СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

15 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розпочинаємо нашу роботу.

Шановні колеги, прошу займати місця, будь ласка.

Шановні колеги, оголошую комітет відкритим. В мене питання: є якісь зауваження до порядку денного, який сьогодні запропонований? Немає? Якщо немає, прошу проголосувати. Хто за запропонований порядок денний? Хто проти? Утримались? Одноголосно порядок денний приймається.

Колеги, ми розпочинаємо наш комітет. У нас перше питання на порядку денному – це законопроект 1599. Я хотів зауважити, що цей законопроект щойно обговорювався на зустрічі з фермерами і на зустрічі з Головою Верховної Ради. Так само фермери просять нас підтримати в другому читанні цей законопроект і дати можливість розглянути його в залі. Володимир Борисович підтвердив, що в четвер ми цей законопроект матимемо можливість розглянути в залі. Тому сьогодні вкрай важливо для нас прийняти наше остаточне рішення по цьому законопроекту, щоб ми його могли розглянути.

Крім того, хочу вас проінформувати, що, базуючись на зустрічі, яка сьогодні відбулася,були присутні фермери, була присутня Ніна Петрівна Южаніна – керівник податкового комітету, я, а також кілька наших колег. Було прийнято рішення в п'ятницю провести нараду за участю спікера, на якому заслухати думку Міністерства фінансів в контексті можливостей по змінах, а точніше, по поверненню якихось попередніх тез, які існували в оподаткуванні сільського господарства.

Сьогодні о 5-й буде зустріч Міжнародного валютного фонду з фермерами, з Мінфіном, де вони так само будуть обговорювати це питання.  Ви знаєте, є декілька тез, тези і, що стосуються процентних відрахувань, теза, що стосується в нашому законопроекті, який… 58-1, з приводу повернення спецрежиму. Тому зараз йдуть активні дискусії, обговорення. Я думаю, що найближчим часом ми вийдемо на якусь позицію.

Дуже важливо із того, що сьогодні обговорювалося, в кінцевому результаті зрозуміти, а який же все-таки ресурс має сьогодні Мінфін для того, щоб забезпечити цю позицію.

Я прошу до слова Вадима Євгеновича Івченка. Я розпочну обговорення і потім буду змушений залишити на певний час комітет і буду просити Олександра Борисовича, щоб він продовжив ведення комітету.

Прошу, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Тарасе Вікторовичу. Я, якщо дозволите, хотів сказати, ви сьогодні зачепили питання, коли прийшли фермери, у нас глобальне дуже питання, і Голова Верховної Ради, і всі згодились на те, щоб ми через тиждень це питання підняли. Це земельне питання.

І я звертаюся до тих робочих груп і до Держгеокадастру, нам потрібно вже в першому читанні наступний вівторок розглянути. Бо Голова Верховної Ради хотів на наступний четвер ставити 2 закони, яких комітет відхилив. Це дуже важливе питання, оскільки сьогодні 7 тисяч людей говорили про одне: "Коли ви повернете землі територіальним громадам?". І ми маємо це вже, напевно, визначити, подати спільний законопроект і далі будемо працювати. Я вам дякую.

З приводу закону 1599. Ну, по-перше, я хотів вибачитись, бо минулого разу перед всіма депутатами комітету, колеги, коли ми розглядали в залі Верховної Ради у нас виявились деякі неузгодженості, оскільки з деякими депутатами і нашими донорськими організаціями ми доопрацювали і хотіли з голосу внести. І так як воно відбулось це наша, звичайно, недоработка, я маю на увазі, тих, хто цим займався. Тому я хотів вибачитись відверто. Сьогодні доопрацьований законопроект у другому читанні вам розданий.

Шановні колеги, він передбачає створення належних законодавчих економічних і соціальних умов для розвитку в Україні сімейних фермерських господарств. Всього внесених поправок і пропозицій до законопроекту 69, відхилено – 31. Що пропонується? Дати визначення, коли фермерські господарства мають статус сімейного фермерського господарства, статус фермерського господарства, яке зареєстровано як юридична особа, а також без створення юридичною особою. Головою сімейного фермерського господарства може бути член лише сім'ї, згідно Сімейного кодексу.

Таким чином, сімейне фермерське господарство має відповідати критеріям. По-перше, в його господарській діяльності обов'язково використовується праця членів такого господарства. Залучення в сімейне фермерське господарство інших громадян можуть відбуватися тільки для сезонних робіт.

Колеги, подивіться, будь ласка, правки. Ми максимально змогли підкомітетом і, скажімо, робочою групою доопрацювати і максимально врахувати всі правки комітету. Відрізняється від минулого разу те, що ми з вами прийняли тоді на комітеті, оскільки це наш з вами закон, тільки пунктом 8-1, 8 тире 1. Тільки єдиним пунктом, який ми залишили в редакції першого читання, тому минулого разу ми убрали. Все інше залишилось без змін. Тому прошу вас переглянути. Можемо піти по правкам, якщо є зауваження деякі, я готовий відповісти на питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Ну, колеги, якщо є… Моя позиція, я підтримую на даному етапі цей законопроект. Вважаю, що його треба вивести в зал і дати можливість народним депутатам визначитися з цього законопроекту. Якщо є зауваження безпосередньо по поправках, давайте по ним пройдемося. Я пам'ятаю наші гарячі дискусії з приводу цього законопроект. Розумію, що у багатьох членів комітету є особлива думка з приводу цього законопроекту. Ключовий момент, який ми обговорювали, Вадим Євгенович, це питання якраз фактично, ну, документованого відображення господарської діяльності. Тобто, яким чином здійснюється реєстрація, яким чином здійснюється комунікація з усіма державними органами. Це питання, я так розумію, у багатьох членів комітету залишилося, от. Але, колеги, давайте все-таки, ми уже другий раз його розглядаємо, Вадим Євгенович висловив свою позицію, є позиція фермерів, давайте дамо можливість  розглянути  цей законопроект  у залі і  визначиться в залі з цього приводу.

Я підтримую цю  пропозицію. Якщо немає зауважень по поправках, то якщо ви не заперечуєте, я би цю пропозицію поставив на голосування.

Олег…

 

КУЛІНІЧ О.І. У мене є питання  як би до  ініціатора законопроекту, до одного із авторів – до Вадима Івченка. От в тій редакції, яку ми зараз бачимо до повторного другого читання відповідно цього  проекту, фермерське господарство реєструється як фізична особа підприємець.

В той же  час передбачається існування в рамках такого господарства інших членів, так я це так розумію, що члени сім'ї та якісь ще там близькі  родичі. Але  з точки зору Цивільного і Господарського кодексів ФОП не може мати ніяких членів,  це  нонсенс, нам просто ветують цей законопроект потім, після  голосування  в залі, якщо він пройде.

Я за те, що  тут багато  є недоліків, може, давайте якось доопрацюємо його більш краще. І  ніхто ж не проти того, що треба підтримувати мале фермерство.

Знову ж таки, в цій редакції, яка є у нас, мені незрозуміло,  що таке, кого ми  підтримуємо: чи малих фермерів, у яких 20 гектарів, чи тих, у кого  дві тисячі гектарів, чи ми підтримуємо холдинги.

З точки зору отримки державної підтримки, отримання державної підтримки, так, є логіка, але чи дасть  нам оця редакція можливість  отримати державну підтримку. Теж  питання у мене є.

Будь ласка, прокоментуйте, навіщо  ми  як би робимо ті речі, які  нічого не дадуть малому фермерству. Хоча всі розуміють, що його треба підтримувати, і мале фермерство треба підтримувати, і землі треба передавати територіальним  громадам,  пане  Вадим. Але якби в усіх була конструктивна позиція більше року, коли цей законопроект зареєстрований, то, мабуть, ми  вже давно проголосували б в залі.

Так що, я за ті речі, які дійсно будуть  підтримувати  фермерів, а не за якийсь популізм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.

Вадим Іванович, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.І. Я дякую за запитання, я хочу нагадати, Олег Іванович, що  ви є тією людиною, яка  теж проголосувала за цей  законопроект у  першому читанні. І хочу нагадати  всім, що цей законопроект  вже комітету   і тут немає, хто ініціатор, хто не ініціатор, якщо брати ініціаторів, то ініціатор Міністерство аграрної політики разом з асоціаціями, які 2 роки розробляли даний законопроект, це перше.

Друге. Що тут передбачається? Поряд із цим законопроектом комплексно вводиться законопроект про зміни в оподаткуванні, я маю на увазі зміни до Податкового кодексу. Що це означає? У нас сьогодні фермерське господарство – це юридична особа. Юридична особа, яка створюється яка фермерське господарство або, з іншої сторони, як товариство з обмеженою відповідальністю, яке може залучати в працю інших людей в своє господарство, тобто брати на роботу, не тільки на сезонні, а взагалі. Тут ми легалізуємо тих, хто займається підсобним особистим селянським господарством. Тобто ми сьогодні намагаємося витягти тих із 4,5 мільйонів домогосподарств, які сьогодні працюють в країні, ми намагаємося 500-700 тисяч сімей, які займаються реально товарним виробництвом, які займаються виробництвом для... не тільки для споживання своєї продукції, а реально для подальшого продажу, легалізуватися, стати сільгосптоваровиробниками, отримувати державну допомогу, отримувати донорську допомогу.

Звичайно, будуть  проблеми в адмініструванні, але це вже інший законопроект і вже інша аграрна політика, яка сьогодні має передбачати, як, наприклад, в Німеччині, що оті плата за податкове навантаження, яке буде лягати на сімейне фермерство, може брати на себе держава. Тобто вона буде давати можливість тільки реєструватися, а те оподаткування, яке буде нести сімейний фермер, держава може йому відшкодовувати або платити за нього. Це так відбувається в Німеччині, так відбувалося на початку в Польщі.

Тому, в принципі, це вже далі, коли ми визначимося, що таке сімейний фермер, коли ми.... дає критерії Міністерство агарної політики, що прописано в законі, випише критерії цього сімейного фермерства, коли ми визначимо по критеріям, скільки буде землі, яка кількість, який оборот буде, все, тоді ми далі будемо робити політику, як же можемо ми сформувати цього фермера або підтримати. Наприклад, я вже сказав з приводу, скажімо, допомоги у відшкодуванні цих податкових навантажень, які підуть на сімейного фермера, а головне – ми зможемо ідентифікувати від тих 4,5 мільйонів той мільйон сімей, які можуть вже виробляти продукцію безпосередньо не тільки на власне споживання, а і на товарний ринок, для того щоб ми ввели його в організований ринок продажу сільськогосподарської продукції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому все це є в законопроекті. Далі це, звичайно, будуть зміни. Я вже завершую. Зміни до закону, і він готується, нова редакція Закону про підтримку сільського господарства, готується законопроект про новий аграрний устрій країни, звичайно. Законопроект, який буде передбачати зміни до Податкового кодексу саме в питанні сімейних фермерських господарств. Але це самий початок, і ми хочемо далі допомогти оцим підсобним господарствам легалізуватися, тому що вони сьогодні по суті виробляють продукцію, яка не відповідає ні якості, ні безпечності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Олег Іванович. Дуже коротко, я прошу, 15 секунд. Будь ласка.

 

КУЛІНІЧ О.І. Пане Вадим, будь ласка, дайте мені відповідь, як буде формуватися спільне майно членів такого господарства, якщо власником є ФОП? За ким конкретно воно буде закріплено, за якими членами… ну, як би фізичними особами чи за ФОПом?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Значить, в законі чітко вказано, що сімейне фермерське господарство, головою сімейного фермерського господарства буде фізична особа-підприємець, тобто сімейний фермер. Він далі в своє господарство буде залучати людей, і ми чітко прописали: згідно статті 3 Сімейного кодексу України. Тобто членів сім'ї, які проживають з ним під одним дахом. Тобто розпоряджатися. Якщо вони будуть передавати своє майно, в цьому законі ми це не передбачаємо, як передавати майно, як потім проводити спільну власність, це не є предметом на самому ділі цього закону. Але саме ми впроваджуємо те, що тільки сім'я, тільки члени однієї родини мають право називатися сімейним фермерським господарством і отримувати статус фермерського господарства сімейного типу. Тобто законом ми не передбачаємо питання власності, як воно передається і управляється і так далі. Голова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вадим Євгенович.

Колеги, можемо, я думаю, що наведені аргументи, можемо перейти до голосування?

Колеги, давайте визначимося, хто за те, щоб підтримати цей законопроект 1599 в повторному другому читанні в тій редакції, яка запропонована членами комітету і підготовлена комітетом. Хто –  "за" прошу голосувати. Хто проти? Утрималися? Троє утрималося. Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Колеги, я би зараз хотів передати, з вашого дозволу, для коротенького, дійсно, коротенького виступу, Леоніду Петровичу Кириченку. Він член і співголова, я так розумію, страйкового комітету, який зараз створений, який сьогодні мав певні акції коло Верховної Ради, я йому передаю слово. Після цього би просив Олександра Борисовича продовжити ведення комітету. Дякую.

Будь ласка, Леонід Петрович.

 

КИРИЧЕНКО Л.П. Дякую.

Біля Верховної Ради, на жаль, я хочу констатувати, що от все-таки це зібралися селяни, так, ви – депутати аграрного комітету, повинні були б вийти всі до них, а не тільки голова комітету вийшов і пан Івченко, і Бакуменко.

 

_______________. (Не чути)

 

КИРИЧЕНКО Л.П. Да, ну, тоді я вибачаюся.

Тому, шановні колеги, давайте так, я не буду довго говорити.

Перше питання, в Україні сьогодні агарний сектор економіки. Я – фермер сам 27 років. Я не буду говорити про фермерство, я говорю взагалі про всю галузь. Саме актуальне питання на сьогоднішній день, де мене фермери сьогодні попросили загострити вашу увагу, це навіть не оцього закону, який  ви тільки що проголосували, це також наш, наш законопроект, а повернення земель сільськогосподарського призначення в розпорядження сільських та районних рад. Поверніть те, що вкрав злодійський уряд в минулі роки, забравши у корумповану структуру, сьогодні називається Держгеокадастр – це  корумпована, я офіційно заявляю.

Шановні депутати, будь ласка, найдіть, найдіть мужність, найдіть можливість переконайте інших депутатів з інших фракцій, щоб це повернули. Не треба заговорювати цю проблему. Вона актуальна, вона як раз іде в співзвучність із тою децентралізацією. Сьогодні ми зустрічалися з паном Гройсманом, він це підтримує.

Але я зауважу, не треба зразу робити децентралізацію, а потім певні преференції для села. Треба, щоб воно йшло паралельно в одному напрямку. Дайте землю селянам, поверніть і децентралізація буде на першому плані, це буде перший результат.

Дякую за увагу. Не буду затримувати вашу увагу більше.

 

Веде засідання заступник голови комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибо вам большое, велике.

Ну, тут дискусія не потрібна. Ми приймали 1159, всі тут люди, які в цьому законопроекті…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі автори сидять, більше 28 народних депутатів.

 

КИРИЧЕНКО Л.П. Да. Переконайте інших депутатів за нього проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, по-перше.

І зараз ще опрацьовується два законопроекти наскільки я знаю.

Давайте… Ми вас почули. Більш того, ми за це, щоб це зробити.

 

КИРИЧЕНКО Л.П.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект в Верховній Раді. Спасибі вам.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Колеги, я хотів звернутися ще до кожного. Дивіться. Ми прийняли з вами 1159, але ті закони, які нам запропонували і більшість з нас підписала, ми зовсім забули про землі, які належать сільським, селищним радам. Ми з вами підписали ці закони, де чітко, ми просто передаємо землі об'єднаним територіальним громадам, їх всього 159. А іншим? Тому ми потрібні чітко ставити питання, коли ми підписуємо закон мають бути три критерія. Перший. Можливо, об'єднаним територіальним громадам у власність передача, нормальна. Іншим сільським, селищним радам у розпорядження. І третій нагляд, але нагляд має бути помірним, щоб він не був зашкалював і не заважав сільськогосподарським підприємствам працювати. Оце три напрямки. Якщо нам будуть пропонувати закони без якогось, ну, щоб не було цього, ну, скажімо, буде випадати якийсь напрямок, то це невірно. Якщо нам сьогодні запропонували в об'єднані територіальні громади, якось ми будемо спонукати, то це теж саме, що ми робили з бюджетною децентралізацією.

Тому мені хочеться, щоб ми з вами саме, от ідея 1159 вона була найкраща, що ми саме навколо цієї ідеї відразу і відпрацьовували питання. Це те, що просять сьогодні фермери, їх було майже 7 тисяч. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кулініч.

 

КУЛІНІЧ О.І.  Я хочу нагади, пане Вадим, вам і всім колегам, що ми ні про що не забули. Тому що 1159 більше вже року як він проголосований в комітеті ну чогось він не йде в сесійний зал. І якби, ще раз повторюсь, була дійсно позиція всіх депутатів не тільки тих, хто його підписав, така активна, то може він і був в залі. У нас ще є два законопроекти – 3510, 35-1, які якраз і ведуть мову про об'єднання територіальних громад. І для того, щоб збалансувати і не забути про ті громади, які об'єдналися, а у нас на кінець року їх було десь до 200, і взагалі згадати, не те, що згадати, а ми пам'ятаємо постійно про ті громади, які не об'єдналися. Зараз йде робота над об'єднаним законопроектом, іде плідна робота, я вважаю, і з геокадастром, і з народним депутатами, які підписали 3510 і в тому числі 3510-1.

Яка робота? Щоб зробити збалансований законопроект, який врахує ці питання стосовно землі в об'єднаних громадах і в тих громадах, які не об'єдналися. Я думаю, що на слідуючому комітеті ми зможемо його розглянути, якщо так плідно буде іти робота, як вона йде зараз. Тому не треба говорити, що хтось по щось забув. Всі пам'ятають, що землю за межами населених пунктів треба віддати в комунальну власність. Нею повинні розпоряджатися люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович. Спасибі.

Кучер Микола Іванович. І цю дискусію закінчуємо, і йдемо по порядку денному.

 

КУЧЕР М.І. Я повністю підтримую Кулініча в тому плані, що ідея 1159 вона є, і якщо пам'ятаєте, на крайньому комітеті ми зрозуміли позицію Держгеокадастру, що вони вже будуть погоджуватися на цю ідею, і потрібно швидко робити законопроект, який, дійсно, передасть землі запасу і резерву територіальним громадам. І я б не хотів би, щоб ми не ділили об'єднані громади і необ'єднані громади. Давайте повністю це передача або у власність, або в користування, але це передача сільськогосподарським громадам. Тому що, якщо ми зараз кинемося об'єднані, необ'єднані, ми наробимо дуже багато помилок.

І ще одне питання. Я вважаю, що по державним землям потрібно, щоб комітет висловив свою позицію. Тому що те, що заявив Прем'єр, 1 мільйон гектарів землі продати. Якщо ви дивилися розклад землі по Україні, то там все понятно. Один мільйон – це землі запасу і резерву, які повинні бути передані територіальним громадам, це землі державних підприємств і це землі Академії аграрних наук. Це ті землі, які так само повинні бути розпайовані серед тих людей, які на цих землях працювали. А те, що залишиться, залишити в землях запасу і резерву і знову ж таки віддати територіальним громадам. Тобто Прем'єр хоче продавати те, чого не існує. Це землі, які повинні попасти людям, які працюють на цій землі. І тому, я вважаю, тут треба виставити свою позицію.

А ще раз повторюю,Закон 1159 потрібно переробити, доробити і  вийти з новим законом і передати об'єднаним громадам, тому що… У нас все випадково робиться. Так, я хочу за ці випадковості, я хочу сказати, ось є  присутній Іван  Михайлович Якби ми тоді, коли перероблявся Податковий кодекс і  бюджет, не попали туди, то б сільські громади сьогодні не мали б навіть бюджетів по… практично їх бюджет  формується на  50 відсотків фіксованим податком. Так те, що  пропонував уряд, там не було фіксованого  податку, там був податок на прибуток. І якби ми цього не змінили, не зробили, все-таки вернулись до  фіксованого  податку, збільшивши його  десь до  220-250 гривень на гектар, то сьогодні б про любу децентралізацію можна було б не говорити. І я б не хотів би, я чому говорю, що потрібно висказати позицію, тому що  уряд повинен знати, що всякі глупості, які  говоряться на пресу, вони просто повинні лишитися глупостю, і на них треба відреагувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Миколо  Іванович. Давайте підемо по порядку денному зараз. А то, що ви кажете розробляється цей спільний  законопроект, і  він буде прийнятий такий, як ми його  приймемо. Це, по-перше.

По-друге, те, що заявив Прем'єр-міністр, воно ж кореспондується з  законодавством. Ми з вами прийняли Закон про мораторій  на  2016 рік, за який продаж якої землі може казати Прем'єр-міністр. Ми ж розуміємо,  що це так правовий  нігілізм і не більше. Спасибі.

Давайте по порядку денному. У мене є пропозиція, у нас на порядку денному, у нас є народний депутат Ірин Фріз якраз, і давайте перенесемо третій по порядку денному законопроект. Якщо немає зауважень, щоб ми відпустили нашого колегу, і потім підемо по  списку. Добре.

Законопроекту у нас  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону, внесений         народним депутатом України Фріз і Герасимовим.

Доповідає Фріз Ірина Василівна. Прошу вас, Ірино Василівно.

 

ФРІЗ І.В. Доброго дня, шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення  права постійного користування органами Державної прикордонної служби України земельними ділянками для інженерно-технічного облаштування  та утримання державного кордону.

Цей законопроект було розроблено, згідно виконання пунктів 22 і 23 плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування україно-російського Державного кордону, територій прилеглих районів проведення Антитерористичної операції та АРК Крим затвердженого розпорядженням Кабміну в травні 2015 року.

Сьогодні ДПСУ стикається з проблемою, коли  місцевими органами влади значні площі земель у районах, що прилегають до Державного кордону з Російською Федерацією передається у власність фізичним та юридичним особам, що унеможливлює інженерно-технічне облаштування та утримання споруд, огорож, прикордонних знаків, просік, комунікацій та інших об'єктів прикордонної інфраструктури органами ДПСУ та не дозволяє їм в повному обсязі забезпечити дотримання режиму Державного кордону та прикордонного режиму.

Також є ще порушення зафіксовані нещодавно – це самозаселення так зване, яке спостерігається вздовж північної лінії україно-російського кордону. Враховуючи зазначене, виникла об'єктивна необхідність увеличення земельних ділянок необхідних для виконання органами  Державної прикордонної служби покладених на них завдань з охорони Державного кордону. Зважаю чи на відсутність воєнного часу, проблема не може бути вирішена, згідно з частиною другою частиною статті 2 Закону України  про  відчуження земельних ділянок, проте необхідність якнайшвидшого інженерно-технічного облаштування Державного кордону з Російською Федерацією потребує впровадження механізму оперативного вирішення питання щодо вилучення земельних ділянок для потреб органів ДПСУ. Законопроектом пропонується розповсюдити обмеження сфери дії Закону України про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи мотивів суспільної необхідності, також і на тривалість особливого періоду, не обмежуючись лише періодом воєнного стану.

Прийняття законопроекту створить умови для облаштування Державного кордону з Російською Федерацією, який сьогодні сягає одну тисячу 974 кілометри. Дякую та прошу підтримати, адже загроза з боку нашого північного сусіда ніхто не знімає з порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Що там нам скаже Держземгеокадастр?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня! Ми не підтримаємо запропонований законопроект, оскільки на сьогодні маємо дуже катастрофічну ситуацію, коли по запропонованому законопроекту і, виходячи з тих робіт, які зараз проводяться на кордоні, коли земельні ділянки приватної власності попадають в ту смугу, де відбуваються роботи. Наприклад, 50 метрів, туди можуть попадати земельні ділянки. Процедуру їх вилучення чи обміну, чи будь-якої компенсації цим законопроектом  не встановлено.

До того ж, вводяться такі терміни, які не містяться в законодавстві. Наприклад, земельна смуга. До того ж, звільняються, законопроектом  пропонується звільнити від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків. При цьому в Закон про Державний кордон України не вносяться зміни і не вносяться дані терміни. До того ж, Закон про Державний кордон України в цілому потребує суттєвого доопрацювання, і поняття такого, як встановлення в односторонньому порядку державного кордону чи винесення лінії державного кордону з боку України, на сьогодні маємо проблематику, з якою кожен день стикаємося, яку знаємо.

Даний законопроект не є комплексним, не врегульовує питання і не несе в собі вирішення тих питань, які на сьогодні є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

У нас присутній на засіданні комітету Малашкін Максим Анатолійович, заступник міністра, керівник апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Прошу вас до слова.

 

МАЛАШКІН М.А. Мінрегіон відповідно також не підтримує цей законопроект. Враховуючи ті зауваження, які були висловлені і представником геокадастру, і я думаю, ви всі знайомі з висновком ГНЕУ. Там абсолютно слушні питання підняті, зокрема стосовно того, коли державний кордон проходить по середині території річки, відповідно 50 метрів для смуги відведення, відповідно воно неможливо її існування.

По-друге, є неузгодженість з законами, що стосується і зон благоустрою, які також не можуть включатися в прикордонну смугу. І тим більше є нестиковки, як зазначали вже, з Законом про Державний кордон, які передбачають, що є відповідна прикордонна смуга і відповідні терміни. А в даному випадку вводиться поняття, розмір якого, ну,  50 метрів  також незрозуміло з чого береться.

Враховуючи те, що два законопроекти внесені відповідно депутатами, це наступний є 4037, ті питання, які ви озвучували в пояснювальній, що бажається досягти мета, то в принципі більш доцільно, звичайно,  вирішити тим законопроектом, тому що він більш комплексно враховує. А в даному випадку точкові зміни, вони не призводять до бажаного результату. Тому все-таки, напевно, краще подивитися законопроект 4037. Є ряд зауважень до нього також, але його можна доопрацювати, він буде більш дієвим в даному випадку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Яка думка у народних депутатів? Хто має?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Мушак.

 

МУШАК  О.П. Шановна пані Ірина, дивіться, в мене питання, крім Державного кордону, також зв'язано з, по суті, із зону між, ну, зараз ЛНР-ДНР і Україною, да. Теоретично, справді, можливо, що у нас кордон якимсь випадком буде проходити по цій реальній... реальний кордон буде проходити цій території, а не по офіційній, умовно кажучи, там, де зараз там східніше Донецька, да. Чи десь тут враховується в цих законопроектах це питання? Дякую.

 

ФРІЗ І.В.  Наскільки я знаю, офіційна позиція полягає в тому, що ми не визнаємо зону розмежування як Державний кордон і ведемо зараз боротьбу за те, щоб повернути власний кордон в підпорядкування законів України.

Крім того, я б хотіла зауважити, щодо 3784, тобто цей законопроект був повністю погоджений з Державною прикордонною службою. І вони зверталися до депутатського корпусу із проханням підтримати, адже поки ми будемо вдосконалювати інше законодавство, їм потрібно вже захищати кордон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Які пропозиції народних депутатів?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте ми так будемо іти по черговості. Є пропозиція, те, що я почув, на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Інші є  пропозиції?

 

_______________. В мене є пропозиція, оскільки питання надзвичайно важливе, ну, насправді, національної безпеки, да, як би ми можемо багато казати про те, який прекрасний... земля, яка у нас прекрасна на прикордонній території, але, очевидно, що коли поруч будуть їздити танки, а це було, то цінності ця земля, чесно, ніякої не представляє, да. Ну давайте будемо відверті, навіть кілометр від цього вона не представляє цінності. Я не думаю, що там хтось буде будувати якісь будівлі, більше того, там якісь речі вирощувати – зерно, кукурудзу, все інше, да. Тому ми все ж таки це кажемо, да, проблема є, але вона  більш теоретична.

Тому, враховуючи, що ну, я так розумію, що,  дійсно, є проблеми. Пані Ірино, зверніться тоді до нас, візьміть, у нас є серйозні юристи по земельній тематиці, і щоб ми максимально оперативно доопрацювали цей  законопроект, бо він важливий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція направити…   Ще є депутат Хлань нароний.

 

ХЛАНЬ С.В. У мене ще є пропозиція, наскільки я бачив, там немає судового врегулювання вилучення земельної ділянки. Тобто я пропоную і внести туди, якщо ми будемо працювати над цим законом, щоб було судове врегулювання заміни або вилучення земельної ділянки. Тобто там  в односторонньому тільки порядку я бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є в когось якісь  пропозиції?

Значить, поступила пропозиція направити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання і разом  з комітетом далі, з нашими фахівцями його  не хоронити, доробити, і ми вам обіцяємо, пані  Ірино, як тільки буде готов законопроект, на слідуючому засіданні комітету ми його розглянемо. Добре?

Хто "за" цю пропозицію, прошу проголосувати. Проти? Утримався? Один. Прийнято.

Слідуючий законопроект по порядку денному про…

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який у нас, ви кажете? 4037, законопроект 4037 теж народними депутатами Фріз, Матузко, Кутовим. Про внесення змін до  деяких законодавчих актів України щодо забезпечення  права постійного користування  органами Державної прикордонної служби України земельними ділянками для інженерно-технічного облаштування та  утримання державного кордону.

Просимо Ірино Василівно.

 

ФРІЗ І.В.  Шановний пане Головуючий! Шановні народні депутати! Цим законопроектом  пропонується внести змін до Земельного кодексу, Водного кодексу та  Закону України "Про Державний кордон України" та визначити розміри земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України  для будівництва  та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та  інших об'єктів прикордонної  інфраструктури завширшки не менш ніж 50 метрів, а також звільнення  цих органів у зв'язку з  вищезазначеним від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Законопроект є важливим з точки зору національної безпеки, оскільки має врегулювати питання облаштування кордону. Я наголошую, панове, кордону з Російською Федерацією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка у нас геокадастру?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. В цілому підгримуємо законопроект, але за умови врахування наших зауважень до другого читання. Ну, тобто до першого читання підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

Які є ще думки у членів комітету? Кулініч.

 

КУЛІНІЧ О.І.  Шановні колеги, законопроект, дійсно, за словами автора повинен вирішити дуже важливу проблему, ми це все розуміємо, що треба облаштовувати державний кордон, і це перш за все пов'язане з проведенням антитерористичної операції.

Але давайте подивимося, які норми прописані в цьому законопроекті, і що нам пропонується. Йдеться про те, що без суду просто рішенням органу влади у людей будуть забирати приватні землі для облаштування державного кордону.

І взагалі дуже багато є запитань до цього законопроекту. Де гарантії, що землі використовуватимуть саме для захисту державного кордону? Якою буде доля будинків на реквізованих ділянках? У нас безліч випадків, коли державний кордон проходить по селам, навіть ділячи село навпіл. Який конкретно державний орган прийматиме рішення про реквізицію? Що буде з договорами оренди на ці земельні ділянки? Вони припинятимуться чи залишатимуться в дії? Ну і багато таких, якби у мене, є питань.

А саме головне, у нас є норма 41 статті Конституції, яка вимагає спочатку компенсувати людям вартість майна, а вже потім його забирати. А в даному випадку встановлюється лише право в майбутньому отримувати земельну ділянку. І при чому… Ну, питання, яку земельну ділянку, де і коли в часі не зрозуміло.

Тому, якщо з пропозицією, то пропозиція даний законопроект ну або відхилити або відправити на доопрацювання. Принаймні мабуть на доопрацювання саме краще. Така моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які ще є пропозиції у членів комітету?

 

______________. Шановні колеги! Я би все ж таки тут зараз звернув увагу, якщо у нас є підтримка Держгеокадастру, скажімо, не проти вони, да.  

Дивіться, ми ж розуміємо, що якщо ми йдемо по процедурі, я пам'ятаю, просто рік тому  назад, коли почалася антитерористична  операція, я просто тоді допомагав армії, і по процедурі вони повинні були закуповувати  всі речі: там бронежилети, техніку там по три-шість місяці. Якщо у нас зараз по  процедурі для встановлення кордону  і захист нашого кордону, то в  процедурі, там,  через  суд або через компенсацію, це  займе там рік, два, три, я не знаю, скільки воно буде, в державному бюджеті грошей ніколи на це не буде.

Ще раз, земля, яка  знаходиться біля державного  кордону в 50 метрах, давайте не тішити себе ілюзіями, нікому вона не потрібна. Якщо там є якийсь не сумашедший, а дуже мотивована людина, так яка… (Шум у залі)

Слухайте, ну, я б пропонував, все-таки підтримати законопроект.

 

_______________. Мова йде за закон, а не про те, що про конкретну землю біля державного  кордону, тут так не може бути, про що ми говоримо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які є пропозиції, давайте, кому слово надати, хто ще хоче виступити?

Олексій, давайте, щоб  не було базару, хто має ще право, хоче побажання  виступити. Ні, тоді  у нас внесена пропозиція.

Перша пропозиція народного депутата Кулініча: направити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Це по порядку  надходження.

Хто за цю пропозицію, прошу  голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Два.  Рішення прийнято. Спасибі.

Ірино, ми будемо ждати  доопрацювання, і на комітеті, коли буде  це готове, розглянемо по першому порядку. Все, вже прийнято, рішення є.

Так, у нас законопроект про внесення змін  до окремих  законодавчих актів України щодо впорядкування питань з поновлення договору оренди земельної ділянки, внесений народним депутатом України  Антонищаком  Андрієм Федоровичем. Немає народного депутата. Що? Яке рішення, може доповісти член секретаріату?

Давайте тоді Коляда Олена Миколаївна, доповідь. Или кто там у нас…

 

_______________. Даним законопроектом пропонується впорядкувати питання поновлення  договору оренди. Тобто, якщо у нас  закінчуються договори оренди земель державної і комунальної власності, законопроектом  пропонується, щоб для поновлення договору орган місцевого самоврядування чи виконавчої влади не приймав рішення, а поновлювали додаткову угоду без будь-якого прийняття рішень.

Крім того, в даному питанні відразу виникає декілька питань, тому що в цьому ж законопроекті пропонується, щоб орган той самий місцевого самоврядування і виконавчої влади приймав рішення уповноважити посадову особу, яка буде підписувати додаткову угоду.  Тобто уже містяться дві протирічні норми, які протирічать одна одній.

Крім того, якщо не приймати рішення про поновлення договору оренду, незрозуміло, який орган, яка саме посадова особа органу, наприклад, місцевого самоврядування буде підписувати додаткову угоду. Якщо брати голову сільської ради, то у нас є колегіальний орган, який повинен його уповноважити. Тобто в будь-якому випадку буде рішення органу або уповноважити сільського голову на підписання цієї додаткової угоди, або рішення припинити договір оренди.

Також пропонується заборонити включати в договір оренди землі додаткові умови. Ця норма суперечить Цивільному кодексу, оскільки в першу чергу і Конституція, і Цивільний кодекс визначає добровільність укладення будь-яких угод. Тобто нав'язувати тут, якщо, наприклад, дві сторони признають будь-яку умову договору і підписують ці умови, вона відразу згідно Цивільного кодексу є істотної умовою договору.

Також цим законопроектом  пропонується законодавчо зобов'язати орендодавця, в тому числі і власника земельної ділянки, наприклад, власника паю, щоб він надавав обґрунтовану відмову, чому він відмовляється продовжувати договір оренди. Тобто ми простого громадянина заставляємо письмово відписуватися, чому він не хоче продовжувати договір оренди.

І, зважаючи на те, що ці правові норми суперечать в першу чергу Конституції України, статті 41 "Вільне волевиявлення розпорядження своїм майном", і Цивільному кодексу законопроект доцільно відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Миколаївна, яка думка в Держгеокадастру?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Ми не підтримуємо даний законопроект, оскільки, ну, повністю погоджуюсь з висновком секретаріату, це суперечить Цивільному кодексу і орган місцевого самоврядування приймає рішення колегіально, не може одна особа прийняти рішення по підписанню договору оренди. Тим більше, в нині діючому законодавстві передбачено автоматичне  продовження у випадку, якщо радою не прийнято рішення протягом одного місяця. Тому я не бачу необхідності в цьому законі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 Які є пропозиції народних депутатів? Пропозиція: відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – "за"? "Проти"? Утримався? Прийнято рішення.

У нас на порядку денного питання – законопроект про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого розподілу земель у процесі приватизації державних підприємств, установ та організацій, внесений народними депутатами України Куліничем, Лабазюком, Бакуменком, Лунченком, Юрчишиним, Бриченком та інші.

Доповідає Кулініч.

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую.

Шановні колеги, законопроект дуже простий і в той же час дуже важливий. От зараз, останнім часом ми чуємо дуже багато заяв і з боку Прем'єр-міністра стосовно продажу мільйона гектар землі. Міністр АПК говорить за землі, за приватизацію, якісь пілотні проекти, про які, ну, більшість колег взагалі нічого не знає, за пілотні проекти про приватизацію земель державних підприємств.

Тому в контексті оцих усіх чуток і взагалі ситуації, яка реально складається на місцях, ми із колегами підготували дуже важливий законопроект. Дуже часто єдиним реальним активом підприємств державних є земля. І, за чинним законодавством, частина вказаної землі паюється між працівниками підприємства, а частина залишається в державній власності. Мова іде за так званий резервний фонд. От, як правило, після розпаювання він повинен створюватися. І саме до землі, яка залишається в державі, у нас дуже багато питань. Дуже б хотілося, щоб як раз в процесі приватизації землі так званого резервного фонду, який повинен утворюватися, щоб вони ішли незрозуміло куди, а йшли конкретно до земель  запасу і переходили в комунальну власність, тобто переходили в розпорядження чи у власність, яким буде розпоряджатися територіальна  громада.

Тому ми й пропонуємо встановити, що частина земельних угідь державних підприємств, цитую, "в процесі приватизації передавалась територіальним громадам". Мова йде  про резервний фонд, який повинен становити 15 відсотків від загальної площі. Це в майбутньому можуть ці землі  використовувати як працівники соціальної сфери, це і медики, освітяни. І взагалі зараз дуже резонансні питання, мабуть, не тільки, я знаю як  депутат-мажоритарник Полтавської області, і взагалі по  всій Україні для наших воїнів АТО  не вистачає землі. Тому що земля була  роздана незрозуміло кому, невідомо, за якими ставками орендної плати. І тому як би, щоб оцих не було проблем, ми пропонуємо  оці  15 відсотків, щоб вони залишалися територіальній громаді, тобто були передані в комунальну власність. Тому я прошу вас, шановні колеги, підтримати даний законопроект. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання. Вадим Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дякую, Олександре Борисовичу.

Олег Іванович, я б хотів узнати, законопроект, дійсно,  гарний, аби ми мали все ж таки розмежування земель і не говорили про повернення землі територіальним громадам. А як цей  законопроект буде  кореспондуватись, коли ми приймемо законопроект про повернення все ж таки землі  територіальним громадам, які ми  на наступному тижні хочемо  прийняти, і вже там через деякий час  він вступить в силу? Як він  буде кореспондуватись, от мені цікаво. Тобто я сьогодні розумію,  що якщо б ми  передали землі територіальним громадам, потім ці підприємства, які сьогодні державні, ми розпаювали, і так би землі резервного фонду ці… і так би вони передані територіальним громадам. Тобто я вважаю, що  законопроект потрібен тільки тоді, коли він вчасний.

Сьогодні  я бачу, що якщо на слідуючому, на наступному комітеті ми приймаємо  Закон про повернення всіх земель, це законопроект просто є невчасним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідь, пане Кулініч.

 

КУЛІНІЧ О.І. Я пане Вадиме з вами не погоджусь. Законопроект він, взагалі, потрібен, якщо він потрібен, а не в часі.

Мова йде за поповнення, за поповнення земель запасу, які при створенні, при розпаюванні, коли буде  проводитися процес розпаювання державних підприємств, і ми говоримо за те, що якраз  оцей резервний фонд  повинен йти зрозуміло куди.  Куди він повинен йти? Йти в запас. На жаль, зараз цим запасом розпоряджається виконавча влада. Але я сподіваюсь, що ми проголосуємо той закон, який дасть можливість цими землями розпоряджатись органам місцевого самоврядування. Якраз ця земля буде іти на поповнення оцих земель запасу, от і все.

Я просто не бачу зв'язку між тим, що ви говорите, і даним законопроектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій, Валерійович…

 

______________. Згідно Указу Президента Кучми, у нас в результаті паювання виникало три землі: це паї, проектні польові шляхи муніципальні і землі запасу і резерву. Цце державні землі як би. Тому, якщо ми говоримо, то ми ж вносимо зміни в цей законопроект. Тому цей законопроект він доречний як би, і ніяких колізій не буде. Те, що ми передаємо, це те, що по факту буде, а про розпаювання нових господарств, земля вже буде автоматично попадати в комунальну власність. Тут нема ніяких суперечок…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Да, да. Тому як би, ну, ми його підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Миколаївна, яка… Давайте далі перейдемо до обговорення.

Людмила Миколаївна, думка Держгеокадастру.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.  Безумовно, законопроект дуже правильний. І це резервний фонд в розмірі 15 відсотків, безумовно, повинен переходити в розпорядження органів місцевого самоврядування, оскільки законодавством чітко визначено, що цей фонд може бути розподілений тільки між працівниками соціальної сфери. Кому як не органам місцевого самоврядування знати чи є ті люди працівниками соціальної сфери чи не є.

Але я хочу привернути вашу увагу, що процедура приватизації розпаювання земель державних підприємств на сьогодні є дуже проблематичною. І по нині існуючому законодавству вона є фактично неможливою.

 

______________. (Не чути)

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Ну, тому що, скажім так, на сьогодні не можна говорити про соціальну справедливість, оскільки ті працівники, які працювали в КСП і пенсіонери з їх числа, це була сумісна власність і всі ці люди мали цю землю у власності, відповідно вона була розділена між ними. На сьогодні державні підприємства мають набагато більші площі в користуванні і набагато меншу чисельність працівників, ніж мали колгоспи. І по Україні є різні площі, і можливо такі випадки навіть, що при розпаюванні буде по 10 гектар в одні руки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це таке питання, яке ми зараз з народними депутатами, з групою вирішуємо, і ми готовимо законопроект про розпаювання. Це, дійсно…  Давайте, щоб ми по одному.

Тому, але  до цього законопроекту, як я розумію, у вас нема зауважень особих?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.  Ну, принципово немає, але це не вирішення всієї проблематики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Які у народних депутатів є ще думки? Пан Бриченко.

 

БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, пропоную підтримати цей законопроект, тому що ми повертаємо соціальну справедливість на село. Тому що ми обідили, ми обідили соцпрацівників. Так, що давайте повернемося до цього. 15 відсотків це не так вже і багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще у кого, які пропозиції?

 

______________. Я вважаю хороший законопроект. Але дійсно нам треба зробити ще один законопроект і врахувати оті речі, які говорить Держгеокадастр, тому що насправді дійсно буде несправедливо. Є там перекоси, але маємо дуже хороший приклад, у нас є середній розмір, середня земельна частка паїв в кожному районі, а решту землі згідно цієї середньої частки треба видавати землю працівникам, а всі решта землі ми теж гарно дати в комунальну власність на розпорядження громад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, зрозуміло.

Пропозиції народних депутатів підтримати законопроект. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно. Спасибі.

Так ідемо по порядку денному. У нас ще один законопроект, де ми основні. Проект Закону України "Про  визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру", внесений Кабінетом Міністрів України.

Хто буде доповідати? Заступник міністра, да?

 

______________. Да.

Доброго дня, шановний пане головуючий! Шановні колеги! Мінагрополітики до вашої уваги сьогодні представляє проект Закону про визнання такими, що втратили чинність деяких законів України щодо регулювання ринку цукру".

Цей закон був прийнятий в 2004 року, коли Україна приєдналася до Світової організації торгівлі, і з того часу він зазнав значних трансформацій і значних змін.

На сьогодні цим законом встановлюється фактично адміністративне регулювання буряко-цукрової галузі. Коли передбачається встановлення квот "А" для виробників цукру і щорічний розподіл щодо цієї квоти кожному виробнику цукру.

Крім того, даним законом визначається необхідність встановлення мінімальних цін на буряк та на цукор ще до початку періоду буряко-цукроваріння. Можу сказати, що практика показує те, практично низький зв'язок між цінами, встановленими мінімальними та цінами, які реально складаються на ринку. Крім того, даним діючим законом у нас встановлюється необхідність щомісячного встановлення і доведення квоти  виробників цукру щодо обсягів виробництва та обсягів реалізації.

Тож, зважаючи на те, що на сьогоднішні вже змінені умови і на сьогодні адміністративні методи регулювання довели свою неефективність, зважаючи на те, що на сьогодні ринок цукру України є захищений ставкою імпортного мита в розмірі 50 відсотків, Міністерство аграрної політики пропонує відмінити Закон України про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру як такого, що в сьогоднішніх ринкових умовах не сприяє сталому функціонуванню буряко-цукрової галузі на ринкових засадах та не забезпечує її подальшого розвитку та частково внести зміни до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, це про внесення зміни до статті 5 цього закону, в якому є посилання щодо обов'язкових мінімальних цін на реалізацію та продаж цукрових буряків для виробництва цукру, квота "А".

Реалізація цього закону дозволить забезпечити подальший ріст ..... цієї галузі, і тому Мінагрополітики просить шановних народних депутатів  підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Які будуть пропозиції у народних депутатів? Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я повністю погоджуюсь. Ну, як? Не повністю, я погоджуюсь, з тим, що державного регулювання виробництва і реалізація цукру вже не повинно бути, але все-таки, ну, порядок був такий, що цим займалися асоціація виробників цукру, от, а цей порядок уже затверджував Кабінет Міністрів. Тобто на самом-то деле, якщо у нас закону цього не буде, то це буде чудово. Але от чи цим самим асоціація зможе, ну, працювати, регулювати, встановлювати квоти? Ми знаємо, що в усіх країнах світу є квотне виробництво цукру. Як у Європейського Союзу, так і там і Росія, і Білорусія.

 

______________. (Не чути)

 

ДАВИДЕНКО В.М. Хорошо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подождите. Николай Иванович, вам слово дадим.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я все-таки говорю про те, що цю функцію асоціація виконувала. Але там було затвердження Кабінетом Міністрів. От я кажу зараз про те, що можливо, ну, закону не буде, але деглегувати відповідальність асоціації, в тому числі за те, щоби, ну, в один чудовий день ми не залишились без цукру. З іншого боку, ми розуміємо, що у нас порядку 100 заводів, які можуть працювати на сьогоднішній день, і це є градообразуюче підприємства, щоб вони могли планувати свою діяльність, могли, ну, запускати ці заводи. Ну, і знову таки щоби у нас не виникло якоїсь монополії, при якій ціна на цукор буде, умовно, визначатися одноосібно якоюсь людиною.

Тобто державне регулювання – ні. Але асоціація, я вважаю, повинна займатися в часті там резепрезентативності цими питаннями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Списибі.

Народний депутат Кучер Микола Іванович.

Микола Іванович, ви там…

 

КУЧЕР М.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого?   Добре.

У нас представники асоціації "Укрцукор". (Не чути)

 Слухаємо вас. Назвіться, хто ви.

 

КОТКОВ В.К. Заступник голови правління асоціації "Укрцукор" Котков В'ячеслав Кіндратович.

Шановний Олександре Борисовичу! Шановні народні депутати! Національна асоціація цукровиків України звертається до вас з проханням відкласти прийняття рішення щодо проекту Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність деякі закони України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру" (реєстраційний номер 4172).

Справа в тім, що на сьогоднішній день серед цукровиків немає єдиною думки щодо доцільності прийняття вказаного закону. Адже норми чинного Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" є як такими, що не відповідають сучасним ринковим умовам, вчасності тут вже говорили по поводу встановлення мінімальних цін на цукрові буряки та цукор квоти "А"  та інші аспекти. Так і такі, які хоч і не працюють у повному обсязі, це визначення річних обсягів квоти, державна підтримка галузі, проте за нормалізація економіки України могли б сприяти розвитку галузі. Чинний Закон України "Про державне регулювання" виробництва і реалізації  цукру  є державним інструментом, який на ринкових засадах при правильному адмініструванні дає можливість здійснювати таке регулювання. А саме забезпечення потреб держави в цукрі, беззбиткового  функціонування галузі,  партнерських взаємовідносин, соціальних гарантій для споживачів та створює можливості інтегруватися  у світове та європейське співтовариство. В усіх країнах світу існують відповідні нормативно-правові акти.

Державне  регулювання базується на принципі квотування виробництва і поставки ринку на внутрішній ринок, тобто квота "А". Що дає  певні гарантії національному виробнику зайняти відповідну нішу на внутрішньому  ринку і прогнозувати свій бізнес.  Квотування також може бути дієвим механізмом для формування сівозміни в сільському господарстві та  виконання Закону про родючість ґрунтів, удосконалення взаємовідносин між товаровиробником, виробником цукру, торгівлею та державою і  сприятиме залученню інвестицій та  кредитних ресурсів для фінансування галузі.

Разом з тим, квотування не є класичним ринковим механізмом, так як,    наприклад, воно зараз розглядається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки коротше, ваші пропозиції.

 

КОТКОВ В.К.  Пропозиція: відкласти  прийняття рішення щодо  проекту закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, таким образом, ні-ні, ми далі юридичну зараз  норму виробимо. Я не за це. В ринку цукру, наскільки я розумію, ви… відтермінувати, тобто те, що пропозиції, щоб ви доробили її зараз разом з міністерством. Як на мене, то норму про скасування цін треба відміняти.

 

КОТКОВ В.К. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але квотування треба проробити так, щоб у нас був і товаровиробник захищений, і ринок був би, і ціна була,  і все…

Тому в мене є пропозиція на сьогодні: відхилити, направити на доопрацювання міністерству, і разом  з асоціацією  цукровиків виробити спільний законопроект і внести на найближче наше вже буде комітет, щоб ми його розглянули.

Є ще у когось пропозиції? Так, я бачу Тарас Висоцький.

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т. Дякую, Олександр Борисович.

Асоціація "Український клуб агарного бізнесу".

В цілому просто чи не буде така засторога, це подавав Кабмін, ми як  асоціація, в нас не всі виробники, но є п'ять компаній, які займаються цукром – проти цього регулювання. Ну, якщо подивитися на ринок, останні 5 років відхилення – 20-25 відсотків, ніколи не зійшлося краще, ніж на 30 відсотків. Просто ми цей лист на міністерство на те, щоб відмінити, написали ще в квітні минулого року. Рік часу пройшов, поки комітет розглянув. Чи не буде так, якщо воно знову піде через Кабмін, що це доопрацювання знову прийде через рік, а рік часу – це багато?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко, слово, пожалуйста.

 

МІРОШНИЧЕНКО І.в. Да, на самом деле мы тоже хотели готовить законопроект, чтобы этот отменить.

С другой стороны, понимаю проблемы отрасли, сегодня происходит консолидация отрасли, мы понимаем, что есть круг производителей, которые, в принципе, когда сильно хорошо работают, у нас переизбыток сахара и цены  никуда не годятся, а с экспортом нам сложно.

Поэтому здесь мы не столько защищаемся от импорта, сколько действительно нужно соблюдать какой-то паритет, чтобы Украина была самодостаточной, при этом не заваливала цены вниз. Поэтому одна просьба, то, что мы квотируем в такой способ, ну, это неправильно и это нужно менять. Абсолютно согласен, что если кто-то это и должен делать, то это должна делать ассоциация, не ведомства, не чиновники, здесь я полностью поддерживаю.

Давайте просто вместе договоримся, какие-то сроки определим, чтобы действительно это не затянулось на полгода и на год.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понял. Ну, то есть, насколько я понимаю, мы все сходимся, мы все сходимся в одном, сходимся в одном, сейчас этот законопроект вместе с ассоциацией цукровиків дорабатывает Министерство  агарной политики, делают его рыночным, убирают оттуда ценообразование, которое не нужно, оставляет правильную систему, которой должна управлять отраслевая ассоциация, как я  это понимаю, которая будет убирать монополизацию, с одной стороны, рынка и даст возможность любому субъекту работать на этом рынке и в тоже время не даст возможность зарегулировать этот рынок. То есть это должно быть нормальный рыночный механизм, который будет обеспечивать нормальную работу рынка сахара Украине.

Да, пожалуйста.

 

_______________. І добавляємо солидарную  відповідальність членів  асоціації за виробництво цукру в межах потрібних для України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Комітет буде очікувати, якщо ми приймемо рішення, буде очікувати, як ви тільки будете готові, внесемо в  розпорядок і приймемо.

Ще заступник міністра зараз і…

 

_______________.  Дякую, шановний Олександре Борисовичу за надане слово. Дякую, за  всі ті коментарі, що прозвучали.

Можу сказати,  що, по-перше, по  відміні квот. На сьогодні Європейський Союз ініціював відміну квот на виробництво цукру. І встановлення тих квот, в тому вигляді, який на сьогодні є у нас в Україні, вони взагалі не відповідають жодній світовій практиці.

Можу сказати про те, що  на сьогодні встановлення квоти вона  здійснюється  комісійно. Спільна  комісія Мінагрополітика з представниками науки, з представниками асоціації "Укрцукру", і в четвер або в п'ятницю у нас  з вами буде розподіл квот. Також ви знаєте про це. Можу сказати, що галузь, дійсно, потребує  конкуретних умов, тому що з  тих ста заводів, які на сьогодні у нас  функціонують, фактично  працюють 43.

Щодо  ефективності або щодо  можливості, або інституційної спроможності організацій здійснювати  квотування, то можу сказати на власному досвіді. Мінагрополітики розробляла законопроект, це предмет компетенції саме регулювання та солідарної відповідальності, це предмет  дій окремого законопроекту про  громадські організації та  про саморегулівні організації. Якщо ми з вами розробимо, або міністерство подасть як суб'єкт законодавчої ініціативи, законопроект про встановлення окремих умов діяльності  громадських організацій в  тій чи іншій галузі, а ми це вже проходили, то в силу того, що  відсутні рамочні законодавчі  умови, відсутні положення в Цивільному кодексі, відсутній окремий закон рамочний для всього, для всієї економіки, який вже неодноразово реєструвався у  Верховній Раді про самоврегульні організації, то він просто в силу того, що він не відповідає чинному законодавству, не пройде. То ж Мінагрополітики,  розуміючи, що мають бути створені ринкові мови, що  той законопроект чи той закон чинний, який  є, і той механізм, який є, він  не відповідає ринковим умовам, він абсолютно неефективний.  

Це те, про що казав Тарас у нас, обсяги виробництва та встановні квоти. Якщо запроваджувати повністю той чинний закон, який є, то має щомісяця асоціація і кожний виробник цукру отримувати доведений обсяг виробництва цукру і звітувати про обсяг виробництва цукру, і звітувати про те, які є запаси у нас на сьогодні є.

То ж Мінагрополітики іде вам назустріч. Я прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Мушак, народний депутат.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, я б хотів просто привернути вашу увагу до питання часу. Якщо ми його відправляємо на доопрацювання, то скільки …….. Кабінет Міністрів знову його подати. Просто давайте порахуємо. Дві години, я думаю, що це якщо півроку або наступний рік буде, то це, мабуть, буде оптимістичний формат. Ну ви розумієте, як зараз Кабінет Міністрів працює, у них там питання, які більш важливіші ніж питання цукру, місяцями лежить. А питання цукру, я думаю, що от через рік ми знову повернемося до цього питання, якщо ми таким шляхом будемо іти.

Чи є можливість все ж таки, я хотів почути, чи можливість між першим та другим читанням доопрацювати. Бо ми просто втратимо час. І… Ну, дивіться… Немає можливості ніяк?

 

______________. Я просто не можу зрозуміти, що ми будемо доопрацьовувати. Тут просто законопроектом пропонується відмінити, скасувати Закон про цукор і друге, відмінити другий… Я просто не буду знати, як його доопрацьовувати. Що буде міністерство вносити до другого читання і  доопрацьовувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так давайте еще раз… Все, ми почули.

 

______________. Або ми скасовуємо і новий вносимо зміни до закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули вас. Ми вашу думку почули.

Мірошніченко Іван.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Особо добавлять не буду. Ну, мы не можем работать в режиме квот. Это равный доступ к рынку и к возможностям. И Европейский Союз, вы сами сказали, уже отказывается с 17 года от этого. Поэтому либо мы быстро дорабатываем, находим этот путь. Либо, я тоже согласен с Алексеем, что его надо сейчас поддерживать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Надійшло дві пропозиції. Перша пропозиція, наскільки я розумію, відправити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. І по черзі. Друга пропозиція: прийняти в першому читанні і далі доопрацювати.

Ставлю на голосування по черзі. Хто за те, щоб направити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто –  "за", прошу голосувати. Проти? Утрималися? Так, тут два, один... Хто...

Друга пропозиція: прийняти у першому читанні і доробити між першим і другим читанням цей законопроект.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що інше ми можемо дати, раз? Прийняти ж ми  тоді, що ми робимо?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прийняти в першому читанні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утрималися? Один. Все, рішення прийнято в першому читанні.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас ще три законопроекти, де ми  не головний комітет.

Законопроект, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливості оподаткування земель залізничного транспорту, внесений народним депутатом Фроловим. Є у нас народний депутат Фролов?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не головний, да. Гаркавенко Юрій Миколайович, доповідайте, головний консультант нашого комітету.

 

ГАРКАВЕНКО Ю.М. Відповідно до чинних норм Податкового кодексу, оподаткування земельних ділянок, що належать до земель залізничного транспорту, здійснюється за наступними ставками. За земельні  ділянки нормативно-грошової оцінки проведено у розмірі не більше трьох відсотків і розташовані за межами населених пунктів  - у розмірі не більше  5 відсотків. Відповідні зміни до законодавства збільшили сплату залізницями податку на землю: в 2015 році – в 1,5 рази і, за розрахунками ПАТ "Укрзалізниця", за 2016 рік – теж буде збільшено в 1,5 рази. Тобто з 2014 року збільшилася плата з 177 мільйонів гривень до майже 600 мільйонів гривень.

Таким чином, автором пропонується відновити ставки оподаткування земельної ділянок, що  належать до земель залізничного транспорту, на рівні 2014 року і встановити, то есть зменшити ставку податку, у розмірі 0,25 відсотки за землі, що розташовані в межах населених пунктів і у розмірі 0,02 відсотки за межами населених пунктів.

І, враховуючи те, що в "Укрзалізниці" відсутнє фінансування з бюджету на будівництво та реконструкцію інфраструктури залізничного транспорту, придбання рухомого складу і недостатній рівень компенсації з бюджет за перевезення пільгових категорій громадян та зменшення вантажообігу та пасажиропотоку в зв'язку з ситуацією на Сході  країни, відповідні зміни і збільшення плати за землю призвели до зростання собівартості, а відтак до підвищення тарифів на перевезення. Таким чином, пропонується підтримати зазначений законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Леонід Петрович, є у вас якісь ще доповнення?

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Власне, немає доповнень. Єдине тільки було правильно сказано, що "Укрзалізниця" зараз повинна модернізуватися, залучати інвестиції. Мені єдине, що не подобається, це те, що от я спілкувався з міністром інфраструктури і транспорту, тільки для перевезення сільськогосподарських вантажів потрібно десь приблизно 16 тисяч вагонів залізничних, їх зараз вдвічі менше практично. "Укрзалізниці" кошти ці не дають, дають тільки великим приватним компаніям, дає, наприклад, ЄБРР,  може дати 300 мільйонів євро. Вони, деякі компанії, їх близько 10, хочуть це робити. Міністр каже, що він не може прийняти рішення, тому що Кабінет Міністрів в цілому проти того, щоб приватні компанії робили ці вагони. Тобто є можливість інвестувати в цю галузь, виправляти становище, натомість чому Міністерство економіки, якщо бути конкретнішим, перечить цьому.

Тому є там питання, звичайно, треба допомагати "Укрзалізниці". У 18 разів збільшився податок, який вони сплачують на землю. Я хочу нагадати нам, колеги, що в нас для фермерів в 21 раз збільшився цей податок, теж треба допомагати їм. Тому можна підтримати цей проект закону, він не шкодить державі, я так думаю. Але, оскільки тут немає представників "Укрзалізниці", немає авторів цього законопроекту, я не знаю, особисто я не заперечую, щоб він був прийнятий, цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леонід Петрович, спасибі.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П.  Тому така от позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я б не хотів, щоб ми з вами приймали рішення, не консультуючись з органами місцевого самоврядування. Згідно Податкового кодексу, пункт 10-1.2, це є місцеві податки. Тобто таким чином ми зменшуємо за рахунок того, що  ми вводимо там диференційну ставку там 0,25-0,5, зменшуємо надходження  до  місцевих бюджетів.

Друге.  Держава говорить, тобто  Конституція стаття 142 говорить, якщо місцеві бюджети отримали деякі втрати, то держава має це  компенсувати. Що у нас  закладені компенсаційні  механізми?

Третє, чи цей закон відповідає Бюджетному кодексу статті 27,  де воно чітко має вказати фінансово-економічне обґрунтування.

І наостанок, а де це ви таке бачили, що у нас нерівні умови оподаткування. Для залізничного транспортного –  там   за межами одне, в межах – інше. Там, давайте  і для  фермерів так введемо одне, друге, третє. Це нерівність умов безпосереднє ведення бізнесу.

Тому Асоціація міст України, Асоціація органів місцевого самоврядування висловили думку, я їх підтримую, відхилити даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ну, ми не головний комітет, але ми надамо  свій висновок…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, як ми можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Ну, я разделяю позицию  Вадима Евгениевича, тоже місцевий  податок якби і органи місцевого самоврядування самі повинні визначатися.

І також я хотів би сказати, що  полувагони у нас для перевезення, наприклад, щебню були дорожчі, дешевші від  полувагонів, які йдуть для перевезення зернових. Тому я от… позиція як би  відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так є ще в кого позиція з народних депутатів? Одна пропозиція  внесена, відхилити  законопроект, прошу голосувати. Хто за цю пропозицію… Так, відхилити. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

Другий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  посилення  відповідальності за самовільне  зайняття земельних ділянок та будівництва на них, внесений народним депутатом  України Алєкєєвим.

Шумєйко Сергій Григорович, головний спеціаліст комітету.

 

ШУМЕЙКО С.Г. Головним… комітетом з підготовки даного законопроекту є Комітет законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності. Цей комітет  розглянув даний законопроект  у вересні минулого року. Вони його підтримують  в цілому, але є ряд невеличких застережень, які стосуються чисто наших земельних питань.

По-перше, вони пропонують змінити термін "самовільне заняття земельної ділянки". У зв'язку із тим, що відбулося рід змін у Земельному законодавстві, вони пропонують виписати термін трошки по-іншому. Зокрема, пропонують у термін "самовільне заняття", що не вважається самовільним заняттям, якщо є рішення органу приватизації про передачу земельних ділянок у власність чи в користування. Тобто орган приватизації вони прирівняли до органу місцевого самоврядування, однак орган приватизації не приймає таких рішень і орган приватизації з цього терміну повинен бути виключений.

Також у терміні "самовільне заняття" вони не уточнили, що саме мається на увазі, якщо... не є самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо є рішення суду. Тобто рішення суду у нас буває досить різне і, зважаючи касацію, апеляцію, тобто воно повинно набрати законної юридичної сили і конкретно повинно бути визнане право за конкретною юридичною особою, що то не є самовільне заняття. Ну, це технічні моменти, які ми можемо вказати в нашому рішенні комітету і безпосередньо вони вже будуть доопрацьовувати до другого читання.

Також вони пропонують підвищити в два рази штрафи за самовільне заняття – адміністративні штрафи. Вони пропонують на посадових осіб накладати штрафи до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. І при цьому вони не вносять зміни в інші статті кодексу. У нас на сьогодні Головний державний інспектор України, який здійснює, ну, сільгоспінспекції, які здійснювали контроль за використанням і охороною земель, максимально міг накласти штраф 100 неоподатковуваних мінімумів. Тобто  якщо вони пропонують більше до 200, то треба вносити зміни в інші статті, воно просто не буде відповідати чинним нормам.

І також вони в Кримінальному кодексі пропонують звільняти від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили, по-перше... ну, це правопорушення вперше і повністю відшкодували заподіяну шкоду і заподіяні збитки, тобто недоотриману вигоду повністю відшкодували шкоду. Ну, логіка в законопроекті є і є доцільність його підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Є ще пропозиції від народних депутатів? Хлань.

 

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я дивлюсь порівняльну таблицю і не бачу посилення відповідальності. Я читаю, що ось, наприклад, у пункті 2 було, да, що карається обмеженням волі на  строк від 2 до  4 років або позбавленням волі до двох років, в новій  редакції карається штрафом від 300 до 500.

Наступне четвертий пункт. Карається позбавленням волі  на строк  від одного до трьох років, в новій редакції карається штрафом від 700  до 1 тисячі. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я хотів… Панове колеги,  Сергій, ви правильно все сказали, але цим законом  вносять зміни дійсно в кодекс про адміністративні  правопорушення. Ви зачитали частину четверту, але ви не помітили частину  п'яту. П'ята частина, нам секретаріату чітко вказали, що якщо ти вдруге, тобто перший раз це адміністративне  правопорушення, вдруге, повністю відшкодовуєш збитки за заподіяне  самовільним зайняттям земельної ділянки.

Друге, що  вноситься зміни в Закон про державний контроль і використання  охорони земель, колеги. Це стосується безпосередньо  аграріїв, які користуються земельною ділянкою або їм передані землі в користування, там, без погодження  і так далі. Воно теж  несе певні наслідки  згідно запропонованих норм.

Я думаю, що законопроект сьогодні потрібен, оскільки  у нас досить багато випадків, коли самовільно займають землі для того, щоб займатися певним видом діяльності, в тому числі і сільськогосподарською.

Наш комітет не  головний, але ми маємо чітко розуміти, що наслідки і для аграріїв будуть значні, і ми таким чином унеможливимо недобросовісних орендарів займати самовільно земельні ділянки перед тим, як заключити договори оренди або взяти, скажімо,  згідно чинного законодавства в орендні відносини землю. Тому даний законопроект є ефективним, і він сьогодні вкрай необхідний і для сільських територій в тому числі. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Людмила Миколаївна, як ваша точка зору?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Ми не підтримуємо даний законопроект, тому що ми  не вважаємо, що ним вирішується  питання проблем з самовільним захопленням земель. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.  Тому що ця проблема набагато ширша і ті поняття, які вводяться в цьому законопроекті, не дають можливості.

От давайте  почнемо з кримінальної відповідальності. Сьогодні по статистиці немає жодної кримінальної справи по самовільно захопленим землям. Ми на практиці маємо таку ситуацію, коли приходить перевіряючий орган, там є якийсь тракторист, ну максимум якийсь бригадир, ніколи в житті ніхто не знайде ту особу, яка фактично веде там господарську діяльність. Це реалії нашого життя. Тому потрібно встановлювати іншу відповідальність для вирішення цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хто буде виступати з народних депутатів? Є? Пропозиції?

Перша пропозиція підтримати. Хто за цю пропозицію підтримати за основу, а далі ті неузгодженості, неточності вони вже до другого читання доопрацюють в комітеті. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Три. Рішення прийнято.

І останній законопроект на порядку денному у нас. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування господарських присадибних будівель і споруд, внесений народним депутатом Кобцевим Михайлом Валентиновичем.

Гаркавенко Юрій Миколайович, доповідайте.

 

ГАРКАВЕНКО Ю.М.  Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу щодо положень про податок на нерухоме майно,  відмінне від земельної ділянки. Запропоновано запровадити нове визначення "господарські споруди" та віднести до цієї категорії колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення. Та запровадити, що господарські присадибні будівлі та споруди, які знаходяться у власності фізичних осіб, не є об'єктом оподаткування.

З однієї сторони, законопроект доцільно підтримати, оскільки ефективний механізм адміністрування наразі не існує, оскільки це майно має бути офіційно зареєстровано відповідно до якого можна нараховувати податок, але здебільшого це майно не зареєстровано, що ускладнює нарахування податку.

Слід такого відмітити, що оподаткування житлової площі регламентується певними розмірами, а господарські будівлі не має будь-якого нормування.

Ну, і окремо слід зауважити, що місцеві влади наділені правом на встановлення довільних пільг зі сплати податку. Тому за ініціативи місцевих рад за 15 і 16 рік встановлювалось лібо символічна ставка, а здебільшого нульова ставка податку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Які будуть зауваження, пропозиції у народних депутатів? Підтримати.

Пропозиція  підтримати, хто – "за", прошу голосувати.  Хто проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

У нас ще "Різне" на порядку денному. Я узгодив з Тарасом Вікторовичем  пропозицію, щоб ми  з вами десь ще тиждень до наступного комітету подумав кожний і вніс пропозицію на керівника підкомітету по земельним відносинам. Ми бачимо, вже більш 10 комітетів Корнацького  немає. І не доповіді, ні  самого народного  депутата. Тому просимо вас  на слідуючий вже тиждень, коли ми будемо засідати, ну  на слідуючому  комітет внести пропозиції по голові підкомітету по земельним відносинам.

Ще в кого, які пропозиції? Слухаю, так, Вадим Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я хотів  вашої підтримки. Так склалось, що  тільки повернувся з регіонів, де ми зустрічаємось  з нашими депутатами, і особливо Волинь, Львівська область, Рівненська, звернулися наші колеги з приводу того, що вони сьогодні не розуміють, що  відбувається в Державному агентстві лісових ресурсів. 

Вони сьогодні запроваджують реформу, де роблять на кшталт "Укрспирту", тобто концерн, державне підприємство, яке буде викуповувати всю  сировину в центр, і з центру будуть  далі розподіляти і так далі. Ми як депутати  маємо  чітко  розуміти і реагувати. Вони повністю  скасовують юридичні особи, тобто  обласні лісгоспи як  юридичні особи, і  все підпорядковують безпосередньо в центр. Тобто це не децентралізація, а це  централізація, з однієї сторони. А, з іншої сторони, кожен депутат, коли стикається зі зверненнями з територій, куди вони повертаються  чи з округів, він  має розуміти, що відбувається у нас  сьогодні в лісовій галузі і які  стратегічні бачення реформи.

Що б я просив? Я просив би, щоб  на наступний комітет ми запросили  все ж таки керівника Державного лісового господарства, щоб він розказав, що він бачить, якою  він вбачає  реформу, що він буде робити і як він прокоментує те, що  от я тільки що вам  доповів з  приводу  створення певного концерну і ліквідацію юридичних осіб як обллісгоспів і так далі і вся концентрація всієї сфери управління безпосередньо в центр. Тому я буду просити голову комітету на наступний раз запросити керівника Держлісагенства і задати  йому питання.

А вас прошу підготуватися, бо, повірте, з регіонів дуже багато питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко Валерій Миколайович.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Підтримую Вадима. Але також ще хотілося би і Держрибагенство. Пам'ятаєте ми з вами таку чудову презентацію бачили, що у нас все реформується, ми ідемо кроками вперед. Вже пішов достатньо такий тривалий проміжок часу, давайте також заслухаємо.

Ну, і найважливіше питання як би, це все-таки по створенню нашої нової служби. Ми ж тоже… Там змінився керівник, ми знаємо, ми його даже бачили на комітеті. Але руху вперед по створенню там обласних управлінь його немає, і сільхозуправління, ветеринарна, фітосанітарна служба, СЕС, вони доживають, якось щось довиконують. Все-таки хотілося б бачити тоже якісь конкретні кроки зі сторони нового керівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто у нас або хто просив? Дмитренко. Извиняюсь.

 

ДМИТРЕНКО О.М.  Шановні колеги, також хочу заручитися вашою підтримкою і щоб ми запросили на наступний комітет або через комітет керівника, президента Академії аграрних наук щодо використання земель Академії аграрних наук.

До мене як до депутата-мажоритарщика уже на протязі півтора роки звертаються люди, які не мають ні паїв, ні роботи, не можуть оформитися на пенсію, бо там не обліковуються люди, немає ні трудових книжок, нічого, розкрадено, повний хаос. Я не хочу, щоб це було моє одноосібне звинувачення, а заслухати звіт. Я вчора був на міжвідомчій комісії МінАПК, і мене вразили слайди Академії аграрних наук, що вони із 400, більше 400 тисяч гектар землі виробляють 50 тисяч тонн зерна, забезпечують всю Україну. 50 тисяч тонн зерна, це їм достатньо 10-20 тисяч гектарів. А решта де?

 

______________. (Не чути)

 

ДМИТРЕНКО О.М.   Ні. Академія аграрних наук. Що у них найкраще племінне поголів'я великої рогатої худоби. Я його не бачив, я бачив ті підприємства, які в моєму окрузі, там корови не можуть розстелитися, бо їх годують соломою. Там все повністю розкрадено. Треба, дійсно, фахова розмова. Бо ці люди загнані у гетто, і саме прикро, і цинічно, що президент Академії наук звітується, що вони за зверненням сільських голів все-таки надають 2-3 гектари для нових цвинтарів. Люди навіть, сільські голови не можуть цвинтар розширити без згоди Академії наук. Там повне безправ'я. Просто прийшов час…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас по порядку. Перше, у нас лісну агенцію, рибгосп, Національну агенцію з безпеки і якості продукції і Академію наук. Ну, Академію наук ми вже давно, ми там уже і слухання колись планували і так далі. Давайте ми секретаріату доручення дамо, щоб все це, це ж не  одне засідання комітету. Щоб це була зроблена у нас коли, хто і як. Це в одному комітеті чотири доповіді, не впишемо.

(Загальна дискусія)

 Давайте, немає питань, зробимо, пропозиції поступили – чотири, разом з керівником комітету, секретаріат, відпрацюємо і проведемо. Так? Для секретаріату записуйте.

Ще, пожалуйста, Кулініч.

 

КУЛІНІЧ О.І. У мене не окрема пропозиція. Я пропоную Академію аграрних наук окремо заслухати один день. Тому що там багато питань зараз до неї. І в контексті оцих висловлювань, що якісь пілотні проекти в нас, 10 тисяч гектарів десь приватизовуватися. Хотілось би розуміти, де це буде, як це буде відбуватися. Взагалі який   план дій в Академії аграрних наук з приводу цих підприємств, які їй підпорядковані?

Я пропоную окремий день і чітко сформулювати перелік питань, які ми повинні поставити президенту Академії аграрних наук. Щоб не просто була розмова і розійшлися, а конкретні питання – конкретні відповіді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович, підтримується. Я думаю, на слідуючому уже пленарному тижні окремий день, думаю, тут, у Верховній Раді, запросимо і заслухаємо. І також всіх інших. В пленарний так же, щоб ми в пленарний тиждень планували, щоб мажоритарщики були на місці і не треба було їх…

Ще, які питання? Хлань.

 

ХЛАНЬ С.В.  Шановні колеги, я хочу підняти питання, я думаю, що воно буде по всій Україні. Бо у нас в Херсонській області Держземгеокадастр розіслав сільгосптоваровиробникам листи про те, щоб підвищили рентну платню до 8 відсотків в односторонньому порядку. Якщо ні, то вони… На   богарній землі, да. Це там, де, взагалі, може нічого не вирости. І це дуже стурбувало сільгосптоваровиробників, тому що були укладені договори по 3 відсотки, були проведені відповідні аукціони. Чому в односторонньому порядку таке іде звернення від Держземгеокадастру, нема розуміння.

По-друге, на сьогоднішній день Держземгеокадастр на нові аукціони починає писати стартову ціну від 4, 5 і так далі відсотків. Чому? Тому що у нас законодавчо є 3 відсотки, починайте з 3 відсотків. До скільки воно дійде, то питання вже торгів. Чому ви одноосібно вирішуєте, з якої там відсоткової вартості повинні починатись торги? Будь ласка, починайте згідно законодавства від 3 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Людмила Николаевна, пожалуйста, реплика в ваш адрес, послушаем вас.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую за запитання.

Даний лист, дана норма була викликана тим, що на сьогодні пайовики, люди, які передають земельні ділянки в оренду, отримують не менше 8 відсотків. Взяли середній розмір плати по Україні. За державну землю…

 

______________. (Не чути)

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Я можу показати вам статистику окрему.

 

______________. (Не чути)

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. На сьогодні за державну землю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народні депутати! Давайте вислухаємо, а потім скажемо кожний своє визначення.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дозвольте все-таки мені прокоментувати? Дякую.

 

______________. Людмила Миколаївна, я…

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.  А вас дійсно цікавить відповідь, чи ви  просто так запитали? Ну, якщо вам не цікаво, звідки народилася… Ну, то дайте мені, будь ласка, можливість сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Іванович, я надам слово. Дайте відповідь і далі слово всім.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Станом на сьогодні за державну землю платиться дуже мізерна плата. Ніхто в односторонньому порядку не піднімав відсоткову ставку, це теоретично і практично, юридично неможливо. Були розіслані листи з пропозиціями переглянути відсоткову ставку і зазначити у тих договорах, де 3, 4 відсотки, її у розмірі 8 відсотків. Ті орендарі, які відкликнулися, виявили бажання перепідписали договори, інші, які не виявили бажання не перепідписали договори.

Що стосується аукціонів. Початкову ставку лоту формує саме орган, який розпоряджається земельною ділянкою, - чи то орган місцевого самоврядування, чи то обласна державна адміністрація, чи Держгеокадастр. На сьогодні стартова ставка формується на розмірі 7,5-8 відсотків, виходячи з середнього розміру орендної плати по Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте по порядку.

 

______________. Можна ремарку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Николай Иванович, давайте по порядку.

 

  ______________. Людмила Николаевна…

 

         ______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Иванович, пожалуйста.

 

КУЧЕР М.І. В мене є прохання. А давайте на слідуюче засідання комітету ми в розрізі областей отримаємо, дійсно, середній відсоток, який платиться, якщо є така статистика.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Звичайно. Будь ласка.

 

КУЧЕР М.І. Тому що, ну, реально наскільки я розумію, реально середній відсоток, який сьогодні платиться по Україні, складає десь в районі 4-4,5 відсотки. Різниця в два рази, вона так трохи дивує.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. 6-8.

 

КУЧЕР М.І. Ні, такого немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я хотів сказати, що в Чернігівській області є таке село Красносільське, там уже три рази проводять аукціон, і вони доходять до 150 відсотків, ну, відсоток плати за землю. Тобто вони платять…

 

______________. (Не чути)

 

ДАВИДЕНКО В.М. Да. Тільки ніхто договору не заключає. Тобто ми стартуємо з 8, потім там хтось 10, хтось 20, ну, тобто доходять до 150. В результаті такий чудовий нонсенс, договору немає, аукціони проводяться, і земля обробляється. Тобто, ну…

Людмила Миколаївна, це як одне із питань до чого це призводить. Я не звинувачую, але зловживання у нас получається вже тепер з іншого боку. Можна проводити аукціони, виставляти нереальну ціну, потім, естественно, не заключати договір, а землю в цей час обробляти.

 

______________. Шановна Людмила Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте по одному.

 

_______________. Людмила Миколаївна, дайте отаку відповідь. Ви ж прекрасно розумієте, що Миколаївська область – вона теж неоднозначно. Половина Миколаївської області – це …………, те, що ближче до Херсона. І ми ту ж ставку виставляємо, ну, і беремо Первомайськ. Дві великі різниці.

Звернення були районних рад, обласних рад. Ми особисто заносили. Ну, надо дать сил на місця, щоб оформляли договори. Вони тормозять, договори не оформляють. Ну от, повірте мені, у нас дуже в Снігурівському районі дуже серйозна проблема. Там уже підняли це на-ура все. Винесли всю адміністрацію, тому що, коли урожайність в середньому получається 14, 20, 25, це добре. І різниця 50, неврожай, там, чи 40, у Первомайському районі. Ну, зрозумійте, тут надо поставиться з розумінням до цих же мєлких фермерів і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, почули.

Еще Хлань. И заканчиваем.

 

ХЛАНЬ С.В. Згідно оціночної вартості 3 відсотки в Херсонській області складає тисячу гривень за гектар. І, до речі, неодноразово міжфракційне об'єднання депутатів обласної ради Херсонщини збиралися і доносили цю позицію до "Держземгеокадастру", що на багарі, тобто там, де немає зрошення, тисячу гривень за гектар – то надо ще взяли. На сьогоднішній день ринкова ціна, є вільні землі, паї, люди не можуть здати по тисячу гривень за гектар землю, приватні власники. А "Держземгеокадастр" хоче здавати землю по 3 з половиною тисячі гривень за гектар, яка не має зрошення. Це нонсенс! Ми взагалі отримуємо брошені землі, ми повернемося в 90-й рік.

Тому, будь ласка, працюйте згідно законодавства. Є 3 відсотки, починайте з 3 відсотків торги, не змушуйте сільгосптоваровиробників платити ту ціну, яка є не ринково виваженою. Будь ласка, дотримуйтесь законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергей Васильевич, спасибо.

Порядок денний вичерпано, всі питання вичерпано. Спасибі всім.