Стенограма засідання Комітету від 17.05.2016

14 липня 2016, 10:10

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин 

17 травня 2016 року

Веде засідання заступник  голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день! Не чути? Добрий день, шановні колеги. Займаємо місця.

Зареєстровано 17 народних депутатів, є кворум. Тому розпочинаємо наше засідання комітету. Порядок денний у кожного народного депутата є. У нас сьогодні з вами три законопроекти і інформація про діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

До порядку денного є питання? Голосуємо. Хто за порядок денний, прошу голосувати. Хто проти? Х то утримався? Прийнято рішення.

Перше питання порядку денного про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо право власності іноземних інвесторів на землю, внесений народними депутатами України Заболотним, Дехтярчуком, Кіралем, Мірошниченком, Івченком, Козаченком, Кулінічем та іншими. Доповідає Заболотний Григорій Михайлович.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую.

Шановні колеги, шановні запрошені, для інституційного іноземного інвестора одним з критеріїв під час інвестування в Україні є питання власності, зокрема, на землі, я хочу підкреслити, не сільськогосподарського призначення, де будуть розташовані їх виробничі фонди. Як правило, транснаціональний інвестор створює іноземні підприємства, унітарні або корпоративні, що діють виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб. Для довідки вам назву такі цифри, за експертними підрахунками на 636 іноземних підприємств припадає близько 70 відсотків або 35 мільярдів доларів іноземних інвестицій в Україні. У той же час Земельним кодексом України (стаття 82) передбачена можливість набуття права власності на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення лише для підприємств з іноземними інвестиціями, з іноземним капіталом від 10 відсотків. Для підприємств із 100 відсотковим іноземним капіталом така можливість цим кодексом не передбачена.

Довідково: починаючи з 2006 року Київська міська рада щороку ухвалює рішення про продаж земельних ділянок іноземним інвесторам на суму близько 300 мільйонів гривень. Про те продати їх не має підстав, тобто діють в цьому плані практично беззаконно.

Чинним законодавством не врегульовано також особливості продажу земельних ділянок державної власності юридичним особам, створеним за законодавством іншим ніж законодавство України. Це створює правову невизначеність щодо порядку її продажу, запропонований законопроект вирішує ці основні завдання. Довідково, знову ж таки, я називав вам Київську міську раду і 300 мільйонів як вони продають їх практично  без будь-якого закону, а це землі не сільськогосподарського призначення, але вони є комунальною власністю. Крім того, термінологія Земельного кодексу  України та Закону України "Про оренду землі" приводиться у відповідність до вимог Господарського і Цивільного кодексів України, зовнішньоекономічного законодавства.

Ініціатива щодо вирішення проблеми підтримується у бізнес-середовищі, зокрема, Американською торгівельною палатою України, Європейською  бізнес-асоціацією, громадською організацією "Ізі бізнес". Законопроект матиме підтримку і в регіонах, оскільки надає можливість для збільшення в тому числі дохідної  бази місцевих бюджетів. Питання не дискримінації інституційних інвесторів в частині права власності на землю лежить в  площині євроінтеграційних зобов'язань та інших міжнародних договорів. Прийняття законопроекту позитивно вплине на інвестиційну привабливість України, її областей та міст. Прошу підтримати прийняття проекту за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Голова підкомітету Кулініч Олег Іванович

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович.

Шановні колеги! Шановні запрошені!  Підкомітет з питань земельних відносин розглянув законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права власності іноземних інвесторів на землю за номером  4455 та визначає наступне. Існуюча заборона на придбання спільними підприємствами земельних ділянок державної комунальної власності без згоди Кабінет Міністрів  України  позбавлена сенсу. По-перше, усі українські підприємства, незалежно від того, хто є їх учасниками, зареєстровані і сплачують податки в Україні і, відповідно, повинні мати  рівні права.

По-друге, ця заборона  дуже просто обходиться. Для цього достатньо  придбати  земельну ділянку на 100-відсоткове українське підприємство, а потім зразу передати частку статутного капіталу іноземцю. Проте це створює перешкоди як для інвесторів  в плані іміджевих питань, і є питання стосовно того, що ці інвестори в силу іміджевих міркувань  не вважають для себе за можливе  обходити чинне законодавство. Тому це негативно відображається на інвестиційному кліматі нашої держави.

Тому підкомітет підтримує законопроект за основу в першому читанні і пропонує прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Шемелинець Людмила Миколаївна, перший заступник голови Державної служби України з питань  геодезії, картографії та кадастру.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня! Ми підтримуємо даний законопроект. До того ж просимо до другого читання врахувати положення законопроекту за реєстраційним номером  3738. Тому що законопроекти в принципі врегульовують одну проблему і там мова йде про те, що Кабінету Міністрів не потрібно погодження продажу земельних ділянок іноземним юридичним особам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Краснопольський, у вас є що сказати по цьому законопроекту?

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Міністерсво аграрної політики.

Що у народних депутатів які є пропозиції, зауваження? Пан Люшняк, пожалуйста.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановні колеги, пан головуючий! запропоновано в пункті "б" частини  7 статті 137 однією з вимог до юридичної особи,  що стала не… наявність у статутному капіталі іноземного капіталу, а наявність іноземної інвестиції. Тобто право власності на землю можуть набувати підприємства з 100-процентними іноземними капіталами замість підприємств, що існує зараз, з 10-відсотковим капіталом. Прийняття законопроекту призведе до фактичної передачі іноземним капіталам, тіньової передачі у повну власність земель сільськогосподарського призначення шляхом прямих домовленостей іноземних інвесторів з урядом.

Також після узаконення набуття права власності на землю іноземними підприємствами повернути їх у разі, наприклад, нецільового призначення буде неможливо, оскільки власність приватна і є недоторканною за законодавствами більшості країн. А також надати повне право власності на землю іноземним інвесторам є прямим порушенням Конституції України. Стаття 13, що прописує: земля є власністю українського народу.

Друге. Пропонується абзац другий частини першої статті 129-ої визначити, що продаж іноземним інвесторам землі державної форми власності, на якій розташовані підприємства, які підлягають приватизації, здійснюються за погодженням з урядом. Іноземну юридичну особу пропонується замінити юридичною особою, і створено за законодавством іншим, ніж законодавство України. Перше, це є некоректно. Некоректна підміна понять, оскільки насправді іноземна юридична особа – це організація, зареєстрована чи іншим чином створена за законодавством іншої країни. Тобто іноземним інвестором юридичної особи, що матиме право придбати у власність українську землю та розпоряджатися нею, зможуть бути не зареєстровані чи фіктивні фірми. Тому з метою недопущення ризику повної передачі землі у власність незрозумілим (інвесторам) іноземним підприємствам, необхідно залишити поняття "іноземна юридична особа" без змін в Земельному кодексі.

Третє. Якщо пропонується забезпечити право власності на землю іноземним інвесторам шляхом змін до Земельного кодексу, то чому не враховано законодав…, стаття 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування", де однією з форм інвестування є придбання прав на користування, а не розпоряджання землею. Як будуть узгоджуватись такі поняття на практиці? Одним іноземним інвесторам земля буде надаватися у користування, а другим – у власність, що створить широке коло корупційних ризиків з боку уряду.

Я вважаю,  що законопроект треба відправити на доопрацювання тому що ми порушуємо багато норм і не тільки Земельний кодекс    України, а й закон  України  в цілому і тому я  пропоную відправити на доопрацювання. Законопроект потрібний для інвестиційної привабливості,  але ми порушуємо багато норм, які  за собою будуть тягнути важкі наслідки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Григорій Михайлович, вам – відповідь.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. По-перше, Микола Володимирович,  я на початку зразу ж  підкреслив,  що це землі не сільськогосподарського призначення. А це землі:  під логістичними центрами, під заводами, під фабриками, які збудували іноземні інвестори. І ця земля як часто в нас міняється влада,  і ставлять питання їм так: або збільшують   орендну плату по декілька раз, або міняють умови оренди. І тоді ці люди кажуть: "Ми не згодні  з цим". А вони кажуть: "То розберіть свій завод і  заберіть". Ставиться питання про те,  щоб дати можливість приватизувати, викупити землю, яка знаходиться під об'єктом,  що збудував іноземний інвестор і земля, яка обслуговує, тобто  проїзд кругом нього і так далі, кругом приміщення, і це логічно, і це правильно.

А в іншому  випадку, я ж вам назвав довідку,  що 636 іноземних підприємств, які сьогодні    із одного, скільки  там, я зараз скажу: 1 мільйона 121-ї тисячі усіх підприємств тільки 636  іноземних підприємств забирають на себе 70 відсотків  іноземних інвестицій, які є сьогодні в  Україні, а це не мало і не багато – 35 мільярдів доларів.  Де ми такі, хлопці, гроші візьмемо? Ми сьогодні просимо і падаємо перед усіма на коліна за 1 мільярд 700 тисяч і то, ще не знаємо, дадуть нам цей транш, не дадуть.  А це живі гроші,  які завтра підуть в регіональні місцеві органи влади як податки і це нормальне явище, якщо ми  хочемо. Є в нас можливість сьогодні в державі будувати  нові підприємства і нові заводи в бюджеті? Немає. Наші бізнесмени сьогодні накопичили стільки  грошей, щоб побудувати  якісь нові підприємства? Ні.   Вони теж уже  "дохнуть".

Сьогодні єдина гарантія, що появляться якісь нові підприємства на території України, це іноземні інвестиції. Причому 100-відсоткові, як вони хочуть. Вони не хочуть вже сьогодні нікого брати з наших у склад своїх інвестицій, тому що, як правило, наші "кидають"  потім.  Тому вони ставлять питання. ви хочете, щоб ми будували підприємства на  вашій території?  Хочемо.  Дайте право нам  приватизувати землю під цим підприємством. Як можна мати підприємство без землі, на якому воно  побудоване?

Тому я вважаю, що  зауваження, які ви  зробили, окремі, можна до другого читання поправити. Але в принципі  відправляти такий законопроект це невірно, Миколо Володимировичу, і я з цим не погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Пан Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я дуже коротко на підтримку. В минулому житті ми багато будували як іноземні інвестори заводів, елеваторів і портових елеваторів. Тому коли ти вкладаєш 100-200 мільйонів в підприємство і не маєш права на власність на землю, ну це якось ну…  ну відчуваєш себе не впевнено, а відчуваєш невірне відношення до інвестора. Тому абсолютно необхідний законопроект, його треба підтримати. А які там будуть зауваження… у нас буде шанс поправити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

Миколо Володимировичу.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, нерідко сьогодні країна… перепрошую, сьогодні Україна є країна, як би всі вважають, сировинний придаток, які будуть заводи, спочатку логістичні центри,  а потім на тих місцях виростають  хімічні заводи.

Скажіть, будь ласка,  де тут  прописано, що власник на землю, який купляє… ми говоримо зараз про несільськогосподарські землі, прописано, що не має права змінювати  цільове призначення землі.  Це був логістичний центр. Якщо це моя власність, завтра я будую хімічний завод, і мені все рівно, що робиться навкруги.

Друге. Цей  закон потребує не тільки змін Земельного  кодексу, а і в законодавстві  України щодо  інвестицій, тому що перше, що він не запрацює навіть, якщо  ми  його сьогодні приймем за основу і в цілому, тому що він порушує чинне  законодавство України.

Тому я пропонував би його опрацювати нормально і нормально подати на комітет і в раду. Не в такому стані. Тому  що як ми можемо приймати законодавство, будуючись на  законодавстві чужої країни? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Лунченко Валерій.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я вам скажу з власного досвіду, от півтора року я займаюся цим питанням в Закарпатській області місті Хуст, іноземні інвестори ………, італійці. Збудували фабрику на 1 тисячу 500 робочих місць. Вони шиють обув для світових брендів. І одна з умов була, за яку я в принципі ручився, що буде погодження з боку Кабінету Міністрів. По великому рахунку цей закон виключає один із механізмів, бюрократичний механізм звідси, дозвіл від Кабінету Міністрів. Який більше ніж півтора року ми вже зараз проходимо, щоб  отримати цей дозвіл від Кабінету Міністрів. Не по тій причині, що вони не хочуть дати,  через чисту банальну бюрократію.  В результаті одна з умов їх була – це приватна власність. Ми всі знаємо, як інвестори з яким бажанням хочуть сьогодні працювати в Україні. І одна з їхніх умов, це вони мають мати чітке розуміння, що земельна ділянка знаходиться в їхній приватній власності. Єдина правильна норма, яку ви сказали з всіх тих, порахували, це те, що треба прописати в цьому законі, що не змінити це призначення на енний період часу, який ми проговорюємо. Це єдине, що потрібно, а все решта,  це, вибачте, не має під собою підґрунтя, і тому цей закон дуже необхідний, для того, щоб ми залучали інвестиції в нашу Україну.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович, ви теж сказали.

 

 _______________. Ну, в принципі я повністю згоден з колегою. Я теж саме хотів сказати. У нас сьогодні в земельному законодавстві існує норма коли в принципі спільне підприємство можуть відчужувати земельні ділянки. Вони можуть сьогодні. І закордонний інвестор, який розуміється на наших бюрократичні, всі ці  плутанині, він використовує цю норму, він відчужує на користь спільного підприємства, а потім він викупляє долю українського представника чи засновника.

Ми говоримо про наступне, що ті люди є, які не розуміють, що в країні відбувається як відбувається проходження в Кабінеті Міністрів цього погодження на викуп так далі. Ми пропонуємо просто прирівняти спільні підприємства де є наприклад,  власником іноземна компанія 99 відсотків. До такого ж підприємства де є власником іноземна компанія 100 відсотків. Тут просто пропонується прирівняти. А те що говорить Микола Володимирович, я повністю погоджуюся, потрібно подивитися з точки зору національної безпеки, щоб ті речі про, які він говорить, щоб у нас не трапилося так, що будуть змінювати цільове призначення. Будуть потім будувати там інше підприємства, там і так далі, і так далі. Тому я думаю, що законопроект варто прийняти за основу, тому що він по суті, можна сказати, технічний. Бо якщо підприємство з 92 відсотками  інвестицій може відчужити земельну ділянку, а взагалі від приватників воно може і без обмежень відчужувати, навіть без  дозволу  Кабінету Міністрів, то чому це не може  підприємство зі 100-відсотковими інвестиціями.

А те, що потрібно запобіжники, повністю погоджуюсь і  готовий долучитися, і буду це робити між першим і другим читанням, щоб це був якісний законопроект з точки зору   національної безпеки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, ……….

В мене є пропозиція.

Ще одну хвилину?

 

_______________. Одну секунду буквально.

Я ще хочу сказати таке, що  найперше, ми ж не регулюємо тут якийсь закон про те, хто, що і яке має будувати. По-перше, якщо хтось там хоче навіть хімзавод будувати,  захотів би, у нас є  технічні умови, проектна        документація, погодження з Мінполітики, то есть з Мінприроди і так далі, і так далі.  І йому ніколи не дозволять, якщо це порушує десь відстань до населеного пункту, до водозабору і так далі,  і так далі. Ви ж розумієте, що це ніколи не станеться, щоб викупив і ми говоримо про вилуплення земельної ділянки там, де    вже так сказати, якесь промислове будівництво: якийсь логістичний центр, якась фабрика, завод. Як ось Лунченко Валерій Валерійович наводив приклад.

Тому я думаю, що є питання з якими треба погодитися і ми їх вже врахуємо, і абсолютно правильно сказав Вадим Євгенович: так, ми готові виправити до другого положення, але сказати, що він просто непотрібен і відправляти його на доопрацювання. Що там доопрацьовувати? Там просто зміни внести і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович, дуже коротко.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я коротко, колеги. Я просто хотів сказати, що там є землі і сільгосппризначення, але ми це врегулюємо з вами, бо тому що спадщина, в цьому випадку на землі сільгосппризначення, може   набуватися іноземними компаніями. Але ми врегулюємо, ми подивимось, що сьогодні відбувається, яким чином і як ми можемо врегулювати це питання  щодо земель сільгосппризначення.

 

_______________.  Це є.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Це є в "Порівняльній таблиці". І тому я й кажу: ми врегулюємо, ми можемо це врегулювати  і убрати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, у мене є така пропозиція. Є слушне зауваження    від Миколи Люшняка, воно касається зміни цільового призначення, де треба прописати. І ми даємо зобов'язання інвестору, коли він покупає цю землю, що такий-то стільки-то років він не може змінювати цільового призначення. І це буде запобіжник, який для української держави буде вже, ну, то, що ви даєте для нас.

Тому є… я виношу. Є дві пропозиції, які поступили. Перша пропозиція: підтримати в першому читанні законопроект. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

_______________. За основу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, за основу, да. Хто проти? 1. 2 проти. Утримались? 2 утрималось. Інша пропозиція, уже можна не ставити, але давайте для… ми поставимо як, Миколо.

 

_______________. …….. вже пройшло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пройшло. У нас уже підтримано більшістю тут. Значить, законопроект підтримано в першому читанні. І думаю, до другого читання треба… Микола Володимирович, ми всі разом встанемо і вичистимо все, що треба зробити. Це однозначно.

 

_______________. В тих частинах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в тих частинах, що ви казали. Сядемо разом і зробимо такий законопроект, який буде задовольняти. Він же і в залі далі должен проходити. Це ж теж питання не тут тільки прийняти, а щоб він пройшов в зал. Тому все слушне, що ви сказали, як на мою думку, ми зробимо і між першим і другим читанням все зробимо. Добре.

Друге питання порядку денного. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" щодо уточнення деяких термінів та понять, внесений Кабінетом Міністрів України. Доповідає хто, Краснопольський? Краснопольський, перший заступник міністра, прошу.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Проект Закону України про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою розроблено з метою приведення термінів і понять Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" у відповідність до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", що надасть можливість сільськогосподарським товаровиробникам рибної галузі отримувати державну підтримку при страхуванні водних біоресурсів. Реалізація Закону України сприятиме врегулюванню правового поля України та надасть змогу створити умови стало фінансування та розвитку рибогосподарського комплексу України. Ну, іншими словами приводимо у відповідність. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народні депутати, у кого є якісь зауваження, свої пропозиції? Мирошніченко.

 

МИРОШНІЧЕНКО І.В. В мене запитання. Які ще види діяльності виключені з такого роду підтримки? Тому що зараз ми вводимо для рибогосподарств, а які ще інші види діяльності сюди не підпадають під такі програми? Ви не знаєте, да. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є якісь пропозиції, зауваження? Поступила пропозиція підтримати за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто  проти? Хто утримався?  Раз. Один – утримався. Рішення прийнято.

Третій у нас законопроект, де комітет не головний. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" щодо деяких об'єктів сільськогосподарського та транспортної галузі, внесений Кабінетом Міністрів  України (реєстраційний номер 4536). Доповідає хто у нас від Кабміну?

 

КОВАЛІВ Ю. Доброго дня! Перший заступник міністра економіки Юлія Ковалів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доповідайте, будь ласка.

 

КОВАЛІВ Ю. Шановні народні депутати, насправді такий законопроект подається до Верховної Ради не вперше. Він подавався Кабінетом Міністрів попереднім, але, оскілки цей закон не був прийнятий  ні в першому, ні в другому читанні, відповідно уряд переподає ці законопроекти.

Законопроектом передбачається виключити з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, загалом 391 об'єкт. В тому числі 374 об'єкти сільськогосподарської галузі, зокрема підприємства спиртової галузі, хлібопродуктів, підприємство укрфітотерапії. При цьому хочу зазначити, що порядку 116 з тих об'єктів, які  на сьогодні пропонуються виключити, уже фактично ліквідовано і не існують.

Також законопроектом пропонується виключити з даного переліку 17 об'єктів транспортної галузі, зокрема 13 морських по суті стивідорних  компаній та інших чотири підприємства.

Власне, даний проект Закону  уже був розглянутий і підтриманий профільним Комітетом з питань економічної політики і, власне, сьогодні  запропоновано вашому комітету визначитися з вашою позицією по цьому законопроекту. 

Загалом позиція уряду щодо приватизації – це максимально зменшити той  перелік  об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, які врегульовані цим законом.

На сьогодні в цьому законі у нас порядку 1700 підприємств. З них фактично  за нашим аналізом уже  близько  35 відсотків таких підприємств фактично не існують,  вони вже виключені. Частина з них навіть  виключена з реєстру юридичних осіб. І оскільки цей законопроект уже подавався до Верховної Ради і розглядався в профільних комітетах, ми  звертаємося до вас з пропозицією підтримати, власне, даний законопроект і, власне, дати змогу розпочати підготовку до приватизації значної кількості, власне, державних підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. 

Міністерство аграрної політики, Краснопольський.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Дякую.

Мінагрополітики  підтримує ідею щодо роздержавлення об'єктів господарювання, які відносяться до  сфер управління  міністерства, оскільки роздержавлення, дійсно, сприятиме  залученню приватних інвестицій в агропромисловий комплекс і, як  наслідок, створення додаткових  робочих місць, оновлення матеріально-технічної бази підприємств, підвищення ефективності обробітку землі та забезпечення додаткових надходжень до Державного бюджету.

Разом з тим Мінаггрополітики пропонує включити ще й такі державні підприємства, які,  на жаль. в цей список не попали, але ми буквально зараз пропонуємо їх включити. І будь ласка,  під стенограму записати.

………..комбінат хлібопродуктів Кіцманський район; Дунаєвецький  комбінат хлібопродуктів Дунаєвецького району; Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів (Івано-Франківськ); Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 (місто Луцьк); Ніжинський комбінат хлібопродуктів (місто Ніжин); Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Харківська область, Чугуєвський район); Полтавський комбінат хлібопродуктів (місто Полтава) і Радивилівський комбінат хлібопродуктів (місто Радивилів).

Враховуючи  вище викладене, Міністерство аграрної політики підтримує проект закону  і просить до другого читання врахувати наші пропозиції і зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу надати слово Півоварову Андрій Андрійовичу, заступнику нашого секретаріату, бо немає Козаченка, голови підкомітету.  Прошу, у вас є якась пропозиція?

 

ПІВОВАРОВ А.А. Секретаріат опрацював проект закону, пропонується підтримати, оскільки там дійсно багато підприємств, які, крім сказаного вище, не відповідають чинним нормам закону про приватизацію державного майна, оскільки кілька років тому були змінені критерії до об'єктів, що не підлягають  приватизації. І деякі підприємства дійсно по цим критеріям не відповідають. Тому пропозиція підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу народним депутатам доповісти. Дивіться, серед запропонованого до виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, які це за фахом: спиртові заводи – 122, кінні заводи – 11, підприємства соляної промисловості – 10, елеваторів –24, хлібокомбінати – 37, обласні станції захисту рослин – 24, ветеринарна санітарні підприємства – 21, станції хімізації сільських господарств – 24, несидневі станції – 12, плименні заводи – 9, цукрові заводи та інші підприємства цукрової галузі – 5, переробні підприємства – 6, видобудувальні підприємства – 2, наукові установи, пансіонати, навчальні заклади – 6, шовкопрядні підприємства – 12, біологічні фабрики – 6, різноманітні агропромислові підприємства бувшого радгоспа – 17, порти та інші установи – 17, інші підприємства – 24. Це я перелік називаю тих підприємств, які... так, я так називаю, да, які цим законопроектом пропонується виключити.

Ще одне я хочу, зареєстрований альтернативний законопроект, але він ще  не попав на комітет, я  хочу надати там дві хвилини пану Мушаку як автору альтернативного законопроекту. Прошу, пан Мушак.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, дякую за слово. Дійсно, мною зареєстрований альтернативний законопроект, сьогодні якраз термін реєстрації альтернативно закінчується. Просто цей законопроект, який зараз пропонується, він дуже його оперативно почали розглядати, коли навіть по регламенту навіть не мали права.

Разом з тим є декілька позицій, які я хотів би  підкреслити. Перш за все, я вітаю сміливе рішення Кабінету Міністрів робити суттєве скорочення списку підприємств, які не підлягають приватизації, або інколи їх ще називають стратегічними. Так, це правильна  позиція і це абсолютно повністю мою підтримку в цьому знайдете.

Друге. Чесно  кажучи, минулого тижня  (це також стосується представника Міністерства АПК), минулого тижня    пан міністр Тарас Вікторович Кутовий якраз  сказав про те, що  і треба ДПКЗУ та інші державні підприємства також їх почати  процедуру по ним, не те що приватизації, але ви включення зі списку. На жаль, в запропонованому законопроекті і зараз Мін. АПК   цього не зробило. Тому мій  альтернативний законопроект, він якраз цю позицію, де є винятки для підприємств, засновниками яких є ДПКЗУ та "Держрезерв" – він це питання вирішує.

Друга  складова і позиція. Значить, є декілька нюансів, які, мені здається, унеможливлюють ефективну роботу цього законопроекту. Перш за все,  рамках цього законопроекту пропонується на 3 роки зупинити справу про банкрутство підприємств. Але ви, разом з тим,  не внесли зміни до іншого ряду законів, що в принципі, робить неможливим і ускладнює судову практику застосування цього закону. А друга складова, от дивіться, у вас написано  норми, які є в 4536, зазначено, що "приватизація     не може здійснюватись до набрання чинності законами про внесення змін до законодавчих актів стосовно  встановлення  конкурентної процедури продажу майна підприємств агропромислового комплексу". Ну іншими словами – це як мораторій на землю   буде. Як би ми землю дозволили,  а умовно кажучи, ви не зможете  використовувати цей закон, поки не приймуться ще в майбутньому інші закони. Тим самим, це по суті не є скорочення якогось   переліку  і не є  перехід до приватизації. А це, от розумієте, що таке "конкурента процедура продажу майна"? А зараз, яка? Вона як, не конкурента? Тоді  що робить Фонд державного майна? Давайте його тоді  розформуємо. Так? І в  моєму законі якраз  це питання було вирішено.

Третє, що стосується монополії в спиртовій галузі.  Тотально підтримую ваше бажання  розпочати тут все ж таки не те, щоб чистку, але  перехід з однієї форми власності на іншу. Бо хочу нагадати,  що спиртова галузь, вона може бути надзвичайно прибутковою, але на разі, при доході  1,7 мільярда  прибуток  складає 13 мільйонів. Це  рентабельність або  маржа  менше 1 відсотка, це взагалі як би ні про що, це навіть... Тому з "Укрспиртом" щось треба робити, але у вас в законі… ви дозволяєте приватизувати спиртові заводи, але нічого не міняєте в плані  державної монополії на виробництво спирту. Тому як би у вас все одно буде державна монополія. Ви продаєте заводи, але з ними… на них ніхто не зможе виробляти спирт, і це означатиме,  що це, що ви їх за нормальну ціну не продасте, а  більше того, це буде по суті повторення ситуації, коли державний спиртовий завод не працює як би, але по факту він чотири зміни виготовляє продукцію. Тому в моєму законопроекті якраз ця  норма також погоджена.

І четверта позиція. Це з приводу приватизації портів. Я б вам також рекомендував подивитися на висновку ГНЕУ. Вони кажуть про наступне, що приватизація портів – це правильно, тільки треба акваторію і комплекси…  Сспочатку ви повинні виокремити… ну точно це звучить так: объекты  портовой инфраструктуры загального користування, акваторія і все інше.……….. забезпечення. Тому наразі я б виключив поки що порти. Ви окремо грамотніше повинні підписати.

На жаль, як би дійсно, цей законопроект почав розглядатися  там поки терміни реєстрації альтернативних не прийшли, тому якщо… Я зараз вам доповів свій законопроект і  його переліки і переваги, і я сподіваюся, що, можливо, наступного тижня буде можливість все ж таки  розглянути, і щоб комітет тоже своє рішення сказав. Дякую вам.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кулініч. Потім – Вадив Євгенійович, потім…

 

КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович.

Ну мене також дивує те, що з якою швидкістю розглянувся цей законопроект в Комітету з питань економічної політики. Хочу підтримати колегу Мушака, терміни по реєстрації ще не були вичерпані альтернативно треба було, мабуть, дочекатися,  коли буде зареєстрований альтернативний законопроект, тоді розглядати, мабуть, два.  Тому така незрозуміла ситуація.

Стосовно приватизації державних підприємств. Я підтримую таку приватизацію, але тільки тих підприємств, які, дійсно, знаходяться у складі банкрутства або збиткові. Підприємства, які прибуткові, які нормально працюють, їх ні в якому разі не треба приватизовувати. Це моя така точка зору.

Стосовно  4536, то у мене, наприклад, є сумніви до механізму приватизації підприємства АПК. От я, наприклад, не розумію, як будуть приватизовуватися деякі підприємства, які є у переліку. І ці сумніви не безпідставні, тому що я вважаю, що більшість підприємств, люди, які працюють на цих підприємствах, це підприємства АПК, будуть позбавлені права отримати земельні частки, паї. Тобто ми підемо шляхом не розпаювання, а шляхом корпоратизації, коли люди земельні частки, паї не отримують.

Такі прецеденти є вже в Полтавській області. Це мій 147 виборчий округ. Я от в суботу зустрічався з сільським головою. Там цей об'єкт у вас є. Це Дібрівський кінний завод. От він мені говорить, що в селі вже соціальна напруга, люди схвильовані, тому що вони бояться, що вони в результаті того, що ми виключаємо цей об'єкт із заборони, піде приватизація таким шляхом, що земельні паї люди не отримають. Тому я думаю, що важливо комплексно це все обговорювати. І моя пропозиція: дочекатися тексту альтернативного, на слідуючому засіданні комітету обидва законопроекти розглянути, – це, мабуть, було б правильно, – і прийняти рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

У нас Вадим Євгенович, і потом Лабазюк, потім…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, знаєте, я завжди з насторогою ставлюся до того, що нам пропонується так швидкуруч прийняти рішення. Слухайте, да ви б так швидко продавали об'єкти. Минулого року 86 об'єктів МінАПК передало під приватизацію. Що ви продали? Ви нічого не продали, ви нічого не залучили. Сьогодні ви пропонуєте приватизацію сільськогосподарських підприємств. Я погоджуюсь з колегою, а які умови? Які умови, наприклад, продажу концерну "Укрспирт"? Чи це корпоратизація, чи це окремо, завод окремо буде? Чи власник зможе збільшувати потужність і в скільки, в півтора разу, в 2 і так далі, і так далі? А що робити з монополією, з державною монополією на виробництво спирту?

Ви ж умови не даєте. Ви в зал Верховної Ради засилаєте ці законопроекти про приватизацію, а вони не проходять, тому що люди не розуміють, які умови. Якщо там є земля, що буде відбуватися з землею? Чи разом з землею, чи це буде розпаювання. Чи часткове розпаювання на працівників цих підприємств. Куди ви торопитесь, куди ви йдете? Сьогодні з умовами не зрозуміло. Фінансова складова. Слухайте, у нас сьогодні люди, коли у них забрали і спецрежим, і так далі, вони все віддають безпосередньо для того, щоб виростити і зібрати продуктів. Сьогодні ми  даємо їм приватизацію, але що у нас з банківською системою, що у нас з кредитами, навіть з державними, під 30 відсотків будете їм давати?

І наостанок. Я розумію, що чому  ви торопитеся. Порти, вам сьогодні нужни порти. А як ви подумали будуть наші товари виходити в світ? До кого вони будуть приходити? До Карділа чи до когось іншого, вибачте будуть… а ті будуть брати кошти за свої послуги? Як сьогодні вийти маленькому підприємцю, якщо вони… А у нас же є приклади в Німеччині, у нас є приклади в інших країнах, коли вони створюють кооперативи, коли вони створюють об'єднання, вони можуть створити партію для того, щоб експортувати продукцію. До кого вони прийдуть, у кого вони будуть стояти на колінах? Ви повністю убираєте звідси державу.

Тому я пропоную, щоб ми все ж таки дуже обережно підходили до таких речей. Бо ми можемо залишити країну без власності і без землі з одними кордонами. І всі ми будемо батраками завдяки вашій політиці. Тому я категорично проти таких законопроект. Якщо навіть ми говоримо, наприклад, про ті концерни, той же "Укрспирт", який я розумію, що потрібно продати, розумію. Дайте нам умови, всім покажіть: отак буде продаватися. От що буде мати власник, от що буде з монополії, от що буде,  якщо він буде збільшувати…Тоді ми будемо розуміти, тому що це потрібно, тому що у нас більшість заводів не працюють, 6 чи 8 працює, все інше потрібно віддати під інший, вибачте мене, там, приміщення складські або побудувати там нові об'єкти. Це вірний шлях. А коли ми, вибачте, кидаємо нам ці законопроекти всі і не розуміємо…  "Артемсіль", слухайте, я розумію, що за неї сьогодні борьба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція понятна. Спасибі.

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчу, будь ласка. Я розумію,  що за неї борьба, але  подивіться, скільки "Артемсіль" заплатила в бюджет. Скільки вона заплатила. І тепер що  ми будемо робити. Чи можемо ми ці кошти  відбити, наприклад, скільки ми будемо відбивати ці кошти, якщо вона продасться за безцінь в умовах, коли там стоять зони АТО. Я вам більше скажу, регіональна служба регіонального ветеринарного контролю продається, місто Донецьк, вулиця Сіверська. Кому ви будите продавати, кому цю службу будете продавати? Ви хочете виключати.

Наступне. Державна донецька обласна проектна вишуковна хімічна станція і так далі, село Пески. Та там у нас війська стоять, кому ви будете це продавати? Ви дуже торопитеся. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пропоную відхили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, дозвольте. Шановні колеги, ми обговорюємо зараз як і надзвичайно важливе питання, так  і надзвичайно просте. І те, що потрібно, ми говоримо, постійно  приватизовувати і віддавати в ефективні руки державні підприємства, і Міністерство аграрної політики не повинно займатися бізнесом або веденням господарської діяльності, а політикою, це є факт.  І що в сьомого скликання, що сьогодні і,  напевно,  попередники наші також про це говорили. Що таке державні підприємства? Це корупційні схеми для заробляння грошей   окремих чиновників, які "дорвалися до того корита" і  на тому  все.

 Тому сьогодні, скільки би ми не намагалися заговорити дане питання, його потрібно піднімати і його потрібно однозначно прочитати. А  спочатку законопроект, колеги, раджу:  тут немає приватизації,  тут   є виключення станом  на сьогодні зі списку "непродаваємих"  - це дві різні речі і механізм продажу цих об'єктів буде  по тому. Сьогодні наше з вами завдання…

Дозвольте, Вадим Євгенович, я вас не перебивав.

Ви   знаєте, ми мораторій на продаж  землі відкладаємо 20 років, але не прийняли ні одного закону, щоби потім захистити як і власника земельних паїв, так  і ринок, і так далі. Тому сьогодні, це слушне питання: виключити зі списку "непродаваємих" ряд об'єктів для того, щоб розпочати процедуру – це перший крок. 

Мене цікавить наступне: чому, дійсно, все ж таки з нашим  комітетом не обговорили питання списку об'єктів? Тому що ви якось  його швидко внесли як колеги говорять і зараз, находу,  довносимо,     під  стенограму, ряд інших об'єктів. А яких недовносимо? По яких критеріях керувалися, коли щось писали, а щось – не писали. 

От ви сьогодні озвучили, Ярославе Михайловичу, ряд об'єктів, які мають відношення  напряму до Міністерства АПК, а це 8 хлібокомбінатів, яких "кидають" кожного року.   Давайте відверто: що не новий міністр, то перекидають - то в "Держрезерв", то в МінАПК,  то в Аграрний фонд, то кудись назад для того, щоб споживится з цього. 

Насправді   як  Дунаєвецьке КХП, так і Богданівецьке КХП, які: одне знаходиться в підпорядкуванні ДПЗКУ, а друге знаходиться сьогодні в МінАПК – вони є всі неефектвні для держави. Тому їх потрібно виставити на приватизацію, можливо,  в  окремих випадках ці об'єкти мають коштувати – нуль. Чому? Тому що державі вигоди немає ніякої як і від тих спиртових заводів про які ми говорили, яких 130, як щойно мене           виправляли.

Тому звичайно, що сьогодні даний законопроект потрібно підтримати – моя позиція. Те, що ми внесли  альтернативний і його недочекалися, це погано.

Можливо, ми би сьогодні  об'єднали на комітеті два  законопроекти в один для того, щоби не завалити в залі, і питання потрібно  приймати якомога швидше про виведення з списку непродаваємих, а тоді вже розробити механізми включно з нашим комітетом. І прийняти в цьому активну участь, щоб завтра не розкупили за рубль або не направили ефективні господарства в неефективну діяльність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике.

Нестеренко Вадим Григорович.

 

НЕСТЕРЕНКО В.Г. ….. шановні колеги, підтримаю  тих, хто вважає, що цей проект ну дуже поспіхом поступив до розгляду нам. Надзвичайно суперечливий …..декілька таких зауважень.

По-перше, перелік……..свідчить, що  стратегічно державного підходу до  розвитку підзвітної галузі  у тих, хто його готував, немає. Да?

По-друге. Не зрозуміло, чому подібне підприємство в одних випадках вилучається із списку, в інших – ні. Це от питання до Міністерства АПК.

Наприклад, з шести регіональних служб  ветеринарно-санітарного контролю на кордоні………вилучається чотири, а дві – львівська та одеська – залишаються. Або Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини вилучається,  а підлеглі до неї державні лабораторії в областях – ні.

По-третє, міністерство повинно надати взагалі стратегічне бачення щодо подальшого існування системи біобезпеки, оскільки намагається роздати біофабрики, ……службу, лабораторії та службу контролю. Підприємства ті, що належать до  ………….."Хліб України" там давня історія. На жаль, немає Кучера Микола Івановича, він розуміється на цій проблемі більше. Там при передачі, про формуванні цього  ДАК "Хліб України" все майно  перейшло до концерну, а всі підприємства, які в списку на приватизацію, мають на балансі лише печатку, більше нічого у них немає. Тому не зовсім зрозумілий підхід, чому саме ці підприємства, чому так бистро. І треба мабуть, я вважаю,  відхилити або чекати  альтернативний пана Мушака і більш детальніше розглядати це питання уже разом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. 

Дмитренко Олег Миколайович.

 

ДМИТРЕНКО О.М. Шановні колеги! Дійсно, ми інколи вміємо так за політизувати проблему, що вона того й не варта. Ми сьогодні тільки розглядаємо про виключення з списку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Я думаю, що кожен із вас по своїй області пройшовся, подивився, я хочу коротенько по Чернігівській області сказати. Із 12 об'єктів, які тут є, 7 спиртозаводів, вони всі не працюють. От, наприклад, Шаболинівка, Чемер і Криски, там залишилась одна цегла. Там взагалі нічого немає, там люди тільки виставляють охорону за державний кошт і більш нічого не роблять. Я не бачу жодного тут стратегічного об'єкта. Якщо хтось захоче чи хоч за 1 гривню їх купити, хай купує, розвиває, щось там будує, створює. І я підтримаю тут Кабінет Міністрів, бо немає часу. 20 років ми воду в ступі толочимо, держава розкрадається, ніхто за це не відповідає. Хай ідуть на приватизацію, хай ефективний власник приходить. Ми не можемо сьогодні найти реального менеджера ефективного на державне підприємство. Це дійсно так. Ніхто не піде за малі гроші, жалюгідні. Тому оці всі об'єкти, які не приносять доходу державі, повинні бути приватизовані раз і назавжди. І не треба політизувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі большое. Так, одну минуту. Люшняк, одну минутку, Вадим Евгеньевич. Давайте, каждому ж слово даем, спокойно.

 

ЛЮШНЯК М.В. Вперше, це ми вперше ввійдемо в історію. Ми заберемо постійну політичну корупцію з міністерств. Міністри повинні бути міністрами, а не менеджерами, які мають роздавати посади і керувати посадами. Вдумайтесь, 122 спиртозаводи, 10 працює, а 112 отримують кожен місяць зарплату, які мають в своєму штаті мінімум 50 людей. І це все на баланс держави. Задурно віддати.

Друге, по морпортах. Я вивчив ситуацію, яка є в наших країнах Прибалтики і Польщі, так. Порти є приватні, державних не залишилось. Але ціна сьогодні перевалки грузу в 50, часом в 2 рази менше, як в Україні. Сьогодні на державних портах має бути жива конкуренція, мають бути приватні порти, має бути розроблена інфраструктура. І вони мають конкурувати за клієнта, інакше клієнт може перекинутись в другу сторону.

Тому я за приватизацію двома руками. І давайте не будемо з цього робити політики. Приймемо тверезе рішення. Тим більше, що це не закон, це тільки виключення, і комітет не головний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Хлань Сергій Володимирович.

 

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я не знаю, де ви побачили поспіх, бо цей перелік виключення об'єктів вже майже рік є, і його всі бачили, і всі з   цим погоджуються, і навіть він в зал заходив рік тому. То нам треба розпочати цей процес, нам треба виключити. Ми сьогодні голосуємо за виключення цих об'єктів з переліку щодо неможливості приватизації. Тому давайте зробимо цей крок. Весь механізм щодо того, як  воно буде приватизовуватися, він  буде відпрацьовуватися далі. Треба політизувати цей процес. Дуже багато кажимо про роздержавлення, про реформи, якщо доходить до діла, займаємося політикою, кричимо, що там маленький сільгосптоваровиробник не зможе експортувати. Та він і сьогодні не експортує через державні порти. Ну, слухайте, давайте будемо займатися справою, а не політиканством. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван.

 

 МІРОШНІЧЕНКО І.В. Очень коротко. Однозначно нужно приватизировать большинство этих предприятий. Здесь у нас вопрос заключается не в законопроекте, и мы действительно, как сказал мой коллега Сергей Хлань, мы уже  полтора года топчемся на месте, ходим на месте. Здесь кризис доверия и непрозрачности, вот что нужно обсуждать.

Поэтому дискуссия продавать - не продавать у нас нет, надо это все продавать. Потому что оно в одних случаях уже не существует, в других кто-то зарабатывает, в третьих оно там неэффективное и стоит нам всем, стране, денег. Поэтому нужно продавать. А вот в какой способ, вот что меня интересует. Я думаю, многих других. Например,  тот же "Укрспирт", мы все говорим, как мы его будем продавать. Будем продавать его с правами эксклюзивности на лицензию для того, чтобы привлечь инвестора. Потому что как вы уже сказали, часть предприятий вообще стоит годами разобрана,  или ну, скажем так, далеко не в рабочем состоянии.

Второй вопрос. Вот эти сервисные организации, разного рода  лаборатории, инспекции. Может можно другой способ приватизации использовать? Например, вернутся к старому способу, может коллективу дать возможность выкупить эти лаборатории и предприятия.  Пусть они идут, конкурируют на рынке и доказывают, что они нужны. И дать людям шанс сохранить свои рабочие места. Можно продолжать по портам. То есть продавать однозначно, но вопрос, в какой способ продавать.

Поэтому мое предложение следующее. Поскольку есть еще формальный такой вопрос, и наш коллега Мушак внес свой законопроект. Откладывать мы не должны этот  вопрос тоже. Я предлагаю на следующий комитет каким образом, мы не сможем разработать новый порядок, но по крайней мере заслушать людей, в какой способ они будут и что они ожидают от процесса приватизации  ключевых моментов, например там конезаводы, сколько людей получат паев, сколько останется земли у государства или же уже у объединенных громад. Что будет в "Укрспиртом"? Какая концепция выбрана?  Просто выставить на рынок по цене металлолома 80 процентов заводов? Это  один подход. Как площадку ля будущего развития. Второй возможно лотами под права эксклюзива  на 10 лет производства спирта привлечь инвестора на конкурсе. Это второй подход. Поэтому давайте мы хотя бы определим вот эти 3-4 ключевых. Сервисные компании, "Укрспирт", порты и…  и просто заслушать по крайней мере справочно какая стратегия у людей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. 

Мартиняк. Одну минутку, дайте народних депутатоввыскажемся, потом я дам слово замминистру.

 

МАРТИНЯК С.В. Шановні колеги, я пропоную приймати рішення, тому що нам знову не вистачить часу заслухати пана Володимира. Він приходить і уходить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 5 хвилин, і ми будемо завершувати. 

Кіт пан.

 

КІТ А.Б.  Я дякую. Я глибоко шаную Міністерство економіки, але ми трошки неправильно це все ведемо. Очевидно, що ті всі об'єкти треба продавати,  але є, очевидно, і другий момент, який ви забуваєте нам довести. У нас вже існує законодавство про приватизацію, яке  є абсолютно чітке і розписано, якщо, наприклад, до продажу концерну "Укрспирт" не будуть внесені певні законодавчі акти про приватизацію, зміни, це означає, що  це підприємство іде, попадає в певну групу як одна-єдина юридична особа і має можливість бути купленою другою однією юридичною  особою, що дуже часто у нас в Україні відбувалось. Тобто якщо ми ідемо на розмову про те, що ми продаємо монополії, то ми повинні чітко розуміти на законодавчому рівні, що ми робимо для того, щоб ті монополії знов раптово не виявилися в чотирьох людей в Україні, які мають можливість це купити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Пан Заболотний.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. У мене запитання до обох міністерств.

По Вінницькій області виведені, ну, практично підготовлені до приватизації всі спиртові заводи до єдиного. У нас їх 14, але ж ви знаєте, що у Вінниці ж брендова марка "Nemiroff", є "Вінницька рада". Як їм, що, з Черкас возити чи?... Ну, це було б ще півбіди. Чи зі Львова, з Тернополя возити спирт потім, да? З 15-ти, які дають спирт вищої якості, 3-4 заводи. Це Овечаче, це Бджільна, це Бершадський завод, це Немирівський завод і так дальше, і так дальше. Я розумію, що тим, хто робить горілку, їм краще домовитися там, їм ще дають "откат" на кожній декалітрі. І там легше з одним домовитися Кауфманом чи ще з ким, ніж з 15 директорами заводів. Тому я вам хочу сказати, ми ніколи на це не погодимося, ніколи. Маючи брендові марки, щоб у Вінницькій області всі спиртові заводи без винятку виставити на реалізацію.

А друге, за завершення просто, щоб ви просто розуміли. Сьогодні з усіх спиртових заводів для того, щоб працювали лікеро-горілчані заводи, які є в Україні, треба 10-12 спиртових заводів. А іншим що робити? Як вони можуть конкурувати з тим, хто для себе спирт і через горілку буде переганяти? Ті всі, значить, все, під ніж їх? Кажуть, я абсолютно погоджуюсь, якби ви сказали, що сьогодні всі паточні заводи спиртові треба віддати на приватизацію. Да, віддати, бо патоку сьогодні легше продати за кордон, ніж спирт. Та й буряків уже цих в Україні мало осталося. А зернові, які мають високу якість, обслуговують горілчані заводи, спиртові заводи, – для чого різати курку, яка несе золоті яйця?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Давиденко, і я двом заступникам міністра. І все, будемо підсумовувати.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Колеги, я хотів би нагадати, що ці заводи, які йдуть до приватизації, це вже не є спиртовими заводами, які давно виведені, от. І які на сьогоднішній день, вони мають назву спиртового заводу, але вони будуть продаватися як просто ЦМК, об'єкт, да. І знову-таки ми до цього не маємо ніякого відношення. Цим буде займатися Фонд держмайна, шановні депутати. Ми знімаємо ці обмеження як би, і вони далі можуть його продавати згідно законодавства, як сказав мій колега. Тобто, якщо це підпадає, там є земля, значить її будуть паювати. Якщо це ЦМК, то його будуть продавати через конкурс на торгах.

Якщо ми з вами знімемо норму, що держава має монопольне право на виробництво спирту, то можливо тоді якісь із цих заводів може запуститися. Але  наскільки я розумію, коли з концерну "Укрспирт" зробити ДП "Укрспирт", то згідно постанови тих часів всі колони спиртові повинні були бути вирізані, і заводи вже не є придатними для виробництва спирту. (Шум у залі)

Ну таке було, таке є. Тому як би я підтримую міністерство… Ні, їх запустити можна, я підтримую міністерство. Я вважаю, що ми повинні перелік цей скоротити, а потім питання приватизації чи питання продажу – це вже інші питання, які вирішує компетентний орган. (Шум у залі) Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Григорій  Михайлович. Першому заступнику міністра економіки перше слово, а дальше – Краснопольський.

 

КОВАЛІВ Ю.  Шановні колеги, перше… ну було озвучено декілька аргументів, і дуже правильно сказано, що у нас одне з найбільших джерел корупції в державі – це державні підприємства. І останній приклад, який ви… на жаль, бачили, ми почали Міністерство економіки разом з нашими колегами з МінАПК і з інших міністерств призначати на конкурс нових засадах керівників найбільших державних підприємств.

Ми  отримали кілька позитивних. Ми отримали поляка, директора з дуже вагомим досвідом, на директора "Укрзалізниці". Ми змогли призначити нового директора "Укрпошти". На жаль, те підприємство, яке ви найбільше тут обговорюєте – "Укрспирт" – можливість Номінаційним комітетом  призначити туди директора було заблоковано судом буквально за годину до початку Номінаційного комітету. Для вашого розуміння в Номінаційний комітет входять 5 міністрів і 5 представників міжнародних організацій: Європейського банку реконструкції й розвитку, …… і наших міжнародних партнерів, для яких репутація набагато  дорожча, ніж портфель окремого державного підприємства. От на жаль, з "Укрспиртом" у нас така ситуація уже триває понад рік. І на жаль, наша чесна судова система так працює, що ми не можемо призначити сильних кандидатів,  яким ми  готові платити достатню ринкову заробітну плату. Тому давайте себе не обманювати. Держава не може  ефективним управлінцем.

І не може держава управляти, у нас на сьогодні держава управляє 3,5 тисячі державних підприємств. І міністр, і кожен керівник органу замість того, щоб формувати правильно політику, займатися розвитком галузей, займатися підготовкою стратегій, ми займаємося 80 відсотків часу, особливо на рівні заступників керівників департаменту, погодженням договорів, фінпланів, зняттям директорів, боротьбою з корупцією на цих підприємствах, купа службових розслідувань. Подивіться, скільки кримінальних справ за розкрадання  державних коштів відкрито по всіх директорах державних підприємств. Тому що наша дискусія, що ми знову не так підготувалися, нам знову треба  ще рік часу, щоб подумати, обговорити, ми 20 років це робимо з вами.

Щодо конкретних переліків. Законопроект, який був внесений з аналогічним переліком, він у Верховній Раді знаходиться 8 місяців, він був внесений 25 серпня минулого року, 2513-а, якщо я не помиляюся. Будемо говорити, що уряд щось поспіх вніс, цей законопроект вже 8 місяців був у Верховні Раді, і ви абсолютно правильно сказали, що він вже навіть вносився, була спроба включити його в порядок денний.

Тому, якщо далі, що стосується захисту державних активів. На сьогодні у нас в країні є дворівневий захист активів. Перше, у нас є Закон про приватизацію, який чітко на прикладі портової інфраструктури каже, що портова стінка є державною власністю, вона не підлягає приватизації як актив. Незалежно вона в окремій в ДП в ПАТі чи в будь-якій іншій особі, її не можна продавати. Тому цей перелік, взагалі, такого немає, ми дивилися, ні в одній країні Європи переліку юросіб. Як правило, світова практика захищає актив. У нас заборонено до приватизації ядерні блоки, у нас заборонено до приватизації газотранспортна система, портова інфраструктура, авіаційна інфраструктура, авіанавігація. Але де, в якій юрособі воно буде і хто цим буде управляти, ну це тільки українських винахід. У нас 1 тисяча 700 цих підприємств, повторюся, 35 відсотків вже не існує. Тому, насправді, ми знову можемо ще довго дискутувати з вами, що і як робити. Але лавайте приймемо рішення. Ми кажемо, що нам треба інвестиції в економіку, ми маємо зараз  останні новини, у нас знову продовжує зростання промислове виробництво, у нас падає інфляція, і у нас починає рости ВВП. Але ВВП повинно рости в першу чергу за рахунок інвестицій. От, власне, через приватизацію ми можемо залучити сюди інвестора, ми можемо з вами побороти корупцію.

Щодо дискусії, яким чином продавати "Укрспирт",  ми з колегами з Мін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, час. Спасибі вам.

 

КОВАЛІВ Ю.  Тобто,  давайте його  підтримаємо і на кінець-то  будемо впроваджувати реформи, а не тільки говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми вас почули.

Тут фахові люди  і нас  не треба до цього агітувати.

Пан Краснопольський 1 хвилину і все.  І ми переходимо до голосування.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Дякую.

Перш за все, стратегія у нас,  ми вам її презентували:  "3 плюс 5". І те що говорив наш міністр: земельна реформа, державна підтримка і приватизація. Я думаю, що аграрний комітет  нас в цьому відношенні підтримає. Якщо ми говоримо про приватизацію, то ми хочемо позбутися   практично всього, всіх   державних підприємств за  виключенням стратегічно важливих, за які ще ми зараз будемо говорити.

Що стосується "Укрспирту", то  є, до речі, спеціальна комісія Верховної Ради на яку ми,  знову ж таки, всі народні депутати мають можливість приходити і обговорювати аспекти, яким чином  дивитися в майбутнє приватизації "Укрспирту"  і що з ним робити. І така площадка, вона  зараз є відкрита у вас безпосередньо, і давайте будемо  на ній продовжувати.  У нас є пропозиція з Мінекономіки  про особливості приватизації спиртової  галузі і давайте навколо цього  законопроекту будемо працювати далі, але зараз зробимо, дійсно,  перший крок -  відкриємо простір і можливість зробити перший крок.      Далі, будемо рухатися з вами разом, в рамках нашої виробленої стратегії, яку ви, дякую, підтримуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

У нас жвава дискусія, всі мали  виступи.

 

_______________. Можна, я одну хвилину?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

_______________. Я просто, Ярославу Васильовичу, хотів би нагадати, що ту стратегію, яку ви нам запропонували, аграрний комітет не підтримав і у вас її немає, на сьогоднішній день. І ми всі з задоволенням послухаємо, якщо нам Тарас Вікторович її презентує. Правильно, колеги?  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ми почули всі думки. По-перше, є багато  зауважень,  вони слушні  і там, і розпаювання, де ми кажемо. Але це вже процес, який піде після того як ми приймемо рішення і відкриємо доступ  до приватизації. Ми кажемо сьогодні: перший крок, який можемо зробити – це відкриту хвіртку.  А далі вже виписувати норми: як, за чим, чого,   це те, що я в чому згоден, нема іншого шляху ніж приватизація державного не ефективного майна в усьому світі. Але треба зробити так, що другий шаг, по етапам, як, форма приватизації це все без нашого комітету, щоб не робилося. Бо, я згоден з нами всіма народними депутатами, ми в одному комітеті провели, строк надали для альтернативного і сьогодні ми вже проводимо, ми ж не головний комітет, ще раз підкреслюю, не головний. Але треба далі рухатися вже формою приватизації, що буде із землею і так далі, на всі ці питання і це наша прерогатива нашого комітету. Тому є дві пропозиції, перша пропозиція, яка винесена, це підтримувати урядовий законопроект в першому читанні. Так я розумію? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

_______________. Яка друга?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А друга пропозиція була Вадима Євгеновича, що відхилити, я третьої не чув.

(Шум у залі)

 

_______________. Олександр Борисовичу, була моя пропозиція розглянути два законопроекти і основний, як ми розуміємо, альтернативний, на наступному пленарному тижні на комітеті. І було б логічно, це була моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумійте, що ми сьогодні, зараз, один законопроект розглядали, ще раз.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, ще раз. Питання обговорено. Я по порядку буду ставити на голосування. Перше. Поступила пропозиція підтримати законопроект в першому читанні за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте, секретаріат. 10.

Друга пропозиція Вадима Євгеновича відхилити. Хто за цю пропозицію законопроект? Один є. Перечитали.

Третя пропозиція. Розглянути два законопроекти ці альтернативні на іншому пленарному тижні.

 

_______________. Так уже 10, как можно третье ставить. Первое, 10 он сказал "за", значит, рішення принято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.

 

_______________. Скільки нас чоловік?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ми маємо право рейтингово виставити. Сорі, 21 людина. Десять –  "за". Вадим Євгенович, давайте так я головуючий поки і я веду цю нараду, цей комітет.

Третя пропозиція поставити на пленарному тижні, який буде два законопроекти, це і альтернативний. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте. Шість.

 

_______________. Шість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все. Рішення на комітеті прийнято, в першому читанні.

 

_______________. Десять из 21, ну як прийнято? Лунченко  нет, як принято. Де Лунченко? Пусть голосует.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну минутку, Лунченко віддав голос.

 

_______________. Його немає, він має бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тихо, тихо.

 

_______________. Ми не глухі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тихо!

 

_______________. Я просто кажу, що не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз, тихо.

 

_______________. Рішення не прийнято.

 

_______________. То, що нам стенограму, не прийнято взагалі!

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Секунду, ще раз. Порахуйте…  21… ще, ще раз.

17. Я скажу ще раз, 17.  21 зареєстровано, пішов Кучер, Лунченко, вони пішли на ДФР з віце-прем'єром. Зараз 17 людей, з 17 людей 10 проголосували "за". Рішення прийнято.

(Загальна дискусія)

 Ні, ні. 17, як і зараз. Із 17 більшість, яка 10 – це більшість, тому рішення прийнято в першому читанні, прийняти законопроект. Все, хлопці.

Ще одне питання, Володимир Лапа, у нас питання йде про інформацію діяльності Державної служби з питань безпечності. Прошу до доповіді. Я прошу всіх схаменутися.

 

ЛАПА В.І. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!  Шановні присутні! Дуже дякую за надану можливість презентувати Державну службу безпечності харчової продукції та захисту споживачів. Я хотів би зупинитися на двох основних складових. 

Перше. Це ті кроки, які створені для формування служби. Тому що часто ідуть такі заклики, що занадто тривалий час служба створювалася.

І друге, це основні принципи підходу до роботи служби.

Ви знаєте, що рішення про створення служби було прийнято відповідно до Постанови номер 442 (урядової) від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Я далі перерахую ті кроки, які були прийняті з метою створення служби. Державна реєстрація юридичної особи Держпродспоживслужби  відбулася 31 липня  2015 року. 2 вересня 2015 року була прийнята Постанова номер  667 (урядова), де затверджено Положення про Держпродспоживслужбу, Постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 року номер  840, зміни до Постанови номер 85, які регламентують граничну чисельність Держпродспоживслужби. Постанова Кабінету Міністрів від 18 листопада 2015 року номер  942, спрямування Держпродспоживслужби. Це те рішення, яке багаторазово обговорювалось  на аграрному комітеті Верховної Ради. Даним рішенням уряд підпорядкував Держпродспоживслужбу Міністерству аграрної політики і продовольства. Постанова Кабінету Міністрів від 16 грудня 2015 року номер 1092, це утворення територіальних органів Держпродспоживслужби. 2 вересня 2015 року Постанови  667, структура і штатний розпис. Наказ Міністерства аграрної політики 15.02.2016, Положення про територіальні органи. 76 Розпорядження уряду від 27 січня 2016 року, фінансування Держпродспоживслужби. 16 березня це розпорядження було схвалено бюджетним комітетом Верховної Ради. 25 березня  проведено державну реєстрацію 573 територіальних органів Держпродспоживслужби і нарешті Розпорядження Кабінету Міністрів від 6 квітня 2016 року номер 260-р, питання державної служби з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів. Держпродспоживслужби   почала роботу 6 квітня.

Я свідомо перераховував всі кроки для того, щоб було зрозуміло наскільки велика робота була зроблена для того, щоб фактично запустити службу. Створення такої служби є безпрецедентним в історії України, тому що одразу декілька контролюючих органів об'єднувалися в один і з організаційної, і з методологічної точки зору це було не просто. На разі, завершується процес переведення працівників із органів, які ліквідуються, реорганізуються в Держспоживслужбу. Понад 5,5 тисяч осіб вже переведено, орієнтовно ще півтори тисячі осіб підлягає переведенню із органів, які реорганізуються, ліквідуються і цей процес буде завершено протягом травня. Наразі призначені заступники керівників територіальних органів Держспоживслужби і вони ж виконують обов'язки керівників територіальних органів. Керівники на постійній основі будуть обиратися виключно на конкурсній засаді, на конкурсних засадах. Це перша складова моєї доповіді.

Друга складова, вона стосується того, які підходи до роботи служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Іванович, народні депутати, які є у кого питання? Я почну з себе трохи, бо це дуже важливо.

 

ЛАПА В.І. Якщо можна, буквально три хвилинки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пожалуйста.

 

ЛАПА В.І. Я говорив тільки про бюрократію, я ще не сказав про бачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

 

ЛАПА В.І. Все, що я перераховував, це та бюрократія, яка була зроблена просто, щоб запустити службу.

З чого складається служба? Це ветеринарія і безпечність харчів, це санітарні благополуччя, це фітосанітарія, це насінництво, контроль у сфері регульованих цін і захист прав споживачів. Що ми плануємо зробити найближчим часом? Це аудит і часткове роздержавлення лабораторної мережі, це аудит і оптимізація майна, це запровадження ризику орієнтованого підходу при контролі, це приватизація не ефективних активів, це забезпечення зворотного зв'язку із бізнесом. Буде сформована цілісна IT-система, яка забезпечить функціонування ризику орієнтованої моделі контролю, це буде повний перехід на тендерні та електронні закупівлі і, безумовно, велика програма, пов'язана з навчанням персоналу і підвищенням кваліфікації.

По окремих напрямках, у сфері ветеринарії та безпечності харчових продуктів. Безумовно, найбільший виклик це завершення формування законодавчої бази, датованої до директиви регламентів ЄС, ми активно долучаємось до цього процесу. Я думаю, що колеги із аграрного комітету бачать і знають це. Один з великих акцентів у своїй роботі плануємо робити на відкритті експортних ринків збуту, і, зокрема, цей напрямок роботи серйозно посилюється. Ми розуміємо, що функція служби не стільки і не тільки, можливо, навіть контроль, оскільки забезпечення можливості для економічного зростання української економіки за рахунок експортних ринків збуту. Безумовно, велике питання стоїть по дооснащенню акредитації лабораторії в рамках автомізованої мережі, яка у нас буде зроблена.

Що стосується насінництва, фітосанітарії. Ви знаєте, що Верховною Радою прийнятий в новій редакції Закон про насіння і про охорону прав на сорти рослин, тобто ми будемо супроводжувати перехід на сертифікацію насіння уповноваженими органами з оцінки відповідності. Співпраця з міністерством –  це приєднання до схем сортової сертифікації ОЕСР по насінню цукрових буряків. Надання дозволу на експорт до ЄС насіння колосових культур, а в минулому році ми успішно пройшли аудит в цій частині європейським директоратом …… Це приєднання до схем сортової сертифікації ОЕСР по олійних культурах. Є питання по фітосанітарному контролю, ми зараз працюємо з експертами, з юристами, в тому числі з аграрним комітетом щодо делегування повноважень не державним лабораторіям в частині здійснення державного контролю для того, щоб демонополізувати цей контроль, зробити його більш гнучким так як це передбачено в сфері харчового законодавства.

І, безумовно, велике питання щодо переходу до контролю фітосанітарного стану полів, тому що, коли ми контролюємо зерно вже в портах, то контролювати часто буває пізно.

По санітарному нагляду – це об'єднання функцій харчового та санітарного контролю – це те, про що давно говорилося, створення єдиного компетентного органу в сфері безпечності харчової продукції. Це об'єднання функцій по розслідуваннях, також це було велике актуальне питання до формування єдиної служби. І ризик орієнтований підхід по об'єктному контролю у сфері санітарного благополуччя.

По захисту прав споживачів. Велика роз'яснювальна компанія щодо прав споживачів – це повноцінне приєднання до системи "RAPEX", система швидкого оповіщення Європейського Союзу, яке забезпечить спрощений доступ української промислової продукції на ринок ЄС.

І, безумовно, це застосування ринкового контролю для виявлення ідентифікації фальсифікованої продукції на українському ринку.

По ціновому контролю довго не буду говорити, я скажу лише, що ми, як орган контролю, підтримуємо звуження сфери застосування цінового контролю, тобто в цій частині не натягуємо на себе повноваження. Я думаю, що ще можна довго говорити, але краще поспілкуватися, мабуть, в режимі запитання, відповіді. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владимир Иванович, спасибо.

Я хотел бы первый момент, который очень важный, интересует на сегодняшний день всех участников рынка, особенно продукции животноводства на сегодняшний день это наши экспортные позиции. И если сегодня покупатель, населения, способность населения, вы видите, она не растет, а падает, к сожалению, то сегодня один из главных элементов работы вашей службы это, прежде всего, открытие новых экспортных рынков в вопросах ветеринарного, фитосанитарного контроля. У нас есть очень много проблем с Китаем, где мы не можем согласовать, у нас вопросы сейчас с Канадой, вопросы с Соединенными Штатами Америки, где мы будем работать, азиатские рынки, вопросы с халяльной продукцией, которую сейчас ставят Арабские Эмираты, и так далее. Поэтому не в качестве критики, а в качестве помощи, скажите, пожалуйста, как вы создали службу, какой у вас по численности отдел по международной связи. 

И второй вопрос, с ним связанный. Это вопрос о евроинтеграции, насколько наш компетентный орган сегодня соответствует, хватает ли вам финансирования для проведения исследований по ветеринарным препаратам и остатков тяжелых металлов, почему? Потому что это все те вопросы, без решения которых Украина может получить очень серьезное последствие для экспортных рынков. Спасибо.

 

ЛАПА В.І.  Дуже дякую за запитання. Я наведу лише приклад Китаю. Ви знаєте, що ми зараз маємо дозвіл і на експорт зернових культур до Китайської Народної Республіки. Відкритий ринок у грудні, вірніше навіть у вересні, попереднього року по молочній продукції. Але зараз ми ведемо роботу по соняшнику маршруту, надіслані запитальник по м'ясу птиці, готується на завершальному етапі запитальник  по яловичині, працюємо по черешні, це лише один ринок. Тобто все показує, наскільки велика, масштабна робота проводиться для того, щоб отримати доступ української продукції на закордонні ринки збуту. І таких країн, насправді ми розуміємо, на світовому ринку, який цікавий для наших експортерів, їх десятки. Якщо у ветфітослужбі працювало три спеціалісти у сфері міжнародного співробітництва. У нас зараз вже працює шість спеціалістів, а гранична чисельність –  15 людей. Тому, якщо є якісь рекомендації ми оголосимо конкурс будемо зацікавлені, щоб переважно молодь, із знанням англійської мови, із знанням іноземних мов, підтягувати, відкривати ринки збуту для нашої продукції.

Дуже важлива друга складова вашого запитання. Дійсно, у нас, давайте відверто, фінансування багато ніколи не буває, але є певні критичні потреби, які дійсно потрібно фінансувати. У нас на протиепізоотичні заходи, участь у міжнародному епізоотичному бюро передбачено 56 мільйонів гривень, хоча ще декілька років тому ці суми становили в окремі роки і 100 і 200 мільйонів гривень. Ми розуміємо, що вакцини зараз подорожчали, а суми бюджетного фінансування знизилися. За нашими оцінками мінімальна потреба на ці потреби становить 200 мільйонів гривень, ми зараз працюємо для того, щоб максимально об'єктивно в рамках нашого обмеженого фінансування і забезпечити прозорість закупівель, для того, щоб максимально зробити можливість реалізувати протиепізоотичні заходи. Але в рамках передбаченого фінансування 50 мільйонів гривень, гарантувати протиепізоотичне забезпечення, благополуччя території України  дуже і дуже складно – це, якщо м'яко казати. Безумовно, потрібне додаткове фінансування.

Друга складова цього питання стосується збереження і розширення доступу української продукції на ринок ЄС. У вересні приїжджає ………  місія …….., які будуть перевіряти виконання програми моніторингового антибіотиково-ветиринарних препаратів, залишкових кількостей, на ці потреби необхідно 17 мільйонів гривень, на жаль, у державному бюджеті на поточний рік вони також не передбачені. Тому, якби була можливість, якби народні депутати підтримали збільшення фінансування щонайменше в частині цих двох складових, я вже не говорю про заробітну плату, про інші актуальні питання. То ми би були вам дуже вдячні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … листа, бо це, що таке ….., це раз у п'ять років, я вам кажу проводиться перевірка нашого компетентного органу, і коли рішення буде, якщо у нас на моніторинг 17 мільйонів, нас зупинять по всьому експорту на ЄС, Це не та сума, пишіть листа на комітет, будемо підтримувати.

Пан Люшняк, потім – пан Давиденко.

 

ЛЮШНЯК М.В. У мене є до вас декілька запитань. Перше, ми знаємо, що в січні 2016 року було встановлено заборону експорту меду в країни Євросоюзу, і ініціатором стала Чехія у зв'язку з виявленням протимікробних речовин у бджолиному меді українського походження. Після цього було прийнято наказ Держветфітослужби 993 від 15.03, який зобов'язує інспекторів лабораторій перевіряти продукцію не на загальноєвропейські вимоги, а на вимоги країни імпортеру. З прийняттям цього наказу експортери відкликали свою продукцію, що підтвердили ризики Чехії. Скажіть, будь ласка,  чому не вжито реальних заходів Держпродслужбою для врегулювання проблеми контролю за використання ветеринарних засобів для бджіл, якщо на українському ринку продаються і не зареєстровані контрабанді препарати, ветеринарні? Які практичні кроки здійснені Держпродслужбою в період з січня по травень 2016 року щодо стимулювання експорту меду національного виробництва в країни ЄС.

І ще одне, ви знаєте, що сьогодні вже почали медоносити багато сільськогосподарських культур, так? Які заходи, от ми отримали сигнал в січні, сьогодні уже травень місяць закінчується, щоб таких речей у нас далі не було. Крім того, в минулому році декілька країн Євросоюзу натягнули, що у нашому меді також є важкі метали. А ви знаєте, з чим це зв'язано, з обробкою багатьох медоносів інсектицидами, які містять важкі метали. Які кроки були вами зроблені, щоб Україна не втрачала, дійсно,  ринок Європейського Союзу? Це перше питання.

Друге питання, я зразу комплексно дам і давайте тоді дайте відповідь, а я друге питання.

 

ЛАПА В.І. Дуже дякую за запитання, надзвичайно актуальне. Дійсно, ми отримали заборону, воно стосувалося не Європейського Союзу, а виключно Чехії. Заборона була пов'язана з тим, що вимоги Чехії в частині допусків по обладнанню і по чутливості досліджень були набагато жорсткіші ніж європейські. І у зв'язку з цим, власне, було прийнято рішення, про те, що треба досліджувати на наших інститутах продукцію відповідно до вимог країни імпортера. Тому що в іншому випадку ми наражаємося на такі негативні прецеденти і вони негативні не стільки з точки зору експорту, скільки з точки зору іміджу  України як надійного постачальника харчової продукції.

Ви абсолютно правильно поставили питання про те, що проблема  полягає в тому, що значна кількість  препаратів ветеринарних, які продаються на українському ринку, мають контрафактне походження,  не зареєстровані і містять антибіотики, хоча, це  заборонено українським законодавством.  Я можу   сказати, що ми достатньо інтенсивно і напружено  вели дискусію з Державною регуляторною службою  і нарешті отримали роз’яснення  Державної регуляторної служби. І я думаю, що це перший прецедент за останні 2 роки, що Держпродспоживслужба має право здійснювати перевірки тому що раніше позиція   Державної регуляторної служби полягала в тому,   що мораторій  діє для  всіх контролюючих органів. Я скажу, що це непроста робота була, але ми цю роботу зробили. І по тих сигналах, де надходять по продажу незареєстрованих препаратів, я кожен день дивлюсь документи, і такі сигнали надходять, і ми оперативно їх відпрацьовуємо, тобто треба  вирішувати проблему, а не її наслідки.

 

ЛЮШНЯК М.В.  Друге питання.

Ви є  одним з ініціаторів створення комп’ютерної  системи, що містить  всю інформацію про походження продукції та її якість. Яким чином відбувається гарантування якості  продукції за допомогою єдиної електронної бази, якщо сьогодні Держпродслужба  не в змозі  вирішити навіть першочергові проблеми контролю   якості продукції.  В зв'язку з реформуванням сільськогосподарської     інспекції фактично у нас втрачений  інструмент моніторингу якості  зерна:  його тільки роблять приватні лабораторії, а статистика  тільки має об'єм,  це є також наша продовольча безпека.

Ми, коли сьогодні говоримо про фінансування,  ви маєте вирішити перші кроки, які необхідно бачити від Держпродслужби.   Ні одного разу, на комітеті, ви не прийшли і  не сказали: "Шановні народні депутати! У нас є парламентсько-президентська  держава і  я пропоную   для термінового вирішення цих проблем".  Їх  не було і сьогодні  аналіз зерна  дрібний фермер може зробити   тільки в приватного, а проекспортувати сам він не зможе тому що державний сертифікат якості (який визнають, ви знаєте, що багато азійських  країн) сьогодні ніяка структура державна  не видає. Тобто, ми сьогодні "зарубали" експорт малих фермерських  господарств,  на які ми сьогодні робимо найбільший натяк державі, що це буде реформування нашого сільського господарства, не агрохолдінги, а саме дрібні фермери. Ми, даючи їм підтримку, їх вгроблюємо. Чому ви до цього часу не висловлювали цих проблем? По першому питанні я вважаю, ваша відповідь є задовільною. Тому що це треба було відреагувати дуже швидко з цим наказом, і зараз, коли ведеться сезон медоносіння, ми ніяких запобіжників вже не зробили. Тобто в 2017 році у нас,  ми дальше будемо мати ту саму проблему. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Коротко, Володимир Іванович.

 

ЛАПА В.І. Я, до речі, на додаток до першого питання. Насправді проблема є в тому, що значної кількості виробники меду, вони не реєструються. І коли сільхозвиробник оброблює хімічно поля, то він повинен проінформувати, але незрозуміло, кого інформувати. Тут проблема як з одного, так і з іншого бокує. Вона системна, але ми будемо рухатися в напрямку її вирішення.

Що стосується сертифікату якості. Я хочу нагадати, що скасування сертифікату якості відбувалося законом України. Це рішення було підтримано аграрним комітетом Верховної Ради України. Ми як орган виконавчої влади можемо тільки виконувати закони України. Але я можу сказати, що в частині визначення сертифікатів якості на білатеральному рівні, тобто в торгівельних стосунках і з нашими торгівельними партнерами. Якщо є вимога того чи іншого торговельного партнера, ми ведемо переговори, такий документ визначаємо і такий документ видаємо.  Таких вимог небагато насправді, але ми це робимо.

 

ЛЮШНЯК М.В. Я хочу дати коментар, так. Коли ми в цьому залі, і ви пане заступник міністра, і ви, пане Володимир, обіцяли, що ми швиденько реформуємо сільськогосподарську інспекцію, і цієї проблеми виникати не буде. І ми вам повірили. Зараз речі, ви говорите, протиріччя, що ви… комітет Верховної Ради сам скасував ці всі рішення. Але ви нам обіцяли в цьому залі, що це питання буде врегульоване. Те саме те, що відбулося, ми знаємо по експорту ячмінь в країну В'єтнам. Дякую. Давайте не заговорювати це питання я вважаю, що сьогодні Держпреслужба дуже мало спілкується в публічній площині, висвітлює дані проблеми.  Повірте, кожен член комітету є компетентний в аграрній сфері і може дати вам не тільки пораду, а і консультацію, вихід в площину великої політики ви зможете вирішувати багато проблем, які сьогодні є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я поддерживаю в чем пана Люшняка, здесь же мы не тыкаем кого-то, мы хотим помочь, реально помочь и бизнесу, и контролирующему такому органу мощному, который создан. И к Владимиру Ивановичу мы все относимся с уважением, чтобы вы понимали. И сегодня вот этот разговор мы его наметили по одной причине, больше помочь, почему, понимая, что становление такой службы оно очень не простое, мы там год потеряли и все это знают. Даже пан Давыденко, сейчас, одну минуточку, потом дам я...

 

ДАВИДЕНКО В.М. Я по цьому питанню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А по цьому? Бо на відповідь.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Да, да. Перш за все, що я хочу сказати, що було проведено у нас селекторну нараду і якраз Держветфітослужба приймала участь в частині запобігання проблематики під час цвітіння використання засобів захисту рослин. Якраз в цій області з асоціації  хто займається бджільництвом були поінформовані про те, що давайте будемо консолідувати нашу спільну роботу і тому що саме головне попередження на рівні інформованості. Заборонити продукти ми ж не заборонимо, ми це ж всі прекрасно розуміємо, таку роботу, наприклад, Держветфітослужба проводила безпосередньо. Але оскільки вже піднялося питання згідно 442 і давайте подивимося на наші листи, які ми писали, що ми вбачаємо, яким чином… ще і зараз пишемо, що 442 постанова вона не зовсім є виписана правильно, більше того, хочу попередити, що ми можемо мати певну проблематику з сертифікацією насіння. Тому що зараз буквально прийняте рішення Кабміном, що практично, чуть ли, не терміново ліквідувати сільгоспінспецію, в той же час функція від сільгоспінспекції, ще ті, які мали бути передані в інше міністерство, вони не передані. І сертифікацією, і арбітраж зерна вона сьогодні виконує, через те, якщо виникає питання по арбітражу, сьогодні до сільгоспінспеції вона це питання якось знімає.

Що питання, робити далі, є, тому що ця функція згідно постанови, не передана нікому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Пан Давиденко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Дякую.

Я теж по цьому хотів би зробити дуже просту ремарку, коли я працював керівником господарства, я починав обробляти засобами захисту рослини, поля, то я дзвонив просто керівнику відповідного управління при райдержадміністрації, який інформував всіх бджолярів району. Отак це просто завжди вирішувалося, шляхом інформування, інакшого нічого не буде. І соответственно препарат, який ми купували, їх повинно бути намальовано, що бджолі дозволено літати, це також ми повинні розуміти. До речі, там Держветфітослужба, вона може тільки давати якісь рекомендації, але проконтролювати цього вона, к сожалению, не зможе.

В мене питання яке? В мене їх два, на самом деле ми тут говоримо, Володимир Іванович, все-таки і Олександр Борисович сказав, що треба гроші для зовнішнього оцінювання служби. Да? Тобто сьогодні у нас оцінена Державна ветеринарна фітосанітарна служба, а … оціни зовнішньої не існує. Тобто на сьогоднішній день, скажемо так, сертифікати … якісь там для наших зовнішніх партнерів видавати, надавати не може. Тому що орган на сьогоднішній день естественно не має зовнішнього визнання як би, це перше. Ну, а друге, Чернігівщина, Чорнобильська зона, ви пам'ятаєте, що відбувалося минулого року, коли почалися пожари і, к сожалению, весь той хворий дикий кабан він пішов, він ховався від пожару, він пішов на Чернігівщину. На сьогоднішній день у нас, мабуть, я не знаю, я десь читав, що і у Миколаївській області є вспишки. Тобто я кажу про суть проблеми, тобто ми її от, ну, і з Білорусії він, к сожалению, завжди йшов, Білорусія, Росія наші зовнішні кордони, у них були проблеми, Україна від цього завжди якимось чином могла себе убезпечити. Але за ці останні два роки, коли, скажемо так, 442 постанова, з якою ми не погоджуємось. І я хочу нагадати колегам, що ми зверталися в той час до Арсенія Петровича Яценюка і говорили про те, що ця постанова не відповідає законодавству як би і вона повинна бути ліквідована, анульована і так далі, але нас не почули. На сьогоднішній день ситуація змінилася як би, але знову ж таки ми вже Держспоживслужбу задекларували по всьому світу. Якщо ми почнемо зараз відкатувати позиції наші назад, то ми взагалі отримаємо дуже серйозні втрати. Так я хотів би, гроші грішми це зрозуміло, але от наскільки ви, як ви вважаєте, чи може служба в такому стані пройти зовнішнє оцінювання? І, скажемо так, чи довго, скажемо, процедура оцінки нашого конкретного виробника буде відбуватися чи все-таки, зрозуміло, тут законодавство ми підтягнемо і, дійсно, сільгосптоваровиробник буде користуватися зоною вільної торгівлі в сенсі, як це є в країнах Європейського Союзу? Дякую.

 

ЛАПА В.І. Дуже дякую за запитання. Що стосується зовнішнього визнання? По-перше, та перевірка, яка відбуватиметься у вересні це не аудит служби, жоден зовнішньо-торгівельний партнер не ставить під сумнів ефективність роботи служби, не ставить під сумнів документи, які підписує за службою. Це планова система перевірки, система безпечності в Україні, яка мала відбутися ще в минулому році, але у зв'язку з реформуванням системи держорганів, в минулому році вона не була проведена, Україна попросила відтермінувати її на рік. Це перевірка моніторингу залишкової кількості антибіотиків, ветеринарних препаратів.

Що стосується визнання самої служби? Я відверто скажу, що були побоювання у наших торгівельних партнерів, ми кожному з них комунікуємо, роз'яснюємо. Загроз для визнання Держпродспоживслужби як компетентного органу України я зараз не бачу і, можливо, ми за власною ініціативою запросимо інспекторів для того, щоб вони подивилися, що служба продовжує працювати і структура, і основний склад спеціалістів, і основні принципи збережені, а по законодавству ми наближаємось до законодавства ЄС.

Що стосується африканської чуми свиней? Я хотів би подякувати і  працівникам Ветфітослужби, які працювали в минулому році в режимі реформування, повірте не так просто в такому підвішеному стані працювати, але по всіх випадках, які фіксувались африканська чума свиней. Робота була професійною, робота була злагодженою, нам часто складно уявити масштаб цієї роботи, але це денно, ночно – це цілодобово, це ліквідація випадків захворювань. Це, я би сказав, в окремих випадках – це відважна робота. Тому їм треба подякувати і з минулорічних випадків залишився не оздоровлений лише один пункт і то це буде зроблено в найближчим часом.

На жаль, випадки захворювання тривають і ліквідувати АЧС не так просто як запустити її в Україну. Хоча ми з усіх боків, фактично, знаходимося між країнами, де випадки АЧС фіксуються і унеможливити це не реально. В силу того, що кабану кордон не вказаний.

Я можу сказати, що одна з основних проблем – це все-таки проблема фінансування, тому що якби, на приклад, на рівні центрального апарату був якийсь резерв коштів, який би використовувався на викуп свиней і ці кошти можна було використовувати день в день для того, щоб вилучати цих свиней. То ефективність такої роботи була б набагато вища. На жаль, ми в цій частині ми залежні від фінансування з обласного бюджету, від рішень обласної влади і часто затримка між фіксацією випадку хвороби і викупом свиней становить 3, 4, 5 днів, а цього достатньо, для того, щоб забить і, на жаль, ми не можемо сто відсотково гарантувати, що вся продукція не пошириться територією України. Тому, я думаю,  ми в цій частині також будемо виходити з відповідними пропозиціями. Але дякую за дуже актуальне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є ще одна…  Я, по-перше, хочу наголосити, що у нас присутні сьогодні на комітеті два Героя України: Корост Тетяна Михайлівна і Васильченко Микола Семенович, ми вас вітаємо тут. (Оплески)

 І запрошуємо як буде час, як буде у вас бажання, очікуємо вас і зараз ще одне питання дуже коротке, я зараз надам можливість виступити. Ми на завтра планували з вами заслухати Академію аграрних наук, прийшов лист за підписом віце-президента, бо президент Гадзало знаходиться в Америці з 16 до 21. Тому прохання у них підготувати матеріали, те, що ми дали, ми багато матеріалів з них запросили. І я думаю, що ми перенесемо на наступний вже тиждень пленарний і  заслухаємо Академію  наук, коли вони, ну немає голови, президента, я думаю, що без цього  це буде неправильно. Як на вашу думку? Переносемо, так?

 

_______________. Завтра – німці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І завтра  о 10 годині у нас делегація німецького парламенту, де ми тут, о 10 годині, народних  депутатів запрошуємо, буде  голова комітету аграрного і 5 депутатів Бундестагу.

Питання у нас всі вирішені. Спасибі всім.

Ще питання? Я вибачаюсь, зараз дамо.

 

_______________. Я просто, Володимиру Івановичу хотів і Ярославу Васильовичу теж сказати. Наскільки ми  розуміємо,  то в минулому році 250 мільйонів кошті на підтримку сільського господарства  використані не були, і вони повернулися  до державного бюджету. 250.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В.  Їх не дали.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Ярославе Васильовичу, їх не дали, тобто я все-таки хочу сказати, що ми от  від когось чогось колись чекаємо, а маємо на самом деле і гроші, і механізми, і можливості.

По Чернігівщині, можу вам сказати, що фермери, які займаються свиноводством, вони самі встановлювали ці пости  і дуже багато робили речей без допомоги ветеринарної служби, але от погано,   що її не було.

І саме головне, я би хотів підняти питання по ветеринарній міліції, тому що на самом то деле, тоже  наступне питання було  домовитись  з міліцією, щоб  вони делегували представників на ці пости  і щоб вівся нормальний нагляд. Тому, якщо це можливо, то все-таки давайте, можливо,  ми розглянемо і обговоримо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерий, я перебиваю, я извиняюсь.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мы написали  от комитета письмо, и я ходил с этим письмом к господину Авакову о сохранении ветеринарной милиции еще до  решения. Ее скасували все равно,  на комитет не обратили внимания и сказали о том,  что будет подразделение  в новой вот этой Национальной полиции и, к сожалению, ничего не… Это я говорю от имени комитета, мы такое писали письмо. Не просто это служба или министерство, а комитет.  Мы сейчас еще раз напишем.

 

ЛАПА В.І. Александр Борисович, у нас вспышки чумы, они не прекращаются и они никуда не делись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я согласен.

 

ЛАПА В.І.  И мы как бы либо же мы там замалчиваем и там у нас нет денег, а потом нет свиноводства в стране, либо же мы как-то двигаемся. Этот орган ветеринарам как бы и вообще аграриям, он очень сильно поможет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сто процентов. Там 200 человек всего численности.

У меня есть предложение, давайте сделаем так. Господин Краснопольский, готовьте, давайте совместное письмо министерства и комитета на Авакова и на Гройсмана с поддержкой того, что вернуть ветеринарную милицию с ее функциями, однозначно, без этого мы не обойдемся. Потому что не ветеринар зайти не может в двор, а милиционер, он имеет двойной статус, он имеет профессию ветеринара и имеет статус милиционера. Готовьте письмо, мы подпишем от комитета и министра на Гройсмана. Нема заперечень?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. И комитета, мы уже писали, совместно сделаем.

Татьяна, пожалуйста, пані Корост.

 

КОРОСТ Т.М. Шановні депутати, члени уряду, шановні присутні, вибачте, що ми не планово попали на засідання вашого комітету. Але сьогодні у Києві відбувся форум, бізнес-форум аграрний, де також піднімалося дуже багато питань, що стосується законодавчого врегулювання діяльності агропромислового комплексу. І ми, як би, сьогодні підтримуємо те, що на сьогодні на комітеті розглядалося, і те, що сприяння сприятливого клімату іноземним інвесторам. Але знайте, що сьогодні самі найкращі інвестори це ми, ми сьогодні інвестуємо у розвиток сільського господарства також кошти і, знайте, залишаємо їх тут і маємо дуже багато ризиків, які нам отак перев'язують горло і немає можливості від цих ризиків захистити законодавчо.

Григорій Михайлович каже, що сьогодні іноземний інвестор має ризики, тому що він там будує і так далі, потім піднімаються так ціни оренди і так далі. Я думаю, що і за нас ви також повинні турбуватися. Що конкретно? Значить, дивіться, ішла аграрна реформа і землі, і майнових відносин. Ви знаєте, що землі сільськогосподарського призначення всі підлягали приватизації, роздержавленню. І землі, які знаходяться під господарськими дворами, це землі сільськогосподарського призначення.  Сьогодні ми за ці землі платимо орендну плату за гектар під фермою більше, чим за гектар ріллі. Тому що нормативно-грошову оцінку цієї землі визначили сільські ради. До прийняття закону, антикризового закону, коли там можна було 01, 02, ви знаєте, що ми платили невеликі кошти. Тепер нормативно-грошова оцінка 7 мільйонів, 3 проценти –  2 тисячі за гектар ми повинні платити.  Це дуже накладає, але це в свою чергу незаконно. Того що в процесі приватизації роздержавлення майна сільгосппідприємств правонаступники викупили це майно, викупили ферми, і сьогодні ферми будуємо ми, і ми маємо право на безкоштовне… урегулюйте це законодавчо. І тоді подивитися, як буде розвиватися, як будуть місцеві виробники вкладати кошти у…

Я це говорю неголослівно. Тут представники, ось Микола Семенович. Наприклад, у мене 7 тисяч ВРХ. Антоніна Семенівна, двічі герой Антонець, знаєте, вона директор, дочка. Теж 7 тисяч ВРХ. Миколи Семеновича 20 тисяч свиней, якщо, ну він може за себе скаже.  У "Маяку" – 7 тисяч ВРХ, 3 тисячі корів.  Ми сьогодні являємося, ну, я не знаю, як можна ще до нас відноситися, і ми сьогодні не можемо сьогодні оці ферми відбудовані, не можемо за оцю землю платимо такі сумашедші гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже є законопроект нами зареєстрований, зняте це питання.

 

КОРОСТ Т.М.  Друге. Тепер, дивіться, ви кажете, що для іноземних інвесторів це землі комунальної власності. Ми також маємо такі землі, які орендуємо у місцевих радах, комунальної власності, де розміщення наші… це в населених пунктах, розміщені автопарки, майстерні і так далі. І теж тут  нормативно-грошова оцінка, але це землі промисловості, якось, ви знаєте, як робилося …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Татьяна Михайловна, я вас перебиваю, извините, послушайте меня внимательно. Извините, у нас сейчас через две минуты нужно выходить регистрироваться.

Что я предлагаю? Давайте мы сделаем, законопроект уже есть, я предлагаю, давайте соберемся Герои Украины, у вас есть ассоциация, у вас есть, слава Богу, достаточное количество людей и проведем с комитетом совместно с вами, вы перечень вопросов, которые вы считаете нужным

 

КОРОСТ Т.М. Ми вам будемо вдячні.

 

_______________. І обговоримо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І обговорюємо. За вами, пожалуйста, кто у вас, по моему Мельничук Дмитрий Алексеевич, возглавляет?

 

_______________. Да, да Мельничук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мельничук, пожалуйста от него письмо на комитет, выбираем время совместное. Мы вас всех ждем здесь, заслушаем, вы все проблемы, которые у вас есть, нанижите и мы их попытаемся рассказать на сегодняшний день, как. что мы решили, и что мы планируем решить?

Давайте сделаем так…

 

КОРОСТ Т.М. Я одну секунду, Микола Семенович. І ще сьогодні, яка небезпека, сьогодні у питанні тут продавати не продавати землі, ви знаєте, цей закон сьогодні. Але сьогодні в усіх засобах масової інформації районного рівня розповсюджена стаття Агро Інвест Україна, яка пропонує на 49 років оренду землі з одноразовою виплатою за 49 років. Люди добрі, оце обхід вашого закону, продаж землі. І тут уже я думаю, що…

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С.  Податків буде менше на половину…

 

КОРОСТ Т.М. Які там податки? Там просто…

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С. Я в продовження цього, одну секунду, якщо можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я просто…

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С.  Значить, оцей Микола Семенович, що це каже, це агрофірма  "Маяк" Золотоніський район, 36 років я керую господарством, і цих пір, як я кажу, не вигнали. Сьогодні за 12 років, за 13 років останні, вкладено своїх коштів, без кредитів, без дотацій, без спонсорів, 465 мільйонів, куди? В Україну. Це зерносушильний комплекс німецького виробництва, який я перший взяв "Рієлу", ви знаєте, на 30 тисяч тонн із сушаркою, це американський доїльний зал з тисячним стадом і з 10-тисячним  удоєм  сьогодні, це 4 тисячі тон м'яса, 10 тисяч тон молока, це 500 центнерів м'яса на 100 гектарів, це 12 тон органіки на  гектар, а не оця хімія вся, якою  ми бджіл травимо.

І питається сьогодні як я почув на форумі, чому я сюди й приїхав. Бо каже там цей козак, не знаю хто,  бо не представились, хто там починав виступати. Каже: "Це тільки дурний може сьогодні вкладати кошти, якщо воно не його". 

Так от сьогодні у мене в селі 2 тисячі гектарів землі і півтори тисячі з неї – державної. І я сьогодні відвоюю  поливи – це вже 7 поливних установок   американських на державній землі. І ждати тепер мені, що ждати: після того як піде, що в першу чергу  продаж буде державної землі,    то звичайно до мене прийдуть першого і заберуть її. 

Це меліорація, де сьогодні по цих стрілках, ви знаєте вже, що ростуть дерева  вже 30-річної давності. Ми ж то його повинні. Ми ж сьогодні йдемо вже, Черкащина, до цього ж не лісостепу, а до степу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Семенович!

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С.  Тому ці питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Послухайте мене!

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С.  Я цілком…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я вас очень давно знаю и мы с вами дружим давно. Еще раз я предлагаю формат абсолютно спокойный: мы соберемся     комітетом с вами, с героями Украины, напишите   дальше, мы вас всех выслушаем, поставьте вопросы. Еще раз: мы уже многое делаем и еще больше сделаем. Повторяю вам: давайте, делаем формат, мы вас уважаем сто процентов, сядем, проведем. Ну нельзя, вот  осталось 2 минуты до регистрации и сейчас  законопроекты, которые надо голосовать.

Спасибо вам большое. Спасибо. Мы ждем вас.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО М.С.  Добре, що хоч так послухали.

 

_______________. Олександр Борисович, колеги! По цій статті, там є телефон, і я по тому телефону дзвонив. Там просто, от коли  дзвониш, там спрацьовує автовідповідач. Потім тобі передзвонюють  і кажуть: ви хочете продати землю. Тобто, ну…

(Загальна дискусія)