. Якщо можна, комунікації  будемо далі вибудовувати.

Я всім дуже дякую, нам насправді пощастило, що якраз під час нашого комітету нам принесли цей законопроект, бо інакше нам би прийшлось збиратись завтра, тому ми десь там трошки вільнішим зробили собі наступний день.

Я вам всім щиро дуже хочу подякувати Я от внутрішньо в мене дуже велике таке от справді задоволення від того як ми працюємо. Можливо ми там десь не відкатали якісь питання, але у нас є жива дискусія, у нас є в процесі розгляду питань напрацювання на наступні засідання. І я прошу, і ще раз секретаріату нагадую, що з приводу стратегії у нас було сьогодні прийнято рішення і на першому комітеті в наступному році пропозиція Аркадія Олексійовича, щоб ми її включили в порядок денний і могли б хоча б там не в широкому розумінні, але хоча би почати цей процес для того, щоб на будь-яке питання в контексті, дійсно, як ми бачимо розвиток галузі у нас було чітке затверджене бачення комітету. І це в тому числі важливо, коли вас всіх і мене ловлять в коридорах, в кулуарах і просять коментувати те чи інше питання, щоб у нас була позиція, ми були злагоджені, а не було там п'ять членів комітету і п'ять різних думок.

Я вам всім дуже дякую. Вибачте, що, можливо, ми так довго затримались, але дуже плідно.