Стенограма засідання Комітету від 12.04.2016
31 травня 2016, 10:19
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
12 квітня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до нас підходять зараз народний депутат Хлань і народний депутат Мартиняк, у нас відповідно буде, я пропоную зараз розпочати обговорення питання, і я думаю, що буквально через декілька хвилин наші колеги будуть з нами, ми зможемо вже робити результативне голосування. Будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. В мене є пропозиція включити до порядку денного ще одне питання. Це питання стосується приватизації державних підприємств Академії аграрних наук і задекларованої урядом приватизації державних земель сільськогосподарського призначення. Я думаю що, ми вже неодноразово це питання піднімали, воно дуже важливе, воно не повинно іти без нашого комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А номер закону?
КУЛІНІЧ О.І. Я просто доповідь зроблю, на… проінформую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в контексті порядку денного тоді пропозиція така: є порядок денний, який вам був розісланий, от, крім того, від нашого колеги Олега Івановича поступила пропозиція, він хотів би висловити своє бачення з приводу, можливо, розвитку подій в Академії аграрних наук, я думаю, що ми радо на це так само погодимося. Є якісь інші зауваження до порядку денного?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Затвердити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає? Якщо немає, хто за те щоб, затвердити запропонований порядок денний з пропозицією народного депутата Кулініча. Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
Колеги, тоді починаємо розгляд питань по порядку денному. У нас першим іде законопроект № 3006 від 01.09.2015 це щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли. Тобто фактично по відумерлій спадщині, це друге читання. Відповідні матеріали і позиція секретаріату була вам надіслана, до законопроекту було подано 53 пропозиції від десяти народних депутатів, з яких 20 було враховано, 11 враховано редакційно, 5 враховано частково, 18 відхилено. Відхилення значної кількості пропозицій обумовлено тим, що в поданій до другого читання пропозиції стосується внесення змін до правових норм, прийняття у першому читанні, прийнятих уже у першому читанні. І якщо вони за пропозиціями народних депутатів вже були виключені чи доопрацьовані в іншій редакції, або можуть призвести до кардинальної зміни концепції законопроекту, чи вже врегульовані іншим законодавством. Тобто це про ті 17, які фактично були відхилені.
Також не враховані в законопроекті пропозиції, які стосувались створення у складі спадкового реєстру інформаційної системи виявлення нерухомого майна, власники якого померли. Це правки 24 і 33. Оскільки Міністерством юстиції України повідомлено про неможливість технічної реалізації запропонованих правових норм.
Що стосується в цілому законопроекту, я можу передати слово секретаріату, щоб була доповідь безпосередньо по змісту, який планується відобразити вже в кінцевій редакції. А після цього ми просто підемо по правкам. І народні депутати зможуть висловитися.
Від секретаріату хто буде доповідати загальний зміст, на який ми виходимо? Олег Іванович, да?
КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги! Тарас Вікторович, я хотів би, враховуючи те, що у нас немає голови підкомітету постійно вже на комітеті, на всіх комітетах, і як один із авторів цього законопроекту в першому читанні, перший автор, я міг би коротко доповісти по другому читанню даний законопроект. Якщо колеги не проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не заперечую. Колеги, не заперечуєте, щоб доповідав співавтор? Будь ласка, Олег Іванович.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. До законопроекту 3006 в процесі до другого читання надійшло 53 пропозиції. З них 20 враховано, 11 враховано редакційно і 5 враховано частково, 17 відхилено.
Хотів зазначити, що разом із Міністерством юстиції, Держгеокадастром, державними підприємствами "Інформаційний центр", "Центр державного земельного кадастру" дуже детально був опрацьований до другого читання даний законопроект. На цих нарадах були обговорені технічні можливості створення у складі спадкового реєстру системи автоматичного пошуку від умерлої спадщини. І після таких тривалих консультацій ми дійшли такої згоди, що якраз зараз зарано створювати таку систему. Тому що, на жаль, у нас після реєстрації смерті не відбувається дуже часто внесення змін… зміни про відомості про ідентифікаційний код не вноситься.
Отже, провести автоматичну ідентифікацію померлого громадянина практично неможливо. І тому ми домовилися, що це положення ми зможемо можливо прописати після консультації окремим законопроектом. Всі інші правки, які враховані повністю редакційно вони враховані. І тому я вважаю, що даний законопроект він відпрацьований, він готовий до розгляду у сесійні залі до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.
Колеги, є в когось зауваження по правкам, які запропоновані.
Ярослав Васильович, ваша позиція по поправках, якщо можна.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Міністерство аграрної політики однозначно підтримує даний законопроект. Реалізація проекту сприятиме вирішенню із гострих проблем у сфері земельних відносин, зокрема проблеми земельних паїв, через це ми підтримуємо, однозначно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Васильовичу.
Максим Петрович, є зауваження.
МАРТИНЮК М.П. Так, Держкадастр також підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є якісь інші зауваження? Якщо не має я думаю, що ми трошки затрималися і тоді може перейти до голосування.
Хто за те, щоб підтримати даний законопроект у другому читанні в тому вигляді, який він запропонований сьогодні у матеріалах.
Хто – "за"? Хто – проти? Утримались. Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую, колеги, досить активно ми почали нашу роботу.
Другий законопроект – законопроект 2027а, це щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості.
Дуже багато було робити зроблено з цим законопроектом. Я знаю, що є певні… ще на цьому етапі є певні зауваження у держгеокадастру до цього законопроекту, в тому читанні другому по тим правкам. Але я так розумію, що ми можемо там техніко-юридичними правками це у співпраці з вами це потім підкоригувати.
Підтверджуєте? Підтверджуєте.
Колеги, можемо пройтися по загальній суті законопроекту. Але я думаю, що ви неодноразово обговорювали його, всі знаєте суть цього законопроекту і мова йде, насправді, про одночасний перехід і врегулювання ситуації, коли в нас є право власності на майно і є право власності на землю, і вноситься колізія на постійній основі, коли ми не можемо оформити ділянку, оскільки не оформлено майно, майно не можемо, оскільки не оформлена ділянка. І дуже багато, перш за все, жителів села від цього страждають.
Ми цим законом вирішуємо це питання. Я пропоную, якщо немає зауважень і якщо ми приймаємо його в контексті поданих пропозицій, я хочу сказати, що було подано 40 пропозицій до даного законопроекту, з них 28 враховано і 12 відхилено. Тобто буде, фактично, усунена колізія, про яку ми говоримо, і уніфіковані процедури, пов'язані із вдосконаленням порядку переходу права власності та оренди земельної ділянки, а також процедури припинення права постійного користування у разі набуття права власності на розташованій на дій будинок, будівлю або споруду.
У мене є пропозиція підтримати. Є у когось бажання з народних депутатів висловитися з цього приводу?
Ярослав Васильович, яка ваша позиція? Підтримуєте?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Це питання Держгеокадастру…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, до речі, хочу сказати, я, забігаючи наперед, Ярослав Васильович і шановний Максим Петрович, у нас відбулися певні зміни досить давно і досить недавно, коли Держгеокадастр був в зоні такого шаленого інтересу Міністерства аграрної політики. Да! Після цього інтерес цей спав, в силу того, що відбулися певні організаційні зміни. Так от я вважаю, що ці організаційні зміни, треба їм надати якийсь ретроспективний вид і почати розмову про те, що Держгеокадастр повинен повернутися в Міністерство аграрної політики, оскільки він не тільки Міністерство аграрної політики, а воно ще називається "земельних відносин". Правильно, Ярослав Васильович? (Шум у залі) Вже "продовольства", да? Ні?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.Продовольства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да! Може, ви перейменуєтесь?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.Ні, це вже як ви перейменуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. От так от. Тому уже у нас є гарна пропозиція про перейменування міністерства. І так само, я тому і надаю слово Ярослав Васильович, тому що чесно кажучи, хотілося би, щоб по всім питанням, які розглядаються на комітеті була позиція міністерства. Ну, нехай разом з тим нехай як є, так і буде.
Максим Петрович, по цьому законопроекту.
МАРТИНЮК М.П. Я перепрошу я тут замріявся про…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, окрилений перспективою передачі Держгеокадастру під МінАПК…
МАРТИНЮК М.П. Номер законопроекту 2027, так? Ми його підтримуємо в частині його ідеології. Але тут є безліч юридичних зауважень і неузгодженостей із діючими статтями Земельного кодексу і із тими законами, які в тому числі були нещодавно прийняті. Тому це підтримка за умови доопрацювання і виправлення шляхом техніко-економічних правок… техніко-юридичних, перепрошую, правок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, з урахуванням техніко-юридичних правок, з урахуванням сказано, з урахування тої розрядки, яка була у нас в контексті обговорення цього. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект з тими правками, які вам були роздані. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
Колеги, наступний законопроект вам були розіслані порівняльні таблиці в електронній формі. Оскільки технічний відділ ну, він носить таку форму у паперовому вигляді, і, чесно кажучи, ми спілкування про довкілля не роздруковували його всім та і технічних можливостей таких насправді вони обмежені. Тому я думаю, що ви його всі опрацювали в електронному вигляді. Мова йде про законопроект 0906 – це, що стосується державного контролю, що здійснюють з метою його перевірки відповідності законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин. Друге читання. Серйозний закон, от, мені підказує Олександр Борисович. Колеги, у кого є зауваження і коментарі по правкам?
Олександр Борисович, будь ласка.
БАКУМЕНКО О.Б. Шановні колеги! В Україні вже кілька років ведеться активна робота в напрямку дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу. Без сумніву, така діяльність необхідна. Так, відмінено значну кількість дозвільних документів, ціль яких була – лише надходження додаткових коштів до держбюджету. Скорочено кількість державних контролюючих органів. Разом з тим ця ситуація має і іншу сторону.
В погоні за зменшенням регуляторного тиску на бізнес виникла ситуація, коли дерегуляція дала зворотній ефект. Бізнес опинився в зоні ризику. Під загрозою експорт вітчизняних продуктів, оскільки Європа бажає бачити на своїх полицях якісну та безпечну продукцію, ланцюжок виробництва якої можна відслідкувати від лану до споживача.
Крім того, під ризиком опинилося життя та здоров'я українських споживачів, тобто наших з вами граждан. Тому законопроект 0906 важливий не тільки як євроінтеграційний. Разом з тим, чітко розуміємо, що це не просто закон про контроль в даному секторі, це закон, який створює нову систему контролю у сферах, які пов'язані із споживчою продукцією, кормами, тощо.
Тільки порівняльна таблиця займає біля 300 сторінок. До таблиці є ряд технічно-юридичних питань та зауважень, насамперед до перехідних положень. Як цей закон буде взаємодіяти з іншими галузевими законами, як оператори ринку зможуть себе захистити? В положеннях законопроекту немає чіткого визначення, коли і які санкції будуть застосовані.
Незрозуміла процедура проведення інспекцій, чітко не прописані права та обов'язки як самого інспектора, так і оператора ринків при проведенні інспекцій. Багато питань виникає до повноважень як лабораторій, так і працівників ……. , в частині які категорії для уповноважених тощо.
Тільки на сьогодні нами підготовлені техніко-юридичні зауваження на 41 сторінку. Тому пропоную в цілому підтримати законопроект. Але доручити секретаріату комітету доопрацювати належним чином, з урахуванням техніко-юридичних зауважень спільно з МінАПК і Держпродслужбою. Оце моя така пропозиція. Бо дуже складний закон. Але він потрібний. Тому отака пропозиція у мене є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Борисович. Олександр Борисович, фактично, взяв, я так розумію, слово від підкомітету. Петро Васильович передав цю можливість нашому колезі.
У мене є пропозиція. Оскільки це, насправді, один із перших таких системних законопроектів, які виходить з комітету таких, потужних системно, я б так сказав, у нас багато важливих законопроектів з комітету вийшли, я би все-таки пропонував нам всім, щоб і для розуміння, і для подальшого коментування, можливо, а я би вважав, що було би правильно все-таки додаткову якусь публічність надати, при розгляді до другого читання нам подивитися невеличку презентацію, яку комітет сьогодні підготував. Я думаю, що це займе 5-7 хвилин, але для нас всіх, я думаю, що буде корисно. Прошу.
_______________. Дякую.
Шановний голово, шановні народні депутати, присутні! Прийняття проекту закону, що розглядається, дозволить вирішити три системні питання.
По-перше, запровадити нову систему контролю безпечності харчових продуктів, яка захищає права більше 42 мільйонів споживачів в Україні.
По-друге, гармонізувати вітчизняне законодавство у цій сфері з відповідним законодавством Європейського Союзу.
І по-третє, ініціювати визнання Європейським Союзом еквівалентності української системи контролю, що означає, в перспективі, вільний експорт до одного з найбільших та платоспроможних споживчих ринків.
Умовно систему контролю за цим проектом закону можна розподілити на три підсистеми – це контроль безпечності продуктів відповідно до щорічного плану, контроль безпечності свіжого м'яса, і, безпосередньо, контроль імпорту.
Декілька слів про особливості та новизну кожної з таких підсистем. Щодо контролю відповідно до щорічного плану, загальна схема якого представлена на третьому слайді. Тут новації такі: з метою підвищення ефективності та прозорості роботи компетентного органу запроваджується на постійній основі його внутрішній та зовнішній аудит із обов'язковим залученням громадськості.
Також встановлюються вимоги до державних ветеринарних інспекторів та їх помічників, до їхніх посадових осіб компетентного органу. Запроваджується ризикорієнтований механізм визначення періодичності державного контролю.
На четвертому слайді представлено можливу матрицю визначення періодичності перевірок кожного окремого підприємства. І вперше запроваджується механізм делегування функцій компетентного органу незалежним інституціям.
У наступній підсистемі в сфері контролю безпечності свіжого м'яса доцільно підкреслити такі особливості. Деталізовано порядок здійснення заходів державного контролю на бійнях. Схематично цей порядок відображено на п'ятому слайді. Передбачено випадки, коли певні функції державного ветеринарного інспектора можуть покладатися на його помічника або безпосередньо на персонал підприємства. Це практика Європейського Союзу.
І запроваджено механізм перевірки інформації про харчовий ланцюг, що є важливим елементом простежуваності. Чого від нас вимагає європейська спільнота.
Щодо контролю на кордоні, тут новизна полягає у таких заходах. Визначено дві окремих групи товарів, залежно від їх ризиковості, для яких передбачено посилені заходи контролю на кордоні. Схема на прикладі Польщі наведена на п'ятому слайді. Подібна система передбачається і в Україні. До першої групи відносяться товари тваринного походження та окремі товари рослинного походження. Нині в Європейському Союзі це сіно та солома.
До другої групи відносяться окремі ризикові продукти рослинного походження. Наприклад, це арахіс або курага, або спеції походження з певних країн. Нині в ЄС затверджено близько 20 таких товарів. Для всіх інших продуктів нетваринного походження окремий порядок контролю на кордоні не передбачається. Ці товари контролюватимуться аналогічно до продовольчих товарів вітчизняного виробництва згідно щорічного плану контролю. Що є суттєвим пом'якшенням умов для бізнесу.
Наступні новації. Визначені вимоги до інспекційних постів на кордоні окремо для імпорту ризикових продуктів рослинного походження і окремо для продуктів тваринного походження. Сьомий слайд на прикладі Польщі.
Заходи контролю передбачається проводити у безпосередній близькості від кордону, а не в митницях призначення на території країни. Восьмий слайд. Це основне правило і вимога Європейського Союзу щодо ветеринарних перевірок імпорту. Водночас це правило набирає чинності через 5 років. В силу необхідності значних матеріальних і фінансових ресурсів. Ситуація, яка діє сьогодні в Україні щодо контролю і імпорту представлено на наступному слайді. Поряд з цим чіткіше визначено випадки проведення фізичних перевірок та підстав для зменшення їх періодичності. І окрім цього, передбачений порядок контролю вантажів призначених для митного складу та вільної митної зони, а також вантажів, які реімпортуються. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую, колеги.
Я єдине, що хочу сказати, на додаток до сказаного, по-перше, добре, що секретаріат у нас уже робить презентації і займається ще візуалізацією тієї роботи тою, якою вони займаються. Це перше.
Друге, колеги, які більш глибоко були залучені до даного законопроекту, скажуть, що і великі компанії, і середнього розміру виробники більше місяця надавали свої пропозиції. Вони інтегровані в тих правках, які подавали народні депутати. Тому мені здається, що це дійсно, грамотний такий системний документ.
Якщо взяти до уваги ті правки, які є ми зараз вислухаємо позицію нашого шановного Володимира Івановича, так само, оскільки він до цього законопроекту долучався не тільки тоді, коли обіймав високі державні посади. Але ще й опікувався розвитком галузі з боку громадянського суспільства. От.
Володимире Івановичу, є у вас що додати до блискучої презентації.
ЛАПА В.І. Шановні народні депутати! Шановні колеги! Дійсно, законопроект дуже потрібний, це один з базових законопроектів, який необхідний для повноцінної адаптації законодавства у сфері санітарних, фітосанітарних вимог до законодавства Європейського Союзу. Ви самі бачите по порівняльній таблиці, що законопроект дуже складний. І, мабуть, по іншому не могло бути, тому що мова йде про тиктанічні зрушення у сфері державного контролю сільськогосподарського харчової продукції. Ми протягом останніх декількох тижнів, практично кожного дня проводили нараду, обговорювали, дійсно та порівняльна табличка, яка роздана народним депутатам вона враховує більшість пропозицій і зауважень.
Єдине, що я хотів би погодитися з позицією Олександра Борисовича Бакуменка щодо того, що вочевидь нам по відношенню до цієї порівняльної таблички слід було б внести певні техніко-юридичні правки. Перелік цих правок є у вас, перелік є в нас, ми проводили постійні консультації із суб'єктами ринку. Тому ми підтримуємо пропозицію щодо підтримки цього законопроекту, і з врахуванням певних техніко-юридичних правок, я можу їх озвучити, якщо є в цьому потреба, але я думаю, що ми можемо просто із секретаріатом Кабміну узгодити ці всі питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, опрацюєте із секретаріатом.
Ярослав Васильович, є бажання висловитися?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ми можемо тільки підтримати все те, що було сказано і попередніми, і Володимиром Івановичем. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович.
Колеги, є у когось заперечення, якісь інші думки?
Представтесь, будь ласка.
_______________. Дійсно, ми підтримуємо те, що… проект дійсно важкий, складний, і ще треба дуже багато заробити, щоб його доопрацювати таким, щоб він не тільки відповідав європейському законодавству, але і створював нормальні відносини бізнес-держава.
На жаль, на даний момент ще багато речей, які ми пропонували як бізнес, не враховані. Тому ми сподіваємося, що комітет розгляне ці пропозиції і врахує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович, ми можемо, ви спілкувалися, я так розумію. Ми відобразимо ці зауваження?
БАКУМЕНКО О.Б. Секретариат вместе с Лапой абсолютно правильно… Действительно, закон очень сложный. И прав Тарас Викторович, что закон, действительно, базовый, серьезный, над которым, наверное, уже года три – да? – работа ведется. Поэтому есть нюансы, которые мы должны принять, вот эти, с технико-юридическими правками, которые позволят убрать те, ну, небольшие уже несоответствия, которые есть.
Я прошу поддержать именно с этим… с этой формулировкой.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається, колеги?
Я дуже сподіваюся, що ті зауваження, про які сказано там з боку бізнесу, будуть враховані. Але, колеги, від нашої позиції в залі дуже багато залежить, тому правок дуже багато, документ об'ємний, і треба буде все пояснювати. Мені здається, що навіть якщо щось можна допрацювати, то це можна потім навіть буде допрацювати якимись додатковими регуляціями, але цей закон потрібно вже запускати в дію, мені здається, що він вже, ну, дуже давно його чекають і він потрібен.
Колеги, хто за те, щоб підтримати в запропонованій редакції закон у другому читанні і винести його в зал. Хто-"за", прошу голосувати? Хто-проти? Утримались? Один утримався, Леонід Петрович Козаченко. Рішення прийнято.
Дякую, колеги. Переходимо до наступного. Наступне питання в порядку денному у нас законопроект 2028а. По даному законопроекту... це Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства" (номер 2028 а) (друге читання).
Законопроектом пропонується надати право на утворення фермерського господарства усім громадянам України незалежно від наявності у них відповідної освіти та досвіду роботи в сільському господарстві. Спростити механізм переоформлення прав оренди земельних ділянок, наданих засновнику фермерського господарства на фермерське господарство – юридичну особу.
Визначити правовий статус земельних ділянок фермерських господарств як земель для введення товарного сільськогосподарського виробництва, що дуже важливо. Встановити, що особи, які набули земельну ділянку в постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, але за цим кодексом не можуть використовувати земельні ділянки на праві постійного користування, матимуть змогу без проведення аукціону переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право її оренди.
До законопроекту подано 51 пропозиція, із яких 38 пропозицій враховано, 13 – відхиллено. Є ряд питань, які дійсно регулюються цим законопроектом. Також, мені здається, він дозволить знизити рівень корупції і збільшити надходження до місцевих бюджетів та надати доступ до земельних ресурсів більшому колу наших громадян і селян, які живуть у нас в селах.
Є потреба іти по правкам? Або можливо якісь є безпосередньо прямі зауваження? Щоб не іти по правкам, колеги.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Тарасе Вікторовичу.
Шановні колеги, я хочу повідомити, що сьогодні я написав листа і вийшов із співавторів даного законопроекту. Я вважаю те, що ми розпочинали і те, що получилося між першим і другим читанням, не вирішує тих питань, які ми перед собою ставили, а навпаки робить певну корпоратизацію, корпоратизацію фермерських господарств. І ми зараз чітко розуміємо, що сьогодні це можуть бути корпоратизовані або консолідовані дуже великі масиви земель, оскільки фермери будуть заходити, отримувати кошти, відмовлятися від землі і далі ці землі будуть переоформлятися на товариства з обмеженою відповідальністю або на фермерські господарства. І таким чином буде приходити тотальна корпоратизація, а це скритий ринок землі.
Друге. Звичайно, це освіта. Ми убрали сьогодні пункти, де сьогодні людина, яка отримує землю під ведення фермерського господарства, вона повинна мати або освіту, або досвід роботи у сільгосппідприємстві, або… ну скажімо, да, аграрну освіту, досвід роботи або стаж роботи. Ми убрали цю норму і сьогодні ми дозволили будь-якій людині отримувати землі, у тому числі і людині, яка не буде господарювати.
Тарасе Вікторовичу, я для вас хочу сказати, це не вірна аграрна політика, коли ми будемо роздавати землі тим, хто не буде там господарювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ви для мене хочете це сказати?
ІВЧЕНКО В.Є. Ну просто ви мене не слухали. Ви мене не слухали, тому я вам хочу сказати. Звичайно, є позитивна норма, коли ми визначаємо правовий статус земельних ділянок як земель для ведення товарного сільськогосподарського призначення, що автоматично підпадаю під мораторію, мораторію на продаж землі. Тому я пропоную все ж таки, щоб ми цей закон або відправили на доопрацювання, я буду виступати і буду просити в залі, щоб ми не голосували за даний законопроект, оскільки він не відповідає сьогодні вимогам розвитку аграрної політики і взагалі аграрної галузі України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Я єдине, що, вибачаюсь звичайно, але для того, щоб чути, не обов'язково дивиться. Але наступний раз я, звичайно, буду тримати зоровий контакт з вами, щоб вам було комфортніше і мені так само.
Колеги, Олег Кулініч, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Шановні колеги, я хотів би пройти з аргументації по відхиленим поправкам. Я дуже поважаю думку Вадима Івченка, але я вважаю, що не завжди ця думка – вона об'єктивна. У даному випадку абсолютно нормальний законопроект, який спрощує процедуру створення фермерського господарства на селі.
Тому я думаю, що він готовий до другого читання, його можна голосувати, і позитивно голосувати, виносити в сесійну залу. Я от просто пройду по поправках, щоб колеги розуміли, про що йде мова.
Підкомітет пропонує відхилити поправки 16 і 17. Ці поправки повертають можливість одержати земельну ділянку для ведення фермерського господарства без аукціону. Ну, про що ми говоримо? Ми проголосували 2279, де ці всі речі врегульовані.
Поправка 13 пропонує встановити, що для того, щоб громадянин отримав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, йому потрібно мати сільськогосподарську освіту. Ну, навіщо ці складнощі? Я думаю, що це тільки ускладнить процес отримання прав землі у громадян України для ведення особистого селянського господарства.
І поправка 34. Ця поправка пропонує позбавити фермерське господарство можливості переоформити на себе договір оренди землі у разі, якщо такий договір укладено з його засновником. Вважаю, що в такому разі фермерське господарство не може сплачувати плату за землю та виконувати інші обов'язки за договором, адже юридично воно не є орендарем.
Абсолютно нормальна аргументація, і я думаю, що законопроект готовий. Я просив би колег його підтримати і проголосувати і в комітеті, і в сесійній залі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович Заболотний.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, я хотів би сказати, що декілька років назад я теж був такої ж думки, що всі, хто працює в сільському господарстві, повинні мати обов'язково освіту аграрну. Сьогодні я її… не сьогодні, а декілька років назад, поміняв. Чому? Ви знаєте, що в селі сьогодні практично немає, де працювати. Молодь приходить, освіти не мають. Доки він вчиться, сьогодні за рахунок держави, ви знаєте, що держава практично зняла всі питання по державному замовленню, а вчитися треба за контрактом, тобто за власні кошти. А таких коштів немає. І є дуже багато прикладів, я вам приведу такий приклад. У моєму рідному селі 3 фермери: бувший керівник господарства, бувший голова сільської ради, і прізвище молодого хлопця, Менкаль – його прізвище. Я був навіть у суді за свідка і за експерта, а він немає зовсім вищої освіти, два керівники попередніх мають вищу аграрну освіту, але в цього хлопця значно кращі результати господарювання і люди потягнулися саме до нього.
Тому, Вадим, я тебе теж дуже поважаю, але я вважаю, що це хибна думка і я визнаю, що це в мене теж була хибна думка. Я глибоко переконаний, що сьогодні треба дати можливість працювати всім, хто в селі народився, працював там, живе. Він, можливо, не має академічних знань, але він має серйозні практичні навики і навики, які дають можливість...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дай я завершу, будь ласка. Які дають можливість високоорганізовано вести сільське господарство. Тому я вважаю, що законопроект треба подавати в сесійну залу і я буду агітувати за те, щоби за нього проголосували. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколі Івановичу дамо слово? Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. Я звертаюсь до колег підтримати цей законопроект. Законопроект досить гарний, досить простий. І те, що говорив Григорій Михайлович, я був недавно ось з Юрчишиним на нараді у Вінниці, на нараді з фермерами. Ви б побачили як змінився зал. Там в основному фермери, які дійсно більша частина не мають освіти аграрної і дуже успішні фермери. Так що я не бачу питань, якісь... якісь робити перепони. Як змінився зал, то тоді сиділи такі аграрники, мали по 5, по 10 тисяч землі, сьогодні сидять люди, в яких
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестеренко Вадим Григорович.
НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги, я навпаки хочу підтримати Вадима Івченка. Тому що дійсно, якщо іти за вашою логікою, то багато людей вміють керувати транспортним засобом, но, не зважаючи на це, кожен повинен мати посвідчення водія для того, щоб їхати на цьому автомобілі. Да, багато людей вміють вести господарство, бути фермерами, но, якщо ми відійдемо від обов'язковості хоть якогось, хоть якоїсь освіти аграрної, професійної, ми дійдемо сейчас до того, що всі, хто, ну, всі підряд будуть займатися. Ну, ще раз, давайте за цією логікою іти.
На автомобілі. Кожен має посвідчення водія чи хтось управляє автомобілем без нього? Тому я пропоную відправити на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте… Микола Володимирович. Люшняк Микола.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, я десь так само, як Григорій Михайлович, декілька років назад був згідний, що треба освіту. Але я стикнувся зараз з такою проблемою: звільнились хлопці з антитерористичної операції, хочуть займатися фермерством. Насправді, ніхто освіти не має. Ми що, повинні викинути їх на узбіччя суспільства? Чи пригорнути і показати можливості, як вони можуть застосувати себе на землі?
Друге. Вадим Євгенович, Тернопільська область, ПАТ "Україна", вчитель за освітою, без агрономічної освіти – Герой України, з досягненнями в тваринництві шаленими.
Друге. Гац Петро Іванович – Герой України, музикант за освітою, без сільськогосподарської освіти,
_______________. Вони з часом будуть з освітою.
ЛЮШНЯК М.В. Так, я згідний!
Тому я прошу колег підтримати цей законопроект, щоб ми, дійсно, дали можливість нашому суспільству розвиватися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович Бакуменко.
БАКУМЕНКО О.Б. Я два слова скажу про освіту нашу.
Десь біля 50 відсотків хлопців, які закінчують наші вузи, торгують на ринках, а не йдуть туди, в село. А коли прийшла туди людина, яка має хист і має бажання там працювати, ми йому зобов'язані дати, щоб він це міг зробити. А не ті, що 50 відсотків торгують на ринках з вищою освітою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я… оскільки вже маю репліку, я скажу. Знаєте, важко говорити, коли ми не читаємо первинну редакцію закону. Первинна редакція закону говорить про наступне: землі для ведення фермерського господарства даються особам: а) які проживають у сільській місцевості (реєстрація); б) сільськогосподарська освіта. І це досвід роботи в сільгосппідприємствах. Три норми в первинній нормі закону. Ми їх убрали всі три. Якщо ми хочемо убрати тільки освіту, залишимо дві, - це вже дискусія, це нормально. Давайте просто дивитися. Ми убрали всі три норми. Тобто сьогодні всі, які капіталізували кошти: міліціонери, прокурори, - всі підуть, а потім в оренду будуть тим же фермерам здавати. І я знаю райони, де це працює.
І останнє, і саме головне. Я сказав про корпоратизацію, я сказав про те, що це прихований ринок землі, коли будуть переоформляти на "товки", на юридичні особи, потім власники будуть змінюватися, змінюватися, змінюватися, і через роки ми… консолідуються в "товках" великі банки землі. Це буде відкритий ринок, це просто будуть давити і забирати ці землі, і консолідувати в одних руках. Неможливо сьогодні в тих умовах, коли бідні люди, коли немає доступних кредитів, відкривати такий прихований ринок землі. Це основне, що є в цьому законі і про що я хочу, щоб ви говорили, а не про те, що сільськогосподарська освіта… Можливо, і герої України у нас, і багато з нас, можливо, сидять тут без сільськогосподарської освіти. І я десь погоджуюсь. Але там є три норми, і я хочу, щоб ми говорили: якщо ми убираємо все, то ми взагалі відкриваємо це для будь-якої людини, навіть якщо вона не хоче працювати для землі. А я б хотів, щоб на землі працювала людина, господар, а не посередник. Це основне, повірте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Сергій Петрович Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, у нас гарна дискусія, але тільки вона, здається, у нас, як завжди, останнім часом відходить від основної цілі цього комітету і те, що ми брали на себе зобов'язання на початку восьмого скликання, а саме: спрощувати, а не ускладнювати. Сьогодні ми намагаємося придумати якісь нові велосипеди. Наше завдання, щоб земля оброблялася – раз, дотримувалася сівозміна – два, щоб ми збільшували вал продукції – три, створювали робочі місця. Так для чого видумувати: треба освіта, не треба освіта? Насправді тут багато хто аграріїв в минулому, сьогодні політики, і більшість без освіти.
Щодо корпоратизації: чи буде завтра
Тому законопроект – він є нормальний, його потрібно зараз підтримати і віддати в зал, щоб зал приймав рішення. А наше завдання як аграрного комітету – донести істину, яка є прописана зараз в даному законопроекті. Я пропоную підтримати, і дискусію можна зупиняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Із запрошених Ярослав Васильович, Максим Петрович, є бажання висловитися.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Так міністерство підтримує цей законопроект. Якщо треба я буду давати коментарі, а якщо коротко, то…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, коментарі.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Ну, перш за все, що там надається право для утворення фермерського господарства усім громадянам України. Так, тобто все-таки ми врівноважуємо і дійсно, даємо можливості і така потреба дійсно існує. От і законодавчо закріпити статус земельних ділянок за фермерськими господарствами, які до цього часу все-таки для ведення земель, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Це теж, як кажуть, важливий фактор. Ну, і те, що придбання державної чи комунальної власності або права них для ведення фермерського господарства виключно на земельних аукціонах, що теж відповідно підтримується. Тобто наша позиція, однозначно так.
_______________. (Не чути)… Я ще раз кажу, переоформлення землі…
_______________. Не дави на депутатов, ты сказал свою точку зрения.
_______________. Я питання спросив… я питання задав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Ярослав Васильович.
Мірошниченко Іван.
МІРОШНИЧЕНКО І.В. Ні, я однозначно поддерживаю этот законопроект. Потому что если есть желание, то люди имеют возможность пойти работать и добиться успеха. Это самое главное.
А втрое, что плохого, если фермер, который имеет
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ну, напружена дискусія і скажу наступне, що просто комітет висловлює свою думку. Ми зараз за неї проголосуємо.
Вадим Євгенович, має свою позицію, я так розумію, що це і позиція фракції. На то є зал, на то є можливість ставити ті поправки на підтвердження. Я думаю, що якщо буде позиція, аргументи зал прийме кінцеве рішення. Тому я думаю, що всі мали можливість висловитися, Вадим Євгенович, висловились.
Колеги, я тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект в тій редакції, яка запропонована вам сьогодні для розгляду на комітеті. Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Один – проти. Хто утримався? Троє утрималися. Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Наступний законопроект, колеги, до якого ми переходимо, законопроект, одну секунду, 1874. Ні, 1874 ми розглянули.
Переходимо до блоку законопроектів, чесно кажучи, я хотів би, колеги, ми поставили весь законопроектів, який пов'язаний з передачею повноважень. Ви знаєте, було дуже багато зареєстровано законопроектів. У нас був і законопроект 3510, 3510-1. І зараз ми вийшли на законопроект 4355, якщо я не помиляюсь. Так, я не помиляюсь. Інші законопроекти, які були в тій самій, фактично регулювали приблизно схожі моменти.
Я пропоную наступне. Якщо є бажання, всім членам і авторам, перш за все авторам законопроектів висловитися з приводу їхніх законопроектів. У нас є шановний колега Дерев'янко, який дуже вболівав за ці законопроекти і питання, які вони регулюють. Я думаю, що ми йому давайте надамо слово, щоб він міг висловитися. А потім уже безпосередньо будемо розглядати законопроект, переважно членами, вибачаюсь, авторами якого є переважна більшість в тому числі і членів нашого комітету, але, будь ласка.
ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Дякую. Шановний голово, шановні колеги! Шановні запрошені! Перш за все хочу подякувати робочій групі і депутатам, які були долучені, а також представники Держгеокадастру, для розробки 4355 законопроекту, який був наслідком об'єднання 3510 і 3510-1.
Тут багато є хороших норм, зокрема одна з найважливіших норм, яка стосується передачі земель поза межами населених пунктів у комунальну власність у межах об'єднаних територіальних громад, ті громади, які об'єдналися, і, відповідно, ті землі, які раніше в тих селах чи селищах чи містах була поза межами населених пунктів, вони будуть комунальною власністю об'єднаної територіальної громади,
Хотів би звернути вашу увагу на те, що це стаття 117 цього законопроекту, тут є кілька норм, які, можливо, доречно буде більш чітко сформулювати. Суть в чому? Суть в тому, що є загальне правило, що при прийнятті рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в державну чи комунальну власність, складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Крім того, є норма про те, що підставою для державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на неї є відповідне рішення, плюс цей акт приймання-передачі.
У той самий час у частині 5 цієї статті написано, що достатньо, коли мова йде про землі поза межами населених пунктів, достатньо, щоби ці землі були відповідно впорядковані і зроблений проекти землеустрою щодо встановлення меж відповідних земель. І рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення… відновлення меж територіальної громади разом із витягом Держгеокадастру про межу територіальної громади, є підставою для державної реєстрації.
Але тут чітко не зрозуміло, чи треба буде ще той самий акти приймання-передачі від Держгеокадастру? І щоб так не сталося, що… якщо не треба, підказує вже Максим Петрович поруч, якщо не треба, то просто прохання чітко вказати, що та норма попередня цієї статті не розповсюджується на цей випадок, тому що нам важливо, щоби ми не мали ніяких перешкод в разі, якщо межі встановлені, якщо відповідні рішення прийняті, і відповідна реєстрація повинна вже бути здійснена уже без перешкод з боку Держгеокадастру, який сьогодні розпоряджається цими землями поза межами цих населених пунктів, які об'єдналися в об'єднану територіальну громаду.
От, власне, такі зауваження. І мій законопроект є 1139 дальше, який у порядку денному є. Я вважаю, що вони, дійсно, є всі подібні. І якщо ми зупиняємося на об'єднаному 4355, то, відповідно, нема сенсу його розглядати 1139, а є сенс сконцентруватися на тому, щоби 4355 вдосконалити і ухвалити його за основу і в цілому. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.
У кого є ще бажання висловитися з приводу цього?
Ні, ні, от ми, я пропоную так, обговорити весь блок, якщо є, а зараз би авторам інших... ну, будемо їх так уже з тих, більш старших законопроектів дати висловитися. У нас одна думка є, всі, хто хочуть іще висловитися – висловлюємося, потім обговорюємо 4355 і потім ми пройдемо по всіх, проголосуємо, щоби у нас формально було рішення.
Олег Іванович, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Я довідково, є прохання народного депутата Рудика, це 2338, вони приєднуються до 4355, у разі його проходження не проти, що він буде відхилений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, тоді я прошу секретаріат, якщо по Рудику якщо буде рішення комітету і ми проголосуємо 4355, ви до нього зверніться, щоби він на авторський колектив написав звернення про доручення до авторського колективу.
По старим, будемо їх так називати, законопроектам нема більше виступів? Давайте по 4355 тепер. Я ж не сказав: давнім, я сказав: старим. От, 4355, є у когось бажання виступити.
Олег Іванович.
_______________. Шановні колеги, законопроект 4355 – це результат такої складної, напруженої роботи на протязі вже, мабуть, багатьох років, тому що я хочу нагадати, що все це починалося з законопроекту 1159, який вже більше двох років зареєстрований і проголосований в профільному комітеті в нашому, але він чомусь не доходив до сесійної зали. Далі так, історія така, що було два законопроекти: 3510 і 3510-1 і ми вирішили тоді, і я вважаю, що вирішили правильно, об'єднати наші зусилля. Тому що коли в одному законопроекті більше 40 народних депутатів є авторами, в іншому – десь до 20, то яке може бути позитивне рішення в сесійній залі? І тому логічно автори домовилися напрацювати спільний об'єднуючий законопроект.
Саме важливе, що є 4355, на мою думку, це те, що кожна сільська (селищна) чи міська рада відразу після прийняття цього закону зможе розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населених пунктів.
І ми тут залишаємо такий стимул для… і я думаю, це правильно, для об'єднання громад, тому що об'єднані громади зможуть отримувати цю землю потім у процесі визначення меж територій у комунальну власність, а громади, які не об'єдналися, у розпорядження. І це рішення було, дійсно, мотивоване тим, що ми не можемо ті громади, які не об'єдналися, позбавити таких … такої можливості – розпоряджатися землями за межами населених пунктів.
Тому я вважаю, що це питання врегульоване, і тим більше, є стимул для того, щоб громади у подальшому об'єднувалися, тому що це – процес правильний і процес логічний.
Крім того, законопроект має ще одну важливу складову. Ми пропонуємо врегулювати питання державного контролю за використанням цих земель. Зараз… На сьогодні це – величезна проблема. От я як депутат, який представляє Полтавщину, цю проблему знаю. Тому що ніхто зараз не контролює те, що відповіщається із використанням цієї землі.
Дуже багато землі роздається, як ті ж сінокоси чи пасовища. Використовується як рілля, тому що вона переорюється. Ніхто це не контролює, тому що сільгоспінспекція в нас в стадії ліквідації, нікому за це братися. І до мене надходить дуже багато скарг від, практично, з кожного району Полтавської області. Я думаю, що ці проблеми взагалі типові по наші державі. Тому ми якраз і пропонуємо врегулювати функції контролю, але не сконцентрувати їх в одних руках, тобто ми не говоримо про орган виконавчої влади, ми розділяємо… контроль повинен бути і самоврядний, і з боку виконавчої влади. Тобто що мається на увазі?
Зараз контрольні функції належать центральному органу виконавчої влади. Але, по-перше, це абсолютно… ну, в цьому не зацікавлені місцеві ради, тому що, по-перше, депутати найкраще знають проблему, яка відбувається на місцях, а чиновник, він її не знає. Тому такі речі, як, наприклад, питання нецільового використання землі, як і питання самозахватів, ми пропонуємо віддати місцевому самоврядуванню, а загальний контроль він повинен здійснюватися органом виконавчої влади, в даному випадку це Держгеокадастр. Я думаю, це логічно і пропонується, щоб надати сільським, селищним і міським радам право брати на себе контролюючі функції. Таке рішення вони будуть приймати тоді, коли у місцевому бюджеті є відповідні кошти. Тобто на наш погляд це буде актуально перш за все для тих громад, які об'єдналися. Ну, і розуміючи, що в органах місцевого самоврядування теж є зловживання і корупція, на жаль, тому якраз оцими речами, коли ми розділяємо контроль я думаю, що це буде якраз той баланс, який повинен бути для того, щоб ми могли чітко контролювати використання нашої землі на… за межами населених пунктів.
На мій погляд, законопроект достатньо збалансований і готовий для того, щоб ми могли його голосувати у сесійні залі. Але тільки в першому читанні, тому що ми, на жаль, що ми я думаю, не зможемо його проголосувати в цілому. Тобто у мене є пропозиція до колег по комітету підтримати його в першому читанні і є прохання до комітету, до членів комітету, якщо буде така ласка, щоб доповідачем у сесійні залі по 4355 був я. І я просив би доповідати друге читання Тарас Вікторович, якщо колеги підтримають 3006 і 2028, тому що я є одним із авторів цих законопроектів. І якби багато часу втрачено на проходження цих законопроектів, і в сесійному залі і в комітеті. Тому я просив би, щоб був доповідачем саме я по цих трьох законопроектах. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.
Наш кворум невпинно зростає. Колеги, які є ще зауваження?
Вадим Євгенович, будь ласка.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Шановні колеги, знаєте так трапилось, що за останній місяць проїхали 20 областей по навчанню депутатів районних і обласних рад. І я хочу подякувати всім тим, від всіх… від імені всіх з ким спілкувались за те, що ми робили постійний тиск вже рік всі разом, у нас є дуже багато законопроектів, потім ми об'єдналися в 1159, сьогодні ми знаходимо компроміс все ж таки передати землі територіальним громадам. Це вірний шлях. Громада буде достатньою, коли у неї будуть і фінансові ресурси, і землі, якими вона буде розпоряджатися і, звичайно, оподатковувати.
Але є два такі моменти, на які мене просили зауважити. Просили зауважити фермери, аграрії, які сьогодні працюють в районах, а також керівники сільських, селищних рад, навіть об'єднаних громад. Ну що ми сьогодні передаємо в об'єднану громаду чи в сільську, селищну раду які землі, якщо вони вже роздані? Яке розпорядження ми передаємо, якщо в них вже все роздано. Так, вони податки і до цього отримували. Всі ж отримували податки з адміністративною межею. І сьогодні в законі є така норма, я хотів би, щоб ми з вами між першим і другим читанням виправили, тому що всі сьогодні і об'єднані громади хочуть провести інвентаризацію, і об'єднані, і сільські селищні, і місцеві ради інвентаризацію, куму ж все ж таки видані землі. Чи в Харкові видані людині зі Львова, яка здає харківському фермеру, чи дійсно це місцевий фермер? І це є така норма, що при зміні власника земельної ділянки не вимагається внесення змін в договір оренди. Всі сьогодні органи місцевого самоврядування хочу інвентаризувати і чітко подивитися, хто є власник. І якщо є потреба, змінити цього власника на місцевого для того, щоб не було так, що ми все роздали, а тепер ми їм віддаємо що? Тому ми будемо про це говорити.
І друге питання. Друге питання, звичайно, це контроль. Я повністю погоджуюсь з тим, що держава має здійснювати контроль. Ми правильно зробили, коли ми віддали три функції контролю на органи місцевого самоврядування. Перше. Вони мають слідкувати, щоб не було самозахватів. Друге. Вони мають слідкувати, щоб землі використовувалися з документацією, а не без документації. Але знаєте… Ну, державний нагляд, тобто за експертизою, за оформлення документів іде на центральний орган виконавчої влади, який здійснює повноваження по земельним ресурсам. Але знаєте, коли, наприклад, Мінрегіон займається там генеральними планами, там схемами планування територій, детальними планами, я б це зрозумів, а коли центральний орган виконавчої влади займається моніторингом родючості ґрунтів, який знаходиться під Мінрегіонів, який займається видачею дозволу на перенесення ґрунтового шару, який консервує деградовані малопродуктивні землі, я це не розумію.
Тому я буду офіційний і буду просити Тараса Вікторовича, щоб ми звертались офіційно все ж таки вирішене питання передачі центрального органу виконавчої влади, який здійснює повноваження по землі, веде земельну в принципі політику, під Міністерство аграрної політики.
Оскільки ми об'єднали тут повноваження і сільгоспінспекції, і екологічної інспекції в один орган сьогодні – в Держгеокадастр. І це буде вірний шлях, якщо ми говоримо про правильну аграрну політику. А питання повернення землі, плюс, і я хочу подякувати всім, ми з вами маємо провести і маємо це провести за короткою процедурою, щоб вже, скажімо, в травні і в липні, ой, в травні і в червні люди отримали можливість розпоряджатися цими землями.
Але хочу зауважити, щоб ми з вами чітко розуміли, що землі всі роздані. Мені дуже хочеться передати від всіх вас, що вони хочуть проінвентаризувати все, кому віддано, для того, щоб дійсно це були фермери, щоб це були місцеві фермери, які створюють переробку чи додану вартість, а не просто посередники, які здають землю в оренду тим же місцевим.
Тому ці такі два зауваження до цього законопроекту я пропоную приймати в першому читанні. І хотів би, щоб доповідачем по цьому законопроекту, оскільки він розроблявся в принципі Дергеокадастром, і ми тут всі були, був або голова комітету, ну, не або, а голова комітету, це був би вірний крок і вірний шлях. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Колеги, хто ще хоче висловитися?
Максим Петрович, будь ласка. Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Дякую. Я знову замріявся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це більше замріявся Ярослав Васильович. Бо він все-таки вирішив, що, бачите, комітет хоче бути комітетом продовольства все-таки, а міністерство – щоб було земельних відносин.
МАРТИНЮК М.П. Що стосується 4355, це дещо перебільшене твердження, що Держгеокадастр писав цей закон. Насправді іноді нас запитували народні депутати, автори законопроекту, за що ми їм дуже вдячні.
Законопроект досить збалансований. Він вибудовує систему балансу між органами місцевого самоврядування, які розпоряджаються землями, і державою, яка в певній частині контролює цей процес розпорядження, тому однозначно Держгеокадастр підтримує цей законопроект. Єдине, що користуючись нагодою, хотів би трошки наперед забігти між першим і другим читанням вважаємо за доцільне попросити авторів законопроекту подумати про те, щоби врегулювати питання колективної власності на землю. Просто у нас наступного разу не скоро може випасти така слушна нагода, щоби в якийсь законопроект вписати цю абсолютно просту і в той же час дуже корисну річ, щоби визначити розпорядником земель колективної форми власності органи місцевого самоврядування. І нарешті припинити цю колізію, коли, ну, насправді, не секрет, що рішення щодо колективних земель приймають, але всі ці рішення абсолютно є незаконними і, на жаль, це питання з колективними землями мало би бути урегульовано при прийнятті Земельного кодексу, в якому зникла форма власності колективна, але не було врегульовано. І зараз таких земель, за нашими даними, обліковується 1,5 мільйони гектарів, це є непоганий ресурс для підтримки органів місцевого самоврядування. Тому в переважній більшості це землі під господарськими дворами, вони підлягають продажу власникам цих споруд. І це, власне, є надходження місцевого бюджету.
І друге питання, яке було би доцільно врегулювати між першим і другим читання, це все-таки встановити при всій... при всьому нашому бажанні якнайшвидше передати повноваження щодо розпорядження земель, встановити перехідний термін, ну, наприклад, 2-3 місяці. Тому що цей законопроект потребує розробки і прийняття багатьох підзаконних актів нормативно-правових щодо функцій контролю насамперед. І ми можемо увійти в колізію, коли після прийняття закону, набуття ним чинності, той орган, який зараз виконує ці функції, вже не зможе в силу закону їх виконувати, новий орган не зможе в силу ну, тобто ми отримаємо ситуацію відсутності повного контролю у зв'язку з неврегульованістю нормативно-правової бази. Тому очевидно, що необхідно встановити якийсь перехідний період, 2-3 місяці, як правило, це так робиться в такого масштабу законопроектах.
_______________. Можна? Згоден повністю. Але під час перехідного права передбачити погодження відведення земельних ділянок офіційно з органами місцевого самоврядування, щоб ми їм дали вже посил, що вони є, в принципі, цими розпорядниками під час перехідного періоду. Дякую.
МАРТИНЮК М.П. Це вже інструментарій, тобто, в якій формі це буде встановлено, питання двадцять п'яте. Питання в тому, що це необхідно врегулювати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Петрович.
Андрій Богданович Кіт.
КІТ А.Б. Дякую.
Насправді дуже гарний законопроект, але є одна річ в ньому – це зміна, стаття 20, встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок. Все-таки є небезпека, коли призначення земельних ділянок буде мати можливість змінювати сам орган місцевого самоврядування. Щоб ми не опинилися в ситуації, коли багато земельних ділянок сільськогосподарського призначення в приміських територіях будуть різко переводитися під будівництво. Я думаю, що регулятором в таких відносинах не може бути орган місцевого самоврядування, а, мабуть, має бути або обласна рада, або виключно державний орган. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович, будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. От на сьогодні зміна цільового призначення – це функція районних державних адміністрацій. І я думаю, що, хто більше зацікавлений в тому, щоб це було дійсно правильно і логічно. От зараз безліч порушень, де вже назмінювали скільки цільового призначення по таких великих масивах, що ми розгребти не можемо, і контролю немає. Логічно, що це буде орган місцевого самоврядування, тому що перш за все ці люди, депутати, зацікавлені в тому, щоб там все було згідно норм закону. Тому тут не може бути ніяка ні районна, ні обласна адміністрація – тільки орган місцевого самоврядування.
І хотів би по коментарях Вадима Івченка, ну, як би декілька реплік. Від того, що все роздано, вірніше, те, що все роздано, ну, про це ж ми всі говорили: і я особисто, і більшість колег – уже більше двох років ми говоримо, що все роздано, якби наша була така чітка позиція комітету не тільки в комітеті, а, можливо, і в сесійні залі ми б давно вже проголосували, можливо, за іншим номером такий законопроект.
І 2279 проголосували, роздано, але ну, маємо те, що маємо.
Інший момент, що згідно того, що всі договори оренди розірвати чи припинити термін дії договорів оренди, ми цього просто не можемо зробити, тому що це порушення права орендаря і це порушення Закону про оренду як це можемо, це ж абсолютно несумісні речі. Тому давайте будемо рухатися відповідно до норм законодавства чинного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Петрович Мушак.
МУШАК О.П. Шановні колеги, хвилинку буквально уваги, в мене пропозиція підтримати цей консолідований проект у першому читанні. І разом з тим, якщо ми сьогодні набрали такий хороший бадьорий темп розгляду земельних питань, то давайте перенесемо цю історію в сесійний зал. І в мене є пропозиція, давайте звернемося від комітету до керівництва парламенту, щоб провести "день землі" у Верховній Раді України.
І чотири, п'ять законопроекти, які ми сьогодні вже напрацювали. І да, ну, за одно ми там поправку внесемо мораторій скасуємо.
Тому пропозиція "день землі" зробити, або "ранок землі", або там "вечерю землі" у парламенті України. Дякую.
МАРТИНЮК М.П. До речі, законопроект про обіг є написаний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Петрович, дуже дякую. Потім – день Води…
Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. Шановні колеги, я закликаю всіх підтримати цей закон не шукати ніяких правок, тому що він виріс із закону 1159, так. І пройшов майже рік, я щасливий, що Максим Петрович підтримав це все діло. Але хочу сказати, що ми з вами в землі капітально відстали, тому що та децентралізація, яка йде на селі – фінансова децентралізація 2015, 2016 роки сьогодні сільські ради отримали досить серйозні бюджети за рахунок того, що ми помилилися з вами в 2014 році і збільшити в 21 раз плату і слава Богу, і за те, що у минулому році перемогли пані Яресько і добились те, що відмінили те, що було в ній прописано, податок на прибуток для сільгосппідприємств і поміняли на фіксований податок при коефіцієнті 0,81. Сьогодні сільські ради мають досить серйозні уже бюджети в порівнянні з тим, що вони мали в 2013-у, в 2014 році.
А що стосується земель, тут ні про ніяку децентралізацію поки не йшло. І я думаю, що це буде сверхпрогнессивный законопроект і закон, якщо буде прийнятий, який дасть можливість говорити про уже серйозну децентралізацію на селі. Тому я закликаю всіх підтримати. Але ми, дійсно, я хочу підтримати те, що у нас лишилось ще три питання. Колективна власність. У нас ще лишилось питання дороги. Ще лишилось питання лісополос. Це три питання, які повинні бути врегульовані. Оце буде тоді той день, про який мріє Мушак…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович…
_______________. Нам надо будет защищать…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я думаю, що всі мали можливість. Ярослав Васильович, будь ласка.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Да. Я маю сказати, да. Тому що Максим Петрович, дійсно, який щасливий від цього законопроекту. І в частині якраз децентралізації він абсолютно правильний. І Міністерство аграрної політики і продовольства підтримує цю річ. Але декілька пунктів я хотів би зауважити. Тому що вони є дуже суттєві на сьогоднішній день.
Перше. Оскільки нормами проекту закону вносяться суттєві зміни до сфери державного управління земельними ресурсами, в обов'язковому порядку потрібно здійснити розмежування компетенцій у сфері реформування державної політики у сфері земельних відносин між Мінагрополітики та Мінрегіонів. Ці функції потрібно розмежувати як у Земельному кодексі, в Законі України про охорону земель з віднесенням компетенцій Мінагрополітики функцій з формування державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення. Як це передбачено пунктом 3 вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів, ми її всі знаємо, 442. Це перше питання.
Друге. До речі, у нас самі пропозиції щодо повноважень Мінагрополітики с формування державної політики у сферах використання є, і тут воно викладено як мінімум на трьох листах, що це треба якось зробити. Тобто достатньо великий документ, який доопрацьовувати треба.
Третє чи друге. Неприйнятною є також передача повноважень щодо здійснення моніторингу родючості ґрунтів та організації агрохімічної паспортизації земель сільського призначення від Мінагрополітики до Держгеокадастру. Іншими словами, спеціалізованої нашої державної установи, яка сьогодні знаходиться у віданні Міністерства аграрної політики, це Інститут родючості ґрунтів. І він повністю відповідає за аспекти, пов'язані з моніторингом для роботи, ну в Мінагрополітики ми з цим не можемо погодитись.
Ще є. Ну це можна так, сумнівним є запропонований проект закону механізм передачі повноважень розпорядженням землями державної власності органам місцевого самоврядування, яким це право надасться лише після розробки і затвердження відповідних проектів землеустрою. Адже це може затягнутися на довгий період, і нам треба розуміти, хто в цей перехідний період буде здійснювати безпосередньо цей контроль.
І ще один пункт. Суттєвим недоліком є правова колізія, за якою посадові особи Держгеокадастру отримують повноваження щодо здійснення контролю та права притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, ну це трошечки перевищення.
Зазначене свідчить, що наявність є і конфлікту інтересів при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастром з огляду на його функціональні повноваження. Тобто ми говоримо про те, що в першій частині однозначно підтримати, а в другій частині потребує суттєвого доопрацювання . Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в першому читанні ви його підтримуєте, да, Ярослав Васильович?
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. В частині децентралізації, але з тими пунктами і зауваженнями, які нам треба врегулювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тому і почав з цього, Ярослав Васильович, бо я знав, що ви за інститут заговорите, що інститут забирає… Тому я зразу і сказав, що Держгеокадастр – в міністерство, а тоді Інститут…
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Нє, ну то спочатку Держгеокадастр – в міністерство, тоді інститут не треба передавати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну от я власне за що, що ми ж… (Шум у залі)
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Тоді послідовність дій повинна бути між першим і другим читанням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, є коментарі?
МАРТИНЮК М.П. Я, чесно кажучи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замріявся.
МАРТИНЮК М.П. Замріявся. Як би ми все те отримали, що Ярослав Васильович тільки що нам приписав, то було б непогано.
Насправді ми маємо… Чому були проблеми в розпорядженні землями райдержадміністраціями? Тому що не було балансу, не було противаги. Ну, умовно кажучи, це була прокуратура, але прокуратура була или в теме, или в доле, или и там, и там.
Чому проблеми зараз в Держгеокадастрі? Тому що немає противаги. І тому, якщо ми знову механічно просто визначимо нового царя, то буде та ж сама історія. І у зв'язку з цим ми, чесно кажучи, 90 відсотків, напевно, часу в нас не було з авторами законопроекту ніяких дискусій щодо, там, передачі, в цьому питання немає. У нас 90 відсотків часу пішло на те, щоб вибудувати таку модель, яка би давала баланс в державі. Тобто, якщо органи місцевого самоврядування розпоряджаються, то хтось за ними повинен, ну, придивлятися. Скажімо, це не має бути якийсь там тотальний контроль, але, тим не менше, має бути противага і баланс дотримання державних інтересів і інтересів суспільства. Тому і, власне, цей законопроект, ну, я називаю однозначно збалансованим.
Що стосується державної установи, то, в принципі, Тарас Вікторович, ви все правильно розказали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите, сам геокадастр підтримує таку неочікувану, але логічну ідею: повернутися в лоно МінАПК. І Ярослав Васильович, я бачу, теж підтримує цю пропозицію. Колеги, ну, це жарти, добре, що ми вже просто наближаємося до кінця порядку денного.
У мене пропозиція: давайте проголосуємо. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект у першому читанні. Одну секунду. Потім ми пройдемо по кожному з них – і вже будемо логічно мати, оскільки ми цей підтримуємо, якщо ми його підтримуємо, то інші ми будемо відхиляти. А у нас інших варіантів немає. Є пропозиція, так, як і обговорювали. Є пропозиція… І, в принципі, навіть можемо Вадима визначити доповідачем.
Вадим Григорович, якщо є бажання, я думаю, що авторський колектив, який і так уже, там, такий ну, майже конституційна більшість в цьому авторському колективі, він радо вас прийме у своє лоно. Приймається.
Колеги, я пропоную піти по такому, щоб не йти по всім законопроектам, всі автори могли висловитися. Найбільш активний автор у нас виступив перший, він долучається. Я думаю, що можемо піти цим шляхом, якщо немає заперечень. 4355 хто за те, щоб підтримати в першому читанні цей законопроект, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались? Одноголосно прийнято рішення. Дякую, колеги.
Я залишив одне питання, якраз ми взяли паузу, давайте для формальності просто проголосуємо у нас наступний був законопроект 3510. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект у контексті підтримки 4355, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримались? Одноголосно.
3510-1. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект. Проти? Утримались? Одноголосно.
1139. Хто за те, щоб відхилити, долучити нашого колегу Дерев'янка до авторського колективу. Він уже Юра… да, уже Юра…Одноголосно відхилили.
1252. Хто за те, щоб відхилити?. Одноголосно.
1277. Хто за те, щоб відхилити. Проти? Утримались? Одноголосно.
1452. Хто за те, щоб відхилити? (Шум у залі) І долучити, звичайно, в усіх варіантах долучення абсолютно. Я прошу секретаріат всім авторам законопроектів запропонувати, особисто зв'яжіться і запропонуйте долучитися до авторського колективу.
1452 – відхилений одноголосно.
2322, Вадим Григорович. Хто за те, щоб відхилити і Вадима Григоровича долучити до 4355 автор, хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Один – утримався. Два – утрималось. Давайте підтримаємо Вадима Григоровича.
2322-1. Хто за те щоб відхилити? Проти? Утримались? Одноголосно.
2338. Хто за те щоб відхилити? Проти? Утримались? Одноголосно.
І 3340. Хто за відхилення? Дякую. Проти? Утримались? Одноголосно.
Колеги, ми закрили цей блок, відхилили велику частину законопроектів шляхом підтримки 4355. Я хочу сказати наступне. Я насправді дуже радий, що ми об'єднали зусилля і не тільки на цьому законопроекті, а і на інших законопроектах не втратили таку збалансованість емоційну в нашому комітеті. І навіть не втративши цю збалансованість ми все таки я думаю досягнули якогось результату. Я взагалі дуже би хотів, щоб цей настрій і дух, у нас в комітеті зберігався. І, колеги, у нас ще один законопроект сьогодні в порядку денному, це законопроект нашого колеги Вадима Євгеновича Івченка, 1874. Я би попросив його доповісти, якщо будемо входити в занадто глибокі дискусії, і потім питання Олега Івановича обов'язково ми розглянемо.
Прошу, Вадиме Євгеновичу, доповідати.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Шановні колеги, ми розглядали вже цей законопроект, там було декілька авторів і комітет прийняв рішення відправити даний законопроект на доопрацювання. В чому полягає суть цього законопроекту? Ви пам'ятаєте, коли був прийнятий закон, роздалися землі під фермерське господарство, там до
І коли ми відправляли на доопрацювання, ми почитали науково-експертне управління, яке сказало нам про те, що ми не визначили, кому ж ми віддаємо ці землі у власність, або фермеру як особі, а сьогодні законодавство в принципі дозволяє до 3 гектарів, тобто в межах там 2 точніше гектарів прийняти у власність, або юридичній особі. Оскільки цих фермерів і цих земель не багато, і ці фермери, вони перші ті люди, які почали займатися господарством з 1991 року, скажімо, основоположники цього фермерського руху, авторами колективу було прийняте рішення, щоб передати ці землі у власність саме фермерським господарствам як юридичним особам.
Це дозволить, перше, згідно податку на землю і ПДФО збільшити місцеві бюджети, і ми оцінили це майже в 150 мільйонів гривень. Це дозволить їм легально їх здавати землі в оренду. І це дозволить врешті-решт законодавчо врегулювати це питання, бо воно не врегульоване. Тобто може бути декілька варіантів, наприклад, віддати їм можливість викупити. Але у якого фермера сьогодні буде там тисячі доларів за гектар, там по декілька сот тисяч для того, щоб оформити. Ми запропонували такий варіант, все ж таки це просить Асоціація фермерів, у них є рішення з'їзду, вони виходили під будинок Верховної Ради, і вони нас просять, саме в такому контексті є підтверджений лист Асоціації фермерів і приватних землевласників для того, щоб депутати комітету підтримали саме в такому ракурсі і в такий інтерпретації даний законопроект.
Прошу всіх підтримати і дати можливість між першим і другим читанням, якщо є якісь інші пропозиції, ми вже їх обговорювали, внести правки і проголосувати за основу і в цілому. Дякую. (Не чути)
Так, звичайно, я хочу, якщо хтось погоджується бути ще співавтором, всі ті, які були в першому законопроекті, тут питань нема, ми можемо долучити всіх. Але давайте ми врегулюємо це питання. Бо це є вимога наших колег. І це в принципі ми маємо це зробити. Або вирішити питання, їм, якщо хтось пропонує, щоб вони викупляли, або все ж таки передати у власність тим людям, які вже 20, більше 20 років працюють на цій землі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хтось хоче висловитися? Миколо Володимирович.
(?) ЛЮШНЯК М.В. ….. в Київській області взялись. Там досить багато земель вже райадміністрації там під котеджі віддали і так далі. Тобто людина, якщо померла, вона не може оформити спадщину. Тобто вона числиться в цьому господарстві як там Іванов, але є спадкоємці, які хочуть оформити, вони не можуть. Тому що ми законодавством їм не дозволяємо.
Тому ми й говорили, ми можемо тим, які живі, віддати у власність. Ті, які сьогодні потребують, ну, взяти у спадок і використовувати землю, віддати. А ті, які ніхто не буде претендувати і нема спадкоємців, нічого, можемо передати в органи місцевого самоврядування. Ми це можемо зробити. Але давайте вирішувати це питання. Бо якщо ми передаємо в оренду, то ми всіх тих, які працювали, які сьогодні бажали віддати своїм, скажімо, ну, по спадщині своїм дітям…
_______________. Ти не не зрозумів питання.
(?) ЛЮШНЯК М.В. …і так далі, ми не можемо передати.
_______________. Ну, ти зараз говориш про право постійного користування. Якщо до 2002 року фермер оформив землю в оренду, ну, фермерське господарство в оренду. Хтось акт постійного користування, хтось взяв землю в оренду. Фермер. Фермер, ні, тобто ці можуть приватизувати, а ті не можуть приватизувати?
_______________. Ні, приватизовується безоплатно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з Валерієм погоджуюсь в якому розумінні, Вадим Євгенович, може, поясните нам? Тобто, напевно, мова йде про що. Що ті люди, які умовно на певному етапі відмовилися, взяли в оренду, то вони фактично зараз опиняться в нерівних правах з тими, хто фактично отримає це у власність. У тих залишиться в оренді, а ці вже будуть мати у власності і причому, безоплатній власності. Що в принципі…
ІВЧЕНКО В.Є. Тут просто питання чого. Що до 2008 року вони мали переоформити, у них була така можливість згідно нового Земельного кодексу 2002, або у власність, або оренду. Якщо вони вибрали оренду, це вже їхнє питання. Але була можливість і у власність і була можливість в оренду. Ті, хто до… Але я ще раз кажу, не багато людей скористалося цією можливістю, і тому після 2008 це питання підвисло. І ми маємо сьогодні врегулювати, ми маємо їм дати можливість, в принципі, можемо прописати або у власність, або в оренду, хто як хоче. (Шум у залі)
_______________. Вадим Євгенович, тобто получається, той, хто у той час як би не мав за мету оформляти цю землю, ну виходить так, до 2002 року ми знаємо, що земля була… вільної і необробленої було дуже багато, вони її кидали, як би не хотіли оформляти. А сьогодні як би ситуація помінялася на ринку землі, і вони тепер кажуть, що давайте ми все ж таки приватизуємо цю землю. Ну якось, ну виходить так. А той, хто йшов там по закону, там виконав це все і оформив землю собі в оренду, він взагалі получається за бортом, з боку. Да, да, він з боку.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, колеги, щоб всі висловились.
Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, я категорично проти такого законопроекту. Чому? Ми, дійсно, ставимо не у рівні умови людей, з яких хтось можливо мав якусь додаткову підказку і зробив правильно, хтось зробив другим шляхом. Ми йдемо зараз принципом усередненності і вибрання певних осіб.
Друге. Є багато, ну ви знаєте, сьогодні таких фермерських господарств у нас біля 200 тисяч гектарів. Це якщо на 31 тисячу сьогодні загальна оцінка, це 6 мільярдів. А це помножити на 5 відсотків, це 300 мільйонів отримають місцеві бюджети. А так ми просто зробимо, як би сказати, з барського плеча подарунок. А за що будуть потім жити громади? Ми ж знаємо, що 50 відсотків тих земель фермерських господарств обробляють взагалі другі люди. Ми зараз їм подаруємо… Давайте все подаруємо: і землі Академії аграрних наук, і землі оборони, - просто все роздамо. А потім будемо викупляти під цвинтар. під будь-яке те, що треба для суспільних потреб громади будь-якої, будемо викупляти. Давайте призупинимо цю популістичну роздачу землі. Наприклад, сьогодні в Тернопільській області воїни АТО
Тому я, можливо - Вадим Євгенович, я перепрошую, - трішки різко, але просто сьогодні ми маємо залишити в країні цей резерв, який буде необхідно, і використати. Повірте, що фермерський рух без цього закону буде нормально жити і процвітати в Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.
Олег Іванович.
КУЛІНІЧ О.І. Шановні колеги, я також категорично проти цього законопроекту. Тому що мова йде про передачу у власність десь приблизно 200 тисяч гектарів землі. Якщо оцінити це по нормативно-грошовій оцінці, це 300 мільйонів доларів. Я думаю, чому ми будемо зараз позбавляти місцеві бюджети можливості отримувати кошти від оренди, ну, незрозуміло, для чого це робити. Я думаю, що кожна людина могла отримати землю у власність у межах паю, 4 гектара – це логічно і правильно. А зараз ми говоримо про 200 тисяч гектарів землі, які ми повинні комусь передати у власність, незрозуміло, для чого.
Так що я… в мене пропозиція: даний законопроект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, якщо можна, вашу позицію. По-перше, там по цифрам, дійсно, може, зорієнтуєте нас, скільки там, дійсно, цієї землі.
МАРТИНЮК М.П. Ні, я вас не зорієнтую по цифрам, на жаль.
Але по юридичній ситуації, самі фермерські господарства після 2008 року у власність земельні ділянки не оформляли. Вони оформляли або в оренду на фермерське господарство, або в межах частки паю приватизували між членами фермерського господарства.
Більше того, в законодавстві всі норми для безоплатної приватизації виписані для громадян. Ми хочемо створити норму приватизації безоплатної для юридичних осіб.
Не можу не підтримати пропозицію Вадима Євгеновича про те, що питання так чи інакше треба вирішувати. Наприклад, дати їм можливість викупити ці землі. Але хочу нагадати, що в нас діє мораторій, і для того, щоб реалізувати цю ідею, необхідно прийняти Закон про обіг землі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Хтось хоче ще висловитися? Які думки по даному закону? Відхилення?
Хто за те, щоб… перша пропозиція була відхилити даний законопроект. Прошу голосувати. Хто проти? Один проти. Утрималися? Проходьте! Тут ми порахували просто. Дякую, рішення прийнято, законопроект відхилено.
Але, колеги, давайте подумаємо. По-перше, я хочу сказати, що у Вадима є багато енергії і бажання реально змінювати сектор і по цьому конкретно законопроекту я не знаю, як нам...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні, я взагалі, я за те, щоб Вадима Євгеновича ініціативи просто якось ми мали можливість підтримувати і просто... від себе просто хочу сказати, Вадим, це не те, що там, ну, це точно не стосується особистості, от. Ми ж дійсн обговорили, дійсно висловили, да, висловили всі зауваження.
_______________. (Не чути)
ІВЧЕНКО В.Є. Валера, только проблема знаєш в чому? Проблема в тому, що ти дійсно, ну, чи займався там господарством, ти прийди раз де сидять 300 фермерів і поспілкуйся з ним по земельним відносинам. Якщо ти зможеш їх переконати, що саме так краще – зняти мораторій чи щось інше, тоді да. Я виконую сьогодні роль того законодавця, який сьогодні асоціація фермерів пропонує вихід з цієї ситуації. Вона запропонувала саме так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. Плюс, науково-експертне управління, яке попередній закон наш...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.
_______________. (Не чути)
_______________. Дуже....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Іванович. (Загальна дискусія)
_______________. Якщо такий спірний законопроект, підготуйте статистику, щоб ми розуміли. Ми знаємо 200 тисяч гектарів землі, скільки в оренді. Скільки треба розділити? Не маючи статистику, ми по статистике йдемо і готуємо такі серйозні....
_______________. ... фермерів ділимо на білих там і на....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги, я всім дуже дякую. Дійсно буде дуже важливо. У нас іще Олег Іванович зі своїм виступом. Я від себе тільки хотів сказати, Вадим Євгенович, і по своєм баченню. В принципі, я розумію, що у фермерських асоціацій, у будь-яких напрямків завжди буде дуже багато бажань. Чесно кажучи, нам все-таки треба формувати політику і якось так само пояснювати свою позицію, і фермерським асоціаціям в тому числі, і находити якісь компромісні позиції. Якщо ми будемо всі от їхні бажання сприймати як стовідсотково до реалізації, ми завжди будемо з ними в конфлікті, бо ніколи не зможемо виконати сто відсотків побажань і завжди буде залишаться осад такий, що от ми не йдемо на зустріч, ми не хочемо цього робити. Тому я думаю, що крок за кроком виваженими такими поступами ми врегулюємо ситуацію.
Олег Іванович, будь ласка, там по вашому питанню і будемо закривати комітет.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Я дуже коротко, шановні колеги, дуже коротко.
Ми всі чули от протягом останніх місяців дуже багато заяв з уст і Прем'єр-міністра, і міністра АПК стосовно приватизації державних підприємств, стосовно приватизації державних земель. Мені, наприклад, незрозуміло що це за землі, чи це землі запасу, чи це землі академії наук, чи це якісь інші землі, які це підприємства. І дуже, мені особисто як члену комітету прикро, що такі речі відбуваються за зачиненими дверима, ці заяви, і воно проходить, ці заяви, мимо нашого профільного комітету.
Тому я пропоную на слідуюче засідання комітету запросити президента Національної академії аграрних наук, міністра аграрної політики чи представника міністерства, бажано міністра чи, да, представника міністерства… (Загальна дискусія)
Дайте мені закінчити. Дія відбудеться, тоді це інші речі будуть, давайте ми дочекаємося якби до логічного завершення.
У мене є конкретна пропозиція. Запросити тих осіб, яких я сказав. якщо не міністра, то представника міністерства на рівні заступника, щоб ми могли почути конкретні підприємства, які підлягають до приватизації в кожній області. Які це підприємства, яка це земля, мотивація, що вони підлягають приватизації, з конкретним таким звітом і аналізом, щоб в кожній області ми могли ці речі знати і розуміти. От така пропозиція.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропозиція Олега Івановича підтримується. Вадим Євгенійович хотів цього приводу сказати.
ІВЧЕНКО В.Є. Я не з цього, я теж хотів, щоб ми… Попереднього разу ми розглядали питання, щоб запросити керівника Держлісагентства, і сьогодні п'ять областей постійно звертаються, пишуть і я хотів би, щоб ми запросили і заслухали – яку реформу ми пропонуємо, а вона вже розроблена і вона вже впроваджується, і щоб ми з вами чітко розуміли, тому що люди звертаються, ми маємо відповідати на питання. Ну як я можу відповісти на питання, коли я не розумію, чи у нас будуть районні лісгоспи з юридичними особами, чи це знову буде концерн, як а-ля ДПКЗУ чи там Укрспирт і так далі. Ми маємо чітко розуміти що пропонується, чому так? Якщо в контексті децентралізації, в принципі, по-іншому має бути. Тут робиться концерн, ну, і так далі, і так далі. тобто я б хотів, щоб нам презентували все це, розклали для того, щоб ми розуміли. а потім ми, звичайно, скажемо свої зауваження, а також висловлять депутати обласних рад. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я думаю, що, ну, забіжу, може, наперед. Я насправді, Вадим Янович, виходив з цією пропозицією по лісу, щоб була презентація. Я робив звернення від комітету, був зворотній зв'язок, що відповідна презентація готується. Єдине, що ми на попередньому комітеті планували, що ця презентація відбудеться. Потім керівник передзвонив, сказав, що у нього немає можливості, і просив, якщо можна, перенести. Оскільки у нас цей комітет був насичений, я в порядок денний цього комітету це питання не ставив, але абсолютно переконаний, що треба це питання ставити.
Те, що стосується академії аграрних наук, я вважаю, що взагалі це повинен бути,… окрема зустріч Держгеокадастру в контексті розуміння дійсно земель, в контексті інвентаризації земель, скільки їх є, скільки підприємств в даний момент знаходиться в банкрутствах, які обсяги заборгованості, хто реально судиться з цими підприємствами, яка стратегія взагалі виходу з цієї ситуації. Так само, і все, і все це, чесно кажучи, обговорити в форматі стратегій. Ви всі знаєте, які були питання, ну, і які напруження, як правило, виникають з цими господарствами, оскільки там по кожному господарству завжди є якесь питання. Ті землі обробляються, і одні там співобробітники, інші. Завжди є якесь напруження. Я думаю, що нам із цього клинча треба однозначно виходить, бо історія буде безкінечною. Ми розуміємо, що вона десь токсична в якомусь місці, в іншому місці просто там має елемент безладу. Хочеться побачити елемент науки, хочеться побачити реально обґрунтованість тих земель тим науковим доробком, який здійснюється. І я підтримую позицію академії, присутності її презентації.
Наскільки мені відомо, вони,… і це питання, до речі, піднімалось рік назад, якщо ви пам'ятаєте, ми тільки починали, ми це,… піднімалося, от. Ну, Григорій Михайлович був, я, на жаль, в той момент був з делегацією в Японії. І Григорій Михайлович був на річному з'їзді, там питання це обговорювалося. І я думаю, що не зараз це будемо обговорювати, але я повністю це підтримую. І в контексті інших напрямків таких болісних вважаю, що елемент взаємодії і обговорення цих питань, звичайно, повинен бути значно кращим. От так от скажемо.
Ярославе Васильовичу, ви хотіли прокоментувати.
КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Я відносно того, що стосується земель Національної академії аграрних наук. Є рішення уряду, де створено міжвідомча робоча група, яка складається із Служби безпеки, Мінагрополітики і самі представники академії. І зараз якраз 18 числа має відбутися чергове засідання цієї робочої групи, де якраз напрацьовується цілий перелік документів про ефективність використання земель Національної аграрної академії. То єсть ні про які інші аспекти, зв'язані з там реалізацією і приватизацією, як кажуть, не говориться. Ми спочатку повинні оцінити ефективність роботи, а потім уже всі разом дивитися і приймати якісь там рішення з цього приводу. Чи це буде…
Що стосується участі і презентації по приватизації. По "Укрспирту", до речі, вже була, на спеціальній комісії ми презентували, немає проблем її знову запропонувати цю інформацію. Але є ще і законопроект, який зараз знаходиться в Мінекономіки, про особливості приватизації "Укрспирту", було б дуже цікаво якраз саме з ним ознайомитися і в цьому контексті разом подебатувати і поспілкуватися, тому що він в принципі дуже, як кажуть, складний. А питання заслуховування наших ЦОВВів, я думаю, що це немає ніяких проблем, ми все це якось зробимо і презентуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Васильович.
Колеги, якщо питань більше немає, оголошую комітет закритим. Всім дякую за участь.