СТЕНОГРАМА

комітетських слухань на тему: "Стан епізоотичної ситуації в Україні. Забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації і попередження спалахів хвороб тварин"

18 квітня 2017 року

Веде засідання заступник голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин  БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Починаємо  комітетські слухання. Христос Воскрес – всім!

У нас… Шановні колеги, ну радий вітати всіх на сьогоднішньому заході. Хочу наголосити,  комітетські слухання проводяться в порядку контрольної функції комітетів, визначеної Законом України "Про комітети Верховної Ради України", та з метою забезпечення дієвого  контролю за дотриманням ветеринарного законодавства і недопущення поширення збудників особливо  небезпечних хвороб тварин.

У засіданні беруть участь народні депутати України, керівництво Мінагрополітики України, Держпродспоживслужби, а також представники керівного складу  обласних державних адміністрацій, уповноважені представники  Кабінету Міністрів України та центральних  органів виконавчої влади – Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державної регуляторної служби України, адміністрації Державної прикордонної служби, начальники головних управлінь Держпродспоживслужби ряду областей, керівництво Національної академії аграрних наук України, Національного університету біоресурсів і природокористування, а також представники   профільних аграрних підприємств та асоціацій.

Пропоную побудувати нашу роботу відповідно до Регламенту проведення заходу, який є у всіх у роздаткових матеріалах.

Тема комітетських слухань: "Стан епізоотичної ситуації в Україні. Забезпечення надійних та ефективних  заходів  ліквідації,  попередження спалахів хвороб тварин".

Озвучена тема є вкрай  важливою і актуальною, оскільки вирішення питання щодо забезпечення успішного розвитку тваринництва, створення сприятливих умов для експорту вітчизняної продукції на міжнародні ринки можливо лише при благополучній епізоотичній  ситуації в країні та виконання обов'язкових міжнародних вимог з питань охорони здоров'я тварин. Тому забезпечення своєчасного виконання планових протиепізоотичних заходів, особливо в умовах концентрації й інтенсифікації тваринництва, відіграє велике економічне значення для агропромислового комплексу країни.

З метою підтримання   контрольованої  епізоотичної ситуації у країні, охорони території держави від проникнення особо небезпечних збудників хвороб, захисту тварин на населення проводиться комплекс обов'язкових протиепізоотичних заходів, спрямованих на недопущення занесення автопоширення інфекційних захворювань, в першу чергу спільних для тварин і людей. Разом з тим, у зв'язку з недостатнім рівнем фінансування протиепізоотичних заходів з державного бюджету в останні п'ять років та прийняття ряду нормативно-правових актів, які були направлені в першу чергу на проведення дерегуляції в країні, і вони в основному правильні, але… здійснення контролю за захворюваннями та виконання обов'язкових протиепізоотичних заходів значно ускладнились.

Необхідно наголосити, під час бюджетного процесу з метою забезпечення здійснення обов'язкових протиепізоотичних заходів аграрний комітет звертався до Комітету з питань бюджету з пропозиціями щодо збільшення видатків за бюджетною програмою про протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро – до 252 мільйонів гривень, але обсяг коштів відповідно до проекту бюджету складав лише 57. Проте пропозиції аграрного комітету були враховані частково, і видатки у бюджету збільшились лише до 114 мільйонів гривень. Ми відповідно мали зустріч з Прем’єр-міністром, і він нам сказав, в тому, що буде з резервного фонду частково ще профінансована ця програма.

Державою контролируется понад 130 небезпечних заразних хвороб, в тому числі і спільних для тварин і людей. При цьому в нашій країні є стабільна ситуація щодо класичної чуми свиней, бруцельозу, хвороби Ньюкасла, туберкульозу, ящуру тощо. Але враховуючи вказані вище причини, на сьогодні залишається складною ситуація щодо африканської чуми свиней, грипу птиці, сказу. Є проблема лейкозу ВРХ в приватному секторі, існує реальна загроза занесення заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, ящуру. Присутність сказаних хвороб на території країни тягне за собою ряд серйозних обмежень по міжнародній торгівлі, що підтвердив в останньому випадку грип птиці в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Чернівецькій та Тернопільській областях та африканської чуми свиней, коли було обмежено експорт продукції птахівництва та свинарства до країн інших.

Актуальність питання стану епізоотичної ситуації у країні потребує серйозного обговорення та прийняття відповідних рішень, адже всім відомо, що дешевше запобігти хворобі, чим потім лікувати або, ще гірше, проводити заходи і знищення  тварин.  Сьогодні ми хочемо заслухати всіх учасників комітетських слухань щодо  існуючих на сьогоднішній день проблем, обговорити і знайти шляхи їх вирішення.

А зараз пропонуємо перейти до обговорення теми комітетських слухань. І згідно регламенту запрошую до виступу голову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів  Лапу Володимира Івановича.

Прошу дотримуватись регламенту.

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович, шановні народні депутатами,  колеги! Дякую вам за ініціативу щодо проведення цих слухань. Вони є надзвичайно важливими, зважаючи на важливість тих питань, які ми маємо  зараз в Україні щодо епізоотичної ситуації. Ми підготували  коротку презентацію, я хотів би озвучити основні тези, основні проблеми,  які ми  зараз маємо  в частині епізоотії.

Декілька слів про стан захворювання на основні хвороби сільськогосподарських тварин. Ситуація по ящуру. Ви бачите на слайдах ці  матеріали. Останній випадок зафіксований в 1988 році. З 1992 року Україна має статус держави вільної, без застосування вакцинацій, проводиться клінічний нагляд за тваринами. І те, що важливо, що Україна не завозить вакциновану проти ящуру худобу, і  не дозволяється використання вакцини лише  з дозволу Держпродспоживслужбу. І ми, до речі, плануємо закупити резерв вакцини по ящуру в поточному році. Я на цьому  зупинюся далі окремо.

Ми повністю здійснюємо контроль у відповідності до вимог Міжнародного епізоотичного бюро, незважаючи на те, що випадки захворювання не фіксуються, то основною стратегією є недопущення ввезення вірусу на територію України, а такий ризик є. Зокрема, захворювання фіксується на території Російської Федерації. До речі, заходи по недопущенню ввезенню є достатньо жорсткими, постійно ідуть звернення від  господарюючих суб'єктів і щодо можливості завезення з різних країн, які є неблагополучними по ящуру, тим неменше всі ці звернення нами відхиляються.  Клінічний контроль, серологічний контроль, всі речі застосовуються зараз в Україні, як наслідок, ми отримаємо статус країни благополучної по ящуру.

Проблемою є те, що розпорядженням Кабінету Міністрів від 10.03.2017 року № 166 скасована низка документів, в тому числі інструкцію по "Ящуру". Зараз нами напрацьований проект інструкція по "Ящуру", надіслані до Міністерства аграрної політики і продовольства. Ми сподіваємось, що найближчим часом він буде погоджений зацікавленими центральними органами виконавчої влади з тим, щоб мати регуляторну базу, яка дозволяє нам контролювати хворобу у випадку її фіксації в Україні.

Щодо захворювань на птицю. Дві основні хвороби, які становлять групу ризику, це грип птиці і хвороба  Ньюкасла.  По грипу птиці у нас було, як вже Олександр Борисович сказав, дев'ять випадків. Останні два місяці захворювання не фіксуються. Ті пункти, в яких фіксували захворювання, оздоровлені, відповідно до норм Міжнародного епізоотичного  бюро ми витримуємо три місяці, нотифікуємо оздоровлення до МЕП. Вже перша така нотифікація по Херсонській області пройшла. У випадку, якщо не буде зафіксовано інших випадків захворювання в Україні, ми розраховуємо на те, що до середини липня територія України буде повністю оздоровлена.

На карті, наступний слайд, будь ласка,  ви бачите географію цих захворювань. Основний фактор ризику це перелітні птахи. Наступний слайд, на даному слайді видно міграційні шляхи, весняна міграція і осіння міграція. На жаль, зважаючи на міграційні шляхи птиці, зокрема, те, що стосується весняної міграції, ми не виключаємо фіксації випадків захворювання в Україні. Ви бачите, що є вектори, які йдуть з території Європейського Союзу в ЄС, понад 150 випадків в поточному році лише зафіксовано захворювань на пташиний грип.

Наступний слайд. Видно тут заходи, які вживаються, я не буду дублювати їх вербально, хочу лише ще раз наголосити, що ефективність цих заходів, вона доведена практично. Можу лише підкреслити, що здійснюються заходи щодо моніторингу захворювання, і по тих пунктах, де зафіксовані випадки захворювання в Україні, аналогічно ми моніторимо свою імпортну продукцію, яка заходить в Україну з точки зору недопущення занесення захворювання на територію  України.

Хвороба Ньюкасла  не реєструється в Україні з 2006 року. Передбачено обов'язково вакцинація птиці. Ви бачите матеріали, в 2016 році проти хвороби Ньюкасла щеплено понад 30 мільйонів голів птахів. Ми в минулому році дещо затримали закупівлю необхідних вакцин. По суті в зв'язку з тим, що Держпродспоживслужба почала працювати лише в квітні, закупівлі стартували в вересні, але в цьому році закупівлі вже запущені, і ми розраховуємо на те, що необхідні вакцини будуть доставлені  до регіонів протягом ближчих півтора місяці.

Африканська чума "Цунай", найбільш складна ситуація в  Україні. Бачите динаміку по роках. 65 випадків – вже  в 2017 році, тут на слайді наведено 64. Зараз ми маємо уповільнено динаміки захворювання на  африканську чуму свиней. Водночас це не привід для самозаспокоєння, це сезонні явища,  тому що пік захворювання припадає на зимовий місяць і потім липень, серпень, вересень. Тому, зрозуміло, що це  є проблема, вона залишається надзвичайно актуальною для України, яка може мати наслідки не тільки з точки зору біологічної безпеки, а і з точки зору економічної безпеки держави.

Наступний слайд. Ви бачите інформацію по областях. Найбільша кількість випадків фіксувалась за 2012-2017 роки в Одеській, в Чернігівській, в  Полтавській області. Зараз ми маємо стабілізацію  ситуації в цих областях, в поточному році і Одеса, і  Чернігів. По Полтаві також, крім тих  заходів, які здійснюються на регіональному рівні, також була комісія від Держпродспоживслужби. Тобто там, де ми бачимо проблематику на  регіональному рівні, ми виїжджаємо перевіряємо ефективні заходи, які застосовуються, і в тому числі  застосовуємо заходи дисциплінарного впливу, якщо бачимо недоопрацювання. Але загалом 65 випадків, повторюся, в поточному році є.

На цьому слайді 2017  рік, географія поширення африканської чуми свиней.

Наступний слайд, це кількість пунктів, де видно загальна кількість захворювань і оздоровлені пункти, жирним виділені пункти, де ще діє карантин. Таких пунктів в Україні 22. В Донецькій області - 4, Запорізька область - 3, ну і низка областей – по 2, по 1 пункту, які ще не оздоровлені по африканській чумі свиней.

Інформація по сказу. Парентеральна вакцинація сільськогосподарських та домашніх тварин, обов'язкова імунізація поголів'я собак на всій території України, котів в зонах стихійного неблагополуччя і  сільськогосподарських тварин при спалахах захворювання.  В 2016 році проведено майже 3 мільйона щеплень тварин проти сказу. В державних установах ветеринарної медицини щеплення тварин проти сказу безкоштовне.

Ми маємо певне покращення ситуації по сказу в Україні. Зменшилась кількість неблагополучних пунктів, зареєстровано в минулому році понад 1100 неблагополучних пунктів,  але це на 111 пунктів менше ніж в 2015 році. Станом на 1 березня поточного  року 361 пункт залишається неблагополучним.

На діаграмі видно основні тварини, де зафіксовані випадки захворювання на сказ. Зрозуміло, що це лисиці, коти, собаки, але також ми бачимо 7 відсотків зафіксовано випадків захворювання по сільськогосподарських тваринах.

В 2017 році продовжувалась програма співпраці між Міністерством аграрної політики, продовольства та міністерством і Республіки Польщі та Угорщини щодо вакцинації в прикордонній зоні по сказу. Мова іде про пероральну імунізацію деяких м'ясоїдних тварин. Майже 50 тисяч квадратних кілометрів застосовано 1,2 мільйона доз  пероральної вакцини. Ця вакцинація здійснюється за рахунок коштів Європейського Союзу.

В цьому році ми відпрацювали продовження угод із Республікою Польща та Угорщиною, на фінальному етапі їх погодження на рівні  Кабінету Міністрів. І на відміну від попередніх двох років ми розраховуємо на те, що буде дві хвилі вакцинації –  весняна і осіння, що дозволить у прикордонній зоні суттєво покращити ситуацію із захворюванням на сказ.

Наступний слайд, вузликовий дерматит. Надзвичайно актуальна проблема, я б сказав, на всьому євразійському континенті. Ми бачимо, складна епізоотична ситуація фіксувалася у попередні роки і на території Європейського Союзу. Достатньо великі зусилля і кошти були спрямовані Європейською комісією на локалізацію, і ліквідацію захворювання. В цілому можна говорити про те, що на рівні балканських країн поширення захворювання було зупинено, але вже в цьому році також фіксувалися випадки захворювання на вузликовий дерматит, зокрема в Греції. І достатньо загрозливою є ситуація також в Російській Федерації, тобто теоретично може бути два вектори занесення хвороби в Україну із заходу і зі сходу. Відповідно в цій частині ми також певні заходи зараз вживаємо.

Наступний слайд, тут видно, в плані протиепізоотичних заходів, які затверджені державною надзвичайною протиепізоотичною комісією, передбачено формування резерву вакцин по заразному вузликовому дерматиту 100 тисяч доз і по ящуру – 50 тисяч доз. В попередні роки резерв вакцини по ящуру фінансувався, але останні декілька років цього не робилося. І зокрема у зв'язку з тим, що дещо було збільшено бюджетне фінансування протиепізоотичних заходів, це дасть нам можливість найбільш критичної потреби закрити, хоча і не повною мірою. До речі, серед інших заходів також передбачено закупівлю діагностикумів по африканській чумі свиней. Ми передбачаємо закупівлю 25 тисяч діагностикумів, щоб мати можливість ефективно проводити моніторинг захворювання.

І далі на слайдах, декілька слайдів, з вашого дозволу, по тих рішеннях, які були прийняті Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики, земельних відносин 21 лютого поточного року, стан їх виконання, пункт 2.1 рішення комітету звернення до Прем'єр-міністра щодо проведення позапланових заходів контролю в частині ефективності забезпечення заходів біобезпеки на товарних фермах. На жаль, змушені констатувати, що це рішення комітету не виконано, зокрема Мінеконорозвитку не вбачає за необхідне проведення позапланових заходів контролю по африканській чумі свиней.

Пункт 2.2. Рішення комітету забезпечення невідкладного проведення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Таке засідання проведене 14 березня поточного року, під головуванням Степана Івановича Кубіва за широким залученням заступників голів обласних державних адміністрацій, які є головами державних надзвичайних протиепізоотичних комісій в регіонах. Я можу сказати, що достатньо обґрунтована, фахова, предметна дискусія відбулася і ми бачимо наші територіальні органи звітують про те, що після цього в багатьох регіонах робота суттєво зрушилася, в першу чергу і по ліквідації випадків африканської чуми свиней там, де вони мають місце. Але, що також дуже важливо це і профілактика, проведення широкого роз'яснення компанія… обласні державні адміністрації предметно підключились до цієї роботи.

Пункт 3.1. Рішення аграрного комітету передбачити в проекті Державного бюджету на 2018 рік фінансування державних лікарень та лабораторій ветеринарної медицини і загального фонду Державного бюджету. У нас було декілька зустрічей на рівні Міністерства аграрної політики, на рівні Міністерства фінансів України. Я можу сказати, що попередньо у розуміння і готовність центральних органів виконавчої влади вирішувати це питання є. Я сподіваюсь, що це питання буде вирішено при формуванні Державного бюджету… проекту Державного бюджету на 2018 рік і просив би народних депутатів також при опрацюванні пропозицій до Державного бюджету на 2018 рік врахувати ці потреби.

Пункт 3.4. Посилення ветеринарного санітарного контролю, проект Постанови Кабінету Міністрів відповідно, який передбачає створення спільних мобільних робочих служб Держспоживслужби та Національної поліції, відпрацьований зацікавленими центральними органами виконавчої влади, Були певні зауваження від Міністерства юстиції України. Ми відпрацювали з Мін'юстом ці зауваження, сьогодні-завтра він буде надісланий на розгляд Кабінету Міністрів.  Ми сподіваємося, що ближчим часом буде схвалений урядом України.

Пункт 3.5. Доручити  Мінагрополітики  внести на розгляд Кабінету Міністрів   України проект Закону України щодо внесення змін до законів України щодо підвищення заходів  з біологічної безпеки. Останній статус цього питання – це зауваження Міністерства фінансів. Зважаючи на те, що певні  пропозиції не знайшли підтримки в Мінфіні, була проведена робоча нарада із залученням  представників Міністерства фінансів, Мінохорони здоров'я, Мінекономрозвитку і Мінприроди. В цілому я можу сказати, що ми вирішили на таке компромісне бачення. Зараз доопрацьований проект закону, готується на пересилку, ми розраховуємо на те, що також ближчим часом буде поданий на розгляд Кабінету Міністрів України.

Ну і декілька слайдів, які деталізують, власне,  ті позиції, які  я вже зазначив. Я думаю, що не буду повторюватися. 

По пункту 3.7 хотів би зупинитися. Це  проект  наказу міністерства аграрної політики про затвердження Інструкції  щодо профілактики та боротьби з вузликовим дерматитом.   Він вже опрацьований центральними органами виконавчої влади, знаходиться в Міністерстві юстиції України. Ми розраховуємо на те, що ближчими днями вже буде  заюстований. Нова редакція Інструкції по профілактиці та боротьбі з африканською чумою свиней вже пройшла державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, ми маємо цей документ вже затверджений, і він, до речі,  декілька проблемних моментів врегульовує. Зокрема були питання стосовно норми інструкції, що 20 кілометрів окреслюються по радіусу і навіть підприємства, на яких найкращий рівень біобезпеки   все рівно підпадали під  обмеження. Тут в інструкції ми певною мірою  врегульовуємо це питання, тобто можна буде в залежності від рівня біобезпеки визначати більш гнучку зони; дана можливість реалізовувати худобу, а саме свиней після проведення діагностики з тим, щоб зменшити навантаження на місцеві бюджети. Тобто декілька речей, які є вкрай важливими з точки зору ефективності боротьби з африканською чумою свиней вони вже  врегульовані на рівні інструкції.

Ну і проект наказу Міністерства аграрної політики про  затвердження Інструкції щодо утримання свиней  в черговий раз ми надіслали на  погодження до Державної регуляторної служби. І він опрацьовується спеціалістами Державної регуляторної служби.

Наступний слайд, будь ласка. Ми прозвітували перед комітетом Верховної Ради. Власне, вся та інформація, яку ми озвучили, ми листом від 23.03 направили до Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Розраховуємо на підтримку комітету при проходженні відповідних нормативно-правових документів.

Наступний слайд. Обласні державні адміністрації, безумовне виконання рішень Державної і надзвичайної протиепізоотичної комісії. Як я вже сказав, певне покращення ми тут відчуваємо, зокрема, у зв'язку з проведення останньої ДНПК. Але зрозуміло, що ми постійно моніторимо ефективність виконання рішень ДНПК і вживаємо коригуючих заходів там, де вони необхідні.

Пункт 3.9. В частині фінансування системи ветмедицини з місцевих бюджетів. На жаль, можу сказати, що тут далеко не все добре. За нашими оцінками лише 76 відсотків від необхідних обсягів фінансування виділено. Причому інформація в розрізі різних областей вона різниться, в деяких областях повністю профінансовані потреби. Але в таких областях, як Волинська, Одеська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська, Житомирська і Тернопільська, фінансування є недостатнє. В окремих випадках фінансування виділено лише на перший квартал, і зрозуміло, що це ставить під серйозний ризик можливість забезпечення заходів ветмедицини Держпродспоживслужбою.

Ну і пункт 3.9. Знову ж таки мова іде про необхідний матеріальний резерв. На жаль, поки що змушені констатувати, що великі зусилля на рівні обласних державних адміністрацій в цій частині немає.

Наступний слайд. Фактично, ну, значною мірою тут деталізуються ті позиції, які вже зазначив.

Я думаю, щоб не затягувати доповідь, не затягувати інструкції, я буквально декілька слів хотів сказати на завершення. Моє особисте враження від тої ситуації, яку ми маємо, я відверто хочу сказати, що ситуація по африканській чумі ….найзагрозлива. Я думаю, що в країні відбулася девальвація рівня загроз у зв'язку з тим, що ми маємо ситуацію непросту на сході України, по суті військову агресію, складну ситуацію в енергетичній сфері, багато інших викликів. Я не хотів би, щоб моя презентація виглядала як привід для самозаспокоєння. Насправді багато питань, я думаю, що повинні були б вирішуватись скоріше, в тому числі і при опрацюванні тих документів, які ми надсилаємо центральним органам виконавчої влади.

Ще раз повторюсь, сподіваюсь на підтримку депутатського корпусу в цій частині. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимир Іванович. У мене два запитання коротких. Інструкція по ящурові, яку скасував уряд. І зараз яке питання, яка вам допомога тут потрібна? І друге, це там, що Мінекономіки не виконало, давайте ми ще раз в рішення комітетських слухань запишемо, бо оперативне реагування, це ж не то щось, в етом… це треба, потрібно службі. А по ящуру півхвилини скажіть, яка там ситуація по цій інструкції, що уряд її відмінив.

 

ЛАПА В.І. По суті, інструкція була затверджена наказом головного ветеринарного інспектора України. І з формальної точки зору Міністерство юстиції чисто з юридичної точки зору було праве, тому що правовий статус цього документу, це повинен бути юстований наказ. Була досить складна дискусія, коли це рішення обговорювалось на рівні комітету, урядового комітету. І після мого виступу було прийнято рішення, що урядова постанова, яка скасовує низку документів, набуде чинності не після опублікування, а через два місяці після опублікування. Таким чином є два місяці для того, щоб перезатвердити всі документи, які є критично важливими, встигнути, щоб була спадковість нормативно-правового регулювання.

Наразі проект інструкції розроблений, ми оперативно відпрацюємо з Міністерством аграрної політики. Можливо, була б непогана підтримка на рівні депутатських запитів при опрацюванні цього документу в центральних органах виконавчої влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, ви ж чуєте підтримку комітету. Ми провели з вами нараду, і як пішло питання. І сьогодні слухання – це головна задача ще зробити ті шаги, які покращать ситуацію епізоотичну.

Запитання є у Мірошніченка. Народний депутат, да, Мірошніченко.

 

МІРОШНИЧЕНКО І.В. Ну, стосовно нормативно-правових документів, як сказав Олександр Борисович, ми вас підтримуємо, як і раніше. І давайте не втрачати швидкість, бо стан дуже критичний. Скажіть про гроші, бо це ж звісно ще і про гроші, не тільки про нормативи. 114 мільйонів ми виділили вам, так? Яка потреба ще на 2017 рік? Як ви бачите потребу на     18-й? Яка була сума виплат по компенсації за ліквідацію по африканській чумі?

 

ЛАПА В.І.  Загалом за три роки сума виплат становила близько 14 мільйонів гривень. Компенсація відбувається для домогосподарств населення. В переважній більшості випадків компенсація для товарних ферм не відбувається. І, зокрема, проектом Закону про підвищення рівня .…безпеки, який я згадував, передбачена можливість запровадження компенсації для товарних ферм в залежності від рівня біобезпеки.

Потреба в фінансуванні… Ну, розрахункова потреба, якщо говорити про весь комплекс протиепізоотичних заходів, становить 360 мільйонів гривень. Фактично, виділено 113 мільйонів гривень. Найбільш критичні потреби в бюджеті на 2017 рік ми оцінювали в 190 мільйонів гривень. В ході робочих консультацій, дискусій, була розмова і з Максимом Петровичем, з Тарасом Вікторовичем, міністерство висловило готовність шляхом перерозподілу інших видатків, в бюджеті Міністерства аграрної політики на цей рік, забезпечити додатково фінансування на 100 мільйонів гривень. І, якщо це буде зроблено, я думаю, що, ну, це дозволить суттєво покращити ситуацію з точки зору фінансування найбільш критичних потреб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Давайте по порядку денному підемо. У нас там 50 хвилин буде на обговорення. І далі, які питання будуть виникати, будемо…

Зараз доповідь: "Стан та перспективи розвитку тваринництва в Україні. Нарощування експортного потенціалу в тваринництві". Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Мартинюк Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П.  Доброго дня, колеги. Я коротко поінформую про експортний потенціал ринків основних тваринницької продукції. І надам деяку інформацію не тільки по експорту, але і по імпорту, і в цілому спробую надати вам стани перспективи галузі в контексті нашої зовнішньої торгівлі.

Перш за все хочу сказати, що галузь за останні роки  стала провідною, про це ми знаємо і про ту надзвичайну роль в надходженні валютної виручки країни, яку відіграє сільське господарство, ми теж всі знаємо я не буду повторюватися. Єдино, що хочу сказати, що, на жаль, питома вага тваринництва в цій валютній виручці залишає бажати кращого, але в той же час містить в собі надзвичайно великий потенціал для зростання.

Отже, почну з ринку молока. В цілому по ринку молока можна сказати, що виробництво молока характеризується тим, що 74 відсотки всього зібраного молока виробляється в особистих господарствах населення, і це відповідно не найкращим чином відображається на його якості.  Я про це скажу далі.

Що стосується внутрішнього споживання молока, то на сьогоднішній день за даними Держстату це 210,4 кілограма молока на рік на одну особу, що становить 62 відсотки від мінімальної норми рекомендованої МОЗом. Я не готовий сказати, наскільки ці норми МОЗа адекватні нинішнім баченням, уявлень про здорове харчування, але тим не менше зараз, за даними статистики, зрозуміло, що населення споживає молока менш ніж треба було би  молока, молочних продуктів. Менш ніж треба було би.

Що стосується експорту молочних продуктів за 2016 рік. Він зменшився на 10 відсотків в грошовому виразі і становить 195 мільйонів доларів США. В той же час імпорт зріс на 22,5 відсотки і становить 43 мільйона доларів США. Приблизно співвідношення у споживанні імпортних і вітчизняних продуктів становить один до чотирьох, тобто з кожних п'яти одиниць споживання одна одиниця це імпортний продукт.

Що стосується експортного потенціалу, то основною перешкодою у його нарощуванні є якість молока. Так з усього виробленого молока 40 відсотків надійшло на переробку, з тих, які надійшли на переробку, 85,5 молока було куплено переробними підприємствами у населення. В тому числі, 85 відсотків другого ґатунку, 9 відсотків першого ґатунку, 5 відсотків не гатункове і лише 0,1 відсотка це було молоко вищого ґатунку. Я говорю зараз про структуру якості молока із приватних господарств. Тобто ми бачимо, що особисті господарства не здатні принаймні в тій моделі, в якій вони зараз функціонують, не здатні забезпечити високу якість молока. Але тут у цій проблемі є вирішення і це кооперативи, і об'єднання особистих власників, утримувачів великої рогатої худоби, виробників молока і це об'єднання має бути обслуговуючий кооператив здебільшого, який забезпечить умови для нормального збору, охолодження і зберігання молока до передачі його на переробні підприємства. В той же час, якщо ми говоримо про молоко, яке вироблено на підприємствах, то більше ніж половина з них було молоко "Екстра" і вищого ґатунку.

У нас є також питання дискусії, скажемо так, з Європейським союзом на сьогодні щодо класифікації молока, зокрема вони зводяться до того, що ми маємо залишити лише дві категорії молока або те, що у нас зараз називається "Екстра", або не молоко взагалі. І поки що ця дискусія міністерством не дуже підтримується в тому сенсі, що ми от прямо зараз не готові до зміни класифікації сортності молока. І це така зміна може призвести до досить суттєвих негативних наслідків.

Основними імпортерами української молочної продукції були країни Азії, також на нові ринки деякі надходить наша продукція в країни Африки. Основні експортні пропозиції – це згущене молоко, тваринне масло і сири. Велику частину сирів ми імпортуємо із країн Європи, і таким чином у нашої молочної галузі експортний потенціал є, але він на сьогоднішній день не розкритий повністю, тому що відбувається різні процеси, в тому числі скорочення поголів'я, і в тому числі відбувається пошук нових ринків збуту на заміну російському.

Що стосується ринку м'яса. На ринку м'яса 64 відсотки забезпечується, виробництво, забезпечується сількогосподарськими підприємствами. Я маю на увазі в забійній вазі. 36 відсотків – господарством і населенням. Найбільшу частку в структурі виробництва підприємств становить м'ясо птиці, це 50, трошки більше ніж 50 відсотків. Свинина – майже 33 відсотки, яловичина, телятина – 15 відсотків. Решта – трохи більше одного відсотка, це інші види м'яса: баранина, кролятина та інше.

Що стосується споживання м'яса, то за даними Держстату воно становить, внутрішнє споживання, 51 кілограм на особу. Це майже забезпечує мінімальну норму споживання, рекомендовану нашою охороною здоров'я. В поточному році імпорт в споживанні м'яса становив всього лише 7 відсотків, що в принципі говорить про те, що наше м'ясне виробництво орієнтоване на… повністю забезпечує внутрішнє споживання.  І, я думаю, що в великій частині і  орієнтоване на нього, і в цьому… і в тому числі міститься одна із проблем нашого м'ясного виробництва, тому що платоспроможний попит у населення станом на зараз не досить високий, що дещо звужує потенціал виробництва.

Експорт продукції. Це 13 відсотків цього виробництва. В плані експорту великих якихось досягнень назвати я  не зможу. Єдине, що досить суттєво останній час розвився такий напрямок експорту як "експорт живої худоби", в основному живої великої рогатої худоби. Так у нас в 2016 році експорт  живої худоби становив 51 тисячу голів, із яких 49 тисяч голів – це для забою і 2 тисячі голів – це чистопородні племінні тварини для репродуктивних цілей. Основними імпортерами нашої живої великої рогатої худоби були Азербайджан і Єгипет. Ну і, власне, про м'ясо все.

Рибна галузь. Є така галузь  у нас тваринництва. Вона ділиться на дві частини: це вилов риби в природних… природних біоресурсів і аквакультура так звана. Це коли рибу вирощують, переважно це стосується або внутрішній водойм, або ферм по вирощуванню риби.

Україна в минулому році експортувала риби і рибопродуктів на 22 мільйони доларів  США переважно у вигляді консервів або готовою продукції, з яких 60 відсотків – це був експорт до країн Європи і Азії, 40 відсотків – це країни колишнього Радянського Союзу.

Щодо імпорту. За 2016 рік було імпортовано  риби на суму  466 мільйонів доларів, тобто експорт – 22 мільйони, імпорт – 466. Це був переважно експорт… імпорт мороженої риби, оселедця, скумбрії і сардини.

Є в галузі тваринництва нові тенденції, про які я хочу сказати. Вони поки що не мають якоїсь суттєвої питомої ваги в експортному потенціалі України, але менш з тим це речі, про які ми ще недавно взагалі не говорили. І я маю на увазі органічне виробництво і виробництво нішових продуктів. Зокрема, в Україні досить успішно розвиваються ферми по виробництву равликів і експорт равликів. Равликів з України в країни Європи в минулому році становив 400 тонн. Хоча, звичайно, нішові продукти не зможуть нам замінити в плані експорту весь той потенціал, який має велика рогата худоба, свинина, молоко і інші види виробництва тваринницької продукції, які підлягають індустріалізації.

В той же час, коли у нас не досить добрі справи з експортом, в галузь, на щастя, продовжують інвестувати. І в 2016 році в галузі було введено 70 об'єктів загальною вартістю 2 мільярда гривень. А в 17-му році очікується введення в дію 126 об'єктів загальною сумою інвестицій майже 12 мільярдів гривень з яких 43 це нове будівництво, а 83 це реконструкції існуючих.

Що стосується державної підтримки. Що стосується державної підтримки в галузі, то галузь підтримується, ну, синхронно з іншими галузями, тобто в цьому році відбулося збільшення фінансової підтримки порівняно з минулим роком, з урахуванням того, що в минулому році вона була невисока. Звичайно, є проблема, що ця підтримка не повністю компенсує ті втрати, які відбулися внаслідок скасування спецрежиму ПДВ, але тим не менше загальна підтримка галузі по всіх програмах перевищує 1,5 мільярди гривень і має потенціал до збільшення в наступному році, тобто в поточному році… тобто  наступному за результатами поточного року.

Дві речі, дві основні програми підтримають тваринництво, це програма, власне, по підтримці  тваринництва, але там в цьому році 180 мільйонів, з яких переважна більшість піде на погашення заборгованості передніх періодів. В той же час ця заборгованість буде погашена повністю в цьому році вперше.

Ну, і та програма, яка стосується безпосередньо підтримки розміром 4 мільярди, десь приблизно половину, за нашими  оцінками, буде спрямовано на підтримку  тваринництва. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за доповідь.

Зараз у нас прийшов міністр аграрної політики Тарас Кутовий. А виступи ми будемо при обговоренні вже разом  з усіма.

 

КУТОВИЙ Т.  Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас зараз доповідь:  інформація про рівень біобезпеки, якому мають відповідати суб'єкти господарювання, який займається вирощуванням, утриманням та реалізацією свиней. Головний лікар ветеринарної медицини СП ТОВ "Ниви Переяславщини" Юрко Денис Олександрович.  П'ять хвилин у вас на виступ.

 

ЮРКО Д.О. Доброго дня, пане міністре, доброго дня народні депутати України, колеги, всі присутні! Дозвольте зробить невеличку доповідь щодо біобезпеки, зокрема в нашому господарстві.

Коротко про "Ниву Переяславщини". 98-го року було засноване господарство. Основний її напрямок це були зернові. У 2005 році побудовано перший свинокомплекс потужністю 30 тисяч товарних свиней на рік.  На 2016 рік запущено свинокомплекс № 9. На 01.04.2017 маємо поголів'я свиней взагалі 181 тисяча голів. Основні показники на  сьогоднішній день середні, це народжувач на одну свиноматку, 15,2 поросенка відлучено від свиноматки, кількість опоросів на рік, середньодобовий приріст на дорощуванні та відгодівлі.

Типовий проект свинокомплекс "Ниви Переяславщини". Спочатку при будівництві однією з головною метою було, щоб кожен свинокомплекс відповідав ветеринарно-санітарним вимогам для спеціалізованих  свиногосподарств. Тобто всі свинокомплекси знаходяться за територією населених пунктів, відстань до найближчого це півтори тисячі метрів. Це суцільний бетонний паркан, це кожен свинокомплекс, це окрема одиниця, всі цеха осеменіння, очікування, маточник, дорощування,  годівля знаходиться на одній території. Заборонено доступ сторонніх осіб та доступ автотранспорту, який не пов'язаний з обслуговуванням свинокомплексу.

Далі, будь ласка. У зв'язку з загостренням ситуації з африканської чуми свиней, були внесені корективи щодо біобезпеки на нашому підприємстві. Наприклад, це введення вахтового методу роботи для того, щоб мінімізувати постійний потік людей, які кожен день заходять та виходять із свинокомплексу, 14 робочих та 7 вихідних діб. Також підключена до роботи Служба безпеки "Нива Переяславщини", зокрема контролю дотримання правил безпеки, який протоколом закріплений в нашому господарстві, і особливо це контроль особистих селянських господарств працівників, які працюють у нас і їм заборонено отримати свиней. Один із факторів рознесення це людський фактор або транспорт. Бачимо слайд, на якому ми бачимо перевантажену рамку, з яких відвантажуються свині до автомобілів клієнтів, вона винесена максимально далеко від території комплексу.

Далі, будь ласка. Вигляд перевантажної рампи і на наступному слайді ми бачимо, що свинокомплекс знаходиться в далі, в даному випадку це 800 метрів від перевантажної рампи. За рамку заборонено доступ стороннього транспорту. Транспорт клієнтів, який  приїжджає за тваринами, оглядається спочатку представниками служби охорони, якщо нема ніяких зауважень щодо його санітарного стану, наш працівник робить дезінфекцію. Після дезінфекції експозиція одна година, і після цього ми дозволяємо завантажувати свиней. Перегороджувана рампа є буфером для цього, для того, щоб наша людина не має права вийти на рампу, тільки працівники інших компаній. Контакту між скотовозами, між нашими, чужими він відсутній.

Далі, будь ласка. Перед в'їздом на свинокомплекс, до території свинокомплексу, є шлагбаум, який постійно закритий ключі знаходяться тільки у служби безпеки. Весь транспорт пов'язаний з обслуговуванням комплексу, зупиняється біля шлагбауму. Проводиться дезінфекція коліс, в даному випадку. Далі, будь ласка. Це перший етап, 15 хвилин йде експозиція, після цього машині дозволяється заїжджати на територію для мийки. Будь ласка.

Майданчик для мийки автотранспорту. Проводиться мийка в декілька етапів. Це мийка апаратом високого тиску. Спочатку йде змивання і змочування машини, після цього нанесення миючих засобів, каренція. Після цього обовязково мийка механічна, щіткою. Після механічної мийки у нас йде мийка апаратом високого тиску. Враховуючи складні погодні умови, які є в наших краях, закуплені дизельні бойлери, які постійно підтримують температуру води, якою проводиться мийка, в рівні 90 градусів Цельсія. Після цього робиться дезінфекція дворазова з інтервалом в 30 хвилин. Після закінчення часу експозиції транспорту дозволяється заїжджати на територію свинокомплексу за умови заборони виходу із транспорту водія. Водіям всіх транспортних засобів, які обслуговують свинокомплекс, заборонено виходити на територію свинокомплексу.

Далі, будь ласка. Приміщення охорони. Свинокомплекси охороняються цілодобово, є служба охорони, яка вахтою виконує свою роботу. Поверніться, будь ласка,  назад. Перед входом на КПП свинокомплексу зроблені приміщення для передягання персоналу. Весь персонал, який приїжджає на роботу, заходить в приміщення, знімає з себе весь верхній одяг, залишає всі особисті речі. Одягає в наступній кімнаті спецодяг, в якому вони переходять територію до санпропускнику, та заходять на територію комплексу.

Далі. На приміщення охорони також є нагадування щодо небезпеки по розповсюдженню африканської чуми свиней та протоколи біобезопасності.

Далі. Приміщення охорони обладнані камерою і килимками, які постоянно находяться в робочому стані, заправлені. Всім особам, які входять на територію, обробляються руки антисептиком спиртовмісним. Ведеться постійне відеоспостереження за територією свинокомплексу як внутрі, так і зовні. Ведеться документація, яка дозволяє відстежувати, коли заходить людина на роботу, коли заїжджає транспорт, звіряти часові інтервали: панорамне фото, дом, будинок охорони, ворота.

Далі, будь ласка. Всі ворота на комплексі, їх двоє, вони обладнані дезбар'єрами, який постійно заповнюється або раз у тиждень, або з урахуванням жари по мірі підсихання, ведення документація. Територія свинокомплексу, мінімізуємо насадження дерев, зокрема фруктових, тому що вони можуть принадити синантропну птицю, яка тоже може розповсюджувати захворювання. Також фото свинокомплексу, територія.

Адміністративний комплексу свинокомплексу, в якому розташовані санпропускник, в якому розташовані приміщення для приймання їжі, і офіс головного технолога комплексу.

Їжа постачається тільки з нашої столової тільки з продукції, якщо це м'ясна продукція, то виготовлена на нашому забійному цеху і термічно оброблена. З собою ніякої їжі люди не привозять. Їжа, спецодяг, спецвзуття поставляються тільки самою компанією. В бокси обладнані ультрафіолетовими лампами з озонуючою дією. Перед тим, як попасти внутрь із-зовні, вся продукція, яка постачається, відстоюється в боксі на протязі 15 хвилин.

Далі, будь ласка. Всі окна, які відчиняються, обладнані москітними сітками для того, щоб мінімізувати попадання насекомих також. Вхід до санпропускника обладнаний дезковриком та також обладнаний ультрафіолетовими лампами, як ми бачимо далі.

Санпропускник. Брудна зона. В даному випадку душові кабінки, через які проходить персонал. В брудній зоні знімають той  спецодяг, в якому вони зайшли, пройшли через душові  кабінки, вийшли в чисту зону. Наступний слайд. І приступили до роботи.

Кожен працівник забезпечений, мінімум, двома комплектами спецодягу та спецвзуттям.

По презентації старався вкластися в  відведений час. Скажу так, що на сьогоднішній день ситуація дуже складна щодо розповсюдження африканської чуми свиней, тому багато моментів уже внесені в протокол на протязі останніх років, останнього часу. Якщо раніше були впевнені, що ми відповідаємо вимогам для ветсанправил, ветсанправилам  для спеціалізованих свиногосподарств, на сьогоднішній день розуміємо, що це мінімум, який повинен виконуватися. Але еволюція біобезпеки вона повинна бути постійно, і  постійно переглядаємо цей протокол. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за доповідь змістовну.

Зараз йдемо по порядку денному. Надається інформація про стан біобезпеки в господарствах та заходи, направлені на забезпечення   контрольованої епізоотичної в Україні в сучасних умовах. Кобаль  Борис Іванович, директор Департаменту безпеки та ветеринарії Держпродспоживслужба. Пожалуйста. Тільки регламенту дотримуйтесь.

 

КОБАЛЬ Б.І.  Дякую.

Відповідно до інформації  головних управлінь Держпродспоживслужби в областях станом на 1 квітня цього року в державі офіційно  зареєстровано 2 тисячі 414  господарств, в яких утримується понад 3,5 мільйони свиней.

Не можна підняти, вам не видно нижню строчку.

При цьому тільки у 1890 підприємств ми відмічаємо повністю… повне огородження території господарств, це 78 відсотків.  986 господарств мають типові санпропускники, це  тільки 40 відсотків. 1959 мають……через бар'єри, 81 відсоток.

Відповідно до статі 2 Закону України   "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 3 листопада 2016 року за номером 1728, до 31 грудня нинішнього року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду і контролю планових заходів і здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. І по цій причині сьогодні практично втрачений державний контроль за суб'єктами господарювання, який займається розведенням, утриманням і реалізацією тварин. Вказана ситуація не сприяє, це дуже м'яко сказано, своєчасному попередженню, виникненню і розповсюдженню африканської чуми свиней та інших особливо небезпечних хвороб тварин.

Статтею 107 Кодексу України про адмінправопорушення порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями тягне за собою накладання штрафу на громадян від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від 9 до 20 неоподаткованих мінімумів. Крім того, статтею 251 Кримінального кодексу України порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки, карається штрафом від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той же строк. Але дотримання і виконання оцих норм законодавства, воно можливе за умови дотримання процедури, яка передбачена у ході здійснення заходів контролю і нагляду.

І тому таким чином я прошу звернути увагу на той момент, що сьогодні на здійснення державного контролю і нагляду у сфері безпечності харчових продуктів і захисту споживачів зазначеним вище законом мораторій не поширюється. А питання ветеринарної медицини попадають під мораторій. І практично сьогодні у нас, наших інспекторів руки, ну, практично зв'язані руки.

Я прошу показати слайди і звернути увагу. От система біобезпеки, яка сьогодні діє в наших господарствах, це ровом обкопані території ферм, отакі огорожі, отакі у нас забори, які гарантують недоступність до території. Ну, про які ворота, про які дизбар'єри ми можемо говорити? Це діючі сьогодні ферми, там утримуються тварини. Але для того, щоб якимось чином повпливати на ситуацію і забезпечити дотримання належного рівня біобезпеки, ми не маємо можливості, ми не маємо туда доступу.

Я хочу озвучити заходи, і, можливо, в чомусь повторюся з Володимиром Івановичем, направлені на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в сучасних умовах.

Перше. Це передбачити в Законі про Державний бюджет фінансування установ ветеринарної медицини, лікарень і лабораторій із загального фонду державного бюджету.

Друге. Відновлення перевірок суб'єктів господарювання.

Третє. Забезпечення зміни механізмів і порядку ідентифікації поголів'я тварин, у тому числі здійснення обліку тварин у фізичних осіб за рахунок державного бюджету.

Закупівля установок для споживання трупів або решток тварин,  дезінфікуючих установок, пунгів тощо. Але це теж повинно бути профінансовано з держаного бюджету.

Створення державного резерву засобів дезінфекції пального для проведення термінових робіт з ліквідації осередків інфекцій та запобігання їх розповсюдженню.

Наділення повноваженнями органів Національної поліції в частині виконання заходів з ліквідації карантинних хвороб, перевірки транспорту, вантажів, з метою недопущення незаконного обігу живих тварин і продукції тваринного походження.

Належне фінансування протиепізоотичних заходів в Україні.

Забезпечення широкої інформаційно-просвітницької роботи серед населення з питань профілактики африканської чуми свиней через засоби масової інформації.

Відновлення функціонування державного підприємства "Укрветсанзавод". Залучення інвестицій в реконструкцію та модернізацію діючих державних ветсанзаводів.

І останній пункт. Забезпечення підготовки наукових завдань з метою отримання актуального та ефективного кінцевого продукту для використання в галузі ветеринарної медицини.

З метою стабілізації епізоотичної ситуації в державі Держпродспоживслужбою розроблено пакет нормативних документів, що потребують негайного прийняття. В першу чергу це Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення заходів з біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні". Проект Постанови Кабінету Міністрів питання посилення ветеринарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження було озвучено, він готується на цьому тижні на Кабмін. Проект Постанови Кабінету Міністрів  про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті, для здійснення протиепізоотичних заходів та переліку послуг спеціалістів ветеринарної  медицини, які проводять ветеринарну практику за здійснення обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів. Проект Постанови Кабінету Міністрів  про затвердження порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті для фінансування заходів, пов'язаних з утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною. І проект наказу Мінагрополітики про затвердження інструкцій щодо утримання свиней з метою недопущення поширення інфекційних хвороб.

Крім того, хочу зазначити, що враховуючи високий ризик занесення на територію України збудників заразного вузелкового дерматиту великої рогатої худоби та ящуру нами розроблено проект наказу Мінагрополітики про затвердження інструкцій щодо профілактики боротьби із заразним вузелковим дерматитом великої рогатої худоби. І проект наказу Мінагрополітики про затвердження інструкцій щодо профілактики та ліквідації захворювань тварин на ящур. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі за доповідь.

Я вам тільки скажу, що на комітеті було прийнято, на останньому, одноголосно підтримано Закон 0906 про державний контроль, а це дуже важливий закон. І до другого читання він буде, я думаю, 18 ми домовились з Головою Верховної Ради, травня винесений в зал. Я думаю, що ми його там ефективно проголосуємо. Добре.

Слово надається в порядку черговості Гнатюку Сергію Андрійовичу, актуальні проблеми у свинарстві пов'язані з ускладненням епізоотичної ситуації. Генеральний директор Української корпорації по виробництву м'ясо на промисловій основі "Тваринпром". П'ять хвилин. 

 

ГНАТЮК С.А. Шановні учасники комітетських слухань! В нашій країні свинарство завжди було і залишається приорітетною галуззю національною, і є основним… без неї неможливо забезпечити  населення м'ясом и жирами тваринного походження.

Як же галузь працювала за минулий рік, дивлячись на ту епізоотичну ситуацію, яка склалася у нас в державі? В 2016 році лише 5 областей збільшили поголів'я свиней, а у 19 відмічається його спад. Так, станом на 1 січня свиней всього 6 тисяч 688 і 9 тисяч голів свиней.

На слайді ви бачите, що ми за останніх десь 8 років у нас менше 7 мільйонів свиней не було. І за 8, хоч ми  цього стрімилися, щоб збільшити поголів'я, теж не вдавалося. Зменшення відбулося… всі госпідприємства на 131 тисячу, населення – на 258 тисяч.

І от одержавши інформацію за І квартал  2017 року, теж одержали таку неприємну цифру, зменшення поголів'я відбулося на 585,9 тисяч голів свиней.

За минулий рік ситуація по виробництву, по реалізації свинини теж, як… будь ласка,  слідуючий слайд, теж ви бачите постійний… з кожним роком ми збільшили виробництво і реалізацію свинини. На жаль, у минулому році ми одержали виробництво на 7,7 тисяч і на 9,9 тисяч реалізацію теж зменшили.

Сьогодні свинарством займається 2480 підприємств, це статистичні дані, але тільки що доповідач доповів, що у нас уже є 2414 підприємств. Кожний рік 500 підприємств перестають займатися свинарством.

З 2012 року свинарі стикнулися з АЧС. Багато хто думав, що вона нас обмине, воно нас не буде стосуватися, але ні, не обминуло. Після чого Державна ветеринарна служба, хотів би сказати, сьогодні, що велику увагу  приділила свинокомплексам, племінним заводам, які є у нас на Україні, і по біобезпеці, щоб кожне підприємство  підтягнулося до вищого рівня по біобезпеці.

Що додатково  роблять господарства, щоб захиститися від АЧС. Деякі підприємства закривають ферми, які знаходяться поруч з житловими будинками і на них складно контролювати ситуацію. Виділяють м'ясо громадянам, садиби яких наближені до ферм, щоб вони не отримували свиней. Організоване харчування працівників, заборонено заносити продукти на територію ферми.  При прийомі на роботу працівник подає зобов'язання про неутримання свиней у підсобному господарстві. Перегрузка кормів, тварин за межами ферми, так як було попереднього доповідача,  був виступ.

Що сьогодні хвилює свинарів? Це ферми, на яких зовсім відсутні елементи захисту. Теж було показано фотографії, які є ферми. Це неогородженість, санпропускники, дизбар'єри. Такі господарства є великою загрозою для великих комплексів. При такій епізоотичній ситуації їх необхідно, мабуть, закривати, прийнято таке рішення.

Біля великих свинокомплексів, щоб мати свою свинину, необхідно створювати вільні зони взагалі без свиней. Також турбує хаос у переміщені тварин. В деяких областях створили мобільні групи, щоб самим контролювати на трасі переміщення тварин. Але дуже багато  виявляють фактів, коли тварини переміщуються без документів, і ніхто нічого вдіяти не може, хіба що повернути його назад.

Багато років, як впроваджена ідентифікація та реєстрація сільськогосподарських тварин. На  сьогоднішній день вона дещо використовується в племінному свинарстві та на великих свиноферм і комплексах, а дрібні ферми, зготівельники, переробники свиней цією процедурою нехтують. Походження сировини невідоме, відсутня простежуванність від поля до столу.  Кожен рік підприємства, які займаються виробництвом свинини, збільшують виробництво свинини.

Слідуючий слайд. Середньодобові прирости. Ви бачите, Україна досягла хороших результатів в цілому по Україні. Ніколи в історії такого не було, щоб ми  одержали 493 грами  продуктивності свиней в цілому по Україні.

Слідуюча там є, по корпорації тваринпрому, ми маємо 554 грами. Покращується і репродуктивні показники в свинарстві. Довгий час ми одержували 13, 15 поросят, за останні роки є великі зміни.

Але., слідуюче. Ви бачите, що вперше в минулому році ми одержали на 324 тисячі поросят менше, а це значить, що і виробництво свинини буде зменшуватися. Промислове виробництво свинини завжди мало і проблемні питання по епізоотології, у нас часто виникали маловідомі  захворювання. Але завдяки науці і практиці все-таки зуміли справлятися з виробничою програмою по свинарству. В двох господарствах корпорації в останні роки постраждали від африканської чуми свиней, менш знестожено 70 тисяч поголів'я свиней. І сьогодні, хоч пройшло вже кілька років, але вони не ставлять питання, що вони будуть займатися свинарством, це сьогодні турбує, я думаю, всіх. При такій епізоотичній ситуації, яка сьогодні, то може статися так, що ми позбудемося національного товаровиробника свинини і перейдемо на морожену свинину.

На що необхідно звернути увагу в нашій роботі? Посилити інформацію населенню щодо профілактики АЧС. Ви знаєте, дивися коли телебачення, завжди кореспонденти люблять показати, коли йде дим, щось горить, когось десь тягнуть, а звернути увагу населення, як не допустити в кожний двір, в кожну ферму цю хворобу мовчать. Завчасна інформація населення про  спалахи і вчасно проводити заходи по ліквідації та недопущенню поширення збудника АЧС. Тут така ситуація, коли є підозра і між цим моментом від підозри до накладання карантину, свині цілу ніч пищать, кричать, їх розвозять, ніхто не знає куди.

Як позбутися стихійних ринків, шановні? Я ось хотів би звернути увагу, у нас в Києві, в столиці таке твориться, на лісному ринку, часто туди так заходжу, дивлюся, прекрасний м'ясний павільйон. А що через сто метрів? Через сто метрів дивися, що вони продають, а де люди, не маючи грошей, купляють таку продукцію, яку там їм рекомендують.

І хотів би звернути увагу на такий момент як трупи тварин. Взагалі є живий організми,  і вони завжди гинуть. І от де приватний сектор, який має майже половину, не майже, а чуть менше половини поголів'я свиней, де вони їх дівають, що вони з ними роблять? Вивозять і в посадки, і куди. От в нашій системі провели таку роботу, що багато хто з підприємств купили крематорії і ці трупи нікуди не возять, тому що до переробних заводів там не завжди можна добратися. І рекомендував би, є сьогодні вони такі пересувні крематорії, які можна було в області один-два мати на область, теж в такій епізоотичній ситуації їх використовувати.

Прийняти ветеринарно-санітарні вимоги до утримувачів свиней різної форми власності, що поліпшить роботу інспекторів ветеринарної медицини. І я хотів би ще один такий момент можливо не стосується африканської чуми свиней, але в цілому до використання біопрепаратів і вакцин. Чому? Тому що сьогодні не диктує… в багатьох моментах, я не можу сказати, що всюди так, не диктує ветеринарна служба, яку вакцину можна прийняти, яку можна замінити, щоб десь обговорювали… А тут торгаші, які реалізовують вакцину, вони вміють як обробити господарство, нав'язують свою вакцину і схему вакцинації. Так, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Андрійович, вже час, ви перебрали уже час, спасибі вам.

 

ГНАТЮК С.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. У нас вже по графіку ми трошки час перебираємо.

Слідуючий доповідач, можливість ….. із заходів біобезпеки на рівні сучасного оператора ринку та підтвердження їх державними гарантіями з метою експорту продукції птахівництва. Головний лікар ветеринарної медицини ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Бойко Євген Борисович.

 

БОЙКО Є.Б. Шановні учасники комітетських слухань! Останніми роками зросли випадки спалахів високопатогену та низькопатогену риби, птиці. Ці спалахи переважно зареєстровані серед диких та перелітних птахів України, східно-західної Європи, Франція, Румунія, Польща, Угорщина, Болгарія, Нідерланди, Швейцарія. Для інформації, в Німеччині за цей період було виявлено 719 випадків пташиного грипу в дикій фауні і 90 на комерційних підприємствам. У Франції 50 випадків поширено грипу у дикій фауні, 485 в комерційних підприємствах. В Нідерландах 9 випадків – в комерційних підприємствах, 59 випадків –  у дикій фауні. Лише в Латвії та Естонії не зареєстровані спалахи грипу. Всього з жовтня 16-го року по квітень 17-го в країнах ЄС було зафіксовано 1402 спалахи – в дикій фауні, 1908 – домашньої птиці, 47 випадків – в зоопарках.

Не обійшла ця проблема і територію України, так як у нас проходять міграційні шляхи. І на кінець 2016, на початок 2017 зареєстровано 9 випадків, це Херсонська область, Одеська, Чернівецька область, Тернопільська та в місті Миколаєві. В зв'язку з першими спалахами Україна отримала від Євросоюзу офіційне повідомлення про заборону експорту до ЄС м'яса птиці і продуктів з неї з усієї території України. З метою відновлення експорту областей, де  зареєстрували спалахи, було проведено перемовини з Єврокомісією, та до України було застосовано принцип ……….. по високопатогенному грипу птиці.

Грип птиці це… Ну, декілька слів по грип птиці. Гостра інфекційна хвороба, яка характеризується слабкістю, набряками, ураження респіраторних органів і ШКТ. Сприйнятливі як домашні, так і дикі перелітні птиці. Основними переносчиками є водоплавні птиці. Як тільки захворювання виявлено на якійсь території відомства, встановлюють обмеження на експорт птиці з цієї країни і вживають відповідних заходів по ліквідації хвороби, це карантин, зонувальна дезінфекція. Лікування специфічного не розроблено.

На птахофабриках компаній групи МХП діють загальні принципи безпеки, це комплекс заходів управління спрямованих на попередження появи та поширення хвороб або їх збудників на підприємствах з вирощування птиці, виробництва інкубаційного яйця, переробки м'яса, виробництва комбікормів. Це досягається за рахунок організацій підприємств таким чином, щоб максимально мінімізувати рух мікроорганізму в межах підприємства. Принцип існування заходів біобезпеки, зосереджено зниження біоризиків до прийнятних рівнів.

Біобезпека функціонує в напрямках виявлення небезпечних чинників, оцінки ризиків, розробки впровадження засобів і заходів і їх мінімізація та постійна перевірка ефективності.

Основним елементом управління біобезпеки на птицекомплексах є складання належного плану біобезпеки. Сюди відноситься ізоляція, контроль доступу до переміщень, санітарія та гігієна.

Дайте слайд. На даному слайді ви можете побачити, одна з найбільших птахофабрик, яка розташована в Вінницькій області, це "Вінницька птахофабрика". До ізоляції відноситься ізоляція виробничих підприємств, включая їх розташування на віддалених ділянках, відділення зон вирощування батьківського та промислового поголів'я, вирощування птиці одна від одної, розміщення птиці одної вікової групи в межах зони вирощування і забезпечення принципу all in і all out, або "всі вибули", "всі прибули".

Наступним, наступний слайд, єсть контроль доступу та переміщень. Переміщення на підприємствах транспортних засобів, птиць і тварин, працівників, обладнання організовано таким чином, щоб мінімізувати шляхи перехресного забруднення. Підприємства МХП працюють у закритому режимі, доступ на територію обмежений для працівників, а відвідуючі допускаються тільки з дозволу директора та головного лікаря підприємства. Вхід на територію підприємства здійснюється лише через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд на територію транспорту – через спеціально дезінфекційний бар'єр. Після входу на територію підприємства всі працівника, які… та відвідуючі проходять обов'язкову процедуру біобезпеки, яка включає прийняття душу та використання санітарного одягу.

Наступний слайд. Третій елемент, це санітарія і гігієна. Даний етап включає дезінфекцію приміщень обладнаної території, контроль шкідників, управління відходами, дотримання правил гігієни персоналом, підрядними організаціями та відвідуючими. Особливо оприділяється періодом санітарного чищення та дезінфекції пташників після кожного циклу вирощування, що дозволяє попередити виникнення збудників хвороб. На всіх підприємствах діє програма по контролю шкідників із обов'язковим спостереженням за їх активністю.

Наступний слайд. Важливу роль на підприємстві також приділяється виготовленню комбікормів. Це термічна обробка корму, спеціальна підготовка, збалансованість кормів по вітамінах та мікроелементах.

На підприємствах групи компанії МХП реагують на зміну епізоотичної ситуації в регіоні і в цілому в Україні, і видає зразу накази по підвищенню якості безпеки як на дільницях з вирощування птиці, так і на забійних комплексах. Наприклад, на філії птицекомплекс "Вінницька птахофабрика", яка є найбільшим оператором ринку України та експортує свою продукцію, діють такі накази як про забезпечення контролю за епізоотситуацією в регіоні, проведення в дію заборони на підприємстві у зв'язку з повідомленням міжнародного епізоотичного бюро про спалахи грипу в країнах Європи, США та Індії. Після того, як встановили діагноз по грипу птиці в Херсонській області, ввели в дію наказ про заборону, тимчасову заборону доступу на підприємство. На птахофабриках МХП після виявлення грипу птиці в Херсонській області посилили такі заходи з біобезпеки. Щоденно проводиться клінічний огляд птиці, не допускається контакт птиці з дикою та синантропною птицею, проводиться постійно лабораторний контроль синантропної птиці, проводиться серологія на грип, також перевіряються господарства працівників, які працюють, щоб не утримували домашню птицю. Заборонено наказом по підприємству, задля цього працівники отримують пільгову безкоштовну продукцію від підприємства.

В той час, наступний слайд, в той час всі птахівничі підприємства зацікавлені у функціонуванні в державі сильного компетентного органу. Оскільки сам оператор ринку не може забезпечити статус благополуччя по хворобам тварин по всій території України, здійснювати належний контроль щодо птиці у особистих селянських господарствах, надавати зовнішні гарантії від імені України, проводити аналіз ризиків щодо ситуації у світі та контролювати імпорт, здійснювати власний та зовнішній контроль у відповідності до вимог країни імпортера, надавати та позбавляти повноважень державних інспекторів.

Наступний слайд. У сьогоднішній ситуації, коли на ……… ринку зменшиться споживання через низьку купівельну спроможність, основним фактором розвитку підприємств є експорт. Що загрожує в цій ситуації експортерам? Це різке погіршення епізоотичного благополуччя в Україні, втрата довіри до українського компетентного органу з боку компетентного органу країн торгівельних партнерів, втрата контролю та простежуваності на рівні особистих селянських господарств, втрата статусу благополуччя та різке зниження повноважень, та впливу на ситуацію з боку компетентних органів, катастрофічний стан щодо створення прозорих правил, затягування, прийняття надважливого законодавства, анархічна дерегуляція. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за виступ змістовний.

Зараз до виступу запрошується Лавренюк Ганна Павлівна, віце-президент Асоціації виробників молока України: про актуальну проблему в скотарстві, пов'язані з ускладненням епізоотичної ситуації. П'ять хвилин, прошу не порушувати регламент.

 

ЛАВРЕНЮК Г.П. Дякую.

Шановні колеги, коротенько про актуальні проблеми, які виникли зараз перед молочним скотарством, вони пов'язані не тільки з загостренням епізоотичної  ситуації в Україні. Справа в тому, що в 2015-2016 роках і Асоціація виробників молока неодноразово  на цьому наголошувала, саме молочна галузь опинилася в найгіршій ситуації порівняно з усіма іншими галузями тваринництва  взагалі агропромислового комплексу, оскільки за оцінками економічних експертів різних організацій, зокрема ФАО,  умовна прибутковість  молочного скотарства  впродовж 2016 року, зокрема в середньому в порівнянні з попередніми 4 роками впала на 22 відсотки. Це не могло не позначитися на ентузіазмі та оптимізмі наших молочних скотарів в Україні.

Зокрема зміни, які відбувалися в податковій політиці, труднощі з експортом  продукції, також сприяли тому, що обсяг поголів'я в Україні ВРХ скоротився. Однак маємо зауважити, що, незважаючи  на те, що в січні обсяг корів в промислових господарствах скоротився на  понад 4 відсотки, тим не менше обсяг  виробництва  молока саме у промисловому секторі молочнотоварних ферм збільшився на 2,5 відсотки. Про що це  свідчить? Про те, що наші молочні скотарі навчилися регулювати, реагувати на труднощі, скорочувати оптимальну собівартість виробництва молока, запроваджувати нові системи і все-таки викарабкуватися з цієї кризи,

Тим не менше зараз маємо нові проблеми. (Дякую за те, що переключили) Ціла низка інфекційних хвороб епізоотичних спалахів, які відбуваються в світі і трусять всю Європу з  2012 року, не дає спокою і нашим виробникам молока.  Так, зауважимо, що ціла низка захворювань інфекційних зустрічається і досі в Україні. Про деякі з них ми дещо призабули, зокрема про ящур згадував Володимир Іванович, однак потенційно… Поверніться. Потенційно небезпечними для нас  залишаються такі хвороби, як лихоманка долини Ріфт, вірус Шмалленберга, і особливо хочемо наголосити на таких хворобах як блутанг, заразливий вузликовий дерматит і, знову ж таки, на ящури. Чому? Тому що вони наблизились небезпечно близько до  кордонів України, це дуже заразні хвороби, викликають шалені збитки економічні для галузі, навіть ставлять під загрозу взагалі існування молочної галузі і галузі м'ясного ВРХ в країні.

Також всі наші надії на експортоорієнтовану галузь можуть  бути перекреслені цими  загрозами. Те, що поширюються  вони в основному через вектори, кровосисні комахи, також обмежує, зв'язує наші руки стосовно контролю цих хвороб, тому що мух не прив'яжеш. Переходимо далі. Коротенько. Чому саме переживають молочарі України про ці хвороби?  Якщо говоримо про ящур. Постійно спалахи відбуваються довкола України, зокрема трусить постійно Туреччину, в Алжирі минулого  тижня прозвітували про два нові спалахи, причому нетипових для цього регіону стереотипів САТ 1 та А, тим часом вакцинували традиційно стереотипом О. Крім того, не додав оптимізму той факт, що в  жовтні 2016 року у Володимирській області був зафіксований спалах також ящуру, хоча дуже швидко його локалізували, треба віддати належне. Однак, тривога в тому, що це нетиповий для того регіону  стереотип АЗІ 1.  Крім того, якщо тільки оцінити економічні збитки, які отримали від цього невеличкого спалаху, Російська Федерація, було вилучено 4 тисячі тон молочних продуктів із мережі, тому що ультрапастеризація не дає можливості знищити цей збудник.Крім того, в зоні ризику було вилучено всіх парнокопитних як сприйнятливих тварин і  знищено, а в зоні контролю було  провакциновано також всіх парнокопитних.

Відповідно можемо оцінити, що нас може чекати, якщо ця хвороба дотягнеться і до України. В чому також проявляється небезпека, в тому, що 50 відсотків інфікованих тварин можуть загинути впродовж двох-трьох днів після інфікування.

Вакцини, як ми знаємо, запасу в нас поки що немає. Добре, що Держпродспоживслужба іде на активну співпрацю, і зараз вже ми маємо деякі позитиви стосовно відновлення інструкцій по реагуванню на ящур, однак, ну, оптимізм обмежений.

Продовжимо далі? Наступний слайд. Блутанг. Ще одна хвороба, яку я, готуючись до цієї зустрічі, натикнулась на таку фразу, що ті хвороби ящур заведе та блутанг можна назвати оптимальними чи найефективнішими засобами агротероризму. Оскільки контролювати їх дуже важко, падіж величезний, лікування терапевтичне жодних з цих трьох хвороб немає. Однак нам значно більше пощастило ніж тим господарствам, що працюють у свинарстві, оскільки всі три хвороби можуть бути контрольовані завдяки завчасній вакцинопрофілактиці.

Якщо говоримо про блутанг. Чому зауважуємо, що також небезпека підкралася дуже близько. Тому що в 2016 році, тобто минулого року, Франція, яка вже давненько з 2007 року забула про цю хворобу, отримала 12 нових спалахів, мусила виділити 2,2  мільйона доз на вакцинопрофілактику, знищила величезну кількість тварин. Ще одна небезпека цих хвороб в тому, що саме треба… виникає необхідність швидко, реактивно знищувати велику кількість тварин, які можуть потенційно бути переносниками і джерелом інфекції. Це накладає своє навантаження на екологічну систему, оскільки знищити таку величезну кількість тварин, треба знайти місце, крематори –  це впливає на екологію.

Зверніть увагу, будь ласка,  на слайді бачите цифри, скільки коштували спалахи блутангу в 2007 році Франції, США та Нідерландам, і скільки потенційно це може коштувати нам.

Наступний слайд, будь ласка. Ну, і особлива увага, сьогодні неодноразово звучала і не даремно – заразний вузликовий дерматит, у вересні 2016 року, коли Болгарія, яка дуже довго і вперто боролася з цим вірусом, врешті оголосила епізоотію, всю країну накрило, незважаючи на застосування засобів контролю, вакцинопрофілактику. ……… перший почали бити на сполох, оскільки ми маємо ще одного сусіда –  Російську Федерацію, де перманентно відбуваються спалахи.

Крім того, не додає оптимізму те, що на кордоні з непідконтрольними територіями, де так звані "ДНР", "ЛНР", знаходиться величезний контингент військ, які готують, звичайною, дешевою сировиною, дешева сировина буде із заражених  територій. Це країни Кавказу, це Краснодарський край і та сама Вороніжська область, де так само були спалахи минулого  року. Тобто контролювати ту територію ми не можемо. Як зауважують експерти ФАО, ЄБРР і всіх, всіх органів відповідних, традиційно загрози епізоотії посилюється в ті періоди, коли трапляються значні військові конфлікти в різних країнах. Тому що ветеринарна служба контролювати ці процеси не може, контролювати перевезення, пересування ні людей, ні тварин, ні продуктів з цих тварин також в цих  зонах неможливо. Тому нехтувати цими загрозами ми не можемо. Зокрема через те, що заразний вузликовий дерматит абсолютно новий для Європи, як на нього реагувати, ніхто точно не знає. Як цей типовий для Африки з початку ХІХ століття там фіксований вірус поведе себе на інтактних стадах у Європі, причому на високо-генетичних, які дуже сприятливі до цієї хвороби, невідомо. Зараження може сягати 70 відсотків, падіж може сягати 50 відсотків. Лікування немає, але є вакцина.

Що вартувала епізоотія ЗВД Болгарії, можете побачити на слайді. Засоби контролю, зокрема компенсація молочно-товарним фермам, присадибним господарствам за вилучених тварин, застосування репелентів, застосування вакцини, застосування інших засобів, зокрема для діагностики, коштує 5,78 мільйонів євро.

Переходимо далі? Однак маємо зауважити, що наші побоювання не даремні. І ці наші побоювання підтверджуються також щільною увагою міжнародних організацій, таких як Європейська комісія, ФАО до цієї проблеми. Так у 16 році в квітні в ЄС екстрено створили банк вакцин. І ви бачите на слайді, скільком країнам в якому обсязі було надано терміново вакцини для проведення програми вакцинопрофілактики для недопущення поширення цієї хвороби далі Європою. Загалом це було більше 600 тисяч вакцин.

І ФАО в цьому році в країнах, які зіткнулися з вірусом, а також знаходяться під високим ризиком проникнення, зокрема Україна стоїть під знаком оклику як та країна, яка в першу чергу підлягає проникненню ЗВД, – організовує регіональні workshopи так звані. Екстрені семінари з навчання, як реагувати на цю хворобу, а також для обміну досвідом з тими країнами, які вже зіткнулися з цією проблемою. Зокрема Ізраїль, який активно поборов, Туреччина, Греція, які стикаються досі, стосовно вибору оптимальних механізмів боротьби та профілактики.

Переходимо далі? Якщо говорити про те, коли можемо очікувати в Україні трансмісивні хвороби, зокрема ЗВД, ящур, блутанг, зверніть увагу. Є кілька факторів, і навколо, проти кожного з них ми можемо поставити плюс. Спалах у сусідів – у нас є, відсутня і неефективна програма вакцинацій у сусідів, Росія досі вакцинує вакциною, наприклад, проти ЗВД, яка називається суха вакцина із віспи овець, ефективність якої абсолютно не доведена. Треба використовувати десятикратну дозу, причому вони не використовують політику stamping out, вони продовжують лікувати тварин, яких в принципі вилікувати неможливо.

Сезонна активність векторів, тобто комах, які переносять хвороби і вихід на пасовища. Ось буквально, все, сезон у нас почався. Низький рівень біобезпеки, 70 відсотків корів в Україні утримуються у присадибних господарствах. Все.

Так, тому закликаю: потрібно активно до цього, серйозно до цього віднестися, тому що дійсно у нас галузь під загрозою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, да, за доповідь. Прошу вкладатися в регламент, потому що я буду виключати мікрофони.

Науковий супровід проведення протиепізоотичних заходів в Україні. Академік-секретар відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук Мандигра Микола Станіславович, п'ять хвилин, прошу.

 

МАНДИГРА М.С. Шановні члени комітету Верховної Ради та присутні! Попрошу перший слайд. Сьогодні вперше наш профільний аграрний комітет започаткував розгляд питання наукового супроводу виконання проти епізоотичних заходів в Україні. Отже, ветеринарній науці випала честь звітувати комітет Верховної Ради, за що висловлюємо вдячність.

Крім багатьох біологічних проблем, важливе місце займає створення належних проблем біобезпеки і біозахисту, профілактики і ліквідації інфекційних захворювань, не заразних, паразитарних, забезпечення якості безпеки продуктів харчування. Сучасна епізоотична ситуація свідчить, що в світі різних вогнищ захворювань більше 200.

Попрошу наступний слайд. Царство мікроорганізмів досить велике. Ендогенних мікроорганізмів в організмі людини і тварини в десять раз більше ніж клітин власного тіла. В довкіллі маса мікроорганізмів сягає маси всього іншого живого: і людей, і рослин, і тварин, і так далі. З них вивчено лише один відсоток. В цьому одному відсотку біля 200, біля двох тисяч збудників можуть потенційно визивати захворювання людей і тварин. Із них більше 70 процентів – поліпатогенні. Найбільш…  надзвичайно небезпечні є нові, раніше невідомі, збудники інфекцій,:пріони, патогенні віруси третьої стратегії паразитизму, які інфікують організм на рівні геному і ……… сперматозоїдів, нанобактерії та інші. Викликають небезпеку збудники хвороб спільних для тварин і людей та патогенні мікроорганізми здатні викликати токсикоінфекції.

Завдяки співпраці наукової громадськості і практичної служби, наступний слайд, у минулому було ліквідовано багато інфекційних захворювань. Проте тут хочу сказати, що науковий супровід полягає в прогнозуванні, про що тільки що говорила шановна Ганна Павлівна, про розробку діагностики та вакцинних препаратів, про розробку інструктивних матеріалів і забезпечення якості продукції.

Наступний слайд. Так от, в минулому були ліквідовані, ми бачимо зліва, найбільш небезпечні захворювання такі, як чума, пошесне запалення легенів, САП, мит (інфекційна  анемія  коней), трихофітія, африканська… атрофічний риніт  і так дальше.

На їх місце з'явилися нові, у тому числі африканська чума свиней, і там ми бачимо і на слайдах. І що нас чекає, тільки що попередній доповідач говорив.

Наступний слайд. З основних захворювань нам вдалося разом контролювати ситуацію, ми бачимо зменшення пунктів. Якщо в минулому сибірки було до 10 тисяч на рік, зараз одиниці. Також і по туберкульозу, і лейкозу.

Наступний слайд, будь ласка. В минулому у нас в Україні було… в системі НАН було 4 інститути і 5 станцій. На сьогоднішній день залишилося 2 інститути і 3  станції. Чисельність працівників зменшена за рахунок оптимізації в 2,6 рази.

Наступний слайд. Наступний слайд. Два інститути займаються окремими захворюваннями. Інститут (Харків), ми бачимо, – високопатогенний грип птиці, туберкульоз, бруцельоз, лейкоз та інше; Інститут ветеринарної медицини (Київ) – сибірка,  сказ, брадзот, бешиха, класична чума свиней та африканська чума свиней.

Наступний слайд. Щодо наукового супроводу. Відносно африканської чуми свиней. В роздаточних матеріалах ми показали дані проведених двох круглих столів – в Національній академії аграрних наук та НУБіПі  недавно –  і там є  розписані наші розробки.

Хочу сказати, що розроблений діагностикум зараз отримав  добро на його  валідацію в Німеччині і отримав добро від нашої служби на провезення матеріалів буквально через місяць для того, щоб ми мали свій діагностикум для наших господарств.

Наступний слайд. Що стосується наукового супроводу ліквідації лейкозу та  бруцельозу, то повністю  ветеринарна служба забезпечена вітчизняними  засобами діагностики і профілактики, які відповідають рівню  міжнародних стандартів.

Наступний слайд. Те саме стосується анаеробних інфекцій. У нас запропоновано більше 20 вакцин із місцевих штамів та загальноприйнятих.

Наступний слайд. Відносно сказу. Я хотів би сказати наступне. Нас, ну скажімо, попереджають, що дуже складно вести боротьбу з любою інфекційною хворобою, коли є вертикаль добра на застосування вакцини, перевірка якості її в кінцевому результаті. Тому, напевно, краще буде, коли буде, ну скажімо, незалежна служба, яка оцінює  якість  природних заходів.

Наступний слайд. Науковий ……. сибірки. Також розроблені і вакцини і діагностичні препарати.

Наступний слайд. Те саме стосується лептоспірозу. Буквально два слова. Коли ми отримали незалежність, у нас не було жодного діагностикуму по цій хворобі. За роки незалежності створений кращий в Європі банк мікроорганізмів. Взагалі лептоспіроз – це 300 захворювань, 300 стереотипів  захворювань в одному захворюванні. І вакцини, три вакцини, діагностикуми, які використовують і  медичні фахівці. І скажу вам, щоб отримувати лише цей  банк лептоспір, потрібно через кожні сім днів робити пересів лептоспір і два рази в рік проводити кожний сировар окремо через золотистого хом'яка, щоб підтримувати необхідні його імуногенні властивості. А всього в системі більше 700 штамів мікроорганізмів, з яких виготовляються діагностикуми і вакцинний препарат.

Наступний слайд. Це саме стосується профілактики туберкульозу. Також всі діагностикуми, які використовуються в державі і розробляються за технологічним регламентом, розробленим спеціалістами Національної академії аграрних наук.

Наступний слайд, будь ласка. Відносно хвороб птиці. Багато є зроблено, проте нам потрібно обов'язково в найближчий час не лише  по цьому захворюванню, по цій проблемі, по інших зробити глибокий аналіз протиепізоотичних заходів і намітити шляхи, де  може вітчизняна наука запропонувати аналогічні імпортозаміщуючі препарати. Це дуже важливо особливо в птахівництві, тому що на великих птахофабриках, по суті, до 100 процентів це препарати не нашого виробництва.

Наступний слайд. І так, ми на сьогодні маємо вакцинних препаратів нашої діагностики, ви бачите, що, на жаль, не так багато. Проте скажу, що коли у Польщі єврокомісари проводили аналіз їхнього стану ветеринарного забезпечення, то у них не було лабораторій BSL-ІІІ на той час, у них не було референс-центрів, очолюваних провідними вченими. І тому на сьогодні у Польщі лише два проценти вітчизняних препаратів. Якщо ми не змінимо ситуацію в Україні, у нас в наступному чекає те ж саме. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Слідуючий виступаючий. Проблемні питання під час виконання заходів державного контролю та нагляду при ліквідації випадків африканської чуми свиней. Начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Сидорук Григорій Павлович. Прошу, 5 хвилин.

 

СИДОРУК Г.П. Шановний Олександр Борисович, Тарас Вікторович, народні депутати, колеги, запрошені учасники зустрічі! Дійсно я хочу відкрити деякі чи озвучити деякі проблемні питання, які виникають при ліквідації профілактики африканської чуми не в теорії, а на практиці. Для початку, з вашого дозволу, я стан справ у Вінницькій області по профілактиці буквально тезисно, а потім вже про проблемні питання.

Головним управлінням у Вінницькій області за три місяці проведено 7 навчань, 501 засідання державної комісії надзвичайної, створено 44 мобільні групи, здійснено 313 перевірок всіх форм власності, – я маю на увазі, що утримують живих свиней. Розповсюджено майже 35 тисяч листівок, здійснено 100 тисяч 700 виступів по радіо і таке інше. Разом з тим, нам, на жаль, не вдалося уникнути виникнення захворювання на африканську чуму. І всього зареєстровано шість випадків захворювання, три з яких є взаємопов'язані. Ці захворювання виникали в чотирьох районах. Карантин продовжує діяти у двох районах. І тут на перший план вийшло недопущення поширення збуднику та недопущення виникнення нових вогнищ.

Наші дії були спрямовані таким чином, що в кожному випадку від виїзду оперативної групи до попадання біологічного матеріалу в науково-дослідний інститут проходило не більше 12 годин. В трьох районах засідання були проведені через 2,5 години після отримання позитивної експертизи. В кожному випадку ветеринарно-поліцейські пости були установлені протягом 1-2 годин. Спочатку пересувні, а потім облаштовували стаціонарні. У шести випадках умертвіння тварин у епізоотичному осередку розпочиналось не пізніше двох годин після засідання НПК. Від підтвердження діагнозу до початку умертвіння проходило не більше 4,5-6 годин. Всього було безкровно умертвлено і спалено 934 голів свиней, вилучено і забито на переробному підприємстві 531 голова із зони захисту.

Тут одною із проблем виникло, це робота з людьми в населених пунктах, де виникали випадки. Протягом першої доби проводились зустрічі як з керівниками самоврядування, так і з активістами-громадянами. Проводились роз'яснювальні роботи від того, що сталося, які будуть дії в ветслужбі, в службі надзвичайних ситуацій. Як правило, це тривало по декілька годин. Але саме в цьому, завдяки цьому вдалося уникнути соціальної напруги.

Слід відзначити, що кожного разу не виникало непорозумінь взаємодії як органів державної влади так і починаючи з керівництва області, так само і з іншими службами, я маю на увазі Національну поліцію, надзвичайних ситуацій служба, всі працювали злагоджено і конкретно, я назвав, який термін.

На даний час обласна адміністрація прийняла участь у фінансуванні заходів пов'язаних з ліквідацією. З резервного фонду обласного бюджету з цією метою було виділено 390 тисяч гривень.

І тут проблемні питання. Перше проблемне питання, на нашу думку, це відсутність затверджених вимог до утримання свиней. Я не буду ширше його розвивати у зв'язку з тим, що вже виступаючі про це говорили. Щодо планових заходів державного нагляду/контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, які займаються вирощуванням, отриманням та розведенням свиней, відносяться до  середнього ступеню ризику. Відповідно до чинного законодавства вони повинні перевірятися не частіше одного разу на три роки. Якщо ми  хочемо боротися з африканською  чумою, треба ці суб'єкти підняти до найвищого ступеню ризику і відповідно до чинного законодавства провести через постанову Кабінету Міністрів здійснення не рідше одного разу на рік перевірки цих суб'єктів. Ну, попередні виступаючі говорили про те, що ми сьогодні не можемо взагалі зайти на ферму, а ще  і середній ступень ризику, це взагалі немає  питань, як ми можемо це контролювати.

Третя проблема. За порушення правил щодо карантину тварин законодавством визначені мізерні штрафи, що теж не сприяє цьому процесу.

Четверте. На законодавчому рівні прийнято рішення заборони реалізації та обміну туш або парнокопитних і інших копитних подвірного  забою на агропродовольчих ринках. Це питання і, шановний Олександр Борисович, Тарас Вікторович, вже пора покласти крапку. Або подвірний забій тільки для особистого споживання, або іншим чином ми  ні цю, ні інші хвороби, які сьогодні називалися, не зможемо зупинити.

Небайдужою є проблема, це низька свідомість окремих громадян власників тварин.  Приховувані випадки в загибелі ще існує інфікованих свиней від  державної служби, незаконне захоронення біологічних відходів і трупів  їх свиней.

Величезною  проблемою є безконтрольність приватного сектору. Виходом є приклад сусідів поляків. Я, десь це вже згадувалось. Господар, який не може… тобто це страхування. І господар, який не може  забезпечити належні умови утримання, позбавляється такого права відшкодування йому всіх витрат.  У нас є таких два випадки, вони до сіх пор пишуть по всіх інстанціях, самі захоронили,  самі вбили, самі, і зараз винні залишаємося ми.  Все одно ми боремося з ними, але все одно це дуже важко. Якщо буде страхування, якщо буде в умовах страхування забезпечити належні умови, значить він або позбавляється, або витрати компенсуються.

Забезпечити контроль за пересуванням свиней шляхом створення мобільнігруп в принципі неможливо. По-друге, це високовитратно і неефективно. Доцільніше забезпечити контроль за реалізацію свиней і продукції. Можливість реалізації свинини без ветдокументів сприяє безконтрольному переміщенню свиней і її продукції.

Восьма проблема. Практика швидкого відшкодування вартості зниження може повернути довіру до держави, власників та керівників сільгосппідприємств. Якщо у нас до цього часу виділені кошти, а не отримав її власник, який постраждав, а виділені кошти через різні розуміння 415, 175, різні розуміння цих постанов і гроші є, гроші на рахунку, виділення саме затягується вже майже два місяці. Тому або швидке, або забираємо свиней і даємо гроші, або профілактику, дуже складно, я попередньо говорив, як важко з людьми, коли збираються цілі клуби людей, не двоє, троє.

На рівні держави пропоную визначити підприємства на рівні, пропонується визначити на рівні областей, районів для забою свиней із зони захисту. Разом з тим, великі підприємства не працюють з фізичними особами через особливості сплати податків, а не великі, які можуть працювати з фізичними, не можуть здійснити переробку. Тобто у них немає можливості чи консервації, чи варених… Тобто сьогодні треба і це питання вирішити, хто і яким чином має цю зону забезпечити.

Значно ускладнюється реалізація покладених на службу повноважень, вимога щодо припинення діяльності підприємств по обігу харчових продуктів тільки за рішенням суду. Я думаю, тут зрозуміло,  я не буду розповсюджувати.

Щодо ще одного най, мені здається, актуальніше питання це оподаткування фізичних осіб від реалізації тваринницької продукції. Я взагалі цього питання не розумію, значить сьогодні через такий спосіб є документи, є ідентифікація, можливість …державні установи, але їх ніхто не бере. Сірі заготовачі збирають без документів, потім його оформляють через інші як фізичні особи, нову ідентифікацію все це через те, що оподаткування впливає не тільки на податки, яких немає, до речі, надходження цих податків, в крайньому случаю у Вінницькій області, але разом з тим це сильно впливає на субсидії.

Тому сьогодні людям не вигідно… тут треба це питання якимось чином зняти тому що є проблема не тільки для людей, є проблема для переробних підприємств, які сьогодні є експортерами м'ясної продукції, легалізувати продукцію від власника до реалізації. Тобто не правдивий виробник получається у них, їм по-білому взяти скотину не можливо, бо йому власник не дає з документами. Дуже дякую, якщо є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам за таку змістовну доповідь. Я думаю, що всі ваші такі заходи, які ви… надайте нам в письмовому відому ми зробимо далі проект рішення комітетські. І дуже важливо те, що ви з місць доповідаєте, як його виправити і що треба зробити на рівні законодавчої влади, виконавчої влади для того, щоб пішло воно, це питання, більш рухатися скоріше.

У нас слідуючий виступаючий:  "Державна система лабораторної діагностики в Україні, відповідність міжнародним стандартам в державних лабораторіях ветеринарної медицини: проблеми та шляхи вирішення". В.о. директора Науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарної санітарної експертизи Новожицька Юлія Миколаївна. Прошу вкластися в регламент.

 

НОВОЖИЦЬКА Ю.М. Дякую.

Шановні учасники комітетських слухань, фундаментом державної системи лабораторної діагностики хвороб тварин в Україні є Державні лабораторії ветеринарної медицини. На виконання Закону України "Про ветеринарну медицину" діагностику хвороб тварин в Україні здійснює Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики ветеринарно-санітарної експертизи, чотири його філіали, 21 регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини, 235 районних,  69 міжрайонних, 3 міських і  897 державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи.

Державний науково-дослідний інститут, крім того, є ще арбітражним, методичним, метрологічним центром. Він створений в  2007 році по наказу міністра аграрної політики. В 2012 році атестований як науково-дослідна установа.

На базі Інституту лабораторної діагностики хвороб тварин створений референт-центр з діагностики хвороб тварин, у тому числі з діагностики африканської чуми свиней, пташиного грипу тощо. В інституті створений Національний референт-центр, який визнаний і в європейських країнах, з визначення залишків ветеринарних препаратів та інших забруднювачів в живих тваринах, необроблених харчових продуктах. Крім того, інститут є єдиною діагностичною  установою  у країні, що має дозвіл референт-лабораторії Європейського Союзу  зі сказу на визначення ……….. імунітету проти сказу у м'ясоїдних за допомогою фаун-теста  на культурі клітин.  Такі дослідження є  обов'язковим при перетинанні кордону собак та котів до країн Європейського Союзу.

Наступний слайд. Для здійснення своєчасної оперативної та об'єктивної діагностики африканської чуми свиней Держпродспоживслужбою України  визначені уповноважені лабораторії. На слайді ви бачите, це Державний науково-дослідний  інститут лабораторної діагностики й ветеринарно-санітарної експертизи, Полтавська, Дніпропетровська, Львівська регіональні лабораторії. Проводяться такі дослідження цілодобово. Визначені зони обслуговування, тобто спочатку везуть патматеріал в уповноважені лабораторії. Якщо є позитив, матеріал направляють на підтвердження в   Державний науково-дослідний  інститут лабораторної діагностики. При цьому періодично патматеріал для підтвердження направляється в провідні європейські референт-лабораторії: по африканській чумі свиней направляється в Іспанію, по пташиному грипу – у Вейбридж.

Хочу сказати, що дослідження в цих визначених лабораторіях проводяться у відповідності до рекомендацій Міжнародного епізоотичного бюро за вимогами директив, інструкцій, рішень Європейського Союзу та інструкцій, чинних в Україні. Завдяки сприянню Держпродспоживслужби проводиться величезна робота по залученню інвестицій для оснащення державних лабораторій від медицини пелгер обладнанням для діагностики таких захворювань як АЧС, пташиний грип тощо, для того, щоб своєчасно проводили діагностику на містах у своїх областях.

Крім того, хочу підкреслити, що на сьогоднішній день Держпродспоживслужба робить все для того, щоб залучити спонсорську допомогу. І на сьогоднішній день діагностика африканської чуми свиней і пташиного грипу проводиться своєчасно. Колега Юрій Павлович підкреслював, що протягом 12 часов діагноз можна отримати від Державного науково-дослідного інституту як остаточний.

На наступному слайді ви бачите результати досліджень по африканській чумі. Наступний слайд – по пташиному грипу. Наступний слайд я не буду розказувати, тому що вже говорилось, по сказу, дальше – по туберкульозу. І я хочу сказати і підкреслити, наступний слайд, що свою компетенцію Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики, ветеринарно-санітарної експертизи і… наступний слайд, да, і регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини підтверджують свої акредитації, відповідно до міжнародного стандарту ІSO 17025, щорічною участю у міждержавних міжлабораторних раундах професійного тестування.

Крім того, Державний науково-дослідний інститут є національним референт-центром  як координатор з міжлабораторних раундів. В цьому році ми повинні отримати акредитацію по цьому напрямку.

Крім того, спеціалісти інституту і регіональних лабораторій періодично по програмах міжнародного епізоотичного бюро, по проектах європейського співтовариства проходять стажування у провідних лабораторіях, референт-лабораторіях світу. Так пройшли стажування по африканській чумі свиней, по класичній чумі свиней, по нодулярному дерматиту, по пташиному грипу, Ньюкасла хворобі, БСЄ, ящуру тощо. Тобто на сьогоднішній день  лабораторії ветеринарної медицини в спромозі своєчасно кваліфіковано у відповідності до вимог Європейського Союзу поставити діагноз. І в цьому напрямку поставити остаточну крапку і результати дослідження повністю співпадають з результатами дослідження провідних європейських референт-лабораторій. Інститут, як наукова установа, вона активно включилася в наукову роботу по пташиному грипу, по африканській чумі свиней, по проекту агентства зменшення біологічної загрози. А також включилася в проект по діагностиці бруцельозу, САП, Крим-Конго. Я хочу сказати, що Державний науково-дослідний інститут проводив велику роботу по проведенню семінарів для того, щоб розказувати спеціалістам заходи і поведінку при виникненні таких захворювань, як африканська чума свиней, пташиний грип тощо.

Шановні колеги, да, лабораторії працюють дуже відповідально, стараються проводити діагностику своєчасно, безперечно, і у відповідності до європейський, і міжнародних вимог, разом з цим, лабораторна діагностика це дуже дорога справа, дуже потребує великих коштів. Ви знаєте, що для того, щоб закупити один прилад ПЛР в реальному часі, це для того, щоб провести дослідження на африканську чуму свиней, треба  2 мільйони гривень. У нас на сьогоднішній день тільки в уповноважених лабораторіях і деякі  регіональні лабораторії які змогли придбати такі прилади. Лабораторна діагностика ветеринарна сьогодні потребує дуже серйозного фінансування для придбання обладнання, для придбання діагностики, для придбання Т-систем, для проведення державного моніторингу по африканській чумі свиней, по пташиному грипу. Розрахунки у нас всі є, ми їх можемо надати і просимо на це звернути увагу.

І ще одне, на що я б хотіла звернути увагу і попросити, якщо це можливо, заробітна плата в лабораторіях ветеринарної медицина дуже низька. Підготувати спеціаліста високого рівня такі, які є на сьогоднішній день в лабораторній мережі дуже не просто, для цього потрібно 3-4 роки для того, щоб це був спеціаліст. Його підготували, а він пішов в приватну клініку працювати тому що там більше платять.

Шановні колеги! Від того як своєчасно буде поставлений діагноз залежить не тільки здоров'я тварин, здоров'я людей і економічна безпека країни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам, ми закінчуємо доповіді, але ще одна людина, кому надати слово, прошу, керівник громадської ради Держпромспоживслужби, він же експерт ФАО, по біобезпеці Башинський Віталій, п'ять хвилин вам.

 

БАШИНСЬКИЙ В. Дякую. Дякую, Олександр Борисович.

Шановні народні депутати,  шановні члени комітету, шановні гості та запрошені, від себе особисто та від членів громадської ради при Держспоживслужбі, спільно з національним університетом біоресурсів природокористування ми провели громадські слухання у вигляді круглого столу на яких підняли самі головні питання, які стосуються саме оцінки ефективності і діяльності компетентного органу в Україні, яким сьогодні є Держпродспоживслужба.

Що саме стало підставою для проведення цього круглого столу? В декількох випадках ми отримали занепокоєння від наших торгівельних партнерів, вони саме стосувалися тих механізмів, які на сьогоднішній запроваджуються урядом в Україні, які на сьогоднішній день є тими підставами в результаті яких відбуваються головні зміни в самому серці компетентного органу. Звичайно на цей захід було запропоновано і відвідало його дуже велика кількість представників саме від донорських організацій та від посольств інших відомств, які саме відносяться до тих організацій яким доручено, тим країнам торгівельним партнерам проводити ефективні, зовнішню ефективність внутрішнього контролю в Україні. Це стосується як епізоотичної безпеки так і безпечності харчових продуктів. Також це стосується державних програм моніторингу, залишкових кількостей, державних програм моніторингу захворювань серед тварин, серед рослин і так далі.

Головними питаннями… Я не буду затягувати бо це є в офіційному звіті і є офіційно направлено лист до комітету, з яким ви зможете ознайомитись пізніше. Я зупинюсь тільки на ключових моментах, які підтримали безпосередньо всі учасники.

По-перше. З боку наших торгівельних партнерів з Європейського Союзу поступило така пропозиція, що ви, вони звертаються до нас як на "ви", як до України, що Україна провела реформу у відповідності до Нідерландської моделі, об'єднала дві складових це технічне регулювання та санітарні, та фітосанітарні заходи. При цьому не врахували їх остаточний звіт від 2014 року, який говорить про те, що таке об'єднання не є ефективним.

До того ж на сьогоднішній день є деякі занепокоєння від наших торгівельних партнерів з того приводу, що система дерегуляції в Україні на сьогодні має дуже викривлений стан. Це говорить про що? Це говорить про те, що дерегулятивні зміни відносяться більш до внутрішньодержавного обігу і зовсім не торкається експорту, так як зміни торгівельних партнерів в їх внутрішніх законодавствах не відбувається. Тобто виявляється, що Україна більш піклується про споживачів в інших країнах, ніж у власній. І на сьогоднішній день дуже велика кількість з їх боку ця стурбованість говорить, що будь-який рівень дерегуляції, він може впертися в потолок, коли ми відчуємо ці результати. Тобто вони вже говорять про те, що низький рівень відповідальність за розповсюдження високопатогенних агентів призвів до розповсюдження африканської чуми свиней в державі до такого рівня, що ситуацію за переміщенням практично втрачено. Дерегулятивні зміни стосовно моментів відстеження, які, до речі, записані в діючому законодавстві, навіть в нових законодавчих актах, які вже прийняті і на сьогоднішній день діють, ніяким чином не замінені старі механізми. Тобто ми деякі моменти просто скасовуємо, змінюємо, при  цьому ніяких інших механізмів щодо відстеження продуктів харчування живих тварин, продуктів, отриманих з них, взагалі Україною  не запроваджується. І це також їх турбує.

Тому, щоб підвести підсумки, вже, перше, про що говорили. Говорили про те, що в Україні  знижено можливості використання інструменту головного ветеринарного інспектора. Україна  не використовує на сьогодні ту можливість, яку дала їй Світова організація торгівлі, після того, як ми ратифікували цю угоду, ми також використовуємо в повному обсязі документ, який не потребує ратифікації, це Кодекс здоров'я наземних тварин, який дозволяє на сьогоднішній день використовувати всі важелі. Але в результаті дерегуляції ми повністю як би нівелювали ці позиції, і на сьогодні знаходимося трошки нижче за рівнем швидкості реагування, можливості реагування, зупинення, призупинення, вживання інших заходів, так як законодавча база у вигляді Закону про ветеринарну медицину, про безпечність і якість змінено новим законодавством. Але Закон про контроль досі не прийнятий, Закон про корми, гігієну кормів досі не прийнятий. У нас починає тільки діяти Закон про побічні продукти. Тобто на сьогоднішній день Україна  ще не повноцінно вступила в ті моменти, які дозволяли б повністю та в повному обсязі контролювати всередині держави переміщення всіх вищезгаданих агентів, які на сьогоднішній день контролюються, тобто об'єктів санітарних заходів.

Також було зазначено, що в деяких моментах непрофесійно дерегулятивні дії на прикладі нашого, наприклад, 99-го наказу по ящуру, в Європейському Союзі цей регламент діє в редакції 64-го року, і це їх не турбує на сьогоднішній день взагалі. У нас наказ наш, який був перепідписаний у 2009 році, на сьогоднішній день скасовується навіть без погодження із компетентним органом. До того ж сам наказ є статусним документом, який оцінений Європейською комісією та Міжнародним епізоотичним бюро, завдяки якому ми і отримали статус країни, вільної від ящуру без вакцинацій. Тому деякі такі моменти також  не можуть зостатися поза увагою наших торгівельних  партнерів.

Також одним із головних моментів це є згадування про те, що  Україна не має на сьогоднішній день адаптованого інструменту щодо виконання протиепізоотичних заходів. Я б взагалі поставив цей пункт на перше місце, але я говорю в тому порядку, в якому був визначений саме учасниками круглого столу.

Про що ми говоримо? Ми говоримо про те, що в Україні на сьогодні є декілька  рівнів надання державою  гарантій нашим торгівельним партерам.

Перша. Це структура контролюючого органу, це вертикаль управлінська.

Друга. Це інша, це мережа державних установ, які і є тим інструментом, які здійснюють протиепізоотичні заходи. Але їх фінансування було розділено, і на сьогоднішній день управлінська гілка фінансується з центрального бюджету, а буквально їх руки, очі та той самий інструмент, який здійснює саме протиепізоотичні заходи, фінансується з місцевих бюджетів, з обласних.

На сьогоднішній  день строкатість, про яку вже говорив голова служби, вона помічена не тільки нами, вона помічена нашими торгівельними партнерами, які знаходяться просто за кордоном, тобто які кожен день спостерігають ті зміни, які відбуваються в державі. І вони говорять, що так як в українському законодавстві на сьогоднішній день немає механізму залучення приватних ветеринарних лікарів, немає прямого механізму фінансування тих заходів і немає ще самого розуміння у приватних лікарів щодо обов'язковості цих заходів, ми повинні залишити той інструмент, який визнаний дієвим з точки зору наших торгівельних партерів, інакше ми можемо втратити  з ними  ті відносини, які і є, в принципі, експортно-імпортними операціями.

І також головний момент, який я не прогнозував, що він виникне, але він виник, це те, що Україна втрачає ще й внутрішні елементи простежуваності. Із-за чого? Із-за того, що на сьогоднішній день деякі моменти, що стосуються субсидіювання у вигляді оплати за спожитий електро… тобто енергоносії, комунальні послуги, велика кількість людей приховує наявність тварин, не ідентифікує їх і на сьогодні дуже великою проблемою є те,  що один елемент державного управління дуже серйозно впливає на інший елемент державного управління. І це також вже помітили наші, як кажуть, колеги з інших країн, і вони говорять про те, що якщо ви сьогодні декларуєте, що 40 відсотків особистих селянських господарств фінансуються за рахунок субсидіювання, уявіть собі, скільки тварин  взагалі ніколи не попадуть до реєстру ідентифікованих тварин. Це вже є прямою загрозою до системи внутрішньої простежуваності.

Це ті головні моменти, про які я згадав. І серед них хотів би виділити, ще раз повторитись трошки, увагу про те, що  ми повинні зрозуміти, що об'єднання  компетентного органу на рівні технічного регулювання та санітарних та фіто-санітарних заходів на сьогоднішній день має вшиті в саме об'єднання, підтверджені нідерландським урядом…. конфлікти інтересів. Ми це повинні розуміти. І якщо ми говоримо про  управління, наприклад, такого  масштабного органу через міністерство аграрної політики і продовольства, то Європейська комісія у своєму зверненні прямо говорить про те, що конгломерат такого об'єму повинен бути контрольований Кабінетом Міністрів напряму. Або через тих профільних міністрів, які розуміються на двох профілях цього організаційного конгломерату. Тому вони також внесли пропозицію щодо повернення дії 442 постанови  в тій редакції, яку вони підтримали, коли воно відносилося до повноважень Кабінету Міністрів.

У мене все. Вибачте, що трошки перетримав регламент. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за доповідь змістовну. Давайте результати круглого столу сюди на комітет, будемо враховувати.  

У нас ще 25-30 хвилин на обговорення народних депутатів. Я пропоную такий порядок. Народні депутати, далі – міністр аграрної політики, і далі підсумовуємо підсумки.

У кого є? Валерій Давиденко, народний депутат.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Віталій Володимирович зачепив таку дуже важливу ланку, яку ми повинні і для того, чого ми створювали службу, це впровадження систем простежуваності. Да? Те, що ми сьогодні втрачаємо.

Все, що було сказано, воно, дійсно, впливає на продовольчу безпеку нашої країни. Законодавче забезпечення, щоб воно було більш ефективним, у мене є пропозиція, скажемо так, щоб ми до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів  України делегували туди декілька наших народних депутатів, щоб вони тримали руки на пульсі. І також звернутися до Держпродслужби, для того щоб в колегіальний орган ми також, в колегію при Держпродслужбі, щоб ми також делегували туди декілька наших представників. І таким чином ми могли якось більш ефективно запроваджувати чи доповняти наше законодавство. Ми розуміємо, що воно повинно бути горизонтальним законодавством європейських країн. І для мене там таємниці, наскільки ми його адаптували і що нам ще потрібно зробити. Тому такі дві пропозиції хотів би, щоб ми включили в рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

ДАВИДЕНКО В.М. І обов'язково рішення круглого столу також щоб ми розглянули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я в заключному слові за це скажу.

Хто ще з народних депутатів? Люшняк Микола.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня! Христо Воскрес, шановні присутні. Знаходимося у великих днях Воскресіння Христового. Тому вітаю найперше вас всіх зі святом.

Ви знаєте, скажемо, враження є трошки негативне. Тому що десь рік назад, в 2016 році ми в цьому самому залі мали заслуховування голови Держпродслужби, і в нас виник цей самий ряд, перелік питань, який на сьогодні на порядку денному. Він фактично залишився беззмінними і безреалізаційним, тому що у бюджетному процесі дві тисячі, листопад-грудень 2016 року, на 2017 рік взагалі-то цифр не було ніяких. Наш колега Іван Володимирович це підтвердить, пан міністр, пан заступник міністра, ви, голова комітету, також були – заступник, перепрошую – були учасником бюджетного процесу. І тому ми тих цифр не мали, що нам потрібно 360, а є 113. Цифр по лабораторії, це є взагалі смішні цифри для служби. Їх також чомусь у бюджеті немає.

І мене от що турбує, державне замовлення за два роки Держпродслужба зробила на навчання спеціалістів ветеринарії, зоотехнії, лабораторних працівників? Дальше ми, я би також хотів послухати, ми тоді зобов'язали академію аграрних наук разом з Держпродслужбою втілити в життя багато розробок. Чи вони були втілені, чи ми просто отут збираємось і говоримо?

Я почув чіткі цифри від Асоціації виробників молока. Це коштує 5 мільйонів євро, це 1 мільйон євро, це 100 тисяч. "Від нас цифри тільки такі, нам потрібно". А для чого нам потрібно? Я тепер розумію, що нам потрібно на лабораторії, на навчання, на підготовку спеціалістів, зацікавленість контрактна умов. У нас, чесно вам скажу, за два роки, Володимир Іванович, ви вже з нами працюєте два з половиною роки на посаді заступника міністра, я… От ви прийшли, сказали: "Шановний аграрний комітет, давайте, у нас є ряд завдань, їх треба вирішити". Ми або займаємося кадровою політикою, або не зрозуміло, чим. Тобто ніяких речей, які би сьогодні спонукали нас до вирішення даних проблем, їх не виникало.

Зі свого досвіду бачачи, як в Тернопільській області проблема африканської чуми вирішувалася, так. Зібрались всі фермери, яким загрожувало повністю винищення їхнього поголів'я, дали кошти, поставили за власні кошти, проплатили все. Я не спорю, що Держпродслужба в особі спеціалістів по ветеринарії спрацювали на відмінно, я не можу тут заперечувати. Але основним ініціатором був приватний бізнес, який виїхав швидко за кордон, який привіз препарати, який співпрацював з ветеринарною службою тоді дуже плідно, це був живий приклад. Але це тільки одна область. А, що робиться в інших? Ми чіткого не маєм.

Дальше. Таке питання як інформаційний простір: газети, радіо. Що нема доступу до цього? Ну, я не вірю. Чесно, вам не вірю. Кожен день спілкуючись, наприклад, на виборчих дільницях, людям цікаво, що воно, як вони можуть себе узабезпечити профілактично від тої біди, яка насувається для нас. А в нас цього нема, повірте. Закласти в бюджет 5 мільйонів гривень і проплатити місцевим газетам, місцевим "Укртелеком", який зараз обслуговує радіоточки яких прислуховуються, місцеве телебачення, це копійки, але ж, який воно дає ефект економічний, в загальному, тому що профілактик це є перш за все.

Дякую, Віталій Володимирович, що ви змістовно оцінили роботу Держпродслужби. Ну, тому що ви відповіли за всіх. І я вважаю, що ніяких, через рік часу, висновків правильних не було зроблено. Тому що у нас ситуація в протиепізоотичних ситуацій в державі погіршується в гіршу сторону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У кого ще, народних депутатів, є?

Кіт Андрій.

 

КІТ А.Б.  Христо воскрес!

Шановні учасники нашого комітету, комітетських слухань. Насамперед я все таки, я вже це говорив, озвучував неодноразово, я хочу повернутися до наслідків, які ми зараз обговорюємо, до причин, які нас тут збирають черговий і черговий раз. Оце є постанова номер 442 Кабінету Міністрів  України, якою є утворений не робочий сімбіозний орган, який поєднує в собі  функції реєстратора від реєстратора техніки, ветеринара санітарного лікаря  до туриста і поціновувача кольорових металів. Ми просто поглинаємо наслідки такого  утворення.

Я би хотів перевести нас всіх трошки в правову площину, тому що я як депутат Верховної Ради України  зобов'язаний це зробити. У нас є оскаржена ця Постанова   № 442 профспілками санітарно-епідеміологічної служби, і може хтось не знає, є Київський апеляційний суд –  рішення 08.02.16 року № 8261961014  Постанова про відміну Постанови Кабінету Міністрів в частині 1, 2, що саме і є передача повноважень відповідно по санітарно-епідеміологічній службі; є Вищий  адміністративний суд України – 14 липня 2016 року К800560816, який залишив без зміни Апеляційного адміністративного суду. Є ще одна спроба Кабміну  черговий раз оскаржити рішення Вищого адміністративного суду, і є рішення Колегії Судової  палати в адміністративних справах Верховного Суду від 10 листопада 2016 року, яка знову ж таки залишила без змін попереднє рішення, які я називав.

Що це означає для мене як для народного депутата? Що, принаймні, в частині санітарно-епідеміологічної служби і контролю за неї Державна продовольча служба діє поза рамками закону України. Я звертаюся тут офіційно до Кабінету Міністрів  України з проханням, щоби Постанова № 442 була приведена  у відповідність до законодавства України, а саме до законів України про ветеринарну медичну службу України, до законів України про санітарно-епідеміологічну службу України, до Кодексу про адміністративні правопорушення і багато-багато інших законодавчих актів Верховної Ради для того, щоби ми не створювали тут подальших прецедентів створення служб, які є недієздатними.

Я, до речі, вдячний Борису Івановичу. Він частково зачепив питання, власне, ті, за які я зараз говорю. Що у нас є повна невідповідність між функціоналом, який їм наданий, з Адміністративним кодексом, який передбачає відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності. Я з вами повністю згоден. А навіть, якщо Верховна Рада України, в частині додаткових, зніме мораторій на оці перевірки, які ви говорите, поганий юрист розіб'є будь-який ваш акт у зв'язку з тими речами, які я тільки, що назвав. Ви згодні зі мною з тим? Згодні.

Тепер, я повністю підтримую шановну Юлію Миколаївну. Тому що я вважаю, що ви правильно зачепили, що ми повинні фінансувати і правильно відноситись до ветеринарної медицини і до ветеринарної лабораторії, яка є базою для будь-яких досліджень. Але повірте мені, що без зрозумілого прозорого фінансування і без зрозумілого функціоналу наповнення ветеринарної медицини окремо, санітарно-епідеміологічної служби окремо, інших структур, які, тут не хочу називати, які, взагалі, сюда ніякого відношення не мають. В нас нема жодної перспективи для того, щоб завести це в правильне правове поле. Так, нам потрібен головний ветеринарний лікар України. Нам потрібно, щоб їх функціонал відповідав законодавству, який є, нам не треба його придумувати десятий раз по колу. Так, у нас немає ветеринарної приватної медицини, всі ці прекрасно розуміють. Але закон перед тим працював. Хто пам'ятає, 15 років тому Україна була першою в Європі серед профілактики ветеринарних захворювань.

Я можу тут дуже багато, багато продовжувати. Але я вважаю, що ми повинні рекомендувати на тих комітетських слуханнях все-таки Кабінету Міністрів України переглянути відповідну постанову, відповідний функціонал, який наданий Державній продовольчій службі і повернутися в правове поле для того, щоб далі ми могли розв'язувати проблеми, які ми тільки що всі тут згадували. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Мірошніченко, народний депутат.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В.  Доброго дня!  Ну, в мене трошки інше враження.  Перше. Я хотів би всім подякувати за дуже гарні доповіді. Я вам скажу, що для мене було все зрозуміло. І я скажу, що в нас є спеціалісти і достатньо досвіду і людей, нам тільки треба виконувати те, що ми можемо. Тому я ще раз хотів би всім подякувати за всі ваші доповіді. Це перше.

Друге. Хотів би відмітити, що, якщо ми не поможемо всі разом цій службі, то ми ще раз через рік зустрінемося і будемо говорити про те ж саме. Ні для кого не є секретом, що служба реформується, і зроблено досить багато помилок. І я хочу сказати, якщо ми разом всі не об'єднаємося: міністерство, Кабінет Міністрів, депутати, відповідно і сама служба – то сподіватися на якусь там ефективну роботу і швидкі зміни, я думаю, нам не доводиться.

Тому, я думаю, що кожен має займатися своєю справою. І у нас є декілька рівнів відповідальності, я би розбив на три блоки. Перший блок – це закони і правові регулювання. І тут кожен має теж зробити свою роботу. Ті питання, які мають регулюватися держслужбою, є питання, які можуть бути врегульовані самим міністерством, а є питання, які тільки ми можемо на законодавчому рівні врегулювати, те, що ви казали. Їх дуже багато, давайте будемо об'єктивні. Багато законів, які вже ми мали прийняти вже давно, такі, як 0906, ми його до сих пір не можемо прийняти. Тому що ми не можемо пройти в цей зал і пройти комітети. Тому в цих всіх питаннях треба об'єднуватися і працювати разом.

І другий момент, ми знову про гроші. Перший блок  - це закони, законодавчі акти, як я вже сказав. Тут всі ми маємо об'єднатися і допомогти службі і міністерстві. А вони нам навпаки. Щоб ми теж разом пройшли ці всі закони якнайшвидше. Друге – це знову про гроші. Якщо не буде фінансування, то які у нас будуть спеціалісти? Якщо не буде коштів, то ми не зможемо ці всі заходи провести. Тому…

 

_______________. Я хочу нагадати вам. Ви ж пам'ятаєте, рішення бюджетного комітету було на збільшення видатків.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Так, так, я хочу сказати.

 

_______________. Воно ж було. Але ж Держпродслужба це питання до кінця, так сказати, не дожало. То есть, ну, депутати роблять свою роботу.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ні, ні, я ще раз… Давайте про гроші, да.

Тобто те, що було виділено 114 мільйонів чи 113, звісно, цього замало і дякую, Володимир Іванович, що ви  сказали скільки потрібно. Що потрібно 190 – це мінімум, а 360 – це оптимальна сума. І  як було вже сказано, що міністерство вийшло  з ініціативою переглянути якісь свої там видатки, щоб надати цю  суму. Я з цим не погоджуюсь. Я думаю, що у нас було б достатньо підтримки з боку Верховної Ради, депутатів, щоб підтримати міністерство, яке і так вже неодноразово йшло на поступки. Щоб підтримати міністерство і все ж таки, як обіцяв нам Прем'єр-міністр, він слово тримає, що він додатково виділив ще кошти в 2017 році. Тому це в наших силах і це ми  можемо теж зробити вже зараз. А до наступного бюджету треба нам  разом  готуватись.

Ну, а третє питання, третій блок – це сама праця, це законодавчий блок. Вже ми поговорили про гроші. Третє – це праця.

Ще раз хочу сказати. Я дуже вражений, задоволений тими презентаціями. Тобто ми знаємо, що треба робити, всі знаємо. Тому, якщо ми цей перший, другий блок вирішимо, то я думаю, третій він пройде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Слово надається міністру аграрної політики Кутовому Тарасу Вікторовичу.

 

КУТОВИЙ Т.В. Дякую, колеги, за чудовий захід. Олександр Борисович, вам. І знаю, що ви вболіваєте за тваринництво в Україні. І, дійсно,  там вектор комітету, якій є в цьому розумінні, він зараз  це підтверджує.

Що я хотів сказати з приводу подальших  кроків і можливості покращення ситуації.

Ну, по-перше, речі, які ми сьогодні тут обговорюємо, вони не вирішуються за місяць, за три, дуже часто і за рік вони не вирішуються. І тут  сьогодні, до речі, коли бачили презентацію академії, вони  там графік давали 912 року і десь в таких навіть діапазонах відслідковують якісь успіхи. Тому я би не був песимістичним в контексті того, що  зроблено, і в контексті того, що насправді зараз є.

На чому би зосередився? Перше. Це інституційна спроможність  Держпродспоживслужби. Дуже було багато переможних реляцій з приводу дерегуляції, в тому числі в цьому залі і в тому числі в залі, який значно більший в цьому приміщенні. І, на жаль, є час щось розвалювати, є час щось створювати і фактично зараз за цей рік було дуже багато потуг, пов'язаних з тим, що фактично Держпродспоживслужба інституційна, як така, взагалі почала працювати. Я нагадаю зовсім не далекий той момент, коли Володимир Іванович був одним керівником без заступників, без керівників департаментів, без адміністративної взагалі складової, фактично був один в службі на якого дуже багато, в тому числі таких зустрічей, звалювалося і так далі. За цей рік вдалося інституційно службу посилити, можливо, вона не ідеально сьогодні виглядає в якості регулятора всіх тих проблем, які на нас сьогодні падають, в тому числі не контрольовано, а десь іноді контрольовано з боку когось іншого. Але вона вже сьогодні починає нарощувати якісь м'язи і я насправді бачу позитивні речі.

Щоб я хотів додати? Це об'єднання зусиль. От я б сьогодні, Микола правильно сказав, що Тернопільська область фермери зібралися і дали якийсь позитивний результат. Тут треба говорити про вертикалі і взагалі взаємопов'язані всіх зусиль. От область, де губернатор піклується, де облрада фактично, яка створена там часто з переважною більшістю аграріїв бачать проблеми, там є і результат, а там, де немає такого бачення, я зараз тільки за один рівень говорю, то і результату не дуже видно. Тому сьогодні говорити, що проблема тільки в Держпродспоживслужбі або в міністерстві, або там, умовно кажучи, в якомусь конкретному підприємстві, напевно, що не правильно буде. Це сукупність взаємин, які є. Я не хочу зараз від негативу говорити, сьогодні там показали декілька картинок, але я хотів би від стратегії говорити. А де в нас поголів'я в тому числі? Сьогодні прекрасна презентація там по асоціації молочній. 74 відсотки, да, у нас в домашніх господарствах виробляється всього? Це якщо про одну галузь брати. По свиням візьмемо, рівно так само 50 на 50 сьогодні говорилося і так далі. Тобто ті зони, де регульовано, де фермер, умовно кажучи, бореться за свій інтерес, там є якийсь певний результат. Сьогодні прекрасні презентації від великих компаній, які реально борються за свій інтерес, тому що вони копійки за все це… А одноосібники, де у нас якраз і є цей сьогодні соціальний аспект, коли Держпроспоживслужба навіть там на рівні доброго слова  з'являється, там же немає діалогу.

Сьогодні звучали фрази не вигідно податки платити, в тій сфері, в тих межах, які вони зараз встановлені. Податки взагалі не вигідно платити. Давайте взагалі їх не будемо платити. Я дуже часто чую, що давайте зробіть регулювання, яке мені буде приємним, і тоді я почну виконувати регулювання. Давайте зробимо податки, які мені приємно, тоді я буду їх платити. І при цьому всьому зразу тут же розказуємо, як класно все в Німеччині. Хтось собі уявляє німецького фермера, який каже зробіть гарні податки, я тоді платити почну? Тому дуже багато ми там говоримо про оточення, про себе дуже часто забуваємо.

Тому у взаємодії я би бачив міністерство і комітет. На мою думку, є повне розуміння, всі депутати, які в комітеті є, всі з бізнесу, всі розуміють галузь, випадкових людей немає, я це прекрасно знаю і всі вболівають насправді.

Другий рівень – Держпродспоживслужба. І  тут, Володимир Іванович, я вам з однієї сторони і подякував в першій половині, з іншої сторони, хотів би дуже зосередити вашу увагу на більш якісній роботі в контексті і кадрів, і в контексті швидкості руху по тим рішенням, які ви дуже чітко розумієте, у вас прекрасна громадська рада, дуже все гарно озвучується, але швидкість прийняття рішень повинна значно бути вищою. І тут Максим Петрович я вас прошу як керуючого, як першого заступника, всі той перелік питань, які в тому числі сьогодні оголошувався, сьогодні у нас в другій половині дня нарада робоча, ви знаєте, давайте ми всі чітко по термінам, де ми можемо зараз прискорити, ми їх прискоримо.

Що стосується асоціацій і академій. Я хотів би, щоб була більша взаємодія, сьогодні правильно Андрій сказав з приводу того, що говорили якісь дуже у нас в теорії можна перемогти, ви можете перемогти будь-кого в цьому залі, але хотілося би мені особисто, щоби в презентація асоціацій профільних, а це насправді база, яка  чітко показує, що відбувається в галузі, були через один слайд посилання на вас. От ми разом з академією, от ми разом з лабораторіями, от ми… Там насправді зараз ситуація така виглядає, що асоціації більше покладаються самі на себе. Да, з точки зору статистики, з точку зору аналізу ситуації вони більш активні, у них гарні спеціалісти є. Взаємодійте, і мені би хотілося, щоб цей результат був абсолютно очевидний.

Що б я хотів сказати іще в контексті наших викликів? Правильно сьогодні Віталій сказав: експорт, внутрішній ринок, там, де тільки бачимо можливість, і кожен бізнес бачить можливість продавати, мати кращу ціну, зразу у нас і по біобезпекі плани з'являються, зразу і вимога у нас підтягується, зразу виникає дуже багато таких позитивних гарних кроків. Як тільки говоримо за внутрішній ринок,  і мережі наші пробачать, ветеринари наші часто пробачать, і дуже багато там от таких, знаєте, один до одного. Скажеш …….., коли ми говоримо, ну, ладно, ну, важко там, там у мене субсидії, не отримуєте, я не буду ідентифікувати. А там скупив у людей все, сам проідентифікував, ну, а далі не перевірили, де він його взяв. Ну, документи є? Є, от. Де взялося? Ну, ми ж всі розуміємо там, життя складне. Життя легше не буде ставати, коли ми всі будемо потрошку закривати очі на те, що навколо нас відбувається, і на самих себе в тому числі.

Щодо викривленого стану з дерегуляцією, я згоден. Є декілька ініціатив, які сьогодні обговорюються, які реалізуються, в тому числі по мобільним загонам, які, коли ми не можемо, умовно кажучи, відновити ветеринарну міліцію, ну, то ми шукаємо якісь шляхи, завдяки яким ми можемо це реалізувати.

От зараз там, умовно кажучи… Я переконаний, що завтра поставити це питання там про відновлення ветеринарної міліції, – в залі не буде там голосів. Я думаю, що там аби 180 було, то було би добре. Не буде голосів. Тому ми, розуміючи це, і розуміючи, що це взагалі питання повернути занадто важко, ми шукаємо якісь варіанти.

Тепер по цим варіантам. От всі питання, які обговорювалися по всім статусам. Занадто зарегульований механізм проходження всіх документів. Дуже часто, коли ми їх швидко проводимо, то потім ловимо помилки після них. Але є дуже погоджень. І в тому числі питання по цим мобільним загонам, які три мобільні загони, в тому числі на базі Нацполіції, там, де можемо разом з Нацполіцією заходити в підприємство, є відповідні рішення. Там, де будемо відповідним чином, там, на утилізацію звертати увагу. Вони всі, умовно кажучи. Негативна позиція міністерства, не буду називати. Регуляторна служба, ви знаєте, що кожне рішення повинно повисітися, повинна бути реакція.  І коли ми в одному залі говоримо про протиепізоотів, то в принципі виглядає все очевидно. Давайте повертати, давайте більше регулювання, давайте дивитися.

Зараз зберемо бізнес і оцей зал трошки переформатуємо трошки в іншій присутності, і з'являються трошки інші голоси. І скажуть, ні, знову зажимаєте, ні, знову, там, і так далі. І це питання, воно вічне. Тому що кожне регулювання тягне додаткові затрати для бізнесу. Як тільки бізнеси розуміють, що є ризик, шкода, загроза, тут сам виділяє гроші, як Микола сьогодні казав, їде привозить вакцини і так далі, і так далі. Ну, тільки починаєш передавлювати, з'являється зворотній зв'язок.

Я про багато речей хотів сказати. І ще по конкретиці. Ветсанзаводи. Володимир Іванович, є від вас ініціатива. Я разом з членами комітету, я хотів би, щоб ми цю робочу групу, виділити 6-7 заводів, які вкрай необхідні для вашої роботи, всі інші заводи, державне приватне партнерство, я переконаний, що знайдуться інвестори, якщо ми цей процес ефективно проведемо. І якщо держава в якісь певних моментах не справляється, я пам'ятаю, що майже рік назад Микола Володимирович показував відеофакти, там, як виглядає ситуація. Буквально, недавно там питання, ми розбиралися по Ковалю і так далі. Тобто давайте все-таки частину ініціативи, можливості інвестиційної в тому числі віддамо людей. Я не забираю цей фактор у держави. Нехай у держави буде ці 6-7 заводів. Визначіться, які потрібні, все інші віддайте в кооперацію.

Звертаюся, Олександре Борисович, до вас, до колег. Одинадцять законів, які є поданих від Кабінету Міністрів, із них шість пройшли комітет, очікують розгляду в залі, п'ять очікують розгляду комітету. У мене прохання в цьому питанні, якщо можна, вашої допомоги. Це не завжди аграрний комітет, по аграрному комітету, як правило, всі речі дуже швидко проходять, але прохання підтягувати по можливості проходження тут в залі.

Що стосується грошей. Насправді, є висновки і від бюджетного комітету, а завжди базові є висновки від аграрного комітету. І те, чим ми зараз займаємося і по лісовій галузі, і зараз і по Держпродспоживслужбі, будемо подавати знову вкотре наше бажання по перегляду бюджету. І так само прохання, щоб ми, я просив Мінфін, щоб ми все це зведено в один якийсь документ подали, щоб ми не по кожному перегляду виходили в зал, але от зведено. Я найближчим часом, в перші засідання сесії, Олександр Борисович, я знаю, що ви є на Погоджувальній раді, я б просив вас звернути увагу, спікера, щоб ми все-таки в порядку денному ті важливі нагальні питання побачили.

Питання, Максим Петрович, я просив вас би, по обласним бюджетам сьогодні, по Вінниці було питання, в тому числі по відшкодуванню, по тваринам. Є, так зрозумів, неузгодженості по постановам Кабміну, щоб ми це питання буквально там за декілька днів вивчили і на наступне засідання Кабміну, якщо корегуючий якийсь документ нам потрібен або якийсь об'єднуючий, щоб ми його зробили і ці питання у нас на майбутнє не піднімалося.

Я багато собі ще питань нотував, по банку вакцин. Володимир Іванович, я вас так само прошу, зверніть увагу, я знаю, що є робота з європейськими партнерами, якщо можна, зверніть увагу, тому що є їхня зацікавленість. Вірогідно, так само хотів, Володимир Іванович, вам подякувати за роботу, яку ви разом з міністерством провели по регіоналізації. Погане всі завжди згадаємо, але по позитиву давайте так розглядати, гарний результат і, я думаю, що цей результат це якраз, можу чітко сказати, це результат переговорної позиції. Взагалі не сприймалася ця позиція до моменту, коли ми просто вийшли на точку переговорів, коли ми сказали, ну, добре, якщо не так, тоді взагалі не як, ми розвертаємось і уходимо. І тоді нам вдалося, Володимир Іванович не дасть збрехати, почався діалог і останні вже перемовини, вони вже були в іншому діалозі, коли Єврокомісія фактично взяла на себе, в тому числі, відповідальність за те, що рішення, які ми приймаємо, вони не зашкодять нашим європейським партнерам.

Я всім дякую за сьогоднішній захід. Мені дуже приємно завжди знаходитися в цьому середовищі іноді сумуєш, але я би просив всіх по максимуму весь потенціал, який, колеги, у вас є, залучити і зосередити.

Андрій, з приводу того, що ти говорив, перегляд постанов і так далі. Кожен свою роботу робить, і я розумію, що в законодавчому полі дуже багато змін може відбуватись. І, якщо це буде вже легітимне, кінцеве рішення, звичайно, ми всі рішення будемо виконувати. Але на даному етапі виклики, швидкі виклики, і ми повинні… такі небезпечні виклики, давайте  на них реагувати, і будемо всі разом в одному напрямку рухатись. Якщо стане свого часу там з ініціативи Верховної Ради, Кабінету Міністрів питання про переформатування нове, про більш ефективну систему, а я не можу заперечувати, що можливо її і можна виробити більш системно і більш ефективно з точки зору структури, то будемо розглядати це питання. Але я думаю, моє особисте бачення, що якраз в процесі інституційного становлення Держпродспоживслужби, вони самі разом з міністерством і з вами відчують, які моменти не є регульованими і не можуть бути регульованими в рамках цієї системи. І це вже сьогодні виникає, і це сьогодні вже очевидно по ряду  моментів йдемо так само, Володимир Іванович, я сподіваюсь, всі ті ініціативи, які ви обговорюєте, будуть мати елемент публічності в тому числі.

Дякую дуже за увагу. Сьогоднішній захід, так само згадувалося про медійне забезпечення, я… краще  ворог хорошого,  абсолютно переконаний в тому, що можна більше роз'яснювати, ви знаєте, що  немає вакцини від АЧС,  але кожна людина знає, що інфіковану свиню треба спалити. Більше того кожен фермер про це знає і кожне виробництво про це знає, але що у нас, Володимир Іванович, у нас відбувається, після того, коли факт встановлений? Цілу ніч машини їдуть з ферми, цілу ніч по сусіднім селам, розвозять в півціни і всі знають проте, що не можна. Всі знають, але думають, ну що я там з половини десь там на сало… і потім збираємо все це знову нових спалахів.

Тому я думаю, що багато дуже люди знають, дуже часто просто закривають на це очі, я думаю, що треба більше важелів і більше можливості Держпродспоживслужбі, в тому числі шляхом інформування ці питання врегулювати. Ще раз вам дуже дякую, і я думаю, що ми завжди повністю відкриті  для будь-яких позитивних і ефективних кроків.

Я хочу подякувати всім асоціаціям. Гарні презентації! Ви найбільше   вболіваєте, оскільки за вами  бізнес. Якщо є, умовно кажучи, десь елементи недокомунікацій і з міністерством, і з Держспоживслужбою, я завжди готовий реагувати на ці факти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Тарас Вікторович. Вичерпано час у нас сьогодні для обговорення. Я   на заключення два слова.

Сьогодні ми провели з вами  таку дискусію, я рахую, фахову. Комітет взяв на принцип користуватися  своїми повноваженнями як орган, який здійснює згідно з законами контроль за діяльністю виконавчої влади, але з позиції допомоги. Саме важливе те, що ми робимо, це з позиції, як допомогти, як зробити краще.

Пропозиції, які сьогодні прозвучали, дуже слушні. Прошу вас в письмовому вигляді – на адресу комітету та паралельно в електронному вигляді – на адресу секретаріату, а сааме на електронну адресу Рудень Олександри Вікторівни. Електронний є на нашому сайті.

Без перебільшення хочу сказати, що тема дуже актуальна і від того, як ми її вирішимо, буде залежати   і продовольча безпека  цієї країни. Я дуже радий, що у нас  складаються  такі відносини як  з керівництвом міністерства,  так і з асоціаціями, які тут в залі запрошені, з громадськими радами, і я думаю, тільки  такий діалог може бути дуже фаховим і може бути результативність.

Всім спасибі. Залишаємо сьогодні комітет.

 

НАКОНЕЧНИЙ Г.П.   Олександр Борисович! Олександр Борисович, я прошу одне слово.

Ми все сьогодні вислухали...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто це, я бачу.

 

НАКОНЕЧНИЙ Г.П.  …тут присутні.  Асоціація фермерів,  приватних землевласників. Григорій Наконечний,  голова Комітету по відтворенню тваринництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, слухаю вас.

 

НАКОНЕЧНИЙ Г.П.  Ми послухали рекомендації, послухали все. Але  ви виконавцям…  ну не дали часу і одну хвилину, щоб хтось сказав із виконавців.

Шановні, я не багато займу часу, але я скажу одне. Якщо ми всі з  вами  не підтримаємо  працівника села і не підтримаємо  ту людину, яка  проживає в селі, значить  грош ціна цим  засіданням і всьому іншому. Шановні, в мене єсть дві пропозиції. Пролунало, от колега із Вінниччини, от дійсно він сказав, він затронув це. Бо на сьогоднішній день проблема по свинарству, це єсть. Я вносив вже пропозицію не один раз, коли ми на місцях не створимо забійні цехи, щоб був контроль забою тварин. А так анархічно, коли сьогодні це йде, ми будемо дуже довго боротися з цими…

По тваринництву, по молоку. Шановні, я теж дякую за те, що підняте сьогодні було питання, але ми за 25 років, ми знищили тваринництво, що за 3-2 хвилини сьогодні ні ви не розумієте мене, ні я вас не зрозумію. Нам потрібно дуже багато працювати. Пропозицію вношу: допоможіть, будь ласка, зберегти ту продукцію, яка виробляється в індивідуальних господарствах. Наступає тепло. Сьогодні подоїш ту корову, – нема холодильних установ, нема. І нема за що купити в цих людей, вони єлє коров утримують.

У нас єсть Харків, який може це давати, у нас єсть Харків, який може це зробити. Так от я прошу депутатів, які сьогодні присутні, із аграрного комітету, віднесіться до цього і захистіть виробника отої продукції тваринництва, і будьте застрельщиками і захисниками. Потому що розмову ведемо, а діла – на місці. І те, що сьогодні у селі, ви самі бачите, знищується поголів'я, люди тікають, шукають десь хорошої… десь закордон. Повернемо людей сюди, зробимо законодавчі закони, щоб людина могла, була захищена і могла працювати тут, на місці, де вона родилася і де хоче робити, а ми цього не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі за виступ. Я…

 

НАКОНЕЧНИЙ Г.П. Вибачаюсь, що, може, емоційно сказав, але придивіться, прислухайтесь, проявіть мудрість і взаємну повагу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми з задоволенням будемо прислухатися, як ми ж тут і прислухаємось. Тому я ж і назвав, будьте ласкаві, дайте свої пропозиції в письмовому виді, ми їх врахуємо і зробимо, що від нас залежне.

Ще от слухаю вас і все.

 

 _______________. Шановні депутати, шановний Олександр Борисович. Я буквально одну хвилинку.

Ми разом з Міністерством аграрної політики, разом з Держспоживслужбою, разом з експертами, разом з працівниками ферм, ми написали програму, яку подали до Міністерства аграрної політики та продовольства. Перед тим була створена робоча  група № 569, що мала займатися розробкою проекту програми. За підсумками 26 лютого ми цю програму подали до міністерства.

Наразі програма має бути доповнена переліком заходів. Наша асоціація спільно з інститутом ветеринарної медицини, спільно з Національною академією аграрних наук розробила ці заходи, ми разом також з експертами Держспоживслужби. Чомусь ця програма поки що у вас, Тарас Вікторович, на розгляді і хотілося б, щоб ви пришвидшили її розгляд, тому що це потрібно нам усім.  І ви казали, що ми маємо працювати всі разом, тому ми, дійсно, працювали всі разом. Дякую, Держспоживслужбі, дякую, науковцям. Ми запрошували людей  з регіонів, вони також давали своє бачення.

Тому дуже просимо вас як би цю програму підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

 _______________. Також хотіла сказати, що шановний перший замміністра Максим Петрович казав дуже гарні слова про експортний потенціал тваринницької продукції. Але… І заслухуючи наших  сьогоднішніх колег, шановних експертів, також вони говорили гарні речі. Але, якщо би все так було прекрасно, то у нас було би як  в Данії, 25 мільйонів свиней, а не те, що ми маємо зараз – 6,3 мільйони. У нас скорочення поголів'я за 16-й рік – 10,5 відсотків.  Розумієте, у мене постійно на зв'язку люди з регіонів. У нас в нашій асоціації є представники з кожних, з кожного куточка України і маємо так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте сокращаємо, вже люди ждуть. Дамо відповідь, міністр вам зараз дасть те, що ви запитали.

 

 _______________. Тому… Так. Тому….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви вже цілу відповідь…

 

 _______________. Тому, да, тому просимо підтримати програму, просимо працювати налагоджено разом. І дякую за увагу. Надіюся, що у нас все вийде. Дякую.

 

КУТОВИЙ Т.В.  Дуже коротко. Ну, перше, ініціативи підтримую. Що стосується підпису, трошки ви як би дезорієнтовані до певної міри, да. Є документ, але зараз Володимир Іванович прокоментує. В тому числі це не той документ, який є фіналізований і під яким би всі поставили підписи. Ви знаєте, що всі рішення в міністерстві, в тому числі візуються. От коли воно буде завізовано всіма профільними людьми, і вони скажуть, до, дійсно, так, це те, про що варто говорити і те, що варто робити, то ми, звичайно це все зробимо.

Що стосується поголів'я. У нас розгін, як ви сьогодні слайди, до речі, ви самі, асоціації, їх демонстрували, 11-й рік – 5 мільйонів, потім – 6,3 останні три роки. 6,3, 6,7, 6,4. От у нас 6,3 зріс до 6,7. З 6,7 падіння до 6,4. Якщо дивитися в контексті відсоткового, да, є падіння. Але якщо ми порівняємо, то мінус шість років назад, то у вас приріст 20 відсотків. Да? Тому,  я думаю, що треба зараз відпрацювати по АЧС дуже ефективно. По ринках працювати важко. Важко перш за все в контексті якості, в тому числі. Тому що, якщо говорити про всі поїздки, в поїздках завжди є попит на продукцію. Кажуть, продукція – да, звичайно. Демонструйте якість, сертифікуйтеся, йдіть вперед. І от ми в цьому питанні, я думаю, що дуже сильно повинні просунутися от конкретно за цей рік.

Сертифікація, я  знаю, що дуже багато опитувальників в роботі. Я хотів би, щоб вони були фіналізовані, щоб реально наша продукція гарної якості знайшла свої ринки, і це в тому числі би вплинуло позитивно на внутрішню ціну.

Володимир Іванович, прошу вас коротенький коментар по цій програмі.

І, я думаю, що сьогоднішня зустріч – прекрасний поштовх для того, щоб, можливо, ті питання, які ще треба швидше зробити, щоб ми швидше зробили, вас в тому числі до цього запрошую. Дякую.

 

ЛАПА В.І. Тарас Вікторович майже вже про все сказав. Дійсно, була ініціатива Асоціації тваринників щодо розробки окремої програми по боротьбі з ліквідації африканської чуми свиней. А, заважаючи на те, що відповідні кошти також попередньо були передбачені в Державній комплексній програмі розвитку села, яка напрацьовується Міністерством аграрної політики, ми відпрацювали вже змістовне наповнення цієї програми на рівні як блоку загальної державної програми, тому що кожна нова програма – це окремі етапи проходження в Мінфіні, і набагато важче їх рухати вперед.

Відповідно воно відпрацьовано, на технічному спеціалісти Міністерства аграрної політики над ним працюють. Я в принципі не бачу великої проблеми в тому, щоб передбачити це змістовне наповнення. Єдине, що самі програмні документи, кожне …….. погоджень із зацікавленими центральними органами виконавчої влади, це вже більше проблематика Міністерства аграрної політики. Це не так просто проходить, особливо там, де є суми.

Але, я думаю, що ми з Миколою Михайловичем зараз повернемося в міністерство, уточнимо статус, і, я думаю, що там має бути все добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Завершені комітетські слухання.