Олександр Бакуменко: наслідки скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників.

22 червня 2015, 17:35

Олександр Бакуменко: наслідки скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників.

 

C:\Users\user\Desktop\DSC_5768.JPG

 

До Верховної Ради спрямована бюджетна резолюція на 2016 рік — Проект Основних напрямів бюджетної політики уряду. У цьому проекті передбачено перехід на загальний режим оподаткування АПК вже з 1 січня 2016 року. Позиція уряду, який посилається на вимогу МВФ, є згубною для галузі і йде в розріз з ефективним розвитком аграрного сектору України.

 

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-2.jpg

У коаліційній угоді, ст.12 п.1, прописано позицію про збереження спецрежиму ПДВ для АПК до 1 січня 2018 року. Коаліційна угода - це дорожня карта для уряду, основа для формування бюджетної політики.

 

Профільний бюджетний комітет не підтримує подану бюджетну резолюцію в частині скасування спецрежиму ПДВ з 1 січня 2016 року.

Збереження преференцій для с/г України також прописано в Угоді про асоціацію України з ЄС, і відповідає домовленостям згідно норм СОТ.

 

У моєму розумінні, Мінфін професійно не прорахував всі негативні наслідки при скасуванні спецрежиму для АПК і, в цілому, для економіки України.

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-3.jpg

 

Незважаючи на важку фінансову ситуацію в Україні, в умовах падіння промисловості, скорочення роздрібної торгівлі, практичного колапсу фінансової системи країни, тільки сільськогосподарська галузь залишається на «плаву», демонструючи більш-менш позитивні показники розвитку.

 

Так, за даними Державної служби статистики України, за підсумками 2014 року, частка АПК у ВВП України становила 17% (в обсязі 31,4 млрд. дол. США), частка АПК в державних доходах склала 11% (в обсязі 4,8 млрд. дол. США).

 

Особливо важливим є експортний потенціал галузі. Частка АПК у загальному обсязі експорту України становить 31,5% (в обсязі 17,0 млрд. дол. США), при цьому вже більше 10 років зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК – за підсумками 2014 воно склало понад 10 млрд. дол. США.

 

В цілому, за період з 2002 по 2014 роки експорт продукції АПК зріс у 7 разів, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК збільшилось більш, ніж у 8 разів. За останні 3 роки (2012-2014 рр.) було експортовано с/г продукції на загальну суму майже 52 млрд. дол. США.

 

У разі скасування спецрежиму ПДВ втрати експортного потенціалу АПК за різними оцінками складуть 1-1,5 млрд. дол. США щорічно. У макроекономічному аспекті це означає втрату валютної виручки, що призведе до додаткового тиску на курс національної валюти. Тобто, як бачимо, скасування податкової підтримки негативно відіб'ється на торговому балансі і динаміці валютного курсу.

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-4.jpg

 

Сьогодні ми досягли того, що Україна є одним з лідерів експорту аграрної продукції в світі по багатьом позиціям

 

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-5.jpg

 

У підписаному меморандумі України з МВФ про економічну і фінансову політику, вказано на те, що с/г галузь перетворилася на найбільш прибутковий сектор економіки України. Насправді, це не відповідає дійсності.

 

Аргументи: у 2015 році збільшено єдиний податок четвертого групи (фіксований с/г податок) в 21 разів. Більше 2 млрд. грн аграрії додатково віддали в бюджет. У три рази девальвувала гривня, а відсутність реальних програм державної підтримки АПК різко збільшила витрати с/г виробників.

 

За даними Державної служби статистики України, індекс витрат на виробництво с/г продукції з січня по травень 2015 значно прискорився, досягнувши показника 63,5% до аналогічного періоду 2014 року. Різко збільшилися витрати на засоби захисту рослин, мінеральні добрива, паливо, насіння, племінну продукцію, ветеринарні препарати, техніку.

 

В результаті синергії всіх вище названих негативних факторів, падіння обсягів с/г виробництва (ВВП АПК) за 5 місяців 2015 становить 5,4%. Є негативні тенденції різкого зниження, і без того, невисокої маржинальності аграрного бізнесу.

 

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-6.jpg

Найбільш постраждало тваринництво. Близько 90% продукції реалізується на внутрішньому ринку, а низька купівельна спроможність населення і різка девальвація гривні призвела до того, що вперше за 10 років знизилися обсяги виробництва (з січня по травень 2015 року):

ü    яєць -12,9%;

ü    м'яса птахів -7,3%;

ü    м'яса овець і кіз - 6,8%;

ü    м'яса свиней - 3,0%;

ü    молока - 4,2%;

ü    скоротилося поголів'я ВРХ - 8,0% (майже 400 тис. голів).

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-7.jpg

 

У рослинництві також відзначена негативна тенденція щодо зниження посівних площ:

ü    цукровим буряком - 28,7%;

ü    кукурудзою - 13,5%;

ü    зерновими і зернобобовими культурами -10,0%;

ü    овочами -7,2%;

ü    соняшниками - 6,3%;

ü    картоплею - 5,4%.

Лише посіви сої збільшилися на 16,3%.

Це пов'язано з різким погіршенням кредитування і високими відсотковими ставками, незадовільною роботою державних операторів «Аграрного фонду» і ДПЗКУ за форвардними контрактами, відсутністю програм державної підтримки, різкого збільшення вартості вхідних ресурсів. Існує серйозна загроза зниження врожайності і зниження класності зерна нового врожаю.

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-8.jpg

 

Ще раз підкреслюю, що жодна програма державної підтримки АПК не працює. Спецрежим оподаткування ПДВ є єдиною реальною підтримкою с/г галузі без корупційної складової. За різними оцінками аналітиків, частка спецрежиму в ціні с/г продукції становить від 7 до 15%. У всьому світі с/г галузь є реципієнтом. І тільки в Україні (та Аргентині) за рахунок АПК дотується бюджет — у нас до 20 млрд. грн. щорічно.

Обсяг підтримки аграрного сектору (субсидіювання) в різних країнах Європейського Союзу в 2013-2014рр. склав майже 60 млрд. євро щорічно, а це близько 526 €/га (або 20% від валової продукції АПК). У розрізі країн, серед найбільших бенефіціарів:

ü    Греція — 709 €/га;

ü    Нідерланди — 529 €/га;

ü    Бельгія — 504 €/га;

ü    Італія — ​​456 €/га та ін.

В Україні даний показник балансує в межах 20-30 €/га. Тобто, скасування такого ефективного механізму підтримки, як спеціальний режим оподаткування ПДВ, ще більше погіршить і без того, нерівне становище порівняно з європейськими товаровиробниками, с/г підприємствами США, Бразилії, Росії, Білорусії і т.д. Це означає, що ще більше знизяться наші конкурентні можливості на зовнішніх ринках, особливо по продукції з доданою вартістю (м'ясо, яйце, молочні продукти).

У Японії 50% від валової с/г продукції компенсується державою за рахунок різних програм державної підтримки; в Туреччині — 28%; Канаді — 18%; в США — 7% і т.д. Також слід зазначити, що в США вартість грошей для с/г виробників до 2%, в Європі до 5-7%, в Росії працює програма компенсації відсотків 1,6 млрд. дол і, тільки в Україні, відсотковоа ставка банків більша ніж 30% річних.

http://storage.agravery.com/uploads/files/Finance/Bakumenko_komitet-9.jpg

На сьогодні ми вже змушені констатувати, що, в результаті девальвації гривні, значно знизилася капіталізація великих агрокорпорацій, акції яких котируються на міжнародних фондових біржах. У кризовий період у всіх цивілізованих країнах світу стимулюється реальний сектор економіки (знижується податковий прес), зменшуються відсотки по кредитах і робиться все для того, щоб ефективно розвивався бізнес. У нас все навпаки: говоримо красиво, а робимо інше.

 

Якщо говорити про малі і середні с/г підприємства, то деякі вже змушені скорочувати виробництво; частина з них вже припинила виробничу діяльність.

У 2014 році обсяги капіталовкладень в сільське господарство з урахуванням дефлятування, тобто коригування вартості активів, порівняно з 2013 роком, впали більш ніж на 15%. За попередніми оцінками в першому кварталі 2015 року обсяги капіталовкладень скоротилися вже на 18%.

 

При скасуванні спеціального режиму оподаткування ПДВ, на тлі зростання податкового тиску, поточні негативні тенденції скорочення капіталовкладень в сільське господарство будуть тільки прискорюватися, що може призвести не тільки до ослаблення експортних позицій України на зовнішніх ринках, а створить цілком реальні загрози для продовольчої безпеки держави за окремими видами продукції, насамперед, продукції тваринництва. За різними оцінками, інвестиційна привабливість АПК знизиться на 30-50%.

 

У разі скасування спецрежиму ПДВ, наслідком скорочення та припинення с/г діяльності стане зменшення чисельності зайнятих у сільгосппідприємствах від 60-100 тис. людей. А це означає, що безробітні прийдуть на біржу праці і держава змушена буде виплачувати допомогу по безробіттю.

 

Таким чином, у разі скасування дії спецрежиму ПДВ з 2016 року, сільгосппідприємства будуть позбавлені, за різними оцінками, більше 19 млрд. грн. З урахуванням кумулятивного ефекту дії всіх негативних факторів, падіння обсягів виробництва валової с/г продукції вже в 2016 році може перевищити 15-20% в с/г підприємствах і 10,6% в цілому по галузі. При цьому важливо розуміти, що с/г галузь — це не тільки сектор економіки (за рахунок якої очевидно доведеться повертати міжнародні кредити), але насамперед це фундамент продовольчої безпеки країни. Важливо розуміти, що у випадку рецесії в цьому секторі, доведеться імпортувати продовольчі продукти за цінами значно вищими вітчизняних.

 

Бакуменко Олександр Борисович

народний депутат України,

заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин,